WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок надання соціальних стипендій студентам (курсантам)

2025-06-19T05:37:18Z

Monatko.Denys: Виправлені дати 2024 на 2025, виправлено посилання на ЗУ про Вищу освіту

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text Закон України "Про вищу освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#Text Закон України “Про фахову передвищу освіту”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045 "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти"]
== Хто має право на отримання стипендії? ==
Право на соціальні стипендії мають студенти (курсанти), які навчаються за державним замовленням у закладах фахової передвищої освіти державної форми власності за денною або дуальною формою здобуття освіти, у закладах вищої освіти державної форми власності за денною формою здобуття освіти та їх структурних чи відокремлених структурних підрозділах, що не мають статусу юридичної особи (далі - заклади освіти), та не перебувають в академічній відпустці, із числа:
# дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа у разі продовження навчання до 23 років або до закінчення закладів освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n845 статті 54 Закону України “Про фахову передвищу освіту”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n964 статті 62 Закону України “Про вищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n100 статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”];
#осіб, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n100 статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]”;
# осіб, які мають право на отримання соціальної стипендії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"];
# шахтарів, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-17#n18 статті 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці"];
# осіб, які стали студентами (курсантами) протягом трьох років після здобуття базової та/або повної загальної середньої освіти, батьки яких є шахтарями, що мають не менш як 15 років стажу підземної роботи або загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи яким встановлено інвалідність I або II групи, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-17#n18 статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”];
#осіб, визнаних постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], та їх дітей (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];
#осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення; дітей осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також дітей осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, які загинули/померли (до закінчення такими дітьми навчання у відповідному закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”];
# дітей, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];
# дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];
#осіб, яким призначені соціальні стипендії Верховної Ради України для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/218-15#Text постанови Верховної Ради України від 24 жовтня 2002 року № 218-IV “Про заснування соціальних стипендій Верховної Ради України для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти”];
# дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю I-III групи;
# студентів (курсантів) із сімей, які отримують допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”];
# осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] та їх дітей (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];
# дітей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) учасників Революції Гідності, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни або Захисників і Захисниць України (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];
# дітей, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення (до закінчення дітьми навчання у закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”]. Такі особи набувають право на соціальну стипендію, якщо в день звернення за її призначенням населений пункт, в якому вони проживали на момент зарахування до закладу освіти, віднесено до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування.
Соціальні стипендії призначаються студентам (курсантам), які за результатами навчального семестру не мають академічної заборгованості, незадовільних результатів навчання, включені до рейтингу успішності з урахуванням вимог включення до такого рейтингу студентів (курсантів) першого року навчання до першого семестрового контролю, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-п#Text Порядком призначення і виплати стипендій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 “Питання стипендіального забезпечення”].

Студентам (курсантам), які мають право на отримання соціальної стипендії і набувають право на отримання академічної стипендії, '''виплачується тільки один вид стипендії за їх вибором''', крім дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та особам з їх числа, а також студентам (курсантам), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), яким одночасно виплачується академічна та соціальна стипендії відповідно до законодавства.
== Куди і з якими документами звертатися? ==
'''Звертатися необхідно до закладу освіти за місцем їх навчання із заявою в паперовій або електронній формі, в якій зазначаються такі відомості:'''
* прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності);
* число, місяць, рік народження;
* задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) або фактичне місце проживання;
* серія та/або номер паспорта громадянина України або реквізити посвідки на постійне проживання (для особи, якій не виповнилося 14 років, - свідоцтво про народження);
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
* унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
* ким і коли виданий студентський квиток;
* підстава для отримання соціальної стипендії.
До заяви також додаються додаткові документи відповідно до належності особи, яка звертається, до певної категорії, відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#Text 5 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045].

== Строки розгляду питання ==
Після надходження заяви з додатками уповноважена особа, призначена керівником вищого навчального закладу формує на кожного студента (курсанта), який звернувся за призначенням соціальної стипендії, особову справу. Завірена копія особової справи в десятиденний строк з дня звернення студента (курсанта) передається до органу соціального захисту населення за місцезнаходженням відповідного вищого навчального закладу або його структурного підрозділу, що має статус юридичної особи.

Орган соціального захисту населення в п’ятиденний строк з дня отримання завіреної копії особової справи вносить відомості про студента (курсанта), який має право на отримання соціальної стипендії, до інформаційної бази даних про студентів (курсантів) закладів фахової передвищої та вищої освіти шляхом формування персональної облікової картки.

'''Соціальна стипендія виплачується щомісяця починаючи з 1 числа місяця її призначення у розмірі:'''
* студентам (курсантам) закладів фахової передвищої освіти, які мають право на призначення соціальних стипендій (крім дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, а також студентів (курсантів), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти)), - '''890 гривень''';
* студентам (курсантам) закладів вищої освіти, які мають право на призначення соціальних стипендій (крім дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, а також студентів (курсантів), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти)), - '''1180 гривень''';
* студентам (курсантам) закладів освіти з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, - '''150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дітей''' '''віком від 6 до 18 років''', установленого законом на 1 січня відповідного календарного року (''у 2025 році - 4794 грн.'');
* студентам (курсантам) закладів освіти, які є особами з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, - '''150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,''' установленого законом на 1 січня відповідного календарного року (''у 2025 році - 4542 грн.'');
* студентам (курсантам) закладів освіти, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), - '''150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,''' установленого законом на 1 січня відповідного календарного року (''у 2025 році - 4542 грн.''). 
Розміри соціальної стипендії '''можуть бути зменшені''' таким категоріям студентів(курсантів) на:
* студентам індустріально-педагогічних закладів фахової передвищої освіти, які навчаються за програмами підготовки майстрів виробничого навчання і забезпечуються безоплатним триразовим харчуванням, - 50 відсотків, а тим, що забезпечуються безоплатним одноразовим харчуванням, - 20 відсотків;
* курсантам закладів освіти, які перебувають на державному утриманні (крім дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа у разі продовження навчання до 23 років, осіб, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти)), - 50 відсотків. У разі коли заклад освіти не має можливості забезпечити державне утримання курсантам відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/506-2015-п#Text Порядку надання окремим категоріям осіб, які навчаються у невійськових закладах фахової передвищої та вищої освіти, статусу курсанта, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2015 року № 506], розмір призначеної соціальної стипендії не зменшується.
Виплата призначеної соціальної стипендії не припиняється, якщо у період дії воєнного стану закінчився строк дії паспорта громадянина України, який належить студенту (курсанту).
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Пільги у сфері освіти]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія:Діти-сироти]]
[[Категорія:Малозабезпечені особи‎]]

Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України

2025-06-10T09:23:02Z

Monatko.Denys:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322 "Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року №795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 року № 770 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1202-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів] від 21 жовтня 2022 р. № 1202 Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 21 жовтня 2022 р. № 1202 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1202-2022-%D0%BF#Text Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану] установлено, що:
*посвідки на тимчасове чи постійне проживання, крім тих, які оформлені громадянам Російської Федерації, строк дії яких закінчився або які підлягають обміну відповідно до законодавства після 24 лютого 2022 р., підтверджують законні підстави для тимчасового чи постійного проживання в Україні та право на в’їзд в Україну на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення чи скасування;
*іноземці або особи без громадянства, крім громадян Російської Федерації, зобов’язані в установленому законодавством порядку подати документи для обміну таких посвідок на тимчасове чи постійне проживання протягом 30 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану
|}

== Хто має право на отримання посвідки на тимчасове проживання: ==
'''''Отримати посвідку на тимчасове проживання в Україні мають право:'''''
* Іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування або укладення гіг-контракту або під час перебування на законних підставах на території України, які отримали дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні та посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи іншої канонічної діяльності за запрошенням релігійних організацій та погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період діяльності в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для участі у діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період діяльності в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи у представництвах іноземних суб'єктів господарювання в Україні, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України "Про волонтерську діяльність", інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності, отримали посвідку на тимчасове проживання та здійснюють волонтерську діяльність на базі зазначених організацій та установ, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період провадження такої діяльності;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних медіа та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, та прибули в Україну з метою контролю за діяльністю таких юридичних осіб і отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період дії посвідки; '''''Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у такому випадку є наступне:'''''
*# іноземець та особа без громадянства є засновником та/або учасником, та/або бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, дані про яку внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
*# розмір частки власності іноземця або особи без громадянства, або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої він є, у статутному капіталі української юридичної особи становить не менше 100 тисяч євро за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України на дату внесення іноземної інвестиції.
*Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання;
*Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n49 частинах третій - тринадцятій] цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України;
*Іноземці або особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, зазначеними у частинах другій — тринадцятій і дев'ятнадцятій статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”];
*Особи, звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України, або яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їхнього походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, визнаються такими, які на законних підставах тимчасово перебувають в Україні на період дії обставин, що унеможливлюють їх примусове видворення за межі України;
*Іноземці та особи без громадянства, які надавали інструкторську (стрілецьку, тактичну, медичну, радіотехнічну, вибухотехнічну та іншу) допомогу підрозділам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Міністерства внутрішніх справ України, залученим до проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо у районах її проведення, та/або залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо у районах їх проведення, або добровольчим формуванням, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та спільно з вищезазначеними підрозділами брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також які брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції та/або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях спільно із вищезазначеними підрозділами та добровольчими формуваннями;

* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n49 частинах третій - тринадцятій] цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України;
* Особи, звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України, або яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їхнього походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, визнаються такими, які на законних підставах тимчасово перебувають в Україні на період дії обставин, що унеможливлюють їх примусове видворення за межі України.
'''Посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України та які:'''

1) досягли 16-річного віку або не досягли 16-річного віку, але самостійно прибули в Україну з метою навчання, - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто;

2) не досягли 16-річного віку або визнані обмежено дієздатними чи недієздатними, - на підставі заяв-анкет осіб, зазначених у частинах другій - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text тринадцятій статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”,] до яких вони прибули з метою возз’єднання сім’ї.
=== Куди звернутися: ===
Заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до територіального органу ДМС або центру надання адміністративних послуг за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.
== Вартість послуги та пільги ==
* державне мито у розмірі '''34 грн'''. (відповідно до пункту 6 статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»]);
* вартість адміністративної послуги у розмірі '''1046 грн.''' (включаючи вартість бланка посвідки);
* адміністративний збір за оформлення або обмін посвідки на тимчасове проживання '''34,00 грн'''.

Від сплати мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

Особи з інвалідністю Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

Особи з інвалідністю І та ІІ групи;

Особи, яких визнано особами без громадянства в порядку, встановленому Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», звільняються від сплати вартості адміністративної послуги (включаючи вартість бланка) та адміністративного збору при оформленні посвідки на тимчасове проживання вперше.

Оформлення посвідок на тимчасове проживання для відряджених фахівців та членів їхніх сімей, які мешкають разом з ними, які прибули в Україну на підставах і в порядку, встановлених Угодою (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про створення місцевих бюро Німецького товариства міжнародного співробітництва ҐмбГ (GIZ GmbH) та Кредитної установи для відбудови (KfW), ратифікованою Законом України від 19.12.2019 № 413-IX, здійснюється безкоштовно.

Оформлення посвідок на тимчасове проживання для працівників та членів їх сімей, які прибули в Україну на підставах і в порядку, встановлених Угодою між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про реалізацію проєкту «Фінська підтримка реформ української школи», ратифікованою Законом України від 03.07.2018 № 2485-VIII, здійснюється безкоштовно.

== Необхідні документи ==
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, подають:'''
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України ''(після пред’явлення повертається, копія додається)'', крім наступних випадків: іноземці та особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], для отримання посвідки можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй “Про територіальну цілісність України” від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) ''(оригінали документів після пред’явлення повертаються, копії подаються)'';
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія;
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія подається).
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, подають:'''
# дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства України здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, — трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця). Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# зобов’язання роботодавця повідомити ДМС та державній службі зайнятості про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або такою особою без громадянства.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання державної установи, підприємства чи організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги;
# засвідчену в установленому порядку копію реєстраційної картки проекту міжнародної технічної допомоги.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності за запрошенням релігійних організацій та погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, подають:'''
# подання відповідної релігійної організації;
# погодження державного органу, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків іноземних неурядових організацій, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії, відділення, представництва або іншого структурного осередку іноземної неурядової організації;
# свідоцтво про реєстрацію структурного осередку іноземної неурядової організації в Україні. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у представництвах іноземних суб’єктів господарювання в Україні, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідного представництва іноземного суб’єкта господарювання в Україні;
# свідоцтво про реєстрацію зазначеного представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії або представництва іноземного банку в Україні;
# свідоцтво про акредитацію філії або представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, подають:'''
# подання відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних, волонтерських програм, для участі в яких іноземець чи особа без громадянства прибули в Україну;
# або подання організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, та свідоцтво про державну реєстрацію такої організації чи установи (оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати).
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації, подають:'''
# звернення іноземного засобу масової інформації;
# подання МІП
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, та розмір частки власності яких або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої такі іноземці або особи без громадянства є, у статутному капіталі української юридичної особи становить не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, подають:'''
# копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
# письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;
# інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* відомості про розмір частки іноземця або особи без громадянства — засновника (учасника) юридичної особи у сумі не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, як внеску до статутного капіталу, якщо іноземна інвестиція здійснена в грошовій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія вантажної митної декларації на рухоме майно, передане як внесок до статутного капіталу юридичної особи, та копія акта приймання-передачі такого майна, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія акта приймання-передачі рухомого або нерухомого майна, переданого як внесок до статутного капіталу юридичної особи, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, але при цьому таке майно придбане на території України, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або виписка з рахунка в цінних паперах, якщо іноземець або особа без громадянства є акціонером акціонерного товариства, зареєстрованого в Україні, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, подають:'''
# документ, що підтверджує факт навчання в Україні (засвідчені в установленому порядку копії наказу закладу освіти про зарахування та про встановлення періодів навчання для іноземних студентів);
# зобов’язання закладу освіти повідомити ДМС про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], уклали шлюб з громадянами України, подають:'''
# документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# паспорт громадянина України, з яким іноземець перебуває у шлюбі, який подається особисто громадянином України. Оригінал документа повертається громадянину України, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 “Про міжнародне приватне право”].

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, зазначеними у частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]:'''
# документ, згідно з яким вони відповідно до права країни походження іноземця або особи без громадянства вважаються членами сім'ї особи, зазначеної в частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# документ про наявність у приймаючої сторони достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім'ї;
# посвідку на тимчасове проживання іноземця або особи без громадянства, до якого прибув член сім'ї, яка подається особисто її власником. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України чи яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, подається:'''
# довідка про утримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, яка видається на підставі висновку ДМС про неможливість примусового видворення з України іноземця або особи без громадянства з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження чи з інших причин, що не залежать від таких осіб, після завершення граничного строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, або якщо технічну неможливість здійснити примусове видворення іноземця було виявлено раніше.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання у зв’язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи:'''
# посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення);
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається та його копію), крім наступних випадків: іноземці або особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»], можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, а саме: закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання та непридатності для подальшого користування), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) (оригінали після пред’явлення повертаються, копії додаються);
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (оригінал), або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія додається);
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія (подається у разі коли обмін посвідки здійснюється у звя`зку із закінченням строку її дії).
У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв’язку із закінченням строку її дії, додатково подаються документи, зазначені у пункті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку оформлення посвідки на тимчасове проживання.]
== Термін розгляду заяви ==
Посвідка видається '''впродовж 15 робочих днів''' з дати прийняття документів від іноземця або особи без громадянства.

== Строк дії посвідки на тимсове проживання на території України ==
Посвідка на тимчасове проживання видається строком на '''один рік''' з можливістю обміну, за винятком наступних випадків.
* Іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, посвідка видається на період роботи в Україні, який зазначається в дозволі на застосування праці.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, посвідка видається на строк реалізації проекту міжнародної технічної допомоги, який зазначається в реєстраційній картці проекту.
* Іноземцям та особам без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, посвідка видається на два роки.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, посвідка видається на період навчання, який визначається наказом закладу освіти про встановлення періодів навчання для іноземних студентів.
* Іноземцям та особам без громадянства, які зазначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n48 в частині двадцятій статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”,] посвідка видається на три роки.
== Підстави для відмови у видачі посвідки про тимчасове проживання на території України ==
'''Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли:'''
# іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на постійне проживання (крім випадків обміну посвідки), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;
# іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в’їзду;
# дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
# встановлено належність особи до громадянства України;
# за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;
# іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17-19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку], документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;
# отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, чи іноземець або особа без громадянства вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв’язку з учиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином;
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований чи не відповідає встановленому зразку, чи належить іншій особі, чи строк його дії закінчився;
# встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
# виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;
# в інших випадках, передбачених законом.
== Строк звернення до ДМС України та відповідальність у разі його порушення ==
Документи для оформлення посвідки подаються '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку її дії), документи для її обміну подаються протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій).

У разі коли у зв’язку із зміною прізвища та (або) власного імені чи по батькові, встановленням розбіжностей у записах необхідно обміняти паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, документи для обміну посвідки подаються не пізніше ніж через місяць після отримання нового паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства.

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.
=== Відповідальність за порушення строку перебування в Україні ===
Якщо іноземні громадяни та особи без громадянства, які прибули в Україну з тимчасовою метою (бізнес, навчання, працевлаштування, туризм тощо), порушили встановлений Законодавством України строк перебування в державі, вони несуть адміністративну відповідальність, передбачену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтею 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (стягнення у вигляді штрафу).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n48 статей 26 і 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] іноземці-правопорушники можуть бути примусово повернуті або примусово видворені до країни походження або третьої країни.
* Примусове повернення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n48 ст. 26 Закону]) застосовується до іноземців, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
У зазначених випадках рішення про примусове повернення може супроводжуватися забороною в’їзду в Україну строком на 3 роки.
* Примусове видворення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n48 (ст. 30 Закону)] застосовується на підставі рішення суду у випадках невиконання в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Примусове видворення іноземця в обов’язковому порядку супроводжується забороною в’їзду в Україну строком на 5 років.
== Порядок оскарження ==
Іноземець та особа без громадянства протягом '''місяця''' з дня отримання копії рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання має право на його оскарження шляхом звернення до ДМС або суду. Оскарження такого рішення зупиняє його виконання.
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства‏‎]]

Порядок проведення військової підготовки громадян України

2025-05-19T13:48:22Z

Monatko.Denys: /* Етапи здійснення військової підготовки */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу”]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/48-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2012 року № 48 «Про затвердження Порядку проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України»]
== Загальна інформація ==
Відповідно до статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обовʼязок і військову службу"] військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу проводиться у вищих військових навчальних закладах та у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти.

Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу на добровільних засадах проходять громадяни України, які мають або здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров'я та морально-діловими якостями.

Процедуру проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/48-2012-п#Text Порядком проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2012 № 48 (далі - Порядок)].

'''''Метою проведення військової підготовки''''' є забезпечення Збройних Сил, інших військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили та інші військові формування) необхідною кількістю військовонавчених громадян для виконання військового обов’язку в запасі, проходження військової служби за контрактом або за призовом осіб офіцерського складу, проходження служби у військовому резерві Збройних Сил та інших військових формувань, а також забезпечення реалізації права громадян на рівні можливості у виборі професії шляхом здобуття додаткових знань, умінь і навичок, необхідних для належного виконання військового обов’язку в запасі у мирний час, обов’язків військової служби у воєнний час та для майбутньої професійної діяльності.

Військова підготовка проводиться у військових навчальних підрозділах, вищих навчальних закладів та у вищих військових навчальних закладах. Здобувачі вищої освіти вищих навчальних закладів, що не мають військових навчальних підрозділів, можуть проходити військову підготовку у вищих навчальних закладах, що мають такі підрозділи, та у вищих військових навчальних закладах.

'''Військова підготовка проводиться у межах ліцензованої послуги:'''
* за державним замовленням за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на утримання Збройних Сил та інших військових формувань;
* для надання фізичним особам платних послуг у галузі вищої освіти, пов’язаних з військовою підготовкою, для забезпечення реалізації права таких осіб на рівні можливості у виборі професії шляхом здобуття додаткових знань, умінь і навичок, необхідних для належного виконання військового обов’язку в запасі у мирний час, обов’язків військової служби у воєнний час та для майбутньої професійної діяльності. 
Розподіл військово-облікових спеціальностей та визначення обсягів підготовки за ними для кожного військового навчального підрозділу та вищого військового навчального закладу здійснюється Міноборони за поданням Генерального штабу Збройних Сил за погодженням з МОН, а для підготовки офіцерів запасу медичної служби - також з МОЗ.

Для проведення військової підготовки у військовому навчальному підрозділі між Міноборони та вищим навчальним закладом укладається договір про проведення такої підготовки з визначенням умов її фінансування. Для проведення військової підготовки студенти, які навчаються у вищому навчальному закладі, що не має військового навчального підрозділу, укладається договір про проведення такої підготовки та умови її фінансування між зазначеним вищим навчальним закладом та вищим навчальним закладом, на базі військового навчального підрозділу якого проводиться військова підготовка.
== Порядок проведення військової підготовки ==
Військова підготовка включається до освітніх програм підготовки та навчальних планів вищого навчального закладу, студенти якого проходять військову підготовку, як окрема навчальна дисципліна.

Планування військової підготовки та її проведення у військовому навчальному підрозділі чи вищому військовому навчальному закладі для студентів може також здійснюватись у строк від двох до шести тижнів поточного семестру (навчального року) строком до двох років навчання, що передбачається відповідним договором про організацію такої підготовки та умови її фінансування.

Громадянам України, які мають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити та атестовані до офіцерського складу, присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу. У разі потреби вони за наказом Міністерства оборони України підлягають призову для проходження військової служби осіб офіцерського складу.

Громадяни України, які не атестовані для присвоєння військового звання офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти і не проходили військову службу або базову загальновійськову підготовку, підлягають направленню для проходження базової військової служби з урахуванням, за можливості, фаху, який вони здобули у закладі вищої освіти, або за спорідненими військово-обліковими спеціальностями.

== Порядок зарахування громадян для проходження військової підготовки ==
'''Зарахування''' громадян для проходження військової підготовки '''здійснюється за результатами конкурсного відбору та медичного огляду.'''

Порядок проведення медичного огляду визначається Міністерством оборони України разом з Міністерством охорони здоров'я України, а порядок конкурсного відбору визначається Міністерством оборони України разом з Міністерством освіти і науки України.

Зарахування громадян для проходження військової підготовки здійснюється наказом ректора закладу вищої освіти, на базі військового навчального підрозділу якого проводиться військова підготовка, або керівника вищого військового навчального закладу.

Між громадянином, який зарахований для проходження військової підготовки, та ректором вищого навчального закладу '''протягом одного місяця''' з дня зарахування '''укладається контракт''' про військову підготовку студента. Контрактом про військову підготовку громадянина визначаються права та обов’язки сторін, порядок розрахунків, строк дії контракту та інші умови військової підготовки громадянина.

Предметом такого контракту є освітня діяльність зазначених закладів щодо проведення військової підготовки громадянина за відповідною військово-обліковою спеціальністю. Крім того, контрактом про військову підготовку громадянина визначаються права та обов’язки сторін, порядок розрахунків, строк дії контракту та інші умови військової підготовки громадянина.
Громадяни, які зараховані для проходження військової підготовки, розподіляються керівником військового навчального підрозділу чи вищого військового навчального закладу за лекційними потоками і навчальними групами. (згідно п.п. 9-12 Порядку)
== Яким чином відбувається відрахування з військового навчального підрозділу чи вищого військового навчального закладу? ==
Відповідно до п. 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/48-2012-%D0%BF Порядку проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу» від 01.02.2012, № 48] громадяни, які проходять військову підготовку, відраховуються з військового навчального підрозділу чи вищого військового навчального закладу наказом ректора вищого навчального закладу, до складу якого входить зазначений військовий навчальний підрозділ, або керівника вищого військового навчального закладу за таких умов:
* невиконання навчального плану або відсутність без поважної причини на заняттях з військової підготовки (понад 20 відсотків загальної кількості годин навчальних занять, що заплановані в семестрі);
* за власним бажанням;
* ухилення без поважної причини від навчального збору;
* порушення дисципліни та громадського порядку під час навчання у військовому навчальному підрозділі чи вищому військовому навчальному закладі;
* порушення умов контракту;
* за станом здоров’я;
* порушення правил військового обліку.
==Етапи здійснення військової підготовки==
Військова підготовка здійснюється у формі '''''навчальних занять''''', '''''самостійної роботи''''', '''''практичної підготовки''''', '''''навчального збору''''', '''''контрольних заходів'''''. 
Обов’язковою практичною складовою військової підготовки є:
* первинна військово-професійна підготовка;
* підготовка з тактичної медицини.
==== Практична підготовка. ====
Комплексні практичні заняття з вивчення курсу первинної військово-професійної підготовки та тактичної медицини (далі - комплексні практичні заняття) проводяться після опанування у військовому навчальному підрозділі чи вищому військовому навчальному закладі теоретичної складової первинної військово-професійної підготовки та тактичної медицини.

Місця проведення комплексних практичних занять та вимоги до здійснення заходів, пов’язаних з їх проведенням, визначаються Генеральним штабом Збройних Сил або центральними органами виконавчої влади, іншими державними органами, що здійснюють керівництво іншими військовими формуваннями, у разі підпорядкування їм військового навчального підрозділу чи вищого військового навчального закладу, на базі якого проводиться військова підготовка.

'''''Важливо!''''' '''Тривалість''' комплексних практичних занять за всіма військово-обліковими спеціальностями становить '''108 год. - під керівництвом науково-педагогічних працівників та 30 год. - самостійної роботи.'''

Комплексні практичні заняття за всіма військово-обліковими спеціальностями проводяться відповідно до плану-програми комплексних практичних занять з вивчення курсу первинної військово-професійної підготовки та тактичної медицини, що затверджується Генеральним штабом Збройних Сил.
==== Навчальний збір. ====
Для громадян, які проходять військову підготовку за військово-обліковими спеціальностями для потреб Військово-Морських Сил Збройних Сил, розробляється окремий план-програма.
Громадяни, які мають ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли теоретичний і практичний курс навчання з військової підготовки у відповідному військовому навчальному підрозділі чи вищому військовому навчальному закладі та комплексні практичні заняття з вивчення курсу первинної військово-професійної підготовки та тактичної медицини, залучаються до проходження '''навчального збору''', передбаченого програмою військової підготовки.

'''Навчальний збір організовується після закінчення навчання''' у військовому навчальному підрозділі чи вищому військовому навчальному закладі у поточному році '''або за рахунок часу, відведеного на канікулярну відпустку''' здобувачів вищої освіти.
Дозвіл на перенесення з поважних причин навчального збору на наступний рік надається Генеральним штабом Збройних Сил. Для громадян, які проходять військову підготовку у військових навчальних підрозділах чи вищих військових навчальних закладах, підпорядкованих центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам, що здійснюють керівництво іншими військовими формуваннями, зазначений дозвіл надається такими органами.

Під час навчального збору на громадян поширюються права та обов’язки, встановлені актами законодавства для військовозобов’язаних, призваних на збори.

'''Навчальний збір проводиться у військових частинах (на кораблях) або у вищих військових навчальних закладах (військових інститутах)''', які мають відповідну матеріально-технічну базу для проведення практичного навчання.
Навчальний збір проводиться з метою удосконалення професійних навичок громадян, набутих ними під час засвоєння програми військової підготовки у військовому навчальному підрозділі чи вищому військовому навчальному закладі, виконання вправ із стрільби, керування військовою технікою та виконання інших навчально-бойових завдань.
Проведення навчального збору є завершальним етапом військової підготовки.

'''Тривалість навчального збору''' за всіма військово-обліковими спеціальностями '''становить 30 діб'''. Навчальний збір завершується складенням громадянами екзамену (далі - випускний екзамен).
Випускний екзамен приймається екзаменаційною комісією, до складу якої включаються представники органів військового управління Збройних Сил України та інших військових формувань.)
Після складення випускного екзамену громадяни складають Військову присягу (крім тих, хто її вже склав) в урочистих умовах згідно з порядком, установленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Статутом внутрішньої служби Збройних Сил].

На громадян, які пройшли повний курс військової підготовки та склали Військову присягу, оформлюються атестаційні матеріали.
Порядок і строк подання керівниками військових навчальних підрозділів та вищих військових навчальних закладів атестаційних матеріалів до органів військового управління Збройних Сил та інших військових формувань визначаються Міністерством оборони України. Відповідно до п. 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/48-2012-%D0%BF Порядку] громадянам, які пройшли повний курс військової підготовки та атестовані до офіцерського складу, присвоюється первинне військове звання '''молодшого лейтенанта запасу''', що також підтверджується ст. 53 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указ Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» від 10 грудня 2008 року № 1153/2008]

==Базова військова підготовка==
Базова військова підготовка – це система навчання, яка надає основи військових знань і навичок. Її мета – підготувати громадян до можливої служби в армії або інших силових структурах країни, забезпечивши їх необхідними знаннями для виконання військових обов’язків. Цей процес стане обов'язковим для всіх студентів України, які отримують вищу освіту, а також для майбутніх представників поліції, але має важливе значення для комплексної підготовки громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2021.03.2023%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2010%2D1,-.%20%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0 ст. 10-1 Закону]).

Згідно з новими правилами, БЗВП буде проходити не тільки чоловіки, а й жінки, однак для останніх цей курс є добровільним.

==== Хто повинен пройти БЗВП? ====
Згідно з новими вимогами, з вересня 2025 року, БЗВП стане обов’язковою для:

* всіх повнолітніх чоловіків, що навчаються в університетах і академіях;
* поліцейських;
* осіб, що отримали українське громадянство після проходження аналогічної підготовки в інших країнах.

Що стосується жінок, то їм надається право добровільно пройти базову військову підготовку без примусу. Водночас для деяких осіб передбачено звільнення від проходження БЗВП. До таких осіб належать:

* люди, що є непридатними до військової служби;
* особи, які вже проходили військову службу;
* громадяни, які мають отримали українське громадянство, але перед цим в іншій країні вже проходили військову службу.

==== Що включає програма БЗВП? ====
Базова загальновійськова підготовка (БЗВП) для студентів вищих навчальних закладів передбачає 300 академічних годин. Програма складається з двох компонентів:

* теоретичний курс (90 академічних годин) проводитиметься безпосередньо у закладах освіти;
* практичний курс (210 академічних годин) реалізовуватиметься у спеціальних навчальних центрах ЗСУ.

Теоретична підготовка

Теоретична частина навчання включатиме 90 годин занять. Студенти будуть знайомитись, зокрема, з основами військової служби, загальними правилами поведінки в армії та основами військової дисципліни.

Практична підготовка

Практична частина навчання є основною складовою базової загальновійськової підготовки і займатиме 210 годин. Студенти матимуть можливість пройти тренування в спеціалізованих навчальних центрах або навіть військових університетах. Це дозволить їм отримати практичні навички, що можуть бути корисними під час виконання обов'язків у збройних силах України. Практична підготовка проводитиметься в період канікул, з травня по жовтень.

Для жінок є обов’язковою постановка на військовий обліку у ТЦК та СП для проходження практичної частини БЗВП. Якщо ж дівчата не матимуть бажання проходити практичну підготовку, вони зможуть відмовитися, але не пізніше, аніж за 6 місяців до початку.

Під час підготовки громадяни отримають базові знання з:

* тактики;
* домедичної допомоги;
* психологічної підготовки;
* основ військової дисципліни;
* міжнародного гуманітарного права;
* навички поводження зі стрілецькою зброєю.

Основний акцент буде зроблено на практичних аспектах, зокрема тренуванні у використанні зброї, орієнтуванні на місцевості та забезпеченні власної безпеки в умовах бойових дій тощо.

Екзамен та присяга

Завершенням такого предмету стане складання екзамену та прийняття військової присяги. Після успішного складання іспиту студент отримає сертифікат про проходження БЗВП, що підтверджує наявність певної військової спеціальності.

==== Відмова від БЗВП та мобілізація після БЗВП. ====
Хоча така військова підготовка є обов’язковою для багатьох категорій громадян, є можливість відмовитися від її проходження. Проте слід зазначити, що відмова від проходження БЗВП для чоловіків призведе до відрахування з навчального закладу. Таким чином, це є важливим фактором для студентів, які мають намір продовжити свою освіту без перешкод.

Мобілізація після проходження БЗВП

Що стосується мобілізації, то на даний момент Міністерство оборони України запевняє, що мобілізація осіб, які пройшли БЗВП, не передбачена до 25 років. Тобто чоловіки та жінки, що не досягли цього віку, можуть бути мобілізовані тільки за власним бажанням.
[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО‎]]

Порядок зняття з реєстрації громадянина України, що помер за кордоном

2025-05-16T10:04:30Z

Monatko.Denys: /* Розгляд питання */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#Text Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
== Куди звернутися ==
У разі зняття з реєстрації особи ('''громадянина України'''), що померла за кордоном, необхідно звернутися до компетентного органу або підрозділу ДМС.
Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text (відповідно до п.п. 4 п. 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування)].

Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Такі документи подаються з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text відповідно до п. 6 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування)].

'''Реєстрація смерті громадян України, померлих за кордоном, провадиться консулом за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті, виявлення тіла померлого або за місцем поховання.''' 
У разі реєстрації смерті не в тому консульському окрузі, де проживав померлий, консул, який зареєстрував смерть, повідомляє про реєстрацію смерті дипломатичне представництво або консульську установу України, де померлий перебував на обліку, указавши при цьому його прізвище, ім'я, по батькові, а також номер та дату актового запису про смерть. 
Реєстрація смерті провадиться за письмовою заявою родичів померлого, компетентних органів країни перебування, адміністрації медичного закладу, у якому настала смерть, та інших осіб на підставі:
* медичного документа про смерть, виданого медичним закладом (документ, виданий компетентним китайським органом має бути перекладений та легалізований у встановленому порядку);
* довідки про смерть, виданої компетентними органами держави перебування (документ має бути перекладений та легалізований у встановленому порядку).
Реєстрація смерті громадян України, які померли в дорозі на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або іншому транспортному засобі, провадиться у найближчому дипломатичному представництві або консульській установі України при пред'явленні заявником необхідних документів.
У графі «Місце смерті» актового запису про смерть указується місцезнаходження дипломатичного представництва або консульської установи, у якій проведена реєстрація смерті. 
На підставі актового запису про смерть консул видає довідку про смерть до органів соціального захисту населення для одержання допомоги на поховання. 
При встановленні надалі відомостей про померлого, яких бракувало, зміни і доповнення до запису акта про смерть уносяться згідно з Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану. 
'''Перелік необхідних документів:'''
# заява;
# документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання;
# квитанцію про сплату адміністративного збору.
'''У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:'''
* документ, що посвідчує особу представника
* документ, що підтверджує повноваження особи як представника , крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини — батьками ( усиновлювачами )
== Розгляд питання ==
Згідно з Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"] (ч. 3 ст. 17) смерть підлягає державній реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті або за місцем поховання.
Органами реєстрації актів цивільного стану є відділи реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції, а також виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад.
'''Реєстрацію смерті громадян України, які проживали за кордоном, здійснюють консульські установи та дипломатичні представництва України (ч. 2 ст. 4 згаданого Закону).'''
Реєстрація смерті провадиться тільки відділами реєстрації актів цивільного стану, осіб:
* які померли в установах, у яких ці особи перебували під арештом або відбували покарання;
* осіб, визнаних в установленому законом порядку померлими, у випадку встановлення судом факту смерті;
* військовослужбовців та військових будівельників, які загинули в період проходження військової або альтернативної служби в мирний час;
* осіб, померлих більше ніж за рік до моменту звернення за реєстрацією.
При цьому слід врахувати:
# при насильницькій смерті - реєстрація смерті провадиться у відділі реєстрації актів цивільного стану '''за місцем виявлення трупа''';
# за заявою про реєстрацію смерті, яка надійшла після закінчення року з дня настання смерті, за рішенням судів про встановлення факту смерті або оголошення громадянина померлим – '''за місцем проживання заявника''';
# померлих у місцях позбавлення волі - '''за останнім місцем проживання цих осіб до їх арешту або за місцезнаходженням кримінально-виконавчих установ'''.
Реєстрація смерті померлих у дорозі (у потягу, на судні, у літаку та ін.) провадиться в найближчому органі реєстрації актів цивільного стану.
Заява про смерть повинна бути зроблена ''не пізніше трьох діб із дня настання смерті або виявлення трупа'', а в разі неможливості одержання довідки медичної установи або висновку судово-медичної експертизи чи прокурора - ''не пізніше п’яти діб''.

 
Із заявою про реєстрацію смерті можуть звернутись родичі померлого, його сусіди, працівники житлово-експлуатаційних організацій та інші особи, в тому числі з адміністрації лікувального закладу, де сталася смерть.

 Особа, яка звернулась щодо реєстрації смерті, повинна пред’явити на своє посвідчення паспорт або паспортний документ. Відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в реєстрації смерті.

 
Факт смерті підтверджується лікарським свідоцтвом або фельдшерською довідкою про смерть, виданими лікувальним закладом, рішенням суду про встановлення факту смерті чи оголошення громадянина померлим, а також повідомленням з місць позбавлення волі, надісланим разом із лікарським свідоцтвом про смерть.

 
Підставою для реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, є повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України.

 
Якщо померлий мав паспорт або паспортний документ, а також військово-облікові та пільгові документи, то орган реєстрації актів цивільного стану, який реєструє смерть, вилучає їх і в цих документах проставляє відмітку про смерть власника. Слід відзначити, що відсутність зазначених документів не перешкоджає реєстрації смерті.

 
При реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть уносяться тільки ті відомості, які містяться у лікарському свідоцтві про смерть. Якщо надалі померлий упізнаний, відомості про нього, яких бракувало, уносяться згідно з вимогами чинного законодавства на підставі висновку відділу реєстрації актів цивільного стану, за наявності протоколу впізнання трупа.

 
Реєстрація смерті за заявами, які надійшли після закінчення року з дня настання смерті, провадиться після перевірки наявності реєстрації смерті за місцем настання смерті, за місцем останнього проживання заявника, за місцем поховання чи виявлення трупа.

 
Датою смерті особи, оголошеної судом померлою, вважається день набрання рішенням суду законної сили, якщо інше не зазначено в рішенні суду. Якщо надалі особа, по відношенню до якої складено актовий запис, з’явиться або буде відоме її місце перебування, то рішення про її смерть скасовується, а запис про смерть анулюється. 
Реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства провадиться на загальних підставах із дотриманням вимог чинного законодавства України.
Після проведення запису орган реєстрації актів цивільного стану видає заявнику свідоцтво про смерть та довідку для одержання допомоги на поховання.
На органи реєстрації актів цивільного стану покладені і деякі додаткові обов’язки, пов’язані з реєстрацією смерті.

 
Працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання, особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття з реєстрації місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття з реєстрації місця проживання, про що зазначений працівник робить відповідний запис у цій заяві.

 
Працівник органу реєстрації '''у день звернення''' особи приймає рішення про зняття з реєстрації або про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи. 
'''Підстави для відмови''' 
Особі може бути відмовлено у знятті з реєстрації за місцем проживання у разі коли:
# особою не подано необхідних документів;
# у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;
# звернулася особа, яка не досягла 14 років.
== Зняття з реєстрації в судовому порядку ==
У разі якщо органи ДМС України не приймають документ, що був виданий органами зарубіжних країн, необхідно звернутись до суду за місцезнаходженням жилого приміщення.

Більш детальна інформація щодо зняття з реєстрації в судовому порядку вказана в консультації [[Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання]]
[[Категорія: Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Списання безнадійного боргу (недоїмки), що виник у зв'язку з початком проведення АТО на сході України у ФОП

2025-05-16T10:01:00Z

Monatko.Denys: /* Звернення до Торгово-промислової палати України */

== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України ]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України ]
# [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про торгово-промислові палати України"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0908-22#Text Наказ Міністерства фінансів України від 28 липня 2022 року № 220 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків"]
== Звернення до районної державної податкової інспекції ==

23 серпня 2022 року у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2022 року № 220 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» діє новий порядок списання безнадійного податкового боргу.

Цей Порядок розроблений відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України і визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.

Дія цього Порядку згідно з ПКУ поширюється на фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, і на яких покладено обов'язок сплати податків та зборів.

Водночас норми цього Порядку не поширюються на грошові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством.

Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі штрафні санкції, пеня, нараховані на такий податковий борг.

Визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з зазначених вище випадків.

Списання податкового боргу відбувається на підставі рішення, прийнятого керівником територіального органу ДПС за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу. Рішення про списання оформляється на бланку за формою згідно з додатком до Порядку № 220.

Факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

Списання безнадійного податкового боргу з плати за землю здійснюється за період з дня настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і до закінчення граничного строку сплати грошового зобов'язання з такого податку за звітний календарний рік, у якому такі обставини виникли, а з єдиного податку - з дня настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і до закінчення граничного строку сплати грошового зобов'язання за відповідний звітний період., який має заборгованість зі сплати ЄСВ повинен звернутися до районної державної податкової інспекції з заявою про списання заборгованість зі сплати ЄСВ та штрафних санкцій (у разі наявності).Отримати письмову відповідь, якщо податкова відмовляється списувати, то звернутися в ТПП України. 
== Звернення до Торгово-промислової палати України ==
У випадку, якщо безнадійний борг виник у зв'язку з форс-мажорними обставинами, такі обставини підтверджуються у встановленому порядку.

Перелік форс-мажорних обставин прописаний в [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/671/97-%D0%B2%D1%80 ч. 2 ст. 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати України]". Основні - військові конфлікти, стихійні лиха. У [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Законі] прописано і що не входить в форс-мажорні обставини. Наприклад, фінансова криза, будь-які комерційні - зростання валют і т.п. Рекомендуємо звернутися до Торгово-промислової палати України (далі-ТПП) з Заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями для списання безнадійного податкового боргу.

 Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E_%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%81-%D0%BC%D0%B0%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD&oldid=3521 "Видача Торгово-промисловою палатою сертифікатів щодо форс-мажорних обставин"].
== Тарифи ==
Суб'єкти малого підприємництва відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/671/97-%D0%B2%D1%80#o114 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"] мають право отримати безкоштовно сертифікат про настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), сплачуючи тільки за розгляд заяви і наданих документів.(розрахунок можна отримати на офіційному сайті ТПП https://www.ucci.org.ua/tarifi-rakhunok-akti ).
=== Строк ===
'''Протягом семи днів''' з дня звернення суб’єкта господарської діяльності. 
== Оскарження відмови ДПС в списанні заборгованості зі сплати ЄСВ ==
Повторно з сертифікатом звернутися до ДПС отримати рішення про списання безнадійного податкового боргу або про відмову в списанні заборгованості.

Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 56 ПКУ] рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) ''протягом 10 календарних днів'', що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексом], або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.
=== Підсудність ===
Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексом]. Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96&oldid=7127 "Звернення до суду: провадження в адміністративній справі"].
[[Категорія: Податкове право]] [[Категорія:Господарське право]] [[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Суди]]

Стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати з підприємства банкрута

2025-04-18T09:46:29Z

Monatko.Denys: /* Погашення заборгованості з заробітної плати підприємством - банкрутом */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_146 Конвенція про захист заробітної плати 01 липня 1949 року № 95]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_286 Конвенція Міжнародної організації праці № 173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності підприємця]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодекс України з процедур банкрутства]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр#Text Закон України "Про оплату праці"]
== Загальна частина ==
Погашення заборгованості із виплати заробітної плати у випадку визнання підприємства [[Процедура банкрутства юридичної особи|банкрутом]] відбувається відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодекс України з процедур банкрутства].

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 статтею 24 Закону України «Про оплату праці»] заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені [[Колективний договір|колективним договором]] або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|органом первинної профспілкової організації]] чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через банки/небанківських надавачів платіжних послуг, які отримали право на відкриття і ведення обслуговування рахунків відповідно до Закону України "Про платіжні послуги", поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Стаття 11 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_146 <nowiki>Конвенці] про захист заробітної плати 01 липня 1949 року № 95</nowiki>] орієнтована на повернення боргів, які виникли до банкрутства роботодавця. Проблематичним є те, що борги з оплати праці, незважаючи на їхній привілейований статус, можуть оплачуватися після погашення інших боргів роботодавця, що зазнає процедури банкрутства, оскільки черговість погашення привілейованого кредиту, що становить заробітну плату, визначається відповідно до пункту 3 статті 11 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_146 Конвенція про захист заробітної плати 01 липня 1949 року № 95] національним законодавством.

Відповідно до статті 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_286 Конвенція Міжнародної організації праці № 173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності підприємця] У випадку неплатоспроможності роботодавця вимоги працівників, які випливають із трудових відносин, захищаються за допомогою привілею так, що їх задовольняють за рахунок активів неплатоспроможного роботодавця до того, як непривілейованим кредиторам може бути виплачена їхня частка.

Докладніше: [[Стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати]]

== Погашення заборгованості з заробітної плати підприємством у разі відкриття провадження у справі про банкрутство ==
Кредитори за вимогами щодо виплати, зокрема заробітної плати мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду '''письмові заяви''' з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна (частина друга статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексу України з процедур банкрутства]).

Заява кредитора має містити:
# найменування господарського суду, до якого подається заява;
# найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
# ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
# розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені);
# виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування;
# відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог;
# інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника;
# перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви в обов’язковому порядку додаються докази сплати [[Порядок сплати судового збору|судового збору]], докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.

Господарський суд зобов’язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексу України з процедур банкрутства] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарського процесуального кодексу України], про що постановляється '''ухвала''', в якій зазначається дата попереднього засідання суду (частина третя статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексу України з процедур банкрутства]).

Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов’язковими так само, як вони є обов’язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Такі вимоги кредиторів задовольняються в порядку черговості.

Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду '''письмовий звіт''' про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду '''заперечення''' щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє '''ухвалу''' про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, стосовно яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексом України з процедур банкрутства].

До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у [[Звернення до господарського суду|позовному провадженні]] господарським судом.
== Виконання рішення суду у випадку визнання юридичної особи - боржника банкрутом ==
Щодо судових рішень про стягнення заборгованості із заробітної плати необхідно зазначити, що відповідно до частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] (далі - Закон) '''виконавче провадження''' як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n54 Закону] примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n54 Законом] випадках на [[Інститут приватних виконавців|приватних виконавців]].

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n29 Закону] виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо боржника визнано банкрутом.

Однак, виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) (пункт 4 частини першої статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n29 Закону]).

Пунктом 8 частини 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом, частино 5 цієї статті передбачено, що Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 8 частини першої цієї статті, разом з виконавчим документом надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
[[Категорія:Трудові спори]]
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Суди]]

Трудові пенсії

2025-04-18T09:32:14Z

Monatko.Denys: /* Порядок оформлення трудової пенсії */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#n149 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
# ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
#паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21575.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
== Поняття "трудові пенсії" ==
'''Трудові пенсії''' — ''це державний вид пенсії, що передбачає щомісячну грошову виплату для забезпеченості громадян у старості, на випадок повної чи часткової непрацездатності, втрати годувальника, а також у зв'язку з досягненням законодавчо встановленого стажу роботи у сферах трудової діяльності.''
== Види трудових пенсій: ==
# [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|за віком]];
# [[Пенсія по інвалідності|по інвалідності]];
# [[Пенсія в разі втрати годувальника|в разі втрати годувальника]];
# [[Пенсії за вислугу років|за вислугу років]].
== Хто має право на трудові пенсії? ==
'''1)''' особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України;

'''2)''' особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

'''3)''' члени творчих спілок, а також інші творчі працівники, які не є членами таких спілок, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

'''4)''' інші особи, які підлягають державному соціальному страхуванню;

'''5)''' працівники воєнізованих формувань, які не підлягають державному соціальному страхуванню, особи начальницького і рядового складу фельд'єгерської служби;

'''6)''' вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти;

'''7)''' особи, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків або у зв'язку з виконанням дій по рятуванню людського життя, охороні державної, колективної та індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку;

'''8)''' особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду;

'''9)''' члени сімей осіб, вказаних у цій статті, і пенсіонерів з числа цих осіб - у разі втрати годувальника.

'''''Непрацездатні громадяни, які не одержують трудову пенсію, мають право на тимчасову державну соціальну допомогу.'''''
== За яких умов призначаються трудові пенсії? ==
'''''1. Право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років та жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.'''''

'''''Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.'''''

'''Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:'''

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

'''До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:'''

55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

'''2. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:'''

по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

'''3. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу:'''

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.

'''4.''' У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою ст.26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою статті ст.26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] на дату досягнення відповідного віку.

'''''2.'' Пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок:'''

- трудового каліцтва або професійного захворювання;

- загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

'''Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність:''' у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

'''3. Право на пенсію в разі втрати годувальника''' мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік/дружина померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.

'''4. Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.'''

Умови призначення визначені Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”(частина четверта статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n2246 114], пункти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n1859:~:text=2%2D1.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F 2¹] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n1859:~:text=16.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 16] Прикінцевих положень) та Законом України “Про пенсійне забезпечення” (статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n356 52], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n377 54], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n455 55]).

'''''Право на пенсію за вислугу років мають:'''''

'''1)''' окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу;

'''2)''' робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені;

'''3)''' водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи;

'''4)''' механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення);

'''5)''' працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах;

'''6)''' робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівля і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання;

'''7)''' деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів;

'''8)''' працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та осіб з інвалідністю і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та осіб з інвалідністю.

Розміри пенсій визначаються згідно зі статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n479 27], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n491 28] Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і залежать від тривалості набутого страхового стажу та отриманої заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески.

Призначається з дня звернення за умови звільнення з роботи/посади, що дає право на таку пенсію.

'''Пенсії за вислугу років військовим'''

Умови призначення визначені Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#n123 стаття 12]).

Пенсія за вислугу років призначається військовослужбовцям за умови звільнення із військової служби:

* незалежно від віку, якщо на день звільнення вони мають не менше 25 календарних років вислуги;
* в разі досягнення на день звільнення зі служби 45-річного віку та за наявності страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить служба

Розміри пенсій визначаються згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#n149 статтею 13] цього Закону: від 50 % (звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я від 55 %) до 70% відповідних сум їх грошового забезпечення в залежності від тривалості вислуги. Грошове забезпечення визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України] від 17.07.1992 № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб”.

Мінімальний розмір пенсій за вислугу років військовим не може бути нижче 3854 грн.

== Порядок оформлення трудової пенсії ==
Для отримання пенсії по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугою років, а також пенсії за віком для непрацюючих осіб — заява подається до відділення Пенсійного фонду України за місцем проживання (реєстрації особи).

Для отримання пенсії за віком для працюючих осіб заява про призначення пенсії подається через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації, де така особа працює або за бажанням працівник може подати заяву особисто за місцем проживання.

На період дії воєнного часу в Пенсійному фонді України діє екстериторіальний принцип обслуговування громадян. Це означає, що заяву про призначення пенсії разом з необхідними документами можна подати особисто до будь-якого сервісного центру обраного головного управління Пенсійного фонду, незалежно від місця постійного проживання.

Подати анкету-заяву на автоматичне призначення пенсії можна дистанційно через особистий електронний кабінет вебпорталу Пенсійного фонду України за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). При формуванні електронної заяви, потрібно додати файли сканованих документів, необхідних для призначення пенсії.

Результати опрацювання звернення (настання права на призначення пенсії, дата призначення та розмір пенсії) будуть відображені в особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду України у вкладці «Мої повідомлення».

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Після надходження даних про сплату страхових внесків проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з моменту призначення пенсії.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
== Оскарження відмови у призначенні трудової пенсії ==
У разі якщо громадянин вважає, що орган, який призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення в органі Пенсійного Фонду вищого рівня.

Скарга на рішення органу, який призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, що діє на підставі виданого йому доручення, засвідченого нотаріально.

Скарга на рішення управління Пенсійного Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об’єднаних управлінь подається до головних управлінь Пенсійного Фонду. Рішення регіональних органів Пенсійного Фонду оскаржуються до Пенсійного Фонду. Скаргу потрібно супроводжувати документами, які свідчать про прийняття неправильних рішень.

Скарга може бути подана до органу Пенсійного Фонду вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше ніж за один місяць з моменту ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного Фонду, що розглядає скаргу.

У разі якщо орган Пенсійного Фонду надсилає заявникові рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий заявник має право звернутися з повторною скаргою до органу Пенсійного Фонду вищого рівня протягом терміну, визначеного для оскарження рішень органів ПФУ.

Також рішення ПФУ можливо оскаржити в адміністративному суді протягом 6 місяців з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав (на призначення пенсії, зокрема). За подання позовної заяви сплачується судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2025 році це 1211.20 грн).

Докладніше: [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
[[Категорія:Призначення пенсії]]

Трудові пенсії

2025-04-18T09:30:18Z

Monatko.Denys: /* За яких умов призначаються трудові пенсії? */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#n149 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
# ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
#паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21575.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
== Поняття "трудові пенсії" ==
'''Трудові пенсії''' — ''це державний вид пенсії, що передбачає щомісячну грошову виплату для забезпеченості громадян у старості, на випадок повної чи часткової непрацездатності, втрати годувальника, а також у зв'язку з досягненням законодавчо встановленого стажу роботи у сферах трудової діяльності.''
== Види трудових пенсій: ==
# [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|за віком]];
# [[Пенсія по інвалідності|по інвалідності]];
# [[Пенсія в разі втрати годувальника|в разі втрати годувальника]];
# [[Пенсії за вислугу років|за вислугу років]].
== Хто має право на трудові пенсії? ==
'''1)''' особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України;

'''2)''' особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

'''3)''' члени творчих спілок, а також інші творчі працівники, які не є членами таких спілок, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

'''4)''' інші особи, які підлягають державному соціальному страхуванню;

'''5)''' працівники воєнізованих формувань, які не підлягають державному соціальному страхуванню, особи начальницького і рядового складу фельд'єгерської служби;

'''6)''' вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти;

'''7)''' особи, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків або у зв'язку з виконанням дій по рятуванню людського життя, охороні державної, колективної та індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку;

'''8)''' особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду;

'''9)''' члени сімей осіб, вказаних у цій статті, і пенсіонерів з числа цих осіб - у разі втрати годувальника.

'''''Непрацездатні громадяни, які не одержують трудову пенсію, мають право на тимчасову державну соціальну допомогу.'''''
== За яких умов призначаються трудові пенсії? ==
'''''1. Право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років та жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.'''''

'''''Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.'''''

'''Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:'''

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

'''До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:'''

55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

'''2. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:'''

по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

'''3. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу:'''

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.

'''4.''' У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою ст.26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою статті ст.26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] на дату досягнення відповідного віку.

'''''2.'' Пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок:'''

- трудового каліцтва або професійного захворювання;

- загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

'''Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність:''' у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

'''3. Право на пенсію в разі втрати годувальника''' мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік/дружина померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.

'''4. Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.'''

Умови призначення визначені Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”(частина четверта статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n2246 114], пункти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n1859:~:text=2%2D1.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F 2¹] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n1859:~:text=16.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 16] Прикінцевих положень) та Законом України “Про пенсійне забезпечення” (статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n356 52], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n377 54], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n455 55]).

'''''Право на пенсію за вислугу років мають:'''''

'''1)''' окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу;

'''2)''' робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені;

'''3)''' водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи;

'''4)''' механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення);

'''5)''' працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах;

'''6)''' робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівля і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання;

'''7)''' деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів;

'''8)''' працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та осіб з інвалідністю і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та осіб з інвалідністю.

Розміри пенсій визначаються згідно зі статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n479 27], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n491 28] Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і залежать від тривалості набутого страхового стажу та отриманої заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески.

Призначається з дня звернення за умови звільнення з роботи/посади, що дає право на таку пенсію.

'''Пенсії за вислугу років військовим'''

Умови призначення визначені Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#n123 стаття 12]).

Пенсія за вислугу років призначається військовослужбовцям за умови звільнення із військової служби:

* незалежно від віку, якщо на день звільнення вони мають не менше 25 календарних років вислуги;
* в разі досягнення на день звільнення зі служби 45-річного віку та за наявності страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить служба

Розміри пенсій визначаються згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#n149 статтею 13] цього Закону: від 50 % (звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я від 55 %) до 70% відповідних сум їх грошового забезпечення в залежності від тривалості вислуги. Грошове забезпечення визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України] від 17.07.1992 № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб”.

Мінімальний розмір пенсій за вислугу років військовим не може бути нижче 3854 грн.

== Порядок оформлення трудової пенсії ==
Для отримання пенсії по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугою років, а також пенсії за віком для непрацюючих осіб — заява подається до відділення Пенсійного фонду України за місцем проживання (реєстрації особи).

Для отримання пенсії за віком для працюючих осіб заява про призначення пенсії подається через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації, де така особа працює або за бажанням працівник може подати заяву особисто за місцем проживання.

На період дії воєнного часу в Пенсійному фонді України діє екстериторіальний принцип обслуговування громадян. Це означає, що заяву про призначення пенсії разом з необхідними документами можна подати особисто до будь-якого сервісного центру обраного головного управління Пенсійного фонду, незалежно від місця постійного проживання.

Подати анкету-заяву на автоматичне призначення пенсії можна дистанційно через особистий електронний кабінет вебпорталу Пенсійного фонду України за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). При формуванні електронної заяви, потрібно додати файли сканованих документів, необхідних для призначення пенсії.

Результати опрацювання звернення (настання права на призначення пенсії, дата призначення та розмір пенсії) будуть відображені в особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду України у вкладці «Мої повідомлення».

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Після надходження даних про сплату страхових внесків проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з моменту призначення пенсії.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
== Оскарження відмови у призначенні трудової пенсії ==
У разі якщо громадянин вважає, що орган, який призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення в органі Пенсійного Фонду вищого рівня.

Скарга на рішення органу, який призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, що діє на підставі виданого йому доручення, засвідченого нотаріально.

Скарга на рішення управління Пенсійного Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об’єднаних управлінь подається до головних управлінь Пенсійного Фонду. Рішення регіональних органів Пенсійного Фонду оскаржуються до Пенсійного Фонду. Скаргу потрібно супроводжувати документами, які свідчать про прийняття неправильних рішень.

Скарга може бути подана до органу Пенсійного Фонду вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше ніж за один місяць з моменту ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного Фонду, що розглядає скаргу.

У разі якщо орган Пенсійного Фонду надсилає заявникові рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий заявник має право звернутися з повторною скаргою до органу Пенсійного Фонду вищого рівня протягом терміну, визначеного для оскарження рішень органів ПФУ.

Також рішення ПФУ можливо оскаржити в адміністративному суді протягом 6 місяців з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав (на призначення пенсії, зокрема). За подання позовної заяви сплачується судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2024 році це 1211.20 грн).
[[Категорія:Призначення пенсії]]

Порядок виправлення помилки у свідоцтві про право власності на житло

2025-04-18T09:11:09Z

Monatko.Denys: /* Ким вирішується порядок виправлення помилки в електронній базі даних */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22 жовтня 2010 року № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z2102-12 Наказ Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1844/5 "Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
* [https://zib.com.ua/ua/100768-analiz_vsu_deyakih_pitan__zastosuvannya_sudami_zakonodavstva.html Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ (узагальнення судової практики Верховним Судом України)]
== Загальні положення ==
'''Свідоцтво про право власності''' - це документ, який підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, яке видається фізичним та юридичним особам.
 '''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1729 ст. 316] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] правом власності є''' – право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довічної власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] встановлює, що державна реєстрація''' - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

'''Згідно ст. ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1054 182], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1787 331][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1806 ,334] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]'''- основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об’єкта нерухомості ( у тому числі й тих об’єктів, правовий статус яких законодавчим актами не визначений: асфальтовані чи бетонні площадки, під’їзні колії, автомобільна дорога, автомобільні платформи, спортивні споруди тощо) є державна реєстрація прав на нього.
== Процедура видачі свідоцтва про право власності ==
'''Звертаємо увагу, що свідоцтва про права власності на нерухоме майно видавалися до 01 січня 2016 року, у зв'язку з внесенням змін до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".]'''

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видавали:
# фізичним та юридичним особам на новозбудовані реконструйовані об’єкти нерухомого майна;
# членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески;
# юридичним особам у разі внесення до статутного фонду ( статутного або складеного капіталу) об’єктів нерухомого майна їх засновниками ( учасниками);
# фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується( реорганізується);
# фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об’єкт нерухомого майна, переданий їм;
# реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об’єкти нерухомого майна;
# у разі виділення окремого об’єкта нерухомого майна зі складу об’єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об’єктів;
# фізичним та юридичним особам на об’єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки.
У випадках, встановлених законодавством, державний реєстратор за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень оформлює свідоцтво про право власності на нерухоме майно та їх обтяжень. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно є офіційним документом встановленого зразка, що видається державним реєстратором і підтверджує юридичний факт виникнення права власності на нерухоме майно.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядком державної реєстрації права на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України] від 22 червня 2011 року №703 ( далі- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Порядок]) визначався перелік документів, які необхідно було подати для отримання Свідоцтва. '''До документів, які подавалися для отримання Свідоцтва належали:'''
# заява встановленої форми;
# копія документа, що посвідчує особу заявника;
# документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;
# документ про сплату державного мита ( якщо особа не подає документ, яким її звільнено від сплати державного мита );
# документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
# документ, що містить технічну характеристику такого об’єкта нерухомого майна і формується за результатами проведення його технічної інвентаризації.
Оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно здійснювали державні реєстратори прав на нерухоме майно на спеціальних бланках свідоцтва про права власності. За наданням витягу з Реєстру прав справляється плата, розмір якої визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0775-02 Наказом Міністерством юстиції України «Про затвердження тарифів за надання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно»] від 20 вересня 2002року №83/5. Особи, які заінтересовані в отриманні витягу мають оплатити проведення технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна, що передує наданню витягу з Реєстру прав. Зокрема, встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об’єкт заявник подавав органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об’єкт. '''Відповідно до п. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2011-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»] від 26 жовтня 2011р. №1141 для формування та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно державним реєстратором вносилися до Державного реєстру прав наступні відомості:'''
# тип об’єкта нерухомого майна ( житловий будинок, будівля, споруда, квартира, тощо);
# площа об’єкта нерухомого майна ( загальна та житлова);
# адреса об’єкта нерухомого майна;
# відомості про суб’єкта права власності;
# форма власності;
# види спільної власності ( у разі, коли майно належить на праві спільної власності);
# розмір частки у праві спільної власності ( у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності);
# прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;
# найменування органу державної реєстрації прав;
# номер та серія бланка свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
== Позасудовий порядок виправлення помилки ==
=== Ким вирішується порядок виправлення помилки в електронній базі даних ===
При виявленні помилки у свідоцтві (витягу) заявник може звернутися до реєстратора Бюро технічної інвентаризації із заявою про виправлення помилки у записі розподілу Реєстру прав. Якщо під час внесення до Реєстру прав записів, передбачених порядком, реєстратором допущено помилку, останній зобов'язаний негайно відредагувати запис або скасувати помилково зроблений запис розділу Реєстру прав.

'''ВАЖЛИВО!''' Орган, який видав правовстановлюючий документ, може виправити помилку тільки в тому випадку, якщо в документах, на підставі яких видавався правовстановлюючий документ, цієї помилки не було або помилка була допущена з вини самого органу, який видав документ (технічна помилка). Якщо ж у документах, на підставі яких відповідним органом було видано свідоцтво, також є помилка, встановити факт відповідності документів може лише суд.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n286 ч. 2 ст. 26] встановлено, що у разі допущення технічної помилки (граматичної описки, друкарської, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.

Виключно на підставі заяви (особи, відомості про речові права, їх обтяження, якої містять відповідну помилку) відповідні помилки, відомості виправляються державним реєстратором у випадках:

* технічну помилку виявлено після отримання заявником документів;
* відбулося виправлення помилки в документах, що подавалися;
* відбулася зміна адреси об’єкта нерухомого майна.

Бувають ситуації, коли орган, який видавав правовстановлюючий документ, ліквідований, а орган, у якому перебуває архівна реєстраційна справа, не наділений повноваженнями виправляти такі помилки. У цьому випадку єдиним способом вирішення зазначеної проблеми є звернення до суду у порядку окремого провадження з відповідною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

=== Адміністративний збір для виправлення технічної помилки ===
Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення. Адміністративний збір передбачений лише за виправлення технічної, допущеної з вини заявника, розмір якого складає 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2025 році складає 121,12 грн.

=== Строки виправлення ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”], у разі виявлення помилки у свідоцтві про право власності на нерухоме майно або витязі з Державного реєстру прав технічної помилки, допущеної державним реєстратором, заінтересована особа письмово повідомляє про це державного реєстратора. Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення. У разі виявлення технічної помилки, допущеної у записах Державного реєстру прав, державний реєстратор у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.
== Судовий порядок виправлення ==
=== Куди звернутися ===
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту належності правовстановлюючого документу (свідоцтва про право власності на житло) подається до суду за місцем її проживання. Така заява подається в порядку окремого провадження, визначеного в ст. 315-319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], з урахуванням загальних положень окремого провадження, передбачених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 Цивільного процесуального кодексу України]. Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного суду України.
=== Зміст заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу ===
'''Заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу повинна містити:'''
# який факт заявник просить встановити та з якою метою;
# причини не можливості відновлення документації, що посвідчують цей факт;
# докази, що підтверджують факт.
Заява повинна бути складена з додержанням вимог чинного законодавства щодо складання позовних заяв. Відповідно до ст. 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] України заява подається в письмовій формі До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. Заява підписується заявником або його представником із зазначенням дати її подання.
=== Вартість заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу ===
За подання заяви у справах окремого провадження юридичні особи або фізичні особи-підприємці сплачують судовий збір у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Фізичні особи сплачують судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2025 року - 605,60 грн).
=== Підстави для залишення заяви без руху ===
Підстави для залишення заяви без руху в порядку окремого провадження визначаються за аналогією, відповідно до підстав залишення без руху позовної заяви. Відповідно до ст. 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 175 і 177 Цивільного процесуального Кодексу України], сплатить суму судового збору, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Право власності на майно]]
[[Категорія: Суди]]

Дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення

2025-04-18T08:46:18Z

Monatko.Denys: /* Державна реєстрація права власності на земельну ділянку */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1054 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text; Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text; Податковий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text; Сімейний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n575 Закон України «Про нотаріат»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text; Закон України від 31 березня 2021 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] установлено, що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування нотаріальні дії вчиняються з урахуванням певних особливостей (заборон).
|}
== Загальна інформація ==
01 липня 2021 року набирав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text; Закон України від 31 березня 2021 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»], у зв’язку із чим дозволяється відчуження, в тому числі дарування, раніше підмараторних земельних ділянок (земель сільськогосподарського призначення).

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, '''НЕ''' є договором дарування.

''Загальні поняття та зміст договору дарування викладені в [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F правовій консультації "Договір дарування"]''

'''За договором дарування земельна ділянка сільськогосподарського призначення може бути відчужена лише на користь іншого з подружжя, родичів (дітей, батьків, рідних (повнорідних і неповнорідних) братів і сестер, двоюрідних братів і сестер, діда, баби, онуків, правнуків, рідних дядька та тітки, племінниці та племінника, пасинка, падчериці, вітчима, мачухи).'''

'''ВАЖЛИВО!''' При посвідченні договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення нотаріус буде перевіряти дотримання вимог щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вправі набувати у власність одна особа (максимальний розмір - 10 000 гектарів на одну особу). Така перевірка здійснюється з використанням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Якщо за результатами перевірки виявлено невідповідність таким вимогам, нотаріус відмовить у посвідченні угоди.
== Форма договору дарування земельної ділянки ==
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1050 стаття 181 Цивільного кодексу України]).

Як передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3547 статтею 719 Цивільного кодексу України], договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
=== Куди звернутись ===
Для укладення та посвідчення договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення необхідно звернутися до місцевого нотаріуса. Знайти державну нотаріальну контору або приватного нотаріуса для укладення договору можна за посиланням: https://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx.

Важливо пам’ятати, що при посвідченні договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення нотаріус буде перевіряти дотримання вимог щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вправі набувати у власність одна особа (максимальний розмір - 100 гектарів на одну особу). Така перевірка здійснюється з використанням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Якщо за результатами перевірки виявлено невідповідність таким вимогам, нотаріус відмовить у посвідченні угоди.

Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n575 статті 55 Закону України «Про нотаріат»] визначено, що посвідчення договорів щодо відчуження, зокрема земельної ділянки, здійснюється за місцезнаходженням такого майна або за місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - сторони відповідного договору.
== Документи необхідні для укладення договору дарування ==
Для укладення договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення необхідно мати наступні документи (орієнтовний перелік):
* паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків;
* звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки;
* документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку (свідоцтво про право власності на земельну ділянку; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний акт);
* Витяг з Державного земельного кадастру;
Якщо договір укладається від імені особи представником за довіреністю, то окрім вказаних вище документів необхідно мати:
* довіреність;
* паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків повіреного.
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

'''УВАГА! Для відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення вона повинна мати кадастровий номер. Якщо кадастрового номеру земельна ділянка не має, то його необхідно присвоїти.'''

''Дивись правову консультацію [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%83 «Порядок отримання кадастрового номеру»].''
== Сплата податків при оформленні договору дарування земельної ділянки ==
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text; Податкового кодексу України,] об’єкти дарування, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини.

'''У зв’язку з цим, договір дарування земельної ділянки НЕ обкладається податком (ставка дорівнює нулю):'''
* родичу першого ступеня (діти, батьки, один із подружжя),
* другого ступеня споріднення (онуки, дідусі/бабусі).
В іншому випадку в процесі дарування земельної ділянки (між фізичними особами-резидентами) дарунок обкладається '''ставкою 5% від вартості ділянки.'''

'''Фізична особа-резидент''' – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо однією зі сторін договору дарування є фізична особа-нерезидент, то сплачується податок '''в розмірі 18% ПДФО.''' В свою чергу, у разі сплати ПДФО, з’являється зобов’язання '''сплати 1,5% військового збору''' від вартості оцінки.

Для визначення суми податку, який підлягає сплаті, використовують експертну та нормативну оцінки землі. Згідно з роз’ясненнями ДФС України, для визначення розміру податку необхідно зробити експертну оцінку земельної ділянки, звернувшись до будь-якого сертифікованого оцінювача (або ж організації).

''З Державним реєстром оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та орієнтовними зразками заяв можна ознайомитися за посиланням:'' https://land.gov.ua/info/derzhavnyi-reiestr-otsiniuvachiv-z-ekspertnoi-hroshovoi-otsinky-zemelnykh-dilianok/.
== Державна реєстрація права власності на земельну ділянку ==
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 статті 125 Земельного кодексу України] визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

'''Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють:'''
* нотаріус;
* інші державні реєстратори (виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, районних, районних у містах державних адміністрації), в тому числі через центри надання адміністративних послуг.
''Перелік центрів надання адміністративних послуг - https://my.gov.ua/info/servicecenters<nowiki/>.''

'''Перелік необхідних документів:'''
* заява встановленої форми;
* документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України);
* копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
* засвідчена копія рішення про передачу земельної ділянки у власність;
* витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (не обов'язково);
* документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2025 року – '''302. грн.80 коп.)'''
Заява та документи розглядаються державним реєстратором '''протягом 5 робочих днів.'''

На підтвердження державної реєстрації права власності на землю державний реєстратор видає витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
== Розірвання договору дарування земельної ділянки ==
Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо:
* обдаровуваний умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей;
* обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;
* обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;
* внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена
* дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.
У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

Розірвання або внесення змін до нотаріально посвідченого договору дарування здійснюється шляхом укладення окремого договору, який погоджується та підписується сторонами. Також він посвідчується нотаріусом та може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Договір дарування нерухомості у цих випадках вважається розірваним з моменту набрання законної сили рішенням суду.

Також, договір може бути розірвано в судовому порядку.

'''''Як розірвати договір дарування земельної ділянки? Дивись правову консультацію [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F "Розірвання договору дарування".]'''''

'''''Як визнати договір дарування земельної ділянки недійсним? Дивись правову консультацію [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8 "Визнання недійсним договору дарування земельної ділянки".]'''''
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Договір дарування]]

Встановлення факту участі особи у бойових діях в зоні АТО

2025-03-18T21:08:18Z

Monatko.Denys: /* Перелік необхідних документів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 "Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85743695 Постанова Великої Палати Верховного суду від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19]

== Встановлення факту участі особи в бойових діях в зоні АТО комісіями: ==
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядок]), статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до п.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку] рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін’юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС (далі - комісії), або міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, яка утворюється Мінветеранів (далі - міжвідомча комісія), - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання.

У разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.

== Перелік необхідних документів ==
Згідно з абзацом 1 пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку] підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення,заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України:

{| class="wikitable"
|'''Категорії осіб'''
|'''Перелік документів, необхідних до заяви'''
|-
|

''для осіб, які брали участь в антитерористичній операції''
|<nowiki>- витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції; </nowiki>

- витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції;

- документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
|-
|

''для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів''
|<nowiki>- витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції; </nowiki>

- витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції;

- документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;

-витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів.
|-
|
''для осіб, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва) (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)''
| - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції,
- документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;

- довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
|-
|

''для осіб, які у період до набрання чинності Законом України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.''
|<nowiki>- витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;</nowiki>

- витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції,

- документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;

- документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;

- матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв;

- або нотаріально завірені свідчення не менше ніж двох свідків із числа осіб, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, які разом із такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, у разі підтвердження суб’єктами боротьби з тероризмом факту взаємодії зазначених осіб (особисто або під час перебування у складі добровольчих формувань) із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами.
|-
|

''для осіб, які проходять службу (працюють) у військових частинах (органах, підрозділах), установах та організаціях або на підприємствах, які постійно дислокуються чи розташовані безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції''
|<nowiki>- витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;</nowiki>

- витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення.
|-
|

''для осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях''
|<nowiki>- витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях;</nowiki>

- витяги з наказів Командувача об’єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів;

- документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів.
|-
|

''для осіб, які залучалися до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на строк менше ніж 30 календарних днів''
|<nowiki>- витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях;</nowiki>

- витяги з наказів Командувача об’єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів,

- документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів;

- витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів.
|-
|
''для осіб, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва) (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)''
|<nowiki>- витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях;</nowiki>

- витяги з наказів Командувача об’єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів;

- документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів;

- довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
|-
| ''для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України''
| - довідка (форма згідно з додатком №6 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку]);
- особи за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.
|-
|''для осіб, яким було надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 13 частини другої статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n107 Закону], але після повторного огляду медико-соціальною експертною комісією або експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи не встановлено інвалідність''
|набувають статусу учасника бойових дій за спрощеним порядком на підставі (але не виключно) копій посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни та витягу з наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення особи до проведення антитерористичної операції
|}

== Відмову в наданні статусу учасника бойових дій може бути оскаржено до суду, в тому числі щодо встановлення факту участі в АТО чи інших подіях, які дають право на визнання особи учасником бойових дій. ==
Велика Палата Верховного суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85743695 постанові] від 08 листопада 2019 року (справа № 161/853/19) прийшла до висновку, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород.

Однак, відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства.

Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96&oldid=7127 "Звернення до суду: провадження в адміністративній справі"].

== Розмір ставки судового збору ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Підпункт 2 пункт 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»] (позовна заява немайнового характеру, подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 рік складає 1211,20 грн.)

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85743695 Постанова Великої Палати Верховного суду від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19]

== Див. додатково ==
* [[Отримання статусу учасника бойових дій та позбавлення такого статусу]]

[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Цивільні справи окремого провадження]]

Встановлення факту участі особи у бойових діях в зоні АТО

2025-03-18T21:01:26Z

Monatko.Denys: /* Розмір ставки судового збору */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 "Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85743695 Постанова Великої Палати Верховного суду від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19]

== Встановлення факту участі особи в бойових діях в зоні АТО комісіями: ==
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядок]), статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до п.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку] рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін’юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС (далі - комісії), або міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, яка утворюється Мінветеранів (далі - міжвідомча комісія), - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання.

У разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.

== Перелік необхідних документів ==
Згідно з абзацом 1 пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку] підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення,заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України:

{| class="wikitable"
|'''Категорії осіб'''
|'''Перелік документів, необхідних до заяви'''
|-
|

''для осіб, які брали участь в антитерористичній операції''
|<nowiki>- витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції; </nowiki>

- витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції;

- документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
|-
|

''для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів''
|<nowiki>- витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції; </nowiki>

- витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції;

- документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;

-витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів.
|-
|
''для осіб, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва) (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)''
| - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції,
- документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;

- довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
|-
|

''для осіб, які у період до набрання чинності Законом України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.''
|<nowiki>- витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;</nowiki>

- витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції,

- документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;

- документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;

- матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв;

- або нотаріально завірені свідчення не менше ніж двох свідків із числа осіб, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, які разом із такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, у разі підтвердження суб’єктами боротьби з тероризмом факту взаємодії зазначених осіб (особисто або під час перебування у складі добровольчих формувань) із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами.
|-
|

''для осіб, які проходять службу (працюють) у військових частинах (органах, підрозділах), установах та організаціях або на підприємствах, які постійно дислокуються чи розташовані безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції''
|<nowiki>- витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;</nowiki>

- витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення.
|-
|

''для осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях''
|<nowiki>- витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях;</nowiki>

- витяги з наказів Командувача об’єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів;

- документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів.
|-
|

''для осіб, які залучалися до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на строк менше ніж 30 календарних днів''
|<nowiki>- витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях;</nowiki>

- витяги з наказів Командувача об’єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів,

- документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів;

- витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів.
|-
|
''для осіб, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва) (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)''
|<nowiki>- витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях;</nowiki>

- витяги з наказів Командувача об’єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів;

- документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів;

- довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
|-
| ''для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України''
| - довідка (форма згідно з додатком №6 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку]);
- особи за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.
|}

== Відмову в наданні статусу учасника бойових дій може бути оскаржено до суду, в тому числі щодо встановлення факту участі в АТО чи інших подіях, які дають право на визнання особи учасником бойових дій. ==
Велика Палата Верховного суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85743695 постанові] від 08 листопада 2019 року (справа № 161/853/19) прийшла до висновку, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород.

Однак, відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства.

Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96&oldid=7127 "Звернення до суду: провадження в адміністративній справі"].

== Розмір ставки судового збору ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Підпункт 2 пункт 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»] (позовна заява немайнового характеру, подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 рік складає 1211,20 грн.)

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85743695 Постанова Великої Палати Верховного суду від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19]

== Див. додатково ==
* [[Отримання статусу учасника бойових дій та позбавлення такого статусу]]

[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Цивільні справи окремого провадження]]

Право баби та діда, прабаби та прадіда на спілкування з онуками, правнуками

2025-03-18T20:46:14Z

Monatko.Denys: /* Судова практика */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 Закон України «Про виконавче провадження»]

== Право на спілкування з онуками ==
В [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч.1 ст. 257 Сімейного кодексу України] визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

== Чи мають право батьки перешкоджати спілкуванню та вихованню ==
Згідно до ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n721 ст. 151 Сімейного кодексу України], батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1373 ст. 257 Сімейного кодексу України] батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.

Дід та баба мають право на особисте спілкування з онуками (правнуками), а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати йому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Саме збалансування наведених вище прав і гарантій має бути основою для належного виконання рішення суду про участь у спілкуванні дитини.

== Порядок усунення перешкод у спілкуванні з онуком ==
Дід чи баба мають право звернутися із заявою до органу опіки та піклування про захист прав та інтересів малолітніх або неповнолітніх чи повнолітніх непрацездатних онуків (ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1377 258 Сімейного кодексу України]). В свою чергу орган опіки і піклування визначає способи участі діда та/або баби у виховані чи просто спілкуванні з дитиною (визначать години відвідування). Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим для виконання, якщо протягом десяти днів від часу винесення такого рішення зацікавлена особа не звернуться за захистом своїх прав або інтересів до суду (ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n109 ст. 19 Сімейного кодексу України]). Проте якщо спілкування діда чи баби з неповнолітніми онуками, на думку органу опіки та піклування, негативно впливає на дітей, то спілкування можуть заборонити тимчасово чи постійно.

Також можна звернутися з позовом до суду щодо захисту прав та інтересів малолітніх або неповнолітніх чи повнолітніх непрацездатних онуків або ж із [[:Файл:Позовна заява про усунення перешкод у здійсненні своїх прав щодо виховання онука.docx|позовом]] про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та/або щодо участі у вихованні дитини (ч. 2 ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1373 257 Сімейного кодексу України]). чиняться перешкоди на спілкування баби, діда, прабаби, прадіда на спілкування з внуками, вони мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

== Підсудність розгляду справи ==
Заява про усунення перешкод спілкуванню з онуком, подається до суду за місцем проживання онуків.

== Обставини які враховує суд при прийнятті рішення ==
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1393 263 Сімейного кодексу України] спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n757 159 Сімейного кодексу України.]

У статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n757 159 Сімейного кодексу України] зазначено суд визначає способи участі одного (залежно від того, скільки звернулося до суду родичів і до скількох) з дідів, бабів, сестер тощо на спілкування і виховання дитини (періодичне чи систематичне побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця їх проживання, черговість між бабою, дідом, прабабою, прадідом, братами, сестрами, мачухою, вітчимом на спілкування з дитиною в присутності кого, якщо це необхідно в інтересах дитини тощо.
При цьому також ураховується:
* вік, стан здоров'я дитини;
* поведінка родичів у минулому і теперішньому часі;
* інші обставини, що мають істотне значення для дитини.

'''Суд''' з урахуванням поведінки в сім'ї позивача, його характеристики, стану здоров'я, інших обставин, які можуть загрожувати життю, здоров'ю дитини, '''може відмовити в позові''' про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною і її вихованні. Суд визначає способи участі баби і діда, прабаби і прадіда у вихованні дитини. Це можуть бути періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання баби і діда, тощо. Крім того, суд у своєму рішенні визначає місце та час спілкування баби, діда (прабаби, прадіда) зі своїми внуками (правнуками). Рішення суду з даного питання виноситься з урахуванням письмового висновку органу опіки та піклування та думки представника органу опіки та піклування, який приймає участь у судовому засіданні.

== Виконання рішення суду ==
У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, треба звертатися до державної виконавчої служби.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження»] виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n715 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»]. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»]) та вживає інші заходи примусового виконання рішення.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/96243593 Постанова Верховного суду від 12.04.2021 (справа № 638/12278/15)]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97828968 Постанова Верховного суду від 16.06.2021 (справа № 317/206/20)]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90714225 Постанова Верховного суду від 22.07.2020 (справа № 295/13297/18)]
[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Суди]]

Захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи

2025-02-18T21:48:58Z

Monatko.Denys: /* Судова практика */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року]
* [https://cedem.org.ua/library/rezolyutsiya-1165-1998-pravo-na-pryvatnist/ Резолюція 1165 (1998) Право на приватність]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний Кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text Закон України "Про медіа"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09 Постанова Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"]
== Визначення понять честі, гідності та ділової репутації ==
Чинне законодавство не містить конкретного визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зазвичай під '''гідністю''' слід розуміти ''визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінност''і, тобто кожна людина - особистість, яка заслуговує на повагу до себе.

З '''честю''' пов'язується ''позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих'', яка ґрунтується на відповідності її ''діянь'' (поведінки) загальноприйнятим ''уявленням про добро і зло.''

Під '''діловою репутацією фізичної особи''' розуміється ''набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.''

Під '''діловою репутацією юридичної особи''', у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється ''оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин''.

Виключення становить наведене в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"] поняття ділової репутації, яка визначається як відомості, зібрані Національним банком України, про відповідність діяльності юридичної або фізичної особи, у тому числі керівників юридичної особи та власників істотної участі у такій юридичній особі, вимогам закону, діловій практиці та професійній етиці, а також відомості про порядність, професійні та управлінські здібності фізичної особи. '''Зазначене поняття застосовується до правовідносин, на які поширюється цей Закон.'''

При цьому, Конституція України (частина 1 статті 3) визнає людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю в Україні, а стаття 21 встановлює рівність усіх людей у їх гідності та правах. Стаття 28 Конституції України закріплює право кожного на повагу до його гідності та забороняє застосовувати покарання або поводження, що принижує гідність людини. Згідно статті 68 Конституції України обов’язок кожного неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
== Право на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації==
Право на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації закріплено у статтях 297, 299 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України), а саме вказаними нормами встановлено, що:
* Кожен має право на повагу до його гідності та честі.
* Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.
* Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
* Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.
* Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
== Способи захисту честі, гідності і ділової репутації ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статей 94, 277 ЦК України] фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

'''Недостовірною вважається інформація''', яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

'''Негативною''' слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

'''При цьому слід враховувати такі відмінності:'''
# при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною;
# спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.
Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та [[Відшкодування моральної шкоди|моральної шкоди]], заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди (пункт 27 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09 постанова Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"]).

Способами захисту честі, гідності чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації є:

* Нематеріальні – право на відповідь та спростування недостовірної інформації. Постраждала сторона має право на спростування неправдивої інформації в тому джерелі, де вона була опублікована або представлена в іншому вигляді (разом зі спростуванням часто публікуються вибачення порушника);
* Матеріальні – вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди. Громадяни, які постраждали, мають право на матеріальну компенсацію разом з публічними вибаченнями.

=== Суб'єкти права на захист ===
Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

'''При поширенні такої недостовірної інформації стосовно малолітніх, неповнолітніх чи недієздатних осіб''' з відповідним позовом до суду вправі звернутися їх законні представники.

Якщо поширено недостовірну інформацію '''про особу, яка померла,''' з відповідним позовом вправі звернутися члени її сім'ї, близькі родичі та інші заінтересовані особи, навівши у заяві такі обставини: характер свого зв'язку з особою, щодо якої поширено недостовірну інформацію; у який спосіб це порушило особисті немайнові права особи, яка звертається до суду.

У разі поширення недостовірної інформації, що порушує особисті '''немайнові права юридичної особи''' або її структурного підрозділу, позов вправі пред'явити орган цієї юридичної особи.
=== Юридичний склад правопорушення ===
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
# поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
# поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
# поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
# поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (пункт 15 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"]).
'''Під поширенням інформації слід розуміти:'''
* опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації;
* поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку;
* викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам;
* повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах,
* а також в іншій формі хоча б одній особі.
Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
[[Файл:Зразок Позовної заяви про захист честі, гідності та ділової репутації.odt|міні]]
=== Юрисдикція ===
Слід виходити з компетенції суду щодо розгляду цивільних справ, зазначеної в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України], та враховувати положення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 статей 1, 20 Господарського процесуального кодексу України].

Оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим (незалежно від суб'єктного складу), то всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|порядку цивільного судочинства]], за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства. 

Справи зазначеної категорії не можуть розглядатися за правилами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], оскільки такі спори не мають публічно-правового характеру, навіть якщо стороною в ньому виступає суб'єкт владних повноважень.
=== Позовна давність ===
Вимоги про захист гідності, честі чи ділової репутації випливають із порушення особистих немайнових прав, тому '''позовна давність на них не поширюється''', крім випадків, встановлених законом, зокрема [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 пунктом 2 частини другої статті 258 ЦК України] ('''в даному випадку застосовується спеціальна позовна давність в один рік''').

Позовна давність на вимоги про відшкодування моральної шкоди у даному випадку обчислюється так само, як за вимогами про захист гідності, честі чи ділової репутації.

Процесуальне правонаступництво за вимогою про відшкодування моральної шкоди не допускається. Разом з тим, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини третьої статті 1230 ЦК України] до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.
=== Судовий збір ===
За подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, справляється судовий збір у ставках:
* за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
'''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
== Судова практика==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_066 Рішення Європейського суду з прав людини від 8 липня 1986 року (Справа Лінгенса)]
*[http://reyestr.court.gov.ua/Review/89578246 Постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №757/72390/17-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/89180567 Постанов Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 280/1402/19]
*[http://reyestr.court.gov.ua/Review/88601314 Постанова Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №760/19488/19]
*[http://reyestr.court.gov.ua/Review/87985027 Постанова Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі №727/6371/17]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/125063318 Постанова Верховного Суду від 05 лютого 2025 року по справі № 752/30879/21]
{| class="wikitable"
!'''Позиція суду'''
!'''Рішення суду'''
|-
| colspan="2" |'''Питання визначення належного позивача та відповідача'''
|-
|Становлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Якщо недостовірна інформація, що принижує честь, гідність чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів суди мають керуватися нормами, які регулюють діяльність засобів масової інформації.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
|Постанова Верховного Суду від 18.12.2019 року по справі № 742/286/17
|-
|Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов’язків, і при цьому поширює неправдиву інформацію, то належним відповідачем є саме вона. Тобто для визначення належного відповідача судам необхідно з’ясовувати, від імені кого ця посадова чи службова особа виступає.
|Постанова Верховного Суду від 29 серпня 2018 року року по справі № 761/29315/16-ц
|-
|Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб– сайту, яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо позивач заявляє вимоги до одного з належних відповідачів, які спільно поширили недостовірну інформацію, суд вправі залучити до участі у справі іншого співвідповідача лише у разі неможливості розгляду справи без його участі
|Постанова Верховного Суду від 13 лютого 2019 року року по справі № 439/1469/15-ц
|-
| colspan="2" |'''Щодо предмету позову та доказів'''
|-
|Суди повинні розмежовувати справи про захист гідності, честі та ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації від правовідносин, пов’язаних з інформаційним правом, тобто, коли поширюється інформація, хоча і правдива та така, яка не підлягає спростуванню, проте Конституцією України та іншими законами вона охороняється як конфіденційна.
|Постанова Верховного Суду від 31.10.2019 року по справі № 760/20787/18
|-
|Відповідно до статті 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб’єктивної думки й поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положень статті 10 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 8 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria), § 46). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з’ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
|Постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року по справі № 398/4136/15-ц
|-
|Зміст позовних вимог, що викладені у прохальній частині позовної заяви, не містить жодних конкретних посилань на те, яку саме інформацію чи висловлювання, поширені в зазначених публікаціях, зокрема в мережі «Інтернет», слід визнати недостовірною, такою, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивача та потребує спростування, і такі вимоги не були уточнені позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції
|Постанова Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року року по справі № 201/6995/17
|-
|Апеляційний суд вказавши, що сторінка у соціальній мережі не відповідача; відповідач спірні дописи не писав, не зазначив якими доказами підтверджуються ці твердження відповідача, фактично переклавши тягар доказування цих обставин на позивачку.
За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про скасування рішення суду першої інстанції. Тому апеляційному суду потрібно було вирішити питання щодо доданого знімку екрана зі сторінки у соціальній мережі «Facebook» відповідно до процесуальних норм, і переглянути рішення суду першої інстанції, залежно від вирішення цього питання. Як наслідок постанову апеляційного суду належить скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
|Постанова Верховного Суду від 05 лютого 2025 року по справі № 752/30879/21
|}
==Корисні посилання==
*[https://minjust.gov.ua/m/vidpovidalnist-za-rozpovsyudjennya-nedostovirnoi-informatsii Відповідальність за розповсюдження недостовірної інформації]
==Див. також==
*[[Відшкодування моральної шкоди]]
*[[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]

Перегляд судових рішень Верховним Судом у господарських справах

2025-02-18T21:12:17Z

Monatko.Denys: /* Право на касаційне оскарження судових рішень господарських судів */

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]

== Право на касаційне оскарження судових рішень господарських судів ==
Судом касаційної інстанції у господарських справах є Верховний Суд.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій статті 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарського процесуального кодексу України;]

2) ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарського процесуального кодексу України], після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз’яснення рішення чи відмову у роз’ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали;

4) ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексом України з процедур банкрутства]".

== Підставами для касаційного оскарження судових рішень господарських судів є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права в таких випадках: ==
* якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
* якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
* якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
* якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарського процесуального кодексу України];
* неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

== Не підлягають касаційному оскарженню: ==
1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п’ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
* касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
* особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
* справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
* суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

== Строк на касаційне оскарження судових рішень господарських судів ==
Касаційна скарга на судове рішення подається '''протягом двадцяти днів''' з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарського процесуального кодексу України].

== Форма та зміст заяви про перегляд судових рішень господарських судів ==
Касаційна скарга подається у письмовій формі.

У касаційній скарзі повинно бути зазначено:
# найменування суду касаційної інстанції;
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв’язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
# судові рішення, що оскаржуються;
# підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарського процесуального кодексу України] підстави (підстав).
# вимоги особи, яка подає скаргу;
# дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується;
# перелік доданих до скарги документів.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

До касаційної скарги додаються:
# докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності;
# документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарського процесуального кодексу України].

== Вартість ==
Судовий збір за подання касаційної скарги на рішення господарського суду, касаційних скарг у справі про банкрутство сплачується у розмірі '''200 відсотків''' ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. За подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду сплачується судовий збір у розмірі '''1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''

== Підстави для відмови у відкритті касаційного провадження ==
* касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню;
* є ухвала про закриття провадження у зв’язку з відмовою від поданої раніше касаційної скарги цієї ж особи на це саме судове рішення;
* є постанова про залишення касаційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;
* скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними;
* Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків:
* подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов’язки;
* пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

== Відкриття касаційного провадження у справі ==
За відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи.

До відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження.

Питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарського процесуального кодексу України].

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

== Порядок розгляду справи Верховним Судом ==
Після отримання справи суддя-доповідач протягом '''десяти днів''' готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з’ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі.

У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарського процесуального кодексу України].

Розгляд справ у суді касаційної інстанції починається '''з відкриття першого судового засідання або через п’ятнадцять днів''' з дня відкриття касаційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

Перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п’ятій статті 301 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарського процесуального кодексу України], у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.

Касаційна скарга на судові рішення, передбачені пунктами 1, 4 частини першої статті 287 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарського процесуального кодексу України], має бути розглянута протягом шістдесяти днів, а на ухвали, передбачені пунктами 2, 3 частини першої статті 287 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарського процесуального кодексу України], - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.

== Повноваження Верховного Суду ==
Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
* залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
* скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
* скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
* скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
* скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
* у передбачених Господарським процесуальним кодексом України випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
* у передбачених Господарським процесуальним кодексом України випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої статті 308 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарського процесуального кодексу України].
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарського процесуального кодексу України] межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

== Обов'язковість судових рішень Верховного Суду ==
Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані або визнані нечинними рішення, постанови та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судові рішення суду касаційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарського процесуального кодексу України], у десятиденний строк з дня їх ухвалення.
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія:Господарський процес]]

Процедура встановлення особи, яка перемістилася з тимчасово окупованої території, для оформлення паспорта громадянина України

2025-01-19T15:38:13Z

Monatko.Denys: /* Особливості встановлення особи та видачі паспорта в період дії воєнного стану або на період карантину */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України "Про громадянство України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/289-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2014 року № 289 "Про затвердження порядку оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилки, вилучення, повернення державі, визнання недійсним і знищення паспорта громадянина України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 р. № 152 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон"]
== Суб'єкти ==
* Громадяни України, які мешкали на окупованих територіях на момент окупації і на сьогодні не оформляли паспорт громадянина України;
* Громадяни України, що отримали паспорт до окупації на непідконтрольних територіях. При цьому такі громадяни можуть впродовж довгого часу мешкати і бути зареєстрованими за межами непідконтрольних територій.
== Особливості паспортизації цих категорій осіб ==
Правила оформлення біометричних документів (паспорт для виїзду за кордон та ID-паспорт) є єдиними для всіх громадян України і затверджені постановами Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF?find=1&text=%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D1%96#n892 від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилки, вилучення, повернення державі, визнання недійсним і знищення паспорта громадянина України"] (далі – Порядок) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2014-%D0%BF#Text від 7 травня 2014 р. № 152 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон".]

Важливим етапом оформлення будь-якого документа є ідентифікація особи, без якої жодна особа не може бути документована. Рішення щодо оформлення документа або про відмову в його оформленні приймається за результатами ідентифікації та перевірки належності особи до громадянства України.

Внутрішні ( не біометричні) паспорти громадян України, які видавалися до 2016 року, існують тільки на паперових носіях, до того ж мають низький рівень захисту. Підтвердити достовірність такого паспорта можна лише звіривши його з архівною карткою в архівні міграційної служби, що видала паспорт. Якщо доступу до картотек немає (актуально для територій, тимчасово окупованих російсько-терористичними військами – ОРДЛО та Крим), ідентифікацію може бути проведено за інформацією про особу відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.
== Способи підтвердження особи для вказаних категорій громадян ==
# Надати в Міграційну службу інші документи з фотографією. Наприклад:закордонний паспорт громадянина України,паспорт моряка, дитячий проїзний документ( для тих хто отримує паспорт вперше),водійські права,військовий квиток,різні посвідчення з фотограцією.'''УВАГА!''' '''Ці документи мають бути видані виключно органами влади України, документи видані окупаційною владою Крима і в зоні АТО НЕ можуть підтверджувати особу в органах міграційною служби!!!''' Якщо таких документів немає, необхідно письмово повідомити Міграційну службу про документи з фото, які зберігаються в материковій Україні ( наприклад: особисті справи на попередніх місцях роботи, у військових частинах).
# Привести свідків.Свідками можуть бути дієздатні один із членів сім’ї особи (у тому числі колишня дружина/чоловік), близька особа або сусід, які досягли 14-річного віку та мають документи, що посвідчують особу, які підлягають обов’язковому пред’явленню.
== Встановлення особи ==
У разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до МВС, Національної поліції, Мін’юсту, органів ДФС, навчальних закладів, військових частин, військових комісаріатів, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF?find=1&text=%D0%B2%D1%81%D1%8F+%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F#w2_1 пунктом 43 Порядку.]

Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби України (далі - ДМС).

Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців.

У разі відсутності документів з фотокарткою/відцифрованим образом обличчя особи, отриманих з державних, єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи шляхом опитування свідків, які були зазначені заявником.

Для підтвердження того, що особа є '''''членом сім’ї або близькою особою''''', подаються документи, що посвідчують відповідні факти:
* свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про народження, рішення суду та інші документи.
У разі відсутності зазначених документів такі відомості перевіряються за наявними даними державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.

Для підтвердження зареєстрованого місця проживання '''''сусіди''''' особи подають:
* довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації в установленому законодавством порядку;
* або витяг з реєстру територіальної громади, а в разі їх відсутності такі відомості перевіряються за наявними даними відомчої інформаційної системи ДМС або за відомостями, внесеними до документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує спеціальний статус.
Строк проведення процедури встановлення особи не повинен перевищувати '''двох''' місяців.

За результатами проведення процедури встановлення особи, підтвердження факту видачі свідоцтва про народження, а також перевірки факту належності особи до громадянства України працівником територіального підрозділу ДМС складається ''висновок'' за встановленою Міністерством внутрішніх справ України формою, який затверджується керівником територіального органу ДМС або його заступником.
== Особливості встановлення особи та видачі паспорта в період дії воєнного стану або на період карантину ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF?find=1&text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96#w1_1 до пункту 971 Порядку] процедура встановлення особи,у разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, та у разі відсутності можливості особистої присутності членів сім’ї особи (у тому числі колишньої дружини/чоловіка), близької особи під час її проведення, може здійснюватися у режимі відеоконференцзв’язку.

Документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, посвідчують особу та підтверджують спеціальний статус члена сім’ї (у тому числі колишньої дружини/чоловіка), близької особи, та документи, що підтверджують факт того, що ця особа є членом сім’ї (у тому числі колишньою дружиною/чоловіком) або близькою особою особи, стосовно якої проводиться процедура встановлення особи, пред’являються під час проведення відеоконференцзв’язку.

Копії таких документів надсилаються членом сім’ї (у тому числі колишньою дружиною/чоловіком), близькою особою на електронну адресу відомчої електронної пошти територіального органу/територіального підрозділу ДМС, яким проводиться відеоконференцзв’язок.

Під час відеоконференцзв’язку працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС ведеться відеозапис, який зберігається та долучається із застосуванням засобів Реєстру до заяви-анкети.

В акті встановлення особи працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС зазначає, що встановлення особи здійснювалося з використанням відеоконференцзв’язку та в присутності особи, стосовно якої проводилася така процедура.

Результати впізнання особи членом її сім’ї (у тому числі колишньою дружиною/чоловіком), близькою особою письмово фіксуються в акті встановлення особи працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС у вигляді пояснення, що підписується особою, стосовно якої проводилася процедура встановлення особи.

== Куди подавати документи для оформлення (відновлення, заміни) паспорта? ==
Документи на [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|оформлення паспорта громадянина України]] для виїзду за кордон подаються до будь-якого підрозділу міграційної служби, незалежно від реєстрації місця проживання.

Документи на оформлення першого ID-паспорта подаються:

* всі громадяни України - відповідно до реєстрації місця проживання;
* особи, зареєстровані як ВПО, подають документи відповідно до місця фактичного проживання, зазначеного у довідці ВПО;
* особи, зареєстровані на території Криму – до будь-якого підрозділу ДМС за місцем фактичного перебування;
* особи, зареєстровані в ОРДЛО, які не мають довідки про реєстрацію ВПО – до будь-якого підрозділу ДМС на території відповідної області, де зареєстровано особу.

Перед візитом до підрозділу ДМС, ЦНАП або Паспортного сервісу, Державна міграційна служба України радить уважно заповнити [https://dmsu.gov.ua/assets/files/doc/zapytalnyk.pdf опитувальник] (завантажити) та взяти із собою наявні документи або їх копії.

== Відмова в оформленні (відновленні, заміні) паспорта ==
Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо:

1) особа не є громадянином України;

2) особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв’язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання);

3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію;

4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта;

5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта;

6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF?find=1&text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8#w1_1 пункт 100 Порядку]).

'''Рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.'''

ДМС, територіальний орган ДМС має право переглянути рішення, прийняте відповідно територіальним органом ДМС або територіальним підрозділом ДМС, і за наявності підстав зобов’язати його скасувати попереднє рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта і прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів.

Інформація про результати розгляду скарги доводиться до відома заявника в установлений законодавством строк.
== Оскарженння рішення про відмову в оформленні (відновленні, заміні) паспорта ==
Рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF?find=1&text=+%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#w1_1 пункт 115 Порядку]).

ДМС, територіальний орган ДМС має право переглянути рішення, прийняте відповідно територіальним органом ДМС або територіальним підрозділом ДМС, і за наявності підстав зобов’язати його скасувати попереднє рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта і прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів.

Інформація про результати розгляду скарги доводиться до відома заявника в установлений законодавством строк.

Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8385 стаття 316 Цивільного процесуального кодексу України]).

У заяві повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 стаття 318 Цивільного процесуального кодексу України]).

[[Категорія:Адміністративне право]]

Перегляд судових рішень Верховним Судом у адміністративних справах

2025-01-19T15:26:27Z

Monatko.Denys: /* Право на касаційне оскарження */

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]

== Право на касаційне оскарження ==
Судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексом адміністративного судочинства України].

У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], після їх перегляду в апеляційному порядку.

У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз’яснення рішення чи відмову у роз’ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Не підлягають касаційному оскарженню:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами [[Спрощене провадження в адміністративних справах|спрощеного позовного провадження]] (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

Чинне законодавство України не розкриває зміст поняття «питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики», водночас, Верховний Суд, виходить з того, що таке повинно бути головним/основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку й становлення.

Можемо виділити наступні обставини, які прирівнюються до «питання права, яке має фундаментальне значення для правозастосовчої практики»:

* існування низки рішень судів першої та апеляційної інстанцій у аналогічних справах з протилежними правовими висновками;
* невідповідності оскаржуваних судових рішень висновкам щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/96015770 ухвала Верховного суду від 05 квітня 2021 року в справі 420/8512/20]).

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов’язки учасника справи.

== Підстави касаційного оскарження судових рішень ==
* Підставами касаційного оскарження рішень суду першої інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
# якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
# якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
# якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
# якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України].
*Підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
== Строки на касаційне оскарження судових рішень ==
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом '''30 днів''' з дня його проголошення.
* У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
* Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п’ятою статті 333 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] .
== Форма та зміст касаційної скарги ==
У касаційній скарзі зазначаються:
# найменування суду касаційної інстанції;
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# судові рішення, що оскаржуються;
# підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України] підстави (підстав);
# вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;
# у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу;
# дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується;
# перелік матеріалів, що додаються.
Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

До касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. До касаційної скарги також додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України]. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

== Підстави для відмови у відкритті касаційного провадження ==
* касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню;
* є ухвала про закриття касаційного провадження у зв’язку з відмовою від раніше поданої касаційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення;
* є постанова про залишення касаційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;
* скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними;
* суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою;
* Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Питання про відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції вирішує '''протягом двадцяти днів''' з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

== Відкриття касаційного провадження ==
За відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 332 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України].

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи, необхідних для розгляду скарги на судове рішення. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексом адміністративного судочинства України].

== Порядок розгляду справи Верховним Судом ==
* Підготовка справи до касаційного розгляду
Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Підготовчі дії, визначені пунктом 2 частини першої цієї статті, вчиняються з дотриманням прав всіх учасників справи подати свої міркування та заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
* Попередній розгляд справи
Попередній розгляд справи має бути проведений '''протягом п’яти днів''' після складення доповіді суддею-доповідачем без повідомлення учасників справи. У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.
* Касаційний розгляд справи у судовому засіданні
# У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України].
# Неприбуття учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
# Розгляд справи в суді касаційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання. Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на судове рішення якого суду розглядається. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань учасників справи, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, доводи касаційної скарги та відзиву на неї.
# Сторони та інші учасники справи надають свої пояснення.
Касаційна скарга на рішення та постанови, визначені частиною першою статті 328 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], має бути розглянута '''протягом шістдесяти днів''', а на ухвали, визначені частинами другою та третьою статті 328 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], - '''протягом тридцяти днів''' з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.

== Повноваження Верховного Суду ==
Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
# залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення;
# скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
# скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
# скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
# скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
# у визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексом адміністративного судочинства України] випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
# у визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексом адміністративного судочинства України] випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, визначених пунктами 1-6 частини першої статті 349 КАС України.

== Набрання судовими рішеннями суду касаційної інстанції законної сили ==
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Після закінчення касаційного розгляду справа у п’ятнадцятиденний строк повертається до суду першої інстанції, який її розглядав, якщо інше не зазначено у судовому рішенні суду касаційної інстанції.

[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Заходи процесуального примусу в адміністративному процесі

2025-01-19T15:04:09Z

Monatko.Denys: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України (КАС України)]

== Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу ==

'''Заходами процесуального примусу''' є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (частина перша [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10562#n10562 статті 144 КАС України]).

Застосування заходів процесуального примусу вирішується судами всіх ланок судової системи на власний розсуд та подеколи є чи не єдиним об'єктивно необхідним методом, що спроможний припинити порушення, які стали перепоною в розгляді справи.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, '''негайно після вчинення порушення'''. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу, яка заноситься до журналу судового засідання. Така ухвала не впливає на рух справи, а тому не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Проте зацікавлені особи можуть оскаржити цю ухвалу разом із рішенням відповідного суду.

До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text до ст. 61 Конституції України,] яка передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов’язків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10562 КАС України].

== Види заходів процесуального примусу ==

Адміністративні суди застосовують заходи процесуального примусу задля уникнення можливого порушення прав, свобод та інтересів суб'єктів адміністративного процесу, а за наявності реальної необхідності застосовувати один із передбачених законом заходів процесуального примусу враховують конкретні фактичні дані, що свідчать про необхідність вжиття того чи іншого заходу.

Отже, застосування примусу зачіпає суттєві особисті та майнові права громадян. Тому заходи процесуального примусу повинні бути застосовані лише відповідно до їх призначення за наявності встановлених законом підстав і з додержанням відповідної правової процедури.

У загальному вигляді такими підставами є:

а) протиправне перешкоджання особами здійсненню адміністративного провадження;

б) порушення особами встановлених у суді правил;

в) невиконання вимог щодо припинення протиправних дій осіб та фіксування вчиненого правопорушення.

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10562#n10562 Статтею 145 КАС України] передбачені наступні види заходів процесуального примусу:

=== Попередження ===

Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10562#n10562 частиною першою статті 146 КАС України] до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень судді (головуючого судді) застосовується попередження.

=== Видалення із залу судового засідання ===

В разі повторного порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень судді (головуючого судді) до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, застосовується видалення із залу судового засідання.

У разі повторного вчинення перекладачем, спеціалістом дій, визначених у частині першій [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10576#n10576 статті 146 КАС України], суд оголошує перерву і надає час для заміни перекладача, спеціаліста.

=== Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом ===

У разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом, що передбачено [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10562#n10562 статтею 147 КАС України].

Ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом мають бути зазначені:
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, в якої знаходиться доказ, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в [https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань], номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти або офіційна електронна адреса, за наявності;
# назва або опис письмового, речового чи електронного доказу;
# підстави проведення його тимчасового вилучення;
# кому доручається вилучення.

=== Привід ===
До належно викликаних особи, особисту участь якої визнано судом обов’язковою, свідка, які без поважних причин не прибули у судове засідання або не повідомили причини неприбуття, може бути застосовано привід до суду через органи Національної поліції України з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення у відповідності до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10587#n10587 статті 148 КАС України].

Привід до суду не застосовується до малолітніх та неповнолітніх осіб, вагітних жінок, осіб з інвалідністю першої і другої груп, жінок, які доглядають дітей віком до шести років або дітей з інвалідністю, а також осіб, які згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10562 КАС України] не можуть бути допитані як свідки.

Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім’я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання (перебування), роботи, служби чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу. Ухвала про привід до суду передається для виконання до органу Національної поліції України за місцем провадження у справі або за місцем проживання (перебування), роботи, служби чи навчання особи, яку належить привести.

У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про привід до суду, через керівника органу Національної поліції України негайно повертає її суду з письмовим поясненням причин невиконання.

=== Штраф ===
Порядок застосування штрафу та його розміри передбачені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10587#n10587 статтею 149 КАС України].

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
# невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
# зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
# неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб’єктом владних повноважень;
# використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
# Повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків;
# Неодноразового зловживання процесуальними правами;
# Повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;
# Невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.

У випадку невиконання процесуальних обов’язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є [https://dsa.court.gov.ua/dsa/ Державна судова адміністрація України].

Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов’язків.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88259715 Ухвала Подільського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року у справі № 758/10787/18] (застосувано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88652282 Ухвала Драбівського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2020 року у справі № 695/371/19] (застосування примусового приводу)
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Заходи процесуального примусу в адміністративному процесі

2025-01-19T15:02:39Z

Monatko.Denys: /* Види заходів процесуального примусу */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України (КАС України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс україни (ЦПК України)]

== Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу ==

'''Заходами процесуального примусу''' є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (частина перша [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10562#n10562 статті 144 КАС України]).

Застосування заходів процесуального примусу вирішується судами всіх ланок судової системи на власний розсуд та подеколи є чи не єдиним об'єктивно необхідним методом, що спроможний припинити порушення, які стали перепоною в розгляді справи.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, '''негайно після вчинення порушення'''. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу, яка заноситься до журналу судового засідання. Така ухвала не впливає на рух справи, а тому не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Проте зацікавлені особи можуть оскаржити цю ухвалу разом із рішенням відповідного суду.

До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text до ст. 61 Конституції України,] яка передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов’язків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10562 КАС України].

== Види заходів процесуального примусу ==

Адміністративні суди застосовують заходи процесуального примусу задля уникнення можливого порушення прав, свобод та інтересів суб'єктів адміністративного процесу, а за наявності реальної необхідності застосовувати один із передбачених законом заходів процесуального примусу враховують конкретні фактичні дані, що свідчать про необхідність вжиття того чи іншого заходу.

Отже, застосування примусу зачіпає суттєві особисті та майнові права громадян. Тому заходи процесуального примусу повинні бути застосовані лише відповідно до їх призначення за наявності встановлених законом підстав і з додержанням відповідної правової процедури.

У загальному вигляді такими підставами є:

а) протиправне перешкоджання особами здійсненню адміністративного провадження;

б) порушення особами встановлених у суді правил;

в) невиконання вимог щодо припинення протиправних дій осіб та фіксування вчиненого правопорушення.

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10562#n10562 Статтею 145 КАС України] передбачені наступні види заходів процесуального примусу:

=== Попередження ===

Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10562#n10562 частиною першою статті 146 КАС України] до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень судді (головуючого судді) застосовується попередження.

=== Видалення із залу судового засідання ===

В разі повторного порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень судді (головуючого судді) до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, застосовується видалення із залу судового засідання.

У разі повторного вчинення перекладачем, спеціалістом дій, визначених у частині першій [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10576#n10576 статті 146 КАС України], суд оголошує перерву і надає час для заміни перекладача, спеціаліста.

=== Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом ===

У разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом, що передбачено [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10562#n10562 статтею 147 КАС України].

Ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом мають бути зазначені:
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, в якої знаходиться доказ, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в [https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань], номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти або офіційна електронна адреса, за наявності;
# назва або опис письмового, речового чи електронного доказу;
# підстави проведення його тимчасового вилучення;
# кому доручається вилучення.

=== Привід ===
До належно викликаних особи, особисту участь якої визнано судом обов’язковою, свідка, які без поважних причин не прибули у судове засідання або не повідомили причини неприбуття, може бути застосовано привід до суду через органи Національної поліції України з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення у відповідності до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10587#n10587 статті 148 КАС України].

Привід до суду не застосовується до малолітніх та неповнолітніх осіб, вагітних жінок, осіб з інвалідністю першої і другої груп, жінок, які доглядають дітей віком до шести років або дітей з інвалідністю, а також осіб, які згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10562 КАС України] не можуть бути допитані як свідки.

Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім’я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання (перебування), роботи, служби чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу. Ухвала про привід до суду передається для виконання до органу Національної поліції України за місцем провадження у справі або за місцем проживання (перебування), роботи, служби чи навчання особи, яку належить привести.

У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про привід до суду, через керівника органу Національної поліції України негайно повертає її суду з письмовим поясненням причин невиконання.

=== Штраф ===
Порядок застосування штрафу та його розміри передбачені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10587#n10587 статтею 149 КАС України].

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
# невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
# зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
# неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб’єктом владних повноважень;
# використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
# Повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків;
# Неодноразового зловживання процесуальними правами;
# Повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;
# Невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.

У випадку невиконання процесуальних обов’язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є [https://dsa.court.gov.ua/dsa/ Державна судова адміністрація України].

Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов’язків.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88259715 Ухвала Подільського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року у справі № 758/10787/18] (застосувано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88652282 Ухвала Драбівського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2020 року у справі № 695/371/19] (застосування примусового приводу)
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту

2024-12-18T10:10:13Z

Monatko.Denys: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України “Про захист прав споживачів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3153-20#Text Закон України “Про захист прав споживачів” (''новий закон набирає чинності через один рік з дня його опублікування та по завершенні воєнного стану'')]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України «Про споживче кредитування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки і банківську діяльність»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 р., відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.

Введено ряд захищених категорій мають право на відмову від взаємодії з банком/колекторами до закінчення воєнного стану та 90-та днів після його скасування це зокрема: військовослужбовці та службовці СПОСП, ДССТ, ДССЗтЗІУ, військовослужбовці які отримали інвалідність, члени сімей військовослужбовців, які загинули чи пропали безвісти; особи, які перебувають у полоні (члени їх сімей). Це означає що зазначенні категорії та їх близькі особи можуть позбутись будь-яких форм взаємодії (тиску), наприклад дзвінків, листів, тощо, для цього потрібно повідомити дані установи про приналежність до захищеної категорії з долученням підтверджуючих документів згідно Прикінцевих положень ст. 6-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України "Про споживне кредитування]"
|}
== Загальні положення ==
'''Договір про споживчий кредит''' - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов’язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 пункт 11 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування»)] (далі - Закон).

'''Споживчий кредит''' - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

'''Споживач''' - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит.

Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності (ч. 1 ст. 5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»]).
== Умови договору про споживчий кредит ==
[[Файл:Захист прав споживачів за споживчим кредитом.jpg|міні]]
'''У договорі про споживчий кредит зазначаються:'''
# найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника);
# тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання;
# загальний розмір наданого кредиту;
# порядок та умови надання кредиту;
# строк, на який надається кредит;
# необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов’язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності);
# види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення);
# процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів;
# реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені;
# порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);
# інформація про наслідки прострочення виконання зобов’язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов’язання за договором про споживчий кредит;
# порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;
# порядок дострокового повернення кредиту;
# відповідальність сторін за порушення умов договору;
# право споживача на звернення до [https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection Національного банку України] у разі порушення кредитодавцем, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості (ч. 1 ст. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону]).
У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені й інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.

'''УВАГА!''' Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача, зазначених у договорі про споживчий кредит або в додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону (ч. 3 ст. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону]).

Кредитодавець, новий кредитор не має права залучати колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, '''якщо умовами договору про споживчий кредит не передбачено таке право''' кредитодавця, нового кредитора.

Кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія має право звертатися до третіх осіб у порядку та на умовах, передбачених статтею 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону], з метою інформування про необхідність виконання споживачем зобов’язань за договором про споживчий кредит, '''якщо таке право прямо передбачено умовами договору про споживчий кредит''', а у разі якщо такий договір укладається шляхом приєднання - '''в індивідуальній частині договору'''.

'''Умови договору про споживчий кредит повинні передбачати''' заборону кредитодавцю, новому кредитору, колекторській компанії повідомляти інформацію про укладення споживачем договору про споживчий кредит, його умови, стан виконання, наявність простроченої заборгованості та її розмір особам, які не є стороною цього договору. Така заборона не поширюється на випадки повідомлення зазначеної інформації представникам, спадкоємцям, поручителям, майновим поручителям споживача, третім особам, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, а також на випадки передачі інформації про прострочену заборгованість близьким особам споживача із дотриманням вимог ч.6 ст. 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону], '''за умови наявності у договорі про споживчий кредит волевиявлення споживача щодо передачі зазначеної інформації.''' У разі якщо такий договір укладається шляхом приєднання, зазначене волевиявлення повинно міститися '''в індивідуальній частині договору.'''

Таким чином, рекомендується '''уважно''' ознайомлюватися з договором споживчого кредиту, а у разі якщо такий договір укладається шляхом приєднання - з індивідуальною частиною договору, щодо '''наявності в кредитора права''' залучати колекторську компанію та звертатися до третіх осіб з метою інформування про необхідність виконання споживачем зобов’язань, покладених на нього договором.

Крім того, варто звертати увагу на '''наявність у договорі про споживчий кредит пунктів стосовно волевиявлення споживача щодо передачі зазначеної інформації''' про споживчий кредит, його умови, стан виконання, наявність простроченої заборгованості та її розмір '''особам, які не є стороною цього договору.'''

У випадку якщо в договорі споживчого кредиту будуть наявні пункти стосовно наявності в кредитора права залучати колекторську компанію, звертатися до третіх осіб та передавати їм вищевказану інформацію, в наступному '''захист прав споживача може бути значно ускладнений.'''

У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу.

=== Особливості ===
* Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законом, є нікчемними.

* Споживач НЕ зобов’язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.
* Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін.
* Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.
* Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні закону.
'''Якщо кредитодавець на основі умов договору (у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці) про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту:'''
# такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем '''протягом 30 календарних днів;'''
# за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - '''60 календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця;'''
# якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність (ч. 4 ст. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону]).
'''При цьому кредитодавцю забороняється:'''
* надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;
* вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;
* зазначати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;
* вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту;
* звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які пов'язані зі споживачем родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача;
* вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою;
* вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
== Реструктуризація заборгованості за договором про надання споживчого кредиту ==
Кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем [[Реструктуризація боргу за кредитним договором|реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.]]

'''Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит''' - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту (ст. 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону]).
== Форма договору про споживчий кредит ==
'''Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них:'''
* укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством);
* кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього;
* примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами;
* примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням зазначених у договорі контактних даних;
* обов’язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (ч.1 ст. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону]).
== Укладення договору про споживчий кредит ==
Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит, на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв’язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.

Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.

У разі відмови кредитодавця від укладення договору про споживчий кредит на підставі інформації, отриманої з офіційних джерел, визначених законодавством, зокрема з бюро кредитних історій, споживачу безоплатно надається відповідна інформація із зазначенням таких джерел, за його бажанням - у письмовій формі (ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону]).

'''Зверніть увагу:'''
* '''НЕ''' вважається пропозицією укласти договір про споживчий кредит застереження про можливість надання кредиту під час придбання товару (послуги).
* '''Забороняється''' вимагати від споживача укладення договору про споживчий кредит як обов’язкової умови придбання будь-яких товарів чи послуг у кредитодавця або у його спорідненої чи пов’язаної особи.
== Право споживача на відмову від договору про споживчий кредит ==
Відмовитись від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання грошових коштів, '''можна протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит.'''

'''Для цього необхідно:'''
# Повідомити кредитодавця про намір відмовитись від договору у письмовій формі ''(у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством)'' до закінчення встановленого строку. Якщо споживач подає повідомлення не особисто, воно має бути засвідчене нотаріально або подане і підписане представником за наявності довіреності на вчинення таких дій.
# Протягом '''7 календарних днів''' з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов’язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит. При цьому Споживач не зобов’язаний сплачувати будь-які інші платежі у зв’язку з відмовою від договору про споживчий кредит.
# Відмова від договору про споживчий кредит є підставою для припинення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг, що були визначені як обов’язкові для отримання кредиту, укладених споживачем. Кредитодавець або третя сторона зобов’язані повернути споживачу кошти, сплачені ним за такі додаткові чи супутні послуги, '''не пізніш як протягом 14 календарних днів''' з дня подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит, якщо такі послуги не були фактично надані до дня відмови споживача від договору про споживчий кредит у порядку, визначеному законодавством (ст. 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону]).
'''Право на відмову від договору про споживчий кредит не застосовується щодо:'''
# договорів про споживчий кредит, виконання зобов’язань за якими забезпечено шляхом укладення нотаріально посвідчених договорів (правочинів);
# споживчих кредитів, наданих на придбання робіт (послуг), виконання яких відбулося до закінчення строку відмови від договору про споживчий кредит.
== Особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит ==
Споживач, який порушив своє зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки.

'''У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним:'''
* '''НЕ може''' перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня;
* '''НЕ може''' бути більшою за 15% суми простроченого платежу.
'''Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов’язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит:'''
* '''НЕ може''' перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором;
* '''НЕ може''' бути збільшена за домовленістю сторін.
Застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов’язання за договором про споживчий кредит '''заборонено''' (стаття 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону]).

== Куди звернутися за захистом порушених прав ==
У випадку порушення його прав споживач має право звернутися до [https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection Національного банку України], який здійснює нагляд за додержанням кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією встановлених законодавством вимог щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки) (ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону]).

== Судовий захист прав споживачів ==
Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|судом]]. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування або не відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
==Судова практика==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104580342 Постанова Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20] (Способом підтвердження виконання переддоговірного обов’язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту, який не є складником кредитного договору. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит і дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не фіксується воля сторін договору та його зміст).
*[https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/114848835 Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21] (Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов’язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов’язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п’ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Digest_credit.pdf Дайджест судової практики Верховного Суду у справах, пов’язаних із виконанням кредитних зобов’язань]
== Див. також: ==
* [[Захист прав споживачів кредитних послуг]]
* [[Реструктуризація боргу за кредитним договором]]
* [[Стягнення боргу за онлайн кредитом]]
[[Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія: Банківське право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Соціальні пенсії

2024-12-18T09:43:35Z

Monatko.Denys: /* Необхідні документи */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 р.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 року № 261 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1098-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1098 "Про Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05/paran12#n12 Постанова правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-%D0%BF#Text Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 79]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
#ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
#паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

''За інформацією Укрпошти''
|}
== Поняття "соціальна пенсія" ==
'''Соціальні пенсії (допомоги)''' - це щомісячні державні виплати особам, які не є працездатними з певних причин (за віком, по інвалідності, по втраті годувальника).

'''Ознаки соціальних пенсій (допомог):'''
*право на них мають незастраховані особи;
*фінансуються з державного бюджету;
*їх мета – матеріальна підтримка осіб, що її потребують.
Відповідно до розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення"](далі - Закон) cоціальні пенсії призначаються і виплачуються непрацюючим громадянам при відсутності права на трудову пенсію:
*особам з інвалідністю I і II груп, у тому числі особам з інвалідністю з дитинства, а також особам з інвалідністю III групи;
*особам, які досягли віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років;
*дітям - у разі втрати годувальника (пункт "а" статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон]);
*дітям з інвалідністю віком до 16 років.
Відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" призначаються такі види державної соціальної допомоги:
*державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;
*державна соціальна допомога на догляд.
== ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ОСОБАМ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ ПРАВА НА ПЕНСІЮ, ТА ОСОБАМ З ІНВАЛІДНІСТЮ==
'''Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю''' - щомісячна державна допомога, що надається відповідно до норм відповідного Закону у грошовій формі особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.

'''Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд призначається і виплачується:'''

1) громадянам України, які постійно проживають на території України;

2) іноземцям та особам без громадянства, які переселилися з інших держав на постійне проживання в Україну, та особам, які визнані біженцями або особами, які потребують додаткового захисту;

3) громадянам Республіки Польща, які перебувають на території України на умовах, передбачених Законом України “Про встановлення додаткових правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України”, з урахуванням положень пункту 6 частини першої статті 2 зазначеного Закону.

'''Перелік документів для призначення допомоги та надбавки на догляд визначено''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF#n9 Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд (Постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 року № 261)]:
* заява;
* паспорт або в разі його відсутності інший документ, що може засвідчувати особу, яка подає заяву;
* довідка про присвоєння ідентифікаційного номера Єдиного державного реєстру фізичних осіб;
*трудова книжка;
*декларація про доходи та майновий стан осіб для призначення соціальної допомоги (у разі потреби);
* оригінал та копія свідоцтва про народження дитини з інвалідністю;
* довідка про місце проживання особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю чи копія паспорта особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю з відомостями про постійне місце проживання;
* довідка про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника, який подав заяву, чи копія паспорта з відомостями про постійне місце проживання;
*копія рішення про встановлення опіки чи піклування (для заяви опікуна або піклувальника);
*копія посвідки на постійне або тимчасове проживання для іноземців та осіб без громадянства.
'''Особа, яка не має права на пенсію,''' - дитина померлого годувальника (у тому числі народжена до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), який на день смерті не мав страхового стажу, необхідного для призначення пенсії для особи з інвалідністю III групи (далі - дитина померлого годувальника), особа, яка досягла 65 років та не має права на пенсію відповідно до закону.

'''До досягнення зазначеного віку до осіб, які не мають права на пенсію, належать жінки 1958 року народження і старші після досягнення ними такого віку:'''
* 58 років - які народилися до 30 вересня 1953 року включно;
* 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1953 року по 31 березня 1954 року;
* 59 років - які народилися з 1 квітня 1954 року по 30 вересня 1954 року;
* 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1954 року по 31 березня 1955 року;
* 60 років - які народилися з 1 квітня 1955 року по 30 вересня 1955 року;
* 60 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1955 року по 31 березня 1956 року;
* 61 рік - які народилися з 1 квітня 1956 року по 30 вересня 1956 року;
* 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
* 62 роки - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
* 62 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
* 63 роки - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
* 63 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
* 64 роки - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
* 64 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
* 65 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 31 грудня 1960 року;
'''Державна соціальна допомога призначається особі, яка:'''
*є дитиною померлого годувальника або досягла віку, встановленого статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону], та не мають права отримувати у зв’язку з цим пенсію відповідно до закону, або визнана особою з інвалідністю у встановленому порядку;
*не одержує пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування";]
*є малозабезпеченою особою (крім осіб з інвалідністю, зазначених у пункті 4 цієї частини);
*є особою з інвалідністю I групи.
До малозабезпечених осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд, належать особи, середньомісячний сукупний дохід яких за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, не перевищує прожитковий мінімум, визначений для осіб, які втратили працездатність (крім осіб з інвалідністю I групи та дітей померлого годувальника). До одиноких осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати.
=== Підтвердження належності до категорії ===
Підтвердженням належності до відповідної категорії є:
# інформація про відсутність працездатних родичів (незалежно від місця їх проживання), зобов'язаних за законом їх утримувати (зазначається у поданій заяві про призначення допомоги на догляд);
# інформація про склад сім’ї (зазначається в декларації про доходи та майно особи, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги).
Бездомні особи замість довідки про склад сім’ї подають довідку про місце проживання або місце перебування, яка видається центром обліку бездомних осіб, де вони перебувають на обліку, або закладом соціального захисту для бездомних осіб, де їм надається тимчасовий притулок.

Особам, які одержують пенсію по інвалідності, державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства (чи мають право на їх призначення), за бажанням замість зазначених виплат може бути призначена соціальна допомога відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"].

Для визначення права на соціальну допомогу застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік.

Соціальна допомога встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у такому розмірі:
* особам з інвалідністю I групи, жінкам, яким присвоєно звання "Мати-героїня", на одну дитину померлого годувальника - 100 відсотків, на двох дітей - 120 відсотків, на трьох і більше дітей - 150 відсотків;
* особам з інвалідністю II групи - 80%
* особам з інвалідністю III групи - 60%
* священнослужителям, церковнослужителям та особам, які протягом не менше десяти років до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12#Text Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»] обіймали виборні або за призначенням посади у релігійних організаціях, офіційно визнаних в Україні і легалізованих відповідно до законодавства, за наявності архівних документів відповідних державних органів і релігійних організацій або інформації від свідків, що підтверджують факт такої роботи - 50%
* чоловікам, які досягли віку 65 років, жінкам — 65 років, крім тих, що визначені в статті 1 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#n12 "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
=== Ким призначається допомога ===
Соціальна допомога призначається управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - органи праці та соціального захисту населення).
=== Необхідні документи ===
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/88/f442238n26.doc заява];
# копія свідоцтва про народження або паспорт громадянина України з пред’явленням оригіналу;
#трудова книжка та довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
# [https://blank.dtkt.ua/files/1137/1795 декларація про доходи та майно] (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги (у разі потреби);
# копія рішення суду про визнання особи недієздатною (для недієздатної особи);
# копія рішення про призначення опікуна (для недієздатної особи, якій призначено опікуна);
# копія документа, що підтверджує повноваження представника закладу, який виконує функції опікуна над особою (для недієздатної особи, опікуна якій не призначено);
# копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання (у разі потреби);
# копія довідки про реєстрацію місця проживання.
Бездомні особи замість довідки про склад сім’ї подають довідку про місце проживання або місце перебування, яка видається центром обліку бездомних осіб, де вони перебувають на обліку, або закладом соціального захисту для бездомних осіб, де їм надається тимчасовий притулок.

'''Для призначення соціальної допомоги дітям померлого годувальника додатково подаються:'''
* копії документів, що засвідчують родинні відносини члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності);
* копія свідоцтва про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим з пред’явленням оригіналу;
* довідка загальноосвітнього навчального закладу системи загальної середньої освіти, професійно-технічного, вищого навчального закладу про те, що дитина навчається за денною формою навчання (у разі потреби).
''Для призначення соціальної допомоги заява подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.''

Якщо особа, якій призначається соціальна допомога, не досягла повноліття або є недієздатною, заява подається батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки та піклування), які виконують функції опікунів чи піклувальників над особою, за місцезнаходженням таких закладів (місцем проживання особи).

Органи соціального захисту населення в разі потреби додають до заяви витяг з акта огляду, одержаний ними від медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК).

При зверненні за призначенням соціальної допомоги замість пенсії по інвалідності, органи соціального захисту населення додають до заяви довідку-атестат про припинення виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності та витяг з акта огляду МСЕК (у таких випадках в архівних справах одержувачів пенсії залишається копія витягу з акта огляду).
=== Призначення допомоги ===
Соціальна допомога призначається з дня звернення за допомогою.

У разі, коли звернення за соціальною допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особами віку, встановленого статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”] або встановлення інвалідності, допомога призначається відповідно з дня досягнення особами віку, встановленого статтею 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”] або встановлення МСЕК інвалідності особі.

Соціальна допомога дитині померлого годувальника призначається з дати, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення за соціальною допомогою надійшло не пізніше ніж через 12 місяців з дня смерті годувальника.

''Днем звернення за призначенням соціальної допомоги вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення заяви'' з усіма необхідними документами. Якщо заява з усіма необхідними документами надсилається поштою, днем звернення вважається дата на поштовому штемпелі з місця відправлення заяви. У разі, коли до заяви про призначення соціальної допомоги додано не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи необхідно додати. У разі подання решти документів не пізніше трьох місяців з дня і відправлення повідомлення про необхідність їх подання днем звернення вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення соціальної допомоги.

''Соціальна допомога призначається довічно особам, які досягли віку, встановленого статтею 1'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”].

У разі зміни групи інвалідності соціальна допомога у новому розмірі призначається з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, і з місяця, що настає за тим, у якому встановлено нову групу інвалідності, - у разі зменшення розміру допомоги. Перерахунок розміру соціальної допомоги у зв'язку із зміною групи інвалідності органи соціального захисту населення здійснюють на підставі витягу з акта огляду в МСЕК без подання заяви одержувачем.

У такому ж порядку здійснюється перерахунок соціальної допомоги у разі встановлення особі інвалідності в період одержання допомоги.
== ПЕНСІЯ ПО ВТРАТІ ГОДУВАЛЬНИКА ==
Пенсія по втраті годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям (рідним або усиновленим) пенсія по втраті годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Членами сім'ї, які були на утриманні померлого годувальника, вважаються особи, які:
# були на повному утриманні померлого годувальника;
# одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом коштів для існування.
# Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом коштів для існування, але які й самі одержували пенсію, за бажанням мають право перейти на пенсію по втраті годувальника.
Пасинок і падчерка мають право на пенсію по втраті годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків. За неповнолітніми дітьми, які мають право на пенсію по втраті годувальника, зберігається це право і в разі їх усиновлення. Так само положення Закону, які стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою за рішенням суду.

'''Непрацездатними членами сім'ї вважаються:'''
* чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку;
* чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків, брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника, незалежно від віку чи працездатності, якщо вони не працюють і зайняті доглядом за дитиною померлого годувальника до досягнення нею 8 років;
* діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), що не досягли 18-річного віку або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Неповнолітнім дітям виплата пенсії проводиться включно по місяць досягнення повноліття.
=== Як оформити ===
Заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об’єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

У разі якщо особа, якій призначається пенсія, не досягла повноліття або є недієздатною, заява подається батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників (далі - законні представники) за місцезнаходженням таких закладів (органів).
=== Призначення пенсії ===
Обов'язковою умовою для призначення пенсій по втраті годувальника є '''наявність страхового стажу''' померлого годувальника від одного до п'ятнадцяти років залежно від віку на момент смерті. Згідно статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] кількість необхідного страхового стажу померлого годувальника має бути таким, яке було б йому необхідно для призначення пенсії по третій групі інвалідності. Якщо годувальник помер: ''для осіб з інвалідністю I групи:''
* до досягнення особою 25 років включно - 1 рік;
* від 26 років до досягнення особою 28 років включно - 2 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 3 роки;
* від 32 років до досягнення особою 34 років включно - 4 роки;
* від 35 років до досягнення особою 37 років включно - 5 років;
* від 38 років до досягнення особою 40 років включно - 6 років;
* від 41 року до досягнення особою 43 років включно - 7 років;
* від 44 років до досягнення особою 48 років включно - 8 років;
* від 49 років до досягнення особою 53 років включно - 9 років;
* від 54 років до досягнення особою 59 років включно - 10 років;
''для осіб з інвалідністю II та III груп:''
* до досягнення особою 23 років включно - 1 рік;
* від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки;
* від 27 років до досягнення особою 28 років включно - 3 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки;
* від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років;
* від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років;
* від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років;
* від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років;
* від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років;
* від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років;
* від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років;
* від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років;
* від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років;
* від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.
Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.
=== Розмір пенсій по втраті годувальника: ===
'''''Пенсія по втраті годувальника залежно від кількості утриманців призначається в таких розмірах: '''''
* на одного непрацездатного члена – 50% від пенсії за віком померлого годувальника,
* на двох і більше непрацездатних членів сім'ї – 100% від пенсії за віком, померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами.
При цьому до страхового стажу для обчислення розміру пенсії по втраті годувальника, з якого обчислюється його розмір пенсії за віком, крім наявного страхового стажу, зараховується так само період з дня смерті до встановленого Законом пенсійного віку померлого.
=== Період, на який призначається пенсія по втраті годувальника ===
Даний вид пенсії призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого вважається непрацездатним, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку – довічно.
=== Право на отримання пенсії по втраті годувальника після досягнення повноліття ===
'''''Після досягнення повноліття право на отримання пенсії по втраті годувальника мають діти померлого годувальника при дотриманні певних умов, а саме:'''''
* якщо вони навчаються на денній формі навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти (школа, ліцей і т.д.);
* якщо вони навчаються на денній формі навчання у професійно-технічних або вищих навчальних закладах до закінчення таких навчальних закладів, але не більше ніж до досягнення ними 23 років;
* діти-сироти, тобто у яких померли обоє батьків, до досягнення ними 23 років незалежно від факту навчання, роботи і т.д.
=== Виділення частки пенсії ===
Виділення частки пенсії: на всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію по втраті годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частина, яка виплачується окремо. Виділення частини пенсії провадиться з першого числа місяця, який настає за місяцем, в якому надійшла заява про виділення частини пенсії. Діти, яким виповнилося 18 років і вони продовжують вчитися (дивись вище), повинні з'явитися до органу ПФУ з копією паспорта, ідентифікаційного коду та довідкою з місця навчання для подачі заяви на виділення їх частки пенсії.
== ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ОСОБАМ З ІНВАЛІДНІСТЮ З ДИТИНСТВА ТА ДІТЯМ З ІНВАЛІДНІСТЮ ==
Право на отримання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затверджену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №79], мають особи з інвалідністю з дитинства І, ІІ, ІІІ групи та діти з інвалідністю віком до 18 років.
=== Розмір державної соціальної допомоги ===
'''''Розміри допомоги у відсотках до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:'''''
* особам з інвалідністю з дитинства I групи -100%
* особам з інвалідністю з дитинства II групи - 80%
* особам з інвалідністю з дитинства III групи - 60%
* на дітей з інвалідністю віком до 18 років - 70%
'''Особам з інвалідністю з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі:'''
* особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи - 75%
* особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи Б I групи - 50%
* одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
'''Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А встановлюється в розмірі:'''
* на дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 6 років - в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
* на дитину з інвалідністю підгрупи А віком від 6 до 18 років - в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.
'''Надбавка на догляд за іншою дитиною з інвалідністю встановлюється в розмірі:'''
* на дитину з інвалідністю віком до 6 років - в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину з інвалідністю віком від 6 до 18 років - в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.
При визначенні розмірів надбавок на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю з важкими формами інвалідності, які потребують постійного стороннього догляду або допомоги (прикуті до ліжка, сліпоглухонімі, з психічними вадами тощо) внаслідок захворювань за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, не може застосовуватися рівень забезпечення прожиткового мінімуму.
=== Порядок та умови призначення соціальної допомоги ===
Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.

Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років також призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, у разі якщо дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду, і вони фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.

Одному з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікуну, піклувальнику надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, а також одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.

Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров'я у 3-денний строк зобов'язані надіслати копії акта огляду особи з інвалідністю з дитинства або медичного висновку про визнання дитиною з інвалідністю до місцевої державної адміністрації за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника дитини з інвалідністю.

Не пізніше 10 днів після надходження документів, місцева державна адміністрація зобов’язана у письмовій формі повідомити особу з інвалідністю з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника дитини з інвалідністю про право на державну соціальну допомогу, умови, розмір і порядок її надання. За місяць до закінчення строку виплати державної соціальної допомоги місцева державна адміністрація зобов’язана попередити у письмовій формі особу з інвалідністю з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника дитини з інвалідністю про причину припинення її виплати.
=== Необхідні документи ===
Заява про призначення державної соціальної допомоги подається особою з інвалідністю з дитинства до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання. Заява про призначення державної соціальної допомоги особі з інвалідністю I чи II групи, яку визнано недієздатною, а також на дитину з інвалідністю подається одним із батьків, усиновителем, опікуном або піклувальником за місцем свого проживання.

'''''До заяви про призначення державної соціальної допомоги повинні бути додані документи: '''''
* про вік і місце проживання дитини з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю;

* документи про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника, який подав заяву;

* довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку.
Якщо з заявою звертається опікун або піклувальник, то подається також копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування. Один із непрацюючих батьків, усиновителів, опікун або піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, додатково подають довідку про те, що вони не працюють, видану за місцем проживання.

Місцева державна адміністрація, яка прийняла заяву про призначення державної соціальної допомоги, видає заявнику розписку про прийом заяви та доданих до неї документів із зазначенням дати прийому заяви. Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийому заяви з усіма необхідними документами.

Якщо заява про призначення державної соціальної допомоги надсилається поштою і при цьому подаються також всі необхідні документи, то днем звернення за державною соціальною допомогою вважається дата, вказана в поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У тих випадках, коли до заяви додані не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи повинні бути подані додатково.

Якщо вони будуть подані не пізніше 3-х місяців з дня одержання повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийому або відправлення заяви про призначення такої допомоги.

Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства або на дітей з інвалідністю віком до 18 років призначається місцевою державною адміністрацією. Заява про призначення державної соціальної допомоги розглядається місцевою державною адміністрацією не пізніше 10 днів після надходження заяви з усіма необхідними документами.

У разі відсутності або знищення, зокрема у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, особових справ осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю з документами, що підтверджують право таких осіб на державну соціальну допомогу, така допомога призначається на підставі даних, наявних у централізованому банку даних з проблем інвалідності, а в разі відсутності технічної можливості - на підставі копії довідки до акта огляду МСЕК (для осіб з інвалідністю з дитинства); копії медичного висновку, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я (для дітей з інвалідністю).
=== Здійснення виплат соціальної допомоги ===
Державна соціальна допомога виплачується державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або батьків, усиновителів, яким призначена допомога на дітей з інвалідністю. Опікуну або піклувальнику державна соціальна допомога виплачується за місцем їх проживання. Виплата державної соціальної допомоги провадиться щомісячно за поточний місяць у встановлені місцевою державною адміністрацією строки. Призначена державна соціальна допомога виплачується особі з інвалідністю з дитинства незалежно від одержуваного ним заробітку, стипендії, аліментів або інших доходів. Призначена державна соціальна допомога виплачується особі з інвалідністю з дитинства незалежно від одержуваного нею заробітку, стипендії, аліментів або інших доходів.
=== Строк на який призначається соціальна допомога ===
Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи. На дітей з інвалідністю державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, але не більш як по місяць досягнення дитиною з інвалідністю 18-річного віку.

У разі зміни групи інвалідності державна соціальна допомога у новому розмірі виплачується особі з інвалідністю з дитинства з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, але з місяця, наступного за тим, в якому встановлена нова група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги.

Якщо дитина з інвалідністю, на яку виплачувалася державна соціальна допомога, по досягненні 18-річного віку визнана особою з інвалідністю з дитинства, виплата допомоги продовжується у новому розмірі за її заявою (недієздатним - за заявою опікуна) з дня встановлення групи інвалідності в разі збільшення розміру допомоги, але з місяця, наступного за тим, в якому дитині з інвалідністю встановлена група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги.

Виплата державної соціальної допомоги зупиняється у випадку пропуску строку переогляду особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, а в разі визнання знову особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більш як за один місяць.

Якщо строк перегляду пропущено з поважної причини, виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення виплати, але не більш як за 3 роки, за умови, що за цей період її визнано особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю. При цьому, якщо при переогляді особу з інвалідністю з дитинства переведено до іншої групи інвалідності (вищої або нижчої), то державна соціальна допомога за зазначений період виплачується за попередньою групою.

У разі припинення виплати державної соціальної допомоги внаслідок нез'явлення на переогляд без поважних причин, при наступному визнанні особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, виплата цієї допомоги поновлюється з дня встановлення інвалідності або визнання дитиною з інвалідністю.

У разі поновлення (обмеження) дієздатності особи з інвалідністю з дитинства, визнаної недієздатною, виплата продовжується особі з інвалідністю з дитинства з дня поновлення (обмеження) дієздатності.
== Додатково ==
'''Додатково дивись:'''
* [[Призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка не набула права на пенсійні виплати]]
* [[Порядок виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]]
* [[Соціальна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів]]
[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Перерахунок пенсії]]
[[Категорія: Припинення виплати пенсії]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Соціальні пенсії

2024-12-18T09:32:46Z

Monatko.Denys: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 р.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 року № 261 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1098-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1098 "Про Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05/paran12#n12 Постанова правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-%D0%BF#Text Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 79]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
#ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
#паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

''За інформацією Укрпошти''
|}
== Поняття "соціальна пенсія" ==
'''Соціальні пенсії (допомоги)''' - це щомісячні державні виплати особам, які не є працездатними з певних причин (за віком, по інвалідності, по втраті годувальника).

'''Ознаки соціальних пенсій (допомог):'''
*право на них мають незастраховані особи;
*фінансуються з державного бюджету;
*їх мета – матеріальна підтримка осіб, що її потребують.
Відповідно до розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення"](далі - Закон) cоціальні пенсії призначаються і виплачуються непрацюючим громадянам при відсутності права на трудову пенсію:
*особам з інвалідністю I і II груп, у тому числі особам з інвалідністю з дитинства, а також особам з інвалідністю III групи;
*особам, які досягли віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років;
*дітям - у разі втрати годувальника (пункт "а" статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон]);
*дітям з інвалідністю віком до 16 років.
Відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" призначаються такі види державної соціальної допомоги:
*державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;
*державна соціальна допомога на догляд.
== ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ОСОБАМ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ ПРАВА НА ПЕНСІЮ, ТА ОСОБАМ З ІНВАЛІДНІСТЮ==
'''Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю''' - щомісячна державна допомога, що надається відповідно до норм відповідного Закону у грошовій формі особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.

'''Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд призначається і виплачується:'''

1) громадянам України, які постійно проживають на території України;

2) іноземцям та особам без громадянства, які переселилися з інших держав на постійне проживання в Україну, та особам, які визнані біженцями або особами, які потребують додаткового захисту;

3) громадянам Республіки Польща, які перебувають на території України на умовах, передбачених Законом України “Про встановлення додаткових правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України”, з урахуванням положень пункту 6 частини першої статті 2 зазначеного Закону.

'''Перелік документів для призначення допомоги та надбавки на догляд визначено''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF#n9 Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд (Постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 року № 261)]:
* заява;
* паспорт або в разі його відсутності інший документ, що може засвідчувати особу, яка подає заяву;
* довідка про присвоєння ідентифікаційного номера Єдиного державного реєстру фізичних осіб;
*трудова книжка;
*декларація про доходи та майновий стан осіб для призначення соціальної допомоги (у разі потреби);
* оригінал та копія свідоцтва про народження дитини з інвалідністю;
* довідка про місце проживання особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю чи копія паспорта особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю з відомостями про постійне місце проживання;
* довідка про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника, який подав заяву, чи копія паспорта з відомостями про постійне місце проживання;
*копія рішення про встановлення опіки чи піклування (для заяви опікуна або піклувальника);
*копія посвідки на постійне або тимчасове проживання для іноземців та осіб без громадянства.
'''Особа, яка не має права на пенсію,''' - дитина померлого годувальника (у тому числі народжена до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), який на день смерті не мав страхового стажу, необхідного для призначення пенсії для особи з інвалідністю III групи (далі - дитина померлого годувальника), особа, яка досягла 65 років та не має права на пенсію відповідно до закону.

'''До досягнення зазначеного віку до осіб, які не мають права на пенсію, належать жінки 1958 року народження і старші після досягнення ними такого віку:'''
* 58 років - які народилися до 30 вересня 1953 року включно;
* 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1953 року по 31 березня 1954 року;
* 59 років - які народилися з 1 квітня 1954 року по 30 вересня 1954 року;
* 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1954 року по 31 березня 1955 року;
* 60 років - які народилися з 1 квітня 1955 року по 30 вересня 1955 року;
* 60 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1955 року по 31 березня 1956 року;
* 61 рік - які народилися з 1 квітня 1956 року по 30 вересня 1956 року;
* 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
* 62 роки - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
* 62 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
* 63 роки - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
* 63 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
* 64 роки - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
* 64 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
* 65 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 31 грудня 1960 року;
'''Державна соціальна допомога призначається особі, яка:'''
*є дитиною померлого годувальника або досягла віку, встановленого статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону], та не мають права отримувати у зв’язку з цим пенсію відповідно до закону, або визнана особою з інвалідністю у встановленому порядку;
*не одержує пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування";]
*є малозабезпеченою особою (крім осіб з інвалідністю, зазначених у пункті 4 цієї частини);
*є особою з інвалідністю I групи.
До малозабезпечених осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд, належать особи, середньомісячний сукупний дохід яких за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, не перевищує прожитковий мінімум, визначений для осіб, які втратили працездатність (крім осіб з інвалідністю I групи та дітей померлого годувальника). До одиноких осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати.
=== Підтвердження належності до категорії ===
Підтвердженням належності до відповідної категорії є:
# інформація про відсутність працездатних родичів (незалежно від місця їх проживання), зобов'язаних за законом їх утримувати (зазначається у поданій заяві про призначення допомоги на догляд);
# інформація про склад сім’ї (зазначається в декларації про доходи та майно особи, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги).
Бездомні особи замість довідки про склад сім’ї подають довідку про місце проживання або місце перебування, яка видається центром обліку бездомних осіб, де вони перебувають на обліку, або закладом соціального захисту для бездомних осіб, де їм надається тимчасовий притулок.

Особам, які одержують пенсію по інвалідності, державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства (чи мають право на їх призначення), за бажанням замість зазначених виплат може бути призначена соціальна допомога відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"].

Для визначення права на соціальну допомогу застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік.

Соціальна допомога встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у такому розмірі:
* особам з інвалідністю I групи, жінкам, яким присвоєно звання "Мати-героїня", на одну дитину померлого годувальника - 100 відсотків, на двох дітей - 120 відсотків, на трьох і більше дітей - 150 відсотків;
* особам з інвалідністю II групи - 80%
* особам з інвалідністю III групи - 60%
* священнослужителям, церковнослужителям та особам, які протягом не менше десяти років до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12#Text Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»] обіймали виборні або за призначенням посади у релігійних організаціях, офіційно визнаних в Україні і легалізованих відповідно до законодавства, за наявності архівних документів відповідних державних органів і релігійних організацій або інформації від свідків, що підтверджують факт такої роботи - 50%
* чоловікам, які досягли віку 65 років, жінкам — 65 років, крім тих, що визначені в статті 1 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#n12 "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
=== Ким призначається допомога ===
Соціальна допомога призначається управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - органи праці та соціального захисту населення).
=== Необхідні документи ===
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/88/f442238n26.doc заява];
# копія свідоцтва про народження або паспорт громадянина України з пред’явленням оригіналу;
#трудова книжка та довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
# [https://blank.dtkt.ua/files/1137/1795 декларація про доходи та майно] (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги (у разі потреби);
# копія рішення суду про визнання особи недієздатною (для недієздатної особи);
# копія рішення про призначення опікуна (для недієздатної особи, якій призначено опікуна);
# копія документа, що підтверджує повноваження представника закладу, який виконує функції опікуна над особою (для недієздатної особи, опікуна якій не призначено);
# копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання (у разі потреби);
# копія довідки про реєстрацію місця проживання.
Бездомні особи замість довідки про склад сім’ї подають довідку про місце проживання або місце перебування, яка видається центром обліку бездомних осіб, де вони перебувають на обліку, або закладом соціального захисту для бездомних осіб, де їм надається тимчасовий притулок.

'''Для призначення соціальної допомоги дітям померлого годувальника додатково подаються:'''
* копії документів, що засвідчують родинні відносини члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності);
* копія свідоцтва про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим з пред’явленням оригіналу;
* довідка загальноосвітнього навчального закладу системи загальної середньої освіти, професійно-технічного, вищого навчального закладу про те, що дитина навчається за денною формою навчання (у разі потреби).
''Для призначення соціальної допомоги заява подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.''

Якщо особа, якій призначається соціальна допомога, не досягла повноліття або є недієздатною, заява подається батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки та піклування), які виконують функції опікунів чи піклувальників над особою, за місцезнаходженням таких закладів (місцем проживання особи).

Органи соціального захисту населення в разі потреби додають до заяви витяг з акта огляду, одержаний ними від медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК).

При зверненні за призначенням соціальної допомоги замість пенсії по інвалідності, органи соціального захисту населення додають до заяви довідку-атестат про припинення виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності та витяг з акта огляду МСЕК (у таких випадках в архівних справах одержувачів пенсії залишається копія витягу з акта огляду).
=== Призначення допомоги ===
Соціальна допомога призначається з дня звернення за допомогою.

У разі, коли звернення за соціальною допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особами віку, встановленого статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”] або встановлення інвалідності, допомога призначається відповідно з дня досягнення особами віку, встановленого статтею 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”] або встановлення МСЕК інвалідності особі.

Соціальна допомога дитині померлого годувальника призначається з дати, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення за соціальною допомогою надійшло не пізніше ніж через 12 місяців з дня смерті годувальника.

''Днем звернення за призначенням соціальної допомоги вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення заяви'' з усіма необхідними документами. Якщо заява з усіма необхідними документами надсилається поштою, днем звернення вважається дата на поштовому штемпелі з місця відправлення заяви. У разі, коли до заяви про призначення соціальної допомоги додано не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи необхідно додати. У разі подання решти документів не пізніше трьох місяців з дня і відправлення повідомлення про необхідність їх подання днем звернення вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення соціальної допомоги.

''Соціальна допомога призначається довічно особам, які досягли віку, встановленого статтею 1'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”].

У разі зміни групи інвалідності соціальна допомога у новому розмірі призначається з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, і з місяця, що настає за тим, у якому встановлено нову групу інвалідності, - у разі зменшення розміру допомоги. Перерахунок розміру соціальної допомоги у зв'язку із зміною групи інвалідності органи соціального захисту населення здійснюють на підставі витягу з акта огляду в МСЕК без подання заяви одержувачем.

У такому ж порядку здійснюється перерахунок соціальної допомоги у разі встановлення особі інвалідності в період одержання допомоги.
== ПЕНСІЯ ПО ВТРАТІ ГОДУВАЛЬНИКА ==
Пенсія по втраті годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям (рідним або усиновленим) пенсія по втраті годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Членами сім'ї, які були на утриманні померлого годувальника, вважаються особи, які:
# були на повному утриманні померлого годувальника;
# одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом коштів для існування.
# Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом коштів для існування, але які й самі одержували пенсію, за бажанням мають право перейти на пенсію по втраті годувальника.
Пасинок і падчерка мають право на пенсію по втраті годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків. За неповнолітніми дітьми, які мають право на пенсію по втраті годувальника, зберігається це право і в разі їх усиновлення. Так само положення Закону, які стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою за рішенням суду.

'''Непрацездатними членами сім'ї вважаються:'''
* чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку;
* чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків, брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника, незалежно від віку чи працездатності, якщо вони не працюють і зайняті доглядом за дитиною померлого годувальника до досягнення нею 8 років;
* діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), що не досягли 18-річного віку або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Неповнолітнім дітям виплата пенсії проводиться включно по місяць досягнення повноліття.
=== Як оформити ===
Заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об’єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

У разі якщо особа, якій призначається пенсія, не досягла повноліття або є недієздатною, заява подається батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників (далі - законні представники) за місцезнаходженням таких закладів (органів).
=== Призначення пенсії ===
Обов'язковою умовою для призначення пенсій по втраті годувальника є '''наявність страхового стажу''' померлого годувальника від одного до п'ятнадцяти років залежно від віку на момент смерті. Згідно статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] кількість необхідного страхового стажу померлого годувальника має бути таким, яке було б йому необхідно для призначення пенсії по третій групі інвалідності. Якщо годувальник помер: ''для осіб з інвалідністю I групи:''
* до досягнення особою 25 років включно - 1 рік;
* від 26 років до досягнення особою 28 років включно - 2 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 3 роки;
* від 32 років до досягнення особою 34 років включно - 4 роки;
* від 35 років до досягнення особою 37 років включно - 5 років;
* від 38 років до досягнення особою 40 років включно - 6 років;
* від 41 року до досягнення особою 43 років включно - 7 років;
* від 44 років до досягнення особою 48 років включно - 8 років;
* від 49 років до досягнення особою 53 років включно - 9 років;
* від 54 років до досягнення особою 59 років включно - 10 років;
''для осіб з інвалідністю II та III груп:''
* до досягнення особою 23 років включно - 1 рік;
* від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки;
* від 27 років до досягнення особою 28 років включно - 3 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки;
* від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років;
* від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років;
* від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років;
* від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років;
* від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років;
* від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років;
* від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років;
* від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років;
* від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років;
* від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.
Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.
=== Розмір пенсій по втраті годувальника: ===
'''''Пенсія по втраті годувальника залежно від кількості утриманців призначається в таких розмірах: '''''
* на одного непрацездатного члена – 50% від пенсії за віком померлого годувальника,
* на двох і більше непрацездатних членів сім'ї – 100% від пенсії за віком, померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами.
При цьому до страхового стажу для обчислення розміру пенсії по втраті годувальника, з якого обчислюється його розмір пенсії за віком, крім наявного страхового стажу, зараховується так само період з дня смерті до встановленого Законом пенсійного віку померлого.
=== Період, на який призначається пенсія по втраті годувальника ===
Даний вид пенсії призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого вважається непрацездатним, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку – довічно.
=== Право на отримання пенсії по втраті годувальника після досягнення повноліття ===
'''''Після досягнення повноліття право на отримання пенсії по втраті годувальника мають діти померлого годувальника при дотриманні певних умов, а саме:'''''
* якщо вони навчаються на денній формі навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти (школа, ліцей і т.д.);
* якщо вони навчаються на денній формі навчання у професійно-технічних або вищих навчальних закладах до закінчення таких навчальних закладів, але не більше ніж до досягнення ними 23 років;
* діти-сироти, тобто у яких померли обоє батьків, до досягнення ними 23 років незалежно від факту навчання, роботи і т.д.
=== Виділення частки пенсії ===
Виділення частки пенсії: на всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію по втраті годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частина, яка виплачується окремо. Виділення частини пенсії провадиться з першого числа місяця, який настає за місяцем, в якому надійшла заява про виділення частини пенсії. Діти, яким виповнилося 18 років і вони продовжують вчитися (дивись вище), повинні з'явитися до органу ПФУ з копією паспорта, ідентифікаційного коду та довідкою з місця навчання для подачі заяви на виділення їх частки пенсії.
== ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ОСОБАМ З ІНВАЛІДНІСТЮ З ДИТИНСТВА ТА ДІТЯМ З ІНВАЛІДНІСТЮ ==
Право на отримання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затверджену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №79], мають особи з інвалідністю з дитинства І, ІІ, ІІІ групи та діти з інвалідністю віком до 18 років.
=== Розмір державної соціальної допомоги ===
'''''Розміри допомоги у відсотках до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:'''''
* особам з інвалідністю з дитинства I групи -100%
* особам з інвалідністю з дитинства II групи - 80%
* особам з інвалідністю з дитинства III групи - 60%
* на дітей з інвалідністю віком до 18 років - 70%
'''Особам з інвалідністю з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі:'''
* особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи - 75%
* особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи Б I групи - 50%
* одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
'''Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А встановлюється в розмірі:'''
* на дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 6 років - в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
* на дитину з інвалідністю підгрупи А віком від 6 до 18 років - в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.
'''Надбавка на догляд за іншою дитиною з інвалідністю встановлюється в розмірі:'''
* на дитину з інвалідністю віком до 6 років - в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину з інвалідністю віком від 6 до 18 років - в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.
При визначенні розмірів надбавок на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю з важкими формами інвалідності, які потребують постійного стороннього догляду або допомоги (прикуті до ліжка, сліпоглухонімі, з психічними вадами тощо) внаслідок захворювань за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, не може застосовуватися рівень забезпечення прожиткового мінімуму.
=== Порядок та умови призначення соціальної допомоги ===
Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років також призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, у разі якщо дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду, і вони фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Одному з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікуну, піклувальнику надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, а також одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.

Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров'я у 3-денний строк зобов'язані надіслати копії акта огляду особи з інвалідністю з дитинства або медичного висновку про визнання дитиною з інвалідністю до місцевої державної адміністрації за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника дитини з інвалідністю. Не пізніше 10 днів після надходження документів, місцева державна адміністрація зобов’язана у письмовій формі повідомити особу з інвалідністю з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника дитини з інвалідністю про право на державну соціальну допомогу, умови, розмір і порядок її надання. За місяць до закінчення строку виплати державної соціальної допомоги місцева державна адміністрація зобов’язана попередити у письмовій формі особу з інвалідністю з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника дитини з інвалідністю про причину припинення її виплати.
=== Необхідні документи ===
Заява про призначення державної соціальної допомоги подається особою з інвалідністю з дитинства до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання. Заява про призначення державної соціальної допомоги особі з інвалідністю I чи II групи, яку визнано недієздатною, а також на дитину з інвалідністю подається одним із батьків, усиновителем, опікуном або піклувальником за місцем свого проживання.

'''''До заяви про призначення державної соціальної допомоги повинні бути додані документи: '''''
* про вік і місце проживання дитини з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю;

* документи про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника, який подав заяву;

* довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку.
Якщо з заявою звертається опікун або піклувальник, то подається також копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування. Один із непрацюючих батьків, усиновителів, опікун або піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, додатково подають довідку про те, що вони не працюють, видану за місцем проживання. Місцева державна адміністрація, яка прийняла заяву про призначення державної соціальної допомоги, видає заявнику розписку про прийом заяви та доданих до неї документів із зазначенням дати прийому заяви. Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийому заяви з усіма необхідними документами. Якщо заява про призначення державної соціальної допомоги надсилається поштою і при цьому подаються також всі необхідні документи, то днем звернення за державною соціальною допомогою вважається дата, вказана в поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У тих випадках, коли до заяви додані не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше 3-х місяців з дня одержання повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийому або відправлення заяви про призначення такої допомоги. Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства або на дітей з інвалідністю віком до 18 років призначається місцевою державною адміністрацією. Заява про призначення державної соціальної допомоги розглядається місцевою державною адміністрацією не пізніше 10 днів після надходження заяви з усіма необхідними документами.
=== Здійснення виплат соціальної допомоги ===
Державна соціальна допомога виплачується державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або батьків, усиновителів, яким призначена допомога на дітей з інвалідністю. Опікуну або піклувальнику державна соціальна допомога виплачується за місцем їх проживання. Виплата державної соціальної допомоги провадиться щомісячно за поточний місяць у встановлені місцевою державною адміністрацією строки. Призначена державна соціальна допомога виплачується особі з інвалідністю з дитинства незалежно від одержуваного ним заробітку, стипендії, аліментів або інших доходів. Призначена державна соціальна допомога виплачується особі з інвалідністю з дитинства незалежно від одержуваного нею заробітку, стипендії, аліментів або інших доходів.
=== Строк на який призначається соціальна допомога ===
Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи. На дітей з інвалідністю державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, але не більш як по місяць досягнення дитиною з інвалідністю 18-річного віку. У разі зміни групи інвалідності державна соціальна допомога у новому розмірі виплачується особі з інвалідністю з дитинства з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, але з місяця, наступного за тим, в якому встановлена нова група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги. Якщо дитина з інвалідністю, на яку виплачувалася державна соціальна допомога, по досягненні 18-річного віку визнана особою з інвалідністю з дитинства, виплата допомоги продовжується у новому розмірі за її заявою (недієздатним - за заявою опікуна) з дня встановлення групи інвалідності в разі збільшення розміру допомоги, але з місяця, наступного за тим, в якому дитині з інвалідністю встановлена група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги. Виплата державної соціальної допомоги зупиняється у випадку пропуску строку переогляду особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, а в разі визнання знову особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більш як за один місяць. Якщо строк перегляду пропущено з поважної причини, виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення виплати, але не більш як за 3 роки, за умови, що за цей період її визнано особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю. При цьому, якщо при переогляді особу з інвалідністю з дитинства переведено до іншої групи інвалідності (вищої або нижчої), то державна соціальна допомога за зазначений період виплачується за попередньою групою. У разі припинення виплати державної соціальної допомоги внаслідок нез'явлення на переогляд без поважних причин, при наступному визнанні особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, виплата цієї допомоги поновлюється з дня встановлення інвалідності або визнання дитиною з інвалідністю.
== Додатково ==
'''Додатково дивись:'''
* [[Призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка не набула права на пенсійні виплати]]
* [[Порядок виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]]
* [[Соціальна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів]]
[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Перерахунок пенсії]]
[[Категорія: Припинення виплати пенсії]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Соціальні пенсії

2024-12-18T09:29:02Z

Monatko.Denys: /* ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ОСОБАМ З ІНВАЛІДНІСТЮ З ДИТИНСТВА ТА ДІТЯМ З ІНВАЛІДНІСТЮ */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 р.]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 року № 261 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1098-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1098 "Про Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05/paran12#n12 Постанова правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
#ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
#паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

''За інформацією Укрпошти''
|}
== Поняття "соціальна пенсія" ==
'''Соціальні пенсії (допомоги)''' - це щомісячні державні виплати особам, які не є працездатними з певних причин (за віком, по інвалідності, по втраті годувальника).

'''Ознаки соціальних пенсій (допомог):'''
*право на них мають незастраховані особи;
*фінансуються з державного бюджету;
*їх мета – матеріальна підтримка осіб, що її потребують.
Відповідно до розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення"](далі - Закон) cоціальні пенсії призначаються і виплачуються непрацюючим громадянам при відсутності права на трудову пенсію:
*особам з інвалідністю I і II груп, у тому числі особам з інвалідністю з дитинства, а також особам з інвалідністю III групи;
*особам, які досягли віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років;
*дітям - у разі втрати годувальника (пункт "а" статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон]);
*дітям з інвалідністю віком до 16 років.
Відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" призначаються такі види державної соціальної допомоги:
*державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;
*державна соціальна допомога на догляд.
== ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ОСОБАМ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ ПРАВА НА ПЕНСІЮ, ТА ОСОБАМ З ІНВАЛІДНІСТЮ==
'''Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю''' - щомісячна державна допомога, що надається відповідно до норм відповідного Закону у грошовій формі особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.

'''Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд призначається і виплачується:'''

1) громадянам України, які постійно проживають на території України;

2) іноземцям та особам без громадянства, які переселилися з інших держав на постійне проживання в Україну, та особам, які визнані біженцями або особами, які потребують додаткового захисту;

3) громадянам Республіки Польща, які перебувають на території України на умовах, передбачених Законом України “Про встановлення додаткових правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України”, з урахуванням положень пункту 6 частини першої статті 2 зазначеного Закону.

'''Перелік документів для призначення допомоги та надбавки на догляд визначено''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF#n9 Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд (Постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 року № 261)]:
* заява;
* паспорт або в разі його відсутності інший документ, що може засвідчувати особу, яка подає заяву;
* довідка про присвоєння ідентифікаційного номера Єдиного державного реєстру фізичних осіб;
*трудова книжка;
*декларація про доходи та майновий стан осіб для призначення соціальної допомоги (у разі потреби);
* оригінал та копія свідоцтва про народження дитини з інвалідністю;
* довідка про місце проживання особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю чи копія паспорта особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю з відомостями про постійне місце проживання;
* довідка про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника, який подав заяву, чи копія паспорта з відомостями про постійне місце проживання;
*копія рішення про встановлення опіки чи піклування (для заяви опікуна або піклувальника);
*копія посвідки на постійне або тимчасове проживання для іноземців та осіб без громадянства.
'''Особа, яка не має права на пенсію,''' - дитина померлого годувальника (у тому числі народжена до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), який на день смерті не мав страхового стажу, необхідного для призначення пенсії для особи з інвалідністю III групи (далі - дитина померлого годувальника), особа, яка досягла 65 років та не має права на пенсію відповідно до закону.

'''До досягнення зазначеного віку до осіб, які не мають права на пенсію, належать жінки 1958 року народження і старші після досягнення ними такого віку:'''
* 58 років - які народилися до 30 вересня 1953 року включно;
* 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1953 року по 31 березня 1954 року;
* 59 років - які народилися з 1 квітня 1954 року по 30 вересня 1954 року;
* 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1954 року по 31 березня 1955 року;
* 60 років - які народилися з 1 квітня 1955 року по 30 вересня 1955 року;
* 60 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1955 року по 31 березня 1956 року;
* 61 рік - які народилися з 1 квітня 1956 року по 30 вересня 1956 року;
* 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
* 62 роки - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
* 62 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
* 63 роки - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
* 63 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
* 64 роки - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
* 64 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
* 65 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 31 грудня 1960 року;
'''Державна соціальна допомога призначається особі, яка:'''
*є дитиною померлого годувальника або досягла віку, встановленого статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону], та не мають права отримувати у зв’язку з цим пенсію відповідно до закону, або визнана особою з інвалідністю у встановленому порядку;
*не одержує пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування";]
*є малозабезпеченою особою (крім осіб з інвалідністю, зазначених у пункті 4 цієї частини);
*є особою з інвалідністю I групи.
До малозабезпечених осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд, належать особи, середньомісячний сукупний дохід яких за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, не перевищує прожитковий мінімум, визначений для осіб, які втратили працездатність (крім осіб з інвалідністю I групи та дітей померлого годувальника). До одиноких осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати.
=== Підтвердження належності до категорії ===
Підтвердженням належності до відповідної категорії є:
# інформація про відсутність працездатних родичів (незалежно від місця їх проживання), зобов'язаних за законом їх утримувати (зазначається у поданій заяві про призначення допомоги на догляд);
# інформація про склад сім’ї (зазначається в декларації про доходи та майно особи, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги).
Бездомні особи замість довідки про склад сім’ї подають довідку про місце проживання або місце перебування, яка видається центром обліку бездомних осіб, де вони перебувають на обліку, або закладом соціального захисту для бездомних осіб, де їм надається тимчасовий притулок.

Особам, які одержують пенсію по інвалідності, державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства (чи мають право на їх призначення), за бажанням замість зазначених виплат може бути призначена соціальна допомога відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"].

Для визначення права на соціальну допомогу застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік.

Соціальна допомога встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у такому розмірі:
* особам з інвалідністю I групи, жінкам, яким присвоєно звання "Мати-героїня", на одну дитину померлого годувальника - 100 відсотків, на двох дітей - 120 відсотків, на трьох і більше дітей - 150 відсотків;
* особам з інвалідністю II групи - 80%
* особам з інвалідністю III групи - 60%
* священнослужителям, церковнослужителям та особам, які протягом не менше десяти років до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12#Text Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»] обіймали виборні або за призначенням посади у релігійних організаціях, офіційно визнаних в Україні і легалізованих відповідно до законодавства, за наявності архівних документів відповідних державних органів і релігійних організацій або інформації від свідків, що підтверджують факт такої роботи - 50%
* чоловікам, які досягли віку 65 років, жінкам — 65 років, крім тих, що визначені в статті 1 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#n12 "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
=== Ким призначається допомога ===
Соціальна допомога призначається управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - органи праці та соціального захисту населення).
=== Необхідні документи ===
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/88/f442238n26.doc заява];
# копія свідоцтва про народження або паспорт громадянина України з пред’явленням оригіналу;
#трудова книжка та довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
# [https://blank.dtkt.ua/files/1137/1795 декларація про доходи та майно] (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги (у разі потреби);
# копія рішення суду про визнання особи недієздатною (для недієздатної особи);
# копія рішення про призначення опікуна (для недієздатної особи, якій призначено опікуна);
# копія документа, що підтверджує повноваження представника закладу, який виконує функції опікуна над особою (для недієздатної особи, опікуна якій не призначено);
# копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання (у разі потреби);
# копія довідки про реєстрацію місця проживання.
Бездомні особи замість довідки про склад сім’ї подають довідку про місце проживання або місце перебування, яка видається центром обліку бездомних осіб, де вони перебувають на обліку, або закладом соціального захисту для бездомних осіб, де їм надається тимчасовий притулок.

'''Для призначення соціальної допомоги дітям померлого годувальника додатково подаються:'''
* копії документів, що засвідчують родинні відносини члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності);
* копія свідоцтва про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим з пред’явленням оригіналу;
* довідка загальноосвітнього навчального закладу системи загальної середньої освіти, професійно-технічного, вищого навчального закладу про те, що дитина навчається за денною формою навчання (у разі потреби).
''Для призначення соціальної допомоги заява подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.''

Якщо особа, якій призначається соціальна допомога, не досягла повноліття або є недієздатною, заява подається батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки та піклування), які виконують функції опікунів чи піклувальників над особою, за місцезнаходженням таких закладів (місцем проживання особи).

Органи соціального захисту населення в разі потреби додають до заяви витяг з акта огляду, одержаний ними від медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК).

При зверненні за призначенням соціальної допомоги замість пенсії по інвалідності, органи соціального захисту населення додають до заяви довідку-атестат про припинення виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності та витяг з акта огляду МСЕК (у таких випадках в архівних справах одержувачів пенсії залишається копія витягу з акта огляду).
=== Призначення допомоги ===
Соціальна допомога призначається з дня звернення за допомогою.

У разі, коли звернення за соціальною допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особами віку, встановленого статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”] або встановлення інвалідності, допомога призначається відповідно з дня досягнення особами віку, встановленого статтею 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”] або встановлення МСЕК інвалідності особі.

Соціальна допомога дитині померлого годувальника призначається з дати, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення за соціальною допомогою надійшло не пізніше ніж через 12 місяців з дня смерті годувальника.

''Днем звернення за призначенням соціальної допомоги вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення заяви'' з усіма необхідними документами. Якщо заява з усіма необхідними документами надсилається поштою, днем звернення вважається дата на поштовому штемпелі з місця відправлення заяви. У разі, коли до заяви про призначення соціальної допомоги додано не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи необхідно додати. У разі подання решти документів не пізніше трьох місяців з дня і відправлення повідомлення про необхідність їх подання днем звернення вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення соціальної допомоги.

''Соціальна допомога призначається довічно особам, які досягли віку, встановленого статтею 1'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”].

У разі зміни групи інвалідності соціальна допомога у новому розмірі призначається з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, і з місяця, що настає за тим, у якому встановлено нову групу інвалідності, - у разі зменшення розміру допомоги. Перерахунок розміру соціальної допомоги у зв'язку із зміною групи інвалідності органи соціального захисту населення здійснюють на підставі витягу з акта огляду в МСЕК без подання заяви одержувачем.

У такому ж порядку здійснюється перерахунок соціальної допомоги у разі встановлення особі інвалідності в період одержання допомоги.
== ПЕНСІЯ ПО ВТРАТІ ГОДУВАЛЬНИКА ==
Пенсія по втраті годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям (рідним або усиновленим) пенсія по втраті годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Членами сім'ї, які були на утриманні померлого годувальника, вважаються особи, які:
# були на повному утриманні померлого годувальника;
# одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом коштів для існування.
# Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом коштів для існування, але які й самі одержували пенсію, за бажанням мають право перейти на пенсію по втраті годувальника.
Пасинок і падчерка мають право на пенсію по втраті годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків. За неповнолітніми дітьми, які мають право на пенсію по втраті годувальника, зберігається це право і в разі їх усиновлення. Так само положення Закону, які стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою за рішенням суду.

'''Непрацездатними членами сім'ї вважаються:'''
* чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку;
* чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків, брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника, незалежно від віку чи працездатності, якщо вони не працюють і зайняті доглядом за дитиною померлого годувальника до досягнення нею 8 років;
* діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), що не досягли 18-річного віку або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Неповнолітнім дітям виплата пенсії проводиться включно по місяць досягнення повноліття.
=== Як оформити ===
Заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об’єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

У разі якщо особа, якій призначається пенсія, не досягла повноліття або є недієздатною, заява подається батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників (далі - законні представники) за місцезнаходженням таких закладів (органів).
=== Призначення пенсії ===
Обов'язковою умовою для призначення пенсій по втраті годувальника є '''наявність страхового стажу''' померлого годувальника від одного до п'ятнадцяти років залежно від віку на момент смерті. Згідно статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] кількість необхідного страхового стажу померлого годувальника має бути таким, яке було б йому необхідно для призначення пенсії по третій групі інвалідності. Якщо годувальник помер: ''для осіб з інвалідністю I групи:''
* до досягнення особою 25 років включно - 1 рік;
* від 26 років до досягнення особою 28 років включно - 2 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 3 роки;
* від 32 років до досягнення особою 34 років включно - 4 роки;
* від 35 років до досягнення особою 37 років включно - 5 років;
* від 38 років до досягнення особою 40 років включно - 6 років;
* від 41 року до досягнення особою 43 років включно - 7 років;
* від 44 років до досягнення особою 48 років включно - 8 років;
* від 49 років до досягнення особою 53 років включно - 9 років;
* від 54 років до досягнення особою 59 років включно - 10 років;
''для осіб з інвалідністю II та III груп:''
* до досягнення особою 23 років включно - 1 рік;
* від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки;
* від 27 років до досягнення особою 28 років включно - 3 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки;
* від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років;
* від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років;
* від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років;
* від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років;
* від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років;
* від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років;
* від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років;
* від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років;
* від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років;
* від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.
Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.
=== Розмір пенсій по втраті годувальника: ===
'''''Пенсія по втраті годувальника залежно від кількості утриманців призначається в таких розмірах: '''''
* на одного непрацездатного члена – 50% від пенсії за віком померлого годувальника,
* на двох і більше непрацездатних членів сім'ї – 100% від пенсії за віком, померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами.
При цьому до страхового стажу для обчислення розміру пенсії по втраті годувальника, з якого обчислюється його розмір пенсії за віком, крім наявного страхового стажу, зараховується так само період з дня смерті до встановленого Законом пенсійного віку померлого.
=== Період, на який призначається пенсія по втраті годувальника ===
Даний вид пенсії призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого вважається непрацездатним, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку – довічно.
=== Право на отримання пенсії по втраті годувальника після досягнення повноліття ===
'''''Після досягнення повноліття право на отримання пенсії по втраті годувальника мають діти померлого годувальника при дотриманні певних умов, а саме:'''''
* якщо вони навчаються на денній формі навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти (школа, ліцей і т.д.);
* якщо вони навчаються на денній формі навчання у професійно-технічних або вищих навчальних закладах до закінчення таких навчальних закладів, але не більше ніж до досягнення ними 23 років;
* діти-сироти, тобто у яких померли обоє батьків, до досягнення ними 23 років незалежно від факту навчання, роботи і т.д.
=== Виділення частки пенсії ===
Виділення частки пенсії: на всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію по втраті годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частина, яка виплачується окремо. Виділення частини пенсії провадиться з першого числа місяця, який настає за місяцем, в якому надійшла заява про виділення частини пенсії. Діти, яким виповнилося 18 років і вони продовжують вчитися (дивись вище), повинні з'явитися до органу ПФУ з копією паспорта, ідентифікаційного коду та довідкою з місця навчання для подачі заяви на виділення їх частки пенсії.
== ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ОСОБАМ З ІНВАЛІДНІСТЮ З ДИТИНСТВА ТА ДІТЯМ З ІНВАЛІДНІСТЮ ==
Право на отримання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затверджену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №79], мають особи з інвалідністю з дитинства І, ІІ, ІІІ групи та діти з інвалідністю віком до 18 років.
=== Розмір державної соціальної допомоги ===
'''''Розміри допомоги у відсотках до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:'''''
* особам з інвалідністю з дитинства I групи -100%
* особам з інвалідністю з дитинства II групи - 80%
* особам з інвалідністю з дитинства III групи - 60%
* на дітей з інвалідністю віком до 18 років - 70%
'''Особам з інвалідністю з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі:'''
* особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи - 75%
* особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи Б I групи - 50%
* одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
'''Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А встановлюється в розмірі:'''
* на дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 6 років - в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
* на дитину з інвалідністю підгрупи А віком від 6 до 18 років - в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.
'''Надбавка на догляд за іншою дитиною з інвалідністю встановлюється в розмірі:'''
* на дитину з інвалідністю віком до 6 років - в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину з інвалідністю віком від 6 до 18 років - в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.
При визначенні розмірів надбавок на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю з важкими формами інвалідності, які потребують постійного стороннього догляду або допомоги (прикуті до ліжка, сліпоглухонімі, з психічними вадами тощо) внаслідок захворювань за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, не може застосовуватися рівень забезпечення прожиткового мінімуму.
=== Порядок та умови призначення соціальної допомоги ===
Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років також призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, у разі якщо дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду, і вони фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Одному з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікуну, піклувальнику надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, а також одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.

Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров'я у 3-денний строк зобов'язані надіслати копії акта огляду особи з інвалідністю з дитинства або медичного висновку про визнання дитиною з інвалідністю до місцевої державної адміністрації за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника дитини з інвалідністю. Не пізніше 10 днів після надходження документів, місцева державна адміністрація зобов’язана у письмовій формі повідомити особу з інвалідністю з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника дитини з інвалідністю про право на державну соціальну допомогу, умови, розмір і порядок її надання. За місяць до закінчення строку виплати державної соціальної допомоги місцева державна адміністрація зобов’язана попередити у письмовій формі особу з інвалідністю з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника дитини з інвалідністю про причину припинення її виплати.
=== Необхідні документи ===
Заява про призначення державної соціальної допомоги подається особою з інвалідністю з дитинства до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання. Заява про призначення державної соціальної допомоги особі з інвалідністю I чи II групи, яку визнано недієздатною, а також на дитину з інвалідністю подається одним із батьків, усиновителем, опікуном або піклувальником за місцем свого проживання.

'''''До заяви про призначення державної соціальної допомоги повинні бути додані документи: '''''
* про вік і місце проживання дитини з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю;

* документи про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника, який подав заяву;

* довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку.
Якщо з заявою звертається опікун або піклувальник, то подається також копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування. Один із непрацюючих батьків, усиновителів, опікун або піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, додатково подають довідку про те, що вони не працюють, видану за місцем проживання. Місцева державна адміністрація, яка прийняла заяву про призначення державної соціальної допомоги, видає заявнику розписку про прийом заяви та доданих до неї документів із зазначенням дати прийому заяви. Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийому заяви з усіма необхідними документами. Якщо заява про призначення державної соціальної допомоги надсилається поштою і при цьому подаються також всі необхідні документи, то днем звернення за державною соціальною допомогою вважається дата, вказана в поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У тих випадках, коли до заяви додані не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше 3-х місяців з дня одержання повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийому або відправлення заяви про призначення такої допомоги. Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства або на дітей з інвалідністю віком до 18 років призначається місцевою державною адміністрацією. Заява про призначення державної соціальної допомоги розглядається місцевою державною адміністрацією не пізніше 10 днів після надходження заяви з усіма необхідними документами.
=== Здійснення виплат соціальної допомоги ===
Державна соціальна допомога виплачується державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або батьків, усиновителів, яким призначена допомога на дітей з інвалідністю. Опікуну або піклувальнику державна соціальна допомога виплачується за місцем їх проживання. Виплата державної соціальної допомоги провадиться щомісячно за поточний місяць у встановлені місцевою державною адміністрацією строки. Призначена державна соціальна допомога виплачується особі з інвалідністю з дитинства незалежно від одержуваного ним заробітку, стипендії, аліментів або інших доходів. Призначена державна соціальна допомога виплачується особі з інвалідністю з дитинства незалежно від одержуваного нею заробітку, стипендії, аліментів або інших доходів.
=== Строк на який призначається соціальна допомога ===
Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи. На дітей з інвалідністю державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, але не більш як по місяць досягнення дитиною з інвалідністю 18-річного віку. У разі зміни групи інвалідності державна соціальна допомога у новому розмірі виплачується особі з інвалідністю з дитинства з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, але з місяця, наступного за тим, в якому встановлена нова група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги. Якщо дитина з інвалідністю, на яку виплачувалася державна соціальна допомога, по досягненні 18-річного віку визнана особою з інвалідністю з дитинства, виплата допомоги продовжується у новому розмірі за її заявою (недієздатним - за заявою опікуна) з дня встановлення групи інвалідності в разі збільшення розміру допомоги, але з місяця, наступного за тим, в якому дитині з інвалідністю встановлена група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги. Виплата державної соціальної допомоги зупиняється у випадку пропуску строку переогляду особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, а в разі визнання знову особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більш як за один місяць. Якщо строк перегляду пропущено з поважної причини, виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення виплати, але не більш як за 3 роки, за умови, що за цей період її визнано особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю. При цьому, якщо при переогляді особу з інвалідністю з дитинства переведено до іншої групи інвалідності (вищої або нижчої), то державна соціальна допомога за зазначений період виплачується за попередньою групою. У разі припинення виплати державної соціальної допомоги внаслідок нез'явлення на переогляд без поважних причин, при наступному визнанні особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, виплата цієї допомоги поновлюється з дня встановлення інвалідності або визнання дитиною з інвалідністю.
== Додатково ==
'''Додатково дивись:'''
* [[Призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка не набула права на пенсійні виплати]]
* [[Порядок виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]]
* [[Соціальна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів]]
[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Перерахунок пенсії]]
[[Категорія: Припинення виплати пенсії]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Забезпечення позову в адміністративному процесі

2024-12-18T07:28:08Z

Monatko.Denys: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-08 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ"]
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_zabezp_pozov.pdf Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справах, у яких вирішувалося питання щодо застосування заходів забезпечення позову]
== Підстави та порядок забезпечення адміністративного позову ==
Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ)].

Не допускається забезпечення позову шляхом:
* зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов’язку вчиняти певні дії;
* зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#Text Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"];
* зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;
* зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій;
* зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов’язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення;
* зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку);
* зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-19#Text Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"];
* зупинення дії індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Міністерства фінансів України, його посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;
* зупинення дії індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта.
*зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 ст.151 КАСУ]).
Заява про забезпечення позову подається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 ст. 153 КАСУ]:
# до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 КАСУ] (Глава 3 ст.ст. 26-30);
# одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 КАСУ];(Глава 3 ст.ст. 26-30);
# після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 стаття 152 КАСУ]).

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 ст.154 КАСУ], заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Питання про заміну одного заходу забезпечення іншим вирішується судом в судовому засіданні наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання. У той час як клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження його до суду. Примірник ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим або про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 (ст. 155-157 КАСУ)].

Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі:
* неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 (ст. 153 КАСУ)];
* повернення позовної заяви;
* відмови у відкритті провадження у справі.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
==Способи забезпечення адміністративного позову==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] передбачено такі способи забезпечення адміністративного позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 стаття 151]):
*зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
*забороною відповідачу вчиняти певні дії;
*забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
*зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
==Відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову==
У випадку залишення позову без розгляду, а також закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктами 2 та 4 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 (ст. 238 КАСУ)], або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Також положення цієї статті не застосовуються щодо відповідача або іншої особи, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, які є суб’єктом владних повноважень.
[[:Файл:Зразок клотання-про-забезпечення-позову.docx#filelinks|Зразок_клотання-про-забезпечення-позову]]

[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Вирішення земельних спорів: судовий та позасудовий порядок

2024-12-18T07:24:23Z

Monatko.Denys: /* Корисні посилання */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text Земельний кодекс України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#Text Закон України від 28 квітня 2021 року № 1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text Закон України "Про медіацію"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин"]

== Поняття "земельні спори" ==
'''Земельні спори '''''— це вид правовідносин, пов'язаних із розв’язанням розбіжностей, які випливають з порушення права власності та права користування земельною ділянкою, а також відводом або вилученням землі, що виникають між власниками землі та землекористувачами, іншими особами.

== Позасудовий порядок ==
=== Куди звернутись ===
Земельні спори в позасудовому порядку вирішуються органами місцевого самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 частина перша статті 158 Земельного кодексу України]).

=== Земельні спори, які підлягають вирішенню ===
Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори ''у межах'' території територіальних громад щодо:
* меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян;
* обмежень у використанні земель та земельних сервітутів;
* додержання громадянами правил добросусідства;
* спори щодо розмежування меж районів у містах.

=== Перелік необхідних документів та вимоги до заяви ===
Для вирішення земельного спору заінтересована особа або її представник може подати заяву в письмовій формі [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluVjZWVGFrdV9MMEU ''(зразок)''], яка має містити:
* найменування органу, до якого вона подається;
* ім'я сторін, які беруть участь у земельному спорі, телефон заявника або ім'я та телефон представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження;
* зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
* зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;
* перелік документів, що додаються до заяви.
Заява про вирішення земельного спору підписується заявником, або його представником, із зазначенням дати її подання. Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

'''При поданні заяви про вирішення земельного спору пред’являються оригінали для огляду та надаються такі документи:'''
* копія паспорту або іншого документу, що посвідчує особу;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (''за наявності'');
* порівняльний план з відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру речових прав на нерухоме майно;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, в тому числі матеріалів інвентаризації;
* копії рішень органу місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце.
'''Заява про вирішення земельного спору підлягає поверненню заявнику у випадках, коли:'''
* не додержано вимог щодо оформлення заяви;
* заява про вирішення земельного спору від імені заявника подана особою, яка не має відповідних повноважень;
* вирішення відповідного земельного спору не належить до повноважень органу, до якого звернулася особа.

=== Порядок розгляду земельних спорів органом місцевого самоврядування ===
Для розгляду та вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування створюються узгоджувальні комісії. Кількісний та персональний склад комісії затверджується рішенням сільської ради. 
Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які завчасно повідомляються про час і місце розгляду спору.
До прийняття рішення щодо земельного спору за сторонами, які беруть участь у розгляді земельного спору, зберігається право зробити спільну заяву про припинення розгляду спору у зв’язку із примиренням. Перед початком розгляду земельного спору, голова комісії оголошує склад комісії, роз’яснює зацікавленим сторонам їх права та обов’язки. 
'''Засідання комісії оформлюється протоколом, в якому зазначаються:'''
* рік, місяць, число і місце засідання;
* найменування органу, який розглядає спір, прізвище та ініціали голови та секретаря комісії;
* справа, що розглядається, імена сторін, які беруть участь у земельному спорі;
* відомості про явку на засідання сторін та членів комісії;
* відомості про роз’яснення сторонам їх прав та обов’язків;
* опис ходу проведення засідання комісії, у тому числі відомості про заявлені клопотання, основний зміст пояснень сторін;
* відомості про докази, які надаються сторонами;
* рекомендації щодо вирішення земельного спору;
* інші відомості.

Протокол у триденний строк підписується головою та секретарем комісії.
У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання, і відсутності офіційної згоди на розгляд питання, розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин, про які зацікавлена сторона має письмово повідомити голову комісії із зазначенням причин неявки. Вирішуючи питання про повторне відкладення розгляду земельного спору, комісією досліджується поважність причин. При цьому комісія виходить з того, що поважними є причини, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджають зацікавленій стороні прийняти участь в засіданні комісії.

Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.
У разі необхідності можливим є дослідження ситуації на місці.
Вирішення спорів щодо меж земельних ділянок здійснюється на підставі відомостей державного земельного кадастру.
Доказами при розгляді земельного спору є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення зацікавлених сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.
Якщо подані зацікавленими сторонами докази є недостатніми, комісія має право одержувати від посадових осіб органу місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для розгляду та вирішення земельного спору.
Для надання консультацій (висновків) під час розгляду та вирішення земельного спору з питань, що потребують спеціальних знань, комісія може робити запити місцевим органам державної виконавчої влади, структурним підрозділам органу місцевого самоврядування, організаціям, які отримали відповідні дозволи (ліцензії) на виконання робіт із землеустрою, підприємствам, установам, зацікавленим сторонам (юридичним і фізичним особам) про надання інформації, матеріалів та своїх висновків, що стосуються розгляду земельного спору, які зобов'язані у визначений законодавством термін, надати інформацію або повідомити про її відсутність.

З урахуванням протоколу комісії орган місцевого самоврядування приймає рішення по суті земельного спору, яке підписується головою місцевої ради.

=== Строк розгляду заяви ===
Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування '''у тижневий строк з дня подання заяви'''.
Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття. 
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується ''у судовому порядку''.

== Судовий порядок ==
=== Куди звернутися ===
За загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов’язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб’єктного складу їх учасників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]).

Ті земельні та пов’язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є ''юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність'' без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб’єкта підприємницької діяльності, розглядаються [[Звернення до господарського суду|господарськими судами]], а всі інші – в [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|порядку цивільного судочинства]], крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності ''суб'єктів владних повноважень'' при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9685 Кодексу адміністративного судочинства України] віднесено до компетенції [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративних судів]].

=== Підсудність ===
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.

Відсутність однієї зі сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. Варто зазначити, що сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

=== Перелік необхідних документів ===
Для звернення до суду особа повинна скласти позовну заяву з доданими до неї документами, з урахуванням вимог законодавства в залежності від виду судочинства ([[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|цивільне]], [[Звернення до господарського суду|господарське]], [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративне]]).

=== Вартість ===
В залежності від судочинства (цивільне, господарське, адміністративне), в рамках якого розглядається земельний спір, позивачу необхідно сплатити судовий збір з врахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"].
{| class="wikitable"
|-
| Автоматичний розрахунок судового збору [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
|}

== Врегулювання земельних спорів шляхом медіації ==
Сторони земельних спорів можуть примиритися, шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Земельний спір може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text Закону України "Про медіацію"] з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України].

=== Сфера дії медіації ===
Медіація земельних спорів поширюється на суспільні відносини, пов’язані з проведенням медіації з метою запобігання виникненню конфліктів (спорів) у майбутньому або врегулювання будь-яких конфліктів (спорів).

=== Сторони медіації ===
Сторони медіації земельних спорів - фізичні, юридичні особи або групи осіб, які звернулися до медіатора (медіаторів) чи суб’єкта, що забезпечує проведення медіації, з метою запобігання виникненню або врегулювання конфлікту (спору) між ними шляхом проведення медіації та уклали договір про проведення медіації.

==== Медіатор ====
Медіатор - спеціально підготовлена нейтральна, незалежна, неупереджена фізична особа, яка проводить медіацію.

Медіатором не може бути особа, яка має судимість, особа, цивільна дієздатність якої обмежена, або недієздатна особа.

=== Підстави проведення медіації ===
Підставою для проведення медиації під час вирішення земельних спорів є договір про проведення медиації.

Договір про проведення медіації у земельних спорах - угода про надання послуг з проведення медіації з метою запобігання виникненню або врегулювання конфлікту (спору), укладена сторонами можливого або наявного конфлікту (спору) та медіатором (медіаторами) у письмовій формі, яка відповідає вимогам закону.

Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у земельних спорах укладаються в письмовій формі.

==== Зміст договору про проведення медиації ====
У договорі про проведення медіації зазначаються:

* відомості про медіатора (медіаторів), сторони медіації, а також про суб’єкта, що забезпечує проведення медіації (за наявності);
* строки та місце проведення медіації;
* мова (мови) проведення медіації;
* предмет конфлікту (спору);
* права та обов’язки учасників медіації;
* умови та порядок оплати послуг медіатора (медіаторів) та відшкодування витрат на здійснення підготовки до медіації та її проведення;
* умови конфіденційності інформації та наслідки її розголошення учасниками медіації;
* відповідальність медіатора (медіаторів) та сторін медіації за порушення умов договору про проведення медіації;
* порядок та підстави припинення медіації.

Сторони медіації та медіатор (медіатори) можуть визначати й інші умови договору про проведення медіації.

=== Проведення медіації ===
Перед початком проведення медіації медіатор або суб’єкт, що забезпечує проведення медіації, здійснює підготовчі заходи із сторонами наявного або можливого конфлікту (спору), разом або окремо, для з’ясування можливості проведення медіації з метою запобігання виникненню або врегулювання конфлікту (спору), зокрема зустрічі, збирання та обмін інформацією, документами, необхідними для прийняття рішення сторонами конфлікту (спору) та рішення медіатора про участь в медіації, а також інші заходи, узгоджені між сторонами конфлікту (спору) та медіатором або суб’єктом, що забезпечує проведення медіації.

Медіація проводиться медіатором (медіаторами) з дотриманням вимог закону, договору про проведення медіації, правил проведення медіації та норм професійної етики медіатора.

==== Медіація припиняється ====

* укладенням сторонами медіації угоди за результатами медіації;
* із закінченням строку проведення медіації та/або дії договору про проведення медіації;
* у разі відмови хоча б однієї із сторін медіації або медіатора (медіаторів) від участі в медіації;
* у разі визнання сторони медіації або медіатора (медіаторів) недієздатною особою або особою, цивільна дієздатність якої обмежена;
* у разі смерті фізичної особи, яка є стороною медіації, або ліквідації юридичної особи, яка є стороною медіації;
* в інших випадках відповідно до договору про проведення медіації та правил проведення медіації.

==== Зміст угоди за результатами медіації ====
В угоді за результатами медіації зазначаються:

* дата і місце укладення угоди;
* відомості про сторони медіації та їх представників;
* медіатор (медіатори), суб’єкт, що забезпечує проведення медіації (за наявності), реквізити договору про проведення медіації та/або правил проведення медіації;
* узгоджені сторонами медіації зобов’язання, способи та строки їх виконання, а також наслідки їх невиконання або неналежного виконання;
* інші умови, визначені сторонами медіації.

В угоді за результатами медіації сторони медіації можуть вийти за межі предмета конфлікту (спору), зазначеного в договорі про проведення медіації, або за межі предмета позову (заяви), якщо медіація проводиться під час досудового розслідування, судового, третейського, арбітражного провадження або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу.

Угода за результатами медіації не повинна містити положень, що порушують права та інтереси інших осіб, інтереси держави або суспільні інтереси.

== Корисні посилання ==
* [https://pravokator.club/news/pro-zemelni-spory-shlyahy-vyrishennya-ta-algorytmy-dij-i-chastyna/?fbclid=IwAR0SjCMGkwAIVUihA9EP-3oWEjP4_lgGmuz0gdYgQvJb1sbcKivWG1OeR1c PRO земельні спори – шляхи вирішення та алгоритми дій (І частина)]
* [https://pravokator.club/news/pro-zemelni-spory-shlyahy-vyrishennya-ta-algorytmy-dij-ii-chastyna/ PRO земельні спори – шляхи вирішення та алгоритми дій (ІІ частина)]
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства‎]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Господарський процес]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Статус постраждалого учасника Революції Гідності: порядок надання

2024-12-17T17:35:42Z

Monatko.Denys: /* Органи, які надають статус постраждалого учасника Революції Гідності */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/745-18 Закон України "Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 119 "Деякі питання соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності"]

== Хто має право отримати статус постраждалого учасника Революції Гідності ==
Статус постраждалого учасника Революції Гідності надається особам, які на виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/745-18 Закону України “Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей”] включені до переліку осіб, які під час участі в масових акціях громадського протесту отримали тілесні ушкодження (тяжкі, середньої тяжкості, легкі), але такі ушкодження не призвели до інвалідності, та звернулися за медичною допомогою '''у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року.''' 

Не визнанаються постраждалими учасниками Революції Гідності такі особи, які отримали тілесні ушкодження (тяжкі, середньої тяжкості, легкі) під час виконання службових обов’язків, пов’язаних з масовими акціями громадського протесту, а саме: 
* працівники міліції; 
* особи, які проходили службу в правоохоронних органах спеціального призначення; 
* військовослужбовці внутрішніх військ, Збройних Сил та інших військових формувань 

== Підстави надання статусу постраждалого учасника Революції Гідності ==
Підставою для надання особі статусу постраждалого учасника Революції Гідності є включення особи до одного з переліків осіб, які отримали тілесні ушкодження (тяжкі, середньої тяжкості, легкі), затверджених МОЗ. 

Для надання статусу постраждалого учасника Революції Гідності особи, які включені до переліку осіб, звертаються з відповідними заявами до органів соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем перебування. 

== Органи, які надають статус постраждалого учасника Революції Гідності ==
Структурні підрозділи, на які покладено функції з питань ветеранської політики, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій не пізніше ніж через три робочих дні після надходження переліків осіб (змін до них) надсилають їх структурним підрозділам районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчим органам міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, на які покладено функції з питань ветеранської політики (далі - місцеві структурні підрозділи з питань ветеранської політики).

Для надання статусу постраждалого учасника Революції Гідності особи, які включені до переліку осіб, звертаються з відповідними заявами до місцевих структурних підрозділів з питань ветеранської політики за зареєстрованим місцем проживання або місцем перебування.

У разі відсутності реєстрації місця проживання особи, які отримали тілесні ушкодження (тяжкі, середньої тяжкості, легкі) під час участі у масових акціях громадського протесту, звертаються із заявами про надання статусу постраждалого учасника Революції Гідності до структурного підрозділу, на який покладено функції з питань ветеранської політики, Печерської районної в м. Києві держадміністрації.

== Перелік документів, які необхідні для отримання статусу постраждалого учасника Революції Гідності ==
# Заява про надання статусу постраждалого учасника Революції Гідності
# Документ, що посвідчує особу громадянина України, іноземця або особи без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, що брала участь у масових акціях громадського протесту (з пред’явленням оригіналу) 

== Порядок надання статусу постраждалого учасника Революції Гідності ==
Рішення про надання (відмову у наданні) статусу постраждалого учасника Революції Гідності та видачу (відмову у видачі) відповідного посвідчення приймається місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики '''протягом семи робочих днів з дня подання заяви.'''

Місцеві структурні підрозділи з питань ветеранської політики забезпечують виконання таких функцій у межах наявної штатної чисельності.

Рішення про відмову у надані статусу постраждалого учасника Революції Гідності приймається '''у разі невключення особи до переліку осіб.'''

Після прийняття рішення про надання особі статусу постраждалого учасника Революції Гідності та видачі їй відповідного посвідчення місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики у триденний строк вносить таку інформацію до Єдиного державного реєстру ветеранів війни, а в разі відсутності технічної можливості для її внесення інформує Мінветеранів із дотриманням вимог законодавства у сфері охорони інформації з обмеженим доступом про таких осіб (за наявності) за формою, визначеною в додатку 1 до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 (ЗП України, 1994 р., № 9, ст. 218; Офіційний вісник України, 2022 р., № 19, ст. 1038; 2024 р., № 11, ст. 677). 
{| class="wikitable"
|-
| colspan="2" | '''Випадки, коли місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики позбавляє статусу постраждалого учасника Революції Гідності''':
|-
| 1|| при наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі у масових акціях громадського протесту
|-
| 2|| виключення МОЗ особи, яка має статус постраждалого учасника Революції Гідності, з переліку осіб
|-
| 3|| подання особою заяви про позбавлення її статусу постраждалого учасника Революції Гідності.
|-
|}

'''Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.'''

У разі позбавлення особи статусу постраждалого учасника Революції Гідності, орган соціального захисту '''не пізніше ніж через десять календарних днів''' письмово інформує таку особу про позбавлення статусу та про втрату права на пільги і компенсації, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], та вилучає посвідчення.

 Після прийняття рішення про позбавлення особи статусу постраждалого учасника Революції Гідності та вилучення в неї відповідного посвідчення місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики у триденний строк вносить таку інформацію до Єдиного державного реєстру ветеранів війни, а в разі відсутності технічної можливості для її внесення інформує Мінветеранів із дотриманням вимог законодавства у сфері охорони інформації з обмеженим доступом про таких осіб за формою, визначеною в додатку 2 до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 (ЗП України, 1994 р., № 9, ст. 218; Офіційний вісник України, 2022 р., № 19, ст. 1038; 2024 р., № 11, ст. 677).

Місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики в місячний строк з дня прийняття відповідного рішення інформує орган Пенсійного фонду України, в якому особа перебуває на обліку, за формою, визначеною в додатку 1 до Положення про Реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 5, ст. 177; 2017 р., № 86, ст. 2614; 2022 р., № 80, ст. 4826; 2024 р., № 9, ст. 490).

== Який документ посвідчує статус постраждалого учасника Революції Гідності ==
'''Документом''', що підтверджує статус постраждалого учасника Революції Гідності, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації – '''є посвідчення встановленого зразка.'''

{| class="wikitable"
|-
! Посвідчення видається безоплатно

|}

Електронне посвідчення постраждалого учасника Революції Гідності (далі - е-посвідчення) - посвідчення у формі електронного відображення інформації, що містить відомості про видане особі посвідчення разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), який забезпечує перехід за посиланням на відповідний підтвердний запис в електронних ресурсах Єдиного державного реєстру ветеранів війни, яке формується у разі виявлення бажання запитувача, підтверджує його статус; невід’ємною частиною е-посвідчення є відцифрований образ обличчя, що міститься в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни або відображається в е-паспорті/е-паспорті для виїзду за кордон, за згодою особи.

Е-посвідчення формується безоплатно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) за бажанням особи, на ім’я якої оформлено посвідчення.

Е-посвідчення пред’являється особою на електронному носії, критерії якого підтримують використання мобільного додатка Порталу Дія, замість та без додаткового пред’явлення відповідного посвідчення у паперовій формі, а також документа, що посвідчує особу, з метою підтвердження достовірності е-посвідчення.

Постраждалим учасникам Революції Гідності, які мають право на одночасне отримання посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни та постраждалого учасника Революції Гідності, видається лише одне посвідчення за їх вибором.
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку

2024-12-17T16:40:05Z

Monatko.Denys: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № v0007700-08 «Про судову практику у справах про спадкування»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № v-753740-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"], яким зупинявся перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці, '''виключено''' згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469. '''Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.'''
|}
==Загальні положення==
Відповідно до частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1729#n1729 статті 316 Цивільного кодексу України] '''правом власності''' є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності виявляється у праві:
*володіння
*користування
*розпорядження ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1733#n1733 статті 317 Цивільного кодексу України]).
На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 321 Цивільного кодексу України] право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

== Визнання права власності в судовому порядку==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 392 Цивільного кодексу України] власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
{| class="wikitable"
|+
|'''Цікаво!''' Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини|додаткового строку для прийняття спадщини]] ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 лист Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справмвід 16.05.2013 № v-753740-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»]).
|}
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини першої статті 1298 Цивільного кодексу України] свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення '''шести місяців''' із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку. Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись '''належними доказами''':
#копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом;
#довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.
Позивачем у спорах про визнання права власності у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].

У спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус або орган державної реєстрації прав. Якщо зазначені особи та органи відмовляють у вчиненні покладених на них нотаріальних дій чи здійсненні державної реєстрації, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку, за умови відсутності спору про право на спадщину.

'''''Якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, органи місцевого самоврядування зобов’язані видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві, а нотаріус зобов’язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.'''''

Проаналізувавши судову практику розгляду цивільних справ про спадкування у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв’язку з їх втратою та відсутності реєстрації об’єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім’я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно. Відповідачами у справах про визнання права власності в порядку спадкування на будинки та садиби, щодо яких відсутні правовстановлюючі документи у зв’язку з їх втратою, є спадкоємці, які прийняли спадщину, а також органи, які уповноважені видавати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, або ж органи, до яких перейшли такі повноваження, та органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

===Визнання права власності на об’єкти самочинного будівництва в порядку спадкування===
Спадкоємець не позбавлений права звернутись із позовними вимогами про визнання права власності на об’єкти самочинного будівництва в порядку спадкування. Якщо право звернутися з вимогою про визнання права власності на об’єкти самочинного будівництва відповідно до чинного законодавства належало спадкодавцеві, воно також належить спадкоємцеві, який прийняв спадщину. Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 376 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] право вимагати визнання права власності на самочинно збудоване майно переходить у порядку спадкування.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини другої статті 376 Цивільного кодексу України] особа, яка здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Відповідно до судової практики розгляду цивільних справ про спадкування, у разі недотримання спадкодавцем вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно, судами може визнаватись у порядку спадкування право на забудову, право на будівельні матеріали та інше у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна.

При здійсненні спадкодавцем самочинного будівництва до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання, які були використані в процесі будівництва. У разі визнання судом права власності на самочинно зведену будівлю за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій ця будівля розміщена, до складу спадщини входить право на відшкодування витрат на будівництво. Також до спадкоємців, які прийняли спадщину, у разі знесення самочинного будівництва переходить обов’язок відшкодувати вартість витрат на його знесення і приведення земельної ділянки до попереднього стану, відповідно до норм статті [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 376 Цивільного кодексу України]. Якщо відсутні документи про відведення земельних ділянок під забудову, таке будівництво визнається самочинним та суди відмовляють у визнання права власності на нього в порядку спадкування.

'''Необхідні документи та докази для визнання права власності на самочинно зведені будівлі та споруди в суді в порядку спадкування:'''
*рішення компетентного органу про надання земельної ділянки для забудови;
*ступінь готовності самочинного будівництва;
*чи порушуються цим будівництвом права та законні інтереси інших осіб;
*рік, коли було зведено самочинні будівлі;
*відповідність самочинно зведеної будівлі архітектурним, будівельним, санітарним, протипожежним правилам та нормам;
* наявність акта приймання в експлуатацію або сертифікату відповідності;
*якщо нерухомість збудована в сільській місцевості, то потрібно встановити чи зареєстрована вона у погосподарській книзі сільської ради.
Відповідно до положень судової практики розгляду цивільних справ про спадкування помилковим при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно є визнання будівництва самочинним, за умови якщо наявні акт про надання (відведення) земельної ділянки для будівництва, паспорт будівництва, проте будинок не був прийнятий в експлуатацію або право власності на нерухоме майно не було зареєстроване в органах технічної інвентаризації.
===Визнання права власності на об'єкти незавершеного будівнитцва та майбутні об'єкти нерухомості===
Статтею 27-2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що об'єкти незавершеного будівництва (недобудовані) та майбутні об'єкти нерухомості підлягають державній реєстрації. Така реєстрація проводиться уповноваженими органами (державними реєстраторами, особами місцевої влади) або нотаріусами, та реєструється як '''спеціальне майнове право.'''

Таким чином, '''спеціальне майнове право''', є складовим елементом спадкової маси, і підлягає спадкуванню, а отже, у разі наявності перешкод в оформленні спадщини, що позбавляють можливості оформити спадщину належним чином, спадкоємці можуть звертатись до суду з відповідним позовом.
===Визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування===
'''Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:'''
*цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
* свідоцтвом про право на спадщину.

'''Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності:'''
*ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки;
*виготовлення технічної документації на земельні ділянки;
* визначення меж земельної ділянки в натурі;
*погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами;
*одержання у встановленому порядку Державного акта на землю;
*реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статтею 125 Земельного кодексу України], проте розпочав процедуру [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності|приватизації земельної ділянки]] відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування – права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім’я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

'''ВАЖЛИВО!''' Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації.
У разі втрати або пошкодження державного акта про право власності на земельну ділянку новий акт чи його дублікат не видається. Це пов'язано з тим, що 2013 року набрали чинності низка законів, відповідно до яких було розділено поняття реєстрації даних щодо земельної ділянки в кадастрі та поняття реєстрації прав (власності, користування, сервітуту і т.і.) щодо земельної ділянки.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] реєстратор, після [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку]], видає інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Витяг про проведену державну реєстрацію прав.

'''Результатами реєстрації права на земельну ділянку є тільки витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.'''

Належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

==Окремі випадки звернення до суду про визнання права власності на спадкове майно==
Найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім’я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Внаслідок того, що перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в бюро технічної інвентаризації, тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Проаналізувавши судову практику розгляду цивільних справ про спадкування можна вказати на те, що суди обґрунтовано задовольняють позовні вимоги спадкоємців про визнання за ними права власності на житловий будинок при поданні документів щодо права користування або права власності на земельну ділянку, на якій розташовано житловий будинок, висновку бюро технічної інвентаризації або сертифікату відповідності, виписки з погосподарської книги сільської ради щодо належності будинку, а також наявних рішень про видачу спадкодавцю свідоцтва про право власності на будинок, яке він не отримав.

Також судами розглядались спори про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування у тому разі, коли є документ про право спадкодавця на нерухоме майно (договір міни, купівлі-продажу, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про право на житловий будинок, видане сільською радою), але документи не були зареєстровані в бюро технічної інвентаризації. Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, в такому випадку позов про визнання права власності може бути пред’явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

'''Детальніше див.''' "[[Прийняття спадщини, у складі якої є нерухоме майно, у випадку відсутності у спадкоємців правовстановлюючих документів на майно]]"
==Необхідні документи==
Для визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку необхідно подавати [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовну заяву до суду]].

Орієнтовний перелік документів, що додаються до позовної заяви:
#копія позовної заяви про визнання права власності в порядку спадкування ;
#копія свідоцтва про смерть;
# копія свідоцтва про право на спадщину;
#копія заповіту;
#копія заяви про прийняття спадщини;
#копія витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі;
#копія технічного паспорта на житловий будинок/ копія рішення про виділення земельної ділянки;
#копія паспорту громадянина України;
#копія ідентифікаційного номеру;
#квитанція про сплату судового збору
==Ціна позову та розмір судового збору==
Визнання права власності на майно є вимогою майнового характеру, у зв’язку з чим, ціною такого позову має бути вартість майна, щодо якого заявлено про визнання права власності.

Подаючи позов про визнання права власності ставку судового збору необхідно обраховувати за позов майнового характеру, виходячи із вартості майна, відносно якого й пред’являється позов.

Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі - '''''1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''''

{| class="wikitable"
|-
! '''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
|}
==Судова практика==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/91260454 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2020 року у справі № 350/1850/17] (Факт того, що особа за життя не оформив свого права на спадкове майно після смерті матері, не має правового значення для вирішення питання щодо наявності права на це майно у його спадкоємців, оскільки відповідно до частини третьої статті 1296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє права на спадщину).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/100063130 Постанова Верховного Суду від 22 вересня 2021 року №227/3750/19] (оформлення спадщини через визнання права власності судом допускається тільки за умови, якщо це право не можна захистити в нотаріальному порядку)

==Див. також==
*[[Прийняття спадщини, у складі якої є нерухоме майно, у випадку відсутності у спадкоємців правовстановлюючих документів на майно]]
*[[Оформлення спадщини на земельний пай]]
*[[Легалізація самочинного будівництва]]
*[[Визнання права власності на спадкове майно за участю іноземного елемента]]
*[[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]
[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія: Право власності на майно]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Витребування правовстановлюючих документів у судовому порядку

2024-12-17T16:39:23Z

Monatko.Denys: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України “Про нотаріат”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"] (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5,] відповідно до яких:''
*''в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;''
*''в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;''
*''забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.''
|}

== Підстави для звернення до суду ==
Підставою для звернення до суду з позовною заявою про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом витребування правовстановлюючих документів на майно є відмова нотаріуса від вчинення нотаріальних дій на підставі частини третьої статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"] в зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на майно. Така ситуація може виникнути в разі, якщо документи на майно зберігаються в одного зі спадкоємців, який умисно не надає їх нотаріусу, або в разі зберігання документів у третіх осіб. Тобто, правовстановлюючі документи можуть бути відсутні з різних причин, зокрема, у разі їх втрати або якщо спадкодавець не оформив право власності на майно при житті або, у разі, якщо інші спадкоємці не надають правовстановлюючих документів аби завадити оформленню спадщини. В залежності від того у зв'язку з якою саме причиною відсутні ці документи, визначається подальший хід дій в судовому порядку, встановлюється відповідач та правові вимоги, а також формується доказова база.

'''''Слід мати на увазі, що при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#Text Цивільного кодексу УРСР].'''''

Так, якщо спадкодавець за свого життя побудував будинок, проте не встиг або по іншим причинам не зміг оформити право власності на нього, або якщо право власності на спадкове майно було оформлене спадкодавцем ще за його життя, проте документи були втрачені, тоді спадкоємцю необхідно буде звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно спадкодавця в порядку спадкування.

Належними відповідачами у спорах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є інші, окрім позивача спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем знаходження майна. Якщо позивачем буде невірно визначено відповідачів у справі, суд за відповідним клопотанням своєю ухвалою змінює на належного відповідача. Третіми особами в таких спорах будуть нотаріуси та інші органи державно влади.

==Підсудність==
Справа щодо витребування документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно, розглядається в порядку цивільного судочинства за місцем знаходження відповідача відповідно до загальних правил підсудності, передбачених статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України].

==Судовий збір==
За подання позову про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом витребування правовстановлюючих документів сплачується судовий збір відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]:
* 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо позов пред'явлено юридичною особою або фізичною особою-підприємцем;
*0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо позов пред'явлено фізичною особою.

==Документи, на підставі яких можуть ґрунтуватися позовні вимоги==
До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статті 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги, наприклад:
#Копія свідоцтва про смерть спадкодавця;
#Копії правовстановлюючих документів;
#Копія заповіту;
#Копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій;
#Копія витягу про відкриття спадкової справи та інші.

==Див. також ==
*[[Прийняття спадщини, у складі якої є нерухоме майно, у випадку відсутності у спадкоємців правовстановлюючих документів на майно]]
*[[Порядок виправлення помилки у правовстановлюючому документі]]
*[[Відновлення втраченого правовстановлюючого документу]]
*[[Визнання права власності на квартиру у зв’язку із втратою правовстановлюючого документу]]
*[[Оформлення договорів відчуження земельних ділянок при відсутності правовстановлюючих документів (втрата, оформлення з помилками)]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Поняття, особливості та порядок створення об'єднання власників багатоквартирних будинків (ОСББ)

2024-11-19T09:10:30Z

Monatko.Denys: /* Корисні посилання */

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1155-03 Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27 серпня 2003 року № 141 "Про затвердження Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя"]
== Понятття об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) ==
'''Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку''' (далі - ОСББ) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"]).
== Порядок створення ОСББ ==
Об’єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Установчі збори об’єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності '''на більше половини''' квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.
[[Файл:Етапи створення ОСББ.jpg|міні|http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/nfografka-jak-stvoriti-osbb--47037]]
'''Алгоритм дій для створення ОСББ'''

'''→''' Створення ініціативної групи (від 3-х співвласників житлових/нежитлових приміщень будинку).

→ Повідомлення усіх сусідів про проведення установчих зборів зі створення ОСББ.
* повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою '''не менше ніж за 14 днів''' до дати проведення установчих зборів;
* повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом);
* у повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
'''→''' Проведення установчих зборів:
* час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів;
* установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

'''Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.'''

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", то проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах.

Письмове опитування співвласників проводиться протягом '''15 календарних днів з дати проведення установчих зборів.''' Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Письмове опитування під час установчих зборів об’єднання проводиться в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".]
{| class="wikitable"
|'''''Типовий статут об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1155-03 наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27 серпня 2003 року № 141]'''''
|}
'''→''' Державна реєстрація ОСББ.

Державна реєстрація об'єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для [[Порядок державної реєстрації юридичної особи|державної реєстрації юридичних осіб]]. Об'єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Для державної реєстрації необхідно підготувати та подати наступні документи:
* 2 екземпляри Статуту прийнятого на установчих зборах (повинні бути прошиті, пронумеровані та опечатані);
* 2 екземпляри протоколу установчих зборів (у разі наявності листки опитування нумеруюються та підшиваються до протоколу установчих зборів);
* заяву про державну реєстрацію.
== Особливості створення ОСББ ==
# Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
# Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
# В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об’єднання.
# Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об’єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об’єднання.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283361 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі № 910/5179/20] (Включення до порядку денного установчих зборів співвласників питання про затвердження кошторису витрат на новостворене ОСББ і розміру внесків його співвласників з оформленням відповідного рішення зборів у складі загальних питань, що розглядалися установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку, не може бути самостійною підставою для визнання недійсним рішення зборів у зазначеній частині. Особа, яка голосувала за відповідні питання порядку денного зборів ОСББ (або, отримавши можливість проголосувати, не заперечувала щодо ухвалення відповідного рішення), не може надалі заперечувати в суді дійсність цього рішення, прийнятого зборами ОСББ, оскільки така особа діятиме всупереч власному волевиявленню на зборах співвласників і буде таким чином вводити в оману інших співвласників, які покладалися на первісне волевиявлення цієї особи).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/113269468 Постанова Касаційного Господарського суду Верховного суду від 16 серпня 2023 року у справі № 904/1711/22], у якій Верховний Суд звернув увагу на те, що ОСББ – неприбуткова організація, яка, на відміну від господарських товариств, при проведенні зборів, в тому числі й шляхом письмового опитування, як правило, не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном.
== Корисні посилання ==
* [https://www.slideshare.net/artemrada/usaid-91421651 Як створити ОСББ. Буклет. USAID]
* [https://www.minregion.gov.ua/press/news/v-ukrayini-diye-32-982-osbb-doslidzhennya-minregionu/#:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D1%94%2032%20982%20%D0%9E%D0%A1%D0%91%D0%91%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0% В Україні діє 32 982 ОСББ – дослідження Мінрегіону]
== Див. також ==
* [[Визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ та скасування державної реєстрації в судовому порядку]]
* [[Порядок утворення асоціації об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ)]]
* [[Порядок голосування на установчих загальних зборах ОСББ]]
* [[Відведення земельної ділянки під ОСББ]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]

Поняття, особливості та порядок створення об'єднання власників багатоквартирних будинків (ОСББ)

2024-11-19T08:58:39Z

Monatko.Denys: /* Судова практика */

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1155-03 Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27 серпня 2003 року № 141 "Про затвердження Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя"]
== Понятття об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) ==
'''Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку''' (далі - ОСББ) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"]).
== Порядок створення ОСББ ==
Об’єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Установчі збори об’єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності '''на більше половини''' квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.
[[Файл:Етапи створення ОСББ.jpg|міні|http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/nfografka-jak-stvoriti-osbb--47037]]
'''Алгоритм дій для створення ОСББ'''

'''→''' Створення ініціативної групи (від 3-х співвласників житлових/нежитлових приміщень будинку).

→ Повідомлення усіх сусідів про проведення установчих зборів зі створення ОСББ.
* повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою '''не менше ніж за 14 днів''' до дати проведення установчих зборів;
* повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом);
* у повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
'''→''' Проведення установчих зборів:
* час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів;
* установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

'''Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.'''

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", то проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах.

Письмове опитування співвласників проводиться протягом '''15 календарних днів з дати проведення установчих зборів.''' Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Письмове опитування під час установчих зборів об’єднання проводиться в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".]
{| class="wikitable"
|'''''Типовий статут об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1155-03 наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27 серпня 2003 року № 141]'''''
|}
'''→''' Державна реєстрація ОСББ.

Державна реєстрація об'єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для [[Порядок державної реєстрації юридичної особи|державної реєстрації юридичних осіб]]. Об'єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Для державної реєстрації необхідно підготувати та подати наступні документи:
* 2 екземпляри Статуту прийнятого на установчих зборах (повинні бути прошиті, пронумеровані та опечатані);
* 2 екземпляри протоколу установчих зборів (у разі наявності листки опитування нумеруюються та підшиваються до протоколу установчих зборів);
* заяву про державну реєстрацію.
== Особливості створення ОСББ ==
# Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
# Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
# В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об’єднання.
# Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об’єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об’єднання.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283361 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі № 910/5179/20] (Включення до порядку денного установчих зборів співвласників питання про затвердження кошторису витрат на новостворене ОСББ і розміру внесків його співвласників з оформленням відповідного рішення зборів у складі загальних питань, що розглядалися установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку, не може бути самостійною підставою для визнання недійсним рішення зборів у зазначеній частині. Особа, яка голосувала за відповідні питання порядку денного зборів ОСББ (або, отримавши можливість проголосувати, не заперечувала щодо ухвалення відповідного рішення), не може надалі заперечувати в суді дійсність цього рішення, прийнятого зборами ОСББ, оскільки така особа діятиме всупереч власному волевиявленню на зборах співвласників і буде таким чином вводити в оману інших співвласників, які покладалися на первісне волевиявлення цієї особи).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/113269468 Постанова Касаційного Господарського суду Верховного суду від 16 серпня 2023 року у справі № 904/1711/22], у якій Верховний Суд звернув увагу на те, що ОСББ – неприбуткова організація, яка, на відміну від господарських товариств, при проведенні зборів, в тому числі й шляхом письмового опитування, як правило, не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном.
== Корисні посилання ==
* [https://www.slideshare.net/artemrada/usaid-91421651 Як створити ОСББ. Буклет. USAID]
* [https://dzki.kyivcity.gov.ua/files/2016/4/7/OSBB-poryadok_stvorennya_buklet.pdf Як створити ОСББ. Коротка інструкція]
* [https://www.minregion.gov.ua/press/news/v-ukrayini-diye-32-982-osbb-doslidzhennya-minregionu/#:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D1%94%2032%20982%20%D0%9E%D0%A1%D0%91%D0%91%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0% В Україні діє 32 982 ОСББ – дослідження Мінрегіону]
== Див. також ==
* [[Визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ та скасування державної реєстрації в судовому порядку]]
* [[Порядок утворення асоціації об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ)]]
* [[Порядок голосування на установчих загальних зборах ОСББ]]
* [[Відведення земельної ділянки під ОСББ]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]

Правові підстави експлуатації атракціонів

2024-11-18T16:09:43Z

Monatko.Denys: /* Нормативна база */

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України «Про охорону праці»;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, які затверджено наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 01.03.2006 р. № 110;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF#Text Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений Постановою Кабінету Міністру від 26.10.2011 р. №1107;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/763-2016-%D0%BF#Text Перелік суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов’язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року №763.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-2021-%D0%BF#Text Постанова Вкабінету Міністрів України "Про затвердження переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 03.02.2021 № 77.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/357-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 № 357.]
== '''Вимоги до будови, виготовлення, установлення, монтажу, безпечної експлуатації, ремонту та реконструкції атракціонної техніки''' ==
Вимоги до будови, виготовлення, установлення, монтажу, безпечної експлуатації, ремонту та реконструкції атракціонної техніки встановлюють ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, які затверджено наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 01.03.2006 р. № 110.]''

'''''Положення вказаних правил ПОШИРЮЮТЬСЯ на суб’єкти господарювання, які здійснюють виготовлення, монтаж, ремонт, реконструкцію, налагодження і забезпечення безпечної експлуатації стаціонарних, пересувних і мобільних атракціонів таких типів:'''''
* катальні механізовані та немеханізовані, у тому числі каруселі, гойдалки, качалки, катальні гори, гірки, колеса огляду, вежі, дороги, автодроми, катапульти тощо;
* атракціони з еластичними елементами (катапульти, стрибки з висоти на еластичному тросі тощо);
* водні, у тому числі гірки, спуски тощо;
* спортивні, у тому числі силові, тренажери, тири, батути тощо;
* обладнання дитячих ігрових майданчиків, у тому числі каруселі, гойдалки, качалки, гірки тощо.
'''''Водночас, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правила] НЕ ПОШИРЮЮТЬСЯ на:'''''
* видові та ігрові атракціони;
* надувні атракціони, у тому числі водні;
* атракціони, у яких використовуються тварини;
* лабіринти, кімнати сміху.
== '''Порядок забезпечення безпеки''' ==
Важливою умовою експлуатації атракціонів є забезпечення безпеки як персоналу так і відвідувачів. '''З цією метою необхідно:'''
# Провести ідентифікацію прогнозованої небезпеки, небезпечних подій і ситуацій, породжуваних механічним, електричним, хімічним (від сировини, матеріалів і інших речовин), термічним (тепловим) впливом, випромінюванням, водним середовищем, а також порушенням вимог ергономіки та іншими причинами.
# Вжити заходи щодо зменшення ризику виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій.
'''Такі заходи повинні містити:'''
* дотримання вимог проектування та технології виготовлення (облік і обмеження навантажень, розрахунки на міцність і стійкість, вибір конструкційних матеріалів тощо);
* зниження шкідливих впливів на відвідувачів;
* правильний вибір захисних, запобіжних пристроїв і огороджень;
* виключення наявності гострих крайок, кутів, частин, що виступають, тощо;
* виконання вимог ергономіки;
* урахування вимог безпеки під час розроблення та виготовлення систем керування;
* унеможливлення виникнення небезпек, пов'язаних з гідравлічним і пневматичним обладнанням;
* забезпечення пожежо- і електробезпечності тощо;
* унеможливлення розміщення стаціонарних, пересувних та мобільних атракціонів на територіях, які піддаються впливу несприятливих природних і геологічних процесів (селі, лавини, зсуви, обвали, заболоченість, підтоплення, просідання тощо) та техногенних явищ (зони можливого хімічного, радіаційного, біологічного, гідродинамічного ураження, пожежі);
* утримання у справному стані під'їздів до атракціонів та майданчиків біля них для аварійно-рятувальних технічних засобів;
* забезпечення засобами зв'язку та озвучення, утримання їх постійно в справному стані;
* очищення дна акваторій у місцях розташування водних атракціонів;
* укладення договорів про обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування місць розміщення атракціонів;
* навчання обслуговувального персоналу діям у разі виникнення аварійної або надзвичайної ситуації, розроблення та відпрацювання обслуговувальним персоналом сумісно з аварійно-рятувальними службами відповідних заходів з ліквідації аварій та надзвичайних ситуацій;
* забезпечення інформацією та інструкціями відвідувачів, обслуговувального персоналу та контроль виконання вимог інструкцій.
== '''Порядок введення атракціонів в експлуатацію''' ==
=== '''Отримання дозволу на експлуатацію''' ===
Суб'єкти господарювання, які мають намір експлуатувати атракціони, віднесені до атракціонів підвищеної небезпеки відповідно до пункту 10.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил,] а також дитячі механізовані атракціони, мають отримати дозвіл територіального органу з нагляду за охороною праці.

Для одержання дозволу неохідно:

'''1. Одержати висновок експертизи''' згідно з переліком робіт (експлуатації обладнання), на які планується отримати дозвіл відповідно до «групи А» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF#n317 Постанови № 1107] або «групи А» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-2021-%D0%BF#n61 Постанови № 77] (до "групи А" належать атракціони підвищеної небезпеки стаціонарні, пересувні та мобільні).

Висновки експертизи (далі — висновок) мають право підготувати лише ті організації, які отримали відповідні ліцензії і дозволи на видачу таких висновків.

''Для одержання висновку експертизи:''

* Оберіть експертно-технічний центр, що належить до сфери управління Держпраці або незалежну експертну організацію.
* Подайте заяву на виконання експертної оцінки стану охорони праці та безпеки підприємства встановленого зразка із зазначенням видів робіт із переліку.
* Укладіть договір на підготовку висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання.
* Складіть характеристику об’єкта, для якого має бути виконана експертна оцінка.
* В залежності від виду робіт підготуйте скан-копії необхідних документів.
* Оформіть доручення на особу, яка подає документи до експертно-технічного центру.
* Надайте копії документів до експертно-технічного центру:

# реєстраційних документів підприємства;
# наказів організаційних;
# матеріалів про проведення медоглядів;
# протоколів про навчання з охорони праці;
# документів про атестацію робочих місць;
# актів випробувань ЗІЗ та обладнання;
# перелік інструкцій з ОП;
# нормативно-технічної літератури (ПВР, технологічні карти);
# паспортів на механізми та обладнання;
# ліцензії на господарську діяльність;
# свідоцтво на право власності офісного приміщення.

* Отримайте висновок експертизи в експертно-технічному центрі.

'''2. Висновок та заяву''' подайте до територіального органу Держпраці чи адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі та отримайте дозвіл на відповідний вид робіт (обладнання) відповідно до додатків «групи А».

'''Увага! В березні 2022 р. прийнята постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану» № 357 (далі — [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/357-2022-%D0%BF#Text Постанова № 357]).'''

* на період дії воєнного стану машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 2-9 групи А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77, експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;

* на період дії воєнного стану види робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 4, 7–9, 11–21, 23–27, 29 і 30 групи А додатка 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107, виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
* суб’єкти господарювання, які набули право на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та/або виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці з урахуванням підпунктів 1 і 2 цього пункту, не пізніше одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану повинні отримати відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством;
* строк дії документів дозвільного характеру на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та на виконання робіт підвищеної небезпеки, який закінчився в період дії воєнного стану, автоматично продовжується на період дії воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування.

==== Дії для отримання Декларації відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці (на підставі Постанови № 357) ====
1. Керівник підприємства має видати наказ на проведення аудиту з охорони праці.

2. Оформити висновок за результатами проведеного аудиту про дотримання вимог законодавства про охорону праці під час виконання заявлених робіт/експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки

3. Декларація подається:

* роботодавцем не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;

* роботодавцем або уповноваженою ним особою, надсилається поштою до адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій або в електронній формі через Портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числі через Портал електронних сервісів Мінекономіки, інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці (додаток 2).

4. Територіальний орган Держпраці здійснює реєстрацію декларацій на безоплатній основі протягом п’яти робочих днів з дня їх отримання.

=== '''Допуск атракціонів до експлуатації''' ===
Допуск атракціонів до експлуатації здійснюється в таких випадках:
* після монтажу;
* після реконструкції атракціону;
* на початку кожного сезону;
* після ремонту атракціону;
* після перерви в експлуатації більше ніж на 12 місяців;
* після проведення експертного обстеження атракціону;
* після заборони експлуатації посадовою особою територіального органу з нагляду за охороною праці у разі виявлення дефектів, пошкоджень і порушень цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил], що впливають на їх безпечну експлуатацію.
'''Допуск до експлуатації після монтажу нових атракціонів, а також реконструйованих і капітально відремонтованих здійснюється приймальною комісією, призначеною наказом суб'єкта господарювання, який їх експлуатує, до складу якої повинні входити представники:'''
* суб'єкта господарювання, у розпорядженні якого знаходиться експлуатація атракціону;
* організації, яка виконувала монтаж та налагоджування атракціону;
* територіального органу з нагляду за охороною праці;
* Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки МНС України;
* до комісії можуть бути включені представники інших зацікавлених організацій.
'''Приймальній комісії подаються:'''
* акт геологічних досліджень і дозвіл на виконання земляних робіт на місці монтажу (якщо це обумовлено в експлуатаційній документації);
* приймально-здавальний акт після монтажу;
* протокол первинного технічного огляду з усіма додатками (за наявності);
* експлуатаційна документація на атракціон.
* Комісія має право зажадати повторних випробувань для перевірки будь-якого параметра атракціону, який викликає сумніви під час розгляду наданих документів.
'''За результатами приймання складається акт про допуск атракціону до експлуатації та робиться відповідний запис у паспорті атракціону.'''

'''Допуск до експлуатації після монтажу немеханізованих атракціонів, призначених для обладнання дитячих ігрових майданчиків'''
* здійснюється працівником, відповідальним за безпечну експлуатацію атракціонів, призначеним за наказом суб’єкта господарювання, що експлуатує атракціон;
* приймання має оформлятися актом довільної форми з додаванням протоколів випробувань на міцність рухомих частин, підвісок та елементів несучих складових частин, а також результатів візуального огляду швів.
'''Допуск атракціонів до експлуатації на початку кожного сезону, а також після перерви в експлуатації більше ніж на 12 місяців і після проведення ремонту'''
* здійснюється працівником, відповідальним за безпечну експлуатацію атракціонів, на підставі результатів технічного огляду.
'''Допуск до експлуатації атракціонів пересувних містечок після демонтажу і встановлення на новому місці експлуатації'''
* здійснюється працівником, відповідальним за безпечну експлуатацію атракціонів, на підставі результатів технічного огляду.
'''Допуск до експлуатації атракціонів після експертного обстеження''', проведеного відповідно до вимог пункту 10.6.47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил]
* здійснюється працівником, відповідальним за безпечну експлуатацію атракціонів, на підставі позитивних результатів експертного обстеження.
'''Допуск до експлуатації атракціонів після заборони експлуатації посадовою особою територіального органу з нагляду за охороною праці'''
* здійснюється за участю цієї особи відповідно до припису виданого нею.
=== '''Технічний огляд атракціонів''' ===
Атракціони, що перебувають в експлуатації, повинні підлягати періодичному технічному огляду після міжсезонного зберігання, '''але не рідше одного разу на 12 місяців.'''

'''Метою технічного огляду є встановлення:'''
* атракціон перебуває у справному стані, який забезпечує його безпечну експлуатацію;
* організація нагляду та обслуговування атракціонів відповідає вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил.]
'''Позачерговий технічний огляд''' проводиться після:
* реконструкції атракціону;
* ремонту відповідальних складових частин атракціону, в тому числі заміни складових частин гідро-, пневмоприводу (пристроїв,ущільнювачів циліндрів тощо), редукторів, гальм, канатів, ланцюгів тощо;
* перерви в експлуатації більше ніж на 12 місяців;
* демонтажу і встановлення на новому місці;
* закінчення граничного строку експлуатації (із застосуванням
* видів робіт, що не використовувалися під час експертного обстеження);
* експлуатаційної чи деградаційної відмови, виявлення зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин,інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів;
* аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру.
'''ХТО ПРОВОДИТЬ ТЕХНІЧНИЙ ОГЛЯД'''

Технічний огляд атракціонів, віднесених до атракціонів підвищеної небезпеки проводить:

'''''- організація, яка у порядку встановленому ДНАОП 0.00-4.05-03 (1631-2003-п), отримала дозвіл органу нагляду за охороною праці на право проведення технічних оглядів атракціонів або уповноваженою організацією.'''''

Технічний огляд атракціонів, що не віднесені до атракціонів підвищеної небезпеки, а також атракціонів пересувних містечок після демонтажу і встановлення на новому місці проводить:

'''''- технічна служба власника атракціонів із залученням за необхідності інших організацій'''''

'''Довідково.''' ''Технічний огляд після демонтажу і встановлення на новому місці атракціонів пересувних містечок не рідше одного разу на 12 місяців має проводити спеціалізована або уповноважена організації. ''' '''''

'''УВАГА!''' '''НЕ дозволяється''' перед проведенням технічного огляду відновлювати лакофарбовані покриття металевих конструкцій атракціонів.

'''Технічний огляд має включати:'''
* вивчення експлуатаційних (паспорт, настанова з експлуатації, журнал щоденного огляду атракціону тощо), конструкторських (проектних) і ремонтних документів;
* аналіз умов та режимів експлуатації;
* проведення огляду атракціону;
* проведення перевірки на функціонування механізмів і випробування (статичне і (або) динамічне) атракціону;
* оцінка технічного стану;
* визначення умов експлуатації та строку чергового технічного огляду.
== '''Організація безпечної експлуатації та обслуговування атракціонів''' ==
Суб'єкт господарювання, який експлуатує атракціони, забезпечує їх утримання в справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації належного обслуговування, технічного огляду та ремонту власними силами АБО укладає договір із спеціалізованою організацією на виконання зазначених робіт з урахуванням вимог цього розділу.

'''Суб'єкт господарювання:'''
* призначає працівника, відповідального за безпечну експлуатацію атракціонів;
* призначає працівника, відповідального за утримання атракціонів у справному стані;
* призначає обслуговувальний і ремонтний персонал (операторів, контролерів, електриків, слюсарів-ремонтників, налагоджувальників, монтажників тощо);
* створює ремонтну службу;
* установлює порядок проведення періодичного технічного обслуговування та ремонту;
* забезпечує в установлений термін і у випадках, зазначених у пунктах 10.3.1 і 10.3.3 цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил], проведення технічних оглядів;
* забезпечує умови для виконання відповідальними працівниками, обслуговувальним персоналом своїх обов'язків;
* організовує розроблення Положення про навчання з питань охорони праці, яке затверджується його наказом і діє в межах підприємства, та забезпечує його виконання;
* організовує розроблення та затверджує Інструкції з охорони праці для обслуговувального і ремонтного персоналу;
* забезпечує працівників Правилами та інструкціями.
'''Довідково.''' ''У разі володіння атракціоном громадянином, який здійснює підприємницьку діяльність без статусу юридичної особи і без залучення найманої праці, обов'язки відповідальних працівників може виконувати цей громадянин за умови проходження ним навчання та перевірки знань з питань охорони праці та цивільного захисту у сфері техногенної безпеки.''

'''УВАГА!''' Працівники, відповідальні за безпечну експлуатацію атракціонів і за утримання атракціонів у справному стані, обслуговувальним і ремонтний персонал перед призначенням повинні пройти навчання і перевірку знань з питань охорони праці та цивільного захисту у сфері техногенної безпеки, а також інструктаж і стажування відповідно до Положення про навчання.

'''Обслуговування відвідувачів і керування атракціонами мають виконувати оператори.'''

'''Оператори нижчеперелічених типів атракціонів повинні бути не молодше 18 років:'''

'''-''' будь-яких атракціонів, що перевозять відвідувачів, крім тих, що повільно рухаються, призначених у першу чергу для дітей;

- тирів, що використовують небезпечні метальні снаряди;

- атракціонів, розташованих у будь-яких закритих приміщеннях, розрахованих більш ніж на 30 чоловік і призначених у першу чергу для дітей.

'''У інших випадках оператори повинні бути не молодше 16 років.'''

Залежно від конструкції атракціону можуть призначатися помічники оператора у випадках, коли це передбачено настановою з експлуатації атракціону.
== '''Вимоги до безпечної експлуатації атракціонів''' ==
Експлуатація атракціонів має здійснюватися відповідно до вимог настанови з експлуатації атракціонів і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил]. Кожен пасажирський модуль повинен завантажуватися відповідно до схеми, зазначеної в настанові з експлуатації, включаючи випадки неповного завантаження.

'''Оператор або помічник оператора атракціону ПОВИННІ переконатися:'''
* що кожен відвідувач правильно розташований на посадковому місці,
* пристрій фіксації перебуває в необхідному положенні, а замок замкнений;
* що на атракціоні немає відвідувачів, для яких пристрої фіксації або сидіння не підходять за їх антропометричними даними або з інших причин.
* зазначені перевірки необхідно здійснити до пуску атракціону та перед подачею сигналу про готовність до пуску.
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правилами] встановлені наступні вимоги до безпечної експлуатації атракціонів:'''
* '''НЕ МОЖНА''' саджати відвідувачів на пасажирські місця, обладнання або фіксація яких несправні
* Відвідувачів необхідно чітко і ясно проінструктувати щодо необхідності дотримання правил поводження під час поїздки.
* Перед пуском атракціону необхідно переконатися, що ніхто з тих, хто, перебуває поруч, не піддасться небезпеці у разі пуску атракціону.
* Необхідно підготувати інструкції, що докладно описують процедуру безпечної та швидкої евакуації відвідувачів (бажано в тому ж транспортному засобі, у якому вони перебувають) у разі застрявання транспортного засобу поза зоною посадки (висадження).
* У випадку темних атракціонів має бути докладно описана процедура доставки відвідувачів до виходу. Ця процедура повинна підходити для всіх осіб, яким дозволено користуватися даним атракціоном, і повинна бути добре відома та зрозуміла оператору і помічникам оператора, які обслуговують цей атракціон.
* Частина території атракціону або біля нього, де відвідувачам перебувати небезпечно, повинна бути або обгороджена, або її межі мають бути чітко відзначені так, щоб унеможливити проникнення відвідувачів у небезпечну зону.
* Усі пасажирські модулі (за винятком спеціально призначених для використання без спостереження персоналу) під час користування ними відвідувачами мають постійно перебувати під контролем оператора.
* Оператор повинен приділяти увагу безпеці відвідувачів і перебувати біля пульта керування протягом усього сеансу.
* На атракціоні повинна бути така кількість службовців, яка необхідна для забезпечення його безпечної роботи. Кожен оператор може керувати одночасно тільки одним діючим атракціоном, що перевозить відвідувачів.
* Під час експлуатації атракціону швидкість його руху і його рухомих частин не повинна виходити за межі, зазначені в паспорті або в настанові з експлуатації.
* Атракціони не повинні експлуатуватися за несприятливих погодних умов, які можуть вплинути на умови роботи, стійкість положення або безпеку відвідувачів, у цьому разі в настанові з експлуатації мають бути зазначені обмеження, пов'язані зі зміною погодних умов.
* Особливу увагу варто приділяти екстремальним умовам, які можуть бути викликані рвучким вітром або посиленням його швидкості, чому може сприяти ефект аеродинамічної труби, створюваний сусідніми конструкціями. За необхідності варто використовувати відповідні пристрої для вимірювання швидкості вітру.
* '''НЕ дозволяється''' стягувати плату під час поїздки на атракціонах, що швидко рухаються, якщо зміна пози під час руху може привести до значного ризику для відвідувачів або персоналу.
* На інших атракціонах плата за користування атракціоном може стягуватися під час поїздки тільки в тому випадку, якщо відвідувачам не доводиться одночасно самим керувати транспортним засобом, тримати дітей або триматися за будь-яку частину атракціону, що є елементом системи безпечного розміщення відвідувачів.
* Істотною умовою безпечного користування атракціоном є належним чином здійснене спостереження за обстановкою.
* Спостереження може бути доповнено дистанційними засобами, наприклад телевізійними камерами, дисплеями або дзеркалами. Необхідно розташувати точки спостереження так, щоб забезпечити повний контроль усього, що відбувається на атракціоні чи в приміщенні.
* Необхідно приймати всі розумні заходи, включаючи зупинку атракціону, для припинення неприпустимих дій відвідувачів відносно обладнання, призначеного для забезпечення їх безпеки, а також безрозсудної поведінки та (або) невиконання чітких і обґрунтованих інструкцій.
* Якщо очевидно, що деякі відвідувачі через свої фізичні дані можуть піддатися небезпеці під час користування конкретними атракціонами, то таким відвідувачам не можна дозволяти користуватися цими атракціонами, якщо тільки немає можливості забезпечити їх додатковими засобами захисту. Заборона користування атракціоном для розваг на підставі медичних показників або міркувань безпеки не є дискримінацією.
* Кількість відвідувачів, що допускаються на платформи та трибуни, не повинна перевищувати зазначеної в паспорті та у кожному разі має бути забезпечена безпечна експлуатація.
* Аварійні проходи повинні бути вільними. За необхідності платформи слід звільнити від відвідувачів перед пуском візків або гондол. Якщо частини атракціону або відвідувачі розгойдуються на висоті менше 2,5 м над землею, доступ відвідувачів до цих зон має бути унеможливлений.
* Для відвідувачів, котрі очікують, за необхідності мають бути передбачені безпечні місця, доступ на які регулюється такими засобами, як поруччя, турнікети, або забезпечений додатковий контроль.
* На темних атракціонах необхідно забезпечити аварійні проходи та виходи, які повинні бути вільні від перешкод і мати гарне аварійне освітлення. Ризик спіткнутися і упасти має бути мінімальним, особливо там, де аварійні проходи перетинають рейкову колію або проходять уздовж неї.
* На атракціонах із рейковою колією місця її переходу відвідувачами повинні бути ясно позначені і вжиті заходи для попередження ризику спіткнутися та упасти.
* Інформація для відвідувачів повинна бути представлена у вигляді правил поведінки і користування даним видом атракціону або інших табличок, які варто викладати в ясній і зрозумілій формі, що унеможливлює різне тлумачення.
'''Правила поведінки і користування атракціоном повинні містити таку інформацію:'''
# максимальне число відвідувачів, на яке розрахований даний атракціон або пасажирський модуль (наприклад, гондола чи транспортний засіб);
# мінімальний вік або мінімальний (максимальний) зріст відвідувачів, на яких розрахований атракціон;
# обмеження для відвідувачів у користуванні даним атракціоном.
# заборона на користування даним атракціоном поширюється на відвідувачів з електрокардіостимуляторами, хворобами серця, вагітних жінок, відвідувачів із будь-якими порушеннями здоров'я, які можуть загостритися під час користування цим атракціоном;
# заборону брати із собою гострі, довгі та об'ємні предмети (тростини, парасольки тощо), а також тварин;
# повідомлення про небезпеку, що становлять вільно звисаючі шарфи та довге волосся;
# необхідність зберігати запропоноване положення (тобто не висувати руки та ноги або не вставати під час руху);
# заборону палити;
# заборону гойдатися в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння;
# заборону сидіти, ставати коліньми або стояти на поруччях і бічних стінках;
# заборону заплигувати або зістрибувати з атракціону під час руху.
На платформах і трибунах необхідно розмістити таблички, що забороняють розгойдуватися разом у такт, взявшись за руки, і ритмічно тупотіти ногами.

Оператор і помічники оператора атракціону повинні змушувати відвідувачів виконувати ці вимоги.

Якщо атракціон призначений тільки для дітей, зріст яких менше 140 см, що приблизно відповідає віку 10 років або молодше, то необхідно сповістити про це відвідувачів відповідними табличками.
== '''Відповідальність за порушення правил експлуатації атракціонів''' ==
Згідно статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України «Про охорону праці»] за справний стан і безпечну експлуатацію атракціонної техніки '''несе відповідальність суб’єкт господарювання (роботодавець).''' Запобігти загрозам і травмуванню відвідувачів атракціонів та створити належні умови – '''пріоритетне завдання для керівників та інженерно-технічних працівників, які обслуговують атракціонну техніку.'''

Відповідно до п. 11.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил] забезпечення цивільного захисту у сфері техногенної безпеки на об'єктах і в місцях атракціонів '''покладається на керівників (власників) цих об'єктів, організаторів проведення таких заходів й осіб, відповідальних за оренду цих приміщень (територій).'''

Відповідальними за порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил,] за безпечність конструкції, правильність вибору матеріалів, якість виготовлення, установлення, налагодження, реконструкції, ремонту, обслуговування, технічного огляду, експертного обстеження та експлуатації '''є підприємство, установа, організація (незалежно від форми власності та відомчої належності), що виконали відповідні роботи.'''

Розслідування аварій та нещасних випадків, що мали місце під час експлуатації, ремонту, налагодження чи обслуговування атракціонів, здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270-2001-%D0%BF#Text Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру], затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 22.03.2001 № 270 (більш докладно див. "[[Нещасний випадок невиробничого характеру]]".
[[Категорія:Охорона праці]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Правові підстави експлуатації атракціонів

2024-11-18T15:35:36Z

Monatko.Denys: /* Отримання дозволу на експлуатацію */

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України «Про охорону праці»;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, які затверджено наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 01.03.2006 р. № 110;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF#Text Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений Постановою Кабінету Міністру від 26.10.2011 р. №1107;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/763-2016-%D0%BF#Text Перелік суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов’язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року №763.]
== '''Вимоги до будови, виготовлення, установлення, монтажу, безпечної експлуатації, ремонту та реконструкції атракціонної техніки''' ==
Вимоги до будови, виготовлення, установлення, монтажу, безпечної експлуатації, ремонту та реконструкції атракціонної техніки встановлюють ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, які затверджено наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 01.03.2006 р. № 110.]''

'''''Положення вказаних правил ПОШИРЮЮТЬСЯ на суб’єкти господарювання, які здійснюють виготовлення, монтаж, ремонт, реконструкцію, налагодження і забезпечення безпечної експлуатації стаціонарних, пересувних і мобільних атракціонів таких типів:'''''
* катальні механізовані та немеханізовані, у тому числі каруселі, гойдалки, качалки, катальні гори, гірки, колеса огляду, вежі, дороги, автодроми, катапульти тощо;
* атракціони з еластичними елементами (катапульти, стрибки з висоти на еластичному тросі тощо);
* водні, у тому числі гірки, спуски тощо;
* спортивні, у тому числі силові, тренажери, тири, батути тощо;
* обладнання дитячих ігрових майданчиків, у тому числі каруселі, гойдалки, качалки, гірки тощо.
'''''Водночас, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правила] НЕ ПОШИРЮЮТЬСЯ на:'''''
* видові та ігрові атракціони;
* надувні атракціони, у тому числі водні;
* атракціони, у яких використовуються тварини;
* лабіринти, кімнати сміху.
== '''Порядок забезпечення безпеки''' ==
Важливою умовою експлуатації атракціонів є забезпечення безпеки як персоналу так і відвідувачів. '''З цією метою необхідно:'''
# Провести ідентифікацію прогнозованої небезпеки, небезпечних подій і ситуацій, породжуваних механічним, електричним, хімічним (від сировини, матеріалів і інших речовин), термічним (тепловим) впливом, випромінюванням, водним середовищем, а також порушенням вимог ергономіки та іншими причинами.
# Вжити заходи щодо зменшення ризику виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій.
'''Такі заходи повинні містити:'''
* дотримання вимог проектування та технології виготовлення (облік і обмеження навантажень, розрахунки на міцність і стійкість, вибір конструкційних матеріалів тощо);
* зниження шкідливих впливів на відвідувачів;
* правильний вибір захисних, запобіжних пристроїв і огороджень;
* виключення наявності гострих крайок, кутів, частин, що виступають, тощо;
* виконання вимог ергономіки;
* урахування вимог безпеки під час розроблення та виготовлення систем керування;
* унеможливлення виникнення небезпек, пов'язаних з гідравлічним і пневматичним обладнанням;
* забезпечення пожежо- і електробезпечності тощо;
* унеможливлення розміщення стаціонарних, пересувних та мобільних атракціонів на територіях, які піддаються впливу несприятливих природних і геологічних процесів (селі, лавини, зсуви, обвали, заболоченість, підтоплення, просідання тощо) та техногенних явищ (зони можливого хімічного, радіаційного, біологічного, гідродинамічного ураження, пожежі);
* утримання у справному стані під'їздів до атракціонів та майданчиків біля них для аварійно-рятувальних технічних засобів;
* забезпечення засобами зв'язку та озвучення, утримання їх постійно в справному стані;
* очищення дна акваторій у місцях розташування водних атракціонів;
* укладення договорів про обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування місць розміщення атракціонів;
* навчання обслуговувального персоналу діям у разі виникнення аварійної або надзвичайної ситуації, розроблення та відпрацювання обслуговувальним персоналом сумісно з аварійно-рятувальними службами відповідних заходів з ліквідації аварій та надзвичайних ситуацій;
* забезпечення інформацією та інструкціями відвідувачів, обслуговувального персоналу та контроль виконання вимог інструкцій.
== '''Порядок введення атракціонів в експлуатацію''' ==
=== '''Отримання дозволу на експлуатацію''' ===
Суб'єкти господарювання, які мають намір експлуатувати атракціони, віднесені до атракціонів підвищеної небезпеки відповідно до пункту 10.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил,] а також дитячі механізовані атракціони, мають отримати дозвіл територіального органу з нагляду за охороною праці.

Для одержання дозволу неохідно:

'''1. Одержати висновок експертизи''' згідно з переліком робіт (експлуатації обладнання), на які планується отримати дозвіл відповідно до «групи А» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF#n317 Постанови № 1107] або «групи А» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-2021-%D0%BF#n61 Постанови № 77] (до "групи А" належать атракціони підвищеної небезпеки стаціонарні, пересувні та мобільні).

Висновки експертизи (далі — висновок) мають право підготувати лише ті організації, які отримали відповідні ліцензії і дозволи на видачу таких висновків.

''Для одержання висновку експертизи:''

* Оберіть експертно-технічний центр, що належить до сфери управління Держпраці або незалежну експертну організацію.
* Подайте заяву на виконання експертної оцінки стану охорони праці та безпеки підприємства встановленого зразка із зазначенням видів робіт із переліку.
* Укладіть договір на підготовку висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання.
* Складіть характеристику об’єкта, для якого має бути виконана експертна оцінка.
* В залежності від виду робіт підготуйте скан-копії необхідних документів.
* Оформіть доручення на особу, яка подає документи до експертно-технічного центру.
* Надайте копії документів до експертно-технічного центру:

# реєстраційних документів підприємства;
# наказів організаційних;
# матеріалів про проведення медоглядів;
# протоколів про навчання з охорони праці;
# документів про атестацію робочих місць;
# актів випробувань ЗІЗ та обладнання;
# перелік інструкцій з ОП;
# нормативно-технічної літератури (ПВР, технологічні карти);
# паспортів на механізми та обладнання;
# ліцензії на господарську діяльність;
# свідоцтво на право власності офісного приміщення.

* Отримайте висновок експертизи в експертно-технічному центрі.

'''2. Висновок та заяву''' подайте до територіального органу Держпраці чи адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі та отримайте дозвіл на відповідний вид робіт (обладнання) відповідно до додатків «групи А».

'''Увага! В березні 2022 р. прийнята постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану» № 357 (далі — [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/357-2022-%D0%BF#Text Постанова № 357]).'''

* на період дії воєнного стану машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 2-9 групи А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77, експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;

* на період дії воєнного стану види робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 4, 7–9, 11–21, 23–27, 29 і 30 групи А додатка 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107, виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
* суб’єкти господарювання, які набули право на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та/або виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці з урахуванням підпунктів 1 і 2 цього пункту, не пізніше одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану повинні отримати відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством;
* строк дії документів дозвільного характеру на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та на виконання робіт підвищеної небезпеки, який закінчився в період дії воєнного стану, автоматично продовжується на період дії воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування.

==== Дії для отримання Декларації відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці (на підставі Постанови № 357) ====
1. Керівник підприємства має видати наказ на проведення аудиту з охорони праці.

2. Оформити висновок за результатами проведеного аудиту про дотримання вимог законодавства про охорону праці під час виконання заявлених робіт/експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки

3. Декларація подається:

* роботодавцем не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;

* роботодавцем або уповноваженою ним особою, надсилається поштою до адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій або в електронній формі через Портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числі через Портал електронних сервісів Мінекономіки, інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці (додаток 2).

4. Територіальний орган Держпраці здійснює реєстрацію декларацій на безоплатній основі протягом п’яти робочих днів з дня їх отримання.

=== '''Допуск атракціонів до експлуатації''' ===
Допуск атракціонів до експлуатації здійснюється в таких випадках:
* після монтажу;
* після реконструкції атракціону;
* на початку кожного сезону;
* після ремонту атракціону;
* після перерви в експлуатації більше ніж на 12 місяців;
* після проведення експертного обстеження атракціону;
* після заборони експлуатації посадовою особою територіального органу з нагляду за охороною праці у разі виявлення дефектів, пошкоджень і порушень цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил], що впливають на їх безпечну експлуатацію.
'''Допуск до експлуатації після монтажу нових атракціонів, а також реконструйованих і капітально відремонтованих здійснюється приймальною комісією, призначеною наказом суб'єкта господарювання, який їх експлуатує, до складу якої повинні входити представники:'''
* суб'єкта господарювання, у розпорядженні якого знаходиться експлуатація атракціону;
* організації, яка виконувала монтаж та налагоджування атракціону;
* територіального органу з нагляду за охороною праці;
* Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки МНС України;
* до комісії можуть бути включені представники інших зацікавлених організацій.
'''Приймальній комісії подаються:'''
* акт геологічних досліджень і дозвіл на виконання земляних робіт на місці монтажу (якщо це обумовлено в експлуатаційній документації);
* приймально-здавальний акт після монтажу;
* протокол первинного технічного огляду з усіма додатками (за наявності);
* експлуатаційна документація на атракціон.
* Комісія має право зажадати повторних випробувань для перевірки будь-якого параметра атракціону, який викликає сумніви під час розгляду наданих документів.
'''За результатами приймання складається акт про допуск атракціону до експлуатації та робиться відповідний запис у паспорті атракціону.'''

'''Допуск до експлуатації після монтажу немеханізованих атракціонів, призначених для обладнання дитячих ігрових майданчиків'''
* здійснюється працівником, відповідальним за безпечну експлуатацію атракціонів, призначеним за наказом суб’єкта господарювання, що експлуатує атракціон;
* приймання має оформлятися актом довільної форми з додаванням протоколів випробувань на міцність рухомих частин, підвісок та елементів несучих складових частин, а також результатів візуального огляду швів.
'''Допуск атракціонів до експлуатації на початку кожного сезону, а також після перерви в експлуатації більше ніж на 12 місяців і після проведення ремонту'''
* здійснюється працівником, відповідальним за безпечну експлуатацію атракціонів, на підставі результатів технічного огляду.
'''Допуск до експлуатації атракціонів пересувних містечок після демонтажу і встановлення на новому місці експлуатації'''
* здійснюється працівником, відповідальним за безпечну експлуатацію атракціонів, на підставі результатів технічного огляду.
'''Допуск до експлуатації атракціонів після експертного обстеження''', проведеного відповідно до вимог пункту 10.6.47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил]
* здійснюється працівником, відповідальним за безпечну експлуатацію атракціонів, на підставі позитивних результатів експертного обстеження.
'''Допуск до експлуатації атракціонів після заборони експлуатації посадовою особою територіального органу з нагляду за охороною праці'''
* здійснюється за участю цієї особи відповідно до припису виданого нею.
=== '''Технічний огляд атракціонів''' ===
Атракціони, що перебувають в експлуатації, повинні підлягати періодичному технічному огляду після міжсезонного зберігання, '''але не рідше одного разу на 12 місяців.'''

'''Метою технічного огляду є встановлення:'''
* атракціон перебуває у справному стані, який забезпечує його безпечну експлуатацію;
* організація нагляду та обслуговування атракціонів відповідає вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил.]
'''Позачерговий технічний огляд''' проводиться після:
* реконструкції атракціону;
* ремонту відповідальних складових частин атракціону, в тому числі заміни складових частин гідро-, пневмоприводу (пристроїв,ущільнювачів циліндрів тощо), редукторів, гальм, канатів, ланцюгів тощо;
* перерви в експлуатації більше ніж на 12 місяців;
* демонтажу і встановлення на новому місці;
* закінчення граничного строку експлуатації (із застосуванням
* видів робіт, що не використовувалися під час експертного обстеження);
* експлуатаційної чи деградаційної відмови, виявлення зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин,інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів;
* аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру.
'''ХТО ПРОВОДИТЬ ТЕХНІЧНИЙ ОГЛЯД'''

Технічний огляд атракціонів, віднесених до атракціонів підвищеної небезпеки проводить:

'''''- організація, яка у порядку встановленому ДНАОП 0.00-4.05-03 (1631-2003-п), отримала дозвіл органу нагляду за охороною праці на право проведення технічних оглядів атракціонів або уповноваженою організацією.'''''

Технічний огляд атракціонів, що не віднесені до атракціонів підвищеної небезпеки, а також атракціонів пересувних містечок після демонтажу і встановлення на новому місці проводить:

'''''- технічна служба власника атракціонів із залученням за необхідності інших організацій'''''

'''Довідково.''' ''Технічний огляд після демонтажу і встановлення на новому місці атракціонів пересувних містечок не рідше одного разу на 12 місяців має проводити спеціалізована або уповноважена організації. ''' '''''

'''УВАГА!''' '''НЕ дозволяється''' перед проведенням технічного огляду відновлювати лакофарбовані покриття металевих конструкцій атракціонів.

'''Технічний огляд має включати:'''
* вивчення експлуатаційних (паспорт, настанова з експлуатації, журнал щоденного огляду атракціону тощо), конструкторських (проектних) і ремонтних документів;
* аналіз умов та режимів експлуатації;
* проведення огляду атракціону;
* проведення перевірки на функціонування механізмів і випробування (статичне і (або) динамічне) атракціону;
* оцінка технічного стану;
* визначення умов експлуатації та строку чергового технічного огляду.
== '''Організація безпечної експлуатації та обслуговування атракціонів''' ==
Суб'єкт господарювання, який експлуатує атракціони, забезпечує їх утримання в справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації належного обслуговування, технічного огляду та ремонту власними силами АБО укладає договір із спеціалізованою організацією на виконання зазначених робіт з урахуванням вимог цього розділу.

'''Суб'єкт господарювання:'''
* призначає працівника, відповідального за безпечну експлуатацію атракціонів;
* призначає працівника, відповідального за утримання атракціонів у справному стані;
* призначає обслуговувальний і ремонтний персонал (операторів, контролерів, електриків, слюсарів-ремонтників, налагоджувальників, монтажників тощо);
* створює ремонтну службу;
* установлює порядок проведення періодичного технічного обслуговування та ремонту;
* забезпечує в установлений термін і у випадках, зазначених у пунктах 10.3.1 і 10.3.3 цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил], проведення технічних оглядів;
* забезпечує умови для виконання відповідальними працівниками, обслуговувальним персоналом своїх обов'язків;
* організовує розроблення Положення про навчання з питань охорони праці, яке затверджується його наказом і діє в межах підприємства, та забезпечує його виконання;
* організовує розроблення та затверджує Інструкції з охорони праці для обслуговувального і ремонтного персоналу;
* забезпечує працівників Правилами та інструкціями.
'''Довідково.''' ''У разі володіння атракціоном громадянином, який здійснює підприємницьку діяльність без статусу юридичної особи і без залучення найманої праці, обов'язки відповідальних працівників може виконувати цей громадянин за умови проходження ним навчання та перевірки знань з питань охорони праці та цивільного захисту у сфері техногенної безпеки.''

'''УВАГА!''' Працівники, відповідальні за безпечну експлуатацію атракціонів і за утримання атракціонів у справному стані, обслуговувальним і ремонтний персонал перед призначенням повинні пройти навчання і перевірку знань з питань охорони праці та цивільного захисту у сфері техногенної безпеки, а також інструктаж і стажування відповідно до Положення про навчання.

'''Обслуговування відвідувачів і керування атракціонами мають виконувати оператори.'''

'''Оператори нижчеперелічених типів атракціонів повинні бути не молодше 18 років:'''

'''-''' будь-яких атракціонів, що перевозять відвідувачів, крім тих, що повільно рухаються, призначених у першу чергу для дітей;

- тирів, що використовують небезпечні метальні снаряди;

- атракціонів, розташованих у будь-яких закритих приміщеннях, розрахованих більш ніж на 30 чоловік і призначених у першу чергу для дітей.

'''У інших випадках оператори повинні бути не молодше 16 років.'''

Залежно від конструкції атракціону можуть призначатися помічники оператора у випадках, коли це передбачено настановою з експлуатації атракціону.
== '''Вимоги до безпечної експлуатації атракціонів''' ==
Експлуатація атракціонів має здійснюватися відповідно до вимог настанови з експлуатації атракціонів і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил]. Кожен пасажирський модуль повинен завантажуватися відповідно до схеми, зазначеної в настанові з експлуатації, включаючи випадки неповного завантаження.

'''Оператор або помічник оператора атракціону ПОВИННІ переконатися:'''
* що кожен відвідувач правильно розташований на посадковому місці,
* пристрій фіксації перебуває в необхідному положенні, а замок замкнений;
* що на атракціоні немає відвідувачів, для яких пристрої фіксації або сидіння не підходять за їх антропометричними даними або з інших причин.
* зазначені перевірки необхідно здійснити до пуску атракціону та перед подачею сигналу про готовність до пуску.
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правилами] встановлені наступні вимоги до безпечної експлуатації атракціонів:'''
* '''НЕ МОЖНА''' саджати відвідувачів на пасажирські місця, обладнання або фіксація яких несправні
* Відвідувачів необхідно чітко і ясно проінструктувати щодо необхідності дотримання правил поводження під час поїздки.
* Перед пуском атракціону необхідно переконатися, що ніхто з тих, хто, перебуває поруч, не піддасться небезпеці у разі пуску атракціону.
* Необхідно підготувати інструкції, що докладно описують процедуру безпечної та швидкої евакуації відвідувачів (бажано в тому ж транспортному засобі, у якому вони перебувають) у разі застрявання транспортного засобу поза зоною посадки (висадження).
* У випадку темних атракціонів має бути докладно описана процедура доставки відвідувачів до виходу. Ця процедура повинна підходити для всіх осіб, яким дозволено користуватися даним атракціоном, і повинна бути добре відома та зрозуміла оператору і помічникам оператора, які обслуговують цей атракціон.
* Частина території атракціону або біля нього, де відвідувачам перебувати небезпечно, повинна бути або обгороджена, або її межі мають бути чітко відзначені так, щоб унеможливити проникнення відвідувачів у небезпечну зону.
* Усі пасажирські модулі (за винятком спеціально призначених для використання без спостереження персоналу) під час користування ними відвідувачами мають постійно перебувати під контролем оператора.
* Оператор повинен приділяти увагу безпеці відвідувачів і перебувати біля пульта керування протягом усього сеансу.
* На атракціоні повинна бути така кількість службовців, яка необхідна для забезпечення його безпечної роботи. Кожен оператор може керувати одночасно тільки одним діючим атракціоном, що перевозить відвідувачів.
* Під час експлуатації атракціону швидкість його руху і його рухомих частин не повинна виходити за межі, зазначені в паспорті або в настанові з експлуатації.
* Атракціони не повинні експлуатуватися за несприятливих погодних умов, які можуть вплинути на умови роботи, стійкість положення або безпеку відвідувачів, у цьому разі в настанові з експлуатації мають бути зазначені обмеження, пов'язані зі зміною погодних умов.
* Особливу увагу варто приділяти екстремальним умовам, які можуть бути викликані рвучким вітром або посиленням його швидкості, чому може сприяти ефект аеродинамічної труби, створюваний сусідніми конструкціями. За необхідності варто використовувати відповідні пристрої для вимірювання швидкості вітру.
* '''НЕ дозволяється''' стягувати плату під час поїздки на атракціонах, що швидко рухаються, якщо зміна пози під час руху може привести до значного ризику для відвідувачів або персоналу.
* На інших атракціонах плата за користування атракціоном може стягуватися під час поїздки тільки в тому випадку, якщо відвідувачам не доводиться одночасно самим керувати транспортним засобом, тримати дітей або триматися за будь-яку частину атракціону, що є елементом системи безпечного розміщення відвідувачів.
* Істотною умовою безпечного користування атракціоном є належним чином здійснене спостереження за обстановкою.
* Спостереження може бути доповнено дистанційними засобами, наприклад телевізійними камерами, дисплеями або дзеркалами. Необхідно розташувати точки спостереження так, щоб забезпечити повний контроль усього, що відбувається на атракціоні чи в приміщенні.
* Необхідно приймати всі розумні заходи, включаючи зупинку атракціону, для припинення неприпустимих дій відвідувачів відносно обладнання, призначеного для забезпечення їх безпеки, а також безрозсудної поведінки та (або) невиконання чітких і обґрунтованих інструкцій.
* Якщо очевидно, що деякі відвідувачі через свої фізичні дані можуть піддатися небезпеці під час користування конкретними атракціонами, то таким відвідувачам не можна дозволяти користуватися цими атракціонами, якщо тільки немає можливості забезпечити їх додатковими засобами захисту. Заборона користування атракціоном для розваг на підставі медичних показників або міркувань безпеки не є дискримінацією.
* Кількість відвідувачів, що допускаються на платформи та трибуни, не повинна перевищувати зазначеної в паспорті та у кожному разі має бути забезпечена безпечна експлуатація.
* Аварійні проходи повинні бути вільними. За необхідності платформи слід звільнити від відвідувачів перед пуском візків або гондол. Якщо частини атракціону або відвідувачі розгойдуються на висоті менше 2,5 м над землею, доступ відвідувачів до цих зон має бути унеможливлений.
* Для відвідувачів, котрі очікують, за необхідності мають бути передбачені безпечні місця, доступ на які регулюється такими засобами, як поруччя, турнікети, або забезпечений додатковий контроль.
* На темних атракціонах необхідно забезпечити аварійні проходи та виходи, які повинні бути вільні від перешкод і мати гарне аварійне освітлення. Ризик спіткнутися і упасти має бути мінімальним, особливо там, де аварійні проходи перетинають рейкову колію або проходять уздовж неї.
* На атракціонах із рейковою колією місця її переходу відвідувачами повинні бути ясно позначені і вжиті заходи для попередження ризику спіткнутися та упасти.
* Інформація для відвідувачів повинна бути представлена у вигляді правил поведінки і користування даним видом атракціону або інших табличок, які варто викладати в ясній і зрозумілій формі, що унеможливлює різне тлумачення.
'''Правила поведінки і користування атракціоном повинні містити таку інформацію:'''
# максимальне число відвідувачів, на яке розрахований даний атракціон або пасажирський модуль (наприклад, гондола чи транспортний засіб);
# мінімальний вік або мінімальний (максимальний) зріст відвідувачів, на яких розрахований атракціон;
# обмеження для відвідувачів у користуванні даним атракціоном.
# заборона на користування даним атракціоном поширюється на відвідувачів з електрокардіостимуляторами, хворобами серця, вагітних жінок, відвідувачів із будь-якими порушеннями здоров'я, які можуть загостритися під час користування цим атракціоном;
# заборону брати із собою гострі, довгі та об'ємні предмети (тростини, парасольки тощо), а також тварин;
# повідомлення про небезпеку, що становлять вільно звисаючі шарфи та довге волосся;
# необхідність зберігати запропоноване положення (тобто не висувати руки та ноги або не вставати під час руху);
# заборону палити;
# заборону гойдатися в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння;
# заборону сидіти, ставати коліньми або стояти на поруччях і бічних стінках;
# заборону заплигувати або зістрибувати з атракціону під час руху.
На платформах і трибунах необхідно розмістити таблички, що забороняють розгойдуватися разом у такт, взявшись за руки, і ритмічно тупотіти ногами.

Оператор і помічники оператора атракціону повинні змушувати відвідувачів виконувати ці вимоги.

Якщо атракціон призначений тільки для дітей, зріст яких менше 140 см, що приблизно відповідає віку 10 років або молодше, то необхідно сповістити про це відвідувачів відповідними табличками.
== '''Відповідальність за порушення правил експлуатації атракціонів''' ==
Згідно статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України «Про охорону праці»] за справний стан і безпечну експлуатацію атракціонної техніки '''несе відповідальність суб’єкт господарювання (роботодавець).''' Запобігти загрозам і травмуванню відвідувачів атракціонів та створити належні умови – '''пріоритетне завдання для керівників та інженерно-технічних працівників, які обслуговують атракціонну техніку.'''

Відповідно до п. 11.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил] забезпечення цивільного захисту у сфері техногенної безпеки на об'єктах і в місцях атракціонів '''покладається на керівників (власників) цих об'єктів, організаторів проведення таких заходів й осіб, відповідальних за оренду цих приміщень (територій).'''

Відповідальними за порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил,] за безпечність конструкції, правильність вибору матеріалів, якість виготовлення, установлення, налагодження, реконструкції, ремонту, обслуговування, технічного огляду, експертного обстеження та експлуатації '''є підприємство, установа, організація (незалежно від форми власності та відомчої належності), що виконали відповідні роботи.'''
== '''Під час дії воєнного стану''' ==
На період дії воєнного стану машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-2021-%D0%BF#:~:text=2.%20%D0%93%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%88%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%80%D1%8F%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%20%D1%96%20%D0%BE%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%83%D0%B4%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2. у пунктах 2-9] групи А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77], експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

На період дії воєнного стану види робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF#:~:text=4.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%20%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%88%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%88%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%B0%D1%85%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%85%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%96%20%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8. 4], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF#:~:text=7.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%B2,%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B8. 7-9], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF#:~:text=11.%20%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%2C%20%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%2C%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%2C%20%D0%BC%D0%B5%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8. 11-21], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF#:~:text=23.%20%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%2C%20%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%86%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD. 23-27], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF#:~:text=29.%20%D0%A0%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%20%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%2C%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%89%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B1%20%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%20%D1%96%20%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2. 29] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF#:~:text=30.%20%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20(%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE)%2C%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%20%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D1%83. 30] групи А додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Суб’єкти господарювання, які набули право на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та/або виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, не пізніше одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану повинні отримати відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством.

Строк дії документів дозвільного характеру на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та на виконання робіт підвищеної небезпеки, який закінчився в період дії воєнного стану, автоматично продовжується на період дії воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування.
[[Категорія:Охорона праці]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Правові підстави експлуатації атракціонів

2024-11-18T15:28:29Z

Monatko.Denys: /* Отримання дозволу на експлуатацію */

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України «Про охорону праці»;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, які затверджено наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 01.03.2006 р. № 110;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF#Text Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений Постановою Кабінету Міністру від 26.10.2011 р. №1107;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/763-2016-%D0%BF#Text Перелік суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов’язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року №763.]
== '''Вимоги до будови, виготовлення, установлення, монтажу, безпечної експлуатації, ремонту та реконструкції атракціонної техніки''' ==
Вимоги до будови, виготовлення, установлення, монтажу, безпечної експлуатації, ремонту та реконструкції атракціонної техніки встановлюють ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, які затверджено наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 01.03.2006 р. № 110.]''

'''''Положення вказаних правил ПОШИРЮЮТЬСЯ на суб’єкти господарювання, які здійснюють виготовлення, монтаж, ремонт, реконструкцію, налагодження і забезпечення безпечної експлуатації стаціонарних, пересувних і мобільних атракціонів таких типів:'''''
* катальні механізовані та немеханізовані, у тому числі каруселі, гойдалки, качалки, катальні гори, гірки, колеса огляду, вежі, дороги, автодроми, катапульти тощо;
* атракціони з еластичними елементами (катапульти, стрибки з висоти на еластичному тросі тощо);
* водні, у тому числі гірки, спуски тощо;
* спортивні, у тому числі силові, тренажери, тири, батути тощо;
* обладнання дитячих ігрових майданчиків, у тому числі каруселі, гойдалки, качалки, гірки тощо.
'''''Водночас, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правила] НЕ ПОШИРЮЮТЬСЯ на:'''''
* видові та ігрові атракціони;
* надувні атракціони, у тому числі водні;
* атракціони, у яких використовуються тварини;
* лабіринти, кімнати сміху.
== '''Порядок забезпечення безпеки''' ==
Важливою умовою експлуатації атракціонів є забезпечення безпеки як персоналу так і відвідувачів. '''З цією метою необхідно:'''
# Провести ідентифікацію прогнозованої небезпеки, небезпечних подій і ситуацій, породжуваних механічним, електричним, хімічним (від сировини, матеріалів і інших речовин), термічним (тепловим) впливом, випромінюванням, водним середовищем, а також порушенням вимог ергономіки та іншими причинами.
# Вжити заходи щодо зменшення ризику виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій.
'''Такі заходи повинні містити:'''
* дотримання вимог проектування та технології виготовлення (облік і обмеження навантажень, розрахунки на міцність і стійкість, вибір конструкційних матеріалів тощо);
* зниження шкідливих впливів на відвідувачів;
* правильний вибір захисних, запобіжних пристроїв і огороджень;
* виключення наявності гострих крайок, кутів, частин, що виступають, тощо;
* виконання вимог ергономіки;
* урахування вимог безпеки під час розроблення та виготовлення систем керування;
* унеможливлення виникнення небезпек, пов'язаних з гідравлічним і пневматичним обладнанням;
* забезпечення пожежо- і електробезпечності тощо;
* унеможливлення розміщення стаціонарних, пересувних та мобільних атракціонів на територіях, які піддаються впливу несприятливих природних і геологічних процесів (селі, лавини, зсуви, обвали, заболоченість, підтоплення, просідання тощо) та техногенних явищ (зони можливого хімічного, радіаційного, біологічного, гідродинамічного ураження, пожежі);
* утримання у справному стані під'їздів до атракціонів та майданчиків біля них для аварійно-рятувальних технічних засобів;
* забезпечення засобами зв'язку та озвучення, утримання їх постійно в справному стані;
* очищення дна акваторій у місцях розташування водних атракціонів;
* укладення договорів про обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування місць розміщення атракціонів;
* навчання обслуговувального персоналу діям у разі виникнення аварійної або надзвичайної ситуації, розроблення та відпрацювання обслуговувальним персоналом сумісно з аварійно-рятувальними службами відповідних заходів з ліквідації аварій та надзвичайних ситуацій;
* забезпечення інформацією та інструкціями відвідувачів, обслуговувального персоналу та контроль виконання вимог інструкцій.
== '''Порядок введення атракціонів в експлуатацію''' ==
=== '''Отримання дозволу на експлуатацію''' ===
Суб'єкти господарювання, які мають намір експлуатувати атракціони, віднесені до атракціонів підвищеної небезпеки відповідно до пункту 10.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил,] а також дитячі механізовані атракціони, мають отримати дозвіл територіального органу з нагляду за охороною праці.

Для одержання дозволу неохідно:

1. Одержати висновок експертизи згідно з переліком робіт (експлуатації обладнання), на які планується отримати дозвіл відповідно до «групи А» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF#n317 Постанови № 1107] або «групи А» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-2021-%D0%BF#n61 Постанови № 77] (до "групи А" належать атракціони підвищеної небезпеки стаціонарні, пересувні та мобільні).

Висновки експертизи (далі — висновок) мають право підготувати лише ті організації, які отримали відповідні ліцензії і дозволи на видачу таких висновків.

''Для одержання висновку експертизи:''

* Оберіть експертно-технічний центр, що належить до сфери управління Держпраці або незалежну експертну організацію.
* Подайте заяву на виконання експертної оцінки стану охорони праці та безпеки підприємства встановленого зразка із зазначенням видів робіт із переліку.
* Укладіть договір на підготовку висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання.
* Складіть характеристику об’єкта, для якого має бути виконана експертна оцінка.
* В залежності від виду робіт підготуйте скан-копії необхідних документів.
* Оформіть доручення на особу, яка подає документи до експертно-технічного центру.
* Надайте копії документів до експертно-технічного центру:

# реєстраційних документів підприємства;
# наказів організаційних;
# матеріалів про проведення медоглядів;
# протоколів про навчання з охорони праці;
# документів про атестацію робочих місць;
# актів випробувань ЗІЗ та обладнання;
# перелік інструкцій з ОП;
# нормативно-технічної літератури (ПВР, технологічні карти);
# паспортів на механізми та обладнання;
# ліцензії на господарську діяльність;
# свідоцтво на право власності офісного приміщення.

* Отримайте висновок експертизи в експертно-технічному центрі.

2. Висновок та заяву подайте до територіального органу Держпраці чи адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі та отримайте дозвіл на відповідний вид робіт (обладнання) відповідно до додатків «групи А».

'''Увага! В березні 2022 р. прийнята постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану» № 357 (далі — [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/357-2022-%D0%BF#Text Постанова № 357]).'''

* на період дії воєнного стану машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 2-9 групи А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77, експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;

* на період дії воєнного стану види робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 4, 7–9, 11–21, 23–27, 29 і 30 групи А додатка 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107, виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

==== Дії для отримання Декларації відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці ====
1. Керівник підприємства має видати наказ на проведення аудиту з охорони праці.

2. Оформити висновок за результатами проведеного аудиту про дотримання вимог законодавства про охорону праці під час виконання заявлених робіт/експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки

3. Декларація подається:

* роботодавцем не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;

* роботодавцем або уповноваженою ним особою, надсилається поштою до адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій або в електронній формі через Портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числі через Портал електронних сервісів Мінекономіки, інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці (додаток 2).

4. Територіальний орган Держпраці здійснює реєстрацію декларацій на безоплатній основі протягом п’яти робочих днів з дня їх отримання.

=== '''Допуск атракціонів до експлуатації''' ===
Допуск атракціонів до експлуатації здійснюється в таких випадках:
* після монтажу;
* після реконструкції атракціону;
* на початку кожного сезону;
* після ремонту атракціону;
* після перерви в експлуатації більше ніж на 12 місяців;
* після проведення експертного обстеження атракціону;
* після заборони експлуатації посадовою особою територіального органу з нагляду за охороною праці у разі виявлення дефектів, пошкоджень і порушень цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил], що впливають на їх безпечну експлуатацію.
'''Допуск до експлуатації після монтажу нових атракціонів, а також реконструйованих і капітально відремонтованих здійснюється приймальною комісією, призначеною наказом суб'єкта господарювання, який їх експлуатує, до складу якої повинні входити представники:'''
* суб'єкта господарювання, у розпорядженні якого знаходиться експлуатація атракціону;
* організації, яка виконувала монтаж та налагоджування атракціону;
* територіального органу з нагляду за охороною праці;
* Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки МНС України;
* до комісії можуть бути включені представники інших зацікавлених організацій.
'''Приймальній комісії подаються:'''
* акт геологічних досліджень і дозвіл на виконання земляних робіт на місці монтажу (якщо це обумовлено в експлуатаційній документації);
* приймально-здавальний акт після монтажу;
* протокол первинного технічного огляду з усіма додатками (за наявності);
* експлуатаційна документація на атракціон.
* Комісія має право зажадати повторних випробувань для перевірки будь-якого параметра атракціону, який викликає сумніви під час розгляду наданих документів.
'''За результатами приймання складається акт про допуск атракціону до експлуатації та робиться відповідний запис у паспорті атракціону.'''

'''Допуск до експлуатації після монтажу немеханізованих атракціонів, призначених для обладнання дитячих ігрових майданчиків'''
* здійснюється працівником, відповідальним за безпечну експлуатацію атракціонів, призначеним за наказом суб’єкта господарювання, що експлуатує атракціон;
* приймання має оформлятися актом довільної форми з додаванням протоколів випробувань на міцність рухомих частин, підвісок та елементів несучих складових частин, а також результатів візуального огляду швів.
'''Допуск атракціонів до експлуатації на початку кожного сезону, а також після перерви в експлуатації більше ніж на 12 місяців і після проведення ремонту'''
* здійснюється працівником, відповідальним за безпечну експлуатацію атракціонів, на підставі результатів технічного огляду.
'''Допуск до експлуатації атракціонів пересувних містечок після демонтажу і встановлення на новому місці експлуатації'''
* здійснюється працівником, відповідальним за безпечну експлуатацію атракціонів, на підставі результатів технічного огляду.
'''Допуск до експлуатації атракціонів після експертного обстеження''', проведеного відповідно до вимог пункту 10.6.47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил]
* здійснюється працівником, відповідальним за безпечну експлуатацію атракціонів, на підставі позитивних результатів експертного обстеження.
'''Допуск до експлуатації атракціонів після заборони експлуатації посадовою особою територіального органу з нагляду за охороною праці'''
* здійснюється за участю цієї особи відповідно до припису виданого нею.
=== '''Технічний огляд атракціонів''' ===
Атракціони, що перебувають в експлуатації, повинні підлягати періодичному технічному огляду після міжсезонного зберігання, '''але не рідше одного разу на 12 місяців.'''

'''Метою технічного огляду є встановлення:'''
* атракціон перебуває у справному стані, який забезпечує його безпечну експлуатацію;
* організація нагляду та обслуговування атракціонів відповідає вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил.]
'''Позачерговий технічний огляд''' проводиться після:
* реконструкції атракціону;
* ремонту відповідальних складових частин атракціону, в тому числі заміни складових частин гідро-, пневмоприводу (пристроїв,ущільнювачів циліндрів тощо), редукторів, гальм, канатів, ланцюгів тощо;
* перерви в експлуатації більше ніж на 12 місяців;
* демонтажу і встановлення на новому місці;
* закінчення граничного строку експлуатації (із застосуванням
* видів робіт, що не використовувалися під час експертного обстеження);
* експлуатаційної чи деградаційної відмови, виявлення зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин,інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів;
* аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру.
'''ХТО ПРОВОДИТЬ ТЕХНІЧНИЙ ОГЛЯД'''

Технічний огляд атракціонів, віднесених до атракціонів підвищеної небезпеки проводить:

'''''- організація, яка у порядку встановленому ДНАОП 0.00-4.05-03 (1631-2003-п), отримала дозвіл органу нагляду за охороною праці на право проведення технічних оглядів атракціонів або уповноваженою організацією.'''''

Технічний огляд атракціонів, що не віднесені до атракціонів підвищеної небезпеки, а також атракціонів пересувних містечок після демонтажу і встановлення на новому місці проводить:

'''''- технічна служба власника атракціонів із залученням за необхідності інших організацій'''''

'''Довідково.''' ''Технічний огляд після демонтажу і встановлення на новому місці атракціонів пересувних містечок не рідше одного разу на 12 місяців має проводити спеціалізована або уповноважена організації. ''' '''''

'''УВАГА!''' '''НЕ дозволяється''' перед проведенням технічного огляду відновлювати лакофарбовані покриття металевих конструкцій атракціонів.

'''Технічний огляд має включати:'''
* вивчення експлуатаційних (паспорт, настанова з експлуатації, журнал щоденного огляду атракціону тощо), конструкторських (проектних) і ремонтних документів;
* аналіз умов та режимів експлуатації;
* проведення огляду атракціону;
* проведення перевірки на функціонування механізмів і випробування (статичне і (або) динамічне) атракціону;
* оцінка технічного стану;
* визначення умов експлуатації та строку чергового технічного огляду.
== '''Організація безпечної експлуатації та обслуговування атракціонів''' ==
Суб'єкт господарювання, який експлуатує атракціони, забезпечує їх утримання в справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації належного обслуговування, технічного огляду та ремонту власними силами АБО укладає договір із спеціалізованою організацією на виконання зазначених робіт з урахуванням вимог цього розділу.

'''Суб'єкт господарювання:'''
* призначає працівника, відповідального за безпечну експлуатацію атракціонів;
* призначає працівника, відповідального за утримання атракціонів у справному стані;
* призначає обслуговувальний і ремонтний персонал (операторів, контролерів, електриків, слюсарів-ремонтників, налагоджувальників, монтажників тощо);
* створює ремонтну службу;
* установлює порядок проведення періодичного технічного обслуговування та ремонту;
* забезпечує в установлений термін і у випадках, зазначених у пунктах 10.3.1 і 10.3.3 цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил], проведення технічних оглядів;
* забезпечує умови для виконання відповідальними працівниками, обслуговувальним персоналом своїх обов'язків;
* організовує розроблення Положення про навчання з питань охорони праці, яке затверджується його наказом і діє в межах підприємства, та забезпечує його виконання;
* організовує розроблення та затверджує Інструкції з охорони праці для обслуговувального і ремонтного персоналу;
* забезпечує працівників Правилами та інструкціями.
'''Довідково.''' ''У разі володіння атракціоном громадянином, який здійснює підприємницьку діяльність без статусу юридичної особи і без залучення найманої праці, обов'язки відповідальних працівників може виконувати цей громадянин за умови проходження ним навчання та перевірки знань з питань охорони праці та цивільного захисту у сфері техногенної безпеки.''

'''УВАГА!''' Працівники, відповідальні за безпечну експлуатацію атракціонів і за утримання атракціонів у справному стані, обслуговувальним і ремонтний персонал перед призначенням повинні пройти навчання і перевірку знань з питань охорони праці та цивільного захисту у сфері техногенної безпеки, а також інструктаж і стажування відповідно до Положення про навчання.

'''Обслуговування відвідувачів і керування атракціонами мають виконувати оператори.'''

'''Оператори нижчеперелічених типів атракціонів повинні бути не молодше 18 років:'''

'''-''' будь-яких атракціонів, що перевозять відвідувачів, крім тих, що повільно рухаються, призначених у першу чергу для дітей;

- тирів, що використовують небезпечні метальні снаряди;

- атракціонів, розташованих у будь-яких закритих приміщеннях, розрахованих більш ніж на 30 чоловік і призначених у першу чергу для дітей.

'''У інших випадках оператори повинні бути не молодше 16 років.'''

Залежно від конструкції атракціону можуть призначатися помічники оператора у випадках, коли це передбачено настановою з експлуатації атракціону.
== '''Вимоги до безпечної експлуатації атракціонів''' ==
Експлуатація атракціонів має здійснюватися відповідно до вимог настанови з експлуатації атракціонів і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил]. Кожен пасажирський модуль повинен завантажуватися відповідно до схеми, зазначеної в настанові з експлуатації, включаючи випадки неповного завантаження.

'''Оператор або помічник оператора атракціону ПОВИННІ переконатися:'''
* що кожен відвідувач правильно розташований на посадковому місці,
* пристрій фіксації перебуває в необхідному положенні, а замок замкнений;
* що на атракціоні немає відвідувачів, для яких пристрої фіксації або сидіння не підходять за їх антропометричними даними або з інших причин.
* зазначені перевірки необхідно здійснити до пуску атракціону та перед подачею сигналу про готовність до пуску.
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правилами] встановлені наступні вимоги до безпечної експлуатації атракціонів:'''
* '''НЕ МОЖНА''' саджати відвідувачів на пасажирські місця, обладнання або фіксація яких несправні
* Відвідувачів необхідно чітко і ясно проінструктувати щодо необхідності дотримання правил поводження під час поїздки.
* Перед пуском атракціону необхідно переконатися, що ніхто з тих, хто, перебуває поруч, не піддасться небезпеці у разі пуску атракціону.
* Необхідно підготувати інструкції, що докладно описують процедуру безпечної та швидкої евакуації відвідувачів (бажано в тому ж транспортному засобі, у якому вони перебувають) у разі застрявання транспортного засобу поза зоною посадки (висадження).
* У випадку темних атракціонів має бути докладно описана процедура доставки відвідувачів до виходу. Ця процедура повинна підходити для всіх осіб, яким дозволено користуватися даним атракціоном, і повинна бути добре відома та зрозуміла оператору і помічникам оператора, які обслуговують цей атракціон.
* Частина території атракціону або біля нього, де відвідувачам перебувати небезпечно, повинна бути або обгороджена, або її межі мають бути чітко відзначені так, щоб унеможливити проникнення відвідувачів у небезпечну зону.
* Усі пасажирські модулі (за винятком спеціально призначених для використання без спостереження персоналу) під час користування ними відвідувачами мають постійно перебувати під контролем оператора.
* Оператор повинен приділяти увагу безпеці відвідувачів і перебувати біля пульта керування протягом усього сеансу.
* На атракціоні повинна бути така кількість службовців, яка необхідна для забезпечення його безпечної роботи. Кожен оператор може керувати одночасно тільки одним діючим атракціоном, що перевозить відвідувачів.
* Під час експлуатації атракціону швидкість його руху і його рухомих частин не повинна виходити за межі, зазначені в паспорті або в настанові з експлуатації.
* Атракціони не повинні експлуатуватися за несприятливих погодних умов, які можуть вплинути на умови роботи, стійкість положення або безпеку відвідувачів, у цьому разі в настанові з експлуатації мають бути зазначені обмеження, пов'язані зі зміною погодних умов.
* Особливу увагу варто приділяти екстремальним умовам, які можуть бути викликані рвучким вітром або посиленням його швидкості, чому може сприяти ефект аеродинамічної труби, створюваний сусідніми конструкціями. За необхідності варто використовувати відповідні пристрої для вимірювання швидкості вітру.
* '''НЕ дозволяється''' стягувати плату під час поїздки на атракціонах, що швидко рухаються, якщо зміна пози під час руху може привести до значного ризику для відвідувачів або персоналу.
* На інших атракціонах плата за користування атракціоном може стягуватися під час поїздки тільки в тому випадку, якщо відвідувачам не доводиться одночасно самим керувати транспортним засобом, тримати дітей або триматися за будь-яку частину атракціону, що є елементом системи безпечного розміщення відвідувачів.
* Істотною умовою безпечного користування атракціоном є належним чином здійснене спостереження за обстановкою.
* Спостереження може бути доповнено дистанційними засобами, наприклад телевізійними камерами, дисплеями або дзеркалами. Необхідно розташувати точки спостереження так, щоб забезпечити повний контроль усього, що відбувається на атракціоні чи в приміщенні.
* Необхідно приймати всі розумні заходи, включаючи зупинку атракціону, для припинення неприпустимих дій відвідувачів відносно обладнання, призначеного для забезпечення їх безпеки, а також безрозсудної поведінки та (або) невиконання чітких і обґрунтованих інструкцій.
* Якщо очевидно, що деякі відвідувачі через свої фізичні дані можуть піддатися небезпеці під час користування конкретними атракціонами, то таким відвідувачам не можна дозволяти користуватися цими атракціонами, якщо тільки немає можливості забезпечити їх додатковими засобами захисту. Заборона користування атракціоном для розваг на підставі медичних показників або міркувань безпеки не є дискримінацією.
* Кількість відвідувачів, що допускаються на платформи та трибуни, не повинна перевищувати зазначеної в паспорті та у кожному разі має бути забезпечена безпечна експлуатація.
* Аварійні проходи повинні бути вільними. За необхідності платформи слід звільнити від відвідувачів перед пуском візків або гондол. Якщо частини атракціону або відвідувачі розгойдуються на висоті менше 2,5 м над землею, доступ відвідувачів до цих зон має бути унеможливлений.
* Для відвідувачів, котрі очікують, за необхідності мають бути передбачені безпечні місця, доступ на які регулюється такими засобами, як поруччя, турнікети, або забезпечений додатковий контроль.
* На темних атракціонах необхідно забезпечити аварійні проходи та виходи, які повинні бути вільні від перешкод і мати гарне аварійне освітлення. Ризик спіткнутися і упасти має бути мінімальним, особливо там, де аварійні проходи перетинають рейкову колію або проходять уздовж неї.
* На атракціонах із рейковою колією місця її переходу відвідувачами повинні бути ясно позначені і вжиті заходи для попередження ризику спіткнутися та упасти.
* Інформація для відвідувачів повинна бути представлена у вигляді правил поведінки і користування даним видом атракціону або інших табличок, які варто викладати в ясній і зрозумілій формі, що унеможливлює різне тлумачення.
'''Правила поведінки і користування атракціоном повинні містити таку інформацію:'''
# максимальне число відвідувачів, на яке розрахований даний атракціон або пасажирський модуль (наприклад, гондола чи транспортний засіб);
# мінімальний вік або мінімальний (максимальний) зріст відвідувачів, на яких розрахований атракціон;
# обмеження для відвідувачів у користуванні даним атракціоном.
# заборона на користування даним атракціоном поширюється на відвідувачів з електрокардіостимуляторами, хворобами серця, вагітних жінок, відвідувачів із будь-якими порушеннями здоров'я, які можуть загостритися під час користування цим атракціоном;
# заборону брати із собою гострі, довгі та об'ємні предмети (тростини, парасольки тощо), а також тварин;
# повідомлення про небезпеку, що становлять вільно звисаючі шарфи та довге волосся;
# необхідність зберігати запропоноване положення (тобто не висувати руки та ноги або не вставати під час руху);
# заборону палити;
# заборону гойдатися в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння;
# заборону сидіти, ставати коліньми або стояти на поруччях і бічних стінках;
# заборону заплигувати або зістрибувати з атракціону під час руху.
На платформах і трибунах необхідно розмістити таблички, що забороняють розгойдуватися разом у такт, взявшись за руки, і ритмічно тупотіти ногами.

Оператор і помічники оператора атракціону повинні змушувати відвідувачів виконувати ці вимоги.

Якщо атракціон призначений тільки для дітей, зріст яких менше 140 см, що приблизно відповідає віку 10 років або молодше, то необхідно сповістити про це відвідувачів відповідними табличками.
== '''Відповідальність за порушення правил експлуатації атракціонів''' ==
Згідно статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України «Про охорону праці»] за справний стан і безпечну експлуатацію атракціонної техніки '''несе відповідальність суб’єкт господарювання (роботодавець).''' Запобігти загрозам і травмуванню відвідувачів атракціонів та створити належні умови – '''пріоритетне завдання для керівників та інженерно-технічних працівників, які обслуговують атракціонну техніку.'''

Відповідно до п. 11.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил] забезпечення цивільного захисту у сфері техногенної безпеки на об'єктах і в місцях атракціонів '''покладається на керівників (власників) цих об'єктів, організаторів проведення таких заходів й осіб, відповідальних за оренду цих приміщень (територій).'''

Відповідальними за порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-06#Text Правил,] за безпечність конструкції, правильність вибору матеріалів, якість виготовлення, установлення, налагодження, реконструкції, ремонту, обслуговування, технічного огляду, експертного обстеження та експлуатації '''є підприємство, установа, організація (незалежно від форми власності та відомчої належності), що виконали відповідні роботи.'''
== '''Під час дії воєнного стану''' ==
На період дії воєнного стану машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-2021-%D0%BF#:~:text=2.%20%D0%93%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%88%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%80%D1%8F%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%81%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%20%D1%96%20%D0%BE%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%83%D0%B4%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2. у пунктах 2-9] групи А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77], експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

На період дії воєнного стану види робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF#:~:text=4.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%20%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%88%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%88%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%B0%D1%85%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%85%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%96%20%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8. 4], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF#:~:text=7.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%B2,%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B8. 7-9], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF#:~:text=11.%20%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%2C%20%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%2C%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%2C%20%D0%BC%D0%B5%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8. 11-21], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF#:~:text=23.%20%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%2C%20%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%86%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD. 23-27], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF#:~:text=29.%20%D0%A0%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%20%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%2C%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%89%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B1%20%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%20%D1%96%20%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2. 29] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF#:~:text=30.%20%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20(%D0%BD%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE)%2C%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%20%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D1%83. 30] групи А додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Суб’єкти господарювання, які набули право на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та/або виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, не пізніше одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану повинні отримати відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством.

Строк дії документів дозвільного характеру на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та на виконання робіт підвищеної небезпеки, який закінчився в період дії воєнного стану, автоматично продовжується на період дії воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування.
[[Категорія:Охорона праці]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Влаштування до притулку особи, яка постраждала від домашнього насильства

2024-11-18T14:05:04Z

Monatko.Denys: /* Робота притулків в умовах карантину */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 Закон України "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15 Закон України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/655-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 655 "Про затвердження Типового положення про притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/273-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2018 № 273 "Про затвердження Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року"]
== Загальна інформація ==
У відповідності до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»] до спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать, зокрема, притулки для постраждалих осіб.

'''Притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі''' - спеціалізована служба підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.

Притулок утворюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
== Особи, які мають права на влаштування до притулку ==
* ''Повнолітня постраждала особа, направлена:''
- структурним підрозділом місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії насильству;

- уповноваженим підрозділом органу Національної поліції;

- центром соціальних служб;

- мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги постраждалим особам.
* ''Особа, яка не досягла повноліття, але перебуває (перебувала) у зареєстрованому шлюбі.''
* ''Дитина у разі її прийняття до притулку разом з матір’ю/батьком або особою, яка їх замінює.''
* Внутрішньо переміщені особи, іноземці та особи без громадянства приймаються до притулку на загальних підставах.
Притулок протягом однієї доби інформує службу у справах дітей та відповідний підрозділ органу Національної поліції у разі направлення до нього матері/батька або особи, яка їх замінює, з дитиною.
== Особи, які не влаштовуються до притулку ==
* з ознаками гострих інфекційних та венеричних захворювань;
* з інфекційними захворюваннями шкіри та волосся, хворі на туберкульоз;
* за інших обставин, що свідчать про безпосередню небезпеку постраждалої особи або для інших осіб.
''Зазначені постраждалі особи підлягають невідкладному направленню до закладів охорони здоров’я з одночасним повідомленням відповідно до законодавства про факт вчинення щодо них насильства.''

'''ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ! Перебування у притулку особи, яка вчинила насильство стосовно постраждалих осіб, які перебувають у притулку та перебування в одній будівлі притулку повнолітніх постраждалих осіб різної статі.'''
== Порядок влаштування особи, яка постраждала від домашнього насильства до притулку ==
'''1. Отримання направлення, яке видається одним із суб’єктів:'''
* ''структурним підрозділом місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії насильству;''

* ''уповноваженим підрозділом органу Національної поліції;''
* ''центром соціальних служб;''
* ''мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги постраждалим особам.''
'''2. Особиста заява постраждалої особи, до якої додається копія документа, що посвідчує особу (за наявності).'''

'''3. Видача наказу директора притулку або керівника закладу/установи про влаштування або відмову у влаштуванні постраждалої особи до притулку.'''
* ''Наказ видається не пізніше ніж через '''три робочих дні з дати подання особистої заяви постраждалою особою''' або отримання її поінформованої згоди.''
* ''В наказі зазначається працівник, відповідальний за організацію та надання допомоги (послуг) постраждалій особі.''
'''4. Оцінка потреб постраждалої особи та забезпечення укладення договору про надання послуг''' ''(протягом трьох робочих днів з дати видання наказу про влаштування постраждалої особи до притулку).''

'''5. Складення плану індивідуальної роботи з постраждалою особою та забезпечення його виконання.'''

'''6. Вжиття заходів до захисту персональних даних відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних».'''

'''''У разі відсутності в постраждалої особи документа, що посвідчує особу:'''''
* Відповідальний працівник разом із суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству '''протягом трьох робочих днів з дня її звернення''' вживають організаційні заходи, спрямовані на сприяння постраждалій особі в отриманні необхідного документа та подання його копії до притулку.
* У разі коли протягом цього часу з поважних та незалежних від постраждалої особи причин не отримано документа, що посвідчує її особу, відповідні заходи вживаються протягом строку, достатнього для отримання необхідного документа, при цьому постраждала особа продовжує перебувати у притулку та отримувати всі необхідні послуги.
==Строк перебування постраждалої особи у притулку ==
Строк перебування постраждалої особи у притулку '''не може перевищувати трьох місяців.'''

'''Продовження строку перебування притулку:'''
* у разі потреби та за результатами виконання плану індивідуальної роботи з постраждалою особою;
* строк її перебування у притулку '''може бути продовжено до шести місяців;'''
* про продовження строку перебування постраждалої особи у притулку видається наказ директора притулку або керівника закладу/установи соціального чи іншого спрямування;
* вносяться зміни до договору про надання послуг;
* переглядається/коригується індивідуальний план роботи.
== Підстави для вибуття з притулку ==
* Виявлення, умов за яких особа не має право на влаштування у притулку, а саме:
- перебування особи у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;

- особа має ознаки гострих інфекційних та венеричних захворювань;

- наявність психічних захворювань у гострій стадії, хронічних психічних захворювань у стадії загострення, пограничних станів, що супроводжуються розладами поведінки, шкідливими для хворого та інших осіб;

- наявність інфекційних захворювань шкіри та волосся, хворі на туберкульоз;

- за інших обставин, що свідчать про безпосередню небезпеку постраждалої особи або для інших осіб.
* Відмова від укладення або продовження строку дії договору про надання послуг притулку.
* Письмова заява постраждалої особи.
* Розв’язання проблемних питань постраждалої особи, які були підставою для влаштування.
* Відмова від проходження медичного огляду.
* Розголошення інформації про притулок (місцезнаходження, персонал, осіб, які в ньому перебувають або залучаються до його роботи).
* Закінчення строку перебування.
* Порушення правил внутрішнього розпорядку.
* Умисне перешкоджання постраждалою особою в отриманні документа, що підтверджує її особу.
* Смерть постраждалої особи.
== Вартість послуг ==
Надання притулком послуг постраждалим особам '''здійснюється на безоплатній основі''' в обсязі, визначеному державними стандартами надання соціальних послуг, затвердженими Мінсоцполітики.

Зміст та обсяг соціальної послуги для кожної постраждалої особи визначається індивідуально залежно від її потреб і '''зазначається в договорі про надання соціальної послуги.'''

Притулок може надавати платні соціальні послуги (у межах наявних можливостей) згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/12-2004-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 12 «Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку»]
== Інформація про притулки для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі ==
Установи та заклади для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі наявні в таких областях України: '''''Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Закарпатська, Запорізька, Київська, Львівська, Одеська, Полтавська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Черкаська, Чернівецька та у місті Києві.'''''

Більш детально про режим роботи та контактні дані установ та організацій для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі можна дізнатися [https://docs.google.com/spreadsheets/d/1ge_nlpQWXQE0GdcC7hqoHmrEEMCnMhUZ/edit#gid=1082709954 тут.]
=== Додаткова інформація ===
На базі Урядового контактного центру працює цілодобовий сервіс доступний '''за номером 15-47.''' Дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними. Для громадян, які перебувають за кордоном номер телефону +38 (044) 284-19-43 (оплата за тарифами відповідного оператора зв’язку).

'''На «гарячій» лінії працівниками Урядового контактного центру:'''

- реєструютьється звернення або повідомлення про вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі та насильства стосовно дітей в Єдиній системі опрацювання звернень, опрацьовують звернення та надсилають державним органам за належністю;

- надаютьється перша невідкладна психологічна допомога або консультація, а також подаються контактні дані загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб або інших надавачів соціальних послуг обласного, районного рівня та рівня територіальної громади для надання належної психологічної допомоги та реєструється факт надання консультації в Єдиній системі опрацювання звернень;

- подається постраждалій особі або її законному представнику (якщо він не є кривдником) вичерпна інформація про права постраждалої особи, соціальну, медичну, психологічну, безоплатну правничу допомогу, а також послуги, якими вона може скористатися, про право вимагати відшкодування кривдником завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, та про вжиті до кривдника заходи.

Якщо Ви опинились у складних життєвих обставинах, спричинених стихійним лихом, насильством чи його реальною загрозою, якщо стали жертвою торгівлі людьми, зверніться до '''Національної поліції України''' за номерами телефонів: '''102''' або '''0 800 500 202.'''

Для дітей працює '''Національна дитяча «гаряча» лінія,''' на яку можна звернутися за телефонами: '''116 111''' (безкоштовно з мобільних телефонів) або '''0 800 500 225''' (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів). Консультування проводиться з понеділка по п’ятницю з 12.00 по 16.00.

Основні теми, з яких консультують на Національній дитячій «гарячій лінії» – насильство над дітьми та жорстоке поводження з ними у сім’ї та з боку оточення, психологічні проблеми, негаразди у стосунках з дорослими та однолітками, майнові права дітей, питання встановлення опіки, а також булінг і безпека в Інтернеті.

На '''Національній «гарячій» лінії з питань запобігання насильству в сім’ї, торгівлі людьми та тендерної дискримінації''' абоненти можуть отримати загальну інформацію щодо існуючої проблеми насильства у суспільстві та шляхів захисту своїх прав; фахову соціально-психологічну, юридичну (в тому числі судовий супровід) та інформаційну підтримку; консультації щодо порушення прав дитини (втягнення дітей до проституції, порнографії, насильство над дітьми) та шляхів їх вирішення; консультації щодо безпечної поведінки дітей в Інтернеті; номери телефонів дільничних інспекторів міліції, кримінальної міліції у справах дітей, центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, служб у справах дітей а також громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від домашнього насильства. Сервіс доступний за номерами телефонів: '''116 123''' (безкоштовно з мобільних телефонів) або '''0 800 500 335''' (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів). Лінії працюють анонімно, конфіденційно та безкоштовно.

Контакти '''[https://legalaid.gov.ua/tsentry/ центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги] можна знайти на''' сайті [https://legalaid.gov.ua/ Координаційного центру з надання правової допомоги]. Єдиний контакт-центр системи надання безоплатної правової допомоги: '''0 800 213 103.'''

Номер для дзвінків з-за кордону +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку).

З інформацією стосовно власних дій, правилами безпеки у разі загрози фізичного, економічного, сексуального або психологичного насильства можна ознайомитись на сторінці Проекту, спрямованого на забезпечення потреб жінок та дівчат-підлітків, які постраждали від ґендерно-обумовленого насильства «Розірви коло» за посиланням <nowiki>http://rozirvykolo.org/</nowiki> та на сайті Громадської організації «Ла Страда – Україна» за посиланням: <nowiki>http://www.la-</nowiki> strada.org.ua/ucp mod information showcategory 3.html.

За посиланням <nowiki>https://dismp.gov.ua/library</nowiki> на сайті Державної установи «Державний інститут сімейної та молодіжної політики» можна ознайомитися з інформаційними матеріалами щодо запобігання та протидії домашньому насильству.
=== Робота притулків в умовах карантину ===
В умовах пандемії коронавірусної інфекції COVID-19 установи та заклади, що надають послуги екстрено (кризово) особам, які постраждали від домашнього насильства, працюють у робочому режимі та забезпечують надання соціальних послуг постраждалим особам з обов’язковим дотриманням правил карантину.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''скасовано''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

{| class="wikitable"
|-
| Цікаво! 
[https://rm.coe.int/cvavgu-jan2018-3-ua-web/16807874df Рекомендації щодо організації роботи притулків для жертв насильства щодо жінок і жертв домашнього насильства в рамках Проекту Ради Європи "Боротьба з насильством щодо жінок та дітей в Україні"]
|}

[[Категорія:Домашнє насильство]]

Влаштування до притулку особи, яка постраждала від домашнього насильства

2024-11-18T14:02:15Z

Monatko.Denys: /* Особи, які мають права на влаштування до притулку */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 Закон України "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15 Закон України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/655-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 655 "Про затвердження Типового положення про притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/273-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2018 № 273 "Про затвердження Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року"]
== Загальна інформація ==
У відповідності до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»] до спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать, зокрема, притулки для постраждалих осіб.

'''Притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі''' - спеціалізована служба підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.

Притулок утворюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
== Особи, які мають права на влаштування до притулку ==
* ''Повнолітня постраждала особа, направлена:''
- структурним підрозділом місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії насильству;

- уповноваженим підрозділом органу Національної поліції;

- центром соціальних служб;

- мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги постраждалим особам.
* ''Особа, яка не досягла повноліття, але перебуває (перебувала) у зареєстрованому шлюбі.''
* ''Дитина у разі її прийняття до притулку разом з матір’ю/батьком або особою, яка їх замінює.''
* Внутрішньо переміщені особи, іноземці та особи без громадянства приймаються до притулку на загальних підставах.
Притулок протягом однієї доби інформує службу у справах дітей та відповідний підрозділ органу Національної поліції у разі направлення до нього матері/батька або особи, яка їх замінює, з дитиною.
== Особи, які не влаштовуються до притулку ==
* з ознаками гострих інфекційних та венеричних захворювань;
* з інфекційними захворюваннями шкіри та волосся, хворі на туберкульоз;
* за інших обставин, що свідчать про безпосередню небезпеку постраждалої особи або для інших осіб.
''Зазначені постраждалі особи підлягають невідкладному направленню до закладів охорони здоров’я з одночасним повідомленням відповідно до законодавства про факт вчинення щодо них насильства.''

'''ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ! Перебування у притулку особи, яка вчинила насильство стосовно постраждалих осіб, які перебувають у притулку та перебування в одній будівлі притулку повнолітніх постраждалих осіб різної статі.'''
== Порядок влаштування особи, яка постраждала від домашнього насильства до притулку ==
'''1. Отримання направлення, яке видається одним із суб’єктів:'''
* ''структурним підрозділом місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії насильству;''

* ''уповноваженим підрозділом органу Національної поліції;''
* ''центром соціальних служб;''
* ''мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги постраждалим особам.''
'''2. Особиста заява постраждалої особи, до якої додається копія документа, що посвідчує особу (за наявності).'''

'''3. Видача наказу директора притулку або керівника закладу/установи про влаштування або відмову у влаштуванні постраждалої особи до притулку.'''
* ''Наказ видається не пізніше ніж через '''три робочих дні з дати подання особистої заяви постраждалою особою''' або отримання її поінформованої згоди.''
* ''В наказі зазначається працівник, відповідальний за організацію та надання допомоги (послуг) постраждалій особі.''
'''4. Оцінка потреб постраждалої особи та забезпечення укладення договору про надання послуг''' ''(протягом трьох робочих днів з дати видання наказу про влаштування постраждалої особи до притулку).''

'''5. Складення плану індивідуальної роботи з постраждалою особою та забезпечення його виконання.'''

'''6. Вжиття заходів до захисту персональних даних відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних».'''

'''''У разі відсутності в постраждалої особи документа, що посвідчує особу:'''''
* Відповідальний працівник разом із суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству '''протягом трьох робочих днів з дня її звернення''' вживають організаційні заходи, спрямовані на сприяння постраждалій особі в отриманні необхідного документа та подання його копії до притулку.
* У разі коли протягом цього часу з поважних та незалежних від постраждалої особи причин не отримано документа, що посвідчує її особу, відповідні заходи вживаються протягом строку, достатнього для отримання необхідного документа, при цьому постраждала особа продовжує перебувати у притулку та отримувати всі необхідні послуги.
==Строк перебування постраждалої особи у притулку ==
Строк перебування постраждалої особи у притулку '''не може перевищувати трьох місяців.'''

'''Продовження строку перебування притулку:'''
* у разі потреби та за результатами виконання плану індивідуальної роботи з постраждалою особою;
* строк її перебування у притулку '''може бути продовжено до шести місяців;'''
* про продовження строку перебування постраждалої особи у притулку видається наказ директора притулку або керівника закладу/установи соціального чи іншого спрямування;
* вносяться зміни до договору про надання послуг;
* переглядається/коригується індивідуальний план роботи.
== Підстави для вибуття з притулку ==
* Виявлення, умов за яких особа не має право на влаштування у притулку, а саме:
- перебування особи у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;

- особа має ознаки гострих інфекційних та венеричних захворювань;

- наявність психічних захворювань у гострій стадії, хронічних психічних захворювань у стадії загострення, пограничних станів, що супроводжуються розладами поведінки, шкідливими для хворого та інших осіб;

- наявність інфекційних захворювань шкіри та волосся, хворі на туберкульоз;

- за інших обставин, що свідчать про безпосередню небезпеку постраждалої особи або для інших осіб.
* Відмова від укладення або продовження строку дії договору про надання послуг притулку.
* Письмова заява постраждалої особи.
* Розв’язання проблемних питань постраждалої особи, які були підставою для влаштування.
* Відмова від проходження медичного огляду.
* Розголошення інформації про притулок (місцезнаходження, персонал, осіб, які в ньому перебувають або залучаються до його роботи).
* Закінчення строку перебування.
* Порушення правил внутрішнього розпорядку.
* Умисне перешкоджання постраждалою особою в отриманні документа, що підтверджує її особу.
* Смерть постраждалої особи.
== Вартість послуг ==
Надання притулком послуг постраждалим особам '''здійснюється на безоплатній основі''' в обсязі, визначеному державними стандартами надання соціальних послуг, затвердженими Мінсоцполітики.

Зміст та обсяг соціальної послуги для кожної постраждалої особи визначається індивідуально залежно від її потреб і '''зазначається в договорі про надання соціальної послуги.'''

Притулок може надавати платні соціальні послуги (у межах наявних можливостей) згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/12-2004-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 12 «Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку»]
== Інформація про притулки для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі ==
Установи та заклади для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі наявні в таких областях України: '''''Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Закарпатська, Запорізька, Київська, Львівська, Одеська, Полтавська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Черкаська, Чернівецька та у місті Києві.'''''

Більш детально про режим роботи та контактні дані установ та організацій для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі можна дізнатися [https://docs.google.com/spreadsheets/d/1ge_nlpQWXQE0GdcC7hqoHmrEEMCnMhUZ/edit#gid=1082709954 тут.]
=== Додаткова інформація ===
На базі Урядового контактного центру працює цілодобовий сервіс доступний '''за номером 15-47.''' Дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними. Для громадян, які перебувають за кордоном номер телефону +38 (044) 284-19-43 (оплата за тарифами відповідного оператора зв’язку).

'''На «гарячій» лінії працівниками Урядового контактного центру:'''

- реєструютьється звернення або повідомлення про вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі та насильства стосовно дітей в Єдиній системі опрацювання звернень, опрацьовують звернення та надсилають державним органам за належністю;

- надаютьється перша невідкладна психологічна допомога або консультація, а також подаються контактні дані загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб або інших надавачів соціальних послуг обласного, районного рівня та рівня територіальної громади для надання належної психологічної допомоги та реєструється факт надання консультації в Єдиній системі опрацювання звернень;

- подається постраждалій особі або її законному представнику (якщо він не є кривдником) вичерпна інформація про права постраждалої особи, соціальну, медичну, психологічну, безоплатну правничу допомогу, а також послуги, якими вона може скористатися, про право вимагати відшкодування кривдником завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, та про вжиті до кривдника заходи.

Якщо Ви опинились у складних життєвих обставинах, спричинених стихійним лихом, насильством чи його реальною загрозою, якщо стали жертвою торгівлі людьми, зверніться до '''Національної поліції України''' за номерами телефонів: '''102''' або '''0 800 500 202.'''

Для дітей працює '''Національна дитяча «гаряча» лінія,''' на яку можна звернутися за телефонами: '''116 111''' (безкоштовно з мобільних телефонів) або '''0 800 500 225''' (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів). Консультування проводиться з понеділка по п’ятницю з 12.00 по 16.00.

Основні теми, з яких консультують на Національній дитячій «гарячій лінії» – насильство над дітьми та жорстоке поводження з ними у сім’ї та з боку оточення, психологічні проблеми, негаразди у стосунках з дорослими та однолітками, майнові права дітей, питання встановлення опіки, а також булінг і безпека в Інтернеті.

На '''Національній «гарячій» лінії з питань запобігання насильству в сім’ї, торгівлі людьми та тендерної дискримінації''' абоненти можуть отримати загальну інформацію щодо існуючої проблеми насильства у суспільстві та шляхів захисту своїх прав; фахову соціально-психологічну, юридичну (в тому числі судовий супровід) та інформаційну підтримку; консультації щодо порушення прав дитини (втягнення дітей до проституції, порнографії, насильство над дітьми) та шляхів їх вирішення; консультації щодо безпечної поведінки дітей в Інтернеті; номери телефонів дільничних інспекторів міліції, кримінальної міліції у справах дітей, центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, служб у справах дітей а також громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від домашнього насильства. Сервіс доступний за номерами телефонів: '''116 123''' (безкоштовно з мобільних телефонів) або '''0 800 500 335''' (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів). Лінії працюють анонімно, конфіденційно та безкоштовно.

Контакти '''[https://legalaid.gov.ua/tsentry/ центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги] можна знайти на''' сайті [https://legalaid.gov.ua/ Координаційного центру з надання правової допомоги]. Єдиний контакт-центр системи надання безоплатної правової допомоги: '''0 800 213 103.'''

Номер для дзвінків з-за кордону +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку).

З інформацією стосовно власних дій, правилами безпеки у разі загрози фізичного, економічного, сексуального або психологичного насильства можна ознайомитись на сторінці Проекту, спрямованого на забезпечення потреб жінок та дівчат-підлітків, які постраждали від ґендерно-обумовленого насильства «Розірви коло» за посиланням <nowiki>http://rozirvykolo.org/</nowiki> та на сайті Громадської організації «Ла Страда – Україна» за посиланням: <nowiki>http://www.la-</nowiki> strada.org.ua/ucp mod information showcategory 3.html.

За посиланням <nowiki>https://dismp.gov.ua/library</nowiki> на сайті Державної установи «Державний інститут сімейної та молодіжної політики» можна ознайомитися з інформаційними матеріалами щодо запобігання та протидії домашньому насильству.
=== Робота притулків в умовах карантину ===
В умовах пандемії коронавірусної інфекції COVID-19 установи та заклади, що надають послуги екстрено (кризово) особам, які постраждали від домашнього насильства, працюють у робочому режимі та забезпечують надання соціальних послуг постраждалим особам з обов’язковим дотриманням правил карантину.

{| class="wikitable"
|-
| Цікаво! 
[https://rm.coe.int/cvavgu-jan2018-3-ua-web/16807874df Рекомендації щодо організації роботи притулків для жертв насильства щодо жінок і жертв домашнього насильства в рамках Проекту Ради Європи "Боротьба з насильством щодо жінок та дітей в Україні"]
|}
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Порядок оформлення запрошення іноземцям та особам без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну

2024-10-21T06:57:40Z

Monatko.Denys: /* Вартість послуги */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 118 "Про затвердження Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17#Text Наказ Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України від 30 жовтня 2017 року № 469/897/605 "Про затвердження Вимог до організації роботи з оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/150-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150 "Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/692-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2022 року № 692 "Про припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації та застосування деяких міжнародних договорів України з Російською Федерацією"]
== Поняття ==
[[Файл:Зразок нотаріально посвідченого запрошення для в’їзду в Україну.jpg|250px|thumb|right|Зразок нотаріально посвідченого запрошення на отримання візи для в’їзду в Україну для іноземців та осіб без громадянства]]
'''Запрошення''' іноземця та особи без громадянства від фізичної особи – це нотаріально посвідчена заява, яка є підставою для оформлення в дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном короткострокової візи типу С для в’їзду в Україну.

Короткострокова віза передбачає, що іноземці та особи без громадянства з країн, з якими відповідно до міжнародних договорів чи законодавства України встановлено візовий порядок в’їзду в Україну, перебуватимуть в Україні протягом строку, що ''не перевищуватиме 90 днів протягом 180 днів з дати першого в’їзду''. Віза типу С найчастіше видається з метою туризму, для ділових поїздок або приватних візитів. На даний час, віза типу С не видається громадянам країн, на які розповсюджується безвізовий режим в’їзду.
== Типи запрошень в Україні ==
* '''гостьове / приватне''' (оформляється від фізичної особи) – як правило це запрошення в Україну від родича чи друга, нареченого/нареченої;
* '''оригінальне ділове''' / '''бізнес-запрошення''' (оформляється від юридичної особи) – це запрошення від української фірми, зареєстрованих на території України;
* '''туристичне''' (оформлюється від туристичної фірми). Є одним із найпопулярніших запрошень для іноземця в Україну.
== Хто може звернутися ==
За оформленням запрошення може звернутися ''приймаюча сторона'' - зареєстровані в установленому порядку українські підприємства, установи та організації, представництва (філії) іноземних підприємств, установ, організацій, представництва міжнародних організацій (далі - юридичні особи), а також фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України у зв'язку з навчанням, стажуванням, роботою або на інших законних підставах та запрошують чи приймають іноземців та осіб без громадянства (далі - фізичні особи).
== Куди звернутися ==
Законодавство визначає певні підстави для оформлення короткострокової візи. Серед них:
* запрошення державного органу, державної установи, державного підприємства, державної організації;
* запрошення зареєстрованої в Україні юридичної особи, оформлене на офіційному бланку із зазначенням певних реквізитів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2017-п#n203 Правилами;]
* посвідчення закордонного українця, при цьому подружжя та його діти подають документ про підтвердження родинних відносин;
* нотаріально посвідчене запрошення фізичної особи - громадянина України, іноземця або особи без громадянства, які на законних підставах тимчасово або постійно проживають на території України тощо.
Отже, з 16 квітня 2017 року оформлене Державної міграційної служби України запрошення іноземцям та особам без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну не є підставою для оформлення короткострокової візи для в’їзду в Україну.

Таким чином, '''фізичній особі''' для оформлення такого запрошення '''необхідно звернутися до нотаріуса.'''

В свою чергу, '''юридичній особі''' для оформлення такого запрошення '''необхідно звернутися до територіального органу чи підрозділу Державної міграційної служби України за місцем своєї реєстрації.'''
== Обов`язкові реквізити запрошення ==
Запрошення повинне містити прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, реквізити її паспортного документа та посвідки на постійне чи тимчасове проживання (для іноземців та осіб без громадянства), адресу проживання, а також прізвище, ім’я, по батькові запрошеної особи, відомості про її дату та місце народження, громадянство, реквізити паспортного документа, місце проживання, мету поїздки, період запланованого відвідання України, кількість в’їздів та місце проживання в Україні, зобов’язання фізичної особи взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи.
== Перелік необхідних документів ==
Для оформлення запрошення '''фізична особа''' подає до нотаріуса такі документи:
# паспортний документ, якщо приймаючою стороною є громадянин України (після пред'явлення повертається) та копію його сторінок з особистими даними (1, 2 сторінки та сторінка з адресою реєстрації, або ID-картки та витягу Єдиного державного демографічного реєстру);
# посвідку на постійне чи тимчасове проживання, якщо приймаючою стороною є іноземець чи особа без громадянства (після пред'явлення повертається) та копію її сторінок з особистими даними;
# копію сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними особи, що запрошується, з перекладом українською мовою, засвідченим у встановленому порядку;
# інформацію, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення фізичної особи для виконання свого зобов’язання взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи.
Для оформлення запрошення '''юридична особа''' подає до територіального органу чи підрозділу Державної міграційної служби України за місцем своєї реєстрації такі документи:
# клопотання юридичної особи для оформлення запрошення іноземцю чи особі без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну;
# копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
# копію розпорядчого документа (наказу, витягу з протоколу, доручення) про призначення працівників, які відповідають за оформлення документів іноземцям та особам без громадянства, засвідчену в установленому законодавством порядку;
# паспортний документ (після пред'явлення повертається) та копію його сторінок з особистими даними керівника юридичної особи чи уповноваженої особи;
# копію сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними особи, що запрошується, з перекладом українською мовою, засвідченим у встановленому порядку;
# інформацію, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення юридичної особи для виконання свого зобов’язання взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи: грошових коштів у національній валюті України або у конвертованій іноземній валюті, платіжної картки міжнародних платіжних систем з випискою з особового банківського рахунка заявника, що підтверджує наявну суму грошових коштів, документа, що підтверджує бронювання або оплату житла, оплату харчування в Україні, проїзного квитка для повернення до держави свого громадянства, або постійного місця проживання, або до третьої держави.
== Вартість послуги ==
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання" вартість запрошення '''юридичним особам''' для отримання візових документів на в'їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства '''169 грн. 70 коп.,''' а '''фізичним особам -''' '''56 грн. 52 коп'''.

В свою чергу, контактні дані приватних нотаріусів, які нотаріально посвідчують запрошення фізичним особам для отримання візових документів на в'їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства, а також вартість відповідних послуг можна знайти, зокрема, в інтернеті.

== Підстави для відмови ==
Підставою для відмови є ''відсутність одного з документів,'' необхідних для оформлення запрошення, або ''подання недостовірних даних''. У разі відмови в оформленні запрошення територіальний орган чи підрозділ Державної міграційної служби України, який прийняв таке рішення, протягом п'яти робочих днів направляє приймаючій стороні письмове повідомлення із зазначенням підстав відмови.
== Строк дії запрошення ==
Запрошення, як правило, видається строком дії на шість місяців або інший строк від дати його оформлення (протягом цього строку іноземець чи особа без громадянства може звернутися до дипломатичного представництва або консульської установи України за оформленням короткострокової візи).
== Судова практика ==
* Неправомірна відмова у перетинанні кордону громадянина В`єтнаму Державною прикордонною службою України та безпідставне приниження гідності іноземця, завдання йому моральних страждань шляхом позбавлення належних умов для перебування. [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/89598289 Справа № 320/1056/19]
* Неправомірна відмова у перетині державного кордону України іноземцю або особі без громадянства, а саме громадянину Арабської Республіки. [https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/75378565/ Рішення № 826/486/18]
== Корисні посилання ==
* [http://dmsu.gov.ua Державна міграційна служба України]
* [https://igov.org.ua Портал державних послуг] 
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Оформлення права на спадщину в разі спадкування приватизованої квартири, що знаходиться у спільній сумісній власності

2024-10-21T06:52:33Z

Monatko.Denys: /* Судова практика */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#Text Закон України "Про приватизацію державного житлового фонд"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 Методичні рекомендації щодо вчинення нотаріальних дій, пов’язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалені рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України від 29 січня 2009 року (далі - Методичні рекомендації)]
*[https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-notariatu-v-umovah-voyennogo-stanu164-280222 Постанова Кабінету міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]
*[https://ips.ligazakon.net/document/RE37661 Наказ Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
На час дії воєнного стану відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття було '''зупинено''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.'''

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначену норму скасовано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#n2 постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
*забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено '''[https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.]'''
|}

== Загальні поняття приватизації ==
'''Приватизація''' - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України (стаття 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ru/2482-12 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"]).

Відповідно до статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ru/2482-12 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"] власник приватизованого житла має право розпорядитися квартирою (будинком), кімнатою (кімнатами) у гуртожитку на свій розсуд: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші угоди, не заборонені законом.
 Якщо сім’я вирішила приватизувати квартиру, а хтось з її членів, зареєстрований в ній, не бажає цього робити, то інші не зможуть перевести нерухомість в приватну власність без його згоди. В такому випадку, особа, яка не бажає брати участь в приватизації, має написати відмову, що засвідчується нотаріально. Після переведення квартири в приватну власність, особа, яка не брала участь в приватизації, не має тут своєї частки, але за нею залишається право користування квартирою і зареєстроване місце проживання.
== Загальні питання спадкування приватизованої квартири ==
'''Заповіт''' – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

У заповіті може бути вказана кожна особа, на розсуд спадкодавця. Наприклад, чоловік може розраховувати на спадщину частки в приватизованій квартирі після смерті дружини. Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"] (далі - постанова) місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 29, частини другої статті 1221 ЦК]. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статей 370, 372 ЦК]. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду, а також для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1261 ЦК] проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу.
== Право на приватизовану квартиру у разі смерті власника ==
Питання про спадкування не постає, якщо особа залишила [[Спадкування за заповітом|заповіт]] або якщо є лише один спадкоємець. Інший спосіб набути спадщину – з[[Спадкування за законом|а законом]]. Наприклад, у разі смерті батьків їх приватизована квартира повинна перейти в спадщину до дітей. '''Також на майно можуть претендувати:'''
* батьки померлого, які знаходяться в пенсійному віці або мають ступінь інвалідності;
* колишній чоловік або дружина, що перебувають на утриманні померлого.
Майно розподіляється між законними спадкоємцями в порядку їх спорідненості в рівних частинах. Якщо є спадкоємці першої черги, всі решта право на майно спадкодавця не мають. У разі якщо договір про приватизацію був складений не на одну особу, а на групу людей, тоді спадкоємцю дістанеться тільки частка в приватизованій квартирі після смерті родича. Відповідно до пункту 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 постанови] та астини другої статті 372 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є '''рівними''', якщо інше не було встановлено договором між ними відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статей 370, 372 ЦК]. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У випадку коли свідоцтво видано співвласникам, які мають право спільної сумісної власності на приватизовану квартиру, й один з яких помер, то при оформленні його спадкоємцями права на спадщину враховується рівність часток співвласників цієї приватизованої квартири. У випадку виникнення спору, як і з будь-яких питань, спадкоємці можуть звернутися до [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|суду]].
== Оформлення свідоцтва про право на спадщину ==
При оформленні свідоцтва про право на спадщину нотаріусу необхідно надати заяву від усіх членів сім’ї з указівкою – у яких частках ця квартира була приватизована.

'''Наприклад:''' сім’я з чотирьох чоловік приватизувала квартиру. Отже, якщо квартира приватизована в рівних частках, то кожному члену сім’ї належить і частина цієї квартири. Якщо відкрилася спадщина після смерті одного з членів цієї сім’ї, то успадковуватися буде частина, що належала йому. При оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус, у випадках, коли із правовстановлюючого документа вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, необхідно з’ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив, і який може мати право на ½ частку в спільному майні подружжя (пункт 8.5 розділу 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 Методичних рекомендацій]). Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини. Одержання частки у спільному майні є правом того із подружжя, хто є живим. Той із подружжя, хто є живим, має право подати заяву про те, що він не претендує на одержання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, оскільки майно є особистою приватною власністю спадкодавця. Така заява подається нотаріусу у письмовій формі як особисто, так і через представника, якщо останньому надано такі повноваження. Не має права відмовитись від своєї частки у спільному майні той із подружжя, який пережив, на користь інших спадкоємців, оскільки його частка не входить до складу спадкового майна (пункт 3 розділу 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 Методичних рекомендацій]). Згідно з частиною другою [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1296 ЦК] якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. У разі відсутності спору між спадкоємцями і за наявності презумпції рівності часток у спільній власності, звернення до суду може завершитися лише підтвердженням рівності часток усіх співвласників, у тому числі померлого. В разі, коли свідоцтво видано співвласникам, які мають право спільної сумісної власності на приватизовану квартиру, й один з яких помер, то при оформленні його спадкоємцями права на спадщину враховується рівність часток співвласників цієї приватизованої квартири. У випадку виникнення спору, як і з будь-яких питань, спадкоємці можуть звернутися до суду. Нотаріус примушувати до цього не вправі.

== Прийняття спадщини в умовах воєнного часу ==
19 червня 2023 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану" від 9 травня 2023 року № 469], яка скасовує одне з положень [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-notariatu-v-umovah-voyennogo-stanu164-280222 Постанова Кабінету міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"].

Відтак, починаючи з 19 червня 2023 року, '''строки прийняття спадщини в Україні повертаються до довоєнних норм, а отже, всі питання, пов'язані зі спадщиною, повинні вирішуватись протягом шести місяців.'''

Крім того, 19 березня 2022 року набрав чинності [https://ips.ligazakon.net/document/RE37661 наказ Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату»], яким зокрема внесено зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.] Так, в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини (останнє місце проживання спадкодавця, а якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна).

Тобто під час дії воєнного стану можливо прийняти спадщину, перебуваючи в своєму населеному пункті, скориставшись послугами місцевого нотаріуса. Якщо ж інші спадкоємці вже встигли подати заяву про прийняття спадщини в іншій місцевості – можна засвідчити заяву про прийняття спадщини в будь-якого нотаріуса за своїм поточним місцем проживання та надіслати її до нотаріуса, у якого заведено спадкову справу.

Також, в умовах дії воєнного стану:

* за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п’яти робочих днів з дня поновлення такого доступу;
* спадкова справа реєструється у Спадковому реєстрі лише після перевірки відомостей реєстру на наявність раніше заведеної спадкової справи;
* якщо за результатами перевірки відомостей Спадкового реєстру встановлено наявність раніше заведеної спадкової справи, заведена без використання Спадкового реєстру спадкова справа передається до нотаріуса, яким раніше заведено спадкову справу. Якщо наявність такої справи не встановлено, здійснюється реєстрація спадкової справи в Спадковому реєстрі.
* забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до його реєстрації у Спадковому реєстрі;
* в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру реєстрація відомостей про заповіти, зміни до них, скасування заповітів, заведені спадкові справи, спадкові договори, зміни до них, розірвання спадкових договорів, видані свідоцтва про право на спадщину та їх дублікати проводиться протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82591350 Снігурівський районний суд Миколаївської області від 24 червня 2019 року у справі № 485/141/19]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72151019 Постанова Верховного Суду від 09 лютого 2018 року у справі № 719/179/17]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/98911504 Постанова Верховного Суду від 06 серпня 2021 року у справі № 370/1854/20]

== Корисні посилання ==
* [http://yurradnik.com.ua/stati/d0-bd-d0-b0-d1-83-d0-ba-d0-be-d0-b2-d0-be-d0-bf-d1-80-d0-b0-d0-b2-d0-be-d0-b2-d0-b8-d0-b9-d0-b2-d0-b8-d1-81-d0-bd-d0-be-d0-b2-d0-be-d0-ba-d1-89-d0-be-d0-b4-d0-be-d0-be-d1-84-d0-be-d1-80-d0-bc-2/ Науково-практичний висновок щодо оформлення права на спадщину в разі спадкування приватизованої квартири, що знаходиться у спільній сумісній власності]
== Див. також ==
* [[Особливості державної реєстрації права власності спадкодавця за заявою спадкоємця]]
* [[Спадкування за законом]]
* [[Спадкування за заповітом]]
[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Оформлення права на спадщину в разі спадкування приватизованої квартири, що знаходиться у спільній сумісній власності

2024-10-21T06:45:04Z

Monatko.Denys: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#Text Закон України "Про приватизацію державного житлового фонд"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 Методичні рекомендації щодо вчинення нотаріальних дій, пов’язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалені рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України від 29 січня 2009 року (далі - Методичні рекомендації)]
*[https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-notariatu-v-umovah-voyennogo-stanu164-280222 Постанова Кабінету міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]
*[https://ips.ligazakon.net/document/RE37661 Наказ Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
На час дії воєнного стану відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття було '''зупинено''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.'''

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначену норму скасовано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#n2 постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
*забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено '''[https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.]'''
|}

== Загальні поняття приватизації ==
'''Приватизація''' - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України (стаття 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ru/2482-12 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"]).

Відповідно до статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ru/2482-12 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"] власник приватизованого житла має право розпорядитися квартирою (будинком), кімнатою (кімнатами) у гуртожитку на свій розсуд: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші угоди, не заборонені законом.
 Якщо сім’я вирішила приватизувати квартиру, а хтось з її членів, зареєстрований в ній, не бажає цього робити, то інші не зможуть перевести нерухомість в приватну власність без його згоди. В такому випадку, особа, яка не бажає брати участь в приватизації, має написати відмову, що засвідчується нотаріально. Після переведення квартири в приватну власність, особа, яка не брала участь в приватизації, не має тут своєї частки, але за нею залишається право користування квартирою і зареєстроване місце проживання.
== Загальні питання спадкування приватизованої квартири ==
'''Заповіт''' – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

У заповіті може бути вказана кожна особа, на розсуд спадкодавця. Наприклад, чоловік може розраховувати на спадщину частки в приватизованій квартирі після смерті дружини. Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"] (далі - постанова) місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 29, частини другої статті 1221 ЦК]. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статей 370, 372 ЦК]. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду, а також для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1261 ЦК] проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу.
== Право на приватизовану квартиру у разі смерті власника ==
Питання про спадкування не постає, якщо особа залишила [[Спадкування за заповітом|заповіт]] або якщо є лише один спадкоємець. Інший спосіб набути спадщину – з[[Спадкування за законом|а законом]]. Наприклад, у разі смерті батьків їх приватизована квартира повинна перейти в спадщину до дітей. '''Також на майно можуть претендувати:'''
* батьки померлого, які знаходяться в пенсійному віці або мають ступінь інвалідності;
* колишній чоловік або дружина, що перебувають на утриманні померлого.
Майно розподіляється між законними спадкоємцями в порядку їх спорідненості в рівних частинах. Якщо є спадкоємці першої черги, всі решта право на майно спадкодавця не мають. У разі якщо договір про приватизацію був складений не на одну особу, а на групу людей, тоді спадкоємцю дістанеться тільки частка в приватизованій квартирі після смерті родича. Відповідно до пункту 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 постанови] та астини другої статті 372 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є '''рівними''', якщо інше не було встановлено договором між ними відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статей 370, 372 ЦК]. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У випадку коли свідоцтво видано співвласникам, які мають право спільної сумісної власності на приватизовану квартиру, й один з яких помер, то при оформленні його спадкоємцями права на спадщину враховується рівність часток співвласників цієї приватизованої квартири. У випадку виникнення спору, як і з будь-яких питань, спадкоємці можуть звернутися до [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|суду]].
== Оформлення свідоцтва про право на спадщину ==
При оформленні свідоцтва про право на спадщину нотаріусу необхідно надати заяву від усіх членів сім’ї з указівкою – у яких частках ця квартира була приватизована.

'''Наприклад:''' сім’я з чотирьох чоловік приватизувала квартиру. Отже, якщо квартира приватизована в рівних частках, то кожному члену сім’ї належить і частина цієї квартири. Якщо відкрилася спадщина після смерті одного з членів цієї сім’ї, то успадковуватися буде частина, що належала йому. При оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус, у випадках, коли із правовстановлюючого документа вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, необхідно з’ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив, і який може мати право на ½ частку в спільному майні подружжя (пункт 8.5 розділу 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 Методичних рекомендацій]). Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини. Одержання частки у спільному майні є правом того із подружжя, хто є живим. Той із подружжя, хто є живим, має право подати заяву про те, що він не претендує на одержання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, оскільки майно є особистою приватною власністю спадкодавця. Така заява подається нотаріусу у письмовій формі як особисто, так і через представника, якщо останньому надано такі повноваження. Не має права відмовитись від своєї частки у спільному майні той із подружжя, який пережив, на користь інших спадкоємців, оскільки його частка не входить до складу спадкового майна (пункт 3 розділу 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 Методичних рекомендацій]). Згідно з частиною другою [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1296 ЦК] якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. У разі відсутності спору між спадкоємцями і за наявності презумпції рівності часток у спільній власності, звернення до суду може завершитися лише підтвердженням рівності часток усіх співвласників, у тому числі померлого. В разі, коли свідоцтво видано співвласникам, які мають право спільної сумісної власності на приватизовану квартиру, й один з яких помер, то при оформленні його спадкоємцями права на спадщину враховується рівність часток співвласників цієї приватизованої квартири. У випадку виникнення спору, як і з будь-яких питань, спадкоємці можуть звернутися до суду. Нотаріус примушувати до цього не вправі.

== Прийняття спадщини в умовах воєнного часу ==
19 червня 2023 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану" від 9 травня 2023 року № 469], яка скасовує одне з положень [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-notariatu-v-umovah-voyennogo-stanu164-280222 Постанова Кабінету міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"].

Відтак, починаючи з 19 червня 2023 року, '''строки прийняття спадщини в Україні повертаються до довоєнних норм, а отже, всі питання, пов'язані зі спадщиною, повинні вирішуватись протягом шести місяців.'''

Крім того, 19 березня 2022 року набрав чинності [https://ips.ligazakon.net/document/RE37661 наказ Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату»], яким зокрема внесено зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.] Так, в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини (останнє місце проживання спадкодавця, а якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна).

Тобто під час дії воєнного стану можливо прийняти спадщину, перебуваючи в своєму населеному пункті, скориставшись послугами місцевого нотаріуса. Якщо ж інші спадкоємці вже встигли подати заяву про прийняття спадщини в іншій місцевості – можна засвідчити заяву про прийняття спадщини в будь-якого нотаріуса за своїм поточним місцем проживання та надіслати її до нотаріуса, у якого заведено спадкову справу.

Також, в умовах дії воєнного стану:

* за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п’яти робочих днів з дня поновлення такого доступу;
* спадкова справа реєструється у Спадковому реєстрі лише після перевірки відомостей реєстру на наявність раніше заведеної спадкової справи;
* якщо за результатами перевірки відомостей Спадкового реєстру встановлено наявність раніше заведеної спадкової справи, заведена без використання Спадкового реєстру спадкова справа передається до нотаріуса, яким раніше заведено спадкову справу. Якщо наявність такої справи не встановлено, здійснюється реєстрація спадкової справи в Спадковому реєстрі.
* забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до його реєстрації у Спадковому реєстрі;
* в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру реєстрація відомостей про заповіти, зміни до них, скасування заповітів, заведені спадкові справи, спадкові договори, зміни до них, розірвання спадкових договорів, видані свідоцтва про право на спадщину та їх дублікати проводиться протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82591350 Снігурівський районний суд Миколаївської області від 24 червня 2019 року у справі № 485/141/19]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72151019 Постанова Верховного Суду від 09 лютого 2018 року у справі № 719/179/17]
== Корисні посилання ==
* [http://yurradnik.com.ua/stati/d0-bd-d0-b0-d1-83-d0-ba-d0-be-d0-b2-d0-be-d0-bf-d1-80-d0-b0-d0-b2-d0-be-d0-b2-d0-b8-d0-b9-d0-b2-d0-b8-d1-81-d0-bd-d0-be-d0-b2-d0-be-d0-ba-d1-89-d0-be-d0-b4-d0-be-d0-be-d1-84-d0-be-d1-80-d0-bc-2/ Науково-практичний висновок щодо оформлення права на спадщину в разі спадкування приватизованої квартири, що знаходиться у спільній сумісній власності]
== Див. також ==
* [[Особливості державної реєстрації права власності спадкодавця за заявою спадкоємця]]
* [[Спадкування за законом]]
* [[Спадкування за заповітом]]
[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Забезпечення права громадян на захист від шкідливого шуму

2024-10-21T06:38:10Z

Monatko.Denys: /* Вимоги законодавства щодо недопущення шкідливого впливу шуму */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий Кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України "Про систему громадського здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-19 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22 лютого 2019 року № 463 «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови»]
* [https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/documents/dde28fa877dbe8703abae40998771560.zip Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 грудня 2013 року № 630 "Про затвердження ДБН В.1.1-31:2013 Захист територій, будинків і споруд від шуму"]

== Значення терміна "шум" ==
'''Шум''' як несприятливий фізичний фактор навколишнього середовища - це будь-який небажаний звук чи сукупність звуків з випадковими розподілами частот і інтенсивності, що сприймається негативно, заважає слуховому сприйняттю корисної інформації, порушує тишу, завдає шкоди здоров'ю людини і знижує її працездатність.

'''Шкідливий шум''' - безладне сполучення різних по силі і частоті звуків, які здатні негативно впливати на організм людини. Джерелом шуму є будь-який процес, що викликає місцеву зміну тиску або механічні коливання у твердих, рідких або газоподібних середовищах.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20 Закон України "Про систему громадського здоров'я"]відносить шум до фізичних факторів середовища життєдіяльності, що впливають або можуть впливати на здоров'я людини чи на здоров'я майбутніх поколінь.
== Вимоги законодавства щодо недопущення шкідливого впливу шуму ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 т. 179 Житлового кодексу України] користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. №572] зобов'язано власників та наймачів (орендарів) квартири, житлового приміщення гуртожитку дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері санітарних норм і правил, у тому числі вимог щодо недопущення надмірного шуму.

Заходи захисту населення від шкідливого впливу шуму передбачено також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#n516 ст. 32 Закону України "Про систему громадського здоров'я"].

З метою більш зручного ознайомлення з вищезазначеними вимогами законодавства щодо недопущення шкідливого впливу шуму пропонуємо Вашій увазі відповідну таблицю
{| class="mw-datatable wikitable"
|-
! style="background:#8FBC8F;" | № !! style="background:#8FBC8F;" | Зміст вимоги !! style="background:#8FBC8F;" | Період часу, на який поширюється вимога !! style="background:#8FBC8F;" | Підстава
|-
| style="text-align:center;" | 1|| Заборонено голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів || з 22:00 до 08:00|| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF п. 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8.10.1992 р. №572]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#n516 ст. 32 ЗУ "Про систему громадського здоров'я"]
|-
| style="text-align:center;" | 2|| Заборонено проводити ремонтні роботи, що супроводжуються шумом|| у робочі дні з 21:00 до 08:00; у святкові та неробочі дні|| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF п. 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8.10.1992 р. №572]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#n516 ст. 32 ЗУ "Про систему громадського здоров'я"]
|-
| style="text-align:center;" | 3|| Власник, наймач (орендар) приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку про початок зазначених робіт|| у робочі дні з 08:00 до 21:00|| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF п. 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8.10.1992 р. №572]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#n516 ст. 32 ЗУ "Про систему громадського здоров'я"]
|-
| style="text-align:center;" | 4|| Дозволяється проводити ремонтні роботи, що супроводжуються шумом тільки у разі згоди мешканців усіх прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку та за умови, рівень шуму, який утворюється під час проведення будівельних робіт, не перевищуватиме санітарних норм|| у святкові та неробочі дні з 08:00 до 21:00|| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF п. 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8.10.1992 р. №572]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#n516 ст. 32 ЗУ "Про систему громадського здоров'я"]
|-
| style="text-align:center;" | 5|| При здійсненні будь-яких видів діяльності шум не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби|| постійно|| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#n516 ст. 32 ЗУ "Про систему громадського здоров'я"]
|-
| style="text-align:center;" | 6|| Використання феєрверків (піротехнічних виробів, призначених для використання під час розважальних заходів) класів F2, F3, F4 забороняється.
|постійно
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#n516 ст. 32 ЗУ "Про систему громадського здоров'я"]
|}
Зазначені у таблиці вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на такі випадки:
* здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
* здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за межі таких приміщень;
* попередження та/або ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій;
* надання невідкладної допомоги, попередження або припинення правопорушень;
* попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань цивільної оборони;
* проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;
* роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність жилих і громадських будівель, за умов ужиття невідкладних заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
* відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, днів міст, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення спортивних змагань.
Варто також зазначити, що сільські, селищні, міські ради уповноважені затверджувати правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) можуть установлюються додаткові заборони та більш жорсткі обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також може установлюватись порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.
{|
|-
| style="border-right:hidden; background:#F0FFF0; width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || style="background:#F0FFF0;" | Допустимі рівні шуму, який проникає в приміщення житлових i громадських будинків від зовнішніх та внутрішніх джерел, i допустимі piвнi шуму на території житлової забудови передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-19 Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.02.2019 № 463 «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови»]
|}

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#n516 ст. 32 ЗУ "Про систему громадського здоров'я"], органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів '''зобов'язані''': 
* здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;
* забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;
* вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти): 
# жилих будинків і прибудинкових територіях;
# лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури;
# готелів і гуртожитків;
# розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;
# інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
# парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.

== Відповідальність за порушення додержання тиші ==
{| class="wikitable"
|'''Варто пам’ятати:''' при написанні скарги до органів державної влади бажано зібрати якомога більше підписів мешканців будинку та направити лист зі скаргою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
|}
У разі якщо порушення продовжуються, викликайте співробітників поліції за телефоном 102. Працівник поліції повинен зафіксувати факт порушення та скласти протокол про адміністративне правопорушення, який буде правовою підставою до подальшого покарання порушника тиші.
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1938 Стаття 182 КУпАП] передбачає відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1938 частиною першою цієї статті], вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші або без такої і на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.
== Куди звертатись у разі порушення режиму тиші? ==
Для боротьби зі злісними порушниками закону існує два методи: за участю поліції і судовий.

'''За участю поліції.''' Порушення законодавчих, а також інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях тягнуть за собою наслідки, передбачені ст. 182 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні порушення.]

Звернутись у такій ситуації до органів Національної поліції України у два способи — усно або письмо.

'''Усно бажано звертатись у випадку, коли подія, тобто порушення режиму тиші, відбувається прямо зараз.''' Нагадаємо, що викликати поліцію слід за номером “102”. Як правило, за викликом прибуває наряд патрульної поліції, який фіксує правопорушення, збирає пояснення свідків тощо, однак, притягнути чи не притягнути до відповідальності галасливого сусіда все-таки вирішує суд.

'''Письмово бажано звертатись до органів Національної поліції у випадку систематичного порушення режиму тиші'''. Для цього потрібно зібрати докази порушення перевищення сусідами допустимого рівня шуму (ними може може аудіозапис, колективна скарга мешканців усіх прилеглих квартир, протокол та акт Держспоживслужби тощо) і направити заяву з доказами на адресу поліції.

'''Через суд.''' Іншим можливим способом захисту своїх прав є звернення з позовом до суду. Так, особа може '''<big>подати позов про відшкодування моральної чи навіть матеріальної шкоди, заподіяної систематичним порушенням режиму тиші</big>.'''

Але для того, щоб рішення суду було винесено на користь позивача, необхідно мати досить переконливі докази. Доказами можуть виступати звернення до поліції, показання сусідів, медичні довідки про завдання шкоди здоров’ю (довідка від лікаря, лікарняний лист, інші докази нервових розладів, порушень сну, погіршення слуху).

Також особа, право на тишу якої порушено, може звернутися до суду з негаторним позовом про усунення перешкод в користуванні своїм майном.

Негаторний позов - це позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння.

'''Приклади судових рішень, за якими порушників притягнуто до відповідальності за порушення режиму тиші:'''

* рішення суду, яким галасливого сусіда, який голосно кричав, чим заважав відпочивати сусідам, пртягнуто до адміністративної відповідальності та стягнуто штраф у розмірі 255 гривень без звуковідтворювальної апаратури - http://reyestr.court.gov.ua/Review/87438534
* рішення суду, яким зобов`язано ТОВ “АТБ-маркет” усунути перешкоди у праві користування житловим приміщенням шляхом демонтажу всіх вентиляторів, кондиціонерів та холодильного обладнання, що знаходяться під квартирою та створюють постійний шум та вібрацію - http://reyestr.court.gov.ua/Review/75170944.
* рішення суду, на підставі якого стягнуто в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок протиправної поведінки відповідача, яка полягала у порушенні нормального режиму відпочинку позивачів та їх малолітніх дітей у нічний час - https://reyestr.court.gov.ua/Review/97116272
== Яким чином можна зафіксувати факт порушення режиму тиші? ==
'''Зафіксувати порушення шуму можна декількома способами:'''

- протокол про адміністративне порушення, складений органами Національної поліції;

- аудіозапис і відеозапис;

- екологічна експертиза, яка може бути ефективною, коли джерело шуму носить відносно постійний характер (наприклад, шум кондиціонера, холодильника або іншого обладнання);

- протоколи і акти Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (адреси територіальних відділень Держспоживслужби - https://dpss.gov.ua/contacts).
[[Категорія: Екологічне право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Суди]]

Забезпечення права громадян на захист від шкідливого шуму

2024-10-21T06:36:49Z

Monatko.Denys: /* Вимоги законодавства щодо недопущення шкідливого впливу шуму */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий Кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України "Про систему громадського здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-19 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22 лютого 2019 року № 463 «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови»]
* [https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/documents/dde28fa877dbe8703abae40998771560.zip Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 грудня 2013 року № 630 "Про затвердження ДБН В.1.1-31:2013 Захист територій, будинків і споруд від шуму"]

== Значення терміна "шум" ==
'''Шум''' як несприятливий фізичний фактор навколишнього середовища - це будь-який небажаний звук чи сукупність звуків з випадковими розподілами частот і інтенсивності, що сприймається негативно, заважає слуховому сприйняттю корисної інформації, порушує тишу, завдає шкоди здоров'ю людини і знижує її працездатність.

'''Шкідливий шум''' - безладне сполучення різних по силі і частоті звуків, які здатні негативно впливати на організм людини. Джерелом шуму є будь-який процес, що викликає місцеву зміну тиску або механічні коливання у твердих, рідких або газоподібних середовищах.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20 Закон України "Про систему громадського здоров'я"]відносить шум до фізичних факторів середовища життєдіяльності, що впливають або можуть впливати на здоров'я людини чи на здоров'я майбутніх поколінь.
== Вимоги законодавства щодо недопущення шкідливого впливу шуму ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 т. 179 Житлового кодексу України] користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. №572] зобов'язано власників та наймачів (орендарів) квартири, житлового приміщення гуртожитку дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері санітарних норм і правил, у тому числі вимог щодо недопущення надмірного шуму.

Заходи захисту населення від шкідливого впливу шуму передбачено також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#n516 ст. 32 Закону України "Про систему громадського здоров'я"].

З метою більш зручного ознайомлення з вищезазначеними вимогами законодавства щодо недопущення шкідливого впливу шуму пропонуємо Вашій увазі відповідну таблицю
{| class="mw-datatable wikitable"
|-
! style="background:#8FBC8F;" | № !! style="background:#8FBC8F;" | Зміст вимоги !! style="background:#8FBC8F;" | Період часу, на який поширюється вимога !! style="background:#8FBC8F;" | Підстава
|-
| style="text-align:center;" | 1|| Заборонено голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів || з 22:00 до 08:00|| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF п. 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8.10.1992 р. №572]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#n516 ст. 32 ЗУ "Про систему громадського здоров'я"]
|-
| style="text-align:center;" | 2|| Заборонено проводити ремонтні роботи, що супроводжуються шумом|| у робочі дні з 21:00 до 08:00; у святкові та неробочі дні|| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF п. 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8.10.1992 р. №572]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#n516 ст. 32 ЗУ "Про систему громадського здоров'я"]
|-
| style="text-align:center;" | 3|| Власник, наймач (орендар) приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку про початок зазначених робіт|| у робочі дні з 08:00 до 21:00|| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF п. 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8.10.1992 р. №572]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#n516 ст. 32 ЗУ "Про систему громадського здоров'я"]
|-
| style="text-align:center;" | 4|| Дозволяється проводити ремонтні роботи, що супроводжуються шумом тільки у разі згоди мешканців усіх прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку та за умови, рівень шуму, який утворюється під час проведення будівельних робіт, не перевищуватиме санітарних норм|| у святкові та неробочі дні з 08:00 до 21:00|| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF п. 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8.10.1992 р. №572]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#n516 ст. 32 ЗУ "Про систему громадського здоров'я"]
|-
| style="text-align:center;" | 5|| При здійсненні будь-яких видів діяльності шум не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби|| постійно|| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#n516 ст. 32 ЗУ "Про систему громадського здоров'я"]
|-
|6
|Використання феєрверків (піротехнічних виробів, призначених для використання під час розважальних заходів) класів F2, F3, F4 забороняється.
|постійно
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#n516 ст. 32 ЗУ "Про систему громадського здоров'я"]
|}
Зазначені у таблиці вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на такі випадки:
* здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
* здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за межі таких приміщень;
* попередження та/або ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій;
* надання невідкладної допомоги, попередження або припинення правопорушень;
* попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань цивільної оборони;
* проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;
* роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність жилих і громадських будівель, за умов ужиття невідкладних заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
* відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, днів міст, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення спортивних змагань.
Варто також зазначити, що сільські, селищні, міські ради уповноважені затверджувати правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) можуть установлюються додаткові заборони та більш жорсткі обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також може установлюватись порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.
{|
|-
| style="border-right:hidden; background:#F0FFF0; width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || style="background:#F0FFF0;" | Допустимі рівні шуму, який проникає в приміщення житлових i громадських будинків від зовнішніх та внутрішніх джерел, i допустимі piвнi шуму на території житлової забудови передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-19 Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.02.2019 № 463 «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови»]
|}

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#n516 ст. 32 ЗУ "Про систему громадського здоров'я"], органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів '''зобов'язані''': 
* здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;
* забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;
* вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти): 
# жилих будинків і прибудинкових територіях;
# лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури;
# готелів і гуртожитків;
# розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;
# інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
# парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.
== Відповідальність за порушення додержання тиші ==
{| class="wikitable"
|'''Варто пам’ятати:''' при написанні скарги до органів державної влади бажано зібрати якомога більше підписів мешканців будинку та направити лист зі скаргою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
|}
У разі якщо порушення продовжуються, викликайте співробітників поліції за телефоном 102. Працівник поліції повинен зафіксувати факт порушення та скласти протокол про адміністративне правопорушення, який буде правовою підставою до подальшого покарання порушника тиші.
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1938 Стаття 182 КУпАП] передбачає відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1938 частиною першою цієї статті], вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші або без такої і на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.
== Куди звертатись у разі порушення режиму тиші? ==
Для боротьби зі злісними порушниками закону існує два методи: за участю поліції і судовий.

'''За участю поліції.''' Порушення законодавчих, а також інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях тягнуть за собою наслідки, передбачені ст. 182 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні порушення.]

Звернутись у такій ситуації до органів Національної поліції України у два способи — усно або письмо.

'''Усно бажано звертатись у випадку, коли подія, тобто порушення режиму тиші, відбувається прямо зараз.''' Нагадаємо, що викликати поліцію слід за номером “102”. Як правило, за викликом прибуває наряд патрульної поліції, який фіксує правопорушення, збирає пояснення свідків тощо, однак, притягнути чи не притягнути до відповідальності галасливого сусіда все-таки вирішує суд.

'''Письмово бажано звертатись до органів Національної поліції у випадку систематичного порушення режиму тиші'''. Для цього потрібно зібрати докази порушення перевищення сусідами допустимого рівня шуму (ними може може аудіозапис, колективна скарга мешканців усіх прилеглих квартир, протокол та акт Держспоживслужби тощо) і направити заяву з доказами на адресу поліції.

'''Через суд.''' Іншим можливим способом захисту своїх прав є звернення з позовом до суду. Так, особа може '''<big>подати позов про відшкодування моральної чи навіть матеріальної шкоди, заподіяної систематичним порушенням режиму тиші</big>.'''

Але для того, щоб рішення суду було винесено на користь позивача, необхідно мати досить переконливі докази. Доказами можуть виступати звернення до поліції, показання сусідів, медичні довідки про завдання шкоди здоров’ю (довідка від лікаря, лікарняний лист, інші докази нервових розладів, порушень сну, погіршення слуху).

Також особа, право на тишу якої порушено, може звернутися до суду з негаторним позовом про усунення перешкод в користуванні своїм майном.

Негаторний позов - це позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння.

'''Приклади судових рішень, за якими порушників притягнуто до відповідальності за порушення режиму тиші:'''

* рішення суду, яким галасливого сусіда, який голосно кричав, чим заважав відпочивати сусідам, пртягнуто до адміністративної відповідальності та стягнуто штраф у розмірі 255 гривень без звуковідтворювальної апаратури - http://reyestr.court.gov.ua/Review/87438534
* рішення суду, яким зобов`язано ТОВ “АТБ-маркет” усунути перешкоди у праві користування житловим приміщенням шляхом демонтажу всіх вентиляторів, кондиціонерів та холодильного обладнання, що знаходяться під квартирою та створюють постійний шум та вібрацію - http://reyestr.court.gov.ua/Review/75170944.
* рішення суду, на підставі якого стягнуто в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок протиправної поведінки відповідача, яка полягала у порушенні нормального режиму відпочинку позивачів та їх малолітніх дітей у нічний час - https://reyestr.court.gov.ua/Review/97116272
== Яким чином можна зафіксувати факт порушення режиму тиші? ==
'''Зафіксувати порушення шуму можна декількома способами:'''

- протокол про адміністративне порушення, складений органами Національної поліції;

- аудіозапис і відеозапис;

- екологічна експертиза, яка може бути ефективною, коли джерело шуму носить відносно постійний характер (наприклад, шум кондиціонера, холодильника або іншого обладнання);

- протоколи і акти Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (адреси територіальних відділень Держспоживслужби - https://dpss.gov.ua/contacts).
[[Категорія: Екологічне право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Суди]]

Забезпечення права громадян на захист від шкідливого шуму

2024-10-21T06:23:02Z

Monatko.Denys: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий Кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України "Про систему громадського здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-19 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22 лютого 2019 року № 463 «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови»]
* [https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/documents/dde28fa877dbe8703abae40998771560.zip Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 грудня 2013 року № 630 "Про затвердження ДБН В.1.1-31:2013 Захист територій, будинків і споруд від шуму"]

== Значення терміна "шум" ==
'''Шум''' як несприятливий фізичний фактор навколишнього середовища - це будь-який небажаний звук чи сукупність звуків з випадковими розподілами частот і інтенсивності, що сприймається негативно, заважає слуховому сприйняттю корисної інформації, порушує тишу, завдає шкоди здоров'ю людини і знижує її працездатність.

'''Шкідливий шум''' - безладне сполучення різних по силі і частоті звуків, які здатні негативно впливати на організм людини. Джерелом шуму є будь-який процес, що викликає місцеву зміну тиску або механічні коливання у твердих, рідких або газоподібних середовищах.

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"] відносить шум до фізичних факторів середовища життєдіяльності, що впливають або можуть впливати на здоров'я людини чи на здоров'я майбутніх поколінь.
== Вимоги законодавства щодо недопущення шкідливого впливу шуму ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 т. 179 Житлового кодексу Української РСР] користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. №572] зобов'язано власників та наймачів (орендарів) квартири, житлового приміщення гуртожитку дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері санітарних норм і правил, у тому числі вимог щодо недопущення надмірного шуму.

Заходи захисту населення від шкідливого впливу шуму передбачено також [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 ст. 24 Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"].

З метою більш зручного ознайомлення з вищезазначеними вимогами законодавства щодо недопущення шкідливого впливу шуму пропонуємо Вашій увазі відповідну таблицю
{| class="mw-datatable wikitable"
|-
! style="background:#8FBC8F;" | № !! style="background:#8FBC8F;" | Зміст вимоги !! style="background:#8FBC8F;" | Період часу, на який поширюється вимога !! style="background:#8FBC8F;" | Підстава
|-
| style="text-align:center;" | 1|| Заборонено голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів || з 22:00 до 08:00|| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF п. 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8.10.1992 р. №572]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 ст. 24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»]
|-
| style="text-align:center;" | 2|| Заборонено проводити ремонтні роботи, що супроводжуються шумом|| у робочі дні з 21:00 до 08:00; у святкові та неробочі дні|| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF п. 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8.10.1992 р. №572]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 ст. 24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»]
|-
| style="text-align:center;" | 3|| Власник, наймач (орендар) приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку про початок зазначених робіт|| у робочі дні з 08:00 до 21:00|| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF п. 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8.10.1992 р. №572]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 ст. 24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»]
|-
| style="text-align:center;" | 4|| Дозволяється проводити ремонтні роботи, що супроводжуються шумом тільки у разі згоди мешканців усіх прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку та за умови, рівень шуму, який утворюється під час проведення будівельних робіт, не перевищуватиме санітарних норм|| у святкові та неробочі дні з 08:00 до 21:00|| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF п. 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8.10.1992 р. №572]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 ст. 24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»]
|-
| style="text-align:center;" | 5|| При здійсненні будь-яких видів діяльності шум не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби|| постійно|| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 ст. 24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»]
|}
Зазначені у таблиці вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на такі випадки:
* здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
* здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за межі таких приміщень;
* попередження та/або ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій;
* надання невідкладної допомоги, попередження або припинення правопорушень;
* попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань цивільної оборони;
* проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;
* роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність жилих і громадських будівель, за умов ужиття невідкладних заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
* відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, днів міст, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення спортивних змагань;
* проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів у заборонений час за погодженням із уповноваженим органом місцевого самоврядування в порядку, передбаченому правилами додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях. 
Варто також зазначити, що сільські, селищні, міські ради уповноважені затверджувати правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) можуть установлюються додаткові заборони та більш жорсткі обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також може установлюватись порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.
{|
|-
| style="border-right:hidden; background:#F0FFF0; width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || style="background:#F0FFF0;" | Допустимі рівні шуму, який проникає в приміщення житлових i громадських будинків від зовнішніх та внутрішніх джерел, i допустимі piвнi шуму на території житлової забудови передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-19 Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.02.2019 № 463 «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови»]
|}
Стаття в активній фазі редагування

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12#n699 статтею 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»], органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів '''зобов'язані''': 
* здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;
* забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;
* вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти): 
# жилих будинків і прибудинкових територіях;
# лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури;
# готелів і гуртожитків;
# розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;
# інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
# парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.
== Відповідальність за порушення додержання тиші ==
{| class="wikitable"
|'''Варто пам’ятати:''' при написанні скарги до органів державної влади бажано зібрати якомога більше підписів мешканців будинку та направити лист зі скаргою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
|}
У разі якщо порушення продовжуються, викликайте співробітників поліції за телефоном 102. Працівник поліції повинен зафіксувати факт порушення та скласти протокол про адміністративне правопорушення, який буде правовою підставою до подальшого покарання порушника тиші.
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1938 Стаття 182 КУпАП] передбачає відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1938 частиною першою цієї статті], вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші або без такої і на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.
== Куди звертатись у разі порушення режиму тиші? ==
Для боротьби зі злісними порушниками закону існує два методи: за участю поліції і судовий.

'''За участю поліції.''' Порушення законодавчих, а також інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях тягнуть за собою наслідки, передбачені ст. 182 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні порушення.]

Звернутись у такій ситуації до органів Національної поліції України у два способи — усно або письмо.

'''Усно бажано звертатись у випадку, коли подія, тобто порушення режиму тиші, відбувається прямо зараз.''' Нагадаємо, що викликати поліцію слід за номером “102”. Як правило, за викликом прибуває наряд патрульної поліції, який фіксує правопорушення, збирає пояснення свідків тощо, однак, притягнути чи не притягнути до відповідальності галасливого сусіда все-таки вирішує суд.

'''Письмово бажано звертатись до органів Національної поліції у випадку систематичного порушення режиму тиші'''. Для цього потрібно зібрати докази порушення перевищення сусідами допустимого рівня шуму (ними може може аудіозапис, колективна скарга мешканців усіх прилеглих квартир, протокол та акт Держспоживслужби тощо) і направити заяву з доказами на адресу поліції.

'''Через суд.''' Іншим можливим способом захисту своїх прав є звернення з позовом до суду. Так, особа може '''<big>подати позов про відшкодування моральної чи навіть матеріальної шкоди, заподіяної систематичним порушенням режиму тиші</big>.'''

Але для того, щоб рішення суду було винесено на користь позивача, необхідно мати досить переконливі докази. Доказами можуть виступати звернення до поліції, показання сусідів, медичні довідки про завдання шкоди здоров’ю (довідка від лікаря, лікарняний лист, інші докази нервових розладів, порушень сну, погіршення слуху).

Також особа, право на тишу якої порушено, може звернутися до суду з негаторним позовом про усунення перешкод в користуванні своїм майном.

Негаторний позов - це позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння.

'''Приклади судових рішень, за якими порушників притягнуто до відповідальності за порушення режиму тиші:'''

* рішення суду, яким галасливого сусіда, який голосно кричав, чим заважав відпочивати сусідам, пртягнуто до адміністративної відповідальності та стягнуто штраф у розмірі 255 гривень без звуковідтворювальної апаратури - http://reyestr.court.gov.ua/Review/87438534
* рішення суду, яким зобов`язано ТОВ “АТБ-маркет” усунути перешкоди у праві користування житловим приміщенням шляхом демонтажу всіх вентиляторів, кондиціонерів та холодильного обладнання, що знаходяться під квартирою та створюють постійний шум та вібрацію - http://reyestr.court.gov.ua/Review/75170944.
* рішення суду, на підставі якого стягнуто в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок протиправної поведінки відповідача, яка полягала у порушенні нормального режиму відпочинку позивачів та їх малолітніх дітей у нічний час - https://reyestr.court.gov.ua/Review/97116272
== Яким чином можна зафіксувати факт порушення режиму тиші? ==
'''Зафіксувати порушення шуму можна декількома способами:'''

- протокол про адміністративне порушення, складений органами Національної поліції;

- аудіозапис і відеозапис;

- екологічна експертиза, яка може бути ефективною, коли джерело шуму носить відносно постійний характер (наприклад, шум кондиціонера, холодильника або іншого обладнання);

- протоколи і акти Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (адреси територіальних відділень Держспоживслужби - https://dpss.gov.ua/contacts).
[[Категорія: Екологічне право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Суди]]

Відповідальність за невиконання судових рішень

2024-10-21T06:20:24Z

Monatko.Denys: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==

# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочиства України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran54#n54 Закон України “Про виконавче провадження”]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”]

== Опис суттєвих аспектів вирішення проблеми ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12455 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України] негайно виконуються рішення суду про:
# присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;
# присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;
# поновлення на посаді у відносинах публічної служби;
# припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;
# уточнення списку виборців;
# усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань;
# включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України] суд допускає негайне виконання рішень у справах про:
# стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць;
# присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;
# відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць;
# поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника;
# відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;
# розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб;
# примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу;
# встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства;
# надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку;
# видачу або продовження обмежувального припису.
Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1, 2 і 3 частини першої цієї статті.

Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Підставою для виконання суб’єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судового рішення, що набрало законної сили, є його примірник в електронній формі, надісланий суб’єкту державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженому Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (ч. 2 ст. 431 ЦПК України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається '''один виконавчий лист'''. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, суд має право за заявою стягувачів видати '''кілька виконавчих листів,''' точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом, або зазначити, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчі документи про стягнення судового збору надсилаються судом до органів державної виконавчої служби. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Для якомога скорішого вирішення питання з виконання судового рішення може розглядатися питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб). Дане питання вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця. У разі невиконання судового рішення особа, на користь якої вирішено питання має право на оскарження дій чи бездіяльності державного або приватного виконавця до вищестоящого органу чи безпосередньо до суду.

== Кримінальна відповідальність ==
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 382 Кримінального кодексу України] передбачена '''''відповідальність за невиконання судового рішення:'''''

1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -

карається ''штрафом'' від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або ''позбавленням волі'' на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, -

караються ''штрафом'' від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або ''позбавленням волі'' на строк до п'яти років, ''з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю'' на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, -

караються ''позбавленням волі'' на строк від трьох до восьми років ''з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю'' на строк до трьох років.

4. Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України -

карається ''позбавленням волі'' на строк від трьох до восьми років ''з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю'' на строк до трьох років.

== Відповідальність у виконавчому провадженні ==

=== Відповідальність за невиконання рішення, що зобов’язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі ===

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ст. 75 ЗУ “Про виконавче провадження”] у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі '''виконавець виносить постанову''' про накладення '''штрафу''' на боржника - ''фізичну особу'' у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ''на посадових осіб'' - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - ''юридичну особу'' - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
'''У разі повторного невиконання рішення боржником''' без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього '''штраф у подвійному розмірі''' та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
=== Відповідальність за невиконання законних вимог виконавця та порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”] ===

За невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог даного Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

'''За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи''', яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, '''виконавець складає акт про порушення''' і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

=== Судовий контроль за виконанням судових рішень ===

'''Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою,''' якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.

Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця ''не пізніше наступного дня після прийняття її судом.''
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, ''суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги''.

Крім того, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12552 статтею 382] Кодексу адміністративного судочинства України встановлено порядок судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб’єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, '''накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

'''Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін.''' Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

Сплата штрафу не звільняє від обов’язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов’язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, '''але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу,''' який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

=== Зміст та форма скарги у виконавчому провадженні ===

'''Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:'''
# найменування органу виконавчої служби або суду, до якого вона подається;
# повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
# реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
# зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
=== Строки для звернення із скаргою ===

'''Скаргу може бути подано до суду:'''
# ''у десятиденний строк'' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод;
# ''у триденний строк'' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа органу державної виконавчої служби, приватний виконавець не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.
=== Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги ===

Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
=== Виконання ухвали суду ===

Про виконання ухвали відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у '''місячний строк з дня одержання ухвали суду.'''
=== Особливі випадки ===

==== Відстрочка і розстрочка виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання ====

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони виконавчого провадження суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”], суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у порядку, передбаченому частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ст. 33 ЗУ “Про виконавче провадження”]. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Відповідальність за невиконання судових рішень

2024-10-21T06:19:22Z

Monatko.Denys: /* Опис суттєвих аспектів вирішення проблеми */

== Нормативна база ==

# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran54#n54 Закон України “Про виконавче провадження”]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”]

== Опис суттєвих аспектів вирішення проблеми ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12455 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України] негайно виконуються рішення суду про:
# присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;
# присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;
# поновлення на посаді у відносинах публічної служби;
# припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;
# уточнення списку виборців;
# усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань;
# включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України] суд допускає негайне виконання рішень у справах про:
# стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць;
# присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;
# відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць;
# поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника;
# відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;
# розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб;
# примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу;
# встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства;
# надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку;
# видачу або продовження обмежувального припису.
Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1, 2 і 3 частини першої цієї статті.

Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Підставою для виконання суб’єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судового рішення, що набрало законної сили, є його примірник в електронній формі, надісланий суб’єкту державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженому Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (ч. 2 ст. 431 ЦПК України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається '''один виконавчий лист'''. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, суд має право за заявою стягувачів видати '''кілька виконавчих листів,''' точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом, або зазначити, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчі документи про стягнення судового збору надсилаються судом до органів державної виконавчої служби. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Для якомога скорішого вирішення питання з виконання судового рішення може розглядатися питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб). Дане питання вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця. У разі невиконання судового рішення особа, на користь якої вирішено питання має право на оскарження дій чи бездіяльності державного або приватного виконавця до вищестоящого органу чи безпосередньо до суду.

== Кримінальна відповідальність ==
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 382 Кримінального кодексу України] передбачена '''''відповідальність за невиконання судового рішення:'''''

1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -

карається ''штрафом'' від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або ''позбавленням волі'' на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, -

караються ''штрафом'' від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або ''позбавленням волі'' на строк до п'яти років, ''з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю'' на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, -

караються ''позбавленням волі'' на строк від трьох до восьми років ''з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю'' на строк до трьох років.

4. Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України -

карається ''позбавленням волі'' на строк від трьох до восьми років ''з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю'' на строк до трьох років.

== Відповідальність у виконавчому провадженні ==

=== Відповідальність за невиконання рішення, що зобов’язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі ===

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ст. 75 ЗУ “Про виконавче провадження”] у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі '''виконавець виносить постанову''' про накладення '''штрафу''' на боржника - ''фізичну особу'' у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ''на посадових осіб'' - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - ''юридичну особу'' - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
'''У разі повторного невиконання рішення боржником''' без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього '''штраф у подвійному розмірі''' та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
=== Відповідальність за невиконання законних вимог виконавця та порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”] ===

За невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог даного Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

'''За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи''', яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, '''виконавець складає акт про порушення''' і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

=== Судовий контроль за виконанням судових рішень ===

'''Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою,''' якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.

Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця ''не пізніше наступного дня після прийняття її судом.''
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, ''суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги''.

Крім того, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12552 статтею 382] Кодексу адміністративного судочинства України встановлено порядок судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб’єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, '''накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

'''Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін.''' Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

Сплата штрафу не звільняє від обов’язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов’язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, '''але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу,''' який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

=== Зміст та форма скарги у виконавчому провадженні ===

'''Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:'''
# найменування органу виконавчої служби або суду, до якого вона подається;
# повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
# реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
# зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
=== Строки для звернення із скаргою ===

'''Скаргу може бути подано до суду:'''
# ''у десятиденний строк'' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод;
# ''у триденний строк'' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа органу державної виконавчої служби, приватний виконавець не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.
=== Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги ===

Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
=== Виконання ухвали суду ===

Про виконання ухвали відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у '''місячний строк з дня одержання ухвали суду.'''
=== Особливі випадки ===

==== Відстрочка і розстрочка виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання ====

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони виконавчого провадження суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”], суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у порядку, передбаченому частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ст. 33 ЗУ “Про виконавче провадження”]. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Повернення коштів за невикористаний авіаквиток

2024-09-20T13:15:59Z

Monatko.Denys: /* Добровільне повернення квитка */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Повітряний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19 Наказ Державної авіаційної служби України від 26.11.2018 № 1239 "Про затвердження Авіаційних правил України «Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу"]

== Загальна інформація ==
Порядок повернення коштів за невикористаний авіаквиток регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19#n757 наказом Державної авіаційної служби України від 26.11.2018 № 1239 Про затвердження Авіаційних правил України «Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу»] (далі - Правила) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Повітряним кодексом України] (далі - Кодекс).

Пасажирський квиток та багажна квитанція є підтвердженням укладення договору про перевезення та відображають його умови. Квиток надає право пасажиру на переліт відповідним рейсом (рейсами) і зобов'язує перевізника здійснити відповідне перевезення пасажира та його багажу, а також надати інші послуги, пов'язані з перевезенням, згідно з умовами договору перевезення.

Повернення квитка можливе за такими умовами:

♦ добровільне повернення квитка — за власним бажанням;

♦ повернення квитка за потреби — вимушене повернення квитка.
== Добровільне повернення квитка ==
Відповідно до пункту 1 глави 8 розділу IІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19#n994 Правил] квиток може бути пред’явлений перевізнику для повернення сплачених сум за частково або повністю не використане перевезення, '''якщо таке повернення дозволяється правилами застосування тарифів:'''

- до початку перевезення; - протягом усього строку чинності квитка для перевезення; - протягом 30 днів після закінчення строку чинності квитка для перевезення. Авіаперевізник, беручи до уваги обставини, що унеможливили пред’явлення квитка для повернення сплачених коштів за частково або повністю не використане повітряне перевезення, може продовжити цей строк.

Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу ХVIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19#n1494 Правил] повернення сум за невикористані квитки проводиться з дотриманням вимог правил застосування тарифів, встановлених перевізником. Пасажиру також повертається сума всіх невикористаних державних зборів, податків, аеропортових зборів (такс) і зборів (такс) авіаперевізника.

Отже, беручи до уваги вищезазначені норми, '''повернення коштів за невикористаний авіаквиток за власним бажанням''' можливе перевізником, якщо це передбачено правилами перевізника. Найчастіше авіаперевізники повертають кошти, якщо повернення квитка сталося до початку перевезення (за 3 години, за 12 годин, за добу тощо), але зі зменшенням вартості самого квитка.

== Повернення квитка за потреби ==
Порядок виплати компенсації за не використаний авіаквиток регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#Text Кодексом].

Відповідно до частини другої статті 103 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#Text Повітряного кодексу України] положення щодо виплати компенсації застосовуються до пасажирів (регулярних та чартерних рейсів), яким відмовлено у перевезенні проти їхньої волі або рейс яких скасовано чи затримано, за умови, що пасажир має підтверджене бронювання на відповідний рейс та присутній для проходження реєстрації у час, що передбачений правилами авіаперевізника та письмово зазначений (включаючи електронні засоби), або, якщо час реєстрації не зазначено, не пізніше ніж за 45 хвилин до зазначеного часу відправлення, чи забронював рейс, який затримано/перенесено авіаперевізником або фрахтувальником повітряного судна (туроператором) на інший рейс незалежно від причин затримки/перенесення.
=== Компенсація пасажирам у разі відмови у перевезенні ===
Вищезазначена компенсація регулюється ст. 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#Text Кодексу], відповідно до якого якщо авіаперевізник мотивовано очікує на відмову пасажирам у посадці на рейс, він зобов'язаний провести опитування з метою виявлення пасажирів, готових відмовитися від свого підтвердженого бронювання в обмін на узгоджену між пасажиром, який за власним бажанням відмовляється від посадки на рейс, та перевізником винагороду.

Крім виплати винагороди, авіаперевізник зобов'язаний запропонувати пасажиру на вибір:
* '''відшкодування''' впродовж семи днів повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано;
* '''зміна маршрута до кінцевого пункту призначення''' - за першої можливості або у пізніший час за бажанням пасажира та за наявності вільних місць.
Якщо пасажирів, які б виявили бажання відмовитися від подорожі цим рейсом, не виявлено або їх кількість є недостатньою, перевізник має право відмовити пасажиру у перевезенні проти його волі.

Якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, перевізник має виплатити їм компенсацію у таких розмірах:
* 250 євро - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;
* 400 євро - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;
* 600 євро - для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів.
Перевізник має право зменшити розмір компенсації на 50 відсотків, якщо пасажиру пропонується заміна маршруту перевезення до його пункту призначення альтернативними рейсами, час прибуття яких не перевищує запланованого:
* на дві години - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;
* на три години - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;
* на чотири години - для рейсів, не зазначених вище.
=== '''Компенсація пасажирам у разі скасування рейсу''' ===
У разі скасування рейсу пасажирам має бути запропоновано на вибір:
# зміна маршрута до кінцевого пункту призначення;
# відшкодування повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано.
Компенсація за відшкодування повної вартості квитка відбувається на тих же умовах, що й у разі відмови від перевезення.

Пасажир має право на компенсацію, якщо його не поінформовано про скасування рейсу:
* '''щонайменше за два тижні''' до запланованого часу відправлення;
* '''тиждень-два тижні''' — якщо запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за дві години та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через чотири години після запланованого часу прибуття;
* '''менше ніж за тиждень''' — якщо запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за годину та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через дві години після запланованого часу прибуття.
Відповідно до частини п'ятої статті 105 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#Text Кодексу] у разі скасування рейсу авіаперевізником та продовження пасажиром подорожі іншим рейсом (рейсами) або за іншим маршрутом пасажирам має бути безплатно запропоновано та забезпечено:
# харчування та прохолодні напої відповідно до часу очікування нового рейсу;
# місця в готелі у разі, якщо пасажири змушені чекати на відправлення впродовж однієї або більше ночей чи якщо час додаткового очікування відправлення більший, ніж передбачалося;
# наземний трансфер за маршрутом аеропорт - готель - аеропорт;
# два телефонні дзвінки або телекс-, факс-повідомлення, або повідомлення електронною поштою, якщо для цього є технічні умови аеропорту.
=== Компенсація пасажирам у разі затримки рейсу ===
Авіаперевізник повинен надати пасажирам харчування та прохолодні напої, а також здійснити два телефонні дзвінки або телекс-, факс-повідомлення, або повідомлення електронною поштою, у разі затримки рейсу:
* до двох годин - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;
* до трьох годин - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;
* на чотири години і більше від запланованого часу відправлення - для інших рейсів, не зазначених у другому і третьому абзацах цієї частини.
Якщо рейс затримано на день, наступний за днем його виконання, передбаченим розкладом і зазначеним у квитку, перевізник повинен надати пасажирам номери у готелі, харчування та забезпечити трансфер за маршрутом аеропорт - готель - аеропорт.

Якщо затримка рейсу перевищує п'ять годин, то пасажирам має бути запропоновано:
* відшкодування впродовж семи днів повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано;
* зміна маршрута до кінцевого пункту призначення - за першої можливості або у пізніший час за бажанням пасажира та за наявності вільних місць.
=== '''Компенсація пасажирам за зміну класу обслуговування''' ===
Авіаперевізник не має права вимагати будь-якої додаткової плати, якщо він розміщує пасажира у класі, вищому за зазначений у квитку, якщо ж авіаперевізник розміщує пасажира у класі, нижчому за зазначений у квитку, то він впродовж семи днів повинен відшкодувати пасажиру:
* 30 відсотків тарифу - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;
* 50 відсотків тарифу - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;
* 75 відсотків тарифу - для інших рейсів, не зазначених у другому і третьому абзацах цієї частини.
== Корисні посилання ==
* [https://www.flyuia.com/pl/ua/services/visa-refund Повернення коштів за квитки. Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"]
* [https://windrose.aero/prepare_for_flight/prepare/rules/rules18 Повернення коштів. Авіакомпанія "Windrose"]
== Див. також ==
* [[Багаж та ручна поклажа: як правильно перевозити речі під час авіаперельотів]]
* [[Договір перевезення повітряним транспортом (авіаперевезення), квиток]]
* [[Права пасажира на компенсацію у разі відмови у перевезенні, скасуванні чи тривалої затримки авіарейсів]]
* [[Дії особи у разі втрати багажу перевізником]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Стягнення аліментів в порядку наказного провадження

2024-09-17T09:00:10Z

Monatko.Denys: /* Форма, зміст заяви про видачу судового наказу, порядок її розгляду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2037-viii Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran18#n18 Закон України "Про виконавче провадження"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text акону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
* припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника ('''крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації''').
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.
*з 26 березня 2022 року можливим є проведення відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника лише на виконання рішень про стягнення '''аліментів''' та рішень, боржниками за якими є г'''ромадяни російської федерації'''. Зазначене обмеження не застосовується до громадян рф, які проживають на території України на законних підставах.
|}
== Стягнення аліментів на підставі судового наказу ==
Судовий наказ про стягнення аліментів є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 п.4 ч.1 ст. 161 ЦПК України]
* про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - '''''однієї чверті''''', на двох дітей - '''''однієї третини''''', на трьох і більше дітей - '''''половини заробітку (доходу) платника аліментів''''', але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
* про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі '''''50 відсотків прожиткового мінімуму''''' для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. Якщо заявлені вимоги між собою взаємопов’язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

У разі заявлення іншого розміру аліментів, що прямо не передбачено законом, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Обов’язковою умовою є те, що ця вимога не повинна бути пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Тобто якщо особа, окрім стягнення аліментів у відповідному розмірі, заявляє вимогу про встановлення чи оскарження батьківства/материнства або вимогу про позбавлення батьківських прав (де обов’язковою є участь органу опіки та піклування), справа не може бути розглянута за правилами наказного провадження.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися той з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
== Підсудність заяви про видачу судового наказу ==
Заява про видачу судового наказу може подаватися до суду першої інстанції як за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування боржника, так і за зареєстрованим місцем проживання чи перебування заявника.
== Форма, зміст заяви про видачу судового наказу, порядок її розгляду ==
Заява про видачу судового наказу подається у [[Файл:Заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів.doc|міні|Заява_про_видачу_судового_наказу_про_стягнення_аліментів]] письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Відповідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 163 ЦПК України] у ній повинно бути зазначено:
# найменування суду, до якого подається заява;
# прізвище, ім'я та по-батькові заявника та боржника, їх місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) заявника та боржника за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника, а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# ім'я (прізвище, ім'я та по-батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
# вимоги заявника і обставини, на яких вони грунтуються;
# перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви необхідно додати докази про те, що дитина проживає разом з заявником, зокрема: витяг з реєстру місця проживання, акт про проживання без реєстрації тощо.

''У разі відсутності РНОКПП боржника, заявник, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6634 статті 84 ЦПК України], може звернутися до суду з клопотанням про витребування доказів (в заяві про видачу судового наказу про стягнення аліментів або окремим клопотанням). Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6622 частинах другій та третій статті 83 ЦПК України].''

Заявник має право відкликати заяву про видачу судового наказу до її розгляду судом.

Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом 5 днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7293 частини 7, 8 статті 170 ЦПК України], у разі видачі судового наказу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7217 пункту 4 частини першої статті 161 ЦПК України] боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. У разі видачі судового наказу відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 ЦПК України], судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9040 главою 3 розділу V цього Кодексу].
{| class="wikitable"
|-
| '''Приклад''', рішення у формі судового наказу, [http://reyestr.court.gov.ua/Review/78175855 судді Ренійського районного суду Одеської області, Гончарова-Парфьонова О.О. про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, від 28.08.2018 року.]
|}
== Наслідки видачі судового наказу про стягнення аліментів ==
Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст) боржникові разом з копією заяви про видачу судового наказу та доданими до неї документами. Судовий наказ про стягнення аліментів скасуванню не підлягає. Протягом 5 днів з дня набрання судовим наказом законної сили суд надсилає його копію (текст) стягувачу. Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran18#n18 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження"] судовий наказ є виконавчим документом, підлягає примусовому виконанню та може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені аліменти.
== Час, з якого присуджуються аліменти на дитину ==
В разі подання заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів, вони присуджуються до стягнення із дня подання такої заяви.
== Пільги по сплаті судового збору ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Таким чином, судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів не сплачується.
[[Категорія: Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Укладання та розірвання шлюбу з військовослужбовцем під час воєнного стану

2024-09-17T08:03:02Z

Monatko.Denys:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 Сімейний кодекс України (СК України)]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2398-17#Text Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 213 "Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінет Міністрів України від 10 листопада 2010 року № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2020 року № 52/5 (далі - Правила)]
== Державна реєстрація шлюбу з військовослужбовцем ==
=== Хто може звернутися ===
Один із наречених, якщо він є військовослужбовцем Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Національної гвардії, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування (далі - військовослужбовець), а також поліцейським, особою рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Державної кримінально-виконавчої служби, особою начальницького складу Національного антикорупційного бюро, Бюро економічної безпеки (підпункт 1 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 213 "Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану"]).
=== Порядок проведення державної реєстрації шлюбу ===

*Державна реєстрація шлюбу у випадку, якщо один із наречених є військовослужбовцем може проводитися відділами державної реєстрації актів цивільного стану (далі - відділ ДРАЦС) без особистої присутності такого нареченого (нареченої). '''Заява''' військовослужбовця про державну реєстрацію шлюбу, що одночасно є підтвердженням факту надання ним згоди на шлюб, подається безпосередньому командиру (керівнику), яким засвідчується справжність підпису на відповідній заяві та забезпечується її передача до відділу ДРАЦС, до якого подано особисто нареченим (нареченою) заяву про державну реєстрацію шлюбу, або до іншого відділу ДРАЦС чи територіального органу Міністерства юстиції, які провадять діяльність під час воєнного стану.

Відповідно до пункту 14 глави 1 розділу 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5,] у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] ‒ державну реєстрацію актів цивільного стану проводить будь-який орган за зверненням заявника.

Заява військовослужбовця має містити відомості про нього та про особу, з якою він бажає зареєструвати шлюб:
#прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності);д
#дату народження;
#громадянство;
#відомості про обране прізвище (у разі обрання прізвища нареченого (нареченої) або приєднання до свого прізвища прізвища нареченого (нареченої).
За можливості військовослужбовець може бути присутнім під час реєстрації шлюбу за допомогою відеозв’язку.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-2022-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 213 "Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану"] державне мито за державну реєстрацію шлюбу у випадках, передбачених цим пунктом, не справляється.

*Факт реєстрації шлюбу, якщо один із наречених є військовослужбовцем, також може засвідчуватися '''''актом про укладення шлюбу''''' (далі - акт)''',''' який складається безпосереднім командиром (керівником) військовослужбовця, та скріплюється гербовою печаткою відповідного органу (військового формування).

Зазначений акт може складатися без особистої присутності одного чи обох наречених з використанням доступних засобів відеозв’язку з тим із наречених, хто відсутній, або з обома відсутніми нареченими.

Після складання акт надсилається командиром (керівником), яким його було складено, до будь-якого [https://minjust.gov.ua/str_ter відділу ДРАЦС] для складення актового запису про шлюб у паперовій формі та внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

На підставі складеного актового запису про шлюб подружжю або одному з них у день звернення до відділу ДРАЦС, яким зареєстровано шлюб, видається відповідне '''свідоцтво'''. Якщо звернення до відділу ДРАЦС, яким зареєстровано шлюб, неможливе, відповідне свідоцтво видається в іншому відділі ДРАЦС у разі внесення відомостей про такий шлюб до Реєстру та за наявності доступу до нього.

Відомості, відсутні в актовому записі про шлюб, можуть бути внесені до нього після припинення чи скасування воєнного стану у визначеному законодавством порядку.

Акти, які складені з 24 лютого 2022 року до набрання чинності цією [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 213 "Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану"] та не містять усі передбачені цією постановою відомості (крім прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), дати народження обох наречених), вважаються дійсними для проведення державної реєстрації шлюбу у визначеному цією постановою порядку.

===Шлюб онлайн через Дію===
Нова послуга в Дії особливо цінна для військових. Так захисники та захисниці одружуватимуться, навіть будучи на позиціях.

Як скористатися послугою:

1. Оновіть Дію і зайдіть у Сервіси — Шлюб онлайн.

2. Виберіть Зробити пропозицію та надішліть сповіщення половинці на зручний месенджер.

3. Кохана людина отримає його та має відповісти протягом 14 днів.

4. Після згоди надайте свої дані для заяви протягом 12 годин.
5. Система запропонує вільні дати — найближчі для церемонії будуть за 5 днів.
Подбали, щоб вам усе вдалося — покрокова інструкція.

Також у Дії можна визначити, що робити з прізвищем після весілля: залишити своє, взяти прізвище партнера чи зробити подвійне.

Уже в день весілля зайдіть за посиланням у Дії на онлайн-церемонію, де на вас чекатиме працівник Цифрового ДРАЦСу.Процес одруження триває до 30 хвилин. Усе, що від вас потрібно, — смартфон та інтернет. Про інше подбає Дія.

Цифрове свідоцтво про реєстрацію шлюбу автоматично підтягнеться в Дію протягом доби. А фізичний документ замовите доставкою Укрпошти чи заберете у відділенні. Ви можете бути в будь-якому місті світу або просто поруч. Скажіть омріяне «Так» коханій людині незалежно від відстані.

Одружуйтеся в Дії, якщо ви:

повнолітній громадянин України;

маєте верифікований податковий номер;

маєте ID-картку чи закордонний паспорт у Дії;

не перебуваєте в іншому шлюбі;

якщо розлучені — про це є дані в реєстрі ДРАЦС.

==Розірвання шлюбу з військовослужбовцем==
Процедура розірвання шлюбу з військовослужбовцем в умовах воєнного стану є аналогічною процедурі розірвання шлюбу в мирний час.

Шлюб розривається:
*за спільною заявою подружжя, яке не має дітей (стаття 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]);
*за заявою одного з подружжя (стаття 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]);
*за рішенням суду: за спільною заявою подружжя, яке має дітей (стаття 109 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]), або за позовом одного з подружжя (стаття 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]).
Спільна заява подружжя, яке не має дітей, чи заява одного з подружжя у визначених законом випадках подається до відділу ДРАЦС за місцем проживання подружжя або одного з них. Сама державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться через місяць.

У випадку, якщо один із подружжя не може особисто подати заяву до відділу ДРАЦС, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, може подати другий з подружжя від його імені.

Той із подружжя, який бажає відновити своє дошлюбне прізвище, повинен письмово заявити про це.

У випадку якщо подружжя не може з’явитись до відділу ДРАЦС в призначений день, вони мають протягом місяця подати заяву з проханням перенести дату реєстрації розірвання шлюбу. Крім того, в заяві може бути також зазначено, що той з подружжя, який не може бути присутнім на реєстрації, не заперечує проти розірвання шлюбу без його присутності, з обов’язковим зазначенням місцезнаходження відділу ДРАЦС, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу.

У випадку, якщо подружжя має неповнолітніх дітей, або чоловік чи жінка заперечує проти розлучення, шлюб можна розірвати лише у судовому порядку.

Справи про розірвання шлюбу розглядають районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди в порядку окремого або позовного провадження.

В порядку окремого провадження подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором (нотаріально посвідченим) про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви.

Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

За домовленістю подружжя справу можуть розглядати за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

У тих регіонах держави, де йдуть активні бойові дії та суди тимчасово не можуть працювати, Верховний Суд змінив їхню територіальну підсудність шляхом приєднання розгляду справ цих судів до інших судів, які знаходяться в безпечних регіонах держави.

Розмір ставки судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] становить: в порядку позовного провадження ‒ 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2024 році – 1211.20 грн); в порядку окремого провадження ‒ у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2024 році ‒ 605.60 грн). Водночас, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»] передбачено, що особи з інвалідністю I та II груп, громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільнені від сплати судового збору.

див.: [[Порядок розірвання шлюбу]]
==Корисні посилання==
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/western_interregional_directorate_of_the_ministryofjustice Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) та його територіальні відділи ДРАЦС]
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/southern_interregional_officeoftheministry_of_justice Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та його територіальні відділи ДРАЦС]
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/central_interregional_directorate_of_the_ministry_of_justice Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. КИЇВ) та його територіальні відділи ДРАЦС]
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/eastern_interregional_directorateoftheministry_of_justice Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) та його територіальні відділи ДРАЦС]
==Див. також:==
*[[Державна реєстрація шлюбу у скорочені строки "Шлюб за добу"]]
*[[Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]]
*[[Порядок розірвання шлюбу]]
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Адміністративна відповідальність за порушення карантину

2024-09-16T13:41:56Z

Monatko.Denys: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України «Про систему громадського здоров’я»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1000-20#n6 Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 6 листопада 2020 року № 1000-IX]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''скасовано''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року. Тому, норми закону про відповідальність наразі не діють.
|}

== Загальні відомості ==
{| class="wikitable"
|''З 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року'' на усій території України було встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"].
|}
''Коронавіруси'' становлять велике сімейство вірусів з доведеними хвороботворними властивостями по відношенню до людини або тварин. Відомо, що ряд коронавірусів здатний викликати у людини респіраторні інфекції в діапазоні від звичайної застуди до більш серйозних станів, таких як близькосхідний респіраторний синдром (БВРС) і важкий гострий респіраторний синдром (ВГРС). Останній з недавно відкритих коронавірусів викликає захворювання COVID-19.

''COVID-19 –'' інфекційне захворювання, викликане останнім з недавно відкритих коронавірусів. До спалаху інфекції в Ухані, Китай, в грудні 2019 року про новий вірус і захворювання нічого не було відомо.
== Адміністративне правопорушення (проступок) ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Статтею 19 Конституції України] передбачено, що органи влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи повинні діяти в межах, порядку і спосіб визначений законами України.

Згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України] діяння, яке є адміністративним правопорушенням, визначено законом.

Статтею 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення](далі - КУпАП) визначено, що ''Адміністративне правопорушення (проступк)'' - протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Це означає, що ''особу можна притягти до відповідальності за дію чи бездіяльність лише в тому випадку, якщо'' відповідальність за такі дії передбачена відповідним законом, а не відповідною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], не якимись правилами, нормами, порядками, інструкціями, рішеннями органів місцевого самоврядування.

Як передбачено статтею 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], ''до відповідальності громадяни можуть бути притягнуті за:''
* порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства,
* порушення рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Передбачено ''покарання у вигляді штрафу''''':''' від 17 000 грн до 34 000 грн для громадян та від 34 000 грн до 170 000 грн. для посадових осіб.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1000-20#n6 Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 6 листопада 2020 року № 1000-IX] статтю 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] доповнено частиною другою, відповідно до якої '''перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, — тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 грн.)'''.

Крім того, надано право розглядати справи про дотримання цих протиепідемічних заходів виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад, а також Національній поліції, органам державної санітарно-епідеміологічної служби.

Окрім цього, пунктом 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]

встановлено заборони, порушення яких призводить до притягнення до відповідальності за ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП].
Зокрема,на території України на період дії карантину забороняється :
* перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;
* перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні;
* самовільно залишати місця самоізоляції;
* та інше.
== Відповідальність неповнолітніх ==
Відповідно до статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] адміністративна відповідальність наступає з 16-ти років. До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], а саме:
* зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
* попередження;
* догана або сувора догана;
* передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Тобто, штраф, передбачений санкцією [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 44-3 КУпАП], неповнолітнім не загрожує.
== Звільнення від адміністративної відповідальності ==
Особу може бути звільнено від адміністративної відповідальності за порушення карантину у разі, коли вона діяла в стані крайньої необхідності, а також якщо в постанові про адміністративне правопорушення не зазначено, яку конкретну норму, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] (див. '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/95339062?fbclid=IwAR0MXpYKB3ZWtIRBow3gfWnbPfcQpQplo_VDI_Dpwnjp1mutXqBjj5JNRMg постанову Оболонського районного суду м.Києва від 02.03.2021 у справі № 756/1974/21]).'''
== Протокол про адміністративне правопорушення ==
''Протокол про адміністративне правопорушення'' – це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП].

''До осіб, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення за порушення карантину відносяться уповноважені посадові особи:''
* органів внутрішніх справ (Національної поліції);
* органів охорони здоров’я;
* органів державної санітарно-епідеміологічної служби;
* посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад.
''Особа, яка складає протокол, зобов’язана'' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 1 ст. 256 КУпАП] внести наступні відомості:
* дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол;
* відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
* місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
* нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
* прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
* інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 268 КУпАП], про що робиться відмітка у протоколі.

''При складанні протоколу за порушення карантину, обов'язково вказується'' суть порушення (об‘єкт, суб‘єкт, об‘єктивна та суб‘єктивна сторона), тобто хто вчинив, які саме особа вчинила дії, їх кваліфікуючі ознаки, наявність умислу.

Обов’язок внести ці відомості посадовою особою корелюється із правом особи знати в чому її звинувачують як складовою частиною конституційного права особи, яка притягується до відповідальності на захист та юридичну допомогу.

''Якщо відносно Вас складають адміністративний протокол, Ви вправі вимагати від особи, яка складає цей протокол відповіді на наступні запитання:''
# У чому полягає правопорушення ?
# Яке саме з порушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ч.1 ст. 44-3 КУпАП] Ви вчинили?
# Яким нормативно-правовим актом передбачено Ваш обов’язок чинити такі дії та відповідальність за невиконання цього обов’язку?
''Отже, якщо відносно Вас складають адміністративний протокол, рекомендується:''
# Задати поліцейському три питання, що зазначено вище та по можливості зняти це на відео.
# В жодному разі не відмовлятися від підписання протоколу.
# У разі незгоди з складанням протоколу про адміністративне правопорушення, перед його підписанням у протоколі можна написати: «з порушенням не згідний, письмові пояснення будуть надані до суду».
# Забрати копію протоколу.
Після цього упродовж 7 днів слід звернутися до адвоката або самому написати письмові пояснення до суду щодо незгоди складеного відносно Вас протоколу про адміністративне порушення за порушення правил щодо карантину.
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України

2024-08-19T14:18:44Z

Monatko.Denys: /* Термін розгляду заяви */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322 "Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року №795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 року № 770 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0231839-19#n29 Наказ Державної міграційної служби України від 29.08.2019 № 231 "Про затвердження Класифікаторів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1202-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів] від 21 жовтня 2022 р. № 1202 Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 21 жовтня 2022 р. № 1202 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1202-2022-%D0%BF#Text Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану] установлено, що:
*посвідки на тимчасове чи постійне проживання, крім тих, які оформлені громадянам Російської Федерації, строк дії яких закінчився або які підлягають обміну відповідно до законодавства після 24 лютого 2022 р., підтверджують законні підстави для тимчасового чи постійного проживання в Україні та право на в’їзд в Україну на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення чи скасування;
*іноземці або особи без громадянства, крім громадян Російської Федерації, зобов’язані в установленому законодавством порядку подати документи для обміну таких посвідок на тимчасове чи постійне проживання протягом 30 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану
|}

== Хто має право на отримання посвідки на тимчасове проживання: ==
'''''Отримати посвідку на тимчасове проживання в Україні мають право:'''''
* Іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування або укладення гіг-контракту та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи іншої канонічної діяльності за запрошенням релігійних організацій та погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період діяльності в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для участі у діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період діяльності в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи у представництвах іноземних суб'єктів господарювання в Україні, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України "Про волонтерську діяльність", інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності, отримали посвідку на тимчасове проживання та здійснюють волонтерську діяльність на базі зазначених організацій та установ, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період провадження такої діяльності;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, та прибули в Україну з метою контролю за діяльністю таких юридичних осіб і отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період дії посвідки;
*Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання;
*Іноземці або особам без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій — тринадцятій статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], уклали шлюб з громадянами України;
*Іноземцям або особам без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, зазначеними у частинах другій — тринадцятій статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”];
*Особи, звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України, або яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їхнього походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, визнаються такими, які на законних підставах тимчасово перебувають в Україні на період дії обставин, що унеможливлюють їх примусове видворення за межі України;
*Іноземці та особи без громадянства, які надавали інструкторську (стрілецьку, тактичну, медичну, радіотехнічну, вибухотехнічну та іншу) допомогу підрозділам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Міністерства внутрішніх справ України, залученим до проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо у районах її проведення, та/або залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо у районах їх проведення, або добровольчим формуванням, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та спільно з вищезазначеними підрозділами брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також які брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції та/або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях спільно із вищезазначеними підрозділами та добровольчими формуванням
'''''Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у такому випадку є наступне:'''''
# іноземець та особа без громадянства є засновником та/або учасником, та/або бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, дані про яку внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# розмір частки власності іноземця або особи без громадянства, або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої він є, у статутному капіталі української юридичної особи становить не менше 100 тисяч євро за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України на дату внесення іноземної інвестиції.
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, зазначеними у частинах другій - тринадцятій цієї статті, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України.
* Особи, звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України, або яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їхнього походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, визнаються такими, які на законних підставах тимчасово перебувають в Україні на період дії обставин, що унеможливлюють їх примусове видворення за межі України.
* Іноземці та особи без громадянства, які надавали інструкторську (стрілецьку, тактичну, медичну, радіотехнічну, вибухотехнічну та іншу) допомогу підрозділам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Міністерства внутрішніх справ України, залученим до проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо у районах її проведення, та/або залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо у районах їх проведення, або добровольчим формуванням, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та спільно з вищезазначеними підрозділами брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також які брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції та/або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях спільно із вищезазначеними підрозділами та добровольчими формуваннями та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах, у тому числі у випадках, якщо термін дії паспортного документа закінчився або він підлягає обміну, на час до завершення тимчасової окупації Російською Федерацією території України у значенні Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях".
'''Посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України та які:'''

1) досягли 16-річного віку або не досягли 16-річного віку, але самостійно прибули в Україну з метою навчання, - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто;

2) не досягли 16-річного віку або визнані обмежено дієздатними чи недієздатними, - на підставі заяв-анкет осіб, зазначених у частинах другій - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text тринадцятій статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”,] до яких вони прибули з метою возз’єднання сім’ї.
=== Куди звернутися: ===
Заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до територіального органу ДМС або центру надання адміністративних послуг за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.
== Вартість послуги та пільги ==
* державне мито у розмірі '''34 грн'''. (відповідно до пункту 6 статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»]);
* вартість адміністративної послуги у розмірі '''1056 грн.''' (включаючи вартість бланка посвідки);
* адміністративний збір за оформлення або обмін посвідки на тимчасове проживання '''34,00 грн'''.

Від сплати мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

Особи з інвалідністю Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

Особи з інвалідністю І та ІІ групи;

Особи, яких визнано особами без громадянства в порядку, встановленому Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», звільняються від сплати вартості адміністративної послуги (включаючи вартість бланка) та адміністративного збору при оформленні посвідки на тимчасове проживання вперше.

Оформлення посвідок на тимчасове проживання для відряджених фахівців та членів їхніх сімей, які мешкають разом з ними, які прибули в Україну на підставах і в порядку, встановлених Угодою (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про створення місцевих бюро Німецького товариства міжнародного співробітництва ҐмбГ (GIZ GmbH) та Кредитної установи для відбудови (KfW), ратифікованою Законом України від 19.12.2019 № 413-IX, здійснюється безкоштовно.

Оформлення посвідок на тимчасове проживання для працівників та членів їх сімей, які прибули в Україну на підставах і в порядку, встановлених Угодою між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про реалізацію проєкту «Фінська підтримка реформ української школи», ратифікованою Законом України від 03.07.2018 № 2485-VIII, здійснюється безкоштовно.

== Необхідні документи ==
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, подають:'''
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України ''(після пред’явлення повертається, копія додається)'', крім наступних випадків: іноземці та особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], для отримання посвідки можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй “Про територіальну цілісність України” від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) ''(оригінали документів після пред’явлення повертаються, копії подаються)'';
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія;
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія подається).
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, подають:'''
# дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства України здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, — трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця). Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# зобов’язання роботодавця повідомити ДМС та державній службі зайнятості про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або такою особою без громадянства.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання державної установи, підприємства чи організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги;
# засвідчену в установленому порядку копію реєстраційної картки проекту міжнародної технічної допомоги.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності за запрошенням релігійних організацій та погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, подають:'''
# подання відповідної релігійної організації;
# погодження державного органу, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків іноземних неурядових організацій, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії, відділення, представництва або іншого структурного осередку іноземної неурядової організації;
# свідоцтво про реєстрацію структурного осередку іноземної неурядової організації в Україні. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у представництвах іноземних суб’єктів господарювання в Україні, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідного представництва іноземного суб’єкта господарювання в Україні;
# свідоцтво про реєстрацію зазначеного представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії або представництва іноземного банку в Україні;
# свідоцтво про акредитацію філії або представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, подають:'''
# подання відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних, волонтерських програм, для участі в яких іноземець чи особа без громадянства прибули в Україну;
# або подання організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, та свідоцтво про державну реєстрацію такої організації чи установи (оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати).
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації, подають:'''
# звернення іноземного засобу масової інформації;
# подання МІП
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, та розмір частки власності яких або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої такі іноземці або особи без громадянства є, у статутному капіталі української юридичної особи становить не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, подають:'''
# копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
# письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;
# інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* відомості про розмір частки іноземця або особи без громадянства — засновника (учасника) юридичної особи у сумі не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, як внеску до статутного капіталу, якщо іноземна інвестиція здійснена в грошовій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія вантажної митної декларації на рухоме майно, передане як внесок до статутного капіталу юридичної особи, та копія акта приймання-передачі такого майна, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія акта приймання-передачі рухомого або нерухомого майна, переданого як внесок до статутного капіталу юридичної особи, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, але при цьому таке майно придбане на території України, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або виписка з рахунка в цінних паперах, якщо іноземець або особа без громадянства є акціонером акціонерного товариства, зареєстрованого в Україні, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, подають:'''
# документ, що підтверджує факт навчання в Україні (засвідчені в установленому порядку копії наказу закладу освіти про зарахування та про встановлення періодів навчання для іноземних студентів);
# зобов’язання закладу освіти повідомити ДМС про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], уклали шлюб з громадянами України, подають:'''
# документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# паспорт громадянина України, з яким іноземець перебуває у шлюбі, який подається особисто громадянином України. Оригінал документа повертається громадянину України, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 “Про міжнародне приватне право”].

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, зазначеними у частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]:'''
# документ, згідно з яким вони відповідно до права країни походження іноземця або особи без громадянства вважаються членами сім'ї особи, зазначеної в частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# документ про наявність у приймаючої сторони достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім'ї;
# посвідку на тимчасове проживання іноземця або особи без громадянства, до якого прибув член сім'ї, яка подається особисто її власником. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України чи яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, подається:'''
# довідка про утримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, яка видається на підставі висновку ДМС про неможливість примусового видворення з України іноземця або особи без громадянства з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження чи з інших причин, що не залежать від таких осіб, після завершення граничного строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, або якщо технічну неможливість здійснити примусове видворення іноземця було виявлено раніше.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання у зв’язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи:'''
# посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення);
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається та його копію), крім наступних випадків: іноземці або особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»], можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, а саме: закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання та непридатності для подальшого користування), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) (оригінали після пред’явлення повертаються, копії додаються);
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (оригінал), або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія додається);
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія (подається у разі коли обмін посвідки здійснюється у звя`зку із закінченням строку її дії).
У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв’язку із закінченням строку її дії, додатково подаються документи, зазначені у пункті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку оформлення посвідки на тимчасове проживання.]
== Термін розгляду заяви ==
Посвідка видається '''впродовж 15 робочих днів''' з дати прийняття документів від іноземця або особи без громадянства.

== Строк дії посвідки на тимсове проживання на території України ==
Посвідка на тимчасове проживання видається строком на '''один рік''' з можливістю обміну, за винятком наступних випадків.
* Іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, посвідка видається на період роботи в Україні, який зазначається в дозволі на застосування праці.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, посвідка видається на строк реалізації проекту міжнародної технічної допомоги, який зазначається в реєстраційній картці проекту.
* Іноземцям та особам без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, посвідка видається на два роки.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, посвідка видається на період навчання, який визначається наказом закладу освіти про встановлення періодів навчання для іноземних студентів.
* Іноземцям та особам без громадянства, які зазначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n48 в частині двадцятій статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”,] посвідка видається на три роки.
== Підстави для відмови у видачі посвідки про тимчасове проживання на території України ==
'''Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли:'''
# іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на постійне проживання (крім випадків обміну посвідки), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;
# іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в’їзду;
# дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
# встановлено належність особи до громадянства України;
# за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;
# іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17-19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку], документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;
# отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, чи іноземець або особа без громадянства вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв’язку з учиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином;
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований чи не відповідає встановленому зразку, чи належить іншій особі, чи строк його дії закінчився;
# встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
# виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;
# в інших випадках, передбачених законом.
== Строк звернення до ДМС України та відповідальність у разі його порушення ==
Документи для оформлення посвідки подаються '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку її дії), документи для її обміну подаються протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій).

У разі коли у зв’язку із зміною прізвища та (або) власного імені чи по батькові, встановленням розбіжностей у записах необхідно обміняти паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, документи для обміну посвідки подаються не пізніше ніж через місяць після отримання нового паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства.

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.
=== Відповідальність за порушення строку перебування в Україні ===
Якщо іноземні громадяни та особи без громадянства, які прибули в Україну з тимчасовою метою (бізнес, навчання, працевлаштування, туризм тощо), порушили встановлений Законодавством України строк перебування в державі, вони несуть адміністративну відповідальність, передбачену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтею 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (стягнення у вигляді штрафу).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n48 статей 26 і 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] іноземці-правопорушники можуть бути примусово повернуті або примусово видворені до країни походження або третьої країни.
* Примусове повернення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n48 ст. 26 Закону]) застосовується до іноземців, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
У зазначених випадках рішення про примусове повернення може супроводжуватися забороною в’їзду в Україну строком на 3 роки.
* Примусове видворення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n48 (ст. 30 Закону)] застосовується на підставі рішення суду у випадках невиконання в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Примусове видворення іноземця в обов’язковому порядку супроводжується забороною в’їзду в Україну строком на 5 років.
== Порядок оскарження ==
Іноземець та особа без громадянства протягом '''місяця''' з дня отримання копії рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання має право на його оскарження шляхом звернення до ДМС або суду. Оскарження такого рішення зупиняє його виконання.
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства‏‎]]

Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України

2024-08-19T14:17:02Z

Monatko.Denys: /* Вартість послуги та пільги */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322 "Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року №795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 року № 770 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0231839-19#n29 Наказ Державної міграційної служби України від 29.08.2019 № 231 "Про затвердження Класифікаторів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1202-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів] від 21 жовтня 2022 р. № 1202 Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 21 жовтня 2022 р. № 1202 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1202-2022-%D0%BF#Text Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану] установлено, що:
*посвідки на тимчасове чи постійне проживання, крім тих, які оформлені громадянам Російської Федерації, строк дії яких закінчився або які підлягають обміну відповідно до законодавства після 24 лютого 2022 р., підтверджують законні підстави для тимчасового чи постійного проживання в Україні та право на в’їзд в Україну на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення чи скасування;
*іноземці або особи без громадянства, крім громадян Російської Федерації, зобов’язані в установленому законодавством порядку подати документи для обміну таких посвідок на тимчасове чи постійне проживання протягом 30 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану
|}

== Хто має право на отримання посвідки на тимчасове проживання: ==
'''''Отримати посвідку на тимчасове проживання в Україні мають право:'''''
* Іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування або укладення гіг-контракту та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи іншої канонічної діяльності за запрошенням релігійних організацій та погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період діяльності в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для участі у діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період діяльності в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи у представництвах іноземних суб'єктів господарювання в Україні, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України "Про волонтерську діяльність", інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності, отримали посвідку на тимчасове проживання та здійснюють волонтерську діяльність на базі зазначених організацій та установ, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період провадження такої діяльності;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, та прибули в Україну з метою контролю за діяльністю таких юридичних осіб і отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період дії посвідки;
*Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання;
*Іноземці або особам без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій — тринадцятій статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], уклали шлюб з громадянами України;
*Іноземцям або особам без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, зазначеними у частинах другій — тринадцятій статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”];
*Особи, звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України, або яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їхнього походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, визнаються такими, які на законних підставах тимчасово перебувають в Україні на період дії обставин, що унеможливлюють їх примусове видворення за межі України;
*Іноземці та особи без громадянства, які надавали інструкторську (стрілецьку, тактичну, медичну, радіотехнічну, вибухотехнічну та іншу) допомогу підрозділам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Міністерства внутрішніх справ України, залученим до проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо у районах її проведення, та/або залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо у районах їх проведення, або добровольчим формуванням, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та спільно з вищезазначеними підрозділами брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також які брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції та/або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях спільно із вищезазначеними підрозділами та добровольчими формуванням
'''''Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у такому випадку є наступне:'''''
# іноземець та особа без громадянства є засновником та/або учасником, та/або бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, дані про яку внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# розмір частки власності іноземця або особи без громадянства, або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої він є, у статутному капіталі української юридичної особи становить не менше 100 тисяч євро за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України на дату внесення іноземної інвестиції.
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, зазначеними у частинах другій - тринадцятій цієї статті, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України.
* Особи, звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України, або яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їхнього походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, визнаються такими, які на законних підставах тимчасово перебувають в Україні на період дії обставин, що унеможливлюють їх примусове видворення за межі України.
* Іноземці та особи без громадянства, які надавали інструкторську (стрілецьку, тактичну, медичну, радіотехнічну, вибухотехнічну та іншу) допомогу підрозділам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Міністерства внутрішніх справ України, залученим до проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо у районах її проведення, та/або залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо у районах їх проведення, або добровольчим формуванням, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та спільно з вищезазначеними підрозділами брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також які брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції та/або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях спільно із вищезазначеними підрозділами та добровольчими формуваннями та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах, у тому числі у випадках, якщо термін дії паспортного документа закінчився або він підлягає обміну, на час до завершення тимчасової окупації Російською Федерацією території України у значенні Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях".
'''Посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України та які:'''

1) досягли 16-річного віку або не досягли 16-річного віку, але самостійно прибули в Україну з метою навчання, - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто;

2) не досягли 16-річного віку або визнані обмежено дієздатними чи недієздатними, - на підставі заяв-анкет осіб, зазначених у частинах другій - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text тринадцятій статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”,] до яких вони прибули з метою возз’єднання сім’ї.
=== Куди звернутися: ===
Заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до територіального органу ДМС або центру надання адміністративних послуг за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.
== Вартість послуги та пільги ==
* державне мито у розмірі '''34 грн'''. (відповідно до пункту 6 статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»]);
* вартість адміністративної послуги у розмірі '''1056 грн.''' (включаючи вартість бланка посвідки);
* адміністративний збір за оформлення або обмін посвідки на тимчасове проживання '''34,00 грн'''.

Від сплати мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

Особи з інвалідністю Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

Особи з інвалідністю І та ІІ групи;

Особи, яких визнано особами без громадянства в порядку, встановленому Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», звільняються від сплати вартості адміністративної послуги (включаючи вартість бланка) та адміністративного збору при оформленні посвідки на тимчасове проживання вперше.

Оформлення посвідок на тимчасове проживання для відряджених фахівців та членів їхніх сімей, які мешкають разом з ними, які прибули в Україну на підставах і в порядку, встановлених Угодою (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про створення місцевих бюро Німецького товариства міжнародного співробітництва ҐмбГ (GIZ GmbH) та Кредитної установи для відбудови (KfW), ратифікованою Законом України від 19.12.2019 № 413-IX, здійснюється безкоштовно.

Оформлення посвідок на тимчасове проживання для працівників та членів їх сімей, які прибули в Україну на підставах і в порядку, встановлених Угодою між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про реалізацію проєкту «Фінська підтримка реформ української школи», ратифікованою Законом України від 03.07.2018 № 2485-VIII, здійснюється безкоштовно.

== Необхідні документи ==
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, подають:'''
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України ''(після пред’явлення повертається, копія додається)'', крім наступних випадків: іноземці та особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], для отримання посвідки можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй “Про територіальну цілісність України” від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) ''(оригінали документів після пред’явлення повертаються, копії подаються)'';
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія;
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія подається).
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, подають:'''
# дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства України здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, — трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця). Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# зобов’язання роботодавця повідомити ДМС та державній службі зайнятості про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або такою особою без громадянства.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання державної установи, підприємства чи організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги;
# засвідчену в установленому порядку копію реєстраційної картки проекту міжнародної технічної допомоги.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності за запрошенням релігійних організацій та погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, подають:'''
# подання відповідної релігійної організації;
# погодження державного органу, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків іноземних неурядових організацій, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії, відділення, представництва або іншого структурного осередку іноземної неурядової організації;
# свідоцтво про реєстрацію структурного осередку іноземної неурядової організації в Україні. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у представництвах іноземних суб’єктів господарювання в Україні, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідного представництва іноземного суб’єкта господарювання в Україні;
# свідоцтво про реєстрацію зазначеного представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії або представництва іноземного банку в Україні;
# свідоцтво про акредитацію філії або представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, подають:'''
# подання відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних, волонтерських програм, для участі в яких іноземець чи особа без громадянства прибули в Україну;
# або подання організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, та свідоцтво про державну реєстрацію такої організації чи установи (оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати).
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації, подають:'''
# звернення іноземного засобу масової інформації;
# подання МІП
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, та розмір частки власності яких або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої такі іноземці або особи без громадянства є, у статутному капіталі української юридичної особи становить не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, подають:'''
# копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
# письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;
# інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* відомості про розмір частки іноземця або особи без громадянства — засновника (учасника) юридичної особи у сумі не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, як внеску до статутного капіталу, якщо іноземна інвестиція здійснена в грошовій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія вантажної митної декларації на рухоме майно, передане як внесок до статутного капіталу юридичної особи, та копія акта приймання-передачі такого майна, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія акта приймання-передачі рухомого або нерухомого майна, переданого як внесок до статутного капіталу юридичної особи, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, але при цьому таке майно придбане на території України, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або виписка з рахунка в цінних паперах, якщо іноземець або особа без громадянства є акціонером акціонерного товариства, зареєстрованого в Україні, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, подають:'''
# документ, що підтверджує факт навчання в Україні (засвідчені в установленому порядку копії наказу закладу освіти про зарахування та про встановлення періодів навчання для іноземних студентів);
# зобов’язання закладу освіти повідомити ДМС про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], уклали шлюб з громадянами України, подають:'''
# документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# паспорт громадянина України, з яким іноземець перебуває у шлюбі, який подається особисто громадянином України. Оригінал документа повертається громадянину України, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 “Про міжнародне приватне право”].

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, зазначеними у частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]:'''
# документ, згідно з яким вони відповідно до права країни походження іноземця або особи без громадянства вважаються членами сім'ї особи, зазначеної в частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# документ про наявність у приймаючої сторони достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім'ї;
# посвідку на тимчасове проживання іноземця або особи без громадянства, до якого прибув член сім'ї, яка подається особисто її власником. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України чи яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, подається:'''
# довідка про утримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, яка видається на підставі висновку ДМС про неможливість примусового видворення з України іноземця або особи без громадянства з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження чи з інших причин, що не залежать від таких осіб, після завершення граничного строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, або якщо технічну неможливість здійснити примусове видворення іноземця було виявлено раніше.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання у зв’язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи:'''
# посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення);
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається та його копію), крім наступних випадків: іноземці або особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»], можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, а саме: закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання та непридатності для подальшого користування), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) (оригінали після пред’явлення повертаються, копії додаються);
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (оригінал), або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія додається);
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія (подається у разі коли обмін посвідки здійснюється у звя`зку із закінченням строку її дії).
У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв’язку із закінченням строку її дії, додатково подаються документи, зазначені у пункті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку оформлення посвідки на тимчасове проживання.]
== Термін розгляду заяви ==
Посвідка видається '''протягом 15 робочих днів''' з дати прийняття документів від іноземця або особи без громадянства.
== Строк дії посвідки на тимсове проживання на території України ==
Посвідка на тимчасове проживання видається строком на '''один рік''' з можливістю обміну, за винятком наступних випадків.
* Іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, посвідка видається на період роботи в Україні, який зазначається в дозволі на застосування праці.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, посвідка видається на строк реалізації проекту міжнародної технічної допомоги, який зазначається в реєстраційній картці проекту.
* Іноземцям та особам без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, посвідка видається на два роки.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, посвідка видається на період навчання, який визначається наказом закладу освіти про встановлення періодів навчання для іноземних студентів.
* Іноземцям та особам без громадянства, які зазначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n48 в частині двадцятій статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”,] посвідка видається на три роки.
== Підстави для відмови у видачі посвідки про тимчасове проживання на території України ==
'''Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли:'''
# іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на постійне проживання (крім випадків обміну посвідки), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;
# іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в’їзду;
# дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
# встановлено належність особи до громадянства України;
# за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;
# іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17-19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку], документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;
# отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, чи іноземець або особа без громадянства вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв’язку з учиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином;
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований чи не відповідає встановленому зразку, чи належить іншій особі, чи строк його дії закінчився;
# встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
# виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;
# в інших випадках, передбачених законом.
== Строк звернення до ДМС України та відповідальність у разі його порушення ==
Документи для оформлення посвідки подаються '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку її дії), документи для її обміну подаються протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій).

У разі коли у зв’язку із зміною прізвища та (або) власного імені чи по батькові, встановленням розбіжностей у записах необхідно обміняти паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, документи для обміну посвідки подаються не пізніше ніж через місяць після отримання нового паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства.

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.
=== Відповідальність за порушення строку перебування в Україні ===
Якщо іноземні громадяни та особи без громадянства, які прибули в Україну з тимчасовою метою (бізнес, навчання, працевлаштування, туризм тощо), порушили встановлений Законодавством України строк перебування в державі, вони несуть адміністративну відповідальність, передбачену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтею 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (стягнення у вигляді штрафу).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n48 статей 26 і 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] іноземці-правопорушники можуть бути примусово повернуті або примусово видворені до країни походження або третьої країни.
* Примусове повернення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n48 ст. 26 Закону]) застосовується до іноземців, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
У зазначених випадках рішення про примусове повернення може супроводжуватися забороною в’їзду в Україну строком на 3 роки.
* Примусове видворення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n48 (ст. 30 Закону)] застосовується на підставі рішення суду у випадках невиконання в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Примусове видворення іноземця в обов’язковому порядку супроводжується забороною в’їзду в Україну строком на 5 років.
== Порядок оскарження ==
Іноземець та особа без громадянства протягом '''місяця''' з дня отримання копії рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання має право на його оскарження шляхом звернення до ДМС або суду. Оскарження такого рішення зупиняє його виконання.
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства‏‎]]

Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України

2024-08-19T14:01:10Z

Monatko.Denys: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322 "Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року №795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 року № 770 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0231839-19#n29 Наказ Державної міграційної служби України від 29.08.2019 № 231 "Про затвердження Класифікаторів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1202-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів] від 21 жовтня 2022 р. № 1202 Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 21 жовтня 2022 р. № 1202 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1202-2022-%D0%BF#Text Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану] установлено, що:
*посвідки на тимчасове чи постійне проживання, крім тих, які оформлені громадянам Російської Федерації, строк дії яких закінчився або які підлягають обміну відповідно до законодавства після 24 лютого 2022 р., підтверджують законні підстави для тимчасового чи постійного проживання в Україні та право на в’їзд в Україну на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення чи скасування;
*іноземці або особи без громадянства, крім громадян Російської Федерації, зобов’язані в установленому законодавством порядку подати документи для обміну таких посвідок на тимчасове чи постійне проживання протягом 30 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану
|}

== Хто має право на отримання посвідки на тимчасове проживання: ==
'''''Отримати посвідку на тимчасове проживання в Україні мають право:'''''
* Іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування або укладення гіг-контракту та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи іншої канонічної діяльності за запрошенням релігійних організацій та погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період діяльності в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для участі у діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період діяльності в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи у представництвах іноземних суб'єктів господарювання в Україні, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України "Про волонтерську діяльність", інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності, отримали посвідку на тимчасове проживання та здійснюють волонтерську діяльність на базі зазначених організацій та установ, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період провадження такої діяльності;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні;
* Іноземці та особи без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, та прибули в Україну з метою контролю за діяльністю таких юридичних осіб і отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період дії посвідки;
*Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання;
*Іноземці або особам без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій — тринадцятій статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], уклали шлюб з громадянами України;
*Іноземцям або особам без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, зазначеними у частинах другій — тринадцятій статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”];
*Особи, звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України, або яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їхнього походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, визнаються такими, які на законних підставах тимчасово перебувають в Україні на період дії обставин, що унеможливлюють їх примусове видворення за межі України;
*Іноземці та особи без громадянства, які надавали інструкторську (стрілецьку, тактичну, медичну, радіотехнічну, вибухотехнічну та іншу) допомогу підрозділам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Міністерства внутрішніх справ України, залученим до проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо у районах її проведення, та/або залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо у районах їх проведення, або добровольчим формуванням, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та спільно з вищезазначеними підрозділами брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також які брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції та/або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях спільно із вищезазначеними підрозділами та добровольчими формуванням
'''''Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у такому випадку є наступне:'''''
# іноземець та особа без громадянства є засновником та/або учасником, та/або бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, дані про яку внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# розмір частки власності іноземця або особи без громадянства, або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої він є, у статутному капіталі української юридичної особи становить не менше 100 тисяч євро за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України на дату внесення іноземної інвестиції.
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію;
* Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, зазначеними у частинах другій - тринадцятій цієї статті, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України.
* Особи, звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України, або яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їхнього походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, визнаються такими, які на законних підставах тимчасово перебувають в Україні на період дії обставин, що унеможливлюють їх примусове видворення за межі України.
* Іноземці та особи без громадянства, які надавали інструкторську (стрілецьку, тактичну, медичну, радіотехнічну, вибухотехнічну та іншу) допомогу підрозділам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Міністерства внутрішніх справ України, залученим до проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо у районах її проведення, та/або залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо у районах їх проведення, або добровольчим формуванням, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та спільно з вищезазначеними підрозділами брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також які брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції та/або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях спільно із вищезазначеними підрозділами та добровольчими формуваннями та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах, у тому числі у випадках, якщо термін дії паспортного документа закінчився або він підлягає обміну, на час до завершення тимчасової окупації Російською Федерацією території України у значенні Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях".
'''Посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України та які:'''

1) досягли 16-річного віку або не досягли 16-річного віку, але самостійно прибули в Україну з метою навчання, - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто;

2) не досягли 16-річного віку або визнані обмежено дієздатними чи недієздатними, - на підставі заяв-анкет осіб, зазначених у частинах другій - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text тринадцятій статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”,] до яких вони прибули з метою возз’єднання сім’ї.
=== Куди звернутися: ===
Заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до територіального органу ДМС або центру надання адміністративних послуг за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.
== Вартість послуги та пільги ==
* державне мито у розмірі '''34 грн'''. (відповідно до пункту 6 статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»]);
* вартість адміністративної послуги у розмірі '''884 грн.''' (включаючи вартість бланка посвідки);
* адміністративний збір за оформлення або обмін посвідки на тимчасове проживання '''340,00 грн'''.

''Від сплати мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди І та ІІ групи.''
== Необхідні документи ==
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, подають:'''
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України ''(після пред’явлення повертається, копія додається)'', крім наступних випадків: іноземці та особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], для отримання посвідки можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй “Про територіальну цілісність України” від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) ''(оригінали документів після пред’явлення повертаються, копії подаються)'';
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія;
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія подається).
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, подають:'''
# дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства України здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, — трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця). Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# зобов’язання роботодавця повідомити ДМС та державній службі зайнятості про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або такою особою без громадянства.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання державної установи, підприємства чи організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги;
# засвідчену в установленому порядку копію реєстраційної картки проекту міжнародної технічної допомоги.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності за запрошенням релігійних організацій та погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, подають:'''
# подання відповідної релігійної організації;
# погодження державного органу, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків іноземних неурядових організацій, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії, відділення, представництва або іншого структурного осередку іноземної неурядової організації;
# свідоцтво про реєстрацію структурного осередку іноземної неурядової організації в Україні. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у представництвах іноземних суб’єктів господарювання в Україні, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідного представництва іноземного суб’єкта господарювання в Україні;
# свідоцтво про реєстрацію зазначеного представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
# подання відповідної філії або представництва іноземного банку в Україні;
# свідоцтво про акредитацію філії або представництва. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, подають:'''
# подання відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних, волонтерських програм, для участі в яких іноземець чи особа без громадянства прибули в Україну;
# або подання організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”, інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, та свідоцтво про державну реєстрацію такої організації чи установи (оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати).
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації, подають:'''
# звернення іноземного засобу масової інформації;
# подання МІП
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, та розмір частки власності яких або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої такі іноземці або особи без громадянства є, у статутному капіталі української юридичної особи становить не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, подають:'''
# копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
# письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;
# інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* копію установчого документа юридичної особи, засвідчену уповноваженою посадовою особою юридичної особи;письмове зобов’язання юридичної особи повідомити ДМС про втрату іноземцем або особою без громадянства статусу засновника та/або учасника, та/або бенефіціарного власника (контролера) цієї юридичної особи;інші документи залежно від виду здійснення іноземної інвестиції:
* відомості про розмір частки іноземця або особи без громадянства — засновника (учасника) юридичної особи у сумі не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату внесення іноземної інвестиції, як внеску до статутного капіталу, якщо іноземна інвестиція здійснена в грошовій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія вантажної митної декларації на рухоме майно, передане як внесок до статутного капіталу юридичної особи, та копія акта приймання-передачі такого майна, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, засвідчені уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або копія акта приймання-передачі рухомого або нерухомого майна, переданого як внесок до статутного капіталу юридичної особи, якщо іноземна інвестиція здійснена у майновій формі, але при цьому таке майно придбане на території України, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи;
* або виписка з рахунка в цінних паперах, якщо іноземець або особа без громадянства є акціонером акціонерного товариства, зареєстрованого в Україні, засвідчена уповноваженою посадовою особою юридичної особи.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, подають:'''
# документ, що підтверджує факт навчання в Україні (засвідчені в установленому порядку копії наказу закладу освіти про зарахування та про встановлення періодів навчання для іноземних студентів);
# зобов’язання закладу освіти повідомити ДМС про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”], уклали шлюб з громадянами України, подають:'''
# документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# паспорт громадянина України, з яким іноземець перебуває у шлюбі, який подається особисто громадянином України. Оригінал документа повертається громадянину України, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 “Про міжнародне приватне право”].

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, зазначеними у частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]:'''
# документ, згідно з яким вони відповідно до права країни походження іноземця або особи без громадянства вважаються членами сім'ї особи, зазначеної в частинах другій — тринадцятій статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
# документ про наявність у приймаючої сторони достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім'ї;
# посвідку на тимчасове проживання іноземця або особи без громадянства, до якого прибув член сім'ї, яка подається особисто її власником. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України чи яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, подається:'''
# довідка про утримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, яка видається на підставі висновку ДМС про неможливість примусового видворення з України іноземця або особи без громадянства з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження чи з інших причин, що не залежать від таких осіб, після завершення граничного строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, або якщо технічну неможливість здійснити примусове видворення іноземця було виявлено раніше.
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання у зв’язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи:'''
# посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення);
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається та його копію), крім наступних випадків: іноземці або особи без громадянства, які зазначені в частині двадцятій статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»], можуть подавати паспортний документ, строк дії якого закінчився чи який підлягає обміну, у разі, коли за отриманням нового документа особа зобов’язана звернутися до органів державної влади країни громадянської належності або країни попереднього постійного проживання, якщо така країна вчинила акт агресії проти України або не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, або відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема, голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 р. № 68/262;
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
# документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, а саме: закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання та непридатності для подальшого користування), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником) (оригінали після пред’явлення повертаються, копії додаються);
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (оригінал), або документ про звільнення від його сплати (оригінал після пред’явлення повертається, копія додається);
# дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та його копія (подається у разі коли обмін посвідки здійснюється у звя`зку із закінченням строку її дії).
У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв’язку із закінченням строку її дії, додатково подаються документи, зазначені у пункті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку оформлення посвідки на тимчасове проживання.]
== Термін розгляду заяви ==
Посвідка видається '''протягом 15 робочих днів''' з дати прийняття документів від іноземця або особи без громадянства.
== Строк дії посвідки на тимсове проживання на території України ==
Посвідка на тимчасове проживання видається строком на '''один рік''' з можливістю обміну, за винятком наступних випадків.
* Іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, посвідка видається на період роботи в Україні, який зазначається в дозволі на застосування праці.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, посвідка видається на строк реалізації проекту міжнародної технічної допомоги, який зазначається в реєстраційній картці проекту.
* Іноземцям та особам без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, посвідка видається на два роки.
* Іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, посвідка видається на період навчання, який визначається наказом закладу освіти про встановлення періодів навчання для іноземних студентів.
* Іноземцям та особам без громадянства, які зазначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n48 в частині двадцятій статті 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”,] посвідка видається на три роки.
== Підстави для відмови у видачі посвідки про тимчасове проживання на території України ==
'''Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли:'''
# іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на постійне проживання (крім випадків обміну посвідки), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;
# іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в’їзду;
# дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
# встановлено належність особи до громадянства України;
# за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;
# іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17-19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2018-%D0%BF#n133 Порядку], документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;
# отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, чи іноземець або особа без громадянства вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв’язку з учиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином;
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований чи не відповідає встановленому зразку, чи належить іншій особі, чи строк його дії закінчився;
# встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
# виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;
# в інших випадках, передбачених законом.
== Строк звернення до ДМС України та відповідальність у разі його порушення ==
Документи для оформлення посвідки подаються '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку її дії), документи для її обміну подаються протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій).

У разі коли у зв’язку із зміною прізвища та (або) власного імені чи по батькові, встановленням розбіжностей у записах необхідно обміняти паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, документи для обміну посвідки подаються не пізніше ніж через місяць після отримання нового паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства.

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.
=== Відповідальність за порушення строку перебування в Україні ===
Якщо іноземні громадяни та особи без громадянства, які прибули в Україну з тимчасовою метою (бізнес, навчання, працевлаштування, туризм тощо), порушили встановлений Законодавством України строк перебування в державі, вони несуть адміністративну відповідальність, передбачену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтею 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (стягнення у вигляді штрафу).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n48 статей 26 і 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] іноземці-правопорушники можуть бути примусово повернуті або примусово видворені до країни походження або третьої країни.
* Примусове повернення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n48 ст. 26 Закону]) застосовується до іноземців, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
У зазначених випадках рішення про примусове повернення може супроводжуватися забороною в’їзду в Україну строком на 3 роки.
* Примусове видворення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n48 (ст. 30 Закону)] застосовується на підставі рішення суду у випадках невиконання в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Примусове видворення іноземця в обов’язковому порядку супроводжується забороною в’їзду в Україну строком на 5 років.
== Порядок оскарження ==
Іноземець та особа без громадянства протягом '''місяця''' з дня отримання копії рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання має право на його оскарження шляхом звернення до ДМС або суду. Оскарження такого рішення зупиняє його виконання.
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства‏‎]]