WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Оскарження неправомірних рішень і дії медичних працівників, закладів та органів охорони здоров'я

2026-03-17T13:15:14Z

Miklukha.Oleksandra: внесено інформацію про можливість отримання БПД

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0355-19#Text Порядок розгляду звернень громадян у Національній службі здоров’я України, затверджений наказом МОЗ від 11.03.2019 № 549]
* [https://www.eesc.europa.eu/sites/default/files/resources/docs/085-private-act.pdf Європейська хартія прав пацієнтів]

== Права пацієнта ==
Перелік прав пацієнтів в Україні визначено, перш за все, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»](ст. 6, 34, 35-1, 35-2, 35-4, 35-6, 36, 38, 39, 39-1, 45, 48, 51) та нормами ст. 283, 284, 285, 286, 287, 288, 289, 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України.]

До таких прав пацієнта можна віднести:
* на отримання кваліфікованої медичної допомоги,
* на вибір, заміну, лікаря, закладу охорони здоров’я та вибір методів лікування,
* на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров’я України,
* на достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров’я,
* фізичної особи на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні,
* на безоплатну первинну медичну допомогу (консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів,
* спеціалізовану медичну допомогу, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах лікарями відповідної спеціалізації,
* на безоплатну паліативну допомогу, на останніх стадіях перебігу невиліковних захворювань, яка включає комплекс заходів, спрямованих на полегшення фізичних та емоційних страждань пацієнтів, а також надання психосоціальної і моральної підтримки членам їх сімей,
* на особисту недоторканність, що надає змогу розпорядитися щодо передачі після своєї смерті органів та інших анатомічних матеріалів її тіла науковим, медичним або навчальним закладам,
* на донорство,
* на медико-біологічний експеримент,
* на репродуктивні технології,
* на правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов’язаних із станом здоров’я,
* на відшкодування заподіяної здоров’ю шкоди,
* на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я тощо.

== Оскарження неправомірних рішень і дій медичних працівників ==
Якщо ваші права, як пацієнта, порушені з боку лікаря або інших медичних працівників, необхідно звернутися, краще письмово, зі зверненням або скаргою '''до головного лікаря лікарні.''' 

'''''Скарга''''' - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 '''ст. 3 Закону України "Про звернення громадян"''']).

=== Хто може направити скаргу? ===
"''Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк"'' '''ст. 40 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]''' 
Повнолітня особа може звернутися особисто, через представника чи колективно.
Неповнолітня чи недієздатна особа реалізує право на оскарження дій та рішень суб’єктів галузі охорони здоров’я через своїх законних представників.

===Якою має бути скарга? ===
Заяву зі скаргою може бути подано в '''усній, письмовій чи електронній''' формах.
Скарга повинна містити правильні реквізити найменування медичної установи, адресу установи, прізвище, ім’я по-батькові особи, яка звертається, фактичне місце проживання з позначенням поштового індексу, засобу зв’язку, наявності електронної скриньки. Далі потрібно розкрити суть питання і чітко сформулювати прохання чи вимоги, вказати яким способом вам має бути надана відповідь (на електрону скриньку або на поштову адресу) і поставити дату та підпис.

'''Письмове звернення''' рекомендується реєструвати безпосередньо при поданні. А у разі його надіслання поштою, у МОЗ закликають використовувати послуги рекомендованого листа чи повідомлення про вручення. 

'''В електронному зверненні''' також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. ''Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.'' 
Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, воно у 5-денний строк повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями.

=== Якщо відстояти своє порушено право не вдалося, можна звернутися: ===
* до департаменту/управління охорони здоров’я вашого міста чи області: https://moz.gov.ua/regionalni-upravlinnja;
* на гарячу лінію місцевих органів виконавчої влади;
* на гарячу лінію Уряду за телефоном 1545;
* на гарячу лінію МОЗ 0 800 505 201;
* до контакт-центру системи надання безоплатної правової допомоги за безкоштовним номером 0 800 213 103.

Якщо медичний працівник (у закладі, який має договір із НСЗУ) відмовляється в наданні послуги чи вимагає гроші, пацієнт може подати скаргу до Національної служби здоров'я України (НСЗУ) через сайт НСЗУ за посиланням: https://nszu.gov.ua/gromadyanam/osobistij-prijom/citizen-form

Будь-який громадянин має право подати заяву про проведення клініко-експертної комісії до департаментів охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також КЕК МОЗ України. Такі комісії контролюють якість надання допомоги і розглядають усі випадки, в яких може йтися про неналежну допомогу пацієнту - від випадків з розбіжністю діагнозів до летальних. Докладно тут: [https://moz.gov.ua/uk/pacient-mae-pravo-jakoju-mae-buti-jakisna-i-bezpechna-dopomoga https://bit.ly/2u4uFlj]

Ще один спосіб захисту - звернення до '''Інспекції з питань захисту прав споживачів'''. Таке звернення можливе, якщо відносини з лікарем або лікувальною установою носять договірно-розрахунковий характер. Тоді пацієнта додатково захищає [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"], який передбачає право на: ''отримання якісних і безпечних послуг''; ''повну і достовірну інформацію про послугу і її виконавця; надання послуги у встановлений термін; стягнення неустойки за прострочення надання послуги; відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням послуги; відшкодування моральної шкоди; судовий захист порушених прав.''

Незалежно від рівня розгляду звернень це завжди безоплатно.

=== Скільки часу можуть розглядати звернення? ===
* до 15 днів - звернення, які не потребують додаткового вивчення;
* до 30 днів - звернення, які потребують додаткового вивчення;
* до 45 днів - звернення, вивчити обставини яких неможливо у 30-денний термін; про це мають повідомити людині, яка подала звернення.
Якщо ви отримали рішення щодо своєї скарги, але не згодні з ним - маєте право подати скаргу до органу або посадової особи вищого рівня. Наприклад, якщо не вдалося владнати ситуацію на рівні головного лікаря - подати скаргу до місцевого департаменту охорони здоров’я. Водночас не варто затягувати оскарження такого рішення: маєте місяць після того, як вас ознайомили з рішенням. Інакше ваш запит можуть відхилити (виняток - поважна причина порушення термінів. Під поважними причинами варто розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася для оскарження такого рішення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення, і такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами).

Якщо на жодному з етапів не вдалося владнати ситуацію, '''пацієнт має право звернутись до суду.'''

== Де закріплено права на оскарження дій медиків і компенсацію ==
Право на подання скарги закріплено в [https://www.eesc.europa.eu/sites/default/files/resources/docs/085-private-act.pdf Європейській хартії прав пацієнтів (стаття 13)], Конституції України (стаття 40), Основах законодавства України про охорону здоров’я (стаття 6).

Право на компенсацію закріплено в Європейській хартії прав пацієнтів (стаття 14), Конституції України (стаття 3, ч. 1), Основах законодавства України про охорону здоров’я (стаття 6), Цивільному кодексі України (статті 22 (ч. 1), 23, 906, 1166 (ч. 1, 2), 1167 (ч. 1), 1168, 1195-1203, 1209), Про захист прав споживачів (статті 4 (п. 5 ч. 1), 16).

== Як отримати компенсацію шкоди, заподіяної здоров'ю ==
Якщо внаслідок дій чи бездіяльності медперсоналу було завдано шкоду здоров’ю пацієнта, він має право звернутися із позовом проти закладу охорони здоров’я із вимогою компенсації '''матеріальної''' чи '''моральної шкоди'''.

'''Важливо! Відшкодування як моральної, так і матеріальної шкоди не залежить від того, чи підписаний договір між пацієнтом і медичним закладом.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Частиною першою статті 906 Цивільного кодексу України] передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 1166 Цивільного кодексу України], майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Згідно з частиною першою статті 1172 Цивільного кодексу України] юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

'''''Матеріальна''' '''шкода''''' включає у себе дві категорії: реальні збитки та втрачені можливості доходу. До першої можна віднести витрати, які особі довелося понести у результаті заподіяння шкоди (наприклад, придбання ліків, протезу тощо). Їх можна підтвердити та підрахувати за допомогою надання чеків чи інших доказів вартості придбаного майна. Категорія ж втрачених можливостей доходу, як правило, пов’язана із втратою працездатності внаслідок лікарської помилки. У цьому випадку ступінь втрати працездатності та розмір збитків визначається в ході судово-медичної експертизи.

Також може відшкодовуватися подальше лікування особи, яке стало необхідним внаслідок помилки медперсоналу. Розмір збитків знову-таки визначатиметься експертизою. Особливістю такого відшкодування є те, що сума компенсації перераховуватиметься не постраждалій особі, а безпосередньо до закладу охорони здоров’я, де вона проходитиме лікування.

У разі ж смерті особи через лікарську помилку, її родичі мають право на відшкодування витрат на поховання.

'''''Моральна шкода''''' у пункті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"] тлумачиться як ''«втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб»''.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

=== Судова практика ===

Постанова від 27.02.2019 по справі № 755/2545/15-ц https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/81020404

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2021 № 320/4414/20 https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-document/99308819/

Постанова ВП ВС від 09.11.2022 по справі 372/1652/18 https://opendatabot.ua/court/109046335-6b64c2cb0cf01ac95f0e4676db768f0e

== Отримання правничої консультації ==
Для отримання правничої допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі]

[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[index.php?title=Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Міністерства]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Заява до міжнародного Реєстру збитків про сексуальне насильство (А2.4)

2026-02-17T09:12:57Z

Miklukha.Oleksandra: Додано інформацію про можливість отримання безоплатної правничої допомоги

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#Text Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/961_001-23#Text Резолюція Комітету Міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3 від 12 травня 2023 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3432-20#Text Закон України "Про приєднання України до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 № 365 "Про затвердження Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг"]
* [https://drive.google.com/file/d/1uLzc7YTA_susBgYcJWKFd3Gnr8LqoJLF/view Правила подання, обробки та внесення Заяв прийняті Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 21 березня 2024 року та затверджені Конференцією Учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 26 березня 2024 року]

== Загальна інформація ==
Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, збирає заяви про компенсацію збитків, втрат чи шкоди, завданих агресією Російської Федерації, починаючи з 24 лютого 2022 року, на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також відповідні докази. Реєстр створений Україною, ЄС та ще 42 країнами.

Детальніше про реєстр [https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%94%D1%8E_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 '''Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України'''].

Відповідно до [https://drive.google.com/file/d/1uLzc7YTA_susBgYcJWKFd3Gnr8LqoJLF/view статті 13 Правил подання, обробки та внесення Заяв, прийнятих Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, 21 березня 2024 року та затверджених Конференцією Учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, 26 березня 2024 року] :

* усі заяви повинні бути подані за допомогою Форми Заяви в електронному вигляді через Дію. Ніякі інші формати подання не допускаються, Заяви в інших форматах розглядатися не будуть.
* заява буде вважатися заповненою та поданою, коли Заявник заповнить всю інформацію та надасть документацію, що вимагається у Формі Заяви в Дії, перевірить всю таку інформацію та документацію, та підпише Форму Заяви в електронному вигляді в Дії.
* після завершення подання Заяви Заявник отримає через Дію підтвердження про те, що Заяву подано, яке містить унікальний номер Заявника та номер Заяви, а також автоматично згенерований перелік інформації та Доказів, поданих разом із Заявою. Це слугуватиме підтвердженням завершення подання Заяви та дати її подання до Реєстру.
* після подання заяви Заявник зможе завантажити та зберегти повну копію, включаючи всю інформацію та всі подані докази.

'''''Сексуальне насильство''''' означає дії сексуального характеру такі як, але не виключно:

# зґвалтування
# примус до статевого акту
# сексуальне рабство
# примушування до зайняття проституцією
# примусова вагітність
# примусовий аборт
# примусова стерилізація
# примусовий шлюб
# торгівля людьми з метою сексуального насильства та/або експлуатації
# будь-які інші порівняні за ступенем тяжкості форми сексуального насильства незалежно від статі чи віку постраждалої особи ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2931-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.4+%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5+%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE.pdf/8f67b8f0-ba4a-4095-c306-6600717ebfc9?t=1734946487780 пункт 3.2. Форми та правил подання заяви]).

{| class="wikitable"
|+
|'''Зверніть увагу!''' ''Рішення про те, чи може ваша Заява бути внесена до Реєстру, приймається Радою Реєстру. Таке рішення не означає, що Заяву було розглянуто по суті або проведено її оцінку, присуджено будь-яку компенсацію або встановлено, що вам має бути здійснена будь-яка виплата. '''Розгляд вашої Заяви по суті та присудження будь-якої компенсації буде здійснюватися майбутнім компенсаційним механізмом''' (у розумінні Статуту Реєстру), який ще належить створити.''
|}

== Умови подання заяви ==
Заява подається за умов, що:

* сексуальне насильство було вчинено внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України після набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”;
* сексуальне насильство було вчинено на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, а також за межами території України, але безпосередньо пов’язане з подією, що сталася на території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n434 пункт 44 Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 № 365 (далі – '''Порядок подання заяв''')].

== Хто може подати заяву ==
Заяву може подати '''дієздатна особа починаючи з 18 років або 16 років''', яка постраждала від сексуального насильства, завданого внаслідок агресії Російської Федерації проти України та вчинених особою (особами) або групою (групами) осіб, які перебувають або перебували під контролем Російської Федерації.

Один з батьків може подати заяву в інтересах своїх малолітніх та/або неповнолітніх дітей за наявності в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про народження дитини та реєстраційного номера облікової картки платника податків такого з батьків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n434 пункт 47 Порядку подання заяв]).

== Форма та зміст заяви ==
Форма заяви "Сексуальне насильство" (Категорії А2.4) доступна в електронному вигляді в '''[https://diia.gov.ua/services/zaiava-v-katehorii-a24-seksualne-nasylstvo Дії].'''

Особливості подання заяви:

* можна подати заяву про відшкодування душевного болю і страждань, спричинених сексуальним насильством;
* заяви, пов'язані з серйозними тілесними ушкодженнями внаслідок актів сексуального насильства, можуть бути включені до цієї категорії або подані як Заяви в категорії А2.3 – Серйозні тілесні ушкодження;
* заяви в цій категорії включають витрати, які безпосередньо пов'язані з серйозними тілесними ушкодженнями, отриманими внаслідок сексуального насильства, в тому числі витрати на лікування та реабілітацію, понесені Заявником (якщо Заява про серйозні тілесні ушкодження подається в цій категорії);
* заяви, пов'язані з іншими матеріальними наслідками акту сексуального насильства, включаючи втрату доходу або оплачуваної роботи, подаються в інших відповідних категоріях;
* не обов’язково перед поданням заяви бути особою визнаною відповідно до українського законодавства "постраждалим(-ою) від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України" або постраждалим(-ою) від сексуального насильства в рамках національних кримінальних проваджень (але обов’ково вказати цю інформацію за її наявності);
* можна подати заяву незалежно від отримання фінансової допомоги від України, міжнародних донорів або організацій громадянського суспільства, як особою, яка постраждала від сексуального насильства (слід вказати цю інформацію під час подання заяви).

'''Для формування заяви''' засобами Порталу Дія вносяться відомості про заявника, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n125 пунктом 6 Порядку подання заяв] та відомості про сексуальне насильство:

* тип, дата, місце та опис події, під час якої було вчинено сексуальне насильство;
* свідчення (заяви) заявника та/або інших осіб щодо події (за наявності);
* інші докази щодо події (за наявності);
* опис серйозних тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок сексуального насильства (за наявності);
* медичні документи та записи про отримані серйозні тілесні ушкодження внаслідок сексуального насильства (за наявності);
* сума витрат, понесених заявником, які безпосередньо пов’язані з отриманими серйозними тілесними ушкодженнями внаслідок сексуального насильства, зокрема витрати на лікування та реабілітацію;
* відомості про відповідні судові справи або розслідування правоохоронних органів стосовно події, під час якої було вчинено сексуальне насильство (за наявності).

За бажанням заявник може додати до заяви додаткові матеріали (докази), що підтверджують, зокрема, особу заявника, подію, під час якої було вчинено сексуальне насильство, серйозні тілесні ушкодження, отримані внаслідок сексуального насильства, витрати, безпосередньо пов’язані з серйозними тілесними ушкодженнями, а також інші матеріали щодо завданих збитків, витрат чи шкоди.

Ступінь серйозності тілесних ушкоджень встановлюється насамперед на підставі медичної документації та записів. Особа самостійно вирішуєте, які докази подавати. Прикладами можуть бути:

# медичні висновки;
# медичні квитанції;
# висновки медичних комісій;
# звіти судово-медичної експертизи;
# фото та відеоматеріали; та
# документи медичного страхування.
# Наданий перелік можливих доказів не є вичерпним.

==== Формування заяви в інтересах малолітніх та/або неповнолітніх ====
Для формування заяви в інтересах малолітніх та/або неповнолітніх дітей засобами Порталу Дія один з батьків зазначає відомості про себе, передбачені пунктом 6 цього Порядку подання заяв, а також відомості, які передбачені пунктом 46 цього Порядку, та додає такі відомості про дитину:

# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# громадянство;
# стать;
# адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
# адреса фактичного місця проживання;
# реквізити паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (за наявності);
# серія і номер свідоцтва про народження (за наявності) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n125 пункт 47 Порядку подання заяв]).

== Дії, які потрібно вчинити для подання заяви ==
Для подання заяви заявник:

▶ створює особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та проходить процедуру електронної ідентифікації та автентифікації, зокрема з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, або удосконаленого електронного підпису та/або печатки, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або печатки, а також інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;

▶ вносить відомості для формування заяви засобами Порталу Дія.

Для подання заяви заявник накладає [https://uakey.com.ua/faq/category/obshchiye-voprosy кваліфікований електронний підпис чи удосконалений електронний підпис], що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

З додатковими технічними роз’ясненнями щодо подання заяви можна ознайомитись на [https://diia.gov.ua/services/zaiava-v-katehorii-a24-seksualne-nasylstvo Порталі Дія].

{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію створено за підтримки [https://dk.od.ua/ ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ"] ''''' ''''''''''</center>
|}

== Див. також ==

* [[Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)]]
* [[Сексуальне насильство]]
* [[Відповідальність за зґвалтування]]

== Отримання правничої консультації ==
Для отримання правничої допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі]

{| class="wikitable"
|}
[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Умови приймання, утримання і відрахування з будинку-інтернату громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, геріатричного пансіонату

2026-01-19T13:38:20Z

Miklukha.Oleksandra:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#top Закон України "Про соціальні послуги"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 року № 772 "Про затвердження Типового положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587 "Про організацію надання соціальних послуг"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1031-11 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 12 серпня 2011 року № 312 "Про затвердження Порядку влаштування бездомних осіб похилого віку та інвалідів до стаціонарних соціально-медичних установ та інших закладів соціальної підтримки (догляду)"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0021-21#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 16 листопада 2020 року № 769 "Про затвердження форм документів, необхідних для надання соціальних послуг"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!!''''<nowiki>''</nowiki> З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану]" в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
В зв'язку з цим було ухвалено Постанову Кабінета Міністрів України № 294 від 16 березня 2022 року "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 576 і від 1 червня 2020 р. № 587"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/294-2022-%D0%BF#Text] . Згідно із положеннями данного нормативно правового акту на період дії воєнного стану спрощується процедура отримання соціальної послуги підтриманого проживання в інтернатному закладі для таких категорій осіб:

1.Для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена;

2.Для недієздатних осіб, яким призначено опікунів;

3.Для недієздатних осіб, які не мають законного представника.

'''''Щоб отримати відповідну послугу достатньо звернутись із письмовою заявою до уповноваженого органу, відповідної військової адміністрації / обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або безпосередньо до надавача соціальних послуг особисто на прийом або в електронній формі засобами телекомунікаційного, зокрема електронного зв’язку відовідних державних установ.'''''

'''''Відповідна військова адміністрація (обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрація) протягом одного робочого дня з дати надходження заяви оформляє путівку та передає її в електронній формі засобами телекомунікаційного, зокрема електронного зв’язку надавачу соціальних послуг.'''''
|}
==Загальні положення==
'''Будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю''' (далі - інтернат) є стаціонарним інтернатним закладом соціального захисту, що утворюється для цілодобового проживання (перебування) та догляду за громадянами похилого віку та особами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, соціально-побутового, медичного обслуговування, соціальних послуг і комплексу реабілітаційних заходів (далі - підопічні).

Залежно від профілю інтернати функціонують як:

◇ геріатричні пансіонати для громадян похилого віку, які потребують стороннього догляду або підтримки в проживанні;

◇ будинки-інтернати для осіб з інвалідністю віком від 18 до 60 років (пункт 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 року № 772] (далі - Типове положення).
==Коло осіб, яких приймають до інтернату==
До геріатричного пансіонату приймають:
*громадян, які досягли пенсійного віку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"];
*осіб, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.
До будинку-інтернату для осіб з інвалідністю приймають осіб з інвалідністю у віці більше 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, медичної допомоги та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії не протипоказане перебування в інтернаті (пункт 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).

Із зазначених осіб до інтернату '''насамперед''' зараховуються:
#мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (Герої Соціалістичної Праці, Герої України та повні кавалери ордена Трудової Слави), є ветеранами війни, особами, на яких поширюється дія Законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text "Про жертви нацистських переслідувань"];
#постраждали внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації, надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, нещасних випадків, а також внутрішньо переміщені особи;
#постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до категорій 1, 2 або 3 відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"];
#є ветеранами праці, самотніми громадянами похилого віку або самотніми особами з інвалідністю, членами сімей загиблих військовослужбовців;
#потребують опіки та піклування, у тому числі під час вирішення питань про [[Визнання фізичної особи недієздатною|недієздатність]] чи [[Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності|обмеження цивільної дієздатності]] таких осіб (пункт 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).
==Вартість==
Інтернат може надавати соціальні послуги як за плату (зокрема, з установленням диференційованої оплати), так і безоплатно - відповідно до установленого законом порядку (пункт 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).

До інтернату на '''повне державне утримання безоплатно''' приймаються:
*особи з інвалідністю I групи;

*особи з інвалідністю з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування;

*громадяни похилого віку, особи з інвалідністю II-III груп, середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох [https://www.profiwins.com.ua/uk/directories1/subsistence-minimum.html прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб].
Громадяни похилого віку, особи з інвалідністю II-III груп, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткових мінімуми, але не перевищує чотирьох [https://www.profiwins.com.ua/uk/directories1/subsistence-minimum.html прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб], влаштовуються до інтернату та отримують соціальні послуги з установленням '''диференційованої плати''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/429-2020-%D0%BF#Text Порядку установлення диференційованої плати за надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 429].

Якщо середньомісячний сукупний дохід громадян похилого віку, осіб з інвалідністю II-III груп перевищує чотири [https://www.profiwins.com.ua/uk/directories1/subsistence-minimum.html прожиткових мінімуми], такі особи влаштовуються до інтернату за умови оплати послуг.

У разі отримання громадянами похилого віку та особами з інвалідністю соціальних послуг із установленням диференційованої плати або за умови оплати послуг, а також у разі отримання соціальних послуг денного догляду, підтриманого проживання (якщо інтернат не забезпечує харчуванням) пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та/або державна соціальна допомога виплачується їм у повному розмірі.

За наявності вільних місць до інтернату можуть прийматися громадяни похилого віку, особи з інвалідністю, у яких є особи, які повинні забезпечувати їм догляд і допомогу за [[Договір довічного утримання|договором довічного утримання]], [[Спадковий договір|спадковим договором]], '''за умови оплати послуг'''.

Реабілітаційні послуги відповідно до індивідуальної програми реабілітації надаються підопічному, що є особою з інвалідністю, на безоплатній основі.
==Алгоритм отримання послуги==
[[Файл:Infografika pensionat 1-e1521029477453.jpg|міні|Як потрапити до геріатричного пансіонату.]]
Для отримання соціальних послуг особа, яка потребує соціальних послуг (далі - особа), подає уповноваженому органу за місцем свого проживання/перебування заяву про надання соціальних послуг (далі - заява) у письмовій або електронній формі, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, разом з наступними документами:
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0021-21#n38 заяву про надання соціальної послуги за встановленою формою];
#копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
#копію реєстраційного номера облікової картки платника податків;
#копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, за формою затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-12#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30 липня 2012 року № 577];
#медичний висновок про здатність самообслуговування та потребу в сторонній допомозі (у разі потреби);
#копію рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (у випадку влаштування до інтернату таких осіб);
#копію рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності);
#документ, що посвідчує особу законного представника/опікуна/піклувальника, а також документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо ним подається заява та додані то неї документи);
#копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
#акт оцінювання потреб особи/сім'ї у соціальних послугах, складений соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи (за наявності);
#довідку про доходи за останні 6 місяців, видану територіальним органом Пенсійного фонду України/Державної податкової служби України;
#довідку про направлення особи з інвалідністю до інтернатного закладу, за формою затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-12#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30 липня 2012 року № 577];
#індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю за формою, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1197-07#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 жовтня 2007 року № 623];
#копію пенсійного посвідчення або посвідчення особи, яка отримує державну соціальну допомогу (за наявності).
Путівка видається безоплатно.

У видачі путівки може бути відмовлено у випадку:
*наявність у особи медичних протипоказань до направлення в інтернат відповідно до пункту 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення];
*подання не всіх необхідних документів.
У випадку відмови в видачі путівки структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, особа, яка потребує влаштування до інтернату або її законний представник має право оскаржити відповідне рішення до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].

→ На підставі путівки та пакета документів, який передається структурним підрозділом з питань соціального захисту населення до інтернату, видається '''наказ''' директора інтернату про прийняття підопічного до інтернату, визначаються індивідуальні потреби та складається '''індивідуальний план надання соціальних послуг'''.

→ На основі індивідуального плану надання соціальних послуг між підопічним чи його законним представником чи представником органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває підопічний, та представником інтернату укладається '''договір про надання соціальних послуг''', у якому зазначаються права та обов’язки кожної із сторін, обсяг соціальних послуг, цілі та строк їх надання.

→ Прийняття до інтернату, що передбачає проходження підопічним санітарно-гігієнічної обробки із зміною одягу та взуття, розміщення в приймально-карантинному відділенні на 14 днів для подальшого спостереження та в разі відсутності проявів гострих інфекційних хвороб переведення на цілодобове проживання (перебування) у відповідні кімнати.
==Умови проживання в інтернаті==
Під час проживання в інтернаті підопічним, зокрема забезпечується:
*доступність приміщень інтернату для осіб з інвалідністю;
*розміщення підопічних у житлових приміщеннях, відділеннях відповідного спрямування з урахуванням їх побажань щодо кімнати та сусіда, наявності вільних місць, індивідуальних особливостей, віку, діагнозу, фізичного стану, пов’язаного з основним захворюванням, та психологічної сумісності;
*користування власними речами, якщо це не заважає іншим підопічним, не порушує вимог протипожежної безпеки, протиепідемічного режиму, охорони праці тощо;
*збереження за заявою підопічного грошей, коштовностей та цінних паперів у сейфах, про що складається акт-опис приймання;
*отримання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), державної соціальної допомоги, що виплачується відповідно до законодавства;
*допомога у придбанні необхідних товарів, послуг у разі потреби (відповідно до заяви підопічного) тощо.
==Переведення з будинку-інтернату==
'''Переведення підопічного до іншого будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю''' проводиться за погодженням з відповідними структурними підрозділами з питань соціального захисту населення та згідно з путівкою, виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення за місцезнаходженням інтернату, до якого він переводиться, відповідно до:
* письмової заяви підопічного, який виявив бажання проживати в іншому інтернаті (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

*письмової заяви опікуна підопічного (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів);

*рішення органу опіки та піклування про переведення до інтернату (для недієздатних осіб у разі відсутності опікуна) (пункт 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).
'''Переведення підопічного до психоневрологічного інтернату або до іншого інтернатного закладу з урахуванням стану його здоров’я''' проводиться відповідно до:
*письмової заяви підопічного (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

*письмової заяви опікуна підопічного (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів);

*рішення органу опіки та піклування про переведення до інтернату (для недієздатних осіб у разі відсутності опікуна);

*подання інтернату на підставі висновку лікарської комісії за участю лікаря-психіатра про відсутність медичних показань для проживання/перебування підопічного в інтернаті, наявність у підопічного психічного розладу та його потребу в постійному сторонньому догляді;

*путівки, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення (пункт 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).
'''Переведення підопічного інтернату, якому встановлено інвалідність та/або якому виповнилось 60 років, із будинку-інтернату для осіб з інвалідністю до геріатричного пансіонату''' проводиться за його бажанням. Підопічний, який не виявив бажання щодо переведення до геріатричного пансіонату, може залишитися у будинку-інтернаті (пункт 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).
==Порядок відрахування з будинку-інтернату==
Відрахування підопічного з інтернату проводиться у тижневий строк за погодженням із структурним підрозділом з питань соціального захисту населення у зв’язку із:
*поданням письмової заяви підопічного (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

*поданням письмової заяви опікуна підопічного (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів) чи рішення органу опіки та піклування (якщо опіку над підопічним здійснює інтернат);

*переведенням до іншого інтернату;

*неповерненням без поважних причин і без погодження з інтернатом з поїздки до його опікуна або піклувальника, родичів після закінчення шестимісячного строку (після з’ясування причини неповернення);

*невиконанням без поважних причин вимог, визначених договором про надання соціальних послуг;

*рішенням суду;

*смертю підопічного (після отримання свідоцтва про смерть або його копії) (пункт 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).
Під час відрахування з інтернату підопічному чи його законному представнику видаються особисті документи, довідка із зазначенням часу перебування в інтернаті, закріплені за ним одяг, білизна та взуття за сезоном і власний одяг, інші особисті речі та цінності (ощадна книжка або банківська платіжна картка, цінні папери тощо), які зберігалися в інтернаті.

Про відрахування підопічного інтернат у триденний строк інформує:
*орган опіки та піклування за місцезнаходженням інтернату (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

== Отримання правової консультації ==
Для отримання правничої допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі]

{| class="wikitable" style="background-color:#98FB98;" |
|}

Умови приймання, утримання і відрахування з будинку-інтернату громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, геріатричного пансіонату

2026-01-19T13:37:22Z

Miklukha.Oleksandra: додано інформацію про можливість отримання безоплатної правничої допомоги

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#top Закон України "Про соціальні послуги"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 року № 772 "Про затвердження Типового положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587 "Про організацію надання соціальних послуг"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1031-11 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 12 серпня 2011 року № 312 "Про затвердження Порядку влаштування бездомних осіб похилого віку та інвалідів до стаціонарних соціально-медичних установ та інших закладів соціальної підтримки (догляду)"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0021-21#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 16 листопада 2020 року № 769 "Про затвердження форм документів, необхідних для надання соціальних послуг"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!!''''<nowiki>''</nowiki> З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану]" в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
В зв'язку з цим було ухвалено Постанову Кабінета Міністрів України № 294 від 16 березня 2022 року "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 576 і від 1 червня 2020 р. № 587"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/294-2022-%D0%BF#Text] . Згідно із положеннями данного нормативно правового акту на період дії воєнного стану спрощується процедура отримання соціальної послуги підтриманого проживання в інтернатному закладі для таких категорій осіб:

1.Для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена;

2.Для недієздатних осіб, яким призначено опікунів;

3.Для недієздатних осіб, які не мають законного представника.

'''''Щоб отримати відповідну послугу достатньо звернутись із письмовою заявою до уповноваженого органу, відповідної військової адміністрації / обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або безпосередньо до надавача соціальних послуг особисто на прийом або в електронній формі засобами телекомунікаційного, зокрема електронного зв’язку відовідних державних установ.'''''

'''''Відповідна військова адміністрація (обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрація) протягом одного робочого дня з дати надходження заяви оформляє путівку та передає її в електронній формі засобами телекомунікаційного, зокрема електронного зв’язку надавачу соціальних послуг.'''''
|}
==Загальні положення==
'''Будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю''' (далі - інтернат) є стаціонарним інтернатним закладом соціального захисту, що утворюється для цілодобового проживання (перебування) та догляду за громадянами похилого віку та особами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, соціально-побутового, медичного обслуговування, соціальних послуг і комплексу реабілітаційних заходів (далі - підопічні).

Залежно від профілю інтернати функціонують як:

◇ геріатричні пансіонати для громадян похилого віку, які потребують стороннього догляду або підтримки в проживанні;

◇ будинки-інтернати для осіб з інвалідністю віком від 18 до 60 років (пункт 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 року № 772] (далі - Типове положення).
==Коло осіб, яких приймають до інтернату==
До геріатричного пансіонату приймають:
*громадян, які досягли пенсійного віку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"];
*осіб, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.
До будинку-інтернату для осіб з інвалідністю приймають осіб з інвалідністю у віці більше 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, медичної допомоги та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії не протипоказане перебування в інтернаті (пункт 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).

Із зазначених осіб до інтернату '''насамперед''' зараховуються:
#мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (Герої Соціалістичної Праці, Герої України та повні кавалери ордена Трудової Слави), є ветеранами війни, особами, на яких поширюється дія Законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text "Про жертви нацистських переслідувань"];
#постраждали внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації, надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, нещасних випадків, а також внутрішньо переміщені особи;
#постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до категорій 1, 2 або 3 відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"];
#є ветеранами праці, самотніми громадянами похилого віку або самотніми особами з інвалідністю, членами сімей загиблих військовослужбовців;
#потребують опіки та піклування, у тому числі під час вирішення питань про [[Визнання фізичної особи недієздатною|недієздатність]] чи [[Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності|обмеження цивільної дієздатності]] таких осіб (пункт 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).
==Вартість==
Інтернат може надавати соціальні послуги як за плату (зокрема, з установленням диференційованої оплати), так і безоплатно - відповідно до установленого законом порядку (пункт 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).

До інтернату на '''повне державне утримання безоплатно''' приймаються:
*особи з інвалідністю I групи;

*особи з інвалідністю з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування;

*громадяни похилого віку, особи з інвалідністю II-III груп, середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох [https://www.profiwins.com.ua/uk/directories1/subsistence-minimum.html прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб].
Громадяни похилого віку, особи з інвалідністю II-III груп, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткових мінімуми, але не перевищує чотирьох [https://www.profiwins.com.ua/uk/directories1/subsistence-minimum.html прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб], влаштовуються до інтернату та отримують соціальні послуги з установленням '''диференційованої плати''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/429-2020-%D0%BF#Text Порядку установлення диференційованої плати за надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 429].

Якщо середньомісячний сукупний дохід громадян похилого віку, осіб з інвалідністю II-III груп перевищує чотири [https://www.profiwins.com.ua/uk/directories1/subsistence-minimum.html прожиткових мінімуми], такі особи влаштовуються до інтернату за умови оплати послуг.

У разі отримання громадянами похилого віку та особами з інвалідністю соціальних послуг із установленням диференційованої плати або за умови оплати послуг, а також у разі отримання соціальних послуг денного догляду, підтриманого проживання (якщо інтернат не забезпечує харчуванням) пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та/або державна соціальна допомога виплачується їм у повному розмірі.

За наявності вільних місць до інтернату можуть прийматися громадяни похилого віку, особи з інвалідністю, у яких є особи, які повинні забезпечувати їм догляд і допомогу за [[Договір довічного утримання|договором довічного утримання]], [[Спадковий договір|спадковим договором]], '''за умови оплати послуг'''.

Реабілітаційні послуги відповідно до індивідуальної програми реабілітації надаються підопічному, що є особою з інвалідністю, на безоплатній основі.
==Алгоритм отримання послуги==
[[Файл:Infografika pensionat 1-e1521029477453.jpg|міні|Як потрапити до геріатричного пансіонату.]]
Для отримання соціальних послуг особа, яка потребує соціальних послуг (далі - особа), подає уповноваженому органу за місцем свого проживання/перебування заяву про надання соціальних послуг (далі - заява) у письмовій або електронній формі, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, разом з наступними документами:
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0021-21#n38 заяву про надання соціальної послуги за встановленою формою];
#копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
#копію реєстраційного номера облікової картки платника податків;
#копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, за формою затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-12#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30 липня 2012 року № 577];
#медичний висновок про здатність самообслуговування та потребу в сторонній допомозі (у разі потреби);
#копію рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (у випадку влаштування до інтернату таких осіб);
#копію рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності);
#документ, що посвідчує особу законного представника/опікуна/піклувальника, а також документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо ним подається заява та додані то неї документи);
#копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
#акт оцінювання потреб особи/сім'ї у соціальних послугах, складений соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи (за наявності);
#довідку про доходи за останні 6 місяців, видану територіальним органом Пенсійного фонду України/Державної податкової служби України;
#довідку про направлення особи з інвалідністю до інтернатного закладу, за формою затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-12#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30 липня 2012 року № 577];
#індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю за формою, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1197-07#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 жовтня 2007 року № 623];
#копію пенсійного посвідчення або посвідчення особи, яка отримує державну соціальну допомогу (за наявності).
Путівка видається безоплатно.

У видачі путівки може бути відмовлено у випадку:
*наявність у особи медичних протипоказань до направлення в інтернат відповідно до пункту 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення];
*подання не всіх необхідних документів.
У випадку відмови в видачі путівки структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, особа, яка потребує влаштування до інтернату або її законний представник має право оскаржити відповідне рішення до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].

→ На підставі путівки та пакета документів, який передається структурним підрозділом з питань соціального захисту населення до інтернату, видається '''наказ''' директора інтернату про прийняття підопічного до інтернату, визначаються індивідуальні потреби та складається '''індивідуальний план надання соціальних послуг'''.

→ На основі індивідуального плану надання соціальних послуг між підопічним чи його законним представником чи представником органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває підопічний, та представником інтернату укладається '''договір про надання соціальних послуг''', у якому зазначаються права та обов’язки кожної із сторін, обсяг соціальних послуг, цілі та строк їх надання.

→ Прийняття до інтернату, що передбачає проходження підопічним санітарно-гігієнічної обробки із зміною одягу та взуття, розміщення в приймально-карантинному відділенні на 14 днів для подальшого спостереження та в разі відсутності проявів гострих інфекційних хвороб переведення на цілодобове проживання (перебування) у відповідні кімнати.
==Умови проживання в інтернаті==
Під час проживання в інтернаті підопічним, зокрема забезпечується:
*доступність приміщень інтернату для осіб з інвалідністю;
*розміщення підопічних у житлових приміщеннях, відділеннях відповідного спрямування з урахуванням їх побажань щодо кімнати та сусіда, наявності вільних місць, індивідуальних особливостей, віку, діагнозу, фізичного стану, пов’язаного з основним захворюванням, та психологічної сумісності;
*користування власними речами, якщо це не заважає іншим підопічним, не порушує вимог протипожежної безпеки, протиепідемічного режиму, охорони праці тощо;
*збереження за заявою підопічного грошей, коштовностей та цінних паперів у сейфах, про що складається акт-опис приймання;
*отримання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), державної соціальної допомоги, що виплачується відповідно до законодавства;
*допомога у придбанні необхідних товарів, послуг у разі потреби (відповідно до заяви підопічного) тощо.
==Переведення з будинку-інтернату==
'''Переведення підопічного до іншого будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю''' проводиться за погодженням з відповідними структурними підрозділами з питань соціального захисту населення та згідно з путівкою, виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення за місцезнаходженням інтернату, до якого він переводиться, відповідно до:
* письмової заяви підопічного, який виявив бажання проживати в іншому інтернаті (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

*письмової заяви опікуна підопічного (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів);

*рішення органу опіки та піклування про переведення до інтернату (для недієздатних осіб у разі відсутності опікуна) (пункт 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).
'''Переведення підопічного до психоневрологічного інтернату або до іншого інтернатного закладу з урахуванням стану його здоров’я''' проводиться відповідно до:
*письмової заяви підопічного (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

*письмової заяви опікуна підопічного (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів);

*рішення органу опіки та піклування про переведення до інтернату (для недієздатних осіб у разі відсутності опікуна);

*подання інтернату на підставі висновку лікарської комісії за участю лікаря-психіатра про відсутність медичних показань для проживання/перебування підопічного в інтернаті, наявність у підопічного психічного розладу та його потребу в постійному сторонньому догляді;

*путівки, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення (пункт 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).
'''Переведення підопічного інтернату, якому встановлено інвалідність та/або якому виповнилось 60 років, із будинку-інтернату для осіб з інвалідністю до геріатричного пансіонату''' проводиться за його бажанням. Підопічний, який не виявив бажання щодо переведення до геріатричного пансіонату, може залишитися у будинку-інтернаті (пункт 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).
==Порядок відрахування з будинку-інтернату==
Відрахування підопічного з інтернату проводиться у тижневий строк за погодженням із структурним підрозділом з питань соціального захисту населення у зв’язку із:
*поданням письмової заяви підопічного (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

*поданням письмової заяви опікуна підопічного (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів) чи рішення органу опіки та піклування (якщо опіку над підопічним здійснює інтернат);

*переведенням до іншого інтернату;

*неповерненням без поважних причин і без погодження з інтернатом з поїздки до його опікуна або піклувальника, родичів після закінчення шестимісячного строку (після з’ясування причини неповернення);

*невиконанням без поважних причин вимог, визначених договором про надання соціальних послуг;

*рішенням суду;

*смертю підопічного (після отримання свідоцтва про смерть або його копії) (пункт 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).
Під час відрахування з інтернату підопічному чи його законному представнику видаються особисті документи, довідка із зазначенням часу перебування в інтернаті, закріплені за ним одяг, білизна та взуття за сезоном і власний одяг, інші особисті речі та цінності (ощадна книжка або банківська платіжна картка, цінні папери тощо), які зберігалися в інтернаті.

Про відрахування підопічного інтернат у триденний строк інформує:
*орган опіки та піклування за місцезнаходженням інтернату (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

== Отримання правової консультації ==
Для отримання правничої допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі]

[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[index.php?title=Категорія:Пенсіонери]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
{| class="wikitable" style="background-color:#98FB98;" |
|}

Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

2026-01-07T14:34:22Z

Miklukha.Oleksandra: додано інформацію щодо отримання правничої допомоги

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n10 Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596]
*Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2025 р. № 1033 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1033-2025-%D0%BF#Text Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 і від 20 березня 2022 р. № 332"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n9 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#Text Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/94-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 січня 2024 року № 94 "Деякі питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій осіб"]
==Хто може отримати допомогу==
'''''Право на отримання допомоги на проживання мають внутрішньо переміщені особи (далі - ВПО) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332] (далі - Порядок).'''''

Допомога призначається ВПО:

♦ які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі — перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

♦ у яких житло зруйноване або непридатне для проживання та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України (далі — Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

♦ дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається на 6 місяців '''ВПО''', яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця ВПО або уповноваженій особі на ВПО у випадку недієздатності отримувача або дитину.

Допомога призначається на 6 місяців '''на сім'ю''', яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - '''уповноважена особа''').

Діти/особи віком до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти після досягнення ними 18 років і не мають власних сімей, мають право звертатися за призначенням допомоги особисто, якщо вони мають фактичне місце проживання (перебування) інше, ніж в уповноваженої особи.

Особи, які включаються до складу сім’ї уповноваженої особи визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 пунктом 3 Порядку].

'''''До складу сім’ї''''' уповноваженої особи '''''не включаються:'''''

*особи, які перебувають на повному державному утриманні;
*особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;
*особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;
*особа, у сім’ю якої влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);
*особи, які не проживають разом із отримувачами та не пов’язані з ними спільним побутом, що підтверджено документально, або сплачують аліменти, а також особи, які зникли безвісти/перебувають у полоні або за кордоном/депортовані за межі України/особи, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку територій;
*законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника);
*особи, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а також працівники правоохоронних органів, військовослужбовці і працівники Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, особи рядового і начальницького складу ДСНС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, військових формувань, утворених відповідно до закону, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, крім осіб та членів їх сімей, які відповідно до законодавства отримують компенсацію за піднайом (найом, оренду) житлових приміщень як внутрішньо переміщені особи.

'''Детальніше див.:''' [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки.]]
==Куди звернутися==
Для призначення допомоги ВПО або уповноважена особа подає заяву до:

#'''структурного підрозділу з питань соціального захисту населення''' районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі — '''орган соціального захисту населення''') або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (у ''разі подання заяви до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг до неї додається письмова згода у довільній формі про виплату уповноваженій особі допомоги від інших членів сім’ї'');
#'''центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи''' із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами [https://diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі — '''Портал Дія'''), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку].

Під час подання заяви внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа заповнює опитувальник щодо потреби (чи відсутності потреби) у послузі з догляду за дитиною “муніципальна няня” за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Для подання заяви з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) уповноваженій особі необхідно:

- встановити такий додаток на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка, підключений до Інтернету;

- пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.

Заява, сформована з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики до відповідного органу соціального захисту населення за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи для розгляду відповідно до цього Порядку.

У разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), або формування в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (далі — Єдина система) уповноважена особа ''може повторно подати заяву до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.'' При цьому датою подання заяви буде вважатися зафіксована дата в Єдиній системі.

За технічної можливості заява може бути подана в електронній формі за допомогою засобів Соціального веб-порталу електронних послуг Мінсоцполітики.

==Вимоги до заяви про надання допомоги на проживання ВПО==
♦Для призначення допомоги '''уповноважена особа''' подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n435 додатком 5 Порядку].

'''У заяві зазначаються''' (відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку):]

#прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) заявника;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків;
#дата народження;
#відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
#адреса місця, куди перемістилася особа, та контактний номер телефону;
#номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги "єПідтримка" або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги;
#наявність статусу особи з інвалідністю;
#відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою.

Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.

♦Для призначення допомоги '''ВПО''' подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n91 додатком 1 Порядку.]

'''У заяві зазначається''' (відповідно до пункту 20-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку):]

#прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) уповноваженої особи;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
#фактичне місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої перемістилася особа (зазначається в разі подання заяви до органу соціального захисту населення або до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг);
#відомості про фактичне місце проживання (перебування) та контактний номер телефону, адреса електронної пошти;
#номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) уповноваженої особи для виплати допомоги;
#відомості про осіб, які входять до складу сім’ї, у тому числі малолітніх/неповнолітніх дітей, які перемістилися (народилися після переміщення) разом з уповноваженою особою, а саме:
#прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
#дата народження;
#серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України або свідоцтва про народження, або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне/тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) (в разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), зазначається серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України та/або серія та номер паспорта громадянина України для виїзду за кордон);
#реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті). В разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначається обов’язково;
#серія та номер свідоцтва про народження дитини;
#статус особи з інвалідністю (за наявності);
#обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;
#інша інформація згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n437 додатком 5].

==Порядок звернення за допомогою==
'''Неповнолітня дитина''' має право самостійно звернутися за призначенням допомоги. Допомога такій дитині призначається, якщо вона не входить до складу сім'ї, якій вже виплачується допомога.

Заяву '''малолітній дитині''', яка прибула без супроводу законного представника, може подавати від її імені:

♦ особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах, за наявності документа, що підтверджує сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною, виданого службою у справах дітей за місцем звернення;

♦ особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;

♦ особа, до сім’ї якої тимчасово влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування).

Заяву про призначення допомоги '''особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', може подавати її законний представник (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна або піклувальника), уповноважена особа органу опіки та піклування (для осіб, яким не призначено опікуна чи піклувальника або втрачено з ним зв’язок під час надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях). Виплата допомоги такій недієздатній особі здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або на номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника.

Заява про призначення '''допомоги малолітній дитині, яка прибула без супроводу законного представника, та особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', подається органу соціального захисту населення, уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

Орган соціального захисту населення або уповноважена особа виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг під час прийняття заяви від уповноваженої особи інформує її (із врученням письмового повідомлення) про кількість прийнятих документів і дати їх прийняття.

== Результат розгляду заяви про призначення допомоги уповноваженим органом ==
Допомога призначається органом соціального захисту населення протягом 15 робочих днів з дати надходження заяви, у тому числі поданої в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 пункт 21 Порядку]).

Повідомлення про прийняте рішення та порядок його оскарження надсилаються за технічної можливості із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи засобами мобільного зв’язку або органом соціального захисту населення, який призначає допомогу на проживання, з використанням засобів поштового/електронного зв’язку.

У разі незгоди з відмовою у призначенні допомоги отримувач може подати підтвердні документи органу соціального захисту населення або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.

Орган соціального захисту населення після звернення отримувача із підтвердними документами, які спростовують виявлені критерії, визначені пунктами 7, 7-1 і 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку], приймає рішення про призначення/відмову у призначенні допомоги та рекомендує отримувачу звернутися до володільця інформації для внесення відповідних змін до державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством.

==Підстави для відмови у призначенні допомоги та для припинення виплати ==
[[Файл:Не призначається.jpg|міні|398x398пкс]]
Відповідно до пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] допомога не призначається/не виплачується ВПО, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо '''''протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання'':'''

'''1)''' ВПО, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги '''придбано транспортний засіб''' (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (крім мопеда або причепа). ''При цьому не враховуються:''

− мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога;

− самостійно зібрані транспортні засоби;

− транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю І та ІІ групи;

− одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення/одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля;

− транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв’язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами;

− транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім’ями та сім’ями з дітьми з інвалідністю, сім’ями з особами з інвалідністю І та ІІ групи, які досягли 80-річного віку;

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''2)''' ВПО здійснено '''на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю'''

− земельної ділянки, квартири (будинку) крім житла, розташованого на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, зазначених у переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, якщо купівля була здійснена до дати включення до переліку територій активних бойових дій, можливих бойових дій або тимчасової окупації, або житла, яке зруйновано),

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

− іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”);

− оплачено (одноразово) інші товари довгострокового вжитку (крім автомобілів, будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло) або оплачено (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

'''3)''' ВПО, яка звертається за допомогою на проживання, або є отримувачем допомоги, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога '''має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, ''крім внутрішньо переміщених осіб, один із членів сім'ї яких отримує щорічну або одноразову державну грошову допомогу як особа, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України'';

'''4)''' ВПО '''здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень''' ''(крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг). Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''5)''' ВПО '''на 1 число місяця, з якого призначається допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї''', що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації (''крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації, внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень);''

'''6)''' ВПО '''здійснила купівлю квартири (будинку) за рахунок коштів, виділених з державного бюджету''' місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України:

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF#Text від 19 жовтня 2016 р. № 719 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей”];

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2018-%D0%BF#Text від 28 березня 2018 р. № 214 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280-2018-%D0%BF#Text від 18 квітня 2018 р. № 280 “Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2019-%D0%BF#Text від 20 лютого 2019 р. № 206 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей”]

''(крім осіб, у яких квартира/будинок розташовані на територіях, включених до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій)''

З '''1 грудня 2023 року''' вищезазначені вимоги (1-6) стосуються також '''''осіб з числа членів сім'ї''''' ВПО осіб.

'''7)''' ВПО '''перебуває на повному державному утриманні''' в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''8)''' ВПО '''перебуває на повному державному утриманні''' в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування;

'''9)''' ВПО '''відбуває покарання в місцях позбавлення волі.'''

'''Виплата допомоги не продовжується особам, які:'''

*перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім’ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров’я, судових та правоохоронних органах, у зв’язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально);
'''''УВАГА!''' Особи, які повернулися в Україну після 1 серпня 2023 р. та яким виплата не продовжилася/ тимчасово припинялася відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n6 абз. 2 п. 1 Постанови] виплата допомоги продовжується автоматично на один 6-місячний період.''
*відбувають покарання в місцях позбавлення волі;
*були засуджені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 111 або частинами третьою - восьмою статті 111-1 Кримінального кодексу України, або оголошені в розшук у разі отримання такої інформації про осіб структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) від правоохоронних органів;
*повернулися до покинутого місця проживання на територіях, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

'''Випадки коли виплата допомога на проживання припиняється :'''

*починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо про повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин ''(службове відрядження, оздоровлення дітей, супроводження дітей під час участі в міжнародних змаганнях або участь у відповідних змаганнях, стажування, навчання, лікування, реабілітація, хвороба особи або члена сім’ї, смерть членів її сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, відвідування закладів охорони здоров’я, судових та правоохоронних органів, через які особа не за власним бажанням могла бути відсутньою за місцем проживання/перебування'') що підтверджується документально;
* особам (крім малолітніх та неповнолітніх дітей), які зареєстрували/задекларували місце свого проживання у житловому приміщенні/частині житлового приміщення, що зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, після факту їх пошкодження чи руйнування;
*у разі відновлення житлового приміщення, забезпечення житлом для постійного проживання або житлом, віднесеним до фондів тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів чи коштів благодійних або міжнародних організацій ''(крім дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа віком до 23 років, які прибули з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України)'', чи коштів особи (крім місця тимчасового проживання) виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем встановлення такого факту (за умови документального підтвердження або офіційного підтвердження від органів місцевого самоврядування, благодійних або міжнародних установ);
*у разі отримання органом соціального захисту інформації від правоохоронних органів про те, що особу (отримувача) було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 статтями 109], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 110], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n721 111] або частинами третьою - восьмою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862 статті 111-1 Кримінального кодексу України], або оголошено в розшук.

'''Рішення про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пунктах 1 і 2''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], '''приймається на підставі інформації Міністерства фінансів за результатами проведеної верифікації даних щодо одержувачів допомоги, інформацію про яких надано Міністерством соціальної політики з урахуванням даних, що обробляються стосовно них на інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.'''

==Розмір допомоги та особливості її виплати==
'''Розмір допомоги ВПО:'''

* для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
* для інших осіб - 2000 гривень;

Допомога призначається на кожну ВПО , відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

'''Розмір допомоги на сім'ю'''

Допомога призначається на а кожного члена сім’ї та виплачується щомісяця уповноваженій особі у такому розмірі:

*для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

*для інших осіб - 2000 гривень.

Загальний строк отримання допомоги не може перевищувати 12 місяців з місяця призначення.

'''Середньомісячний сукупний дохід сім'ї''' обчислюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. N 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"].

Період, за який враховуються доходи, становить:

- 1 квартал, що передує місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням або продовженням виплати допомоги на другий 6-місячний період;

- 3 місяці, що передують місяцю звернення за допомогою або продовженням виплати допомоги на другий 6-місячний період.

Середньомісячний сукупний дохід на 1 отримувача обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім'ї на кількість членів сім'ї.

До середньомісячного сукупного доходу включаються доходи дружини та чоловіка (батька та матері) незалежно від місця їх фактичного проживання на території України, крім осіб, які сплачують аліменти, а також осіб, які зникли безвісти/перебувають у полоні або за кордоном/депортовані за межі України/осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку територій.

Під час обчислення середньомісячного сукупного доходу не враховується щорічна державна грошова допомога, яку отримує особа або один із членів її сім'ї, щодо якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Якщо у складі сім'ї, якій призначено допомогу, відбулися зміни, які призвели до збільшення членів сім'ї (народження дитини, встановлення опіки над малолітніми дітьми, які є сиротами або позбавленими батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними, укладення шлюбу), розмір допомоги перераховується за заявою уповноваженого представника сім'ї з місяця, в якому таку заяву було подано до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі утворення) ради або центру надання адміністративних послуг (пункт 15-1 Порядку).

===Випадки коли допомога на проживання призначається/відновлюється автоматично:===
[[Файл:Автоматичне.jpg|міні|406x406пкс]]
♦ у разі віднесення територій до таких, на яких ведуться бойові дії, до територій можливих бойових дій або до тимчасово окупованих Російською Федерацією, виплата призначеної допомоги автоматично відновлюється в наступному місяці за повний місяць, у якому відповідну інформацію внесено до переліку територій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 абз. 5 пункту 5 Порядку]);

♦непрацездатним особам, зокрема які досягли пенсійного віку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], та отримують пенсію, розмір якої не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги;

♦ особам, які втратили працездатність, зокрема які досягли пенсійного віку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”], та отримують пенсію, розмір якої не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги;

♦ особам з інвалідністю I чи II групи, дитині з інвалідністю віком до 18 років, дитині, хворій на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, що підтверджується документально;

♦дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа віком до 23 років, зокрема таким, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях, а також батькам-вихователям, прийомним батькам та опікунам (пункт 13-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку]).

Іншим членам сім'ї виплата допомоги може бути продовжена на підставі подання заяви на призначення допомоги.

===Продовження виплати допомоги на другий 6-місячний період на підставі подання заяви===
Якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в сім'ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, '''''не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму''''' для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги, '''та у разі''', коли:

'''1)''' у складі сім'ї або серед отримувачів допомоги є непрацююча працездатна особа, яка виховує дитину віком до 18 років, або в сім'ї виховується троє і більше дітей віком до 18 років, всі діти проживають в сім'ї і не виховуються в інтернатних закладах та фактичним місцем проживання (перебування) такої сім'ї є території, на яких ведуться бойові дії або території можливих бойових дій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій), території активних бойових дій, що включені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 Переліку територій];

сім'я проживає на території, для якої визначена дата завершення бойових дій, але у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти, що розташовані на території територіальної громади, на якій проживає така сім'я, відсутні місця або навчання проводиться онлайн, дистанційно (повністю або частково).

Для такої сім'ї допомога призначається, якщо відомості про відсутність місць у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти або про те, що навчання в таких закладах проводиться в режимі онлайн, дистанційно (повністю або частково), отримані шляхом інформаційної взаємодії між органами соціального захисту населення та органів управління у сфері освіти;

'''''До 1 вересня 2024 р.''' допомога може бути продовжена '''незалежно від місцезнаходження закладу освіти''', у якому навчання проводиться в режимі онлайн, дистанційно (повністю або частково).''

'''2)''' у складі сім'ї є непрацююча працездатна особа, яка на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, але ще не працевлаштувалася, та діти, які відвідують заклади дошкільної освіти та/або навчаються у закладах загальної середньої освіти, та/або діти (особи до 23 років), які навчаються в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

'''3)''' у складі сім'ї є особа, яка доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку або за дитиною, яка потребує догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку; за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, або особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особою, яка досягла 80-річного віку; за дитиною, хворою на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність; або у складі сім'ї є фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду, що підтверджується документально;

'''4)''' у складі сім'ї є працездатні особи, які працюють, провадять підприємницьку діяльність / незалежну професійну діяльність, зокрема, які протягом попередніх шести місяців отримання допомоги працевлаштувалися, зареєструвалися як фізична особа - підприємець та розпочали відповідну діяльність або отримали допомогу на здобуття економічної самостійності / мікрогрант / грант на створення або розвиток власного бізнесу / ваучер на навчання, у складі сім'ї є діти віком до 18 років та/або особи до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;

'''5)''' у складі сім'ї є особи, які втратили працездатність, та діти до 18 років та/або особи до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;

'''6)''' особа віком від 55 років, на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, або працює, провадить підприємницьку діяльність / незалежну професійну діяльність, або отримала допомогу на здобуття економічної самостійності / мікрогрант / грант на створення або розвиток власного бізнесу / ваучер на навчання;

'''7)''' дитині, яка прибула без супроводу законного представника за заявою особи, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах, за наявності документа, що підтверджує сімейні, родинні зв'язки особи з дитиною, виданого службою у справах дітей за місцем звернення, або особи, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування, або особи, до сім'ї якої тимчасово влаштовано дитину, яка залишилася без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);

'''8)''' дітям, які влаштовані в сім'ї патронатного вихователя на період перебування дітей у сім'ї патронатного вихователя, а також патронатним вихователям та дітям, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім'ю родичів, знайомих, прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу, з числа внутрішньо переміщених осіб;

'''9)''' вагітній жінці після 30-го тижня вагітності (''27-го тижня вагітності - для жінок, яких віднесено до I-IV категорій осіб, постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС''), що підтверджується інформацією про номер запису в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії “Вагітність та пологи” або довідкою лікувально-профілактичного закладу встановленого зразка. Перевірка інформації про сформований медичний висновок проводиться з використанням Порталу Дія згідно з Порядком ведення Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, затвердженим наказом МОЗ від 18 вересня 2020 р. № 2136;

'''7)''' особам, які втратили працездатність, але не мають права на пенсійну виплату та/або отримують державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] (крім осіб з інвалідністю I та II групи), а також особам з інвалідністю III групи, якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім'ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, у якому приймається рішення про призначення допомоги;

'''8)''' особам з тяжкими формами захворювання, зокрема рідкісними орфанними захворюваннями, онкологічними, онкогематологічними захворюваннями, тяжкими психічними розладами, цукровим діабетом I типу (інсулінозалежний), гострими або хронічними захворюваннями нирок IV ступеня, з тяжкими травмами, які потребують трансплантації органа, паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, що підтверджується документально (форми первинної облікової документації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0682-12#n2 027/о] та/або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0683-12#n2 028/о]).

Якщо працездатна внутрішньо переміщена особа після завершення надання допомоги не була працевлаштована і не отримує допомогу, такій особі може бути надана державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#Text Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. N 250].

==Повернення виплачених сум допомоги==
У разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються '''отримувачем добровільно''' або '''за вимогою органу соціального захисту населення'''.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв’язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

'''У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку'''.

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами на небюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.

Повернуті кошти, перерахування (виплату) яких проводило Мінсоцполітики, протягом 15 робочих днів місяця, що настає за місяцем, в якому були повернуті кошти, але не пізніше ніж 26 грудня поточного року, орган соціального захисту населення перераховує на рахунок Мінсоцполітики, відкритий в Казначействі, з розподілом коштів за місяцями та роками, в яких проводилася відповідна виплата.

Орган соціального захисту населення інформує щомісяця до 5 числа наступного періоду територіальний орган Нацсоцслужби про повернення надміру виплачених коштів допомоги за формою, яка визначена Нацсоцслужбою.

== Контроль за дотриманням вимог законодавства під час надання допомоги на проживання ==
Територіальними органами Нацсоцслужби, зокрема шляхом '''проведення перевірки фактичного місця проживання/перебування ВПО''' здійснюється контроль за дотриманням вимог законодавства під час надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 пункт 28 Порядку]).

Фактична перевірка проводиться не пізніше ніж протягом 10 робочих днів з моменту, коли керівник (заступник керівника) територіального органу Нацсоцслужби встановив підставу для цього та прийняв рішення про проведення перевірки.

'''Підстави''':

# інформація з Єдиної системи про те, що особа стала на облік внутрішньо переміщених осіб в межах однієї територіальної громади;
# отримання територіальними органами Нацсоцслужби повідомлень від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб про зміну фактичного місця проживання/перебування отримувача;
# рекомендації Мінфіну за результатами верифікації у разі виявлення відповідності отримувачів будь-якому з критеріїв, визначених пунктами 7, 7-1 і 8 цього Порядку, відповідно до Закону України “Про верифікацію та моніторинг державних виплат”.

Особі, яку перевіряють, '''повинно бути повідомлено про перевірку не менш як за 3 календарних дні до її проведення''' телефоном або за допомогою іншого доступного засобу зв’язку, який забезпечує фіксацію повідомлення або виклику. Якщо особа повідомила про свою відсутність у зв’язку з перебуванням у родичів або у відпустці тощо, перевірка відкладається на 2 тижні, а в разі проходження військової служби перевірка не проводиться за умови підтвердження сплати військовою частиною (роботодавцем) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування шляхом проведення обміну даними Пенсійного фонду України із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування для призначення державної соціальної допомоги або наданої довідки про проходження служби у військовій частині (з використанням засобів поштового/електронного зв’язку) та Мінсоцполітики.

Під час проведення перевірки та за відсутності ВПО за фактичним місцем проживання/перебування посадові особи, які провели перевірку, складають відповідний акт та у день проведення перевірки інформують особу, щодо якої проведено перевірку, про необхідність у строк до 14 робочих днів прибути до органу соціального захисту населення за місцем перебування на обліку для проходження ідентифікації з метою подання заяви в довільній формі щодо відсутності змін в адресі місця фактичного проживання/перебування відповідно до Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб. Інформування здійснюється телефоном або за допомогою іншого доступного засобу зв’язку, який забезпечує фіксацію повідомлення або виклику.

Якщо отримувач протягом 30 календарних днів після проведення перевірки не прибув до органу соціального захисту населення, орган соціального захисту населення приймає рішення про тимчасове припинення надання допомоги з наступного місяця.

Виплата допомоги поновлюється за умови дотримання критеріїв, та на підставі ідентифікації отримувача з місяця, з якого тимчасово припинено таку виплату, в разі звернення отримувача за поновленням виплати протягом 30 або 90 календарних днів (за наявності обґрунтованих причин).

== Судова практика ==
♦ [https://reyestr.court.gov.ua/Review/111536754 Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 160/12308/22] виснував, що внутрішньо переміщена особа '''має право на допомогу на проживання''', визначену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядком], '''незалежно від дати взяття її на облік як ВПО''', якщо вона перемістилася з території, яка відповідає двом умовам: на цій території проводяться бойові дії та ця територія міститься в переліку, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#Text розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка”».]При цьому якщо ВПО станом на 1 березня 2022 року отримувала щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», допомога на проживання, передбачена Порядком № 332, призначається автоматично без подання додаткового звернення.

♦ [https://reyestr.court.gov.ua/Review/123151916 Верховний Суд у справі № 400/8007/23 від 19 листопада 2024 року] погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції про відсутність протиправної бездіяльності відповідача щодо не вчинення дій для виплати грошової допомоги на проживання ВПО, оскільки позивачка не зареєструвала свою неповнолітню дитину як ВПО, а лише здійснила спробу такої реєстрації через Портал Дія і не отримала на неї довідку ВПО. Таким чином, '''однією з основних умов отримання грошової допомоги на проживання є саме отримання статусу ВПО''', а відсутність реєстрації особи як внутрішньо переміщеної відповідно до Порядку №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», виключає можливість отримання грошової допомоги на проживання, яка передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядком].

♦ [https://reyestr.court.gov.ua/Review/116840209 У постанові Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 750/3249/23] наголосив: '''щомісячна адресна допомога ВПО для покриття витрат на проживання''', у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, яку отримує дружина, та '''грошова компенсація за піднайом (найом, оренду) жилого приміщення''', яку отримує чоловік, '''є різними грошовими допомогами, які отримують дві різні особи (чоловік і дружина) з різних підстав''', тому їх виплата не залежить одна від одної.

==== Див. також ====

* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Ogliad_VS.pdf Огляд судової практики Верховного Суду у спорах, що виникають із правовідносин у сфері захисту соціальних прав внутрішньо переміщених осіб та практики щодо застосування положень Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 3 травня 1996 року]

{| class="wikitable"
|<center> '''''Консультацію оновлено за підтримки [https://r2p.org.ua/ Благодійного Фонду «Право на захист»] та [https://www.coe.int/uk/web/kyiv/facilitating-housing-solutions-for-the-war-affected-people-in-ukraine проєкту Ради Європи "Сприяння розробці житлових рішень для осіб, постраждалих від війни в Україні"]''''' </center>
|}

== Отримання правової консультації ==
Для отримання правничої допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі]

Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

2026-01-07T10:09:26Z

Miklukha.Oleksandra: Видалено Постанову, яка втратила чинність та додано Постанову 1033 як ту, яка набула законної сили

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n10 Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596]
*Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2025 р. № 1033 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1033-2025-%D0%BF#Text Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 і від 20 березня 2022 р. № 332"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n9 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#Text Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/94-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 січня 2024 року № 94 "Деякі питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій осіб"]
==Хто може отримати допомогу==
'''''Право на отримання допомоги на проживання мають внутрішньо переміщені особи (далі - ВПО) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332] (далі - Порядок).'''''

Допомога призначається ВПО:

♦ які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі — перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

♦ у яких житло зруйноване або непридатне для проживання та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України (далі — Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

♦ дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається на 6 місяців '''ВПО''', яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця ВПО або уповноваженій особі на ВПО у випадку недієздатності отримувача або дитину.

Допомога призначається на 6 місяців '''на сім'ю''', яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - '''уповноважена особа''').

Діти/особи віком до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти після досягнення ними 18 років і не мають власних сімей, мають право звертатися за призначенням допомоги особисто, якщо вони мають фактичне місце проживання (перебування) інше, ніж в уповноваженої особи.

Особи, які включаються до складу сім’ї уповноваженої особи визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 пунктом 3 Порядку].

'''''До складу сім’ї''''' уповноваженої особи '''''не включаються:'''''

*особи, які перебувають на повному державному утриманні;
*особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;
*особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;
*особа, у сім’ю якої влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);
*особи, які не проживають разом із отримувачами та не пов’язані з ними спільним побутом, що підтверджено документально, або сплачують аліменти, а також особи, які зникли безвісти/перебувають у полоні або за кордоном/депортовані за межі України/особи, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку територій;
*законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника);
*особи, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а також працівники правоохоронних органів, військовослужбовці і працівники Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, особи рядового і начальницького складу ДСНС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, військових формувань, утворених відповідно до закону, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, крім осіб та членів їх сімей, які відповідно до законодавства отримують компенсацію за піднайом (найом, оренду) житлових приміщень як внутрішньо переміщені особи.

'''Детальніше див.:''' [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки.]]
==Куди звернутися==
Для призначення допомоги ВПО або уповноважена особа подає заяву до:

#'''структурного підрозділу з питань соціального захисту населення''' районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі — '''орган соціального захисту населення''') або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (у ''разі подання заяви до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг до неї додається письмова згода у довільній формі про виплату уповноваженій особі допомоги від інших членів сім’ї'');
#'''центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи''' із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами [https://diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі — '''Портал Дія'''), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку].

Під час подання заяви внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа заповнює опитувальник щодо потреби (чи відсутності потреби) у послузі з догляду за дитиною “муніципальна няня” за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Для подання заяви з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) уповноваженій особі необхідно:

- встановити такий додаток на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка, підключений до Інтернету;

- пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.

Заява, сформована з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики до відповідного органу соціального захисту населення за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи для розгляду відповідно до цього Порядку.

У разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), або формування в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (далі — Єдина система) уповноважена особа ''може повторно подати заяву до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.'' При цьому датою подання заяви буде вважатися зафіксована дата в Єдиній системі.

За технічної можливості заява може бути подана в електронній формі за допомогою засобів Соціального веб-порталу електронних послуг Мінсоцполітики.

==Вимоги до заяви про надання допомоги на проживання ВПО==
♦Для призначення допомоги '''уповноважена особа''' подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n435 додатком 5 Порядку].

'''У заяві зазначаються''' (відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку):]

#прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) заявника;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків;
#дата народження;
#відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
#адреса місця, куди перемістилася особа, та контактний номер телефону;
#номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги "єПідтримка" або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги;
#наявність статусу особи з інвалідністю;
#відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою.

Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.

♦Для призначення допомоги '''ВПО''' подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n91 додатком 1 Порядку.]

'''У заяві зазначається''' (відповідно до пункту 20-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку):]

#прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) уповноваженої особи;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
#фактичне місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої перемістилася особа (зазначається в разі подання заяви до органу соціального захисту населення або до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг);
#відомості про фактичне місце проживання (перебування) та контактний номер телефону, адреса електронної пошти;
#номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) уповноваженої особи для виплати допомоги;
#відомості про осіб, які входять до складу сім’ї, у тому числі малолітніх/неповнолітніх дітей, які перемістилися (народилися після переміщення) разом з уповноваженою особою, а саме:
#прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
#дата народження;
#серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України або свідоцтва про народження, або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне/тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) (в разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), зазначається серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України та/або серія та номер паспорта громадянина України для виїзду за кордон);
#реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті). В разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначається обов’язково;
#серія та номер свідоцтва про народження дитини;
#статус особи з інвалідністю (за наявності);
#обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;
#інша інформація згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n437 додатком 5].

==Порядок звернення за допомогою==
'''Неповнолітня дитина''' має право самостійно звернутися за призначенням допомоги. Допомога такій дитині призначається, якщо вона не входить до складу сім'ї, якій вже виплачується допомога.

Заяву '''малолітній дитині''', яка прибула без супроводу законного представника, може подавати від її імені:

♦ особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах, за наявності документа, що підтверджує сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною, виданого службою у справах дітей за місцем звернення;

♦ особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;

♦ особа, до сім’ї якої тимчасово влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування).

Заяву про призначення допомоги '''особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', може подавати її законний представник (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна або піклувальника), уповноважена особа органу опіки та піклування (для осіб, яким не призначено опікуна чи піклувальника або втрачено з ним зв’язок під час надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях). Виплата допомоги такій недієздатній особі здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або на номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника.

Заява про призначення '''допомоги малолітній дитині, яка прибула без супроводу законного представника, та особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', подається органу соціального захисту населення, уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

Орган соціального захисту населення або уповноважена особа виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг під час прийняття заяви від уповноваженої особи інформує її (із врученням письмового повідомлення) про кількість прийнятих документів і дати їх прийняття.

== Результат розгляду заяви про призначення допомоги уповноваженим органом ==
Допомога призначається органом соціального захисту населення протягом 15 робочих днів з дати надходження заяви, у тому числі поданої в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 пункт 21 Порядку]).

Повідомлення про прийняте рішення та порядок його оскарження надсилаються за технічної можливості із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи засобами мобільного зв’язку або органом соціального захисту населення, який призначає допомогу на проживання, з використанням засобів поштового/електронного зв’язку.

У разі незгоди з відмовою у призначенні допомоги отримувач може подати підтвердні документи органу соціального захисту населення або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.

Орган соціального захисту населення після звернення отримувача із підтвердними документами, які спростовують виявлені критерії, визначені пунктами 7, 7-1 і 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку], приймає рішення про призначення/відмову у призначенні допомоги та рекомендує отримувачу звернутися до володільця інформації для внесення відповідних змін до державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством.

==Підстави для відмови у призначенні допомоги та для припинення виплати ==
[[Файл:Не призначається.jpg|міні|398x398пкс]]
Відповідно до пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] допомога не призначається/не виплачується ВПО, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо '''''протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання'':'''

'''1)''' ВПО, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги '''придбано транспортний засіб''' (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (крім мопеда або причепа). ''При цьому не враховуються:''

− мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога;

− самостійно зібрані транспортні засоби;

− транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю І та ІІ групи;

− одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення/одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля;

− транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв’язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами;

− транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім’ями та сім’ями з дітьми з інвалідністю, сім’ями з особами з інвалідністю І та ІІ групи, які досягли 80-річного віку;

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''2)''' ВПО здійснено '''на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю'''

− земельної ділянки, квартири (будинку) крім житла, розташованого на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, зазначених у переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, якщо купівля була здійснена до дати включення до переліку територій активних бойових дій, можливих бойових дій або тимчасової окупації, або житла, яке зруйновано),

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

− іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”);

− оплачено (одноразово) інші товари довгострокового вжитку (крім автомобілів, будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло) або оплачено (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

'''3)''' ВПО, яка звертається за допомогою на проживання, або є отримувачем допомоги, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога '''має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, ''крім внутрішньо переміщених осіб, один із членів сім'ї яких отримує щорічну або одноразову державну грошову допомогу як особа, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України'';

'''4)''' ВПО '''здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень''' ''(крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг). Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''5)''' ВПО '''на 1 число місяця, з якого призначається допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї''', що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації (''крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації, внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень);''

'''6)''' ВПО '''здійснила купівлю квартири (будинку) за рахунок коштів, виділених з державного бюджету''' місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України:

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF#Text від 19 жовтня 2016 р. № 719 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей”];

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2018-%D0%BF#Text від 28 березня 2018 р. № 214 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280-2018-%D0%BF#Text від 18 квітня 2018 р. № 280 “Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2019-%D0%BF#Text від 20 лютого 2019 р. № 206 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей”]

''(крім осіб, у яких квартира/будинок розташовані на територіях, включених до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій)''

З '''1 грудня 2023 року''' вищезазначені вимоги (1-6) стосуються також '''''осіб з числа членів сім'ї''''' ВПО осіб.

'''7)''' ВПО '''перебуває на повному державному утриманні''' в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''8)''' ВПО '''перебуває на повному державному утриманні''' в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування;

'''9)''' ВПО '''відбуває покарання в місцях позбавлення волі.'''

'''Виплата допомоги не продовжується особам, які:'''

*перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім’ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров’я, судових та правоохоронних органах, у зв’язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально);
'''''УВАГА!''' Особи, які повернулися в Україну після 1 серпня 2023 р. та яким виплата не продовжилася/ тимчасово припинялася відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n6 абз. 2 п. 1 Постанови] виплата допомоги продовжується автоматично на один 6-місячний період.''
*відбувають покарання в місцях позбавлення волі;
*були засуджені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 111 або частинами третьою - восьмою статті 111-1 Кримінального кодексу України, або оголошені в розшук у разі отримання такої інформації про осіб структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) від правоохоронних органів;
*повернулися до покинутого місця проживання на територіях, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

'''Випадки коли виплата допомога на проживання припиняється :'''

*починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо про повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин ''(службове відрядження, оздоровлення дітей, супроводження дітей під час участі в міжнародних змаганнях або участь у відповідних змаганнях, стажування, навчання, лікування, реабілітація, хвороба особи або члена сім’ї, смерть членів її сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, відвідування закладів охорони здоров’я, судових та правоохоронних органів, через які особа не за власним бажанням могла бути відсутньою за місцем проживання/перебування'') що підтверджується документально;
* особам (крім малолітніх та неповнолітніх дітей), які зареєстрували/задекларували місце свого проживання у житловому приміщенні/частині житлового приміщення, що зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, після факту їх пошкодження чи руйнування;
*у разі відновлення житлового приміщення, забезпечення житлом для постійного проживання або житлом, віднесеним до фондів тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів чи коштів благодійних або міжнародних організацій ''(крім дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа віком до 23 років, які прибули з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України)'', чи коштів особи (крім місця тимчасового проживання) виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем встановлення такого факту (за умови документального підтвердження або офіційного підтвердження від органів місцевого самоврядування, благодійних або міжнародних установ);
*у разі отримання органом соціального захисту інформації від правоохоронних органів про те, що особу (отримувача) було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 статтями 109], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 110], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n721 111] або частинами третьою - восьмою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862 статті 111-1 Кримінального кодексу України], або оголошено в розшук.

'''Рішення про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пунктах 1 і 2''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], '''приймається на підставі інформації Міністерства фінансів за результатами проведеної верифікації даних щодо одержувачів допомоги, інформацію про яких надано Міністерством соціальної політики з урахуванням даних, що обробляються стосовно них на інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.'''

==Розмір допомоги та особливості її виплати==
'''Розмір допомоги ВПО:'''

* для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
* для інших осіб - 2000 гривень;

Допомога призначається на кожну ВПО , відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

'''Розмір допомоги на сім'ю'''

Допомога призначається на а кожного члена сім’ї та виплачується щомісяця уповноваженій особі у такому розмірі:

*для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

*для інших осіб - 2000 гривень.

Загальний строк отримання допомоги не може перевищувати 12 місяців з місяця призначення.

'''Середньомісячний сукупний дохід сім'ї''' обчислюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. N 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"].

Період, за який враховуються доходи, становить:

- 1 квартал, що передує місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням або продовженням виплати допомоги на другий 6-місячний період;

- 3 місяці, що передують місяцю звернення за допомогою або продовженням виплати допомоги на другий 6-місячний період.

Середньомісячний сукупний дохід на 1 отримувача обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім'ї на кількість членів сім'ї.

До середньомісячного сукупного доходу включаються доходи дружини та чоловіка (батька та матері) незалежно від місця їх фактичного проживання на території України, крім осіб, які сплачують аліменти, а також осіб, які зникли безвісти/перебувають у полоні або за кордоном/депортовані за межі України/осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку територій.

Під час обчислення середньомісячного сукупного доходу не враховується щорічна державна грошова допомога, яку отримує особа або один із членів її сім'ї, щодо якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Якщо у складі сім'ї, якій призначено допомогу, відбулися зміни, які призвели до збільшення членів сім'ї (народження дитини, встановлення опіки над малолітніми дітьми, які є сиротами або позбавленими батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними, укладення шлюбу), розмір допомоги перераховується за заявою уповноваженого представника сім'ї з місяця, в якому таку заяву було подано до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі утворення) ради або центру надання адміністративних послуг (пункт 15-1 Порядку).

===Випадки коли допомога на проживання призначається/відновлюється автоматично:===
[[Файл:Автоматичне.jpg|міні|406x406пкс]]
♦ у разі віднесення територій до таких, на яких ведуться бойові дії, до територій можливих бойових дій або до тимчасово окупованих Російською Федерацією, виплата призначеної допомоги автоматично відновлюється в наступному місяці за повний місяць, у якому відповідну інформацію внесено до переліку територій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 абз. 5 пункту 5 Порядку]);

♦непрацездатним особам, зокрема які досягли пенсійного віку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], та отримують пенсію, розмір якої не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги;

♦ особам, які втратили працездатність, зокрема які досягли пенсійного віку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”], та отримують пенсію, розмір якої не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги;

♦ особам з інвалідністю I чи II групи, дитині з інвалідністю віком до 18 років, дитині, хворій на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, що підтверджується документально;

♦дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа віком до 23 років, зокрема таким, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях, а також батькам-вихователям, прийомним батькам та опікунам (пункт 13-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку]).

Іншим членам сім'ї виплата допомоги може бути продовжена на підставі подання заяви на призначення допомоги.

===Продовження виплати допомоги на другий 6-місячний період на підставі подання заяви===
Якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в сім'ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, '''''не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму''''' для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги, '''та у разі''', коли:

'''1)''' у складі сім'ї або серед отримувачів допомоги є непрацююча працездатна особа, яка виховує дитину віком до 18 років, або в сім'ї виховується троє і більше дітей віком до 18 років, всі діти проживають в сім'ї і не виховуються в інтернатних закладах та фактичним місцем проживання (перебування) такої сім'ї є території, на яких ведуться бойові дії або території можливих бойових дій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій), території активних бойових дій, що включені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 Переліку територій];

сім'я проживає на території, для якої визначена дата завершення бойових дій, але у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти, що розташовані на території територіальної громади, на якій проживає така сім'я, відсутні місця або навчання проводиться онлайн, дистанційно (повністю або частково).

Для такої сім'ї допомога призначається, якщо відомості про відсутність місць у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти або про те, що навчання в таких закладах проводиться в режимі онлайн, дистанційно (повністю або частково), отримані шляхом інформаційної взаємодії між органами соціального захисту населення та органів управління у сфері освіти;

'''''До 1 вересня 2024 р.''' допомога може бути продовжена '''незалежно від місцезнаходження закладу освіти''', у якому навчання проводиться в режимі онлайн, дистанційно (повністю або частково).''

'''2)''' у складі сім'ї є непрацююча працездатна особа, яка на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, але ще не працевлаштувалася, та діти, які відвідують заклади дошкільної освіти та/або навчаються у закладах загальної середньої освіти, та/або діти (особи до 23 років), які навчаються в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

'''3)''' у складі сім'ї є особа, яка доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку або за дитиною, яка потребує догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку; за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, або особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особою, яка досягла 80-річного віку; за дитиною, хворою на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність; або у складі сім'ї є фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду, що підтверджується документально;

'''4)''' у складі сім'ї є працездатні особи, які працюють, провадять підприємницьку діяльність / незалежну професійну діяльність, зокрема, які протягом попередніх шести місяців отримання допомоги працевлаштувалися, зареєструвалися як фізична особа - підприємець та розпочали відповідну діяльність або отримали допомогу на здобуття економічної самостійності / мікрогрант / грант на створення або розвиток власного бізнесу / ваучер на навчання, у складі сім'ї є діти віком до 18 років та/або особи до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;

'''5)''' у складі сім'ї є особи, які втратили працездатність, та діти до 18 років та/або особи до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;

'''6)''' особа віком від 55 років, на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, або працює, провадить підприємницьку діяльність / незалежну професійну діяльність, або отримала допомогу на здобуття економічної самостійності / мікрогрант / грант на створення або розвиток власного бізнесу / ваучер на навчання;

'''7)''' дитині, яка прибула без супроводу законного представника за заявою особи, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах, за наявності документа, що підтверджує сімейні, родинні зв'язки особи з дитиною, виданого службою у справах дітей за місцем звернення, або особи, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування, або особи, до сім'ї якої тимчасово влаштовано дитину, яка залишилася без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);

'''8)''' дітям, які влаштовані в сім'ї патронатного вихователя на період перебування дітей у сім'ї патронатного вихователя, а також патронатним вихователям та дітям, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім'ю родичів, знайомих, прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу, з числа внутрішньо переміщених осіб;

'''9)''' вагітній жінці після 30-го тижня вагітності (''27-го тижня вагітності - для жінок, яких віднесено до I-IV категорій осіб, постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС''), що підтверджується інформацією про номер запису в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії “Вагітність та пологи” або довідкою лікувально-профілактичного закладу встановленого зразка. Перевірка інформації про сформований медичний висновок проводиться з використанням Порталу Дія згідно з Порядком ведення Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, затвердженим наказом МОЗ від 18 вересня 2020 р. № 2136;

'''7)''' особам, які втратили працездатність, але не мають права на пенсійну виплату та/або отримують державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] (крім осіб з інвалідністю I та II групи), а також особам з інвалідністю III групи, якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім'ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, у якому приймається рішення про призначення допомоги;

'''8)''' особам з тяжкими формами захворювання, зокрема рідкісними орфанними захворюваннями, онкологічними, онкогематологічними захворюваннями, тяжкими психічними розладами, цукровим діабетом I типу (інсулінозалежний), гострими або хронічними захворюваннями нирок IV ступеня, з тяжкими травмами, які потребують трансплантації органа, паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, що підтверджується документально (форми первинної облікової документації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0682-12#n2 027/о] та/або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0683-12#n2 028/о]).

Якщо працездатна внутрішньо переміщена особа після завершення надання допомоги не була працевлаштована і не отримує допомогу, такій особі може бути надана державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#Text Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. N 250].

==Повернення виплачених сум допомоги==
У разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються '''отримувачем добровільно''' або '''за вимогою органу соціального захисту населення'''.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв’язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

'''У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку'''.

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами на небюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.

Повернуті кошти, перерахування (виплату) яких проводило Мінсоцполітики, протягом 15 робочих днів місяця, що настає за місяцем, в якому були повернуті кошти, але не пізніше ніж 26 грудня поточного року, орган соціального захисту населення перераховує на рахунок Мінсоцполітики, відкритий в Казначействі, з розподілом коштів за місяцями та роками, в яких проводилася відповідна виплата.

Орган соціального захисту населення інформує щомісяця до 5 числа наступного періоду територіальний орган Нацсоцслужби про повернення надміру виплачених коштів допомоги за формою, яка визначена Нацсоцслужбою.

== Контроль за дотриманням вимог законодавства під час надання допомоги на проживання ==
Територіальними органами Нацсоцслужби, зокрема шляхом '''проведення перевірки фактичного місця проживання/перебування ВПО''' здійснюється контроль за дотриманням вимог законодавства під час надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 пункт 28 Порядку]).

Фактична перевірка проводиться не пізніше ніж протягом 10 робочих днів з моменту, коли керівник (заступник керівника) територіального органу Нацсоцслужби встановив підставу для цього та прийняв рішення про проведення перевірки.

'''Підстави''':

# інформація з Єдиної системи про те, що особа стала на облік внутрішньо переміщених осіб в межах однієї територіальної громади;
# отримання територіальними органами Нацсоцслужби повідомлень від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб про зміну фактичного місця проживання/перебування отримувача;
# рекомендації Мінфіну за результатами верифікації у разі виявлення відповідності отримувачів будь-якому з критеріїв, визначених пунктами 7, 7-1 і 8 цього Порядку, відповідно до Закону України “Про верифікацію та моніторинг державних виплат”.

Особі, яку перевіряють, '''повинно бути повідомлено про перевірку не менш як за 3 календарних дні до її проведення''' телефоном або за допомогою іншого доступного засобу зв’язку, який забезпечує фіксацію повідомлення або виклику. Якщо особа повідомила про свою відсутність у зв’язку з перебуванням у родичів або у відпустці тощо, перевірка відкладається на 2 тижні, а в разі проходження військової служби перевірка не проводиться за умови підтвердження сплати військовою частиною (роботодавцем) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування шляхом проведення обміну даними Пенсійного фонду України із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування для призначення державної соціальної допомоги або наданої довідки про проходження служби у військовій частині (з використанням засобів поштового/електронного зв’язку) та Мінсоцполітики.

Під час проведення перевірки та за відсутності ВПО за фактичним місцем проживання/перебування посадові особи, які провели перевірку, складають відповідний акт та у день проведення перевірки інформують особу, щодо якої проведено перевірку, про необхідність у строк до 14 робочих днів прибути до органу соціального захисту населення за місцем перебування на обліку для проходження ідентифікації з метою подання заяви в довільній формі щодо відсутності змін в адресі місця фактичного проживання/перебування відповідно до Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб. Інформування здійснюється телефоном або за допомогою іншого доступного засобу зв’язку, який забезпечує фіксацію повідомлення або виклику.

Якщо отримувач протягом 30 календарних днів після проведення перевірки не прибув до органу соціального захисту населення, орган соціального захисту населення приймає рішення про тимчасове припинення надання допомоги з наступного місяця.

Виплата допомоги поновлюється за умови дотримання критеріїв, та на підставі ідентифікації отримувача з місяця, з якого тимчасово припинено таку виплату, в разі звернення отримувача за поновленням виплати протягом 30 або 90 календарних днів (за наявності обґрунтованих причин).

== Судова практика ==
♦ [https://reyestr.court.gov.ua/Review/111536754 Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 160/12308/22] виснував, що внутрішньо переміщена особа '''має право на допомогу на проживання''', визначену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядком], '''незалежно від дати взяття її на облік як ВПО''', якщо вона перемістилася з території, яка відповідає двом умовам: на цій території проводяться бойові дії та ця територія міститься в переліку, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#Text розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка”».]При цьому якщо ВПО станом на 1 березня 2022 року отримувала щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», допомога на проживання, передбачена Порядком № 332, призначається автоматично без подання додаткового звернення.

♦ [https://reyestr.court.gov.ua/Review/123151916 Верховний Суд у справі № 400/8007/23 від 19 листопада 2024 року] погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції про відсутність протиправної бездіяльності відповідача щодо не вчинення дій для виплати грошової допомоги на проживання ВПО, оскільки позивачка не зареєструвала свою неповнолітню дитину як ВПО, а лише здійснила спробу такої реєстрації через Портал Дія і не отримала на неї довідку ВПО. Таким чином, '''однією з основних умов отримання грошової допомоги на проживання є саме отримання статусу ВПО''', а відсутність реєстрації особи як внутрішньо переміщеної відповідно до Порядку №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», виключає можливість отримання грошової допомоги на проживання, яка передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядком].

♦ [https://reyestr.court.gov.ua/Review/116840209 У постанові Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 750/3249/23] наголосив: '''щомісячна адресна допомога ВПО для покриття витрат на проживання''', у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, яку отримує дружина, та '''грошова компенсація за піднайом (найом, оренду) жилого приміщення''', яку отримує чоловік, '''є різними грошовими допомогами, які отримують дві різні особи (чоловік і дружина) з різних підстав''', тому їх виплата не залежить одна від одної.

==== Див. також ====

* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Ogliad_VS.pdf Огляд судової практики Верховного Суду у спорах, що виникають із правовідносин у сфері захисту соціальних прав внутрішньо переміщених осіб та практики щодо застосування положень Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 3 травня 1996 року]

{| class="wikitable"
|<center> '''''Консультацію оновлено за підтримки [https://r2p.org.ua/ Благодійного Фонду «Право на захист»] та [https://www.coe.int/uk/web/kyiv/facilitating-housing-solutions-for-the-war-affected-people-in-ukraine проєкту Ради Європи "Сприяння розробці житлових рішень для осіб, постраждалих від війни в Україні"]''''' </center>
|}
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом

2025-12-22T10:10:59Z

Miklukha.Oleksandra:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''зупиняється''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.''' Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначена норма скасовується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діятиме загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.
|}
== Загальні положення та черги спадкування ==
'''Спадкування''' - перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 частина перша статті 1225 ЦК України)].

Спадкування земельної ділянки здійснюється за [[Спадкування за законом|законом]] або [[Спадкування за заповітом|заповітом]]. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті.Заповідач може призначити одну або кілька фізичних осіб,незалежно від нвявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриттяспадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його [[Як визнати заповіт недійсним|недійсним]], неприйняття спадщини або [[Відмова від прийняття спадщини|відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом]], а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала.

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] '''встановлені наступні черги:'''

▷ ''1 черга'': діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

▷ ''2 черга'': рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

▷ ''3 черга'': рідні дядько та тітка спадкодавця.

▷ ''4 черга'': особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

▷ ''5 черга'': інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 (частина перша статті 1241 ЦК України)].

До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість [[Скасування заповіту, внесення до нього змін. Складення заповіту, яким змінено обсяг спадщини без зміни спадкоємця. Заповідальний відказ|заповідального відказу]], встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 частина друга статті 1241 ЦК України)].

Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 частина третя статті 1241 ЦК України)].
==Порядок оформлення права власності на земельну ділянку ==
Для оформлення право власності на земельну ділянку у порядку спадкування, спадкоємцю, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно подати державному або приватному нотаріусу, або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування '''заяву про прийняття спадщини.''' Відповідно дочастини другої статті 1269 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] '''заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто'''. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.

Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.
{| class="wikitable"
|+
!Знайти адресу необхідної державної нотаріальної контори, або ж нотаріуса зручно, здійснивши пошук в [https://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx Єдиному реєстрі нотаріусів].
|}
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлює '''шестимісячний строк''' для прийняття заяви про прийняття спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 частина перша статті 1270 ЦК України)]. Такий строк обраховується '''з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого вона [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|оголошується померлою]]'''. Якщо спадкоємці пропускають зазначений шестимісячний строк, у таких випадках цей строк може бути поновлений судом, але пропущений строк має бути лише з поважних причин.

'''Детальніше див.:''' [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]].

Заява про прийняття спадщини є необхідною лише в тому випадку, якщо спадкоємець не проживав постійно разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини. '''Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину''', якщо протягом строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 1270 ЦК України], він не заявив про відмову від неї.

Далі необхідно з’ясувати чи [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі|внесені відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру]], а також про наявність документів, що підтверджують право власності померлого на земельну ділянку, чи присвоєний земельній ділянці [[Порядок отримання кадастрового номеру|кадастровий номер]]. Якщо є державний акт на ім’я померлого, але кадастровий номер земельній ділянці не присвоєний, або ж кадастровий номер присвоєно, але відомості про земельну ділянку у електронній системі Державного земельного кадастру відсутні, необхідно виготовити технічну документацію з [[Встановлення меж земельної ділянки|відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)]].

'''Важливо!''' Відповідно до частини четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#n101 статті 13 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] у разі, якщо до 1 січня 2028 року власник паю або його спадкоємець не оформить право власності на цю земельну ділянку, він вважатиметься таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. До цього часу ділянка буде вважатись "незатребуваною". Після 1 січня 2028 року незатребувані ділянки будуть визнані безхазяйними. Їх передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані. Проте, якщо власник невитребуваної земельної ділянки або його спадкоємець пропустить строк оформлення земельної ділянки з поважної причини, він може подати [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позов до суду]] про визначення додаткового строку для оформлення.
Земельну ділянку необхідно [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі|зареєструвати у Державному земельному кадастрі]] та як результат – отримати Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Для цього слід звернутись до [https://land.gov.ua/terorhany/ територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)] в районі (місті).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Інформація щодо землевпорядних організацій, які займаються виготовленням технічної документації є в [https://land.gov.ua/terorhany/ територіальних органах Держгеокадастру]. Зверніть увагу, що виконавцем робіт у обраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. [https://land.gov.ua/kvalifikatsiina-komisiia/#tab7 Перелік таких осіб] розміщений на офіційному сайті Держгеокадастру. Без наявності такого сертифікату у виконавця робіт технічна документація буде вважатись недійсною і державну реєстрацію земельної ділянки здійснено не буде.
Складання технічної документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник має визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати та скласти кадастровий план земельної ділянки. При потребі, землевпорядник відновить межові знаки. Технічна документація виконується у паперовій формі та на електронних носіях. Вартість, строки виконання робіт та інші умови повинні бути передбачі в договорі, який замовник має укласти із землевпорядною організацією.
Зверніть увагу на те, щоб в договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! Строк виконання робіт згідно законодавства '''не може перевищувати 6 місяців'''.
|}
'''Після спливу 6-місячного строку''' з дня смерті спадкодавця, необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини, із заявою про видачу '''свідоцтва про право на спадщину.'''
До даної заяви необхідно додати наступні документи:
*документи, що посвідчують особу спадкоємця (паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків);
*свідоцтво про смерть спадкодавця;
*документи, що підтверджують родинний зв'язок спадкоємця зі спадкодавцем (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження);
*оригінал документів, які підтверджують право власності спадкодавця на земельну ділянку (державний акт на право власності на земельну ділянку);
*довідку про [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|нормативну грошову оцінку земельної ділянки]] та витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, які видаються відділами Держгеокадастру.
Відповідно до підпункту 4.21 пункту 4 глави 10 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5] (далі - Порядок), видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Нотаріус також перевіряє чи не перебуває земельна ділянка під арештом. Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Якщо спадкоємцем подано всі необхідні документи, то нотаріус видає '''Свідоцтво про право на спадщину,''' а також '''реєструє право власності спадкоємця у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.''' З цього моменту особа є повноправним власником успадкованої земельної ділянки.
==Визнання права власності на успадковану земельну ділянку в судовому порядку==
Оформити право власності на земельну ділянку в порядку спадкування можливо лише у разі, якщо право власності на неї було оформлено спадкодавцем належним чином, іншими словами якщо є документ, який підтверджує зазначене право власності (правовстановлюючий документ). Часто трапляється, що документ на право власності на земельну ділянку у спадкодавця був не оформлений належним чином або ж втрачений.

У разі відсутності у спадкоємця правовстановлюючих документів на земельну ділянку нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить '''постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії''' (пункт 3 глави 13 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку]).

У такому разі спадкоємцю для оформлення спадщини на земельну ділянку необхідно звернутися із '''позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування''' до суду за місцем знаходження спадкового майна (земельної ділянки).
*[[:Файл:Позовна заява про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку.docx|'''Зразок позовної заяви''' '''про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування''']]
Подаючи позов про визнання права власності '''ставку судового збору''' необхідно обраховувати за позов майнового характеру, виходячи із розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки (ціна позову). Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі - '''''1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''''

За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"] якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Після розгляду справи судом та набрання рішенням суду законної сили необхідно '''звернутися до державного реєстратора нерухомого майна та зареєструвати право власності на земельну ділянку.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text пункту 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
==Земельна ділянка успадкована у спільну власність==
Якщо земельну ділянку успадковують одночасно декілька осіб, зазначена земельні ділянка успадковується у спільну власність. У майбутньому земельна ділянка може бути поділена між ними за відповідним цивільно-правовим договором. Але необхідно зазначити, що поділ успадкованої земельної ділянки між спадкоємцями можна здійснювати лише після оформлення спадщини і державної реєстрації права спільної власності спадкоємців на земельну ділянку. До видачі свідоцтва про право на спадщину, спадкоємці можуть домовитись, що успадкована земельна ділянка має у повному обсязі належати одному з них.

Для цього інші спадкоємці можуть відмовитись від спадщини на його користь. Але законодавством встановлені наступні вимоги щодо відмови від спадщини:
*спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом;
*спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги;
*має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.
==Спадкування земельної ділянки, що знаходиться в оренді==
Частиною 4 ст. 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі»] визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря '''не є підставою для зміни умов або припинення договору''', якщо інше не передбачено [[Договір оренди земельної ділянки|договором оренди землі]].

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов’язана повідомити про це її користувачів із зазначенням:
кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;
найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім’я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;
місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;
платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
Отже, успадкувавши земельну ділянку, спадкоємець приймає на себе не тільки право власності на нього, а й права і обов'язки, що виникли у спадкодавця за договором. Тобто, якщо в укладеному договорі оренди не зазначено, що смерть орендодавця є підставою для припинення дії договору, то '''він продовжує діяти до закінчення строку''', на який його укладено та не потребує переукладення. Причому, до закінчення терміну оренди новий власник не має права в односторонньому порядку розірвати договір.

Після переоформлення права власності на земельну ділянку, спадкоємець за погодженням з орендарем може внести зміни в чинний договір оренди. Для зміни договору орендарю необхідно надати копію свідоцтва про право на спадщину, копію державного акта та копію документів, що засвідчують особу нового власника земельної ділянки, підписати додаткову угоду до договору і обов'язково її зареєструвати. Замість копії державного акта можна надавати витяг з Державного земельного кадастру. Орендна плата за користування земельною ділянкою має бути виплачена спадкоємцю у повному обсязі згідно з умовами договору оренди, але тільки після переоформлення права власності на земельну ділянку.
==Судова практика==
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/88834165?_ga=2.114992846.898590074.1627629801-665374435.1600152972 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 178/982/18]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94148625 Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14 січня 2021 року у справі № 702/45/20]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95285773 Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 березня 2021 року № 629/3853/20]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102765474 Постанова КЦС ВС від 19 січня2022 року в справі № 280/4/18 (щодо належних відповідачів)]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107706588 Постанова КЦС ВС від 05 грудня2022 року в справі № 278/1593/20 (щодо переходу права власності в порядку спадкування на земельну частку (пай))]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/120396086 Постанова ВП ВС від 26.06.2024 № 686/5757/23 (14-50цс24)] (щодо поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини)

== Отримання правової консультації ==
Для отримання правничої допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі]

Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом

2025-12-22T10:10:07Z

Miklukha.Oleksandra:

Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни

2025-11-20T12:51:43Z

Miklukha.Oleksandra:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/63-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 року № 685 "Про затвердження Порядку надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/306-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 306 "Деякі питання встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/302-94-п Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/901-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету міністрів України від 23 серпня 2023 року № 901 "Про затвердження Порядку здійснення в особливий період обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров’я державної та комунальної власності, державними установами Національної академії медичних наук, в яких військовослужбовці перебували (перебувають) на лікуванні, військовими частинами і територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Наказ Міністерства оборони України 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України"]
== Хто має право на звернення для отримання статусу ==
Для отримання статусу може звернутися особа, якій '''встановлена інвалідність внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаного''':

* під час захисту Батьківщини, виконання обов’язків військової служби, пов’язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;
* під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
* під час перебування у державах, де в цей період велися бойові дії;
* під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича;
* під час участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони;
* під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях – для осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Другої світової війни, та осіб, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941-1945 років;
* під час виконання службових обов’язків у складі винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу у період з 22 червня 1941 року по 31 грудня 1954 року брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп та інших незаконних формувань на території колишнього Союзу РСР;
* внаслідок воєнних дій громадянської та Другої світової воєн або стали особами з інвалідністю із зазначених причин у неповнолітньому віці у воєнні та повоєнні роки;
* внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних у районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період;
* внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 року, з 1 грудня 2014 року до 24 лютого 2022 року – на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з 24 лютого 2022 року – на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
* під час виконання робіт, пов’язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання;
* під час виконання службових обов’язків з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n82 стаття 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]).

== Перелік документів, який потрібно подати до структурного підрозділу з питань ветеранської політики ==
▶ Особи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n82 пунктах 1-10 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], подають:

# заяву довільної форми;
# копію витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки медико-соціальної експертної комісії або висновку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу про встановлення особі віком до 18 років категорії “дитина з інвалідністю”;
# копію паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України (для громадян України), паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про звернення за визнанням особою без громадянства (для іноземців та осіб без громадянства);
# копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, внесені до паспорта громадянина України;
# копію документа, який надає повноваження законному представнику або уповноваженій особі представляти заявника, оформленого відповідно до законодавства (для осіб віком до 14 років – свідоцтва про народження) – у разі подання документів законним представником або уповноваженою особою;
# фотокартку (кольорова, матова) 3х4 см (для видачі посвідчення);
# посвідчення (для продовження строку дії/вклеювання бланка-вкладки).

▶ Особи з інвалідністю внаслідок війни, які отримали інвалідність внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання '''''одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України''''' подають:

♦ '''Заяву''':

'''1)''' '''у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685-2015-%D0%BF#n201 паперовій формі]''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685-2015-%D0%BF#n8 згідно з додатком до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 685]);

У разі подання заяви у паперовій формі працівник місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики або адміністратор центру на вимогу заявника складає заяву в електронній формі, друкує її та надає заявнику для перевірки і підписання.

'''2)''' '''в електронній формі''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n82 для заявників з числа осіб, зазначених у пункті 11 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"])

Подати заяву в електронній формі:

* засобами Порталу Дія може громадянин України;
* засобами Реєстру - громадянин України, іноземець або особа без громадянства (за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків).

До заяви, поданої в електронній формі, додаються за наявності оригінали або скановані копії оригіналів документів, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, шляхом завантаження заявником для подальшого їх опрацювання місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики.

У разі відсутності документів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685-2015-%D0%BF#n8 підпунктом 1 пункту 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 685] , вони витребовуються місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685-2015-%D0%BF#n8 пунктом 14 цього Порядку].

''Заявник може подати не більше однієї заяви в електронній формі''.

Після формування заяви в електронній формі засобами Порталу Дія або Реєстру на неї разом з доданими оригіналами або сканованими копіями оригіналів документів накладається кваліфікований електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, з дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг і після накладення кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія або Реєстру надсилається до електронного кабінету для опрацювання місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики з метою надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

♦'''До заяви за наявності додаються копії (скановані копії)''':

# документа, який надає повноваження законному представнику або уповноваженій особі представляти заявника, оформленого відповідно до вимог законодавства (у разі звернення законного представника або уповноваженої особи);
# довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
# повного витягу з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості”, сформованого засобами Порталу Дія не пізніше ніж за п’ять календарних днів до моменту заповнення заяв;
# документів, які підтверджують безпосередню участь особи в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України:

{| class="wikitable"
|+
|'''для військовослужбовців''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n82 пункт 11 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"])
|витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки медико-соціальної експертної комісії;
документів про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, довідки за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413].
|-
|'''для осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n82 пункт 11 частини другої статті 7 Закону])
|витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки медико-соціальної експертної комісії;
контракту добровольця територіальної оборони;

довідки за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 додатком 6 до Порядку № 413, виданої командиром військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил, під безпосереднім керівництвом і контролем якого провадиться діяльність добровольчого формування територіальної оборони, за клопотанням командира добровольчого формування територіальної оборони].
|-
|'''для працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення''' оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n82 пункт 11 частини другої статті 7 Закону])
|витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки медико-соціальної експертної комісії;
документів про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про залучення до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) для участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або направлення (прибуття) у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення, для здійснення заходів іззабезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, документів про виконання підприємствами, установами і організаціями мобілізаційних завдань (замовлень), а також документів, що були підставою для прийняття керівниками підприємств, установ і організацій рішення про направлення осіб у таке відрядження.
|-
|'''для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання''', одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, '''у складі добровольчих формувань''', що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що '''в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України''', Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n82 пункт 12 частини другої статті 7 Закону])
|витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки медико-соціальної експертної комісії;
документів про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, довідки за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413].
|-
|'''для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва)''' '''або захворювання''', одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, '''у складі добровольчих формувань''', що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, '''але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України''', Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n82 пункт 13 частини другої статті 7 Закону])
|витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки медико-соціальної експертної комісії;
клопотання про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни керівника добровольчого формування, до складу якого входила така особа, або командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії або іншого утвореного відповідно до закону військового формування чи правоохоронного органу, у взаємодії з якими особа виконувала завдання антитерористичної операції.

До клопотання додаються документи, що підтверджують участь особи в антитерористичній операції, або письмові свідчення не менш як двох свідків з числа осіб, які разом з такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, або особи з інвалідністю внаслідок війни, або учасника війни;

довідка (витяг із наказу) керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
|-
|'''для осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях''' (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність) та стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n82 пункт 14 частини другої статті 7 Закону]) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3236-17#n8 у тому числі тих, які провадили волонтерську діяльність за напрямами, визначеними абзацом дев’ятим частини третьої статті 1 Закону України “Про волонтерську діяльність”])
|витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки медико-соціальної експертної комісії;
довідки (витягу із наказу) керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про добровільне забезпечення або добровільне залучення особи до забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або рішення суду про встановлення факту добровільного забезпечення або добровільного залучення особи до забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у разі відсутності зазначеної довідки (витягу із наказу);
|-
|'''для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України''', у період дії воєнного стану '''внаслідок самооборони''' під час виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n82 пункт 16 частини другої статті 7 Закону])
|витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки медико-соціальної експертної комісії;
довідки за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#n198 формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413, виданої Мінветеранів]
|}
5. Для оформлення паперового посвідчення до заяви у паперовій формі додається фотокартка (кольорова, матова) 3х4 см.

== Строки розгляду питання ==
Рішення про надання (відмову у наданні) статусу особи з інвалідністю внаслідок війни приймається '''безкоштовно''' місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики за задекларованим/ зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника '''в місячний строк з дня надходження заяви''' (заяви в електронній формі) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685-2015-%D0%BF#n8 пункт 13 Порядку]).

'''''Повідомлення про надання (відмову у наданні) статусу особи з інвалідністю внаслідок війни заявник отримує:'''''

* шляхом надсилання місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики повідомлення на електронну (поштову) адресу, зазначену заявником у заяві, що подана в паперовій формі - посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни (довідка, що видається матері (або іншому повнолітньому члену сім’ї або опікуну)/посвідчення з продовженим строком дії) або рішення про відмову у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни;
* засобами Порталу Дія або засобами Реєстру (у разі подання заяви в електронній формі) – повідомлення про рішення, прийняте за результатами розгляду заяви (про надання або відмову у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни).

{| class="wikitable"
|+
|'''''Примітка:''''' ''У разі наявності у заявника статусу учасника бойових дій, при врученні “Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни” заявник передає адміністратору центру “Посвідчення учасника бойових дій” для його подальшої передачі на зберігання місцевому структурному підрозділу з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб).''
|}

== Підстави для відмови у наданні статусу ==
Місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики відмовляє заявнику у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни у разі:

# відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, з урахуванням положень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685-2015-%D0%BF#n8 пунктом 14 цього Порядку];
# подання неправдивих відомостей;
# виявлення підробок у поданих документах;
# наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку;
# коли причина інвалідності внаслідок поранення (контузії, каліцтва або захворювання) заявника не пов’язана із безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

==== Підстави для позбавлення заявника статусу особи з інвалідністю внаслідок війни у разі: ====

# наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку;
# виявлення факту підроблення документів;
# виявлення факту зміни причини інвалідності внаслідок поранення (контузії, каліцтва або захворювання) заявника, що не пов’язана із безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
# подання заявником заяви у довільній формі про позбавлення його статусу особи з інвалідністю внаслідок війни;
# встановлення Мінветеранів за результатами проведеної перевірки факту порушення місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики процедури надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

== Порядок оскарження (позасудовий та судовий) ==
'''Якщо військовослужбовцю було відмовлено у задоволенні рапорту про видачу довідки про обставини травми''', в 15-ти денний термін з моменту отримання такого рапорту необхідно звернутися до штабу оперативного командування, якому підпорядковується військова частина, для оскарження бездіяльності уповноваженої на видачу такої довідки особи або шляхом поданням рапорту до штабу оперативного командування. Для оскарження незаконних дій військового керівництва можна звернутися також до військової прокуратури відповідного гарнізону. Незаконні дії працівників органів місцевого самоврядування (в тому числі працівників органів соціального захисту населення) можуть бути оскаржені до посадової особи вищого рівня [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D1%82%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D1%97%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83&oldid=9452 в порядку розгляду звернення громадян] згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Законом України "Про звернення громадян"]. Рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування можуть бути оскаржені [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 в судовому порядку].

Військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків; учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункти 12-13 частини першої статті 5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]).

{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://mva.gov.ua/pro-ministerstvo/category/200-nakazi-z-osnovnih-pitan-diyalnosti-minveteraniv/pro-vnesennya-zmin-do-nakazu-ministerstva-u-spravah-veteraniv-ukraini-vid-20-chervnya-2023-roku--145-vid-1 Міністерства у справах ветеранів України] ''''' ''''''''''</center>
|}

== Див.також ==
* [[Отримання статусу учасника бойових дій та позбавлення такого статусу]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%96_(%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96)_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) або інвалідності Захисників і Захисниць України]
* [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]

== Отримання правової консультації ==
Для отримання правничої допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на мапі [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/]

Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни

2025-11-20T12:50:22Z

Miklukha.Oleksandra: Додано інформацію про можливість отримання безоплатної правничої допоомги

Визнання шлюбу недійсним

2025-10-20T11:53:39Z

Miklukha.Oleksandra: додано інформацію про можливість отримання безоплатної правничої допомоги

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
== Недійсність шлюбу ==
Недійсність шлюбу - це форма відмови держави від визнання укладеного шлюбу як юридично значущого акту, виражена в рішенні суду, винесеному в порядку цивільного судочинства у зв'язку з порушенням встановлених законом умов укладання шлюбу, що є за своєю суттю заходом захисту.
=== Підстава недійсності шлюбу ===
Підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24-26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] 
Коло підстав, коли шлюб є недійсним (Стаття 39 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]): 
1. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі. 
Перебування хоча б однієї особи у іншому зареєстрованому шлюбі, яка одночасно зареєструвала повторний шлюб, є підставою недійсності названого повторного шлюбу. Зареєстрований повторний шлюб, у разі існування попереднього, "стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу". Документами, що свідчать про припинення попереднього шлюбу є: свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть одного із подружжя, рішення суду про оголошення особи, яка була чоловіком (дружиною) померлою, рішення суду про визнання шлюбу недійсним. 
2. Недійсним є шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою
Родичами про прямій лінії споріднення є особи, які походять один від одного: батьки і їх діти, дід, баба та їх внуки. Щодо поняття "рідний" брат та сестра, слід зазначити, що поняття рідні брати та сестри охоплюють споріднення як повнорідних, так і неповнорідних братів та сестер. Відповідно до положень ст. 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] у шлюбі між собою не можуть перебувати як повнорідні, так і неповнорідні брат та сестра. Названою статтею визначено, що повнорідними є брати та сестри, які мають спільних батьків, а неповнорідними є брати, які мають спільну матір або спільного батька. 
3. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.
Недійним є також шлюб з особою, яка визнана у законному порядку, тобто за рішенням суду, до реєстрації шлюбу недієздатною, причому рішення суду про визнання особи недієздатною на момент реєстрації шлюбу має набути законної сили (ст. 236 - 241 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]). 
=== Куди звернутися ===
За письмовою заявою заінтересованої особи орган державної реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про шлюб, зареєстрований з особами, зазначеними у ч.1-3 статті 39 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України].
== Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду ==
Стаття 40 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] визначає підстави за яких шлюб визначається недійсним за рішенням суду. 
1. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка.

Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства. 
2. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності.
Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.

3. Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.
=== Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду ===
Відповідно до статті 41 Сімейного Кодексу шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:

* між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частини 5 статті 26 Кодексу;
* між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;
* з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;
* з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.

Згідно з ч. 3 ст. 41 Сімейного кодексу шлюб не може бути визнаний недійсним у разі: вагітності дружини, народження дитини в усиновлювача та усиновленої ним дитини, двоюрідних брата та сестри, тітки, дядька та племінника, племінниці, в особи, яка не досягла шлюбного віку, якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб. 
Загальний правовий наслідок визнання шлюбу недійсним полягає в тому, що шлюб вважається таким, що ніколи не існував, а особи, що його уклали, вважаються такими, що раніше не перебували в шлюбі. У подружжя не виникає жодних особистих та майнових прав, що випливають із шлюбу. Так, не виникає права мати спільне прізвище, права на аліменти, права на частину спільного майна тощо. Зокрема, якщо особа одержувала аліменти від того, з ким була в недійсному шлюбі, сума сплачених аліментів вважається такою, що одержана без достатніх підстав, і підлягає поверненню відповідно до ЦК, але не більш як за останні три роки; особа, яка поселилася у житлове приміщення не набула права на проживання у ньому і може бути виселена; особа, яка змінила прізвище у зв’язку з реєстрацією недійсного шлюбу, вважається такою, що іменується ним без достатньої правової підстави. До майна, придбаного спільно особами, шлюб яких визнано недійсним, застосовуються не норми сімейного законодавства про спільну сумісну власність, а норми Цивільного кодексу України про часткову власність. Але негативні наслідки застосовуються лише до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або) від державного органу РАЦС.
== Особи, які мають право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним ==
Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.

'''Вартість''' визначається враховуючи положення, ч. 2 ст. 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]
{| class="wikitable"
|-
! '''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
|}
== Визнання шлюбу неукладеним ==
Шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним. Запис про такий шлюб у органі державної реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням суду за заявою заінтересованої особи.
== Практика Верховного Суду при визнанні шлюбу фіктивним ==
* Відповідно до абз. 2 п. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#top постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11] «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз’яснено, що '''за рішенням суду шлюб обов’язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі фіктивності''' (ст. 40 СК України). Шлюб не може бути визнано недійсним, якщо на момент розгляду справи відпали обставини, які засвідчують відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.

* Відповідно до судової практики самі по собі доводи позивача про те, '''що метою укладення шлюбу було отримання певних майнових благ, не дають підстав для визнання шлюбу недійсним з підстав фіктивності''' (постанови Верховного Суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/76261979 справах № 750/6471/15-ц], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78501853 № 591/1860/16-ц]).

* У постанові Касаційного цивільного суду ВС від 17.04.2019 у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82034524 № 752/2337/16-ц] суд зазначив, що причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, як правило вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права, підставою виникнення яких самостійно чи у складі інших юридичних фактів є шлюб, наприклад, отримання спадщини, житлової площі тощо. У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру - бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім`ї тощо. '''Саме по речах неправового характеру, що супроводжують відносини осіб після реєстрації шлюбу, можна визначити намір осіб щодо шлюбу.
* '''
* У справі [https://reyestr.court.gov.ua/ № 285/720/16-ц] Верховний Суд дійшов висновку, що '''окреме проживання подружжя та непроведення святкової церемонії укладання шлюбу, а також наявність будь-яких фінансових зобов'язань сторін самі по собі не можуть бути підставою для визнання шлюбу недійсним (фіктивним)'''. А припинення сімейних стосунків та наявні конфлікти, які виникають між подружжям, є підставою для розірвання шлюбу, а не для визнання його недійсним.

'''Поряд з цим, коли встановлені судом обставини свідчать про відсутність реального наміру осіб створити сім`ю, набути права та обов`язки подружжя, укладений особами шлюб буде визнано недійсним.'''

* Так, у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82034524 № 752/2337/16-ц] суди встановили, що чоловік на час реєстрації шлюбу та в подальшому перебував на стаціонарному лікуванні у туберкульозній лікарні, дружина не цікавилася станом його здоров`я, не відвідувала хворого у лікарні, не займалася його похованням, належних та допустимих доказів на підтвердження спільного проживання сторін та ведення ними спільного побуту, як до, так і після укладення шлюбу, не надала. А за нетривалий строк перебування у шлюбі (9 місяців) було скасовано реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини за місцем проживання її батька та зареєстровано у цій квартирі дружину, а квартира в подальшому була приватизована та відчужена третім особам. Поряд з цим, інтереси чоловіка при вирішенні питань щодо скасування реєстрації місця проживання неповнолітньої, приватизації квартири та її продажу здійснювались особою, від якого дружина мала дитину.

З цього приводу Верховний Суд зазначив, що '''відсутність наміру створити сім`ю у момент укладення шлюбу може бути цілком компенсовано його появою після реєстрації шлюбу''', коли за всіма об`єктивними обставинами можна стверджувати, що у особи з`явився намір створити сім`ю, наприклад коли після реєстрації шлюбу, який мав ознаки фіктивності, особи почали разом проживати, вести спільне господарство, дружина завагітніла або у подружжя народилися діти, батько піклується про дружину та дітей, подружжя запрошує до себе своїх батьків та друзів, підтримують інтимні стосунки, разом відпочивають та відвідують своїх рідних та близьких тощо (постанова від 17.04.2019 у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82034524 № 752/2337/16-ц]).

* До схожих вище висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01.07.2021р., справа [https://reyestr.court.gov.ua/Review/98267240 № 295/472/18]. Було встановлено, що між особами відбулось укладення шлюбу, який мав на меті наступні цілі: Одна сторона мала намір отримати допомогу у виїзді за кордон, інша сторона хотіла отримати фінансову винагороду за відповідну послугу, щоб надалі спрямувати відповідні кошти на вирішення нагальних потреб та лікування матері, своєю чергою остання виступила посередником між сторонами та звела їх між собою. Після того як всі відповідні домовленості були досягненні шлюб між особами розірваний не був. Через деякий час одна зі сторін померла, а інша отримала спадщину після смерті на підставі, того що між особами був зареєстрований шлюб. До суду звернувся родич померлого з проханням визнати шлюб фіктивний у зв'язку з тим, що шлюб є фіктивним, укладеним на прохання матері, яка померла, а шлюб був укладений без наміру створення сім`ї. У разі визнання шлюбу недійсним, родич, як двоюрідний брат померлого, буде мати право на спадщину.

З наведеної ситуації судом були надані наступні роз'яснення. '''Шлюб обов`язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності.''' Причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, як правило вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права, підставою виникнення яких самостійно чи у складі інших юридичних фактів є шлюб, наприклад, отримання спадщини, житлової площі тощо. У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру - бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім`ї тощо. Саме по речах неправового характеру, що супроводжують відносини осіб після реєстрації шлюбу, можна визначити намір осіб щодо шлюбу. Водночас слід мати на увазі, що відсутність наміру створити сім`ю у момент укладення шлюбу може бути цілком компенсовано його появою після реєстрації шлюбу, коли за всіма об`єктивними обставинами можна стверджувати, що у особи з`явився намір створити сім`ю, наприклад коли після реєстрації шлюбу, який мав ознаки фіктивності, особи почали разом проживати, вести спільне господарство, дружина завагітніла або у подружжя народилися діти, батько піклується про дружину та дітей, подружжя запрошує до себе своїх батьків та друзів, підтримують інтимні стосунки, разом відпочивають та відвідують своїх рідних та близьких тощо.Також суд звертає увагу, що тривале непроживання подружжя у зв`язку із роботою особи за кордоном та виїзд її з України після реєстрації шлюбу не вказує на фіктивність укладеного шлюбу.

=== Особливі правові наслідки недійсності шлюбу ===
<big>Якщо особа не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, вона має право:</big>

<big>- на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя;</big>

<big>- на проживання у житловому приміщенні, в яке вона поселилася у зв’язку з недійсним шлюбом;</big>

<big>- на аліменти відповідно до статей 75, 84, 86 і 88 Кодексу;</big>

<big>- на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу.</big>

<big>Звертаємо увагу, що недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав та обов’язків батьків і дитини, яка народилася у цьому шлюбі.</big>

== Зразок позовної заяви про визнання шлюбу недійсним ==
[[Файл:Зразок позовної заяви про визнання шлюбу недійсним.docx|міні|Зразок позовної заяви про визнання шлюбу недійсним]]

== Контакти безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі]

== Див. також ==
* [[Визнання розірвання шлюбу фіктивним]]
* [[Шлюб, який є недійсним. Визнання шлюбу недійсним за рішенням суду]]
* [[Режим окремого проживання подружжя та його правові наслідки]]
* [[Порядок розірвання шлюбу]]
[[index.php?title=Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Видача Торгово-промисловою палатою сертифікатів щодо форс-мажорних обставин

2025-09-17T06:37:07Z

Miklukha.Oleksandra:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)(нова редакція), затверджений рішенням Президії ТПП України в від 18 грудня 2014 року № 44 (5) (із змінами та доповненнями)]
* [https://ips.ligazakon.net/document/DFS00377 Лист Державної фіскальної служби України від 27 жовтня 2014 року № 5694/6/99-99-26-01-15 "Про сертифікат (висновок) ТПП України"]
*[https://ips.ligazakon.net/document/mus36779 Лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військової агресії РФ проти України]
{| class="wikitable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!'''
У зв'язку із запровадженням військового стану Торгово-промислова палата України оприлюднила '''[https://ips.ligazakon.net/document/mus36779 лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1],''' яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), тобто військову агресію Російської Федерації проти України, підтвердивши, що дані обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об‘єктивними для суб‘єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб. Проте, як зазначено вище, ці обставини не звільняють від відповідальності за порушення договору чи інших норм законодавства.

Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов’язань. Тобто, необхідно довести зв’язок між невиконанням зобов’язань та воєнними діями в Україні.
|}

== Загальна інформація ==
'''Форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Дія таких обставин може бути викликана:
*винятковими погодними умовами і стихійним лихом (Acts of God) (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо);
*непередбаченими обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго), дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо);
*умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами державних органів влади, закриттям морських проток, ембарго, забороною (обмеження) експорту/імпорту тощо.
''Вищезазначений перелік обставин не є вичерпним.''

'''Форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили) засвідчуються [https://ucci.org.ua/ Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України)] за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

До компетенції регіональних ТПП відноситься засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, крім тих, що стосуються зобов'язань за:
*умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;
*умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;
*умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.
==Порядок звернення до ТПП, щодо визначення форс-мажорних обставин==
У зв'язку з набранням чинності 15.10.2014 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»] та відповідно з внесеними змінами до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»], рішенням Президії ТПП України від 21.10.2014 № 42(3) регіональні ТПП уповноважені за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб засвідчувати та видавати сертифікат про такі обставини.

'''''Заява підлягає розгляду залежно від складності та обсягу документів:'''''
*протягом семи робочих днів із дня звернення суб`єкта господарської діяльності;
* протягом двадцяти одного робочого дня – з дня звернення фізичної особи.
'''''Уповноважені особи ТПП України/регіональної ТПП має право:'''''
*вимагати від заявника подання оригіналів документів для огляду, додаткових даних, документів, пояснень, доказів настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і т.ін.;
*відкласти розгляд заяви на два календарні тижні для надання заявником додаткових документів, пояснень тощо, повідомивши його про це письмово;
*подовжити за клопотанням заявника встановлений термін для надання додаткових пояснень, документів, доказів;
*залишити без розгляду заяву, у разі невиконання вимог про надання додаткових пояснень, документів, доказів у встановлений термін, з повідомленням про це заявника письмово.
Додатково із алгоритмом та рекомендаціями щодо засвідчення форс-мажорних обставин можна ознайомитись на сайті ТПП України за посиланням https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022.

===Перелік необхідних документів:===
Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється на підставі наступних заяв суб'єктів господарювання/фізичних осіб:
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов'язаннями (Додаток № 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]);
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями (Додаток № 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]) для: продовження граничних строків (ст. 102 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) для подання: податкової декларації; заяв про перегляд рішень контролюючих органів; заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань; відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу (ст. 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]);
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями для списання безнадійного податкового боргу (Додаток № 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]);
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання обов'язків (зобов'язань) для суб'єктів господарювання/ фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України (Додаток № 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]).
''Разом із заповненою заявою встановленої форми подаються також документи, передбачені відповідним додатком до Регламенту. Заява за встановленою формою про засвідчення форс-мажорних обставин подається до ТПП України або до регіональної ТПП за підписом керівника підприємства, організації та з відбитком печатки підприємства, або за його дорученням - довіреною особою. Заява фізичної особи подається за її підписом особисто або за її дорученням - довіреною особою.''

Також, зі зразками таких документів та їх переліком детальніше можна ознайомитись за посиланням https://ucci.org.ua/dokumienti-dlia-zavantazhiennia
===Порядок видачі сертифікату про форс-мажорні обставини===
'''Сертифікат про форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили), після його внесення до Реєстру сертифікатів і підготовки тексту, роздруковується на бланку ТПП України/регіональної ТПП, що проводить засвідчення форс-мажорних обставин, підписується уповноваженою особою ТПП України/регіональної ТПП, засвідчується печаткою та видається заявнику.

Сертифікат може видаватись українською або російською мовою, за бажанням заявника, з зазначенням про це в заяві. Відповідно до звернення заявника сертифікат може бути видано додатково іноземною мовою (мовою договору, контракту, угоди), з зазначенням про це в заяві. У такому випадку уповноважена особа складає сертифікат українською мовою, а також іноземною мовою, визначеною Заявником. Текст сертифікату іноземною мовою роздруковується на зворотній стороні складеного українською мовою сертифікату. Обидва тексти мають однакову юридичну силу.
=== Тарифи на надання послуг із засвідчення форс-мажорних обставин===
Тарифи на послуги із засвідчення форс-мажорних обставин є єдиними для застосування в системі ТПП України, затверджуються Президією ТПП України і передбачають звичайний, терміновий порядок розгляду заяви і видачі сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та/або видачу сертифіката додатково іноземною мовою, за бажанням заявника, при цьому:
*при терміновому порядку розгляду заяви і видачі сертифіката вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «2»;
*при видачі сертифіката іноземною мовою застосовується коефіцієнт «3»;
*при терміновому порядку розгляду заяви і видачі сертифіката додатково іноземною мовою вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «5».
Контроль за дотриманням і правильністю застосування тарифів на надання послуг із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в системі ТПП України здійснює фінансово-економічний департамент ТПП України.

Детальніше з тарифами на послуги із засвідчення форс-мажорних обставин та калькулятором їх розрахунку можна ознайомитись за посиланням https://ucci.org.ua/tarifi-rakhunok-akti
==Відмова в засвідченні форс-мажорних обставин==
===Куди звернутися===
У разі, якщо за результатом розгляду заяви і наданих документів вбачається, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відсутні, відсутні підстави/умови для засвідчення передбачені п. 6.9 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]) і т.п., ТПП України / регіональна ТПП надсилає заявникові відповідь про відмову в засвідченні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за встановленою формою (Додаток № 6 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]).
У разі залишення заяви без розгляду в порядку, передбаченому ст. ст. 6.5, 6.8 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту], заявник вправі повторно звернутись до ТПП України/регіональної ТПП після виправлення тих недоліків, які були вказані у відповіді про залишення заяви без розгляду.
==Судовий порядок==
Рішення ТПП може бути оскаржене до суду шляхом подання [[Звернення до господарського суду|господарського позову]]. Відповідачем у даній справі буде відповідна ТПП. Господарські справи з приводу оскарження рішення ТПП, подаються та розглядаються судом відповідно до параграфу 3 глави другої розділу першого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарського процесуального кодексу України] (територіальна підсудність).

== Судовий збір ==
Сплата судового збору здійснюється відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]

== Судова практика ==
- Рішення Господарського суду Харківської області №922/823/20 від 21.04.2020 [https://protocol.ua/ua/sud_fors_magorni_obstavini_ne_mayut_preyuditsialniy_(zazdalegid_vstanovleniy)_harakter_tomu_storona_povinna_dovesti_ih_nayavnist_(gospodarskiy_sud_harkivskoi_oblasti_922_823_20_21_04_20)/]

- Рішення Донецького окружного адміністративного суду № 49333538 від 31.08.2015 [https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/49333538/]

== Контакти безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги [1] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі]

==Див. додатково==
*[[Форс-мажор]]

Видача Торгово-промисловою палатою сертифікатів щодо форс-мажорних обставин

2025-09-17T06:36:15Z

Miklukha.Oleksandra:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)(нова редакція), затверджений рішенням Президії ТПП України в від 18 грудня 2014 року № 44 (5) (із змінами та доповненнями)]
* [https://ips.ligazakon.net/document/DFS00377 Лист Державної фіскальної служби України від 27 жовтня 2014 року № 5694/6/99-99-26-01-15 "Про сертифікат (висновок) ТПП України"]
*[https://ips.ligazakon.net/document/mus36779 Лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військової агресії РФ проти України]
{| class="wikitable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!'''
У зв'язку із запровадженням військового стану Торгово-промислова палата України оприлюднила '''[https://ips.ligazakon.net/document/mus36779 лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1],''' яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), тобто військову агресію Російської Федерації проти України, підтвердивши, що дані обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об‘єктивними для суб‘єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб. Проте, як зазначено вище, ці обставини не звільняють від відповідальності за порушення договору чи інших норм законодавства.

Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов’язань. Тобто, необхідно довести зв’язок між невиконанням зобов’язань та воєнними діями в Україні.
|}

== Загальна інформація ==
'''Форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Дія таких обставин може бути викликана:
*винятковими погодними умовами і стихійним лихом (Acts of God) (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо);
*непередбаченими обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго), дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо);
*умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами державних органів влади, закриттям морських проток, ембарго, забороною (обмеження) експорту/імпорту тощо.
''Вищезазначений перелік обставин не є вичерпним.''

'''Форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили) засвідчуються [https://ucci.org.ua/ Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України)] за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

До компетенції регіональних ТПП відноситься засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, крім тих, що стосуються зобов'язань за:
*умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;
*умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;
*умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.
==Порядок звернення до ТПП, щодо визначення форс-мажорних обставин==
У зв'язку з набранням чинності 15.10.2014 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»] та відповідно з внесеними змінами до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»], рішенням Президії ТПП України від 21.10.2014 № 42(3) регіональні ТПП уповноважені за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб засвідчувати та видавати сертифікат про такі обставини.

'''''Заява підлягає розгляду залежно від складності та обсягу документів:'''''
*протягом семи робочих днів із дня звернення суб`єкта господарської діяльності;
* протягом двадцяти одного робочого дня – з дня звернення фізичної особи.
'''''Уповноважені особи ТПП України/регіональної ТПП має право:'''''
*вимагати від заявника подання оригіналів документів для огляду, додаткових даних, документів, пояснень, доказів настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і т.ін.;
*відкласти розгляд заяви на два календарні тижні для надання заявником додаткових документів, пояснень тощо, повідомивши його про це письмово;
*подовжити за клопотанням заявника встановлений термін для надання додаткових пояснень, документів, доказів;
*залишити без розгляду заяву, у разі невиконання вимог про надання додаткових пояснень, документів, доказів у встановлений термін, з повідомленням про це заявника письмово.
Додатково із алгоритмом та рекомендаціями щодо засвідчення форс-мажорних обставин можна ознайомитись на сайті ТПП України за посиланням https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022.

===Перелік необхідних документів:===
Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється на підставі наступних заяв суб'єктів господарювання/фізичних осіб:
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов'язаннями (Додаток № 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]);
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями (Додаток № 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]) для: продовження граничних строків (ст. 102 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) для подання: податкової декларації; заяв про перегляд рішень контролюючих органів; заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань; відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу (ст. 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]);
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями для списання безнадійного податкового боргу (Додаток № 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]);
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання обов'язків (зобов'язань) для суб'єктів господарювання/ фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України (Додаток № 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]).
''Разом із заповненою заявою встановленої форми подаються також документи, передбачені відповідним додатком до Регламенту. Заява за встановленою формою про засвідчення форс-мажорних обставин подається до ТПП України або до регіональної ТПП за підписом керівника підприємства, організації та з відбитком печатки підприємства, або за його дорученням - довіреною особою. Заява фізичної особи подається за її підписом особисто або за її дорученням - довіреною особою.''

Також, зі зразками таких документів та їх переліком детальніше можна ознайомитись за посиланням https://ucci.org.ua/dokumienti-dlia-zavantazhiennia
===Порядок видачі сертифікату про форс-мажорні обставини===
'''Сертифікат про форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили), після його внесення до Реєстру сертифікатів і підготовки тексту, роздруковується на бланку ТПП України/регіональної ТПП, що проводить засвідчення форс-мажорних обставин, підписується уповноваженою особою ТПП України/регіональної ТПП, засвідчується печаткою та видається заявнику.

Сертифікат може видаватись українською або російською мовою, за бажанням заявника, з зазначенням про це в заяві. Відповідно до звернення заявника сертифікат може бути видано додатково іноземною мовою (мовою договору, контракту, угоди), з зазначенням про це в заяві. У такому випадку уповноважена особа складає сертифікат українською мовою, а також іноземною мовою, визначеною Заявником. Текст сертифікату іноземною мовою роздруковується на зворотній стороні складеного українською мовою сертифікату. Обидва тексти мають однакову юридичну силу.
=== Тарифи на надання послуг із засвідчення форс-мажорних обставин===
Тарифи на послуги із засвідчення форс-мажорних обставин є єдиними для застосування в системі ТПП України, затверджуються Президією ТПП України і передбачають звичайний, терміновий порядок розгляду заяви і видачі сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та/або видачу сертифіката додатково іноземною мовою, за бажанням заявника, при цьому:
*при терміновому порядку розгляду заяви і видачі сертифіката вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «2»;
*при видачі сертифіката іноземною мовою застосовується коефіцієнт «3»;
*при терміновому порядку розгляду заяви і видачі сертифіката додатково іноземною мовою вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «5».
Контроль за дотриманням і правильністю застосування тарифів на надання послуг із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в системі ТПП України здійснює фінансово-економічний департамент ТПП України.

Детальніше з тарифами на послуги із засвідчення форс-мажорних обставин та калькулятором їх розрахунку можна ознайомитись за посиланням https://ucci.org.ua/tarifi-rakhunok-akti
==Відмова в засвідченні форс-мажорних обставин==
===Куди звернутися===
У разі, якщо за результатом розгляду заяви і наданих документів вбачається, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відсутні, відсутні підстави/умови для засвідчення передбачені п. 6.9 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]) і т.п., ТПП України / регіональна ТПП надсилає заявникові відповідь про відмову в засвідченні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за встановленою формою (Додаток № 6 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]).
У разі залишення заяви без розгляду в порядку, передбаченому ст. ст. 6.5, 6.8 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту], заявник вправі повторно звернутись до ТПП України/регіональної ТПП після виправлення тих недоліків, які були вказані у відповіді про залишення заяви без розгляду.
==Судовий порядок==
Рішення ТПП може бути оскаржене до суду шляхом подання [[Звернення до господарського суду|господарського позову]]. Відповідачем у даній справі буде відповідна ТПП. Господарські справи з приводу оскарження рішення ТПП, подаються та розглядаються судом відповідно до параграфу 3 глави другої розділу першого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарського процесуального кодексу України] (територіальна підсудність).
===Судовий збір===
Сплата судового збору здійснюється відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]

== Судова практика ==
- Рішення Господарського суду Харківської області №922/823/20 від 21.04.2020 [https://protocol.ua/ua/sud_fors_magorni_obstavini_ne_mayut_preyuditsialniy_(zazdalegid_vstanovleniy)_harakter_tomu_storona_povinna_dovesti_ih_nayavnist_(gospodarskiy_sud_harkivskoi_oblasti_922_823_20_21_04_20)/]

- Рішення Донецького окружного адміністративного суду № 49333538 від 31.08.2015 [https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/49333538/]

== Контакти безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги [1] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі]

==Див. додатково==
*[[Форс-мажор]]

Видача Торгово-промисловою палатою сертифікатів щодо форс-мажорних обставин

2025-09-17T06:35:18Z

Miklukha.Oleksandra: внесено інформацію про контакти БПД та судову практику

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)(нова редакція), затверджений рішенням Президії ТПП України в від 18 грудня 2014 року № 44 (5) (із змінами та доповненнями)]
* [https://ips.ligazakon.net/document/DFS00377 Лист Державної фіскальної служби України від 27 жовтня 2014 року № 5694/6/99-99-26-01-15 "Про сертифікат (висновок) ТПП України"]
*[https://ips.ligazakon.net/document/mus36779 Лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військової агресії РФ проти України]
{| class="wikitable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!'''
У зв'язку із запровадженням військового стану Торгово-промислова палата України оприлюднила '''[https://ips.ligazakon.net/document/mus36779 лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1],''' яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), тобто військову агресію Російської Федерації проти України, підтвердивши, що дані обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об‘єктивними для суб‘єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб. Проте, як зазначено вище, ці обставини не звільняють від відповідальності за порушення договору чи інших норм законодавства.

Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов’язань. Тобто, необхідно довести зв’язок між невиконанням зобов’язань та воєнними діями в Україні.
|}

== Загальна інформація ==
'''Форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Дія таких обставин може бути викликана:
*винятковими погодними умовами і стихійним лихом (Acts of God) (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо);
*непередбаченими обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго), дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо);
*умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами державних органів влади, закриттям морських проток, ембарго, забороною (обмеження) експорту/імпорту тощо.
''Вищезазначений перелік обставин не є вичерпним.''

'''Форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили) засвідчуються [https://ucci.org.ua/ Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України)] за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

До компетенції регіональних ТПП відноситься засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, крім тих, що стосуються зобов'язань за:
*умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;
*умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;
*умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.
==Порядок звернення до ТПП, щодо визначення форс-мажорних обставин==
У зв'язку з набранням чинності 15.10.2014 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»] та відповідно з внесеними змінами до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»], рішенням Президії ТПП України від 21.10.2014 № 42(3) регіональні ТПП уповноважені за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб засвідчувати та видавати сертифікат про такі обставини.

'''''Заява підлягає розгляду залежно від складності та обсягу документів:'''''
*протягом семи робочих днів із дня звернення суб`єкта господарської діяльності;
* протягом двадцяти одного робочого дня – з дня звернення фізичної особи.
'''''Уповноважені особи ТПП України/регіональної ТПП має право:'''''
*вимагати від заявника подання оригіналів документів для огляду, додаткових даних, документів, пояснень, доказів настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і т.ін.;
*відкласти розгляд заяви на два календарні тижні для надання заявником додаткових документів, пояснень тощо, повідомивши його про це письмово;
*подовжити за клопотанням заявника встановлений термін для надання додаткових пояснень, документів, доказів;
*залишити без розгляду заяву, у разі невиконання вимог про надання додаткових пояснень, документів, доказів у встановлений термін, з повідомленням про це заявника письмово.
Додатково із алгоритмом та рекомендаціями щодо засвідчення форс-мажорних обставин можна ознайомитись на сайті ТПП України за посиланням https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022.

===Перелік необхідних документів:===
Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється на підставі наступних заяв суб'єктів господарювання/фізичних осіб:
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов'язаннями (Додаток № 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]);
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями (Додаток № 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]) для: продовження граничних строків (ст. 102 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) для подання: податкової декларації; заяв про перегляд рішень контролюючих органів; заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань; відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу (ст. 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]);
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями для списання безнадійного податкового боргу (Додаток № 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]);
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання обов'язків (зобов'язань) для суб'єктів господарювання/ фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України (Додаток № 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]).
''Разом із заповненою заявою встановленої форми подаються також документи, передбачені відповідним додатком до Регламенту. Заява за встановленою формою про засвідчення форс-мажорних обставин подається до ТПП України або до регіональної ТПП за підписом керівника підприємства, організації та з відбитком печатки підприємства, або за його дорученням - довіреною особою. Заява фізичної особи подається за її підписом особисто або за її дорученням - довіреною особою.''

Також, зі зразками таких документів та їх переліком детальніше можна ознайомитись за посиланням https://ucci.org.ua/dokumienti-dlia-zavantazhiennia
===Порядок видачі сертифікату про форс-мажорні обставини===
'''Сертифікат про форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили), після його внесення до Реєстру сертифікатів і підготовки тексту, роздруковується на бланку ТПП України/регіональної ТПП, що проводить засвідчення форс-мажорних обставин, підписується уповноваженою особою ТПП України/регіональної ТПП, засвідчується печаткою та видається заявнику.

Сертифікат може видаватись українською або російською мовою, за бажанням заявника, з зазначенням про це в заяві. Відповідно до звернення заявника сертифікат може бути видано додатково іноземною мовою (мовою договору, контракту, угоди), з зазначенням про це в заяві. У такому випадку уповноважена особа складає сертифікат українською мовою, а також іноземною мовою, визначеною Заявником. Текст сертифікату іноземною мовою роздруковується на зворотній стороні складеного українською мовою сертифікату. Обидва тексти мають однакову юридичну силу.
=== Тарифи на надання послуг із засвідчення форс-мажорних обставин===
Тарифи на послуги із засвідчення форс-мажорних обставин є єдиними для застосування в системі ТПП України, затверджуються Президією ТПП України і передбачають звичайний, терміновий порядок розгляду заяви і видачі сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та/або видачу сертифіката додатково іноземною мовою, за бажанням заявника, при цьому:
*при терміновому порядку розгляду заяви і видачі сертифіката вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «2»;
*при видачі сертифіката іноземною мовою застосовується коефіцієнт «3»;
*при терміновому порядку розгляду заяви і видачі сертифіката додатково іноземною мовою вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «5».
Контроль за дотриманням і правильністю застосування тарифів на надання послуг із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в системі ТПП України здійснює фінансово-економічний департамент ТПП України.

Детальніше з тарифами на послуги із засвідчення форс-мажорних обставин та калькулятором їх розрахунку можна ознайомитись за посиланням https://ucci.org.ua/tarifi-rakhunok-akti
==Відмова в засвідченні форс-мажорних обставин==
===Куди звернутися===
У разі, якщо за результатом розгляду заяви і наданих документів вбачається, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відсутні, відсутні підстави/умови для засвідчення передбачені п. 6.9 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]) і т.п., ТПП України / регіональна ТПП надсилає заявникові відповідь про відмову в засвідченні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за встановленою формою (Додаток № 6 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]).
У разі залишення заяви без розгляду в порядку, передбаченому ст. ст. 6.5, 6.8 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту], заявник вправі повторно звернутись до ТПП України/регіональної ТПП після виправлення тих недоліків, які були вказані у відповіді про залишення заяви без розгляду.
==Судовий порядок==
Рішення ТПП може бути оскаржене до суду шляхом подання [[Звернення до господарського суду|господарського позову]]. Відповідачем у даній справі буде відповідна ТПП. Господарські справи з приводу оскарження рішення ТПП, подаються та розглядаються судом відповідно до параграфу 3 глави другої розділу першого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарського процесуального кодексу України] (територіальна підсудність).
===Судовий збір===
Сплата судового збору здійснюється відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]

== Судова практика ==
- Рішення Господарського суду Харківської області №922/823/20 від 21.04.2020 [https://protocol.ua/ua/sud_fors_magorni_obstavini_ne_mayut_preyuditsialniy_(zazdalegid_vstanovleniy)_harakter_tomu_storona_povinna_dovesti_ih_nayavnist_(gospodarskiy_sud_harkivskoi_oblasti_922_823_20_21_04_20)/]

- Рішення Донецького окружного адміністративного суду № 49333538 від 31.08.2015 [https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/49333538/]

== Контакти безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги [1] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі]

==Див. додатково==
*[[Форс-мажор]]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Встановлення факту каліцтва

2025-08-08T14:49:37Z

Miklukha.Oleksandra:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
== Поняття каліцтва ==
'''Каліцтво''' – це раптове ушкодження здоров’я викликане зовнішніми чинниками.
== Судовий порядок ==
=== Підсудність справи ===
'''Заява про встановлення факту каліцтва''', якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню подається в порядку окремого провадження до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]).

Цей факт з прийняттям [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року] та введенням в дію з 24.11.1992 року не встановлюється в порядку окремого провадження. Відповідно до статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України «Про охорону праці]» передбачено інший порядок розгляду справ про встановлення факту каліцтва на виробництві незалежно від того, з якою метою заявлено вимоги.

Чинне раніше положення щодо встановлення судом фактів каліцтва, про які йдеться у пункті 3 частини 1 статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], на сьогодні стосується лише тих фактів, які мали місце до 08 грудня 1992 року та можуть бути встановлені в порядку окремого провадження у тих випадках, коли виключається можливість їх підтвердження у позасудовому порядку, що повинно бути підтверджено необхідними документами.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”] при застосуванні п.3 ст.315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК], яким передбачено встановлення каліцтва на виробництві або у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по соціальному страхуванню, судам слід мати на увазі, що з дня введення в дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"] справи про встановлення таких фактів не розглядаються в порядку окремого провадження. Питання, пов'язані із встановленням факту каліцтва на виробництві, коли виникає з приводу цього спір, а також, якщо при каліцтві в зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків пенсія призначається особам, які внаслідок цього стали особами з інвалідністю, вирішуються в порядку встановленому для розгляду трудових спорів. Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
=== Предмет позову ===
Встановлення факту каліцтва та визнання права особи на призначення пенсії або отримання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
=== Предмет доказування ===
'''Предметом доказування''' у справі встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню є:
* наявність факту каліцтва;
* причинний зв'язок між станом здоров'я заявника та подією (нещасним випадком), на яку посилається заявник, як на причину погіршення стану здоров'я;
* неможливість встановлення факту каліцтва в позасудовому порядку;
* факт того, що акт про нещасний випадок не склався і скласти його в даний час неможливо або акт був складений, але надалі втрачений і відновити його в позасудовому порядку неможливо, або при складанні акту була допущена помилка, що перешкоджає визнанню факту нещасного випадку, і виправити помилку в позасудовому порядку неможливо;
* наявність правової мети встановлення факту нещасного випадку;
* відсутність спору про право.
'''Заява про встановлення факту каліцтва''' може бути подана:
* самим потерпілим;
* членами його сім’ї, у випадку втрати годувальника;
* законними представниками неповнолітніх;
* органами опіки та піклування.
=== Заінтересовані особи ===
'''Заінтересованими особами''' у даних справах можуть бути, якщо заява подається самим потерпілим – ''Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності'', а якщо інші особи – у''правління соціального захисту населення чи управління Пенсійного фонду України.''
=== Форма і зміст заяви ===
Заява про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України].

Відповідно до статті 318 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт (зразок заяви).
* До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
=== Перелік необхідних документів ===
* докази, які підтверджують наявність факту каліцтва (довідки з місця роботи, накази адміністрації про накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб за порушення правил техніки безпеки);
* висновок МСЕК, медичні довідки, витяги з історії хвороби;
* відсутність акта про нещасний випадок або докази що акт був складений, але надалі втрачений;
* документи, які підтверджують неможливість встановлення даного факту в позасудовому порядку.
=== Вартість ===
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду заяви у справах окремого провадження заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року (на 1 січня 2025 року - 605,60 грн).

Судовий збір не справляється за подання заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (п.7 ч.2 ст.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»])
=== Примітки ===
Якщо при прийнятті заяви чи в процесі розгляду справи судом буде встановлено наявність спору щодо відшкодування шкоди чи призначення пенсії, то, відповідно, суддя відмовляє у відкритті провадження, а суд залишає заяву без руху і роз'яснює заявнику право на звернення до суду в позовному порядку за вирішення трудового спору.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117574118 Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 березня 2024 року у справі № 554/361/24]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72871409 Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 березня 2018 року у справі № 644/ 4324 /17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73909516 Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 07 травня 2018 року у справі № 654/1190/18]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74144337 Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 11 травня 2018 року у справі № 328/800/18]

== Контакти безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги [1] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі]

[[Категорія: Цивільне процесуальне право‎]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія: Суди‎]]
[[Категорія: Трудове право]]

Встановлення факту каліцтва

2025-08-08T14:46:40Z

Miklukha.Oleksandra:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
== Поняття каліцтва ==
'''Каліцтво''' – це раптове ушкодження здоров’я викликане зовнішніми чинниками.
== Судовий порядок ==
=== Підсудність справи ===
'''Заява про встановлення факту каліцтва''', якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню подається в порядку окремого провадження до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]).

Цей факт з прийняттям [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року] та введенням в дію з 24.11.1992 року не встановлюється в порядку окремого провадження. Відповідно до статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України «Про охорону праці]» передбачено інший порядок розгляду справ про встановлення факту каліцтва на виробництві незалежно від того, з якою метою заявлено вимоги.

Чинне раніше положення щодо встановлення судом фактів каліцтва, про які йдеться у пункті 3 частини 1 статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], на сьогодні стосується лише тих фактів, які мали місце до 08 грудня 1992 року та можуть бути встановлені в порядку окремого провадження у тих випадках, коли виключається можливість їх підтвердження у позасудовому порядку, що повинно бути підтверджено необхідними документами.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”] при застосуванні п.3 ст.315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК], яким передбачено встановлення каліцтва на виробництві або у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по соціальному страхуванню, судам слід мати на увазі, що з дня введення в дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"] справи про встановлення таких фактів не розглядаються в порядку окремого провадження. Питання, пов'язані із встановленням факту каліцтва на виробництві, коли виникає з приводу цього спір, а також, якщо при каліцтві в зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків пенсія призначається особам, які внаслідок цього стали особами з інвалідністю, вирішуються в порядку встановленому для розгляду трудових спорів. Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
=== Предмет позову ===
Встановлення факту каліцтва та визнання права особи на призначення пенсії або отримання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
=== Предмет доказування ===
'''Предметом доказування''' у справі встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню є:
* наявність факту каліцтва;
* причинний зв'язок між станом здоров'я заявника та подією (нещасним випадком), на яку посилається заявник, як на причину погіршення стану здоров'я;
* неможливість встановлення факту каліцтва в позасудовому порядку;
* факт того, що акт про нещасний випадок не склався і скласти його в даний час неможливо або акт був складений, але надалі втрачений і відновити його в позасудовому порядку неможливо, або при складанні акту була допущена помилка, що перешкоджає визнанню факту нещасного випадку, і виправити помилку в позасудовому порядку неможливо;
* наявність правової мети встановлення факту нещасного випадку;
* відсутність спору про право.
'''Заява про встановлення факту каліцтва''' може бути подана:
* самим потерпілим;
* членами його сім’ї, у випадку втрати годувальника;
* законними представниками неповнолітніх;
* органами опіки та піклування.
=== Заінтересовані особи ===
'''Заінтересованими особами''' у даних справах можуть бути, якщо заява подається самим потерпілим – ''Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності'', а якщо інші особи – у''правління соціального захисту населення чи управління Пенсійного фонду України.''
=== Форма і зміст заяви ===
Заява про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України].

Відповідно до статті 318 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт (зразок заяви).
* До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
=== Перелік необхідних документів ===
* докази, які підтверджують наявність факту каліцтва (довідки з місця роботи, накази адміністрації про накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб за порушення правил техніки безпеки);
* висновок МСЕК, медичні довідки, витяги з історії хвороби;
* відсутність акта про нещасний випадок або докази що акт був складений, але надалі втрачений;
* документи, які підтверджують неможливість встановлення даного факту в позасудовому порядку.
=== Вартість ===
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду заяви у справах окремого провадження заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року (на 1 січня 2025 року - 605,60 грн).

Судовий збір не справляється за подання заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (п.7 ч.2 ст.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»])
=== Примітки ===
Якщо при прийнятті заяви чи в процесі розгляду справи судом буде встановлено наявність спору щодо відшкодування шкоди чи призначення пенсії, то, відповідно, суддя відмовляє у відкритті провадження, а суд залишає заяву без руху і роз'яснює заявнику право на звернення до суду в позовному порядку за вирішення трудового спору.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117574118 Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 березня 2024 року у справі № 554/361/24]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72871409 Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 березня 2018 року у справі № 644/ 4324 /17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73909516 Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 07 травня 2018 року у справі № 654/1190/18]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74144337 Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 11 травня 2018 року у справі № 328/800/18]

== Контакти безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги [1] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на мапі

[[Категорія: Цивільне процесуальне право‎]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія: Суди‎]]
[[Категорія: Трудове право]]

Пільгове іпотечне кредитування внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів грантів

2025-07-18T13:59:22Z

Miklukha.Oleksandra: додано розділ про контакти безоплатної правничої допомоги

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 року № 451 "Питання надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW)"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1227-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 листопада 2022 року № 1227 "Про внесення змін до Порядку пільгового іпотечного кредитування внутрішньо переміщених осіб за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW)"]
== Загальні положення==
Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n5 Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»] передбачено, що '''внутрішньо переміщеною особою є''' громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
{| class="wikitable"
! Докладніше [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
|}

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n193 Статтею 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»] гарантовано сприяння держави в наданні внутрішньо переміщеним особам кредитів на придбання земельних ділянок, придбання та будівництво житла.

У рамках реалізації Угоди між Україною та ФР Німеччини реалізована можливість отримання внутрішньо переміщеними особами пільгового іпотечного кредиту на придбання житла за рахунок грантових коштів Уряду Німеччини, що надаються через Банк Розвитку KfW.

Порядок пільгового іпотечного кредитування внутрішньо переміщених осіб за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW), визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF#n43 Порядком пільгового іпотечного кредитування внутрішньо переміщених осіб за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW), затвердженим]постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 року № 451 (далі - '''Порядок''').

Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінреінтеграції. Ціллю використання бюджетних коштів є забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом.

Кредит, що надається, є прямим, адресним (цільовим). Такий кредит здійснюється у межах наявних коштів гранту та надається лише один раз. Докладніше з умовами кредитування можна ознайомитись за [https://www.molod-kredit.gov.ua/zhytlovi-prohramy/kredyt-dlia-vpo-kfw посиланням].

Також, інформацію про умови кредитування можна дізнатись звернувшись до регіональних відділень Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (їх контакти можна отримати за [https://www.molod-kredit.gov.ua/pro-fond/rehionalni-viddilennia посиланням]).

==Хто має право на отримання кредиту==

Право на отримання кредиту мають особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF#n43 пункт 6 Порядку]).

''До членів сім’ї відносяться:''
* дружина (чоловік), їхні діти, діти дружини (чоловіка), які проживають разом з кандидатом;
* батьки кандидата, батьки дружини (чоловіка) кандидата, які проживають разом з кандидатом;
* особа, яка перебуває під опікою або піклуванням кандидата та проживає разом з кандидатом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF#n43 пункт 2 Порядку]).

==Умови отримання кредиту==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF#n43 Пунктом 7 Порядку] передбачені умови отримання кредиту :

# '''відсутності у переможця та у членів сім’ї переможця на праві власності житлової площі''' (крім житлової нерухомості, що розташована на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації);
# '''підтвердження переможцем своєї платоспроможності.''' Платоспроможність переможця передбачає, що за умови сплати щомісячного платежу в рахунок погашення кредиту з урахуванням відсотків залишок середньомісячного доходу переможця та повнолітніх членів сім’ї не може бути меншим, ніж прожитковий мінімум , визначений законодавством на відповідний період, з розрахунку на кожного члена сім’ї (за винятком всіх обов’язкових платежів (податків та зборів);
# '''згоди на доступ фінансової установи до кредитної історії переможця''' та/або на передачу до бюро інформації про кредитний правочин з фінансовою установою (згоди на збір, зберігання, використання та поширення через бюро інформації про нього, яка визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-15#Textпунктами 1 і 2 частини першої статті 7 Закону України “Про організацію формування та обігу кредитних історій”)];
# '''внесення переможцем на особистий рахунок коштів,визначених абзацом восьмим пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF#n74 Порядку].'''
'''Про винятки:'''

Кредит не може бути наданий особам, які або члени сім’ї яких після досягнення ними повноліття ''отримували за рахунок бюджетних коштів державну підтримку/грошову компенсацію/кредити на пільгових умовах на будівництво'' (придбання) житла.

Водночас, ця вимога не поширюється на випадки, коли за рахунок державної підтримки/грошової компенсації/кредитів, отриманих на пільгових умовах, збудовано/будувалося або придбано житло, доступ до якого обмежено та яке розташоване на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF#n43 пункт 8 Порядку]).

==Умови кредитування==
Об’єктом кредитування може бути квартира у багатоквартирному житловому будинку або одноквартирний житловий будинок за умови, що такий багатоквартирний або одноквартирний житловий будинок прийнято в експлуатацію не більше ніж 50 років тому чи реконструйовано не більше ніж 35 років тому.

Об’єкт кредитування не повинен бути розміщений на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих рф територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF#n43 пункт 2 Порядку]).

Кредит надається на строк '''до 30 років''', але не більше ніж до досягнення позичальником на дату повного виконання зобов’язань за кредитним договором віку 65 років (включно).

Строк надання кредиту обчислюється з дати зарахування коштів кредиту на рахунок переможця в банку-агенті.

Розмір кредиту розраховується за формулою: нормативна площа помножена на граничну вартість.

Нормативна площа житла може становити 52,5 кв. метра на сім’ю з однієї особи (одинока особа) чи сім’ю з двох осіб та додатково 21 кв. метр на кожного наступного члена сім’ї.

Кредит надається виходячи:

* ''з нормативної площі житла, яка становить 52,5 кв. метра на сім’ю з однієї особи'' (одинока особа) чи сім’ю з двох осіб та додатково 21 кв. метр на кожного наступного члена сім’ї;
* ''з договірної вартості 1 кв. метра загальної площі житла'' для населеного пункту за місцем розташування об’єкта, на придбання якого надається кредит, але не більше граничної вартості 1 кв. метра.

Гранична сума кредиту не може перевищувати суму, отриману шляхом множення нормативної площі житла на граничну вартість 1 кв. метра. Вартість об’єкта кредитування, що перевищує граничну суму кредиту, сплачується позичальником за власний рахунок.

Переможці самостійно обирають об’єкти, які можуть бути придбані за кошти кредиту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF#n74 пункти 3-4 Порядку]).

'''Відсоткова ставка за такими кредитами''' встановлюється у розмірі '''3 відсотків річних''' на період дії кредитного договору.

Переможець не пізніше ніж у день укладення кредитного договору вносить на свій рахунок, відкритий в банку-агенті, кошти в розмірі '''не менше 6 відсотків''' вартості житла та кошти за площу та вартість житла, що перевищує нормативну в разі її наявності. За бажанням переможця розмір власного внеску може бути збільшено.

==Порядок отримання кредиту==

==== Крок 1. Заповнення заяви на отримання кредиту ====
Заява про намір отримати кредит (далі - заява) подається заявником в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - [https://diia.gov.ua/ Портал Дія]).

Заява подається до фінансової установи заявником, який пройшов автентифікацію з використанням інтегрованої системи автентифікації, кваліфікованого електронного підпису або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу заявника.

У заяві зазначаються такі дані:

# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) заявника та членів його сім’ї;
# дата народження заявника та членів його сім’ї;
# стать заявника та членів його сім’ї;
# серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України та членів його сім’ї (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та членів його сім’ї (крім випадків, коли заявник та члени його сім’ї через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (крім малолітніх дітей);
# унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі заявника та членів його сім’ї (за наявності);
# регіон, в якому заявник бажає отримати кредит;
# кількість членів сім’ї заявника, на яких поширюється дія пункту 6 цього Порядку;
# відомості про сімейний стан заявника;
# підтвердження факту взяття заявника та членів його сім’ї, на яких поширюється дія пункту 6 Порядку, на облік внутрішньо переміщених осіб;
# підтвердження факту наявності офіційних доходів заявника в будь-якому місяці з останніх двох кварталів, інформація про які наявна в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування та/або Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків або з об’єктивних причин відсутня у зазначених реєстрах, але підтверджена відміткою заявника про їх фактичну наявність;
# підтвердження факту відсутності у власності заявника житлової нерухомості (крім житлової нерухомості, що розташована на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку], для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації. У разі розташування житлової нерухомості, яка перебуває у власності заявника, на таких територіях, заявником проставляється відповідна відмітка про це в заяві);
# відмітка про відсутність у власності членів сім’ї заявника житлової нерухомості (крім житлової нерухомості, що розташована на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку], для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації);
# відмітка про відсутність фактів отримання заявником або членами його сім’ї у повнолітньому віці за рахунок бюджетних коштів державної підтримки/грошової компенсації/кредитів на пільгових умовах на будівництво (придбання) житла відповідно до цього Порядку та/або інших умов;
# контактні дані заявника (адреса електронної пошти, номер телефону).
Заява підписується шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису чи удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Відомості, зазначені в заяві, у разі підтвердження персональних даних заявника та членів його сім’ї передаються шляхом електронної інформаційної взаємодії до електронної інформаційної системи фінансової установи програмними засобами Порталу Дія.

Фінансовою установою розглядаються зазначені в заяві відомості, надані програмними засобами Порталу Дія. За результатами перевірки відповідності заявника умовам надання кредиту, визначеним пунктом 8 цього Порядку, приймається рішення про включення або відмову у включенні заявника до реєстрового переліку кандидатів, інформація про що передається до системи Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії. Повідомлення про прийняття відповідного рішення фінансової установи надсилається заявнику програмними засобами Порталу Дія.

Інформація про включення заявника до реєстрового переліку кандидатів розміщується наступного робочого дня на веб-сайті фінансової установи.

==== Крок 2. Отримати результат відбору переможців ====
Відбір переможців з числа кандидатів здійснюється шляхом випадкового вибору за допомогою генератора випадкових чисел із застосуванням програмного забезпечення, що відповідає вимогам законодавства щодо захисту персональних даних.

Процедура відбору здійснюється у разі потреби, але не рідше ніж один раз на чотири місяці починаючи з дня набрання чинності (04.07.2024.) постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2024 р. № 771 “Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 р. № 451” за умови фактичного надходження гранту на рахунок фінансової установи.

За результатами проведеного відбору підрозділ фінансової установи не пізніше ніж наступного робочого дня повідомляє переможцю про необхідність подання документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF/ed20250417#n43 пункті 13 Порядку].

Повідомлення надсилається одним із доступних способів, що зазначений кандидатом у заяві, зокрема засобами електронних комунікацій.

Перелік переможців проведеного відбору публікується на веб-сайті фінансової установи.

Зміни вносяться до реєстрового переліку кандидатів протягом робочого дня з моменту їх виникнення шляхом внесення інформації до реєстрового переліку кандидатів. При цьому відповідні зміни відображаються у реєстровому переліку кандидатів, що розміщуються на веб-сайті фінансової установи наступного робочого дня.

==== Крок 3. Подати пакет документів до регіонального управління фінансової установи ====
Для отримання кредиту переможець подає до регіонального управління фінансової установи '''такі документи:'''
* заяву про надання кредиту;
* копії паспортів громадянина України переможця та повнолітніх членів його сім’ї, за технічної можливості - е-паспорт, що є відображенням в електронній формі інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, документів (відомостей, даних) про реєстрацію засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія;
* у разі відсутності у паспорті громадянина України відомостей про зареєстроване місце проживання - витяг з реєстру територіальної громади (крім осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України);
* копії реєстраційного номера облікової картки платника податків або за наявності технічної можливості документів (відомостей, даних) про реєстраційний номер облікової картки платника податків засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність або відсутність у власності житла;
* документи, необхідні для визначення платоспроможності (довідку з місця роботи та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, що надаються контролюючими органами, повнолітніх членів сім’ї переможця, а також інші документи, що підтверджують доходи членів сім’ї переможця, у разі потреби);
* письмову згоду кожного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується розмір кредиту, щодо включення його у розрахунок розміру кредиту (в довільній формі);
* документи (у разі наявності), що підтверджують родинні стосунки між особами, на яких розраховується розмір кредиту, які проживають або зареєстровані разом з переможцем, за наявності технічної можливості - е-свідоцтво про народження, що є відображенням в електронній формі інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку, засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія;
* попередній договір;
* копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи переможця та відповідних довідок членів його сім’ї або за наявності технічної можливості - електронних довідок, що є відображенням велектронній формі інформації, що міститься в довідці, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік такої особи.

У разі звернення уповноваженої переможцем особи також подається документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені переможця.

'''Зверніть увагу!''' ''Якщо переможцем не подано до підрозділу фінансової установи заяву про надання кредиту з доданням відповідних документів, зазначених у цьому пункті, підрозділ фінансової установи складає акт про неявку особи та неподання заяви про надання кредиту.''

==== Крок 4. Укласти кредитний договір та отримати кредит ====
Рішення про надання кредиту приймається фінансовою установою протягом місяця з дня подання переможцем документів для отримання кредиту за умови фактичного надходження коштів гранту на рахунки фінансової установи.

Кредит надається фінансовою установою на підставі кредитного договору, до якого додаються розрахунок розміру кредиту з визначенням внеску позичальника та розрахунок щомісячних обов’язкових платежів.

== Підстави для відмови у наданні кредиту ==
У наданні кредиту відмовляється у разі, коли:

* переможець не відповідає одній або декільком умовам надання кредиту, визначеним пунктами 6-8 Порядку;
* документи для отримання кредиту не подано або подано не в повному обсязі або вони не відповідають вимогам, установленим Порядком;
* переможцем або позичальником подано документи, що містять неправдиві відомості;
* документи подано переможцем або позичальником з порушенням встановленого фінансовою установою строку їх подання, що становить не менше 30 днів.

У разі прийняття рішення про відмову в наданні кредиту підрозділ фінансової установи повідомляє в письмовій формі про це переможцю у місячний строк з моменту прийняття такого рішення. Таке рішення може бути оскаржене переможцем у встановленому законодавством порядку.

== Знищення або пошкодження об’єкта кредитування, на який надано кредит==
Призупинення сплати грошового зобов’язання (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів) за кредитним договором, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно, пошкоджене/знищене внаслідок збройної агресії рф, здійснюється в порядку та на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Законом України “Про споживче кредитування”].

Умовами призупинення сплати грошового зобов’язання за кредитним договором, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий або дачний будинок, об’єкт незавершеного житлового будівництва) є:

* нерухоме майно пошкоджено внаслідок збройної агресії рф. Під пошкодженим розуміється нерухоме майно, яке може бути відновлено виключно шляхом капітального ремонту чи реконструкції;
* нерухоме майно знищено внаслідок збройної агресії рф. Під знищеним розуміється нерухоме майно, відновлення якого шляхом поточного або капітального ремонту чи реконструкції є неможливим або економічно недоцільним.

Для призупинення сплати грошового зобов’язання за кредитним договором, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно, пошкоджене/знищене внаслідок збройної агресії рф позичальник (особа, до якої перейшли права та обов’язки позичальника) або його представник (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у період дії в Україні воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення чи скасування має право звернутися до кредитодавця або нового кредитора (далі - кредитор) '''із заявою про призупинення сплати грошового зобов’язання (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів).'''

Заява про призупинення сплати грошового зобов’язання підписується позичальником (його представником) власноручно або шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису та надається/надсилається кредитору в оригіналі, а документи, які відповідно до законодавства підтверджують факт пошкодження або знищення нерухомого майна внаслідок збройної агресії рф, оформлені відповідно до законодавства , надаються/надсилаються кредитору в оригіналі або в нотаріально посвідчених копіях.

Кредитор звільняє позичальника за договором про споживчий кредит від обов’язку сплати грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів), у тому числі нарахованого, але не сплаченого до дня отримання кредитором заяви про призупинення сплати грошового зобов’язання, з робочого дня, наступного за днем отримання кредитором заяви, на строк до дев’яностого дня включно після дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або до дня подання підтвердних документів.

Обов’язок сплати позичальником за договором про споживчий кредит поновлюється з дня отримання позичальником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від позичальника та належить до членів сім’ї позичальника, відповідно до законодавства компенсації від держави за пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії рф нерухоме майно, що було предметом забезпечення за таким договором, або відновлення такого майна за рахунок держави, але не пізніше ніж через 180 днів після дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://www.coe.int/uk/web/kyiv/facilitating-housing-solutions-for-the-war-affected-people-in-ukraine проєкту Ради Європи]''''' [https://www.coe.int/uk/web/kyiv/facilitating-housing-solutions-for-the-war-affected-people-in-ukraine '''''«Сприяння розробці житлових рішень для осіб, постраждалих від війни в Україні»''''']</center>
|}

== Див. також ==
* [[Забезпечення доступного іпотечного кредитування громадян України]]
* [[Договір іпотеки|Договір іпотек]]

== Контакти безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги [https://legalaid.gov.ua/] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі]

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад‎]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній

2025-07-17T14:54:00Z

Miklukha.Oleksandra: створено розділ про можливість отримання БПД

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.''' За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, '''трудовий стаж встановлюється''' на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

== Добровільний порядок ==
'''''За відсутності трудової книжки''''' або у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій,довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених вище документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Для підтвердження часу роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю,''''' заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 р., а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ, інших документів про сплату страхових внесків або інформації Пенсійного фонду України, про сплату страхових внесків. Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ). незалежно від суми сплачених коштів або також можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Для підтвердження часу творчої діяльності членів творчих спілок та інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок''''', приймаються довідки про період сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України. До 1 квітня 1992 року час творчої діяльності членів Спілки письменників, Спілки художників, Спілки композиторів, Спілки кінематографістів, Спілки театральних діячів, а також інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок України, але об'єднані відповідними професійними комітетами, підтверджується довідками (виписками з постанов) секретаріатів правлінь творчих спілок України про встановлення творчого стажу ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв’язку''''' приймаються:
* військові квитки;
* довідки військових комісаріатів, військових частин і установ Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС;

* довідки архівних і військово-лікувальних установ.
'''''Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов’язку,''''' зараховується до трудового стажу на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони.

Час перебування в партизанських загонах і з'єднаннях у період Другої світової війни встановлюється за довідками штабів партизанського руху або архівів (за місцем діяльності партизанських загонів і з'єднань).

'''''Для підтвердження служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції,''''' '''п'''риймаються довідки, які видаються в порядку, що визначається МВС ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти) професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі''''' підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти” приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Тривалість тимчасової непрацездатності''''', яка розпочалася в період роботи, встановлюється на підставі довідок, виданих за місцем цієї роботи ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 9 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку''''' встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю) і вік (для пристарілих і дітей з інвалідністю). Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їхніх сусідів, інших даних. '''''Документами, які підтверджують перебування на інвалідності''''', можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду України та інші документи. Документами, що підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації) та інші ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми''''' встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини – свідоцтва про смерть), а також документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала. Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, і те, що до досягнення дитиною 12-ти річного віку один з батьків не працював, у зв’язку з доглядом за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця, отриманої в порядку взаємного обміну інформацією. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 11 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю,''''' підтверджується довідками, виданими командирами (начальниками) військових частин, військово-навчальних (навчальних) закладів, підприємств, установ і організацій в порядку, що визначається Міноборони. При цьому, для дружин військовослужбовців, звільнених з дійсної військової служби до 1 січня 1990 року, період проживання з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками, які видаються військовими комісаріатами ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 13 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).
=== Правила підтвердження трудового стажу ===
Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів. Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі. У тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до трудового стажу на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками. Якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку. У тих випадках, коли в поданому документі про стаж вказано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.Також документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
=== Куди звертатися ===
Для підтвердження наявного трудового стажу звертатися до установи місця роботи, навчання, служби та до архівних установ. При отриманні всіх необхідних довідок які підтверджують відповідний стаж, звертатися до Пенсійного фонду України.
=== Особливі випадки ===
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції; стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування; стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.

У разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

За відсутності трудових книжок у осіб, які працювали у громадян за договорами (домашні робітниці, няні, секретарі, друкарки, стенографістки, сторожі, садівники, шофери та ін.), час їх роботи в домашньому господарстві підтверджується довідками профспілкових організацій, за участю яких було укладено трудовий договір між наймачем і працівником, або трудовими договорами з відміткою про їх виконання.

За відсутності у профспілкових організаціях відомостей про укладення договору про роботу у окремих громадян для підтвердження стажу приймаються довідки, видані наймачем, а у разі його смерті - одним із подружжя або іншим членом сім'ї, який проживав разом з ним у даний період (крім тих родичів, які в цей час були неповнолітні), та довідки про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Справжність підпису особи, яка видала довідку про роботу, засвідчується в установленому порядку.

Аналогічно підтверджується і стаж роботи пастухом за трудовим договором з колективом громадян - власників худоби. У тих випадках, коли трудовий договір було укладено за участю виконкомів сільських, селищних Рад, до уваги беруться видані ними довідки.

Стаж роботи громадян України за її межами підтверджується документами, легалізованими відповідно до законодавства (крім роботи на території колишнього СРСР і держав, з якими колишнім СРСР було укладено угоди про соціальне забезпечення,до укладення відповідних двосторонніх угод).
== Судовий порядок ==
За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. В такому ж порядку показаннями свідків підтверджується час роботи громадян із числа національних меншин, примусово виселених з місць постійного проживання в 30-40 роки, а також час роботи в колгоспі до 1965 року у випадках, коли неможливо одержати документи про наявний стаж роботи, незалежно від причин відсутності необхідних документів.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядку], трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

За відсутності документів про час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового утримання в період війни осіб, у тому числі дітей, примусово вивезених з тимчасово окупованої території у період Великої Вітчизняної війни, проживання в м.Ленінград в період його блокади з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р. зазначені періоди можуть бути встановлені на підставі показань одного або більше свідків, які мають у своєму розпорядженні відповідні документи (довідки, видані архівними установами, органами Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки або МВС за місцем прибуття зазначених осіб до України, евакуаційні посвідчення, мобілізаційні розпорядження тощо).
=== Вартість ===
Судовий збір сплачується відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] (далі - Закон) за подання заяви до суду про встановлення факту перебування в трудових відносинах складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 4 Закону України «Про судовий збір») - станом на 2024 рік - 605,60 грн. Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору зазначений у ст. 5 "Пільги щодо сплати судового збору" Закону.

== Контакти безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги [https://legalaid.gov.ua/] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі]

[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період

2025-06-16T14:34:55Z

Miklukha.Oleksandra: /* Види відпусток, що надаються військовослужбовцям */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/585-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від від 21 травня 2024 року № 585 "Про затвердження Порядку надання військовослужбовцям додаткової відпустки за знищену ворожу техніку"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/155-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 155 "Про затвердження Порядку відшкодування витрат, пов’язаних з перевезенням військовослужбовців та членів їх сімей, їх особистого майна залізничним, повітряним, водним і автомобільним (за винятком таксі) транспортом"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2012-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів від 01 серпня 2012 року № 702 "Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов’язків військової служби за якими пов’язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров’я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text Наказ Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
== Загальні положення ==
Право військовослужбовців на відпустки та порядок їх надання закріплено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n131 Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (далі - Закон). У всіх питаннях, які стосуються надання відпусток та не врегульовані цим Законом, необхідно керуватися [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексом законів про працю України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України "Про відпустки"].

Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізацію]] (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту [[Правовий режим воєнного стану|введення воєнного стану]] в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#n138 стаття 1 Закону України "Про оборону України"]).
== Види відпусток, що надаються військовослужбовцям ==
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються:

* щорічні відпустки:
* додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;
* творчі відпустки;
* соціальні відпустки:
* відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва);
* відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n779 (пункт 180 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153] (далі - Положення).

Види відпусток та порядок їх надання визначені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n131 10-1 Закону]:
{| class="wikitable mw-collapsible"
|-
! Вид відпустки !! Тривалість відпустки|| Особливості
|-
| '''Щорічна основна''' (п.1)||
* до 10 років становить 30 календарних днів;
* від 10 до 15 років - 35 календарних днів;
* від 15 до 20 років - 40 календарних днів;
* понад 20 календарних років - 45 календарних днів
||
* надається протягом календарного року (в особливих випадках - в першому кварталі наступного року);
* зберігається грошове і матеріальне забезпечення;
* надається грошова допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення;
* без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше 2-х діб в один кінець;
* святкові та неробочі дні при визначенні тривалості не враховуються;
*крім військовослужбовців строкової військової служби;
*'''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію''' здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30% загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу
|-
|Частина щорічної основної відпустки (п.18)
|
* не більш як 30 календарних днів з урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець
|
* '''під час дії воєнного стану може надаватися із збереженням грошового забезпечення;'''
* частинами протягом календарного року, за умови що основна безперервна її частина становитиме не менше 15 календарних днів та одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців відповідного підрозділу
|-
| '''Щорічна додаткова''' (п.4)||
* визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах;
* не може перевищувати 15 календарних днів
|| Надається військовослужбовцям, виконання обов'язків військової служби яких:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2012-%D0%BF#top пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням];
* здійснюється в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2012-%D0%BF#top особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я];
*крім військовослужбовців строкової військової служби;
*'''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, а також під час дії воєнного стану''' надання припиняється
|-
| '''[[Щорічні та додаткові відпустки|Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням]]'''|| відповідно до Закону України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 "Про відпустки"] ||
* крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу;
*надається військовослужбовцям, які успішно навчаються без відриву від служби у закладах вищої освіти за вечірньою і заочною формами навчання, не мають академічної заборгованості за минулий курс і до початку наступної сесії виконали контрольні та курсові роботи, на підставі довідки-виклику з закладу вищої освіти;
* '''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, а також під час дії воєнного стану''' надання припиняється
|-
| '''[[Соціальні відпустки. Порядок надання|Соціальні відпустки]]''' (п.8)|| відповідно до Закону України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 "Про відпустки"] ||
* крім військовослужбовців строкової військової служби;
* '''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, а також під час дії воєнного стану''' надання припиняється, крім відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами; [[Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку|відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку]] та в разі [[Відпустка без збереження заробітної до досягнення дитиною шестирічного віку|якщо дитина потребує домашнього догляду - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку]] (якщо обоє батьків є військовослужбовцями, - одному з них за їх рішенням); відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами
|-
| '''[[Щорічні та додаткові відпустки|Творчі відпустки]]''' (п.8)|| відповідно до Закону України "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Про відпустки]" ||
* крім військовослужбовців строкової військової служби;
*надається військовослужбовцю для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників тощо;
* '''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, а також під час дії воєнного стану''' надання припиняється
|-
| rowspan="5" | '''За сімейними обставинами без збереження грошового забезпечення''' (п.9)|| до 10 календарних днів
|у випадках [[Укладання та розірвання шлюбу з військовослужбовцем під час воєнного стану|укладення військовослужбовцем шлюбу]]
|-
| до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад || у випадках тяжкого стану здоров'я або смерті дружини (чоловіка), батька (матері), вітчима (мачухи), сина (дочки), пасинка (падчерки), рідного брата (рідної сестри) військовослужбовця, батька (матері) подружжя або особи, на вихованні якої перебував військовослужбовець
|-
| до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад || у випадках тяжкого стану здоров'я або смерті інших рідних
|-
| до 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад || у випадках пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім'ю військовослужбовця або рідних по крові чи шлюбу
|-
| до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад ||
* в інших виняткових випадках, коли присутність військовослужбовця в сім'ї необхідна;
* надається за рішенням командира (начальника) військової частини;
* надається один раз протягом календарного року
|-
|'''За сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення''' (п.18)
|не більш як 10 календарних днів
|
* '''під час дії воєнного стану військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу''', надається із збереженням грошового забезпечення, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше 2-х діб в один кінець
|-
| '''Інші види відпусток без збереження заробітної плати (грошового забезпечення)''' (п.10)||
* до 15 календарних днів на рік
||
* за рішенням командира (начальника) військової частини військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби;
* '''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, а також під час дії воєнного стану''' надання припиняється
|-
| '''Відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва)''' (п. 11)||
* не більше 12 місяців підряд
||
* визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва);
* із збереженням грошового та матеріального забезпечення;
* на підставі висновку військово-лікарської комісії;
* без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець
|-
|'''Додаткова відпустка за знищену техніку''' (п. 18)
|
* не більше 15 календарних днів на рік
|
* '''під час дії воєнного стану надається військовослужбовцям''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/585-2024-%D0%BF#n8 Порядку надання військовослужбовцям додаткової відпустки за знищену ворожу техніку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 21 травня 2024 р. № 585]
|-
|'''Додаткова відпустка після звільнення з полону''' (п.23)
|
* тривалістю 90 календарних днів без поділу на частини
|
* '''надається військовослужбовцям за їх бажанням із збереженням грошового забезпечення''' (крім військовослужбовців, які висловили бажання звільнитися з військової служби після звільнення з полону)
|-
|'''Відпустка військовослужбовцям строкової військової служби'''
|10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад
|
* не раніш як через 3 місяці проходження ними строкової військової служби;
* '''під час дії воєнного стану протягом календарного року''' надається відпустка загальною тривалістю 30 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
|}
== Порядок надання відпусток ==
'''Щорічна основна відпустка''' надається згідно з графіком відпусток на наступний рік, що до 1 грудня затверджується командиром (начальником), який має право надавати відпустки військовослужбовцям, і доводиться під підпис до відома кожного військовослужбовця. Такий вид відпустки надається військовослужбовцю з урахуванням необхідності підтримання постійної бойової готовності та проведення заходів з підготовки військових частин, часу використання відпусток у попередньому році, побажань і сімейних обставин військовослужбовця, висновку (постанови) військово-лікарської комісії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n779 пункт 186 Положення]).

'''Увага!''' Щорічна основна відпустка за бажанням військовослужбовця у разі несвоєчасної виплати грошового забезпечення переноситься до виплати такого забезпечення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n3095 пункт 8.10. розділу VIII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, завтердженої наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170] (далі - Інструкція).

'''Щорічні додаткові відпустки''' можуть бути використані одночасно зі щорічною основною відпусткою або в інший строк з урахуванням побажання військовослужбовців та інтересів військової служби. Їх тривалість не впливає на тривалість щорічної основної відпустки. У разі переміщення військовослужбовця по службі невикористана ним відпустка (частина відпустки) надається за новим місцем військової служби (пункт 181 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положення] ).

Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин, відпустки для лікування у зв'язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) за висновком (постановою) військово-лікарської комісії '''військовослужбовцям, відрядженим до військових частин''', задіяних до ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в антитерористичних операціях, надаються командирами таких військових частин ''за місцем тимчасового виконання службових обов’язків''. Посадова особа, яка надала такі відпустки, письмово інформує про це командира військової частини, який направив військовослужбовця у відрядження.
[[Файл:Відпустка за станом здоров'я.png|міні|Пам’ятка учасникам російсько-української війни ([https://legal100.org.ua/attractions/pam-yatka-uchasnikami-rosiysko-ukrayinskoyi-viyni/ ГО "Юридична сотня"])]]
У разі ненадання військовослужбовцям щорічних основних відпусток у зв'язку з настанням '''особливого періоду''' такі відпустки надаються у наступному році. У такому разі дозволяється за бажанням військовослужбовців об'єднувати щорічні основні відпустки за два роки, але при цьому загальна тривалість об'єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів (абзац шостий пункту 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положення]).
=== Оформлення відпустки ===
▶ Не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку відпустки, визначеного графіком відпусток, військовослужбовець подає командиру підрозділу '''[[Подання рапорту військовослужбовцем|рапорт]]''' про надання відпустки, в якому зазначається:
# вид відпустки;
# тривалість відпустки в календарних днях;
# потреба виплати грошової допомоги на оздоровлення;
# адреса, за якою буде проводитися відпустка, та контактний номер телефону для оповіщення;
# вид транспорту, обраний для слідування у відпустку, тривалість часу для проїзду до місця проведення відпустки в межах України та у зворотному напрямку, який потрібен з огляду на віддаленість місця проведення відпустки;
# пропозиція щодо тимчасового покладання на час відпустки виконання обов’язків військовослужбовця на іншу посадову особу (за потреби) (пункт 8.12. розділу VIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text Інструкції]).
▶ Рапорт військовослужбовця, підписаний командиром підрозділу, за підпорядкованістю подається для прийняття рішення командиру військової частини через штаб військової частини. Розрахунок часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, здійснює штаб військової частини з огляду на віддаленість і тривалість проїзду до місця проведення відпустки та у зворотному напрямку за видом транспорту, обраним військовослужбовцем (але не більше двох діб в один кінець), та з урахуванням пропозиції військовослужбовця. У разі проведення відпустки за кордоном час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки та назад, визначається з огляду на вид транспорту, використаного військовослужбовцем, та віддаленість від місця проходження військової служби до державного кордону України в напрямку проведення відпустки.

▶ '''Накази''' командирів (начальників) військових частин про надання щорічних основних відпусток видаються не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком відпусток строку на підставі рапорту військовослужбовця, розглянутого його прямим начальником (абзац другий пункту 188 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положення]).

▶Військовослужбовцю, який вибуває у відпустку, видається '''відпускний квиток''' встановленого зразка.

▶ Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовці зобов'язані стати на облік, а в разі вибуття - знятися з обліку в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/550-14#Text Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України].

Військовослужбовець, який не вибув до зазначеного в рапорті місця проведення відпустки або не в змозі надати підтвердження постановки на облік, прибуває до військової частини наступного дня після закінчення строку відпустки, визначеного пунктами 1, 12, 18 статті 101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/ed20220825#top Закону].

Відпустку може бути продовжено в разі затримки на шляху до місця проведення відпустки або неможливості виїзду з місця проведення відпустки внаслідок непередбачених перешкод у сполученні або через хворобу військовослужбовця, який прямує у відпустку або повертається з неї, на підставі документів, засвідчених посадовими особами - на фактичний строк затримки, що підтверджується відповідними документами. Такими документами є відповідна позначка в посвідченні про відрядження або довідка про причини затримки, отримана у військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи керівника районного (об’єднаного районного), міського (районного у місті, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та Севастополя, а в разі їх відсутності - в адміністрації шляхів сполучення або місцевій державній адміністрації чи органі місцевого самоврядування, а також необхідно повідомити про затримку командира (начальника) військової частини, в якій він проходить військову службу.
Військовослужбовцям, які перебувають у довготривалому відрядженні за межами України, крім військовослужбовців строкової військової служби, дозволяється за їх бажанням '''об'єднувати щорічні основні відпустки за два роки'''. У цьому разі загальна тривалість об'єднаної відпустки '''не може перевищувати 90 календарних днів'''.

'''<big>Важливо!</big>''' Військовослужбовцям, які захворіли під час щорічної основної або щорічної додаткової відпустки, зазначена відпустка продовжується після одужання на кількість невикористаних днів цієї відпустки на підставі довідки закладу охорони здоров'я, завіреної керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

'''<big>Увага!</big>''' У рік звільнення військовослужбовців зі служби в разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
== Порядок відкликання з відпусток військовослужбовців в особливий період ==
Відкликання військовослужбовців із щорічних основних відпусток '''дозволяється лише у разі''' '''оголошення мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях''', а в інших випадках - за рішенням Міністра оборони України, керівників центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, керівників правоохоронних органів та керівників розвідувальних органів України, їх заступників та начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, а також командувачів відповідних військових формувань, які за посадою не є керівниками центральних органів виконавчої влади ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n131 пункт 16 статті 101 Закону] ).

Підставою для прийняття таких рішень є необхідність виконання невідкладного завдання, про яке не було і не могло бути відомо під час надання щорічної основної відпустки, за умови неможливості виконання такого завдання іншою уповноваженою на це особою. Виконання такого рішення здійснюється '''наказом''' посадової особи, яка направила військовослужбовця у щорічну основну відпустку. Посадова особа, яка видала наказ про відкликання із щорічної основної відпустки, з використанням засобів зв'язку повідомляє військовослужбовцю про прийняте рішення не пізніше ніж за п'ять календарних днів до такого відкликання, якщо її тривалість не менше п'яти днів. У день прибуття військовослужбовця до місця проходження військової служби посадова особа, яка видала наказ про відкликання з відпустки, ознайомлює військовослужбовця з цим наказом в установленому порядку (пункт 1921 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положення]).

У разі неможливості прибути до місця проходження військової служби у зв'язку із погіршенням стану здоров'я чи за наявності інших обставин, що ускладнюють прибуття, військовослужбовець повідомляє про виникнення таких обставин з використанням засобів зв'язку особі, яка видала наказ про відкликання, або безпосередньому командиру (начальнику). Після закінчення відпустки військовослужбовець повинен подати документи, що підтверджують обставини ускладнення прибуття до місця служби у зв'язку з відкликанням з відпустки.

У разі відкликання військовослужбовця із щорічної основної відпустки невикористана її частина надається йому, як правило, в поточному році. Якщо невикористана частина відпустки становить 10 календарних днів і більше, військовослужбовцю оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад в межах України, але не далі пункту перебування, з якого його було відкликано.
== Зразки документiв ==
* [https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/ Рапорт про звільнення за станом здоров’я]
*[https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/ Рапорт на отримання відпустки за сімейними обставинами]
*[https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/ Рапорт про продовження щорічної відпустки у зв’язку із захворюванням]
*[https://pravo-ua.com/project/zvilnennya/ Зразок рапорту про надання відпустки] (Волонтерський рух "Адвокати ЗСУ")
*[https://storage.googleapis.com/b-legal-navigator/zrazok_raport_na_shhorichnu_vidpustku_forma_dlya_zapovnennya_v5_35855b66fa/zrazok_raport_na_shhorichnu_vidpustku_forma_dlya_zapovnennya_v5_35855b66fa.pdf Рапорт про надання частини щорічної відпустки]
*[https://storage.googleapis.com/b-legal-navigator/Raport_vidpustka_za_simejnimi_obstavinami_odruzhennya_1fc42479e3/Raport_vidpustka_za_simejnimi_obstavinami_odruzhennya_1fc42479e3.pdf Рапорт на отримання відпустки за сімейними обставинами у зв'язку з одруженням]
== Корисні посилання ==
* [https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/07/pamyatka_uchasnyka_viyny_2022-27-06_WEB-2.pdf Пам’ятка учасникам російсько-української війни] (громадська організація "Юридична сотня")
* [https://www.mil.gov.ua/content/files/Poradnik_14.06.2021_kontr.pdf Порадник командирам (начальникам) з питань роботи з персоналом Збройних Сил України] (Методичний посібник Науково-методичного центру кадрової політики Міністерства оборони України)
*[https://www.mil.gov.ua/content/social_adaptation/osnovni_prava_vs_2020.pdf Основні права військовослужбовців]
*[http://centre7.org.ua/korysni-porady/ato/pravo-viys-kovosluzhbovtsiv-na-vidpustky-ta-poriadok-ikh-nadannia/#:~:text=%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%89%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F,%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%E2%80%93%2045%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2 Право військовослужбовців на відпустки та порядок їх надання]
== Контакти безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
== Див. також ==
* [[Подання рапорту військовослужбовцем]]
* [[Щорічні та додаткові відпустки]]
* [[Додаткові відпустки військовослужбовцям у зв'язку з навчанням]]

* [[Соціальні відпустки. Порядок надання]]

* [[Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку]]
[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія:Військова служба‎]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Визнання права власності на квартиру у зв’язку із втратою правовстановлюючого документу

2025-06-05T13:33:26Z

Miklukha.Oleksandra: додано судову практику та нормативно-правовий документ

===== Нормативні документи =====
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45910640 Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року № 6-318цс15]
== Як скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду ==
Статтею 392 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі, - ЦК України) передбачено, що '''власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності''', якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також '''у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності'''.

В той же час, згідно частиною четвертою статті 263 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 7 ч. 1 Розділу XIII /ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ/ [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, - суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

'''''Таким чином, висновки щодо застосування норми права, викладені в рішенні Верховного Суду України підлягають застосуванню судами.'''''

З Правової позиції викладеної в [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45910640 постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року № 6-318цс15] (№ в ЄДРСР 45910640) випливає наступне:

''“'''за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред’явлено''', по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, '''якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.'''''
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
'''Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності – це певний юридичний склад, з яким закон пов’язує виникнення в особи суб’єктивного права власності на певні об’єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об’єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України'''.”

Згідно вимог установлених частиною першою статті 30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], - '''позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна''' або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Позовна заява повинна бути оформлена в відповідності до вимог, що викладені в статтях 175-177 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

'''При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються''' (п. 3 ч. 3 ст. 175, п. 2 ч. 1 ст. 176 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).

== Сплата судового збору за подання позову про визнання права власності на квартиру ==
'''Згідно пункту 2 частини першої статті 176 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається - вартістю майна.''' Вказане передбачає подання відповідних даних (доказів) щодо визначення вартості майна, зокрема такі дані можуть міститись в звіті про оцінку майна, технічній характеристиці на квартиру,тощо.

Відповідно до пункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана:
* юридичною особою - становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
* фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

===== У відповідності до частини першої статті 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Зразок позовної заяви про визнання права власності на квартиру з звязку із втратою правовстановлюючих документів =====
https://docs.google.com/document/d/1wAaruASEiE6244rbKrq-octWYeMW3b8X/edit

== Отримання безоплатної правничої допомоги ред.ред. код ==
Для отримання безоплатної правничої допомоги https://legalaid.gov.ua/<nowiki/>(правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на мапі)

== Судова практика ред.ред. код ==

Судове рішення № 119602371, 05.06.2024, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/119602371/

Судове рішення №644/312/19, 03.04.2029, Орджонікідзевський районний суд міста Харків<nowiki/>https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/80941386
[[Категорія:Житлове право]]

Відновлення учасникам війни пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами

2025-05-20T07:12:49Z

Miklukha.Oleksandra: редагування інформацію про те, де саме подавати заяву на отримання пільг

== Нормативна база ==
<div align="justify">
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2017-14#Text Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1041-2022-%D0%BF#n216 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2022 року № 1041 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 373 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-18#Text Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018]
</div>
== Особливості надання учасникам війни пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами ==
Відповідно до ч. 2 статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n39 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] '''ветеранами війни є учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2017-14#Text Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»] пільги на оплату житлово-комунальних послуг, в тому числі електроенергії, спожитої на комунально-побутові потреби, є видом державних соціальних гарантій, які визначаються законами України.

Встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] є одним із засобів реалізації державою конституційного обов’язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей.

Пунктами 4, 5, 6 частини 1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n335 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] учасникам війни надані такі пільги на оплату за користування житлово-комунальними послугами:
*50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
*50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);
*50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
'''Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону], надаються учасникам війни та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.'''

Площа житла, на яку нараховується 50-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону], визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати.
== Порядок надання учасникам війни пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#Text Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 (далі - Реєстр)] особи, які мають право на пільги повинні бути включені до Реєстру. Держателем Реєстру є Мінсоцполітики.

До Реєстру про пільговиків вноситься така інформація - прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають про це відмітку в паспорті громадянина України) (далі - реєстраційний номер облікової картки платника податків), адреса задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) або адреса фактичного місця проживання), реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика.

Інформація про осіб, які мають право на пільги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], вноситься до Реєстру диференційовано з урахуванням належності особи до визначеної підкатегорії.

У разі втрати в установленому порядку права на пільги особами, зазначеними в цьому пункті, відповідна інформація вноситься до Реєстру, за поданням органу, уповноваженого на встановлення та позбавлення відповідного статусу, за формою, визначеною в додатку 1.

'''''Для включення до Реєстру інформації про пільговика такий пільговик (крім педагогічних, медичних та фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин і працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу) подає:'''''
* заяву за формою, встановленою Мінсоцполітики;
* копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім’ї на пільги (з пред’явленням оригіналів зазначених документів - посвідчення учасника бойових дій, інваліда війни, члена загиблого військовослужбовця тощо);
* копію документа, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), зокрема копію, надану в електронному вигляді (за наявності в одержувача інформації технічної можливості провести перевірку відповідності реєстраційних даних фізичної особи за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації);
* копію паспорта громадянина України / свідоцтва про народження (на вибір) із внесеними даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків або з відповідною відміткою у разі, коли особа через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків;
* паспорт, документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
* інформацію про характеристику житла і послуги, щодо отримання яких він має право на пільги та якими користується;
* будь-який офіційний документ, що підтверджує фактичне місце проживання (за потреби).
У разі коли пільговик з поважних причин (хвороба, інвалідність тощо) самостійно не може звернутися до уповноваженого органу, цей орган вживає заходів до включення інформації про нього до Реєстру.

Якщо під час наповнення Реєстру використовується інформація з інших баз даних щодо персоніфікованого обліку громадян, до Реєстру включається інформація про пільговика без його особистої участі (за винятком інформації, що міститься у базі персональних даних - Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків).

Облік пільговиків у Реєстрі ведеться по зареєстрованому місцю проживання.

Надання пільг по фактичному місцю проживання, як виняток, можливе в окремих випадках лише за рішенням комісії з питань призначення пільг при органах місцевого самоврядування.

У разі зміни зареєстрованого (задекларованого) або фактичного місця проживання пільговик або його законний представник повинен повідомити про це письмово:

Орган Пенсійного фонду України, де вносяться відповідні зміни до Реєстру.

Відомості, зазначені в документах, що додаються до заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з відповідними центральними органами виконавчої влади.

Пільги на оплату житлово-комунальних послуг надавались у грошовій безготівковій (до грудня 2022 р. включно) або готівковій формі .
*'''безготівкова форма''' - такі пільговики платять, як і раніше, частину платежу, а суму пільги за них перерахує Ощадбанк (за наявності даних про номер мобільного телефону пільговик отримає інформаційне повідомлення від банку про здійснені платежі);

* '''готівкова форма''' - виплата здійснюється у готівковій формі у вказаний в заяві спосіб (банк або пошта). У разі отримання готівки пільговик повинен сплатити спожиті послуги повністю.
Із січня 2023 року пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються виключно у грошовій готівковій формі органами Пенсійного фонду України.

=== В Україні запровадили експериментальний проект для спрощення звернення за пільгою на оплату житлово-комунальних послуг (ЖКП) для ветеранів війни. ===
За цим проектом можна подавати одну спрощену заяву про взяття на облік та про надання пільг ветеранові через портал електронних послуг Пенсійного фонду України

Цією можливістю можуть скористатися й учасники бойових дій, і особи, що отримали інвалідність унаслідок війни, і учасники війни. Не має значення, чи людина звільнилась зі служби, чи продовжує її, вона все одно має право на отримання пільг.

Заповнити заяву нескладно, оскільки дані збираються через електронну інформаційну взаємодію між державними реєстрами. Крім того, заяву на призначення пільг можуть подавати члени родини ветерана. Для цього слід долучити документ, який підтверджує ваш родинний зв’язок або підтверджує законність представлення інтересів пільговика. Це можуть бути свідоцтво про одруження, свідоцтво про народження, пенсійне посвідчення чи рішення суду про призначення опікуна.

Для подання онлайн заяви через веб-портал необхідні такі кроки:

* Заходимо на веб-портал Фонду (https://portal.pfu.gov.ua/ ) й авторизуємось за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП);
* В особистому кабінеті на панелі зліва в розділі «Комунікації з ПФУ» обираємо – «Заява на житлову субсидію чи пільгу»;
* Ознайомлюємось з інформацією у вікні та натискаємо «Продовжити»;
* Обираємо опцію «Заява про взяття на облік ветерана війни і надання йому пільг за експериментальним проектом»;
* Для заповнення онлайн-форми, що з’явиться на екрані: зазначаємо особу, яка подає заяву, загальну інформацію про людину, яка претендує на пільги (паспортні та адресні дані), додаємо дані документів про пільги, інформацію про банківські реквізити, звертаючи увагу на підказки, які дає система;
* Перед формуванням заяви та надсиланням її до ПФУ, за допомогою опції «Додати файл», прикріпляємо скановані копії документів, які можуть впливати на пільгу (за наявності).
* Надаємо згоду на обробку персональних даних, та натискаємо кнопку «Сформувати заяву»; Потім тиснемо «Підписати та відправити в ПФУ».

Про результат розгляду заяви про призначення пільги можна дізнатись у розділі «Мої звернення» — «Статус звернення».

Також, оформити заяву на пільгу для сплати ЖКП можна й іншими способами:

* безпосередньо у сервісному центрі Пенсійного фонду України;
* звернутися також до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або ж обласної та Київської держадміністрації (військової адміністрації);
* звернутися до посадової особи центру надання адміністративних послуг;
* надіслати поштою.

== Відновлення учасникам війни пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами ==
Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов’язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] передбачено надання особам, які мають статус учасника війни, право пільги. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту.

Однак, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 №389], затверджений Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї. Вказаним Порядком визначено механізм надання пільг окремим категоріям громадян з оплати житлово-комунальних послуг, послуг зв`язку, придбання твердого побутового палива та скрапленого газу за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Водночас рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-18#Text Рішенням Конституційного Суду від 18.12.2018 № 12-р/2018] визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) норми Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VІІІ, якими внесено зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема щодо: надання учасникам війни пільг з оплати житлово-комунальних послуг, твердого палива, скрапленого газу залежно від сукупного доходу сім`ї; скасування пільгового проїзду учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, особам, на яких поширюється чинність Закону, а також компенсації вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Зазначені норми, що визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Для відновлення конституційних прав учасників війни, необхідно внести зміни до Закону та вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України. Однак на теперішній час зміни не внесені. За таких підстав є необхідність у зверненні до суд за захистом своїх прав.

Тобто, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-18#Text Рішенням Конституційного Суду від 18.12.2018 № 12-р/2018] визнано такою, що не відповідає Конституції (є неконституційною) частину шосту статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n335 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], якою встановлено, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Відповідно до статті 151-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n5292 Конституції України] '''рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.'''

'''Отже, з 19.03.2019 положення частини шостої статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n335 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] втрачають чинність і не підлягають застосуванню.'''

Відповідно особи, які мають статус учасники війни та позбавлені 50-відсоткової знижки на оплату житлово-комунальних послуг, мають право звернутися до уповноваженого органу (управління соціального захисту населення) із заявою про нарахування передбачених чинним законодавством пільг на отримання 50-ти відсоткової знижки з оплати житлово-комунальних послуг.
==Захист прав в судовому порядку==
У випадку відмови уповноваженого органу (управління соціального захисту населення) в нарахуванні пільг на оплату житлово-комунальних послуг, з підстав застосування положень частини шостої статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n335 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] особа, яка має статус учасника війни, має право звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Згідно статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9560 Кодексу адміністративного судочинства України] кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною другою статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4223 Конституції України] передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9497 Кодексу адміністративного судочинства України] визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9590 Кодексу адміністративного судочинства України] розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини 1 статті 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10117 Кодексу адміністративного судочинства України] кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а ч. 2 статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 139 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10529 Кодексу адміністративного судочинства України] при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88744254 Постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2020 у справі №200/11003/19-а]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/88744254 Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суд від 22.09.2021]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Шлюб, який є недійсним. Визнання шлюбу недійсним за рішенням суду

2025-03-05T09:18:38Z

Miklukha.Oleksandra: /* Шлюб, який є недійсним */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11]
== Шлюб, який є недійсним ==
Недійсним є шлюб (стаття 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]):

1. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.

2. Недійсним є шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою.

3. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.

4. За заявою особи орган державної реєстрації припиняє (визнає недійсною) дію актового запису про шлюб, зареєстрований з особами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті.

5. Якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до припинення (визнання недійсною) дії актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу.

6. Дія актового запису про шлюб припиняється (визнається недійсною) незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб (частини перша - третя цієї статті), а також від розірвання цього шлюбу.

За наявності наведених підстав визнання недійсності шлюбу у судовому порядку не вимагається, анулювання актового запису про реєстрацію шлюбу проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі його висновку або висновку дипломатичного представництва або консульської установи України.
== Визнання шлюбу недійсним за рішенням суду ==
При розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов'язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним.

За рішенням суду недійсним визнається шлюб, який був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності (стаття 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).

За рішенням суду недійсним може бути визнаний шлюб, якщо він був зареєстрований між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частиною п'ятою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]:
* особи, які є родичами прямої лінії споріднення.
* рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька.
* двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.
* усиновлювач та усиновлена ним дитина.
* з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків(стаття 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України])
* з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано [[Надання права на шлюб неповнолітній особі|права на шлюб]] (стаття 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).
== Позов про визнання шлюбу недійсним ==
Визнання шлюбу недійсним здійснюється у порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовного провадження]] за правилами, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільним процесуальним кодексом України].

Позов про визнання шлюбу недійсним може бути поданий дружиною або чоловіком, іншими особами, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьками, опікуном, піклувальником дитини, опікуном недієздатної особи, прокурором, органом опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text (стаття 42 Сімейного кодексу України).]

За подачу до суду позову про визнання шлюбу недійсним позивачу, якщо він не належить до осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору, потрібно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text (підпункт 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»),] тобто 1211,20 грн. (у 2025 році).
== Шлюб, який не може бути визнаний недійсним ==
Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі:
* вагітності дружини,
* народження дитини в усиновлювача та усиновленої ним дитини, двоюрідних брата та сестри, тітки, дядька та племінника, племінниці, в особи, яка не досягла шлюбного віку,
* якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб.
== Правові наслідки недійсності шлюбу ==
Недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, а також прав та обов'язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.

Майно, набуте особами протягом недійсного шлюбу, вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності, при цьому розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами (частина 2 статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).

Аліменти за останні три роки, які особа одержала від того, з ким вона була в недійсному шлюбі, підлягають поверненню (частина 3 статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).

Особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв'язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання у ньому і може бути виселена (частина 4 статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).

Особа, яка у зв'язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави (частина 5 статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).

Правові наслідки недійсності шлюбу, встановлені частинами другою - п'ятою статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України], застосовуються до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або) від органу державної реєстрації актів цивільного стану.
== Особливі правові наслідки недійсності шлюбу ==
Якщо особа не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, вона має право на
* поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя;
* на проживання у житловому приміщенні, в яке вона поселилася у зв'язку з недійсним шлюбом;
* на аліменти;
* на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу.
== Результат судового розгляду ==
Шлюб визнається недійсним з метою досягнення для заінтересованої особи позитивного результату, зокрема при визнанні права на спадщину, при поділі майна, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя, при позбавленні права користування житлом тощо.

=== Судова практика: ===

* [https://opendatabot.ua/court/102010360-5b1f78d4b671e5bfc9ad8d9673e5d2ed Постанова КЦС ВС від 14.12.2021 у справі № 761/16077/19 - Види недійсних шлюбів]
* [https://opendatabot.ua/court/98267240-a53d74c3b1ea7d8ed7cb35891fa3eaf7 Постанова КЦС ВС від 01.07.2021 у справі № 295/472/18 - Фіктивність шлюбу]
* [https://opendatabot.ua/court/113676604-aa13c339be00dc41c58158e70666f73f Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19.09.2023 року у справі №393/530/23 - Про визнання шлюбу недійсним]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/109395247 Постанова КЦС ВС від 06.03.2023 у справі № 396/579/21 - Хто належний відповідач за вимогою про визначення шлюбу недійсним]

== Див. також ==
* [[Порядок розірвання шлюбу]]
* [[Вибір прізвища при розірванні шлюбу]]
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Суди]]

Шлюб, який є недійсним. Визнання шлюбу недійсним за рішенням суду

2025-03-04T14:58:10Z

Miklukha.Oleksandra:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11]
== Шлюб, який є недійсним ==
Недійсним є шлюб (стаття 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]):
# зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
# зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;
# зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.
За наявності наведених підстав визнання недійсності шлюбу у судовому порядку не вимагається, анулювання актового запису про реєстрацію шлюбу проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі його висновку або висновку дипломатичного представництва або консульської установи України.
== Визнання шлюбу недійсним за рішенням суду ==
При розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов'язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним.

За рішенням суду недійсним визнається шлюб, який був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності (стаття 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).

За рішенням суду недійсним може бути визнаний шлюб, якщо він був зареєстрований між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частиною п'ятою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]:
* особи, які є родичами прямої лінії споріднення.
* рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька.
* двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.
* усиновлювач та усиновлена ним дитина.
* з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків(стаття 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України])
* з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано [[Надання права на шлюб неповнолітній особі|права на шлюб]] (стаття 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).
== Позов про визнання шлюбу недійсним ==
Визнання шлюбу недійсним здійснюється у порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовного провадження]] за правилами, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільним процесуальним кодексом України].

Позов про визнання шлюбу недійсним може бути поданий дружиною або чоловіком, іншими особами, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьками, опікуном, піклувальником дитини, опікуном недієздатної особи, прокурором, органом опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text (стаття 42 Сімейного кодексу України).]

За подачу до суду позову про визнання шлюбу недійсним позивачу, якщо він не належить до осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору, потрібно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text (підпункт 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»),] тобто 1211,20 грн. (у 2025 році).
== Шлюб, який не може бути визнаний недійсним ==
Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі:
* вагітності дружини,
* народження дитини в усиновлювача та усиновленої ним дитини, двоюрідних брата та сестри, тітки, дядька та племінника, племінниці, в особи, яка не досягла шлюбного віку,
* якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб.
== Правові наслідки недійсності шлюбу ==
Недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, а також прав та обов'язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.

Майно, набуте особами протягом недійсного шлюбу, вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності, при цьому розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами (частина 2 статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).

Аліменти за останні три роки, які особа одержала від того, з ким вона була в недійсному шлюбі, підлягають поверненню (частина 3 статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).

Особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв'язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання у ньому і може бути виселена (частина 4 статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).

Особа, яка у зв'язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави (частина 5 статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).

Правові наслідки недійсності шлюбу, встановлені частинами другою - п'ятою статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України], застосовуються до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або) від органу державної реєстрації актів цивільного стану.
== Особливі правові наслідки недійсності шлюбу ==
Якщо особа не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, вона має право на
* поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя;
* на проживання у житловому приміщенні, в яке вона поселилася у зв'язку з недійсним шлюбом;
* на аліменти;
* на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу.
== Результат судового розгляду ==
Шлюб визнається недійсним з метою досягнення для заінтересованої особи позитивного результату зокрема при визнанні права на спадщину, при поділі майна, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя, при позбавленні права користування житлом тощо.

=== Судова практика: ===

* [https://opendatabot.ua/court/102010360-5b1f78d4b671e5bfc9ad8d9673e5d2ed Постанова КЦС ВС від 14.12.2021 у справі № 761/16077/19 - Види недійсних шлюбів]
* [https://opendatabot.ua/court/98267240-a53d74c3b1ea7d8ed7cb35891fa3eaf7 Постанова КЦС ВС від 01.07.2021 у справі № 295/472/18 - Фіктивність шлюбу]
* [https://opendatabot.ua/court/113676604-aa13c339be00dc41c58158e70666f73f Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19.09.2023 року у справі №393/530/23 - Про визнання шлюбу недійсним]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/109395247 Постанова КЦС ВС від 06.03.2023 у справі № 396/579/21 - Хто належний відповідач за вимогою про визначення шлюбу недійсним]

== Див. також ==
* [[Порядок розірвання шлюбу]]
* [[Вибір прізвища при розірванні шлюбу]]
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом

2024-12-09T12:48:39Z

Miklukha.Oleksandra: /* Порядок оформлення права власності на земельну ділянку */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''зупиняється''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.''' Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначена норма скасовується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діятиме загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.
|}
== Загальні положення та черги спадкування ==
'''Спадкування''' - перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 частина перша статті 1225 ЦК України)].

Спадкування земельної ділянки здійснюється за [[Спадкування за законом|законом]] або [[Спадкування за заповітом|заповітом]]. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті.Заповідач може призначити одну або кілька фізичних осіб,незалежно від нвявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриттяспадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його [[Як визнати заповіт недійсним|недійсним]], неприйняття спадщини або [[Відмова від прийняття спадщини|відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом]], а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала.

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] '''встановлені наступні черги:'''

▷ ''1 черга'': діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

▷ ''2 черга'': рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

▷ ''3 черга'': рідні дядько та тітка спадкодавця.

▷ ''4 черга'': особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

▷ ''5 черга'': інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 (частина перша статті 1241 ЦК України)].

До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість [[Скасування заповіту, внесення до нього змін. Складення заповіту, яким змінено обсяг спадщини без зміни спадкоємця. Заповідальний відказ|заповідального відказу]], встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 частина друга статті 1241 ЦК України)].

Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 частина третя статті 1241 ЦК України)].
==Порядок оформлення права власності на земельну ділянку ==
Для оформлення право власності на земельну ділянку у порядку спадкування, спадкоємцю, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно подати державному або приватному нотаріусу, або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування '''заяву про прийняття спадщини.''' Відповідно дочастини другої статті 1269 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] '''заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто'''. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.

Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.
{| class="wikitable"
|+
!Знайти адресу необхідної державної нотаріальної контори, або ж нотаріуса зручно, здійснивши пошук в [https://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx Єдиному реєстрі нотаріусів].
|}
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлює '''шестимісячний строк''' для прийняття заяви про прийняття спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 частина перша статті 1270 ЦК України)]. Такий строк обраховується '''з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого вона [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|оголошується померлою]]'''. Якщо спадкоємці пропускають зазначений шестимісячний строк, у таких випадках цей строк може бути поновлений судом, але пропущений строк має бути лише з поважних причин.

'''Детальніше див.:''' [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]].

Заява про прийняття спадщини є необхідною лише в тому випадку, якщо спадкоємець не проживав постійно разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини. '''Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину''', якщо протягом строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 1270 ЦК України], він не заявив про відмову від неї.

Далі необхідно з’ясувати чи [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі|внесені відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру]], а також про наявність документів, що підтверджують право власності померлого на земельну ділянку, чи присвоєний земельній ділянці [[Порядок отримання кадастрового номеру|кадастровий номер]]. Якщо є державний акт на ім’я померлого, але кадастровий номер земельній ділянці не присвоєний, або ж кадастровий номер присвоєно, але відомості про земельну ділянку у електронній системі Державного земельного кадастру відсутні, необхідно виготовити технічну документацію з [[Встановлення меж земельної ділянки|відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)]].

'''Важливо!''' Відповідно до частини четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#n101 статті 13 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] у разі, якщо до 1 січня 2028 року власник паю або його спадкоємець не оформить право власності на цю земельну ділянку, він вважатиметься таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. До цього часу ділянка буде вважатись "незатребуваною". Після 1 січня 2028 року незатребувані ділянки будуть визнані безхазяйними. Їх передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані. Проте, якщо власник невитребуваної земельної ділянки або його спадкоємець пропустить строк оформлення земельної ділянки з поважної причини, він може подати [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позов до суду]] про визначення додаткового строку для оформлення.
Земельну ділянку необхідно [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі|зареєструвати у Державному земельному кадастрі]] та як результат – отримати Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Для цього слід звернутись до [https://land.gov.ua/terorhany/ територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)] в районі (місті).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Інформація щодо землевпорядних організацій, які займаються виготовленням технічної документації є в [https://land.gov.ua/terorhany/ територіальних органах Держгеокадастру]. Зверніть увагу, що виконавцем робіт у обраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. [https://land.gov.ua/kvalifikatsiina-komisiia/#tab7 Перелік таких осіб] розміщений на офіційному сайті Держгеокадастру. Без наявності такого сертифікату у виконавця робіт технічна документація буде вважатись недійсною і державну реєстрацію земельної ділянки здійснено не буде.
Складання технічної документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник має визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати та скласти кадастровий план земельної ділянки. При потребі, землевпорядник відновить межові знаки. Технічна документація виконується у паперовій формі та на електронних носіях. Вартість, строки виконання робіт та інші умови повинні бути передбачі в договорі, який замовник має укласти із землевпорядною організацією.
Зверніть увагу на те, щоб в договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! Строк виконання робіт згідно законодавства '''не може перевищувати 6 місяців'''.
|}
'''Після спливу 6-місячного строку''' з дня смерті спадкодавця, необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини, із заявою про видачу '''свідоцтва про право на спадщину.'''
До даної заяви необхідно додати наступні документи:
*документи, що посвідчують особу спадкоємця (паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків);
*свідоцтво про смерть спадкодавця;
*документи, що підтверджують родинний зв'язок спадкоємця зі спадкодавцем (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження);
*оригінал документів, які підтверджують право власності спадкодавця на земельну ділянку (державний акт на право власності на земельну ділянку);
*довідку про [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|нормативну грошову оцінку земельної ділянки]] та витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, які видаються відділами Держгеокадастру.
Відповідно до підпункту 4.21 пункту 4 глави 10 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5] (далі - Порядок), видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Нотаріус також перевіряє чи не перебуває земельна ділянка під арештом. Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Якщо спадкоємцем подано всі необхідні документи, то нотаріус видає '''Свідоцтво про право на спадщину,''' а також '''реєструє право власності спадкоємця у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.''' З цього моменту особа є повноправним власником успадкованої земельної ділянки.
==Визнання права власності на успадковану земельну ділянку в судовому порядку==
Оформити право власності на земельну ділянку в порядку спадкування можливо лише у разі, якщо право власності на неї було оформлено спадкодавцем належним чином, іншими словами якщо є документ, який підтверджує зазначене право власності (правовстановлюючий документ). Часто трапляється, що документ на право власності на земельну ділянку у спадкодавця був не оформлений належним чином або ж втрачений.

У разі відсутності у спадкоємця правовстановлюючих документів на земельну ділянку нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить '''постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії''' (пункт 3 глави 13 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку]).

У такому разі спадкоємцю для оформлення спадщини на земельну ділянку необхідно звернутися із '''позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування''' до суду за місцем знаходження спадкового майна (земельної ділянки).
*[[:Файл:Позовна заява про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку.docx|'''Зразок позовної заяви''' '''про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування''']]
Подаючи позов про визнання права власності '''ставку судового збору''' необхідно обраховувати за позов майнового характеру, виходячи із розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки (ціна позову). Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі - '''''1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''''

За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"] якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Після розгляду справи судом та набрання рішенням суду законної сили необхідно '''звернутися до державного реєстратора нерухомого майна та зареєструвати право власності на земельну ділянку.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text пункту 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
==Земельна ділянка успадкована у спільну власність==
Якщо земельну ділянку успадковують одночасно декілька осіб, зазначена земельні ділянка успадковується у спільну власність. У майбутньому земельна ділянка може бути поділена між ними за відповідним цивільно-правовим договором. Але необхідно зазначити, що поділ успадкованої земельної ділянки між спадкоємцями можна здійснювати лише після оформлення спадщини і державної реєстрації права спільної власності спадкоємців на земельну ділянку. До видачі свідоцтва про право на спадщину, спадкоємці можуть домовитись, що успадкована земельна ділянка має у повному обсязі належати одному з них.

Для цього інші спадкоємці можуть відмовитись від спадщини на його користь. Але законодавством встановлені наступні вимоги щодо відмови від спадщини:
*спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом;
*спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги;
*має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.
==Спадкування земельної ділянки, що знаходиться в оренді==
Частиною 4 ст. 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі»] визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря '''не є підставою для зміни умов або припинення договору''', якщо інше не передбачено [[Договір оренди земельної ділянки|договором оренди землі]].

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов’язана повідомити про це її користувачів із зазначенням:
кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;
найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім’я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;
місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;
платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
Отже, успадкувавши земельну ділянку, спадкоємець приймає на себе не тільки право власності на нього, а й права і обов'язки, що виникли у спадкодавця за договором. Тобто, якщо в укладеному договорі оренди не зазначено, що смерть орендодавця є підставою для припинення дії договору, то '''він продовжує діяти до закінчення строку''', на який його укладено та не потребує переукладення. Причому, до закінчення терміну оренди новий власник не має права в односторонньому порядку розірвати договір.

Після переоформлення права власності на земельну ділянку, спадкоємець за погодженням з орендарем може внести зміни в чинний договір оренди. Для зміни договору орендарю необхідно надати копію свідоцтва про право на спадщину, копію державного акта та копію документів, що засвідчують особу нового власника земельної ділянки, підписати додаткову угоду до договору і обов'язково її зареєструвати. Замість копії державного акта можна надавати витяг з Державного земельного кадастру. Орендна плата за користування земельною ділянкою має бути виплачена спадкоємцю у повному обсязі згідно з умовами договору оренди, але тільки після переоформлення права власності на земельну ділянку.
==Судова практика==
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/88834165?_ga=2.114992846.898590074.1627629801-665374435.1600152972 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 178/982/18]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94148625 Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14 січня 2021 року у справі № 702/45/20]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95285773 Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 березня 2021 року № 629/3853/20]
[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Право власності на майно]]

Визнання шлюбу недійсним

2024-10-23T14:03:49Z

Miklukha.Oleksandra:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
== Недійсність шлюбу ==
Недійсність шлюбу - це форма відмови держави від визнання укладеного шлюбу як юридично значущого акту, виражена в рішенні суду, винесеному в порядку цивільного судочинства у зв'язку з порушенням встановлених законом умов укладання шлюбу, що є за своєю суттю заходом захисту.
=== Підстава недійсності шлюбу ===
Підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24-26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] 
Коло підстав, коли шлюб є недійсним (Стаття 39 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]): 
1. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі. 
Перебування хоча б однієї особи у іншому зареєстрованому шлюбі, яка одночасно зареєструвала повторний шлюб, є підставою недійсності названого повторного шлюбу. Зареєстрований повторний шлюб, у разі існування попереднього, "стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу". Документами, що свідчать про припинення попереднього шлюбу є: свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть одного із подружжя, рішення суду про оголошення особи, яка була чоловіком (дружиною) померлою, рішення суду про визнання шлюбу недійсним. 
2. Недійсним є шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою
Родичами про прямій лінії споріднення є особи, які походять один від одного: батьки і їх діти, дід, баба та їх внуки. Щодо поняття "рідний" брат та сестра, слід зазначити, що поняття рідні брати та сестри охоплюють споріднення як повнорідних, так і неповнорідних братів та сестер. Відповідно до положень ст. 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] у шлюбі між собою не можуть перебувати як повнорідні, так і неповнорідні брат та сестра. Названою статтею визначено, що повнорідними є брати та сестри, які мають спільних батьків, а неповнорідними є брати, які мають спільну матір або спільного батька. 
3. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.
Недійним є також шлюб з особою, яка визнана у законному порядку, тобто за рішенням суду, до реєстрації шлюбу недієздатною, причому рішення суду про визнання особи недієздатною на момент реєстрації шлюбу має набути законної сили (ст. 236 - 241 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]). 
=== Куди звернутися ===
За письмовою заявою заінтересованої особи орган державної реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про шлюб, зареєстрований з особами, зазначеними у ч.1-3 статті 39 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України].
== Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду ==
Стаття 40 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] визначає підстави за яких шлюб визначається недійсним за рішенням суду. 
1. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка.

Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства. 
2. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності.
Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.

3. Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.
=== Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду ===
Відповідно до статті 41 Сімейного Кодексу шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:

* між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частини 5 статті 26 Кодексу;
* між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;
* з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;
* з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.

Згідно з ч. 3 ст. 41 Сімейного кодексу шлюб не може бути визнаний недійсним у разі: вагітності дружини, народження дитини в усиновлювача та усиновленої ним дитини, двоюрідних брата та сестри, тітки, дядька та племінника, племінниці, в особи, яка не досягла шлюбного віку, якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб. 
Загальний правовий наслідок визнання шлюбу недійсним полягає в тому, що шлюб вважається таким, що ніколи не існував, а особи, що його уклали, вважаються такими, що раніше не перебували в шлюбі. У подружжя не виникає жодних особистих та майнових прав, що випливають із шлюбу. Так, не виникає права мати спільне прізвище, права на аліменти, права на частину спільного майна тощо. Зокрема, якщо особа одержувала аліменти від того, з ким була в недійсному шлюбі, сума сплачених аліментів вважається такою, що одержана без достатніх підстав, і підлягає поверненню відповідно до ЦК, але не більш як за останні три роки; особа, яка поселилася у житлове приміщення не набула права на проживання у ньому і може бути виселена; особа, яка змінила прізвище у зв’язку з реєстрацією недійсного шлюбу, вважається такою, що іменується ним без достатньої правової підстави. До майна, придбаного спільно особами, шлюб яких визнано недійсним, застосовуються не норми сімейного законодавства про спільну сумісну власність, а норми Цивільного кодексу України про часткову власність. Але негативні наслідки застосовуються лише до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або) від державного органу РАЦС.
== Особи, які мають право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним ==
Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.

'''Вартість''' визначається враховуючи положення, ч. 2 ст. 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]
{| class="wikitable"
|-
! '''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
|}
== Визнання шлюбу неукладеним ==
Шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним. Запис про такий шлюб у органі державної реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням суду за заявою заінтересованої особи.
== Практика Верховного Суду при визнанні шлюбу фіктивним ==
* Відповідно до абз. 2 п. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#top постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11] «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз’яснено, що '''за рішенням суду шлюб обов’язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі фіктивності''' (ст. 40 СК України). Шлюб не може бути визнано недійсним, якщо на момент розгляду справи відпали обставини, які засвідчують відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.

* Відповідно до судової практики самі по собі доводи позивача про те, '''що метою укладення шлюбу було отримання певних майнових благ, не дають підстав для визнання шлюбу недійсним з підстав фіктивності''' (постанови Верховного Суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/76261979 справах № 750/6471/15-ц], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78501853 № 591/1860/16-ц]).

* У постанові Касаційного цивільного суду ВС від 17.04.2019 у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82034524 № 752/2337/16-ц] суд зазначив, що причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, як правило вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права, підставою виникнення яких самостійно чи у складі інших юридичних фактів є шлюб, наприклад, отримання спадщини, житлової площі тощо. У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру - бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім`ї тощо. '''Саме по речах неправового характеру, що супроводжують відносини осіб після реєстрації шлюбу, можна визначити намір осіб щодо шлюбу.
* '''
* У справі [https://reyestr.court.gov.ua/ № 285/720/16-ц] Верховний Суд дійшов висновку, що '''окреме проживання подружжя та непроведення святкової церемонії укладання шлюбу, а також наявність будь-яких фінансових зобов'язань сторін самі по собі не можуть бути підставою для визнання шлюбу недійсним (фіктивним)'''. А припинення сімейних стосунків та наявні конфлікти, які виникають між подружжям, є підставою для розірвання шлюбу, а не для визнання його недійсним.

'''Поряд з цим, коли встановлені судом обставини свідчать про відсутність реального наміру осіб створити сім`ю, набути права та обов`язки подружжя, укладений особами шлюб буде визнано недійсним.'''

* Так, у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82034524 № 752/2337/16-ц] суди встановили, що чоловік на час реєстрації шлюбу та в подальшому перебував на стаціонарному лікуванні у туберкульозній лікарні, дружина не цікавилася станом його здоров`я, не відвідувала хворого у лікарні, не займалася його похованням, належних та допустимих доказів на підтвердження спільного проживання сторін та ведення ними спільного побуту, як до, так і після укладення шлюбу, не надала. А за нетривалий строк перебування у шлюбі (9 місяців) було скасовано реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини за місцем проживання її батька та зареєстровано у цій квартирі дружину, а квартира в подальшому була приватизована та відчужена третім особам. Поряд з цим, інтереси чоловіка при вирішенні питань щодо скасування реєстрації місця проживання неповнолітньої, приватизації квартири та її продажу здійснювались особою, від якого дружина мала дитину.

З цього приводу Верховний Суд зазначив, що '''відсутність наміру створити сім`ю у момент укладення шлюбу може бути цілком компенсовано його появою після реєстрації шлюбу''', коли за всіма об`єктивними обставинами можна стверджувати, що у особи з`явився намір створити сім`ю, наприклад коли після реєстрації шлюбу, який мав ознаки фіктивності, особи почали разом проживати, вести спільне господарство, дружина завагітніла або у подружжя народилися діти, батько піклується про дружину та дітей, подружжя запрошує до себе своїх батьків та друзів, підтримують інтимні стосунки, разом відпочивають та відвідують своїх рідних та близьких тощо (постанова від 17.04.2019 у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82034524 № 752/2337/16-ц]).

* До схожих вище висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01.07.2021р., справа [https://reyestr.court.gov.ua/Review/98267240 № 295/472/18]. Було встановлено, що між особами відбулось укладення шлюбу, який мав на меті наступні цілі: Одна сторона мала намір отримати допомогу у виїзді за кордон, інша сторона хотіла отримати фінансову винагороду за відповідну послугу, щоб надалі спрямувати відповідні кошти на вирішення нагальних потреб та лікування матері, своєю чергою остання виступила посередником між сторонами та звела їх між собою. Після того як всі відповідні домовленості були досягненні шлюб між особами розірваний не був. Через деякий час одна зі сторін померла, а інша отримала спадщину після смерті на підставі, того що між особами був зареєстрований шлюб. До суду звернувся родич померлого з проханням визнати шлюб фіктивний у зв'язку з тим, що шлюб є фіктивним, укладеним на прохання матері, яка померла, а шлюб був укладений без наміру створення сім`ї. У разі визнання шлюбу недійсним, родич, як двоюрідний брат померлого, буде мати право на спадщину.

З наведеної ситуації судом були надані наступні роз'яснення. '''Шлюб обов`язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності.''' Причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, як правило вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права, підставою виникнення яких самостійно чи у складі інших юридичних фактів є шлюб, наприклад, отримання спадщини, житлової площі тощо. У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру - бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім`ї тощо. Саме по речах неправового характеру, що супроводжують відносини осіб після реєстрації шлюбу, можна визначити намір осіб щодо шлюбу. Водночас слід мати на увазі, що відсутність наміру створити сім`ю у момент укладення шлюбу може бути цілком компенсовано його появою після реєстрації шлюбу, коли за всіма об`єктивними обставинами можна стверджувати, що у особи з`явився намір створити сім`ю, наприклад коли після реєстрації шлюбу, який мав ознаки фіктивності, особи почали разом проживати, вести спільне господарство, дружина завагітніла або у подружжя народилися діти, батько піклується про дружину та дітей, подружжя запрошує до себе своїх батьків та друзів, підтримують інтимні стосунки, разом відпочивають та відвідують своїх рідних та близьких тощо.Також суд звертає увагу, що тривале непроживання подружжя у зв`язку із роботою особи за кордоном та виїзд її з України після реєстрації шлюбу не вказує на фіктивність укладеного шлюбу.

=== Особливі правові наслідки недійсності шлюбу ===
<big>Якщо особа не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, вона має право:</big>

<big>- на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя;</big>

<big>- на проживання у житловому приміщенні, в яке вона поселилася у зв’язку з недійсним шлюбом;</big>

<big>- на аліменти відповідно до статей 75, 84, 86 і 88 Кодексу;</big>

<big>- на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу.</big>

<big>Звертаємо увагу, що недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав та обов’язків батьків і дитини, яка народилася у цьому шлюбі.</big>

== Зразок позовної заяви про визнання шлюбу недійсним ==
[[Файл:Зразок позовної заяви про визнання шлюбу недійсним.docx|міні|Зразок позовної заяви про визнання шлюбу недійсним]]
== Див. також ==
* [[Визнання розірвання шлюбу фіктивним]]
* [[Шлюб, який є недійсним. Визнання шлюбу недійсним за рішенням суду]]
* [[Режим окремого проживання подружжя та його правові наслідки]]
* [[Порядок розірвання шлюбу]]
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Суди]]

Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

2024-09-05T12:00:23Z

Miklukha.Oleksandra: /* Визначення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/230/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"]
== Визначення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
Чорнобильська катастрофа — екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім.

Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
===== Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС =====
Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи '''військовослужбовців''', працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

''До військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.''
===== Потерпілі від Чорнобильської катастрофи =====
* евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення; 
* особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій; 
* особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; 
* особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років; 
* особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України; 
* особи, які досягли повноліття, з числа дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії. 
* неповнолітні діти, потерпілі від Чорнобильської катастрофи. 
===== Громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт =====
===== Громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих =====
== Визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій ==
Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 
1. '''''Категорія 1''''' - особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу. 
2. '''''Категорія 2''''' - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: 
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; 
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; 
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; 
- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); 
- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення. 
3. '''''Категорія 3''''' - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали: 
- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів; 
- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів; 
- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів; 
- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році; 
а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які: 
- постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій; 
- постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років. 
4. '''''Категорія 4''''' - особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років. 
Крім встановлених статтею 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] категорій осіб, право на пільги та компенсації, передбачені цим Законом, мають особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. 
== Підстави для визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
* Період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами (для визначення '''статусу учасника ліквідації наслідків аварії'''). 
* Довідка про евакуацію, відселення, самостійне переселення (для визначення '''статусу евакуйованих із зони відчуження, відселених і тих, які самостійно переселилися'''). 
* Довідка про період проживання, роботи на забруднених територіях ( для визначення '''статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях'''). 
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та обласних державних адміністрацій. 
== Визначення дітей, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи ==
До дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які: 
1) евакуйовані із зони відчуження, у тому числі діти, які на момент евакуації знаходились у стані внутріутробного розвитку; 
2) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше одного року у зоні безумовного (обов'язкового) відселення; 
3) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше двох років у зоні гарантованого добровільного відселення; 
4) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше трьох років у зоні посиленого радіоекологічного контролю; 
5) народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 
6) хворі на рак щитовидної залози незалежно від дозиметричних показників, а також хворі на променеву хворобу; 
7) одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
== Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
Посвідчення '''"Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС'''" та '''"Потерпілий від Чорнобильської катастрофи"''' є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами.

'''Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.'''

'''Дітям, які не досягли повноліття, посвідчення видаються на загальних підставах та вручаються батькам.'''

''Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.''
== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95134795 Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі № 320/5196/20]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103449559 Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі № 200/11361/21]

== Див.також ==
* [[Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян|Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян]]
* [[Компенсації та пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
*[[Оскарження відмови уповноваженого органу у встановленні статусу особи, постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС I категорії]]
* [[Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

Встановлення факту каліцтва

2024-08-16T13:53:38Z

Miklukha.Oleksandra:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
== Поняття каліцтва ==
'''Каліцтво''' – це раптове ушкодження здоров’я викликане зовнішніми чинниками.
== Судовий порядок ==
=== Підсудність справи ===
'''Заява про встановлення факту каліцтва''', якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню подається в порядку окремого провадження до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]).

Цей факт з прийняттям [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року] та введенням в дію з 24.11.1992 року не встановлюється в порядку окремого провадження. Відповідно до статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України «Про охорону праці]» передбачено інший порядок розгляду справ про встановлення факту каліцтва на виробництві незалежно від того, з якою метою заявлено вимоги.

Чинне раніше положення щодо встановлення судом фактів каліцтва, про які йдеться у пункті 3 частини 1 статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], на сьогодні стосується лише тих фактів, які мали місце до 08 грудня 1992 року та можуть бути встановлені в порядку окремого провадження у тих випадках, коли виключається можливість їх підтвердження у позасудовому порядку, що повинно бути підтверджено необхідними документами.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”] при застосуванні п.3 ст.315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК], яким передбачено встановлення каліцтва на виробництві або у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по соціальному страхуванню, судам слід мати на увазі, що з дня введення в дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"] справи про встановлення таких фактів не розглядаються в порядку окремого провадження. Питання, пов'язані із встановленням факту каліцтва на виробництві, коли виникає з приводу цього спір, а також, якщо при каліцтві в зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків пенсія призначається особам, які внаслідок цього стали особами з інвалідністю, вирішуються в порядку встановленому для розгляду трудових спорів. Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
=== Предмет позову ===
Встановлення факту каліцтва та визнання права особи на призначення пенсії або отримання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
=== Предмет доказування ===
'''Предметом доказування''' у справі встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню є:
* наявність факту каліцтва;
* причинний зв'язок між станом здоров'я заявника та подією (нещасним випадком), на яку посилається заявник, як на причину погіршення стану здоров'я;
* неможливість встановлення факту каліцтва в позасудовому порядку;
* факт того, що акт про нещасний випадок не склався і скласти його в даний час неможливо або акт був складений, але надалі втрачений і відновити його в позасудовому порядку неможливо, або при складанні акту була допущена помилка, що перешкоджає визнанню факту нещасного випадку, і виправити помилку в позасудовому порядку неможливо;
* наявність правової мети встановлення факту нещасного випадку;
* відсутність спору про право.
'''Заява про встановлення факту каліцтва''' може бути подана:
* самим потерпілим;
* членами його сім’ї, у випадку втрати годувальника;
* законними представниками неповнолітніх;
* органами опіки та піклування.
=== Заінтересовані особи ===
'''Заінтересованими особами''' у даних справах можуть бути, якщо заява подається самим потерпілим – ''Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності'', а якщо інші особи – у''правління соціального захисту населення чи управління Пенсійного фонду України.''
=== Форма і зміст заяви ===
Заява про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України].

Відповідно до статті 318 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт (зразок заяви).
* До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
=== Перелік необхідних документів ===
* докази, які підтверджують наявність факту каліцтва (довідки з місця роботи, накази адміністрації про накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб за порушення правил техніки безпеки);
* висновок МСЕК, медичні довідки, витяги з історії хвороби;
* відсутність акта про нещасний випадок або докази що акт був складений, але надалі втрачений;
* документи, які підтверджують неможливість встановлення даного факту в позасудовому порядку.
=== Вартість ===
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду заяви у справах окремого провадження заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року (на 1 січня 2024 року - 605,60 грн).

Судовий збір не справляється за подання заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (п.7 ч.2 ст.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»])
=== Примітки ===
Якщо при прийнятті заяви чи в процесі розгляду справи судом буде встановлено наявність спору щодо відшкодування шкоди чи призначення пенсії, то, відповідно, суддя відмовляє у відкритті провадження, а суд залишає заяву без руху і роз'яснює заявнику право на звернення до суду в позовному порядку за вирішення трудового спору.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72871409 Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 березня 2018 року у справі № 644/ 4324 /17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73909516 Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 07 травня 2018 року у справі № 654/1190/18]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74144337 Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 11 травня 2018 року у справі № 328/800/18]
* Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 березня 2024 року у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117574118 № 554/361/24]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право‎]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія: Суди‎]]
[[Категорія: Трудове право]]

Встановлення факту каліцтва

2024-08-16T13:46:51Z

Miklukha.Oleksandra:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
== Поняття каліцтва ==
'''Каліцтво''' – це раптове ушкодження здоров’я викликане зовнішніми чинниками.
== Судовий порядок ==
=== Підсудність справи ===

Статтею 316 ЦПК України, передбачено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Справи за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України.

Цей факт з прийняттям [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року] та введенням в дію з 24.11.1992 року не встановлюється в порядку окремого провадження. Відповідно до статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України «Про охорону праці]» передбачено інший порядок розгляду справ про встановлення факту каліцтва на виробництві незалежно від того, з якою метою заявлено вимоги.

Чинне раніше положення щодо встановлення судом фактів каліцтва, про які йдеться у пункті 3 частини 1 статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], на сьогодні стосується лише тих фактів, які мали місце до 08 грудня 1992 року та можуть бути встановлені в порядку окремого провадження у тих випадках, коли виключається можливість їх підтвердження у позасудовому порядку, що повинно бути підтверджено необхідними документами.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”] при застосуванні п.3 ст.315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК], яким передбачено встановлення каліцтва на виробництві або у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по соціальному страхуванню, судам слід мати на увазі, що з дня введення в дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"] справи про встановлення таких фактів не розглядаються в порядку окремого провадження. Питання, пов'язані із встановленням факту каліцтва на виробництві, коли виникає з приводу цього спір, а також, якщо при каліцтві в зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків пенсія призначається особам, які внаслідок цього стали особами з інвалідністю, вирішуються в порядку встановленому для розгляду трудових спорів. Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
=== Предмет позову ===
Встановлення факту каліцтва та визнання права особи на призначення пенсії або отримання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
=== Предмет доказування ===
'''Предметом доказування''' у справі встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню є:
* наявність факту каліцтва;
* причинний зв'язок між станом здоров'я заявника та подією (нещасним випадком), на яку посилається заявник, як на причину погіршення стану здоров'я;
* неможливість встановлення факту каліцтва в позасудовому порядку;
* факт того, що акт про нещасний випадок не склався і скласти його в даний час неможливо або акт був складений, але надалі втрачений і відновити його в позасудовому порядку неможливо, або при складанні акту була допущена помилка, що перешкоджає визнанню факту нещасного випадку, і виправити помилку в позасудовому порядку неможливо;
* наявність правової мети встановлення факту нещасного випадку;
* відсутність спору про право.
'''Заява про встановлення факту каліцтва''' може бути подана:
* самим потерпілим;
* членами його сім’ї, у випадку втрати годувальника;
* законними представниками неповнолітніх;
* органами опіки та піклування.
=== Заінтересовані особи ===
'''Заінтересованими особами''' у даних справах можуть бути, якщо заява подається самим потерпілим – ''Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності'', а якщо інші особи – у''правління соціального захисту населення чи управління Пенсійного фонду України.''
=== Форма і зміст заяви ===
Заява про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України].

Відповідно до статті 318 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт (зразок заяви).
* До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
=== Перелік необхідних документів ===
* докази, які підтверджують наявність факту каліцтва (довідки з місця роботи, накази адміністрації про накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб за порушення правил техніки безпеки);
* висновок МСЕК, медичні довідки, витяги з історії хвороби;
* відсутність акта про нещасний випадок або докази що акт був складений, але надалі втрачений;
* документи, які підтверджують неможливість встановлення даного факту в позасудовому порядку.
=== Вартість ===
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду заяви у справах окремого провадження заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року (на 1 січня 2024 року - 605,60 грн).

Судовий збір не справляється за подання заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (п.7 ч.2 ст.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»])
=== Примітки ===
Якщо при прийнятті заяви чи в процесі розгляду справи судом буде встановлено наявність спору щодо відшкодування шкоди чи призначення пенсії, то, відповідно, суддя відмовляє у відкритті провадження, а суд залишає заяву без руху і роз'яснює заявнику право на звернення до суду в позовному порядку за вирішення трудового спору.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72871409 Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 березня 2018 року у справі № 644/ 4324 /17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73909516 Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 07 травня 2018 року у справі № 654/1190/18]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74144337 Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 11 травня 2018 року у справі № 328/800/18]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право‎]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія: Суди‎]]
[[Категорія: Трудове право]]

Інвалідність та порядок її встановлення

2024-07-12T13:01:41Z

Miklukha.Oleksandra: перетин кордону чоловіками, котрі мають групу інвалідності

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/10-2015-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 10 "Про затвердження переліку анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1295-11 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 05 вересня 2011 року № 561 "Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0011-02 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 04 грудня 2001 року № 482 "Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/225-2022-п#Text постанови Кабінети Міністрів України від 08.03.2022 року № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України»]

Установлено що '''на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування:'''

1) у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії;

2) Кримська республіканська, обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі, міські, міжрайонні та районні медико-соціальні експертні комісії здійснюють свої функції з забезпеченням принципу екстериторіальності та забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням лікарсько-консультативною комісією незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності.

Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення.

Людей з інвалідністю першої групи та дітей з інвалідністю на кордонах пропускають '''позачергово'''.

Згідно з пунктом 2 про “Правила перетинання державного кордону” громадянами України, під час дії надзвичайного або воєнного стану на території України, особи з інвалідністю, НЕЗАЛЕЖНО від групи, мають право на перетин державного кордону. При цьому кількість перетинів кордону не обмежена, а підставами для виїзду з України можуть бути будь-які причини: лікування, відпочинок, навчання, робота, особисті цілі тощо.

Водночас для того, щоб чоловіка-інваліда I, II або III групи випустили за кордон, він має надати документальне підтвердження інвалідності та зняття з військового обліку.

Для позачергового перетину кордону особою з інвалідністю першої групи або дитиною з інвалідністю разом з супроводжуючими необхідна наявність посвідчення або довідки, зазначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n31 у статті 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"], що підтверджують статус особи з інвалідністю першої групи або дитини з інвалідністю, які потребують супроводження. Інших вимог щодо документального підтвердження особи супроводжуючого законодавчо не встановлено.

У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення пріоритет зазначеним особам надається, якщо вони перетинають кордон пішки або на легковому автомобілі, у якому відсутні інші особи.

Сторінка Міністерства соціальної політики України в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua
|}
== '''Основні поняття''' ==
Відповідно до статті 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"] '''інвалідність''' - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав на рівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

'''Причинами інвалідності є:'''
* інвалідність з дитинства;
* загальне захворювання;
* нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров’я);
* професійне захворювання пов’язане з трудовою діяльністю;
* поранення, контузії, каліцтва та інші захворювання. (Для військовослужбовців - поранення, контузія, каліцтво, одержані при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби, чи захворювання, пов’язане з перебуванням на фронті, або каліцтво, одержане внаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, чи захворювання, не пов’язане з перебуванням на фронті, а в спеціально передбачених законодавством випадках - захворювання, одержане при виконанні обов’язків військової служби). Законодавством України можуть бути встановлені й інші причини інвалідності.
'''Особа з інвалідністю''' - особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист (згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

'''Дитина з інвалідністю''' - особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність. (Визнання дитини віком до 18 років дитиною з інвалідністю, є відповідний '''медичний висновок''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0011-02#o40 за формою № 080/о] "Медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років", затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0011-02 Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04 грудня 2001 року № 482 "Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років"].

'''Група інвалідності''' - це ступінь стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я.

'''Особі, визнаній особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.'''
== I група інвалідності ==
До '''I групи''' належать особи з найважчим станом здоров'я, які повністю не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, абсолютно залежні від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій або які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.

Підставою для встановлення I групи інвалідності є стійкі, значно вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, неспроможності до самообслуговування і спричиняють до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF/page#n153 Критеріями встановлення I групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи у значному III ступені:]
* нездатність до самообслуговування чи повна залежність від інших осіб;
* нездатність до пересування чи повна залежність від інших осіб;
* нездатність до орієнтації (дезорієнтація);
* нездатність до спілкування;
* нездатність контролювати свою поведінку;
* значні обмеження здатності до навчання;
* нездатність до окремих видів трудової діяльності.
'''''I група інвалідності поділяється на підгрупи <big>А</big> і <big>Б</big>''''' залежно від ступеня втрати здоров'я особою з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.
{| class="wikitable"
|-
! Підгрупи I групи інвалідності !! Належність особи !! Критерії встановлення
|-
| підгрупа А || належать особи з виключно високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі інших осіб і фактичну нездатність до самообслуговування || критеріями встановлення '''підгрупи А I групи інвалідності''' є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та повну залежність від інших осіб (необхідність постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги)
|-
| підгрупа Б || належать особи з високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє значну залежність від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій і часткову нездатність до виконання окремих елементів самообслуговування|| критеріями встановлення '''підгрупи Б I групи інвалідності''' є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє втрату можливості самостійного задоволення з допомогою технічних засобів і за умови відповідного облаштування житла більшості життєво необхідних фізіологічних та побутових потреб
|}
Особи з інвалідністю I групи із значно вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та проводити різні види трудової діяльності за умови їх забезпечення засобами компенсації фізичних дефектів або порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів, створення за необхідності спеціальних умов праці, у тому числі вдома.
== II група інвалідності ==
Підставою для встановлення '''II групи''' інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

'''Критеріями встановлення''' '''II групи''' інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи:
* обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до навчання II ступеня - нездатність до навчання або здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома;
* обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до спілкування II ступеня - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.
До '''II групи інвалідності''' можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

'''II група інвалідності''' встановляється учням, студентам вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації денної форми навчання, що вперше здобувають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень освіти, у разі наявності в них ознак інвалідності на період їх навчання. Після закінчення навчального закладу видається довідка про придатність їх до роботи у результаті набуття професії.

Особи з інвалідністю '''II групи''' з вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності, зокрема шляхом створення відповідних умов праці із забезпеченням засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.
== III група інвалідності ==
Підставою для встановлення '''III групи''' інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення '''III групи інвалідності''' є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:
* обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;
* обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;
* обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);
* обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);
* обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;
* обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;
* обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.
Особи з інвалідністю '''III групи''' з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.
== Порядок встановлення інвалідності ==
Особи, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я, після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності, з метою встановлення інвалідності, мають право звернутися до '''Медико-соціальної експертної комісії''' за місцем їх проживання або лікування.

'''Медико-соціальна експертна комісія''' - спеціальний заклад в системі охорони здоров'я, що проводить медико-соціальну експертизу особам, які звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, проводиться згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317].

'''Медико-соціальні експертні комісії визначають:'''
# Групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності.
# Види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров’я.
# Причинний зв’язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою.
# Ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання.
# Ступінь втрати здоров’я, групу інвалідності, причину, зв’язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи.
# Медичні показання на право одержання особою з інвалідністю спеціального автомобільного транспорту і протипоказання до керування ним.
=== '''Перелік необхідних документів''' ===
* заповнена форма направлення, підписана Головою ЛКК, членами комісії та печаткою лікувального закладу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0695-12#n2 форма 088/о], затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110]);
* паспорт та копія паспорта;
* медична карта амбулаторного хворого (амбулаторна книжка - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0669-12#n2 форма 025/о], затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110]);
* трудова книжка або її копія, засвідчена у визначеному порядку спеціалістами відділу кадрів з останнього місця роботи або нотаріусом;
* оригінали всіх документів, які вписані в форму 088/с, а саме: довідка про стан здоров’я від хірурга, невропатолога, терапевта та інших спеціалістів, зокрема фахівців з хвороби за якою хворий очікує отримати стан інвалідності, оригінали рентгенологічного обстеження, та лабораторні аналізи. Діагноз хворого за основним захворюванням має бути описаний у виписці з історії хвороби (епікриз).
Дати аналізів та виписок мають відповідати терміну проведеного лікування та обстежень і, відповідно, датам лікарняних листів. Документи, що використовуються для визначення причинного зв'язку інвалідності, подаються в оригіналі або копії, засвідчені в установленому законодавством порядку.
=== '''Строки розгляду питання''' ===
Лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров'я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.

Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності.

Комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, <big>'''протягом п'яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії'''</big> та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності. Під час першого проходження МСЕК людину має супроводжувати її сімейний лікар, або голова ЛКК.

За наявності підстав для заочного проведення медико-соціальної експертизи, комісія проводить експертизу <big>'''протягом трьох робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії'''</big>.
У разі коли Голова або окремі члени Комісії (навіть один член комісії) не згодні з прийнятим рішенням, окрема думка зазначається в Акті огляду Комісії, який подається '''у триденний строк''' обласній або центральній міській комісії.
=== '''Пiдстави для вiдмови''' ===
'''Найчастішими відмовами МСЕК для призначення групи інвалідності є:'''
# Недообстеження, недостатність обгрунтування хвороби.
# Відсутність деяких (уточнюючих) лікарських записів у зв’язку з чим неможливо визначити ступінь інвалідності.
# Недостатність діагнозів чи симптомів тощо.
=== '''Особливi випадки''' ===
В деяких випадках, коли особа не може прибути на огляд (переогляд) до комісії за станом здоров'я, згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії, у зв'язку з тим, що проживає у віддаленій місцевості, огляд (переогляд) проводиться за місцем проживання (вдома), у тому числі за місцем проживання у стаціонарних установах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб або в закладах охорони здоров'я, в яких така особа перебуває на лікуванні.

Особи, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, у тому числі необоротною втратою (ампутацією) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду ('''безстроково''').

Особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, отримали ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище I групи. Переогляд з метою підвищення групи інвалідності таким особам відбувається на підставі особистої заяви особи з інвалідністю або її законного представника у разі настання змін у стані здоров’я і працездатності особи з інвалідністю або за рішенням суду.

'''Датою встановлення інвалідності''' та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (у відсотках) вважається день надходження до комісії документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
== '''Оскарження рішення про відмову''' ==
=== Позасудовий порядок ===
Якщо хворому було '''відмовлено в отриманні інвалідності''', або у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської Комісії, особа має право подати письмову заяву (до якої додається копія висновку МСЕК) до обласних або центральних міських комісій, протягом місяця після одержання висновку МСЕК.

Таку заяву можна подати через МСЕК, яка приймала рішення, або до відповідного управління охорони здоров’я області де проживає хворий. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров’я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Про час та місце огляду громадянин повідомляється по телефону та поштою. У разі незгоди з рішенням обласної МСЕК, хворий може подати заяву до Міністерства охорони здоров’я України.
МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ, центральних міських або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1-а) та Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 104).

Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для Комісії мають '''рекомендаційний характер'''.
=== '''Судовий порядок''' ===
Рішення комісії може бути оскаржене до суду шляхом подання адміністративного позову до суду у '''шестимісячний строк''' з моменту прийняття МСЕК рішення. Відповідачем у даній справі буде відповідний Центр медико-соціальної експертизи. Адміністративні справи з приводу оскарження рішення МСЕК, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом '''за місцезнаходженням відповідача'''.

Судовий збір сплачується відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|-
! '''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
|}
== Див. також ==
* [[Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)]]
* [[Оскарження відмови уповноваженого органу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни за наявності довідки МСЕК]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
* [[Пільги та гарантії осіб з інвалідністю]]
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Суди]]

Соціальні послуги окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах, та порядок їх надання

2024-07-11T08:54:07Z

Miklukha.Oleksandra: зміна прожиткових мінімумів у відпавідності до 2024 року

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України "Про соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587 "Про організацію надання соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 185 "Про затвердження критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/429-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 429 "Про затвердження Порядку установлення диференційованої плати за надання соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 450 "Деякі питання надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/427-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 427 "Деякі питання здійснення контролю за додержанням вимог Закону України “Про соціальні послуги”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1417-2009-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року № 1417 "Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0643-20#n8 Наказ Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2020 року № 429 "Про затвердження Класифікатора соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1084-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 14 липня 2016 року № 762 "Про затвердження форм документів, необхідних для оформлення на обслуговування в територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг)"]
== Хто має право на отримання соціальних послуг ==
'''Отримувачами соціальних послуг''' є особи/сім’ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги.

'''Вразливі групи населення''' - особи/сім’ї, які мають найвищий ризик потрапляння у складні життєві обставини через вплив несприятливих зовнішніх та/або внутрішніх чинників.

'''Складні життєві обставини''' - обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров’я та розвиток особи, функціонування сім’ї, які особа/сім’я не може подолати самостійно.

'''Чинники''', що можуть зумовити складні життєві обставини:
# похилий вік;
# часткова або повна втрата рухової активності, пам’яті;
# невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування;
# психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин;
# інвалідність;
# бездомність;
# безробіття;
# малозабезпеченість особи;
# поведінкові розлади у дітей через розлучення батьків;
# ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання своїх обов’язків із виховання дитини;
# втрата соціальних зв’язків, у тому числі під час перебування в місцях позбавлення волі;
# жорстоке поводження з дитиною;
# насильство за ознакою статі;
# домашнє насильство
# потрапляння в ситуацію торгівлі людьми;
# шкода, завдана пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією;
Дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закону України "Про соціальні послуги"] поширюється на громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах проживають або перебувають на території України, у тому числі особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] і належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах (стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закону України "Про соціальні послуги"]).
== Суб'єкти надання соціальних послуг ==
'''Соціальні послуги надають:'''

♦ установи/заклади надання соціальних послуг (стаціонарні, реабілітаційні, тимчасового перебування);

♦ інші установи/заклади соціальної підтримки (обслуговування), у тому числі спеціалізовані служби підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі;

♦ недержавні підприємства, установи, організації, громадські об’єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності (стаття 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закону України "Про соціальні послуги"]).

'''До надання соціальних послуг, відповідно до закону, можуть залучатися волонтери.'''

Соціальні послуги '''можуть надаватися''' у центрах зайнятості, закладах охорони здоров’я, освіти, культури тощо.

Фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім’ї, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права і обов’язки, та є:
# особами з інвалідністю I групи;
# дітьми з інвалідністю;
# громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
# невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
# дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги (частина шоста статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закону України "Про соціальні послуги"]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Для пошуку надавачів соціальних послуг створено [https://www.msp.gov.ua/content/reestr-nadavachiv-socialnih-poslug.html Реєстр надавачів соціальних послуг].
|}
== Вартість надання соціальних послуг ==
Незалежно від їх доходу особи, '''безкоштовно всі соціальні послуги отримуватимуть:'''
# особи, які постраждали від торгівлі людьми;
# особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі;
# діти з інвалідністю;
# особи з інвалідністю I групи;
# діти-сироти;
# діти позбавлені батьківського піклування та особи з їх числа віком до 23 років;
# сім’ї опікунів, піклувальників;
# прийомні сім’ї;
# дитячі будинки сімейного типу;
# сім’ї патронатних вихователів;
# діти, з певним переліком захворювань.
Всі решта отримуватимуть безкоштовно лише соціальні послуги з: інформування, консультування, надання притулку, представництва інтересів, перекладу жестовою мовою, а також екстрені соціальні послуги.

Окрім перерахованих категорій, всі соціальні послуги також '''безоплатно надаватимуться особам, які їх потребують та середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб.'''

Якщо середньомісячний сукупний дохід особи більше двох, але не перевищує чотирьох прожиткових мінімуми для відповідної категорії осіб, таким особам надаються соціальні послуги '''з установленням диференційованої плати''' (порядок визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/429-2020-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 429 "Про затвердження Порядку установлення диференційованої плати за надання соціальних послуг"]).

Якщо середньомісячний сукупний дохід особи '''перевищує чотири прожиткові мінімуми''' для відповідної категорії осіб то '''соціальні послуги надаються за власний рахунок такої особи чи за рахунок третіх осіб'''. Таким же чином надаються послуги понад обсяги, визначені державним стандартом послуг.

'''Прожитковий мінімум''' з 01 січня 2024 року становить для працездатних осіб - 3028 '''грн.''', для осіб, що втратили працездатність — 2361 '''грн.'''

'''Середньомісячний сукупний дохід''' отримувача соціальних послуг для визначення права на отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів або з установленням диференційованої плати '''визначається за попередні шість місяців, що передують місяцю звернення''' за наданням соціальних послуг, та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу його сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу.

Розмір плати за соціальні послуги визначає надавач соціальних послуг залежно від змісту та обсягу послуг, що надаються. Порядок регулювання тарифів на соціальні послуги затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги"]).
== Перелік соціальних послуг ==
{| class="wikitable"
|-
! № !! Соціальна послуга !! Суть !! Державний стандарт
|-
|1. || colspan="3" |Догляд:
|-
| 1.1 || '''догляд вдома'''|| допомога в самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, годування), пересуванні в побутових умовах, веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання житла, оплата комунальних платежів, прання білизни, дрібний ремонт одягу), в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами (виклик лікаря, працівників комунальних служб, транспортних служб тощо); навчання навичкам самообслуговування; допомога в забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; психологічна підтримка; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; допомога в оформленні документів; || [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1990-13 наказ Міністерства соціальної політики України від 13 листопада 2013 року № 760 «Про затвердження Державного стандарту догляду вдома»]
|-
| 1.2 || '''догляд стаціонарний'''|| створення умов для проживання (надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами в стаціонарних умовах); забезпечення харчуванням, твердим, м'яким інвентарем; допомога у самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, прийом ліків, годування); спостереження за станом здоров'я, організація надання реабілітаційних та медичних послуг; допомога у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; навчання навичкам самообслуговування; організація розпорядку дня, у тому числі денної зайнятості, дозвілля; || [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0432-16 наказ Міністерства соціальної політики України від 29 лютого 2016 року № 198 «Про затвердження Державного стандарту стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до самообслуговування чи не набули такої здатності»]
|-
| 1.3|| '''денний догляд'''|| забезпечення умов для денного перебування; забезпечення харчуванням; допомога у самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, прийом ліків, годування); спостереження за станом здоров'я, надання реабілітаційних послуг; формування та підтримка навичок самообслуговування; психологічна підтримка; організація денної зайнятості, дозвілля. || [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1363-13 наказ Міністерства соціальної політики України від 30 липня 2013 року № 452 «Про затвердження Державного стандарту денного догляду»]
|-
| 2. || '''Підтримане проживання'''|| надання місця для проживання; навчання, розвиток та підтримка навичок самостійного проживання; допомога в організації розпорядку дня; організація медичного патронажу; допомога у веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання); представництво інтересів; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги. || [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0458-15 Наказ Міністерства соціальної політики України від 03 квітня 2015 року № 372 «Про затвердження Державного стандарту підтриманого проживання бездомних осіб»]
|-
| 3. || [[Паліативна допомога|'''Паліативний/хоспісний догляд''']] || допомога у самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, прийом ліків, годування); спостереження за станом здоров'я; сприяння наданню медичних послуг; допомога у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; навчання членів сім’ї догляду; допомога у веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання); представництво інтересів; психологічна підтримка особи та членів сім’ї; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; організація та підтримка груп самодопомоги. || [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0247-16 наказ Міністерства соціальної політики України від 29 січня 2016 року № 58 «Про затвердження Державного стандарту паліативного догляду»]
|-
| 4. || [[Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування|'''Соціальний супровід сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування''']] || допомога у створенні та підтримці позитивного соціально-психологічного клімату в сім’ї; адаптація дитини в нових умовах; створення належних умов для забезпечення індивідуальних потреб кожної дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, у розвитку та вихованні; захист майнових, житлових та інших прав дитини; сприяння навчанню та розвитку дитини; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків; допомога у створенні та забезпеченні умов для пріоритетного права дитини на усиновлення; підготовка дитини до виходу із сім’ї, в тому числі і до самостійного життя. || [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1089-17 наказ Міністерства соціальної політики України від 11 серпня 2017 року № 1307 «Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування»]
|-
| 5. || '''Послуга соціальної адаптації'''|| допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу із складної життєвої ситуації; залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої ситуації; надання інформації з питань соціального захисту населення; навчання, формування та розвиток соціальних навичок, умінь, соціальної компетенції; представництво інтересів; корекція психологічного стану та поведінки в повсякденному житті; надання психологічної підтримки; допомога в оформленні документів; сприяння працевлаштуванню; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків; організація клубів за інтересами, клубів активного довголіття, університетів третього віку; допомога в організації денної зайнятості та дозвілля; сприяння організації та діяльності груп самодопомоги. || [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0665-15 Наказ Міністерства соціальної політики України від 18 травня 2015 року № 514 «Про затвердження Державного стандарту соціальної адаптації»]
|-
| 6. || '''Послуга соціальної інтеграції та реінтеграції'''|| розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу із складної життєвої ситуації; залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої ситуації; надання інформації з питань соціального захисту населення; представництво інтересів; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; допомога в оформленні документів; допомога в отриманні реєстрації місця проживання/перебування; сприяння в отриманні житла, працевлаштуванні тощо; корекція психологічного стану та поведінки в повсякденному житті; надання психологічної підтримки; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв'язків; сприяння організації та діяльності груп самодопомоги; послуги перекладу, вивчення державної мови; сприяння у встановленні зв'язків із національно-культурними організаціями співвітчизників. || [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1671-13 Наказ Міністерства соціальної політики України від 19 вересня 2013 року № 596 «Про затвердження Державного стандарту соціальної інтеграції та реінтеграції бездомних осіб»]
|-
|7. || '''Натуральна допомога'''|| надання натуральної допомоги (пошиття одягу, ремонт одягу, ремонт взуття, перукарські послуги, прання білизни та одягу, ремонтні роботи, обробіток присадибної ділянки, косіння трави біля будинку, рубання та розпилювання дров, косметичне, вологе, генеральне прибирання).|| ---
|-
| 8. || '''Послуга соціальної реабілітації'''|| навчання, формування, розвиток та підтримка соціально-побутових навичок (самообслуговування, комунікації, позитивної поведінки, приготування їжі, користування грошима, орієнтування тощо); допомога у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; психологічна підтримка, у тому числі шляхом організації та координації підтримки за принципом «рівний - рівному»; нормалізацію психосоціального стану і підвищення якості життя; організація дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності, працетерапії; надання інформації з питань соціального захисту населення; || [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0066-19 Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 грудня 2018 року № 1901 "Про затвердження Державного стандарту соціальної реабілітації осіб з інтелектуальними та психічними розладами"]
|-
|8.1 || '''послуга соціально-психологічної реабілітації'''|| надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами; забезпечення твердим, м’яким інвентарем, одягом, взуттям, харчуванням; створення умов для здійснення санітарно-гігієнічних заходів, дотримання особистої гігієни; організація збереження особистих речей; проведення психологічного консультування та психолого-педагогічної корекції з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини; створення умов для здобуття дітьми освіти з урахуванням рівня їх підготовки; здійснення трудової адаптації дітей з урахуванням їх інтересів та можливостей; надання безоплатної правової допомоги; представництво інтересів; розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення; організація отримання медичних послуг, медичного обстеження; робота, спрямована на повернення дитини до біологічної родини. || ---
|-
| 9. || [[Соціальний захист бездомних громадян та безпритульних дітей|'''Надання притулку''']] || надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами; забезпечення твердим, м’яким інвентарем, одягом, взуттям, харчуванням; створення умов для здійснення санітарно-гігієнічних заходів, дотримання особистої гігієни; сприяння у створенні умов для здобуття дітьми освіти з урахуванням рівня їх підготовки; організація збереження особистих речей; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; представництво інтересів; розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення; залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої обставини; організація отримання медичних послуг, медичного обстеження; психологічне консультування; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями, службами. || [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1447-13 наказ Міністерства соціальної політики від 13 серпня 2013 року № 495 «Про затвердження Державного стандарту надання притулку бездомним особам»]
|-
| 10. || '''Кризове та екстрене втручання'''|| психологічна допомога (консультування, підтримка, діагностика, консультування, корекція, психотерапія, реабілітація); надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами; представництво інтересів, корекція сімейних стосунків; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; організація надання невідкладної медичної допомоги; організація надання притулку. || [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/z0990-16 наказ Міністерства соціальної політики від 01 липня 2016 року № 716 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги кризового та екстреного втручання»]
|-
| 11. || '''Консультування'''|| допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу із складної життєвої ситуації; психологічне консультування; сприяння в отриманні правової допомоги. || [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0866-15 наказ Міністерства соціальної політики від 02 липня 2015 року № 678 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги консультування»]
|-
| 12. || '''Соціальний супровід'''||обстеження, оцінка потреб, визначення шляхів вирішення основних проблем; складання індивідуального плану соціального супроводу; залучення отримувача послуги до виконання індивідуального плану соціального супроводу; оцінка результатів виконання індивідуального плану соціального супроводу; регулярні зустрічі чи відвідування отримувача послуги з метою моніторингу виконання поставлених завдань; сприяння у отриманні інших послуг, організації взаємодії з іншими суб’єктами соціального супроводу; допомога в усвідомленні значення дій та/або розвиток вміння керувати ними; навчання та розвиток навичок; психологічне консультування; психологічна підтримка; || [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0621-16 наказ Міністерства соціальної політики від 31 березня 2013 року № 318 «Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах»]
|-
| 12.1 || '''соціальний супровід при працевлаштуванні та на робочому місці'''|| регулярні зустрічі з отримувачем послуги; відвідування на робочому місці; сприяння в адаптації особи до виконання робочих функцій, пристосуванні робочого місця для осіб з інвалідністю; сприяння у отриманні інших послуг, організації взаємодії з іншими суб'єктами соціального супроводу; навчання та розвиток трудових і соціальних навичок; психологічне консультування; психологічна підтримка. || [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1359-16 наказ Міністерства соціальної політики від 21 вересня 2016 року № 1044 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці»]
|-
| 13. || '''Представництво інтересів'''|| ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг; допомога в оформленні або відновленні документів; сприяння в реєстрації місця проживання або перебування; допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв'язків; сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв'язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо. || [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0127-16 наказ Міністерства соціальної політики від 30 грудня 2015 року № 1261 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги представництва інтересів»]
|-
| 14. || '''Посередництво ([[медіація]])'''|| допомога у врегулюванні конфліктів; ведення переговорів; опрацювання шляхів та умов розв'язання конфлікту. || [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1243-16 наказ Міністерства соціальної політики від 17 серпня 2016 року № 892 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації)»]
|-
| 15. || '''Соціальна профілактика'''|| організація навчання та просвіти; довідкові послуги; розроблення та розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів щодо надання соціальних послуг. || [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1155-15 наказ Міністерства соціальної політики від 10 вересня 2015 року № 912 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги профілактики»]
|-
| 16. || '''Послуга фізичного супроводу осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, порушення зору'''|| надання допомоги при переміщенні у громадських місцях і транспорті для відвідування органів державної влади та місцевого самоврядування, установ, організацій та закладів, купівлі товарів, робіт і послуг, у тому числі заповнення бланків, написання заяв, читання інформації під час такого відвідування та інше. || ---
|-
| 17. || '''Послуга перекладу жестовою мовою'''|| переклад жестовою мовою (у тому числі з використанням знакових систем) та словесною мовою під час відвідування особами з інвалідністю з порушеннями слуху органів державної влади та місцевого самоврядування, установ, організацій і закладів, при купівлі товарів, робіт і послуг.|| ---
|-
|18.
|'''Послуга догляду та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних'''
|забезпечення місця проживання та особистих потреб; формування та підтримку навичок самообслуговування та особистої гігієни; виховання та розвиток особистості; забезпечення отримання освітніх, медичних та реабілітаційних послуг, та інших допоміжних соціальних послуг, які відповідають потребам отримувачів;
організація надання додаткових соціальних послуг; організацію дозвілля, відпочинку та оздоровлення отримувачів послуги; підготовку дитини до реінтеграції в біологічну сім’ю або влаштування в сімейну форму виховання; підготовку до самостійного життя та соціалізацію в громаді.
| ---
|-
|19.
|'''Послуга супроводу під час інклюзивного навчання'''
|допомога в самообслуговуванні; підтримка у спілкуванні та комунікації з дітьми, педагогами та іншими особами; організація харчування та допомога у прийнятті їжі; організація пересування та допомога під час пересування (мобільність); сприяння в організації денної зайнятості, дозвілля; організація денного відпочинку (сну)
| ---
|}
== Куди звертатися за отриманням безоплатних соціальних послуг ==
Для отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів '''особа або її законний представник подає органу соціального захисту населення''' за місцем свого проживання/перебування '''заяву про надання соціальних послуг''' (далі - заява) у письмовій або електронній формі, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Подання заяви з відповідними документами для отримання соціальних послуг особами з інвалідністю та особами похилого віку, які мають інтелектуальні та/або психічні порушення, проводиться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-2019-%D0%BF#Text Порядку надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 576].

'''Заява в електронній формі подається через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, електронну систему чи іншу інтегровану з ними інформаційну систему.'''

У разі відсутності в об’єднаній територіальній громаді органу соціального захисту населення '''заява про отримання соціальних послуг приймається уповноваженою посадовою особою''' виконавчого органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади або старостинського округу/старостою.

Заяви можуть прийматися центром надання адміністративних послуг за місцем проживання/перебування особи, яка потребує соціальних послуг.

Заява, прийнята уповноваженою посадового особою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади, старостинського округу/старостою чи центром надання адміністративних послуг, '''протягом одного робочого дня''' з дати її надходження передається органу соціального захисту населення для підготовки відповідних запитів, клопотань (у разі потреби) та подальшого прийняття рішення.
== Перелік необхідних документів ==
'''До заяви про надання соціальних послуг обов’язково додаються такі документи (або їх скановані копії):'''
* копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, яка потребує надання соціальних послуг;
* копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, або копія паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові та мають про це відмітку в паспорті);
* копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ (для осіб з інвалідністю);
* копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого в установленому МОЗ порядку (для дитини з інвалідністю);
* копія довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу (за наявності);
* медичний висновок про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі (у разі потреби);
* копія рішення органу опіки та піклування про утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя (за наявності);
* копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності);
* документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо заява подається органом опіки та піклування);
* копія паспорта громадянина України опікуна або піклувальника особи, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);
* копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
* акт оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах (за наявності), складений соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи.
У разі відсутності '''у бездомної особи''' документа, що посвідчує особу, такій особі надається допомога у поновленні зазначеного документа відповідно до законодавства.

Якщо в документах (або їх копіях), які додаються до заяви, міститься інформація (відомості), яка вже є у розпорядженні органу соціального захисту населення або зазначену інформацію (відомості) можливо отримати в порядку електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, такі документи не подаються.

Для надання соціальних послуг (крім тих, що надаються за рахунок бюджетних коштів незалежно від доходу отримувача соціальних послуг) за наявності інших отриманих доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, Фонді соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана на запит органу соціального захисту населення відповідно до цього Порядку, подаються також довідки/ інші документи про доходи.

Підставою для розгляду питання про надання соціальних послуг також є повідомлення суб’єкта та/або акт оцінювання потреб сім’ї/особи, складений соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи/ соціальним працівником, звернення, повідомлення інших осіб в інтересах осіб, які потребують соціальних послуг у зв’язку з перебуванням у складних життєвих обставинах, рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, подані за результатами розгляду матеріалів про стан сім’ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

'''Особами, які потребують надання соціальної послуги стаціонарного догляду чи паліативного догляду в умовах стаціонару, також подається:'''
* довідка для направлення особи з інвалідністю до інтернатного закладу за формою, затвердженою МОЗ;
* індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю за формою, затвердженою МОЗ (за наявності інвалідності);
* копія пенсійного посвідчення або посвідчення особи, яка отримує державну соціальну допомогу (за наявності);
* копія договору про відкриття та обслуговування поточного рахунка (за наявності).
== Порядок розгляду звернення про надання соціальних послуг ==
Орган соціального захисту населення аналізує отримані документи, уточнює необхідну інформацію, в тому числі шляхом перевірки даних щодо отримувачів державної допомоги, пільг тощо, наявних в інформаційних системах, та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня '''визначає надавача або залучає соціального менеджера/фахівця із соціальної роботи для оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах'''.

'''Для отримання інформації про доходи особи''', що потребує надання соціальних послуг, орган соціального захисту населення '''протягом трьох робочих днів''' після надходження заяви від такої особи, її законного представника, органу опіки та піклування надсилає запит до:
* ДПС - для отримання відомостей про доходи осіб з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном;
* Пенсійного фонду України - для отримання відомостей про доходи осіб з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, встановленому Пенсійним фондом України та Мінсоцполітики;
* фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування - для отримання інформації про страхові виплати із зазначених фондів.
ДПС, Пенсійний фонд України, фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування '''протягом п’яти робочих днів''' після надходження запиту надають органу соціального захисту населення інформацію про доходи/страхові виплати особи, що потребує надання соціальних послуг.

'''У разі неможливості здійснення обміну інформацією''', відсутності даних за необхідний період або за наявності інших отриманих доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана на запит органу соціального захисту населення, '''отримувач соціальної послуги подає довідки/інші документи про доходи за попередні шість місяців, що передують місяцю звернення за наданням соціальних послуг.'''

'''Оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах''' проводиться соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи '''протягом п’яти робочих днів''' з дати отримання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг у порядку, встановленому Мінсоцполітики, із залученням у разі потреби психолога, медичного працівника, педагогічного працівника закладу та/або установи освіти, реабілітолога та інших фахівців.

Під час оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах з’ясовуються обставини, що можуть призвести або призвели до порушень у життєдіяльності особи/сім’ї, визначаються чинники, що спричинили потрапляння у складні життєві обставини, рівень складності наявних проблем, їх вплив на життєдіяльність особи/сім’ї, індивідуальні потреби в отриманні соціальних послуг, а також спроможність особи/сім’ї самостійно подолати або мінімізувати негативний вплив таких обставин.

За результатами оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах складається відповідний акт за формою, затвердженою Мінсоцполітики, з пропозиціями щодо переліку соціальних послуг, яких потребує особа/сім’я, та подається органу соціального захисту населення для подальшого прийняття рішення про надання соціальних послуг.

У разі отримання звернення (письмового або усного) особи, у тому числі дитини/сім’ї, про надання соціальних послуг екстрено (кризово) у зв’язку із загрозою життю чи здоров’ю особи або отримання повідомлення від суб’єкта про необхідність надання таких послуг оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах не проводиться.

'''Рішення про надання послуг екстрено (кризово)''' '''приймається органом соціального захисту населення/надавачем невідкладно та протягом однієї доби забезпечується надання соціальних послуг.''' Відповідно до потреб особи надавач проводить термінове втручання в кризову ситуацію з метою негайного усунення або мінімізації наслідків такої ситуації, надання допомоги та підтримки, зокрема шляхом забезпечення психологічної підтримки та консультування (в тому числі телефоном), виїзду мобільної бригади соціально-психологічної допомоги, взаємодії з іншими фахівцями та службами (виклик бригади швидкої допомоги для надання невідкладної медичної допомоги, працівника уповноваженого підрозділу органу Національної поліції тощо).

У разі відсутності в особи, яка потребує надання послуг екстрено (кризово), документа, що посвідчує особу, та інших документів, визначених пунктом 28 цього Порядку, рішення про надання таких соціальних послуг приймається без їх подання.

За результатами надання послуг екстрено (кризово) надавач складає акт про надання соціальної послуги за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
== Прийняття рішення про надання соціальних послуг ==
Після отримання інформації за результатами запиту чи шляхом доступу до даних державних електронних інформаційних ресурсів орган соціального захисту населення '''протягом десяти робочих днів з дня одержання заяви''' відповідно до отриманих документів (даних) та з урахуванням результатів оцінювання потреб особи/ сім’ї у соціальних послугах приймає '''рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів''', що видається за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Про прийняте рішення особа або її законний представник інформується органом соціального захисту населення '''не пізніше ніж через три робочих дні''' з дати його прийняття шляхом надання (надсилання) рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг (його сканованої копії) у паперовій та/або електронній формі. У рішенні про відмову в наданні соціальних послуг обов’язково повинні бути обґрунтовані підстави відмови.

Рішення про надання соціальних послуг разом з інформацією про особу/сім’ю (призначені виплати та державну допомогу, встановлення статусу внутрішньо переміщеної особи, особи з інвалідністю тощо) також '''надсилається надавачу (надавачам) у паперовій та/або електронній формі не пізніше ніж через три робочих дні з дати його прийняття.'''
== Підстави для відмови у наданні соціальних послуг ==
'''Підставою для відмови особі, яка звернулася із заявою, у наданні соціальних послуг є:'''
* відсутність потреби осіб/сімей, які належать до вразливих категорій населення або перебувають під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, в соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи/сім’ї;
* ненадання надавачем тих соціальних послуг, яких потребує особа/сім’я;
* наявність в особи відповідно до медичного висновку медичних протипоказань, перелік яких затверджується МОЗ (рішення про надання соціальних послуг приймається після усунення таких протипоказань).
'''Не може бути відмовлено у наданні соціальних послуг особі у разі загрози її життю чи здоров’ю, домашнього насильства, насильства за ознакою статі або жорстокого поводження з дитиною.'''
== Припинення надання соціальних послуг: ==
'''Підставами для припинення надання соціальних послуг є:'''
* відсутність потреби в соціальних послугах за результатами оцінювання потреб осіб/сімей, які належать до вразливих категорій населення або перебувають під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини;
* закінчення строку дії договору про надання соціальних послуг (крім випадків продовження строку дії договору за результатами повторного оцінювання потреб);
* відмова особи/сім’ї від отримання послуг (крім випадків соціального супроводу сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, і сімей, у яких порушуються права дитини) та дострокове розірвання договору про надання соціальних послуг за ініціативою отримувача соціальних послуг;
* зміна місця проживання/перебування отримувача соціальних послуг, що унеможливлює надання соціальних послуг;
* невиконання без поважних причин отримувачем соціальних послуг вимог, визначених договором про надання соціальних послуг;
* виявлення/встановлення недостовірності поданих отримувачем соціальних послуг інформації/документів під час звернення за наданням соціальних послуг, що унеможливлює подальше їх надання;
* смерть отримувача соціальних послуг;
* дострокове розірвання договору про надання соціальних послуг за ініціативою отримувача соціальних послуг;
* ліквідація (припинення діяльності) надавача або припинення ним надання відповідних соціальних послуг.
== Див. також ==
* [[Порядок надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади]]
* [[Порядок здійснення соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах]]
* [[Соціальне обслуговування неповнолітніх]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній

2024-06-26T07:42:57Z

Miklukha.Oleksandra: /* Вартість */ судовий збір при подачі заяви до суду про підтвердження факту перебування у трудових відносинах із роботодавцем.

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.''' За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, '''трудовий стаж встановлюється''' на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

== Добровільний порядок ==
'''''За відсутності трудової книжки''''' або у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій,довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених вище документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Для підтвердження часу роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю,''''' заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 р., а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ, інших документів про сплату страхових внесків або інформації Пенсійного фонду України, про сплату страхових внесків. Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ). незалежно від суми сплачених коштів або також можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Для підтвердження часу творчої діяльності членів творчих спілок та інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок''''', приймаються довідки про період сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України. До 1 квітня 1992 року час творчої діяльності членів Спілки письменників, Спілки художників, Спілки композиторів, Спілки кінематографістів, Спілки театральних діячів, а також інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок України, але об'єднані відповідними професійними комітетами, підтверджується довідками (виписками з постанов) секретаріатів правлінь творчих спілок України про встановлення творчого стажу ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв’язку''''' приймаються:
* військові квитки;
* довідки військових комісаріатів, військових частин і установ Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС;

* довідки архівних і військово-лікувальних установ.
'''''Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов’язку,''''' зараховується до трудового стажу на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони.

Час перебування в партизанських загонах і з'єднаннях у період Другої світової війни встановлюється за довідками штабів партизанського руху або архівів (за місцем діяльності партизанських загонів і з'єднань).

'''''Для підтвердження служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції,''''' '''п'''риймаються довідки, які видаються в порядку, що визначається МВС ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти) професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі''''' підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти” приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Тривалість тимчасової непрацездатності''''', яка розпочалася в період роботи, встановлюється на підставі довідок, виданих за місцем цієї роботи ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 9 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку''''' встанвовлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю) і вік (для престарілих і дітей з інвалідністю). Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їхніх сусідів, інших даних. '''''Документами, які підтверджують перебування на інвалідності''''', можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду України та інші документи. Документами, що підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації) та інші ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми''''' встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини – свідоцтва про смерть), а також документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала. Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, і те, що до досягнення дитиною 12-ти річного віку один з батьків не працював, у зв’язку з доглядом за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця, отриманої в порядку взаємного обміну інформацією. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 11 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю,''''' підтверджується довідками, виданими командирами (начальниками) військових частин, військово-навчальних (навчальних) закладів, підприємств, установ і організацій в порядку, що визначається Міноборони. При цьому, для дружин військовослужбовців, звільнених з дійсної військової служби до 1 січня 1990 року, період проживання з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками, які видаються військовими комісаріатами ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 13 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).
=== Правила підтвердження трудового стажу ===
Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів. Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі. У тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до трудового стажу на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками. Якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку. У тих випадках, коли в поданому документі про стаж вказано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.Також документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
=== Куди звертатися ===
Для підтвердження наявного трудового стажу звертатися до установи місця роботи, навчання, служби та до архівних установ. При отриманні всіх необхідних довідок які підтверджують відповідний стаж, звертатися до Пенсійного фонду України.
=== Особливі випадки ===
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції; стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування; стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.

У разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

За відсутності трудових книжок у осіб, які працювали у громадян за договорами (домашні робітниці, няні, секретарі, друкарки, стенографістки, сторожі, садівники, шофери та ін.), час їх роботи в домашньому господарстві підтверджується довідками профспілкових організацій, за участю яких було укладено трудовий договір між наймачем і працівником, або трудовими договорами з відміткою про їх виконання.

За відсутності у профспілкових організаціях відомостей про укладення договору про роботу у окремих громадян для підтвердження стажу приймаються довідки, видані наймачем, а у разі його смерті - одним із подружжя або іншим членом сім'ї, який проживав разом з ним у даний період (крім тих родичів, які в цей час були неповнолітні), та довідки про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Справжність підпису особи, яка видала довідку про роботу, засвідчується в установленому порядку.

Аналогічно підтверджується і стаж роботи пастухом за трудовим договором з колективом громадян - власників худоби. У тих випадках, коли трудовий договір було укладено за участю виконкомів сільських, селищних Рад, до уваги беруться видані ними довідки.

Стаж роботи громадян України за її межами підтверджується документами, легалізованими відповідно до законодавства (крім роботи на території колишнього СРСР і держав, з якими колишнім СРСР було укладено угоди про соціальне забезпечення,до укладення відповідних двосторонніх угод).
== Судовий порядок ==
За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. В такому ж порядку показаннями свідків підтверджується час роботи громадян із числа національних меншин, примусово виселених з місць постійного проживання в 30-40 роки, а також час роботи в колгоспі до 1965 року у випадках, коли неможливо одержати документи про наявний стаж роботи, незалежно від причин відсутності необхідних документів.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядку], трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

За відсутності документів про час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового утримання в період війни осіб, у тому числі дітей, примусово вивезених з тимчасово окупованої території у період Великої Вітчизняної війни, проживання в м.Ленінград в період його блокади з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р. зазначені періоди можуть бути встановлені на підставі показань одного або більше свідків, які мають у своєму розпорядженні відповідні документи (довідки, видані архівними установами, органами Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки або МВС за місцем прибуття зазначених осіб до України, евакуаційні посвідчення, мобілізаційні розпорядження тощо).
=== Вартість ===
Судовий збір сплачується відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання заяви до суду про встановлення факту перебування в трудових відносинах складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 4 Закону України «Про судовий збір») - станом на 2024 рік - 605,60 грн.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання права власності на квартиру у зв’язку із втратою правовстановлюючого документу

2024-06-24T11:12:40Z

Miklukha.Oleksandra: зразок позовної заяви про визнання права власності на квартиру у зв'язку із втратою правовстановлюючих документів

===== Нормативні документи =====
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
== Як скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду ==
Статтею 392 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі, - ЦК України) передбачено, що '''власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності''', якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також '''у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності'''.

В той же час, згідно частиною четвертою статті 263 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 7 ч. 1 Розділу XIII /ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ/ [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, - суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

'''''Таким чином, висновки щодо застосування норми права, викладені в рішенні Верховного Суду України підлягають застосуванню судами.'''''

З Правової позиції викладеної в [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45910640 постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року № 6-318цс15] (№ в ЄДРСР 45910640) випливає наступне:

''“'''за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред’явлено''', по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, '''якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.'''''
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
'''Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності – це певний юридичний склад, з яким закон пов’язує виникнення в особи суб’єктивного права власності на певні об’єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об’єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України'''.”

Згідно вимог установлених частиною першою статті 30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], - '''позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна''' або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Позовна заява повинна бути оформлена в відповідності до вимог, що викладені в статтях 175-177 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

'''При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються''' (п. 3 ч. 3 ст. 175, п. 2 ч. 1 ст. 176 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).

== Сплата судового збору за подання позову про визнання права власності на квартиру ==
'''Згідно пункту 2 частини першої статті 176 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається - вартістю майна.''' Вказане передбачає подання відповідних даних (доказів) щодо визначення вартості майна, зокрема такі дані можуть міститись в звіті про оцінку майна, технічній характеристиці на квартиру,тощо.

Відповідно до пункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана:
* юридичною особою - становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
* фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

===== У відповідності до частини першої статті 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Зразок позовної заяви про визнання права власності на квартиру з звязку із втратою правовстановлюючих документів =====
https://docs.google.com/document/d/1wAaruASEiE6244rbKrq-octWYeMW3b8X/edit
[[Категорія:Житлове право]]

Допомога на дітей одиноким матерям

2024-05-06T11:42:34Z

Miklukha.Oleksandra: /* Розмір допомоги */ зміна розміру прожиткових мінімумів у відповідності до 2024 року

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-20#n58 Закон України від 02.06.2020 № 646-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-п Постанова Кабінету міністрів України від 27.12.2001 № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 №441 “Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг”]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#n8 Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"]установлено, що на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей:
*строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, '''допомоги на дітей одиноким матерям''', допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі — державна соціальна допомога), та пільги, яку було призначено раніше, '''продовжується на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування і виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад''';*у разі, коли отримувачами державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю пропущено строк переогляду допомоги, виплата таких видів допомоги не зупиняється на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування;

*структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад після припинення чи скасування воєнного стану інформує одержувачів, яким виплату державної соціальної допомоги та пільги було продовжено відповідно до пункту 1 цієї постанови, про необхідність протягом одного місяця оновлення документів, необхідних для продовження отримання допомоги.
Також на період воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування '''продовжується виплата державної соціальної допомоги''' на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, в тому числі з інвалідністю, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом “гроші ходять за дитиною”, яку було припинено в період воєнного стану, особам, які тимчасово перебувають за кордоном, '''внаслідок ненадання документів про''':

1) повторний огляд дитини з інвалідністю, строк якого припав на період воєнного стану; — на підставі інформації з банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів про місце перебування таких осіб з урахуванням положень пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 8 березня 2022 р. № 225 “Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України”;

2) підтвердження навчання дитини, яка досягла 18-річного віку, — на підставі: копії (сканкопії/фотокопії) довідки закладу освіти в разі навчання дитини за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (у разі навчання в іноземному закладі освіти — з перекладом на українську мову), наданої такими особами до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за своїм зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (перебування). Якщо орган соціального захисту населення не має можливості забезпечити підготовку виплатних документів та здійснення фінансування, копія (сканкопія/фотокопія) такої довідки подається відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних (військових) адміністрацій;

інформації з банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів про місце перебування таких осіб.

Здійснення відповідних виплат продовжується з дня, наступного за днем, з якого їх було припинено.
|}
== Особи, що мають право на допомогу ==
'''Право на допомогу мають:'''
* одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини;
* вдова та вдівець з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.
Водночас якщо одинока мати (вдова, вдівець), мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, уклала шлюб, за нею зберігається право на одержання допомоги на дітей, які народилися до шлюбу, за умови, якщо ці діти не були усиновлені новим чоловіком (дружиною).

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги.

Законодавством України передбачені пільги та різні гарантії для одиноких матерів, однак, деякі із них, жінка втрачає, у разі коли вона вступає в шлюб.Проте, варто зазначити, що поняття "одинока мати" визначається чинним законодавством України по різному, і застосовується в залежності від того, на які правовідносини воно поширюється.

Жінки, які мають зареєстроване місце проживання на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно.
== Підстави припинення виплати допомоги ==
'''Виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється у разі''':
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
* тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
* відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
* позбавлення волі отримувача допомоги за рішенням суду;
* скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
* працевлаштування дитини або реєстрації нею шлюбу до досягнення 18-річного віку;
* надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір’ю або батьком дитини;
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги.
'''Виплата допомоги припиняється або зупиняється''' на підставі поданих ''' ''обґрунтованих пропозицій органу опіки та піклування за поданням центрів соціальних служб та/або служб у справах дітей або уповноваженої особи, визначеної виконавчим органом ради територіальної громади, до органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.'' '''

'''Виплата допомоги на дітей одиноким матерям також припиняється:'''
* якщо сім’єю подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання допомоги на дітей одиноким матерям та на визначення її розміру, або встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, ― з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення. В такому разі на наступний строк допомогу на дітей одиноким матерям може бути призначено не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення;
* у разі переїзду сім’ї до іншої місцевості або настання обставин, що унеможливлюють виплату допомоги на дітей одиноким матерям (зокрема, смерть одинокої особи), ― з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни;
* за заявою отримувача допомоги на дітей одиноким матерям ― з місяця, що настає за місяцем її подання;
* якщо реєстрацію особи, яка включена до складу сім’ї, як безробітної припинено з причин, передбачених абзацами шістнадцятим (крім припинення реєстрації в разі працевлаштування самостійно), вісімнадцятим ― двадцять першим підпункту 1, підпунктами 2 і 3 пункту 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792], ― з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з центру зайнятості;
* у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа, фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв’язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання допомоги на дітей одиноким матерям, ― з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація з Держприкордонслужби;
*якщо діти, які навчаються у закладах загальної середньої освіти та входять до складу сім’ї, відсутні на навчальних заняттях з невідомих або без поважних причин протягом десяти навчальних днів підряд, - з місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація від служби у справах дітей. Зазначену інформацію служба у справах дітей подає не пізніше ніж через три календарних дні після її отримання від закладів загальної середньої освіти. У разі припинення дії обставини, вище зазначеної, виплата допомоги на дітей одиноким матерям поновлюється на підставі письмової заяви отримувача такої допомоги та інформації, отриманої за запитом органу соціального захисту населення від закладу загальної середньої освіти, про відвідування учнем навчальних занять з місяця, в якому поновлено відвідування, та продовжується до закінчення строку її призначення.
== Куди звернутись ==
З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою (крім допомоги при народженні дитини з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-п#Text абзацу четвертого пункту 43 цього Порядку]) або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.

Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному органу соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні.

Відповідно до змін внесених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n16 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми] на підставі [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadku-pryznachennia-i-vy-a11 постанови Кабінету міністрів України від 06.01.2023 №11] за наявності технічної можливості засобами '''Порталу Дія''' можна подати заяву у разі звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям.

Заява про призначення допомоги на дітей одиноким матерям подається в електронній формі засобами Порталу Дія заявником:
# який є громадянином України;
# пройшов електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.
Заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, з урахуванням вимог, визначених пунктами 60—63 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми. Формування заяви припиняється та її подання блокується за допомогою засобів Порталу Дія, якщо зазначені у заяві та декларації (у разі її подання) відомості:

# надані не в повному обсязі;
# не підтверджуються відомостями з інформаційно-комунікаційних систем, зазначених у пункті 64 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми;
# не узгоджуються між собою.

Сформована та підписана електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, заява передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики до відповідного органу соціального захисту населення за задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) або фактичним місцем проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника для розгляду.

== Розмір допомоги ==
Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, '''які мають дітей віком до 18 років''' (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації, – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632].

'''До складу сім’ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються:'''
* чоловік (дружина);
* рідні, усиновлені та підопічні діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах І — IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах і не мають власних сімей незалежно від місця проживання або реєстрації;
* неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства І та II групи або особами з інвалідністю І групи і проживають разом з батьками;
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;
* жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей;
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю І групи і доглядає за нею. ''Склад сім’ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, визначається на дату звернення за її призначенням.''
'''Прожитковий мінімум на дитину:'''
{| class="wikitable"
|-
! Вік дитини !! Розмір прожиткового мінімуму 01.01.2024
|-
| Діти віком до 6 років || 2563
|-
| Діти віком від 6 до 18 років || 3196
|-
| Діти віком від 18 до 23 років || 3028
|}
'''Допомога призначається на кожну дитину окремо. Розмір допомоги перераховується з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача допомоги до органу соціального захисту населення.'''

Розмір допомоги, яка надається з урахуванням доходів сім'ї, може бути перерахований з місяця подання отримувачем допомоги заяви до закінчення строку її призначення.

Якщо дитина, яка перебуває на утриманні в інтернатному закладі за рахунок держави, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.
== Перелік необхідних документів ==
'''Для призначення допомоги вперше подаються такі документи:'''
# Заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 №441 “Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг”]).
# витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України], або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку.
# Копія свідоцтва про народження дитини.
# Декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
# Довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру.
# Копія рішення про усиновлення ''(подають усиновлювачі).''
# Копія свідоцтва про смерть одного з подружжя та довідка про неотримання на дитину пенсії та державної соціальної допомоги ''(подають мати або батько у разі смерті одного з батьків дитини, що не отримує на дитину пенсію у зв’язку із втратою годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю").''
== Строки розгляду питання ==
'''Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця''', в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.

Кожні шість місяців допомога підлягає перегляду у відповідності до сукупних доходів родини за минулі шість місяців. Для перегляду необхідно звернутися до Управління соціального захисту населення та подати декларація про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).

У випадку звернення особи за допомогою після березня 2016 року, зазначені допомоги призначатимуться з місяця звернення за допомогою.Громадяни, які звернулись у період з січень по березень 2016 року за наданням допомоги на дітей одиноким матерям, виплата зазначеної допомоги здійснюватиметься з 01 січня 2016 року.
'''Подані документи розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня подання заяви.'''
== Підстави для відмови ==
Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Крім того, '''допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо:'''
* у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абзацах одинадцятому - п’ятнадцятому цього пункту)
''Допомога на дітей одиноким матерям у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:''
# сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;
# доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку;
# надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства.
*особи, які входять до складу сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. гривень;
* ) у власності сім’ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271; 2015 р., № 70, ст. 2312), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету; житлових приміщень у гуртожитках; Допомога на дітей одиноким матерям призначається в разі, коли багатодітна сім’я виховує трьох і більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) та у її власності є друга квартира (будинок), за винятком житла, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, за умови, що загальна площа такого житла не перевищує 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї та додатково 35,22 кв. метра на сім’ю;
* у власності сім’ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років ''(крім мопеда і причепа)''. '''При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками ― вихователями дитячих будинків сімейного типу.'''
'''ВАЖЛИВО!!!''' ''Якщо у складі сім’ї є непрацюючі працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, і протягом цього періоду зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні менше трьох місяців або які (за яких) не сплатили (не сплачено) мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, допомога на дітей одиноким матерям призначається:''
не більше ніж на два шестимісячних періоди, якщо:
# у складі сім’ї є дитина з інвалідністю або особа з інвалідністю, яка згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребує постійного стороннього догляду;
# відсутність будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї.
''Якщо непрацююча працездатна особа зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна або перебуває на обліку в центрі зайнятості як така, що шукає роботу, більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям не працевлаштувалася за направленням центру зайнятості або не забезпечила себе роботою самостійно, розмір такої допомоги під час наступного звернення за її призначенням зменшується на 50 відсотків, на наступний період - на 75 відсотків. Така допомога під час наступного звернення призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення її виплати.''

''Якщо непрацююча працездатна особа зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна або перебуває на обліку в центрі зайнятості як така, що шукає роботу, більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям не працевлаштувалася у зв’язку з відсутністю підходящої роботи або направлена центром зайнятості на професійне навчання, така допомога призначається без зменшення її розміру.''
== Порядок оскарження (позасудовий та судовий порядок) ==
Ви можете звернутися зі скаргою на дії чи бездіяльність місцевого органу соціального захисту '''до органу влади, якому він підпорядковується'''. Зокрема: до керівництва районної держадміністрації чи виконавчого комітету міської ради; до обласного управління або департаменту соціального захисту; керівництва обласної державної адміністрації.

'''Також Ви маєте можливість захистити свої права у судовому порядку, звернувшись до Окружного адміністративного суду.'''
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Зміна черговості одержання права на спадкування

2024-04-09T11:17:13Z

Miklukha.Oleksandra: /* Судовий збір */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]

== Зміст та способи зміни черговості одержання права на спадкування ==
Зміна черговості одержання права на спадкування — це встановлення іншого, ніж передбачено законом, порядку закликання до спадкування спадкоємців за законом.

Існують два способи зміни черговості одержання права на спадкування: за домовленістю спадкоємців (договірний) та судовий.
* Договірний спосіб полягає в укладенні договору про зміну черговості між заінтересованими спадкоємцями. Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню.
* Судовий порядок полягає у пред'явленні позову спадкоємцями наступних черг до спадкоємців тієї черги, яка безпосередньо закликається до спадкування в разі достатності підстав.

== Договірний спосіб зміни черговості одержання права на спадкування ==
=== Загальне поняття договору. ===
Відповідно до ч.1 ст. 1259 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)] черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. 

Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині.
=== Сторони договору ===
Договір про зміну черговості спадкування укладається між спадкоємцями тієї черги, що закликається до спадкування, з однієї сторони, та спадкоємцем подальшої черги, з іншої сторони. 

'''Згоди інших спадкоємців''' черги, яка закликається до спадкування, а також спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині (ст. 1241 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), на укладення цього договору не вимагається, оскільки укладення даного договору жодним чином не звужує змісту наявних у них на даний момент спадкових прав. 

Законом не встановлено особливі умови закликання до спадкування спадкоємця подальшої черги. Тобто це може бути спадкоємець третьої черги при закликанні до спадкування спадкоємців першої черги. Вказаний спадкоємець не обов'язково повинен проживати разом зі спадкодавцем, надавати йому матеріальну допомогу, бути непрацездатним тощо; однак має належати до кола спадкоємців за законом та погодитися прийняти спадщину. 

Враховуючи, що договір укладається між спадкоємцями за законом, його сторонами можуть бути лише фізичні особи, визначені хоча б у одній з черг спадкоємців за законом (ст. 1261–1265 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Відтак нотаріусу необхідно надати докази родинних, шлюбних чи інших відносин таких осіб зі спадкодавцем. У разі якщо будь-хто зі спадкоємців, який бажає брати участь у цьому договорі, не може надати відповідні докази, він не може укласти договір про зміну черговості. 

Договір про зміну черговості одержання права на спадкування може бути укладений з особою, яка спадкує [[Спадкування за законом|за правом представлення]] (ст. 1266 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Можливість укладення договору такими особами пов'язане з тим, що спадкоємці за правом представлення є безпосередніми та самостійними наступниками спадкодавця. 

'''Щодо майна малолітніх дітей''' - правочини вчиняються їх батьками або іншими особами, які їх замінюють. Згідно зі ст. 177 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, та відмовлятися від майнових прав дитини. Таким чином, для укладення договору про зміну черговості одержання права на спадкування батьками малолітньої дитини необхідна згода органу опіки та піклування, якщо внаслідок цього буде зменшуватися спадкова частка дитини. Договір за участю неповнолітньої особи може укладатися лише за нотаріально посвідченою згодою батьків та з дозволу органу опіки та піклування.

Недієздатна особа може належати до різних черг спадкоємців. Тому укладення договору, за яким недієздатна особа буде спадкувати разом із спадкоємцями попередніх черг, є цілком імовірною. Такий перехід до спадкоємців черги, яка спадкує, без сумніву, покращить майновий стан недієздатної особи. У зв'язку з цим опікуни можуть укладати такі договори з дозволу органу опіки та піклування.

Стороною договору про зміну черговості одержання права на спадкування не може виступати спадкоємець, позбавлений батьківських прав щодо спадкодавця, чи усунений від спадкування відповідно до ст. 1224 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].
=== Предмет договору ===
Предметом договору про зміну черговості одержання права на спадкування є закликання до спадкування спадкоємця наступної черги, який за загальним правилом черговості не має права на спадкування. Змінюючи порядок черговості, жодна сторона за договором не втрачає своїх прав. 

Зміна черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування провадиться після відкриття спадщини до видачі свідоцтв про право на спадщину. 

Ця ж умова передбачена п.4.7 глави 10 розділу ІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»] .
=== Зміст договору ===
Як зазначено у ст. 1259 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], '''договір про зміну черговості одержання права на спадкування не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі''', а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині. Це означає, що спадкоємці, укладаючи такий договір, не можуть змінити частку у спадщині того спадкоємця, який не є стороною за договором. Не може бути змінена і частка у спадщині спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, розмір якої імперативно встановлений ст. 1241 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]. 

А тому спадкоємці укладають договір про зміну черговості одержання права на спадкування лише щодо тих часток, які вони мають успадкувати. Розмір спадкових часток при цьому залежить від волі заінтересованих спадкоємців та встановлюється договором. Тобто, змістом цього договору не можуть бути інші питання, зокрема, одночасна зміна часток у спадщині спадкоємців за законом.
=== Інші умови договору ===
Договір про зміну черговості одержання права на спадкування є '''безоплатним'''. 

Укладення договору про зміну черговості одержання права на спадкування не позбавляє спадкоємця необхідності прийняти спадщину.

== Судовий порядок зміни черговості одержання права на спадкування ==
=== Сторони по справі ===
Відповідачами у справі про зміну черговості права на спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті спадкодавця, та які заперечують проти зміни черговості права на спадкування шляхом укладення відповідного договору.
=== Загальні вимоги для зміни черговості одержання права на спадкування в судовому порядку ===
Відповідно до ч.2 ст.1259 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, '''за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані'''. 

Судовий порядок може бути застосований, зокрема, у разі, якщо найближчі родичі ухилялися від виконання обов'язку щодо догляду за спадкодавцем, який потребував допомоги через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, і такий догляд протягом тривалого часу здійснювали інші особи, які хоча й входять до кола спадкоємців за законом, проте не є спадкоємцями черги, яка закликається до спадкування. Водночас, спадкоємці черги, яка закликається до спадкування заперечують проти зміни черговості права на спадкування шляхом укладення відповідного договору. 

Слід підкреслити, що за правилом ч. 5 ст. 1224 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], спадкоємець, котрий ухилявся він надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані, може бути [[Спадкування за законом|усунений від спадкування за рішенням суду]]. Однак наслідком такого усунення буде спадкування іншими спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкування. Відтак, особа, яка тривалий час опікувалася, матеріально забезпечувала спадкодавця, може взагалі не отримати права на спадкування через наявність більш близьких родичів. Судовий порядок зміни черговості одержання права на спадкування надає таким особам у наведеному вище випадку можливість успадкувати майно спадкодавця, хоча й разом з тими спадкоємцями, хто ухилявся він надання допомоги спадкодавцеві. 

'''Підставами для задоволення такого позову''' є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку:
# здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами);
# матеріальне забезпечення спадкодавця;
# надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізований вираз - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири, тощо;
# тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1 - 3;
# безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
# Усі вищеперераховані юридичні факти встановлюються судом на власний розсуд з урахуванням усіх обставин справи. 
Під поняттям '''"опікувалася"''' в контексті ст. 1259 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] потрібно розуміти не здійснення цивільних прав та обов'язків від імені підопічного, а надання особі, яка перебувала у безпорадному стані і потребувала сторонньої допомоги, звичайних фактичних послуг у придбанні продуктів, медикаментів, приготуванні їжі, прибиранні квартири тощо. Тобто можна стверджувати, що "опікувалася" вживається в розумінні "турбувалася", "допомагала". 
Надання допомоги спадкодавцеві протягом тривалого часу - оціночна категорія та має визначатися судом з огляду на обставини конкретної справи. У будь-якому разі, дії спадкоємця не повинні носити разовий, епізодичний характер і допомога, що надається, має бути систематичною.

=== Судовий збір ===
Для зміни черговості одержання права на спадкування в судовому порядку необхідно подати до суду позовну заяву. Відповідно до ст.4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в 2024 році становить - '''1211,20 грн'''

[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

2024-03-19T09:20:32Z

Miklukha.Oleksandra: /* Позовна давність */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»]
== Об’єкт права спільної сумісної власності подружжя та підстави його набуття ==
Статтею 60 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] визначено, що майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Набуваючи у власність майно, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n331 стаття 63 Сімейного кодексу України]).

'''До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності відноситься:'''
* майно, придбане за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування);
* прибутки отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші доходи);
* речі придбані одним із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо).
''Зазначений перелік не є вичерпним''. Так, якщо майно дружини/чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості в наслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
== Визначення особистої приватної власності подружжя ==
Як відзначається у пункті 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»] вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n292 статті 57 Сімейного кодексу України] '''особистою приватною власністю дружини, чоловіка є''':
* майно, набуте нею, ним до шлюбу;
* майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі [[Договір дарування|договору дарування]] або в порядку спадкування;
* майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
* житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"];
* земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок [[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян|приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні]], або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності|одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації]], визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України].
== Поділ спільного майна подружжя ==
=== Добровільний порядок поділу майна подружжя ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейним кодексом України] передбачено право дружини і чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від [[Порядок розірвання шлюбу|розірвання шлюбу]]. Так, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою зокрема уклавши '''[[Розподіл майна подружжя шляхом укладення спеціального договору|договір про поділ майна]]''', що є у спільній сумісній власності. Якщо об’єктом поділу є '''нерухоме майно''', тоді такий договір укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому '''[[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріальному посвідченню]]''' (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n351 статті 69 Сімейного кодексу України]).
=== [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|Судовий порядок поділу майна подружжя]]===
Згідно з постановою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»], вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин четвертої та п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n359 статті 71 Сімейного кодексу України], щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Неподільна річ (наприклад, автомобіль) не може бути реально поділений між подружжям, що як правило, встановлюється на підставі висновку відповідної судової експертизи, а інший з подружжя не згідний отримати грошову компенсацію замість своєї частки, або інша сторона не бажає сплачувати таку компенсацію та відповідно попередньо не вносить на депозитний рахунок суду належну грошову суму, то суд визнає за кожним із подружжя право власності на належну їм частку в спільному майні без його реального поділу і залишає майно у їх [[Право спільної часткової власності|спільній частковій власності]].
[[Файл:Поділ спільного майна подружжя.jpg|міні]]
Умови збільшення частки майна:
* проживання разом з дітьми, чи непрацездатними повнолітніми сином/дочкою;
* отримання аліментів на утримання дитини, чи непрацездатних повнолітніх сина/дочку;
* розмір аліментів, які така особа одержує, недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини та її лікування.
Під обставинами, що мають істотне значення для справи потрібно також розуміти і випадки, коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315 статті 60 Сімейного кодексу України]).

Інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дочки/сина або другого з подружжя, що заслуговують на увагу, можуть враховуватися судом при визначенні способу поділу спільного майна в натурі.
==== Вартість ====
При поданні позову сплачується '''[[Порядок сплати судового збору|судовий збір]]''', який визначається виходячи із ціни позову (вартості майна, яке підлягає поділу), '''у розмірі 1-го відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''
==== Позовна давність ====
До вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя позовна давність ''не застосовується за умови, якщо шлюб між ними не розірвано''. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у '''три роки''', яка обчислюється '''від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності'''.

[[:Файл:Заява про поділ майна.docx|Зразок заяви про поділ майна подружжя]]
== Особливості поділу окремого майна ==
♦ Кредитні зобов'язання

Відповідно до частини четвертої статті 65 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

У випадку укладення одним із подружжя, наприклад, кредитного договору в інтересах сім'ї, подружжя є солідарними боржниками за цим договором, а тому один із подружжя, який виконав зобов'язання, що виникло з кредитного договору, має право пред'явити до іншого вимогу про відшкодування частини сплачених за кредитним договором коштів.

При цьому, майно, яке набуто подружжям за час шлюбу за кошти, одержані в кредит, який не сплачений на час вирішення спору, все рівно підлягає поділу між подружжям.

'''Важливо!''' Здійснені ремонтні роботи є невід'ємною частиною квартири та не є окремим об'єктом спільної сумісної власності подружжя, тому розподілу не підлягають. Відповідну позицію висловив Верховний Суд у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89251857 постанові від 12 травня 2020 року у справі № 243/5477/15-ц].

♦ Поділ між подружжям незавершеного будівництвом будинку

'''Об’єкт будівництва (об’єкт незавершеного будівництва)''' – це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб’єктивних майнових, а також зобов’язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

Об’єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов’язки, тому такий об’єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

''За позовом одного з подружжя'', які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об’єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.
{| class="wikitable"
|-
| У разі неможливості поділу об’єкта незавершеного будівництва суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.
|}
Правовий аналіз наведених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що об’єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток. При цьому суд може визнати право на частину об’єкта незавершеного будівництва за кожною зі сторін.
== Правовий режим майна, що є власністю жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою ==
Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення про право спільної сумісної власності подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n314 глава 8 Сімейного кодексу України]).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/61260662 Постанова Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-801цс16] ''(Сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя)''.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74777355 Постанова Верховного Суду від 18 червня 2018 року у справі № 711/5108/17] ''(Відповідач спростував презумпцію спільності права власності та довів витрату особистих коштів на придбання майна у шлюбі)''.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86738232 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2019 року у справі № 297/2837/17] ''(При вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами другою та третьою статті 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування)… Проживання дітей з позивачем… само по собі не є підставою для збільшення частки одного з подружжя'').''
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88570576 Постанова Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 715/1347/14-ц] ''(Позовні вимоги про визнання самочинно збудованого будинку об'єктом права спільної сумісної власності подружжя не підлягає задоволенню, водночас будівельні матеріали, обладнання та конструкції, які були використані в процесі його будівництва, є майном, щодо якого можуть виникнути цивільні права та обов'язки)''.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95067130?fbclid=IwAR0jIuSLKBiOg30BdWw13RDU1DFxmhVFJUg1CuyThBdq1o3CBJQMC8Cmd20 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2021 року у справі № 264/2232/19] ''(Конструкція статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] передбачає застосування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростовано й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об’єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Наведене дає правову можливість визнати майно не спільною, а особистою власністю, якщо воно набуте подружжям під час перебування у зареєстрованому шлюбі, проте за особисті кошти, за умови доведення обставин, необхідних для спростування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, тим із подружжя, який її спростовує)''.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102148927 Постанова Верховного Суду від 21 грудня 2021 року у справі № 758/5454/18] ''(Вирішуючи питання про початок перебігу строку позовної давності необхідно виходити не з часу, коли сторони розірвали шлюб, а з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого майнового права, бо саме по собі припинення шлюбу не є свідченням порушення права власності когось із подружжя. Неподання позову про поділ майна, в тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б свідчили про заперечення права одного з подружжя на набуте в період шлюбу майно, яке зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права такого подружжя)''.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102941192 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2022 року у справі № 215/5672/20] ''(початок перебігу позовної давності у справах про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану (статті 106, 107 СК України) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (статті 109, 110 СК України), а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (частина друга статті 72 СК України), тобто з моменту виникнення спору між ними)''.
{| class="wikitable"
|-
|'''Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75241764 від 04 липня 2018 року у справі № 584/1319/16-ц], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85646662 від 06 листопада 2019 року у справі № 203/304/17], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87733061 від 13 лютого 2020 року у справі № 320/3072/18], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90385060 від 13 липня 2020 року у справі № 570/4234/16-ц], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96106186 від 24 лютого 2021 року у справі № 303/6365/17]'''.
|}
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103056733 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2022 року у справі № 686/8610/17] ''(сам по собі факт перебування осіб у шлюбі на момент здійснення реконструкції спірного об'єкта нерухомого майна не є підставою для визнання зазначеного майна спільним сумісним майном подружжя)''.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105325146 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20] - ''щодо обов'язковості внесення одним з подружжя на депозитний рахунок суду суми компенсації у спорі про поділ спільної сумісної власності подружжя на неподільну річ'' ''(приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні. При цьому частини четверта та п`ята статті 71 СК України не передбачають обов'язкову згоду відповідача на присудження позивачеві грошової компенсації замість частки останнього у праві спільної сумісної власності на майно у спорах, у яких про припинення своєї частки у праві спільної сумісної власності й отримання компенсації на свою користь просить позивач).''
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103371858 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року по справі № 760/16783/15] ''(щодо можливості поділу грошових коштів, сплачених на погашення кредиту за зобов'язаннями одного з колишнього подружжя за час перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах)''.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104308946 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2022 року у справі № 495/4522/20] ''(Не заперечуються права подружжя на поділ майна, що є спільною сумісною власністю, а також права сторін у справі укласти мирову угоду. Але реалізація цих прав не може здійснюватися на шкоду іншим учасникам правовідносин)''.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104392754 Постанова Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 212/10842/19] ''(Законодавець розмежував випадки, коли позовна давність для поділу майна подружжя застосовується та коли не застосовується (частина друга статті 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]). У спорах про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, позовна давність не застосовується, коли жінка та чоловік проживають однією сім’єю, і, навпаки, позовна давність застосовується, якщо жінка та чоловік припиняють проживати однією сім’єю)''.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/108025883 Постанова Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 754/2060/17] (зазначення в резолютивній частині судового рішення конкретних приміщень, з яких складається належна сторонам на праві спільної часткової власності частка, є зайвим, оскільки кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому, яка є ідеальною та визначається відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116234733 Постанова Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 753/7242/21] ''на майно, набуте дружиною, чоловіком у період шлюбу, але за час окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, поширюється презумпція права спільної сумісної власності подружжя. Тому у разі виникнення спору щодо цього майна спростувати вказану презумпцію має та сторона, яка вважає це майно особистою приватною власністю'' https://reyestr.court.gov.ua/Review/116234733.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116639178 Постанова Верховного Суду від 05.01.2024 у справі № 755/12204/18]: ''висновок суду про віднесення майна до спільної сумісної власності подружжя (не спростування відповідної презумпції спільності майна) є підставою для вирішення питання про його поділ. Тому констатація цієї обставини як позовної вимоги не є належним способом захисту права, у зв`язку з чим у задоволенні вимоги про визнання будинку спільним майном подружжя сторін судам належало відмовити'' .
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116920101 Постанова Верховного Суд від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц]: ''факт проживання чоловіка та жінки однією сім`єю не пов`язаний з набранням законної сили рішенням суду, у якому встановлені відповідні обставини, а існує об`єктивно. Встановлення належності майна на праві спільної сумісної власності також не пов`язане з набранням законної сили рішенням суду, оскільки таке право виникає в силу закону, а не внаслідок ухвалення судового рішення'' .
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/117043638 Постанова Верховного Суд від 14.02.2024 у справі № 752/18272/18:] ''при вирішенні спору про поділ майна, суд може не погодитися із запропонованим варіантом поділу такого майна та провести його поділ у інший спосіб, враховуючи інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставин, що мають істотне значення. Таким чином, обрання судом при вирішенні спору варіанту поділу майна подружжя, при наявності вимоги про його поділ, відмінного від того, про який просив позивач, не може бути розцінене як вихід судом за межі позовних вимог, оскільки позовна вимога - це поділ майна подружжя і вона є незмінною при будь-якому варіанті його поділу'' [./Https://reyestr.court.gov.ua/Review/117043638 .]
==Корисні посилання==
*[https://www.rozluchennya.com/podil-majna-podruzhzhya-pry-rozluchenni/ Поділ спільного майна подружжя]
==Див. також==
*[[Право особистої приватної власності дружини та чоловіка]]
*[[Розподіл майна подружжя шляхом укладення спеціального договору]]
[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя‎]]
[[Категорія:Право власності на майно‎]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]

Видача Торгово-промисловою палатою сертифікатів щодо форс-мажорних обставин

2024-02-19T15:04:45Z

Miklukha.Oleksandra: /* Порядок звернення до ТПП, щодо визначення форс-мажорних обставин */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)(нова редакція), затверджений рішенням Президії ТПП Українив від 18 грудня 2014 року № 44 (5) (із змінами та доповненнями)]
* [http://www.ucci.org.ua/dnload/forcemr/SFSletter.pdf Лист Державної фіскальної служби України від 27 жовтня 2014 року № 5694/6/99-99-26-01-15 "Про сертифікат (висновок) ТПП України"]
*[https://ips.ligazakon.net/document/mus36779 Лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військової агресії РФ проти України]
{| class="wikitable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!'''
У зв'язку із запровадженням військового стану Торгово-промислова палата України оприлюднила '''[https://ips.ligazakon.net/document/mus36779 лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1],''' яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), тобто військову агресію Російської Федерації проти України, підтвердивши, що дані обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об‘єктивними для суб‘єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб. Проте, як зазначено вище, ці обставини не звільняють від відповідальності за порушення договору чи інших норм законодавства.

Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов’язань. Тобто, необхідно довести зв’язок між невиконанням зобов’язань та воєнними діями в Україні.
|}

== Загальна інформація ==
'''Форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Дія таких обставин може бути викликана:
*винятковими погодними умовами і стихійним лихом (Acts of God) (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо);
*непередбаченими обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго), дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо);
*умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами державних органів влади, закриттям морських проток, ембарго, забороною (обмеження) експорту/імпорту тощо.
''Вищезазначений перелік обставин не є вичерпним.''

'''Форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили) засвідчуються [https://ucci.org.ua/ Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України)] за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

До компетенції регіональних ТПП відноситься засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, крім тих, що стосуються зобов'язань за:
*умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;
*умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;
*умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.
==Порядок звернення до ТПП, щодо визначення форс-мажорних обставин==
У зв'язку з набранням чинності 15.10.2014 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»] та відповідно з внесеними змінами до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»], рішенням Президії ТПП України від 21.10.2014 № 42(3) регіональні ТПП уповноважені за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб засвідчувати та видавати сертифікат про такі обставини.

'''''Заява підлягає розгляду залежно від складності та обсягу документів:'''''
*протягом семи робочих днів із дня звернення суб`єкта господарської діяльності;
* протягом двадцяти одного робочого дня – з дня звернення фізичної особи.
'''''Уповноважені особи ТПП України/регіональної ТПП має право:'''''
*вимагати від заявника подання оригіналів документів для огляду, додаткових даних, документів, пояснень, доказів настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і т.ін.;
*відкласти розгляд заяви на два календарні тижні для надання заявником додаткових документів, пояснень тощо, повідомивши його про це письмово;
*подовжити за клопотанням заявника встановлений термін для надання додаткових пояснень, документів, доказів;
*залишити без розгляду заяву, у разі невиконання вимог про надання додаткових пояснень, документів, доказів у встановлений термін, з повідомленням про це заявника письмово.
Додатково із алгоритмом та рекомендаціями щодо засвідчення форс-мажорних обставин можна ознайомитись на сайті ТПП України за посиланням https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022.

===Перелік необхідних документів:===
Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється на підставі наступних заяв суб'єктів господарювання/фізичних осіб:
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов'язаннями (Додаток № 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]);
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями (Додаток № 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]) для: продовження граничних строків (ст. 102 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) для подання: податкової декларації; заяв про перегляд рішень контролюючих органів; заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань; відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу (ст. 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]);
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями для списання безнадійного податкового боргу (Додаток № 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]);
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання обов'язків (зобов'язань) для суб'єктів господарювання/ фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України (Додаток № 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]).
''Разом із заповненою заявою встановленої форми подаються також документи, передбачені відповідним додатком до Регламенту.Заява за встановленою формою про засвідчення форс-мажорних обставин подається до ТПП України або до регіональної ТПП за підписом керівника підприємства, організації та з відбитком печатки підприємства, або за його дорученням - довіреною особою. Заява фізичної особи подається за її підписом особисто або за її дорученням - довіреною особою.''
===Порядок видачі сертифікату про форс-мажорні обставини===
'''Сертифікат про форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили), після його внесення до Реєстру сертифікатів і підготовки тексту, роздруковується на бланку ТПП України/регіональної ТПП, що проводить засвідчення форс-мажорних обставин, підписується уповноваженою особою ТПП України/регіональної ТПП, засвідчується печаткою та видається заявнику.

Сертифікат може видаватись українською або російською мовою, за бажанням заявника, з зазначенням про це в заяві. Відповідно до звернення заявника сертифікат може бути видано додатково іноземною мовою (мовою договору, контракту, угоди), з зазначенням про це в заяві. У такому випадку уповноважена особа складає сертифікат українською мовою, а також іноземною мовою, визначеною Заявником. Текст сертифікату іноземною мовою роздруковується на зворотній стороні складеного українською мовою сертифікату. Обидва тексти мають однакову юридичну силу.
=== Тарифи на надання послуг із засвідчення форс-мажорних обставин===
Тарифи на послуги із засвідчення форс-мажорних обставин є єдиними для застосування в системі ТПП України, затверджуються Президією ТПП України і передбачають звичайний, терміновий порядок розгляду заяви і видачі сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та/або видачу сертифіката додатково іноземною мовою, за бажанням заявника, при цьому:
*при терміновому порядку розгляду заяви і видачі сертифіката вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «2»;
*при видачі сертифіката іноземною мовою застосовується коефіцієнт «3»;
*при терміновому порядку розгляду заяви і видачі сертифіката додатково іноземною мовою вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «5».
Контроль за дотриманням і правильністю застосування тарифів на надання послуг із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в системі ТПП України здійснює фінансово-економічний департамент ТПП України.
==Відмова в засвідченні форс-мажорних обставин==
===Куди звернутися===
У разі, якщо за результатом розгляду заяви і наданих документів вбачається, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відсутні, відсутні підстави/умови для засвідчення передбачені п. 6.9 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]) і т.п., ТПП України / регіональна ТПП надсилає заявникові відповідь про відмову в засвідченні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за встановленою формою (Додаток № 6 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]).
У разі залишення заяви без розгляду в порядку, передбаченому ст. ст. 6.5, 6.8 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту], заявник вправі повторно звернутись до ТПП України/регіональної ТПП після виправлення тих недоліків, які були вказані у відповіді про залишення заяви без розгляду.
==Судовий порядок==
Рішення ТПП може бути оскаржене до суду шляхом подання [[Звернення до господарського суду|господарського позову]]. Відповідачем у даній справі буде відповідна ТПП. Господарські справи з приводу оскарження рішення ТПП, подаються та розглядаються судом відповідно до параграфу 3 глави другої розділу першого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарського процесуального кодексу України] (територіальна підсудність).
===Судовий збір===
Сплата судового збору здійснюється відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]

==Див. додатково==
*[[Форс-мажор]]
[[Категорія:Господарське право‎]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія:Суди]]

Компенсація за піднайом (найом) житла для військовослужбовців

2024-02-19T14:52:54Z

Miklukha.Oleksandra: /* У якому розмірі виплачується грошова компенсація? */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки,розвідувальних органів,Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень»]
* [https://www.mil.gov.ua/content/other/45_%D0%BD%D0%BC.pdf Наказ Міністерства оборони України від 12 березня 2021 року № 59 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2021 рік»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18#Text Наказ Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 "Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями"]
== Хто має право на виплату компенсації? ==
Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом житла та його оренду регламентований постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-п#Text Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18#Text наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380] «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями».

Цей Порядок визначає розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень (далі - грошова компенсація) військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, у тому числі особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім’ї, та зазначеним особам, які відряджені до МОН, ДКА.

'''Право на виплату компенсації мають:''' '''''військовослужбовці Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони у тому числі:'''''
* особи офіцерського складу (у тому числі за призовом);
* рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом;
* курсанти вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім’ї ;
* відряджені до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства.
== Які документи потрібно подати для отримання грошової компенсації? ==
'''Для отримання грошової компенсації військовослужбовці разом з рапортом подають такі документи:'''
* копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України військовослужбовця та членів його сім’ї;
* копії документів, що засвідчують реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) військовослужбовця та членів його сім’ї;
* інформацію (витяг, інформаційну довідку) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та бюро технічної інвентаризації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім’ї;
* копії довідок про реєстрацію місця проживання (перебування), видані органом реєстрації, на військовослужбовця та кожного члена його сім’ї, який проживає разом з ним (військовослужбовці військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку про склад сім’ї, видану командиром (начальником) цієї військової частини (підрозділу);
* копії свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану (про шлюб, розірвання шлюбу, про народження тощо), інших документів, що підтверджують родинні стосунки;
* належним чином завірену копію довідки про забезпечення житлом з попереднього місця проходження військової служби, видану квартирно-експлуатаційним органом (службою) Міноборони, Національної гвардії, відповідним підрозділом СБУ, розвідувальними органами, Держприкордонслужби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, МОН, ДКА, Управління державної охорони (крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження).
*Поряд із грошовою компенсацією за піднайом житла пересічний військовослужбовець може отримувати і кошти за оренду житла (на його вибір). Проєкт договору оренди житла розробляється військовою частиною, погоджується квартирно-експлуатаційними органами та після його укладення реєструється у військовій частині. Він зберігається у фінансовій службі частини та є підставою для оплати оренди житла. Оплата оренди житла здійснюється за місцем проходження військової служби або за місцем виплати грошового забезпечення в безготівковій формі.
== Коли починається виплата грошової компенсації? ==
'''Грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця:'''
* особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - '''за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини;'''
* курсантам - '''за місцем проходження військової служби (навчання) згідно з наказом керівника вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.'''
== У якому розмірі виплачується грошова компенсація? ==
Грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній). Конкретний розмір компенсації за піднайом щороку визначається з огляду на наявний фінансовий ресурс, передбачений в кошторисі Міноборони для цієї виплати на відповідний бюджетний період. '''Розмір компенсації встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0030322-22#Text наказом Міноборони від 31 січня 2022 року № 30 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2022 рік».] Так, з 1 січня 2024 року розмір виплати грошової компенсації військовослужбовцям ЗСУ за піднайом (найом) ними житлових приміщень встановлюється:'''
* у місті Київ – 6053 грн на місяць;
* в обласних центрах – 4542 грн на місяць;
* в інших населених пунктах – 3028 грн на місяць.
'''При цьому військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім'ї розмір компенсації збільшуються в 1,5 рази:'''
* у місті Київ – 9079 грн на місяць;
* в обласних центрах – 6813 грн на місяць;
* в інших населених пунктах – 4542 грн на місяць.
== Коли припиняється виплата грошової компенсації ? ==
'''Виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем:'''
* отримання (придбання) військовослужбовцем жилого приміщення;
* виключення із списків особового складу військової частини, Держспецзв’язку (за винятком військовослужбовців, направлених у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки);
* вибуття військовослужбовця в закордонне відрядження разом із сім’єю;
* встановлення факту подання військовослужбовцем недостовірної інформації, яка стала підставою для виплати грошової компенсації.
== Умови, за яких компенсація не виплачується. ==
'''Грошова компенсація не виплачується у разі:'''
* наявності у військовослужбовця або членів його сім’ї житлового приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам забезпечення службовим житлом, житловим приміщенням для постійного проживання;
* забезпечення грошовою компенсацією за належне йому для отримання житлове приміщення;
* проживання військовослужбовця у спеціально пристосованій казармі чи гуртожитку;
* проживання військовослужбовця в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця її проходження;
* нездачі службового жилого приміщення (у тому числі в гуртожитку) за попереднім місцем проходження військової служби, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження;
* штучного погіршення військовослужбовцем житлових умов шляхом обміну займаного житлового приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання житлового будинку (частини будинку), а також внаслідок вилучення житлового приміщення, використовуваного для провадження господарської діяльності промислового характеру, в населених пунктах, зазначених в абзаці другому цього пункту, - протягом п’яти років з моменту вчинення таких дій.
Відмовити в отриманні цих коштів можуть за умови, якщо у військових та членів їхніх сімей, що претендують на отримання компенсації, '''є власне житло''' в населеному пункті, де проходить службу військовослужбовець.

Контроль за використанням орендованої жилої площі та своєчасністю виплати орендної плати покладається на командира військової частини.

'''Сплата вартості спожитих комунальних послуг та енергоносіїв в орендованому житлі здійснюється військовослужбовцями та членами їх сімей та не підлягає відшкодуванню за рахунок кошторису Міноборони.'''

'''Увага!''' Військовослужбовці, які отримують компенсацію за піднайом, зобов’язані письмово доповідати командиру військової частини про обставини, що мають значення або впливають на її розмір, протягом десяти днів з дня настання таких обставин.

Для контролю виплат на оренду житла та компенсації за піднайом у фінансовій (бухгалтерській) службі військової частини ведуться:

журнал обліку військовослужбовців та членів їх сімей, для яких орендується житло;

журнал обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які отримують грошову компенсацію за піднайом (найом) ними жилих приміщень.

Загальний контроль за своєчасністю виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житла покладається на командира військової частини.
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Визначення місця проживання дитини

2023-08-01T08:16:35Z

Miklukha.Oleksandra:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН Про права дитини]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини»]

== Право батьків на визначення місця проживання дитини ==
Згідно зі '''статтею 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України (далі - СК України)]''', місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання. В свою чергу, дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання.

== Укладення договору про визначення місця проживання дитини ==
Відповідно до ч. 4 ст. 157 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page СК України] батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.

Предметом даного договору є визначення місця проживання та дії з виховання, навчання, догляду за дитиною або поєднаних цих елементів, спрямованих на забезпечення нормального фізичного, духовного та морального розвитку дитини. Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

== Вирішення спору між батьками органом опіки та піклування ==
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування.

=== Куди звернутися ===
Для вирішення спору органом опіки та піклування необхідно звернутись до районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у містах, сільської, селищної ради. Місцевий орган опіки та піклування, який призначить засідання комісії, викличе обох батьків, проведе з ними бесіди, оцінить інші обставини та винесе відповідне рішення.

=== Перелік та зразки необхідних документів ===
Відповідно до пункту 72 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866] для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини:
* заяву;
* копію паспорта;
* довідку з місця реєстрації (проживання);
* копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
* копію свідоцтва про народження дитини;
* довідку з місця навчання, виховання дитини;
* довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

=== Строки розгляду питання ===
Засідання спеціальних комісій у органах опіки та піклування проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.

== Визначення місця проживання дитини у судовому порядку ==
Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами Позивачем (особа, яка звертається до суду з позовною заявою, тобто той з батьків, хто бажає, щоб з ним залишилася проживати дитина) до Відповідача (той з батьків, хто проживатиме окремо від дитини).

З метою позитивного для Позивача вирішення даного спору, в суді необхідно доводити наступні обставини:
* відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків
* стан здоров’я як батьків, так і дитини
* матеріальне становище батьків
* можливість забезпечення належних житлових умов
* сімейний стан батьків
* сталість соціальних зв‘язків дитини, її психологічний стан, місце навчання
* інші обставини(шкідливі звички, графіки роботи, професія і т.д.)

=== Куди звернутися ===
Позовна заява про визначення місця проживання дитини подається в порядку цивільного судочинства до <big>районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування Відповідача</big>.

=== Вартість ===
Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»]. 
Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon5.rada. Закону України «Про судовий збір»]). Станом на 01.01.2023 розмір судового збору складає 1073,60 грн.

=== Перелік та зразки необхідних документів ===
'''До суду подається:'''
# Позовна заява
# Копія свідоцтва про розірвання шлюбу.
# Копія паспорта позивача.
# Копії рішення суду про розлучення.
# Характеристика з місця роботи позивача та її дві копії.
# Характеристика з місця проживання позивача та її дві копії.
# Довідка з місця проживання позивача та її дві копії.
# Дві копії декларації про дохід позивача.
# Довідка ЦМЛ про стан здоров'я позивача та її дві копії.
# Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача та дві його копії.
# Дві копії свідоцтва про державну реєстрацію ФОП.
# Акт санітарно-епідеміологічного обстеження квартири позивача та дві його копії.
# Епікриз (ПІБ дитини).
# Квитанції про сплату судового збору.

Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

'''Зразок позовної заяви'''
[[Файл:Позов про визначення місця проживання дитини зразок.docx|міні]]

=== Строки розгляду питання ===
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 210] [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

=== Підстави для відмови ===
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім цього, заява повертається у випадках, коли:
# заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
# порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7479 188 ЦПК України]);
# до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви;
# відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи;
# подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених СК України;
# позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;
# до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом. 

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

=== Порядок оскарження ===
Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом <big>тридцяти днів</big> '''з дня його проголошення'''. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом <big>п'ятнадцяти</big> днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

== Практичні аспекти вирішення питання про встановлення місця проживання дитини ==
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними, як вже зазначалося раніше, може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкогольними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Яблуком розбрату у подібних справах зазвичай стає наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларації з прав дитини 1959 року] презумпція закріплення проживання дитини разом з матір’ю, відповідно до якої малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір’ю. Однак наразі вона не підтримується ані сучасним європейським законодавством, ані рішеннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції про права дитини 1989 року,] яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів, а також забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

За практикою ЄСПЛ врахування того, що слугує найкращим інтересам дитини, має вирішальне значення в кожній справі такого типу («Ельшольц проти Німеччини»). Наразі існує широкий консенсус на підтримку ідеї того, що в усіх рішеннях щодо дітей мають переважати їхні найкращі інтереси («Нойлінґер і Шурук проти Швейцарії»). При визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два фактори: по-перше, збереження її зв’язків з сім’єю, окрім випадків, коли доведено, що сім’я непридатна або явно дисфункціональна; і по-друге, забезпечення її розвитку в безпечному, надійному і стабільному середовищі та в середовищі, що не є дисфункціональним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_a93#Text «Мамчур проти України»]).

В окремій думці у справі «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_d46#Text М.С. проти України]» суддя Карло Ранзоні наголошує, що, згідно з позицією ЄСПЛ, батьки повинні мати рівні права в спорах про опіку («Зоммерфельд проти Німеччини») і що найкращі інтереси дитини, залежно від їхнього характеру і серйозності, можуть переважати інтереси батьків ( «Сахін проти Німеччини»).

Слід зазначити і те, що Велика Палата Верховного Суду України змінила судову практику у спорах про визначення місця проживання дитини, відступивши від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме ст. 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини про обов’язковість брати до уваги принцип 6 цієї Декларації стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю. Судді Великої Палати ВС вважають, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини з огляду на вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n27 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.]([https://reyestr.court.gov.ua/Review/77361954 постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц])

Насамкінець, у Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи «Рівність та спільна батьківська відповідальність: роль батьків» (Equality and shared parental responsibility: the role of fathers) № 2079 від 02 жовтня 2015 року Асамблея твердо висловила позицію, що саме розвиток спільної батьківської відповідальності допомагає подолати гендерні стереотипи стосовно ролей жінок та чоловіків у сім’ї і є відображенням соціологічних змін, які відбулися протягом останніх 50 років. У зв’язку з цим, Парламентська Асамблея закликала всіх її членів, зокрема і Україну, забезпечити законодавчими нормами та адміністративною практикою рівність прав батьків щодо їх дітей.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93835748 Постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 712/11527/17 (провадження № 61-18882св19)]
При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.
Рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім - і якщо це не порушуватиме права та інтереси дитини - підлягають врахуванню інтереси батьків.

Ухвалюючи рішення про відмову у визначенні місця проживання дитини з батьком, апеляційний суд у своїх висновках помилково обмежився констатуванням того, що під час розгляду справи не встановлено тих обставин, за яких малолітня дитина може бути розлучена з матір`ю. Апеляційний суд не врахував, що у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенції Про права дитини] реалізовано принцип примату інтересів дитини понад усім. Ця Конвенція ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, її правові норми є частиною національного законодавства згідно зі статтею 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України].

Визначаючи місце проживання дитини з матір`ю, суд апеляційної інстанції відхилив висновок органу опіки та піклування, відповідно до якого визначено, що найкращим інтересам дитини відповідатиме її спільне проживання з батьком та взяв до уваги лише акт обстеження умов проживання матері. Проте, апеляційним судом не враховано, що за зустрічним позовом ОСОБА_2 органом опіки та піклування не складено висновку про доцільність проживання дитини разом з матір`ю, а акт обстеження умов проживання не є за своєю суттю та змістом висновком органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з одним із батьків. Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій здійснено розгляд справи за відсутності висновку органу опіки та піклування за місцем проживання матері, який мав бути складений задля забезпечення належного розгляду зустрічного позову ОСОБА_16 , що є порушенням статті 19 СК України.

Взявши до уваги висновок спеціаліста за результатами проведення психологічного дослідження від 18 червня 2019 року № 04/19, виконаного юридичним психологом ОСОБА_13 , апеляційний суд не врахував, що такий висновок психолога ґрунтується на поясненнях матері, а також окремих письмових документах, наданих лише однією стороною - ОСОБА_2 ; у психолога не перебували у дослідженні матеріали справи, яка переглядається, психолог особисто не спілкувалася з малолітньою дитиною та батьком дитини. Висновок психолога містить загальні висновки про зв`язок матері з дитиною такого віку без урахування фактичних обставин цієї справи, яка переглядається. Отже, такий висновок психолога не містить інформацію щодо предмета доказування, а тому не може бути належним доказом у цій справі.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95907486?fbclid=IwAR3g-ykBVXBZFOTIs1fv3xpn4seUWwq2uRyfMvC1vCl8dvBWA9sJVCk-HsQ Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2021 року у справі № № 542/1428/18].
Визначаючи місце проживання дітей, надавши належну оцінку усім обставинам справи, а саме, що батьком і матір’ю створено належні умови для виховання та розвитку дітей, суди, виходячи із найкращих інтересів дітей, встановивши, що діти вже досить тривалий час проживають разом із батьком, визначили місце їхнього проживання саме разом з ним. Суди на час ухвалення оскаржуваних рішень не встановили обставин, які б давала підстави для висновку, що визначення місця проживання дітей з матір’ю, що фактично приведе до зміни місця проживання дітей, буде мати більш позитивний влив на них. За таких обставини суди правильно врахували інтереси дітей, які проживають в атмосфері любові, турботи, захисту, а тому для зміни їхнього проживання вагомі підстави відсутні. ВС наголосив, що матір дітей, яка, безсумнівно, відіграє важливу роль у житті та розвитку дітей, має право та обов`язок піклуватися про їхнє здоров`я, стан розвитку, незалежно від того, з ким діти будуть проживати. Беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дітей та забезпечити доброзичливе спілкування один з одним, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій, визначаючи місце проживання малолітніх дітей сторін у цій справі з батьком, дійшли обґрунтованого висновку про те, що зазначене буде відповідати якнайкращим інтересам дітей, сприятиме їхньому повноцінному вихованню та розвитку. У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, в першу чергу, відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дітьми, визначене у цій справі місце проживання дітей може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку. Щодо доводів касаційної скарги про те, що діти можуть бути розлучені з матір`ю лише за виключних обставин, Верховний Суд наголошує на тому, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Під час вирішення цієї справи, серед іншого суди керувалися установленими та тривалими зв’язками батька з дітьми, з огляду на те, що вони тривалий час проживали разом, а отже проживання дітей з батьком буде відповідати найкращим їх інтересам. Суд апеляційної інстанції врахував, що стан здоров`я старшого сина, його однозначна позиція і бачення свого місця проживання разом з батьком з великою вірогідністю можуть стати чинниками, які спровокують вкрай негативні наслідки для цієї дитини у разі його примусового переміщення для постійного проживання з матір`ю.
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Судові витрати:поняття, види, порядок оплати

2023-01-16T15:15:53Z

Miklukha.Oleksandra:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/590-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 “Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"]
== Що таке судові витрати? ==
Поняття судовиїх витрат міститься в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"], де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи
== Які є види судових витрат? ==
[[Файл:Вид, склад та розмір судових витрат.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Вид, склад та розмір судових витрат]]]
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6947#n6947 ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України], судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. 
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6947#n6947 ч. 2. ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України], до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 
1) на професійну правничу допомогу; 
2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 
3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 
4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
== Що таке судовий збір? ==
'''Судовий збір''' - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 1 Закону України “Про судовий збір”]).
Платники судового збору, об'єкти справляння судового збору та розміри ставок судового збору визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 2, 3, 4 Закону України “Про судовий збір”]. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”]).

Станом на 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#n29 Закон України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”])

Також законом чітко визначено питання щодо:
# порядку сплати судового збору ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 6 Закону України “Про судовий збір”]). Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн оплати можна знайти на сайті “[http://court.gov.ua/ Судова влада України]”;
# а також [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|порядок та підстави повернення судового збору, відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору та звільнення від сплати судового збору]].
== Що таке витрати, пов'язані з розглядом справи? ==
До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 
=== Витрати на професійну правничу допомогу ===
[[Файл:35972435 448269385618496 1986770533038948352 n.jpg|міні|Витрати на професійну правничу допомогу]]
Витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати фізичних осіб, пов’язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 стаття 137 Цивільного процесуального кодексу України]).
=== Витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду ===
Витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 ч. 1 статті 138 Цивільного процесуального кодексу України]).

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 ч. 2 статті 138 Цивільного процесуального кодексу України]).

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов’язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
=== Витрати, пов'язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням судових експертиз ===
Свідку у зв’язку з викликом до суду відшкодовуються витрати, що пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту та наймом житла, а також виплачується компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов’язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов’язків.

Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов’язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно такої сторони в межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому ЦПК для забезпечення позову.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 стаття 139 Цивільного процесуального кодексу України]).
=== Витрати, пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи ===
Особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов’язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат, пов’язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У випадках, коли сума витрат, пов’язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених ЦПК України.

Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 стаття 140 Цивільного процесуального кодексу України)].
== Забезпечення та попередня оплата судових витрат ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6945#n6945 статті 135 Цивільного процесуального кодексу України], суд може зобов’язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов’язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).

Суд може зобов’язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов’язані з відповідною процесуальною дією.

Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом у рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.

У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів та ухвалити рішення на підставі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за їх місцезнаходженням.

Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов’язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв’язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
== Як забезпечується оплата судових витрат? ==
[[Файл:Забезпечення та попередня оплата судових витрат.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Забезпечення та попередня оплата судових витрат]]]
Забезпечення судових витрат застосовується, якщо: 
1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або 
2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6945#n6945 частини 4 статті 137 ЦПК України, частини 7 статті 139 ЦПК України та частини 3 статті 141 ЦПК України], а також їх документального обґрунтування.

У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.

У випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково, Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п’яти днів з дня вирішення питань, зазначених у цій частині, про що суд постановляє ухвалу.
== Чи можливо змінити строк оплати судових витрат, їх розмір? ==
Суд, враховуючи майновий стан сторони, '''може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору''' на визначений строк у порядку, передбаченому законом, '''але не більше як до ухвалення судового рішення у справі'''.

'''Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява''' відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України] '''залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі''', коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

З підстав, зазначених вище, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 стаття 136 Цивільного процесуального кодексу України]).
== Як розподіляються судові витрати між сторонами? ==
[[Файл:Розподіл судових витрат між сторонами.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Розподіл судових витрат між сторонами]]]
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

'''Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:''' 
1) у разі задоволення позову - на відповідача; 
2) у разі відмови в позові - на позивача; 
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
'''При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:'''
* чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;
* чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
* поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
* дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов’язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов’язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно сторони, на яку судовим рішенням покладено витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; у межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 Цивільним поцесуальним кодексом України] для забезпечення позову.

Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 частинами 3-5 статті 142 Цивільного процесуального кодексу України], суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв’язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 ч. 9 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України].
== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| Сплата судового збору онлайн на сторінці електронного кабінету клієнта банку відповідає вимогам закону, тому надана суду квитанція про сплату судового збору є підтвердженням його оплати || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81436516 Постанова Верховного Суду від 24.04.2019 року по справі № 522/21326/16-ц]
|-
| Дії ,направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.
При цьому, не має значення за чиєю ініціативою залишено позов без розгляду: суду чи позивача.
|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94296925 Постанова Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 521/3011/18]
|-
| У разі закриття справи за відсутності предмета спору судові витрати не стягуються. У справі позивач звернулася до суду із заявою про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, мотивуючи її тим, що відповідачка направила їй засобами поштового зв`язку правовстановлюючі документи на спадкове майно, у зв`язку з чим зникли підстави з приводу яких вона змушена була звернутися до суду за захистом порушеного права, а тому вона не має наміру підтримувати заявлені позовні вимоги. Фактичний зміст зазначеної заяви свідчить про відмову позивача від позову унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, разом з тим правовою підставою закриття провадження у справі позивач вказала відсутність предмета спору.
Натомість суди попередніх інстанцій зазначеного, а також положень частини третьої статті 142 ЦПК України у поєднанні із статтею 255 ЦПК України не урахували, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України є відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.
|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96631509 Постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 199/9188/16-ц]
|}
[[Категорія: Цивільне процесуальне право‎]]
[[Категорія: Суди]]

Судові витрати:поняття, види, порядок оплати

2023-01-16T15:12:27Z

Miklukha.Oleksandra:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/590-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 “Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"]
== Що таке судові витрати? ==
Поняття судовиїх витрат міститься в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"], де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи
== Які є види судових витрат? ==
[[Файл:Вид, склад та розмір судових витрат.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Вид, склад та розмір судових витрат]]]
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6947#n6947 ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України], судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. 
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6947#n6947 ч. 2. ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України], до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 
1) на професійну правничу допомогу; 
2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 
3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 
4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
== Що таке судовий збір? ==
'''Судовий збір''' - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 1 Закону України “Про судовий збір”]).
Платники судового збору, об'єкти справляння судового збору та розміри ставок судового збору визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 2, 3, 4 Закону України “Про судовий збір”]. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”]).

Станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#n29 Закон України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”])

Також законом чітко визначено питання щодо:
# порядку сплати судового збору ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 6 Закону України “Про судовий збір”]). Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн оплати можна знайти на сайті “[http://court.gov.ua/ Судова влада України]”;
# а також [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|порядок та підстави повернення судового збору, відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору та звільнення від сплати судового збору]].
== Що таке витрати, пов'язані з розглядом справи? ==
До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: Витрати на професійну правничу допомогу
[[Файл:35972435 448269385618496 1986770533038948352 n.jpg|міні|Витрати на професійну правничу допомогу]]
Витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати фізичних осіб, пов’язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 стаття 137 Цивільного процесуального кодексу України]).
=== Витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду ===
Витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 ч. 1 статті 138 Цивільного процесуального кодексу України]).

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 ч. 2 статті 138 Цивільного процесуального кодексу України]).

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов’язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
=== Витрати, пов'язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням судових експертиз ===
Свідку у зв’язку з викликом до суду відшкодовуються витрати, що пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту та наймом житла, а також виплачується компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов’язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов’язків.

Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов’язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно такої сторони в межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому ЦПК для забезпечення позову.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 стаття 139 Цивільного процесуального кодексу України]).
=== Витрати, пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи ===
Особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов’язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат, пов’язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У випадках, коли сума витрат, пов’язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених ЦПК України.

Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 стаття 140 Цивільного процесуального кодексу України)].
== Забезпечення та попередня оплата судових витрат ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6945#n6945 статті 135 Цивільного процесуального кодексу України], суд може зобов’язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов’язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).

Суд може зобов’язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов’язані з відповідною процесуальною дією.

Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом у рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.

У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів та ухвалити рішення на підставі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за їх місцезнаходженням.

Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов’язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв’язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
== Як забезпечується оплата судових витрат? ==
[[Файл:Забезпечення та попередня оплата судових витрат.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Забезпечення та попередня оплата судових витрат]]]
Забезпечення судових витрат застосовується, якщо: 
1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або 
2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6945#n6945 частини 4 статті 137 ЦПК України, частини 7 статті 139 ЦПК України та частини 3 статті 141 ЦПК України], а також їх документального обґрунтування.

У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.

У випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково, Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п’яти днів з дня вирішення питань, зазначених у цій частині, про що суд постановляє ухвалу.
== Чи можливо змінити строк оплати судових витрат, їх розмір? ==
Суд, враховуючи майновий стан сторони, '''може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору''' на визначений строк у порядку, передбаченому законом, '''але не більше як до ухвалення судового рішення у справі'''.

'''Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява''' відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України] '''залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі''', коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

З підстав, зазначених вище, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 стаття 136 Цивільного процесуального кодексу України]).
== Як розподіляються судові витрати між сторонами? ==
[[Файл:Розподіл судових витрат між сторонами.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Розподіл судових витрат між сторонами]]]
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

'''Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:''' 
1) у разі задоволення позову - на відповідача; 
2) у разі відмови в позові - на позивача; 
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
'''При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:'''
* чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;
* чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
* поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
* дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов’язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов’язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно сторони, на яку судовим рішенням покладено витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; у межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 Цивільним поцесуальним кодексом України] для забезпечення позову.

Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 частинами 3-5 статті 142 Цивільного процесуального кодексу України], суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв’язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 ч. 9 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України].
== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| Сплата судового збору онлайн на сторінці електронного кабінету клієнта банку відповідає вимогам закону, тому надана суду квитанція про сплату судового збору є підтвердженням його оплати || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81436516 Постанова Верховного Суду від 24.04.2019 року по справі № 522/21326/16-ц]
|-
| Дії ,направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.
При цьому, не має значення за чиєю ініціативою залишено позов без розгляду: суду чи позивача.
|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94296925 Постанова Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 521/3011/18]
|-
| У разі закриття справи за відсутності предмета спору судові витрати не стягуються. У справі позивач звернулася до суду із заявою про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, мотивуючи її тим, що відповідачка направила їй засобами поштового зв`язку правовстановлюючі документи на спадкове майно, у зв`язку з чим зникли підстави з приводу яких вона змушена була звернутися до суду за захистом порушеного права, а тому вона не має наміру підтримувати заявлені позовні вимоги. Фактичний зміст зазначеної заяви свідчить про відмову позивача від позову унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, разом з тим правовою підставою закриття провадження у справі позивач вказала відсутність предмета спору.
Натомість суди попередніх інстанцій зазначеного, а також положень частини третьої статті 142 ЦПК України у поєднанні із статтею 255 ЦПК України не урахували, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України є відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.
|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96631509 Постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 199/9188/16-ц]
|}
[[Категорія: Цивільне процесуальне право‎]]
[[Категорія: Суди]]

Порядок розірвання шлюбу

2023-01-05T09:29:56Z

Miklukha.Oleksandra:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/page Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 14 глави 1 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/page#top Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених накзом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5], у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.
|}
==Припинення шлюбу внаслідок його розірвання==
[[Файл:Припинення шлюбу внаслідок його розірвання.jpg|міні|Припинення шлюбу внаслідок його розірвання]]
'''Шлюб може бути припинено/розірвано внаслідок:'''
*смерті одного з подружжя або оголошення його померлим (ст. 104 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]);

*за спільною заявою подружжя в органах ДРАЦС (цей спосіб можливий лише за відсутності неповнолітніх дітей та за відсутності спору між подружжям щодо його розірвання при якому обоє з подружжя готові підписати заяву в органах ДРАЦС (ст. 105,106 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] );
*за заявою одного з подружжя в органах ДРАЦС (можливо в випадку якщо інший з подружжя визнаний безвісно відсутнім або визнаний судом недієздатним згідно ст. 107 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]);
*шляхом подачі позову до суду та отримання рішення суду (позов може бути подано як одним з подружжя так і за спільною [https://iv.ko.court.gov.ua/sud1012/courtinfo/zrazok/p-zayava-2 позовною заявою] згідно ст. 105 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).
ДРАЦС - це відділи державної реєстрації актів цивільного стану в яких можливо укласти чи в окремих випадках розірвати шлюб.
==Розірвання шлюбу в позасудовому порядку через органи ДРАЦС==
===Куди звернутися===
'''I.''' За спільною заявою подружжя в органі ДРАЦС за місцем проживання подружжя або одного з них за умови спільної згоди та відсутності неповнолітніх дітей.
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї заяву від його імені може подати другий з подружжя.
У випадку перебування одного з подружжя в установі виконання покарань,засвідчення справжності підпису на документах здійснюється начальником установи виконання покарань згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 40-1 Закону України "Про нотаріат"]. Засвідчення начальником установи виконання покарань справжності підпису на документах прирівнюється до нотаріального засвідчення справжності підпису.

'''II.''' За заявою одного з подружжя: проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них, якщо другий із подружжя:
*визнаний безвісно відсутнім;
*визнаний недієздатним.
===Перелік необхідних документів:===
#заява про розірвання шлюбу (зазвичай в органах ДРАЦС є бланки);
#свідоцтво про шлюб;
#копія рішення суду (витяг з рішення суду) про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім чи недієздатним (у випадку розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя).
Той із подружжя, який бажає ''відновити своє дошлюбне прізвище'', повинен письмово заявити про це у відділі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.
===Вартість===
За реєстрацію розірвання шлюбу справляється ''державне мито'' у розмірі:
*за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей → '''''0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''';
*з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними → '''''0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''' (підпункт "б" пункту 5 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]).
===Строк розгляду===
Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу '''після спливу одного місяця від дня подання такої заяви''', якщо вона не була відкликана, та видає свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється ''у день реєстрації розірвання шлюбу''.

У разі якщо подружжя через поважну причину не може з'явитися до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу у встановлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому ''строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви'' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 абзац перший частини четвертої статті 15 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стан"]). Якщо подружжя не з'явилося для проведення державної реєстрації розірвання шлюбу і не повідомило про причину неявки ''протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність''.

Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитися для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про реєстрацію розірвання шлюбу або впродовж місяця письмово повідомити орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому того з подружжя, який не може з'явитися, повинен бути нотаріально засвідчений.

Майнові та інші спори між подружжям, що виникли з шлюбу та залишились невирішеними на момент його розірвання, можуть бути розглянуті судами загальної юрисдикції у порядку позовного провадження за позовною заявою, поданою одним з подружжя.
==Розірвання шлюбу в судовому порядку==
'''У випадку, коли подружжя має неповнолітніх дітей, або один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб може бути розірваний лише у судовому порядку.'''

Справи про розірвання шлюбу розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами в порядку окремого або позовного провадження.

Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

У разі розірвання шлюбу судом '''шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу'''. Якщо шлюб розривається через суд, свідоцтво про розірвання шлюбу '''''не видається'''''.
===Розірвання шлюбу у порядку окремого провадження===
У порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]] розглядаються справи про розірвання шлюбу за '''спільною заявою подружжя''', яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі. Справа про [[Розірвання шлюбу із засудженою особою|розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі]], може бути розглянута судом за участю представника такої особи.

При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя ''обов'язковою є наявність згоди між дружиною та чоловіком щодо розірвання шлюбу''. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Особливостями судової процедури в порядку окремого провадження є те, що, суд не з’ясовує причини розлучення, не вживає заходів щодо примирення подружжя, але при цьому суд повинен перевірити відповідність умов Договору інтересам дитини, а також пересвідчитись, що умови Договору не порушують засади рівності прав батьків дитини.

Враховуючи вимоги положень цивільного та сімейного законодавства, можна стверджувати, що у Заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату і місце реєстрації шлюбу, мотиви розірвання шлюбу та наявність від такого шлюбу неповнолітніх дітей. Також варто зазначити, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання Заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати Заяву про розірвання шлюбу (частина четверта статті 109 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України]).
====Договори, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу====
1) Разом зі спільною заявою в порядку окремого провадження подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із '''письмовим договором''' про те:
#з ким із них будуть проживати діти;
#яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо;
#умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
2) '''Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений''' та передбачати:
#способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини;
#порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.
====Вартість====
За подання заяви про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2023 року - 536,80 грн) [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 (підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір")] крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.
====Строк розгляду====
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу 'після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.
===Розірвання шлюбу в порядку позовного провадження===
У порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|позовного провадження]] судами загальної юрисдикції ''(за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або за домовленістю за місцем проживання/перебування позивача/відповідача)'' розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу або ухиляється від подання спільної заяви подружжя до органу реєстрації актів цивільного стану чи суду.

Провадження у справі відкривається судом на '''підставі позовної заяви''' (''[https://vl.rv.court.gov.ua/sud1702/30/151/ зразок]''), поданої одним з подружжя у встановленому порядку. В даній позовній заяві має бути зазначено дату і місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання та наявність від такого шлюбу неповнолітніх дітей.

Позови про розірвання шлюбу може підписувати та подавати і представник ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/98221879 постанова Верховного Суду/КЦС від 09.07.2021 у справі № 607/10879/20] )

Слід зазначити, що діти, які досягли чотирнадцяти років, мають право самостійно обирати своє місце проживання після розірвання шлюбу батька та матері.
====Вартість====
За подання позовної заяви про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( на 1 січня 2023 року - 1073,60 грн) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text (підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.
====Строк для примирення====
У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю '''строк для примирення''', який не може перевищувати шести місяців [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (частина сьома статті 240 Цивільного процесуального кодексу України)].

Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується ''у випадку відсутності згоди'' одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (пункт десятий [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]). Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
===<big>Розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження</big>===
З 08.02.2020 року відповідно до частини четвертої статті 274 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] розірвання шлюбу в судовому порядку може здійснюватися за правилами [[Спрощене провадження в цивільних справах|спрощеного позовного провадження]].
{| class="wikitable"
!Важливо! Зміни не стосуються справ про розірвання шлюбу щодо яких вже відкрито провадження
|}
Для того, щоб розірвання шлюбу здійснювалося за правилами спрощеного позовного провадження, потрібно подати клопотання у письмовій формі одночасно із поданням позовної заяви, або таке клопотання може міститися у позовній заяві [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (частина перша статті 276 Цивільного процесуального кодексу України)].
====Зміна спрощеного провадження на загальне позовне провадження====
За наслідками розгляду клопотання про розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження, суд може його задовольнити і одночасно надати відповідачу строк для подання заяви із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо відповідач вчасно подасть обґрунтовані заперечення і суд знайде підстави для їх задоволення, то порядок розгляду справи може бути змінений на загальний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ( стаття 277 Цивільного процесуального кодексу України).]
====Строк====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text статті 275 Цивільного процесуального кодексу України], справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються судом протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
===Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлено===
Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений будь-ким з подружжя у випадках:
*при вагітності дружини;
*протягом одного року після народження дитини.
'''Винятки:'''

1) позов може бути подано у разі, коли один з подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини (право на розірвання шлюбу за таких обставин не пов'язується з винесенням судом обвинувального вироку);

2) позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини може бути подано, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою у встановленому порядку шляхом подання заяви про визнання батьківства;

3) чоловік або дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.
==Див. також==
*[[Встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території]].
*[[Визнання розірвання шлюбу фіктивним]].
*[[Розірвання шлюбу із засудженою особою]].
== Отримання правової консультації ==
Для отримання правової допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правової допомоги:
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок розірвання шлюбу

2023-01-05T09:21:33Z

Miklukha.Oleksandra:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/page Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 14 глави 1 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/page#top Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених накзом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5], у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.
|}
==Припинення шлюбу внаслідок його розірвання==
[[Файл:Припинення шлюбу внаслідок його розірвання.jpg|міні|Припинення шлюбу внаслідок його розірвання]]
'''Шлюб може бути припинено/розірвано внаслідок:'''
*смерті одного з подружжя або оголошення його померлим (ст. 104 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]);

*за спільною заявою подружжя в органах ДРАЦС (цей спосіб можливий лише за відсутності неповнолітніх дітей та за відсутності спору між подружжям щодо його розірвання при якому обоє з подружжя готові підписати заяву в органах ДРАЦС (ст. 105,106 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] );
*за заявою одного з подружжя в органах ДРАЦС (можливо в випадку якщо інший з подружжя визнаний безвісно відсутнім або визнаний судом недієздатним згідно ст. 107 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]);
*шляхом подачі позову до суду та отримання рішення суду (позов може бути подано як одним з подружжя так і за спільною [https://iv.ko.court.gov.ua/sud1012/courtinfo/zrazok/p-zayava-2 позовною заявою] згідно ст. 105 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).
ДРАЦС - це відділи державної реєстрації актів цивільного стану в яких можливо укласти чи в окремих випадках розірвати шлюб.
==Розірвання шлюбу в позасудовому порядку через органи ДРАЦС==
===Куди звернутися===
'''I.''' За спільною заявою подружжя в органі ДРАЦС за місцем проживання подружжя або одного з них за умови спільної згоди та відсутності неповнолітніх дітей.
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї заяву від його імені може подати другий з подружжя.
У випадку перебування одного з подружжя в установі виконання покарань,засвідчення справжності підпису на документах здійснюється начальником установи виконання покарань згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 40-1 Закону України "Про нотаріат"]. Засвідчення начальником установи виконання покарань справжності підпису на документах прирівнюється до нотаріального засвідчення справжності підпису.

'''II.''' За заявою одного з подружжя: проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них, якщо другий із подружжя:
*визнаний безвісно відсутнім;
*визнаний недієздатним.
===Перелік необхідних документів:===
#заява про розірвання шлюбу (зазвичай в органах ДРАЦС є бланки);
#свідоцтво про шлюб;
#копія рішення суду (витяг з рішення суду) про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім чи недієздатним (у випадку розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя).
Той із подружжя, який бажає ''відновити своє дошлюбне прізвище'', повинен письмово заявити про це у відділі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.
===Вартість===
За реєстрацію розірвання шлюбу справляється ''державне мито'' у розмірі:
*за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей → '''''0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''';
*з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними → '''''0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''' (підпункт "б" пункту 5 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]).
===Строк розгляду===
Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу '''після спливу одного місяця від дня подання такої заяви''', якщо вона не була відкликана, та видає свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється ''у день реєстрації розірвання шлюбу''.

У разі якщо подружжя через поважну причину не може з'явитися до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу у встановлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому ''строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви'' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 абзац перший частини четвертої статті 15 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стан"]). Якщо подружжя не з'явилося для проведення державної реєстрації розірвання шлюбу і не повідомило про причину неявки ''протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність''.

Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитися для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про реєстрацію розірвання шлюбу або впродовж місяця письмово повідомити орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому того з подружжя, який не може з'явитися, повинен бути нотаріально засвідчений.

Майнові та інші спори між подружжям, що виникли з шлюбу та залишились невирішеними на момент його розірвання, можуть бути розглянуті судами загальної юрисдикції у порядку позовного провадження за позовною заявою, поданою одним з подружжя.
==Розірвання шлюбу в судовому порядку==
'''У випадку, коли подружжя має неповнолітніх дітей, або один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб може бути розірваний лише у судовому порядку.'''

Справи про розірвання шлюбу розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами в порядку окремого або позовного провадження.

Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

У разі розірвання шлюбу судом '''шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу'''. Якщо шлюб розривається через суд, свідоцтво про розірвання шлюбу '''''не видається'''''.
===Розірвання шлюбу у порядку окремого провадження===
У порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]] розглядаються справи про розірвання шлюбу за '''спільною заявою подружжя''', яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі. Справа про [[Розірвання шлюбу із засудженою особою|розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі]], може бути розглянута судом за участю представника такої особи.

При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя ''обов'язковою є наявність згоди між дружиною та чоловіком щодо розірвання шлюбу''. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Особливостями судової процедури в порядку окремого провадження є те, що, суд не з’ясовує причини розлучення, не вживає заходів щодо примирення подружжя, але при цьому суд повинен перевірити відповідність умов Договору інтересам дитини, а також пересвідчитись, що умови Договору не порушують засади рівності прав батьків дитини.

Враховуючи вимоги положень цивільного та сімейного законодавства, можна стверджувати, що у Заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату і місце реєстрації шлюбу, мотиви розірвання шлюбу та наявність від такого шлюбу неповнолітніх дітей. Також варто зазначити, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання Заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати Заяву про розірвання шлюбу (частина четверта статті 109 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України]).
====Договори, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу====
1) Разом зі спільною заявою в порядку окремого провадження подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із '''письмовим договором''' про те:
#з ким із них будуть проживати діти;
#яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо;
#умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
2) '''Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений''' та передбачати:
#способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини;
#порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.
====Вартість====
За подання заяви про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2023 року - 536,80 грн) [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 (підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір")] крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.
====Строк розгляду====
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу 'після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.
===Розірвання шлюбу в порядку позовного провадження===
У порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|позовного провадження]] судами загальної юрисдикції ''(за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або за домовленістю за місцем проживання/перебування позивача/відповідача)'' розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу або ухиляється від подання спільної заяви подружжя до органу реєстрації актів цивільного стану чи суду.

Провадження у справі відкривається судом на '''підставі позовної заяви''' (''[https://vl.rv.court.gov.ua/sud1702/30/151/ зразок]''), поданої одним з подружжя у встановленому порядку. В даній позовній заяві має бути зазначено дату і місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання та наявність від такого шлюбу неповнолітніх дітей.

Позови про розірвання шлюбу може підписувати та подавати і представник ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/98221879 постанова Верховного Суду/КЦС від 09.07.2021 у справі № 607/10879/20] )

Слід зазначити, що діти, які досягли чотирнадцяти років, мають право самостійно обирати своє місце проживання після розірвання шлюбу батька та матері.
====Вартість====
За подання позовної заяви про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( на 1 січня 2022 року - 1073,60 грн) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text (підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.
====Строк для примирення====
У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю '''строк для примирення''', який не може перевищувати шести місяців [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (частина сьома статті 240 Цивільного процесуального кодексу України)].

Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується ''у випадку відсутності згоди'' одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (пункт десятий [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]). Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
===<big>Розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження</big>===
З 08.02.2020 року відповідно до частини четвертої статті 274 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] розірвання шлюбу в судовому порядку може здійснюватися за правилами [[Спрощене провадження в цивільних справах|спрощеного позовного провадження]].
{| class="wikitable"
!Важливо! Зміни не стосуються справ про розірвання шлюбу щодо яких вже відкрито провадження
|}
Для того, щоб розірвання шлюбу здійснювалося за правилами спрощеного позовного провадження, потрібно подати клопотання у письмовій формі одночасно із поданням позовної заяви, або таке клопотання може міститися у позовній заяві [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (частина перша статті 276 Цивільного процесуального кодексу України)].
====Зміна спрощеного провадження на загальне позовне провадження====
За наслідками розгляду клопотання про розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження, суд може його задовольнити і одночасно надати відповідачу строк для подання заяви із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо відповідач вчасно подасть обґрунтовані заперечення і суд знайде підстави для їх задоволення, то порядок розгляду справи може бути змінений на загальний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ( стаття 277 Цивільного процесуального кодексу України).]
====Строк====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text статті 275 Цивільного процесуального кодексу України], справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються судом протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
===Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлено===
Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений будь-ким з подружжя у випадках:
*при вагітності дружини;
*протягом одного року після народження дитини.
'''Винятки:'''

1) позов може бути подано у разі, коли один з подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини (право на розірвання шлюбу за таких обставин не пов'язується з винесенням судом обвинувального вироку);

2) позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини може бути подано, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою у встановленому порядку шляхом подання заяви про визнання батьківства;

3) чоловік або дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.
==Див. також==
*[[Встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території]].
*[[Визнання розірвання шлюбу фіктивним]].
*[[Розірвання шлюбу із засудженою особою]].
== Отримання правової консультації ==
Для отримання правової допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правової допомоги:
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Державний аграрний реєстр

2022-10-27T12:12:45Z

Miklukha.Oleksandra:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1877-15#Text Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-20#Text Закон України від 5 листопада 2020 року № 985-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/837/2019 Указ Президента України від 08 листопада 2019 року № 837 "Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/260-2019-р Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 260 "Питання реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку системного" проекту "Програма "Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України"]
== Поняття "Державного аграрного реєстру" ==
'''Державний аграрний реєстр''' - державна автоматизована інформаційна система збирання, обліку, накопичення, оброблення та надання інформації про виробників сільськогосподарської продукції та сільськогосподарську діяльність, яку вони здійснюють ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1877-15#Text п.2.27 ч.2 Закону]).

'''Державний аграрний реєстр ведеться за рахунок коштів державного бюджету''' з метою комплексного інтегрування відомостей про виробників сільськогосподарської продукції, їхні майнові, земельні, екологічні, трудові, фінансово-кредитні та інші права і характеристики.

'''Державний аграрний реєстр''' ведеться''' шляхом добровільного внесення виробниками''' сільськогосподарської продукції '''достовірних відомостей про себе''' та відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної '''взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами'''.

Державний аграрний реєстр використовується також для електронної взаємодії між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг з метою реалізації державної аграрної політики, зокрема в частині надання державної підтримки виробникам сільськогосподарської продукції.

Заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного аграрного реєстру, технічного і технологічного забезпечення, збереження та захисту даних Державного аграрного реєстру здійснюються відповідно до законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text "Про захист персональних даних"] та інших законодавчих актів, що регулюють відповідні правовідносини.
== Порядок ведення державного аграрного реєстру ==
'''Ведення Державного аграрного реєстру здійснюється шляхом:'''
* внесення відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру, включаючи інформацію про обсяги виробленої (вирощеної) ними сільськогосподарської продукції, частку сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік;
* ведення обліку, оброблення та систематизації інформації про виробників сільськогосподарської продукції;
* внесення змін до відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру для забезпечення актуальності таких відомостей;
* використання інформації Державного аграрного реєстру, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, для адміністрування заявок виробників сільськогосподарської продукції на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру;
* відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами;
* адміністрування заявок на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру.
Аграрний реєстр покликаний спростити комунікацію між владою та агровиробниками та мінімізувати необхідність безпосереднього контакту з чиновниками. Через особистий кабінет агровиробник може ефективно та швидко комунікувати з органами державної влади, слідкувати за новинами, державною підтримкою, ділитися інформацією.

Ще однією важливою перевагою Реєстру є те, що інформація, яка міститься в ньому, сприятиме отриманню банківського кредитування. Вивчаючи кожного суб'єкта господарювання, фінансова установа, користуючись цим реєстром, буде розуміти, з ким має справу. Це підвищить шанси агровиробника на отримання кредиту. Комерційні банки будуть бачити елементарну декларативну фінансову звітність, історію позичальника, якими програмами державної підтримки він користується тощо.

'''Лише зареєстрований виробник Аграрного реєстру має доступ до інформації про себе. При наданні доступу до Реєстру здійснюється перевірка за допомогою цифрового електронного підпису, яка виключає будь-яку можливість доступу сторонніх осіб до даних про агровиробника, які містяться в реєстрі.'''
== Порядок реєстрації в аграрному реєстрі ==
Внесення відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру може здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства, центром надання адміністративних послуг та/або виробником сільськогосподарської продукції.

Виробники сільськогосподарської продукції мають право зареєструватися (самостійно або через центри надання адміністративних послуг) у Державному аграрному реєстрі та отримати доступ до особистого електронного кабінету та управління своїм профілем. Електронна реєстрація користувачів Реєстру здійснюється на безоплатній основі.

'''Доступ до особистого електронного кабінету передбачає такі можливості:'''

- внесення інформації про виробника сільськогосподарської продукції;

- подання та адміністрування заявок виробників сільськогосподарської продукції на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру;

- управління профілем, можливість надання доступу до інформації, що міститься в особистому електронному кабінеті, третім особам;

- користування іншими програмними засобами ведення Державного аграрного реєстру.

'''Виробники сільськогосподарської продукції, що зареєструвалися у Державному аграрному реєстрі, набувають право:'''

-на отримання державної підтримки на основі інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, без надання відповідних відомостей в паперовій формі;

-на безкоштовне отримання інформації стосовно себе з Державного аграрного реєстру, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами, з якими забезпечено технологічну сумісність технічних рішень Державного аграрного реєстру;

-на використання інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, з метою отримання документів дозвільного характеру;

-на подання заявок на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру;

-на управління своїм профілем в особистому електронному кабінеті, а також надання доступу до інформації, що міститься в особистому електронному кабінеті, та прав управління своїм профілем третім особам за їхньою згодою.

'''Для реєстрації необхідно''' перевірити наявність актуального [[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_електронного_цифрового_підпису|кваліфікованого електронного підпису]] (КЕП).

Реєстрація та користування Реєстром безкоштовні. Зареєструватися в Державному аграрному реєстрі онлайн, користуючись наведеними нижче інструкціями, можна за посиланням [http://www.ar.gov.ua www.ar.gov.ua]
# Вибираємо Центр сертифікації ключів в якому був отриманий КЕП
# Вибираємо ключ на носії
# Вводимо пароль до ключа
Після цього зчитуємо електронний ключ. В результаті з’являється вікно з інформацією зашифрованою в ключі.

Після цих дій система дозволить перейти на наступний крок. Якщо ж не зчитувати ключ, то система заборонить переходити на наступний крок і покаже відповідне повідомлення.

Після цього будуть відображені дані, що зашифровані в ключі. Перевіряємо їх, якщо відсутні електронна пошта чи не зазначено телефон- вводимо їх вручну і підтверджуємо дані.

Під час переходу система автоматично направить на Вашу електронну пошту та телефон коди підтвердження, які треба ввести у відповідні поля.

Також потрібно погодитись з умовами використання даних та підтвердити реєстрацію.

В результаті з’являється вікно з повідомленням про те, що Ваш обліковий запис активовано і Ви можете користуватись цим записом для подальшої роботи з системою та подальшої реєстрації профілю.

Переходимо до наступного етапу
===== Інструкція зі створення профілю користувача в Реєстрі сільгоспвиробників =====
Відкривши домашню сторінку системи потрібно вибрати "'''Вхід в кабінет сільгоспвиробника".'''

В результаті з’явиться сторінка входу. Для того щоб зайти до системи необхідно вибрати центр сертифікації ключів, вибрати шлях до носія ключа, ввести пароль до ключа та натиснути кнопку '''Вхід'''.

Після цього автоматично з’явиться початок реєстрації профілю сільгоспвиробника.
Реєстрація профілю складається з 11 кроків.
# На першому кроці необхідно визначити чи процес реєстрації проходить з оператором чи без нього. Якщо з оператором, то він зазначає свої дані та тисне кнопку '''Далі''', якщо без нього, то просто тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# На другому кроці система автоматично заповнить поле ЄДРПОУ з даними зашифрованими в КЕП. Також система автоматично визначить тип особи. Система Реєстру інтегрується з чотирма реєстрами, і після натискання кнопки '''Далі''' починається вичитування даних.
#
# Після цих дій, з’являється прогрес-індекатор по вичитуванні даних з реєстрів. Після закінчення вичитування даних система вибиває крок три. В ньому потрібно перевірити коректність інформації та натиснути кнопку '''Далі'''.
#
# На четвертому кроці користувачеві необхідно внести додаткову інформацію про себе та сільгоспвиробника- його стать, дату реєстрації, основні види сільгоспвиробництва та основні види не сільгоспвиробництва. Після зазначення запитуваної інформації тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# На п’ятому кроці присутній опитувальник, який необхідно заповити. Він складається з ряду питань відповідаючи на які можуть з’явитись додаткові поля для заповнення. Після заповнення тиснемо кнопку '''Далі.'''
#
# На шостому кроці заповняється інформація про сільгоспвиробника. Його фактична адреса, інформація для листування. Після заповнення всіх даних кнопкою '''Далі''' переходимо на наступний крок.
#
# На сьомому кроці відбувається робота з земельними ділянками. Перейшовши на цей крок Ви вже бачите, що ряд ділянок автоматично додані до системи. Ці дані були вичитані з реєстрів. Якщо якась земельна ділянка не була включена до списку, то її можна додати вручну. Після перевірки та доповнення даних тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# На восьмому кроці Користувач може зберегти відскановані документи в систему. Наприклад, паспорт чи договір оренди. Ряд документів додається до системи автоматично. Додавання документів у папку не є обов’язковим. Після цього тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# Дев’ятий крок не обов’язковий, але по можливості намагайтесь його заповнити.
#
# На десятому кроці система відображає тварини, які є у сільгоспвиробника. Дану інформацію перевіряємо та якщо вона актуальна тиснемо кнопку '''Далі'''. Якщо ні- у верхньому полі вікна тиснемо кнопку '''Ні'''. А вже потім кнопку '''Далі.'''
#
# Одинатцятий крок є завершальним в реєстрації профілю сільгоспвиробника. На цьому кроці відображається загальна інформація, яка була введена на минулих кроках. Також на цьому кроці користувач повинен погодитись із достовірністю введених даних. Якщо вся інформація корректна ми підтверджуємо реєстрацію натиснувши кнопку '''Зареєструватися'''. Через деякий час з’явиться повідомлення про реєстрацію, також це повідомлення буде надіслано на вказану електронну пошту.
Якщо у Вас виникають труднощі при реєстрації до Аграрного реєстру, Ви можете звернутися до: контакт-центру ДАР [[Tel:+380443399215|044 339 92 15]], [[Mailto:support@dar.gov.ua|support@dar.gov.ua]]; до консультантів вашого регіонального відділення Укрдержфонду <nowiki>https://udf.gov.ua/index.php/pro-fond/rehionalni-viddilennia</nowiki> Консультації з юридичних питань – Безоплатна правова допомога [[Tel:0800213103|0 800 213 103]]

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Аграрне право]]

Порядок зміни прізвища дитини її батьками

2022-06-29T13:29:38Z

Miklukha.Oleksandra:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання»]

== Підстави та умови зміни прізвища дитини її батьками ==
'''Підстави зміни прізвища дитини її батьками зазначені в статті 148 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], а саме:'''
# У разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років.
# У разі зміни прізвища обома батьками прізвище дитини, яка досягла семи років, змінюється за її згодою.
# У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини також може бути змінено за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.
# За заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним, безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків.
# У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідні зміни прізвища інтересам дитини.
Прізвище дитині, згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 145 СК], присвоюється при вчиненні запису акта про народження. Реєстрацію прізвища дитині провадять органи ДРАЦСу, коли між батьками досягнута про це згода. 
'''Прізвище присвоюється дитині на все життя. Однак закон, зокрема [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 стаття 148 СК], передбачає зміну прізвища дитини за наступних умов:'''
* коли батьки дитини (обоє) змінили своє прізвище;
* коли один з батьків змінив своє прізвище;
* коли було визнано в добровільному порядку батьківство;
* коли при реєстрації народження дитини присвоєно прізвище без урахування побажань одного або обох з батьків;
* коли батьки зареєстрували шлюб після народження дитини і при реєстрації шлюбу мати взяла прізвище чоловіка;
* при визнанні батьківства у разі смерті матері, оголошення її померлою ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 відповідно до статті 46 Цивільного кодексу України]), визнання недієздатною відповідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 до статті 39 ЦКУ]), безвісно відсутньою ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 відповідно до статті 43 ЦКУ]) або позбавленою батьківських прав відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 до ст. 164 Сімейного кодексу України]);
*при виправленні відомості щодо батька дитини (за його бажанням);
* коли дружина або чоловік зберегли дошлюбні прізвища при реєстрації шлюбу, а потім обрали прізвище одного із них як спільного прізвища або приєднання до свого — прізвища другого з подружжя.
У разі зміни прізвища дитині необхідно дотримуватися законів про повагу до дитини і при досягненні дитиною визначеного віку необхідна згода цієї дитини на зміну прізвища. Без згоди дитини прізвище її можна змінити до семи років.

== Вирішення питання в добровільному порядку ==
У разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років. У разі зміни прізвища обома батьками прізвище дитини, яка досягла семи років, змінюється за її згодою. Уразі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років. За заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений помер лим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків. У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини (стаття 148 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

=== Куди звертатися ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункту 1.1 розділу 1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженних наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5] - внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Заяви батьків про виправлення (зміну) прізвища або імені дитини в актовому записі про її народження у зв'язку з тим, що при реєстрації народження дитині присвоєно прізвище або ім'я без урахування побажань обох або одного з батьків, приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану не пізніше одного року з дня народження, а заяви про виправлення імені дитини у зв'язку з тим, що вона фактично має ім'я, відмінне від зазначеного в актовому записі про її народження, - до досягнення нею 16-річного віку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 п.2.10. розділу 2 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання]).
В інших випадках зміна прізвища дитини строком не обмежена.

Заява про зміну прізвища дитини подається до відділу ДРАЦСу за місцем проживання заявника. Вона має бути заповнена розбірливо, у ній мають міститись вичерпні відповіді на всі питання.

Відділ ДРАЦСу не має права відмовити громадянину у прийнятті та розгляді заяви про внесення змін до актового запису.

=== Вартість ===
Видача свідоцтва про реєстрацію зміни прізвища, імені та по батькові (крім зміни у разі реєстрації шлюбу) сплачується у розмірі 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян - 5 гривень 10 копійок, відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 «Про державне мито» (зі змінами)].

=== Перелік необхідних документів ===
Разом із заявою про внесення змін до актових записів цивільного стану (у тому числі про зміну прізвища), заявник подає: паспорт або паспортний документ; свідоцтва про реєстрацію акта цивільного стану, в яких містяться відомості, що підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду за¬яви і вирішення питання по суті. 
Якщо актовий запис про народження дитини, до якого треба внести зміни, знаходиться в іншому відділі ДРАЦСу, відділ, який прийняв заяву, має затребувати його копію.
Заяви батьків (законних представників) дитини про зміну прізвища або імені останньої в актовому записі про її народження через те, що при реєстрації народження дитині було присвоєне прізвище або ім'я без урахування побажань обох або одного з батьків, приймаються відділами ДРАЦСу протягом одного року від дня її народження, а заяви про виправлення імені дитини у зв'язку з тим, що вона фактично носить ім'я, відмінне від зазначеного в актовому записі про її народження, - до досягнення дитиною 16-річного віку (додаток1).

==== Додаток 1 ====
[[Файл:Заява_про_зміну_прізвища_малолітньої_дитини.doc]]

=== Строки розгляду питання ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункту 1.10 розділу 1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженних наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5]- заява про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

За наявності поважних причин цей строк продовжується з письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (за місцем їх подання), але не більше ніж на три місяці.

=== Підстави для відмови ===
Відділ ДРАЦСу не має права відмовити громадянину у прий¬нятті та розгляді заяви про внесення змін до актового запису.

=== Порядок оскарження===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункту 1.1 розділу 1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженних наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5]- у разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

== Вирішення питання в судовому порядку ==
У разі незгоди одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішенні спору приймаються до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини. 
Оскільки батьки мають рівні права щодо своїх дітей (це зазначається у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ч.1 ст.24 Конституції України]) незалежно від того, з ким із них проживають діти, то для зміни прізвища дитини необхідна згода обох батьків. У даному випадку батьки не повинні доводити причини, з яких вони погодилися на заміну прізвища дитини. У зв'язку з цим [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 4 статті 148 СК] надає батькам право звернутися за вирішенням до органу опіки та піклування або до суду при виникненні спору щодо доцільності зміни прізвища дитини. Проте, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 4 ст. 19 СК України] участь органу опіки та піклування не є обов’язковою в даній категорії справ, а тому справа буде розглядатися без залучення до участі органу опіки та піклування.Для вирішення питання в судовому порядку звернення до суду відбувається шляхом подання позовної заяви з переліком необхідних документів (додатків) Позивачем до Відповідача. 
Перш за все у позовній заяві необхідно навести вагомі аргументи з приводу того, що, наприклад, Відповідач ухиляється від сплати аліментів (це підтверджується довідкою відділу Державної виконавчої служби про заборгованість по аліментах) та не дотримується чи порушує режим побачення з дитиною (якщо такий графік був встановлений органом опіки та піклування). 
Виходячи з того, що конкретних підстав для зміни прізвища дитини не існує, тому у цьому випадку логічно застосувати загальне правило сімейного законодавства, яке вказує на те, що під час вирішення спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків відносно дитини, а також безліч інших обставин, що засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини. Зокрема, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України] зазначено, що мати та батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, а розірвання шлюбу, та проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов’язків. Тому, спираючись на положення законодавства, можна довести свої позовні вимоги тим, що Відповідач не виконує належним чином своїх батьківських обов’язків по відношенню до своєї дитини, нехтує ними, не бере участі у вихованні та утриманні дитини, жодним чином не піклується про стан здоров’я дитини (фізичний, духовний та розумовий розвиток), не намагається забезпечити належного медичного обслуговування, а також своїм негативним ставленням до Позивача, погано впливає і на дитину. Натомість, усі обов’язки по утриманню та вихованню дитини виконує Позивач, дитині було створено усі необхідні умови для здорового фізичного та морального розвитку, духовного збагачення, а також забезпечено належне медичне обслуговування. Також, Позивач має позитивну характеристику з місця роботи, та з місця проживання. Зокрема, необхідно зазначити в позовній заяві про те, що зміна прізвища дитини ніяким чином не впливає на законні права, інтереси та обов’язки Відповідача щодо дитини.

=== Куди звертатися ===
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] в даному випадку застосовуються загальні правила підсудності, тобто позовна заява, про зміну прізвища дитини пред’являються лише за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача.

=== Вартість ===
Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір]». Судовий збір сплачується за подання позовної заяви відповідно до зазначеного закону, а саме підпункту 2 п. 2 ч. 2 ст. 4, необхідно сплачувати суму судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, а саме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 992 гривні 40 копійок.

=== Перелік необхідних документів ===
Позовна заява про зміну прізвища дитини повинна відповідати загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України].

Крім того, до позовної заяви необхідно додати такі документи:
* копію паспорта позивача і відповідача;
* копію свідоцтва про народження дитини;
* копію свідоцтва про шлюб/свідоцтва про розлучення;
* довідку про реєстрацію дитини разом з позивачем;
* довідку про заборгованість зі сплати аліментів (за наявності);

Також, до заяви можна прикріпити будь-які документи, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог. Також, не зайвими в даній категорії справ будуть показання свідків, характеристика з місця роботи, місця проживання тощо.

=== Строки розгляду питання ===
Відповідно до частини 1 статті 121 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] суд має встановити розумні строки для вчинення процесуальних дій.
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок виправлення помилки у свідоцтві про право власності на житло

2022-03-25T15:12:48Z

Miklukha.Oleksandra: /* Вартість заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22 жовтня 2010 року № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z2102-12 Наказ Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1844/5 "Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
* [https://zib.com.ua/ua/100768-analiz_vsu_deyakih_pitan__zastosuvannya_sudami_zakonodavstva.html Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ (узагальнення судової практики Верховним Судом України)]

== Загальні положення ==
'''Свідоцтво про право власності''' - це документ, який підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, яке видається фізичним та юридичним особам.
 '''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1729 ст. 316] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] правом власності є''' – право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довічної власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном. '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] встановлює, що державна реєстрація''' - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. '''Згідно ст. ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1054 182], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1787 331][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1806 ,334] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]'''- основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об’єкта нерухомості ( у тому числі й тих об’єктів, правовий статус яких законодавчим актами не визначений: асфальтовані чи бетонні площадки, під’їзні колії, автомобільна дорога, автомобільні платформи, спортивні споруди тощо) є державна реєстрація прав на нього.

== Процедура видачі свідоцтва про право власності ==
'''Звертаємо увагу, що свідоцтва про права власності на нерухоме майно видавалися до 01 січня 2016 року, у зв'язку з внесенням змін до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".]'''

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видавали:
# фізичним та юридичним особам на новозбудовані реконструйовані об’єкти нерухомого майна;
# членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески;
# юридичним особам у разі внесення до статутного фонду ( статутного або складеного капіталу) об’єктів нерухомого майна їх засновниками ( учасниками);
# фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується( реорганізується);
# фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об’єкт нерухомого майна, переданий їм;
# реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об’єкти нерухомого майна;
# у разі виділення окремого об’єкта нерухомого майна зі складу об’єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об’єктів;
# фізичним та юридичним особам на об’єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки.
У випадках, встановлених законодавством, державний реєстратор за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень оформлює свідоцтво про право власності на нерухоме майно та їх обтяжень.Свідоцтво про право власності на нерухоме майно є офіційним документом встановленого зразка, що видається державним реєстратором і підтверджує юридичний факт виникнення права власності на нерухоме майно. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядком державної реєстрації права на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україн]и від 22 червня 2011 року №703 ( далі- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Порядок]) визначався перелік документів, які необхідно було подати для отримання Свідоцтва. '''До документів, які подавалися для отримання Свідоцтва належали:'''
# заява встановленої форми;
# копія документа, що посвідчує особу заявника;
# документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;
# документ про сплату державного мита ( якщо особа не подає документ, яким її звільнено від сплати державного мита );
# документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
# документ, що містить технічну характеристику такого об’єкта нерухомого майна і формується за результатами проведення його технічної інвентаризації.
Оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно здійснювали державні реєстратори прав на нерухоме майно на спеціальних бланках свідоцтва про права власності. За наданням витягу з Реєстру прав справляється плата, розмір якої визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0775-02 Наказом Міністерством юстиції України «Про затвердження тарифів за надання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно»] від 20 вересня 2002року №83/5. Особи, які заінтересовані в отриманні витягу мають оплатити проведення технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна, що передує наданню витягу з Реєстру прав.
Зокрема, встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об’єкт заявник подавав органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об’єкт. '''Відповідно до п. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2011-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України « Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»] від 26 жовтня 2011р. №1141 для формування та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно державним реєстратором вносилися до Державного реєстру прав наступні відомості:'''
# тип об’єкта нерухомого майна ( житловий будинок, будівля, споруда, квартира, тощо);
# площа об’єкта нерухомого майна ( загальна та житлова);
# адреса об’єкта нерухомого майна;
# відомості про суб’єкта права власності;
# форма власності;
# види спільної власності ( у разі, коли майно належить на праві спільної власності);
# розмір частки у праві спільної власності ( у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності);
# прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;
# найменування органу державної реєстрації прав;
# номер та серія бланка свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

== Позасудовий порядок виправлення помилки ==
=== Ким вирішується порядок виправлення помилки в електронній базі даних ===
При виявленні помилки у свідоцтві (витягу) заявник може звернутися до реєстратора Бюро технічної інвентаризації із заявою про виправлення помилки у записі розподілу Реєстру прав.
Якщо під час внесення до Реєстру прав записів, передбачених порядком, реєстратором допущено помилку, останній зобов'язаний негайно відредагувати запис або скасувати помилково зроблений запис розділу Реєстру прав.
=== Послідовність скасування запису ===
Спочатку скасовують записи про право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта цих прав.
На підставі заяви про виправлення помилки у записі розділу Реєстру прав, реєстратор Бюро технічної інвентаризації редагує запис або скасовує помилково зроблений запис розділу Реєстру прав та вилучає у заявника свідоцтво (витяг), що містить помилку.
=== Ціна виправлення технічної помилки ===
Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення. Виправлення технічної помилки у записах Державного реєстру прав, що була допущена не з вини державного реєстратора, здійснюється платно.
=== Строки виправлення ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України “ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”], у разі виявлення помилки у свідоцтві про право власності на нерухоме майно або витязі з Державного реєстру прав технічної помилки, допущеної державним реєстратором, заінтересована особа письмово повідомляє про це державного реєстратора.
Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення.
У разі виявлення технічної помилки, допущеної у записах Державного реєстру прав, державний реєстратор у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.
== Судовий порядок виправлення ==
=== Куди звернутися ===
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту належності правовстановлюючого документу (свідоцтва про право власності на житло) подається до суду за місцем її проживання. Така заява подається в порядку окремого провадження, визначеного в ст. 315-319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], з урахуванням загальних положень окремого провадження, передбачених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 Цивільного процесуального кодексу України].
Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного суду України.
=== Зміст заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу ===
'''Заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу повинна містити:'''
# який факт заявник просить встановити та з якою метою;
# причини не можливості відновлення документації, що посвідчують цей факт;
# докази, що підтверджують факт.
Заява повинна бути складена з додержанням вимог чинного законодавства щодо складання позовних заяв. Відповідно до ст. 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] України заява подається в письмовій формі До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. Заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.
=== Вартість заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу ===
За подання заяви у справах окремого провадження юридичні особи або фізичні особи-підприємці сплачують судовий збір у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2022року - 1240 гривень 50 копійок). Фізичні особи сплачують судовий збір у розмірі 0,2 відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2022 року - 496 гривень 20 копійок).

=== Підстави для залишення заяви без руху ===
Підстави для залишення заяви без руху в порядку окремого провадження визначаються за аналогією, відповідно до підстав залишення без руху позовної заяви. Відповідно до ст. 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 175 і 177 Цивільного процесуального Кодексу України], сплатить суму судового збору, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Право власності на майно]]
[[Категорія: Суди]]

Встановлення факту батьківства

2022-03-25T15:06:11Z

Miklukha.Oleksandra: /* Хто має право на подання заяви про встановлення факту батьківства */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 6 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]

== Встановлення факту батьківства в судовому порядку ==
У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений '''за рішенням суду'''. 
Встановлення факту батьківства в судовому порядку відрізняється від [[визнання батьківства]] за рішенням суду за наступними критеріями:
* відсутність спору щодо батьківства дитини;
* смерть фактичного батька дитини;
* час народження дитини.
Окрім цього, заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n642 до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України], а саме:
* коли немає спільної заяви батьків;
* відсутня заява батька або рішення суду;
* запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень було проведено за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записані за її вказівкою;
* запис про матір та батька дитини проведено за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина у випадку смерті матері абонеможливості встановити місце її проживання чи перебування.

=== Звернення до суду та розгляд заяви про встановлення факту батьківства ===
Розгляд справ про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами віднесено до компетенції місцевих загальних судів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 315 ЦПК України]). Зазначена категорія справ розглядається в [[Звернення до суду: окреме провадження|окремому провадженні]], яке визначається як вид непозовного цивільного судочинства.

Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду '''за місцем проживання заявника'''. У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 316 ЦПК України]).
=== Хто має право на подання заяви про встановлення факту батьківства ===
Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n642 ч.3 ст. 128 Сімейного кодексу України].
До таких осіб належать: матір дитини, опікун, піклувальник дитини, особа, яка утримує та виховує дитину, а також сама дитина, яка досягла повноліття.

При засвідченні походження дитини від певної особи, надаються докази, що зібрані відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 128 Сімейного кодексу України]:
* письмовими, речовими і електронними доказами;
* висновками експертів;
* показаннями свідків.

Зазначений вище перелік не є вичерпним та може розширюватись в залежності від конкретних обставин справи. Слід також врахувати ту обставину, що заява про встановлення факту батьківства повинна відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви. [[Файл:Заява про встановлення батьківства.docx]] За подачу заяви про встановлення факту батьківства заявнику (фізичній особі) необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]).

Ставка судового збору при подачі заяви про встановлення факту батьківства становить з 1 січня 2022 року - 496 грнивень 20 копійок

{| class="wikitable"
|-
| [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Автоматичний розрахунок на сайті "Судова влада"]
|}

=== Підстави для залишення заяви без руху ===
Підставою для залишення заяви без руху є відсутність в ній наступних відомостей:
* не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник;
* з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує цей факт, якими доказами цей факт підтверджується;
* до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів.

В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія» (судово-генетична експертиза), висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 89 ЦПК України], згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (пункт 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]).

== Результат судового розгляду ==
Факт визнання батьківства або факт батьківства встановлюється,зокрема, з метою отримання пенсії на дитину з нагоди втрати годувальника, спадщини, а також для внесення змін до запису про батька в актові книги та в свідоцтво про народження дитини.

Варто звернути увагу, що встановлення судовим рішенням факту батьківства померлого чоловіка є підставою для внесення відповідних змін до актового запису в Книзі реєстрації народжень. Так, згідно з пунктом 18 постанови [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"] відповідне судове рішення не замінює собою документів, що видаються органами ДРАЦС, а є лише підставою для їх отримання.

== Судова практика ==
У постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2021 року у справі №361/2653/15-ц зазначено, що доказами визнання батьківства можуть бути '''листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін''', які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Доказами батьківства, також можуть бути фото, електронні повідомлення. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після.

У рішенні ЄСПЛ від 07 травня 2009 року в справі «Калачова проти Російської Федерації», заява № 3451/05, § 34, зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

== Зразок заяви про встановлення факту батьківства ==
[[Файл:Про встановлення факту батьківства.docx|міні|'''Заява про встановлення факту батьківства''']]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Встановлення факту родинних відносин]]

Визнання договору купівлі- продажу недійсним

2022-03-16T18:03:43Z

Miklukha.Oleksandra:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]

== Договір купівлі-продажу ==
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 656 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] '''предметом''' договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому, майнові права, право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.

Договір купівлі-продажу <big>земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна</big> укладається у '''письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню''', крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

== Недійсність договору купівлі-продажу ==
'''Підставою''' недійсності правочину, а саме договору купівлі-продажу, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного Кодексу України], а саме:
* Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
* Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
* Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
* Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
* Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
''Звертаємо увагу, що серед підстав не названо ч. 4 ст. 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного Кодексу України], яка містить вимогу відповідності правочину формі, установленій для нього законом. Отже, недодержання форми правочину не означає автоматичного визнання його недійсним. Водночас правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.''

<big>Недійсним є правочин</big>, якщо його недійсність встановлена законом '''(нікчемний правочин)'''. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин '''може бути визнаний судом недійсним''' (оспорюваний правочин).

'''До оспорюваних правочинів''' належать такі:
* учинені без відповідного дозволу (ліцензії);
* учинені під впливом помилки;
* фіктивний правочин, тобто правочин, учинений без наміру створити правові наслідки, які передбачалися ним;
* удаваний правочин, тобто правочин, який учинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, і деякі інші.

== Куди звернутись ==
Для визнання договору купівлі-продажу недійсним необхідно звернутись до суду із позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

== Вартість ==
У справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"] за подання позовної заяви немайнового характеру '''юридичною особою або фізичною особою - підприємцем''' сплачується '''1 розмір прожиткового''' мінімуму для працездатних осіб,- у сумі - 2481 гривень, '''фізичною особою''' - '''0,4 розміру прожиткового мінімуму''' для працездатних осіб - 992 гривень 40 копійок.

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/70144484 Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року у справі № 761/32029/15-ц] залишено апеляційну скаргу, якою позовні вимоги задоволені частково. Визнано частково недійсним договір купівлі-продажу квартири у частині покупця, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, переведено право покупця за цим договором на Позивача.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/77066568 Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 18 травня 2018 року у справі № 761/9449/17] встановлено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від, укладений між приватним підприємством та фізичною особою є нікчемним правочином.

[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Договір купівлі- продажу‎]]

Встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території

2022-03-16T17:43:12Z

Miklukha.Oleksandra: /* Порядок розгляду заяви та сплата судового збору */

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0640-14 Наказ Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0015700-98 Постанова Пленум Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
* [http://document.ua/sudova-praktika-rozgljadu-sprav-pro-vstanovlennja-faktiv-sho-doc111294.html Лист Верховного Суду України від 01 січня 2012 року "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
==Реєстрація розірвання шлюбу==
Шлюб припиняється унаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим та у результаті його розірвання, яке здійснюється за ініціативою одного з подружжя або за спільною заявою подружжя. Згідно з положеннями ч.ч.3, 4 ст. 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.

Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Передумовою розгляду справи про встановлення юридичного факту розірвання шлюбу (шлюбних відносин) між подружжям є неможливість здійснення такого в інший законний спосіб.
==Будь-яке рішення, видане на тимчасово окупованій території є недійсним==
Особливо актуальним таке питання постає в реаліях сьогодення, враховуючи факт того, що відносини могли виникнути, змінитися чи припинитися на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Відповідно до ч.2 ст.9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України]» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Частиною 3 даної статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону] передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1294-19 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5], у зв'язку з неможливістю виконувати повноваження відділами державної реєстрації актів цивільного стану Автономної Республіки Крим , міста Севастополя та на тимчасово окупованих територіях, та території проведення АТО, проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення, анулювання здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території за місцем звернення заявника.Свідоцтво про розірвання шлюбу, яке видане на території тимчасово не підконтрольній Україні не створює правових наслідків.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 49 ЦК України актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.

Як визначено у ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов'язковою.

Відомості про реєстрацію, розірвання шлюбу підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", внесення відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.

Згідно зі ст. 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України]» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] суд розглядає справи про встановлення факту розірвання шлюбу.

Відповідно до п. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення]» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Відповідно до ст. 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] <big>'''окреме провадження'''</big> - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
==Що має бути зазначено у заяві==
'''У заяві повинно бути зазначено:'''
# який факт заявник просить встановити та з якою метою;
# причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
# докази, що підтверджують факт.

=== Перелік необхідних документів: ===
# заява про встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території;
# свідоцтво про розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території;
# відповідна відмова, звісно, в письмовій формі органу, на який покладено функцію розірвання шлюбу.
==Порядок розгляду заяви та сплата судового збору==
Справи про встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території '''розглядаються в порядку окремого провадження районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.''' За подання заяви про встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території '''сплачується судовий збір у розмірі - 496 гривень 20 копійок, тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Про судовий збір]" на 2022 рік.''' Відповідно до ч. 1 ст. 316 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт – ч. 1 ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]. На підставі рішення по справі орган державної реєстрації актів цивільного стану надасть свідоцтво про розірвання шлюбу між подружжям.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94576322 Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2021 року у справі № 523/20099/20]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90017083 Шевченківський районний суд Харківської області від 11 червня 2020 року у справі № 637/218/20]
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди]]

Особливості відшкодування військовослужбовцям витрат на службові відрядження

2022-02-27T20:15:23Z

Miklukha.Oleksandra: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text Наказ Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105 «Про затвердження Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#Text Наказ Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 № 59 "Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон"]
==Службове відрядження військовослужбовця: поняття, основні вимоги до оформлення==
'''''Відрядження''''' – направлення військовослужбовців Збройних Сил України (далі – військовослужбовці) за наказом командира (начальника, керівника) на певний строк в іншу місцевість для виконання службових завдань поза місцем постійної (тимчасової) дислокації військової частини (підрозділу).

'''''Рішення про направлення військовослужбовців у відрядження оформляється відповідним наказом''''', в якому зазначаються:
* пункт призначення;
* найменування військової частини (установи, організації), куди відряджається військовослужбовець;
* строк та терміни відрядження;
* мета відрядження.
На підставі наказу про направлення у відрядження військовослужбовцям оформлюється у встановленому порядку посвідчення про відрядження.

Військова частина (установа, організація), що відряджає військовослужбовця, '''''забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час відрядження''''' (авансом). Аванс відрядженому військовослужбовцю може видаватися '''''готівкою''''' або '''''перераховуватися в безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.'''''

'''''Строк відрядження''''' визначається командиром (начальником, керівником), '''''але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів з урахуванням часу перебування в дорозі''''' (крім випадків, коли інші строки відрядження визначаються законодавчими та іншими нормативно-правовими актами).

Військовослужбовці для виконання службових завдань можуть направлятися у відрядження до Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та інших органів військового управління '''''строком не більше 5 днів, не враховуючи часу перебування в дорозі, за письмовим рішенням відповідного командира (начальника, керівника) вищого рівня.'''''

Зазначений '''''строк може бути продовжено''''' за письмовим рішенням відповідного командира (начальника, керівника) вищого рівня з обов’язковим повідомленням військової частини (установи, організації), яка направляла військовослужбовця у відрядження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text пункт 5 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105]).

'''''Днем вибуття у відрядження''''' вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з населеного пункту місця проходження служби відрядженого військовослужбовця та аналогічно '''''день повернення.'''''

На військовослужбовця, який перебуває у відрядженні, поширюється розпорядок дня (режим робочого часу) того органу військового управління, військової частини, установи, організації, підприємства, до якого він відряджений.

'''Увага!''' Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.

Якщо військовослужбовець '''''відбуває''''' у відрядження '''''у вихідний день, йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text абз. 2 пункту 8 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105]).

Якщо наказом про відрядження передбачено '''''повернення''''' військовослужбовця з відрядження '''''у вихідний день, йому в установленому порядку надається інший день відпочинку.'''''

Гарантії та компенсації при службових відрядженнях військовослужбовців за кордон, регулюються нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text постанови КМУ від 02.02.11 р. № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів"] та висвітленні детально у статті [[Гарантії та компенсації при службових відрядженнях]].
== Відшкодування витрат військовослужбовцям при відрядженнях ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text частини шостої статті 14 Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей] при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати на відрядження в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text пункт 9 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105]).

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року №98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів»] визначено, що '''''особливості направлення у відрядження військовослужбовців''''', осіб рядового і начальницького складу, а також інших працівників органів внутрішніх справ, осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, '''''визначаються за погодженням''''' з Міністерством фінансів відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, а осіб начальницького складу Державної фельд'єгерської служби - Міністерством інфраструктури, працівників дипломатичної служби України, направленим у довготермінове відрядження, - Міністерством закордонних справ.

'''''Для покриття особистих витрат під час відрядження військовослужбовцям здійснюються:'''''
# виплата добових;
# відшкодовання витрат на найм житлового приміщення за час перебування у такому відрядженні;
# відшкодування вартості проїзду до місця відрядження та назад.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text Пунктом 10, 11 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105] передбачено, що окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є '''добові витрати''' (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв’язку з таким відрядженням).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text Додатку 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року №98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів»] сума добових витрат на відрядження в межах України затверджена '''''в розмірі 300 гривень.'''''

Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.

'''''За кожний день''''' (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби) у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому '''''виплачуються добові''''' в межах сум, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98].

Час перебування в дорозі, за який провадиться виплата добових під час відрядження, визначається за діючим розкладом руху залізничного, водного та повітряного транспорту, враховуючи час затримки відрядженого в дорозі з причин, які від нього не залежать, і час на пересадки.

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця проходження служби, що зараховуються як два дні.

При відрядженні військовослужбовця строком '''''на один день або в таку місцевість, звідки військовослужбовець має змогу щодня повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу'''''.

Сума добових визначається із урахуванням наказу про відрядження та відповідних первинних документів.

'''''За відсутності наказу про відрядження добові витрати не виплачуються.'''''

Військова частина (установа, організація) за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98], '''''витрати відрядженим військовослужбовцям на найм житлового приміщення''''' з розрахунку вартості одного місця в готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном, холодильником, телевізором та інших витрат.

При цьому, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text п. 12 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105] відрядженому військовослужбовцю '''''відшкодовуються витрати на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання в місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків сум добових витрат за всі дні проживання.'''''

Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим військовослужбовцем '''''за рахунок добових витрат.'''''

Військовослужбовцю, відрядженому в межах України, відшкодовується плата '''''за бронювання місця в готелі (мотелі) у розмірі не більш як 50 відсотків вартості такого місця за одну добу згідно з поданими підтвердними документами в оригіналі.'''''

Витрати на найм житлового приміщення за час вимушеної зупинки в дорозі, що підтверджуються відповідними документами, відшкодовуються в порядку й розмірах, передбачених цим пунктом.

'''''Витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення, відшкодовуються з дозволу командира (начальника, керівника) згідно з оригіналами підтвердних документів.''''' Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.

Виплата добових та відшкодування витрат на '''''найм житлового приміщення''''' здійснюються '''''за наявності на посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати прибуття військовослужбовця в пункт (пункти) відрядження та вибуття з нього (з них''''') ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text пункт 20 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105]).

'''''Витрати на проїзд''''' (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов’язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.

Відрядженому військовослужбовцю відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де проходить службу відряджений військовослужбовець, або до місцеперебування у відрядженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text абз. 2 пункт 13 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105]).

'''Важливо!!!''' Дата на транспортному квитку (вибуття транспортного засобу з населеного пункту місця проходження служби відрядженого військовослужбовця) має збігатися з датою вибуття військовослужбовця у відрядження згідно з наказом про відрядження. Дата на транспортному квитку (прибуття транспортного засобу до населеного пункту місця проходження служби відрядженого військовослужбовця) має збігатися з датою прибуття військовослужбовця з відрядження згідно з наказом про відрядження.

Якщо дата на транспортному квитку '''''не збігається з датою прибуття''''' '''''військовослужбовця з відрядження''''' згідно з наказом про відрядження, з дозволу командира (начальника, керівника) береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні у разі, якщо строк перебування військовослужбовця поза місцем проходження його служби не перевищуватиме строк відрядження, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 “Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів”.]

'''''За ці дні військовослужбовцю не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати''''' (крім витрат на проїзд з місця відрядження до місця проходження служби).

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які не належать до складу військових частин і підрозділів, виведених у навчальні центри, табори, на полігони та запасні аеродроми, відрядженим у ці військові частини та підрозділи для перевірки, інспектування та надання допомоги в організації бойової підготовки і побутового обслуговування особового складу, за час перебування у навчальних таборах, на полігонах і запасних аеродромах у межах строків, установлених цією [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text Інструкцією], виплачуються добові та відшкодовуються витрати на найм житлового приміщення.

'''''Витрати на відрядження відшкодовуються лише''''' за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, рахунків, отриманих з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого військовослужбовця, у тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

У разі '''''використання електронного авіаквитка''''' підставою для відшкодування витрат на його придбання є такий пакет документів: оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції в готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера); роздрукована на папері частина електронного авіаквитка із вказаним маршрутом (маршрут/квитанція); оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text пункт 18 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105]).
== Порядок вирішення спорів ==
Спірні питання розглядаються '''''в судовому порядку за правилами адміністративного судочинства'''''.

Детальніше можна ознайомитися у статті "[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]".
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74992208 Постанова Верховного Суду по справі №822/5994/15 від 27 червня 2018 року] (У даній справі військовослужбовець звернувся до суду із позовом до військової частини, у якій проходив службу, про стягнення добових за час відрядження у якому перебував протягом 276 діб).
==Див. також==
* [[Порядок відрядження в межах України]]
* [[Гарантії прав громадян на охорону праці]]
* [[Комісія по трудових спорах]]
* [[Гарантії та компенсації при службових відрядженнях]]
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Відрядження]]
[[Категорія:Законодавство у сфері військового обов'язку та військової служби]]

Страховий стаж. Порядок набуття та зарахування

2022-02-16T12:30:42Z

Miklukha.Oleksandra: /* Підтвердження страхового стажу у судовому порядку */

== Нормативна база ==
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 cерпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0064-04#Text Постанова Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-98-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України № 794 від 04.06.1998 року "Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування"]
*
==Періоди, з яких складається страховий стаж==
'''Страховий стаж''' - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»] мінімальний внесок становить 22% від мінімальної заробітної плати (з 01 січня 2021 року мінімальний розмір заробітної плати в Україні становить 6000 грн.).

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір [[Пенсія по інвалідності|пенсії по інвалідності]] або [[Пенсія в разі втрати годувальника|у зв'язку з втратою годувальника]], крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня [[Інвалідність та порядок її встановлення|встановлення інвалідності]] до [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|досягнення застрахованою особою віку]], передбаченого частиною [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 першою статті 26 Закону], та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статті 26 Закону].

Період [[Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку|відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку]], отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок [[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю|безробіття]], отримувала допомогу по безробіттю (крім [[Допомога по безробіттю для організації власного бізнесу|одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності]]) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з [[Нещасний випадок на виробництві|нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням]] зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

==Порядок обчислення страхового стажу==
Страховий стаж обчислюється [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Organizations територіальними органами Пенсійного фонду України] за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону].

Система персоніфікованого обліку була впроваджена з 01 липня 2000 року. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-98-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України № 794 від 04.06.1998 року "Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування"]).

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 Закону], страховий стаж обчислюється на підставі [[Проходження військової служби громадянами України|довідки про проходження військової служби]] та про сплачені суми страхових внесків.

Страховий стаж обчислюється '''в місяцях'''. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення ввідповідно до глави 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0064-04#Text Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постанова Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1], відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності З[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 акону], зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|пенсію за віком]] на пільгових умовах та [[Пенсія за вислугу років для працівників бюджетної сфери|за вислугу років]].

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:

'''ТП = Св : В''', де:

ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;

Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;

В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF#Text списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України], зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Пунктом 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n1859 Закону] визначено особливості обчислення страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно зі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 цього Закону], зокрема, для визначення права на призначення пенсії до стажу включаються періоди:
* ведення підприємницької діяльності із застосуванням [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощеної системи оподаткування]], а також із застосуванням фіксованого податку:
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску);
* [[Проходження військової служби громадянами України|проходження військової служби]] по 31 грудня 2017 року включно;
* перебування у [[Соціальні відпустки. Порядок надання|відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами]] з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно (після 01.07.2013 р. період перебування в таких відпустках зараховується до страхового стажу, зокрема для визначення розміру пенсії за даними системи персоніфікованого обліку, оскільки саме з цієї дати вони є застрахованими особами);
* перебування у [[Відпустка без збереження заробітної до досягнення дитиною шестирічного віку|відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку]] з 1 січня 2004 року до часу запровадження сплати страхових внесків (єдиного внеску) за жінок, які перебувають у [[Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку|відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку]], тобто до 01.01.2005.
За наявності підстав до зазначених періодів застосовуються і норми законодавства щодо пільгового обчислення стажу. Наприклад, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 стаття 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] передбачає подвійне обчислення стажу за роботу в окремих медичних закладах і відділеннях (психіатричних, інфекційних, реанімаційних тощо).

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що було чинним раніше, за періоди роботи після 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

==Як дізнатися свій страховий стаж==
♦ В особистому кабінеті на [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Organizations Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України]:
* з використання [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]];
* з використанням [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/HowToReg даних для входу], отриманих в територіальному органі Пенсійного фонду України.
♦ Звернутися до [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Organizations територіального органу Пенсійного фонду України]

==Відмінність трудового стажу від страхового стажу==
* '''трудовий стаж''' (загальний) — це періоди офіційної трудової діяльності, що підтверджуються записами в трудовій книжці. Трудовий стаж може включати в себе такі поняття як загальний, пільговий і спеціальний стаж роботи. У Законі України «Про пенсійне забезпечення» поняття загального стажу роботи в основному застосовується для відмінності його від стажу, що дає право на пільги по призначенню пенсії;
* '''спеціальний'''— це сумарна тривалість певної трудової діяльності на відповідних видах робіт, що дає право на дострокове призначення трудової пенсії;
* '''пільговий'''— це період трудової діяльності в шкідливих, небезпечних або специфічних умовах протягом повного робочого дня. Перелік виробництв, робіт, професій, посад і показників, за якими період трудової діяльності може бути віднесений до пільгового стажу, затверджений постановами Кабінету Міністрів України;
* '''страховий'''(пенсійний) — це відрізок часу, протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачувалися внески в сумі не менше, ніж мінімальний страховий внесок (ст. 24 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Поняття "страховий стаж" введено в дію '''з 1 січня 2004 року''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]. Основною новацією цього терміну є те, що наявність стажу прямо пов’язана зі сплатою страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, тобто з 1 січня 2004 року до страхового стажу зараховуються лише ті періоди, протягом яких сплачувалися страхові внески, і в розмірах пропорційно сплаченим внескам.

Весь трудовий стаж, набутий '''до 1 січня 2004 року''', враховується до страхового стажу на умовах раніше діючого законодавства.

Періоди трудової діяльності до 01 січня 2004 року, які зараховуються до страхового стажу, визначені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»]. Ними, зокрема, є час догляду непрацюючої матері за дитиною до досягнення нею трирічного віку, військова служба, навчання (за денною формою) у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, професійно-технічних навчальних закладах тощо.

Страховий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, підтверджується [[Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність|трудовою книжкою]].

==Компенсація відсутності страхового стажу для виплати пенсії==
Нормами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статті 12 Закону] ще з 2004 року передбачено добровільну участь осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Тобто в періоди після 1 січня 2004 року, коли страховий стаж зараховується лише за умови сплати страхових внесків, людина, яка не належала до категорії застрахованих осіб (наприклад, офіційно на території України не працювала або працювала неофіційно), може звернутися до [http://sfs.gov.ua/pro-sfs-ukraini/struktura-/teritorialni-organi/ податкового орган]у та укласти відповідний договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно з нормами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».]

'''Детальніше див.''' "[[Компенсація відсутності страхового стажу для виплати пенсії (купівля страхового стажу для виплати пенсій)]]"

==Підтвердження страхового стажу у судовому порядку==
В судовому порядку стаж підтверджується при наявності двох свідків, які можуть засвідчити перебування позивача в трудових відносинах та в свою чергу мають належним чином оформлені документи, які підтверджують їхнє перебування в трудових відносинах на тому ж підприємстві в той час. Інакше слід просити зарахувати стаж роботи на підставі сукупності наявних фактичних даних, які підтверджують стаж роботи.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні, чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Документи, що підтверджують трудовий стаж, визначені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»].

Перелік документів, які підтверджують трудовий стаж за відсутності відповідних записів у трудовій книжці не є вичерпним. Відповідно до статті 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10098 Кодексу адміністративного судочинства України] доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

'''Детальніше див.''' "[[Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]]"

При відсутності вищевказаних документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок (зарахуванню підлягають лише періоди за той час, за який наявні відмітки про сплату членських внесків).

За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі та мали документи про власну роботу за той час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Формулюючи позовні вимоги слід розуміти, що [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Default Пенсійний фонд України] має компенсувати недоотримані кошти з моменту виникнення права на їх зарахування, тому слід вказати дату (період) від якого потрібно провести перерахунок на підставі зарахування додаткового стажу. В зв'язку з тим, що спір стосується оформлення даних про стаж, а не самого факту наявності стажу, моментом виникнення права на перерахунок у зв'язку з зарахуванням додаткового стажу є дата подачі заяви до [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Organizations територіального органу Пенсійного фонду України] з документами, які підтверджують спірні періоди стажу, або, якщо необхідні документи, на підставі яких виноситься рішення суду, були від початку – дата первинного нарахування пенсії.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] подання до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]] позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно Закону України “Про державний бюджет України на 2022 рік” прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481 грн., отже ставка судового збору дорівнюватиме 992 грн. 40 коп.).

== [[Зарахування до страхового стажу періодів роботи, які не були включені до страхового стажу]] ==

==Страховий стаж у випадку тимчасової непрацездатності або безробіття==
Відповідно до частини першої статті 24 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] [[допомога по тимчасовій непрацездатності]] виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:
#50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;
#60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;
#70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;
#100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;
#100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та особам, на яких поширюється чинність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"]; донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#n207 Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові"]; особам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.
Відповідно до статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#n282 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»] застрахованим особам розмір [[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю|допомоги по безробіттю]] визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF#n19 порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України], залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням [https://www.dcz.gov.ua/storinka/pro-pravlinnya-fondu Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття] для цієї категорії осіб:
* до 2 років - 50 відсотків;
* від 2 до 6 років - 55 відсотків;
* від 6 до 10 років - 60 відсотків;
* понад 10 років - 70 відсотків.
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється при наявності страхового стажу не менше у чоловіків – 35 років, у жінок – 30 років, на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Також страховий стаж впливає на призначення різного виду пенсій та їх розмір.

== Корисні посилання ==
* [https://www.pfu.gov.ua/ks/260309-z-1-veresnya-2020-roku-zminyvsya-rozmir-minimalnogo-strahovogo-vnesku/#:~:text=%D0%92%D0%B0%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE!,%25)%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D З 1 вересня 2020 року змінився розмір мінімального страхового внеску]
* [https://www.pfu.gov.ua/cv/218484-shho-take-strahovyj-stazh-ta-yak-jogo-obchyslyty/#:~:text=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%201%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D1%81 Що таке страховий стаж та як його обчислити?]
* [https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/202699_yak-v-ukran-zarakhovutsya-stazh-rozyasnennya?utm_source=facebook.com&utm_medium=postlypskyi&utm_campaign=20210406_biz_lypskyi&fbclid=IwAR29_g0OqThWMD2LrwwLHXTmVHym0prEhAk5Dac7ax36G4xV9ZPbETSLN1c Як в Україні зараховується стаж: роз'яснення]
[[Категорія:Страховий стаж]]
[[Категорія:Безробіття]]
[[Категорія:Трудова книжка. Трудовий стаж]]