WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій

2025-12-11T07:27:22Z

Mezherytskyi.Yurii: Видалено посилання на нормативний акт П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ { Постанова втратила чинність на підставі Закону № 3703-IX ( 3703-20 ) від 09.05.2024 } "Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n3 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n31 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-01#o2 Рішення Конституційного суду України від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-16#n2 Рішення Конституційного суду України від 8 вересня 2016 року № 6-рп/2016]
== Загальні положення ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] передбачає право громадян на проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 статті 39].

Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Це право є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, права на вільний розвиток своєї особистості.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n349 Стаття 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] передбачає, що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.

Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1723 стаття 315 Цивільного кодексу України] передбачає право на мирні зібрання. Так, фізичні особи мають право вільно збиратися на мирні збори, конференції, засідання, фестивалі тощо. Обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону.

Отже, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4239 стаття 24 Конституції України] у взаємозв’язку з її [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4272 частиною першою статті 35], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 частиною першою статті 39 Конституції України] зобов’язує державу створювати єдині правові механізми, що регулюють проведення громадянами, громадськими або релігійними організаціями, іншими суб’єктами права публічних мирних зібрань релігійного та нерелігійного характеру. Такі зібрання мають проводитися після завчасного сповіщення відповідними суб’єктами права органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.
== Основні поняття ==
Всі зібрання громадян в залежності від поставленої перед ними мети та методів їх проведення можуть бути поділені на кілька категорій: збори, мітинги, вуличні походи та демонстрації.
*'''Збори''' - це спільна, спеціально організована невелика присутність громадян в громадському або іншому місці, викликана необхідністю обговорення різних політичних, соціальних, економічних, культурних та інших проблем.

*'''Мітинг''' - масові збори з питань злободенних, переважно політичних питань, які проводяться, як правило, на вулицях, майданах, стадіонах, парках. Неодмінні атрибути мітингу - масова аудиторія, промовці, лозунги, прапори, заклики (усні, друковані, письмові). 
*'''Демонстрація''' - масове находження громадян з приводу висловлення будь-яких громадсько-політичних настроїв, в тому числі з питань протесту або незгоди будь з чим. (Цей захід може проявлятися також у проступку однієї особи, здійсненні нею вчинку з метою підкреслення свого відношення до будь-якої події чи посадової особи тощо). 
*'''Вуличний похід''' проводиться з тією ж метою, що і демонстрація, мітинг, однак відрізняється меншою динамікою, відсутністю мітингово-демонстраційної атрибутики. 
*'''Пікетування''' - форма демонстрації, під час якої виставляються представники будь-де, наприклад, перед будинками об'єднань, підприємств з метою висловлення протесту проти чого-небудь, для забезпечення охорони на місці проведення страйку або демонстрації.
== В який строк звертатися ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-01#o38 Конституційний суд України в Рішенні від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001] визначив, що громадяни «мають сповістити органи влади про проведення заходів заздалегідь, тобто в прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 статтею 39 Конституції] право громадян, а мають служити його гарантією й водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.

Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання».

Тобто, законодавством не встановлено точного строку подачі такого повідомлення. Установлення такого строку в інших, ніж закон, нормативних актах суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 статті 39 Конституції] й може бути скасовано в порядку адміністративного судочинства.

Так, Конституційний Суд України в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-16#n36 Рішенні від 8 вересня 2016 року № 6-рп/2016] дійшов висновку, що положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12#n155 частини п’ятої статті 21 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"] , а саме "в інших випадках публічні богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії проводяться щоразу з дозволу відповідної місцевої державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради; клопотання про видачу вказаного дозволу подається не пізніш як за десять днів до призначеного строку проведення богослужіння, обряду, церемонії чи процесії, крім випадків, які не терплять зволікання", суперечать вимогам статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4191 8], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4239 24], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4272 35], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 39] Конституції України.
== Порядок проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій ==
Заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається до виконавчого органу місцевої ради в письмовій формі.

'''В заяві зазначаються:'''
* дату проведення, час початку та орієнтовну тривалість заходу;
* мету і форму проведення заходу;
* місце проведення заходу;
* маршрут пересування демонстрантів чи учасників походу (для заходів, які пов’язані з переміщенням учасників – релігійні процесії, походи, демонстрації тощо);
* передбачувана кількість учасників заходу;
* прізвища, імена та по батькові або найменування організаторів (організатора) мирного заходу, адреси та номери їх (його) телефонів;
* дата подання повідомлення.
Як правило, рівень шуму при проведенні мирних заходів, у тому числі під час використання звуковідтворювальної, аудіо-, відеоапаратури тощо, не повинен перевищувати встановленого санітарними нормами в залежності від характеру та місця проведення мирного заходу.

Якщо виконавчий орган виявить порушення законодавства з боку організаторів масових заходів, то він повинен звернутися до суду з заявою про заборону проведення заходів, при цьому виконавчий орган має право при потребі запропонувати тим, хто звернувся з заявою, інші час і місце проведення заходу.
== Обмеження щодо проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4290 Конституція України в частині другій статті 39] встановлює, що право громадян на збори, мітинги, походи і демонстрації можна обмежити винятково "з метою попередження заворушень чи злочинів, для охорони здоров'я населення захисту прав і свобод інших людей".

У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#o60 частині першій статті 20 Загальної декларації прав людини] встановлено, що "кожна людина має право на свободу мирних зборів та асоціацій", а у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#o109 статті 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права]визначається право, на мирні збори. Користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, які накладаються відповідно до закону і які необхідні в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, громадського порядку, охорони здоров'я й моральності населення або захисту прав і свобод інших осіб.

Заборона мирного зібрання може відбуватися виключно Окружним адміністративним судом відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11680 до статті 280 Кодексу адміністративного судочинства України].

Так, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про встановлення іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо).

Суд задовольняє вимоги про заборону в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей. У разі встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань суд повинен обґрунтувати у постанові необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань, а також пропорційність способу такого обмеження.

Якщо для досягнення цілей такого обмеження достатньо застосувати менш обтяжливий для відповідача спосіб обмеження, ніж запропонував позивач, суд зобов’язаний його застосувати.

Виконання такого рішення здійснюється негайно виконавчою службою з можливою допомогою поліції.

Апеляційна скарга на рішення адміністративного суду про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань подається не пізніше дня, наступного за днем його проголошення.

Припинення мирного зібрання поліцією без рішення суду може відбуватися лише при загрозі масовим заворушенням чи вчиненні злочинів. Органи місцевої влади не можуть самостійно заборонити проведення мирного зібрання.

'''Зверніть увагу!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4382 частини другої статті 64 Конституції України] окремі обмеження права на свободу мирних зібрань можуть встановлюватися в умовах воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень.

Право на мирні зібрання може піддаватися такому обмеженню.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n56 Пункт 8 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] надає військовому командуванню разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) право самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такий захід правового режиму воєнного стану як '''заборона проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів'''.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n36 пункту 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"] у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4259 30 - 34], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4285 38], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4288 '''39'''], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 41 - 44], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4337 53] Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n48 частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"].

Таким чином, мирні зібрання в умовах воєнного стану не є повністю забороненими, а можуть заборонятися військовим командуванням із військовими адміністраціями.
== Відповідальність за порушення порядку проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій ==
За порушення порядку проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, згідно чинного законодавства України.

''Адміністративна відповідальність'' настає за:
* порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1971 стаття 1851 Кодекс України про адміністративні правопорушення]);
* надання посадовими особами для проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій приміщень, транспорту, технічних засобів або створення інших умов для організації і проведення зазначених заходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1977 стаття 1852 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).
''Кримінальна відповідальність'' застосовується за:
* блокування транспортних комунікацій, яке порушило нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей, а також захопленні вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства несуть кримінальну відповідальність відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1920 статті 279 Кримінального кодексу України];
* організацію масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2013 стаття 294 Кримінального кодексу України]);
* публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів такого змісту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2019 стаття 295 Кримінального кодексу України]).
== Оскарження відмови щодо проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій ==
Рішення та дії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які порушують право на проведення зборів, мітингів та демонстрацій можуть бути оскаржені у суді в порядку адміністративного судочинства.

Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11697 статті 281 Кодексу адміністративного судочинства України] організатор (організатори) зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань мають право звернутися до адміністративного суду за місцем проведення цих заходів із позовною заявою про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань з боку органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, повідомлених про проведення таких заходів.

Адміністративна справа про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань вирішується судом протягом двох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за два дні до проведення відповідних заходів або у день їх проведення - невідкладно. Рішення суду про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань виконується негайно.
== Див. також ==
* [[Оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування]]
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
* [[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]
[[index.php?title=Категорія:Конституційне право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Громадський сектор]]

Досудове врегулювання господарського спору

2025-08-15T11:37:09Z

Mezherytskyi.Yurii:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-02 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів)]

== Основні положення досудового врегулювання господарського спору. ==
'''Досудове врегулювання господарських спорів''' являє собою систему заходів, що здійснюються організаціями, іншими суб єктами господарювання, майнові права яких порушено, з метою безпосереднього вирішення конфлікту (спору) до звернення у господарський суд.

Відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)] сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову.

Метою досудового врегулювання господарських спорів є усунення або запобігання негативного впливу на господарську діяльність з боку контрагентів. Добровільне задоволення претензійних вимог забезпечує найбільш швидке відновлення порушених прав кредитора. В цьому полягає позитивний аспект досудового порядку врегулювання спорів. Такий порядок є позитивним і для добросовісного боржника, оскільки позбавляє його додаткових витрат на судові видатки. 
Право на судовий захист не позбавляє суб єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено господарським договором, коли суб єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту своїх прав. Досудове врегулювання спорів може мати місце за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності в договорі застереження щодо такого врегулювання спору. 

Слід зазначити, що спосіб захисту свого порушеного права шляхом досудового врегулювання спору не є обов'язковим до правовідносин, що складаються між сторонами, оскільки право особи на звернення до суду передбачено статтею [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр 55 Конституції України], статтями [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 15,16 Цивільного кодексу України] та відповідними нормами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарського процесуального кодексу]. Даної позиції дотримується Конституційний Суд України, який в своєму [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-02 рішенні від 09.07.2002 № 15-рп/2002] дав роз'яснення застосування способу захисту свого порушеного права шляхом досудового вирішення спору. Так, зокрема Конституційний Суд України зазначив, що:
* можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, утому числі досудового врегулювання спору;
* обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист;
* обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

== Порядок і строки розгляду претензії ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарським кодексом України] визначено вимоги до претензій, строки їх розгляду та наслідки ігнорування вимог, визначених у претензії. Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом (стаття 222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ГК України]).
==== Строки розгляду претензії ====
Згідно із частиною шостою статті 222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ГК України] претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено законодавством (''наприклад, відповідно до статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ГК України]за договорами перевезення строк розгляду претензії становить три місяці, а за перевезення у прямому змішаному сполученні – шість місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п'яти днів).''

Обгрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов'язаний задовольнити.

При розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.

==== Вимоги до претензії ====
'''У претензії зазначаються''':
* повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється;
* дата пред'явлення і номер претензії;
* обставини, на підставі яких пред'явлено претензію;
* докази, що підтверджують ці обставини;
* посилання на відповідні нормативні акти;
* вимоги заявника;
* сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;
* перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів. 
[[Файл:Претензія.doc‎|200px|thumb|left|Зразок претензії]] 
Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до претензії. 
Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку. 

== Повідомлення заявника про результати розгляду претензії ==
Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку (частина восьма статті 222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГК України])

== Див. також ==

* [[Звернення до господарського суду]]

[[Категорія:Господарський процес]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Тимчасова зміна місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси

2025-08-14T10:32:33Z

Mezherytskyi.Yurii:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16 Закон України «Про Державний реєстр виборців»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17 Закон України «Про вибори народних депутатів України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/595-19 Закон України «Про місцеві вибори»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20 Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1969359-19#n8 Постанова Центральної виборчої комісії від 02 грудня 2019 року № 1969 "Про Порядок тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n173 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text], в Україні введено [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|режим воєнного стану]]!'''''
Відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону] умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування. Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.
|}
== Загальні поняття ==
'''Голосування''' — це процес прийняття рішення групою людей, при якому загальна думка формулюється шляхом підрахунку голосів.

'''Виборець''' – громадянин України, що має право голосу.

Мають право голосу на виборах- громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років.

Не мають права голосу - громадяни України, яких визнано судом [[Визнання фізичної особи недієздатною|недієздатним]].

'''Виборча адреса виборця''' - це адреса, за якою зареєстровано його місце проживання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"].

* Виборча адреса виборця, який не має зареєстрованого місця проживання, визначається за погодженням із центром обліку, який відповідно до закону веде облік бездомних осіб, або соціальною службою, у складі якої утворено структурний підрозділ для ведення обліку бездомних осіб, або органом ведення Реєстру за мотивованим зверненням виборця.
* Виборчою адресою військовослужбовця строкової служби є адреса дислокації військової частини (формування).
* Виборчою адресою виборця, який відбуває покарання у вигляді арешту, позбавлення або обмеження волі, є адреса установи виконання покарань.
* Виборчою адресою виборця, який проживає чи перебуває за межами України, є його поштова адреса в країні проживання (перебування).
* Виборець може бути включений до Реєстру лише один раз за однією виборчою адресою та відповідно віднесений до однієї виборчої дільниці.

'''Державний реєстр виборці'''в (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, обробки даних, які містять передбачені цим Законом відомості, та користування ними, створена для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу відповідно до статті 70 Конституції України.
Згідно з статтею 35-1 Закону України «Про вибори Президента України» кожен виборець має право на тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси.

Згідно з статтею 35-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-14 Закону України «Про вибори Президента України»] кожен виборець має право на тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси.

== Порядок подачі заяви про тимчасову зміну місця голосування ==
Заява про тимчасову зміну місця голосування подається до органу Державного реєстру виборців (далі - орган ведення Реєстру) за місцезнаходженням зазначеної виборцем виборчої дільниці або за виборчою адресою не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування на відповідних виборах із зазначенням дільниці чи адреси, за якою він бажає проголосувати ( частина 3 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16 Закону України "Про Державний реєстр виборців"]).

Заява виборця про тимчасову зміну місця голосування подається до органу ведення Реєстру виборців особисто.

При поданні заяви громадянин пред’являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України).
[[Файл:55453426 1982823655148622 3778285977286475776 o.png|міні|Тимчасова зміна місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси]]
'''У заяві зазначаються дані виборця:'''
* прізвище;
* власне ім’я (усі власні імена);
* по батькові;
* дата, місце народження;
* виборча адреса;
* унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
* адреса, де виборець перебуватиме в день виборів чи номер виборчої дільниці із зазначенням виборчого округу та його номера (за наявності);
* мотивування необхідності тимчасової зміни місця голосування.
Громадяни можуть онлайн звернутися до органу ведення державного реєстру виборців (https://www.drv.gov.ua/) щодо:
* свого включення до реєстру
* внесення змін до своїх ідентифікаційних персональних даних у реєстрі
* зміни своєї виборчої адреси
* внесення змін до відомостей про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно
* виправлення неправильностей у Реєстрі стосовно іншої особи
* змісту своїх персональних даних
* прізвищ, власних імен, по батькові, дати народження усіх виборців, внесених до Реєстру за своєю власною виборчою адресою
Щоб подати заяву онлайн, потрібен кваліфікований електронний підпис. До заяви додайте копії документів, що підтверджують ці зміни.

== Особливості подачі заяви деяких категорій виборців ==
 Члени окружних виборчих комісій та дільничних виборчих комісій звичайних виборчих дільниць подають заяву до органу ведення Реєстру за місцезнаходженням відповідної виборчої дільниці або за своєю виборчою адресою не пізніш як за п’ять днів до дня голосування. Члени окружних виборчих комісій включаються до списку виборців на виборчій дільниці, найбільш наближеній до місця знаходження відповідної окружної виборчої комісії. Члени дільничних виборчих комісій включаються до списку виборців на виборчій дільниці, де вони включені до складу виборчої комісії.

 Заява виборця, виборча адреса якого знаходиться за межами України, та який перебуватиме в день виборів чи всеукраїнського референдуму на території України, приймається органом ведення Реєстру за вказаним у заяві місцем перебування чи місцезнаходженням виборчої дільниці, дільниці для голосування, яку він просить визначити місцем його голосування, або органом ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

Якщо виборець, який проживає в Україні, та перебуватиме в день виборів за її межами, може звернутися з заявою про тимчасову зміну місця голосування до органу ведення Реєстру за своєю виборчою адресою або до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

 Заява виборця, виборча адреса якого знаходиться за межами України, з проханням тимчасово змінити місце його голосування на виборах, всеукраїнському референдумі на іншу закордонну виборчу дільницю (дільницю для голосування), приймається органом ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

У випадку звернення виборця, в якого немає зареєстрованого місця проживання до органу ведення Реєстру виборців, йому пропонується визначити свою виборчу адресу за погодженням із центром обліку, який відповідно до закону веде облік бездомних осіб, або соціальною службою, у складі якої утворено структурний підрозділ для ведення обліку бездомних осіб, або звернувшись до органу ведення Державного реєстру виборців за місцем свого проживання.

{| class="wikitable"
|-
| Важливо! Громадянин України, якому на виборах народних депутатів України тимчасово змінено місце голосування (без зміни виборчої адреси) на іншу виборчу дільницю поза межами одномандатного виборчого округу, до якого такий виборець віднесений на підставі відомостей Державного реєстру виборців про його виборчу адресу, має право голосу на цих виборах лише у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі та отримує лише бюлетень для голосування у вказаному окрузі.
|}
{| class="wikitable"
|-
| Важливо! Положення частини 3 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16 Закону України "Про Державний реєстр виборців"] (щодо тимчасової зміни місця голосування) відповідно до частини 3 статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/595-19 Закону України "Про місцеві вибори"] на місцевих виборах не застосовується.
|}

== Порядок розгляду заяви про тимчасову зміну місця голосування ==
Заява розглядається органом ведення Реєстру невідкладно, але не раніше дня початку відповідного виборчого процесу чи процесу референдуму та не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування.

'''Орган ведення Реєстру перевіряє:'''
* чи включений заявник до Реєстру;.
* чи не було змінено місце голосування заявника на зазначених у заяві виборах або референдумі;
* чи має він право голосу на відповідних виборах або референдумі,
 встановлюючи:
* належність до громадянства України;
* досягнення вісімнадцяти років;
* відсутність у записі Реєстру стосовно заявника службової відмітки про визнання його недієздатним.

На період проведення чергових і позачергових виборів народних депутатів України орган ведення Реєстру може тимчасово змінити місце голосування виборцю на іншу виборчу дільницю, в тому числі поза межами одномандатного виборчого округу, до якого такий виборець відноситься на підставі відомостей Реєстру про його виборчу адресу.

Під час проведення в одномандатному виборчому окрузі повторного голосування по кандидатах у народні депутати України чи повторних або проміжних виборів народного депутата України орган ведення Реєстру може тимчасово змінити місце голосування виборцю, в тому числі члену виборчої комісії, якщо його виборча адреса належить до території одномандатного виборчого округу, в якому проводяться такі вибори (повторне голосування), та виборча дільниця, яку він просить визначити місцем його голосування, розташована на території цього одномандатного виборчого округу.

== Прийняття рішення про тимчасову зміну місця голосування ==
За результатами розгляду заяви та відповідної перевірки її обґрунтованості керівник органу ведення Реєстру видає наказ про тимчасову зміну місця голосування виборця.

Тимчасова зміна місця голосування виборця (виборчої дільниці) підтверджується посвідченням, виданим органом ведення Реєстру, підписаним його керівником та засвідченим печаткою цього органу.

Посвідчення реєструється в журналі обліку посвідчень. Про отримання посвідчення виборець розписується в відповідному журналі.

При включенні виборця, якому тимчасово змінено місце голосування, до списку виборців у графі "Примітки" навпроти його прізвища зазначаються номер посвідчення, дата його видачі та найменування органу ведення Реєстру, який його видав.

У разі відкликання виборцем заяви, на підставі якої було змінено місце голосування, однак не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування, видається наказ про відміну тимчасової зміни місця голосування виборця.

При цьому посвідчення, підлягає поверненню до органу ведення Реєстру, який його видав, про що в журналі обліку посвідчень у графі "Примітка" зазначається дата його повернення, а у випадку втрати посвідчення проставляється відповідна відмітка.

У разі якщо виборцю на період проведення чергових і позачергових виборів народних депутатів України тимчасово змінено місце голосування поза межами одномандатного виборчого округу, до якого такий виборець відноситься на підставі відомостей Реєстру (виборець за виборчою адресою не відноситься до одномандатного виборчого округу, до складу якого входить звичайна виборча дільниця, на яку тимчасово змінено місце голосування виборця), також у графі "Примітки" робиться відмітка "Отримує лише бюлетень для голосування у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі.

== Повернення заяви про тимчасову зміну місця голосування ==
Заява про тимчасову зміну місця голосування невідкладно повертається виборцю орган ведення Реєстру якщо його місце голосування вже було змінено, з роз’ясненням можливості повторного звернення у визначений законом строк після відкликання попередньої заяви в органі ведення Реєстру за місцем отримання посвідчення, що підтверджує тимчасову зміну місця голосування виборця, та його повернення.

== Підстави відмови у тимчасовій зміні місця голосування ==
'''Керівник органу ведення Реєстру відмовляє у задоволенні заяви якщо:'''
* заяву подано раніше утворення виборчих дільниць (дільниць для голосування) або пізніш як за п’ять днів до дня голосування;
* встановлено, що особа, яка звернулася із заявою, не має права голосу на відповідних виборах чи референдумі;
* заяву про тимчасову зміну місця голосування виборця визнано необґрунтованою;
* звичайна виборча дільниця, яку виборець просить визначити місцем його голосування на період проведення повторного голосування по кандидатах у народні депутати України чи повторних або проміжних виборів народного депутата України, не входить до складу одномандатного виборчого округу, до якого такий виборець відноситься на підставі відомостей Реєстру про його виборчу адресу.

Особі, якій відмовлено в задоволенні заяви, повідомляється про це у письмовій формі із зазначенням вичерпного переліку підстав відмови.

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Виборче право]]