WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Відповідальність за несплату аліментів

2023-06-16T08:05:15Z

Maryna.zalizko: /* Обмеження боржника */ внесено зміни у зв'язку із змінами в законодавстві

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F Конституція України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України «Про звернення громадян»]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2234-19/paran6#n6 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/789-12 Постанова Верховної Ради Української РСР "Про ратифікацію Конвенції про права дитини"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів від 21 жовтня 1995 року № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#TextЗакон Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закону України від 15 березня 2022 року №2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"] :

◆ До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:
#громадяни Російської Федерації;
#юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
#юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.

◆ Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
#фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
#юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
#припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
#визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
|}
==Правові підстави відповідальності за несплату аліментів==
Частинами 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/789-12 Постановою Верховної Ради Української РСР № 789-XII від 27 лютого 1991 року] та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України] проголошено, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття закріплений також і в ст.180 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного Кодексу України]. Крім того, статтею 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закону України «Про охорону дитинства»] визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Як говорить практика, деякі батьки виконують цей обов’язок добровільно, інші, на жаль, примусово. Так, в більшості випадків один з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина вимушені звертатись до суду за примусовим стягненням аліментів. Згідно положень частини 3 статті 181 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 179 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Тобто той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

З урахуванням останніх змін, мінімальний розмір аліментів збільшено. Відтепер суд не може визначити на дитину розмір аліментів менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (раніше було 30%).

Зокрема в статті 183 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] зазначається, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до статті 184 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2234-19/paran6#n6 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»], передбачає посилення відповідальності за несплату аліментів і збільшення терміну звернення та періоду, за який можуть бути стягнуті аліменти.
==Види відповідальності ==
*Цивільна відповідальність: неустойка за несплату аліментів (стаття 196 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] (далі - СКУ)).
*Адміністративна відповідальність: суспільно корисні роботи, обмеження у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання (ст.ст. 183-1, 31-1, глава 31-А [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст. 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]). Відмова та позбавлення права на субсидію згідно п.7 ч.14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF постанови 848.]
*Кримінальна відповідальність: покарання у вигляді громадських робіт на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин, арешт на строк до трьох місяців або обмеження волі на строк до двох років (стаття 164 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - ККУ).
==Цивільна відповідальність==
Для виникнення підстави для пред’явлення позову про стягнення пені, повинен бути присутнім '''фактор наявності вини з боку платника'''. Тобто, якщо заборгованість виникла з незалежних від останнього обставин (хвороба, помилка бухгалтера, фактична неможливість здійснювати виплати з інших поважних причин), пеню на неї нараховувати не можна. Якщо ж вина платника наявна, можна сміливо робити розрахунок неустойки за аліментами і '''подавати позов про її стягнення'''. При цьому для суду не має значення форма вини платника (умисел чи необережність).

Положення '''ст. 196 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]''' поширюються тільки на ті випадки, коли стягнення аліментів проводиться на підставі '''відповідного рішення суду'''. 
Звертаємо вашу увагу на те, що у випадку, коли утримання надається на підставі договору про сплату аліментів і в ньому прямо не передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання покладених на сторони зобов’язань, тобто надання утримання, '''неустойка не може бути стягнута'''.

'''Згідно ч. 1 ст. 196 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], на аліментну заборгованість нараховується пеня, розмір якої становить 1% від суми не сплачених коштів за кожний день прострочення.'''
=== Куди звернутися===
Для притягнення платника аліментів до цивільної відповідальності необхідно звернутися '''до суду з [https://docs.google.com/document/d/1hl83gZQoJSrDc8bEeY14ICYg8j8bzqt7U9zaetg5AvU/edit?usp=sharing позовною заявою].'''
===Вартість===
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів чи їх індексацію (п. 3 ч. 1 ст. 5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"])
===Перелік необхідних документів ===
Вимоги до позовної заяви регламентовані статтями 175-177 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

'''Слід зазначити, що не існує вичерпного переліку документів, яких було б достатньо для аргументації позовних вимог. Розглянемо можливий перелік документів:'''
*копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
*копія свідоцтва про народження дитини(дітей);
*копія рішення суду про стягнення аліментів;
*копія розрахунку заборгованості.
'''Даний перелік документів може бути збільшений, з огляду на різноманітність життєвої ситуації.'''
===Строки розгляду питання===
Цивільна справа в порядку позовного провадження розглядається судом протягом строку, який становить '''не більше 120 днів з дня відкриття провадження справі за винятком випадків, предбачених законодавством'''.
===Приклади судових рішень про притягнення до цивільної відповідальності за несплату аліментів===
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/71151047 Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2017 року у справі № 181/1104/17]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/71189885 Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20.12.2017 року у справі № 754/7045/17]
==Адміністративна відповідальність==
===Підстави для притягнення до адміністративної відповідальності===
6 лютого 2018 року набрав чинності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2234-19/paran6#n6 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 7 грудня 2017 року № 2234-VIII].
===Обмеження боржника ===
ст. 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], якою передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за '''''чотири місяці''''', державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
# Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
#Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі - '''дія даного обмеження зупинена''' на період воєнного стану на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану;
#Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, вищезазначені постанови, виносяться державним виконавцем за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за '''''три місяці'''''.

Але є і певні винятки. Тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами не може бути застосовано у випадку:
#встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
#використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю І, ІІ групи, визнаної в установленому порядку або дитини з інвалідністю;
#проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції;
#розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
Також, згідно чинного законодавства, встановлюється можливість того з батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина з інвалідністю чи тяжко хвора дитина, самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою її лікування, навчання, а також відпочинку за наявності заборгованості другого з батьків зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці. При цьому згода другого з батьків не вимагатиметься, якщо дитина виїжджатиме на термін до одного місяця.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за '''''три місяці''''', виконавець роз’яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

''За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів вводиться нарахування штрафів:''
*за рік - 20% від суми несплачених аліментів,
*за два роки - 30% від суми несплачених аліментів,
*за три роки - 50% від суми несплачених аліментів.
У подальшому постанова про накладення штрафу у вищезазначених розмірах, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми вищезазначених штрафів стягуються з боржника і перераховуються стягувачу. 
Закон передбачає автоматизований арешт коштів боржника за виконавчим провадженням про стягнення аліментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» автоматизована система виконавчого провадження забезпечує автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком України.

Якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці, відомості про боржника вносяться до [[Єдиний реєстр боржників|Єдиного реєстру боржників]] (відповідно до положень розділу Х [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1126-16 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5]).

Боржник, який потрапив до даного реєстру, не зможе укласти будь-який договір щодо майна. Так, відповідно до чинного законодавства, державні реєстратори, зокрема нотаріуси, перед здійсненням відповідних угод щодо майна зобов’язані спочатку перевірити інформацію з Єдиного реєстру боржників. У разі, якщо особа, котра звернулась до них, внесена реєстру, нотаріус (реєстратор) відмовляє такому громадянину у здійсненні правочину.
===Суспільно корисні роботи===
За наявності ''заборгованості'' зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів '''за шість місяців, державний виконавець складає протокол''' про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] '''та надсилає його для розгляду до суду''' за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

З метою захисту хворих дітей відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»] зменшується сукупний розмір заборгованості за несплату аліментів до '''''трьох місяців''''' для призначення суспільно корисних робіт.

За аявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за '''''шість місяців''''' з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, орган державної виконавчої служби на вимогу стягувача протягом '''''десяти днів''''' видає довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання. Така довідка дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

У разі вчинення повторного протягом року '''''адміністративного правопорушення''''', пов'язаного з несплатою аліментів, передбачається застосування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на термін від '''''240 до 360 годин'''''. 
Щодо осіб, які ухиляються від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, встановлюється адміністративна відповідальність і передбачається покарання у вигляді адміністративного арешту строком '''''до 10 діб''''', що передбачено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4127 '''''ст. 183-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення'''''].
===Куди звернутися===
Для притягнення неплатника аліментів до адміністративної відповідальності необхідно звернутися до органу державного виконавчої служби, в якому перебуває на виконанні виконавче провадження про стягнення аліментів.
===Позбавлення права на субсидію===
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF п.7 ч.14 постанови Кабінету Міністрів 848] житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які, за даними Єдиного реєстру боржників, мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці (крім осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, осіб, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою).
==Кримінальна відповідальність==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 Статтею '''''164 Кримінального кодексу України'''''] (далі – КК України) встановлено кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні.

Статтею '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 165 Кримінального кодексу України]''''' передбачено, що ''злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.''

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, - карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.

У статтях 164 і 165 Кримінального кодексу України ''під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків'' слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

''Не може визнаватися злісним ухиленням від сплати аліментів чи злісним ухилення від утримання дітей,'' яке хоча і тривало значний проміжок часу чи мало систематичний характер, але було вимушеним з боку особи, на яку такий обов'язок покладено законом чи рішенням суду. До таких випадків слід відносити несплату аліментів особою через неможливість знайти роботу, через хворобу, невиділення із сімейного бюджету коштів, необхідних для придбання одягу неповнолітній дитині чи для лікування непрацездатної дитини у зв'язку з їх відсутністю тощо.

Згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2772 '''''ч. 1 ст. 389-2 Кримінального кодексу України'''''] злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт карається позбавленням волі на строк до двох років. 
Також відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2772 '''ст. 382 Кримінального кодексу України'''] передбачено відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
{| class="wikitable"
|ВАЖЛИВО! відповідно до частини першої статті 477 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого частиною першої статті 164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] '''здійснюється у формі приватного обвинувачення і може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.'''
|}
===Підстави для притягнення до кримінальної відповідальності===
*наявність факту звернення одержувача аліментів до суду з позовом про стягнення аліментів, за результатами розгляду якого має бути винесене судове рішення;
*наявність заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів;
*злісний характер ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, що може виражатись у будь-яких діяннях боржника, які спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця).
=== Куди звернутися===
Для початку кримінального провадження необхідно подати відповідну заяву про вчинений злочин до чергової частини органу внутрішніх справ(поліції), яка має відповідати нормам [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»]. Зокрема в ній мають бути вказані такі відомості:
* найменування органу/ПІБ посадової особи, якій подається заява;
* ПІБ громадянина, що подає заяву;
* його місце проживання;
* роз’яснення суті питання, з яким звертається громадянин, його аргументація;
* наявність доказів, свідків;
* прохання про внесення відомостей до ЄРДР до початок досудового розслідування;
* дата і підпис.
Частиною четвертою статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] передбачено, '''що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.'''

'''Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.'''
== Див. також ==
* [[Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання]]
* [[Порядок стягнення заборгованості за аліментами]]
* [[Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей]]
* [[Єдиний реєстр боржників]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Відповідальність за несплату аліментів

2023-05-19T11:12:41Z

Maryna.zalizko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F Конституція України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України «Про звернення громадян»]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2234-19/paran6#n6 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/789-12 Постанова Верховної Ради Української РСР "Про ратифікацію Конвенції про права дитини"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів від 21 жовтня 1995 року № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#TextЗакон Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закону України від 15 березня 2022 року №2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"] :

◆ До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:
#громадяни Російської Федерації;
#юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
#юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.

◆ Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
#фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
#юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
#припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
#визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
|}
==Правові підстави відповідальності за несплату аліментів==
Частинами 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/789-12 Постановою Верховної Ради Української РСР № 789-XII від 27 лютого 1991 року] та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України] проголошено, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття закріплений також і в ст.180 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного Кодексу України]. Крім того, статтею 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закону України «Про охорону дитинства»] визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Як говорить практика, деякі батьки виконують цей обов’язок добровільно, інші, на жаль, примусово. Так, в більшості випадків один з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина вимушені звертатись до суду за примусовим стягненням аліментів. Згідно положень частини 3 статті 181 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 179 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Тобто той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

З урахуванням останніх змін, мінімальний розмір аліментів збільшено. Відтепер суд не може визначити на дитину розмір аліментів менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (раніше було 30%).

Зокрема в статті 183 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] зазначається, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до статті 184 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2234-19/paran6#n6 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»], передбачає посилення відповідальності за несплату аліментів і збільшення терміну звернення та періоду, за який можуть бути стягнуті аліменти.
==Види відповідальності ==
*Цивільна відповідальність: неустойка за несплату аліментів (стаття 196 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] (далі - СКУ)).
*Адміністративна відповідальність: суспільно корисні роботи, обмеження у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання (ст.ст. 183-1, 31-1, глава 31-А [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст. 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]). Відмова та позбавлення права на субсидію згідно п.7 ч.14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF постанови 848.]
*Кримінальна відповідальність: покарання у вигляді громадських робіт на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин, арешт на строк до трьох місяців або обмеження волі на строк до двох років (стаття 164 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - ККУ).
==Цивільна відповідальність==
Для виникнення підстави для пред’явлення позову про стягнення пені, повинен бути присутнім '''фактор наявності вини з боку платника'''. Тобто, якщо заборгованість виникла з незалежних від останнього обставин (хвороба, помилка бухгалтера, фактична неможливість здійснювати виплати з інших поважних причин), пеню на неї нараховувати не можна. Якщо ж вина платника наявна, можна сміливо робити розрахунок неустойки за аліментами і '''подавати позов про її стягнення'''. При цьому для суду не має значення форма вини платника (умисел чи необережність).

Положення '''ст. 196 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]''' поширюються тільки на ті випадки, коли стягнення аліментів проводиться на підставі '''відповідного рішення суду'''. 
Звертаємо вашу увагу на те, що у випадку, коли утримання надається на підставі договору про сплату аліментів і в ньому прямо не передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання покладених на сторони зобов’язань, тобто надання утримання, '''неустойка не може бути стягнута'''.

'''Згідно ч. 1 ст. 196 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], на аліментну заборгованість нараховується пеня, розмір якої становить 1% від суми не сплачених коштів за кожний день прострочення.'''
=== Куди звернутися===
Для притягнення платника аліментів до цивільної відповідальності необхідно звернутися '''до суду з [https://docs.google.com/document/d/1hl83gZQoJSrDc8bEeY14ICYg8j8bzqt7U9zaetg5AvU/edit?usp=sharing позовною заявою].'''
===Вартість===
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів чи їх індексацію (п. 3 ч. 1 ст. 5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"])
===Перелік необхідних документів ===
Вимоги до позовної заяви регламентовані статтями 175-177 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

'''Слід зазначити, що не існує вичерпного переліку документів, яких було б достатньо для аргументації позовних вимог. Розглянемо можливий перелік документів:'''
*копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
*копія свідоцтва про народження дитини(дітей);
*копія рішення суду про стягнення аліментів;
*копія розрахунку заборгованості.
'''Даний перелік документів може бути збільшений, з огляду на різноманітність життєвої ситуації.'''
===Строки розгляду питання===
Цивільна справа в порядку позовного провадження розглядається судом протягом строку, який становить '''не більше 120 днів з дня відкриття провадження справі за винятком випадків, предбачених законодавством'''.
===Приклади судових рішень про притягнення до цивільної відповідальності за несплату аліментів===
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/71151047 Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2017 року у справі № 181/1104/17]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/71189885 Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20.12.2017 року у справі № 754/7045/17]
==Адміністративна відповідальність==
===Підстави для притягнення до адміністративної відповідальності===
6 лютого 2018 року набрав чинності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2234-19/paran6#n6 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 7 грудня 2017 року № 2234-VIII].
===Обмеження боржника ===
ст. 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], якою передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за '''''чотири місяці''''', державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
# Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
#Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
#Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, вищезазначені постанови, виносяться державним виконавцем за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за '''''три місяці'''''.

Але є і певні винятки. Тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами не може бути застосовано у випадку:
#встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
#використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю І, ІІ групи, визнаної в установленому порядку або дитини з інвалідністю;
#проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції;
#розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
Також, згідно чинного законодавства, встановлюється можливість того з батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина з інвалідністю чи тяжко хвора дитина, самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою її лікування, навчання, а також відпочинку за наявності заборгованості другого з батьків зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці. При цьому згода другого з батьків не вимагатиметься, якщо дитина виїжджатиме на термін до одного місяця.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за '''''три місяці''''', виконавець роз’яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

''За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів вводиться нарахування штрафів:''
*за рік - 20% від суми несплачених аліментів,
*за два роки - 30% від суми несплачених аліментів,
*за три роки - 50% від суми несплачених аліментів.
У подальшому постанова про накладення штрафу у вищезазначених розмірах, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми вищезазначених штрафів стягуються з боржника і перераховуються стягувачу. 
Закон передбачає автоматизований арешт коштів боржника за виконавчим провадженням про стягнення аліментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» автоматизована система виконавчого провадження забезпечує автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком України.

Якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці, відомості про боржника вносяться до [[Єдиний реєстр боржників|Єдиного реєстру боржників]] (відповідно до положень розділу Х [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1126-16 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5]).

Боржник, який потрапив до даного реєстру, не зможе укласти будь-який договір щодо майна. Так, відповідно до чинного законодавства, державні реєстратори, зокрема нотаріуси, перед здійсненням відповідних угод щодо майна зобов’язані спочатку перевірити інформацію з Єдиного реєстру боржників. У разі, якщо особа, котра звернулась до них, внесена реєстру, нотаріус (реєстратор) відмовляє такому громадянину у здійсненні правочину.
===Суспільно корисні роботи===
За наявності ''заборгованості'' зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів '''за шість місяців, державний виконавець складає протокол''' про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] '''та надсилає його для розгляду до суду''' за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

З метою захисту хворих дітей відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»] зменшується сукупний розмір заборгованості за несплату аліментів до '''''трьох місяців''''' для призначення суспільно корисних робіт.

За аявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за '''''шість місяців''''' з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, орган державної виконавчої служби на вимогу стягувача протягом '''''десяти днів''''' видає довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання. Така довідка дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

У разі вчинення повторного протягом року '''''адміністративного правопорушення''''', пов'язаного з несплатою аліментів, передбачається застосування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на термін від '''''240 до 360 годин'''''. 
Щодо осіб, які ухиляються від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, встановлюється адміністративна відповідальність і передбачається покарання у вигляді адміністративного арешту строком '''''до 10 діб''''', що передбачено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4127 '''''ст. 183-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення'''''].
===Куди звернутися===
Для притягнення неплатника аліментів до адміністративної відповідальності необхідно звернутися до органу державного виконавчої служби, в якому перебуває на виконанні виконавче провадження про стягнення аліментів.
===Позбавлення права на субсидію===
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF п.7 ч.14 постанови Кабінету Міністрів 848] житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які, за даними Єдиного реєстру боржників, мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці (крім осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, осіб, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою).
==Кримінальна відповідальність==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 Статтею '''''164 Кримінального кодексу України'''''] (далі – КК України) встановлено кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні.

Статтею '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 165 Кримінального кодексу України]''''' передбачено, що ''злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.''

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, - карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.

У статтях 164 і 165 Кримінального кодексу України ''під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків'' слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

''Не може визнаватися злісним ухиленням від сплати аліментів чи злісним ухилення від утримання дітей,'' яке хоча і тривало значний проміжок часу чи мало систематичний характер, але було вимушеним з боку особи, на яку такий обов'язок покладено законом чи рішенням суду. До таких випадків слід відносити несплату аліментів особою через неможливість знайти роботу, через хворобу, невиділення із сімейного бюджету коштів, необхідних для придбання одягу неповнолітній дитині чи для лікування непрацездатної дитини у зв'язку з їх відсутністю тощо.

Згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2772 '''''ч. 1 ст. 389-2 Кримінального кодексу України'''''] злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт карається позбавленням волі на строк до двох років. 
Також відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2772 '''ст. 382 Кримінального кодексу України'''] передбачено відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
{| class="wikitable"
|ВАЖЛИВО! відповідно до частини першої статті 477 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого частиною першої статті 164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] '''здійснюється у формі приватного обвинувачення і може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.'''
|}
===Підстави для притягнення до кримінальної відповідальності===
*наявність факту звернення одержувача аліментів до суду з позовом про стягнення аліментів, за результатами розгляду якого має бути винесене судове рішення;
*наявність заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів;
*злісний характер ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, що може виражатись у будь-яких діяннях боржника, які спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця).
=== Куди звернутися===
Для початку кримінального провадження необхідно подати відповідну заяву про вчинений злочин до чергової частини органу внутрішніх справ(поліції), яка має відповідати нормам [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»]. Зокрема в ній мають бути вказані такі відомості:
* найменування органу/ПІБ посадової особи, якій подається заява;
* ПІБ громадянина, що подає заяву;
* його місце проживання;
* роз’яснення суті питання, з яким звертається громадянин, його аргументація;
* наявність доказів, свідків;
* прохання про внесення відомостей до ЄРДР до початок досудового розслідування;
* дата і підпис.
Частиною четвертою статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] передбачено, '''що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.'''

'''Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.'''
== Див. також ==
* [[Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання]]
* [[Порядок стягнення заборгованості за аліментами]]
* [[Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей]]
* [[Єдиний реєстр боржників]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок

2023-05-19T11:08:37Z

Maryna.zalizko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]
*''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#n27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"]''
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100]
==Суб’єкти отримання допомоги ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF пункту 3 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок)] право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами (далі- Допомога) '''мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування''', а саме:
* жінки із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;
*жінки, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
*жінки, зареєстровані у філії регіонального/міжрегіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) як безробітні;
*аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки закладів професійної (професійно-технічної), '''фахової передвищої та вищої освіти;'''
*непрацюючі жінки;
*жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не беруть участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
==Умови надання і тривалість виплати допомоги ==
Допомога, якщо звернення за нею надійшло '''не пізніше шести місяців''' з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить '''70 календарних днів''' до пологів і '''56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70 календарних днів)''' після пологів.

Жінкам, віднесеним до '''1-4 категорій осіб''', які постраждали внаслідок '''Чорнобильської катастрофи''', допомога виплачується за '''180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 –після пологів)'''.

Особам, які '''усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження''', допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки.

''Допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.''

За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
==Розмір допомоги ==
Відповідно до п. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Порядку] допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається:

1) жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби - у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення;

2) жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації - у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу. Середня заробітна плата, з якої нараховується допомога, обчислюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100];

3) жінкам, зареєстрованим у філії регіонального/міжрегіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) як безробітні - у розмірі 100 відсотків мінімального розміру допомоги по безробіттю;

4) аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - у розмірі місячної стипендії. Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

''Розмір допомоги у випадках, передбачених підпунктами 1-4 цього пункту, встановлюється шляхом множення середньоденного доходу на кількість календарних днів тривалості відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, але не менш як 25 відсотків розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць;''

5) непрацюючим жінкам та жінкам, зареєстрованим як суб'єкти підприємницької діяльності, - у розмірі 25 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.

''Розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#n27 "Про Державний бюджет України на 2023 рік"] для працездатної особи '''2684 гривні.'''''
==Куди звернутися ==
Для призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами особами, зазначеними у пункті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Порядку], '''подаються '''інформація про номер запису в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії “Вагітність та пологи”, заява, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, а також '''довідка:'''
* з основного місця служби або навчання - про те, що жінка служить або навчається;
* ліквідаційної комісії - про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;
* центру зайнятості - про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна.
Особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, подають рішення про усиновлення чи встановлення опіки.

'''Зверніть увагу!''' У разі виявлення невідповідностей у відомостях, що містяться в Реєстрі, уповноважена особа за місцем служби або органу соціального захисту населення повідомляє особі, щодо якої сформовано медичний висновок, про необхідність усунення таких невідповідностей.

'''Зверніть увагу!''' У разі подання раніше виданої лікувально-профілактичним закладом довідки встановленого зразка допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається на підставі такої довідки без вимоги подавати інформацію про номер запису в Реєстрі про сформований медичний висновок.

Для підтвердження даних про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем та відповідно до закону звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не є застрахованою особою та не бере добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, використовується інформація з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку та за формою, що встановлені Пенсійним фондом України та Мінсоцполітики.

Жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів
служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби '''допомога призначається та виплачується за місцем основної служби'''. Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти і непрацюючим жінкам '''допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання'''.
==Перелік документів для оформлення допомоги по вагітності та пологах ==
'''Підставою для призначення допомоги є:'''
* заява матері, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
* листок непрацездатності – видається жіночою консультацією, в якій вагітна стоїть на обліку;
* довідка з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;
*довідка ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;
* довідка з центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
* довідка з банку про відкриття рахунку для отримання соціальних виплат;
* довідка з органу соціального захисту населення про те, що допомога за місцем реєстрації не призначалася (якщо подається заява за місцем фактичного проживання);
* паспорт;
* картка платника податків;
* трудова книжка;
* рішення про усиновлення чи встановлення опіки для осіб, які усиновили чи взяли під опіку дитину.
== Оскарження в судовому порядку ==
Рішення про призначення або відмову в наданні допомоги може бути оскаржене в порядку '''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]]'''.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Права та обов'язки користувачів надр

2023-05-19T11:08:07Z

Maryna.zalizko:

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text Кодекс України про надра;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища]";
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2545-19#Text Закон України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях]
== Загальні положення ==
==== '''''Надра''''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. ====
'''''Користувачі надр''''' - підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції.

'''''Позивачі''''' - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, - звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів та відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про надра.

Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними.

Надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ);

задоволення інших потреб.
== '''Права та обов’язки користувачів надр''' ==
=== Права: ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text ч. 1 ст. 24 Кодексу України про надра] користувачі надр мають право:
* здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції;
* розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу;
* здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;
* на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами;
* користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції.
=== Обов’язки: ===
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text ч. 2 ст. 24 Кодексу України про надра] користувачі надр зобов'язані:
* використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;
* забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;
* забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;
* приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;
*здійснювати підготовку і розкриття звітів (консолідованих звітів) про платежі на користь держави та інформації про укладені договори (угоди) щодо користування надрами в обсязі та у порядку, встановлених Законом України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях;
* виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Права та обов’язки користувача надр виникають з дня отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою, та діють до завершення строку дії спеціального дозволу на користування надрами або до набрання законної сили рішенням суду про дострокове припинення права користування надрами (анулювання спеціального дозволу на користування надрами) з підстав, встановлених Кодексом.
== '''Плата за користування надрами''' ==
Користування надрами є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

2) рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
== '''Строки користування надрами''' ==
'''''Надра надаються у постійне або тимчасове користування.'''''

Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку.

Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Спеціальний дозвіл на геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ), надається строком на п’ять років.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.
== '''Захист прав та порядок розгляду спорів з питань користування надрами''' ==
Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Спори з питань користування надрами розглядаються органом державного геологічного контролю, органом державного гірничого нагляду, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцевими радами або судом у порядку, встановленому законодавством України.

Місцеві ради вирішують спори з питань користування надрами, пов'язані з розробкою родовищ корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод.

Спори з питань користування надрами, які виникають з іншими державами, а також між іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами та власником надр, розглядаються відповідно до законодавства України.

Спори з питань користування надрами на умовах розподілу продукції вирішуються відповідно до умов, передбачених такими угодами, що укладаються відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції".
== '''Відповідальність за порушення законодавства про надра''' ==
'''''Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність''''' згідно з законодавством України.

'''Цивільно-правова відповідальність''' полягає у відшкодуванні збитків, завданих внаслідок порушень законодавства про надра.

Розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1097-11#Text Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.08.2011 р. № 303, яким затверджено Методику визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами].

'''Кримінальна відповідальність''' передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1616 ст. 240 Кримінального кодексу України]. Санкція даної статті передбачає накладення штрафу від 8500 грн. до позбавленням волі на строк до восьми років.

Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у:

- самовільному користуванні надрами (''Згідно зі ст. 47 КпАП - за самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надра - накладаються штрафні санкції, що становлять - на громадян від 1700 грн. до 3400 грн. та на посадових осіб від 3400 грн. до 8500 грн.'');

- порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр;

- вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;

- наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;

- пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;

- порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;

- невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

- знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;

- незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ;

- невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність й за інші порушення законодавства про надра.
== Див. також ==
* [[Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами]]
* [[Спори з питань користування надрами. Відповідальність за порушення законодавства про надра]]
[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини

2023-04-18T13:52:52Z

Maryna.zalizko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий Кодекс Української РСР]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року № 1364 "Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання в електронній формі"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1450-2021-п#Text Порядком встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1450] передбачено, що запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб здійснюється військовим командуванням на підставі указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та полягає у забороні декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, крім зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб у разі одночасного декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій воєнний стан не введено.

Військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування приймає рішення про запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб, яке негайно доводиться до відома населення через засоби масової інформації.

У рішенні зазначаються обставини, що склалися в Україні або в окремих її місцевостях, і несприятливі фактори воєнного характеру, що створюють загрозу для населення та істотно знижують рівень забезпечення його життєдіяльності, шляхи протидії таким факторам.

'''У рішенні також зазначаються:'''
* обґрунтування необхідності запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
* строки запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
* перелік осіб, яким забороняється або обмежується вибір місця перебування чи місця проживання;
* населені пункти, в яких запроваджується заборона або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
* інші заходи, що полягають у забезпеченні виконання указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
|}
== Загальні положення ==
'''Місце перебування''' - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги (абзац четвертий частини першої статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"].

'''Місце проживання''' - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

'''Реєстрація місця проживання (перебування) особи''' - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи (пункт 12 частини першої статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"] (далі - Закон). 
Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:
# створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;
# ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;
# використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону]).
Особа може зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"] (далі - Порядок).

На період тимчасової окупації територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя положення частини першої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону] не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Така особа може зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
== Куди звернутися ==
Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради (у тому числі [https://guide.diia.gov.ua/asc/ через центр надання адміністративних послуг]) (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).

'''Орган реєстрації''' - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи (пункт 7 частини першої статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону].

Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) за адресою житла незалежно від форми власності (пункт 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
== Хто може звернутися ==
Особи, які досягли 14-річного віку, самостійно подають заяву про реєстрацію місця проживання (перебування). Однак, до досягнення особою 18-річного віку, реєстрація її місця проживання (перебування) здійснюється за '''згодою''' батьків або інших законних представників такої особи, крім випадків коли особа є здобувачем освіти та здійснює реєстрацію свого місця проживання (перебування) в гуртожитку, що належить до сфери управління закладу освіти (пункт 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).

Реєстрація місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за '''згодою''' іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Така згода може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
=== Особливості реєстрації місця проживання (перебування) деяких категорій осіб ===
▷ Спеціалізована соціальна установа, інший надавач соціальних послуг з проживанням подає заяву про реєстрацію місця проживання бездомних та інших осіб, які не мають постійного місця проживання. Такі особи реєструються за адресою відповідного закладу.

▷ Орган опіки та піклування подає заяву про реєстрацію місця проживання або зміну місця проживання дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. Такі особи реєструються за адресою закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячого будинку сімейного типу, прийомної сім’ї.

'''Увага!''' Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/691-2019-%D0%BF#n19Порядку надання комплексної послуги "єМалятко", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691 "Про реалізацію експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини"], зареєструвати місце проживання новонародженої дитини можна скориставшись [["єМалятко" - комплекс реєстраційних послуг для новонароджених|послугою "єМалятко"]].

Також є можливість зареєструвати місце проживання новонародженої одночасно з подачею заяви на державну допомогу при народженні дитини.
== Перелік необхідних документів ==
Для реєстрації місця проживання (перебування) особа або її законний представник (представник), уповноважена особа житла або уповноважена особа спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням подає:
* заяву за формою згідно з додатками 2, 3 і 8;
* паспортний документ особи або довідку про звернення за захистом в Україні (для осіб, які реєструють місце перебування);
* свідоцтво про [[Отримання свідоцтва про народження дитини|народження]] (для дітей віком до 14 років), крім іноземців та осіб без громадянства, або документ про реєстрацію народження, виданий компетентним органом іноземної держави і легалізований у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;
* довідку про реєстрацію особи громадянином України (у разі здійснення вперше реєстрації місця проживання дитини віком до 14 років, у свідоцтві про народження якої зазначено, що батьки або один із батьків є іноземцем чи особою без громадянства);
* документи, що підтверджують:
# право на проживання (перебування) в житлі, зокрема свідоцтво про право власності, ордер, договір оренди (найму, піднайму), договір найму житла у гуртожитку (для студентів), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші підтверджуючі документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, наймача та членів його сім’ї, уповноваженої особи житла (зазначені документи та згода не вимагаються під час реєстрації місця проживання (перебування) малолітніх та неповнолітніх дітей за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або законних представників (представників), або одного з них;
# право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, іншого надавача соціальних послуг з проживанням (довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, іншого надавача соціальних послуг з проживанням за формою згідно з додатком 4, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у таких установах або закладах);
* відомості або документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (не подається у разі здійснення реєстрації місця перебування);
* військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
* письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника (у разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов’язань);
* документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законним представником малолітньої дитини (пункт 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
== Строк надання послуги ==
Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється в день отримання органом реєстрації документів (пункт 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
== Вартість послуги ==
За реєстрацію місця проживання справляється адміністративний збір у розмірі:
* 1,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2023 році адміністративний збір складає 40,26 грн.), - за реєстрацію місця проживання у разі звернення особи протягом встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Законом] строку;
* 2,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2023 році адміністративний збір складає 67,10 грн.), - за реєстрацію місця проживання у разі звернення особи з порушенням встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Законом] строку, тобто після спливу 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або 3 місяців з дня реєстрації народження дитини (пункт 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
За декларування/реєстрацію місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір справляється лише за одну адміністративну послугу (декларування/реєстрація місця проживання).

'''Адміністративний збір не справляється:'''
# за реєстрацію місця проживання/зміну місця проживання дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, у закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї;
# за реєстрацію місця перебування/зміну зареєстрованого місця перебування.
== Підстави для відмови у наданні послуги: ==
* у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа реєструє як місце проживання (перебування), що стосуються заборони реєстрації місця проживання (перебування) у такому житлі, або перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов’язань (у разі відсутності письмової згоди відповідного іпотекодержателя або довірчого власника на реєстрацію місця проживання);
* відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям, зазначеним у поданих особою документах або даних;
* особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості;
* у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними, або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився;
* звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів;
* житлу, в якому особа реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку;
* за адресою житла, в якому особа реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об’єкт нерухомого майна, який не належить до житла;
* відомості реєстру територіальної громади щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій стосовно дитини;
* дані реєстру територіальної громади щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій дитиною (пункт 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
Не може бути підставою для відмови у реєстрації місця проживання (перебування) відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про житло, в якому реєструється місце проживання (перебування) особи.

Рішення про відмову в реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи, законного представника (представника), уповноваженої особи житла або уповноваженої особи спеціалізованої соціальної установи, іншого надавача соціальних послуг з проживанням, в яких зазначеним особам надаються соціальні послуги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закону України "Про соціальні послуги"], про що орган реєстрації інформує таких осіб із зазначенням підстав для відмови засобами поштового, телефонного або електронного зв’язку, в тому числі засобами Порталу Дія.
== Скасування відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування) особи ==
Відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) особи скасовуються органом реєстрації у разі проведення реєстраційних дій з порушенням вимог, встановлених законом (стаття 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону]).
== Відповідальність ==
Якщо під час подання документів встановлено, що особа, яка є громадянином України, звернулася для реєстрації нового місця проживання після закінчення 30 календарних днів після зняття з реєстрації з попереднього місця проживання або подала для реєстрації місця проживання недійсний паспорт громадянина України, посадова особа органу реєстрації або адміністратор центру надання адміністративних послуг складає протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 197 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення].
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88933237 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року у справі № 642/5375/17] (відсутність будь-якого місця проживання дитини не виключає необхідності отримання згоди батька на реєстрацію).
== Корисні посилання ==
* [https://guide.diia.gov.ua/view/reiestratsiia-mistsia-prozhyvannia-c17772e7-17df-43b8-9b6f-dcfa0766b513 Реєстрація місця проживання/Зміна реєстрації місця проживання (раніше прописка)]
== Див. також ==
* [[Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання]]
* [[Порядок електронного декларування місця проживання]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Визначення місця проживання дитини

2023-01-27T12:18:05Z

Maryna.zalizko: змінено розмір судового збору

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН Про права дитини]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини»]
== Право батьків на визначення місця проживання дитини ==
Згідно зі '''статтею 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України (далі - СК України)]''', місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання. В свою чергу, дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання.
== Укладення договору про визначення місця проживання дитини ==
Відповідно до ч. 4 ст. 157 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page СК України] батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.

Предметом даного договору є визначення місця проживання та дії з виховання, навчання, догляду за дитиною або поєднаних цих елементів, спрямованих на забезпечення нормального фізичного, духовного та морального розвитку дитини. Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
== Вирішення спору між батьками органом опіки та піклування ==
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування.
=== Куди звернутися ===
Для вирішення спору органом опіки та піклування необхідно звернутись до районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у містах, сільської, селищної ради. Місцевий орган опіки та піклування, який призначить засідання комісії, викличе обох батьків, проведе з ними бесіди, оцінить інші обставини та винесе відповідне рішення.
=== Перелік та зразки необхідних документів ===
Відповідно до пункту 72 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866] для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини:
* заяву;
* копію паспорта;
* довідку з місця реєстрації (проживання);
* копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
* копію свідоцтва про народження дитини;
* довідку з місця навчання, виховання дитини;
* довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
=== Строки розгляду питання ===
Засідання спеціальних комісій у органах опіки та піклування проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.
== Визначення місця проживання дитини у судовому порядку ==
Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами Позивачем (особа, яка звертається до суду з позовною заявою, тобто той з батьків, хто бажає, щоб з ним залишилася проживати дитина) до Відповідача (той з батьків, хто проживатиме окремо від дитини).

З метою позитивного для Позивача вирішення даного спору, в суді необхідно доводити наступні обставини:
* відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків
* стан здоров’я як батьків, так і дитини
* матеріальне становище батьків
* можливість забезпечення належних житлових умов
* сімейний стан батьків
* сталість соціальних зв‘язків дитини, її психологічний стан, місце навчання
* інші обставини(шкідливі звички, графіки роботи, професія і т.д.)
=== Куди звернутися ===
Позовна заява про визначення місця проживання дитини подається в порядку цивільного судочинства до <big>районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування Відповідача</big>.
=== Вартість ===
Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»]. 
Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon5.rada. Закону України «Про судовий збір»]). Станом на 01.01.2023 розмір судового збору складає 1073,60 грн.
=== Перелік та зразки необхідних документів ===
'''До суду подається:'''
# Позовна заява
# Копія свідоцтва про розірвання шлюбу.
# Копія паспорта позивача.
# Копії рішення суду про розлучення.
# Характеристика з місця роботи позивача та її дві копії.
# Характеристика з місця проживання позивача та її дві копії.
# Довідка з місця проживання позивача та її дві копії.
# Дві копії декларації про дохід позивача.
# Довідка ЦМЛ про стан здоров'я позивача та її дві копії.
# Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача та дві його копії.
# Дві копії свідоцтва про державну реєстрацію ФОП.
# Акт санітарно-епідеміологічного обстеження квартири позивача та дві його копії.
# Епікриз (ПІБ дитини).
# Квитанції про сплату судового збору.
Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

'''Зразок позовної заяви'''
[[Файл:Позов про визначення місця проживання дитини зразок.docx|міні]]
=== Строки розгляду питання ===
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 210] [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
=== Підстави для відмови ===
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім цього, заява повертається у випадках, коли:
# заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
# порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7479 188 ЦПК України]);
# до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви;
# відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи;
# подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених СК України;
# позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;
# до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом. 
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
=== Порядок оскарження ===
Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом <big>тридцяти днів</big> '''з дня його проголошення'''. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом <big>п'ятнадцяти</big> днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
== Практичні аспекти вирішення питання про встановлення місця проживання дитини ==
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними, як вже зазначалося раніше, може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкогольними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Яблуком розбрату у подібних справах зазвичай стає наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларації з прав дитини 1959 року] презумпція закріплення проживання дитини разом з матір’ю, відповідно до якої малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір’ю. Однак наразі вона не підтримується ані сучасним європейським законодавством, ані рішеннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції про права дитини 1989 року,] яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів, а також забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

За практикою ЄСПЛ врахування того, що слугує найкращим інтересам дитини, має вирішальне значення в кожній справі такого типу («Ельшольц проти Німеччини»). Наразі існує широкий консенсус на підтримку ідеї того, що в усіх рішеннях щодо дітей мають переважати їхні найкращі інтереси («Нойлінґер і Шурук проти Швейцарії»). При визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два фактори: по-перше, збереження її зв’язків з сім’єю, окрім випадків, коли доведено, що сім’я непридатна або явно дисфункціональна; і по-друге, забезпечення її розвитку в безпечному, надійному і стабільному середовищі та в середовищі, що не є дисфункціональним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_a93#Text «Мамчур проти України»]).

В окремій думці у справі «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_d46#Text М.С. проти України]» суддя Карло Ранзоні наголошує, що, згідно з позицією ЄСПЛ, батьки повинні мати рівні права в спорах про опіку («Зоммерфельд проти Німеччини») і що найкращі інтереси дитини, залежно від їхнього характеру і серйозності, можуть переважати інтереси батьків ( «Сахін проти Німеччини»).

Слід зазначити і те, що Велика Палата Верховного Суду України змінила судову практику у спорах про визначення місця проживання дитини, відступивши від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме ст. 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини про обов’язковість брати до уваги принцип 6 цієї Декларації стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю. Судді Великої Палати ВС вважають, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини з огляду на вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n27 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.]([https://reyestr.court.gov.ua/Review/77361954 постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц])

Насамкінець, у Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи «Рівність та спільна батьківська відповідальність: роль батьків» (Equality and shared parental responsibility: the role of fathers) № 2079 від 02 жовтня 2015 року Асамблея твердо висловила позицію, що саме розвиток спільної батьківської відповідальності допомагає подолати гендерні стереотипи стосовно ролей жінок та чоловіків у сім’ї і є відображенням соціологічних змін, які відбулися протягом останніх 50 років. У зв’язку з цим, Парламентська Асамблея закликала всіх її членів, зокрема і Україну, забезпечити законодавчими нормами та адміністративною практикою рівність прав батьків щодо їх дітей.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93835748 Постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 712/11527/17 (провадження № 61-18882св19)]
При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.
Рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім - і якщо це не порушуватиме права та інтереси дитини - підлягають врахуванню інтереси батьків.

Ухвалюючи рішення про відмову у визначенні місця проживання дитини з батьком, апеляційний суд у своїх висновках помилково обмежився констатуванням того, що під час розгляду справи не встановлено тих обставин, за яких малолітня дитина може бути розлучена з матір`ю. Апеляційний суд не врахував, що у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенції Про права дитини] реалізовано принцип примату інтересів дитини понад усім. Ця Конвенція ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, її правові норми є частиною національного законодавства згідно зі статтею 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України].

Визначаючи місце проживання дитини з матір`ю, суд апеляційної інстанції відхилив висновок органу опіки та піклування, відповідно до якого визначено, що найкращим інтересам дитини відповідатиме її спільне проживання з батьком та взяв до уваги лише акт обстеження умов проживання матері. Проте, апеляційним судом не враховано, що за зустрічним позовом ОСОБА_2 органом опіки та піклування не складено висновку про доцільність проживання дитини разом з матір`ю, а акт обстеження умов проживання не є за своєю суттю та змістом висновком органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з одним із батьків. Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій здійснено розгляд справи за відсутності висновку органу опіки та піклування за місцем проживання матері, який мав бути складений задля забезпечення належного розгляду зустрічного позову ОСОБА_16 , що є порушенням статті 19 СК України.

Взявши до уваги висновок спеціаліста за результатами проведення психологічного дослідження від 18 червня 2019 року № 04/19, виконаного юридичним психологом ОСОБА_13 , апеляційний суд не врахував, що такий висновок психолога ґрунтується на поясненнях матері, а також окремих письмових документах, наданих лише однією стороною - ОСОБА_2 ; у психолога не перебували у дослідженні матеріали справи, яка переглядається, психолог особисто не спілкувалася з малолітньою дитиною та батьком дитини. Висновок психолога містить загальні висновки про зв`язок матері з дитиною такого віку без урахування фактичних обставин цієї справи, яка переглядається. Отже, такий висновок психолога не містить інформацію щодо предмета доказування, а тому не може бути належним доказом у цій справі.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95907486?fbclid=IwAR3g-ykBVXBZFOTIs1fv3xpn4seUWwq2uRyfMvC1vCl8dvBWA9sJVCk-HsQ Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2021 року у справі № № 542/1428/18].
Визначаючи місце проживання дітей, надавши належну оцінку усім обставинам справи, а саме, що батьком і матір’ю створено належні умови для виховання та розвитку дітей, суди, виходячи із найкращих інтересів дітей, встановивши, що діти вже досить тривалий час проживають разом із батьком, визначили місце їхнього проживання саме разом з ним. Суди на час ухвалення оскаржуваних рішень не встановили обставин, які б давала підстави для висновку, що визначення місця проживання дітей з матір’ю, що фактично приведе до зміни місця проживання дітей, буде мати більш позитивний влив на них. За таких обставини суди правильно врахували інтереси дітей, які проживають в атмосфері любові, турботи, захисту, а тому для зміни їхнього проживання вагомі підстави відсутні. ВС наголосив, що матір дітей, яка, безсумнівно, відіграє важливу роль у житті та розвитку дітей, має право та обов`язок піклуватися про їхнє здоров`я, стан розвитку, незалежно від того, з ким діти будуть проживати. Беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дітей та забезпечити доброзичливе спілкування один з одним, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій, визначаючи місце проживання малолітніх дітей сторін у цій справі з батьком, дійшли обґрунтованого висновку про те, що зазначене буде відповідати якнайкращим інтересам дітей, сприятиме їхньому повноцінному вихованню та розвитку. У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, в першу чергу, відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дітьми, визначене у цій справі місце проживання дітей може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку. Щодо доводів касаційної скарги про те, що діти можуть бути розлучені з матір`ю лише за виключних обставин, Верховний Суд наголошує на тому, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Під час вирішення цієї справи, серед іншого суди керувалися установленими та тривалими зв’язками батька з дітьми, з огляду на те, що вони тривалий час проживали разом, а отже проживання дітей з батьком буде відповідати найкращим їх інтересам. Суд апеляційної інстанції врахував, що стан здоров`я старшого сина, його однозначна позиція і бачення свого місця проживання разом з батьком з великою вірогідністю можуть стати чинниками, які спровокують вкрай негативні наслідки для цієї дитини у разі його примусового переміщення для постійного проживання з матір`ю.
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок

2022-12-19T11:52:06Z

Maryna.zalizko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]
*''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"]''
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100]
==Суб’єкти отримання допомоги ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF пункту 3 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок)] право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами (далі- Допомога) '''мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування''', а саме:
* жінки із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;
* жінки, звільнені у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
* жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
* непрацюючі жінки;
* аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти;
* жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не беруть участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
==Умови надання і тривалість виплати допомоги ==
Допомога, якщо звернення за нею надійшло '''не пізніше шести місяців''' з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить '''70 календарних днів''' до пологів і '''56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70 календарних днів)''' після пологів.

Жінкам, віднесеним до '''1-4 категорій осіб''', які постраждали внаслідок '''Чорнобильської катастрофи''', допомога виплачується за '''180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 –після пологів)'''.

Особам, які '''усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження''', допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки.
''Допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.''
За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
==Розмір допомоги ==
Відповідно до п. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Порядку] допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається:

1) жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби - у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення;

2) жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації - у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу. Середня заробітна плата, з якої нараховується допомога, обчислюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100];

3) жінкам, зареєстрованим у філії регіонального/міжрегіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) як безробітні - у розмірі 100 відсотків мінімального розміру допомоги по безробіттю;

4) аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - у розмірі місячної стипендії. Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

''Розмір допомоги у випадках, передбачених підпунктами 1-4 цього пункту, встановлюється шляхом множення середньоденного доходу на кількість календарних днів тривалості відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, але не менш як 25 відсотків розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць;''

5) непрацюючим жінкам та жінкам, зареєстрованим як суб'єкти підприємницької діяльності, - у розмірі 25 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.

''Розмір прожиткового мінімуму відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"] для працездатної особи станом на січень-червень 2022 - 2481 грн; липень-листопад 2022 - 2600 грн; грудень 2022 - 2684 грн.''
==Куди звернутися ==
Для призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами особами, зазначеними у пункті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Порядку], '''подаються '''інформація про номер запису в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії “Вагітність та пологи”, заява, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, а також '''довідка:'''
* з основного місця служби або навчання - про те, що жінка служить або навчається;
* ліквідаційної комісії - про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;
* центру зайнятості - про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна.
Особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, подають рішення про усиновлення чи встановлення опіки.

'''Зверніть увагу!''' У разі виявлення невідповідностей у відомостях, що містяться в Реєстрі, уповноважена особа за місцем служби або органу соціального захисту населення повідомляє особі, щодо якої сформовано медичний висновок, про необхідність усунення таких невідповідностей.

'''Зверніть увагу!''' У разі подання раніше виданої лікувально-профілактичним закладом довідки встановленого зразка допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається на підставі такої довідки без вимоги подавати інформацію про номер запису в Реєстрі про сформований медичний висновок.

Для підтвердження даних про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем та відповідно до закону звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не є застрахованою особою та не бере добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, використовується інформація з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку та за формою, що встановлені Пенсійним фондом України та Мінсоцполітики.

Жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів
служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби '''допомога призначається та виплачується за місцем основної служби'''. Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти і непрацюючим жінкам '''допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання'''.
==Перелік документів для оформлення допомоги по вагітності та пологах ==
'''Підставою для призначення допомоги є:'''
* заява матері, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
* листок непрацездатності – видається жіночою консультацією, в якій вагітна стоїть на обліку;
* довідка з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;
*довідка ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;
* довідка з центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
* довідка з банку про відкриття рахунку для отримання соціальних виплат;
* довідка з органу соціального захисту населення про те, що допомога за місцем реєстрації не призначалася (якщо подається заява за місцем фактичного проживання);
* паспорт;
* картка платника податків;
* трудова книжка;
* рішення про усиновлення чи встановлення опіки для осіб, які усиновили чи взяли під опіку дитину.
== Оскарження в судовому порядку ==
Рішення про призначення або відмову в наданні допомоги може бути оскаржене в порядку '''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]]'''.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)

2022-09-20T14:13:33Z

Maryna.zalizko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон України № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування в масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні »]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
== Загальні відомості ==
'''Емфітевзис''' — '''''це довгострокове, відчужуване і таке, що успадковується, право використання чужої земельної ділянки для сільськогосподарських потреб. Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарського виробництва (користувач).'''''

Емфітевзис за своєю правовою суттю є видом речових прав на чуже майно, а саме – ''правом володіти та користуватися чужою землею для сільськогосподарських потреб''. Він вигідний і зручний тим, що коли власник землі не бажає втрачати право власності на землю, але й сам не має можливості обробляти її, то в такому разі він може передати її в довгострокове користування іншим особам на підставі речового права. 
Право емфітевзису є речовим правом на нерухоме майно, похідним від права власності, яке підлягає державній реєстрації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]. 
Сторонами Договору є Власник земельної ділянки з одного боку та Землекористувач, а саме фізична або юридична особа з іншого боку. Саме одна із цих сторін і буде заявником під час проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення даного виду іншого речового права. 
Під час підписання договору державний реєстратор повинен перевірити підписантів вказаного договору на наявність необхідного обсягу цивільної дієздатності та правоздатності. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - іноземця або особи без громадянства здійснюється на підставі документа, що посвідчує його особу і є підставою для перебування в Україні. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства України, здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. 
Об’єкт емфітевтичного права є земельна ділянка, а якщо бути точнішим її кадастровий номер, площа та місце розташування з обов’язковою вказівкою цільового призначення, бо саме земельна ділянка сільськогосподарського призначення може передаватися в користування за договором. 
'''Суперфіцій - це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі (глава 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).'''
== Підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою ==
=== для сільськогосподарських потреб (стаття 407 емфітевзис) ===
1. Встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

2. Може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування

3. Не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і для земельних ділянок державної або комунальної власності не може перевищувати 50 років (ч.1 ст.408 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]).

'''ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!''' Всі договори емфітевзису укладені після набрання чинності 01.01.2019 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закону України № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування в масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні »] '''обмежені терміном - 50 років , у тому числі і на земельні ділянки приватної форми власності.'''
==== <big>для забудови (стаття 413 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України])</big> ====
1. Власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

2. Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачем у порядку спадкування.

3. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для забудови не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди, що розміщені на такій земельній ділянці), внесено до статутного фонду, передано у заставу.

4. Право може бути встановлено на визначений або на невизначений строк.

5. Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови не може перевищувати 50 років.
== Права та обов'язки власника земельної ділянки ==
=== Наданої у користування для сільськогосподарських потреб ===
1. Має право вимагати від землекористувача використання її за призначенням, встановленим у договорі.

2. Має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором. (договір може бути як оплатним так і безоплатним)

3. Зобов'язаний не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав.
=== Наданої для забудови ===
1. Має право на одержання плати за користування нею. Якщо на земельній ділянці збудовані промислові об'єкти, договором може бути передбачено право власника земельної ділянки на одержання частки від доходу землекористувача.

2. Має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем.

Перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою.

Підставою встановлення емфітевзису є договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір про емфітевзис). За цим договором власник земельної ділянки відплатно чи безвідплатно передає іншій особі право користування земельною ділянкою, зберігаючи щодо неї право власності. Договір про встановлення емфітевзису формально є консенсуальним, оскільки для виникнення емфітевтичного права не вимагається передачі земельної ділянки. Реалізувати це право можливо з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]). Отже, виникає ситуація, подібна до тієї, що має місце при переході права власності за договором: момент укладення договору і перехід речового права може не збігатися в часі (стаття 334 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

'''''Слід підкреслити, що відчужується не земля (емфітевт не має права розпоряджатися землею), а саме право користування землею.'''''

При продажу права користування землею користувач зобов’язаний своєчасно сповістити про це власника землі. Якщо продаж права користування буде здійснено без сповіщення про це власника земельної ділянки, останній має право вимагати через суд визнання продажу недійсним.
При відчуженні емфітевзису емфітевтом третім особам власник землі має право на визначену договором частину від ціни продажу (процент). Власнику землі належить переважне перед іншими право викупу права користування.
Він має право вимагати від емфітевта використання землі за призначенням, обумовленим у договорі.
Власнику належить також право на винагороду за використання землі. Розмір винагороди, її форма, умови, порядок та строки виплати визначаються договором.
=== Суперфіцій ===
це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі (глава 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
Тобто власник земельної ділянки передає ділянку чи її частину в користування фізичній чи юридичній особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд чи будівель безплатно або за обумовлену плату.

Суперфіцій може бути встановлено законом, договором або заповітом на визначений або невизначений строк.

Земельна ділянка, передана у суперфіцій, може бути використана лише для забудови (ст. 413 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Власник землі переданої для забудови, має право на плату за користування нею. Якщо земля забудована промисловими об’єктами, договором може бути передбачене право власника землі на частині доходу землекористувача.
== Права та обов’язки сторін ==
Користувач земельної ділянки зобов’язаний виплачувати її власнику обумовлену винагороду за користування нею, а також здійснювати інші платежі, пов’язані з користуванням землею, та справляти встановлені щодо неї повинності (стаття 415 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Має право:
* користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором.
* власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.
* користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).
Він зобов’язаний:
*використовувати землю відповідно до її цільового призначення,
* підвищувати її родючість,
* застосовувати природоохоронні технології виробництва,
* утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації.
'''Підстави набуття і зміст права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови визначені''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 статтею 102-1 Земельного кодексу України]

Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може виникати також на підставі заповіту.

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть відчужуватися або передаватися в порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Земельна ділянка, що перебуває в оренді, не може бути передана її власником іншій особі на праві емфітевзису, суперфіцію.

Особа, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, має право володіти та користуватися земельною ділянкою в повному обсязі відповідно до договору.

Особа, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, може передавати її в оренду на строк, що не перевищує строк договору емфітевзису.

Договором емфітевзису може бути встановлено заборону про передачу емфітевтом такої земельної ділянки в оренду. Така заборона є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному законом.

Право користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій) не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім випадків переходу права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок, інші будівлі та споруди) або у разі, коли право емфітевзису, суперфіцію було набуто землекористувачем на земельних торгах.

Строк користування земельною ділянкою державної, комунальної та приватної власності для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), а також строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови (суперфіцій) не може перевищувати 50 років.

Плата за користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності, визначена в договорах про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), укладених на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору, а також у разі його поновлення.

Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

За домовленістю сторін договори про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови можуть бути посвідчені нотаріально.
Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій) та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються в разі:

1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;

2) спливу строку, на який було надано право користування;

3) відчуження земельної ділянки приватної власності для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

- прийняття уповноваженим органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування рішення про використання земельної ділянки державної чи комунальної власності для суспільних потреб;

4)невикористання земельної ділянки для забудови в разі користування чужою земельною ділянкою для забудови протягом трьох років;

5) припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів емфітевзису та суперфіцію, укладених у рамках такого партнерства);

6) за згодою сторін договору емфітевзису, суперфіцію.

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), що перебуває у заставі (іпотеці), може бути припинено з підстави, визначеної пунктом 6 цієї частини, лише за згодою заставодержателя (іпотекодержателя).

Припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки державної чи комунальної власності з підстав, визначених у пункті 3-1 частини шостої цієї статті, здійснюється за правилами, встановленими статтею 32-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"].
== Підстави припинення ==
''' Відповідно до статті 412 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], емфітевзис припиняється у разі''':
* поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;
* закінчення строку, на який було надано право користування;
* викупу земельної ділянки з метою суспільної необхідності; рішення суду.
'''Стаття 416 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] передбачає, що суперфіцій може бути припинений:'''
* поєднанням в одній особі власника землі та землекористувача;
* закінченням строку договору, яким встановлено суперфіцій;
* судовим рішенням;
* невикористанням суперфіція протягом трьох років підряд.
'''''Перехід права власності на земельну ділянку до інших осіб не припиняє суперфіція.'''''

Водночас право власності на побудовані на чужій землі будівлі та споруди належить суперфіціарію. При переході права власності на нерухомі майно від суперфіціарія до інших осіб, останні набувають також права користування відповідною земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що й попередній власник нерухомого майна – колишній суперфіціарій.

У разі припинення суперфіція право на нерухоме майно, що залишилося на земельній ділянці, визначається домовленістю між власником ділянки і власником нерухомого майна. За відсутності такої угоди наслідки припинення права користування ділянкою визначає суд.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника нерухомого майна його знесення та приведення ділянки до стану, в якому вона перебувала до встановлення суперфіція (частина перша статті 417 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Коли знесення будівлі або споруди, що знаходиться на земельній ділянці, забороняється законом (житлові будинки, пам’ятки історії та культури тощо) або є нераціональним у зв’язку з явним перевищенням вартості будівлі чи споруди порівняно з вартістю відведеної під них землі, <big>суд може з урахуванням підстав припинення користування земельною ділянкою та за наявності відповідної вимоги сторін:</big>
* визнати право власника нерухомого майна на придбання права власності на земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно, або право власника землі на придбання нерухомого майна, що залишилось на земельній
* ділянці;
* визначити власнику нерухомого майна умови користування земельною ділянкою на новий строк.
Емфітевзис і суперфіцій захищаються тими ж цивільно-правовими засобами, що і право власності. Вони можуть захищатися також від власника землі, на яку встановлено
емфітевзис і суперфіцій.

<big>''Тепер, коли земля в Україні стала об’єктом цивільно-правових відносин, право користування чужою землею для сільськогосподарських потреб та право користування чужою землею для забудови набувають дуже важливого значення''.
</big>
== Зразки правочинів ==
* [[Файл:Договір ПРО НАДАННЯ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПОТРЕБ (ЕМФІТЕВЗИС).docx|міні|ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПОТРЕБ (ЕМФІТЕВЗИС)]] 
* [[Файл:Договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).odt|міні]]
== Судова практика ==
Постанова Великої палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19))[https://reyestr.court.gov.ua/Review/95439658] До відносин щодо права постійного користування землею, наданою для забудови, за аналогією закону слід застосовувати норми глави 34 "Право користування чужою земельною ділянкою для забудови" ЦК України, тобто правила про супфецій.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Права та обов'язки користувачів надр

2022-08-19T10:16:08Z

Maryna.zalizko: /* Обов’язки: */

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text Кодекс України про надра;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища]";
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2545-19#Text Закон України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях]
== '''Визначення термінів''' ==
=== Загальні положення ===
'''''Надра''''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

'''''Користувачі надр''''' - підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

'''''Позивачі''''' - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, - звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів та відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про надра.
== '''Права та обов’язки користувачів надр''' ==
=== Права: ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text ч. 1 ст. 24 Кодексу України про надра] користувачі надр мають право:
* здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції;
* розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу;
* здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;
* на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами;
* здійснювати підготовку і розкриття звітів (консолідованих звітів) про платежі на користь держави та інформації про укладені договори (угоди) щодо користування надрами в обсязі та у порядку, встановлених Законом України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях";
* користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції.
=== Обов’язки: ===
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text ч. 2 ст. 24 Кодексу України про надра] користувачі надр зобов'язані:
* використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;
* забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;
* забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;
* приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;
*здійснювати підготовку і розкриття звітів (консолідованих звітів) про платежі на користь держави та інформації про укладені договори (угоди) щодо користування надрами в обсязі та у порядку, встановлених Законом України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях;
* виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Права та обов’язки користувача надр виникають з дня отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою, та діють до завершення строку дії спеціального дозволу на користування надрами або до набрання законної сили рішенням суду про дострокове припинення права користування надрами (анулювання спеціального дозволу на користування надрами) з підстав, встановлених Кодексом.
== '''Плата за користування надрами''' ==
Користування надрами є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

2) рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
== '''Строки користування надрами''' ==
Надра надаються у постійне або тимчасове користування.

Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку.

Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
Спеціальний дозвіл на геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ), надається строком на п’ять років.
Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.
== '''Захист прав та порядок розгляду спорів з питань користування надрами''' ==
Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Спори з питань користування надрами розглядаються органом державного геологічного контролю, органом державного гірничого нагляду, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцевими радами або судом у порядку, встановленому законодавством України.

Місцеві ради вирішують спори з питань користування надрами, пов'язані з розробкою родовищ корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод.

Спори з питань користування надрами, які виникають з іншими державами, а також між іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами та власником надр, розглядаються відповідно до законодавства України.

Спори з питань користування надрами на умовах розподілу продукції вирішуються відповідно до умов, передбачених такими угодами, що укладаються відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції".
== '''Відповідальність за порушення законодавства про надра''' ==
Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у:

- самовільному користуванні надрами;

- порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр;

- вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;

- наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;

- пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;

- порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;

- невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

- знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;

- незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ;

- невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність й за інші порушення законодавства про надра.
== Див. також ==
* [[Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами]]
* [[Спори з питань користування надрами. Відповідальність за порушення законодавства про надра]]
[[Категорія:Екологічне право]]

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок

2022-08-19T10:13:55Z

Maryna.zalizko: /* Умови надання і тривалість виплати допомоги */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]
*''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"]''
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100]
==Суб’єкти отримання допомоги ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF пункту 3 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок)] право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами (далі- Допомога) '''мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування''', а саме:
* жінки із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;
* жінки, звільнені у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
* жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
* непрацюючі жінки;
* аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти;
* жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не беруть участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
==Умови надання і тривалість виплати допомоги ==
Допомога, якщо звернення за нею надійшло '''не пізніше шести місяців''' з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить '''70 календарних днів''' до пологів і '''56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70 календарних днів)''' після пологів.

Жінкам, віднесеним до '''1-4 категорій осіб''', які постраждали внаслідок '''Чорнобильської катастрофи''', допомога виплачується за '''180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 –після пологів)'''.

Особам, які '''усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження''', допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки.
''Допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.''
За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
==Розмір допомоги ==
Відповідно до п. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Порядку] допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається:

1) жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби - у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення;

2) жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації - у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу. Середня заробітна плата, з якої нараховується допомога, обчислюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100];

3) жінкам, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні - у розмірі 100 відсотків мінімального розміру допомоги по безробіттю;

4) аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - у розмірі місячної стипендії. Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

''Розмір допомоги у випадках, передбачених підпунктами 1-4 цього пункту, встановлюється шляхом множення середньоденного доходу на кількість календарних днів тривалості відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, але не менш як 25 відсотків розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць;''

5) непрацюючим жінкам та жінкам, зареєстрованим як суб'єкти підприємницької діяльності, - у розмірі 25 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.

''Розмір прожиткового мінімуму відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"] для працездатної особи станом на січень-червень 2022 - 2481 грн; липень-листопад 2022 - 2600 грн; грудень 2022 - 2684 грн.''
==Куди звернутися ==
Для призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами особами, зазначеними у пункті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Порядку], '''подаються '''інформація про номер запису в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії “Вагітність та пологи”, заява, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, а також '''довідка:'''
* з основного місця служби або навчання - про те, що жінка служить або навчається;
* ліквідаційної комісії - про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;
* центру зайнятості - про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна.
Особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, подають рішення про усиновлення чи встановлення опіки.

'''Зверніть увагу!''' У разі виявлення невідповідностей у відомостях, що містяться в Реєстрі, уповноважена особа за місцем служби або органу соціального захисту населення повідомляє особі, щодо якої сформовано медичний висновок, про необхідність усунення таких невідповідностей.

'''Зверніть увагу!''' У разі подання раніше виданої лікувально-профілактичним закладом довідки встановленого зразка допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається на підставі такої довідки без вимоги подавати інформацію про номер запису в Реєстрі про сформований медичний висновок.

Для підтвердження даних про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем та відповідно до закону звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не є застрахованою особою та не бере добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, використовується інформація з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку та за формою, що встановлені Пенсійним фондом України та Мінсоцполітики.

Жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів
служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби '''допомога призначається та виплачується за місцем основної служби'''. Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти і непрацюючим жінкам '''допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання'''.
==Перелік документів для оформлення допомоги по вагітності та пологах ==
'''Підставою для призначення допомоги є:'''
* заява матері, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
* листок непрацездатності – видається жіночою консультацією, в якій вагітна стоїть на обліку;
* довідка з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;
*довідка ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;
* довідка з центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
* довідка з банку про відкриття рахунку для отримання соціальних виплат;
* довідка з органу соціального захисту населення про те, що допомога за місцем реєстрації не призначалася (якщо подається заява за місцем фактичного проживання);
* паспорт;
* картка платника податків;
* трудова книжка;
* рішення про усиновлення чи встановлення опіки для осіб, які усиновили чи взяли під опіку дитину.
== Оскарження в судовому порядку ==
Рішення про призначення або відмову в наданні допомоги може бути оскаржене в порядку '''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]]'''.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Права та обов'язки користувачів надр

2022-07-19T10:42:11Z

Maryna.zalizko: /* Обов’язки: */ доповнено пункт

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text Кодекс України про надра;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища]";
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2545-19#Text Закон України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях]
== '''Визначення термінів''' ==
=== Загальні положення ===
'''''Надра''''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

'''''Користувачі надр''''' - підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

'''''Позивачі''''' - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, - звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів та відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про надра.
== '''Права та обов’язки користувачів надр''' ==
=== Права: ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text ч. 1 ст. 24 Кодексу України про надра] користувачі надр мають право:
* здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції;
* розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу;
* здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;
* на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами;
* здійснювати підготовку і розкриття звітів (консолідованих звітів) про платежі на користь держави та інформації про укладені договори (угоди) щодо користування надрами в обсязі та у порядку, встановлених Законом України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях";
* користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції.
=== Обов’язки: ===
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text ч. 2 ст. 24 Кодексу України про надра] користувачі надр зобов'язані:
* використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;
* забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;
* забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;
* приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;
*здійснювати підготовку і розкриття звітів (консолідованих звітів) про платежі на користь держави та інформації про укладені договори (угоди) щодо користування надрами в обсязі та у порядку, встановлених Законом України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях;
* виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Права та обов’язки користувача надр виникають з дня отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою, та діють до завершення строку дії спеціального дозволу на користування надрами або до набрання законної сили рішенням суду про дострокове припинення права користування надрами (анулювання спеціального дозволу на користування надрами) з підстав, встановлених Кодексом.
== '''Плата за користування надрами''' ==
Користування надрами є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

2) рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
== '''Строки користування надрами''' ==
Надра надаються у постійне або тимчасове користування.

Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку.

Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
Спеціальний дозвіл на геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ), надається строком на п’ять років.
Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.
== '''Захист прав та порядок розгляду спорів з питань користування надрами''' ==
Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Спори з питань користування надрами розглядаються органом державного геологічного контролю, органом державного гірничого нагляду, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцевими радами або судом у порядку, встановленому законодавством України.

Місцеві ради вирішують спори з питань користування надрами, пов'язані з розробкою родовищ корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод.

Спори з питань користування надрами, які виникають з іншими державами, а також між іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами та власником надр, розглядаються відповідно до законодавства України.

Спори з питань користування надрами на умовах розподілу продукції вирішуються відповідно до умов, передбачених такими угодами, що укладаються відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції".
== '''Відповідальність за порушення законодавства про надра''' ==
Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у:

- самовільному користуванні надрами;

- порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр;

- вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;

- наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;

- пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;

- порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;

- невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

- знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;

- незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ;

- невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність й за інші порушення законодавства про надра.
== Див. також ==
* [[Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами]]
* [[Спори з питань користування надрами. Відповідальність за порушення законодавства про надра]]
[[Категорія:Екологічне право]]

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок

2022-07-19T10:30:50Z

Maryna.zalizko: Додано нормативно правові документи

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]
*''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"]''
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100]
==Суб’єкти отримання допомоги ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF пункту 3 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок)] право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами (далі- Допомога) '''мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування''', а саме:
* жінки із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;
* жінки, звільнені у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
* жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
* непрацюючі жінки;
* аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти;
* жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не беруть участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
==Умови надання і тривалість виплати допомоги ==
Допомога, якщо звернення за нею надійшло '''не пізніше шести місяців''' з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить '''70 календарних днів''' до пологів і '''56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70 календарних днів)''' після пологів.

Жінкам, віднесеним до '''1-4 категорій осіб''', які постраждали внаслідок '''Чорнобильської катастрофи''', допомога виплачується за '''180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 –після пологів)'''.

Особам, які '''усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження''', допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки.
Допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
==Розмір допомоги ==
Відповідно до п. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Порядку] допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається:

1) жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби - у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення;

2) жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації - у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу. Середня заробітна плата, з якої нараховується допомога, обчислюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100];

3) жінкам, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні - у розмірі 100 відсотків мінімального розміру допомоги по безробіттю;

4) аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - у розмірі місячної стипендії. Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

''Розмір допомоги у випадках, передбачених підпунктами 1-4 цього пункту, встановлюється шляхом множення середньоденного доходу на кількість календарних днів тривалості відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, але не менш як 25 відсотків розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць;''

5) непрацюючим жінкам та жінкам, зареєстрованим як суб'єкти підприємницької діяльності, - у розмірі 25 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.

''Розмір прожиткового мінімуму відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"] для працездатної особи станом на січень-червень 2022 - 2481 грн; липень-листопад 2022 - 2600 грн; грудень 2022 - 2684 грн.''
==Куди звернутися ==
Для призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами особами, зазначеними у пункті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Порядку], '''подаються '''інформація про номер запису в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії “Вагітність та пологи”, заява, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, а також '''довідка:'''
* з основного місця служби або навчання - про те, що жінка служить або навчається;
* ліквідаційної комісії - про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;
* центру зайнятості - про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна.
Особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, подають рішення про усиновлення чи встановлення опіки.

'''Зверніть увагу!''' У разі виявлення невідповідностей у відомостях, що містяться в Реєстрі, уповноважена особа за місцем служби або органу соціального захисту населення повідомляє особі, щодо якої сформовано медичний висновок, про необхідність усунення таких невідповідностей.

'''Зверніть увагу!''' У разі подання раніше виданої лікувально-профілактичним закладом довідки встановленого зразка допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається на підставі такої довідки без вимоги подавати інформацію про номер запису в Реєстрі про сформований медичний висновок.

Для підтвердження даних про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем та відповідно до закону звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не є застрахованою особою та не бере добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, використовується інформація з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку та за формою, що встановлені Пенсійним фондом України та Мінсоцполітики.

Жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів
служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби '''допомога призначається та виплачується за місцем основної служби'''. Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти і непрацюючим жінкам '''допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання'''.
==Перелік документів для оформлення допомоги по вагітності та пологах ==
'''Підставою для призначення допомоги є:'''
* заява матері, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
* листок непрацездатності – видається жіночою консультацією, в якій вагітна стоїть на обліку;
* довідка з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;
*довідка ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;
* довідка з центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
* довідка з банку про відкриття рахунку для отримання соціальних виплат;
* довідка з органу соціального захисту населення про те, що допомога за місцем реєстрації не призначалася (якщо подається заява за місцем фактичного проживання);
* паспорт;
* картка платника податків;
* трудова книжка;
* рішення про усиновлення чи встановлення опіки для осіб, які усиновили чи взяли під опіку дитину.
== Оскарження в судовому порядку ==
Рішення про призначення або відмову в наданні допомоги може бути оскаржене в порядку '''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]]'''.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини

2022-04-29T14:08:15Z

Maryna.zalizko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/888-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру"]
'''Реєстрація місця проживання або місця перебування особ'''и - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. 

== Загальні положення ==

Відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до:
* паспорта громадянина України,
* тимчасового посвідчення громадянина України,
* посвідки на постійне проживання,
* посвідки на тимчасове проживання,
* посвідчення біженця,
* посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту,
* посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - паспортний документ),
* довідки про звернення за захистом в Україні. 
Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.
 
Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов’язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов’язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування. 
== Визначення термінів ==
'''Місце перебування''' - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком '''менше шести місяців''' на рік; 
'''Місце проживання''' - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; 
'''Реєстрація''' - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому
Кабінетом Міністрів України порядку. 
'''Довідка про реєстрацію місця проживання''' - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи; 
'''Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання'''- паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист; 
'''Реєстр територіальної громади''' - база даних, призначена для зберігання, обробки, використання визначеної цим Законом інформації, що створюється, ведеться та адмініструється органом реєстрації для обліку осіб, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
== Куди звернутись ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF#n14 пункту 3 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207], реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#n13 Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»] передбачено, що органом реєстрації, зокрема, місця проживання є виконавчий орган сільської, селищної чи міської ради, його посадові особи, сільський голова (у разі, якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено). Крім іншого, статтею 37-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження: формування та ведення реєстру територіальної громади відповідно до закону. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF#n14 Пунктом 8 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207] також передбачено, що документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text Закону України “Про адміністративні послуги”]. 
Особа може доручити в установленому законодавством порядку подати заяву про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання відповідній посадовій особі виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителю багатоквартирного будинку за місцем її проживання. 
Реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб, що проживають або перебувають у спеціалізованих соціальних установах, закладах соціального обслуговування та соціального захисту (далі - заклад/установа), здійснюється територіальним підрозділом ДМС у взаємодії із закладом/установою відповідно до території обслуговування територіального підрозділу ДМС. 
{| class="wikitable"
|-
! Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.
|}
== Вартість ==
Згідно ст. 11-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"],за реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання сплачується адміністративний збір:
* у разі звернення особи протягом 30 днів з моменту зняття з реєстрації в розмірі 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати;
* у разі звернення особи з порушенням зазначеного терміну - в розмірі 0,0255 розміру мінімальної заробітної плати;
* у разі реєстрації місця проживання одночасно зі зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується тільки за одну адміністративну послугу і зараховується до місцевого бюджету за новим місцем проживання.
Для розрахунку розміру плати за надання адміністративних послуг мінімальна заробітна плата застосовується у розмірі 1600 гривень ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1774-19 п. 4 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"]).
== Перелік необхідних документів ==
Відповідно до ст. 6 Закону України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"],громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані зареєструвати своє місце проживання. 
У разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку. 
Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг):
* письмову заяву;
* документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;
* квитанцію про сплату адміністративного збору;
* документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;
* військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
* заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання). 
У разі подання заяви представником особи додатково подаються:
* документ, що посвідчує особу представника;
* документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі). 
Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів.
== Обов’язковість реєстрації ==
Згідно ст. 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"], громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані '''протягом тридцяти календарних днів''' після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини '''протягом трьох місяців''' з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.
Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання. 
У разі коли особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку.
== Підстави для відмови у реєстрації ==
Згідно ст. 9-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"],
орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо:
* особа не подала необхідних документів або інформації;
* у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;
* звернулася особа, яка не досягла 14 років.
Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови.
Якщо після здійснення реєстрації місця проживання особи одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання буде встановлено, що особа не повідомила про реєстрацію місця проживання разом з нею за попередньою адресою малолітніх дітей, обидві дії скасовуються на підставі письмового рішення органу реєстрації, про що письмово повідомляється особі.
== Реєстрація місця проживання новонародженої дитини ==
Відповідно ст. 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"],
Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини '''протягом трьох місяців''' з дня державної реєстрації її народження. За бажанням батьків чи одного з них документи, передбачені цією статтею для реєстрації місця проживання дитини, можуть бути подані органам державної реєстрації актів цивільного стану під час проведення державної реєстрації народження дитини. Органи державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, направляють зазначені документи органам реєстрації для реєстрації місця проживання новонародженої дитини. 
Державна реєстрація місця проживання новонародженої дитини відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/691-2019-%D0%BF Порядку надання комплексної послуги “єМалятко”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 691 “Про реалізацію експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини]”, здійснюється виключно на підставі відомостей, отриманих в порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром актів цивільного стану громадян.
== Реєстрації місця проживання малолітніх дітей ==
Процедура реєстрації малолітніх дітей має ряд особливостей. Зокрема, реєстрація місця проживання дитини до 14 років може бути здійснена виключно за місцем реєстрації одного з батьків (разом з матір`ю чи батьком, або за їх спільною адресою). Згода власника житла на реєстрацію дитини не потрібна.
 
У разі, якщо батько і мати дитини зареєстровані за різними адресами, місце проживання дітей реєструється разом з одним із них за письмової згоди другого з батьків. Дозвіл тата (мами) на реєстрацію дитини в квартиру або будинок до другого з батьків не потрібен лише у випадку, якщо місце проживання дітей визначено відповідним рішенням суду або висновком органу опіки. Для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, необхідна присутність обох батьків або нотаріально завірена згода батька (матері) на реєстрацію дитини за новою адресою. Якщо в свідоцтво про народження відомості про батька внесені зі слів матері, необхідно надати оригінал і копію виписки з Державного реєстру актів цивільного стану про занесення інформації відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
== Особливості реєстрації місця проживання бездомних осіб ==
Згідно ст. 6-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"], бездомні та інші особи, які не мають постійного місця проживання, реєструються '''за адресою спеціалізованої соціальної установи''', закладу соціального обслуговування та соціального захисту, створених органами місцевого самоврядування.
Подання заяви про реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання таких осіб у порядку і строки, встановлені цим Законом, покладається на відповідну спеціалізовану соціальну установу, заклад соціального обслуговування та соціального захисту, де проживають зазначені особи.
 
== Видача довідки про реєстрацію місця проживання особи ==
Відповідно до пункту 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF#Text Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207], надання органами реєстрації та ДМС відомостей про місце проживання особи та інших персональних даних здійснюється виключно у випадках, передбачених законами України, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини або за згодою самої особи на запит за формою згідно з додатком 3. 
Довідка про реєстрацію місця проживання дітям до 16 років та громадянам, які мають паспорт громадянина України у формі картки, за формами згідно з додатками 13 або 14 відповідно, надається в день звернення особи або її представника чи в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, посадової особи виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку, органів державної реєстрації актів цивільного стану або даних від органу соціального захисту населення. 
'''Довідка про реєстрацію місця проживання особи''' за формою, встановленою додатком 13 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF#Text Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207], видається як результат надання послуги з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 16 років та/або громадянина, який має паспорт громадянина України у формі картки.
У той же час така довідка може бути надання особі за її вимогою (ст. 3 Закону про свободу пересування). 
Строк видачі довідки не повинен перевищувати '''30 календарних днів'''. 
Строк дії довідки та її кількість, що може бути надана одній особі, законодавством не встановлено.
'''Послуга з видачі довідки про реєстрацію місця проживання особи надається безкоштовно! '''
'''Для отримання довідки про реєстрацію місця проживання (Форма 13) /перебування (Форма 14) особа або її представник '''крім заяви''' подає:'''
* документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні (крім довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи);
* свідоцтво про смерть особи-спадкодавця у випадку відкриття спадщини;
* документ, до якого внесені відомості про дату та адресу реєстрації місця проживання/перебування особи (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, довідка про звернення за захистом в Україні, будинкова книга (для осіб із приватного сектору) або копія картки реєстрації особи із ЖЕКу (для осіб, що проживають у квартирах); 
'''У разі звернення законного представника особи додатково подаються:'''
* документ, що посвідчує особу законного представника;
* документ, що підтверджує повноваження законного представника. 
'''У разі звернення іншої, окрім законного представника, особи (представника) додатково подаються:'''
* документ, що посвідчує особу представника;
* документ, що підтверджує повноваження представника;
* письмова згода особи, щодо якої запитується інформація 
=== Підстави для відмови у видачі довідки про реєстрацію місця проживання особи: ===
* особа не подала документів або інформації, необхідних для реєстрації місця проживання;
* подані документи є недійсними або у них міститься недостовірна інформація;
* для реєстрації звернулась особа, яка не досягла 14-річного віку. 
Рішення про відмову в реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію місця проживання підстав відмови. Заява повертається особі або її представнику разом з '''листом-відповіддю.'''
== Повноваження органів реєстрації та державних органів у сфері реєстрації фізичних осіб ==
'''''Орган реєстрації здійснює:'''''
* формування та ведення Реєстру територіальних громад;
* реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
* передачу інформації та/або внесення у встановленому законом порядку відомостей про реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування до Єдиного державного демографічного реєстру. 
'''''Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, здійснює:'''''
* узагальнення практики застосування нормативно-правових актів з питань реєстрації місця проживання, виявлення проблемних питань у сфері реєстрації місця проживання та розроблення шляхів їх вирішення;
* розроблення проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері реєстрації місця проживання;
* встановлення у межах своїх повноважень вимог до програмного забезпечення реєстрів територіальних громад та стандарти обміну даними між такими реєстрами.
'''''Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб:'''''
* контролює дотримання органами реєстрації законодавства з питань реєстрації місця проживання;
* надає методологічну та технічну допомогу у забезпеченні взаємодії між реєстрами територіальних громад;
* вносить пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб та бере участь у розробленні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері реєстрації фізичних осіб.
=== Реєстр територіальної громади ===
Орган реєстрації для потреб реєстрації місця проживання відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF цього Закону] формує та веде реєстр територіальної громади. Орган реєстрації є розпорядником відповідного реєстру територіальної громади. 
Органи реєстрації здійснюють обмін відомостями між реєстрами різних територіальних громад для реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання особи у разі її вибуття з однієї адміністративно-територіальної одиниці та прибуття до іншої адміністративно-територіальної одиниці в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
Вимоги до збирання, зберігання, обробки, використання і захисту інформації у реєстрах територіальних громад визначаються законом.

'''''До реєстру територіальної громади вносяться дані про особу:'''''
# прізвище, власне ім’я (усі власні імена), по батькові;
# дата та місце народження;
# місце проживання;
# відомості про громадянство;
# унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (якщо така інформація внесена до паспорта громадянина України);
# дата реєстрації місця проживання;
# прізвище, ім’я та по батькові представника, якщо він діє від імені особи, та відомості про документ, що посвідчує повноваження представника;
# інформація про попереднє місце проживання;
# дата зняття з реєстрації місця проживання (після вибуття особи);
# найменування органу реєстрації, прізвище, ім’я, по батькові та посада особи, яка вносила записи до реєстру.
== Адміністративна відповідальність за порушення процедури реєстрації проживання ==
Якщо під час подачі документів буде встановлено, що особа прострочила терміни для реєстрації нового місця проживання, працівник органу реєстрації складає на неї адміністративний протокол за вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до нового порядку, особі, яка порушила термін реєстрації вперше, загрожує тільки попередження. 
'''Якщо ж таке правопорушення повториться при наступній зміні місця проживання протягом року – тоді вже накладається штраф.''' Розмір штрафу встановлено від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – від 17 до 51 гривні. Раніше в такому випадку, одразу без попередження, накладався штраф у такому ж розмірі. 
До того ж, протоколи про адміністративні правопорушення повинні складати уповноважені органи місцевого самоврядування, а безпосередньо притягати до адміністративної відповідальності мають виконкоми місцевих рад.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84005908?fbclid=IwAR3F0c-bB4BmGyZTQ95m_BNmijtEqqIui0QXOUwhjHR34QERPhp__Zoxt0c Постанова Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 02 вересня 2019 року у справі № 731/34/17-ц] (наявність у позивача іншого приватизованого приміщення є підставою для відмови у задоволенні позову про визнання права проживання та реєстрації без згоди власників).
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини

2022-04-29T14:04:44Z

Maryna.zalizko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/888-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру"]
Реєстрація місця проживання або місця перебування особ'''и - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
== Загальні положення ==
''' 
Відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до:
* паспорта громадянина України,
* тимчасового посвідчення громадянина України,
* посвідки на постійне проживання,
* посвідки на тимчасове проживання,
* посвідчення біженця,
* посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту,
* посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - паспортний документ),
* довідки про звернення за захистом в Україні. 
Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.
 
Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов’язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов’язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування. 
== Визначення термінів ==
'''Місце перебування''' - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком '''менше шести місяців''' на рік; 
'''Місце проживання''' - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; 
'''Реєстрація''' - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому
Кабінетом Міністрів України порядку. 
'''Довідка про реєстрацію місця проживання''' - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи; 
'''Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання'''- паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист; 
'''Реєстр територіальної громади''' - база даних, призначена для зберігання, обробки, використання визначеної цим Законом інформації, що створюється, ведеться та адмініструється органом реєстрації для обліку осіб, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
== Куди звернутись ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF#n14 пункту 3 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207], реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#n13 Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»] передбачено, що органом реєстрації, зокрема, місця проживання є виконавчий орган сільської, селищної чи міської ради, його посадові особи, сільський голова (у разі, якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено). Крім іншого, статтею 37-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження: формування та ведення реєстру територіальної громади відповідно до закону. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF#n14 Пунктом 8 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207] також передбачено, що документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text Закону України “Про адміністративні послуги”]. 
Особа може доручити в установленому законодавством порядку подати заяву про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання відповідній посадовій особі виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителю багатоквартирного будинку за місцем її проживання. 
Реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб, що проживають або перебувають у спеціалізованих соціальних установах, закладах соціального обслуговування та соціального захисту (далі - заклад/установа), здійснюється територіальним підрозділом ДМС у взаємодії із закладом/установою відповідно до території обслуговування територіального підрозділу ДМС. 
{| class="wikitable"
|-
! Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.
|}
== Вартість ==
Згідно ст. 11-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"],за реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання сплачується адміністративний збір:
* у разі звернення особи протягом 30 днів з моменту зняття з реєстрації в розмірі 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати;
* у разі звернення особи з порушенням зазначеного терміну - в розмірі 0,0255 розміру мінімальної заробітної плати;
* у разі реєстрації місця проживання одночасно зі зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується тільки за одну адміністративну послугу і зараховується до місцевого бюджету за новим місцем проживання.
Для розрахунку розміру плати за надання адміністративних послуг мінімальна заробітна плата застосовується у розмірі 1600 гривень ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1774-19 п. 4 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"]).
== Перелік необхідних документів ==
Відповідно до ст. 6 Закону України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"],громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані зареєструвати своє місце проживання. 
У разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку. 
Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг):
* письмову заяву;
* документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;
* квитанцію про сплату адміністративного збору;
* документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;
* військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
* заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання). 
У разі подання заяви представником особи додатково подаються:
* документ, що посвідчує особу представника;
* документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі). 
Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів.
== Обов’язковість реєстрації ==
Згідно ст. 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"], громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані '''протягом тридцяти календарних днів''' після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини '''протягом трьох місяців''' з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.
Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання. 
У разі коли особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку.
== Підстави для відмови у реєстрації ==
Згідно ст. 9-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"],
орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо:
* особа не подала необхідних документів або інформації;
* у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;
* звернулася особа, яка не досягла 14 років.
Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови.
Якщо після здійснення реєстрації місця проживання особи одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання буде встановлено, що особа не повідомила про реєстрацію місця проживання разом з нею за попередньою адресою малолітніх дітей, обидві дії скасовуються на підставі письмового рішення органу реєстрації, про що письмово повідомляється особі.
== Реєстрація місця проживання новонародженої дитини ==
Відповідно ст. 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"],
Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини '''протягом трьох місяців''' з дня державної реєстрації її народження. За бажанням батьків чи одного з них документи, передбачені цією статтею для реєстрації місця проживання дитини, можуть бути подані органам державної реєстрації актів цивільного стану під час проведення державної реєстрації народження дитини. Органи державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, направляють зазначені документи органам реєстрації для реєстрації місця проживання новонародженої дитини. 
Державна реєстрація місця проживання новонародженої дитини відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/691-2019-%D0%BF Порядку надання комплексної послуги “єМалятко”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 691 “Про реалізацію експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини]”, здійснюється виключно на підставі відомостей, отриманих в порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром актів цивільного стану громадян.
== Реєстрації місця проживання малолітніх дітей ==
Процедура реєстрації малолітніх дітей має ряд особливостей. Зокрема, реєстрація місця проживання дитини до 14 років може бути здійснена виключно за місцем реєстрації одного з батьків (разом з матір`ю чи батьком, або за їх спільною адресою). Згода власника житла на реєстрацію дитини не потрібна.
 
У разі, якщо батько і мати дитини зареєстровані за різними адресами, місце проживання дітей реєструється разом з одним із них за письмової згоди другого з батьків. Дозвіл тата (мами) на реєстрацію дитини в квартиру або будинок до другого з батьків не потрібен лише у випадку, якщо місце проживання дітей визначено відповідним рішенням суду або висновком органу опіки. Для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, необхідна присутність обох батьків або нотаріально завірена згода батька (матері) на реєстрацію дитини за новою адресою. Якщо в свідоцтво про народження відомості про батька внесені зі слів матері, необхідно надати оригінал і копію виписки з Державного реєстру актів цивільного стану про занесення інформації відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
== Особливості реєстрації місця проживання бездомних осіб ==
Згідно ст. 6-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"], бездомні та інші особи, які не мають постійного місця проживання, реєструються '''за адресою спеціалізованої соціальної установи''', закладу соціального обслуговування та соціального захисту, створених органами місцевого самоврядування.
Подання заяви про реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання таких осіб у порядку і строки, встановлені цим Законом, покладається на відповідну спеціалізовану соціальну установу, заклад соціального обслуговування та соціального захисту, де проживають зазначені особи.
 
== Видача довідки про реєстрацію місця проживання особи ==
Відповідно до пункту 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF#Text Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207], надання органами реєстрації та ДМС відомостей про місце проживання особи та інших персональних даних здійснюється виключно у випадках, передбачених законами України, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини або за згодою самої особи на запит за формою згідно з додатком 3. 
Довідка про реєстрацію місця проживання дітям до 16 років та громадянам, які мають паспорт громадянина України у формі картки, за формами згідно з додатками 13 або 14 відповідно, надається в день звернення особи або її представника чи в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, посадової особи виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку, органів державної реєстрації актів цивільного стану або даних від органу соціального захисту населення. 
'''Довідка про реєстрацію місця проживання особи''' за формою, встановленою додатком 13 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF#Text Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207], видається як результат надання послуги з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 16 років та/або громадянина, який має паспорт громадянина України у формі картки.
У той же час така довідка може бути надання особі за її вимогою (ст. 3 Закону про свободу пересування). 
Строк видачі довідки не повинен перевищувати '''30 календарних днів'''. 
Строк дії довідки та її кількість, що може бути надана одній особі, законодавством не встановлено.
'''Послуга з видачі довідки про реєстрацію місця проживання особи надається безкоштовно! '''
'''Для отримання довідки про реєстрацію місця проживання (Форма 13) /перебування (Форма 14) особа або її представник '''крім заяви''' подає:'''
* документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні (крім довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи);
* свідоцтво про смерть особи-спадкодавця у випадку відкриття спадщини;
* документ, до якого внесені відомості про дату та адресу реєстрації місця проживання/перебування особи (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, довідка про звернення за захистом в Україні, будинкова книга (для осіб із приватного сектору) або копія картки реєстрації особи із ЖЕКу (для осіб, що проживають у квартирах); 
'''У разі звернення законного представника особи додатково подаються:'''
* документ, що посвідчує особу законного представника;
* документ, що підтверджує повноваження законного представника. 
'''У разі звернення іншої, окрім законного представника, особи (представника) додатково подаються:'''
* документ, що посвідчує особу представника;
* документ, що підтверджує повноваження представника;
* письмова згода особи, щодо якої запитується інформація 
=== Підстави для відмови у видачі довідки про реєстрацію місця проживання особи: ===
* особа не подала документів або інформації, необхідних для реєстрації місця проживання;
* подані документи є недійсними або у них міститься недостовірна інформація;
* для реєстрації звернулась особа, яка не досягла 14-річного віку. 
Рішення про відмову в реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію місця проживання підстав відмови. Заява повертається особі або її представнику разом з '''листом-відповіддю.'''
== Повноваження органів реєстрації та державних органів у сфері реєстрації фізичних осіб ==
'''''Орган реєстрації здійснює:'''''
* формування та ведення Реєстру територіальних громад;
* реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
* передачу інформації та/або внесення у встановленому законом порядку відомостей про реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування до Єдиного державного демографічного реєстру. 
'''''Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, здійснює:'''''
* узагальнення практики застосування нормативно-правових актів з питань реєстрації місця проживання, виявлення проблемних питань у сфері реєстрації місця проживання та розроблення шляхів їх вирішення;
* розроблення проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері реєстрації місця проживання;
* встановлення у межах своїх повноважень вимог до програмного забезпечення реєстрів територіальних громад та стандарти обміну даними між такими реєстрами.
'''''Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб:'''''
* контролює дотримання органами реєстрації законодавства з питань реєстрації місця проживання;
* надає методологічну та технічну допомогу у забезпеченні взаємодії між реєстрами територіальних громад;
* вносить пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб та бере участь у розробленні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері реєстрації фізичних осіб.
=== Реєстр територіальної громади ===
Орган реєстрації для потреб реєстрації місця проживання відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF цього Закону] формує та веде реєстр територіальної громади. Орган реєстрації є розпорядником відповідного реєстру територіальної громади. 
Органи реєстрації здійснюють обмін відомостями між реєстрами різних територіальних громад для реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання особи у разі її вибуття з однієї адміністративно-територіальної одиниці та прибуття до іншої адміністративно-територіальної одиниці в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
Вимоги до збирання, зберігання, обробки, використання і захисту інформації у реєстрах територіальних громад визначаються законом.

'''''До реєстру територіальної громади вносяться дані про особу:'''''
# прізвище, власне ім’я (усі власні імена), по батькові;
# дата та місце народження;
# місце проживання;
# відомості про громадянство;
# унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (якщо така інформація внесена до паспорта громадянина України);
# дата реєстрації місця проживання;
# прізвище, ім’я та по батькові представника, якщо він діє від імені особи, та відомості про документ, що посвідчує повноваження представника;
# інформація про попереднє місце проживання;
# дата зняття з реєстрації місця проживання (після вибуття особи);
# найменування органу реєстрації, прізвище, ім’я, по батькові та посада особи, яка вносила записи до реєстру.
== Адміністративна відповідальність за порушення процедури реєстрації проживання ==
Якщо під час подачі документів буде встановлено, що особа прострочила терміни для реєстрації нового місця проживання, працівник органу реєстрації складає на неї адміністративний протокол за вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до нового порядку, особі, яка порушила термін реєстрації вперше, загрожує тільки попередження. 
'''Якщо ж таке правопорушення повториться при наступній зміні місця проживання протягом року – тоді вже накладається штраф.''' Розмір штрафу встановлено від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – від 17 до 51 гривні. Раніше в такому випадку, одразу без попередження, накладався штраф у такому ж розмірі. 
До того ж, протоколи про адміністративні правопорушення повинні складати уповноважені органи місцевого самоврядування, а безпосередньо притягати до адміністративної відповідальності мають виконкоми місцевих рад.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84005908?fbclid=IwAR3F0c-bB4BmGyZTQ95m_BNmijtEqqIui0QXOUwhjHR34QERPhp__Zoxt0c Постанова Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 02 вересня 2019 року у справі № 731/34/17-ц] (наявність у позивача іншого приватизованого приміщення є підставою для відмови у задоволенні позову про визнання права проживання та реєстрації без згоди власників).
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Порядок гарантійного ремонту (гарантійної заміни) побутових товарів

2022-03-31T09:06:23Z

Maryna.zalizko:

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конститція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/172-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.94 р. №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/506-2002-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. № 506 «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів» із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 р. № 1022]
== Визначення основних термінів ==
'''Побутові товари'''- товари для облаштування побуту.

'''Технічно складні побутові товари''' - непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний термін.

'''Гарантійний строк''' - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.

'''Гарантійний термін експлуатації''' - термін, протягом якого гарантується використання товару, в тому числі комплектуючих виробів та складових частин, за призначенням за умови дотримання споживачем правил користування і протягом якого виробник виконує гарантійні зобов'язання.

'''Недолік''' - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

'''Істотний недолік''' - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:
# він взагалі не може бути усунутий;
# його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
# він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

== Порядок вирішення питання ==
'''Законодавством України передбачено проведення гарантійного ремонту (гарантійної заміни) побутового товару у випадках, коли протягом встановленого гарантійного строку придбані побутові товари виходять з ладу, або проявляється будь-яка невідповідність побутового товару вимогам нормативно-правових актів чи нормативно-правових документів, умовам договорів та проявляються недоліки, які взагалі роблять неможливим чи недопустимим використання товару за призначенням. Питання можна вирішити в добровільному, позасудовому та судовому порядках.'''
== Підстави гарантійного ремонту (гарантійної заміни) побутових товарів ==
Відповідно до ч.1 ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «По захист прав споживачів»], у разі виявлення '''протягом встановленого гарантійного строку''' '''недоліків''' споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, '''має право вимагати пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, відшкодування витрат на усунення недоліків товару.''' 
У разі виявлення '''протягом встановленого гарантійного строку''' істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право '''за своїм вибором''' вимагати від продавця або виробника:

* розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
* заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника).
Перелік товарів, з яких утворюється '''обмінний фонд''' наведено у Додатку N 2 до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/172-94-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.94 р. №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів»].

== Добровільний порядок ==
Згідно із ч.3 ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»], вимоги споживача '''пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача'''. 
Споживач має право пред’явити '''одну з вимог''', передбаченою ч. 1 ст.8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»], а '''в разі її невиконання заявити іншу вимогу''', передбаченою цією статтею. Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також '''створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору (сервісні центри)'''. 
'''Повідомити про виявлення недоліків або істотних недоліків товару можливо усно, або за допомогою листа-претензії або листа вимоги.''' Продавець, виробник підприємство, що задовольняє вимоги споживача, '''зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги'''. 

'''Доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад п'ять кілограмів продавцю, виробнику (підприємству, що задовольняє вимоги споживача, встановлені ч.5 ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»]) та їх повернення споживачеві здійснюються за рахунок продавця, виробника (підприємства, що задовольняє вимоги споживача).'''
=== Строк задоволення вимог щодо гарантійної заміни побутових товарів. Перерахунок вартості товару внаслідок заміни. ===
'''За наявності товару''' вимога споживача про його заміну підлягає '''негайному задоволенню''', а в разі виникнення потреби в перевірці якості - '''протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін'''. 
У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у '''двомісячний строк''' з моменту подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій вибір пред'явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функції) '''інші вимоги''', передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»]. 

Під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, '''ціна на який змінилася''', перерахунок вартості не провадиться. Під час заміни товару з недоліками ''на такий же товар іншої марки (''моделі, артикулу, модифікації) належної якості '''перерахунок вартості товару з недоліками у разі підвищення ціни провадиться виходячи з його вартості на час обміну''', а '''в разі зниження ціни - виходячи з вартості на час купівлі'''. При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості '''на час пред'явлення відповідної вимоги''', а в разі зниження ціни - виходячи з '''вартості товару на час купівлі'''. '''Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.'''
=== Строк задоволення вимог щодо гарантійного ремонту побутових товарів. Неустойка. Обчислення гарантійного терміну після проведення ремонту товару ===
'''При пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк'''. 
'''На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі'''. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані створювати (мати) '''обмінний фонд товарів'''. Перелік товарів, з яких утворюється обмінний фонд наведено у Додатку N 2 до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/172-94-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.94 р. №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів»]. 

'''За кожний день затримки виконання вимоги''' про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та '''за кожний день затримки усунення недоліків''' понад установлений строк (чотирнадцять днів) '''споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару''' 
При усунення недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину '''обчислюється починаючи від дня видачі споживачеві товару після ремонту'''.
=== Особливості розгляду вимог споживача. Підстави для відмови у задоволенні вимог ===
'''Вимоги споживача розглядаються після пред'явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.''' 

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/506-2002-%D0%BF Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів] '''на гарантійне обслуговування приймається товар за наявності експлуатаційних документів, пломб виробника або виконавця на товарі''', якщо це передбачено експлуатаційним документом, відсутності пошкоджень товару, які могли викликати несправність, за умови дотримання вимог експлуатаційного документа щодо правил зберігання, введення в експлуатацію та використання товару за призначенням. 

'''Вимоги споживача не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.'''
'''Проведення експертизи щодо визначення причини втрати якості товару''' відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/506-2002-%D0%BF Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів] у разі виникнення потреби у '''визначенні причини втрати якості товару''', гарантійний термін якого не вичерпався, продавець зобов'язаний у '''триденний термін з дня одержання письмової заяви''' від споживача '''відправити такий товар на експертизу'''. 
Споживачеві видається '''акт приймання товару на експертизу за формою N 6 -гарант (додаток 7)'''. 
'''Експертиза проводиться за рахунок продавця'''. Якщо в результаті експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі товару споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування, дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. '''Споживач, продавець (виконавець) має право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.'''

== Позасудовий порядок вирішення питання ==
Згідно із ст.42 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] '''держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.''' 

Відповідно до п.6 ч.1 статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»], споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, '''для задоволення своїх особистих потреб мають право на звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав'''. Таким органом може бути інспекція з питань захисту прав споживачів. 
Так, згідно п.1 ч.1 ст. 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»], центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, '''здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів''', забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема '''давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів'''.

== Судовий порядок вирішення питання ==
Згідно зі статті 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»], захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
=== Куди подавати позовну заяву ===
Відповідно до статті 27 [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч.5 статті 28 [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

=== Сплата судового збору ===
Відповідно до ч. 3 ст. 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»] споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок

2021-01-27T14:09:16Z

Maryna.zalizko: /* Розмір допомоги */

== Нормативно правова база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]

==Суб’єкти отримання допомоги ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF пункту 3 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751] право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами (далі- Допомога) '''мають всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування''', а саме:
* жінки із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;
* жінки, звільнені у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
* жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
* непрацюючі жінки;
* аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти;
* жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не беруть участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

==Умови надання і тривалість виплати допомоги ==
Допомога, якщо звернення за нею надійшло '''не пізніше шести місяців''' з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить '''70 календарних днів''' до пологів і '''56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів''' після пологів. 
Жінкам, віднесеним до '''1-4 категорій осіб''', які постраждали внаслідок '''Чорнобильської катастрофи''', допомога виплачується за '''180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 –після пологів)'''. 
Особам, які '''усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження''', допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки.
Допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

==Розмір допомоги ==
Згідно [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 9 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] допомога надається у розмірі '''100 відсотків середньомісячного доходу''' (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але '''не менше 25 відсотків''' від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи (прожитковий мінімум з 1 січня 2021 року складає - 2189, 00 гривень) із розрахунку на місяць.

==Куди звернутися ==
Жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів
служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби '''допомога призначається та виплачується за місцем основної служби'''. 
Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти і непрацюючим жінкам '''допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання'''.

==Перелік документів для оформлення допомоги по вагітності та пологах ==
'''Підставою для призначення допомоги є:'''
* заява матері, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
* листок непрацездатності – видається жіночою консультацією, в якій вагітна стоїть на обліку;
* довідка з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;
* довідка з центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
* довідка з банку про відкриття рахунку для отримання соціальних виплат;
* довідка з органу соціального захисту населення про те, що допомога за місцем реєстрації не призначалася (якщо подається заява за місцем фактичного проживання);
* паспорт;
* картка платника податків;
* трудова книжка;
* рішення про усиновлення чи встановлення опіки для осіб, які усиновили чи взяли під опіку дитину.

== Оскарження в судовому порядку ==
Рішення про призначення або відмову в наданні допомоги може бути оскаржене '''в порядку адміністративного судочинства'''.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок

2020-12-24T09:40:23Z

Maryna.zalizko:

== Нормативно правова база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]

==Суб’єкти отримання допомоги ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми»] право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами (далі- Допомога) '''мають всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування''', а саме:
* жінки із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;
* жінки, звільнені у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
* жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
* непрацюючі жінки;
* аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти;
* жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

==Умови надання і тривалість виплати допомоги ==
Допомога, якщо звернення за нею надійшло '''не пізніше шести місяців''' з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить '''70 календарних днів''' до пологів і '''56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів''' після пологів. 
Жінкам, віднесеним до '''1-4 категорій осіб''', які постраждали внаслідок '''Чорнобильської катастрофи''', допомога виплачується за '''180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 –після пологів)'''. 
Особам, які '''усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження''', допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки.
Допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

==Розмір допомоги ==
Згідно [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 9 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] допомога надається у розмірі '''100 відсотків середньомісячного доходу''' (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але '''не менше 25 відсотків''' від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи (прожитковий мінімум з 1 грудня 2020 року складає - 2189, 00 гривень) із розрахунку на місяць.

==Куди звернутися ==
Жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів
служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби '''допомога призначається та виплачується за місцем основної служби'''. 
Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти і непрацюючим жінкам '''допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання'''.

==Перелік документів для оформлення допомоги по вагітності та пологах ==
'''Підставою для призначення допомоги є:'''
* заява матері, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
* листок непрацездатності – видається жіночою консультацією, в якій вагітна стоїть на обліку;
* довідка з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;
* довідка з центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
* Пенсійного фонду України про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем, перебуває (не перебуває) на обліку в органах Пенсійного фонду України та не бере участь на добровільних засадах у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;
* довідка з банку про відкриття рахунку для отримання соціальних виплат;
* довідка з органу соціального захисту населення про те, що допомога за місцем реєстрації не призначалася (якщо подається заява за місцем фактичного проживання);
* паспорт;
* картка платника податків;
* трудова книжка;
* рішення про усиновлення чи встановлення опіки для осіб, які усиновили чи взяли під опіку дитину.

== Оскарження в судовому порядку ==
Рішення про призначення або відмову в наданні допомоги може бути оскаржене '''в порядку адміністративного судочинства'''.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Права та обов'язки користувачів надр

2020-11-27T14:51:52Z

Maryna.zalizko:

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)

2020-09-30T13:01:11Z

Maryna.zalizko: /* Види прав користування чужими земельними ділянками та їх особливості */

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
== '''Загальні відомості''' ==
'''Емфітевзис''' — '''''це довгострокове, відчужуване і таке, що успадковується, право використання чужої земельної ділянки для сільськогосподарських потреб. Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарського виробництва (користувач).''''' 

Емфітевзис за своєю правовою суттю є видом речових прав на чуже майно, а саме – ''правом володіти та користуватися чужою землею для сільськогосподарських потреб''. Він вигідний і зручний тим, що коли власник землі не бажає втрачати право власності на землю, але й сам не має можливості обробляти її, то в такому разі він може передати її в довгострокове користування іншим особам на підставі речового права. 

'''Суперфіцій - це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі (глава 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). '''

== '''Підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою''' ==

=== для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ===
1. Встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

2. Може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування

3. Не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.<blockquote>Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і для земельних ділянок державної або комунальної власності не може перевищувати 50 років.</blockquote>

==== <big>для забудови</big> ====
1. Власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

2. Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачем у порядку спадкування.

3. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для забудови не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди, що розміщені на такій земельній ділянці), внесено до статутного фонду, передано у заставу.

4. Право може бути встановлено на визначений або на невизначений строк.<blockquote>Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови не може перевищувати 50 років.</blockquote>

== '''Права та обов'язки власника земельної ділянки''' ==

=== наданої у користування для сільськогосподарських потреб ===
1. Має право вимагати від землекористувача використання її за призначенням, встановленим у договорі.

2. Має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

3. Зобов'язаний не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав.

=== наданої для забудови ===
1. Має право на одержання плати за користування нею. Якщо на земельній ділянці збудовані промислові об'єкти, договором може бути передбачено право власника земельної ділянки на одержання частки від доходу землекористувача.

2. Має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем.<blockquote>Перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою.</blockquote>Підставою встановлення емфітевзису є договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір про емфітевзис).За цим договором власник земельної ділянки відплатно чи безвідплатно передає іншій особі право користування земельною ділянкою, зберігаючи щодо неї право власності. Договір про встановлення емфітевзису формально є консенсуальним, оскільки для виникнення емфітевтичного права не вимагається передачі земельної ділянки. Реалізувати це право можливо з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]). Отже, виникає ситуація, подібна до тієї, що має місце при переході права власності за договором: момент укладення договору і перехід речового права може не збігатися в часі (стаття 334 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). 

 
'''''Слід підкреслити, що відчужується не земля (емфітевт не має права розпоряджатися землею), а саме право користування землею. '''''

При продажу права користування землею користувач зобов’язаний своєчасно сповістити про це власника землі. Якщо продаж права користування буде здійснено без сповіщення про це власника земельної ділянки, останній має право вимагати через суд визнання продажу недійсним.
При відчуженні емфітевзису емфітевтом третім особам власник землі має право на визначену договором частину від ціни продажу (процент). Власнику землі належить переважне перед іншими право викупу права користування.
Він має право вимагати від емфітевта використання землі за призначенням, обумовленим у договорі.
Власнику належить також право на винагороду за використання землі. Розмір винагороди, її форма, умови, порядок та строки виплати визначаються договором. 

=== Суперфіцій ===
це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі (глава 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
Тобто власник земельної ділянки передає ділянку чи її частину в користування фізичній чи юридичній особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд чи будівель безплатно або за обумовлену плату.

Суперфіцій може бути встановлено законом, договором або заповітом на визначений або невизначений строк. 
Земельна ділянка, передана у суперфіцій, може бути використана лише для забудови (ст. 413 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). 
Власник землі переданої для забудови, має право на плату за користування нею. Якщо земля забудована промисловими об’єктами, договором може бути передбачене право власника землі на частині доходу землекористувача. 

== '''Права та обов’язки сторін''' ==
Користувач земельної ділянки зобов’язаний виплачувати її власнику обумовлену винагороду за користування нею, а також здійснювати інші платежі, пов’язані з користуванням землею, та справляти встановлені щодо неї повинності (стаття 415 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). 
Він зобов’язаний:
* використовувати землю відповідно до її цільового призначення,
* підвищувати її родючість,
* застосовувати природоохоронні технології виробництва,
* утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації. 
Підстави набуття і зміст права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови визначені також [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 статтею 102-1 Земельного кодексу України]

== '''Підстави припинення''' ==
'''Емфітевзис припиняється у разі''':
* поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;
* закінчення строку, на який було надано право користування;
* викупу земельної ділянки з метою суспільної необхідності; рішення суду. 

'''Суперфіцій може бути припинений:'''
* поєднанням в одній особі власника землі та землекористувача;
* закінченням строку договору, яким встановлено суперфіцій;
* судовим рішенням;
* невикористанням суперфіція протягом трьох років. 

'''''Перехід права власності на земельну ділянку до інших осіб не припиняє суперфіція.'''''

Водночас право власності на побудовані на чужій землі будівлі та споруди належить суперфіціарію. При переході права власності на нерухомі майно від суперфіціарія до інших осіб, останні набувають також права користування відповідною земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що й попередній власник нерухомого майна – колишній суперфіціарій. 

У разі припинення суперфіція право на нерухоме майно, що залишилося на земельній ділянці, визначається домовленістю між власником ділянки і власником нерухомого майна. За відсутності такої угоди наслідки припинення права користування ділянкою визначає суд.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника нерухомого майна його знесення та приведення ділянки до стану, в якому вона перебувала до встановлення суперфіція (частина перша статті 417 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). 

Коли знесення будівлі або споруди, що знаходиться на земельній ділянці, забороняється законом (житлові будинки, пам’ятки історії та культури тощо) або є нераціональним у зв’язку з явним перевищенням вартості будівлі чи споруди порівняно з вартістю відведеної під них землі, <big>суд може з урахуванням підстав припинення користування земельною ділянкою та за наявності відповідної вимоги сторін:</big>
* визнати право власника нерухомого майна на придбання права власності на земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно, або право власника землі на придбання нерухомого майна, що залишилось на земельній
* ділянці;
* визначити власнику нерухомого майна умови користування земельною ділянкою на новий строк. 
Емфітевзис і суперфіцій захищаються тими ж цивільно-правовими засобами, що і право власності. Вони можуть захищатися також від власника землі, на яку встановлено
емфітевзис і суперфіцій. 

<big>''Тепер, коли земля в Україні стала об’єктом цивільно-правових відносин, право користування чужою землею для сільськогосподарських потреб та право користування чужою землею для забудови набувають дуже важливого значення''.
</big>
== '''Зразки правочинів''' ==

[[Файл:Договір ПРО НАДАННЯ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПОТРЕБ (ЕМФІТЕВЗИС).docx|міні|ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПОТРЕБ (ЕМФІТЕВЗИС)]]

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Права та обов'язки користувачів надр

2020-08-03T07:17:51Z

Maryna.zalizko: /* Загальні положення (Поняття про надра, користувачі надр, види користування) */

== '''Нормативно – правова база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text Кодекс України про надра;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища]";
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"].

== '''Визначення термінів''' ==

=== Загальні положення ===
'''''Надра''''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

'''''Користувачі надр''''' - підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

'''''Позивачі''''' - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, - звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів та відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про надра.

== '''Права та обов’язки користувачів надр''' ==

=== Права: ===
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Кодексу України про надра користувачі надр мають право:
* здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції;
* розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу;
* здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;
* на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами;
* користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції.

=== Обов’язки: ===
Відповідно ч. 2 ст. 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов'язані:
* використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;
* забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;
* забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;
* приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;
* виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

== '''Плата за користування надрами''' ==
Користування надрами є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

2) рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

== '''Захист прав та порядок розгляду спорів з питань користування надрами''' ==
Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Спори з питань користування надрами розглядаються органом державного геологічного контролю, органом державного гірничого нагляду, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцевими радами або судом у порядку, встановленому законодавством України.

Місцеві ради вирішують спори з питань користування надрами, пов'язані з розробкою родовищ корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод.

Спори з питань користування надрами, які виникають з іншими державами, а також між іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами та власником надр, розглядаються відповідно до законодавства України.

Спори з питань користування надрами на умовах розподілу продукції вирішуються відповідно до умов, передбачених такими угодами, що укладаються відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції".

== '''Відповідальність за порушення законодавства про надра''' ==
Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у:

- самовільному користуванні надрами;

- порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр;

- вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;

- наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;

- пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;

- порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;

- невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

- знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;

- незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ;

- невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність й за інші порушення законодавства про надра.

Права та обов'язки користувачів надр

2020-07-31T13:33:48Z

Maryna.zalizko:

== '''Нормативно – правова база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text Кодекс України про надра;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища]";
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"].

== '''Визначення термінів''' ==

=== Загальні положення (Поняття про надра, користувачі надр, види користування) ===
'''''Надра''''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

'''''Користувачі надр''''' - підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

'''''Позивачі''''' - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, - звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів та відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про надра.

== '''Права та обов’язки користувачів надр''' ==

=== Права: ===
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Кодексу України про надра користувачі надр мають право:
* здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції;
* розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу;
* здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;
* на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами;
* користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції.

=== Обов’язки: ===
Відповідно ч. 2 ст. 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов'язані:
* використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;
* забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;
* забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;
* приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;
* виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

== '''Плата за користування надрами''' ==
Користування надрами є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

2) рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

== '''Захист прав та порядок розгляду спорів з питань користування надрами''' ==
Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Спори з питань користування надрами розглядаються органом державного геологічного контролю, органом державного гірничого нагляду, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцевими радами або судом у порядку, встановленому законодавством України.

Місцеві ради вирішують спори з питань користування надрами, пов'язані з розробкою родовищ корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод.

Спори з питань користування надрами, які виникають з іншими державами, а також між іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами та власником надр, розглядаються відповідно до законодавства України.

Спори з питань користування надрами на умовах розподілу продукції вирішуються відповідно до умов, передбачених такими угодами, що укладаються відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції".

== '''Відповідальність за порушення законодавства про надра''' ==
Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у:

- самовільному користуванні надрами;

- порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр;

- вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;

- наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;

- пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;

- порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;

- невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

- знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;

- незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ;

- невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність й за інші порушення законодавства про надра.

Права та обов'язки користувачів надр

2020-07-31T13:32:44Z

Maryna.zalizko:

== '''Нормативно – правова база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text Кодекс України про надра;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища]";
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"].

== '''Визначення термінів''' ==

=== Загальні положення (Поняття про надра, користувачі надр, види користування) ===
'''''Надра''''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

'''''Користувачі надр''''' - підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

'''''Позивачі''''' - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, - звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів та відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про надра.

== '''Права та обов’язки користувачів надр''' ==

=== Відповідно до ч. 1 ст. 24 Кодексу України про надра користувачі надр мають право: ===
* здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції;
* розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу;
* здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;
* на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами;
* користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції.

=== Відповідно ч. 2 ст. 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов'язані: ===
* використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;
* забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;
* забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;
* приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;
* виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

== '''Плата за користування надрами''' ==
Користування надрами є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

2) рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

== '''Захист прав та порядок розгляду спорів з питань користування надрами''' ==
Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Спори з питань користування надрами розглядаються органом державного геологічного контролю, органом державного гірничого нагляду, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцевими радами або судом у порядку, встановленому законодавством України.

Місцеві ради вирішують спори з питань користування надрами, пов'язані з розробкою родовищ корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод.

Спори з питань користування надрами, які виникають з іншими державами, а також між іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами та власником надр, розглядаються відповідно до законодавства України.

Спори з питань користування надрами на умовах розподілу продукції вирішуються відповідно до умов, передбачених такими угодами, що укладаються відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції".

== '''Відповідальність за порушення законодавства про надра''' ==
Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у:

- самовільному користуванні надрами;

- порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр;

- вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;

- наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;

- пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;

- порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;

- невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

- знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;

- незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ;

- невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність й за інші порушення законодавства про надра.

Права та обов'язки користувачів надр

2020-07-31T13:31:59Z

Maryna.zalizko:

== '''Нормативно – правова база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text Кодекс України про надра;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища]";
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"].

== '''Визначення термінів''' ==

=== Загальні положення (Поняття про надра, користувачі надр, види користування) ===
'''''Надра''''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

'''''Користувачі надр''''' - підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

'''''Позивачі''''' - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, - звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів та відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про надра.

== '''Права та обов’язки користувачів надр''' ==

=== '''Відповідо до ч. 1 ст. 24 Кодексу України про надра користувачі надр мають право:''' ===
* здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції;
* розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу;
* здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;
* на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами;
* користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції.

=== '''Відповідо ч. 2 ст. 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов'язані:''' ===
* використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;
* забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;
* забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;
* приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;
* виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

== '''Плата за користування надрами''' ==
Користування надрами є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

2) рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

== '''Захист прав та порядок розгляду спорів з питань користування надрами''' ==
Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Спори з питань користування надрами розглядаються органом державного геологічного контролю, органом державного гірничого нагляду, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцевими радами або судом у порядку, встановленому законодавством України.

Місцеві ради вирішують спори з питань користування надрами, пов'язані з розробкою родовищ корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод.

Спори з питань користування надрами, які виникають з іншими державами, а також між іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами та власником надр, розглядаються відповідно до законодавства України.

Спори з питань користування надрами на умовах розподілу продукції вирішуються відповідно до умов, передбачених такими угодами, що укладаються відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції".

== '''Відповідальність за порушення законодавства про надра''' ==
Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у:

- самовільному користуванні надрами;

- порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр;

- вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;

- наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;

- пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;

- порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;

- невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

- знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;

- незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ;

- невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність й за інші порушення законодавства про надра.

Права та обов'язки користувачів надр

2020-07-31T13:30:47Z

Maryna.zalizko:

== '''Нормативно – правова база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text Кодекс України про надра;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища]";
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"].

== '''Визначення термінів''' ==

=== Загальні положення (Поняття про надра, користувачі надр, види користування) ===
'''''Надра''''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

'''''Користувачі надр''''' - підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

'''''Позивачі''''' - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, - звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів та відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про надра.

== '''Права користувачів надр''' ==
'''Відповідо до ч. 1 ст. 24 Кодексу України про надра користувачі надр мають право:'''
* здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції;
* розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу;
* здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;
* на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами;
* користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції.

== '''Обов’язки користувачів надр''' ==
'''Відповідо ч. 2 ст. 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов'язані:'''
* використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;
* забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;
* забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;
* приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;
* виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

== '''Плата за користування надрами''' ==
Користування надрами є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

2) рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

== '''Захист прав та порядок розгляду спорів з питань користування надрами''' ==
Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Спори з питань користування надрами розглядаються органом державного геологічного контролю, органом державного гірничого нагляду, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцевими радами або судом у порядку, встановленому законодавством України.

Місцеві ради вирішують спори з питань користування надрами, пов'язані з розробкою родовищ корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод.

Спори з питань користування надрами, які виникають з іншими державами, а також між іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами та власником надр, розглядаються відповідно до законодавства України.

Спори з питань користування надрами на умовах розподілу продукції вирішуються відповідно до умов, передбачених такими угодами, що укладаються відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції".

== '''Відповідальність за порушення законодавства про надра''' ==
Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у:

- самовільному користуванні надрами;

- порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр;

- вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;

- наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;

- пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;

- порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;

- невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

- знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;

- незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ;

- невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність й за інші порушення законодавства про надра.

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок

2020-07-30T10:23:02Z

Maryna.zalizko: /* Розмір допомоги */

== Нормативно правова база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]

==Суб’єкти отримання допомоги ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми»] право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами (далі- Допомога) '''мають всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування''', а саме:
* жінки із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;
* жінки, звільнені у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
* жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
* непрацюючі жінки;
* аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти;
* жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

==Умови надання і тривалість виплати допомоги ==
Допомога, якщо звернення за нею надійшло '''не пізніше шести місяців''' з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить '''70 календарних днів''' до пологів і '''56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів''' після пологів. 
Жінкам, віднесеним до '''1-4 категорій осіб''', які постраждали внаслідок '''Чорнобильської катастрофи''', допомога виплачується за '''180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 –після пологів)'''. 
Особам, які '''усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження''', допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки.
Допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

==Розмір допомоги ==
Згідно [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 9 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] допомога надається у розмірі '''100 відсотків середньомісячного доходу''' (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але '''не менше 25 відсотків''' від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи (прожитковий мінімум з 1 липня 2020 року складає - 2118, 00 гривень) із розрахунку на місяць.

==Куди звернутися ==
Жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів
служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби '''допомога призначається та виплачується за місцем основної служби'''. 
Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти і непрацюючим жінкам '''допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання'''.

==Перелік документів для оформлення допомоги по вагітності та пологах ==
'''Підставою для призначення допомоги є:'''
* заява матері, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
* листок непрацездатності – видається жіночою консультацією, в якій вагітна стоїть на обліку;
* довідка з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;
* довідка з центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
* Пенсійного фонду України про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем, перебуває (не перебуває) на обліку в органах Пенсійного фонду України та не бере участь на добровільних засадах у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;
* довідка з банку про відкриття рахунку для отримання соціальних виплат;
* довідка з органу соціального захисту населення про те, що допомога за місцем реєстрації не призначалася (якщо подається заява за місцем фактичного проживання);
* паспорт;
* картка платника податків;
* трудова книжка;
* рішення про усиновлення чи встановлення опіки для осіб, які усиновили чи взяли під опіку дитину.

== Оскарження в судовому порядку ==
Рішення про призначення або відмову в наданні допомоги може бути оскаржене '''в порядку адміністративного судочинства'''.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Права та обов'язки користувачів надр

2020-07-01T15:09:24Z

Maryna.zalizko:

Зміст

1. Нормативно – правова база

2. Визначення термінів

3. Права користувачів надр

4. Обов’язки користувачів надр

5. Порядок надання та строки користування надрами, припинення користування надрами

6. Плата за користування надрами

7. Захист прав та порядок розгляду спорів з питань користування надрами

8. Відповідальність за порушення законодавства про надра

'''1. Нормативно – правова база'''

Конституція України;

[[Кодекс України про надра|Кодекс України про надра;]]

Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища";

Законом України "Про угоди про розподіл продукції".

'''2. Визначення термінів'''

Загальні положення (Поняття про надра, користувачі надр, види користування)

'''''Надра''''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Користувачі надр - підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Позивачі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, - звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів та відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про надра.

'''3. Права користувачів надр'''

Користувачі надр мають право:

1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції;

2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу;

3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;

4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами;

5) користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції.

'''4. Обов’язки користувачів надр'''

Користувачі надр зобов'язані:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

'''5. Порядок надання та строки користування надрами, припинення користування надрами'''

Порядок надання дозволу на користування надрами визначений постановою КМУ № 1540 від 02.10.2003 р.

'''6. Плата за користування надрами'''

Користування надрами є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

2) рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

'''7. Захист прав та порядок розгляду спорів з питань користування надрами'''

Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Спори з питань користування надрами розглядаються органом державного геологічного контролю, органом державного гірничого нагляду, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцевими радами або судом у порядку, встановленому законодавством України.

Місцеві ради вирішують спори з питань користування надрами, пов'язані з розробкою родовищ корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод.

Спори з питань користування надрами, які виникають з іншими державами, а також між іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами та власником надр, розглядаються відповідно до законодавства України.

Спори з питань користування надрами на умовах розподілу продукції вирішуються відповідно до умов, передбачених такими угодами, що укладаються відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції".

'''8. Відповідальність за порушення законодавства про надра'''

Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у:

- самовільному користуванні надрами;

- порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр;

- вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;

- наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;

- пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;

- порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;

- невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

- знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;

- незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ;

- невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність й за інші порушення законодавства про надра.

Права та обов'язки користувачів надр

2020-06-30T17:01:27Z

Maryna.zalizko: Створити порожню сторінку

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок

2020-02-05T13:30:18Z

Maryna.zalizko: Прожитковий мінімум

== Нормативно правова база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]

==Суб’єкти отримання допомоги ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми»] право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами (далі- Допомога) '''мають всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування''', а саме:
* жінки із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;
* жінки, звільнені у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
* жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
* непрацюючі жінки;
* аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти;
* жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

==Умови надання і тривалість виплати допомоги ==
Допомога, якщо звернення за нею надійшло '''не пізніше шести місяців''' з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить '''70 календарних днів''' до пологів і '''56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів''' після пологів. 
Жінкам, віднесеним до '''1-4 категорій осіб''', які постраждали внаслідок '''Чорнобильської катастрофи''', допомога виплачується за '''180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 –після пологів)'''. 
Особам, які '''усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження''', допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки. 
Допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

==Розмір допомоги ==
Згідно [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 9 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] допомога надається у розмірі '''100 відсотків середньомісячного доходу''' (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але '''не менше 25 відсотків''' від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи (прожитковий мінімум з 1 січня 2020 року складає - 2027, 00 гривень) із розрахунку на місяць.

==Куди звернутися ==
Жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів
служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби '''допомога призначається та виплачується за місцем основної служби'''. 
Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти і непрацюючим жінкам '''допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання'''.

==Перелік документів для оформлення допомоги по вагітності та пологах ==
'''Підставою для призначення допомоги є:'''
* заява матері, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
* листок непрацездатності – видається жіночою консультацією, в якій вагітна стоїть на обліку;
* довідка з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;
* довідка з центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
* Пенсійного фонду України про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем, перебуває (не перебуває) на обліку в органах Пенсійного фонду України та не бере участь на добровільних засадах у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;
* довідка з банку про відкриття рахунку для отримання соціальних виплат;
* довідка з органу соціального захисту населення про те, що допомога за місцем реєстрації не призначалася (якщо подається заява за місцем фактичного проживання);
* паспорт;
* картка платника податків;
* трудова книжка;
* рішення про усиновлення чи встановлення опіки для осіб, які усиновили чи взяли під опіку дитину.

== Оскарження в судовому порядку ==
Рішення про призначення або відмову в наданні допомоги може бути оскаржене '''в порядку адміністративного судочинства'''.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Визначення місця проживання дитини

2019-09-19T13:10:24Z

Maryna.zalizko:

Відповідальність за несплату аліментів

2019-09-19T13:07:20Z

Maryna.zalizko:

== Нормативна база ==
* [http://Конституція%20України Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України «Про звернення громадян»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2234-19/paran6#n6 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ЗУ "Про судовий збір"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/789-12 Постанова Верховної Ради Української РСР "Про ратифікацію Конвенції про права дитини"] 
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», №2475-VIII від 03.07.2018 р.]
== Правові підстави відповідальності за несплату аліментів ==

Частинами 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/789-12 Постановою Верховної Ради Української РСР № 789-XII від 27 лютого 1991 року] та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. 

Статтею 51 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] проголошено, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття закріплений також і в ст.180 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного Кодексу України]. Крім того, статтею 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закону України «Про охорону дитинства»] визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. 

Як говорить практика, деякі батьки виконують цей обов’язок добровільно, інші, на жаль, примусово. Так, в більшості випадків один з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина вимушені звертатись до суду за примусовим стягненням аліментів. 
Згідно положень частини 3 статті 181 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. 

Відповідно до статті 179 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Тобто той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. 

З урахуванням останніх змін, мінімальний розмір аліментів збільшено. Відтепер суд не може визначити на дитину розмір аліментів менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (раніше було 30%). 

Зокрема в статті 183 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] зазначається, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. 

Відповідно до статті 184 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», передбачає посилення відповідальності за несплату аліментів і збільшення терміну звернення та періоду, за який можуть бути стягнуті аліменти. 

== Види відповідальності ==
* Цивільна відповідальність: неустойка за несплату аліментів (стаття 196 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] (далі - СКУ)).
* Адміністративна відповідальність: суспільно корисні роботи, обмеження у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання (ст.ст. 183-1, 31-1, глава 31-А [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], ст. 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]).
* Кримінальна відповідальність: покарання у вигляді громадських робіт на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин, арешт на строк до трьох місяців або обмеження волі на строк до двох років (стаття 164 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - ККУ). 

== Цивільна відповідальність ==
Для виникнення підстави для пред’явлення позову про стягнення пені, повинен бути присутнім '''фактор наявності вини з боку платника'''. Тобто, якщо заборгованість виникла з незалежних від останнього обставин (хвороба, помилка бухгалтера, фактична неможливість здійснювати виплати з інших поважних причин), пеню на неї нараховувати не можна. Якщо ж вина платника наявна, можна сміливо робити розрахунок неустойки за аліментами і '''подавати позов про її стягнення'''. При цьому для суду не має значення форма вини платника (умисел чи необережність). 

Положення '''ст. 196 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]''' поширюються тільки на ті випадки, коли стягнення аліментів проводиться на підставі '''відповідного рішення суду'''.
Звертаємо вашу увагу на те, що у випадку, коли утримання надається на підставі договору про сплату аліментів і в ньому прямо не передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання покладених на сторони зобов’язань, тобто надання утримання, '''неустойка не може бути стягнута'''. 

'''Згідно ч. 1 ст. 196 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ], на аліментну заборгованість нараховується пеня, розмір якої становить 1% від суми не сплачених коштів за кожний день прострочення.'''
=== Куди звернутися ===
Для притягнення платника аліментів до цивільної відповідальності необхідно звернутися '''до суду з [https://docs.google.com/document/d/1hl83gZQoJSrDc8bEeY14ICYg8j8bzqt7U9zaetg5AvU/edit?usp=sharing позовною заявою].'''

=== Вартість ===
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів чи їх індексацію (п. 3 ч. 1 ст. 5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ЗУ "Про судовий збір"]) 

=== Перелік необхідних документів ===
Вимоги до позовної заяви регламентовані статтями 175-177 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]. 

'''Слід зазначити, що не існує вичерпного переліку документів, яких було б достатньо для аргументації позовних вимог. Розглянемо можливий перелік документів:'''
* копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
* копія свідоцтва про народження дитини(дітей);
* копія рішення суду про стягнення аліментів;
* копія розрахунку заборгованості.
'''Даний перелік документів може бути збільшений, з огляду на різноманітність життєвої ситуації.'''
=== Строки розгляду питання ===
Цивільна справа в порядку позовного провадження розглядається судом протягом строку, який становить '''не більше 120 днів з дня відкриття провадження справі за винятком випадків, предбачених законодавством'''. 
=== Приклади судових рішень про притягнення до цивільної відповідальності за несплату аліментів ===
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71151047 Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2017 року по справі № 181/1104/17] 
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71189885 Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20.12.2017 року по справі № 754/7045/17] 
== Адміністративна відповідальність ==
=== Підстави для притягнення до адміністративної відповідальності ===
6 лютого 2018 року набрав чинності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2234-19/paran6#n6 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 7 грудня 2017 року № 2234-VIII]. 
=== Обмеження боржника ===
ст. 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], якою передбачено, що за наявності '''заборгованості''' зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів '''за шість місяців''', '''виконавець виносить''' вмотивовані '''постанови''': 

# про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. 

Але є і певні винятки. Тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами не може бути застосовано у випадку: 

# встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
# використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю І, ІІ групи, визнаної в установленому порядку або дитини з інвалідністю;
# проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції;
# розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом. 

Також, згідно чинного зоконодавства, встановлюється можливість того з батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина з інвалідністю чи тяжко хвора дитина, самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою її лікування, навчання, а також відпочинку за наявності заборгованості другого з батьків зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці. При цьому згода другого з батьків не вимагатиметься, якщо дитина виїжджатиме на термін до одного місяця.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за '''''три місяці''''', виконавець роз’яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів. 
''За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів вводиться нарахування штрафів: ''
* за рік - 20% від суми несплачених аліментів, 
* за два роки - 30% від суми несплачених аліментів, 
* за три роки - 50% від суми несплачених аліментів. 
У подальшому постанова про накладення штрафу у вищезазначених розмірах, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік. Суми вищезазначених штрафів стягуються з боржника і перераховуються стягувачу.
Закон передбачає автоматизований арешт коштів боржника за виконавчим провадженням про стягнення аліментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком. 
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» автоматизована система виконавчого провадження забезпечує автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком України. 
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за '''''чотири місяці''''', державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
# Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, вищезазначені постанови, виносяться державним виконавцем за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за '''''три місяці'''''.

=== Суспільно корисні роботи ===
За наявності ''заборгованості'' зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів '''за шість місяців, державний виконавець складає протокол''' про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] '''та надсилає його для розгляду до суду''' за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби. 
З метою захисту хворих дітей відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»] зменшується сукупний розмір заборгованості за несплату аліментів до '''''трьох місяців''''' для призначення суспільно корисних робіт. 
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за '''''шість місяців''''' з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, орган державної виконавчої служби на вимогу стягувача протягом '''''десяти днів''''' видає довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання. Така довідка дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. 

У разі вчинення повторного протягом року '''''адміністративного правопорушення''''', пов'язаного з несплатою аліментів, передбачається застосування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на термін від '''''240 до 360 годин'''''.
Щодо осіб, які ухиляються від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, встановлюється адміністративна відповідальність і передбачається покарання у вигляді адміністративного арешту строком '''''до 10 діб''''', що передбачено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4127 '''''ст. 183-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення'''''].

=== Куди звернутися ===

Для притягнення неплатника аліментів до адміністративної відповідальності необхідно звернутися до органу державного виконавчої служби, в якому перебуває на виконанні виконавче провадження про стягнення аліментів. 

== Кримінальна відповідальність ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 Статтею '''''164 Кримінального кодексу України'''''] (далі – КК України) встановлено кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні. 
Згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2772 '''''ч. 1 ст. 389-2 КК України'''''] злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт карається позбавленням волі на строк до двох років. 
Також відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2772 ст. 382 КК України] передбачено відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. 

=== Підстави для притягнення до кримінальної відповідальності ===
* наявність факту звернення одержувача аліментів до суду з позовом про стягнення аліментів, за результатами розгляду якого має бути винесене судове рішення;
* наявність заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів;
* злісний характер ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, що може виражатись у будь-яких діяннях боржника, які спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця).

=== Куди звернутися ===
Для початку кримінального провадження необхідно подати відповідну заяву про вчинений злочин до чергової частини органу внутрішніх справ(поліції), яка має відповідати нормам [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»]. Зокрема в ній мають бути вказані такі відомості:
* найменування органу/ПІБ посадової особи, якій подається заява;
* ПІБ громадянина, що подає заяву;
* його місце проживання;
* роз’яснення суті питання, з яким звертається громадянин, його аргументація;
* наявність доказів, свідків;
прохання про внесення відомостей до ЄРДР до початок досудового розслідування;
* дата і підпис. 

[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок

2019-09-19T13:05:20Z

Maryna.zalizko:

== Нормативно правова база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]

==Суб’єкти отримання допомоги ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми»] право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами (далі- Допомога) '''мають всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування''', а саме:
* жінки із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;
* жінки, звільнені у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
* жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
* непрацюючі жінки;
* аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти;
* жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

==Умови надання і тривалість виплати допомоги ==
Допомога, якщо звернення за нею надійшло '''не пізніше шести місяців''' з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить '''70 календарних днів''' до пологів і '''56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів''' після пологів. 
Жінкам, віднесеним до '''1-4 категорій осіб''', які постраждали внаслідок '''Чорнобильської катастрофи''', допомога виплачується за '''180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 –після пологів)'''. 
Особам, які '''усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження''', допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки. 
Допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

==Розмір допомоги ==
Згідно [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 9 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] допомога надається у розмірі '''100 відсотків середньомісячного доходу''' (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але '''не менше 25 відсотків''' від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

==Куди звернутися ==
Жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів
служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби '''допомога призначається та виплачується за місцем основної служби'''. 
Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти і непрацюючим жінкам '''допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання'''.

==Перелік документів для оформлення допомоги по вагітності та пологах ==
'''Підставою для призначення допомоги є:'''
* заява матері, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
* листок непрацездатності – видається жіночою консультацією, в якій вагітна стоїть на обліку;
* довідка з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;
* довідка з центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
* Пенсійного фонду України про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем, перебуває (не перебуває) на обліку в органах Пенсійного фонду України та не бере участь на добровільних засадах у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;
* довідка з банку про відкриття рахунку для отримання соціальних виплат;
* довідка з органу соціального захисту населення про те, що допомога за місцем реєстрації не призначалася (якщо подається заява за місцем фактичного проживання);
* паспорт;
* картка платника податків;
* трудова книжка;
* рішення про усиновлення чи встановлення опіки для осіб, які усиновили чи взяли під опіку дитину.

== Оскарження в судовому порядку ==
Рішення про призначення або відмову в наданні допомоги може бути оскаржене '''в порядку адміністративного судочинства'''.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок

2018-11-08T15:56:55Z

Maryna.zalizko:

== Нормативно правова база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2246-19 Закон України «Про державний бюджет 2018 року»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова КМУ від 27.12.01 № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]

==Суб’єкти отримання допомоги ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF постанови КМУ від 27.12.01 № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми»]право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами (далі- Допомоги) '''мають всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування''', а саме:
# жінки із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;
# жінки, звільнені у зв’язку з ліквідацією підприємства;
# жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
# непрацюючі жінки;
# аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчальних закладів І-IV рівня акредитації та професійно-технічних закладів;
# жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

==Умови надання і тривалість виплати допомоги ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови КМУ від 27.12.01 № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми] підставою для призначення жінкам Допомоги є видана в установленому порядку довідка лікувального закладу встановленого зразка та довідка:
# з основного місця роботи (служби, навчання);
# ліквідаційної комісії для жінок, звільнених з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації;
# державної служби зайнятості для жінок, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні;
# Пенсійного фонду України про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем, перебуває (не перебуває) на обліку в органах Пенсійного фонду України та не бере участь на добровільних засадах у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
 
Особам, які '''усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження''', Допомога надається на підставі рішення про усиновлення або встановлення опіки за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки. 

Допомога, якщо звернення за нею надійшло '''не пізніше шести місяців''' з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить '''70 календарних днів''' до пологів і '''56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів''' після пологів. 
Жінкам, віднесеним до '''1-4 категорій осіб''', які постраждали внаслідок '''Чорнобильської катастрофи''', допомога по вагітності та пологах виплачується за '''180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 –після пологів)'''. Зазначена допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. 

'''За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три річного віку.'''

==Розмір допомоги ==
Покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів '''Державного бюджету України''' у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Розмір Допомоги встановляється відповідним Законом про державний бюджет.Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2246-19 Закону України «Про державний бюджет 2018 року»] Допомога надається у розмірі '''100 відсотків середньо місячного доходу''' (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але '''не менше 25 відсотків''' від від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць: з 01.01.18 – 440,5 грн., з 01.07.18 – 465,25 грн., з 01.12.18 – 480,25 грн.

==Куди звернутися ==

Вагітні повинні звернутися в '''Управління соціального захисту населення (УСЗН) за місцем свого проживання'''.
Під місцем проживання, зазвичай, слід розуміти місце реєстрації (прописки). Але '''отримати допомогу можна і за місцем фактичного проживання'''. Не рідкість ситуація, коли жінка прописана в одному місці, а фактично проживає – в іншому.Для отримання допомоги в такому випадку необхідно '''надати довідку про те, що допомога за місцем реєстрації не призначалась і не булла отримана заявником.'''
==Перелік документів для оформлення допомоги по вагітності та пологах ==

'''Підставою для призначення допомоги є:'''

* заява матері, форма заяви затверджена наказом Мінсоцполітики № 96
* листок непрацездатності– видається жіночою консультацією, в якій вагітна стоїть на обліку;
* довідка з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;
* довідка з державного центру зайнятості, яка свідчить про те, що жінка там зареєстрована і має статус безробітної;
* довідка з управління пенсійного фонду про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем, не бере участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
* довідка з банку, в якому відкрито рахунок для отримання соціальних виплат;
* довідка з УСЗН про те, що допомога по місцем реєстрації не призначалася (якщо подається заява за місцем фактичного проживання, що відрізняється від місця реєстрації вагітної/породіллі)
* паспорт
* ідентифікаційний код
* трудова книжка
==Строк звернення та розгляду заяви про призначення допомоги ==

За загальними правилами подати заяву і вищеперелічені документи слід '''не пізніше 6 місяців з дня закінчення відпустки''' по вагітності та пологах. Починається цей строк за '''70 днів до пологів і закінчується через 56 після (за загальним правилом)'''. Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж '''через 12 календарних місяців''' після народження дитини. Якщо жінка подала всі необхідні документи, УСЗН розглядає її заяву п'''ротягом 10 днів з дня її подання'''. За підсумком розгляду виноситься рішення про призначення або відмову в призначенні допомоги.
== Оскарження в судовому порядку ==

Рішення про призначення або відмову в наданні допомоги може бути оскаржене '''в порядку адміністративного судочинства'''.

== Оплата декретної відпустки незастрахованим ==

Після того як буде '''винесено рішення про призначення допомоги''', на розрахунковий рахунок, який вагітна/породілля відкриє у банку спеціально для отримання соціальних виплат, УСЗН одним платежем буде '''перерахована вся сума'''. При цьому '''оплачується весь термін декретної відпустки''' відповідно до виданого жіночою консультацією листка непрацездатності. '''Виплата допомоги може здійснюватися''' не через будь-який банк, а '''тільки через уповноважені''', які визначаються у встановленому законом порядку.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок

2018-11-08T15:56:01Z

Maryna.zalizko:

== Нормативно правова база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 Закон України «Про державний бюджет 2017 року»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова КМУ від 27.12.01 № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]

==Суб’єкти отримання допомоги ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF постанови КМУ від 27.12.01 № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми»]право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами (далі- Допомоги) '''мають всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування''', а саме:
# жінки із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;
# жінки, звільнені у зв’язку з ліквідацією підприємства;
# жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
# непрацюючі жінки;
# аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчальних закладів І-IV рівня акредитації та професійно-технічних закладів;
# жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

==Умови надання і тривалість виплати допомоги ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанови КМУ від 27.12.01 № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми] підставою для призначення жінкам Допомоги є видана в установленому порядку довідка лікувального закладу встановленого зразка та довідка:
# з основного місця роботи (служби, навчання);
# ліквідаційної комісії для жінок, звільнених з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації;
# державної служби зайнятості для жінок, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні;
# Пенсійного фонду України про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем, перебуває (не перебуває) на обліку в органах Пенсійного фонду України та не бере участь на добровільних засадах у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
 
Особам, які '''усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження''', Допомога надається на підставі рішення про усиновлення або встановлення опіки за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки. 

Допомога, якщо звернення за нею надійшло '''не пізніше шести місяців''' з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить '''70 календарних днів''' до пологів і '''56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів''' після пологів. 
Жінкам, віднесеним до '''1-4 категорій осіб''', які постраждали внаслідок '''Чорнобильської катастрофи''', допомога по вагітності та пологах виплачується за '''180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 –після пологів)'''. Зазначена допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. 

'''За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три річного віку.'''

==Розмір допомоги ==
Покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів '''Державного бюджету України''' у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Розмір Допомоги встановляється відповідним Законом про державний бюджет.Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2246-19 Закону України «Про державний бюджет 2018 року»] Допомога надається у розмірі '''100 відсотків середньо місячного доходу''' (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але '''не менше 25 відсотків''' від від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць: з 01.01.18 – 440,5 грн., з 01.07.18 – 465,25 грн., з 01.12.18 – 480,25 грн.

==Куди звернутися ==

Вагітні повинні звернутися в '''Управління соціального захисту населення (УСЗН) за місцем свого проживання'''.
Під місцем проживання, зазвичай, слід розуміти місце реєстрації (прописки). Але '''отримати допомогу можна і за місцем фактичного проживання'''. Не рідкість ситуація, коли жінка прописана в одному місці, а фактично проживає – в іншому.Для отримання допомоги в такому випадку необхідно '''надати довідку про те, що допомога за місцем реєстрації не призначалась і не булла отримана заявником.'''
==Перелік документів для оформлення допомоги по вагітності та пологах ==

'''Підставою для призначення допомоги є:'''

* заява матері, форма заяви затверджена наказом Мінсоцполітики № 96
* листок непрацездатності– видається жіночою консультацією, в якій вагітна стоїть на обліку;
* довідка з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;
* довідка з державного центру зайнятості, яка свідчить про те, що жінка там зареєстрована і має статус безробітної;
* довідка з управління пенсійного фонду про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем, не бере участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
* довідка з банку, в якому відкрито рахунок для отримання соціальних виплат;
* довідка з УСЗН про те, що допомога по місцем реєстрації не призначалася (якщо подається заява за місцем фактичного проживання, що відрізняється від місця реєстрації вагітної/породіллі)
* паспорт
* ідентифікаційний код
* трудова книжка
==Строк звернення та розгляду заяви про призначення допомоги ==

За загальними правилами подати заяву і вищеперелічені документи слід '''не пізніше 6 місяців з дня закінчення відпустки''' по вагітності та пологах. Починається цей строк за '''70 днів до пологів і закінчується через 56 після (за загальним правилом)'''. Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж '''через 12 календарних місяців''' після народження дитини. Якщо жінка подала всі необхідні документи, УСЗН розглядає її заяву п'''ротягом 10 днів з дня її подання'''. За підсумком розгляду виноситься рішення про призначення або відмову в призначенні допомоги.
== Оскарження в судовому порядку ==

Рішення про призначення або відмову в наданні допомоги може бути оскаржене '''в порядку адміністративного судочинства'''.

== Оплата декретної відпустки незастрахованим ==

Після того як буде '''винесено рішення про призначення допомоги''', на розрахунковий рахунок, який вагітна/породілля відкриє у банку спеціально для отримання соціальних виплат, УСЗН одним платежем буде '''перерахована вся сума'''. При цьому '''оплачується весь термін декретної відпустки''' відповідно до виданого жіночою консультацією листка непрацездатності. '''Виплата допомоги може здійснюватися''' не через будь-який банк, а '''тільки через уповноважені''', які визначаються у встановленому законом порядку.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]