WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Права пасажирів повітряних суден

2021-06-30T18:17:31Z

Maryna.yanynovych: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#Text ПОВІТРЯНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ] * [https://zakon.rad...

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#Text ПОВІТРЯНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19#Text Наказ Державної авіаційної служби від 26.11.2018 № 1239]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України " Про звернення громадян2]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text ЗУ "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_912#Text Регламент (ЄС) N 261/2004 Європейського Парламенту та Ради "Щодо встановлення загальних правил в галузі компенсації та сприяння пасажирам у разі відмови в посадці, відміні або тривалій затримці авіарейсу і про відміну Регламенту (ЄЕС) N 295/91"" ]
== Договір повітряного перевезення та права пасажирів ==
* Повітряні перевезення виконуються на підставі договору між авіаперевізником і пасажиром.
*'''Укладення договору повітряного перевезення та його умови підтверджуються квитком''', який видається пасажиру авіаперевізником або агентом з продажу.
* Квиток надає право пасажиру, зазначеному у квитку, на переліт відповідним рейсом (рейсами) і зобов’язує авіаперевізника здійснити перевезення пасажира і його багажу та надати інші послуги відповідно до договору повітряного перевезення, крім випадків, визначених у пункті 5 цієї глави.
* Умови договору додаються до квитка і мають містити інформацію для пасажирів про обмеження відповідальності під час перевезення пасажира та багажу, про податки і збори; час початку та закінчення реєстрації на рейс, посадки у повітряне судно; інформацію щодо зареєстрованого багажу та ручної поклажі; строки пред’явлення претензій щодо неналежного перевезення пасажирів та багажу; інформацію щодо заборони перевезення окремих речей у зареєст/
=== Добровільна відмова від перевезення '''''(пасажир на прохання авіаперевізника добровільно відмовляється від перевезення)''''' ===
Виплачується винагорода, встановлена перевізником.
На вибір пасажира:
''Якщо пасажир не має більше бажання подорожувати'':
* відшкодування вартості квитка або його частини упродовж 7 днів;
* зворотний рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості; або
''У випадку продовження перевезення'': зміна маршруту за відповідних транспортних умов до кінцевого пункту призначення, за першої можливості, або у пізніший час за бажанням пасажира та за умови наявності вільних місць.
=== Примусова відмова від перевезення ===
Виплата компенсації для рейсів дальністю:
* 1500 км або менше – 250 Євро
* 1500 – 3500 км – 400 Євро
* понад 3500 км – 600 Євро
Перевізник має право зменшити наведену компенсацію на 50%, якщо пасажиру пропонується заміна маршруту перевезення до його пункту призначення альтернативними рейсами, час прибуття якого/яких не перевищує запланованого на:
* 2 години – для рейсів дальністю 1500 км або менше; або
* 3 години – для рейсів дальністю 1500 – 3500 км; або
* 4 години – для рейсів дальністю понад 3500 км.
На вибір пасажира:
''Якщо пасажир не має більше бажання подорожувати'':
* відшкодування вартості квитка або його частини упродовж 7 днів;
* зворотний рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості; або
''У випадку продовження перевезення'': зміна маршруту за відповідних транспортних умов до кінцевого пункту призначення, за першої можливості, або у пізніший час за бажанням пасажира та за умови наявності вільних місць.
# Харчування та прохолодні напої відповідно до часу очікування нового рейсу.
# Два безкоштовних дзвінка або відправлення телекс/факс-повідомлення чи е-mail, виходячи з технічних можливостей аеропорту.
# Трансфер за маршрутом аеропорт-готель-аеропорт.
# Місце в готелі, якщо пасажир змушений чекати на відправлення впродовж однієї або більше ночей чи якщо час додаткового очікування пасажиром більше, ніж передбачалось.
=== Скасуваня рейсу ===
На вибір пасажира:
''Якщо пасажир немає більше бажання подорожувати'':
* відшкодування вартості квитка або його частини упродовж 7 днів;
* зворотний рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості; або
''У випадку продовження перевезення'' зміна маршруту за відповідних транспортних умов до кінцевого пункту призначення, за першої можливості, або у пізніший час за бажанням пасажира та за умови наявності вільних місць.
Виплата компенсації для рейсів дальністю:
* 1500 км або менше – 250 Євро
* 1500 – 3500 км – 400 Євро
понад 3500 км – 600 Євро
Перевізник має право зменшити наведену компенсацію на 50%, якщо пасажиру пропонується заміна маршруту перевезення до його пункту призначення альтернативними рейсами, час прибуття якого/яких не перевищує запланованого на:
* 2 години – для рейсів дальністю 1500 км або менше; або
* 3 години – для рейсів дальністю 1500 – 3500 км; або
* 4 години – для рейсів дальністю понад 3500 км.
'''Пасажир має право на компенсацію, якщо його не поінформовано про скасування рейсу''':
* щонайменше за два тижні до запланованого часу відправлення;
* у період не більше ніж за два тижні і не менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за дві години до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через чотири години після запланованого часу прибуття;
* менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за годину до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через дві години після запланованого часу прибуття.
'''''Перевізник не зобов’язаний виплачувати компенсацію, якщо він може надати підтвердження того, що причиною скасування рейсу була дія непереборної сили або надзвичайна ситуація, якій не можна було запобігти, навіть якби було вжито усіх заходів'''''.
# Харчування та прохолодні напої у розумному зв’язку з часом очікування нового рейсу.
# Два безкоштовних дзвінка або відправлення телекс/факс-повідомлення чи е-mail, виходячи з технічних можливостей аеропорту.
# Трансфер за маршрутом аеропорт-готель-аеропорт.
# Місце в готелі, якщо пасажир змушений чекати на відправлення впродовж однієї або більше ночей чи якщо час додаткового очікування пасажиром більше, ніж передбачалось.
=== Затримка рейсу ===
'''При затримці рейсу''':
* на 2 години або більше для рейсів дальністю до 1500 км;
* на 3 години або більше для рейсів дальністю від 1500 до 3500 км;
* на 4 годин або більше для інших рейсів
# надаються за нормами перевізника харчування та прохолодні напої і можливість здійснити два безкоштовних дзвінка, або відправити телекс/факс-повідомлення чи е-mail.
# Якщо виконання рейсу відкладається на наступний день – номер в готелі, харчування та забезпечення трансферу по маршруту аеропорт – готель – аеропорт.
# Якщо затримка складає хоча б 5 годин – відшкодування вартості квитка (його частини), зміна маршруту за відповідних транспортних умов до кінцевого пункту призначення, за першої можливості, або у пізніший час за бажанням пасажира та за умови наявності вільних місць.
=== Пониження класу обслуговування ===
Пасажир не має право вимагати будь-якої додаткової плати, якщо перевізник розміщує пасажира у класі вищому за той, що зазначений у його квитку.
Якщо перевізник розміщує пасажира у класі нижчому за той, що зазначений у його квитку, то він впродовж семи днів повинен відшкодувати пасажиру:
* 30% від застосованого тарифу для всіх рейсів дальністю 1500 кілометрів або менше, або
* 50% від застосованого тарифу для всіх рейсів дальністю між 1500 та 3500 кілометрів, або
* 75% ціни квитка для всіх рейсів, що не підпадають під сферу застосування (а) або (б).
=== Шкода, заподіяна внаслідок затримки під час перевезення ===
Відповідальність перевізника у випадку шкоди, заподіяної внаслідок затримки під час перевезення пасажира, обмежується сумою 4694 спеціальних прав запозичання.
Відповідальність перевізника у випадку шкоди, заподіяної внаслідок затримки під час перевезення багажу, обмежується сумою 1131 спеціальних прав запозичання.
=== Захист прав споживачів послуг з повітряних перевезень ===
Уповноважений орган з питань цивільної авіації здійснює контроль за дотриманням авіаперевізниками та іншими суб'єктами авіаційної діяльності правил повітряних перевезень пасажирів, багажу, вантажу і пошти та за їх відповідністю вимогам і правилам, установленим міжнародними договорами України та авіаційними правилами України, зокрема в частині дотримання прав пасажирів, вантажовідправників, які користуються послугами з повітряних перевезень, та вимог щодо розгляду звернень пасажирів, вантажовідправників.
У разі подання такого звернення уповноважений орган з питань цивільної авіації приймає рішення про:
* відсутність факту порушення авіаперевізником вимог законодавства, в тому числі авіаційних правил України;
* наявність факту порушення авіаперевізником вимог законодавства, в тому числі авіаційних правил України, із зазначенням обсягу порушення та дати, до якої порушення слід усунути.
Дія Закону України "Про захист прав споживачів" поширюється на повітряні перевезення, крім питань, які врегульовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#Text ПОВІТРЯНИм КОДЕКСом УКРАЇНИ],[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19#Text Правилами повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу], міжнародними договорами України.
=== Обслуговування пасажирів з обмеженими фізичними можливостями (осіб з інвалідністю) ===
* Пасажирам з обмеженими фізичними можливостями (особам з інвалідністю) має надаватися безплатна особлива допомога, яка гарантує отримання цією категорією пасажирів послуг, передбачених для всіх пасажирів. Така допомога включає надання інформації та вказівок у формі, зрозумілій пасажирам з функціональними порушеннями органів відчуттів та сприймання.
* Суб'єкти авіаційної діяльності повинні вживати заходів з метою встановлення єдиних стандартів доступності транспортних послуг для осіб з інвалідністю з часу прибуття в аеропорт відправлення до виходу з аеропорту призначення.
* Суб'єкти авіаційної діяльності повинні співпрацювати з метою розроблення та координації програм щодо підготовки кваліфікованого персоналу для надання допомоги особам з інвалідністю.
* Експлуатант аеропорту повинен вживати всіх необхідних заходів, щоб будівлі та служби в аеропортах задовольняли потреби осіб з інвалідністю.
* З метою полегшення пересування осіб з інвалідністю та осіб похилого віку між повітряним судном та аеровокзалом після прибуття і під час вильоту в разі потреби забезпечується надання підйомних систем або інших пристроїв за відсутності телескопічних пасажирських трапів, вживаються заходи для того, щоб пасажири, які мають вади слуху та зору, мали можливість отримувати інформацію про рейси.
* В аеропортах створюються необхідні умови для стоянок транспортних засобів осіб, які потребують допомоги під час руху, а також здійснюються заходи для полегшення руху між стоянками повітряних суден та спорудою аеровокзалу.
* Авіаційний перевізник повинен вжити заходів для того, щоб повітряні судна, які вводяться в експлуатацію вперше або після істотного переобладнання, відповідали єдиним стандартам доступності щодо обладнання на борту, зазначеним у частині другій цієї статті.
* Крісла колісні, спеціальна апаратура та обладнання, якими користуються особи з інвалідністю, перевозяться безплатно у пасажирському салоні повітряного судна, якщо для цього, на думку авіаційного перевізника, є достатньо місця та якщо це відповідає вимогам безпеки. Службові тварини, які супроводжують особу з інвалідністю, також перевозяться безплатно у пасажирському салоні повітряного судна за умови дотримання правил експлуатації повітряного судна.
* '''''Авіаційний перевізник має право вимагати від осіб з інвалідністю отримання медичного дозволу тільки у випадках''''', коли не можуть бути гарантовані безпека або здоров'я самих осіб з інвалідністю чи інших пасажирів.
* '''''Авіаційний перевізник має право вимагати наявність супроводжуючої особи тільки у випадках''''', коли є очевидним, що особа з інвалідністю не може без неї обійтися, і тому не можуть бути гарантовані безпека або здоров'я самої особи з інвалідністю чи інших пасажирів. У випадках, коли наявність супроводжуючої особи є необхідною, авіаційний перевізник може надавати знижки для перевезення такої особи.
* Послуги особам з обмеженими фізичними можливостями (особам з інвалідністю) повинні надаватися на прозорій, недискримінаційній основі та підлягають аудиту і перевірці уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
* У разі відмови у перевезенні, скасування або затримки рейсу незалежно від тривалості пасажири з обмеженими фізичними можливостями (особи з інвалідністю) та особи, що їх супроводжують, а також діти без супроводу відповідно до розділу XIII цього Кодексу мають право на допомогу в першу чергу.
== Куди звертатись ==
В разі виникнення питань чи суперечок, а також для отримання інформації щодо прав пасажирів та способів їх захисту можна звертатись до:
* Державної авіаційної служби: Телефон «гарячої» телефонної лінії Державіаслужби - 044-351-55-66; [https://avia.gov.ua/ Державна авіаційна служба]
* Урядової «гарячої лінії» - телефон 1545
* Безоплатної правової допомоги: телефон «гарячої лінії»: 0 (800) 213-103 [https://www.legalaid.gov.ua/ Безоплатна правова допомога]

[[Категорія:Законодавство у сфері захисту прав споживачів]]
[[Категорія:права споживачів]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки

2021-02-03T14:51:19Z

Maryna.yanynovych:

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України «Про іпотеку»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1395-2015-р Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1395 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0002323-09#Text Роз'яснення щодо зняття заборони на відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]

== Загальні поняття ==

'''Обтяження''' – це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

'''Державний реєстр речових прав на нерухоме майно''' - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав.

== Процедура зняття заборони ==
Для зняття заборони необхідно подати до нотаріуса відповідну заяву, до якої додаються необхідні підтверджуючі документи. До нотаріуса може звертатись з заявою про зняття заборони як іпотекодержатель, так і іпотекодавець, за умови подання безспірних доказів виконання зобов’язання.

Якщо нотаріус, яким було накладено заборону щодо відчуження, позбавлений можливості вчинити нотаріальну дію щодо зняття заборони, така нотаріальна дія може бути вчинена іншим нотаріусом. У такому разі цей нотаріус залишає у своїх справах копію документа, на якому вчинено напис про зняття заборони щодо відчуження, а також направляє повідомлення про зняття заборони щодо відчуження за місцем зберігання примірника документа, на підставі якого була накладена заборона.

З метою перевірки факту звернення до нотаріуса належного іпотекодержателя, або подання іпотекодавцем повідомлення про виконання основного зобов’язання/припинення іпотечного договору, виданого належним іпотекодержателем (враховуючи непоодинокі факти відступлення прав за іпотечними договорами), нотаріус перед вчиненням дії щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна перевіряє вказані факти шляхом одержання Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При одержанні заяви та підтверджуючих документів, на виконання [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 п. 4.1. Глави 15 Розділу ІІ Порядку], нотаріус реєструє таку заяву у журналі реєстрації вхідних документів, та робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в Алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна. Така заява, разом з доданими до неї документами, та копіями документів, на підставі яких встановлено особу заявника та перевірено його повноваження, підлягає зберіганню у справі типової номенклатури, яка має строк зберігання 75 років.

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 статті 74 Закону України «Про нотаріат»] нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна на підставі отриманого повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, припинення чи розірвання договору довічного утримання, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема:
* кредитора про погашення позики;
* про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки);
* про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки;
* за рішенням суду;
* в інших випадках, передбачених законом.
У випадках, передбачених частиною першою статті 537 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#T Цивільного кодексу України] нотаріус може зняти заборону відчуження заставленого майна за заявою боржника, якщо він надасть нотаріусу докази відсутності кредитора (його представника) у місці виконання зобов'язання або ухилення кредитора (його представника) від прийняття виконання чи в разі іншого прострочення з їхнього боку, а також внесе в депозит нотаріуса належні з нього кредиторові гроші або цінні папери.

Як доказ зазначеного боржником подаються нотаріусу: копія зобов'язання, копія договору застави (іпотеки), квитанція про внесення в депозит нотаріуса належних кредиторові грошових коштів або цінних паперів, які свідчили б про повне і безумовне виконання зобов'язання, копія повідомлення нотаріуса кредиторові про внесення боргу в депозит, копія заяви боржника, переданої нотаріусом кредиторові з дотриманням вимог пункту 276 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5 ( z0283-04 ).

Про зняття заборони щодо відчуження у цих випадках нотаріус письмово повідомляє кредитора.

При знятті заборони на примірнику правочину, що залишається у справах нотаріуса, проставляється відмітка про зняття заборони, проставляються дата, підпис нотаріуса та його печатка (абзац другий [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пунктом 5.3. Глави 15 Розділу ІІ Порядку]).

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/page пункту 6.1. Глави 15 Розділу ІІ Порядку] про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на майно нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.

Відповідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/page до пункту 2.14. Глави 2 Розділу ІІ Порядку] підставою для припинення іпотеки та зняття заборони відчуження предмета іпотеки у випадку укладення договору купівлі-продажу є заява іпотекодержателя.

'''Зняття заборони з нерухомого майна, реалізованого органами Державної виконавчої служби в процедурі виконавчого провадження через торги.'''

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] державним реєстратором у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, є державний виконавець та приватний виконавець.

За результатом проведених торгів до нотаріуса за видачею свідоцтва про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, звертається з актом про реалізацію предмета іпотеки набувач відповідного нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) вилучено відповідні обтяження (заборону) та інше речове право (іпотеку). Тобто в цьому випадку припинення обтяження та іпотеки в Державному реєстрі прав відбувається без вчинення нотаріусом дій щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна. Враховуючи те, що відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/898-15 статті 17 Закону «Про іпотеку»] іпотека припиняється у разі реалізації предмета іпотеки відповідно до цього закону, та відповідно припиняє дію іпотечний договір, то заборона, накладена у зв’язку з його укладенням, також є такою, що припинилась.

== Реєстрація припинення обтяження (іпотеки) в Державному реєстрі речових прав ==

Після зняття заборони відчуження нерухомого майна нотаріус, який зняв заборону, може провести державну реєстрацію припинення обтяження (заборони), а також припинення іншого речового права (іпотеки) – у разі, коли знімається заборона з предмета іпотеки, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

'''В процедурі зняття заборони первинними є дії щодо завершення початої нотаріальної дії по накладенню заборони (з проставленням відміток у відповідному реєстрі та алфавітній книзі, та проставлення відмітки на правочині), та лише після цього можливе внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення заборони та іпотеки.'''

Нотаріуси та інші державні реєстратори речових прав на нерухоме майно, до яких надійшла заява особи (іпотекодавця або іпотекодержателя) про припинення заборони та/або припинення іншого речового права (іпотеки) перевіряють, чи дійсно було вчинено дію по зняттю заборони відчуження нерухомого майна нотаріусом, який її накладав, чи іншим нотаріусом, на підтвердження чого заявник повинен надати державному реєстратору підтверджуючий документ (примірник правочину з відміткою нотаріуса про зняття заборони чи довідку про зняття заборони, видану нотаріусом), а у разі відсутності підтверджуючих такі дії документів – можлива відмова у державній реєстрації припинення обтяження (заборони) та іншого речового права (іпотеки) в Державному реєстрі речових прав.

Щодо територіальної компетенції нотаріусів по зняттю заборони слід врахувати норми [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частини п'ятою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], якими передбачено:
* державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя (тобто провести державну реєстрацію права власності, у разі відкриття розділу без вчинення нотаріальної дії, а також провести реєстрацію припинення іпотеки, в тому числі в спецрозділі, державний реєстратор (у т.ч. нотаріус) вправі за місцезнаходженням нерухомого майна в межах всієї області);
* державна реєстрація обтяжень речових прав (до яких відноситься заборона відчуження) проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна (в межах України);
* державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

== Надсилання повідомлень про зняття заборони та припинення обтяження в Державному реєстрі речових прав ==

У разі, якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав (починаючи з 17.04.2015), такий нотаріус направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.

Відповідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 до пункту 5.4. Глави 15 Розділу ІІ Порядку] про зняття заборони нотаріус письмово повідомляє кредитора (іпотекодержателя) про такі дії, шляхом направлення відповідного повідомлення.

У випадку, коли до нотаріуса з заявою про зняття заборони звернувся сам кредитор, та за наслідками зняття заборони нотаріусом і припинення обтяження (іпотеки) в Державному реєстрі речових прав одержав відповідні Витяги, в повідомленні нотаріусом такого кредитора про зняття заборони не вбачається потреби, оскільки кредитору (іпотекодержателю) відомо про зняття заборони, і даний факт до нього доведений нотаріусом (кредитор одержав відповідні Витяги).

== Див. також: ==
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
* [[Накладення заборони відчуження нерухомого майна]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[категорія:Інші питання цивільного права‏‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки

2021-02-03T14:40:18Z

Maryna.yanynovych: доповнено список нормативної бази, посилання на ЦКУ: роз'яснення щодо порядку зняття обтяження за заявою боржника,

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України «Про іпотеку»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1395-2015-р Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1395 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0002323-09#Text Роз'яснення щодо зняття заборони на відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]

== Загальні поняття ==

'''Обтяження''' – це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

'''Державний реєстр речових прав на нерухоме майно''' - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав.

== Процедура зняття заборони ==
Для зняття заборони необхідно подати до нотаріуса відповідну заяву, до якої додаються необхідні підтверджуючі документи. До нотаріуса може звертатись з заявою про зняття заборони як іпотекодержатель, так і іпотекодавець, за умови подання безспірних доказів виконання зобов’язання.
Якщо нотаріус, яким було накладено заборону щодо відчуження, позбавлений можливості вчинити нотаріальну дію щодо зняття заборони, така нотаріальна дія може бути вчинена іншим нотаріусом. У такому разі цей нотаріус залишає у своїх справах копію документа, на якому вчинено напис про зняття заборони щодо відчуження, а також направляє повідомлення про зняття заборони щодо відчуження за місцем зберігання примірника документа, на підставі якого була накладена заборона.

З метою перевірки факту звернення до нотаріуса належного іпотекодержателя, або подання іпотекодавцем повідомлення про виконання основного зобов’язання/припинення іпотечного договору, виданого належним іпотекодержателем (враховуючи непоодинокі факти відступлення прав за іпотечними договорами), нотаріус перед вчиненням дії щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна перевіряє вказані факти шляхом одержання Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
При одержанні заяви та підтверджуючих документів, на виконання [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 п. 4.1. Глави 15 Розділу ІІ Порядку], нотаріус реєструє таку заяву у журналі реєстрації вхідних документів, та робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в Алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна. Така заява, разом з доданими до неї документами, та копіями документів, на підставі яких встановлено особу заявника та перевірено його повноваження, підлягає зберіганню у справі типової номенклатури, яка має строк зберігання 75 років.

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 статті 74 Закону України «Про нотаріат»] нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна на підставі отриманого повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, припинення чи розірвання договору довічного утримання, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема:
* кредитора про погашення позики;
* про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки);
* про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки;
* за рішенням суду;
* в інших випадках, передбачених законом.
У випадках, передбачених частиною першою статті 537 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#T Цивільного кодексу України] нотаріус може зняти заборону відчуження заставленого майна за заявою боржника, якщо він надасть нотаріусу докази відсутності кредитора (його представника) у місці виконання зобов'язання або ухилення кредитора (його представника) від прийняття виконання чи в разі іншого прострочення з їхнього боку, а також внесе в депозит нотаріуса належні з нього кредиторові гроші або цінні папери.

Як доказ зазначеного боржником подаються нотаріусу: копія зобов'язання, копія договору застави (іпотеки), квитанція про внесення в депозит нотаріуса належних кредиторові грошових коштів або цінних паперів, які свідчили б про повне і безумовне виконання зобов'язання, копія повідомлення нотаріуса кредиторові про внесення боргу в депозит, копія заяви боржника, переданої нотаріусом кредиторові з дотриманням вимог пункту 276 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5 ( z0283-04 ).

Про зняття заборони щодо відчуження у цих випадках нотаріус письмово повідомляє кредитора.

При знятті заборони на примірнику правочину, що залишається у справах нотаріуса, проставляється відмітка про зняття заборони, проставляються дата, підпис нотаріуса та його печатка (абзац другий [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пунктом 5.3. Глави 15 Розділу ІІ Порядку]).

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/page пункту 6.1. Глави 15 Розділу ІІ Порядку] про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на майно нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.

Відповідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/page до пункту 2.14. Глави 2 Розділу ІІ Порядку] підставою для припинення іпотеки та зняття заборони відчуження предмета іпотеки у випадку укладення договору купівлі-продажу є заява іпотекодержателя.

'''Зняття заборони з нерухомого майна, реалізованого органами Державної виконавчої служби в процедурі виконавчого провадження через торги.'''

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] державним реєстратором у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, є державний виконавець та приватний виконавець.

За результатом проведених торгів до нотаріуса за видачею свідоцтва про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, звертається з актом про реалізацію предмета іпотеки набувач відповідного нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) вилучено відповідні обтяження (заборону) та інше речове право (іпотеку). Тобто в цьому випадку припинення обтяження та іпотеки в Державному реєстрі прав відбувається без вчинення нотаріусом дій щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна. Враховуючи те, що відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/898-15 статті 17 Закону «Про іпотеку»] іпотека припиняється у разі реалізації предмета іпотеки відповідно до цього закону, та відповідно припиняє дію іпотечний договір, то заборона, накладена у зв’язку з його укладенням, також є такою, що припинилась.

== Реєстрація припинення обтяження (іпотеки) в Державному реєстрі речових прав ==

Після зняття заборони відчуження нерухомого майна нотаріус, який зняв заборону, може провести державну реєстрацію припинення обтяження (заборони), а також припинення іншого речового права (іпотеки) – у разі, коли знімається заборона з предмета іпотеки, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

'''В процедурі зняття заборони первинними є дії щодо завершення початої нотаріальної дії по накладенню заборони (з проставленням відміток у відповідному реєстрі та алфавітній книзі, та проставлення відмітки на правочині), та лише після цього можливе внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення заборони та іпотеки.'''

Нотаріуси та інші державні реєстратори речових прав на нерухоме майно, до яких надійшла заява особи (іпотекодавця або іпотекодержателя) про припинення заборони та/або припинення іншого речового права (іпотеки) перевіряють, чи дійсно було вчинено дію по зняттю заборони відчуження нерухомого майна нотаріусом, який її накладав, чи іншим нотаріусом, на підтвердження чого заявник повинен надати державному реєстратору підтверджуючий документ (примірник правочину з відміткою нотаріуса про зняття заборони чи довідку про зняття заборони, видану нотаріусом), а у разі відсутності підтверджуючих такі дії документів – можлива відмова у державній реєстрації припинення обтяження (заборони) та іншого речового права (іпотеки) в Державному реєстрі речових прав.

Щодо територіальної компетенції нотаріусів по зняттю заборони слід врахувати норми [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частини п'ятою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], якими передбачено:
* державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя (тобто провести державну реєстрацію права власності, у разі відкриття розділу без вчинення нотаріальної дії, а також провести реєстрацію припинення іпотеки, в тому числі в спецрозділі, державний реєстратор (у т.ч. нотаріус) вправі за місцезнаходженням нерухомого майна в межах всієї області);
* державна реєстрація обтяжень речових прав (до яких відноситься заборона відчуження) проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна (в межах України);
* державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

== Надсилання повідомлень про зняття заборони та припинення обтяження в Державному реєстрі речових прав ==

У разі, якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав (починаючи з 17.04.2015), такий нотаріус направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.

Відповідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 до пункту 5.4. Глави 15 Розділу ІІ Порядку] про зняття заборони нотаріус письмово повідомляє кредитора (іпотекодержателя) про такі дії, шляхом направлення відповідного повідомлення.

У випадку, коли до нотаріуса з заявою про зняття заборони звернувся сам кредитор, та за наслідками зняття заборони нотаріусом і припинення обтяження (іпотеки) в Державному реєстрі речових прав одержав відповідні Витяги, в повідомленні нотаріусом такого кредитора про зняття заборони не вбачається потреби, оскільки кредитору (іпотекодержателю) відомо про зняття заборони, і даний факт до нього доведений нотаріусом (кредитор одержав відповідні Витяги).

== Див. також: ==
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
* [[Накладення заборони відчуження нерухомого майна]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[категорія:Інші питання цивільного права‏‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Переведення з одного виду пенсії на інший

2020-09-28T17:11:15Z

Maryna.yanynovych: /* Оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України */ , /*встановлення фактів. що мають юридичне значення*/

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2246-19 Закон України "Про державний бюджет України на 2018 рік"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]

== Види пенсій ==

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 ст. 10 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі — Закон № 1058) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається '''один вид пенсії''', за її вибором, а саме:
* за віком
* по інвалідності
* у зв’язку з втратою годувальника

== Порядок переведення з одного виду пенсії на інший ==

Відповідно до пункту 1.5. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], '''заява про переведення з одного виду пенсії на інший''', подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, '''за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії'''. 
Пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, необхідно звертатися до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

За нормами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page4 статті 45 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Днем звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Якщо заява пересилається поштою, днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

== Перелік документів: ==

Для переведення з одного виду пенсії на інший, пенсіонер додає до заяви відповідний пакет документів, визначений п. 2.1.[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], в залежності від обраного виду пенсії. Зразок заяви знаходиться у додатку 2 до вищезазначеного Порядку.

== Ухвалення рішення: ==

Не пізніше 10 днів після отримання заяви з усіма необхідними для переходу на інший вид пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи й ухвалює рішення про переведення на інший вид пенсії.

При цьому періоди, за які відсутня інформація про сплату страхових внесків у Пенсійний фонд, не враховують.

Після отримання даних про їхню оплату проводять перерахунок пенсії з моменту її призначення.

Також проводять перерахунок пенсії у разі відсутності даних про середню заробітну плату по Україні за попередній рік.

Якщо після проведення перерахунку розмір пенсії зменшився, пенсію в новому розмірі призначають з наступного місяця.

Виплату нової пенсії проводять '''не пізніше одного місяця''' від дня ухвалення рішення про переведення на інший вид пенсії.

== Оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України ==

У випадку, якщо орган Пенсійного фонду України прийняв рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший та в проведенні відповідного перерахунку пенсійних виплат особі, яка подала заяву, особа може:
* '''врегулювати цей спір в досудовому порядку:'''
Для цього треба звернутись із письмовою заявою до вищестоящого органу (наприклад: Головне Управління Пенсійного фонду України у відповідній області, а також до Пенсійного фонду України). В заяві особа повинна вказати обставини справи: а саме надати копії документів, які підтверджують право на пенсійні виплати: копію паспорту, копію пенсійного посвідчення, також треба надати копію письмового звернення до територіального органу ПФУ та письмову відповідь даного органу, в якій особі фактично надані причини в переведенні з одного виду пенсії на інший. Заява може бути подана в приймальню відповідного органу, поштою, електронною поштою, за допомогою засобів факсимільного зв’язку. Вона повинна містити:

- назву органу, в який особа звертається, дані про особу, яка звертається, адреса фактичного проживання та засоби зв’язку, а

- дату складання заяви

- ініціали,прізвище та підпис заявника або електронно-цифровий підпис.

Звернення подається безкоштовно. Звернення розглядається протягом 1 місяця, крім тих звернень, які не потребують додаткового вивчення, що розглядаються невідкладно, але '''''не пізніше 15 днів''''' з дня їх надходження. Порядок подання та розгляду звернення врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80# Законом України «Про звернення громадян»].
* '''звернутись до суду щодо оскарження неправомірних дій територіального органу Пенсійного фонду.'''
Щодо звернення до суду, то у даному випадку особа може подати адміністративний позов до суб’єкта владних повноважень, в нашому випадку територіального органу Пенсійного фонду України. Відповідно до пункту 3, 4 частини 1 стаття 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Згідно с. 122 Кодексу адміністративного судочинства позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

''Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк'', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії Управління Пенсійного фонду України потрібно подати адміністративний позов, відповідно до ст.ст. 160, 161 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10693#n10693 Кодексу адміністративного судочинства України].

'''''Документи, копії яких слід підготувати та додати до позовної заяви під час звернення до суду:'''''
# Паспорт
# Картка фізичної особи-платника податків
# Пенсійне посвідчення
# Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи(в разі, якщо особа є ВПО)
# Документи, отримані від територіального органу Пенсійного фонду України, за результатами звернення (обґрунтування відмови переведення на інший вид пенсії)
# Відповідні документи, які підтверджують право особи на переведення на інший вид пенсії
# Оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову або клопотання про звільнення від сплати судового збору, у разі наявності причин такого звільнення
# Копії адміністративного позову з додатками для відповідача.

== Встановлення фактів, що мають юридичне значення ==

У випадку наявності розбіжностей у документах, що підтверджують трудовий стаж, або неправильного написання прізвища, імені , по батькові, дати народження чи інших відомостей, необхідно звернутися до суду із заявою в порядку окремого провадження, з метою встановлення факту перебування у трудових відносинах, факту належності документу, чи з метою встановлення інших фактів, що мають юридичне значення.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення регламентовано Главою 6 розділу IV [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

'''Судовий збір за подання заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення''' фізичною особою відповідно до пп.4. ч.2 ст.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text ЗУ "про судовий збір"] визначається як 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

== Плата за подання адміністративного позову ==
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пп. 1 п.3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran32#n32” Закону України “Про судовий збір”], за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Обговорення:Визначення заробітної плати для призначення пенсії у разі втрати документів

2020-01-09T15:51:23Z

Maryna.yanynovych: Створена сторінка: == Нормативна база: == 1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/919-2006-%D0%BF Постанова КМУ від 5 липня 2006 р. № 919...

== Нормативна база: ==
 
1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/919-2006-%D0%BF Постанова КМУ від 5 липня 2006 р. № 919 «Про затвердження Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначв про її нарахування та виплату».] 
Заробітна плата (дохід) для призначення пенсії за період страхового стажу застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу починаючи з 1 січня 1998 р. визначається за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. 
== Порядок визначення заробітної плати для призначення пенсії '''за наявності підприємства установи, організації''', де працювала особа, або їх правонаступника; ==
 
За період до 1 січня 1998 р. та у разі відсутності даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків і Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування та за за наявності підприємства, установи, організації, де працювала особа, або їх правонаступника заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується під час призначення пенсії, визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу). 
'''За відсутності на підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника відповідної професії (посади)''' заробітна плата визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи. 
'''У випадку повної втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) за відповідний період'''заробітна плата визначається за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації за календарний рік, що передує року, з якого призначається пенсія.
При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який визначається заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено пенсію.
=== Хто надає довідку? ===
 
Довідка про заробітну плату за наявності підприємства, установи, організації, де працювала особа, або їх правонаступника надається підприємством, установою, організацією, де працює (працювала) особа, або їх правонаступником; 
== Визначення заробітної плати для призначення пенсії '''за відсутністю підприємства установи, організації''', де працювала особа, або їх правонаступника ==
У разі, коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано, заробітна плата визначається виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою, за календарний рік, що передує року, з якого призначено пенсію.
При цьому, коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено (перераховано) пенсію.
=== Хто надає довідку? ===
 
'''Управління праці та соціального захисту населення''' районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад надають довідку про заробітну плату виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою 
'''Національний банк України''' надає довідки про заробітну плату за відповідний період колишнім працівникам банків, їх філій (структурних підрозділів) у разі, коли завершено процедуру ліквідації банку, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано.
В даному випадку заробітна плата визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною посадою (професією) у філіях (структурних підрозділах) відповідного ліквідованого банку (за наявності таких даних).
За бажанням особи у випадках, передбачених в даному розділі, коефіцієнт заробітної плати (доходу) за кожен місяць періоду роботи визначається виходячи з мінімальної заробітної плати за відповідний період.
Відсутність на підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника документів про нарахування та виплату заробітної плати (доходу), а також час та причини, що призвели до втрати таких документів, підтверджується довідкою роботодавця, правонаступника органу вищого рівня, Національного банку України щодо ліквідованих банків або відповідної архівної установи.

Розірвання трудових відносин з роботодавцем із зони конфлікту, який не перереєструвався на підконтрольній території

2019-10-02T12:48:40Z

Maryna.yanynovych: Доповнення тексту ч.4 ст. 7 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та здійснення гіперпосилання на ЗУ

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів про Працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0554-01 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08 червня 2001 року «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мін'юсту, Мінпраці та Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254-19 Постанова ВРУ «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської області тимчасово окупованими територіями»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80 Розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80 Розпорядження КМУ від 07.11.2014 р. за № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»] 
== Підстави розірвання трудових відносин з ініціативи працівника ==

Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
Розірвання трудового договору з ініціативи працівника можливе у випадку, коли трудовий договір укладено на невизначений строк (ст. 38 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). Такому розірванню трудового договору повинне передувати письмове попередження власника або уповноваженого ним органу, що здійснюється працівником за два тижні про намір звільнитися з роботи.
Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0554-01 наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08 червня 2001 року «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745], Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами – роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин: фізичною особою – роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї зі сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору. 
== Що ж робити, якщо роботодавець залишився на непідконтрольній території та розірвання трудових відносин у звичайному порядку неможливе? Як діяти в такому випадку? ==

Відповідно до статей 38, 39 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, і строковий трудовий договір, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Якщо заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, зокрема з неможливістю проживання у даній місцевості, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
У разі неможливості, з яких-небудь причин, здійснити припинення трудових відносин відповідно до порядку, встановленого нормами чинного законодавства, це пропонується зробити у судовому порядку.

== Процедура розірвання трудових відносин з ініціативи працівника, в разі неможливості вирішення питання у звичайному порядку ==
У відповідності до вимог ч.4 ст.7 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб] , зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа (за аналогією і особа, яка не має статусу ВПО, але мала трудові відносини з роботодавцем із зони конфлікту), яка не звільнилась з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття та отримання допомоги по безробіттю, соціальних послуг та для припинення трудових відносин, може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви).

У разі неможливості направити заяву про звільнення поштою, через припинення приймання поштових відправлень на/з території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв’язку з обставинами, визначеними у статті 1 зазначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закону], така заява подається до відповідного районного, міськрайонного, міського, районного у місті центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи.

Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю таким особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством на випадок безробіття.
[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]

Внесення змін до актового запису цивільного стану

2018-10-23T09:46:37Z

Maryna.yanynovych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]

== Хто має право звернутися ==
Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається:
* особою, щодо якої складено актовий запис;
* одним із батьків неповнолітнього (малолітнього);
* піклувальником неповнолітнього та опікуном малолітнього;
* опікуном недієздатної особи;
* спадкоємцем померлого;
* представником органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

{| class="wikitable"
|-
|'''Увага!'''
Внесення змін до актових записів цивільного стану ''не дозволяється за заявою представника осіб'', у тому числі представника, повноваження якого ґрунтуються на нотаріально посвідченій довіреності, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 126 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України].
|}

== Куди звернутися ==
Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до '''відділу державної реєстрації актів цивільного стану''' районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі – відділ державної реєстрації актів цивільного стану) за місцем проживання заявника, а у випадках зміни прізвища особи – за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред’явлені паспорта.

== Вартість ==
За видачу свідоцтва про реєстрацію актів цивільного стану у зв'язку зі зміною актових записів цивільного стану сплачується '''державне мито''' у розмірі 0,02 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (34 копійки станом на 01 січня 2018 року) відповідно до підпункту «д» пункту 5 статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»].

== Виправлення помилок у актових записах цивільного стану ==
Виправлення помилок у актових записах здійснюється за загальними правилами внесення змін до актових записів цивільного стану. 
Виправлення вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. 
Заява про внесення змін до актових записів цивільного стану з метою виправлення помилок приймається відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану], їх поновлення та анулювання (далі Правила). 
Заяви іноземців, які постійно проживають в Україні, про внесення змін до актових записів цивільного стану, складених органами державної реєстрації України, розглядаються відділом державної реєстрації актів цивільного стану на загальних підставах. 
{| class="wikitable"
|-
|'''Увага!'''
Документи, складені іноземною мовою, подаються для внесення змін до актових записів цивільного стану разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку.
|}
Під час прийому заяви про внесення змін до актового запису працівник звіряє відомості, зазначені заявником у заяві, з паспортом або паспортним документом. ''Суперечливі дані в документах письмово пояснюються заявником''. Документи, які мають необумовлені виправлення, підчистки або викликають сумніви щодо їх достовірності, перевіряються особливо ретельно та у разі потреби направляються для проведення їх експертизи до судово-експертної установи Міністерства юстиції України (за рахунок заявника). 
Заява повинна бути заповнена розбірливо, у ній мають бути надані вичерпні відповіді на всі запитання. 
Зміни до актового запису цивільного стану, в разі виправлення помилки, вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 Правил]. 
{| class="wikitable"
|-
|'''Увага!'''
У разі зберігання актового запису цивільного стану (метричного запису) у державному архіві внесення змін до актового запису (метричного запису) проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
|}
Разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: 
* свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні;
* інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті. 
На підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін (виправлення помилки) або відмови в цьому. 
{| class="wikitable"
|-
|'''Увага!'''
Підставою для внесення змін (виправлення помилки) в актові записи цивільного стану є: 
* установлення неправильності в актовому записі цивільного стану.
|}

== Перелік та зразки необхідних документів ==
Для внесення змін до актового запису цивільного стану особа повинна подати:
# [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 заяву встановленої форми];
# свідоцтво про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні;
# інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

== Строк розгляду питання ==
Питання про внесення змін до актового запису цивільного стану розглядається у '''3-місячний строк''' з дня подання відповідної заяви. За наявності поважних причин строк може бути продовжений, але не більше ніж на 3 місяці.

== Відмова у внесенні змін ==
У разі відмови у внесенні змін до актового запису відділ державної реєстрації актів цивільного стану складає '''обґрунтований висновок''' про внесення змін до актового запису цивільного стану, в якому чітко вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Примірник висновку вручається (надсилається) заявнику.

== Оскарження відмови про внесення змін в судовому порядку ==

=== До якого суду звернутися ===
Адміністративний позов про оскарження відмови відділу державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актового запису, [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 оформлений відповідно до вимог] [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], подається в порядку адміністративного судочинства до ''Окружного адміністративного суду'' за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим місцем проживання (перебуванням) цієї особи позивача, або за місцезнаходженням відповідача. 
Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

=== Вартість ===
За подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується '''судовий збір''' у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу відповідно до підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] (704,80 грн. - станом на 01 січня 2018 року).

Пільги шодо сплати судового збору визначені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст.ст. 5, 8 ЗУ " Про судовий збір"]

=== Строки розгляду справи судом ===
# Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
# Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

[[Категорія:Сімейне право]] [[Категорія:Інші питання цивільного права]] [[Категорія:Територіальні органи]] [[Категорія:Суди]]

Внесення змін до актового запису цивільного стану

2018-10-23T09:35:06Z

Maryna.yanynovych:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]

== Хто має право звернутися ==
Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається:
* особою, щодо якої складено актовий запис;
* одним із батьків неповнолітнього (малолітнього);
* піклувальником неповнолітнього та опікуном малолітнього;
* опікуном недієздатної особи;
* спадкоємцем померлого;
* представником органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

{| class="wikitable"
|-
|'''Увага!'''
Внесення змін до актових записів цивільного стану ''не дозволяється за заявою представника осіб'', у тому числі представника, повноваження якого ґрунтуються на нотаріально посвідченій довіреності, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 126 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України].
|}

== Куди звернутися ==
Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до '''відділу державної реєстрації актів цивільного стану''' районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі – відділ державної реєстрації актів цивільного стану) за місцем проживання заявника, а у випадках зміни прізвища особи – за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред’явлені паспорта.

== Вартість ==
За видачу свідоцтва про реєстрацію актів цивільного стану у зв'язку зі зміною актових записів цивільного стану сплачується '''державне мито''' у розмірі 0,02 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (34 копійки станом на 01 січня 2018 року) відповідно до підпункту «д» пункту 5 статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»].

== Виправлення помилок у актових записах цивільного стану ==
Виправлення помилок у актових записах здійснюється за загальними правилами внесення змін до актових записів цивільного стану. 
Виправлення вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. 
Заява про внесення змін до актових записів цивільного стану з метою виправлення помилок приймається відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану], їх поновлення та анулювання (далі Правила). 
Заяви іноземців, які постійно проживають в Україні, про внесення змін до актових записів цивільного стану, складених органами державної реєстрації України, розглядаються відділом державної реєстрації актів цивільного стану на загальних підставах. 
{| class="wikitable"
|-
|'''Увага!'''
Документи, складені іноземною мовою, подаються для внесення змін до актових записів цивільного стану разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку.
|}
Під час прийому заяви про внесення змін до актового запису працівник звіряє відомості, зазначені заявником у заяві, з паспортом або паспортним документом. ''Суперечливі дані в документах письмово пояснюються заявником''. Документи, які мають необумовлені виправлення, підчистки або викликають сумніви щодо їх достовірності, перевіряються особливо ретельно та у разі потреби направляються для проведення їх експертизи до судово-експертної установи Міністерства юстиції України (за рахунок заявника). 
Заява повинна бути заповнена розбірливо, у ній мають бути надані вичерпні відповіді на всі запитання. 
Зміни до актового запису цивільного стану, в разі виправлення помилки, вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 Правил]. 
{| class="wikitable"
|-
|'''Увага!'''
У разі зберігання актового запису цивільного стану (метричного запису) у державному архіві внесення змін до актового запису (метричного запису) проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
|}
Разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: 
* свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні;
* інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті. 
На підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін (виправлення помилки) або відмови в цьому. 
{| class="wikitable"
|-
|'''Увага!'''
Підставою для внесення змін (виправлення помилки) в актові записи цивільного стану є: 
* установлення неправильності в актовому записі цивільного стану.
|}

== Перелік та зразки необхідних документів ==
Для внесення змін до актового запису цивільного стану особа повинна подати:
# [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 заяву встановленої форми];
# свідоцтво про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні;
# інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

== Строк розгляду питання ==
Питання про внесення змін до актового запису цивільного стану розглядається у '''3-місячний строк''' з дня подання відповідної заяви. За наявності поважних причин строк може бути продовжений, але не більше ніж на 3 місяці.

== Відмова у внесенні змін ==
У разі відмови у внесенні змін до актового запису відділ державної реєстрації актів цивільного стану складає '''обґрунтований висновок''' про внесення змін до актового запису цивільного стану, в якому чітко вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Примірник висновку вручається (надсилається) заявнику.

== Оскарження відмови про внесення змін в судовому порядку ==

=== До якого суду звернутися ===
Адміністративний позов про оскарження відмови відділу державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актового запису, [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 оформлений відповідно до вимог] [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], подається в порядку адміністративного судочинства до ''Окружного адміністративного суду'' за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим місцем проживання (перебуванням) цієї особи позивача, або за місцезнаходженням відповідача. 
Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

=== Вартість ===
За подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується '''судовий збір''' у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу відповідно до підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] (704,80 грн. - станом на 01 січня 2018 року).

{| class="wikitable"
|-
| [http://court.gov.ua/sudytax/ Автоматичний розрахунок на сайті "Судова влада"]
|}

=== Строки розгляду справи судом ===
# Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
# Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

[[Категорія:Сімейне право]] [[Категорія:Інші питання цивільного права]] [[Категорія:Територіальні органи]] [[Категорія:Суди]]

Складання акту про порушення, виявлені представником енергопостачальника

2018-10-22T12:25:26Z

Maryna.yanynovych:

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 ЗУ "Про ринок електричної енергії"]

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Постанова "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії]" від 14.03.2018 № 312];

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0782-06 Постанова НКРЕ № 562 від 04.05.2006 «Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією».]

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0417-96 Постанова "Про затвердження правил користування електричною енергією" від 31.07.1996 № 28]

=='''Порядок складання акту про порушення правил користування електричною енергією (акт про порушення), виявленні представником енергопостачальника.''' ==
 
Акт про порушення складається '''у присутності споживача''' '''представниками енергопостачальника''', які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, '''пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень'''.

''Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов'язані ''повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта'', викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій.

'''До акта про порушення''' сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться ''позначка про відмову''.
 
''Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. ''

Акт про порушення оформляється згідно з [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_3_%D0%B4%D0%BE_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B8.docx&oldid=7634#filehistory формою]. 

В акті про порушення зазначаються: параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням:

* меж балансової належності;

* перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;

* фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення;
* згода або незгода споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб або розрахункових приладів обліку.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення,

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електрично

ї енергії та/або збитків.

[[Категорія: Цивільне право]]

Складання акту про порушення, виявлені представником енергопостачальника

2018-10-22T12:16:55Z

Maryna.yanynovych:

Складання акту про порушення, виявлені представником енергопостачальника

2018-10-22T12:08:13Z

Maryna.yanynovych: