WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Права та обов'язки педагогічного працівника загальноосвітнього закладу. Порядок оскарження його дій чи бездіяльністі

2022-07-19T11:14:20Z

Maryna.shapoval: Додано актуальне посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800 (далі - Порядок)]
== Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n766 статті 54 Закону України "Про освіту"] '''педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право''' на:
* академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;
* педагогічну ініціативу;
* розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання;
* користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;
* підвищення кваліфікації, перепідготовку;
* вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників;
* доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
* відзначення успіхів у своїй професійній діяльності;
* справедливе та об’єктивне оцінювання своєї професійної діяльності;
* захист професійної честі та гідності;
* індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та іншу) діяльність за межами закладу освіти;
* творчу відпустку строком до одного року не більше одного разу на 10 років із зарахуванням до стажу роботи;
* забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального і кооперативного будівництва;
* забезпечення службовим житлом з усіма комунальними зручностями у порядку, передбаченому законодавством;
* безпечні і нешкідливі умови праці;
* подовжену оплачувану відпустку;
* участь у громадському самоврядуванні закладу освіти;
* участь у роботі колегіальних органів управління закладу освіти;
* захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.
'''Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані:'''
* постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність;
* виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання;
* сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я;
* дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності;
* дотримуватися педагогічної етики;
* поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;
* настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
* формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
* виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища;
* формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
* захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;
* додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов’язки;
* повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають також інші права та обов’язки, передбачені законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.

Права та обов’язки інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, визначаються законодавством, відповідними договорами та/або установчими документами закладу освіти.

Відволікання педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників від виконання професійних обов’язків не допускається, крім випадків, передбачених законодавством.
== Державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/conv#n836 статті 57 Закону України "Про освіту"] держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам:
* належні умови праці та медичне обслуговування;
* оплату підвищення кваліфікації;
* правовий, соціальний, професійний захист;
* диференціацію посадових окладів (ставок заробітної плати) відповідно до кваліфікаційних категорій, встановлення підвищених посадових окладів (ставок заробітної плати) за педагогічні звання, надбавок за почесні звання, доплат за наукові ступені та вчені звання;
* виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов’язків;
* виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки;
* надання пільгових довгострокових кредитів на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла або надання службового житла у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України;
* пенсію за вислугу років;
* інші гарантії, визначені законом України.
Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в таких населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм. Зазначені пільги надаються за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зазначені працівники мають право на безоплатне одержання у '''власність земельної ділянки в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи чи організації, розташованих на території відповідної ради, із земель сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи чи організації, що приватизуються, або земель запасу чи резервного фонду, але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого селянського господарства.'''

Дія абзацу другого цієї частини не поширюється на громадян, які раніше набули право на земельну частку (пай) або земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства, крім випадків успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства відповідно до закону.
== Вимоги до педагогічних працівників ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n291 Відповідно до статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту"] на посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Перелік посад педагогічних працівників] встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 статті 58 Закону України "Про освіту"] педагогічну діяльність у закладах освіти здійснюють особи, які працюють на посадах педагогічних працівників.

На посади педагогічних працівників приймаються особи, фізичний і психічний стан яких дозволяє здійснювати педагогічну діяльність та які мають освітню та/або професійну кваліфікацію, що відповідає встановленим законодавством, зокрема професійним стандартом (за наявності), кваліфікаційним вимогам до відповідних посад педагогічних працівників.

Особам, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за педагогічною спеціальністю (педагогічну освіту), відповідний заклад освіти присвоює професійну кваліфікацію педагогічного працівника. Педагогічна освіта передбачає підготовку особи, результатом якої є набуття компетентностей зі спеціальності (предметної спеціальності, спеціалізації), педагогіки, психології, у тому числі шляхом проходження педагогічної практики, необхідних для забезпечення процесу навчання, виховання і розвитку особистості, у тому числі осіб з особливими освітніми потребами, моніторингу педагогічної діяльності та аналізу педагогічного досвіду, проведення освітніх вимірювань, застосування освітніх технологій і методів навчання, ефективних способів взаємодії всіх учасників освітнього процесу.

Особам, які здобули у закладі освіти вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю, цей заклад може присвоїти професійну кваліфікацію педагогічного працівника у разі, якщо це передбачено відповідною освітньою програмою.

Особи, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю та яким не було присвоєно професійну кваліфікацію педагогічного працівника, можуть бути призначені '''на посаду педагогічного працівника строком на один рік.'''

Особи можуть продовжити працювати на відповідних посадах педагогічних працівників системи дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти після їх успішної атестації у порядку, визначеному законодавством.

Особам, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, професійна кваліфікація педагогічного працівника може бути присвоєна закладом вищої чи післядипломної освіти або відповідним кваліфікаційним центром після одного року роботи на посадах педагогічних працівників, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, за умови успішного складення кваліфікаційного іспиту відповідно до кваліфікаційних вимог до педагогічного працівника чи відповідного професійного стандарту (за наявності).
== Підвищення кваліфікації педагогічних працівників ==
З прийняттям 16.01.2020 нового [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закону України «Про повну загальну середню освіту»] застосовуються нові підходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800 затверджений Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників] (зі змінами, внесеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1133-2019-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1133]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Статтею 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту»] передбачено, що кожен педагогічний працівник зобов’язаний '''''щороку''''' підвищувати свою кваліфікацію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закону України "Про освіту"] з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Педагогічні працівники надають педагогічній раді закладу освіти пропозиції для формування та затвердження річного плану підвищення кваліфікації педагогічних працівників на наступний календарний рік.

В річному плані зазначаються: вид, форма, суб’єкти підвищення кваліфікації, кількість годин і строки проходження підвищення кваліфікації педагогічними працівниками закладу освіти.

За результатами успішного підвищення кваліфікації кожен суб’єкт підвищення кваліфікації зобов’язаний видати педагогічному працівникові документ про підвищення кваліфікації, що має містити, зокрема, опис досягнутих ним результатів навчання.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text пункту 9 Порядку] суб’єктами підвищення кваліфікації педагогічних працівників можуть бути:
* заклад освіти (його структурний підрозділ),
* наукова установа,
* інша юридична особа,
* фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець.
Всі перелічені суб’єкти повинні провадити освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників.

Перевірити інформацію щодо діяльності обраного суб’єкта підвищення кваліфікації (юридичної особи або фізичної особи – підприємця) можна на сайті «Кабінет електронних сервісів Міністерства юстиції України» за наступним посиланням <nowiki>https://kap.minjust.gov.ua/</nowiki> шляхом безкоштовного пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
== Порядок оскарження дії чи бездіяльності педагогічного працівника ==
'''Крок 1.''' Звернутися з [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду|письмовою скаргою]] на ім'я керівника закладу освіти.

'''Крок 2.''' Звернутися з [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду|письмовою скаргу]] до місцевого органу управління освіти або Департаменту (управління) освіти і науки у відповідному регіоні.

Також кожен учасник освітнього процесу може звернутися до [https://eo.gov.ua/podaty-zvernennia/2020/06/21/ Освітнього омбудсмена], який відповідно до своїх повноважень, має право розглядати подані учасниками освітнього процесу звернення, перевіряти викладені у них факти тощо.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] при надсиланні електронного звернення не вимагається.

'''Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику''' з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про звернення громадян"].
== Див. також ==
* [[Порядок атестації педагогічних працівників]]
* [[Особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років та право на пенсію для педагогічних працівників]]
* [[Пільги на оплату комунальних послуг педагогічним працівникам]]
* [[Грошова допомога педагогам при виході на пенсію]]
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія:Трудове право]]

Користувачка:Maryna.shapoval

2021-08-20T09:15:33Z

Maryna.shapoval:

__NOTITLE__
__NOTOC__
[[Файл:Maryna.shapoval.jpg|border|left|360px]]
{| style="margin: auto;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
'''Шаповал Марина Дмитрівна'''
</div>
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 1em 0; text-align: left;">
'''провідний юрисконсульт юридичного відділу державного підприємства "Дороги Сумщини"'''
</div>
</div>
|}

{| style="margin: auto;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
'''Про себе'''
</div>
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
З 2012 року до 2014 рік обіймала посаду президента в Сумській ініціативній групі ELSA (Європейська правова студентська асоціація). 

З 2014 року до 2017 рік була юристом-консультантом в громадській організації "Сумська Правова допомога". З 2017 року працюю практикуючим юристом.

Автор понад 300 статей і правок до WikiLegalAid. У роботі над платформі надаю перевагу цивільному праву. Неоднаразово проводила тренінги для консультантів "WikiLegalAid" щодо вдосконалення платформи та механізмів, що гарантують актуальність розміщених правових консультацій. 

Захоплююся бігом. 

Електронна пошта: marina.shapoval26@gmail.com
</div>
</div>
|}

Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів

2021-08-20T09:12:01Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF/paran15#n15 Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 "Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/135-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 135 "Деякі питання реімбурсації лікарських засобів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/152-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 року № 152 "Про забезпечення доступності лікарських засобів"]

== Загальні положення ==
Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, які зареєстровані в Україні в установленому порядку та включені до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. Дія [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань"] не поширюється на лікарські засоби, вартість яких відшкодовується за договорами про реімбурсацію, укладеними відповідно до законодавства.

Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів '''за місцем проживання цих осіб'''.

Особи, які обслуговуються у відомчих лікувально-профілактичних закладах і мають право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів, отримують їх '''у аптеках, закріплених за цими закладами'''.

Безоплатний відпуск лікарських засобів дітям з інвалідністю провадиться за рецептами лікарів незалежно від місця проживання цих дітей, але в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя. У цьому разі витрати, пов'язані з оплатою вартості лікарських засобів, беруть на себе органи охорони здоров'я за місцем їх відпуску.

== Перелік груп населення, які мають право на безкоштовні ліки ==
У разі амбулаторного лікування, лікарські засоби за рецептами лікарів відпускаються безоплатно для фізичних осіб: 
'''1) незалежно від розміру середньомісячного сукупного доходу їх сім’ї:'''
* діти віком до трьох років;
* учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, постраждалі учасники Революції Гідності та особи, на яких поширюється дія [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту]" (Див. додатково [[Отримання безкоштовних ліків учасниками АТО]]);
* особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорій 1 та 2 відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"];
* неповнолітні діти померлих громадян, віднесених до категорій 1 та 2, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, відповідно до Закону України "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"];
* дівчата-підлітки і жінки з протипоказаннями вагітності, а також жінки, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (засоби контрацепції - гормональні препарати);
* пенсіонери, які отримують пенсію за віком або у зв'язку з втратою годувальника (крім осіб, які отримують пенсію на дітей у зв'язку з втратою годувальника), якщо зазначені особи одержують пенсію в розмірі, що не перевищує мінімальний розмір пенсії;
* особи з інвалідністю, які отримують пенсію за віком, по інвалідності або у зв’язку з втратою годувальника (крім осіб, які отримують пенсію на дітей у зв’язку з втратою годувальника), якщо зазначені особи одержують пенсію в розмірі, що не перевищує мінімальний розмір пенсії, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"];
* особи з інвалідністю та особи, які отримують державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"];
* діти з інвалідністю відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"];
* ветерани військової служби, ветерани органів внутрішніх справ, ветерани податкової міліції, ветерани державної пожежної охорони, ветерани Державної кримінально-виконавчої служби, ветерани служби цивільного захисту, ветерани Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/203/98-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"];
'''2) якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу:'''
* діти з багатодітних сімей відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закону України "Про охорону дитинства"];
* особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 3 відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"];
* учасники війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
* жертви нацистських переслідувань відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"];
* дружини (чоловіки) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя ообами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"];
* особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"];
* неповнолітні діти померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"];
* особи, які працювали з моменту аварії на Чорнобильській АЕС до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями.

Перш за все, пам'ятаймо, що [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України (ст. 49)] визначає, що у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно. 
Первинна медична допомога (постановка діагнозу, амбулаторне лікування, денний стаціонар і т. д.) у нашій країні безкоштовна. Ліки, закуплені державою за бюджетні кошти для лікарень, при амбулаторному лікуванні повинні надаватись пацієнтам безкоштовно. У Державному Бюджеті України щорічно передбачаються кошти Міністерству охорони здоров'я на закупівлю медикаментів та обладнання. 
[[Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи|Категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи]] 

== Перелік груп населення, яким ліки відпускаються на пільговій основі з оплатою 50 % їх вартості ==
При амбулаторному лікуванні лікарські засоби за рецептами лікарів відпускаються з оплатою 50 % їх вартості для наступних фізичних осіб:
* діти віком від трьох до шести років;
* особи з інвалідністю I і II груп відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"];
* депортовані особи, які досягли пенсійного віку або є особами з інвалідністю, відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1223-18 Закону України "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою"];
* реабілітовані особи, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"];
* почесні донори України відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/239/95-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про донорство крові та її компонентів"] і громадяни України, нагороджені нагрудним знаком "Почесний донор СРСР", відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/240/95-%D0%B2%D1%80 постанови Верховної Ради України від 23 червня 1995 р. № 240/95-ВР "Про введення в дію Закону України "Про донорство крові та її компонентів"]

== Перелік категорій захворювань, при яких лікарські засоби відпускаються безкоштовно ==
* Онкологічні захворювання
* Гематологічні захворювання
* Діабет (цукровий і нецукровий)
* Ревматизм
* Ревматоїдний артрит
* Пухирчатка
* Системний гострий вовчак
* Системні, хронічні, тяжкі захворювання шкіри
* Сифіліс
* Лепра
* Туберкульоз
* Аддісонова хвороба
* Гепатоцеребральна дистрофія
* Фенілкетонурія
* Шизофренія та епілепсія
* Психічні захворювання (особам з інвалідністю I та II груп, а також хворим, які працюють в лікувально-виробничих майстернях психоневрологічних і психіатричних закладів)
* Стан після операції протезування клапанів серця
* Гостра переміжна порфірія
* Муковісцидоз
* Тяжкі форми бруцельозу
* Дизентерія
* Гіпофізарний нанізм
* Стан після пересадки органів і тканин
* Бронхіальна астма
* Хвороба Бехтерєва
* Міостенія
* Міопатія
* Мозочкова атаксія Марі
* Хвороба Паркінсона
* Інфаркт міокарду (перші шість місяців)
* Дитячий церебральний параліч
* СНІД, ВІЧ-інфекція
* Післяопераційний гіпотиреоз, у тому числі з приводу раку щитовидної залози
* Гіпопаратиреоз
* Вроджена дисфункція кори наднирників

Безоплатний відпуск лікарських засобів за переліченими категоріями захворювань провадиться лише у разі амбулаторного лікування основного захворювання, за яким хворим надано пільги. Хворі на СНІД та ВІЧ-інфіковані незалежно від основного захворювання мають право на безоплатний відпуск лікарських засобів за наявності в них будь-яких інших захворювань.

== Перелік лікарських засобів ==
З 1 січня 2018 року безоплатно і на пільгових умовах відпускатимуться лікарські засоби, включені до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 333.]
{| class="wikitable"
|-
| '''Замінювати ліки на аналог, не зазначений у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF переліку], не можна. Аналог, не зазначений у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF переліку], придбавається за кошти пацієнта, які державою компенсуватися не будуть, оскільки особа не позбавлена можливості звернутися до іншої державної аптеки чи замовити необхідний препарат в цій аптеці.'''
|}

=== Обмеження щодо отримання ліків===
Зважаючи на те, що жодним НПА не закріплено обмежень для отримання ліків (щодо суми, періодичності тощо) на одну особу. Особа має право на отримання тієї кількості ліків та з тією частотою, якої вона потребує, але за умови наявності рецепта лікаря. 

Знеболюючі, психотропні речовини відпускаються лише ті, що зазначені в [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF Переліку]. У лікаря, що виписує рецепт, є обмеження щодо кількості таких речовин в одному рецепті. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05/page п.1.21.2 Наказ МОЗ від 19.07.2005 № 360])
== Умови для отримання рецепту на безкоштовні ліки ==
Обов'язковими умовами для отримання безкоштовних чи пільгових ліків є '''перебування особи на амбулаторному лікуванню та мати рецепт лікаря'''. Рецепт має бути оформлений особистим підписом лікаря та його печаткою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#n37 ''Правила виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення''] 

== Особливі випадки ==
'''''У квітні 2017 року''' Уряд розпочав програму "Доступні ліки". Пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою чи діабетом ІІ типу можуть отримати ліки безоплатно або з незначною доплатою.'' З 1 квітня 2019 року ліки за урядовою програмою реімбурсації «Доступні ліки» можна отримати тільки за електронним рецептом, виписаним сімейними лікарями, терапевтами та педіатрами через електронну систему охорони здоров’я.

'''Важливо! Пацієнт має звернутися саме до свого лікаря. Якщо ви ще не підписали декларацію, це варто зробити. Без декларації скористатися програмою «Доступні ліки» буде неможливо.'''

Пацієнт може обміняти рецепт на ліки у будь-якій аптеці в Україні, яка має договір з НСЗУ, без прив'язки до місцевості, де цей рецепт був виданий. Шукайте наліпку "Доступні ліки".

Електронна карта аптек-учасників урядової програми реімбурсації "Доступні ліки": [https://nszu.gov.ua/ogoloshennya-pro-ukladennya-dogovoriv/dostupni-liky/apteki-uchasniki-uryadovoyi-programi-reimbursaciyi-dostupni https://bit.ly/2CRGorZ]

Скористатись програмою “Доступні ліки” можуть також мешканці тимчасово окупованих територій.

З повним списком безоплатних препаратів можна ознайомитися [https://moz.gov.ua/uploads/5/25565-scan_reestru.pdf тут]

[[Категорія: Право на медичну допомогу]]
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Пенсіонери]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань]]
[[Категорія: Реабілітовані особи]]
[[Категорія: Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

Права та обов'язки педагогічного працівника загальноосвітнього закладу. Порядок оскарження його дій чи бездіяльністі

2020-03-19T13:10:59Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників"]

== Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n766 статті 54 Закону України "Про освіту"] '''педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право''' на:
* академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;
* педагогічну ініціативу;
* розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання;
* користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;
* підвищення кваліфікації, перепідготовку;
* вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників;
* доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
* відзначення успіхів у своїй професійній діяльності;
* справедливе та об’єктивне оцінювання своєї професійної діяльності;
* захист професійної честі та гідності;
* індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та іншу) діяльність за межами закладу освіти;
* творчу відпустку строком до одного року не більше одного разу на 10 років із зарахуванням до стажу роботи;
* забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального і кооперативного будівництва;
* забезпечення службовим житлом з усіма комунальними зручностями у порядку, передбаченому законодавством;
* безпечні і нешкідливі умови праці;
* подовжену оплачувану відпустку;
* участь у громадському самоврядуванні закладу освіти;
* участь у роботі колегіальних органів управління закладу освіти;
* захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.
'''Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані:'''
* постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність;
* виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання;
* сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я;
* дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності;
* дотримуватися педагогічної етики;
* поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;
* настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
* формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
* виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища;
* формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
* захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;
* додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов’язки;
* повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають також інші права та обов’язки, передбачені законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.

Відволікання педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників від виконання професійних обов’язків не допускається, крім випадків, передбачених законодавством.

== Вимоги до педагогічних працівників ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n291 Відповідно до статті 24 Закону України "Про повну загальну середню освіту"] на посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Перелік посад педагогічних працівників] встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 ст. 58 Закону України "Про освіту"] педагогічну діяльність у закладах освіти здійснюють особи, які працюють на посадах педагогічних працівників.

На посади педагогічних працівників приймаються особи, фізичний і психічний стан яких дозволяє здійснювати педагогічну діяльність та які мають освітню та/або професійну кваліфікацію, що відповідає встановленим законодавством, зокрема професійним стандартом (за наявності), кваліфікаційним вимогам до відповідних посад педагогічних працівників.

Особам, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за педагогічною спеціальністю (педагогічну освіту), відповідний заклад освіти присвоює професійну кваліфікацію педагогічного працівника. Педагогічна освіта передбачає підготовку особи, результатом якої є набуття компетентностей зі спеціальності (предметної спеціальності, спеціалізації), педагогіки, психології, у тому числі шляхом проходження педагогічної практики, необхідних для забезпечення процесу навчання, виховання і розвитку особистості, у тому числі осіб з особливими освітніми потребами, моніторингу педагогічної діяльності та аналізу педагогічного досвіду, проведення освітніх вимірювань, застосування освітніх технологій і методів навчання, ефективних способів взаємодії всіх учасників освітнього процесу.

Особам, які здобули у закладі освіти вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю, цей заклад може присвоїти професійну кваліфікацію педагогічного працівника у разі, якщо це передбачено відповідною освітньою програмою.

Особи, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю та яким не було присвоєно професійну кваліфікацію педагогічного працівника, можуть бути призначені '''на посаду педагогічного працівника строком на один рік.'''

Особи можуть продовжити працювати на відповідних посадах педагогічних працівників системи дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти після їх успішної атестації у порядку, визначеному законодавством.

Особам, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, професійна кваліфікація педагогічного працівника може бути присвоєна закладом вищої чи післядипломної освіти або відповідним кваліфікаційним центром після одного року роботи на посадах педагогічних працівників, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, за умови успішного складення кваліфікаційного іспиту відповідно до кваліфікаційних вимог до педагогічного працівника чи відповідного професійного стандарту (за наявності).

== Порядок оскарження дії чи бездіяльності педагогічного працівника ==
'''Крок 1. Написати письмову скаргу на ім'я керівника закладу освіти.'''
Усна скарга не годиться. Тільки письмова - щоб пізніше ви точно змогли довести, що дійсно зверталися до керівника закладу з цією проблемою. Також потрібно зробити ксерокопію своєї заяви. 

'''Крок 2. Написати письмову скаргу до місцевого органу управління освіти або Департаменту (управління) освіти і науки у відповідному регіоні.'''
Якщо ж керівник закладу освіту не відреагував на вашу заяву і в школі нічого не змінилося — тоді писати скаргу керівнику місцевого органу управління освіти або Департаменту (управління) освіти і науки вашої області. Заява практично нічим не відрізняється від скарги на ім'я директора школи, крім того, що в "шапці" заяви в департамент необхідно вказати свою домашню адресу, телефон і статус (пенсіонер, багатодітна мати і т. д.).

== Вимоги до подання звернень у відповідності з вимогами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян"] ==
Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян"].

Звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

'''Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику''' з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Право на освіту]]

Оплата праці працівників закладів освіти і науки в умовах карантину

2020-03-19T12:32:03Z

Maryna.shapoval: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [https://zakon.rad...

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n241 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0056-93 Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.04.1993 № 102 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти"]
* [https://pon.org.ua/ugoda/5326-galuzeva-ugoda-mzh-mnsterstvom-osvti-nauki-ukrayini-ta-ck-profsplki-pracvnikv-osvti-nauki-ukrayini-na-2016-2020-roki.html Галузева угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки (далі - Галузева угода)]

== Умови оплати праці працівників закладів освіти і науки ==
У зв’язку з ситуацією, пов’язаною з оголошенням карантину з 12 березня по 3 квітня 2020 року, терміни якого можуть змінитись залежно від епідеміологічної ситуації в Україні, своєчасним вжиттям та проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n241 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-192"] '''працівники, які фактично не виходять на роботу під час карантину, вважаються такими, що не виходять на роботу у зв’язку з простоєм;''' згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статтею 34 Кодексу законів про працю України] простій - це призупинення роботи, викликане невідворотною силою або іншими обставинами.

Згідно з [https://pon.org.ua/ugoda/5326-galuzeva-ugoda-mzh-mnsterstvom-osvti-nauki-ukrayini-ta-ck-profsplki-pracvnikv-osvti-nauki-ukrayini-na-2016-2020-roki.html пунктом 5.2.1 Галузевої Угоди] періоди, впродовж яких у закладах освіти не здійснюється освітній процес (освітня діяльність) у зв’язку із санітарно епідеміологічними чи іншими, незалежними від працівників обставинами, '''є робочим часом педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників.'''

== Розмір оплати праці працівників закладів освіти і науки в умовах карантину==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0056-93 п. 77 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102], у випадку, коли в окремі дні заняття не проводяться з незалежних від учителя причин, '''оплата його праці здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.'''

'''У випадку, якщо такої роботи немає, за працівниками зберігається середня заробітна плата,''' розмір якої визначається згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"], за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 113 Кодексу законів про працю України.]

== Куди звертатися у випадку порушення прав освітян==
Контакти Служби освітнього омбудсмена: 

Адреса для електронних звернень: info@eo.gov.ua або за посиланням https://zvernennya.eo.gov.ua/ 

Адреса для письмових звернень: Служба освітнього омбудсмена, 03058, м. Київ, відділення поштового зв’язку 58, а/с 48 

Телефон для зв’язку: +380 951438726

[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Трудове право]]

Права та обов'язки педагогічного працівника загальноосвітнього закладу. Порядок оскарження його дій чи бездіяльністі

2020-03-19T12:02:26Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників"]

== Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n766 статті 54 Закону України "Про освіту"] '''педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право''' на:
* академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;
* педагогічну ініціативу;
* розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання;
* користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;
* підвищення кваліфікації, перепідготовку;
* вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників;
* доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
* відзначення успіхів у своїй професійній діяльності;
* справедливе та об’єктивне оцінювання своєї професійної діяльності;
* захист професійної честі та гідності;
* індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та іншу) діяльність за межами закладу освіти;
* творчу відпустку строком до одного року не більше одного разу на 10 років із зарахуванням до стажу роботи;
* забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального і кооперативного будівництва;
* забезпечення службовим житлом з усіма комунальними зручностями у порядку, передбаченому законодавством;
* безпечні і нешкідливі умови праці;
* подовжену оплачувану відпустку;
* участь у громадському самоврядуванні закладу освіти;
* участь у роботі колегіальних органів управління закладу освіти;
* захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.
'''Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані:'''
* постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність;
* виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання;
* сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я;
* дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності;
* дотримуватися педагогічної етики;
* поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;
* настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
* формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
* виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища;
* формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
* захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;
* додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов’язки;
* повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають також інші права та обов’язки, передбачені законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.

Відволікання педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників від виконання професійних обов’язків не допускається, крім випадків, передбачених законодавством.

== Вимоги до педагогічних працівників ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n291 Відповідно до статті 24 Закону України "Про повну загальну середню освіту"] на посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Перелік посад педагогічних працівників] встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про освіту" педагогічну діяльність у закладах освіти здійснюють особи, які працюють на посадах педагогічних працівників.

На посади педагогічних працівників приймаються особи, фізичний і психічний стан яких дозволяє здійснювати педагогічну діяльність та які мають освітню та/або професійну кваліфікацію, що відповідає встановленим законодавством, зокрема професійним стандартом (за наявності), кваліфікаційним вимогам до відповідних посад педагогічних працівників.

Особам, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за педагогічною спеціальністю (педагогічну освіту), відповідний заклад освіти присвоює професійну кваліфікацію педагогічного працівника. Педагогічна освіта передбачає підготовку особи, результатом якої є набуття компетентностей зі спеціальності (предметної спеціальності, спеціалізації), педагогіки, психології, у тому числі шляхом проходження педагогічної практики, необхідних для забезпечення процесу навчання, виховання і розвитку особистості, у тому числі осіб з особливими освітніми потребами, моніторингу педагогічної діяльності та аналізу педагогічного досвіду, проведення освітніх вимірювань, застосування освітніх технологій і методів навчання, ефективних способів взаємодії всіх учасників освітнього процесу.

Особам, які здобули у закладі освіти вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю, цей заклад може присвоїти професійну кваліфікацію педагогічного працівника у разі, якщо це передбачено відповідною освітньою програмою.

Особи, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю та яким не було присвоєно професійну кваліфікацію педагогічного працівника, можуть бути призначені '''на посаду педагогічного працівника строком на один рік.'''

Особи можуть продовжити працювати на відповідних посадах педагогічних працівників системи дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти після їх успішної атестації у порядку, визначеному законодавством.

Особам, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, професійна кваліфікація педагогічного працівника може бути присвоєна закладом вищої чи післядипломної освіти або відповідним кваліфікаційним центром після одного року роботи на посадах педагогічних працівників, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, за умови успішного складення кваліфікаційного іспиту відповідно до кваліфікаційних вимог до педагогічного працівника чи відповідного професійного стандарту (за наявності).

== Порядок оскарження дії чи бездіяльності педагогічного працівника ==
'''Крок 1. Написати письмову скаргу на ім'я керівника закладу освіти.'''
Усна скарга не годиться. Тільки письмова - щоб пізніше ви точно змогли довести, що дійсно зверталися до керівника закладу з цією проблемою. Також потрібно зробити ксерокопію своєї заяви. 

'''Крок 2. Написати письмову скаргу до місцевого органу управління освіти або Департаменту (управління) освіти і науки у відповідному регіоні.'''
Якщо ж керівник закладу освіту не відреагував на вашу заяву і в школі нічого не змінилося — тоді писати скаргу керівнику місцевого органу управління освіти або Департаменту (управління) освіти і науки вашої області. Заява практично нічим не відрізняється від скарги на ім'я директора школи, крім того, що в "шапці" заяви в департамент необхідно вказати свою домашню адресу, телефон і статус (пенсіонер, багатодітна мати і т. д.).

== Вимоги до подання звернень у відповідності з вимогами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян"] ==
Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян"].

Звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

'''Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику''' з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Право на освіту]]

Протидія булінгу в дитячому середовищі

2020-03-05T13:24:51Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20 Наказ Міністерства освіти і науки України "Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти" від 28.12.2019 № 1646]
== Загальні положення ==
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Ч. 1 ст. 16 "Конвенції про права дитини"] передбачає, що жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. 

Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 52 Конституції України]). 
[[Файл:Ознаки булінгу.png|міні|Ознаки булінгу]]
'''''Булінг (цькування)''''' - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про освіту"]).

'''''Кривдник (булер)''''' - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу.

'''''Потерпілий (жертва булінгу)''''' - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування).

'''''Спостерігачі''''' - свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування).

'''''Сторони булінгу (цькування)''''' - безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).[[Файл:Поняття та види булінгу. Алгоритм дій.jpg|міні|Поняття та види булінгу. Алгоритм дій]]
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
* систематичність (повторюваність) діяння;
* наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
* дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого".
'''Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:'''
* замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
* неврівноважена поведінка;
* агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;
* різка зміна звичної для дитини поведінки;
* уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;
* відлюдкуватість, уникнення спілкування;
* ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;
* занижена самооцінка, наявність почуття провини;
* поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;
* демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;
* схильність до пропуску навчальних занять;
* відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;
* депресивні стани;
* аутоагресія (самоушкодження);
* суїцидальні прояви;
* явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);
* намагання приховати травми та обставини їх отримання;
* скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;
* наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;
* наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.

== Форми булінгу ==
'''Найпоширенішими формами булінгу є:'''
* словесні образи, глузування, обзивання, погрози;
* образливі жести або дії, наприклад, плювки;
* залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити;
* ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;
* вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви;
* фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження);
* приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.
До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

'''Ознаками булінгу (цькування) є''' систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:
* умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
* словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
* будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
* будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;
* інші правопорушення насильницького характеру.
[[Файл:Чим конфлікт відрізняється від булінгу?.png|міні|Чим конфлікт відрізняється від булінгу?]]
== Види булінгу ==
Види булінгу можна об’єднати в групи вербального, фізичного та емоційного (соціального) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу. 70% знущання відбувається вербально: принизливі обзивання, дошкуляння, жорстока критика, плямування репутації, висміювання, агресивні зауваження, записки з погрозами застосування насилля, поширення неправдивих обвинувачень, ворожих чуток та пліток. 
[[Файл:Особливості різниці конфлікту та булінгу?.png|міні|Особливості різниці конфлікту та булінгу?]]
* '''Фізичне насильство''' найбільш помітне, однак складає менше третини випадків булінгу (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, ляпаси, пошкодження та знищення одягу та особистих речей жертви, а також погляди, жести, образливі рухи тіла та міміки обличчя). 
* '''Економічний булінг''' – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо. 
* '''Психологічний булінг''' – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо. 
* '''Сексуальний булінг''' – принизливі погляди, жести, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти тощо. 
* '''Кібербулінг''' – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі). 

== Суб’єкти реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти ==
'''Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти (далі - суб’єкти реагування) є:'''
* служба освітнього омбудсмена;
* служби у справах дітей;
* центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
* органи місцевого самоврядування;
* керівники та інші працівники закладів освіти;
* засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;
* територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.
Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти діють в межах повноважень, передбачених законодавством та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20 цим Порядком].

Суб’єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

'''''Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані:'''''
* вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;
* за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
* звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;
* повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

== Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти ==
Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.

Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

'''Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):'''
* невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
* за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
* повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
* повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
* скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) '''не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів''' з дня отримання заяви або повідомлення.

== Відповідальність за вчинення булінгу ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 п.11 ч. 2 ст. 54 Закону України "Про освіту"] педагогічні працівники зобов`язані захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.
=== [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%8E_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E Цивільна відповідальність]===
=== Адміністративна відповідальність===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 '''Стаття 1734 "Булінг (цькування) учасника освітнього процесу" Кодексу України про адміністративні правопорушення'''] 

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу -тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку".
=== Кримінальна відповідальність ===
З настанням 16 річного віку до кривдника мають застосовуватися санкції [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], якщо в його діях є ознаки складу злочину. У випадках особливо жорстокого поводження кривдника з жертвою кримінальна відповідальність настає з 14 річного віку. 

[[Категорія: Діти‎]]
[[Категорія: Адміністративне право‎]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]

Порядок в'їзду та виїзду дітей до 16 років на тимчасово окуповані території

2020-02-13T08:44:17Z

Maryna.shapoval: Maryna.shapoval перейменувала сторінку з Порядок в`їзду та виїзду дітей до 16 років на тимчасово непідконтрольну територію на [[Порядок в`їзду т...

==Нормативна база==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 Закону України "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України"]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України"]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/367-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 367 "Про затвердження Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року № 62 "Деякі питання в’їзду/виїзду громадян України на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v222_950-17 Наказ Служби безпеки України від 14.04.2017 № 222ог "Про затвердження Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей"]
== Документи необхідні дитині для в’їзду на непідконтрольну територію ==
В’їзд на тимчасово окуповану територію України громадян України, які не досягли 16-річного віку, здійснюється через контрольні пункти за умови пред’явлення паспорта громадянина України, або паспорта громадянина України для виїзду за кордон, або проїзного документа дитини з дотриманням вимог, передбачених для таких осіб [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF пунктами 3-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України].

'''В’їзд на тимчасово окуповані території України здійснюється через контрольні пункти в’їзду/виїзду:'''
* громадянами України, які не досягли 14-річного віку, - за умови пред’явлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон або свідоцтва про народження, а громадянами України віком від 14 до 16 років - за умови пред’явлення паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з дотриманням вимог, передбачених для таких осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF пунктами 3-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57], на підставі дозволу фізичній особі, виданого особі, що здійснює супровід;
* громадянами України віком до 16 років, які виїхали з тимчасово окупованих територій в супроводі одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників чи в супроводі інших осіб, уповноважених одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників, - за умови пред’явлення документа, передбаченого в абзаці четвертому цього пункту, в супроводі того з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, інших законних представників, з якими здійснили виїзд;
* громадянами України віком від 14 до 16 років, які навчаються в закладах освіти на контрольованій території України, батьки (усиновлювачі), піклувальники яких проживають на тимчасово окупованих територіях України, також без супроводу батьків чи одного з батьків (усиновлювачів), піклувальників або інших законних представників чи супроводу інших осіб, уповноважених батьками чи одним з батьків (усиновлювачів), піклувальниками, з якими здійснили виїзд з тимчасово окупованої території, за наявності документа, що підтверджує навчання у закладі освіти на контрольованій території України та на підставі дозволу фізичній особі, виданого такому громадянину України.
В’їзд на тимчасово окуповану територію України громадян України, які виїхали з цієї території для оформлення документів, здійснюється за умови пред’явлення довідки, виданої територіальним органом або територіальним підрозділом ДМС, за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/815-2019-%D0%BF#n246 зразком].
{| class="wikitable"
!До 1 травня 2020 р. в’їзд на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях громадян України віком від 14 до 16 років, у яких відсутній паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може здійснюватися через контрольні пункти в’їзду/виїзду за умови пред’явлення свідоцтва про народження з урахуванням вимог щодо супроводу таких осіб, передбачених абзацом четвертим пункту 6 Порядку в’їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/815-2019-%D0%BF#n53 постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 р. № 815]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 № 62 "'''Деякі питання в’їзду/виїзду громадян України на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях'''"])
|}

== Порядок виїзду дітей до 16 років із непідконтрольної території ==
'''Виїзд з тимчасово окупованих територій України здійснюється через контрольні пункти:'''
* громадянами України, які не досягли 14-річного віку, - за умови пред’явлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон або свідоцтва про народження, а громадянами України віком від 14 до 16 років - за умови пред’явлення паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон в супроводі одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників чи в супроводі інших осіб, уповноважених одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників, на підставі дозволу фізичній особі, виданого особі, що здійснює супровід;
* громадянами України, які не мали можливості оформити паспорт громадянина України внаслідок постійного проживання на тимчасово окупованих територіях або в яких відсутній паспорт громадянина України у зв’язку із втратою/викраденням, - за умови пред’явлення свідоцтва про народження (для громадян України, які не досягли 16-річного віку) або будь-якого іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або довідки, виданої територіальним органом або територіальним підрозділом ДМС у випадку, зазначеному в абзаці сьомому цього пункту. Зазначені обставини перевіряються координаційним центром під час видачі дозволу фізичній особі;
* громадянами України, які не досягли 16 річного віку, яким внаслідок народження та постійного проживання на тимчасово окупованих територіях або на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, не було оформлено свідоцтво про народження за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#n28 зразком], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2010 р. № 1025 “Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану”], за умови пред’явлення паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон особою (особами), у супроводі якої (яких) громадяни України, які не досягли 16-річного віку, виїжджають з тимчасово окупованих територій, та документів, що підтверджують факти народження громадян України, які не досягли 16-річного віку на підставі дозволу фізичній особі, виданого особі, що здійснює супровід.
''У разі виявлення уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону на контрольному пункті громадянина України '''віком від 14 до 16 років''', який навчається в закладах освіти на контрольованій території України, без супроводу осіб,'' уповноважені службові особи підрозділу охорони державного кордону надають такій особі дозвіл на виїзд з тимчасово окупованих територій України за умови пред’явлення паспорта громадянина України, , та наявності документа, що підтверджує навчання у закладі освіти на контрольованій території України та на підставі дозволу фізичній особі, виданого такому громадянину України.

''У разі виявлення уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону на контрольному пункті дитини, '''яка не досягла 16-річного віку,''' без супроводу осіб'', уповноважені службові особи підрозділу охорони державного кордону надають такій особі дозвіл на виїзд з тимчасово окупованих територій України та невідкладно (протягом доби) повідомляють про таку дитину Національній поліції, СБУ та забезпечують передачу дитини органу опіки та піклування за місцем її виявлення для забезпечення її соціального захисту відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/832-2016-%D0%BF Порядку взаємодії державних органів та органів місцевого самоврядування під час виявлення розлучених із сім’єю дітей, які не є громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 832 “Про особливості соціального захисту розлучених із сім’єю дітей, які не є громадянами України”.]
{| class="wikitable"
|-
| '''ВАЖЛИВО! Для виїзду з непідконтрольної території нотаріально засвідчений дозвіл батьків або одного з них не потрібен!'''

|}
=== Порядок виїзду з непідконтрольної території дітей, які народилися після початку АТО/ООС===
Виїзд дитини, яка народилась після початку проведення АТО/ООС та внаслідок проживання у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, їй не було оформлено свідоцтво про народження, здійснюється за умови пред’явлення будь-якого документа, визначеного [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/2235-14 статтею 5 Закону України "Про громадянство України"] або [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/3857-12 статтею 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України"] особи (осіб), у супроводі якої (яких) дитина виїжджає з тимчасово неконтрольованої території, та дозволом фізичної особи.

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Порядок в'їзду та виїзду дітей до 16 років на тимчасово окуповані території

2020-02-13T08:43:03Z

Maryna.shapoval:

Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

2020-01-14T07:47:05Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду Українивід 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6-47740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12]
# [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-1320cs17 Постанова ВС України справа № 6-1320цс17 від 23.08.2017 р.]

== Прийняття спадщини ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.ст. 1268, 1270 ЦК України] спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. 
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
=== Місце відкриття спадщини ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1221 ЦК України] місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. 
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місце знаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місце знаходження основної частини рухомого майна. Місце відкриття спадщини підтверджується довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро, або довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою. Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.
=== Процедура спадкування ===
[[Файл:Порядок прийняття спадщини.jpg|міні|Порядок оформлення спадщини]]
Протягом 6 місяців з дня смерті родича особи, які вважають себе його спадкоємцями заявляють своє право на спадщину. 

Заява про прийняття спадщини (або про відмову від прийняття, якщо було прийнято таке рішення) подається нотаріусу за останнім місцем проживання померлого. 

Успадкувати можна лише все майно, котре передається у спадок, прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається (наприклад, нерухомість прийняти, а від боргових зобов’язань відмовитись). У разі, якщо померлий проживав у сільському населеному пункті, звернутись з заявою можна до органів місцевого самоврядування, тобто до відповідної сільської ради.

Зі спливом 6 місяців з дня смерті спадкодавця видається свідоцтво про право на спадщину (ст. 1298 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]). 

'''Документи, які необхідні для прийняття спадщини:'''

* паспорт;
* ідентифікаційний номер;
* свідоцтво про смерть;
* у разі наявності заповіту: при цьому якщо заповіт оформлювався в сільській раді – необхідно проставити відмітку про відсутність змін після оформлення;
* у разі відсутності заповіту: документ, що підтверджує родинні стосунки спадкоємця з померлим: для дітей – свідоцтво про народження, дружини/чоловіка – свідоцтво про шлюб, інші родичі – за аналогією, для відслідковування ланцюга родинних зв’язків зі спадкодавцем;
* правовстановлюючі документи на все майно, про яке відомо.

=== Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1272 ЦКУ] якщо спадкоємець протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. 

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

== Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ==

Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. 

У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав: 

* за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
* на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини. 

'''Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1272 ЦКУ] позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:''' 

# у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
# у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

=== Поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини===
'''Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:''' 

* тривала хвороба спадкоємців;
* перебування спадкоємця тривалий час за межами України;
* відбування покарання в місцях позбавлення волі;
* перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України;
* необізнаність спадкоємця про наявність заповіту ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82669288 Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17]);
* велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
* складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
* перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/82669288 Постанова Верховного суду України від 26.06.2019 по справі №565/1145/17]);
* тощо. 

При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки. 

Разом з цим, у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13] зазначено, що судами '''не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:'''
* юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
* необізнаність особи про наявність спадкового майна;
* похилий вік;
* непрацездатність;
* встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
* невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
* відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
* несприятливі погодні умови.

Відповідно до роз'яснень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Пленуму Верховного Суду України,] '''повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.''' Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

===Належні відповідачі===
Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради). 
=== Куди звертатися?===
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6-47740-12 листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13] позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони '''пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини''', якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
=== Вартість ===
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»] розмір судового збору за подання відповідної позовної заяви складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Див. додатково [https://dk.pl.court.gov.ua/sud1606/justichelp/616 Зразок позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]

== Див. також ==
* [[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території]]
* [[Особливості прийняття спадщини дитиною]]
* [[Оформлення права на спадщину]]
* [[Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія)]]
* [[Прийняття спадщини, у складі якої є нерухоме майно, у випадку відсутності у спадкоємців правовстановлюючих документів на майно]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

2020-01-14T07:46:30Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду Українивід 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6-47740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12]
# [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-1320cs17 Постанова ВС України справа № 6-1320цс17 від 23.08.2017 р.]

== Прийняття спадщини ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.ст. 1268, 1270 ЦК України] спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. 
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
=== Місце відкриття спадщини ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1221 ЦК України] місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. 
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місце знаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місце знаходження основної частини рухомого майна. Місце відкриття спадщини підтверджується довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро, або довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою. Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.
=== Процедура спадкування ===
[[Файл:Порядок прийняття спадщини.jpg|міні|Порядок оформлення спадщини]]
Протягом 6 місяців з дня смерті родича особи, які вважають себе його спадкоємцями заявляють своє право на спадщину. 

Заява про прийняття спадщини (або про відмову від прийняття, якщо було прийнято таке рішення) подається нотаріусу за останнім місцем проживання померлого. 

Успадкувати можна лише все майно, котре передається у спадок, прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається (наприклад, нерухомість прийняти, а від боргових зобов’язань відмовитись). У разі, якщо померлий проживав у сільському населеному пункті, звернутись з заявою можна до органів місцевого самоврядування, тобто до відповідної сільської ради.

Зі спливом 6 місяців з дня смерті спадкодавця видається свідоцтво про право на спадщину (ст. 1298 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]). 

'''Документи, які необхідні для прийняття спадщини:'''

* паспорт;
* ідентифікаційний номер;
* свідоцтво про смерть;
* у разі наявності заповіту: при цьому якщо заповіт оформлювався в сільській раді – необхідно проставити відмітку про відсутність змін після оформлення;
* у разі відсутності заповіту: документ, що підтверджує родинні стосунки спадкоємця з померлим: для дітей – свідоцтво про народження, дружини/чоловіка – свідоцтво про шлюб, інші родичі – за аналогією, для відслідковування ланцюга родинних зв’язків зі спадкодавцем;
* правовстановлюючі документи на все майно, про яке відомо.

=== Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1272 ЦКУ] якщо спадкоємець протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. 

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

== Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ==

Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. 

У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав: 

* за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
* на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини. 

'''Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1272 ЦКУ] позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:''' 

# у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
# у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

=== Поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини===
'''Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:''' 

* тривала хвороба спадкоємців;
* перебування спадкоємця тривалий час за межами України;
* відбування покарання в місцях позбавлення волі;
* перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України;
* необізнаність спадкоємця про наявність заповіту ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82669288 Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17]);
* велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
* складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
* перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/82669288 Постанова Верховного суду України від 26.06.2019 по справі № 565/1145/17]);
* тощо. 

При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки. 

Разом з цим, у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13] зазначено, що судами '''не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:'''
* юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
* необізнаність особи про наявність спадкового майна;
* похилий вік;
* непрацездатність;
* встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
* невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
* відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
* несприятливі погодні умови.

Відповідно до роз'яснень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Пленуму Верховного Суду України,] '''повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.''' Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

===Належні відповідачі===
Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради). 
=== Куди звертатися?===
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6-47740-12 листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13] позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони '''пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини''', якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
=== Вартість ===
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»] розмір судового збору за подання відповідної позовної заяви складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Див. додатково [https://dk.pl.court.gov.ua/sud1606/justichelp/616 Зразок позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]

== Див. також ==
* [[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території]]
* [[Особливості прийняття спадщини дитиною]]
* [[Оформлення права на спадщину]]
* [[Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія)]]
* [[Прийняття спадщини, у складі якої є нерухоме майно, у випадку відсутності у спадкоємців правовстановлюючих документів на майно]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Багатодітна сім'я: підтвердження статусу та пільги

2019-11-12T05:59:48Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закон України "Про житловий фонд соціального призначення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закон України "Про оздоровлення та відпочинок дітей"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/209-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 209 "Деякі питання виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім'ї та дитини з багатодітної сім'ї"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"]
== Поняття "багатодітна сім’я" ==
'''''Багатодітна сім’я''''' - сім’я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. 
До складу багатодітної сім’ї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років (стаття перша Закону України "Про охорону дитинства").
== Підтвердження статусу багатодітної сім'ї ==
Документом, що підтверджує статус багатодітної сім'ї і дітей з такої сім'ї та їх право на отримання пільг згідно із Законом України "Про охорону дитинства", є відповідне '''''посвідчення''''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"].
=== Куди звернутися ===
Посвідчення видається структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах рад (''відділ у справах сім'ї, молоді та спорту''), у тому числі через Центри надання адміністративних послуг одному з батьків відповідно до місця реєстрації, '''''протягом десяти робочих днів''''' після подання необхідних документів.
=== Перелік та зразки необхідних документів ===
#[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/209-2010-%D0%BF Заява] одного з батьків про видачу посвідчень.
# Копії свідоцтв про народження дітей.
# Копія свідоцтва про шлюб (крім батьків, які не перебувають у шлюбі).
# Копії сторінок паспорта громадянина України батьків з даними про прізвище, ім’я, по батькові, дату видачі паспорта та місце реєстрації.
# Копія посвідки на постійне проживання батьків ''(для іноземців або осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах)''.
# Довідка про склад сім’ї.
# Фотокартки (батьків та дітей) розміром 30 х 40 міліметрів.
# Довідка із загальноосвітнього, професійно-технічного, вищого навчального закладу ''(для осіб від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання)''.
# Довідка про реєстрацію місця проживання або перебування особи під час навчання ''(для осіб від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання)''.
# Довідка структурного підрозділу районної, районної в мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про те, що батькам за місцем реєстрації посвідчення не видавалися (''у разі, коли зареєстроване місце проживання батьків різне'');
# ''У разі народження або навчання дитини за межами України'' - копій свідоцтва про народження дитини та довідки з навчального закладу з перекладом на українську мову, вірність якого засвідчена нотаріусом. У разі коли нотаріус не володіє відповідною мовою, переклад документів може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

=== У разі переміщення багатодітної сім’ї із тимчасово окупованої території України ===
У разі переміщення багатодітної сім’ї із тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення, до іншої адміністративно-територіальної одиниці посвідчення видаються структурним підрозділом районної, районної у мм. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі її утворення) ради одному з батьків за місцем реєстрації після подання:
# заяви одного з батьків про видачу посвідчень;
# копій свідоцтв про народження дітей;
# копії свідоцтва про шлюб (''крім батьків, які не перебувають у шлюбі'');
# копій сторінок паспорта громадянина України батьків з даними про прізвище, ім’я, по батькові, дату видачі та місце реєстрації;
# фотокарток (батьків і дітей) розміром 30 х 40 міліметрів;
# довідки із загальноосвітнього, професійно-технічного, вищого навчального закладу (''для осіб від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання'');
# довідки про реєстрацію місця проживання або перебування особи під час навчання (''для осіб від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання'');
# копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
# у разі навчання дитини за межами України - копії довідки з навчального закладу з перекладом на українську мову, вірність якого засвідчена нотаріусом.
У разі коли нотаріус не володіє відповідною мовою, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

=== Строк дії та вартість посвідчення ===
Посвідчення видається '''''безоплатно''''', строк дії якого визначається окремо для кожної багатодітної сім'ї. Дітям з багатодітної сім'ї посвідчення видається з 6 років.

Для продовження строку дії посвідчень до структурного підрозділу районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської ради подаються довідка про склад сім'ї, копії свідоцтв про народження дітей та/або довідка із загальноосвітнього, професійно-технічного, вищого навчального закладу (''для осіб від 18 до 23 років у разі, коли вони навчаються за денною формою навчання'').
== Пільги для багатодітної сім’ї ==
Багатодітній сім'ї надаються пільги([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 стаття 13 Закону України "Про охорону дитинства"]):
* 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);
* 50-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб (площа житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за опалення, становить 21 кв. метр опалюваної площі на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);
* 50-відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, у разі якщо відповідні будинки не мають центрального опалення;
* позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів. 

{| class="wikitable"
|-
| '''''Увага!''''' Зазначені пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"].
|}
== Пільги дітям з багатодітних сімей ==
Дітям з багатодітних сімей надаються такі пільги([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 стаття 13 Закону України "Про охорону дитинства"]):
* безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;
* щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних та комунальних закладах охорони здоров’я із залученням необхідних спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування;
* першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
* безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;
* безоплатне одержання послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей"] (за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб та інших джерел);
* студентам з багатодітних сімей призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога;
* 50% плати за перебування та харчування дітей у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах, а сім'ї, середньомісячний сукупний дохід яких нижче гарантованого мінімуму у розрахунку на одну особу, звільняються від плати за перебування та харчування дітей у цих закладах ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1243-2002-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2002 року № 1243 "Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів"]);
* право на безоплатне здобуття позашкільної освіти ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1841-14 стаття 26 Закону України "Про позашкільну освіту"]);
* перевага в отриманні пільгового кредиту для здобуття дітьми вищої освіти ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/916-2003-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 року № 916 "Про затвердження Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти"]).
== Додаткові пільги ==
Матері, які народили п'ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, мають право на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною (при цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку). Пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у розмірі від 35 до 40 відсотків прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1767-14/parao12#o12 абзац другий частини першої статті 5 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"]). 
== Житлове забезпечення ==
Надання жилого приміщення: позачергове – сім'ї, які мають 5 і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей; першочергове - багатодітні сім'ї ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]).

Отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення: позачергове – сім'ї, які мають 5 і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно 3 і більше дітей; першочергове - одинокі матері й батьки, які мають трьох або чотирьох дітей, а також у разі народження у однієї жінки одночасно двох дітей (Закон України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3334-15?nreg=3334-15&find=1&text=%E1%E0%E3%E0%F2%EE%E4%B3%F2%ED%E0&x=12&y=8 «Про житловий фонд соціального призначення»])
== Право на отримання щорічної додаткової відпустки ==
Щорічна додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів надається жінкам, які працюють і мають двох або '''більше дітей''' віком до 15 років (стаття 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/paran214#n214 Закону України «Про відпустки»]).
== Почесне звання України "Мати-героїня" ==
Почесне звання України "Мати-героїня" присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку, враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей (пункт 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/476/2001 «Положення про почесні звання України»], затвердженого Указом Президента України від 29 червня 2001 року № 476/2001).
== Додатково ==
Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D1%83_%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%85 Порядок виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях]
[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія: Пільга щодо забезпечення жилою площею]]

Наслідки неявки свідка на виклик слідчого (прокурора)

2019-09-12T08:20:27Z

Maryna.shapoval:

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page Кодекс України про адміністративні правопорушення]

== Загальні положення ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст. 133 Кримінального процесуального кодексу України], слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених КПК України випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.

Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою. Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page п.1 ч.2 ст.66 КПК України] '''свідок зобов’язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора'''.
== Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні ==
'''Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом:'''
* вручення повістки про виклик;
* надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком;
* здійснення виклику по телефону;
* здійснення виклику телеграмою.

=== Особливості вручення повісток: ===
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. 

Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув’язнення. 

Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. 

Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, якщо це обумовлюється обставинами кримінального провадження. 

Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику. 

Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва. 

Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв’язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом '''не пізніше ніж за три дні до дня''', коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінальним процесуальним кодексом України] строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

== Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом ==
Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом '''є розпис особи про отримання повістки''', в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.

== Зміст повістки про виклик ==
'''У повістці про виклик повинно бути зазначено:'''
* прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик;
* найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку;
* ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;
* найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;
* процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;
* час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;
* процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;
* наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу, та здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження;
* передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з’явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення;
* підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.

== Поважні причини неприбуття особи на виклик ==
'''Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст.138 КПК України] до таких обставин відносяться:'''
* затримання, тримання під вартою або відбування покарання;

* обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
* обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
* відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
* тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
* смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
* несвоєчасне одержання повістки про виклик;
* інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик. 
Таким чином, зайнятість на роботі, перебування на навчанні, наявність інших планів або подібні обставини не є поважними причинами, що дозволяють не з’являтися за викликом слідчого (прокурора). 

Разом з тим, у разі виникнення складнощів з прибуттям за викликом у визначений час майже завжди є можливість зв’язатися зі слідчим по телефону та повідомити йому про обставини, що перешкоджають прибуттю за викликом, а також узгодити інший час. У більшості випадків слідчий може перенести час зустрічі через те, що він зацікавлений в присутності особи, що була викликана. 

Якщо слідчий не може забезпечити прибуття особи за викликом звичайними засобами він приймає інші засоби реагування.

== Наслідки неприбуття на виклик ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Статтею 139 КПК України] передбачено наслідки неявки особи за викликом слідчого (прокурора): в разі якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому КПК України порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, можуть настати такі наслідки:

'''1)''' може бути накладено '''грошове стягнення'''

Відповідне рішення приймається слідчим суддею за клопотанням слідчого чи прокурора. Розмір грошового стягнення, що може бути накладено за неприбуття на виклик, визначається в межах:
* від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;

* від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду. 
'''2)''' може бути застосований '''привід''' (відповідне рішення також приймається тільки слідчим суддею за клопотанням слідчого або прокурора. Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час (така особа повинна прибути за викликом у супроводі особи, виконуючої ухвалу про примусовий привід, а в разі невиконання відповідних вимог – до нього можуть бути застосовані заходи фізичного впливу).

Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка. 

'''''Привід свідка не може бути застосований до:'''''
* неповнолітньої особи;
* вагітної жінки;
* осіб з інвалідністю першої або другої груп;
* особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей з інвалідністю;
* а також осіб, які згідно із КПК України не можуть бути допитані як свідки. 
Привід співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу. 

'''3)''' може бути притягнено до '''адміністративної відповідальності''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page ст.185-4 КпАП України] передбачено накладення штрафу в сумі від 51 грн до 136 грн.) Даний захід може бути застосований тільки за злісне ухилення від виклику, яке звичайно проявляється в систематичному неприбутті на виклики. 

Такий захід застосовується суддею за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, що складається слідчим (прокурором). 

''Вищезазначені наслідки можуть настати тільки при наявності наступних обставин:'' 
• особа була викликана в установленому законом порядку (найголовніше, щоб було підтвердження отримання нею повістки про виклик чи ознайомлення з її змістом іншим шляхом) 
• особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття.

[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Наслідки неявки свідка на виклик слідчого (прокурора)

2019-09-12T08:19:58Z

Maryna.shapoval:

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page Кодекс України про адміністративні правопорушення]

== Загальні положення ==
 Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст. 133 Кримінального процесуального кодексу України], слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених КПК України випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.

Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою. Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page п.1 ч.2 ст.66 КПК України] '''свідок зобов’язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора'''.

== Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні ==
'''Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом:'''
* вручення повістки про виклик;
* надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком;
* здійснення виклику по телефону;
* здійснення виклику телеграмою.

=== Особливості вручення повісток: ===
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. 

Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув’язнення. 

Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. 

Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, якщо це обумовлюється обставинами кримінального провадження. 

Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику. 

Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва. 

Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв’язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом '''не пізніше ніж за три дні до дня''', коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінальним процесуальним кодексом України] строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

== Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом ==
Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом '''є розпис особи про отримання повістки''', в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.

== Зміст повістки про виклик ==
'''У повістці про виклик повинно бути зазначено:'''
* прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик;
* найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку;
* ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;
* найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;
* процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;
* час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;
* процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;
* наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу, та здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження;
* передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з’явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення;
* підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.

== Поважні причини неприбуття особи на виклик ==
'''Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст.138 КПК України] до таких обставин відносяться:'''
* затримання, тримання під вартою або відбування покарання;

* обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
* обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
* відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
* тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
* смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
* несвоєчасне одержання повістки про виклик;
* інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик. 
Таким чином, зайнятість на роботі, перебування на навчанні, наявність інших планів або подібні обставини не є поважними причинами, що дозволяють не з’являтися за викликом слідчого (прокурора). 

Разом з тим, у разі виникнення складнощів з прибуттям за викликом у визначений час майже завжди є можливість зв’язатися зі слідчим по телефону та повідомити йому про обставини, що перешкоджають прибуттю за викликом, а також узгодити інший час. У більшості випадків слідчий може перенести час зустрічі через те, що він зацікавлений в присутності особи, що була викликана. 

Якщо слідчий не може забезпечити прибуття особи за викликом звичайними засобами він приймає інші засоби реагування.

== Наслідки неприбуття на виклик ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Статтею 139 КПК України] передбачено наслідки неявки особи за викликом слідчого (прокурора): в разі якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому КПК України порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, можуть настати такі наслідки:

'''1)''' може бути накладено '''грошове стягнення'''

Відповідне рішення приймається слідчим суддею за клопотанням слідчого чи прокурора. Розмір грошового стягнення, що може бути накладено за неприбуття на виклик, визначається в межах:
* від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;

* від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду. 
'''2)''' може бути застосований '''привід''' (відповідне рішення також приймається тільки слідчим суддею за клопотанням слідчого або прокурора. Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час (така особа повинна прибути за викликом у супроводі особи, виконуючої ухвалу про примусовий привід, а в разі невиконання відповідних вимог – до нього можуть бути застосовані заходи фізичного впливу).

Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка. 

'''''Привід свідка не може бути застосований до:'''''
* неповнолітньої особи;
* вагітної жінки;
* осіб з інвалідністю першої або другої груп;
* особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей з інвалідністю;
* а також осіб, які згідно із КПК України не можуть бути допитані як свідки. 
Привід співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу. 

'''3)''' може бути притягнено до '''адміністративної відповідальності''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page ст.185-4 КпАП України] передбачено накладення штрафу в сумі від 51 грн до 136 грн.) Даний захід може бути застосований тільки за злісне ухилення від виклику, яке звичайно проявляється в систематичному неприбутті на виклики. 

Такий захід застосовується суддею за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, що складається слідчим (прокурором). 

''Вищезазначені наслідки можуть настати тільки при наявності наступних обставин:'' 
• особа була викликана в установленому законом порядку (найголовніше, щоб було підтвердження отримання нею повістки про виклик чи ознайомлення з її змістом іншим шляхом) 
• особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття.

[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Заміна посвідчення водія

2019-08-27T13:55:15Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041 Конвенція про дорожній рух]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n203 Закон України "Про дорожній рух"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
# [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]
# [https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами"]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04. 06. 2007 року № 795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання»].
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/889-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року № 889 «Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ»]

== Загальні положення ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n203 ст. 15 Закону України «Про Дорожній рух»] кожний громадянин, який досяг визначеного цим законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія.

Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до [https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортних засобів»] затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року , яке є обов'язковим для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії.

Національне посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії дійсне '''протягом 30 років з дати його видачі.'''

Посвідчення водія, видане особі вперше, '''дійсне протягом двох років''' з дня його видачі з обмеженим правом керування транспортним засобом.

Посвідченням водія, виданим вперше, є документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, отриманий після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія або яка була позбавлена права на керування транспортним засобом чи здійснила обмін посвідчення водія протягом двох років з дати його видачі, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів у територіальних органах з надання сервісних послуг МВС.

== Підстави заміни посвідчення водія ==
Так відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами»], заміна водійських прав проводиться в таких випадках:
*заміна першого водійського посвідчення, виданого на 2 роки;
* посвідчення непридатне для використання (зіпсовано, не читаються записи);
* змінені особисті дані власника (прізвище, ім’я та по батькові);
* відкриття іншої категорії водійських прав;
* отримання посвідчення нового зразка;
* права були втрачені або вкрадені.
[[Файл:Як обміняти посвідчення водія?.jpg|міні]]

== Куди звертатися? ==
До сервісного центру МВС або Центру надання адміністартивних послуг. Обмін посвідчення водія проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування особи.

== Які документи необхідні для заміни посвідчення водія? ==
'''У випадку непридатності посвідчення водія''' до використання, в тому числі з причини пошкодження або неможливості прочитати написи, проводиться заміна на нове посвідчення. При отриманні нових водійських прав старе посвідчення вилучається та надаються:
* паспорта громадянина України (у разі надання ID-картки без наявних у безконтактному електронному носії відомостей про реєстрацію місця проживання разом надається довідка про реєстрацію місця проживання особи) або документ, що посвідчує особу та підтверджує її громадянство або спеціальний статус (в якому зазначено відомості про реєстрацію місця проживання);
* копії довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків ;
* посвідчення водія;
* медичної довідки встановленого зразка.
'''Обмін посвідчення водія у зв’язку із зміною особистих даних''' (прізвище, ім’я та по батькові) проводиться на підставі документа, що підтверджує таку зміну.

'''Оформлення та видача посвідчення водія з отриманням права на керування транспортними засобами іншої категорії''' здійснюється при подачі наступного пакета документів:
* заява встановленого зразка (заповнюється в ТСЦ),
* український паспорт або документ, що засвідчує особу і громадянство,
* копія довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків,
* документ, що підтверджує керування транспортними засобами (при необхідності),
* медична довідка про придатність до керування транспортним засобом,
* свідоцтво про закінчення курсів з підготовки, перепідготовки водіїв,
* оригінал і ксерокопії документів про зміну П.І.Б. (в разі їх заміни),
* довідка про проходження 20-годинного курсу навчання,
* квитанції про оплату збору,
* водійське посвідчення.
При втраті водійських прав потрібно повідомити сервісний центр МВС, а в разі крадіжки посвідчення — управління Національної поліції. Після звернення співробітниками ТСЦ буде проведена перевірка факту видачі раніше водійських прав. Якщо ніяких порушень виявлено не буде, '''протягом п’яти робочих днів''' буде оформлено і видано нове посвідчення водія. Для відновлення водійських прав в Україні необхідний наступний набір документів:
* паспорт та ідентифікаційний код,
* довідка з поліції (в разі крадіжки),
* медична довідка.
== Міжнародне посвідчення водія ==
Посвідчення водія, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів з дати видачі органами та підрозділами ДМС документів на постійне проживання в Україні і після цього підлягає заміні. Заміна таких посвідчень проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF п. 30 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами"])

Видані громадянам України за кордоном міжнародні посвідчення та посвідчення водія іноземної держави, які відповідають вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041 Конвенції про дорожній рух 1968 року], підлягають обміну на національні посвідчення згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF#n67 пунктом 25 Положення] за умови, що зазначені громадяни України постійно проживають на території України.

Міжнародне посвідчення водія видається на підставі національного посвідчення водія, паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон сервісним центром МВС за заявою особи.

Міжнародне посвідчення водія видається без складання іспитів на підставі національного посвідчення водія, '''терміном дії на 3 роки'''. Для отримання міжнародного посвідчення водія необхідно звернутись до територіального сервісного центру МВС незалежно від місця реєстрації та надати наступні документи:
* пред’явити адміністратору на місці оригінал національного посвідчення водія,
* паспорт громадянина України,
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон,
* фотокартку розміром 3,5х4,5 см на матовому папері.

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Заміна посвідчення водія

2019-08-27T13:52:53Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041 Конвенція про дорожній рух]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n203 Закон України "Про дорожній рух"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
# [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]
# [https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами"]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04. 06. 2007 року № 795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання»].
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/889-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року № 889 «Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ»]

== Загальні положення ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n203 ст. 15 Закону України «Про Дорожній рух»] кожний громадянин, який досяг визначеного цим законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія.

Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до [https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортних засобів»] затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року , яке є обов'язковим для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії.

Національне посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії дійсне '''протягом 30 років з дати його видачі.'''

Посвідчення водія, видане особі вперше, '''дійсне протягом двох років''' з дня його видачі з обмеженим правом керування транспортним засобом.

Посвідченням водія, виданим вперше, є документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, отриманий після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія або яка була позбавлена права на керування транспортним засобом чи здійснила обмін посвідчення водія протягом двох років з дати його видачі, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів у територіальних органах з надання сервісних послуг МВС.

== Підстави заміни посвідчення водія ==
Так відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами»], заміна водійських прав проводиться в таких випадках:
*заміна першого водійського посвідчення, виданого на 2 роки;
* посвідчення непридатне для використання (зіпсовано, не читаються записи);
* змінені особисті дані власника (прізвище, ім’я та по батькові);
* відкриття іншої категорії водійських прав;
* отримання посвідчення нового зразка;
* права були втрачені або вкрадені.
[[Файл:Як обміняти посвідчення водія?.jpg|міні]]

== Куди звертатися? ==
Звернутися треба до сервісного центру МВС. Обмін посвідчення водія проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування особи.

== Які документи необхідні для заміни посвідчення водія? ==
'''У випадку непридатності посвідчення водія''' до використання, в тому числі з причини пошкодження або неможливості прочитати написи, проводиться заміна на нове посвідчення. При отриманні нових водійських прав старе посвідчення вилучається та надаються:
* паспорта громадянина України (у разі надання ID-картки без наявних у безконтактному електронному носії відомостей про реєстрацію місця проживання разом надається довідка про реєстрацію місця проживання особи) або документ, що посвідчує особу та підтверджує її громадянство або спеціальний статус (в якому зазначено відомості про реєстрацію місця проживання);
* копії довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків ;
* посвідчення водія;
* медичної довідки встановленого зразка.
'''Обмін посвідчення водія у зв’язку із зміною особистих даних''' (прізвище, ім’я та по батькові) проводиться на підставі документа, що підтверджує таку зміну.

'''Оформлення та видача посвідчення водія з отриманням права на керування транспортними засобами іншої категорії''' здійснюється при подачі наступного пакета документів:
* заява встановленого зразка (заповнюється в ТСЦ),
* український паспорт або документ, що засвідчує особу і громадянство,
* копія довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків,
* документ, що підтверджує керування транспортними засобами (при необхідності),
* медична довідка про придатність до керування транспортним засобом,
* свідоцтво про закінчення курсів з підготовки, перепідготовки водіїв,
* оригінал і ксерокопії документів про зміну П.І.Б. (в разі їх заміни),
* довідка про проходження 20-годинного курсу навчання,
* квитанції про оплату збору,
* водійське посвідчення.
При втраті водійських прав потрібно повідомити сервісний центр МВС, а в разі крадіжки посвідчення — управління Національної поліції. Після звернення співробітниками ТСЦ буде проведена перевірка факту видачі раніше водійських прав. Якщо ніяких порушень виявлено не буде, '''протягом п’яти робочих днів''' буде оформлено і видано нове посвідчення водія. Для відновлення водійських прав в Україні необхідний наступний набір документів:
* паспорт та ідентифікаційний код,
* довідка з поліції (в разі крадіжки),
* медична довідка.
== Міжнародне посвідчення водія ==
Посвідчення водія, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів з дати видачі органами та підрозділами ДМС документів на постійне проживання в Україні і після цього підлягає заміні. Заміна таких посвідчень проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF п. 30 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами"])

Видані громадянам України за кордоном міжнародні посвідчення та посвідчення водія іноземної держави, які відповідають вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041 Конвенції про дорожній рух 1968 року], підлягають обміну на національні посвідчення згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF#n67 пунктом 25 Положення] за умови, що зазначені громадяни України постійно проживають на території України.

Міжнародне посвідчення водія видається на підставі національного посвідчення водія, паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон сервісним центром МВС за заявою особи.

Міжнародне посвідчення водія видається без складання іспитів на підставі національного посвідчення водія, '''терміном дії на 3 роки'''. Для отримання міжнародного посвідчення водія необхідно звернутись до територіального сервісного центру МВС незалежно від місця реєстрації та надати наступні документи:
* пред’явити адміністратору на місці оригінал національного посвідчення водія,
* паспорт громадянина України,
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон,
* фотокартку розміром 3,5х4,5 см на матовому папері.

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Заміна посвідчення водія

2019-08-22T05:21:17Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2344-14/page?text=%E2%E5%EB%E8%EA%EE%E2 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306 "Про затвердження Правил дорожнього руху"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04. 06. 2007 року № 795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання»].
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page Правила дорожнього руху]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/889-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року № 889 «Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ»] 
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041 Конвенція про дорожній рух]

== Загальні положення ==

Відповідно до ст.15 Закону України «Про Дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.
Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортних засобів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року , яке є обов'язковим для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії.
Національне посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії дійсне протягом 30 років з дати його видачі.
Посвідчення водія, видане особі вперше, дійсне протягом двох років з дня його видачі з обмеженим правом керування транспортним засобом.
Посвідченням водія, виданим вперше, є документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, отриманий після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія або яка була позбавлена права на керування транспортним засобом чи здійснила обмін посвідчення водія протягом двох років з дати його видачі, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів у територіальних органах з надання сервісних послуг МВС.

== Підстави заміни посвідчення водія ==
Так відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами»], заміна водійських прав проводиться в таких випадках:
*Заміна першого водійського посвідчення, виданого на 2 роки;
* посвідчення непридатне для використання (зіпсовано, не читаються записи);
* змінені особисті дані власника (прізвище, ім’я та по батькові);
* відкриття іншої категорії водійських прав,
* отримання посвідчення нового зразка;
* права були втрачені або вкрадені.
[[Файл:Як обміняти посвідчення водія?.jpg|міні]]

== Які документи необхідні для заміни посвідчення водія? ==
У випадку непридатності посвідчення водія до використання, в тому числі з причини пошкодження або неможливості прочитати написи, проводиться заміна на нове посвідчення. При отриманні нових водійських прав старе посвідчення вилучається та надаються:
* паспорта громадянина України або документа, що посвідчує особу та підтверджує її громадянство або спеціальний статус,
* водійське посвідчення,
* ідентифікаційний код,
* медична довідка.
Відповідно до п. 2.26 «Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія», обмін водійських прав у зв’язку зі зміною П.І.Б. власника, в т.ч. після заміжжя, проводиться на підставі документа, що підтверджує таку зміну.
Список документів, необхідних для заміни водійського посвідчення після зміни особистих даних (прізвище, ім’я та по батькові):
* паспорт та ІПН,
* медична довідка форма 083/о затвердженої [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0435-00 Наказом МОЗ і МВС України від 31 січня 2013 р. №65/80] та права,
* свідоцтво про зміну П.І.Б.,
* свідоцтво про реєстрацію шлюбу.

Оформлення та видача посвідчення водія з отриманням права на керування транспортними засобами іншої категорії здійснюється при подачі наступного пакета документів:
* заява встановленого зразка (заповнюється в ТСЦ),
* український паспорт або документ, що засвідчує особу і громадянство,
* копія довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків,
* документ, що підтверджує керування транспортними засобами (при необхідності),
* медична довідка про придатність до керування транспортним засобом,
* свідоцтво про закінчення курсів з підготовки, перепідготовки водіїв,
* оригінал і ксерокопії документів про зміну П.І.Б. (в разі їх заміни),
* довідка про проходження 20-годинного курсу навчання,
* квитанції про оплату збору,
* водійське посвідчення.
При втраті водійських прав потрібно повідомити сервісний центр МВС, а в разі крадіжки посвідчення — управління Національної поліції. Після звернення співробітниками ТСЦ буде проведена перевірка факту видачі раніше водійських прав. Якщо ніяких порушень виявлено не буде, протягом п’яти робочих днів буде оформлено і видано нове посвідчення водія.
Для відновлення водійських прав в Україні необхідний наступний набір документів:
* паспорт та ідентифікаційний код,
* довідка з поліції (в разі крадіжки),
* медична довідка.
Посвідчення водія, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів з дати видачі органами та підрозділами ДМС документів на постійне проживання в Україні і після цього підлягає заміні. Заміна таких посвідчень проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів ( п 30 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 905 від 09.11.2015)

== Міжнародне посвідчення водія ==
Посвідчення водія, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів з дати видачі органами та підрозділами ДМС документів на постійне проживання в Україні і після цього підлягає заміні. Заміна таких посвідчень проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів (п. 30 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 905 від 09.11.2015)
Видані громадянам України за кордоном міжнародні посвідчення та посвідчення водія іноземної держави, які відповідають вимогам Конвенції про дорожній рух 1968 року, підлягають обміну на національні посвідчення згідно з пунктом 25 Положення Про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортних засобів за умови, що зазначені громадяни України постійно проживають на території України .
Міжнародне посвідчення водія видається на підставі національного посвідчення водія, паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон сервісним центром МВС за заявою особи.
Міжнародне посвідчення водія видається без складання іспитів на підставі національного посвідчення водія, терміном дії на 3 роки.
Для отримання міжнародного посвідчення водія необхідно звернутись до територіального сервісного центру МВС незалежно від місця реєстрації та надати наступні документи:
* пред’явити адміністратору на місці оригінал національного посвідчення водія,
* паспорт громадянина України,
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон,
* фотокартку розміром 3,5х4,5 см на матовому папері.

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Файл:Як обміняти посвідчення водія?.jpg

2019-08-22T05:20:42Z

Maryna.shapoval:

Як обміняти посвідчення водія?

Порядок присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна (з 01.07.2019 року)

2019-08-14T13:49:11Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14 Закон України "Про архітектурну діяльність"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367 "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0681-19 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.06.2019 № 137 "Про затвердження Переліку об'єктів будівництва та об'єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна"]

== Загальні положення ==
{| class="wikitable"
|-
| Присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна '''з 1 липня 2019 р.''' здійснюється виключно відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна].
|}

'''''Адреса об’єкта будівництва, адреса об’єкта нерухомого майна''''' – унікальна структурована сукупність реквізитів, яка використовується для ідентифікації об’єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

Рішення про присвоєння або зміну адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядку] приймає уповноважений орган містобудування та архітектури (далі - уповноважений орган з присвоєння адреси).

'''Уповноваженим органом з присвоєння адреси може бути:'''
* виконавчий орган сільської, селищної, міської ради - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;
* районні в м. Києві державні адміністрації - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження районної у м. Києві державної адміністрації;
* місцева державна адміністрація - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради або районних у м. Києві державних адміністрацій.

{| class="wikitable"
|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0681-19 Перелік об'єктів будівництва та об'єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна.]
|}
== Порядок присвоєння та зміни адреси об’єкта будівництва ==
Адреса об’єкту будівництва (крім номеру окремої частини об’єкта) присвоюється за вибором замовника будівництва:
* під час надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) або містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження);
* після отримання права на виконання будівельних робіт;
* після прийняття об’єкта в експлуатацію.
=== Перелік необхідних документів===
* копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
* копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
* викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);
* витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва.
=== Вартість ===
За присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна '''плата не стягується.'''
=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом п’яти робочих днів''' з дня отримання від замовника будівництва документів:
# приймає рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва;
# оприлюднює рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності веб-сайту);
# забезпечує внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту будівництва до реєстру адрес, який ведеться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2011-%D0%BF Положення про містобудівний кадастр];
# забезпечує розміщення скан-копії рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва в реєстрі містобудівних умов та обмежень.

'''Рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва за зверненням замовника будівництва надається у паперовій формі.'''

=== Внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта ===
Якщо після затвердження проектної документації змінено місце (місця) розташування запланованих об’єктів будівництва, у тому числі головного входу до будинку (для будинків), та/або змінено кількість запланованих об’єктів будівництва, що може вплинути на визначення адреси об’єкта будівництва, замовник будівництва звертається до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури із заявою про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта, до якої додається викопіювання з топографо-геодезичного плану у маштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків).

Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом п’яти робочих днів''' з дня отримання заяви про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта:
* приймає рішення про зміну адреси об’єкта будівництва;
* оприлюднює рішення про зміну адреси об’єкта будівництва на своєму офіційному веб-сайті (за наявності);
* забезпечує внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта та внесення цієї інформації до реєстру містобудівних умов та обмежень;
* забезпечує розміщення скан-копії рішення про зміну адреси об’єкта будівництва в реєстрі містобудівних умов та обмежень.

{| class="wikitable"
|-
| Рішення про зміну адреси за зверненням замовника будівництва '''надається у паперовій формі.'''
|}

Підставами для відмови у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта є:
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта;
* невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує строк, встановлений для її надання.
== Порядок зміни адреси об’єкта нерухомого майна==
=== Підстави для зміни адреси об’єкта нерухомого майна===
Підставами для зміни адреси об’єкта нерухомого майна є:
* зміни в адміністративно-територіальному устрої;
* зміна назви адміністративно-територіальної одиниці, вулиці або назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта;
* об’єднання та поділ вулиць;
* об’єднання, поділ об’єкта нерухомого майна, виділення частки з об’єкта нерухомого майна;
* упорядкування нумерації об’єктів нерухомого майна.

=== Перелік необхідних документів===
Для зміни адреси об’єкта нерухомого майна у разі об’єднання, поділу об’єкта нерухомого майна або виділення частки з об’єкта нерухомого майна (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо), подаються такі документи:
* заява власника (співвласників) об’єкта нерухомого майна про зміну адреси із зазначенням раніше присвоєної адреси об’єкта нерухомого майна, відомостей про документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його об’єднання, поділу або виділення частки, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб);
* документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його об’єднання, поділу або виділення частки, - якщо право власності на об’єкт не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
* документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (крім випадків, коли об’єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу, об’єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), - якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
* технічний паспорт на новостворений об’єкт нерухомого майна.

Копії документів, які подаються для зміни адреси об’єкта нерухомого майна, засвідчуються власником (співвласником) (його представником).

У разі коли документи подаються особисто, заявник пред’являє документ, що посвідчує його особу та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус.

У разі подання документів особисто представником заявника додатково пред’являється примірник оригіналу документа, що засвідчує його повноваження.

=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом 30 календарних днів''' з дня настання обставин:
* приймає рішення про зміну відповідного реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна;
* оприлюднює рішення про зміну реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності веб-сайту);
* забезпечує внесення інформації про зміну реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна до реєстру адрес.
* видає (надсилає рекомендованим поштовим відправленням) заявнику (його представнику) рішення про зміну адреси об’єкта нерухомого майна в паперовій формі.
=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у зміні адреси об’єкта нерухомого майна за заявою власника (співвласника) об’єкта нерухомого майна (його представника) про зміну адреси є:
* подання неповного пакету документів, визначених пунктом 21 цього Порядку;
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
* подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його представником;
* подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Відмова у зміні адреси об’єкта нерухомого майна з підстав, не передбачених вище, не допускається.

Повідомлення про відмову у зміні адреси об’єкта нерухомого майна з обґрунтуванням підстав такої відмови надсилається (надається) заявнику та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) уповноваженого органу з присвоєння адреси у строк, встановлений для прийняття рішення про зміну адреси.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у зміні адреси об’єкта нерухомого майна, '''заявник може повторно подати документи для зміни адреси.'''
== Особливості присвоєння адреси об’єкту будівництва та об’єкту нерухомого майна, яким надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження до 01.07.2019 року ==
У разі коли замовнику будівництва надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження '''до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядком]''', такий замовник може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси із заявою (із зазначенням прізвища, імені, по батькові замовника будівництва - фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду замовника будівництва - юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, кадастрового номера земельної ділянки, на якій споруджується (споруджено) об’єкт нерухомого майна) про присвоєння адреси:
* об’єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію);
* об’єкту нерухомого майна (після прийняття об’єкта в експлуатацію).

Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, які будуються (збудовані) на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та '''яким не присвоєно адресу''' об’єкта будівництва під час надання будівельного паспорта або містобудівних умов та обмежень у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядком], не потребують прийняття рішення про присвоєння адреси. 
'''Адресою такого об’єкта вважається місце розташування земельної ділянки''', на якій споруджено відповідний будинок згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Замовник будівництва може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси відповідно до порядку, визначеного цим розділом, із заявою про присвоєння адреси:
* об’єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію);
* об’єкту нерухомого майна (після прийняття об’єкта в експлуатацію).

=== Перелік необхідних документів===
До заяви про присвоєння адреси об’єкту будівництва або об’єкту нерухомого майна додаються:
* ''копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об’єкт нерухомого майна,'' - якщо таке право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
* викопіювання з топографо-геодезичного плану у масштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);
* ''копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт,'' - у разі присвоєння адреси об’єкту будівництва та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
* ''копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта,'' - у разі присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Копії документів, які подаються для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна, засвідчуються замовником будівництва (його представником).
=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси за відсутності підстав для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна протягом '''п’яти робочих днів''' з дня отримання заяви про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна:
* приймає рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва, яке повинно містити відомості про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, або рішення про присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна, яке повинно містити відомості про документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
* оприлюднює рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності);
* забезпечує внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна до реєстру адрес;
* видає (надсилає рекомендованим поштовим відправленням) замовнику будівництва (його представнику) рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва або рішення про присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна у паперовій формі.
=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна є:
* подання неповного пакету документів;
* виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
* подання заяви особою, яка не є замовником будівництва або уповноваженою ним особою;
* подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Повідомлення про відмову у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна з обґрунтуванням причин відмови надсилається (надається) замовнику будівництва (його представнику) та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси '''в строк, що не перевищує строк, встановлений для її присвоєння.'''

Після усунення причин, що були підставою для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна, замовник будівництва (його представник) '''може повторно подати документи''' для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна.

== Особливості присвоєння адреси самочинно збудованому об’єкту нерухомого майна, на яке визнано право власності за рішенням суду ==
Присвоєння адреси самочинно збудованому об’єкту нерухомого майна, на яке визнано право власності за рішенням суду, здійснюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF пунктами 29-34 Порядку] після прийняття об’єкта в експлуатацію.

== Див. додатково ==
Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 Процедура присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомого майна (до 01.07.2019)]

[[категорія: Право власності на майно]]
[[категорія: Земельне право]]
[[категорія: Цивільне право]]
[[категорія: Адміністративне право]]
[[категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Соціальні відпустки. Порядок надання

2019-07-30T05:44:36Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] 
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"] 
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.1992 року ]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0004323-14 Роз'яснення Міністерства юстиції України від 23.01.2014 року "Право на відпустки.Соціальні відпустки" ; ]
== Поняття та види відпусток ==
'''Відпу́стка'''— час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам із збереженням місця роботи і заробітної плати. Основним законом що регулює відпустки є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n209 Закон України "Про відпустки"] 

'''Згідно з законодавством відпустки поділяються на''' : 
* щорічні відпустки;
* додаткові відпустки у зв'язку з навчанням ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статті 13, 14 і 15 Закону України "Про відпустки"]);
* творчі відпустки ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 стаття 16 Закону України "Про відпустки"];
* соціальні відпустки ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 стаття 17, 18, 18-1, 19 Закону України "Про відпустки"]);
* відпустки без збереження заробітної плати ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статті 25, 26 Закону України "Про відпустки"]).

''Також, законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.''

== Види соціальних відпусток ==

'''Згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 з Законом України "Про відпустки"] соціальні відпустки поділяються на такі види:'''

=== Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами ===
На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю: 
* ''до пологів - 70 календарних днів; 
* ''після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.'''' 

=== Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ===

Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. 
Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.

=== Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини ===

Особі, яка усиновила дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд). 
Особа, яка усиновила дитину, має право на відпустку у зв'язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла '''не пізніше трьох місяців''' з дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини.

{| class="wikitable"
|-
| Чоловік, який усиновив дитину дружини від попереднього шлюбу, права на соцільну відпустку у зв'язку з усиновленням дитини не має.
|}

=== Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи ===

'''Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років''', або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю '''''10 календарних днів''''' без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]). 
''За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
''

== Порядок надання соціальних відпусток ==
'''Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами''' обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Вона надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.
До відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році.

'''Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку''' надається за заявою жінки або осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n209 частині третій статті 18 Закон]у, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

'''Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку''' надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати). 
'''Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років''' не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні (крім прийомних дітей у прийомних сім’ях та вихованців у дитячих будинках сімейного типу).
Особам, зазначеним у [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 частині третій статті 18 Закону України "Про відпустки"] (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків і батьків-вихователів), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).

'''Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини віком старше трьох років''' надається за заявою особи, яка усиновила дитину, на підставі рішення про усиновлення дитини та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи надаються понад щорічні відпустки, передбачені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статтями 6, 7 і 8 Закону України "Про відпустки"], а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку.

[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]

Файл:Реєстр теплопостачальників.pdf

2019-07-24T05:59:54Z

Maryna.shapoval:

Реєстр теплопостачальників

Процедура скорочення чисельності або штату працівників

2019-07-23T10:15:00Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] (далі - КЗпП України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2195-15 Закон України «Про соціальний захист дітей війни»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0989-13 наказ Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 317 «Про затвердження форми звітності № 4-ПН „Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці” та Порядку її подання», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 989/23521]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанова Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]

== Скорочення чисельності або штату працівників як підстава для розірвання трудового договору ==
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі,''' ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, '''скорочення чисельності або штату працівників'''.

Відповідно до роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України, надане листом від 07.04.2011 № 114/06/187-11, скорочення штату працівників та скорочення чисельності працівників – це різні поняття.

'''Чисельність працівників''' – це списочний склад працюючих, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості. Наприклад, у штатному розписі замість 7 штатних одиниць менеджерів з продажу залишається лише 3. Тобто зменшується певна кількість працюючих однієї професії.

'''Штат працівників''' – це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами. Наприклад, скорочується посада водія, посада інспектора з кадрів тощо. 

Скорочення чисельності або штату працівників допускається виключно у разі наявності змін в організації виробництва і праці (наприклад, вдосконалення, покращення процесу виробництва, зменшення обсягу виробництва продукції, перепрофілювання підприємства, установи, організації тощо).
[[Файл:Лист Міністерства праці та соціальної політики від 07.04.2011 №11406187-11.docx|міні|Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 07.04.2011 №114/06/187-11]]
== Етапи скорочення чисельності або штату працівників ==
[[Файл:Звільнення у зв'язку зі скороченням штату. Алгоритм дій. .jpg|міні|Звільнення у зв'язку зі скороченням штату. Алгоритм дій. ]]
Процедура скорочення чисельності або штату працівників передбачає:
# повідомлення первинних профспілкових організацій про заплановане скорочення чисельності або штату працівників;
# видання наказу про скорочення чисельності або штату працівників;
# попередження працівників про наступне вивільнення, пропонування переведення на іншу роботу;
# отримання згоди виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації на звільнення працівників;
# інформування місцевого центру зайнятості про заплановане масове вивільнення працівників;
# звільнення працівників.

== Повідомлення первинних профспілкових організацій про заплановане скорочення чисельності або штату працівників ==
Відповідно до частини третьої статті 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»] у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, '''не пізніше як за три місяці''' до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям (у разі наявності) інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

== Видання наказу про скорочення чисельності або штату працівників ==
Наступним кроком процедури скорочення чисельності або штату працівників є видання наказу із основної діяльності про внесення змін до структури і штатного розпису підприємства, установи, організації. Наказ має містити обгрунтування скорочення чисельності або штату працівників.
У ньому мають бути зазначено перелік посад, кількість та категорії працівників, які будуть виключені із штатного розпису.

== Порядок вивільнення працівників ==
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці необхідно враховувати:
* обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників;
* переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

=== Обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників ===
'''Не допускається звільнення''' за пунктом 1 статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації) '''окремих категорій працівників, а саме:'''
* вагітних жінок (''стаття 184 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'') ;
* жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - у випадках, якщо дитина потребує домашнього догляду, визначеному у медичному висновку, але не більше як до досягення дитиною шестирічного віку)(''стаття 184 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю (''стаття 184 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі) (''статті 184, 186-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* опікунів (піклувальників)(''статті 184, 186-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* прийомних батьків (''статті 184, 186-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* батьків – вихователів (''статті 184, 186-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* працівників молодше вісімнадцяти років (звільнення провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування) (''стаття 198 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* працівників в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (''частина третя статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства, установи, організації, протягом року після закінчення строку, на який обирався цей склад (крім випадків виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі у зв'язку із станом здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, або вчинення працівником дій, за які законом передбачена можливість звільнення з роботи чи служби). Така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення повноважень у цих органах у зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків або за власним бажанням, за винятком випадків, якщо це пов'язано із станом здоров'я (''стаття 252 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], частина четверта статті 41 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"'').

=== Переважне право на залишення на роботі ===
Відповідно до статті 42 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці'''.

'''При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається''':
* сімейним – при наявності двох і більше утриманців;
* особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
* працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
* працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
* учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»];
* авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
* працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
* особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
* працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби;
* працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

'''Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.'''
Так, '''першочергове право на залишення на роботі''' при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації '''надається також''':
* учасникам бойових дій (''пункт 13 частини першої статті 12'' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]);
* особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (''пункт 14 частини першої статті 13'' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]);
* сім'ям військовослужбовців, партизанів, осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, загинули або померли внаслідок поранення, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції та інші особи на яких, згідно з статтею 10 Закону поширюється його чинність (''пункт 14 частини першої статті 15'' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»])
* особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (''пункт 20 частини першої статті 16'' Закону України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]);
* особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (''пункт 20 частини першої статті 9'' Закону України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»]).
* дітям війни (''стаття 5'' Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2195-15 «Про соціальний захист дітей війни»]);
* особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорій 1, 2, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 3 (''пункт 7 статті 20, пункт 1 частини першої статті 21, пункт 1 статті 22'' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]). 

=== Попередження працівників про наступне вивільнення ===
Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають '''не пізніше ніж за два місяці''' (''частина перша статті 49-2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України'']).

При цьому, законодавством про працю не передбачена форма та спосіб повідомлення працівника про скорочення чисельності або штату працівників. Водночас у разі виникнення трудових спорів власник повинен мати докази, що працівника було повідомлено про відповідне скорочення за два місяці.
У зв'язку з цим, попереджати працівника про наступне вивільнення доцільно у письмовій формі (із проставленням працівником підпису та дати ознайомлення).

Збіг двомісячного строку, встановленого статтею 49-2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], починається з наступного дня після ознайомлення.

Чинне законодавство не передбачає виключення із строку попередження працівника про наступне вивільнення (не менш ніж за 2 місяці) часу знаходження його у відпустці або тимчасової непрацездатності.

При недодержанні строку попередження працівника про звільнення, якщо він не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк попередження, протягом якого він працював (пункт 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]).

=== Пропозиція працівникові іншої роботи ===
'''Одночасно з попередженням''' про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган '''пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації''' (''частина третя статті 49-2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

Отже, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний пропонувати працівнику вакансії, які були на день попередження про звільнення, а також вакансії, які з’являються протягом 2 місяців і які відповідають його професії та кваліфікації (рівнозначні нинішній посаді або нижчі). Разом з цим власник або уповноважений ним орган не зобов’язаний пропонувати працівнику посаду вищого рівня, можливість призначення на такі посади визначається загальними правилами про комплектування кадрів, які діють на підприємстві.

Звільнення з підстав скорочення чисельності або штату працівників допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (''частина друга статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').
== Отримання згоди виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації на звільнення працівників ==
Згідно з частиною першою статті 43 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''розірвання трудового договору''' з підстав, передбачених, зокрема пунктом 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], '''може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник''', крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, працівником органу внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.

=== Строк розгляду подання про розірвання трудового договору ===
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає '''у 15-денний строк''' обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

=== Порядок розгляду подання про розірвання трудового договору ===
Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено.

Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат.

Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

=== Строк протягом якого виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє про прийняте рішення ===
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі '''в триденний строк''' після його прийняття.

У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

=== Відмова у наданні згоди на розірвання трудового договору ===
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим.

У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

=== Строк, протягом якого трудовий договір може бути розірвано ===
Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

=== Наслідки розірвання трудового договору без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) ===
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша статті 43 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]) розглядає спір по суті.

Аналогічним чином вирішується спір про поновлення на роботі, якщо згоду профспілкового органу на звільнення визнано такою, що не має юридичного значення. Відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі (''пункт 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]'').

== [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0989-13 Інформування місцевого центру зайнятості про заплановане масове вивільнення працівників] ==
'''У разі якщо вивільнення працівників''' у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації '''є масовим, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний''' своєчасно та в повному обсязі '''поінформувати''' ''територіальний орган Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування'' '''про заплановане вивільнення працівників за два місяці до вивільнення''' (''стаття 48, абзац третій пункту 4 частини третьої статті 50 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населенння"'']).

Масовим вивільненням з ініціативи роботодавця (крім випадку ліквідації юридичної особи) є одноразове або протягом:
* одного місяця:
# вивільнення 10 і більше працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 20 до 100 працівників;
# вивільнення 10 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 101 до 300 працівників;
* трьох місяців - вивільнення 20 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації незалежно від чисельності працівників.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
'''У разі неподання або порушення роботодавцем установленого порядку подання даних''', передбачених абзацом третім пункту 4 частини третьої статті 50 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населенння"], '''стягується штраф у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати''', встановленої на момент виявлення порушення.
|}

== Звільнення працівників ==
=== Видання наказу про звільнення, внесення запису до трудової книжки ===
Після закінчення двомісячного терміну з дня повідомлення працівника про наступне вивільнення та у разі відмови працівника від переведення на запропоновану вакантну посаду або відсутності вакантних посад роботодавець видає індивідуальні накази про звільнення працівників (наказ з кадрових питань тривалого строку зберігання). У наказі обов’язково вказується підстава звільнення (скорочення чисельності або штату працівників) та посилання на статтю [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] (пункт 1 частини першої статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). З наказом працівників ознайомлюють під підпис.

На підставі виданого наказу вносяться запис про звільнення до трудової книжки працівника відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110].

=== Видача трудової книжки, копії наказу про звільнення та проведення розрахунку з працівником ===
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок (''стаття 47 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 1 статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку ( ''стаття 44 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

Якщо працівник в день звільнення не працював, то суми, що йому належать від підприємства, установи, організації мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму (''стаття 116 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

У разі мобілізації власника - фізичної особи свої обов’язки, визначені статтею 47 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], він повинен виконати протягом місяця після своєї демобілізації без застосування санкцій та штрафів.

== Гарантії звільненим працівникам ==
Звільнення за пунктом 1 статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] у зв’язку з скороченням чисельності або штату працівників провадиться з наданням гарантій, передбачених КЗпП України, а саме:

* працівник (при відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації) має право на отримання допомоги по безробіттю, звернувшись за працевлаштуванням до державної служби зайнятості (''частина третя статті 49-2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* працівник (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) протягом одного року після розірвання трудового договору має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації (''стаття 42-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

== Оскарження рішення про звільнення ==
Відповідно до частини першої статті 235 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Hезаконно звільнений працівник може звернутися з позовною заявою про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулу до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника|відповідно до порядку, передбаченого законодавством]], в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (''стаття 233 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!'''
Відповідно до пункту 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9] '''суди при розгляді трудових спорів, пов'язаних зі звільненням за пунктом 1 статті 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], з'ясовують наступне:''' чи дійсно мало місце скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано роботодавцем норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що роботодавець не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджували його за два місяці про наступне вивільнення.
|}
== Див.також ==
* [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]

[[Категорія:Гарантії залишення на роботі]]
[[Категорія:Трудові спори]]
[[Категорія:Особи, які мають особливі (трудові) заслуги перед Батьківщиною‏‎]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]] ‏
[[Категорія:Діти війни]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи‏]]
[[Категорія:Суди‏]]

Порядок надання одноразової допомоги дітям - сиротам і дітям позбавленим батьківського піклування після досягнення 18 років

2019-07-23T09:19:57Z

Maryna.shapoval:

==Нормативна база ==
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
# [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/823-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2005 № 823 "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку"]

== Хто має право на отримання допомоги? ==
Право на надання одноразової допомоги мають діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку.

Служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад складають списки дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, яким у поточному році виповнюється 18 років, за місцем знаходження обліково-статистичних карток таких дітей, і подають до районних (міських) відділів (управлінь, департаментів) освіти. У списках зазначається прізвище, ім'я, по батькові дитини, число, місяць, рік народження, постійне місце проживання.

Право на отримання одноразової допомоги для недієздатної особи має піклувальник, призначений в установленому порядку.
== Куди звертатися? ==
Виплата здійснюється районними (міськими) відділами (управліннями, департаментами) освіти.
== Необхідні документи ==
Заява та паспорт отримувача допомоги.
== Порядок отримання допомоги ==
Виплата одноразової допомоги здійснюється у готівковій (грошовій) формі.

{| class="wikitable"
|-
| У разі неотримання з будь-яких причин дитиною одноразової допомоги в установлений строк вона може бути виплачена '''протягом трьох років'''.
|}
== У разі переміщення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, якій у поточному році виповнюється 18 років, з тимчасово окупованої території України ==
У разі переміщення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, якій у поточному році виповнюється 18 років, з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, що розташований на лінії зіткнення, служба у справах дітей за місцем її виявлення включає таку дитину до зазначеного списку для отримання одноразової допомоги.

Повідомлення із зазначенням строку, протягом якого можна отримати одноразову допомогу, та адреси районного (міського) відділу (управління, департаменту) освіти надсилається дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, службами у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад.
== У разі перебування особи, яка має право на отримання одноразової допомоги, в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань ==
У разі перебування особи, яка має право на отримання одноразової допомоги, в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань така допомога призначається і виплачується '''шляхом перерахування на відкритий у банку вкладний (депозитний) рахунок особи на підставі звернення адміністрації слідчого ізолятора або установи виконання покарань''' до районних (міських) відділів (управлінь, департаментів) освіти за умови наявності інформації про дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, в єдиному електронному банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Вкладні (депозитні) рахунки на ім’я зазначених осіб відкриваються адміністрацією слідчого ізолятора або установи виконання покарань у банку в установленому законодавством порядку.

== Див. також ==
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9-%D1%81%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%82_%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9,_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія: Діти-сироти]]

Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2019-07-23T09:18:33Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Про затвердження Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2005-%D0%BF#n11 Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2005 № 823 "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 28.12.2015 № 1256 "Про ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів"]
== Поняття "дитина-сирота" та "діти, позбавлені батьківського піклування" ==
'''''Дитина-сирота''''' - дитина, в якої померли чи загинули батьки.

'''''Діти, позбавлені батьківського піклування,''''' - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

'''''Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,''''' - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

== Набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування ==
'''Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування,''' - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування. 
Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини '''протягом двох місяців''' повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування). 
Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, '''приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.''' 
У рішенні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.

'''Статус дитини-сироти''' надається:
{| class="wikitable"
|-
| дітям, у яких померли або загинули батьки|| підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них
|}

'''Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:'''

{| class="wikitable"
|-
| батьки яких позбавлені батьківських прав || підтверджується рішенням суду
|-
| які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких визнані безвісно відсутніми|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких оголошені судом померлими || підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану
|-
| батьки яких визнані недієздатними|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі|| підтверджується вироком суду;
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження || підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|-
| у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки || підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ
|-
| підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі || підтверджується складеним актом за формою, затвердженою МОЗ і МВС;
|-
| батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку із перебуванням батьків на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції || підтверджується відповідним актом, складеним службою у справах дітей
|-
| розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] || за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|}

== Основні засади державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ==
* створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї;
* виховання та утримання дітей за принципом родинності;
* сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;
* забезпечення пріоритету форм влаштування;
* захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей;
* створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;
* забезпечення права на здоровий розвиток;
* забезпечення соціально-правових гарантій;
* створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги;
* формування системи соціальної адаптації;
* забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності, яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, а також особи із їх числа та запитам ринку праці;
* належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями;
* вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

== Органи, які здійснюють соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ==
* Органи опіки та піклування, тобто районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
* Служба у справах дітей;
* Центри соціальних служб для сім’ї дітей та молоді;
* Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. 

== Соціальні стандарти та пільги, які надаються дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування ==
Державні соціальні стандарти на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку, незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні. 

'''Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо:'''
* мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття;
* житлового забезпечення таких дітей після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені нормативи;
* забезпечення гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку роботи, а в разі неможливості надання робочого місця — встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
* мінімальної разової державної фінансової допомоги по закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;
* мінімального щомісячного утримання таких дітей за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку;
* мінімального медичного обслуговування;
* мінімального забезпечення іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами та журналами відповідного дитячого, юнацького загальнопізнавального та виховного спрямування; — мінімального грошового забезпечення батьків-вихователів, прийомних батьків.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи забезпечення.

== Державне забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ==
Відповідно до частини третьої статті 52 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 стаття 25 Закону України "Про охорону дитинства"]). 

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються, мають право на:
* повне державне забезпечення в навчальних закладах (діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів);
* виплату соціальної стипендії в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України та виплату 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики;
* виплату щорічної допомоги для придбання навчальної літератури в розмірі трьох соціальних стипендій. Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах;
* збереження на весь період академічної відпустки (при наданні академічної відпустки за медичним висновком) повного державного забезпечення та виплату стипендії. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування;
* забезпечення випускників навчальних закладів за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

== Соціальні гарантії==
* Соціальний супровід дитини;
* Щорічне безоплатне оздоровлення;
* За дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними тощо до влаштування у відповідні заклади.
* Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення ними 18-річного віку надається одноразова допомога у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
* Держава гарантує працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після повернення їх з дитячих закладів, від опікунів чи піклувальників, з дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, закінчення навчання в державних та комунальних навчальних закладах.

== Див.також ==
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8F%D0%BC_-_%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BC_%D1%96_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8F%D0%BC_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_18_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2 Порядок надання одноразової допомоги дітям - сиротам і дітям позбавленим батьківського піклування після досягнення 18 років]

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія: Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[Категорія: Діти-сироти]]

Порядок надання одноразової допомоги дітям - сиротам і дітям позбавленим батьківського піклування після досягнення 18 років

2019-07-23T09:16:23Z

Maryna.shapoval:

==Нормативна база ==
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
# [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/823-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2005 № 823 "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку"]

== Хто має право на отримання допомоги? ==
Право на надання одноразової допомоги мають діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку.

Служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад складають списки дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, яким у поточному році виповнюється 18 років, за місцем знаходження обліково-статистичних карток таких дітей, і подають до районних (міських) відділів (управлінь, департаментів) освіти. У списках зазначається прізвище, ім'я, по батькові дитини, число, місяць, рік народження, постійне місце проживання.

Право на отримання одноразової допомоги для недієздатної особи має піклувальник, призначений в установленому порядку.
== Куди звертатися? ==
Виплата здійснюється районними (міськими) відділами (управліннями, департаментами) освіти.
== Необхідні документи ==
Заява та паспорт отримувача допомоги.
== Порядок отримання допомоги ==
Виплата одноразової допомоги здійснюється у готівковій (грошовій) формі.

{| class="wikitable"
|-
| У разі неотримання з будь-яких причин дитиною одноразової допомоги в установлений строк вона може бути виплачена '''протягом трьох років'''.
|}
== У разі переміщення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, якій у поточному році виповнюється 18 років, з тимчасово окупованої території України ==
У разі переміщення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, якій у поточному році виповнюється 18 років, з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, що розташований на лінії зіткнення, служба у справах дітей за місцем її виявлення включає таку дитину до зазначеного списку для отримання одноразової допомоги.

Повідомлення із зазначенням строку, протягом якого можна отримати одноразову допомогу, та адреси районного (міського) відділу (управління, департаменту) освіти надсилається дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, службами у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад.
== У разі перебування особи, яка має право на отримання одноразової допомоги, в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань ==
У разі перебування особи, яка має право на отримання одноразової допомоги, в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань така допомога призначається і виплачується '''шляхом перерахування на відкритий у банку вкладний (депозитний) рахунок особи на підставі звернення адміністрації слідчого ізолятора або установи виконання покарань''' до районних (міських) відділів (управлінь, департаментів) освіти за умови наявності інформації про дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, в єдиному електронному банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Вкладні (депозитні) рахунки на ім’я зазначених осіб відкриваються адміністрацією слідчого ізолятора або установи виконання покарань у банку в установленому законодавством порядку.

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія: Діти-сироти]]

Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2019-07-23T08:46:08Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Про затвердження Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2005-%D0%BF#n11 Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2005 № 823 "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 28.12.2015 № 1256 "Про ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів"]
== Поняття "дитина-сирота" та "діти, позбавлені батьківського піклування" ==
'''''Дитина-сирота''''' - дитина, в якої померли чи загинули батьки.

'''''Діти, позбавлені батьківського піклування,''''' - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

'''''Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,''''' - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

== Набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування ==
'''Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування,''' - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування. 
Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини '''протягом двох місяців''' повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування). 
Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, '''приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.''' 
У рішенні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.

'''Статус дитини-сироти''' надається:
{| class="wikitable"
|-
| дітям, у яких померли або загинули батьки|| підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них
|}

'''Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:'''

{| class="wikitable"
|-
| батьки яких позбавлені батьківських прав || підтверджується рішенням суду
|-
| які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких визнані безвісно відсутніми|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких оголошені судом померлими || підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану
|-
| батьки яких визнані недієздатними|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі|| підтверджується вироком суду;
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження || підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|-
| у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки || підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ
|-
| підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі || підтверджується складеним актом за формою, затвердженою МОЗ і МВС;
|-
| батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку із перебуванням батьків на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції || підтверджується відповідним актом, складеним службою у справах дітей
|-
| розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] || за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|}

== Основні засади державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ==
* створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї;
* виховання та утримання дітей за принципом родинності;
* сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;
* забезпечення пріоритету форм влаштування;
* захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей;
* створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;
* забезпечення права на здоровий розвиток;
* забезпечення соціально-правових гарантій;
* створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги;
* формування системи соціальної адаптації;
* забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності, яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, а також особи із їх числа та запитам ринку праці;
* належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями;
* вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

== Органи, які здійснюють соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ==
* Органи опіки та піклування, тобто районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
* Служба у справах дітей;
* Центри соціальних служб для сім’ї дітей та молоді;
* Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. 

== Соціальні стандарти та пільги, які надаються дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування ==
Державні соціальні стандарти на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку, незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні. 

'''Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо:'''
* мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття;
* житлового забезпечення таких дітей після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені нормативи;
* забезпечення гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку роботи, а в разі неможливості надання робочого місця — встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
* мінімальної разової державної фінансової допомоги по закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;
* мінімального щомісячного утримання таких дітей за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку;
* мінімального медичного обслуговування;
* мінімального забезпечення іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами та журналами відповідного дитячого, юнацького загальнопізнавального та виховного спрямування; — мінімального грошового забезпечення батьків-вихователів, прийомних батьків.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи забезпечення.

== Державне забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ==
Відповідно до частини третьої статті 52 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 стаття 25 Закону України "Про охорону дитинства"]). 

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються, мають право на:
* повне державне забезпечення в навчальних закладах (діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів);
* виплату соціальної стипендії в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України та виплату 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики;
* виплату щорічної допомоги для придбання навчальної літератури в розмірі трьох соціальних стипендій. Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах;
* збереження на весь період академічної відпустки (при наданні академічної відпустки за медичним висновком) повного державного забезпечення та виплату стипендії. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування;
* забезпечення випускників навчальних закладів за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

== Соціальні гарантії==
* Соціальний супровід дитини;
* Щорічне безоплатне оздоровлення;
* За дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними тощо до влаштування у відповідні заклади.
* Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення ними 18-річного віку надається одноразова допомога у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
* Держава гарантує працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після повернення їх з дитячих закладів, від опікунів чи піклувальників, з дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, закінчення навчання в державних та комунальних навчальних закладах.

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія: Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[Категорія: Діти-сироти]]

Отримання статусу учасника бойових дій та позбавлення такого статусу

2019-07-19T07:18:21Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 "Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення" (із змінами)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" (із змінами)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1494-14 Наказ Міністерства соціальної політики України від 10 листопада 2014 року № 867 "Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій"]

== Статус учасника бойових дій ==
'''Механізм''' отримання статусу учасника бойових дій '''визначений''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (із змінами) «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення»]. 

Зокрема, документом передбачено, що такий '''статус може бути надано''' військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та працівникам Держприкордонслужби, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення. 

'''Статус''' учасника бойових дій '''надається''' особам, зазначеним у пункті 2 Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях '''на строк не менше ніж 30 календарних днів''', у тому числі '''за сукупністю днів перебування в районах її проведення'''. 

'''Особам''', які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об’єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об’єднаним командним пунктом об’єднаних сил), а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), '''статус''' учасника бойових дій '''надається''' ''незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.''

Райони, які охоплює АТО, та терміни її проведення визначаються Антитерористичним центром при Службі безпеки України.
=== Кому надається ===
'''Статус учасника бойових дій надається:'''
* військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
* особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів. 
=== Документи, які є підставою, для надання статусу учасника бойових дій ===
'''Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи''' про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення:

* '''для осіб, які брали участь в антитерористичній операції''', - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;
* '''для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів''', - документи, зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці другому пункту 2 підпункту 4 Порядку], витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;
* '''для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)''', - документи, зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці другому пункту 2 підпункту 4 Порядку], матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв;
* '''для осіб, зазначених в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці третьому пункту 2 Порядку]''', - документи про залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, передбачені а[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF бзацами другим - четвертим пункту 2 Положення], або нотаріально завірені свідчення не менше ніж двох свідків із числа осіб, зазначених в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці другому пункту 2 Порядку], які разом із такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій або інваліда війни, у разі підтвердження суб’єктами боротьби з тероризмом факту взаємодії зазначених осіб (особисто або під час перебування у складі добровольчих формувань) із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами;
* '''для осіб, які проходять службу (працюють) у військових частинах (органах, підрозділах), установах та організаціях або на підприємствах, які постійно дислокуються чи розташовані безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції''', - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення;
* '''для осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях''', - витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витяги з наказів Командувача об’єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів, документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів;
* '''для осіб, які залучалися до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на строк менше ніж 30 календарних днів''', - документи, зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці сьомому пункту 2 підпункту 4 Порядку], витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;
* '''для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)''', - документи, зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці сьомому пункту 2 підпункту 4 Порядку], матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв.
=== Механізм надання статусу учасника бойових дій ===
'''Для надання статусу''' учасника бойових дій '''командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) у місячний строк після завершення особами виконання завдань''' антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) '''зобов’язані подати''' на розгляд комісії довідки за встановленою формою та документи із зазначених вище, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. 

'''У разі''' коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, '''документи''' командирами (начальниками) '''подаються''' на розгляд комісії '''не раніше ніж через 30 календарних днів''' після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) чи призначення їх на відповідні посади. 

'''Комісії''' вивчають документи, у '''разі потреби''' заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та '''в місячний строк''' із дня надходження документів '''приймають рішення''' щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання. 

'''Комісії''' '''інформують''' '''у місячний строк''' Державну службу у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції про осіб, яким надано статус учасника бойових дій, за формою згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF додатками 3 і 5 Порядку]. 

'''Комісії подають на розгляд міжвідомчої комісії''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1494-14 наказ Міністерства соціальної політики України від 10.11.2014 №867 «Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій»]) '''документи''' із спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання. 

'''Міжвідомча комісія''' розглядає документи, надіслані комісіями, та в разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та '''в місячний строк''' із дня надходження документів (уточненої інформації) '''приймає рішення''' щодо надання статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії. 

'''У разі відмови''' в наданні статусу учасника бойових дій '''питання''' про надання особі зазначеного статусу '''може повторно виноситися''' на розгляд комісії за рішенням керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, зазначеного у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF пункті 5 Порядку]. 

'''Посвідчення''' учасника бойових дій і відповідний нагрудний знак особам, зазначеним в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзацах другому і третьому пункту 2 Порядку], яким надано статус учасника бойових дій, '''видаються''' ''<big>Мін’юстом, органами Міноборони, МВС, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральної прокуратури України, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС.</big>''
== Позбавлення статусу бойових дій ==
'''''Комісія або міжвідомча комісія позбавляє статусу учасника бойових дій у разі:'''''
* наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях;
* виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення або подання недостовірних даних про особу;
* подання особою заяви про позбавлення її статусу учасника бойових дій.
'''Рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій приймають ті комісії, які його надавали, або їх правонаступники.'''
=== Підстави для позбавлення статусу бойових дій ===
'''''Підставою для позбавлення комісією або міжвідомчою комісією статусу учасника бойових дій осіб, зазначених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF пункті 2 Порядку], є:'''''
* '''копія обвинувального вироку суду''', який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, що надійшов від органів прокуратури, органів або установ виконання покарань, а також від інших осіб, установ або органів у випадках, передбачених законом, на розгляд комісії або міжвідомчої комісії для прийняття відповідного рішення;
* '''документи''' '''державних органів, військових частин (органів, підрозділів) або підприємств, установ та організацій, матеріали службових перевірок та інші документи''', що встановлюють факт подання недостовірної інформації про участь особи в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення або подання недостовірних даних про неї, надіслані ними на розгляд комісії або міжвідомчої комісії для прийняття відповідного рішення;
* '''заява особи''' про позбавлення її статусу учасника бойових дій із зазначенням причини, надіслана нею на розгляд комісії або міжвідомчої комісії.
=== Механізм позбавлення статусу бойових дій ===
'''Комісія або міжвідомча комісія''' <big>в місячний строк</big> із дня надходження документів '''приймає рішення''' про позбавлення статусу учасника бойових дій. 

'''Рішення''' комісії або міжвідомчої комісії '''може бути оскаржене у судовому порядку'''. 

Комісія або міжвідомча комісія надсилає особі, стосовно якої прийнято рішення про позбавлення її статусу учасника бойових дій, або видає їй письмове повідомлення із зазначенням причин такого рішення і роз’ясненням порядку його оскарження. <big>Посвідчення учасника бойових дій вилучається або визнається недійсним</big>. 

'''Комісія або міжвідомча комісія інформують у місячний''' строк із дня прийняття відповідного рішення Державну службу у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції та структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем перебування пільговика на обліку про '''позбавлення''' статусу учасника бойових дій, за формою, визначеною в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1494-14 додатку до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 5, ст. 177)].
== Куди звертатися ==
Рішення про відмову у статусі учасника бойових дій або його позбавлення оскаржується у судовому порядку.

== Див.також ==
* [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&oldid=5142 Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC,_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE_%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D1%83_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%96 Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у XX столітті]
* [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC_%D0%90%D0%A2%D0%9E&oldid=1989 Соціальні гарантії учасникам АТО]
* [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC_%D0%90%D0%A2%D0%9E_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2&oldid=9875 Пільги учасникам АТО щодо сплати податків та зборів]

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у XX столітті

2019-07-19T07:17:14Z

Maryna.shapoval: Maryna.shapoval перейменувала сторінку з [[Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у XX...

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n68 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/604-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 604 "Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у XX столітті"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1494-14 Наказ Міністерства соціальної політики України від 10 листопада 2014 року № 867 "Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій"]
== Кому надається статус? ==
Статус учасника бойових дій надається особам, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі: 
* Української повстанської армії;
* Української повстанчої армії отамана Тараса Боровця (Бульби) "Поліська Січ";
* Української народної революційної армії (УНРА), Організації народної оборони "Карпатська Січ";
* Української військової організації (УВО);
* збройних підрозділів Організації українських націоналістів (далі - особа).

== Куди звертатится?==
Рішення про надання особам статусу учасника бойових дій приймається комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореною Міноборони (далі - комісія).

Для отримання статусу учасника бойових дій особа звертається до комісії '''за місцем реєстрації або проживання.'''

== Перелік необхідних документів ==
Для отримання статусу учасника бойових дій особа звертається із заявою в довільній формі, в якій зазначається період перебування особи у складі організацій, структур та формувань.

До заяви додаються копія документа, що посвідчує особу, а також документи, які є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.

== Підстави для надання особі статусу учасника бойових дій==
Підставою для надання особі статусу учасника бойових дій є наявність в неї не менш як одного з таких матеріалів:
* документи про нагороди та військові ступені, грамоти, відзнаки відповідного періоду учасників боротьби за незалежність України, що зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/604-2019-%D0%BF пункті 1 Порядку];
* фотографії (оригінали), матеріали періодичних друкованих видань за відповідний період, які містять інформацію про участь особи у складі організацій, структур та формувань, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/604-2019-%D0%BF пункті 1 Порядку];
* архівні матеріали чи інші документи відповідного періоду із зазначенням прізвища, імені, по батькові особи, на підставі яких можна зробити достовірний висновок про належність особи до організацій, структур та формувань, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/604-2019-%D0%BF пункті 1 Порядку]. Зазначені архівні матеріали та інші документи, повинні бути завірені підписом керівника чи уповноваженої особи установи, яка видала документ, і скріплені печаткою такої установи.

=== У випадку відсутності необхідних документів ===
За відсутності в особи з незалежних від неї причин необхідних документів, які підтверджують її право на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги завірені в установленому законодавством порядку показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, разом із такою особою брали участь у збройній боротьбі у складі організацій, структур та формувань, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/604-2019-%D0%BF пункті 1 Порядку], та отримали статус учасника бойових дій за такий період.

== Строк прийняття рішення ==
Комісія вивчає подані документи, у разі потреби заслуховує пояснення свідків чи особи, щодо якої приймається рішення, та '''в місячний строк''' із дня надходження заяви та відповідних документів приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій або відмови в наданні такого статусу.

У разі прийняття рішення про надання статусу учасника бойових дій '''не пізніше ніж через три робочі дні''' комісія письмово інформує про це особу.

За відсутності підстав для надання статусу учасника бойових дій комісія '''протягом п’яти робочих днів''' повертає особі документи разом з обґрунтованою письмовою відповіддю, що містить роз’яснення причин відмови.

{| class="wikitable"
|-
| У разі відмови в наданні особі статусу учасника бойових дій питання про надання такого статусу може вноситися на розгляд комісії повторно.
|}

== Встановлення факту участі в бойових діях чи інших подіях==
Особа має право у порядку, визначеному законодавством, звернутися до [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F суду в порядку окремого провадження] стосовно встановлення факту участі в бойових діях чи інших подіях. Копія рішення суду підлягає зберіганню разом з іншими документами.

== [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9 Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій і відповідного нагрудного знаку] ==

== Див.також ==
* [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83 Отримання статусу учасника бойових дій та позбавлення такого статусу]
* [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&oldid=5142 Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій]
* [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC_%D0%90%D0%A2%D0%9E&oldid=1989 Соціальні гарантії учасникам АТО]
* [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC_%D0%90%D0%A2%D0%9E_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2&oldid=9875 Пільги учасникам АТО щодо сплати податків та зборів]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО‎]]
[[Категорія:Територіальні органи‎]]
[[Категорія:військова служба]]

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у XX столітті

2019-07-19T07:12:38Z

Maryna.shapoval: Maryna.shapoval перейменувала сторінку з [[Отримання статусу учасника бойових дій особами, які у складі добровольчих формувань брали безпосеред...

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у XX столітті

2019-07-19T07:11:34Z

Maryna.shapoval:

Порядок надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади

2019-07-18T13:27:22Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-15 Закон України "Про соціальні послуги"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 576 "Про затвердження Порядку надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 09.04.2005 № 268 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-2012-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 14.11.2012 № 1039 "Про затвердження критеріїв діяльності суб'єктів, що надають соціальні послуги"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1614-12 Наказ Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 № 537 "Про затвердження Переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати"]
== Суб'єкти соціальних послуг ==
=== Отримувачі послуг ===
Особи з інвалідністю та особи похилого віку, які страждають на психічні розлади (далі - особи з інвалідністю, особи похилого віку).
=== Надавачі послуг ===
Соціальні послуги надаються підприємствами, установами, організаціями та закладами незалежно від форми власності та господарювання, фізичними особами - підприємцями, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-2012-%D0%BF#n8 постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 р. № 1039] (далі - надавачі соціальних послуг), з дотриманням державних стандартів соціальних послуг, затверджених наказами Мінсоцполітики (далі - державні стандарти), етичних, правових норм і принципів надання соціальних послуг.

== Види соціальних послуг ==
Особи з інвалідністю, особи похилого віку відповідно до індивідуальних потреб можуть отримувати соціальні послуги, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1614-12 перелік яких затверджується Мінсоцполітики], у тому числі:
* догляд вдома;
* догляд стаціонарний;
* денний догляд;
* паліативний/хоспісний догляд;
* підтримане проживання.

== Вартість ==
Соціальні послуги особам з інвалідністю, особам похилого віку можуть надаватися як за плату, так і безоплатно.

'''Соціальні послуги''' в обсягах, визначених державними стандартами, '''надаються безоплатно''' особам з інвалідністю, особам похилого віку, які не здатні до самообслуговування і не мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу, або рідні є громадянами похилого віку чи визнані особами з інвалідністю в порядку, визначеному законодавством.

'''Соціальні послуги за плату''' надаються особам з інвалідністю, особам похилого віку, які не здатні до самообслуговування і мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу.

Особам з інвалідністю, особам похилого віку соціальні послуги в обсягах, визначених державними стандартами, можуть надаватися із встановленням диференційованої плати залежно від доходу таких осіб відповідно до законодавства.

Соціальні послуги понад обсяги, визначені державними стандартами, надаються на платній основі.

Тарифи на платні соціальні послуги та соціальні послуги із встановленням диференційованої плати встановлюються надавачем соціальних послуг відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2005-%D0%BF Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2005 р. № 268.]

'''Особи з інвалідністю, особи похилого віку, що мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, можуть звільнятися від плати за надання соціальних послуг''' в обсягах, визначених державними стандартами, якщо такі рідні належать до малозабезпечених осіб і отримують державну соціальну допомогу в установленому законодавством порядку, залежні від психоактивних речовин, алкоголю, перебувають у місцях позбавлення волі, мають на вихованні дітей з інвалідністю. Для цього місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення (розпорядження) про звільнення осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, що мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, від зазначеної плати.

=== Підстави, за яких соціальні послуги не надаються безоплатно ===
Соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, догляду вдома, підтриманого проживання не надаються безоплатно особам з інвалідністю, особам похилого віку в разі:
* надання особі з інвалідністю, особі похилого віку соціальних послуг фізичною особою, якій призначено щомісячну компенсаційну виплату, допомогу на догляд за такою особою з інвалідністю, особою похилого віку в установленому законодавством порядку;
* надання особою з інвалідністю, особою похилого віку соціальних послуг іншій особі та отримання нею щомісячної компенсаційної виплати, допомоги на догляд в установленому законодавством порядку;
* укладення особою з інвалідністю, особою похилого віку договору довічного утримання (догляду).
== Куди звертатися? ==
'''До структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації, виконавчого органу міської міста обласного значення, районної в місті (у разі її утворення) ради або виконавчого органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади''' (далі - уповноважений орган) у разі надання соціальних послуг державними, комунальними закладами/установами та недержавними суб’єктами, що надають соціальні послуги із залученням бюджетних коштів.

Для отримання соціальних послуг, що надаються недержавними суб’єктами ''без залучення бюджетних коштів'', особа з інвалідністю, особа похилого віку, її законний представник, орган опіки та піклування звертається до відповідного суб’єкта, що їх надає.

У разі відсутності в раді об’єднаної територіальної громади (далі - отг) уповноваженого органу заяви приймаються уповноваженою посадовою особою виконавчого комітету ради отг.

Також заяви можуть прийматися центром надання адміністративних послуг '''за місцем проживання/перебування осіб з інвалідністю, осіб похилого віку.'''

Якщо заява приймається уповноваженою посадовою особою виконавчого комітету ради отг чи центром надання адміністративних послуг, пакет документів '''протягом одного робочого дня''' з дати їх одержання передається до уповноваженого органу для підготовки відповідних запитів, клопотань (у разі потреби) та прийняття рішення.
== Перелік необхідних документів ==
Для отримання соціальних послуг особа з інвалідністю, особа похилого віку, її законний представник, орган опіки та піклування (для недієздатних осіб - у разі відсутності законного представника) (далі - орган опіки та піклування) подає письмову заяву про надання соціальної послуги (далі - заява), в якій зазначається назва соціальної послуги та тип надавача соціальної послуги, де надаватиметься така послуга.

До заяви особи з інвалідністю, особи похилого віку, її законного представника, органу опіки та піклування додаються такі документи:
* паспорт особи або інший документ, що посвідчує особу, яка потребує надання соціальних послуг;
* копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків, або копія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті);
* довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ (за наявності інвалідності);
* копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);
* документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування;
* копія паспорта опікуна або піклувальника особи, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);
* довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності).

У разі надання соціальних послуг із встановленням диференційованої плати за наявності інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, Фонді соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана на запит уповноваженого органу відповідно до цього Порядку, також подаються довідки про доходи.

Для осіб, які потребують надання соціальної послуги стаціонарного догляду чи паліативного догляду в умовах стаціонару також подається:
* довідка для направлення особи з інвалідністю до інтернатного закладу за формою, затвердженою МОЗ;
* індивідуальна програма реабілітації інваліда за формою, затвердженою МОЗ (за наявності інвалідності);
* копія пенсійного посвідчення або посвідчення особи, яка отримує державну соціальну допомогу (за наявності);
* копії договору про відкриття та обслуговування поточного рахунка (за наявності);
* три фотокартки розміром 3 x 4 сантиметри.
{| class="wikitable"
|-
| Якщо до заяви додано не всі необхідні документи, уповноважений орган протягом '''трьох робочих днів''' повідомляє особу з інвалідністю, особу похилого віку, її законного представника, орган опіки та піклування, які документи необхідно подати додатково '''не пізніше місячного строку''' з дати подання заяви.
|}
== Рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг ==
Уповноважений орган '''протягом п’яти робочих днів''' після отримання інформації відповідно до отриманої заяви, пакета документів та з урахуванням результатів оцінювання потреб особи з інвалідністю, особи похилого віку у соціальних послугах приймає рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів.

Про прийняте рішення уповноважений орган письмово повідомляє '''протягом одного робочого дня''' особу з інвалідністю, особу похилого віку, її законного представника, орган опіки та піклування.

Рішення про надання соціальних послуг відповідно до державних стандартів надсилається '''протягом одного робочого''' дня надавачеві соціальних послуг.

Рішення про надання соціальних послуг чи відмову в їх наданні, що надаються недержавними суб’єктами без залучення бюджетних коштів, приймає відповідний суб’єкт.

== Надання соціальної послуги стаціонарного догляду в інтернатному закладі ==
У разі звернення особи з інвалідністю, особи похилого віку, її законного представника, органу опіки та піклування із заявою про надання соціальної послуги стаціонарного догляду в інтернатному закладі системи соціального захисту населення (далі - інтернатний заклад) уповноважений орган '''протягом семи робочих днів''' з дати подання заяви та пакета документів, ураховуючи результати оцінювання потреб особи з інвалідністю, особи похилого віку у соціальних послугах надсилає:
# структурному підрозділу з питань соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації - '''''клопотання про влаштування особи з інвалідністю, особи похилого віку до інтернатного закладу;'''''
# особі з інвалідністю, особі похилого віку, її законному представнику, органу опіки і піклування - '''''повідомлення про направлення клопотання про влаштування особи з інвалідністю, особи похилого віку до інтернатного закладу.'''''

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації '''у строк до п’яти робочих днів''' з дати отримання клопотання про влаштування особи з інвалідністю, особи похилого віку до інтернатного закладу та пакета документів оформляє путівку про влаштування особи з інвалідністю, особи похилого віку до інтернатного закладу за формою, встановленою Мінсоцполітики, та '''протягом одного робочого дня''' з дати оформлення путівки видає/надсилає її особі з інвалідністю, особі похилого віку, її законному представникові, органу опіки та піклування.

Про видачу/надсилання путівки особі з інвалідністю, особі похилого віку структурний підрозділ з питань соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації також письмово інформує уповноважений орган.

З отриманою путівкою особа з інвалідністю, особа похилого віку звертається до інтернатного закладу.
== Невідкладне надання соціальних послуг ==
'''Соціальні послуги''' стаціонарного догляду, паліативного догляду, догляду вдома, підтриманого проживання особам з інвалідністю, особам похилого віку з числа внутрішньо переміщених осіб, осіб, постраждалих внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації, надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, нещасних випадків, '''надаються невідкладно на підставі''':
* письмової заяви про потребу в наданні соціальних послуг (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* письмової заяви законного представника та рішення органу опіки та піклування про потребу в наданні соціальних послуг (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів);
* паспорта особи або іншого документа, що посвідчує особу, яка потребує надання соціальних послуг;
* затвердженої МОЗ довідки для направлення особи з інвалідністю, особи похилого віку до інтернатного закладу.

Надавач соціальної послуги разом з уповноваженим органом забезпечує '''протягом шести місяців''' оформлення необхідних документів для надання соціальних послуг особі з інвалідністю, особі похилого віку з числа осіб, зазначених вище.

== Підстави для відмови в наданні соціальних послуг==
Особам з інвалідністю, особам похилого віку може бути відмовлено в наданні соціальних послуг у разі:
* відсутності потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи;
* ненадання надавачем соціальних послуг тих соціальних послуг, яких потребує особа.

У разі наявності в особи з інвалідністю, особи похилого віку відповідно до медичного висновку медичних протипоказань до надання соціальних послуг, рішення про надання соціальних послуг приймається після усунення таких протипоказань.

У разі відмови в наданні соціальних послуг, в рішенні про відмову в наданні соціальних послуг та повідомленні про відмову в наданні соціальних послуг додатково зазначається інформація про надавачів соціальних послуг, які здійснюють надання відповідних соціальних послуг.

== Права отримувача та обов'язки надавача соціальної послуги ==
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#FFE4E1" | Обов'язки надавача !! style="background-color:#FFE4E1" | Права отримувача
|-
| створювати необхідні умови для соціального та правового захисту осіб з інвалідністю, осіб похилого віку || спілкування з іншими особами, в тому числі з адвокатом або іншим законним представником, без присутності сторонніх осіб згідно з правилами внутрішнього розпорядку
|-
| ознайомити особу з інвалідністю, особу похилого віку, її законного представника, орган опіки та піклування із законодавством про психіатричну допомогу, соціальний захист, соціальні послуги, а також з адресами та телефонами відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, громадських організацій, до яких може звернутися отримувач соціальних послуг у разі порушення його прав || забезпечення таємниці листування під час відправлення та отримання будь-якої кореспонденції
|-
| здійснювати захист прав і законних інтересів осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, визнаних в установленому законом порядку недієздатними, які не мають законного представника, - у разі надання соціальних послуг стаціонарного догляду || доступ до засобів масової інформації
|-
| створювати безпечні умови для осіб з інвалідністю, осіб похилого віку під час надання соціальних послуг || дозвілля, заняття творчою діяльністю
|-
| своєчасно інформувати членів сім’ї (за згодою особи з інвалідністю, особи похилого віку), законних представників про стан здоров’я осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, яким надається соціальна послуга стаціонарного догляду || відправлення релігійних обрядів
|-
| інформувати орган опіки та піклування про надання соціальних послуг || звернення безпосередньо до надавача соціальних послуг з питань отримання соціальних послуг, відрахування з числа отримувачів соціальних послуг і додержання їх прав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Законами України "Про психіатричну допомогу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] та інших нормативно-правових актів
|-
| організовувати не рідше ніж один раз на рік проведення лікарською комісією за участю лікаря-психіатра, психолога і педагогічного працівника огляду осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, які отримують соціальну послугу стаціонарного догляду, в тому числі з метою розв’язання питання щодо подальшого їх перебування в інтернатних закладах або щодо можливості перегляду рішень про недієздатність особи || та інші права визначені чинним законодавством
|}

== Підстави припинення надання соціальних послуг==
Надання соціальних послуг особам з інвалідністю, особам похилого віку припиняється в разі:
* поліпшення стану здоров’я, подолання складних життєвих обставин, в результаті чого в осіб з інвалідністю, осіб похилого віку зникає потреба в їх отриманні;
* закінчення встановленого строку надання соціальних послуг;
* направлення (переведення) до іншого надавача соціальних послуг;
* зміни місця проживання/перебування (переїзду за межі адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження надавача соціальних послуг);
* невиконання без поважних причин особою з інвалідністю, особою похилого віку вимог, визначених договором про надання соціальних послуг;
* відмови особи з інвалідністю, особи похилого віку, її законного представника, органу опіки та піклування від отримання соціальних послуг;
* подання надавачу соціальних послуг особою з інвалідністю, особою похилого віку письмової заяви про припинення надання таких послуг - за наявності висновку комісії лікарів-психіатрів про те, що особа здатна задовольняти свої основні життєві потреби самостійно, - в разі отримання соціальної послуги стаціонарного догляду;
* подання надавачу соціальних послуг законним представником особи з інвалідністю, особи похилого віку, визнаної в установленому законом порядку недієздатною, письмової заяви із зобов’язанням здійснення необхідного догляду;
* рішення суду про незаконне поміщення особи до закладу соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади;
* припинення діяльності надавача соціальних послуг;
* смерті особи з інвалідністю, особи похилого віку.

Про припинення надання соціальних послуг державними, комунальними закладами/установами видається наказ, а недержавними суб’єктами, що надають соціальні послуги, - наказ (розпорядження).

Повідомлення про припинення надання соціальних послуг у строк '''до трьох робочих днів''' після видачі відповідного наказу/розпорядження надсилається уповноваженому органові, який прийняв рішення про надання соціальних послуг, або структурному підрозділу з питань соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації, який видав путівку, а також органу опіки і піклування за місцезнаходженням надавача соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена), територіального органу Пенсійного фонду України (за потреби).

Примусове виселення особи з інвалідністю, особи похилого віку надавачем соціальних послуг із закладу/установи проводиться лише на підставі рішення суду.

== Наслідки приховання або подання недостовірної інформації==
Якщо особою з інвалідністю, особою похилого віку, її законним представником, органом опіки та піклування приховано або подано недостовірну інформацію, що вплинуло на встановлення права на надання їй безоплатно соціальних послуг, внаслідок чого було надміру витрачено кошти, або особою з інвалідністю, особою похилого віку, її законним представником, органом опіки і піклування не виконуються умови договору про надання соціальних послуг у частині їх оплати, надавач соціальних послуг: 
* визначає обсяг надміру витрачених коштів і встановлює строки їх повернення;
* повідомляє особу з інвалідністю, особу похилого віку, її законного представника, орган опіки та піклування про обсяг надміру витрачених коштів і строки їх повернення.

Якщо особа з інвалідністю, особа похилого віку, її законний представник не повернули надміру витрачені кошти за надані соціальні послуги добровільно, такі кошти стягуються в судовому порядку.
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]] [[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія: Діти війни]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Діти війни]]

Порядок надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади

2019-07-18T13:15:28Z

Maryna.shapoval: Створена сторінка: == Нормативна база == # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-15 Закон України "Про соціальні послуги"] # [https...

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-15 Закон України "Про соціальні послуги"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 576 "Про затвердження Порядку надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 09.04.2005 № 268 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-2012-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 14.11.2012 № 1039 "Про затвердження критеріїв діяльності суб'єктів, що надають соціальні послуги"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1614-12 Наказ Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 № 537 "Про затвердження Переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати"]
== Суб'єкти соціальних послуг ==
=== Отримувачі послуг ===
Особи з інвалідністю та особи похилого віку, які страждають на психічні розлади (далі - особи з інвалідністю, особи похилого віку).
=== Надавачі послуг ===
Соціальні послуги надаються підприємствами, установами, організаціями та закладами незалежно від форми власності та господарювання, фізичними особами - підприємцями, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-2012-%D0%BF#n8 постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 р. № 1039] (далі - надавачі соціальних послуг), з дотриманням державних стандартів соціальних послуг, затверджених наказами Мінсоцполітики (далі - державні стандарти), етичних, правових норм і принципів надання соціальних послуг.

== Види соціальних послуг ==
Особи з інвалідністю, особи похилого віку відповідно до індивідуальних потреб можуть отримувати соціальні послуги, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1614-12 перелік яких затверджується Мінсоцполітики], у тому числі:
* догляд вдома;
* догляд стаціонарний;
* денний догляд;
* паліативний/хоспісний догляд;
* підтримане проживання.

== Вартість ==
Соціальні послуги особам з інвалідністю, особам похилого віку можуть надаватися як за плату, так і безоплатно.

'''Соціальні послуги''' в обсягах, визначених державними стандартами, '''надаються безоплатно''' особам з інвалідністю, особам похилого віку, які не здатні до самообслуговування і не мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу, або рідні є громадянами похилого віку чи визнані особами з інвалідністю в порядку, визначеному законодавством.

'''Соціальні послуги за плату''' надаються особам з інвалідністю, особам похилого віку, які не здатні до самообслуговування і мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу.

Особам з інвалідністю, особам похилого віку соціальні послуги в обсягах, визначених державними стандартами, можуть надаватися із встановленням диференційованої плати залежно від доходу таких осіб відповідно до законодавства.

Соціальні послуги понад обсяги, визначені державними стандартами, надаються на платній основі.

Тарифи на платні соціальні послуги та соціальні послуги із встановленням диференційованої плати встановлюються надавачем соціальних послуг відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2005-%D0%BF Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2005 р. № 268.]

'''Особи з інвалідністю, особи похилого віку, що мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, можуть звільнятися від плати за надання соціальних послуг''' в обсягах, визначених державними стандартами, якщо такі рідні належать до малозабезпечених осіб і отримують державну соціальну допомогу в установленому законодавством порядку, залежні від психоактивних речовин, алкоголю, перебувають у місцях позбавлення волі, мають на вихованні дітей з інвалідністю. Для цього місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення (розпорядження) про звільнення осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, що мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу, від зазначеної плати.

=== Підстави, за яких соціальні послуги не надаються безоплатно ===
Соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, догляду вдома, підтриманого проживання не надаються безоплатно особам з інвалідністю, особам похилого віку в разі:
* надання особі з інвалідністю, особі похилого віку соціальних послуг фізичною особою, якій призначено щомісячну компенсаційну виплату, допомогу на догляд за такою особою з інвалідністю, особою похилого віку в установленому законодавством порядку;
* надання особою з інвалідністю, особою похилого віку соціальних послуг іншій особі та отримання нею щомісячної компенсаційної виплати, допомоги на догляд в установленому законодавством порядку;
* укладення особою з інвалідністю, особою похилого віку договору довічного утримання (догляду).
== Куди звертатися? ==
'''До структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації, виконавчого органу міської міста обласного значення, районної в місті (у разі її утворення) ради або виконавчого органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади''' (далі - уповноважений орган) у разі надання соціальних послуг державними, комунальними закладами/установами та недержавними суб’єктами, що надають соціальні послуги із залученням бюджетних коштів.

Для отримання соціальних послуг, що надаються недержавними суб’єктами ''без залучення бюджетних коштів'', особа з інвалідністю, особа похилого віку, її законний представник, орган опіки та піклування звертається до відповідного суб’єкта, що їх надає.

У разі відсутності в раді об’єднаної територіальної громади (далі - отг) уповноваженого органу заяви приймаються уповноваженою посадовою особою виконавчого комітету ради отг.

Також заяви можуть прийматися центром надання адміністративних послуг '''за місцем проживання/перебування осіб з інвалідністю, осіб похилого віку.'''

Якщо заява приймається уповноваженою посадовою особою виконавчого комітету ради отг чи центром надання адміністративних послуг, пакет документів '''протягом одного робочого дня''' з дати їх одержання передається до уповноваженого органу для підготовки відповідних запитів, клопотань (у разі потреби) та прийняття рішення.
== Перелік необхідних документів ==
Для отримання соціальних послуг особа з інвалідністю, особа похилого віку, її законний представник, орган опіки та піклування (для недієздатних осіб - у разі відсутності законного представника) (далі - орган опіки та піклування) подає письмову заяву про надання соціальної послуги (далі - заява), в якій зазначається назва соціальної послуги та тип надавача соціальної послуги, де надаватиметься така послуга.

До заяви особи з інвалідністю, особи похилого віку, її законного представника, органу опіки та піклування додаються такі документи:
* паспорт особи або інший документ, що посвідчує особу, яка потребує надання соціальних послуг;
* копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків, або копія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті);
* довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ (за наявності інвалідності);
* копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);
* документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування;
* копія паспорта опікуна або піклувальника особи, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);
* довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності).

У разі надання соціальних послуг із встановленням диференційованої плати за наявності інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, Фонді соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана на запит уповноваженого органу відповідно до цього Порядку, також подаються довідки про доходи.

Для осіб, які потребують надання соціальної послуги стаціонарного догляду чи паліативного догляду в умовах стаціонару також подається:
* довідка для направлення особи з інвалідністю до інтернатного закладу за формою, затвердженою МОЗ;
* індивідуальна програма реабілітації інваліда за формою, затвердженою МОЗ (за наявності інвалідності);
* копія пенсійного посвідчення або посвідчення особи, яка отримує державну соціальну допомогу (за наявності);
* копії договору про відкриття та обслуговування поточного рахунка (за наявності);
* три фотокартки розміром 3 x 4 сантиметри.
{| class="wikitable"
|-
| Якщо до заяви додано не всі необхідні документи, уповноважений орган протягом '''трьох робочих днів''' повідомляє особу з інвалідністю, особу похилого віку, її законного представника, орган опіки та піклування, які документи необхідно подати додатково '''не пізніше місячного строку''' з дати подання заяви.
|}
== Рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг ==
Уповноважений орган '''протягом п’яти робочих днів''' після отримання інформації відповідно до отриманої заяви, пакета документів та з урахуванням результатів оцінювання потреб особи з інвалідністю, особи похилого віку у соціальних послугах приймає рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів.

Про прийняте рішення уповноважений орган письмово повідомляє '''протягом одного робочого дня''' особу з інвалідністю, особу похилого віку, її законного представника, орган опіки та піклування.

Рішення про надання соціальних послуг відповідно до державних стандартів надсилається '''протягом одного робочого''' дня надавачеві соціальних послуг.

Рішення про надання соціальних послуг чи відмову в їх наданні, що надаються недержавними суб’єктами без залучення бюджетних коштів, приймає відповідний суб’єкт.

== Надання соціальної послуги стаціонарного догляду в інтернатному закладі ==
У разі звернення особи з інвалідністю, особи похилого віку, її законного представника, органу опіки та піклування із заявою про надання соціальної послуги стаціонарного догляду в інтернатному закладі системи соціального захисту населення (далі - інтернатний заклад) уповноважений орган '''протягом семи робочих днів''' з дати подання заяви та пакета документів, ураховуючи результати оцінювання потреб особи з інвалідністю, особи похилого віку у соціальних послугах надсилає:
# структурному підрозділу з питань соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації - '''''клопотання про влаштування особи з інвалідністю, особи похилого віку до інтернатного закладу;'''''
# особі з інвалідністю, особі похилого віку, її законному представнику, органу опіки і піклування - '''''повідомлення про направлення клопотання про влаштування особи з інвалідністю, особи похилого віку до інтернатного закладу.'''''

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації '''у строк до п’яти робочих днів''' з дати отримання клопотання про влаштування особи з інвалідністю, особи похилого віку до інтернатного закладу та пакета документів оформляє путівку про влаштування особи з інвалідністю, особи похилого віку до інтернатного закладу за формою, встановленою Мінсоцполітики, та '''протягом одного робочого дня''' з дати оформлення путівки видає/надсилає її особі з інвалідністю, особі похилого віку, її законному представникові, органу опіки та піклування.

Про видачу/надсилання путівки особі з інвалідністю, особі похилого віку структурний підрозділ з питань соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації також письмово інформує уповноважений орган.

З отриманою путівкою особа з інвалідністю, особа похилого віку звертається до інтернатного закладу.
== Невідкладне надання соціальних послуг ==
'''Соціальні послуги''' стаціонарного догляду, паліативного догляду, догляду вдома, підтриманого проживання особам з інвалідністю, особам похилого віку з числа внутрішньо переміщених осіб, осіб, постраждалих внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації, надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, нещасних випадків, '''надаються невідкладно на підставі''':
* письмової заяви про потребу в наданні соціальних послуг (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* письмової заяви законного представника та рішення органу опіки та піклування про потребу в наданні соціальних послуг (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів);
* паспорта особи або іншого документа, що посвідчує особу, яка потребує надання соціальних послуг;
* затвердженої МОЗ довідки для направлення особи з інвалідністю, особи похилого віку до інтернатного закладу.

Надавач соціальної послуги разом з уповноваженим органом забезпечує '''протягом шести місяців''' оформлення необхідних документів для надання соціальних послуг особі з інвалідністю, особі похилого віку з числа осіб, зазначених вище.

== Підстави для відмови в наданні соціальних послуг==
Особам з інвалідністю, особам похилого віку може бути відмовлено в наданні соціальних послуг у разі:
* відсутності потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи;
* ненадання надавачем соціальних послуг тих соціальних послуг, яких потребує особа.

У разі наявності в особи з інвалідністю, особи похилого віку відповідно до медичного висновку медичних протипоказань до надання соціальних послуг, рішення про надання соціальних послуг приймається після усунення таких протипоказань.

У разі відмови в наданні соціальних послуг, в рішенні про відмову в наданні соціальних послуг та повідомленні про відмову в наданні соціальних послуг додатково зазначається інформація про надавачів соціальних послуг, які здійснюють надання відповідних соціальних послуг.

== Права отримувача та обов'язки надавача соціальної послуги ==
{| class="wikitable"
|-
! Обов'язки надавача !! Права отримувача
|-
| створювати необхідні умови для соціального та правового захисту осіб з інвалідністю, осіб похилого віку || спілкування з іншими особами, в тому числі з адвокатом або іншим законним представником, без присутності сторонніх осіб згідно з правилами внутрішнього розпорядку
|-
| ознайомити особу з інвалідністю, особу похилого віку, її законного представника, орган опіки та піклування із законодавством про психіатричну допомогу, соціальний захист, соціальні послуги, а також з адресами та телефонами відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, громадських організацій, до яких може звернутися отримувач соціальних послуг у разі порушення його прав || забезпечення таємниці листування під час відправлення та отримання будь-якої кореспонденції
|-
| здійснювати захист прав і законних інтересів осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, визнаних в установленому законом порядку недієздатними, які не мають законного представника, - у разі надання соціальних послуг стаціонарного догляду || доступ до засобів масової інформації
|-
| створювати безпечні умови для осіб з інвалідністю, осіб похилого віку під час надання соціальних послуг || дозвілля, заняття творчою діяльністю
|-
| своєчасно інформувати членів сім’ї (за згодою особи з інвалідністю, особи похилого віку), законних представників про стан здоров’я осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, яким надається соціальна послуга стаціонарного догляду || відправлення релігійних обрядів
|-
| інформувати орган опіки та піклування про надання соціальних послуг || звернення безпосередньо до надавача соціальних послуг з питань отримання соціальних послуг, відрахування з числа отримувачів соціальних послуг і додержання їх прав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Законами України "Про психіатричну допомогу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] та інших нормативно-правових актів
|-
| організовувати не рідше ніж один раз на рік проведення лікарською комісією за участю лікаря-психіатра, психолога і педагогічного працівника огляду осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, які отримують соціальну послугу стаціонарного догляду, в тому числі з метою розв’язання питання щодо подальшого їх перебування в інтернатних закладах або щодо можливості перегляду рішень про недієздатність особи || та інші права визначені чинним законодавством
|}

== Підстави припинення надання соціальних послуг==
Надання соціальних послуг особам з інвалідністю, особам похилого віку припиняється в разі:
* поліпшення стану здоров’я, подолання складних життєвих обставин, в результаті чого в осіб з інвалідністю, осіб похилого віку зникає потреба в їх отриманні;
* закінчення встановленого строку надання соціальних послуг;
* направлення (переведення) до іншого надавача соціальних послуг;
* зміни місця проживання/перебування (переїзду за межі адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження надавача соціальних послуг);
* невиконання без поважних причин особою з інвалідністю, особою похилого віку вимог, визначених договором про надання соціальних послуг;
* відмови особи з інвалідністю, особи похилого віку, її законного представника, органу опіки та піклування від отримання соціальних послуг;
* подання надавачу соціальних послуг особою з інвалідністю, особою похилого віку письмової заяви про припинення надання таких послуг - за наявності висновку комісії лікарів-психіатрів про те, що особа здатна задовольняти свої основні життєві потреби самостійно, - в разі отримання соціальної послуги стаціонарного догляду;
* подання надавачу соціальних послуг законним представником особи з інвалідністю, особи похилого віку, визнаної в установленому законом порядку недієздатною, письмової заяви із зобов’язанням здійснення необхідного догляду;
* рішення суду про незаконне поміщення особи до закладу соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади;
* припинення діяльності надавача соціальних послуг;
* смерті особи з інвалідністю, особи похилого віку.

Про припинення надання соціальних послуг державними, комунальними закладами/установами видається наказ, а недержавними суб’єктами, що надають соціальні послуги, - наказ (розпорядження).

Повідомлення про припинення надання соціальних послуг у строк '''до трьох робочих днів''' після видачі відповідного наказу/розпорядження надсилається уповноваженому органові, який прийняв рішення про надання соціальних послуг, або структурному підрозділу з питань соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації, який видав путівку, а також органу опіки і піклування за місцезнаходженням надавача соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена), територіального органу Пенсійного фонду України (за потреби).

Примусове виселення особи з інвалідністю, особи похилого віку надавачем соціальних послуг із закладу/установи проводиться лише на підставі рішення суду.

== Наслідки приховання або подання недостовірної інформації==
Якщо особою з інвалідністю, особою похилого віку, її законним представником, органом опіки та піклування приховано або подано недостовірну інформацію, що вплинуло на встановлення права на надання їй безоплатно соціальних послуг, внаслідок чого було надміру витрачено кошти, або особою з інвалідністю, особою похилого віку, її законним представником, органом опіки і піклування не виконуються умови договору про надання соціальних послуг у частині їх оплати, надавач соціальних послуг: 
* визначає обсяг надміру витрачених коштів і встановлює строки їх повернення;
* повідомляє особу з інвалідністю, особу похилого віку, її законного представника, орган опіки та піклування про обсяг надміру витрачених коштів і строки їх повернення.

Якщо особа з інвалідністю, особа похилого віку, її законний представник не повернули надміру витрачені кошти за надані соціальні послуги добровільно, такі кошти стягуються в судовому порядку.
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]] [[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія: Діти війни]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Діти війни]]

Порядок надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб

2019-07-17T08:08:01Z

Maryna.shapoval: Створена сторінка: == Нормативна база == # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n25 Сімейний кодекс України] # [https://zakon.rada.gov.u...

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n25 Сімейний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n172 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n173 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 582 "Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб і Порядку надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1439-14 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 27.10.2014 № 778 "Про затвердження переліку рідкісних (орфанних) захворювань"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0688-04 Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 14.05.2004 № 98 "Про затвердження форм щодо житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0112-02 Спільний наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України,Державного комітету молодіжної політики спорту і туризму України від 15.11.2001 № 486/202/524/455/3370 "Про затвердження Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги"]
== Порядок взяття на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання==
=== Кому безоплатно надається житлове приміщення? ===
Внутрішньо переміщеній особі та членам її сім’ї безоплатно надається житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб '''за місцем фактичного проживання/перебування в межах території обслуговування районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських рад,''' в яких зазначені особи та члени їх сімей перебувають '''протягом року''' на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Внутрішньо переміщена особа береться на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання (далі - облік):
* за умови відсутності в неї та будь-кого з членів сім’ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, придатного для проживання, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій і Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення (розмежування), у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях;
* у разі наявності у власності внутрішньо переміщеної особи або членів її сім’ї житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій і Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення (розмежування), у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), складеного комісією, що утворена районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі утворення) ради, за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2014-%D0%BF#n160 додатком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг".]

{| class="wikitable"
|-
| Першочергове право на забезпечення житловим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб мають сім’ї внутрішньо переміщених осіб з неповнолітніми дітьми, вагітні жінки, особи, які втратили працездатність, та особи пенсійного віку з числа внутрішньо переміщених осіб.
|}

Перебування на обліку не є підставою для відмови внутрішньо переміщеній особі в подальшому взятті такої особи на:
* соціальний квартирний облік;
* облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов;
* облік осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій осіб, визначених законодавством;
* інші види обліку для отримання житла.
=== Куди звертатися? ===
До відповідного центру надання адміністративних послуг або відповідного органу місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності - відповідної військово-цивільної адміністрації (далі - уповноважені органи) у межах території обслуговування органу соціального захисту населення, в якому вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб протягом року.
=== Перелік необхідних документів ===
Внутрішньо переміщеною особою для взяття на облік подається заява (за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582-2019-%D0%BF#n185 додатком 1] з підписами всіх повнолітніх членів сім’ї).

До заяви додаються:
* копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України;
* копія довідки внутрішньо переміщеної особи про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності);
* акт обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) за наявності умов, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582-2019-%D0%BF абзацом другим пункту 2 Порядку];
* копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);
* довідки про доходи заявника та всіх членів його сім’ї за попередні шість місяців;
* копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті громадянина України);
* копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.

У разі подання заяви уповноваженим представником внутрішньо переміщеної особи пред’являються документи, що посвідчують особу представника, та копія довіреності.

=== Строк прийняття рішення ===
Рішення про взяття внутрішньо переміщеної особи на облік або про відмову у взятті на такий облік приймається уповноваженим органом '''протягом десяти днів''' з дня подання висновку комісії щодо такої особи.

Уповноважений орган '''не пізніше семи робочих днів''' з дня прийняття рішення про взяття на облік або про відмову у взятті на облік надсилає внутрішньо переміщеній особі поштовим відправленням повідомлення із зазначенням дати взяття на облік, дати і номера рішення або підстави для відмови у взятті на облік.

=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у взятті внутрішньо переміщених осіб на облік є:
* неподання необхідного пакета документів;
* подання документів, що містять недостовірні відомості.

== Порядок надання житлових приміщень внутрішньо переміщеним особам з фондів житла для тимчасового проживання ==
У разі надходження до фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб житлових приміщень, придатних для надання у тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей, комісія '''протягом п’яти робочих днів''' з дня надходження такого житла зобов’язана провести засідання з питання надання житла внутрішньо переміщеним особам.

Засідання комісії з питання надання житлових приміщень внутрішньо переміщеним особам з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її складу.

Комісія простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії затверджує висновок щодо питання надання житлових приміщень внутрішньо переміщеним особам з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.

Висновок комісії містить рекомендації про надання житлових приміщень внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей за результатами нарахованих балів за бальною системою оцінювання потреби у житлі внутрішньо переміщених осіб, визначеним цим Порядком.

Висновок оформляється протоколом засідання комісії, який підписує головуючий на засіданні та секретар засідання комісії.
==== Пріоритетність надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень====
Пріоритетність надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб визначається за кількістю балів, що набере внутрішньо переміщена особа/сім’я.
{| class="wikitable"
|-
! colspan=3 |Система нарахування балів
|-
| rowspan=6 |Пріоритетні критерії (нараховуються на сім’ю за найвищим показником) || сім’ї з трьома і більше неповнолітніми дітьми || 27 балів
|-
| сім’ї з двома неповнолітніми дітьми || 26 балів
|-
| сім’ї з однією неповнолітньою дитиною || 25 балів
|-
| сім’ї, у складі яких є вагітні жінки || 24 балів
|-
| сім’ї, у складі яких є особи, які втратили працездатність || 23 балів
|-
| сім’ї, у складі яких є особи пенсійного віку || 22 балів
|-
| rowspan=15 |Загальні критерії (нараховуються за наявності підстав) || сім’ї з дітьми, один з батьків яких загинув (пропав безвісти) під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях || 3 бали на сім’ю
|-
| сім’ї осіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 абзацами четвертим - восьмим, шістнадцятим - двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], у складі яких є внутрішньо переміщені особи || 2 бали на сім’ю
|-
| внутрішньо переміщені особи з числа осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 пунктах 11-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], та члени їх сімей || 1 бал на особу
|-
| наявність у складі сім’ї дитини, якій надано статус постраждалої внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту || 2 бали на кожну дитину
|-
| сім’ї з дітьми з інвалідністю || 3 бали на кожну дитину
|-
| багатодітні сім’ї || 2 бали на сім’ю
|-
| неповні сім’ї з дітьми, де мати чи батько виховують їх самостійно || 2 бали сім’ю
|-
| сім’ї, у складі яких є непрацездатні особи || 2 бали на сім’ю
|-
| наявність у складі сім’ї осіб, які хворіють на рідкісні (орфанні) захворювання за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1439-14#n14 переліком рідкісних (орфанних) захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації та для яких існують визнані методи лікування, затверджені наказом МОЗ від 27 жовтня 2014 р. № 778] || 2 бали на сім’ю
|-
| особи з інвалідністю I та II групи з числа внутрішньо переміщених осіб || 2 бали на особу
|-
| сім’ї, у складі яких є особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 і 2|| 2 бали на сім’ю
|-
| сім’ї, у яких середньомісячний сукупний дохід за попередні шість місяців, розрахований уповноваженим органом відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0112-02#n18 Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги], менший від прожиткового мінімуму на сім’ю в розрахунку на місяць та величини регіонального показника опосередкованої вартості наймання житла || 3 бали на сім’ю
|-
| особи, нагороджені державними нагородами за безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях || 1 бал за одну нагороду
|-
| сім’ї, які мають клопотання щодо потреби в забезпеченні тимчасовим житлом від підприємства, установи, організації в галузі науки, охорони здоров’я, освіти, культури та фізичної культури і спорту щодо спеціаліста з числа внутрішньо переміщених осіб, який є висококваліфікованим фахівцем у відповідній галузі || 2 бали на сім’ю
|-
| особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування з числа внутрішньо переміщених осіб || 3 бали на особу
|-
|}

'''У разі рівної кількості балів пріоритет на отримання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб має особа, заява якої була зареєстрована раніше за часом.'''

{| class="wikitable"
|-
| У разі зміни обставин, що були підставою для взяття на облік та/або отримання житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, внутрішньо переміщена особа зобов’язана '''протягом семи робочих днів''' повідомити комісії про такі зміни.
|}
=== Рішення про надання або відмову у наданні житлових приміщень ===
Висновок комісії передається на розгляд уповноваженого органу '''протягом десяти днів''' з дня його затвердження комісією.

Рішення уповноваженого органу про надання або відмову у наданні внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб приймається '''протягом десяти днів''' з дня отримання висновку комісії.

=== Видача ордеру на вселення ===
На підставі рішення про надання внутрішньо переміщеним особам і членам їх сімей житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб уповноваженим органом видається ордер на вселення в житлове приміщення за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582-2019-%D0%BF#n187 додатком 2].

Ордер вручається внутрішньо переміщеній особі, на ім’я якої він виданий.

Після вселення в житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб внутрішньо переміщена особа здає ордер балансоутримувачу будинку (приміщення).

Рішення про надання внутрішньо переміщеним особам і членам їх сімей житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб може бути переглянуте до або після видачі ордера в разі виявлення обставин, які не були раніше відомі та могли вплинути на таке рішення.

=== Строк користування житловим приміщенням ===
Житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб безоплатно надаються внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей у тимчасове користування на строк '''до одного року з можливістю продовження на наступний строк у разі відсутності змін у їх статусі та якщо вони не набули іншого місця проживання.'''

Після закінчення встановленого строку тимчасового проживання та наявності змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, або з підстав дострокового припинення права на користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб внутрішньо переміщені особи зобов’язані звільнити надане житлове приміщення.

Уповноважений орган '''за 14 робочих днів''' до закінчення строку проживання, визначеного договором користування, попереджає внутрішньо переміщену особу про необхідність звільнення такого житла.
=== Договір користування житловими приміщеннями===
Користування житловими приміщеннями з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб здійснюється на підставі договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0688-04 формою, встановленою наказом Держжитлокомунгоспу від 14 травня 2004 р. № 98] (далі - договір користування).

Договір користування укладається після видачі ордера на житлове приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб між уповноваженим органом або уповноваженою ним особою та внутрішньо переміщеною особою, якій надається в тимчасове користування житлове приміщення.

Ордер і договір користування є підставою для вселення в житлове приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб і користування таким житловим приміщенням на договірних умовах. Строк проживання розраховується з дати підписання договору користування.

У договорі користування зазначаються особи, які проживатимуть разом із внутрішньо переміщеною особою. Такі особи набувають рівних із внутрішньо переміщеною особою прав та обов’язків щодо користування житловими приміщеннями.

=== Правила користування житловими приміщеннями ===
Під час вселення/виселення внутрішньо переміщеної особи в/із житлове/житлового приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб складається акт стану житлового приміщення та приймання-передачі житлового приміщення з описом (за наявності майна) житлового приміщення, твердого інвентарю, меблів та м’якого інвентарю, що здається в наймання, та його обладнання за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582-2019-%D0%BF#n189 формою згідно з додатком 3.]

Внутрішньо переміщені особи, яким надане житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, '''не мають права''' приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ такого житла, використовувати для провадження підприємницької діяльності, здавати у піднаймання або вселяти до нього інших осіб, не зазначених у договорі користування.

Внутрішньо переміщена особа та члени її сім’ї зобов’язані дотримуватись умов договору користування, а також правил користування житловими приміщеннями, утримання житлового будинку та прибудинкової території.

Внутрішньо переміщена особа зобов’язана своєчасно вносити плату за житлово-комунальні та інші послуги за затвердженими в установленому порядку уповноваженими органами тарифами.

=== Продовження договору користування на наступний строк ===
Внутрішньо перемішена особа в разі відсутності істотних змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, та якщо вона не набула іншого місця проживання '''не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку договору''' користування подає заяву уповноваженому органові про продовження договору користування на наступний строк.

Комісія зобов’язана розглянути зазначену заяву до закінчення строку дії договору користування та письмово повідомити заявнику про зроблений нею висновок.

Висновок затверджується в порядку, визначеному для обліку внутрішньо переміщених осіб, які потребують надання житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.

На підставі висновку уповноваженим органом '''протягом двох робочих днів''' (але не пізніше закінчення строку дії договору користування житловим приміщенням) з дня отримання висновку комісії приймається рішення про продовження строку надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.

У разі коли внутрішньо переміщена особа '''не повідомила про свій намір продовжити дію договору користування''' в установлені строки та порядку, вона втрачає право на продовження договору користування та зобов’язана звільнити житлове приміщення '''протягом трьох робочих днів''' після закінчення строку дії договору користування.

== Дострокове припинення надання житлового приміщення ==
Підставами для прийняття рішення комісією про дострокове припинення надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб є:
* отримання в користування внутрішньо переміщеною особою або придбання нею іншого житла (житлового приміщення);
* скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n172 частиною першою статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"];
* подання завідомо недостовірних відомостей, що стали підставою для надання внутрішньо переміщеній особі житлового приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
* систематичне порушення внутрішньо переміщеною особою та/або членами її сім’ї правил користування житловим приміщенням з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
* приведення внутрішньо переміщеною особою та/або членами її сім’ї житлового приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб у непридатний для його використання стан;
* порушення умов договору користування після застосування до внутрішньо переміщеної особи заходу впливу, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582-2019-%D0%BF Порядком];
* інші підстави, встановлені законом.

== Порушення внутрішньо переміщеною особою умов договору користування ==
Порушення внутрішньо переміщеною особою умов договору користування тягне за собою:
* письмове попередження про порушення умов договору користування;
* розгляд комісією питання про дострокове припинення надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
* подання позову до суду про виселення без надання іншого житлового приміщення.

Примусове виселення внутрішньо переміщеної особи та членів її сім’ї із житлових приміщень фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб здійснюється '''лише на підставі рішення суду.'''

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

"Муніципальна няня" та компенсація за послугу

2019-07-11T13:56:05Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/68-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 68 "Деякі питання надання послуги з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няня" (далі - постанова № 68]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/427-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 427 "Деякі питання реалізації пілотного проекту із соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства"]

== Хто така "муніципальна няня" ==
З 1 січня 2019 року в Україні почала діяти соціальна програма «'''муніципальна няня'''». З її допомогою уряд може відшкодовувати батькам частину зарплати няні, яка доглядає дітей до трьох років. 
'''''Муніципальна няня''''' - будь-яка [[Державна реєстрація фізичної особи – підприємця|фізична особа-підприємець]] або [[Порядок державної реєстрації юридичної особи|юридична особа]], яка надає послугу з догляду за дітьми, крім державних і комунльних закладів досшкільної освіти, та з якою укладено договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/68-2019-%D0%BF п.2. постанови № 68]). 

== Хто має право на отримання послуги "муніципальної няні" ==
Право на отримання компенсації послуги "муніципальну няню" мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України. 

Компенсацію послуг няні '''не можуть отримувати''' сім’ї, які є батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу та прийомні батьки, якщо вони вже отримують грошову допомогу від держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/68-2019-%D0%BF п.5. постанови № 68]). 
Компенсація за послуги няні не скасовує [[Умови призначення і виплати допомоги при народженні дитини|декретні виплати]], [[Відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку|відпустку для догляду за дитиною]] та інші гарантії. 
'''Важливо!''' Компенсація послуги "муніципальна няня" не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства (абзац третій пункту 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/68-2019-%D0%BF постанови № 68]).

== Розмір компенсації ==
Компенсація послуги "муніципальна няня" виплачується заявнику у розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до 6 років, встановленого на 1 січня відповідного року, '''за кожну дитину''', яку доглядає муніципальна няня (у 2019 році становить 1626 гривень).

== Куди звернутися ==
Призначення та виплата компенсації послуги "муніципальна няня" здійснюються структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської ради, ради об’єднаної територіальної громади (далі - орган соцзахисту).
[[Файл:33333333-333333.png|міні|Послуга "муніципальна няня"]]

== Порядок отримання послуги ==
♦ '''Укласти договір з муніципальною нянею'''
Договір укладається в письмовій формі та повинен містити назву послуги, її обсяг із зазначенням конкретних заходів, умови та строк її надання, вартість, періодичність оплати, відповідальність сторін. 

♦ '''Звернутися до органу соцзахисту протягом місяця після підписання договору з нянею за місцем проживання та надати наступні документи:'''
* заяву про надання компенсації послуги "муніципальна няня" (зразок заяви надається в органі соцзахисту);
* заяву про перерахування коштів для компенсації послуги "муніципальна няня" із зазначенням рахунка в установі банку (зразок заяви надається в органі соцзахисту);
* договір, укладений з нянею (копія та оригінал);
* документи, які підтверджують оплату послуг няні (чеки, розрахункова квитанція, виписка з банківського рахунка тощо);
* свідоцтво про народження дитини (копія та оригінал);
* паспорт (оригінал та копія з даними про прізвище, ім’я та по батькові, дату його видачі та місце реєстрації);
* ідентифікаційний код (копія та оригінал);
* рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною). 
{| class="wikitable"
|-
| '''''Корисне посилання!''''' [https://prozoriy-office.kharkov.ua/reestr/ Центр надання соціальних послуг "Прозорий офіс"].
|}

Почала працювати електронна послуга «Муніципальна няня». Тобто відтепер подати документи для відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років можна як у паперовому, так і в електронному вигляді.

{| class="wikitable"
|-
| Електронна послуга працюватиме на всій території України і доступна за посиланням [https://e-nanny.ioc.gov.ua/?fbclid=IwAR3ia7CDelPaXNHQY8wpG6tw8gI9iMTJM7EygxztgyuzmiszNN1j0RaRQeY https://e-nanny.ioc.gov.ua].
|}
== Строк розгляду заяви ==
Рішення про призначення/відмову у призначенні компенсації послуги "Муніципальна няня" приймається органом соцзахисту ''протягом 10 робочих днів'', про що упродовж ''3 робочих днів'' після його ухвалення повідомляєть заявнику. 

'''Підстави для відмови у призначенні компенсації:'''
# у разі подання пакета документів не в повному обсязі;
# відсутності інформації про муніципальну няню в [https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань].

== Порядок виплати компенсації ==
Компенсація послуги "муніципальна няня" виплачується заявнику '''щомісяця''' шляхом перерахування коштів органом соцзахисту на рахунок в установі банку, зазначений у заяві, '''до 10 числа місяця''', наступного за місяцем, у якому до зазначеного органу соцзахситу надійшли документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги "муніципальна няня" (пункт 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/68-2019-%D0%BF постанови № 68]). 

'''Обов'язки отримувача компенсації послуги:'''
# щомісяця до 5 числа подавати в письмовій (електронній) формі або в будь-який інший зручний спосіб органу соцзахисту документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги "муніципальна няня";
# протягом 1 робочого дня інформувати про розірвання договору або про інші обставини, що можуть вплинути на надання муніципальною нянею послуги "муніципальна няня".

== Припинення виплати компенсації ==
Підстави для припинення виплати компенсації послуги "муніципальна няня":
* неподання в установлений строк документів, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги "муніципальна няня" (''після подання відповідних документів виплата компенсації послуги "муніципальна няня" поновлюється з місяця, за який було здійснено оплату послуги "муніципальна няня"'');
* отримувачем послуги було приховано або навмисно подано недостовірні відомості про здійснення догляду за дитиною до 3 років, які вплинули на призначення компенсації послуги "муніципальна няня", внаслідок чого були надміру виплачені кошти (''з місяця, в якому виявлено порушення'');
* у разі переїзду отримувача послуги до іншої адміністративно-територіальної одиниці і виникнення обставин, що унеможливлюють виплату компенсації послуги "муніципальна няня" (розірвання договору, смерть отримувача послуг, дитини, припинення діяльності фізичної особи - підприємця, юридичної особи, яка надає послугу "муніципальна няня") (''з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулися зміни'');
* за заявою отримувача послуги "муніципальна няня" (''з місяця, наступного за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою'').

== Порядок оскарження ==
Рішення органу соцзахисту про відмову у призначенні компенсації послуги "муніципальна няня" або про її припинення може бути оскаржене в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Порядок виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2019-07-11T11:17:06Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
# [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 552 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом "гроші ходять за дитиною", оплати послуг із здійснення патронату над дитиною та виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя, підтримки малих групових будинків"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 178 "Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб"]

== Хто має право на отримання державної соціальної допомоги та грошового забезпечення?==
'''Право на призначення і виплати державної соціальної допомоги''' мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях.

'''Право на отримання грошового забезпечення''' мають батьки-вихователі і прийомні батьки за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях.
== Куди звертатися? ==
Призначення і виплата державної соціальної допомоги, грошового забезпечення здійснюються '''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад''' (далі – уповноважений орган) на підставі підготовлених службою у справах дітей документів, що зберігаються протягом п’яти років після припинення виплати соціальної допомоги та грошового забезпечення.

== Перелік необхідних документів ==
Уповноважений орган призначає державну соціальну допомогу та грошове забезпечення за заявою батьків-вихователів і одного з прийомних батьків, до якої додаються:
* рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї;
* документи, що підтверджують статус дитини;
* інформація органу державної виконавчої служби про розмір аліментів;
* довідка з місця навчання про розмір стипендії;
* копія висновку медико-соціальної експертної комісії або медичного висновку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу про дитину з інвалідністю, що видані в установленому МОЗ порядку;
* копія посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту, виданого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/56/95-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні".]

'''У разі коли батьки, місце перебування яких відоме,''' не сплачують аліменти, уповноважений орган призначає державну соціальну допомогу та грошове забезпечення без урахування їх суми. При цьому '''протягом 10 днів''' після подання батьками-вихователями або одним з прийомних батьків заяви уповноважений орган повідомляє відповідній службі у справах дітей про неотримання аліментів.

Якщо особа з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років або до закінчення відповідного закладу освіти навчається за денною формою навчання у закладі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, подаються довідки про розмір стипендії та про те, що вона не перебуває на повному державному утриманні.

== Строки призначення допомоги ==
Призначення державної соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюється '''з дати влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або прийомну сім’ю включно до дня досягнення дитиною 18-річного віку''', а у разі навчання у закладі загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - до 23 років або до закінчення відповідного закладу освіти.

Особі, якій виповнилося 18 років, за умови здобуття нею загальної середньої освіти та вступу на навчання за денною формою до закладу професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти державна соціальна допомога призначається на період між строком закінчення навчання в одному із закладів освіти та вступом до іншого закладу освіти або у період між строком закінчення навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців, на підставі клопотання служби у справах дітей за наявності розписки про прийняття документів для вступу до відповідного закладу освіти.

У разі проживання у період навчання дитини-вихованця або прийомної дитини окремо від сім’ї в іншій місцевості державна соціальна допомога призначається на загальних підставах '''за умови подання довідки з місця навчання про те, що дитина не перебуває на повному державному утриманні.'''

== Розмір державної допомоги ==
Розмір державної соціальної допомоги становить '''два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.'''

Для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років, які навчаються у закладі загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення відповідного закладу освіти розмір державної соціальної допомоги становить '''два прожиткових мінімуми для працездатної особи.'''

У разі коли дитині виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія чи державна допомога, розмір державної соціальної допомоги визначається '''як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром зазначених виплат за попередній повний місяць''' на дату влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або прийомну сім’ю (крім державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю).

У разі зміни розміру пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги батьки-вихователі або прийомні батьки '''протягом трьох робочих днів''' з дати отримання відповідної інформації зобов’язані повідомити про це уповноваженому органу для проведення відповідного перерахунку розміру раніше призначеної державної соціальної допомоги.

Якщо батьками-вихователями або прийомними батьками невчасно подано інформацію про зміну розміру пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги, що призвело до виплати коштів надміру, уповноважені органи:
* повідомляють батькам-вихователям або прийомним батькам про обсяг надміру виплачених коштів і строки їх повернення;
* проводять щомісяця відрахування у розмірі не більш як 20 відсотків суми державної соціальної допомоги або грошового забезпечення відповідно до повного погашення надміру виплачених коштів на підставі заяви батьків-вихователів або прийомних батьків про надання згоди на відрахування таких коштів або на підставі своїх рішень;
* вирішують питання про стягнення надміру виплачених коштів у судовому порядку в разі неможливості утримання та неповернення їх добровільно батьками-вихователями або прийомними батьками.
=== Розмір грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам===
Розмір грошового забезпечення встановлюється на '''рівні 70 відсотків прожиткового мінімуму''' для дітей відповідного віку на кожну дитину-вихованця та кожну прийомну дитину і не залежить від пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги на кожну дитину-вихованця та на кожну прийомну дитину.

Щомісячний сумарний обсяг грошового забезпечення батькам-вихователям розподіляється між батьками-вихователями рівними частинами за їх згодою.

Розмір державної соціальної допомоги та грошового забезпечення, що виплачується громадянам, які отримали статус особи, що проживає, працює або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, '''збільшується на 20 відсотків.'''

'''У разі зміни прожиткового мінімуму''' або настання інших обставин, що впливають на розмір державної соціальної допомоги та грошового забезпечення, їх розмір перераховується з дати настання відповідної зміни без додаткового звернення батьків-вихователів і прийомних батьків.

== Порядок виплати допомоги та грошового забпечення==
Державна соціальна допомога та грошове забезпечення виплачуються щомісяця '''не пізніше 20 числа''' уповноваженим органом на особові рахунки батьків-вихователів та особовий рахунок одного з прийомних батьків у банківській установі за їх вибором або через структурні підрозділи акціонерного товариства "Укрпошта" за місцем проживання дитини у дитячому будинку сімейного типу або прийомній сім’ї.

== Підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги та грошового забезпечення ==
Підставами для припинення виплати державної соціальної допомоги та грошового забезпечення є:
* досягнення дитиною 18-річного віку, а у разі навчання у закладі загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - 23-річного віку або закінчення відповідного закладу освіти;
* набуття або надання дитині повної цивільної дієздатності (реєстрація шлюбу, працевлаштування за трудовим договором, запис матір’ю або батьком дитини, провадження підприємницької діяльності);
* влаштування дитини в заклад освіти на повне державне забезпечення;
* смерть дитини.
== Сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за батьків-вихователів і прийомних батьків==
Сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за батьків-вихователів і прийомних батьків здійснюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2011-%D0%BF Порядком нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р. № 178.]

== Додатково ==
Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9-%D1%81%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%82_%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9,_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F#.D0.94.D0.B5.D1.80.D0.B6.D0.B0.D0.B2.D0.BD.D0.B5_.D0.B7.D0.B0.D0.B1.D0.B5.D0.B7.D0.BF.D0.B5.D1.87.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.B4.D1.96.D1.82.D0.B5.D0.B9-.D1.81.D0.B8.D1.80.D1.96.D1.82_.D1.96_.D0.B4.D1.96.D1.82.D0.B5.D0.B9.2C_.D0.BF.D0.BE.D0.B7.D0.B1.D0.B0.D0.B2.D0.BB.D0.B5.D0.BD.D0.B8.D1.85_.D0.B1.D0.B0.D1.82.D1.8C.D0.BA.D1.96.D0.B2.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D0.B3.D0.BE_.D0.BF.D1.96.D0.BA.D0.BB.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]

Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%8F:_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8 Прийомна сім'я: поняття, пільги]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Діти-сироти]]
[[Категорія: Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[Категорія: Діти]]
[[Категорія: Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2019-07-11T11:10:00Z

Maryna.shapoval: Створена сторінка: == Нормативна база == # [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"] # [htt...

== Нормативна база ==
# [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 552 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом "гроші ходять за дитиною", оплати послуг із здійснення патронату над дитиною та виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя, підтримки малих групових будинків"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 178 "Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб"]

== Загальні положення==
Порядок визначає механізм призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях (далі - державна соціальна допомога), грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях (далі - грошове забезпечення) за принципом “гроші ходять за дитиною”, а також сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за батьків-вихователів і прийомних батьків, які здійснюються за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом “гроші ходять за дитиною”, оплату послуг із здійснення патронату над дитиною та виплату соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя, на підтримку малих групових будинків.

== Куди звертатися? ==
Призначення і виплата державної соціальної допомоги, грошового забезпечення здійснюються '''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад''' (далі – уповноважений орган) на підставі підготовлених службою у справах дітей документів, що зберігаються протягом п’яти років після припинення виплати соціальної допомоги та грошового забезпечення.

== Перелік необхідних документів ==
Уповноважений орган призначає державну соціальну допомогу та грошове забезпечення за заявою батьків-вихователів і одного з прийомних батьків, до якої додаються:
* рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї;
* документи, що підтверджують статус дитини;
* інформація органу державної виконавчої служби про розмір аліментів;
* довідка з місця навчання про розмір стипендії;
* копія висновку медико-соціальної експертної комісії або медичного висновку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу про дитину з інвалідністю, що видані в установленому МОЗ порядку;
* копія посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту, виданого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/56/95-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні".]

'''У разі коли батьки, місце перебування яких відоме,''' не сплачують аліменти, уповноважений орган призначає державну соціальну допомогу та грошове забезпечення без урахування їх суми. При цьому '''протягом 10 днів''' після подання батьками-вихователями або одним з прийомних батьків заяви уповноважений орган повідомляє відповідній службі у справах дітей про неотримання аліментів.

Якщо особа з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років або до закінчення відповідного закладу освіти навчається за денною формою навчання у закладі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, подаються довідки про розмір стипендії та про те, що вона не перебуває на повному державному утриманні.

== Строки призначення допомоги ==
Призначення державної соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюється '''з дати влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або прийомну сім’ю включно до дня досягнення дитиною 18-річного віку''', а у разі навчання у закладі загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - до 23 років або до закінчення відповідного закладу освіти.

Особі, якій виповнилося 18 років, за умови здобуття нею загальної середньої освіти та вступу на навчання за денною формою до закладу професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти державна соціальна допомога призначається на період між строком закінчення навчання в одному із закладів освіти та вступом до іншого закладу освіти або у період між строком закінчення навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців, на підставі клопотання служби у справах дітей за наявності розписки про прийняття документів для вступу до відповідного закладу освіти.

У разі проживання у період навчання дитини-вихованця або прийомної дитини окремо від сім’ї в іншій місцевості державна соціальна допомога призначається на загальних підставах '''за умови подання довідки з місця навчання про те, що дитина не перебуває на повному державному утриманні.'''

== Розмір державної допомоги ==
Розмір державної соціальної допомоги становить '''два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.'''

Для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років, які навчаються у закладі загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення відповідного закладу освіти розмір державної соціальної допомоги становить '''два прожиткових мінімуми для працездатної особи.'''

У разі коли дитині виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія чи державна допомога, розмір державної соціальної допомоги визначається '''як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром зазначених виплат за попередній повний місяць''' на дату влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або прийомну сім’ю (крім державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю).

У разі зміни розміру пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги батьки-вихователі або прийомні батьки '''протягом трьох робочих днів''' з дати отримання відповідної інформації зобов’язані повідомити про це уповноваженому органу для проведення відповідного перерахунку розміру раніше призначеної державної соціальної допомоги.

Якщо батьками-вихователями або прийомними батьками невчасно подано інформацію про зміну розміру пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги, що призвело до виплати коштів надміру, уповноважені органи:
* повідомляють батькам-вихователям або прийомним батькам про обсяг надміру виплачених коштів і строки їх повернення;
* проводять щомісяця відрахування у розмірі не більш як 20 відсотків суми державної соціальної допомоги або грошового забезпечення відповідно до повного погашення надміру виплачених коштів на підставі заяви батьків-вихователів або прийомних батьків про надання згоди на відрахування таких коштів або на підставі своїх рішень;
* вирішують питання про стягнення надміру виплачених коштів у судовому порядку в разі неможливості утримання та неповернення їх добровільно батьками-вихователями або прийомними батьками.
=== Розмір грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам===
Розмір грошового забезпечення встановлюється на '''рівні 70 відсотків прожиткового мінімуму''' для дітей відповідного віку на кожну дитину-вихованця та кожну прийомну дитину і не залежить від пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги на кожну дитину-вихованця та на кожну прийомну дитину.

Щомісячний сумарний обсяг грошового забезпечення батькам-вихователям розподіляється між батьками-вихователями рівними частинами за їх згодою.

Розмір державної соціальної допомоги та грошового забезпечення, що виплачується громадянам, які отримали статус особи, що проживає, працює або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, '''збільшується на 20 відсотків.'''

'''У разі зміни прожиткового мінімуму''' або настання інших обставин, що впливають на розмір державної соціальної допомоги та грошового забезпечення, їх розмір перераховується з дати настання відповідної зміни без додаткового звернення батьків-вихователів і прийомних батьків.

== Порядок виплати допомоги та грошового забпечення==
Державна соціальна допомога та грошове забезпечення виплачуються щомісяця '''не пізніше 20 числа''' уповноваженим органом на особові рахунки батьків-вихователів та особовий рахунок одного з прийомних батьків у банківській установі за їх вибором або через структурні підрозділи акціонерного товариства "Укрпошта" за місцем проживання дитини у дитячому будинку сімейного типу або прийомній сім’ї.

== Підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги та грошового забезпечення ==
Підставами для припинення виплати державної соціальної допомоги та грошового забезпечення є:
* досягнення дитиною 18-річного віку, а у разі навчання у закладі загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - 23-річного віку або закінчення відповідного закладу освіти;
* набуття або надання дитині повної цивільної дієздатності (реєстрація шлюбу, працевлаштування за трудовим договором, запис матір’ю або батьком дитини, провадження підприємницької діяльності);
* влаштування дитини в заклад освіти на повне державне забезпечення;
* смерть дитини.
== Сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за батьків-вихователів і прийомних батьків==
Сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за батьків-вихователів і прийомних батьків здійснюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2011-%D0%BF Порядком нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р. № 178.]

== Додатково ==
Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9-%D1%81%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%82_%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9,_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F#.D0.94.D0.B5.D1.80.D0.B6.D0.B0.D0.B2.D0.BD.D0.B5_.D0.B7.D0.B0.D0.B1.D0.B5.D0.B7.D0.BF.D0.B5.D1.87.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.B4.D1.96.D1.82.D0.B5.D0.B9-.D1.81.D0.B8.D1.80.D1.96.D1.82_.D1.96_.D0.B4.D1.96.D1.82.D0.B5.D0.B9.2C_.D0.BF.D0.BE.D0.B7.D0.B1.D0.B0.D0.B2.D0.BB.D0.B5.D0.BD.D0.B8.D1.85_.D0.B1.D0.B0.D1.82.D1.8C.D0.BA.D1.96.D0.B2.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D0.B3.D0.BE_.D0.BF.D1.96.D0.BA.D0.BB.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]

Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%8F:_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8 Прийомна сім'я: поняття, пільги]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Діти-сироти]]
[[Категорія: Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[Категорія: Діти]]
[[Категорія: Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

2019-07-10T12:26:05Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» ]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду Українивід 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» ]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6-47740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12]
# [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-1320cs17 Постанова ВС України справа № 6-1320цс17 від 23.08.2017 р.]

== Прийняття спадщини ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.ст. 1268, 1270 ЦК України] спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. 
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
=== Місце відкриття спадщини ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1221 ЦК України] місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. 
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місце знаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місце знаходження основної частини рухомого майна. Місце відкриття спадщини підтверджується довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро, або довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою. Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.
=== Процедура спадкування ===
[[Файл:Порядок оформлення спадщини.jpg|міні|Порядок оформлення спадщини]]
Протягом 6 місяців з дня смерті родича особи, які вважають себе його спадкоємцями заявляють своє право на спадщину. 

Заява про прийняття спадщини (або про відмову від прийняття, якщо було прийнято таке рішення) подається нотаріусу за останнім місцем проживання померлого. 

Успадкувати можна лише все майно, котре передається у спадок, прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається (наприклад, нерухомість прийняти, а від боргових зобов’язань відмовитись). У разі, якщо померлий проживав у сільському населеному пункті, звернутись з заявою можна до органів місцевого самоврядування, тобто до відповідної сільської ради.

Зі спливом 6 місяців з дня смерті спадкодавця видається свідоцтво про право на спадщину (ст. 1298 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]). 

'''Документи, які необхідні для прийняття спадщини:
'''
* паспорт;
* ідентифікаційний номер;
* свідоцтво про смерть;
* у разі наявності заповіту: при цьому якщо заповіт оформлювався в сільській раді – необхідно проставити відмітку про відсутність змін після оформлення;
* у разі відсутності заповіту: документ, що підтверджує родинні стосунки спадкоємця з померлим: для дітей – свідоцтво про народження, дружини/чоловіка – свідоцтво про шлюб, інші родичі – за аналогією, для відслідковування ланцюга родинних зв’язків зі спадкодавцем;
* правовстановлюючі документи на все майно, про яке відомо.

=== Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1272 ЦКУ] якщо спадкоємець протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. 

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

== Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ==

Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. 

У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав: 

* за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
* на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини. 

'''Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1272 ЦКУ] позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:''' 

# у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
# у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

=== Поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини===
'''Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:''' 

* тривала хвороба;
* перебування спадкоємця тривалий час за межами України;
* відбування покарання в місцях позбавлення волі;
* перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України; 
* необізнаність спадкоємця про наявність заповіту ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82669288 Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17])
* тощо. 

При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки. 

Разом з цим, у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13] зазначено, що судами '''не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:'''
* юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
* необізнаність особи про наявність спадкового майна;
* похилий вік;
* непрацездатність;
* встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
* невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
* відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
* несприятливі погодні умови.

Відповідно до роз'яснень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Пленуму Верховного Суду України,] '''повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.''' Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

===Належні відповідачі===
Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради). 
=== Куди звертатися?===
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6-47740-12 листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13] позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони '''пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини''', якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
=== Вартість ===
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»] розмір судового збору за подання відповідної позовної заяви складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 

Див. додатково [https://dk.pl.court.gov.ua/sud1606/justichelp/616 Зразок позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]

[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

2019-07-10T12:25:49Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» ]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду Українивід 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» ]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6-47740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12]
# [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-1320cs17 Постанова ВС України справа № 6-1320цс17 від 23.08.2017 р.]

== Прийняття спадщини ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.ст. 1268, 1270 ЦК України] спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. 
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
=== Місце відкриття спадщини ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1221 ЦК України] місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. 
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місце знаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місце знаходження основної частини рухомого майна. Місце відкриття спадщини підтверджується довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро, або довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою. Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.
=== Процедура спадкування ===
[[Файл:Порядок оформлення спадщини.jpg|міні|Порядок оформлення спадщини]]
Протягом 6 місяців з дня смерті родича особи, які вважають себе його спадкоємцями заявляють своє право на спадщину. 

Заява про прийняття спадщини (або про відмову від прийняття, якщо було прийнято таке рішення) подається нотаріусу за останнім місцем проживання померлого. 

Успадкувати можна лише все майно, котре передається у спадок, прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається (наприклад, нерухомість прийняти, а від боргових зобов’язань відмовитись). У разі, якщо померлий проживав у сільському населеному пункті, звернутись з заявою можна до органів місцевого самоврядування, тобто до відповідної сільської ради.

Зі спливом 6 місяців з дня смерті спадкодавця видається свідоцтво про право на спадщину (ст. 1298 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]). 

'''Документи, які необхідні для прийняття спадщини:
'''
* паспорт;
* ідентифікаційний номер;
* свідоцтво про смерть;
* у разі наявності заповіту: при цьому якщо заповіт оформлювався в сільській раді – необхідно проставити відмітку про відсутність змін після оформлення;
* у разі відсутності заповіту: документ, що підтверджує родинні стосунки спадкоємця з померлим: для дітей – свідоцтво про народження, дружини/чоловіка – свідоцтво про шлюб, інші родичі – за аналогією, для відслідковування ланцюга родинних зв’язків зі спадкодавцем;
* правовстановлюючі документи на все майно, про яке відомо.

=== Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1272 ЦКУ] якщо спадкоємець протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. 

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

== Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ==

Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. 

У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав: 

* за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
* на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини. 

'''Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1272 ЦКУ] позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:''' 

# у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
# у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

=== Поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини===
'''Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:''' 

* тривала хвороба;
* перебування спадкоємця тривалий час за межами України;
* відбування покарання в місцях позбавлення волі;
* перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України; 
* необізнаність спадкоємця про наявність заповіту ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82669288 Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17])
* тощо. 

При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки. 

Разом з цим, у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13] зазначено, що судами '''не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:'''
* юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
* необізнаність особи про наявність спадкового майна;
* похилий вік;
* непрацездатність;
* встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
* невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
* відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
* несприятливі погодні умови.

Відповідно до роз'яснень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Пленуму Верховного Суду України,] '''повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.''' Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

===Належні відповідачі===
Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради). 
=== Куди звертатися?===
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6-47740-12 листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13] позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони '''пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини''', якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
=== Вартість ===
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»] розмір судового збору за подання відповідної позовної заяви складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 

Див. додатково [https://dk.pl.court.gov.ua/sud1606/justichelp/616 Зразок позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]

[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

2019-07-10T12:05:13Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 16.05.2013 № 24-753/0/4-13]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6-47740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12]
# [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-1320cs17 Постанова ВС України справа № 6-1320цс17 від 23.08.2017 р.]

== Прийняття спадщини ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.ст. 1268, 1270 ЦК України] спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. 
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
=== Місце відкриття спадщини ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1221 ЦК України] місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. 
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місце знаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місце знаходження основної частини рухомого майна. Місце відкриття спадщини підтверджується довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро, або довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою. Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.
=== Процедура спадкування ===
[[Файл:Порядок оформлення спадщини.jpg|міні|Порядок оформлення спадщини]]
Протягом 6 місяців з дня смерті родича особи, які вважають себе його спадкоємцями заявляють своє право на спадщину. 

Заява про прийняття спадщини (або про відмову від прийняття, якщо було прийнято таке рішення) подається нотаріусу за останнім місцем проживання померлого. 

Успадкувати можна лише все майно, котре передається у спадок, прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається (наприклад, нерухомість прийняти, а від боргових зобов’язань відмовитись). У разі, якщо померлий проживав у сільському населеному пункті, звернутись з заявою можна до органів місцевого самоврядування, тобто до відповідної сільської ради.

Зі спливом 6 місяців з дня смерті спадкодавця видається свідоцтво про право на спадщину (ст. 1298 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]). 

'''Документи, які необхідні для прийняття спадщини:
'''
* паспорт;
* ідентифікаційний номер;
* свідоцтво про смерть;
* у разі наявності заповіту: при цьому якщо заповіт оформлювався в сільській раді – необхідно проставити відмітку про відсутність змін після оформлення;
* у разі відсутності заповіту: документ, що підтверджує родинні стосунки спадкоємця з померлим: для дітей – свідоцтво про народження, дружини/чоловіка – свідоцтво про шлюб, інші родичі – за аналогією, для відслідковування ланцюга родинних зв’язків зі спадкодавцем;
* правовстановлюючі документи на все майно, про яке відомо.

=== Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1272 ЦКУ] якщо спадкоємець протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. 

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

== Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ==

Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. 

У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав: 

* за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
* на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини. 

'''Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1272 ЦКУ] позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:''' 

# у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
# у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

=== Поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини===
'''Як вказує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:''' 

* тривала хвороба;
* перебування спадкоємця тривалий час за межами України;
* відбування покарання в місцях позбавлення волі;
* перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України; 
* необізнаність спадкоємця про наявність заповіту ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82669288 Постанова Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17])
* тощо. 

При цьому судами до уваги беруться переважно письмові докази – довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки. 

Разом з цим, у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13] зазначено, що судами '''не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:'''
* юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
* необізнаність особи про наявність спадкового майна;
* похилий вік;
* непрацездатність;
* встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
* невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
* відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
* несприятливі погодні умови.

Відповідно до роз'яснень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Пленуму Верховного Суду України,] '''повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.''' Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

===Належні відповідачі===
Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради). 
=== Куди звертатися?===
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v6-47740-12 листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13] позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони '''пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини''', якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
=== Вартість ===
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»] розмір судового збору за подання відповідної позовної заяви складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 

Див. додатково [https://dk.pl.court.gov.ua/sud1606/justichelp/616 Зразок позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]

[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Забезпечення інсуліном осіб, хворих на діабет

2019-07-04T13:13:16Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 № 152 р. "Забезпечення доступності лікарських засобів."]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/239-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 239 "Деякі питання відшкодування вартості препаратів інсуліну"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2009-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 247-р "Деякі питання забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0851-17 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 11.07.2017 № 782 "Про затвердження Порядку визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0914-09 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 28.05.2009 № 365 "Про затвердження Порядку ведення реєстру хворих на цукровий діабет"]
==Хто має право безоплатно або з частковим відшкодуванням отримувати препарати інсуліну? ==
Безоплатно певний вид і форму випуску препаратів інсуліну можуть отримати категорії хворих на діабет, зазначені у п[https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/239-2016-%D0%BF#n21). унктах 1-9 Додатку до Постанови КМУ від 23 березня 2016 року № 239 "Деякі питання відшкодування вартості препаратів інсуліну"].

Відшкодування вартості препаратів інсуліну здійснюється на рівні затвердженої МОЗ референтної ціни (ціни відшкодування) на лікарський засіб.

Відпуск лікарських засобів здійснюється суб’єктами господарювання, перелік яких визначається структурними підрозділами з питань охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій або розпорядниками коштів місцевих бюджетів, визначених рішеннями про такі бюджети згідно із законодавством, на рівних умовах, відповідно до укладених договорів, '''на підставі рецептів на препарати інсуліну''', виписаних закладами охорони здоров’я '''за місцем диспансерного обліку пацієнта згідно з реєстром пацієнтів, що потребують інсулінотерапії''', який ведеться МОЗ, на рецептурних [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#n125 бланках форми № 1] (далі — рецепти).

Віднесення осіб до певної категорії хворих на діабет згідно з додатком для відпуску препаратів інсуліну здійснюється '''лікарем-ендокринологом із занесенням даних до медичної карти хворого на діабет та реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії'''.

{| class="wikitable"
|-
! № з/п !! Категорія хворих на діабет, яким призначається певний вид і форма випуску препарату інсуліну !! Вид препарату інсуліну !! Відшкодування
|-
| 1.|| Дорослі, у яких діагноз цукрового діабету встановлено після 18 років|| інсулін людини (флакон)
|rowspan=9|повне відшкодування.
|-
| 2.|| Дорослі, які хворіють на цукровий діабет з дитинства|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
| 3.|| Учні загальноосвітніх навчальних закладів та здобувачі вищої освіти|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
| 4.|| Хворі на діабет із станом, за якого зір з корекцією становить менше 0,4 на око, що краще бачить|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
| 5.|| Хворі на діабет з наявністю алергії на препарат інсуліну (зафіксованої в умовах спеціалізованого ендокринологічного стаціонару)|| інсулін людини (флакон, картридж) або аналог інсуліну (флакон, картридж, шприц-ручка)
|-
| 6.|| Діти віком до 18 років та вагітні|| інсулін людини або аналог інсуліну (картридж, шприц-ручка)
|-
| 7.|| Хворі на діабет, які отримували препарати - аналоги інсуліну у віці до 18 років, за наявності задовільної компенсації захворювання (НвА1с менше 7,5 відсотка)*|| аналог інсуліну (флакон, картридж, шприц-ручка)
|-
| 8.||
# Дорослі, які отримували раніше безперервне лікування препаратами - аналогами інсуліну. У разі лікування не менше 1 року рівень НвА1с має становити менше 7,5 відсотка*
# Дорослі, які отримували препарати - аналоги інсуліну та мають рівень НвА1с більше 7,5 відсотка, але при попередньому лікуванні препаратами інсуліну людини мали часті гострі ускладнення цукрового діабету (тяжкі гіпоглікемічні стани)*
|| аналог інсуліну (флакон, картридж, шприц-ручка)
|-
| 9.|| Дорослі, які отримували раніше безперервне лікування препаратами інсуліну людини у картриджі. У разі лікування не менше 1 року рівень НвА1с має становити менше 7,5 відсотка*|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
| 10.|| Дорослі, у яких діагноз цукрового діабету встановлено після 18 років і яким лікарями, що ведуть хворих на діабет та мають право призначати препарати інсуліну, призначено препарат інсуліну людини у флаконі та за бажанням готові співфінансувати вартість препарату інсуліну людини у картриджі, шприц-ручці|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|rowspan=2|часткове відшкодування.

|-
| 11.|| Дорослі, у яких діагноз цукрового діабету встановлено після 18 років і яким лікарями, що ведуть хворих на діабет та мають право призначати препарати інсуліну, призначено препарат інсуліну людини у флаконі та за бажанням готові співфінансувати вартість препарату інсуліну людини у картриджі, шприц-ручці|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
|}
== Як пацієнт може отримати препарати інсуліну?==
[[Файл:Як безкоштовно отримати препарат інсуліну?.png|міні|Як безкоштовно отримати інсулін?]]
Щоб отримати препарати інсуліну пацієнту необхідно прийти на прийом до свого лікаря за місцем проживання/обліку. Ендокринолог відмічає пацієнта в реєстрі і видає електронний рецепт, за яким пацієнт отримує в аптеці препарати інсуліну. Строк дії рецепту становить 30 календарних днів з моменту його видачі.

== В яких аптеках пацієнти можуть отримати інсулін?==
Відпуск препаратів інсуліну здійснюється аптеками, перелік яких визначають структурні підрозділи з питань охорони здоров’я, відповідно до укладених договорів. Перелік аптек можна дізнатися у закладах охорони здоров’я за місцем диспансерного обліку пацієнта або в структурних підрозділах з питань охорони здоров'я.
== Що робити, якщо ви не отримуєте інсулін?==
[[Файл:Як держава фінансує забезпечення аптек інсуліном?.png|міні|Як держава фінансує забезпечення аптек інсуліном?]]
У такому випадку вам необхідно звернутися за роз’ясненням до структурного підрозділу з питань охорони здоров'я відповідної обласної чи міської державної адміністрації, або ж з письмовою заявою до Міністерства охорони здоров'я України, чи залишити заяву за допомогою урядової гарячої лінії 15-45 чи гарячої лінії МОЗ України 0 800 505 201.

Також ви маєте право звернутися в приймальню громадян МОЗ України та записатися на особистий прийом громадян до медичного департаменту. Якщо питання було не вирішене, тоді до заступника Міністра О. Лінчевського (прийом відбувається у другий вівторок місяця), телефон приймальні:
(044) 200-08-16.
[[Файл:Звідки інсулін постачається в Україну?.png|міні|Звідки інсулін постачається в Україну?]]
== Реєстр хворих на цукровий діабет ==
Реєстр хворих на цукровий діабет розроблений на виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2009-%D1%80 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 247-р "Деякі питання забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну"].

Метою ведення Реєстру є створення ефективної системи реєстрації, обліку та подальшого супроводу хворих на цукровий діабет шляхом:
* введення, зберігання та актуалізації облікових даних хворих на цукровий діабет;
* ідентифікації хворих на цукровий діабет I та II типів;
* формування узагальнених статистичних та аналітичних даних стосовно показників захворюваності, інвалідності, смертності та факторів, що впливають на перебіг хвороби.

Інформація надходить як результат безпосереднього огляду хворого лікарем-ендокринологом та з інших джерел (медичної карти амбулаторного хворого, контрольної карти диспансерного нагляду).

Безпосереднє включення інформації з інших джерел до Реєстру проводиться лікарем-ендокринологом.
{| class="wikitable"
|-
| '''Інформація про особу, яка міститься в Реєстрі, є персоніфікованою та конфіденційною.'''
|}

== Реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії==
Реєстр ведеться з метою:
* забезпечення єдиного обліку пацієнтів, які хворіють на цукровий діабет та потребують інсулінотерапії;
* здійснення достовірного обліку препаратів інсуліну, вартість яких підлягає державному відшкодуванню;
* збору та аналізу достовірної статистичної інформації щодо пацієнтів та їхнього забезпечення препаратами інсуліну.

Інформація про пацієнта вноситься до Реєстру лікарем за спеціальністю «Терапія», «Ендокринологія», «Дитяча ендокринологія», «Загальна практика - сімейна медицина», який займає відповідну лікарську посаду в закладі охорони здоров’я державної або комунальної форми власності '''за умови надання пацієнтом письмової інформованої добровільної згоди на обробку його персональних даних'''.

== Див. додатково ==
Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%C2%AB%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D1%96_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8%C2%BB Правове регулювання програми «доступні ліки»]

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія:Електронний реєстр пацієнтів]]

Забезпечення інсуліном осіб, хворих на діабет

2019-07-04T13:12:32Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2009-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 247-р "Деякі питання забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 № 152 р. "Забезпечення доступності лікарських засобів."]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/239-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 239 "Деякі питання відшкодування вартості препаратів інсуліну"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0851-17 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 11.07.2017 № 782 "Про затвердження Порядку визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0914-09 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 28.05.2009 № 365 "Про затвердження Порядку ведення реєстру хворих на цукровий діабет"]
==Хто має право безоплатно або з частковим відшкодуванням отримувати препарати інсуліну? ==
Безоплатно певний вид і форму випуску препаратів інсуліну можуть отримати категорії хворих на діабет, зазначені у п[https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/239-2016-%D0%BF#n21). унктах 1-9 Додатку до Постанови КМУ від 23 березня 2016 року № 239 "Деякі питання відшкодування вартості препаратів інсуліну"].

Відшкодування вартості препаратів інсуліну здійснюється на рівні затвердженої МОЗ референтної ціни (ціни відшкодування) на лікарський засіб.

Відпуск лікарських засобів здійснюється суб’єктами господарювання, перелік яких визначається структурними підрозділами з питань охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій або розпорядниками коштів місцевих бюджетів, визначених рішеннями про такі бюджети згідно із законодавством, на рівних умовах, відповідно до укладених договорів, '''на підставі рецептів на препарати інсуліну''', виписаних закладами охорони здоров’я '''за місцем диспансерного обліку пацієнта згідно з реєстром пацієнтів, що потребують інсулінотерапії''', який ведеться МОЗ, на рецептурних [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#n125 бланках форми № 1] (далі — рецепти).

Віднесення осіб до певної категорії хворих на діабет згідно з додатком для відпуску препаратів інсуліну здійснюється '''лікарем-ендокринологом із занесенням даних до медичної карти хворого на діабет та реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії'''.

{| class="wikitable"
|-
! № з/п !! Категорія хворих на діабет, яким призначається певний вид і форма випуску препарату інсуліну !! Вид препарату інсуліну !! Відшкодування
|-
| 1.|| Дорослі, у яких діагноз цукрового діабету встановлено після 18 років|| інсулін людини (флакон)
|rowspan=9|повне відшкодування.
|-
| 2.|| Дорослі, які хворіють на цукровий діабет з дитинства|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
| 3.|| Учні загальноосвітніх навчальних закладів та здобувачі вищої освіти|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
| 4.|| Хворі на діабет із станом, за якого зір з корекцією становить менше 0,4 на око, що краще бачить|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
| 5.|| Хворі на діабет з наявністю алергії на препарат інсуліну (зафіксованої в умовах спеціалізованого ендокринологічного стаціонару)|| інсулін людини (флакон, картридж) або аналог інсуліну (флакон, картридж, шприц-ручка)
|-
| 6.|| Діти віком до 18 років та вагітні|| інсулін людини або аналог інсуліну (картридж, шприц-ручка)
|-
| 7.|| Хворі на діабет, які отримували препарати - аналоги інсуліну у віці до 18 років, за наявності задовільної компенсації захворювання (НвА1с менше 7,5 відсотка)*|| аналог інсуліну (флакон, картридж, шприц-ручка)
|-
| 8.||
# Дорослі, які отримували раніше безперервне лікування препаратами - аналогами інсуліну. У разі лікування не менше 1 року рівень НвА1с має становити менше 7,5 відсотка*
# Дорослі, які отримували препарати - аналоги інсуліну та мають рівень НвА1с більше 7,5 відсотка, але при попередньому лікуванні препаратами інсуліну людини мали часті гострі ускладнення цукрового діабету (тяжкі гіпоглікемічні стани)*
|| аналог інсуліну (флакон, картридж, шприц-ручка)
|-
| 9.|| Дорослі, які отримували раніше безперервне лікування препаратами інсуліну людини у картриджі. У разі лікування не менше 1 року рівень НвА1с має становити менше 7,5 відсотка*|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
| 10.|| Дорослі, у яких діагноз цукрового діабету встановлено після 18 років і яким лікарями, що ведуть хворих на діабет та мають право призначати препарати інсуліну, призначено препарат інсуліну людини у флаконі та за бажанням готові співфінансувати вартість препарату інсуліну людини у картриджі, шприц-ручці|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|rowspan=2|часткове відшкодування.

|-
| 11.|| Дорослі, у яких діагноз цукрового діабету встановлено після 18 років і яким лікарями, що ведуть хворих на діабет та мають право призначати препарати інсуліну, призначено препарат інсуліну людини у флаконі та за бажанням готові співфінансувати вартість препарату інсуліну людини у картриджі, шприц-ручці|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
|}
== Як пацієнт може отримати препарати інсуліну?==
[[Файл:Як безкоштовно отримати препарат інсуліну?.png|міні|Як безкоштовно отримати інсулін?]]
Щоб отримати препарати інсуліну пацієнту необхідно прийти на прийом до свого лікаря за місцем проживання/обліку. Ендокринолог відмічає пацієнта в реєстрі і видає електронний рецепт, за яким пацієнт отримує в аптеці препарати інсуліну. Строк дії рецепту становить 30 календарних днів з моменту його видачі.

== В яких аптеках пацієнти можуть отримати інсулін?==
Відпуск препаратів інсуліну здійснюється аптеками, перелік яких визначають структурні підрозділи з питань охорони здоров’я, відповідно до укладених договорів. Перелік аптек можна дізнатися у закладах охорони здоров’я за місцем диспансерного обліку пацієнта або в структурних підрозділах з питань охорони здоров'я.
== Що робити, якщо ви не отримуєте інсулін?==
[[Файл:Як держава фінансує забезпечення аптек інсуліном?.png|міні|Як держава фінансує забезпечення аптек інсуліном?]]
У такому випадку вам необхідно звернутися за роз’ясненням до структурного підрозділу з питань охорони здоров'я відповідної обласної чи міської державної адміністрації, або ж з письмовою заявою до Міністерства охорони здоров'я України, чи залишити заяву за допомогою урядової гарячої лінії 15-45 чи гарячої лінії МОЗ України 0 800 505 201.

Також ви маєте право звернутися в приймальню громадян МОЗ України та записатися на особистий прийом громадян до медичного департаменту. Якщо питання було не вирішене, тоді до заступника Міністра О. Лінчевського (прийом відбувається у другий вівторок місяця), телефон приймальні:
(044) 200-08-16.
[[Файл:Звідки інсулін постачається в Україну?.png|міні|Звідки інсулін постачається в Україну?]]
== Реєстр хворих на цукровий діабет ==
Реєстр хворих на цукровий діабет розроблений на виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2009-%D1%80 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 247-р "Деякі питання забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну"].

Метою ведення Реєстру є створення ефективної системи реєстрації, обліку та подальшого супроводу хворих на цукровий діабет шляхом:
* введення, зберігання та актуалізації облікових даних хворих на цукровий діабет;
* ідентифікації хворих на цукровий діабет I та II типів;
* формування узагальнених статистичних та аналітичних даних стосовно показників захворюваності, інвалідності, смертності та факторів, що впливають на перебіг хвороби.

Інформація надходить як результат безпосереднього огляду хворого лікарем-ендокринологом та з інших джерел (медичної карти амбулаторного хворого, контрольної карти диспансерного нагляду).

Безпосереднє включення інформації з інших джерел до Реєстру проводиться лікарем-ендокринологом.
{| class="wikitable"
|-
| '''Інформація про особу, яка міститься в Реєстрі, є персоніфікованою та конфіденційною.'''
|}

== Реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії==
Реєстр ведеться з метою:
* забезпечення єдиного обліку пацієнтів, які хворіють на цукровий діабет та потребують інсулінотерапії;
* здійснення достовірного обліку препаратів інсуліну, вартість яких підлягає державному відшкодуванню;
* збору та аналізу достовірної статистичної інформації щодо пацієнтів та їхнього забезпечення препаратами інсуліну.

Інформація про пацієнта вноситься до Реєстру лікарем за спеціальністю «Терапія», «Ендокринологія», «Дитяча ендокринологія», «Загальна практика - сімейна медицина», який займає відповідну лікарську посаду в закладі охорони здоров’я державної або комунальної форми власності '''за умови надання пацієнтом письмової інформованої добровільної згоди на обробку його персональних даних'''.

== Див. додатково ==
Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%C2%AB%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D1%96_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8%C2%BB Правове регулювання програми «доступні ліки»]

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія:Електронний реєстр пацієнтів]]

Забезпечення інсуліном осіб, хворих на діабет

2019-07-04T13:12:18Z

Maryna.shapoval:

== Законодавство ==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2009-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 247-р "Деякі питання забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/152-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 № 152 р. "Забезпечення доступності лікарських засобів."]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/239-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 239 "Деякі питання відшкодування вартості препаратів інсуліну"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0851-17 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 11.07.2017 № 782 "Про затвердження Порядку визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0914-09 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 28.05.2009 № 365 "Про затвердження Порядку ведення реєстру хворих на цукровий діабет"]
==Хто має право безоплатно або з частковим відшкодуванням отримувати препарати інсуліну? ==
Безоплатно певний вид і форму випуску препаратів інсуліну можуть отримати категорії хворих на діабет, зазначені у п[https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/239-2016-%D0%BF#n21). унктах 1-9 Додатку до Постанови КМУ від 23 березня 2016 року № 239 "Деякі питання відшкодування вартості препаратів інсуліну"].

Відшкодування вартості препаратів інсуліну здійснюється на рівні затвердженої МОЗ референтної ціни (ціни відшкодування) на лікарський засіб.

Відпуск лікарських засобів здійснюється суб’єктами господарювання, перелік яких визначається структурними підрозділами з питань охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій або розпорядниками коштів місцевих бюджетів, визначених рішеннями про такі бюджети згідно із законодавством, на рівних умовах, відповідно до укладених договорів, '''на підставі рецептів на препарати інсуліну''', виписаних закладами охорони здоров’я '''за місцем диспансерного обліку пацієнта згідно з реєстром пацієнтів, що потребують інсулінотерапії''', який ведеться МОЗ, на рецептурних [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#n125 бланках форми № 1] (далі — рецепти).

Віднесення осіб до певної категорії хворих на діабет згідно з додатком для відпуску препаратів інсуліну здійснюється '''лікарем-ендокринологом із занесенням даних до медичної карти хворого на діабет та реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії'''.

{| class="wikitable"
|-
! № з/п !! Категорія хворих на діабет, яким призначається певний вид і форма випуску препарату інсуліну !! Вид препарату інсуліну !! Відшкодування
|-
| 1.|| Дорослі, у яких діагноз цукрового діабету встановлено після 18 років|| інсулін людини (флакон)
|rowspan=9|повне відшкодування.
|-
| 2.|| Дорослі, які хворіють на цукровий діабет з дитинства|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
| 3.|| Учні загальноосвітніх навчальних закладів та здобувачі вищої освіти|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
| 4.|| Хворі на діабет із станом, за якого зір з корекцією становить менше 0,4 на око, що краще бачить|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
| 5.|| Хворі на діабет з наявністю алергії на препарат інсуліну (зафіксованої в умовах спеціалізованого ендокринологічного стаціонару)|| інсулін людини (флакон, картридж) або аналог інсуліну (флакон, картридж, шприц-ручка)
|-
| 6.|| Діти віком до 18 років та вагітні|| інсулін людини або аналог інсуліну (картридж, шприц-ручка)
|-
| 7.|| Хворі на діабет, які отримували препарати - аналоги інсуліну у віці до 18 років, за наявності задовільної компенсації захворювання (НвА1с менше 7,5 відсотка)*|| аналог інсуліну (флакон, картридж, шприц-ручка)
|-
| 8.||
# Дорослі, які отримували раніше безперервне лікування препаратами - аналогами інсуліну. У разі лікування не менше 1 року рівень НвА1с має становити менше 7,5 відсотка*
# Дорослі, які отримували препарати - аналоги інсуліну та мають рівень НвА1с більше 7,5 відсотка, але при попередньому лікуванні препаратами інсуліну людини мали часті гострі ускладнення цукрового діабету (тяжкі гіпоглікемічні стани)*
|| аналог інсуліну (флакон, картридж, шприц-ручка)
|-
| 9.|| Дорослі, які отримували раніше безперервне лікування препаратами інсуліну людини у картриджі. У разі лікування не менше 1 року рівень НвА1с має становити менше 7,5 відсотка*|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
| 10.|| Дорослі, у яких діагноз цукрового діабету встановлено після 18 років і яким лікарями, що ведуть хворих на діабет та мають право призначати препарати інсуліну, призначено препарат інсуліну людини у флаконі та за бажанням готові співфінансувати вартість препарату інсуліну людини у картриджі, шприц-ручці|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|rowspan=2|часткове відшкодування.

|-
| 11.|| Дорослі, у яких діагноз цукрового діабету встановлено після 18 років і яким лікарями, що ведуть хворих на діабет та мають право призначати препарати інсуліну, призначено препарат інсуліну людини у флаконі та за бажанням готові співфінансувати вартість препарату інсуліну людини у картриджі, шприц-ручці|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
|}
== Як пацієнт може отримати препарати інсуліну?==
[[Файл:Як безкоштовно отримати препарат інсуліну?.png|міні|Як безкоштовно отримати інсулін?]]
Щоб отримати препарати інсуліну пацієнту необхідно прийти на прийом до свого лікаря за місцем проживання/обліку. Ендокринолог відмічає пацієнта в реєстрі і видає електронний рецепт, за яким пацієнт отримує в аптеці препарати інсуліну. Строк дії рецепту становить 30 календарних днів з моменту його видачі.

== В яких аптеках пацієнти можуть отримати інсулін?==
Відпуск препаратів інсуліну здійснюється аптеками, перелік яких визначають структурні підрозділи з питань охорони здоров’я, відповідно до укладених договорів. Перелік аптек можна дізнатися у закладах охорони здоров’я за місцем диспансерного обліку пацієнта або в структурних підрозділах з питань охорони здоров'я.
== Що робити, якщо ви не отримуєте інсулін?==
[[Файл:Як держава фінансує забезпечення аптек інсуліном?.png|міні|Як держава фінансує забезпечення аптек інсуліном?]]
У такому випадку вам необхідно звернутися за роз’ясненням до структурного підрозділу з питань охорони здоров'я відповідної обласної чи міської державної адміністрації, або ж з письмовою заявою до Міністерства охорони здоров'я України, чи залишити заяву за допомогою урядової гарячої лінії 15-45 чи гарячої лінії МОЗ України 0 800 505 201.

Також ви маєте право звернутися в приймальню громадян МОЗ України та записатися на особистий прийом громадян до медичного департаменту. Якщо питання було не вирішене, тоді до заступника Міністра О. Лінчевського (прийом відбувається у другий вівторок місяця), телефон приймальні:
(044) 200-08-16.
[[Файл:Звідки інсулін постачається в Україну?.png|міні|Звідки інсулін постачається в Україну?]]
== Реєстр хворих на цукровий діабет ==
Реєстр хворих на цукровий діабет розроблений на виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2009-%D1%80 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 247-р "Деякі питання забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну"].

Метою ведення Реєстру є створення ефективної системи реєстрації, обліку та подальшого супроводу хворих на цукровий діабет шляхом:
* введення, зберігання та актуалізації облікових даних хворих на цукровий діабет;
* ідентифікації хворих на цукровий діабет I та II типів;
* формування узагальнених статистичних та аналітичних даних стосовно показників захворюваності, інвалідності, смертності та факторів, що впливають на перебіг хвороби.

Інформація надходить як результат безпосереднього огляду хворого лікарем-ендокринологом та з інших джерел (медичної карти амбулаторного хворого, контрольної карти диспансерного нагляду).

Безпосереднє включення інформації з інших джерел до Реєстру проводиться лікарем-ендокринологом.
{| class="wikitable"
|-
| '''Інформація про особу, яка міститься в Реєстрі, є персоніфікованою та конфіденційною.'''
|}

== Реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії==
Реєстр ведеться з метою:
* забезпечення єдиного обліку пацієнтів, які хворіють на цукровий діабет та потребують інсулінотерапії;
* здійснення достовірного обліку препаратів інсуліну, вартість яких підлягає державному відшкодуванню;
* збору та аналізу достовірної статистичної інформації щодо пацієнтів та їхнього забезпечення препаратами інсуліну.

Інформація про пацієнта вноситься до Реєстру лікарем за спеціальністю «Терапія», «Ендокринологія», «Дитяча ендокринологія», «Загальна практика - сімейна медицина», який займає відповідну лікарську посаду в закладі охорони здоров’я державної або комунальної форми власності '''за умови надання пацієнтом письмової інформованої добровільної згоди на обробку його персональних даних'''.

== Див. додатково ==
Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%C2%AB%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D1%96_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8%C2%BB Правове регулювання програми «доступні ліки»]

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія:Електронний реєстр пацієнтів]]

Файл:Звідки інсулін постачається в Україну?.png

2019-07-04T13:09:49Z

Maryna.shapoval:

Джерело: http://moz.gov.ua

Файл:Як держава фінансує забезпечення аптек інсуліном?.png

2019-07-04T13:08:42Z

Maryna.shapoval:

Джерело:http://moz.gov.ua

Файл:Як безкоштовно отримати препарат інсуліну?.png

2019-07-04T13:07:24Z

Maryna.shapoval:

Джерело: http://moz.gov.ua

Процедура присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомого майна

2019-07-03T12:02:44Z

Maryna.shapoval:

== Нормативно-правова база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/page Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"];
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"];
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/556-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 556 від 25.05.2011 року "Про порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами"];
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"].
== Важливо! ==
{| class="wikitable"
|-
| Присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна '''з 1 липня 2019 р. здійснюється виключно відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна]''', затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367.
|}
== Види об'єктів нерухомого майна, яким можливе надання поштової адреси ==
* Земельні ділянки;
* Об'єкти незавершеного будівництва;
* Новозбудовані об'єкти нерухомого майна;
* Існуючі об'єкти нерухомості.

=== Земельні ділянки ===
Перелік документів, необхідний для отримання послуги:
* Копія документа, що ідентифікує та посвідчує особу заявника (паспорт - для фізичних осіб, витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), а у випадку подання документів уповноваженою особою - оригінал довіреності для огляду.
* Копія рішення органу місцевого самоврядування про надання відповідного дозволу на складання проекту землеустрою або згоди на поділ (об'єднання) земельних ділянок, в якому зазначено про необхідність в присвоєнні поштової адреси.
* Інженерно-топографічний план масштабу 1:500 з відміткою управління містобудування та архітектури про внесення його до електронної бази даних, що ведеться управлінням містобудування та архітектури.

=== Об'єкти незавершеного будівництва ===
Перелік документів, необхідний для отримання послуги:
* Копія документа, що ідентифікує та посвідчує особу заявника (паспорт - для фізичних осіб, витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), а у випадку подання документів уповноваженою особою - оригінал довіреності для огляду.
* Належним чином завірена копія документу, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
* Копія зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або дозвіл на виконання будівельних робіт.
* Опис об'єкта незавершеного будівництва із зазначенням ступеню готовності такого об'єкта до експлуатації (опис незавершеного будівництва складається експертною установою, що має сертифікат чи ліцензію на виконання такого виду робіт).
* Інженерно-топографічний план масштабу 1:500 з відміткою управління містобудування та архітектури про внесення його до електронної бази даних, що ведеться управлінням містобудування та архітектури.

=== Новозбудовані об'єкти нерухомого майна ===
Перелік документів, необхідний для отримання послуги:
* Копія документа, що ідентифікує та посвідчує особу заявника (паспорт - для фізичних осіб, витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), а у випадку подання документів уповноваженою особою - оригінал довіреності для огляду.
* Належним чином завірена копія документу, що свідчить про прийняття об'єкту в експлуатацію.
* Належним чином завірена копія документу, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
* Виконавче (контрольне) знімання закінченого будівництвом об'єкту з відміткою управління містобудування та архітектури про внесення його до електронної бази даних, що ведеться управлінням містобудування та архітектури.

=== Існуючі об'єкти нерухомості ===
Перелік документів, необхідний для отримання послуги:
* Копія документа, що ідентифікує та посвідчує особу заявника (паспорт - для фізичних осіб, витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), а у випадку подання документів уповноваженою особою - оригінал довіреності для огляду.
* Належним чином завірена копія правовстановлюючого документу на об'єкт нерухомості.
* Належним чином завірена копія документу, посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою (за наявності), а у разі присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомого майна, що виникли внаслідок їх поділу (об'єднання) - надання документу про право власності чи користування земельною ділянкою обов'язкове.
* Копія висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна (у разі, коли передбачається присвоєння поштової адреси у зв'язку із поділом об'єктів нерухомого майна), складеного у відповідності до вимог Інструкції щодо технічної можливості поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0774-07 наказом Мінжитлокомунгоспу від 18.06.2007 року № 55], установою або фізичною особою, що має дозвільні документи на виконання робіт з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.
* Інженерно-топографічний план масштабу 1:500 з відміткою управління містобудування та архітектури про внесення його до електронної бази даних, що ведеться управлінням містобудування та архітектури.
* Копія технічного паспорту об'єкта нерухомості.
* Копії документів, якими підтверджено присвоєння однієї адреси декільком об'єктам нерухомого майна (у випадках необхідності впорядкування поштових адрес існуючим об'єктам нерухомості.

== Порядок, платність та строки отримання послуги, підстави для відмови ==
Повний пакет документів для певного виду нерухомого майна подається до Центру з надання адміністративних послуг або до управління містобудування та архітектури за місцем знаходження об'єкта нерухомості. Подання документів здійснюється заявником особисто, через уповноваженого представника або поштою ( рекомендованим листом з описом вкладення).
== Вартість і строк==
Дана послуга є безкоштовною, а строк її надання складає 30 календарних днів.

== Підстави для відмови ==
* Неповний пакет документів.
* Виявлення недостовірних відомостей.
* Невідповідність поданих документів встановленим вимогам.

== Результат ==
За результатом отриманої послуги заявнику надаються:
# Свідоцтво про присвоєння поштової адреси об'єкту державної реєстрації, розташованому на території адміністративно-територіальної одиниці.
# Копія розпорядження голови адміністративно-територіальної одиниці.
# Викопіювання з плану М 1:2000 з показом місця розміщення об'єкту, якому присвоєна поштова адреса.
# Копія зразка адресної таблички.
== Див. додатково ==
Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81_%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_(%D0%B7_01.07.2019_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83) Порядок присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна (з 01.07.2019 року)]
[[категорія: Право власності на майно]]
[[категорія: Право власності на землю]]
[[категорія: Адміністративне право]]
[[категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Порядок присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна (з 01.07.2019 року)

2019-07-03T11:53:19Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14 Закон України "Про архітектурну діяльність"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367 "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності"]

== Загальні положення ==
{| class="wikitable"
|-
| Присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна '''з 1 липня 2019 р.''' здійснюється виключно відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна].
|}

'''''Адреса об’єкта будівництва, адреса об’єкта нерухомого майна''''' – унікальна структурована сукупність реквізитів, яка використовується для ідентифікації об’єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

Рішення про присвоєння або зміну адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядку] приймає уповноважений орган містобудування та архітектури (далі - уповноважений орган з присвоєння адреси).

'''Уповноваженим органом з присвоєння адреси може бути:'''
* виконавчий орган сільської, селищної, міської ради - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;
* районні в м. Києві державні адміністрації - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження районної у м. Києві державної адміністрації;
* місцева державна адміністрація - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради або районних у м. Києві державних адміністрацій.

'''Адреса об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна не присвоюється тимчасовим спорудам''', а також іншим об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна, перелік яких визначається Мінрегіоном.
== Порядок присвоєння та зміни адреси об’єкта будівництва ==
Адреса об’єкту будівництва (крім номеру окремої частини об’єкта) присвоюється за вибором замовника будівництва:
* під час надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) або містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження);
* після отримання права на виконання будівельних робіт;
* після прийняття об’єкта в експлуатацію.
=== Перелік необхідних документів===
* копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
* копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
* викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);
* витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва.
=== Вартість ===
За присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна '''плата не стягується.'''
=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом п’яти робочих днів''' з дня отримання від замовника будівництва документів:
# приймає рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва;
# оприлюднює рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності веб-сайту);
# забезпечує внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту будівництва до реєстру адрес, який ведеться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2011-%D0%BF Положення про містобудівний кадастр];
# забезпечує розміщення скан-копії рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва в реєстрі містобудівних умов та обмежень.

'''Рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва за зверненням замовника будівництва надається у паперовій формі.'''

=== Внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта ===
Якщо після затвердження проектної документації змінено місце (місця) розташування запланованих об’єктів будівництва, у тому числі головного входу до будинку (для будинків), та/або змінено кількість запланованих об’єктів будівництва, що може вплинути на визначення адреси об’єкта будівництва, замовник будівництва звертається до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури із заявою про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта, до якої додається викопіювання з топографо-геодезичного плану у маштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків).

Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом п’яти робочих днів''' з дня отримання заяви про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта:
* приймає рішення про зміну адреси об’єкта будівництва;
* оприлюднює рішення про зміну адреси об’єкта будівництва на своєму офіційному веб-сайті (за наявності);
* забезпечує внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта та внесення цієї інформації до реєстру містобудівних умов та обмежень;
* забезпечує розміщення скан-копії рішення про зміну адреси об’єкта будівництва в реєстрі містобудівних умов та обмежень.

{| class="wikitable"
|-
| Рішення про зміну адреси за зверненням замовника будівництва '''надається у паперовій формі.'''
|}

Підставами для відмови у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта є:
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта;
* невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує строк, встановлений для її надання.
== Порядок зміни адреси об’єкта нерухомого майна==
=== Підстави для зміни адреси об’єкта нерухомого майна===
Підставами для зміни адреси об’єкта нерухомого майна є:
* зміни в адміністративно-територіальному устрої;
* зміна назви адміністративно-територіальної одиниці, вулиці або назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта;
* об’єднання та поділ вулиць;
* об’єднання, поділ об’єкта нерухомого майна, виділення частки з об’єкта нерухомого майна;
* упорядкування нумерації об’єктів нерухомого майна.

=== Перелік необхідних документів===
Для зміни адреси об’єкта нерухомого майна у разі об’єднання, поділу об’єкта нерухомого майна або виділення частки з об’єкта нерухомого майна (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо), подаються такі документи:
* заява власника (співвласників) об’єкта нерухомого майна про зміну адреси із зазначенням раніше присвоєної адреси об’єкта нерухомого майна, відомостей про документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його об’єднання, поділу або виділення частки, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб);
* документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його об’єднання, поділу або виділення частки, - якщо право власності на об’єкт не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
* документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (крім випадків, коли об’єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу, об’єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), - якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
* технічний паспорт на новостворений об’єкт нерухомого майна.

Копії документів, які подаються для зміни адреси об’єкта нерухомого майна, засвідчуються власником (співвласником) (його представником).

У разі коли документи подаються особисто, заявник пред’являє документ, що посвідчує його особу та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус.

У разі подання документів особисто представником заявника додатково пред’являється примірник оригіналу документа, що засвідчує його повноваження.

=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом 30 календарних днів''' з дня настання обставин:
* приймає рішення про зміну відповідного реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна;
* оприлюднює рішення про зміну реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності веб-сайту);
* забезпечує внесення інформації про зміну реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна до реєстру адрес.
* видає (надсилає рекомендованим поштовим відправленням) заявнику (його представнику) рішення про зміну адреси об’єкта нерухомого майна в паперовій формі.
=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у зміні адреси об’єкта нерухомого майна за заявою власника (співвласника) об’єкта нерухомого майна (його представника) про зміну адреси є:
* подання неповного пакету документів, визначених пунктом 21 цього Порядку;
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
* подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його представником;
* подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Відмова у зміні адреси об’єкта нерухомого майна з підстав, не передбачених вище, не допускається.

Повідомлення про відмову у зміні адреси об’єкта нерухомого майна з обґрунтуванням підстав такої відмови надсилається (надається) заявнику та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) уповноваженого органу з присвоєння адреси у строк, встановлений для прийняття рішення про зміну адреси.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у зміні адреси об’єкта нерухомого майна, '''заявник може повторно подати документи для зміни адреси.'''
== Особливості присвоєння адреси об’єкту будівництва та об’єкту нерухомого майна, яким надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження до 01.07.2019 року ==
У разі коли замовнику будівництва надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження '''до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядком]''', такий замовник може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси із заявою (із зазначенням прізвища, імені, по батькові замовника будівництва - фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду замовника будівництва - юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, кадастрового номера земельної ділянки, на якій споруджується (споруджено) об’єкт нерухомого майна) про присвоєння адреси:
* об’єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію);
* об’єкту нерухомого майна (після прийняття об’єкта в експлуатацію).

Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, які будуються (збудовані) на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та '''яким не присвоєно адресу''' об’єкта будівництва під час надання будівельного паспорта або містобудівних умов та обмежень у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядком], не потребують прийняття рішення про присвоєння адреси. 
'''Адресою такого об’єкта вважається місце розташування земельної ділянки''', на якій споруджено відповідний будинок згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Замовник будівництва може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси відповідно до порядку, визначеного цим розділом, із заявою про присвоєння адреси:
* об’єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію);
* об’єкту нерухомого майна (після прийняття об’єкта в експлуатацію).

=== Перелік необхідних документів===
До заяви про присвоєння адреси об’єкту будівництва або об’єкту нерухомого майна додаються:
* ''копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об’єкт нерухомого майна,'' - якщо таке право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
* викопіювання з топографо-геодезичного плану у масштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);
* ''копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт,'' - у разі присвоєння адреси об’єкту будівництва та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
* ''копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта,'' - у разі присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Копії документів, які подаються для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна, засвідчуються замовником будівництва (його представником).
=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси за відсутності підстав для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна протягом '''п’яти робочих днів''' з дня отримання заяви про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна:
* приймає рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва, яке повинно містити відомості про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, або рішення про присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна, яке повинно містити відомості про документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
* оприлюднює рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності);
* забезпечує внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна до реєстру адрес;
* видає (надсилає рекомендованим поштовим відправленням) замовнику будівництва (його представнику) рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва або рішення про присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна у паперовій формі.
=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна є:
* подання неповного пакету документів;
* виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
* подання заяви особою, яка не є замовником будівництва або уповноваженою ним особою;
* подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Повідомлення про відмову у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна з обґрунтуванням причин відмови надсилається (надається) замовнику будівництва (його представнику) та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси '''в строк, що не перевищує строк, встановлений для її присвоєння.'''

Після усунення причин, що були підставою для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна, замовник будівництва (його представник) '''може повторно подати документи''' для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна.

== Особливості присвоєння адреси самочинно збудованому об’єкту нерухомого майна, на яке визнано право власності за рішенням суду ==
Присвоєння адреси самочинно збудованому об’єкту нерухомого майна, на яке визнано право власності за рішенням суду, здійснюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF пунктами 29-34 Порядку] після прийняття об’єкта в експлуатацію.

== Див. додатково ==
Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 Процедура присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомого майна (до 01.07.2019)]

[[категорія: Право власності на майно]]
[[категорія: Земельне право]]
[[категорія: Цивільне право]]
[[категорія: Адміністративне право]]
[[категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Порядок присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна (з 01.07.2019 року)

2019-07-03T11:51:47Z

Maryna.shapoval: Створена сторінка: == Нормативна база == # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] # [https://zakon.rada.gov.ua/l...

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14 Закон України "Про архітектурну діяльність"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367 "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності"]

== Загальні положення ==
{| class="wikitable"
|-
| Присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна '''з 1 липня 2019 р.''' здійснюється виключно відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна].
|}

'''''Адреса об’єкта будівництва, адреса об’єкта нерухомого майна''''' – унікальна структурована сукупність реквізитів, яка використовується для ідентифікації об’єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

Рішення про присвоєння або зміну адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядку] приймає уповноважений орган містобудування та архітектури (далі - уповноважений орган з присвоєння адреси).

'''Уповноваженим органом з присвоєння адреси може бути:'''
* виконавчий орган сільської, селищної, міської ради - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;
* районні в м. Києві державні адміністрації - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження районної у м. Києві державної адміністрації;
* місцева державна адміністрація - якщо об’єкт розташований у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради або районних у м. Києві державних адміністрацій.

'''Адреса об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна не присвоюється тимчасовим спорудам''', а також іншим об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна, перелік яких визначається Мінрегіоном.
== Порядок присвоєння та зміни адреси об’єкта будівництва ==
Адреса об’єкту будівництва (крім номеру окремої частини об’єкта) присвоюється за вибором замовника будівництва:
* під час надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) або містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження);
* після отримання права на виконання будівельних робіт;
* після прийняття об’єкта в експлуатацію.
=== Перелік необхідних документів===
* копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
* копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
* викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);
* витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва.
=== Вартість ===
За присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна '''плата не стягується.'''
=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом п’яти робочих днів''' з дня отримання від замовника будівництва документів:
# приймає рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва;
# оприлюднює рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності веб-сайту);
# забезпечує внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту будівництва до реєстру адрес, який ведеться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2011-%D0%BF Положення про містобудівний кадастр];
# забезпечує розміщення скан-копії рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва в реєстрі містобудівних умов та обмежень.

'''Рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва за зверненням замовника будівництва надається у паперовій формі.'''

=== Внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта ===
Якщо після затвердження проектної документації змінено місце (місця) розташування запланованих об’єктів будівництва, у тому числі головного входу до будинку (для будинків), та/або змінено кількість запланованих об’єктів будівництва, що може вплинути на визначення адреси об’єкта будівництва, замовник будівництва звертається до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури із заявою про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта, до якої додається викопіювання з топографо-геодезичного плану у маштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків).

Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом п’яти робочих днів''' з дня отримання заяви про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта:
* приймає рішення про зміну адреси об’єкта будівництва;
* оприлюднює рішення про зміну адреси об’єкта будівництва на своєму офіційному веб-сайті (за наявності);
* забезпечує внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта та внесення цієї інформації до реєстру містобудівних умов та обмежень;
* забезпечує розміщення скан-копії рішення про зміну адреси об’єкта будівництва в реєстрі містобудівних умов та обмежень.

{| class="wikitable"
|-
| Рішення про зміну адреси за зверненням замовника будівництва '''надається у паперовій формі.'''
|}

Підставами для відмови у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта є:
* неподання документів, необхідних для прийняття рішення про внесення змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта;
* невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень у частині зміни місця розташування об’єкта здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує строк, встановлений для її надання.
== Порядок зміни адреси об’єкта нерухомого майна==
=== Підстави для зміни адреси об’єкта нерухомого майна===
Підставами для зміни адреси об’єкта нерухомого майна є:
* зміни в адміністративно-територіальному устрої;
* зміна назви адміністративно-територіальної одиниці, вулиці або назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта;
* об’єднання та поділ вулиць;
* об’єднання, поділ об’єкта нерухомого майна, виділення частки з об’єкта нерухомого майна;
* упорядкування нумерації об’єктів нерухомого майна.

=== Перелік необхідних документів===
Для зміни адреси об’єкта нерухомого майна у разі об’єднання, поділу об’єкта нерухомого майна або виділення частки з об’єкта нерухомого майна (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо), подаються такі документи:
* заява власника (співвласників) об’єкта нерухомого майна про зміну адреси із зазначенням раніше присвоєної адреси об’єкта нерухомого майна, відомостей про документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його об’єднання, поділу або виділення частки, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб);
* документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його об’єднання, поділу або виділення частки, - якщо право власності на об’єкт не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
* документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (крім випадків, коли об’єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу, об’єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), - якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
* технічний паспорт на новостворений об’єкт нерухомого майна.

Копії документів, які подаються для зміни адреси об’єкта нерухомого майна, засвідчуються власником (співвласником) (його представником).

У разі коли документи подаються особисто, заявник пред’являє документ, що посвідчує його особу та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус.

У разі подання документів особисто представником заявника додатково пред’являється примірник оригіналу документа, що засвідчує його повноваження.

=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси '''протягом 30 календарних днів''' з дня настання обставин:
* приймає рішення про зміну відповідного реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна;
* оприлюднює рішення про зміну реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності веб-сайту);
* забезпечує внесення інформації про зміну реквізиту адреси об’єкта нерухомого майна до реєстру адрес.
* видає (надсилає рекомендованим поштовим відправленням) заявнику (його представнику) рішення про зміну адреси об’єкта нерухомого майна в паперовій формі.
=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у зміні адреси об’єкта нерухомого майна за заявою власника (співвласника) об’єкта нерухомого майна (його представника) про зміну адреси є:
* подання неповного пакету документів, визначених пунктом 21 цього Порядку;
* виявлення недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
* подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його представником;
* подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Відмова у зміні адреси об’єкта нерухомого майна з підстав, не передбачених вище, не допускається.

Повідомлення про відмову у зміні адреси об’єкта нерухомого майна з обґрунтуванням підстав такої відмови надсилається (надається) заявнику та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) уповноваженого органу з присвоєння адреси у строк, встановлений для прийняття рішення про зміну адреси.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у зміні адреси об’єкта нерухомого майна, '''заявник може повторно подати документи для зміни адреси.'''
== Особливості присвоєння адреси об’єкту будівництва та об’єкту нерухомого майна, яким надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження до 01.07.2019 року ==
У разі коли замовнику будівництва надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження '''до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядком]''', такий замовник може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси із заявою (із зазначенням прізвища, імені, по батькові замовника будівництва - фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду замовника будівництва - юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, кадастрового номера земельної ділянки, на якій споруджується (споруджено) об’єкт нерухомого майна) про присвоєння адреси:
* об’єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію);
* об’єкту нерухомого майна (після прийняття об’єкта в експлуатацію).

Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, які будуються (збудовані) на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та '''яким не присвоєно адресу''' об’єкта будівництва під час надання будівельного паспорта або містобудівних умов та обмежень у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Порядком], не потребують прийняття рішення про присвоєння адреси. 
'''Адресою такого об’єкта вважається місце розташування земельної ділянки''', на якій споруджено відповідний будинок згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Замовник будівництва може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси відповідно до порядку, визначеного цим розділом, із заявою про присвоєння адреси:
* об’єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію);
* об’єкту нерухомого майна (після прийняття об’єкта в експлуатацію).

=== Перелік необхідних документів===
До заяви про присвоєння адреси об’єкту будівництва або об’єкту нерухомого майна додаються:
* ''копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об’єкт нерухомого майна,'' - якщо таке право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
* викопіювання з топографо-геодезичного плану у масштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);
* ''копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт,'' - у разі присвоєння адреси об’єкту будівництва та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
* ''копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта,'' - у разі присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Копії документів, які подаються для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна, засвідчуються замовником будівництва (його представником).
=== Строк прийняття рішення===
Уповноважений орган з присвоєння адреси за відсутності підстав для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна протягом '''п’яти робочих днів''' з дня отримання заяви про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна:
* приймає рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва, яке повинно містити відомості про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, або рішення про присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна, яке повинно містити відомості про документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
* оприлюднює рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (за наявності);
* забезпечує внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна до реєстру адрес;
* видає (надсилає рекомендованим поштовим відправленням) замовнику будівництва (його представнику) рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва або рішення про присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна у паперовій формі.
=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна є:
* подання неповного пакету документів;
* виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
* подання заяви особою, яка не є замовником будівництва або уповноваженою ним особою;
* подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Повідомлення про відмову у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна з обґрунтуванням причин відмови надсилається (надається) замовнику будівництва (його представнику) та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси '''в строк, що не перевищує строк, встановлений для її присвоєння.'''

Після усунення причин, що були підставою для відмови у присвоєнні адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна, замовник будівництва (його представник) '''може повторно подати документи''' для присвоєння адреси об’єкту будівництва, об’єкту нерухомого майна.

== Особливості присвоєння адреси самочинно збудованому об’єкту нерухомого майна, на яке визнано право власності за рішенням суду ==
Присвоєння адреси самочинно збудованому об’єкту нерухомого майна, на яке визнано право власності за рішенням суду, здійснюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF пунктами 29-34 Порядку] після прийняття об’єкта в експлуатацію.

== Див. додатково ==
Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 Процедура присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомого майна (до 01.07.2019)]

[[категорія: Право власності на майно]]
[[категорія: Земельне право]]
[[категорія: Цивільне право]]
[[категорія: Адміністративне право]]
[[категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Суміжні права

2019-07-03T07:24:39Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закон України "Про авторське право і суміжні права"]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1587-14 Закон України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2415-19 Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав"]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_051 Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів від 9 вересня 1886 р].
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_763 Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення від 26 жовтня 1961 р].
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_124 Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм від 29 жовтня 1971 р.]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_770 Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право, прийнятого Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 р.]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_769 Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми, прийнятий Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 р.]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав"]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанова Пленуму ВСУ від 4 червня 2010 року № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав"]
== Поняття суміжних прав ==
'''''Суміжні права''''' - це права виконавців на результати творчої діяльності, їх спадкоємців та осіб, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконання, права виробників фонограм, відеограм, їх спадкоємців (правонаступників) та осіб, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм і відеограм, а також організацій мовлення та їх правонаступників.

== Об'єкти суміжних прав ==
Об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є: 
* виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;
* фонограми, відеограми;
* передачі (програми) організацій мовлення ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#o12 ст. 35 ЗУ "Про авторське право і суміжні права"]).
== Суб'єкти суміжних прав ==
Суб'єктами суміжних прав є:
* виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань;
* виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм;
* виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм;
* організації мовлення та їх правонаступники ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#o12 ч. 1 ст. 36 ЗУ "Про авторське право і суміжні права"]). 

Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб'єктів авторського права. Виробники фонограм, виробники відеограм повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права і виконавців. Організації мовлення повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм (відеограм).
== Виникнення і здійснення суміжних прав ==
{| class="wikitable"
|-
! colspan="2" |Право інтелектуальної власності на виконання виникає з моменту першого його здійснення
|-
| Право інтелектуальної власності на фонограму чи відеограму || виникає з моменту її вироблення
|-
| Право інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення || виникає з моменту її першого здійснення
|}
Для виникнення і здійснення суміжних прав не вимагається виконання будь-яких формальностей.

Виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми для сповіщення про свої суміжні права на фонограмах, відеограмах і всіх їх примірниках, що розповсюджуються серед публіки на законних підставах, або їх упаковках можуть використовувати '''знак охорони суміжних прав'''. Цей знак складається з таких елементів:
* латинська літера "P", обведена колом;
* імена (назви) осіб, які мають щодо цих фонограм (відеограм) суміжні права;
* рік першої публікації фонограми (відеограми).

За відсутності доказів іншого, виконавцем, виробником фонограми чи відеограми вважаються особи, імена (назви) яких зазначені на фонограмі, відеограмі та їх примірниках або на їх упаковці.

Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF мінімальні ставки винагороди за використання об'єктів суміжних прав] та порядок їх індексації.
== Особисті немайнові права виконавців та права на ім'я (назву) виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення ==
Виконавцеві твору належать такі особисті немайнові права:
* вимагати визнання того, що він є виконавцем твору;
* вимагати, щоб його ім'я або псевдонім зазначалися чи повідомлялися у зв'язку з кожним його виступом, записом чи виконанням (у разі, якщо це можливо);
* вимагати забезпечення належної якості запису його виконання і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій суттєвій зміні, що може завдати шкоди його честі і репутації.

Виробник фонограми, виробник відеограми має право зазначати своє ім'я (назву) на кожному носії запису або його упаковці поряд із зазначенням авторів, виконавців і назв творів, вимагати його згадування у процесі використання фонограми (відеограми).

Організація мовлення має право вимагати згадування своєї назви у зв'язку із записом, відтворенням, розповсюдженням своєї передачі і публічним повторним сповіщенням її іншою організацією мовлення.
== Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав==
Майновими правами інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав є: 
# право на використання об'єкта суміжних прав;
# виключне право дозволяти використання об'єкта суміжних прав;
# право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання;
# інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав належать відповідно виконавцеві, виробнику фонограми, виробнику відеограми чи організації мовлення, якщо інше не встановлено договором чи законом.
== Обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення==
Допускаються використання виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, їх фіксація, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення у випадках, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#o419 статтями 21-25 Закону] щодо обмеження майнових прав авторів літературних, художніх і наукових творів, якщо задовольняються такі умови:
* відтворення зазначених об'єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень;
Право на відтворення, не поширюється на експорт відтворених примірників фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України.
* за суб'єктами суміжних прав зберігається право на справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірників. 

Використання об'єктів суміжних прав без згоди суб'єктів суміжних прав є можливим лише за умови дотримання особистих немайнових прав суб'єктів авторського права і суміжних прав, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#o419 статтями 14 і 38 Закону].

Допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, а також репрографічне відтворення літературних, фотографічних, образотворчих та інших подібних творів без згоди суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, але з виплатою їм винагороди у порядку, встановленому законом. Особливості виплати винагороди у таких випадках визначені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2415-19 Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".]

Використання об'єктів суміжних прав без згоди суб'єктів суміжних прав не повинно завдавати шкоди нормальній експлуатації виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення і зачіпати законні інтереси виконавців, виробників фонограм, відеограм і програм мовлення чи інших суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
== Строки чинності суміжних майнових прав==
Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на виконання спливає через '''п'ятдесят років''', що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого запису виконання, а за відсутності такого запису - з 1 січня року, наступного за роком здійснення виконання.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на фонограму, відеограму спливає через '''п'ятдесят років''', що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її опублікування, а за відсутності такого опублікування протягом п'ятдесяти років від дати її вироблення - з 1 січня року, наступного за роком вироблення фонограми, відеограми.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення спливає через '''п'ятдесят років''', що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її першого здійснення.

Особисті немайнові права виконавців, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#o419 частиною першою статті 38 Закону], '''охороняються безстроково.'''

'''Закінчення строків захисту''' суміжних прав настає 1 січня року, наступного за роком, у якому закінчилися строки захисту.

До спадкоємців виконавців і правонаступників виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, відеограм, публічні сповіщення, а також право на одержання винагороди у межах установленого цією статтею строку.

== Захист суміжних прав ==
=== Порушення суміжних прав ===
'''Порушення суміжних прав, які дають підстави для захисту:''' 
# вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові та майнові права суб'єктів суміжних прав (з урахуванням обмежень майнових прав, передбачених ст.ст. 21 - 25, 42 і 43 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закону України "Про авторське право і суміжні права"], а також зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди правовласникам;
# '''піратство''' у сфері суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення,камкординг, кардшейрінг, а також Інтернет-піратство, тобто вчинення будь-яких дій, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#n475 статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права"] визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет;
# '''плагіат''' - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;
# ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;
# '''вчинення дій''', що створюють загрозу '''порушення''' (або) суміжних прав;
# будь-які '''дії для свідомого обходу''' технічних засобів захисту суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;
# '''підроблення, зміна чи вилучення інформації''', зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;
# '''розповсюдження''', ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.
# камкординг, кардшейрінг.

=== Способи цивільно-правового захисту суміжних прав ===
За захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96 звертатися в установленому порядку до суду] та інших органів відповідно до їх компетенції. 

'''При порушеннях будь-якою особою''' авторського права і (або) '''суміжних прав''', передбачених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 статтею 50 Закону], недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав '''суб'єкти''' авторського права і (або) '''суміжних прав мають право:'''
# Вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.
# Звертатися [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96 до суду з позовом] про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.
# Подавати позови про [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8 відшкодування моральної (немайнової) шкоди].
# Подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

== Практика розгляду справ ==
'''Використання оригінальної назви та персонажу літературного твору''' 
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 статті 9 Закону України "Про авторське право і суміжні права"] частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону. Показовим прикладом захисту авторського права на частину твору є судова [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44379509 справа № 161/12051/14-ц], яка розглядалась у порядку цивільного судочинства. 

'''Кримінальна відповідальність''' 
Порушення авторського права і (або) суміжних прав, вчинені з використанням телекомунікаційних мереж, можуть також тягнути за собою і кримінальну відповідальність ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 176 КК України]). 
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71623715 Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 січня 2018 року справа № 335/3830/17]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису

2019-07-01T11:58:00Z

Maryna.shapoval:

== Нормативна база ==
* [https://rm.coe.int/1680093d9e Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами від 11.05.2011]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/616-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 616 від 26.04.2003 «Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу»]
== Загальні положення ==
'''Обмежувальний припис стосовно кривдника''' - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. 
{| class="wikitable"
|-
|'''Важливо!''' Буклет "Протидія домашньому насильству: терміновий заборонний та обмежувальний припис" [[Файл:12.Domashne nasilstvo cr.pdf|міні|Буклет "Протидія домашньому насильству: терміновий заборонний та обмежувальний припис"]]
|}

Заходами, які можуть бути застосовані до кривдника на підставі обмежувального припису, є:
# заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
# усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
# обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
# заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалої особи;
# заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
# заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб. 

Варто зауважити, що обмежувальний припис може передбачати застосування одразу кількох зазначених заходів. Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування неповнолітнього кривдника у місці свого постійного проживання (перебування). 

Обмежувальний припис виноситься на строк від одного до шести місяців.

== Особи, які можуть звернутись з заявою про видачу обмежувального припису ==
Обмежувальний припис виноситься судом на підставі звернення зацікавлених осіб а саме:
# постраждалої особи або її представника;
# у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьків або інших законних представників дитини, родичів дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухи або вітчима дитини, а також органу опіки та піклування;
# у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи - опікуна, органу опіки та піклування.

== Порядок звернення до суду ==
Видача обмежувального припису здійснюється шляхом '''ухвалення рішення суду у порядку окремого провадження''', для цілей чого розділ IV [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК] доповнено новою главою 13. 

''Заява про видачу обмежувального припису'' подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу. 

У заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:
* найменування суду, до якого подається заява;
* ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, зазначеною у пунктах 3 і 4 частини першої статті 350-2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв’язку та адреси електронної пошти, а також ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі; 

Заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису.
* обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності). 

Обставинами, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису є факти вчинення кривдником одного з видів насильства передбачених статтею 1 Закону України «[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Про запобігання та протидію домашньому насильству]». 

Доказами, що підтверджують дані обставини можуть бути матеріали якими підтверджується наявність провадження (кримінального чи про адміністративне правопорушення) щодо особи, яка вчинила домашнє насильство, винесення термінового заборонного припису, інформації про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства, роздруківки текстових повідомлень, копії заяви до поліції тощо. 

У разі неможливості надати зазначені докази, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування. 

[https://drive.google.com/open?id=1Pw9X3IyWKUDdGd3uIlDa0z1LBMZky3q1 ''Зразок заяви про видачу обмежувального припису.'']
== Поряд розгляду та виконання рішення суду про видачу обмежувального припису ==
Справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. 

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання. 

Про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
== Судова практика ==
Мостиський районний суд Львівської області виніс [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82235033?fbclid=IwAR3rAyhE6yikpYBSJ8AGHCFHv4JFLpNcNf4g3s40lHhkmeTpreIDqKIMzko рішення у справі № 448/613/19 від 05.06.2019] про видачу обмежувального припису особі, що вчиняла домашнє насильство та заборонив кривднику 3 місяці наближатись до помешкання жертви та їхніх дітей ближче ніж на 300 метрів.
== Див. також ==
* [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0&oldid=8487 Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника]

[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Суди]]