WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Оплата праці: поняття, види та форми

2026-05-11T09:00:20Z

Maryna.monastyrova: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va01p710-25#Text Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) частити першої стаття 233 Кодексу законів про працю України (справа щодо строків звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n35 статті 10 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]:
* заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
* роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
* роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
* звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати.
* у разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
|}
== Поняття та структура заробітної плати ==
'''Заробітна плата (оплата праці)''' у розумінні [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про оплату праці"], – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

'''Структура заробітної плати складається з наступних її видів:'''
* ''основна заробітна плата'' - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;
* ''додаткова заробітна плата'' - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій;
* ''інших заохочувальні та компенсаційні виплати''. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
== Мінімальна заробітна плата в Україні ==
'''Мінімальна заробітна плата''' - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Відповідно до ст. 8 Закону України від 03.12.2025 р. № 4695- IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4695-20#Text "Про Державний бюджет України" на 2026 рік"] мінімальна заробітна плата з 01 січня 2026 року становить:

* у місячному розмірі -8647 гривень;
* у погодинному розмірі - 52 гривні.

'''Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати!'''

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.

'''У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.''' Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.
== Форми та системи оплати праці ==
''Форми оплати праці в Україні:''

— '''погодинна''' — це оплата праці за відпрацьований час (тобто кількість праці визначається відпрацьованим часом);

— '''відрядна''' — за якої розмір заробітку залежить від кількості і якості виконаної роботи згідно з нормами виробітку та відрядними розцінками.

'''Вказані форми мають свої різновиди (системи):'''
{| class="wikitable"
| При погодинній оплаті праці виділяють:
|}
* '''Просту погодинну оплату праці''' - яка становить оплату праці у залежності від кількості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника.
'''Приклад 1.'''
{| class="wikitable"
|-
! При простій погодинній оплаті праці посадовий оклад головного економіста 3200 грн. У січні 24 робочих дні. Він відпрацював 20 робочих днів.
|-
|
|-
| Визначаємо середньоденний заробіток: 6000 грн: 24 дні = 250 грн.
|-
| Заробіток за фактично відпрацьовані робочі дні: 250 грн х 20 днів = 5000 грн.
|}
* '''Погодинно-преміальну''' - до посадових окладів або ставок за одиницю часу роботи дають надбавки (премії) за досягнення певних якісних і кількісних показників.
'''Приклад 2.'''
{| class="wikitable"
|-
! При погодинно-преміальній оплаті праці слюсар 3-го розряду з погодинною оплатою праці на ремонтних роботах у січні відпрацював 151 годину. Встановлена погодинно-тарифна ставка 6.17 грн. Премія за якість виконаної роботи встановлена 15 % від фактичного заробітку.
|-
| 1. Заробіток за фактично відпрацьований час: 151 годинах 6.17 е 931,67 грн.
|-
| 2. Нарахована сума премії за якість роботи: 931,67 грн. 15 : 100= 139,75 грн.
|-
| 3. Нарахована сума заробітної плати: 931,67+ 139,75 = 1071.42 грн.
|-
|}
{| class="wikitable"
|-
| В свою чергу відрядна форма оплати праці має наступні системи:
|}
* '''пряма відрядна''' - розцінки за одиницю продукції (роботи) є незмінними, а розмір заробітної плати залежить від виробітку (чим вище виробіток, тим вища й оплата). Ця система оплати праці застосовується в основному в промислових цехах підприємств, а також у будівництві.
* '''відрядно-преміальна''' - поряд з оплатою за відрядними розцінками за обсяг виконаних робіт, працівникам нараховують премії за перевиконання норм виробітку, за перевиконання місячних, квартальних, річних виробничих завдань. Ця система оплати праці використовується в ремонтних майстернях, автопарку, в рослинництві, тих галузях тваринництва, де продукція надходить протягом року.
* '''акордно-преміальна''' - найбільш прогресивна система оплати праці. Суть акордно-преміальної оплати праці полягає в тому, що оплата нараховується за одержання кінцевого виду продукції з урахуванням її кількості і якості.
'''Оплата праці строки та періодичність:'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 Ст. 24 Закону України "Про оплату праці"] закріплено,''' що: заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але '''не рідше двох разів на місяць''' через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

'''У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.'''

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
== Захист прав в сфері оплати праці ==
Відповідно до ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n154 Закону України "Про оплату праці"] працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Колективний договір укладається на підприємстві, в установі, організації, а також з фізичною особою, яка використовує найману працю. Сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця, зокрема представники відокремлених підрозділів юридичної особи.

Сторона працівників, суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, які діють на підприємстві, в установі, організації, відокремлених підрозділах юридичної особи, об’єднують працівників фізичної особи, яка використовує найману працю, та представляють інтереси працівників, які працюють на підставі трудових договорів у цього роботодавця, а в разі їх відсутності - вільно обрані працівниками для ведення колективних переговорів представники (представник). Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n154 ст. 30 Закону України "Про оплату праці"] при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

б) розміри і підстави утримань із заробітної плати;

в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Крім того слід зазначити, що [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] гарантує право кожному громадянину на звернення до суду за вирішенням порушених прав.

Тому, у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va01p710-25#Text позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком].

Також слід відмітити, що за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Оплата праці]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]

Оплата праці: поняття, види та форми

2026-05-06T12:39:39Z

Maryna.monastyrova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n35 статті 10 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]:
* заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
* роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
* роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
* звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати.
* у разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
|}
== Поняття та структура заробітної плати ==
'''Заробітна плата (оплата праці)''' у розумінні [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про оплату праці"], – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

'''Структура заробітної плати складається з наступних її видів:'''
* ''основна заробітна плата'' - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;
* ''додаткова заробітна плата'' - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій;
* ''інших заохочувальні та компенсаційні виплати''. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
== Мінімальна заробітна плата в Україні ==
'''Мінімальна заробітна плата''' - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Відповідно до ст. 8 Закону України від 03.12.2025 р. № 4695- IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4695-20#Text "Про Державний бюджет України" на 2026 рік"] мінімальна заробітна плата з 01 січня 2026 року становить:

* у місячному розмірі -8647 гривень;
* у погодинному розмірі - 52 гривні.

'''Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати!'''

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.

'''У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.''' Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.
== Форми та системи оплати праці ==
''Форми оплати праці в Україні:''

— '''погодинна''' — це оплата праці за відпрацьований час (тобто кількість праці визначається відпрацьованим часом);

— '''відрядна''' — за якої розмір заробітку залежить від кількості і якості виконаної роботи згідно з нормами виробітку та відрядними розцінками.

'''Вказані форми мають свої різновиди (системи):'''
{| class="wikitable"
| При погодинній оплаті праці виділяють:
|}
* '''Просту погодинну оплату праці''' - яка становить оплату праці у залежності від кількості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника.
'''Приклад 1.'''
{| class="wikitable"
|-
! При простій погодинній оплаті праці посадовий оклад головного економіста 3200 грн. У січні 24 робочих дні. Він відпрацював 20 робочих днів.
|-
|
|-
| Визначаємо середньоденний заробіток: 6000 грн: 24 дні = 250 грн.
|-
| Заробіток за фактично відпрацьовані робочі дні: 250 грн х 20 днів = 5000 грн.
|}
* '''Погодинно-преміальну''' - до посадових окладів або ставок за одиницю часу роботи дають надбавки (премії) за досягнення певних якісних і кількісних показників.
'''Приклад 2.'''
{| class="wikitable"
|-
! При погодинно-преміальній оплаті праці слюсар 3-го розряду з погодинною оплатою праці на ремонтних роботах у січні відпрацював 151 годину. Встановлена погодинно-тарифна ставка 6.17 грн. Премія за якість виконаної роботи встановлена 15 % від фактичного заробітку.
|-
| 1. Заробіток за фактично відпрацьований час: 151 годинах 6.17 е 931,67 грн.
|-
| 2. Нарахована сума премії за якість роботи: 931,67 грн. 15 : 100= 139,75 грн.
|-
| 3. Нарахована сума заробітної плати: 931,67+ 139,75 = 1071.42 грн.
|-
|}
{| class="wikitable"
|-
| В свою чергу відрядна форма оплати праці має наступні системи:
|}
* '''пряма відрядна''' - розцінки за одиницю продукції (роботи) є незмінними, а розмір заробітної плати залежить від виробітку (чим вище виробіток, тим вища й оплата). Ця система оплати праці застосовується в основному в промислових цехах підприємств, а також у будівництві.
* '''відрядно-преміальна''' - поряд з оплатою за відрядними розцінками за обсяг виконаних робіт, працівникам нараховують премії за перевиконання норм виробітку, за перевиконання місячних, квартальних, річних виробничих завдань. Ця система оплати праці використовується в ремонтних майстернях, автопарку, в рослинництві, тих галузях тваринництва, де продукція надходить протягом року.
* '''акордно-преміальна''' - найбільш прогресивна система оплати праці. Суть акордно-преміальної оплати праці полягає в тому, що оплата нараховується за одержання кінцевого виду продукції з урахуванням її кількості і якості.
'''Оплата праці строки та періодичність:'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 Ст. 24 Закону України "Про оплату праці"] закріплено,''' що: заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але '''не рідше двох разів на місяць''' через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

'''У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.'''

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
== Захист прав в сфері оплати праці ==
Відповідно до ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n154 Закону України "Про оплату праці"] працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Колективний договір укладається на підприємстві, в установі, організації, а також з фізичною особою, яка використовує найману працю. Сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця, зокрема представники відокремлених підрозділів юридичної особи.

Сторона працівників, суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, які діють на підприємстві, в установі, організації, відокремлених підрозділах юридичної особи, об’єднують працівників фізичної особи, яка використовує найману працю, та представляють інтереси працівників, які працюють на підставі трудових договорів у цього роботодавця, а в разі їх відсутності - вільно обрані працівниками для ведення колективних переговорів представники (представник). Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n154 ст. 30 Закону України "Про оплату праці"] при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

б) розміри і підстави утримань із заробітної плати;

в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Крім того слід зазначити, що [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] гарантує право кожному громадянину на звернення до суду за вирішенням порушених прав.

Тому, у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком].

Також слід відмітити, що за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Оплата праці]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]

Оплата праці: поняття, види та форми

2026-05-05T08:14:11Z

Maryna.monastyrova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n35 статті 10 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]:
* заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
* роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
* роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
* звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати.
* у разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
|}
== Поняття та структура заробітної плати ==
'''Заробітна плата (оплата праці)''' у розумінні [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про оплату праці"], – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

'''Структура заробітної плати складається з наступних її видів:'''
* ''основна заробітна плата'' - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців
* ''додаткова заробітна плата'' - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій
* ''інших заохочувальні та компенсаційні виплати''. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
== Мінімальна заробітна плата в Україні ==
'''Мінімальна заробітна плата''' - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Відповідно до ст. 8 Закону України від 03.12.2025 р. № 4695- IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4695-20#Text "Про Державний бюджет України" на 2026 рік"] мінімальна заробітна плата з 01 січня 2026 року становить:

* у місячному розмірі -8647 гривень;
* у погодинному розмірі - 52 гривні.

'''Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати!'''

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.

'''У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.''' Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.
== Форми та системи оплати праці ==
''Форми оплати праці в Україні:''

— '''погодинна''' — це оплата праці за відпрацьований час (тобто кількість праці визначається відпрацьованим часом);

— '''відрядна''' — за якої розмір заробітку залежить від кількості і якості виконаної роботи згідно з нормами виробітку та відрядними розцінками.

'''Вказані форми мають свої різновиди (системи):'''
{| class="wikitable"
| При погодинній оплаті праці виділяють:
|}
* '''Просту погодинну оплату праці''' - яка становить оплату праці у залежності від кількості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника.
'''Приклад 1.'''
{| class="wikitable"
|-
! При простій погодинній оплаті праці посадовий оклад головного економіста 3200 грн. У січні 24 робочих дні. Він відпрацював 20 робочих днів.
|-
|
|-
| Визначаємо середньоденний заробіток: 6000 грн: 24 дні = 250 грн.
|-
| Заробіток за фактично відпрацьовані робочі дні: 250 грн х 20 днів = 5000 грн.
|}
* '''Погодинно-преміальну''' - до посадових окладів або ставок за одиницю часу роботи дають надбавки (премії) за досягнення певних якісних і кількісних показників.
'''Приклад 2.'''
{| class="wikitable"
|-
! При погодинно-преміальній оплаті праці слюсар 3-го розряду з погодинною оплатою праці на ремонтних роботах у січні відпрацював 151 годину. Встановлена погодинно-тарифна ставка 6.17 грн. Премія за якість виконаної роботи встановлена 15 % від фактичного заробітку.
|-
| 1. Заробіток за фактично відпрацьований час: 151 годинах 6.17 е 931,67 грн.
|-
| 2. Нарахована сума премії за якість роботи: 931,67 грн. 15 : 100= 139,75 грн.
|-
| 3. Нарахована сума заробітної плати: 931,67+ 139,75 = 1071.42 грн.
|-
|}
{| class="wikitable"
|-
| В свою чергу відрядна форма оплати праці має наступні системи:
|}
* '''пряма відрядна''' - розцінки за одиницю продукції (роботи) є незмінними, а розмір заробітної плати залежить від виробітку (чим вище виробіток, тим вища й оплата). Ця система оплати праці застосовується в основному в промислових цехах підприємств, а також у будівництві.
* '''відрядно-преміальна''' - поряд з оплатою за відрядними розцінками за обсяг виконаних робіт, працівникам нараховують премії за перевиконання норм виробітку, за перевиконання місячних, квартальних, річних виробничих завдань. Ця система оплати праці використовується в ремонтних майстернях, автопарку, в рослинництві, тих галузях тваринництва, де продукція надходить протягом року.
* '''акордно-преміальна''' - найбільш прогресивна система оплати праці. Суть акордно-преміальної оплати праці полягає в тому, що оплата нараховується за одержання кінцевого виду продукції з урахуванням її кількості і якості.
'''Оплата праці строки та періодичність:'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 Ст. 24 Закону України "Про оплату праці"] закріплено,''' що: заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але '''не рідше двох разів на місяць''' через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

'''У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.'''

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
== Захист прав в сфері оплати праці ==
Відповідно до ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n154 Закону України "Про оплату праці"] працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Колективний договір укладається на підприємстві, в установі, організації, а також з фізичною особою, яка використовує найману працю.Сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця, зокрема представники відокремлених підрозділів юридичної особи;

Сторона працівників, суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, які діють на підприємстві, в установі, організації, відокремлених підрозділах юридичної особи, об’єднують працівників фізичної особи, яка використовує найману працю, та представляють інтереси працівників, які працюють на підставі трудових договорів у цього роботодавця, а в разі їх відсутності - вільно обрані працівниками для ведення колективних переговорів представники (представник)"Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника."Сторонами колективного договору є:

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n154 ст. 30 Закону України "Про оплату праці"] при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

б) розміри і підстави утримань із заробітної плати;

в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Крім того слід зазначити, що [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] гарантує право кожному громадянину на звернення до суду за вирішенням порушених прав.

Тому, у разі порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком].

Також слід відмітити, що за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Оплата праці]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]

Отримання документа про освіту на території України особами, які мешкають на тимчасово окупованій території

2026-03-05T08:20:08Z

Maryna.monastyrova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод вінутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3482-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266 "Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої та фахової передвищої освіти"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0793-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 19 травня 2016 року № 537 "Про затвердження Порядку проходження атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/en/v0667729-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 14 червня 2016 року № 667 "Про затвердження Переліку уповноважених вищих навчальних закладів]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0008-19#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 18 грудня 2018 року № 1369 "Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0505-21#n9 Наказ Міністерства освіти і науки України від 01 березня 2021 року № 271 "Про затвердження Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1642-25#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 23 жовтня 2025 року №1390 "Про затвердження форм документів для визнання результатів навчання на рівнях вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України"]
== Перелік уповноважених вищих навчальних закладів, на базі яких створені Центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна». Робота Центрів. ==
Організацію роботи із заявниками для отримання документів про базову середню освіту або повну загальну середню освіту здійснюють Центри при закладах вищої та фахової передвищої освіти, перелік яких затверджений [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/en/v0667729-16 Наказом Міністерства освіти і науки України від 14.06.2016 № 667 “Про затвердження Переліку уповноважених закладів вищої та фахової передвищої освіти”]
* '''освітній центр «Крим-Україна»''' (для заявників з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь);
* '''освітні центри «Донбас-Україна»''' (для заявників з тимчасово окупованої території окремих районів Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської, Запорізької областей або території населених пунктів на лінії зіткнення, в містах, де здійснюють освітню діяльність заклади вищої або фахової передвищої освіти).
Освітні центри виконують допоміжну функцію для вступника з ТОТ, а також для осіб, які перемістились з ТОТ та допомагають із низкою питань таких як отримання документа про загальну середню освіту, поселення в гуртожиток, отримання довідки ВПО тощо. Вони створюються на базі приймальних комісій закладів вищої освіти.

Перелік закладів освіти, при яких працюють Центри:

1. Азовський морський інститут Національного університету "Одеська морська академія"

2. Бердянський державний педагогічний університет

3. Відокремлений структурний підрозділ "Донбаський фаховий коледж Луганського національного аграрного університету"

4. Відокремлений структурний підрозділ "Донецький коледж Луганського національного аграрного університету

5. Відокремлений структурний підрозділ Української інженерно-педагогічної академії - Навчально-науковий професійно-педагогічний інститут Української інженерно-педагогічної академії

6. Відокремлений структурний підрозділ Університету державної фіскальної служби України Слов'янський навчально-науковий інститут

7. Вугледарський коледж Донецького державного університету управління

8. Генічеське медичне училище Херсонського державного університету

9. Горлівський інститут іноземних мов Державного вищого навчального закладу "Донбаський державний педагогічний університет"

10. Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет"

11. Державний вищий навчальний заклад "Донецький національний технічний університет"

12. Державний вищий навчальний заклад "Приазовський державний технічний університет"

13. Державний заклад "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка"

14. Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

15. Донбаська державна машинобудівна академія

16. Донбаська національна академія будівництва і архітектури

17. Донбаський державний коледж технологій та управління

18. Донбаський державний педагогічний університет

19. Донецький державний університет управління

20. Донецький інститут приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (за згодою)

21. Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

22. Донецький національний університет імені Василя Стуса

23. Дружківський фаховий коледж Донбаської державної машинобудівної академії

24. Запорізький національний університет

25. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

26. Ізмаїльський державний гуманітарний університет

27. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

28. Краматорський коледж Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

29. Лисичанський гірничо-індустріальний фаховий коледж

30. Луганський інститут приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (за згодою)

31. Луганський національний аграрний університет

32. Луцький національний технічний університет

33. Львівський навчально-науковий інститут Державний вищий навчальний заклад "Університет банківської справи"

34. Маріупольський державний університет

35. Маріупольський коледж Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

36. Маріупольський механіко-металургійний коледж Державного вищого навчального закладу "Приазовський державний технічний університет"

37. Маріупольський фаховий будівельний коледж

38. Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

39. Миколаївський національний аграрний університет

40. Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

41. Миргородський художньо-промисловий коледж імені М.В. Гоголя Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка"

42. Національний технічний університет "Дніпровська політехніка"

43. Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

44. Національний університет "Запорізька політехніка"

45. Національний університет "Львівська політехніка"

46. Національний університет "Одеська морська академія"

47. Національний університет "Одеська юридична академія"

48. Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка"

49. Національний університет "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка

50. Національний університет водного господарства та природокористування

51. Національний університет кораблебудування імені Адмірала Макарова

52. Одеська державна академія технічного регулювання та якості

53. Одеська національна академія будівництва і архітектури

54. Одеська національна академія зв'язку імені О.С. Попова

55. Одеська національна академія харчових технологій

54. Одеський державний аграрний університет

55. Одеський державний екологічний університет

56. Одеський національний економічний університет

57. Одеський національний морський університет

58. Одеський національний політехнічний університет

59. Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

60. Одеський технічний коледж Одеської національної академії харчових технологій

61. Первомайський індустріально-педагогічний фаховий коледж

62. Первомайський коледж Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова

63. Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського

64. Придніпровська державна академія будівництва та архітектури

65. Рубіжанський індустріально-педагогічний фаховий коледж

66. Селидівський фаховий політехнічний коледж

67. Слов'янський енергобудівний фаховий коледж

68. Слов'янський фаховий коледж індустрії та фармації

69. Слов'янський фаховий коледж транспортної інфраструктури

70. Слов'янський хіміко-механічний технікум

71. Сумський державний університет

72. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

73. Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного

74. Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського (м. Київ)

75. Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

76. Український державний університет залізничного транспорту

77. Уманський національний університет садівництва

78. Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка

79. Херсонська державна морська академія

80. Херсонська філія Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова

81. Херсонський державний аграрно-економічний університет

82. Херсонський державний університет

83. Херсонський національний технічний університет

84. Чорноморський державний університет імені Петра Могили.

=== [https://pk.kpi.ua/donbass-crimea/ Освітні центри «Крим-Україна» та “Донбас-Україна”, діяльність та завдання] ===
Центри:
* надають консультації та сприяють в оформленні декларації заявника;
* забезпечують консультування заявника щодо річного оцінювання (зразки тестових завдань, онлайн курсів, очних консультацій тощо);
* сприяють проведенню річного оцінювання та державної підсумкової атестації заявника з української мови та історії України, видачі йому документів державного зразка про базову середню освіту або повну загальну середню освіту (відповідальний - уповноважений заклад загальної середньої освіти);
* організовують оформлення документів заявника як вступника, проведення вступного випробування (вступних випробувань) до закладу освіти (з обов’язковою особистою участю заявника) та (в разі проходження конкурсного відбору) надання рекомендації для вступу до закладів вищої або фахової передвищої освіти (відповідальний - базовий заклад освіти), до закладів професійної (професійно-технічної) освіти;
* сприяють поселенню заявника на час проходження річного оцінювання, державної підсумкової атестації та проведення вступного випробування до гуртожитку закладу освіти;
* сприяють отриманню заявником документів, що посвідчують особу;
* забезпечують консультування заявника щодо можливості навчання на підготовчих курсах.
Центри працюють з '''01 червня до 30 вересня.'''
== Особливості отримання документів про базову та повну загальну середню освіту, необхідних для здобуття вищої та професійно-технічної освіти ==
Заявники для отримання документів про базову середню освіту або повну загальну середню освіту, необхідних для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти, проходять річне оцінювання та державну підсумкову атестацію за екстернатною формою здобуття освіти в уповноважених закладах загальної середньої освіти.

Зарахування заявників на екстернатну форму здобуття освіти здійснюється згідно з наказом його керівника та за:
* заявою (для повнолітніх заявників), а за відсутності документа, що посвідчує особу подається свідоцтво про народження;
* заявою батьків (одного з батьків) або інших законних представників (для неповнолітніх заявників).
Заяву про зарахування на екстернат може подати неповнолітня особа у супроводі родичів або будь-яких інших повнолітніх осіб, які не є її законними представниками. Під час подання заяви заявник пред’являє особисто документ, що посвідчує особу, у разі його відсутності - свідоцтво про народження.

До заяви, поданої в паперовій формі, заявник додає декларацію з вклеєною до неї фотокарткою.

Заявник має право додати до декларації, у тому числі шляхом надсилання електронною поштою, інші матеріали (у паперовому вигляді або у форматі цифрових зображень), які можуть прямо чи опосередковано підтверджувати наведену в декларації інформацію.

Посадова особа уповноваженого закладу загальної середньої освіти робить копії з оригіналів поданих документів та завіряє їх в установленому порядку. Оригінали документів повертаються заявнику.
=== Порядок проведення атестації, необхідної для отримання документів про базову та повну загальну середню освіту ===
Річне оцінювання та державна підсумкова атестація заявників, зарахованих на екстернатну форму здобуття освіти до випускних 9, 11-тих класів, проводиться на наступний день після отримання заяви або в інші строки, визначені заявником (його законним представником) у заяві про зарахування на екстернатну форму здобуття освіти, але не раніше дати початку роботи Центрів і не пізніше трьох днів до дати завершення роботи Центрів.

Заявники, які не мають свідоцтва про базову середню освіту та зараховані на екстернатну форму здобуття освіти до 11 класу, мають право одночасно пройти атестацію екстерном за курс базової середньої освіти та повної загальної середньої освіти.

Результати річного оцінювання з навчальних предметів визначаються посадовою особою уповноваженого закладу загальної середньої освіти відповідно до декларації та зазначаються в додатку до документа про загальну середню освіту як «атестований». Результати річного оцінювання з української мови та історії України визначаються відповідно до результатів державної підсумкової атестації з цих предметів та зазначаються у додатку до документа про загальну середню освіту. Середній бал документа про освіту розраховується як середній бал результатів державної підсумкової атестації.

Заявник має право впродовж наступного навчального року пройти річне оцінювання у порядку, визначеному розділом II Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти. При цьому заявникові видається новий додаток до документа про повну загальну середню освіту.

Державна підсумкова атестація заявників здійснюється в уповноваженому закладі загальної середньої освіти з української мови та історії України відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0008-19#Text Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369].
{| class="wikitable"
|Після успішного проходження річного оцінювання та державної підсумкової атестації уповноважений загальноосвітній навчальний заклад замовляє протягом одного робочого дня Заявникові відповідний документ про базову або повну загальну середню освіту та після отримання від відповідного органу управління освітою видає його відповідно до Порядку замовлення документів про освіту державного зразка, видачі та обліку їх карток.
|}
== Порядок проходження атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року ==
Відповідний порядок затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0793-16 Наказом Міністерства освіти і науки України 19.05.2016 № 537.]

Цей Порядок поширюється, крім іншого, на осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з тимчасово окупованої території України.

'''Документи про освіту, видані на тимчасово окупованій території України, не визнаються.'''

Визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти проводиться відповідно до Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266.]

Проведення атестації здійснюється тільки за наявності у Заявника документа про повну загальну середню освіту (базову загальну середню освіту) державного зразка. У разі відсутності такого документа, Заявник звертається до закладу загальної середньої освіти, визначеного органом управління освіти, де зараховується на екстернатну форму навчання.

Довідка уповноваженого закладу загальної середньої освіти в довільній формі про замовлення Заявникові відповідного документа про базову або повну загальну середню освіту є підставою для допуску Заявника до проходження атестації.

Процедура атестації здійснюється вищими навчальними закладами з метою реалізації академічних та професійних прав Заявників у межах ліцензованих обсягів акредитованих освітніх програм (спеціальностей, напрямів підготовки). Вищий навчальний заклад приймає до розгляду освітню декларацію, якщо до завершення строку дії відповідного сертифіката про акредитацію залишилось не менше шести місяців. Процедура атестації повинна бути завершена в межах строку дії сертифіката про акредитацію.

Атестація проводиться у випадку, якщо Заявник відповідно до законодавства має право на здобуття відповідного ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти, крім вимоги проходження зовнішнього незалежного оцінювання в 2014 році та наступних роках. У разі необхідності проведення атестації з двох та більше ступенів (освітньо-кваліфікаційних рівнів) вищої освіти така атестація проводиться послідовно за встановленою Порядком процедурою.

Підставою для проведення атестації є освітня декларація, яка особисто подається Заявником до вищого навчального закладу за формою, наведеною у додатку до Порядку.

На офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки розміщується перелік вищих навчальних закладів, які проводять процедуру атестації, із зазначенням акредитованих освітніх програм (спеціальностей, напрямів підготовки) та строком дії відповідного сертифіката про акредитацію.

До освітньої декларації додаються:

1) документ, що посвідчує особу. У разі відсутності документа, що посвідчує особу, підтвердження факту проживання здійснюється на підставі документів, визначених абзацом третім частини сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"];

2) оригінали документів про освіту, які визнаються в Україні (за наявності). У разі наявності іноземного документа про освіту особа подає також відповідний документ про його визнання;

3) дві фотокартки розміром 3 х 4 см;

4) копію документа, що підтверджує трудові відносини та стаж роботи (за наявності).

Заявник може подати інші документи (копії документів), які підтверджують особливі умови його зарахування на навчання до вищого навчального закладу.

Для обробки персональних даних Заявник надає вищому навчальному закладу згоду в письмовій формі відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”.

Заявник має право додати до освітньої декларації інші документи (матеріали), які можуть прямо чи опосередковано засвідчувати наведену в ній інформацію (ці документи (матеріали) можуть бути подані в електронному вигляді у форматі цифрових зображень). Вищий навчальний заклад у разі необхідності має право перевірити відповідність цифрових зображень оригіналам та/або копіям цих документів (матеріалів).

Для проведення атестації вищий навчальний заклад утворює комісію з атестації Заявника (далі - Комісія) в складі не менше трьох осіб, яка діє на підставі цього Порядку. Головою Комісії призначається керівник (заступник керівника) вищого навчального закладу. До складу Комісії обов’язково входять: керівник (заступник керівника) відповідного факультету (інституту, відділення), завідувач випускової кафедри або циклової комісії. Організаційно-технічний супровід атестації Заявника здійснює приймальна комісія вищого навчального закладу, якщо інше не передбачено наказом керівника вищого навчального закладу.

Комісія надає (надсилає) Заявнику запрошення для проходження атестації з визнання кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року, а також інформацію про форми та строки проведення атестації.

Атестація проводиться не пізніше ніж через 3 робочих дні з дня отримання запрошення. Атестація може проводитись в інші строки, якщо вони погоджені із Заявником письмово.

Атестація Заявника може проходити у формі співбесіди, комплексного контрольного заходу та атестації здобувачів вищої освіти.

У разі успішного проходження атестації та зарахування на навчання або присудження ступеня вищої освіти, присвоєння відповідної кваліфікації за результатами проходження атестації Заявник протягом року з дати проходження атестації має право пройти комплексні контрольні заходи у вищому навчальному закладі, в якому йому було присуджено ступінь вищої освіти та присвоєно відповідну кваліфікацію або в якому він продовжує навчання, та отримати документ про вищу освіту державного зразка та додаток до нього з диференційованими оцінками.

Атестація здобувачів вищої освіти для визнання кваліфікації проводиться екзаменаційною комісією вищого навчального закладу. Види атестації здобувачів визначаються навчальними планами вищого навчального закладу. Атестація здобувачів вищої освіти для визнання здобутої кваліфікації проводиться після успішного проходження всіх інших атестацій, включаючи ліцензійні інтегровані іспити для медичних спеціальностей.

Успішне проходження атестації здобувачів вищої освіти є підставою для прийняття рішення про присудження ступеня вищої освіти, присвоєння відповідної кваліфікації та видачі диплома.

За результатами атестації Комісія впродовж трьох робочих днів приймає рішення щодо визнання результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти з можливістю продовження навчання з певного курсу (семестру) за відповідною освітньою програмою в цьому вищому навчальному закладі або присудження ступеня вищої освіти, присвоєння відповідної кваліфікації та видачу диплома державного зразка вищого навчального закладу, в якому проведено атестацію, або відмовляє в цьому. Рішення Комісії затверджується наказом керівника вищого навчального закладу.

==== Важливо! ====
Документи про освіту (дипломи, атестати) автоматично відображаються у застосунку «Дія», якщо вони наявні в Реєстрі [https://info.edbo.gov.ua/edu-documents/ Єдиної державної електронної бази з питань освіти" (ЄДЕБО)], починаючи з 2000 року, крім інформації про випускників військових закладів вищої (фахової передвищої) освіти та військових навчальних підрозділів закладів вищої (фахової передвищої) освіти, а також щодо дипломів про перепідготовку (молодших спеціалістів, спеціалістів), виданих до 2016 року, та дипломів докторів філософії (докторів мистецтва), виданих до 2022 року.

Інформація про випускників військових закладів вищої (фахової передвищої) освіти та військових навчальних підрозділів закладів вищої (фахової передвищої) освіти зберігається у цих закладах освіти або відповідних структурних підрозділах державних органів, яким підпорядковуються військові заклади вищої (фахової передвищої) освіти або військові навчальні підрозділи.

Інформація щодо дипломів про перепідготовку зберігається безпосередньо у закладах освіти, що їх видали.Для відображення потрібно оновити застосунок, а у разі відсутності — звернутися до закладу освіти. Електронний документ має таку ж юридичну силу, як і паперовий.

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);

* Подзвонити з мобільного застосунку [https://legalaid.gov.ua/telegram_call/ Telegram]

* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правничої допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
* Щоб поспілкуватися з юристами письмово, напишіть їм. Повідомлення обробляються у будні з 9:00 до 17:00
** У приватному чаті в [https://t.me/LegalAidUkraineBot Telegram «Безоплатна правнича допомога (консультації)»]
** У приватному чаті у [https://chats.viber.com/legalaidukrainebot Viber]
** У [https://www.facebook.com/Ukraine.Legal.Aid Facebook] (напишіть приватне повідомлення сторінці)
** У [https://www.instagram.com/ualegalaid Instagram] (напишіть приватне повідомлення сторінці).

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]
[[index.php?title=Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Отримання документа про освіту на території України особами, які мешкають на тимчасово окупованій території

2026-03-05T08:12:18Z

Maryna.monastyrova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод вінутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3482-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266 "Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої та фахової передвищої освіти"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0793-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 19 травня 2016 року № 537 "Про затвердження Порядку проходження атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/en/v0667729-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 14 червня 2016 року № 667 "Про затвердження Переліку уповноважених вищих навчальних закладів]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0008-19#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 18 грудня 2018 року № 1369 "Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0505-21#n9 Наказ Міністерства освіти і науки України від 01 березня 2021 року № 271 "Про затвердження Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України"]
== Перелік уповноважених вищих навчальних закладів, на базі яких створені Центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна». Робота Центрів. ==
Організацію роботи із заявниками для отримання документів про базову середню освіту або повну загальну середню освіту здійснюють Центри при закладах вищої та фахової передвищої освіти, перелік яких затверджений [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/en/v0667729-16 Наказом Міністерства освіти і науки України від 14.06.2016 № 667 “Про затвердження Переліку уповноважених закладів вищої та фахової передвищої освіти”]
* '''освітній центр «Крим-Україна»''' (для заявників з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь);
* '''освітні центри «Донбас-Україна»''' (для заявників з тимчасово окупованої території окремих районів Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської, Запорізької областей або території населених пунктів на лінії зіткнення, в містах, де здійснюють освітню діяльність заклади вищої або фахової передвищої освіти).
Освітні центри виконують допоміжну функцію для вступника з ТОТ, а також для осіб, які перемістились з ТОТ та допомагають із низкою питань таких як отримання документа про загальну середню освіту, поселення в гуртожиток, отримання довідки ВПО тощо. Вони створюються на базі приймальних комісій закладів вищої освіти.

Перелік закладів освіти, при яких працюють Центри:

1. Азовський морський інститут Національного університету "Одеська морська академія"

2. Бердянський державний педагогічний університет

3. Відокремлений структурний підрозділ "Донбаський фаховий коледж Луганського національного аграрного університету"

4. Відокремлений структурний підрозділ "Донецький коледж Луганського національного аграрного університету

5. Відокремлений структурний підрозділ Української інженерно-педагогічної академії - Навчально-науковий професійно-педагогічний інститут Української інженерно-педагогічної академії

6. Відокремлений структурний підрозділ Університету державної фіскальної служби України Слов'янський навчально-науковий інститут

7. Вугледарський коледж Донецького державного університету управління

8. Генічеське медичне училище Херсонського державного університету

9. Горлівський інститут іноземних мов Державного вищого навчального закладу "Донбаський державний педагогічний університет"

10. Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет"

11. Державний вищий навчальний заклад "Донецький національний технічний університет"

12. Державний вищий навчальний заклад "Приазовський державний технічний університет"

13. Державний заклад "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка"

14. Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

15. Донбаська державна машинобудівна академія

16. Донбаська національна академія будівництва і архітектури

17. Донбаський державний коледж технологій та управління

18. Донбаський державний педагогічний університет

19. Донецький державний університет управління

20. Донецький інститут приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (за згодою)

21. Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

22. Донецький національний університет імені Василя Стуса

23. Дружківський фаховий коледж Донбаської державної машинобудівної академії

24. Запорізький національний університет

25. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

26. Ізмаїльський державний гуманітарний університет

27. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

28. Краматорський коледж Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

29. Лисичанський гірничо-індустріальний фаховий коледж

30. Луганський інститут приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (за згодою)

31. Луганський національний аграрний університет

32. Луцький національний технічний університет

33. Львівський навчально-науковий інститут Державний вищий навчальний заклад "Університет банківської справи"

34. Маріупольський державний університет

35. Маріупольський коледж Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

36. Маріупольський механіко-металургійний коледж Державного вищого навчального закладу "Приазовський державний технічний університет"

37. Маріупольський фаховий будівельний коледж

38. Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

39. Миколаївський національний аграрний університет

40. Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

41. Миргородський художньо-промисловий коледж імені М.В. Гоголя Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка"

42. Національний технічний університет "Дніпровська політехніка"

43. Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

44. Національний університет "Запорізька політехніка"

45. Національний університет "Львівська політехніка"

46. Національний університет "Одеська морська академія"

47. Національний університет "Одеська юридична академія"

48. Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка"

49. Національний університет "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка

50. Національний університет водного господарства та природокористування

51. Національний університет кораблебудування імені Адмірала Макарова

52. Одеська державна академія технічного регулювання та якості

53. Одеська національна академія будівництва і архітектури

54. Одеська національна академія зв'язку імені О.С. Попова

55. Одеська національна академія харчових технологій

54. Одеський державний аграрний університет

55. Одеський державний екологічний університет

56. Одеський національний економічний університет

57. Одеський національний морський університет

58. Одеський національний політехнічний університет

59. Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

60. Одеський технічний коледж Одеської національної академії харчових технологій

61. Первомайський індустріально-педагогічний фаховий коледж

62. Первомайський коледж Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова

63. Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського

64. Придніпровська державна академія будівництва та архітектури

65. Рубіжанський індустріально-педагогічний фаховий коледж

66. Селидівський фаховий політехнічний коледж

67. Слов'янський енергобудівний фаховий коледж

68. Слов'янський фаховий коледж індустрії та фармації

69. Слов'янський фаховий коледж транспортної інфраструктури

70. Слов'янський хіміко-механічний технікум

71. Сумський державний університет

72. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

73. Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного

74. Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського (м. Київ)

75. Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

76. Український державний університет залізничного транспорту

77. Уманський національний університет садівництва

78. Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка

79. Херсонська державна морська академія

80. Херсонська філія Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова

81. Херсонський державний аграрно-економічний університет

82. Херсонський державний університет

83. Херсонський національний технічний університет

84. Чорноморський державний університет імені Петра Могили.

=== [https://pk.kpi.ua/donbass-crimea/ Освітні центри «Крим-Україна» та “Донбас-Україна”, діяльність та завдання] ===
Центри:
* надають консультації та сприяють в оформленні декларації заявника;
* забезпечують консультування заявника щодо річного оцінювання (зразки тестових завдань, онлайн курсів, очних консультацій тощо);
* сприяють проведенню річного оцінювання та державної підсумкової атестації заявника з української мови та історії України, видачі йому документів державного зразка про базову середню освіту або повну загальну середню освіту (відповідальний - уповноважений заклад загальної середньої освіти);
* організовують оформлення документів заявника як вступника, проведення вступного випробування (вступних випробувань) до закладу освіти (з обов’язковою особистою участю заявника) та (в разі проходження конкурсного відбору) надання рекомендації для вступу до закладів вищої або фахової передвищої освіти (відповідальний - базовий заклад освіти), до закладів професійної (професійно-технічної) освіти;
* сприяють поселенню заявника на час проходження річного оцінювання, державної підсумкової атестації та проведення вступного випробування до гуртожитку закладу освіти;
* сприяють отриманню заявником документів, що посвідчують особу;
* забезпечують консультування заявника щодо можливості навчання на підготовчих курсах.
Центри працюють з '''01 червня до 30 вересня.'''
== Особливості отримання документів про базову та повну загальну середню освіту, необхідних для здобуття вищої та професійно-технічної освіти ==
Заявники для отримання документів про базову середню освіту або повну загальну середню освіту, необхідних для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти, проходять річне оцінювання та державну підсумкову атестацію за екстернатною формою здобуття освіти в уповноважених закладах загальної середньої освіти.

Зарахування заявників на екстернатну форму здобуття освіти здійснюється згідно з наказом його керівника та за:
* заявою (для повнолітніх заявників), а за відсутності документа, що посвідчує особу подається свідоцтво про народження;
* заявою батьків (одного з батьків) або інших законних представників (для неповнолітніх заявників).
Заяву про зарахування на екстернат може подати неповнолітня особа у супроводі родичів або будь-яких інших повнолітніх осіб, які не є її законними представниками. Під час подання заяви заявник пред’являє особисто документ, що посвідчує особу, у разі його відсутності - свідоцтво про народження.

До заяви, поданої в паперовій формі, заявник додає декларацію з вклеєною до неї фотокарткою.

Заявник має право додати до декларації, у тому числі шляхом надсилання електронною поштою, інші матеріали (у паперовому вигляді або у форматі цифрових зображень), які можуть прямо чи опосередковано підтверджувати наведену в декларації інформацію.

Посадова особа уповноваженого закладу загальної середньої освіти робить копії з оригіналів поданих документів та завіряє їх в установленому порядку. Оригінали документів повертаються заявнику.
=== Порядок проведення атестації, необхідної для отримання документів про базову та повну загальну середню освіту ===
Річне оцінювання та державна підсумкова атестація заявників, зарахованих на екстернатну форму здобуття освіти до випускних 9, 11-тих класів, проводиться на наступний день після отримання заяви або в інші строки, визначені заявником (його законним представником) у заяві про зарахування на екстернатну форму здобуття освіти, але не раніше дати початку роботи Центрів і не пізніше трьох днів до дати завершення роботи Центрів.

Заявники, які не мають свідоцтва про базову середню освіту та зараховані на екстернатну форму здобуття освіти до 11 класу, мають право одночасно пройти атестацію екстерном за курс базової середньої освіти та повної загальної середньої освіти.

Результати річного оцінювання з навчальних предметів визначаються посадовою особою уповноваженого закладу загальної середньої освіти відповідно до декларації та зазначаються в додатку до документа про загальну середню освіту як «атестований». Результати річного оцінювання з української мови та історії України визначаються відповідно до результатів державної підсумкової атестації з цих предметів та зазначаються у додатку до документа про загальну середню освіту. Середній бал документа про освіту розраховується як середній бал результатів державної підсумкової атестації.

Заявник має право впродовж наступного навчального року пройти річне оцінювання у порядку, визначеному розділом II Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти. При цьому заявникові видається новий додаток до документа про повну загальну середню освіту.

Державна підсумкова атестація заявників здійснюється в уповноваженому закладі загальної середньої освіти з української мови та історії України відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0008-19#Text Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369].
{| class="wikitable"
|Після успішного проходження річного оцінювання та державної підсумкової атестації уповноважений загальноосвітній навчальний заклад замовляє протягом одного робочого дня Заявникові відповідний документ про базову або повну загальну середню освіту та після отримання від відповідного органу управління освітою видає його відповідно до Порядку замовлення документів про освіту державного зразка, видачі та обліку їх карток.
|}
== Порядок проходження атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року ==
Відповідний порядок затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0793-16 Наказом Міністерства освіти і науки України 19.05.2016 № 537.]

Цей Порядок поширюється, крім іншого, на осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з тимчасово окупованої території України.

'''Документи про освіту, видані на тимчасово окупованій території України, не визнаються.'''

Визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти проводиться відповідно до Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266.]

Проведення атестації здійснюється тільки за наявності у Заявника документа про повну загальну середню освіту (базову загальну середню освіту) державного зразка. У разі відсутності такого документа, Заявник звертається до закладу загальної середньої освіти, визначеного органом управління освіти, де зараховується на екстернатну форму навчання.

Довідка уповноваженого закладу загальної середньої освіти в довільній формі про замовлення Заявникові відповідного документа про базову або повну загальну середню освіту є підставою для допуску Заявника до проходження атестації.

Процедура атестації здійснюється вищими навчальними закладами з метою реалізації академічних та професійних прав Заявників у межах ліцензованих обсягів акредитованих освітніх програм (спеціальностей, напрямів підготовки). Вищий навчальний заклад приймає до розгляду освітню декларацію, якщо до завершення строку дії відповідного сертифіката про акредитацію залишилось не менше шести місяців. Процедура атестації повинна бути завершена в межах строку дії сертифіката про акредитацію.

Атестація проводиться у випадку, якщо Заявник відповідно до законодавства має право на здобуття відповідного ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти, крім вимоги проходження зовнішнього незалежного оцінювання в 2014 році та наступних роках. У разі необхідності проведення атестації з двох та більше ступенів (освітньо-кваліфікаційних рівнів) вищої освіти така атестація проводиться послідовно за встановленою Порядком процедурою.

Підставою для проведення атестації є освітня декларація, яка особисто подається Заявником до вищого навчального закладу за формою, наведеною у додатку до Порядку.

На офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки розміщується перелік вищих навчальних закладів, які проводять процедуру атестації, із зазначенням акредитованих освітніх програм (спеціальностей, напрямів підготовки) та строком дії відповідного сертифіката про акредитацію.

До освітньої декларації додаються:

1) документ, що посвідчує особу. У разі відсутності документа, що посвідчує особу, підтвердження факту проживання здійснюється на підставі документів, визначених абзацом третім частини сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"];

2) оригінали документів про освіту, які визнаються в Україні (за наявності). У разі наявності іноземного документа про освіту особа подає також відповідний документ про його визнання;

3) дві фотокартки розміром 3 х 4 см;

4) копію документа, що підтверджує трудові відносини та стаж роботи (за наявності).

Заявник може подати інші документи (копії документів), які підтверджують особливі умови його зарахування на навчання до вищого навчального закладу.

Для обробки персональних даних Заявник надає вищому навчальному закладу згоду в письмовій формі відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”.

Заявник має право додати до освітньої декларації інші документи (матеріали), які можуть прямо чи опосередковано засвідчувати наведену в ній інформацію (ці документи (матеріали) можуть бути подані в електронному вигляді у форматі цифрових зображень). Вищий навчальний заклад у разі необхідності має право перевірити відповідність цифрових зображень оригіналам та/або копіям цих документів (матеріалів).

Для проведення атестації вищий навчальний заклад утворює комісію з атестації Заявника (далі - Комісія) в складі не менше трьох осіб, яка діє на підставі цього Порядку. Головою Комісії призначається керівник (заступник керівника) вищого навчального закладу. До складу Комісії обов’язково входять: керівник (заступник керівника) відповідного факультету (інституту, відділення), завідувач випускової кафедри або циклової комісії. Організаційно-технічний супровід атестації Заявника здійснює приймальна комісія вищого навчального закладу, якщо інше не передбачено наказом керівника вищого навчального закладу.

Комісія надає (надсилає) Заявнику запрошення для проходження атестації з визнання кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року, а також інформацію про форми та строки проведення атестації.

Атестація проводиться не пізніше ніж через 3 робочих дні з дня отримання запрошення. Атестація може проводитись в інші строки, якщо вони погоджені із Заявником письмово.

Атестація Заявника може проходити у формі співбесіди, комплексного контрольного заходу та атестації здобувачів вищої освіти.

У разі успішного проходження атестації та зарахування на навчання або присудження ступеня вищої освіти, присвоєння відповідної кваліфікації за результатами проходження атестації Заявник протягом року з дати проходження атестації має право пройти комплексні контрольні заходи у вищому навчальному закладі, в якому йому було присуджено ступінь вищої освіти та присвоєно відповідну кваліфікацію або в якому він продовжує навчання, та отримати документ про вищу освіту державного зразка та додаток до нього з диференційованими оцінками.

Атестація здобувачів вищої освіти для визнання кваліфікації проводиться екзаменаційною комісією вищого навчального закладу. Види атестації здобувачів визначаються навчальними планами вищого навчального закладу. Атестація здобувачів вищої освіти для визнання здобутої кваліфікації проводиться після успішного проходження всіх інших атестацій, включаючи ліцензійні інтегровані іспити для медичних спеціальностей.

Успішне проходження атестації здобувачів вищої освіти є підставою для прийняття рішення про присудження ступеня вищої освіти, присвоєння відповідної кваліфікації та видачі диплома.

За результатами атестації Комісія впродовж трьох робочих днів приймає рішення щодо визнання результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти з можливістю продовження навчання з певного курсу (семестру) за відповідною освітньою програмою в цьому вищому навчальному закладі або присудження ступеня вищої освіти, присвоєння відповідної кваліфікації та видачу диплома державного зразка вищого навчального закладу, в якому проведено атестацію, або відмовляє в цьому. Рішення Комісії затверджується наказом керівника вищого навчального закладу.

==== Важливо! ====
Документи про освіту (дипломи, атестати) автоматично відображаються у застосунку «Дія», якщо вони наявні в Реєстрі [https://info.edbo.gov.ua/edu-documents/ Єдиної державної електронної бази з питань освіти" (ЄДЕБО)], починаючи з 2000 року, крім інформації про випускників військових закладів вищої (фахової передвищої) освіти та військових навчальних підрозділів закладів вищої (фахової передвищої) освіти, а також щодо дипломів про перепідготовку (молодших спеціалістів, спеціалістів), виданих до 2016 року, та дипломів докторів філософії (докторів мистецтва), виданих до 2022 року.

Інформація про випускників військових закладів вищої (фахової передвищої) освіти та військових навчальних підрозділів закладів вищої (фахової передвищої) освіти зберігається у цих закладах освіти або відповідних структурних підрозділах державних органів, яким підпорядковуються військові заклади вищої (фахової передвищої) освіти або військові навчальні підрозділи.

Інформація щодо дипломів про перепідготовку зберігається безпосередньо у закладах освіти, що їх видали.Для відображення потрібно оновити застосунок, а у разі відсутності — звернутися до закладу освіти. Електронний документ має таку ж юридичну силу, як і паперовий.

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);

* Подзвонити з мобільного застосунку [https://legalaid.gov.ua/telegram_call/ Telegram]

* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правничої допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
* Щоб поспілкуватися з юристами письмово, напишіть їм. Повідомлення обробляються у будні з 9:00 до 17:00
** У приватному чаті в [https://t.me/LegalAidUkraineBot Telegram «Безоплатна правнича допомога (консультації)»]
** У приватному чаті у [https://chats.viber.com/legalaidukrainebot Viber]
** У [https://www.facebook.com/Ukraine.Legal.Aid Facebook] (напишіть приватне повідомлення сторінці)
** У [https://www.instagram.com/ualegalaid Instagram] (напишіть приватне повідомлення сторінці).

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]
[[index.php?title=Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Отримання документа про освіту на території України особами, які мешкають на тимчасово окупованій території

2026-03-05T07:49:32Z

Maryna.monastyrova: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод вінутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3482-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266 "Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої та фахової передвищої освіти"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0793-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 19 травня 2016 року № 537 "Про затвердження Порядку проходження атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/en/v0667729-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 14 червня 2016 року № 667 "Про затвердження Переліку уповноважених вищих навчальних закладів]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0008-19#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 18 грудня 2018 року № 1369 "Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0505-21#n9 Наказ Міністерства освіти і науки України від 01 березня 2021 року № 271 "Про затвердження Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України"]
== Перелік уповноважених вищих навчальних закладів, на базі яких створені Центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна». Робота Центрів. ==
Організацію роботи із заявниками для отримання документів про базову середню освіту або повну загальну середню освіту здійснюють Центри при закладах вищої та фахової передвищої освіти, перелік яких затверджений [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/en/v0667729-16 Наказом Міністерства освіти і науки України від 14.06.2016 № 667 “Про затвердження Переліку уповноважених закладів вищої та фахової передвищої освіти”]
* '''освітній центр «Крим-Україна»''' (для заявників з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь);
* '''освітні центри «Донбас-Україна»''' (для заявників з тимчасово окупованої території окремих районів Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської, Запорізької областей або території населених пунктів на лінії зіткнення, в містах, де здійснюють освітню діяльність заклади вищої або фахової передвищої освіти).
Освітні центри виконують допоміжну функцію для вступника з ТОТ, а також для осіб, які перемістились з ТОТ та допомагають із низкою питань таких як отримання документа про загальну середню освіту, поселення в гуртожиток, отримання довідки ВПО тощо. Вони створюються на базі приймальних комісій закладів вищої освіти.

Перелік закладів освіти, при яких працюють Центри:

1. Азовський морський інститут Національного університету "Одеська морська академія"

2. Бердянський державний педагогічний університет

3. Відокремлений структурний підрозділ "Донбаський фаховий коледж Луганського національного аграрного університету"

4. Відокремлений структурний підрозділ "Донецький коледж Луганського національного аграрного університету

5. Відокремлений структурний підрозділ Української інженерно-педагогічної академії - Навчально-науковий професійно-педагогічний інститут Української інженерно-педагогічної академії

6. Відокремлений структурний підрозділ Університету державної фіскальної служби України Слов'янський навчально-науковий інститут

7. Вугледарський коледж Донецького державного університету управління

8. Генічеське медичне училище Херсонського державного університету

9. Горлівський інститут іноземних мов Державного вищого навчального закладу "Донбаський державний педагогічний університет"

10. Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет"

11. Державний вищий навчальний заклад "Донецький національний технічний університет"

12. Державний вищий навчальний заклад "Приазовський державний технічний університет"

13. Державний заклад "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка"

14. Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

15. Донбаська державна машинобудівна академія

16. Донбаська національна академія будівництва і архітектури

17. Донбаський державний коледж технологій та управління

18. Донбаський державний педагогічний університет

19. Донецький державний університет управління

20. Донецький інститут приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (за згодою)

21. Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

22. Донецький національний університет імені Василя Стуса

23. Дружківський фаховий коледж Донбаської державної машинобудівної академії

24. Запорізький національний університет

25. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

26. Ізмаїльський державний гуманітарний університет

27. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

28. Краматорський коледж Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

29. Лисичанський гірничо-індустріальний фаховий коледж

30. Луганський інститут приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (за згодою)

31. Луганський національний аграрний університет

32. Луцький національний технічний університет

33. Львівський навчально-науковий інститут Державний вищий навчальний заклад "Університет банківської справи"

34. Маріупольський державний університет

35. Маріупольський коледж Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

36. Маріупольський механіко-металургійний коледж Державного вищого навчального закладу "Приазовський державний технічний університет"

37. Маріупольський фаховий будівельний коледж

38. Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

39. Миколаївський національний аграрний університет

40. Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

41. Миргородський художньо-промисловий коледж імені М.В. Гоголя Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка"

42. Національний технічний університет "Дніпровська політехніка"

43. Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

44. Національний університет "Запорізька політехніка"

45. Національний університет "Львівська політехніка"

46. Національний університет "Одеська морська академія"

47. Національний університет "Одеська юридична академія"

48. Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка"

49. Національний університет "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка

50. Національний університет водного господарства та природокористування

51. Національний університет кораблебудування імені Адмірала Макарова

52. Одеська державна академія технічного регулювання та якості

53. Одеська національна академія будівництва і архітектури

54. Одеська національна академія зв'язку імені О.С. Попова

55. Одеська національна академія харчових технологій

54. Одеський державний аграрний університет

55. Одеський державний екологічний університет

56. Одеський національний економічний університет

57. Одеський національний морський університет

58. Одеський національний політехнічний університет

59. Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

60. Одеський технічний коледж Одеської національної академії харчових технологій

61. Первомайський індустріально-педагогічний фаховий коледж

62. Первомайський коледж Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова

63. Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського

64. Придніпровська державна академія будівництва та архітектури

65. Рубіжанський індустріально-педагогічний фаховий коледж

66. Селидівський фаховий політехнічний коледж

67. Слов'янський енергобудівний фаховий коледж

68. Слов'янський фаховий коледж індустрії та фармації

69. Слов'янський фаховий коледж транспортної інфраструктури

70. Слов'янський хіміко-механічний технікум

71. Сумський державний університет

72. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

73. Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного

74. Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського (м. Київ)

75. Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

76. Український державний університет залізничного транспорту

77. Уманський національний університет садівництва

78. Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка

79. Херсонська державна морська академія

80. Херсонська філія Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова

81. Херсонський державний аграрно-економічний університет

82. Херсонський державний університет

83. Херсонський національний технічний університет

84. Чорноморський державний університет імені Петра Могили.

=== [https://pk.kpi.ua/donbass-crimea/ Освітні центри «Крим-Україна» та “Донбас-Україна”, діяльність та завдання] ===
Центри:
* надають консультації та сприяють в оформленні декларації заявника;
* забезпечують консультування заявника щодо річного оцінювання (зразки тестових завдань, онлайн курсів, очних консультацій тощо);
* сприяють проведенню річного оцінювання та державної підсумкової атестації заявника з української мови та історії України, видачі йому документів державного зразка про базову середню освіту або повну загальну середню освіту (відповідальний - уповноважений заклад загальної середньої освіти);
* організовують оформлення документів заявника як вступника, проведення вступного випробування (вступних випробувань) до закладу освіти (з обов’язковою особистою участю заявника) та (в разі проходження конкурсного відбору) надання рекомендації для вступу до закладів вищої або фахової передвищої освіти (відповідальний - базовий заклад освіти), до закладів професійної (професійно-технічної) освіти;
* сприяють поселенню заявника на час проходження річного оцінювання, державної підсумкової атестації та проведення вступного випробування до гуртожитку закладу освіти;
* сприяють отриманню заявником документів, що посвідчують особу;
* забезпечують консультування заявника щодо можливості навчання на підготовчих курсах.
Центри працюють з '''01 червня до 30 вересня.'''
== Особливості отримання документів про базову та повну загальну середню освіту, необхідних для здобуття вищої та професійно-технічної освіти ==
Заявники для отримання документів про базову середню освіту або повну загальну середню освіту, необхідних для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти, проходять річне оцінювання та державну підсумкову атестацію за екстернатною формою здобуття освіти в уповноважених закладах загальної середньої освіти.

Зарахування заявників на екстернатну форму здобуття освіти здійснюється згідно з наказом його керівника та за:
* заявою (для повнолітніх заявників), а за відсутності документа, що посвідчує особу подається свідоцтво про народження;
* заявою батьків (одного з батьків) або інших законних представників (для неповнолітніх заявників).
Заяву про зарахування на екстернат може подати неповнолітня особа у супроводі родичів або будь-яких інших повнолітніх осіб, які не є її законними представниками. Під час подання заяви заявник пред’являє особисто документ, що посвідчує особу, у разі його відсутності - свідоцтво про народження.

До заяви, поданої в паперовій формі, заявник додає декларацію з вклеєною до неї фотокарткою.

Заявник має право додати до декларації, у тому числі шляхом надсилання електронною поштою, інші матеріали (у паперовому вигляді або у форматі цифрових зображень), які можуть прямо чи опосередковано підтверджувати наведену в декларації інформацію.

Посадова особа уповноваженого закладу загальної середньої освіти робить копії з оригіналів поданих документів та завіряє їх в установленому порядку. Оригінали документів повертаються заявнику.
=== Порядок проведення атестації, необхідної для отримання документів про базову та повну загальну середню освіту ===
Річне оцінювання та державна підсумкова атестація заявників, зарахованих на екстернатну форму здобуття освіти до випускних 9, 11-тих класів, проводиться на наступний день після отримання заяви або в інші строки, визначені заявником (його законним представником) у заяві про зарахування на екстернатну форму здобуття освіти, але не раніше дати початку роботи Центрів і не пізніше трьох днів до дати завершення роботи Центрів.

Заявники, які не мають свідоцтва про базову середню освіту та зараховані на екстернатну форму здобуття освіти до 11 класу, мають право одночасно пройти атестацію екстерном за курс базової середньої освіти та повної загальної середньої освіти.

Результати річного оцінювання з навчальних предметів визначаються посадовою особою уповноваженого закладу загальної середньої освіти відповідно до декларації та зазначаються в додатку до документа про загальну середню освіту як «атестований». Результати річного оцінювання з української мови та історії України визначаються відповідно до результатів державної підсумкової атестації з цих предметів та зазначаються у додатку до документа про загальну середню освіту. Середній бал документа про освіту розраховується як середній бал результатів державної підсумкової атестації.

Заявник має право впродовж наступного навчального року пройти річне оцінювання у порядку, визначеному розділом II Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти. При цьому заявникові видається новий додаток до документа про повну загальну середню освіту.

Державна підсумкова атестація заявників здійснюється в уповноваженому закладі загальної середньої освіти з української мови та історії України відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0008-19#Text Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369].
{| class="wikitable"
|Після успішного проходження річного оцінювання та державної підсумкової атестації уповноважений загальноосвітній навчальний заклад замовляє протягом одного робочого дня Заявникові відповідний документ про базову або повну загальну середню освіту та після отримання від відповідного органу управління освітою видає його відповідно до Порядку замовлення документів про освіту державного зразка, видачі та обліку їх карток.
|}
== Порядок проходження атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року ==
Відповідний порядок затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0793-16 Наказом Міністерства освіти і науки України 19.05.2016 № 537.]

Цей Порядок поширюється, крім іншого, на осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з тимчасово окупованої території України.

'''Документи про освіту, видані на тимчасово окупованій території України, не визнаються.'''

Визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти проводиться відповідно до Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266.]

Проведення атестації здійснюється тільки за наявності у Заявника документа про повну загальну середню освіту (базову загальну середню освіту) державного зразка. У разі відсутності такого документа, Заявник звертається до закладу загальної середньої освіти, визначеного органом управління освіти, де зараховується на екстернатну форму навчання.

Довідка уповноваженого закладу загальної середньої освіти в довільній формі про замовлення Заявникові відповідного документа про базову або повну загальну середню освіту є підставою для допуску Заявника до проходження атестації.

Процедура атестації здійснюється вищими навчальними закладами з метою реалізації академічних та професійних прав Заявників у межах ліцензованих обсягів акредитованих освітніх програм (спеціальностей, напрямів підготовки). Вищий навчальний заклад приймає до розгляду освітню декларацію, якщо до завершення строку дії відповідного сертифіката про акредитацію залишилось не менше шести місяців. Процедура атестації повинна бути завершена в межах строку дії сертифіката про акредитацію.

Атестація проводиться у випадку, якщо Заявник відповідно до законодавства має право на здобуття відповідного ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти, крім вимоги проходження зовнішнього незалежного оцінювання в 2014 році та наступних роках. У разі необхідності проведення атестації з двох та більше ступенів (освітньо-кваліфікаційних рівнів) вищої освіти така атестація проводиться послідовно за встановленою Порядком процедурою.

Підставою для проведення атестації є освітня декларація, яка особисто подається Заявником до вищого навчального закладу за формою, наведеною у додатку до Порядку.

На офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки розміщується перелік вищих навчальних закладів, які проводять процедуру атестації, із зазначенням акредитованих освітніх програм (спеціальностей, напрямів підготовки) та строком дії відповідного сертифіката про акредитацію.

До освітньої декларації додаються:

1) документ, що посвідчує особу. У разі відсутності документа, що посвідчує особу, підтвердження факту проживання здійснюється на підставі документів, визначених абзацом третім частини сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"];

2) оригінали документів про освіту, які визнаються в Україні (за наявності). У разі наявності іноземного документа про освіту особа подає також відповідний документ про його визнання;

3) дві фотокартки розміром 3 х 4 см;

4) копію документа, що підтверджує трудові відносини та стаж роботи (за наявності).

Заявник може подати інші документи (копії документів), які підтверджують особливі умови його зарахування на навчання до вищого навчального закладу.

Для обробки персональних даних Заявник надає вищому навчальному закладу згоду в письмовій формі відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”.

Заявник має право додати до освітньої декларації інші документи (матеріали), які можуть прямо чи опосередковано засвідчувати наведену в ній інформацію (ці документи (матеріали) можуть бути подані в електронному вигляді у форматі цифрових зображень). Вищий навчальний заклад у разі необхідності має право перевірити відповідність цифрових зображень оригіналам та/або копіям цих документів (матеріалів).

Для проведення атестації вищий навчальний заклад утворює комісію з атестації Заявника (далі - Комісія) в складі не менше трьох осіб, яка діє на підставі цього Порядку. Головою Комісії призначається керівник (заступник керівника) вищого навчального закладу. До складу Комісії обов’язково входять: керівник (заступник керівника) відповідного факультету (інституту, відділення), завідувач випускової кафедри або циклової комісії. Організаційно-технічний супровід атестації Заявника здійснює приймальна комісія вищого навчального закладу, якщо інше не передбачено наказом керівника вищого навчального закладу.

Комісія надає (надсилає) Заявнику запрошення для проходження атестації з визнання кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року, а також інформацію про форми та строки проведення атестації.

Атестація проводиться не пізніше ніж через 3 робочих дні з дня отримання запрошення. Атестація може проводитись в інші строки, якщо вони погоджені із Заявником письмово.

Атестація Заявника може проходити у формі співбесіди, комплексного контрольного заходу та атестації здобувачів вищої освіти.

У разі успішного проходження атестації та зарахування на навчання або присудження ступеня вищої освіти, присвоєння відповідної кваліфікації за результатами проходження атестації Заявник протягом року з дати проходження атестації має право пройти комплексні контрольні заходи у вищому навчальному закладі, в якому йому було присуджено ступінь вищої освіти та присвоєно відповідну кваліфікацію або в якому він продовжує навчання, та отримати документ про вищу освіту державного зразка та додаток до нього з диференційованими оцінками.

Атестація здобувачів вищої освіти для визнання кваліфікації проводиться екзаменаційною комісією вищого навчального закладу. Види атестації здобувачів визначаються навчальними планами вищого навчального закладу. Атестація здобувачів вищої освіти для визнання здобутої кваліфікації проводиться після успішного проходження всіх інших атестацій, включаючи ліцензійні інтегровані іспити для медичних спеціальностей.

Успішне проходження атестації здобувачів вищої освіти є підставою для прийняття рішення про присудження ступеня вищої освіти, присвоєння відповідної кваліфікації та видачі диплома.

За результатами атестації Комісія впродовж трьох робочих днів приймає рішення щодо визнання результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти з можливістю продовження навчання з певного курсу (семестру) за відповідною освітньою програмою в цьому вищому навчальному закладі або присудження ступеня вищої освіти, присвоєння відповідної кваліфікації та видачу диплома державного зразка вищого навчального закладу, в якому проведено атестацію, або відмовляє в цьому. Рішення Комісії затверджується наказом керівника вищого навчального закладу.

==== Важливо! ====
Документи про освіту (дипломи, атестати) автоматично відображаються у застосунку «Дія», якщо вони наявні в Реєстрі [https://info.edbo.gov.ua/edu-documents/ Єдиної державної електронної бази з питань освіти" (ЄДЕБО)], починаючи з 2000 року, крім інформації про випускників військових закладів вищої (фахової передвищої) освіти та військових навчальних підрозділів закладів вищої (фахової передвищої) освіти, а також щодо дипломів про перепідготовку (молодших спеціалістів, спеціалістів), виданих до 2016 року, та дипломів докторів філософії (докторів мистецтва), виданих до 2022 року.

Інформація про випускників військових закладів вищої (фахової передвищої) освіти та військових навчальних підрозділів закладів вищої (фахової передвищої) освіти зберігається у цих закладах освіти або відповідних структурних підрозділах державних органів, яким підпорядковуються військові заклади вищої (фахової передвищої) освіти або військові навчальні підрозділи.

Інформація щодо дипломів про перепідготовку зберігається безпосередньо у закладах освіти, що їх видали.Для відображення потрібно оновити застосунок, а у разі відсутності — звернутися до закладу освіти. Електронний документ має таку ж юридичну силу, як і паперовий.

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);

* Подзвонити з мобільного застосунку Telegram

* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правничої допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
* Щоб поспілкуватися з юристами письмово, напишіть їм. Повідомлення обробляються у будні з 9:00 до 17:00
** У приватному чаті в Telegram «Безоплатна правнича допомога (консультації)»
** У приватному чаті у Viber
** У Facebook (напишіть приватне повідомлення сторінці)
** У Instagram (напишіть приватне повідомлення сторінці).

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]
[[index.php?title=Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Отримання документа про освіту на території України особами, які мешкають на тимчасово окупованій території

2026-03-04T14:41:25Z

Maryna.monastyrova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0793-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 19 травня 2016 року № 537 "Про затвердження Порядку проходження атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/en/v0667729-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 14 червня 2016 року № 667 "Про затвердження Переліку уповноважених вищих навчальних закладів]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0505-21#n9 Наказ Міністерства освіти і науки України від 01 березня 2021 року № 271 "Про затвердження Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України"]
== Перелік уповноважених вищих навчальних закладів, на базі яких створені Центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна». Робота Центрів. ==
Організацію роботи із заявниками для отримання документів про базову середню освіту або повну загальну середню освіту здійснюють Центри при закладах вищої та фахової передвищої освіти, перелік яких затверджений [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/en/v0667729-16 Наказом Міністерства освіти і науки України від 14.06.2016 № 667 “Про затвердження Переліку уповноважених закладів вищої та фахової передвищої освіти”]
* '''освітній центр «Крим-Україна»''' (для заявників з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь);
* '''освітні центри «Донбас-Україна»''' (для заявників з тимчасово окупованої території окремих районів Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської, Запорізької областей або території населених пунктів на лінії зіткнення, в містах, де здійснюють освітню діяльність заклади вищої або фахової передвищої освіти).
Освітні центри виконують допоміжну функцію для вступника з ТОТ, а також для осіб, які перемістились з ТОТ та допомагають із низкою питань таких як отримання документа про загальну середню освіту, поселення в гуртожиток, отримання довідки ВПО тощо. Вони створюються на базі приймальних комісій закладів вищої освіти.

Перелік закладів освіти, при яких працюють Центри:

1. Азовський морський інститут Національного університету "Одеська морська академія"

2. Бердянський державний педагогічний університет

3. Відокремлений структурний підрозділ "Донбаський фаховий коледж Луганського національного аграрного університету"

4. Відокремлений структурний підрозділ "Донецький коледж Луганського національного аграрного університету

5. Відокремлений структурний підрозділ Української інженерно-педагогічної академії - Навчально-науковий професійно-педагогічний інститут Української інженерно-педагогічної академії

6. Відокремлений структурний підрозділ Університету державної фіскальної служби України Слов'янський навчально-науковий інститут

7. Вугледарський коледж Донецького державного університету управління

8. Генічеське медичне училище Херсонського державного університету

9. Горлівський інститут іноземних мов Державного вищого навчального закладу "Донбаський державний педагогічний університет"

10. Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет"

11. Державний вищий навчальний заклад "Донецький національний технічний університет"

12. Державний вищий навчальний заклад "Приазовський державний технічний університет"

13. Державний заклад "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка"

14. Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

15. Донбаська державна машинобудівна академія

16. Донбаська національна академія будівництва і архітектури

17. Донбаський державний коледж технологій та управління

18. Донбаський державний педагогічний університет

19. Донецький державний університет управління

20. Донецький інститут приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (за згодою)

21. Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

22. Донецький національний університет імені Василя Стуса

23. Дружківський фаховий коледж Донбаської державної машинобудівної академії

24. Запорізький національний університет

25. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

26. Ізмаїльський державний гуманітарний університет

27. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

28. Краматорський коледж Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

29. Лисичанський гірничо-індустріальний фаховий коледж

30. Луганський інститут приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (за згодою)

31. Луганський національний аграрний університет

32. Луцький національний технічний університет

33. Львівський навчально-науковий інститут Державний вищий навчальний заклад "Університет банківської справи"

34. Маріупольський державний університет

35. Маріупольський коледж Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

36. Маріупольський механіко-металургійний коледж Державного вищого навчального закладу "Приазовський державний технічний університет"

37. Маріупольський фаховий будівельний коледж

38. Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

39. Миколаївський національний аграрний університет

40. Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

41. Миргородський художньо-промисловий коледж імені М.В. Гоголя Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка"

42. Національний технічний університет "Дніпровська політехніка"

43. Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

44. Національний університет "Запорізька політехніка"

45. Національний університет "Львівська політехніка"

46. Національний університет "Одеська морська академія"

47. Національний університет "Одеська юридична академія"

48. Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка"

49. Національний університет "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка

50. Національний університет водного господарства та природокористування

51. Національний університет кораблебудування імені Адмірала Макарова

52. Одеська державна академія технічного регулювання та якості

53. Одеська національна академія будівництва і архітектури

54. Одеська національна академія зв'язку імені О.С. Попова

55. Одеська національна академія харчових технологій

54. Одеський державний аграрний університет

55. Одеський державний екологічний університет

56. Одеський національний економічний університет

57. Одеський національний морський університет

58. Одеський національний політехнічний університет

59. Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

60. Одеський технічний коледж Одеської національної академії харчових технологій

61. Первомайський індустріально-педагогічний фаховий коледж

62. Первомайський коледж Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова

63. Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського

64. Придніпровська державна академія будівництва та архітектури

65. Рубіжанський індустріально-педагогічний фаховий коледж

66. Селидівський фаховий політехнічний коледж

67. Слов'янський енергобудівний фаховий коледж

68. Слов'янський фаховий коледж індустрії та фармації

69. Слов'янський фаховий коледж транспортної інфраструктури

70. Слов'янський хіміко-механічний технікум

71. Сумський державний університет

72. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

73. Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного

74. Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського (м. Київ)

75. Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

76. Український державний університет залізничного транспорту

77. Уманський національний університет садівництва

78. Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка

79. Херсонська державна морська академія

80. Херсонська філія Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова

81. Херсонський державний аграрно-економічний університет

82. Херсонський державний університет

83. Херсонський національний технічний університет

84. Чорноморський державний університет імені Петра Могили.

=== [https://pk.kpi.ua/donbass-crimea/ Освітні центри «Крим-Україна» та “Донбас-Україна”, діяльність та завдання] ===
Центри:
* надають консультації та сприяють в оформленні декларації заявника;
* забезпечують консультування заявника щодо річного оцінювання (зразки тестових завдань, онлайн курсів, очних консультацій тощо);
* сприяють проведенню річного оцінювання та державної підсумкової атестації заявника з української мови та історії України, видачі йому документів державного зразка про базову середню освіту або повну загальну середню освіту (відповідальний - уповноважений заклад загальної середньої освіти);
* організовують оформлення документів заявника як вступника, проведення вступного випробування (вступних випробувань) до закладу освіти (з обов’язковою особистою участю заявника) та (в разі проходження конкурсного відбору) надання рекомендації для вступу до закладів вищої або фахової передвищої освіти (відповідальний - базовий заклад освіти), до закладів професійної (професійно-технічної) освіти;
* сприяють поселенню заявника на час проходження річного оцінювання, державної підсумкової атестації та проведення вступного випробування до гуртожитку закладу освіти;
* сприяють отриманню заявником документів, що посвідчують особу;
* забезпечують консультування заявника щодо можливості навчання на підготовчих курсах.
Центри працюють з '''01 червня до 30 вересня.'''
== Особливості отримання документів про базову та повну загальну середню освіту, необхідних для здобуття вищої та професійно-технічної освіти ==
Заявники для отримання документів про базову середню освіту або повну загальну середню освіту, необхідних для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти, проходять річне оцінювання та державну підсумкову атестацію за екстернатною формою здобуття освіти в уповноважених закладах загальної середньої освіти.

Зарахування заявників на екстернатну форму здобуття освіти здійснюється згідно з наказом його керівника та за:
* заявою (для повнолітніх заявників), а за відсутності документа, що посвідчує особу подається свідоцтво про народження;
* заявою батьків (одного з батьків) або інших законних представників (для неповнолітніх заявників).
Заяву про зарахування на екстернат може подати неповнолітня особа у супроводі родичів або будь-яких інших повнолітніх осіб, які не є її законними представниками. Під час подання заяви заявник пред’являє особисто документ, що посвідчує особу, у разі його відсутності - свідоцтво про народження.

До заяви, поданої в паперовій формі, заявник додає декларацію з вклеєною до неї фотокарткою.

Заявник має право додати до декларації, у тому числі шляхом надсилання електронною поштою, інші матеріали (у паперовому вигляді або у форматі цифрових зображень), які можуть прямо чи опосередковано підтверджувати наведену в декларації інформацію.

Посадова особа уповноваженого закладу загальної середньої освіти робить копії з оригіналів поданих документів та завіряє їх в установленому порядку. Оригінали документів повертаються заявнику.
=== Порядок проведення атестації, необхідної для отримання документів про базову та повну загальну середню освіту ===
Річне оцінювання та державна підсумкова атестація заявників, зарахованих на екстернатну форму здобуття освіти до випускних 9, 11-тих класів, проводиться на наступний день після отримання заяви або в інші строки, визначені заявником (його законним представником) у заяві про зарахування на екстернатну форму здобуття освіти, але не раніше дати початку роботи Центрів і не пізніше трьох днів до дати завершення роботи Центрів.

Заявники, які не мають свідоцтва про базову середню освіту та зараховані на екстернатну форму здобуття освіти до 11 класу, мають право одночасно пройти атестацію екстерном за курс базової середньої освіти та повної загальної середньої освіти.

Результати річного оцінювання з навчальних предметів визначаються посадовою особою уповноваженого закладу загальної середньої освіти відповідно до декларації та зазначаються в додатку до документа про загальну середню освіту як «атестований». Результати річного оцінювання з української мови та історії України визначаються відповідно до результатів державної підсумкової атестації з цих предметів та зазначаються у додатку до документа про загальну середню освіту. Середній бал документа про освіту розраховується як середній бал результатів державної підсумкової атестації.

Заявник має право впродовж наступного навчального року пройти річне оцінювання у порядку, визначеному розділом II Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти. При цьому заявникові видається новий додаток до документа про повну загальну середню освіту.

Державна підсумкова атестація заявників здійснюється в уповноваженому закладі загальної середньої освіти з української мови та історії України відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0008-19#Text Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369].
{| class="wikitable"
|Після успішного проходження річного оцінювання та державної підсумкової атестації уповноважений загальноосвітній навчальний заклад замовляє протягом одного робочого дня Заявникові відповідний документ про базову або повну загальну середню освіту та після отримання від відповідного органу управління освітою видає його відповідно до Порядку замовлення документів про освіту державного зразка, видачі та обліку їх карток.
|}
== Порядок проходження атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року ==
Відповідний порядок затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0793-16 Наказом Міністерства освіти і науки України 19.05.2016 № 537.]

Цей Порядок поширюється, крім іншого, на осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з тимчасово окупованої території України.

'''Документи про освіту, видані на тимчасово окупованій території України, не визнаються.'''

Визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти проводиться відповідно до Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266.]

Проведення атестації здійснюється тільки за наявності у Заявника документа про повну загальну середню освіту (базову загальну середню освіту) державного зразка. У разі відсутності такого документа, Заявник звертається до закладу загальної середньої освіти, визначеного органом управління освіти, де зараховується на екстернатну форму навчання.

Довідка уповноваженого закладу загальної середньої освіти в довільній формі про замовлення Заявникові відповідного документа про базову або повну загальну середню освіту є підставою для допуску Заявника до проходження атестації.

Процедура атестації здійснюється вищими навчальними закладами з метою реалізації академічних та професійних прав Заявників у межах ліцензованих обсягів акредитованих освітніх програм (спеціальностей, напрямів підготовки). Вищий навчальний заклад приймає до розгляду освітню декларацію, якщо до завершення строку дії відповідного сертифіката про акредитацію залишилось не менше шести місяців. Процедура атестації повинна бути завершена в межах строку дії сертифіката про акредитацію.

Атестація проводиться у випадку, якщо Заявник відповідно до законодавства має право на здобуття відповідного ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти, крім вимоги проходження зовнішнього незалежного оцінювання в 2014 році та наступних роках. У разі необхідності проведення атестації з двох та більше ступенів (освітньо-кваліфікаційних рівнів) вищої освіти така атестація проводиться послідовно за встановленою Порядком процедурою.

Підставою для проведення атестації є освітня декларація, яка особисто подається Заявником до вищого навчального закладу за формою, наведеною у додатку до Порядку.

На офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки розміщується перелік вищих навчальних закладів, які проводять процедуру атестації, із зазначенням акредитованих освітніх програм (спеціальностей, напрямів підготовки) та строком дії відповідного сертифіката про акредитацію.

До освітньої декларації додаються:

1) документ, що посвідчує особу. У разі відсутності документа, що посвідчує особу, підтвердження факту проживання здійснюється на підставі документів, визначених абзацом третім частини сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"];

2) оригінали документів про освіту, які визнаються в Україні (за наявності). У разі наявності іноземного документа про освіту особа подає також відповідний документ про його визнання;

3) дві фотокартки розміром 3 х 4 см;

4) копію документа, що підтверджує трудові відносини та стаж роботи (за наявності).

Заявник може подати інші документи (копії документів), які підтверджують особливі умови його зарахування на навчання до вищого навчального закладу.

Для обробки персональних даних Заявник надає вищому навчальному закладу згоду в письмовій формі відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”.

Заявник має право додати до освітньої декларації інші документи (матеріали), які можуть прямо чи опосередковано засвідчувати наведену в ній інформацію (ці документи (матеріали) можуть бути подані в електронному вигляді у форматі цифрових зображень). Вищий навчальний заклад у разі необхідності має право перевірити відповідність цифрових зображень оригіналам та/або копіям цих документів (матеріалів).

Для проведення атестації вищий навчальний заклад утворює комісію з атестації Заявника (далі - Комісія) в складі не менше трьох осіб, яка діє на підставі цього Порядку. Головою Комісії призначається керівник (заступник керівника) вищого навчального закладу. До складу Комісії обов’язково входять: керівник (заступник керівника) відповідного факультету (інституту, відділення), завідувач випускової кафедри або циклової комісії. Організаційно-технічний супровід атестації Заявника здійснює приймальна комісія вищого навчального закладу, якщо інше не передбачено наказом керівника вищого навчального закладу.

Комісія надає (надсилає) Заявнику запрошення для проходження атестації з визнання кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року, а також інформацію про форми та строки проведення атестації.

Атестація проводиться не пізніше ніж через 3 робочих дні з дня отримання запрошення. Атестація може проводитись в інші строки, якщо вони погоджені із Заявником письмово.

Атестація Заявника може проходити у формі співбесіди, комплексного контрольного заходу та атестації здобувачів вищої освіти.

У разі успішного проходження атестації та зарахування на навчання або присудження ступеня вищої освіти, присвоєння відповідної кваліфікації за результатами проходження атестації Заявник протягом року з дати проходження атестації має право пройти комплексні контрольні заходи у вищому навчальному закладі, в якому йому було присуджено ступінь вищої освіти та присвоєно відповідну кваліфікацію або в якому він продовжує навчання, та отримати документ про вищу освіту державного зразка та додаток до нього з диференційованими оцінками.

Атестація здобувачів вищої освіти для визнання кваліфікації проводиться екзаменаційною комісією вищого навчального закладу. Види атестації здобувачів визначаються навчальними планами вищого навчального закладу. Атестація здобувачів вищої освіти для визнання здобутої кваліфікації проводиться після успішного проходження всіх інших атестацій, включаючи ліцензійні інтегровані іспити для медичних спеціальностей.

Успішне проходження атестації здобувачів вищої освіти є підставою для прийняття рішення про присудження ступеня вищої освіти, присвоєння відповідної кваліфікації та видачі диплома.

За результатами атестації Комісія впродовж трьох робочих днів приймає рішення щодо визнання результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти з можливістю продовження навчання з певного курсу (семестру) за відповідною освітньою програмою в цьому вищому навчальному закладі або присудження ступеня вищої освіти, присвоєння відповідної кваліфікації та видачу диплома державного зразка вищого навчального закладу, в якому проведено атестацію, або відмовляє в цьому. Рішення Комісії затверджується наказом керівника вищого навчального закладу.

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);

* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]
[[index.php?title=Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Порядок справляння екологічного податку

2025-12-11T14:49:50Z

Maryna.monastyrova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"], відповідно до якого тимчасово, за 2022 податковий (звітний) рік, '''не нараховується та не сплачується''' екологічний податок за об’єктами оподаткування, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.
|}
== Платники екологічного податку ==

Платниками податку у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5959 ст. 240 Податкового кодексу України], є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
* викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
* скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
* розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);
* утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
* тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
'''УВАГА!''' '''Не є платниками податку''' за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб'єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:
* до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства - виробника такого джерела;
* здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов'язаної з такими відходами.

'''Не є платниками податку''', що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об'єктів.

'''Не є платниками податку''' за розміщення відходів суб'єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об'єктах) виключно відходи як вторинну сировину.

'''Не є платниками податку''' за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

== Об'єкт та база оподаткування ==
Об'єктом та базою оподаткування є:
* обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
* обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;
* обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання;
* обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
* обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік, дані положення визначені відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5980 ст. 242 Податкового кодексу України].

== Які ставки екологічного податку встановлені чинним законодавством? ==
# Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5992 ст. 243 Податкового кодексу України];
# Ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6011 ст. 245 Податкового кодексу України]
# Ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6020 ст. 246 Податкового кодексу України];
# Ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6033 ст. 247 Податкового кодексу України];
# Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6038 ст. 248 Податкового кодексу України]

== Порядок обчислення екологічного податку ==
Суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.
У разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов'язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.
Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою:
[[Файл:P338198n6047-1.gif|безрамки|центр]]де '''Мі''' - фактичний обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

'''Нпі''' - ставки податку в поточному році за тонну і-тої забруднюючої речовини у гривнях з копійками.

Суми податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти (Пс), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою:
[[Файл:P338198n6056-2.gif|безрамки|центр]]
де '''Млі''' - обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

'''Нпі''' - ставки податку в поточному році за тонну і-того виду забруднюючої речовини у гривнях з копійками;

'''Кос''' - коефіцієнт, що дорівнює 1,5 і застосовується у разі скидання забруднюючих речовин у ставки і озера (в іншому випадку коефіцієнт дорівнює 1).

Суми податку, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою:
[[Файл:P338198n6061-3.gif|безрамки|центр]]
де '''Нпі''' - ставки податку в поточному році за тонну і-того виду відходів у гривнях з копійками;

'''Млі''' - обсяг відходів і-того виду в тоннах (т);

'''Кт''' - коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів і який наведено у пункті 246.5 статті 246 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України];

'''Ко''' - коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів.

Суми податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), обчислюються платниками податку - експлуатуючими організаціями (операторів) атомних електростанцій, включаючи експлуатуючі організації (оператори) дослідницьких реакторів, самостійно щокварталу на основі показників виробництва електричної енергії, ставки податку, а також пропорційно обсягу та активності радіоактивних відходів виходячи з фактичного об'єму радіоактивних відходів, утворених за базовий податковий (звітний) період, і з фактичного об'єму радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року, та коригуючого коефіцієнта за формулою:

'''АЕС = On х Н + (рнс х С1нс х V1нс + рв х С1в х V1в) + 1/32 (рнс х С2нс х V2нс + рв х С2в х V2в)''',

де '''АЕС''' - сума податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) експлуатуючими організаціями (операторами) атомних електростанцій, обчислена за базовий податковий (звітний) період, у гривнях з копійками;

'''On''' - фактичний обсяг електричної енергії, виробленої за базовий податковий (звітний) період експлуатуючими організаціями (операторами) атомних електростанцій, кВт-год (для дослідницьких реакторів дорівнює 0);

'''Н''' - ставка податку, який справляється за електричну енергію, вироблену експлуатуючими організаціями (операторами) атомних електростанцій, що переглядається у разі потреби один раз на рік, визначена у пункті 247.1 статті 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], у гривнях за 1 кВт-год;

'''1/32''' - коефіцієнт реструктуризації податку за накопичені до 1 квітня 2009 року радіоактивні відходи (коефіцієнт діє з 1 квітня 2011 року до 1 квітня 2019 року, протягом іншого періоду дорівнює 0);

'''рв''' - коригуючий коефіцієнт для високоактивних відходів, наведений у пункті 247.2 статті 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України];

'''рнс''' - коригуючий коефіцієнт для середньоактивних та низькоактивних відходів, наведений у пункті 247.2 статті 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України];

'''С1нс''' - собівартість зберігання 1 куб. метра (1 куб. сантиметра радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) низькоактивних і середньоактивних радіоактивних відходів, утворених їх виробниками за базовий податковий (звітний) період, у гривнях з копійками;

'''С1в''' - собівартість зберігання 1 куб. метра (1 куб. сантиметра радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) високоактивних радіоактивних відходів, утворених їх виробниками за базовий податковий (звітний) період, у гривнях з копійками;

'''С2нс''' - собівартість зберігання 1 куб. метра (1 куб. сантиметра радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) низькоактивних і середньоактивних радіоактивних відходів, накопичених їх виробниками до 1 квітня 2009 року, у гривнях з копійками;

'''С2в''' - собівартість зберігання 1 куб. метра (1 куб. сантиметра радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) високоактивних радіоактивних відходів, накопичених їх виробниками до 1 квітня 2009 року, у гривнях з копійками;

'''V1нс''' - фактичний об'єм низькоактивних і середньоактивних радіоактивних відходів, прийнятих до сховища експлуатуючих організацій (операторів) атомних електростанцій за базовий податковий (звітний) період, куб. метрів (куб. сантиметрів - для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання);

'''V1в''' - фактичний об'єм високоактивних радіоактивних відходів, прийнятих до сховища експлуатуючих організацій (операторів) атомних електростанцій за базовий податковий (звітний) період, куб. метрів (куб. сантиметрів - для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання);

'''V2нс''' - фактичний об'єм низькоактивних і середньоактивних радіоактивних відходів, накопичених у сховищах експлуатуючих організацій (операторів) атомних електростанцій до 1 квітня 2009 року, куб. метрів (куб. сантиметрів - для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання);

'''V2в''' - фактичний об'єм високоактивних радіоактивних відходів, накопичених у сховищах експлуатуючих організацій (операторів) атомних електростанцій до 1 квітня 2009 року, куб. метрів (куб. сантиметрів - для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання).

Інші платники податку - суб'єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії обчислюють суми податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів їх виробниками, пропорційно обсягу та активності радіоактивних матеріалів щокварталу, що сплачується у загальному розмірі 10 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість) кожного джерела іонізуючого випромінювання, яка визначається з дати придбання (купівлі-продажу) цього джерела. Вартість здавання накопичених до 1 квітня 2009 року радіоактивних відходів для таких суб'єктів визначається за договорами між виробниками радіоактивних відходів і спеціалізованими підприємствами з поводження з радіоактивними відходами.

Суми податку, який справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, обчислюються платниками податку - виробниками радіоактивних відходів самостійно щокварталу на підставі ставок податку, наведених у пункті 248.1 статті 248 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], та пропорційно строку зберігання таких відходів понад установлений строк за формулою:

'''S зберігання = N х V х T зберігання,'''

де '<nowiki/>'''''S''' зберігання'''''' - '''сума податку, який справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, обчислена за базовий податковий (звітний) період, календарний квартал, у гривнях з копійками''';'''

'''N''' - ставка податку, який справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, наведена у пункті 248.1 статті 248 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України];

'''V''' - фактичний об'єм радіоактивних відходів, які зберігаються у виробника таких відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк, куб. метрів (куб. сантиметрів - для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання);

'''T зберігання''' - кількість повних календарних кварталів, протягом яких радіоактивні відходи зберігаються понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Вищезазначений порядок обчилення екологічного податку закріплений положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6042 ст. 249 Податкового кодексу України].

== Порядок подання податкової звітності та сплати податку ==
Порядок подання податкової звітності та сплати екологічного податку закріплений в положеннях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6089 ст. 250 Податкового кодексу України].

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу. Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

* за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;
* за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації до 1 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися.

Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки до 1 грудня року, що передує звітному, подає до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, у результаті діяльності яких утворилися, утворюються або можуть утворитися радіоактивні відходи та які тимчасово зберігають такі відходи понад установлений особливими умовами ліцензії строк, а також направляє інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися.

Платники податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.

Платники податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, перераховують суми податку до державного бюджету, які використовуються відповідно до Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами" та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. За рішенням платника податку сума податку може сплачуватися щомісяця в розмірі однієї третьої частини планового обсягу за квартал із перерахунком за результатами базового податкового (звітного) періоду.

Звітність про фактичні обсяги радіоактивних відходів, утворених за базовий податковий (звітний) період, календарний квартал (включаючи вже накопичені до 1 квітня 2009 року), та фактичні обсяги радіоактивних відходів, які зберігаються у виробника таких відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк, погоджується органом державної санітарно-епідеміологічної служби та органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Вимоги щодо строків подання та змісту зазначеної звітності встановлюються особливими умовами ліцензії. Копії звітності подаються платниками податків разом з податковою декларацією.

Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій.

Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати податкові декларації відповідно до цієї статті Кодексу.

У разі якщо:

* платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов'язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об'єкта окремо;
* платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів в межах одного населеного пункту (села, селища або міста) або за його межами (код згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) один і той самий), то такий платник податку може подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію податку за такі джерела забруднення;
* платник податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради).

Контроль за тимчасовим зберіганням радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк здійснюється органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки та органом державної санітарно-епідеміологічної служби.

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів. Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу державної санітарно-епідеміологічної служби та органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки для перевірки правильності визначення платниками фактичних обсягів радіоактивних відходів.
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Право на обов'язкову частку у спадщині

2025-12-11T14:24:07Z

Maryna.monastyrova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/966-14 Закон України "Про прожитковий мінімум"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-14 Рішення Конституційного Суду України від 11.02.2014 № 1-рп/2014 у справі № 1-1/2014 за конституційним зверненням громадянина Запорожцева щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України (справа про право на обов’язкову частку у спадщині повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця)]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#Text Цивільного кодексу України] особа має право розподілити спадкове майно та призначити спадкоємців за допомогою заповіту. Водночас незалежно від змісту заповіту Закон гарантує визначену частку спадщини, яка називається обов’язковою часткою, певній категорії осіб.

Коло спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, визначається на день відкриття спадщини. Правило про обов'язкову частку у спадщині є встановленою законом поправкою до заповідального розпорядження. Утім, застосування цього правила не означає, що буде застосований порядок спадкування за законом. Залишається чинним заповіт у тій частині, в якій він не потребує поправок, передбачених правилами про обов'язкову частку. Право на обов’язкову частку у спадщині не залежить від згоди інших спадкоємців, волі спадкодавця та не пов’язане зі спільним проживанням спадкодавця й осіб, які мають право на обов’язкову частку. Але, якщо інші спадкоємці заперечують проти видачі свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку, то вони вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Право на обов’язкову частку у спадщині має особистий характер та не може переходити в порядку спадкової трансмісії. Спадкоємець може [[Відмова від прийняття спадщини|відмовитися від права на обов’язкову частку у спадщині]] шляхом подачі нотаріусу заяви про те, що зі змістом заповіту він ознайомлений, зміст [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5792 статті 1241 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України) йому роз’яснено і він не претендує на одержання обов’язкової частки у спадщині.

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. У частині позбавлення права на спадкування обов'язкового спадкоємця заповідальне розпорядження є недійсним, що в свою чергу не тягне недійсність інших частин заповіту. Зазначене зумовлене застосуванням до цих відносин [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page (стаття 217 ЦК України]), відповідно до якої недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Таким чином, свобода спадкового розпорядження обмежується правом осіб, які закликаються до спадкування незалежно від волі спадкодавця в силу прямої вказівки Закону.
== Особи, які мають право на обов'язкову частку у спадщині ==
Перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку є вичерпним та визначений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page у статті 1241 ЦК України]:

* малолітні діти спадкодавця,
* неповнолітні діти спадкодавця,
* повнолітні непрацездатні діти спадкодавця,
* непрацездатна вдова (вдівець),
* непрацездатні батьки. Особи з цього переліку спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

'''Малолітньою''' '''вважається дитина''' до досягнення нею чотирнадцяти років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n46 стаття 6 СК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n187 стаття 31 ЦК України]). '''Неповнолітньою''' '''вважається фізична особа''' у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n46 стаття 6 СК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n193 стаття 32 ЦК України]). '''Непрацездатними''' '''вважаються''' '''особи''', які досягли встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]пенсійного віку, або особи з інвалідністю І, ІІ, ІІІ груп, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону, незалежно від того, чи призначена їм пенсія.

Розкриваючи зміст поняття "повнолітні непрацездатні діти", Конституційний суд України ґрунтується на положеннях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n381 частини третьої статті 75] СК України, який відносить до категорії „непрацездатні“ осіб з інвалідністю I, II та III групи, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття „непрацездатний“. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n381 частиною третьою статті 75 СК України] непрацездатними вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи. Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20240101#n27 до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-14#Text Рішення Конституційного Суду України від 11.02.2014 року у справі №2-1/2014]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Важливо!'''
Якщо неповнолітня особа '''набуває повної цивільної дієздатності''' (''у разі реєстрації шлюбу особи, яка не досягла повноліття, або у випадку, якщо особа, яка досягла шістнадцяти років, працює за трудовим договором, а також якщо неповнолітня особа записана матір'ю або батьком дитини'' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 34, 35 Цивільного кодексу України]), вона також зберігає за собою право на обов'язкову частку, якщо на час відкриття спадщини не досягл вісімнадцяти років, оскільки вона продовжує належати до категорії неповнолітніх.

У разі, якщо особа '''досягла пенсійного віку, але продовжує трудову діяльність''', вона не позбавляється права на обов'язкову частку у спадщині. В осіб, які не досягли встановленого чинним законодавством пенсійного віку, але які мають право на отримання пенсії на пільгових підставах, право на обов'язкову частку у спадщині не виникає.
|}
Спадкоємці інших черг, а також онуки і правнуки спадкодавця, батьки яких померли до відкриття спадщини, не мають права на обов’язкову частку при спадкуванні за заповітом.

Нотаріус або посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних перевіряє коло осіб, які мають право на обов’язкову частку в спадщині.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n692 стаття 69 Закону України «Про нотаріат»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n646 п.п. 5.5 п. 5 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5,]).

== Визначення обов’язкової частки у спадщині ==
Згідно пункту 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08?fbclid=IwAR0oSbuE59HvdNKJNYkFB4FCZKKrN1Xa1F2zWTOW0mv0JX0okrj1E2R1mSo#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»] судам роз`яснено, що при визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються ВСІ спадкоємці за законом першої черги.

Для визначення розміру обов’язкової частки у спадщині важливим є визначення кола осіб, які б могли спадкувати за законом у разі відсутності заповіту, та визначення складу майна, з якого складається спадщина.

При визначенні розміру обов’язкової частки нотаріусу слід враховувати, що частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5792 статті 1241 ЦК України] встановлено, що обов’язкова частка у спадщині визначається незалежно від змісту заповіту у розмірі половини частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом. Спочатку нотаріусом визначається дійсна вартість спадкового майна як заповідана, так і не заповідана, з урахуванням усіх спадкоємців за законом, які були б закликані до спадкування (у тому числі спадкоємців за правом представлення на частку їх рідних, які б мали бути спадкоємцями за законом, але померли до часу відкриття спадщини).

Якщо заповідана лише частина спадкового майна, обов’язкова частка визначається, виходячи із вартості всього спадкового майна, але виділяється обов’язковому спадкоємцю з тієї частки спадкового майна, що залишилась поза заповітом. Якщо частка майна, що залишилась не заповіданою, менша порівняно із розміром обов’язкової частки у спадщині, обов’язковий спадкоємець отримує частку, якої не вистачає, із заповіданої частини спадкового майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n646 пункт 5.12 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]).

Обов'язкова частка у спадщині - це мінімум того, що може отримати малолітній, неповнолітній чи непрацездатний спадкоємець (за винятком зменшення її за рішенням суду), і необхідна для того, щоб матеріально забезпечити осіб, яких спадкодавець утримував чи зобов'язаний був утримувати. Тому на спадкоємця, який одержав саме цю частку, не може бути покладений заповідальний відказ, він не може бути зобов'язаний вчинити певну дію, спрямовану на досягнення суспільно корисної мети, щодо цієї частки не може бути встановлений сервітут. Всі ці обтяження можуть стосуватися лише того майна, яке перевищує обов'язкову частку у спадщині.Для встановлення всієї спадкової маси в повному обсязі спадкоємець, який має право на обов’язкову частку, вправі звернутись до нотаріуса із заявою про вжиття заходів до [[Охорона спадкового майна|охорони спадкового майна]]([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09#Text пункти 4.2.1, 4.2.2. Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя від 29.01.2009 Міністерства юстиції України]).

== Зменшення розміру обов'язкової частки у спадщині ==
Згідно із [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ч. 1 ст. 1241 Цивільного кодексу України], розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення, зокрема майнового стану спадкоємця ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"] ). 
Підставами для зменшення обов'язкової частки у спадщині на практиці вказують:
# непідтримання спадкоємцем зв'язків зі спадкодавцем, незважаючи на потребу останнього в цьому;
# погане поводження із ним;
# нездійснення належного догляду;
# надання заздалегідь неправдивих свідчень у суді проти спадкодавця;
# звинувачення спадкодавця у вчиненні тяжкого злочину;
# неповідомлення про те, що готується замах на життя спадкодавця;
# не надання спадкодавцеві допомоги, коли той перебував у небезпеці;
# аморальна поведінка обов'язкового спадкоємця не лише щодо спадкодавця, а й щодо інших спадкоємців, зокрема й тих, хто має право на обов'язкову частку;
# виокремлення спадкоємцю певної частки майна ще за життя спадкодавця.
Зменшення розміру обов'язкової частки в спадщині полягає у пропорційному зменшенні частки такого спадкоємця. 
Отримання позивачем пенсії за вислугою років, не свідчить про його непрацездатність в розумінні статті 1241 ЦК Українияк особи, що має право на обов'язкову частку у спадщині ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/84746716 Постанова Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 303/674/17]).
== Усунення від права на спадкування ==
Позбавлення особи права на обов'язкову частку або скасування обов’язкової частки [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України] не передбачає, хоча особа, яка має право на обов'язкову частку, може бути усунена від права на спадкування відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page статті 1224 Цивільного кодексу України], яка визначає, що:
# Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. (Дане положення не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом)
# Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
# Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
# Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.
# За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. (Положення статті 1224 поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ).
== Див. також ==
* [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]]
* [[Відмова від прийняття спадщини]]

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:

* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=48.89106229109336%2C31.17295&z=6 мапі].
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[index.php?title=Категорія:Пенсіонери]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою

2025-12-08T13:54:25Z

Maryna.monastyrova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/n0016323-12 Роз’яснення Міністерства юстиції України від 11.05.2012 "Визначення походження дитини від батьків при державній реєстрації народження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0293-22#Text Наказ Міністерства охорони здоров’я від 04.03.2022 № 407 "Про забезпечення реєстрації новонародженої дитини в умовах воєнного стану"]
== Походження дитини ==
Всі діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним - так закріплено у ст. 52 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] . Факт народження дитини породжує виникнення біологічного та морального зв'язку між нею та її батьком і матір'ю. Юридичне значення факт походження набуває лише з моменту його державної реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану.

Права та обов'язки, що виникають у батьків і дітей, є взаємними. Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків батьків і дітей є кровне споріднення, походження дітей від цих батьків. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану (стаття 121 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]) Реєстрація народження дитини провадиться з одночасним '''визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.''' На підставі реєстрації народження дитини видається свідоцтво про народження, в якому засвідчується походження дитини від вказаних у ньому батьків (одного з батьків).
== Походження дитини від матері ==
Визначення походження дитини від матері (засвідчення материнства) не залежить від того факту, перебувала жінка, яка народила дитину, у шлюбі чи ні. Якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька проведено в установленому порядку за вказівкою матері, ''жінка, яка народила дитину, вважається одинокою матір'ю''.

Документом, що підтверджує походження дитини від певної матері, є документ закладу охорони здоров´я про народження нею дитини - медичне свідоцтво про народження. У виняткових випадках у разі народження дитини вдома чи іншому місці без надання медичної допомоги реєстрація народження дитини проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану у встановленому законом порядку. У разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану народження дитини необхідно в судовому порядку [[Встановлення факту народження особи|встановлювати факт народження особи]] в певний час.
== Походження дитини від батька ==
Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Якщо заява про визнання себе батьком дитини ''подана неповнолітнім'', орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.

Необхідність інформування вказаних осіб, які за законом піклуються про неповнолітню особу, зумовлена тим, що згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини, може бути надана повна цивільна дієздатність (ч. 1 ст. 35 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України])

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"] на захист прав дітей спрямовано виключення з чинного законодавства норми, якою чоловіку було надано право за своєю заявою визнати батьківство щодо дитини, мати якої померла або оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав, або якщо мати дитини не проживає з нею не менш як шість місяців і не проявляє про неї материнської турботи та піклування. Тепер у таких випадках батьківство визнається за рішенням суду.
== Куди звернутися ==
Для проведення державної реєстрації народження дитини батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, батьки дитини за спільною заявою звертаються до органів державної реєстрації актів цивільного стану.

При зверненні до органів державної реєстрації актів цивільного стану слід подати документи, що засвідчують особу батьків дитини (таким документом для громадян, як правило, є паспорт громадянина України). Додатковою умовою є сплата державного мита.

Для визначення походження дитини від батька – визнання батьківства – за відсутності спільної заяви жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, необхідно звернутися до суду загальної юрисдикції.

== Розгляд заяв в судовому порядку ==
Позови про визнання батьківства відповідача можуть пред´являтися за місцем проживання позивача та розглядаються судами загальної юрисдикції в порядку позовного провадження відповідно до вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України].

Відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text п. 3 ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України]'' якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема, за рішенням суду. Судовий збір за подання даної заяви складає 1211,20 грн.. До суду необхідно надати докази, що підтверджують батьківство відповідача.

Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Справи щодо проживання однією сім´єю чоловіка та жінки без шлюбу та встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження розглядаються судами загальної юрисдикції у межах [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]] за правилами підсудності, визначеної на підставі норм Цивільного процесуального кодексу України.

При зверненні до суду необхідно сплачувати судовий збір у розмірі 605,60 грн., окрім випадків, коли особи звільнені від сплати судового збору відповідно до ст. 5 вищезазначеного Закону. Також розміри ставок судового збору [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ доступні на сайті Судової влади України].
== Державна реєстрація народження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі ==
Загальними підставами виникнення прав та обов'язків матері, батька і дитини є походження дитини від них, тобто наявність кровного споріднення та реєстрація цього походження у порядку, встановленому законом. Порядок визначення походження дитини залежить від наявності чи відсутності шлюбу між її батьками. Главою 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] встановлено порядок визначення походження дитини від матері та батька.

Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком (частина третя статті 122 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, вважається, що батьком дитини є чоловік її матері у повторному шлюбі. Батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі його спільної заяви з чоловіком у повторному шлюбі або за рішенням суду.( стаття 124 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за їх заявою; за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини; за рішенням суду ( стаття 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі державної реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (частина перша статті 135 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

На період дії воєнного стану на території України для забезпечення реєстрації народження дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану медичні працівники закладів охорони здоров'я та фізичних осіб - підприємців, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (далі - надавачі медичної допомоги), які надавали допомогу при пологах, здійснювали перший медичний огляд новонародженого або проводили перший медичний огляд породіллі після пологів, в тому числі поза закладом охорони здоров'я, без можливості подальшого транспортування породіллі та новонародженого до відповідного надавача медичної допомоги або за умови її відмови від такого транспортування в обставинах підвищеної загрози життю та здоров'ю, на кожний випадок народження живої дитини заповнюють Медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06#Text 08 серпня 2006 року № 545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті"], зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024.

За умови відсутності можливості заповнення медичним працівником Медичного свідоцтва про народження (форма № 103/о) медичний працівник зобов'язаний на кожний випадок народження живої дитини виписати довідку довільної форми в двох примірниках без проставляння печатки яка обов'язково повинна містити відомості передбачені в п. 2 наказу Міністерства охорони здоров’я від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0293-22#Text 04.03.2022 № 407 «Щодо забезпечення реєстрації новонароджених в умовах воєнного стану»]

'''СУДОВА ПРАКТИКА'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/109547238 Рішення Верховного суду України у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 березня 2023 року справа № 205/5698/21, провадження № 61-564св23 у справі про визнання батьківства]
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]

Використання земель та об'єктів водного фонду

2025-11-04T08:23:29Z

Maryna.monastyrova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page Водний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5293-17 Закон України "Про аквакультуру"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/502-96-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 pоку № 502 "Про затвердження порядку користування землями водного фонду"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2806-15#Text Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12#Text Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
== Що таке землі та об’єкти водного фонду? ==
=== Що таке землі водного фонду? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n469 ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page#n89 ст. 4 Водного кодексу України] до земель водного фонду належать землі, зайняті:
* морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;
* прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;
* гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
* береговими смугами водних шляхів;
* штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.
=== Що таке об’єкти водного фонду? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page#n79 ст. 3 Водного кодексу України] усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.

До водного фонду України належать:
*поверхневі води:

# природні водойми (озера);
# водотоки (річки, струмки);
# штучні водойми (водосховища, ставки) і канали, крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах;
# інші водні об'єкти;

* підземні води та джерела;
* внутрішні морські води та територіальне море.

== В якій формі власності можуть перебувати землі та об’єкти водного фонду? ==
=== Форми власності земель водного фонду ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 ч. 1 ст. 59 Земельного кодексу України] землі водного фонду можуть перебувати у '''державній, комунальній та приватній власності'''.
=== Форми власності об’єктів водного фонду ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page#n106 ст. 6 Водного кодексу України] '''води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування'''. Український народ здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.
== Які є види використання земель та об’єктів водного фонду? ==
=== Використання земель водного фонду ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 ч. 2 ст. 59 Земельного кодексу України] '''громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність''' замкнені природні водойми ('''загальною площею до 3 гектарі'''в). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 ч. 3 ст. 59 Земельного кодексу України '''землі'''] водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування''':'''
* державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо;
* державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об'єктами портової інфраструктури;
* державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури;
* військовим частинам Державної прикордонної служби України у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#n512 ст. 51 Водного кодексу України] водні об’єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об’єктом поширюється на такий водний об’єкт. Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. Надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Водні об'єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом.

Орендарі водного об'єкта зобов'язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України] '''громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди''' земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об’єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і внутрішнього водного транспорту в порядку, встановленому законом.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page#n706 ч. 3 ст. 85 Водного кодексу України] '''у користування на умовах оренди''' земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.
Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 ч. 5 ст. 59 Земельного кодексу України] '''використання земельних ділянок водного фонду для рибальства''' здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.
=== Використання об’єктів водного фонду ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page#n466 ст. 46 Водного кодексу України] водокористування може бути двох видів - '''загальне та спеціальне'''.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page#n469 ч. 1 ст. 47 Водного кодексу України] '''загальне водокористування''' здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на прогулянкових суднах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) '''безкоштовно''', без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

З метою охорони життя і здоров'я громадян, охорони навколишнього природного середовища та з інших передбачених законодавством підстав '''районні і міські ради''' за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, головного державного санітарного лікаря відповідної адміністративної території, обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інших державних органів '''встановлюють місця, де забороняється купання, плавання на човнах, забір води для питних або побутових потреб, водопій тварин, а також за певних підстав визначають інші умови, що обмежують загальне водокористування на водних об'єктах, розташованих на їх території. Забороняється обмеження загального водокористування, у тому числі обмеження купання та плавання на прогулянкових суднах, любительського і спортивного рибальства, причалювання до берега у світлу пору доби у зв’язку з перебуванням земельних ділянок прибережних захисних смуг (пляжної зони) у користуванні юридичних або фізичних осіб''', крім випадків, передбачених законом.

Місцеві ради зобов'язані повідомляти населення про встановлені ними правила, що обмежують загальне водокористування.

На водних об'єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об'єкт в оренду. ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8#google_vignette Користування водними об’єктами на умовах оренди]).

Водокористувач, який узяв водний об'єкт у користування на умовах оренди, зобов'язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про встановлені обмеження загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду.

Якщо водокористувачем або відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень.

=== Спеціальне водокористування ===
'''Спеціальне водокористування''' - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
'''''Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами''''' насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

'''не належать до спеціального водокористування:'''

* пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних);
* скид води з водних об’єктів відповідно до встановлених для них режимів роботи для підтримання екологічних витрат у річці та з метою запобігання виникненню гідродинамічних аварій;
* подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони;
* усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення);
* використання підземних вод для вилучення корисних компонентів;
* вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин;
* виконання розчистки русел річок, каналів і дна водойм, будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт;
* видобування корисних копалин (крім підземних вод) і водних рослин;
* прокладання трубопроводів і кабелів;
* проведення бурових, геологорозвідувальних робіт;
* використання поверхневих вод для судноплавства;
* подача (перекачування) води каналами та водогонами зрошувальних і осушувальних систем, каналами та водогонами (водопроводами) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів для потреб водокористувачів;
* проведення робіт з експлуатаційного днопоглиблення;
* забір та/або використання води в об’ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води;
* інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#n477 частина 3 ст. 48 Водного кодексу України])

'''Спеціальне водокористування є платним''' та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0887-17#n15 Дозвіл на спеціальне водокористування]''' видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2806-15#Text Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"] в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

''Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно''.
== Які існують обмеження щодо використання земель та об’єктів водного фонду? ==
=== Обмеження щодо використання земель водного фонду ===
З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;

для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;

для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського і внутрішнього водного транспорту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page#n729 ст.88 Водного кодексу країни])

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n505 ст. 61 Земельного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page#n754 ст. 89 Водного кодексу України] у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:
# розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;
# зберігання та застосування пестицидів і добрив;
# влаштування літніх таборів для худоби;
# будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об’єктів фізичної культури і спорту, які не є об’єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
# миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
# влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;
#випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг. У прибережних захисних смугах дозволяються реконструкція, реставрація та капітальний ремонт існуючих об’єктів.

У прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом.

Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом десяти днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. У разі невиконання такої вимоги зазначені огорожі або інші конструкції демонтуються за рішеннями місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. Видатки відповідного місцевого бюджету, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками.

У разі якщо неможливо встановити власника огорожі або інших конструкцій чи особу, за рішенням якої вони були встановлені, оплата робіт, пов’язаних із демонтажем, покладається на особу, у користуванні якої перебуває земельна ділянка, на якій встановлена огорожа або інші конструкції.

Прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об'єктів, об'єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об'єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.

У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:

# влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;
# влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод об'ємом понад 1 кубічний метр на добу;
# влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів;
# застосування сильнодіючих пестицидів;
# випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
=== Обмеження щодо використання об’єктів водного фонду ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page#n539 ст. 54 Водного кодексу України] користування водними об'єктами, які мають особливе державне значення, наукову або культурну цінність, а також тими, що входять до складу систем оборотного водопостачання теплових та атомних електростанцій, може бути частково чи повністю заборонено в порядку, встановленому законодавством.

Лісосплав на водних об'єктах забороняється.

Користування водними об’єктами у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12#Text Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"].

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);

* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])

[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]
[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Право на обов'язкову частку у спадщині

2025-10-01T13:45:53Z

Maryna.monastyrova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/966-14 Закон України "Про прожитковий мінімум"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-14 Рішення Конституційного Суду України від 11.02.2014 № 1-рп/2014 у справі № 1-1/2014 за конституційним зверненням громадянина Запорожцева щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України (справа про право на обов’язкову частку у спадщині повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''було зупинено''' на час дії воєнного стану, але '''н'''е більше ніж на чотири місяці'''.''' Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

'''Зверніть увагу! з 18 червня 2023''' '''року''' зазначена норма скасована ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.
|}
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#Text Цивільного кодексу України] особа має право розподілити спадкове майно та призначити спадкоємців за допомогою заповіту. Водночас незалежно від змісту заповіту закон гарантує визначену частку спадщини, яка називається обов’язковою часткою, певній категорії осіб.

Коло спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, визначається на день відкриття спадщини. Правило про обов'язкову частку у спадщині є встановленою законом поправкою до заповідального розпорядження. Утім, застосування цього правила не означає, що буде застосований порядок спадкування за законом. Залишається чинним заповіт у тій частині, в якій він не потребує поправок, передбачених правилами про обов'язкову частку. Право на обов’язкову частку у спадщині не залежить від згоди інших спадкоємців, волі спадкодавця та не пов’язане зі спільним проживанням спадкодавця й осіб, які мають право на обов’язкову частку. Але, якщо інші спадкоємці заперечують проти видачі свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку, то вони вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Право на обов’язкову частку у спадщині має особистий характер та не може переходити в порядку спадкової трансмісії. Спадкоємець може [[Відмова від прийняття спадщини|відмовитися від права на обов’язкову частку у спадщині]] шляхом подачі нотаріусу заяви про те, що зі змістом заповіту він ознайомлений, зміст [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1241 Цивільного кодексу України] йому роз’яснено і він не претендує на одержання обов’язкової частки у спадщині.

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.
У частині позбавлення права на спадкування обов'язкового спадкоємця заповідальне розпорядження є недійсним, що в свою чергу не тягне недійсність інших частин заповіту. Зазначене зумовлене застосуванням до цих відносин [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 217 Цивільного кодексу України], відповідно до якої недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Таким чином, свобода спадкового розпорядження обмежується правом осіб, які закликаються до спадкування незалежно від волі спадкодавця в силу прямої вказівки закону.
== Особи, які мають право на обов'язкову частку у спадщині ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 1241 Цивільного кодексу України], малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). 
'''Перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 1241 Цивільного кодексу України], є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.''' 
'''Малолітньою''' '''вважається дитина''' до досягнення нею чотирнадцяти років ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 6 СК України], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 31 Цивільного кодексу України]). 
'''Неповнолітньою''' '''вважається фізична особа''' у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років ( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 6 Сімейного кодексу України], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 32 Цивільного кодексу України]). 
'''Непрацездатними''' '''вважаються''' '''особи''', які досягли встановленого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]пенсійного віку, або особи з інвалідністю І, ІІ, ІІІ груп, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону, незалежно від того, чи призначена їм пенсія.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-14 Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11 лютого 2014 року в справі № 1-1/2014 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України] (справа про право на обов’язкову частку у спадщині повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця), розкриваючи зміст поняття «повнолітні непрацездатні діти», що використовується в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 абзаці першому частини першої ст. 1241 Цивільного кодексу України]], ґрунтується на положеннях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини третьої статті 75 Сімейного кодексу України], який відносить до категорії „непрацездатні“ осіб з інвалідністю I, II та III групи, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття „непрацездатний“. Згідно з ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n381 ст. 75 Сімейного кодексу України] непрацездатними вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20240101#n27 до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону;

Якщо неповнолітня особа набуває повної цивільної дієздатності (у разі реєстрації шлюбу особи, яка не досягла повноліття, або у випадку, якщо особа, яка досягла шістнадцяти років, працює за трудовим договором, а також якщо неповнолітня особа записана матір'ю або батьком дитини ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 34, 35 Цивільного кодексу України]), вона також зберігає за собою право на обов'язкову частку, якщо на час відкриття спадщини не досягл вісімнадцяти років, оскільки вона продовжує належати до категорії неповнолітніх. 
У разі, якщо особа досягла пенсійного віку, але продовжує трудову діяльність, вона не позбавляється права на обов'язкову частку у спадщині. В осіб, які не досягли встановленого чинним законодавством пенсійного віку, але які мають право на отримання пенсії на пільгових підставах, право на обов'язкову частку у спадщині не виникає.

Спадкоємці інших черг, а також онуки і правнуки спадкодавця, батьки яких померли до відкриття спадщини, не мають права на обов’язкову частку при спадкуванні за заповітом.

Відповідно до ст. 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України «Про нотаріат»], п.п. 5.5 п. 5 глави 10 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5], нотаріус в обов’язковому порядку при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє коло осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.

Важливо ! ''Право на обов’язкову частку в спадщині не залежить від згоди інших спадкоємців на її отримання, а також місця проживання спадкоємця. Але, якщо інші спадкоємці заперечують проти видачі свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку, то вони вправі звернутися з відповідним позовом до суду.''
== Визначення обов’язкової частки у спадщині ==
Згідно пункту 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08?fbclid=IwAR0oSbuE59HvdNKJNYkFB4FCZKKrN1Xa1F2zWTOW0mv0JX0okrj1E2R1mSo#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»] судам роз`яснено, що при визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються ВСІ спадкоємці за законом першої черги.

Для визначення розміру обов’язкової частки у спадщині важливим є визначення кола осіб, які б могли спадкувати за законом у разі відсутності заповіту, та визначення складу майна, з якого складається спадщина.

При визначенні розміру обов’язкової частки нотаріусу слід враховувати, що [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною першою статті 1241 Цивільного кодексу України] встановлено, що обов’язкова частка у спадщині визначається незалежно від змісту заповіту у розмірі половини частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом. 
Спочатку нотаріусом визначається дійсна вартість спадкового майна як заповідана, так і не заповідана, з урахуванням усіх спадкоємців за законом, які були б закликані до спадкування (у тому числі спадкоємців за правом представлення на частку їх рідних, які б мали бути спадкоємцями за законом, але померли до часу відкриття спадщини). 
Якщо заповідана лише частина спадкового майна, обов’язкова частка визначається, виходячи із вартості всього спадкового майна, але виділяється обов’язковому спадкоємцю з тієї частки спадкового майна, що залишилась поза заповітом. Якщо частка майна, що залишилась не заповіданою, менша порівняно із розміром обов’язкової частки у спадщині, обов’язковий спадкоємець отримує частку, якої не вистачає, із заповіданої частини спадкового майна. 
При визначенні розміру обов’язкової частки враховується все спадкове майно, як заповідане, так і те, що не охоплене заповітом, а також речі звичайної домашньої обстановки та вжитку. До складу спадкового майна входить і право на вклад у банку (фінансовій установі) незалежно від того, зроблено розпорядження у заповіті чи безпосередньо у банку (фінансовій установі).

Обов’язкова частка – це мінімум того, що може дістати малолітній, неповнолітній чи непрацездатний спадкоємець першої черги (за винятком зменшення її за рішенням суду). Тому на спадкоємця, який одержав саме цю частку, не може бути покладений заповідальний відказ, він не може бути зобов’язаний вчинити певну дію, спрямовану на досягнення суспільно-корисної мети, щодо цієї частки не може бути встановлений сервітут. 
Визначивши розмір обов’язкової частки, нотаріус видає спадкоємцю, який має право на обов’язкову частку у спадщині, свідоцтво про право на спадщину за законом, а спадкоємцеві за заповітом – свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Для встановлення всієї спадкової маси в повному обсязі спадкоємець, який має право на обов’язкову частку, вправі звернутись до нотаріуса із заявою про вжиття заходів до [[Охорона спадкового майна|охорони спадкового майна]].
== Зменшення розміру обов'язкової частки у спадщині ==
Згідно із [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ч. 1 ст. 1241 Цивільного кодексу України], розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення, зокрема майнового стану спадкоємця ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"] ). 
Підставами для зменшення обов'язкової частки у спадщині на практиці вказують:
# непідтримання спадкоємцем зв'язків зі спадкодавцем, незважаючи на потребу останнього в цьому;
# погане поводження із ним;
# нездійснення належного догляду;
# надання заздалегідь неправдивих свідчень у суді проти спадкодавця;
# звинувачення спадкодавця у вчиненні тяжкого злочину;
# неповідомлення про те, що готується замах на життя спадкодавця;
# не надання спадкодавцеві допомоги, коли той перебував у небезпеці;
# аморальна поведінка обов'язкового спадкоємця не лише щодо спадкодавця, а й щодо інших спадкоємців, зокрема й тих, хто має право на обов'язкову частку;
# виокремлення спадкоємцю певної частки майна ще за життя спадкодавця.
Зменшення розміру обов'язкової частки в спадщині полягає у пропорційному зменшенні частки такого спадкоємця. 
Отримання позивачем пенсії за вислугою років, не свідчить про його непрацездатність в розумінні статті 1241 ЦК Українияк особи, що має право на обов'язкову частку у спадщині. ('''Постанова Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 303/674/17''').
== Усунення від права на спадкування ==
Позбавлення особи права на обов'язкову частку або скасування обов’язкової частки [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України] не передбачає, хоча особа, яка має право на обов'язкову частку, може бути усунена від права на спадкування відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page статті 1224 Цивільного кодексу України], яка визначає, що:
# Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. (Дане положення не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом)
# Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
# Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
# Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.
# За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. (Положення статті 1224 поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ).
== Див. також ==
* [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]]
* [[Відмова від прийняття спадщини]]
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Спадкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[index.php?title=Категорія:Пенсіонери]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]

Оплата праці: поняття, види та форми

2025-05-05T10:16:52Z

Maryna.monastyrova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n35 статті 10 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]:
* заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
* роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
* роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
* звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати.
* у разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
|}
== Поняття та структура заробітної плати ==
'''Заробітна плата (оплата праці)''' у розумінні [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про оплату праці"], – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

'''Структура заробітної плати складається з наступних її видів:'''
* ''основна заробітна плата'' - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців
* ''додаткова заробітна плата'' - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій
* ''інших заохочувальні та компенсаційні виплати''. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
== Мінімальна заробітна плата в Україні ==
'''Мінімальна заробітна плата''' - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Відповідно до ст. 8 Закону України від 19.11.2024 р. № 4059- IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text "Про Державний бюджет України" на 2025 рік"] мінімальна заробітна плата з 01 квітня 2025 року становить:

* у місячному розмірі -8000 гривень;
* у погодинному розмірі - 48 гривні.

'''Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати!'''

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.

'''У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.''' Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.
== Форми та системи оплати праці ==
''Форми оплати праці в Україні:''

— '''погодинна''' — це оплата праці за відпрацьований час (тобто кількість праці визначається відпрацьованим часом);

— '''відрядна''' — за якої розмір заробітку залежить від кількості і якості виконаної роботи згідно з нормами виробітку та відрядними розцінками.

'''Вказані форми мають свої різновиди (системи):'''
{| class="wikitable"
| При погодинній оплаті праці виділяють:
|}
* '''Просту погодинну оплату праці''' - яка становить оплату праці у залежності від кількості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника.
'''Приклад 1.'''
{| class="wikitable"
|-
! При простій погодинній оплаті праці посадовий оклад головного економіста 3200 грн. У січні 24 робочих дні. Він відпрацював 20 робочих днів.
|-
|
|-
| Визначаємо середньоденний заробіток: 6000 грн: 24 дні = 250 грн.
|-
| Заробіток за фактично відпрацьовані робочі дні: 250 грн х 20 днів = 5000 грн.
|}
* '''Погодинно-преміальну''' - до посадових окладів або ставок за одиницю часу роботи дають надбавки (премії) за досягнення певних якісних і кількісних показників.
'''Приклад 2.'''
{| class="wikitable"
|-
! При погодинно-преміальній оплаті праці слюсар 3-го розряду з погодинною оплатою праці на ремонтних роботах у січні відпрацював 151 годину. Встановлена погодинно-тарифна ставка 6.17 грн. Премія за якість виконаної роботи встановлена 15 % від фактичного заробітку.
|-
| 1. Заробіток за фактично відпрацьований час: 151 годинах 6.17 е 931,67 грн.
|-
| 2. Нарахована сума премії за якість роботи: 931,67 грн. 15 : 100= 139,75 грн.
|-
| 3. Нарахована сума заробітної плати: 931,67+ 139,75 = 1071.42 грн.
|-
|}
{| class="wikitable"
|-
| В свою чергу відрядна форма оплати праці має наступні системи:
|}
* '''пряма відрядна''' - розцінки за одиницю продукції (роботи) є незмінними, а розмір заробітної плати залежить від виробітку (чим вище виробіток, тим вища й оплата). Ця система оплати праці застосовується в основному в промислових цехах підприємств, а також у будівництві.
* '''відрядно-преміальна''' - поряд з оплатою за відрядними розцінками за обсяг виконаних робіт, працівникам нараховують премії за перевиконання норм виробітку, за перевиконання місячних, квартальних, річних виробничих завдань. Ця система оплати праці використовується в ремонтних майстернях, автопарку, в рослинництві, тих галузях тваринництва, де продукція надходить протягом року.
* '''акордно-преміальна''' - найбільш прогресивна система оплати праці. Суть акордно-преміальної оплати праці полягає в тому, що оплата нараховується за одержання кінцевого виду продукції з урахуванням її кількості і якості.
'''Оплата праці строки та періодичність:'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 Ст. 24 Закону України "Про оплату праці"] закріплено,''' що: заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але '''не рідше двох разів на місяць''' через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

'''У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.'''

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
== Захист прав в сфері оплати праці ==
Відповідно до ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n154 Закону України "Про оплату праці"] працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Колективний договір укладається на підприємстві, в установі, організації, а також з фізичною особою, яка використовує найману працю.Сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця, зокрема представники відокремлених підрозділів юридичної особи;

Сторона працівників, суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, які діють на підприємстві, в установі, організації, відокремлених підрозділах юридичної особи, об’єднують працівників фізичної особи, яка використовує найману працю, та представляють інтереси працівників, які працюють на підставі трудових договорів у цього роботодавця, а в разі їх відсутності - вільно обрані працівниками для ведення колективних переговорів представники (представник)"Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника."Сторонами колективного договору є:

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n154 ст. 30 Закону України "Про оплату праці"] при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

б) розміри і підстави утримань із заробітної плати;

в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Крім того слід зазначити, що [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] гарантує право кожному громадянину на звернення до суду за вирішенням порушених прав.

Тому, у разі порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком].

Також слід відмітити, що за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Трудове право]]

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою

2025-04-07T07:40:39Z

Maryna.monastyrova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/n0016323-12 Роз’яснення Міністерства юстиції України від 11.05.2012 "Визначення походження дитини від батьків при державній реєстрації народження"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0293-22#Text Наказ Міністерства охорони здоров’я від 04.03.2022 № 407 "Про забезпечення реєстрації новонародженої дитини в умовах воєнного стану"]
== Походження дитини ==
Всі діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним - так закріплено у ст. 52 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] . Факт народження дитини породжує виникнення біологічного та морального зв'язку між нею та її батьком і матір'ю. Юридичне значення факт походження набуває лише з моменту його державної реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану.

Права та обов'язки, що виникають у батьків і дітей, є взаємними. Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків батьків і дітей є кровне споріднення, походження дітей від цих батьків. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану (стаття 121 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]) Реєстрація народження дитини провадиться з одночасним '''визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.''' На підставі реєстрації народження дитини видається свідоцтво про народження, в якому засвідчується походження дитини від вказаних у ньому батьків (одного з батьків).
== Походження дитини від матері ==
Визначення походження дитини від матері (засвідчення материнства) не залежить від того факту, перебувала жінка, яка народила дитину, у шлюбі чи ні. Якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька проведено в установленому порядку за вказівкою матері, ''жінка, яка народила дитину, вважається одинокою матір'ю''.

Документом, що підтверджує походження дитини від певної матері, є документ закладу охорони здоров´я про народження нею дитини - медичне свідоцтво про народження. У виняткових випадках у разі народження дитини вдома чи іншому місці без надання медичної допомоги реєстрація народження дитини проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану у встановленому законом порядку. У разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану народження дитини необхідно в судовому порядку [[Встановлення факту народження особи|встановлювати факт народження особи]] в певний час.
== Походження дитини від батька ==
Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Якщо заява про визнання себе батьком дитини ''подана неповнолітнім'', орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.

Необхідність інформування вказаних осіб, які за законом піклуються про неповнолітню особу, зумовлена тим, що згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини, може бути надана повна цивільна дієздатність (ч. 1 ст. 35 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України])

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"] на захист прав дітей спрямовано виключення з чинного законодавства норми, якою чоловіку було надано право за своєю заявою визнати батьківство щодо дитини, мати якої померла або оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав, або якщо мати дитини не проживає з нею не менш як шість місяців і не проявляє про неї материнської турботи та піклування. Тепер у таких випадках батьківство визнається за рішенням суду.
== Куди звернутися ==
Для проведення державної реєстрації народження дитини батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, батьки дитини за спільною заявою звертаються до органів державної реєстрації актів цивільного стану.

При зверненні до органів державної реєстрації актів цивільного стану слід подати документи, що засвідчують особу батьків дитини (таким документом для громадян, як правило, є паспорт громадянина України). Додатковою умовою є сплата державного мита.

Для визначення походження дитини від батька – визнання батьківства – за відсутності спільної заяви жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, необхідно звернутися до суду загальної юрисдикції.

== Розгляд заяв в судовому порядку ==
Позови про визнання батьківства відповідача можуть пред´являтися за місцем проживання позивача та розглядаються судами загальної юрисдикції в порядку позовного провадження відповідно до вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України].

Відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text п. 3 ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України]'' якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема, за рішенням суду. Судовий збір за подання даної заяви складає 1211,20 грн.. До суду необхідно надати докази, що підтверджують батьківство відповідача.

Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Справи щодо проживання однією сім´єю чоловіка та жінки без шлюбу та встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження розглядаються судами загальної юрисдикції у межах [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]] за правилами підсудності, визначеної на підставі норм Цивільного процесуального кодексу України.

При зверненні до суду необхідно сплачувати судовий збір у розмірі 605,60 грн., окрім випадків, коли особи звільнені від сплати судового збору відповідно до ст. 5 вищезазначеного Закону. Також розміри ставок судового збору [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ доступні на сайті Судової влади України].
== Державна реєстрація народження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі ==
Загальними підставами виникнення прав та обов'язків матері, батька і дитини є походження дитини від них, тобто наявність кровного споріднення та реєстрація цього походження у порядку, встановленому законом. Порядок визначення походження дитини залежить від наявності чи відсутності шлюбу між її батьками. Главою 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] встановлено порядок визначення походження дитини від матері та батька.

Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком (частина третя статті 122 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за їх заявою; за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини; за рішенням суду ( стаття 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі державної реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (частина перша статті 135 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

На період дії воєнного стану на території України для забезпечення реєстрації народження дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану медичні працівники закладів охорони здоров'я та фізичних осіб - підприємців, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (далі - надавачі медичної допомоги), які надавали допомогу при пологах, здійснювали перший медичний огляд новонародженого або проводили перший медичний огляд породіллі після пологів, в тому числі поза закладом охорони здоров'я, без можливості подальшого транспортування породіллі та новонародженого до відповідного надавача медичної допомоги або за умови її відмови від такого транспортування в обставинах підвищеної загрози життю та здоров'ю, на кожний випадок народження живої дитини заповнюють Медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06#Text 08 серпня 2006 року № 545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті"], зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024.

За умови відсутності можливості заповнення медичним працівником Медичного свідоцтва про народження (форма № 103/о) медичний працівник зобов'язаний на кожний випадок народження живої дитини виписати довідку довільної форми в двох примірниках без проставляння печатки яка обов'язково повинна містити відомості передбачені в п. 2 наказу Міністерства охорони здоров’я від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0293-22#Text 04.03.2022 № 407 «Щодо забезпечення реєстрації новонароджених в умовах воєнного стану»]

'''СУДОВА ПРАКТИКА'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/109547238 Рішення Верховного суду України у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 березня 2023 року справа № 205/5698/21, провадження № 61-564св23 у справі про визнання батьківства]
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Правові та організаційні засади державного регулювання зовнішньої трудової міграції

2025-01-08T08:47:46Z

Maryna.monastyrova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_307 Європейська конвенція про правовий статус трудящих-мігрантів від 24 листопада 1977 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закон України «Про зовнішню трудову міграцію»]

== Поняття трудового мігранта ==
Згідно з статтею 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закону України «Про зовнішню трудову міграцію»] трудовий мігрант - громадянин України, який здійснював, здійснює або здійснюватиме оплачувану діяльність у державі перебування, не заборонену законодавством цієї держави. 
В той же час [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_307 Європейська конвенція «Про правовий статус трудящих-мігрантів»] визначає трудового мігранта, як громадянина Договірної Сторони, якому інша Договірна Сторона дозволила перебувати на її території для здійснення оплачуваної роботи.

== Державне регулювання у сфері зовнішньої трудової міграції ==
Засади державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції закріплені в статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закону України «Про зовнішню трудову міграцію»] в якій говориться, що державна політика у сфері зовнішньої трудової міграції базується на принципах забезпечення прав та законних інтересів трудових мігрантів і членів їхніх сімей та здійснюється на засадах ефективного державного регулювання процесів зовнішньої трудової міграції. Держава забезпечує реалізацію передбачених у цьому Законі прав трудових мігрантів і членів їхніх сімей незалежно від ознак раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

В статті 5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закону України «Про зовнішню трудову міграцію»] передбачено, що державна політика у сфері зовнішньої трудової міграції здійснюється за такими напрямами:

1) здійснення ефективного державного регулювання зовнішньої трудової міграції;

2) забезпечення соціального та правового захисту трудових мігрантів і членів їхніх сімей;

3) здійснення співробітництва з державними органами іноземних держав, міжнародними та громадськими об’єднаннями, заінтересованими у вирішенні питань зовнішньої трудової міграції;

4) здійснення заходів із запобігання незаконній зовнішній трудовій міграції;

5) створення умов для повернення в Україну та реінтеграції в суспільство трудових мігрантів і членів їхніх сімей;

6) посилення інституційної спроможності закордонних дипломатичних установ України щодо надання правової, інформаційної та іншої допомоги трудовим мігрантам і членам їхніх сімей на території держави перебування;

7) провадження науково-дослідної та інформаційно-роз’яснювальної діяльності у сфері зовнішньої трудової міграції;

8) удосконалення системи збирання та оброблення статистичної інформації про трудових мігрантів і членів їхніх сімей, а також моніторингу стану зовнішньої трудової міграції;

9) сприяння задоволенню національно-культурних, освітніх та мовних потреб трудових мігрантів і членів їхніх сімей;

10) укладення міжнародних договорів з питань захисту прав трудових мігрантів і членів їхніх сімей у державі перебування.

Cтаттею 6 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закону України «Про зовнішню трудову міграцію»] визначаються органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції:
* Кабінет Міністрів України;
* центральні органи виконавчої влади;
* також місцеві державні адміністрації;
* органи місцевого самоврядування.
Cтаттею 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закону України «Про зовнішню трудову міграцію»] визначено, що головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції, є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення та трудової міграції.

== Міжнародне співробітництво у сфері зовнішньої трудової міграції ==
Статтею Центральні та місцеві органи виконавчої влади у межах своїх повноважень забезпечують розвиток співробітництва у сфері зовнішньої трудової міграції з органами держави перебування та міжнародними організаціями.

== Права та соціальні гарантії трудових мігрантів і членів їхніх сімей ==
Права та соціальні гарантії трудових мігрантів і членів їхніх сімей закріплені в розділі ІІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закону України «Про зовнішню трудову міграцію»]:
* Права трудових мігрантів на належні умови праці та соціальний захист;
* Право трудових мігрантів і членів їхніх сімей на освіту та підтвердження результатів неформального професійного навчання;
* Державні гарантії щодо консульського сприяння трудовим мігрантам;
* Діяльність в Україні утворених за кордоном громадських об’єднань трудових мігрантів;
* Сприяння задоволенню національно-культурних, освітніх, духовних і мовних потреб трудових мігрантів;
* Забезпечення права трудових мігрантів і членів їхніх сімей на інформацію;
* Реінтеграція в суспільство трудових мігрантів;
* Право трудових мігрантів на відшкодування шкоди, заподіяної під час трудової діяльності в державі перебування;

== Організаційно-правові засади здійснення оплачуваної діяльності в державі перебування ==
Працевлаштування трудового мігранта в державі перебування закріпленні в розділі IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закону України “Про зовнішню трудову міграцію»]:
# Органами виконавчої влади відповідно до укладених міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
# Суб’єктом господарювання, який включений до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, у порядку, визначеному Законом України "Про зайнятість населення";
# Трудовим мігрантом самостійно.
У разі працевлаштування органами виконавчої влади відповідно до укладених міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана [http://rada.gov.ua Верховною Радою України], або суб’єктом господарювання, зазначеним у пункті 2 частини першої цієї статті, трудовому мігранту перед від’їздом до держави перебування стороною, що сприяє працевлаштуванню, видається проект трудового договору (контракту), завірений іноземним роботодавцем. 
Проект трудового договору (контракту) викладається українською мовою та однією чи більше мовами, що використовуються в державі перебування, і містить зобов’язання, які бере на себе іноземний роботодавець, зокрема щодо:
# Умов праці (у тому числі щодо забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці), оплати праці (у тому числі щодо розміру гарантованої заробітної плати), відрахувань із заробітної плати;
# Тривалості робочого часу і часу відпочинку, строку дії трудового договору (контракту) та умов його припинення (розірвання);
# Надання соціальної та медичної допомоги, здійснення соціального страхування;
# Відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю внаслідок нещасного випадку на виробництві або тимчасової непрацездатності;
# Репатріації трудового мігранта.
''Обмін з державами перебування інформацією з питань зовнішньої трудової міграції''
# Центральні органи виконавчої влади у межах своїх повноважень здійснюють з державами перебування обмін інформацією з питань зовнішньої трудової міграції, зокрема про:
# вимоги законодавства у сфері трудової міграції;
# обсяг, напрями та динаміку трудової міграції громадян України;
# стан ринку праці;
# зразки документів, що видаються уповноваженими державними органами України чи іноземної держави та підтверджують громадянство, посвідчують особу пред’явника, дають право на в’їзд або виїзд з держави і визнані Україною, а також документів, що надають право на здійснення трудової діяльності в державі перебування;
# виявлені канали незаконної зовнішньої трудової міграції та торгівлі людьми.

'''Переказ коштів трудових мігрантів:'''
# Переказ коштів трудових мігрантів здійснюється відповідно до законодавства держави перебування та законодавства України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;
# Держава сприяє створенню трудовим мігрантам умов для здійснення грошових переказів в Україну, зокрема в частині відкриття кореспондентських рахунків банків України в іноземних банках та проведення консультацій з основними міжнародними системами грошових переказів з метою зменшення комісійної винагороди за здійснення переказу.

Стаття 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закону України «Про зовнішню трудову міграцію»] визначає умови оподаткування трудових мігрантів:
# Оподаткування доходів трудових мігрантів здійснюється в порядку та розмірах, встановлених державою перебування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
# Резиденти України з урахуванням норм міжнародних договорів мають право на зарахування податків і зборів, сплачених за межами України, під час розрахунку податків і зборів в Україні згідно з нормами, встановленими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України].
# Під час перебування за межами України трудовий мігрант зобов’язаний забезпечити повноту та своєчасність сплати податків і зборів за майно, розташоване на території України, що належить йому на праві власності або перебуває в оренді, зокрема шляхом призначення уповноваженої особи.
# Уникнення подвійного оподаткування доходів трудових мігрантів реалізується відповідними міжнародними договорами України.

== Державний контроль та відповідальність за порушення законодавства щодо трудової міграції ==
Контроль та відповідальність за порушення законодавства щодо трудової міграції здійснюють та вживають заходів:
* Центральні органи виконавчої влади у межах своїх повноважень здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства щодо трудової міграції.
* Центральні та місцеві органи виконавчої влади у межах своїх повноважень вживають заходів із запобігання незаконній зовнішній трудовій міграції.
* Суб’єкти господарювання, які включені до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, медіа, інші підприємства, установи та організації або фізичні особи, які поширюють недостовірну інформацію щодо зовнішньої трудової міграції, яка може спричинити негативні наслідки для трудових мігрантів та членів їхніх сімей, несуть відповідальність згідно із законом.
* Посадові особи несуть відповідальність за порушення [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закону України «Про зовнішню трудову міграцію»] згідно із законом.
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Право на обов'язкову частку у спадщині

2024-12-09T09:35:04Z

Maryna.monastyrova: 22

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/966-14 Закон України "Про прожитковий мінімум"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-14 Рішення Конституційного Суду України від 11.02.2014 № 1-рп/2014 у справі № 1-1/2014 за конституційним зверненням громадянина Запорожцева щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України (справа про право на обов’язкову частку у спадщині повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''зупиняється''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.''' Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначена норма скасовується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діятиме загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.
|}
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#Text Цивільного кодексу України] особа має право розподілити спадкове майно та призначити спадкоємців за допомогою заповіту. Водночас незалежно від змісту заповіту закон гарантує визначену частку спадщини, яка називається обов’язковою часткою, певній категорії осіб.

Коло спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, визначається на день відкриття спадщини. Правило про обов'язкову частку у спадщині є встановленою законом поправкою до заповідального розпорядження. Утім, застосування цього правила не означає, що буде застосований порядок спадкування за законом. Залишається чинним заповіт у тій частині, в якій він не потребує поправок, передбачених правилами про обов'язкову частку. Право на обов’язкову частку у спадщині не залежить від згоди інших спадкоємців, волі спадкодавця та не пов’язане зі спільним проживанням спадкодавця й осіб, які мають право на обов’язкову частку. Але, якщо інші спадкоємці заперечують проти видачі свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку, то вони вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Право на обов’язкову частку у спадщині має особистий характер та не може переходити в порядку спадкової трансмісії. Спадкоємець може [[Відмова від прийняття спадщини|відмовитися від права на обов’язкову частку у спадщині]] шляхом подачі нотаріусу заяви про те, що зі змістом заповіту він ознайомлений, зміст [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1241 Цивільного кодексу України] йому роз’яснено і він не претендує на одержання обов’язкової частки у спадщині.

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.
У частині позбавлення права на спадкування обов'язкового спадкоємця заповідальне розпорядження є недійсним, що в свою чергу не тягне недійсність інших частин заповіту. Зазначене зумовлене застосуванням до цих відносин [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 217 Цивільного кодексу України], відповідно до якої недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Таким чином, свобода спадкового розпорядження обмежується правом осіб, які закликаються до спадкування незалежно від волі спадкодавця в силу прямої вказівки закону.
== Особи, які мають право на обов'язкову частку у спадщині ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 1241 Цивільного кодексу України], малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). 
'''Перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 1241 Цивільного кодексу України], є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.''' 
'''Малолітньою''' '''вважається дитина''' до досягнення нею чотирнадцяти років ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 6 СК України], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 31 Цивільного кодексу України]). 
'''Неповнолітньою''' '''вважається фізична особа''' у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років ( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 6 Сімейного кодексу України], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 32 Цивільного кодексу України]). 
'''Непрацездатними''' '''вважаються''' '''особи''', які досягли встановленого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]пенсійного віку, або особи з інвалідністю І, ІІ, ІІІ груп, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону, незалежно від того, чи призначена їм пенсія.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-14 Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11 лютого 2014 року в справі № 1-1/2014 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України] (справа про право на обов’язкову частку у спадщині повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця), розкриваючи зміст поняття «повнолітні непрацездатні діти», що використовується в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 абзаці першому частини першої ст. 1241 Цивільного кодексу України]], ґрунтується на положеннях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини третьої статті 75 Сімейного кодексу України], який відносить до категорії „непрацездатні“ осіб з інвалідністю I, II та III групи, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття „непрацездатний“. Згідно з ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n381 ст. 75 Сімейного кодексу України] непрацездатними вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20240101#n27 до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону;

Якщо неповнолітня особа набуває повної цивільної дієздатності (у разі реєстрації шлюбу особи, яка не досягла повноліття, або у випадку, якщо особа, яка досягла шістнадцяти років, працює за трудовим договором, а також якщо неповнолітня особа записана матір'ю або батьком дитини ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 34, 35 Цивільного кодексу України]), вона також зберігає за собою право на обов'язкову частку, якщо на час відкриття спадщини не досягл вісімнадцяти років, оскільки вона продовжує належати до категорії неповнолітніх. 
У разі, якщо особа досягла пенсійного віку, але продовжує трудову діяльність, вона не позбавляється права на обов'язкову частку у спадщині. В осіб, які не досягли встановленого чинним законодавством пенсійного віку, але які мають право на отримання пенсії на пільгових підставах, право на обов'язкову частку у спадщині не виникає.

Спадкоємці інших черг, а також онуки і правнуки спадкодавця, батьки яких померли до відкриття спадщини, не мають права на обов’язкову частку при спадкуванні за заповітом.

Відповідно до ст. 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України «Про нотаріат»], п.п. 5.5 п. 5 глави 10 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5], нотаріус в обов’язковому порядку при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє коло осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.

Важливо ! ''Право на обов’язкову частку в спадщині не залежить від згоди інших спадкоємців на її отримання, а також місця проживання спадкоємця. Але, якщо інші спадкоємці заперечують проти видачі свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку, то вони вправі звернутися з відповідним позовом до суду.''
== Визначення обов’язкової частки у спадщині ==
Згідно пункту 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08?fbclid=IwAR0oSbuE59HvdNKJNYkFB4FCZKKrN1Xa1F2zWTOW0mv0JX0okrj1E2R1mSo#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»] судам роз`яснено, що при визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються ВСІ спадкоємці за законом першої черги.

Для визначення розміру обов’язкової частки у спадщині важливим є визначення кола осіб, які б могли спадкувати за законом у разі відсутності заповіту, та визначення складу майна, з якого складається спадщина.

При визначенні розміру обов’язкової частки нотаріусу слід враховувати, що [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною першою статті 1241 Цивільного кодексу України] встановлено, що обов’язкова частка у спадщині визначається незалежно від змісту заповіту у розмірі половини частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом. 
Спочатку нотаріусом визначається дійсна вартість спадкового майна як заповідана, так і не заповідана, з урахуванням усіх спадкоємців за законом, які були б закликані до спадкування (у тому числі спадкоємців за правом представлення на частку їх рідних, які б мали бути спадкоємцями за законом, але померли до часу відкриття спадщини). 
Якщо заповідана лише частина спадкового майна, обов’язкова частка визначається, виходячи із вартості всього спадкового майна, але виділяється обов’язковому спадкоємцю з тієї частки спадкового майна, що залишилась поза заповітом. Якщо частка майна, що залишилась не заповіданою, менша порівняно із розміром обов’язкової частки у спадщині, обов’язковий спадкоємець отримує частку, якої не вистачає, із заповіданої частини спадкового майна. 
При визначенні розміру обов’язкової частки враховується все спадкове майно, як заповідане, так і те, що не охоплене заповітом, а також речі звичайної домашньої обстановки та вжитку. До складу спадкового майна входить і право на вклад у банку (фінансовій установі) незалежно від того, зроблено розпорядження у заповіті чи безпосередньо у банку (фінансовій установі).

Обов’язкова частка – це мінімум того, що може дістати малолітній, неповнолітній чи непрацездатний спадкоємець першої черги (за винятком зменшення її за рішенням суду). Тому на спадкоємця, який одержав саме цю частку, не може бути покладений заповідальний відказ, він не може бути зобов’язаний вчинити певну дію, спрямовану на досягнення суспільно-корисної мети, щодо цієї частки не може бути встановлений сервітут. 
Визначивши розмір обов’язкової частки, нотаріус видає спадкоємцю, який має право на обов’язкову частку у спадщині, свідоцтво про право на спадщину за законом, а спадкоємцеві за заповітом – свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Для встановлення всієї спадкової маси в повному обсязі спадкоємець, який має право на обов’язкову частку, вправі звернутись до нотаріуса із заявою про вжиття заходів до [[Охорона спадкового майна|охорони спадкового майна]].
== Зменшення розміру обов'язкової частки у спадщині ==
Згідно із [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ч. 1 ст. 1241 Цивільного кодексу України], розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення, зокрема майнового стану спадкоємця ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"] ). 
Підставами для зменшення обов'язкової частки у спадщині на практиці вказують:
# Непідтримання спадкоємцем зв'язків зі спадкодавцем, незважаючи на потребу останнього в цьому.
# Погане поводження із ним.
# Нездійснення належного догляду.
# Надання заздалегідь неправдивих свідчень у суді проти спадкодавця.
# Звинувачення спадкодавця у вчиненні тяжкого злочину.
# Неповідомлення про те, що готується замах на життя спадкодавця.
# Не надання спадкодавцеві допомоги, коли той перебував у небезпеці.
# Аморальна поведінка обов'язкового спадкоємця не лише щодо спадкодавця, а й щодо інших спадкоємців, зокрема й тих, хто має право на обов'язкову частку.
# Виокремлення спадкоємцю певної частки майна ще за життя спадкодавця.
Зменшення розміру обов'язкової частки в спадщині полягає у пропорційному зменшенні частки такого спадкоємця. 
Отримання позивачем пенсії за вислугою років, не свідчить про його непрацездатність в розумінні статті 1241 ЦК Українияк особи, що має право на обов'язкову частку у спадщині. ('''Постанова Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 303/674/17''').
== Усунення від права на спадкування ==
Позбавлення особи права на обов'язкову частку або скасування обов’язкової частки [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України] не передбачає, хоча особа, яка має право на обов'язкову частку, може бути усунена від права на спадкування відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page статті 1224 Цивільного кодексу України], яка визначає, що:
# Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.
# Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
# Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
# Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.
# За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані
== Див. також ==
* [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]]
* [[Відмова від прийняття спадщини]]
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Порядок справляння екологічного податку

2024-10-04T10:53:59Z

Maryna.monastyrova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"], відповідно до якого тимчасово, за 2022 податковий (звітний) рік, '''не нараховується та не сплачується''' екологічний податок за об’єктами оподаткування, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.
|}
== Платники екологічного податку ==

Платниками податку у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5959 ст. 240 Податкового кодексу України], є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
* викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
* скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
* розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);
* утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
* тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
'''УВАГА!''' '''Не є платниками податку''' за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб'єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:
* до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства - виробника такого джерела;
* здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов'язаної з такими відходами.

'''Не є платниками податку''', що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об'єктів.

'''Не є платниками податку''' за розміщення відходів суб'єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об'єктах) виключно відходи як вторинну сировину.

'''Не є платниками податку''' за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

== Об'єкт та база оподаткування ==
Об'єктом та базою оподаткування є:
* обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
* обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;
* обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання;
* обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
* обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5980 ст. 242 Податкового кодексу України])

== Які ставки екологічного податку встановлені чинним законодавством? ==
# Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5992 ст. 243 Податкового кодексу України];
# Ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6011 ст. 245 Податкового кодексу України]
# Ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6020 ст. 246 Податкового кодексу України];
# Ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6033 ст. 247 Податкового кодексу України];
# Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6038 ст. 248 Податкового кодексу України]

== Порядок обчислення екологічного податку ==
Суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.
У разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов'язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.
Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою:
[[Файл:P338198n6047-1.gif|безрамки|центр]]де '''Мі''' - фактичний обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

'''Нпі''' - ставки податку в поточному році за тонну і-тої забруднюючої речовини у гривнях з копійками.

Суми податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти (Пс), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою:
[[Файл:P338198n6056-2.gif|безрамки|центр]]
де '''Млі''' - обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

'''Нпі''' - ставки податку в поточному році за тонну і-того виду забруднюючої речовини у гривнях з копійками;

'''Кос''' - коефіцієнт, що дорівнює 1,5 і застосовується у разі скидання забруднюючих речовин у ставки і озера (в іншому випадку коефіцієнт дорівнює 1).

Суми податку, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою:
[[Файл:P338198n6061-3.gif|безрамки|центр]]
де '''Нпі''' - ставки податку в поточному році за тонну і-того виду відходів у гривнях з копійками;

'''Млі''' - обсяг відходів і-того виду в тоннах (т);

'''Кт''' - коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів і який наведено у пункті 246.5 статті 246 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України];

'''Ко''' - коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів.

Суми податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), обчислюються платниками податку - експлуатуючими організаціями (операторів) атомних електростанцій, включаючи експлуатуючі організації (оператори) дослідницьких реакторів, самостійно щокварталу на основі показників виробництва електричної енергії, ставки податку, а також пропорційно обсягу та активності радіоактивних відходів виходячи з фактичного об'єму радіоактивних відходів, утворених за базовий податковий (звітний) період, і з фактичного об'єму радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року, та коригуючого коефіцієнта за формулою:

'''АЕС = On х Н + (рнс х С1нс х V1нс + рв х С1в х V1в) + 1/32 (рнс х С2нс х V2нс + рв х С2в х V2в)''',

де '''АЕС''' - сума податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) експлуатуючими організаціями (операторами) атомних електростанцій, обчислена за базовий податковий (звітний) період, у гривнях з копійками;

'''On''' - фактичний обсяг електричної енергії, виробленої за базовий податковий (звітний) період експлуатуючими організаціями (операторами) атомних електростанцій, кВт-год (для дослідницьких реакторів дорівнює 0);

'''Н''' - ставка податку, який справляється за електричну енергію, вироблену експлуатуючими організаціями (операторами) атомних електростанцій, що переглядається у разі потреби один раз на рік, визначена у пункті 247.1 статті 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], у гривнях за 1 кВт-год;

'''1/32''' - коефіцієнт реструктуризації податку за накопичені до 1 квітня 2009 року радіоактивні відходи (коефіцієнт діє з 1 квітня 2011 року до 1 квітня 2019 року, протягом іншого періоду дорівнює 0);

'''рв''' - коригуючий коефіцієнт для високоактивних відходів, наведений у пункті 247.2 статті 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України];

'''рнс''' - коригуючий коефіцієнт для середньоактивних та низькоактивних відходів, наведений у пункті 247.2 статті 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України];

'''С1нс''' - собівартість зберігання 1 куб. метра (1 куб. сантиметра радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) низькоактивних і середньоактивних радіоактивних відходів, утворених їх виробниками за базовий податковий (звітний) період, у гривнях з копійками;

'''С1в''' - собівартість зберігання 1 куб. метра (1 куб. сантиметра радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) високоактивних радіоактивних відходів, утворених їх виробниками за базовий податковий (звітний) період, у гривнях з копійками;

'''С2нс''' - собівартість зберігання 1 куб. метра (1 куб. сантиметра радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) низькоактивних і середньоактивних радіоактивних відходів, накопичених їх виробниками до 1 квітня 2009 року, у гривнях з копійками;

'''С2в''' - собівартість зберігання 1 куб. метра (1 куб. сантиметра радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) високоактивних радіоактивних відходів, накопичених їх виробниками до 1 квітня 2009 року, у гривнях з копійками;

'''V1нс''' - фактичний об'єм низькоактивних і середньоактивних радіоактивних відходів, прийнятих до сховища експлуатуючих організацій (операторів) атомних електростанцій за базовий податковий (звітний) період, куб. метрів (куб. сантиметрів - для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання);

'''V1в''' - фактичний об'єм високоактивних радіоактивних відходів, прийнятих до сховища експлуатуючих організацій (операторів) атомних електростанцій за базовий податковий (звітний) період, куб. метрів (куб. сантиметрів - для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання);

'''V2нс''' - фактичний об'єм низькоактивних і середньоактивних радіоактивних відходів, накопичених у сховищах експлуатуючих організацій (операторів) атомних електростанцій до 1 квітня 2009 року, куб. метрів (куб. сантиметрів - для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання);

'''V2в''' - фактичний об'єм високоактивних радіоактивних відходів, накопичених у сховищах експлуатуючих організацій (операторів) атомних електростанцій до 1 квітня 2009 року, куб. метрів (куб. сантиметрів - для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання).

Інші платники податку - суб'єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії обчислюють суми податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів їх виробниками, пропорційно обсягу та активності радіоактивних матеріалів щокварталу, що сплачується у загальному розмірі 10 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість) кожного джерела іонізуючого випромінювання, яка визначається з дати придбання (купівлі-продажу) цього джерела. Вартість здавання накопичених до 1 квітня 2009 року радіоактивних відходів для таких суб'єктів визначається за договорами між виробниками радіоактивних відходів і спеціалізованими підприємствами з поводження з радіоактивними відходами.

Суми податку, який справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, обчислюються платниками податку - виробниками радіоактивних відходів самостійно щокварталу на підставі ставок податку, наведених у пункті 248.1 статті 248 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], та пропорційно строку зберігання таких відходів понад установлений строк за формулою:

'''S зберігання = N х V х T зберігання,'''

де '<nowiki/>'''''S''' зберігання'''''' - '''сума податку, який справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, обчислена за базовий податковий (звітний) період, календарний квартал, у гривнях з копійками''';'''

'''N''' - ставка податку, який справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, наведена у пункті 248.1 статті 248 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України];

'''V''' - фактичний об'єм радіоактивних відходів, які зберігаються у виробника таких відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк, куб. метрів (куб. сантиметрів - для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання);

'''T зберігання''' - кількість повних календарних кварталів, протягом яких радіоактивні відходи зберігаються понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Вищезазначений порядок обчилення екологічного податку закріплений положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6042 ст. 249 Податкового кодексу України].

== Порядок подання податкової звітності та сплати податку ==
Порядок подання податкової звітності та сплати екологічного податку закріплений в положеннях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6089 ст. 250 Податкового кодексу України].

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу. Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

* за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;
*
* за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації до 1 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися.

Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки до 1 грудня року, що передує звітному, подає до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, у результаті діяльності яких утворилися, утворюються або можуть утворитися радіоактивні відходи та які тимчасово зберігають такі відходи понад установлений особливими умовами ліцензії строк, а також направляє інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися.

Платники податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.

Платники податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, перераховують суми податку до державного бюджету, які використовуються відповідно до Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами" та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. За рішенням платника податку сума податку може сплачуватися щомісяця в розмірі однієї третьої частини планового обсягу за квартал із перерахунком за результатами базового податкового (звітного) періоду.

Звітність про фактичні обсяги радіоактивних відходів, утворених за базовий податковий (звітний) період, календарний квартал (включаючи вже накопичені до 1 квітня 2009 року), та фактичні обсяги радіоактивних відходів, які зберігаються у виробника таких відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк, погоджується органом державної санітарно-епідеміологічної служби та органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Вимоги щодо строків подання та змісту зазначеної звітності встановлюються особливими умовами ліцензії. Копії звітності подаються платниками податків разом з податковою декларацією.

Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій.

Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати податкові декларації відповідно до цієї статті Кодексу.

У разі якщо:

* платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов'язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об'єкта окремо;
*
* платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів в межах одного населеного пункту (села, селища або міста) або за його межами (код згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) один і той самий), то такий платник податку може подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію податку за такі джерела забруднення;
*
* платник податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради).

Контроль за тимчасовим зберіганням радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк здійснюється органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки та органом державної санітарно-епідеміологічної служби.

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів. Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу державної санітарно-епідеміологічної служби та органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки для перевірки правильності визначення платниками фактичних обсягів радіоактивних відходів.
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Екологічне право]]

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою

2024-09-06T06:45:09Z

Maryna.monastyrova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 “Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/n0016323-12 Роз’яснення Міністерства юстиції України від 11.05.2012 “Визначення походження дитини від батьків при державній реєстрації народження”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0293-22#Text Наказ Міністерства охорони здоров’я від 04.03.2022 № 407 «Щодо забезпечення реєстрації новонароджених в умовах воєнного стану»]
== Походження дитини ==
Всі діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним - так закріплено у ст. 52 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] . Факт народження дитини породжує виникнення біологічного та морального зв'язку між нею та її батьком і матір'ю. Юридичне значення факт походження набуває лише з моменту його державної реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану.

Права та обов'язки, що виникають у батьків і дітей, є взаємними. Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків батьків і дітей є кровне споріднення, походження дітей від цих батьків. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану (стаття 121 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]) Реєстрація народження дитини провадиться з одночасним '''визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.''' На підставі реєстрації народження дитини видається свідоцтво про народження, в якому засвідчується походження дитини від вказаних у ньому батьків (одного з батьків).
== Походження дитини від матері ==
Визначення походження дитини від матері (засвідчення материнства) не залежить від того факту, перебувала жінка, яка народила дитину, у шлюбі чи ні. Якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька проведено в установленому порядку за вказівкою матері, ''жінка, яка народила дитину, вважається одинокою матір'ю''.

Документом, що підтверджує походження дитини від певної матері, є документ закладу охорони здоров´я про народження нею дитини - медичне свідоцтво про народження. У виняткових випадках у разі народження дитини вдома чи іншому місці без надання медичної допомоги реєстрація народження дитини проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану у встановленому законом порядку. У разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану народження дитини необхідно в судовому порядку [[Встановлення факту народження особи|встановлювати факт народження особи]] в певний час.
== Походження дитини від батька ==
Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Якщо заява про визнання себе батьком дитини ''подана неповнолітнім'', орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.

Необхідність інформування вказаних осіб, які за законом піклуються про неповнолітню особу, зумовлена тим, що згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини, може бути надана повна цивільна дієздатність (ч. 1 ст. 35 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України])

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"] на захист прав дітей спрямовано виключення з чинного законодавства норми, якою чоловіку було надано право за своєю заявою визнати батьківство щодо дитини, мати якої померла або оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав, або якщо мати дитини не проживає з нею не менш як шість місяців і не проявляє про неї материнської турботи та піклування. Тепер у таких випадках батьківство визнається за рішенням суду.
== Куди звернутися ==
Для проведення державної реєстрації народження дитини батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, батьки дитини за спільною заявою звертаються до органів державної реєстрації актів цивільного стану.

При зверненні до органів державної реєстрації актів цивільного стану слід подати документи, що засвідчують особу батьків дитини (таким документом для громадян, як правило, є паспорт громадянина України). Додатковою умовою є сплата державного мита.

Для визначення походження дитини від батька – визнання батьківства – за відсутності спільної заяви жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, необхідно звернутися до суду загальної юрисдикції.

== Розгляд заяв в судовому порядку ==
Позови про визнання батьківства відповідача можуть пред´являтися за місцем проживання позивача та розглядаються судами загальної юрисдикції в порядку позовного провадження відповідно до вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України].

Відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text п. 3 ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України]'' якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема, за рішенням суду. Судовий збір за подання даної заяви складає 1211,20 грн.. До суду необхідно надати докази, що підтверджують батьківство відповідача.

Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Справи щодо проживання однією сім´єю чоловіка та жінки без шлюбу та встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження розглядаються судами загальної юрисдикції у межах [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]] за правилами підсудності, визначеної на підставі норм Цивільного процесуального кодексу України.

При зверненні до суду необхідно сплачувати судовий збір у розмірі 605,60 грн., окрім випадків, коли особи звільнені від сплати судового збору відповідно до ст. 5 вищезазначеного Закону. Також розміри ставок судового збору [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ доступні на сайті Судової влади України].
== Державна реєстрація народження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі ==
Загальними підставами виникнення прав та обов'язків матері, батька і дитини є походження дитини від них, тобто наявність кровного споріднення та реєстрація цього походження у порядку, встановленому законом. Порядок визначення походження дитини залежить від наявності чи відсутності шлюбу між її батьками. Главою 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] встановлено порядок визначення походження дитини від матері та батька.

Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком (частина третя статті 122 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за їх заявою; за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини; за рішенням суду (частина друга статті 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі державної реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (частина перша статті 135 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

На період дії воєнного стану на території України для забезпечення реєстрації народження дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану медичні працівники закладів охорони здоров'я та фізичних осіб - підприємців, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (далі - надавачі медичної допомоги), які надавали допомогу при пологах, здійснювали перший медичний огляд новонародженого або проводили перший медичний огляд породіллі після пологів, в тому числі поза закладом охорони здоров'я, без можливості подальшого транспортування породіллі та новонародженого до відповідного надавача медичної допомоги або за умови її відмови від такого транспортування в обставинах підвищеної загрози життю та здоров'ю, на кожний випадок народження живої дитини заповнюють Медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06#Text 08 серпня 2006 року № 545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті"], зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024.

За умови відсутності можливості заповнення медичним працівником Медичного свідоцтва про народження (форма № 103/о) медичний працівник зобов'язаний на кожний випадок народження живої дитини виписати довідку довільної форми в двох примірниках без проставляння печатки яка обов'язково повинна містити відомості передбачені в п. 2 наказу Міністерства охорони здоров’я від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0293-22#Text 04.03.2022 № 407 «Щодо забезпечення реєстрації новонароджених в умовах воєнного стану»]

'''СУДОВА ПРАКТИКА'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/109547238 Рішення Верховного суду України у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 березня 2023 року справа № 205/5698/21, провадження № 61-564св23 у справі про визнання батьківства]
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Правові та організаційні засади державного регулювання зовнішньої трудової міграції

2024-06-13T11:09:40Z

Maryna.monastyrova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_307 Європейська конвенція про правовий статус трудящих-мігрантів від 24 листопада 1977 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закон України «Про зовнішню трудову міграцію»]

== Поняття трудового мігранта ==
Згідно з статтею 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закону України «Про зовнішню трудову міграцію»] трудовий мігрант - громадянин України, який здійснював, здійснює або здійснюватиме оплачувану діяльність у державі перебування, не заборонену законодавством цієї держави. 
В той же час [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_307 Європейська конвенція «Про правовий статус трудящих-мігрантів»] визначає трудового мігранта, як громадянина Договірної Сторони, якому інша Договірна Сторона дозволила перебувати на її території для здійснення оплачуваної роботи.

== Державне регулювання у сфері зовнішньої трудової міграції ==
Засади державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції закріплені в статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закону України «Про зовнішню трудову міграцію»] в якій говориться, що державна політика у сфері зовнішньої трудової міграції базується на принципах забезпечення прав та законних інтересів трудових мігрантів і членів їхніх сімей та здійснюється на засадах ефективного державного регулювання процесів зовнішньої трудової міграції. Держава забезпечує реалізацію передбачених у цьому Законі прав трудових мігрантів і членів їхніх сімей незалежно від ознак раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

В статті 5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закону України «Про зовнішню трудову міграцію»] передбачено, що державна політика у сфері зовнішньої трудової міграції здійснюється за такими напрямами:

1) здійснення ефективного державного регулювання зовнішньої трудової міграції;

2) забезпечення соціального та правового захисту трудових мігрантів і членів їхніх сімей;

3) здійснення співробітництва з державними органами іноземних держав, міжнародними та громадськими об’єднаннями, заінтересованими у вирішенні питань зовнішньої трудової міграції;

4) здійснення заходів із запобігання незаконній зовнішній трудовій міграції;

5) створення умов для повернення в Україну та реінтеграції в суспільство трудових мігрантів і членів їхніх сімей;

6) посилення інституційної спроможності закордонних дипломатичних установ України щодо надання правової, інформаційної та іншої допомоги трудовим мігрантам і членам їхніх сімей на території держави перебування;

7) провадження науково-дослідної та інформаційно-роз’яснювальної діяльності у сфері зовнішньої трудової міграції;

8) удосконалення системи збирання та оброблення статистичної інформації про трудових мігрантів і членів їхніх сімей, а також моніторингу стану зовнішньої трудової міграції;

9) сприяння задоволенню національно-культурних, освітніх та мовних потреб трудових мігрантів і членів їхніх сімей;

10) укладення міжнародних договорів з питань захисту прав трудових мігрантів і членів їхніх сімей у державі перебування.

Cтаттею 6 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закону України «Про зовнішню трудову міграцію»] визначаються органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції:
* Кабінет Міністрів України;
* центральні органи виконавчої влади;
* також місцеві державні адміністрації;
* органи місцевого самоврядування.
Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції, є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення та трудової міграції.

== Міжнародне співробітництво у сфері зовнішньої трудової міграції ==
Центральні та місцеві органи виконавчої влади у межах своїх повноважень забезпечують розвиток співробітництва у сфері зовнішньої трудової міграції з органами держави перебування та міжнародними організаціями.

== Права та соціальні гарантії трудових мігрантів і членів їхніх сімей ==
Права та соціальні гарантії трудових мігрантів і членів їхніх сімей закріплені в розділі ІІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закону України «Про зовнішню трудову міграцію»]:
* Права трудових мігрантів на належні умови праці та соціальний захист;
* Право трудових мігрантів і членів їхніх сімей на освіту та підтвердження результатів неформального професійного навчання;
* Державні гарантії щодо консульського сприяння трудовим мігрантам;
* Діяльність в Україні утворених за кордоном громадських об’єднань трудових мігрантів;
* Сприяння задоволенню національно-культурних, освітніх, духовних і мовних потреб трудових мігрантів;
* Забезпечення права трудових мігрантів і членів їхніх сімей на інформацію;
* Реінтеграція в суспільство трудових мігрантів;
* Право трудових мігрантів на відшкодування шкоди, заподіяної під час трудової діяльності в державі перебування;

== Організаційно-правові засади здійснення оплачуваної діяльності в державі перебування ==
Працевлаштування трудового мігранта в державі перебування закріпленні в розділі IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закону України “Про зовнішню трудову міграцію»]:
# Органами виконавчої влади відповідно до укладених міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
# Суб’єктом господарювання, який включений до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, у порядку, визначеному Законом України "Про зайнятість населення";
# Трудовим мігрантом самостійно.
У разі працевлаштування органами виконавчої влади відповідно до укладених міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана [http://rada.gov.ua Верховною Радою України], або суб’єктом господарювання, зазначеним у пункті 2 частини першої цієї статті, трудовому мігранту перед від’їздом до держави перебування стороною, що сприяє працевлаштуванню, видається проект трудового договору (контракту), завірений іноземним роботодавцем. 
Проект трудового договору (контракту) викладається українською мовою та однією чи більше мовами, що використовуються в державі перебування, і містить зобов’язання, які бере на себе іноземний роботодавець, зокрема щодо:
# Умов праці (у тому числі щодо забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці), оплати праці (у тому числі щодо розміру гарантованої заробітної плати), відрахувань із заробітної плати;
# Тривалості робочого часу і часу відпочинку, строку дії трудового договору (контракту) та умов його припинення (розірвання);
# Надання соціальної та медичної допомоги, здійснення соціального страхування;
# Відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю внаслідок нещасного випадку на виробництві або тимчасової непрацездатності;
# Репатріації трудового мігранта.
''Обмін з державами перебування інформацією з питань зовнішньої трудової міграції''
# Центральні органи виконавчої влади у межах своїх повноважень здійснюють з державами перебування обмін інформацією з питань зовнішньої трудової міграції, зокрема про:
# вимоги законодавства у сфері трудової міграції;
# обсяг, напрями та динаміку трудової міграції громадян України;
# стан ринку праці;
# зразки документів, що видаються уповноваженими державними органами України чи іноземної держави та підтверджують громадянство, посвідчують особу пред’явника, дають право на в’їзд або виїзд з держави і визнані Україною, а також документів, що надають право на здійснення трудової діяльності в державі перебування;
# виявлені канали незаконної зовнішньої трудової міграції та торгівлі людьми.

'''Переказ коштів трудових мігрантів:'''
# Переказ коштів трудових мігрантів здійснюється відповідно до законодавства держави перебування та законодавства України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;
# Держава сприяє створенню трудовим мігрантам умов для здійснення грошових переказів в Україну, зокрема в частині відкриття кореспондентських рахунків банків України в іноземних банках та проведення консультацій з основними міжнародними системами грошових переказів з метою зменшення комісійної винагороди за здійснення переказу.

Стаття 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закону України «Про зовнішню трудову міграцію»] визначає умови оподаткування трудових мігрантів:
# Оподаткування доходів трудових мігрантів здійснюється в порядку та розмірах, встановлених державою перебування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
# Резиденти України з урахуванням норм міжнародних договорів мають право на зарахування податків і зборів, сплачених за межами України, під час розрахунку податків і зборів в Україні згідно з нормами, встановленими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України].
# Під час перебування за межами України трудовий мігрант зобов’язаний забезпечити повноту та своєчасність сплати податків і зборів за майно, розташоване на території України, що належить йому на праві власності або перебуває в оренді, зокрема шляхом призначення уповноваженої особи.
# Уникнення подвійного оподаткування доходів трудових мігрантів реалізується відповідними міжнародними договорами України.

== Державний контроль та відповідальність за порушення законодавства щодо трудової міграції ==
Контроль та відповідальність за порушення законодавства щодо трудової міграції здійснюють та вживають заходів:
* Центральні органи виконавчої влади у межах своїх повноважень здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства щодо трудової міграції.
* Центральні та місцеві органи виконавчої влади у межах своїх повноважень вживають заходів із запобігання незаконній зовнішній трудовій міграції.
* Суб’єкти господарювання, які включені до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, медіа, інші підприємства, установи та організації або фізичні особи, які поширюють недостовірну інформацію щодо зовнішньої трудової міграції, яка може спричинити негативні наслідки для трудових мігрантів та членів їхніх сімей, несуть відповідальність згідно із законом.
* Посадові особи несуть відповідальність за порушення [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закону України «Про зовнішню трудову міграцію»] згідно із законом.
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Оплата праці: поняття, види та форми

2024-05-10T13:02:40Z

Maryna.monastyrova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n35 статті 10 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]:
* заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
* роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
* роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
* звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати.
* у разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
|}
== Поняття та структура заробітної плати ==
'''Заробітна плата (оплата праці)''' у розумінні [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про оплату праці"], – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

'''Структура заробітної плати складається з наступних її видів:'''
* ''основна заробітна плата'' - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців
* ''додаткова заробітна плата'' - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій
* ''інших заохочувальні та компенсаційні виплати''. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
== Мінімальна заробітна плата в Україні ==
'''Мінімальна заробітна плата''' - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Згідно відповідно до ст. 8 Закону України від 09.11.2023 р. № 3460-ІХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік"] мінімальна заробітна плата з 01 квітня 2024 року становить:

* у місячному розмірі -8000 гривень;
* у погодинному розмірі - 48 гривні.

'''Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати!'''

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.

'''У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.''' Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.
== Форми та системи оплати праці ==
''Форми оплати праці в Україні:''

— '''погодинна''' — це оплата праці за відпрацьований час (тобто кількість праці визначається відпрацьованим часом);

— '''відрядна''' — за якої розмір заробітку залежить від кількості і якості виконаної роботи згідно з нормами виробітку та відрядними розцінками.

'''Вказані форми мають свої різновиди (системи):'''
{| class="wikitable"
| При погодинній оплаті праці виділяють:
|}
* '''Просту погодинну оплату праці''' - яка становить оплату праці у залежності від кількості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника.
'''Приклад 1.'''
{| class="wikitable"
|-
! При простій погодинній оплаті праці посадовий оклад головного економіста 3200 грн. У січні 24 робочих дні. Він відпрацював 20 робочих днів.
|-
|
|-
| Визначаємо середньоденний заробіток: 6000 грн: 24 дні = 250 грн.
|-
| Заробіток за фактично відпрацьовані робочі дні: 250 грн х 20 днів = 5000 грн.
|}
* '''Погодинно-преміальну''' - до посадових окладів або ставок за одиницю часу роботи дають надбавки (премії) за досягнення певних якісних і кількісних показників.
'''Приклад 2.'''
{| class="wikitable"
|-
! При погодинно-преміальній оплаті праці слюсар 3-го розряду з погодинною оплатою праці на ремонтних роботах у січні відпрацював 151 годину. Встановлена погодинно-тарифна ставка 6.17 грн. Премія за якість виконаної роботи встановлена 15 % від фактичного заробітку.
|-
| 1. Заробіток за фактично відпрацьований час: 151 годинах 6.17 е 931,67 грн.
|-
| 2. Нарахована сума премії за якість роботи: 931,67 грн. 15 : 100= 139,75 грн.
|-
| 3. Нарахована сума заробітної плати: 931,67+ 139,75 = 1071.42 грн.
|-
|}
{| class="wikitable"
|-
| В свою чергу відрядна форма оплати праці має наступні системи:
|}
* '''пряма відрядна''' - розцінки за одиницю продукції (роботи) є незмінними, а розмір заробітної плати залежить від виробітку (чим вище виробіток, тим вища й оплата). Ця система оплати праці застосовується в основному в промислових цехах підприємств, а також у будівництві.
* '''відрядно-преміальна''' - поряд з оплатою за відрядними розцінками за обсяг виконаних робіт, працівникам нараховують премії за перевиконання норм виробітку, за перевиконання місячних, квартальних, річних виробничих завдань. Ця система оплати праці використовується в ремонтних майстернях, автопарку, в рослинництві, тих галузях тваринництва, де продукція надходить протягом року.
* '''акордно-преміальна''' - найбільш прогресивна система оплати праці. Суть акордно-преміальної оплати праці полягає в тому, що оплата нараховується за одержання кінцевого виду продукції з урахуванням її кількості і якості.
'''Оплата праці строки та періодичність:'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 Ст. 24 Закону України "Про оплату праці"] закріплено,''' що: заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але '''не рідше двох разів на місяць''' через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

'''У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.'''

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
== Захист прав в сфері оплати праці ==
Відповідно до ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n154 Закону України "Про оплату праці"] працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Колективний договір укладається на підприємстві, в установі, організації, а також з фізичною особою, яка використовує найману працю.Сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця, зокрема представники відокремлених підрозділів юридичної особи;

Сторона працівників, суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, які діють на підприємстві, в установі, організації, відокремлених підрозділах юридичної особи, об’єднують працівників фізичної особи, яка використовує найману працю, та представляють інтереси працівників, які працюють на підставі трудових договорів у цього роботодавця, а в разі їх відсутності - вільно обрані працівниками для ведення колективних переговорів представники (представник)"Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника."Сторонами колективного договору є:

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n154 ст. 30 Закону України "Про оплату праці"] при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

б) розміри і підстави утримань із заробітної плати;

в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Крім того слід зазначити, що [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] гарантує право кожному громадянину на звернення до суду за вирішенням порушених прав.

Тому, у разі порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком].

Також слід відмітити, що за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Трудове право]]

Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав

2024-04-22T07:54:40Z

Maryna.monastyrova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866]
== Підстави відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав ==
Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до частини першої та третьої статті 170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 Сімейного кодексу України] суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у таких випадках:

- мати, батько ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

- мати, батько жорстоко поводяться з дитиною;

- мати, батько є хронічними алкоголіками або наркоманами;

- мати, батько вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

- в інших випадках, якщо залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема:
# не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання;
# не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення;
# не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей;
# не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі;
# не виявляють інтересу до її внутрішнього світу;
# не створюють умов для отримання нею освіти.
У разі коли законні представники дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причини '''перебування законних представників на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території; перебувають у розшуку як зниклі безвісти або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин; є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора); позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань)''', такі діти за рішенням органу опіки і піклування за місцем перебування (евакуації) або виявлення такої дитини можуть бути влаштовані в іншу прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування до відновлення можливості такими законними представниками виконувати свої обов’язки.
== Порядок відібрання дитини від батьків органами опіки та піклування ==
Якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров’ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає '''рішення''' про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють (пункт 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866] (далі - Порядок).

Для прийняття рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, служба у справах дітей негайно після отримання повідомлення про безпосередню загрозу життю або здоров’ю дитини разом з уповноваженим підрозділом органів Національної поліції, фахівцем із соціальної роботи, представниками закладу охорони здоров’я проводить оцінку рівня безпеки дитини. До проведення оцінки рівня безпеки дитини можуть бути додатково залучені представники інших органів державної влади та місцевого самоврядування, у межах своїх повноважень.

У разі виявлення (підтвердження) за результатами оцінки рівня безпеки дитини фактів безпосередньої загрози її життю або здоров’ю та потреби у вжитті невідкладних заходів до забезпечення її безпеки дитина може бути невідкладно направлена до закладів охорони здоров’я для обстеження стану її здоров’я, надання необхідної медичної допомоги в стаціонарних умовах та документування фактів жорстокого поводження з нею або тимчасово влаштована у відповідний навчально-виховний заклад.

Після вжиття невідкладних заходів до забезпечення безпеки дитини служба у справах дітей в той же день подає районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (в разі утворення) ради, сільській, селищній раді об’єднаної територіальної громади '''клопотання''' про невідкладне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють. Після надходження клопотання уповноважена особа районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади протягом одного дня розглядає порушене питання та приймає відповідне рішення.

Про відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, орган опіки та піклування того ж дня письмово інформує органи прокуратури за місцем проживання дитини та у семиденний строк після прийняття рішення про відібрання дитини звертається до суду з позовом про [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав]] або ж з позовом про відібрання дитини у матері, батька без позбавлення батьківських прав.

Відібрання дитини у батьків може відбуватися також за постановою прокурора.

Відібрання дитини за рішенням органу опіки та піклування чи прокурора - це тимчасовий засіб захисту прав дитини. Тривалим засобом захисту прав дитини є рішення суду.
== Судовий розгляд справи про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав ==
[[Файл:Відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав.jpg|міні]]
=== Хто може звернутися до суду ===
Позовну заяву про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав може подати до суду:
* один з батьків;
* орган опіки та піклування;
* прокурор;
* опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина;
* заклад охорони здоров’я або навчальний заклад.
Справи про відібрання дітей повинні розглядатися за участі органу опіки та піклування, що прямо передбачено частиною четвертою статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України].

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про [[Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання|стягнення з них аліментів]] на дитину.
=== Підсудність справи ===
Справи про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав за загальним правилом розглядає місцевий суд за місцем реєстрації/проживання батьків або одного з них.

Якщо особа, яка подає позов до суду про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав доповнить позовні вимоги стягненням аліментів, то заяву можна подавати до суду за місцем знаходження позивача.
=== Вартість ===
За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] (1211,20 грн. у 2024 році).
== Наслідки відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав ==
При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Якщо '''протягом року''' після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов'язана вжити заходів до [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення батьків їх батьківських прав]] (абзац дев'ятий пункту 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку]).
== Як повернути дитину батькам ==
Якщо ж дитина була відібрана за рішенням суду, то згодом вона може бути [[Порядок повернення раніше відібраної дитини|повернена]] батькам також за рішенням суду.

Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини (частини третя статті 170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).
== Судова практика ==
* [http://iplex.com.ua/doc.php?regnum=105359259&red=100003764649d7b735b0218c64f799e2da291b&d=5 Постанова Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18] (озвучена в судовому засіданні думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується під час вирішення питання про позбавлення батьківських прав, оскільки вона може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким дитина через малолітній вік неспроможна надавати об'єктивну оцінку, та не завжди відповідає інтересам самої дитини.).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104178341 Постанова Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 308/12188/18] (при вирішенні питання про відібрання дитини від батька / матері без позбавлення батьківських прав, у разі неможливості передати її родичам, дитина передається органу опіки та піклування для вжиття заходів щодо захисту її особистих і майнових прав та забезпечення її тимчасового влаштування).
*Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_a93#Text рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09)] зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_126#Text «Хант проти України»] суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
==Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
== Див. також ==
* [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду]]
* [[Поновлення батьківських прав]]
* [[Порядок повернення раніше відібраної дитини]]
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[Категорія:Опікуни/піклувальники]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]

Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

2024-03-18T10:49:38Z

Maryna.monastyrova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/196/2018 Указ Президента України від 05 липня 2018 року №196 "Про додаткові заходи з відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, із соціального захисту постраждалих осіб, безпечного поводження з радіоактивними відходами"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 854 "Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/760-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 760 "Про затвердження Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/838-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року № 838 "Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-18 Рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018]
== Загальні положення ==
Основні принципи на яких базується державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях це:
* пріоритет життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
* комплексне розв'язання завдань охорони здоров'я, соціальної політики і використання забруднених територій на основі державних цільових програм з цих питань та урахування інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки та охорони навколишнього середовища;
* соціальний захист людей, повне відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та їх об'єднань;
* здійснення заходів щодо професійної переорієнтації та підвищення кваліфікації постраждалого населення;
* забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми соціального захисту постраждалого населення, а також співробітництва і проведення консультацій між державними органами і постраждалими (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з соціального захисту на місцевому та державному рівнях;
* міжнародного співробітництва в галузях охорони здоров'я, соціального захисту, охорони праці, використання світового досвіду організації роботи з цих питань.
[[Файл:Пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.jpg|міні|<nowiki>https://mrd.gov.ua/</nowiki>]]
== Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 1 ==
Відповідно до статті 20 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”] (далі - Закон) особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону]), надаються такі гарантовані державою такі компенсації та пільги:
* безоплатне придбання ліків за рецептами лікарів;
* безоплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та прирівняних по вартості до них, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я);
* першочергове обслуговування у лікувально-профілактичних закладах та аптеках;
* позачергове щорічне безоплатне '''забезпечення санаторно-курортними путівками''' шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні;
* право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків.
Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 854]).

Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.
* користування при виході на пенсію та зміні місця роботи поліклініками, до яких вони були прикріплені під час роботи;
* щорічне медичне обслуговування, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах;
* переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування.
У разі вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників їм виплачується допомога '''в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати''', а також зберігається за їх бажанням посадовий оклад, тарифна ставка (оклад) на новому місці роботи, але ''не більше одного року''. Орім того, також гарантується працевлаштування з урахуванням їх побажань або можливість навчання нових професій (спеціальностей) із збереженням у встановленому порядку середньої заробітної плати за останнім місцем роботи за весь період перепідготовки, але не більше одного року.

При переведенні у зв'язку із станом здоров'я на нижчеоплачувану роботу зазначеним працівникам виплачується різниця між попереднім заробітком і заробітком на новій роботі до встановлення інвалідності або одужання, але не більше одного року;
* виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі '''100 процентів середньої заробітної плати''' незалежно від страхового стажу;
* виплата працюючим особам з інвалідністю допомоги по тимчасовій непрацездатності ''до 4 місяців підряд або до 5 місяців у календарному році'';
* позачергове ''забезпечення жилою площею'' осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею ''протягом року'' з дня подання заяви, для чого місцеві ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності). Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету України.
Крім загальних підстав, передбачених законодавством України, такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються особи, які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах.

Особам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, які потребують поліпшення житлових умов, надається додаткова жила площа у вигляді окремої кімнати.

Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок надання і розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Передбаченими цим пунктом пільгами щодо забезпечення житлом громадяни '''мають право скористатися лише один раз''';
* '''50-процентна знижка плати за користування житлом''' (квартирної плати, плати за утримання будинків), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою - особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.
Особам, які проживають ''у будинках, що не мають центрального опалення'', відшкодовується ''50 процентів вартості палива'', придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню.

У разі проживання у гуртожитку оплата за проживання провадиться у розмірі ''50 процентів встановленої плати'';
* передача безплатно в приватну власність займаних ними та їх сім'ями квартир (будинків) державного та громадського житлового фонду незалежно від того, чи є зазначена особа наймачем чи членом сім'ї наймача. Зазначена пільга може бути використана один раз;

* позачергове безоплатне '''забезпечення автомобілем осіб з інвалідністю I групи''' незалежно від наявності медичних показань та '''осіб з інвалідністю II групи''' за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем, відсутності у них протипоказань до керування автомобілем; позачергове пільгове забезпечення автомобілем осіб з інвалідністю II групи за наявності медичних показань та протипоказань до керування з правом передачі керування автомобілем члену сім'ї. Особи з інвалідністю II групи за відсутності відповідних медичних показань мають право на безоплатне або на пільгових умовах забезпечення автомобілем, а також '''особи з інвалідністю III групи''' за наявності медичних показань - на забезпечення автомобілем та відсутності протипоказань до керування ним - на пільгових умовах у порядку загальної черги. Порядок та умови забезпечення автомобілем визначаються Кабінетом Міністрів України;

* забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується ''50 процентів вартості продуктів харчування'' за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

* безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі, в яких число посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;

* одержання лікарняного листка на весь період лікування в санаторіях і спеціалізованих лікувальних закладах з урахуванням часу проїзду туди й назад, з виплатою допомоги по державному соціальному страхуванню незалежно від того, ким і за чий рахунок видано путівку;

* позачергове обов'язкове забезпечення їх дітей місцями у дошкільних закладах незалежно від відомчої підпорядкованості;

* зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;

* безплатний проїзд '''один раз на рік''' до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом з правом першочергового придбання квитків;

* обов'язкове (протягом року після подання заяви) відведення місцевими радами земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач;

* використання чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік;

* позачерговий протягом року вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів для тих, хто потребує поліпшення житлових умов, до кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічного обслуговування, до садівницьких товариств, а також '''право на позачергове придбання садових будинків''' або матеріалів для їх будівництва, для індивідуальної забудови. У випадку одержання житла права, передбачені пунктом 10 цієї статті, втрачаються, якщо житлові умови поліпшились настільки, що відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.Даним пунктом пільгль щодо абезпечення житлом громадяни '''мають право скористатися один раз''';

* першочергове обслуговування на підприємствах, в установах, організаціях зв'язку, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, служби побуту, торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;

* першочергове придбання промислових товарів підвищеного попиту, в тому числі легкового автомобіля, мотоцикла, моторного човна, телевізора, холодильника, меблів, пральної машини, пилососа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

* вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і виплатою соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України. Особи, які закінчили середні та професійно-технічні заклади освіти з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів до державних вищих закладів освіти за результатами співбесіди. Зазначені особи навчаються в цих закладах освіти за рахунок держави;

* '''позачергове влаштування в заклади соціального захисту''', а також на обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо хворий не має близьких родичів, які проживають з ним.
У разі неможливості організації такого обслуговування закладами соціального захисту відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за хворим;
* позачергове встановлення '''телефону з оплатою 50 процентів вартості''' його встановлення;

* оплата лікарняних листків по тимчасовій непрацездатності особам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, нараховується за їх бажанням з середнього фактичного заробітку, який вони одержували під час роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, без обмеження двома тарифними ставками або посадовими окладами.
У такому ж порядку оплата лікарняних листків провадиться і особам, тимчасова непрацездатність яких настала внаслідок загального захворювання.

Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 статті 14 вищезазначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України], поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян, віднесених до категорії 1, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктом 26 цієї статті, поширюються на неповнолітніх дітей громадян, віднесених до категорії 1. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 цієї статті, надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF#Text порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].

Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої цієї статті, надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF#Text порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].
== Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 2 ==
Особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону]), згідно статті 21 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону], надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
* пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31 статті 20;

* позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Крім загальних підстав, передбачених законодавством України, такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються особи, які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах. ''Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок надання і розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.''

Передбаченими цим пунктом пільгами щодо забезпечення житлом громадяни мають право скористатися один раз:
* '''50-процентна знижка вартості проїзду один раз на рік''' до будь-якого пункту України і назад автомобільним, або повітряним, або залізничним, або водним транспортом;

* першочергове встановлення телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення;

* забезпечення продуктами харчування за фізіологічними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується ''25 процентів вартості продуктів харчування'' за фізіологічними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

* відшкодування у встановленому законодавством порядку втраченого заробітку, який вони мали до ушкодження здоров'я, якщо захворювання або каліцтво, що виникли у зв'язку з виконанням робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призвели до стійкої втрати професійної працездатності (без встановлення інвалідності), що встановлено уповноваженою медичною комісією;

* безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі) на території України для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 2, за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.
Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 статті 20, поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян, віднесених до категорії 2, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 статті 20, надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого '''видається посвідчення''' у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/51-97-%D0%BF порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].

Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої статті 20, надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян '''видається посвідчення''' у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/51-97-%D0%BF порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].
== Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 3 ==
У відповідності до статті 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону], особам, віднесеним до категорії 3 (пункт 3 статті 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону]), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
* пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 8, 17, 20, 27 статті 20, а також пунктом 7 статті 20 для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 3;

* щорічне отримання відпустки строком до 14 робочих днів без збереження заробітної плати одному з батьків, які мають неповнолітніх дітей і проживають на територіях зон радіоактивного забруднення;

* першочерговий вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів для тих, хто потребує поліпшення житлових умов;

* зарахування поза конкурсом при одержанні позитивних оцінок на вступних екзаменах у заклади освіти осіб з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають на територіях радіоактивного забруднення і направлені на навчання згідно з планом цільової підготовки або договорами з підприємствами. Зазначені особи навчаються за рахунок держави.
Студентам із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи гарантується надання гуртожитку, якщо вони не мають житла, а також виплата соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України;
* пріоритетне забезпечення промисловими товарами тривалого користування, перелік і порядок продажу яких визначається Кабінетом Міністрів України;

* взяття на квартирний облік громадян, які проживають у комунальних квартирах, незалежно від розміру жилої площі;

* передача в особисту власність жилих будинків та жилих приміщень державного і громадського житлового фонду, в які відселені або самостійно переселилися громадяни, відповідно до статті 4 цього Закону, незалежно від розміру займаної площі;

* передача громадянам, які відпрацювали на території зони гарантованого добровільного відселення '''не менш як три роки''', безплатно в приватну власність квартир (будинків) державного та громадського житлового фонду, які вони займають у цій зоні;

* '''відшкодування 50 процентів вартості палива''', придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню, особам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення до відселення у будинках, що не мають центрального опалення;

* звільнення від плати за землю.
Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 статті 20, поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 статті 20, надаються дружині (чоловіку) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлих громадян. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого '''видається посвідчення''' у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/51-97-%D0%BF порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].

Установити, що пільги, передбачені пунктом 1 частини першої та частиною другою цієї статті в частині пільг, передбачених пунктами 1, 2, 11 статті 20, пунктом 14 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої статті 20, надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF#Text порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].
== Пільги особам, які працювали за межами зони відчуження ==
Особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року '''не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців''' протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, надаються гарантовані державою пільги та компенсації, передбачені пунктами 1, 6, 8, 20 і 27 статті 20, пунктом 15 статті 22, зокрема:

- безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;

-щорічне медичне обслуговування, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах;

-виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу;

обов'язкове (протягом року після подання заяви) відведення місцевими радами земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач;

позачергове влаштування в заклади соціального захисту, а також на обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо хворий не має близьких родичів, які проживають з ним.У разі неможливості організації такого обслуговування закладами соціального захисту відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за хворим;

- звільнення від плати за землю

Слід зауважити, що пільги, передбачені пунктом 1 статті 20 - безплатне придбання ліків за рецептами лікарів- надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу '''за попередні шість місяців''' не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
== Захист дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
До дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, згідно статті 27 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону], належать неповнолітні діти, які:
# евакуйовані із зони відчуження, у тому числі діти, які на момент евакуації знаходились у стані внутріутробного розвитку;
# проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії '''не менше одного року''' у зоні безумовного (обов'язкового) відселення;
# проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії '''не менше двох років''' у зоні гарантованого добровільного відселення;
# проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії '''не менше трьох років''' у зоні посиленого радіоекологічного контролю;
# народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# хворі на рак щитовидної залози незалежно від дозиметричних показників, а також хворі на променеву хворобу;
# одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону], та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
* виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років - у розмірі 100 процентів середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу за весь період хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування, одному з батьків або особі, яка їх замінює, якщо дитина потребує догляду батьків згідно з медичним висновком закладу охорони здоров'я, в якому дитина лікується чи перебуває на диспансерному обліку;
* безплатне придбання ліків за рецептами лікарів, а також безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та матеріалів, прирівняних до них за вартістю, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я);
* надання жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустки по вагітності і родах тривалістю 90 календарних днів до родів і 90 календарних днів після родів, яка обчислюється сумарно і надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до родів, з оплатою в розмірі повного заробітку незалежно від страхового стажу та місця роботи.
Вагітні жінки забезпечуються додатковим харчуванням за нормами, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
* безплатне харчування учнів середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів освіти, студентів коледжів та технікумів (училищ), розташованих на територіях радіоактивного забруднення (пункти 2, 3, 4 статті 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону]), а також дітей, евакуйованих із зони відчуження, дітей з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, які проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення. Дітям, які не харчуються в зазначених навчальних закладах, а також за всі дні, коли вони не відвідували ці заклади, до досягнення повноліття виплачується грошова компенсація у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
* зарахування до стажу роботи одному з батьків часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років.
Дітям, зазначеним у пункті 7 статті 27 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону,] надаються пільги, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті. Одному з батьків зазначених дітей або особі, яка їх замінює, надаються пільги, передбачені пунктом 2 частини першої цієї статті.

Дітям, зазначеним у статті 27 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону,] яким встановлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, надаються компенсації та пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11 частини першої цієї статті, а також надаються такі компенсації та пільги:
# безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі з числом посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;
# позачергове обов'язкове забезпечення місцями у дошкільних закладах освіти незалежно від відомчої підпорядкованості;
# використання чергової відпустки у зручний час для одного з батьків дитини з інвалідністю або особи, яка їх замінює, а також отримання одним із батьків або особою, яка їх замінює, додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком на 14 робочих днів на рік;
# вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і виплатою соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України. Особи, які закінчили середні загальноосвітні школи та професійно-технічні заклади освіти з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів до державних вищих закладів освіти за результатами співбесіди. Зазначені особи навчаються в цих закладах освіти за рахунок держави;
# позачергове влаштування в заклади соціального захисту, а також обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо дитина з інвалідністю не має близьких родичів, які проживають разом з нею;
# розмір державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років, підвищується на 50 процентів від розміру, передбаченого абзацом п'ятим частини першої статті 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"];
# надання додаткової жилої площі у вигляді окремої кімнати дитині, яка стала особою з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребує особливого догляду. Відсутність окремої кімнати є підставою для взяття на квартирний облік. Сім'ям, що мають дітей з інвалідністю, надається право позачергового одержання жилих приміщень;
# 50-процентна знижка плати за користування сім'єю, що має дитину з інвалідністю, житлом (квартирна плата), телефоном (в тому числі щодо оплати послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при похвилинному обліку їх тривалості) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, за умови, що дитина проживає разом з сім'єю. Сім'ям, що мають дітей інвалідністю, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення, відшкодовується 50 процентів вартості палива, придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню;
# позачергове встановлення сім'ї, що має дитину з інвалідністю, телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення;
# щорічне '''безплатне забезпечення дитини з інвалідністю та одного з батьків чи особи, яка їх замінює, путівкою''' для будь-якого виду оздоровлення чи відпочинку протягом двох місяців шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівки через безготівкове перерахування закладам оздоровлення чи відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із оздоровлення або відпочинку чи одержання грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні. Батьки потерпілих дітей з інвалідністю або особа, яка їх замінює, мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків. Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 854]).Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
# першочергове безкоштовне протезування дітей з інвалідністю.
Дітям, які мають підстави для встановлення категорії 2 або 3, до досягнення повноліття, крім компенсацій та пільг, зазначених у частині першій цієї статті, надаються пільги, передбачені пунктами 2, 4 і 5 частини третьої цієї статті.

Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу у передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням, відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) особам, зазначеним у статті 27 цього Закону, надаються пільги та компенсації відповідно до встановлених статтею 14 цього Закону категорій.

Дітям до досягнення повноліття, які до вступу в державні вищі заклади освіти, професійно-технічні заклади освіти, розташовані за межами зони забруднення, мали підстави для отримання категорії 4, надаються пільги, передбачені пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті та пунктом 4 частини третьої цієї статті, а студентам з числа цих дітей віком до 23 років надаються пільги, передбачені пунктом 6 статті 22 цього Закону.

Установити, що пільги, передбачені пунктом 4 частини першої та пунктами 8, 9 частини третьої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу '''за попередні шість місяців''' не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
== Компенсації за шкоду, заподіяну здоров´ю ==
Одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім’ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.

Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/760-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 760]).
== Виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у 2021 році ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] (далі – Закон) визначено право постраждалих громадян на позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням чи отримання за їх бажанням грошової компенсації.

З 1 січня 2018 року громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text Порядку] надання щорічної допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 р. № 854], звернулися до органів соціального захисту населення за місцем проживання із заявою на отримання компенсації замість путівки, будуть отримувати таку компенсацію.

Розмір компенсації буде становити 35 відсотків чинного на 01 січня відповідного року одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (із заокругленням до однієї гривні, у 2021 році - це 619 грн.). Це визначено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/838-2017-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 838] "Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Для отримання зазначеної компенсації до органу соціального захисту населення подаються наступні документи:

1. громадянами, віднесеними до категорії 1:
* заява на отримання грошової компенсації замість путівки;
* довідка 070/о;
* копія посвідчення громадянина, віднесеного до категорії 1 (із вкладкою);
* копія паспорта;
* довідка про те, що громадянин, віднесений до категорії 1, не перебуває на обліку для забезпечення путівкою за зареєстрованим місцем проживання (у разі відміни місця проживання від зареєстрованого).
2. одним із батьків дитини з інвалідністю або особою, що їх замінює:
* заява на отримання грошової компенсації замість путівки;
* довідка 070/о;
* копія посвідчення дитини з інвалідністю (із вкладкою);
* копія свідоцтва про народження або копія паспорта дитини з інвалідністю;
* довідка про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб;
* довідка про те, що дитина з інвалідністю не перебуває на обліку для забезпечення путівкою за зареєстрованим місцем проживання (у разі відміни місця проживання від зареєстрованого).
Розмір грошової компенсації буде щорічно встановлюватись наказом Мінсоцполітики і підлягатиме державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Відповідно до пункту 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text Порядку надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 року №854 «Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»] мають право за бажанням громадянина, віднесеного до категорії, у разі відмови від санаторно-курортного лікування, на отримання грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні, що встановлюється Кабінетом Міністрів України щороку.
За бажанням громадянина, віднесеного до категорії 1, одного із батьків дитини з інвалідністю або особи, яка їх замінює, у разі відмови від отримання санаторно-курортного лікування або відпочинку виплачується грошова компенсація у розмірі середньої вартості путівки в Україні, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації приймаються від громадян органами соціального захисту населення. З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).Заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення. До 1 липня 2021 р. посадова особа виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, яка приймає заяву з необхідними документами для виплати грошової компенсації, за наявності технічної можливості реєструє заяву та формує електронну справу (заповнює відповідні електронні форми з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики) і не пізніше наступного робочого дня надсилає електронну справу відповідному органу соціального захисту населення засобами електронного зв’язку через інформаційні системи Мінсоцполітики з дотриманням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги”, “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”. З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи. Заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному органу соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні.
== Особливості пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у 2021 році ==
Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210].

Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»].

Пенсії за бажанням зазначених вище осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Заробітна плата для обчислення пенсії враховується за будь-які 12 місяців такої роботи поспіль.

У випадку, коли людина працювала у зоні відчуження не менше, як 12 місяців поспіль, за її бажанням пенсія може обчислюватися з урахуванням заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні.

Якщо особа відпрацювала в зоні відчуження менше 12 місяців поспіль, при обчисленні пенсії буде врахована заробітна плата за роботу в зоні за повні календарні місяці такої роботи.

У разі, коли особа відпрацювала в зоні відчуження менше календарного місяця, пенсія може обчислюватися із заробітної плати, отриманої за роботу в зоні відчуження за весь фактично відпрацьований час в одному із неповних календарних місяців роботи без додавання суми заробітної плати за період роботи поза межами зони відчуження.

Законодавство гарантує учасникам ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи, особам з інвалідністю, щодо якої встановлено причинний зв’язок із Чорнобильською катастрофою, мінімальну пенсійну виплату. Так, коли розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій та інших доплат, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю І групи – 285 % , ІІ групи – 255 %, ІІІ групи – 225 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, якої не вистачає до зазначених розмірів.

Розмір пенсії означених категорій визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, де прописані мінімальні розміри пенсій по інвалідності, розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, а також розмір мінімальних пенсійних виплат.

Варто зазначити, що мінімальний розмір пенсій змінюється. З 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 1769,00 грн. Відповідно до означеного показника обчислено мінімальний та максимальний розміри пенсій, а також надбавки та підвищення, встановлені до пенсій.

Мінімальні розміри пенсії для осіб з інвалідністю внаслідок аварії на ЧАЕС (п.11 Постанови № 1210)

Розміри основних пенсійних виплат громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчислені з прожиткового мінімуму.
{| class="wikitable"
| colspan="2" |Ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році та у 1987 – 1990 роках та інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї
|-
|Особи з інвалідністю 1 групи 180%
|3184,20 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 2 групи 160%
|2830,40 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 3 групи 145%
|2565,05 грн.
|-
| colspan="2" |Інші особи з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою
|-
|Особи з інвалідністю 1 групи 150%
|2653,50 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 2 групи 125%
|2211,25 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 3 групи 110%
|1945,90 грн.
|-
| colspan="2" |Діти з інвалідністю
|-
|Діти з інвалідністю 100%
|1769,00 грн.
|}
Мінімальна пенсійна виплата з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (п. 12 Постанови № 1210)
{| class="wikitable"
|Особи з інвалідністю 1 групи 285%
|5041,65 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 2 групи 255%
|4510,95 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 3 групи 225%
|3980,25 грн.
|}
Розміри підвищень, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”
{| class="wikitable"
|Підвищення особам з інвалідністю внаслідок війни 1 групи 50%
|884,50 грн.
|-
|Підвищення особам з інвалідністю внаслідок війни 2 групи 40%
|707,60 грн.
|-
|Підвищення особам з інвалідністю внаслідок війни 3 групи 30%
|530,70 грн.
|}
Суттєві зміни пенсійного забезпечення та збільшення розміру пенсії відбулися для військовозобов’язаних осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Починаючи з липня 2019 року внесено зміни до ст.59 Закону № 1796, згідно яких, особи, що працювали на підприємствах, в установах та організаціях і були призвані через військкомати на військові збори для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримують розмір пенсії, виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Розмір пенсії таких осіб залежить не тільки від показника заробітної плати, а й від відсотка втрати працездатності, який зазначається в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Розрахунок пенсії означеним особам проводиться за формулою, затвердженою пунктом 91 Постанови № 1210, яка передбачає застосування показників мінімальної заробітної плати в Україні на 1 січня 2021 року та середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020 рік.

При застосуванні мінімальної заробітної плати в Україні станом на 1 січня 2021 року – 6000 грн. та показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020 рік, яка становить 10340,35 грн, середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, що враховується під час обчислення пенсії склав 2,90126, що вище коефіцієнтів, з яких розраховано пенсії ліквідаторам, в 2019 році (2,67127) та в 2020 році (2,56540).

Умови ж надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначені статтею 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]. Зокрема, особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу:
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року – не менше 5 календарних днів, пенсійний вік знижується на 10 років.
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, пенсійний вік знижується на 8 років;
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році – від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році – не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві – не менше 14 календарних днів у 1986 році пенсійний вік знижується на 5 років.
Таким чином, пенсії особам, віднесеним до ІІ-ІV категорій, обчислюють за загальними правилами, але призначають з більш раннього віку.

Право на зниження пенсійного віку визначається на підставі первинних документів, які надаються особою до органів Пенсійного фонду. Це можуть бути: довідки про період участі в ліквідації аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Держкомітету з праці і соціальних питань від 09.03.1988 р. № 122 (видається тією установою, в складі якої особа брала участь у ліквідації аварії); довідки військових частин; довідки архівних установ або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт, де особа виконувала роботи з ліквідації наслідків аварії (посвідчення про відрядження в зону відчуження (з відміткою населеного пункту); довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості відпрацьованих днів і населеного пункту; виписки із особових рахунків за умови, що в них зазначена кратність оплати праці чи населений пункт і кількість днів.
== Видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян»] (далі – Постанова) передбачено проведення до 1 січня 2019 року заміни посвідчень у зв’язку із затвердженням нових зразків посвідчень наступним категоріям осіб:
* особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1);
* учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт;
* особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.
== Рішення Конституційного Суду України по захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
1. Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] (є неконституційними):
- підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"] від 28 грудня 2014 року № 76-VIII;
- частину третю статті 22, частину другу статті 24, частину сьому статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами;
- статтю 53 (крім її назви), статтю 60 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року] № 76-VIII.
2. Підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"] від 28 грудня 2014 року № 76-VIII; частина третя статті 22, частина друга статті 24, частина сьома статті 30 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами; стаття 53 (крім її назви), стаття 60 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"] від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
3. Стаття 53 (крім її назви) Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України]" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII втратила чинність та не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягає стаття 53 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції до внесення змін Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII], а саме:
"Стаття 53. Виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу".
Стаття 60 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII] втратила чинність та не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягає стаття 60 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції до внесення змін Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII,] а саме:
"Стаття 60. Інші пільги та компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть надаватись й інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України".

== Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

Користування водними об'єктами на умовах оренди

2024-02-20T13:30:52Z

Maryna.monastyrova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1867 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5293-17 Закон України "Про аквакультуру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/484-95-п Постанова Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 року № 484 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України"]
== Об’єкти оренди ==
'''Водний об’єкт''' - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт).

В користування на умовах оренди можуть передаватися такі типи водойм (відповідно до ст.51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page Водного кодексу України]):
* '''водосховища (крім водосховищ комплексного призначення)''';
* '''ставки; '''
* '''озера та замкнені природні водойми'''
== Суб'єкти орендних відносин ==
''Орендарями'' водних об'єктів можуть виступати юридичні особи чи фізичні особи - підприємці. 
''Орендодавцями'' водних об'єктів (їх частин) місцевого значення у межах населених пунктів є органи місцевого самоврядування, за межами – обласна державна адміністрація. Орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.
== Умови надання водних об’єктів в оренду ==
Водні об'єкти надаються у користування на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою, органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України] (при цьому віднесення водного об'єкта до загальнодержавного або місцевого не має значення), відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. (статті 135 - 139 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).
Форма договору оренди водних об´єктів затверджена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/420-2013-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Типового договору оренди водних об´єктів” від 29.05.2013 № 420].
Надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта.

'''Увага!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-20#Text Законом України від 04 листопада 2020 року № <abbr>963-IX</abbr> "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками"] (набирає чинності 02 бередня 2021 року) уточнено положення Водного кодексу та Земельного кодексу, що стосуються оренди водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками.
== Права та обов’язки водокористувачів ==
Основним правом водокористування є право користування водними об'єктами за цільовим призначенням (це право є одночасно і обов'язком водокористувачів).

Згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page Водним кодексом України] (ст. 43) визначено такі права водокористувачів:
* здійснювати загальне, спеціальне водокористування;
* користуватися водними об'єктами на умовах оренди;
* вимагати від власника водного об'єкта або водопровідної системи підтримання належної якості води за умовами водокористування;
* споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські об'єкти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт;
* передавати в користування воду іншим водокористувачам та на визначених умовах;
* здійснювати й інші функції щодо водокористування в порядку, встановленому законодавством.
Права водокористувачів охороняються законом.

Порушені права водокористувачів підлягають поновленню в порядку, встановленому законодавством. Поновлення порушених прав водокористувачів може здійснюватися шляхом звернення до уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, а також у судовому порядку.

Статтею 44 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page Водного кодексу України] закріплюються обов’язки користувачів водних об’єктів.

Серед основних обов´язків наступні:
* економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відновлення і поліпшення якості вод;
* використовувати води (водні об'єкти) відповідно до цілей і умов їх надання;
* дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скиду забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;
* використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що виводяться з неї;
* не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та об'єктам навколишнього природного середовища;
* утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди і технічні пристрої тощо;
* своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства;
* здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством, тощо.
* здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами
* здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;
* здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу
* безперешкодно допускати на свої об'єкти державних інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони довкілля, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безоплатно необхідну інформацію;
* своєчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування про виникнення аварійних забруднень;
* виконувати інші обов'язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.
== Право загального водокористування ==
Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на прогулянкових суднах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об’єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

З метою охорони життя і здоров’я громадян, охорони навколишнього природного середовища та з інших передбачених законодавством підстав районні і міські Ради за поданням державних органів охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, санітарного нагляду та інших спеціально уповноважених державних органів встановлюють місця, де забороняється купання, плавання на човнах, забір води для питних або побутових потреб, водопій тварин, а також за певних підстав визначають інші умови, що обмежують загальне водокористування на водних об’єктах, розташованих на їх території. Забороняється обмеження загального водокористування, у тому числі обмеження купання та плавання на човнах, любительського і спортивного рибальства, причалювання до берега у світлу пору доби у зв’язку з перебуванням земельних ділянок прибережних захисних смуг (пляжної зони) у користуванні юридичних або фізичних осіб, крім випадків, передбачених законом.

Місцеві Ради зобов’язані повідомляти населення про встановлені ними правила, що обмежують загальне водокористування. На водних об’єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об’єкт в оренду.

На водних об'єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об'єкт в оренду.
Водокористувач, який узяв водний об'єкт у користування на умовах оренди, зобов'язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про встановлені обмеження загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду.

Забороняється обмеження загального водокористування, у тому числі обмеження купання та плавання на прогулянкових суднах, любительського і спортивного рибальства, причалювання до берега у світлу пору доби у зв’язку з перебуванням земельних ділянок прибережних захисних смуг (пляжної зони) у користуванні юридичних або фізичних осіб, крім випадків, передбачених законом.

Якщо водокористувачем або відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень. (ст. 47 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page Водного кодексу України]).

Слід зазначити, що орендар не має права заборонити здійснення любительського рибальства на водоймі. Категорично забороняється встановлювати плату для рибалок любителів, оскільки такі дії можуть кваліфікуватися, як здирництво. При цьому орендар має право контролювати і вимагати, щоб виловлені види риб, що розводяться були повернуті до водойми.
== Обмеження прав водокористувачів ==
У разі маловоддя, загрози виникнення епідемій та епізоотій, а також в інших передбачених законодавством випадках права водокористувачів можуть бути обмежені або змінені умови водокористування з метою забезпечення охорони здоров'я людей та в інших державних інтересах. При цьому пріоритетність надається використанню вод для питних і побутових потреб населення.

Права водокористувачів обмежуються також під час аварій або за умов, що можуть призвести чи призвели до забруднення вод, та при здійсненні невідкладних заходів щодо запобігання стихійному лиху, спричиненому шкідливою дією вод, і ліквідації його наслідків.

Права водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування, можуть бути обмежені органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об'єкт у користування або в оренду.
Права вторинних водокористувачів можуть бути обмежені первинними водокористувачами за погодженням з органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об'єкт у користування. (ст. 45 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page Водного кодексу України]).

== Обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах ==
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;

7) випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

У прибережних захисних смугах дозволяються реконструкція, реставрація та капітальний ремонт існуючих об’єктів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#n754 ст. 89 Водного кодексу України])

== Відповідальність за порушення водного законодавства ==
Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:
# самовільному захопленні водних об'єктів;
# забрудненні та засміченні вод;
# порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;
# руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;
# введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;
# недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;
# самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);
# порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності;
# пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;
# незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;
# використанні земель водного фонду не за призначенням;
# неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах;
# відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію;
# порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення.
Дисциплінарна відповідальність полягає в накладенні на правопорушника дисциплінарних стягнень за незначні порушення водного законодавства адміністрацією за місцем роботи або вищестоящим органом. Види дисциплінарних стягнень передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, організації та установи.
== Адміністративна відповідальність за порушення водного законодавства==
Адміністративна відповідальність у вигляді штрафів може наставати за:
а) порушення правил охорони водних ресурсів:
* забруднення і засмічення вод;
* порушення водоохоронного режиму на водозаборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію ґрунтів та інші шкідливі явища;
* введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню (ст. 591 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]);
б) порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення:
* забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з по-рушенням встановлених правил;
* проведення навантажувальних та розвантажувальних робіт, що можуть призвести до забруднення територіальних і внутрішніх морських вод, без дозволу органів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, якщо одержання такого дозволу передбачено законодавством України;
* неповідомлення адміністрації найближчого порту України про проведене внаслідок крайньої необхідності без належного на те дозволу скидання у море шкідливих речовин з судна або іншого плавучого засобу, повітряного судна, платформи чи іншої штучно спорудженої у морі конструкції, а у випадках скидання з метою поховання — і органу, який видає дозволи на таке скидання, одразу після здійснення або в ході здійснення такого скидання (ст. 591 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]);
в) порушення правил водокористування:
* забір води з порушенням планів водокористування;
* самовільне проведення гідротехнічних робіт;
* безгосподарне використання води (добутої або підведеної з водних об'єктів);
* порушення правил ведення первинного обігу кількості вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них, та визначення якості вод, що скидаються (ст. 60 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]);
г) пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації (ст. 61 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]);
д) невиконання обов'язків по реєстрації в суднових документах операцій зі шкідливими речовинами і сумішами:
* невиконання капітаном або іншими особами командного складу судна чи іншого плавучого засобу передбачених чинним законодавством обов'язків по реєстрації в суднових документах операцій з речовинами, шкідливими для здоров'я людей або для живих ресурсів моря, чи сумішами, які містять такі речовини понад установлені норми;
* внесення зазначеними особами до суднових документів неправильних записів про ці операції або незаконне відмовлення пред'явити такі документи відповідним службовим особам (ст. 62 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).
== Цивільно-правова відповідальність за порушення водного законодавства==
Цивільно-правова відповідальність полягає у відшкодуванні збитків, заподіяних порушенням водного законодавства. Цей вид відповідальності настає на підставі ст. 111 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водного кодексу України].

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.
Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства (ст. 111 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page Водного кодексу України]).

Відшкодування збитків регулюється також постановою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1-2013-%D0%BF Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України» від 3 липня 1995 р. № 484].

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. (ст. 110 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водного кодексу України]).
== Кримінальна відповідальність за порушення водного законодавства==
Кримінальна відповідальність за порушення водного законодавства настає на підставі статей 242 і 243 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

Стаття 242 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу] передбачає відповідальність за забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

Якщо ті самі діяння спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Стаття 243 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу] передбачає відповідальність за такі злочини:

Забруднення моря в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України або в межах вод виключної (морської) економічної зони України матеріалами чи речовинами, шкідливими для життя чи здоров'я людей, або відходами внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя чи здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло перешкодити законним видам використання моря, а також незаконне скидання чи поховання в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України або у відкритому морі зазначених матеріалів, речовин і відходів — караються штрафом від трьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Неповідомлення спеціально відповідальними за те особами морських та повітряних суден або інших засобів і споруд, що знаходяться у морі, адміністрації найближчого порту України, іншому уповноваженому органу або особі, а у разі скидання з метою поховання — і організації, яка видає дозволи на скидання, інформації про підготовлюване або здійснене внаслідок крайньої потреби скидання чи невідворотні втрати ними в межах внутрішніх морських і територіальних вод України або у відкритому морі шкідливих речовин чи сумішей, що містять такі речовини понад встановлені норми, інших відходів, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло завдати шкоди зонам лікування і відпочинку або перешкодити іншим законним видам використання моря — карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або обмеженням волі на строк до трьох років.

Кримінальна відповідальність за порушення водного законодавства може наставати і на підставі статей [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], які передбачають відповідальність за службові злочини, зокрема: ст. 364 — зловживання владою або службовим становищем; ст. 367 — службова недбалість.
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]