WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Провадження у цивільних справах за участю іноземних осіб

2026-02-13T07:33:02Z

Maryna.mikhova: /* Виконання судових доручень закордонними дипломатичними установами України */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України «Про міжнародне приватне право»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08 Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-754740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-754/0/4-13 "Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом"]
== Процесуальні права та обов’язки іноземних осіб ==
Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=1.%20%D0%86%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%2C%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20(%D1%97%D1%85%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8)%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20(%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%2D%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8)%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%2C%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2. ч. 1 ст. 496 Цивільного процесуального кодексу України]).

Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, за винятками, встановленими Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=2.%20%D0%86%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%96%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. ч. 2 ст. 496 Цивільного процесуального кодексу України]).
== Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом ==
Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається Цивільним процесуальним кодексом України, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
[[Файл:Зображення.jpg|міні|Зображення судді]]
У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом може бути визначено за угодою сторін.

Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, коли суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом:
# якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, з винятком виключної підсудності;
# якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;
# у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;
# якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;
# якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні;
# якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання;
# дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України;
# якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України;
# якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України;
# якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;
# якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України;
# в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2076.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право"]).
До виключної підсудності судам України у справах з іноземним елементом відносяться:
# якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів у рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів, згідно з якими нерухоме майно є об’єктом такого партнерства, зокрема об’єктом концесії, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об’єкт;
# якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні;
# якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання;
# якщо спір пов'язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні;
# якщо спір пов'язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців;
# якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України;
# якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України;
# якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні;
# справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України;
# в інших випадках, визначених законами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2077.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C ст. 77 Закону України "Про міжнародне приватне право"]).
Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=2.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0%2C%20%D0%BD%D1%96%D0%B6%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. ч. 2 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України]).

Судам загальної юрисдикції України підвідомчі справи у спорах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України, а також у справах за участю іноземних фізичних осіб, що мають місце проживання в Україні, про відшкодування шкоди. Справи за участю позивача фізичної особи - громадянина України до юридичної особи відповідача, який є іноземним елементом і не має місцезнаходження в Україні щодо відшкодування шкоди завданої на території іншої держави, мають розглядатись відповідним судом іноземної держави.
== Судове доручення про надання правової допомоги ==
'''Доручення''' - звернення (доручення, прохання, запит - залежно від вимог міжнародного договору України) компетентного органу, у тому числі судове доручення про надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів тощо.

В разі виникнення необхідності у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави (суд, консульська посадова особа України відповідно до міжнародних договорів України або в іншому порядку, що не суперечить законодавству держави перебування, чи інший орган, до компетенції якого належить складання чи виконання доручення про надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах) в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2080.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F ст. 80 Закону України "Про міжнародне приватне право"]).

Таким чином, у зв’язку з розглядом цивільної справи суд, в разі необхідності вручення стороні по справі, яка перебуває поза межами України, документів або витребування документів, які необхідні для розгляду справи чи проведення допиту особи, обов’язково складає судове доручення про отримання міжнародної правової допомоги.

З інформацією щодо змісту, форми та виконання судового доручення – можливо ознайомитись за посиланням: [[Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику суду чи інших документів]].

Обсяг правової допомоги, порядок зносин, вимоги щодо форми і змісту доручення, а також особливості виконання доручення визначаються положеннями міжнародного договору України, який діє у відносинах між Україною та відповідною іноземною державою.

Детальний перелік країн, з якими Україною укладено двосторонні договори про правову допомогу в цивільних справах міститься на офіційному веб-сторінці [https://mfa.gov.ua/dvostoronnye-spivrobitnictvo Міністерства закордонних справ України].
== Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги ==
Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам що передбачені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9613 ст. 499 Цивільного процесуального кодексу України].

У судовому дорученні про надання правової допомоги зазначаються:
# назва суду, що розглядає справу;
# за наявності міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, - посилання на його положення;
# найменування справи, що розглядається;
# прізвище, ім’я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, а також інші дані, необхідні для виконання доручення;
# процесуальне становище осіб, щодо яких необхідно вчинити процесуальні дії;
# чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;
# інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме доручення.
Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що до нього додаються, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.

== Виконання судових доручень закордонними дипломатичними установами України ==
Судове доручення про вручення документів громадянину України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі. Такі документи особа отримує добровільно. Вручення документів здійснюється під розписку із зазначенням дня вручення, підписується посадовою особою та скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України.

Доручення суду про виконання певних процесуальних дій стосовно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі вчинення певних процесуальних дій складається протокол, що підписується особою, стосовно якої вчинені процесуальні дії, та особою, яка вчинила процесуальні дії, і скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України. У протоколі зазначаються день, час і місце виконання доручення.

Під час виконання судового доручення застосовується процесуальний закон України. Для виконання доручення не можуть застосовуватися примусові заходи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20502.,%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8. ст. 502 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Див. також ==
* [[Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику суду чи інших документів]]
* [[Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню]]
* [[Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню]]
* [[Порядок звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Провадження у цивільних справах за участю іноземних осіб

2026-02-13T07:30:34Z

Maryna.mikhova: редагування посилань на статті НПА

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України «Про міжнародне приватне право»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08 Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-754740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-754/0/4-13 "Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом"]
== Процесуальні права та обов’язки іноземних осіб ==
Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=1.%20%D0%86%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%2C%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20(%D1%97%D1%85%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8)%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20(%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%2D%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8)%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%2C%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2. ч. 1 ст. 496 Цивільного процесуального кодексу України]).

Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, за винятками, встановленими Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=2.%20%D0%86%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%96%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. ч. 2 ст. 496 Цивільного процесуального кодексу України]).
== Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом ==
Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається Цивільним процесуальним кодексом України, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
[[Файл:Зображення.jpg|міні|Зображення судді]]
У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом може бути визначено за угодою сторін.

Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, коли суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом:
# якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, з винятком виключної підсудності;
# якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;
# у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;
# якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;
# якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні;
# якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання;
# дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України;
# якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України;
# якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України;
# якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;
# якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України;
# в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2076.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право"]).
До виключної підсудності судам України у справах з іноземним елементом відносяться:
# якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів у рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів, згідно з якими нерухоме майно є об’єктом такого партнерства, зокрема об’єктом концесії, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об’єкт;
# якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні;
# якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання;
# якщо спір пов'язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні;
# якщо спір пов'язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців;
# якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України;
# якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України;
# якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні;
# справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України;
# в інших випадках, визначених законами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2077.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C ст. 77 Закону України "Про міжнародне приватне право"]).
Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=2.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0%2C%20%D0%BD%D1%96%D0%B6%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%86%D0%B8%D0%BC%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. ч. 2 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України]).

Судам загальної юрисдикції України підвідомчі справи у спорах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України, а також у справах за участю іноземних фізичних осіб, що мають місце проживання в Україні, про відшкодування шкоди. Справи за участю позивача фізичної особи - громадянина України до юридичної особи відповідача, який є іноземним елементом і не має місцезнаходження в Україні щодо відшкодування шкоди завданої на території іншої держави, мають розглядатись відповідним судом іноземної держави.
== Судове доручення про надання правової допомоги ==
'''Доручення''' - звернення (доручення, прохання, запит - залежно від вимог міжнародного договору України) компетентного органу, у тому числі судове доручення про надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів тощо.

В разі виникнення необхідності у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави (суд, консульська посадова особа України відповідно до міжнародних договорів України або в іншому порядку, що не суперечить законодавству держави перебування, чи інший орган, до компетенції якого належить складання чи виконання доручення про надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах) в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2080.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F ст. 80 Закону України "Про міжнародне приватне право"]).

Таким чином, у зв’язку з розглядом цивільної справи суд, в разі необхідності вручення стороні по справі, яка перебуває поза межами України, документів або витребування документів, які необхідні для розгляду справи чи проведення допиту особи, обов’язково складає судове доручення про отримання міжнародної правової допомоги.

З інформацією щодо змісту, форми та виконання судового доручення – можливо ознайомитись за посиланням: [[Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику суду чи інших документів]].

Обсяг правової допомоги, порядок зносин, вимоги щодо форми і змісту доручення, а також особливості виконання доручення визначаються положеннями міжнародного договору України, який діє у відносинах між Україною та відповідною іноземною державою.

Детальний перелік країн, з якими Україною укладено двосторонні договори про правову допомогу в цивільних справах міститься на офіційному веб-сторінці [https://mfa.gov.ua/dvostoronnye-spivrobitnictvo Міністерства закордонних справ України].
== Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги ==
Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам що передбачені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9613 ст. 499 Цивільного процесуального кодексу України].

У судовому дорученні про надання правової допомоги зазначаються:
# назва суду, що розглядає справу;
# за наявності міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, - посилання на його положення;
# найменування справи, що розглядається;
# прізвище, ім’я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, а також інші дані, необхідні для виконання доручення;
# процесуальне становище осіб, щодо яких необхідно вчинити процесуальні дії;
# чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;
# інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме доручення.
Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що до нього додаються, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.

== Виконання судових доручень закордонними дипломатичними установами України ==
Судове доручення про вручення документів громадянину України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі. Такі документи особа отримує добровільно. Вручення документів здійснюється під розписку із зазначенням дня вручення, підписується посадовою особою та скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України.

Доручення суду про виконання певних процесуальних дій стосовно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. У разі вчинення певних процесуальних дій складається протокол, що підписується особою, стосовно якої вчинені процесуальні дії, та особою, яка вчинила процесуальні дії, і скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України. У протоколі зазначаються день, час і місце виконання доручення.

Під час виконання судового доручення застосовується процесуальний закон України. Для виконання доручення не можуть застосовуватися примусові заходи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9613:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20502.,%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8. ст. 502 Цивільного процесуального кодексу України]).

== Див. також ==
* [[Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику суду чи інших документів]]
* [[Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню]]
* [[Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню]]
* [[Порядок звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Порядок гарантійного ремонту (гарантійної заміни) побутових товарів

2025-12-03T10:48:15Z

Maryna.mikhova: /* Сплата судового збору */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конститція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/172-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.94 р. №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1251-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2023 р. № 1251 "Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів"]
== Визначення основних термінів ==
'''Побутові товари'''- товари для облаштування побуту.

'''Технічно складні побутові товари''' - непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний термін.

'''Гарантійний строк''' - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.

'''Гарантійний термін експлуатації''' - термін, протягом якого гарантується використання товару, в тому числі комплектуючих виробів та складових частин, за призначенням за умови дотримання споживачем правил користування і протягом якого виробник виконує гарантійні зобов'язання.

'''Недолік''' - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

'''Істотний недолік''' - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:
# він взагалі не може бути усунутий;
# його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
# він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

== Порядок вирішення питання ==
'''Законодавством України передбачено проведення гарантійного ремонту (гарантійної заміни) побутового товару у випадках, коли протягом встановленого гарантійного строку придбані побутові товари виходять з ладу, або проявляється будь-яка невідповідність побутового товару вимогам нормативно-правових актів чи нормативно-правових документів, умовам договорів та проявляються недоліки, які взагалі роблять неможливим чи недопустимим використання товару за призначенням. Питання можна вирішити в добровільному, позасудовому та судовому порядках.'''
== Підстави гарантійного ремонту (гарантійної заміни) побутових товарів ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208.,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%20(%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0)%2C%20%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80. ч.1 ст. 8 Закону України «По захист прав споживачів»], у разі виявлення '''протягом встановленого гарантійного строку''' '''недоліків''' споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, '''має право вимагати пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, відшкодування витрат на усунення недоліків товару.''' 
У разі виявлення '''протягом встановленого гарантійного строку''' істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право '''за своїм вибором''' вимагати від продавця або виробника:

* розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
* заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника).
Перелік товарів, з яких утворюється '''обмінний фонд''' наведено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/172-94-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%20N%202%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2019%20%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%8F%201994%20%D1%80.%20N%20172 Додатку № 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.94 р. №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів».]

== Добровільний порядок ==
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=3.%20%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0,%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC. ч.3 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»], вимоги споживача '''пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача'''. 
Споживач має право пред’явити '''одну з вимог''', передбаченою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=1)%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%83%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%83. ч. 1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів»], а '''в разі її невиконання заявити іншу вимогу''', передбаченою цією статтею. Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також '''створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору (сервісні центри)'''. 
'''Повідомити про виявлення недоліків або істотних недоліків товару можливо усно, або за допомогою листа-претензії або листа вимоги.''' Продавець, виробник підприємство, що задовольняє вимоги споживача, '''зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги'''. 

'''Доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад п'ять кілограмів продавцю, виробнику (підприємству, що задовольняє вимоги споживача, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=5.%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%2C%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96). ч.5 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»]) та їх повернення споживачеві здійснюються за рахунок продавця, виробника (підприємства, що задовольняє вимоги споживача).'''
=== Строк задоволення вимог щодо гарантійної заміни побутових товарів. Перерахунок вартості товару внаслідок заміни. ===
'''За наявності товару''' вимога споживача про його заміну підлягає '''негайному задоволенню''', а в разі виникнення потреби в перевірці якості - '''протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін'''. 
У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у '''двомісячний строк''' з моменту подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій вибір пред'явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функції) '''інші вимоги''', передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів».] 

Під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, '''ціна на який змінилася''', перерахунок вартості не провадиться. Під час заміни товару з недоліками ''на такий же товар іншої марки (''моделі, артикулу, модифікації) належної якості '''перерахунок вартості товару з недоліками у разі підвищення ціни провадиться виходячи з його вартості на час обміну''', а '''в разі зниження ціни - виходячи з вартості на час купівлі'''. При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості '''на час пред'явлення відповідної вимоги''', а в разі зниження ціни - виходячи з '''вартості товару на час купівлі'''. '''Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.'''
=== Строк задоволення вимог щодо гарантійного ремонту побутових товарів. Неустойка. Обчислення гарантійного терміну після проведення ремонту товару ===
'''При пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк'''. 
'''На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі'''. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані створювати (мати) '''обмінний фонд товарів'''. Перелік товарів, з яких утворюється обмінний фонд наведено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/172-94-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%20N%202%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2019%20%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%8F%201994%20%D1%80.%20N%20172 Додатку № 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.94 р. №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів».] 

'''За кожний день затримки виконання вимоги''' про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та '''за кожний день затримки усунення недоліків''' понад установлений строк (чотирнадцять днів) '''споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару''' 
При усунення недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину '''обчислюється починаючи від дня видачі споживачеві товару після ремонту'''.
=== Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів ===
'''Виробник (продавець) виконує гарантійні зобов’язання''' щодо товару, зокрема передбачені рекламою, шляхом здійснення безоплатного ремонту або заміни товару протягом гарантійного строку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України “Про захист прав споживачів”].

Гарантійне обслуговування полягає у тому, що виробник (продавець, сервісний центр) протягом гарантійного строку в разі виявлення недоліку товару, який виник з вини його виробника (продавця), зобов’язується організувати гарантійний ремонт товару, який здійснюється за зверненням споживача безоплатно.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1251-2023-%D0%BF#Text Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів] '''для здійснення гарантійного ремонту або гарантійної заміни''' товар приймається продавцем (сервісним центром) після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”], та гарантійного талону за умови цілісності передбачених експлуатаційними документами пломб на товарі.

У разі надання виробником (продавцем) гарантійних зобов’язань в електронній формі споживач також повинен надати продавцю (сервісному центру) необхідну інформацію, яка ідентифікує товар та надає доступ до гарантійного талону в електронній формі.

'''Продавець (сервісний центр) за зверненням споживача про необхідність усунення недоліку в товарі проводить безоплатно для споживача діагностику такого товару з метою виявлення недоліку.'''

У разі виявлення недоліку, який виник з вини виробника (продавця), товар підлягає гарантійному ремонту в установлений строк відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1251-2023-%D0%BF#Text Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів].

'''Якщо продавець (виробник) заявив про те, що здійснення гарантійного ремонту товару є економічно невигідним для нього або його неможливо здійснити''', продавець (виробник) здійснює гарантійну заміну товару на такий самий товар або аналогічний з числа наявних у продавця (виробника) чи повертає сплачені за товар кошти споживачеві в установленому законодавством порядку. В такому разі споживач повертає товар з недоліком відповідно до комплектації, зазначеної в експлуатаційних документах на товар.

У разі коли за результатами проведення діагностики не виявлено недоліку в товарі або з’ясовано, що недолік виник не з вини виробника (продавця), споживачеві надається підтвердний документ в паперовій або електронній формі.

У разі необхідності проведення під час гарантійного строку '''експертизи товару така експертиза проводиться''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України “Про захист прав споживачів”.]

'''Закінченням строку здійснення гарантійного ремонту''' вважається дата повідомлення споживачеві про завершення гарантійного ремонту, про що робиться позначка у гарантійному талоні.

У повідомленні про завершення гарантійного ремонту зазначається строк одержання споживачем відремонтованого товару.

'''Спори, що виникають між споживачем та виробником''' (продавцем, сервісним центром) у процесі виконання гарантійних зобов’язань (зокрема щодо якості виконаних робіт з гарантійного ремонту), розв’язуються у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Законом України “Про захист прав споживачів”] та іншими законодавчими актами.

== Позасудовий порядок вирішення питання ==
Згідно із ст.42 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] '''держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.''' 

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»], споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, '''для задоволення своїх особистих потреб мають право на звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав'''. Таким органом може бути інспекція з питань захисту прав споживачів. 
Так, згідно п.1 ч.1 ст. 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»], центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, '''здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів''', забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема '''давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів'''.

== Судовий порядок вирішення питання ==
Згідно зі ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»], захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
=== Куди подавати позовну заяву ===
Відповідно до ст. 27 [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч.5 ст. 28 [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

=== Сплата судового збору ===
Відповідно до ч. 3 ст. 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»] споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Порядок гарантійного ремонту (гарантійної заміни) побутових товарів

2025-12-02T13:05:42Z

Maryna.mikhova: /* Строк задоволення вимог щодо гарантійної заміни побутових товарів. Перерахунок вартості товару внаслідок заміни. */

Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у адміністративних справах

2025-11-17T11:00:16Z

Maryna.mikhova: /* Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та її наслідки */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ)]
== Право на звернення ==
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
 
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20362.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 статті 362 Кодексу адміністративного судочинства України] (далі - КАСУ) право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами, мають право такі особи:
 
•учасники справи;
 
•особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.
== Підстави та строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==
{| class="wikitable"
|-
! Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами
|-
| 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; || 1) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин, але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;
|-
| 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили, але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;
|-
| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.|| 3) протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду, але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
|}
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
 
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
 
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
 
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
{| class="wikitable"
|-
! Підстави для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами
|-
| 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; || 1) протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;
|-
| 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;
|-
| 3) встановлення рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною. || 3) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
|}
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подана не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
 
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
== Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
1. Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції подається до суду, який ухвалив судове рішення.
 2. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
 3. Заява про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати Верховного Суду.
== Форма та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам Кодексу адміністративного судочинства щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12376:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20364.%20%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 стаття 364 КАСУ]).
 

'''У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:'''
 
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;
 
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;
 
3) ім’я (найменування) інших учасників справи;
 
4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;
 
5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;
 
6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
 
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
 
'''До заяви додаються:'''
 
1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подана в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази направлення її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України;
 
2) документ про сплату судового збору;
 
3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
 
4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;
 
5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом.
== Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами==
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду.
 
Протягом п’яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
 
До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12375:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20364.%20%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 статтею 364 КАСУ], а також подана особою, яка відповідно до частини шостої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12377:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018.%20%D0%84%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 статті 18 КАСУ] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12377:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20169.%20%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8 статті 169 КАСУ].
 
Крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12377:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20169.%20%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8 статтею 169 КАСУ], заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12377:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%3A частиною першою статті 363 КАСУ], і суд відхилив клопотання про його поновлення.
 
Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12377:~:text=2.%20%D0%97%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%3A частиною другою статті 363 КАСУ].
 
Відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд (крім випадків, якщо заяву подано в електронній формі через електронний кабінет) і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.
 
Якщо в заяві міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя (суддя-доповідач) невідкладно після відкриття провадження у справі постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом від органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.
== Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та її наслідки==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20367.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8 статті 367 КАСУ] особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може відмовитися від заяви до початку розгляду справи у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про що постановляє ухвалу.
 
У разі прийняття відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
 
''Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, не може повторно звертатися до суду із такою самою заявою на тих самих підставах.''
== Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами==
Заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20368.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 стаття 368 КАСУ]).
 
Справа розглядається за правилами, встановленими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
 
'''''За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:'''''
 
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
 
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
 
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
 
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
== Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами ==
''У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12377:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20369.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 стаття 369 КАСУ]). У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення та скасування судового рішення, що переглядається, суд:''
* ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;
* приймає постанову - якщо переглядалася постанова;
* постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.
Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом, приймає постанову.
 
З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
 
У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у адміністративних справах

2025-11-12T13:57:29Z

Maryna.mikhova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ)]
== Право на звернення ==
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
 
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20362.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 статті 362 КАСУ] право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами, мають право такі особи:
 
•учасники справи;
 
•особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.
== Підстави та строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==
{| class="wikitable"
|-
! Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами
|-
| 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; || 1) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин, але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;
|-
| 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили, але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;
|-
| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.|| 3) протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду, але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
|}
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
 
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
 
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
 
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
{| class="wikitable"
|-
! Підстави для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами
|-
| 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; || 1) протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;
|-
| 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;
|-
| 3) встановлення рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною. || 3) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
|}
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подана не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
 
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
== Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
1. Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції подається до суду, який ухвалив судове рішення.
 2. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
 3. Заява про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати Верховного Суду.
== Форма та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам Кодексу адміністративного судочинства щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12376:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20364.%20%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 стаття 364 КАСУ]).
 

'''У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:'''
 
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;
 
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;
 
3) ім’я (найменування) інших учасників справи;
 
4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;
 
5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;
 
6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
 
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
 
'''До заяви додаються:'''
 
1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подана в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази направлення її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України;
 
2) документ про сплату судового збору;
 
3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
 
4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;
 
5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом.
== Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами==
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду.
 
Протягом п’яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
 
До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12375:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20364.%20%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 статтею 364 КАСУ], а також подана особою, яка відповідно до частини шостої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12377:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018.%20%D0%84%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 статті 18 КАСУ] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12377:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20169.%20%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8 статті 169 КАСУ].
 
Крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12377:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20169.%20%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8 статтею 169 КАСУ], заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12377:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%3A частиною першою статті 363 КАСУ], і суд відхилив клопотання про його поновлення.
 
Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12377:~:text=2.%20%D0%97%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%3A частиною другою статті 363 КАСУ].
 
Відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд (крім випадків, якщо заяву подано в електронній формі через електронний кабінет) і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.
 
Якщо в заяві міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя (суддя-доповідач) невідкладно після відкриття провадження у справі постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом від органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.
== Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та її наслідки==
Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може відмовитися від заяви до початку розгляду справи у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про що постановляє ухвалу.
 
У разі прийняття відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
 
''Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, не може повторно звертатися до суду із такою самою заявою на тих самих підставах.''
== Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами==
Заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
 
Справа розглядається за правилами, встановленими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
 
'''''За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:'''''
 
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
 
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
 
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
 
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
== Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами ==
''У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12377:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20369.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 стаття 369 КАСУ]). У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення та скасування судового рішення, що переглядається, суд:''
* ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;
* приймає постанову - якщо переглядалася постанова;
* постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.
Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом, приймає постанову.
 
З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
 
У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у адміністративних справах

2025-11-12T13:55:51Z

Maryna.mikhova: Уточнення статей НПА, редагування посилань

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ)]
== Право на звернення ==
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
 
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20362.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 статті 362 КАСУ] право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами, мають право такі особи:
 
•учасники справи;
 
•особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.
== Підстави та строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==
{| class="wikitable"
|-
! Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами
|-
| 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; || 1) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин, але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;
|-
| 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили, але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;
|-
| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.|| 3) протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду, але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
|}
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
 
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
 
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
 
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
{| class="wikitable"
|-
! Підстави для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами
|-
| 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; || 1) протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;
|-
| 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;
|-
| 3) встановлення рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною. || 3) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
|}
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подана не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
 
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
== Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
1. Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції подається до суду, який ухвалив судове рішення.
 2. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
 3. Заява про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати Верховного Суду.
== Форма та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам Кодексу адміністративного судочинства щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12376:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20364.%20%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 стаття 364 КАСУ]).
 

'''У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:'''
 
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;
 
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;
 
3) ім’я (найменування) інших учасників справи;
 
4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;
 
5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;
 
6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
 
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
 
'''До заяви додаються:'''
 
1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подана в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази направлення її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України;
 
2) документ про сплату судового збору;
 
3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
 
4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;
 
5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом.
== Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами==
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду.
 
Протягом п’яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
 
До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12375:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20364.%20%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 статтею 364 КАСУ], а також подана особою, яка відповідно до частини шостої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12377:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2018.%20%D0%84%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 статті 18 КАСУ] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12377:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20169.%20%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8 статті 169 КАСУ].
 
Крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12377:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20169.%20%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8 статтею 169 КАСУ], заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12377:~:text=1.%20%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%3A частиною першою статті 363 КАСУ], і суд відхилив клопотання про його поновлення.
 
Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12377:~:text=2.%20%D0%97%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%3A частиною другою статті 363 КАСУ].
 
Відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд (крім випадків, якщо заяву подано в електронній формі через електронний кабінет) і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.
 
Якщо в заяві міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя (суддя-доповідач) невідкладно після відкриття провадження у справі постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом від органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.
== Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та її наслідки==
Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може відмовитися від заяви до початку розгляду справи у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про що постановляє ухвалу.
 
У разі прийняття відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
 
''Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, не може повторно звертатися до суду із такою самою заявою на тих самих підставах.''
== Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами==
Заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
 
Справа розглядається за правилами, встановленими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
 
'''''За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:'''''
 
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
 
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
 
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
 
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
== Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами ==
''У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12377:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20369.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 стаття 369 КАСУ]). У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення та скасування судового рішення, що переглядається, суд:''
* ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;
* приймає постанову - якщо переглядалася постанова;
* постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.
Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом, приймає постанову.
 
З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
 
У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Оформлення договорів відчуження земельних ділянок при відсутності правовстановлюючих документів (втрата, оформлення з помилками)

2025-10-15T08:26:21Z

Maryna.mikhova: Уточнення статей НПА, редагування посилань

== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
== Що таке відчуження земельної ділянки? ==
'''Відчуження земельної ділянки''' – це передача права на земельну ділянку (тобто права володіння, користування та розпорядження землею) її власником іншій фізичній чи юридичній особі, територіальній громаді чи державі.

Відчуження може бути '''платне''' (купівля-продаж, міна) і '''безоплатне''' (дарування, спадщина тощо).
== Правовстановлюючі документи на земельну ділянку ==
<big>'''Документи, які підтверджують, що особа є власником земельної ділянки можна розділити на дві групи:'''</big>

'''1. Документи, видані до 1 січня 2013р.:'''
* державний акт на право приватної власності на землю;
* державний акт на право власності на землю;
* державний акт на право власності на земельну ділянку.
'''2. Документи, які видавалися після 1 січня 2013.:'''
* свідоцтво про право власності на нерухоме майно;
* витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
* При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується '''договором купівлі-продажу''' або '''свідоцтвом про право на спадщину'''.
== Оформлення договору відчуження у разі втрати правовстановлюючого документа ==
Якщо оригінал правовстановлюючого документа загублений, викрадений або пошкоджений, можна отримати дублікат такого документа. Для цього необхідно звернутися у відповідну інстанцію, яка видала оригінал документа.
=== Куди звертатись? ===
За загальним правилом, у разі втрати або зіпсування документа, лише суб’єкт, що видавав такий документ, може видати його дублікат. При цьому, втрата чинності нормативно-правовим актом, на підставі якого відповідний суб’єкт видавав документ, не є підставою для відмови у видачі дубліката документа. Єдиною підставою, за наявності якої видача дубліката документа не може бути здійснена суб’єктом, який видав такий документ, це '''ліквідація (припинення діяльності) такого суб’єкта'''. У такому випадку видача дубліката документа здійснюється правонаступником відповідного суб’єкта або архівною установою (якщо передбачається передача документів до архіву).

Документи, що підтверджують факт переходу права власності на нерухоме майно від попереднього власника до нового (договори купівлі-продажу, міни, дарування тощо), як правило, видаються нотаріусами. Видача дубліката або копії втраченого документа, виданого вище зазначеними посадовими особами, здійснюється державним нотаріальним архівом. До передачі в архів примірників документів дублікат втраченого документа видається нотаріусом, який посвідчував такий документ.

'''Отримати дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно може лише його власник.'''

Якщо оформити дублікати загублених правовстановлюючих документів не представляється можливим у силу певних причин, то необхідно подати до суду позовну заяву про визнання права власності на земельну ділянку або про встановлення юридичного факту. '''Рішення суду в такому випадку є правовстановлюючим документом.'''

Далі дублікат правовстановлюючого документа реєструється в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF пункту 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень], затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127, у разі коли документ, що посвідчує набуття права власності або інших речових прав, похідних від права власності, реєстрацію яких було проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, втрачено, пошкоджено чи зіпсовано, '''державна реєстрація такого права''' власності або іншого речового права, похідного від права власності, може бути проведена за бажанням заявника '''на підставі:'''

1. відомостей Державного земельного кадастру;

2. відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав;

3. у разі коли відповідна реєстрація проводилася виключно на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, - на підставі відомостей таких носіїв інформації.

Громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20131.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4 стаття 131 Земельного кодексу України]). Угоди про перехід права власності на земельні ділянки '''укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20132.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8 стаття 132] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20131.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4 Земельного кодексу] України).

'''Отже, після відновлення втраченого правовстановлюючого документа на земельну ділянку необхідно звернутись до нотаріуса для оформлення договору відчуження.'''
=== Вартість ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] за державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі '''0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.''' За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені статтею 19 цього Закону, справляється адміністративний збір у такому розмірі: 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк '''два робочі дні'''; 2 прожиткових мінімума для працездатних осіб - у строк '''один робочий день'''; 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк '''2 години'''.
== Оформлення договору відчуження, якщо правовстановлюючий документ оформлений з помилками ==
Якщо при оформленні договору відчуження земельної ділянки у документі, що посвідчує право власності на таку земельну ділянку виявлено помилку, то її необхідно виправити. Зробити це можливо двома способами - '''позасудовим і судовим.'''
=== Куди звернутись? ===
1. '''Позасудовий спосіб''' передбачає звернення до органу, що видав документ.

Органи, що видали правовстановлюючий документ, можуть виправити помилку в такому документі лише у тому разі, якщо в документах, на підставі яких видавався правовстановлюючий документ '''даної помилки не було, і помилка була допущена саме з вини органу''', який видав правовстановлюючий документ (у разі виявлення орфографічних або технічних помилок). Якщо ж в документах на підставі яких відповідним державним органам було видано правовстановлюючий документ також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів може тільки суд.

2. '''Судовий''' - шляхом встановлення належності правовстановлюючого документа конкретній особі. Суд може розглянути справу про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо:
* Такі факти породжують юридичні наслідки (тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення прав громадян);
* Законодавством не передбачено інший порядок їх встановлення;
* Встановлення факту не пов’язано з наступним вирішенням спору про право.
* Якщо встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.
Дана категорія справ розглядається судом у порядку '''окремого провадження'''.

<big>'''Окреме провадження'''</big> — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Заява про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20175.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0 статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20318.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8 статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України України]. Така заява подається до місцевого загального суду за місцем проживання особи та в ній повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.
'''До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.'''
=== Вартість ===
До заяви обов’язково необхідно додати документ, що '''підтверджує сплату судового збору'''. Розмір судового збору для фізичних осіб становить '''0,2 розміру прожиткового мінімуму''' для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%204.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83 статті 4 Закону України "Про судовий збір"].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%207.%20%D0%A3%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%201%20%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F%202025%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%83%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8C%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%202920%20%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%B0%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3A Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»] установлено станом на 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3028 гривень. Отже, за подання в 2025 році фізичною особою заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно сплатити судовий збір у розмірі '''605 грн. 60 коп.'''

'''Таким чином, після виправлення помилки у правовстановлюючому документі на земельну ділянку та отримання належного документа, необхідно звернутись до нотаріуса для оформлення договору відчуження.'''
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]

Права та обов'язки користувачів надр

2025-09-16T13:29:28Z

Maryna.mikhova: Незначні зміни в оформленні тексту

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text Кодекс України про надра]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14#Text Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2545-19#Text Закон України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях]
== Загальні положення ==
'''''Надра''''' - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

'''''Користувачі надр''''' - підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції.

'''''Позивачі''''' - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, - звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів та відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про надра.

Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними.

'''Надра надаються у користування для:'''

* геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
* видобування корисних копалин;
* будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;
* створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);
* виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;
* геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ);
* задоволення інших потреб.

== Права та обов’язки користувачів надр ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text ч. 1 ст. 24 Кодексу України про надра] користувачі надр '''мають право:'''
* здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції;
* розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу;
* здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;
* на першочергове продовження строку користування надрами;
* користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції;
*на договірних засадах залучати третіх осіб для виконання окремих видів робіт, пов’язаних з користуванням надрами (у такому разі відповідальність за виконання умов, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, несе власник спеціального дозволу на користування надрами);
*повністю або частково відчужувати права на користування надрами, надані їм спеціальним дозволом на користування надрами, шляхом укладення договору купівлі-продажу або внесення таких прав як вклад до статутного капіталу створених за їх участю суб’єктів господарювання або як вклад у спільну діяльність, з урахуванням положень статті 16-1 цього Кодексу.
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text ч. 2 ст. 24 Кодексу України про надра] користувачі надр '''зобов'язані:'''
* використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;
* забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;
* забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;
* приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;
*здійснювати підготовку і розкриття звітів (консолідованих звітів) про платежі на користь держави та інформації про укладені договори (угоди) щодо користування надрами в обсязі та у порядку, встановлених Законом України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях;
* виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Права та обов’язки користувача надр виникають '''з дня отримання спеціального дозволу на користування надрами''', а в разі надання права користування надрами на умовах угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою, та діють до завершення строку дії спеціального дозволу на користування надрами або до набрання законної сили рішенням суду про дострокове припинення права користування надрами (анулювання спеціального дозволу на користування надрами) з підстав, встановлених Кодексом.
== Плата за користування надрами ==
Користування надрами є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

2) рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
== Строки користування надрами ==
'''''Надра надаються у постійне або тимчасове користування.'''''

Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку.

Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Спеціальний дозвіл на геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ), надається строком на п’ять років.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.
== Захист прав та порядок розгляду спорів з питань користування надрами ==
Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Спори з питань користування надрами розглядаються органом державного геологічного контролю, органом державного гірничого нагляду, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцевими радами або судом у порядку, встановленому законодавством України.

Місцеві ради вирішують спори з питань користування надрами, пов'язані з розробкою родовищ корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод.

Спори з питань користування надрами, які виникають з іншими державами, а також між іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами та власником надр, розглядаються відповідно до законодавства України.

Спори з питань користування надрами на умовах розподілу продукції вирішуються відповідно до умов, передбачених такими угодами, що укладаються відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції".
== Відповідальність за порушення законодавства про надра ==
'''''Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність''''' згідно з законодавством України.

'''Цивільно-правова відповідальність''' полягає у відшкодуванні збитків, завданих внаслідок порушень законодавства про надра.

Розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1097-11#Text Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.08.2011 р. № 303, яким затверджено Методику визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами].

'''Кримінальна відповідальність''' передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1616 ст. 240 Кримінального кодексу України]. Санкція даної статті передбачає накладення штрафу від п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. до позбавленням волі на строк до восьми років.

Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у:

* самовільному користуванні надрами (з''гідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2047.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0 ст. 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення] - за самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надра - накладаються штрафні санкції, що становлять - на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 1700 грн. до 3400 грн. відповідно та на посадових осіб від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 3400 грн. до 8500 грн.'');
* порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр;
* вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;
* наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;
* пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;
* порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;
* невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;
* знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;
* незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ;
* невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність й за інші порушення законодавства про надра.
== Див. також ==
* [[Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами]]
* [[Спори з питань користування надрами. Відповідальність за порушення законодавства про надра]]
[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Визнання договору купівлі- продажу недійсним

2025-08-18T11:41:26Z

Maryna.mikhova: /* Недійсність договору купівлі-продажу */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
== Договір купівлі-продажу ==
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 656 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] '''предметом''' договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому, майнові права, право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.

Договір купівлі-продажу <big>земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна</big> укладається у '''письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню''', крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
== Недійсність договору купівлі-продажу ==
'''Підставою''' недійсності правочину, а саме договору купівлі-продажу, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], а саме:
* Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
* Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
* Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
* Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
* Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
''Звертаємо увагу, що серед підстав не названо ч. 4 ст. 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], яка містить вимогу відповідності правочину формі, установленій для нього законом. Отже, недодержання форми правочину не означає автоматичного визнання його недійсним. Водночас правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто, за чинним законодавством '''формальна вимога є обов’язковою''' (ч. 4 ст. 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]), і порушення може спричинити '''недійсність або оскарження''' в суді.''

<big>Недійсним є правочин</big>, якщо його недійсність встановлена законом '''(нікчемний правочин)'''. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак, '''нікчемний правочин може бути визнаний дійсним судом в окремих випадках''', що випливає з ч. 2 ст. 215 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]''.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин '''може бути визнаний судом недійсним''' (оспорюваний правочин).

'''До оспорюваних правочинів''' належать такі:
* учинені без відповідного дозволу (ліцензії);
* учинені під впливом помилки;
* фіктивний правочин, тобто правочин, учинений без наміру створити правові наслідки, які передбачалися ним;
* удаваний правочин, тобто правочин, який учинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, і деякі інші.
== Куди звернутись ==
Для визнання договору купівлі-продажу недійсним необхідно звернутись до суду із позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
== Вартість ==
У справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"] за подання позовної заяви немайнового характеру '''юридичною особою або фізичною особою - підприємцем''' сплачується '''1 розмір прожиткового''' мінімуму для працездатних осіб,- у сумі - 3028 гривень, '''фізичною особою''' - '''0,4 розміру прожиткового мінімуму''' для працездатних осіб - 1211 гривень 20 копійок.
== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/70144484 Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року у справі № 761/32029/15-ц] залишено апеляційну скаргу, якою позовні вимоги задоволені частково. Визнано частково недійсним договір купівлі-продажу квартири у частині покупця, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, переведено право покупця за цим договором на Позивача.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77066568 Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 18 травня 2018 року у справі № 761/9449/17] встановлено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від, укладений між приватним підприємством та фізичною особою є нікчемним правочином.
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Договір купівлі- продажу‎]]

Право на оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року (у формі книжечки)

2025-06-20T08:59:24Z

Maryna.mikhova: незначні уточнення стосовно постанови 302

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2503-12 Постанова Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянинаУкраїни для виїзду за кордон»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456 «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України»].

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/828-2023-%D0%BF#n11 Постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2023 року № 828] поновлено строки надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру, які були зупинені відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/165-2022-%D0%BF#Text пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 165 “Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру”].

'''Зверніть увагу!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1202-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2022 року № 1202 "Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану"] установлено, що паспорти громадян України у формі картки, строк дії яких закінчився за 30 днів до 24 лютого 2022 року та після 24 лютого 2022 року, та паспорти громадянина України зразка 1994 року, до яких не вклеєно фотокартку особи у разі досягнення нею 25- чи 45-річного віку, строк вклеювання до яких настав за 30 днів до 24 лютого 2022 року та після 24 лютого 2022 року, '''є документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України та підлягають обміну або вклеюванню нових фотокарток відповідно до досягнутого віку протягом 30 календарних днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.'''
|}
== Загальні положення про паспорт громадянина України ==
Пунктом 1 частини 1 статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України»] (далі по тексту - Закон №2235-III) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Відповідно до вказаної статті 5 Закону прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2503-12 постанову Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ], якою затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі - Порядок №2503-ХІІ).

Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2503-12 Положення про паспорт громадянина України], паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. 
''Паспортна книжечка'' являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.

Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

''Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки'' (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.

Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.

'''Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.'''

Водночас, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI] (надалі - Закон № 5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.

Згідно зі статтею 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закону №5492-VI] документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, паспорт громадянина України ( може відображатися у формі е-паспорта, е-паспорта для виїзду за кордон).

Відповідно до частин 2, 4, 6 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закону №5492-VI] документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.

'''Отже, вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.'''

Тобто, звертаючись до Державної міграційної служби з відповідними документами, передбаченими вказаним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Законом], '''особа має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України,''' оскільки паспорт громадянина України в розумінні статті 21 вказаного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закону] є документом. 

При цьому, '''варто знати''', що пунктом 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України»] установлено, що: 

* ''прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія'', зразок бланка якого затверджено цією постановою, '''з 1 листопада 2016 р.''' '''припиняється;'''
* ''бланки паспорта громадянина України зразка 1994 року'' '''не виготовляються з 2016 року;'''

* ''паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія'', оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., '''є чинним''' '''протягом строку, на який його було видано.'''

== Оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року ==
Відповідно до пункту3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-п постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України»], '''Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, <big>щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили</big>, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року'''. 
Тобто, якщо особа бажає отримати паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки, '''необхідно звернутись до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року та отримати рішення суду.'''

Згідно положень Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456], особа , яка досягла 16 річного віку, для оформлення паспорта вперше має звернутися до територіального підрозділу ДМС України за зареєстрованим місцем проживання та подати необхідні документи:
* заява про видачу паспорта зразка 1994 року (подається громадянином України, який досяг 16-річного віку, особисто, а у разі подання документів відносно громадянина України, який визнано судом обмежено дієздатним або недієздатним, - на підставі заяви одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники);
* '''рішення суду''';
* свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;
* оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували (в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями (ем) або особами (ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;
* дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;
* довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи;
* довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
* посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб);
* заявник, який звертається за оформленням паспорта зразка 1994 року вперше після досягнення 18-річного віку, додатково подає (за наявності) документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, на ім'я якої оформлюється паспорт зразка 1994 року.
Для обміну паспорта, видачі паспортів замість утрачених або викрадених подається разом із заявою інший пакет документів, зазначений в Тимчасовому порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456].

Оформлення і видача паспорта зразка 1994 року здійснюються ''протягом 30 календарних днів'' з дня подання особою заяви та документів для оформлення і видачі паспорта зразка 1994 року.

Для осіб, які вперше отримують паспорт зразка 1994 року після досягнення 18-річного віку, в обов'язковому порядку проводиться процедура встановлення особи, у зв’язку з чим строк продовжується до 60 календарних днів. Видача паспорта зразка 1994 року вперше здійснюється безкоштовно.

== Законні підстави для відмови у оформленні паспорта у формі книжечки ==

Відповідно до частини 7 статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закону № 5492-VI] уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, '''має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі''', якщо:

# за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;
# заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті);
# заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа;
# дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.
У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника протягом ''п’яти робочих днів'' з дня його прийняття, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.

Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.

== Протиправна бездіяльність щодо неоформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки ==

Часто на практиці Державою міграційною службою допускається протиправна бездіяльність щодо неоформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб, тобто відсутність дій, які повинен був вчинити суб'єкт владних повноважень, але не вчинив, що потягло за собою порушення прав чи інтересів фізичної чи юридичної особи. 
ДМС своїми діями щодо не оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки ''порушує особисті права громадянина'', що не відповідає основоположним приписам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року] (ратифікованої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/475/97-%D0%B2%D1%80 Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року]).

Так, згідно статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституції України] усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Стаття 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституції України] передбачає, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією], не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як зазначено у статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституції України], громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року] передбачено, що кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Отже на для того щоб отримати паспорт громадянина України зразка 1994 року необхідно обовязково звертатися до суду, тому що лише у разі надання рішення суду та інших документів можлива видача паспорта громадянина України зразка 1994 року на підставі «Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456. і іншої можливості на даний час отримати паспорт громадянина України зразка 1994 року - немає.

== Судова практика ==
Відповідно до частини 2 статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у пункті 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_374 Рішення Європейського суду з прав людини від 01 липня 2014 року по справі «S.A.S. проти Франції»] (Заява № 43835/11) зазначено: «… 125. Хоча релігійна свобода є передусім справою совісті кожної окремої людини, вона також означає право людини на свободу сповідувати свою релігію одноособово і приватно або спільно з іншими, прилюдно та у колі своїх одновірців. У статті 9 перелічені різні форми, в яких людина може реалізовувати право на сповідування своєї релігії або переконань - це можуть бути богослужіння, вчення, а також виконання та дотримання релігійних обрядів (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Cha'are Shalom Ve Tsedek проти Франції» [ВП], №27417/95, §73, ECHR 2000-VII, і згадане вище рішення у справі Leyla Sahin). Однак гарантії статті 9 не поширюються на кожну дію, на вчинення якої особу спонукає чи надихає релігія або переконання, і ця стаття не завжди гарантує особі право поводити себе у публічній сфері так, як приписує її релігія або переконання (див., наприклад, рішення у справі «Arrowsmith проти Сполученого Королівства, №7050/75, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року, DR 19; рішення у справі «Kalac проти Туреччини» від 01 липня 1997 року, §27, Reports of Judgments and Decisions 1997-IV; та згадане вище рішення у справі Leyla Sahin). Суд нагадує, що загальна політика або заходи, які призводять до непропорційно серйозних негативних наслідків для певної групи людей, можуть вважатися дискримінаційними, навіть якщо вони не спрямовані конкретно проти цієї групи і не мають дискримінаційної мети (див., серед інших джерел, рішення у справі «D.H. та інші проти Чеської Республіки» [ВП], № 57325/00, §§ 175 і 184-185, ECHR 2007-IV). Але дискримінаційного характеру така політика чи заходи набувають лише у випадку, якщо вони не мають під собою «об'єктивних і достатніх підстав», тобто, якщо вони не служать досягненню «легітимної мети» або якщо не забезпечено «належного пропорційного співвідношення» між використовуваними засобами та поставленою метою …». 
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року за результатами розгляду '''зразкової справи № Пз/9901/2/18 (№ 806/3265/17)'''.

У зазначеному рішенні Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закону «Про ЄДДР»], на відміну від норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2503-12 Положення про паспорт громадянина України], не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій.

На переконання Великої Палати Верховного Суду це є безумовним порушенням вимог статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституції України], яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто, таке втручання не було «встановлене законом»), не є «необхідним у демократичному суспільстві». Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод].

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не є необхідним у демократичному суспільстві, і таке втручання є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

Оскільки, спірні правовідносини між сторонами виникли саме з приводу фактичної відмови відповідача у видачі паспорту у формі книжечки, з огляду на позицію відповідача про те, що видача паспорту можлива лише у формі ID-картки, враховуючи правові висновки Верховного Суду, які викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, суд дійшов висновку щодо наявності у ОСОБИ, права на отримання паспорту у формі книжечки.

[[Файл:Позов про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії.docx|Позовна заява про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії]]

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Порядок гарантійного ремонту (гарантійної заміни) побутових товарів

2025-02-18T10:25:54Z

Maryna.mikhova: /* Особливості розгляду вимог споживача. Підстави для відмови у задоволенні вимог */ замінено на Підстави гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів у зв'язку з втартою чинності НПА та набранням законної сили нової Постанови

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конститція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/172-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.94 р. №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1251-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2023 р. № 1251 "Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів"]
== Визначення основних термінів ==
'''Побутові товари'''- товари для облаштування побуту.

'''Технічно складні побутові товари''' - непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний термін.

'''Гарантійний строк''' - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.

'''Гарантійний термін експлуатації''' - термін, протягом якого гарантується використання товару, в тому числі комплектуючих виробів та складових частин, за призначенням за умови дотримання споживачем правил користування і протягом якого виробник виконує гарантійні зобов'язання.

'''Недолік''' - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

'''Істотний недолік''' - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:
# він взагалі не може бути усунутий;
# його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
# він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

== Порядок вирішення питання ==
'''Законодавством України передбачено проведення гарантійного ремонту (гарантійної заміни) побутового товару у випадках, коли протягом встановленого гарантійного строку придбані побутові товари виходять з ладу, або проявляється будь-яка невідповідність побутового товару вимогам нормативно-правових актів чи нормативно-правових документів, умовам договорів та проявляються недоліки, які взагалі роблять неможливим чи недопустимим використання товару за призначенням. Питання можна вирішити в добровільному, позасудовому та судовому порядках.'''
== Підстави гарантійного ремонту (гарантійної заміни) побутових товарів ==
Відповідно до ч.1 ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «По захист прав споживачів»], у разі виявлення '''протягом встановленого гарантійного строку''' '''недоліків''' споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, '''має право вимагати пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, відшкодування витрат на усунення недоліків товару.''' 
У разі виявлення '''протягом встановленого гарантійного строку''' істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право '''за своїм вибором''' вимагати від продавця або виробника:

* розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
* заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника).
Перелік товарів, з яких утворюється '''обмінний фонд''' наведено у Додатку N 2 до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/172-94-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.94 р. №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів»].

== Добровільний порядок ==
Згідно із ч.3 ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»], вимоги споживача '''пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача'''. 
Споживач має право пред’явити '''одну з вимог''', передбаченою ч. 1 ст.8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»], а '''в разі її невиконання заявити іншу вимогу''', передбаченою цією статтею. Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також '''створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору (сервісні центри)'''. 
'''Повідомити про виявлення недоліків або істотних недоліків товару можливо усно, або за допомогою листа-претензії або листа вимоги.''' Продавець, виробник підприємство, що задовольняє вимоги споживача, '''зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги'''. 

'''Доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад п'ять кілограмів продавцю, виробнику (підприємству, що задовольняє вимоги споживача, встановлені ч.5 ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»]) та їх повернення споживачеві здійснюються за рахунок продавця, виробника (підприємства, що задовольняє вимоги споживача).'''
=== Строк задоволення вимог щодо гарантійної заміни побутових товарів. Перерахунок вартості товару внаслідок заміни. ===
'''За наявності товару''' вимога споживача про його заміну підлягає '''негайному задоволенню''', а в разі виникнення потреби в перевірці якості - '''протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін'''. 
У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у '''двомісячний строк''' з моменту подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій вибір пред'явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функції) '''інші вимоги''', передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»]. 

Під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, '''ціна на який змінилася''', перерахунок вартості не провадиться. Під час заміни товару з недоліками ''на такий же товар іншої марки (''моделі, артикулу, модифікації) належної якості '''перерахунок вартості товару з недоліками у разі підвищення ціни провадиться виходячи з його вартості на час обміну''', а '''в разі зниження ціни - виходячи з вартості на час купівлі'''. При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості '''на час пред'явлення відповідної вимоги''', а в разі зниження ціни - виходячи з '''вартості товару на час купівлі'''. '''Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.'''
=== Строк задоволення вимог щодо гарантійного ремонту побутових товарів. Неустойка. Обчислення гарантійного терміну після проведення ремонту товару ===
'''При пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк'''. 
'''На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі'''. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані створювати (мати) '''обмінний фонд товарів'''. Перелік товарів, з яких утворюється обмінний фонд наведено у Додатку N 2 до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/172-94-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.94 р. №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів»]. 

'''За кожний день затримки виконання вимоги''' про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та '''за кожний день затримки усунення недоліків''' понад установлений строк (чотирнадцять днів) '''споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару''' 
При усунення недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину '''обчислюється починаючи від дня видачі споживачеві товару після ремонту'''.
=== Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів ===
'''Виробник (продавець) виконує гарантійні зобов’язання''' щодо товару, зокрема передбачені рекламою, шляхом здійснення безоплатного ремонту або заміни товару протягом гарантійного строку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України “Про захист прав споживачів”].

Гарантійне обслуговування полягає у тому, що виробник (продавець, сервісний центр) протягом гарантійного строку в разі виявлення недоліку товару, який виник з вини його виробника (продавця), зобов’язується організувати гарантійний ремонт товару, який здійснюється за зверненням споживача безоплатно.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1251-2023-%D0%BF#Text Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів] '''для здійснення гарантійного ремонту або гарантійної заміни''' товар приймається продавцем (сервісним центром) після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”], та гарантійного талону за умови цілісності передбачених експлуатаційними документами пломб на товарі.

У разі надання виробником (продавцем) гарантійних зобов’язань в електронній формі споживач також повинен надати продавцю (сервісному центру) необхідну інформацію, яка ідентифікує товар та надає доступ до гарантійного талону в електронній формі.

'''Продавець (сервісний центр) за зверненням споживача про необхідність усунення недоліку в товарі проводить безоплатно для споживача діагностику такого товару з метою виявлення недоліку.'''

У разі виявлення недоліку, який виник з вини виробника (продавця), товар підлягає гарантійному ремонту в установлений строк відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1251-2023-%D0%BF#Text Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів].

'''Якщо продавець (виробник) заявив про те, що здійснення гарантійного ремонту товару є економічно невигідним для нього або його неможливо здійснити''', продавець (виробник) здійснює гарантійну заміну товару на такий самий товар або аналогічний з числа наявних у продавця (виробника) чи повертає сплачені за товар кошти споживачеві в установленому законодавством порядку. В такому разі споживач повертає товар з недоліком відповідно до комплектації, зазначеної в експлуатаційних документах на товар.

У разі коли за результатами проведення діагностики не виявлено недоліку в товарі або з’ясовано, що недолік виник не з вини виробника (продавця), споживачеві надається підтвердний документ в паперовій або електронній формі.

У разі необхідності проведення під час гарантійного строку '''експертизи товару така експертиза проводиться''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України “Про захист прав споживачів”.]

'''Закінченням строку здійснення гарантійного ремонту''' вважається дата повідомлення споживачеві про завершення гарантійного ремонту, про що робиться позначка у гарантійному талоні.

У повідомленні про завершення гарантійного ремонту зазначається строк одержання споживачем відремонтованого товару.

'''Спори, що виникають між споживачем та виробником''' (продавцем, сервісним центром) у процесі виконання гарантійних зобов’язань (зокрема щодо якості виконаних робіт з гарантійного ремонту), розв’язуються у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Законом України “Про захист прав споживачів”] та іншими законодавчими актами.

== Позасудовий порядок вирішення питання ==
Згідно із ст.42 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] '''держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.''' 

Відповідно до п.6 ч.1 статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»], споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, '''для задоволення своїх особистих потреб мають право на звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав'''. Таким органом може бути інспекція з питань захисту прав споживачів. 
Так, згідно п.1 ч.1 ст. 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»], центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, '''здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів''', забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема '''давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів'''.

== Судовий порядок вирішення питання ==
Згідно зі статті 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»], захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
=== Куди подавати позовну заяву ===
Відповідно до статті 27 [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч.5 статті 28 [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

=== Сплата судового збору ===
Відповідно до ч. 3 ст. 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»] споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Підстави набуття громадянства України

2024-12-18T09:30:44Z

Maryna.mikhova: /* Підстави для відмови */ зміна нумерації

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України'''»''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року №795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року №715 «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку»]
== Поняття громадянства України ==
'''Громадянство України''' - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
== Правові підстави набуття громадянства України ==
'''Статтею 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України]»''' (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закон]) встановлено вичерпний перелік підстав для набуття громадянства України. Це означає, що громадянство України не може набуватися на інших підставах, ніж ті, які перелічені у статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]. Кожна з підстав набуття громадянства України співвідноситься з певними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]. 

'''Громадянство України набувається:'''
* за народженням (ст. 7 Закону);
* за територіальним походженням (ст.8);
* внаслідок прийняття до громадянства (ст.9);
* внаслідок поновлення у громадянстві (ст.10);
* внаслідок усиновлення (ст.11);
* внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в заклад охорони здоров'я заклад освіти або інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю. (ст.12);
* внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки (ст.13);
* у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини (ст.14);
* внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства (ст.15);
* за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України (угоди про спрощений порядок зміни громадянства).

== Набуття громадянства за народженням ==
Відповідно до статті 7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , ''особа є громадянином України'', якщо:
* батьки або один з батьків на момент її народження були громадянами України;
* народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України;
* народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави;
* народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків;
* народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
* народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем;
* є новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда);
Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України (далі ДМС України ) за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника особи.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.
 
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються:
'''Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України (частина перша статті 7 Закону), один з її батьків подає такі документи:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження. 

'''Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України (частина друга статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і проживали на законних підставах на території України. 

'''Особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які на законних підставах постійно проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави (частина третя статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи або інший документ, який підтверджує факт народження особи за межами України;
* копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і на законних підставах постійно проживали на території України;
* декларацію про ненабуття особою громадянства іншої держави за народженням. 

'''Особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків (частина четверта статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копії документів, які підтверджують факт перебування батьків особи у громадянстві іншої держави (інших держав) на момент її народження;
* копії документів, які підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків.

'''Особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і яка не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні (частина п'ята статті 7 Закону), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копію посвідчення біженця, виданого тому з батьків особи, якому надано статус біженця в Україні, або копію документа, що підтверджує факт надання одному з батьків особи притулку в Україні;
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків або декларацію про набуття особою за народженням громадянства того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні. 

'''Особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем (частина шоста статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає такі документи:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* документи, які підтверджують, що на момент народження особи один з її батьків перебував у громадянстві іншої держави (інших держав), а інший - був особою без громадянства;
* документи, що підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем. 

'''Для оформлення набуття громадянства України за народженням новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда) (частина сьома статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), законний представник дитини подає такі документи:'''
* заяву про оформлення набуття дитиною громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження дитини.

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
# відсутніть підстав для отримання послуги;
# невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України за територіальним походженням ==
Відповідно до статті 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], особа без громадянства або іноземець, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подав заяву про набуття громадянства України, а також його неповнолітні діти, реєструються громадянами України, якщо така особа (один з варіантів):
* сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України Закону України «Про правонаступництво України»;
* сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання

=== Вартість та пільги ===
Оплату за набуття громадянства України не передбачено.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 24-44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
# відсутніть підстав для отримання послуги;
# невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.
У серпні 2022 року за цією процедурою громадянства набув чоловік, якого раніше було визнано особою без громадянства в Україні. Його справу підтримували юристи БФ "Право на захист". Історію цієї людини можна побачити за [https://www.facebook.com/watch/?v=1009688853761121 посиланням].

== Прийняття до громадянства України ==
Відповідно до статті 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України. Умовами прийняття до громадянства України є (є виключення, детальніше - див. статтю 9 Закону):
* визнання і дотримання Конституції України та законів України;
* знання основ Конституції України, історії України;
* подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців);
* безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх '''п'яти років'''. Для осіб, які в’їхали в Україну '''особами без громадянства''' термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на '''три роки''' з моменту в’їзду в Україну або з моменту визнання особою без громадянства;
* отримання дозволу на імміграцію;
* володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови;
* наявність законних джерел існування.
Датою набуття громадянства України у наведеному випадку є дата видання відповідного Указу Президента України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання.

=== Вартість та пільги ===
Відповідно статті 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету КМУ «Про державне мито»] за подання заяв про прийняття у громадянство України встановлено ставку у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (8 грн. 50 коп.). 

'''Від сплати державного мита звільняються''' особи, перелік яких закріплений у ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито".
=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

В залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 45-51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»].
Квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує підстави для звільнення від його сплати (разом із копією).

=== Термін розгляду заяви ===
Не більше 1 року.
Загальний строк розгляду заяв про прийняття до громадянства України дітей, осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, та осіб без громадянства не повинен перевищувати <big>'''9 місяців'''</big> з дня їх надходження.

=== Підстави для відмови ===
# До громадянства України не приймається особа, яка:
* вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
* засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;
* вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином;
2. Невиконання підстав для отримання послуги.

3. Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Поновлення у громадянстві України ==
Поновлення у громадянстві України застосовується щодо осіб, громадянство яких було припинено відповідними указами Президента України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов поновлення у громадянстві України ('''поновлення у громадянстві України''' '''особи, яка припинила громадянство України і є особою без громадянства; поновлення у громадянстві України особи, яка після припинення громадянства України набула іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства), повернулася в Україну на постійне проживання; поновлення у громадянстві України дитини разом з одним із батьків, який припинив громадянство України і є особою без громадянства; оформлення поновлення у громадянстві України дитини разом з одним із батьків, який після припинення громадянства України набув іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства) і повернувся в Україну на постійне проживання; оформлення поновлення у громадянстві України іноземця, який після припинення громадянства України проживав за межами України'''), подаються документи, визначені п.п. 52-55-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
# До громадянства України не приймається особа, яка:
* вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
* засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;
* вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином;
# Невиконання підстав для отримання послуги.
# Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття дітьми громадянства України внаслідок усиновлення ==
Усиновлення дитини або повнолітньої особи громадянами України або подружжям, один з якого є громадянином України.
Відповідно до статті 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням про усиновлення, незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном.
Повнолітня особа, яка є '''''особою без громадянства''''', що постійно проживає на території України стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи або законного представника дитини.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 56-59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»].

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
* відсутніть підстав для отримання послуги;
* невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в заклад охорони здоров’я, заклад освіти або інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю. ==
'''<big>Підстави для отримання громадянства:</big>'''
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено громадянина України або осіб, одна з яких є громадянином України, а друга – особою без громадянства.
# Дитина, яка є особою без громадянства або іноземцем, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено осіб, одна з яких є громадянином України, а друга – іноземцем.
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і влаштована до закладу охорони здоров’я, закладу освіти або іншого дитячого закладу, адміністрація яких виконує щодо неї функції опікуна або піклувальника.
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і виховується в дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї, якщо хоча б один із батьків-вихователів чи прийомних батьків, є громадянином України.
# Повнолітня особа, яка у випадках, передбачених цією статтею, на момент встановлення над нею до досягнення повноліття опіки чи піклування або влаштування в заклад охорони здоров’я, заклад освіти, інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу, прийомну сім’ю була іноземцем або особою без громадянства і стосовно якої рішення про набуття громадянства України оформлено не було.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи або законного представника дитини.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 60-64-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
* Невиконання підстав для отримання послуги.
* Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України особою, визнаною судом недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України ==
'''<big>Підстави для отримання громадянства</big>:'''
* Встановлення опіки громадянина України над іноземцем або особою без громадянства, що визнані судом недієздатними та проживають в Україні на законних підставах.
* Відповідно до статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону], іноземець або особа без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, визнані судом недієздатними, над якими встановлено опіку громадянина України, набувають громадянство України з моменту набрання чинності рішенням про встановлення опіки.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно вернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи.

=== Перелік необхідних документів ===
'''Опікун, що звертається до підрозділу ДМС України з питань громадянства, подає:'''
* копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону] документа, що підтверджує перебування опікуна особи, яка визнана судом недієздатною, у громадянстві України;
* заяву про оформлення набуття особою, яка визнана судом недієздатною, громадянства України внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України;
* дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм) особи, яка визнана судом недієздатною;
* копію рішення суду про встановлення над особою, яка визнана судом недієздатною, опіки;
* документ, що підтверджує проживання особи, яка визнана судом недієздатною та над якою встановлено опіку, на території України.

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
*відсутніть підстав для отримання послуги;
*невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України дитиною у зв’язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них ==
'''Підстави для отримання громадянства:'''
* Подання тим із батьків дитини, який є громадянином України заяви про оформлення набуття дитиною громадянства України.
Відповідно до статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону], датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання одного з батьків дитини.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 66-69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
*відсутніть підстав для отримання послуги;
*невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства ==
'''<big>Підстави для отримання громадянства:</big>'''
# Відповідно до статті 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], у разі визнання батьківства (материнства) або встановлення факту батьківства (материнства) дитини, мати (батько) якої є іноземцем або особою без громадянства, а батьком (матір’ю) визнано громадянина України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.
# Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є особою без громадянства, також набуває громадянство України за вищезазначених умов.
# Датою набуття громадянства України в таких випадках є дата народження дитини (особи) або дата набуття громадянства України батьком чи матір’ю, якщо вони набули громадянство України після народження дитини (особи).
# Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є іноземцем, набуває громадянство України за вищезазначених умов, якщо вона подала заяву про набуття громадянства України та зобов’язання припинити іноземне громадянство.
# Датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи, одного з її батьків чи іншого законного представника.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 70-77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
* відсутніть підстав для отримання послуги;
* невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Оскарження рішень з питань громадянства ==
Рішення з питань громадянства можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду.
Дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду справ про громадянство і виконання рішень з питань громадянства, можуть бути оскаржені у судовому та адміністративному порядку.

=== Вартість ===
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Отримання_громадянства_України_іноземцями_та_апатридами,_які_брали_участь_у_захисті_територальної_цілісності_та_недоторканості_України Отримання громадянства України іноземцями та апатридами, які брали участь у захисті територальної цілісності та недоторканості України]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Тимчасове_посвідчення_громадянина_України Тимчасове посвідчення громадянина України]

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Оформлення договорів відчуження земельних ділянок при відсутності правовстановлюючих документів (втрата, оформлення з помилками)

2024-10-16T08:35:03Z

Maryna.mikhova: /* Вартість */

== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
== Що таке відчуження земельної ділянки? ==
'''Відчуження земельної ділянки''' – це передача права на земельну ділянку (тобто права володіння, користування та розпорядження землею) її власником іншій фізичній чи юридичній особі, територіальній громаді чи державі.

Відчуження може бути '''платне''' (купівля-продаж, міна) і '''безоплатне''' (дарування, спадщина тощо).
== Правовстановлюючі документи на земельну ділянку ==
<big>'''Документи, які підтверджують, що особа є власником земельної ділянки можна розділити на дві групи:'''</big>

'''1. Документи, видані до 1 січня 2013р.:'''
* державний акт на право приватної власності на землю;
* державний акт на право власності на землю;
* державний акт на право власності на земельну ділянку.
'''2. Документи, які видавалися після 1 січня 2013.:'''
* свідоцтво про право власності на нерухоме майно;
* витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
* При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується '''договором купівлі-продажу''' або '''свідоцтвом про право на спадщину'''.
== Оформлення договору відчуження у разі втрати правовстановлюючого документа ==
Якщо оригінал правовстановлюючого документа загублений, викрадений або пошкоджений, можна отримати дублікат такого документа. Для цього необхідно звернутися у відповідну інстанцію, яка видала оригінал документа.
=== Куди звертатись? ===
За загальним правилом, у разі втрати або зіпсування документа, лише суб’єкт, що видавав такий документ, може видати його дублікат. При цьому, втрата чинності нормативно-правовим актом, на підставі якого відповідний суб’єкт видавав документ, не є підставою для відмови у видачі дубліката документа. Єдиною підставою, за наявності якої видача дубліката документа не може бути здійснена суб’єктом, який видав такий документ, це '''ліквідація (припинення діяльності) такого суб’єкта'''. У такому випадку видача дубліката документа здійснюється правонаступником відповідного суб’єкта або архівною установою (якщо передбачається передача документів до архіву).

Документи, що підтверджують факт переходу права власності на нерухоме майно від попереднього власника до нового (договори купівлі-продажу, міни, дарування тощо), як правило, видаються нотаріусами. Видача дубліката або копії втраченого документа, виданого вище зазначеними посадовими особами, здійснюється державним нотаріальним архівом. До передачі в архів примірників документів дублікат втраченого документа видається нотаріусом, який посвідчував такий документ.

'''Отримати дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно може лише його власник.'''

Якщо оформити дублікати загублених правовстановлюючих документів не представляється можливим у силу певних причин, то необхідно подати до суду позовну заяву про визнання права власності на земельну ділянку або про встановлення юридичного факту. '''Рішення суду в такому випадку є правовстановлюючим документом.'''

Далі дублікат правовстановлюючого документа реєструється в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF пункту 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень], затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127, у разі коли документ, що посвідчує набуття права власності або інших речових прав, похідних від права власності, реєстрацію яких було проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, втрачено, пошкоджено чи зіпсовано, '''державна реєстрація такого права''' власності або іншого речового права, похідного від права власності, може бути проведена за бажанням заявника '''на підставі:'''

1. відомостей Державного земельного кадастру ;

2. відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав;

3. у разі коли відповідна реєстрація проводилася виключно на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, - на підставі відомостей таких носіїв інформації.

Громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 131 ЗК України]). Угоди про перехід права власності на земельні ділянки '''укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 132 ЗК України)].

'''Отже, після відновлення втраченого правовстановлюючого документа на земельну ділянку необхідно звернутись до нотаріуса для оформлення договору відчуження.'''
=== Вартість ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] за державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі '''0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.''' За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені статтею 19 цього Закону, справляється адміністративний збір у такому розмірі: 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк '''два робочі дні'''; 2 прожиткових мінімума для працездатних осіб - у строк '''один робочий день'''; 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк '''2 години'''.
== Оформлення договору відчуження, якщо правовстановлюючий документ оформлений з помилками ==
Якщо при оформленні договору відчуження земельної ділянки у документі, що посвідчує право власності на таку земельну ділянку виявлено помилку, то її необхідно виправити. Зробити це можливо двома способами - '''позасудовим і судовим.'''
=== Куди звернутись? ===
1. '''Позасудовий спосіб''' передбачає звернення до органу, що видав документ.

Органи, що видали правовстановлюючий документ, можуть виправити помилку в такому документі лише у тому разі, якщо в документах, на підставі яких видавався правовстановлюючий документ '''даної помилки не було, і помилка була допущена саме з вини органу''', який видав правовстановлюючий документ (у разі виявлення орфографічних або технічних помилок). Якщо ж в документах на підставі яких відповідним державним органам було видано правовстановлюючий документ також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів може тільки суд.

2. '''Судовий''' - шляхом встановлення належності правовстановлюючого документа конкретній особі. Суд може розглянути справу про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо:
* Такі факти породжують юридичні наслідки (тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення прав громадян);
* Законодавством не передбачено інший порядок їх встановлення;
* Встановлення факту не пов’язано з наступним вирішенням спору про право.
* Якщо встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.
Дана категорія справ розглядається судом у порядку '''окремого провадження'''.

<big>'''Окреме провадження'''</big> — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Заява про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 175 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 ЦПК України. Така заява подається до місцевого загального суду за місцем проживання особи та в ній повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.
'''До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.'''
=== Вартість ===
До заяви обов’язково необхідно додати документ, що '''підтверджує сплату судового збору'''. Розмір судового збору для фізичних осіб становить '''0,2 розміру прожиткового мінімуму''' для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»] установлено станом на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3028 гривень. Отже, за подання в 2024 році фізичною особою заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно сплатити судовий збір у розмірі '''605 грн. 60 коп.'''

'''Таким чином, після виправлення помилки у правовстановлюючому документі на земельну ділянку та отримання належного документа, необхідно звернутись до нотаріуса для оформлення договору відчуження.'''
[[Категорія:Право власності на землю]]

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок

2024-08-14T13:15:21Z

Maryna.mikhova: /* Перелік документів для оформлення допомоги по вагітності та пологах */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100]
==Суб’єкти отримання допомоги ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF пункту 3 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок)] право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами (далі- Допомога) '''мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування''', а саме:
* жінки із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;
*жінки, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
*жінки, зареєстровані у філії регіонального/міжрегіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) як безробітні;
*аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки закладів професійної (професійно-технічної), '''фахової передвищої та вищої освіти;'''
*непрацюючі жінки;
*жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не беруть участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
==Умови надання і тривалість виплати допомоги ==
Допомога, якщо звернення за нею надійшло '''не пізніше шести місяців''' з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить '''70 календарних днів''' до пологів і '''56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70 календарних днів)''' після пологів.

Жінкам, віднесеним до '''1-4 категорій осіб''', які постраждали внаслідок '''Чорнобильської катастрофи''', допомога виплачується за '''180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 –після пологів)'''.

Особам, які '''усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження''', допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення чи встановлення опіки над двома і більше дітьми, 90 календарних днів - для жінок, віднесених до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

''Допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.''

За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
==Розмір допомоги ==
Відповідно до п. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Порядку] допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається:

1) жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби - у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення;

2) жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації - у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу. Середня заробітна плата, з якої нараховується допомога, обчислюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100];

3) жінкам, зареєстрованим у філії регіонального/міжрегіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) як безробітні - у розмірі 100 відсотків мінімального розміру допомоги по безробіттю;

4) аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - у розмірі місячної стипендії. Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

''Розмір допомоги у випадках, передбачених підпунктами 1-4 цього пункту, встановлюється шляхом множення середньоденного доходу на кількість календарних днів тривалості відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, але не менш як 25 відсотків розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць;''

5) непрацюючим жінкам та жінкам, зареєстрованим як суб'єкти підприємницької діяльності, - у розмірі 25 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.

''Розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text "Про Державний бюджет України на 2024 рік"] для працездатної особи '''3028 гривні.'''''
==Куди звернутися ==
Для призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами особами, зазначеними у пункті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Порядку], '''подаються '''інформація про номер запису в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії “Вагітність та пологи”, заява, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, а також '''довідка:'''
* з основного місця служби або навчання - про те, що жінка служить або навчається;
* ліквідаційної комісії - про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;
* центру зайнятості - про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна.
Особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, подають рішення про усиновлення чи встановлення опіки.

'''Зверніть увагу!''' У разі виявлення невідповідностей у відомостях, що містяться в Реєстрі, уповноважена особа за місцем служби або органу соціального захисту населення повідомляє особі, щодо якої сформовано медичний висновок, про необхідність усунення таких невідповідностей.

'''Зверніть увагу!''' У разі подання раніше виданої лікувально-профілактичним закладом довідки встановленого зразка допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається на підставі такої довідки без вимоги подавати інформацію про номер запису в Реєстрі про сформований медичний висновок.

Для підтвердження даних про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем та відповідно до закону звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не є застрахованою особою та не бере добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, використовується інформація з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку та за формою, що встановлені Пенсійним фондом України та Мінсоцполітики.

* Жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби '''допомога призначається та виплачується за місцем основної служби'''. Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти і непрацюючим жінкам '''допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання'''.
==Перелік документів для оформлення допомоги по вагітності та пологах ==
'''Документи, що необхідно надати для призначення допомоги:'''

* Заява про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій (при пред’явленні паспорта громадянина України (паспортного документа іноземця), або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус).
* Довідка, видана лікувально-профілактичним закладом, за формою № 147/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.03.2002 № 93 „Про затвердження форм облікової документації щодо призначення державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, та інструкцій щодо їх заповненняˮ, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.04.2002 за № 346/6634, або інформація про номер запису в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії „Вагітність та пологи”.
* Довідка з основного місця навчання про те, що жінка навчається – для студентів.
* Довідка ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації – для жінок, звільнених з роботи.
* Довідка центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна – для жінок, які перебувають на обліку в центрі зайнятості.
* Рішення про усиновлення чи встановлення опіки – для осіб, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження.

== Оскарження в судовому порядку ==
Рішення про призначення або відмову в наданні допомоги може бути оскаржене в порядку '''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]]'''.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок

2024-08-14T13:10:39Z

Maryna.mikhova: /* Умови надання і тривалість виплати допомоги */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100]
==Суб’єкти отримання допомоги ==
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF пункту 3 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок)] право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами (далі- Допомога) '''мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування''', а саме:
* жінки із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;
*жінки, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
*жінки, зареєстровані у філії регіонального/міжрегіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) як безробітні;
*аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки закладів професійної (професійно-технічної), '''фахової передвищої та вищої освіти;'''
*непрацюючі жінки;
*жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не беруть участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
==Умови надання і тривалість виплати допомоги ==
Допомога, якщо звернення за нею надійшло '''не пізніше шести місяців''' з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить '''70 календарних днів''' до пологів і '''56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70 календарних днів)''' після пологів.

Жінкам, віднесеним до '''1-4 категорій осіб''', які постраждали внаслідок '''Чорнобильської катастрофи''', допомога виплачується за '''180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 –після пологів)'''.

Особам, які '''усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження''', допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення чи встановлення опіки над двома і більше дітьми, 90 календарних днів - для жінок, віднесених до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

''Допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.''

За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
==Розмір допомоги ==
Відповідно до п. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Порядку] допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається:

1) жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби - у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення;

2) жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації - у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу. Середня заробітна плата, з якої нараховується допомога, обчислюється згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100];

3) жінкам, зареєстрованим у філії регіонального/міжрегіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) як безробітні - у розмірі 100 відсотків мінімального розміру допомоги по безробіттю;

4) аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - у розмірі місячної стипендії. Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

''Розмір допомоги у випадках, передбачених підпунктами 1-4 цього пункту, встановлюється шляхом множення середньоденного доходу на кількість календарних днів тривалості відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, але не менш як 25 відсотків розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць;''

5) непрацюючим жінкам та жінкам, зареєстрованим як суб'єкти підприємницької діяльності, - у розмірі 25 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.

''Розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text "Про Державний бюджет України на 2024 рік"] для працездатної особи '''3028 гривні.'''''
==Куди звернутися ==
Для призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами особами, зазначеними у пункті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Порядку], '''подаються '''інформація про номер запису в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії “Вагітність та пологи”, заява, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, а також '''довідка:'''
* з основного місця служби або навчання - про те, що жінка служить або навчається;
* ліквідаційної комісії - про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;
* центру зайнятості - про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна.
Особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, подають рішення про усиновлення чи встановлення опіки.

'''Зверніть увагу!''' У разі виявлення невідповідностей у відомостях, що містяться в Реєстрі, уповноважена особа за місцем служби або органу соціального захисту населення повідомляє особі, щодо якої сформовано медичний висновок, про необхідність усунення таких невідповідностей.

'''Зверніть увагу!''' У разі подання раніше виданої лікувально-профілактичним закладом довідки встановленого зразка допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається на підставі такої довідки без вимоги подавати інформацію про номер запису в Реєстрі про сформований медичний висновок.

Для підтвердження даних про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем та відповідно до закону звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не є застрахованою особою та не бере добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, використовується інформація з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку та за формою, що встановлені Пенсійним фондом України та Мінсоцполітики.

Жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів
служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби '''допомога призначається та виплачується за місцем основної служби'''. Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти і непрацюючим жінкам '''допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання'''.
==Перелік документів для оформлення допомоги по вагітності та пологах ==
'''Підставою для призначення допомоги є:'''
* заява матері, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
* листок непрацездатності – видається жіночою консультацією, в якій вагітна стоїть на обліку;
* довідка з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;
*довідка ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;
* довідка з центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
* довідка з банку про відкриття рахунку для отримання соціальних виплат;
* довідка з органу соціального захисту населення про те, що допомога за місцем реєстрації не призначалася (якщо подається заява за місцем фактичного проживання);
* паспорт;
* картка платника податків;
* трудова книжка;
* рішення про усиновлення чи встановлення опіки для осіб, які усиновили чи взяли під опіку дитину.
== Оскарження в судовому порядку ==
Рішення про призначення або відмову в наданні допомоги може бути оскаржене в порядку '''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]]'''.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Легальні способи протидії колекторській компанії

2024-06-13T06:45:38Z

Maryna.mikhova: /* Право на приватність */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки і банківську діяльність»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України «Про інформацію»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-97 Рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 № 5-зп]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-12?nreg=v002p710-12&find=1&text=%F2%E0%BA%EC%ED%E8%F6&x=0&y=0 Рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 № 2-рп/2012]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1349-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості»]

== Регламентація діяльності колекторських компаній ==
'''З 14 липня 2021 року в повній мірі введено в дію Закон України від 19 березня 2021 року № 1349-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» (далі – Закон), з ухваленням якого вперше з’явилося чітке законодавче регулювання роботи колекторських компаній.'''

'''Колекторська компанія''' - юридична особа (у тому числі небанківська фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу), включена до реєстру колекторських компаній, яка в інтересах кредитодавця (первісного кредитора) та/або нового кредитора (у разі заміни первісного кредитора) відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості (п. 4-1 ч. 1 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "'''Про споживче кредитування'''"] ).

'''Увага!''' Обов’язковою умовою здійснення колекторської діяльності '''є включення до реєстру колекторських компаній''' (далі – Реєстр), який ведеться Національним банком України.

З дня введення в дію Закону колекторські компанії зобов’язані протягом місяця (тобто до 14 серпня 2021 року) подати до Національного банку України відомості для включення до Реєстру, інакше з 14 жовтня 2021 року банк або фінансова установа (кредитодавці) змушені будуть розірвати з такою колекторською компанією раніше укладені договори. Відповідно до вимог Закону Національний банк України має забезпечити вільний цілодобовий безоплатний доступ до інформації з Реєстру.

Визначаючи основні вимоги до діяльності колекторів необхідно, перш за все, виходити з положень чинного законодавств України. Так, '''підставою для виконання колекторською організацією своїх функцій''' може слугувати '''договір''', що укладається між нею та кредитором. Використовуються такі види договорів:
* [[Договір доручення|доручення]] (ст. 1000 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України);
* [[Заміна кредитора у зобов'язанні|відступлення права вимоги]] (ст. 512 ЦК України);
* [[Договір факторингу|факторингу]] (ст. 1077 ЦК України).
Виходячи з вищенаведеного, в разі звернення до боржника колекторів, в нього '''є право вимагати номер договору''', дату його оформлення, дані первинного кредитора і тип договору між кредитором та колекторами (факторинг, доручення тощо). Крім того, є право вимагати для ознайомлення завірені копії цих документів, оскільки '''згідно з ч.2 ст. 517 ЦК України''' '''боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні'''.

== Особливості нарахування процентів ==
При відмові колишнього кредитора прийняти належне зобов’язання за договором і до моменту одержання всіх документів, які підтверджують повноваження нового кредитора, виникає прострочення кредитора, при якому '''нарахування процентів за договором припиняється''' (ст. 613 ЦК України).
== Право на приватність ==
Банк чи інша організація, яка передає борги, передаючи інформацію про позичальника, має враховувати положення ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», де вказано, що '''інформація щодо діяльності й фінансового стану клієнта''', яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, '''є банківською таємницею''', '''розголошення якої заборонене''', хоча й '''допускається лише у виняткових випадках''', передбачених законом.

Водночас у ч. 3 ст. 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність» якраз йдеться про те, що банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, '''що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку''', яку він здійснює відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 20.01.2012 р. № 2-рп/2012 зазначив, що '''лише фізична особа''', якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації '''має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави й органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її в таємниці.'''

'''До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема дані про:'''
* ''національність;''
* ''освіту;''
* ''сімейний стан;''
* ''релігійні переконання;''
* ''стан здоров’я;''
* ''адреса, дата й місце народження'' '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text:~:text=2.%20%D0%9D%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D1%96%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію]»).'''
Конституційний Суд України відніс '''до конфіденційної інформації про фізичну особу''', '''крім вищезгаданої''', ще й '''відомості про її майновий стан й інші персональні дані''' (рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 року № 5-зп). '''Отже, інформація, яку фізична особа надає банку, є конфіденційною.''' Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію»).

== Позасудовий порядок вирішення питання ==
'''Будь-який збір інформації про фізичну особу без її згоди є незаконним.''' У разі порушення своїх прав така фізична особа '''може звернутися зі скаргою''' на незаконні дії, пов'язані зі збором, зберіганням і обробкою його персональних даних '''до спеціально уповноваженого органу державної влади з питань захисту персональних даних або до суду.'''

У разі порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки) споживач фінансових послуг може звернутися зі скаргою '''до Національного банку України'''.

Часто '''дії представників колекторських компаній виходять за рамки правового поля,''' та містять в собі ознаки складу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, а саме: ст. 182 КК України – «Порушення недоторканності приватного життя»; ст. 189 КК України – «Вимагання»; ст. 355 КК України - «Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань» тощо.

'''Якщо фізична особа постраждала від таких дій з боку колекторів, їй потрібно звернутися із заявою про вчинення кримінального правопорушення до поліції.'''

== Ознаки складу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України: ==
'''Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя'''

1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу,
* караються '''штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років'''.
2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи,
* караються арештом '''на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк'''.
'''Стаття 189. Вимагання'''

1. Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання),
* караються обмеженням волі '''на строк до п'яти років''' '''або позбавленням волі на той самий строк'''.
2. Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -
* карається позбавленням волі '''на строк від трьох до семи років'''.
3. Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах,
* карається позбавленням волі '''на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна'''.
4. Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження,
* карається позбавленням волі '''на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна'''.
'''Примітка.''' Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Публічне, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки, повідомлення особою інформації про вчинення кримінального або іншого правопорушення, здійснене з дотриманням вимог закону, не є діями, передбаченими цією статтею, і не тягне за собою кримінальну відповідальність.

'''Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань'''.

1. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання,
* карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі '''на строк до двох років'''.
2. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна,
* карається позбавленням волі '''на строк від трьох до п'яти років'''.
3. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене організованою групою або поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або таке, що завдало великої шкоди чи спричинило інші тяжкі наслідки,
* карається позбавленням волі '''на строк від чотирьох до восьми років'''.

== Строки позовної давності ==
Термін позовної давності ('''3 роки за основним зобов'язанням і 1 рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)''', якщо '''інше не встановлено умовами договору''') починає спливати з моменту настання терміну виконання зобов'язання або виникнення у кредитора права пред'явити вимогу про його виконання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

'''Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст. 262 Цивільного кодексу України).'''

== Судовий порядок вирішення питання ==
Колектори не мають права примусово стягувати заборгованості. Але вони мають право звернутися до суду з метою стягнення переуступленого їм боргу і у випадку позитивного рішення суду звертатися до виконавчої служби для стягнення заборгованості'''.''' Слід зазначити, що колектори вкрай рідко вдаються до судового порядку стягнення заборгованості. Відбувається це з таких причин: небажання нести додаткові часові та грошові витрати, відсутність доказової бази, безпідставність висунутих до боржника вимог, безперспективність примусового стягнення боргу в порядку виконавчого провадження тощо.

'''За умови надання всіх необхідних документів боржник сам може звернутися до суду щодо умов договору''', зокрема вимагати детальну виписку, вимагати обґрунтування заборгованості (оскільки колектори зазвичай багатьох цих речей не мають, то їм буде непросто довести свою правоту). Крім того, можна будувати свою правову позицію на тому, що цей договір нерозривно пов’язані з особами, які його уклали, а відповідно не можна було передавати борги по цьому договору.
[[Категорія:Банківське право‎]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]