WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Публічний договір: поняття та умови

2023-07-28T07:34:50Z

Maryna.kucherenko: доповнення тексту консультації

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів"]
== Загальна характеристика публічного договору ==
Публічний договір - сукупність цивільно-правових норм, що регулюють договірні правовідносини, які виникають у сфері підприємницької діяльності, де є економічна нерівність сторін, що вимагає встановлення додаткових правових гарантій для більш слабкої сторони, тобто - споживача. Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Загальною нормою, що містить основні положення про публічний договір, є ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

Також діють спеціальні норми, які регулюють конкретні види публічних договорів. Спеціальні закони та підзаконні акти, прийняті для розвитку норм щодо публічного договору, здійснюють детальне регулювання найважливіших положень для деяких договорів.

Законодавець виокремлює публічний договір з-поміж інших як такий, специфічною рисою якого є обов'язок його сторони (а нею завжди є підприємець) здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Як правило, публічними є договори, що укладаються при купівлі-продажу в роздрібній торгівлі, при перевезенні транспортом загального користування, наданні послуг зв'язку, медичного, готельного, банківського обслуговування тощо (ч. І ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Відмінною рисою цих договорів є те, що підприємець не тільки зобов'язаний, здійснюючи свою діяльність, укладати відповідні договори з всіма і з кожним, хто до нього звернеться, а й умови цих договорів мають бути однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (наприклад, при укладенні договорів перевезення певні пасажири мають пільги по оплаті проїзду). Підприємець не наділяється правом ані надавати переваги одному споживачу перед іншим (частини 2 та 3 ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), ані відмовлятися від укладення договору за наявності в нього такої можливості (ч. 4 ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). 
Необхідно відмітити, що ст.633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] дає примірний перелік видів економічної діяльності, а звідси і договорів, на які поширюється режим публічного договору. 
Визнаються публічними всі договори, що підпадають під дію [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»], ст. 19 якого визнає за всіма особами рівною мірою право «на задоволення їх потреб у сфері торгових і інших видів обслуговування». При цьому не допускається встановлення будь-яких переваг, прямих чи непрямих обмежень прав споживачів. Споживачеві надається також право на вільний вибір товарів і послуг, а на продавця (суб’єкта підприємницької діяльності, що виконує роботу чи надає послуги) покладається обов’язок усілякого сприяння споживачеві у вільному виборі товарів і послуг (предмета договору). Тобто, споживач повинен безпосередньо в силу загону вправі вимагати у відповідного суб’єкта підприємницької діяльності укладення договору для задоволення побутових потреб, якщо цей суб’єкт неправомірно ухиляється від його укладення. З аналізу змісту названого Закону випливає, що його дія поширюється на всі відносини по виконанню робіт, наданню послуг, продажу товарів особам для їх власних побутових потреб, а укладені з цією метою договори є публічні.
== Поняття та ознаки публічного договору ==
Відповідно до ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] '''''публічний договір - це договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо)'''.'' Комерційна організація не має права надавати перевагу одній особі перед іншим щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законом і іншими правовими актами. Ціна товарів, робіт і послуг, а також інші умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, за винятком випадків, коли законом і іншими правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів. 
'''Ознаки публічного договору:''' 
* наявність зобов’язання сторони договору – особи, що діє у сфері публічного договору;
* особа, які діє у сфері публічного договору здійснює продаж товарів, виконання робіт або надання послуг широкому загалу споживачів, тобто будь-кому, хто до неї звернеться. Ця ознака публічного договору, що знаходить вираз у можливості для будь-якого споживача скористатись послугами (товаром), який пропонується згідно із умовами публічного договору;
* публічний договорі повинен встановлювати однакові умови для всіх споживачів, а пільги надаються лише по оплаті за послуги чи товари в установленому законом порядку.
== Умови публічного договору: ==
# стороною договору обов'язково виступає суб'єкт підприємницької діяльності;
# зазначений суб'єкт здійснює такі види підприємницької діяльності, як: реалізацію товарів, виконання робіт і надання послуг у сферах, перелік яких у ЦК сформульовано невичерпно; 
# вказані види діяльності повинні здійснюватися суб'єктом підприємництва щодо кожного, хто звернеться до нього; 
# умови такого договору є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги; 
# підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення договору, як¬що інше не встановлено законом; 
# підприємець, за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг), не має права відмовитися від укладення публічного договору, а у разі його необґрунтованої відмови - він має відшкодувати збитки, завдані нею споживачеві. Необґрунтованою слід вважати відмову у випадках, коли суб'єкт підприємницької діяльності не може довести відсутність у нього зазначеної можливості; 
# при укладенні та виконанні публічного договору сторони повинні виконувати обов'язкові для них правила, встановлені актами цивільного законодавства (типові умови окремих видів публічних договорів); 
Умови публічного договору, які не відповідають цим правилам, або порушують правило щодо однаковості його умов для усіх споживачів, є '''нікчемними''' (ч. 6 ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
== Види публічних договорів ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] публічними називає такі види договорів:'''
* договір роздрібної купівлі-продажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ст. 698 ЦК України]);
* договір прокату ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ст. 787 ЦК України]);
* договір побутового підряду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ст. 865 ЦК України]);
* договір про надання послуг зв'язку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч. 1 ст. 633 ЦК України]);
* договір про надання медичних послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч.1 ст. 633 ЦК України]);
* договір про надання готельного обслуговування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч. 1 ст. 633 ЦК України]);
* договір банківського обслуговування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч.1 ст. 633 ЦК України]);
* договір перевезення транспортом загального користування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч. 1 ст. 633 ЦК України, ст. 915 ЦК України]);
* договір банківського вкладу, у якому вкладником є громадянин (ч. 2 ст 1058 ЦК України);
* договір зберігання речей на складі (у камерах, приміщеннях) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч.3 ст. 936 ЦК України]);
* договір складського зберігання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч.2 ст. 957 ЦК України]);
* договір зберігання автотранспортних засобів, що здійснюються суб'єктом підприємницької діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч.1 ст.977 ЦК України]).
== Сторони публічного договору: права та обов'язки ==
Сторони публічного договору чітко визначені законодавцем - це '''підприємець''', який виступає зобов'язаною стороною в договорі, контрагентом підприємця невизначене коло осіб - "кожен, хто до нього звернеться" ('''споживач''').

Сторона, яка реалізує товари (виконує роботу, надає послуги) має діяти як суб'єкт підприємницької діяльності.Це може бути юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, або фізична особа - підприємець. При визначені кола осіб, на яких поширюється такий обов'язок, слід враховувати положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ст. 86 ЦК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ч.3 ст. 45 ГК України,] які розширюють коло таких осіб.

Іншій стороні - споживачеві надається право на вільний вибір товарів і послуг, а на продавця (суб'єкта підприємницької діяльності, що виконує роботи чи надає послуги) покладаться обов'язок всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі товарів і послуг (предмета договору). Тобто споживач в силу закону, вправі вимагати у відповідного суб'єкта підприємницької діяльності укладення договору для задоволення побутових потреб, якщо цей суб'єкт неправомірно ухиляється від його укладення.

У випадках коли підприємець надає послуги, виконує роботу, передає товар на більш вигідних умовах для споживача, механізм забезпечення принципу однаковості, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч. 6 ст 633 ЦК] України не застосовується, так як [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч. 2 ст. 787 ЦКУ] визначає нікчемним тільки такі умови договору, які погіршують становище споживача

порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору.
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Суди]]

Порядок отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків та наслідки відмови від нього

2023-04-20T10:16:21Z

Maryna.kucherenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних даних"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1306-17/page Наказ Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 "Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків"]
== Загальна інформація ==
Реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) (раніше індивідуальний податковий номер (ІПН)) - це цифровий код, необхідний кожному платнику податків для обліку в фіскальних органах. Протягом усього життя, РНОКПП (ІПН) не змінюється (крім випадків пов'язаних з релігійними переконаннями).

Після смерті платника податків реєстраційний номер втрачає актуальність і не може бути присвоєний комусь іншому. Дані, пов'язані з номером, зберігаються в архіві 75 років.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1458 п. 63.1 ст. 63 розділу ІІ Податкового кодексу України] від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. Всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) у порядку, визначеному Податковим Кодексом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1458 п. 63.2 та п. 63.5 ст. 63 Кодексу]).
=== Навіщо потрібен реєстраційний номер облікової картки платника податків ===
З одного боку, РНОКПП (ІПН) полегшує діяльність фіскальної служби, з іншого боку, він корисний і самим громадянам. Крім податкової системи, РНОКПП (ІПН) супроводжує людину в багатьох сферах діяльності, які передбачають соціальні, економічні та трудові відносини.

Наприклад, він прискорює прийняття рішень по різним соціальним виплатам. Теоретично, можна взагалі не звертатися в податкову за реєстрацією себе, як платника податків, але без РНОКПП (ІПН) Ви не зможете придбати житло, отримати кредит або будь-які пільги, в тому числі, і виплати, чи то державна допомога, зарплата або пенсія.

РНОКПП (ІПН) точно знадобиться Вам в наступних випадках:
* при влаштуванні на роботу, так як Ваш новий роботодавець буде перераховувати в бюджет, крім своїх податків, ще й податки за Вас;
* якщо Ви приватний підприємець, саме по РНОКПП (ІПН) податкова ідентифікує Ваші платежі;
* при відкритті рахунків в банку або оформленні кредиту, так як банку необхідно сплачувати податки, пов'язані з Вашими транзакціями;
* при купівлі/продажу дорогих матеріальних цінностей (нерухомість, автомобіль і т.д.);
* в будь-яких інших фінансових операціях, які пов'язані зі сплатою податків;
* при оформленні соціальних виплат.
== Порядок отримання РНОКПП ==
=== Куди звернутись ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1602 п. 70.5 ст. 70 розділу ІІ Кодексу] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-17/page#Text п.1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків], затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення) фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-17/page#n257 додаток 2]), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство). Формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється ДФС на підставі відомостей, поданих фізичною особою в Обліковій картці за формою № 1ДР.

Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження.

РНОКПП (ІПН) можна отримати за допомогою порталу державних послуг [https://igov.org.ua/ iGov.org.ua!].

Якщо у Вас немає можливості, скористатися послугами реєстрації індивідуального податкового номера на порталі, Вам необхідно звернутися до територіального органу Державної податкової адміністрації України (податкова) або за місцем проживання, або за місцем отримання доходів. При відсутності реєстрації місця проживання до податкової служби необхідно звертатись за місцем отримання доходів.

Ці вимоги стосуються всіх, хто подає документи незалежно від того, подає він свої документи чи виступає чиїмось представником.
=== Вартість ===
Будь-яка фізична особа, незалежно від віку і від того, чи є резидентом, може безкоштовно отримати РНОКПП (ІПН).
=== Перелік та зразки необхідних документів ===
Перелік документів:
* Для повнолітнього громадянина України
# облікова картка відповідно до форми № 1ДР (вона ж є заявою);
# Паспорт (копія) або інший документ, здатний засвідчити особу (прізвище, ім'я, по батькові, дату і місце народження, місце проживання, громадянство).
* Для дитини (подаються батьками, опікуном)
# облікова картка відповідно до форми № 1ДР (вона ж є заявою);
# Копія паспорта одного з батьків (опікуна);
# Копія свідоцтва про народження дитини.
Примітка: якщо документи подаються опікуном, необхідно додати рішення про встановлення опіки.
* Для іноземців:
# облікова картка відповідно до форми № 1ДР (вона ж є заявою);
# Паспорт (копія) або інший документ, здатний засвідчити особу (прізвище, ім'я, по батькові, дату і місце народження, місце проживання, громадянство).
* Для законного представника або уповноваженої особи:
# облікова картка відповідно до форми № 1ДР (вона ж є заявою);
# Паспорт довірителя;
# Паспорт (копія) або інший документ, здатний засвідчити особу (прізвище, ім'я, по батькові, дату і місце народження, місце проживання, громадянство).
* Для отримання ІПН поштою:
Якщо ви за кордоном, можна подати документи поштою на адресу Міністерства доходів і зборів України:
# облікова картка відповідно до форми № 1ДР (вона ж є заявою), підписана і завірена місцевим дипломатичним представництвом;
# Ксерокопія паспорта з чітким зображення документа.
Примітка
Якщо який-небудь з документів, що подаються виданий не на українській мові, до нього необхідно додати:
# завірений в установленому законодавством порядку перекладу на українську мову (після пред'явлення повертається);
# копію перекладу.
=== Строки розгляду питання ===
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи.

Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів.
=== Підстави для відмови ===
Відмова можлива тільки, якщо подані дані містили в собі помилки або неточності. Якщо є можливість внести коректування в документи, послуга буде надана, але термін обробки заяви може збільшитися до 10 робочих днів від дати, зазначеної в заяві.

Іноземці та особи без громадянства отримують документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, у контролюючих органах, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-17/page#n85 пункті 8] розділу III цього Положення.
=== Відновлення загубленої (пошкодженої) картки платника податків РНОКПП (ІПН) ===
Щоб відновити втрачену або пошкоджену карточку платника податків, потрібно написати заяву з проханням про видачу такого дубліката, а узв'язку і тим, що в Україні використовується Єдиний реєстр, відновити податковий номер можна в будь-якому відділенні Державної фіскальної служби.

Для оформлення дубліката ІПН, можна подати заявку:
* За місцем фактичного проживання або реєстрації.
* За місцем отримання фінансових доходів.
* За місцем сплати податків.
Дублікат картки видається безкоштовно і єдина відмінність від оригіналу - на новій картці буде стояти відмітка «ДУБЛІКАТ».

Як правило, картку можна отримати в день звернення, але в деяких випадках, якщо вказати неправильні дані, отримання дубліката може зайняти до 10 днів.

Для отмимання дубліката ІПН необхідно подати оригінал і копію паспорта (всі сторінки, на яких є будь-які записи). ІПН буде виданий на підставі такої інформації:
# Прізвище, ім’я та по батькові заявника.
# Дата народження.
# Місце народження.
# Реєстраційні дані.
Якщо на момент отримання дубліката у заявника змінюються реєстраційні дані, в цьому випадку буде потрібно заново заповнити облікову картку.

У випадку відновлення ідентифікаційного коду неповнолітньої особи, дублікат видається на підставі заяви одного з батьків та наданні паспорта одного з батьків та свідоцтво про народження дитини.

Відновлення ідентифікаційного коду без особистої присутності здійснюється уповноваженою особою на підставі:
# Паспорт довіреної особи.
# Копія документа, що посвідчує особу (паспорт).
# Нотаріально завірена довіреність від особи, якій необхідно відновити податковий номер і її копія завірена у нотаріуса.
=== Внесення змін до картки платника податків ===
Якщо Ви переїжджаєте на нове місце проживання, підвідомче іншому податковому органу, або міняєте прізвище, ім'я, по батькові - картка платника податків підлягає заміні. Міняється тільки картка, а не сам реєстраційний номер облікової картки платника податків. Послуга також безкоштовна і надається протягом 5-и днів. Можна скористатися послугою по внесенню змін і віддалено, перейшовши за цим посиланням, або особисто звернутися в податкову.
== Видача РНОКПП ==
Після реєстрації, видається картка платника податків у вигляді документа, який включає в себе такі реквізити ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-17/page#n259 додаток 3]):
* П.І.Б одержувача;
* дату народження;
* дата постановки на облік у податковій службі;
* сам реєстраційний номер облікової картки платника податків громадянина;
* підпис представника та печатка організації місцевого податкового органу. Картка видається тільки при пред'явленні оригіналу документа, що встановлює особу зареєстрованої особи. Якщо реєстрація проводилась законним представником, то необхідний і документ представника. На Ваше прохання дані про присвоєння РНОКПП (ІПН) можуть бути внесені в паспорт.
== Наслідки відмови від РНОКПП (ІПН) ==
Ви можете відмовитися від РНОКПП (ІПН) через релігійні переконання. Замість РНОКПП (ІПН), для Вашої ідентифікації, буде використовуватися окремий реєстр, куди будуть внесені серія та номер паспорта. Треба розуміти, що таке рішення створить зайві клопоти, пов'язані з оформленням додаткових довідок, і проблеми, пов'язані з роботою деяких органів.

Цю послугу можна отримати онлайн через портал iGov.org.ua. Якщо послуга не відкрита для Вашого регіону, Вам (Вашому представнику), так само, як і при реєстрації, необхідно звернутися в податкову і написати заяву з проханням відмовитися від присвоєння індивідуального податкового номера.

Після реєстрації в паспорт ставиться відмітка про право використовувати номер і серію паспорта замість РНОКПП (ІПН).
Якщо після відмови, Ваші релігійні переконання зміняться в ту чи іншу сторону, Ви завжди зможете отримати РНОКПП (ІПН). Нерезиденти України не можуть відмовитися від РНОКПП (ІПН), так як державні службовці не мають права ставити штамп у паспорт іншої держави.
=== Куди звернутися ===
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1602 п. 70.5 ст.70 розділу ІІ Податкового кодексу України] (далі – Кодекс) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-17/page#n159 розділу VIII Положення] про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення) фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою № 1П ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-17/page#n275 додаток 8]), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред’явити паспорт громадянина України (далі – паспорт) або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.

Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання.

Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.

Процедура перевірки щодо можливості внесення відмітки до паспорта здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення.

Після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, відповідний контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, форму якої наведено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-17/page#n277 додатку 9] до Положення.

Для внесення під час оформлення паспорта у формі картки інформації про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідний контролюючий орган надає особі повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – Повідомлення про відмову) за формою, наведенною в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-17/page#n281 додатку 10] до Положення, для подання її до відповідного територіального органу / територіального підрозділу ДМС.

До паспорта у формі картки інформація про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків вноситься відповідно до законодавства, яким регулюється питання ведення Єдиного державного демографічного реєстру. У разі якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, раніше була зареєстрована в Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків, після взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру реєстраційний номер облікової картки платника податків закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про реєстраційний номер облікової картки така відмітка анулюється у порядку, встановленому цим розділом.

Фізична особа, яка перебуває на обліку в окремому реєстрі Державного реєстру та через деякий час змінила свої переконання і бажає отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків, подає до відповідного контролюючого органу Облікову картку, заяву в довільній формі з викладенням свого прохання анулювати попередньо внесену відмітку з метою отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків та пред’являє паспорт. При цьому фізична особа в заяві зазначає, чи перебувала раніше на обліку у Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків.

Реєстрація таких осіб у Державному реєстрі здійснюється в порядку, визначеному Положенням. Підставою для зняття з обліку фізичної особи в окремому реєстрі Державного реєстру є реєстрація її у Державному реєстрі.

'''''<big>Щодо присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків під час реалізації експериментального проекту «єМалятко»</big>'''''

Відповідно до Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691, за бажанням батьків чи одного з них реєстрація дитини у Державному реєстрі може здійснюватися під час державної реєстрації її народження, відомості про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру відображаються у відповідному актовому записі та свідоцтві про народження.

Також в рамках експериментального проекту «єМалятко» діє комплексна послуга ID-14, що значно спрощує процедуру отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків для дітей, які досягли 14 років. Так, особа віком від 14 до 18 років, яка має зареєстроване місце проживання та яка не зареєстрована у Державному реєстрі, під час оформлення паспорта громадянина України вперше може за її бажанням одночасно зареєструватися у Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків з його відображенням надалі у паспорті громадянина України.
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Публічний договір: поняття та умови

2022-08-04T05:56:27Z

Maryna.kucherenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів"]
== Загальна характеристика публічного договору ==
Публічний договір - сукупність цивільно-правових норм, що регулюють договірні правовідносини, які виникають у сфері підприємницької діяльності, де є економічна нерівність сторін, що вимагає встановлення додаткових правових гарантій для більш слабкої сторони - споживача. Загальною нормою, що містить основні положення про публічний договір, є ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

Також діють спеціальні норми, які регулюють конкретні види публічних договорів. Спеціальні закони та підзаконні акти, прийняті для розвитку норм щодо публічного договору, здійснюють детальне регулювання найважливіших положень для деяких договорів.

Законодавець виокремлює публічний договір з-поміж інших як такий, специфічною рисою якого є обов'язок його сторони (а нею завжди є підприємець) здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Як правило, публічними є договори, що укладаються при купівлі-продажу в роздрібній торгівлі, при перевезенні транспортом загального користування, наданні послуг зв'язку, медичного, готельного, банківського обслуговування тощо (ч. І ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Відмінною рисою цих договорів є те, що підприємець не тільки зобов'язаний, здійснюючи свою діяльність, укладати відповідні договори з всіма і з кожним, хто до нього звернеться, а й умови цих договорів мають бути однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (наприклад, при укладенні договорів перевезення певні пасажири мають пільги по оплаті проїзду). Підприємець не наділяється правом ані надавати переваги одному споживачу перед іншим (частини 2 та 3 ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), ані відмовлятися від укладення договору за наявності в нього такої можливості (ч. 4 ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). 
Необхідно відмітити, що ст.633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] дає примірний перелік видів економічної діяльності, а звідси і договорів, на які поширюється режим публічного договору. 
Визнаються публічними всі договори, що підпадають під дію [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»], ст. 19 якого визнає за всіма особами рівною мірою право «на задоволення їх потреб у сфері торгових і інших видів обслуговування». При цьому не допускається встановлення будь-яких переваг, прямих чи непрямих обмежень прав споживачів. Споживачеві надається також право на вільний вибір товарів і послуг, а на продавця (суб’єкта підприємницької діяльності, що виконує роботу чи надає послуги) покладається обов’язок усілякого сприяння споживачеві у вільному виборі товарів і послуг (предмета договору). Тобто, споживач повинен безпосередньо в силу загону вправі вимагати у відповідного суб’єкта підприємницької діяльності укладення договору для задоволення побутових потреб, якщо цей суб’єкт неправомірно ухиляється від його укладення. З аналізу змісту названого Закону випливає, що його дія поширюється на всі відносини по виконанню робіт, наданню послуг, продажу товарів особам для їх власних побутових потреб, а укладені з цією метою договори є публічні.
== Поняття та ознаки публічного договору ==
Відповідно до ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] '''''публічний договір - це договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо)'''.'' Комерційна організація не має права надавати перевагу одній особі перед іншим щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законом і іншими правовими актами. Ціна товарів, робіт і послуг, а також інші умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, за винятком випадків, коли законом і іншими правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів. 
'''Ознаки публічного договору:''' 
* наявність зобов’язання сторони договору – особи, що діє у сфері публічного договору;
* особа, які діє у сфері публічного договору здійснює продаж товарів, виконання робіт або надання послуг широкому загалу споживачів, тобто будь-кому, хто до неї звернеться. Ця ознака публічного договору, що знаходить вираз у можливості для будь-якого споживача скористатись послугами (товаром), який пропонується згідно із умовами публічного договору;
* публічний договорі повинен встановлювати однакові умови для всіх споживачів, а пільги надаються лише по оплаті за послуги чи товари в установленому законом порядку.
== Умови публічного договору: ==
# стороною договору обов'язково виступає суб'єкт підприємницької діяльності;
# зазначений суб'єкт здійснює такі види підприємницької діяльності, як: реалізацію товарів, виконання робіт і надання послуг у сферах, перелік яких у ЦК сформульовано невичерпно; 
# вказані види діяльності повинні здійснюватися суб'єктом підприємництва щодо кожного, хто звернеться до нього; 
# умови такого договору є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги; 
# підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення договору, як¬що інше не встановлено законом; 
# підприємець, за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг), не має права відмовитися від укладення публічного договору, а у разі його необґрунтованої відмови - він має відшкодувати збитки, завдані нею споживачеві. Необґрунтованою слід вважати відмову у випадках, коли суб'єкт підприємницької діяльності не може довести відсутність у нього зазначеної можливості; 
# при укладенні та виконанні публічного договору сторони повинні виконувати обов'язкові для них правила, встановлені актами цивільного законодавства (типові умови окремих видів публічних договорів); 
Умови публічного договору, які не відповідають цим правилам, або порушують правило щодо однаковості його умов для усіх споживачів, є '''нікчемними''' (ч. 6 ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
== Види публічних договорів ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] публічними називає такі види договорів:'''
* договір роздрібної купівлі-продажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ст. 698 ЦК України]);
* договір прокату ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ст. 787 ЦК України]);
* договір побутового підряду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ст. 865 ЦК України]);
* договір про надання послуг зв'язку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч. 1 ст. 633 ЦК України]);
* договір про надання медичних послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч.1 ст. 633 ЦК України]);
* договір про надання готельного обслуговування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч. 1 ст. 633 ЦК України]);
* договір банківського обслуговування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч.1 ст. 633 ЦК України]);
* договір перевезення транспортом загального користування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч. 1 ст. 633 ЦК України, ст. 915 ЦК України]);
* договір банківського вкладу, у якому вкладником є громадянин (ч. 2 ст 1058 ЦК України);
* договір зберігання речей на складі (у камерах, приміщеннях) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч.3 ст. 936 ЦК України]);
* договір складського зберігання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч.2 ст. 957 ЦК України]);
* договір зберігання автотранспортних засобів, що здійснюються суб'єктом підприємницької діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч.1 ст.977 ЦК України]).
== Сторони публічного договору: права та обов'язки ==
Сторони публічного договору чітко визначені законодавцем - це '''підприємець''', який виступає зобов'язаною стороною в договорі, контрагентом підприємця невизначене коло осіб - "кожен, хто до нього звернеться" ('''споживач''').

Сторона, яка реалізує товари (виконує роботу, надає послуги) має діяти як суб'єкт підприємницької діяльності.Це може бути юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, або фізична особа - підприємець. При визначені кола осіб, на яких поширюється такий обов'язок, слід враховувати положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ст. 86 ЦК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ч.3 ст. 45 ГК України,] які розширюють коло таких осіб.

Іншій стороні - споживачеві надається право на вільний вибір товарів і послуг, а на продавця (суб'єкта підприємницької діяльності, що виконує роботи чи надає послуги) покладаться обов'язок всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі товарів і послуг (предмета договору). Тобто споживач в силу закону, вправі вимагати у відповідного суб'єкта підприємницької діяльності укладення договору для задоволення побутових потреб, якщо цей суб'єкт неправомірно ухиляється від його укладення.

У випадках коли підприємець надає послуги, виконує роботу, передає товар на більш вигідних умовах для споживача, механізм забезпечення принципу однаковості, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч. 6 ст 633 ЦК] України не застосовується, так як [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч. 2 ст. 787 ЦКУ] визначає нікчемним тільки такі умови договору, які погіршують становище споживача

порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору.
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Суди]]

Публічний договір: поняття та умови

2021-06-10T09:05:07Z

Maryna.kucherenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів"]
== Загальна характеристика договору ==
Публічний договір являє собою сукупність цивільно-правових норм, що регулюють договірні правовідносини, які виникають у сфері підприємницької діяльності, де є економічна нерівність сторін, що вимагає встановлення додаткових правових гарантій для більш слабкої сторони - споживача. Загальною нормою, що містить основні положення про публічний договір, є ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]. На доповнення до неї діють спеціальні норми, які регулюють конкретні види публічних договорів. Спеціальні закони та підзаконні акти, прийняті для розвитку норм щодо публічного договору, здійснюють детальне регулювання найважливіших положень для деяких договорів. Тому представляється можливим розглядати публічний договір як новий інститут цивільного права. 

Законодавець виокремлює публічний договір з-поміж інших як такий, специфічною рисою якого є обов'язок його сторони (а нею завжди є підприємець) здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Як правило, публічними є договори, що укладаються при купівлі-продажу в роздрібній торгівлі, при перевезенні транспортом загального користування, наданні послуг зв'язку, медичного, готельного, банківського обслуговування тощо (ч. І ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Відмінною рисою цих договорів є те, що підприємець не тільки зобов'язаний, здійснюючи свою діяльність, укладати відповідні договори з всіма і з кожним, хто до нього звернеться, а й умови цих договорів мають бути однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (наприклад, при укладенні договорів перевезення певні пасажири мають пільги по оплаті проїзду). Підприємець не наділяється правом ані надавати переваги одному споживачу перед іншим (частини 2 та 3 ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), ані відмовлятися від укладення договору за наявності в нього такої можливості (ч. 4 ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). 

Необхідно відмітити, що ст.633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] дає примірний перелік видів економічної діяльності, а звідси і договорів, на які поширюється режим публічного договору. 

Визнаються публічними всі договори, що підпадають під дію [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»], ст. 19 якого визнає за всіма особами рівною мірою право «на задоволення їх потреб у сфері торгових і інших видів обслуговування». При цьому не допускається встановлення будь-яких переваг, прямих чи непрямих обмежень прав споживачів. Споживачеві надається також право на вільний вибір товарів і послуг, а на продавця (суб’єкта підприємницької діяльності, що виконує роботу чи надає послуги) покладається обов’язок усілякого сприяння споживачеві у вільному виборі товарів і послуг (предмета договору). Тобто, споживач повинен безпосередньо в силу загону вправі вимагати у відповідного суб’єкта підприємницької діяльності укладення договору для задоволення побутових потреб, якщо цей суб’єкт неправомірно ухиляється від його укладення. З аналізу змісту названого Закону випливає, що його дія поширюється на всі відносини по виконанню робіт, наданню послуг, продажу товарів особам для їх власних побутових потреб, а укладені з цією метою договори є публічні.

== Поняття та ознаки публічного договору ==

Відповідно до ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного Кодексу України] '''''публічний договір - це договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо)'''.'' Комерційна організація не має права надавати перевагу одній особі перед іншим щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законом і іншими правовими актами. Ціна товарів, робіт і послуг, а також інші умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, за винятком випадків, коли законом і іншими правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів. 

'''Ознаки публічного договору:''' 

- наявність зобов’язання сторони договору – особи, що діє у сфері публічного договору; 

- особа, які діє у сфері публічного договору здійснює продаж товарів, виконання робіт або надання послуг широкому загалу споживачів, тобто будь-кому, хто до неї звернеться. Ця ознака публічного договору, що знаходить вираз у можливості для будь-якого споживача скористатись послугами (товаром), який пропонується згідно із умовами публічного договору; 

- публічний договорі повинен встановлювати однакові умови для всіх споживачів, а пільги надаються лише по оплаті за послуги чи товари в установленому законом порядку

== Умови публічного договору: ==
# стороною договору обов'язково виступає суб'єкт підприємницької діяльності; 
# зазначений суб'єкт здійснює такі види підприємницької діяльності, як: реалізацію товарів, виконання робіт і надання послуг у сферах, перелік яких у ЦК сформульовано невичерпно; 
# вказані види діяльності повинні здійснюватися суб'єктом підприємництва щодо кожного, хто звернеться до нього; 
# умови такого договору є од¬наковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги; 
# підприємець не має права надавати пере¬ваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення договору, як¬що інше не встановлено законом; 
# підприємець, за наявно¬сті у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг), не має права відмовитися від укладення публічного договору, а у разі його необґрунтованої відмови - він має відшкоду¬вати збитки, завдані нею споживачеві. Необґрунтованою слід вважа¬ти відмову у випадках, коли суб'єкт підприємницької діяльності не може довести відсутність у нього зазначеної можливості; 
# при укладенні та виконанні публічного договору сторони повинні виконувати обов'язкові для них правила, встановлені актами цивіль¬ного законодавства (типові умови окремих видів публічних договорів); 

Умови публічного договору, які не відповідають цим правилам, або порушують правило щодо однаковості його умов для усіх споживачів, є '''нікчемними''' (ч. 6 ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

== Види публічних договорів ==
'''Цивільний кодекс України публічними називає такі види договорів:'''
* договір роздрібної купівлі-продажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ст. 698 ЦКУ]);
* договір прокату ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ст. 787 ЦКУ]);
* договір побутового підряду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ст. 865 ЦКУ]);
* договір про надання послуг зв'язку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч. 1 ст. 633 ЦКУ]);
* договір про надання медичних послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч.1 ст. 633 ЦКУ]);
* договір про надання готельного обслуговування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч. 1 ст. 633 ЦКУ]);
* договір банківського обслуговування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч.1 ст. 633 ЦКУ]);
* договір перевезення транспортом загального користування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч. 1 ст. 633 ЦКУ, ст. 915 ЦКУ]);
* договір банківського вкладу, у якому вкладником є громадянин (ч. 2 ст 1058 ЦКУ);
* договір зберігання речей на складі (у камерах, приміщеннях) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч.3 ст. 936 ЦКУ]);
* договір зберігання на складі загального користування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч.2 ст. 957 ЦКУ]);
* договір зберігання автотранспортних засобів, що здійснюються суб'єктом підприємницької діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч.1 ст.977 ЦКУ]).

== Сторони: права та обов'язки ==
Сторони публічного договору чітко визначені законодавцем - це '''підприємець''', який виступає зобов'язаною стороною в договорі, контрагентом підприємця невизначене коло осіб - "кожен, хто до нього звернеться" ('''споживач''').

Сторона, яка реалізує товари (виконує роботу, надає послуги) має діяти як суб'єкт підприємницької діяльності.Це може бути юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, або фізична особа - підприємець. При визначені кола осіб, на яких поширюється такий обов'язок, слід враховувати положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ст. 86 ЦК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ч.3 ст. 45 ГК України,] які розширюють коло таких осіб.

Іншій стороні - споживачеві надається право на вільний вибір товарів і послуг, а на продавця (суб'єкта підприємницької діяльності, що виконує роботи чи надає послуги) покладаться обов'язок всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі товарів і послуг (предмета договору). Тобто споживач в силу закону, вправі вимагати у відповідного суб'єкта підприємницької діяльності укладення договору для задоволення побутових потреб, якщо цей суб'єкт неправомірно ухиляється від його укладення.

У випадках коли підприємець надає послуги, виконує роботу, передає товар на більш вигідних умовах для споживача, механізм забезпечення принципу однаковості, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч. 6 ст 633 ЦК] України не застосовується, так як [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч. 2 ст. 787 ЦКУ] визначає нікчемним тільки такі умови договору, які погіршують становище споживача

порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору.
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Суди]]

Публічний договір: поняття та умови

2021-06-10T08:56:05Z

Maryna.kucherenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів"]
== Загальна характеристика договору ==
Публічний договір являє собою сукупність цивільно-правових норм, що регулюють договірні правовідносини, які виникають у сфері підприємницької діяльності, де є економічна нерівність сторін, що вимагає встановлення додаткових правових гарантій для більш слабкої сторони - споживача. Загальною нормою, що містить основні положення про публічний договір, є ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]. На доповнення до неї діють спеціальні норми, які регулюють конкретні види публічних договорів. Спеціальні закони та підзаконні акти, прийняті для розвитку норм щодо публічного договору, здійснюють детальне регулювання найважливіших положень для деяких договорів. Тому представляється можливим розглядати публічний договір як новий інститут цивільного права. 

Законодавець виокремлює публічний договір з-поміж інших як такий, специфічною рисою якого є обов'язок його сторони (а нею завжди є підприємець) здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Як правило, публічними є договори, що укладаються при купівлі-продажу в роздрібній торгівлі, при перевезенні транспортом загального користування, наданні послуг зв'язку, медичного, готельного, банківського обслуговування тощо (ч. І ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Відмінною рисою цих договорів є те, що підприємець не тільки зобов'язаний, здійснюючи свою діяльність, укладати відповідні договори з всіма і з кожним, хто до нього звернеться, а й умови цих договорів мають бути однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (наприклад, при укладенні договорів перевезення певні пасажири мають пільги по оплаті проїзду). Підприємець не наділяється правом ані надавати переваги одному споживачу перед іншим (частини 2 та 3 ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), ані відмовлятися від укладення договору за наявності в нього такої можливості (ч. 4 ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). 

Необхідно відмітити, що ст.633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] дає примірний перелік видів економічної діяльності, а звідси і договорів, на які поширюється режим публічного договору. 

Визнаються публічними всі договори, що підпадають під дію [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»], ст. 19 якого визнає за всіма особами рівною мірою право «на задоволення їх потреб у сфері торгових і інших видів обслуговування». При цьому не допускається встановлення будь-яких переваг, прямих чи непрямих обмежень прав споживачів. Споживачеві надається також право на вільний вибір товарів і послуг, а на продавця (суб’єкта підприємницької діяльності, що виконує роботу чи надає послуги) покладається обов’язок усілякого сприяння споживачеві у вільному виборі товарів і послуг (предмета договору). Тобто, споживач повинен безпосередньо в силу загону вправі вимагати у відповідного суб’єкта підприємницької діяльності укладення договору для задоволення побутових потреб, якщо цей суб’єкт неправомірно ухиляється від його укладення. З аналізу змісту названого Закону випливає, що його дія поширюється на всі відносини по виконанню робіт, наданню послуг, продажу товарів особам для їх власних побутових потреб, а укладені з цією метою договори є публічні.

== Поняття та ознаки публічного договору ==

Відповідно до ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного Кодексу України] '''''публічний договір - це договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо)'''.'' Комерційна організація не має права надавати перевагу одній особі перед іншим щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законом і іншими правовими актами. Ціна товарів, робіт і послуг, а також інші умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, за винятком випадків, коли законом і іншими правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів. 

'''Ознаки публічного договору:''' 

- наявність зобов’язання сторони договору – особи, що діє у сфері публічного договору; 

- особа, які діє у сфері публічного договору здійснює продаж товарів, виконання робіт або надання послуг широкому загалу споживачів, тобто будь-кому, хто до неї звернеться. Ця ознака публічного договору, що знаходить вираз у можливості для будь-якого споживача скористатись послугами (товаром), який пропонується згідно із умовами публічного договору; 

- публічний договорі повинен встановлювати однакові умови для всіх споживачів, а пільги надаються лише по оплаті за послуги чи товари в установленому законом порядку

== Умови публічного договору: ==
# стороною договору обов'язково виступає суб'єкт підприємницької діяльності; 
# зазначений суб'єкт здійснює такі види підприємницької діяльності, як: реалізацію товарів, виконання робіт і надання послуг у сферах, перелік яких у ЦК сформульовано невичерпно; 
# вказані види діяльності повинні здійснюватися суб'єктом підприємництва щодо кожного, хто звернеться до нього; 
# умови такого договору є од¬наковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги; 
# підприємець не має права надавати пере¬ваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення договору, як¬що інше не встановлено законом; 
# підприємець, за наявно¬сті у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг), не має права відмовитися від укладення публічного договору, а у разі його необґрунтованої відмови - він має відшкоду¬вати збитки, завдані нею споживачеві. Необґрунтованою слід вважа¬ти відмову у випадках, коли суб'єкт підприємницької діяльності не може довести відсутність у нього зазначеної можливості; 
# при укладенні та виконанні публічного договору сторони повинні виконувати обов'язкові для них правила, встановлені актами цивіль¬ного законодавства (типові умови окремих видів публічних договорів); 

Умови публічного договору, які не відповідають цим правилам, або порушують правило щодо однаковості його умов для усіх споживачів, є '''нікчемними''' (ч. 6 ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

== Види публічних договорів ==
'''Цивільний кодекс України публічними називає такі види договорів:'''
* договір роздрібної купівлі-продажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ст. 698 ЦКУ]);
* договір прокату ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ст. 787 ЦКУ]);
* договір побутового підряду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ст. 865 ЦКУ]);
* договір про надання послуг звязку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч. 1 ст. 633 ЦКУ]);
* договір про надання медичних послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч.1 ст. 633 ЦКУ]);
* договір про надання готельного обслуговування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч. 1 ст. 633 ЦКУ]);
* договір банківського обслуговування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч.1 ст. 633 ЦКУ]);
* договір перевезення транспортом загального користування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч. 1 ст. 633 ЦКУ, ст. 915 ЦКУ]);
* договір банківського вкладу, у якому вкладником є громадянин (ч. 2 ст 1058 ЦКУ);
* договір зберігання речей на складі (у камерах, приміщеннях) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч.3 ст. 936 ЦКУ]);
* договір зберігання на складі загального користування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч.2 ст. 957 ЦКУ]);
* договір зберігання автотранспортних засобів, що здійснюються субєктом підприємницької діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч.1 ст.977 ЦКУ]).

== Сторони: права та обов'язки ==
Сторони публічного договору чітко визначені законодавцем - це '''підприємець''', який виступає зобовязаною стороною в договорі, контрагентом підприємця невизначене коло осіб - "кожен, хто до нього звернеться" ('''споживач''').

Сторона, яка реалізує товари (виконує роботу, надає послуги) має діяти як суб'єкт підприємницької діяльності.Це може бути юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, або фізична особа - підприємець. При визначені кола осіб, на яких поширюється такий обовязок, слід враховувати положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ст. 86 ЦК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ч.3 ст. 45 ГК України,] які розширюють коло таких осіб.

Іній стороні - споживачеві надається право на вільний вибір товарів і послуг, а на продавця (субєкта підприємницької діяльності, що виконує роботи чи надає послуги) покладаться обовязок всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі товарів і послуг (предмета договору). Тобто споживач в силу закону, вправі вимагати у відповідного субєкта підприємницької діяльності укладення договору для задаволення побутових потеб, якщо цей субєкт неправомірно ухиляється від його укладення.

У випадках коли підприємець адає послуги, виконує роботу, передає товар на більш вигідних умовах для споживача, механізм забезпечння принципу однаковості, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч. 6 ст 633 ЦК] Українине застосовується, так як [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ч. 2 ст. 787 ЦКУ] визначає нікчемним тільки такі умови догоаору, які погіршують становище споживача

порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору.
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Суди]]

Публічний договір: поняття та умови

2017-09-28T07:25:21Z

Maryna.kucherenko: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України] * [http://zakon2.rada.gov.ua/...

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів"]
== Загальна інформація ==
Публічний договір являє собою сукупність цивільно-правових норм, що регулюють договірні правовідносини, які виникають у сфері підприємницької діяльності, де є економічна нерівність сторін, що вимагає встановлення додаткових правових гарантій для більш слабкої сторони - споживача. Загальною нормою, що містить основні положення про публічний договір, є ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]. На доповнення до неї діють спеціальні норми, які регулюють конкретні види публічних договорів. Спеціальні закони та підзаконні акти, прийняті для розвитку норм щодо публічного договору, здійснюють детальне регулювання найважливіших положень для деяких договорів. Тому представляється можливим розглядати публічний договір як новий інститут цивільного права. 

Законодавець виокремлює публічний договір з-поміж інших як такий, специфічною рисою якого є обов'язок його сторони (а нею завжди є підприємець) здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Як правило, публічними є договори, що укладаються при купівлі-продажу в роздрібній торгівлі, при перевезенні транспортом загального користування, наданні послуг зв'язку, медичного, готельного, банківського обслуговування тощо (ч. І ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Відмінною рисою цих договорів є те, що підприємець не тільки зобов'язаний, здійснюючи свою діяльність, укладати відповідні договори з всіма і з кожним, хто до нього звернеться, а й умови цих договорів мають бути однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (наприклад, при укладенні договорів перевезення певні пасажири мають пільги по оплаті проїзду). Підприємець не наділяється правом ані надавати переваги одному споживачу перед іншим (частини 2 та 3 ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), ані відмовлятися від укладення договору за наявності в нього такої можливості (ч. 4 ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). 

Необхідно відмітити, що ст.633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] дає примірний перелік видів економічної діяльності, а звідси і договорів, на які поширюється режим публічного договору. 

Визнаються публічними всі договори, що підпадають під дію [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»], ст. 19 якого визнає за всіма особами рівною мірою право «на задоволення їх потреб у сфері торгових і інших видів обслуговування». При цьому не допускається встановлення будь-яких переваг, прямих чи непрямих обмежень прав споживачів. Споживачеві надається також право на вільний вибір товарів і послуг, а на продавця (суб’єкта підприємницької діяльності, що виконує роботу чи надає послуги) покладається обов’язок усілякого сприяння споживачеві у вільному виборі товарів і послуг (предмета договору). Тобто, споживач повинен безпосередньо в силу загону вправі вимагати у відповідного суб’єкта підприємницької діяльності укладення договору для задоволення побутових потреб, якщо цей суб’єкт неправомірно ухиляється від його укладення. З аналізу змісту названого Закону випливає, що його дія поширюється на всі відносини по виконанню робіт, наданню послуг, продажу товарів особам для їх власних побутових потреб, а укладені з цією метою договори є публічні.

== Поняття та ознаки публічного договору ==

Відповідно до ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного Кодексу України] '''''публічний договір-це договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо)'''.'' Комерційна організація не має права надавати перевагу одній особі перед іншим щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законом і іншими правовими актами. Ціна товарів, робіт і послуг, а також інші умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, за винятком випадків, коли законом і іншими правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів. 

Ознаки публічного договору: 

- наявність зобов’язання сторони договору – особи, що діє у сфері публічного договору; 

- особа, які діє у сфері публічного договору здійснює продаж товарів, виконання робіт або надання послуг широкому загалу споживачів, тобто будь-кому, хто до неї звернеться. Ця ознака публічного договору, що знаходить вираз у можливості для будь-якого споживача скористатись послугами (товаром), який пропонується згідно із умовами публічного договору; 

- публічний договорі повинен встановлювати однакові умови для всіх споживачів, а пільги надаються лише по оплаті за послуги чи товари в установленому законом порядку

== Умови публічного договору: ==
# стороною договору обов'язково виступає суб'єкт підприємницької діяльності; 
# зазначений суб'єкт здійснює такі види підприємницької діяльності, як: реалізацію товарів, виконання робіт і надання послуг у сферах, перелік яких у ЦК сформульовано невичерпно; 
# вказані види діяльності повинні здійснюватися суб'єктом підприєм¬ництва щодо кожного, хто звернеться до нього; 
# умови такого договору є од¬наковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги; 
# підприємець не має права надавати пере¬ваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення договору, як¬що інше не встановлено законом; 
# підприємець, за наявно¬сті у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг), не має права відмовитися від укладення публічного договору, а у разі його необґрунтованої відмови - він має відшкоду¬вати збитки, завдані нею споживачеві. Необґрунтованою слід вважа¬ти відмову у випадках, коли суб'єкт підприємницької діяльності не може довести відсутність у нього зазначеної можливості; 
# при укладенні та виконанні публічного договору сторони повинні виконувати обов'язкові для них правила, встановлені актами цивіль¬ного законодавства (типові умови окремих видів публічних договорів); 

Умови публічного договору, які не відповідають цим правилам, або порушують правило щодо однаковості його умов для усіх споживачів, є '''нікчемними''' (ч. 6 ст. 633 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Публічний договір]]
[[Категорія:Суди]]