WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Встановлення меж земельної ділянки

2022-02-10T13:28:40Z

Maryna.koberniuk:

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98 Наказ Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 року №56 "Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)"]

==Поняття "встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості" та "межові знаки"==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n915 статті 107 Земельного кодексу України], '''основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації'''.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1809 статтею 198 Земельного кодексу Україн] - '''кадастрові зйомки''' це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок є . Кадастрова зйомка включає:
* геодезичне вишукування меж земельної ділянки;
* погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
* відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
* встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі.

'''''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)''''' – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місце знаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n910 статті 106 Земельного кодексу України] власник земельної ділянки має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння встановленню межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у '''рівних частинах''', якщо інше не встановлено угодою між ними.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

'''''Межовий знак''''' - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місце положення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межові знаки бувають трьох видів:

'''Вид 1''' – знак спеціальної конструкції, який складається із 4 елементів - металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм;

'''Вид 2 –''' металева труба діаметром 3-7 см. висотою 80 – 100 см. із привареною зверху металевою табличкою (пластиною) для написів;

'''Вид 3 –''' дерев’яний стовп, який має мати такі параметри: діаметр – не менше 10 см. висота не менше 100 см. із хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15×15 і висотою 20см, зверху стовпа робиться виріз для написів.

Кожен межовий знак має свій номер, який складається із 14 символів.

{| class="wikitable"
|-
! Межовий знак - спеціальної конструкції !! Межовий знак - металева труба!! Межовий знак - дерев'яний стовп
|-
| [[Файл: Межовий_знак_-_Металеве_коло.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Металева_труба.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Дерев'яний_стовп.jpeg|300px|]]
|-
|}

==Порядок встановлення меж земельної ділянки==
Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місце розташування поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

'''''Встановлення меж земельної ділянки складається із таких етапів:'''''
# укладення договору із землевпорядною організацією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# підготовчі роботи – аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру та ін.;
# топографо-геодезичні роботи – виконання геодезичних зйомок на місцевості для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків;
# камеральні роботи – складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, '''не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт''' із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують '''фіксацію''' повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місце знаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місце знаходженням земельної ділянки.

'''Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.'''

== Куди звертатись ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України], органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (п.5 ч. 1 ст. 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran2#n2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).

'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Юридична особа набуває права виконувати роботи із землеустрою, якщо у її штаті є два і більше сертифікованих інженера-землевпорядника за основним місцем роботи, а фізична особа – підприємець – у разі, якщо вона сама є сертифікованим інженером-землевпорядником. 

Перелік суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у управліннях [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Держгеокадастру] у відповідному районі або за допомогою мережі інтернет. 

== Необхідні документи ==
'''Вихідні документи для укладання договору:'''
# копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).
# рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.
# копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).
# копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. 

'''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:'''
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;
* проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду). 
'''Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.'''

== Мета встановлення межових знаків ==
'''Встановлення меж земельних ділянок в натурі також відбувається, якщо:'''
* межові знаки, що були встановлені раніше, на даний момент знищені з будь-яких причин;
* забудовник має впевнитись, що будівля, яку планується побудувати на цій ділянці буде знаходитись на достатній відстані від меж ділянки;
* у потенційного покупця чи орендатора даної земельної ділянки виникли сумніви щодо коректності меж, що були встановлені власником;
* раніше подібні роботи не проводились, тому власник хоче чітко визначити межі своєї ділянки і отримати відповідні документи. 
'''Межові знаки не встановлюються:'''
* у спільних поворотних точках меж суміжних земельних ділянок, на яких раніше встановлено межові знаки;
* у місцях, де їх установка неможлива (на водних об'єктах, при забороні проведення земляних робіт). У такому випадку поворотні точки меж земельної ділянки можуть позначатися маркуванням фарбою;
* у поворотних точках меж земельних ділянок, які у визначеному законодавством порядку надані (передані) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування лінійних об'єктів: споруд опорних конструкцій (опори, стояки опор) повітряних ліній електропередачі, радіорелейних ліній та ліній зв'язку;
* на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо).
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.
Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n919 Статтею 108 Земельного кодексу України] передбачено у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.

== Вартість ==
Ціна (вартість) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та терміни виконання таких робіт залежать від площі земельної ділянки, складності робіт та інших факторів. 
== Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки ==
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28 березня 2018 року прийняв [https://verdictum.ligazakon.net/document/73156897 Постанову по справі №681/1039/15-ц], у якій, зокрема, прийшов до наступних висновків щодо наслідків непідписання акту погодження меж земельної ділянки:
* погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. При цьому стаття [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 198 ЗК України] лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося;
* погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають;
* у разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним;
* підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації;
* непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачі;
* не надання згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.
Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. '''Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.'''

''!!!При цьому рішення, дії та бездіяльність органів місцевого самоврядування можна оскаржити в судовому порядку.''

== Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України (стаття 158)] передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Окремо слід звернути увагу, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Судова практика, що склалася з приводу вирішення земельних спорів в частині встановлення меж земельної ділянки вказує, що за період 2017-2019 років суди задовольняли позови, якщо доходили висновку, що вони обґрунтовані та внаслідок порушення меж земельної ділянки порушується право власності, володіння, користування земельною ділянкою. Так, відповідне рішення суду наявне у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87107021 669/43/17] та [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80425449 676/4536/17.]

Такі спори розглядаються у місцевих судах за правилами цивільного судочинства.

Цікава судова практика щодо питання '''відсутності погодження меж земельної ділянки суміжним користувачем'''. Зокрема у правових висновках ВП ВСУ вказано, що орган приватизації повинен виходити не з факту відмови від підписання акта погодження меж земельної ділянки, а з мотивів відмови: Справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854756 № 350/67/15-ц], [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854677 514/1571/14-ц].
[[Категорія: Добросусідство]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Орендна плата за користування земельною ділянкою

2021-12-16T14:50:36Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду землі»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/92/2002 Указ Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок і земельних часток (паїв)”]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]

== Загальні положення ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ч. 4 ст. 124 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. 
'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. 
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. 
Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі] затверджується Кабінетом Міністрів України. 
Однією з істотних умов договору оренди землі є в т.ч. і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"] . 

== Орендна плата за землю ==
'''Орендна плата за землю''' – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (стаття 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"]).

=== Порядок визначення розміру орендної плати за земельну ділянку ===
Зважаючи, на принцип свободи договору, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України], сторони не обмежені встановленням виключно мінімального рівня орендної плати у договорі та шляхом переговорів можуть дійти згоди про встановлення будь-якого розміру орендної плати, однак не нижчого ніж мінімальний розмір орендної плати, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92/2002 Указом Президента від 02 лютого 2002 року № 92 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок і земельних часток (паїв)"] - '''не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).'''

Сторони мають право за взаємною згодою визначити не лише розмір орендної плати, а і форму її виплати (як наприклад грошова або натуральна, що полягає у передачі частини сільськогосподарської продукції орендодавцю). Так, відповідно до вимог статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"] орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.
Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.
Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін (стаття 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увагу!''' Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (стаття 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"]). Таким чином, обов’язок орендаря земельної ділянки щодо виплати орендної плати за використання земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації права оренди землі.
|}

=== Принципи обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку ===
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]), але такий розмір має бути не меншим, ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється ''з урахуванням індексів інфляції'', якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
* '''не може бути меншою''' за розмір земельного податку:
♦ для земельних ділянок, [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|нормативну '''грошову оцінку яких проведено''']], - у розмірі '''не більше 3 відсотків''' їх нормативної грошової оцінки, для земель ''загального користування'' - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, ''для сільськогосподарських угідь'' - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

♦ для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких '''не проведено''', - у розмірі '''не більше 5 відсотків''' нормативної грошової оцінки '''одиниці площі ріллі''' по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
* '''не може перевищувати''' 12 відсотків нормативної грошової оцінки (за винятком випадку визначення орендаря на конкурентних засадах);

♦ для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус '''гірських''', не може перевищувати розміру земельного податку. 
Плата за [[Суборенда земельної ділянки|суборенду земельних ділянок]] не може перевищувати орендної плати.

Значення нормативної грошової оцінки земель щороку уточнюють на коефіцієнт індексації, який визначають відповідно до законодавства.

Інформацію про нормативну-грошову оцінку земельної ділянки, що розташована у конкретно взятій місцевості та коефіцієнт індексації можна дізнатись на сайті [https://land.gov.ua/ Держгеокадастpу].

'''Розмір орендної плати за земельну ділянку розраховується наступним шляхом:'''

{| class="wikitable"
|-
! № п/п !! Умови договору !! Формула
|-
| 1. || врахування індексу інфляції передбачено || ''Нормативна грошова оцінка × % орендної плати × індекс інфляції''
|-
| 2. || врахування індексу інфляції не передбачено || ''Нормативна грошова оцінка × % орендної плати''
|}

== Приклад розрахунку орендної плати за землю ==
Наведемо приклад розрахунку плати за оренду земельної ділянки розміром 3,6 га. 
Договір оренди був укладений у 2014 році, на момент укладення у п.5 Договору було зазначено що нормативно-грошова оцінка паю складає 110920 грн. 
За умовами Договору орендна плата складає 5% відсотків від оцінки, отже: 

110920 х 5% =5546 грн – така сума орендної плати за пай у 2014 році. 

У 2015 році коефіцієнт індексації становить 1,2, та у Договорі зазначено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації, тому: 

110920х1,2х5% = 6622, 2- сума орендної плати за пай у 2015 році.

== Вирішення спорів, пов’язаних із орендною платою за земельну ділянку ==
Спори, пов’язані з орендою землі, у тому числі, ті що стосуються орендної плати за земельну ділянку, відповідно до статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"] вирішуються у судовому порядку. Положеннями статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"] передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті «д» частини першої статті 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати. Аналогічне положення міститься і у частині другій статті 651 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], згідно якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

=== Судова практика ===
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92137264 Постанова Верховного суду від 29 вересня 2020 року у справі 14-28цс20] (Подати позов до суду про захист свого законного інтересу може будь-яка особа, яка звернулася до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду, залежно від істотних ознак кожної конкретної правової ситуації (зокрема, від добросовісності поведінки усіх зацікавлених осіб, обізнаності їх про інтереси інших осіб щодо цієї земельної ділянки).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81263995 Постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17] (дії позивача, який уклав додаткову угоду до договору оренди землі, а згодом пред'являє позов про визнання договору оренди землі неукладеним, суперечить його попередній поведінці (укладенню додаткової угоди та отриманню плати за користування земельною ділянкою) і є недобросовісним).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57515160 Постанова Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2027цс15] (Після закінчення строку договору оренди та відсутності з боку відповідача письмових заперечень орендар продовжував відкрито та безперешкодно користуватися земельною ділянкою, сплачуючи орендну плату. За таких умов орендар не мав права на продовження договору оренди землі, оскільки таким договором оренди було передбачено, що орендар повинен не пізніше 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір його продовжити, однак цього не зробив, що суперечить нормам законодавства України, зокрема ст. 33 Закону України «Про оренду землі»).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81287135 Постанова Верховного Суд від 18 квітня 2019 року у справі №625/166/18] (Зазначено, що переважне права орендаря на продовження договору оренди землі не є абсолютним. Незважаючи на те, що орендар скористався своїм правом та направив своєчасно листи-повідомлення про поновлення договору на новий строк, останній отримав відмову від орендодавців, а відтак, втратив своє переважне право на укладення договорів оренди земельних ділянок). 
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88674065 Постанова Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16 березня 2020 року у справі № 922/1658/19] "судова палата вважає, що розмір орендної плати за умовами договору має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, а нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставним, оскільки між сторонами не було укладено додаткової угоди до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі".ж 

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97076586?fbclid=IwAR3-7yL90EWFPI1OuSmPpD6H2HYtY_6bb7RMNdHtA27Am1K8cYnE5MMuE_A Постанова Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 192/149/17] (систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу).

== Див. також ==
* [[ Договір оренди земельної ділянки]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]

[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

2021-08-28T08:01:35Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]

== Кому призначається допомога ==
Відповідно до статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"] '''допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей,''' які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. '''Така допомога вважається власністю дитини.'''

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Якщо дитина, яка перебуває на повному державному утриманні, перебуває в дома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19 спричиненої коронавірусом SARS -CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу, про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, призначається на загальних підставах.

== Підстави призначення допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування ==
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на підставі рішення про встановлення опіки чи піклування. 
Порядок і умови виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, та підстави для припинення виплати такої допомоги визначено у Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751].

== Порядок встановлення опіки та піклування над дітьми ==
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним Кодексом України] встановлення опіки та піклування — це влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх та неповнолітніх осіб. 
Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. 
Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України. 
{| class="wikitable"
|-
| Детальніше з порядком встановлення опіки чи піклування можна ознайомитися в правовій консультації: [[Опіка і піклування над дітьми]].
|}

== Куди звертатися за допомогою ==
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається та виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання опікуна, піклувальника.

== Перелік документів необхідних для отримання допомоги ==
Для одержання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування подаються такі документи:
# заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, яка складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
# копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;
# копія свідоцтва про народження дитини;
# довідка про реєстрацію місця проживання опікуна (піклувальника) та дитини (для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і які є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, - видана органом реєстрації довідка, в якій зазначено статус дитячого навчального закладу та за які кошти він фінансується, а також підтверджено факт перебування в ньому дітей);
# довідки про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання пенсії на дитину органи соціального захисту населення використовують відомості про розмір пенсії, що надійшли від органів Пенсійного фонду України на електронних носіях інформації);
# медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданий в установленому МОЗ порядку.

У разі неможливості одержання довідки про розмір аліментів від органів державної виконавчої служби, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, державна допомога призначається на підставі письмової заяви опікуна чи піклувальника про одержання (неодержання) аліментів.

Відповідальність за достовірність наданої органу соціального захисту населення інформації щодо неодержання аліментів або щодо їх розміру покладається на опікунів чи піклувальників.

У разі поновлення виплати аліментів опікуни чи піклувальники зобов’язані в триденний строк письмово повідомити про це органу соціального захисту населення для проведення відповідного перерахунку розміру раніше призначеної допомоги.

У разі коли батьки, місце перебування яких відоме, не сплачують аліменти, орган соціального захисту населення призначає допомогу без урахування їх суми. При цьому зазначений орган протягом десяти днів після подання опікуном чи піклувальником заяви про призначення допомоги повідомляє службі у справах дітей про неодержання опікуном чи піклувальником аліментів.

Служба у справах дітей щороку до 31 грудня поточного року інформує орган соціального захисту населення про факти одержання (неодержання) опікуном чи піклувальником аліментів на дітей.

== Строк виплати допомоги ==
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, '''призначається на дванадцять місяців'''. 
Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.

Питання виплати допомоги у разі несвоєчасного звернення опікуна чи піклувальника з поважних причин за продовженням її виплати (поважними причинами є перебування на лікуванні, причини, через які фізично неможливо своєчасно подати заяву, або наявність об’єктивних обставин, коли опікун чи піклувальник не могли звернутися із заявою, та інші причини, визначені комісією з питань захисту прав дитини (далі - комісія) вирішується на підставі рішення органу опіки та піклування з урахуванням рекомендацій комісії. Виплата допомоги за минулий період здійснюється не більш як за 12 місяців з місяця закінчення виплати.

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається '''з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку включно.'''

== Підстави припинення виплати допомоги ==
Підставою для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, є:
* звільнення від виконання обов'язків опікуна чи піклувальника;
* працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;
* усиновлення дитини, передача дитини батькам;
* досягнення дитиною 18-річного віку;
* надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір'ю або батьком дитини;
* влаштування дитини на повне державне утримання.

У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі, служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської (селищної) ради або уповноважена особа, визначена виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади, зобов'язані у десятиденний строк повідомити про це органи соціального захисту населення, які виплачують допомогу.

'''Виплата допомоги припиняється за рішенням органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли відповідні обставини.'''

== Розмір допомоги ==
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Якщо на дитину (дитину з інвалідністю) виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між 2,5 розміру прожиткового мінімуму (для дитини з інвалідністю, над якою встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму) для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги. При цьому розмір призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги враховується як середньомісячний розмір зазначених виплат, отриманих на дитину за попередні 12 календарних місяців.

У разі передачі дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, під опіку чи піклування або влаштування в дитячий будинок сімейного типу, прийомну сім’ю до розрахунку розміру допомоги на таку дитину не включається розмір призначеної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Якщо дітям (на дітей), над якими встановлено опіку чи піклування, за попередні 12 календарних місяців не нараховувалися аліменти, пенсія, державна допомога, стипендія, така допомога призначається в розмірі 2,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, - 3,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У разі зміни місця проживання одержувача допомоги, її виплата продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання або відбування покарання з місяця звернення.
Допомога, яка не отримана вчасно внаслідок невиконання її отримувачами умов, визначених цим Порядком, виплачується за минулий з моменту призначення час, але не більш як за шість місяців з місяця звернення за її одержанням. 

Призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім’ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
Призначені суми допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, недоодержані у зв’язку із смертю одержувача, виплачуються членам сім’ї померлого, які проживали разом з ним на день його смерті, або опікуну (піклувальнику). Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше ніж протягом трьох місяців після смерті одержувача. 

У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
Зазначеним Порядком також передбачено, що орган, який призначає і виплачує державну допомогу сім’ям з дітьми, у тому числі, допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, повинен давати роз’яснення з питань її призначення і виплати та надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Вступ на державну службу та заробітна плата державного службовця

2021-08-02T11:26:05Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України «Про державну службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Закон України «Про очищення влади»]
* Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби»]
* Наказ Міністерства соціальної політики України 13.06.2016 № 646 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0903-16 «Типове положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів)»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2017-%D0%BF#n22 Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15] «Питання оплати праці працівників державних органів»
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-2016-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2016 р. № 500] «Про затвердження Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань»

== Що таке державна служба? ==
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Законі України «Про державну службу»] визначені поняття «державна служба» та «державний службовець».

Отже, '''державна служба''' - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:
* аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;
* забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;
* забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;
* здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;
* управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;
* управління персоналом державних органів;
* реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
'''Державний службовець''' - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
== Хто має право вступити на державну службу? ==
Відповідно до ст. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] право на державну службу мають повнолітні громадяни України, які вільно володіють державною мовою, відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови та яким присвоєно ступінь вищої освіти не нижче:
* магістра - для посад категорій "А" і "Б";
* бакалавра, молодшого бакалавра - для посад категорії "В".
== Хто не може вступити на державну службу? ==
Відповідно до ст. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] на державну службу не може вступити особа, яка:
* в установленому законом порядку визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
* має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
* відповідно до рішення суду позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади;
* піддавалася адміністративному стягненню за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - протягом трьох років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
* має громадянство іншої держави;
* не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоду на її проведення;
* підпадає під заборону, встановлену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Законом України "Про очищення влади"].
== Який порядок вступу на державну службу? ==
Вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.
З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби] (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України. Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на зайняття вакантної посади.
Інформація про вакантну посаду державної служби оприлюднюється на офіційних веб-сайтах державного органу, в якому проводиться конкурс, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
В оприлюдненому оголошенні про проведення конкурсу зазначаються: найменування і місце знаходження державного органу; назва посади; посадові обов’язки; умови оплати праці; вимоги до професійної компетентності кандидата на посаду; інформація щодо строковості чи безстроковості призначення на посаду; вичерпний перелік документів, необхідних для участі в конкурсі, та строк їх подання; дата і місце проведення конкурсу; прізвище, номер телефону та адреса електронної пошти особи, яка надає додаткову інформацію з питань проведення конкурсу.
 Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає в установленому порядку до конкурсної комісії таку інформацію: 
1) реквізити документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України; 
2) заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади державної служби, до якої додається резюме за формою, визначеною Кабінетом Міністрів України; 
3) заяву, в якій повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", та надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону; 
4) підтвердження наявності відповідного ступеня вищої освіти; 
5) копію Державного сертифіката про рівень володіння державною мовою (витяг з реєстру Державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою), що підтверджує рівень володіння державною мовою, визначений Національною комісією зі стандартів державної мови; 
6) відомості про стаж роботи, стаж державної служби (за наявності), досвід роботи на відповідних посадах згідно з вимогами, передбаченими статтею 20 Закону України «Про державну службу», та іншими умовами конкурсу; 
7) у разі проведення закритого конкурсу - іншу інформацію для підтвердження відповідності умовам конкурсу; 
8) у разі проведення конкурсу на посаду державної служби категорії "А" - підтвердження подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. 
Якщо особою, яка бажає взяти участь у конкурсі, незалежно від обставин уже було подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, її повторне подання не вимагається.
Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, несе персональну відповідальність за достовірність наданої інформації.
Забороняється вимагати від особи, яка претендує на зайняття посади державної служби, інформацію, не визначену частиною першою статті 25 Закону України «Про державну службу».
Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, може додати до заяви про участь у конкурсі іншу інформацію, крім тієї, що зазначена у частині першій вищевказаної статті, у тому числі інформацію про підтвердження досвіду роботи, про попередні результати тестування тощо.
Державні службовці державного органу, в якому проводиться конкурс, які бажають взяти участь у конкурсі, подають лише заяву про участь у конкурсі.
Копії документів переможця конкурсу, які підтверджують інформацію, зазначену в частині першій цієї статті, у разі призначення його на посаду державної служби додаються до його особової справи.
Перед призначенням на посаду державної служби переможець конкурсу подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, якщо така декларація не подавалася раніше.
У разі переведення державного службовця на іншу посаду державної служби декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не подається.

Кандидати, документи яких пройшли перевірку, передбачену частиною першою цієї статті, проходять тестування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF Порядку проведення конкурсу], затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Кандидати, які пройшли тестування, проходять співбесіду та/або інші види оцінювання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF Порядку проведення конкурсу].
На посаду державної служби призначається переможець конкурсу.Інформація про переможця конкурсу або про відсутність переможця конкурсу оприлюднюється відповідно до Порядку проведення конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби, а також може оприлюднюватися на веб-сайті державного органу, в якому оголошено конкурс (за наявності. Служба управління персоналом у день призначення особи на посаду державної служби організовує складення Присяги державного службовця особою, яка вперше призначена на посаду державної служби, а також ознайомлює державного службовця під підпис із правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією.
В акті про призначення на посаду суб’єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку. При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов’язковим. 

== З чого складається заробітна плата державного службовця? ==
Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов’язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Відповідно до ст. 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] визначає, що заробітна плата державного службовця складається з:
посадового окладу;
* надбавки за вислугу років;
* надбавки за ранг державного службовця;
* премії (у разі встановлення).
За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать:
* премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;
* місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу;
* місячна або квартальна премія за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).
При цьому загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2017-%D0%BF#n22 Розмір надбавки за ранг державного службовця] визначається Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби.
Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця.
Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби встановлюється керівником державної служби за поданням безпосереднього керівника державним службовцям, між якими здійснено розподіл обов’язків за вакантною посадою, пропорційно додатковому навантаженню за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою.
Компенсація за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, виплачується в розмірі та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0903-16#n13 Типове положення про преміювання] затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).
Фонд преміювання державного органу встановлюється у розмірі 20 відсотків загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці.
Премія за результатами оцінювання службової діяльності та місячна або квартальна премія державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "А", встановлюються суб’єктом призначення відповідно до цієї статті.
== Заохочення державних службовців ==
За бездоганну та ефективну державну службу, за особливі заслуги до державних службовців застосовують такі види заохочень:
* оголошення подяки;
* нагородження грамотою, почесною грамотою, іншими відомчими відзнаками державного органу;
* дострокове присвоєння рангу в порядку, визначеному цим Законом;
* представлення до нагородження урядовими відзнаками та відзначення урядовою нагородою (вітальний лист, подяка, почесна грамота);
* представлення до відзначення державними нагородами.
Заохочення до державних службовців, які займають посади категорій "Б" і "В", застосовуються керівником державної служби, а щодо державних службовців, які займають посади категорії "А", - суб’єктом призначення.
Заохочення не застосовуються до державного службовця протягом строку застосування до нього дисциплінарного стягнення.
== Соціально-побутове забезпечення державних службовців ==
Державному службовцю у випадках і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, може надаватися службове житло.
Державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-2016-%D0%BF#n8 Порядок надання] та розмір такої допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Створення належних умов для виконання посадових обов’язків
Керівник державної служби повинен створювати здорові та безпечні умови, необхідні для належного виконання державними службовцями своїх обов’язків.
Керівник державної служби вживає заходів для:
* надання державним службовцям необхідної для виконання посадових обов’язків інформації;
* облаштування приміщення, пристосованого для виконання посадових обов’язків;
* належного облаштування робочих місць;
* забезпечення державних службовців необхідним обладнанням.

[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Оплата праці]]

Вступ на державну службу та заробітна плата державного службовця

2021-08-02T11:24:28Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України «Про державну службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Закон України «Про очищення влади»]
* Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби»]
* Наказ Міністерства соціальної політики України 13.06.2016 № 646 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0903-16 «Типове положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів)»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2017-%D0%BF#n22 Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15] «Питання оплати праці працівників державних органів»
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-2016-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2016 р. № 500] «Про затвердження Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань»

== Що таке державна служба? ==
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Законі України «Про державну службу»] визначені поняття «державна служба» та «державний службовець».

Отже, '''державна служба''' - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:
* аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;
* забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;
* забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;
* здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;
* управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;
* управління персоналом державних органів;
* реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
'''Державний службовець''' - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
== Хто має право вступити на державну службу? ==
Відповідно до ст. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] право на державну службу мають повнолітні громадяни України, які вільно володіють державною мовою, відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови та яким присвоєно ступінь вищої освіти не нижче:
* магістра - для посад категорій "А" і "Б";
* бакалавра, молодшого бакалавра - для посад категорії "В".
== Хто не може вступити на державну службу? ==
Відповідно до ст. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] на державну службу не може вступити особа, яка:
* в установленому законом порядку визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
* має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
* відповідно до рішення суду позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади;
* піддавалася адміністративному стягненню за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - протягом трьох років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
* має громадянство іншої держави;
* не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоду на її проведення;
* підпадає під заборону, встановлену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Законом України "Про очищення влади"].
== Який порядок вступу на державну службу? ==
Вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.
З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби] (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України. Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на зайняття вакантної посади.
Інформація про вакантну посаду державної служби оприлюднюється на офіційних веб-сайтах державного органу, в якому проводиться конкурс, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
В оприлюдненому оголошенні про проведення конкурсу зазначаються: найменування і місце знаходження державного органу; назва посади; посадові обов’язки; умови оплати праці; вимоги до професійної компетентності кандидата на посаду; інформація щодо строковості чи безстроковості призначення на посаду; вичерпний перелік документів, необхідних для участі в конкурсі, та строк їх подання; дата і місце проведення конкурсу; прізвище, номер телефону та адреса електронної пошти особи, яка надає додаткову інформацію з питань проведення конкурсу.
 Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає в установленому порядку до конкурсної комісії таку інформацію: 
1) реквізити документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України; 
2) заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади державної служби, до якої додається резюме за формою, визначеною Кабінетом Міністрів України; 
3) заяву, в якій повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", та надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону; 
4) підтвердження наявності відповідного ступеня вищої освіти; 
5) копію Державного сертифіката про рівень володіння державною мовою (витяг з реєстру Державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою), що підтверджує рівень володіння державною мовою, визначений Національною комісією зі стандартів державної мови; 
6) відомості про стаж роботи, стаж державної служби (за наявності), досвід роботи на відповідних посадах згідно з вимогами, передбаченими статтею 20 Закону України «Про державну службу», та іншими умовами конкурсу; 
7) у разі проведення закритого конкурсу - іншу інформацію для підтвердження відповідності умовам конкурсу; 
8) у разі проведення конкурсу на посаду державної служби категорії "А" - підтвердження подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. 
Якщо особою, яка бажає взяти участь у конкурсі, незалежно від обставин уже було подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, її повторне подання не вимагається.
Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, несе персональну відповідальність за достовірність наданої інформації.
Забороняється вимагати від особи, яка претендує на зайняття посади державної служби, інформацію, не визначену частиною першою статті 25 Закону України «Про державну службу».
Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, може додати до заяви про участь у конкурсі іншу інформацію, крім тієї, що зазначена у частині першій вищевказаної статті, у тому числі інформацію про підтвердження досвіду роботи, про попередні результати тестування тощо.
Державні службовці державного органу, в якому проводиться конкурс, які бажають взяти участь у конкурсі, подають лише заяву про участь у конкурсі.
Копії документів переможця конкурсу, які підтверджують інформацію, зазначену в частині першій цієї статті, у разі призначення його на посаду державної служби додаються до його особової справи.
Перед призначенням на посаду державної служби переможець конкурсу подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, якщо така декларація не подавалася раніше.
У разі переведення державного службовця на іншу посаду державної служби декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не подається.

Кандидати, документи яких пройшли перевірку, передбачену частиною першою цієї статті, проходять тестування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF Порядку проведення конкурсу], затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Кандидати, які пройшли тестування, проходять співбесіду та/або інші види оцінювання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF Порядку проведення конкурсу].
На посаду державної служби призначається переможець конкурсу.Інформація про переможця конкурсу або про відсутність переможця конкурсу оприлюднюється відповідно до Порядку проведення конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби, а також може оприлюднюватися на веб-сайті державного органу, в якому оголошено конкурс (за наявності. Служба управління персоналом у день призначення особи на посаду державної служби організовує складення Присяги державного службовця особою, яка вперше призначена на посаду державної служби, а також ознайомлює державного службовця під підпис із правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією.
В акті про призначення на посаду суб’єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку. При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов’язковим. 
Рішенням Комісії або конкурсної комісії визначаються кандидатури на зайняття посад державної служби, які набрали найбільшу загальну кількість балів за результатами складання загального рейтингу кандидатів (не більше трьох на одну посаду), для вибору суб’єктом призначення або керівником державної служби переможця конкурсу. 
Результатами конкурсу є визначення суб’єктом призначення або керівником державної служби переможця (переможців) конкурсу. 
Рішення конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується присутніми на засіданні членами комісії, не пізніше ніж протягом трьох календарних днів після його проведення і зберігається в державному органі, в якому проводився конкурс, протягом трьох років. 
Інформація про відсутність визначених Комісією або конкурсною комісією кандидатур для розгляду суб’єктом призначення або керівником державної служби з метою визначення переможця конкурсу, а також інформація про переможця конкурсу або про відсутність переможця конкурсу оприлюднюється відповідно до Порядку проведення конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби, а також може оприлюднюватися на веб-сайті державного органу, в якому оголошено конкурс (за наявності). 
Витяг із протоколу засідання конкурсної комісії є складовою особової справи державного службовця, якого призначено на посаду державної служби за результатами конкурсу. 
Кандидат, якого не визначено переможцем конкурсу, має право оскаржити рішення Комісії або конкурсної комісії до суду з підстав порушення умов або порядку проведення конкурсу, що могло істотно вплинути на його результати. 
Оскарження рішення Комісії або конкурсної комісії не зупиняє призначення переможця конкурсу на відповідну посаду державної служби. 
Скарга на рішення Комісії або конкурсної комісії подається не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня оприлюднення результатів конкурсу із зазначенням відомостей про порушення умов або порядку проведення конкурсу, що могло істотно вплинути на його результати. 
Кандидат, який оскаржує рішення Комісії або конкурсної комісії, зобов’язаний невідкладно повідомити про це відповідного суб’єкта призначення з наданням копії скарги.

== З чого складається заробітна плата державного службовця? ==
Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов’язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Відповідно до ст. 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] визначає, що заробітна плата державного службовця складається з:
посадового окладу;
* надбавки за вислугу років;
* надбавки за ранг державного службовця;
* премії (у разі встановлення).
За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать:
* премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;
* місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу;
* місячна або квартальна премія за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).
При цьому загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2017-%D0%BF#n22 Розмір надбавки за ранг державного службовця] визначається Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби.
Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця.
Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби встановлюється керівником державної служби за поданням безпосереднього керівника державним службовцям, між якими здійснено розподіл обов’язків за вакантною посадою, пропорційно додатковому навантаженню за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою.
Компенсація за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, виплачується в розмірі та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0903-16#n13 Типове положення про преміювання] затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).
Фонд преміювання державного органу встановлюється у розмірі 20 відсотків загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці.
Премія за результатами оцінювання службової діяльності та місячна або квартальна премія державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "А", встановлюються суб’єктом призначення відповідно до цієї статті.
== Заохочення державних службовців ==
За бездоганну та ефективну державну службу, за особливі заслуги до державних службовців застосовують такі види заохочень:
* оголошення подяки;
* нагородження грамотою, почесною грамотою, іншими відомчими відзнаками державного органу;
* дострокове присвоєння рангу в порядку, визначеному цим Законом;
* представлення до нагородження урядовими відзнаками та відзначення урядовою нагородою (вітальний лист, подяка, почесна грамота);
* представлення до відзначення державними нагородами.
Заохочення до державних службовців, які займають посади категорій "Б" і "В", застосовуються керівником державної служби, а щодо державних службовців, які займають посади категорії "А", - суб’єктом призначення.
Заохочення не застосовуються до державного службовця протягом строку застосування до нього дисциплінарного стягнення.
== Соціально-побутове забезпечення державних службовців ==
Державному службовцю у випадках і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, може надаватися службове житло.
Державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-2016-%D0%BF#n8 Порядок надання] та розмір такої допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Створення належних умов для виконання посадових обов’язків
Керівник державної служби повинен створювати здорові та безпечні умови, необхідні для належного виконання державними службовцями своїх обов’язків.
Керівник державної служби вживає заходів для:
* надання державним службовцям необхідної для виконання посадових обов’язків інформації;
* облаштування приміщення, пристосованого для виконання посадових обов’язків;
* належного облаштування робочих місць;
* забезпечення державних службовців необхідним обладнанням.

[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Оплата праці]]

Вступ на державну службу та заробітна плата державного службовця

2021-07-31T16:37:24Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України «Про державну службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Закон України «Про очищення влади»]
* Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби»]
* Наказ Міністерства соціальної політики України 13.06.2016 № 646 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0903-16 «Типове положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів)»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2017-%D0%BF#n22 Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15] «Питання оплати праці працівників державних органів»
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-2016-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2016 р. № 500] «Про затвердження Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань»

== Що таке державна служба? ==
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Законі України «Про державну службу»] визначені поняття «державна служба» та «державний службовець».

Отже, '''державна служба''' - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:
* аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;
* забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;
* забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;
* здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;
* управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;
* управління персоналом державних органів;
* реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
'''Державний службовець''' - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
== Хто має право вступити на державну службу? ==
Відповідно до ст. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] право на державну службу мають повнолітні громадяни України, які вільно володіють державною мовою, відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови та яким присвоєно ступінь вищої освіти не нижче:
* магістра - для посад категорій "А" і "Б";
* бакалавра, молодшого бакалавра - для посад категорії "В".
== Хто не може вступити на державну службу? ==
Відповідно до ст. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] на державну службу не може вступити особа, яка:
* в установленому законом порядку визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
* має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
* відповідно до рішення суду позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади;
* піддавалася адміністративному стягненню за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - протягом трьох років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
* має громадянство іншої держави;
* не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоду на її проведення;
* підпадає під заборону, встановлену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Законом України "Про очищення влади"].
== Який порядок вступу на державну службу? ==
Вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.
З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби] (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України. Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на зайняття вакантної посади.
Інформація про вакантну посаду державної служби оприлюднюється на офіційних веб-сайтах державного органу, в якому проводиться конкурс, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
В оприлюдненому оголошенні про проведення конкурсу зазначаються: найменування і місце знаходження державного органу; назва посади; посадові обов’язки; умови оплати праці; вимоги до професійної компетентності кандидата на посаду; інформація щодо строковості чи безстроковості призначення на посаду; вичерпний перелік документів, необхідних для участі в конкурсі, та строк їх подання; дата і місце проведення конкурсу; прізвище, номер телефону та адреса електронної пошти особи, яка надає додаткову інформацію з питань проведення конкурсу.
Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає в установленому порядку до конкурсної комісії такі документи:
* копію паспорта громадянина України;
* письмову заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади державної служби, до якої додається резюме у довільній формі;
* письмову заяву, в якій повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Закону України «Про очищення влади»], та надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону;
* копію (копії) документа (документів) про освіту;
* посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою;
* заповнену особову картку встановленого зразка;
* у разі проведення закритого конкурсу - інші документи для підтвердження відповідності умовам конкурсу;
* декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
 Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає в установленому порядку до конкурсної комісії таку інформацію: 
1) реквізити документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України; 
2) заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади державної служби, до якої додається резюме за формою, визначеною Кабінетом Міністрів України; 
3) заяву, в якій повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", та надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону; 
4) підтвердження наявності відповідного ступеня вищої освіти; 
5) копію Державного сертифіката про рівень володіння державною мовою (витяг з реєстру Державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою), що підтверджує рівень володіння державною мовою, визначений Національною комісією зі стандартів державної мови; 
6) відомості про стаж роботи, стаж державної служби (за наявності), досвід роботи на відповідних посадах згідно з вимогами, передбаченими статтею 20 Закону України «Про державну службу», та іншими умовами конкурсу; 
7) у разі проведення закритого конкурсу - іншу інформацію для підтвердження відповідності умовам конкурсу; 
8) у разі проведення конкурсу на посаду державної служби категорії "А" - підтвердження подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. 
Якщо особою, яка бажає взяти участь у конкурсі, незалежно від обставин уже було подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, її повторне подання не вимагається.
Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, несе персональну відповідальність за достовірність наданої інформації.
Забороняється вимагати від особи, яка претендує на зайняття посади державної служби, інформацію, не визначену частиною першою статті 25 Закону України «Про державну службу».
Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, може додати до заяви про участь у конкурсі іншу інформацію, крім тієї, що зазначена у частині першій вищевказаної статті, у тому числі інформацію про підтвердження досвіду роботи, про попередні результати тестування тощо.
Державні службовці державного органу, в якому проводиться конкурс, які бажають взяти участь у конкурсі, подають лише заяву про участь у конкурсі.
Копії документів переможця конкурсу, які підтверджують інформацію, зазначену в частині першій цієї статті, у разі призначення його на посаду державної служби додаються до його особової справи.
Перед призначенням на посаду державної служби переможець конкурсу подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, якщо така декларація не подавалася раніше.
У разі переведення державного службовця на іншу посаду державної служби декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не подається.

Кандидати, документи яких пройшли перевірку, передбачену частиною першою цієї статті, проходять тестування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF Порядку проведення конкурсу], затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Кандидати, які пройшли тестування, проходять співбесіду та/або інші види оцінювання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF Порядку проведення конкурсу].
На посаду державної служби призначається переможець конкурсу. Служба управління персоналом у день призначення особи на посаду державної служби організовує складення Присяги державного службовця особою, яка вперше призначена на посаду державної служби, а також ознайомлює державного службовця під підпис із правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією.
В акті про призначення на посаду суб’єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку. При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов’язковим. 
Рішенням Комісії або конкурсної комісії визначаються кандидатури на зайняття посад державної служби, які набрали найбільшу загальну кількість балів за результатами складання загального рейтингу кандидатів (не більше трьох на одну посаду), для вибору суб’єктом призначення або керівником державної служби переможця конкурсу. 
Результатами конкурсу є визначення суб’єктом призначення або керівником державної служби переможця (переможців) конкурсу. 
Рішення конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується присутніми на засіданні членами комісії, не пізніше ніж протягом трьох календарних днів після його проведення і зберігається в державному органі, в якому проводився конкурс, протягом трьох років. 
Інформація про відсутність визначених Комісією або конкурсною комісією кандидатур для розгляду суб’єктом призначення або керівником державної служби з метою визначення переможця конкурсу, а також інформація про переможця конкурсу або про відсутність переможця конкурсу оприлюднюється відповідно до Порядку проведення конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби, а також може оприлюднюватися на веб-сайті державного органу, в якому оголошено конкурс (за наявності). 
Витяг із протоколу засідання конкурсної комісії є складовою особової справи державного службовця, якого призначено на посаду державної служби за результатами конкурсу. Кандидат, якого не визначено переможцем конкурсу, має право оскаржити рішення Комісії або конкурсної комісії до суду з підстав порушення умов або порядку проведення конкурсу, що могло істотно вплинути на його результати. 
Оскарження рішення Комісії або конкурсної комісії не зупиняє призначення переможця конкурсу на відповідну посаду державної служби. 
Скарга на рішення Комісії або конкурсної комісії подається не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня оприлюднення результатів конкурсу із зазначенням відомостей про порушення умов або порядку проведення конкурсу, що могло істотно вплинути на його результати. 
Кандидат, який оскаржує рішення Комісії або конкурсної комісії, зобов’язаний невідкладно повідомити про це відповідного суб’єкта призначення з наданням копії скарги.

== З чого складається заробітна плата державного службовця? ==
Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов’язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Відповідно до ст. 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] визначає, що заробітна плата державного службовця складається з:
посадового окладу;
* надбавки за вислугу років;
* надбавки за ранг державного службовця;
* премії (у разі встановлення).
За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать:
* премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;
* місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу;
* місячна або квартальна премія за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).
При цьому загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2017-%D0%BF#n22 Розмір надбавки за ранг державного службовця] визначається Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби.
Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця.
Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби встановлюється керівником державної служби за поданням безпосереднього керівника державним службовцям, між якими здійснено розподіл обов’язків за вакантною посадою, пропорційно додатковому навантаженню за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою.
Компенсація за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, виплачується в розмірі та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0903-16#n13 Типове положення про преміювання] затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).
Фонд преміювання державного органу встановлюється у розмірі 20 відсотків загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці.
Премія за результатами оцінювання службової діяльності та місячна або квартальна премія державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "А", встановлюються суб’єктом призначення відповідно до цієї статті.
== Заохочення державних службовців ==
За бездоганну та ефективну державну службу, за особливі заслуги до державних службовців застосовують такі види заохочень:
* оголошення подяки;
* нагородження грамотою, почесною грамотою, іншими відомчими відзнаками державного органу;
* дострокове присвоєння рангу в порядку, визначеному цим Законом;
* представлення до нагородження урядовими відзнаками та відзначення урядовою нагородою (вітальний лист, подяка, почесна грамота);
* представлення до відзначення державними нагородами.
Заохочення до державних службовців, які займають посади категорій "Б" і "В", застосовуються керівником державної служби, а щодо державних службовців, які займають посади категорії "А", - суб’єктом призначення.
Заохочення не застосовуються до державного службовця протягом строку застосування до нього дисциплінарного стягнення.
== Соціально-побутове забезпечення державних службовців ==
Державному службовцю у випадках і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, може надаватися службове житло.
Державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-2016-%D0%BF#n8 Порядок надання] та розмір такої допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Створення належних умов для виконання посадових обов’язків
Керівник державної служби повинен створювати здорові та безпечні умови, необхідні для належного виконання державними службовцями своїх обов’язків.
Керівник державної служби вживає заходів для:
* надання державним службовцям необхідної для виконання посадових обов’язків інформації;
* облаштування приміщення, пристосованого для виконання посадових обов’язків;
* належного облаштування робочих місць;
* забезпечення державних службовців необхідним обладнанням.

[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Оплата праці]]

Вступ на державну службу та заробітна плата державного службовця

2021-07-31T16:33:58Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України «Про державну службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Закон України «Про очищення влади»]
* Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби»]
* Наказ Міністерства соціальної політики України 13.06.2016 № 646 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0903-16 «Типове положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів)»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2017-%D0%BF#n22 Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15] «Питання оплати праці працівників державних органів»
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-2016-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2016 р. № 500] «Про затвердження Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань»

== Що таке державна служба? ==
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Законі України «Про державну службу»] визначені поняття «державна служба» та «державний службовець».

Отже, '''державна служба''' - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:
* аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;
* забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;
* забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;
* здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;
* управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;
* управління персоналом державних органів;
* реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
'''Державний службовець''' - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
== Хто має право вступити на державну службу? ==
Відповідно до ст. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] право на державну службу мають повнолітні громадяни України, які вільно володіють державною мовою, відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови та яким присвоєно ступінь вищої освіти не нижче:
* магістра - для посад категорій "А" і "Б";
* бакалавра, молодшого бакалавра - для посад категорії "В".
== Хто не може вступити на державну службу? ==
Відповідно до ст. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] на державну службу не може вступити особа, яка:
* в установленому законом порядку визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
* має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
* відповідно до рішення суду позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади;
* піддавалася адміністративному стягненню за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - протягом трьох років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
* має громадянство іншої держави;
* не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоду на її проведення;
* підпадає під заборону, встановлену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Законом України "Про очищення влади"].
== Який порядок вступу на державну службу? ==
Вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.
З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби] (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України. Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на зайняття вакантної посади.
Інформація про вакантну посаду державної служби оприлюднюється на офіційних веб-сайтах державного органу, в якому проводиться конкурс, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
В оприлюдненому оголошенні про проведення конкурсу зазначаються: найменування і місце знаходження державного органу; назва посади; посадові обов’язки; умови оплати праці; вимоги до професійної компетентності кандидата на посаду; інформація щодо строковості чи безстроковості призначення на посаду; вичерпний перелік документів, необхідних для участі в конкурсі, та строк їх подання; дата і місце проведення конкурсу; прізвище, номер телефону та адреса електронної пошти особи, яка надає додаткову інформацію з питань проведення конкурсу.
Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає в установленому порядку до конкурсної комісії такі документи:
* копію паспорта громадянина України;
* письмову заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади державної служби, до якої додається резюме у довільній формі;
* письмову заяву, в якій повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Закону України «Про очищення влади»], та надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону;
* копію (копії) документа (документів) про освіту;
* посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою;
* заповнену особову картку встановленого зразка;
* у разі проведення закритого конкурсу - інші документи для підтвердження відповідності умовам конкурсу;
* декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
 Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає в установленому порядку до конкурсної комісії таку інформацію: 
1) реквізити документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України; 
2) заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади державної служби, до якої додається резюме за формою, визначеною Кабінетом Міністрів України; 
3) заяву, в якій повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", та надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону; 
4) підтвердження наявності відповідного ступеня вищої освіти; 
5) копію Державного сертифіката про рівень володіння державною мовою (витяг з реєстру Державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою), що підтверджує рівень володіння державною мовою, визначений Національною комісією зі стандартів державної мови; 
6) відомості про стаж роботи, стаж державної служби (за наявності), досвід роботи на відповідних посадах згідно з вимогами, передбаченими статтею 20 Закону України «Про державну службу», та іншими умовами конкурсу; 
7) у разі проведення закритого конкурсу - іншу інформацію для підтвердження відповідності умовам конкурсу; 
8) у разі проведення конкурсу на посаду державної служби категорії "А" - підтвердження подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. 
Якщо особою, яка бажає взяти участь у конкурсі, незалежно від обставин уже було подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, її повторне подання не вимагається.
Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, несе персональну відповідальність за достовірність наданої інформації.
Забороняється вимагати від особи, яка претендує на зайняття посади державної служби, інформацію, не визначену частиною першою статті 25 Закону України «Про державну службу».
Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, може додати до заяви про участь у конкурсі іншу інформацію, крім тієї, що зазначена у частині першій вищевказаної статті, у тому числі інформацію про підтвердження досвіду роботи, про попередні результати тестування тощо.
Державні службовці державного органу, в якому проводиться конкурс, які бажають взяти участь у конкурсі, подають лише заяву про участь у конкурсі.
Копії документів переможця конкурсу, які підтверджують інформацію, зазначену в частині першій цієї статті, у разі призначення його на посаду державної служби додаються до його особової справи.
Перед призначенням на посаду державної служби переможець конкурсу подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, якщо така декларація не подавалася раніше.
У разі переведення державного службовця на іншу посаду державної служби декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не подається.

Кандидати, документи яких пройшли перевірку, передбачену частиною першою цієї статті, проходять тестування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF Порядку проведення конкурсу], затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Кандидати, які пройшли тестування, проходять співбесіду та/або інші види оцінювання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF Порядку проведення конкурсу].
На посаду державної служби призначається переможець конкурсу. Служба управління персоналом у день призначення особи на посаду державної служби організовує складення Присяги державного службовця особою, яка вперше призначена на посаду державної служби, а також ознайомлює державного службовця під підпис із правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією.
В акті про призначення на посаду суб’єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку. При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов’язковим. 
Рішенням Комісії або конкурсної комісії визначаються кандидатури на зайняття посад державної служби, які набрали найбільшу загальну кількість балів за результатами складання загального рейтингу кандидатів (не більше трьох на одну посаду), для вибору суб’єктом призначення або керівником державної служби переможця конкурсу. Результатами конкурсу є визначення суб’єктом призначення або керівником державної служби переможця (переможців) конкурсу. Рішення конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується присутніми на засіданні членами комісії, не пізніше ніж протягом трьох календарних днів після його проведення і зберігається в державному органі, в якому проводився конкурс, протягом трьох років. Інформація про відсутність визначених Комісією або конкурсною комісією кандидатур для розгляду суб’єктом призначення або керівником державної служби з метою визначення переможця конкурсу, а також інформація про переможця конкурсу або про відсутність переможця конкурсу оприлюднюється відповідно до Порядку проведення конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби, а також може оприлюднюватися на веб-сайті державного органу, в якому оголошено конкурс (за наявності). Витяг із протоколу засідання конкурсної комісії є складовою особової справи державного службовця, якого призначено на посаду державної служби за результатами конкурсу. Кандидат, якого не визначено переможцем конкурсу, має право оскаржити рішення Комісії або конкурсної комісії до суду з підстав порушення умов або порядку проведення конкурсу, що могло істотно вплинути на його результати.
Оскарження рішення Комісії або конкурсної комісії не зупиняє призначення переможця конкурсу на відповідну посаду державної служби. Скарга на рішення Комісії або конкурсної комісії подається не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня оприлюднення результатів конкурсу із зазначенням відомостей про порушення умов або порядку проведення конкурсу, що могло істотно вплинути на його результати.
Кандидат, який оскаржує рішення Комісії або конкурсної комісії, зобов’язаний невідкладно повідомити про це відповідного суб’єкта призначення з наданням копії скарги.

== З чого складається заробітна плата державного службовця? ==
Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов’язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Відповідно до ст. 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] визначає, що заробітна плата державного службовця складається з:
посадового окладу;
* надбавки за вислугу років;
* надбавки за ранг державного службовця;
* премії (у разі встановлення).
За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать:
* премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;
* місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу;
* місячна або квартальна премія за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).
При цьому загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2017-%D0%BF#n22 Розмір надбавки за ранг державного службовця] визначається Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби.
Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця.
Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби встановлюється керівником державної служби за поданням безпосереднього керівника державним службовцям, між якими здійснено розподіл обов’язків за вакантною посадою, пропорційно додатковому навантаженню за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою.
Компенсація за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, виплачується в розмірі та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0903-16#n13 Типове положення про преміювання] затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).
Фонд преміювання державного органу встановлюється у розмірі 20 відсотків загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці.
Премія за результатами оцінювання службової діяльності та місячна або квартальна премія державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "А", встановлюються суб’єктом призначення відповідно до цієї статті.
== Заохочення державних службовців ==
За бездоганну та ефективну державну службу, за особливі заслуги до державних службовців застосовують такі види заохочень:
* оголошення подяки;
* нагородження грамотою, почесною грамотою, іншими відомчими відзнаками державного органу;
* дострокове присвоєння рангу в порядку, визначеному цим Законом;
* представлення до нагородження урядовими відзнаками та відзначення урядовою нагородою (вітальний лист, подяка, почесна грамота);
* представлення до відзначення державними нагородами.
Заохочення до державних службовців, які займають посади категорій "Б" і "В", застосовуються керівником державної служби, а щодо державних службовців, які займають посади категорії "А", - суб’єктом призначення.
Заохочення не застосовуються до державного службовця протягом строку застосування до нього дисциплінарного стягнення.
== Соціально-побутове забезпечення державних службовців ==
Державному службовцю у випадках і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, може надаватися службове житло.
Державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-2016-%D0%BF#n8 Порядок надання] та розмір такої допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Створення належних умов для виконання посадових обов’язків
Керівник державної служби повинен створювати здорові та безпечні умови, необхідні для належного виконання державними службовцями своїх обов’язків.
Керівник державної служби вживає заходів для:
* надання державним службовцям необхідної для виконання посадових обов’язків інформації;
* облаштування приміщення, пристосованого для виконання посадових обов’язків;
* належного облаштування робочих місць;
* забезпечення державних службовців необхідним обладнанням.

[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Оплата праці]]

Вступ на державну службу та заробітна плата державного службовця

2021-07-31T16:29:06Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України «Про державну службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Закон України «Про очищення влади»]
* Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби»]
* Наказ Міністерства соціальної політики України 13.06.2016 № 646 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0903-16 «Типове положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів)»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2017-%D0%BF#n22 Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15] «Питання оплати праці працівників державних органів»
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-2016-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2016 р. № 500] «Про затвердження Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань»

== Що таке державна служба? ==
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Законі України «Про державну службу»] визначені поняття «державна служба» та «державний службовець».

Отже, '''державна служба''' - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:
* аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;
* забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;
* забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;
* здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;
* управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;
* управління персоналом державних органів;
* реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
'''Державний службовець''' - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
== Хто має право вступити на державну службу? ==
Відповідно до ст. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] право на державну службу мають повнолітні громадяни України, які вільно володіють державною мовою, відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови та яким присвоєно ступінь вищої освіти не нижче:
* магістра - для посад категорій "А" і "Б";
* бакалавра, молодшого бакалавра - для посад категорії "В".
== Хто не може вступити на державну службу? ==
Відповідно до ст. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] на державну службу не може вступити особа, яка:
* в установленому законом порядку визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
* має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
* відповідно до рішення суду позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади;
* піддавалася адміністративному стягненню за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - протягом трьох років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
* має громадянство іншої держави;
* не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоду на її проведення;
* підпадає під заборону, встановлену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Законом України "Про очищення влади"].
== Який порядок вступу на державну службу? ==
Вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.
З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби] (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України. Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на зайняття вакантної посади.
Інформація про вакантну посаду державної служби оприлюднюється на офіційних веб-сайтах державного органу, в якому проводиться конкурс, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
В оприлюдненому оголошенні про проведення конкурсу зазначаються: найменування і місце знаходження державного органу; назва посади; посадові обов’язки; умови оплати праці; вимоги до професійної компетентності кандидата на посаду; інформація щодо строковості чи безстроковості призначення на посаду; вичерпний перелік документів, необхідних для участі в конкурсі, та строк їх подання; дата і місце проведення конкурсу; прізвище, номер телефону та адреса електронної пошти особи, яка надає додаткову інформацію з питань проведення конкурсу.
Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає в установленому порядку до конкурсної комісії такі документи:
* копію паспорта громадянина України;
* письмову заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади державної служби, до якої додається резюме у довільній формі;
* письмову заяву, в якій повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Закону України «Про очищення влади»], та надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону;
* копію (копії) документа (документів) про освіту;
* посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою;
* заповнену особову картку встановленого зразка;
* у разі проведення закритого конкурсу - інші документи для підтвердження відповідності умовам конкурсу;
* декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
 Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає в установленому порядку до конкурсної комісії таку інформацію:
1) реквізити документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
2) заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади державної служби, до якої додається резюме за формою, визначеною Кабінетом Міністрів України;
3) заяву, в якій повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", та надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону;
4) підтвердження наявності відповідного ступеня вищої освіти;
5) копію Державного сертифіката про рівень володіння державною мовою (витяг з реєстру Державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою), що підтверджує рівень володіння державною мовою, визначений Національною комісією зі стандартів державної мови;
6) відомості про стаж роботи, стаж державної служби (за наявності), досвід роботи на відповідних посадах згідно з вимогами, передбаченими статтею 20 Закону України «Про державну службу», та іншими умовами конкурсу;
7) у разі проведення закритого конкурсу - іншу інформацію для підтвердження відповідності умовам конкурсу;
8) у разі проведення конкурсу на посаду державної служби категорії "А" - підтвердження подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Якщо особою, яка бажає взяти участь у конкурсі, незалежно від обставин уже було подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, її повторне подання не вимагається.
Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, несе персональну відповідальність за достовірність наданої інформації.
Забороняється вимагати від особи, яка претендує на зайняття посади державної служби, інформацію, не визначену частиною першою статті 25 Закону України «Про державну службу».
Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, може додати до заяви про участь у конкурсі іншу інформацію, крім тієї, що зазначена у частині першій вищевказаної статті, у тому числі інформацію про підтвердження досвіду роботи, про попередні результати тестування тощо.
Державні службовці державного органу, в якому проводиться конкурс, які бажають взяти участь у конкурсі, подають лише заяву про участь у конкурсі.
Копії документів переможця конкурсу, які підтверджують інформацію, зазначену в частині першій цієї статті, у разі призначення його на посаду державної служби додаються до його особової справи.
Перед призначенням на посаду державної служби переможець конкурсу подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, якщо така декларація не подавалася раніше.
У разі переведення державного службовця на іншу посаду державної служби декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не подається.

Кандидати, документи яких пройшли перевірку, передбачену частиною першою цієї статті, проходять тестування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF Порядку проведення конкурсу], затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Кандидати, які пройшли тестування, проходять співбесіду та/або інші види оцінювання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF Порядку проведення конкурсу].
На посаду державної служби призначається переможець конкурсу. Служба управління персоналом у день призначення особи на посаду державної служби організовує складення Присяги державного службовця особою, яка вперше призначена на посаду державної служби, а також ознайомлює державного службовця під підпис із правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією.
В акті про призначення на посаду суб’єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку. При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов’язковим. 
Рішенням Комісії або конкурсної комісії визначаються кандидатури на зайняття посад державної служби, які набрали найбільшу загальну кількість балів за результатами складання загального рейтингу кандидатів (не більше трьох на одну посаду), для вибору суб’єктом призначення або керівником державної служби переможця конкурсу. Результатами конкурсу є визначення суб’єктом призначення або керівником державної служби переможця (переможців) конкурсу. Рішення конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується присутніми на засіданні членами комісії, не пізніше ніж протягом трьох календарних днів після його проведення і зберігається в державному органі, в якому проводився конкурс, протягом трьох років. Інформація про відсутність визначених Комісією або конкурсною комісією кандидатур для розгляду суб’єктом призначення або керівником державної служби з метою визначення переможця конкурсу, а також інформація про переможця конкурсу або про відсутність переможця конкурсу оприлюднюється відповідно до Порядку проведення конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби, а також може оприлюднюватися на веб-сайті державного органу, в якому оголошено конкурс (за наявності). Витяг із протоколу засідання конкурсної комісії є складовою особової справи державного службовця, якого призначено на посаду державної служби за результатами конкурсу. Кандидат, якого не визначено переможцем конкурсу, має право оскаржити рішення Комісії або конкурсної комісії до суду з підстав порушення умов або порядку проведення конкурсу, що могло істотно вплинути на його результати.
Оскарження рішення Комісії або конкурсної комісії не зупиняє призначення переможця конкурсу на відповідну посаду державної служби. Скарга на рішення Комісії або конкурсної комісії подається не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня оприлюднення результатів конкурсу із зазначенням відомостей про порушення умов або порядку проведення конкурсу, що могло істотно вплинути на його результати.
Кандидат, який оскаржує рішення Комісії або конкурсної комісії, зобов’язаний невідкладно повідомити про це відповідного суб’єкта призначення з наданням копії скарги.

== З чого складається заробітна плата державного службовця? ==
Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов’язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Відповідно до ст. 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] визначає, що заробітна плата державного службовця складається з:
посадового окладу;
* надбавки за вислугу років;
* надбавки за ранг державного службовця;
* премії (у разі встановлення).
За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать:
* премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;
* місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу;
* місячна або квартальна премія за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).
При цьому загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2017-%D0%BF#n22 Розмір надбавки за ранг державного службовця] визначається Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби.
Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця.
Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби встановлюється керівником державної служби за поданням безпосереднього керівника державним службовцям, між якими здійснено розподіл обов’язків за вакантною посадою, пропорційно додатковому навантаженню за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою.
Компенсація за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, виплачується в розмірі та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0903-16#n13 Типове положення про преміювання] затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).
Фонд преміювання державного органу встановлюється у розмірі 20 відсотків загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці.
Премія за результатами оцінювання службової діяльності та місячна або квартальна премія державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "А", встановлюються суб’єктом призначення відповідно до цієї статті.
== Заохочення державних службовців ==
За бездоганну та ефективну державну службу, за особливі заслуги до державних службовців застосовують такі види заохочень:
* оголошення подяки;
* нагородження грамотою, почесною грамотою, іншими відомчими відзнаками державного органу;
* дострокове присвоєння рангу в порядку, визначеному цим Законом;
* представлення до нагородження урядовими відзнаками та відзначення урядовою нагородою (вітальний лист, подяка, почесна грамота);
* представлення до відзначення державними нагородами.
Заохочення до державних службовців, які займають посади категорій "Б" і "В", застосовуються керівником державної служби, а щодо державних службовців, які займають посади категорії "А", - суб’єктом призначення.
Заохочення не застосовуються до державного службовця протягом строку застосування до нього дисциплінарного стягнення.
== Соціально-побутове забезпечення державних службовців ==
Державному службовцю у випадках і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, може надаватися службове житло.
Державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-2016-%D0%BF#n8 Порядок надання] та розмір такої допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Створення належних умов для виконання посадових обов’язків
Керівник державної служби повинен створювати здорові та безпечні умови, необхідні для належного виконання державними службовцями своїх обов’язків.
Керівник державної служби вживає заходів для:
* надання державним службовцям необхідної для виконання посадових обов’язків інформації;
* облаштування приміщення, пристосованого для виконання посадових обов’язків;
* належного облаштування робочих місць;
* забезпечення державних службовців необхідним обладнанням.

[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Оплата праці]]

Зміна складу угідь в межах одного виду цільового призначення земельної ділянки

2021-05-31T11:03:25Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру № 1051 від 17.10.2012 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1134-2011-%D0%BF Порядок розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1134.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Наказ "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]

== Що таке угіддя? ==
Під земельними угіддями слід розуміти ділянки землі, що систематично використовуються або придатні до використання для конкретних господарських цілей і які відрізняються за природно-історичними ознаками. Головною ознакою, що покладена в основну розділення окремих видів угідь є характер їх використання. При цьому класифікація угідь проводиться з урахуванням основного призначення і систематичного використання окремих ділянок землі для певних виробничих цілей.

== Які є види угідь? ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року] а конкретніше додатком четвертим визначено Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) і в якому зазначені групи (види) угідь, що є в Україні.

'''Група Рілля''' включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. А конкретно підгрупи: Рілля, перелоги, парники, оранжереї, теплиці.
До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.
 

'''Група Рослинний покрив земель і ґрунти''' Група включає землі, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, обслуговування сільського господарства. До цієї групи входять підгрупи: Сіножаті, Пасовища, Багаторічні насадження. 

'''Група Землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом''' Група включає незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю. Ця група угідь містить в собі підгрупи: Кам'янисті місця, Піски, Болота, Солончаки, Яри . 

'''Група Чагарникова рослинність природного походження'''. Група включає земельні ділянки, вкриті заростями багаторічних дерев'янистих кущових рослин. До цієї групи входять: Ліси та інші лісовкриті землі, Земельні лісові ділянки, вкриті лісовою рослинністю, Земельні лісові ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, З усіх лісів лісові насадження лінійного типу (включає лісові смуги, створені з метою захисту полів сівозмін та ін..), Інші лісовкриті площі . 

'''Група Води''' . Група включає частину національної території, покриту поверхневими водами (природні і штучні водойми), що входять до складу природних ланок кругообігу води, яка обмежена лінією узбережжя. До цієї групи відносяться Природні водотоки (річки та струмки) , Штучні водотоки (канали, колектори, канави), Озера, прибережні замкнуті водойми, лимани ,Ставки, Штучні водосховища . 

'''Група Землі під житловою забудовою''' . Група включає землі під житловими будинками з прибудинковими територіями, господарськими будівлями і спорудами; земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, під гуртожитками Група не включає готелі та інші заклади для короткострокового проживання (будинки для приїжджих тощо); землі, які зайняті будинками відпочинку, кемпінгами, пансіонатами тощо, тобто ті, які призначені для відпочинку або проведення відпусток. 

'''Група Землі, які використовуються для транспорту.''' Група включає землі державних залізниць, автомобільних шляхів, наземних споруд трубопроводів; території річкових, морських портів та аеропортів; землі, на яких розміщені залізничні станції та автостанції, склади для обладнання і ремонтні майстерні та інші території, потрібні для забезпечення розміщення відповідної інфраструктури, а також земельні ділянки гаражно - будівельних кооперативів, некомерційні автостоянки. Лісосмуги вздовж доріг та інші вкриті лісовою рослинністю землі потрібно зараховувати до категорії земель за видами земельних угідь "ліси та інші вкриті лісовою рослинністю землі", водні акваторії портів - до категорії земель "води" Група не включає водні шляхи. 

'''Група Землі, які використовуються для технічної інфраструктури.''' Підгрупа включає землі, які використовуються для технічних споруд, що призначені для виробництва та розподілу палива, електроенергії, водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, очищення та ліквідації відходів, очищення стічних вод і відповідних видів діяльності; розміщення газоналивних станцій, а також землі, які використовуються для відповідних установ, інших будівель і споруд обслуговування; території, необхідні для функціонування такої технічної інфраструктури, призначеної для виробництва електроенергії виключно для мереж електропередачі високої напруги (атомні та теплові електростанції, гідроелектростанції, електропідстанції лінії електропередач високої напруги). 

'''Землі під промисловою забудовою.''' Група включає землі, на яких провадяться головним чином промислові види діяльності, з усіма допоміжними територіями, зокрема очисні споруди, стоянки, складські площадки, території закладів управління тощо Включаються також землі будівельних організацій та підприємств, землі з господарськими дворами та будівлями, окремо розташованими, які не входять в межі населених пунктів, а також під господарськими дворами держлісгоспів (склади лісоматеріалів, пилорами тощо) Група не включає території портів і їх складських приміщень, навіть якщо вони є частинами промислових об'єктів, а також землі, які використовуються для відкритих розробок, шахт, кар'єрів і відповідних споруд та інфраструктури. 

'''Група Землі, зайняті поточним будівництвом та відведені під будівництво''' (будівництво на яких не розпочато). 

'''Землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами'''. Підгрупа включає землі, зайняті тваринницькими фермами, тракторними станціями, літніми таборами, землі, забудовані іншими будівлями і дворами сільськогосподарського призначення. Також включаються землі під будівлями і дворами загального користування садівничих, дачних кооперативів. 

'''Група Землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення.''' Група включає (крім спортивних споруд) землі під санаторно - курортними організаціями, кемпінгами, турбазами, пансіонатами, будинками відпочинку, таборами відпочинку тощо. 

'''Землі під об'єктами та спорудами спеціального призначення.''' Група включає землі під військовими базами, об'єктами, фортецями, фортами укріплення, кладовищами, меморіальними комплексами та пам'ятниками, крематоріями, скотомогильниками, землі, які перебувають у стадії меліоративного освоєння та відновлення родючості ґрунтів. 
== Як змінити вид угідь?==

Відповідно до п. 5 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу]. 
Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони". 
Відповідно до п.6 ст.20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, зазначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення. 
Віднесення особливо цінних земель державної чи комунальної власності, визначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель інших категорій здійснюється за погодженням з Верховною Радою України. 
Погодження матеріалів місця розташування об'єкта, що передбачається розмістити на земельній ділянці особливо цінних земель державної чи комунальної власності із зміною її цільового призначення, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України в порядку, визначеному статтею 151 цього Кодексу.
Відповідно до п.7 ст.20 зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Відповідно п.8 ст.20 у разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень цього Кодексу не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки. 
Зміна виду угідь земельної ділянки в межах однієї категорії цільового призначення земельної ділянки можлива на підставі документації з землеустрою та з врахуванням містобудівної документації.
У п.4 статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про державний земельний кадастр»] визначають підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру. 
Відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: 

* на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;
* на підставі схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, ''проектів землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь'', проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель. 

== Мета виготовлення проекту ==
Згідно статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»], проектами землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань передбачаються заходи щодо впорядкування структури земельних угідь, усунення черезсмужжя, далекоземелля, ламаності меж, ерозійних процесів та інших екологічних наслідків нераціонального використання земель і створення територіальних умов для функціонування всіх галузей економіки, формування й удосконалення раціональної системи існуючого землеволодіння та землекористування. 

== Хто має право бути замовником проекту? ==
Замовником проекту землеустрою може бути сільська, селищна, міська рада або районна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, землевласник, землекористувач. 

== Хто може бути розробником? ==
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. 
Обрати розробника документації із землеустрою можна з переліку, розміщеного на офіційному сайті Держгеокадастру.Розроблення проекту здійснюється на підставі договору між зацікавленою в оренді землі особою та обраним ним розробником. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

== Які документи подавати розробнику? ==
* документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування;
* копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
* матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності). 
== Затвердження проекту землеустрою. ==
Затвердження проекту землеустрою здійснюється органами, визначеними ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ], у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому ст. 1861 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]. Відбувається воно шляхом прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.
При зміні цільового призначення земельної ділянки повинні вноситись зміни до Державного земельного кадастру /Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам:
законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
документації із землеустрою або містобудівної документації.
Зокрема, з 01.01.2013 набрала чинності ч.4 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] від 17.02.2011 № 3038-VI, якою передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території, забороняється.
Відмова місцевих органів у зміні цільового призначення земельної ділянки з інших причин або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

== Відповідальність за порушення процедури зміни цільового призначення земельної ділянки ==

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Щодо інших форм відповідальності, то адміністративна може настати за ст. 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X) (порушення правил використання земель, що включає, в тому числі, використання земель не за цільовим призначенням), ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (порушення правил землеустрою), іншими статтями глави 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП], якщо порушення порядку використання земель за цільовим призначенням буде поєднане із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (зокрема, природних об’єктів – лісів, пасовищ, сіножатей тощо). Кримінальна відповідальність настає лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля (ст. 239 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ] (Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту (ст. 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]), незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини(ст. 298 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]) та інших екологічних злочинів (розділ 8 особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]).

[[Категорія:Охорона земель]]

Зміна складу угідь в межах одного виду цільового призначення земельної ділянки

2021-05-31T10:59:47Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру № 1051 від 17.10.2012 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1134-2011-%D0%BF Порядок розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1134.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Наказ "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]

== Що таке угіддя? ==
Під земельними угіддями слід розуміти ділянки землі, що систематично використовуються або придатні до використання для конкретних господарських цілей і які відрізняються за природно-історичними ознаками. Головною ознакою, що покладена в основну розділення окремих видів угідь є характер їх використання. При цьому класифікація угідь проводиться з урахуванням основного призначення і систематичного використання окремих ділянок землі для певних виробничих цілей.

== Які є види угідь? ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року] а конкретніше додатком четвертим визначено Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) і в якому зазначені групи (види) угідь, що є в Україні.

'''Група Рілля''' включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. А конкретно підгрупи: Рілля, перелоги, парники, оранжереї, теплиці.
До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.
 

'''Група Рослинний покрив земель і ґрунти''' Група включає землі, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, обслуговування сільського господарства. До цієї групи входять підгрупи: Сіножаті, Пасовища, Багаторічні насадження. 

'''Група Землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом''' Група включає незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю. Ця група угідь містить в собі підгрупи: Кам'янисті місця, Піски, Болота, Солончаки, Яри . 

'''Група Чагарникова рослинність природного походження'''. Група включає земельні ділянки, вкриті заростями багаторічних дерев'янистих кущових рослин. До цієї групи входять: Ліси та інші лісовкриті землі, Земельні лісові ділянки, вкриті лісовою рослинністю, Земельні лісові ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, З усіх лісів лісові насадження лінійного типу (включає лісові смуги, створені з метою захисту полів сівозмін та ін..), Інші лісовкриті площі . 

'''Група Води''' . Група включає частину національної території, покриту поверхневими водами (природні і штучні водойми), що входять до складу природних ланок кругообігу води, яка обмежена лінією узбережжя. До цієї групи відносяться Природні водотоки (річки та струмки) , Штучні водотоки (канали, колектори, канави), Озера, прибережні замкнуті водойми, лимани ,Ставки, Штучні водосховища . 

'''Група Землі під житловою забудовою''' . Група включає землі під житловими будинками з прибудинковими територіями, господарськими будівлями і спорудами; земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, під гуртожитками Група не включає готелі та інші заклади для короткострокового проживання (будинки для приїжджих тощо); землі, які зайняті будинками відпочинку, кемпінгами, пансіонатами тощо, тобто ті, які призначені для відпочинку або проведення відпусток. 

'''Група Землі, які використовуються для транспорту.''' Група включає землі державних залізниць, автомобільних шляхів, наземних споруд трубопроводів; території річкових, морських портів та аеропортів; землі, на яких розміщені залізничні станції та автостанції, склади для обладнання і ремонтні майстерні та інші території, потрібні для забезпечення розміщення відповідної інфраструктури, а також земельні ділянки гаражно - будівельних кооперативів, некомерційні автостоянки. Лісосмуги вздовж доріг та інші вкриті лісовою рослинністю землі потрібно зараховувати до категорії земель за видами земельних угідь "ліси та інші вкриті лісовою рослинністю землі", водні акваторії портів - до категорії земель "води" Група не включає водні шляхи. 

'''Група Землі, які використовуються для технічної інфраструктури.''' Підгрупа включає землі, які використовуються для технічних споруд, що призначені для виробництва та розподілу палива, електроенергії, водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, очищення та ліквідації відходів, очищення стічних вод і відповідних видів діяльності; розміщення газоналивних станцій, а також землі, які використовуються для відповідних установ, інших будівель і споруд обслуговування; території, необхідні для функціонування такої технічної інфраструктури, призначеної для виробництва електроенергії виключно для мереж електропередачі високої напруги (атомні та теплові електростанції, гідроелектростанції, електропідстанції лінії електропередач високої напруги). 

'''Землі під промисловою забудовою.''' Група включає землі, на яких провадяться головним чином промислові види діяльності, з усіма допоміжними територіями, зокрема очисні споруди, стоянки, складські площадки, території закладів управління тощо Включаються також землі будівельних організацій та підприємств, землі з господарськими дворами та будівлями, окремо розташованими, які не входять в межі населених пунктів, а також під господарськими дворами держлісгоспів (склади лісоматеріалів, пилорами тощо) Група не включає території портів і їх складських приміщень, навіть якщо вони є частинами промислових об'єктів, а також землі, які використовуються для відкритих розробок, шахт, кар'єрів і відповідних споруд та інфраструктури. 

'''Група Землі, зайняті поточним будівництвом та відведені під будівництво''' (будівництво на яких не розпочато). 

'''Землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами'''. Підгрупа включає землі, зайняті тваринницькими фермами, тракторними станціями, літніми таборами, землі, забудовані іншими будівлями і дворами сільськогосподарського призначення. Також включаються землі під будівлями і дворами загального користування садівничих, дачних кооперативів. 

'''Група Землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення.''' Група включає (крім спортивних споруд) землі під санаторно - курортними організаціями, кемпінгами, турбазами, пансіонатами, будинками відпочинку, таборами відпочинку тощо. 

'''Землі під об'єктами та спорудами спеціального призначення.''' Група включає землі під військовими базами, об'єктами, фортецями, фортами укріплення, кладовищами, меморіальними комплексами та пам'ятниками, крематоріями, скотомогильниками, землі, які перебувають у стадії меліоративного освоєння та відновлення родючості ґрунтів. 
== Як змінити вид угідь?==

Відповідно до п. 5 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу]. 
Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони". 

Відповідно до п.6 ст.20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, зазначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення. 

Віднесення особливо цінних земель державної чи комунальної власності, визначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель інших категорій здійснюється за погодженням з Верховною Радою України. 

Погодження матеріалів місця розташування об'єкта, що передбачається розмістити на земельній ділянці особливо цінних земель державної чи комунальної власності із зміною її цільового призначення, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України в порядку, визначеному статтею 151 цього Кодексу.
Відповідно до п.7 ст.20 зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
відповідно п.8 ст.20 у разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень цього Кодексу не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки. 

Зміна виду угідь земельної ділянки в межах однієї категорії цільового призначення земельної ділянки можлива на підставі документації з землеустрою та з врахуванням містобудівної документації.
У п.4 статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про державний земельний кадастр»] визначають підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру. 
Відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: 

* на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;
* на підставі схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, ''проектів землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь'', проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель. 

== Мета виготовлення проекту ==
Згідно статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»], проектами землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань передбачаються заходи щодо впорядкування структури земельних угідь, усунення черезсмужжя, далекоземелля, ламаності меж, ерозійних процесів та інших екологічних наслідків нераціонального використання земель і створення територіальних умов для функціонування всіх галузей економіки, формування й удосконалення раціональної системи існуючого землеволодіння та землекористування. 

== Хто має право бути замовником проекту? ==
Замовником проекту землеустрою може бути сільська, селищна, міська рада або районна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, землевласник, землекористувач. 

== Хто може бути розробником? ==
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. 
Обрати розробника документації із землеустрою можна з переліку, розміщеного на офіційному сайті Держгеокадастру.Розроблення проекту здійснюється на підставі договору між зацікавленою в оренді землі особою та обраним ним розробником. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

== Які документи подавати розробнику? ==
* документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування;
* копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
* матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності). 
== Затвердження проекту землеустрою. ==
Затвердження проекту землеустрою здійснюється органами, визначеними ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ], у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому ст. 1861 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]. Відбувається воно шляхом прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.
При зміні цільового призначення земельної ділянки повинні вноситись зміни до Державного земельного кадастру /Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам:
законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
документації із землеустрою або містобудівної документації.
Зокрема, з 01.01.2013 набрала чинності ч.4 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] від 17.02.2011 № 3038-VI, якою передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території, забороняється.
Відмова місцевих органів у зміні цільового призначення земельної ділянки з інших причин або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

== Відповідальність за порушення процедури зміни цільового призначення земельної ділянки ==

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Щодо інших форм відповідальності, то адміністративна може настати за ст. 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X) (порушення правил використання земель, що включає, в тому числі, використання земель не за цільовим призначенням), ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (порушення правил землеустрою), іншими статтями глави 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП], якщо порушення порядку використання земель за цільовим призначенням буде поєднане із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (зокрема, природних об’єктів – лісів, пасовищ, сіножатей тощо). Кримінальна відповідальність настає лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля (ст. 239 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ] (Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту (ст. 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]), незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини(ст. 298 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]) та інших екологічних злочинів (розділ 8 особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]).

[[Категорія:Охорона земель]]

Зміна складу угідь в межах одного виду цільового призначення земельної ділянки

2021-05-31T10:54:15Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру № 1051 від 17.10.2012 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1134-2011-%D0%BF Порядок розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1134.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Наказ "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]

== Що таке угіддя? ==
Під земельними угіддями слід розуміти ділянки землі, що систематично використовуються або придатні до використання для конкретних господарських цілей і які відрізняються за природно-історичними ознаками. Головною ознакою, що покладена в основну розділення окремих видів угідь є характер їх використання. При цьому класифікація угідь проводиться з урахуванням основного призначення і систематичного використання окремих ділянок землі для певних виробничих цілей.

== Які є види угідь? ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року] а конкретніше додатком четвертим визначено Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) і в якому зазначені групи (види) угідь, що є в Україні.

'''Група Рілля''' включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. А конкретно підгрупи: Рілля, перелоги, парники, оранжереї, теплиці.
До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.
 

'''Група Рослинний покрив земель і ґрунти''' Група включає землі, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, обслуговування сільського господарства. До цієї групи входять підгрупи: Сіножаті, Пасовища, Багаторічні насадження. 

'''Група Землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом''' Група включає незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю. Ця група угідь містить в собі підгрупи: Кам'янисті місця, Піски, Болота, Солончаки, Яри . 

'''Група Чагарникова рослинність природного походження'''. Група включає земельні ділянки, вкриті заростями багаторічних дерев'янистих кущових рослин. До цієї групи входять: Ліси та інші лісовкриті землі, Земельні лісові ділянки, вкриті лісовою рослинністю, Земельні лісові ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, З усіх лісів лісові насадження лінійного типу (включає лісові смуги, створені з метою захисту полів сівозмін та ін..), Інші лісовкриті площі . 

'''Група Води''' . Група включає частину національної території, покриту поверхневими водами (природні і штучні водойми), що входять до складу природних ланок кругообігу води, яка обмежена лінією узбережжя. До цієї групи відносяться Природні водотоки (річки та струмки) , Штучні водотоки (канали, колектори, канави), Озера, прибережні замкнуті водойми, лимани ,Ставки, Штучні водосховища . 

'''Група Землі під житловою забудовою''' . Група включає землі під житловими будинками з прибудинковими територіями, господарськими будівлями і спорудами; земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, під гуртожитками Група не включає готелі та інші заклади для короткострокового проживання (будинки для приїжджих тощо); землі, які зайняті будинками відпочинку, кемпінгами, пансіонатами тощо, тобто ті, які призначені для відпочинку або проведення відпусток. 

'''Група Землі, які використовуються для транспорту.''' Група включає землі державних залізниць, автомобільних шляхів, наземних споруд трубопроводів; території річкових, морських портів та аеропортів; землі, на яких розміщені залізничні станції та автостанції, склади для обладнання і ремонтні майстерні та інші території, потрібні для забезпечення розміщення відповідної інфраструктури, а також земельні ділянки гаражно - будівельних кооперативів, некомерційні автостоянки. Лісосмуги вздовж доріг та інші вкриті лісовою рослинністю землі потрібно зараховувати до категорії земель за видами земельних угідь "ліси та інші вкриті лісовою рослинністю землі", водні акваторії портів - до категорії земель "води" Група не включає водні шляхи. 

'''Група Землі, які використовуються для технічної інфраструктури.''' Підгрупа включає землі, які використовуються для технічних споруд, що призначені для виробництва та розподілу палива, електроенергії, водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, очищення та ліквідації відходів, очищення стічних вод і відповідних видів діяльності; розміщення газоналивних станцій, а також землі, які використовуються для відповідних установ, інших будівель і споруд обслуговування; території, необхідні для функціонування такої технічної інфраструктури, призначеної для виробництва електроенергії виключно для мереж електропередачі високої напруги (атомні та теплові електростанції, гідроелектростанції, електропідстанції лінії електропередач високої напруги). 

'''Землі під промисловою забудовою.''' Група включає землі, на яких провадяться головним чином промислові види діяльності, з усіма допоміжними територіями, зокрема очисні споруди, стоянки, складські площадки, території закладів управління тощо Включаються також землі будівельних організацій та підприємств, землі з господарськими дворами та будівлями, окремо розташованими, які не входять в межі населених пунктів, а також під господарськими дворами держлісгоспів (склади лісоматеріалів, пилорами тощо) Група не включає території портів і їх складських приміщень, навіть якщо вони є частинами промислових об'єктів, а також землі, які використовуються для відкритих розробок, шахт, кар'єрів і відповідних споруд та інфраструктури. 

'''Група Землі, зайняті поточним будівництвом та відведені під будівництво''' (будівництво на яких не розпочато). 

'''Землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами'''. Підгрупа включає землі, зайняті тваринницькими фермами, тракторними станціями, літніми таборами, землі, забудовані іншими будівлями і дворами сільськогосподарського призначення. Також включаються землі під будівлями і дворами загального користування садівничих, дачних кооперативів. 

'''Група Землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення.''' Група включає (крім спортивних споруд) землі під санаторно - курортними організаціями, кемпінгами, турбазами, пансіонатами, будинками відпочинку, таборами відпочинку тощо. 

'''Землі під об'єктами та спорудами спеціального призначення.''' Група включає землі під військовими базами, об'єктами, фортецями, фортами укріплення, кладовищами, меморіальними комплексами та пам'ятниками, крематоріями, скотомогильниками, землі, які перебувають у стадії меліоративного освоєння та відновлення родючості ґрунтів. 
== Як змінити вид угідь?==

Відповідно до п. 5 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу]. 
Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".
Відповідно до п.6 ст.20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, зазначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення.
Віднесення особливо цінних земель державної чи комунальної власності, визначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель інших категорій здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.
Погодження матеріалів місця розташування об'єкта, що передбачається розмістити на земельній ділянці особливо цінних земель державної чи комунальної власності із зміною її цільового призначення, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України в порядку, визначеному статтею 151 цього Кодексу.
Відповідно до п.7 ст.20 зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
відповідно п.8 ст.20 у разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень цього Кодексу не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки.

Зміна виду угідь земельної ділянки в межах однієї категорії цільового призначення земельної ділянки можлива на підставі документації з землеустрою та з врахуванням містобудівної документації.
У п.4 статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про державний земельний кадастр»] визначають підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру. 
Відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: 

* на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;
* на підставі схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, ''проектів землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь'', проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель. 

== Мета виготовлення проекту ==
Згідно статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»], проектами землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань передбачаються заходи щодо впорядкування структури земельних угідь, усунення черезсмужжя, далекоземелля, ламаності меж, ерозійних процесів та інших екологічних наслідків нераціонального використання земель і створення територіальних умов для функціонування всіх галузей економіки, формування й удосконалення раціональної системи існуючого землеволодіння та землекористування. 

== Хто має право бути замовником проекту? ==
Замовником проекту землеустрою може бути сільська, селищна, міська рада або районна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, землевласник, землекористувач. 

== Хто може бути розробником? ==
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. 
Обрати розробника документації із землеустрою можна з переліку, розміщеного на офіційному сайті Держгеокадастру.Розроблення проекту здійснюється на підставі договору між зацікавленою в оренді землі особою та обраним ним розробником. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

== Які документи подавати розробнику? ==
* документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування;
* копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
* матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності). 
== Затвердження проекту землеустрою. ==
Затвердження проекту землеустрою здійснюється органами, визначеними ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ], у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому ст. 1861 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]. Відбувається воно шляхом прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.
При зміні цільового призначення земельної ділянки повинні вниситись зміни до Державного земельного кадастру /Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам:
законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
документації із землеустрою або містобудівної документації.
Зокрема, з 01.01.2013 набрала чинності ч.4 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] від 17.02.2011 № 3038-VI, якою передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території, забороняється.
Відмова місцевих органів у зміні цільового призначення земельної ділянки з інших причин або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

== Відповідальність за порушення процедури зміни цільового призначення земельної ділянки ==

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Щодо інших форм відповідальності, то адміністративна може настати за ст. 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X) (порушення правил використання земель, що включає, в тому числі, використання земель не за цільовим призначенням), ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (порушення правил землеустрою), іншими статтями глави 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП], якщо порушення порядку використання земель за цільовим призначенням буде поєднане із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (зокрема, природних об’єктів – лісів, пасовищ, сіножатей тощо).Кримінальна відповідальність настає лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля (ст. 239 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ] (Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту (ст. 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]), незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини(ст. 298 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]) та інших екологічних злочинів (розділ 8 особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]).

[[Категорія:Охорона земель]]

Зміна складу угідь в межах одного виду цільового призначення земельної ділянки

2021-05-31T10:51:11Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру № 1051 від 17.10.2012 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1134-2011-%D0%BF Порядок розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1134.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Наказ "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]

== Що таке угіддя? ==
Під земельними угіддями слід розуміти ділянки землі, що систематично використовуються або придатні до використання для конкретних господарських цілей і які відрізняються за природно-історичними ознаками. Головною ознакою, що покладена в основну розділення окремих видів угідь є характер їх використання. При цьому класифікація угідь проводиться з урахуванням основного призначення і систематичного використання окремих ділянок землі для певних виробничих цілей.

== Які є види угідь? ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року] а конкретніше додатком четвертим визначено Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) і в якому зазначені групи (види) угідь, що є в Україні.

'''Група Рілля''' включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. А конкретно підгрупи: Рілля, перелоги, парники, оранжереї, теплиці.
До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.
 

'''Група Рослинний покрив земель і ґрунти''' Група включає землі, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, обслуговування сільського господарства. До цієї групи входять підгрупи: Сіножаті, Пасовища, Багаторічні насадження. 

'''Група Землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом''' Група включає незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю. Ця група угідь містить в собі підгрупи: Кам'янисті місця, Піски, Болота, Солончаки, Яри . 

'''Група Чагарникова рослинність природного походження'''. Група включає земельні ділянки, вкриті заростями багаторічних дерев'янистих кущових рослин. До цієї групи входять: Ліси та інші лісовкриті землі, Земельні лісові ділянки, вкриті лісовою рослинністю, Земельні лісові ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, З усіх лісів лісові насадження лінійного типу (включає лісові смуги, створені з метою захисту полів сівозмін та ін..), Інші лісовкриті площі . 

'''Група Води''' . Група включає частину національної території, покриту поверхневими водами (природні і штучні водойми), що входять до складу природних ланок кругообігу води, яка обмежена лінією узбережжя. До цієї групи відносяться Природні водотоки (річки та струмки) , Штучні водотоки (канали, колектори, канави), Озера, прибережні замкнуті водойми, лимани ,Ставки, Штучні водосховища . 

'''Група Землі під житловою забудовою''' . Група включає землі під житловими будинками з прибудинковими територіями, господарськими будівлями і спорудами; земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, під гуртожитками Група не включає готелі та інші заклади для короткострокового проживання (будинки для приїжджих тощо); землі, які зайняті будинками відпочинку, кемпінгами, пансіонатами тощо, тобто ті, які призначені для відпочинку або проведення відпусток. 

'''Група Землі, які використовуються для транспорту.''' Група включає землі державних залізниць, автомобільних шляхів, наземних споруд трубопроводів; території річкових, морських портів та аеропортів; землі, на яких розміщені залізничні станції та автостанції, склади для обладнання і ремонтні майстерні та інші території, потрібні для забезпечення розміщення відповідної інфраструктури, а також земельні ділянки гаражно - будівельних кооперативів, некомерційні автостоянки. Лісосмуги вздовж доріг та інші вкриті лісовою рослинністю землі потрібно зараховувати до категорії земель за видами земельних угідь "ліси та інші вкриті лісовою рослинністю землі", водні акваторії портів - до категорії земель "води" Група не включає водні шляхи. 

'''Група Землі, які використовуються для технічної інфраструктури.''' Підгрупа включає землі, які використовуються для технічних споруд, що призначені для виробництва та розподілу палива, електроенергії, водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, очищення та ліквідації відходів, очищення стічних вод і відповідних видів діяльності; розміщення газоналивних станцій, а також землі, які використовуються для відповідних установ, інших будівель і споруд обслуговування; території, необхідні для функціонування такої технічної інфраструктури, призначеної для виробництва електроенергії виключно для мереж електропередачі високої напруги (атомні та теплові електростанції, гідроелектростанції, електропідстанції лінії електропередач високої напруги). 

'''Землі під промисловою забудовою.''' Група включає землі, на яких провадяться головним чином промислові види діяльності, з усіма допоміжними територіями, зокрема очисні споруди, стоянки, складські площадки, території закладів управління тощо Включаються також землі будівельних організацій та підприємств, землі з господарськими дворами та будівлями, окремо розташованими, які не входять в межі населених пунктів, а також під господарськими дворами держлісгоспів (склади лісоматеріалів, пилорами тощо) Група не включає території портів і їх складських приміщень, навіть якщо вони є частинами промислових об'єктів, а також землі, які використовуються для відкритих розробок, шахт, кар'єрів і відповідних споруд та інфраструктури. 

'''Група Землі, зайняті поточним будівництвом та відведені під будівництво''' (будівництво на яких не розпочато). 

'''Землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами'''. Підгрупа включає землі, зайняті тваринницькими фермами, тракторними станціями, літніми таборами, землі, забудовані іншими будівлями і дворами сільськогосподарського призначення. Також включаються землі під будівлями і дворами загального користування садівничих, дачних кооперативів. 

'''Група Землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення.''' Група включає (крім спортивних споруд) землі під санаторно - курортними організаціями, кемпінгами, турбазами, пансіонатами, будинками відпочинку, таборами відпочинку тощо. 

'''Землі під об'єктами та спорудами спеціального призначення.''' Група включає землі під військовими базами, об'єктами, фортецями, фортами укріплення, кладовищами, меморіальними комплексами та пам'ятниками, крематоріями, скотомогильниками, землі, які перебувають у стадії меліоративного освоєння та відновлення родючості ґрунтів. 
== Як змінити вид угідь?==

Відповідно до п. 5 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу]. 
Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".
Відповідно до п.6 ст.20 Земельного кодексу України Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, зазначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення.
Віднесення особливо цінних земель державної чи комунальної власності, визначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель інших категорій здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.
Погодження матеріалів місця розташування об'єкта, що передбачається розмістити на земельній ділянці особливо цінних земель державної чи комунальної власності із зміною її цільового призначення, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України в порядку, визначеному статтею 151 цього Кодексу.
7. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
8. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень цього Кодексу не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки.

Зміна виду угідь земельної ділянки в межах однієї категорії цільового призначення земельної ділянки можлива на підставі документації з землеустрою та з врахуванням містобудівної документації.
У п.4 статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про державний земельний кадастр»] визначають підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру. 
Відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: 

* на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;
* на підставі схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, ''проектів землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь'', проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель. 

== Мета виготовлення проекту ==
Згідно статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»], проектами землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань передбачаються заходи щодо впорядкування структури земельних угідь, усунення черезсмужжя, далекоземелля, ламаності меж, ерозійних процесів та інших екологічних наслідків нераціонального використання земель і створення територіальних умов для функціонування всіх галузей економіки, формування й удосконалення раціональної системи існуючого землеволодіння та землекористування. 

== Хто має право бути замовником проекту? ==
Замовником проекту землеустрою може бути сільська, селищна, міська рада або районна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, землевласник, землекористувач. 

== Хто може бути розробником? ==
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. 
Обрати розробника документації із землеустрою можна з переліку, розміщеного на офіційному сайті Держгеокадастру.Розроблення проекту здійснюється на підставі договору між зацікавленою в оренді землі особою та обраним ним розробником. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

== Які документи подавати розробнику? ==
* документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування;
* копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
* матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності). 
== Затвердження проекту землеустрою. ==
Затвердження проекту землеустрою здійснюється органами, визначеними ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ], у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому ст. 1861 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]. Відбувається воно шляхом прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.
При зміні цільового призначення земельної ділянки повинні вниситись зміни до Державного земельного кадастру /Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам:
законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
документації із землеустрою або містобудівної документації.
Зокрема, з 01.01.2013 набрала чинності ч.4 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] від 17.02.2011 № 3038-VI, якою передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території, забороняється.
Відмова місцевих органів у зміні цільового призначення земельної ділянки з інших причин або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

== Відповідальність за порушення процедури зміни цільового призначення земельної ділянки ==

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Щодо інших форм відповідальності, то адміністративна може настати за ст. 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X) (порушення правил використання земель, що включає, в тому числі, використання земель не за цільовим призначенням), ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (порушення правил землеустрою), іншими статтями глави 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП], якщо порушення порядку використання земель за цільовим призначенням буде поєднане із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (зокрема, природних об’єктів – лісів, пасовищ, сіножатей тощо).Кримінальна відповідальність настає лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля (ст. 239 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ] (Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту (ст. 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]), незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини(ст. 298 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]) та інших екологічних злочинів (розділ 8 особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]).

[[Категорія:Охорона земель]]

Зміна складу угідь в межах одного виду цільового призначення земельної ділянки

2021-05-31T10:48:05Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру № 1051 від 17.10.2012 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1134-2011-%D0%BF Порядок розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1134.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Наказ "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]

== Що таке угіддя? ==
Під земельними угіддями слід розуміти ділянки землі, що систематично використовуються або придатні до використання для конкретних господарських цілей і які відрізняються за природно-історичними ознаками. Головною ознакою, що покладена в основну розділення окремих видів угідь є характер їх використання. При цьому класифікація угідь проводиться з урахуванням основного призначення і систематичного використання окремих ділянок землі для певних виробничих цілей.

== Які є види угідь? ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року] а конкретніше додатком четвертим визначено Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) і в якому зазначені групи (види) угідь, що є в Україні.

'''Група Рілля''' включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. А конкретно підгрупи: Рілля, перелоги, парники, оранжереї, теплиці.
До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.
 

'''Група Рослинний покрив земель і ґрунти''' Група включає землі, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, обслуговування сільського господарства. До цієї групи входять підгрупи: Сіножаті, Пасовища, Багаторічні насадження. 

'''Група Землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом''' Група включає незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю. Ця група угідь містить в собі підгрупи: Кам'янисті місця, Піски, Болота, Солончаки, Яри . 

'''Група Чагарникова рослинність природного походження'''. Група включає земельні ділянки, вкриті заростями багаторічних дерев'янистих кущових рослин. До цієї групи входять: Ліси та інші лісовкриті землі, Земельні лісові ділянки, вкриті лісовою рослинністю, Земельні лісові ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, З усіх лісів лісові насадження лінійного типу (включає лісові смуги, створені з метою захисту полів сівозмін та ін..), Інші лісовкриті площі . 

'''Група Води''' . Група включає частину національної території, покриту поверхневими водами (природні і штучні водойми), що входять до складу природних ланок кругообігу води, яка обмежена лінією узбережжя. До цієї групи відносяться Природні водотоки (річки та струмки) , Штучні водотоки (канали, колектори, канави), Озера, прибережні замкнуті водойми, лимани ,Ставки, Штучні водосховища . 

'''Група Землі під житловою забудовою''' . Група включає землі під житловими будинками з прибудинковими територіями, господарськими будівлями і спорудами; земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, під гуртожитками Група не включає готелі та інші заклади для короткострокового проживання (будинки для приїжджих тощо); землі, які зайняті будинками відпочинку, кемпінгами, пансіонатами тощо, тобто ті, які призначені для відпочинку або проведення відпусток. 

'''Група Землі, які використовуються для транспорту.''' Група включає землі державних залізниць, автомобільних шляхів, наземних споруд трубопроводів; території річкових, морських портів та аеропортів; землі, на яких розміщені залізничні станції та автостанції, склади для обладнання і ремонтні майстерні та інші території, потрібні для забезпечення розміщення відповідної інфраструктури, а також земельні ділянки гаражно - будівельних кооперативів, некомерційні автостоянки. Лісосмуги вздовж доріг та інші вкриті лісовою рослинністю землі потрібно зараховувати до категорії земель за видами земельних угідь "ліси та інші вкриті лісовою рослинністю землі", водні акваторії портів - до категорії земель "води" Група не включає водні шляхи. 

'''Група Землі, які використовуються для технічної інфраструктури.''' Підгрупа включає землі, які використовуються для технічних споруд, що призначені для виробництва та розподілу палива, електроенергії, водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, очищення та ліквідації відходів, очищення стічних вод і відповідних видів діяльності; розміщення газоналивних станцій, а також землі, які використовуються для відповідних установ, інших будівель і споруд обслуговування; території, необхідні для функціонування такої технічної інфраструктури, призначеної для виробництва електроенергії виключно для мереж електропередачі високої напруги (атомні та теплові електростанції, гідроелектростанції, електропідстанції лінії електропередач високої напруги). 

'''Землі під промисловою забудовою.''' Група включає землі, на яких провадяться головним чином промислові види діяльності, з усіма допоміжними територіями, зокрема очисні споруди, стоянки, складські площадки, території закладів управління тощо Включаються також землі будівельних організацій та підприємств, землі з господарськими дворами та будівлями, окремо розташованими, які не входять в межі населених пунктів, а також під господарськими дворами держлісгоспів (склади лісоматеріалів, пилорами тощо) Група не включає території портів і їх складських приміщень, навіть якщо вони є частинами промислових об'єктів, а також землі, які використовуються для відкритих розробок, шахт, кар'єрів і відповідних споруд та інфраструктури. 

'''Група Землі, зайняті поточним будівництвом та відведені під будівництво''' (будівництво на яких не розпочато). 

'''Землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами'''. Підгрупа включає землі, зайняті тваринницькими фермами, тракторними станціями, літніми таборами, землі, забудовані іншими будівлями і дворами сільськогосподарського призначення. Також включаються землі під будівлями і дворами загального користування садівничих, дачних кооперативів. 

'''Група Землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення.''' Група включає (крім спортивних споруд) землі під санаторно - курортними організаціями, кемпінгами, турбазами, пансіонатами, будинками відпочинку, таборами відпочинку тощо. 

'''Землі під об'єктами та спорудами спеціального призначення.''' Група включає землі під військовими базами, об'єктами, фортецями, фортами укріплення, кладовищами, меморіальними комплексами та пам'ятниками, крематоріями, скотомогильниками, землі, які перебувають у стадії меліоративного освоєння та відновлення родючості ґрунтів. 
== Як змінити вид угідь?==

Відповідно до п. 5 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу]. 
Відповідно до п. 5 статті 20 Земельного кодексу України Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу. (Після цього абзацу)
Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".
Відповідно до п.6 ст.20 Земельного кодексу України Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, зазначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення.
Віднесення особливо цінних земель державної чи комунальної власності, визначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель інших категорій здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.
Погодження матеріалів місця розташування об'єкта, що передбачається розмістити на земельній ділянці особливо цінних земель державної чи комунальної власності із зміною її цільового призначення, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України в порядку, визначеному статтею 151 цього Кодексу.
7. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
8. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень цього Кодексу не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки.

Зміна виду угідь земельної ділянки в межах однієї категорії цільового призначення земельної ділянки можлива на підставі документації з землеустрою та з врахуванням містобудівної документації.
У п.4 статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про державний земельний кадастр»] визначають підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру. 
Відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: 

* на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;
* на підставі схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, ''проектів землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь'', проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель. 

== Мета виготовлення проекту ==
Згідно статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»], проектами землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань передбачаються заходи щодо впорядкування структури земельних угідь, усунення черезсмужжя, далекоземелля, ламаності меж, ерозійних процесів та інших екологічних наслідків нераціонального використання земель і створення територіальних умов для функціонування всіх галузей економіки, формування й удосконалення раціональної системи існуючого землеволодіння та землекористування. 

== Хто має право бути замовником проекту? ==
Замовником проекту землеустрою може бути сільська, селищна, міська рада або районна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, землевласник, землекористувач. 

== Хто може бути розробником? ==
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. 
Обрати розробника документації із землеустрою можна з переліку, розміщеного на офіційному сайті Держгеокадастру.Розроблення проекту здійснюється на підставі договору між зацікавленою в оренді землі особою та обраним ним розробником. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

== Які документи подавати розробнику? ==
* документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування;
* копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
* матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності). 
== Затвердження проекту землеустрою. ==
Затвердження проекту землеустрою здійснюється органами, визначеними ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ], у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому ст. 1861 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗКУ]. Відбувається воно шляхом прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.
При зміні цільового призначення земельної ділянки повинні вниситись зміни до Державного земельного кадастру /Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам:
законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
документації із землеустрою або містобудівної документації.
Зокрема, з 01.01.2013 набрала чинності ч.4 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] від 17.02.2011 № 3038-VI, якою передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території, забороняється.
Відмова місцевих органів у зміні цільового призначення земельної ділянки з інших причин або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

== Відповідальність за порушення процедури зміни цільового призначення земельної ділянки ==

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.
Щодо інших форм відповідальності, то адміністративна може настати за ст. 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X) (порушення правил використання земель, що включає, в тому числі, використання земель не за цільовим призначенням), ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] (порушення правил землеустрою), іншими статтями глави 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП], якщо порушення порядку використання земель за цільовим призначенням буде поєднане із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (зокрема, природних об’єктів – лісів, пасовищ, сіножатей тощо).Кримінальна відповідальність настає лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля (ст. 239 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ] (Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту (ст. 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]), незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини(ст. 298 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]) та інших екологічних злочинів (розділ 8 особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ]).

[[Категорія:Охорона земель]]

Членство у професійній спілці. Участь профспілок у захисті прав працівників

2021-04-30T11:41:59Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12 Закон України "Про колективні договори і угоди"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)]

== Членство у профспілках ==
Згідно зі статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"] – професійна спілка (профспілка) – добровільна неприбуткова громадська організація,що об’єднує громадян,пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Член профспілки – особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески.

Відповідно до ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"] членами профспілок можуть бути особи, які:

· працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання,

· у фізичної особи, яка використовує найману працю,

· забезпечують себе роботою самостійно,

· особи, які навчаються в навчальному закладі.

Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити.

Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийому до неї здійснюється установчими зборами. Ніхто не може бути примушений вступати або не вступати до профспілки.

'''Статутом (положенням) профспілки може бути передбачено членство у профспілці:'''

· осіб, зайнятих творчою діяльністю,

· членів фермерських господарств;

· фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,

· осіб, які навчаються у закладах професійної (професійно-технічної),фахової перед вищої та вищої освіти,

· осіб, які звільнилися з роботи чи служби у зв'язку з виходом на пенсію або які тимчасово не працюють.

'''Статутами (положеннями) може бути передбачено обмеження щодо подвійного членства у профспілках.'''

Роботодавці не можуть бути членами виборних органів профспілки будь-якого рівня.

Згідно з ст.6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"] Громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок.

Іноземні громадяни та особи без громадянства не можуть створювати профспілки,але можуть вступати до профспілок,якщо це передбачено їх статутами.

== Участь профспілок у захисті прав працівників ==
Відповідно до ст. 2 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text професійні спілки створюються з метою здійснення представництва й захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. Згідно зі ст. 3 дія цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закону] поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок, профспілкових органів і профспілкових представників у межах їх повноважень, роботодавців, їх об'єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування.

Статтею 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закону] передбачено, що держава забезпечує реалізацію права громадян на об'єднання у професійні спілки та додержання прав та інтересів профспілок. Держава визнає профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів, співпрацює з профспілками в їх реалізації, сприяє профспілкам у встановленні ділових партнерських взаємовідносин з роботодавцями та їх об'єднаннями. Держава сприяє навчанню профспілкових кадрів, спільно з профспілками забезпечує підвищення рівня їх знань щодо правового, економічного й соціального захисту працівників.

== Прововідносини профспілок, які регулує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України] ==
Кодекс законів про працю України покладає '''повноваження щодо захисту трудових прав та інтересів найманих працівників на професійні спілки.'''

Так, гл. ХVI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] визначено:

· право громадян на об’єднання у професійні спілки (ст. 243);

· права професійних спілок, їх об’єднань (ст. 244);

· право працівників брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями (ст. 245);

· первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях (ст. 246);

· повноваження виборного органу первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації (ст. 247);

· гарантії діяльності профспілок (ст. 248);

· обов’язок власника або уповноваженого ним органу щодо створення умов для діяльності профспілок (ст. 249);

· відрахування коштів підприємствами, установами, організаціями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу (ст. 250);

· обов’язок власника або уповноваженого ним органу надавати інформацію на запити профспілок, їх об’єднань (ст. 251);

· гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів (ст. 252).

Також ст. 12, 19, 43 та ін. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] прямо передбачена участь профспілок при вирішенні певних питань щодо захисту трудових прав найманих працівників.

'''З аналізу судової практики вбачається, що профспілки вимушені звертатися до роботодавців з такими позовами:'''

1. про визнання певних пунктів чи умов колективних договорів недійсними; про визнання такими, що не виконуються, умов колективного договору;

2. про визнання неправомірною діяльність або бездіяльність посадових осіб щодо порушення умов колективного договору;

3. про спонукання до виконання умов колективного договору; про визнання незаконним звільнення працівника (працівників);

4. про визнання незаконним переведення працівника; про порушення гарантій, наданих законом працівникам підприємств, обраних до профспілкових органів;

5. про зобов’язання виплати працівникам недонарахованих сум за працю у святкові та вихідні дні;

6. про відшкодування збитків, заподіяних ушкодженням здоров’я тощо.

Відповідно до статті 19 '''Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"''' передбачено,що профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.

У питаннях колективних інтересів працівників профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках.

У питаннях індивідуальних прав та інтересів своїх членів профспілки здійснюють представництво та захист у порядку, передбаченому законодавством та їх статутами.

Профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ.

Представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text Закону України «Про охорону праці»] громадський контроль за додержанням законодавства про працю професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.

Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь

[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[Категорія: Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Членство у професійній спілці. Участь профспілок у захисті прав працівників

2021-04-30T11:30:13Z

Maryna.koberniuk: .

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12 Закон України "Про колективні договори і угоди"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)]

== Членство у профспілках ==
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" – професійна спілка (профспілка) – добровільна неприбуткова громадська організація,що об’єднує громадян,пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Член профспілки – особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески.

Відповідно до ст. 7 Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" членами профспілок можуть бути особи, які:

· працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання,

· у фізичної особи, яка використовує найману працю,

· забезпечують себе роботою самостійно,

· особи, які навчаються в навчальному закладі.

Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити.

Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийому до неї здійснюється установчими зборами. Ніхто не може бути примушений вступати або не вступати до профспілки.

'''Статутом (положенням) профспілки може бути передбачено членство у профспілці:'''

· осіб, зайнятих творчою діяльністю,

· членів фермерських господарств;

· фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,

· осіб, які навчаються у закладах професійної (професійно-технічної),фахової перед вищої та вищої освіти,

· осіб, які звільнилися з роботи чи служби у зв'язку з виходом на пенсію або які тимчасово не працюють.

'''Статутами (положеннями) може бути передбачено обмеження щодо подвійного членства у профспілках.'''

Роботодавці не можуть бути членами виборних органів профспілки будь-якого рівня.

Згідно з ст.6 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" Громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок.

Іноземні громадяни та особи без громадянства не можуть створювати профспілки,але можуть вступати до профспілок,якщо це передбачено їх статутами.

== Участь профспілок у захисті прав працівників ==
Відповідно до ст. 2 Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"професійні спілки створюються з метою здійснення представництва й захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. Згідно зі ст. 3 дія цього Закону поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок, профспілкових органів і профспілкових представників у межах їх повноважень, роботодавців, їх об'єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування.

Статтею 13 Закону передбачено, що держава забезпечує реалізацію права громадян на об'єднання у професійні спілки та додержання прав та інтересів профспілок. Держава визнає профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів, співпрацює з профспілками в їх реалізації, сприяє профспілкам у встановленні ділових партнерських взаємовідносин з роботодавцями та їх об'єднаннями. Держава сприяє навчанню профспілкових кадрів, спільно з профспілками забезпечує підвищення рівня їх знань щодо правового, економічного й соціального захисту працівників.

== Прововідносини профспілок, які регулує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України] ==
Кодекс законів про працю України покладає '''повноваження щодо захисту трудових прав та інтересів найманих працівників на професійні спілки.'''

Так, гл. ХVI КЗпП України визначено:

· право громадян на об’єднання у професійні спілки (ст. 243);

· права професійних спілок, їх об’єднань (ст. 244);

· право працівників брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями (ст. 245);

· первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях (ст. 246);

· повноваження виборного органу первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації (ст. 247);

· гарантії діяльності профспілок (ст. 248);

· обов’язок власника або уповноваженого ним органу щодо створення умов для діяльності профспілок (ст. 249);

· відрахування коштів підприємствами, установами, організаціями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу (ст. 250);

· обов’язок власника або уповноваженого ним органу надавати інформацію на запити профспілок, їх об’єднань (ст. 251);

· гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів (ст. 252).

Також ст. 12, 19, 43 та ін. КЗпП України прямо передбачена участь профспілок при вирішенні певних питань щодо захисту трудових прав найманих працівників.

'''З аналізу судової практики вбачається, що профспілки вимушені звертатися до роботодавців з такими позовами:'''

1. про визнання певних пунктів чи умов колективних договорів недійсними; про визнання такими, що не виконуються, умов колективного договору;

2. про визнання неправомірною діяльність або бездіяльність посадових осіб щодо порушення умов колективного договору;

3. про спонукання до виконання умов колективного договору; про визнання незаконним звільнення працівника (працівників);

4. про визнання незаконним переведення працівника; про порушення гарантій, наданих законом працівникам підприємств, обраних до профспілкових органів;

5. про зобов’язання виплати працівникам недонарахованих сум за працю у святкові та вихідні дні;

6. про відшкодування збитків, заподіяних ушкодженням здоров’я тощо.

Відповідно до статті 19 '''Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"''' передбачено,що профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.

У питаннях колективних інтересів працівників профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках.

У питаннях індивідуальних прав та інтересів своїх членів профспілки здійснюють представництво та захист у порядку, передбаченому законодавством та їх статутами.

Профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ.

Представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про охорону праці» громадський контроль за додержанням законодавства про працю професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.

Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь

[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[Категорія: Гарантії і компенсації]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Порядок обчислення середньої заробітної плати

2021-03-31T11:03:23Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативні документи ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю] 
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]

== Для чого потрібно обчислювати середню заробітну плату ==
Обчислення середньої заробітної плати потрібне для розрахунку низки різноманітних виплат у випадках: 
• надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами)
(далі - відпустка), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки; 
• виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час; 
• переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я; 
• переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу; 
• надання жінкам додаткових перерв для годування дитини; 
• виплати вихідної допомоги; 
• службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців); 
• вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду; 
• направлення працівників на обстеження до медичних закладів; 
• звільнення працівників-донорів від роботи; 
• залучення працівників до виконання військових обов'язків; 
• тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу; 
• інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати. 
== Період, за яким обчислюється середня заробітна плата ==
• обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки - провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки; 
• працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року – середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць; 
• у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю,в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата; 
• якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи; 
• працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців. 
Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. 
Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п’ятого пункту 4 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].
Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду. 
== Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати ==
При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку]. 
Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. 
При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. 
== Премії ==
Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати. 
== Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати ==
При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються: 
• виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон
обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують
обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); 
• одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); 
• компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); 
• премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій,
за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин,
автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за
результати господарської діяльності) 
• грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; 
• пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати; 
• літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором; 
• вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; 
• дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку; 
• виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо; 
• вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; 
• заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); 
• суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 
• доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства; 
• компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати;
• заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму; 
• винагороди державним виконавцям. 
При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток
працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. 
Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. 
Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної
заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до
умов укладеного трудового договору. 
Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи
мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду. 
Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати
проводиться з урахуванням положень цього Порядку. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалася за працівником
протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби. 

== Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати ==
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу
відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період
(розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат
множиться на число календарних днів відпустки. 
Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються. Нарахування виплат, що обчислюються зі середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період. 
При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці,виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми,
розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку],на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації. 
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. 
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

[[Категорія: Оплата праці]]

Вибір прізвища при розірванні шлюбу

2021-03-24T13:42:11Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n142 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/915-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 915 "Про затвердження Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19#n84 Постанова Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]

== Право на зміну прізвища при розірванні шлюбу ==

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n170 ч.1 ст.28 Цивільного кодексу України], фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям.
Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Відповідно до чинного законодавства особа, яка змінила прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє попереднє дошлюбне прізвище.

Шлюб між подружжям може бути припинено внаслідок його розірвання органами державної реєстрації актів цивільного стану або на підставі рішення суду за спільною заявою подружжя або за заявою одного із подружжя.

У разі розірвання шлюбу в органах ДРАЦС питання відновлення дошлюбного прізвища вирішується при державному розірванні шлюбу.

Відповідно до статей 106- 107 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] шлюб розривається органом державної реєстрації актів цивільного стану за спільною заявою подружжя, яке немає дітей та за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя визнаний безвісно відсутнім, або недієздатним. В інших випадках шлюб розривається в судовому порядку.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n551 Статтею 113 Сімейного кодексу України], передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Таким чином, вирішення судом питання про прізвище, яке бажає мати той з подружжя, який змінював його під час державної реєстрації шлюбу, залежить від зазначення відповідних вимог у поданих до суду заяві або позові.

У разі, якщо питання про вибір прізвища не буде предметом розгляду суду, це призведе до необхідності повторного звернення особи та ухвалення судом додаткового рішення.

З огляду на викладене та з метою належної реалізації прав громадян, звертаємо увагу на необхідність відображення в заявах та позовах до суду інформації про вибір особою прізвища після розірвання шлюбу.

== Порядок зміни прізвища ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n142 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року за №2398VI], державну реєстрацію зміни прізвища проводить відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану за заявою фізичної особи за місцем її проживання за наявності в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану відповідних актових записів цивільного стану та відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. 
Механізм прийняття та розгляду заяв про зміну прізвища фізичних осіб — громадян України визначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/915-2007-%D0%BF Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 за №915 (із змінами та доповненнями, далі порядок)]. 
Щоб повернути собі колишнє прізвище, після розірвання шлюбу в органах ДРАЦС відповідно до статей 106- 107 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] зацікавлена особа повинна звернутися в ДРАЦС і написати заяву, щодо свого наміру повернути прізвище, яке він або вона носила до шлюбу.

'''ЯКІ НЕОБХІДНІ ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ЗМІНИ ПРІЗВИЩА:'''

* Письмову заяву про повернення дошлюбного прізвища після розлучення;
* Документи, доступні для перевірки: резолютивна частина рішення суду про розлучення або свідоцтво про шлюб з приміткою про розлучення, а також документ, що встановлює особу;
* фотокартка;
* квитанцією про сплату державного мита (крім випадків звільнення заявника від сплати державного мита) − у розмірі 0,3 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (5 грн. 10 копійок) та 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян − при повторній зміні прізвища (51 грн.) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"].
Наступний крок - обміняти паспорт при зміні прізвища 
Після державної реєстрації зміни імені відділом державної реєстрації актів цивільного стану у паспорті громадянина України, а дипломатичним представництвом або консульською установою України у паспорті громадянина України для виїзду за кордон робиться відмітка про те, що паспорт у зв'язку із зміною імені підлягає обміну протягом місяця.

== Відповідальність за несвоєчасну заміну паспорта ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст.197 КУпАП] проживання громадян, зобов’язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України, а також проживання громадян без реєстрації місця проживання -тягнуть за собою попередження. 
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

== Документи, які необхідні для зміни прізвища ==
Для того, щоб отримати паспорт громадянина України у разі зміни прізвища, імені та по батькові, можна звернутись з заявою до територіального підрозділу Державної міграційної служби або до Центру надання адміністративних послуг за місцем реєстрації.

'''Для обміну паспорта заявник подає:'''

* заяву;
* рішення суду;
* паспорт, що підлягає обміну;
* дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см.
* документи, що підтверджують обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну.

== Підстави для відмови ==
# якщо заявник знаходиться під судом, слідством;
# якщо є непогашену або не зняту судимість;
# офіційне знаходження особи у розшуку Україною або іншими державами;
# подання недостовірних даних;
# подання неповного списку паперів;
# особа не є громадянином України.
Відмова у наданні дозволу на зміну імені може бути в
установленому порядку оскаржена у суді.
[[Категорія: Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія: Особисті немайнові права фізичної особи]]

Вибір прізвища при розірванні шлюбу

2021-03-24T12:40:35Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n142 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/915-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 915 "Про затвердження Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19#n84 Постанова Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України"]

== Право на зміну прізвища при розірванні шлюбу ==

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n170 ч.1 ст.28 Цивільного кодексу України], фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям.
Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Відповідно до чинного законодавства особа, яка змінила прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє попереднє дошлюбне прізвище.

Шлюб між подружжям може бути припинено внаслідок його розірвання органами державної реєстрації актів цивільного стану або на підставі рішення суду за спільною заявою подружжя або за заявою одного із подружжя.

У разі розірвання шлюбу в органах ДРАЦС питання відновлення дошлюбного прізвища вирішується при державному розірванні шлюбу.

Відповідно до статей 106- 107 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] шлюб розривається органом державної реєстрації актів цивільного стану за спільною заявою подружжя, яке немає дітей та за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя визнаний безвісно відсутнім, або недієздатним. В інших випадках шлюб розривається в судовому порядку.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу. 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n551 Статтею 113 Сімейного кодексу України], передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Таким чином, вирішення судом питання про прізвище, яке бажає мати той з подружжя, який змінював його під час державної реєстрації шлюбу, залежить від зазначення відповідних вимог у поданих до суду заяві або позові.

У разі, якщо питання про вибір прізвища не буде предметом розгляду суду, це призведе до необхідності повторного звернення особи та ухвалення судом додаткового рішення.

З огляду на викладене та з метою належної реалізації прав громадян, звертаємо увагу на необхідність відображення в заявах та позовах до суду інформації про вибір особою прізвища після розірвання шлюбу.

== Порядок зміни прізвища ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n142 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року за №2398VI], державну реєстрацію зміни прізвища проводить відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану за заявою фізичної особи за місцем її проживання за наявності в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану відповідних актових записів цивільного стану та відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. 
Механізм прийняття та розгляду заяв про зміну прізвища фізичних осіб — громадян України визначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/915-2007-%D0%BF Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 за №915 (із змінами та доповненнями, далі порядок)]. 
Щоб повернути собі колишнє прізвище, після розірвання шлюбу в органах ДРАЦС відповідно до статей 106- 107 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] зацікавлена особа повинна звернутися в ДРАЦС і написати заяву, щодо свого наміру повернути прізвище, яке він або вона носила до шлюбу.

'''ЯКІ НЕОБХІДНІ ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ЗМІНИ ПРІЗВИЩА:'''

* Письмову заяву про повернення дошлюбного прізвища після розлучення;
* Документи, доступні для перевірки: резолютивна частина рішення суду про розлучення або свідоцтво про шлюб з приміткою про розлучення, а також документ, що встановлює особу;
* фотокарткою;
* квитанцією про сплату державного мита (крім випадків звільнення заявника від сплати державного мита) − у розмірі 0,3 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (5 грн. 10 копійок) та 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян − при повторній зміні прізвища (51 грн.).
Наступний крок - обміняти паспорт при зміні прізвища 
Після державної реєстрації зміни імені відділом державної реєстрації актів цивільного стану у паспорті громадянина України, а дипломатичним представництвом або консульською установою України у паспорті громадянина України для виїзду за кордон робиться відмітка про те, що паспорт у зв'язку із зміною імені підлягає обміну протягом місяця.

== Відповідальність за несвоєчасну заміну паспорта ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст.197 КУпАП] проживання громадян, зобов’язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України, а також проживання громадян без реєстрації місця проживання -тягнуть за собою попередження. 
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

== Документи, які необхідні для зміни прізвища ==
Для того, щоб отримати паспорт громадянина України у разі зміни прізвища, імені та по батькові, можна звернутись з заявою до територіального підрозділу Державної міграційної служби або до Центру надання адміністративних послуг за місцем реєстрації.

'''Для обміну паспорта заявник подає:'''

* заяву;
* рішення суду;
* паспорт, що підлягає обміну;
* дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см.
* документи, що підтверджують обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну.

== Підстави для відмови ==
# якщо заявник знаходиться під судом, слідством;
# якщо є непогашену або не зняту судимість;
# офіційне знаходження особи у розшуку Україною або іншими державами;
# подання недостовірних даних;
# подання неповного списку паперів;
# особа не є громадянином України.

[[Категорія: Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія: Особисті немайнові права фізичної особи]]

Лікарняний по догляду за дитиною під час карантину. Право перейти на особливий режим роботи в умовах карантину

2020-03-23T09:33:01Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів про працю]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0359203-06?lang=uk Наказ Міністерства праці та соціальної політики України 04.10.2006 N 359] «Методичні рекомендації щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу»
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455] "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів,що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"
== Що таке карантин? ==
Карантин – адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Кабінет Міністрів України запроваджує обмежувальні заходи на всій території України. Серед обмежувальних заходів: закриті садочки, школи, навчальні заклади.
Для працюючих батьків, яким нема з ким залишити вдома на цей час дитину, карантин — складна проблема.
Виникають питання: Чи можуть батьки взяли лікарняний по догляду за дитиною під час карантину? Чи мають батьки право перейти на особливий режим роботи в умовах карантину? Що для цього потрібно зробити?

== Чи відкривають лікарняний матері, якщо дитина перебуває вдома під час карантину в дитячому садку? ==
Нажаль, якщо дитина цілком здорова, то лікарняний батькам не відкриють.
Це прямо прописано в п. 3.15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Інструкції № 455], де вказано: листок непрацездатності не видають для догляду за здоровою дитиною на період карантину.
Лише у випадку догляду за хворою дитиною спрацьовують норми розділу 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Інструкції № 455], коли відкриють листок непрацездатності одному із працюючих членів сім'ї або іншій працюючій особі, що фактично здійснює догляд за дитиною.
== Чи мають батьки право перейти на особливий режим роботи в умовах карантину? ==
Щодо особливого режиму роботи, то можна говорити про неповний робочий час та гнучкий режим робочого часу.
Щодо першого, тобто '''неповного робочого часу''', то відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу Законів про працю] (КЗпП), якщо працівник хоче працювати під час карантину, однак не має можливості протягом усього робочого дня перебувати на робочому місці, йому може бути встановлено режим роботи на умовах неповного робочого часу. Для цього необхідно написати заяву.
На прохання вагітної жінки або жінки, яка має дітей віком до 14 років або дитину інваліда, та тих, хто виховує малолітніх дітей без матері, роботодавець зобов’язаний встановити неповний робочий час. Для інших категорій працівників неповний робочий час установлюється за угодою між працівником і роботодавцем.
Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
'''Гнучкий режим робочого часу теж можна використати під час карантину.'''
Чинне законодавство не визначає окремих аспектів застосування гнучкого режиму робочого часу. Тому Мінпраці України розробило [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0359203-06?lang=uk Методичні рекомендації щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу] де прописані всі ці аспекти.
== Що означає гнучкий режим робочого часу? ==
Це така форма організації праці, коли працівники можуть самостійно регулювати час початку, закінчення та тривалості робочого часу впродовж робочого дня.
Такий режим, зазвичай, передбачає підсумований облік робочого часу. Тобто працівник має повністю відпрацювати установлену законодавством кількість робочих годин (тиждень, місяць, квартал, рік тощо). За таких умов праці загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати 40-годинному робочому тижню.

[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Трудове право]]

Лікарняний по догляду за дитиною під час карантину. Право перейти на особливий режим роботи в умовах карантину

2020-03-23T09:29:19Z

Maryna.koberniuk: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів про працю] * [https://zakon.rada.gov.ua/ra...

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів про працю]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0359203-06?lang=uk Наказ Міністерства праці та соціальної політики України 04.10.2006 N 359] «Методичні рекомендації щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу»
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455] "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів,що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"
== Що таке карантин? ==
Карантин – адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Кабінет міністрів України запроваджує обмежувальні заходи на всій території України. Серед обмежувальних заходів: закриті садочки, школи, навчальні заклади.
Для працюючих батьків, яким нема з ким залишити вдома на цей час дитину, карантин — складна проблема.
Виникають питання: Чи можуть батьки взяли лікарняний по догляду за дитиною під час карантину? Чи мають батьки право перейти на особливий режим роботи в умовах карантину? Що для цього потрібно зробити?

== Чи відкривають лікарняний матері, якщо дитина перебуває вдома під час карантину в дитячому садку? ==
Нажаль, якщо дитина цілком здорова, то лікарняний батькам не відкриють.
Це прямо прописано в п. 3.15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Інструкції № 455], де вказано: листок непрацездатності не видають для догляду за здоровою дитиною на період карантину.
Лише у випадку догляду за хворою дитиною спрацьовують норми розділу 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Інструкції № 455], коли відкриють листок непрацездатності одному із працюючих членів сім'ї або іншій працюючій особі, що фактично здійснює догляд за дитиною.
== Чи мають батьки право перейти на особливий режим роботи в умовах карантину? ==
Щодо особливого режиму роботи, то можна говорити про неповний робочий час та гнучкий режим робочого часу.
Щодо першого, тобто '''неповного робочого часу''', то відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу Законів про працю] (КЗпП), якщо працівник хоче працювати під час карантину, однак не має можливості протягом усього робочого дня перебувати на робочому місці, йому може бути встановлено режим роботи на умовах неповного робочого часу. Для цього необхідно написати заяву.
На прохання вагітної жінки або жінки, яка має дітей віком до 14 років або дитину інваліда, та тих, хто виховує малолітніх дітей без матері, роботодавець зобов’язаний встановити неповний робочий час. Для інших категорій працівників неповний робочий час установлюється за угодою між працівником і роботодавцем.
Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
'''Гнучкий режим робочого часу теж можна використати під час карантину.'''
Чинне законодавство не визначає окремих аспектів застосування гнучкого режиму робочого часу. Тому Мінпраці України розробило [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0359203-06?lang=uk Методичні рекомендації щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу] де прописані всі ці аспекти.
== Що означає гнучкий режим робочого часу? ==
Це така форма організації праці, коли працівники можуть самостійно регулювати час початку, закінчення та тривалості робочого часу впродовж робочого дня.
Такий режим, зазвичай, передбачає підсумований облік робочого часу. Тобто працівник має повністю відпрацювати установлену законодавством кількість робочих годин (тиждень, місяць, квартал, рік тощо). За таких умов праці загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати 40-годинному робочому тижню.

[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Трудове право]]

Вступ на державну службу та заробітна плата державного службовця

2020-03-03T14:05:31Z

Maryna.koberniuk: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України «Про державну службу»] * [https:/...

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України «Про державну службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Закон України «Про очищення влади»]
* Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби»]
* Наказ Міністерства соціальної політики України 13.06.2016 № 646 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0903-16 «Типове положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів)»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2017-%D0%BF#n22 Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15] «Питання оплати праці працівників державних органів»
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-2016-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2016 р. № 500] «Про затвердження Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань»

== Що таке державна служба? ==
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Законі України «Про державну службу»] визначені поняття «державна служба» та «державний службовець».
Отже, '''державна служба''' - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:
* аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;
* забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;
* забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;
* здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;
* управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;
* управління персоналом державних органів;
* реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
'''Державний службовець''' - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
== Хто має право вступити на державну службу? ==
Відповідно до ст. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] право на державну службу мають повнолітні громадяни України, які вільно володіють державною мовою та яким присвоєно ступінь вищої освіти не нижче:
* магістра - для посад категорій "А" і "Б";
* бакалавра, молодшого бакалавра - для посад категорії "В".
== Хто не може вступити на державну службу? ==
Відповідно до ст. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] на державну службу не може вступити особа, яка:
* досягла шістдесятип’ятирічного віку;
* в установленому законом порядку визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
* має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
* відповідно до рішення суду позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади;
* піддавалася адміністративному стягненню за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - протягом трьох років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
* має громадянство іншої держави;
* не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоду на її проведення;
* підпадає під заборону, встановлену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Законом України "Про очищення влади"].
== Який порядок вступу на державну службу? ==
Вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.
З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби] (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України. Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на зайняття вакантної посади.
Інформація про вакантну посаду державної служби оприлюднюється на офіційних веб-сайтах державного органу, в якому проводиться конкурс, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
В оприлюдненому оголошенні про проведення конкурсу зазначаються: найменування і місце знаходження державного органу; назва посади; посадові обов’язки; умови оплати праці; вимоги до професійної компетентності кандидата на посаду; інформація щодо строковості чи безстроковості призначення на посаду; вичерпний перелік документів, необхідних для участі в конкурсі, та строк їх подання; дата і місце проведення конкурсу; прізвище, номер телефону та адреса електронної пошти особи, яка надає додаткову інформацію з питань проведення конкурсу.
Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає в установленому порядку до конкурсної комісії такі документи:
* копію паспорта громадянина України;
* письмову заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади державної служби, до якої додається резюме у довільній формі;
* письмову заяву, в якій повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Закону України «Про очищення влади»], та надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону;
* копію (копії) документа (документів) про освіту;
* посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою;
* заповнену особову картку встановленого зразка;
* у разі проведення закритого конкурсу - інші документи для підтвердження відповідності умовам конкурсу;
* декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Кандидати, документи яких пройшли перевірку, передбачену частиною першою цієї статті, проходять тестування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF Порядку проведення конкурсу], затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Кандидати, які пройшли тестування, проходять співбесіду та/або інші види оцінювання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF Порядку проведення конкурсу].
Служба управління персоналом державного органу, в якому проводився конкурс, надсилає кожному кандидату письмове повідомлення про результати конкурсу протягом п’яти календарних днів з дня їх оприлюднення.
Другий за результатами конкурсу кандидат на зайняття вакантної посади державної служби має право на призначення на таку посаду протягом одного року з дня проведення конкурсу, якщо посада стане вакантною, а також у разі, якщо переможець конкурсу відмовився від зайняття посади або йому відмовлено у призначенні на посаду за результатами спеціальної перевірки.
На посаду державної служби призначається переможець конкурсу. Служба управління персоналом у день призначення особи на посаду державної служби організовує складення Присяги державного службовця особою, яка вперше призначена на посаду державної служби, а також ознайомлює державного службовця під підпис із правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією.
В акті про призначення на посаду суб’єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку. При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов’язковим.
== З чого складається заробітна плата державного службовця? ==
Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов’язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Відповідно до ст. 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] визначає, що заробітна плата державного службовця складається з:
посадового окладу;
* надбавки за вислугу років;
* надбавки за ранг державного службовця;
* премії (у разі встановлення).
За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать:
* премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;
* місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу;
* місячна або квартальна премія за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).
При цьому загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2017-%D0%BF#n22 Розмір надбавки за ранг державного службовця] визначається Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби.
Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця.
Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби встановлюється керівником державної служби за поданням безпосереднього керівника державним службовцям, між якими здійснено розподіл обов’язків за вакантною посадою, пропорційно додатковому навантаженню за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою.
Компенсація за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, виплачується в розмірі та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0903-16#n13 Типове положення про преміювання] затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).
Фонд преміювання державного органу встановлюється у розмірі 20 відсотків загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці.
Премія за результатами оцінювання службової діяльності та місячна або квартальна премія державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "А", встановлюються суб’єктом призначення відповідно до цієї статті.
== Заохочення державних службовців ==
За бездоганну та ефективну державну службу, за особливі заслуги до державних службовців застосовують такі види заохочень:
* оголошення подяки;
* нагородження грамотою, почесною грамотою, іншими відомчими відзнаками державного органу;
* дострокове присвоєння рангу в порядку, визначеному цим Законом;
* представлення до нагородження урядовими відзнаками та відзначення урядовою нагородою (вітальний лист, подяка, почесна грамота);
* представлення до відзначення державними нагородами.
Заохочення до державних службовців, які займають посади категорій "Б" і "В", застосовуються керівником державної служби, а щодо державних службовців, які займають посади категорії "А", - суб’єктом призначення.
Заохочення не застосовуються до державного службовця протягом строку застосування до нього дисциплінарного стягнення.
== Соціально-побутове забезпечення державних службовців ==
Державному службовцю у випадках і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, може надаватися службове житло.
Державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-2016-%D0%BF#n8 Порядок надання] та розмір такої допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Створення належних умов для виконання посадових обов’язків
Керівник державної служби повинен створювати здорові та безпечні умови, необхідні для належного виконання державними службовцями своїх обов’язків.
Керівник державної служби вживає заходів для:
* надання державним службовцям необхідної для виконання посадових обов’язків інформації;
* облаштування приміщення, пристосованого для виконання посадових обов’язків;
* належного облаштування робочих місць;
* забезпечення державних службовців необхідним обладнанням.

[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Оплата праці]]

Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні

2020-02-07T08:17:53Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1516-18#n14 Наказ Мінсоцполітики України від 19.12.2018 № 1913 "Про затвердження Порядку та умов складання, виконання індивідуальних планів надання послуг і працевлаштування"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
== Визначення термінів ==
'''''Безробітний''''' - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших, передбачених законодавством доходів, як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]). 
'''''Зареєстрований безробітний''''' - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]). 
'''Працевлаштування''' - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]) 
'''''Кар’єрний радник''''' - співробітник центру зайнятості, який відповідно до цього Порядку забезпечує організацію надання послуг особам, які шукають роботу, зареєстрованим безробітним, здійснює супровід таких осіб з метою їх подальшого працевлаштування. 
'''''Облік осіб, які шукають роботу''''', - внесення даних про осіб, які шукають роботу, до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості.
== Облік осіб, які шукають роботу ==
=== Куди звертатися? ===
Облік осіб, які шукають роботу, проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування таких осіб.
=== Перелік необхідних документів ===
Для взяття на облік у центрі зайнятості особи, які шукають роботу:
* пред’являють:
# громадяни України - паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
# іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, - посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
# довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* інформують про освіту, досвід роботи, зайнятість або перебування у трудових відносинах.

'''Особа з інвалідністю''', яка не досягла встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], '''подає копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та у разі наявності пред’являє індивідуальну програму реабілітації.''' 

Особи, які не пред’явили документи зазначені вище мають право на отримання інформації про послуги, що надаються центром зайнятості.
=== Порядок взяття на облік ===
Кар’єрний радник вносить до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості отримані про особу, яка шукає роботу, персональні дані: 
* прізвище, ім’я та по батькові;
* серію та номер паспорта або дані іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України або дані посвідки на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
* зареєстроване місце проживання чи місце перебування;
* число, місяць та рік народження;
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті) та інші відомості, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Порядком].
У разі прийняття рішення про звільнення працівника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктів 2, 4, 6, 8 частини першої статті 36, пунктів 2, 6, 10, 11 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України] та повідомлення ним про це центру зайнятості '''не пізніше ніж за два тижні''' така особа береться на облік у центрі зайнятості в день звернення та має право на першочергове формування її резюме, розміщення його на офіційному веб-сайті державної служби зайнятості, профорієнтацію, інформаційно-консультаційні послуги та послуги з пошуку роботи з метою працевлаштування до набуття статусу безробітного. 

Особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, беруться на облік у центрі зайнятості та '''мають право на першочергове отримання послуг центру зайнятості.''' 
Військові комісаріати надають інформацію центрам зайнятості про осіб, які звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
=== Складення індивідуального плану надання послуг ===
За результатами первинного профілювання кар’єрний радник разом з особою, яка шукає роботу, складають індивідуальний план надання послуг.

В індивідуальному плані надання послуг зазначається комплекс заходів, які мають вжити кар’єрний радник та особа, яка шукає роботу, строки та періодичність їх надання, зобов’язання сторін щодо виконання цього плану.

Індивідуальний план надання послуг особі, яка шукає роботу, складається у двох примірниках, підписується безпосередньо такою особою та кар’єрним радником.

Один примірник підписаного обома сторонами індивідуального плану надання послуг видається особі, яка шукає роботу.

За спільною згодою кар’єрного радника та особи, яка шукає роботу, строк надання послуг згідно з індивідуальним планом надання послуг може бути змінено.

У разі зміни центру зайнятості індивідуальний план надання послуг розробляється та підписується з урахуванням раніше складеного плану за попереднім місцем обліку особи, яка шукає роботу.

Примірна форма індивідуального плану надання послуг, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1516-18#n14 порядок та умови його складення], виконання затверджуються Мінсоцполітики.

У разі наявності пропозиції щодо роботи кар’єрний радник повідомляє про це особі, яка шукає роботу, та за її згодою видає направлення на працевлаштування.
=== Облік особи, яка шукає роботу, припиняється===
Облік особи, яка шукає роботу, припиняється з дня:
* реєстрації її як безробітної;
* відмови від отримання послуг центру зайнятості;
* відмови від підписання індивідуального плану надання послуг;
* смерті.

== Надання статусу безробітного ==
Особи, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та зареєструвалися в центрі зайнятості '''протягом шести місяців''' з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби, мають право на додаткові гарантії у сприянні з працевлаштування.

Особам, які навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також особам, у яких відсутній страховий стаж, крім тих, що зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 частині другій статті 6 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"], не може бути надано статус безробітного.

=== Перелік необхідних документів ===
Для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу, подає заяву про надання статусу безробітного, пред’являє документи, що посвідчують особу та підтверджує громадянство, а також:
* трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості). Особа, яка втратила трудову книжку, пред’являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи;
* документ про освіту;
* військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися із строкової військової служби.
Крім документів зазначених вище, для отримання статусу безробітного подаються: 
♦ '''внутрішньо переміщеними особами у разі відсутності документів, що підтверджують факт звільнення:'''
# заява про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, або документ, що підтверджує факт припинення зайнятості (цивільно-правовий договір, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), або відповідне рішення суду - у разі припинення трудових відносин (припинення зайнятості) у судовому порядку;
# розрахунковий документ (квитанція), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення (за можливості);
♦ '''членами особистого селянського господарства, для яких така робота була основною''' (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти), звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби), - довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Для цілей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#n26 Порядку] ведення особистого селянського господарства вважається основною роботою для члена такого господарства за умови, що '''протягом 12 місяців,''' які передували дню звернення до центру зайнятості, він провадив лише таку діяльність чи одночасно перебував у трудових відносинах або був зайнятим згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 частиною першою статті 4 Закону України "Про зайнятість населення"] менше шести місяців.

Зазначену довідку не подають члени особистого селянського господарства, які:
* є внутрішньо переміщеними особами;
* проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;

♦ '''військовослужбовцями''' (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, утворених відповідно до законів, Держприкордонслужби, СБУ, Держспецтрансслужби, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також особовим складом воєнізованих аварійно-рятувальних служб, утворених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), які звільнені із служби за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, - військово-обліковий документ, в якому зазначена дата взяття їх на облік у військовому комісаріаті відповідно до законодавства.

'''Особи, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про зайнятість населення"]''' (крім осіб з інвалідністю, які не досягли встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку і норматив працевлаштування яких встановлюється згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]) '''та які мають право на додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню''' на підприємства, в установи, організації з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб за рахунок квоти у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників, з метою прискорення їх працевлаштування, крім документів, зазначених вище, подають:
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю, утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності),''''' - пенсійне посвідчення, що містить запис про інвалідність, рішення місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю (до досягнення нею 18-річного віку),''''' - пенсійне посвідчення, що містить запис про інвалідність. У разі відсутності пенсійного посвідчення належність до однієї з категорій осіб (один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю, утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності), один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю (до досягнення нею 18-річного віку) може підтверджуватися одним з таких документів:
# посвідченням особи, яка отримує державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"];
# медичним висновком про дитину з інвалідністю віком до 18 років;
# довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
* '''''дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування,''''' - копію рішення місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
* '''''особа, яка звільнена після відбування покарання або примусового лікування, за умови відсутності будь-якого виду зайнятості з дати звільнення до дати реєстрації у центрі зайнятості''''' - відповідну довідку установи, в якій така особа відбувала покарання або проходила примусове лікування;
* '''''особа, якій виповнилося 15 років та яка за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, може, як виняток, прийматися на роботу''''', - заяву одного з батьків або особи, яка їх замінює, про згоду на працевлаштування такої особи, свідоцтво про народження чи рішення суду або розпорядження органів опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування;
* '''''учасники бойових дій''''', зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], - посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
=== Порядок реєстрації ===
Особа, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного, зобов’язана подати кар’єрному раднику '''не пізніше сьомого календарного дня''' з дня отримання направлення на працевлаштування письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у працевлаштуванні.

Під час формування направлення на працевлаштування кар’єрний радник зобов’язаний перевірити актуальність пропозиції підходящої роботи та попередньо узгодити з роботодавцем умови проведення співбесіди з особою, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного.

Якщо в зазначений строк така особа подає кар’єрному раднику письмову відповідь роботодавця про відмову у працевлаштуванні або відстрочення вирішення питання щодо працевлаштування у зв’язку з необхідністю проходження медичного та наркологічного огляду, призначення дати конкурсного відбору, такій особі надається статус безробітного з дня подання відповідної заяви.

У разі відсутності підходящої роботи особі, яка шукає роботу, може бути надано статус безробітного з '''першого дня''' взяття на облік у центрі зайнятості.
=== Строк прийняття рішення про відмову чи надання статусу безробітного ===
Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості '''не пізніше сьомого календарного дня''' з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного.

З рішенням про надання (відмову в наданні) статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування кар’єрного радника, про що ставить підпис у відповідному додатку до персональної картки.

У разі відмови особи поставити підпис у додатку до персональної картки кар’єрним радником вноситься до неї відповідний запис.
=== Підстави для відмови у наданні статусу безробітного ===
Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
* відсутність на дату прийняття рішення про надання статусу безробітного документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF пунктах 17 і 18 Порядку];
* встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення від роботодавця про працевлаштування особи;
* подання заяви про надання статусу безробітного особою, яка не зазначена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення"];
* письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
* невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про результати співбесіди відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування;
* неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзаців вісімнадцятого - двадцятого підпункту 1 пункту 30 Порядку.] 

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше '''ніж через сім календарних днів''' з дня прийняття такого рішення.

Рішення центру зайнятості про відмову у наданні статусу безробітного може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

== Зміна зареєстрованим безробітним центру зайнятості==
У разі бажання зареєстрованого безробітного здійснювати пошук роботи, отримувати виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги в іншому центрі зайнятості така особа подає до обраного центру зайнятості відповідну заяву, на підставі якої формується персональна картка безробітного.

З дня подання такої заяви реєстрація у попередньому центрі зайнятості, в якому особа набула статусу безробітного та отримувала соціальні послуги і матеріальне забезпечення, припиняється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзацу двадцять третього підпункту 1 пункту 30 Порядку].

Перереєстрація безробітного в центрі зайнятості, до якого він звернувся, здійснюється на '''наступний день після подання відповідної заяв'''и.

У випадку зміни центру зайнятості розробляється та підписується новий індивідуальний план працевлаштування з урахуванням плану, складеного за попереднім місцем реєстрації безробітного.

== Припинення реєстрації безробітного==
Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного:
* '''з дня''':
# початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів);
# працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту);
# укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг);
# забезпечення роботою самостійно;
# призначення виплати грошового забезпечення батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам;
# призначення грошової допомоги на догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього нагляду;
# призначення грошової допомоги, компенсації та/або надбавки непрацюючій працездатній особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку;
# зайняття іншим видом діяльності згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 статтею 4 Закону України "Про зайнятість населення"];
# видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі;
# вступу на навчання за денною формою, у тому числі з використанням ваучера;
# призову чи прийому на військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу;
# набрання законної сили вироком суду про засудження зареєстрованого безробітного до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням);
# досягнення зареєстрованим безробітним встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років;
# подання ним заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до трьох років;
# подання зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації;
# визнання зареєстрованого безробітного нездатним до трудової діяльності відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
# встановлення факту подання зареєстрованим безробітним недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації;
# встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 статтею 4 Закону України "Про зайнятість населення"];
# припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин;
# відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням центру зайнятості, а для зареєстрованого безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), - відмови від двох пропозицій проходження професійного навчання у період з дня реєстрації (перереєстрації);
# смерті зареєстрованого безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;
# подання зареєстрованим безробітним заяви про бажання отримувати соціальні послуги та виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття в іншому центрі зайнятості;
* '''у разі невідвідування зареєстрованим безробітним без поважних причин центру зайнятості:'''
# '''''протягом 30 робочих днів''''' з дати прийняття рішення про таке відвідування (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів) (реєстрація припиняється з наступного дня після останнього фактичного відвідування центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 31-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, закінчення праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів (реєстрація припиняється з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (реєстрація припиняється з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах (реєстрація припиняється з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
* '''з дня відмови від складення, підписання, а також з дня встановлення факту невиконання без поважних причин, зазначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзаці третьому пункту 28 Порядку], індивідуального плану працевлаштування.'''
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]
[[Категорія:Безробіття]]

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2020-01-27T09:22:52Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Законом України «Про державний земельний кадастр»]
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15 Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації»]'''
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № 266 від 04.03.2004 року] "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки — це землевпорядна документація, яка розробляється при першому оформленні права власності або користування (оренди) на землю, при зміні цільового призначення землі та ін. Підставою для розробки проекту землеустрою є заява замовника та дозвіл відповідного органу місцевго самоврядування на розробку проекту відведення.

Відповідно до положень ст. 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»] проект відведення земельної ділянки є однією із важливих стадій порядку оформлення права власності на земельну ділянку.

== Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляється у таких випадках: ==
* відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
* зміни цільового призначення земель;
* надання земельних ділянок в оренду із земель державної або комунальної власності;
* безкоштовної приватизації земельних ділянок громадянами;
* формування земельної ділянки як об’єкта цивільних прав;
* продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам;
* підготовки земельних ділянок до продажу на земельних торгах
Відповідно до положень ст. 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490 Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
* завдання на розроблення проекту землеустрою;
* пояснювальну записку;
* копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
* рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
* письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
* матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
* відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна для об’єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;
* розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
* розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
* акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
* акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
* перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
* викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
* кадастровий план земельної ділянки;
* матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);
* матеріали погодження проекту землеустрою.

== Порядок розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: ==

== Отримання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки ==
Для отримання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність необхідно звернутись з клопотанням (заявою) до однієї з таких організацій:
* місцевої (сільської, міської) ради, якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту;
* районної державної адміністрації, якщо земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту;
* обласного управління Держгеокадастру, якщо земельна ділянка поза межами населеного пункту та відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ст. 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 Земельного кодексу України]) .Одна з вказаних вище організацій зобов'язана розглянути заяву та прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки. При цьому, до заяви необхідно також додати:
* викопіювання із затвердженого генерального плану населеного пункту або детального плану території (є загальнодоступним та надається відповідною місцевою радою на запит заінтересованих осіб);
* копію паспорту;
* копію ідентифікаційного номера.

== Виготовлення та погодження проекту відведення земельної ділянки ==
Після отримання рішення (наказу, розпорядження) з дозволом на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, Вам необхідно звернутись до відповідної землевпорядної організації, в штаті якої працюють сертифіковані інженери-землевпорядники, інженери-геодезисти з метою розробки та організації погодження проекту землеустрою. Проект відведення земельної ділянки розробляється на основі завдання, затвердженого замовником, що є невід'ємною частиною договору на проведення відповідних робіт.
Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постановою Кабінету міністрів України № 266 від 04.03.2004 року].
Розроблений землевпорядниками проект землеустрою підлягає погодженню в наступних організаціях:
* місцеве управління Держгеокадастру;
* місцевий відділ архітектури та містобудування;
* інші організації (органи лісгоспу, водгоспу, охорони культурної спадщини, екології і т.і.) в окремих індивідуальних випадках.

== Реєстрація земельної ділянки в кадастрі (ДЗК) ==
Державні акти про право власності на земельну ділянку більше не видаються. З набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Законом України «Про державний земельний кадастр»] тепер реєстрація права власності на земельну ділянку проходить в два етапи:
* реєстрація безпосередньо земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (ДЗК);
* реєстрація права власності на земельну ділянку у районній (міській) реєстраційній службі Укрдержреєстру. Для реєстрації земельної ділянки в земельному кадастрі (ДЗК), власник або його представник (наприклад, землевпорядна організація) подає місцевому державному кадастровому реєстратору (місцеве управління Держгеокадастру) наступні документи:
* заяву встановленого зразка;
* погоджений та затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
* спеціальний електронний обмінний файл (XML-файл);
* квитанцію про оплату послуг реєстратора. Оплату за реєстрацію земельної ділянки в ДЗК скасовано. В результаті реєстрації земельної ділянки у ДЗК, державний кадастровий реєстратор присвоює земельній ділянці кадастровий номер. Після отримання кадастрового номера необхідно отримати відповідний витяг із кадастру (ДЗК), який в подальшому буде підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку.

== Затвердження проекту відведення земельної ділянки ==
Після отримання позитивних висновків щодо проекту відведення земельної ділянки від вищевказаних установ та організацій, необхідно звернутись до тієї ж місцевої ради (райдержадміністрації, обласного управління Держгеокадастру), яка надавала дозвіл на розробку проекту землеустрою та отримати рішення про затвердження проекту землеустрою. Вказана рада (інший орган) зобов’язана протягом 14 днів, після подання погодженого проекту землеустрою, прийняти рішення про його затвердження.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов’язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи відповідно до закону (див. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15 Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації»]).

== Реєстрація права власності на земельну ділянку в реєстраційній службі Укрдержреєстру ==
Для отримання свідоцтва (витягу) про право власності на земельну ділянку Вам необхідно звернутись в реєстраційну службу за місцезнаходженням земельної ділянки та подати наступний пакет документів:
* оригінал рішення місцевої ради про затвердження проекту землеустрою;
* оригінал витягу з ДЗК про реєстрацію земельної ділянки;
* копія паспорту;
* копія ідентифікаційного номеру;
* квитанції про оплату послуг реєстрації.
В результаті реєстрації державним реєстратором права власності на земельну ділянку видається свідоцтво та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

<nowiki>[[Категорія:Земельне право]]</nowiki>

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2020-01-27T09:15:40Z

Maryna.koberniuk:

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2020-01-27T09:08:27Z

Maryna.koberniuk:

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2020-01-27T09:06:08Z

Maryna.koberniuk:

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2020-01-27T09:01:11Z

Maryna.koberniuk:

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2020-01-27T08:17:21Z

Maryna.koberniuk: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 Земельний кодекс України] * [https://z...

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490 Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15 Закон України "Про державну експертизу землевпорядної документації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Законом України "Про державний земельний кадастр]"
* Постанова КМУ від 4 березня 2004 р. № 266 "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]"

'''Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки''' — це землевпорядна документація, яка розробляється при першому оформленні права власності або користування (оренди) на землю, при зміні цільового призначення землі та ін. Підставою для розробки проекту землеустрою є заява замовника та дозвіл відповідного органу місцевго самоврядування на розробку проекту відведення.
Відповідно до положень ст. 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490 Закону України «Про землеустрій»] проект відведення земельної ділянки є однією із важливих стадій порядку оформлення права власності на земельну ділянку.
== Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляється у таких випадках: ==
• відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
• зміни цільового призначення земель;
• надання земельних ділянок в оренду із земель державної або комунальної власності;
• безкоштовної приватизації земельних ділянок громадянами;
• формування земельної ділянки як об’єкта цивільних прав;
• продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам;
• підготовки земельних ділянок до продажу на земельних торгах

Відповідно до положень ст. 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490 Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
* завдання на розроблення проекту землеустрою;
* пояснювальну записку;
* копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
* рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
* письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
* матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
* відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна для об’єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;
* розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
* розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
* акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
* акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
* перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
* викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
* кадастровий план земельної ділянки;
* матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);
* матеріали погодження проекту землеустрою.

== Порядок розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: ==

== Отримання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки ==
Для отримання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність необхідно звернутись з клопотанням (заявою) до однієї з таких організацій:
• місцевої (сільської, міської) ради, якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту;
• районної державної адміністрації, якщо земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту;
• обласного управління Держгеокадастру, якщо земельна ділянка поза межами населеного пункту та відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ст. 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 Земельного кодексу України]).
Одна з вказаних вище організацій зобов'язана розглянути заяву та прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки. При цьому, до заяви необхідно також додати:
• викопіювання із затвердженого генерального плану населеного пункту або детального плану території (є загальнодоступним та надається відповідною місцевою радою на запит заінтересованих осіб);
• копію паспорту;
• копію ідентифікаційного номера.

== Виготовлення та погодження проекту відведення земельної ділянки ==
Після отримання рішення (наказу, розпорядження) з дозволом на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, Вам необхідно звернутись до відповідної землевпорядної організації, в штаті якої працюють сертифіковані інженери-землевпорядники, інженери-геодезисти з метою розробки та організації погодження проекту землеустрою. Проект відведення земельної ділянки розробляється на основі завдання, затвердженого замовником, що є невід'ємною частиною договору на проведення відповідних робіт.
Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постановою Кабінету міністрів України № 266 від 04.03.2004 року].
Розроблений землевпорядниками проект землеустрою підлягає погодженню в наступних організаціях:
• місцеве управління Держгеокадастру;
• місцевий відділ архітектури та містобудування;
• інші організації (органи лісгоспу, водгоспу, охорони культурної спадщини, екології і т.і.) в окремих індивідуальних випадках.

Реєстрація земельної ділянки в кадастрі (ДЗК)
Державні акти про право власності на земельну ділянку більше не видаються. З набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Законом України «Про державний земельний кадастр»] тепер реєстрація права власності на земельну ділянку проходить в два етапи:
• реєстрація безпосередньо земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (ДЗК);
• реєстрація права власності на земельну ділянку у районній (міській) реєстраційній службі Укрдержреєстру.
Для реєстрації земельної ділянки в земельному кадастрі (ДЗК), власник або його представник (наприклад, землевпорядна організація) подає місцевому державному кадастровому реєстратору (місцеве управління Держгеокадастру) наступні документи:
• заяву встановленого зразка;
• погоджений та затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
• спеціальний електронний обмінний файл (XML-файл);
• квитанцію про оплату послуг реєстратора (65 грн.). Оплату за реєстрацію земельної ділянки в ДЗК скасовано.
В результаті реєстрації земельної ділянки у ДЗК, державний кадастровий реєстратор присвоює земельній ділянці кадастровий номер. Після отримання кадастрового номера необхідно отримати відповідний витяг із кадастру (ДЗК), який в подальшому буде підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку.

== Затвердження проекту відведення земельної ділянки ==
Після отримання позитивних висновків щодо проекту відведення земельної ділянки від вищевказаних установ та організацій, необхідно звернутись до тієї ж місцевої ради (райдержадміністрації, обласного управління Держгеокадастру), яка надавала дозвіл на розробку проекту землеустрою та отримати рішення про затвердження проекту землеустрою. Вказана рада (інший орган) зобов’язана протягом 14 днів, після подання погодженого проекту землеустрою, прийняти рішення про його затвердження.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов’язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи відповідно до закону (див. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15 Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації»]).

== Реєстрація права власності на земельну ділянку в реєстраційній службі Укрдержреєстру ==
Для отримання свідоцтва (витягу) про право власності на земельну ділянку Вам необхідно звернутись в реєстраційну службу за місцезнаходженням земельної ділянки та подати наступний пакет документів:
• оригінал рішення місцевої ради про затвердження проекту землеустрою;
• оригінал витягу з ДЗК про реєстрацію земельної ділянки;
• копія паспорту;
• копія ідентифікаційного номеру;
• квитанції про оплату послуг реєстрації.
В результаті реєстрації державним реєстратором права власності на земельну ділянку видається свідоцтво та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

[[Земельне право]]

Розроблення документації землеустрою

2020-01-24T12:24:25Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1808-15 Закон України "Про державну експертизу землевпорядної документації"]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1553-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1553 "Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою"]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постанова КМУ від 4 березня 2004 р. № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/974-2006-%D0%BF Постанова КМУ від 12 липня 2006 р. № 974 "Про затвердження Порядку реєстрації об'єктів державної експертизи землевпорядної документації та типової форми її висновку"]

== Поняття та суть документації із землеустрою ==
Документація із землеустрою (землевпорядна документація)- затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Головним завданням документації із землеустрою є формалізація проектних рішень, що приймаються спеціально підготовленими фахівцями – інженерами-землевпорядниками.

Сутність проектного рішення у землеустрої полягає у авторському задумі об’єкту землеустрою (окремої земельної ділянки, землекористування, територіальної зони, адміністративно-територіального утворення тощо) з визначенням його просторових характеристик, правового режиму, вирішенням соціальних, економічних, екологічних, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних аспектів, що фіксуються в графічній і текстовій частинах документації із землеустрою.

Важливою умовою прийняття проектного рішення є його відповідність чинним нормативно-правовим актам, стандартам, нормам і правилам. Проектне рішення реалізується шляхом перенесення його в натуру (на місцевість), в т.ч. із закріпленням спеціальними знаками, та реєстрацією відповідних речових прав на земельні ділянки та/або обмежень цих прав.

== Види документації із землеустрою ==

Перелік основних видів документації із землеустрою визначено статтею 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»] :
# схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
# проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;
# проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;
# проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
# проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
# проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб;
# проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
# проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;
# проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
# робочі проекти землеустрою;
# технічна документація із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України;
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;
# технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок;
# технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель.

Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Законом України «Про землеустрій».] 
Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується:
 
у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;
 
в електронній формі - електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.

== Хто може бути замовником документації із землеустрою ==
Замовниками можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, які отримали дозвіл на розробку документації землеустрою, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених у ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України].

== Хто може бути розробником документації із землеустрою ==

Відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закону України «Про землеустрій»] '''розробниками''' документації із землеустрою є:
 
юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
 
фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
 
Положеннями статті 66 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закону України «Про землеустрій»] визначено, що сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, а також стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, які склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Відповідно до частини восьмої статті 68 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закону України «Про землеустрій»] складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, '''забороняється'''. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.
Тому, щоб переконатися, що '''суб’єкт господарювання є розробником документації із землеустрою''' відповідно до вимог частини другої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закону України «Про землеустрій»], необхідно на офіційному веб-сайті Держгеокадастру України (http://land.gov.ua) знайти розділ «Напрями діяльності», підрозділ «Сертифікація» та зайти у Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників й пересвідчитися, чи працюють у складі такого суб’єкта господарювання два сертифікованих інженери-землевпорядники (якщо розробником документації із землеустрою є юридична особа) або чи є відомості про фізичну особу-підприємця у цьому реєстрі.

== Порядок укладання договору про розроблення проекту землеустрою ==
Статтею 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закону України «Про землеустрій»] зазначено, що підставою проведення землеустрою є укладання договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками та землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.
Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному [http://land.gov.ua/ сайті Держгеокадастру] за адресою: www.land.gov.ua («Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників» підрозділу «Сертифікація» розділу «Напрями діяльності»). 
Після того як замовник домовився із землевпорядною організацією про вартість, терміни виконання робіт та інші умови, необхідно укласти відповідний договір. Будь-якою із сторін може бути запропонований проект договору. 
Сторона, яка одержала проект договору, в разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні.
Необхідно '''звернути увагу''' на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! '''Термін виконання робіт''' згідно із законодавством <big>не може перевищувати 6 місяців</big>. 
У разі виникнення заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей самий строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною. Якщо згода досягнута, вона повинна бути підтверджена у письмовій формі.Під час укладення договору слід керуватися нормами Цивільного, Господарського кодексів України, інших законодавчих актів, одним з яких є Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 266]. У ньому передбачено такі істотні умови договору, як предмет договору, вартість робіт, строк виконання робіт, порядок приймання і передачі робіт, відповідальність сторін, порядок вирішення спорів. Як невід’ємна частина до договору додаються: завдання на виконання робіт, календарний план виконання робіт, протокол погодження договірної ціни на виконання робіт, кошторис на виконання робіт. Основний договір можна доповнювати й уточнювати додатковими угодами, які укладаються в тому самому порядку і формі, що й основний договір. 
В результаті землевпорядна організація повинна виконати геодезичні роботи і розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в строки, встановлені договором. Межі земельної ділянки, при необхідності, повинні бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою повинен бути складений у паперовій формі та у формі електронного документа.

== Основні вимоги до складу, змісту та оформлення документації з землеустрою ==

=== Вимоги до текстової частини документації із землеустрою ===
Текстова частина документації із землеустрою має містити:
# підстави розроблення документації із землеустрою;
# завдання замовника на розроблення документації із землеустрою;
# копії документів, які були додані до клопотання (заяви) про надання згоди на розроблення документації із землеустрою, що обґрунтовують розмір, призначення та місце розташування земельної ділянки;
# документи щодо правового статусу земельної ділянки;
# документи щодо існуючих та можливих обмежень та обтяжень;
# письмові висновки осіб, що погоджують документацію із землеустрою (додаються у разі розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки);
# письмові висновки осіб щодо можливості передачі земельної ділянки в оренду (додаються у разі розроблення технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду);
# пояснювальна записка з матеріалами, що обґрунтовують проектне рішення або без таких матеріалів;
# документи про зацікавлену особу (згідно з переліком);
# інші матеріали, безпосередньо передбачені законодавством;
# інші матеріали, які на думку землевпорядної організації мають бути долученими до документації

=== Вимоги до пояснювальної записки документації із землеустрою ===
Пояснювальна записка має містити комплексний аналіз всіх матеріалів, що містяться в документації із землеустрою. У пояснювальній записці обов'язково аналізуються:
# надані замовником документи, у тому числі матеріали, що обґрунтовують розмір, місце розташування та цільове призначення земельної ділянки;
# обмеження і обтяження, викладені у висновках осіб, які погоджують проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки або дають свої висновки щодо можливості передачі земельної ділянки в оренду;
# існуючий характер землекористування в районі розташування земельної ділянки;
# прийняте рішення стосовно меж земельної ділянки, яка проектується для відведення;
# результати польового обстеження земельної ділянки та фактичного стану її господарського використання;
# стан зелених насаджень та їх приналежність;
# викопіювання з чергового плану міста;
# картографічні матеріали;
# відомості про правовий статус земельної ділянки, суміжних землевласників та землекористувачів;
# цільове призначення земельної ділянки;
# формування меж земельної ділянки;
# формування меж обмежень та обтяжень;
# розрахунки площ контурів угідь в розрізі землекористувань та складання експлікації угідь;
# грошова оцінка земельної ділянки.

За необхідності у пояснювальній записці викладається пропонований порядок вирішення майнових питань щодо земельної ділянки, будівель та споруд, іншого нерухомого майна, яке планується знести (перенести) під час забудови. При викладенні такого порядку може мати місце посилання на документи, які дають можливість вирішити майнові питання (договори, угоди, інші правочини, гарантійні листи, рішення суду, висновки комісій тощо).

=== Вимоги до графічної частини документації із землеустрою ===
Графічна частина документації із землеустрою має містити:
# викопіювання з чергового плану міста;
# топографічний план у масштабі 1:500 з варіантом розміщення об'єкта;
# план відведення земельної ділянки з ситуаційною схемою розташування об'єкта в районі забудови;
# план земельної ділянки з визначенням наявних та можливих обмежень і обтяжень;
# фрагменти схеми економіко-планувальних зон із зазначенням місця розташування земельної ділянки, номера, назви економіко-планувальної зони та базової вартості 1 кв. м землі;
# креслення, що відображає перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість).

== Погодження і затвердження землевпорядної документації ==
Проект відведення земельної ділянки підлягає погодженню з територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
У випадку місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або на якій планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.
'<nowiki/>''Строк розгляду'<nowiki/>'''''Жирний текст''': протягом <big>10 робочих днів</big> з дня одержання проекту або його копії відповідні органи зобов'язані безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

== Підстави для відмови щодо погодження проекту землеустрою ==
Перш за все, слід зазначити, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
При погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:
# додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закону України «Про землеустрій»];
# надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;
# проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
 
У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано '''вичерпний перелік недоліків''' проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).
Органами, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
 
'''Зверніть увагу!''' Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту усунути його недоліки та подати на погодження
== Відповідальність за порушення законодавства в сфері землеустрою. ==
Особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Законом України "Про землеустрій".]
 
Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:
# грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою;
# рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;
# наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини;
# з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
 
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
 
Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.
 
Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.
 
Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері землеустрою, до відповідальності, передбаченої законами України, не звільняє їх від обов'язку відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті порушення цього законодавства. Шкода, заподіяна в результаті здійснення землеустрою фізичній особі, її майну чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, у порядку, встановленому законодавством України. 
Спори, що виникають при здійсненні землеустрою, вирішуються в <big>судовому порядку</big>.

== Судова практика ==
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85493050 Постанова Касаційного адміністративного судуВерховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 420/914/19] (відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки на підставі виставлення її на торги є протиправною, якщо така земельна ділянка не має власного кадастрового номеру, тобто не сформована).
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Право земельного сервітуту

2020-01-24T09:56:59Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий Кодекс Української РСР]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14/conv/print1482220648784246 Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав]

== Загальні визначення ==
Згідно зі статтею 401 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 Цивільного кодексу України], щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

== Види сервітутів ==
{| class="wikitable"
|-
! colspan="2" | Види сервітутів
|-
| Особистий сервітут || Сервітуарієм за особистим сервітутом є певна особа, інтересам якої служить обслуговуюча річ. Права, що випливають з особистого сервітуту, належать лише цій конкретно визначеній особі та не можуть бути передані сервітуарієм іншій особі, навіть її спадкоємцям. 
За особистим сервітутом права закріплені особисто за сервітуарієм та припиняються після його смерті. Члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, ч.1 ст. 405 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 Цивільного кодексу України]). У таких правовдіносинах підлягають застосуванню не норми ЖК УРСР, а норми, передбачені главою 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 Цивільного кодексу України]. Тобто стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення статті 405 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 Цивільного кодексу України]. 

Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом. У цьому випадку положення статей 71, 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий Кодекс Української РСР] застосуванню не підлягають. Таких висновків дійшов [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14/conv/print1482220648784246 Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. № 5.]
|-
| Земельний сервітут || Право земельного сервітуту закріплено за певним обтяжуючим об’єктом по відношенню до іншого обтяженого об’єкту, а не щодо конкретної особи, відтак - не залежить від власників відповідних об’єктів сервітуту. 

Земельним кодексом України право земельного сервітуту визначається як право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право: вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом; на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту. 

Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору, у разі недосягнення сторонами домовленості щодо встановлення або умов сервітуту, спір вирішується судом за позовом осіб, що потребують встановлення сервітуту. Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".] 

Щодо змісту договору про встановлення земельного сервітуту, то, виходячи з його цільової спрямованості, слід чітко викласти усі права та обов'язки, що надаватимуться сервітуарію (особі, в інтересах якої встановлений сервітут). Також невід'ємною частиною договору земельного сервітуту є технічний (кадастровий) план спірної земельної ділянки, яким визначається обґрунтування площі і меж чужої земельної ділянки на яку поширюється право сервітуту. Земельний сервітут не підлягає відчуженню, зокрема він не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам (ч.2 ст. 101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n838 Земельного кодексу України]).
|}

== Земельні сервітути за терміном дії ==
Земельний кодекс України поділяє земельні сервітути за терміном їх дії (на постійні та строкові). Строк, на який встановлюється сервітут, повинен бути обумовлений. Сервітут, встановлений без визначення строку його дії, згідно з ч. 2 ст. 98 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n838 Земельного кодексу України] є постійним, тобто безстроковим. Сервітут може бути встановлений також на період дії певних обставин, що були підставою його встановлення. У разі припинення таких обставин дія сервітуту також припиняється. 

'''Види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені, визначені ст. 99 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n838 Земельного кодексу України]: '''

♦ право проходу та проїзду на велосипеді; 

♦ право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; 

♦ право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; 

♦ право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; 

♦ право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; 

♦ право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; 

♦ право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; 

♦ право прогону худоби по наявному шляху; 

♦ право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; 

♦ інші земельні сервітути. 
{| class="wikitable"
|-
| '''Зазначений перелік не є вичерпним.'''
|}

== Плата за користування сервітутом ==
Плата за користування сервітутом. Відповідно до ч. З ст. 101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n838 Земельного кодексу України] та ч. 3 ст. 403 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 Цивільного кодексу України] власник або користувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких він встановлений, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом. 

Визначення розміру плати за встановлення сервітуту віднесено до компетенції суб'єктів сервітутних відносин. При цьому сторони повинні виходити з того, що плата має враховувати ті обмеження, які перешкоджатимуть власнику реалізовувати своє право на обтяжене сервітутом майно. 

Сервітут є самостійним речовим правом на земельну ділянку. Однак він не підлягає відчуженню окремо від неї. Тому сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особі, яка не є власником ділянки, для забезпечення користування якою його встановлено. У цьому розумінні сервітут має акцесорний характер щодо того права, в інтересах реалізації якого його встановлено.

== Припинення сервітуту ==
'''Підставами припинення сервітуту є:'''
# поєднання в одній особі сервітуарія та власника;
# відмова сервітуарія від сервітуту;
# закінчення строку, при встановлені строкового сервітуту;
# припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;
# невикористання сервітуту протягом певного періоду (окремі випадки)
# смерть особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.
'''На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках:'''
# припинення підстав його встановлення;
# встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням;
# невиконання або неналежне виконання умов договору сервітуарієм.

== Зразок договору сервітуту для проходу та проїзду по земельній ділянці ==
[[Файл:Договір сервітуту.docx|міні|Договір сервітуту]]

[[Категорія: Право користування чужим майном]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Нотаріат]]

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

2020-01-21T10:48:28Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Законом України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751] "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним Кодексом України] встановлення опіки та піклування — це влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів. 

Відповідно до Цивільного кодексу України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх та неповнолітніх осіб.
Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Серед людських вчинків немає благороднішого, ніж захист і виховання дітей, які залишилися без сім’ї, батьківського тепла та опіки. Тому, найбільш вразливою категорією осіб, які потребують державної підтримки, були і є діти, що залишились без піклування батьків, діти-сироти. 

Питання надання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Законом України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”] та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. 

Цей Закон встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

== Кому надається допомога ==

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, призначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які позбавлені батьківського піклування. Така допомога вважається власністю дитини.

== Підстави призначення допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування ==

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на підставі рішення про встановлення опіки чи піклування.

== Куди звертатися за допомогою ==

Ця допомога призначається та виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання опікуна чи піклувальника або дитини.

== Порядок і умови виплати допомоги ==

Порядок і умови виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, та підстави для припинення виплати такої допомоги визначено у Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України] від 27 грудня 2001 р. № 1751.

== Перелік документів необхідних для отримання допомоги ==

Для одержання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:
* заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;
* копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* довідка з місця проживання заявника про склад сім’ї (для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, — видана органом реєстрації довідка, у якій зазначаються статус дитячого навчального закладу і за які кошти він фінансується, а також підтверджується факт перебування у ньому дітей);
* довідки про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання пенсії на дитину органи праці та соціального захисту населення використовують відомості про розмір пенсії, що надійшли від органів Пенсійного фонду України на електронних носіях інформації).
Якщо опікун чи піклувальник проживає за місцем проживання дитини, над якою встановлено опіку чи піклування, подається довідка, видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації опікуна чи піклувальника про те, що він не перебуває на обліку як одержувач допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, і не одержує зазначеної допомоги. 

У разі коли батьки, місце перебування яких відоме, не сплачують аліменти, орган праці та соціального захисту населення призначає допомогу без урахування їх суми. При цьому зазначений орган протягом десяти днів після подання опікуном, піклувальником заяви про призначення допомоги повідомляє про неотримання аліментів службу у справах дітей.
Документи, необхідні для призначення зазначеної допомоги, розглядаються органом, що призначає і виплачує державну допомогу, протягом десяти днів з дня подання заяви. У разі зміни місця проживання одержувача допомоги, її виплата продовжується органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання з дня (місяця) звернення, але не раніше, ніж з дня реєстрації.

== Строк протягом якого виплачується допомога ==

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на шість місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку включно.

== Підстави припинення виплати допомоги ==

Підставою для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, є:
* звільнення від виконання обов’язків опікуна чи піклувальника;
* працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;
* усиновлення дитини, передача дитини батькам; — досягнення дитиною 18-річного віку;
* надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір’ю або батьком дитини.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі, служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської (селищної) ради зобов’язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення, які виплачують допомогу.

== Розмір допомоги ==

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається в розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.
У разі коли на дитину виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю, відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги. 

У разі зміни місця проживання одержувача допомоги, її виплата продовжується органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання з дня (місяця) звернення, але не раніше, ніж з дня реєстрації.
Допомога, яка не отримана вчасно внаслідок невиконання її отримувачами умов, визначених цим Порядком, виплачується за минулий з моменту призначення час, але не більш як за три місяці з місяця звернення за її одержанням. 

Призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім’ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
Призначені суми допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, недоодержані у зв’язку із смертю одержувача, виплачуються членам сім’ї померлого, які проживали разом з ним на день його смерті, або опікуну (піклувальнику). Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше ніж протягом трьох місяців після смерті одержувача. 

У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
Зазначеним Порядком також передбачено, що орган, який призначає і виплачує державну допомогу сім’ям з дітьми, у тому числі, допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, повинен давати роз’яснення з питань її призначення і виплати та надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів.
[[Категорія:Інші питання цивільного права ]]

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

2020-01-21T10:04:47Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Законом України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751] "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним Кодексом України] встановлення опіки та піклування — це влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів. 

Відповідно до Цивільного кодексу України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх та неповнолітніх осіб.
Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Серед людських вчинків немає благороднішого, ніж захист і виховання дітей, які залишилися без сім’ї, батьківського тепла та опіки. Тому, найбільш вразливою категорією осіб, які потребують державної підтримки, були і є діти, що залишились без піклування батьків, діти-сироти. 

Питання надання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Законом України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”] та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. 

Цей Закон встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

== Кому надається допомога ==

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, призначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які позбавлені батьківського піклування. Така допомога вважається власністю дитини.

== Підстави призначення допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування ==

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на підставі рішення про встановлення опіки чи піклування.

== Куди звертатися за допомогою ==

Ця допомога призначається та виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання опікуна чи піклувальника або дитини.

== Порядок і умови виплати допомоги ==

Порядок і умови виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, та підстави для припинення виплати такої допомоги визначено у Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України] від 27 грудня 2001 р. № 1751.

== Перелік документів необхідних для отримання допомоги ==

Для одержання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:
* заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;
* копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* довідка з місця проживання заявника про склад сім’ї (для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, — видана органом реєстрації довідка, у якій зазначаються статус дитячого навчального закладу і за які кошти він фінансується, а також підтверджується факт перебування у ньому дітей);
* довідки про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання пенсії на дитину органи праці та соціального захисту населення використовують відомості про розмір пенсії, що надійшли від органів Пенсійного фонду України на електронних носіях інформації).
Якщо опікун чи піклувальник проживає за місцем проживання дитини, над якою встановлено опіку чи піклування, подається довідка, видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації опікуна чи піклувальника про те, що він не перебуває на обліку як одержувач допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, і не одержує зазначеної допомоги. 

У разі коли батьки, місце перебування яких відоме, не сплачують аліменти, орган праці та соціального захисту населення призначає допомогу без урахування їх суми. При цьому зазначений орган протягом десяти днів після подання опікуном, піклувальником заяви про призначення допомоги повідомляє про неотримання аліментів службу у справах дітей.
Документи, необхідні для призначення зазначеної допомоги, розглядаються органом, що призначає і виплачує державну допомогу, протягом десяти днів з дня подання заяви. У разі зміни місця проживання одержувача допомоги, її виплата продовжується органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання з дня (місяця) звернення, але не раніше, ніж з дня реєстрації.

== Строк протягом якого виплачується допомога ==

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на шість місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку включно.

== Підстави припинення виплати допомоги ==

Підставою для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, є:
— звільнення від виконання обов’язків опікуна чи піклувальника;
— працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;
— усиновлення дитини, передача дитини батькам;
— досягнення дитиною 18-річного віку;
— надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір’ю або батьком дитини.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі, служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської (селищної) ради зобов’язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення, які виплачують допомогу.

== Розмір допомоги ==

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається в розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.
У разі коли на дитину виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю, відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги. 

У разі зміни місця проживання одержувача допомоги, її виплата продовжується органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання з дня (місяця) звернення, але не раніше, ніж з дня реєстрації.
Допомога, яка не отримана вчасно внаслідок невиконання її отримувачами умов, визначених цим Порядком, виплачується за минулий з моменту призначення час, але не більш як за три місяці з місяця звернення за її одержанням. 

Призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім’ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
Призначені суми допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, недоодержані у зв’язку із смертю одержувача, виплачуються членам сім’ї померлого, які проживали разом з ним на день його смерті, або опікуну (піклувальнику). Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше ніж протягом трьох місяців після смерті одержувача. 

У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
Зазначеним Порядком також передбачено, що орган, який призначає і виплачує державну допомогу сім’ям з дітьми, у тому числі, допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, повинен давати роз’яснення з питань її призначення і виплати та надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів.
[[Категорія:Інші питання цивільного права ]]

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

2020-01-21T10:02:21Z

Maryna.koberniuk: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] * [https://zakon.rada.gov.ua/la...

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Законом України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751] "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним Кодексом України] встановлення опіки та піклування — це влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів. 

Відповідно до Цивільного кодексу України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх та неповнолітніх осіб.
Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Серед людських вчинків немає благороднішого, ніж захист і виховання дітей, які залишилися без сім’ї, батьківського тепла та опіки. Тому, найбільш вразливою категорією осіб, які потребують державної підтримки, були і є діти, що залишились без піклування батьків, діти-сироти. 

Питання надання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Законом України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”] та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. 

Цей Закон встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

== Кому надається допомога ==

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, призначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які позбавлені батьківського піклування. Така допомога вважається власністю дитини.

== Підстави призначення допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування ==

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на підставі рішення про встановлення опіки чи піклування.

== Куди звертатися за допомогою ==

Ця допомога призначається та виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання опікуна чи піклувальника або дитини.

== Порядок і умови виплати допомоги ==

Порядок і умови виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, та підстави для припинення виплати такої допомоги визначено у Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України] від 27 грудня 2001 р. № 1751.

== Перелік документів необхідних для отримання допомоги ==

Для одержання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:
1) заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;
2) копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;
3) копія свідоцтва про народження дитини;
4) довідка з місця проживання заявника про склад сім’ї (для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, — видана органом реєстрації довідка, у якій зазначаються статус дитячого навчального закладу і за які кошти він фінансується, а також підтверджується факт перебування у ньому дітей);
5) довідки про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання пенсії на дитину органи праці та соціального захисту населення використовують відомості про розмір пенсії, що надійшли від органів Пенсійного фонду України на електронних носіях інформації).
Якщо опікун чи піклувальник проживає за місцем проживання дитини, над якою встановлено опіку чи піклування, подається довідка, видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації опікуна чи піклувальника про те, що він не перебуває на обліку як одержувач допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, і не одержує зазначеної допомоги. 

У разі коли батьки, місце перебування яких відоме, не сплачують аліменти, орган праці та соціального захисту населення призначає допомогу без урахування їх суми. При цьому зазначений орган протягом десяти днів після подання опікуном, піклувальником заяви про призначення допомоги повідомляє про неотримання аліментів службу у справах дітей.
Документи, необхідні для призначення зазначеної допомоги, розглядаються органом, що призначає і виплачує державну допомогу, протягом десяти днів з дня подання заяви. У разі зміни місця проживання одержувача допомоги, її виплата продовжується органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання з дня (місяця) звернення, але не раніше, ніж з дня реєстрації.

== Строк протягом якого виплачується допомога ==

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на шість місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку включно.

== Підстави припинення виплати допомоги ==

Підставою для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, є:
— звільнення від виконання обов’язків опікуна чи піклувальника;
— працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;
— усиновлення дитини, передача дитини батькам;
— досягнення дитиною 18-річного віку;
— надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір’ю або батьком дитини.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі, служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської (селищної) ради зобов’язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення, які виплачують допомогу.

== Розмір допомоги ==

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається в розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.
У разі коли на дитину виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю, відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги. 

У разі зміни місця проживання одержувача допомоги, її виплата продовжується органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання з дня (місяця) звернення, але не раніше, ніж з дня реєстрації.
Допомога, яка не отримана вчасно внаслідок невиконання її отримувачами умов, визначених цим Порядком, виплачується за минулий з моменту призначення час, але не більш як за три місяці з місяця звернення за її одержанням. 

Призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім’ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
Призначені суми допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, недоодержані у зв’язку із смертю одержувача, виплачуються членам сім’ї померлого, які проживали разом з ним на день його смерті, або опікуну (піклувальнику). Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше ніж протягом трьох місяців після смерті одержувача. 

У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
Зазначеним Порядком також передбачено, що орган, який призначає і виплачує державну допомогу сім’ям з дітьми, у тому числі, допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, повинен давати роз’яснення з питань її призначення і виплати та надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів.
[[Категорія:Інші питання цивільного права ]]

Отримання внутрішньо переміщеною особою статусу безробітного

2020-01-17T07:05:02Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18/page ЗУ "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0821-15 Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.06.2015 р. № 613]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 ЗУ “Про зайнятість населення”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14] 

== Хто є переміщеними особами ==
Внутрішньо переміщені особи в Україні (ВПО в Україні) — категорія громадян України, іноземців або осіб без громадянства, котрі були змушені були покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту на частині території Донецької і Луганської областей України або окупації Автономної Республіки Крим. 
Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Див. також: Територія проведення антитерористичної операції
Внутрішньо переміщених осіб прийнято також називати вимушеними переселенцями або просто переселенцями. Від біженців вони відрізняються тим, що не виїжджають за межі країни, громадянами якої є.

== Кому надається допомога по безробіттю ==

Допомога по безробіттю надається тільки тим громадянам, хто отримав офіційний статус безробітного. Відповідно до ч. 1 ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n410 Закону України «Про зайнятість населення»] статус безробітного надається:

1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

2) особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю]";

3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників. Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними. Затверджено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0821-15 Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.06.2015 р. № 613.]

== Надання статусу безробітного за відсутності документів, що підтверджують трудовий стаж ==

Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до чинного законодавства. Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви). Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю цим особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством України на випадок безробіття.

== Куди звертатися за допомогою по безробіттю ==
Отримати офіційний статус безробітного в Україні можна вставши на облік в центр зайнятості. Реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування, оскільки в Україні діє Єдина інформаційно-аналітична система державної служби зайнятості.

Процедура '''постановки на облік''' на біржу праці і отримання статусу безробітного передбачає збір всіх необхідних документів (перелік наведено нижче в статті) і звернення в найближчий ЦЗ. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/699-2019-%D0%BF Постанови Кабміну № 613], '''повторна''' постановка на облік в Центрі зайнятості і виплата безробітному допомоги можлива в тих випадках, коли раніше призначена допомога виплачувалась менше 360 днів (для безробітних передпенсійного віку — 720 днів) протягом 2-х років з моменту першого отримання виплати з безробіття.

При взятті безробітного на облік, на нього заводиться персональна картка, в якій вказуються особисті дані (прізвище, ім’я та по батькові, число, місяць і рік народження, зареєстроване місце проживання або перебування, ІПН або серія та номер паспорта, відомості про останнє місце роботи або вид діяльності, підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально).

== Основні документи, які необхідно мати при собі: ==
* паспорт;
* довідка про присвоєння ідентифікаційного коду (за наявності);
* трудова книжка (за наявності);
* документи про освіту (за наявності) 
* довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

== Розмір допомоги по безробіттю ==

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»], грошова допомога призначається з 8-го дня після реєстрації в державній службі зайнятості. Безробітним, які звільнені з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин (стаття 38 КЗпП) або за порушення трудової дисципліни, грошові виплати з безробіття нараховуються лише на 91-й день.

{| class="wikitable"
|-
! colspan="3" | Розмір допомоги по безробіттю
|-
|'''Страховий стаж''' |||'''Відсоткове співвідношення''' |
|-
| до 2 років || 50%
|
|-
| від 2 до 6 років|| 55%
|
|-
|від 6 до 10 років
|60%
|
|-
| 6 10 від до років |понад 10 років|| 70%
|-
|}

Відповідно до українського законодавства загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Однак, існує ряд нюансів (зокрема стаття звільнення), які впливають на тривалість надання фінансової допомоги безробітним. Так, періоди грошових виплат з безробіття наступні:
* '''720 днів''' – для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію)
* '''360 днів''' – стандартна тривалість виплат для більшості непрацюючих громадян
* '''270 днів''' – при звільненні з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, за згодою сторін, а також по пунктах 3, 4, 7, 8 статті 40 і статтями 41 і 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]
* '''180 днів''' – для переселенців, а також молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової служби
'''Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:'''
* перші 90 календарних днів — 100%, 
* упродовж наступних 90 календарних днів — 80%; 
* у подальшому — 70%. 

===== Виплати по безробіттю у 2020 році: =====
'''Максимальна''' сума допомоги по безробіттю на 2020 рік:
* з 01.01.2020 — 8408 гривень
* з 01.07.2020 — 8788 гривень
* з 01.12.2020 — 9080 гривень
'''Мінімальна''' сума допомоги по безробіттю в Україні в 2020 році становить 610 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1112-18 Постанова Правління фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття № 175 від 12.09.2018]). У мінімальному розмірі допомога виплачується непрацюючим громадянам, які за останній календарний рік мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останньої роботи з підстав, передбачених пунктами 3, 4, 7 і 8 статей 40, 41 і 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], а також переселенцям, випускникам навчальних закладів (без досвіду роботи) і демобілізованим зі служби в армії.

== Випадки коли допомога по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0821-15 Порядку надання допомоги] тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:
* звільнення з останнього місця роботи чи служби за власним бажанням без поважних причин або за згодою сторін;
* звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених пунктом 7 статті 36, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пунктами 1, 2, 3, 4 статті 41 і статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], а військовослужбовцям - у разі звільнення зі служби з підстав, передбачених пунктом "в" частини третьої, пунктами "е", "є", "ж", "и" "і" частини шостої, пунктами "е", "є", "ж", "з" частини сьомої статті 26 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Про військовий обов’язок і військову службу]".
* недотримання письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, а саме: невідвідування безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, у визначений і погоджений з ним час; невідвідування роботодавця упродовж 7 календарних днів відповідно до виданого направлення на працевлаштування на підходящу роботу; відмова від проходження професійного навчання у випадках, передбачених частиною другою статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"]; невиконання без поважних причин обов’язків за договорами про надання соціальних послуг відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Законів України "Про зайнятість населення"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"], наданими безробітному в письмовій формі (з дня відвідування, під час якого з’ясовано недотримання рекомендацій, що були надані під час попереднього відвідування, або з дня призначеного відвідування особою центру зайнятості, узгодженого з безробітним, яке не відбулось);
* порушення строку звернення без поважних причин до центру зайнятості після закінчення (припинення без поважних причин) професійного навчання за направленням центру зайнятості (з дня, призначеного з урахуванням часу на проїзд для відвідування центру зайнятості).

== Нарахування виплат по безробіттю в разі невідвідування центру зайнятості з поважних причин ==

Виплата допомоги з безробіттю нараховується та виплачується в межах її загальної тривалості в разі невідвідування центру зайнятості з поважних причин, а саме в разі:

* хвороби безробітного — на підставі довідки довільної форми, виданої в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455]. За дорученням безробітного, який хворіє, оформленим у встановленому порядку, за наявності названої довідки допомога з безробіття може бути одержана іншою особою;
* надання права безробітному за його заявою залишити місце постійного проживання строком не більш як на 30 календарних днів упродовж календарного року для оздоровлення та літнього відпочинку дітей віком до 14 років;
* сесії чи захисту дипломної роботи, якщо безробітний навчається за заочною чи вечірньою формами навчання в навчальних, закладах не за направленням державної служби зайнятості — за наявності довідки-виклику на сесію та заяви безробітного про невідвідування центру зайнятості впродовж цього періоду;
* призову на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори у Збройні сили України згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Законом України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу»];
* визнання особи інвалідом у період одержання допомоги з безробіття, призначеної відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0821-15 Порядку надання допомоги по безробіттю], у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності.

== Підстави припинення виплати по безробіттю ==
Виплата допомоги по безробіттю припиняється в такому разі:
*1) працевлаштування безробітного;
*2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду;
*3) вступу до закладу освіти на навчання з відривом від виробництва;
*4) відрахування із закладу освіти;
*5) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;
*6) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування;
*7) призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку;
*8) призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості;
*9) подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
*10) подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості;
*11) зміни місця проживання;
*12) закінчення строку їх виплати;
*13) зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів;
*14) відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, у тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності);
*15) відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості;
*16) смерті безробітного.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Безробіття]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Отримання внутрішньо переміщеною особою статусу безробітного

2020-01-16T14:58:53Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18/page ЗУ "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0821-15 Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.06.2015 р. № 613]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 ЗУ “Про зайнятість населення”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14] 

== Хто є переміщеними особами ==
Внутрішньо переміщені особи в Україні (ВПО в Україні) — категорія громадян України, іноземців або осіб без громадянства, котрі були змушені були покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту на частині території Донецької і Луганської областей України або окупації Автономної Республіки Крим. 
Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Див. також: Територія проведення антитерористичної операції
Внутрішньо переміщених осіб прийнято також називати вимушеними переселенцями або просто переселенцями. Від біженців вони відрізняються тим, що не виїжджають за межі країни, громадянами якої є.

== Кому надається допомога по безробіттю ==

Допомога по безробіттю надається тільки тим громадянам, хто отримав офіційний статус безробітного. Відповідно до ч. 1 ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n410 Закону України «Про зайнятість населення»] статус безробітного надається:

1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

2) особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0466-02 законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю]";

3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників. Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними. Затверджено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0821-15 Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.06.2015 р. № 613.]

== Надання статусу безробітного за відсутності документів, що підтверджують трудовий стаж ==

Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до чинного законодавства. Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви). Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю цим особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством України на випадок безробіття.

== Куди звертатися за допомогою по безробіттю ==
Отримати офіційний статус безробітного в Україні можна вставши на облік в центр зайнятості. Реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування, оскільки в Україні діє Єдина інформаційно-аналітична система державної служби зайнятості.

Процедура '''постановки на облік''' на біржу праці і отримання статусу безробітного передбачає збір всіх необхідних документів (перелік наведено нижче в статті) і звернення в найближчий ЦЗ. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/699-2019-%D0%BF Постанови Кабміну № 613], '''повторна''' постановка на облік в Центрі зайнятості і виплата безробітному допомоги можлива в тих випадках, коли раніше призначена допомога виплачувалась менше 360 днів (для безробітних передпенсійного віку — 720 днів) протягом 2-х років з моменту першого отримання виплати з безробіття.

При взятті безробітного на облік, на нього заводиться персональна картка, в якій вказуються особисті дані (прізвище, ім’я та по батькові, число, місяць і рік народження, зареєстроване місце проживання або перебування, ІПН або серія та номер паспорта, відомості про останнє місце роботи або вид діяльності, підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально).

== Основні документи, які необхідно мати при собі: ==
* паспорт;
* довідка про присвоєння ідентифікаційного коду (за наявності);
* трудова книжка (за наявності);
* документи про освіту (за наявності) 
* довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

== Розмір допомоги по безробіттю ==

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»], грошова допомога призначається з 8-го дня після реєстрації в державній службі зайнятості. Безробітним, які звільнені з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин (стаття 38 КЗпП) або за порушення трудової дисципліни, грошові виплати з безробіття нараховуються лише на 91-й день.

{| class="wikitable"
|-
! colspan="3" | Розмір допомоги по безробіттю
|-
|'''Страховий стаж''' |||'''Відсоткове співвідношення''' |
|-
| до 2 років || 50%
|
|-
| від 2 до 6 років|| 55%
|
|-
|від 6 до 10 років
|60%
|
|-
| 6 10 від до років |понад 10 років|| 70%
|-
|}

Відповідно до українського законодавства загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Однак, існує ряд нюансів (зокрема стаття звільнення), які впливають на тривалість надання фінансової допомоги безробітним. Так, періоди грошових виплат з безробіття наступні:
* '''720 днів''' – для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію)
* '''360 днів''' – стандартна тривалість виплат для більшості непрацюючих громадян
* '''270 днів''' – при звільненні з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, за згодою сторін, а також по пунктах 3, 4, 7, 8 статті 40 і статтями 41 і 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]
* '''180 днів''' – для переселенців, а також молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової служби
'''Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:'''
* перші 90 календарних днів — 100%, 
* упродовж наступних 90 календарних днів — 80%; 
* у подальшому — 70%. 

===== Виплати по безробіттю у 2020 році: =====
'''Максимальна''' сума допомоги по безробіттю на 2020 рік:
* з 01.01.2020 — 8408 гривень
* з 01.07.2020 — 8788 гривень
* з 01.12.2020 — 9080 гривень
'''Мінімальна''' сума допомоги по безробіттю в Україні в 2020 році становить 610 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1112-18 Постанова Правління фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття № 175 від 12.09.2018]). У мінімальному розмірі допомога виплачується непрацюючим громадянам, які за останній календарний рік мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останньої роботи з підстав, передбачених пунктами 3, 4, 7 і 8 статей 40, 41 і 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], а також переселенцям, випускникам навчальних закладів (без досвіду роботи) і демобілізованим зі служби в армії.

== Випадки коли допомога по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів ==

Згідно з п.5.4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0821-15 Порядку надання допомоги] по безробіттю тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:
* приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (в тому числі поза межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю — на строк, не менший від кількості календарних днів тимчасової роботи.Тимчасовою вважається робота, на яку працівника прийнято на строк до двох або чотирьох місяців у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким на законних під ставах зберігається його місце роботи;
* порушення умов і строку реєстрації, перереєстрації як безробітного — на строк не менш як 30 календарних днів;
* недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 законів України «Про зайнятість населення»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»], наданих безробітному в письмовій формі, у тому числі неповідомлення про перетин державного кордону у період, визначений працівником центру зайнятості для самостійного пошуку роботи — на строк не менш як 15 календарних днів;
* припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості — на строк не менш як 60 календарних днів.

== Нарахування виплат по безробіттю в разі невідвідування центру зайнятості з поважних причин ==

Виплата допомоги з безробіттю нараховується та виплачується в межах її загальної тривалості в разі невідвідування центру зайнятості з поважних причин, а саме в разі:

* хвороби безробітного — на підставі довідки довільної форми, виданої в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455]. За дорученням безробітного, який хворіє, оформленим у встановленому порядку, за наявності названої довідки допомога з безробіття може бути одержана іншою особою;
* надання права безробітному за його заявою залишити місце постійного проживання строком не більш як на 30 календарних днів упродовж календарного року для оздоровлення та літнього відпочинку дітей віком до 14 років;
* сесії чи захисту дипломної роботи, якщо безробітний навчається за заочною чи вечірньою формами навчання в навчальних, закладах не за направленням державної служби зайнятості — за наявності довідки-виклику на сесію та заяви безробітного про невідвідування центру зайнятості впродовж цього періоду;
* призову на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори у Збройні сили України згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Законом України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу»];
* визнання особи інвалідом у період одержання допомоги з безробіття, призначеної відповідно до п. 2. 7 та 4. 1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності.

== Підстави припинення виплати по безробіттю ==
Виплата допомоги по безробіттю припиняється в такому разі:
*1) працевлаштування безробітного; 2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду; 3) вступу до закладу освіти на навчання з відривом від виробництва; 4) відрахування із закладу освіти; 5) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; 6) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування; 7) призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку; 8) призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості; 9) подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 10) подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості; 11) зміни місця проживання; 12) закінчення строку їх виплати; 13) зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів; 14) відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, у тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності); 15) відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості; 16) смерті безробітного.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Безробіття]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Допомога на дітей одиноким матерям

2020-01-14T14:54:25Z

Maryna.koberniuk: Зміни розміру прожиткового мінімуму

== Нормативна база ==
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-п Постанова Кабінету міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми"]

== Особи, що мають право на допомогу ==
'''Право на допомогу мають:'''
* одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини;
* вдова та вдівець з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.

Водночас якщо одинока мати (вдова, вдівець), мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, уклала шлюб, за нею зберігається право на одержання допомоги на дітей, які народилися до шлюбу, за умови, якщо ці діти не були усиновлені новим чоловіком (дружиною).

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги.

Законодавством України передбачені пільги та різні гарантії для одиноких матерів, однак, деякі із них, жінка втрачає, у разі коли вона вступає в шлюб.
Проте, варто зазначити, що поняття "одинока мати" визначається чинним законодавством України по різному, і застосовується в залежності від того, на які правовідносини воно поширюється.

== Підстави припинення виплати допомоги ==
'''Виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється у разі''':
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
* тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
* відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
* позбавлення волі отримувача допомоги за рішенням суду;
* скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
* працевлаштування дитини або реєстрації нею шлюбу до досягнення 18-річного віку;
* надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір’ю або батьком дитини;
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги.
'''Виплата допомоги припиняється''' на підставі поданих '''обґрунтованих пропозицій органу опіки та піклування чи державного соціального інспектора органу праці та соціального захисту населення''' з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

== Куди звернутись ==
До '''органів праці та соціального захисту населення''' по місцю реєстрації отримувача допомоги. Допомога може бути призначена '''за місцем фактичного проживання''' за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

== Розмір допомоги ==
Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, '''які мають дітей віком до 18 років''' (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації, – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0112-02 Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що затверджується наказом Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіном, Мінмолодьспортом та Держкомстатом.] 
До складу сім’ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються:
* чоловік (дружина);
* рідні, усиновлені та підопічні діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах І — IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах і не мають власних сімей незалежно від місця проживання або реєстрації;
* неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства І та II групи або інвалідами І групи і проживають разом з батьками;
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;
* жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. 
'''Прожитковий мінімум на дитину:'''
{| class="wikitable"
|-
! Вік дитини !! Розмір прожиткового мінімуму 01.01.2020 - 30.06.2020 !! 01.07.2020 - 30.11.2020 !! 01.12.2020 - 31.12.2020
|-
| Діти віком до 6 років || <center>1779</center> ||8591
|1921
|-
| Діти віком від 6 до 18 років || <center>2218</center> ||2318||2395
|-
| Діти віком від 18 до 23 років || <center>2102</center> ||2197||2270
|}

'''Розмір допомоги перераховується з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача допомоги до органу соціального захисту населення.'''
Розмір допомоги, яка надається з урахуванням доходів сім'ї,
може бути перерахований з місяця подання отримувачем допомоги
заяви до закінчення строку її призначення.

== Перелік необхідних документів ==
'''Для призначення допомоги вперше подаються такі документи:'''
# Заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці.
# Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документ про народження, виданий компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.
# Копія свідоцтва про народження дитини.
# Довідка про реєстрацію місця проживання матері та дитини (у разі неможливості одержати таку довідку допомога призначається на підставі висновку про початкову оцінку потреб дитини та сім’ї, наданого центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, із зазначенням факту проживання дитини з матір’ю. Якщо дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, і не перебуває на повному державному утриманні, подається довідка про реєстрацію місця проживання матері та довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування (навчання) дитини).
# Мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію, подають копію свідоцтва про смерть одного з подружжя та довідку про те, що вони не одержують на дітей зазначені пенсії.

== Строки розгляду питання ==
Д'''опомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця''', в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I — IV рівня акредитації, — до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.

Кожні шість місяців допомога підлягає перегляду у відповідності до сукупних доходів родини за минулі шість місяців. Для перегляду необхідно звернутися до Управління соціального захисту населення та подати декларація про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).

У випадку звернення особи за допомогою після березня 2016 року, зазначені допомоги призначатимуться з місяця звернення за допомогою.
Громадяни, які звернулись у період з січень по березень 2016 року за наданням допомоги на дітей одиноким матерям, виплата зазначеної допомоги здійснюватиметься з 01 січня 2016 року.
'''Подані документи розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня подання заяви.'''

== Підстави для відмови ==
Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

== Порядок оскарження (позасудовий та судовий порядок) ==

Ви можете звернутися зі скаргою на дії чи бездіяльність місцевого органу соціального захисту '''до органу влади, якому він підпорядковується'''. Зокрема: до керівництва районної держадміністрації чи виконавчого комітету міської ради; до обласного управління або департаменту соціального захисту; керівництва обласної державної адміністрації. 

'''Також Ви маєте можливість захистити свої права у судовому порядку.'''

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Зміна істотних умов праці

2020-01-14T09:45:43Z

Maryna.koberniuk: внесено посилання на джерело

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
== Поняття істотних умов праці ==
Будь-які зміни умов трудового договору повинні відбуватися з дотриманням норм трудового законодавства та не порушувати прав працівників. У зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Кодексу законів про працю України не розкриває поняття таких змін, не містить він і їхнього переліку. Однак Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови від 6 листопада 1992 р. № 9 «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Про практику розгляду судами трудових спорів]» навів приклади можливих змін. Це раціоналізація робочих місць, уведення нових форм організації праці, зокрема, перехід на бригадну форму організації праці і, навпаки, впровадження передових методів, технологій тощо. Під змінами в організації виробництва і праці варто розуміти об’єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, за загальним правилом, впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних та соціальних показників, запобігання банкрутству і масовому вивільненню працівників та збереження кадрового потенціалу в період тимчасових зупинок у роботі, створення безпечних умов праці, поліпшення її санітарно-гігієнічних умов. Змінами в організації виробництва і праці слід вважати також удосконалення систем заробітної праці, нормування праці, ліквідацію шкідливих робіт, раціоналізацію робочих місць після їх атестації тощо. 
 
== Перелік істотних умов праці ==
Перелік істотних умов праці, передбачений у ч. З ст. 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП], не є вичерпним і може доповнюватися стосовно кожного конкретного випадку. 
 
До істотних умов праці, крім перелічених у ч. З ст. 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП України], з урахуванням інтересів конкретних працівників можна віднести також встановлення або скасування деяких додаткових елементів у трудовій функції, якщо основна трудова функція при цьому не змінюється, відбуваються збільшення або зменшення обсягу роботи, ступеня самостійності і відповідальності працівника, ступеня шкідливості роботи, перехід з індивідуальної на колективну організацію праці і навпаки та створюються інші умови, що характеризують трудовий процес.
== Строки повідомлення працівника у разі змін істотних умов праці ==
Про зміну істотних умов праці (системи та розміру оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення чи скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів та найменування посад тощо) працівник має бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці до їх введення. Таке повідомлення доводиться до відома працівника під підпис. При цьому Законом не передбачено форму повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та форму згоди працівника чи його відмови (незгоди) продовжувати роботу в нових умовах. 
 
Якщо працівник відмовився працювати в нових умовах та повідомив про це роботодавця письмово, роботодавець має право розірвати з ним трудовий договір після закінчення двох місяців з моменту попередження на підставі п. 6 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП], що передбачає одну з підстав припинення трудового договору - відмову працівника від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці, тобто власник чи уповноважений ним орган має право звільнити працівника, який не може через будь-які причини виконувати роботу в нових умовах. Законодавство не передбачає необхідності вжиття заходів щодо працевлаштування працівників у таких випадках. 
 
Також може виникнути ситуація, коли працівник не бажає продовжувати роботу за нових умовах й письмово просить звільнити його до спливу двомісячного терміну з дати попередження. У такому випадку роботодавець також має право звільнити працівника за підставою, викладеною у п. 6. ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП України].
== Дії роботодавця при зміні істотних умов праці ==
Якщо працівник не бажає працювати в нових умовах праці, роботодавець для звільнення через це повинен виконати ряд дій, а саме:
* отримати від працівника письмову заяву про те, що він дійсно не бажає продовжувати трудову діяльність після зміни істотних умов праці;
* видати наказ про припинення трудового договору, де вказати причину звільнення та дату звільнення. Серед підстав для звільнення бажано вказати вищезгадану письмову заяву працівника;
* внести запис до трудової книжки працівника: «Звільнений у зв’язку з відмовою від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці, п. 6 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП України]»;
* провести остаточний розрахунок із працівником, а також виплатити вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку. 
При цьому варто взяти до уваги, що звільнення з мотивів відмови працівника від продовження роботи у зв’язку із змінами істотних умов праці може відбутися лише тоді, коли можливість продовження роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією або посадою зберігається, але працівник не бажає продовжувати роботу. Коли ж змінилася спеціальність, кваліфікація або посада, звільнення повинно проводитись за п. 1 ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП України]. 
 
Відмова від виконання роботи при зміні істотних умов праці не може бути підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, а тим більш для звільнення з роботи за порушення трудової дисципліни. 
 
У разі, коли на підприємстві, в установі або організації не відбулося змін в організації виробництва і праці, власник чи уповноважений ним орган не має права в односторонньому порядку змінити істотні умови праці працівників. Якщо ж це сталося, а працівники не погоджуються з такими змінами, власник зобов’язаний поновити працюючим попередні умови праці.

[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Пільги для дітей з інвалідністю

2019-09-11T08:58:53Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю];
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні];
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01 Наказ МОЗ України N 454/471/516 від 08.11.2001];

== Поняття ==

'''Інвалід''' (від лат. іnvalidus - безсилий, хворий). Відповідно до Декларації про права інвалідів (ООН, 1975 р.) інвалід - це будь-яка особа, що не може самостійно забезпечити повністю або частково потреби нормальної особистісного та (або) соціального життя в силу недоліку, будь то вродженого чи ні, його (або її) фізичних або розумових можливостей. 

'''Пільги''' - це встановлені законодавством або іншими нормативними актами переваги,що надаються особі(або группі осіб) порівняно з іншими громадянами.

== Право на державну соціальну допомогу та забезпечення нею дітей з інвалідністю ==

Право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років. 

Організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю
- центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім’ї та дітей.

== Порядок та умови визначення потреб,а також їх забезпечення у зв'язку з інвалідністю ==

Відповідно до статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"] порядок та умови визначення потреб у зв'язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з врахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності особи з інвалідністю. Види і обсяги необхідного соціального захисту особи з інвалідністю надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації. 
Індивідуальна програма реабілітації є обов'язковою для виконання державними органами, підприємствами (об'єднаннями),установами і організаціями. 
Забезпечення державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів відбувається згідно затвердженого "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01 Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років]" наказом МОЗ України,Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України за № 454/471/516 від 08.11.2001. 

== Розмір державної соціальної допомоги ==

Державна соціальна допомога призначається у таких розмірах: 
* особам з інвалідністю з дитинства I групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* особам з інвалідністю з дитинства II групи - 80 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* особам з інвалідністю з дитинства III групи - 60 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* на дітей з інвалідністю віком до 18 років - 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 
Прожитковий мінімум визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14 Закону України "Про прожитковий мінімум"] та щорічно затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України і періодично переглядається відповідно до зростання індексу споживчих цін разом з уточненням показників Державного бюджету України. 
Розміри державної соціальної допомоги підвищуються у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму. 
Державна соціальна допомога встановлюється в новому розмірі з дня набрання чинності законом про збільшення розміру прожиткового мінімуму. 

== Державні гарантії та пільги ==

Держава гарантує особам з інвалідністю дошкільне виховання, здобуття освіти на рівні, що відповідає їх здібностям і можливостям. 
Дошкільне виховання, навчання осіб з інвалідністю здійснюється в загальних або спеціальних дошкільних та навчальних закладах. 
Професійна підготовка або перепідготовка осіб з інвалідністю здійснюється з урахуванням медичних показань і протипоказань для наступної трудової діяльності. Вибір форм і методів професійної підготовки провадиться згідно з висновками медико-соціальної експертизи. 
При навчанні, професійній підготовці або перепідготовці осіб з інвалідністю поряд із загальними допускається застосування альтернативних форм навчання. 
Обдаровані діти з інвалідністю мають право на безплатне навчання музики, образотворчого, художньо-прикладного мистецтва у загальних навчальних закладах або спеціальних позашкільних навчальних закладах. 
Навчальні заклади надають освітні послуги особам з інвалідністю нарівні з іншими громадянами, у тому числі шляхом створення належного кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби особи з інвалідністю. 
Для реалізації права на вищу освіту та професійно-технічну освіту особами з інвалідністю вищі навчальні заклади та професійно-технічні заклади створюють їм необхідні умови для здобуття відповідної освіти. 
Прийом на навчання до вищих навчальних закладів осіб з інвалідністю проводиться на конкурсній основі відповідно до умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки. 
Спеціальні умови для здобуття вищої освіти за державним замовленням і за рахунок цільових пільгових державних кредитів надаються: 
* особам з інвалідністю, які не спроможні відвідувати навчальний заклад (за рекомендацією органів охорони здоров’я та соціального захисту населення);
* особам, у яких є захворювання, зазначені у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;
* особам з інвалідністю I, II групи і дітям з інвалідністю віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю. 
Прийом до професійно-технічного навчального закладу проводиться шляхом конкурсного відбору вступників на навчання. 
У разі складення вступних іспитів з позитивним результатом до професійно-технічних навчальних закладів поза конкурсом зараховуються діти з інвалідністю та особи з інвалідністю, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю. 
Під час навчання зазначеним категоріям громадян стипендія (у разі призначення) та пенсія (державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю) виплачуються у повному розмірі. 
Особи з інвалідністю та сім'ї, в яких є діти з інвалідністю, мають переважне право на поліпшення житлових умов в порядку,передбаченому чинним законодавством. 
У разі невідповідності житла особи з інвалідністю вимогам, визначеним висновком медико-соціальної експертизи, і неможливості його пристосування до потреб особи з інвалідністю може провадитись заміна жилої площі. 
Діти з інвалідністю з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживають у сім'ях піклувальників, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, державних або інших соціальних установах, після досягнення повноліття мають право на позачергове одержання житла і матеріальну допомогу на його упорядження у разі, якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя. 
Особи з інвалідністю першої та другої груп мають право на позачергове і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів і враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів. 
Порядок і умови встановлення телефонів особам з інвалідністю визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю. 
Особам з інвалідністю першої, другої груп і сім'ям, у складі яких є двоє або більше осіб з інвалідністю, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (похвилинним, посекундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою. 
Особам з інвалідністю першої, другої груп по зору надається право безплатного користування радіотрансляційною точкою. 
Особам з інвалідністю і дітям з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби,сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої,протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо), а також автомобілі, крісла колісні з електроприводом - за наявності відповідного медичного висновку. 
Діти з інвалідністю мають право на безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування. 
Діти з інвалідністю за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками. 
Особи з інвалідністю I та II групи, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі) за наявності посвідчення чи довідки, зазначених у цьому Законі, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду-також електронного квитка, який видається на безоплатній основі. 
Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю першої групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня. 
Пільгове перевезення осіб з інвалідністю здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про транспорт"]. 

[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія:Діти-сироти]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]
[[Категорія:Усиновлювачі]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2019-09-11T08:22:48Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]

== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники АТО отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:

=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушення їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»].

=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до підпункту «з» пункту 165.1.1 статті 165 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]. Така щорічна грошова допомога за законом виплачується як учасникам бойових дій, так і інвалідам війни до 5 травня (або 30 вересня, якщо особа не отримала таку допомогу до 5 травня). Розмір грошової допомоги встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України.

=== Благодійна допомога ===
У зв’язку із підтримкою громадян – захисників України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] встановлено, що не оподатковується ПДФО доходи учасника бойових дій під час АТО, отримані в якості благодійної допомоги. Від ПДФО звільняється лише та благодійна допомога, яка надана у вигляді:
* коштів для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;
* у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує одну тисячу розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку.
Також, передбачається пільга і для самих благодійників - не оподатковуватимуть доходи, отримані ними для надання благодійної допомоги учасникам АТО.
Наприклад: фізична особа, яка внесена до Реєстру волонтерів антитерористичної операції отримала кошти від населення, які в подальшому передає, бійцю АТО. Ні у волонтера, ні у бійця АТО доходи у вигляді отриманих грошових коштів не будуть оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб.
Поряд з цим, не оподатковуються доходи у вигляді благодійної допомоги, наданої міжнародними благодійними організаціями особам, що проживають на території проведення АТО або особам, які вимушено її покинули.

=== Пенсії ===
Не оподатковуються пенсії інвалідів війни, а також пенсії, які надаються членам сімей загиблих у зоні АТО.
Наприклад: Податковим кодексом передбачено оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми пенсії (у частині перевищення), якщо її розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році – у місячному розмірі 3723 грн). Якщо інваліду АТО виплачують пенсію у розмірі 6000 грн, то сума такої пенсії не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то Податковим кодексом передбачено звільнення від оподаткування цим збором доходів у вигляді грошового забезпечення на час безпосередньої участі особи в антитерористичній операції.
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. То на період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.

== Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів ==
Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) ,доходи у вигляді виграшів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок. Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків.
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено.
Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

== Оподаткування заробітної плати ==
Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону N 3551 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до п. 7.3 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] будь-які питання оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. 
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ). Також ст. 169 ПКУ встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу.
 
Отже, положеннями розділу IV Податкового кодексу України не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. 
Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. 
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. «и» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). 
Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором.А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.

== Земельний податок ==
Для учасників АТО також передбачена пільга щодо сплати земельного податку. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 Податкового кодексу України.
 
Наприклад: для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара, а для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари.
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. 
Так, наприклад, рішенням Київської міської ради була встановлена пільга щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для квартир/житлових будинків, що належать учасникам АТО або сім'ям загиблих учасників.
Наприклад: фізичним особам надається пільга щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база об’єкта оподаткування житлової нерухомості зменшується: для квартири - на 60 кв. метрів, для житлового будинку - на 120 кв. метрів.
На всю площу квартири/житлового будинку зменшується база оподаткування об’єкта, що належить учаснику антитерористичної операції та членам сімей загиблих учасників антитерористичної операції на праві власності, але не більше одного об'єкта.
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене.
Наприклад: Підприємство імпортує бронежилети, які передає учасникам АТО. Операція з ввезення на митну територію таких бронежилетів звільняється від оподаткування ПДВ.
== Податкова звітність ==
Якщо особа не змогла вчасно подати податкову звітність через те, що вона перебувала у зоні АТО або на цій території розташоване її підприємство, вона звільняється від відповідальності, оскільки АТО є форс-мажорною обставиною. Але даний факт обов'язково повинен бути засвідчений Торгово-промисловою палатою, яка видає відповідне свідоцтво.
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців. ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку.
Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.
 
Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
 
Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Платники єдиного внеску, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску та ведення обліку.
 
Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.
 
Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа.
 
Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
 
Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.

[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги для дітей учасників бойових дій

2019-09-11T07:57:19Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закон України "Про оздоровлення та відпочинок дітей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/425-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/835/2014 Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення додаткових соціальних гарантій окремим категоріям громадян" від 29 жовтня 2014 року № 835/2014 ]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/734-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету" від 17 липня 2009 року № 734 ]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти" від 23 листопада 2016 року № 975 ]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів" від 28 грудня 2016 року № 1045 ]

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Питання стипендіального забезпечення" від 12 липня 2004 року № 882 ]

== Першочергове надання місць у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах ==
'''Дітям військовослужбовців, які мають статус учасника бойових дій, за місцем проживання їх сімей у першочерговому порядку надаються місця у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах.''' 
Також, надається безкоштовне харчування в закладах освіти і передбачене воно не лише для вихованців дошкільних навчальних закладів, а й для школярів від першого до одинадцятого класів. 
Для звільнення від плати за харчування дітей у садках та школах батьки мають підтвердити безпосередню участь в АТО одного з членів сім’ї, тобто подати один із документів: довідку, що батька призвали на службу або довідку чи посвідчення учасника АТО. Ці документи варто подати безпосередньо керівництву загальноосвітнього та/або дошкільного навчального закладу, яке зобов’язане їх розглянути.
== Державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної та вищої освіти ==
Дітям, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних навчальних закладах, — до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, держава забезпечує цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах. 

'''Державна цільова підтримка надається у вигляді:'''
# повної оплати навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів у разі зарахування вступників на навчання за державним (регіональним) замовленням відповідно до умов та правил прийому на навчання до вищих та професійно-технічних навчальних закладів на відповідний рік (далі — умови та правила прийому);
# часткової оплати навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів шляхом надання особам, зарахованим на навчання за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб, пільгових довгострокових кредитів для здобуття вищої та професійно-технічної освіти;
# соціальної стипендії (у розмірі та порядку її призначення і виплати, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/44-2019-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України]) — для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою;
# безоплатного забезпечення підручниками — за рахунок бібліотечного фонду відповідного навчального закладу;
# безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах;
# безоплатного проживання в учнівських та студентських гуртожитках або проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою — для осіб, які навчаються за денною формою. Для отримання державної цільової підтримки особи подають особисто на ім’я керівника відповідного професійно-технічного або вищого навчального закладу заяву, складену в довільній формі, із зазначенням конкретних видів державної цільової підтримки, на які особи претендують. До заяви додаються завірені в установленому порядку копії документів. Державна цільова підтримка певного виду надається за рішенням керівника навчального закладу.
== Документи, які підтверджують право на одержання державної цільової підтримки ==
'''Документами, які підтверджують право на одержання державної цільової підтримки, є:'''
# для осіб, визнаних учасниками бойових дій — посвідчення учасника бойових дій, перевірка якого проводиться шляхом надіслання навчальним закладом запиту до Єдиного державного реєстру учасників бойових дій, ведення якого здійснює Державна служба у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції;
# для дітей осіб, визнаних учасниками бойових дій — свідоцтво про народження дитини та посвідчення учасника бойових дій (батька або матері);
# для осіб, які загинули (померли) або пропали безвісти під час участі в антитерористичної операції, — посвідчення члена сім’ї загиблого (дітям загиблих осіб до досягнення ними 16-річного віку — довідка, що видається матері або іншому повнолітньому члену сім’ї загиблої особи, або опікуну). «Посвідчення члена сім’ї загиблого» видається органами соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
У разі коли особа, яка претендує на отримання державної цільової підтримки є неповнолітньою, заява подається особою, яка в установленому законом порядку представляє її інтереси.
== Оздоровлення та відпочинок дітей учасників АТО ==
<big>'''Діти віком від 7 до 18 років'''</big> направляються до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку. 
Державні органи забезпечують дітей пільгової категорії путівками до санаторно-курортних, дитячих закладів - оздоровлення '''не більше одного разу на рік''' за рахунок коштів державного бюджету. 
Мінсоцполітики зі свого боку, щорічно закуповує путівки для дітей пільгових категорій до державного підприємства „Український дитячий центр „Молода гвардія” (далі – ДП „УДЦ „Молода гвардія”).
Путівки до ДП УДЦ „Молода гвардія”, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку '''''можуть надаватися безоплатно або з частковою оплатою у розмірі 20, 30 чи 50 відсотків вартості путівки''''', яка сплачується за рахунок батьків (осіб, які їх замінюють) або інших джерел, не заборонених законодавством.
== Документи, які потрібні для оформлення пільги ==
* Заява про оформлення пільг.
* Оригінал та копія посвідчення про право на пільгу.
* Оригінал та копія паспорту пільговика (стор. 1, 2 та сторінка, де зазначена остання реєстрація або зняття з реєстрації).
* Оригінал та копія довідки пільговика про присвоєння ідентифікаційного номера.
* Довідка про склад сім’ї.
* Оригінал та копії свідоцтв про народження неповнолітніх дітей пільговика.
Користування пільгами можливе тільки при наявності посвідчення учасника бойових дій.

'''
Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF Постанова Кабінеут Міністрів України].'''
'''''Пільги на отримання освіти також мають діти з багатодітних сімей. Зазначимо, багатодітна сім'я — це сім'я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Законом України «Про охорону дитинства»], держава забезпечує пільгові умови для вступу до державних та комунальних професійно-технічних, вищих навчальних закладів дітям з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей за умови наявності у них достатнього рівня підготовки.''
'''
Діти з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей звільняються від плати за навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобувають вперше. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції забезпечують організацію безкоштовного харчування учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей з багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]).

'''Відповідно до ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14 Закону України «Про позашкільну освіту]»,''''' ''діти із багатодітних сімей здобувають позашкільну освіту безоплатно. Згідно з постановою КМУ «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів» встановлена знижка у розмірі 50% на плату за харчування дітей (в тому числі й тих, які перебувають під опікою) у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах, а сім'ї, середньомісячний сукупний дохід яких нижче гарантованого мінімуму у розрахунку на одну особу, взагалі звільняються від плати за харчування дітей у цих закладах. В даній постанові також вказано, що харчування безкоштовне у санаторних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей з малими і затухаючими формами туберкульозу, спеціальних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку. Діти з малозабезпечених родин при отриманні допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям»] забезпечуються безоплатними обідами у загальноосвітніх навчальних закладах. Також діти з багатодітних сімей мають переваги за однакових результатів вступних іспитів серед абітурієнтів, які претендують на здобуття вищої освіти за рахунок кредиту.

== Куди звернутися для отримання пільги ==
'''Зазначений перелік документів особою або його законним представником подається до органу соціального захисту населення міських та районних державних адміністрацій за зареєстрованим місцем проживання або за місцем фактичного проживання учасника АТО.
'''
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Пільги у сфері освіти]]
[[Категорія: Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]

Додаткова відпустка учасникам бойових дій

2019-09-09T06:35:30Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1488 Кодекс законів про працю України] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]

Статус учасників бойових дій та інвалідів війни визначено Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]. Якщо демобілізований працівник отримав посвідчення учасника бойових дій (інваліда війни), то після його надання роботодавцю він матиме право на «військову» відпустку. Причому неважливо, працює він за основним місцем роботи чи за сумісництвом. Право на таку відпустку передбачене статтею 77-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1488 Кодекс законів про працю України] і статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон про відпустки). 
Відповідно до статті 162 Закону про відпустки учасники бойових дій, інваліди війни, статус яких визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], мають право на додаткову оплачувану відпустку (далі — додаткова відпустка учасника бойових дій). Тривалість такої відпустки становить 14 календарних днів на рік. 
Додаткова відпустка учасника бойових дій не належить до щорічних відпусток. 
Норми Закону про відпустки, передбачені для щорічних відпусток, на неї не поширюються. Тому, надаючи додаткову відпустку учасника бойових дій, роботодавець зобов’язаний ураховувати деякі особливості:
== Додаткова відпустка учасника бойових дій: ==
* надається за календарний рік. Причому право працівника на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості не залежить від відпрацьованого часу в такому календарному році. Так, відпрацювавши один робочий день у поточному календарному році, працівник матиме право на таку відпустку повної тривалості — 14 календарних днів;
* надається понад щорічні основну та додаткову відпустки;
* має бути використана працівником протягом календарного року. Якщо працівник не реалізував своє право на таку відпустку в поточному році, перенесення її на наступний не допускається;
* початок якої припадає на один рік (наприклад, 2018-й), а закінчення на наступний (2019-й), вважається відпусткою за той рік, на який припадає її початок (тобто за 2018-й). Тому у 2019 році такий працівник матиме право на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості — 14 календарних днів;
* не може бути перенесена або продовжена з причин, зазначених у стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону про відпустки], у тому числі й у зв’язку з хворобою працівника, що збіглася з періодом додаткової відпустки учасника бойових дій;
* не продовжується на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки. Такі дні включають до тривалості додаткової відпустки та оплачують у загальному порядку;
* може бути використана працівником як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, за наявності документів, що підтверджують право на неї (наприклад, посвідчення учасника бойових дій). 
Окремо зупинимося на наданні такої відпустки новоприйнятому працівнику. Якщо такий працівник у поточному календарному році (наприклад, у 2017-му) до влаштування до цієї установи працював у іншого роботодавця і скористався правом на таку відпустку, то теперішній роботодавець додаткову відпустку учасника бойових дій за поточний (2017-й) календарний рік не надає. 
Якщо ж працівник, який має право на додаткову відпустку учасника бойових дій, у поточному (2017-му) календарному році ніде не працював або працював у іншого роботодавця, але права на таку відпустку тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи у цій установі, то теперішній роботодавець зобов’язаний надати такому працівнику додаткову відпустку учасника бойових дій за поточний (2017-й) календарний рік. 
== Чи виплачується компенсація за додаткову відпустку? ==

У разі невикористання військовослужбовцями – учасниками бойових дій щорічної основної або додаткової відпустки у рік звільнення виплачується грошова компенсація – це зазначено в пункті 14 статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».] 
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VS190216.html Верховний Суд своїм Рішенням від 16 травня 2019 року у справі № 620/4218/18] зазначає, що норми закону не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання в році звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження служби в особливий період. 
== Що робити щоб отримати компенсацію? ==
Під час звільнення написати рапорт на отримання грошової компенсації. У разі невиплати такої компенсації – звертайтесь із позовом до суду. Ознайомитись із Рішенням Верховного Суду. 

[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Відпустка]]

Додаткова відпустка учасникам бойових дій

2019-09-09T06:30:26Z

Maryna.koberniuk:

Додаткова відпустка учасникам бойових дій

2019-09-09T05:57:17Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1488 Кодекс законів про працю України] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]

Статус учасників бойових дій та інвалідів війни визначено Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]. Якщо демобілізований працівник отримав посвідчення учасника бойових дій (інваліда війни), то після його надання роботодавцю він матиме право на «військову» відпустку. Причому неважливо, працює він за основним місцем роботи чи за сумісництвом. Право на таку відпустку передбачене статтею 77-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1488 Кодекс законів про працю України] і статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон про відпустки). 
Відповідно до статті 162 Закону про відпустки учасники бойових дій, інваліди війни, статус яких визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], мають право на додаткову оплачувану відпустку (далі — додаткова відпустка учасника бойових дій). Тривалість такої відпустки становить 14 календарних днів на рік. 
Додаткова відпустка учасника бойових дій не належить до щорічних відпусток. 
Норми Закону про відпустки, передбачені для щорічних відпусток, на неї не поширюються. Тому, надаючи додаткову відпустку учасника бойових дій, роботодавець зобов’язаний ураховувати деякі особливості:
== Додаткова відпустка учасника бойових дій: ==
* надається за календарний рік. Причому право працівника на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості не залежить від відпрацьованого часу в такому календарному році. Так, відпрацювавши один робочий день у поточному календарному році, працівник матиме право на таку відпустку повної тривалості — 14 календарних днів;
* надається понад щорічні основну та додаткову відпустки;
* має бути використана працівником протягом календарного року. Якщо працівник не реалізував своє право на таку відпустку в поточному році, перенесення її на наступний не допускається;
* початок якої припадає на один рік (наприклад, 2018-й), а закінчення на наступний (2019-й), вважається відпусткою за той рік, на який припадає її початок (тобто за 2018-й). Тому у 2019 році такий працівник матиме право на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості — 14 календарних днів;
* не може бути перенесена або продовжена з причин, зазначених у стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону про відпустки], у тому числі й у зв’язку з хворобою працівника, що збіглася з періодом додаткової відпустки учасника бойових дій;
* не продовжується на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки. Такі дні включають до тривалості додаткової відпустки та оплачують у загальному порядку;
* може бути використана працівником як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, за наявності документів, що підтверджують право на неї (наприклад, посвідчення учасника бойових дій). 
Окремо зупинимося на наданні такої відпустки новоприйнятому працівнику. Якщо такий працівник у поточному календарному році (наприклад, у 2017-му) до влаштування до цієї установи працював у іншого роботодавця і скористався правом на таку відпустку, то теперішній роботодавець додаткову відпустку учасника бойових дій за поточний (2017-й) календарний рік не надає. 
Якщо ж працівник, який має право на додаткову відпустку учасника бойових дій, у поточному (2017-му) календарному році ніде не працював або працював у іншого роботодавця, але права на таку відпустку тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи у цій установі, то теперішній роботодавець зобов’язаний надати такому працівнику додаткову відпустку учасника бойових дій за поточний (2017-й) календарний рік. 
== Чи виплачується компенсація за додаткову відпустку? ==

У разі невикористання військовослужбовцями – учасниками бойових дій щорічної основної або додаткової відпустки у рік звільнення виплачується грошова компенсація – це зазначено в пункті 14 статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».] 
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VS190216.html Верховний Суд своїм Рішенням від 16 травня 2019 року у справі № 620/4218/18] зазначає, що норми закону не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання в році звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження служби в особливий період. 
== Що робити щоб отримати компенсацію? ==
Під час звільнення написати рапорт на отримання грошової компенсації. У разі невиплати такої компенсації – звертайтесь із позовом до суду. Ознайомитись із Рішенням Верховного Суду. 

[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники бойових дій]]

Додаткова відпустка учасникам бойових дій

2019-09-09T05:55:54Z

Maryna.koberniuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1488 Кодекс законів про працю України] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]

Статус учасників бойових дій та інвалідів війни визначено Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]. Якщо демобілізований працівник отримав посвідчення учасника бойових дій (інваліда війни), то після його надання роботодавцю він матиме право на «військову» відпустку. Причому неважливо, працює він за основним місцем роботи чи за сумісництвом. Право на таку відпустку передбачене статтею 77-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1488 Кодекс законів про працю України] і статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон про відпустки). 
Відповідно до статті 162 Закону про відпустки учасники бойових дій, інваліди війни, статус яких визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], мають право на додаткову оплачувану відпустку (далі — додаткова відпустка учасника бойових дій). Тривалість такої відпустки становить 14 календарних днів на рік. 
Додаткова відпустка учасника бойових дій не належить до щорічних відпусток. 
Норми Закону про відпустки, передбачені для щорічних відпусток, на неї не поширюються. Тому, надаючи додаткову відпустку учасника бойових дій, роботодавець зобов’язаний ураховувати деякі особливості:
=== Додаткова відпустка учасника бойових дій: ===
* надається за календарний рік. Причому право працівника на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості не залежить від відпрацьованого часу в такому календарному році. Так, відпрацювавши один робочий день у поточному календарному році, працівник матиме право на таку відпустку повної тривалості — 14 календарних днів;
* надається понад щорічні основну та додаткову відпустки;
* має бути використана працівником протягом календарного року. Якщо працівник не реалізував своє право на таку відпустку в поточному році, перенесення її на наступний не допускається;
* початок якої припадає на один рік (наприклад, 2018-й), а закінчення на наступний (2019-й), вважається відпусткою за той рік, на який припадає її початок (тобто за 2018-й). Тому у 2019 році такий працівник матиме право на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості — 14 календарних днів;
* не може бути перенесена або продовжена з причин, зазначених у стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону про відпустки], у тому числі й у зв’язку з хворобою працівника, що збіглася з періодом додаткової відпустки учасника бойових дій;
* не продовжується на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки. Такі дні включають до тривалості додаткової відпустки та оплачують у загальному порядку;
* може бути використана працівником як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, за наявності документів, що підтверджують право на неї (наприклад, посвідчення учасника бойових дій). 
Окремо зупинимося на наданні такої відпустки новоприйнятому працівнику. Якщо такий працівник у поточному календарному році (наприклад, у 2017-му) до влаштування до цієї установи працював у іншого роботодавця і скористався правом на таку відпустку, то теперішній роботодавець додаткову відпустку учасника бойових дій за поточний (2017-й) календарний рік не надає. 
Якщо ж працівник, який має право на додаткову відпустку учасника бойових дій, у поточному (2017-му) календарному році ніде не працював або працював у іншого роботодавця, але права на таку відпустку тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи у цій установі, то теперішній роботодавець зобов’язаний надати такому працівнику додаткову відпустку учасника бойових дій за поточний (2017-й) календарний рік. 
=== Чи виплачується компенсація за додаткову відпустку? ===

У разі невикористання військовослужбовцями – учасниками бойових дій щорічної основної або додаткової відпустки у рік звільнення виплачується грошова компенсація – це зазначено в пункті 14 статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».] 
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VS190216.html Верховний Суд своїм Рішенням від 16 травня 2019 року у справі № 620/4218/18] зазначає, що норми закону не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання в році звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження служби в особливий період. 
=== Що робити щоб отримати компенсацію? ===
Під час звільнення написати рапорт на отримання грошової компенсації. У разі невиплати такої компенсації – звертайтесь із позовом до суду. Ознайомитись із Рішенням Верховного Суду. 

[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники бойових дій]]

Додаткова відпустка учасникам бойових дій

2019-09-06T14:10:38Z

Maryna.koberniuk: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни...

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1488 Кодекс законів про працю України] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]

Статус учасників бойових дій та інвалідів війни визначено Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]. Якщо демобілізований працівник отримав посвідчення учасника бойових дій (інваліда війни), то після його надання роботодавцю він матиме право на «військову» відпустку. Причому неважливо, працює він за основним місцем роботи чи за сумісництвом. Право на таку відпустку передбачене статтею 77-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1488 Кодекс законів про працю України] і статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон про відпустки). 
Відповідно до статті 162 Закону про відпустки учасники бойових дій, інваліди війни, статус яких визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], мають право на додаткову оплачувану відпустку (далі — додаткова відпустка учасника бойових дій). Тривалість такої відпустки становить 14 календарних днів на рік. 
Додаткова відпустка учасника бойових дій не належить до щорічних відпусток. 
Норми Закону про відпустки, передбачені для щорічних відпусток, на неї не поширюються. Тому, надаючи додаткову відпустку учасника бойових дій, роботодавець зобов’язаний ураховувати деякі особливості:
=== Додаткова відпустка учасника бойових дій: ===
* надається за календарний рік. Причому право працівника на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості не залежить від відпрацьованого часу в такому календарному році. Так, відпрацювавши один робочий день у поточному календарному році, працівник матиме право на таку відпустку повної тривалості — 14 календарних днів;
* надається понад щорічні основну та додаткову відпустки;
* має бути використана працівником протягом календарного року. Якщо працівник не реалізував своє право на таку відпустку в поточному році, перенесення її на наступний не допускається;
* початок якої припадає на один рік (наприклад, 2018-й), а закінчення на наступний (2019-й), вважається відпусткою за той рік, на який припадає її початок (тобто за 2018-й). Тому у 2019 році такий працівник матиме право на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості — 14 календарних днів;
* не може бути перенесена або продовжена з причин, зазначених у стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону про відпустки], у тому числі й у зв’язку з хворобою працівника, що збіглася з періодом додаткової відпустки учасника бойових дій;
* не продовжується на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки. Такі дні включають до тривалості додаткової відпустки та оплачують у загальному порядку;
* може бути використана працівником як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, за наявності документів, що підтверджують право на неї (наприклад, посвідчення учасника бойових дій). 
Окремо зупинимося на наданні такої відпустки новоприйнятому працівнику. Якщо такий працівник у поточному календарному році (наприклад, у 2017-му) до влаштування до цієї установи працював у іншого роботодавця і скористався правом на таку відпустку, то теперішній роботодавець додаткову відпустку учасника бойових дій за поточний (2017-й) календарний рік не надає. 
Якщо ж працівник, який має право на додаткову відпустку учасника бойових дій, у поточному (2017-му) календарному році ніде не працював або працював у іншого роботодавця, але права на таку відпустку тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи у цій установі, то теперішній роботодавець зобов’язаний надати такому працівнику додаткову відпустку учасника бойових дій за поточний (2017-й) календарний рік. 
=== Чи виплачується компенсація за додаткову відпустку? ===

У разі невикористання військовослужбовцями – учасниками бойових дій щорічної основної або додаткової відпустки у рік звільнення виплачується грошова компенсація – це зазначено в пункті 14 статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».] 
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VS190216.html Верховний Суд своїм Рішенням від 16 травня 2019 року у справі № 620/4218/18] зазначає, що норми закону не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання в році звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження служби в особливий період. 
=== Що робити щоб отримати компенсацію? ===
Під час звільнення написати рапорт на отримання грошової компенсації. У разі невиплати такої компенсації – звертайтесь із позовом до суду. Ознайомитись із Рішенням Верховного Суду

Порядок створення первинної організації професійної спілки

2016-12-20T15:09:55Z

Maryna.koberniuk: Створена сторінка: == Порядок створення первинної організації професійної спілки == Відповідно до [http://zakon0.r...

== Порядок створення первинної організації професійної спілки ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності] від 15.09.1999 № 1045-XIV первинна організація профспілки – це добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі. Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. Членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі. Профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів.
== Перший крок у створенні первинної організації професійної спілки це складання статуту та затвердження його на Установчих зборах ==
Статути (положення) профспілок приймаються з'їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.
Статут (положення) профспілки повинен містити:
1) статус та повну назву профспілки, її скорочену назву (за наявності), місце знаходження її виборних органів (юридичну адресу);
2) мету та завдання профспілки;
3) умови і порядок прийняття в члени профспілки та вибуття з неї;
4) права, обов'язки членів профспілки, умови, порядок та підстави виключення з членів профспілки;
5) територіальну, галузеву або фахову сферу діяльності;
6) організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу;
7) умови, терміни, порядок скликання з'їздів, конференцій чи загальних зборів членів профспілки та порядок прийняття ними рішень;
8) порядок і терміни звітності виборних органів профспілки перед членами профспілки, порядок здійснення контролю за діяльністю виборних органів профспілки;
9) джерела надходження (формування) коштів профспілки та напрями їх використання;
10) порядок здійснення господарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань профспілки;
11) порядок внесення змін до статуту профспілки;
12) умови та порядок припинення діяльності профспілки і вирішення майнових питань.
У статуті профспілки можуть бути передбачені й інші положення, що стосуються особливостей створення та функціонування певної профспілки, якщо це не суперечить цьому Закону.
У межах повноважень, передбачених статутом, вищі за статусом профспілкові органи можуть затверджувати положення про організації профспілки.
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про громадські об'єднання]від 22.03.2012 № 4572-VI Стаття 9. Процес створення профспілкової організації складається з певних кроків, які зазначаються в протоколі загальних зборів членів профспілки (засновників профорганізації).
== Другий крок на шляху створення Первинної профспілки є проведення Установчих зборів ==
на яких повинні бути присутні всі засновники створюваної профспілки.
Утворення громадського об'єднання здійснюється на установчих зборах його засновників та оформлюється протоколом.

===== Протокол установчих зборів громадського об'єднання має містити відомості про: =====
1) дату та місце проведення установчих зборів;
2) осіб, які брали участь в установчих зборах (відповідно до частини одинадцятої цієї статті);
3) рішення про утворення громадського об'єднання із зазначенням мети (цілей) його діяльності;
4) рішення про визначення найменування та за наявності - скороченого найменування громадського об'єднання;
5) рішення про затвердження статуту громадського об'єднання;
6) рішення про утворення (обрання) керівника, органів управління громадського об'єднання відповідно до затвердженого статуту;
7) рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об'єднання у правовідносинах з державою та іншими особами і вчиняти дії від імені громадського об'єднання без додаткового уповноваження (далі - особа, уповноважена представляти громадське об'єднання), - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, якщо утворення (обрання) органів управління не передбачено рішенням про утворення такого об'єднання;
8) рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.
3. Юридична особа приватного права бере участь в утворенні громадської спілки через свого керівника або іншого уповноваженого представника, який діє на підставі довіреності на вчинення дій щодо утворення громадської спілки.
4. У разі утворення громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, рішення, передбачені пунктами 5 та 6 частини другої цієї статті, приймаються, якщо наявність статуту та/або утворення (обрання) органів управління передбачено рішенням про утворення такого об'єднання.
5. У протоколі установчих зборів можуть зазначатися відомості і про інші прийняті на цих зборах рішення стосовно утворення та/або діяльності громадського об'єднання.
6. Особа може бути обрана керівником, обрана до складу керівного органу громадського об'єднання, визначена особою, яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, або визначена особою, уповноваженою представляти громадське об'єднання, за наявності її особистої згоди.
7. Протокол установчих зборів підписується головуючим та секретарем зборів, яких необхідно вибрати на зборах
8. Громадське об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність із статусом юридичної особи або без такого статусу, підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 ЗАКОН УКРАЇНИ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань], протягом 60 днів з дня проведення установчих зборів.
У разі неподання (не надсилання) документів для реєстрації громадського об’єднання протягом 60 днів з дня утворення таке громадське об’єднання не вважається утвореним.
9. Дії від імені незареєстрованого громадського об’єднання, крім дій, пов’язаних з реєстрацією такого об’єднання, забороняються.
10. Вимоги цієї статті застосовуються також щодо рішень стосовно створення нового громадського об'єднання, які приймаються у зв'язку з реорганізацією громадського об'єднання.
11. Невід'ємною частиною протоколу установчих зборів громадського об'єднання є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах, в якому обов'язково зазначаються відомості:
1) щодо фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;
2) щодо юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код, юридична адреса, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом особи, уповноваженої брати участь в установчих зборах.
12. Громадське об’єднання повідомляє про внесення змін до статуту громадського об’єднання, зміни у складі керівних органів громадського об’єднання, зміну особи (осіб), уповноваженої представляти громадське об’єднання, зміну місцезнаходження громадського об’єднання протягом 60 днів з дня прийняття відповідного рішення.
13. Для отримання статусу юридичної особи громадське об’єднання, що здійснює діяльність без статусу юридичної особи, за рішенням вищого органу управління може звернутися для проведення процедури реєстрації в порядку, визначеному [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".]
== Третім кроком є державна реєстрація. ==Відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV Документи, що подаються заявником для державної реєстрації первинної профспілкової огранзації, змін до її відомостей, подання рішення засновників про припинення та документів на припинення організації 1. Для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу) подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію створення юридичної особи У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи, утвореної в результаті поділу, додатково зазначаються відомості про відокремлені підрозділи в частині їх належності до юридичної особи – правонаступника; 2) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника; 3) документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, - у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи; 4) відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку); 5) копія установчого документу Всеукраїнської профспілки, на підставі якого дії первинна профспілкова організація. 6) список учасників з’їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки; 10) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місце знаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі створення юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа; 11) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі створення юридичної особи в результаті перетворення, злиття або виділу; 12) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) розподільчого балансу - у разі створення юридичної особи в результаті поділу;13) документи для державної реєстрації змін про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, визначені частиною четвертою цієї статті, - у разі створення юридичної особи в результаті виділу; 14) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття та поділу - у разі створення юридичної особи в результаті злиття та поділу; 15) Для державної реєстрації включення відомостей про юридичну особу, зареєстровану до 1 липня 2004 року, відомості про яку не містяться в Єдиному державному реєстрі, подається заява про державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру.