WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Оскарження дій державних виконавців

2017-02-28T15:42:33Z

Maryna.drozhzhyn: /* Нормативна база */

== '''Виконавче провадження''' ==

Згідно Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]). 

Одними із засад виконавчого провадження є обов’язковість виконання рішень та забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]). 

Відповідно до Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, а також кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).

== '''Суб'єкти, які відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця :''' ==
# Сторони виконавчого провадження: боржник та стягувач;
# Інші учасники та особи (представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

== '''Куди може звернутися особа з метою оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця ?''' ==

# До начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (крім боржника);
# До керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня, якщо оскаржуються дії, рішення, бездіяльність начальника відділу;
# До суду, який видав виконавчий документ ( щодо виконання судового рішення );
# До відповідного адміністративного суду ( щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів)(стаття 74 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page4 Закону України "Про виконавче провадження"]). 
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень (пункт 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" № 6 від 07.02.2014 року] ). 
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК , порушено їх права чи свободи. 
Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів. 
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова (стаття 74 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page Закону України "Про виконавче провадження"]). 
Оскарження стягувачем рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу або керівника вищого в порядку підлеглості органу цієї служби в передбачених Законом про виконавче провадження випадках не може бути підставою для відмови у прийнятті скарги судом, оскільки на ці правовідносини поширюється юрисдикція суду. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

== '''Форма звернення суб'єктів, які оскаржують дії, рішення, або бездіяльність державного виконавця.''' ==
Скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб (стаття 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян"]). 
Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: 
# найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
# повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
# реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
# зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги (пункт 4 статті 74 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page4 Закону України "Про виконавче провадження"]).

== '''Строк для оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця :''' ==
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (пункт 5 статті 74 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page4 Закону України "Про виконавче провадження"]).

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.2016 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс від 18.03.2004 року].
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 року.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень затверджена Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” від 02.06.2016 року.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 Постанова Пленуму № 6 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ<nowiki>]</nowiki> “ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах” від 07.02.2014 року].
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1302-16 Наказ Міністерства юстиції України“ Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України” від 29.09.2016 року.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1440-16 Наказ Міністерства юстиції України “Про затвердження порядку здійснення контролю за діяльністю працівників органів державної виконавчої служби, приватних виконавців” від 21.10.2016 року.]

[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Оскарження дій державних виконавців

2017-02-28T15:37:16Z

Maryna.drozhzhyn: /* Куди може звернутися особа з метою оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця ? */

== '''Виконавче провадження''' ==

Згідно Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]). 

Одними із засад виконавчого провадження є обов’язковість виконання рішень та забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]). 

Відповідно до Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, а також кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).

== '''Суб'єкти, які відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця :''' ==
# Сторони виконавчого провадження: боржник та стягувач;
# Інші учасники та особи (представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

== '''Куди може звернутися особа з метою оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця ?''' ==

# До начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (крім боржника);
# До керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня, якщо оскаржуються дії, рішення, бездіяльність начальника відділу;
# До суду, який видав виконавчий документ ( щодо виконання судового рішення );
# До відповідного адміністративного суду ( щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів)(стаття 74 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page4 Закону України "Про виконавче провадження"]). 
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень (пункт 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" № 6 від 07.02.2014 року] ). 
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК , порушено їх права чи свободи. 
Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів. 
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова (стаття 74 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page Закону України "Про виконавче провадження"]). 
Оскарження стягувачем рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу або керівника вищого в порядку підлеглості органу цієї служби в передбачених Законом про виконавче провадження випадках не може бути підставою для відмови у прийнятті скарги судом, оскільки на ці правовідносини поширюється юрисдикція суду. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

== '''Форма звернення суб'єктів, які оскаржують дії, рішення, або бездіяльність державного виконавця.''' ==
Скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб (стаття 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян"]). 
Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: 
# найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
# повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
# реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
# зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги (пункт 4 статті 74 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page4 Закону України "Про виконавче провадження"]).

== '''Строк для оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця :''' ==
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (пункт 5 статті 74 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page4 Закону України "Про виконавче провадження"]).

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.2016 року]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний процесуальний кодекс від 18.03.2004 року].
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 року.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень затверджена Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” від 02.06.2016 року.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 Постанова Пленуму № 6 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ<nowiki>]</nowiki> “ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах” від 07.02.2014 року].
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1302-16 Наказ Міністерства юстиції України“ Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України” від 29.09.2016 року.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1440-16 Наказ Міністерства юстиції України “Про затвердження порядку здійснення контролю за діяльністю працівників органів державної виконавчої служби, приватних виконавців” від 21.10.2016 року.]

[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Оскарження дій державних виконавців

2017-02-28T15:02:28Z

Maryna.drozhzhyn: /* Строк для оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця : */

== '''Виконавче провадження''' ==

Згідно Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]). 

Одними із засад виконавчого провадження є обов’язковість виконання рішень та забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]). 

Відповідно до Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, а також кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).

== '''Суб'єкти, які відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця :''' ==
# Сторони виконавчого провадження: боржник та стягувач;
# Інші учасники та особи (представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

== '''Куди може звернутися особа з метою оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця ?''' ==

До суду, який видав виконавчий документ ( щодо виконання судового рішення ) або до відповідного адміністративного суду ( щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК , порушено їх права чи свободи.
Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.
До начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець ( крім боржника). Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
До керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня, якщо оскаржуються дії, рішення, бездіяльність начальника відділу.
Оскарження стягувачем рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу або керівника вищого в порядку підлеглості органу цієї служби в передбачених Законом про виконавче провадження випадках не може бути підставою для відмови у прийнятті скарги судом, оскільки на ці правовідносини поширюється юрисдикція суду. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

== '''Форма звернення суб'єктів, які оскаржують дії, рішення, або бездіяльність державного виконавця.''' ==
Скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб (стаття 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян"]). 
Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: 
# найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
# повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
# реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
# зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги (пункт 4 статті 74 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page4 Закону України "Про виконавче провадження"]).

== '''Строк для оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця :''' ==
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (пункт 5 статті 74 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page4 Закону України "Про виконавче провадження"]).

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.2016 року]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний процесуальний кодекс від 18.03.2004 року].
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 року.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень затверджена Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” від 02.06.2016 року.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 Постанова Пленуму № 6 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ<nowiki>]</nowiki> “ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах” від 07.02.2014 року].
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1302-16 Наказ Міністерства юстиції України“ Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України” від 29.09.2016 року.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1440-16 Наказ Міністерства юстиції України “Про затвердження порядку здійснення контролю за діяльністю працівників органів державної виконавчої служби, приватних виконавців” від 21.10.2016 року.]

[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Оскарження дій державних виконавців

2017-02-28T15:00:00Z

Maryna.drozhzhyn: /* Форма звернення суб'єктів, які оскаржують дії, рішення, або бездіяльність державного виконавця. */

== '''Виконавче провадження''' ==

Згідно Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]). 

Одними із засад виконавчого провадження є обов’язковість виконання рішень та забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]). 

Відповідно до Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, а також кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).

== '''Суб'єкти, які відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця :''' ==
# Сторони виконавчого провадження: боржник та стягувач;
# Інші учасники та особи (представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

== '''Куди може звернутися особа з метою оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця ?''' ==

До суду, який видав виконавчий документ ( щодо виконання судового рішення ) або до відповідного адміністративного суду ( щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК , порушено їх права чи свободи.
Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.
До начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець ( крім боржника). Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
До керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня, якщо оскаржуються дії, рішення, бездіяльність начальника відділу.
Оскарження стягувачем рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу або керівника вищого в порядку підлеглості органу цієї служби в передбачених Законом про виконавче провадження випадках не може бути підставою для відмови у прийнятті скарги судом, оскільки на ці правовідносини поширюється юрисдикція суду. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

== '''Форма звернення суб'єктів, які оскаржують дії, рішення, або бездіяльність державного виконавця.''' ==
Скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб (стаття 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян"]). 
Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: 
# найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
# повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
# реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
# зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги (пункт 4 статті 74 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page4 Закону України "Про виконавче провадження"]).

== '''Строк для оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця :''' ==
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.2016 року]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний процесуальний кодекс від 18.03.2004 року].
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 року.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень затверджена Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” від 02.06.2016 року.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 Постанова Пленуму № 6 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ<nowiki>]</nowiki> “ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах” від 07.02.2014 року].
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1302-16 Наказ Міністерства юстиції України“ Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України” від 29.09.2016 року.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1440-16 Наказ Міністерства юстиції України “Про затвердження порядку здійснення контролю за діяльністю працівників органів державної виконавчої служби, приватних виконавців” від 21.10.2016 року.]

[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Оскарження дій державних виконавців

2017-02-28T14:33:45Z

Maryna.drozhzhyn: /* Нормативна база */

== '''Виконавче провадження''' ==

Згідно Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]). 

Одними із засад виконавчого провадження є обов’язковість виконання рішень та забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]). 

Відповідно до Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, а також кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).

== '''Суб'єкти, які відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця :''' ==
# Сторони виконавчого провадження: боржник та стягувач;
# Інші учасники та особи (представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

== '''Куди може звернутися особа з метою оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця ?''' ==

До суду, який видав виконавчий документ ( щодо виконання судового рішення ) або до відповідного адміністративного суду ( щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК , порушено їх права чи свободи.
Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.
До начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець ( крім боржника). Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
До керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня, якщо оскаржуються дії, рішення, бездіяльність начальника відділу.
Оскарження стягувачем рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу або керівника вищого в порядку підлеглості органу цієї служби в передбачених Законом про виконавче провадження випадках не може бути підставою для відмови у прийнятті скарги судом, оскільки на ці правовідносини поширюється юрисдикція суду. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

== '''Форма звернення суб'єктів, які оскаржують дії, рішення, або бездіяльність державного виконавця.''' ==
Відповідно до Закону України “Про звернення громадян” скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Згідно Закону “Про виконавче провадження” скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:
1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
2) повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

== '''Строк для оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця :''' ==
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.2016 року]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний процесуальний кодекс від 18.03.2004 року].
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 року.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень затверджена Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” від 02.06.2016 року.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 Постанова Пленуму № 6 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ<nowiki>]</nowiki> “ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах” від 07.02.2014 року].
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1302-16 Наказ Міністерства юстиції України“ Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України” від 29.09.2016 року.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1440-16 Наказ Міністерства юстиції України “Про затвердження порядку здійснення контролю за діяльністю працівників органів державної виконавчої служби, приватних виконавців” від 21.10.2016 року.]

[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Оскарження дій державних виконавців

2017-02-28T14:28:28Z

Maryna.drozhzhyn: /* Суб'єкти, які відповідно до Закону “Про виконавче провадження” мають право оскаржувати дії, рішення, або бездіяльність державного в...

== '''Виконавче провадження''' ==

Згідно Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]). 

Одними із засад виконавчого провадження є обов’язковість виконання рішень та забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]). 

Відповідно до Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, а також кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).

== '''Суб'єкти, які відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця :''' ==
# Сторони виконавчого провадження: боржник та стягувач;
# Інші учасники та особи (представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

== '''Куди може звернутися особа з метою оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця ?''' ==

До суду, який видав виконавчий документ ( щодо виконання судового рішення ) або до відповідного адміністративного суду ( щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК , порушено їх права чи свободи.
Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.
До начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець ( крім боржника). Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
До керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня, якщо оскаржуються дії, рішення, бездіяльність начальника відділу.
Оскарження стягувачем рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу або керівника вищого в порядку підлеглості органу цієї служби в передбачених Законом про виконавче провадження випадках не може бути підставою для відмови у прийнятті скарги судом, оскільки на ці правовідносини поширюється юрисдикція суду. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

== '''Форма звернення суб'єктів, які оскаржують дії, рішення, або бездіяльність державного виконавця.''' ==
Відповідно до Закону України “Про звернення громадян” скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Згідно Закону “Про виконавче провадження” скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:
1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
2) повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

== '''Строк для оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця :''' ==
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.2016 року]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний процесуальний кодекс від 18.03.2004 року].
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 року.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень затверджена Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” від 02.06.2016 року.]
* [http://Постанова%20Пленуму%20№%206%20Вищого%20спеціалізованого%20суду%20України%20з%20розгляду%20цивільних%20і%20кримінальних%20справ Постанова Пленуму № 6 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ] “ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах” від 07.02.2014 року.
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1302-16 Наказ Міністерства юстиції України“ Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України” від 29.09.2016 року.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1440-16 Наказ Міністерства юстиції України “Про затвердження порядку здійснення контролю за діяльністю працівників органів державної виконавчої служби, приватних виконавців” від 21.10.2016 року.]

[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Оскарження дій державних виконавців

2017-02-28T14:14:00Z

Maryna.drozhzhyn: /* Виконавче провадження */

== '''Виконавче провадження''' ==

Згідно Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]). 

Одними із засад виконавчого провадження є обов’язковість виконання рішень та забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]). 

Відповідно до Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, а також кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).

== '''Суб'єкти, які відповідно до Закону “Про виконавче провадження” мають право оскаржувати дії, рішення, або бездіяльність державного виконавця :''' ==
# Сторони виконавчого провадження (боржник та стягувач).
# Інші учасники та особи. (представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

== '''Куди може звернутися особа з метою оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця ?''' ==

До суду, який видав виконавчий документ ( щодо виконання судового рішення ) або до відповідного адміністративного суду ( щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК , порушено їх права чи свободи.
Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.
До начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець ( крім боржника). Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
До керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня, якщо оскаржуються дії, рішення, бездіяльність начальника відділу.
Оскарження стягувачем рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу або керівника вищого в порядку підлеглості органу цієї служби в передбачених Законом про виконавче провадження випадках не може бути підставою для відмови у прийнятті скарги судом, оскільки на ці правовідносини поширюється юрисдикція суду. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

== '''Форма звернення суб'єктів, які оскаржують дії, рішення, або бездіяльність державного виконавця.''' ==
Відповідно до Закону України “Про звернення громадян” скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Згідно Закону “Про виконавче провадження” скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:
1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
2) повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

== '''Строк для оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця :''' ==
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.2016 року]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний процесуальний кодекс від 18.03.2004 року].
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 року.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень затверджена Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” від 02.06.2016 року.]
* [http://Постанова%20Пленуму%20№%206%20Вищого%20спеціалізованого%20суду%20України%20з%20розгляду%20цивільних%20і%20кримінальних%20справ Постанова Пленуму № 6 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ] “ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах” від 07.02.2014 року.
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1302-16 Наказ Міністерства юстиції України“ Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України” від 29.09.2016 року.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1440-16 Наказ Міністерства юстиції України “Про затвердження порядку здійснення контролю за діяльністю працівників органів державної виконавчої служби, приватних виконавців” від 21.10.2016 року.]

[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Оскарження дій державних виконавців

2017-02-28T13:36:36Z

Maryna.drozhzhyn: /* Нормативна база */

== '''Виконавче провадження''' ==

Згідно Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засад виконавчого провадження є обов’язковість виконання рішень.
Відповідно до Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, а також кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Також, відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

== '''Суб'єкти, які відповідно до Закону “Про виконавче провадження” мають право оскаржувати дії, рішення, або бездіяльність державного виконавця :''' ==
# Сторони виконавчого провадження (боржник та стягувач).
# Інші учасники та особи. (представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

== '''Куди може звернутися особа з метою оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця ?''' ==

До суду, який видав виконавчий документ ( щодо виконання судового рішення ) або до відповідного адміністративного суду ( щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК , порушено їх права чи свободи.
Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.
До начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець ( крім боржника). Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
До керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня, якщо оскаржуються дії, рішення, бездіяльність начальника відділу.
Оскарження стягувачем рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу або керівника вищого в порядку підлеглості органу цієї служби в передбачених Законом про виконавче провадження випадках не може бути підставою для відмови у прийнятті скарги судом, оскільки на ці правовідносини поширюється юрисдикція суду. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

== '''Форма звернення суб'єктів, які оскаржують дії, рішення, або бездіяльність державного виконавця.''' ==
Відповідно до Закону України “Про звернення громадян” скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Згідно Закону “Про виконавче провадження” скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:
1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
2) повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

== '''Строк для оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця :''' ==
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.2016 року]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний процесуальний кодекс від 18.03.2004 року].
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 року.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень затверджена Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” від 02.06.2016 року.]
* [http://Постанова%20Пленуму%20№%206%20Вищого%20спеціалізованого%20суду%20України%20з%20розгляду%20цивільних%20і%20кримінальних%20справ Постанова Пленуму № 6 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ] “ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах” від 07.02.2014 року.
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1302-16 Наказ Міністерства юстиції України“ Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України” від 29.09.2016 року.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1440-16 Наказ Міністерства юстиції України “Про затвердження порядку здійснення контролю за діяльністю працівників органів державної виконавчої служби, приватних виконавців” від 21.10.2016 року.]

[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Розроблення генерального плану населеного пункту та внесення до нього змін

2016-12-23T13:42:08Z

Maryna.drozhzhyn: Створена сторінка: == Генеральний план населеного пункту == '''Генеральний план населеного пункту'''- містоб...

== Генеральний план населеного пункту ==

'''Генеральний план населеного пункту'''- містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;
Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід’ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів. Для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об’єкти культурної спадщини.

Замовниками генерального плану є :

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Також, виконавчі органи зазначених сільських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:
# подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації;
# визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;
# звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;
# повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;
# забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;
# узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах.''' Строк дії генерального плану :''' Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

== Внесення змін до генерального плану : ==
Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, '''ніж один раз на п’ять років'''. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією. У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України. Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.
Матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.
Експертизі містобудівної документації на місцевому рівні підлягають виключно генеральні плани міст.

Відносини між замовником та розробником містобудівної документації в процесі розроблення, затвердження або внесення до неї змін регулюються договором, складеним відповідно до вимог Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

== Організація розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї здійснюється шляхом забезпечення: ==

* оприлюднення рішення про розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї;визначення розробника містобудівної документації або внесення змін до неї та укладання договору з урахуванням положень, встановлених Законом України "Про здійснення державних закупівель" ;
* складання разом із розробником та затвердження проекту завдання на розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї;
* надання розробнику вихідних даних, а також вимог щодо розміщення об'єктів державного й регіонального значення або доручення щодо їх збирання;
* фінансування розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї відповідно до укладеного договору;
* надання розробнику оновленої картографічної основи, складеної відповідно до вимог законодавства;
* здійснення контролю за розробленням або внесенням змін до містобудівної документації;
* узгодження проекту містобудівної документації з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, в частині врегулювання питань щодо територій спільних інтересів;
* розгляду проекту містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою згідно зі статтею 20 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
* подання проекту містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України, містобудівної документації з планування територій на регіональному рівні, генерального плану міст експертній організації для проведення експертизи в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 N 548 "Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації" подання на затвердження завершеного проекту містобудівної документації.

== Розробник містобудівної документації: ==

* готує проект договору на розроблення або внесення змін до містобудівної документації;
* бере участь у складанні проекту завдання на розроблення або внесення змін до містобудівної документації;
* збирає вихідні дані за дорученням замовника;
* розробляє містобудівну документацію або вносить до неї зміни відповідно до вимог державних будівельних норм, державних стандартів;
* бере участь у розгляді архітектурно-містобудівною радою відповідного рівня та сесією відповідної ради розробленої ним містобудівної документації;
* пропонує замовнику у разі необхідності залучити інші науково-дослідні та проектні організації до проведення додаткових досліджень, розроблення окремих розділів містобудівної документації.
Примірники текстових і графічних матеріалів містобудівної документації або змін до неї на паперових і електронних носіях передаються розробником замовнику у кількості, зазначеній у договорі на її розроблення. При розробленні, затвердженні, внесенні змін до містобудівної документації, проведенні громадських слухань щодо
врахування громадських інтересів замовник і розробник вживають заходів з нерозголошення спеціальної інформації, передбаченої Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженим наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 N 440 зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.08.2005 за N 902/11182. Під час розроблення містобудівної документації пропозиції замовника щодо використання територій вносяться ним на розгляд розробника для визначення можливості їх врахування в проекті містобудівної документації. Генеральний план населеного пункту та план зонування території розробляється суб'єктами господарювання, які мають в своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат. Під час розроблення містобудівної документації пропозиції замовника щодо використання територій вносяться ним на розгляд розробника для визначення можливості їх врахування в проекті містобудівної документації.

== Нормативно-правова база ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.2016 року.]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року.]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/436-15 Господарський кодекс України від 16.01.2003 року.]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України від 25.10.2001 року.]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3059-14 Закон України “Про Генеральну схему планування території України” від 07.02.2002 року]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України “Про основи містобудування” від 16.11.1992 року.]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/687-14 Закон України “Про архітектурну діяльність” від 20.05.1999 року.]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/525-v "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду" від 22.12.2006 року.]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій". Від 22.05.2003 року.]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02. 2011 року.]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1468-11 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово — комунального господарства України “Про Порядок розроблення містобудівної документації” від 16.11.2011 року,]

[[Категорія: Цивільне права]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Оскарження дій державних виконавців

2016-12-20T15:40:47Z

Maryna.drozhzhyn: Створена сторінка: == '''Виконавче провадження''' == Згідно Закону України “Про виконавче провадження” вико...

== '''Виконавче провадження''' ==

Згідно Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засад виконавчого провадження є обов’язковість виконання рішень.
Відповідно до Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, а також кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Також, відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

== '''Суб'єкти, які відповідно до Закону “Про виконавче провадження” мають право оскаржувати дії, рішення, або бездіяльність державного виконавця :''' ==
# Сторони виконавчого провадження (боржник та стягувач).
# Інші учасники та особи. (представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

== '''Куди може звернутися особа з метою оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця ?''' ==

До суду, який видав виконавчий документ ( щодо виконання судового рішення ) або до відповідного адміністративного суду ( щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК , порушено їх права чи свободи.
Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.
До начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець ( крім боржника). Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
До керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня, якщо оскаржуються дії, рішення, бездіяльність начальника відділу.
Оскарження стягувачем рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу або керівника вищого в порядку підлеглості органу цієї служби в передбачених Законом про виконавче провадження випадках не може бути підставою для відмови у прийнятті скарги судом, оскільки на ці правовідносини поширюється юрисдикція суду. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

== '''Форма звернення суб'єктів, які оскаржують дії, рішення, або бездіяльність державного виконавця.''' ==
Відповідно до Закону України “Про звернення громадян” скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Згідно Закону “Про виконавче провадження” скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:
1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
2) повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

== '''Строк для оскарження дій, рішень, або бездіяльності державного виконавця :''' ==
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.2016 року]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний процесуальний кодекс від 18.03.2004 року].
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року.]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 року.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень затверджена Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” від 02.06.2016 року.]
* Постанова Пленуму № 6 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах” від 07.02.2014 року.
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1302-16 Наказ Міністерства юстиції України“ Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України” від 29.09.2016 року.]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1440-16 Наказ Міністерства юстиції України “Про затвердження порядку здійснення контролю за діяльністю працівників органів державної виконавчої служби, приватних виконавців” від 21.10.2016 року.]

[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Податок на доходи фізичних осіб

2016-12-20T15:15:07Z

Maryna.drozhzhyn: Створена сторінка: == '''Податок на доходи фізичних осіб''' == — загальнодержавний податок, що стягується з д...

== '''Податок на доходи фізичних осіб''' ==
— загальнодержавний податок, що стягується з доходів фізичних осіб (громадян — резидентів) і нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні. Податковий кодекс України містить окремий розділ (Розділ IV) під назвою «Податок на доходи фізичних осіб» (статті 162–179).

== '''Платниками податку є:''' ==

# фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
# фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
# податковий агент.
Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені чинним міжнародним договором України, щодо доходів, які він отримує безпосередньо від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності.
У разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з цим Кодексом) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.
Якщо фізична особа - платник податку вперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів.

== '''Об'єкт оподаткування''' ==
'''Об'єктом оподаткування резидента є:'''

# загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
# доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
# іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
'''Об'єктом оподаткування нерезидента є:'''

# загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
# доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 6 статті 164 на суми податкової знижки такого звітного року.
Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 2 статті 177 та пункту 3 статті 178 ПКУ.
Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 ПКУ. При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 - Сп),
де К - коефіцієнт;
Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

== '''Право платника податку на податкову знижку''' ==

Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). Оригінали зазначених документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом.
Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті. Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, провадить безоплатні роз'яснення порядку документального підтвердження прав на податкову знижку та подання податкової декларації, у тому числі шляхом проведення відповідних навчань, семінарів тощо, забезпечує безоплатне надання бланків податкових декларацій з цього податку, інших розрахунків, передбачених цим розділом, контролюючими органами за першим запитом платника цього податку.

== '''Ставки податку''' ==

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 2-5 статті 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Також ставка податку може становить 0 та 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV ПКУ.
Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, визначеної у підпункті 19 пункту 2 статті 164 IV розділу, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом.

Ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:

18 відсотків - для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 2 пункту 5 167 статті ПКУ);

5 відсотків - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування);

== '''Перелік податкових соціальних пільг''' ==

З урахуванням норм абзацу першого підпункту 1 пункту 4 статті 169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.
Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги).
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.
Перелік таких документів та порядок їх подання визначає Кабінет Міністрів України.
Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:
доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у підпункті 2 пункту 2 статті 169 ПКУ, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.
У разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у пункті 1 статті 169 ПКУ, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених підпунктом 1 пункту 4 цієї статті 169 ПКУ, крім випадку, передбаченого підпунктом "б" підпункту 3 пункту 1 статті 169 ПКУ, податкова соціальна пільга за яким додається до пільги, визначеної підпунктом 2 пункту 1 статті 169 ПКУ у разі, якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів). Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена підпунктом 1 пункту 1 статті 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.

== '''Нормативна база''' ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України - Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112]
* Постанова КМ України від 17.03.11 №303 "Про затвердження переліку професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вуглебудівних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби і до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу яких не включається вартість такого вугілля"
* [http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/rozporyadjennya/53931.html Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 24.12.2010р. №997]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1226-2010-%D0%BF Постанова КМ України від 27.12.10 № 1226 «Про затвердження Порядку оподаткування доходів з джерелом їх походження в Україні, що виплачуються фізичній особі - нерезиденту іншим нерезидентом »]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1242-2010-%D0%BF Постанова КМ України від 29.12.110 № 1242 "Про затвердження зразка повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості"]
* [http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/mijnarodni/62169.html Лист ДПС України від 30.03.12 №10961/Б/12-0016 "Про розгляд листа"]
* [http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/mijnarodni/62179.html Лист ДПС України від 28.08.12 №942/0/61-12/12-0016 "Про розгляд листа"]
* [http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/fizichni-osobi/62001.html Лист ДПС України від 14.08.2012р. № 320/0/61-12/17-1115]
* [http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/fizichni-osobi/62003.html Лист ДПС України від 08.10.2012р. № 2972/0/51-12/17-1115]

[[Категорія:Податкове право]]

Публічна обіцянка винагороди

2016-12-06T20:29:47Z

Maryna.drozhzhyn: Створена сторінка: Нормативна база * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] * Науково-практичн...

Нормативна база

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* Науково-практичний коментар цивільного кодексу України

'''Право на публічну обіцянку винагороди без оголошення конкурсу

# Особа має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду) за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо).
# Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб.
# У сповіщенні публічної обіцянки винагороди мають бути визначені завдання, строк та місце його виконання, форма та розмір винагороди.

'<big>'Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу має юридичне значення лише за наявності певних ознак, а саме:''</big>
 
1) Обіцянка нагороди повинна бути публічною. Обіцяння винагороди вважатиметься публічним, якщо воно сповіщено будь-яким чином невизначеному колу осіб. Надання інформації окремій особі не буде вважатися публічним. У даному випадку відносини здобувають договірний характер.
 
2) Винагорода повинна мати майновий, грошовий та інший матеріальний зміст. Обіцяння винагороди, позбавлене майнового змісту, породжує інші відносини.
 
3) Умовою одержання нагороди є надання визначеного результату, на який вказувала особа, що обіцяє нагороду. Нагорода повинна бути обіцяна за здійснення правомірної дії, яка може бути виконана не однією, а необмеженим колом осіб.
За наявності всіх ознак публічне обіцяння винагороди породжуватиме зобов'язання. Підставою виникнення зобов'язання слід визнати юридичний склад з елементами двох однобічних правочинів. Перший правочин — публічне обіцяння винагороди, другий — досягнення особою певного результату. Вони мають зустрічний характер, але це не вважається договором. Публічне обіцяння винагороди можна вважати публічною офертою, але акцептом відповідь не стає.
Суб'єктами відношень, що виникають з публічної обіцянки нагороди без оголошення конкурсу, можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Певні вимоги до особи, що дає обіцяння винагороди, не встановлено, тому слід вважати будь-якого суб'єкта цивільного права спроможним стати стороною у відношеннях.
Особливої форми оголошення публічної обіцянки винагороди не встановлено. Обов'язковою умовою до форми сповіщення про обіцянку винагороди є її публічність, тобто можливість донести інформацію до невизначеного кола осіб. Вибір способу сповіщення залежить від особи, яка обіцяє винагороду і певною мірою залежить від її матеріального становища. Важливим моментом сповіщення є також дотримання строків участі, які зменшуються при недостатньо поширеному способі сповіщення про винагороду.Незалежно від форми сповіщення про винагороду вона повинна містити наступні умови:
* зміст завдання;
* строк виконання завдання;
* місце його виконання;
* форма та розмір винагороди, які заздалегідь визначаються особою, що обіцяє винагороду.

== Зміст завдання ==

У разі публічної обіцянки винагороди завдання, яке належить виконати, може стосуватися разової дії або необмеженої кількості дій одного виду, які можуть вчинятися різними особами.
Предметом публічної обіцянки винагороди є дії. Винагорода може бути обіцяна тільки за здійснення особою правомірних дій. Інші дії, які не відповідають основам правопорядку і моральності, та/або є протиправними, не можуть бути включені в зміст завдання.
Публічна обіцянка винагороди припускає досягнення єдиного в своєму роді і в силу цього неповторного результату (наприклад, відшукання домашньої тварини чи документів). Він може бути досягнутий чи не досягнутий, але не може бути виконаний краще чи гірше. Тому обіцяну винагороду вправі вимагати той, хто досяг вказаного результату. У відносинах публічної обіцянки нагороди результати можуть бути досягнуті декількома особами лише у випадку неможливості порівняти досягнуті результати один з одним (наприклад, сповістити інформацію про зниклу людину можуть декілька осіб). У цьому випадку на частку оголошеної винагороди можуть претендувати кожна з осіб, незалежно від вичерпності їх відомостей.
== Строк (термін) виконання завдання ==
У разі публічної обіцянки винагороди для виконання завдання може бути встановлений строк (термін). Якщо строк (термін) виконання завдання не встановлений, воно вважається чинним протягом розумного часу відповідно до змісту завдання.
Встановлення строку, на протязі якого слід досягти певного результату, не обов'язкове, і не можна вважати строк характерною умовою публічного обіцяння винагороди. Але невизначеність строку в певній мірі погіршує положення учасників.
Якщо строк установлений, то дія, за яку обіцяна винагорода, повинна бути виконана в межах цього строку, а особа, яка публічно обіцяла винагороду, зв'язана своєю обіцянкою до його закінчення. Тобто зобов'язання сплатити винагороду за вказану в об'яві правомірну дію виникає в межах зазначеного в оголошенні винагороди строку.
Якщо строк, на протязі якого слід досягти певного результату, не встановлений, то строк передбачається розумним, тобто відповідним строку об'єктивної зацікавленості особи, яка оголосила винагороду, у виконанні обумовлених в обіцянці дій.
== Зміна умов публічної обіцянки винагороди ==
# Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право змінити завдання та умови надання винагороди.
# Особа, яка приступила до виконання завдання, має право вимагати відшкодування збитків, завданих їй у зв'язку із зміною завдання.
# Якщо у зв'язку зі зміною умов надання винагороди виконання завдання втратило інтерес для особи, яка приступила до його виконання до зміни умов, ця особа має право на відшкодування понесених нею витрат.
Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право змінити завдання та умови надання винагород. Законодавець не визначає умови та причини, при яких можлива зміна умов оголошення про винагороду, хоча така зміна може порушувати інтереси шукачів. Законодавець також не зобов'язує сповістити про зміни умов обіцянки винагороди в тому самому порядку, в якому була оголошена винагорода.
Особам, які відгукнулися на оголошення винагороди, гарантується право на відшкодування збитків, понесених ними у зв'язку з виконанням вказаного в оголошенні винагороди завдання, якщо зміст такого завдання змінений особою, що оголосила винагороду. На нашу думку, розмір збитків, які повинні бути відшкодовані, не може бути більше, ніж обіцяна винагорода.
Зміна умов надання винагороди накладає на особу, яка обіцяла винагороду, обов'язок відшкодування витрат, які були понесені особою при виконанні обумовленого завдання, якщо особа втратила інтерес у виконанні завдання.
== Правові наслідки виконання завдання ==
#У разі виконання завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов'язана виплатити її.
# Якщо завдання стосується разової дії, винагорода виплачується особі, яка виконала завдання першою.
Якщо таке завдання було виконано кількома особами одночасно, винагорода розподіляється між ними порівну.
Публічне обіцяння винагороди ніяких прав та обов'язків у тих, до кого воно звернено, не породжує. Відповідні права у них виникають тільки при досягненні вказаного в обіцянні результату.
Особа, яка публічно обіцяла винагороду, зв'язана своєю обіцянкою тільки при умові, що результат, за який обіцяна винагорода, буде досягнутий. Тільки у цьому випадку у неї виникає обов'язок сплатити відповідну винагороду тому, хто досяг обумовленого результату. Нагорода може бути виражена в грошовій винагороді або іншій матеріальній формі. Розмір винагороди може бути указаний безпосередньо в оголошенні.
Якщо публічна обіцянка винагороди припускає досягнення єдиного в своєму роді і в силу цього неповторного результату (відшукання домашньої тварини чи документів), то обіцяну винагороду вправі вимагати той, хто досяг вказаного результату.
Якщо дію, вказану в оголошені про винагороду, виконали декілька осіб незалежно один від іншого, то вказану винагороду отримає той, хто виконав дію першим. У разі, якщо вказану в оголошені про винагороду дію виконали декілька осіб одночасно, винагорода розподіляється між ними порівну.
== Припинення зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди ==
1. Зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди припиняється у разі: 

1) закінчення строку для передання результату; 

2) передання результату особою, яка першою виконала завдання. 

2. Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право публічно оголосити про припинення завдання.
У цьому разі особа, яка понесла реальні витрати на підготовку до виконання завдання, має право на їх відшкодування.
Зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди автоматично припиняється у разі передання результату особою, яка перша виконала завдання. Якщо при оголошенні публічної обіцянки винагороди був установлений строк виконання дій, за які обіцяна винагорода, то особа, яка публічно обіцяла винагороду, зв'язана своєю обіцянкою до витікання цього строку.
Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право відмінити дану публічну обіцянку. Така дія у цивілістиці називається правом відступу. Сповіщення про відміну обіцянки винагороди повинно бути зроблене публічно, у тій же формі, що й було оголошено про обіцянку винагороди.
Однак, припинення завдання не звільняє особу, яка оголосила про винагороду, від відшкодування реальних витрат, які понесли особи, що приступили до виконання завдання. У тому разі, якщо особа, яка обіцяла винагороду, доведе, що ці витрати виникли у зв'язку з виконанням дій, які свідомо не відповідали суті завдання, вона звільняється від обов'язку відшкодовувати вказані витрати.

== Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу ==
Право на оголошення конкурсу
#Конкурс (змагання) має право оголосити фізична або юридична особа (засновник конкурсу).
# Конкурс оголошується публічно через засоби масової інформації. Оголошення про конкурс може бути зроблено іншим чином.
# Засновник конкурсу має право запросити до участі в ньому персональних учасників (закритий конкурс). 

Публічний конкурс, який являє собою один з видів публічної обіцянки нагороди, відрізняється від публічної обіцянки нагороди без оголошення конкурсу, насамперед, тим, що результати можуть бути досягнуті різними особами незалежно один від іншого, та їх можна порівняти по різних якостях і визначити кращі з них. У відносинах публічної обіцянки нагороди результати можуть бути досягнуті один раз чи декількома особами лише у випадку неможливості порівняти досягнуті результати один з одним. Зобов'язання з оголошення конкурсу виникають не по досягненню єдиного чи бажаного результату, а в результаті визначення кращого з представлених на конкурс.
Конкурс характеризується наступними основними рисами:
Обіцянка нагороди за досягнення визначеного засновником конкурсу результату повинна бути публічною, тобто обіцяння дається більше ніж одній особі. Якщо оголошення конкурсу звернене до необмеженого кола осіб, незалежно від того, чи є воно широким або вузьким (наприклад, конкурс серед викладачів одного навчального закладу), такий конкурс називають відкритим. У випадку, коли конкурс проводиться серед обмеженого кола, спеціально запрошених організатором змагання, такий різновид публічного конкурсу називають закритим.
Обіцяна винагорода являє собою премію, яка виплачується переможцю конкурсу за досягнутий результат незалежно від його права на одержання інших видів винагороди за працю.
Винагорода обіцяється за найкращий досягнутий результат. Тому змагання повинно бути визнано недійсним, якщо представлений лише один результат (робота) або однією особою представлено декілька робіт.
Оголошення конкурсу — це односторонній правочин, виконаний за умови. Обов'язок засновника конкурсу прийняти представлені учасниками конкурсу роботи, розглянути їх та виплатити переможцю конкурсу винагороду. Тому конкурсне правовідношення виникає з двох однобічних правочинів, чинених засновником конкурсу та особами, які в ньому беруть участь.
Оголошення конкурсу може бути зроблено в будь-якій формі, частіше його оголошують через засоби масової інформації, головне, щоб про конкурс змогло дізнатися широке коло осіб чи персональні учасники у разі проведення закритого конкурсу.
Суб'єктами конкурсного правовідношення є засновники конкурсу та учасники конкурсу. Суб'єктами цих відносин можуть бути не тільки юридичні, але й фізичні особи.
Конкурси можуть оголошуватися не тільки для одержання кращих результатів інтелектуальної діяльності, вчинення визначеної дії, виконання роботи, але і з метою виявлення кращого партнера для укладання договору. Ці випадки не регулюються нормами про конкурс, а регулюються спеціальними нормами (ст. 650 ЦК і коментар до неї). Широко використовується конкурс на торгах при приватизації державної і комунальної власності, а також в інших галузях господарської діяльності.
== Умови конкурсу ==
# Засновник конкурсу повідомляє про його умови одночасно з оголошенням про конкурс або персонально кожному, хто виявив бажання брати участь у ньому.
# Предметом конкурсу може бути результат інтелектуальної, творчої діяльності, вчинення певної дії, виконання роботи тощо.
# За результатами конкурсу видається нагорода (премія). Кількість призових місць, вид нагороди (сума премії) за кожне призове місце тощо визначаються в умовах конкурсу.
# Умовами конкурсу може бути обумовлено надання переможцеві лише морального заохочення.
# Умовами конкурсу має бути передбачено строк подання творів на конкурс чи виконання певної дії.
# Предмет конкурсу, нагорода (премія), яка має бути виплачена переможцеві, є істотними умовами оголошення конкурсу. 

Стаття, що коментується, передбачає обов'язок організатора конкурсу обов'язково викласти його умови. У засновника конкурсу є можливість повідомити їх разом з оголошенням конкурсу чи викласти їх персонально кожному, хто виявив бажання брати участь у конкурсі.
Умови конкурсу поділяються на обов'язкові і факультативні. Відсутність будь-якої з обов'язкових умов, тобто таких, які повинні бути зазначені при оголошенні будь-якого конкурсу, позбавляє конкурс юридичної сили, і він визнається у судовому порядку недійсним. Крім обов'язкових умов, визначених законом, улаштовувач конкурсу може висунути й інші вимоги до результатів конкурсу чи його учасникам за своїм розсудом, тобто вказати факультативні умови. Однак, для конкретного конкурсного правовідношення вони стають обов'язковими й учасники конкурсу незаперечне повинні їх враховувати, якщо такі умови є правомірними.
Стаття, що коментується, визначає такі обов'язкові умови, що повинні міститися при оголошенні конкурсу:
Відомості про предмет конкурсу, що повинні містити власне саму суть завдання. Предметом конкурсу може бути результат інтелектуальної діяльності, вчинення певної дії, виконання роботи. Цей перелік не є вичерпаним, тому засновник конкурсу має можливість на свій розсуд визначити предмет конкурсу. Викладаючи суть завдання, засновник конкурсу повинен описати завдання з визначенням вимог до роботи, результату, певної дії, які він бажає одержати.
Розмір винагороди (премії), яка може визначатися як у визначеній грошовій сумі, так і в іншій матеріальній цінності. Засновник конкурсу повинен чітко визначити в оголошенні конкурсу передбачувану нагороду, її розмір, кількість призових місць та суму нагороди на кожне призове місце. Істотною відмінністю від раніше діючого ЦК є можливість засновнику конкурсу передбачити в умовах конкурсу надання переможцеві лише морального заохочення. Форми морального заохочення можуть бути різноманітні: присудження звання лауреатів конкурсу, почесних звань, видача дипломів, відмітних знаків тощо.
Умовами конкурсу має бути передбачено строк подання творів на конкурс чи виконання певної дії, тобто строк надання досягнутого результату чи строк, в який повинна бути виконана сама робота. Однак, потрібно мати на увазі, що строк істотною умовою оголошення про конкурс не є, тому визнати недійсним таке оголошення з причини невизначеності строку неможливо. Строк повинен бути визначений з урахуванням можливості реально виконати конкурсне завдання. Засновником конкурсу можуть визначатися остаточні та проміжні строки.
Хоча законодавець не вимагає від засновника конкурсу вказати місце представлення робіт, строк оцінки робіт та оголошення результатів конкурсу, однак неможливо уявити проведення конкурсу, хоча б у технічному плані, без визначення цих умов.
== Зміна умов конкурсу ==
# Засновник конкурсу має право змінити його умови до початку конкурсу. Зміна умов конкурсу після його початку не допускається. Про зміну умов конкурсу має бути оголошено в тому ж порядку, в якому було оголошено конкурс.
# Якщо у зв'язку зі зміною умов конкурсу участь у ньому для особи втратила інтерес або стала неможливою, ця особа має право на відшкодування засновником витрат, які були понесені нею для підготовки до участі в конкурсі.
ЦК 1963 р. передбачав правило про те, що улаштовував конкурсу може змінити умови конкурсу в межах строку, встановленого для пред'явлення робіт. Але ЦК посилює ці норми, указуючи, що улаштовував конкурсу має право змінити його умови лише до початку конкурсу. Така норма спрямована на захист інтересів осіб, які виявили бажання прийняти участь у конкурсі. З цією ж метою законодавець зобов'язує засновника конкурсу сповістити про зміни умов конкурсу в тому самому порядку, в якому був оголошений конкурс.
Якщо названі умови не додержані, умови конкурсу не можуть бути змінені. У цьому випадку засновник конкурсу зобов'язаний виплатити премію тим учасникам конкурсу, чиї роботи відповідають раніше оголошеним умовам конкурсу.
Зміна умов конкурсу накладає на засновника обов'язок відшкодування витрат, які були понесені особою для підготовки до участі у конкурсі, якщо особа втратила інтерес до участі у ньому або участь стала неможливою. 

== Відмова від проведення конкурсу ==
Засновник конкурсу має право відмовитися від його проведення, якщо проведення конкурсу стало неможливим за обставин, які від нього не залежать.
У разі відмови засновника від проведення конкурсу з інших підстав учасник конкурсу має право на відшкодування витрат, які були ним понесені для підготовки до участі у конкурсі.
Одним з нововведень в ЦК є надання права організатору конкурсу відмовитися від проведення конкурсу взагалі. Але законодавець передбачає дві різні ситуації, які відрізняються причинами відмови від конкурсу, та наявність передбачених законом правових наслідків чи їх відсутність.
Якщо проведення конкурсу стало неможливим з обставин, що від засновника конкурсу не залежали, то учасники конкурсу не можуть вимагати від нього відшкодування витрат. У випадках, коли організатор конкурсу відмовляється від його проведення без поважних причин, то він повинен відшкодувати витрати, що були понесені учасником конкурсу для підготовки до участі у конкурсі.
Стаття, що коментується, не містить обов'язку засновника конкурсу оголосити про відмову від конкурсу у тому ж порядку, у якому було його оголошено, але вбачається, що це необхідно, тому що в противному випадку можуть бути значно затиснені інтереси осіб, які почали виконувати умови конкурсу та не мають змоги дізнатися про його скасування.
== Переможець конкурсу ==
#Переможцем конкурсу є особа, яка досягла найкращого результату.
#Переможець конкурсу визначається в порядку, встановленому засновником конкурсу. Результати конкурсу оголошуються в тому ж порядку, в якому його було оголошено.
#Результати конкурсу можуть бути оскаржені заінтересованою особою до суду.
Виявлення найкращих результатів є основною метою проведення конкурсу для її улаштовувача, власне, для цього і проводиться конкурс. Якщо робота, представлена учасником конкурсу, визнана найкращою він стає переможцем конкурсу та одержує право на одержання винагороди (переможців може бути декілька, якщо засновником конкурсу присуджуються декілька премій).
Процедура визначення переможця встановлюється засновником конкурсу. Він може доручити провести оцінку представлених на конкурс результатів спеціально створеній конкурсній комісії (жюрі), іншій організації чи провести її самостійно. У випадку створення конкурсної комісії її члени повинні бути не зацікавленими в результаті конкурсу особами.
Засновник конкурсу не повинен мотивувати прийняте ним чи конкурсною комісією рішення про результати конкурсу. У випадку, коли рішення приймається конкурсною комісією, воно повинне бути затверджене засновником конкурсу. Рішення про оцінку робіт знаходиться в нерозривному зв'язку з рішенням про виплату винагороди, тому воно приймається одночасно з оцінкою робіт.
Чи можна допустити невизначення переможця конкурсу? Теоретично це недопустимо, за виключенням випадків, коли дана обставина спеціально обговорена при оголошенні конкурсу, тому що оголошення конкурсу передбачає представлення премії переможцю, визначеному з числа учасників конкурсу. Стаття, яка коментується, чітко вказує на те, що переможцем конкурсу буде особа, яка представила на конкурс кращу роботу, а серед декількох робіт краща робота (чи декілька кращих) може бути визначена завжди. Звісно, у даному випадку йде мова про оцінювання результатів конкурсу, предметом якого не є результати інтелектуальної праці, особливості оцінювання якого регулює наступна стаття (ст. 1174 ЦК і коментар до неї).
Про результати конкурсу його засновник повинен повідомити у тій же формі, в якій його було оголошено. Частіше крім публічної об'яви про результати конкурсу його засновник розсилає учасникам конкурсу письмове повідомлення.
Учасники конкурсу вправі оскаржити у суді прийняте рішення про результати конкурсу на загальних підставах.
== Особливості оцінювання результатів інтелектуальної, творчої діяльності, які подані на конкурс ==
# За наслідками оцінювання результатів інтелектуальної, творчої діяльності, які подані на конкурс, засновник конкурсу (конкурсна комісія, журі) може прийняти рішення про:
# присудження усіх призових місць та нагород (премій), які були визначені умовами конкурсу;
# присудження окремих призових місць, якщо їх було встановлено декілька, та нагород (премій);
# відмову у присудженні призових місць, якщо жодна із робіт, поданих на конкурс, не відповідає його вимогам;
# присудження заохочувального призу та (або) нагороди (премії).
Специфічним предметом конкурсних правовідносин є результати інтелектуальної, творчої діяльності, які подані на конкурс, тому вони потребують окремого регулювання їх оцінювання. Стаття, яка коментується, визначає перелік можливих рішень конкурсної комісії (жюрі) при визначенні результатів конкурсу. При цьому конкурсна комісія не повинна вказувати на мотиви свого рішення.
Винагорода переможцю конкурсу за своїм розміром не є еквівалентною досягнутому результату і має в основному заохочувальний характер. Тому виплата премії не перешкоджає реалізації права на інші види винагороди (наприклад, права на одержання авторського гонорару).
При виплаті премії виникають труднощі у тому випадку, якщо декілька робіт, одержаних від учасників конкурсу, виявилися однаковими. За загальним правилом, якщо ці роботи виконані самостійно, вони оцінюються однаково.
При збігу кількості премій і числа робіт, які зайняли призове одне місце, або якщо кількість премій, установлених за одне місце, перевищує число робіт, які їх зайняли, кожен із переможців конкурсу одержує премію в установленому розмірі. Якщо кількість премій, встановлених для даного місця, менше кількості робіт, які його зайняли, премії повинні бути розділені пропорційно числу робіт, які визнані гідними премії. У випадку встановлення премій без указівки їх кількості по кожному призовому місцю право на одержання премії в повному обсязі мають, усі учасники конкурсу, роботи яких зайняли відповідне місце. При колективній участі в конкурсі премія виплачується одна усьому колективу.
== Права переможця конкурсу ==
# Переможець конкурсу має право вимагати від його засновника виконання свого зобов'язання у строки, встановлені умовами конкурсу.
# Якщо предметом конкурсу був результат інтелектуальної, творчої діяльності, засновник конкурсу має право подальшого їх використання лише за згодою переможця конкурсу.
# Засновник конкурсу має переважне право перед іншими особами на укладення з переможцем конкурсу договору про використання предмета конкурсу.
Після визначення переможця (переможців) конкурсу та оголошення результатів конкурсу переможець здобуває право вимагати, а засновник конкурсу зобов'язаний йому видати передбачену рішенням про сплату винагороди премію. Право на одержання присудженої премії може бути здійснене в примусовому порядку, шляхом пред'явлення позову, якщо засновник конкурсу ухиляється від добровільного виконання свого обов'язку.
Кінцевою метою конкурсу є подальше використання найкращих робіт, але якщо предметом конкурсу був літературний, художній твір або виконання твору, засновник конкурсу має право подальшого їх використання лише за згодою переможця. Тобто законодавець забороняє автоматичне наділення права використання зазначених робіт засновником конкурсу, що є додатковим засобом захисту права автора на створений ним твір та прав виконавця твору. Одночасно з цим законодавець визнає за засновником конкурсу пріоритетне право на укладання з ним договору на використання твору, вказуючи на можливість оскаржити до суду ухилення переможця конкурсу від укладення такого договору.
Переможець має право як на одержання премії, так і на авторську винагороду.
.
== Повернення учаснику конкурсу речі, поданої на конкурс ==
# Подання учасником конкурсу речі на конкурс не припиняє його право власності на цю річ.
# Умова конкурсу, за якою засновник конкурсу не повертає його учаснику річ, подану на конкурс, є нікчемною.
# Засновник конкурсу може залишити у себе річ, подану на конкурс, лише за згодою учасника конкурсу. Якщо учасник конкурсу протягом місяця від дня оголошення його результатів не пред'явив вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс, вважається, що засновник конкурсу має право подальшого володіння нею.
# Учасник конкурсу має право у будь-який час пред'явити вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс.
# Якщо річ, подана на конкурс, не була подарована засновникові конкурсу або куплена ним, він може набути право власності на неї відповідно до статті 344 цього Кодексу (набувальна давність).
Засновник конкурсу повинен повернути учасникам конкурсу конкурсні роботи, не визнані гідними винагороди, негайно після об'яви результатів конкуру. У попередньому ЦК передбачалось, що улаштовувач конкурсу має право умовою конкурсу передбачити можливість неповернення учасникам їхніх робіт, наданих на конкурс. Стаття, яка коментується, напроти, містить імперативну норму про те, що умова конкурсу, згідно з якою улаштовувач конкурсу не повертає особі речі, подані на конкурс, є нікчемною.
Особа, яка представила будь-яку річ для участі в конкурсі, не втрачає права власності на неї та зберігає усі повноваження власника, тому будь-яке використання названих речей засновником конкурсу без згоди власника є неправомірним.
Право володіння на річ, передану на конкурс, засновник конкурсу може набути, без згоди її власника, тільки у випадку, якщо учасник конкурсу протягом місяця від дня оголошення його результатів не зажадав повернення йому речі. Але права власності засновник конкурсу не набуває, тому зобов'язаний повернути річ, передану на конкурс, у будь-який час за вимогою її власника.
У тому випадку, якщо річ, подана на конкурс, не була подарована засновникові конкурсу або куплена ним, він може набути право власності на неї за набувальною давністю (див. ст. 344 ЦК та коментар до неї).
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Суди]]