WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

2025-05-20T06:50:18Z

Maryna.Hubska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/230/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"]
== Визначення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
Чорнобильська катастрофа — екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім.

Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
===== Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС =====
Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи '''військовослужбовців''', працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

''До військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.''
===== Потерпілі від Чорнобильської катастрофи =====
* евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення; 
* особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій; 
* особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; 
* особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років; 
* особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України; 
* особи, які досягли повноліття, з числа дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії. 
* неповнолітні діти, потерпілі від Чорнобильської катастрофи. 
===== Громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт =====
===== Громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих =====
== Визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій ==
Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 
1. '''''Категорія 1''''' - особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу. 
2. '''''Категорія 2''''' - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: 
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; 
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; 
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; 
- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); 
- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення. 
3. '''''Категорія 3''''' - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали: 
- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів; 
- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів; 
- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів; 
- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році; 
а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які: 
- постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій; 
- постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років. 
4. '''''Категорія 4''''' - особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років. 
Крім встановлених статтею 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] категорій осіб, право на пільги та компенсації, передбачені цим Законом, мають особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. 
== Підстави для визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
* Період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами (для визначення '''статусу учасника ліквідації наслідків аварії'''). 
* Довідка про евакуацію, відселення, самостійне переселення (для визначення '''статусу евакуйованих із зони відчуження, відселених і тих, які самостійно переселилися'''). 
* Довідка про період проживання, роботи на забруднених територіях ( для визначення '''статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях'''). 
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та обласних державних адміністрацій. 
== Визначення дітей, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи ==
До дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які: 
1) евакуйовані із зони відчуження, у тому числі діти, які на момент евакуації знаходились у стані внутрішньоутробного розвитку; 
2) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше одного року у зоні безумовного (обов'язкового) відселення; 
3) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше двох років у зоні гарантованого добровільного відселення; 
4) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше трьох років у зоні посиленого радіоекологічного контролю; 
5) народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 
6) хворі на рак щитовидної залози незалежно від дозиметричних показників, а також хворі на променеву хворобу; 
7) одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
== Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
Посвідчення '''"Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС'''" та '''"Потерпілий від Чорнобильської катастрофи"''' є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами.

'''Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.'''

'''Дітям, які не досягли повноліття, посвідчення видаються на загальних підставах та вручаються батькам.'''

''Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.''
== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95134795 Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі № 320/5196/20]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103449559 Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі № 200/11361/21]
* Рішення Івано-Франківського [https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/117279386/ адміністративного суду від 27.02. 2024 у справі № 300/8559/23]

== Див.також ==
* [[Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян|Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян]]
* [[Компенсації та пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
*[[Оскарження відмови уповноваженого органу у встановленні статусу особи, постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС I категорії]]
* [[Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

Перепоховання останків померлих. Переміщення тіл померлих через державний кордон

2025-04-17T12:52:33Z

Maryna.Hubska:

== Нормативна база ==
<div align="justify">
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закон України “Про поховання та похоронну справу”]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 Закон України "Про охорону культурної спадщини"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/315-19 Закон України "Про увічнення Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1941-1945 років"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text Закон України “Про адміністративні послуги”]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1113-04 Порядок утримання кладовищ та інших місць поховань, затверджений наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19 листопада 2003 року № 193]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028588-99#Text Державні санітарні правила та норми “Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України” від 01 липня 1999 року №28]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 08 серпня 2006 року № 545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті]
</div>
==Перепоховання останків померлих==
<div align="justify">
Згідно з частиною другою статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України], органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#n177 Закону України “Про поховання та похоронну справу "] перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі письмового звернення особи, яка здійснила поховання, висновку органу санітарно-епідеміологічної служби, лікарського свідоцтва про смерть, дозволу виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі. Перепоховання останків померлих може здійснюватися в інших випадках згідно із законодавством України. Перепоховання останків померлих, воїнів із братських і одиночних могил здійснюється з дотриманням вимог законів України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 "Про охорону культурної спадщини"] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/315-19 Закон України "Про увічнення Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1941-1945 років"]. Під час перепоховання останків померлих контроль за дотриманням безпечних умов праці протягом усього терміну ведення робіт здійснює виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради. Перепоховання останків померлих здійснюється за рахунок коштів особи, яка ініціює перепоховання.
</div>
==Де можливо отримати послугу==
<div align="justify">
Перепоховання останків померлих осіб є адміністративною послугою, і до цієї процедури застосовуються положення закону “Про адміністративні послуги”. Тож звертатись потрібно до:
*Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради;
*Центр надання адміністративної послуги обласної, районної і відповідної міської державної адміністрації.
</div>
==Документи, які необхідно подати для отримання послуги==
*заява користувача з обґрунтуванням причин перепоховання (потрібно ґрунтовно описати, що трапилось та чому виникла необхідність у таких діях, потрібно довести виключність обставин). Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).;
*копія паспорта заявника (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток та сторінку з відміткою про реєстрацію місця проживання) або копію паспорта заявника виготовленого у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (копії лицьового та зворотного боку та копія паперового витягу з Єдиного державного демографічного реєстру про адресу реєстрації місця проживання).
*висновок місцевого закладу санепідемслужби про можливість ексгумації;
*копія лікарського свідоцтва про смерть;
*дозвіл виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі.
==Строк надання адміністративної послуги==
<div align="justify">
Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 Закону України “Про адміністративні послуги”] граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом, у разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб’єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.
==Платність надання адміністративної послуги==
Адміністративні послуги надаються безкоштовно.
==Результат надання адміністративної послуги==
<div align="justify">
За результатами розгляду поданих документів видається дозвіл на перепоховання останків померлого на інше місце поховання або видається користувачу обґрунтована письмова відмова у видачі дозволу. 
Рішення може бути отримано заявником особисто або уповноваженим представником заявника у разі наявності належним чином оформленої довіреності на отримання документів та документа, що посвідчує особу, або поштою.

Ритуальна служба забезпечує оформлення договору-замовлення на перепоховання та призначають термін його проведення. 
Ексгумація здійснюється, як правило, у зимовий період, через рік після поховання в піщаних ґрунтах і через три роки - при похованні у зволожених ґрунтах важкого механічного складу та глиняних ґрунтах. Ексгумація проводиться в присутності медичного працівника, участь якого при проведенні перепоховання забезпечує користувач. 
Винятком з правил є перепоховання урни з прахом, а також ексгумація трупа, яка здійснюється згідно із статтею 192 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]. 
Після ексгумації могила повинна бути засипана, поверхня ґрунту розрівняна та засіяна травою. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#n221 Статтею 27 Закону України “Про поховання та похоронну справу"] передбачено, що кожне поховання та перепоховання померлих реєструється спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) у книзі реєстрації поховань померлих, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

У разі ліквідації кладовища книга реєстрації поховань померлих передається на зберігання до архіву органу місцевого самоврядування.

Перепоховання останків померлих здійснюється за рахунок коштів особи, яка ініціює перепоховання. Перепоховання останків померлих, воїнів із братських і одиночних могил здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про охорону культурної спадщини" та "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років".
</div>
==Підстави для відмови у наданні адміністративної послуги==
У наданні адміністративної послуги може бути відмовлено у разі:
* Подання неповного переліку документів або невідповідність поданих документів встановленим вимогам;
*Відсутності обґрунтованих причин для перепоховання останків померлого.
*Не є користувачем місця поховання.
</div>
== Оскарження відмови у видачі дозволу на перепоховання останків померлого==
Відмова органу місцевого самоврядування у видачі дозволу на перепоховання останків померлого може бути оскаржена в порядку адміністративного судочинства шляхом подання позовної заяви до суду.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Скаргу може подавати: оскаржувач чи законний представник оскаржувача.

Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
==Переміщення тіл померлих через державний кордон==
<div align="justify">
Частиною 8 ст. 365 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] передбачено, що переміщення громадянами через митний кордон України трун з тілами (урн з прахом) чи останків померлих здійснюється на підставі письмової заяви цих громадян довільної форми та документів, визначених Законом України "Про поховання та похоронну справу" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#n183 ст. 22 Закону]).

''Переміщення тіл померлих через державний кордон України (у тому числі переміщення через територію України транзитом) здійснюється за умови пред’явлення митному органові особою, яка переміщує (супроводжує) тіло померлого, таких документів:''
*свідоцтва про смерть або іншого документа, що засвідчує факт смерті, виданого компетентним органом;

*довідки про те, що в тілі та труні (урні) немає вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено. Таку довідку видає судово-медичний експерт у присутності посадової особи відповідного митного органу - в разі вивезення труни (урни) за кордон - або відповідний компетентний орган іноземної держави з легалізацією такої довідки консульською чи дипломатичною установою України за кордоном - у разі ввезення труни (урни) на територію України.
Тіло померлого повинне вміщуватися в металеву герметичну труну (урну), яка опечатується посадовими особами, зазначеними в абзаці третьому частини першої цієї статті.

Розкриття труни (урни) можливе у виняткових випадках за наявності достовірної інформації щодо вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено. Розкриття здійснюється в спеціальному приміщенні закладу охорони здоров’я України в присутності посадової особи митного органу та особи, яка супроводжує труну (урну), або представника підприємства, який здійснює перевезення, а також інших осіб у випадках, передбачених законом, з дотриманням вимог санітарно-епідеміологічного законодавства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закону України “Про поховання та похоронну справу "] У разі смерті громадянина на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території України, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних місцях поховань на території України виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов’язалася поховати померлого, за сприяння консульської установи чи дипломатичного представництва України.

У разі смерті одинокого громадянина або громадянина, від поховання якого відмовилися рідні, на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території України, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних місцях поховань на території України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
</div>
==Судова практика==
https://reyestr.court.gov.ua/Review/87388077

https://reyestr.court.gov.ua/Review/68111848

https://reyestr.court.gov.ua/Review/92706924

[https://opendatabot.ua/court/119578238-4cf14111f56cfa6cbe5fd6d2ee3761c2 Постанова від 27.03.2024 по справі 761/42920/21 КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ https://opendatabot.ua/court/119578238-4cf14111f56cfa6cbe5fd6d2ee3761c2]
==Див. також==
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3 Порядок поховання померлого та надання ритуальних послуг]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Відповідальність за порушення права на доступ до публічної інформації

2025-04-17T12:41:12Z

Maryna.Hubska: /* Судова практика */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n2 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15 Закон України "Про доступ до судових рішень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0011760-13 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2013 року № 11 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації"]

== Суб'єкти відносин у сфері доступу до публічної інформації ==
[[Файл:Who-porushennia-2-01.png|міні]]
Статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] встановлено коло суб'єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації, ними є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації:
* суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

* юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

* особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

* суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;
*юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

== Предмет оскарження ==
[[Файл:Porushennia-final-02-1-1024x784.png|міні]]
Статтею 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] визначено, що запитувач має право оскаржити:
* відмову в задоволенні запиту на інформацію;
* відстрочку задоволення запиту на інформацію;
* ненадання відповіді на запит на інформацію;
* надання недостовірної або неповної інформації;
* несвоєчасне надання інформації;
* невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
* інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

== Адміністративна відповідальність ==
У випадку порушення права на інформацію посадова особа може підлягати адміністративній відповідальності, яка передбачена статтею 212-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] "Порушення права на інформацію та права на звернення":
* Неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України "Про доступ до публічної інформації", "Про оцінку впливу на довкілля", "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення", "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про відкритість використання публічних коштів" та "Про запобігання корупції", - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

* Порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"], а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''
* Порушення вимог Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", а саме необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, неповне надання інформації, неповідомлення про подовження строку розгляду запиту, відстрочення розгляду запиту, крім випадків, визначених цим Законом, - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

* Обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом, - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''
Розгляд заяв про зазначені порушення та складання протоколів про адміністративні правопорушення здійснює [http://www.ombudsman.gov.ua/ Уповноважений Верховної Ради України з прав людини] (пункт 8-1 частини першої статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).
* Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

* Ненадання доступу до судового рішення або матеріалів справи за заявою особи, а також інше порушення Закону України "Про доступ до судових рішень" - '''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

* Незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення, інше порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян"] - '''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

* Несвоєчасне внесення документів до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", обмеження доступу до інформації, внесеної до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, - '''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''
Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - восьмою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин.
* Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації на звернення Національної комісії з реабілітації, регіональної комісії з реабілітації відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" - '''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.

* Нерозкриття, порушення строків або порядку розкриття інформації у видобувних галузях відповідно до Закону України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях" - '''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''' 

'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9D%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82.docx#file Зразок заяви на ім'я Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини] '''

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/34839287 Постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 у справі № 809/1811/13-a] щодо визнання дій незаконними
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/76415410 Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 у справі № 1340/3614/18]
* [https://opendatabot.ua/court/84077194-6e4464a0869961ec7ff3afc610f75ea8 Постанова КАС ВС від 6 вересня 2019 року у справі № 522/15736/17]
* [https://opendatabot.ua/court/90519455-7173f368373d383fda27794c8a085ad8 Постанова КАС ВС від 22 липня 2020 року у справі № 299/3792/17]
* [https://opendatabot.ua/court/110064611-92a2fdd98ceeef03b8e56ba062bb0020 Постанова КАС ВС від 5 квітня 2023 року у справі № 420/27593/21]
* [https://opendatabot.ua/court/122683799-cdba0c27db090b3876b7cd30ea29602a Постанова від 30.10.2024 по справі № 215/1972/21 (ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД)]

== Корисні посилання ==
* [http://www.ombudsman.gov.ua/ Вебсторінка Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини]
== Див. також ==
* [[Порядок оформлення запитів на інформацію]]
* [[Відкрита інформація]]

[[Категорія: Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Відповідальність за порушення права на доступ до публічної інформації

2025-04-17T11:39:02Z

Maryna.Hubska: /* Судова практика */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n2 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15 Закон України "Про доступ до судових рішень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0011760-13 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2013 року № 11 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації"]

== Суб'єкти відносин у сфері доступу до публічної інформації ==
[[Файл:Who-porushennia-2-01.png|міні]]
Статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] встановлено коло суб'єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації, ними є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації:
* суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

* юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

* особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

* суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;
*юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

== Предмет оскарження ==
[[Файл:Porushennia-final-02-1-1024x784.png|міні]]
Статтею 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] визначено, що запитувач має право оскаржити:
* відмову в задоволенні запиту на інформацію;
* відстрочку задоволення запиту на інформацію;
* ненадання відповіді на запит на інформацію;
* надання недостовірної або неповної інформації;
* несвоєчасне надання інформації;
* невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
* інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

== Адміністративна відповідальність ==
У випадку порушення права на інформацію посадова особа може підлягати адміністративній відповідальності, яка передбачена статтею 212-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] "Порушення права на інформацію та права на звернення":
* Неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України "Про доступ до публічної інформації", "Про оцінку впливу на довкілля", "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення", "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про відкритість використання публічних коштів" та "Про запобігання корупції", - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

* Порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"], а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''
* Порушення вимог Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", а саме необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, неповне надання інформації, неповідомлення про подовження строку розгляду запиту, відстрочення розгляду запиту, крім випадків, визначених цим Законом, - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

* Обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом, - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''
Розгляд заяв про зазначені порушення та складання протоколів про адміністративні правопорушення здійснює [http://www.ombudsman.gov.ua/ Уповноважений Верховної Ради України з прав людини] (пункт 8-1 частини першої статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).
* Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

* Ненадання доступу до судового рішення або матеріалів справи за заявою особи, а також інше порушення Закону України "Про доступ до судових рішень" - '''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

* Незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення, інше порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян"] - '''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

* Несвоєчасне внесення документів до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", обмеження доступу до інформації, внесеної до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, - '''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''
Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - восьмою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин.
* Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації на звернення Національної комісії з реабілітації, регіональної комісії з реабілітації відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" - '''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.

* Нерозкриття, порушення строків або порядку розкриття інформації у видобувних галузях відповідно до Закону України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях" - '''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''' 

'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9D%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82.docx#file Зразок заяви на ім'я Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини] '''

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/34839287 Постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 у справі № 809/1811/13-a] щодо визнання дій незаконними
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/76415410 Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 у справі № 1340/3614/18]
* [https://opendatabot.ua/court/84077194-6e4464a0869961ec7ff3afc610f75ea8 Постанова КАС ВС від 6 вересня 2019 року у справі № 522/15736/17]
* [https://opendatabot.ua/court/90519455-7173f368373d383fda27794c8a085ad8 Постанова КАС ВС від 22 липня 2020 року у справі № 299/3792/17]
* Постанова КАС ВС від 5 квітня 2023 року у справі № 420/27593/21
* [https://opendatabot.ua/court/122683799-cdba0c27db090b3876b7cd30ea29602a Постанова від 30.10.2024 по справі № 215/1972/21 (ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД)]

== Корисні посилання ==
* [http://www.ombudsman.gov.ua/ Вебсторінка Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини]
== Див. також ==
* [[Порядок оформлення запитів на інформацію]]
* [[Відкрита інформація]]

[[Категорія: Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Відповідальність за порушення права на доступ до публічної інформації

2025-04-17T07:09:45Z

Maryna.Hubska: /* Адміністративна відповідальність */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n2 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15 Закон України "Про доступ до судових рішень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0011760-13 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2013 року № 11 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації"]

== Суб'єкти відносин у сфері доступу до публічної інформації ==
[[Файл:Who-porushennia-2-01.png|міні]]
Статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] встановлено коло суб'єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації, ними є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації:
* суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

* юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

* особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

* суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;
*юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

== Предмет оскарження ==
[[Файл:Porushennia-final-02-1-1024x784.png|міні]]
Статтею 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] визначено, що запитувач має право оскаржити:
* відмову в задоволенні запиту на інформацію;
* відстрочку задоволення запиту на інформацію;
* ненадання відповіді на запит на інформацію;
* надання недостовірної або неповної інформації;
* несвоєчасне надання інформації;
* невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
* інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

== Адміністративна відповідальність ==
У випадку порушення права на інформацію посадова особа може підлягати адміністративній відповідальності, яка передбачена статтею 212-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] "Порушення права на інформацію та права на звернення":
* Неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України "Про доступ до публічної інформації", "Про оцінку впливу на довкілля", "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення", "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про відкритість використання публічних коштів" та "Про запобігання корупції", - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

* Порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"], а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''
* Порушення вимог Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", а саме необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, неповне надання інформації, неповідомлення про подовження строку розгляду запиту, відстрочення розгляду запиту, крім випадків, визначених цим Законом, - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

* Обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом, - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''
Розгляд заяв про зазначені порушення та складання протоколів про адміністративні правопорушення здійснює [http://www.ombudsman.gov.ua/ Уповноважений Верховної Ради України з прав людини] (пункт 8-1 частини першої статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).
* Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

* Ненадання доступу до судового рішення або матеріалів справи за заявою особи, а також інше порушення Закону України "Про доступ до судових рішень" - '''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

* Незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення, інше порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян"] - '''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

* Несвоєчасне внесення документів до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", обмеження доступу до інформації, внесеної до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, - '''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''
Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - восьмою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин.
* Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації на звернення Національної комісії з реабілітації, регіональної комісії з реабілітації відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" - '''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.

* Нерозкриття, порушення строків або порядку розкриття інформації у видобувних галузях відповідно до Закону України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях" - '''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''' 

'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9D%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82.docx#file Зразок заяви на ім'я Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини] '''

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/34839287 Постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 у справі № 809/1811/13-a] щодо визнання дій незаконними
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/76415410 Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 у справі № 1340/3614/18]
* [https://opendatabot.ua/court/122683799-cdba0c27db090b3876b7cd30ea29602a Постанова від 30.10.2024 по справі № 215/1972/21 (ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД)]

== Корисні посилання ==
* [http://www.ombudsman.gov.ua/ Вебсторінка Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини]
== Див. також ==
* [[Порядок оформлення запитів на інформацію]]
* [[Відкрита інформація]]

[[Категорія: Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Оскарження неправомірних рішень і дії медичних працівників, закладів та органів охорони здоров'я

2025-03-17T09:18:57Z

Maryna.Hubska: /* Як отримати компенсацію шкоди, заподіяної здоров'ю */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0355-19#Text Порядок розгляду звернень громадян у Національній службі здоров’я України, затверджений наказом МОЗ від 11.03.2019 № 549]
* [https://www.eesc.europa.eu/sites/default/files/resources/docs/085-private-act.pdf Європейська хартія прав пацієнтів]

== Права пацієнта ==
Перелік прав пацієнтів в Україні визначено, перш за все, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»](ст. 6, 34, 35-1, 35-2, 35-4, 35-6, 36, 38, 39, 39-1, 45, 48, 51) та нормами ст. 283, 284, 285, 286, 287, 288, 289, 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України.]

До таких прав пацієнта можна віднести:
* на отримання кваліфікованої медичної допомоги,
* на вибір, заміну, лікаря, закладу охорони здоров’я та вибір методів лікування,
* на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров’я України,
* на достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров’я,
* фізичної особи на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні,
* на безоплатну первинну медичну допомогу (консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів,
* спеціалізовану медичну допомогу, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах лікарями відповідної спеціалізації,
* на безоплатну паліативну допомогу, на останніх стадіях перебігу невиліковних захворювань, яка включає комплекс заходів, спрямованих на полегшення фізичних та емоційних страждань пацієнтів, а також надання психосоціальної і моральної підтримки членам їх сімей,
* на особисту недоторканність, що надає змогу розпорядитися щодо передачі після своєї смерті органів та інших анатомічних матеріалів її тіла науковим, медичним або навчальним закладам,
* на донорство,
* на медико-біологічний експеримент,
* на репродуктивні технології,
* на правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов’язаних із станом здоров’я,
* на відшкодування заподіяної здоров’ю шкоди,
* на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я тощо.

== Оскарження неправомірних рішень і дій медичних працівників ==
Якщо ваші права, як пацієнта, порушені з боку лікаря або інших медичних працівників, необхідно звернутися, краще письмово, зі зверненням або скаргою '''до головного лікаря лікарні.''' 

'''''Скарга''''' - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 '''ст. 3 Закону України "Про звернення громадян"''']).

=== Хто може направити скаргу? ===
"''Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк"'' '''ст. 40 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]''' 
Повнолітня особа може звернутися особисто, через представника чи колективно.
Неповнолітня чи недієздатна особа реалізує право на оскарження дій та рішень суб’єктів галузі охорони здоров’я через своїх законних представників.

===Якою має бути скарга? ===
Заяву зі скаргою може бути подано в '''усній, письмовій чи електронній''' формах.
Скарга повинна містити правильні реквізити найменування медичної установи, адресу установи, прізвище, ім’я по-батькові особи, яка звертається, фактичне місце проживання з позначенням поштового індексу, засобу зв’язку, наявності електронної скриньки. Далі потрібно розкрити суть питання і чітко сформулювати прохання чи вимоги, вказати яким способом вам має бути надана відповідь (на електрону скриньку або на поштову адресу) і поставити дату та підпис.

'''Письмове звернення''' рекомендується реєструвати безпосередньо при поданні. А у разі його надіслання поштою, у МОЗ закликають використовувати послуги рекомендованого листа чи повідомлення про вручення. 

'''В електронному зверненні''' також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. ''Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.'' 
Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, воно у 5-денний строк повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями.

=== Якщо відстояти своє порушено право не вдалося, можна звернутися: ===
* до департаменту/управління охорони здоров’я вашого міста чи області: https://moz.gov.ua/regionalni-upravlinnja;
* на гарячу лінію місцевих органів виконавчої влади;
* на гарячу лінію Уряду за телефоном 1545;
* на гарячу лінію МОЗ 0 800 505 201;
* до контакт-центру системи надання безоплатної правової допомоги за безкоштовним номером 0 800 213 103.

Якщо медичний працівник (у закладі, який має договір із НСЗУ) відмовляється в наданні послуги чи вимагає гроші, пацієнт може подати скаргу до Національної служби здоров'я України (НСЗУ) через сайт НСЗУ за посиланням: https://nszu.gov.ua/gromadyanam/osobistij-prijom/citizen-form

Будь-який громадянин має право подати заяву про проведення клініко-експертної комісії до департаментів охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також КЕК МОЗ України. Такі комісії контролюють якість надання допомоги і розглядають усі випадки, в яких може йтися про неналежну допомогу пацієнту - від випадків з розбіжністю діагнозів до летальних. Докладно тут: [https://moz.gov.ua/uk/pacient-mae-pravo-jakoju-mae-buti-jakisna-i-bezpechna-dopomoga https://bit.ly/2u4uFlj]

Ще один спосіб захисту - звернення до '''Інспекції з питань захисту прав споживачів'''. Таке звернення можливе, якщо відносини з лікарем або лікувальною установою носять договірно-розрахунковий характер. Тоді пацієнта додатково захищає [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"], який передбачає право на: ''отримання якісних і безпечних послуг''; ''повну і достовірну інформацію про послугу і її виконавця; надання послуги у встановлений термін; стягнення неустойки за прострочення надання послуги; відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням послуги; відшкодування моральної шкоди; судовий захист порушених прав.''

Незалежно від рівня розгляду звернень це завжди безоплатно.

=== Скільки часу можуть розглядати звернення? ===
* до 15 днів - звернення, які не потребують додаткового вивчення;
* до 30 днів - звернення, які потребують додаткового вивчення;
* до 45 днів - звернення, вивчити обставини яких неможливо у 30-денний термін; про це мають повідомити людині, яка подала звернення.
Якщо ви отримали рішення щодо своєї скарги, але не згодні з ним - маєте право подати скаргу до органу або посадової особи вищого рівня. Наприклад, якщо не вдалося владнати ситуацію на рівні головного лікаря - подати скаргу до місцевого департаменту охорони здоров’я. Водночас не варто затягувати оскарження такого рішення: маєте місяць після того, як вас ознайомили з рішенням. Інакше ваш запит можуть відхилити (виняток - поважна причина порушення термінів. Під поважними причинами варто розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася для оскарження такого рішення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення, і такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами).

Якщо на жодному з етапів не вдалося владнати ситуацію, '''пацієнт має право звернутись до суду.'''

== Де закріплено права на оскарження дій медиків і компенсацію ==
Право на подання скарги закріплено в [https://www.eesc.europa.eu/sites/default/files/resources/docs/085-private-act.pdf Європейській хартії прав пацієнтів (стаття 13)], Конституції України (стаття 40), Основах законодавства України про охорону здоров’я (стаття 6).

Право на компенсацію закріплено в Європейській хартії прав пацієнтів (стаття 14), Конституції України (стаття 3, ч. 1), Основах законодавства України про охорону здоров’я (стаття 6), Цивільному кодексі України (статті 22 (ч. 1), 23, 906, 1166 (ч. 1, 2), 1167 (ч. 1), 1168, 1195-1203, 1209), Про захист прав споживачів (статті 4 (п. 5 ч. 1), 16).

== Як отримати компенсацію шкоди, заподіяної здоров'ю ==
Якщо внаслідок дій чи бездіяльності медперсоналу було завдано шкоду здоров’ю пацієнта, він має право звернутися із позовом проти закладу охорони здоров’я із вимогою компенсації '''матеріальної''' чи '''моральної шкоди'''.

'''Важливо! Відшкодування як моральної, так і матеріальної шкоди не залежить від того, чи підписаний договір між пацієнтом і медичним закладом.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Частиною першою статті 906 Цивільного кодексу України] передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 1166 Цивільного кодексу України], майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Згідно з частиною першою статті 1172 Цивільного кодексу України] юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

'''''Матеріальна''' '''шкода''''' включає у себе дві категорії: реальні збитки та втрачені можливості доходу. До першої можна віднести витрати, які особі довелося понести у результаті заподіяння шкоди (наприклад, придбання ліків, протезу тощо). Їх можна підтвердити та підрахувати за допомогою надання чеків чи інших доказів вартості придбаного майна. Категорія ж втрачених можливостей доходу, як правило, пов’язана із втратою працездатності внаслідок лікарської помилки. У цьому випадку ступінь втрати працездатності та розмір збитків визначається в ході судово-медичної експертизи.

Також може відшкодовуватися подальше лікування особи, яке стало необхідним внаслідок помилки медперсоналу. Розмір збитків знову-таки визначатиметься експертизою. Особливістю такого відшкодування є те, що сума компенсації перераховуватиметься не постраждалій особі, а безпосередньо до закладу охорони здоров’я, де вона проходитиме лікування.

У разі ж смерті особи через лікарську помилку, її родичі мають право на відшкодування витрат на поховання.

'''''Моральна шкода''''' у пункті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"] тлумачиться як ''«втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб»''.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

=== Судова практика ===

Постанова від 27.02.2019 по справі № 755/2545/15-ц https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/81020404

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2021 № 320/4414/20 https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-document/99308819/

Постанова ВП ВС від 09.11.2022 по справі 372/1652/18 https://opendatabot.ua/court/109046335-6b64c2cb0cf01ac95f0e4676db768f0e

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу‎]]
[[Категорія:‎Територіальні органи‎]]
[[Категорія:Міністерства‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Перерахунок плати за послуги централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення

2025-02-18T07:35:57Z

Maryna.Hubska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/830-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/127-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06.02.2024 р. № 127 «Деякі питання здійснення перерахунку вартості комунальних послуг за період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості» та затвердження Порядку здійснення перерахунку вартості комунальних послуг за період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1182-2019-%D0%BF#Text Правила надання послуги з постачання гарячої води, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1502-18#n15 Наказ від 22.11.2018 р. № 315 "Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг"]

== Надання комунальних послуг належної якості ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] споживач комунальних послуг має право зокрема одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Цим Законом передбачено, що споживач має право на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг та на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості.

Чинним законодавством передбачено, що виконавець комунальної послуги зобов’язаний:
* забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
* готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором;
* без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, передбачену законодавством;
* своєчасно проводити підготовку об’єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період;
* розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг;
* вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством;
* виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт у розмірі, визначеному законодавством;
* своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг;
* своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини;
* у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем здійснювати розподіл загальнобудинкового обсягу послуг між співвласниками багатоквартирного будинку у передбаченому законодавством та договором порядку;
* інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства;
* контролювати дотримання встановлених міжповіркових інтервалів вузлів комерційного обліку;
* у разі укладення колективного договору або договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем інформувати управителя, уповноважений орган управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, правління житлово-будівельного кооперативу, з якими укладено відповідний договір, про вихід з ладу, необхідність ремонту, зняття з абонентського обліку вузлів комерційного обліку, а також про настання терміну їх повірки;
* направляти управителю або відповідним виконавцям протягом п’яти робочих днів отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов’язків управителя або інших виконавців послуг.

Обов’язок вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством покладається на виконавця комунальних послуг.

''Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.''

'''Важливо!''' Якщо неполадки пов’язані з отриманням комунальних послуг виникли з вини споживача, то виконавець, не тільки не зменшує розмір плати за комунальні послуги, а й має право вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок або вимагати відшкодування вартості таких робіт.

Порядок [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/127-2024-%D0%BF здійснення перерахунку вартості комунальних послуг за період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості] (далі - Порядок) передбачено, що у разі ненадання послуги, надання не в повному обсязі або невідповідної якості виконавець зобов’язаний протягом одного місяця, що настає за розрахунковим періодом, самостійно здійснити перерахунок згідно з вимогами цього Порядку, а також сплатити споживачеві неустойку (штраф) у порядку та розмірі, що визначені законодавством або договором.

== Підстави проведення перерахунку за надання послуг з централізованого опалення ==

Законодавством передбачено, що виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/830-2019-%D0%BF#Text Пунктом 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830] передбачено, що рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами. Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С.

'''''Загалом кількісними і якісними показниками послуги з централізованого опалення є''''':
* своєчасний початок і закінчення опалювального сезону ( протягом трьох діб із середньодобовою температурою 8 град С);
* безперебійне надання послуг з централізованого опалення протягом усього опалювального сезону;
* температура повітря у житлових приміщеннях (за умови їх утеплення) відповідає діючим нормам і правилам — 18 град. С (у наріжних кімнатах - 20 град. С)

Виконавець комунальних зобов’язаний провести перерахунок відповідно до формул, наведених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/127-2024-%D0%BF пунктах 13-16 Порядку], при відхилення від норми вищевказаних показників, у випадку:
* ненадання послуги з постачання теплової енергії, надання її не в повному обсязі споживачам, яким плата за таку послугу нараховується виходячи з обсягу, визначеного розрахунковим методом (зокрема за нормами споживання, скоригованими виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря) відповідно до Методики розподілу;
* надання послуги з постачання теплової енергії невідповідної якості перерахунок здійснюється виходячи з якісних характеристик такої послуги;
* невідповідності температури теплоносія температурному графіку теплової мережі в частині температури подавального трубопроводу відповідно до умов договору та/або невідповідності тиску теплоносія гідравлічному режиму теплової мережі відповідно до умов договору сума перерахунку для споживача послуги з постачання теплової енергії розраховується у разі нарахування плати;
* якщо температура повітря у приміщеннях споживача (для приміщень, не оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами-розподілювачами теплової енергії) не відповідає нормативній температурі (у разі укладення індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем), сума перерахунку для споживача послуги з постачання теплової енергії розраховується у разі нарахування плати за показаннями вузлів комерційного обліку теплової енергії, а також виходячи з обсягу, визначеного розрахунковим методом (зокрема за нормами споживання, скоригованими виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря) відповідно до Методики розподілу.
'''У разі зниження температури повітря в приміщеннях споживача більш як на 6 °C від нормативної плата за послугу з постачання теплової енергії не нараховується.'''

У разі застосування двоставкових тарифів на послугу з постачання теплової енергії перерахунку підлягає плата за послугу з постачання теплової енергії, розрахована виходячи з умовно-змінної частини тарифу.

== Підстави проведення перерахунку за надання послуг з централізованого постачання холодної води ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#Text Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690] виконавець послуги з централізованого водопостачання повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску.

Параметри якості води повинні відповідати встановленим законодавством вимогам. Тиск питної води повинен відповідати параметрам, встановленим державними будівельними нормами.

'''''Кількісними та якісними показниками послуги централізованого постачання холодної води є''''':
* безперебійне або за затвердженим режимом надання послуг протягом року
* склад і властивості води відповідають державним стандартам на питну воду, вимогам санітарного законодавства та дозволам Держспоживстандарту

Виконавець комунальних зобов’язаний провести перерахунок відповідно до формул, наведених у пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/127-2024-%D0%BF 23-29 Порядку] , при відхиленні від норми вищевказаних показників, у випадку:
* перерви у наданні послуги з централізованого постачання холодної води (більш ніж 6 годин на добу при цілодобовому водопостачанні та більш як 30% загального часу постачання води за графіком більш як два рази на місяць);
* невідповідності складу і властивостей води (надання послуги у разі відхилення від норми не допускається).
'''У''' '''разі коли вузол розподільного обліку води працював протягом періоду, що є меншим ніж 12 місяців, середньодобова вартість споживання води розраховується за фактичний час споживання послуги, але не менше 15 діб.'''

== Підстави проведення перерахунку за надання послуг з централізованого постачання гарячої води ==

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1182-2019-%D0%BF#Text Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182] виконавець забезпечує безпечне та безперервне постачання гарячої води споживачу, рівень температури та величина тиску якої повинні відповідати вимогам законодавства та умовам договору.

Параметри якості гарячої води повинні відповідати вимогам державних санітарних норм і правил на питну воду.
Рівень температури гарячої води становить не нижче ніж 50 °C і не вище ніж 75 °C на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача та не нижче ніж 55 °C і не вище ніж 75 °C на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку.

Рівень температури гарячої води в інших будівлях визначається згідно з державними будівельними нормами і правилами.
Величина тиску гарячої води повинна відповідати параметрам, встановленим державними будівельними нормами і правилами.

'''''Кількісними та якісними показниками послуги централізованого постачання гарячої води є:'''''
* безперебійне надання надання послуги з централізованого постачання гарячої води або постачання за чітко затвердженим графіком;
* забезпечення нормативної температури гарячої води у точці розбору не нижче 50 град. С, але не вище 75 град.за С.
* склад і властивості води відповідають державним стандартам на питну воду, вимогам санітарного законодавства та дозволам Держспоживстандарту

'''''У випадку відхилення від норми вказаних показників, зокрем'''''а:
* ненадання послуги з постачання гарячої води, надання її не в повному обсязі споживачам, яким плата за таку послугу нараховується виходячи з обсягу, визначеного розрахунковим методом відповідно до Методики розподілу;
* невідповідності складу і якості гарячої води вимогам державних санітарних норм і правил до питної води сума перерахунку для споживача послуги з постачання гарячої води розраховується у разі нарахування плати;
* невідповідності тиску гарячої води параметрам, установленим державними будівельними нормами відповідно до договору, сума перерахунку для споживача послуги з постачання гарячої води розраховується у разі нарахування плати;
* невідповідності температури гарячої води параметрам, установленим договором (не нижче ніж 50 °C та не вище ніж 75 °C - у разі надання послуги за індивідуальним договором про надання послуги з постачання гарячої води з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем та не нижче ніж 55 °C і не вище ніж 75 °C - у разі надання послуги з постачання гарячої води за індивідуальним договором, колективним договором, договором з колективним споживачем, договором з власником (користувачем) будівлі) сума перерахунку для споживача послуги з постачання гарячої води розраховується у разі нарахування плати;

У такому разі виконавець зобов’язаний здійснити перерахунок плати за надання комунальної послуги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/127-2024-%D0%BF#Text пунктів 17-22 Порядку].

'''Відхилення температури гарячої води на 20 °C і більше від параметрів, установлених договором, плата за послугу з постачання гарячої води нараховується за тарифами на централізоване водопостачання.'''

== Підстави проведення перерахунку за надання послуг з централізованого водовідведення==

Споживач послуги, з поміж іншого, має право бути забезпечений послугами з централізованого водовідведення відповідно до нормативів гранично допустимої концентрації та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Критерієм якості послуги з централізованого водовідведення є безперешкодне приймання стічних вод у мережі виконавця з мереж споживача, за умови справності мереж споживача. Допустимим строком ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості послуги з централізованого водовідведення становить одна доба на місяць.

'''У''' '''разі здійснення перерахунку за послуги з централізованого водопостачання та/або постачання гарячої води у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі пропорційно здійснюється перерахунок за послугу з централізованого водовідведення.'''

Виконавець зобов’язаний провести перерахунок плати за надання комунальної послуги з централізованого водовідведення згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/127-2024-%D0%BF#Text пунктів 27-29 Порядку] у таких випадках:

* надання послуги з централізованого водовідведення невідповідної якості перерахунок здійснюється виходячи з якісних характеристик такої послуги, а саме - безперервності приймання стічних вод споживача у мережі виконавця (за умови справності мереж споживача);
* надання послуги з централізованого водовідведення невідповідної якості сума перерахунку для споживача послуги з централізованого водовідведення розраховується у разі нарахування плати.

== Планові перевірки. Аварії==

'''Важливо.''' Зменшення розміру плати за надання послуг не здійснюється, якщо ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі відбувалось внаслідок:

* '''планової перерви'''
(у разі застосування планової перерви в наданні комунальних послуг виконавець зобов’язаний повідомити споживача через засоби масової інформації або в інший спосіб, що гарантує доведення такої інформації до кожного споживача, про таку планову перерву не пізніш як за 10 робочих днів (крім перерви на ліквідацію наслідків аварії). У повідомленні необхідно зазначити причину та строк перерви в наданні відповідних послуг);

* '''ліквідації наслідків аварії'''
( у разі застосування перерви в наданні комунальних послуг на ліквідацію наслідків аварії виконавець зобов’язаний повідомити споживача через засоби масової інформації або в інший спосіб, що гарантує доведення такої інформації до споживача, про таку перерву не пізніш як через три години з початку такої перерви. У повідомленні зазначаються причини та строк перерви в наданні відповідних комунальних послуг)

'''Порядок розв’язання спорів'''

Спори щодо здійснення перерахунку вартості комунальних послуг за період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості розв’язуються у судовому порядку згідно із законодавством.
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги‎]]

Інвалідність та порядок її встановлення

2025-02-18T07:24:41Z

Maryna.Hubska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1925-24#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 2024 № 2067 "Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0011-02 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 04 грудня 2001 року № 482 "Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!'''
з '''1 січня 2025 року''' експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб '''проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи''', до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338].

Повноваження, права і обов'язки '''МСЕК''' щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я '''припиняються 31 грудня 2024 року.'''

'''Документи, рішення, прийняті, видані МСЕК в період їх роботи, є чинними''' та продовжують бути підставами для продовження надання особам і дітям статусів, прав, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, якщо такі статуси, права, виплати та соціальні гарантії були оформлені (призначені) до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338] (''26.11.2024''), якщо інше не буде встановлено за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії, проведеної в установленому законодавством порядку, або в судовому порядку, або до проведення оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.
|}
== '''Основні поняття''' ==
Відповідно до статті 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"] '''інвалідність''' - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав на рівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

'''Причинами інвалідності є:'''
* інвалідність з дитинства;
* загальне захворювання;
* нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров’я);
* професійне захворювання пов’язане з трудовою діяльністю;
* поранення, контузії, каліцтва та інші захворювання. (Для військовослужбовців - поранення, контузія, каліцтво, одержані при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби, чи захворювання, пов’язане з перебуванням на фронті, або каліцтво, одержане внаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, чи захворювання, не пов’язане з перебуванням на фронті, а в спеціально передбачених законодавством випадках - захворювання, одержане при виконанні обов’язків військової служби). Законодавством України можуть бути встановлені й інші причини інвалідності.
'''Особа з інвалідністю''' - особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист (згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

'''Дитина з інвалідністю''' - особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність. (Визнання дитини віком до 18 років дитиною з інвалідністю, є відповідний '''медичний висновок''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0011-02#o40 за формою № 080/о] "Медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років", затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0011-02 Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04 грудня 2001 року № 482 "Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років"].

'''Група інвалідності''' - це ступінь стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я.

'''Особі, визнаній особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.'''
== I група інвалідності ==
До '''I групи''' належать особи з найважчим станом здоров'я, які повністю не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, абсолютно залежні від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій або які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.

Підставою для встановлення I групи інвалідності є стійкі, значно вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, неспроможності до самообслуговування і спричиняють до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

Критеріями встановлення I групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи у значному III ступені:
* нездатність до самообслуговування чи повна залежність від інших осіб;
* нездатність до пересування чи повна залежність від інших осіб;
* нездатність до орієнтації (дезорієнтація);
* нездатність до спілкування;
* нездатність контролювати свою поведінку;
* значні обмеження здатності до навчання;
* нездатність до окремих видів трудової діяльності.
'''''I група інвалідності поділяється на підгрупи <big>А</big> і <big>Б</big>''''' залежно від ступеня втрати здоров'я особою з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.
{| class="wikitable"
|-
! Підгрупи I групи інвалідності !! Належність особи !! Критерії встановлення
|-
| підгрупа А || належать особи з виключно високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі інших осіб і фактичну нездатність до самообслуговування || критеріями встановлення '''підгрупи А I групи інвалідності''' є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та повну залежність від інших осіб (необхідність постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги)
|-
| підгрупа Б || належать особи з високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє значну залежність від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій і часткову нездатність до виконання окремих елементів самообслуговування|| критеріями встановлення '''підгрупи Б I групи інвалідності''' є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє втрату можливості самостійного задоволення з допомогою технічних засобів і за умови відповідного облаштування житла більшості життєво необхідних фізіологічних та побутових потреб
|}
Особи з інвалідністю I групи із значно вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та проводити різні види трудової діяльності за умови їх забезпечення засобами компенсації фізичних дефектів або порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів, створення за необхідності спеціальних умов праці, у тому числі вдома.
== II група інвалідності ==
Підставою для встановлення '''II групи''' інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

'''Критеріями встановлення''' '''II групи''' інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи:
* обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до навчання II ступеня - нездатність до навчання або здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома;
* обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до спілкування II ступеня - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.
До '''II групи інвалідності''' можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

'''II група інвалідності''' встановляється учням, студентам вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації денної форми навчання, що вперше здобувають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень освіти, у разі наявності в них ознак інвалідності на період їх навчання. Після закінчення навчального закладу видається довідка про придатність їх до роботи у результаті набуття професії.

Особи з інвалідністю '''II групи''' з вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності, зокрема шляхом створення відповідних умов праці із забезпеченням засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.
== III група інвалідності ==
Підставою для встановлення '''III групи''' інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення '''III групи інвалідності''' є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:
* обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;
* обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;
* обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);
* обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);
* обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;
* обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;
* обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.
Особи з інвалідністю '''III групи''' з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.
== Порядок встановлення інвалідності ==
З '''01 січня 2025 року''' запрацювала '''нова систем'''а оцінювання повсякденного функціонування людини. На базі багатопрофільних лікарень розпочали роботу '''експертні команди лікарів''', які проводять оцінювання повсякденного функціонування людини для встановлення інвалідності. '''Вони замінили МСЕК''', ліквідовані наприкінці 2024 року.

'''Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи''' (ЕКОПФО)— спеціально створені команди лікарів в спеціально визначених Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я, які проводять оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання; встановлюють ступінь втрати професійної працездатності та виконують інші обов'язки відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи затвердженого постановою Кабінету міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text від 15 листопада 2024 р. № 1338].

Огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, проводиться згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text Постанови КМУ від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи"].

'''Метою направлення особи на оцінювання Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи можуть бути:'''

* встановлення інвалідності;
* зміна причини інвалідності;
* закінчення строку, на який встановлено інвалідність;
* повторне оцінювання у разі настання змін у стані здоров'я;
* оновлення рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю;
* встановлення ступеня втрати професійної працездатності;
* продовження тимчасової непрацездатності;
* визначення медичних показань для забезпечення автомобілем та/або електроскутером і протипоказань до керування ними;
* встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням, трудовим каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
* визначення потреби в постійному догляді та інших соціальних послугах;
* призначення допоміжних засобів реабілітації (технічних та інших засобів реабілітації) та/або медичних виробів;
* встановлення причинного зв'язку інвалідності з хворобами, перенесеними у дитинстві.

=== '''<big>1 крок. Звернення до свого лікуючого лікаря.</big>''' ===
Вам необхідно звернутися до свого лікуючого лікаря, який спеціалізується на захворюванні, що спричинило значні порушення здоров’я, які можуть бути підставою для встановлення інвалідності чи ступеню втрати професійної працездатності. Це перший необхідний крок для взаємодії в межах процесу оцінювання. За наявності необхідного пакету документів та обстежень Ви можете також звернутись до свого сімейного лікаря.

Після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності станів, що відповідають Критеріям направлення на оцінювання, лікар формує в електронній системі направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи.

=== '''2 крок. Підготовка необхідних документів.''' ===

=== '''Перелік необхідних документів''' ===
'''1. Особисті документи''': паспорт, РНОКПП, військовий квиток (для військовозобов'язаних).

'''2. Медичні документи, включаючи:'''

* Виписки з амбулаторної карти (025/о або електронної карти) або після стаціонарного лікування або втручання (форма 027/о): вони підтверджують проведене лікування та стан здоров’я пацієнта.
* Висновки лікарів та результати інструментальних чи лабораторних досліджень: документи мають містити інформацію про заклад охорони здоров'я, лікаря або лабораторію, стан пацієнта і діагноз згідно з Міжнародною класифікацією хвороб та, найкраще, якщо результати зафіксовані в ЕСОЗ.
* Якщо ви проходили реабілітацію в сфері охороні здоров'я, варто подати Індивідуальний реабілітаційний план (ІРП).
* Попередні висновки та довідки МСЕК (за наявності).

'''3. Документи, що підтверджують причини інвалідності:'''

* Документи, які дають підстави для встановлення причини інвалідності (наприклад постанова ВЛК або рішення ЛКК про встановлену інвалідність дитині).

Усі необхідні медичні документи, включаючи направлення та виписки, мають бути завантажені в сканованому форматі до електронної системи. Це дозволить автоматично передавати інформацію між закладами охорони здоров’я та експертними командами, що спрощує взаємодію.

Вам потрібно буде лише звернутися до вашого лікаря та підготувати документи, яких ще немає в електронній системі (наприклад, старі виписки чи висновки). Лікар сформує електронне направлення, зазначивши в ньому всю необхідну інформацію та додасть всі документи для розгляду експертною командою.

Ви отримаєте від системи сповіщення на електронну пошту (пацієнта чи довіреної особи) про форму, час і місце оцінювання. У разі відсутності електронної пошти - рекомендований лист.

Рішення експертної команди також прийде на електронну пошту чи рекомендованим листом, і в кабінет лікуючого лікаря в електронній системі. Додатково необхідна інформація буде автоматично передаватися до Міністерства соціальної політики для використання при призначенні виплат, допоміжних засобів реабілітації чи соціальних послуг.

Медичний розділ ІПР буде частиною рішення, яке прийматиме експертна команда, у разі встановлення особі інвалідності. Термін дії рекомендацій буде співпадати з терміном прийнятого рішення.

Якщо ви втратили попередню довідку МСЕК, то зверніться до територіального відділення Пенсійного фонду, оскільки саме електронні системи Пенсійного фонду містять централізовану інформацію про всіх осіб з інвалідністю, яким була призначена пенсія з інвалідності.

Документи можна подати у паперовій формі для їх сканування в закладі охорони здоров’я під час формування направлення на оцінювання. Якщо ви маєте ці документи в електронному вигляді, ви можете передати їх лікареві одразу в електронній формі. У випадку бажання присутності уповноваженої особи на оцінюванні до справи має бути прикріплена відповідна заява з інформацією про таку особу.

=== '''3 крок. Відправлення електронного направлення на оцінювання.''' ===
На основі поданих документів лікуючий лікар створює структуровану електронну форму направлення в електронній системі і прикріплює до неї всі документи пацієнта. Електронна система є безоплатною і доступною закладам охорони здоров’я усіх форм власності (державної, комунальної, приватної). У формі міститься необхідна інформація про причини та мету направлення на оцінювання. Разом із лікарем обирається бажана форма проведення оцінювання відповідно до затверджених критеріїв:

* '''ОЧНА''' за особистої присутності особи.
* '''ЗАОЧНА''' без особистої присутності.
* з '''ВИКОРИСТАННЯМ ТЕЛЕМЕДИЦИНИ''' через засоби дистанційного зв’язку.
* '''ВИЇЗНА''' за місцем перебування або лікування особи.

Також пацієнт разом із лікарем обирає заклад охорони здоров’я з відповідною експертною командою для проведення оцінювання. З переліком закладів та профілями експертних команд можна ознайомитись на дашборді на сайті МОЗ [https://moz.gov.ua/uk/ekopfo]. У кожному закладі існує дві і більше команд одного профілю. Пацієнт може пройти оцінювання в закладі незалежно від місця реєстрації. На одного пацієнта може існувати лише одна чинна справа. У разі відсутності технічної можливості використовувати електронну систему, інформація про що оприлюднюється на вебсайті МОЗ, опрацювання направлень, документів та процес оцінювання здійснюються із застосуванням паперового документообігу за формами, встановленими [https://moz.gov.ua/uk/decrees/nakaz-moz-ukrayini-vid-10-12-2024-2067-deyaki-pitannya-zabezpechennya-provedennya-ocinyuvannya-povsyakdennogo-funkcionuvannya-osobi МОЗ]. Після появи технічної можливості такі рішення та документи підлягають негайному внесенню до системи.

=== '''4 крок. Підготовка документів.''' ===
Адміністратор закладу охорони здоров’я отримає сформоване вашим лікарем направлення, перевірить його та додані до нього документи на повноту та відповідність вимогам, зокрема в частині відповідності форми розгляду та критеріям направлення на оцінювання.

'''АДМІНІСТРАТОР МАЄ ПРАВО ПОВЕРНУТИ ДОКУМЕНТИ ЛІКУЮЧОМУ ЛІКАРЮ ДЛЯ ДООПРАЦЮВАННЯ У РАЗІ:'''

* наявності помилок;
* невідповідності критеріям направлення на оцінювання;
* відсутності необхідних документів, що повинні бути додані до направлення, зазначених у пунктах 21 і 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145:~:text=21.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B3%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%3A Порядку] проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;
* неналежної якості копій документів, які додані до направлення, що унеможливлює ознайомлення з ними.

У таких випадках адміністратор повертає документи протягом 5 робочих днів з моменту їх надходження із зазначенням причини повернення. Після усунення недоліків лікуючий лікар може повторно направити документи до цього ж закладу або до іншого, де наявна відповідна до справи команда.

Якщо справа якісно оформлена та відповідає критеріям, то адміністратор зазначає розмір справи (кількість сторінок медичних документів) та часовий інтервал, необхідний для розгляду, а також відмічає справу в електронній системі як готову до постановки в чергу на оцінювання.

=== '''5 крок. Постановка в електронну чергу.''' ===
Розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної черги, яку формує електронна система. Розподіл справ між командами відбувається за принципом випадковості. Система обирає експертну команду відповідно до співпадіння профілю команди та основного діагнозу і доступності часу, який необхідний для розгляду.

Надалі протягом 2025 року року буде запроваджено функціонал, де склад команди формуватиметься індивідуально для кожного випадку відповідно до основного та супутніх діагнозів пацієнта.

Після постановки в чергу до дня розгляду справи ані адміністратор, ані члени команди не знатимуть, чию справу вони будуть розглядати. Так само пацієнт не матиме доступу до персонального складу команди, що проводитиме оцінювання.

=== '''6 крок. Повідомлення про дату та час розгляду.''' ===
Після прийняття адміністратором направлення до розгляду інформація про форму, дату та час розгляду надсилається:

* пацієнту або довіреній особі пацієнта на зазначену в направленні адресу електронної пошти або рекомендованим листом (у разі відсутності електронної пошти);
* в електронній системі для лікаря, який направив.

=== '''7 крок. Проведення оцінювання експертною командою.''' ===
У день оцінювання членам експертної команди відкривається доступ до справи та даних особи. Лікарі мають ознайомитись з документами справи та ідентифікувати особу, якій проводиться оцінювання, перевіривши документи, що посвідчують особу. Також лікарі мають зазначити відсутність конфлікту інтересів щодо особи, якій проводиться оцінювання.

Під час оцінювання формується протокол, де фіксується позиція кожного лікаря в команді з кожного питання, після чого приймається колегіальне рішення. У ПРИЗНАЧЕНИЙ ЧАС ОЦІНЮВАННЯ ЕКСПЕРТНА КОМАНДА:

* проводить оцінювання повсякденного функціонування (досліджує всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров’я особи, щодо якої проводиться оцінювання).
* приймає рішення відповідно до зазначеної у направленні на оцінювання мети, наприклад, щодо встановлення чи не встановлення інвалідності.

Прийняте рішення в електронній системі мають підписати усі члени команди за допомогою електронних підписів. У разі складення експертною командою документів в паперовій формі такі документи підписуються всіма членами команди.

СПРАВА МОЖЕ БУТИ НЕ РОЗГЛЯНУТА АБО ЇЇ РОЗГЛЯД ПРИЗУПИНЕНО У ВИПАДКАХ:

# Форс-мажору, як-то тривала повітряна тривога, обстріл, мінування. Якщо пацієнт не з’явився на очне, дистанційне або виїзне оцінювання.
# Конфлікту інтересів у лікаря щодо особи, якій проводять оцінювання.
# Направлення на додаткові медичні обстеження.
# Потреби в архівній справі МСЕК (щодо оригіналів причиннонаслідкових документів).

=== '''8 крок. Можливість направлення на додаткові обстеження.''' ===
У разі потреби експертна команда може направити особу на додаткове медичне обстеження. Така можливість дозволяється лише один раз, щоб не затягувати прийняття рішення, крім випадків коли за результатами такого обстеження було виявлено нові, не зазначені в доданій до направлення медичній документації, стани, діагнози або порушення структури та функцій організму, що потребують додаткового обстеження.

На час очікування результату додаткового медичного обстеження розгляд справи призупиняється. Рішення у справі приймається після отримання та врахування результатів додаткового обстеження. Подальший розгляд може проводитись без обов’язкової присутності пацієнта.

=== '''9 крок. Права особи під час оцінювання.''' ===
ОСОБА МАЄ ПРАВО (КРІМ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ РОЗГЛЯДУ):

# Самостійно здійснювати аудіо- чи відеозапис процесу оцінювання.
# Залучити уповноваженого представника, подавши відповідну заяву лікарю, який формує направлення на оцінювання.

=== '''10 крок. Терміни розгляду справи.''' ===
Розгляд справи експертною командою повинен бути завершений '''не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття''' закладом охорони здоров’я '''електронного направлення до розгляду''' (позначка адміністратора, що справа готова до постановки в чергу).

Рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження або зміни складу експертної команди.

=== '''11 крок. Прийняття рішення та його структура.''' ===
За результатами оцінювання експертна команда встановлює або визначає:

* ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності (в разі її продовження головуючий у справі формує відповідний медвисновок);
* інвалідності, фіксації причин та часу її настання;
* ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);
* потреби у постійному догляді;
* наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним;
* потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації;
* обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів;
* потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я (в разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для її надання);
* ступеня стійкого обмеження життєдіяльності згідно з яким, людину можуть направити у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування;
* причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть, у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім’ї померлого.

Якщо було встановлено інвалідність, то в рамках рішення буде також сформовано рекомендації, '''які є медичною частиною індивідуальної програми реабілітації'''. У них буде відображена потреба особи в допоміжних засобах реабілітації, медичних виробах та необхідність отримання послуг в інших сферах її життя. Ці рекомендації діють

ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ В ОТРИМАННІ ПОСЛУГ В ІНШИХ СФЕРАХ, ТО РЕКОМЕНДАЦІЇ МІСТИТИМУТЬ ТАКІ СКЛАДОВІ:

# Потреба в отриманні реабілітації в сфері охорони здоров’я (при цьому якщо така потреба виявлена ще під час розгляду пацієнтові буде сформовано електронне направлення на цю послугу), потреба у забезпеченні допоміжними засобами реабілітації та медичними виробами, санаторно-курортному лікуванні.
# Визначає потребу у визначенні можливого облаштування робочого місця, в професійній і трудовій реабілітації та загальні обмеження в професійній діяльності, що можуть значно вплинути на погіршення здоров’я; надає рекомендації звернутися до центру зайнятості або онлайн для отримання безкоштовних послуг з профорієнтації, перенавчання тощо.
# Визначає потребу в психолого-педагогічній реабілітації, а також рекомендація звернутися до інклюзивно-ресурсного центру для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи.
# Визначає потребу в соціальній і побутовій реабілітації, а також надає рекомендації звернутися до інших уповноважених органів для вирішення питання щодо призначення державної допомоги або пенсії по інвалідності, потреби в проведенні оцінки щодо отримання соціальних послуг.

У разі проведення очного або виїзного розгляду справи роздрукована форма прийнятого рішення та рекомендації у зв’язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації (у разі встановлення інвалідності), надаються людині на підпис.

'''ВАЖЛИВО:'''

Датою встановлення інвалідності вважається дата надходження до експертної команди направлення на проведення оцінювання (позначка адміністратора, що справа готова до постановки в чергу).

У разі якщо строк повторного огляду особою з інвалідністю пропущено з поважних причин або в разі визнання її знову особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але не більш як за три роки, якщо експертна команда визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час повторного огляду особи з інвалідністю переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

=== '''12 крок. Надсилання рішення експертної команди.''' ===
ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ВИТЯГ З РІШЕННЯ ЕКСПЕРТНОЇ КОМАНДИ НАДСИЛАЄТЬСЯ:

* На адресу електронної пошти людини, яка проходила оцінювання.
* У разі відсутності електронної пошти – рекомендованим листом (протягом 5 днів) на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).
* В електронній системі – для лікаря, який направив на оцінювання (за запитом людини він може роздрукувати та надати їй у паперовій формі).

=== '''13 крок. Обмін даними.''' ===
Інформація з рішення буде передаватися через електронну систему до Міністерства соціальної політики України для подальшого вико- ристання при призначенні пенсії або соціальних виплат, забезпеченні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text допоміжними засобами реабілітації] або соціальними послугами.

Також у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності експертна команда повідомляє територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про призовників та військовозобов’язаних.

=== '''14 крок. Подальші дії після отримання рішення.''' ===
Після отримання витягу з рішення експертної команди процес реалізації прав починається із самостійного звернення особи до відповідних установ залежно від її потреб, зокрема:

* Територіальний фонд соціальної підтримки осіб з інвалідністю – для отримання допоміжних засобів реабілітації (ДЗР).
* Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) – для оформлення відстрочки від мобілізації (за потреби).
* Пенсійний фонд України (ПФУ) – для призначення або подовження виплат пенсії в разі її нарахування.
* Управління соціального захисту населення (УСЗН) – для призначення або подовження державної допомоги для осіб з інвалідністю з дитинства та соціальних виплат і пільг, пов’язаних із доглядом за особою з інвалідністю.

Ці звернення необхідні для реалізації прав, передбачених законодавством, та забезпечення всебічної підтримки.

=== '''15 крок. Оскарження рішення експертної команди. Позасудовий та судовий порядок оскарження.''' ===
'''Позасудовий порядок.'''

Якщо людина не згодна з рішенням експертної команди, вона має право його оскаржити:

'''Звернутись до [https://ndimspi.gov.ua/tsentr-otsiniuvannia/ Центру оцінювання функціонального стану осіб]''' – для цього потрібно надіслати скаргу в паперовій формі на адресу Центру оцінювання функціонального стану особи.

Скаргу потрібно подати протягом '''40 календарних днів''' з моменту надсилання витягу з рішення експертної команди, що оскаржується, скаржнику (його уповноваженому представнику). Розгляд оскаржень проводитимуть експертні команди Центру, до складу яких входитимуть лікарі з державних закладів охорони здоров’я з усієї країни.

Якщо строк подання скарги пропущено з поважних причин (відрядження, тимчасова непрацездатність, проходження військової служби), можна подати клопотання про його поновлення до Центру оцінювання. До клопотання додаються копії документів, що підтверджують наявність поважних причин. Клопотання можна подати в електронній або паперовій формі. Центр оцінювання розглядатиме такі клопотання протягом '''п’яти робочих днів''' і буде повідомляти про своє рішення поштою або через електронну систему. Якщо строк поновлено, скаргу необхідно подати протягом '''10 робочих днів''' після отримання відповідного повідомлення від Центру оцінювання.

Розгляд скарг може відбуватися очно, заочно або із використанням засобів телемедицини. Експертна команда Центру оцінювання аналізує документи, заслуховує пояснення скаржника чи його уповноваженого представника, а за потреби проводить повторне оцінювання. При цьому повторне оцінювання проводиться на підставі результатів медичного обстеження скаржника, проведеного в закладі охорони здоров'я, до якого направить Центр оцінювання. У разі відмови скаржника від медичного обстеження або неприбуття на нього (крім випадків відрядження, тимчасової непрацездатності чи мобілізації скаржника) експертна команда Центру оцінювання приймає рішення про скасування рішення, що оскаржується.

'''Рішення Центру оцінювання'''

За результатами розгляду скарги Центр оцінювання може прийняти такі рішення:

* про підтвердження оскаржуваного рішення;
* про скасування оскаржуваного рішення;
* про формування нового рішення (у такому разі експертна команда Центру оцінювання повинна сама й ухвалити нове рішення за результатами оцінювання скаржника).

Кінцеве рішення за результатами розгляду скарги підписується всіма членами експертної команди.Процедура оскарження рішень, прийнятих експертними командами, детально описана в розділі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F «Оскарження результатів оцінювання»] Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Ця процедура забезпечує право особи на перегляд рішення та гарантуватиме об’єктивність і справедливість процесу.

Скаржник вправі відмовитися від скарги на будь-якому етапі після її подання. У такому разі Центр оцінювання функціонального стану особи приймає відмову скаржника і залишає скаргу без розгляду. Після прийняття відмови скаржника від скарги повторне звернення до Центру оцінювання функціонального стану особи із скаргою на те саме рішення не допускається.
'''Судовий порядок.'''

Рішення комісії може бути оскаржене до суду шляхом подання адміністративного позову до суду у '''шестимісячний строк''' з моменту прийняття ЕКОПФО рішення. Відповідачем у даній справі буде Центр оцінювання функціонального стану особи. Адміністративні справи з приводу оскарження рішення ЕКОПФО, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом '''за місцезнаходженням відповідача'''.

'''ВАЖЛИВО'''. Для цієї категорії справ досудовий порядок врегулювання спору обов'язковий, так як судової практики з оскарження ріщення ЕКОПФО поки що нема.

Судовий збір сплачується відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|-
! '''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
|}
Також, можете ознайомитись з позитивними рішеннями суду щодо перегляду рішень МСЕК:

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/105621108 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду справа №560/6096/22]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/119845453 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду справа №400/3178/24]

== Див. також ==
* [[Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (Експертні команди)]]
* [[Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)]]
* [[Оскарження відмови уповноваженого органу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни за наявності довідки МСЕК]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
* [[Пільги та гарантії осіб з інвалідністю]]
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Суди]]

Інвалідність та порядок її встановлення

2025-02-17T15:59:48Z

Maryna.Hubska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1925-24#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 2024 № 2067 "Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0011-02 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 04 грудня 2001 року № 482 "Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!'''
з '''1 січня 2025 року''' експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб '''проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи''', до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338].

Повноваження, права і обов'язки '''МСЕК''' щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я '''припиняються 31 грудня 2024 року.'''

'''Документи, рішення, прийняті, видані МСЕК в період їх роботи, є чинними''' та продовжують бути підставами для продовження надання особам і дітям статусів, прав, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, якщо такі статуси, права, виплати та соціальні гарантії були оформлені (призначені) до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338] (''26.11.2024''), якщо інше не буде встановлено за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії, проведеної в установленому законодавством порядку, або в судовому порядку, або до проведення оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.
|}
== '''Основні поняття''' ==
Відповідно до статті 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"] '''інвалідність''' - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав на рівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

'''Причинами інвалідності є:'''
* інвалідність з дитинства;
* загальне захворювання;
* нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров’я);
* професійне захворювання пов’язане з трудовою діяльністю;
* поранення, контузії, каліцтва та інші захворювання. (Для військовослужбовців - поранення, контузія, каліцтво, одержані при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби, чи захворювання, пов’язане з перебуванням на фронті, або каліцтво, одержане внаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, чи захворювання, не пов’язане з перебуванням на фронті, а в спеціально передбачених законодавством випадках - захворювання, одержане при виконанні обов’язків військової служби). Законодавством України можуть бути встановлені й інші причини інвалідності.
'''Особа з інвалідністю''' - особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист (згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

'''Дитина з інвалідністю''' - особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність. (Визнання дитини віком до 18 років дитиною з інвалідністю, є відповідний '''медичний висновок''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0011-02#o40 за формою № 080/о] "Медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років", затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0011-02 Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04 грудня 2001 року № 482 "Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років"].

'''Група інвалідності''' - це ступінь стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я.

'''Особі, визнаній особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.'''
== I група інвалідності ==
До '''I групи''' належать особи з найважчим станом здоров'я, які повністю не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, абсолютно залежні від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій або які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.

Підставою для встановлення I групи інвалідності є стійкі, значно вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, неспроможності до самообслуговування і спричиняють до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

Критеріями встановлення I групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи у значному III ступені:
* нездатність до самообслуговування чи повна залежність від інших осіб;
* нездатність до пересування чи повна залежність від інших осіб;
* нездатність до орієнтації (дезорієнтація);
* нездатність до спілкування;
* нездатність контролювати свою поведінку;
* значні обмеження здатності до навчання;
* нездатність до окремих видів трудової діяльності.
'''''I група інвалідності поділяється на підгрупи <big>А</big> і <big>Б</big>''''' залежно від ступеня втрати здоров'я особою з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.
{| class="wikitable"
|-
! Підгрупи I групи інвалідності !! Належність особи !! Критерії встановлення
|-
| підгрупа А || належать особи з виключно високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі інших осіб і фактичну нездатність до самообслуговування || критеріями встановлення '''підгрупи А I групи інвалідності''' є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та повну залежність від інших осіб (необхідність постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги)
|-
| підгрупа Б || належать особи з високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє значну залежність від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій і часткову нездатність до виконання окремих елементів самообслуговування|| критеріями встановлення '''підгрупи Б I групи інвалідності''' є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє втрату можливості самостійного задоволення з допомогою технічних засобів і за умови відповідного облаштування житла більшості життєво необхідних фізіологічних та побутових потреб
|}
Особи з інвалідністю I групи із значно вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та проводити різні види трудової діяльності за умови їх забезпечення засобами компенсації фізичних дефектів або порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів, створення за необхідності спеціальних умов праці, у тому числі вдома.
== II група інвалідності ==
Підставою для встановлення '''II групи''' інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

'''Критеріями встановлення''' '''II групи''' інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи:
* обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до навчання II ступеня - нездатність до навчання або здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома;
* обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до спілкування II ступеня - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.
До '''II групи інвалідності''' можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

'''II група інвалідності''' встановляється учням, студентам вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації денної форми навчання, що вперше здобувають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень освіти, у разі наявності в них ознак інвалідності на період їх навчання. Після закінчення навчального закладу видається довідка про придатність їх до роботи у результаті набуття професії.

Особи з інвалідністю '''II групи''' з вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності, зокрема шляхом створення відповідних умов праці із забезпеченням засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.
== III група інвалідності ==
Підставою для встановлення '''III групи''' інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення '''III групи інвалідності''' є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:
* обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;
* обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;
* обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);
* обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);
* обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;
* обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;
* обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.
Особи з інвалідністю '''III групи''' з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.
== Порядок встановлення інвалідності ==
'''Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи''' (ЕКОПФО)— спеціально створені команди лікарів в спеціально визначених Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я, які проводять оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання; встановлюють ступінь втрати професійної працездатності та виконують інші обов'язки відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи затвердженого постановою Кабінету міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text від 15 листопада 2024 р. № 1338].

Огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, проводиться згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text Постанови КМУ від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи"].

'''Метою направлення особи на оцінювання Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи можуть бути:'''

* встановлення інвалідності;
* зміна причини інвалідності;
* закінчення строку, на який встановлено інвалідність;
* повторне оцінювання у разі настання змін у стані здоров'я;
* оновлення рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю;
* встановлення ступеня втрати професійної працездатності;
* продовження тимчасової непрацездатності;
* визначення медичних показань для забезпечення автомобілем та/або електроскутером і протипоказань до керування ними;
* встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням, трудовим каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
* визначення потреби в постійному догляді та інших соціальних послугах;
* призначення допоміжних засобів реабілітації (технічних та інших засобів реабілітації) та/або медичних виробів;
* встановлення причинного зв'язку інвалідності з хворобами, перенесеними у дитинстві.

=== '''<big>1 крок. Звернення до свого лікуючого лікаря.</big>''' ===
Вам необхідно звернутися до свого лікуючого лікаря, який спеціалізується на захворюванні, що спричинило значні порушення здоров’я, які можуть бути підставою для встановлення інвалідності чи ступеню втрати професійної працездатності. Це перший необхідний крок для взаємодії в межах процесу оцінювання. За наявності необхідного пакету документів та обстежень Ви можете також звернутись до свого сімейного лікаря.

Після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності станів, що відповідають Критеріям направлення на оцінювання, лікар формує в електронній системі направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи.

=== '''2 крок. Підготовка необхідних документів.''' ===

=== '''Перелік необхідних документів''' ===
'''1. Особисті документи''': паспорт, РНОКПП, військовий квиток (для військовозобов'язаних).

'''2. Медичні документи, включаючи:'''

* Виписки з амбулаторної карти (025/о або електронної карти) або після стаціонарного лікування або втручання (форма 027/о): вони підтверджують проведене лікування та стан здоров’я пацієнта.
* Висновки лікарів та результати інструментальних чи лабораторних досліджень: документи мають містити інформацію про заклад охорони здоров'я, лікаря або лабораторію, стан пацієнта і діагноз згідно з Міжнародною класифікацією хвороб та, найкраще, якщо результати зафіксовані в ЕСОЗ.
* Якщо ви проходили реабілітацію в сфері охороні здоров'я, варто подати Індивідуальний реабілітаційний план (ІРП).
* Попередні висновки та довідки МСЕК (за наявності).

'''3. Документи, що підтверджують причини інвалідності:'''

* Документи, які дають підстави для встановлення причини інвалідності (наприклад постанова ВЛК або рішення ЛКК про встановлену інвалідність дитині).

Усі необхідні медичні документи, включаючи направлення та виписки, мають бути завантажені в сканованому форматі до електронної системи. Це дозволить автоматично передавати інформацію між закладами охорони здоров’я та експертними командами, що спрощує взаємодію.

Вам потрібно буде лише звернутися до вашого лікаря та підготувати документи, яких ще немає в електронній системі (наприклад, старі виписки чи висновки). Лікар сформує електронне направлення, зазначивши в ньому всю необхідну інформацію та додасть всі документи для розгляду експертною командою.

Ви отримаєте від системи сповіщення на електронну пошту (пацієнта чи довіреної особи) про форму, час і місце оцінювання. У разі відсутності електронної пошти - рекомендований лист.

Рішення експертної команди також прийде на електронну пошту чи рекомендованим листом, і в кабінет лікуючого лікаря в електронній системі. Додатково необхідна інформація буде автоматично передаватися до Міністерства соціальної політики для використання при призначенні виплат, допоміжних засобів реабілітації чи соціальних послуг.

Медичний розділ ІПР буде частиною рішення, яке прийматиме експертна команда, у разі встановлення особі інвалідності. Термін дії рекомендацій буде співпадати з терміном прийнятого рішення.

Якщо ви втратили попередню довідку МСЕК, то зверніться до територіального відділення Пенсійного фонду, оскільки саме електронні системи Пенсійного фонду містять централізовану інформацію про всіх осіб з інвалідністю, яким була призначена пенсія з інвалідності.

Документи можна подати у паперовій формі для їх сканування в закладі охорони здоров’я під час формування направлення на оцінювання. Якщо ви маєте ці документи в електронному вигляді, ви можете передати їх лікареві одразу в електронній формі. У випадку бажання присутності уповноваженої особи на оцінюванні до справи має бути прикріплена відповідна заява з інформацією про таку особу.

=== '''3 крок. Відправлення електронного направлення на оцінювання.''' ===
На основі поданих документів лікуючий лікар створює структуровану електронну форму направлення в електронній системі і прикріплює до неї всі документи пацієнта. Електронна система є безоплатною і доступною закладам охорони здоров’я усіх форм власності (державної, комунальної, приватної). У формі міститься необхідна інформація про причини та мету направлення на оцінювання. Разом із лікарем обирається бажана форма проведення оцінювання відповідно до затверджених критеріїв:

* '''ОЧНА''' за особистої присутності особи.
* '''ЗАОЧНА''' без особистої присутності.
* з '''ВИКОРИСТАННЯМ ТЕЛЕМЕДИЦИНИ''' через засоби дистанційного зв’язку.
* '''ВИЇЗНА''' за місцем перебування або лікування особи.

Також пацієнт разом із лікарем обирає заклад охорони здоров’я з відповідною експертною командою для проведення оцінювання. З переліком закладів та профілями експертних команд можна ознайомитись на дашборді на сайті МОЗ [https://moz.gov.ua/uk/ekopfo]. У кожному закладі існує дві і більше команд одного профілю. Пацієнт може пройти оцінювання в закладі незалежно від місця реєстрації. На одного пацієнта може існувати лише одна чинна справа. У разі відсутності технічної можливості використовувати електронну систему, інформація про що оприлюднюється на вебсайті МОЗ, опрацювання направлень, документів та процес оцінювання здійснюються із застосуванням паперового документообігу за формами, встановленими [https://moz.gov.ua/uk/decrees/nakaz-moz-ukrayini-vid-10-12-2024-2067-deyaki-pitannya-zabezpechennya-provedennya-ocinyuvannya-povsyakdennogo-funkcionuvannya-osobi МОЗ]. Після появи технічної можливості такі рішення та документи підлягають негайному внесенню до системи.

=== '''4 крок. Підготовка документів.''' ===
Адміністратор закладу охорони здоров’я отримає сформоване вашим лікарем направлення, перевірить його та додані до нього документи на повноту та відповідність вимогам, зокрема в частині відповідності форми розгляду та критеріям направлення на оцінювання.

'''АДМІНІСТРАТОР МАЄ ПРАВО ПОВЕРНУТИ ДОКУМЕНТИ ЛІКУЮЧОМУ ЛІКАРЮ ДЛЯ ДООПРАЦЮВАННЯ У РАЗІ:'''

* наявності помилок;
* невідповідності критеріям направлення на оцінювання;
* відсутності необхідних документів, що повинні бути додані до направлення, зазначених у пунктах 21 і 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145:~:text=21.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B3%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%3A Порядку] проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;
* неналежної якості копій документів, які додані до направлення, що унеможливлює ознайомлення з ними.

У таких випадках адміністратор повертає документи протягом 5 робочих днів з моменту їх надходження із зазначенням причини повернення. Після усунення недоліків лікуючий лікар може повторно направити документи до цього ж закладу або до іншого, де наявна відповідна до справи команда.

Якщо справа якісно оформлена та відповідає критеріям, то адміністратор зазначає розмір справи (кількість сторінок медичних документів) та часовий інтервал, необхідний для розгляду, а також відмічає справу в електронній системі як готову до постановки в чергу на оцінювання.

=== '''5 крок. Постановка в електронну чергу.''' ===
Розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної черги, яку формує електронна система. Розподіл справ між командами відбувається за принципом випадковості. Система обирає експертну команду відповідно до співпадіння профілю команди та основного діагнозу і доступності часу, який необхідний для розгляду.

Надалі протягом 2025 року року буде запроваджено функціонал, де склад команди формуватиметься індивідуально для кожного випадку відповідно до основного та супутніх діагнозів пацієнта.

Після постановки в чергу до дня розгляду справи ані адміністратор, ані члени команди не знатимуть, чию справу вони будуть розглядати. Так само пацієнт не матиме доступу до персонального складу команди, що проводитиме оцінювання.

=== '''6 крок. Повідомлення про дату та час розгляду.''' ===
Після прийняття адміністратором направлення до розгляду інформація про форму, дату та час розгляду надсилається:

* пацієнту або довіреній особі пацієнта на зазначену в направленні адресу електронної пошти або рекомендованим листом (у разі відсутності електронної пошти);
* в електронній системі для лікаря, який направив.

=== '''7 крок. Проведення оцінювання експертною командою.''' ===
У день оцінювання членам експертної команди відкривається доступ до справи та даних особи. Лікарі мають ознайомитись з документами справи та ідентифікувати особу, якій проводиться оцінювання, перевіривши документи, що посвідчують особу. Також лікарі мають зазначити відсутність конфлікту інтересів щодо особи, якій проводиться оцінювання.

Під час оцінювання формується протокол, де фіксується позиція кожного лікаря в команді з кожного питання, після чого приймається колегіальне рішення. У ПРИЗНАЧЕНИЙ ЧАС ОЦІНЮВАННЯ ЕКСПЕРТНА КОМАНДА:

* проводить оцінювання повсякденного функціонування (досліджує всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров’я особи, щодо якої проводиться оцінювання).
* приймає рішення відповідно до зазначеної у направленні на оцінювання мети, наприклад, щодо встановлення чи не встановлення інвалідності.

Прийняте рішення в електронній системі мають підписати усі члени команди за допомогою електронних підписів. У разі складення експертною командою документів в паперовій формі такі документи підписуються всіма членами команди.

СПРАВА МОЖЕ БУТИ НЕ РОЗГЛЯНУТА АБО ЇЇ РОЗГЛЯД ПРИЗУПИНЕНО У ВИПАДКАХ:

# Форс-мажору, як-то тривала повітряна тривога, обстріл, мінування. Якщо пацієнт не з’явився на очне, дистанційне або виїзне оцінювання.
# Конфлікту інтересів у лікаря щодо особи, якій проводять оцінювання.
# Направлення на додаткові медичні обстеження.
# Потреби в архівній справі МСЕК (щодо оригіналів причиннонаслідкових документів).

=== '''8 крок. Можливість направлення на додаткові обстеження.''' ===
У разі потреби експертна команда може направити особу на додаткове медичне обстеження. Така можливість дозволяється лише один раз, щоб не затягувати прийняття рішення, крім випадків коли за результатами такого обстеження було виявлено нові, не зазначені в доданій до направлення медичній документації, стани, діагнози або порушення структури та функцій організму, що потребують додаткового обстеження.

На час очікування результату додаткового медичного обстеження розгляд справи призупиняється. Рішення у справі приймається після отримання та врахування результатів додаткового обстеження. Подальший розгляд може проводитись без обов’язкової присутності пацієнта.

=== '''9 крок. Права особи під час оцінювання.''' ===
ОСОБА МАЄ ПРАВО (КРІМ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ РОЗГЛЯДУ):

# Самостійно здійснювати аудіо- чи відеозапис процесу оцінювання.
# Залучити уповноваженого представника, подавши відповідну заяву лікарю, який формує направлення на оцінювання.

=== '''10 крок. Терміни розгляду справи.''' ===
Розгляд справи експертною командою повинен бути завершений '''не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття''' закладом охорони здоров’я '''електронного направлення до розгляду''' (позначка адміністратора, що справа готова до постановки в чергу).

Рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження або зміни складу експертної команди.

=== '''11 крок. Прийняття рішення та його структура.''' ===
За результатами оцінювання експертна команда встановлює або визначає:

* ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності (в разі її продовження головуючий у справі формує відповідний медвисновок);
* інвалідності, фіксації причин та часу її настання;
* ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);
* потреби у постійному догляді;
* наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним;
* потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації;
* обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів;
* потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я (в разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для її надання);
* ступеня стійкого обмеження життєдіяльності згідно з яким, людину можуть направити у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування;
* причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть, у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім’ї померлого.

Якщо було встановлено інвалідність, то в рамках рішення буде також сформовано рекомендації, '''які є медичною частиною індивідуальної програми реабілітації'''. У них буде відображена потреба особи в допоміжних засобах реабілітації, медичних виробах та необхідність отримання послуг в інших сферах її життя. Ці рекомендації діють

ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ В ОТРИМАННІ ПОСЛУГ В ІНШИХ СФЕРАХ, ТО РЕКОМЕНДАЦІЇ МІСТИТИМУТЬ ТАКІ СКЛАДОВІ:

# Потреба в отриманні реабілітації в сфері охорони здоров’я (при цьому якщо така потреба виявлена ще під час розгляду пацієнтові буде сформовано електронне направлення на цю послугу), потреба у забезпеченні допоміжними засобами реабілітації та медичними виробами, санаторно-курортному лікуванні.
# Визначає потребу у визначенні можливого облаштування робочого місця, в професійній і трудовій реабілітації та загальні обмеження в професійній діяльності, що можуть значно вплинути на погіршення здоров’я; надає рекомендації звернутися до центру зайнятості або онлайн для отримання безкоштовних послуг з профорієнтації, перенавчання тощо.
# Визначає потребу в психолого-педагогічній реабілітації, а також рекомендація звернутися до інклюзивно-ресурсного центру для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи.
# Визначає потребу в соціальній і побутовій реабілітації, а також надає рекомендації звернутися до інших уповноважених органів для вирішення питання щодо призначення державної допомоги або пенсії по інвалідності, потреби в проведенні оцінки щодо отримання соціальних послуг.

У разі проведення очного або виїзного розгляду справи роздрукована форма прийнятого рішення та рекомендації у зв’язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації (у разі встановлення інвалідності), надаються людині на підпис.

'''ВАЖЛИВО:'''

Датою встановлення інвалідності вважається дата надходження до експертної команди направлення на проведення оцінювання (позначка адміністратора, що справа готова до постановки в чергу).

У разі якщо строк повторного огляду особою з інвалідністю пропущено з поважних причин або в разі визнання її знову особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але не більш як за три роки, якщо експертна команда визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час повторного огляду особи з інвалідністю переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

=== '''12 крок. Надсилання рішення експертної команди.''' ===
ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ВИТЯГ З РІШЕННЯ ЕКСПЕРТНОЇ КОМАНДИ НАДСИЛАЄТЬСЯ:

* На адресу електронної пошти людини, яка проходила оцінювання.
* У разі відсутності електронної пошти – рекомендованим листом (протягом 5 днів) на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).
* В електронній системі – для лікаря, який направив на оцінювання (за запитом людини він може роздрукувати та надати їй у паперовій формі).

=== '''13 крок. Обмін даними.''' ===
Інформація з рішення буде передаватися через електронну систему до Міністерства соціальної політики України для подальшого вико- ристання при призначенні пенсії або соціальних виплат, забезпеченні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text допоміжними засобами реабілітації] або соціальними послугами.

Також у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності експертна команда повідомляє територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про призовників та військовозобов’язаних.

=== '''14 крок. Подальші дії після отримання рішення.''' ===
Після отримання витягу з рішення експертної команди процес реалізації прав починається із самостійного звернення особи до відповідних установ залежно від її потреб, зокрема:

* Територіальний фонд соціальної підтримки осіб з інвалідністю – для отримання допоміжних засобів реабілітації (ДЗР).
* Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) – для оформлення відстрочки від мобілізації (за потреби).
* Пенсійний фонд України (ПФУ) – для призначення або подовження виплат пенсії в разі її нарахування.
* Управління соціального захисту населення (УСЗН) – для призначення або подовження державної допомоги для осіб з інвалідністю з дитинства та соціальних виплат і пільг, пов’язаних із доглядом за особою з інвалідністю.

Ці звернення необхідні для реалізації прав, передбачених законодавством, та забезпечення всебічної підтримки.

=== '''15 крок. Оскарження рішення експертної команди. Позасудовий та судовий порядок оскарження.''' ===
'''Позасудовий порядок.'''

Якщо людина не згодна з рішенням експертної команди, вона має право його оскаржити:

'''Звернутись до [https://ndimspi.gov.ua/tsentr-otsiniuvannia/ Центру оцінювання функціонального стану осіб]''' – для цього потрібно надіслати скаргу в паперовій формі на адресу Центру оцінювання функціонального стану особи.

Скаргу потрібно подати протягом '''40 календарних днів''' з моменту надсилання витягу з рішення експертної команди, що оскаржується, скаржнику (його уповноваженому представнику). Розгляд оскаржень проводитимуть експертні команди Центру, до складу яких входитимуть лікарі з державних закладів охорони здоров’я з усієї країни.

Якщо строк подання скарги пропущено з поважних причин (відрядження, тимчасова непрацездатність, проходження військової служби), можна подати клопотання про його поновлення до Центру оцінювання. До клопотання додаються копії документів, що підтверджують наявність поважних причин. Клопотання можна подати в електронній або паперовій формі. Центр оцінювання розглядатиме такі клопотання протягом '''п’яти робочих днів''' і буде повідомляти про своє рішення поштою або через електронну систему. Якщо строк поновлено, скаргу необхідно подати протягом '''10 робочих днів''' після отримання відповідного повідомлення від Центру оцінювання.

Розгляд скарг може відбуватися очно, заочно або із використанням засобів телемедицини. Експертна команда Центру оцінювання аналізує документи, заслуховує пояснення скаржника чи його уповноваженого представника, а за потреби проводить повторне оцінювання. При цьому повторне оцінювання проводиться на підставі результатів медичного обстеження скаржника, проведеного в закладі охорони здоров'я, до якого направить Центр оцінювання. У разі відмови скаржника від медичного обстеження або неприбуття на нього (крім випадків відрядження, тимчасової непрацездатності чи мобілізації скаржника) експертна команда Центру оцінювання приймає рішення про скасування рішення, що оскаржується.

'''Рішення Центру оцінювання'''

За результатами розгляду скарги Центр оцінювання може прийняти такі рішення:

* про підтвердження оскаржуваного рішення;
* про скасування оскаржуваного рішення;
* про формування нового рішення (у такому разі експертна команда Центру оцінювання повинна сама й ухвалити нове рішення за результатами оцінювання скаржника).

Кінцеве рішення за результатами розгляду скарги підписується всіма членами експертної команди.Процедура оскарження рішень, прийнятих експертними командами, детально описана в розділі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F «Оскарження результатів оцінювання»] Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Ця процедура забезпечує право особи на перегляд рішення та гарантуватиме об’єктивність і справедливість процесу.

Скаржник вправі відмовитися від скарги на будь-якому етапі після її подання. У такому разі Центр оцінювання функціонального стану особи приймає відмову скаржника і залишає скаргу без розгляду. Після прийняття відмови скаржника від скарги повторне звернення до Центру оцінювання функціонального стану особи із скаргою на те саме рішення не допускається.
'''Судовий порядок.'''

Рішення комісії може бути оскаржене до суду шляхом подання адміністративного позову до суду у '''шестимісячний строк''' з моменту прийняття ЕКОПФО рішення. Відповідачем у даній справі буде Центр оцінювання функціонального стану особи. Адміністративні справи з приводу оскарження рішення ЕКОПФО, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом '''за місцезнаходженням відповідача'''.

'''ВАЖЛИВО'''. Для цієї каьегорії справ досудовий порядок врегулювання спору обов'язковий, так як судової практики з оскарження ріщення ЕКОПФО поки що нема.

Судовий збір сплачується відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|-
! '''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
|}
Також, можете ознайомитись з позитивними рішеннями суду щодо перегляду рішень МСЕК:

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/105621108 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду справа №560/6096/22]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/119845453 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду справа №400/3178/24]

== Див. також ==
* [[Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (Експертні команди)]]
* [[Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)]]
* [[Оскарження відмови уповноваженого органу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни за наявності довідки МСЕК]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
* [[Пільги та гарантії осіб з інвалідністю]]
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Суди]]

Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

2025-01-17T15:27:10Z

Maryna.Hubska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n10 Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n9 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n7 Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/94-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 січня 2024 року № 94 "Деякі питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій осіб"]
==Хто може отримати допомогу==
'''''Право на отримання допомоги на проживання мають внутрішньо переміщені особи (далі - ВПО) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332] (далі - Порядок).'''''

Допомога призначається ВПО:

♦ які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі — перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

♦ у яких житло зруйноване або непридатне для проживання та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України (далі — Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

♦ дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається на 6 місяців '''ВПО''', яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця ВПО або уповноваженій особі на ВПО у випадку недієздатності отримувача або дитину.

Допомога призначається на 6 місяців '''на сім'ю''', яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа).

Діти/особи віком до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти після досягнення ними 18 років і не мають власних сімей, мають право звертатися за призначенням допомоги особисто, якщо вони мають фактичне місце проживання (перебування) інше, ніж в уповноваженої особи.

Особи, які включаються до складу сім’ї уповноваженої особи визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 пунктом 3 Порядку].

'''''До складу сім’ї''''' уповноваженої особи '''''не включаються:'''''

*особи, які перебувають на повному державному утриманні;
*особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;
*особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;
*особа, у сім’ю якої влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);
*особа, яка разом не проживає із отримувачем та не пов’язана з ним спільним побутом, що підтверджено документально, або перебуває за кордоном/зникла безвісти/депортована за межі України;
*законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника);
*особи, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а також особи, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у складі Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до закону.

'''Детальніше див.:''' [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки.]]
==Куди звернутися==
Для призначення допомоги потрібно подати заяву до:

#'''структурному підрозділу з питань соціального захисту населення''' районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації;
#'''виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради''' (далі — орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (у ''разі подання заяви до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг до неї додається письмова згода у довільній формі про виплату уповноваженій особі допомоги від інших членів сім’ї'');
#3'''. центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи''' із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами [https://diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі — Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку].

Для подання заяви з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) уповноваженій особі необхідно:

- встановити такий додаток на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка, підключений до Інтернету;

- пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.

Заява, сформована з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики до відповідного органу соціального захисту населення за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи для розгляду відповідно до цього Порядку.

У разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), або формування в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (далі — Єдина система) уповноважена особа ''може повторно подати заяву до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.'' При цьому датою подання заяви буде вважатися зафіксована дата в Єдиній системі.

За технічної можливості заява може бути подана в електронній формі за допомогою засобів Соціального веб-порталу електронних послуг Мінсоцполітики.

==Вимоги до заяви про надання допомоги на проживання ВПО==
♦Для призначення допомоги '''уповноважена особа''' подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n435 додатком 5 Порядку].

'''У заяві зазначаються''' (відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку):]

#прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) заявника;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків;
#дата народження;
#відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
#адреса місця, куди перемістилася особа, та контактний номер телефону;
#номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги "єПідтримка" або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги;
#наявність статусу особи з інвалідністю;
#відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою.

Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.

♦Для призначення допомоги '''ВПО''' подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n91 додатком 1 Порядку.]

'''У заяві зазначається''' (відповідно до пункту 20-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку):]

#прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) уповноваженої особи;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
#фактичне місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої перемістилася особа (зазначається в разі подання заяви до органу соціального захисту населення або до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг);
#відомості про фактичне місце проживання (перебування) та контактний номер телефону, адреса електронної пошти;
#номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) уповноваженої особи для виплати допомоги;
#відомості про осіб, які входять до складу сім’ї, у тому числі малолітніх/неповнолітніх дітей, які перемістилися (народилися після переміщення) разом з уповноваженою особою, а саме:
#прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
#дата народження;
#серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України або свідоцтва про народження, або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне/тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) (в разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), зазначається серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України та/або серія та номер паспорта громадянина України для виїзду за кордон);
#реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті). В разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначається обов’язково;
#серія та номер свідоцтва про народження дитини;
#статус особи з інвалідністю (за наявності);
#обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;
#інша інформація згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n437 додатком 5].

==Порядок звернення за допомогою==
'''Неповнолітня дитина''' має право самостійно звернутися за призначенням допомоги. Допомога такій дитині призначається, якщо вона не входить до складу сім'ї, якій вже виплачується допомога.

Заяву '''малолітній дитині''', яка прибула без супроводу законного представника, може подавати від її імені:

♦ особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах, за наявності документа, що підтверджує сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною, виданого службою у справах дітей за місцем звернення;

♦ особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;

♦ особа, до сім’ї якої тимчасово влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування).

Заяву про призначення допомоги '''особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', може подавати її законний представник (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна або піклувальника), уповноважена особа органу опіки та піклування (для осіб, яким не призначено опікуна чи піклувальника або втрачено з ним зв’язок під час надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях). Виплата допомоги такій недієздатній особі здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або на номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника.

Заява про призначення '''допомоги малолітній дитині, яка прибула без супроводу законного представника, та особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', подається органу соціального захисту населення, уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

Орган соціального захисту населення або уповноважена особа виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг під час прийняття заяви від уповноваженої особи інформує її (із врученням письмового повідомлення) про кількість прийнятих документів і дати їх прийняття.

== Результат розгляду заяви про призначення допомоги уповноваженим органом ==
Допомога призначається органом соціального захисту населення протягом 15 робочих днів з дати надходження заяви, у тому числі поданої в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 пункт 21 Порядку]).

Повідомлення про прийняте рішення та порядок його оскарження надсилаються за технічної можливості із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи засобами мобільного зв’язку або органом соціального захисту населення, який призначає допомогу на проживання, з використанням засобів поштового/електронного зв’язку.

У разі незгоди з відмовою у призначенні допомоги отримувач може подати підтвердні документи органу соціального захисту населення або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.

Орган соціального захисту населення після звернення отримувача із підтвердними документами, які спростовують виявлені критерії, визначені пунктами 7, 7-1 і 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку], приймає рішення про призначення/відмову у призначенні допомоги та рекомендує отримувачу звернутися до володільця інформації для внесення відповідних змін до державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством.

==Підстави для відмови у призначенні допомоги та для припинення виплати ==
[[Файл:Не призначається.jpg|міні|398x398пкс]]
Відповідно до пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] допомога не призначається/не виплачується ВПО, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо '''''протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання'':'''

'''1)''' ВПО, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги '''придбано транспортний засіб''' (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (крім мопеда або причепа). ''При цьому не враховуються:''

− мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога;

− самостійно зібрані транспортні засоби;

− транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю І та ІІ групи;

− одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення/одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля;

− транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв’язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами;

− транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім’ями та сім’ями з дітьми з інвалідністю, сім’ями з особами з інвалідністю І та ІІ групи, які досягли 80-річного віку;

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''2)''' ВПО здійснено '''на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю'''

− земельної ділянки, квартири (будинку) крім житла, розташованого на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, зазначених у переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, якщо купівля була здійснена до дати включення до переліку територій активних бойових дій, можливих бойових дій або тимчасової окупації, або житла, яке зруйновано),

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

− іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”);

− оплачено (одноразово) інші товари довгострокового вжитку (крім автомобілів, будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло) або оплачено (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

'''3)''' ВПО, яка звертається за допомогою на проживання, або є отримувачем допомоги, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога '''має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, ''крім внутрішньо переміщених осіб, один із членів сім'ї яких отримує щорічну або одноразову державну грошову допомогу як особа, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України'';

'''4)''' ВПО '''здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень''' ''(крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг). Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''5)''' ВПО '''на 1 число місяця, з якого призначається допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї''', що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації (''крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації, внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень);''

'''6)''' ВПО '''здійснила купівлю квартири (будинку) за рахунок коштів, виділених з державного бюджету''' місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України:

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF#Text від 19 жовтня 2016 р. № 719 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей”];

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2018-%D0%BF#Text від 28 березня 2018 р. № 214 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280-2018-%D0%BF#Text від 18 квітня 2018 р. № 280 “Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2019-%D0%BF#Text від 20 лютого 2019 р. № 206 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей”]

''(крім осіб, у яких квартира/будинок розташовані на територіях, включених до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій)''

З '''1 грудня 2023 року''' вищезазначені вимоги (1-6) стосуються також '''''осіб з числа членів сім'ї''''' ВПО осіб.

'''7)''' ВПО '''перебуває на повному державному утриманні''' в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''8)''' ВПО '''перебуває на повному державному утриманні''' в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування;

'''9)''' ВПО '''відбуває покарання в місцях позбавлення волі.'''

'''Виплата допомоги не продовжується особам, які:'''

*перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім’ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров’я, судових та правоохоронних органах, у зв’язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально);
'''''УВАГА!''' Особи, які повернулися в Україну після 1 серпня 2023 р. та яким виплата не продовжилася/ тимчасово припинялася відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n6 абз. 2 п. 1 Постанови] виплата допомоги продовжується автоматично на один 6-місячний період.''
*відбувають покарання в місцях позбавлення волі;
*були засуджені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 111 або частинами третьою - восьмою статті 111-1 Кримінального кодексу України, або оголошені в розшук у разі отримання такої інформації про осіб структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) від правоохоронних органів;
*повернулися до покинутого місця проживання на територіях, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

'''Випадки коли виплата допомога на проживання припиняється :'''

*починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо про повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин ''(службове відрядження, оздоровлення дітей, супроводження дітей під час участі в міжнародних змаганнях або участь у відповідних змаганнях, стажування, навчання, лікування, реабілітація, хвороба особи або члена сім’ї, смерть членів її сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, відвідування закладів охорони здоров’я, судових та правоохоронних органів, через які особа не за власним бажанням могла бути відсутньою за місцем проживання/перебування'') що підтверджується документально;
* особам (крім малолітніх та неповнолітніх дітей), які зареєстрували/задекларували місце свого проживання у житловому приміщенні/частині житлового приміщення, що зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, після факту їх пошкодження чи руйнування;
*у разі відновлення житлового приміщення, забезпечення житлом для постійного проживання або житлом, віднесеним до фондів тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів чи коштів благодійних або міжнародних організацій ''(крім дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа віком до 23 років, які прибули з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України)'', чи коштів особи (крім місця тимчасового проживання) виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем встановлення такого факту (за умови документального підтвердження або офіційного підтвердження від органів місцевого самоврядування, благодійних або міжнародних установ);
*у разі отримання органом соціального захисту інформації від правоохоронних органів про те, що особу (отримувача) було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 статтями 109], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 110], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n721 111] або частинами третьою - восьмою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862 статті 111-1 Кримінального кодексу України], або оголошено в розшук.

'''Рішення про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пунктах 1 і 2''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], '''приймається на підставі інформації Міністерства фінансів за результатами проведеної верифікації даних щодо одержувачів допомоги, інформацію про яких надано Міністерством соціальної політики з урахуванням даних, що обробляються стосовно них на інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.'''

==Розмір допомоги та особливості її виплати==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/94-2024-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 26 січня 2024 р. № 94]
*виплата допомоги на проживання ВПО продовжується ''автоматично з 1 лютого 2024 р. на один місяць без додаткового звернення'' для осіб, у яких у січні 2024 р. закінчився шестимісячний період отримання такої допомоги;
*допомога на проживання ВПО, які мають на неї право та звернулися за продовженням її виплати з особисто поданою заявою у ''лютому - квітні 2024'' р., призначається і виплачується починаючи з 1 березня 2024 року.
|}

'''Розмір допомоги ВПО:'''

* для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
* для інших осіб - 2000 гривень;

Допомога призначається на кожну ВПО (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

'''Розмір допомоги на сім'ю:'''

*для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

*для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожного члена сім’ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Загальний строк отримання допомоги не може перевищувати 12 місяців з місяця призначення.

'''Середньомісячний сукупний дохід сім'ї''' обчислюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. N 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"].

Період, за який враховуються доходи, становить:

- 1 квартал, що передує місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням або продовженням виплати допомоги на другий 6-місячний період;

- 3 місяці, що передують місяцю звернення за допомогою або продовженням виплати допомоги на другий 6-місячний період.

Середньомісячний сукупний дохід на 1 отримувача обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім'ї на кількість членів сім'ї.

До середньомісячного сукупного доходу включаються доходи дружини та чоловіка (батька та матері) незалежно від місця їх фактичного проживання на території України, крім осіб, які сплачують аліменти, а також осіб, які зникли безвісти/перебувають у полоні або за кордоном/депортовані за межі України/осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку територій.

Під час обчислення середньомісячного сукупного доходу не враховується щорічна державна грошова допомога, яку отримує особа або один із членів її сім'ї, щодо якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Якщо у складі сім'ї, якій призначено допомогу, відбулися зміни, які призвели до збільшення членів сім'ї (народження дитини, встановлення опіки над малолітніми дітьми, які є сиротами або позбавленими батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними, укладення шлюбу), розмір допомоги перераховується за заявою уповноваженого представника сім'ї з місяця, в якому таку заяву було подано до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі утворення) ради або центру надання адміністративних послуг (пункт 15-1 Порядку).

===Випадки коли допомога на проживання призначається/відновлюється автоматично:===
[[Файл:Автоматичне.jpg|міні|406x406пкс]]
♦ у разі віднесення територій до таких, на яких ведуться бойові дії, до територій можливих бойових дій або до тимчасово окупованих Російською Федерацією, виплата призначеної допомоги автоматично відновлюється в наступному місяці за повний місяць, у якому відповідну інформацію внесено до переліку територій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 абз. 5 пункту 5 Порядку]);

♦непрацездатним особам, зокрема які досягли пенсійного віку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], та отримують пенсію, розмір якої не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги;

♦ особам, які втратили працездатність, зокрема які досягли пенсійного віку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”], та отримують пенсію, розмір якої не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги;

♦ особам з інвалідністю I чи II групи, дитині з інвалідністю віком до 18 років, дитині, хворій на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, що підтверджується документально;

♦дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа віком до 23 років, зокрема таким, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях, а також батькам-вихователям, прийомним батькам та опікунам (пункт 13-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку]).

Іншим членам сім'ї виплата допомоги може бути продовжена на підставі подання заяви на призначення допомоги.

===Продовження виплати допомоги на другий 6-місячний період на підставі подання заяви===
Якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в сім'ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, '''''не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму''''' для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги, '''та у разі''', коли:

'''1)''' у складі сім'ї або серед отримувачів допомоги є непрацююча працездатна особа, яка виховує дитину віком до 18 років, або в сім'ї виховується троє і більше дітей віком до 18 років, всі діти проживають в сім'ї і не виховуються в інтернатних закладах та фактичним місцем проживання (перебування) такої сім'ї є території, на яких ведуться бойові дії або території можливих бойових дій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій), території активних бойових дій, що включені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 Переліку територій];

сім'я проживає на території, для якої визначена дата завершення бойових дій, але у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти, що розташовані на території територіальної громади, на якій проживає така сім'я, відсутні місця або навчання проводиться онлайн, дистанційно (повністю або частково).

Для такої сім'ї допомога призначається, якщо відомості про відсутність місць у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти або про те, що навчання в таких закладах проводиться в режимі онлайн, дистанційно (повністю або частково), отримані шляхом інформаційної взаємодії між органами соціального захисту населення та органів управління у сфері освіти;

'''''До 1 вересня 2024 р.''' допомога може бути продовжена '''незалежно від місцезнаходження закладу освіти''', у якому навчання проводиться в режимі онлайн, дистанційно (повністю або частково).''

'''2)''' у складі сім'ї є непрацююча працездатна особа, яка на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, але ще не працевлаштувалася, та діти, які відвідують заклади дошкільної освіти та/або навчаються у закладах загальної середньої освіти, та/або діти (особи до 23 років), які навчаються в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

'''3)''' у складі сім'ї є особа, яка доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку або за дитиною, яка потребує догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку; за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, або особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особою, яка досягла 80-річного віку; за дитиною, хворою на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність; або у складі сім'ї є фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду, що підтверджується документально;

'''4)''' у складі сім'ї є працездатні особи, які працюють, провадять підприємницьку діяльність / незалежну професійну діяльність, зокрема, які протягом попередніх шести місяців отримання допомоги працевлаштувалися, зареєструвалися як фізична особа - підприємець та розпочали відповідну діяльність або отримали допомогу на здобуття економічної самостійності / мікрогрант / грант на створення або розвиток власного бізнесу / ваучер на навчання, у складі сім'ї є діти віком до 18 років та/або особи до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;

'''5)''' у складі сім'ї є особи, які втратили працездатність, та діти до 18 років та/або особи до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;

'''6)''' особа віком від 55 років, на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, або працює, провадить підприємницьку діяльність / незалежну професійну діяльність, або отримала допомогу на здобуття економічної самостійності / мікрогрант / грант на створення або розвиток власного бізнесу / ваучер на навчання;

'''7)''' дитині, яка прибула без супроводу законного представника за заявою особи, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах, за наявності документа, що підтверджує сімейні, родинні зв'язки особи з дитиною, виданого службою у справах дітей за місцем звернення, або особи, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування, або особи, до сім'ї якої тимчасово влаштовано дитину, яка залишилася без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);

'''8)''' дітям, які влаштовані в сім'ї патронатного вихователя на період перебування дітей у сім'ї патронатного вихователя, а також патронатним вихователям та дітям, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім'ю родичів, знайомих, прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу, з числа внутрішньо переміщених осіб;

'''9)''' вагітній жінці після 30-го тижня вагітності (''27-го тижня вагітності - для жінок, яких віднесено до I-IV категорій осіб, постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС''), що підтверджується інформацією про номер запису в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії “Вагітність та пологи” або довідкою лікувально-профілактичного закладу встановленого зразка. Перевірка інформації про сформований медичний висновок проводиться з використанням Порталу Дія згідно з Порядком ведення Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, затвердженим наказом МОЗ від 18 вересня 2020 р. № 2136;

'''7)''' особам, які втратили працездатність, але не мають права на пенсійну виплату та/або отримують державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] (крім осіб з інвалідністю I та II групи), а також особам з інвалідністю III групи, якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім'ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, у якому приймається рішення про призначення допомоги;

'''8)''' особам з тяжкими формами захворювання, зокрема рідкісними орфанними захворюваннями, онкологічними, онкогематологічними захворюваннями, тяжкими психічними розладами, цукровим діабетом I типу (інсулінозалежний), гострими або хронічними захворюваннями нирок IV ступеня, з тяжкими травмами, які потребують трансплантації органа, паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, що підтверджується документально (форми первинної облікової документації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0682-12#n2 027/о] та/або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0683-12#n2 028/о]).

Якщо працездатна внутрішньо переміщена особа після завершення надання допомоги не була працевлаштована і не отримує допомогу, такій особі може бути надана державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#Text Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. N 250].

==Повернення виплачених сум допомоги==
У разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються '''отримувачем добровільно''' або '''за вимогою органу соціального захисту населення'''.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв’язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

'''У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку'''.

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами на небюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.

Повернуті кошти, перерахування (виплату) яких проводило Мінсоцполітики, протягом 15 робочих днів місяця, що настає за місяцем, в якому були повернуті кошти, але не пізніше ніж 26 грудня поточного року, орган соціального захисту населення перераховує на рахунок Мінсоцполітики, відкритий в Казначействі, з розподілом коштів за місяцями та роками, в яких проводилася відповідна виплата.

Орган соціального захисту населення інформує щомісяця до 5 числа наступного періоду територіальний орган Нацсоцслужби про повернення надміру виплачених коштів допомоги за формою, яка визначена Нацсоцслужбою.

== Контроль за дотриманням вимог законодавства під час надання допомоги на проживання ==
Територіальними органами Нацсоцслужби, зокрема шляхом '''проведення перевірки фактичного місця проживання/перебування ВПО''' здійснюється контроль за дотриманням вимог законодавства під час надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 пункт 28 Порядку]).

Фактична перевірка проводиться не пізніше ніж протягом 10 робочих днів з моменту, коли керівник (заступник керівника) територіального органу Нацсоцслужби встановив підставу для цього та прийняв рішення про проведення перевірки.

'''Підстави''':

# інформація з Єдиної системи про те, що особа стала на облік внутрішньо переміщених осіб в межах однієї територіальної громади;
# отримання територіальними органами Нацсоцслужби повідомлень від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб про зміну фактичного місця проживання/перебування отримувача;
# рекомендації Мінфіну за результатами верифікації у разі виявлення відповідності отримувачів будь-якому з критеріїв, визначених пунктами 7, 7-1 і 8 цього Порядку, відповідно до Закону України “Про верифікацію та моніторинг державних виплат”.

Особі, яку перевіряють, '''повинно бути повідомлено про перевірку не менш як за 3 календарних дні до її проведення''' телефоном або за допомогою іншого доступного засобу зв’язку, який забезпечує фіксацію повідомлення або виклику. Якщо особа повідомила про свою відсутність у зв’язку з перебуванням у родичів або у відпустці тощо, перевірка відкладається на 2 тижні, а в разі проходження військової служби перевірка не проводиться за умови підтвердження сплати військовою частиною (роботодавцем) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування шляхом проведення обміну даними Пенсійного фонду України із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування для призначення державної соціальної допомоги або наданої довідки про проходження служби у військовій частині (з використанням засобів поштового/електронного зв’язку) та Мінсоцполітики.

Під час проведення перевірки та за відсутності ВПО за фактичним місцем проживання/перебування посадові особи, які провели перевірку, складають відповідний акт та у день проведення перевірки інформують особу, щодо якої проведено перевірку, про необхідність у строк до 14 робочих днів прибути до органу соціального захисту населення за місцем перебування на обліку для проходження ідентифікації з метою подання заяви в довільній формі щодо відсутності змін в адресі місця фактичного проживання/перебування відповідно до Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб. Інформування здійснюється телефоном або за допомогою іншого доступного засобу зв’язку, який забезпечує фіксацію повідомлення або виклику.

Якщо отримувач протягом 30 календарних днів після проведення перевірки не прибув до органу соціального захисту населення, орган соціального захисту населення приймає рішення про тимчасове припинення надання допомоги з наступного місяця.

Виплата допомоги поновлюється за умови дотримання критеріїв, та на підставі ідентифікації отримувача з місяця, з якого тимчасово припинено таку виплату, в разі звернення отримувача за поновленням виплати протягом 30 або 90 календарних днів (за наявності обґрунтованих причин).

{| class="wikitable"
|<center> '''''Консультацію оновлено за підтримки [https://r2p.org.ua/ Благодійного Фонду «Право на захист»]''''' </center>
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]

Умови приймання, утримання і відрахування з будинку-інтернату громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, геріатричного пансіонату

2025-01-17T13:26:48Z

Maryna.Hubska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#top Закон України "Про соціальні послуги"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 року № 772 "Про затвердження Типового положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587 "Про організацію надання соціальних послуг"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1031-11 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 12 серпня 2011 року № 312 "Про затвердження Порядку влаштування бездомних осіб похилого віку та інвалідів до стаціонарних соціально-медичних установ та інших закладів соціальної підтримки (догляду)"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0021-21#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 16 листопада 2020 року № 769 "Про затвердження форм документів, необхідних для надання соціальних послуг"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!!''''<nowiki>''</nowiki> З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану]" в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
В зв'язку з цим було ухвалено Постанову Кабінета Міністрів України № 294 від 16 березня 2022 року "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 576 і від 1 червня 2020 р. № 587"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/294-2022-%D0%BF#Text] . Згідно із положеннями данного нормативно правового акту на період дії воєнного стану спрощується процедура отримання соціальної послуги підтриманого проживання в інтернатному закладі для таких категорій осіб:

1.Для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена;

2.Для недієздатних осіб, яким призначено опікунів;

3.Для недієздатних осіб, які не мають законного представника.

'''''Щоб отримати відповідну послугу достатньо звернутись із письмовою заявою до уповноваженого органу, відповідної військової адміністрації / обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або безпосередньо до надавача соціальних послуг особисто на прийом або в електронній формі засобами телекомунікаційного, зокрема електронного зв’язку відовідних державних установ.'''''

'''''Відповідна військова адміністрація (обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрація) протягом одного робочого дня з дати надходження заяви оформляє путівку та передає її в електронній формі засобами телекомунікаційного, зокрема електронного зв’язку надавачу соціальних послуг.'''''
|}
==Загальні положення==
'''Будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю''' (далі - інтернат) є стаціонарним інтернатним закладом соціального захисту, що утворюється для цілодобового проживання (перебування) та догляду за громадянами похилого віку та особами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, соціально-побутового, медичного обслуговування, соціальних послуг і комплексу реабілітаційних заходів (далі - підопічні).

Залежно від профілю інтернати функціонують як:

◇ геріатричні пансіонати для громадян похилого віку, які потребують стороннього догляду або підтримки в проживанні;

◇ будинки-інтернати для осіб з інвалідністю віком від 18 до 60 років (пункт 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 року № 772] (далі - Типове положення).
==Коло осіб, яких приймають до інтернату==
До геріатричного пансіонату приймають:
*громадян, які досягли пенсійного віку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"];
*осіб, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.
До будинку-інтернату для осіб з інвалідністю приймають осіб з інвалідністю у віці більше 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, медичної допомоги та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії не протипоказане перебування в інтернаті (пункт 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).

Із зазначених осіб до інтернату '''насамперед''' зараховуються:
#мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (Герої Соціалістичної Праці, Герої України та повні кавалери ордена Трудової Слави), є ветеранами війни, особами, на яких поширюється дія Законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text "Про жертви нацистських переслідувань"];
#постраждали внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації, надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, нещасних випадків, а також внутрішньо переміщені особи;
#постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до категорій 1, 2 або 3 відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"];
#є ветеранами праці, самотніми громадянами похилого віку або самотніми особами з інвалідністю, членами сімей загиблих військовослужбовців;
#потребують опіки та піклування, у тому числі під час вирішення питань про [[Визнання фізичної особи недієздатною|недієздатність]] чи [[Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності|обмеження цивільної дієздатності]] таких осіб (пункт 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).
==Вартість==
Інтернат може надавати соціальні послуги як за плату (зокрема, з установленням диференційованої оплати), так і безоплатно - відповідно до установленого законом порядку (пункт 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).

До інтернату на '''повне державне утримання безоплатно''' приймаються:
*особи з інвалідністю I групи;

*особи з інвалідністю з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування;

*громадяни похилого віку, особи з інвалідністю II-III груп, середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох [https://www.profiwins.com.ua/uk/directories1/subsistence-minimum.html прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб].
Громадяни похилого віку, особи з інвалідністю II-III груп, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткових мінімуми, але не перевищує чотирьох [https://www.profiwins.com.ua/uk/directories1/subsistence-minimum.html прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб], влаштовуються до інтернату та отримують соціальні послуги з установленням '''диференційованої плати''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/429-2020-%D0%BF#Text Порядку установлення диференційованої плати за надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 429].

Якщо середньомісячний сукупний дохід громадян похилого віку, осіб з інвалідністю II-III груп перевищує чотири [https://www.profiwins.com.ua/uk/directories1/subsistence-minimum.html прожиткових мінімуми], такі особи влаштовуються до інтернату за умови оплати послуг.

У разі отримання громадянами похилого віку та особами з інвалідністю соціальних послуг із установленням диференційованої плати або за умови оплати послуг, а також у разі отримання соціальних послуг денного догляду, підтриманого проживання (якщо інтернат не забезпечує харчуванням) пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та/або державна соціальна допомога виплачується їм у повному розмірі.

За наявності вільних місць до інтернату можуть прийматися громадяни похилого віку, особи з інвалідністю, у яких є особи, які повинні забезпечувати їм догляд і допомогу за [[Договір довічного утримання|договором довічного утримання]], [[Спадковий договір|спадковим договором]], '''за умови оплати послуг'''.

Реабілітаційні послуги відповідно до індивідуальної програми реабілітації надаються підопічному, що є особою з інвалідністю, на безоплатній основі.
==Алгоритм отримання послуги==
[[Файл:Infografika pensionat 1-e1521029477453.jpg|міні|Як потрапити до геріатричного пансіонату.]]
Для отримання соціальних послуг особа, яка потребує соціальних послуг (далі - особа), подає уповноваженому органу за місцем свого проживання/перебування заяву про надання соціальних послуг (далі - заява) у письмовій або електронній формі, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, разом з наступними документами:
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0021-21#n38 заяву про надання соціальної послуги за встановленою формою];
#копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
#копію реєстраційного номера облікової картки платника податків;
#копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, за формою затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-12#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30 липня 2012 року № 577];
#медичний висновок про здатність самообслуговування та потребу в сторонній допомозі (у разі потреби);
#копію рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (у випадку влаштування до інтернату таких осіб);
#копію рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності);
#документ, що посвідчує особу законного представника/опікуна/піклувальника, а також документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо ним подається заява та додані то неї документи);
#копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
#акт оцінювання потреб особи/сім'ї у соціальних послугах, складений соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи (за наявності);
#довідку про доходи за останні 6 місяців, видану територіальним органом Пенсійного фонду України/Державної податкової служби України;
#довідку про направлення особи з інвалідністю до інтернатного закладу, за формою затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-12#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30 липня 2012 року № 577];
#індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю за формою, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1197-07#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 жовтня 2007 року № 623];
#копію пенсійного посвідчення або посвідчення особи, яка отримує державну соціальну допомогу (за наявності).
Путівка видається безоплатно.

У видачі путівки може бути відмовлено у випадку:
*наявність у особи медичних протипоказань до направлення в інтернат відповідно до пункту 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення];
*подання не всіх необхідних документів.
У випадку відмови в видачі путівки структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, особа, яка потребує влаштування до інтернату або її законний представник має право оскаржити відповідне рішення до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].

→ На підставі путівки та пакета документів, який передається структурним підрозділом з питань соціального захисту населення до інтернату, видається '''наказ''' директора інтернату про прийняття підопічного до інтернату, визначаються індивідуальні потреби та складається '''індивідуальний план надання соціальних послуг'''.

→ На основі індивідуального плану надання соціальних послуг між підопічним чи його законним представником чи представником органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває підопічний, та представником інтернату укладається '''договір про надання соціальних послуг''', у якому зазначаються права та обов’язки кожної із сторін, обсяг соціальних послуг, цілі та строк їх надання.

→ Прийняття до інтернату, що передбачає проходження підопічним санітарно-гігієнічної обробки із зміною одягу та взуття, розміщення в приймально-карантинному відділенні на 14 днів для подальшого спостереження та в разі відсутності проявів гострих інфекційних хвороб переведення на цілодобове проживання (перебування) у відповідні кімнати.
==Умови проживання в інтернаті==
Під час проживання в інтернаті підопічним, зокрема забезпечується:
*доступність приміщень інтернату для осіб з інвалідністю;
*розміщення підопічних у житлових приміщеннях, відділеннях відповідного спрямування з урахуванням їх побажань щодо кімнати та сусіда, наявності вільних місць, індивідуальних особливостей, віку, діагнозу, фізичного стану, пов’язаного з основним захворюванням, та психологічної сумісності;
*користування власними речами, якщо це не заважає іншим підопічним, не порушує вимог протипожежної безпеки, протиепідемічного режиму, охорони праці тощо;
*збереження за заявою підопічного грошей, коштовностей та цінних паперів у сейфах, про що складається акт-опис приймання;
*отримання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), державної соціальної допомоги, що виплачується відповідно до законодавства;
*допомога у придбанні необхідних товарів, послуг у разі потреби (відповідно до заяви підопічного) тощо.
==Переведення з будинку-інтернату==
'''Переведення підопічного до іншого будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю''' проводиться за погодженням з відповідними структурними підрозділами з питань соціального захисту населення та згідно з путівкою, виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення за місцезнаходженням інтернату, до якого він переводиться, відповідно до:
* письмової заяви підопічного, який виявив бажання проживати в іншому інтернаті (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

*письмової заяви опікуна підопічного (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів);

*рішення органу опіки та піклування про переведення до інтернату (для недієздатних осіб у разі відсутності опікуна) (пункт 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).
'''Переведення підопічного до психоневрологічного інтернату або до іншого інтернатного закладу з урахуванням стану його здоров’я''' проводиться відповідно до:
*письмової заяви підопічного (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

*письмової заяви опікуна підопічного (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів);

*рішення органу опіки та піклування про переведення до інтернату (для недієздатних осіб у разі відсутності опікуна);

*подання інтернату на підставі висновку лікарської комісії за участю лікаря-психіатра про відсутність медичних показань для проживання/перебування підопічного в інтернаті, наявність у підопічного психічного розладу та його потребу в постійному сторонньому догляді;

*путівки, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення (пункт 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).
'''Переведення підопічного інтернату, якому встановлено інвалідність та/або якому виповнилось 60 років, із будинку-інтернату для осіб з інвалідністю до геріатричного пансіонату''' проводиться за його бажанням. Підопічний, який не виявив бажання щодо переведення до геріатричного пансіонату, може залишитися у будинку-інтернаті (пункт 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).
==Порядок відрахування з будинку-інтернату==
Відрахування підопічного з інтернату проводиться у тижневий строк за погодженням із структурним підрозділом з питань соціального захисту населення у зв’язку із:
*поданням письмової заяви підопічного (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

*поданням письмової заяви опікуна підопічного (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів) чи рішення органу опіки та піклування (якщо опіку над підопічним здійснює інтернат);

*переведенням до іншого інтернату;

*неповерненням без поважних причин і без погодження з інтернатом з поїздки до його опікуна або піклувальника, родичів після закінчення шестимісячного строку (після з’ясування причини неповернення);

*невиконанням без поважних причин вимог, визначених договором про надання соціальних послуг;

*рішенням суду;

*смертю підопічного (після отримання свідоцтва про смерть або його копії) (пункт 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).
Під час відрахування з інтернату підопічному чи його законному представнику видаються особисті документи, довідка із зазначенням часу перебування в інтернаті, закріплені за ним одяг, білизна та взуття за сезоном і власний одяг, інші особисті речі та цінності (ощадна книжка або банківська платіжна картка, цінні папери тощо), які зберігалися в інтернаті.

Про відрахування підопічного інтернат у триденний строк інформує:
*орган опіки та піклування за місцезнаходженням інтернату (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

*орган Пенсійного фонду України, місцевий структурний підрозділ з питань соціального захисту населення шляхом надсилання копії наказу (витягу з наказу) (за умови призначення підопічному пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державної соціальної допомоги).
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Пенсіонери‎]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО‎]]
[[Категорія:Суди]]
{| class="wikitable" style="background-color:#98FB98;" |
|}

Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом

2024-12-19T09:55:59Z

Maryna.Hubska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''зупиняється''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.''' Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначена норма скасовується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діятиме загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.
|}
== Загальні положення та черги спадкування ==
'''Спадкування''' - перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 частина перша статті 1225 ЦК України)].

Спадкування земельної ділянки здійснюється за [[Спадкування за законом|законом]] або [[Спадкування за заповітом|заповітом]]. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті.Заповідач може призначити одну або кілька фізичних осіб,незалежно від нвявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриттяспадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його [[Як визнати заповіт недійсним|недійсним]], неприйняття спадщини або [[Відмова від прийняття спадщини|відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом]], а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала.

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] '''встановлені наступні черги:'''

▷ ''1 черга'': діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

▷ ''2 черга'': рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

▷ ''3 черга'': рідні дядько та тітка спадкодавця.

▷ ''4 черга'': особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

▷ ''5 черга'': інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 (частина перша статті 1241 ЦК України)].

До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість [[Скасування заповіту, внесення до нього змін. Складення заповіту, яким змінено обсяг спадщини без зміни спадкоємця. Заповідальний відказ|заповідального відказу]], встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 частина друга статті 1241 ЦК України)].

Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 частина третя статті 1241 ЦК України)].
==Порядок оформлення права власності на земельну ділянку ==
Для оформлення право власності на земельну ділянку у порядку спадкування, спадкоємцю, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно подати державному або приватному нотаріусу, або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування '''заяву про прийняття спадщини.''' Відповідно дочастини другої статті 1269 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] '''заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто'''. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.

Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.
{| class="wikitable"
|+
!Знайти адресу необхідної державної нотаріальної контори, або ж нотаріуса зручно, здійснивши пошук в [https://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx Єдиному реєстрі нотаріусів].
|}
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлює '''шестимісячний строк''' для прийняття заяви про прийняття спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 частина перша статті 1270 ЦК України)]. Такий строк обраховується '''з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого вона [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|оголошується померлою]]'''. Якщо спадкоємці пропускають зазначений шестимісячний строк, у таких випадках цей строк може бути поновлений судом, але пропущений строк має бути лише з поважних причин.

'''Детальніше див.:''' [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]].

Заява про прийняття спадщини є необхідною лише в тому випадку, якщо спадкоємець не проживав постійно разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини. '''Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину''', якщо протягом строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 1270 ЦК України], він не заявив про відмову від неї.

Далі необхідно з’ясувати чи [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі|внесені відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру]], а також про наявність документів, що підтверджують право власності померлого на земельну ділянку, чи присвоєний земельній ділянці [[Порядок отримання кадастрового номеру|кадастровий номер]]. Якщо є державний акт на ім’я померлого, але кадастровий номер земельній ділянці не присвоєний, або ж кадастровий номер присвоєно, але відомості про земельну ділянку у електронній системі Державного земельного кадастру відсутні, необхідно виготовити технічну документацію з [[Встановлення меж земельної ділянки|відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)]].

'''Важливо!''' Відповідно до частини четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#n101 статті 13 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] у разі, якщо до 1 січня 2028 року власник паю або його спадкоємець не оформить право власності на цю земельну ділянку, він вважатиметься таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. До цього часу ділянка буде вважатись "незатребуваною". Після 1 січня 2028 року незатребувані ділянки будуть визнані безхазяйними. Їх передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані. Проте, якщо власник невитребуваної земельної ділянки або його спадкоємець пропустить строк оформлення земельної ділянки з поважної причини, він може подати [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позов до суду]] про визначення додаткового строку для оформлення.
Земельну ділянку необхідно [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі|зареєструвати у Державному земельному кадастрі]] та як результат – отримати Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Для цього слід звернутись до [https://land.gov.ua/terorhany/ територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)] в районі (місті).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Інформація щодо землевпорядних організацій, які займаються виготовленням технічної документації є в [https://land.gov.ua/terorhany/ територіальних органах Держгеокадастру]. Зверніть увагу, що виконавцем робіт у обраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. [https://land.gov.ua/kvalifikatsiina-komisiia/#tab7 Перелік таких осіб] розміщений на офіційному сайті Держгеокадастру. Без наявності такого сертифікату у виконавця робіт технічна документація буде вважатись недійсною і державну реєстрацію земельної ділянки здійснено не буде.
Складання технічної документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник має визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати та скласти кадастровий план земельної ділянки. При потребі, землевпорядник відновить межові знаки. Технічна документація виконується у паперовій формі та на електронних носіях. Вартість, строки виконання робіт та інші умови повинні бути передбачі в договорі, який замовник має укласти із землевпорядною організацією.
Зверніть увагу на те, щоб в договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! Строк виконання робіт згідно законодавства '''не може перевищувати 6 місяців'''.
|}
'''Після спливу 6-місячного строку''' з дня смерті спадкодавця, необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини, із заявою про видачу '''свідоцтва про право на спадщину.'''
До даної заяви необхідно додати наступні документи:
*документи, що посвідчують особу спадкоємця (паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків);
*свідоцтво про смерть спадкодавця;
*документи, що підтверджують родинний зв'язок спадкоємця зі спадкодавцем (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження);
*оригінал документів, які підтверджують право власності спадкодавця на земельну ділянку (державний акт на право власності на земельну ділянку);
*довідку про [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|нормативну грошову оцінку земельної ділянки]] та витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, які видаються відділами Держгеокадастру.
Відповідно до підпункту 4.21 пункту 4 глави 10 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5] (далі - Порядок), видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Нотаріус також перевіряє чи не перебуває земельна ділянка під арештом. Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Якщо спадкоємцем подано всі необхідні документи, то нотаріус видає '''Свідоцтво про право на спадщину,''' а також '''реєструє право власності спадкоємця у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.''' З цього моменту особа є повноправним власником успадкованої земельної ділянки.
==Визнання права власності на успадковану земельну ділянку в судовому порядку==
Оформити право власності на земельну ділянку в порядку спадкування можливо лише у разі, якщо право власності на неї було оформлено спадкодавцем належним чином, іншими словами якщо є документ, який підтверджує зазначене право власності (правовстановлюючий документ). Часто трапляється, що документ на право власності на земельну ділянку у спадкодавця був не оформлений належним чином або ж втрачений.

У разі відсутності у спадкоємця правовстановлюючих документів на земельну ділянку нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить '''постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії''' (пункт 3 глави 13 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку]).

У такому разі спадкоємцю для оформлення спадщини на земельну ділянку необхідно звернутися із '''позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування''' до суду за місцем знаходження спадкового майна (земельної ділянки).
*[[:Файл:Позовна заява про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку.docx|'''Зразок позовної заяви''' '''про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування''']]
Подаючи позов про визнання права власності '''ставку судового збору''' необхідно обраховувати за позов майнового характеру, виходячи із розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки (ціна позову). Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі - '''''1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''''

За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"] якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Після розгляду справи судом та набрання рішенням суду законної сили необхідно '''звернутися до державного реєстратора нерухомого майна та зареєструвати право власності на земельну ділянку.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text пункту 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
==Земельна ділянка успадкована у спільну власність==
Якщо земельну ділянку успадковують одночасно декілька осіб, зазначена земельні ділянка успадковується у спільну власність. У майбутньому земельна ділянка може бути поділена між ними за відповідним цивільно-правовим договором. Але необхідно зазначити, що поділ успадкованої земельної ділянки між спадкоємцями можна здійснювати лише після оформлення спадщини і державної реєстрації права спільної власності спадкоємців на земельну ділянку. До видачі свідоцтва про право на спадщину, спадкоємці можуть домовитись, що успадкована земельна ділянка має у повному обсязі належати одному з них.

Для цього інші спадкоємці можуть відмовитись від спадщини на його користь. Але законодавством встановлені наступні вимоги щодо відмови від спадщини:
*спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом;
*спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги;
*має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.
==Спадкування земельної ділянки, що знаходиться в оренді==
Частиною 4 ст. 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі»] визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря '''не є підставою для зміни умов або припинення договору''', якщо інше не передбачено [[Договір оренди земельної ділянки|договором оренди землі]].

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов’язана повідомити про це її користувачів із зазначенням:
кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;
найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім’я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;
місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;
платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
Отже, успадкувавши земельну ділянку, спадкоємець приймає на себе не тільки право власності на нього, а й права і обов'язки, що виникли у спадкодавця за договором. Тобто, якщо в укладеному договорі оренди не зазначено, що смерть орендодавця є підставою для припинення дії договору, то '''він продовжує діяти до закінчення строку''', на який його укладено та не потребує переукладення. Причому, до закінчення терміну оренди новий власник не має права в односторонньому порядку розірвати договір.

Після переоформлення права власності на земельну ділянку, спадкоємець за погодженням з орендарем може внести зміни в чинний договір оренди. Для зміни договору орендарю необхідно надати копію свідоцтва про право на спадщину, копію державного акта та копію документів, що засвідчують особу нового власника земельної ділянки, підписати додаткову угоду до договору і обов'язково її зареєструвати. Замість копії державного акта можна надавати витяг з Державного земельного кадастру. Орендна плата за користування земельною ділянкою має бути виплачена спадкоємцю у повному обсязі згідно з умовами договору оренди, але тільки після переоформлення права власності на земельну ділянку.
==Судова практика==
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/88834165?_ga=2.114992846.898590074.1627629801-665374435.1600152972 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 178/982/18]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94148625 Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14 січня 2021 року у справі № 702/45/20]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95285773 Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 березня 2021 року № 629/3853/20]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102765474 Постанова КЦС ВС від 19 січня2022 року в справі № 280/4/18 (щодо належних відповідачів)]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107706588 Постанова КЦС ВС від 05 грудня2022 року в справі № 278/1593/20 (щодо переходу права власності в порядку спадкування на земельну частку (пай))]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/120396086 Постанова ВП ВС від 26.06.2024 № 686/5757/23 (14-50цс24)] (щодо поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини)
[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Право власності на майно]]

Шлюб, який є недійсним. Визнання шлюбу недійсним за рішенням суду

2024-11-13T15:25:42Z

Maryna.Hubska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11]
== Шлюб, який є недійсним ==
Недійсним є шлюб (стаття 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]):
# зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
# зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;
# зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.
За наявності наведених підстав визнання недійсності шлюбу у судовому порядку не вимагається, анулювання актового запису про реєстрацію шлюбу проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі його висновку або висновку дипломатичного представництва або консульської установи України.
== Визнання шлюбу недійсним за рішенням суду ==
При розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов'язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним.

За рішенням суду недійсним визнається шлюб, який був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності (стаття 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).

За рішенням суду недійсним може бути визнаний шлюб, якщо він був зареєстрований між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частиною п'ятою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]:
* особи, які є родичами прямої лінії споріднення.
* рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька.
* двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.
* усиновлювач та усиновлена ним дитина.
* з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків(стаття 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України])
* з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано [[Надання права на шлюб неповнолітній особі|права на шлюб]] (стаття 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).
== Позов про визнання шлюбу недійсним ==
Визнання шлюбу недійсним здійснюється у порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовного провадження]] за правилами, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільним процесуальним кодексом України].

Позов про визнання шлюбу недійсним може бути поданий дружиною або чоловіком, іншими особами, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьками, опікуном, піклувальником дитини, опікуном недієздатної особи, прокурором, органом опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text (стаття 42 Сімейного кодексу України).]

За подачу до суду позову про визнання шлюбу недійсним позивачу, якщо він не належить до осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору, потрібно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text (підпункт 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»),] тобто 1211,20 грн. (у 2024 році).
== Шлюб, який не може бути визнаний недійсним ==
Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі:
* вагітності дружини,
* народження дитини в усиновлювача та усиновленої ним дитини, двоюрідних брата та сестри, тітки, дядька та племінника, племінниці, в особи, яка не досягла шлюбного віку,
* якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб.
== Правові наслідки недійсності шлюбу ==
Недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, а також прав та обов'язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.

Майно, набуте особами протягом недійсного шлюбу, вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності, при цьому розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами (частина 2 статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).

Аліменти за останні три роки, які особа одержала від того, з ким вона була в недійсному шлюбі, підлягають поверненню (частина 3 статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).

Особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв'язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання у ньому і може бути виселена (частина 4 статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).

Особа, яка у зв'язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави (частина 5 статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).

Правові наслідки недійсності шлюбу, встановлені частинами другою - п'ятою статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України], застосовуються до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або) від органу державної реєстрації актів цивільного стану.
== Особливі правові наслідки недійсності шлюбу ==
Якщо особа не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, вона має право на
* поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя;
* на проживання у житловому приміщенні, в яке вона поселилася у зв'язку з недійсним шлюбом;
* на аліменти;
* на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу.
== Результат судового розгляду ==
Шлюб визнається недійсним з метою досягнення для заінтересованої особи позитивного результату зокрема при визнанні права на спадщину, при поділі майна, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя, при позбавленні права користування житлом тощо.

=== Судова практика: ===

* [https://opendatabot.ua/court/102010360-5b1f78d4b671e5bfc9ad8d9673e5d2ed Постанова КЦС ВС від 14.12.2021 у справі № 761/16077/19 - Види недійсних шлюбів]
* [https://opendatabot.ua/court/98267240-a53d74c3b1ea7d8ed7cb35891fa3eaf7 Постанова КЦС ВС від 01.07.2021 у справі № 295/472/18 - Фіктивність шлюбу]
* [https://opendatabot.ua/court/113676604-aa13c339be00dc41c58158e70666f73f Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19.09.2023 року у справі №393/530/23 - Про визнання шлюбу недійсним]

== Див. також ==
* [[Порядок розірвання шлюбу]]
* [[Вибір прізвища при розірванні шлюбу]]
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Суди]]

Відповідальність за порушення права на доступ до публічної інформації

2024-11-13T14:53:43Z

Maryna.Hubska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n2 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15 Закон України "Про доступ до судових рішень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0011760-13 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2013 року № 11 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації"]

== Суб'єкти відносин у сфері доступу до публічної інформації ==
[[Файл:Who-porushennia-2-01.png|міні]]
Статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] встановлено коло суб'єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації, ними є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації:
* суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

* юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

* особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

* суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;
*юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

== Предмет оскарження ==
[[Файл:Porushennia-final-02-1-1024x784.png|міні]]
Статтею 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] визначено, що запитувач має право оскаржити:
* відмову в задоволенні запиту на інформацію;
* відстрочку задоволення запиту на інформацію;
* ненадання відповіді на запит на інформацію;
* надання недостовірної або неповної інформації;
* несвоєчасне надання інформації;
* невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
* інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

== Адміністративна відповідальність ==
У випадку порушення права на інформацію посадова особа може підлягати адміністративній відповідальності, яка передбачена статтею 212-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] "Порушення права на інформацію та права на звернення":
* Неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України "Про доступ до публічної інформації", "Про оцінку впливу на довкілля", "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення", "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про відкритість використання публічних коштів" та "Про запобігання корупції", - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.;'''

* Порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"], а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''
* Порушення вимог Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", а саме необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, неповне надання інформації, неповідомлення про подовження строку розгляду запиту, відстрочення розгляду запиту, крім випадків, визначених цим Законом, - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

* Обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом, - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''
Розгляд заяв про зазначені порушення та складання протоколів про адміністративні правопорушення здійснює [http://www.ombudsman.gov.ua/ Уповноважений Верховної Ради України з прав людини] (пункт 8-1 частини першої статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).
* Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

* Ненадання доступу до судового рішення або матеріалів справи за заявою особи, а також інше порушення Закону України "Про доступ до судових рішень" - '''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

* Незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення, інше порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян"] - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

* Несвоєчасне внесення документів до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", обмеження доступу до інформації, внесеної до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - восьмою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин.
* Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації на звернення Національної комісії з реабілітації, регіональної комісії з реабілітації відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Нерозкриття, порушення строків або порядку розкриття інформації у видобувних галузях відповідно до Закону України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях" - '''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''' 

'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9D%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82.docx#file Зразок заяви на ім'я Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини] '''

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/34839287 Постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 у справі № 809/1811/13-a] щодо визнання дій незаконними
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/76415410 Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 у справі № 1340/3614/18]
* [https://opendatabot.ua/court/122683799-cdba0c27db090b3876b7cd30ea29602a Постанова від 30.10.2024 по справі № 215/1972/21 (ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД)]

== Корисні посилання ==
* [http://www.ombudsman.gov.ua/ Вебсторінка Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини]
== Див. також ==
* [[Порядок оформлення запитів на інформацію]]
* [[Відкрита інформація]]

[[Категорія: Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни

2024-11-13T13:45:51Z

Maryna.Hubska: /* Порядок оскарження (позасудовий та судовий) */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 року № 685 "Про затвердження Порядку надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/975-2013-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/302-94-п Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/225-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 8 березня 2022 року № 225 "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/901-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету міністрів України від 23 серпня 2023 р. № 901 "Про затвердження Порядку здійснення в особливий період обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров’я державної та комунальної власності, державними установами Національної академії медичних наук, в яких військовослужбовці перебували (перебувають) на лікуванні, військовими частинами і територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Наказ Міністерства оборони України 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України"]
== Хто має право на звернення для отримання статусу ==
'''''Статус особи з інвалідністю внаслідок війни''''' надається особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685-2015-%D0%BF#Text пункт 1 Порядку надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 року № 685] (далі - '''Порядок''')). 
'''Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни в подальшому надасть можливість, отримати певні соціальні пільги, в тому числі і одноразову грошову допомогу.''' Одноразова грошова допомога виплачується відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] у порядку, затвердженому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/975-2013-п постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військово-службовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві"]. 
'''''Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги''''' є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. 

== Куди звертатись та перелік необхідних документів ==
[[Файл:Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни військовослужбовцями, які брали участь у бойових діях. .jpg|альт=Отримання статусу особа з інвалідністю внаслідок війни військовослужбовцями, які брали участь у бойових діях.|міні|Отримання статусу особа з інвалідністю внаслідок війни військовослужбовцями, які брали участь у бойових діях.]]
'''Для встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій з частковою втратою непрацездатності у разі захворювання, поранення''' '''(контузії, травми або каліцтва)''', відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n82 пунктів 11-13 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685-2015-%D0%BF#Text Порядку], необхідно отримати, окрім інших, певний пакет документів:
* довідку командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) (видається у військовій частині). Також, її можна отримати по місцю проходження лікування чи відпустки (Постанова Кабінету міністрів України від 23 серпня 2023 р. №901;
* довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка та причинного зв’язку втрати працездатності, або встановленої інвалідності (видається комісіями МСЕК Міністерства охорони здоров’я);
* довідку ВЛК, свідоцтво про хворобу (видається медичними установами, де проводилось лікування);
* витяг із наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини, а для військовослужбовців строкової військової служби — копія військового квитка (для звільнених із служби). 
[[Файл:Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни участниками добровольчих формувань,які не увійшли до складу ЗСУ.jpg|альт=Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни участниками добровольчих формувань,які не увійшли до складу ЗСУ|міні|Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни учасниками добровольчих формувань,які не увійшли до складу ЗСУ]]
'''Після отриманого поранення, контузії чи каліцтва командир військової частини зобов’язаний підготовити довідку про обставини травми, яку завірити власним підписом і відповідною печаткою та надати військовослужбовцю або надіслати до відповідного госпіталю. В вищевказаній довідці зазначаються наступні дані:'''
* військове звання, прізвище ім’я, по батькові, рік народження військовослужбовця;
* дата отримання, вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва;
* обставини отримання травми; чи отримана під час виконання робіт; на службі чи у відпустці; у стані алкогольного сп’яніння чи ні інше;
* дата та номер наказу командира військової частини про призначення розслідування;
* вказати до якого органу буде представлена дана довідка., 
Наявність довідки впливає на формулювання висновку ВЛК, що в свою чергу впливає на '''розмір виплати одноразової грошової допомоги та можливість оформлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни'''. Тому якщо така довідка не була підготовлена, військовослужбовець повинен написати рапорт на командира військової частини з проханням видати таку довідку. 
'''В рапорті зазначається''':
* назву військової частини та прізвище, ініціали командира;
* власне ПІБ;
* текст наступного змісту: - "прошу Вас видати наказ про призначення розслідування та видати мені довідку про обставини травми (поранення або контузії) отриманої мною під час виконання обов’язків військової служби" та вказати дату та приблизний час поранення;
* вказати під час яких обставин отримано поранення та в районі якого населеного пункту (місце) сталися події, які призвели до поранення;
* також необхідно вказати текст наступного змісту: - "згідно з Додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402". 
До вищевказаного рапорту додається копія виписного епікризу з медичного закладу, копія висновку ВЛК; пояснення про обставини отримання поранення (оформлюється в довільній формі, з зазначенням всіх детальних обставин отримання травми).
Довідково:
* в поясненні замість «сепаратисти» бажано вживати термін «невідомі озброєні особи»;
* не вживати точних назв озброєнь, що застосовувались проти особи (наприклад, замість «Град» писати, що «стріляли з механізованих артилерійських установок»)
* за можливості вказувати свідків та подавати їх пояснення;
* за можливості додайте також пояснення свідків (інших військовослужбовців, які були з особою в момент отримання поранення). 
* ''Всі документи слід направити рекомендованим листом з повідомленням на адресу військової частини.'' Якщо рапорт та пояснення подаються особисто, зробіть копії всіх документів, та вимагайте особу, яка приймає документи поставити підпис, дату та печатку військової частини на Вашій копії документів. По закінченню лікування в госпіталі військовослужбовцю видається виписний епікриз та направлення на військову-лікарську комісію (ВЛК).
Також, у залежності від того, де перебуває військовослужбовець, можуть бути такі дії з його сторони для отримання довідки про обставини поранення (травми, контузії, каліцтва):

* '''Звернення до начальника медичної служби військової частини''', він\вона формує довідку про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва), затверджує її у командира військової частини.
* '''Звернення до представника закладу охорони здоров’я (секретаря ВЛК тощо), у якому він проходить лікування'''. Медзаклад повинен зробити запит до військової частини на отримання Довідки про обставини травми в іменному переліку військовослужбовців, які прибули на лікування. Після отримання цієї довідки від військової частини, її зареєструють та передадуть тобі. За потреби отримання оригіналу довідки про обставини травми (наприклад, для проходження МСЕК), подай через представника медзакладу рапорт на твою військову частину із зазначенням адреси, куди надіслати оригінал довідки (на ТЦК та СП, медзаклад, чи домашню адресу) та підпиши згоду на обробку даних (див. Додаток 21)
* '''Якщо він вже у відпустці або вдома у процесі звільнення, звернутися до найближчого ТЦК та СП''' (як правило там де стоїть на обліку). У ТЦК та СП необхідно написати рапорт на отримання довідки про обставини травми від військової частини, в якому обовʼязково має бути зазначено форму довідки (електронна копія чи паперовий оригінал) та адресу куди надсилати (на ТЦК та СП, медзаклад, чи домашню адресу).

Зі зразками рапортів, у залежності від ситуації можна ознайомитись на сайті "ТУРБОТА про військовослужбовця" за [https://turbota.mil.gov.ua/dovidka-pro-obstavyny-travmy/tvoyi-diyi-dlya-otrymannya-dovidky-pro-obstavyny-poranennya-travmy-kontuziyi-kalicztva посиланням].

=== Військово-лікарська комісія (ВЛК) ===
ВЛК діють при військово-медичних лікувальних закладах (госпіталях). Військово-лікарська комісія встановлює придатність до військової служби та видає постанову ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) та свідоцтво про хворобу. '''Дана постанова необхідна для встановлення зв’язку між пораненням та участю у бойових діях.''' 
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 пункту 21.5 глави 21 розділу II наказу Міністерства оборони України 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України"] формулювання висновків ВЛК залежить від наявності довідки про обставини травми чи інших документів, які підтверджують зв'язок поранення з участю в бойових діях. 
В резулятивній частина висновку може міститися наступне:
* якщо наявна довідка про обставини травми та посвідчення учасника бойових дій;
* поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК (НІ), пов’язане із захистом Батьківщини;
* якщо наявна довідка про обставини травми без посвідчення УБД:
* поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК (НІ) пов’язане з виконанням обов’язків військової служби;
* за відсутності довідки про обставини справи та посвідчення УБД:
* захворювання (поранення, контузія, травма, каліцтво), ТАК (НІ) пов’язане з проходженням військової служби. 
''За відсутності довідки про обставини травми надається довідка про безпосередню участь в антитерористичній операції (АТО), витяг з наказу по стройовій частині, копію військового квитка та будь-які інші документи, які засвідчують участь в АТО у період отримання поранення.'' Комісія ВЛК може встановити зв'язок на підставі таких документів. '''У разі відмови слід звертатися до Центральної ВЛК (адреса: м. Київ, вул. Госпітальна, будинок № 16).''' 
Висновок ВЛК підлягає перегляду після надання довідки про обставини травми, незалежно від часу надання.
Висновок ВЛК підлягає перегляду вищою ВЛК. 
=== Медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) ===
Направлення на обстеження МСЕК видається в медичній роті військової частини. У направленні має бути вказаний строк служби. ''Для звільнених з військової служби направлення на МСЕК видає районний військкомат.'' 
''Комісія МСЕК встановлює:''
# І, ІІ,ІІІ групу інвалідності;
# визначає відсоток втрати непрацездатності;
# визначає потребу в протезуванні.
Довідка медико-соціальної експертної комісії є підставою для нарахування одноразової грошової допомоги та оформлення інших соціальних пільг. 
'''Орієнтовний перелік документів, який подають на МСЕК:'''
# копія медичної книжки;
# копія паспорта;
# копія ідентифікаційного коду;
# копія свідоцтва про хворобу від ВЛК, довідка ВЛК;
# копія трудової книжки (за наявності);
# копія витягу з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (звільнення з військової служби);
# копія військового квитка (військовослужбовця);
# фотокартка. 
При проходженні МСЕК потрібно мати з собою оригінали вищезазначених документів. 
По закінченні обстеження видається довідка про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності або вказує відсоток непрацездатності. Дана довідка видається в трьох екземплярах: 1-для органів Пенсійного фонду; 2-для особистого зберігання; 3-для архіву МСЕК. 
'''Довідково: для поранених, які перебувають на лікуванні та не можуть пересуватися''':
* як тільки стан стабілізується, необхідно звернутися до завідувача відділення, в якому перебуває на лікуванні, з проханням пройти МСЕК;
* документи на МСЕК подає медичний заклад;
* для оформлення інвалідності скликається "виїзна" МСЕК. 
{| class="wikitable"
|'''ЗВЕРНІТЬ УВАГУ !''' На період дії воєнного стану МСЕК функціонує за принципом екстериторіальності, тобто пройти її можна в будь-якому регіоні, не лише за місцем юридичної прописки (постанови Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/225-2022-п#Text від 08.03.2022 № 225] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/390-2022-п#Text від 30.03.2022 № 390])
Направлення видає командир військової частини для чинних військовослужбовців, а для звільнених — військовий комісар ТКЦ та СП.

Після отримання направлення військовий звертається до лікарсько-консультативної комісії у той медзаклад, куди йому виписано направлення. (Звертатися за можливістю краще за місцем проживання/реєстрації, оскільки необхідно мати заключену декларацію із сімейним лікарем).

Лікарсько-консультативна комісія проводить додатковий огляд у лікарні та збирає матеріали справи, до якої долучає оригінали всіх медичних документів, а також направлення на МСЕК, довідку про безпосередню участь у бойових діях, довідку про обставини травми, контузії, каліцтва, захворювання. Після чого сформовану особову справу передають на МСЕК.

Після формування особової справи представник медичного закладу САМОСТІЙНО передає документи до МСЕК.

Після надходження документів військовослужбовця до МСЕК йому за телефоном повідомляють, коли відбудеться розгляд його справи.
Якщо ви повертаєтеся до військової частини і розумієте, що мобільного зв’язку може не бути, залиште контакти родичів. Це унеможливить винесення заочного рішення, що часто роблять представники комісії, якщо не можуть зв'язатися з військовим. Таке рішення неможливо оскаржити. Якщо ж зв'язок є, процедура оскарження існує та реалізується через заяву до, наприклад, уже обласної комісії.
|}
=== Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ===
Якщо інвалідність встановлена, для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни необхідно звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад за місцем реєстрації громадянина, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF#n24 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302], на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).

Особи зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n82 пункті 11 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], або їх представники мають право подати заяву про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, у тому числі засобами Єдиного державного реєстру ветеранів війни та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, до органу, уповноваженого встановлювати статус особи з інвалідністю внаслідок війни.

Якщо особа, яка подає заяву про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, не володіє такими відомостями (документами), орган, уповноважений встановлювати статус особи з інвалідністю внаслідок війни, витребовує такі відомості (документи) за запитом в уповноваженого органу або особи в рамках міжвідомчої взаємодії суб’єктів владних повноважень, але не пізніше ніж через 5 календарних днів від дати надходження такої заяви. Уповноважений орган або особа зобов’язані надати запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні не пізніше ніж через 15 календарних днів від дати надходження такого запиту.

Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відомостей (документів) орган, уповноважений встановлювати статус особи з інвалідністю внаслідок війни, приймає рішення про надання відповідного статусу.

Особі з інвалідністю внаслідок війни видаються посвідчення з написом "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" та відповідний нагрудний знак відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/302-94-п абзацу другого пункту 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302]. 
Даний статус надає право на отримання пільг, зокрема, на [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC_%D0%90%D0%A2%D0%9E&oldid=9374 одноразову грошову допомогу] при поданні відповідного пакету документів. 
== Вартість ==
Зважаючи на те що, військово-лікарська комісія та медико-соціальна експертна комісія, створені та функціонують при державних лікувальних закладах обстеження військово-службовців проводяться безкоштовно. 
Призначення та виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцю проводиться безкоштовно.
== Строки розгляду питання ==
Рішення про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни приймається органами соціального захисту населення, за місцем проживання, у місячний строк з дня подання документів ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685-2015-%D0%BF пункт 7 Порядку]).
== Підстави для позбавлення статусу ==
'''Орган соціального захисту населення позбавляє особу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни у разі:'''
# наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення;
# виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення або надання недостовірних даних про особу;
# подання особою заяви про позбавлення її статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685-2015-%D0%BF пункт 8 Порядку]).
== Порядок оскарження (позасудовий та судовий) ==
→ '''Якщо військовослужбовцю було відмовлено у задоволенні рапорту про видачу довідки про обставини травми''', в 15-ти денний термін з моменту отримання такого рапорту необхідно звернутися до штабу оперативного командування, якому підпорядковується військова частина, для оскарження бездіяльності уповноваженої на видачу такої довідки особи або шляхом поданням рапорту до штабу оперативного командування. Для оскарження незаконних дій військового керівництва можна звернутися також до військової прокуратури відповідного гарнізону. 
→ Незаконні дії працівників органів місцевого самоврядування (в тому числі працівників органів соціального захисту населення) можуть бути оскаржені до посадової особи вищого рівня [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D1%82%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D1%97%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83&oldid=9452 в порядку розгляду звернення громадян] згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Законом України "Про звернення громадян"]. 
→ Рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування можуть бути оскаржені [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 в судовому порядку].

Військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків; учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункти 12-13 частини першої статті 5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]).
== Див.також ==
* [[Отримання статусу учасника бойових дій та позбавлення такого статусу]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%96_(%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96)_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) або інвалідності Захисників і Захисниць України]
* [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Суди]]

Оскарження неправомірних рішень і дії медичних працівників, закладів та органів охорони здоров'я

2024-10-21T07:51:45Z

Maryna.Hubska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0355-19#Text Порядок розгляду звернень громадян у Національній службі здоров’я України, затверджений наказом МОЗ від 11.03.2019 № 549]

== Права пацієнта ==
Перелік прав пацієнтів в Україні визначено, перш за все, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»](ст. 6, 34, 35-1, 35-2, 35-4, 35-6, 36, 38, 39, 39-1, 45, 48, 51) та нормами ст. 283, 284, 285, 286, 287, 288, 289, 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України.]

До таких прав пацієнта можна віднести:
* на отримання кваліфікованої медичної допомоги,
* на вибір, заміну, лікаря, закладу охорони здоров’я та вибір методів лікування,
* на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров’я України,
* на достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров’я,
* фізичної особи на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні,
* на безоплатну первинну медичну допомогу (консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів,
* спеціалізовану медичну допомогу, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах лікарями відповідної спеціалізації,
* на безоплатну паліативну допомогу, на останніх стадіях перебігу невиліковних захворювань, яка включає комплекс заходів, спрямованих на полегшення фізичних та емоційних страждань пацієнтів, а також надання психосоціальної і моральної підтримки членам їх сімей,
* на особисту недоторканність, що надає змогу розпорядитися щодо передачі після своєї смерті органів та інших анатомічних матеріалів її тіла науковим, медичним або навчальним закладам,
* на донорство,
* на медико-біологічний експеримент,
* на репродуктивні технології,
* на правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов’язаних із станом здоров’я,
* на відшкодування заподіяної здоров’ю шкоди,
* на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я тощо.

== Оскарження неправомірних рішень і дій медичних працівників ==
Якщо ваші права, як пацієнта, порушені з боку лікаря або інших медичних працівників, необхідно звернутися, краще письмово, зі зверненням або скаргою '''до головного лікаря лікарні.''' 

'''''Скарга''''' - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 '''ст. 3 Закону України "Про звернення громадян"''']).

=== Хто може направити скаргу? ===
"''Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк"'' '''ст. 40 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]''' 
Повнолітня особа може звернутися особисто, через представника чи колективно.
Неповнолітня чи недієздатна особа реалізує право на оскарження дій та рішень суб’єктів галузі охорони здоров’я через своїх законних представників.

===Якою має бути скарга? ===
Заяву зі скаргою може бути подано в '''усній, письмовій чи електронній''' формах.
Скарга повинна містити правильні реквізити найменування медичної установи, адресу установи, прізвище, ім’я по-батькові особи, яка звертається, фактичне місце проживання з позначенням поштового індексу, засобу зв’язку, наявності електронної скриньки. Далі потрібно розкрити суть питання і чітко сформулювати прохання чи вимоги, вказати яким способом вам має бути надана відповідь (на електрону скриньку або на поштову адресу) і поставити дату та підпис.

'''Письмове звернення''' рекомендується реєструвати безпосередньо при поданні. А у разі його надіслання поштою, у МОЗ закликають використовувати послуги рекомендованого листа чи повідомлення про вручення. 

'''В електронному зверненні''' також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. ''Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.'' 
Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, воно у 5-денний строк повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями.

=== Якщо відстояти своє порушено право не вдалося, можна звернутися: ===
* до департаменту/управління охорони здоров’я вашого міста чи області: https://moz.gov.ua/regionalni-upravlinnja;
* на гарячу лінію місцевих органів виконавчої влади;
* на гарячу лінію Уряду за телефоном 1545;
* на гарячу лінію МОЗ 0 800 505 201;
* до контакт-центру системи надання безоплатної правової допомоги за безкоштовним номером 0 800 213 103.

Якщо медичний працівник (у закладі, який має договір із НСЗУ) відмовляється в наданні послуги чи вимагає гроші, пацієнт може подати скаргу до Національної служби здоров'я України (НСЗУ) через сайт НСЗУ за посиланням: https://nszu.gov.ua/gromadyanam/osobistij-prijom/citizen-form

Ще один спосіб захисту - звернення до '''Інспекції з питань захисту прав споживачів'''. Таке звернення можливе, якщо відносини з лікарем або лікувальною установою носять договірно-розрахунковий характер. Тоді пацієнта додатково захищає [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"], який передбачає право на: ''отримання якісних і безпечних послуг''; ''повну і достовірну інформацію про послугу і її виконавця; надання послуги у встановлений термін; стягнення неустойки за прострочення надання послуги; відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням послуги; відшкодування моральної шкоди; судовий захист порушених прав.''

=== Скільки часу можуть розглядати звернення? ===
* до 15 днів - звернення, які не потребують додаткового вивчення;
* до 30 днів - звернення, які потребують додаткового вивчення;
* до 45 днів - звернення, вивчити обставини яких неможливо у 30-денний термін; про це мають повідомити людині, яка подала звернення.
Якщо на жодному з етапів не вдалося владнати ситуацію, '''пацієнт має право звернутись до суду.'''

== Як отримати компенсацію шкоди, заподіяної здоров'ю ==
Якщо внаслідок дій чи бездіяльності медперсоналу було завдано шкоду здоров’ю пацієнта, він має право звернутися із позовом проти закладу охорони здоров’я із вимогою компенсації '''матеріальної''' чи '''моральної шкоди'''.

'''Важливо! Відшкодування як моральної, так і матеріальної шкоди не залежить від того, чи підписаний договір між пацієнтом і медичним закладом.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Частиною першою статті 906 Цивільного кодексу України] передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 1166 Цивільного кодексу України], майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Згідно з частиною першою статті 1172 Цивільного кодексу України] юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

'''''Матеріальна''' '''шкода''''' включає у себе дві категорії: реальні збитки та втрачені можливості доходу. До першої можна віднести витрати, які особі довелося понести у результаті заподіяння шкоди (наприклад, придбання ліків, протезу тощо). Їх можна підтвердити та підрахувати за допомогою надання чеків чи інших доказів вартості придбаного майна. Категорія ж втрачених можливостей доходу, як правило, пов’язана із втратою працездатності внаслідок лікарської помилки. У цьому випадку ступінь втрати працездатності та розмір збитків визначається в ході судово-медичної експертизи.

Також може відшкодовуватися подальше лікування особи, яке стало необхідним внаслідок помилки медперсоналу. Розмір збитків знову-таки визначатиметься експертизою. Особливістю такого відшкодування є те, що сума компенсації перераховуватиметься не постраждалій особі, а безпосередньо до закладу охорони здоров’я, де вона проходитиме лікування.

У разі ж смерті особи через лікарську помилку, її родичі мають право на відшкодування витрат на поховання.

'''''Моральна шкода''''' у пункті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"] тлумачиться як ''«втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб»''.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

=== Судова практика ===

Постанова від 27.02.2019 по справі № 755/2545/15-ц https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/81020404

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2021 № 320/4414/20 https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-document/99308819/

Постанова ВП ВС від 09.11.2022 по справі 372/1652/18 https://opendatabot.ua/court/109046335-6b64c2cb0cf01ac95f0e4676db768f0e

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу‎]]
[[Категорія:‎Територіальні органи‎]]
[[Категорія:Міністерства‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Перепоховання останків померлих. Переміщення тіл померлих через державний кордон

2024-10-21T07:37:30Z

Maryna.Hubska:

== Нормативна база ==
<div align="justify">
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закон України “Про поховання та похоронну справу”]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 Закон України "Про охорону культурної спадщини"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/315-19 Закон України "Про увічнення Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1941-1945 років"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1113-04 Порядок утримання кладовищ та інших місць поховань, затверджений наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19 листопада 2003 року № 193]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 08 серпня 2006 року № 545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті]
</div>
==Перепоховання останків померлих==
<div align="justify">
Згідно з частиною другою статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України], органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#n177 Закону України “Про поховання та похоронну справу "] перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі письмового звернення особи, яка здійснила поховання, висновку органу санітарно-епідеміологічної служби, лікарського свідоцтва про смерть, дозволу виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі. 
Перепоховання останків померлих може здійснюватися в інших випадках згідно із законодавством України. 
Перепоховання останків померлих, воїнів із братських і одиночних могил здійснюється з дотриманням вимог законів України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 )] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/315-19 Закон України "Про увічнення Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1941-1945 років"]. 
Під час перепоховання останків померлих контроль за дотриманням безпечних умов праці протягом усього терміну ведення робіт здійснює виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради. 
Перепоховання останків померлих здійснюється за рахунок коштів особи, яка ініціює перепоховання.
</div>
==Де можливо отримати послугу==
<div align="justify">
*Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради;
*Центр надання адміністративної послуги обласної, районної і відповідної міської державної адміністрації.
</div>
==Документи, які необхідно подати для отримання послуги==
*заява користувача з обґрунтуванням причин перепоховання (потрібно ґрунтовно описати, що трапилось та чому виникла необхідність у таких діях, потрібно довести виключність обставин). Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).;
*копія паспорта заявника (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток та сторінку з відміткою про реєстрацію місця проживання) або копію паспорта заявника виготовленого у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (копії лицьового та зворотного боку та копія паперового витягу з Єдиного державного демографічного реєстру про адресу реєстрації місця проживання).
*висновок місцевого закладу санепідемслужби про можливість ексгумації;
*копія лікарського свідоцтва про смерть;
*дозвіл виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі.
==Строк надання адміністративної послуги==
<div align="justify">
Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 Закону України “Про адміністративні послуги”] граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом, у разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб’єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.
==Платність надання адміністративної послуги==
Адміністративні послуги надаються безкоштовно.
==Результат надання адміністративної послуги==
<div align="justify">
За результатами розгляду поданих документів видається дозвіл на перепоховання останків померлого на інше місце поховання або видається користувачу обґрунтована письмова відмова у видачі дозволу. 
Рішення може бути отримано заявником особисто або уповноваженим представником заявника у разі наявності належним чином оформленої довіреності на отримання документів та документа, що посвідчує особу, або поштою.

Ритуальна служба забезпечує оформлення договору-замовлення на перепоховання та призначають термін його проведення. 
Ексгумація здійснюється, як правило, у зимовий період, через рік після поховання в піщаних ґрунтах і через три роки - при похованні у зволожених ґрунтах важкого механічного складу та глиняних ґрунтах. Ексгумація проводиться в присутності медичного працівника, участь якого при проведенні перепоховання забезпечує користувач. 
Винятком з правил є перепоховання урни з прахом, а також ексгумація трупа, яка здійснюється згідно із статтею 192 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]. 
Після ексгумації могила повинна бути засипана, поверхня ґрунту розрівняна та засіяна травою. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#n221 Статтею 27 Закону України “Про поховання та похоронну справу"] передбачено, що кожне поховання та перепоховання померлих реєструється спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) у книзі реєстрації поховань померлих, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

У разі ліквідації кладовища книга реєстрації поховань померлих передається на зберігання до архіву органу місцевого самоврядування.

Перепоховання останків померлих здійснюється за рахунок коштів особи, яка ініціює перепоховання. Перепоховання останків померлих, воїнів із братських і одиночних могил здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про охорону культурної спадщини" та "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років".
</div>
==Підстави для відмови у наданні адміністративної послуги==
У наданні адміністративної послуги може бути відмовлено у разі:
* Подання неповного переліку документів або невідповідність поданих документів встановленим вимогам;
*Відсутності обґрунтованих причин для перепоховання останків померлого.
*Не є користувачем місця поховання.
</div>
== Оскарження відмови у видачі дозволу на перепоховання останків померлого==
Відмова органу місцевого самоврядування у видачі дозволу на перепоховання останків померлого може бути оскаржена в порядку адміністративного судочинства шляхом подання позовної заяви до суду.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Скаргу може подавати: оскаржувач чи законний представник оскаржувача.

Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
==Переміщення тіл померлих через державний кордон==
<div align="justify">
Частиною 8 ст. 365 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] передбачено, що переміщення громадянами через митний кордон України трун з тілами (урн з прахом) чи останків померлих здійснюється на підставі письмової заяви цих громадян довільної форми та документів, визначених Законом України "Про поховання та похоронну справу" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#n183 ст. 22 Закону]).

''Переміщення тіл померлих через державний кордон України (у тому числі переміщення через територію України транзитом) здійснюється за умови пред’явлення митному органові особою, яка переміщує (супроводжує) тіло померлого, таких документів:''
*свідоцтва про смерть або іншого документа, що засвідчує факт смерті, виданого компетентним органом;

*довідки про те, що в тілі та труні (урні) немає вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено. Таку довідку видає судово-медичний експерт у присутності посадової особи відповідного митного органу - в разі вивезення труни (урни) за кордон - або відповідний компетентний орган іноземної держави з легалізацією такої довідки консульською чи дипломатичною установою України за кордоном - у разі ввезення труни (урни) на територію України.
Тіло померлого повинне вміщуватися в металеву герметичну труну (урну), яка опечатується посадовими особами, зазначеними в абзаці третьому частини першої цієї статті.

Розкриття труни (урни) можливе у виняткових випадках за наявності достовірної інформації щодо вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено. Розкриття здійснюється в спеціальному приміщенні закладу охорони здоров’я України в присутності посадової особи митного органу та особи, яка супроводжує труну (урну), або представника підприємства, який здійснює перевезення, а також інших осіб у випадках, передбачених законом, з дотриманням вимог санітарно-епідеміологічного законодавства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закону України “Про поховання та похоронну справу "] У разі смерті громадянина на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території України, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних місцях поховань на території України виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов’язалася поховати померлого, за сприяння консульської установи чи дипломатичного представництва України.

У разі смерті одинокого громадянина або громадянина, від поховання якого відмовилися рідні, на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території України, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних місцях поховань на території України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
</div>
==Судова практика==
https://reyestr.court.gov.ua/Review/87388077

https://reyestr.court.gov.ua/Review/68111848

https://reyestr.court.gov.ua/Review/92706924

[https://opendatabot.ua/court/119578238-4cf14111f56cfa6cbe5fd6d2ee3761c2 Постанова від 27.03.2024 по справі 761/42920/21 КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ https://opendatabot.ua/court/119578238-4cf14111f56cfa6cbe5fd6d2ee3761c2]
==Див. також==
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3 Порядок поховання померлого та надання ритуальних послуг]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Визнання шлюбу недійсним

2024-10-21T07:10:14Z

Maryna.Hubska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
== Недійсність шлюбу ==
Недійсність шлюбу - це форма відмови держави від визнання укладеного шлюбу як юридично значущого акту, виражена в рішенні суду, винесеному в порядку цивільного судочинства у зв'язку з порушенням встановлених законом умов укладання шлюбу, що є за своєю суттю заходом захисту.
=== Підстава недійсності шлюбу ===
Підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24-26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] 
Коло підстав, коли шлюб є недійсним (Стаття 39 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]): 
1. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі. 
Перебування хоча б однієї особи у іншому зареєстрованому шлюбі, яка одночасно зареєструвала повторний шлюб, є підставою недійсності названого повторного шлюбу. Зареєстрований повторний шлюб, у разі існування попереднього, "стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу". Документами, що свідчать про припинення попереднього шлюбу є: свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть одного із подружжя, рішення суду про оголошення особи, яка була чоловіком (дружиною) померлою, рішення суду про визнання шлюбу недійсним. 
2. Недійсним є шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою
Родичами про прямій лінії споріднення є особи, які походять один від одного: батьки і їх діти, дід, баба та їх внуки. Щодо поняття "рідний" брат та сестра, слід зазначити, що поняття рідні брати та сестри охоплюють споріднення як повнорідних, так і неповнорідних братів та сестер. Відповідно до положень ст. 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] у шлюбі між собою не можуть перебувати як повнорідні, так і неповнорідні брат та сестра. Названою статтею визначено, що повнорідними є брати та сестри, які мають спільних батьків, а неповнорідними є брати, які мають спільну матір або спільного батька. 
3. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.
Недійним є також шлюб з особою, яка визнана у законному порядку, тобто за рішенням суду, до реєстрації шлюбу недієздатною, причому рішення суду про визнання особи недієздатною на момент реєстрації шлюбу має набути законної сили (ст. 236 - 241 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]). 
=== Куди звернутися ===
За письмовою заявою заінтересованої особи орган державної реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про шлюб, зареєстрований з особами, зазначеними у ч.1-3 статті 39 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України].
== Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду ==
Стаття 40 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] визначає підстави за яких шлюб визначається недійсним за рішенням суду. 
1. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка.

Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства. 
2. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності.
Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.

3. Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.
=== Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду ===
Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною, між двоюрідними братом та сестрою, між тіткою, дядьком та племінником, племінницею, з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків, або з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.

Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі вагітності дружини або народження дитини у осіб, зазначених пунктами 1, 2, 4 частини 1ст. 41 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного Кодексу України], або якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб. 
Загальний правовий наслідок визнання шлюбу недійсним полягає в тому, що шлюб вважається таким, що ніколи не існував, а особи, що його уклали, вважаються такими, що раніше не перебували в шлюбі. У подружжя не виникає жодних особистих та майнових прав, що випливають із шлюбу. Так, не виникає права мати спільне прізвище, права на аліменти, права на частину спільного майна тощо. Зокрема, якщо особа одержувала аліменти від того, з ким була в недійсному шлюбі, сума сплачених аліментів вважається такою, що одержана без достатніх підстав, і підлягає поверненню відповідно до ЦК, але не більш як за останні три роки; особа, яка поселилася у житлове приміщення не набула права на проживання у ньому і може бути виселена; особа, яка змінила прізвище у зв’язку з реєстрацією недійсного шлюбу, вважається такою, що іменується ним без достатньої правової підстави. До майна, придбаного спільно особами, шлюб яких визнано недійсним, застосовуються не норми сімейного законодавства про спільну сумісну власність, а норми Цивільного кодексу України про часткову власність. Але негативні наслідки застосовуються лише до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або) від державного органу РАЦС.
== Особи, які мають право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним ==
Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.

'''Вартість''' визначається враховуючи положення, ч. 2 ст. 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]
{| class="wikitable"
|-
! '''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
|}
== Визнання шлюбу неукладеним ==
Шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним. Запис про такий шлюб у органі державної реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням суду за заявою заінтересованої особи.
== Практика Верховного Суду при визнанні шлюбу фіктивним ==
* Відповідно до абз. 2 п. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#top постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11] «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз’яснено, що '''за рішенням суду шлюб обов’язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі фіктивності''' (ст. 40 СК України). Шлюб не може бути визнано недійсним, якщо на момент розгляду справи відпали обставини, які засвідчують відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.

* Відповідно до судової практики самі по собі доводи позивача про те, '''що метою укладення шлюбу було отримання певних майнових благ, не дають підстав для визнання шлюбу недійсним з підстав фіктивності''' (постанови Верховного Суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/76261979 справах № 750/6471/15-ц], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78501853 № 591/1860/16-ц]).

* У постанові Касаційного цивільного суду ВС від 17.04.2019 у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82034524 № 752/2337/16-ц] суд зазначив, що причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, як правило вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права, підставою виникнення яких самостійно чи у складі інших юридичних фактів є шлюб, наприклад, отримання спадщини, житлової площі тощо. У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру - бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім`ї тощо. '''Саме по речах неправового характеру, що супроводжують відносини осіб після реєстрації шлюбу, можна визначити намір осіб щодо шлюбу.
* '''
* У справі [https://reyestr.court.gov.ua/ № 285/720/16-ц] Верховний Суд дійшов висновку, що '''окреме проживання подружжя та непроведення святкової церемонії укладання шлюбу, а також наявність будь-яких фінансових зобов'язань сторін самі по собі не можуть бути підставою для визнання шлюбу недійсним (фіктивним)'''. А припинення сімейних стосунків та наявні конфлікти, які виникають між подружжям, є підставою для розірвання шлюбу, а не для визнання його недійсним.

'''Поряд з цим, коли встановлені судом обставини свідчать про відсутність реального наміру осіб створити сім`ю, набути права та обов`язки подружжя, укладений особами шлюб буде визнано недійсним.'''

* Так, у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82034524 № 752/2337/16-ц] суди встановили, що чоловік на час реєстрації шлюбу та в подальшому перебував на стаціонарному лікуванні у туберкульозній лікарні, дружина не цікавилася станом його здоров`я, не відвідувала хворого у лікарні, не займалася його похованням, належних та допустимих доказів на підтвердження спільного проживання сторін та ведення ними спільного побуту, як до, так і після укладення шлюбу, не надала. А за нетривалий строк перебування у шлюбі (9 місяців) було скасовано реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини за місцем проживання її батька та зареєстровано у цій квартирі дружину, а квартира в подальшому була приватизована та відчужена третім особам. Поряд з цим, інтереси чоловіка при вирішенні питань щодо скасування реєстрації місця проживання неповнолітньої, приватизації квартири та її продажу здійснювались особою, від якого дружина мала дитину.

З цього приводу Верховний Суд зазначив, що '''відсутність наміру створити сім`ю у момент укладення шлюбу може бути цілком компенсовано його появою після реєстрації шлюбу''', коли за всіма об`єктивними обставинами можна стверджувати, що у особи з`явився намір створити сім`ю, наприклад коли після реєстрації шлюбу, який мав ознаки фіктивності, особи почали разом проживати, вести спільне господарство, дружина завагітніла або у подружжя народилися діти, батько піклується про дружину та дітей, подружжя запрошує до себе своїх батьків та друзів, підтримують інтимні стосунки, разом відпочивають та відвідують своїх рідних та близьких тощо (постанова від 17.04.2019 у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82034524 № 752/2337/16-ц]).

* До схожих вище висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01.07.2021р., справа [https://reyestr.court.gov.ua/Review/98267240 № 295/472/18]. Було встановлено, що між особами відбулось укладення шлюбу, який мав на меті наступні цілі: Одна сторона мала намір отримати допомогу у виїзді за кордон, інша сторона хотіла отримати фінансову винагороду за відповідну послугу, щоб надалі спрямувати відповідні кошти на вирішення нагальних потреб та лікування матері, своєю чергою остання виступила посередником між сторонами та звела їх між собою. Після того як всі відповідні домовленості були досягненні шлюб між особами розірваний не був. Через деякий час одна зі сторін померла, а інша отримала спадщину після смерті на підставі, того що між особами був зареєстрований шлюб. До суду звернувся родич померлого з проханням визнати шлюб фіктивний у зв'язку з тим, що шлюб є фіктивним, укладеним на прохання матері, яка померла, а шлюб був укладений без наміру створення сім`ї. У разі визнання шлюбу недійсним, родич, як двоюрідний брат померлого, буде мати право на спадщину.

З наведеної ситуації судом були надані наступні роз'яснення. '''Шлюб обов`язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності.''' Причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, як правило вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права, підставою виникнення яких самостійно чи у складі інших юридичних фактів є шлюб, наприклад, отримання спадщини, житлової площі тощо. У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру - бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім`ї тощо. Саме по речах неправового характеру, що супроводжують відносини осіб після реєстрації шлюбу, можна визначити намір осіб щодо шлюбу. Водночас слід мати на увазі, що відсутність наміру створити сім`ю у момент укладення шлюбу може бути цілком компенсовано його появою після реєстрації шлюбу, коли за всіма об`єктивними обставинами можна стверджувати, що у особи з`явився намір створити сім`ю, наприклад коли після реєстрації шлюбу, який мав ознаки фіктивності, особи почали разом проживати, вести спільне господарство, дружина завагітніла або у подружжя народилися діти, батько піклується про дружину та дітей, подружжя запрошує до себе своїх батьків та друзів, підтримують інтимні стосунки, разом відпочивають та відвідують своїх рідних та близьких тощо.Також суд звертає увагу, що тривале непроживання подружжя у зв`язку із роботою особи за кордоном та виїзд її з України після реєстрації шлюбу не вказує на фіктивність укладеного шлюбу.

=== Особливі правові наслідки недійсності шлюбу ===
<big>Якщо особа не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, вона має право:</big>

<big>- на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя;</big>

<big>- на проживання у житловому приміщенні, в яке вона поселилася у зв’язку з недійсним шлюбом;</big>

<big>- на аліменти відповідно до статей 75, 84, 86 і 88 Кодексу;</big>

<big>- на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу.</big>

<big>Звертаємо увагу, що недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав та обов’язків батьків і дитини, яка народилася у цьому шлюбі.</big>

== Зразок позовної заяви про визнання шлюбу недійсним ==
[[Файл:Зразок позовної заяви про визнання шлюбу недійсним.docx|міні|Зразок позовної заяви про визнання шлюбу недійсним]]
== Див. також ==
* [[Визнання розірвання шлюбу фіктивним]]
* [[Шлюб, який є недійсним. Визнання шлюбу недійсним за рішенням суду]]
* [[Режим окремого проживання подружжя та його правові наслідки]]
* [[Порядок розірвання шлюбу]]
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Суди]]

Видача Торгово-промисловою палатою сертифікатів щодо форс-мажорних обставин

2024-09-20T11:18:19Z

Maryna.Hubska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)(нова редакція), затверджений рішенням Президії ТПП України в від 18 грудня 2014 року № 44 (5) (із змінами та доповненнями)]
* [https://ips.ligazakon.net/document/DFS00377 Лист Державної фіскальної служби України від 27 жовтня 2014 року № 5694/6/99-99-26-01-15 "Про сертифікат (висновок) ТПП України"]
*[https://ips.ligazakon.net/document/mus36779 Лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військової агресії РФ проти України]
{| class="wikitable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!'''
У зв'язку із запровадженням військового стану Торгово-промислова палата України оприлюднила '''[https://ips.ligazakon.net/document/mus36779 лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1],''' яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), тобто військову агресію Російської Федерації проти України, підтвердивши, що дані обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об‘єктивними для суб‘єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб. Проте, як зазначено вище, ці обставини не звільняють від відповідальності за порушення договору чи інших норм законодавства.

Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов’язань. Тобто, необхідно довести зв’язок між невиконанням зобов’язань та воєнними діями в Україні.
|}

== Загальна інформація ==
'''Форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Дія таких обставин може бути викликана:
*винятковими погодними умовами і стихійним лихом (Acts of God) (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо);
*непередбаченими обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго), дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо);
*умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами державних органів влади, закриттям морських проток, ембарго, забороною (обмеження) експорту/імпорту тощо.
''Вищезазначений перелік обставин не є вичерпним.''

'''Форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили) засвідчуються [https://ucci.org.ua/ Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України)] за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

До компетенції регіональних ТПП відноситься засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, крім тих, що стосуються зобов'язань за:
*умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;
*умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;
*умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.
==Порядок звернення до ТПП, щодо визначення форс-мажорних обставин==
У зв'язку з набранням чинності 15.10.2014 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»] та відповідно з внесеними змінами до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»], рішенням Президії ТПП України від 21.10.2014 № 42(3) регіональні ТПП уповноважені за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб засвідчувати та видавати сертифікат про такі обставини.

'''''Заява підлягає розгляду залежно від складності та обсягу документів:'''''
*протягом семи робочих днів із дня звернення суб`єкта господарської діяльності;
* протягом двадцяти одного робочого дня – з дня звернення фізичної особи.
'''''Уповноважені особи ТПП України/регіональної ТПП має право:'''''
*вимагати від заявника подання оригіналів документів для огляду, додаткових даних, документів, пояснень, доказів настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і т.ін.;
*відкласти розгляд заяви на два календарні тижні для надання заявником додаткових документів, пояснень тощо, повідомивши його про це письмово;
*подовжити за клопотанням заявника встановлений термін для надання додаткових пояснень, документів, доказів;
*залишити без розгляду заяву, у разі невиконання вимог про надання додаткових пояснень, документів, доказів у встановлений термін, з повідомленням про це заявника письмово.
Додатково із алгоритмом та рекомендаціями щодо засвідчення форс-мажорних обставин можна ознайомитись на сайті ТПП України за посиланням https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022.

===Перелік необхідних документів:===
Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється на підставі наступних заяв суб'єктів господарювання/фізичних осіб:
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов'язаннями (Додаток № 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]);
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями (Додаток № 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]) для: продовження граничних строків (ст. 102 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) для подання: податкової декларації; заяв про перегляд рішень контролюючих органів; заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань; відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу (ст. 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]);
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями для списання безнадійного податкового боргу (Додаток № 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]);
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання обов'язків (зобов'язань) для суб'єктів господарювання/ фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України (Додаток № 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]).
''Разом із заповненою заявою встановленої форми подаються також документи, передбачені відповідним додатком до Регламенту. Заява за встановленою формою про засвідчення форс-мажорних обставин подається до ТПП України або до регіональної ТПП за підписом керівника підприємства, організації та з відбитком печатки підприємства, або за його дорученням - довіреною особою. Заява фізичної особи подається за її підписом особисто або за її дорученням - довіреною особою.''

Також, зі зразками таких документів та їх переліком детальніше можна ознайомитись за посиланням https://ucci.org.ua/dokumienti-dlia-zavantazhiennia
===Порядок видачі сертифікату про форс-мажорні обставини===
'''Сертифікат про форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили), після його внесення до Реєстру сертифікатів і підготовки тексту, роздруковується на бланку ТПП України/регіональної ТПП, що проводить засвідчення форс-мажорних обставин, підписується уповноваженою особою ТПП України/регіональної ТПП, засвідчується печаткою та видається заявнику.

Сертифікат може видаватись українською або російською мовою, за бажанням заявника, з зазначенням про це в заяві. Відповідно до звернення заявника сертифікат може бути видано додатково іноземною мовою (мовою договору, контракту, угоди), з зазначенням про це в заяві. У такому випадку уповноважена особа складає сертифікат українською мовою, а також іноземною мовою, визначеною Заявником. Текст сертифікату іноземною мовою роздруковується на зворотній стороні складеного українською мовою сертифікату. Обидва тексти мають однакову юридичну силу.
=== Тарифи на надання послуг із засвідчення форс-мажорних обставин===
Тарифи на послуги із засвідчення форс-мажорних обставин є єдиними для застосування в системі ТПП України, затверджуються Президією ТПП України і передбачають звичайний, терміновий порядок розгляду заяви і видачі сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та/або видачу сертифіката додатково іноземною мовою, за бажанням заявника, при цьому:
*при терміновому порядку розгляду заяви і видачі сертифіката вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «2»;
*при видачі сертифіката іноземною мовою застосовується коефіцієнт «3»;
*при терміновому порядку розгляду заяви і видачі сертифіката додатково іноземною мовою вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «5».
Контроль за дотриманням і правильністю застосування тарифів на надання послуг із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в системі ТПП України здійснює фінансово-економічний департамент ТПП України.

Детальніше з тарифами на послуги із засвідчення форс-мажорних обставин та калькулятором їх розрахунку можна ознайомитись за посиланням https://ucci.org.ua/tarifi-rakhunok-akti
==Відмова в засвідченні форс-мажорних обставин==
===Куди звернутися===
У разі, якщо за результатом розгляду заяви і наданих документів вбачається, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відсутні, відсутні підстави/умови для засвідчення передбачені п. 6.9 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]) і т.п., ТПП України / регіональна ТПП надсилає заявникові відповідь про відмову в засвідченні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за встановленою формою (Додаток № 6 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]).
У разі залишення заяви без розгляду в порядку, передбаченому ст. ст. 6.5, 6.8 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту], заявник вправі повторно звернутись до ТПП України/регіональної ТПП після виправлення тих недоліків, які були вказані у відповіді про залишення заяви без розгляду.
==Судовий порядок==
Рішення ТПП може бути оскаржене до суду шляхом подання [[Звернення до господарського суду|господарського позову]]. Відповідачем у даній справі буде відповідна ТПП. Господарські справи з приводу оскарження рішення ТПП, подаються та розглядаються судом відповідно до параграфу 3 глави другої розділу першого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарського процесуального кодексу України] (територіальна підсудність).
===Судовий збір===
Сплата судового збору здійснюється відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]

==Див. додатково==
*[[Форс-мажор]]
[[Категорія:Господарське право‎]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія:Суди]]

Перерахунок плати за послуги централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення

2024-09-17T08:44:39Z

Maryna.Hubska: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/830-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/127-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06.02.2024 р. № 127] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#Text «]Деякі питання здійснення перерахунку вартості комунальних послуг за період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості» та затвердження Порядку здійснення перерахунку вартості комунальних послуг за період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості.

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1182-2019-%D0%BF#Text Правила надання послуги з постачання гарячої води, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1502-18#n15 Наказ від 22.11.2018 р. № 315 "Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг"]

== Надання комунальних послуг належної якості ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] споживач комунальних послуг має право зокрема одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Цим Законом передбачено, що споживач має право на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг та на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості.

Чинним законодавством передбачено, що виконавець комунальної послуги зобов’язаний:
* забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
* готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором;
* без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, передбачену законодавством;
* своєчасно проводити підготовку об’єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період;
* розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг;
* вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством;
* виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт у розмірі, визначеному законодавством;
* своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг;
* своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини;
* у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем здійснювати розподіл загальнобудинкового обсягу послуг між співвласниками багатоквартирного будинку у передбаченому законодавством та договором порядку;
* інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства;
* контролювати дотримання встановлених міжповіркових інтервалів вузлів комерційного обліку;
* у разі укладення колективного договору або договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем інформувати управителя, уповноважений орган управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, правління житлово-будівельного кооперативу, з якими укладено відповідний договір, про вихід з ладу, необхідність ремонту, зняття з абонентського обліку вузлів комерційного обліку, а також про настання терміну їх повірки;
* направляти управителю або відповідним виконавцям протягом п’яти робочих днів отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов’язків управителя або інших виконавців послуг.

Обов’язок вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством покладається на виконавця комунальних послуг.

''Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.''

'''Важливо!''' Якщо неполадки пов’язані з отриманням комунальних послуг виникли з вини споживача, то виконавець, не тільки не зменшує розмір плати за комунальні послуги, а й має право вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок або вимагати відшкодування вартості таких робіт.

Порядок [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/127-2024-%D0%BF здійснення перерахунку вартості комунальних послуг за період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості] (далі - Порядок) передбачено, що у разі ненадання послуги, надання не в повному обсязі або невідповідної якості виконавець зобов’язаний протягом одного місяця, що настає за розрахунковим періодом, самостійно здійснити перерахунок згідно з вимогами цього Порядку, а також сплатити споживачеві неустойку (штраф) у порядку та розмірі, що визначені законодавством або договором.

== Підстави проведення перерахунку за надання послуг з централізованого опалення ==

Законодавством передбачено, що виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.
Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/830-2019-%D0%BF#Text Пунктом 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830] передбачено, що рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.
Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С.

'''''Загалом кількісними і якісними показниками послуги з централізованого опалення є''''':
* своєчасний початок і закінчення опалювального сезону ( протягом трьох діб із середньодобовою температурою 8 град С);
* безперебійне надання послуг з централізованого опалення протягом усього опалювального сезону;
* температура повітря у житлових приміщеннях (за умови їх утеплення) відповідає діючим нормам і правилам — 18 град. С (у наріжних кімнатах - 20 град. С)

Виконавець комунальних зобов’язаний провести перерахунок відповідно до формул, наведених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/127-2024-%D0%BF пунктах 13-16 Порядку], при відхилення від норми вищевказаних показників, у випадку:
* ненадання послуги з постачання теплової енергії, надання її не в повному обсязі споживачам, яким плата за таку послугу нараховується виходячи з обсягу, визначеного розрахунковим методом (зокрема за нормами споживання, скоригованими виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря) відповідно до Методики розподілу;
* надання послуги з постачання теплової енергії невідповідної якості перерахунок здійснюється виходячи з якісних характеристик такої послуги;
* невідповідності температури теплоносія температурному графіку теплової мережі в частині температури подавального трубопроводу відповідно до умов договору та/або невідповідності тиску теплоносія гідравлічному режиму теплової мережі відповідно до умов договору сума перерахунку для споживача послуги з постачання теплової енергії розраховується у разі нарахування плати;
* якщо температура повітря у приміщеннях споживача (для приміщень, не оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами-розподілювачами теплової енергії) не відповідає нормативній температурі (у разі укладення індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем), сума перерахунку для споживача послуги з постачання теплової енергії розраховується у разі нарахування плати за показаннями вузлів комерційного обліку теплової енергії, а також виходячи з обсягу, визначеного розрахунковим методом (зокрема за нормами споживання, скоригованими виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря) відповідно до Методики розподілу.
'''У разі зниження температури повітря в приміщеннях споживача більш як на 6 °C від нормативної плата за послугу з постачання теплової енергії не нараховується.'''

У разі застосування двоставкових тарифів на послугу з постачання теплової енергії перерахунку підлягає плата за послугу з постачання теплової енергії, розрахована виходячи з умовно-змінної частини тарифу.

== Підстави проведення перерахунку за надання послуг з централізованого постачання холодної води ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#Text Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690] виконавець послуги з централізованого водопостачання повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску.

Параметри якості води повинні відповідати встановленим законодавством вимогам. Тиск питної води повинен відповідати параметрам, встановленим державними будівельними нормами.

'''''Кількісними та якісними показниками послуги централізованого постачання холодної води є''''':
* безперебійне або за затвердженим режимом надання послуг протягом року
* склад і властивості води відповідають державним стандартам на питну воду, вимогам санітарного законодавства та дозволам Держспоживстандарту

Виконавець комунальних зобов’язаний провести перерахунок відповідно до формул, наведених у пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/127-2024-%D0%BF 23-29 Порядку] , при відхиленні від норми вищевказаних показників, у випадку:
* перерви у наданні послуги з централізованого постачання холодної води (більш ніж 6 годин на добу при цілодобовому водопостачанні та більш як 30% загального часу постачання води за графіком більш як два рази на місяць);
* невідповідності складу і властивостей води (надання послуги у разі відхилення від норми не допускається).
'''У''' '''разі коли вузол розподільного обліку води працював протягом періоду, що є меншим ніж 12 місяців, середньодобова вартість споживання води розраховується за фактичний час споживання послуги, але не менше 15 діб.'''

== Підстави проведення перерахунку за надання послуг з централізованого постачання гарячої води ==

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1182-2019-%D0%BF#Text Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182] виконавець забезпечує безпечне та безперервне постачання гарячої води споживачу, рівень температури та величина тиску якої повинні відповідати вимогам законодавства та умовам договору.

Параметри якості гарячої води повинні відповідати вимогам державних санітарних норм і правил на питну воду.
Рівень температури гарячої води становить не нижче ніж 50 °C і не вище ніж 75 °C на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача та не нижче ніж 55 °C і не вище ніж 75 °C на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку.

Рівень температури гарячої води в інших будівлях визначається згідно з державними будівельними нормами і правилами.
Величина тиску гарячої води повинна відповідати параметрам, встановленим державними будівельними нормами і правилами.

'''''Кількісними та якісними показниками послуги централізованого постачання гарячої води є:'''''
* безперебійне надання надання послуги з централізованого постачання гарячої води або постачання за чітко затвердженим графіком;
* забезпечення нормативної температури гарячої води у точці розбору не нижче 50 град. С, але не вище 75 град.за С.
* склад і властивості води відповідають державним стандартам на питну воду, вимогам санітарного законодавства та дозволам Держспоживстандарту

'''''У випадку відхилення від норми вказаних показників, зокрем'''''а:
* ненадання послуги з постачання гарячої води, надання її не в повному обсязі споживачам, яким плата за таку послугу нараховується виходячи з обсягу, визначеного розрахунковим методом відповідно до Методики розподілу;
* невідповідності складу і якості гарячої води вимогам державних санітарних норм і правил до питної води сума перерахунку для споживача послуги з постачання гарячої води розраховується у разі нарахування плати;
* невідповідності тиску гарячої води параметрам, установленим державними будівельними нормами відповідно до договору, сума перерахунку для споживача послуги з постачання гарячої води розраховується у разі нарахування плати;
* невідповідності температури гарячої води параметрам, установленим договором (не нижче ніж 50 °C та не вище ніж 75 °C - у разі надання послуги за індивідуальним договором про надання послуги з постачання гарячої води з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем та не нижче ніж 55 °C і не вище ніж 75 °C - у разі надання послуги з постачання гарячої води за індивідуальним договором, колективним договором, договором з колективним споживачем, договором з власником (користувачем) будівлі) сума перерахунку для споживача послуги з постачання гарячої води розраховується у разі нарахування плати;

У такому разі виконавець зобов’язаний здійснити перерахунок плати за надання комунальної послуги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/127-2024-%D0%BF#Text пунктів 17-22 Порядку].

'''Відхилення температури гарячої води на 20 °C і більше від параметрів, установлених договором, плата за послугу з постачання гарячої води нараховується за тарифами на централізоване водопостачання.'''

== Підстави проведення перерахунку за надання послуг з централізованого водовідведення==

Споживач послуги, з поміж іншого, має право бути забезпечений послугами з централізованого водовідведення відповідно до нормативів гранично допустимої концентрації та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Критерієм якості послуги з централізованого водовідведення є безперешкодне приймання стічних вод у мережі виконавця з мереж споживача, за умови справності мереж споживача. Допустимим строком ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості послуги з централізованого водовідведення становить одна доба на місяць.

У '''разі здійснення перерахунку за послуги з централізованого водопостачання та/або постачання гарячої води у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі пропорційно здійснюється перерахунок за послугу з централізованого водовідведення.'''

Виконавець зобов’язаний провести перерахунок плати за надання комунальної послуги з централізованого водовідведення згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/127-2024-%D0%BF#Text пунктів 27-29 Порядку] у таких випадках:

* надання послуги з централізованого водовідведення невідповідної якості перерахунок здійснюється виходячи з якісних характеристик такої послуги, а саме - безперервності приймання стічних вод споживача у мережі виконавця (за умови справності мереж споживача);
* надання послуги з централізованого водовідведення невідповідної якості сума перерахунку для споживача послуги з централізованого водовідведення розраховується у разі нарахування плати.

== Планові перевірки. Аварії==

!!!Зменшення розміру плати за надання послуг не здійснюється, якщо ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі відбувалось внаслідок:

* '''планової перерви'''
(у разі застосування планової перерви в наданні комунальних послуг виконавець зобов’язаний повідомити споживача через засоби масової інформації або в інший спосіб, що гарантує доведення такої інформації до кожного споживача, про таку планову перерву не пізніш як за 10 робочих днів (крім перерви на ліквідацію наслідків аварії). У повідомленні необхідно зазначити причину та строк перерви в наданні відповідних послуг);

* '''ліквідації наслідків аварії'''
( у разі застосування перерви в наданні комунальних послуг на ліквідацію наслідків аварії виконавець зобов’язаний повідомити споживача через засоби масової інформації або в інший спосіб, що гарантує доведення такої інформації до споживача, про таку перерву не пізніш як через три години з початку такої перерви. У повідомленні зазначаються причини та строк перерви в наданні відповідних комунальних послуг)

'''Порядок розв’язання спорів'''

Спори щодо здійснення перерахунку вартості комунальних послуг за період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості розв’язуються у судовому порядку згідно із законодавством.
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги‎]]

Перерахунок плати за послуги централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення

2024-09-17T07:52:34Z

Maryna.Hubska: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/830-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/127-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06.02.2024 р. № 127] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#Text «]Деякі питання здійснення перерахунку вартості комунальних послуг за період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості»

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1182-2019-%D0%BF#Text Правила надання послуги з постачання гарячої води, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182]

== Надання комунальних послуг належної якості ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] споживач комунальних послуг має право зокрема одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Цим Законом передбачено, що споживач має право на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг та на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості.

Чинним законодавством передбачено, що виконавець комунальної послуги зобов’язаний:
* забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
* готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором;
* без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, передбачену законодавством;
* своєчасно проводити підготовку об’єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період;
* розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг;
* вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством;
* виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт у розмірі, визначеному законодавством;
* своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг;
* своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини;
* у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем здійснювати розподіл загальнобудинкового обсягу послуг між співвласниками багатоквартирного будинку у передбаченому законодавством та договором порядку;
* інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства;
* контролювати дотримання встановлених міжповіркових інтервалів вузлів комерційного обліку;
* у разі укладення колективного договору або договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем інформувати управителя, уповноважений орган управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, правління житлово-будівельного кооперативу, з якими укладено відповідний договір, про вихід з ладу, необхідність ремонту, зняття з абонентського обліку вузлів комерційного обліку, а також про настання терміну їх повірки;
* направляти управителю або відповідним виконавцям протягом п’яти робочих днів отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов’язків управителя або інших виконавців послуг.

Обов’язок вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством покладається на виконавця комунальних послуг.

''Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.''

'''Важливо!''' Якщо неполадки пов’язані з отриманням комунальних послуг виникли з вини споживача, то виконавець, не тільки не зменшує розмір плати за комунальні послуги, а й має право вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок або вимагати відшкодування вартості таких робіт.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF#Text Порядком проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 р. N 151 (далі — Порядок проведення перерахунку)] передбачено, що у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, '''виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг'''. Також виконавець зобов'язаний провести протягом місяця, що настає за розрахунковим, перерахунок розміру плати за надані споживачеві послуги у разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості незалежно від наявності заборгованості за надані послуги.

== Підстави проведення перерахунку за надання послуг з централізованого опалення ==

Законодавством передбачено, що виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.
Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/830-2019-%D0%BF#Text Пунктом 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830] передбачено, що рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.
Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С.

'''''Загалом кількісними і якісними показниками послуги з централізованого опалення є''''':
* своєчасний початок і закінчення опалювального сезону ( протягом трьох діб із середньодобовою температурою 8 град С);
* безперебійне надання послуг з централізованого опалення протягом усього опалювального сезону;
* температура повітря у житлових приміщеннях (за умови їх утеплення) відповідає діючим нормам і правилам — 18 град. С (у наріжних кімнатах - 20 град. С)

Виконавець комунальних зобов’язаний провести перерахунок відповідно до формул, наведених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF#o18 пунктах 4-6 Порядку проведення перерахунку], при відхилення від норми вищевказаних показників, у випадку:
* надання послуг з централізованого опалення пізніше встановленого строку або дострокове закінчення опалювального сезону;
* перерви у наданні послуг з централізованого опалення ( більш ніж 12 годин на добу один раз на місяць);
* зниження від норми фактичної температури повітря в приміщенні (впродовж більш ніж 12 годин на добу один раз на місяць);

== Підстави проведення перерахунку за надання послуг з централізованого постачання холодної води ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#Text Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690] виконавець послуги з централізованого водопостачання повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску.

Параметри якості води повинні відповідати встановленим законодавством вимогам.
Тиск питної води повинен відповідати параметрам, встановленим державними будівельними нормами.

'''''Кількісними та якісними показниками послуги централізованого постачання холодної води є''''':
* безперебійне або за затвердженим режимом надання послуг протягом року
* склад і властивості води відповідають державним стандартам на питну воду, вимогам санітарного законодавства та дозволам Держспоживстандарту

Виконавець комунальних зобов’язаний провести перерахунок відповідно до формул, наведених у пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF#o72 7-8 Порядку проведення перерахунку], при відхиленні від норми вищевказаних показників, у випадку:
* перерви у наданні послуги з централізованого постачання холодної води (більш ніж 6 годин на добу при цілодобовому водопостачанні та більш як 30% загального часу постачання води за графіком більш як два рази на місяць);
* невідповідності складу і властивостей води (надання послуги у разі відхилення від норми не допускається).

== Підстави проведення перерахунку за надання послуг з централізованого постачання гарячої води ==

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1182-2019-%D0%BF#Text Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182] виконавець забезпечує безпечне та безперервне постачання гарячої води споживачу, рівень температури та величина тиску якої повинні відповідати вимогам законодавства та умовам договору.

Параметри якості гарячої води повинні відповідати вимогам державних санітарних норм і правил на питну воду.
Рівень температури гарячої води становить не нижче ніж 50 °C і не вище ніж 75 °C на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача та не нижче ніж 55 °C і не вище ніж 75 °C на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку.

Рівень температури гарячої води в інших будівлях визначається згідно з державними будівельними нормами і правилами.
Величина тиску гарячої води повинна відповідати параметрам, встановленим державними будівельними нормами і правилами.

'''''Кількісними та якісними показниками послуги централізованого постачання гарячої води є:'''''
* безперебійне надання надання послуги з централізованого постачання гарячої води або постачання за чітко затвердженим графіком;
* забезпечення нормативної температури гарячої води у точці розбору не нижче 50 град. С, але не вище 75 град.за С.
* склад і властивості води відповідають державним стандартам на питну воду, вимогам санітарного законодавства та дозволам Держспоживстандарту

'''''У випадку відхилення від норми вказаних показників, зокрем'''''а:
* тривалі перерви у наданні послуги (більш ніж 6 годин на добу при цілодобовому водопостачанні та більш як 30% загального часу постачання води за графіком більш як два рази на місяць(
* фактична температура гарячої води у точці розбору не відповідає нормативній (більш як 2 хвилини після відкриття водорозбірного крану температура води не відповідає нормативній);
* невідповідність складу і властивостей води (надання послуги у разі відхилення від норми не допускається)

У такому разі виконавець зобов’язаний здійснити перерахунок плати за надання комунальної послуги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF#o129 пунктів 9-11 Порядку проведення перерахунку].

== Підстави проведення перерахунку за надання послуг з централізованого водовідведення==

Споживач послуги, з поміж іншого, має право бути забезпечений послугами з централізованого водовідведення відповідно до нормативів гранично допустимої концентрації та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Критерієм якості послуги з централізованого водовідведення є безперешкодне приймання стічних вод у мережі виконавця з мереж споживача, за умови справності мереж споживача. Допустимим строком ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості послуги з централізованого водовідведення становить одна доба на місяць.

У випадку перебою у наданні послуги більш як на одну добу на місяць, виконавець зобов’язаний провести перерахунок плати за надання комунальної послуги з централізованого водовідведення згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF#o234 пунктів 12-13 Порядку проведення перерахунку].

== Планові перевірки. Аварії==

!!!Зменшення розміру плати за надання послуг не здійснюється, якщо ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі відбувалось внаслідок:

* '''планової перерви'''
(у разі застосування планової перерви в наданні комунальних послуг виконавець зобов’язаний повідомити споживача через засоби масової інформації або в інший спосіб, що гарантує доведення такої інформації до кожного споживача, про таку планову перерву не пізніш як за 10 робочих днів (крім перерви на ліквідацію наслідків аварії). У повідомленні необхідно зазначити причину та строк перерви в наданні відповідних послуг);

* '''ліквідації наслідків аварії'''
( у разі застосування перерви в наданні комунальних послуг на ліквідацію наслідків аварії виконавець зобов’язаний повідомити споживача через засоби масової інформації або в інший спосіб, що гарантує доведення такої інформації до споживача, про таку перерву не пізніш як через три години з початку такої перерви. У повідомленні зазначаються причини та строк перерви в наданні відповідних комунальних послуг)
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги‎]]

Перерахунок плати за послуги централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення

2024-09-17T07:46:47Z

Maryna.Hubska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/830-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 № 151 «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1182-2019-%D0%BF#Text Правила надання послуги з постачання гарячої води, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182]

== Надання комунальних послуг належної якості ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] споживач комунальних послуг має право зокрема одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Цим Законом передбачено, що споживач має право на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг та на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості.

Чинним законодавством передбачено, що виконавець комунальної послуги зобов’язаний:
* забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
* готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором;
* без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, передбачену законодавством;
* своєчасно проводити підготовку об’єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період;
* розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг;
* вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством;
* виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт у розмірі, визначеному законодавством;
* своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг;
* своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини;
* у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем здійснювати розподіл загальнобудинкового обсягу послуг між співвласниками багатоквартирного будинку у передбаченому законодавством та договором порядку;
* інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства;
* контролювати дотримання встановлених міжповіркових інтервалів вузлів комерційного обліку;
* у разі укладення колективного договору або договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем інформувати управителя, уповноважений орган управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, правління житлово-будівельного кооперативу, з якими укладено відповідний договір, про вихід з ладу, необхідність ремонту, зняття з абонентського обліку вузлів комерційного обліку, а також про настання терміну їх повірки;
* направляти управителю або відповідним виконавцям протягом п’яти робочих днів отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов’язків управителя або інших виконавців послуг.

Обов’язок вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством покладається на виконавця комунальних послуг.

''Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.''

'''Важливо!''' Якщо неполадки пов’язані з отриманням комунальних послуг виникли з вини споживача, то виконавець, не тільки не зменшує розмір плати за комунальні послуги, а й має право вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок або вимагати відшкодування вартості таких робіт.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF#Text Порядком проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 р. N 151 (далі — Порядок проведення перерахунку)] передбачено, що у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, '''виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг'''. Також виконавець зобов'язаний провести протягом місяця, що настає за розрахунковим, перерахунок розміру плати за надані споживачеві послуги у разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості незалежно від наявності заборгованості за надані послуги.

== Підстави проведення перерахунку за надання послуг з централізованого опалення ==

Законодавством передбачено, що виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.
Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/830-2019-%D0%BF#Text Пунктом 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830] передбачено, що рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.
Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С.

'''''Загалом кількісними і якісними показниками послуги з централізованого опалення є''''':
* своєчасний початок і закінчення опалювального сезону ( протягом трьох діб із середньодобовою температурою 8 град С);
* безперебійне надання послуг з централізованого опалення протягом усього опалювального сезону;
* температура повітря у житлових приміщеннях (за умови їх утеплення) відповідає діючим нормам і правилам — 18 град. С (у наріжних кімнатах - 20 град. С)

Виконавець комунальних зобов’язаний провести перерахунок відповідно до формул, наведених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF#o18 пунктах 4-6 Порядку проведення перерахунку], при відхилення від норми вищевказаних показників, у випадку:
* надання послуг з централізованого опалення пізніше встановленого строку або дострокове закінчення опалювального сезону;
* перерви у наданні послуг з централізованого опалення ( більш ніж 12 годин на добу один раз на місяць);
* зниження від норми фактичної температури повітря в приміщенні (впродовж більш ніж 12 годин на добу один раз на місяць);

== Підстави проведення перерахунку за надання послуг з централізованого постачання холодної води ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#Text Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690] виконавець послуги з централізованого водопостачання повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску.

Параметри якості води повинні відповідати встановленим законодавством вимогам.
Тиск питної води повинен відповідати параметрам, встановленим державними будівельними нормами.

'''''Кількісними та якісними показниками послуги централізованого постачання холодної води є''''':
* безперебійне або за затвердженим режимом надання послуг протягом року
* склад і властивості води відповідають державним стандартам на питну воду, вимогам санітарного законодавства та дозволам Держспоживстандарту

Виконавець комунальних зобов’язаний провести перерахунок відповідно до формул, наведених у пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF#o72 7-8 Порядку проведення перерахунку], при відхиленні від норми вищевказаних показників, у випадку:
* перерви у наданні послуги з централізованого постачання холодної води (більш ніж 6 годин на добу при цілодобовому водопостачанні та більш як 30% загального часу постачання води за графіком більш як два рази на місяць);
* невідповідності складу і властивостей води (надання послуги у разі відхилення від норми не допускається).

== Підстави проведення перерахунку за надання послуг з централізованого постачання гарячої води ==

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1182-2019-%D0%BF#Text Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182] виконавець забезпечує безпечне та безперервне постачання гарячої води споживачу, рівень температури та величина тиску якої повинні відповідати вимогам законодавства та умовам договору.

Параметри якості гарячої води повинні відповідати вимогам державних санітарних норм і правил на питну воду.
Рівень температури гарячої води становить не нижче ніж 50 °C і не вище ніж 75 °C на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача та не нижче ніж 55 °C і не вище ніж 75 °C на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку.

Рівень температури гарячої води в інших будівлях визначається згідно з державними будівельними нормами і правилами.
Величина тиску гарячої води повинна відповідати параметрам, встановленим державними будівельними нормами і правилами.

'''''Кількісними та якісними показниками послуги централізованого постачання гарячої води є:'''''
* безперебійне надання надання послуги з централізованого постачання гарячої води або постачання за чітко затвердженим графіком;
* забезпечення нормативної температури гарячої води у точці розбору не нижче 50 град. С, але не вище 75 град.за С.
* склад і властивості води відповідають державним стандартам на питну воду, вимогам санітарного законодавства та дозволам Держспоживстандарту

'''''У випадку відхилення від норми вказаних показників, зокрем'''''а:
* тривалі перерви у наданні послуги (більш ніж 6 годин на добу при цілодобовому водопостачанні та більш як 30% загального часу постачання води за графіком більш як два рази на місяць(
* фактична температура гарячої води у точці розбору не відповідає нормативній (більш як 2 хвилини після відкриття водорозбірного крану температура води не відповідає нормативній);
* невідповідність складу і властивостей води (надання послуги у разі відхилення від норми не допускається)

У такому разі виконавець зобов’язаний здійснити перерахунок плати за надання комунальної послуги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF#o129 пунктів 9-11 Порядку проведення перерахунку].

== Підстави проведення перерахунку за надання послуг з централізованого водовідведення==

Споживач послуги, з поміж іншого, має право бути забезпечений послугами з централізованого водовідведення відповідно до нормативів гранично допустимої концентрації та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Критерієм якості послуги з централізованого водовідведення є безперешкодне приймання стічних вод у мережі виконавця з мереж споживача, за умови справності мереж споживача. Допустимим строком ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості послуги з централізованого водовідведення становить одна доба на місяць.

У випадку перебою у наданні послуги більш як на одну добу на місяць, виконавець зобов’язаний провести перерахунок плати за надання комунальної послуги з централізованого водовідведення згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF#o234 пунктів 12-13 Порядку проведення перерахунку].

== Планові перевірки. Аварії==

!!!Зменшення розміру плати за надання послуг не здійснюється, якщо ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі відбувалось внаслідок:

* '''планової перерви'''
(у разі застосування планової перерви в наданні комунальних послуг виконавець зобов’язаний повідомити споживача через засоби масової інформації або в інший спосіб, що гарантує доведення такої інформації до кожного споживача, про таку планову перерву не пізніш як за 10 робочих днів (крім перерви на ліквідацію наслідків аварії). У повідомленні необхідно зазначити причину та строк перерви в наданні відповідних послуг);

* '''ліквідації наслідків аварії'''
( у разі застосування перерви в наданні комунальних послуг на ліквідацію наслідків аварії виконавець зобов’язаний повідомити споживача через засоби масової інформації або в інший спосіб, що гарантує доведення такої інформації до споживача, про таку перерву не пізніш як через три години з початку такої перерви. У повідомленні зазначаються причини та строк перерви в наданні відповідних комунальних послуг)
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги‎]]

Видача Торгово-промисловою палатою сертифікатів щодо форс-мажорних обставин

2024-09-17T07:28:43Z

Maryna.Hubska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)(нова редакція), затверджений рішенням Президії ТПП України в від 18 грудня 2014 року № 44 (5) (із змінами та доповненнями)]
* [http://www.ucci.org.ua/dnload/forcemr/SFSletter.pdf Лист Державної фіскальної служби України від 27 жовтня 2014 року № 5694/6/99-99-26-01-15 "Про сертифікат (висновок) ТПП України"]
*[https://ips.ligazakon.net/document/mus36779 Лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військової агресії РФ проти України]
{| class="wikitable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!'''
У зв'язку із запровадженням військового стану Торгово-промислова палата України оприлюднила '''[https://ips.ligazakon.net/document/mus36779 лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1],''' яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), тобто військову агресію Російської Федерації проти України, підтвердивши, що дані обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об‘єктивними для суб‘єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб. Проте, як зазначено вище, ці обставини не звільняють від відповідальності за порушення договору чи інших норм законодавства.

Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов’язань. Тобто, необхідно довести зв’язок між невиконанням зобов’язань та воєнними діями в Україні.
|}

== Загальна інформація ==
'''Форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Дія таких обставин може бути викликана:
*винятковими погодними умовами і стихійним лихом (Acts of God) (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо);
*непередбаченими обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго), дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо);
*умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами державних органів влади, закриттям морських проток, ембарго, забороною (обмеження) експорту/імпорту тощо.
''Вищезазначений перелік обставин не є вичерпним.''

'''Форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили) засвідчуються [https://ucci.org.ua/ Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України)] за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

До компетенції регіональних ТПП відноситься засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, крім тих, що стосуються зобов'язань за:
*умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;
*умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;
*умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.
==Порядок звернення до ТПП, щодо визначення форс-мажорних обставин==
У зв'язку з набранням чинності 15.10.2014 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»] та відповідно з внесеними змінами до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»], рішенням Президії ТПП України від 21.10.2014 № 42(3) регіональні ТПП уповноважені за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб засвідчувати та видавати сертифікат про такі обставини.

'''''Заява підлягає розгляду залежно від складності та обсягу документів:'''''
*протягом семи робочих днів із дня звернення суб`єкта господарської діяльності;
* протягом двадцяти одного робочого дня – з дня звернення фізичної особи.
'''''Уповноважені особи ТПП України/регіональної ТПП має право:'''''
*вимагати від заявника подання оригіналів документів для огляду, додаткових даних, документів, пояснень, доказів настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і т.ін.;
*відкласти розгляд заяви на два календарні тижні для надання заявником додаткових документів, пояснень тощо, повідомивши його про це письмово;
*подовжити за клопотанням заявника встановлений термін для надання додаткових пояснень, документів, доказів;
*залишити без розгляду заяву, у разі невиконання вимог про надання додаткових пояснень, документів, доказів у встановлений термін, з повідомленням про це заявника письмово.
Додатково із алгоритмом та рекомендаціями щодо засвідчення форс-мажорних обставин можна ознайомитись на сайті ТПП України за посиланням https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022.

===Перелік необхідних документів:===
Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється на підставі наступних заяв суб'єктів господарювання/фізичних осіб:
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов'язаннями (Додаток № 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]);
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями (Додаток № 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]) для: продовження граничних строків (ст. 102 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) для подання: податкової декларації; заяв про перегляд рішень контролюючих органів; заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань; відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу (ст. 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]);
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями для списання безнадійного податкового боргу (Додаток № 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]);
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання обов'язків (зобов'язань) для суб'єктів господарювання/ фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України (Додаток № 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]).
''Разом із заповненою заявою встановленої форми подаються також документи, передбачені відповідним додатком до Регламенту. Заява за встановленою формою про засвідчення форс-мажорних обставин подається до ТПП України або до регіональної ТПП за підписом керівника підприємства, організації та з відбитком печатки підприємства, або за його дорученням - довіреною особою. Заява фізичної особи подається за її підписом особисто або за її дорученням - довіреною особою.''

Також, зі зразками таких документів та їх переліком детальніше можна ознайомитись за посиланням https://ucci.org.ua/dokumienti-dlia-zavantazhiennia
===Порядок видачі сертифікату про форс-мажорні обставини===
'''Сертифікат про форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили), після його внесення до Реєстру сертифікатів і підготовки тексту, роздруковується на бланку ТПП України/регіональної ТПП, що проводить засвідчення форс-мажорних обставин, підписується уповноваженою особою ТПП України/регіональної ТПП, засвідчується печаткою та видається заявнику.

Сертифікат може видаватись українською або російською мовою, за бажанням заявника, з зазначенням про це в заяві. Відповідно до звернення заявника сертифікат може бути видано додатково іноземною мовою (мовою договору, контракту, угоди), з зазначенням про це в заяві. У такому випадку уповноважена особа складає сертифікат українською мовою, а також іноземною мовою, визначеною Заявником. Текст сертифікату іноземною мовою роздруковується на зворотній стороні складеного українською мовою сертифікату. Обидва тексти мають однакову юридичну силу.
=== Тарифи на надання послуг із засвідчення форс-мажорних обставин===
Тарифи на послуги із засвідчення форс-мажорних обставин є єдиними для застосування в системі ТПП України, затверджуються Президією ТПП України і передбачають звичайний, терміновий порядок розгляду заяви і видачі сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та/або видачу сертифіката додатково іноземною мовою, за бажанням заявника, при цьому:
*при терміновому порядку розгляду заяви і видачі сертифіката вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «2»;
*при видачі сертифіката іноземною мовою застосовується коефіцієнт «3»;
*при терміновому порядку розгляду заяви і видачі сертифіката додатково іноземною мовою вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «5».
Контроль за дотриманням і правильністю застосування тарифів на надання послуг із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в системі ТПП України здійснює фінансово-економічний департамент ТПП України.

Детальніше з тарифами на послуги із засвідчення форс-мажорних обставин та калькулятором їх розрахунку можна ознайомитись за посиланням https://ucci.org.ua/tarifi-rakhunok-akti
==Відмова в засвідченні форс-мажорних обставин==
===Куди звернутися===
У разі, якщо за результатом розгляду заяви і наданих документів вбачається, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відсутні, відсутні підстави/умови для засвідчення передбачені п. 6.9 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]) і т.п., ТПП України / регіональна ТПП надсилає заявникові відповідь про відмову в засвідченні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за встановленою формою (Додаток № 6 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]).
У разі залишення заяви без розгляду в порядку, передбаченому ст. ст. 6.5, 6.8 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту], заявник вправі повторно звернутись до ТПП України/регіональної ТПП після виправлення тих недоліків, які були вказані у відповіді про залишення заяви без розгляду.
==Судовий порядок==
Рішення ТПП може бути оскаржене до суду шляхом подання [[Звернення до господарського суду|господарського позову]]. Відповідачем у даній справі буде відповідна ТПП. Господарські справи з приводу оскарження рішення ТПП, подаються та розглядаються судом відповідно до параграфу 3 глави другої розділу першого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарського процесуального кодексу України] (територіальна підсудність).
===Судовий збір===
Сплата судового збору здійснюється відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]

==Див. додатково==
*[[Форс-мажор]]
[[Категорія:Господарське право‎]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія:Суди]]

Видача Торгово-промисловою палатою сертифікатів щодо форс-мажорних обставин

2024-09-17T07:25:28Z

Maryna.Hubska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)(нова редакція), затверджений рішенням Президії ТПП України в від 18 грудня 2014 року № 44 (5) (із змінами та доповненнями)]
* [http://www.ucci.org.ua/dnload/forcemr/SFSletter.pdf Лист Державної фіскальної служби України від 27 жовтня 2014 року № 5694/6/99-99-26-01-15 "Про сертифікат (висновок) ТПП України"]
*[https://ips.ligazakon.net/document/mus36779 Лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військової агресії РФ проти України]
{| class="wikitable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!'''
У зв'язку із запровадженням військового стану Торгово-промислова палата України оприлюднила '''[https://ips.ligazakon.net/document/mus36779 лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1],''' яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), тобто військову агресію Російської Федерації проти України, підтвердивши, що дані обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об‘єктивними для суб‘єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб. Проте, як зазначено вище, ці обставини не звільняють від відповідальності за порушення договору чи інших норм законодавства.

Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов’язань. Тобто, необхідно довести зв’язок між невиконанням зобов’язань та воєнними діями в Україні.
|}

== Загальна інформація ==
'''Форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Дія таких обставин може бути викликана:
*винятковими погодними умовами і стихійним лихом (Acts of God) (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо);
*непередбаченими обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго), дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо);
*умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами державних органів влади, закриттям морських проток, ембарго, забороною (обмеження) експорту/імпорту тощо.
''Вищезазначений перелік обставин не є вичерпним.''

'''Форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили) засвідчуються [https://ucci.org.ua/ Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України)] за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

До компетенції регіональних ТПП відноситься засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, крім тих, що стосуються зобов'язань за:
*умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;
*умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;
*умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.
==Порядок звернення до ТПП, щодо визначення форс-мажорних обставин==
У зв'язку з набранням чинності 15.10.2014 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»] та відповідно з внесеними змінами до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»], рішенням Президії ТПП України від 21.10.2014 № 42(3) регіональні ТПП уповноважені за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб засвідчувати та видавати сертифікат про такі обставини.

'''''Заява підлягає розгляду залежно від складності та обсягу документів:'''''
*протягом семи робочих днів із дня звернення суб`єкта господарської діяльності;
* протягом двадцяти одного робочого дня – з дня звернення фізичної особи.
'''''Уповноважені особи ТПП України/регіональної ТПП має право:'''''
*вимагати від заявника подання оригіналів документів для огляду, додаткових даних, документів, пояснень, доказів настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і т.ін.;
*відкласти розгляд заяви на два календарні тижні для надання заявником додаткових документів, пояснень тощо, повідомивши його про це письмово;
*подовжити за клопотанням заявника встановлений термін для надання додаткових пояснень, документів, доказів;
*залишити без розгляду заяву, у разі невиконання вимог про надання додаткових пояснень, документів, доказів у встановлений термін, з повідомленням про це заявника письмово.
Додатково із алгоритмом та рекомендаціями щодо засвідчення форс-мажорних обставин можна ознайомитись на сайті ТПП України за посиланням https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022.

===Перелік необхідних документів:===
Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється на підставі наступних заяв суб'єктів господарювання/фізичних осіб:
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов'язаннями (Додаток № 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]);
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями (Додаток № 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]) для: продовження граничних строків (ст. 102 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) для подання: податкової декларації; заяв про перегляд рішень контролюючих органів; заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань; відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу (ст. 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]);
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями для списання безнадійного податкового боргу (Додаток № 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]);
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання обов'язків (зобов'язань) для суб'єктів господарювання/ фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України (Додаток № 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]).
''Разом із заповненою заявою встановленої форми подаються також документи, передбачені відповідним додатком до Регламенту.Заява за встановленою формою про засвідчення форс-мажорних обставин подається до ТПП України або до регіональної ТПП за підписом керівника підприємства, організації та з відбитком печатки підприємства, або за його дорученням - довіреною особою. Заява фізичної особи подається за її підписом особисто або за її дорученням - довіреною особою.''
===Порядок видачі сертифікату про форс-мажорні обставини===
'''Сертифікат про форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили), після його внесення до Реєстру сертифікатів і підготовки тексту, роздруковується на бланку ТПП України/регіональної ТПП, що проводить засвідчення форс-мажорних обставин, підписується уповноваженою особою ТПП України/регіональної ТПП, засвідчується печаткою та видається заявнику.

Сертифікат може видаватись українською або російською мовою, за бажанням заявника, з зазначенням про це в заяві. Відповідно до звернення заявника сертифікат може бути видано додатково іноземною мовою (мовою договору, контракту, угоди), з зазначенням про це в заяві. У такому випадку уповноважена особа складає сертифікат українською мовою, а також іноземною мовою, визначеною Заявником. Текст сертифікату іноземною мовою роздруковується на зворотній стороні складеного українською мовою сертифікату. Обидва тексти мають однакову юридичну силу.
=== Тарифи на надання послуг із засвідчення форс-мажорних обставин===
Тарифи на послуги із засвідчення форс-мажорних обставин є єдиними для застосування в системі ТПП України, затверджуються Президією ТПП України і передбачають звичайний, терміновий порядок розгляду заяви і видачі сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та/або видачу сертифіката додатково іноземною мовою, за бажанням заявника, при цьому:
*при терміновому порядку розгляду заяви і видачі сертифіката вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «2»;
*при видачі сертифіката іноземною мовою застосовується коефіцієнт «3»;
*при терміновому порядку розгляду заяви і видачі сертифіката додатково іноземною мовою вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «5».
Контроль за дотриманням і правильністю застосування тарифів на надання послуг із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в системі ТПП України здійснює фінансово-економічний департамент ТПП України.

Детальніше з тарифами на послуги із засвідчення форс-мажорних обставин та калькулятором їх розрахунку можна ознайомитись за посиланням https://ucci.org.ua/tarifi-rakhunok-akti
==Відмова в засвідченні форс-мажорних обставин==
===Куди звернутися===
У разі, якщо за результатом розгляду заяви і наданих документів вбачається, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відсутні, відсутні підстави/умови для засвідчення передбачені п. 6.9 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]) і т.п., ТПП України / регіональна ТПП надсилає заявникові відповідь про відмову в засвідченні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за встановленою формою (Додаток № 6 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]).
У разі залишення заяви без розгляду в порядку, передбаченому ст. ст. 6.5, 6.8 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту], заявник вправі повторно звернутись до ТПП України/регіональної ТПП після виправлення тих недоліків, які були вказані у відповіді про залишення заяви без розгляду.
==Судовий порядок==
Рішення ТПП може бути оскаржене до суду шляхом подання [[Звернення до господарського суду|господарського позову]]. Відповідачем у даній справі буде відповідна ТПП. Господарські справи з приводу оскарження рішення ТПП, подаються та розглядаються судом відповідно до параграфу 3 глави другої розділу першого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарського процесуального кодексу України] (територіальна підсудність).
===Судовий збір===
Сплата судового збору здійснюється відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]

==Див. додатково==
*[[Форс-мажор]]
[[Категорія:Господарське право‎]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія:Суди]]

Відновлення учасникам війни пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами

2024-08-16T13:42:29Z

Maryna.Hubska: /* Порядок надання учасникам війни пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами */

== Нормативна база ==
<div align="justify">
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2017-14#Text Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1041-2022-%D0%BF#n216 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2022 року № 1041 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 373 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-18#Text Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018]
</div>
== Особливості надання учасникам війни пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами ==
Відповідно до ч. 2 статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n39 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] '''ветеранами війни є учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2017-14#Text Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»] пільги на оплату житлово-комунальних послуг, в тому числі електроенергії, спожитої на комунально-побутові потреби, є видом державних соціальних гарантій, які визначаються законами України.

Встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] є одним із засобів реалізації державою конституційного обов’язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей.

Пунктами 4, 5, 6 частини 1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n335 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] учасникам війни надані такі пільги на оплату за користування житлово-комунальними послугами:
*50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
*50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);
*50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
'''Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону], надаються учасникам війни та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.'''

Площа житла, на яку нараховується 50-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону], визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати.
== Порядок надання учасникам війни пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#Text Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 (далі - Реєстр)] особи, які мають право на пільги повинні бути включені до Реєстру. Держателем Реєстру є Мінсоцполітики.

До Реєстру про пільговиків вноситься така інформація - прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають про це відмітку в паспорті громадянина України) (далі - реєстраційний номер облікової картки платника податків), адреса задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) або адреса фактичного місця проживання), реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика.

Інформація про осіб, які мають право на пільги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], вноситься до Реєстру диференційовано з урахуванням належності особи до визначеної підкатегорії.

У разі втрати в установленому порядку права на пільги особами, зазначеними в цьому пункті, відповідна інформація вноситься до Реєстру, за поданням органу, уповноваженого на встановлення та позбавлення відповідного статусу, за формою, визначеною в додатку 1.

'''''Для включення до Реєстру інформації про пільговика такий пільговик (крім педагогічних, медичних та фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин і працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу) подає:'''''
* заяву за формою, встановленою Мінсоцполітики;
* копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім’ї на пільги (з пред’явленням оригіналів зазначених документів - посвідчення учасника бойових дій, інваліда війни, члена загиблого військовослужбовця тощо);
* копію документа, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), зокрема копію, надану в електронному вигляді (за наявності в одержувача інформації технічної можливості провести перевірку відповідності реєстраційних даних фізичної особи за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації);
* копію паспорта громадянина України / свідоцтва про народження (на вибір) із внесеними даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків або з відповідною відміткою у разі, коли особа через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків;
* паспорт, документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
* інформацію про характеристику житла і послуги, щодо отримання яких він має право на пільги та якими користується;
* будь-який офіційний документ, що підтверджує фактичне місце проживання (за потреби).
У разі коли пільговик з поважних причин (хвороба, інвалідність тощо) самостійно не може звернутися до уповноваженого органу, цей орган вживає заходів до включення інформації про нього до Реєстру.

Якщо під час наповнення Реєстру використовується інформація з інших баз даних щодо персоніфікованого обліку громадян, до Реєстру включається інформація про пільговика без його особистої участі (за винятком інформації, що міститься у базі персональних даних - Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків).

'''Важливо!''' Облік пільговиків у Реєстрі ведеться по зареєстрованому місцю проживання.

Надання пільг по фактичному місцю проживання, як виняток, можливе в окремих випадках лише за рішенням комісії з питань призначення пільг при органах місцевого самоврядування.

У разі зміни зареєстрованого (задекларованого) або фактичного місця проживання пільговик або його законний представник повинен повідомити про це письмово:

''до 30 листопада 2022 р. включно - структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.''

У разі зміни зареєстрованого (задекларованого) або фактичного місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, такий підрозділ вносить відповідні зміни до Реєстру.

У разі зміни зареєстрованого (задекларованого) або фактичного місця проживання поза межами адміністративно-територіальної одиниці пільговик знімається з обліку в структурному підрозділі з питань соціального захисту населення та стає на облік за новим місцем проживання.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за попереднім місцем проживання пільговика закриває його персональну облікову картку та видає пільговику довідку про зняття з обліку, а за новим місцем проживання відкриває нову облікову картку з дати реєстрації пільговика;

''з 1 грудня 2022 р. - органу Пенсійного фонду України.''

Орган Пенсійного фонду України вносить відповідні зміни до Реєстру.

Відомості, зазначені в документах, що додаються до заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з відповідними центральними органами виконавчої влади.

Пільги на оплату житлово-комунальних послуг надавались у грошовій безготівковій (до грудня 2022 р. включно) або готівковій формі .
*'''безготівкова форма''' - такі пільговики платять, як і раніше, частину платежу, а суму пільги за них перерахує Ощадбанк (за наявності даних про номер мобільного телефону пільговик отримає інформаційне повідомлення від банку про здійснені платежі);

* '''готівкова форма''' - виплата здійснюється у готівковій формі у вказаний в заяві спосіб (банк або пошта). У разі отримання готівки пільговик повинен сплатити спожиті послуги повністю.
Із січня 2023 року пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються виключно у грошовій готівковій формі органами Пенсійного фонду України.

=== Зверніть увагу! В Україні запровадили експериментальний проект для спрощення звернення за пільгою на оплату житлово-комунальних послуг (ЖКП) для ветеранів війни. ===
За цим проектом можна подавати одну спрощену заяву про взяття на облік та про надання пільг ветеранові через портал електронних послуг Пенсійного фонду України

Цією можливістю можуть скористатися й учасники бойових дій, і особи, що отримали інвалідність унаслідок війни, і учасники війни. Не має значення, чи людина звільнилась зі служби, чи продовжує її, вона все одно має право на отримання пільг.

Заповнити заяву нескладно, оскільки дані збираються через електронну інформаційну взаємодію між державними реєстрами. Крім того, заяву на призначення пільг можуть подавати члени родини ветерана. Для цього слід долучити документ, який підтверджує ваш родинний зв’язок або підтверджує законність представлення інтересів пільговика. Це можуть бути свідоцтво про одруження, свідоцтво про народження, пенсійне посвідчення чи рішення суду про призначення опікуна.

Для подання онлайн заяви через веб-портал необхідні такі кроки:

* Заходимо на веб-портал Фонду (https://portal.pfu.gov.ua/ ) й авторизуємось за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП);
* В особистому кабінеті на панелі зліва в розділі «Комунікації з ПФУ» обираємо – «Заява на житлову субсидію чи пільгу»;
* Ознайомлюємось з інформацією у вікні та натискаємо «Продовжити»;
* Обираємо опцію «Заява про взяття на облік ветерана війни і надання йому пільг за експериментальним проектом»;
* Для заповнення онлайн-форми, що з’явиться на екрані: зазначаємо особу, яка подає заяву, загальну інформацію про людину, яка претендує на пільги (паспортні та адресні дані), додаємо дані документів про пільги, інформацію про банківські реквізити, звертаючи увагу на підказки, які дає система;
* Перед формуванням заяви та надсиланням її до ПФУ, за допомогою опції «Додати файл», прикріпляємо скановані копії документів, які можуть впливати на пільгу (за наявності).
* Надаємо згоду на обробку персональних даних, та натискаємо кнопку «Сформувати заяву»; Потім тиснемо «Підписати та відправити в ПФУ».

Про результат розгляду заяви про призначення пільги можна дізнатись у розділі «Мої звернення» — «Статус звернення».

Також, оформити заяву на пільгу для сплати ЖКП можна й іншими способами:

* безпосередньо у сервісному центрі Пенсійного фонду України;
* звернутися також до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або ж обласної та Київської держадміністрації (військової адміністрації);
* звернутися до посадової особи центру надання адміністративних послуг;
* надіслати поштою.

== Відновлення учасникам війни пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами ==
Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов’язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] передбачено надання особам, які мають статус учасника війни, право пільги. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту.

Однак, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 №389], затверджений Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї. Вказаним Порядком визначено механізм надання пільг окремим категоріям громадян з оплати житлово-комунальних послуг, послуг зв`язку, придбання твердого побутового палива та скрапленого газу за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Водночас рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-18#Text Рішенням Конституційного Суду від 18.12.2018 № 12-р/2018] визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) норми Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VІІІ, якими внесено зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема щодо: надання учасникам війни пільг з оплати житлово-комунальних послуг, твердого палива, скрапленого газу залежно від сукупного доходу сім`ї; скасування пільгового проїзду учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, особам, на яких поширюється чинність Закону, а також компенсації вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Зазначені норми, що визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Для відновлення конституційних прав учасників війни, необхідно внести зміни до Закону та вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України. Однак на теперішній час зміни не внесені. За таких підстав є необхідність у зверненні до суд за захистом своїх прав.

Тобто, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-18#Text Рішенням Конституційного Суду від 18.12.2018 № 12-р/2018] визнано такою, що не відповідає Конституції (є неконституційною) частину шосту статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n335 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], якою встановлено, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Відповідно до статті 151-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n5292 Конституції України] '''рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.'''

'''Отже, з 19.03.2019 положення частини шостої статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n335 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] втрачають чинність і не підлягають застосуванню.'''

Відповідно особи, які мають статус учасники війни та позбавлені 50-відсоткової знижки на оплату житлово-комунальних послуг, мають право звернутися до уповноваженого органу (управління соціального захисту населення) із заявою про нарахування передбачених чинним законодавством пільг на отримання 50-ти відсоткової знижки з оплати житлово-комунальних послуг.
==Захист прав в судовому порядку==
У випадку відмови уповноваженого органу (управління соціального захисту населення) в нарахуванні пільг на оплату житлово-комунальних послуг, з підстав застосування положень частини шостої статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n335 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] особа, яка має статус учасника війни, має право звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Згідно статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9560 Кодексу адміністративного судочинства України] кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною другою статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4223 Конституції України] передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9497 Кодексу адміністративного судочинства України] визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9590 Кодексу адміністративного судочинства України] розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини 1 статті 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10117 Кодексу адміністративного судочинства України] кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а ч. 2 статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 139 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10529 Кодексу адміністративного судочинства України] при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88744254 Постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2020 у справі №200/11003/19-а]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/88744254 Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суд від 22.09.2021]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Встановлення факту каліцтва

2024-08-16T12:53:23Z

Maryna.Hubska: /* Судова практика */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
== Поняття каліцтва ==
'''Каліцтво''' – це раптове ушкодження здоров’я викликане зовнішніми чинниками.
== Судовий порядок ==
=== Підсудність справи ===
'''Заява про встановлення факту каліцтва''', якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню подається в порядку окремого провадження до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]).

Цей факт з прийняттям [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року] та введенням в дію з 24.11.1992 року не встановлюється в порядку окремого провадження. Відповідно до статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України «Про охорону праці]» передбачено інший порядок розгляду справ про встановлення факту каліцтва на виробництві незалежно від того, з якою метою заявлено вимоги.

Чинне раніше положення щодо встановлення судом фактів каліцтва, про які йдеться у пункті 3 частини 1 статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], на сьогодні стосується лише тих фактів, які мали місце до 08 грудня 1992 року та можуть бути встановлені в порядку окремого провадження у тих випадках, коли виключається можливість їх підтвердження у позасудовому порядку, що повинно бути підтверджено необхідними документами.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”] при застосуванні п.3 ст.315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК], яким передбачено встановлення каліцтва на виробництві або у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по соціальному страхуванню, судам слід мати на увазі, що з дня введення в дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України "Про охорону праці"] справи про встановлення таких фактів не розглядаються в порядку окремого провадження. Питання, пов'язані із встановленням факту каліцтва на виробництві, коли виникає з приводу цього спір, а також, якщо при каліцтві в зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків пенсія призначається особам, які внаслідок цього стали особами з інвалідністю, вирішуються в порядку встановленому для розгляду трудових спорів. Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
=== Предмет позову ===
Встановлення факту каліцтва та визнання права особи на призначення пенсії або отримання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
=== Предмет доказування ===
'''Предметом доказування''' у справі встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню є:
* наявність факту каліцтва;
* причинний зв'язок між станом здоров'я заявника та подією (нещасним випадком), на яку посилається заявник, як на причину погіршення стану здоров'я;
* неможливість встановлення факту каліцтва в позасудовому порядку;
* факт того, що акт про нещасний випадок не склався і скласти його в даний час неможливо або акт був складений, але надалі втрачений і відновити його в позасудовому порядку неможливо, або при складанні акту була допущена помилка, що перешкоджає визнанню факту нещасного випадку, і виправити помилку в позасудовому порядку неможливо;
* наявність правової мети встановлення факту нещасного випадку;
* відсутність спору про право.
'''Заява про встановлення факту каліцтва''' може бути подана:
* самим потерпілим;
* членами його сім’ї, у випадку втрати годувальника;
* законними представниками неповнолітніх;
* органами опіки та піклування.
=== Заінтересовані особи ===
'''Заінтересованими особами''' у даних справах можуть бути, якщо заява подається самим потерпілим – ''Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності'', а якщо інші особи – у''правління соціального захисту населення чи управління Пенсійного фонду України.''
=== Форма і зміст заяви ===
Заява про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України].

Відповідно до статті 318 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт (зразок заяви).
* До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
=== Перелік необхідних документів ===
* докази, які підтверджують наявність факту каліцтва (довідки з місця роботи, накази адміністрації про накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб за порушення правил техніки безпеки);
* висновок МСЕК, медичні довідки, витяги з історії хвороби;
* відсутність акта про нещасний випадок або докази що акт був складений, але надалі втрачений;
* документи, які підтверджують неможливість встановлення даного факту в позасудовому порядку.
=== Вартість ===
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду заяви у справах окремого провадження заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року (на 1 січня 2024 року - 605,60 грн).

Судовий збір не справляється за подання заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (п. 7 ч. 2 ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»])
=== Примітки ===
Якщо при прийнятті заяви чи в процесі розгляду справи судом буде встановлено наявність спору щодо відшкодування шкоди чи призначення пенсії, то, відповідно, суддя відмовляє у відкритті провадження, а суд залишає заяву без руху і роз'яснює заявнику право на звернення до суду в позовному порядку за вирішення трудового спору.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72871409 Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 березня 2018 року у справі № 644/ 4324 /17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73909516 Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 07 травня 2018 року у справі № 654/1190/18]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74144337 Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 11 травня 2018 року у справі № 328/800/18]
* Постанова КЦС Верховного суду від 20.01.2023 по справі 703/3207/17 https://opendatabot.ua/court/108526446-b2bcc12c7757bb8f6122fbae367addd6
[[Категорія: Цивільне процесуальне право‎]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія: Суди‎]]
[[Категорія: Трудове право]]

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній

2024-07-23T09:11:59Z

Maryna.Hubska:

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.''' За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, '''трудовий стаж встановлюється''' на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

== Добровільний порядок ==
'''''За відсутності трудової книжки''''' або у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій,довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених вище документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Для підтвердження часу роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю,''''' заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 р., а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ, інших документів про сплату страхових внесків або інформації Пенсійного фонду України, про сплату страхових внесків. Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ). незалежно від суми сплачених коштів або також можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Для підтвердження часу творчої діяльності членів творчих спілок та інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок''''', приймаються довідки про період сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України. До 1 квітня 1992 року час творчої діяльності членів Спілки письменників, Спілки художників, Спілки композиторів, Спілки кінематографістів, Спілки театральних діячів, а також інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок України, але об'єднані відповідними професійними комітетами, підтверджується довідками (виписками з постанов) секретаріатів правлінь творчих спілок України про встановлення творчого стажу ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв’язку''''' приймаються:
* військові квитки;
* довідки військових комісаріатів, військових частин і установ Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС;

* довідки архівних і військово-лікувальних установ.
'''''Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов’язку,''''' зараховується до трудового стажу на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони.

Час перебування в партизанських загонах і з'єднаннях у період Другої світової війни встановлюється за довідками штабів партизанського руху або архівів (за місцем діяльності партизанських загонів і з'єднань).

'''''Для підтвердження служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції,''''' '''п'''риймаються довідки, які видаються в порядку, що визначається МВС ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти) професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі''''' підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти” приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Тривалість тимчасової непрацездатності''''', яка розпочалася в період роботи, встановлюється на підставі довідок, виданих за місцем цієї роботи ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 9 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку''''' встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю) і вік (для пристарілих і дітей з інвалідністю). Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їхніх сусідів, інших даних. '''''Документами, які підтверджують перебування на інвалідності''''', можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду України та інші документи. Документами, що підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації) та інші ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми''''' встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини – свідоцтва про смерть), а також документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала. Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, і те, що до досягнення дитиною 12-ти річного віку один з батьків не працював, у зв’язку з доглядом за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця, отриманої в порядку взаємного обміну інформацією. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 11 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю,''''' підтверджується довідками, виданими командирами (начальниками) військових частин, військово-навчальних (навчальних) закладів, підприємств, установ і організацій в порядку, що визначається Міноборони. При цьому, для дружин військовослужбовців, звільнених з дійсної військової служби до 1 січня 1990 року, період проживання з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками, які видаються військовими комісаріатами ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 13 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).
=== Правила підтвердження трудового стажу ===
Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів. Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі. У тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до трудового стажу на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками. Якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку. У тих випадках, коли в поданому документі про стаж вказано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.Також документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
=== Куди звертатися ===
Для підтвердження наявного трудового стажу звертатися до установи місця роботи, навчання, служби та до архівних установ. При отриманні всіх необхідних довідок які підтверджують відповідний стаж, звертатися до Пенсійного фонду України.
=== Особливі випадки ===
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції; стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування; стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.

У разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

За відсутності трудових книжок у осіб, які працювали у громадян за договорами (домашні робітниці, няні, секретарі, друкарки, стенографістки, сторожі, садівники, шофери та ін.), час їх роботи в домашньому господарстві підтверджується довідками профспілкових організацій, за участю яких було укладено трудовий договір між наймачем і працівником, або трудовими договорами з відміткою про їх виконання.

За відсутності у профспілкових організаціях відомостей про укладення договору про роботу у окремих громадян для підтвердження стажу приймаються довідки, видані наймачем, а у разі його смерті - одним із подружжя або іншим членом сім'ї, який проживав разом з ним у даний період (крім тих родичів, які в цей час були неповнолітні), та довідки про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Справжність підпису особи, яка видала довідку про роботу, засвідчується в установленому порядку.

Аналогічно підтверджується і стаж роботи пастухом за трудовим договором з колективом громадян - власників худоби. У тих випадках, коли трудовий договір було укладено за участю виконкомів сільських, селищних Рад, до уваги беруться видані ними довідки.

Стаж роботи громадян України за її межами підтверджується документами, легалізованими відповідно до законодавства (крім роботи на території колишнього СРСР і держав, з якими колишнім СРСР було укладено угоди про соціальне забезпечення,до укладення відповідних двосторонніх угод).
== Судовий порядок ==
За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. В такому ж порядку показаннями свідків підтверджується час роботи громадян із числа національних меншин, примусово виселених з місць постійного проживання в 30-40 роки, а також час роботи в колгоспі до 1965 року у випадках, коли неможливо одержати документи про наявний стаж роботи, незалежно від причин відсутності необхідних документів.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядку], трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

За відсутності документів про час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового утримання в період війни осіб, у тому числі дітей, примусово вивезених з тимчасово окупованої території у період Великої Вітчизняної війни, проживання в м.Ленінград в період його блокади з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р. зазначені періоди можуть бути встановлені на підставі показань одного або більше свідків, які мають у своєму розпорядженні відповідні документи (довідки, видані архівними установами, органами Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки або МВС за місцем прибуття зазначених осіб до України, евакуаційні посвідчення, мобілізаційні розпорядження тощо).
=== Вартість ===
Судовий збір сплачується відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] (далі - Закон) за подання заяви до суду про встановлення факту перебування в трудових відносинах складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 4 Закону України «Про судовий збір») - станом на 2024 рік - 605,60 грн. Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору зазначений у ст. 5 "Пільги щодо сплати судового збору" Закону.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній

2024-07-23T09:10:52Z

Maryna.Hubska:

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.''' За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, '''трудовий стаж встановлюється''' на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

== Добровільний порядок ==
'''''За відсутності трудової книжки''''' або у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій,довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених вище документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Для підтвердження часу роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю,''''' заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 р., а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ, інших документів про сплату страхових внесків або інформації Пенсійного фонду України, про сплату страхових внесків. Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ). незалежно від суми сплачених коштів або також можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Для підтвердження часу творчої діяльності членів творчих спілок та інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок''''', приймаються довідки про період сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України. До 1 квітня 1992 року час творчої діяльності членів Спілки письменників, Спілки художників, Спілки композиторів, Спілки кінематографістів, Спілки театральних діячів, а також інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок України, але об'єднані відповідними професійними комітетами, підтверджується довідками (виписками з постанов) секретаріатів правлінь творчих спілок України про встановлення творчого стажу ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв’язку''''' приймаються:
* військові квитки;
* довідки військових комісаріатів, військових частин і установ Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС;

* довідки архівних і військово-лікувальних установ.
'''''Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов’язку,''''' зараховується до трудового стажу на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони.

Час перебування в партизанських загонах і з'єднаннях у період Другої світової війни встановлюється за довідками штабів партизанського руху або архівів (за місцем діяльності партизанських загонів і з'єднань).

'''''Для підтвердження служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції,''''' '''п'''риймаються довідки, які видаються в порядку, що визначається МВС ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти) професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі''''' підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти” приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Тривалість тимчасової непрацездатності''''', яка розпочалася в період роботи, встановлюється на підставі довідок, виданих за місцем цієї роботи ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 9 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку''''' встанвовлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю) і вік (для престарілих і дітей з інвалідністю). Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їхніх сусідів, інших даних. '''''Документами, які підтверджують перебування на інвалідності''''', можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду України та інші документи. Документами, що підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації) та інші ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми''''' встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини – свідоцтва про смерть), а також документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала. Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, і те, що до досягнення дитиною 12-ти річного віку один з батьків не працював, у зв’язку з доглядом за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця, отриманої в порядку взаємного обміну інформацією. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 11 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).

'''''Період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю,''''' підтверджується довідками, виданими командирами (начальниками) військових частин, військово-навчальних (навчальних) закладів, підприємств, установ і організацій в порядку, що визначається Міноборони. При цьому, для дружин військовослужбовців, звільнених з дійсної військової служби до 1 січня 1990 року, період проживання з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками, які видаються військовими комісаріатами ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF ч. 13 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]).
=== Правила підтвердження трудового стажу ===
Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів. Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі. У тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до трудового стажу на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками. Якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку. У тих випадках, коли в поданому документі про стаж вказано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.Також документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
=== Куди звертатися ===
Для підтвердження наявного трудового стажу звертатися до установи місця роботи, навчання, служби та до архівних установ. При отриманні всіх необхідних довідок які підтверджують відповідний стаж, звертатися до Пенсійного фонду України.
=== Особливі випадки ===
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції; стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування; стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.

У разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

За відсутності трудових книжок у осіб, які працювали у громадян за договорами (домашні робітниці, няні, секретарі, друкарки, стенографістки, сторожі, садівники, шофери та ін.), час їх роботи в домашньому господарстві підтверджується довідками профспілкових організацій, за участю яких було укладено трудовий договір між наймачем і працівником, або трудовими договорами з відміткою про їх виконання.

За відсутності у профспілкових організаціях відомостей про укладення договору про роботу у окремих громадян для підтвердження стажу приймаються довідки, видані наймачем, а у разі його смерті - одним із подружжя або іншим членом сім'ї, який проживав разом з ним у даний період (крім тих родичів, які в цей час були неповнолітні), та довідки про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Справжність підпису особи, яка видала довідку про роботу, засвідчується в установленому порядку.

Аналогічно підтверджується і стаж роботи пастухом за трудовим договором з колективом громадян - власників худоби. У тих випадках, коли трудовий договір було укладено за участю виконкомів сільських, селищних Рад, до уваги беруться видані ними довідки.

Стаж роботи громадян України за її межами підтверджується документами, легалізованими відповідно до законодавства (крім роботи на території колишнього СРСР і держав, з якими колишнім СРСР було укладено угоди про соціальне забезпечення,до укладення відповідних двосторонніх угод).
== Судовий порядок ==
За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. В такому ж порядку показаннями свідків підтверджується час роботи громадян із числа національних меншин, примусово виселених з місць постійного проживання в 30-40 роки, а також час роботи в колгоспі до 1965 року у випадках, коли неможливо одержати документи про наявний стаж роботи, незалежно від причин відсутності необхідних документів.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядку], трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

За відсутності документів про час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового утримання в період війни осіб, у тому числі дітей, примусово вивезених з тимчасово окупованої території у період Великої Вітчизняної війни, проживання в м.Ленінград в період його блокади з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р. зазначені періоди можуть бути встановлені на підставі показань одного або більше свідків, які мають у своєму розпорядженні відповідні документи (довідки, видані архівними установами, органами Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки або МВС за місцем прибуття зазначених осіб до України, евакуаційні посвідчення, мобілізаційні розпорядження тощо).
=== Вартість ===
Судовий збір сплачується відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] (далі - Закон) за подання заяви до суду про встановлення факту перебування в трудових відносинах складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 4 Закону України «Про судовий збір») - станом на 2024 рік - 605,60 грн. Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору зазначений у ст. 5 "Пільги щодо сплати судового збору" Закону.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Суди]]

Інвалідність та порядок її встановлення

2024-07-23T09:05:22Z

Maryna.Hubska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/10-2015-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 10 "Про затвердження переліку анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1295-11 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 05 вересня 2011 року № 561 "Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0011-02 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 04 грудня 2001 року № 482 "Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/225-2022-п#Text постанови Кабінети Міністрів України від 08.03.2022 року № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України»]

Установлено що '''на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування:'''

1) у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії;

2) Кримська республіканська, обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі, міські, міжрайонні та районні медико-соціальні експертні комісії здійснюють свої функції з забезпеченням принципу екстериторіальності та забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням лікарсько-консультативною комісією незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності.

Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення.

Людей з інвалідністю першої групи та дітей з інвалідністю на кордонах пропускають '''позачергово'''.

Згідно з пунктом 2 про “Правила перетинання державного кордону” громадянами України, під час дії надзвичайного або воєнного стану на території України, особи з інвалідністю, НЕЗАЛЕЖНО від групи, мають право на перетин державного кордону. При цьому кількість перетинів кордону не обмежена, а підставами для виїзду з України можуть бути будь-які причини: лікування, відпочинок, навчання, робота, особисті цілі тощо.

Водночас для того, щоб чоловіка-інваліда I, II або III групи випустили за кордон, він має надати документальне підтвердження інвалідності та зняття з військового обліку.

Для позачергового перетину кордону особою з інвалідністю першої групи або дитиною з інвалідністю разом з супроводжуючими необхідна наявність посвідчення або довідки, зазначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n31 у статті 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"], що підтверджують статус особи з інвалідністю першої групи або дитини з інвалідністю, які потребують супроводження. Інших вимог щодо документального підтвердження особи супроводжуючого законодавчо не встановлено.

У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення пріоритет зазначеним особам надається, якщо вони перетинають кордон пішки або на легковому автомобілі, у якому відсутні інші особи.

Сторінка Міністерства соціальної політики України в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua
|}
== '''Основні поняття''' ==
Відповідно до статті 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"] '''інвалідність''' - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав на рівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

'''Причинами інвалідності є:'''
* інвалідність з дитинства;
* загальне захворювання;
* нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров’я);
* професійне захворювання пов’язане з трудовою діяльністю;
* поранення, контузії, каліцтва та інші захворювання. (Для військовослужбовців - поранення, контузія, каліцтво, одержані при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби, чи захворювання, пов’язане з перебуванням на фронті, або каліцтво, одержане внаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, чи захворювання, не пов’язане з перебуванням на фронті, а в спеціально передбачених законодавством випадках - захворювання, одержане при виконанні обов’язків військової служби). Законодавством України можуть бути встановлені й інші причини інвалідності.
'''Особа з інвалідністю''' - особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист (згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

'''Дитина з інвалідністю''' - особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність. (Визнання дитини віком до 18 років дитиною з інвалідністю, є відповідний '''медичний висновок''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0011-02#o40 за формою № 080/о] "Медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років", затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0011-02 Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04 грудня 2001 року № 482 "Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років"].

'''Група інвалідності''' - це ступінь стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я.

'''Особі, визнаній особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.'''
== I група інвалідності ==
До '''I групи''' належать особи з найважчим станом здоров'я, які повністю не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, абсолютно залежні від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій або які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.

Підставою для встановлення I групи інвалідності є стійкі, значно вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, неспроможності до самообслуговування і спричиняють до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF/page#n153 Критеріями встановлення I групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи у значному III ступені:]
* нездатність до самообслуговування чи повна залежність від інших осіб;
* нездатність до пересування чи повна залежність від інших осіб;
* нездатність до орієнтації (дезорієнтація);
* нездатність до спілкування;
* нездатність контролювати свою поведінку;
* значні обмеження здатності до навчання;
* нездатність до окремих видів трудової діяльності.
'''''I група інвалідності поділяється на підгрупи <big>А</big> і <big>Б</big>''''' залежно від ступеня втрати здоров'я особою з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.
{| class="wikitable"
|-
! Підгрупи I групи інвалідності !! Належність особи !! Критерії встановлення
|-
| підгрупа А || належать особи з виключно високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі інших осіб і фактичну нездатність до самообслуговування || критеріями встановлення '''підгрупи А I групи інвалідності''' є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та повну залежність від інших осіб (необхідність постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги)
|-
| підгрупа Б || належать особи з високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє значну залежність від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій і часткову нездатність до виконання окремих елементів самообслуговування|| критеріями встановлення '''підгрупи Б I групи інвалідності''' є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє втрату можливості самостійного задоволення з допомогою технічних засобів і за умови відповідного облаштування житла більшості життєво необхідних фізіологічних та побутових потреб
|}
Особи з інвалідністю I групи із значно вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та проводити різні види трудової діяльності за умови їх забезпечення засобами компенсації фізичних дефектів або порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів, створення за необхідності спеціальних умов праці, у тому числі вдома.
== II група інвалідності ==
Підставою для встановлення '''II групи''' інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

'''Критеріями встановлення''' '''II групи''' інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи:
* обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до навчання II ступеня - нездатність до навчання або здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома;
* обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до спілкування II ступеня - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.
До '''II групи інвалідності''' можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

'''II група інвалідності''' встановляється учням, студентам вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації денної форми навчання, що вперше здобувають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень освіти, у разі наявності в них ознак інвалідності на період їх навчання. Після закінчення навчального закладу видається довідка про придатність їх до роботи у результаті набуття професії.

Особи з інвалідністю '''II групи''' з вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності, зокрема шляхом створення відповідних умов праці із забезпеченням засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.
== III група інвалідності ==
Підставою для встановлення '''III групи''' інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення '''III групи інвалідності''' є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:
* обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;
* обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;
* обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);
* обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);
* обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;
* обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;
* обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.
Особи з інвалідністю '''III групи''' з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.
== Порядок встановлення інвалідності ==
Особи, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я, після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності, з метою встановлення інвалідності, мають право звернутися до '''Медико-соціальної експертної комісії''' за місцем їх проживання або лікування.

'''Медико-соціальна експертна комісія''' - спеціальний заклад в системі охорони здоров'я, що проводить медико-соціальну експертизу особам, які звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, проводиться згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317].

'''Медико-соціальні експертні комісії визначають:'''
# Групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності.
# Види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров’я.
# Причинний зв’язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою.
# Ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання.
# Ступінь втрати здоров’я, групу інвалідності, причину, зв’язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи.
# Медичні показання на право одержання особою з інвалідністю спеціального автомобільного транспорту і протипоказання до керування ним.
=== '''Перелік необхідних документів''' ===
* заповнена форма направлення, підписана Головою ЛКК, членами комісії та печаткою лікувального закладу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0695-12#n2 форма 088/о], затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110]);
* паспорт та копія паспорта;
* медична карта амбулаторного хворого (амбулаторна книжка - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0669-12#n2 форма 025/о], затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110]);
* трудова книжка або її копія, засвідчена у визначеному порядку спеціалістами відділу кадрів з останнього місця роботи або нотаріусом;
* оригінали всіх документів, які вписані в форму 088/с, а саме: довідка про стан здоров’я від хірурга, невропатолога, терапевта та інших спеціалістів, зокрема фахівців з хвороби за якою хворий очікує отримати стан інвалідності, оригінали рентгенологічного обстеження, та лабораторні аналізи. Діагноз хворого за основним захворюванням має бути описаний у виписці з історії хвороби (епікриз).
Дати аналізів та виписок мають відповідати терміну проведеного лікування та обстежень і, відповідно, датам лікарняних листів. Документи, що використовуються для визначення причинного зв'язку інвалідності, подаються в оригіналі або копії, засвідчені в установленому законодавством порядку.
=== '''Строки розгляду питання''' ===
Лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров'я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.

Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності.

Комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, <big>'''протягом п'яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії'''</big> та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності. Під час першого проходження МСЕК людину має супроводжувати її сімейний лікар, або голова ЛКК.

За наявності підстав для заочного проведення медико-соціальної експертизи, комісія проводить експертизу <big>'''протягом трьох робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії'''</big>.
У разі коли Голова або окремі члени Комісії (навіть один член комісії) не згодні з прийнятим рішенням, окрема думка зазначається в Акті огляду Комісії, який подається '''у триденний строк''' обласній або центральній міській комісії.
=== '''Пiдстави для вiдмови''' ===
'''Найчастішими відмовами МСЕК для призначення групи інвалідності є:'''
# Недообстеження, недостатність обґрунтування хвороби.
# Відсутність деяких (уточнюючих) лікарських записів у зв’язку з чим неможливо визначити ступінь інвалідності.
# Недостатність діагнозів чи симптомів тощо.
=== '''Особливі випадки''' ===
В деяких випадках, коли особа не може прибути на огляд (переогляд) до комісії за станом здоров'я, згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії, у зв'язку з тим, що проживає у віддаленій місцевості, огляд (переогляд) проводиться за місцем проживання (вдома), у тому числі за місцем проживання у стаціонарних установах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб або в закладах охорони здоров'я, в яких така особа перебуває на лікуванні.

Особи, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, у тому числі необоротною втратою (ампутацією) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду ('''безстроково''').

Особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, отримали ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище I групи. Переогляд з метою підвищення групи інвалідності таким особам відбувається на підставі особистої заяви особи з інвалідністю або її законного представника у разі настання змін у стані здоров’я і працездатності особи з інвалідністю або за рішенням суду.

'''Датою встановлення інвалідності''' та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (у відсотках) вважається день надходження до комісії документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
== '''Оскарження рішення про відмову''' ==
=== Позасудовий порядок ===
Якщо хворому було '''відмовлено в отриманні інвалідності''', або у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської Комісії, особа має право подати письмову заяву (до якої додається копія висновку МСЕК) до обласних або центральних міських комісій, протягом місяця після одержання висновку МСЕК.

Таку заяву можна подати через МСЕК, яка приймала рішення, або до відповідного управління охорони здоров’я області де проживає хворий. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров’я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Про час та місце огляду громадянин повідомляється по телефону та поштою. У разі незгоди з рішенням обласної МСЕК, хворий може подати заяву до Міністерства охорони здоров’я України.
МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ, центральних міських або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1-а) та Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 104).

Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для Комісії мають '''рекомендаційний характер'''.
=== '''Судовий порядок''' ===
Рішення комісії може бути оскаржене до суду шляхом подання адміністративного позову до суду у '''шестимісячний строк''' з моменту прийняття МСЕК рішення. Відповідачем у даній справі буде відповідний Центр медико-соціальної експертизи. Адміністративні справи з приводу оскарження рішення МСЕК, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом '''за місцезнаходженням відповідача'''.

Судовий збір сплачується відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|-
! '''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
|}
Також, можете ознайомитись з позитивними рішеннями суду щодо перегляду рішень МСЕК у справах №560/6096/22 (рішення від 07.08.2022 року https://opendatabot.ua/court/105621108-1145262eed594aec3915d3d19bbd5c6d) та №400/3178/24 ([https://opendatabot.ua/court/119845453-c088c11364de8522615be70feeb67f2f рішення від 18.06.2024 року https://opendatabot.ua/court/119845453-c088c11364de8522615be70feeb67f2f]).

== Див. також ==
* [[Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)]]
* [[Оскарження відмови уповноваженого органу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни за наявності довідки МСЕК]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
* [[Пільги та гарантії осіб з інвалідністю]]
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Суди]]

Інвалідність та порядок її встановлення

2024-07-23T09:02:32Z

Maryna.Hubska: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/10-2015-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 10 "Про затвердження переліку анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1295-11 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 05 вересня 2011 року № 561 "Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0011-02 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 04 грудня 2001 року № 482 "Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/225-2022-п#Text постанови Кабінети Міністрів України від 08.03.2022 року № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України»]

Установлено що '''на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування:'''

1) у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії;

2) Кримська республіканська, обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі, міські, міжрайонні та районні медико-соціальні експертні комісії здійснюють свої функції з забезпеченням принципу екстериторіальності та забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням лікарсько-консультативною комісією незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності.

Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення.

Людей з інвалідністю першої групи та дітей з інвалідністю на кордонах пропускають '''позачергово'''.

Згідно з пунктом 2 про “Правила перетинання державного кордону” громадянами України, під час дії надзвичайного або воєнного стану на території України, особи з інвалідністю, НЕЗАЛЕЖНО від групи, мають право на перетин державного кордону. При цьому кількість перетинів кордону не обмежена, а підставами для виїзду з України можуть бути будь-які причини: лікування, відпочинок, навчання, робота, особисті цілі тощо.

Водночас для того, щоб чоловіка-інваліда I, II або III групи випустили за кордон, він має надати документальне підтвердження інвалідності та зняття з військового обліку.

Для позачергового перетину кордону особою з інвалідністю першої групи або дитиною з інвалідністю разом з супроводжуючими необхідна наявність посвідчення або довідки, зазначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n31 у статті 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"], що підтверджують статус особи з інвалідністю першої групи або дитини з інвалідністю, які потребують супроводження. Інших вимог щодо документального підтвердження особи супроводжуючого законодавчо не встановлено.

У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення пріоритет зазначеним особам надається, якщо вони перетинають кордон пішки або на легковому автомобілі, у якому відсутні інші особи.

Сторінка Міністерства соціальної політики України в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua
|}
== '''Основні поняття''' ==
Відповідно до статті 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"] '''інвалідність''' - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав на рівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

'''Причинами інвалідності є:'''
* інвалідність з дитинства;
* загальне захворювання;
* нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров’я);
* професійне захворювання пов’язане з трудовою діяльністю;
* поранення, контузії, каліцтва та інші захворювання. (Для військовослужбовців - поранення, контузія, каліцтво, одержані при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби, чи захворювання, пов’язане з перебуванням на фронті, або каліцтво, одержане внаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, чи захворювання, не пов’язане з перебуванням на фронті, а в спеціально передбачених законодавством випадках - захворювання, одержане при виконанні обов’язків військової служби). Законодавством України можуть бути встановлені й інші причини інвалідності.
'''Особа з інвалідністю''' - особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист (згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

'''Дитина з інвалідністю''' - особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність. (Визнання дитини віком до 18 років дитиною з інвалідністю, є відповідний '''медичний висновок''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0011-02#o40 за формою № 080/о] "Медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років", затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0011-02 Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04 грудня 2001 року № 482 "Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років"].

'''Група інвалідності''' - це ступінь стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я.

'''Особі, визнаній особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.'''
== I група інвалідності ==
До '''I групи''' належать особи з найважчим станом здоров'я, які повністю не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, абсолютно залежні від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій або які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.

Підставою для встановлення I групи інвалідності є стійкі, значно вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, неспроможності до самообслуговування і спричиняють до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF/page#n153 Критеріями встановлення I групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи у значному III ступені:]
* нездатність до самообслуговування чи повна залежність від інших осіб;
* нездатність до пересування чи повна залежність від інших осіб;
* нездатність до орієнтації (дезорієнтація);
* нездатність до спілкування;
* нездатність контролювати свою поведінку;
* значні обмеження здатності до навчання;
* нездатність до окремих видів трудової діяльності.
'''''I група інвалідності поділяється на підгрупи <big>А</big> і <big>Б</big>''''' залежно від ступеня втрати здоров'я особою з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.
{| class="wikitable"
|-
! Підгрупи I групи інвалідності !! Належність особи !! Критерії встановлення
|-
| підгрупа А || належать особи з виключно високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі інших осіб і фактичну нездатність до самообслуговування || критеріями встановлення '''підгрупи А I групи інвалідності''' є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та повну залежність від інших осіб (необхідність постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги)
|-
| підгрупа Б || належать особи з високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє значну залежність від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій і часткову нездатність до виконання окремих елементів самообслуговування|| критеріями встановлення '''підгрупи Б I групи інвалідності''' є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє втрату можливості самостійного задоволення з допомогою технічних засобів і за умови відповідного облаштування житла більшості життєво необхідних фізіологічних та побутових потреб
|}
Особи з інвалідністю I групи із значно вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та проводити різні види трудової діяльності за умови їх забезпечення засобами компенсації фізичних дефектів або порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів, створення за необхідності спеціальних умов праці, у тому числі вдома.
== II група інвалідності ==
Підставою для встановлення '''II групи''' інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

'''Критеріями встановлення''' '''II групи''' інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи:
* обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до навчання II ступеня - нездатність до навчання або здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома;
* обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності до спілкування II ступеня - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;
* обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.
До '''II групи інвалідності''' можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

'''II група інвалідності''' встановляється учням, студентам вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації денної форми навчання, що вперше здобувають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень освіти, у разі наявності в них ознак інвалідності на період їх навчання. Після закінчення навчального закладу видається довідка про придатність їх до роботи у результаті набуття професії.

Особи з інвалідністю '''II групи''' з вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності, зокрема шляхом створення відповідних умов праці із забезпеченням засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.
== III група інвалідності ==
Підставою для встановлення '''III групи''' інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення '''III групи інвалідності''' є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:
* обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;
* обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;
* обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);
* обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);
* обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;
* обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;
* обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.
Особи з інвалідністю '''III групи''' з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.
== Порядок встановлення інвалідності ==
Особи, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я, після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності, з метою встановлення інвалідності, мають право звернутися до '''Медико-соціальної експертної комісії''' за місцем їх проживання або лікування.

'''Медико-соціальна експертна комісія''' - спеціальний заклад в системі охорони здоров'я, що проводить медико-соціальну експертизу особам, які звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, проводиться згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317].

'''Медико-соціальні експертні комісії визначають:'''
# Групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності.
# Види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров’я.
# Причинний зв’язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою.
# Ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання.
# Ступінь втрати здоров’я, групу інвалідності, причину, зв’язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи.
# Медичні показання на право одержання особою з інвалідністю спеціального автомобільного транспорту і протипоказання до керування ним.
=== '''Перелік необхідних документів''' ===
* заповнена форма направлення, підписана Головою ЛКК, членами комісії та печаткою лікувального закладу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0695-12#n2 форма 088/о], затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110]);
* паспорт та копія паспорта;
* медична карта амбулаторного хворого (амбулаторна книжка - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0669-12#n2 форма 025/о], затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110]);
* трудова книжка або її копія, засвідчена у визначеному порядку спеціалістами відділу кадрів з останнього місця роботи або нотаріусом;
* оригінали всіх документів, які вписані в форму 088/с, а саме: довідка про стан здоров’я від хірурга, невропатолога, терапевта та інших спеціалістів, зокрема фахівців з хвороби за якою хворий очікує отримати стан інвалідності, оригінали рентгенологічного обстеження, та лабораторні аналізи. Діагноз хворого за основним захворюванням має бути описаний у виписці з історії хвороби (епікриз).
Дати аналізів та виписок мають відповідати терміну проведеного лікування та обстежень і, відповідно, датам лікарняних листів. Документи, що використовуються для визначення причинного зв'язку інвалідності, подаються в оригіналі або копії, засвідчені в установленому законодавством порядку.
=== '''Строки розгляду питання''' ===
Лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров'я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.

Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності.

Комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, <big>'''протягом п'яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії'''</big> та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності. Під час першого проходження МСЕК людину має супроводжувати її сімейний лікар, або голова ЛКК.

За наявності підстав для заочного проведення медико-соціальної експертизи, комісія проводить експертизу <big>'''протягом трьох робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії'''</big>.
У разі коли Голова або окремі члени Комісії (навіть один член комісії) не згодні з прийнятим рішенням, окрема думка зазначається в Акті огляду Комісії, який подається '''у триденний строк''' обласній або центральній міській комісії.
=== '''Пiдстави для вiдмови''' ===
'''Найчастішими відмовами МСЕК для призначення групи інвалідності є:'''
# Недообстеження, недостатність обгрунтування хвороби.
# Відсутність деяких (уточнюючих) лікарських записів у зв’язку з чим неможливо визначити ступінь інвалідності.
# Недостатність діагнозів чи симптомів тощо.
=== '''Особливi випадки''' ===
В деяких випадках, коли особа не може прибути на огляд (переогляд) до комісії за станом здоров'я, згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії, у зв'язку з тим, що проживає у віддаленій місцевості, огляд (переогляд) проводиться за місцем проживання (вдома), у тому числі за місцем проживання у стаціонарних установах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб або в закладах охорони здоров'я, в яких така особа перебуває на лікуванні.

Особи, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, у тому числі необоротною втратою (ампутацією) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду ('''безстроково''').

Особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, отримали ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище I групи. Переогляд з метою підвищення групи інвалідності таким особам відбувається на підставі особистої заяви особи з інвалідністю або її законного представника у разі настання змін у стані здоров’я і працездатності особи з інвалідністю або за рішенням суду.

'''Датою встановлення інвалідності''' та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (у відсотках) вважається день надходження до комісії документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
== '''Оскарження рішення про відмову''' ==
=== Позасудовий порядок ===
Якщо хворому було '''відмовлено в отриманні інвалідності''', або у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської Комісії, особа має право подати письмову заяву (до якої додається копія висновку МСЕК) до обласних або центральних міських комісій, протягом місяця після одержання висновку МСЕК.

Таку заяву можна подати через МСЕК, яка приймала рішення, або до відповідного управління охорони здоров’я області де проживає хворий. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров’я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Про час та місце огляду громадянин повідомляється по телефону та поштою. У разі незгоди з рішенням обласної МСЕК, хворий може подати заяву до Міністерства охорони здоров’я України.
МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ, центральних міських або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1-а) та Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 104).

Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для Комісії мають '''рекомендаційний характер'''.
=== '''Судовий порядок''' ===
Рішення комісії може бути оскаржене до суду шляхом подання адміністративного позову до суду у '''шестимісячний строк''' з моменту прийняття МСЕК рішення. Відповідачем у даній справі буде відповідний Центр медико-соціальної експертизи. Адміністративні справи з приводу оскарження рішення МСЕК, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом '''за місцезнаходженням відповідача'''.

Судовий збір сплачується відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|-
! '''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
|}
Також, можете ознайомитись з позитивними рішеннями суду щодо перегляду рішень МСЕК у справах №560/6096/22 (рішення від 07.08.2022 року https://opendatabot.ua/court/105621108-1145262eed594aec3915d3d19bbd5c6d) та №400/3178/24 ([https://opendatabot.ua/court/119845453-c088c11364de8522615be70feeb67f2f рішення від 18.06.2024 року https://opendatabot.ua/court/119845453-c088c11364de8522615be70feeb67f2f]).

== Див. також ==
* [[Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)]]
* [[Оскарження відмови уповноваженого органу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни за наявності довідки МСЕК]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
* [[Пільги та гарантії осіб з інвалідністю]]
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Суди]]

Пільгове іпотечне кредитування внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів грантів

2024-07-23T08:25:48Z

Maryna.Hubska: /* Крок 1. Заповнення заяви на отримання кредиту */

== Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 №451 "Питання надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW)"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1227-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01.11.2022 р. № 1227 «Про внесення змін до Порядку пільгового іпотечного кредитування внутрішньо переміщених осіб за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW)]
== Загальні положення==
Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»] передбачено, що '''внутрішньо переміщеною особою є''' громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
{| class="wikitable"
! Докладніше [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
|}

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Статтею 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»] гарантовано сприяння держави в наданні внутрішньо переміщеним особам кредитів на придбання земельних ділянок, придбання та будівництво житла.

У рамках реалізації Угоди між Україною та ФР Німеччини реалізована можливість отримання внутрішньо переміщеними особами пільгового іпотечного кредиту на придбання житла за рахунок грантових коштів Уряду Німеччини, що надаються через Банк Розвитку KfW.

Порядок пільгового іпотечного кредитування внутрішньо переміщених осіб за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW), затверджені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 р. №451].

Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінреінтеграції . Ціллю використання бюджетних коштів є забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом.

Кредит, що надається, є прямим, адресним (цільовим). Такий кредит здійснюється у межах наявних коштів гранту та надається лише один раз. Докладніше з умовами кредитування можна ознайомитись за посиланням https://www.molod-kredit.gov.ua/zhytlovi-prohramy/kredyt-dlia-vpo-kfw.

Також, інформацію про умови кредитування можна дізнатись звернувшись до регіональних відділень Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (їх контакти можна отримати за посиланням https://www.molod-kredit.gov.ua/pro-fond/rehionalni-viddilennia).

==Хто має право на отримання кредиту==

Право на отримання кредиту мають особи та члени їх сім’ї, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”].

''До членів сім’ї відносяться:''
* дружина (чоловік), їхні діти, діти дружини (чоловіка), які проживають разом з кандидатом;
* батьки кандидата, батьки дружини (чоловіка) кандидата, які проживають разом з кандидатом;
* особа, яка перебуває під опікою або піклуванням кандидата та проживає разом з кандидатом.

==Умови отримання кредиту==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF#n43 Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 №451 "Питання надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW)"] передбачені умови отримання кредиту :

# '''відсутність у переможця та у членів сім’ї переможця на праві власності житлової площі''' (крім житлової нерухомості, що розташована на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих рф територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації);;
# '''підтвердження переможцем своєї платоспроможності.''' Платоспроможність переможця передбачає, що за умови сплати щомісячного платежу в рахунок погашення кредиту з урахуванням відсотків залишок середньомісячного доходу переможця та повнолітніх членів сім’ї не може бути меншим, ніж прожитковий мінімум (станом на січень 2022 року прожитковий мінімум становить 2 481 грн), визначений законодавством на відповідний період, з розрахунку на кожного члена сім’ї (за винятком всіх обов’язкових платежів (податків та зборів);
# '''згоди на доступ фінансової установи до кредитної історії переможця''' та/або на передачу до бюро інформації про кредитний правочин з фінансовою установою (згоди на збір, зберігання, використання та поширення через бюро інформації про нього, яка визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-15#Textпунктами 1 і 2 частини першої статті 7 Закону України “Про організацію формування та обігу кредитних історій”)];
# '''внесення переможцем на особистий рахунок коштів,визначених абзацом восьмим пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF#n74 Порядку].'''
==Умови кредитування==
Об’єктом кредитування може бути квартира у багатоквартирному житловому будинку або одноквартирний житловий будинок за умови, що такий багатоквартирний або одноквартирний житловий будинок прийнято в експлуатацію не більше ніж 50 років тому чи реконструйовано не більше ніж 35 років тому.

Об’єкт кредитування не повинен бути розміщений на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих рф територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

Кредит надається на строк '''до 30 років''', але не більше ніж до досягнення позичальником на дату повного виконання зобов’язань за кредитним договором віку 65 років (включно).

Строк надання кредиту обчислюється з дати зарахування коштів кредиту на рахунок переможця в банку-агенті.

Розмір кредиту розраховується за формулою: нормативна площа помножена на граничну вартість.

Нормативна площа житла може становити 52,5 кв. метра на сім’ю з однієї особи (одинока особа) чи сім’ю з двох осіб та додатково 21 кв. метр на кожного наступного члена сім’ї.

''Гранична вартість 1 кв. метра житла не може перевищувати опосередковану вартість'', яка визначається Мінінфраструктури відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1185-05#Text Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Держбуду від 27 вересня 2005 р. № 174]:
* для міст Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова збільшену ''в 1,75 рази'';
* для міст – обласних центрів, міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб, а також населених пунктів, які розташовані на відстані до 15 км від меж м. Києва та обласних центрів, – ''1,5 рази'';
* для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. – ''1,25 рази'';
* для інших населених пунктів – опосередковану вартість у відповідній області.
'''Відсоткова ставка за такими кредитами''' встановлюється у розмірі '''3 відсотків річних''' на період дії кредитного договору.

Переможець не пізніше ніж у день укладення кредитного договору вносить на свій рахунок, відкритий в банку-агенті, кошти в розмірі '''не менше 6 відсотків''' вартості житла та кошти за площу та вартість житла, що перевищує нормативну в разі її наявності. За бажанням переможця розмір власного внеску може бути збільшено.

==Порядок отримання кредиту==

===Крок 1. Заповнення заяви на отримання кредиту===

''Заяву про намір отримання кредиту подається заявником:''
# особисто під час звернення до підрозділу фінансової установи ;
# в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг ([https://diia.gov.ua/services/kredit-na-zhitlo-dlya-vpo посилання https://diia.gov.ua/services/kredit-na-zhitlo-dlya-vpo]).

'''''Під час особистого звернення заявника''''' до підрозділу фінансової установи заява подається у паперовому вигляді за формою, розміщеною на веб-сайті фінансової установи. У разі потреби співробітники підрозділу фінансової установи надають консультаційну допомогу під час заповнення заяви.

У заяві зазначаються: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) заявника; дата народження заявника; стать заявника; серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли заявник через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомив про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті) заявника та членів його сім’ї (крім малолітніх дітей); регіон, в якому заявник бажає отримати кредит; кількість членів сім’ї; підтвердження факту взяття заявника та членів його сім’ї на облік внутрішньо переміщених осіб; контактні дані заявника (адреса електронної пошти, номер телефону).

Після надходження заяви до інформаційної системи фінансової установи фінансова установа перевіряє відповідність заявника та членів його сім’ї вимогам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF/print пунктом 8 Порядку].

Повідомлення про включення заявника до реєстру або про відмову у включенні надсилається заявнику одним із доступних способів, що зазначений ним у заяві, зокрема засобами телефонного зв’язку або на адресу електронної пошти.

Інформація про включення заявника до реєстру розміщується наступного робочого дня на веб-сайті фінансової установи.

'''''Заява в електронній формі засобами Порталу Дія''''' подається до фінансової установи заявником, який пройшов автентифікацію з використанням інтегрованої системи автентифікації, кваліфікованого електронного підпису або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу заявника.

В електронній формі заяви, яка подається засобами Порталу Дія, дані зазначаються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF/print абзаців другого - одинадцятого пункту 10 Порядку].

Програмними засобами Порталу Дія шляхом інформаційної взаємодії з Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб в режимі реального часу здійснюється перевірка наявності персональних даних заявника та членів його сім’ї.

Відомості, зазначені в електронній формі заяви, у разі підтвердження персональних даних заявника та членів його сім’ї передаються шляхом інформаційної взаємодії до електронної інформаційної системи фінансової установи програмними засобами Порталу Дія.
Фінансовою установою розглядаються зазначені в електронній формі заяви відомості, надані програмними засобами Порталу Дія. За результатами перевірки відповідності заявника умовам надання кредиту, приймається рішення щодо включення або відмови у включенні заявника до реєстру, інформація про що передається до системи Порталу Дія шляхом інформаційної взаємодії. Повідомлення про прийняття відповідного рішення фінансової установи надсилається заявнику програмними засобами Порталу Дія.

===Крок 2. Отримати результат відбору переможців===
До реєстру за мовчазною згодою вноситься інформація про особу з реєстру кандидатів, що зареєструвалися для отримання кредиту. 
Реєстровий перелік кандидатів формується в алфавітному порядку. Кожному кандидату присвоюється індивідуальний номер в реєстровому переліку кандидатів.
Відбір переможців з числа кандидатів здійснюється шляхом випадкового вибору за допомогою генератора випадкових чисел із застосуванням програмного забезпечення, що відповідає вимогам законодавства щодо захисту персональних даних. 
Перелік переможців проведеного відбору публікується на офіційному веб-сайті фінансової установи.
===Крок 3. Подати пакет документів до регіонального управління фінансової установи===

Для отримання кредиту переможець подає до регіонального управління фінансової установи '''такі документи:'''
* заяву про надання кредиту;
* копії паспортів громадянина України переможця та повнолітніх членів його сім’ї, за технічної можливості - е-паспорт, що є відображенням в електронній формі інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, документів (відомостей, даних) про реєстрацію засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія;
* у разі відсутності у паспорті громадянина України відомостей про зареєстроване місце проживання - витяг з реєстру територіальної громади (крім осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України);
* копії реєстраційного номера облікової картки платника податків або за наявності технічної можливості документів (відомостей, даних) про реєстраційний номер облікової картки платника податків засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність або відсутність у власності житла;
* документи, необхідні для визначення платоспроможності (довідку з місця роботи та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, що надаються контролюючими органами, повнолітніх членів сім’ї переможця, а також інші документи, що підтверджують доходи членів сім’ї переможця, у разі потреби);
* письмову згоду кожного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується розмір кредиту, щодо включення його у розрахунок розміру кредиту (в довільній формі);
* документи (у разі наявності), що підтверджують родинні стосунки між особами, на яких розраховується розмір кредиту, які проживають або зареєстровані разом з переможцем, за наявності технічної можливості - е-свідоцтво про народження, що є відображенням в електронній формі інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку, засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія;
* попередній договір;
* копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи переможця та відповідних довідок членів його сім’ї або за наявності технічної можливості - електронних довідок, що є відображенням велектронній формі інформації, що міститься в довідці, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік такої особи.

У разі звернення уповноваженої переможцем особи також подається документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені переможця.

===Крок 4. Укласти кредитний договір та отримати кредит===

Рішення про надання кредиту приймається фінансовою установою протягом місяця з дня подання переможцем документів для отримання кредиту за умови фактичного надходження коштів гранту на рахунки фінансової установи.

Кредит надається фінансовою установою на підставі кредитного договору, до якого додаються розрахунок розміру кредиту з визначенням внеску позичальника та розрахунок щомісячних обов’язкових платежів.

== Знищення або пошкодження об’єкта кредитування, на який надано кредит==
Призупинення сплати грошового зобов’язання (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів) за кредитним договором, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно, пошкоджене/знищене внаслідок збройної агресії рф, здійснюється в порядку та на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Законом України “Про споживче кредитування”].

Умовами призупинення сплати грошового зобов’язання за кредитним договором, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий або дачний будинок, об’єкт незавершеного житлового будівництва) є:

* нерухоме майно пошкоджено внаслідок збройної агресії рф. Під пошкодженим розуміється нерухоме майно, яке може бути відновлено виключно шляхом капітального ремонту чи реконструкції;
* нерухоме майно знищено внаслідок збройної агресії рф. Під знищеним розуміється нерухоме майно, відновлення якого шляхом поточного або капітального ремонту чи реконструкції є неможливим або економічно недоцільним.

Для призупинення сплати грошового зобов’язання за кредитним договором, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно, пошкоджене/знищене внаслідок збройної агресії рф позичальник (особа, до якої перейшли права та обов’язки позичальника) або його представник (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у період дії в Україні воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення чи скасування має право звернутися до кредитодавця або нового кредитора (далі - кредитор) '''із заявою про призупинення сплати грошового зобов’язання (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів).'''

Заява про призупинення сплати грошового зобов’язання підписується позичальником (його представником) власноручно або шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису та надається/надсилається кредитору в оригіналі, а документи, які відповідно до законодавства підтверджують факт пошкодження або знищення нерухомого майна внаслідок збройної агресії рф, оформлені відповідно до законодавства , надаються/надсилаються кредитору в оригіналі або в нотаріально посвідчених копіях.

Кредитор звільняє позичальника за договором про споживчий кредит від обов’язку сплати грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів), у тому числі нарахованого, але не сплаченого до дня отримання кредитором заяви про призупинення сплати грошового зобов’язання, з робочого дня, наступного за днем отримання кредитором заяви, на строк до дев’яностого дня включно після дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або до дня подання підтвердних документів.

Обов’язок сплати позичальником за договором про споживчий кредит поновлюється з дня отримання позичальником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від позичальника та належить до членів сім’ї позичальника, відповідно до законодавства компенсації від держави за пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії рф нерухоме майно, що було предметом забезпечення за таким договором, або відновлення такого майна за рахунок держави, але не пізніше ніж через 180 днів після дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

== Див. також ==
* [[Забезпечення доступного іпотечного кредитування громадян України]]
* [[Договір іпотеки]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад‎]]

Пільгове іпотечне кредитування внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів грантів

2024-07-23T08:09:19Z

Maryna.Hubska: /* Загальні положення */

== Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 №451 "Питання надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW)"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1227-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01.11.2022 р. № 1227 «Про внесення змін до Порядку пільгового іпотечного кредитування внутрішньо переміщених осіб за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW)]
== Загальні положення==
Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»] передбачено, що '''внутрішньо переміщеною особою є''' громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
{| class="wikitable"
! Докладніше [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
|}

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Статтею 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»] гарантовано сприяння держави в наданні внутрішньо переміщеним особам кредитів на придбання земельних ділянок, придбання та будівництво житла.

У рамках реалізації Угоди між Україною та ФР Німеччини реалізована можливість отримання внутрішньо переміщеними особами пільгового іпотечного кредиту на придбання житла за рахунок грантових коштів Уряду Німеччини, що надаються через Банк Розвитку KfW.

Порядок пільгового іпотечного кредитування внутрішньо переміщених осіб за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW), затверджені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 р. №451].

Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінреінтеграції (https://www.molod-kredit.gov.ua/zhytlovi-prohramy/kredyt-dlia-vpo-kfw).
Ціллю використання бюджетних коштів є забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом.

Кредит, що надається, є прямим, адресним (цільовим). Такий кредит здійснюється у межах наявних коштів гранту та надається лише один раз.

==Хто має право на отримання кредиту==

Право на отримання кредиту мають особи та члени їх сім’ї, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”].

''До членів сім’ї відносяться:''
* дружина (чоловік), їхні діти, діти дружини (чоловіка), які проживають разом з кандидатом;
* батьки кандидата, батьки дружини (чоловіка) кандидата, які проживають разом з кандидатом;
* особа, яка перебуває під опікою або піклуванням кандидата та проживає разом з кандидатом.

==Умови отримання кредиту==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF#n43 Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 №451 "Питання надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW)"] передбачені умови отримання кредиту :

# '''відсутність у переможця та у членів сім’ї переможця на праві власності житлової площі''' (крім житлової нерухомості, що розташована на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих рф територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації);;
# '''підтвердження переможцем своєї платоспроможності.''' Платоспроможність переможця передбачає, що за умови сплати щомісячного платежу в рахунок погашення кредиту з урахуванням відсотків залишок середньомісячного доходу переможця та повнолітніх членів сім’ї не може бути меншим, ніж прожитковий мінімум (станом на січень 2022 року прожитковий мінімум становить 2 481 грн), визначений законодавством на відповідний період, з розрахунку на кожного члена сім’ї (за винятком всіх обов’язкових платежів (податків та зборів);
# '''згоди на доступ фінансової установи до кредитної історії переможця''' та/або на передачу до бюро інформації про кредитний правочин з фінансовою установою (згоди на збір, зберігання, використання та поширення через бюро інформації про нього, яка визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-15#Textпунктами 1 і 2 частини першої статті 7 Закону України “Про організацію формування та обігу кредитних історій”)];
# '''внесення переможцем на особистий рахунок коштів,визначених абзацом восьмим пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF#n74 Порядку].'''
==Умови кредитування==
Об’єктом кредитування може бути квартира у багатоквартирному житловому будинку або одноквартирний житловий будинок за умови, що такий багатоквартирний або одноквартирний житловий будинок прийнято в експлуатацію не більше ніж 50 років тому чи реконструйовано не більше ніж 35 років тому.

Об’єкт кредитування не повинен бути розміщений на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих рф територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

Кредит надається на строк '''до 30 років''', але не більше ніж до досягнення позичальником на дату повного виконання зобов’язань за кредитним договором віку 65 років (включно).

Строк надання кредиту обчислюється з дати зарахування коштів кредиту на рахунок переможця в банку-агенті.

Розмір кредиту розраховується за формулою: нормативна площа помножена на граничну вартість.

Нормативна площа житла може становити 52,5 кв. метра на сім’ю з однієї особи (одинока особа) чи сім’ю з двох осіб та додатково 21 кв. метр на кожного наступного члена сім’ї.

''Гранична вартість 1 кв. метра житла не може перевищувати опосередковану вартість'', яка визначається Мінінфраструктури відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1185-05#Text Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Держбуду від 27 вересня 2005 р. № 174]:
* для міст Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова збільшену ''в 1,75 рази'';
* для міст – обласних центрів, міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб, а також населених пунктів, які розташовані на відстані до 15 км від меж м. Києва та обласних центрів, – ''1,5 рази'';
* для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. – ''1,25 рази'';
* для інших населених пунктів – опосередковану вартість у відповідній області.
'''Відсоткова ставка за такими кредитами''' встановлюється у розмірі '''3 відсотків річних''' на період дії кредитного договору.

Переможець не пізніше ніж у день укладення кредитного договору вносить на свій рахунок, відкритий в банку-агенті, кошти в розмірі '''не менше 6 відсотків''' вартості житла та кошти за площу та вартість житла, що перевищує нормативну в разі її наявності. За бажанням переможця розмір власного внеску може бути збільшено.

==Порядок отримання кредиту==

===Крок 1. Заповнення заяви на отримання кредиту===

''Заяву про намір отримання кредиту подається заявником:''
# особисто під час звернення до підрозділу фінансової установи;
# в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

'''''Під час особистого звернення заявника''''' до підрозділу фінансової установи заява подається у паперовому вигляді за формою, розміщеною на веб-сайті фінансової установи. У разі потреби співробітники підрозділу фінансової установи надають консультаційну допомогу під час заповнення заяви.

У заяві зазначаються: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) заявника; дата народження заявника; стать заявника; серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли заявник через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомив про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті) заявника та членів його сім’ї (крім малолітніх дітей); регіон, в якому заявник бажає отримати кредит; кількість членів сім’ї; підтвердження факту взяття заявника та членів його сім’ї на облік внутрішньо переміщених осіб; контактні дані заявника (адреса електронної пошти, номер телефону).

Після надходження заяви до інформаційної системи фінансової установи фінансова установа перевіряє відповідність заявника та членів його сім’ї вимогам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF/print пунктом 8 Порядку].

Повідомлення про включення заявника до реєстру або про відмову у включенні надсилається заявнику одним із доступних способів, що зазначений ним у заяві, зокрема засобами телефонного зв’язку або на адресу електронної пошти.

Інформація про включення заявника до реєстру розміщується наступного робочого дня на веб-сайті фінансової установи.

'''''Заява в електронній формі засобами Порталу Дія''''' подається до фінансової установи заявником, який пройшов автентифікацію з використанням інтегрованої системи автентифікації, кваліфікованого електронного підпису або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу заявника.

В електронній формі заяви, яка подається засобами Порталу Дія, дані зазначаються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2021-%D0%BF/print абзаців другого - одинадцятого пункту 10 Порядку].

Програмними засобами Порталу Дія шляхом інформаційної взаємодії з Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб в режимі реального часу здійснюється перевірка наявності персональних даних заявника та членів його сім’ї.

Відомості, зазначені в електронній формі заяви, у разі підтвердження персональних даних заявника та членів його сім’ї передаються шляхом інформаційної взаємодії до електронної інформаційної системи фінансової установи програмними засобами Порталу Дія.
Фінансовою установою розглядаються зазначені в електронній формі заяви відомості, надані програмними засобами Порталу Дія. За результатами перевірки відповідності заявника умовам надання кредиту, приймається рішення щодо включення або відмови у включенні заявника до реєстру, інформація про що передається до системи Порталу Дія шляхом інформаційної взаємодії. Повідомлення про прийняття відповідного рішення фінансової установи надсилається заявнику програмними засобами Порталу Дія.

===Крок 2. Отримати результат відбору переможців===
До реєстру за мовчазною згодою вноситься інформація про особу з реєстру кандидатів, що зареєструвалися для отримання кредиту. 
Реєстровий перелік кандидатів формується в алфавітному порядку. Кожному кандидату присвоюється індивідуальний номер в реєстровому переліку кандидатів.
Відбір переможців з числа кандидатів здійснюється шляхом випадкового вибору за допомогою генератора випадкових чисел із застосуванням програмного забезпечення, що відповідає вимогам законодавства щодо захисту персональних даних. 
Перелік переможців проведеного відбору публікується на офіційному веб-сайті фінансової установи.
===Крок 3. Подати пакет документів до регіонального управління фінансової установи===

Для отримання кредиту переможець подає до регіонального управління фінансової установи '''такі документи:'''
* заяву про надання кредиту;
* копії паспортів громадянина України переможця та повнолітніх членів його сім’ї, за технічної можливості - е-паспорт, що є відображенням в електронній формі інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, документів (відомостей, даних) про реєстрацію засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія;
* у разі відсутності у паспорті громадянина України відомостей про зареєстроване місце проживання - витяг з реєстру територіальної громади (крім осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України);
* копії реєстраційного номера облікової картки платника податків або за наявності технічної можливості документів (відомостей, даних) про реєстраційний номер облікової картки платника податків засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність або відсутність у власності житла;
* документи, необхідні для визначення платоспроможності (довідку з місця роботи та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, що надаються контролюючими органами, повнолітніх членів сім’ї переможця, а також інші документи, що підтверджують доходи членів сім’ї переможця, у разі потреби);
* письмову згоду кожного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується розмір кредиту, щодо включення його у розрахунок розміру кредиту (в довільній формі);
* документи (у разі наявності), що підтверджують родинні стосунки між особами, на яких розраховується розмір кредиту, які проживають або зареєстровані разом з переможцем, за наявності технічної можливості - е-свідоцтво про народження, що є відображенням в електронній формі інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку, засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія;
* попередній договір;
* копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи переможця та відповідних довідок членів його сім’ї або за наявності технічної можливості - електронних довідок, що є відображенням велектронній формі інформації, що міститься в довідці, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік такої особи.

У разі звернення уповноваженої переможцем особи також подається документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені переможця.

===Крок 4. Укласти кредитний договір та отримати кредит===

Рішення про надання кредиту приймається фінансовою установою протягом місяця з дня подання переможцем документів для отримання кредиту за умови фактичного надходження коштів гранту на рахунки фінансової установи.

Кредит надається фінансовою установою на підставі кредитного договору, до якого додаються розрахунок розміру кредиту з визначенням внеску позичальника та розрахунок щомісячних обов’язкових платежів.

== Знищення або пошкодження об’єкта кредитування, на який надано кредит==
Призупинення сплати грошового зобов’язання (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів) за кредитним договором, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно, пошкоджене/знищене внаслідок збройної агресії рф, здійснюється в порядку та на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Законом України “Про споживче кредитування”].

Умовами призупинення сплати грошового зобов’язання за кредитним договором, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий або дачний будинок, об’єкт незавершеного житлового будівництва) є:

* нерухоме майно пошкоджено внаслідок збройної агресії рф. Під пошкодженим розуміється нерухоме майно, яке може бути відновлено виключно шляхом капітального ремонту чи реконструкції;
* нерухоме майно знищено внаслідок збройної агресії рф. Під знищеним розуміється нерухоме майно, відновлення якого шляхом поточного або капітального ремонту чи реконструкції є неможливим або економічно недоцільним.

Для призупинення сплати грошового зобов’язання за кредитним договором, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно, пошкоджене/знищене внаслідок збройної агресії рф позичальник (особа, до якої перейшли права та обов’язки позичальника) або його представник (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у період дії в Україні воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення чи скасування має право звернутися до кредитодавця або нового кредитора (далі - кредитор) '''із заявою про призупинення сплати грошового зобов’язання (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів).'''

Заява про призупинення сплати грошового зобов’язання підписується позичальником (його представником) власноручно або шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису та надається/надсилається кредитору в оригіналі, а документи, які відповідно до законодавства підтверджують факт пошкодження або знищення нерухомого майна внаслідок збройної агресії рф, оформлені відповідно до законодавства , надаються/надсилаються кредитору в оригіналі або в нотаріально посвідчених копіях.

Кредитор звільняє позичальника за договором про споживчий кредит від обов’язку сплати грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів), у тому числі нарахованого, але не сплаченого до дня отримання кредитором заяви про призупинення сплати грошового зобов’язання, з робочого дня, наступного за днем отримання кредитором заяви, на строк до дев’яностого дня включно після дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або до дня подання підтвердних документів.

Обов’язок сплати позичальником за договором про споживчий кредит поновлюється з дня отримання позичальником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від позичальника та належить до членів сім’ї позичальника, відповідно до законодавства компенсації від держави за пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії рф нерухоме майно, що було предметом забезпечення за таким договором, або відновлення такого майна за рахунок держави, але не пізніше ніж через 180 днів після дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

== Див. також ==
* [[Забезпечення доступного іпотечного кредитування громадян України]]
* [[Договір іпотеки]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад‎]]

Державна реєстрація права власності на новозбудований житловий будинок

2024-07-16T12:35:52Z

Maryna.Hubska: /* Строки та розмір адміністративного збору за державну реєстрацію права власності */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
В умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування:
1) державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюються з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"]

Нотаріальні дії вчиняються з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану".]

'''Важливо!'''

⇒'''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться дежавна реєстрація].'''
|}

== Набуття права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна ==
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення такого майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його [[Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів|прийняття до експлуатації]]. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1787 частина статті 331 Цивільного кодексу України]).

'''Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно''' '''та їх обтяжень''' – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n10 стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]» (далі - Закон).
== Документи, необхідні для реєстрації права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n23 пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок)], державна реєстрація прав проводиться '''за заявою заявника шляхом''' '''звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса'''.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок може проводитися у разі, коли відомості про технічну інвентаризацію такого будинка, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому будинку адреси містяться в [https://e-construction.gov.ua/ Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва] (абзац восьмий пункту 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF/ed20211125#Text Порядку]).

Така заява формується суб’єкт надання адміністративної послуги (державний реєстратор, нотаріус, працівнику центру надання адміністративних послуг) за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника і надається на ознайомлення та проставлення підпису заявнику.

Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]. Особа іноземця та особа без громадянства встановлюються за паспортним документом іноземця.

У разі подачі документів на державну реєстрацію уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи ([[Особливості нотаріального посвідчення довіреності|нотаріально посвідчена довіреність]]; документ, що підтверджує повноваження законного представника тощо).

'''Документи, що підтверджують сплату адміністративного збору''' (крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору).
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! Відповідно до пункту 2 частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n191 статті 18 Закону] державні реєстратори зобов’язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.
|}
== Строки та розмір адміністративного збору за державну реєстрацію права власності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Статтею 19 Закону] встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] за державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі '''0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302 грн.80 коп.)'''.

За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text статтею 19 цього Закону], стягується адміністративний збір у розмірі:
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (3 028 грн) - у '''строк два робочі дні;'''
* 2 прожиткових мінімума для працездатних осіб (6 056)- у '''строк один робочий день;'''
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (15 140) - у '''строк 2 години.'''
Станом на сьогоднішній день (2024 рік) '''адміністративний збір стягується''' у розмірі '''302 грн. 80 коп.''', якщо державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Слід зазначити, що '''адміністративний збір сплачується за одну надану послугу''' у сфері державної реєстрації прав. У випадку надання даної послуги '''одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір стягується один раз у повному обсязі'''.

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного, адміністративний збір стягується у повному обсязі з кожного із співвласників.

'''Адміністративний збір не повертається''' '''у разі відмови''' у проведенні реєстраційних дій, а у '''випадку відкликання заяви''' про державну реєстрацію прав адміністративний збір '''підлягає поверненню'''.
== Отримання документа після проведення державної реєстрації ==
Після проведення державної реєстрації, '''суб’єкт надання адміністративної послуги''' (державний реєстратор, центр надання адміністративних послуг), надає заявнику - '''Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про реєстрацію права власності,''' що підтверджує право власності на майно.
==Див. також==
*[[Порядок проведення державної реєстрації права власності на житлові будинки, побудовані до 05.08.1992]]
[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Файл:Клопотання про проведення судово-генетичної експертизи (встановлення батьківства).docx

2024-07-03T12:57:49Z

Maryna.Hubska: Maryna.Hubska завантажив нову версію Файл:Клопотання про проведення судово-генетичної експертизи (встановлення батьківства).docx

клопотання про проведення судово-генетичної експертизи (встановлення батьківства)

Визнання батьківства

2024-07-03T12:51:37Z

Maryna.Hubska: /* Встановлення факту батьківства за рішенням суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Мін'юсту від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06?lang=ru Постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
== Визнання батьківства за спільною заявою батьків==
'''Визнання батьківства''' — це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини і це одне з найактуальніших питань у сімейному праві України. Адже факт походження дитини від даного чоловіка спричиняє необхідність виконання обов'язків батька, визначених законодавством. За загальним правилом, у випадку, коли мати і батько перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі, презюмується, що дитина походить від подружжя. У випадку, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, відповідно до ч. 2 статті 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] походження дитини від батька визначається або за спільною заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини 1, 2 статті 122 Сімейного кодексу України]).

Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану '''спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини'''. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n586 статті 122 Сімейного кодексу України]).
=== Перелік необхідних документів ===
# cпільна заява батьків дитини про встановлення батьківства в письмовій формі [//wiki.legalaid.gov.ua/images/e/e0/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.docx (Медіа:Заява_про_визнання_батьківства.docx)];
# паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них);
# документ, що підтверджує сплату державного мита. 
{| class="wikitable"
|-
| Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб.
|}
== Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою==
Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. За загальним правилом, заяву необхідно подати особисто, що надає можливість впевнитись у добровільному волевиявленні осіб.

Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
== Визнання батьківства за рішенням суду ==
Відповідно до ''ст. 128 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]'' за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ''ст. 126 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]'', батьківство дитини може бути визнане за рішенням суду в порядку позовного провадження в цивільному судочинстві. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ''Цивільного процесуального кодексу України'']. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ''ч. 1 ст. 135 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Сімейного кодексу України]''.
== Встановлення факту батьківства за рішенням суду ==
У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 стаття 130 Сімейного кодексу України)].

Заява про встановлення факту батьківства може бути подана матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду '''за місцем реєстрації заявника'''. У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran9697#n9697 ''ст. 316 Цивільного Процесуального кодексу України'')]

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 р., '''до заяви про встановлення факту батьківства, у якості доказів можна надавати такі документи:'''
# докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);
# довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі — РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;
# пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником;
# квитанція про сплату судового збору;
# висновок судово-генетичної експертизи походження дитини для встановлення батьківства, що проводиться за ухвалою суду. Зразок [[:Файл:Клопотання про проведення ДНК експертизи.docx|клопотання про проведення ДНК експертизи.]] ;
# наявність інших доказів встановлених судовими рішеннями у кримінальних, адміністративних, цивільних , або господарських справах..
Зазначений вище перелік не є вичерпним та може розширюватись в залежності від конкретних обставин справи. Слід також врахувати ту обставину, що заява про встановлення факту батьківства повинна відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.
== Визнання батьківства за рішенням суду в порядку позовного провадження ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n603 ''п. 3 ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України''] якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема, за рішенням суду.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n609 ''ч. 1 ст. 126 Сімейного кодексу України''] походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n616 ''Ч. 1, 2 ст. 128 Сімейного кодексу України''] передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n609 ''ч. 1 ст. 135''] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n616 ''Сімейного кодексу України'']

Відповідно до ''п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06?lang=ru постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]'' відповідно до ''статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8008 264], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8020 265 Цивільного Процесуального кодексу України]'' рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише в разі подання іншою особою (біологічним батьком) заяви про своє батьківство. Сімейним законодавством не врегульовано вирішення цього питання в разі смерті особи, яка повинна подати заяву про своє батьківство. Біологічний батько загинув до народження дитини, однак за життя своєю поведінкою визнавав своє батьківство щодо неї. Реалізуючи право дитини знати свого батька та неможливість скасування прав, що випливають із кровної спорідненості, підлягає задоволенню внесення змін до актового запису про народження дитини і включення до нього відомостей особи, яка загинула, як батька ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/98646234 постанова Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 336/1357/16-ц провадження № 61-1452св20])

Враховуючи [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102892293 постанову Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 202/5601/18 (провадження № 61-18654св20)] чоловік, який не знав про своє батьківство тривалий час та не реалізовував свої права на судовий захист протягом року від дня народження дитини, має право в межах одного року від дня, коли він дізнався про своє батьківство (частина друга статті 129 СК України), звернутися до суду з позовом про визнання батьківства. Спір про визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто захід, спрямований на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов’язків, зокрема обов’язку з утримання дитини.
=== Порядок звернення до суду ===
Згідно вимог установлених частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6210 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України], - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Третьою особою у справі необхідно залучити відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який реєстрував народження дитини та ставити окрему вимогу в позовній заяві про внесення змін до актового запису про народження дитини.

Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

'''Сплата судового збору'''

Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (''підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]''). Станом на 01.01.2024 року розмір судового збору складає 1211,20 грн.

'''Докази'''

До суду необхідно надати докази, що підтверджують батьківство відповідача.

Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі '''пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.''' Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Доказами до позову про визнання батьківства можуть бути, '''наприклад''':

- докази, що свідчать про спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (довідка про склад сім'ї, витяги з погосподарських та домових книг, особисті листи, сімейні фотокартки, рішення судів в інших справах тощо);

- покази свідків, яким відомо про відносини сторін та про їх батьківство щодо дитини;

- висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (що є підставою для для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку).

'''Верховний Суд роз’яснив, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства''' ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/74064505 ''постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц'']).

'''Увага!''' Подати до суду можна позовну заяву в якій одночасно просити визнати батьківство та стягнути аліменти на утримання дитини. Судова практика: рішеня [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85721490# Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2019 року справа №178/143/19.] Позивачка звернулася до суду з позовом про встановлення батьківства та стягнення аліментів, посилаючись на те, у зв`язку з тим, що вона з відповідачем не перебувала у зареєстрованому шлюбі, прізвище дитини та по-батькові було записано зі слів матері, оскільки після виписки з пологового будинку, вона звернулася до ДРАЦС для реєстрації народження дитини, а відповідач не зміг прибути, оскільки працював позмінно і не було можливості відлучитися з роботи. Відповідач надавав дитині допомогу, часто провідував її з дитиною (оскільки спільно не приживав з позивачкою). Відповідач ніколи не заперечував своє батьківство, проте після того як він вступив у відносини з іншою жінкою, перестав надавати синові допомогу. Восени 2018 року жінка звернулася в ДРАЦС для приведення актового запису про народження сина до відповідності. Проте, їй пояснили, що оскільки вона з відповідачем не перебувала у зареєстрованому шлюбі, то походження дитини мало визначатися за їх з відповідачем заявами. Однак, відповідач не прибув в органи ДРАЦС, тому позивачка просить суд визнати відповідача батьком сина та стягнути аліменти на утримання сина. '''Суд виніс рішення в якому задоволив усі позовні вимоги як в частині визнання батьківства так і щодо проведення стягнення аліментів на утримання дитини.''' Одночасне звернення з такими позовними вимогами дає можливість не втрачати час, адже нарахування аліментів буде здійснюватися з моменту подачі до суду позовної заяви.

'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/9/93/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.doc Зразок позовної заяви про визнання батьківства]'''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281916 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 361/2653/15-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74342267 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281840 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 645/1098/18.]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74064505 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/98646234 Постанова Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 336/1357/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102892293 Постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 202/5601/18]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання батьківства

2024-07-03T12:51:12Z

Maryna.Hubska: /* Встановлення факту батьківства за рішенням суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Мін'юсту від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06?lang=ru Постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
== Визнання батьківства за спільною заявою батьків==
'''Визнання батьківства''' — це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини і це одне з найактуальніших питань у сімейному праві України. Адже факт походження дитини від даного чоловіка спричиняє необхідність виконання обов'язків батька, визначених законодавством. За загальним правилом, у випадку, коли мати і батько перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі, презюмується, що дитина походить від подружжя. У випадку, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, відповідно до ч. 2 статті 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] походження дитини від батька визначається або за спільною заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини 1, 2 статті 122 Сімейного кодексу України]).

Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану '''спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини'''. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n586 статті 122 Сімейного кодексу України]).
=== Перелік необхідних документів ===
# cпільна заява батьків дитини про встановлення батьківства в письмовій формі [//wiki.legalaid.gov.ua/images/e/e0/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.docx (Медіа:Заява_про_визнання_батьківства.docx)];
# паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них);
# документ, що підтверджує сплату державного мита. 
{| class="wikitable"
|-
| Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб.
|}
== Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою==
Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. За загальним правилом, заяву необхідно подати особисто, що надає можливість впевнитись у добровільному волевиявленні осіб.

Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
== Визнання батьківства за рішенням суду ==
Відповідно до ''ст. 128 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]'' за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ''ст. 126 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]'', батьківство дитини може бути визнане за рішенням суду в порядку позовного провадження в цивільному судочинстві. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ''Цивільного процесуального кодексу України'']. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ''ч. 1 ст. 135 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Сімейного кодексу України]''.
== Встановлення факту батьківства за рішенням суду ==
У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 стаття 130 Сімейного кодексу України)].

Заява про встановлення факту батьківства може бути подана матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду '''за місцем реєстрації заявника'''. У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran9697#n9697 ''ст. 316 Цивільного Процесуального кодексу України'')]

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 р., '''до заяви про встановлення факту батьківства, у якості доказів можна надавати такі документи:'''
# докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);
# довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі — РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;
# [[Файл:Клопотання про проведення ДНК експертизи.docx|міні|Клопотання про проведення ДНК експертизи|0x0пкс]]пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником;
# квитанція про сплату судового збору;
# висновок судово-генетичної експертизи походження дитини для встановлення батьківства, що проводиться за ухвалою суду. Зразок [[:Файл:Клопотання про проведення ДНК експертизи.docx|клопотання про проведення ДНК експертизи.]] ;
# наявність інших доказів встановлених судовими рішеннями у кримінальних, адміністративних, цивільних , або господарських справах..
Зазначений вище перелік не є вичерпним та може розширюватись в залежності від конкретних обставин справи. Слід також врахувати ту обставину, що заява про встановлення факту батьківства повинна відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.
== Визнання батьківства за рішенням суду в порядку позовного провадження ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n603 ''п. 3 ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України''] якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема, за рішенням суду.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n609 ''ч. 1 ст. 126 Сімейного кодексу України''] походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n616 ''Ч. 1, 2 ст. 128 Сімейного кодексу України''] передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n609 ''ч. 1 ст. 135''] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n616 ''Сімейного кодексу України'']

Відповідно до ''п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06?lang=ru постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]'' відповідно до ''статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8008 264], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8020 265 Цивільного Процесуального кодексу України]'' рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише в разі подання іншою особою (біологічним батьком) заяви про своє батьківство. Сімейним законодавством не врегульовано вирішення цього питання в разі смерті особи, яка повинна подати заяву про своє батьківство. Біологічний батько загинув до народження дитини, однак за життя своєю поведінкою визнавав своє батьківство щодо неї. Реалізуючи право дитини знати свого батька та неможливість скасування прав, що випливають із кровної спорідненості, підлягає задоволенню внесення змін до актового запису про народження дитини і включення до нього відомостей особи, яка загинула, як батька ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/98646234 постанова Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 336/1357/16-ц провадження № 61-1452св20])

Враховуючи [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102892293 постанову Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 202/5601/18 (провадження № 61-18654св20)] чоловік, який не знав про своє батьківство тривалий час та не реалізовував свої права на судовий захист протягом року від дня народження дитини, має право в межах одного року від дня, коли він дізнався про своє батьківство (частина друга статті 129 СК України), звернутися до суду з позовом про визнання батьківства. Спір про визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто захід, спрямований на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов’язків, зокрема обов’язку з утримання дитини.
=== Порядок звернення до суду ===
Згідно вимог установлених частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6210 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України], - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Третьою особою у справі необхідно залучити відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який реєстрував народження дитини та ставити окрему вимогу в позовній заяві про внесення змін до актового запису про народження дитини.

Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

'''Сплата судового збору'''

Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (''підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]''). Станом на 01.01.2024 року розмір судового збору складає 1211,20 грн.

'''Докази'''

До суду необхідно надати докази, що підтверджують батьківство відповідача.

Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі '''пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.''' Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Доказами до позову про визнання батьківства можуть бути, '''наприклад''':

- докази, що свідчать про спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (довідка про склад сім'ї, витяги з погосподарських та домових книг, особисті листи, сімейні фотокартки, рішення судів в інших справах тощо);

- покази свідків, яким відомо про відносини сторін та про їх батьківство щодо дитини;

- висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (що є підставою для для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку).

'''Верховний Суд роз’яснив, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства''' ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/74064505 ''постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц'']).

'''Увага!''' Подати до суду можна позовну заяву в якій одночасно просити визнати батьківство та стягнути аліменти на утримання дитини. Судова практика: рішеня [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85721490# Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2019 року справа №178/143/19.] Позивачка звернулася до суду з позовом про встановлення батьківства та стягнення аліментів, посилаючись на те, у зв`язку з тим, що вона з відповідачем не перебувала у зареєстрованому шлюбі, прізвище дитини та по-батькові було записано зі слів матері, оскільки після виписки з пологового будинку, вона звернулася до ДРАЦС для реєстрації народження дитини, а відповідач не зміг прибути, оскільки працював позмінно і не було можливості відлучитися з роботи. Відповідач надавав дитині допомогу, часто провідував її з дитиною (оскільки спільно не приживав з позивачкою). Відповідач ніколи не заперечував своє батьківство, проте після того як він вступив у відносини з іншою жінкою, перестав надавати синові допомогу. Восени 2018 року жінка звернулася в ДРАЦС для приведення актового запису про народження сина до відповідності. Проте, їй пояснили, що оскільки вона з відповідачем не перебувала у зареєстрованому шлюбі, то походження дитини мало визначатися за їх з відповідачем заявами. Однак, відповідач не прибув в органи ДРАЦС, тому позивачка просить суд визнати відповідача батьком сина та стягнути аліменти на утримання сина. '''Суд виніс рішення в якому задоволив усі позовні вимоги як в частині визнання батьківства так і щодо проведення стягнення аліментів на утримання дитини.''' Одночасне звернення з такими позовними вимогами дає можливість не втрачати час, адже нарахування аліментів буде здійснюватися з моменту подачі до суду позовної заяви.

'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/9/93/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.doc Зразок позовної заяви про визнання батьківства]'''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281916 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 361/2653/15-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74342267 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281840 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 645/1098/18.]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74064505 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/98646234 Постанова Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 336/1357/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102892293 Постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 202/5601/18]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання батьківства

2024-07-03T12:49:26Z

Maryna.Hubska: /* Порядок звернення до суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Мін'юсту від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06?lang=ru Постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
== Визнання батьківства за спільною заявою батьків==
'''Визнання батьківства''' — це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини і це одне з найактуальніших питань у сімейному праві України. Адже факт походження дитини від даного чоловіка спричиняє необхідність виконання обов'язків батька, визначених законодавством. За загальним правилом, у випадку, коли мати і батько перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі, презюмується, що дитина походить від подружжя. У випадку, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, відповідно до ч. 2 статті 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] походження дитини від батька визначається або за спільною заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини 1, 2 статті 122 Сімейного кодексу України]).

Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану '''спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини'''. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n586 статті 122 Сімейного кодексу України]).
=== Перелік необхідних документів ===
# cпільна заява батьків дитини про встановлення батьківства в письмовій формі [//wiki.legalaid.gov.ua/images/e/e0/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.docx (Медіа:Заява_про_визнання_батьківства.docx)];
# паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них);
# документ, що підтверджує сплату державного мита. 
{| class="wikitable"
|-
| Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб.
|}
== Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою==
Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. За загальним правилом, заяву необхідно подати особисто, що надає можливість впевнитись у добровільному волевиявленні осіб.

Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
== Визнання батьківства за рішенням суду ==
Відповідно до ''ст. 128 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]'' за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ''ст. 126 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]'', батьківство дитини може бути визнане за рішенням суду в порядку позовного провадження в цивільному судочинстві. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ''Цивільного процесуального кодексу України'']. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ''ч. 1 ст. 135 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Сімейного кодексу України]''.
== Встановлення факту батьківства за рішенням суду ==
У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 стаття 130 Сімейного кодексу України)].

Заява про встановлення факту батьківства може бути подана матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду '''за місцем реєстрації заявника'''. У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran9697#n9697 ''ст. 316 Цивільного Процесуального кодексу України'')]

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 р., '''до заяви про встановлення факту батьківства, у якості доказів можна надавати такі документи:'''
# докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);
# довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі — РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;
# [[Файл:Клопотання про проведення ДНК експертизи.docx|міні|Клопотання про проведення ДНК експертизи|0x0пкс]]пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником;
# квитанція про сплату судового збору;
# [[Файл:Клопотання про проведення ДНК експертизи.docx|міні]]висновок судово-генетичної експертизи походження дитини для встановлення батьківства, що проводиться за ухвалою суду. Зразок [[:Файл:Клопотання про проведення ДНК експертизи.docx|клопотання про проведення ДНК експертизи.]] ;
# наявність інших доказів встановлених судовими рішеннями у кримінальних, адміністративних, цивільних , або господарських справах..
Зазначений вище перелік не є вичерпним та може розширюватись в залежності від конкретних обставин справи. Слід також врахувати ту обставину, що заява про встановлення факту батьківства повинна відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.
== Визнання батьківства за рішенням суду в порядку позовного провадження ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n603 ''п. 3 ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України''] якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема, за рішенням суду.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n609 ''ч. 1 ст. 126 Сімейного кодексу України''] походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n616 ''Ч. 1, 2 ст. 128 Сімейного кодексу України''] передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n609 ''ч. 1 ст. 135''] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n616 ''Сімейного кодексу України'']

Відповідно до ''п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06?lang=ru постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]'' відповідно до ''статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8008 264], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8020 265 Цивільного Процесуального кодексу України]'' рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише в разі подання іншою особою (біологічним батьком) заяви про своє батьківство. Сімейним законодавством не врегульовано вирішення цього питання в разі смерті особи, яка повинна подати заяву про своє батьківство. Біологічний батько загинув до народження дитини, однак за життя своєю поведінкою визнавав своє батьківство щодо неї. Реалізуючи право дитини знати свого батька та неможливість скасування прав, що випливають із кровної спорідненості, підлягає задоволенню внесення змін до актового запису про народження дитини і включення до нього відомостей особи, яка загинула, як батька ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/98646234 постанова Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 336/1357/16-ц провадження № 61-1452св20])

Враховуючи [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102892293 постанову Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 202/5601/18 (провадження № 61-18654св20)] чоловік, який не знав про своє батьківство тривалий час та не реалізовував свої права на судовий захист протягом року від дня народження дитини, має право в межах одного року від дня, коли він дізнався про своє батьківство (частина друга статті 129 СК України), звернутися до суду з позовом про визнання батьківства. Спір про визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто захід, спрямований на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов’язків, зокрема обов’язку з утримання дитини.
=== Порядок звернення до суду ===
Згідно вимог установлених частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6210 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України], - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Третьою особою у справі необхідно залучити відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який реєстрував народження дитини та ставити окрему вимогу в позовній заяві про внесення змін до актового запису про народження дитини.

Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

'''Сплата судового збору'''

Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (''підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]''). Станом на 01.01.2024 року розмір судового збору складає 1211,20 грн.

'''Докази'''

До суду необхідно надати докази, що підтверджують батьківство відповідача.

Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі '''пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.''' Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Доказами до позову про визнання батьківства можуть бути, '''наприклад''':

- докази, що свідчать про спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (довідка про склад сім'ї, витяги з погосподарських та домових книг, особисті листи, сімейні фотокартки, рішення судів в інших справах тощо);

- покази свідків, яким відомо про відносини сторін та про їх батьківство щодо дитини;

- висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (що є підставою для для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку).

'''Верховний Суд роз’яснив, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства''' ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/74064505 ''постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц'']).

'''Увага!''' Подати до суду можна позовну заяву в якій одночасно просити визнати батьківство та стягнути аліменти на утримання дитини. Судова практика: рішеня [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85721490# Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2019 року справа №178/143/19.] Позивачка звернулася до суду з позовом про встановлення батьківства та стягнення аліментів, посилаючись на те, у зв`язку з тим, що вона з відповідачем не перебувала у зареєстрованому шлюбі, прізвище дитини та по-батькові було записано зі слів матері, оскільки після виписки з пологового будинку, вона звернулася до ДРАЦС для реєстрації народження дитини, а відповідач не зміг прибути, оскільки працював позмінно і не було можливості відлучитися з роботи. Відповідач надавав дитині допомогу, часто провідував її з дитиною (оскільки спільно не приживав з позивачкою). Відповідач ніколи не заперечував своє батьківство, проте після того як він вступив у відносини з іншою жінкою, перестав надавати синові допомогу. Восени 2018 року жінка звернулася в ДРАЦС для приведення актового запису про народження сина до відповідності. Проте, їй пояснили, що оскільки вона з відповідачем не перебувала у зареєстрованому шлюбі, то походження дитини мало визначатися за їх з відповідачем заявами. Однак, відповідач не прибув в органи ДРАЦС, тому позивачка просить суд визнати відповідача батьком сина та стягнути аліменти на утримання сина. '''Суд виніс рішення в якому задоволив усі позовні вимоги як в частині визнання батьківства так і щодо проведення стягнення аліментів на утримання дитини.''' Одночасне звернення з такими позовними вимогами дає можливість не втрачати час, адже нарахування аліментів буде здійснюватися з моменту подачі до суду позовної заяви.

'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/9/93/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.doc Зразок позовної заяви про визнання батьківства]'''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281916 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 361/2653/15-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74342267 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281840 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 645/1098/18.]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74064505 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/98646234 Постанова Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 336/1357/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102892293 Постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 202/5601/18]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання батьківства

2024-07-03T12:46:18Z

Maryna.Hubska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Мін'юсту від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06?lang=ru Постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
== Визнання батьківства за спільною заявою батьків==
'''Визнання батьківства''' — це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини і це одне з найактуальніших питань у сімейному праві України. Адже факт походження дитини від даного чоловіка спричиняє необхідність виконання обов'язків батька, визначених законодавством. За загальним правилом, у випадку, коли мати і батько перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі, презюмується, що дитина походить від подружжя. У випадку, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, відповідно до ч. 2 статті 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] походження дитини від батька визначається або за спільною заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини 1, 2 статті 122 Сімейного кодексу України]).

Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану '''спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини'''. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n586 статті 122 Сімейного кодексу України]).
=== Перелік необхідних документів ===
# cпільна заява батьків дитини про встановлення батьківства в письмовій формі [//wiki.legalaid.gov.ua/images/e/e0/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.docx (Медіа:Заява_про_визнання_батьківства.docx)];
# паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них);
# документ, що підтверджує сплату державного мита. 
{| class="wikitable"
|-
| Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб.
|}
== Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою==
Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. За загальним правилом, заяву необхідно подати особисто, що надає можливість впевнитись у добровільному волевиявленні осіб.

Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
== Визнання батьківства за рішенням суду ==
Відповідно до ''ст. 128 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]'' за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ''ст. 126 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]'', батьківство дитини може бути визнане за рішенням суду в порядку позовного провадження в цивільному судочинстві. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ''Цивільного процесуального кодексу України'']. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ''ч. 1 ст. 135 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Сімейного кодексу України]''.
== Встановлення факту батьківства за рішенням суду ==
У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 стаття 130 Сімейного кодексу України)].

Заява про встановлення факту батьківства може бути подана матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду '''за місцем реєстрації заявника'''. У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran9697#n9697 ''ст. 316 Цивільного Процесуального кодексу України'')]

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 р., '''до заяви про встановлення факту батьківства, у якості доказів можна надавати такі документи:'''
# докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);
# довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі — РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;
# пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником;
# квитанція про сплату судового збору;
# висновок судово-генетичної експертизи походження дитини для встановлення батьківства, що проводиться за ухвалою суду;
# наявність інших доказів встановлених судовими рішеннями у кримінальних, адміністративних, цивільних , або господарських справах..
Зазначений вище перелік не є вичерпним та може розширюватись в залежності від конкретних обставин справи. Слід також врахувати ту обставину, що заява про встановлення факту батьківства повинна відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.
== Визнання батьківства за рішенням суду в порядку позовного провадження ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n603 ''п. 3 ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України''] якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема, за рішенням суду.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n609 ''ч. 1 ст. 126 Сімейного кодексу України''] походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n616 ''Ч. 1, 2 ст. 128 Сімейного кодексу України''] передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n609 ''ч. 1 ст. 135''] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n616 ''Сімейного кодексу України'']

Відповідно до ''п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06?lang=ru постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]'' відповідно до ''статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8008 264], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8020 265 Цивільного Процесуального кодексу України]'' рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише в разі подання іншою особою (біологічним батьком) заяви про своє батьківство. Сімейним законодавством не врегульовано вирішення цього питання в разі смерті особи, яка повинна подати заяву про своє батьківство. Біологічний батько загинув до народження дитини, однак за життя своєю поведінкою визнавав своє батьківство щодо неї. Реалізуючи право дитини знати свого батька та неможливість скасування прав, що випливають із кровної спорідненості, підлягає задоволенню внесення змін до актового запису про народження дитини і включення до нього відомостей особи, яка загинула, як батька ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/98646234 постанова Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 336/1357/16-ц провадження № 61-1452св20])

Враховуючи [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102892293 постанову Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 202/5601/18 (провадження № 61-18654св20)] чоловік, який не знав про своє батьківство тривалий час та не реалізовував свої права на судовий захист протягом року від дня народження дитини, має право в межах одного року від дня, коли він дізнався про своє батьківство (частина друга статті 129 СК України), звернутися до суду з позовом про визнання батьківства. Спір про визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто захід, спрямований на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов’язків, зокрема обов’язку з утримання дитини.
=== Порядок звернення до суду ===
Згідно вимог установлених частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6210 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України], - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Третьою особою у справі необхідно залучити відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який реєстрував народження дитини та ставити окрему вимогу в позовній заяві про внесення змін до актового запису про народження дитини.

Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

'''Сплата судового збору'''

Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (''підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]''). Станом на 01.01.2024 року розмір судового збору складає 1211,20 грн.

'''Докази'''

До суду необхідно надати докази, що підтверджують батьківство відповідача.

Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі '''пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.''' Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Доказами до позову про визнання батьківства можуть бути, '''наприклад''':

- докази, що свідчать про спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (довідка про склад сім'ї, витяги з погосподарських та домових книг, особисті листи, сімейні фотокартки, рішення судів в інших справах тощо);[[Файл:Клопотання про проведення ДНК експертизи.docx|міні|Клопотання про проведення ДНК експертизи]]- покази свідків, яким відомо про відносини сторін та про їх батьківство щодо дитини;
- висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (що є підставою для для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку). Зразок клопотання про проведення ДНК експертиз.

'''Верховний Суд роз’яснив, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства''' ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/74064505 ''постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц'']).

'''Увага!''' Подати до суду можна позовну заяву в якій одночасно просити визнати батьківство та стягнути аліменти на утримання дитини. Судова практика: рішеня [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85721490# Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2019 року справа №178/143/19.] Позивачка звернулася до суду з позовом про встановлення батьківства та стягнення аліментів, посилаючись на те, у зв`язку з тим, що вона з відповідачем не перебувала у зареєстрованому шлюбі, прізвище дитини та по-батькові було записано зі слів матері, оскільки після виписки з пологового будинку, вона звернулася до ДРАЦС для реєстрації народження дитини, а відповідач не зміг прибути, оскільки працював позмінно і не було можливості відлучитися з роботи. Відповідач надавав дитині допомогу, часто провідував її з дитиною (оскільки спільно не приживав з позивачкою). Відповідач ніколи не заперечував своє батьківство, проте після того як він вступив у відносини з іншою жінкою, перестав надавати синові допомогу. Восени 2018 року жінка звернулася в ДРАЦС для приведення актового запису про народження сина до відповідності. Проте, їй пояснили, що оскільки вона з відповідачем не перебувала у зареєстрованому шлюбі, то походження дитини мало визначатися за їх з відповідачем заявами. Однак, відповідач не прибув в органи ДРАЦС, тому позивачка просить суд визнати відповідача батьком сина та стягнути аліменти на утримання сина. '''Суд виніс рішення в якому задоволив усі позовні вимоги як в частині визнання батьківства так і щодо проведення стягнення аліментів на утримання дитини.''' Одночасне звернення з такими позовними вимогами дає можливість не втрачати час, адже нарахування аліментів буде здійснюватися з моменту подачі до суду позовної заяви.

'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/9/93/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.doc Зразок позовної заяви про визнання батьківства]'''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281916 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 361/2653/15-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74342267 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281840 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 645/1098/18.]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74064505 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/98646234 Постанова Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 336/1357/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102892293 Постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 202/5601/18]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Суди]]

Визнання батьківства

2024-07-03T12:45:23Z

Maryna.Hubska: /* Порядок звернення до суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Мін'юсту від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06?lang=ru Постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
== Визнання батьківства за спільною заявою батьків==
'''Визнання батьківства''' — це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини і це одне з найактуальніших питань у сімейному праві України. Адже факт походження дитини від даного чоловіка спричиняє необхідність виконання обов'язків батька, визначених законодавством. За загальним правилом, у випадку, коли мати і батько перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі, презюмується, що дитина походить від подружжя. У випадку, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, відповідно до ч. 2 статті 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] походження дитини від батька визначається або за спільною заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини 1, 2 статті 122 Сімейного кодексу України]).

Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану '''спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини'''. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n586 статті 122 Сімейного кодексу України]).
=== Перелік необхідних документів ===
# cпільна заява батьків дитини про встановлення батьківства в письмовій формі [//wiki.legalaid.gov.ua/images/e/e0/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.docx (Медіа:Заява_про_визнання_батьківства.docx)];
# паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них);
# документ, що підтверджує сплату державного мита. 
{| class="wikitable"
|-
| Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб.
|}
== Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою==
Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. За загальним правилом, заяву необхідно подати особисто, що надає можливість впевнитись у добровільному волевиявленні осіб.

Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
== Визнання батьківства за рішенням суду ==
Відповідно до ''ст. 128 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]'' за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ''ст. 126 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]'', батьківство дитини може бути визнане за рішенням суду в порядку позовного провадження в цивільному судочинстві. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ''Цивільного процесуального кодексу України'']. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ''ч. 1 ст. 135 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Сімейного кодексу України]''.
== Встановлення факту батьківства за рішенням суду ==
У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 стаття 130 Сімейного кодексу України)].

Заява про встановлення факту батьківства може бути подана матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду '''за місцем реєстрації заявника'''. У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran9697#n9697 ''ст. 316 Цивільного Процесуального кодексу України'')]

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 р., '''до заяви про встановлення факту батьківства, у якості доказів можна надавати такі документи:'''
# докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);
# довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі — РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;
# пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником;
# квитанція про сплату судового збору;
# висновок судово-генетичної експертизи походження дитини для встановлення батьківства, що проводиться за ухвалою суду;
# наявність інших доказів встановлених судовими рішеннями у кримінальних, адміністративних, цивільних , або господарських справах..
Зазначений вище перелік не є вичерпним та може розширюватись в залежності від конкретних обставин справи. Слід також врахувати ту обставину, що заява про встановлення факту батьківства повинна відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.
== Визнання батьківства за рішенням суду в порядку позовного провадження ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n603 ''п. 3 ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України''] якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема, за рішенням суду.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n609 ''ч. 1 ст. 126 Сімейного кодексу України''] походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n616 ''Ч. 1, 2 ст. 128 Сімейного кодексу України''] передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n609 ''ч. 1 ст. 135''] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n616 ''Сімейного кодексу України'']

Відповідно до ''п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06?lang=ru постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]'' відповідно до ''статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8008 264], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8020 265 Цивільного Процесуального кодексу України]'' рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише в разі подання іншою особою (біологічним батьком) заяви про своє батьківство. Сімейним законодавством не врегульовано вирішення цього питання в разі смерті особи, яка повинна подати заяву про своє батьківство. Біологічний батько загинув до народження дитини, однак за життя своєю поведінкою визнавав своє батьківство щодо неї. Реалізуючи право дитини знати свого батька та неможливість скасування прав, що випливають із кровної спорідненості, підлягає задоволенню внесення змін до актового запису про народження дитини і включення до нього відомостей особи, яка загинула, як батька ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/98646234 постанова Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 336/1357/16-ц провадження № 61-1452св20])

Враховуючи [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102892293 постанову Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 202/5601/18 (провадження № 61-18654св20)] чоловік, який не знав про своє батьківство тривалий час та не реалізовував свої права на судовий захист протягом року від дня народження дитини, має право в межах одного року від дня, коли він дізнався про своє батьківство (частина друга статті 129 СК України), звернутися до суду з позовом про визнання батьківства. Спір про визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто захід, спрямований на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов’язків, зокрема обов’язку з утримання дитини.
=== Порядок звернення до суду ===
Згідно вимог установлених частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6210 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України], - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Третьою особою у справі необхідно залучити відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який реєстрував народження дитини та ставити окрему вимогу в позовній заяві про внесення змін до актового запису про народження дитини.

Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

'''Сплата судового збору'''

Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (''підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]''). Станом на 01.01.2024 року розмір судового збору складає 1211,20 грн.

'''Докази'''

До суду необхідно надати докази, що підтверджують батьківство відповідача.

Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі '''пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.''' Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Доказами до позову про визнання батьківства можуть бути, '''наприклад''':

- докази, що свідчать про спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (довідка про склад сім'ї, витяги з погосподарських та домових книг, особисті листи, сімейні фотокартки, рішення судів в інших справах тощо);

- покази свідків, яким відомо про відносини сторін та про їх батьківство щодо дитини;
[[Файл:Клопотання про проведення ДНК експертизи.docx|міні|Клопотання про проведення ДНК експертизи]]
- висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (що є підставою для для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку). Зразок клопотання про проведення ДНК експертиз.

'''Верховний Суд роз’яснив, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства''' ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/74064505 ''постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц'']).

'''Увага!''' Подати до суду можна позовну заяву в якій одночасно просити визнати батьківство та стягнути аліменти на утримання дитини. Судова практика: рішеня [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85721490# Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2019 року справа №178/143/19.] Позивачка звернулася до суду з позовом про встановлення батьківства та стягнення аліментів, посилаючись на те, у зв`язку з тим, що вона з відповідачем не перебувала у зареєстрованому шлюбі, прізвище дитини та по-батькові було записано зі слів матері, оскільки після виписки з пологового будинку, вона звернулася до ДРАЦС для реєстрації народження дитини, а відповідач не зміг прибути, оскільки працював позмінно і не було можливості відлучитися з роботи. Відповідач надавав дитині допомогу, часто провідував її з дитиною (оскільки спільно не приживав з позивачкою). Відповідач ніколи не заперечував своє батьківство, проте після того як він вступив у відносини з іншою жінкою, перестав надавати синові допомогу. Восени 2018 року жінка звернулася в ДРАЦС для приведення актового запису про народження сина до відповідності. Проте, їй пояснили, що оскільки вона з відповідачем не перебувала у зареєстрованому шлюбі, то походження дитини мало визначатися за їх з відповідачем заявами. Однак, відповідач не прибув в органи ДРАЦС, тому позивачка просить суд визнати відповідача батьком сина та стягнути аліменти на утримання сина. '''Суд виніс рішення в якому задоволив усі позовні вимоги як в частині визнання батьківства так і щодо проведення стягнення аліментів на утримання дитини.''' Одночасне звернення з такими позовними вимогами дає можливість не втрачати час, адже нарахування аліментів буде здійснюватися з моменту подачі до суду позовної заяви.

'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/9/93/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.doc Зразок позовної заяви про визнання батьківства]'''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281916 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 361/2653/15-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74342267 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281840 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 645/1098/18.]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74064505 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/98646234 Постанова Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 336/1357/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102892293 Постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 202/5601/18]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Суди]]

Оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини

2024-07-03T12:38:50Z

Maryna.Hubska:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/page Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]

== Загальна інформація ==
Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n586 частина перша статті 122 Сімейного кодексу України]).

'''Оспорювання батьківства''' – це невизнання особою реєстрації себе як батька дитини. Особа, яка записана батьком дитини згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n648 Сімейного кодексу України], має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n648 стаття 136 Сімейного кодексу України]).

==Хто має право на оспорення батьківства ==
♦ Оспорити своє батьківство в судовому порядку має право особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124 і 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n586 Сімейного кодексу України]. А саме чоловік має право оспорити своє батьківство:

# якщо дитина народжена у шлюбі;
#якщо на момент народження дитини батьки в шлюбі не перебували, але при реєстрації народження батько визнав своє батьківство;
#якщо дитина народилася до спливу десяти місяців з моменту розірвання шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу його матері з іншою особою.

Не має права оспорювати своє батьківство особа, записана батьком дитини, якщо '''в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є батьком цієї дитини''', а також особа, яка '''дала згоду на використання допоміжних репродуктивних технологій''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n648 частина п'ята статті 136 Сімейного кодексу України]).

Особа, яка записана батьком дитини відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n586 статей 122, 124, 126 і 127 Сімейного кодексу України], має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (частини перша та друга статті 136 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n648 Сімейного кодексу України]).

Як роз’яснено в пункті 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"], предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою записаною батьком і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини '''[[позовна давність]] не застосовується'''.

♦ Діти-спадкоємці зазначеної вище особи у випадку, якщо він: помер до народження дитини і залишив нотаріусу заяву про невизнання свого батьківства, або помер після народження дитини, але за життя подав позов до суду про виключення свого імені з актового запису про народження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n656 частина перша та частина друга статті 137 Сімейного кодексу України]).

♦ Дружина або батьки (спадкоємці) після смерті особи, яка за життя не знала, що записана батьком дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n656 частина третя статті 137 Сімейного кодексу України]).

♦ Мати дитини, якщо батьком дитини записаний її чоловік, а насправді ним є інший чоловік – біологічний батько (за умови, що справжній батько підтвердить це у своїй заяві про визнання себе батьком дитини) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n661 статті 138 Сімейного кодексу України]).

♦ Чоловік, який вважає себе батьком, має право пред’явити позов до чоловіка матері дитини про визнання свого батьківства (стаття 129 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n623 Сімейного кодексу України]). До вимоги про визнання батьківства застосовується '''позовна давність в один рік''', яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

При розгляді спору суд має виходити зі змісту частини другої статті 128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n616 Сімейного кодексу України], відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України]. Причому судово-генетична експертиза має важливе значення в процесі доказування батьківства позивача та спростування батьківства чоловіка, який записаний батьком дитини.

==Порядок звернення до суду з позовною заявою про оспорення батьківства==
Усі справи позовного провадження в порядку цивільного судочинства розглядаються ''районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами''.

До суду подається позовна заява про оспорення батьківства ([[Файл:Pozovna-zayava.pdf|міні]]) та її копії (відповідно до кількості осіб, які братимуть участь у справі).

До позовної заяви додаються:
*копія свідоцтва про народження дитини (за можливості);
*копії інших доказів, які свідчать про те, що особа, яка звернулася до суду з таким позовом не може бути батьком/матір'ю дитини;
Відповідно до статті 76 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільно процесуального кодексу України] [[Поняття та види доказів у цивільному процесі. Витребування доказів у цивільному процесі|доказами]] є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, наприклад:
#показання свідків (сусіди можуть підтвердити, що до дружини навідувався сторонній чоловік або що подружжя довгий час не проживало разом);
#речові докази (наприклад, квитки, відрядні лист і тощо, що підтверджують факт тривалої відсутності чоловіка в той період, коли дружина завагітніла);
#результати судово-медичної, генетичної, біологічної експертиз [[:Файл:Клопотання про проведення ДНК експертизи.docx|(зразок клопотання про проведення судово-генетичної експертизи)]].
[[Файл:Клопотання про проведення ДНК експертизи.docx|міні|Клопотання про проведення ДНК експертизи]]
Відповідно до статті 109 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, '''може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена''', або відмовити у його визнанні.
*відмова органу реєстрації актів цивільного стану про внесення змін (виключення) до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька;
*квитанція про сплату судового збору (крім випадків, коли заявник звільнений від сплати судового збору).
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2024 року - 1211,20 грн.).

Деякі категорії громадян мають пільги щодо сплати судового збору. Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору наведені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 статті 5 Закону України «Про судовий збір»].

Відповідачем в даній категорії справ є другий з батьків, або опікун. Оскільки при поданні позову ставиться вимога і про оспорення батьківства і про виключення з актового запису (внесення змін до актового запису) про народження дитини, то третьою особою необхідно залучити органи реєстрації актів цивільного стану.

== Обмеження права на оспорювання батьківства==

Тимчасові обмеження для заперечування батьківства бувають двох типів:
*стосуються віку дитини;
*стосуються строків позовної давності.
''До моменту народження дитини, оспорювати батьківство не можна.'' Граничним моментом, до якого ще можна оспорити батьківство, є повноліття дитини. ''Неможливо оспорити батьківство після смерті дитини.''

Позовної давності для оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини, немає. Для матері цей термін обмежується '''1 роком''' ''з дня, коли жінка довідалася або могла довідатися про те, що вона є матір’ю дитини'' (стаття 139 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]). [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень, - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі, - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство.]

Такий же термін – '''1 рік''' – визначено для можливості подати позов про визнання батьківства за статтею 129 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України].
== Судова практика==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/89130842 Постанова Верховного Суду від 06 травня 2020 року справа № 201/11183/16-ц] (суд не врахував, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_2 про час та місце відбору біологічних зразків з метою проведення вказаної експертизи).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74262075 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року № 760/3977/15-ц] (якщо відповідач (наприклад, ймовірний батько дитини) ухиляється від здачі біологічних матеріалів для проведення експертизи, суд може визнати батьківство такої особи без відповідного висновку експертизи).
*[http://hrlibrary.umn.edu/russian/euro/Rkalachevacase.html Рішення Європейського суду з прав людини від 07 травня 2009 року у справі "Калачова проти Російської Федерації"] (на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства).
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]

Файл:Клопотання про проведення ДНК експертизи.docx

2024-07-03T12:30:21Z

Maryna.Hubska:

Клопотання про проведення ДНК експертизи

Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період

2024-06-13T12:22:28Z

Maryna.Hubska: /* Зразки документiв */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (КЗпП України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#top Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/155-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 155 "Про затвердження Порядку відшкодування витрат, пов’язаних з перевезенням військовослужбовців та членів їх сімей, їх особистого майна залізничним, повітряним, водним і автомобільним (за винятком таксі) транспортом"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2012-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів від 01 серпня 2012 року № 702 "Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов’язків військової служби за якими пов’язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров’я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text Наказ Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2822-20#Text Про внесення зміни до пункту 18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану.]
== Загальні положення ==
'''Особливий період''' - період, що настає з моменту оголошення рішення про [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізацію]] (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту [[Правовий режим воєнного стану|введення воєнного стану]] в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац тринадцятий частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"]).

Статтею 101 Закону України "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (далі - Закон) закріплено право військовослужбовців на відпустки та визначено порядок їх надання. У всіх питаннях, які стосуються надання відпусток та не врегульовані цим Законом, необхідно керуватися [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] та Законом України "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Про відпустки]".
== Порядок оформлення відпустки ==
# Службовець подає рапорт безпосередньо командиру.
# Командир передає рапорт до штабу в/ч для подання на розгляд командиру в/ч.
# Командир в/ч приймає рішення щодо надання відпустки (відмова обґрунтовується ).
== Види відпусток, що надаються військовослужбовцям ==
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічні основні та додаткові відпустки]], а також [[Додаткові відпустки військовослужбовцям у зв'язку з навчанням|додаткові відпустки у зв'язку з навчанням]], творчі відпустки, [[Соціальні відпустки. Порядок надання|соціальні відпустки]], відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток, передбачені законодавством

'''Під час дії воєнного стану''' військовослужбовцям надається:

'''''частина щорічної основної відпустки''''' загальною ''тривалістю '''не більше 30 календарних днів''''',

'''''відпустка за сімейними обставинами''''' та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення - тривалістю не '''''більше 10 календарних днів'''''.

Кожна із зазначених відпусток надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.

Щорічна основна відпустка, надається протягом календарного року ''частинами не більше 15 календарних днів'', за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.(стаття 101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону]).
{| class="wikitable mw-collapsible"
|-
! Вид відпустки !! Тривалість відпустки|| Особливості
|-
| '''Щорічна основна'''||
* до 10 років становить 30 календарних днів;
* від 10 до 15 років - 35 календарних днів;
* від 15 до 20 років - 40 календарних днів;
* понад 20 календарних років - 45 календарних днів
||
* надається протягом календарного року (в особливих випадках - в першому кварталі наступного року);
* зберігається грошове і матеріальне забезпечення;
* надається грошова допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення;
* без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше 2-х діб в один кінець;
* святкові та неробочі дні при визначенні тривалості не враховуються;
*крім військовослужбовців строкової військової служби;
*'''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію''' здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30% загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу;
|-
|Частина щорічної основної відпустки
| - не більш як 30 календарних днів з урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець
| - в особливий період під час дії воєнного стану може надаватися із збереженням грошового забезпечення.
- може бути надана протягом календарного року частинами не більше 15 календарних днів за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу
|-
| '''Щорічна додаткова'''||
* визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах;
* не може перевищувати 15 календарних днів
|| Надається військовослужбовцям, виконання обов'язків військової служби яких:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2012-%D0%BF#top пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням];
* здійснюється в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2012-%D0%BF#top особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я];
*крім військовослужбовців строкової військової служби;
*'''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, а також під час дії воєнного стану''' надання припиняється
|-
| '''[[Щорічні та додаткові відпустки|Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням]]'''|| відповідно до Закону України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 "Про відпустки"] ||
* крім військовослужбовців строкової військової служби;
*надається військовослужбовцям, які успішно навчаються без відриву від служби у закладах вищої освіти за вечірньою і заочною формами навчання, не мають академічної заборгованості за минулий курс і до початку наступної сесії виконали контрольні та курсові роботи, на підставі довідки-виклику з закладу вищої освіти;
* '''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, а також під час дії воєнного стану''' надання припиняється
|-
| '''[[Соціальні відпустки. Порядок надання|Соціальні відпустки]]'''|| відповідно до Закону України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 "Про відпустки"] ||
* крім військовослужбовців строкової військової служби;
* '''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, а також під час дії воєнного стану''' надання припиняється, крім відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами; [[Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку|відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку]] та в разі [[Відпустка без збереження заробітної до досягнення дитиною шестирічного віку|якщо дитина потребує домашнього догляду - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку]] (якщо обоє батьків є військовослужбовцями, - одному з них за їх рішенням); відпустки у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
|-
| '''[[Щорічні та додаткові відпустки|Творчі відпустки]]'''|| відповідно до Закону України "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Про відпустки]" ||
* крім військовослужбовців строкової військової служби;
*надається військовослужбовцю для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників тощо;
* '''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, а також під час дії воєнного стану''' надання припиняється
|-
| rowspan="5" | '''За сімейними обставинами без збереження грошового забезпечення'''|| до 10 календарних днів
|у випадках [[Укладання та розірвання шлюбу з військовослужбовцем під час воєнного стану|укладення військовослужбовцем шлюбу]]
|-
| до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад || у випадках тяжкого стану здоров'я або смерті дружини (чоловіка), батька (матері), вітчима (мачухи), сина (дочки), пасинка (падчерки), рідного брата (рідної сестри) військовослужбовця, батька (матері) подружжя або особи, на вихованні якої перебував військовослужбовець
|-
| до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад || у випадках тяжкого стану здоров'я або смерті інших рідних
|-
| до 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад || у випадках пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім'ю військовослужбовця або рідних по крові чи шлюбу
|-
| до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад ||
* в інших виняткових випадках, коли присутність військовослужбовця в сім'ї необхідна;
* надається за рішенням командира (начальника) військової частини;
* надається один раз протягом календарного року
|-
|'''За сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення'''
|не більш як 10 календарних днів
|
* '''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію;'''
* '''в особливий період під час дії воєнного стану''' без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець
|-
| '''Інші види відпусток без збереження заробітної плати (грошового забезпечення)'''||
* до 15 календарних днів на рік

* відповідно до Закону України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 "Про відпустки"]
||
* за рішенням командира (начальника) військової частини військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби;
* '''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, а також під час дії воєнного стану''' надання припиняється
|-
| '''Відпустка для лікування у зв'язку з хворобою'''||
* визначається характером захворювання;
* не більше 4 місяців підряд
||
* із збереженням грошового та матеріального забезпечення;
* на підставі висновку військово-лікарської комісії;
*'''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, а також під час дії воєнного стану''' у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії
|-
|'''Відпустка військовослужбовцям строкової військової служби'''
|10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад
|
* не раніш як через 3 місяці проходження ними строкової військової служби;
* надається також '''в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію'''
|}
== Порядок надання відпусток ==
Щорічні додаткові відпустки можуть бути використані одночасно зі щорічною основною відпусткою або в інший строк з урахуванням побажання військовослужбовців та інтересів військової служби. Їх тривалість не впливає на тривалість щорічної основної відпустки. У разі переміщення військовослужбовця по службі невикористана ним відпустка (частина відпустки) надається за новим місцем військової служби (пункт 181 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153] (далі - Положення).

Щорічна основна відпустка надається згідно з графіком відпусток на наступний рік, що до 1 грудня затверджується командиром (начальником), який має право надавати відпустки військовослужбовцям, і доводиться під підпис до відома кожного військовослужбовця. Такий вид відпустки надається військовослужбовцю з урахуванням необхідності підтримання постійної бойової готовності та проведення заходів з підготовки військових частин, часу використання відпусток у попередньому році, побажань і сімейних обставин військовослужбовця, висновку (постанови) військово-лікарської комісії (пункт 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положення]).
'''Увага!''' Щорічна основна відпустка за бажанням військовослужбовця у разі несвоєчасної виплати грошового забезпечення переноситься до виплати такого забезпечення (пункт 8.10. розділу VIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, завтердженої наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170] (далі - Інструкція).
[[Файл:Відпустка за станом здоров'я.png|міні|Пам’ятка учасникам російсько-української війни ([https://legal100.org.ua/attractions/pam-yatka-uchasnikami-rosiysko-ukrayinskoyi-viyni/ ГО "Юридична сотня"])]]
У разі ненадання військовослужбовцям щорічних основних відпусток у зв'язку з настанням '''особливого періоду''' такі відпустки надаються у наступному році. У такому разі дозволяється за бажанням військовослужбовців об'єднувати щорічні основні відпустки за два роки, але при цьому загальна тривалість об'єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів (абзац шостий пункту 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положення]).
=== Оформлення відпустки ===
⇒ Не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку відпустки, визначеного графіком відпусток, військовослужбовець подає командиру підрозділу '''рапорт''' про надання відпустки, в якому зазначається:
# вид відпустки;
# тривалість відпустки в календарних днях;
# потреба виплати грошової допомоги на оздоровлення;
# адреса, за якою буде проводитися відпустка, та контактний номер телефону для оповіщення;
# вид транспорту, обраний для слідування у відпустку, тривалість часу для проїзду до місця проведення відпустки в межах України та у зворотному напрямку, який потрібен з огляду на віддаленість місця проведення відпустки;
# пропозиція щодо тимчасового покладання на час відпустки виконання обов’язків військовослужбовця на іншу посадову особу (за потреби) (пункт 8.12. розділу VIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text Інструкції]).
⇒ Рапорт військовослужбовця, підписаний командиром підрозділу, за підпорядкованістю подається для прийняття рішення командиру військової частини через штаб військової частини.

⇒ '''Накази''' командирів (начальників) військових частин про надання щорічних основних відпусток видаються не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком відпусток строку на підставі рапорту військовослужбовця, розглянутого його прямим начальником (абзац другий пункту 188 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положення]).

⇒ Військовослужбовцю, який вибуває у відпустку, видається '''відпускний квиток''' встановленого зразка.

⇒ Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовці зобов'язані стати на облік, а в разі вибуття - знятися з обліку в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/550-14#Text Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України].

Військовослужбовець, який не вибув до зазначеного в рапорті місця проведення відпустки або не в змозі надати підтвердження постановки на облік, прибуває до військової частини наступного дня після закінчення строку відпустки, визначеного пунктами 1, 12, 18 статті 101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/ed20220825#top Закону].

Відпустку може бути продовжено в разі затримки на шляху до місця проведення відпустки або неможливості виїзду з місця проведення відпустки внаслідок непередбачених перешкод у сполученні або через хворобу військовослужбовця, який прямує у відпустку або повертається з неї, на підставі документів, засвідчених посадовими особами - на фактичний строк затримки, що підтверджується відповідними документами. Такими документами є відповідна позначка в посвідченні про відрядження або довідка про причини затримки, отримана у військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи керівника районного (об’єднаного районного), міського (районного у місті, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та Севастополя, а в разі їх відсутності - в адміністрації шляхів сполучення або місцевій державній адміністрації чи органі місцевого самоврядування, а також необхідно повідомити про затримку командира (начальника) військової частини, в якій він проходить військову службу.
Військовослужбовцям, які перебувають у довготривалому відрядженні за межами України, крім військовослужбовців строкової військової служби, дозволяється за їх бажанням '''об'єднувати щорічні основні відпустки за два роки'''. У цьому разі загальна тривалість об'єднаної відпустки '''не може перевищувати 90 календарних днів'''.

'''<big>Важливо!</big>''' Військовослужбовцям, які захворіли під час щорічної основної або щорічної додаткової відпустки, зазначена відпустка продовжується після одужання на кількість невикористаних днів цієї відпустки на підставі довідки закладу охорони здоров'я, завіреної керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

'''<big>Увага!</big>''' У рік звільнення військовослужбовців зі служби в разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
== Порядок відкликання з відпусток військовослужбовців в особливий період ==
Відкликання військовослужбовців із щорічних основних відпусток '''дозволяється лише у разі''' '''оголошення мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях''', а в інших випадках - за рішенням Міністра оборони України, керівників центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, керівників правоохоронних органів та керівників розвідувальних органів України, їх заступників та начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, а також командувачів відповідних військових формувань, які за посадою не є керівниками центральних органів виконавчої влади (пункт 16 статті 101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]).

Підставою для прийняття таких рішень є необхідність виконання невідкладного завдання, про яке не було і не могло бути відомо під час надання щорічної основної відпустки, за умови неможливості виконання такого завдання іншою уповноваженою на це особою. Виконання такого рішення здійснюється '''наказом''' посадової особи, яка направила військовослужбовця у щорічну основну відпустку. Посадова особа, яка видала наказ про відкликання із щорічної основної відпустки, з використанням засобів зв'язку повідомляє військовослужбовцю про прийняте рішення не пізніше ніж за п'ять календарних днів до такого відкликання, якщо її тривалість не менше п'яти днів. У день прибуття військовослужбовця до місця проходження військової служби посадова особа, яка видала наказ про відкликання з відпустки, ознайомлює військовослужбовця з цим наказом в установленому порядку (пункт 1921 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положення]).

У разі неможливості прибути до місця проходження військової служби у зв'язку із погіршенням стану здоров'я чи за наявності інших обставин, що ускладнюють прибуття, військовослужбовець повідомляє про виникнення таких обставин з використанням засобів зв'язку особі, яка видала наказ про відкликання, або безпосередньому командиру (начальнику). Після закінчення відпустки військовослужбовець повинен подати документи, що підтверджують обставини ускладнення прибуття до місця служби у зв'язку з відкликанням з відпустки.

У разі відкликання військовослужбовця із щорічної основної відпустки невикористана її частина надається йому, як правило, в поточному році. Якщо невикористана частина відпустки становить 10 календарних днів і більше, військовослужбовцю оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад в межах України, але не далі пункту перебування, з якого його було відкликано.
== Зразки документiв ==
* [https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/ Рапорт про звільнення за станом здоров’я]
*[https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/ Рапорт на отримання відпустки за сімейними обставинами]
*[https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/ Рапорт про продовження щорічної відпустки у зв’язку із захворюванням]
*[https://pravo-ua.com/project/zvilnennya/ Зразок рапорту про надання відпустки] (Волонтерський рух "Адвокати ЗСУ")
*[https://storage.googleapis.com/b-legal-navigator/zrazok_raport_na_shhorichnu_vidpustku_forma_dlya_zapovnennya_v5_35855b66fa/zrazok_raport_na_shhorichnu_vidpustku_forma_dlya_zapovnennya_v5_35855b66fa.pdf Рапорт про надання частини щорічної відпустки]
*Рапорт на отримання відпустки за сімейними обставинами у зв'язку з [https://storage.googleapis.com/b-legal-navigator/Raport_vidpustka_za_simejnimi_obstavinami_odruzhennya_1fc42479e3/Raport_vidpustka_za_simejnimi_obstavinami_odruzhennya_1fc42479e3.pdf одруженням]
== Корисні посилання ==
* [https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/07/pamyatka_uchasnyka_viyny_2022-27-06_WEB-2.pdf Пам’ятка учасникам російсько-української війни] (громадська організація "Юридична сотня")
* [https://www.mil.gov.ua/content/files/Poradnik_14.06.2021_kontr.pdf Порадник командирам (начальникам) з питань роботи з персоналом Збройних Сил України] (Методичний посібник Науково-методичного центру кадрової політики Міністерства оборони України)
*[https://www.mil.gov.ua/content/social_adaptation/osnovni_prava_vs_2020.pdf Основні права військовослужбовців]
== Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
== Див. також ==
* [[Щорічні та додаткові відпустки]]
* [[Додаткові відпустки військовослужбовцям у зв'язку з навчанням]]

* [[Соціальні відпустки. Порядок надання]]

* [[Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку]]
[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія:Військова служба‎]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Визнання права власності на квартиру у зв’язку із втратою правовстановлюючого документу

2024-06-13T11:51:56Z

Maryna.Hubska: /* Сплата судового збору за подання позову про визнання права власності на квартиру */

==Нормативні документи==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
== Як скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду ==
Статтею 392 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі, - ЦК України) передбачено, що '''власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності''', якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також '''у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності'''.

В той же час, згідно частиною четвертою статті 263 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 7 ч. 1 Розділу XIII /ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ/ [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, - суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

'''''Таким чином, висновки щодо застосування норми права, викладені в рішенні Верховного Суду України підлягають застосуванню судами.'''''

З Правової позиції викладеної в [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45910640 постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року № 6-318цс15] (№ в ЄДРСР 45910640) випливає наступне:

''“'''за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред’явлено''', по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, '''якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.''''' Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. '''Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності – це певний юридичний склад, з яким закон пов’язує виникнення в особи суб’єктивного права власності на певні об’єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об’єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України'''.”

Крім того, у [https://verdictum.ligazakon.net/document/52154069 постанові Верховного Суду України від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс15] вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших незаборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Згідно вимог установлених частиною першою статті 30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], - '''позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна''' або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Позовна заява повинна бути оформлена в відповідності до вимог, що викладені в статтях 175-177 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

'''При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються''' (п. 3 ч. 3 ст. 175, п. 2 ч. 1 ст. 176 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).

== Сплата судового збору за подання позову про визнання права власності на квартиру ==
'''Згідно пункту 2 частини першої статті 176 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається - вартістю майна.''' Вказане передбачає подання відповідних даних (доказів) щодо визначення вартості майна, зокрема такі дані можуть міститись в звіті про оцінку майна, технічній характеристиці на квартиру,тощо.

Відповідно до пункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана:
* юридичною особою - становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
* фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до частини першої статті 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. 
[[Категорія:Житлове право]]

Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

2024-05-20T12:16:35Z

Maryna.Hubska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n10 Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n9 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n7 Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/94-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 січня 2024 року № 94 "Деякі питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій осіб"]
==Хто може отримати допомогу==
'''''Право на отримання допомоги на проживання мають внутрішньо переміщені особи (далі - ВПО) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332] (далі - Порядок).'''''

Допомога призначається ВПО:

♦ які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі — перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

♦ у яких житло зруйноване або непридатне для проживання та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України (далі — Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

♦ дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

'''З 1 серпня 2023 року''' допомога призначається на 6 місяців '''ВПО''', яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця ВПО або уповноваженій особі на ВПО у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа).

'''З 1 листопада 2023 року''' допомога призначається на 6 місяців '''на сім'ю''', яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа).

Діти/особи віком до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти після досягнення ними 18 років і не мають власних сімей, мають право звертатися за призначенням допомоги особисто, якщо вони мають фактичне місце проживання (перебування) інше, ніж в уповноваженої особи.

Особи, які включаються до складу сім’ї уповноваженої особи визначені пунктом 3 Порядку.

'''''До складу сім’ї''''' уповноваженої особи '''''не включаються:'''''

*особи, які перебувають на повному державному утриманні;
*особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;
*особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;
*особа, у сім’ю якої влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);
*особа, яка разом не проживає із отримувачем та не пов’язана з ним спільним побутом, що підтверджено документально, або перебуває за кордоном/зникла безвісти/депортована за межі України;
*законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника).

'''Детальніше див.:''' [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки.]]
==Куди звернутися==
Заяву про надання допомоги на проживання ВПО за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n92 додатком 1 Порядку] внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа може подати:

#'''структурному підрозділу з питань соціального захисту населення''' районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації;
#'''виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради''' (далі — орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради

(''У разі подання заяви до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг до неї додається письмова згода у довільній формі про виплату уповноваженій особі допомоги від інших членів сім’ї'');

3'''. центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи''' із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами [https://diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі — Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку].

Для подання заяви з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) уповноваженій особі необхідно:

- встановити такий додаток на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка; - підключений до Інтернету;

- пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.

Заява, сформована з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, передається засобами Порталу Дія шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами Мінсоцполітики до відповідного органу соціального захисту населення за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи для розгляду відповідно до цього Порядку.

У разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), або формування в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (далі — Єдина система) уповноважена особа ''може повторно подати заяву до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.'' При цьому датою подання заяви буде вважатися зафіксована дата в Єдиній системі.

За технічної можливості заява може бути подана в електронній формі за допомогою засобів Соціального веб-порталу електронних послуг Мінсоцполітики.

==Вимоги до заяви про надання допомоги на проживання ВПО==
Відповідно до пункту 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] у '''заяві зазначаються''':

#прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) заявника;
#реєстраційний номер облікової картки платника податків;
#дата народження;
#відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
#адреса місця, куди перемістилася особа, та контактний номер телефону;
#номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги "єПідтримка" або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги;
#наявність статусу особи з інвалідністю;
#відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою.

Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.

Відповідно до пункту 20-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] , починаючи з '''1 грудня 2023 р.''' в заяві зазначаються:

#прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) уповноваженої особи;
# відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
#фактичне місце проживання (перебування) на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої перемістилася особа (зазначається в разі подання заяви до органу соціального захисту населення або до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг);
#відомості про фактичне місце проживання (перебування) та контактний номер телефону, адреса електронної пошти;
#номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) уповноваженої особи для виплати допомоги;
#відомості про осіб, які входять до складу сім’ї, у тому числі малолітніх/неповнолітніх дітей, які перемістилися (народилися після переміщення) разом з уповноваженою особою, а саме:
#прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
#дата народження;
#серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України або свідоцтва про народження, або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне/тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) (в разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), зазначається серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України та/або серія та номер паспорта громадянина України для виїзду за кордон);
#реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті). В разі подання заяви в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначається обов’язково;
#серія та номер свідоцтва про народження дитини;
#статус особи з інвалідністю (за наявності);
#обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;
#інша інформація згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n437 додатком 5].

==Порядок звернення за допомогою==
'''Неповнолітня дитина''' має право самостійно звернутися за призначенням допомоги. Допомога такій дитині призначається, якщо вона не входить до складу сім'ї, якій вже виплачується допомога.

Заяву '''малолітній дитині''', яка прибула без супроводу законного представника, може подавати від її імені:

♦ особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах, за наявності документа, що підтверджує сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною, виданого службою у справах дітей за місцем звернення;

♦ особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;

♦ особа, до сім’ї якої тимчасово влаштовано дитину, яка залишилися без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування).

Заяву про призначення допомоги '''особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', може подавати її законний представник (для недієздатних осіб, яким призначено опікуна або піклувальника), уповноважена особа органу опіки та піклування (для осіб, яким не призначено опікуна чи піклувальника або втрачено з ним зв’язок під час надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях). Виплата допомоги такій недієздатній особі здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги “єПідтримка” або на номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника.

Заява про призначення '''допомоги малолітній дитині, яка прибула без супроводу законного представника, та особі, яка визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною''', подається органу соціального захисту населення, уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

==Підстави для відмови у призначенні допомоги та для припинення виплати ==
[[Файл:Не призначається.jpg|міні|398x398пкс]]
Відповідно до пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку] допомога не призначається/не виплачується ВПО, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо '''''протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання'':'''

'''1)''' ВПО, яка звертається за допомогою на проживання або є отримувачем допомоги '''придбано транспортний засіб''' (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (крім мопеда або причепа). ''При цьому не враховуються:''

− мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога;

− самостійно зібрані транспортні засоби;

− транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю І та ІІ групи;

− одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення/одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля;

− транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв’язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами;

− транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім’ями та сім’ями з дітьми з інвалідністю, сім’ями з особами з інвалідністю І та ІІ групи, які досягли 80-річного віку;

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''2)''' ВПО здійснено '''на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю'''

− земельної ділянки, квартири (будинку) крім житла, розташованого на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, зазначених у переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, якщо купівля була здійснена до дати включення до переліку територій активних бойових дій, можливих бойових дій або тимчасової окупації, або житла, яке зруйновано),

''Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

− іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”);

− оплачено (одноразово) інші товари довгострокового вжитку (крім автомобілів, будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло) або оплачено (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

'''3)''' ВПО, яка звертається за допомогою на проживання, або є отримувачем допомоги, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога '''має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, ''крім внутрішньо переміщених осіб, один із членів сім'ї яких отримує щорічну або одноразову державну грошову допомогу як особа, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України'';

'''4)''' ВПО '''здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти, а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень''' ''(крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг). Зазначене не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;''

'''5)''' ВПО '''на 1 число місяця, з якого призначається допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї''', що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації (''крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації, внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень);''

'''6)''' ВПО '''здійснила купівлю квартири (будинку) за рахунок коштів, виділених з державного бюджету''' місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України:

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF#Text від 19 жовтня 2016 р. № 719 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей”];

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2018-%D0%BF#Text від 28 березня 2018 р. № 214 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280-2018-%D0%BF#Text від 18 квітня 2018 р. № 280 “Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України”]

− [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2019-%D0%BF#Text від 20 лютого 2019 р. № 206 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей”]

''(крім осіб, у яких квартира/будинок розташовані на територіях, включених до переліку територій, крім територій, для яких визначено дати завершення бойових дій)''

З '''1 грудня 2023 року''' вищезазначені вимоги (1-6) стосуються також '''''осіб з числа членів сім'ї''''' ВПО осіб.

'''7)''' ВПО '''перебуває на повному державному утриманні''' в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

'''8)''' ВПО '''перебуває на повному державному утриманні''' в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування;

'''9)''' ВПО '''відбуває покарання в місцях позбавлення волі.'''

'''Виплата допомоги не продовжується особам, які:'''

*перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім’ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров’я, судових та правоохоронних органах, у зв’язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально);
'''''УВАГА!''' Особи, які повернулися в Україну після 1 серпня 2023 р. та яким виплата не продовжилася/ тимчасово припинялася відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n6 абз. 2 п. 1 Постанови] виплата допомоги продовжується автоматично на один 6-місячний період.''
*відбувають покарання в місцях позбавлення волі;
*були засуджені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 111 або частинами третьою - восьмою статті 111-1 Кримінального кодексу України, або оголошені в розшук у разі отримання такої інформації про осіб структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) від правоохоронних органів;
*повернулися до покинутого місця проживання на територіях, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

'''Випадки коли виплата допомога на проживання припиняється :'''

*починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо про повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин ''(службове відрядження, оздоровлення дітей, супроводження дітей під час участі в міжнародних змаганнях або участь у відповідних змаганнях, стажування, навчання, лікування, реабілітація, хвороба особи або члена сім’ї, смерть членів її сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, відвідування закладів охорони здоров’я, судових та правоохоронних органів, через які особа не за власним бажанням могла бути відсутньою за місцем проживання/перебування'') що підтверджується документально;
* особам (крім малолітніх та неповнолітніх дітей), які зареєстрували/задекларували місце свого проживання у житловому приміщенні/частині житлового приміщення, що зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, після факту їх пошкодження чи руйнування;
*у разі відновлення житлового приміщення, забезпечення житлом для постійного проживання або житлом, віднесеним до фондів тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів чи коштів благодійних або міжнародних організацій ''(крім дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа віком до 23 років, які прибули з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України)'', чи коштів особи (крім місця тимчасового проживання) виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем встановлення такого факту (за умови документального підтвердження або офіційного підтвердження від органів місцевого самоврядування, благодійних або міжнародних установ);
*у разі отримання органом соціального захисту інформації від правоохоронних органів про те, що особу (отримувача) було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 статтями 109], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n698 110], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n721 111] або частинами третьою - восьмою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862 статті 111-1 Кримінального кодексу України], або оголошено в розшук.

'''Рішення про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пунктах 1 і 2''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF/conv#n3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"], '''приймається на підставі інформації Міністерства фінансів за результатами проведеної верифікації даних щодо одержувачів допомоги, інформацію про яких надано Міністерством соціальної політики з урахуванням даних, що обробляються стосовно них на інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.'''

==Розмір допомоги та особливості її виплати==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/94-2024-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 26 січня 2024 р. № 94]
*виплата допомоги на проживання ВПО продовжується ''автоматично з 1 лютого 2024 р. на один місяць без додаткового звернення'' для осіб, у яких у січні 2024 р. закінчився шестимісячний період отримання такої допомоги;
*допомога на проживання ВПО, які мають на неї право та звернулися за продовженням її виплати з особисто поданою заявою у ''лютому - квітні 2024'' р., призначається і виплачується починаючи з 1 березня 2024 року.
|}

'''Розмір допомоги ВПО:'''

* для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
* для інших осіб - 2000 гривень;

Допомога призначається на кожну ВПО (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

'''Розмір допомоги на сім'ю:'''

*для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

*для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожного члена сім’ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Загальний строк отримання допомоги не може перевищувати 12 місяців з місяця призначення.

'''Середньомісячний сукупний дохід сім'ї''' обчислюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. N 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"].

Період, за який враховуються доходи, становить:

- 1 квартал, що передує місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням або продовженням виплати допомоги на другий 6-місячний період;

- 3 місяці, що передують місяцю звернення за допомогою або продовженням виплати допомоги на другий 6-місячний період.

Середньомісячний сукупний дохід на 1 отримувача обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім'ї на кількість членів сім'ї.

Якщо у складі сім'ї, якій призначено допомогу, відбулися зміни, які призвели до збільшення членів сім'ї (народження дитини, встановлення опіки над малолітніми дітьми, які є сиротами або позбавленими батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними, укладення шлюбу), розмір допомоги перераховується за заявою уповноваженого представника сім'ї з місяця, в якому таку заяву було подано до органу соціального захисту населення або уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі утворення) ради або центру надання адміністративних послуг (пункт 15-1 Порядку).

===Випадки коли допомога на проживання призначається/відновлюється автоматично:===
[[Файл:Автоматичне.jpg|міні|406x406пкс]]
♦ у разі віднесення територій до таких, на яких ведуться бойові дії, до територій можливих бойових дій або до тимчасово окупованих Російською Федерацією, виплата призначеної допомоги автоматично відновлюється в наступному місяці за повний місяць, у якому відповідну інформацію внесено до переліку територій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 абз. 5 пункту 5 Порядку]);

♦непрацездатним особам, зокрема які досягли пенсійного віку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], та отримують пенсію, розмір якої не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги;

♦ особам, які втратили працездатність, зокрема які досягли пенсійного віку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”], та отримують пенсію, розмір якої не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги;

♦ особам з інвалідністю I чи II групи, дитині з інвалідністю віком до 18 років, дитині, хворій на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, що підтверджується документально;

♦дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа віком до 23 років, зокрема таким, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях, а також батькам-вихователям, прийомним батькам та опікунам (пункт 13-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку]).

Іншим членам сім'ї виплата допомоги може бути продовжена на підставі подання заяви на призначення допомоги.

===Продовження виплати допомоги на другий 6-місячний період на підставі подання заяви===
Якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в сім'ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, '''''не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму''''' для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги, '''та у разі''', коли:

'''1)''' у складі сім'ї або серед отримувачів допомоги є непрацююча працездатна особа, яка виховує дитину віком до 18 років, або в сім'ї виховується троє і більше дітей віком до 18 років, всі діти проживають в сім'ї і не виховуються в інтернатних закладах та фактичним місцем проживання (перебування) такої сім'ї є території, на яких ведуться бойові дії або території можливих бойових дій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій), території активних бойових дій, що включені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 Переліку територій];

сім'я проживає на території, для якої визначена дата завершення бойових дій, але у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти, що розташовані на території територіальної громади, на якій проживає така сім'я, відсутні місця або навчання проводиться онлайн, дистанційно (повністю або частково).

Для такої сім'ї допомога призначається, якщо відомості про відсутність місць у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти або про те, що навчання в таких закладах проводиться в режимі онлайн, дистанційно (повністю або частково), отримані шляхом інформаційної взаємодії між органами соціального захисту населення та органів управління у сфері освіти;

'''''До 1 вересня 2024 р.''' допомога може бути продовжена '''незалежно від місцезнаходження закладу освіти''', у якому навчання проводиться в режимі онлайн, дистанційно (повністю або частково).''

'''2)''' у складі сім'ї є непрацююча працездатна особа, яка на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, але ще не працевлаштувалася, та діти, які відвідують заклади дошкільної освіти та/або навчаються у закладах загальної середньої освіти, та/або діти (особи до 23 років), які навчаються в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

'''3)''' у складі сім'ї є особа, яка доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку або за дитиною, яка потребує догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку; за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, або особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особою, яка досягла 80-річного віку; за дитиною, хворою на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність; або у складі сім'ї є фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду, що підтверджується документально;

'''4)''' у складі сім'ї є працездатні особи, які працюють, провадять підприємницьку діяльність / незалежну професійну діяльність, зокрема, які протягом попередніх шести місяців отримання допомоги працевлаштувалися, зареєструвалися як фізична особа - підприємець та розпочали відповідну діяльність або отримали допомогу на здобуття економічної самостійності / мікрогрант / грант на створення або розвиток власного бізнесу / ваучер на навчання, у складі сім'ї є діти віком до 18 років та/або особи до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;

'''5)''' у складі сім'ї є особи, які втратили працездатність, та діти до 18 років та/або особи до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;

'''6)''' особа віком від 55 років, на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, або працює, провадить підприємницьку діяльність / незалежну професійну діяльність, або отримала допомогу на здобуття економічної самостійності / мікрогрант / грант на створення або розвиток власного бізнесу / ваучер на навчання;

'''7)''' дитині, яка прибула без супроводу законного представника за заявою особи, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах, за наявності документа, що підтверджує сімейні, родинні зв'язки особи з дитиною, виданого службою у справах дітей за місцем звернення, або особи, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування, або особи, до сім'ї якої тимчасово влаштовано дитину, яка залишилася без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);

'''8)''' дітям, які влаштовані в сім'ї патронатного вихователя на період перебування дітей у сім'ї патронатного вихователя, а також патронатним вихователям та дітям, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім'ю родичів, знайомих, прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу, з числа внутрішньо переміщених осіб;

'''9)''' вагітній жінці після 30-го тижня вагітності (''27-го тижня вагітності - для жінок, яких віднесено до I-IV категорій осіб, постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС''), що підтверджується інформацією про номер запису в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я про сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність категорії “Вагітність та пологи” або довідкою лікувально-профілактичного закладу встановленого зразка. Перевірка інформації про сформований медичний висновок проводиться з використанням Порталу Дія згідно з Порядком ведення Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, затвердженим наказом МОЗ від 18 вересня 2020 р. № 2136;

'''7)''' особам, які втратили працездатність, але не мають права на пенсійну виплату та/або отримують державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] (крім осіб з інвалідністю I та II групи), а також особам з інвалідністю III групи, якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім'ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, у якому приймається рішення про призначення допомоги;

'''8)''' особам з тяжкими формами захворювання, зокрема рідкісними орфанними захворюваннями, онкологічними, онкогематологічними захворюваннями, тяжкими психічними розладами, цукровим діабетом I типу (інсулінозалежний), гострими або хронічними захворюваннями нирок IV ступеня, з тяжкими травмами, які потребують трансплантації органа, паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, що підтверджується документально (форми первинної облікової документації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0682-12#n2 027/о] та/або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0683-12#n2 028/о]).

Якщо працездатна внутрішньо переміщена особа після завершення надання допомоги не була працевлаштована і не отримує допомогу, такій особі може бути надана державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#Text Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. N 250].

==Повернення виплачених сум допомоги==
У разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються '''отримувачем добровільно''' або '''за вимогою органу соціального захисту населення'''.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв’язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

'''У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку'''.

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами на небюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.

Повернуті кошти, перерахування (виплату) яких проводило Мінсоцполітики, протягом 15 робочих днів місяця, що настає за місяцем, в якому були повернуті кошти, але не пізніше ніж 26 грудня поточного року, орган соціального захисту населення перераховує на рахунок Мінсоцполітики, відкритий в Казначействі, з розподілом коштів за місяцями та роками, в яких проводилася відповідна виплата.

Орган соціального захисту населення інформує щомісяця до 5 числа наступного періоду територіальний орган Нацсоцслужби про повернення надміру виплачених коштів допомоги за формою, яка визначена Нацсоцслужбою.

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]

Умови приймання, утримання і відрахування з будинку-інтернату громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, геріатричного пансіонату

2024-05-20T12:11:37Z

Maryna.Hubska: /* Умови проживання в інтернаті */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#top Закон України "Про соціальні послуги"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 року № 772 "Про затвердження Типового положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587 "Про організацію надання соціальних послуг"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1031-11 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 12 серпня 2011 року № 312 "Про затвердження Порядку влаштування бездомних осіб похилого віку та інвалідів до стаціонарних соціально-медичних установ та інших закладів соціальної підтримки (догляду)"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0021-21#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 16 листопада 2020 року № 769 "Про затвердження форм документів, необхідних для надання соціальних послуг"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!!''''<nowiki>''</nowiki> З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану]" в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
В зв'язку з цим було ухвалено Постанову Кабінета Міністрів України № 294 від 16 березня 2022 року "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 576 і від 1 червня 2020 р. № 587"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/294-2022-%D0%BF#Text] . Згідно із положеннями данного нормативно правового акту на період дії воєнного стану спрощується процедура отримання соціальної послуги підтриманого проживання в інтернатному закладі для таких категорій осіб:

1.Для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена;

2.Для недієздатних осіб, яким призначено опікунів;

3.Для недієздатних осіб, які не мають законного представника.

'''''Щоб отримати відповідну послугу достатньо звернутись із письмовою заявою до уповноваженого органу, відповідної військової адміністрації / обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або безпосередньо до надавача соціальних послуг особисто на прийом або в електронній формі засобами телекомунікаційного, зокрема електронного зв’язку відовідних державних установ.'''''
|}
==Загальні положення==
'''Будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю''' (далі - інтернат) є стаціонарним інтернатним закладом соціального захисту, що утворюється для цілодобового проживання (перебування) та догляду за громадянами похилого віку та особами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, соціально-побутового, медичного обслуговування, соціальних послуг і комплексу реабілітаційних заходів (далі - підопічні).

Залежно від профілю інтернати функціонують як:

◇ геріатричні пансіонати для громадян похилого віку, які потребують стороннього догляду або підтримки в проживанні;

◇ будинки-інтернати для осіб з інвалідністю віком від 18 до 60 років (пункт 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 року № 772] (далі - Типове положення).
==Коло осіб, яких приймають до інтернату==
До геріатричного пансіонату приймають:
*громадян, які досягли пенсійного віку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"];
*осіб, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.
До будинку-інтернату для осіб з інвалідністю приймають осіб з інвалідністю у віці більше 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, медичної допомоги та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії не протипоказане перебування в інтернаті (пункт 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).

Із зазначених осіб до інтернату '''насамперед''' зараховуються:
#мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (Герої Соціалістичної Праці, Герої України та повні кавалери ордена Трудової Слави), є ветеранами війни, особами, на яких поширюється дія Законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text "Про жертви нацистських переслідувань"];
#постраждали внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації, надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, нещасних випадків, а також внутрішньо переміщені особи;
#постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до категорій 1, 2 або 3 відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"];
#є ветеранами праці, самотніми громадянами похилого віку або самотніми особами з інвалідністю, членами сімей загиблих військовослужбовців;
#потребують опіки та піклування, у тому числі під час вирішення питань про [[Визнання фізичної особи недієздатною|недієздатність]] чи [[Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності|обмеження цивільної дієздатності]] таких осіб (пункт 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).
==Вартість==
Інтернат може надавати соціальні послуги як за плату (зокрема, з установленням диференційованої оплати), так і безоплатно - відповідно до установленого законом порядку (пункт 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).

До інтернату на '''повне державне утримання безоплатно''' приймаються:
*особи з інвалідністю I групи;

*особи з інвалідністю з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування;

*громадяни похилого віку, особи з інвалідністю II-III груп, середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох [https://www.profiwins.com.ua/uk/directories1/subsistence-minimum.html прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб].
Громадяни похилого віку, особи з інвалідністю II-III груп, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткових мінімуми, але не перевищує чотирьох [https://www.profiwins.com.ua/uk/directories1/subsistence-minimum.html прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб], влаштовуються до інтернату та отримують соціальні послуги з установленням '''диференційованої плати''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/429-2020-%D0%BF#Text Порядку установлення диференційованої плати за надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 429].

Якщо середньомісячний сукупний дохід громадян похилого віку, осіб з інвалідністю II-III груп перевищує чотири [https://www.profiwins.com.ua/uk/directories1/subsistence-minimum.html прожиткових мінімуми], такі особи влаштовуються до інтернату за умови оплати послуг.

У разі отримання громадянами похилого віку та особами з інвалідністю соціальних послуг із установленням диференційованої плати або за умови оплати послуг, а також у разі отримання соціальних послуг денного догляду, підтриманого проживання (якщо інтернат не забезпечує харчуванням) пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та/або державна соціальна допомога виплачується їм у повному розмірі.

За наявності вільних місць до інтернату можуть прийматися громадяни похилого віку, особи з інвалідністю, у яких є особи, які повинні забезпечувати їм догляд і допомогу за [[Договір довічного утримання|договором довічного утримання]], [[Спадковий договір|спадковим договором]], '''за умови оплати послуг'''.

Реабілітаційні послуги відповідно до індивідуальної програми реабілітації надаються підопічному, що є особою з інвалідністю, на безоплатній основі.
==Алгоритм отримання послуги==
[[Файл:Infografika pensionat 1-e1521029477453.jpg|міні|Як потрапити до геріатричного пансіонату.]]
→ Для отримання соціальних послуг особа, яка потребує соціальних послуг (далі - особа), подає уповноваженому органу за місцем свого проживання/перебування заяву про надання соціальних послуг (далі - заява) у письмовій або електронній формі, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, разом з наступними документами:
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0021-21#n38 заяву про надання соціальної послуги за встановленою формою];
#копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
#копію реєстраційного номера облікової картки платника податків;
#копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, за формою затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-12#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30 липня 2012 року № 577];
#медичний висновок про здатність самообслуговування та потребу в сторонній допомозі (у разі потреби);
#копію рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (у випадку влаштування до інтернату таких осіб);
#копію рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності);
#документ, що посвідчує особу законного представника/опікуна/піклувальника, а також документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо ним подається заява та додані то неї документи);
#копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
#акт оцінювання потреб особи/сім'ї у соціальних послугах, складений соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи (за наявності);
#довідку про доходи за останні 6 місяців, видану територіальним органом Пенсійного фонду України/Державної податкової служби України;
#довідку про направлення особи з інвалідністю до інтернатного закладу, за формою затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-12#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30 липня 2012 року № 577];
#індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю за формою, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1197-07#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 жовтня 2007 року № 623];
#копію пенсійного посвідчення або посвідчення особи, яка отримує державну соціальну допомогу (за наявності).
Путівка видається безоплатно.

У видачі путівки може бути відмовлено у випадку:
*наявність у особи медичних протипоказань до направлення в інтернат відповідно до пункту 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення];
*подання не всіх необхідних документів.
У випадку відмови в видачі путівки структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, особа, яка потребує влаштування до інтернату або її законний представник має право оскаржити відповідне рішення до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].

→ На підставі путівки та пакета документів, який передається структурним підрозділом з питань соціального захисту населення до інтернату, видається '''наказ''' директора інтернату про прийняття підопічного до інтернату, визначаються індивідуальні потреби та складається '''індивідуальний план надання соціальних послуг'''.

→ На основі індивідуального плану надання соціальних послуг між підопічним чи його законним представником чи представником органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває підопічний, та представником інтернату укладається '''договір про надання соціальних послуг''', у якому зазначаються права та обов’язки кожної із сторін, обсяг соціальних послуг, цілі та строк їх надання.

→ Прийняття до інтернату, що передбачає проходження підопічним санітарно-гігієнічної обробки із зміною одягу та взуття, розміщення в приймально-карантинному відділенні на 14 днів для подальшого спостереження та в разі відсутності проявів гострих інфекційних хвороб переведення на цілодобове проживання (перебування) у відповідні кімнати.
==Умови проживання в інтернаті==
Під час проживання в інтернаті підопічним, зокрема забезпечується:
*доступність приміщень інтернату для осіб з інвалідністю;
*розміщення підопічних у житлових приміщеннях, відділеннях відповідного спрямування з урахуванням їх побажань щодо кімнати та сусіда, наявності вільних місць, індивідуальних особливостей, віку, діагнозу, фізичного стану, пов’язаного з основним захворюванням, та психологічної сумісності;
*користування власними речами, якщо це не заважає іншим підопічним, не порушує вимог протипожежної безпеки, протиепідемічного режиму, охорони праці тощо;
*збереження за заявою підопічного грошей, коштовностей та цінних паперів у сейфах, про що складається акт-опис приймання;
*отримання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), державної соціальної допомоги, що виплачується відповідно до законодавства;
*допомога у придбанні необхідних товарів, послуг у разі потреби (відповідно до заяви підопічного) тощо.
==Переведення з будинку-інтернату==
'''Переведення підопічного до іншого будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю''' проводиться за погодженням з відповідними структурними підрозділами з питань соціального захисту населення та згідно з путівкою, виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення за місцезнаходженням інтернату, до якого він переводиться, відповідно до:
* письмової заяви підопічного, який виявив бажання проживати в іншому інтернаті (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

*письмової заяви опікуна підопічного (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів);

*рішення органу опіки та піклування про переведення до інтернату (для недієздатних осіб у разі відсутності опікуна) (пункт 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).
'''Переведення підопічного до психоневрологічного інтернату або до іншого інтернатного закладу з урахуванням стану його здоров’я''' проводиться відповідно до:
*письмової заяви підопічного (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

*письмової заяви опікуна підопічного (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів);

*рішення органу опіки та піклування про переведення до інтернату (для недієздатних осіб у разі відсутності опікуна);

*подання інтернату на підставі висновку лікарської комісії за участю лікаря-психіатра про відсутність медичних показань для проживання/перебування підопічного в інтернаті, наявність у підопічного психічного розладу та його потребу в постійному сторонньому догляді;

*путівки, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення (пункт 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).
'''Переведення підопічного інтернату, якому встановлено інвалідність та/або якому виповнилось 60 років, із будинку-інтернату для осіб з інвалідністю до геріатричного пансіонату''' проводиться за його бажанням. Підопічний, який не виявив бажання щодо переведення до геріатричного пансіонату, може залишитися у будинку-інтернаті (пункт 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).
==Порядок відрахування з будинку-інтернату==
Відрахування підопічного з інтернату проводиться у тижневий строк за погодженням із структурним підрозділом з питань соціального захисту населення у зв’язку із:
*поданням письмової заяви підопічного (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

*поданням письмової заяви опікуна підопічного (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів) чи рішення органу опіки та піклування (якщо опіку над підопічним здійснює інтернат);

*переведенням до іншого інтернату;

*неповерненням без поважних причин і без погодження з інтернатом з поїздки до його опікуна або піклувальника, родичів після закінчення шестимісячного строку (після з’ясування причини неповернення);

*невиконанням без поважних причин вимог, визначених договором про надання соціальних послуг;

*рішенням суду;

*смертю підопічного (після отримання свідоцтва про смерть або його копії) (пункт 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-2020-%D0%BF#Text Типового положення]).
Під час відрахування з інтернату підопічному чи його законному представнику видаються особисті документи, довідка із зазначенням часу перебування в інтернаті, закріплені за ним одяг, білизна та взуття за сезоном і власний одяг, інші особисті речі та цінності (ощадна книжка або банківська платіжна картка, цінні папери тощо), які зберігалися в інтернаті.

Про відрахування підопічного інтернат у триденний строк інформує:
*орган опіки та піклування за місцезнаходженням інтернату (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

*орган Пенсійного фонду України, місцевий структурний підрозділ з питань соціального захисту населення шляхом надсилання копії наказу (витягу з наказу) (за умови призначення підопічному пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державної соціальної допомоги).
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Пенсіонери‎]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО‎]]
[[Категорія:Суди]]
{| class="wikitable" style="background-color:#98FB98;" |
|}

Стягнення боргу за онлайн кредитом

2024-02-27T08:50:00Z

Maryna.Hubska: /* Судова практика */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&key=4/UMfPEGznhhfOo.ZiZDsrm5HdlycsFggkRbI1c Конституція України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про рекламу”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг"];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#Text Закон України «Про споживче кредитування»] ;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закон України «Про електронні довірчі послуги»];
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation Нормативні акти Національного Банку України].

== Поняття «он-лайн кредитування» ==

'''Креди́т''' — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на певний строк та під відсоток.

Одним із різновидів кредитування '''онлайн кредит''' — послуга, яку надають кредитодавці, коли можна взяти кредит, не спілкуючись з кредитором наживо, а за допомогою відправки заявки на оформлення кредиту через інтернет.

Кредитодавцями в онлайн кредитах виступають мікрофінансові організації.

'''Мікрофінансова організація (далі - МФО), яку також досить часто називають кредитною компанією – це фінансова установа, що займається наданням мікрокредитів населенню за спрощеною схемою, а також малому і середньому бізнесу коштом залучення власних резервів.'''

Різниця між МФО та банком:

'''- в небанківських фінансових установах процес оформлення кредитного договору набагато простіший та вимагає меншої кількості документів.''' В більшості МФО немає необхідності пред’явлення довідок про доходи, довідок з місця роботи, поручителів, заставного майна та інших документів, які підтверджували б кредитоспроможність позичальника. Кредити видаються при наявності тільки паспорта та ідентифікаційного коду;

'''- на відміну від банків, кредитні компанії надають послуги кредитування навіть особам з поганою кредитною історією;'''

'''- більшість МФО дає можливість отримати кредит онлайн і підписати договір без відвідування офісу;'''

'''- гроші в кредитній компанії можна отримати на коротші терміни, ніж в банках та на значно менші суми, і майже миттєво.'''

'''Онлайн кредит''' – це позика оформлена через мережу Інтернет.

Правовідносини даного правочину регулюються нормами чинного законодавства України, зокрема:

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Законом України «Про захист прав споживачів»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#Text Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Законом України «Про споживче кредитування»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Законом України «Про електронну комерцію»], нормативними актами Національного Банку України та Національної комісії з державного регулювання ринку фінансолектронного договору.

'''Укладення електронного договору'''

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору.

'''Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.'''

'''Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 626 ЦК України])'''

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 628 ЦК України]).

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 638 ЦК України], '''''договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.'''''

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1046 ЦК України], за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ст. 1049 ЦК України] позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.1047 Цивільного кодексу України] договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – '''незалежно від суми '''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#Text Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»] передбачено договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі:

* у паперовому вигляді;
* у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"];
* шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;
* '''в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Законом України "Про електронну комерцію"]. '''

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»], електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закону України «Про електронну комерцію»] електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід’ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та '''без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено. '''

== Відповідальність за невиконання умов електронного кредитного договору. Стягнення боргу за онлайн кредитом. ==

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронні довірчі послуги”] визначено, електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно, кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання:

1. Електронного підпису;

2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором;

3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. '''Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором.''' Повернення позики за електронним договором є обов’язковим.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 525 Цивільного кодексу України], одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 526 Цивільного кодексу України].

У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу).

'''На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи.'''

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
26 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"], у зв'язку з чим припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
|}

== Порушення зі сторони мікрофінансових організацій під час стягнення заборгованості ==
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 257 Цивільного кодексу України], загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачається: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Зазвичай кредитори звертаються до суду та надають розрахунок заборгованості за позикою з нарахуванням штрафних санкцій після закінчення строку дії договору. Але фінансові установи, як і банківські, зазвичай готують позов на межі закінчення строків позовної давності (три роки), задля отримання максимальної суми від боржника внаслідок перерахунку пені за вказаний строк. При цьому, якщо позичальник почне здійснювати оплату кредиту із часом, усі кошти будуть перерахованими спочатку на погашення розміру пені, а потім вже основного боргу.

З урахуванням правової позиції, викладеної [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72150962 Великою Палатою Верховного Суду провадження 61-6св18, справа № 200/11343/14ц від 07.02.2018] загальна позовна давність (зокрема, щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитом та відсотків) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), а спеціальна позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) – тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України).

Також, слід зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення (ч.3 ст. 267 ЦК України).

* Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, МФО без обмежень нараховують штрафні санкції у вигляді пені за неповернення отриманих у позику коштів, тоді як законом обмежений строк для вимог про стягнення пені.

В судовому порядку у боржника є можливість скоротити суму стягнення навіть до тіла позики, оскільки в більшості випадків фінансові установи зловживають своїм правом вимоги сплати пені за користування коштами, суттєво збільшуючи її розмір.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів»]" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до частини 5 статті 18 Закону україни "Про захист прав споживачів", якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Зважаючи на безпосереднє поширення Закону України «Про захист прав споживачів» на відносини про стягнення заборгованості за мікропозикою, у боржника є можливість визнати положення договору (якими передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, тобто пеня та штрафи) недійсними.

Вимога про нарахування та сплату неустойки не відповідає передбаченим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 6 ст. 3, ч. третій ст. 509 та частинах першій, другій 627 ЦК України] засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України "Про споживче кредитування"] доповнено пунктом 61, відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування''' у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит '''споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.''' У разі допущення такого прострочення '''споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів,''' сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 10561 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону]. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19] (ВС зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також ВС підкреслив, що в абзаці другому частині другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

== Див. також ==

* [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]

Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту

2024-02-27T08:45:30Z

Maryna.Hubska: /* Судовий захист прав споживачів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України “Про захист прав споживачів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3153-20#Text Закон України “Про захист прав споживачів” (''новий закон набирає чинності через один рік з дня його опублікування та по завершенні воєнного стану'')]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України «Про споживче кредитування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки і банківську діяльність»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 р., відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України "Про споживче кредитування"] доповнено пунктом 61, відповідно до якого у '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування''' у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит '''споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.''' У разі допущення такого прострочення '''споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів,''' сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 10561 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону]. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.

Введено ряд захищених категорій мають право на відмову від взаємодії з банком/колекторами до закінчення воєнного стану та 90-та днів після його скасування це зокрема: військовослужбовці та службовці СПОСП, ДССТ, ДССЗтЗІУ, військовослужбовці які отримали інвалідність, члени сімей військовослужбовців, які загинули чи пропали безвісти; особи, які перебувають у полоні (члени їх сімей). Це означає що зазначенні категорії та їх близькі особи можуть позбутись будь-яких форм взаємодії (тиску), наприклад дзвінків, листів, тощо, для цього потрібно повідомити дані установи про приналежність до захищеної категорії з долученням підтверджуючих документів згідно Прикінцевих положень ст. 6-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України "Про споживне кредитування]"
|}
== Загальні положення ==
'''Договір про споживчий кредит''' - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов’язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 пункт 11 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування»)] (далі - Закон).

'''Споживчий кредит''' - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

'''Споживач''' - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит.

Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності (ч. 1 ст. 5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»]).
== Умови договору про споживчий кредит ==
[[Файл:Захист прав споживачів за споживчим кредитом.jpg|міні]]
'''У договорі про споживчий кредит зазначаються:'''
# найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника);
# тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання;
# загальний розмір наданого кредиту;
# порядок та умови надання кредиту;
# строк, на який надається кредит;
# необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов’язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності);
# види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення);
# процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів;
# реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені;
# порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);
# інформація про наслідки прострочення виконання зобов’язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов’язання за договором про споживчий кредит;
# порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;
# порядок дострокового повернення кредиту;
# відповідальність сторін за порушення умов договору;
# право споживача на звернення до [https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection Національного банку України] у разі порушення кредитодавцем, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості (ч. 1 ст. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону]).
У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені й інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.

'''УВАГА!''' Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача, зазначених у договорі про споживчий кредит або в додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону (ч. 3 ст. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону]).

Кредитодавець, новий кредитор не має права залучати колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, '''якщо умовами договору про споживчий кредит не передбачено таке право''' кредитодавця, нового кредитора.

Кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія має право звертатися до третіх осіб у порядку та на умовах, передбачених статтею 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону], з метою інформування про необхідність виконання споживачем зобов’язань за договором про споживчий кредит, '''якщо таке право прямо передбачено умовами договору про споживчий кредит''', а у разі якщо такий договір укладається шляхом приєднання - '''в індивідуальній частині договору'''.

'''Умови договору про споживчий кредит повинні передбачати''' заборону кредитодавцю, новому кредитору, колекторській компанії повідомляти інформацію про укладення споживачем договору про споживчий кредит, його умови, стан виконання, наявність простроченої заборгованості та її розмір особам, які не є стороною цього договору. Така заборона не поширюється на випадки повідомлення зазначеної інформації представникам, спадкоємцям, поручителям, майновим поручителям споживача, третім особам, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, а також на випадки передачі інформації про прострочену заборгованість близьким особам споживача із дотриманням вимог ч.6 ст. 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону], '''за умови наявності у договорі про споживчий кредит волевиявлення споживача щодо передачі зазначеної інформації.''' У разі якщо такий договір укладається шляхом приєднання, зазначене волевиявлення повинно міститися '''в індивідуальній частині договору.'''

Таким чином, рекомендується '''уважно''' ознайомлюватися з договором споживчого кредиту, а у разі якщо такий договір укладається шляхом приєднання - з індивідуальною частиною договору, щодо '''наявності в кредитора права''' залучати колекторську компанію та звертатися до третіх осіб з метою інформування про необхідність виконання споживачем зобов’язань, покладених на нього договором.

Крім того, варто звертати увагу на '''наявність у договорі про споживчий кредит пунктів стосовно волевиявлення споживача щодо передачі зазначеної інформації''' про споживчий кредит, його умови, стан виконання, наявність простроченої заборгованості та її розмір '''особам, які не є стороною цього договору.'''

У випадку якщо в договорі споживчого кредиту будуть наявні пункти стосовно наявності в кредитора права залучати колекторську компанію, звертатися до третіх осіб та передавати їм вищевказану інформацію, в наступному '''захист прав споживача може бути значно ускладнений.'''

У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу.

=== Особливості ===
* Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законом, є нікчемними.

* Споживач НЕ зобов’язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.
* Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін.
* Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.
* Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні закону.
* Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України «Про захист прав споживачів»], є нікчемною (ст. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону]).
'''Якщо кредитодавець на основі умов договору (у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці) про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту:'''
# такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем '''протягом 30 календарних днів;'''
# за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - '''60 календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця;'''
# якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність (ч. 4 ст. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону]).
'''При цьому кредитодавцю забороняється:'''
* надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;
* вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;
* зазначати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;
* вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту;
* звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які пов'язані зі споживачем родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача;
* вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою;
* вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
== Реструктуризація заборгованості за договором про надання споживчого кредиту ==
Кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем [[Реструктуризація боргу за кредитним договором|реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.]]

'''Реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит''' - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту (ст. 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону]).
== Форма договору про споживчий кредит ==
'''Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них:'''
* укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством);
* кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього;
* примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами;
* примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням зазначених у договорі контактних даних;
* обов’язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (ч.1 ст. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону]).
== Укладення договору про споживчий кредит ==
Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит, на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв’язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.

Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.

У разі відмови кредитодавця від укладення договору про споживчий кредит на підставі інформації, отриманої з офіційних джерел, визначених законодавством, зокрема з бюро кредитних історій, споживачу безоплатно надається відповідна інформація із зазначенням таких джерел, за його бажанням - у письмовій формі (ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону]).

'''Зверніть увагу:'''
* '''НЕ''' вважається пропозицією укласти договір про споживчий кредит застереження про можливість надання кредиту під час придбання товару (послуги).
* '''Забороняється''' вимагати від споживача укладення договору про споживчий кредит як обов’язкової умови придбання будь-яких товарів чи послуг у кредитодавця або у його спорідненої чи пов’язаної особи.
== Право споживача на відмову від договору про споживчий кредит ==
Відмовитись від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання грошових коштів, '''можна протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит.'''

'''Для цього необхідно:'''
# Повідомити кредитодавця про намір відмовитись від договору у письмовій формі ''(у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством)'' до закінчення встановленого строку. Якщо споживач подає повідомлення не особисто, воно має бути засвідчене нотаріально або подане і підписане представником за наявності довіреності на вчинення таких дій.
# Протягом '''7 календарних днів''' з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов’язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит. При цьому Споживач не зобов’язаний сплачувати будь-які інші платежі у зв’язку з відмовою від договору про споживчий кредит.
# Відмова від договору про споживчий кредит є підставою для припинення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг, що були визначені як обов’язкові для отримання кредиту, укладених споживачем. Кредитодавець або третя сторона зобов’язані повернути споживачу кошти, сплачені ним за такі додаткові чи супутні послуги, '''не пізніш як протягом 14 календарних днів''' з дня подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит, якщо такі послуги не були фактично надані до дня відмови споживача від договору про споживчий кредит у порядку, визначеному законодавством (ст. 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону]).
'''Право на відмову від договору про споживчий кредит не застосовується щодо:'''
# договорів про споживчий кредит, виконання зобов’язань за якими забезпечено шляхом укладення нотаріально посвідчених договорів (правочинів);
# споживчих кредитів, наданих на придбання робіт (послуг), виконання яких відбулося до закінчення строку відмови від договору про споживчий кредит.
== Особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит ==
Споживач, який порушив своє зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки.

'''У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним:'''
* '''НЕ може''' перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня;
* '''НЕ може''' бути більшою за 15% суми простроченого платежу.
'''Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов’язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит:'''
* '''НЕ може''' перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором;
* '''НЕ може''' бути збільшена за домовленістю сторін.
Застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов’язання за договором про споживчий кредит '''заборонено''' (стаття 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону]).

== Куди звернутися за захистом порушених прав ==
У випадку порушення його прав споживач має право звернутися до [https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection Національного банку України], який здійснює нагляд за додержанням кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією встановлених законодавством вимог щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки) (ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n139 Закону]).

== Судовий захист прав споживачів ==
Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|судом]]. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування або не відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
==Судова практика==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104580342 Постанова Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20] (Способом підтвердження виконання переддоговірного обов’язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту, який не є складником кредитного договору. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит і дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не фіксується воля сторін договору та його зміст).
*[https://verdictum.ligazakon.net/document/112872788?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01 Постанова Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22] (Сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, як захист прав споживача, правові відносини останнього з банком фактично не є рівними).
== Див. також: ==
* [[Захист прав споживачів кредитних послуг]]
* [[Реструктуризація боргу за кредитним договором]]
* [[Стягнення боргу за онлайн кредитом]]
[[Категорія: Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія: Банківське право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Звернення до суду: наказне провадження

2024-02-27T08:27:43Z

Maryna.Hubska: /* Форма і зміст заяви про видачу судового наказу */

==Нормативна база==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" (далі - Постанова)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" не можуть бути припинені повноваження судів.

В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя немає. Всі суди, де це можливо, якщо вони не мають значних технічних пошкоджень чи не зруйновані повністю внаслідок бомбардувань та обстрілів, працюватимуть. 02.03.2022 Радою суддів України оприлюднено [http://rsu.gov.ua/ua/news/usim-sudam-ukraini-rsu-opublikuvala-rekomendacii-sodo-rooti-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu?fbclid=IwAR0VM0X_cvUvaRJJhv789PiILaLhCbN82XRK6nsn2QdOUDHQc-2f_vngUK8 рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану]

'''Зверніть увагу! [https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено/відновлення у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану та розпорядження Верховного Суду щодо зміни/відновлення територіальної підсудності судових справ].'''
|}
==Поняття "наказне провадження"==
'''''Наказне провадження''''' є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення (пункт 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанови]).

Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК України].
==Хто має право звернутися до суду==
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також [[Представництво в цивільному процесі|органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб]] (частина друга статті 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК України]).
==Куди звернутися==
Заява про видачу судового наказу подається до '''суду першої інстанції''' за загальними [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі#До якого суду звернутися (підсудність справи)|правилами підсудності]], встановленими ЦПК України (стаття 162 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК України]).
==Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ==
Судовий наказ може бути видано (стаття 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК України]), у разі якщо: '''1) заявлено вимогу про [[Стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати|стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку]];''' Якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати (пункт 12 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанови]).

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page10 положень пункту 2 частини першої статті 430 ЦПК України] судовий наказ про виплату заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового наказу в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

'''2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;''' Якщо місце перебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами внутрішніх справ, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page3 стаття 132 ЦПК України]). За своєю природою ця вимога є цивільно-правовою, а отже, на неї поширюється загальна позовна давність у 3 роки. Звернутися до суду з заявою можуть органи внутрішніх справ та інші особи, у яких виникло право вимоги. Заявником може бути заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника.

'''3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;'''

Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.

'''4) заявлено вимогу про [[Стягнення аліментів в порядку наказного провадження|стягнення аліментів]] у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із [[Встановлення факту батьківства|встановленням]] чи [[Оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини|оспорюванням батьківства (материнства)]] та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; ''' Відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page12 пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України] судовий наказ про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового наказу в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати

'''5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;'''

'''6)заявлено вимогу про [[Права споживачів у разі придбання товару неналежної якості|повернення вартості товару неналежної якості]], якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;'''

Видача судового наказу за заявленою вимогою про повернення вартості товару неналежної якості можлива лише за заздалегідь прийнятого рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола осіб. Судовий наказ не може бути виданий за заявою, в якій зазначено вимогу про стягнення збитків або відшкодування моральної шкоди, завданих неналежною якістю товару, оскільки вони є предметом розгляду в порядку позовного провадження (пункт 15 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанови]).

'''7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''
==Форма і зміст заяви про видачу судового наказу==
Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

Форма і зміст заяви повинні відповідати вимогам [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 163 ЦПК України], зокрема '''у заяві повинно бути зазначено''': 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги ([https://cp.ks.court.gov.ua/sud2122/zrazkyzayavd/ зразок заяви про видачу судового наказу]).

До заяви про видачу судового наказу додається:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі відповідно до підпункту 41 пункту 1 частини другої [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 статті 4 Закону України "Про судовий збір"] (у 2024 році – 302,80 гривень);

2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред’явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

5) Якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов’язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі
==Строки розгляду заяви судом==
Суд розглядає заяву про видачу судового наказу '''протягом 5 днів''' з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - '''протягом 5 днів''' з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п’ятою, шостою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7247 165 ЦПК України], інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника.

Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
==Підстави для відмови у видачі судового наказу==
Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7229 163 ЦПК України]; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 2-1) заяву подано особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142 частини шостої статті 14 ЦПК України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7217 161 ЦПК України]; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7441 статті 186 ЦПК України]; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред’явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7244 статті 164 ЦПК України]; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу '''не пізніше 10 днів''' з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7247 статті 165 ЦПК України], не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7247 165 ЦПК України], унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
==Оскарження судового наказу==
Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку '''не підлягає''', проте може бути скасований місцевим судом (тобто в місцевий суд може бути подана заява про скасування судового наказу).
==Порядок скасування судового наказу==
===Форма і зміст заяви про скасування судового наказу===
Боржник має право '''протягом 15 днів''' з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 161 ЦПК України]. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7293 стаття 170 ЦПК України]) та має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місце знаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача (
[[Файл:Зразок заяви про скасування судового наказу.docx|міні|Заява про скасування судового наказу (зразок)]]).До заяви додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до підпункту 42 пункту 1 частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 статті 4 Закону України "Про судовий збір"] (у 2024 році – 151,40 грн.); 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу встановленого строку. У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 161 ЦПК України] боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 161 ЦПК України], судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
===Розгляд заяви про скасування судового наказу===
Заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 170 ЦПК], повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7310 стаття 171 ЦПК України]).

У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page12 статтею 444 ЦПК].
==Набрання судовим наказом законної сили та видача його==
У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу '''протягом 5 днів після''' закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили. Крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7217 статті 161 ЦПК], коли судовий наказ набирає законної сили у день його видачі.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8081 ст. 269 ЦПК України], суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що поставляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Ухвалою суду питання про виправлення описки вирішується без повідомлення учасників справи.
==Див. також==
*[[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
*[[Звернення до суду: окреме провадження]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]