WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності

2023-09-20T13:03:58Z

Mariia.povolotska: видалення неактуальної нормативної бази

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]"
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру]" (далі - Порядок № 1051)
*[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постанова Кабінет Міністрів України від 04 березня 2004 року № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1113-2020-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 про «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24 березня 2022 року № 2145-IX]
== Хто може звернутись ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 Земельного кодексу України] у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан, '''безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації''' '''забороняється'''. '''Вищезазначене не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом''' ''(підпункт 5 пункту 27 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом № 2698-IX від 19.10.2022)''

Також, звертаємо увагу, що у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, закрито доступ до Публічної кадастрової карти.
|}
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України] кожен громадянин України може отримати безкоштовно землю для різних потреб. Законодавством не передбачено обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки.
== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам ==
Кожен громадянин може одночасно отримати та приватизувати 6 земельних ділянок різного призначення, тобто передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах зазначених норм, провадиться один раз по кожному виду використання ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 частина четверта статті 116 Земельного кодексу України]).

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
* для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
* для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
* для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
* для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
* для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
* для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Для обрання вільної земельної ділянки за бажаним місцем розташування та з відповідним цільовим призначенням може допомогти [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all '''Публічна кадастрова карта'''].
== Куди звертатися для отримання земельної ділянки ==
Громадянам, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України], а саме:
* сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах);
* районної державної адміністрації (якщо питання стосується земель державної власності у межах сіл, селищ, міст районного значення та поза межами населених пунктів для: ведення водного господарства; індивідуального дачного будівництва; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті);
* обласні державні адміністрації (якщо питання стосується земель державної власності у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена
* [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області] (якщо питання стосується земельних ділянок для сільськогосподарських потреб)
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі].
|}
== Вимоги до клопотання==
[[Файл:Приватизація земельної ділянки (буклет).jpg|міні]]
[[Файл:Приватизація земельної ділянки (буклет - частина 2).jpg|міні]]
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації) [http://odeska.land.gov.ua/info/zrazky-zaiav-shchodo-realizatsii-povnovazhen-z-peredachi-zemel-silskohospodarskoho-pryznachennia-derzhavnoi-vlasnosti-dlia-vsikh-potreb-holovnym-upravlinniam-derzhheokadastru-v-odeskii-oblasti/ (зразки клопотання (заяви)].[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B5%] До клопотання додаються:
# графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);
# погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
# документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
# копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
# документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (частина шоста статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України]).
== Термін розгляду заяви ==
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом влади, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк. '''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку. 
[[Файл:ПЗ про визнання протиправними дій ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ.doc|міні]]
== [[Розроблення документації землеустрою|Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]] ==
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

'''''Розробником проекту землеустрою''''' можуть бути лише:
# юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою.
# фізична особа - підприємець, яка володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником (частина друга статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України "Про землеустрій"]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' З переліком суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги, можна ознайомитися на сайті [https://land.gov.ua/ Держаної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] ("Онлайн сервіси" -"Набори відкритих даних" -"Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників"), або у [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ територіальному органі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] (Держгеокадастр).
|}
Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також може стати в нагоді для відновлення меж ділянки і захисті права на землю.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією) на підставі укладеного із замовником [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF договору].

Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати '''6 місяців'''.
== Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ==
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою (у паперовій або електронній формі) розробника документації із землеустрою та оцінки земель від імені замовника, якщо інше не передбачено договором на виконання відповідних робіт (далі - заявник) (пункт 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку № 1051]).

Заява у паперовій формі разом з документацією із землеустрою або оцінки земель, електронним документом та іншими документами, зазначеними у пунктах 91-129, 135-137 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку № 1051], подається заявником Державному кадастровому реєстраторові особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Заява в електронній формі за допомогою кваліфікованого електронного підпису( печатки) надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку через [https://my.gov.ua/info/services/byservicescope/86 Єдиний державний веб-портал електронних послуг], у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, представлену у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання заяви.

'''Увага!''' Подання документації із землеустрою до Держгеокадастру, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 частина четверта статті 26 Закону України “Про землеустрій”]).

Державний кадастровий реєстратор у строк, що '''не перевищує 14 робочих днів''' з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру розглядає подані документи.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей із зазначенням підстав відмови.

'''Підстави для відмови:'''
* документи подані не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам чинного законодавства;
* розташування земельної ділянки та території дії повноважень іншого кадастрового реєстратора;
* розташування в межах земельної ділянки, яка реєструється, іншої земельної ділянки або її частини.
Не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру державний кадастровий реєстратор видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення в паперовій формі (у разі подання заяви у паперовій формі) або в електронній формі (у разі подання заяви в електронній формі).

'''Вартість: '''внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг"]).

Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==
Для затвердження проекту землеустрою особі необхідно надати до місцевої ради або місцевої державної адміністрації клопотання про затвердження проекту землеустрою.

До клопотання додаються: екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

'''Строк розгляду:''' 2 тижні з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.
== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==
Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріус.

'''Перелік необхідних документів:'''
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;]
# документ, що посвідчує особу;
# засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
# витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
# документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
'''Строк розгляду:''' до 5 робочих днів.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91603052 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 805/4560/17-а] (рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області, а не листом).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87902179 Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 813/731/18] (оскільки Львівським міським головою не було винесено на пленарне засідання Львівської міської ради, зокрема, не включено до порядку денного розгляд клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою та не забезпечено дотримання радою порядку і строку їх розгляду, то відповідно міським головою допущено протиправну бездіяльність та порушено вимоги ст. 186-1 ЗК України, ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 31 Регламенту Львівської міської ради 7-го скликання).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86815234 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 09 січня 2020 року у справі № 812/1264/17] (не існує норми закону щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою для ділянок, які включені до переліку за наказом Головного управління Держгеокадастру).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85493050 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року у справі № 420/914/19] (хоч і повноваження Головного управління Держгеокадастру щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є дискреційними, проте належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідне клопотання (заяву) позивача про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства).
*
*
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83943059 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у справі № 420/5288/18] (у разі протиправної бездіяльності відповідного органу у вигляді ненадання дозволу у належній формі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у встановлений строк, відповідно до абзацу третього частини сьомої статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] особа має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/7862647 Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі № 509/4156/15-а] (невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць тощо).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77361939 Постанова Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц] (рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом).
== Див. також ==
* [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
* [[Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби]]
* [[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
* [[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Порядок оформлення довіреності

2023-01-27T10:40:51Z

Mariia.povolotska: /* Поняття довіреності */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/419-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419 "Про порядок посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-06#Text Наказ Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року № 111/5 "Про запровадження Єдиного реєстру довіреностей та внесення змін і доповнень до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-derzhavnoyi-reyestraciyi-v-umovah-voyennogo-stanu-ta-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-28-lyutogo-2022-r-164-209 постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164"] посвідчення довіреностей здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса: зображення Державного Герба України, прізвище, власне імʼя, по батькові (за наявності), найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса), номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.

В умовах воєнного стану довіреності військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою з подальшим надсиланням таких заповітів через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі.

'''Для врахування!''' На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено '''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна].'''
|}
== Поняття довіреності ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1341 статті 244 ЦК України] '''довіреністю''' є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіритель обов'язково вказує коло повноважень, що передаються повіреній особі. '''Присутність довірителя є обов'язковою.'''
== Форма довіреності ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1345 статті 245 ЦК України] '''форма довіреності''' повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. 
Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті. 
Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.

Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.

Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.

Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.

Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1363 Стаття 247 ЦК України] визначає, що строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана. У тому разі, якщо у довіреності не вказана дата її вчинення вона вважається нікчемною.

У тексті довіреності '''мають бути зазначені''' місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження - для юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають. У довіреностях, що видаються на вчинення правочинів щодо розпорядження майном, також зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків довірителя (податковий номер). У довіреностях, виданих на ім'я адвокатів, можуть зазначатися їх статус та членство в адвокатському об'єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об'єднання).
== Органи і особи, які мають право посвідчувати довіреності ==
* нотаріуси;
* уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування - довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами;
* начальники госпіталів, санаторіїв, інших військово-лікувальних закладів, їх заступники з медичної частини, старші або чергові лікарі - довіреності військовослужбовців або інших осіб, що перебувають на лікуванні в таких закладах;
* командири (начальники) військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів - заповіти і довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадової особи органу місцевого самоврядування, що вчиняють нотаріальні дії, - заповіти і довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців;
* головні лікарі, їх заступники з медичної частини або чергові лікарі лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров'я, начальники госпіталів - заповіти осіб, що перебувають на лікуванні в таких закладах;
* директори або головні лікарі будинків для осіб похилого віку та інвалідів - заповіти осіб, що проживають у таких будинках;
* начальники установ виконання покарань та слідчих ізоляторів - заповіти і довіреності осіб, що тримаються в таких установах;
* капітани морських або річкових суден, що плавають під прапором України, - заповіти осіб, що перебувають під час плавання на таких суднах;
* начальники пошукових або інших експедицій - заповіти осіб, що перебувають у таких експедиціях;
* начальники слідчих ізоляторів посвідчують заповіти і довіреності осіб, узятих під варту, та засуджених, стосовно яких вирок суду не набрав законної сили, за погодженням з посадовою, службою особою чи органом, у провадженні яких перебуває справа.
== Документи, які необхідні для оформлення довіреності ==
=== Для фізичної особи: ===
паспортний документ (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, національний паспорт іноземного громадянина, паспорт іноземного громадянина для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон);
=== Для юридичної особи: ===
установчі документи юридичної особи (тобто установчий акт, статут, засновницький договір, положення), свідоцтво про державну реєстрацію, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, довідка про присвоєння юридичній особі ідентифікаційного коду (ЄДРПОУ);
== Припинення представництва за довіреністю ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1367 Стаття 248 ЦК України] передбачає підстави за яких представництво за довіреністю припиняється, а саме:
# закінчення строку довіреності;
# скасування довіреності особою, яка її видала;
# відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
# припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
# припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
# смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків;
# смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
За вищенаведених обставинах потрібно враховувати, що з припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення. Крім того, законодавство зобов'язує представника, який здійснював представництво за довіреністю негайно повернути довіреність.
{| class="wikitable"
|-
| Довіреності (у тому числі їх дублікати), посвідчені в нотаріальному порядку, та довіреності, прирівнювані до нотаріально посвідчених, а також відомості про припинення їх дії підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей у порядку, установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-06 Положенням про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року № 111/5.]
|}
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]

Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи

2023-01-27T10:27:20Z

Mariia.povolotska: /* Гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про професійну (професійно-технічну) освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
== Основні положення ==
'''Внутрішньо переміщеною особою''' є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]).

'''Зверніть Увагу!''' Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
== Гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб ==
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі – Закон № 1706)

Україна гарантує вжиття усіх можливих заходів передбачених законодавством України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України щодо захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (далі - ВПО), створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
== Пільги ВПО ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 '''Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"''':] 
# Взята на облік ВПО, яка не має документів, необхідних для надання '''статусу безробітного''', отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. Див. додатково консультацію "[[Отримання внутрішньо переміщеною особою статусу безробітного]]" 
# '''Припинення самозайнятості''' ВПО здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному [https://dmsu.gov.ua/teritorialni-organi.html територіальному органі Державної міграційної служби України], на підставі довідки про взяття на облік ВПО. Див. додатково консультацію "[[Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця]]" 
# Реєстрація ВПО юридичної особи (за умов її входження до складу засновників такої юридичної особи) або '''реєстрація такою ВПО фізичної особи - підприємця''' здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному територіальному органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на підставі довідки про взяття на облік ВПО. Див. додатково консультацію "[[Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]]" 
# Взята на облік ВПО має право на '''забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації''', на одержання реабілітаційних послуг відповідно до законодавства за місцем проживання. 
# Заходи щодо забезпечення '''прийому, проїзду, розміщення та облаштування''' вимушених переселенців є видатковими зобов’язаннями України та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції щодо забезпечення соціальних прав і гарантій громадян України. 
# З метою забезпечення будівництва та інвестування у розвиток житлової інфраструктури міст та населених пунктів відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування разом із державними банківськими установами, а також за наявності можливостей залучення міжнародної гуманітарної або благодійної допомоги формують для ВПО регіональні '''довгострокові програми з пільгового кредитування''' (у тому числі - іпотечного) будівництва або придбання житла. Див. додатково консультацію "[[Державна підтримка та забезпечення громадян доступним житлом]]" 
# У разі виділення адресної цільової благодійної або міжнародної благодійної допомоги для будівництва або придбання житла для ВПО з тимчасово окупованої території чи у районах ведення військових дій чи проведення антитерористичної операції такі кошти не оподатковуються прибутковим податком та податком на додану вартість.
== Гарантії ВПО у сфері зайнятості населення ==

Внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення іншого виду зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до законодавства.

Внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) відповідно до пункту 1 статті 36, статей 38, 39 Кодексу законів про працю України у зв’язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору.

Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви.

Центр зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи у день припинення трудового договору повідомляє про це:

- роботодавця (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними);

- територіальний орган Пенсійного фонду України;

- територіальний орган Державної податкової служби.

Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю таким особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством на випадок безробіття.

Припинення самозайнятості внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному територіальному органі державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
== Гарантії ВПО у сфері соціального страхування на випадок безробіття ==
Порядок надання допомоги по безробіттю врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#Text Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06 квітня 2020 року № 624].

Під час дії воєнного стану:

- Кабінет Міністрів України визначає перелік видів забезпечення, соціальних послуг, компенсацій та допомоги у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, а також особливості їх надання;

- Кабінет Міністрів України визначає особливості реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, а також особливості призначення, відкладення, скорочення тривалості, припинення виплати допомоги по безробіттю, відмінні від встановленого порядку;

- Кабінет Міністрів України затверджує бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та приймає інші рішення, передбачені цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", без погодження (схвалення) правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

- допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного;

- виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним, який перебуває на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів;

- призначення допомоги по безробіттю внутрішньо переміщеним особам або особам, які перебувають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, які не мають документів про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), здійснюється на підставі відомостей, наявних у:

Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;

Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

інформаційній системі Державної міграційної служби України та Міністерства внутрішніх справ України;

Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;

податковій звітності за останній звітний період чи за IV квартал 2021 року або річній звітності за 2021 рік;

- До отримання зазначених вище відомостей, допомога по безробіттю призначається особам у мінімальному розмірі, а загальна тривалість виплати такої допомоги не може перевищувати 180 календарних днів; після надходження необхідних відомостей тривалість виплати допомоги по безробіттю та її розмір переглядаються відповідно до законодавства;

- максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 150 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року.
== Пільги ВПО у кредитних відносинах ==
Відповідно до частини шостої статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], упродовж строку тимчасової окупації особи, які проживають на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї, звільняються від обов’язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, якщо об’єктом іпотеки є майно, розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована. Національний банк України приймає рішення про зміну класифікації таких іпотечних кредитів або інші рішення з метою недопущення погіршення ліквідності (фінансового стану) кредитора.

Положення цього пункту не поширюються на об’єкти житлової нерухомості, загальна площа якого перевищує показники, встановлені статтею 266 Податкового кодексу України.

'''Увага: території, тимчасово окуповані після 24.02.2022 року, на сьогоднішній день не визнані такими у встановленому законом порядку.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України “Про споживче кредитування”], у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закону України “Про іпотеку”], у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.

Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", або за договорами, до яких після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

Також відповідно до ст. 9-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text ЗУ “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”], загальна сума процентів за кредитним договором та/або договором позики, боржником за яким є внутрішньо переміщена особа, яка у період після дати початку тимчасової окупації залишила або покинула своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України або у період після 14 квітня 2014 року залишила або покинула своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, не може перевищувати суми процентів, нарахованої протягом строку, на який надавався кредит (позика), за мінімальною ставкою, визначеною договором.

За невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою, визначеною частиною першою цієї статті, зобов’язань за кредитним договором та/або договором позики не нараховується неустойка (штраф, пеня), не настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та процентів річних від простроченої суми, не застосовуються інші санкції майнового характеру.

Кредитор з урахуванням вимог частин першої та другої цієї статті зобов’язаний здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором та/або договором позики у семиденний строк з дня надходження письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи.

У разі невиконання кредитором свого обов’язку щодо здійснення перерахунку заборгованості за кредитним договором та/або договором позики на умовах, визначених цією статтею, така заборгованість вважається автоматично перерахованою на наступний день після закінчення відповідного семиденного строку з дня надходження до кредитора письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи.

Відступлення (продаж, передання) права вимоги за кредитним договором та/або договором позики, позичальником за яким є внутрішньо переміщена особа, визначена частиною першою цієї статті, без згоди боржника забороняється.

Дія абзацу першого цієї частини не поширюється на кредиторів, віднесених до категорії неплатоспроможних, а також на банки, щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".]

Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою, визначеною частиною першою цієї статті, зобов’язань за кредитним договором та/або договором позики покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права.

Положення частин першої - п’ятої цієї статті поширюються виключно на кредитні договори та договори позики, укладені:

- до дати початку тимчасової окупації з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України;

- до 14 квітня 2014 року з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Положення частин першої - п’ятої статті 9-2 не поширюються на заборгованість внутрішньо переміщених осіб, які:

залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та в яких станом на дату початку тимчасової окупації наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами та/або договорами позики;

залишили або покинули своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та станом на 14 квітня 2014 року в яких наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами та/або договорами позики.

Звільнення внутрішньо переміщеної особи від негативних наслідків порушення нею грошових зобов’язань за кредитним договором та/або договором позики відповідно до положень цієї статті не може бути підставою для відмови у наданні нового кредиту та/або позики.
= Пільги ВПО під час проведення антитерористичної операції =
Відповідно до ч. 1 ст. 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"], період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014#Text Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014] та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, тому можна констатувати, що відповідний правовий режим зберігається і до сьогодні.

Відповідно до ст. 2 зазначеного закону, на час проведення антитерористичної операції '''забороняється нарахування пені та/або штрафів''' на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. 
Див. додатково консультацію "[[Мораторій на нарахування пені та штрафів за кредитними зобов’язаннями ВПО]]"
== Пільги ВПО у сфері освіти ==
Держава забезпечує дітям, зареєстрованим як ВПО, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 абзац перший частини п'ятнадцятої статті 44 Закону України "Про вищу освіту"]).

Крім того, взята на облік внутрішньо переміщена особа має право на продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел фінансування. Порядок фінансування навчання категорії осіб, які були зараховані у навчальні заклади на територіях, де виникли обставини, зазначені у статті 1 цього Закону, на навчання за рахунок коштів державного бюджету, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Діти з числа внутрішньо переміщених осіб чи діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, які навчаються у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, забезпечуються безкоштовним харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Див. додатково консультацію "[[Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи]]"
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
== Див. також ==
* [[Права та обов'язки внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
* [[Призначення вперше та виплата пенсій внутрішньо переміщеним особам]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Пільги у сфері оподаткування]]
[[Категорія:Пільги у сфері освіти]]
[[Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]

Посередництво у працевлаштуванні за кордоном

2022-11-30T09:41:06Z

Mariia.povolotska: Доповнення розділу ліцензування та виправлення технічних описок

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закон України "Про зовнішню трудову міграцію"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1060-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1060 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном"]
* [https://www.msp.gov.ua/documents/5537.html Наказ Міністерства соціальної політики України від 29 листопада 2019 року № 1689 "Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном Міністерством соціальної політики України на 2020 рік"]
== Загальна інформація ==
'''Господарська діяльність з посередництва у працевлаштуванні за кордоном''' – послуга, яка надається суб’єктами господарювання в межах укладених з іноземним суб’єктом (іноземними суб’єктами) господарювання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном з метою сприяння укладенню трудового договору (контракту) відповідно до заявок іноземного роботодавця щодо вільних робочих місць (вакансій), включаючи надання інформаційно-консультаційних послуг щодо можливостей працевлаштування, найменування та місцезнаходження роботодавця, інформації про умови праці (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1060-2015-%D0%BF Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1060] (далі - Ліцензійні умови).

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності"] вказана господарська діяльність підлягає ліцензуванню.
== Ліцензування посередництва у працевлаштуванні за кордоном ==
Ліцензійні умови визначають посередництво як послугу, яку надає суб'єкт господарювання в рамках укладених з іноземними компаніями зовнішньоекономічних договорів про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном з метою сприяння укладенню трудового договору (контракту найму) відповідно до заявок іноземного роботодавця щодо вільних робочих місць, в тому числі надання інформаційно-консультаційних послуг щодо можливостей працевлаштування, найменування, місцезнаходження роботодавця, істотних умов праці.

Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1060-2015-%D0%BF Ліцензійних умов] передбачений вичерпний перелік документів, який подається здобувачами ліцензій для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Органом, який видає ліцензії з посередництва у працевлаштуванні за кордоном є '''[https://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України]'''.

Ліцензія на працевлаштування за кордоном є безстроковою і діє по всій території України.

Для правильної підготовки документів варто ознайомитися з [https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=b22bbe27-39f5-4dcd-beb5-34bbc8d99c6c&title=YAkPravilnoPidgotuvatiDokumentiNaOtrimanniaLitsenzii роз'ясненнями] зазначеного Міністерства.

Ліцензію на провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном можна оформити [https://my.gov.ua/info/service/1750/details?languageId=0 он-лайн] (необхідний кваліфікований електронний підпис).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' [https://www.msp.gov.ua/content/perelik-subektiv-yaki-mayut-licenziyu-z-poserednictva-u-pracevlashtuvanni-za-kordonom.html Перелік суб'єктів, які мають ліцензію з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (станом на 27.12.2019)]
|}
== Як регулюються відносини між працівником та компаніями-посередниками? ==
[[Файл:Памʼятка щодо попередження потрапляння у рабство.jpg|міні]]
Між громадянином, який бажає скористатися послугами посередництва у працевлаштуванні за кордоном та фірмою-посередником укладається договір про надання послуг з працевлаштування за кордоном.

Виконання договору між посередником та особою про надання посередницьких послуг у працевлаштуванні за кордоном оформляється актом про надання послуг, який підписується обома сторонами.

Відповідно до частини другої статті 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону України «Про зайнятість населення»] суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, не має права отримувати від осіб, яким надані такі послуги, плату до підписання акта наданих послуг.

Порушенням вищеназваної норми є ситуація, коли посередник заявляє вимогу до клієнта попередньо оплатити його послуги, і згідно з частиною восьмою статті 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону України «Про зайнятість населення»] тягне за собою накладення на нього штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
== Поради особам, які планують скористатися послугами посередників у працевлаштуванні за кордоном ==
Громадянам України, які планують шукати роботу за кордоном та скористатися послугами відповідних українських посередників варто дотримуватися певних правил:

→ перевірити [https://www.msp.gov.ua/content/perelik-subektiv-yaki-mayut-licenziyu-z-poserednictva-u-pracevlashtuvanni-za-kordonom.html наявність ліцензії], виданої [https://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України] у суб’єкта господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном;

→ діяльність посередника має здійснюватися виключно у офісному приміщенні;
[[Файл:Що варто робити.jpg|міні]]
→ в приміщенні посередника повинні бути розміщені: наказ про видачу посереднику ліцензії, витяги із законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 "Про зайнятість населення"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-19 "Про зовнішню трудову міграцію"] , завірена ліцензіатом інформація про види професійної діяльності, за якими пропонується працевлаштування, та інші інформаційні матеріали щодо працевлаштування за кордоном;

→ посередник повинен мати офіційний веб-сайт;

→ посередник зобов’язаний надати інформацію про майбутні умови праці, засвідчену власним підписом;

→ для працевлаштування за кордоном оформлюється трудова віза або інших документ, якій надає дозвіл на працю, в залежності від країни працевлаштування (детальну інформацію про що повинен надати посередник);

→ посередник має право надавати сприяння у працевлаштуванні виключно до країн, які зазначені у документах, поданих до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (такі країни зазначені у [https://www.msp.gov.ua/content/perelik-subektiv-yaki-mayut-licenziyu-z-poserednictva-u-pracevlashtuvanni-za-kordonom.html Переліку суб’єктів, які мають ліцензію з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, розміщеному на офіційному вебсайті Міністерства соціальної політики України]);

→ посередник має право '''отримувати плату''' від '''виключно''' після укладення між особою, яка бажає працевлаштуватися за кордоном та іноземним роботодавцем трудового договору (контракту) та підписання акта наданих послуг (пункт 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1060-2015-%D0%BF Ліцензійних умов]).
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/76238557 Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 серпня 2018 року у справі № 161/8873/18] (правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/76886483 Постанова Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 320/2692/16-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/77136328 Постанова Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 279/4204/13-ц]
== Див. також ==
* [[Оподаткування доходів, отриманих за кордоном]]
* [[Підтвердження стажу, набутого за кордоном]]
* [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон]]
* [[Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми]]
* [[Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини]]
* [[Шахрайство]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Працевлаштування окремих категорій працівників]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи

2022-06-29T08:40:28Z

Mariia.povolotska:

Посередництво у працевлаштуванні за кордоном

2022-03-28T12:16:12Z

Mariia.povolotska: доповнено новим розділом

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закон України "Про зовнішню трудову міграцію"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1060-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1060 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном"]
* [https://www.msp.gov.ua/documents/5537.html Наказ Міністерства соціальної політики України від 29 листопада 2019 року № 1689 "Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном Міністерством соціальної політики України на 2020 рік"]

== Загальна інформація ==

'''Господарська діяльність з посередництва у працевлаштуванні за кордоном''' – послуга, яка надається суб’єктами господарювання в межах укладених з іноземним суб’єктом (іноземними суб’єктами) господарювання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном з метою сприяння укладенню трудового договору (контракту) відповідно до заявок іноземного роботодавця щодо вільних робочих місць (вакансій), включаючи надання інформаційно-консультаційних послуг щодо можливостей працевлаштування, найменування та місцезнаходження роботодавця, інформації про умови праці (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1060-2015-%D0%BF Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1060] (далі - Ліцензійні умови).

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності"] вказана господарська діяльність підлягає ліцензуванню.

== Ліцензензування посередництва у працевлаштуванні за кордоном ==
Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1060-2015-%D0%BF Ліцензійних умов] передбачений вичерпний перелік документів, який подається здобувачами ліцензій для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Органом, який видає ліцензії з посередництва у працевлаштуванні за кордоном є '''[https://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України]'''.

Ліцензія на працевлаштування за кордоном є безстроковою і діє по всій території України.

Для правильної підготовки документів варто ознайомитися з [https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=b22bbe27-39f5-4dcd-beb5-34bbc8d99c6c&title=YAkPravilnoPidgotuvatiDokumentiNaOtrimanniaLitsenzii роз'ясненнями] зазначеного Міністерства.

Ліцензію на провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном можна оформити [https://my.gov.ua/info/service/1750/details?languageId=0 он-лайн] (необхідний кваліфікований електронний підпис).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' [https://www.msp.gov.ua/content/perelik-subektiv-yaki-mayut-licenziyu-z-poserednictva-u-pracevlashtuvanni-za-kordonom.html Перелік суб'єктів, які мають ліцензію з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (станом на 27.12.2019)]
|}

== Як регулюються відносини між працівником та компаніями-посередниками? ==
Між громадянином, який бажає скористатися послугами посередництва у працевлаштуванні за кордоном та фірмою-посередником укладається договір про надання послуг з працевлаштування за кордоном.

Виконання договору між посередником та особою про надання посередницьких послуг у працевлаштуванні за кордоном оформляється актом про надання послуг, який підписується обома сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про зайнятість населення» суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, не має права отримувати від осіб, яким надані такі послуги, плату до підписання акта наданих послуг.

Порушенням вищеназваної норми є ситуація, коли посередник заявляє вимогу до клієнта попередньо оплатити його послуги, і згідно ч. 8 ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення» тягне за собою накладення на нього штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.

== Поради особам, які планують скористатися послугами посередників у працевлаштуванні за кордоном ==
Громадянам України, які планують шукати роботу за кордоном та скористатися послугами відповідних українських посередників варто дотримуватися певних правил:

→ перевірити [https://www.msp.gov.ua/content/perelik-subektiv-yaki-mayut-licenziyu-z-poserednictva-u-pracevlashtuvanni-za-kordonom.html наявність ліцензії], виданої [https://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України] у суб’єкта господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном;

→ діяльність посередника має здійснюватися виключно у офісному приміщенні;

→ в приміщенні посередника повинні бути розміщені: наказ про видачу посереднику ліцензії, витяги із законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 "Про зайнятість населення"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-19 "Про зовнішню трудову міграцію"], завірена ліцензіатом інформація про види професійної діяльності, за якими пропонується працевлаштування, та інші інформаційні матеріали щодо працевлаштування за кордоном;

→ посередник повинен мати офіційний вебсайт;

→ посередник зобов’язаний надати інформацію про майбутні умови праці, засвідчену власним підписом;

→ для працевлаштування за кордоном оформлюється трудова віза або інших документ, якій надає дозвіл на працю, в залежності від країни працевлаштування (детальну інформацію про що повинен надати посередник);

→ посередник має право надавати сприяння у працевлаштуванні виключно до країн, які зазначені у документах, поданих до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (такі країни зазначені у [https://www.msp.gov.ua/content/perelik-subektiv-yaki-mayut-licenziyu-z-poserednictva-u-pracevlashtuvanni-za-kordonom.html Переліку суб’єктів, які мають ліцензію з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, розміщеному на офіційному вебсайті Міністерства соціальної політики України]);

→ посередник має право '''отримувати плату''' від '''виключно''' після укладення між особою, яка бажає працевлаштуватися за кордоном та іноземним роботодавцем трудового договору (контракту) та підписання акта наданих послуг (пункт 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1060-2015-%D0%BF Ліцензійних умов]).

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/76238557 Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 серпня 2018 року у справі № 161/8873/18] (правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/76886483 Постанова Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 320/2692/16-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/77136328 Постанова Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 279/4204/13-ц]

== Див. також ==
* [[Оподаткування доходів, отриманих за кордоном]]
* [[Підтвердження стажу, набутого за кордоном]]
* [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон]]
* [[Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми]]
* [[Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини]]
* [[Шахрайство]]

[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Працевлаштування окремих категорій працівників]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи

2022-01-25T11:32:39Z

Mariia.povolotska: Доповнено розділ "Гарантії ВПО на випадок безробіття"

Порядок оформлення довіреності

2022-01-25T10:54:22Z

Mariia.povolotska: Додано розділ "Перелік документів, які необхідні для оформлення довіреності"

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/419-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419 "Про порядок посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-06 Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року № 111/5.]

== Поняття довіреності ==
Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 244 ЦК України] '''довіреністю''' є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

== Форма довіреності ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page5 статті 245 ЦК України] '''форма довіреності''' повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. 
Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті. 
Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.

Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.

Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.

Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.

Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами

Стаття 247 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] визначає, що строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана. У тому разі, якщо у довіреності не вказана дата її вчинення вона вважається нікчемною.

У тексті довіреності '''мають бути зазначені''' місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження - для юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають. У довіреностях, що видаються на вчинення правочинів щодо розпорядження майном, також зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків довірителя (податковий номер). У довіреностях, виданих на ім'я адвокатів, можуть зазначатися їх статус та членство в адвокатському об'єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об'єднання).

== Органи і особи, які мають право посвідчувати довіреності ==
* нотаріуси;
* уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування - довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами;
* начальники госпіталів, санаторіїв, інших військово-лікувальних закладів, їх заступники з медичної частини, старші або чергові лікарі - довіреності військовослужбовців або інших осіб, що перебувають на лікуванні в таких закладах;
* командири (начальники) військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів - заповіти і довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадової особи органу місцевого самоврядування, що вчиняють нотаріальні дії, - заповіти і довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців;
* головні лікарі, їх заступники з медичної частини або чергові лікарі лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров'я, начальники госпіталів - заповіти осіб, що перебувають на лікуванні в таких закладах;
* директори або головні лікарі будинків для осіб похилого віку та інвалідів - заповіти осіб, що проживають у таких будинках;
* начальники установ виконання покарань та слідчих ізоляторів - заповіти і довіреності осіб, що тримаються в таких установах;
* капітани морських або річкових суден, що плавають під прапором України, - заповіти осіб, що перебувають під час плавання на таких суднах;
* начальники пошукових або інших експедицій - заповіти осіб, що перебувають у таких експедиціях;
* начальники слідчих ізоляторів посвідчують заповіти і довіреності осіб, узятих під варту, та засуджених, стосовно яких вирок суду не набрав законної сили, за погодженням з посадовою, службою особою чи органом, у провадженні яких перебуває справа.

== Документи, які необхідні для оформлення довіреності ==

=== Для фізичної особи: ===
паспортний документ (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, національний паспорт іноземного громадянина, паспорт іноземного громадянина для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон);

=== Для юридичної особи: ===
установчі документи юридичної особи (тобто установчий акт, статут, засновницький договір, положення), свідоцтво про державну реєстрацію, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, довідка про присвоєння юридичній особі ідентифікаційного коду (ЄДРПОУ);

== Припинення представництва за довіреністю ==
Стаття 248 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачає підстави за яких представництво за довіреністю припиняється, а саме:
# закінчення строку довіреності;
# скасування довіреності особою, яка її видала;
# відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
# припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
# припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
# смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків;
# смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

За вищенаведених обставинах потрібно враховувати, що з припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення. Крім того, законодавство зобов'язує представника, який здійснював представництво за довіреністю негайно повернути довіреність.

{| class="wikitable"
|-
| Довіреності (у тому числі їх дублікати), посвідчені в нотаріальному порядку, та довіреності, прирівнювані до нотаріально посвідчених, а також відомості про припинення їх дії підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей у порядку, установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-06 Положенням про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року № 111/5.]
|}

[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]

Посередництво у працевлаштуванні за кордоном

2021-12-13T14:22:34Z

Mariia.povolotska: вилучено не актуальну судову практику

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закон України "Про зовнішню трудову міграцію"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1060-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1060 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном"]
* [https://www.msp.gov.ua/documents/5537.html Наказ Міністерства соціальної політики України від 29 листопада 2019 року № 1689 "Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном Міністерством соціальної політики України на 2020 рік"]

== Загальна інформація ==

'''Господарська діяльність з посередництва у працевлаштуванні за кордоном''' – послуга, яка надається суб’єктами господарювання в межах укладених з іноземним суб’єктом (іноземними суб’єктами) господарювання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном з метою сприяння укладенню трудового договору (контракту) відповідно до заявок іноземного роботодавця щодо вільних робочих місць (вакансій), включаючи надання інформаційно-консультаційних послуг щодо можливостей працевлаштування, найменування та місцезнаходження роботодавця, інформації про умови праці (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1060-2015-%D0%BF Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1060] (далі - Ліцензійні умови).

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності"] вказана господарська діяльність підлягає ліцензуванню.

== Ліцензензування посередництва у працевлаштуванні за кордоном ==
Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1060-2015-%D0%BF Ліцензійних умов] передбачений вичерпний перелік документів, який подається здобувачами ліцензій для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Органом, який видає ліцензії з посередництва у працевлаштуванні за кордоном є '''[https://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України]'''.

Ліцензія на працевлаштування за кордоном є безстроковою і діє по всій території України.

Для правильної підготовки документів варто ознайомитися з [https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=b22bbe27-39f5-4dcd-beb5-34bbc8d99c6c&title=YAkPravilnoPidgotuvatiDokumentiNaOtrimanniaLitsenzii роз'ясненнями] зазначеного Міністерства.

Ліцензію на провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном можна оформити [https://my.gov.ua/info/service/1750/details?languageId=0 он-лайн] (необхідний кваліфікований електронний підпис).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' [https://www.msp.gov.ua/content/perelik-subektiv-yaki-mayut-licenziyu-z-poserednictva-u-pracevlashtuvanni-za-kordonom.html Перелік суб'єктів, які мають ліцензію з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (станом на 27.12.2019)]
|}

== Поради особам, які планують скористатися послугами посередників у працевлаштуванні за кордоном ==
Громадянам України, які планують шукати роботу за кордоном та скористатися послугами відповідних українських посередників варто дотримуватися певних правил:

→ перевірити [https://www.msp.gov.ua/content/perelik-subektiv-yaki-mayut-licenziyu-z-poserednictva-u-pracevlashtuvanni-za-kordonom.html наявність ліцензії], виданої [https://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України] у суб’єкта господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном;

→ діяльність посередника має здійснюватися виключно у офісному приміщенні;

→ в приміщенні посередника повинні бути розміщені: наказ про видачу посереднику ліцензії, витяги із законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 "Про зайнятість населення"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-19 "Про зовнішню трудову міграцію"], завірена ліцензіатом інформація про види професійної діяльності, за якими пропонується працевлаштування, та інші інформаційні матеріали щодо працевлаштування за кордоном;

→ посередник повинен мати офіційний веб-сайт;

→ посередник зобов’язаний надати інформацію про майбутні умови праці, засвідчену власним підписом;

→ для працевлаштування за кордоном оформлюється трудова віза або інших документ, якій надає дозвіл на працю, в залежності від країни працевлаштування (детальну інформацію про що повинен надати посередник);

→ посередник має право надавати сприяння у працевлаштуванні виключно до країн, які зазначені у документах, поданих до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (такі країни зазначені у [https://www.msp.gov.ua/content/perelik-subektiv-yaki-mayut-licenziyu-z-poserednictva-u-pracevlashtuvanni-za-kordonom.html Переліку суб’єктів, які мають ліцензію з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства соціальної політики України]);

→ посередник має право '''отримувати плату''' від '''виключно''' після укладення між особою, яка бажає працевлаштуватися за кордоном та іноземним роботодавцем трудового договору (контракту) та підписання акта наданих послуг (пункт 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1060-2015-%D0%BF Ліцензійних умов]).

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/76886483 Постанова Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 320/2692/16-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/77136328 Постанова Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 279/4204/13-ц]

== Див. також ==
* [[Оподаткування доходів, отриманих за кордоном]]
* [[Підтвердження стажу, набутого за кордоном]]
* [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон]]
* [[Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми]]
* [[Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини]]
* [[Шахрайство]]

[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Працевлаштування окремих категорій працівників]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Оскарження податкових повідомлень-рішень

2021-06-29T08:11:51Z

Mariia.povolotska: вилучено застарілу судову практику; виправлено орфографічні помилки

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]

== Поняття податкового повідомлення-рішення ==
'''Податкове повідомлення-рішення''' - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ Податковим кодексом України] та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України(далі- ПК України)].

== Оскарження податкових повідомлень-рішень ==
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 [http://%5Bhttp://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України], рішення, прийняті контролюючим органом (в тому числі податкові повідомлення-рішення), можуть бути оскаржені '''в адміністративному або судовому порядку.'''

== Адміністративний порядок оскарження (досудовий порядок вирішення спору) ==
Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів. 
Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику – Державної фіскальної служби України. При цьому потрібно враховувати, що під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Натомість обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) '''протягом 10 робочих днів''', що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення. 
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення. 
У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися '''протягом 10 календарних днів''', наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

У разі порушення платником податків вимог до подання ним скарги такі скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.
=== Терміни розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ===
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його '''протягом 20 календарних днів''', наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. 
Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків '''понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів''', та письмово повідомити про це платника податків до закінчення зазначеного строку. 
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку.

За результатами розгляду скарги платника податків центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення, яке є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку. Слід враховувати, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Якщо відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу. У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

=== Терміни закінчення процедури адміністративного оскарження ===
Процедура адміністративного оскарження закінчується:
* днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;
* днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
* днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;
* днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.

== Судовий порядок оскарження ==
Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент '''протягом 1095 днів після отримання такого рішення'''. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пірозділу 3.2 Терміни закінчення процедури адміністративного оскарження.

Згідно з пунктом 56.21 статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] у разі коли норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України], або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82536483 Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2019 року у справі № 420/2318/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88187298 Постанова Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 160/4130/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90264346 Постанова Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 240/5868/19]

[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія: Суди]]

Оскарження податкових повідомлень-рішень

2021-03-29T09:00:16Z

Mariia.povolotska: вилучено застарілу судову практику

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]

== Поняття податкового повідомлення-рішення ==
'''Податкове повідомлення-рішення''' - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ Податковим кодексом України] та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України(далі- ПК України)].

== Оскарження податкових повідомлень-рішень ==
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 [http://%5Bhttp://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України], рішення, прийняті контролюючим органом (в тому числі податкові повідомлення-рішення), можуть бути оскаржені '''в адміністративному або судовому порядку.'''

== Адміністративний порядок оскарження (досудовий порядок вирішення спору) ==
Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів. 
Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику – Державної фіскальної служби України. При цьому потрібно враховувати, що під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Натомість обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) '''протягом 10 календарних днів''', що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення. 
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення. 
У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися '''протягом 10 календарних днів''', наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

У разі порушення платником податків вимог до подання ним скарги такі скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.
=== Терміни розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ===
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його '''протягом 20 календарних днів''', наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. 
Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків '''понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів''', та письмово повідомити про це платника податків до закінчення зазначеного строку. 
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку.

За результами розгляду скраги платника податків центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення, яке є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку. Слід враховувати, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Якщо відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

=== Терміни закінчення процедури адміністративного оскарження ===
Процедура адміністративного оскарження закінчується:
* днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;
* днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
* днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;
* днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.

== Судовий порядок оскарження ==
Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент '''протягом 1095 днів після отримання такого рішення'''. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пірозділу 3.2 Терміни закінчення процедури адміністративного оскарження.

Згідно з пунктом 56.21 статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] у разі коли норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України], або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82533607 Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року у справі № 160/4734/19]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82536483 Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2019 року у справі № 420/2318/19]

* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88187298 Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 160/4130/19]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/90264346?from=%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8C- Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі №240/5868/19]

[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія: Суди]]

Оскарження податкових повідомлень-рішень

2020-12-22T15:28:19Z

Mariia.povolotska: доповнено актуальною судовою практикою

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]

== Поняття податкового повідомлення-рішення ==
'''Податкове повідомлення-рішення''' - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ Податковим кодексом України] та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України(далі- ПК України)].

== Оскарження податкових повідомлень-рішень ==
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 [http://%5Bhttp://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України], рішення, прийняті контролюючим органом (в тому числі податкові повідомлення-рішення), можуть бути оскаржені '''в адміністративному або судовому порядку.'''

== Адміністративний порядок оскарження (досудовий порядок вирішення спору) ==
Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів. 
Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику – Державної фіскальної служби України. При цьому потрібно враховувати, що під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Натомість обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) '''протягом 10 календарних днів''', що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення. 
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення. 
У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися '''протягом 10 календарних днів''', наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

У разі порушення платником податків вимог до подання ним скарги такі скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.
=== Терміни розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ===
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його '''протягом 20 календарних днів''', наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. 
Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків '''понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів''', та письмово повідомити про це платника податків до закінчення зазначеного строку. 
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку.

За результами розгляду скраги платника податків центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення, яке є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку. Слід враховувати, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Якщо відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

=== Терміни закінчення процедури адміністративного оскарження ===
Процедура адміністративного оскарження закінчується:
* днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;
* днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
* днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;
* днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.

== Судовий порядок оскарження ==
Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент '''протягом 1095 днів після отримання такого рішення'''. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пірозділу 3.2 Терміни закінчення процедури адміністративного оскарження.

Згідно з пунктом 56.21 статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] у разі коли норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України], або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82533969 Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року у справі № 200/6528/19-а]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82533607 Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року у справі № 160/4734/19]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82536483 Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2019 року у справі № 420/2318/19]

* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88187298 Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 160/4130/19]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/90264346?from=%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8C- Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі №240/5868/19]

[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія: Суди]]

Порядок включення до списку виборців

2020-08-18T12:51:25Z

Mariia.povolotska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/698-16/paran200#n200 Закону України "Про державний реєстр виборців"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/595-19/page Закон України "Про місцеві вибори"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4061-17 Закон України "Про вибори народних депутатів України"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/474-14 Закон України "Про вибори Президента України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran37#n37 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0370359-15 Постанова Центральної виборчої комісії від 25 вересня 2015 року № 370 "Про Роз’яснення щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з місцевих виборів"]

== Поняття "виборець" та хто ним може бути ==
У попередній список виборців для звичайної виборчої дільниці включаються громадяни України, яким виповнилося або на день голосування виповниться 18 років та які відносяться за виборчою адресою до цієї виборчої дільниці відповідно до відомостей Державного реєстру виборців (далі - Реєстр). Виборець може бути включений до списку виборців тільки на одній виборчій дільниці (частина друга статті 39 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4061-17 Закону України "Про вибори народних депутатів України"]). 

''У попередньому списку виборців зазначаються:''
# прізвище, власне ім'я (усі власні імена), по батькові (за наявності) виборця;
# дата народження;
# виборча адреса виборця відповідно до відомостей Державного реєстру виборців. 

Виборці включаються до списку так, щоб відомості про виборців з однаковою адресою проживання були розміщені поруч. Список має наскрізну нумерацію виборців та нумерацію аркушів. Зверніть увагу, що попередньому списку виборців напроти прізвищ виборців, постійно не здатних пересуватися самостійно, повинна бути зроблена відповідна відмітка у графі «Примітки».

Орган ведення Державного реєстру виборців виготовляє для кожного виборця іменне запрошення, яким повідомляє про включення його до попереднього списку виборців на відповідній звичайній виборчій дільниці, назву усіх виборів, на яких йому пропонується голосувати, адресу дільничної виборчої комісії, її номер телефону і розпорядок роботи, а також про час і місце голосування.

Виборцям, стосовно яких у списку виборців є відмітка про постійну нездатність пересуватися самостійно, одночасно повідомляється, що їм буде надана можливість проголосувати за місцем перебування.

Форма іменного запрошення затверджується Центральною виборчою комісією.(стаття 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчого кодексу України]).

== Загальний порядок включення особи до списку виборців ==
'''Дані про особу можуть бути подані до відповідного органу ведення Реєстру (відповідний структурний підрозділ апарату районної, районної у місті державної адміністрації, відповідний виконавчий орган міської ради, районної у місті ради або відповідний структурний підрозділ створеного у районі виконавчого органу міської ради) в порядку'''
# звернення особи за власною ініціативою;
# періодичного поновлення персональних даних Реєстру;
# уточнення персональних даних Реєстру.

[[Файл:Jamp buklet viborche pravo 001.jpg|міні|Буклет "Не знаєш, як захистити свої виборчі права" (проект "Я маю право")]]
[[Файл:Jamp buklet viborche pravo 002.jpg|міні|Буклет "Не знаєш, як захистити свої виборчі права"_ч. 2 (проект "Я маю право")]]

=== Включення до списку виборців за власною ініціативою ===
Особа, яка набула права голосу, або особа, яка має право голосу, однак виявила, що вона не включена до Реєстру, може за власною ініціативою звернутися до органу ведення Реєстру за місцем свого проживання на території України щодо свого включення до Реєстру (статті 19 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16/page Закону України "Про Державний реєстр виборців"]). 

Ця особа подає органу ведення Реєстру '''письмову заяву''' із зазначенням відомостей про себе і пред'являє '''документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство виборця''', - паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України), копія якого додається до заяви. Відомості про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно зазначаються у заяві, яка подається разом з документом, що підтверджує відповідний факт. Особі, яка є військовослужбовцем строкової служби, для подання такої заяви надається відпустка на строк, достатній для звернення до органу ведення Реєстру. 

Особа, яка набула права голосу і проживає чи на час набуття права голосу перебуває за межами України, може звернутися щодо свого включення до Реєстру до закордонної дипломатичної установи України за місцем свого проживання чи перебування із письмовою заявою із зазначенням відомостей про себе. До заяви додається копія пред’явленого документа, що посвідчує особу і підтверджує громадянство виборця, – паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа недавно набула громадянства України). Керівник закордонної дипломатичної установи України невідкладно передає заяву органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України. 

У разі включення виборця до Реєстру орган ведення Реєстру надсилає на виборчу адресу виборця '''повідомлення про його включення до Реєстру'''.

==== Підстави для відмови у включенні до списку виборців: ====
* Якщо встановлено, що така особа не має права голосу;
* якщо перевіркою встановлено невідповідність відомостей, зазначених у заяві та наданих відповідним органом, закладом, установою. 
У випадку прийняття рішення про відмову у задоволенні заяви про включення до списку виборців особі повідомляється про це у письмовій формі із зазначенням вичерпного переліку підстав відмови (частина десята статті 19 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16/page Закону України "Про Державний реєстр виборців"]).

=== Внесення змін до даних про виборця ===
Кожен виборець у разі зміни його персональних даних, може особисто звернутися до органу ведення Реєстру відповідно до своєї виборчої адреси із заявою про внесення змін до його персональних даних у Реєстрі. До заяви додаються документи (копії документів), що підтверджують ці зміни. У разі якщо до заяви додаються копії документів, їх оригінали пред'являються органу ведення Реєстру (відповідно до статті 20 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16/page Закону України "Про Державний реєстр виборців"]). Виборець, який постійно не здатний пересуватися самостійно, може уповноважити на подання такої заяви іншу особу. 

У разі звернення щодо зміни виборчої адреси виборець подає органу ведення Реєстру за новою виборчою адресою заяву, до якої додаються документи (копії документів), що підтверджують зміну виборчої адреси виборця.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!''' Ознайомитися зі списком виборців можна на офіційному сайті [https://www.drv.gov.ua/portal/!cm_core.cm_index Державного реєстру виборців], де є можливість зареєструватися та перевірити наявність чи відсутність відомостей щодо виборця у попередньому списку виборців, якщо є відомості про особу у списку — перевірити за якою адресою громадянин може проголосувати, перевірити інші необхідні дані.
|}

== Внесення особи (уточнення даних) до списку виборців на місцевих виборах ==
Дільнична виборча комісія звичайної виборчої дільниці наступного дня після дня отримання попереднього списку виборців надає його для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісіїа також надсилає або доставляє в інший спосіб '''кожному виборцю іменне запрошення''', яким повідомляє про включення його до попереднього списку виборців відповідної виборчої дільниці, назви всіх місцевих виборів, у яких йому пропонується голосувати, адресу дільничної виборчої комісії, її номер телефону і розпорядок роботи, а також про час і місце голосування. 

Виборцям, стосовно яких у списку виборців є відмітка про постійну нездатність пересуватися самостійно, одночасно повідомляється, що їм буде надана можливість проголосувати за місцем перебування. Такі іменні запрошення надсилаються (доставляються) виборцям '''не пізніш як за 10 днів до дня голосування'''. 

Кожний виборець може звернутися до дільничної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Державного реєстру виборців із заявою про уточнення попереднього списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, а також щодо наявності або відсутності відмітки про постійну нездатність виборця самостійно пересуватися. 

Виборець особисто подає заяву до дільничної виборчої комісії або у інший спосіб (якщо за станом здоров’я не може особисто подати заяву) '''не пізніш як за п’ять днів до дня голосування'''. До заяви додаються документи (копії документів), які підтверджують зазначені в ній відомості. Заява розглядається виборчою комісією '''протягом 1 дня'''. Заява, подана після зазначеного строку, залишається без розгляду (стаття 31 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/595-19#n532 Закону України "Про місцеві вибори"]). 

== Внесення особи (уточнення даних) до списку виборців на виборах народних депутатів України ==
Дільнична виборча комісія звичайної виборчої дільниці наступного дня після отримання попереднього списку виборців, а це відбувається '''не пізніше, ніж за 20 днів до дати проведення виборів''', надає його для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії. Дільнична виборча комісія звичайної виборчої дільниці надсилає або доставляє в інший спосіб кожному виборцю іменне запрошення, яким повідомляє про включення його до попереднього списку виборців відповідної виборчої дільниці, адресу дільничної виборчої комісії, її номер телефону і розпорядок роботи, а також про час і місце голосування (стаття 39 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#n448 Закону України "Про вибори народних депутатів України"]). 

Виборець може звернутися до дільничної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Державного реєстру виборців із заявою про уточнення попереднього списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, а також щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця самостійно пересуватися. 

Виборець особисто подає заяву до дільничної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Державного реєстру виборців з приводу зазначених вище обставин. До заяви додаються документи (копії документів), які підтверджують зазначені в ній відомості. Зверніть увагу, що заява може бути подана не пізніше ніж за п'ять днів до дня голосування і розглядається виборчою комісією протягом одного дня. Заява, подана після зазначеного строку, не розглядається. 

За результатами розгляду заяви дільнична виборча комісія приймає рішення про його передачу до органу ведення Державного реєстру виборців. Рішення виборчої комісії невідкладно разом із заявою виборця та доданими до неї документами (копіями документів) направляється до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців і не пізніше наступного дня після дня його прийняття видається особі, яка подала заяву, а також надсилається особі, якої вона стосується (якщо така особа не є особою, яка подала заяву). 

У разі неправильного написання прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), дати народження, номера будинку, квартири місця проживання і якщо, незважаючи на такі технічні описки, є зрозумілим, що до списку виборців включено саме того виборця, який прибув на виборчу дільницю для голосування, голова, заступник голови або секретар дільничної виборчої комісії в день голосування виправляють неточності та технічні описки в уточненому списку виборців. Таке виправлення засвідчується підписом голови або заступника голови чи секретаря дільничної виборчої комісії у графі "Примітки" (частина сьома статті 42 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#n448 Закону України "Про вибори народних депутатів України"]).
[[Файл:52958306 1983023015128686 5702594826709499904 o.png|міні|Включення до списку виборців]]
== Внесення особи (уточнення даних) до списку виборців на виборах Президента України ==
Кожен виборець має право ознайомитися із списком виборців у приміщенні відповідної дільничної виборчої комісії та перевірити правильність внесених до нього відомостей. Це можна буде зробити на своїй виборчій дільниці, де попередні списки виборців мають бути доступні для ознайомлення, а також '''не пізніш як за п’ять днів''' до дня виборів кожному виборцю надсилається або доставляється в інший спосіб іменне запрошення. 

Порядок розгляду заяви про включення до списку виборців або внесення змін до персональних даних виборця наведений в попередніх розділах.

== Порядок оскарження ==
Право звернутися з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, має кожен, хто має право голосу на відповідних виборах. Адміністративні справи щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцезнаходженням відповідної комісії. 

[[Файл:Зразок Адміністративний позов про уточнення списку виборців вибори Президента України.docx|міні|Зразок_Адміністративний позов про уточнення списку виборців_вибори Президента України]] 

Позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду '''без сплати судового збору'''. 
Позовну заяву може бути подано '''не пізніше ніж за два дні до дня голосування'''. 
Суд при розгляді даного адміністративного позову звертається до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців із запитом щодо уточнення відомостей про виборця. Суд приймає рішення по адміністративних справах щодо уточнення списку виборців '''у дводенний строк''' після надходження позовної заяви, але не пізніше, ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до дня голосування, - '''невідкладно'''. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. 
Постанови адміністративного суду щодо внесення змін у списки виборців '''виконуються негайно''' (стаття 274 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page Кодексу адміністративного судочинства України]). 

Див. додатково консультацію [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|"Звернення до суду: провадження в адміністративній справі"]].

[[Категорія: Виборче право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні

2020-06-15T10:31:35Z

Mariia.povolotska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]
== Строки розрахунку при звільненні ==
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться '''в день звільнення'''. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ч.1 ст. 47 КЗпП]) . Про нарахувані суми власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі виникнення спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець зобов’язаний виплатити неоспорювану суму.
== Затримка розрахунку при звільненні ==
У зв’язку з невиплатою з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені законом, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. А при не проведенні його до розгляду справи в суді - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини ( [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.117 КЗПпУ]).
 
У випадках виникнення спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Отже, за загальним правилом, у зв’язку з несвоєчасним розрахунком із звільненим працівником, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
== Позасудовий порядок вирішення спору ==
Вирішення спору з приводу затримки розрахунку при звільненні можливе в позасудовому та судовому порядках. Зокрема, працівник має право звернутися з заявою до комісії по трудових спорах (КТС) (у разі її створення) для вирішення спору у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. КТС розглядає спір у присутності працівника протягом 10 днів з дня звернення та приймає рішення, яке підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом.
 
Сторони можуть оскаржити рішення КТС до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.
== Судовий порядок вирішення спору ==
У випадку відмови роботодавця від здійснення розрахунку, працівник може звернутися з заявою до суду про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в тримісячний строк, з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про затримку розрахунку. Позовна заява подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезм находження підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача. За пред'явлення позову судовий збір не сплачується на підставі пункту 1 частини першої статті 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]. 

Крім того, звільнений працівник має право на відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди у разі порушення його законних прав, шляхом подання позову до суду.
== Порядок визначення розміру середнього заробітку ==
Визначення середньої заробітної плати здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100].

Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
== Відповідальність роботодавця за затримка розрахунку при звільненні. ==
У випадку порушення законодавства про працю передбачено [[Відповідальність за порушення трудового законодавства|адміністративну , матеріальну, кримінальну відповідальність.]] 
Адміністративна - відповідно до ч. 1 ст. 41 КУпАП, порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 н. м. д. г. 
Матеріальна- відповідно до абзацу 4 ч. 2ст. 265 КЗпПУ- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі тягне за собою накладення штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; 
Кримінальна - відповідно до ст. 175 КК України Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином — суб’єктом підприємницької діяльностікарається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

== Судова практика ==
* [https://zakononline.com.ua/court-practice/show/7793?from=відповідальність%20за%20затримку%20розрахунку%20при%20звільненні Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду згідно з Постановою від 21 лютого 2019 року у справі №225/4384/іб-ц]
[[Категорія:Трудові спори]]

Оскарження податкових повідомлень-рішень

2020-06-15T10:22:39Z

Mariia.povolotska:

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]

== Поняття податкового повідомлення-рішення ==
'''Податкове повідомлення-рішення''' - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ Податковим кодексом України] та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України(далі- ПК України)].

== Оскарження податкових повідомлень-рішень ==
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 [http://%5Bhttp://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України], рішення, прийняті контролюючим органом (в тому числі податкові повідомлення-рішення), можуть бути оскаржені '''в адміністративному або судовому порядку.'''

== Адміністративний порядок оскарження (досудовий порядок вирішення спору) ==
Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів. 
Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику – Державної фіскальної служби України. При цьому потрібно враховувати, що під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Натомість обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) '''протягом 10 календарних днів''', що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення. 
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення. 
У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися '''протягом 10 календарних днів''', наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

У разі порушення платником податків вимог до подання ним скарги такі скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.
=== Терміни розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ===
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його '''протягом 20 календарних днів''', наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. 
Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків '''понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів''', та письмово повідомити про це платника податків до закінчення зазначеного строку. 
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку.

За результами розгляду скраги платника податків центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення, яке є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку. Слід враховувати, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Якщо відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

=== Терміни закінчення процедури адміністративного оскарження ===
Процедура адміністративного оскарження закінчується:
* днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;
* днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
* днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;
* днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.

== Судовий порядок оскарження ==
Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент '''протягом 1095 днів після отримання такого рішення'''. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пірозділу 3.2 Терміни закінчення процедури адміністративного оскарження.

Згідно з пунктом 56.21 статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] у разі коли норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України] чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ ПК України], або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82533969 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.06.2019 справа № 200/6528/19-а]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82533607 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 справа № 160/4734/19]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82536483 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.2019 справа № 420/2318/19]

* [https://zakononline.com.ua/court-practice/show/11434?from=оскарження%20податкових%20повідомлень-рішень Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 березня 2020 року у справі №160/4130/19]
<ref><nowiki>https://zakononline.com.ua/court-practice/show/11434?from=оскарження%20податкових%20повідомлень-рішень</nowiki></ref>
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія: Суди]]