WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Відповідальність за споживання необлікованої електричної енергії

2025-09-23T11:22:22Z

Mariia.liuboiemska: Приведено у відповідність чинному законодавству

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України «Про ринок електричної енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-19 Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 Постанова НКРЕКП від 12.06.2018 № 375 «Про затвердження Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 «Про затвердження Кодексу систем розподілу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

== Визначення основних понять ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу (пункт 30 частини 1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закону України «Про ринок електричної енергії»]).

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#:~:text=%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F%20%2D%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F%D0%B3%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%2C%20%D0%B0%D0%BB%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%3B Необлікована електрична енергія]''' - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Договір про постачання електричної енергії споживачу -]''' домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1950 Постачання електричної енергії]''' - продаж електричної енергії споживачу відповідно до умов договору;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1950 Споживач електричної енергії]''' - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1950 Штучний нуль]''' - додатково змонтований контур заземлення (у тому числі металеві труби водопроводу або системи опалення), що з'єднаний з «нульовим» післяобліковим проводом електричної мережі електрозабезпечення електроустановки споживача, який за умови неправильного підключення лічильника (наприклад, у разі якщо електрична енергія обліковується однофазним одноелементним лічильником - «фаза» у третій клемі) дає змогу безобліково споживати електричну енергію. Облаштування додаткового контуру заземлення з метою з'єднання його з металевими корпусами електричних приладів для забезпечення їх безпечної експлуатації не належить до терміну «штучний нуль»;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%2D%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%20%D1%94%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%3B Основний споживач]''' - споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи, електричні мережі якого використовуються оператором системи для транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1950 Споживання електричної енергії]''' - користування електричною енергією споживачем за допомогою електрообладнання для задоволення потреб споживача відповідно до укладених договорів.
== Виявлення факту порушення==
'''При виявлення представниками енергопостачальника фактів розкрадання електричної енергії складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n3736 Акт про порушення].'''

Порядок виявлення факту порушення та складення акту про порушення регулюється п.8.2 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії]'''".

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n3736 Правил] необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та, у звлежності від виявленого порушення:

# меж балансової належності;
# перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;
# номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;
# фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

'''Процедура розгляду акту про порушення Правил:'''

Акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, у якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.

У разі розгляду акта щодо використання на об’єкті побутового споживача електричної енергії на непобутові потреби, оператор системи додатково запрошує на засідання комісії електропостачальника та надсилає копію відповідного акта про порушення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У протоколі комісії зазначається ЕІС код точки/точок комерційного обліку, за якою(ими) виявлено порушення (за наявності).

У разі розгляду питання щодо використання на об’єкті побутового споживача електричної енергії на непобутові потреби копія рішення комісії видається/надсилається електропостачальнику.

У протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

== Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ==
Обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення визначається згідно ''глави 8.4 розділу VIII'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n3180Правил Правил]

* Оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки.
Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:

1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);

2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах вимірювальної техніки (вузлах обліку) (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії), та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб);

3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо);

4) фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);

5) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;

6) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку;

7) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;

8) використання "штучного нуля", що призвело до споживання необлікованої електричної енергії;

9) пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.

==Адміністративна відповідальність==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n783 Стаття 103-1] '''Порушення правил користування енергією, водою чи газом'''<blockquote>Самовільне використання з корисливою метою електричної, теплової енергії, гарячої чи питної води без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а так само інші порушення правил користування електричною, тепловою енергією, гарячою чи питною водою, а також самовільне використання з корисливою метою газу, порушення правил користування газом у побуті, що не завдало значної шкоди, -тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від '''десяти''' до '''п’ятдесяти''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.</blockquote>

==Кримінальна відповідальність==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1247| Стаття 188-1] '''Викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання'''
# Викрадення гарячої або питної води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, якщо такими діями завдано значної шкоди, - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
# Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони завдали шкоду у великих розмірах, -караються позбавленням волі на строк до трьох років.
<blockquote>'''Примітка'''. Шкода, передбачена цією статтею, визнається значною, якщо вона в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах - якщо вона в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян</blockquote>

== Припинення електропостачання ==
[https://www.youtube.com/watch?v=yvVOc86QclE Припинення електропостачання Ютуб]

[[index.php?title=Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]

Відповідальність за споживання необлікованої електричної енергії

2025-09-11T13:00:28Z

Mariia.liuboiemska: Доповнено порядок рорахунку завданих енергопостачальнику збитків

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України «Про ринок електричної енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-19 Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0375874-18 Постанова НКРЕКП від 12.06.2018 № 375 «Про затвердження Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 «Про затвердження Кодексу систем розподілу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

== Визначення основних понять ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу (пункт 30 частини 1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закону України «Про ринок електричної енергії»]).

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#:~:text=%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F%20%2D%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F%D0%B3%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%2C%20%D0%B0%D0%BB%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%3B Необлікована електрична енергія]''' - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Договір про постачання електричної енергії споживачу -]''' домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20210520#:~:text=%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%2D%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%3B Постачання електричної енергії]''' - продаж електричної енергії споживачу відповідно до умов договору;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20210520#:~:text=%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%2D%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%83%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%2D%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%83%D1%94%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%83%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B '''Споживач електричної енергії'''] - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#:~:text=%D1%88%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D1%83%D0%BB%D1%8C%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE,1525%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2018.07.2019%7D Штучний нуль]''' - додатково змонтований контур заземлення (у тому числі металеві труби водопроводу або системи опалення), що з'єднаний з «нульовим» післяобліковим проводом електричної мережі електрозабезпечення електроустановки споживача, який за умови неправильного підключення лічильника (наприклад, у разі якщо електрична енергія обліковується однофазним одноелементним лічильником - «фаза» у третій клемі) дає змогу безобліково споживати електричну енергію. Облаштування додаткового контуру заземлення з метою з'єднання його з металевими корпусами електричних приладів для забезпечення їх безпечної експлуатації не належить до терміну «штучний нуль»;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%2D%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%20%D1%94%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D0%B2%20%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%3B Основний споживач]''' - споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи, електричні мережі якого використовуються оператором системи для транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#:~:text=%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%2D%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%3B Споживання електричної енергії]''' - користування електричною енергією споживачем за допомогою електрообладнання для задоволення потреб споживача відповідно до укладених договорів;
== Виявлення факту порушення==
'''При виявлення представниками енергопостачальника фактів розкрадання електричної енергії складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1952 Акт про порушення]'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1952]
#Акт про порушення Правил складається представниками енергопостачальника на місці виявлення фактів розкрадання електричної енергії у присутності споживача.
#Акт про порушення Правил складається тільки на бланках встановленого зразка у 2-х примірниках.
#Згода або незгода споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб або розрахункових приладів обліку фіксується в акті про порушення Правил.
#Акт про порушення Правил підписується представниками енергопостачальника та споживачем.
*У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
*Один примірник акта про порушення Правил вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести зауваження та заперечення до акту, викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
*До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті.

==Розгляд акту про порушення==
'''Процедура розгляду акту про порушення Правил:'''
#Акт про порушення Правил розглядається комісією з розгляду актів, яка створюється енергопостачальником і складається не менш ніж з трьох уповноважених представників енергопостачальника.
#Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.
#Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.
#Акт про порушення Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії.
#Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.
Відповідно до п.8.2.6 глави 8.2 розділу VIII Правил на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг не облікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8 цього розділу та розрахункові документи для оплати не облікованої електричної енергії та/або збитків.

== Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ==
Обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення визначається згідно ''глави 8.4 розділу VIII'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n3180Правил Правил]

* Оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
Відповідно до п.53 Правил розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.

У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.

* Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:
#порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);
#пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії);
#пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо);
#фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);
#самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;
#самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку;
#самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;
#'''використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії''';
#пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.
==Адміністративна відповідальність==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n783 Стаття 103-1] '''Порушення правил користування енергією, водою чи газом'''<blockquote>Самовільне використання з корисливою метою електричної, теплової енергії, гарячої чи питної води без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а так само інші порушення правил користування електричною, тепловою енергією, гарячою чи питною водою, а також самовільне використання з корисливою метою газу, порушення правил користування газом у побуті, що не завдало значної шкоди, -тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від '''десяти''' до '''п’ятдесяти''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.</blockquote>

==Кримінальна відповідальність==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1247| Стаття 188-1] '''Викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання'''
# Викрадення гарячої або питної води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, якщо такими діями завдано значної шкоди, - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
# Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони завдали шкоду у великих розмірах, -караються позбавленням волі на строк до трьох років.
<blockquote>'''Примітка'''. Шкода, передбачена цією статтею, визнається значною, якщо вона в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах - якщо вона в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян</blockquote>

== Припинення електропостачання ==
[https://www.youtube.com/watch?v=yvVOc86QclE Припинення електропостачання Ютуб]

[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Підстави проведення особистого огляду та поверхневої перевірки працівниками поліції

2025-04-10T08:34:14Z

Mariia.liuboiemska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [Http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376]
== Види процедур огляду особи залежно від процесуального порядку ==
Існує три основні процедури здійснення одного заходу (огляду особи) залежно від процесуального порядку:
# '''поверхнева перевірка''' – візуальний огляд особи/речей особи, яка не підозрюється у вчиненні адміністративного/кримінального правопорушення, проте існує достатньо підстав вважати, що вона має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/580-19#n271 стаття 34 Закону України «Про Національну поліцію»]);
# '''особистий огляд і огляд речей особи''' – застосовується до особи, щодо якої є відомості про вчинення нею адміністративного правопорушення або затриманої за його вчинення (наприклад, огляд перед поміщенням до кімнати для затриманих і доставлених (КЗД) (стаття 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП]);
# '''особистий обшук/обшук особи''' – застосовується до особи, затриманої через підозру у вчиненні кримінального правопорушення або особи, яка бере участь у проведенні обшуку житла або іншого володіння особи ([Http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran1856 частина восьма статті 191], [Http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran1998 частини третя, шоста статті 208,] [Http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2214 частина п'ята статті 236] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2223 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України)]).
Ці процедури не є альтернативними, тобто їх не можна застосувати на власний розсуд, а чітко регламентовані законодавством і повинні застосовуватись за умов і на підставах, що чітко ним визначені. Тільки поверхнева перевірка може передувати іншим видам огляду, але не навпаки. Адже спосіб, у який вона здійснюється (візуальний огляд), відрізняється від огляду, що передбачає тактильний контакт, тобто має різні мету і результат.

Під час проведення превентивного заходу поліція зобов’язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи ([Http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19/paran244 частина друга статті 31 Закону України «Про Національну поліцію»]), тобто роз’яснити порядок проведення огляду/поверхневої перевірки, а також права особи при його здійсненні.
== Особистий огляд і огляд речей в адміністративному порядку ==
[Http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/paran560 Стаття 264 КУпАП] встановлює вимоги щодо проведення особистого огляду та огляду речей особи в якості заходів забезпечення провадження в справі про адміністративне правопорушення. Так, особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами органів Служби безпеки України, внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ і органів прикордонної служби, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів.

'''Підставами''' '''для проведення особистого огляду і огляду речей особи можуть бути:''' 1) особа вчинила або вчиняє адміністративне правопорушення; 2) особа має характерні ознаки правопорушення на тілі, одязі тощо; 3) третя особа вказала, що конкретна особа вчинила правопорушення; 4) наявне орієнтування на особу, яка вчинила правопорушення.

Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.

Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовими особами органів Служби безпеки України, внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ, органів прикордонної служби, природоохоронних органів, державними інспекторами з питань інтелектуальної власності, органів лісоохорони, органів рибоохорони, органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів. При вчиненні порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, а також працівники міліції, військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України можуть провадити в установленому порядку огляд транспортних засобів.

Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15#top Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376], про проведення особистого огляду та огляду речей складається протокол, у якому зазначаються:
* дата, час, місце його складення;
* посадова особа органу поліції, яка його склала (повністю, без скорочень);
* прізвища, імена та по батькові, місця проживання двох понятих (повністю, без скорочень);
* прізвище, ім’я, та по батькові (повністю, без скорочень), місце проживання особи, яку оглядають та у якої оглядають речі, цінності, документи, що є знаряддям або об’єктом правопорушення;
* індивідуальні ознаки речей, цінностей, документів;
* місця та обставини виявлення.
Протокол особистого огляду та огляду речей підписують особа, яку було піддано оглядові та у якої оглядали речі, поняті та посадова особа органу поліції, яка його склала.

Про особистий огляд та огляд речей особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення чи в протоколі про адміністративне затримання, де зазначаються:
* прізвища, імена та по батькові, місця проживання двох понятих;
* перелік речей, що оглядаються, та предметів одягу, що є на особі на час її затримання;
* відомості щодо наявності або відсутності у затриманої особи тілесних ушкоджень. Якщо виявлено тілесні ушкодження, потрібно зазначити на яких саме частинах тіла вони є та їх характер (синці, подряпини, різані рани тощо).
При надходженні від затриманої особи під час проведення особистого огляду, огляду речей скарг чи зауважень у протоколі про адміністративне затримання робиться відповідний запис із зазначенням їх суті.
== Митний огляд (огляд та переогляд товарів і транспортних засобів, особистий огляд громадян) ==
Частина шоста статі 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП] встановлює, що огляд речей у митних установах провадиться в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митним кодексом України]. Одним із способів митного контролю згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митним кодексом України] є митний огляд (огляд та переогляд товарів і транспортних засобів, особистий огляд громадян), який здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів.

Особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за '''письмовим рішенням''' керівника митного органу або його заступника, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або у транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України ([Http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17/paran2843 частина перша статті 340 Митного кодексу України]).

Перед початком огляду посадова особа митного органу повинна пред’явити громадянину письмове '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-15#n17 рішення]''' керівника митного органу або його заступника, ознайомити громадянина з його правами та обов’язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно видати приховані та/або не задекларовані товари.

Факт ознайомлення громадянина з рішенням про проведення особистого огляду засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів відповідним написом на рішенні про проведення такого огляду. У разі відмови громадянина від добровільної видачі прихованих та/або не задекларованих товарів на рішенні про проведення особистого огляду робиться відповідний запис, завірений підписом посадової особи органу доходів і зборів, яка пред’являла зазначене рішення громадянинові.

Громадянин, стосовно якого здійснюється особистий огляд, має право:
# до початку проведення особистого огляду ознайомитися з рішенням про проведення особистого огляду та порядком його проведення;
# ознайомитися із своїми правами та обов’язками під час проведення особистого огляду;
# надавати пояснення та заявляти клопотання;
# добровільно видати товари, що переміщуються ним через митний кордон України з порушенням вимог законодавства з питань державної митної справи;
# робити заяви з обов’язковим внесенням їх посадовою особою органу доходів і зборів, яка проводить особистий огляд, до протоколу проведення такого огляду;
# користуватися рідною мовою та послугами перекладача;
# ознайомитися з актом проведення особистого огляду після його складення та зробити заяву, яка підлягає внесенню до акта;
# оскаржувати рішення, дії органу доходів і зборів щодо проведення такого огляду.
Особистий огляд проводиться в ізольованому приміщенні, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним вимогам, посадовою особою органу доходів і зборів однієї статі з громадянином, стосовно якого проводиться особистий огляд, у присутності не менш як двох понятих тієї самої статі. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду. Понятими не можуть бути родичі особи, яка підлягає особистому огляду, та працівники органів доходів і зборів. Доступ до приміщення, де проводиться огляд, громадян, які не беруть участі в ньому, і можливість спостерігати за проведенням огляду з боку таких громадян мають бути виключені. Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає особистому огляду, проводиться виключно медичним працівником.

Під час проведення особистого огляду складається '''протокол''' за встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-15#Text формою], що підписується посадовою особою митного органу, яка проводила огляд, громадянином, який пройшов особистий огляд, понятими, які були присутні під час огляду, а в разі обстеження медичним працівником - і цим працівником. Громадянин, який пройшов особистий огляд, має право зробити '''заяву''' з обов’язковим занесенням її до протоколу. Копія протоколу надається громадянинові.

Особистому огляду не підлягають Президент України, Голова Верховної Ради України, народні депутати України, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, Голова та судді Верховного Суду, Голова та судді Конституційного Суду України, Міністр закордонних справ України, Генеральний прокурор та члени їхніх сімей, які прямують разом з ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17/paran2843 частина дев'ята статті 340 Митного кодексу України]).
== Підстави та порядок проведення поверхневої перевірки ==
Інститут поверхневої перевірки встановлений [Http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19/paran271 статтею 34 Закону України «Про Національну поліцію»] та входить до складу поліцейських превентивних заходів.

Поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу. Ключовими ознаками є саме «поверхневість» та «візуальність» перевірки.

Поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб.

Поверхнева перевірка здійснюється поліцейським відповідної статі. У невідкладних випадках поверхневу перевірку може здійснити будь-який поліцейський лише з використанням спеціального приладу або засобу.

Поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу: 1) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб; 3) якщо існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.

Поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону.

Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.

При виявленні в ході поверхневої перевірки будь-яких слідів правопорушення поліцейський забезпечує їх схоронність та огляд відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2223 статті 237 КПК України].

Згідно з положеннями частини третьої статті 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2223:~:text=3.%20%D0%A3%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%B9%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%88%D1%83%D0%BA%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20223%20%D1%96%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E%20236%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83. КПК України] уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статті 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2223 КПК України].
== Див. також ==
* [[Порядок проведення огляду у кримінальному процесі]]
* [[Огляд транспортного засобу під час зупинки поліцейським]]
* [[Несанкціонований доступ до житла та іншого володіння для проведення огляду та ліквідації або відвернення аварії]]
* [[Проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Митне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Підстави проведення особистого огляду та поверхневої перевірки працівниками поліції

2025-04-10T08:23:40Z

Mariia.liuboiemska: перевірено на відповідність законодавству

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [Http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376]
== Види процедур огляду особи залежно від процесуального порядку ==
Існує три основні процедури здійснення одного заходу (огляду особи) залежно від процесуального порядку:
# '''поверхнева перевірка''' – візуальний огляд особи/речей особи, яка не підозрюється у вчиненні адміністративного/кримінального правопорушення, проте існує достатньо підстав вважати, що вона має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/580-19#n271 стаття 34 Закону України «Про Національну поліцію»]);
# '''особистий огляд і огляд речей особи''' – застосовується до особи, щодо якої є відомості про вчинення нею адміністративного правопорушення або затриманої за його вчинення (наприклад, огляд перед поміщенням до кімнати для затриманих і доставлених (КЗД) (стаття 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП]);
# '''особистий обшук/обшук особи''' – застосовується до особи, затриманої через підозру у вчиненні кримінального правопорушення або особи, яка бере участь у проведенні обшуку житла або іншого володіння особи ([Http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran1856 частина восьма статті 191], [Http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran1998 частини третя, шоста статті 208,] [Http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2214 частина п'ята статті 236] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2223 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України)]).
Ці процедури не є альтернативними, тобто їх не можна застосувати на власний розсуд, а чітко регламентовані законодавством і повинні застосовуватись за умов і на підставах, що чітко ним визначені. Тільки поверхнева перевірка може передувати іншим видам огляду, але не навпаки. Адже спосіб, у який вона здійснюється (візуальний огляд), відрізняється від огляду, що передбачає тактильний контакт, тобто має різні мету і результат.

Під час проведення превентивного заходу поліція зобов’язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи ([Http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19/paran244 частина друга статті 31 Закону України «Про Національну поліцію»]), тобто роз’яснити порядок проведення огляду/поверхневої перевірки, а також права особи при його здійсненні.
== Особистий огляд і огляд речей в адміністративному порядку ==
[Http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/paran560 Стаття 264 КУпАП] встановлює вимоги щодо проведення особистого огляду та огляду речей особи в якості заходів забезпечення провадження в справі про адміністративне правопорушення. Так, особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами органів Служби безпеки України, внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ і органів прикордонної служби, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів.

'''Підставами''' '''для проведення особистого огляду і огляду речей особи можуть бути:''' 1) особа вчинила або вчиняє адміністративне правопорушення; 2) особа має характерні ознаки правопорушення на тілі, одязі тощо; 3) третя особа вказала, що конкретна особа вчинила правопорушення; 4) наявне орієнтування на особу, яка вчинила правопорушення.

Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.

Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовими особами органів Служби безпеки України, внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ, органів прикордонної служби, природоохоронних органів, державними інспекторами з питань інтелектуальної власності, органів лісоохорони, органів рибоохорони, органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів. При вчиненні порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, а також працівники міліції, військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України можуть провадити в установленому порядку огляд транспортних засобів.

Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15#top Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376], про проведення особистого огляду та огляду речей складається протокол, у якому зазначаються:
* дата, час, місце його складення;
* посадова особа органу поліції, яка його склала (повністю, без скорочень);
* прізвища, імена та по батькові, місця проживання двох понятих (повністю, без скорочень);
* прізвище, ім’я, та по батькові (повністю, без скорочень), місце проживання особи, яку оглядають та у якої оглядають речі, цінності, документи, що є знаряддям або об’єктом правопорушення;
* індивідуальні ознаки речей, цінностей, документів;
* місця та обставини виявлення.
Протокол особистого огляду та огляду речей підписують особа, яку було піддано оглядові та у якої оглядали речі, поняті та посадова особа органу поліції, яка його склала.

Про особистий огляд та огляд речей особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення чи в протоколі про адміністративне затримання, де зазначаються:
* прізвища, імена та по батькові, місця проживання двох понятих;
* перелік речей, що оглядаються, та предметів одягу, що є на особі на час її затримання;
* відомості щодо наявності або відсутності у затриманої особи тілесних ушкоджень. Якщо виявлено тілесні ушкодження, потрібно зазначити на яких саме частинах тіла вони є та їх характер (синці, подряпини, різані рани тощо).
При надходженні від затриманої особи під час проведення особистого огляду, огляду речей скарг чи зауважень у протоколі про адміністративне затримання робиться відповідний запис із зазначенням їх суті.

'''Громадянин, стосовно якого здійснюється особистий огляд, має право:'''

1) до початку проведення особистого огляду ознайомитися з рішенням про проведення особистого огляду та порядком його проведення;

2) ознайомитися із своїми правами та обов’язками під час проведення особистого огляду;

3) надавати пояснення та заявляти клопотання;

4) добровільно видати товари, що переміщуються ним через митний кордон України з порушенням вимог законодавства з питань державної митної справи;

5) робити заяви з обов’язковим внесенням їх посадовою особою органу доходів і зборів, яка проводить особистий огляд, до протоколу проведення такого огляду;

6) користуватися рідною мовою та послугами перекладача;

7) ознайомитися з актом проведення особистого огляду після його складення та зробити заяву, яка підлягає внесенню до акта;

8) оскаржувати рішення, дії органу доходів і зборів щодо проведення такого огляду.
== Митний огляд (огляд та переогляд товарів і транспортних засобів, особистий огляд громадян) ==
Частина шоста статі 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП] встановлює, що огляд речей у митних установах провадиться в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митним кодексом України]. Одним із способів митного контролю згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митним кодексом України] є митний огляд (огляд та переогляд товарів і транспортних засобів, особистий огляд громадян), який здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів.

Особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за '''письмовим рішенням''' керівника митного органу або його заступника, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або у транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України ([Http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17/paran2843 частина перша статті 340 Митного кодексу України]).

Перед початком огляду посадова особа митного органу повинна пред’явити громадянину письмове '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-15#n17 рішення]''' керівника митного органу або його заступника, ознайомити громадянина з його правами та обов’язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно видати приховані та/або не задекларовані товари.

Факт ознайомлення громадянина з рішенням про проведення особистого огляду засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів відповідним написом на рішенні про проведення такого огляду. У разі відмови громадянина від добровільної видачі прихованих та/або не задекларованих товарів на рішенні про проведення особистого огляду робиться відповідний запис, завірений підписом посадової особи органу доходів і зборів, яка пред’являла зазначене рішення громадянинові.

Громадянин, стосовно якого здійснюється особистий огляд, має право:
# до початку проведення особистого огляду ознайомитися з рішенням про проведення особистого огляду та порядком його проведення;
# ознайомитися із своїми правами та обов’язками під час проведення особистого огляду;
# надавати пояснення та заявляти клопотання;
# добровільно видати товари, що переміщуються ним через митний кордон України з порушенням вимог законодавства з питань державної митної справи;
# робити заяви з обов’язковим внесенням їх посадовою особою органу доходів і зборів, яка проводить особистий огляд, до протоколу проведення такого огляду;
# користуватися рідною мовою та послугами перекладача;
# ознайомитися з актом проведення особистого огляду після його складення та зробити заяву, яка підлягає внесенню до акта;
# оскаржувати рішення, дії органу доходів і зборів щодо проведення такого огляду.
Особистий огляд проводиться в ізольованому приміщенні, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним вимогам, посадовою особою органу доходів і зборів однієї статі з громадянином, стосовно якого проводиться особистий огляд, у присутності не менш як двох понятих тієї самої статі. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду. Понятими не можуть бути родичі особи, яка підлягає особистому огляду, та працівники органів доходів і зборів. Доступ до приміщення, де проводиться огляд, громадян, які не беруть участі в ньому, і можливість спостерігати за проведенням огляду з боку таких громадян мають бути виключені. Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає особистому огляду, проводиться виключно медичним працівником.

Під час проведення особистого огляду складається '''протокол''' за встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0496-15#Text формою], що підписується посадовою особою митного органу, яка проводила огляд, громадянином, який пройшов особистий огляд, понятими, які були присутні під час огляду, а в разі обстеження медичним працівником - і цим працівником. Громадянин, який пройшов особистий огляд, має право зробити '''заяву''' з обов’язковим занесенням її до протоколу. Копія протоколу надається громадянинові.

Особистому огляду не підлягають Президент України, Голова Верховної Ради України, народні депутати України, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, Голова та судді Верховного Суду, Голова та судді Конституційного Суду України, Міністр закордонних справ України, Генеральний прокурор та члени їхніх сімей, які прямують разом з ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17/paran2843 частина дев'ята статті 340 Митного кодексу України]).
== Підстави та порядок проведення поверхневої перевірки ==
Інститут поверхневої перевірки встановлений [Http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19/paran271 статтею 34 Закону України «Про Національну поліцію»] та входить до складу поліцейських превентивних заходів.

Поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу. Ключовими ознаками є саме «поверхневість» та «візуальність» перевірки.

Поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб.

Поверхнева перевірка здійснюється поліцейським відповідної статі. У невідкладних випадках поверхневу перевірку може здійснити будь-який поліцейський лише з використанням спеціального приладу або засобу.

Поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу: 1) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб; 3) якщо існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.

Поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону.

Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.

При виявленні в ході поверхневої перевірки будь-яких слідів правопорушення поліцейський забезпечує їх схоронність та огляд відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2223 статті 237 КПК України].

Згідно з положеннями частини третьої статті 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2223:~:text=3.%20%D0%A3%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%B9%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%88%D1%83%D0%BA%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20223%20%D1%96%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E%20236%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83. КПК України] уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статті 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2223 КПК України].
== Див. також ==
* [[Порядок проведення огляду у кримінальному процесі]]
* [[Огляд транспортного засобу під час зупинки поліцейським]]
* [[Несанкціонований доступ до житла та іншого володіння для проведення огляду та ліквідації або відвернення аварії]]
* [[Проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Митне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Оскарження бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування

2025-04-10T08:06:42Z

Mariia.liuboiemska:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджений наказом Офісу Генеральної прокуратури від 30.06.2020 № 298]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Закон України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану" від 14.04.2022 № 2201-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12#Text Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 № 1640/0/4-12 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування»]
* [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluMkFSdDYyYlp6NUE Узагальнення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» (станом на 12.01.2017)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va04p710-20#n35 Рішення Конституційного суду України від 17.06.2020 №4-р(П)/2020]

== Бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження ==

Оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування регламентується параграфом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2690#n2690 1 глави 26 КПК України]. Так, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2691#n2691 статтею 303 КПК України] визначено порядок оскарження бездіяльності, яка може полягати в наступному:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2691#n1656 статті 169 КПК України], а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім’ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9'''-1''') рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Необхідність існування судового порядку оскарження даного виду бездіяльності ґрунтується на закріпленому у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2036#n2036 статті 214 КПК України] обов’язку слідчого, дізнавача, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення]] або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Слід зауважити, що КПК не передбачає вимоги дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР. Стаття 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України] не містить вимоги про дотримання при внесенні відомостей до ЄРДР правил підслідності і вказівки на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне органу.

Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про кримінальне правопорушення, який було встановлено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001-05#Text Кримінально-процесуальному кодексі України від 28 грудня 1960 року,] згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу кримінального правопорушення для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2036#n2036 частини четвертої статті 214 КПК України], згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Окрім [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page КПК України], нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генеральної прокуратури від 30.06.2020 № 298 (далі - Положення)], прийнятим на виконання вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page КПК України].

Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#n76 Положення] '''внесення відомостей до ЄРДР здійснюється у такі строки:'''
* заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення – невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2036#n2036 частина перша статті 214 КПК України]). '''У разі введення воєнного стану''' та якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань - рішення про початок досудового розслідування приймає дізнавач, слідчий, прокурор, про що виноситься відповідна постанова, яка повинна містити відомості, передбачені частиною п’ятою статті 214 цього Кодексу. У невідкладних випадках до винесення дізнавачем, слідчим, прокурором постанови про початок досудового розслідування може бути проведений огляд місця події (постанова приймається невідкладно після завершення огляду). Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вносяться до нього за першої можливості, а процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин. За відсутності можливості складання процесуальних документів про хід і результати проведення слідчих (розшукових) дій чи інших процесуальних дій фіксація здійснюється доступними технічними засобами з подальшим складенням відповідного протоколу не пізніше сімдесяти двох годин з моменту завершення таких слідчих (розшукових) дій чи відповідних процесуальних дій (ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]) ;
* інформація про призначення слідчого, дізнавача (уповноваженої особи іншого підрозділу), процесуального керівника, прийняття до провадження (при фактичному отриманні матеріалів кримінального провадження) – '''невідкладно''';
* інформація про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, – невідкладно після вручення особі [[повідомлення про підозру]] у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 1512-1561, 160, 209, 255, 260, 262, 3011-303, 306, 369, 3692, 343, 345, 347, 348, 349, 376-379, 386, 436, 437, 438, 442, 444, 447, частиними другою-четвертою 1591, частинами першою, другою статті 3683, частинами першою, другою статті 3684 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (далі – [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran2#n2 КК України]), або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258-2585 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України];
* інформаціїя про дату складання [[повідомлення про підозру]], дату і час вручення повідомлення про підозру, зміну раніше повідомленої підозри – невідкладно;
* інформація про дату скасування повідомлення про підозру - невідкладно, але не пізніше 24 годин після набрання рішенням слідчого судді (пункт 11 частини другої статті 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n2722 КПК України]) законної сили;
* інформація про передачу матеріалів та відомостей (частина п'ята статті 36, частина сьома статті 214, стаття 216, частина четверта статті 218, пукнт частини першої статті 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]), зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282, частина третя статті 2985 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]), об’єднання, виділення матеріалів досудового розслідування ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2063#n2063 стаття 217 КПК України]), закінчення досудового розслідування (частина третя стаття 283, пункт 2 частини другої статті 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]) – протягом 24 годин з моменту прийняття процесуальних рішень;
* інформація про продовження строків досудового розслідування прокурором (статті 219, 295, частина друга статті 294, пункт 1 частини третьої статті 294, частина перша статті 2985 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]) – протягом 24 годин з моменту задоволення прокурором клопотання з цих питань;
* інформація про продовження строків досудового розслідування слідчим суддею (статті 219, 2951, частина перша статті 294, пункти 2, 3 частини третьої статті 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]) - протягом 24 годин з моменту постановлення ухвали про задоволення слідчим суддею клопотання з цих питань;
* інформація про оголошення розшуку ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2520#n2520 стаття 281 КПК України]) – протягом 24 годин з моменту винесення прокурором або слідчим відповідної постанови;
* інформації про вжиті заходи забезпечення кримінального провадження (стаття 131, 2983 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]), відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2593#n2593 стаття 290 КПК України]), направлення матеріалів дізнання прокурору (частина перша статті 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]) – протягом 24 годин з моменту вчинення процесуальної дії;
* інформації про повернення судом кримінального провадження, обвинувального акта, клопотання про [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільнення від кримінальної відповідальності]], клопотання про застосування примусових заходів виховного або [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|медичного характеру]] у порядку частини третьої статті 314, частини четвертої статті 288, частини другої статті 407 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України] – упродовж 24 годин з моменту надходження із суду матеріалів до прокурора;
* інформації про інші відомості, передбачених електронними картками, – упродовж 24 годин з моменту прийняття процесуального рішення або набрання чинності рішенням слідчого судді (суду).
Слід зазначити, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не підлягають розгляду під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження суду. Під час підготовчого судового засідання можуть також бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора щодо [[Порядок оскарження постанови слідчого про відмову у визнанні особи потерпілою|відмови у визнанні особи потерпілою]] та заходів безпеки (частини друга та третя статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n2691 КПК України]).

Заборону на оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування (частина друга статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n2691 КПК України]), необхідно розглядати через призму загальних засад кримінального провадження, а саме доступу до правосуддя відповідно до частини четвертої статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України], згідно якої здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо в його ході порушуються права і свободи людини, гарантовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] і міжнародними договорами України) та статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року], яка передбачає право особи на ефективний засіб правового захисту на національному рівні від порушень прав і свобод.

== Строк подання скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження ==

Скарги на вказану бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора можуть бути подані відповідним суб’єктом права на таке оскарження '''протягом десяти днів''' з моменту вчинення бездіяльності (частина перша статті 304 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n2691 КПК України]).

При поданні скарги необхідно враховувати загальні вимоги щодо додержання процесуальних строків, встановлентх у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran1311#n1311 статті 116 КПК України], згідно з якою строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров’я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України], може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану (ч.1 ст.117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]).

Скарга повертається, якщо:

# скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу;
# скарга не підлягає розгляду в суді, в який подана;
# скарга подана після закінчення 10 денного строку, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n2703 КПК України]. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

=== Як правильно оформляти скаргу ===
За загальним правилом скаргу слід складати у письмовій формі. У скарзі мають бути зазначені:

# орган чи посадова особа, до яких подається скарга;
# його адреса (якщо скарга надсилається поштою чи кур’єром);
# прізвище, ім’я, по-батькові особи, яка подає скаргу (найменування для юридичної особи);
# місце проживання особи, яка подає скаргу (місцезнаходження для юридичної особи), та номер телефону, інші реквізити засобів зв’язку, якщо такі є;
# назва документа із зазначенням рішення, дії, бездіяльності, що оскаржуються;
# відомості про рішення, дії або бездіяльність, що оскаржуються, та виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги, тобто опис ситуації, яка призвела до подання скарги;
# зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, якою скаржник обґрунтовує свої вимоги, зокрема, посилання на наявні у нього документи (якщо такі є);
# зміст вимог скарги, тобто те, про що особа просить орган, до якого подаєте скаргу на рішення, дію чи бездіяльністю;
# перелік документів, що додаються до скарги (за наявності);
# підпис особи, яка подає скаргу;
# дата підписання скарги.
Необхідно обов’язково переконатися у тому, що скарга прийнята і зареєстрована. На прохання ініціатора скарги повинні видати відповідну довідку.

== Порядок розгляду скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування ==
Скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності [https://hcac.court.gov.ua/hcac/info_sud/competence/ Вищого антикорупційного суду], - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2797#n2797 318-380 КПК України].

Так, скарги на бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються '''не пізніше сімдесяти двох годин''' з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються '''не пізніше п’яти днів''' з моменту надходження скарги.

Розгляд скарг на бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2718#n2718 стаття 306 КПК України]).

Окрім того, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

Прокурор вищого рівня зобов’язаний розглянути скаргу протягом '''трьох днів''' після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2730#n2730 стаття 308 КПК України]).

'''У разі введення воєнного стану''' скарги на рішення, дії чи бездіяльність керівника органу прокуратури, прийняті або вчинені на виконання повноважень, визначених частиною першою статті 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України], розглядаються слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, а в разі неможливості з об’єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - найбільш територіально наближеного до нього суду, що може здійснювати правосуддя, або іншого cуду, визначеного в порядку, передбаченому законодавством ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 ч. 4 ст.615 КПК України]).

== Правові наслідки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування ==

* Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора.
* Слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 6 частини першої [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/print статті 303 КПК України], припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.
* Прокурор може самостійно скасувати рішення, що передбачене пунктами 3 та 10 частини першої статті [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/print статті 303 КПК України] і оскаржується в порядку, передбаченому частиною шостою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/print статті 284 КПК України], що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

== Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування ==
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала про:

# скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
# скасування повідомлення про підозру;
# зобов’язання припинити дію;
# зобов’язання вчинити певну дію;
# відмову у задоволенні скарги.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/print частини третьої статті 307 КПК Україн]и ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va04p710-20#n35 Рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року у справі № 3-180/2018(1644/18)] за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень частини третьої статті 307, частини третьої статті 309 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n2722 КПК України] - положення частини третьої статті 307 щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
|}
Ухвала за результатами розгляду скарги постановляється у нарадчій кімнаті та викладається окремим процесуальним документом із дотриманням вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran3080#n3080 статті 372 КПК України].

Слідчий, дізнавач чи прокурор можуть самостійно припинити бездіяльність, яка оскаржується, що тягне за собою [[Підстави закриття провадження у кримінальній справі|закриття провадження за скаргою]] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2714#n2714 частина друга статті 305 КПК України]).

== Див. також ==
* [[Підстави оскарження повідомлення про підозру]]
* [[Порядок оскарження постанови про закриття кримінального провадження]]
* [[Порядок оскарження постанови слідчого про відмову у визнанні особи потерпілою]]
* [[Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора]]
[[Категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Оскарження бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування

2025-04-10T08:04:33Z

Mariia.liuboiemska: Доповнено рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження, зігдно зі ст. 303 КПК України. Доповнено посилання на відповідні статті КПК України.

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджений наказом Офісу Генеральної прокуратури від 30.06.2020 № 298]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Закон України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану" від 14.04.2022 № 2201-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12#Text Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 № 1640/0/4-12 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування»]
* [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluMkFSdDYyYlp6NUE Узагальнення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» (станом на 12.01.2017)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va04p710-20#n35 Рішення Конституційного суду України від 17.06.2020 №4-р(П)/2020]

== Бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження ==

Оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування регламентується параграфом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2690#n2690 1 глави 26 КПК України]. Так, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2691#n2691 статтею 303 КПК України] визначено порядок оскарження бездіяльності, яка може полягати в наступному:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2691#n1656 статті 169 КПК України], а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім’ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9'''-1''') рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Необхідність існування судового порядку оскарження даного виду бездіяльності ґрунтується на закріпленому у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2036#n2036 статті 214 КПК України] обов’язку слідчого, дізнавача, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення]] або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Слід зауважити, що КПК не передбачає вимоги дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР. Стаття 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України] не містить вимоги про дотримання при внесенні відомостей до ЄРДР правил підслідності і вказівки на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне органу.

Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про кримінальне правопорушення, який було встановлено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001-05#Text Кримінально-процесуальному кодексі України від 28 грудня 1960 року,] згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу кримінального правопорушення для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2036#n2036 частини четвертої статті 214 КПК України], згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Окрім [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page КПК України], нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генеральної прокуратури від 30.06.2020 № 298 (далі - Положення)], прийнятим на виконання вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page КПК України].

Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#n76 Положення] '''внесення відомостей до ЄРДР здійснюється у такі строки:'''
* заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення – невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2036#n2036 частина перша статті 214 КПК України]). '''У разі введення воєнного стану''' та якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань - рішення про початок досудового розслідування приймає дізнавач, слідчий, прокурор, про що виноситься відповідна постанова, яка повинна містити відомості, передбачені частиною п’ятою статті 214 цього Кодексу. У невідкладних випадках до винесення дізнавачем, слідчим, прокурором постанови про початок досудового розслідування може бути проведений огляд місця події (постанова приймається невідкладно після завершення огляду). Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вносяться до нього за першої можливості, а процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин. За відсутності можливості складання процесуальних документів про хід і результати проведення слідчих (розшукових) дій чи інших процесуальних дій фіксація здійснюється доступними технічними засобами з подальшим складенням відповідного протоколу не пізніше сімдесяти двох годин з моменту завершення таких слідчих (розшукових) дій чи відповідних процесуальних дій (ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]) ;
* інформація про призначення слідчого, дізнавача (уповноваженої особи іншого підрозділу), процесуального керівника, прийняття до провадження (при фактичному отриманні матеріалів кримінального провадження) – '''невідкладно''';
* інформація про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, – невідкладно після вручення особі [[повідомлення про підозру]] у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 1512-1561, 160, 209, 255, 260, 262, 3011-303, 306, 369, 3692, 343, 345, 347, 348, 349, 376-379, 386, 436, 437, 438, 442, 444, 447, частиними другою-четвертою 1591, частинами першою, другою статті 3683, частинами першою, другою статті 3684 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (далі – [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran2#n2 КК України]), або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258-2585 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України];
* інформаціїя про дату складання [[повідомлення про підозру]], дату і час вручення повідомлення про підозру, зміну раніше повідомленої підозри – невідкладно;
* інформація про дату скасування повідомлення про підозру - невідкладно, але не пізніше 24 годин після набрання рішенням слідчого судді (пункт 11 частини другої статті 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n2722 КПК України]) законної сили;
* інформація про передачу матеріалів та відомостей (частина п'ята статті 36, частина сьома статті 214, стаття 216, частина четверта статті 218, пукнт частини першої статті 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]), зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282, частина третя статті 2985 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]), об’єднання, виділення матеріалів досудового розслідування ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2063#n2063 стаття 217 КПК України]), закінчення досудового розслідування (частина третя стаття 283, пункт 2 частини другої статті 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]) – протягом 24 годин з моменту прийняття процесуальних рішень;
* інформація про продовження строків досудового розслідування прокурором (статті 219, 295, частина друга статті 294, пункт 1 частини третьої статті 294, частина перша статті 2985 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]) – протягом 24 годин з моменту задоволення прокурором клопотання з цих питань;
* інформація про продовження строків досудового розслідування слідчим суддею (статті 219, 2951, частина перша статті 294, пункти 2, 3 частини третьої статті 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]) - протягом 24 годин з моменту постановлення ухвали про задоволення слідчим суддею клопотання з цих питань;
* інформація про оголошення розшуку ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2520#n2520 стаття 281 КПК України]) – протягом 24 годин з моменту винесення прокурором або слідчим відповідної постанови;
* інформації про вжиті заходи забезпечення кримінального провадження (стаття 131, 2983 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]), відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2593#n2593 стаття 290 КПК України]), направлення матеріалів дізнання прокурору (частина перша статті 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]) – протягом 24 годин з моменту вчинення процесуальної дії;
* інформації про повернення судом кримінального провадження, обвинувального акта, клопотання про [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільнення від кримінальної відповідальності]], клопотання про застосування примусових заходів виховного або [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|медичного характеру]] у порядку частини третьої статті 314, частини четвертої статті 288, частини другої статті 407 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України] – упродовж 24 годин з моменту надходження із суду матеріалів до прокурора;
* інформації про інші відомості, передбачених електронними картками, – упродовж 24 годин з моменту прийняття процесуального рішення або набрання чинності рішенням слідчого судді (суду).
Слід зазначити, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не підлягають розгляду під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження суду. Під час підготовчого судового засідання можуть також бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора щодо [[Порядок оскарження постанови слідчого про відмову у визнанні особи потерпілою|відмови у визнанні особи потерпілою]] та заходів безпеки (частини друга та третя статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n2691 КПК України]).

Заборону на оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування (частина друга статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n2691 КПК України]), необхідно розглядати через призму загальних засад кримінального провадження, а саме доступу до правосуддя відповідно до частини четвертої статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України], згідно якої здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо в його ході порушуються права і свободи людини, гарантовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] і міжнародними договорами України) та статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року], яка передбачає право особи на ефективний засіб правового захисту на національному рівні від порушень прав і свобод.

== Строк подання скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження ==

Скарги на вказану бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора можуть бути подані відповідним суб’єктом права на таке оскарження '''протягом десяти днів''' з моменту вчинення бездіяльності (частина перша статті 304 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n2691 КПК України]).

При поданні скарги необхідно враховувати загальні вимоги щодо додержання процесуальних строків, встановлентх у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran1311#n1311 статті 116 КПК України], згідно з якою строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров’я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України], може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану (ч.1 ст.117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України]).

Скарга повертається, якщо:

# скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу;
# скарга не підлягає розгляду в суді, в який подана;
# скарга подана після закінчення 10 денного строку, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n2703 КПК України]. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

=== '''Як правильно оформляти скаргу''' ===
За загальним правилом скаргу слід складати у письмовій формі. У скарзі мають бути зазначені:

# орган чи посадова особа, до яких подається скарга;
# його адреса (якщо скарга надсилається поштою чи кур’єром);
# прізвище, ім’я, по-батькові особи, яка подає скаргу (найменування для юридичної особи);
# місце проживання особи, яка подає скаргу (місцезнаходження для юридичної особи), та номер телефону, інші реквізити засобів зв’язку, якщо такі є;
# назва документа із зазначенням рішення, дії, бездіяльності, що оскаржуються;
# відомості про рішення, дії або бездіяльність, що оскаржуються, та виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги, тобто опис ситуації, яка призвела до подання скарги;
# зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, якою скаржник обґрунтовує свої вимоги, зокрема, посилання на наявні у нього документи (якщо такі є);
# зміст вимог скарги, тобто те, про що особа просить орган, до якого подаєте скаргу на рішення, дію чи бездіяльністю;
# перелік документів, що додаються до скарги (за наявності);
# підпис особи, яка подає скаргу;
# дата підписання скарги.
# Необхідно обов’язково переконатися у тому, що скарга прийнята і зареєстрована. На прохання ініціатора скарги повинні видати відповідну довідку.

== Порядок розгляду скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування ==
Скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності [https://hcac.court.gov.ua/hcac/info_sud/competence/ Вищого антикорупційного суду], - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2797#n2797 318-380 КПК України].

Так, скарги на бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються '''не пізніше сімдесяти двох годин''' з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються '''не пізніше п’яти днів''' з моменту надходження скарги.

Розгляд скарг на бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2718#n2718 стаття 306 КПК України]).

Окрім того, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

Прокурор вищого рівня зобов’язаний розглянути скаргу протягом '''трьох днів''' після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2730#n2730 стаття 308 КПК України]).

'''У разі введення воєнного стану''' скарги на рішення, дії чи бездіяльність керівника органу прокуратури, прийняті або вчинені на виконання повноважень, визначених частиною першою статті 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 КПК України], розглядаються слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, а в разі неможливості з об’єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - найбільш територіально наближеного до нього суду, що може здійснювати правосуддя, або іншого cуду, визначеного в порядку, передбаченому законодавством ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n5253 ч. 4 ст.615 КПК України]).

== Правові наслідки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування ==

* Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора.
* Слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 6 частини першої [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/print статті 303 КПК України], припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.
* Прокурор може самостійно скасувати рішення, що передбачене пунктами 3 та 10 частини першої статті [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/print статті 303 КПК України] і оскаржується в порядку, передбаченому частиною шостою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/print статті 284 КПК України], що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

== Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування ==
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала про:

# скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
# скасування повідомлення про підозру;
# зобов’язання припинити дію;
# зобов’язання вчинити певну дію;
# відмову у задоволенні скарги.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/print частини третьої статті 307 КПК Україн]и ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va04p710-20#n35 Рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року у справі № 3-180/2018(1644/18)] за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень частини третьої статті 307, частини третьої статті 309 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran5253#n2722 КПК України] - положення частини третьої статті 307 щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
|}
Ухвала за результатами розгляду скарги постановляється у нарадчій кімнаті та викладається окремим процесуальним документом із дотриманням вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran3080#n3080 статті 372 КПК України].

Слідчий, дізнавач чи прокурор можуть самостійно припинити бездіяльність, яка оскаржується, що тягне за собою [[Підстави закриття провадження у кримінальній справі|закриття провадження за скаргою]] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2714#n2714 частина друга статті 305 КПК України]).

== Див. також ==
* [[Підстави оскарження повідомлення про підозру]]
* [[Порядок оскарження постанови про закриття кримінального провадження]]
* [[Порядок оскарження постанови слідчого про відмову у визнанні особи потерпілою]]
* [[Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора]]
[[Категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Транспортний податок

2023-12-13T10:31:47Z

Mariia.liuboiemska: /* Порядок обчислення та сплати податку */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/66-2016-%D0%BF/paran9#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66 "Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів"]
== Місце транспортного податку в системі оподаткування України ==
'''Транспортний податок''' -це різновид місцевого податку на майно, тобто обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що встановлюється в межах граничних розмірів ставок, визначених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України], рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень та справляється з платників податку відповідно до Податкового кодексу України.
== Елементи транспортного податку ==
* '''Платники податку'''
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктами оподаткування.
* '''Об’єкт оподаткування'''
'''Об’єктом оподаткування''' є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло '''не більше п’яти років''' (включно) та середньоринкова вартість яких становить '''понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати''', встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. ''Станом на 01.01.2023 р. – '''2512500, 00 грн''' (МЗП – 6700 грн).'' Транспортний податок, також як і інші податки на майно, фіскали обчислюють самі. Роблять вони це на підставі інформації, отриманої від Мінекономіки.
До 1 липня поточного року податківці надсилають фізособам за місцем реєстрації податкове повідомлення-рішення, в якому вказана сума та реквізити для оплати.
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/66-2016-%D0%BF за методикою]., затвердженою КМУ, станом на 1 січня податкового (звітного) року.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
* '''База оподаткування'''
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.
* '''Ставка податку'''
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.
* '''Податковий період'''
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
* '''Порядок сплати податку'''
Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетного кодексу України].
* '''Строки сплати податку'''
Транспортний податок сплачується:

а) '''фізичними особами''' - <big>протягом 60 днів</big> з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) '''юридичними особами''' - авансовими внесками щокварталу <big>до 30 числа місяця</big>, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації";
== Порядок обчислення та сплати податку ==
* '''Порядок обчислення суми транспортного податку з фізичних осіб'''
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування '''фізичних осіб''' здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації <big>до 1 липня</big> року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного місцевого бюджету. Зокрема, фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
* '''Порядок обчислення суми транспортного податку з юридичних осіб'''
Платники податку - '''юридичні особи''' самостійно обчислюють суму податку станом <big>на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року</big> подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі якщо авто, придбано протягом року, '''декларація юрособою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт''', а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло таке право. Відповідно, ''попередній власник платить транспортний податок по місяць, у якому він цей автомобіль продав або подарував.''
* '''Роль органів внутрішніх справ під час розрахунку та справляння податку'''
Органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.

З 1 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані '''щомісяця у десятиденний строк''' після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку '''фізичними та юридичними особами''', за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом '''на перше число відповідного місяця.'''

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
* '''Особливі випадки обчислення суми транспортного податку'''
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період <big>з 1 січня</big> цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період <big>з 1 січня</big> цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) <big>протягом 10 днів</big> з моменту отримання.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об’єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається <big>протягом 30 календарних днів</big> з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається <big>протягом 30 календарних днів</big> з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.
== Право на проведення звірки даних ==
Фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. <big>Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним)</big>.

Фізичні особи - нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування".

'''''Зверніть увагу!''''' У разі неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків Декларації з транспортного податку тягне за собою накладення штрафу '''у розмірі 340 грн''', за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. А за ті самі дії, вчинені платником податків – '''у розмірі 1020 грн''' за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ПКУ).
[[Категорія: Податкове право]]

Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення

2023-04-24T08:54:12Z

Mariia.liuboiemska: /* Шляхи (способи) відшкодування шкоди */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 02 липня 2004 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів»]
== Шляхи (способи) відшкодування шкоди ==
Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред’явлений їхніми законними представниками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1363 ч. 1, 2. ст. 185 ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України)].

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, має важливе значення для усунення наслідків такого правопорушення та поновлення порушених прав громадян, підприємств, установ, організацій. Саме тому особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, має право на її відшкодування. Реалізувати це право можна шляхом пред’явлення цивільного позову в кримінальному провадженні до початку судового розгляду. '''Особа, яка не пред’явила цивільного позову у кримінальному провадженні, а також особа [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|цивільний позов]] якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.'''

'''Примітка!''' Суд залишає позов без розгляду у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, крім випадків, коли надійшло клопотання про розгляд позову за їх відсутності або ж цивільний відповідач, його представник чи законний представник повністю визнали пред’явлений позов.
== Куди звернутися ==
Якщо потерпілий заявляє цивільний позов про відшкодування майнової шкоди '''під час кримінального провадження''', то він адресує його органу досудового розслідування або суду.
{| class="wikitable"
|-
| Див. додатково [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов]]
|}
Позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина третя статті 28 Цивільного процесуального кодексу України].
== Хто має право на відшкодування шкоди ==
Право звернутися з позовом про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням має лише потерпілий від кримінального правопорушення або особа, яка має право діяти від його імені.

Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-04 Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 02 липня 2004 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів»] звертає увагу судів на те, що особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, набуває передбачених законом прав учасника процесу лише після визнання її потерпілим. Визнання особи потерпілим у справі або відмова в цьому мають бути процесуально оформлені постановою органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, судді або ухвалою суду.

Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.

У разі, коли потерпілим визнано неповнолітню або недієздатну особу, суд забезпечує участь у справі законного представника цієї особи, який має захищати її права й охоронювані законом інтереси; при цьому згода такого потерпілого на участь у справі законного представника не потрібна.

У разі, коли внаслідок кримінального правопорушення настала смерть потерпілого, право на відшкодування шкоди мають його родичі, які в установленому законом порядку повинні визнаватися потерпілими.
== Обов'язок з відшкодування шкоди ==
Компенсація шкоди здійснюється особою, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Так, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому внаслідок кримінального правопорушення. В іншому випадку шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні або позову, що подається в порядку цивільного судочинства, коли по справі винесено обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили.

У випадку, коли особу, яка вчинила кримінальне правопорушення не встановлено, або вона є неплатоспроможною майнова шкода, завдана фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення може відшкодовуватись державою у встановленому законом порядку ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page18 частина друга статті 1177 Цивільного кодексу України], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page5 частина третя статті 127 Кримінального процесуального кодексу України]).

Однак, спеціальний закон, який би визначав підстави та порядок відшкодування шкоди державою потерпілим від кримінальних правопорушень, у випадку коли винна особа не встановлена або є неплатоспроможною, не прийнято.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області встановила, що вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно дійшов обґрунтованого висновку про відсутність можливості задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином з тих підстав, що механізм відшкодування зазначеної шкоди за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5509 статтею 1177 ЦК України] законодавчо ще не врегульовано. Висновок судів щодо відмови у задоволенні позову є законним і обґрунтованим оскільки державою не визначено умови та порядок відшкодування шкоди ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/38544481 Ухвала Апеляційного суду Чернівецької області від 30 квітня 2014 року у справі №726/2–2521/13]).
== Вимоги до позовної заяви ==
Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page4 стаття 175 Цивільного процесуального кодексу України]).
{| class="wikitable"
|-
| Див. додатково [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
|}
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 пункту 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»] позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору.
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]
[[Категорія:Цивільне право‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Подання цивільного позову у кримінальному провадженні]]

Отримання дозвільних документів на будівництво

2022-09-05T21:04:55Z

Mariia.liuboiemska:

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3392-17 Закон України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-2011-%D0%BF Порядок виконання підготовчих і будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1340-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 202 року № 1340 "Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1437-17 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2017 року № 289 «Про затвердження переліку об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 Наказ Міністерства регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 «Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 3 травня 2022 року № 530 "Про внесення змін до Порядку розроблення, погодження, затвердження, реєстрації, внесення змін до будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів Уркаїни від 24 червня 2022 р. № 722 "Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану"]

*
== '''Визначення''' ==
Дозвільні документи на будівництво є законною підставою для реалізації будь-якого будівельного або архітектурного проекту. Будівельна документація надається замовнику відповідною інстанцією (Державної архітектурно-будівельною інспекцією) з метою контролю над виконанням нормативів, правил, вимог і умов містобудівного законодавства.

Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Дозвіл на будівництво - сукупність процесів і етапів зведення архітектурного об'єкта в Україні; дозвіл на будівництво (дозвіл або декларація) - офіційний документ, який видає Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч1. Ст..376 Цивільного кодексу України], житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил- вважаються самочинним будівництвом.

З 2022 року в Україні діє [https://e-construction.gov.ua/ Єдина державна електронна система у сфері будівництва] (ЄДЕСБ)- загальнонаціональна інформаційна система, що покликана впорядкувати процес будівництва в Україні і через максимальну публічність інформації зробити його прозорим та вільним від корупції.Передбачається, що на порталі будуть доступні всі послуги, що пов'язані з будівництвом, включаючи отримання дозволів.
=='''Види будівель і споруд'''==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/print Стаття 32 Закону № 3038] вирізняє види будівель і споруд згідно з класами наслідків, тобто характеристиками рівня можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об’єкті або зовні такого об’єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або із втратою цілісності об’єкта. Віднесення об’єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснює проєктна організація за погодженням із замовником будівництва.
*'''До незначних наслідків (СС1) належать такі об’єкти:''' – індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарські будівлі та споруди, гаражі, а також інші будівлі й споруди, які не належать до класів наслідків СС2 та СС3.

*'''До середніх наслідків (СС2) належать об’єкти:''' – характеристики можливих наслідків від відмови (стану об’єкта, за якого неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: • рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об’єкті, –50 осіб; • рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об’єкті,– 100 осіб; • рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або із втратою цілісності об’єкта, – 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включають збитки замовників будівництва, які будують об’єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних і комунальних підприємств, бюджетних установ); – пам’ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”; – нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам’яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам’ятки); – об’єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України “Про об’єкти підвищеної небезпеки”; – житлові будинки понад чотири поверхи; – об’єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля (крім об’єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля).
*'''До значних наслідків (СС3) належать такі об’єкти:''' – пам’ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”; – об’єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України “Про об’єкти підвищеної небезпеки”; – житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров’я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об’єкті.
'''<big>Зміни в порядку отримання дозвільних документів на будівництво, що діють під час правового режиму воєнного стану</big>'''

'''УВАГА! З 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.'''

Постановами Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-2022-%D0%BF#Text 3 травня 2022 року № 530] та від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722-2022-%D0%BF#Text 24 червня № 722], передбачаються зміни на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення чи скасування:
*у разі розроблення та завантаження в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ) сертифікованим архітектором або інженером-проектувальником схеми намірів забудови земельної ділянки, будівництво індивідуальних житлових, садових, дачних будинків, а також інших будівель та споруд не вище 2 поверхів може відбуватися без будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні або цільового призначення земельної ділянки;

*надання уповноваженим органом містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки або прийняття рішення про відмову має відбуватись протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви. В іншому випадку проектування об'єкта будівництва здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень, відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні та обмежень у використанні земель, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини»;

*проектна документація подається замовником на погодження органу охорони культурної спадщини через ЄДЕССБ, який має розглянути її та надати відповідь щодо погодження або обґрунтованої відмови протягом 30 днів. У разі ненадання відповіді протягом 30 днів погодження проектної документації вважається погодженим за замовчуванням;

*проведення контрольного геодезичного знімання перед прийняттям в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта не здійснюється під час реставрації, капітального ремонту будинку, будівлі, споруди, які після прийняття об'єкта в експлуатацію є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Також, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування дозволяється переносити строки виконання окремих видів робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, за виключенням транспортних проїздів та пішохідних комунікацій. Замовник будівництва робить відповідний запис в декларації або акті готовності об'єкта до експлуатації, зокрема зазначає види робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, які переносяться, та визначає кінцеву дату, до якої роботи будуть виконані.

=='''Процедура отримання дозволу на будівництво'''==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/print ч. 1 ст. 36 Закону] право на виконання підготовчих робіт (якщо їх не було виконано раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на вказаних вище об’єктах надано замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконують без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Для подання відповідного повідомлення замовнику (його уповноваженій особі) потрібно:
# Отримати вихідні дані. Порядок отримання вихідних даних регламентовано ст. ст. 29, 30 Закону, положеннями наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 р. № 289, яким затверджено Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, а також іншими нормативно-правовими актами.
# Розробити проектну документацію на будівництво; у випадках, передбачених законодавством, провести її експертизу; затвердити вказану документацію. Порядок реалізації зазначених дій регламентовано ст. 31 Закону, положеннями Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 р. № 45, ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 560, та іншими нормативно-правовими актами.
# Оформити належним чином повідомлення про початок виконання підготовчих/будівельних робіт за формою згідно з відповідним додатком до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, унісши до нього визначені законодавством відомості.
# Не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих/будівельних робіт подати вказане повідомлення особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних і дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об’єкта. Саме з цього моменту можна розпочинати будівельні роботи на об’єкті.
Порядок подання повідомлення про початок виконання підготовчих/будівельних робіт урегульовано ст. ст. 35, 36 Закону, Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт.

Особливу увагу потрібно звернути на те, що виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт заборонено.

''Водночас варто пам’ятати, що від замовника не вимагається отримувати інші документи дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.''

Якщо об’єкт будівництва не підпадає під зазначені вище параметри об’єктів, які можна будувати на підставі будівельного паспорта за спрощеною процедурою, тоді необхідно:
# Отримати містобудівні умови та обмеження – документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проєктування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, установлені законодавством та містобудівною документацією. Містобудівні умови та обмеження надають відповідні уповноважені органи містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника з додаванням відповідних документів, вичерпний перелік яких передбачено статтею 29 Закону № 3038, протягом 10 робочих днів із дня реєстрації заяви;
# Отримати технічні умови – комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об’єкта будівництва, які мають відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод і телекомунікації. Технічні умови видають місцеві служби, підприємства, установи й організації, які відповідають за надання відповідних послуг. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
=='''Повідомлення про початок виконання будівельних робіт''' ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ст 36 Закону України «Про Про регулювання містобудівної діяльності»] , право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), об’єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 цієї статті], не вимагається.

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

'''Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:'''
#подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
#отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
#встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
=='''Проектна документація на будівництво'''==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text ч.11 ст..1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], '''''проектна документація''''' - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об’єктів будівництва;

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»]: '''''проектна документація''''' на будівництво об’єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Проектування об’єктів в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, на відповідних землях державної чи комунальної власності може здійснюватися на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію/є об’єктом державно-приватного партнерства, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.

Затвердження проектної документації на будівництво об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До проектної документації на будівництво об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"], додаються результати оцінки впливу на довкілля.

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Орган (організація), що формує перелік експертних організацій, оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті у вільному безоплатному доступі та підтримує в актуальному стані на підставі інформації, яка щоквартально подається експертними організаціями. У разі встановлення невідповідності експертної організації визначеним критеріям відомості про таку організацію виключаються з переліку експертних організацій. Порядок формування та ведення переліку експертних організацій визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Експертиза проектів будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється експертними організаціями із статусом юридичної особи, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, у складі яких не менше 80 відсотків експертів працюють на постійній основі і отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат за напрямами проведення експертизи, зазначеними в абзаці першому частини другої цієї статті, та мають філії (представництва) у регіонах, на території яких реалізуються проекти будівництва.

Не підлягають обов’язковій експертизі проекти будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім випадків, передбачених частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 статті 31 Закону] .

'''''Обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, які:'''''
#за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
#споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;
#споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проектної документації;
#підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.
За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об’єктів, ніж передбачені у цій частині, або окремих розділів проектної документації.

Встановлення випадків та порядку проведення експертизи проектів будівництва іншими законами не допускається.

Проектна документація на будівництво об’єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.
=='''''Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки'''''==
(далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про '''регулювання містобудівної діяльності»''']
=== '''''Вихідні дані'''''===
'''''Основними складовими вихідних даних є''''':
#містобудівні умови та обмеження;
#технічні умови;
#завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва.

Містобудівні умови, обмеження та технічні умови для проектування об’єктів будівництва в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, можуть надаватися приватному партнеру, концесіонеру на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.

'''''Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються''''':
#копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
#копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об’єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
#викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 9 Закону України "Про адміністративні послуги"].

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

'''''Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:'''''

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

'''''Містобудівні умови та обмеження містять''''':
#назву об’єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об’єкта;
#інформацію про замовника;
#відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;
#гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;
#максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;
#максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);
#мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;
# планувальні обмеження (охоронні зони пам’яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об’єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);
#охоронні зони об’єктів транспорту, зв’язку, інженерних комунікацій, відстані від об’єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.
'''Перелік зазначених умов є вичерпним.'''

Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Відомості про надані містобудівні умови та обмеження підлягають внесенню до реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури.

Порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Доступ користувачів до даних реєстру містобудівних умов та обмежень здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт уповноваженого органу містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

'''''Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:'''''
#за заявою замовника;
#головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;
#за рішенням суду.
У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

''Завдання на проектування об’єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.''

Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об’єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.
=='''Технічні умови'''==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ст. 30 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності»], '''''технічні умови''''' - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об’єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою.

Технічні умови надаються протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.

Технічні умови повинні відповідати законодавству, містити достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об’єктів будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови земельної ділянки.

У технічних умовах враховується, що місце приєднання інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних мереж розташовується на межі земельної ділянки замовника або за його згодою на території такої земельної ділянки.

Склад, зміст, порядок надання технічних умов та порядок визначення вартості послуг з їх надання визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади або державними колегіальними органами.

'' Технічні умови є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника або підприємства, установи та організації, які надали такі технічні умови. Зміни до технічних умов можуть вноситися тільки за згодою замовника.''

Для об’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, технічні умови є чинними:

для об’єктів, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, - не більше двох років з дня їх видачі незалежно від зміни замовника;

для об’єктів, що виробляють електричну енергію з інших видів альтернативних джерел енергії, - не більше трьох років з дня їх видачі незалежно від зміни замовника.

У разі якщо замовник є суб’єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, технічні умови для об’єкта електроенергетики, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, видані такому замовнику, є чинними на строк виконання зобов’язань щодо будівництва та введення об’єктів електроенергетики в експлуатацію відповідно до статті 9-3 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15 "Про альтернативні джерела енергії"].

За рішенням замовника може бути передбачено застосування автономних систем інженерного забезпечення в установленому законодавством порядку.
=='''Дозвіл на виконання будівельних робіт'''==
Відповідно до, ст. 37 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19#n2 «Про регулювання містобудівної діяльності»],право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

'''''Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:'''''
#копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
#копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);
#проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;
#копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника (співвласників), засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;
#копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;
#інформація про інженера-консультанта (у разі його залучення);
#інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;
#результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"].
Копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, копія договору суперфіцію або копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, не подається у разі, якщо державна реєстрація такого права здійснювалася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У цьому випадку інформація про документ, який посвідчує відповідне речове право, зазначається у заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.

'''Видача дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності. У заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:'''
#кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, а також земель, що використовуються для будівництва об’єктів на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування відповідно до частини четвертої статті 34 цього Закону та частини першої статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", - за його наявності);
#реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень, технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності;
#реєстраційний номер звіту про результати експертизи проектної документації на будівництво об’єкта в Реєстрі будівельної діяльності;
#реєстраційний номер енергетичного сертифіката в Реєстрі будівельної діяльності;
#ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) (у заяві про видачу дозволу зазначається для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) до подання заяви);
#відомості про складові частини об’єкта (квартири, вбудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будинку, будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення, які після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна).
У день виготовлення з використанням Реєстру будівельної діяльності дозволу на виконання будівельних робіт програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про необхідність присвоєння адреси об’єкту нового будівництва.

Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.

'''''Відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.'''''

'''''Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:'''''
#неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;
#невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
#виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
#результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.

У разі якщо в установлений цією статтею строк органом державного архітектурно-будівельного контролю не видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, замовник звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, для вжиття протягом десяти робочих днів заходів, пов’язаних з видачею зазначеного дозволу або відмовою в його видачі. У разі якщо протягом зазначеного строку не буде видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, право на виконання будівельних робіт виникає на десятий робочий день з дня реєстрації письмового звернення, направленого рекомендованим листом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а дозвіл вважається виданим.

'''''Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі''''':
#подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;
#наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
#встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;
#скасування містобудівних умов та обмежень;
#систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), а також у разі коригування проектної документації замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни. Продовження виконання будівельних робіт без такого повідомлення забороняється.

У разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт замовник повідомляє відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю про такі зміни з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни, протягом трьох днів з дня їх настання.
=='''Повноваження місцевих органів'''==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n359 Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме статті 31. повноваження у галузі будівництва] :

1. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:
#організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах);
# виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності;
#розгляд і внесення до відповідних органів виконавчої влади пропозицій до планів і програм будівництва та реконструкції об'єктів на відповідній території;
# залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об'єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування;
#визначення у встановленому законодавством порядку відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією;
#підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації;
#встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність;
#координація на відповідній території діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів;
#надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок;
#проведення громадського обговорення містобудівної документації;
#організація роботи, пов’язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво;
#організація розвитку інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту комунальної власності для розміщення технічних засобів телекомунікацій з метою задоволення потреб населення у телекомунікаційних послугах;
б) делеговані повноваження:
#надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності";
#організація роботи, пов'язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів;
#здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу;
#здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів;
#організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників;
#вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування;
#здійснення державного контролю за дотриманням договірних зобов’язань забудовниками, діяльність яких пов’язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків.

[[Категорія:Житлове право]]

Отримання дозвільних документів на будівництво

2022-09-05T15:07:25Z

Mariia.liuboiemska: -

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3392-17 Закон України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/208/94-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-2011-%D0%BF Порядок виконання підготовчих і будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1340-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 202 року № 1340 "Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1437-17 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2017 року № 289 «Про затвердження переліку об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 Наказ Міністерства регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 «Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 3 травня 2022 року № 530 "Про внесення змін до Порядку розроблення, погодження, затвердження, реєстрації, внесення змін до будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів Уркаїни від 24 червня 2022 р. № 722 "Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану"]

*
== '''Визначення''' ==
Дозвільні документи на будівництво є законною підставою для реалізації будь-якого будівельного або архітектурного проекту. Будівельна документація надається замовнику відповідною інстанцією (Державної архітектурно-будівельною інспекцією) з метою контролю над виконанням нормативів, правил, вимог і умов містобудівного законодавства.

Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Дозвіл на будівництво - сукупність процесів і етапів зведення архітектурного об'єкта в Україні; дозвіл на будівництво (дозвіл або декларація) - офіційний документ, який видає Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч1. Ст..376 Цивільного кодексу України], житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил- вважаються самочинним будівництвом.

З 2022 року в Україні діє [https://e-construction.gov.ua/ Єдина державна електронна система у сфері будівництва] (ЄДЕСБ)- загальнонаціональна інформаційна система, що покликана впорядкувати процес будівництва в Україні і через максимальну публічність інформації зробити його прозорим та вільним від корупції.Передбачається, що на порталі будуть доступні всі послуги, що пов'язані з будівництвом, включаючи отримання дозволів.
=='''Види будівель і споруд'''==
Стаття 32 Закону № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/print 3038] вирізняє види будівель і споруд згідно з класами наслідків, тобто характеристиками рівня можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об’єкті або зовні такого об’єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або із втратою цілісності об’єкта. Віднесення об’єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснює проєктна організація за погодженням із замовником будівництва.
*'''До незначних наслідків (СС1) належать такі об’єкти:''' – індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарські будівлі та споруди, гаражі, а також інші будівлі й споруди, які не належать до класів наслідків СС2 та СС3.

*'''До середніх наслідків (СС2) належать об’єкти:''' – характеристики можливих наслідків від відмови (стану об’єкта, за якого неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: • рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об’єкті, –50 осіб; • рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об’єкті,– 100 осіб; • рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або із втратою цілісності об’єкта, – 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включають збитки замовників будівництва, які будують об’єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних і комунальних підприємств, бюджетних установ); – пам’ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”; – нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам’яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам’ятки); – об’єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України “Про об’єкти підвищеної небезпеки”; – житлові будинки понад чотири поверхи; – об’єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля (крім об’єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля).
*'''До значних наслідків (СС3) належать такі об’єкти:''' – пам’ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”; – об’єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України “Про об’єкти підвищеної небезпеки”; – житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров’я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об’єкті.
'''<big>Зміни в порядку отримання дозвільних документів на будівництво, що діють під час правового режиму воєнного стану</big>'''

'''УВАГА! З 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.'''

Постановами Кабінету Міністрів України від 3 травня 2022 року № 530 та від 24 червня № 7222, передбачаються зміни на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення чи скасування:
*у разі розроблення та завантаження в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ) сертифікованим архітектором або інженером-проектувальником схеми намірів забудови земельної ділянки, будівництво індивідуальних житлових, садових, дачних будинків, а також інших будівель та споруд не вище 2 поверхів може відбуватися без будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні або цільового призначення земельної ділянки;

*надання уповноваженим органом містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки або прийняття рішення про відмову має відбуватись протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви. В іншому випадку проектування об'єкта будівництва здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень, відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні та обмежень у використанні земель, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини»;

*проектна документація подається замовником на погодження органу охорони культурної спадщини через ЄДЕССБ, який має розглянути її та надати відповідь щодо погодження або обґрунтованої відмови протягом 30 днів. У разі ненадання відповіді протягом 30 днів погодження проектної документації вважається погодженим за замовчуванням;

*проведення контрольного геодезичного знімання перед прийняттям в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта не здійснюється під час реставрації, капітального ремонту будинку, будівлі, споруди, які після прийняття об'єкта в експлуатацію є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Також, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування дозволяється переносити строки виконання окремих видів робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, за виключенням транспортних проїздів та пішохідних комунікацій. Замовник будівництва робить відповідний запис в декларації або акті готовності об'єкта до експлуатації, зокрема зазначає види робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, які переносяться, та визначає кінцеву дату, до якої роботи будуть виконані.
=='''Спрощена процедура отримання дозволу на будівництво.'''==
Спрощена процедура відноситься до будівель 1, 2 і 3 категорії складності (в дану категорію входять індивідуальні житлові будинки площею не більше 300 кв.м.)

'''''Основні етапи процедури''''': проведення топознімання М 1: 500 (ліцензована організація); розробка проекту (проектна організація); оформлення будівельного паспорта (для будівель площею до 300 кв. м. і не вище 2 поверхів, які відносяться до 1-2 категорії складності, Департамент містобудування та архітектури); отримання містобудівних умов і обмежень (для об'єктів більше 300 кв. м., Департамент містобудування та архітектури) отримання технічних умов (електрика, водопостачання, каналізація та ін.); отримання дозволу на підготовчі роботи - повідомлення про початок будівництва (у разі необхідності, для об'єктів до 300 кв. м, ДІАМ); отримання повідомлення про початок робіт (для будівель площею до 300 кв. м. 1-2 категорії) або декларації (ДІАМ).

'''''Перелік необхідних документів''''':
#заява;
#ідентифікаційні документи заявника;
#документи, що підтверджують майнові права;
#проект будівництва;
#декларація про початок виконання будівельних робіт - 2 примірника.
При подачі повного комплекту документів і правильно заповненої декларації інспекція надає позитивну відповідь і видає заявнику зареєстровану декларацію.

Термін отримання дозвільного документа - 10 днів.
=='''Загальна процедура отримання дозволу на будівництво'''==
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону право на виконання підготовчих робіт (якщо їх не було виконано раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на вказаних вище об’єктах надано замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконують без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Для подання відповідного повідомлення замовнику (його уповноваженій особі) потрібно:

# Отримати вихідні дані. Порядок отримання вихідних даних регламентовано ст. ст. 29, 30 Закону, положеннями наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 р. № 289, яким затверджено Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, а також іншими нормативно-правовими актами.
# Розробити проектну документацію на будівництво; у випадках, передбачених законодавством, провести її експертизу; затвердити вказану документацію. Порядок реалізації зазначених дій регламентовано ст. 31 Закону, положеннями Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 р. № 45, ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 560, та іншими нормативно-правовими актами.
# Оформити належним чином повідомлення про початок виконання підготовчих/будівельних робіт за формою згідно з відповідним додатком до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, унісши до нього визначені законодавством відомості.
# Не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих/будівельних робіт подати вказане повідомлення особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних і дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об’єкта. Саме з цього моменту можна розпочинати будівельні роботи на об’єкті.

Порядок подання повідомлення про початок виконання підготовчих/будівельних робіт урегульовано ст. ст. 35, 36 Закону, Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт.

Особливу увагу потрібно звернути на те, що виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт заборонено.

''Водночас варто пам’ятати, що від замовника не вимагається отримувати інші документи дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.''

Якщо об’єкт будівництва не підпадає під зазначені вище параметри об’єктів, які можна будувати на підставі будівельного паспорта за спрощеною процедурою, тоді необхідно:

# Отримати містобудівні умови та обмеження – документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проєктування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, установлені законодавством та містобудівною документацією. Містобудівні умови та обмеження надають відповідні уповноважені органи містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника з додаванням відповідних документів, вичерпний перелік яких передбачено статтею 29 Закону № 3038, протягом 10 робочих днів із дня реєстрації заяви;
# Отримати технічні умови – комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об’єкта будівництва, які мають відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод і телекомунікації. Технічні умови видають місцеві служби, підприємства, установи й організації, які відповідають за надання відповідних послуг.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

=='''Будівельний паспорт (будпаспорт)'''==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 Наказом міністерства регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунального господарства України «'''Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки»'''], будівельний паспорт – це документ, який визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ст..27 Закону України « '''Про регулювання містобудівної діяльності»'''] Забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об’єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 Відповідно до п. 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки]: видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:'''
*заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних;
*засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
*ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);
*проект будівництва (за наявності);
*засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
*Заява на видачу будівельного паспорта (та внесення змін) — Додаток 1 до Порядку.
Як правило, мова йде про нотаріально засвідчені копії документів, що посвідчують право на землю (наприклад, державний акт, цивільно-правова угода та державний акт з відповідними відмітками, цивільно-правова угода та витяг з ДРРП або Інформаційна довідка тощо).

Ескізні наміри забудови подаються до органів містобудування та архітектури і можуть бути виконані в довільній формі. Будь-які вимоги надати ескізи, виконані сертифікованим спеціалістом чи подібне — є незаконними. Ескіз намірів забудови виконується в довільній формі, тому затверджувати його склад, зміст та порядок розроблення не потрібно (лист Мінрегіону від 30.11.2011 року №7/14-16432).

Зазвичай при будівництві за будівельним паспортом проект будівництва не розробляється. Навіть якщо проект було розроблено (чи придбано), то краще обмежитися поданням до органів містобудування та архітектури лише ескізів. Будь-які вимоги щодо надання проектної документації для виготовлення будпаспорту є безпідставними.

Засвідчені згоди потребуються за наявності співвласників. Зазвичай, вони складаються у довільній формі, а підписи осіб на них засвідчуються нотаріально.
==Відмова у видачі будпаспорту ==
Чинне законодавство України містить вичерпний перелік підстав для відмови у видачі будівельного паспорту.

Згідно '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 п. 2.4. Порядку]''''': пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:
*неподання повного пакета документів;
*невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
*На практиці найбільше відмов обґрунтовуються відсутністю містобудівної документації (генерального плану, ДПТ тощо) або невідповідністю поданих документів (зокрема, ескізних намірів забудови) вимогам чинного містобудівного законодавства.
*Можливість оформлення будівельного паспорта та розміщення на земельній ділянці тих чи інших будівель та споруд варто перевіряти до придбання земельної ділянки.
=='''Строки'''==
Строк надання (виготовлення) будівельного паспорту закріплено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 п. 2.1. '''Порядку''']: будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів.

В більшості випадків пакет документів для отримання будівельного паспорту подається до Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 п.2.13. '''Порядку''']''':''' будівельний паспорт складається у двох примірниках. Перший примірник надається замовнику, другий примірник постійно зберігається в архіві уповноваженого органу містобудування та архітектури, який видав будівельний паспорт.

Та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 п. 2.14 '''Порядку''']''':''' будівельний паспорт реєструється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у журналі реєстрації будівельних паспортів.

Електронний витяг із матеріалів будівельного паспорта зберігається в базі даних містобудівного кадастру (у разі його створення) з присвоєнням йому індивідуального номера.

У разі необхідності, при втраті замовником оригінального примірника будівельного паспорта, його дублікат надається відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви про видачу дубліката будівельного паспорта, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 п.2.15. '''Порядку'''].
=='''Повідомлення про початок виконання будівельних робіт''' ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ст 36 Закону України «Про Про регулювання містобудівної діяльності»] , право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), об’єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 цієї статті], не вимагається.

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

'''Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:'''
#подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
#отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
#встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
=='''Проектна документація на будівництво'''==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text ч.11 ст..1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], '''''проектна документація''''' - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об’єктів будівництва;

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»]: '''''проектна документація''''' на будівництво об’єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Проектування об’єктів в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, на відповідних землях державної чи комунальної власності може здійснюватися на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію/є об’єктом державно-приватного партнерства, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.

Затвердження проектної документації на будівництво об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До проектної документації на будівництво об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"], додаються результати оцінки впливу на довкілля.

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Орган (організація), що формує перелік експертних організацій, оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті у вільному безоплатному доступі та підтримує в актуальному стані на підставі інформації, яка щоквартально подається експертними організаціями. У разі встановлення невідповідності експертної організації визначеним критеріям відомості про таку організацію виключаються з переліку експертних організацій. Порядок формування та ведення переліку експертних організацій визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Експертиза проектів будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється експертними організаціями із статусом юридичної особи, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, у складі яких не менше 80 відсотків експертів працюють на постійній основі і отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат за напрямами проведення експертизи, зазначеними в абзаці першому частини другої цієї статті, та мають філії (представництва) у регіонах, на території яких реалізуються проекти будівництва.

Не підлягають обов’язковій експертизі проекти будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім випадків, передбачених частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 статті 31 Закону] .

'''''Обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, які:'''''
#за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
#споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;
#споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проектної документації;
#підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.
За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об’єктів, ніж передбачені у цій частині, або окремих розділів проектної документації.

Встановлення випадків та порядку проведення експертизи проектів будівництва іншими законами не допускається.

Проектна документація на будівництво об’єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.
=='''''Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки'''''==
(далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про '''регулювання містобудівної діяльності»''']
=== '''''Вихідні дані'''''===
'''''Основними складовими вихідних даних є''''':
#містобудівні умови та обмеження;
#технічні умови;
#завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва.

Містобудівні умови, обмеження та технічні умови для проектування об’єктів будівництва в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, можуть надаватися приватному партнеру, концесіонеру на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.

'''''Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються''''':
#копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
#копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об’єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
#викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 9 Закону України "Про адміністративні послуги"].

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

'''''Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:'''''

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

'''''Містобудівні умови та обмеження містять''''':
#назву об’єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об’єкта;
#інформацію про замовника;
#відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;
#гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;
#максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;
#максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);
#мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;
# планувальні обмеження (охоронні зони пам’яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об’єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);
#охоронні зони об’єктів транспорту, зв’язку, інженерних комунікацій, відстані від об’єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.
'''Перелік зазначених умов є вичерпним.'''

Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Відомості про надані містобудівні умови та обмеження підлягають внесенню до реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури.

Порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Доступ користувачів до даних реєстру містобудівних умов та обмежень здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт уповноваженого органу містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

'''''Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:'''''
#за заявою замовника;
#головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;
#за рішенням суду.
У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

''Завдання на проектування об’єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.''

Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об’єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.
=='''Технічні умови'''==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ст. 30 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності»], '''''технічні умови''''' - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об’єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою.

Технічні умови надаються протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.

Технічні умови повинні відповідати законодавству, містити достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об’єктів будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови земельної ділянки.

У технічних умовах враховується, що місце приєднання інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних мереж розташовується на межі земельної ділянки замовника або за його згодою на території такої земельної ділянки.

Склад, зміст, порядок надання технічних умов та порядок визначення вартості послуг з їх надання визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади або державними колегіальними органами.

'' Технічні умови є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника або підприємства, установи та організації, які надали такі технічні умови. Зміни до технічних умов можуть вноситися тільки за згодою замовника.''

Для об’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, технічні умови є чинними:

для об’єктів, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, - не більше двох років з дня їх видачі незалежно від зміни замовника;

для об’єктів, що виробляють електричну енергію з інших видів альтернативних джерел енергії, - не більше трьох років з дня їх видачі незалежно від зміни замовника.

У разі якщо замовник є суб’єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, технічні умови для об’єкта електроенергетики, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, видані такому замовнику, є чинними на строк виконання зобов’язань щодо будівництва та введення об’єктів електроенергетики в експлуатацію відповідно до статті 9-3 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15 "Про альтернативні джерела енергії"].

За рішенням замовника може бути передбачено застосування автономних систем інженерного забезпечення в установленому законодавством порядку.
=='''Дозвіл на виконання будівельних робіт'''==
Відповідно до, ст. 37 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19#n2 «Про регулювання містобудівної діяльності»],право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

'''''Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:'''''
#копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
#копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);
#проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;
#копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника (співвласників), засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;
#копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;
#інформація про інженера-консультанта (у разі його залучення);
#інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;
#результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"].
Копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, копія договору суперфіцію або копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, не подається у разі, якщо державна реєстрація такого права здійснювалася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У цьому випадку інформація про документ, який посвідчує відповідне речове право, зазначається у заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.

'''Видача дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності. У заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:'''
#кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, а також земель, що використовуються для будівництва об’єктів на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування відповідно до частини четвертої статті 34 цього Закону та частини першої статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", - за його наявності);
#реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень, технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності;
#реєстраційний номер звіту про результати експертизи проектної документації на будівництво об’єкта в Реєстрі будівельної діяльності;
#реєстраційний номер енергетичного сертифіката в Реєстрі будівельної діяльності;
#ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) (у заяві про видачу дозволу зазначається для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) до подання заяви);
#відомості про складові частини об’єкта (квартири, вбудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будинку, будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення, які після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна).
У день виготовлення з використанням Реєстру будівельної діяльності дозволу на виконання будівельних робіт програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про необхідність присвоєння адреси об’єкту нового будівництва.

Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.

'''''Відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.'''''

'''''Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:'''''
#неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;
#невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
#виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
#результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.

У разі якщо в установлений цією статтею строк органом державного архітектурно-будівельного контролю не видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, замовник звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, для вжиття протягом десяти робочих днів заходів, пов’язаних з видачею зазначеного дозволу або відмовою в його видачі. У разі якщо протягом зазначеного строку не буде видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, право на виконання будівельних робіт виникає на десятий робочий день з дня реєстрації письмового звернення, направленого рекомендованим листом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а дозвіл вважається виданим.

'''''Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі''''':
#подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;
#наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
#встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;
#скасування містобудівних умов та обмежень;
#систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), а також у разі коригування проектної документації замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни. Продовження виконання будівельних робіт без такого повідомлення забороняється.

У разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт замовник повідомляє відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю про такі зміни з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни, протягом трьох днів з дня їх настання.
=='''Повноваження місцевих органів'''==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n359 Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме статті 31. повноваження у галузі будівництва] :

1. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:
#організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах);
# виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності;
#розгляд і внесення до відповідних органів виконавчої влади пропозицій до планів і програм будівництва та реконструкції об'єктів на відповідній території;
# залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об'єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування;
#визначення у встановленому законодавством порядку відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією;
#підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації;
#встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність;
#координація на відповідній території діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів;
#надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок;
#проведення громадського обговорення містобудівної документації;
#організація роботи, пов’язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво;
#організація розвитку інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту комунальної власності для розміщення технічних засобів телекомунікацій з метою задоволення потреб населення у телекомунікаційних послугах;
б) делеговані повноваження:
#надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності";
#організація роботи, пов'язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів;
#здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу;
#здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів;
#організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників;
#вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування;
#здійснення державного контролю за дотриманням договірних зобов’язань забудовниками, діяльність яких пов’язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків.
=='''Адміністративна відповідальність'''==
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/80731-10/paran640#n675 статті 96].,
{|
|+Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва:
| '''Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів чи споруд -'''
|''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -'''
|''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, якщо подання такого повідомлення є обов’язковим, а також наведення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт -'''
|''тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні -'''
|''тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, -'''
| ''тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), -'''
|''тягне за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Діяння, передбачене частиною шостою цієї статті, вчинене щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), -'''
|''тягне за собою накладення штрафу від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Експлуатація об’єктів, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, -'''
|''тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Експлуатація об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті, -'''
|''тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Експлуатація об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних в акті готовності об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), -'''
|''тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Діяння, передбачені частиною десятою цієї статті, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), -'''
|''тягнуть за собою накладення штрафу від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно з вимогами законодавства, -'''
|''тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно з вимогами законодавства, -'''
|''тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації, якщо подання такої інформації є обов’язковим, -'''
|''тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|}
=='''Кримінальна відповідальність'''==
Згідно з Кримінальним Кодексом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1321 статті. 197-1],
{| class="wikitable"
|+Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво:
|'''Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, -'''
|''карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.''
|-
|'''Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, -'''
|''карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.''
|-
|'''Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першій цієї статті, -'''
|''карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.''
|-
|'''Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині другій цієї статті, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин або злочин, передбачений частиною третьою цієї статті, -'''
|''карається позбавленням волі на строк від одного до трьох років.''
|}
'''''Примітка'''''. ''Відповідно до цієї статті шкода, передбачена частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.''
[[Категорія:Житлове право]]

Отримання дозвільних документів на будівництво

2022-09-05T14:12:58Z

Mariia.liuboiemska: змінено законодавчу базу, змінено контролюючий орган у сфері будівництва, додано зміни до законодавства що діють під час правового режиму воєнного стану

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3392-17 Закон України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/208/94-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-2011-%D0%BF Порядок виконання підготовчих і будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1340-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 202 року № 1340 "Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1437-17 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2017 року № 289 «Про затвердження переліку об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 Наказ Міністерства регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 «Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 3 травня 2022 року № 530 "Про внесення змін до Порядку розроблення, погодження, затвердження, реєстрації, внесення змін до будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів Уркаїни від 24 червня 2022 р. № 722 "Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану"]

*
== '''Визначення''' ==
Дозвільні документи на будівництво є законною підставою для реалізації будь-якого будівельного або архітектурного проекту. Будівельна документація надається замовнику відповідною інстанцією (Державної архітектурно-будівельною інспекцією) з метою контролю над виконанням нормативів, правил, вимог і умов містобудівного законодавства.

Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Дозвіл на будівництво - сукупність процесів і етапів зведення архітектурного об'єкта в Україні; дозвіл на будівництво (дозвіл або декларація) - офіційний документ, який видає Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч1. Ст..376 Цивільного кодексу України], житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил- вважаються самочинним будівництвом.

'''З 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.'''

Постановами Кабінету Міністрів України від 3 травня 2022 року № 530 та від 24 червня № 7222, передбачаються зміни на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення чи скасування:

* у разі розроблення та завантаження в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ) сертифікованим архітектором або інженером-проектувальником схеми намірів забудови земельної ділянки, будівництво індивідуальних житлових, садових, дачних будинків, а також інших будівель та споруд не вище 2 поверхів може відбуватися без будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні або цільового призначення земельної ділянки;

* надання уповноваженим органом містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки або прийняття рішення про відмову має відбуватись протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви. В іншому випадку проектування об'єкта будівництва здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень, відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні та обмежень у використанні земель, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини»;

* проектна документація подається замовником на погодження органу охорони культурної спадщини через ЄДЕССБ, який має розглянути її та надати відповідь щодо погодження або обґрунтованої відмови протягом 30 днів. У разі ненадання відповіді протягом 30 днів погодження проектної документації вважається погодженим за замовчуванням;

* проведення контрольного геодезичного знімання перед прийняттям в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта не здійснюється під час реставрації, капітального ремонту будинку, будівлі, споруди, які після прийняття об'єкта в експлуатацію є самостійними об'єктами нерухомого майна.

Також, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування дозволяється переносити строки виконання окремих видів робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, за виключенням транспортних проїздів та пішохідних комунікацій. Замовник будівництва робить відповідний запис в декларації або акті готовності об'єкта до експлуатації, зокрема зазначає види робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, які переносяться, та визначає кінцеву дату, до якої роботи будуть виконані.

== '''Види будівель і споруд''' ==
Існує кілька видів споруди і відповідних дозвільних документів для початку будівельних робіт:
* '''''мала забудова''''' (індивідуальні житлові, садові та дачні будинки не більше 2-х поверхів, площею не більше 300 кв. метрів, господ
*арські будівлі, споруди, гаражі, які розташовані на земельних ділянках - будівельний паспорт);

* '''''будівлі 1-3 категорії складності''''' (житлові та адміністративні будівлі понад 300 кв. метрів - декларація);

* '''''споруди 4-5 категорії складності''''' (багатоквартирні житлові будинки, нежитлові приміщення, бізнес центри, торгові центри, заправки, магазини - дозвіл на будівництво).
* Дозвільні документи залежно від категорії складності.
Невеликий приватний будинок або господарська будівля 1-2 категорії складності .Для легалізації будівництва індивідуального приватного будинку не потрібно оформляти дозвіл на будівництва.

''Для того щоб почати будівництво будинків даної категорії необхідно:''
* оформити будівельний паспорт (департамент містобудування та архітектури),
* розробити проектну документацію,
* оформити повідомлення про початок будівництва (ДІАМ).
=== '''Будівлі 3 категорії складності:''' ===
'''''Для того щоб звести об'єкт, який відноситься до 3 категорії складності, необхідно:'''''
* отримати містобудівні умови і обмеження (департамент містобудування та архітектури);
* отримати технічні умови;
* розробити проектну документацію;
* зареєструвати декларацію про початок виконання будівельних робіт.
Декларація є підставою для виконання підготовчих і будівельних робіт на земельній ділянці. Документ (2 примірники) та пакет документів подається в ДІАМ на перевірку і реєстрацію. Працівники інспекції протягом 10 днів перевіряють правильність оформлення документів та їх подачу в повному обсязі. Якщо претензій до заявника немає, інспекція надає позитивне рішення, в іншому випадку відмову. Якщо по закінченні 10 днів замовник не отримав відповідь (позитивний або негативний) декларація вважається зареєстрованою автоматично.

''Термін дії документа - до закінчення будівництва.''

'''Пакет документів:'''
# заява на отримання документа;
# документи, що ідентифікують особу заявника;
# правовстановлюючий документ на земельну ділянку;
# правовстановлюючий документ на будівельний об'єкт;
# містобудівні умови; проект будівництва; декларація.
=== '''Споруди 4-5 категорії складності:''' ===
Процедура реєстрації небезпечних об'єктів, розрахованих на постійне перебування в яких великої кількості людей, наступна:
# отримання містобудівних умов і обмежень (департамент містобудування та архітектури);
# отримання технічних умов;
# розробка проектної документації;
# проведення експертизи проектної документації;
# отримання дозволу на будівництво (ДІАМ).
Дозвіл на будівництво об'єкта - офіційний документ, що надає право на проведення таких робіт, як: будівництво, реконструкція, капітальний ремонт замовнику об'єкта та його підряднику.

Пакет документів і заповнений дозвіл в 2 примірниках подається в ДІАМ, працівники якої протягом 5-10 днів перевіряють документацію та надають зареєстроване дозвіл.

Термін дії документа - 3 роки.

'''Пакет документів:'''
# заява на отримання документа;
# документи, що ідентифікують особу заявника;
# правовстановлюючий документ на земельну ділянку та будівельний об'єкт;
# копії наказів про призначення відповідальних осіб;
# будівельна ліцензія.
== '''Спрощена процедура отримання дозволу на будівництво.''' ==
Спрощена процедура відноситься до будівель 1, 2 і 3 категорії складності (в дану категорію входять індивідуальні житлові будинки площею не більше 300 кв.м.)

'''''Основні етапи процедури''''': проведення топознімання М 1: 500 (ліцензована організація); розробка проекту (проектна організація); оформлення будівельного паспорта (для будівель площею до 300 кв. м. і не вище 2 поверхів, які відносяться до 1-2 категорії складності, Департамент містобудування та архітектури); отримання містобудівних умов і обмежень (для об'єктів більше 300 кв. м., Департамент містобудування та архітектури) отримання технічних умов (електрика, водопостачання, каналізація та ін.); отримання дозволу на підготовчі роботи - повідомлення про початок будівництва (у разі необхідності, для об'єктів до 300 кв. м, ДІАМ); отримання повідомлення про початок робіт (для будівель площею до 300 кв. м. 1-2 категорії) або декларації (ДІАМ).

'''''Перелік необхідних документів''''':
# заява;
# ідентифікаційні документи заявника;
# документи, що підтверджують майнові права;
# проект будівництва;
# декларація про початок виконання будівельних робіт - 2 примірника.
При подачі повного комплекту документів і правильно заповненої декларації інспекція надає позитивну відповідь і видає заявнику зареєстровану декларацію.

Термін отримання дозвільного документа - 10 днів.
== '''Загальна процедура отримання дозволу на будівництво''' ==
Узаконення за загальною процедурою відбувається у випадку ведення робіт на об'єктах 4-5 категорії складності, тобто висотних будинках, великих торгових або офісних комплексах, автомобільних заправних станціях та ін. Об'єкти даної категорії зводяться тільки тими будівельними організаціями, які мають підтверджуючий документ - ліцензію.

'''''Основні етапи процедури''''': проведення топознімання М 1: 500 (ліцензована організація); отримання містобудівних умов і обмежень (Департамент містобудування та архітектури); отримання технічних умов (електрика, водопостачання, каналізація та ін.); проведення експертизи проекту (ліцензована організація); повідомлення про виконання підготовчих робіт (у разі необхідності, ДІАМ); отримання дозволу на початок будівельних робіт (ДІАМ).

'''''Перелік необхідних документів''''': заява; документи, що підтверджують майнові права; проектна документація; ліцензія на будівництво; інформація про призначення відповідальних осіб. Інспектор ДІАМ протягом 5-10 днів перевіряє достовірність вхідних даних, після чого видає дозвіл на будівництво. Якщо подан неповний пакет документів, інспекція має право надати відмову у видачі дозволу на будівництво. Після того як замовник отримав документ - дозвіл або декларацію, він протягом тижня (7 днів) зобов'язаний письмово проінформувати місцеву держадміністрацію, орган місцевого самоврядування та держоргани у сфері пожежної та техногенної безпеки, про початок виконання будівельних робіт.
Дозвіл на будівельні роботи не потрібен у разі проведення таких будівельних робіт (роботи, які не вимагають реставрації фасаду, зміни плану споруд і заливки фундаменту) як: ремонт об'єкта (будівлі, споруди); зведення тимчасових, господарських споруд; пристрій тротуарів, під'їзних доріг; облаштування дитячих майданчиків та декоративних огорож; ремонт повітряних ліній електромереж та ін. Почати будівництво без оформлення дозвільної документації Якщо власник вирішив почати будівництво і при цьому не оформив дозвіл або декларацію, він повинен бути готовий до наслідків того, що: об'єкт вважається незаконно зведеним; не можна отримати право власності; будівництво може бути зупинено; споруда може підлягати знесенню на суб'єкт може бути накладена адміністративна відповідальність.
'''''Забудова територій''''' (відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»])
# Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об’єктів будівництва.
# Суб’єкти містобудування зобов’язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об’єктів.
# Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.
# Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об’єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
* отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
* розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

* затвердження проектної документації;
* виконання підготовчих та будівельних робіт;
* прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;
* реєстрація права власності на об’єкт містобудування.
== '''Будівельний паспорт (будпаспорт)''' ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 Наказом міністерства регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунального господарства України «'''Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки»'''], будівельний паспорт – це документ, який визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ст..27 Закону України « '''Про регулювання містобудівної діяльності»'''] Забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об’єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 Відповідно до п. 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки]: видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:'''
* заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних;
* засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
* ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);
* проект будівництва (за наявності);
* засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
* Заява на видачу будівельного паспорта (та внесення змін) — Додаток 1 до Порядку.
Як правило, мова йде про нотаріально засвідчені копії документів, що посвідчують право на землю (наприклад, державний акт, цивільно-правова угода та державний акт з відповідними відмітками, цивільно-правова угода та витяг з ДРРП або Інформаційна довідка тощо).

Ескізні наміри забудови подаються до органів містобудування та архітектури і можуть бути виконані в довільній формі. Будь-які вимоги надати ескізи, виконані сертифікованим спеціалістом чи подібне — є незаконними. Ескіз намірів забудови виконується в довільній формі, тому затверджувати його склад, зміст та порядок розроблення не потрібно (лист Мінрегіону від 30.11.2011 року №7/14-16432).

Зазвичай при будівництві за будівельним паспортом проект будівництва не розробляється. Навіть якщо проект було розроблено (чи придбано), то краще обмежитися поданням до органів містобудування та архітектури лише ескізів. Будь-які вимоги щодо надання проектної документації для виготовлення будпаспорту є безпідставними.

Засвідчені згоди потребуються за наявності співвласників. Зазвичай, вони складаються у довільній формі, а підписи осіб на них засвідчуються нотаріально.
== Відмова у видачі будпаспорту ==
Чинне законодавство України містить вичерпний перелік підстав для відмови у видачі будівельного паспорту.

Згідно '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 п. 2.4. Порядку]''''': пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:
* неподання повного пакета документів;
* невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
* На практиці найбільше відмов обґрунтовуються відсутністю містобудівної документації (генерального плану, ДПТ тощо) або невідповідністю поданих документів (зокрема, ескізних намірів забудови) вимогам чинного містобудівного законодавства.
* Можливість оформлення будівельного паспорта та розміщення на земельній ділянці тих чи інших будівель та споруд варто перевіряти до придбання земельної ділянки.
== '''Строки''' ==
Строк надання (виготовлення) будівельного паспорту закріплено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 п. 2.1. '''Порядку''']: будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів.

В більшості випадків пакет документів для отримання будівельного паспорту подається до Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 п.2.13. '''Порядку''']''':''' будівельний паспорт складається у двох примірниках. Перший примірник надається замовнику, другий примірник постійно зберігається в архіві уповноваженого органу містобудування та архітектури, який видав будівельний паспорт.

Та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 п. 2.14 '''Порядку''']''':''' будівельний паспорт реєструється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у журналі реєстрації будівельних паспортів.

Електронний витяг із матеріалів будівельного паспорта зберігається в базі даних містобудівного кадастру (у разі його створення) з присвоєнням йому індивідуального номера.

У разі необхідності, при втраті замовником оригінального примірника будівельного паспорта, його дублікат надається відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви про видачу дубліката будівельного паспорта, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 п.2.15. '''Порядку'''].
== '''Повідомлення про початок виконання будівельних робіт''' ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ст 36 Закону України «Про Про регулювання містобудівної діяльності»] , право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), об’єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 цієї статті], не вимагається.

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

'''Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:'''
# подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
# отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
# встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
== '''Проектна документація на будівництво''' ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text ч.11 ст..1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], '''''проектна документація''''' - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об’єктів будівництва;

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»]: '''''проектна документація''''' на будівництво об’єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Проектування об’єктів в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, на відповідних землях державної чи комунальної власності може здійснюватися на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію/є об’єктом державно-приватного партнерства, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.

Затвердження проектної документації на будівництво об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До проектної документації на будівництво об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"], додаються результати оцінки впливу на довкілля.

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Орган (організація), що формує перелік експертних організацій, оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті у вільному безоплатному доступі та підтримує в актуальному стані на підставі інформації, яка щоквартально подається експертними організаціями. У разі встановлення невідповідності експертної організації визначеним критеріям відомості про таку організацію виключаються з переліку експертних організацій. Порядок формування та ведення переліку експертних організацій визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Експертиза проектів будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється експертними організаціями із статусом юридичної особи, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, у складі яких не менше 80 відсотків експертів працюють на постійній основі і отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат за напрямами проведення експертизи, зазначеними в абзаці першому частини другої цієї статті, та мають філії (представництва) у регіонах, на території яких реалізуються проекти будівництва.

Не підлягають обов’язковій експертизі проекти будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім випадків, передбачених частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 статті 31 Закону] .

'''''Обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, які:'''''
# за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
# споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;
# споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проектної документації;
# підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.
За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об’єктів, ніж передбачені у цій частині, або окремих розділів проектної документації.

Встановлення випадків та порядку проведення експертизи проектів будівництва іншими законами не допускається.

Проектна документація на будівництво об’єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.
== '''''Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки''''' ==
(далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про '''регулювання містобудівної діяльності»''']
=== '''''Вихідні дані''''' ===
'''''Основними складовими вихідних даних є''''':
# містобудівні умови та обмеження;
# технічні умови;
# завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва.

Містобудівні умови, обмеження та технічні умови для проектування об’єктів будівництва в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, можуть надаватися приватному партнеру, концесіонеру на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.

'''''Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються''''':
# копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
# копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об’єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
# викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 9 Закону України "Про адміністративні послуги"].

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

'''''Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:'''''

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

'''''Містобудівні умови та обмеження містять''''':
# назву об’єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об’єкта;
# інформацію про замовника;
# відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;
# гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;
# максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;
# максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);
# мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;
# планувальні обмеження (охоронні зони пам’яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об’єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);
# охоронні зони об’єктів транспорту, зв’язку, інженерних комунікацій, відстані від об’єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.
'''Перелік зазначених умов є вичерпним.'''

Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Відомості про надані містобудівні умови та обмеження підлягають внесенню до реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури.

Порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Доступ користувачів до даних реєстру містобудівних умов та обмежень здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт уповноваженого органу містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

'''''Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:'''''
# за заявою замовника;
# головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;
# за рішенням суду.
У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

''Завдання на проектування об’єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.''

Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об’єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.
== '''Технічні умови''' ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 ст. 30 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності»], '''''технічні умови''''' - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об’єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою.

Технічні умови надаються протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.

Технічні умови повинні відповідати законодавству, містити достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об’єктів будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови земельної ділянки.

У технічних умовах враховується, що місце приєднання інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних мереж розташовується на межі земельної ділянки замовника або за його згодою на території такої земельної ділянки.

Склад, зміст, порядок надання технічних умов та порядок визначення вартості послуг з їх надання визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади або державними колегіальними органами.

'' Технічні умови є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника або підприємства, установи та організації, які надали такі технічні умови. Зміни до технічних умов можуть вноситися тільки за згодою замовника.''

Для об’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, технічні умови є чинними:

для об’єктів, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, - не більше двох років з дня їх видачі незалежно від зміни замовника;

для об’єктів, що виробляють електричну енергію з інших видів альтернативних джерел енергії, - не більше трьох років з дня їх видачі незалежно від зміни замовника.

У разі якщо замовник є суб’єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, технічні умови для об’єкта електроенергетики, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, видані такому замовнику, є чинними на строк виконання зобов’язань щодо будівництва та введення об’єктів електроенергетики в експлуатацію відповідно до статті 9-3 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15 "Про альтернативні джерела енергії"].

За рішенням замовника може бути передбачено застосування автономних систем інженерного забезпечення в установленому законодавством порядку.
== '''Дозвіл на виконання будівельних робіт''' ==
Відповідно до, ст. 37 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19#n2 «Про регулювання містобудівної діяльності»],право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

'''''Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:'''''
# копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
# копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);
# проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;
# копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника (співвласників), засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;
# копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;
# інформація про інженера-консультанта (у разі його залучення);
# інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;
# результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"].
Копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, копія договору суперфіцію або копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, не подається у разі, якщо державна реєстрація такого права здійснювалася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У цьому випадку інформація про документ, який посвідчує відповідне речове право, зазначається у заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.

'''Видача дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності. У заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:'''
# кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, а також земель, що використовуються для будівництва об’єктів на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування відповідно до частини четвертої статті 34 цього Закону та частини першої статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", - за його наявності);
# реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень, технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності;
# реєстраційний номер звіту про результати експертизи проектної документації на будівництво об’єкта в Реєстрі будівельної діяльності;
# реєстраційний номер енергетичного сертифіката в Реєстрі будівельної діяльності;
# ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) (у заяві про видачу дозволу зазначається для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) до подання заяви);
# відомості про складові частини об’єкта (квартири, вбудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будинку, будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення, які після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна).
У день виготовлення з використанням Реєстру будівельної діяльності дозволу на виконання будівельних робіт програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про необхідність присвоєння адреси об’єкту нового будівництва.

Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.

'''''Відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.'''''

'''''Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:'''''
# неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;
# невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
# виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
# результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.

У разі якщо в установлений цією статтею строк органом державного архітектурно-будівельного контролю не видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, замовник звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, для вжиття протягом десяти робочих днів заходів, пов’язаних з видачею зазначеного дозволу або відмовою в його видачі. У разі якщо протягом зазначеного строку не буде видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, право на виконання будівельних робіт виникає на десятий робочий день з дня реєстрації письмового звернення, направленого рекомендованим листом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а дозвіл вважається виданим.

'''''Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі''''':
# подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;
# наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
# встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;
# скасування містобудівних умов та обмежень;
# систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), а також у разі коригування проектної документації замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни. Продовження виконання будівельних робіт без такого повідомлення забороняється.

У разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт замовник повідомляє відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю про такі зміни з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни, протягом трьох днів з дня їх настання.
== '''Повноваження місцевих органів''' ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n359 Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме статті 31. повноваження у галузі будівництва] :

1. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:
# організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах);
# виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності;
# розгляд і внесення до відповідних органів виконавчої влади пропозицій до планів і програм будівництва та реконструкції об'єктів на відповідній території;
# залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об'єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування;
# визначення у встановленому законодавством порядку відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією;
# підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації;
# встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність;
# координація на відповідній території діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів;
# надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок;
# проведення громадського обговорення містобудівної документації;
# організація роботи, пов’язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво;
# організація розвитку інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту комунальної власності для розміщення технічних засобів телекомунікацій з метою задоволення потреб населення у телекомунікаційних послугах;
б) делеговані повноваження:
# надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності";
# організація роботи, пов'язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів;
# здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу;
# здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів;
# організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників;
# вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування;
# здійснення державного контролю за дотриманням договірних зобов’язань забудовниками, діяльність яких пов’язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків.
== '''Адміністративна відповідальність''' ==
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/80731-10/paran640#n675 статті 96].,
{|
|+Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва:
|'''Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів чи споруд -'''
|''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -'''
|''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, якщо подання такого повідомлення є обов’язковим, а також наведення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт -'''
|''тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні -'''
|''тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, -'''
|''тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), -'''
|''тягне за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Діяння, передбачене частиною шостою цієї статті, вчинене щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), -'''
|''тягне за собою накладення штрафу від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Експлуатація об’єктів, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, -'''
|''тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Експлуатація об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті, -'''
|''тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Експлуатація об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних в акті готовності об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), -'''
|''тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Діяння, передбачені частиною десятою цієї статті, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), -'''
|''тягнуть за собою накладення штрафу від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно з вимогами законодавства, -'''
|''тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно з вимогами законодавства, -'''
|''тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|-
|'''Неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації, якщо подання такої інформації є обов’язковим, -'''
|''тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
|}
== '''Кримінальна відповідальність''' ==
Згідно з Кримінальним Кодексом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1321 статті. 197-1],
{| class="wikitable"
|+Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво:
|'''Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, -'''
|''карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.''
|-
|'''Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, -'''
|''карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.''
|-
|'''Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першій цієї статті, -'''
|''карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.''
|-
|'''Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині другій цієї статті, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин або злочин, передбачений частиною третьою цієї статті, -'''
|''карається позбавленням волі на строк від одного до трьох років.''
|}
'''''Примітка'''''. ''Відповідно до цієї статті шкода, передбачена частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.''
[[Категорія:Житлове право]]