WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Державний контроль у сфері господарської діяльності

2025-11-20T10:13:43Z

Mariia.khomenko: Було видалено посилання на Господарський кодекс, так як він втратив чинннісь. Вся викладена інформація була викладена відповідно до ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану"] припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”].

При цьому, протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
|}

== Загальна інформація ==
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»], нагляд (контроль) визначається як діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища .

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом

== Сфери держаного нагляду та контролю за господарською діяльністю суб’єктів господарювання ==
Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у таких сферах:
* охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у частині додержання вмісту рідкого біопалива (біокомпонентів) у паливі моторному і паливі моторному альтернативному та/або його відповідності критеріям сталості;
* державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду);
* державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення;
* державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки;
* державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.

== Обов'язки органів державної влади та посадових осіб стосовно суб’єктів господарювання ==
Органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

За існуючої системи державного нагляду та контролю органами державної влади та посадовими особами за суб'єктами господарювання, наявне закріплення повноважень контролюючих органів нормативними документами. Дане закріплення чітко конкретизує права та обов'язки державного органу та слугує інформаційною базою для прийняття ефективних управлінських рішень керівництвом країни.

== Права суб'єктів господарювання ==
Суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

* бути поінформованим про свої права та обов’язки;
* вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;
* перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;
* не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, або якщо надані документи не відповідають вимогам Закону; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п’ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю);
* бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;
* вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб’єкта господарювання;
* одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);
* оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб;
* отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);
* вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з’ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]

Арешт майна у кримінальному процесі та порядок зняття арешту

2025-07-17T13:20:48Z

Mariia.khomenko: В розділі майно, на яке забороняється накладати арешт видалено статтю 15-1 Закону України "Про електроенергетику" у зв'язку з втратою чинності закону.

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК України)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/n0001740-14 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінаьних справ від 07 лютого 2014 року]

== Арешт майна ==

'''Арешт майна''' є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1379 статтею 131] КПК України, суть якого полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає [[Спеціальна конфіскація|спеціальній конфіскації]] у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, [[Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях|конфіскації]] у юридичної особи, для забезпечення [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|цивільного позову]], стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина перша статті 170 КПК України]).

'''Арешт майна застосовується з''' '''метою забезпечення''':
* збереження речових доказів;
* [[Спеціальна конфіскація|спеціальної конфіскації]];
* [[Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях|конфіскації майна]] як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
* [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов)]], чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

== Порядок накладення арешту ==

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову, також - цивільний позивач ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1668 частина перша статті 171 КПК України]).

Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано '''не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна''' (у випадку, якщо таке вилучення відбулося під час обшуку, огляду на підставі ухвали слідчого судді - '''протягом 48 годин після вилучення'''), інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1668 частина п'ята статті 171 КПК України]).

Сторона кримінального провадження (прокурор, слідчий), яка подає клопотання про арешт майна зобов'язана навести підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов'язаний навести ці підстави у рішенні.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662:~:text=8.%20%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0,%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E. частина восьма статті 170 КПК України]), або ж, якщо метою арешту майна є забезпечення конфіскації, то [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001740-14#Text:~:text=6)%20%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%87%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0. вартість арештованого майна має узгоджуватись із санкцією статті], яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа.

У випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом '''не пізніше 2 днів''' з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1680 частина перша статті 172 КПК України]).

Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна має бути постановлено не пізніше '''сімдесяти двох годин''' із дня находження до суду відповідного клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1685:~:text=6.%20%D0%A3%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F%2C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D1%88%D0%B5%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%2C%20%D1%83%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE. частина шоста статті 173 КПК України]). Аналіз судової практики свідчить про те, що є випадки порушення цього строку.
== Майно, на яке може бути накладено арешт ==

Арешт може бути накладено на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

'''''З метою забезпечення збереження речових доказів''''' арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме: було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

'''З метою забезпечення ''спеціальної конфіскації''''' арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n544 статті 962] Кримінального кодексу України, а саме у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

# одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;
# призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
# були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
# були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

'''З метою забезпечення ''конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи''''' арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

== Майно, на яке забороняється накладати арешт ==
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. При цьому не допускається заборона використання житлового приміщення, в якому на законних підставах проживають будь-які особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 ч.ч. 11-12 статті 170 КПК України]).

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Також, згідно зі статтею 170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1680 Кримінального процесуального кодексу України] '''забороняється''' накладати арешт на:
* на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n17481 статтею 351] Податкового кодексу України;
* на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
* на кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15#n261 191] Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15#n388 261] Закону України "Про теплопостачання" і статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14#n296 181] Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1868-15#n3 Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки]".

== Порядок скасування арешту майна ==
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається '''слідчим суддею''', а під час судового провадження - '''судом'''.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу '''відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1703 частина перша статті 174 КПК України]).

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше '''трьох днів після''' його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1703 частина четверта статті 174 КПК України]).

Тобто, '''арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо:'''

* відпали підстави його застосування;
* арешт було накладено необґрунтовано.

Необхідність скасування накладення арешту майна можуть обумовити такі обставини:

* відшкодування підозрюваним, обвинуваченим завданої ним шкоди, з метою забезпечення відшкодування якої був накладений арешт;
* зміна кваліфікації дій підозрюваного, обвинуваченого на статтю Кримінального кодексу, санкція якої не передбачає додаткового виду покарання у вигляді конфіскації майна, якщо арешт майна був накладений саме з метою її забезпечення;
* помилкове накладення арешту на майно осіб, які не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії.

'''Підставою скасування арешту майна є:'''
* ухвала слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано;
* винесення прокурором постанови про закриття кримінального провадження;
* ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.

[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]

Договір найму (оренди) транспортних засобів

2025-07-17T12:37:18Z

Mariia.khomenko: Було видалено Закон України № 1961-IV у зв'язку з втратою чинності від 01.01.2025 року. Замінено на Закон України № 3720-IX. Відредаговано визначення "наземні транспортні засоби".

===== Нормативна база =====
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Повітряний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/176/95-%D0%B2%D1%80 Кодекс торговельного мореплавства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]
== Предмет договору найму (оренди) транспортних засобів ==
За договором найму транспортного засобу наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві транспортний засіб в користування за плату на певний строк.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3859 ч. 1 ст. 798 ЦК України] предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

'''Повітряне судно''' - апарат, що підтримується в атмосфері у результаті його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні (п. 79 ч. 1 ст. 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Повітряного кодексу України]).

'''Торговельне судно''' - самохідна чи несамохідна плавуча споруда, що використовується:для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і добування корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об'єктів, здійснення гідротехнічних робіт чи піднімання майна, що затонуло в морі; для несення спеціальної державної служби (охорона промислів, санітарна і карантинна служби, захист моря від забруднення тощо); для наукових, навчальних і культурних цілей; для спорту; для інших цілей (ч. 1 ст. 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/176/95-вр Кодексу торговельного мореплавства України]).

'''Наземні транспортні засоби''' - наземні транспортні засоби (далі - транспортні засоби) - транспортні засоби таких категорій:

автомобілі, мотоцикли (у тому числі моторолери та мотоколяски), мопеди, причепи до автомобілів;

інші транспортні засоби, призначені для перевезення пасажирів, вантажу, багажу, пошти та/або обладнані спеціальним устаткуванням/обладнанням, за умови що відомості про такі транспортні засоби внесено до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, передбаченого Законом України "Про дорожній рух" (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів]).

== Форма договору найму (оренди) транспортних засобів ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863 ст. 799 ЦК України] договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1242 ст. 220 ЦК України]).
== Сторони договору найму (оренди) транспортних засобів ==
Сторонами договору найму є наймодавець і наймач. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3710 ст. 761 ЦК України]).
== Істотні умови договору найму (оренди транспортного засобу) ==
Крім предмета, до істотних умов договору найму належать умови про плату та терміни.
=== Плата договору найму (оренди) транспортних засобів ===
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
=== Строк договору найму (оренди) транспортних засобів ===
Договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.
== Особливості договору найму транспортного засобу ==
Наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3866 ст. 800 ЦК України]).

Наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3868 ст. 801 ЦК України]).

Страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем. Порядок страхування відповідальності наймача за шкоду, яка може бути завдана іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу, встановлюється законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3871 ст. 802 ЦК України]).

Наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3876 ст. 803 ЦК України])

Наймач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3876 ст. 804 ЦК України]).

'''Судова практика'''

Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі №125/1216/20 (провадження № 14-25цс23) відступив від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2012 року в справі № 14/5025/1982/11 (провадження № 3-66гс12) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 березня 2019 року в справі № 910/22473/17, про те, що договір оренди транспортного засобу, який укладено між ФОП, є правомочним і не потребує додаткового нотаріального посвідчення, оскільки ці суб`єкти здійснюють свою діяльність з метою одержання прибутку та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Тому положення частини другої статті 799 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки поняття ФОП та юридичної особи в цих правовідносинах є однаковими.

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]

Відшкодування збитків за пошкоджений автомобіль, внаслідок невідповідності стану автомобільної дороги вимогам безпеки руху

2025-06-24T07:32:11Z

Mariia.khomenko: Внесено зміни в найменуванні нормативно правового акту

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2862-15 Закон України "Про автомобільні дороги"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1318-2023-%D0%BF#n6 Постанова Кабінету Міністрів України від 15.12.2023 № 1318 "Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 "Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони"]

== Теоретичний аспект проблеми ==
* Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, '''має право на їх відшкодування'''. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n130 стаття 22 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України]);
* Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, '''відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала'''. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5466 статтею 1166 ЦК України];
* Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, '''відшкодовується державою''', Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5494 стаття 1173 ЦК України]);
* Власник транспортного засобу має право на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF (пункт .2.12 Правил дорожнього руху України)];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n222 Частиною 3 статті 14 та частиною 1 статті 16 Закону України "Про дорожній рух"] визначено, що учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
* Відшкодування в установленому законодавством порядку збитків власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів передбачено пунктом 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-94-%D0%BF Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони"].

== Як діяти при пошкодженні автомобіля ==
* Викликати працівників поліції (для фіксації факту ДТП із вказівкою на дефекти дорожнього полотна з додатками відео- та фотофіксації місця події, записів свідчень очевидців).
* Залучити до огляду місця ДТП представника організації, на балансі якої знаходиться відрізок дороги з ямами (для огляду місця події та складення відповідного акту).
* Звернутися до офіційного СТО або експерта оцінювача та зберегти всі чеки по ремонту автомобіля.
* Написати скаргу в організацію, на балансі якої знаходиться відрізок дороги місця події і додати копії протоколу ДТП, схеми, відео-, фотофіксації та інші наявні документи, що являються доказовою базою.
* Якщо відповідь на скаргу не надійшла, або надійшла, але вона не на Вашу користь, то потрібно звертатися до суду із позовною заявою за місцем розташування відповідача.

== Практичний аспект вирішення проблеми ==
Задля відшкодування збитків, що сталися з вини дорожніх служб за вищезазначеним алгоритмом, треба зафіксувати, встановити й довести '''наступне''':

==== Причини пошкодження транспортного засобу ====
Для цього в першу чергу треба викликати співробітників поліції, зафіксувати пошкодження та виявити причини понівечення транспортного засобу. На даному етапі, власник пошкодженого транспортного засобу може зіштовхнутися з досить серйозною проблемою. Як показує практика, співробітники поліції у більшості випадків, складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1020 статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення] (далі – КУпАП), де визначають'<nowiki/>'''''винною особою у скоєні ДТП потерпілого(!)''''''. Задля уникнення подібного, слід вказати співробітникам поліції на неналежний стан дорожнього покриття та вимагати від них '''складання протоколу''' за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1188 статтею 140 КУпАП]. Тобто за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху. Складення протоколу [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 за статтею 140 КУпАП] не гарантує прийняття рішення суду на користь власника транспортного засобу, але значно збільшує його шанси на успіх. Якщо ж протокол складено відносно водія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 за статтею124 КУпАП] то в судовому порядку необхідно буде доводити відсутність вини власника авто у скоєні ДТП та клопотати про закриття справи у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.

'''В даному випадку, слід завжди пам’ятати, що якщо ДТП відбулась через неналежний стан дорожнього покриття (ями, інші деформації дороги), відсутність будь-яких попереджувальних знаків щодо незадовільного стану дороги, вина власника транспортного засобу у скоєні ДТП, відсутня.'''

==== Власник або балансоутримувач дороги, або особа, яка відповідає за ділянку дороги, де відбулася ДТП ====
{| class="wikitable"
|-
! Відповідач !! Місце події
|-
| Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (Агентство відновлення) || Траса (дороги, вулиці та залізничні переїзди державного значення, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1318-2023-%D0%BF#n6 перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2023 № 1318])
|-
| Органи місцевого самоврядування || Дорога місцевого значення (вулиці, дороги в межах населених пунктів)
|-
| Міські ради та їх виконавчі органи, районні ради та районні державні адміністрації, або відповідне комунальне підприємство || Дороги, вулиці, залізничні переїзди в межах міста
|}

==== Розмір збитків, спричинених транспортному засобу ====
Для визначення рзміру збитків, слід замовити автотоварознавчу експертизу, під час якої експерт робить висновок, щодо розміру збитків, спричинених транспортному засобу. Окрім цього слід зібрати та зберегти можливі квитанції, чеки, акти виконаних робіт, інші документи щодо видатків, яких зазнав власник транспортного засобу, у зв’язку з його пошкодженням.

==== Наявність вини (дії чи бездіяльності) власника або балансоутримувача дороги та причинно-наслідковий зв’язок між виною (дією чи бездіяльністю) власника чи балансоутримувача дороги та завданими збитками ====
Данна обставина може бути підтверджена матеріалами притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1188 статтею 140 КУпАП] (порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху). 

Якщо відповідні матеріали відсутні, то слід доводити, що відсутність на зазначеній ділянці дороги ремонтних робіт, перебування дороги в неналежному стані й невідповідність дороги вимогам безпеки руху, відсутність огороджуючих елементів – є прямим причинно-наслідковим зв’язком з дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої автомобіль потрапив в яму чи вибоїну та отримав механічні пошкодження. 

Допоможуть довести бездіяльність власника (балансоутримувача) дороги й державні стандарти та норми. Так, відповідно до ДСТУ 3587:2022, автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів. У всіх випадках у разі виявлення будь-яких відхилень від вимог цього стандарту, а також на період проведення дорожніх робіт повинні негайно встановлюватися технічні засоби організації дорожнього руху та вводитися обмеження швидкості. 

'''Таким чином, керуючись вищенаведеними рекомендаціями, при цьому, правильно встановивши всі обставини, зібравши всі необхідні докази та отримавши належні документи, що підтверджують правоту власника транспортного засобу, можна відшкодувати збитки, завдані авто.'''

== Судова практика ==
В різних областях України вже склалася позитивна судова практика щодо відшкодування збитків за пошкоджений автомобіль, внаслідок невідповідності стану автомобільної дороги вимогам безпеки руху.
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/75209655 Рішення Рiвненського мiського суду від 15.06.2018 справа № 569/18043/17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73568655 Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 18.04.2018 року справа №295/11850/15-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72180452 Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 12.02.2018 р. справа № 171/1940/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95344645 Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.02.2021 р. справа № 468/477/18-ц].

== Див. також ==
* [https://court.gov.ua/press/news/829734/?fbclid=IwAR35cL2_H7EnUK6aoSjgM2xnPNhDgpIacgsVCDJsujo1IaZpkbZzNO7Io-c Відшкодування збитків, заподіяних неналежним експлуатаційним станом доріг, вулиць, залізничних переїздів]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Відшкодування збитків за пошкоджений автомобіль, внаслідок невідповідності стану автомобільної дороги вимогам безпеки руху

2025-06-24T07:11:34Z

Mariia.khomenko: Постанова КМУ № 1242 від 17 листопада 2021 р. видалено, так нормативно правовий акт втратив чинність.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2862-15 Закон України "Про автомобільні дороги"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1318-2023-%D0%BF#n6 Постанова Кабінету Міністрів України від 15.12.2023 № 1318 "Про Правила дорожнього руху"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 "Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони"]

== Теоретичний аспект проблеми ==
* Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, '''має право на їх відшкодування'''. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n130 стаття 22 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України]);
* Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, '''відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала'''. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5466 статтею 1166 ЦК України];
* Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, '''відшкодовується державою''', Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5494 стаття 1173 ЦК України]);
* Власник транспортного засобу має право на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF (пункт .2.12 Правил дорожнього руху України)];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n222 Частиною 3 статті 14 та частиною 1 статті 16 Закону України "Про дорожній рух"] визначено, що учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
* Відшкодування в установленому законодавством порядку збитків власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів передбачено пунктом 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-94-%D0%BF Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони"].

== Як діяти при пошкодженні автомобіля ==
* Викликати працівників поліції (для фіксації факту ДТП із вказівкою на дефекти дорожнього полотна з додатками відео- та фотофіксації місця події, записів свідчень очевидців).
* Залучити до огляду місця ДТП представника організації, на балансі якої знаходиться відрізок дороги з ямами (для огляду місця події та складення відповідного акту).
* Звернутися до офіційного СТО або експерта оцінювача та зберегти всі чеки по ремонту автомобіля.
* Написати скаргу в організацію, на балансі якої знаходиться відрізок дороги місця події і додати копії протоколу ДТП, схеми, відео-, фотофіксації та інші наявні документи, що являються доказовою базою.
* Якщо відповідь на скаргу не надійшла, або надійшла, але вона не на Вашу користь, то потрібно звертатися до суду із позовною заявою за місцем розташування відповідача.

== Практичний аспект вирішення проблеми ==
Задля відшкодування збитків, що сталися з вини дорожніх служб за вищезазначеним алгоритмом, треба зафіксувати, встановити й довести '''наступне''':

==== Причини пошкодження транспортного засобу ====
Для цього в першу чергу треба викликати співробітників поліції, зафіксувати пошкодження та виявити причини понівечення транспортного засобу. На даному етапі, власник пошкодженого транспортного засобу може зіштовхнутися з досить серйозною проблемою. Як показує практика, співробітники поліції у більшості випадків, складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1020 статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення] (далі – КУпАП), де визначають'<nowiki/>'''''винною особою у скоєні ДТП потерпілого(!)''''''. Задля уникнення подібного, слід вказати співробітникам поліції на неналежний стан дорожнього покриття та вимагати від них '''складання протоколу''' за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1188 статтею 140 КУпАП]. Тобто за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху. Складення протоколу [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 за статтею 140 КУпАП] не гарантує прийняття рішення суду на користь власника транспортного засобу, але значно збільшує його шанси на успіх. Якщо ж протокол складено відносно водія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 за статтею124 КУпАП] то в судовому порядку необхідно буде доводити відсутність вини власника авто у скоєні ДТП та клопотати про закриття справи у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.

'''В даному випадку, слід завжди пам’ятати, що якщо ДТП відбулась через неналежний стан дорожнього покриття (ями, інші деформації дороги), відсутність будь-яких попереджувальних знаків щодо незадовільного стану дороги, вина власника транспортного засобу у скоєні ДТП, відсутня.'''

==== Власник або балансоутримувач дороги, або особа, яка відповідає за ділянку дороги, де відбулася ДТП ====
{| class="wikitable"
|-
! Відповідач !! Місце події
|-
| Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (Агентство відновлення) || Траса (дороги, вулиці та залізничні переїзди державного значення, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1318-2023-%D0%BF#n6 перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2023 № 1318])
|-
| Органи місцевого самоврядування || Дорога місцевого значення (вулиці, дороги в межах населених пунктів)
|-
| Міські ради та їх виконавчі органи, районні ради та районні державні адміністрації, або відповідне комунальне підприємство || Дороги, вулиці, залізничні переїзди в межах міста
|}

==== Розмір збитків, спричинених транспортному засобу ====
Для визначення рзміру збитків, слід замовити автотоварознавчу експертизу, під час якої експерт робить висновок, щодо розміру збитків, спричинених транспортному засобу. Окрім цього слід зібрати та зберегти можливі квитанції, чеки, акти виконаних робіт, інші документи щодо видатків, яких зазнав власник транспортного засобу, у зв’язку з його пошкодженням.

==== Наявність вини (дії чи бездіяльності) власника або балансоутримувача дороги та причинно-наслідковий зв’язок між виною (дією чи бездіяльністю) власника чи балансоутримувача дороги та завданими збитками ====
Данна обставина може бути підтверджена матеріалами притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1188 статтею 140 КУпАП] (порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху). 

Якщо відповідні матеріали відсутні, то слід доводити, що відсутність на зазначеній ділянці дороги ремонтних робіт, перебування дороги в неналежному стані й невідповідність дороги вимогам безпеки руху, відсутність огороджуючих елементів – є прямим причинно-наслідковим зв’язком з дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої автомобіль потрапив в яму чи вибоїну та отримав механічні пошкодження. 

Допоможуть довести бездіяльність власника (балансоутримувача) дороги й державні стандарти та норми. Так, відповідно до ДСТУ 3587:2022, автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів. У всіх випадках у разі виявлення будь-яких відхилень від вимог цього стандарту, а також на період проведення дорожніх робіт повинні негайно встановлюватися технічні засоби організації дорожнього руху та вводитися обмеження швидкості. 

'''Таким чином, керуючись вищенаведеними рекомендаціями, при цьому, правильно встановивши всі обставини, зібравши всі необхідні докази та отримавши належні документи, що підтверджують правоту власника транспортного засобу, можна відшкодувати збитки, завдані авто.'''

== Судова практика ==
В різних областях України вже склалася позитивна судова практика щодо відшкодування збитків за пошкоджений автомобіль, внаслідок невідповідності стану автомобільної дороги вимогам безпеки руху.
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/75209655 Рішення Рiвненського мiського суду від 15.06.2018 справа № 569/18043/17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73568655 Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 18.04.2018 року справа №295/11850/15-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72180452 Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 12.02.2018 р. справа № 171/1940/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95344645 Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.02.2021 р. справа № 468/477/18-ц].

== Див. також ==
* [https://court.gov.ua/press/news/829734/?fbclid=IwAR35cL2_H7EnUK6aoSjgM2xnPNhDgpIacgsVCDJsujo1IaZpkbZzNO7Io-c Відшкодування збитків, заподіяних неналежним експлуатаційним станом доріг, вулиць, залізничних переїздів]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Відшкодування збитків за пошкоджений автомобіль, внаслідок невідповідності стану автомобільної дороги вимогам безпеки руху

2025-06-23T19:05:44Z

Mariia.khomenko: Державного агентства автомобільних доріг України було перейменоване на Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (Агентство відновлення)

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2862-15 Закон України "Про автомобільні дороги"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1318-2023-%D0%BF#n6 Постанова Кабінету Міністрів України від 15.12.2023 № 1318 "Про Правила дорожнього руху"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1242-2021-%D0%BF#n7 Постанова Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1242 "Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 "Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони"]

== Теоретичний аспект проблеми ==
* Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, '''має право на їх відшкодування'''. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n130 стаття 22 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України]);
* Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, '''відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала'''. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5466 статтею 1166 ЦК України];
* Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, '''відшкодовується державою''', Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5494 стаття 1173 ЦК України]);
* Власник транспортного засобу має право на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF (пункт .2.12 Правил дорожнього руху України)];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n222 Частиною 3 статті 14 та частиною 1 статті 16 Закону України "Про дорожній рух"] визначено, що учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
* Відшкодування в установленому законодавством порядку збитків власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів передбачено пунктом 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-94-%D0%BF Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони"].

== Як діяти при пошкодженні автомобіля ==
* Викликати працівників поліції (для фіксації факту ДТП із вказівкою на дефекти дорожнього полотна з додатками відео- та фотофіксації місця події, записів свідчень очевидців).
* Залучити до огляду місця ДТП представника організації, на балансі якої знаходиться відрізок дороги з ямами (для огляду місця події та складення відповідного акту).
* Звернутися до офіційного СТО або експерта оцінювача та зберегти всі чеки по ремонту автомобіля.
* Написати скаргу в організацію, на балансі якої знаходиться відрізок дороги місця події і додати копії протоколу ДТП, схеми, відео-, фотофіксації та інші наявні документи, що являються доказовою базою.
* Якщо відповідь на скаргу не надійшла, або надійшла, але вона не на Вашу користь, то потрібно звертатися до суду із позовною заявою за місцем розташування відповідача.

== Практичний аспект вирішення проблеми ==
Задля відшкодування збитків, що сталися з вини дорожніх служб за вищезазначеним алгоритмом, треба зафіксувати, встановити й довести '''наступне''':

==== Причини пошкодження транспортного засобу ====
Для цього в першу чергу треба викликати співробітників поліції, зафіксувати пошкодження та виявити причини понівечення транспортного засобу. На даному етапі, власник пошкодженого транспортного засобу може зіштовхнутися з досить серйозною проблемою. Як показує практика, співробітники поліції у більшості випадків, складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1020 статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення] (далі – КУпАП), де визначають'<nowiki/>'''''винною особою у скоєні ДТП потерпілого(!)''''''. Задля уникнення подібного, слід вказати співробітникам поліції на неналежний стан дорожнього покриття та вимагати від них '''складання протоколу''' за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1188 статтею 140 КУпАП]. Тобто за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху. Складення протоколу [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 за статтею 140 КУпАП] не гарантує прийняття рішення суду на користь власника транспортного засобу, але значно збільшує його шанси на успіх. Якщо ж протокол складено відносно водія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 за статтею124 КУпАП] то в судовому порядку необхідно буде доводити відсутність вини власника авто у скоєні ДТП та клопотати про закриття справи у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.

'''В даному випадку, слід завжди пам’ятати, що якщо ДТП відбулась через неналежний стан дорожнього покриття (ями, інші деформації дороги), відсутність будь-яких попереджувальних знаків щодо незадовільного стану дороги, вина власника транспортного засобу у скоєні ДТП, відсутня.'''

==== Власник або балансоутримувач дороги, або особа, яка відповідає за ділянку дороги, де відбулася ДТП ====
{| class="wikitable"
|-
! Відповідач !! Місце події
|-
| Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (Агентство відновлення) || Траса (дороги, вулиці та залізничні переїзди державного значення, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1318-2023-%D0%BF#n6 перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2023 № 1318])
|-
| Органи місцевого самоврядування || Дорога місцевого значення (вулиці, дороги в межах населених пунктів)
|-
| Міські ради та їх виконавчі органи, районні ради та районні державні адміністрації, або відповідне комунальне підприємство || Дороги, вулиці, залізничні переїзди в межах міста
|}

==== Розмір збитків, спричинених транспортному засобу ====
Для визначення рзміру збитків, слід замовити автотоварознавчу експертизу, під час якої експерт робить висновок, щодо розміру збитків, спричинених транспортному засобу. Окрім цього слід зібрати та зберегти можливі квитанції, чеки, акти виконаних робіт, інші документи щодо видатків, яких зазнав власник транспортного засобу, у зв’язку з його пошкодженням.

==== Наявність вини (дії чи бездіяльності) власника або балансоутримувача дороги та причинно-наслідковий зв’язок між виною (дією чи бездіяльністю) власника чи балансоутримувача дороги та завданими збитками ====
Данна обставина може бути підтверджена матеріалами притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1188 статтею 140 КУпАП] (порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху). 

Якщо відповідні матеріали відсутні, то слід доводити, що відсутність на зазначеній ділянці дороги ремонтних робіт, перебування дороги в неналежному стані й невідповідність дороги вимогам безпеки руху, відсутність огороджуючих елементів – є прямим причинно-наслідковим зв’язком з дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої автомобіль потрапив в яму чи вибоїну та отримав механічні пошкодження. 

Допоможуть довести бездіяльність власника (балансоутримувача) дороги й державні стандарти та норми. Так, відповідно до ДСТУ 3587:2022, автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів. У всіх випадках у разі виявлення будь-яких відхилень від вимог цього стандарту, а також на період проведення дорожніх робіт повинні негайно встановлюватися технічні засоби організації дорожнього руху та вводитися обмеження швидкості. 

'''Таким чином, керуючись вищенаведеними рекомендаціями, при цьому, правильно встановивши всі обставини, зібравши всі необхідні докази та отримавши належні документи, що підтверджують правоту власника транспортного засобу, можна відшкодувати збитки, завдані авто.'''

== Судова практика ==
В різних областях України вже склалася позитивна судова практика щодо відшкодування збитків за пошкоджений автомобіль, внаслідок невідповідності стану автомобільної дороги вимогам безпеки руху.
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/75209655 Рішення Рiвненського мiського суду від 15.06.2018 справа № 569/18043/17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73568655 Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 18.04.2018 року справа №295/11850/15-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72180452 Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 12.02.2018 р. справа № 171/1940/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95344645 Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.02.2021 р. справа № 468/477/18-ц].

== Див. також ==
* [https://court.gov.ua/press/news/829734/?fbclid=IwAR35cL2_H7EnUK6aoSjgM2xnPNhDgpIacgsVCDJsujo1IaZpkbZzNO7Io-c Відшкодування збитків, заподіяних неналежним експлуатаційним станом доріг, вулиць, залізничних переїздів]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Державний контроль у сфері господарської діяльності

2024-11-18T05:56:24Z

Mariia.khomenko: У третьому розділі "Сфера державного нагляду та контролю за господарською діяльністю суб'єктів господарювання" текст приведено у відповідність до ч. 3 ст.19 Господарського кодексу України.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану"] припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”].

При цьому, протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
|}

== Загальна інформація ==
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text 19 Господарського кодексу України] суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Суб'єкти господарювання підлягають державній реєстрації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»].

Державний контроль – одна з форм здійснення державної влади, що забезпечує дотримання законів і інших правових актів, що видаються органами держави.

Державний нагляд – функція спеціальних державних органів та їх посадових осіб за систематичним спостереженням за точним і неухильним дотриманням законів, інших нормативних правових актів, що здійснюється за підвідомчим даними органам питань щодо непокора їм юридичних і фізичних осіб.

Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»], нагляд (контроль) визначається як діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища .

== Сфери держаного нагляду та контролю за господарською діяльністю суб’єктів господарювання ==
Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у таких сферах:
* збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб'єктами господарських відносин-за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності;
* фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин-за додержанням суб'єктами господарювання кредитних зобов'язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни;
* цін і ціноутворення - з питань додержання суб'єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги;
* монополізму та конкуренції - з питань додержання антимонопольно-конкурентного законодавства;
* земельних відносин - за використанням і охороною земель; водних відносин і лісового господарства - за використанням та охороною вод і лісів, відтворенням водних ресурсів і лісів;
* виробництва і праці - за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю; за пожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою; за дотриманням норм і правил, якими встановлено обов'язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяльності;
* споживання - за якістю і безпечністю продукції та послуг;
* зовнішньоекономічної діяльності - з питань технологічної, економічної, екологічної та соціальної безпеки.

== Обов'язки органів державної влади та посадових осіб стосовно суб’єктів господарювання ==
Органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

За існуючої системи державного нагляду та контролю органами державної влади та посадовими особами за суб'єктами господарювання, наявне закріплення повноважень контролюючих органів нормативними документами. Дане закріплення чітко конкретизує права та обов'язки державного органу та слугує інформаційною базою для прийняття ефективних управлінських рішень керівництвом країни.

== Права суб'єктів господарювання ==
Суб'єкт господарювання має право на одержання інформації про результати інспектування і перевірок його діяльності не пізніш як через тридцять днів після їх закінчення, якщо інше не передбачено законом. Дії та рішення державних органів контролю та нагляду, а також їх посадових осіб, які проводили інспектування і перевірку, можуть бути оскаржені суб'єктом господарювання у встановленому законодавством порядку.

Усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, виділених на окремий баланс, подання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.

[[Категорія:Господарське право]]