WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Повернення виконавчого документу стягувачу

2023-01-24T14:03:28Z

Mariia.havryliuk:

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Інструкція організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5]
== '''Підстави повернення виконавчого документу стягувачу''' ==
'''<big>Частино першою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.</big>'''
{| class="wikitable"
!Підстави повернення виконавчого документа стугувачу
!Підстава повернення в/д стягувачу
!Наслідки повернення в/д стягувачу
|-
|1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа
|заява стягувача
|арешт з майна знімається
|-
|2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними
|акт державного виконавця та інформаційні дані про відсутність рухомого та нерухомого майна
|арешт з майна '''не''' знімається
|-
|3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення
|акт державного виконавця, заява стягувача
|арешт з майна знімається
|-
|4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа
|акт державного виконавця
| rowspan="7" |арешт з майна '''не''' знімається
|-
|5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з’ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника)
|акт державного виконавця та інформаційні дані про відсутність рухомого та нерухомого майна
|-
|6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі
|акт державного виконавця
|-
|7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку
|Інформація поліції
|-
|8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася
|рішення суду про відстрочку виконання рішення
|-
|9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення
|акт державного виконавця та інформаційні дані про відсутність рухомого та нерухомого майна
|-
|10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"
|зупинення діяльності приватного виконавця
|-
|11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру
|постанова правління НБУ
|арешт з майна знімається
|}
{| class="wikitable"
|-
! '''Важливо знати'''
|-
| Відповідно до ч.3 ст. 37 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу '''повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску'''. '''На письмову вимогу стягувача''' виконавцем надається '''звіт про використання авансового внеску.'''
|}
У зв'язку з повернення виконавчого документа стягувачу, '''виконавець виносить постанову, копію якої разом із оригіналом виконавчого документа направляє стягувачу.'''

У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу '''обов’язково роз’яснюється порядок повторного пред’явлення виконавчого документа''' до виконання (п.20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Інструкції з організації примусового виконання рішень]).

Слід зазначити, що копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, '''надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.''' Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі (ст. 28 ЗУ «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Про виконавче провадження]»).

'''Відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників при повернення виконавчого документа стягувачеві, не виключаються'''

У разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 Закону "Про виконавче провадження", встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
== '''Строки для повторного пред’явлення виконавчого документа''' ==
'''Виконавчі документи можуть бути пред’явлені''' до примусового виконання '''протягом трьох років''', крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

'''Строки''', зазначені в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частині першій статті 12 Закону України "Про виконавче проваджемння"], '''встановлюються''' для виконання рішення з '''наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення''', а якщо рішення підлягає '''негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття'''.

'''Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів''' у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо '''може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.'''
=== '''Переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання''' ===
'''Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:'''
# пред’явлення виконавчого документа до виконання;
# надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
== '''Куди звернутися для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання''' ==
Відповідно до статті 24 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page "Про виконавче провадження"] виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем '''проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна'''. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить '''стягувачу'''.
== '''Порядок подачі скарги стягувача на дії чи бездіяльність державного виконавця''' ==
В разі винесенням постанови державним виконавцем про повернення виконавчого документу стягувачу, стягувач, як сторона виконачого провадження подає скаргу на дії чи бездіяльність державного виконавця.

Згідно [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 71 ЗУ “Про виконавче провадження”] скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається '''у 10-денний строк''' з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в 10-денний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду.
== '''Відновлення виконавчого провадження''' ==
Статтею 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] встановлено, що у випадку '''якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення'''.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов’язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред’явити його до виконання.
== '''Див. також''' ==
* [[Фінансування виконавчого провадження]]
* [[Оскарження дій державних виконавців]]
== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/94489872 Постанова Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 619/562/18 (провадження № 61-39095св18)] щодо порушення державним виконавцем законодавства під час прийняття рішення про повернення виконавчого листа стягувачу.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/94552812 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 січня 2021 року щодо повернення виконавчого документа стягувачу під час виконання рішень у господарських спорах]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]
[[Категорія: Адміністративне право]]

Проблемні питання переходу права власності на зброю в порядку спадкування

2022-12-12T14:25:47Z

Mariia.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України «Про запобігання корупції»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1549-14 Закон України «Про державні нагороди України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2471-12 Постанова Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XI «Про право власності на окремі види майна»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0963-03 Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 21.10.2003 № 200 «Про затвердження Інструкції про застосування зброї, бойової техніки, озброєння кораблів (катерів), літаків і вертольотів Державної прикордонної служби України, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу під час охорони державного кордону та виключної (морської) економічної зони України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0963-03 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів»]
== Визначення основних понять ==
Термін «зброя» можна знайти в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0963-03/ed20031022/find?text=%C7%E1%F0%EE%FF#Text Інструкції про застосування зброї, бойової техніки, озброєння кораблів (катерів), літаків і вертольотів Державної прикордонної служби України, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу під час охорони державного кордону та виключної (морської) економічної зони України, затвердженої Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 21.10.2003 № 200.] 
Так, відповідно пункту 1.3 '''зброя''' - це предмети та пристрої, що призначені для ураження живих цілей, кораблів, літаків (вертольотів) та інших об'єктів і не мають іншого призначення. 
'''Спадкування''' – перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
== Зброя, яка може набуватися фізичними та юридичними особами у власність ==
'''''Зброя є одним із видів майна, яке обмежено в обороті.''''' 
На підставі спеціального дозволу органів поліції за місцем проживання особи громадяни набувають право власності на вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю, на вогнепальну мисливську нарізну зброю (мисливські карабіни, гвинтівки, комбіновану зброю з нарізними стволами), на газові пістолети, револьвери й патрони до них, заряджені речовинами сльзоточивої та дратівної дії, на холодну зброю і пневматичну зброю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду – це прямо передбачено Додатком № 2 до Постанови Верховної Ради України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2471-12#Text «Про право власності на окремі види майна»] від 17.06.1992 № 2471-XII. 
Крім того, вказана Постанова Верховної Ради України визначає також '''вік, після досягнення якого громадянин може набути права на придбання зброї:'''
* з 18 років для газових пістолетів, револьверів і патронів до них, заряджених речовинами сльзоточивої та дратівної дії, холодної зброї та пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду;
* з 21 року для вогнепальної гладкоствольної мисливської зброї;
* від 25 років для вогнепальної мисливської нарізної зброї. 
Інша вогнепальна зброя й боєприпаси до неї не можуть перебувати у власності громадян, громадських об’єднань, міжнародних організацій і юридичних осіб інших держав на території України. 
При цьому, відповідно до ст. 9 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1549-14#n156 «Про державні нагороди України»], відзнака «Іменна вогнепальна зброя» встановлюється для нагородження офіцерського складу Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також Державної спеціальної служби транспорту, поліцейських та державних службовців, які мають офіцерське звання. Отже, '''іменна вогнепальна зброя''' може набуватися у власність особами офіцерського складу окремих органів та особами, котрі мають офіцерське звання. Однак, законодавець не уточнює види зброї, що можуть бути зараховані до іменної вогнепальної зброї, та вік, із якого особи мають право отримувати у власність іменну вогнепальну зброю. 
'''Таким чином, зброя може належати лише певним учасникам обороту, а перебування зброї в цивільному обороті допускається лише за спеціальним дозволом органів поліції.'''
== Порядок та особливості спадкування зброї ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5693 Цивільним кодексом України] (ст. 1218) визначено, що до складу спадщини входять '''усі права й обов’язки''' що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті. Тож до спадкоємців під час спадкування може переходити виключно право власності на зброю, а не зброя як матеріальна річ, незалежно від її вартості. Відповідно до Постанови Верховної Ради України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2471-12#Text «Про право власності на окремі види майна»] від 17.06.1992 № 2471-XII, право власності на зброю набувається за наявності спеціального дозволу органів поліції.
{| class="wikitable"
|-
! Докладніше про порядок спадкування: [[Спадкування за заповітом]] [[Спадкування за законом]]
|}
На сьогоднішній день законодавство України не містить чіткого порядку та особливостей спадкування зброї. Єдина норма, яка стосується цього питання, міститься в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженій Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622] (далі – '''Інструкція'''). 
Так, у разі смерті власника нагородна, нарізна вогнепальна та інша зброя військових зразків, мисливська нарізна або гладкоствольна вогнепальна зброя, основні частини зброї й бойові припаси до неї, пневматична, холодна та охолощена зброя, пристрої й патрони до них '''у п’ятиденний строк здаються близькими особами до органів поліції на тимчасове зберігання до вирішення питання щодо спадкування майна''' (але на строк не більше ніж шість місяців). 
Визначення терміну «близькі особи» міститься в Законі України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text «Про запобігання корупції»] (стаття 1) '''близькі особ'''и - члени сім’ї, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням. 
Якщо хтось зі спадкоємців бажає таку зброю (крім нагородної) залишити у власності та користуватися нею, вона може бути зареєстрована на його ім’я в установленому законодавством порядку. 
{| class="wikitable"
|-
! Докладніше: [[Право на отримання дозволу на зброю]]
|}
Якщо ж серед спадкоємців немає осіб, які можуть мати або мають право на зберігання зброї, вона ними повинна бути '''в місячний строк''' продана або подарована особі, що має дозвіл органів поліції на придбання зброї.
=== Спадкування нагородної зброї ===
'''''За загальним правилом після смерті нагородженого, за наявності спадкоємців, нагорода залишається у сім'ї померлого'''''. 
Нагородна короткоствольна вогнепальна нарізна зброя (пістолети, револьвери) може бути залишена у власності спадкоємців або передана на тимчасове чи постійне зберігання до музею '''після приведення її у стан, не придатний для стрільби в майстернях з ремонту зброї''' (довідка про переробку повинна знаходитися в особовій справі власника). Така зброя вважається масогабаритним макетом і знімається органами поліції з обліку власників нагородної зброї.
== Окремі проблемні питання документального оформлення права на спадщину на зброю ==
'''З урахуванням обмеженої оборотоздатності зброї свідоцтво про право на спадщину на зброю може бути видане виключно за наявності дозволу відповідного органу поліції на придбання зброї'''. Тобто, якщо спадкоємець не досяг віку, з якого він може отримати дозвіл на придбання у власність, носіння, користування і зберігання відповідного виду зброї, який входить до складу спадщини, або ж спадкоємець не має відповідного статусу для отримання дозволу на придбання у власність шляхом спадкування пристроїв для відстрілу гумових куль, у такому випадку він не може отримати свідоцтво про право на спадщину на зброю. В інакшому випадку видача свідоцтва про право на спадщину на зброю таким спадкоємцям буде розцінюватися як порушення порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам зброї, за що, відповідно до закону, настає адміністративна або кримінальна відповідальність. 
В положенні п. 12.16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text '''Інструкції'''], зазначено, що, '''якщо серед спадкоємців немає осіб, які мають право на зберігання зброї, у місячний строк після вирішення питання про спадкування зброї зброя має бути реалізована в установленому законодавством України порядку особі, яка має дозвіл органів поліції на придбання зброї, основних частин зброї, пристрою, або здана на реалізацію в магазин з торгівлі зброєю, спеціальними засобами активної оборони.''' Таким чином, спадкоємці не отримають правовстановлюючого документа на зброю, отже, і відчужити її належним особам не зможуть, інакше такі дії кваліфікуватимуться як злочин або адміністративне правопорушення. 
Проте якщо спадкоємців декілька, один із яких отримав у встановленому законом порядку дозвіл на придбання зброї, а інші або не отримали, або є малолітніми, неповнолітніми, недієздатними чи обмежено дієздатними особами, то виникає '''проблема спадкування''', адже, з одного боку, не всі спадкоємці мають право на перехід до них частки у праві власності на зброю, а з іншого – річ є неподільною, тому спадкування лише частки у праві власності на зброю унеможливить користування та розпорядження успадкованою зброєю. 
У такому випадку наявність у складі спадщини неподільних речей зумовлює необхідність '''укладення договору про зміну розміру часток у спадщин'''і, оскільки, згідно зі ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5693 Цивільного Кодексу України], неподільні речі неможливо поділити без втрати їх цільового призначення чи часткової втрати їх корисної властивості. При цьому предметом договору про зміну розміру часток у спадщині може виступати частина спадкового майна. Неподільна річ не може виступати об’єктом спору про виділ частки в натурі. Якщо право власності на неподільну річ належить декільком особам, право на частку речі може бути визначено й реалізовано в грошовому еквіваленті. У цьому випадку власник, який вимагає виділу, отримає в рахунок своєї частки грошову компенсацію. 
Крім того, варто відмежовувати договори про зміну розміру часток у спадщині від договорів про поділ (розподіл) спадщини, оскільки сутність цих договорів є різною. Якщо в першому випадку йдеться про зміну розміру ідеальних часток у спадщині, то в другому – про поділ майна між спадкоємцями в натурі. До відносин, що виникають під час поділу спадщини в натурі, застосовуються норми, які регулюють спільну власність (глава 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5693 Цивільного Кодексу України]).

'''Судова практика'''

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в межах справи № 440/2568/20 від 23 квітня 2021 року, адміністративне провадження № К/9901/3055/21 (ЄДРСРУ № 96498237) досліджував алгоритм спадкування зброї. 
{| class="wikitable"
|-
! Додатково: [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
|}
'''Отже, проблему спадкування зброї в разі наявності кількох спадкоємців, тільки один із яких має право одержати дозвіл органів поліції на право придбання зброї, можна вирішити шляхом укладення договору про зміну розміру часток у спадщині.''' Закон не містить застереження стосовно укладення договору про зміну розміру частки у спадщині обов’язково всіма спадкоємцями. Головне, щоб сторонами такого договору були щонайменше двоє спадкоємців.
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Скасування державної реєстрації земельної ділянки (скасування кадастрового номера)

2022-11-30T08:23:25Z

Mariia.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ed20060220/stru Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n175 Закон України “Про Державний земельний кадастр”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України “Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 рку № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
== Підстави скасування кадастрового номера земельної ділянки ==
Згідно з частиною 6 статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n175 Закону України “Про Державний земельний кадастр”] кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

* поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання;
* коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру;
* ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки '''допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки''' (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

В разі скасування - кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці, а інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Варто зазначити, що поземельна книга закривається внаслідок скасування державної реєстрації земельної ділянки.
== Скасування державної реєстрації земельної ділянки в судовому порядку ==
Згідно пунктів 60 — 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n254 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051] запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.

Статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1541 Земельного кодексу України] передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тощо.

Однак, зверненню до суду передує звернення до Відділу у відповідному районі Головного управління Держгеокадастру із проханням скасувати державну реєстрацію земельної ділянки. В разі відмови у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки в добровільному порядку, необхідно звертатися до суду, подавши позов до Головного управління Держгеокадастру у відповідній області про зобов‘язання вчинити дії — скасувати державну реєстрацію земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги.
Скасування державної реєстрації земельної ділянки не тягне за собою скасування права власності на земельну ділянку.
=== Підсудність ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9685 Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України] визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

'''Важливо:''' якщо спірні правовідносини виникли з питання правомірності вчинених відповідачем реєстраційних дій, здійснених на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право цивільне, то звертатися необхідно в порядку цивільного судочинства у місцевий суд, в межах якого і мають бути вирішені питання, пов‘язані із реєстрацією речових прав на спірне нерухоме майно згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6195 частиною 1 статті 23 Цивільного процесуального кодексу]
== Судова практика ==
* Рішення у справі [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77421828 № 685/15181/18] про зобов‘язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про вилучення з Державного земельного кадастру відомостей щодо земельних ділянок з кадастровими номерами від 26.10.2018 року.
* Рішення у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82657161 № 673/1997/18] про скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки
* Рішення у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87026602 747/693/19] про скасування державної реєстрації земельних ділянок та визнання права власності на земельну ділянку від 21.01.2020 року.
* Рішення у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86556606 683/2473/19] про скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги від 09.12.2019 року.
*Постанова Верховного Суду України у справі [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/101990256 №826/9603/17] про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
*Постанова Верховного Суду України у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75743891?fbclid=IwAR0pwioFwAGPw5-HWkbmExvrrS0QytkJ1dhCaU87eB0OAsEUD0ABD-ZwzU0 №369/6516/16-ц] про скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування кадастрового номера на земельну ділянку та скасування права власності на земельну ділянку.
У всіх наведених випадках судами зобов‘язано Головне управління Держгеокадастру скасувати державну реєстрацію земельних ділянок.
== Корисні посилання ==
* [https://land.gov.ua/ Офіційна вебсторінка Держгеокадастру України]
* [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі|Порядок присвоєння кадастрового номера]]
* [[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі

2022-11-30T07:33:52Z

Mariia.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3613-17 Закон України “Про Державний земельний кадастр”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290%7C%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/564-2022-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 564 "Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2016 року № 523-р “Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/455-2020-%D0%BF#Text Тимчасовий порядок взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 455 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3191 пунктів 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3280 28] розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України".

Крім того, в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Закон України "Про Державний земельний кадастр"] застосовується з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3191 пунктів 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3280 28] розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Поняття державної реєстрації земельної ділянки ==
Державна реєстрація земельної ділянки — внесення до Державного земельного кадастру передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України “Про Державний земельний кадастр”] відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Державний земельний кадастр — єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Технологічне та програмне забезпечення Державного земельного кадастру має забезпечувати інформаційну взаємодію з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, для надання (у тому числі через Публічну кадастрову карту та витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки) відомостей про ділянки надр, надані у користування відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами та гірничих відводів.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

'''Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:'''
* особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
* власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
* органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);
* власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);
* особи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частиною першою статті 118 Земельного кодексу України], у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця".
Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, '''''присвоюється кадастровий номер'''''. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

== Документи, які подаються державному кадастровому реєстратору для державної реєстрації земельної ділянки ==
* заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Заява з доданими до неї документами подається заявником або уповноваженою ним особою '''''особисто''''', надсилається '''п''оштою рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення'' або''' подається '''ч''ерез Єдиний державний портал адміністративних послуг''''', у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Заява про державну реєстрацію земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру подається через центр надання адміністративних послуг.

Заявники мають право також надсилати документи Державному кадастровому реєстраторові в електронній формі через уповноважених ними осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та є розробниками відповідної документації із землеустрою або працюють у складі розробника - юридичної особи (сертифіковані інженери-землевпорядники),за електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника засобами телекомунікаційного зв’язку. Заява про державну реєстрацію земельної ділянки в електронній формі з доданими документами подається відповідним сертифікованим інженером-землевпорядником через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, представлену у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання заяви.
== Порядок розгляду державним кадастровим реєстратором документів, поданих для реєстрації земельної ділянки ==
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, '''''протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви''''':
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
Державний кадастровий реєстратор протягом визначеного строку опрацьовує подані документи і за результатами проведеної роботи здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:
* за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
* відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
* робить позначку на титульному аркуші документації із землеустрою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру та повертає заявникові таку документацію.''Така позначка, проставлена державним кадастровим реєстратором, є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню відповідним органом).Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''
Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

'''У разі подання заяви в електронній формі''' на підставі інформації, наданої сертифікованим інженером-землевпорядником державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельної ділянки, формує '''витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки передає їх у паперовій формі зазначеному у заяві центру надання адміністративних послуг''' та за бажанням заявника надсилає такі відомості у формі електронного документа з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку на адресу Інтернет-сторінки, за якою здійснювалося подання заяви.
== Витяг з Державного земельного кадастру ==
Відомості Державного земельного кадастру за бажанням заявника надаються :
* у паперовій формі;
* в електронній формі через Публічну кадастрову карту або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” мають однакову юридичну силу.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику <big>'''безоплатно'''</big> видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги.

Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, <big>крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, '''які є безстроковими.'''</big>
Витяг з Державного земельного кадастру надається в паперовій або електронній формі та містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права на земельну ділянку, що виникли після 1 січня 2013 року, а також за бажанням заявника - відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про речові права на земельну ділянку, їх обтяження, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається заявнику в день надходження заяви. Витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі надається в режимі реального часу.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається без використання спеціальних бланків, проставлення печатки та містить обов’язкове посилання на Державний земельний кадастр. Обов’язковим атрибутом витягу є QR-код, що містить інформацію про документ.
== Підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки ==
* розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого державного кадастрового реєстратора;
* подання заявником документів не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
* знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
У таких випадках державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.
== Державна реєстрація земельної ділянки за принципом екстериторіальності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/455-2020-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 455 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок» затверджено "Тимчасовий порядок взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок.]"

Це пілотний проект Уряду, розрахований строком на два роки, '''яким запроваджується реєстрація земельних ділянок державними кадастровими реєстраторами за принципом екстериторіальності'''.

'''У такий спосіб, державну реєстрацію земельної ділянки здійснює державний кадастровий реєстратор, який обирається програмним забезпеченням Державного земельного кадастру за принципом випадковості.'''

Для державної реєстрації земельної ділянки заява з документами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text статтею 24 Закону України “Про Державний земельний кадастр”], '''подається територіальному органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центр надання адміністративних послуг у паперовому вигляді та в електронній формі'''.

'''Проект реалізується стосовно земельних ділянок, державна реєстрація яких здійснюється за:'''
* проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок,
* технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості),
* технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель (далі - документація із землеустрою).
Документація із землеустрою в електронній формі засвідчується за допомогою кваліфікованого електронного підпису особи, яка є розробником проекту землеустрою, що підтверджує його відповідність оригіналу документації із землеустрою у паперовому вигляді.

Документації із землеустрою, яка подається в електронній формі повинна бути у форматі готового файла – PDF (з текстовим змістом, нескановане зображення), зображення кольорове, розмір файла - не більш як 3 мегабайти. Якість документації повинна забезпечувати розбірливе читання його змісту.

Державний кадастровий реєстратор, в день надходження заяви про державну реєстрацію земельної ділянки з доданими документами приймає такі документи та перевіряє їх на відповідність законодавству (пункт 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою від 17 жовтня 2012 року № 1051]).

'''Після реєстрації, проведення перевірки заяви та доданих документів програмним забезпеченням державного земельного кадастру за принципом випадковості обирається інший територіальний орган Держгеокадастру.'''

Обраний державний кадастровий реєстратор '''формує витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки та накладає на них кваліфікований електронний підпис.''' Надсилає такі відомості також у формі електронного документа на електронну адресу за якою здійснювалося подання заяви.

''У разі державної реєстрації земельної ділянки Державним кадастровим реєстратором, вибраним за принципом випадковості позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру не проставляється.''
'''Розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора не є підставою для прийняття державним кадастровим реєстратором рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки.'''

Після здійснення відповідних дій, програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в автоматичному порядку повертається заява із сформованими документами територіальному органу Держгеокадастру за місцем їх подання або територіальному органу Держгеокадастру за місцезнаходженням центру надання адміністративних послуг, зазначеного у заяві.

'''Державний кадастровий реєстратор територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки або за місцезнаходженням центру надання адміністративних послуг роздруковує заяву, витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки''' із сформованими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою від 17 жовтня 2012 року № 1051] іншими документами, підписує зазначені документи та засвідчує свій підпис власною печаткою, подає їх відповідному центру надання адміністративних послуг для видачі.

'''Загальний строк здійснення державної реєстрації земельної ділянки державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Держгеокадастру за принципом екстериторіальності не повинен перевищувати сім робочих днів з дня реєстрації заяви.'''
== Корисні посилання ==
Офіційний сайт Держгеокадастру https://land.gov.ua/

Електронні послуги https://www.kmu.gov.ua/service/reestratsiya-zemelnoi-dilyanki
[[Категорія: Право власності на землю]]

Скасування державної реєстрації земельної ділянки (скасування кадастрового номера)

2022-11-30T07:27:54Z

Mariia.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ed20060220/stru Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n175 Закон України “Про Державний земельний кадастр”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України “Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 рку № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
== Підстави скасування кадастрового номера земельної ділянки ==
Згідно з частиною 6 статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n175 Закону України “Про Державний земельний кадастр”] кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Цим же законом визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:
* поділу чи об'єднання земельних ділянок;
* якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;
* ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки '''допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки''' (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

В разі скасування - кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці, а інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Варто зазначити, що поземельна книга закривається внаслідок скасування державної реєстрації земельної ділянки.
== Скасування державної реєстрації земельної ділянки в судовому порядку ==
Згідно пунктів 60 — 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n254 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051] запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.

Статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1541 Земельного кодексу України] передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тощо.

Однак, зверненню до суду передує звернення до Відділу у відповідному районі Головного управління Держгеокадастру із проханням скасувати державну реєстрацію земельної ділянки. В разі відмови у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки в добровільному порядку, необхідно звертатися до суду, подавши позов до Головного управління Держгеокадастру у відповідній області про зобов‘язання вчинити дії — скасувати державну реєстрацію земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги.
Скасування державної реєстрації земельної ділянки не тягне за собою скасування права власності на земельну ділянку.
=== Підсудність ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9685 Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України] визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

'''Важливо:''' якщо спірні правовідносини виникли з питання правомірності вчинених відповідачем реєстраційних дій, здійснених на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право цивільне, то звертатися необхідно в порядку цивільного судочинства у місцевий суд, в межах якого і мають бути вирішені питання, пов‘язані із реєстрацією речових прав на спірне нерухоме майно згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6195 частиною 1 статті 23 Цивільного процесуального кодексу]
== Судова практика ==
* Рішення у справі [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77421828 № 685/15181/18] про зобов‘язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про вилучення з Державного земельного кадастру відомостей щодо земельних ділянок з кадастровими номерами від 26.10.2018 року.
* Рішення у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82657161 № 673/1997/18] про скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки
* Рішення у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87026602 747/693/19] про скасування державної реєстрації земельних ділянок та визнання права власності на земельну ділянку від 21.01.2020 року.
* Рішення у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86556606 683/2473/19] про скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги від 09.12.2019 року.
*Постанова Верховного Суду України у справі [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/101990256 №826/9603/17] про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
*Постанова Верховного Суду України у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75743891?fbclid=IwAR0pwioFwAGPw5-HWkbmExvrrS0QytkJ1dhCaU87eB0OAsEUD0ABD-ZwzU0 №369/6516/16-ц] про скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування кадастрового номера на земельну ділянку та скасування права власності на земельну ділянку.
У всіх наведених випадках судами зобов‘язано Головне управління Держгеокадастру скасувати державну реєстрацію земельних ділянок.
== Корисні посилання ==
* [https://land.gov.ua/ Офіційна вебсторінка Держгеокадастру України]
* [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі|Порядок присвоєння кадастрового номера]]
* [[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Скасування державної реєстрації земельної ділянки (скасування кадастрового номера)

2022-11-30T07:19:53Z

Mariia.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ed20060220/stru Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n175 Закон України “Про Державний земельний кадастр”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України “Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 рку № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
== Підстави скасування кадастрового номера земельної ділянки ==
На підставі частини 6 статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n175 Закону України “Про Державний земельний кадастр”] кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Цим же законом визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:
* поділу чи об'єднання земельних ділянок;
* якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;
* ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки '''допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки''' (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

В разі скасування - кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці, а інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Варто зазначити, що поземельна книга закривається внаслідок скасування державної реєстрації земельної ділянки.
== Скасування державної реєстрації земельної ділянки в судовому порядку ==
Згідно пунктів 60 — 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n254 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051] запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.

Статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1541 Земельного кодексу України] передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тощо.

Однак, зверненню до суду передує звернення до Відділу у відповідному районі Головного управління Держгеокадастру із проханням скасувати державну реєстрацію земельної ділянки. В разі відмови у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки в добровільному порядку, необхідно звертатися до суду, подавши позов до Головного управління Держгеокадастру у відповідній області про зобов‘язання вчинити дії — скасувати державну реєстрацію земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги.
Скасування державної реєстрації земельної ділянки не тягне за собою скасування права власності на земельну ділянку.
=== Підсудність ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9685 Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України] визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

'''Важливо:''' якщо спірні правовідносини виникли з питання правомірності вчинених відповідачем реєстраційних дій, здійснених на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право цивільне, то звертатися необхідно в порядку цивільного судочинства у місцевий суд, в межах якого і мають бути вирішені питання, пов‘язані із реєстрацією речових прав на спірне нерухоме майно згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6195 частиною 1 статті 23 Цивільного процесуального кодексу]
== Судова практика ==
* Рішення у справі [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77421828 № 685/15181/18] про зобов‘язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про вилучення з Державного земельного кадастру відомостей щодо земельних ділянок з кадастровими номерами від 26.10.2018 року.
* Рішення у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82657161 № 673/1997/18] про скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки
* Рішення у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87026602 747/693/19] про скасування державної реєстрації земельних ділянок та визнання права власності на земельну ділянку від 21.01.2020 року.
* Рішення у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86556606 683/2473/19] про скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги від 09.12.2019 року.
*Постанова Верховного Суду України у справі [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/101990256 №826/9603/17] про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
*Постанова Верховного Суду України у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75743891?fbclid=IwAR0pwioFwAGPw5-HWkbmExvrrS0QytkJ1dhCaU87eB0OAsEUD0ABD-ZwzU0 №369/6516/16-ц] про скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування кадастрового номера на земельну ділянку та скасування права власності на земельну ділянку.
У всіх наведених випадках судами зобов‘язано Головне управління Держгеокадастру скасувати державну реєстрацію земельних ділянок.
== Корисні посилання ==
* [https://land.gov.ua/ Офіційна вебсторінка Держгеокадастру України]
* [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі|Порядок присвоєння кадастрового номера]]
* [[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Порядок ідентифікації та встановлення особи

2022-11-22T12:28:34Z

Mariia.havryliuk: Внесено зміни до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (набрали чинності 17.11.2022)

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закон України "Про громадянство України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/784-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 784 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб’єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 року № 1051 "Питання застосування електронних студентських (учнівських) квитків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2021-п#n89 Постанова Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 911 "Про затвердження Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456 "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/289-2014-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2014 року № 289 "Про затвердження порядку оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v4557500-19 Повідомлення Національного банку України від 04.09.2019 № Р/25-0006/45577 щодо роз'яснення з питань здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів]
== Загальні положення ==
'''Ідентифікація особи''' - встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо. Ідентифікація проводиться органами Державної міграційної служби для виготовлення документів , що підтверджують особу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон)]). 
'''Верифікація''' - порівняння даних (параметрів), у тому числі біометричних, для встановлення тотожності особи документам або інформації з Реєстру для підтвердження їх ідентичності; 
'''Біометричні дані''' - сукупність даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб (біометричні дані, параметри - відцифрований підпис особи, відцифрований образ обличчя особи, відцифровані відбитки пальців рук); 
'''Біометричні параметри''' - вимірювальні фізичні характеристики або особистісні поведінкові риси, що використовуються для ідентифікації (впізнання) особи або верифікації наданої ідентифікаційної інформації про особу; 
'''Єдиний державний демографічний реєстр'''- це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Законом] документів.
 
'''Дія (скорочення від «Держава і я») — український e-сервіс державних послуг. Це мобільний застосунок з цифровими документами та портал з публічними послугами.
== Порядок проведення ідентифікації та встановлення особи ==
==== Ідентифікація при наявності документів ====
Ідентифікація особи проводиться в усіх установах та підприємствах будь-яких форм власності, державних органах на підставі наявних документів, виданих та засвідчених у встановленому законом порядку, що мають фото особи та відповідні реквізити. Для цього використовуються наступні документи:
===== 1)Документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: =====
* паспорт громадянина України;
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* посвідчення особи на повернення в Україну;
* тимчасове посвідчення громадянина України;
===== 2) Документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: =====
* посвідчення водія;
* посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
* посвідка на постійне проживання;
* посвідка на тимчасове проживання;
* картка мігранта;
* посвідчення біженця;
* проїзний документ біженця;
* посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
==== Ідентифікакція при відсутності документів ====
В разі, якщо особа втратила всі документи, що посвідчують її особу, ідентифікувати особу звичайним способом неможливо. Тому необхідно звернутись до органів Державної міграційної служби для отримання документів, що посвідчують особу. В разі , якщо звернулась особа для відновлення втрачених документів або вперше для отримання паспорта громадянина України після досягнення 18-річного віку, органи ДМС будуть проводити заходи щодо ідентифікації особи. Особи, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18 років та у яких відсутнє свідоцтво про народження, можуть подати замість нього витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження.

У разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до МВС, Національної поліції, Мін’юсту, органів ДФС, навчальних закладів, військових частин, військових комісаріатів, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.

Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців.

Крім того, у виключних випадках за відсутності фотокартки особи та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, з метою встановлення особи проводиться опитування родичів, сусідів, які були зазначені у письмовому зверненні. За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи за формою, встановленою МВС.
[[Файл:Кампанія УВКБ ООН ЯІсную.jpg|міні|Інформація про кампанію УВКБ ООН "#ЯІсную" з подолання безгромадянства та документування осіб із невизначеним громадянством]]
01 вересня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв зміни до [http://materialy.kmu.gov.ua/2c588c11/1dc6bc0c.html Постанов №289 та №302]. Зміни дозволять громадянам, що перебувають в місцях несвободи, звертатися із заявами про оформлення паспорта громадянина України. Більше того, маломобільні особи з інвалідністю та особи, що проживають на ТОТ, зможуть подавати відповідні заяви до будь-якого територіального підрозділу ДМС. При цьому, мешканці ТОТ не будуть зобов’язані попередньо отримувати довідку внутрішньо переміщеної особи. Найважливіші зміни стосуються числа свідків. Після набрання даними змінами чинності буде достатнім привести '''одного родича''' (включно з колишнім чоловіком/жінкою), '''або''' '''двох сусідів''' що мають повну дієздатність, досягли 14-річного віку та мають документи, що посвідчують особу.

Строк проведення процедури встановлення особи не повинен перевищувати двох місяців.
===== Ідентифікація за даними Єдиного демографічного реєстру =====
Для ідентифікації особи з метою виготовлення документів, що посвідчують особу а також відновлення їх в разі втрати органи ДМС звертаються до Єдиного демографічного реєстру. До цього реєстру вносяться дані :
# ім'я особи;
# дата народження/смерті;
# місце народження;
# стать;
# дата внесення інформації про особу до Реєстру;
# відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників;
# відомості про громадянство або його відсутність та підстави набуття громадянства України;
# реквізити документів, виданих особі засобами Реєстру, а також документів, на підставі яких видані такі документи (тип, назва документа, серія, номер, дата видачі та уповноважений суб’єкт, що видав документ, строк дії документа);
# реквізити документів, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою;
# відцифрований зразок підпису особи;
# відцифрований образ обличчя особи;
# відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзного документа біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, картки мігранта);
# за згодою особи - відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України);
# додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).
За результатами перевірки даних з Єдиного демографічного реєстру готується довідка
===== Ідентифікація за допомогою інших засобів =====
В разі, якщо в Єдиному демографічному реєстрі відсутні дані про особу, органи ДМС проводять процедуру '''встановлення особи''' шляхом подання запитів до:
* Міністерства внутрішніх справ України;
* Національної поліції;
* Міністерства юстиції України;
* органів Державної фіскальної служби;
* навчальних закладів;
* військових частин, військових комісаріатів;
* установ виконання покарань.
* Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців. 
Якщо у особи не залишилось документів, за якими може бути встановлено особу, з метою встановлення особи проводиться також опитування родичів, дані про яких зазначаються заявником в окремому зверненні довільної форми. За результатами їх свідчень складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 '''акт встановлення особи'''].

'''Важливо!''' У разі відсутності можливості особистої присутності членів сім’ї особи (у тому числі колишньої дружини/чоловіка), близької особи під час її проведення, може здійснюватися у режимі '''відеоконференцзв’язку'''. Документи, що посвідчують особу пред’являються під час проведення відеоконференцзв’язку. Копії таких документів надсилаються членом сім’ї (у тому числі колишньою дружиною/чоловіком), близькою особою на електронну адресу відомчої електронної пошти територіального органу та територіального підрозділу ДМС, яким проводиться відеоконференцзв’язок. Під час відеоконференцзв’язку ведеться відеозапис, який зберігається та долучається із застосуванням засобів Реєстру до заяви-анкети. В акті встановлення особи працівник, зазначає, що встановлення особи здійснювалося з використанням відеоконференцзв’язку та в присутності особи, стосовно якої проводилася така процедура

'''Максимальний строк проведення процедури ідентифікації та встановлення особи, включаючи підготовку відповідних запитів та отримання відповідей не може перевищувати 2 (два) місяці'''. За результатами проведення процедури встановлення особи складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19 '''Висновок''']. У разі, якщо Державна міграційна служба України не змогла встановити особу заявника після проведення процедури ідентифікації та встановлення особи, встановлення особи можна провести у судовому порядку. До місцевого загального суду подається заява про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
== Електронний застосунок [https://diia.gov.ua/ "Дія"] ==
==== Документи в застосунку: ====
* '''Водійське посвідчення'''. Цифрове водійське посвідчення дало змогу користувачам керувати транспортним засобом без фізичних водійських прав, а патрульній поліції — перевіряти документи та особу водія за онлайн-запитом до реєстру. Електронні водійські посвідчення та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є цифровими версіями документів, а не їхніми альтернативами.
* '''Цифровий студентський квиток'''. Юридична сила документа визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2019-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 18 грудня 2019 року]. У [https://diia.gov.ua/ Дії] можуть бути створені цифрові студентські квитки на основі пластикових оригіналів студентського квитка державного зразка.
* '''Внутрішній та міжнародний паспорти України'''. Електронні ID-картка та закордонний біометричний паспорт доступні з 22 квітня 2020 року. Це стало можливо завдяки тому, що Кабінет Міністрів України 15 квітня 20209 року прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-2020-%D0%BF постанову № 278 «Про реалізацію експериментального проекту щодо застосування відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, та відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон»]. Е-паспорти у [https://diia.gov.ua/ Дії] є цифровими аналогами паперових документів, відповідно до постанови. В умовах карантину це особливо актуально, адже цифрові паспорти можна використовувати як посвідчення особи на випадок, якщо зупинила поліція. Крім того, за електронним паспортом у межах країни можна подорожувати літаком чи поїздом, отримувати поштові послуги та проводити банківські операції. Також за паспортом у мобільному застосунку «Дія» можна підтвердити свій вік при купівлі в магазині сигарет або алкоголю. Отримати медичні, готельні послуги або пред’явити правоохоронним органам. За цифровим паспортом також можна скористатися бібліотекою, отримати послуги зв’язку, входити в адмінбудівлі та отримувати державні послуги у ЦНАПах, на порталі [https://diia.gov.ua/ «Дія»] або для одержання коштів при поверненні товару. '''Усі цифрові документи у мобільному застосунку «Дія» дійсні лише на території України. Закордонний паспорт надає такі самі права і можливості, як і національний.'''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101990480 '''Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року по справі № 464/6696/20'''] ''(заява про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме '''тотожність особи, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні.''' Наведене виключає можливість розгляду заяви про встановлення факту тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документа, в порядку цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження в справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України).''
* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87681802 Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06.02.2020 р. у справі №569/22491]''' (''встановлено особу заявника на підставі посвідчення про взяття на облік бездомної особи, свідоцтва про народження, відповіді з територіального підрозділу ДМС України та показів свідка про особу'').
'''[[Категорія:Адміністративне право]]'''

Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі

2022-10-25T07:43:15Z

Mariia.havryliuk: /* Документи, які подаються державному кадастровому реєстратору для державної реєстрації земельної ділянки */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3613-17 Закон України “Про Державний земельний кадастр”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290%7C%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/564-2022-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 564 "Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2016 року № 523-р “Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/455-2020-%D0%BF#Text Тимчасовий порядок взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 455 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3191 пунктів 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3280 28] розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України".

Крім того, в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Закон України "Про Державний земельний кадастр"] застосовується з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3191 пунктів 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3280 28] розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Поняття державної реєстрації земельної ділянки ==
Державна реєстрація земельної ділянки — внесення до Державного земельного кадастру передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України “Про Державний земельний кадастр”] відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Державний земельний кадастр — єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Технологічне та програмне забезпечення Державного земельного кадастру має забезпечувати інформаційну взаємодію з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, для надання (у тому числі через Публічну кадастрову карту та витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки) відомостей про ділянки надр, надані у користування відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами та гірничих відводів.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

'''Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:'''
* особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
* власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
* органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);
* власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);
* особи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частиною першою статті 118 Земельного кодексу України], у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця".
== Документи, які подаються державному кадастровому реєстратору для державної реєстрації земельної ділянки ==
* заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Заява з доданими до неї документами подається заявником або уповноваженою ним особою '''''особисто''''', надсилається '''п''оштою рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення'' або''' подається '''ч''ерез Єдиний державний портал адміністративних послуг''''', у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Заява про державну реєстрацію земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру подається через центр надання адміністративних послуг.

Заявники мають право також надсилати документи Державному кадастровому реєстраторові в електронній формі через уповноважених ними осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та є розробниками відповідної документації із землеустрою або працюють у складі розробника - юридичної особи (сертифіковані інженери-землевпорядники),за електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника засобами телекомунікаційного зв’язку. Заява про державну реєстрацію земельної ділянки в електронній формі з доданими документами подається відповідним сертифікованим інженером-землевпорядником через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, представлену у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання заяви.
== Порядок розгляду державним кадастровим реєстратором документів, поданих для реєстрації земельної ділянки ==
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, '''''протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви''''':
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
Державний кадастровий реєстратор протягом визначеного строку опрацьовує подані документи і за результатами проведеної роботи здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:
* за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
* відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
* робить позначку на титульному аркуші документації із землеустрою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру та повертає заявникові таку документацію.''Така позначка, проставлена державним кадастровим реєстратором, є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню відповідним органом).Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''
Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

'''У разі подання заяви в електронній формі''' на підставі інформації, наданої сертифікованим інженером-землевпорядником державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельної ділянки, формує '''витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки передає їх у паперовій формі зазначеному у заяві центру надання адміністративних послуг''' та за бажанням заявника надсилає такі відомості у формі електронного документа з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку на адресу Інтернет-сторінки, за якою здійснювалося подання заяви.
== Витяг з Державного земельного кадастру ==
Відомості Державного земельного кадастру за бажанням заявника надаються :
* у паперовій формі;
* в електронній формі через Публічну кадастрову карту або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” мають однакову юридичну силу.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику <big>'''безоплатно'''</big> видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги.

Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, <big>крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, '''які є безстроковими.'''</big>
Витяг з Державного земельного кадастру надається в паперовій або електронній формі та містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права на земельну ділянку, що виникли після 1 січня 2013 року, а також за бажанням заявника - відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про речові права на земельну ділянку, їх обтяження, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається заявнику в день надходження заяви. Витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі надається в режимі реального часу.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається без використання спеціальних бланків, проставлення печатки та містить обов’язкове посилання на Державний земельний кадастр. Обов’язковим атрибутом витягу є QR-код, що містить інформацію про документ.
== Підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки ==
* розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого державного кадастрового реєстратора;
* подання заявником документів не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
* знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
У таких випадках державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.
== Державна реєстрація земельної ділянки за принципом екстериторіальності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/455-2020-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 455 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок» затверджено "Тимчасовий порядок взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок.]"

Це пілотний проект Уряду, розрахований строком на два роки, '''яким запроваджується реєстрація земельних ділянок державними кадастровими реєстраторами за принципом екстериторіальності'''.

'''У такий спосіб, державну реєстрацію земельної ділянки здійснює державний кадастровий реєстратор, який обирається програмним забезпеченням Державного земельного кадастру за принципом випадковості.'''

Для державної реєстрації земельної ділянки заява з документами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text статтею 24 Закону України “Про Державний земельний кадастр”], '''подається територіальному органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центр надання адміністративних послуг у паперовому вигляді та в електронній формі'''.

'''Проект реалізується стосовно земельних ділянок, державна реєстрація яких здійснюється за:'''
* проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок,
* технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості),
* технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель (далі - документація із землеустрою).
Документація із землеустрою в електронній формі засвідчується за допомогою кваліфікованого електронного підпису особи, яка є розробником проекту землеустрою, що підтверджує його відповідність оригіналу документації із землеустрою у паперовому вигляді.

Документації із землеустрою, яка подається в електронній формі повинна бути у форматі готового файла – PDF (з текстовим змістом, нескановане зображення), зображення кольорове, розмір файла - не більш як 3 мегабайти. Якість документації повинна забезпечувати розбірливе читання його змісту.

Державний кадастровий реєстратор, в день надходження заяви про державну реєстрацію земельної ділянки з доданими документами приймає такі документи та перевіряє їх на відповідність законодавству (пункт 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою від 17 жовтня 2012 року № 1051]).

'''Після реєстрації, проведення перевірки заяви та доданих документів програмним забезпеченням державного земельного кадастру за принципом випадковості обирається інший територіальний орган Держгеокадастру.'''

Обраний державний кадастровий реєстратор '''формує витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки та накладає на них кваліфікований електронний підпис.''' Надсилає такі відомості також у формі електронного документа на електронну адресу за якою здійснювалося подання заяви.

''У разі державної реєстрації земельної ділянки Державним кадастровим реєстратором, вибраним за принципом випадковості позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру не проставляється.''
'''Розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора не є підставою для прийняття державним кадастровим реєстратором рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки.'''

Після здійснення відповідних дій, програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в автоматичному порядку повертається заява із сформованими документами територіальному органу Держгеокадастру за місцем їх подання або територіальному органу Держгеокадастру за місцезнаходженням центру надання адміністративних послуг, зазначеного у заяві.

'''Державний кадастровий реєстратор територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки або за місцезнаходженням центру надання адміністративних послуг роздруковує заяву, витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки''' із сформованими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою від 17 жовтня 2012 року № 1051] іншими документами, підписує зазначені документи та засвідчує свій підпис власною печаткою, подає їх відповідному центру надання адміністративних послуг для видачі.

'''Загальний строк здійснення державної реєстрації земельної ділянки державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Держгеокадастру за принципом екстериторіальності не повинен перевищувати сім робочих днів з дня реєстрації заяви.'''
== Корисні посилання ==
Офіційний сайт Держгеокадастру https://land.gov.ua/

Електронні послуги https://www.kmu.gov.ua/service/reestratsiya-zemelnoi-dilyanki
[[Категорія: Право власності на землю]]

Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі

2022-10-25T07:36:22Z

Mariia.havryliuk: /* Витяг з Державного земельного кадастру */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3613-17 Закон України “Про Державний земельний кадастр”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290%7C%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/564-2022-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 564 "Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2016 року № 523-р “Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/455-2020-%D0%BF#Text Тимчасовий порядок взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 455 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3191 пунктів 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3280 28] розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України".

Крім того, в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Закон України "Про Державний земельний кадастр"] застосовується з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3191 пунктів 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3280 28] розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Поняття державної реєстрації земельної ділянки ==
Державна реєстрація земельної ділянки — внесення до Державного земельного кадастру передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України “Про Державний земельний кадастр”] відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Державний земельний кадастр — єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Технологічне та програмне забезпечення Державного земельного кадастру має забезпечувати інформаційну взаємодію з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, для надання (у тому числі через Публічну кадастрову карту та витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки) відомостей про ділянки надр, надані у користування відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами та гірничих відводів.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

'''Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:'''
* особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
* власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
* органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);
* власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);
* особи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частиною першою статті 118 Земельного кодексу України], у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця".
== Документи, які подаються державному кадастровому реєстратору для державної реєстрації земельної ділянки ==
* заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Заява з доданими документами надається заявником '''''особисто''''' чи уповноваженою ним особою ''або'' надсилається '''''поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення'''''. '''З 26.11.2021 року заява з доданими документами надсилатиметься заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.'''

Заява про державну реєстрацію земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру подається через центр надання адміністративних послуг.

Заявники мають право також надсилати документи Державному кадастровому реєстраторові в електронній формі через уповноважених ними осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та є розробниками відповідної документації із землеустрою або працюють у складі розробника - юридичної особи (сертифіковані інженери-землевпорядники),за електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника засобами телекомунікаційного зв’язку. Заява про державну реєстрацію земельної ділянки в електронній формі з доданими документами подається відповідним сертифікованим інженером-землевпорядником через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, представлену у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання заяви.
== Порядок розгляду державним кадастровим реєстратором документів, поданих для реєстрації земельної ділянки ==
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, '''''протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви''''':
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
Державний кадастровий реєстратор протягом визначеного строку опрацьовує подані документи і за результатами проведеної роботи здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:
* за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
* відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
* робить позначку на титульному аркуші документації із землеустрою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру та повертає заявникові таку документацію.''Така позначка, проставлена державним кадастровим реєстратором, є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню відповідним органом).Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''
Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

'''У разі подання заяви в електронній формі''' на підставі інформації, наданої сертифікованим інженером-землевпорядником державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельної ділянки, формує '''витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки передає їх у паперовій формі зазначеному у заяві центру надання адміністративних послуг''' та за бажанням заявника надсилає такі відомості у формі електронного документа з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку на адресу Інтернет-сторінки, за якою здійснювалося подання заяви.
== Витяг з Державного земельного кадастру ==
Відомості Державного земельного кадастру за бажанням заявника надаються :

* у паперовій формі;
* в електронній формі через Публічну кадастрову карту або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” мають однакову юридичну силу.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику <big>'''безоплатно'''</big> видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги.

Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, <big>крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, '''які є безстроковими.'''</big>
Витяг з Державного земельного кадастру надається в паперовій або електронній формі та містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права на земельну ділянку, що виникли після 1 січня 2013 року, а також за бажанням заявника - відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про речові права на земельну ділянку, їх обтяження, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається заявнику в день надходження заяви. Витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі надається в режимі реального часу.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається без використання спеціальних бланків, проставлення печатки та містить обов’язкове посилання на Державний земельний кадастр. Обов’язковим атрибутом витягу є QR-код, що містить інформацію про документ.
== Підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки ==
* розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого державного кадастрового реєстратора;
* подання заявником документів не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
* знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
У таких випадках державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.
== Державна реєстрація земельної ділянки за принципом екстериторіальності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/455-2020-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 455 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок» затверджено "Тимчасовий порядок взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок.]"

Це пілотний проект Уряду, розрахований строком на два роки, '''яким запроваджується реєстрація земельних ділянок державними кадастровими реєстраторами за принципом екстериторіальності'''.

'''У такий спосіб, державну реєстрацію земельної ділянки здійснює державний кадастровий реєстратор, який обирається програмним забезпеченням Державного земельного кадастру за принципом випадковості.'''

Для державної реєстрації земельної ділянки заява з документами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text статтею 24 Закону України “Про Державний земельний кадастр”], '''подається територіальному органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центр надання адміністративних послуг у паперовому вигляді та в електронній формі'''.

'''Проект реалізується стосовно земельних ділянок, державна реєстрація яких здійснюється за:'''
* проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок,
* технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості),
* технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель (далі - документація із землеустрою).
Документація із землеустрою в електронній формі засвідчується за допомогою кваліфікованого електронного підпису особи, яка є розробником проекту землеустрою, що підтверджує його відповідність оригіналу документації із землеустрою у паперовому вигляді.

Документації із землеустрою, яка подається в електронній формі повинна бути у форматі готового файла – PDF (з текстовим змістом, нескановане зображення), зображення кольорове, розмір файла - не більш як 3 мегабайти. Якість документації повинна забезпечувати розбірливе читання його змісту.

Державний кадастровий реєстратор, в день надходження заяви про державну реєстрацію земельної ділянки з доданими документами приймає такі документи та перевіряє їх на відповідність законодавству (пункт 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою від 17 жовтня 2012 року № 1051]).

'''Після реєстрації, проведення перевірки заяви та доданих документів програмним забезпеченням державного земельного кадастру за принципом випадковості обирається інший територіальний орган Держгеокадастру.'''

Обраний державний кадастровий реєстратор '''формує витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки та накладає на них кваліфікований електронний підпис.''' Надсилає такі відомості також у формі електронного документа на електронну адресу за якою здійснювалося подання заяви.

''У разі державної реєстрації земельної ділянки Державним кадастровим реєстратором, вибраним за принципом випадковості позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру не проставляється.''
'''Розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора не є підставою для прийняття державним кадастровим реєстратором рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки.'''

Після здійснення відповідних дій, програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в автоматичному порядку повертається заява із сформованими документами територіальному органу Держгеокадастру за місцем їх подання або територіальному органу Держгеокадастру за місцезнаходженням центру надання адміністративних послуг, зазначеного у заяві.

'''Державний кадастровий реєстратор територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки або за місцезнаходженням центру надання адміністративних послуг роздруковує заяву, витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки''' із сформованими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою від 17 жовтня 2012 року № 1051] іншими документами, підписує зазначені документи та засвідчує свій підпис власною печаткою, подає їх відповідному центру надання адміністративних послуг для видачі.

'''Загальний строк здійснення державної реєстрації земельної ділянки державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Держгеокадастру за принципом екстериторіальності не повинен перевищувати сім робочих днів з дня реєстрації заяви.'''
== Корисні посилання ==
Офіційний сайт Держгеокадастру https://land.gov.ua/

Електронні послуги https://www.kmu.gov.ua/service/reestratsiya-zemelnoi-dilyanki
[[Категорія: Право власності на землю]]

Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі

2022-10-25T07:24:21Z

Mariia.havryliuk: Додано нове посилання на нормативну базу

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3613-17 Закон України “Про Державний земельний кадастр”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290%7C%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/564-2022-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 564 "Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2016 року № 523-р “Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/455-2020-%D0%BF#Text Тимчасовий порядок взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 455 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3191 пунктів 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3280 28] розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України".

Крім того, в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Закон України "Про Державний земельний кадастр"] застосовується з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3191 пунктів 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3280 28] розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Поняття державної реєстрації земельної ділянки ==
Державна реєстрація земельної ділянки — внесення до Державного земельного кадастру передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України “Про Державний земельний кадастр”] відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Державний земельний кадастр — єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Технологічне та програмне забезпечення Державного земельного кадастру має забезпечувати інформаційну взаємодію з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, для надання (у тому числі через Публічну кадастрову карту та витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки) відомостей про ділянки надр, надані у користування відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами та гірничих відводів.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

'''Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:'''
* особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
* власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
* органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);
* власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);
* особи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частиною першою статті 118 Земельного кодексу України], у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця".
== Документи, які подаються державному кадастровому реєстратору для державної реєстрації земельної ділянки ==
* заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Заява з доданими документами надається заявником '''''особисто''''' чи уповноваженою ним особою ''або'' надсилається '''''поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення'''''. '''З 26.11.2021 року заява з доданими документами надсилатиметься заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.'''

Заява про державну реєстрацію земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру подається через центр надання адміністративних послуг.

Заявники мають право також надсилати документи Державному кадастровому реєстраторові в електронній формі через уповноважених ними осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та є розробниками відповідної документації із землеустрою або працюють у складі розробника - юридичної особи (сертифіковані інженери-землевпорядники),за електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника засобами телекомунікаційного зв’язку. Заява про державну реєстрацію земельної ділянки в електронній формі з доданими документами подається відповідним сертифікованим інженером-землевпорядником через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, представлену у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання заяви.
== Порядок розгляду державним кадастровим реєстратором документів, поданих для реєстрації земельної ділянки ==
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, '''''протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви''''':
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
Державний кадастровий реєстратор протягом визначеного строку опрацьовує подані документи і за результатами проведеної роботи здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:
* за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
* відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
* робить позначку на титульному аркуші документації із землеустрою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру та повертає заявникові таку документацію.''Така позначка, проставлена державним кадастровим реєстратором, є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню відповідним органом).Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''
Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

'''У разі подання заяви в електронній формі''' на підставі інформації, наданої сертифікованим інженером-землевпорядником державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельної ділянки, формує '''витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки передає їх у паперовій формі зазначеному у заяві центру надання адміністративних послуг''' та за бажанням заявника надсилає такі відомості у формі електронного документа з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку на адресу Інтернет-сторінки, за якою здійснювалося подання заяви.
== Витяг з Державного земельного кадастру ==
На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику <big>'''безоплатно'''</big> видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги.

Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, <big>крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, '''які є безстроковими.'''</big>
Витяг з Державного земельного кадастру надається в паперовій або електронній формі та містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права на земельну ділянку, що виникли після 1 січня 2013 року, а також за бажанням заявника - відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про речові права на земельну ділянку, їх обтяження, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається заявнику в день надходження заяви. Витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі надається в режимі реального часу.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається без використання спеціальних бланків, проставлення печатки та містить обов’язкове посилання на Державний земельний кадастр. Обов’язковим атрибутом витягу є QR-код, що містить інформацію про документ.
== Підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки ==
* розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого державного кадастрового реєстратора;
* подання заявником документів не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
* знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
У таких випадках державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.
== Державна реєстрація земельної ділянки за принципом екстериторіальності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/455-2020-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 455 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок» затверджено "Тимчасовий порядок взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок.]"

Це пілотний проект Уряду, розрахований строком на два роки, '''яким запроваджується реєстрація земельних ділянок державними кадастровими реєстраторами за принципом екстериторіальності'''.

'''У такий спосіб, державну реєстрацію земельної ділянки здійснює державний кадастровий реєстратор, який обирається програмним забезпеченням Державного земельного кадастру за принципом випадковості.'''

Для державної реєстрації земельної ділянки заява з документами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text статтею 24 Закону України “Про Державний земельний кадастр”], '''подається територіальному органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центр надання адміністративних послуг у паперовому вигляді та в електронній формі'''.

'''Проект реалізується стосовно земельних ділянок, державна реєстрація яких здійснюється за:'''
* проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок,
* технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості),
* технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель (далі - документація із землеустрою).
Документація із землеустрою в електронній формі засвідчується за допомогою кваліфікованого електронного підпису особи, яка є розробником проекту землеустрою, що підтверджує його відповідність оригіналу документації із землеустрою у паперовому вигляді.

Документації із землеустрою, яка подається в електронній формі повинна бути у форматі готового файла – PDF (з текстовим змістом, нескановане зображення), зображення кольорове, розмір файла - не більш як 3 мегабайти. Якість документації повинна забезпечувати розбірливе читання його змісту.

Державний кадастровий реєстратор, в день надходження заяви про державну реєстрацію земельної ділянки з доданими документами приймає такі документи та перевіряє їх на відповідність законодавству (пункт 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою від 17 жовтня 2012 року № 1051]).

'''Після реєстрації, проведення перевірки заяви та доданих документів програмним забезпеченням державного земельного кадастру за принципом випадковості обирається інший територіальний орган Держгеокадастру.'''

Обраний державний кадастровий реєстратор '''формує витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки та накладає на них кваліфікований електронний підпис.''' Надсилає такі відомості також у формі електронного документа на електронну адресу за якою здійснювалося подання заяви.

''У разі державної реєстрації земельної ділянки Державним кадастровим реєстратором, вибраним за принципом випадковості позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру не проставляється.''
'''Розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора не є підставою для прийняття державним кадастровим реєстратором рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки.'''

Після здійснення відповідних дій, програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в автоматичному порядку повертається заява із сформованими документами територіальному органу Держгеокадастру за місцем їх подання або територіальному органу Держгеокадастру за місцезнаходженням центру надання адміністративних послуг, зазначеного у заяві.

'''Державний кадастровий реєстратор територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки або за місцезнаходженням центру надання адміністративних послуг роздруковує заяву, витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки''' із сформованими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою від 17 жовтня 2012 року № 1051] іншими документами, підписує зазначені документи та засвідчує свій підпис власною печаткою, подає їх відповідному центру надання адміністративних послуг для видачі.

'''Загальний строк здійснення державної реєстрації земельної ділянки державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Держгеокадастру за принципом екстериторіальності не повинен перевищувати сім робочих днів з дня реєстрації заяви.'''
== Корисні посилання ==
Офіційний сайт Держгеокадастру https://land.gov.ua/

Електронні послуги https://www.kmu.gov.ua/service/reestratsiya-zemelnoi-dilyanki
[[Категорія: Право власності на землю]]

Процесуальні аспекти онлайн-доступу до правосуддя

2022-09-23T09:13:30Z

Mariia.havryliuk: /* Корисні посилання */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/628_18.pdf Наказ Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30]
*[https://hcj.gov.ua/doc/doc/8931 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21]
== Запуск модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ==
'''''Важливо!'''''
'''5 жовтня 2021 року''' почали функціонувати окремі модулі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
* '''«Електронний кабінет»,'''
* '''[[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"|«Електронний суд»,]]'''
* '''підсистема відеоконференцзв’язку.'''
''Згідно з вимогами чинного процесуального законодавства '''адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки мають зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов’язковому порядку.'''''

'''Для [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"|реєстрації користувача в «Електронному кабінеті»]] необхідно перейти за посиланням''' https://id.court.gov.ua/ .

'''Важливо!''' Щоб зареєструватися на порталі «Електронний суд» необхідно мати електронний цифровий підпис.
== Подання документів до суду в електронній формі ==
Процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду. Дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню.

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

Документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час. У разі реєстрації отриманого документа до Електронного кабінету користувача автоматично надсилається відповідне повідомлення. В іншому випадку надсилається повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа.

'''Важливо!''' Засобами Електронного суду користувачі можуть сплатити судовий збір та інші платежі в режимі онлайн під час формування відповідного документа або додати відомості щодо здійсненого самостійно платежу для забезпечення автоматичної перевірки його зарахування на відповідний рахунок. Інформація автоматично додається до документа, що створюється.
== Ознайомлення зі справою ==
Обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу забезпечує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС).

Процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
== Перевірка стану розгляду справи на офіційному веб-порталі «Судова влада України» ==
На веб-порталі судової влади України щоденно оприлюднюється така інформація:
* '''''список судових справ, призначених до розгляду''''' (дата та час розгляду судової справи; склад суду; єдиний унікальний номер судової справи; сторони у справі; суть судової справи). У разі якщо суд розташований в декількох приміщеннях, у списку зазначається адреса приміщення суду. Для місцевих та апеляційних загальних судів додатково зазначається форма судочинства;
* '''''список апеляційних скарг''''' (єдиний унікальний номер судової справи; дата надходження судової справи; сторони у судовій справі; дата надходження апеляційної скарги; дата надсилання судової справи до апеляційного суду). Такий список оприлюднюється на веб-сайтах місцевих судів;
* '''''список автоматично розподілених судових справ''''' (єдиний унікальний номер судової справи; дата надходження судової справи; дата визначення складу суду; склад суду; сторони у судовій справі; суть судової справи);
* '''''інформація щодо стадій розгляду судових справ''''' (назва суду; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження; дата реєстрації; склад суду; сторони у судовій справі; суть судової справи; стадія розгляду судової справи; звіт про автоматизований розподіл судової справи).
Для перевірки розгляду справи необхідно відвідати офіційну вебсторінку судової влади України https://court.gov.ua/fair/ . У стрічці “Номер справи” потрібно ввести номер судової справи. Якщо цього номера немає, то здійснити пошук можна наступним чином: ввести мінімум три символи назви суду, в якому розглядається справа, заповнити стрічку “Сторона по справі”, вказавши прізвище, ім‘я, по батькові позивача або відповідача. Здійснити “Пошук”. У графі “Єдиний унікальний номер справи” буде вказано номер справи. Необхідно клацнути по ньому курсором, одразу відкриється діалогове вікно, в ньому потрібно вибрати “судові рішення”. Відбувається перехід на сторінку “єдиний державний реєстр судових рішень”.[[Файл:92021244 698630770970876 7511146555089354752 n.jpg|ліворуч|міні|688x688px]][[Файл:92459140 2595805754038350 8925866575748136960 n.jpg|міні|549x549px|без]]
[[Файл:92019428_212184323403589_2644625674425335808_n.jpg|межа|ліворуч|безрамки|532x532px]]
На сторінці відображатимуться усі рішення, які прийняті судом у справі:

ухвали, постанови, рішення тощо.
[[Файл:92391266 704650240277347 1451678051032104960 n.jpg|міні|без|664x664пкс]]'''Важливо!''' Не оприлюднюється інформація щодо сторін та суті судової справи, якщо таке обмеження встановлено чинним законодавством.
== Отримання судового рішення ==
Статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] передбачено, що судове рішення може бути вручене в один із таких способів: шляхом надсилання засобами поштового зв’язку, в електронній формі, наручно. В статті 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] зазначено, що судове рішення може бути вручено особисто, надіслано рекомендованим листом або ж на офіційну електронну адресу.

Так, для отримання копії судового рішення, слід звертатися із [[:Файл:Заява про про надіслання копії судового рішення поштою (1).doc|письмовою заявою]] на офіційну адресу суду через засоби поштового зв’язку або електронну пошту. Заява має містити такі реквізити:

для юридичних осіб – повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код ЄДРПОУ,

для фізичних осіб – ім’я (прізвище, ім’я та по батькові), місце проживання чи перебування, за потреби;

найменування суду, до якого заява подається;

номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів);

зміст прохання заявника;

дата, підпис, прізвище, ім’я, по батькові.

В результаті звернення - копії судових рішень буде направлено на вказану у заяві поштову адресу. Додатково судове рішення може надсилатися і на електронну пошту – однак, заявнику варто вказати у заяві відповідне прохання та електронну адресу.
== Участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції ==
Підсистема відеоконференцзв'язку забезпечує учасникам справи можливість брати [[Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в цивільному процесі|участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції]] поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів; у приміщенні іншого суду - за допомогою технічних засобів суду; в установі попереднього ув'язнення, установі виконання покарань або медичному закладі - за допомогою технічних засобів, наявних у відповідній установі.

Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою відеоконференцзв'язку. Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв'язку розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою <nowiki>https://wiki.court.gov.ua</nowiki>.

Суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).

У разі проведення судового засідання в режимі відеоконференції секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу судового засідання в електронній формі та відеозапис судового засідання. До матеріалів справи в паперовій формі приєднується паперовий примірник протоколу судового засідання з посиланням на відеозапис судового засідання, проведеного в режимі відеоконференції. Після закінчення засідання протокол у визначені процесуальним законодавством строки підписується кваліфікованим електронним підписом секретаря судового засідання, після чого блокується для внесення змін.

У разі сплати стороною відповідного судового збору відповідальна особа суду за заявою сторони засобами підсистеми ЄСІТС:
* надає особі доступ до відеозапису судового засідання в Електронному кабінеті користувача;
* надає запис на оптичному диску у вигляді файлу.
== Корисні посилання ==
* [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"]]
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
*[[Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в цивільному процесі]]
*[https://wiki.court.gov.ua/ wiki.court.gov.ua] ЄСІТС Технічна підтримка користувачів
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Процесуальні аспекти онлайн-доступу до правосуддя

2022-09-23T09:12:04Z

Mariia.havryliuk: /* Участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/628_18.pdf Наказ Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30]
*[https://hcj.gov.ua/doc/doc/8931 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21]
== Запуск модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ==
'''''Важливо!'''''
'''5 жовтня 2021 року''' почали функціонувати окремі модулі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
* '''«Електронний кабінет»,'''
* '''[[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"|«Електронний суд»,]]'''
* '''підсистема відеоконференцзв’язку.'''
''Згідно з вимогами чинного процесуального законодавства '''адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки мають зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов’язковому порядку.'''''

'''Для [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"|реєстрації користувача в «Електронному кабінеті»]] необхідно перейти за посиланням''' https://id.court.gov.ua/ .

'''Важливо!''' Щоб зареєструватися на порталі «Електронний суд» необхідно мати електронний цифровий підпис.
== Подання документів до суду в електронній формі ==
Процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду. Дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню.

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

Документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час. У разі реєстрації отриманого документа до Електронного кабінету користувача автоматично надсилається відповідне повідомлення. В іншому випадку надсилається повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа.

'''Важливо!''' Засобами Електронного суду користувачі можуть сплатити судовий збір та інші платежі в режимі онлайн під час формування відповідного документа або додати відомості щодо здійсненого самостійно платежу для забезпечення автоматичної перевірки його зарахування на відповідний рахунок. Інформація автоматично додається до документа, що створюється.
== Ознайомлення зі справою ==
Обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу забезпечує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС).

Процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
== Перевірка стану розгляду справи на офіційному веб-порталі «Судова влада України» ==
На веб-порталі судової влади України щоденно оприлюднюється така інформація:
* '''''список судових справ, призначених до розгляду''''' (дата та час розгляду судової справи; склад суду; єдиний унікальний номер судової справи; сторони у справі; суть судової справи). У разі якщо суд розташований в декількох приміщеннях, у списку зазначається адреса приміщення суду. Для місцевих та апеляційних загальних судів додатково зазначається форма судочинства;
* '''''список апеляційних скарг''''' (єдиний унікальний номер судової справи; дата надходження судової справи; сторони у судовій справі; дата надходження апеляційної скарги; дата надсилання судової справи до апеляційного суду). Такий список оприлюднюється на веб-сайтах місцевих судів;
* '''''список автоматично розподілених судових справ''''' (єдиний унікальний номер судової справи; дата надходження судової справи; дата визначення складу суду; склад суду; сторони у судовій справі; суть судової справи);
* '''''інформація щодо стадій розгляду судових справ''''' (назва суду; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження; дата реєстрації; склад суду; сторони у судовій справі; суть судової справи; стадія розгляду судової справи; звіт про автоматизований розподіл судової справи).

Для перевірки розгляду справи необхідно відвідати офіційну вебсторінку судової влади України https://court.gov.ua/fair/ . У стрічці “Номер справи” потрібно ввести номер судової справи. Якщо цього номера немає, то здійснити пошук можна наступним чином: ввести мінімум три символи назви суду, в якому розглядається справа, заповнити стрічку “Сторона по справі”, вказавши прізвище, ім‘я, по батькові позивача або відповідача. Здійснити “Пошук”. У графі “Єдиний унікальний номер справи” буде вказано номер справи. Необхідно клацнути по ньому курсором, одразу відкриється діалогове вікно, в ньому потрібно вибрати “судові рішення”. Відбувається перехід на сторінку “єдиний державний реєстр судових рішень”.[[Файл:92021244 698630770970876 7511146555089354752 n.jpg|ліворуч|міні|688x688px]][[Файл:92459140 2595805754038350 8925866575748136960 n.jpg|міні|549x549px|без]]
[[Файл:92019428_212184323403589_2644625674425335808_n.jpg|межа|ліворуч|безрамки|532x532px]]
На сторінці відображатимуться усі рішення, які прийняті судом у справі:

ухвали, постанови, рішення тощо.
[[Файл:92391266 704650240277347 1451678051032104960 n.jpg|міні|без|664x664пкс]]'''Важливо!''' Не оприлюднюється інформація щодо сторін та суті судової справи, якщо таке обмеження встановлено чинним законодавством.
== Отримання судового рішення ==
Статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] передбачено, що судове рішення може бути вручене в один із таких способів: шляхом надсилання засобами поштового зв’язку, в електронній формі, наручно. В статті 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] зазначено, що судове рішення може бути вручено особисто, надіслано рекомендованим листом або ж на офіційну електронну адресу.

Так, для отримання копії судового рішення, слід звертатися із [[:Файл:Заява про про надіслання копії судового рішення поштою (1).doc|письмовою заявою]] на офіційну адресу суду через засоби поштового зв’язку або електронну пошту. Заява має містити такі реквізити:

для юридичних осіб – повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код ЄДРПОУ,

для фізичних осіб – ім’я (прізвище, ім’я та по батькові), місце проживання чи перебування, за потреби;

найменування суду, до якого заява подається;

номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів);

зміст прохання заявника;

дата, підпис, прізвище, ім’я, по батькові.

В результаті звернення - копії судових рішень буде направлено на вказану у заяві поштову адресу. Додатково судове рішення може надсилатися і на електронну пошту – однак, заявнику варто вказати у заяві відповідне прохання та електронну адресу.
== Участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції ==
Підсистема відеоконференцзв'язку забезпечує учасникам справи можливість брати [[Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в цивільному процесі|участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції]] поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів; у приміщенні іншого суду - за допомогою технічних засобів суду; в установі попереднього ув'язнення, установі виконання покарань або медичному закладі - за допомогою технічних засобів, наявних у відповідній установі.

Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою відеоконференцзв'язку. Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв'язку розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою <nowiki>https://wiki.court.gov.ua</nowiki>.

Суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).

У разі проведення судового засідання в режимі відеоконференції секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу судового засідання в електронній формі та відеозапис судового засідання. До матеріалів справи в паперовій формі приєднується паперовий примірник протоколу судового засідання з посиланням на відеозапис судового засідання, проведеного в режимі відеоконференції. Після закінчення засідання протокол у визначені процесуальним законодавством строки підписується кваліфікованим електронним підписом секретаря судового засідання, після чого блокується для внесення змін.

У разі сплати стороною відповідного судового збору відповідальна особа суду за заявою сторони засобами підсистеми ЄСІТС:
* надає особі доступ до відеозапису судового засідання в Електронному кабінеті користувача;
* надає запис на оптичному диску у вигляді файлу.
== Корисні посилання ==
* [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"]]
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
*[https://wiki.court.gov.ua/ wiki.court.gov.ua] ЄСІТС Технічна підтримка користувачів
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Процесуальні аспекти онлайн-доступу до правосуддя

2022-09-23T09:06:54Z

Mariia.havryliuk: Доповнено

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/628_18.pdf Наказ Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30]
*[https://hcj.gov.ua/doc/doc/8931 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21]
== Запуск модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ==
'''''Важливо!'''''
'''5 жовтня 2021 року''' почали функціонувати окремі модулі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
* '''«Електронний кабінет»,'''
* '''[[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"|«Електронний суд»,]]'''
* '''підсистема відеоконференцзв’язку.'''
''Згідно з вимогами чинного процесуального законодавства '''адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки мають зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов’язковому порядку.'''''

'''Для [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"|реєстрації користувача в «Електронному кабінеті»]] необхідно перейти за посиланням''' https://id.court.gov.ua/ .

'''Важливо!''' Щоб зареєструватися на порталі «Електронний суд» необхідно мати електронний цифровий підпис.

== Подання документів до суду в електронній формі ==
Процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду. Дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню.

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

Документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час. У разі реєстрації отриманого документа до Електронного кабінету користувача автоматично надсилається відповідне повідомлення. В іншому випадку надсилається повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа.

'''Важливо!''' Засобами Електронного суду користувачі можуть сплатити судовий збір та інші платежі в режимі онлайн під час формування відповідного документа або додати відомості щодо здійсненого самостійно платежу для забезпечення автоматичної перевірки його зарахування на відповідний рахунок. Інформація автоматично додається до документа, що створюється.

== Ознайомлення зі справою ==
Обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу забезпечує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС).

Процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

== Перевірка стану розгляду справи на офіційному веб-порталі «Судова влада України» ==
На веб-порталі судової влади України щоденно оприлюднюється така інформація:

* '''''список судових справ, призначених до розгляду''''' (дата та час розгляду судової справи; склад суду; єдиний унікальний номер судової справи; сторони у справі; суть судової справи). У разі якщо суд розташований в декількох приміщеннях, у списку зазначається адреса приміщення суду. Для місцевих та апеляційних загальних судів додатково зазначається форма судочинства;
* '''''список апеляційних скарг''''' (єдиний унікальний номер судової справи; дата надходження судової справи; сторони у судовій справі; дата надходження апеляційної скарги; дата надсилання судової справи до апеляційного суду). Такий список оприлюднюється на веб-сайтах місцевих судів;
* '''''список автоматично розподілених судових справ''''' (єдиний унікальний номер судової справи; дата надходження судової справи; дата визначення складу суду; склад суду; сторони у судовій справі; суть судової справи);
* '''''інформація щодо стадій розгляду судових справ''''' (назва суду; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження; дата реєстрації; склад суду; сторони у судовій справі; суть судової справи; стадія розгляду судової справи; звіт про автоматизований розподіл судової справи).

Для перевірки розгляду справи необхідно відвідати офіційну вебсторінку судової влади України https://court.gov.ua/fair/ . У стрічці “Номер справи” потрібно ввести номер судової справи. Якщо цього номера немає, то здійснити пошук можна наступним чином: ввести мінімум три символи назви суду, в якому розглядається справа, заповнити стрічку “Сторона по справі”, вказавши прізвище, ім‘я, по батькові позивача або відповідача. Здійснити “Пошук”. У графі “Єдиний унікальний номер справи” буде вказано номер справи. Необхідно клацнути по ньому курсором, одразу відкриється діалогове вікно, в ньому потрібно вибрати “судові рішення”. Відбувається перехід на сторінку “єдиний державний реєстр судових рішень”.[[Файл:92021244 698630770970876 7511146555089354752 n.jpg|ліворуч|міні|688x688px]][[Файл:92459140 2595805754038350 8925866575748136960 n.jpg|міні|549x549px|без]]
[[Файл:92019428_212184323403589_2644625674425335808_n.jpg|межа|ліворуч|безрамки|532x532px]]
На сторінці відображатимуться усі рішення, які прийняті судом у справі:

ухвали, постанови, рішення тощо.
[[Файл:92391266 704650240277347 1451678051032104960 n.jpg|міні|без|664x664пкс]]'''Важливо!''' Не оприлюднюється інформація щодо сторін та суті судової справи, якщо таке обмеження встановлено чинним законодавством.

== Отримання судового рішення ==
Статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] передбачено, що судове рішення може бути вручене в один із таких способів: шляхом надсилання засобами поштового зв’язку, в електронній формі, наручно. В статті 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] зазначено, що судове рішення може бути вручено особисто, надіслано рекомендованим листом або ж на офіційну електронну адресу.

Так, для отримання копії судового рішення, слід звертатися із [[:Файл:Заява про про надіслання копії судового рішення поштою (1).doc|письмовою заявою]] на офіційну адресу суду через засоби поштового зв’язку або електронну пошту. Заява має містити такі реквізити:

для юридичних осіб – повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код ЄДРПОУ,

для фізичних осіб – ім’я (прізвище, ім’я та по батькові), місце проживання чи перебування, за потреби;

найменування суду, до якого заява подається;

номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів);

зміст прохання заявника;

дата, підпис, прізвище, ім’я, по батькові.

В результаті звернення - копії судових рішень буде направлено на вказану у заяві поштову адресу. Додатково судове рішення може надсилатися і на електронну пошту – однак, заявнику варто вказати у заяві відповідне прохання та електронну адресу.
== Участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції ==
Підсистема відеоконференцзв'язку забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів; у приміщенні іншого суду - за допомогою технічних засобів суду; в установі попереднього ув'язнення, установі виконання покарань або медичному закладі - за допомогою технічних засобів, наявних у відповідній установі.

Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою відеоконференцзв'язку. Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв'язку розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою <nowiki>https://wiki.court.gov.ua</nowiki>.

Суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).

У разі проведення судового засідання в режимі відеоконференції секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу судового засідання в електронній формі та відеозапис судового засідання. До матеріалів справи в паперовій формі приєднується паперовий примірник протоколу судового засідання з посиланням на відеозапис судового засідання, проведеного в режимі відеоконференції. Після закінчення засідання протокол у визначені процесуальним законодавством строки підписується кваліфікованим електронним підписом секретаря судового засідання, після чого блокується для внесення змін.

У разі сплати стороною відповідного судового збору відповідальна особа суду за заявою сторони засобами підсистеми ЄСІТС:

* надає особі доступ до відеозапису судового засідання в Електронному кабінеті користувача;
* надає запис на оптичному диску у вигляді файлу.

== Корисні посилання ==
* [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"]]
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
*[https://wiki.court.gov.ua/ wiki.court.gov.ua] ЄСІТС Технічна підтримка користувачів
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"

2022-09-23T07:18:24Z

Mariia.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9697 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2147-19 Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1416-20 Закон України Закон України від 27 квітня 2021 року № 1416-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної систем»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21]
==Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система==
'''Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС)''' — сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

'''Модулі ЄСІТС'''
#Офіційний веб-портал «Судова влада України»;
#Єдиний державний реєстр судових рішень;
#Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет);
#Єдина підсистема управління фінансово-господарськими процесами;
#Єдиний контакт-центр судової влади України;
#Модуль «Автоматизований розподіл»;
#Підсистема «Електронний суд»;
#Модуль «Судова статистика».
До її складу ЄСІТС має увійти, також і Єдиний державний реєстр судових рішень, і система автоматизованого арешту коштів у рамках виконавчого провадження, а адміністратор ЄСІТС матиме доступ до інформації Єдиного державного демографічного реєстру.
==Що таке «електронний суд»==
'''Підсистема «Електронний суд»''' - це підсистема, що забезпечує обмін процесуальними документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.

Відповідно до вимог процесуального законодавства з початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки '''реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку'''.

Інші особи матимуть право зробити те саме в добровільному порядку.

Тим, хто зареєструє офіційні електронні адреси в системі, суд надсилатиме документи виключно в електронній формі на ці електронні адреси. Вони, в свою чергу, надсилають документи до суду через ЄСІТС з обов'язковим використанням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП).
==Початок роботи «електронного суду»==
1 грудня 2018 року в газеті «Голос України» та на офіційному вебпорталі «Судова влада України» Державна судова адміністрація України оголосила про '''створення '''та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до цього Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи '''здійснюється поетапно'''.

'''5 жовтня 2021 року почали офіційно функціонувати три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи – «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв'язку.'''

Відповідне оголошення надруковане у газеті «Голос України» №168 (7668) від 4 вересня 2021 року на 15 сторінці та на [https://court.gov.ua/press/news/1173657 веб-порталі Судова влада України].
== Реєстрація в підсистемі «Електронний суд» ==
Реєстрація користувача в електронному кабінеті можлива '''за наявності ключа з кваліфікованим електронним підписом''' (КЕП).

Для реєстрації можуть бути використані ключі, видані акредитованими центрами Кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг.

'''Потрапити до електронного кабінету''' можна за посиланням [https://id.court.gov.ua/ https://id.court.gov.ua/] або перейти до розділу «Офіційна електронна адреса» на [https://court.gov.ua/ офіційному веб-порталі «Судова влада України»].

Після обрання файлу ключа та введення паролю натиснути «Продовжити». Після вказаних дій користувачу стане доступна сторінка підтвердження реєстраційних даних користувача.

Відомості щодо прізвища/ім'я/по батькові та РНОКПП заповнюються '''автоматично '''(зчитуються з ключа).

'''Користувачем зазначаються наступні дані''':
* дата народження;
* номер контактного телефону;
* електронна адреса.
Також користувач встановлює відмітку на згоду з умовами реєстрації.

Після введення номеру контактного телефону та електронної адреси, система запропонує отримати коди підтвердження.

Після їх введення та натискання кнопки «Підтвердити» '''користувач потрапить до свого «Електронного кабінету»'''.

Для завершення реєстрації потрібно проставити відмітку в полі «Я погоджуюсь…» та натиснути «Підтвердити».

Після здійснення всіх описаних дій користувач перейде до електронного кабінету.

'''З інструкціями та рекомендаціями з приводу реєстрації в ЄСІТС можна ознайомитися за посиланням:''' https://www.youtube.com/watch?v=bD83fM28x3I.
== Переваги використання «Електронного суду» ==
За допомогою сервісу Електронного суду '''учасники судового процесу можуть''' подавати до суду процесуальні документи (позовні заяви, клопотання тощо) в електронному форматі.

Після успішної відправки позовної заяви чи інших документів учасник судового процесу може відслідковувати рух та стан розгляду свого документа в суді. Інформація про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості надсилаються до електронного кабінету автора в автоматичному режимі.

Також, учасник судового процесу за допомогою сервісу Електронного суду '''може сплатити судовий збір''' та інші платежі у режимі онлайн, сформувати та надати електронне доручення іншій особі, та додатково отримувати:
* веб-посилання на тексти всіх сформованих судом процесуальних документів по справі, в якій учасник процесу приймає участь: судові рішення, судові повістки, виклики тощо;
* інформацію про отримані та зареєстровані вхідні документи по справі разом з документами в електронному форматі;
* інформацію про отримані документи по справі від інших учасників разом з документами в електронному форматі;
* електронні документи, що спричинили зміну стану розгляду справи, протоколи автоматизованого розподілу, тощо.
== Корисні посилання ==
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
* [[Порядок сплати судового збору]]
*[[Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в цивільному процесі]]
* [https://dsa.court.gov.ua/dsa/ Офіційний вебсайт Державної судової адміністратиції]
* [https://court.gov.ua/fair/ Стан розгляду судових справ]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Page/1 Єдиний державний реєстр судових рішень]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Господарський процес]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"

2022-09-23T07:17:26Z

Mariia.havryliuk: Додано посилання на статтю "Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в цивільному процесі"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9697 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2147-19 Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1416-20 Закон України Закон України від 27 квітня 2021 року № 1416-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної систем»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21]
==Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система==
'''Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС)''' — сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

'''Модулі ЄСІТС'''
#Офіційний веб-портал «Судова влада України»;
#Єдиний державний реєстр судових рішень;
#Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет);
#Єдина підсистема управління фінансово-господарськими процесами;
#Єдиний контакт-центр судової влади України;
#Модуль «Автоматизований розподіл»;
#Підсистема «Електронний суд»;
#Модуль «Судова статистика».
До її складу ЄСІТС має увійти, також і Єдиний державний реєстр судових рішень, і система автоматизованого арешту коштів у рамках виконавчого провадження, а адміністратор ЄСІТС матиме доступ до інформації Єдиного державного демографічного реєстру.
==Що таке «електронний суд»==
'''Підсистема «Електронний суд»''' - це підсистема, що забезпечує обмін процесуальними документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.

Відповідно до вимог процесуального законодавства з початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки '''реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку'''.

Інші особи матимуть право зробити те саме в добровільному порядку.

Тим, хто зареєструє офіційні електронні адреси в системі, суд надсилатиме документи виключно в електронній формі на ці електронні адреси. Вони, в свою чергу, надсилають документи до суду через ЄСІТС з обов'язковим використанням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП).
==Початок роботи «електронного суду»==
1 грудня 2018 року в газеті «Голос України» та на офіційному вебпорталі «Судова влада України» Державна судова адміністрація України оголосила про '''створення '''та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до цього Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи '''здійснюється поетапно'''.

'''5 жовтня 2021 року почали офіційно функціонувати три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи – «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв'язку.'''

Відповідне оголошення надруковане у газеті «Голос України» №168 (7668) від 4 вересня 2021 року на 15 сторінці та на [https://court.gov.ua/press/news/1173657 веб-порталі Судова влада України].
== Реєстрація в підсистемі «Електронний суд» ==
Реєстрація користувача в електронному кабінеті можлива '''за наявності ключа з кваліфікованим електронним підписом''' (КЕП).

Для реєстрації можуть бути використані ключі, видані акредитованими центрами Кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг.

'''Потрапити до електронного кабінету''' можна за посиланням [https://id.court.gov.ua/ https://id.court.gov.ua/] або перейти до розділу «Офіційна електронна адреса» на [https://court.gov.ua/ офіційному веб-порталі «Судова влада України»].

Після обрання файлу ключа та введення паролю натиснути «Продовжити». Після вказаних дій користувачу стане доступна сторінка підтвердження реєстраційних даних користувача.

Відомості щодо прізвища/ім'я/по батькові та РНОКПП заповнюються '''автоматично '''(зчитуються з ключа).

'''Користувачем зазначаються наступні дані''':
* дата народження;
* номер контактного телефону;
* електронна адреса.
Також користувач встановлює відмітку на згоду з умовами реєстрації.

Після введення номеру контактного телефону та електронної адреси, система запропонує отримати коди підтвердження.

Після їх введення та натискання кнопки «Підтвердити» '''користувач потрапить до свого «Електронного кабінету»'''.

Для завершення реєстрації потрібно проставити відмітку в полі «Я погоджуюсь…» та натиснути «Підтвердити».

Після здійснення всіх описаних дій користувач перейде до електронного кабінету.

'''З інструкціями та рекомендаціями з приводу реєстрації в ЄСІТС можна ознайомитися за посиланням:''' https://www.youtube.com/watch?v=bD83fM28x3I.
== Переваги використання «Електронного суду» ==
За допомогою сервісу Електронного суду '''учасники судового процесу можуть''' подавати до суду процесуальні документи (позовні заяви, клопотання тощо) в електронному форматі.

Після успішної відправки позовної заяви чи інших документів учасник судового процесу може відслідковувати рух та стан розгляду свого документа в суді. Інформація про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості надсилаються до електронного кабінету автора в автоматичному режимі.

Також, учасник судового процесу за допомогою сервісу Електронного суду '''може сплатити судовий збір''' та інші платежі у режимі онлайн, сформувати та надати електронне доручення іншій особі, та додатково отримувати:
* веб-посилання на тексти всіх сформованих судом процесуальних документів по справі, в якій учасник процесу приймає участь: судові рішення, судові повістки, виклики тощо;
* інформацію про отримані та зареєстровані вхідні документи по справі разом з документами в електронному форматі;
* інформацію про отримані документи по справі від інших учасників разом з документами в електронному форматі;
* електронні документи, що спричинили зміну стану розгляду справи, протоколи автоматизованого розподілу, тощо.
== Корисні посилання ==
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
* [[Порядок сплати судового збору]]
* [https://dsa.court.gov.ua/dsa/ Офіційний вебсайт Державної судової адміністратиції]
* [https://court.gov.ua/fair/ Стан розгляду судових справ]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Page/1 Єдиний державний реєстр судових рішень]
*[[Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в цивільному процесі]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Господарський процес]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Процесуальні аспекти онлайн-доступу до правосуддя

2022-09-21T09:24:37Z

Mariia.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/628_18.pdf Наказ Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30]
*[https://hcj.gov.ua/doc/doc/8931 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21]
== Запуск модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ==
'''''Важливо!'''''

'''5 жовтня 2021 року''' почали функціонувати окремі модулі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
* '''«Електронний кабінет»,'''
* '''[[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"|«Електронний суд»,]]'''
* '''підсистема відеоконференцзв’язку.'''
''Згідно з вимогами чинного процесуального законодавства '''адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки мають зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов’язковому порядку.'''''
== Ознайомлення зі справою ==
Для того, аби ознайомитися із матеріалами судової справи в режимі онлайн, потрібно подбати про створення "Електронного кабінету". Адже саме за допомогою цього сервісу повинні надсилатись заяви про ознайомлення з матеріалами справи. Станом на квітень 2020 року відповідно до [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/628_18.pdf наказу Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд»] у місцевих та апеляційних судах система «Електронний суд» функціонує в тестовому режимі.

'''Для [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"|реєстрації користувача в «Електронному кабінеті»]] необхідно перейти за посиланням''' https://id.court.gov.ua/ .

Суд не приймає та не реєструє процесуальні документи, що були надіслані з електронної пошти з доменним іменем «@mail.gov.ua» або з будь-яких інших доменних імен. Відповідно до вимог розділу XI [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду], прийом та реєстрація надісланих до суду процесуальних документів повинні здійснюватись з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити, перейшовши за посиланням: <nowiki>https://cabinet.court.gov.ua</nowiki>, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного цифрового підпису, з метою обов’язкової ідентифікації за електронним цифровим підписом заявника, як учасника справи, або його представника (адвоката), щоб відбулося дотримання положень ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК], ст. 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС] та запобігання ознайомлення з матеріалами справи осіб, які не є учасниками провадження.

'''Важливо!''' Щоб зареєструватися на порталі «Електронний суд» необхідно мати електронний цифровий підпис.
== Перевірка ходу розгляду справи ==
Для перевірки розгляду справи необхідно відвідати офіційну вебсторінку судової влади України https://court.gov.ua/fair/ . У стрічці “Номер справи” потрібно ввести номер судової справи. Якщо цього номера немає, то здійснити пошук можна наступним чином: ввести мінімум три символи назви суду, в якому розглядається справа, заповнити стрічку “Сторона по справі”, вказавши прізвище, ім‘я, по батькові позивача або відповідача. Здійснити “Пошук”. У графі “Єдиний унікальний номер справи” буде вказано номер справи. Необхідно клацнути по ньому курсором, одразу відкриється діалогове вікно, в ньому потрібно вибрати “судові рішення”. Відбувається перехід на сторінку “єдиний державний реєстр судових рішень”.[[Файл:92021244 698630770970876 7511146555089354752 n.jpg|ліворуч|міні|688x688px]][[Файл:92459140 2595805754038350 8925866575748136960 n.jpg|міні|549x549px|без]]
[[Файл:92019428_212184323403589_2644625674425335808_n.jpg|межа|ліворуч|безрамки|532x532px]]
На сторінці відображатимуться усі рішення, які прийняті судом у справі:

ухвали, постанови, рішення тощо.
[[Файл:92391266 704650240277347 1451678051032104960 n.jpg|міні|без|664x664пкс]]
== Отримання судового рішення ==
Статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] передбачено, що судове рішення може бути вручене в один із таких способів: шляхом надсилання засобами поштового зв’язку, в електронній формі, наручно. В статті 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] зазначено, що судове рішення може бути вручено особисто, надіслано рекомендованим листом або ж на офіційну електронну адресу.

Так, для отримання копії судового рішення, слід звертатися із [[:Файл:Заява про про надіслання копії судового рішення поштою (1).doc|письмовою заявою]] на офіційну адресу суду через засоби поштового зв’язку або електронну пошту. Заява має містити такі реквізити:

для юридичних осіб – повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код ЄДРПОУ,

для фізичних осіб – ім’я (прізвище, ім’я та по батькові), місце проживання чи перебування, за потреби;

найменування суду, до якого заява подається;

номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів);

зміст прохання заявника;

дата, підпис, прізвище, ім’я, по батькові.

В результаті звернення - копії судових рішень буде направлено на вказану у заяві поштову адресу. Додатково судове рішення може надсилатися і на електронну пошту – однак, заявнику варто вказати у заяві відповідне прохання та електронну адресу.
== Участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції ==
Статтею 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] визначено, що у судовому засіданні можна брати участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом. Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п’ять днів до відповідного судового засідання. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників. Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов’язки. Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи. Суд у порядку, передбаченому цією статтею, за власною ініціативою або за клопотанням учасника судового процесу, який тримається в установі попереднього ув’язнення або в установі виконання покарань, може постановити ухвалу про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні такої установи.
== Корисні посилання ==
* [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"]]
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
*[https://wiki.court.gov.ua/ wiki.court.gov.ua] ЄСІТС Технічна підтримка користувачів
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Процесуальні аспекти онлайн-доступу до правосуддя

2022-09-21T09:15:43Z

Mariia.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/628_18.pdf Наказ Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30]
*[https://hcj.gov.ua/doc/doc/8931 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21]
== Запуск модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ==
'''''Важливо!'''''

'''5 жовтня 2021 року''' почали функціонувати окремі модулі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
* '''«Електронний кабінет»,'''
* '''[[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"|«Електронний суд»,]]'''
* '''підсистема відеоконференцзв’язку.'''
''Згідно з вимогами чинного процесуального законодавства '''адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки мають зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов’язковому порядку.'''''
== Ознайомлення зі справою ==
Для того, аби ознайомитися із матеріалами судової справи в режимі онлайн, потрібно подбати про створення "Електронного кабінету". Адже саме за допомогою цього сервісу повинні надсилатись заяви про ознайомлення з матеріалами справи. Станом на квітень 2020 року відповідно до [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/628_18.pdf наказу Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд»] у місцевих та апеляційних судах система «Електронний суд» функціонує в тестовому режимі.

'''Для реєстрації користувача в «Електронному кабінеті» необхідно перейти за посиланням''' https://id.court.gov.ua/ .

Суд не приймає та не реєструє процесуальні документи, що були надіслані з електронної пошти з доменним іменем «@mail.gov.ua» або з будь-яких інших доменних імен. Відповідно до вимог розділу XI [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду], прийом та реєстрація надісланих до суду процесуальних документів повинні здійснюватись з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити, перейшовши за посиланням: <nowiki>https://cabinet.court.gov.ua</nowiki>, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного цифрового підпису, з метою обов’язкової ідентифікації за електронним цифровим підписом заявника, як учасника справи, або його представника (адвоката), щоб відбулося дотримання положень ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК], ст. 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС] та запобігання ознайомлення з матеріалами справи осіб, які не є учасниками провадження.

'''Важливо!''' Щоб зареєструватися на порталі «Електронний суд» необхідно мати електронний цифровий підпис.
== Перевірка ходу розгляду справи ==
Для перевірки розгляду справи необхідно відвідати офіційну вебсторінку судової влади України https://court.gov.ua/fair/ . У стрічці “Номер справи” потрібно ввести номер судової справи. Якщо цього номера немає, то здійснити пошук можна наступним чином: ввести мінімум три символи назви суду, в якому розглядається справа, заповнити стрічку “Сторона по справі”, вказавши прізвище, ім‘я, по батькові позивача або відповідача. Здійснити “Пошук”. У графі “Єдиний унікальний номер справи” буде вказано номер справи. Необхідно клацнути по ньому курсором, одразу відкриється діалогове вікно, в ньому потрібно вибрати “судові рішення”. Відбувається перехід на сторінку “єдиний державний реєстр судових рішень”.[[Файл:92021244 698630770970876 7511146555089354752 n.jpg|ліворуч|міні|688x688px]][[Файл:92459140 2595805754038350 8925866575748136960 n.jpg|міні|549x549px|без]]
[[Файл:92019428_212184323403589_2644625674425335808_n.jpg|межа|ліворуч|безрамки|532x532px]]
На сторінці відображатимуться усі рішення, які прийняті судом у справі:

ухвали, постанови, рішення тощо.
[[Файл:92391266 704650240277347 1451678051032104960 n.jpg|міні|без|664x664пкс]]
== Отримання судового рішення ==
Статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] передбачено, що судове рішення може бути вручене в один із таких способів: шляхом надсилання засобами поштового зв’язку, в електронній формі, нарочно. В статті 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] зазначено, що судове рішення може бути вручено особисто, надіслано рекомендованим листом або ж на офіційну електронну адресу.

Так, для отримання копії судового рішення, слід звертатися із [[:Файл:Заява про про надіслання копії судового рішення поштою (1).doc|письмовою заявою]] на офіційну адресу суду через засоби поштового зв’язку або електронну пошту. Заява має містити такі реквізити:

для юридичних осіб – повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код ЄДРПОУ,

для фізичних осіб – ім’я (прізвище, ім’я та по батькові), місце проживання чи перебування, за потреби;

найменування суду, до якого заява подається;

номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів);

зміст прохання заявника;

дата, підпис, прізвище, ім’я, по батькові.

В результаті звернення - копії судових рішень буде направлено на вказану у заяві поштову адресу. Додатково судове рішення може надсилатися і на електронну пошту – однак, заявнику варто вказати у заяві відповідне прохання та електронну адресу.
== Участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції ==
Статтею 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] визначено, що у судовому засіданні можна брати участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом. Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п’ять днів до відповідного судового засідання. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників. Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов’язки. Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи. Суд у порядку, передбаченому цією статтею, за власною ініціативою або за клопотанням учасника судового процесу, який тримається в установі попереднього ув’язнення або в установі виконання покарань, може постановити ухвалу про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні такої установи.
== Корисні посилання ==
* [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"]]
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
*[https://wiki.court.gov.ua/ wiki.court.gov.ua] ЄСІТС Технічна підтримка користувачів
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Нечесна підприємницька практика

2022-08-24T12:38:51Z

Mariia.havryliuk:

== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
== Поняття нечесної підприємницької практики ==
Нечесна підприємницька практика - це будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції. Таке визначення дає Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 "Про захист прав споживачів"].

Нечесна підприємницька практика включає:
* вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції. Згідно Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Про захист від недобросовісної конкуренції]недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
* будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.
Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно:

1) основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару;

2) будь-яких застережень щодо прямої чи опосередкованої підтримки виробником продавця або продукції;

3) ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг;

4) потреби у послугах, заміні складових чи ремонті;

5) характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди;

6) права споживача або небезпеки, що йому загрожує.

'''Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо''' під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Законом заборонено як такі, що вводять в оману:

1) пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції;

2) пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої;

3) відмова від пред'явлення споживачу товару, що пропонується, та прийняття замовлення або ненадання товару протягом розумного строку чи демонстрування дефектного зразка товару;

4) недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення;

5) пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження;

6) недостовірне твердження, що існуватиме загроза особистій безпеці споживача або його сім'ї, якщо він не придбає чи не замовить продукцію;

7) утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції;

8) використання повідомлення про розпродаж у зв'язку із припиненням суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або припинення відповідного виду господарської діяльності, тоді як це не відповідає дійсності;

9) маркування продукції знаком довіри, знаком якості або знаком відповідності без отримання на це відповідного дозволу уповноваженої особи чи власника таких знаків;

10) пропонування продажу продукції за спеціальною ціною, якщо:
* у продажу така продукція відсутня;
* продавець відмовляється прийняти замовлення на таку продукцію або доставити її у прийнятний строк;
* продавець пропонує неякісні екземпляри такої продукції з наміром продати іншу продукцію;
11) представлення встановленого законодавством права споживача як наданого продавцем продукції привілею;

12) неправдива заява про припинення продавцем торговельної діяльності або його переїзд;

13) заява про те, що придбання продукції може сприяти виграшу у лотереї;

14) поширення недостовірної інформації про стан ринку або можливість придбати продукцію з метою спонукати споживача придбати продукцію на менш вигідних для нього умовах;

15) заява про проведення конкурсу або розіграшу подарунків без наступного вручення таких подарунків або їх еквівалента;

16) недостовірне твердження про те, що продавець діє не в торговельних, ділових чи професійних інтересах, або представлення продавцем себе як споживача.

Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.
== Агресивна підприємницька практика ==
Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться:

1) час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції;

2) вживання образливих або загрозливих висловів;

3) використання тяжкої для споживача обставини, про яку продавцю або виконавцю було відомо, для впливу на рішення споживача;

4) встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб'єктом господарювання;

5) загроза здійснити незаконні або неправомірні дії.

'''Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики:'''

1) створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати;

2) здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла;

3) здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача;

4) вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання.

Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним.
== Недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької практики ==
Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 "Про захист прав споживачів"] визначено, що '''правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є [[Визнання правочину недійсним та наслідки його недійсності|недійсними]]'''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України визначено], що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
== Судовий захист прав споживачів у разі застосування нечесної підприємницької практики ==
У випадках, коли громадяни стають жертвами нечесної підприємницької практики, і використали усі [[Захист прав споживачів|способи захисту своїх порушених прав]], проте право так і не було відновлено, є зміст звертатися до суду. Зокрема - із позовами щодо визнання правочину недійсним та повернення коштів згідно договору. В такому випадку необхідно довести, що договір, який необхідно визнати недійсним, був укладений із використанням нечесної підприємницької практики. Слід зауважити, що у випадку визнання договору недійсним, сторони зобов‘язані повернути одна одній те, що вони отримали внаслідок виконання цього правочину, а у разі розірвання договору - такий обов‘язок не передбачений. Після розірвання договору припиняються взаємні права і обов‘язки сторін, а все, що було здійснено ними до моменту розірвання договору залишається.

Процес визнання договору недійсним можна прослідкувати на прикладі наведеної справи:
[[Файл:Нечесна підприємницька практика позов.odt|міні]]
[http://reyestr.court.gov.ua/Review/84655707 Рішення суду]

Згідно статті 22 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 "Про захист прав споживачів"], споживачі '''звільняються від сплати судового збору''' за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

'''Щодо підсудності справ''': Цивільним процесуальним кодексом передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть пред‘являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Подекуди нечесну підприємницьку практику по відношенню до споживачів можуть застосовувати фінансові установи, особливо компанії з онлайн-кредитування. В такому випадку слід негайно звернутися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
== Корисні посилання ==
[http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Kontakti_Terorganiv/139/# Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів]

[https://www.nfp.gov.ua/ua/Zakhyst-prav-spozhyvachiv.html Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг]

[[Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту]]

[[Визнання правочину недійсним та наслідки його недійсності]]

[[Захист прав споживачів]]

'''[https://zt.arbitr.gov.ua/sud5007/pres-centr/publications/437534/ Неправомірна підприємницька практика у сфері послуг: позиція Верховного Суду України]'''
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Нечесна підприємницька практика

2022-08-24T12:33:41Z

Mariia.havryliuk:

== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
== Поняття нечесної підприємницької практики ==
Нечесна підприємницька практика - це будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції. Таке визначення дає Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 "Про захист прав споживачів"].

Нечесна підприємницька практика включає:
* вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції. Згідно Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Про захист від недобросовісної конкуренції]недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
* будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.
Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно:

1) основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару;

2) будь-яких застережень щодо прямої чи опосередкованої підтримки виробником продавця або продукції;

3) ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг;

4) потреби у послугах, заміні складових чи ремонті;

5) характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди;

6) права споживача або небезпеки, що йому загрожує.

'''Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо''' під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Законом заборонено як такі, що вводять в оману:

1) пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції;

2) пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої;

3) відмова від пред'явлення споживачу товару, що пропонується, та прийняття замовлення або ненадання товару протягом розумного строку чи демонстрування дефектного зразка товару;

4) недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення;

5) пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження;

6) недостовірне твердження, що існуватиме загроза особистій безпеці споживача або його сім'ї, якщо він не придбає чи не замовить продукцію;

7) утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції;

8) використання повідомлення про розпродаж у зв'язку із припиненням суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або припинення відповідного виду господарської діяльності, тоді як це не відповідає дійсності;

9) маркування продукції знаком довіри, знаком якості або знаком відповідності без отримання на це відповідного дозволу уповноваженої особи чи власника таких знаків;

10) пропонування продажу продукції за спеціальною ціною, якщо:
* у продажу така продукція відсутня;
* продавець відмовляється прийняти замовлення на таку продукцію або доставити її у прийнятний строк;
* продавець пропонує неякісні екземпляри такої продукції з наміром продати іншу продукцію;
11) представлення встановленого законодавством права споживача як наданого продавцем продукції привілею;

12) неправдива заява про припинення продавцем торговельної діяльності або його переїзд;

13) заява про те, що придбання продукції може сприяти виграшу у лотереї;

14) поширення недостовірної інформації про стан ринку або можливість придбати продукцію з метою спонукати споживача придбати продукцію на менш вигідних для нього умовах;

15) заява про проведення конкурсу або розіграшу подарунків без наступного вручення таких подарунків або їх еквівалента;

16) недостовірне твердження про те, що продавець діє не в торговельних, ділових чи професійних інтересах, або представлення продавцем себе як споживача.

Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.
== Агресивна підприємницька практика ==
Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться:

1) час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції;

2) вживання образливих або загрозливих висловів;

3) використання тяжкої для споживача обставини, про яку продавцю або виконавцю було відомо, для впливу на рішення споживача;

4) встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб'єктом господарювання;

5) загроза здійснити незаконні або неправомірні дії.

'''Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики:'''

1) створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати;

2) здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла;

3) здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача;

4) вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання.

Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним.
== Недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької практики ==
Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 "Про захист прав споживачів"] визначено, що '''правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є [[Визнання правочину недійсним та наслідки його недійсності|недійсними]]'''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України визначено], що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
== Судовий захист прав споживачів у разі застосування нечесної підприємницької практики ==
У випадках, коли громадяни стають жертвами нечесної підприємницької практики, і використали усі способи захисту своїх порушених прав, проте право так і не було відновлено, є зміст звертатися до суду. Зокрема - із позовами щодо визнання правочину недійсним та повернення коштів згідно договору. В такому випадку необхідно довести, що договір, який необхідно визнати недійсним, був укладений із використанням нечесної підприємницької практики. Слід зауважити, що у випадку визнання договору недійсним, сторони зобов‘язані повернути одна одній те, що вони отримали внаслідок виконання цього правочину, а у разі розірвання договору - такий обов‘язок не передбачений. Після розірвання договору припиняються взаємні права і обов‘язки сторін, а все, що було здійснено ними до моменту розірвання договору залишається.

Процес визнання договору недійсним можна прослідкувати на прикладі наведеної справи:
[[Файл:Нечесна підприємницька практика позов.odt|міні]]
[http://reyestr.court.gov.ua/Review/84655707 Рішення суду]

Згідно статті 22 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 "Про захист прав споживачів"], споживачі '''звільняються від сплати судового збору''' за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

'''Щодо підсудності справ''': Цивільним процесуальним кодексом передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть пред‘являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Подекуди нечесну підприємницьку практику по відношенню до споживачів можуть застосовувати фінансові установи, особливо компанії з онлайн-кредитування. В такому випадку слід негайно звернутися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
== Корисні посилання ==
[http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Kontakti_Terorganiv/139/# Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів]

[https://www.nfp.gov.ua/ua/Zakhyst-prav-spozhyvachiv.html Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг]

[[Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту]]

[[Визнання правочину недійсним та наслідки його недійсності]]

[[Захист прав споживачів]]

'''[https://zt.arbitr.gov.ua/sud5007/pres-centr/publications/437534/ Неправомірна підприємницька практика у сфері послуг: позиція Верховного Суду України]'''
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Нечесна підприємницька практика

2022-08-24T09:46:13Z

Mariia.havryliuk: Доповнено перелік форм підприємницької практики, що вводять в оману

== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
== Поняття нечесної підприємницької практики ==
Нечесна підприємницька практика - це будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції. Таке визначення дає Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 "Про захист прав споживачів"].

Нечесна підприємницька практика включає:
* вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції. Згідно Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Про захист від недобросовісної конкуренції]недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
* будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.
Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно:

1) основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару;

2) будь-яких застережень щодо прямої чи опосередкованої підтримки виробником продавця або продукції;

3) ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг;

4) потреби у послугах, заміні складових чи ремонті;

5) характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди;

6) права споживача або небезпеки, що йому загрожує.

'''Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо''' під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Законом заборонено як такі, що вводять в оману:

1) пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції;

2) пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої;

3) відмова від пред'явлення споживачу товару, що пропонується, та прийняття замовлення або ненадання товару протягом розумного строку чи демонстрування дефектного зразка товару;

4) недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення;

5) пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження;

6) недостовірне твердження, що існуватиме загроза особистій безпеці споживача або його сім'ї, якщо він не придбає чи не замовить продукцію;

7) утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції;

8) використання повідомлення про розпродаж у зв'язку із припиненням суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або припинення відповідного виду господарської діяльності, тоді як це не відповідає дійсності;

9) маркування продукції знаком довіри, знаком якості або знаком відповідності без отримання на це відповідного дозволу уповноваженої особи чи власника таких знаків;

10) пропонування продажу продукції за спеціальною ціною, якщо:

* у продажу така продукція відсутня;
* продавець відмовляється прийняти замовлення на таку продукцію або доставити її у прийнятний строк;
* продавець пропонує неякісні екземпляри такої продукції з наміром продати іншу продукцію;

11) представлення встановленого законодавством права споживача як наданого продавцем продукції привілею;

12) неправдива заява про припинення продавцем торговельної діяльності або його переїзд;

13) заява про те, що придбання продукції може сприяти виграшу у лотереї;

14) поширення недостовірної інформації про стан ринку або можливість придбати продукцію з метою спонукати споживача придбати продукцію на менш вигідних для нього умовах;

15) заява про проведення конкурсу або розіграшу подарунків без наступного вручення таких подарунків або їх еквівалента;

16) недостовірне твердження про те, що продавець діє не в торговельних, ділових чи професійних інтересах, або представлення продавцем себе як споживача.

Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.

== Агресивна підприємницька практика ==
Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться:

1) час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції;

2) вживання образливих або загрозливих висловів;

3) використання тяжкої для споживача обставини, про яку продавцю або виконавцю було відомо, для впливу на рішення споживача;

4) встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб'єктом господарювання;

5) загроза здійснити незаконні або неправомірні дії.

'''Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики:'''

1) створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати;

2) здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла;

3) здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача;

4) вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання.

Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним.
== Недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької практики ==
Законом[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 "Про захист прав споживачів"] визначено, що '''правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними'''. Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством.

Разом із тим, недійсність правочину тягне за собою юридичні наслідки.

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України визначено], що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
== Судовий захист прав споживачів у разі застосування нечесної підприємницької практики ==
У випадках, коли громадяни стають жертвами нечесної підприємницької практики, і використали усі способи захисту своїх порушених прав, проте право так і не було відновлено, є зміст звертатися до суду. Зокрема - із позовами щодо визнання правочину недійсним та повернення коштів згідно договору. В такому випадку необхідно довести, що договір, який необхідно визнати недійсним, був укладений із використанням нечесної підприємницької практики. Слід зауважити, що у випадку визнання договору недійсним, сторони зобов‘язані повернути одна одній те, що вони отримали внаслідок виконання цього правочину, а у разі розірвання договору - такий обов‘язок не передбачений. Після розірвання договору припиняються взаємні права і обов‘язки сторін, а все, що було здійснено ними до моменту розірвання договору залишається.

Процес визнання договору недійсним можна прослідкувати на прикладі наведеної справи:
[[Файл:Нечесна підприємницька практика позов.odt|міні]]
[http://reyestr.court.gov.ua/Review/84655707 Рішення суду]

Згідно статті 22 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 "Про захист прав споживачів"], споживачі '''звільняються від сплати судового збору''' за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

'''Щодо підсудності справ''': Цивільним процесуальним кодексом передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть пред‘являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Подекуди нечесну підприємницьку практику по відношенню до споживачів можуть застосовувати фінансові установи, особливо компанії з онлайн-кредитування. В такому випадку слід негайно звернутися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
== Корисні посилання ==
[http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Kontakti_Terorganiv/139/# Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів]

[https://www.nfp.gov.ua/ua/Zakhyst-prav-spozhyvachiv.html Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг]

[[Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту]]

[[Визнання правочину недійсним та наслідки його недійсності]]

[[Захист прав споживачів]]

'''[https://zt.arbitr.gov.ua/sud5007/pres-centr/publications/437534/ Неправомірна підприємницька практика у сфері послуг: позиція Верховного Суду України]'''
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Порядок реєстрації статуту територіальної громади

2022-07-21T13:58:32Z

Mariia.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1150]
== Умови та порядок державної реєстрації статутів ==
Відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n146 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста.
Пунктом 48 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n170 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] визначено, що ''виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження статуту територіальної громади''.

Умови та порядок державної реєстрації статутів територіальних громад сіл, селищ, міст визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF Положенням про державну реєстрацію статутів територіальних громад , затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1150 (далі - Положення)].

Реєстрація статутів територіальних громад сіл, селищ, міст (крім м. Києва), в тому числі статутів об’єднаних територіальних громад, утворених згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text Законом України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”], здійснюється відповідними територіальними органами Мін’юсту, а статуту територіальної громади м. Києва - Мін’юстом за заявою встановленого зразка ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF#o50 додаток 1]).

''Звертаємо увагу, що заява оформлюється на бланку сільської, селищної, міської ради із зазначенням відповідних вихідних реквізитів.''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF пункту 1-1 Положення] прийняття та видача документів здійснюється через центри надання адміністративних послуг або шляхом подання їх до відповідних територіальних органів Мін’юсту.

'''Для реєстрації статуту територіальних громад сіл, селищ, міст разом із заявою подаються:'''

* статут територіальної громади села, селища, міста (далі статут) у двох примірниках та на електронних носіях;
* копія рішення представницького органу місцевого самоврядування про затвердження статуту, оформлена відповідно до законодавства;
* витяг з протоколу пленарного засідання представницького органу місцевого самоврядування щодо затвердження статуту.

Документи, що подаються для реєстрації статуту, мають бути оформлені відповідно до вимог законодавства та вищезазначеного Положення. Сторінки статуту прошиваються і пронумеровуються. Статут завіряється на звороті останньої сторінки підписом сільського, селищного, міського голови і скріплюється печаткою представницького органу місцевого самоврядування.

Орган, що здійснює реєстрацію статуту, не має права вимагати від заявника подання документів, не передбачених законодавством та цим Положенням або оформлених інакше, ніж визначено у цьому Положенні. Орган, що здійснює реєстрацію статуту, перевіряє відомості, які містяться в поданих документах.
== Терміни розгляду заяви ==
Заява про реєстрацію статуту та подані з нею документи розглядаються у 30-денний термін.

За результатами розгляду заяви та документів здійснюється реєстрація статуту або надається обґрунтована відмова в його реєстрації.

''У разі реєстрації статуту видається '''свідоцтво про державну реєстрацію статуту територіальної громади''' встановленого зразк''а ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF#o65 додаток 2]). Відомості про це вносяться до реєстру статутів територіальних громад (далі - реєстр), який ведеться органом, що здійснює реєстрацію статутів, за встановленою формою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF#o78 додаток 3]) та оприлюднюються на офіційному веб-порталі цього органу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF п. 4-6 Положення]).
== Підстави для відмови в реєстрації статуту територіальних громад сіл, селищ, міст ==
Підставою для відмови в реєстрації статуту може бути невідповідність поданих документів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції] та законам України. Орган, що здійснює реєстрацію статуту, не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про відмову в його реєстрації інформує про таке рішення заявника. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF п. 7 Положення]).

До листа органу, що здійснив реєстрацію статуту, про відмову в його реєстрації додається правове обґрунтування щодо невідповідності статуту або окремих його положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції] та законам України.

Рішення про відмову в реєстрації статуту може бути оскаржено в судовому порядку. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF п. 8 Положення]).
== Порядок внесення змін до статуту територіальних громад сіл, селищ, міст ==
Про внесення змін до статуту сільський, селищний, міський голова у п'ятиденний термін повідомляє орган, що здійснив реєстрацію статуту.

Реєстрація змін до статуту здійснюється в порядку, передбаченому для реєстрації статуту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF п. 10 Положення]).

'''Перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації змін до статуту територіальної громади''':

* заява про державну реєстрацію змін до статуту територіальної громади, згідно із додатком 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF Положення]);
* статут зі змінами територіальної громади у двох примірниках;
* рішення представницького органу місцевого самоврядування про затвердження змін до статуту;
* протокол пленарного засідання представницького органу місцевого самоврядування, на якому прийнято рішення про реєстрацію змін до статуту.

Заява про внесення змін до статуту територіальної громади розглядається в місячний термін.
== Скасування реєстрації статуту територіальних громад сіл, селищ, міст ==
Скасування реєстрації статуту здійснюється органом, що його зареєстрував:

* у разі подання письмової заяви про це сільського, селищного, міського голови за наявності відповідного рішення представницького органу місцевого самоврядування;
* на підставі рішення суду.

Скасування реєстрації статуту здійснюється шляхом виключення його з реєстру, про що в десятиденний термін повідомляється представницький орган місцевого самоврядування та відповідний орган державної статистики. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF п. 9 Положення]).
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян

2022-06-16T11:36:42Z

Mariia.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1992 року № 674 "Про порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]

== Поняття посвідчення ==
Відповідно до пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 (далі - Порядок)] '''посвідчення є документом, що підтверджує статус''':
* осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
* осіб, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт,
* громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих,
* дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт,
* опікунів дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою,
'''і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон)], іншими актами законодавства.'''

== Куди звернутися ==
Посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).

== Категорії осіб, яким видається посвідчення встановленого зразка ==
{| class="wikitable"
|-
! Категорія осіб !! Посвідчення !! Примітка
|-
| Особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесені до '''категорії 1'''|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 1''') '''серії А''' синього кольору || rowspan="4" | Особам з інвалідністю видаються посвідчення категорії 1 із зазначенням групи інвалідності та строку, на який установлено інвалідність.
У разі установлення групи інвалідності довічно на правій внутрішній стороні посвідчення робиться запис “Безстроково”.

У разі продовження медико-соціальною експертною комісією строку інвалідності чи встановлення іншої групи інвалідності в посвідченні на правій внутрішній стороні робиться запис про період, на який установлено групу інвалідності, цей запис завіряється підписом голови (його заступника) уповноваженого органу, що скріплюється печаткою.

Якщо після чергового переогляду медико-соціальною експертною комісією не підтверджено будь-яку групу інвалідності, посвідчення категорії 1 здається уповноваженому органу для подальшого знищення, а замість нього видається посвідчення іншої категорії відповідно до законодавства.
|-
| Особи з інвалідністю з числа учасників, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, віднесені до '''категорії 1''', щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з відповідною аварією, випробуванням або військовим навчанням, складанням ядерних зарядів та проведенням на них регламентних робіт, а також хворі на променеву хворобу внаслідок участі у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї || Посвідчення '''“Учасник ліквідації ядерних аварій”''' ('''категорія 1''') '''серії Я''' синього кольору
|-
| Особи з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесені до '''категорії 1''', щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою|| Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 1''') '''серії Б''' синього кольору
|-
| Особи з інвалідністю, віднесені до '''категорії 1''', з числа хворих на променеву хворобу внаслідок будь-якої радіаційної аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, що визначено актом за формою Н-1 (якщо захворювання пов’язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв’язок установлено закладами охорони здоров’я || Посвідчення '''“Потерпілий від радіаційного опромінення”''' ('''категорія 1''') '''серії Я''' синього кольору
|-
| Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. - не менше п’яти, а в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 2''') '''серії А''' синього кольору|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 2''') '''серії''' А без відмітки про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135 “Про перевірку правильності видачі посвідчень “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС”, видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 “Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян”, вважаються недійсними
|-
| Учасники випробувань ядерної зброї в атмосфері, бойових радіоактивних речовин, учасники військових навчань із застосуванням такої зброї, учасники ліквідації наслідків ядерних аварій, віднесені до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації ядерних аварій”''' ('''категорія 2''') '''серії Я''' синього кольору||
|-
| Потерпілі від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, віднесені до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 2''') '''серії Б''' сірого кольору||
|-
| Особи, віднесені до '''категорії 2''', захворювання яких пов’язано з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушенням правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушенням правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, що визначено актом за формою Н-1 (якщо захворювання пов’язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв’язок установлено закладами охорони здоров’я|| Посвідчення '''“Потерпілий від радіаційного опромінення”''' ('''категорія 2''') '''серії Я''' сірого кольору||
|-
| Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. від одного до п’яти календарних днів, у 1987 році - від одного до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 3''') '''серії А''' зеленого кольору|| Посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році” ('''категорія 3''') '''серії А''' без відмітки про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135, видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551, вважаються недійсними.

До пунктів дезактивації техніки та санітарної обробки населення належать пункти у межах сіл Діброва Поліського району, Дитятки та Старі Соколи Іванківського району Київської області, на аеродромах Чернігівського вищого військового училища льотчиків у м. Чернігові і с. Малійки Чернігівського району Чернігівської області та пункт дезактивації залізничного транспорту на станції Вільча Поліського району Київської області.
|-
| Особи, які складали ядерні заряди та проводили на них регламентні роботи для здійснення відповідних випробувань і військових навчань, брали участь у підземних випробуваннях ядерної зброї, а також ті, які переопромінились під час охорони ядерних полігонів під час випробувань (якщо їх не віднесено до категорії 1), віднесені до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Учасник ліквідації ядерних аварій”''' ('''категорія 3''') '''серії Я''' зеленого кольору||
|-
| Потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, і таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, віднесені до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 3''') '''серії Б''' зеленого кольору||
|-
| Особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями || Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' '''серії Г''' рожевого кольору||
|-
| Неповнолітні діти, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи|| Посвідчення '''“Дитина, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи”''' '''серії Д''' жовтого кольору|| Неповнолітнім дітям, яким відповідно до статті 12 Закону встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, до посвідчення серії Д видається '''вкладка встановленого зразка''' (додаток 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку]), яка є підставою для надання пільг, передбачених частиною третьою статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону]
|-
| Дружина (чоловік) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорії 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного (віднесеної) до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою, а також дружині (чоловіку), якщо та (той) не одружилася (одружився) вдруге, померлого (померлої) громадянина (громадянки), віднесеного (віднесеної) до категорії 1, 2 або 3, смерть якого (якої) пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, або опікуну дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою || Посвідчення '''“Дружина (чоловік) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих) категорії ___, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікуна дітей померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою”''' темно-бордового кольору||Посвідчення померлого (померлої) громадянина (громадянки) підлягає здаванню уповноваженим органам для подальшого зберігання в особовій справі дружини (чоловіка) померлого (померлої) або опікуна дітей померлого (померлої)

|-
| Неповнолітні діти померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорії 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного (віднесеної) до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою || '''Довідка''' встановленого зразка (додаток 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])||
|}

== Документи, на підставі яких видається посвідчення ==
Посвідчення видаються - на підставі одного з таких документів:
{| class="wikitable"
|-
| учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС || - довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження;
- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об’єкти або в населені пункти зони відчуження
|-
| особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою || - довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою
|-
| хворим на променеву хворобу внаслідок Чорнобильської катастрофи|| - висновок уповноваженої медичної комісії не нижче обласного рівня або спеціалізованої медичної установи Міноборони, МВС, СБУ, які мають відповідну ліцензію МОЗ (далі - експертні комісії), та акта за формою Н-1
|-
| потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення|| - довідка, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки 3 і 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку]);
|-
| особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій|| - довідка встановленого зразка (додаток 5 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
| особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років|| - довідка встановленого зразка (додаток 6 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
|особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями||- довідка встановленого зразка (додаток 7 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
|дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи||- довідка встановленого зразка (додатки 8-10 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
| громадянам інших держав та особам без громадянства, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну||- відповідно до законодавства
|-
| дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорій 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою, а також дружині (чоловіку), якщо та (той) не одружилася (одружився) вдруге, померлого (померлої) громадянина (громадянки), віднесеного (віднесеної) до категорій 1, 2 або 3, смерть якого (якої) пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт||- документи про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, участі у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, відповідного посвідчення (за наявності) та експертного висновку щодо встановлення причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт
|-
|опікуну дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою|| - документи про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідного посвідчення (за наявності) та експертного висновку щодо встановлення причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою
|}

== Вартість ==
Видача посвідчень здійснюється безкоштовно.

== Строки розгляду питання ==
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається '''у місячний строк''' з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів. 

== Видача повторних посвідчень ==
У разі '''''втрати або зіпсування посвідчення''''' замість нього видається повторне посвідчення на підставі раніше поданих документів та особистої заяви (із зазначенням номера та дати видачі посвідчення, поясненням обставин втрати або зіпсування), а також:
* у разі втрати: опублікованого в пресі повідомлення про визнання посвідчення недійсним;
* у разі псування: бланку зіпсованого посвідчення.
Якщо втрачене посвідчення знайдено, воно підлягає обов’язковому здаванню уповноваженому органу для подальшого знищення. 
У разі зміни прізвища, імені, по батькові особи посвідчення видається на підставі раніше поданих документів, особистої заяви із зазначенням номера та дати видачі посвідчення, свідоцтва про шлюб та інших документів.

У верхньому лівому куті посвідчення ставиться штамп або напис чорним чорнилом: '''“Повторно. Видано замість посвідчення серії ... № ...”'''.

==Заміна посвідчень старого зразка==
Відповідно до пункту 7 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"] визначено, що Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям необхідно:
* забезпечити своєчасну видачу посвідчень і вкладок до них; 
* утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення; 
* '''''провести до 1 січня 2022 р. заміну посвідчень у зв’язку із затвердженням нових зразків посвідчень:''''' 

- особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1); 

- учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт; 

- особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини. 
У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами. 
Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення '''підлягає вилученню''' уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.

{| class="wikitable"
|-
| Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 та 3), особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), потерпілого від Чорнобильської катастрофи (серія Г), дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (серія Д), дружини (чоловіка), опікуна дітей померлого громадянина із числа (ліквідаторів, потерпілих), смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, видані за зразками, затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/501-92-%D0%BF постановами Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 «Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/51-97-%D0%BF від 20.01.1997 № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами)], ''є дійсними до заміни їх в установленому порядку.''
|}

''Для заміни посвідчення необхідно подати до управління праці та соціального захисту населення, наступні документи:''
* заяву; 
* копії паспорта та ідентифікаційного коду; 
* матове фото 3x4, що відповідає віку громадянина (громадянки); 
* оригінал посвідчення, що підлягає заміні; 
* довідку МСЕК про встановлення групи інвалідності, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою (для категорії 1). 

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян

2022-06-16T11:16:04Z

Mariia.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1992 року № 674 "Про порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]

== Поняття посвідчення ==
Відповідно до пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 (далі - Порядок)] '''посвідчення є документом, що підтверджує статус''':
* осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
* осіб, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт,
* громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих,
* дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт,
* опікунів дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою,
'''і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон)], іншими актами законодавства.'''

== Куди звернутися ==
Посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).

== Категорії осіб, яким видається посвідчення встановленого зразка ==
{| class="wikitable"
|-
! Категорія осіб !! Посвідчення !! Примітка
|-
| Особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесені до '''категорії 1'''|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 1''') '''серії А''' синього кольору || rowspan="4" | Особам з інвалідністю видаються посвідчення категорії 1 із зазначенням групи інвалідності та строку, на який установлено інвалідність.
У разі установлення групи інвалідності довічно на правій внутрішній стороні посвідчення робиться запис “Безстроково”.

У разі продовження медико-соціальною експертною комісією строку інвалідності чи встановлення іншої групи інвалідності в посвідченні на правій внутрішній стороні робиться запис про період, на який установлено групу інвалідності, цей запис завіряється підписом голови (його заступника) уповноваженого органу, що скріплюється печаткою.

Якщо після чергового переогляду медико-соціальною експертною комісією не підтверджено будь-яку групу інвалідності, посвідчення категорії 1 здається уповноваженому органу для подальшого знищення, а замість нього видається посвідчення іншої категорії відповідно до законодавства.
|-
| Особи з інвалідністю з числа учасників, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, віднесені до '''категорії 1''', щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з відповідною аварією, випробуванням або військовим навчанням, складанням ядерних зарядів та проведенням на них регламентних робіт, а також хворі на променеву хворобу внаслідок участі у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї || Посвідчення '''“Учасник ліквідації ядерних аварій”''' ('''категорія 1''') '''серії Я''' синього кольору
|-
| Особи з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесені до '''категорії 1''', щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою|| Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 1''') '''серії Б''' синього кольору
|-
| Особи з інвалідністю, віднесені до '''категорії 1''', з числа хворих на променеву хворобу внаслідок будь-якої радіаційної аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, що визначено актом за формою Н-1 (якщо захворювання пов’язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв’язок установлено закладами охорони здоров’я || Посвідчення '''“Потерпілий від радіаційного опромінення”''' ('''категорія 1''') '''серії Я''' синього кольору
|-
| Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. - не менше п’яти, а в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 2''') '''серії А''' синього кольору|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 2''') '''серії''' А без відмітки про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135 “Про перевірку правильності видачі посвідчень “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС”, видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 “Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян”, вважаються недійсними
|-
| Учасники випробувань ядерної зброї в атмосфері, бойових радіоактивних речовин, учасники військових навчань із застосуванням такої зброї, учасники ліквідації наслідків ядерних аварій, віднесені до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації ядерних аварій”''' ('''категорія 2''') '''серії Я''' синього кольору||
|-
| Потерпілі від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, віднесені до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 2''') '''серії Б''' сірого кольору||
|-
| Особи, віднесені до '''категорії 2''', захворювання яких пов’язано з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушенням правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушенням правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, що визначено актом за формою Н-1 (якщо захворювання пов’язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв’язок установлено закладами охорони здоров’я|| Посвідчення '''“Потерпілий від радіаційного опромінення”''' ('''категорія 2''') '''серії Я''' сірого кольору||
|-
| Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. від одного до п’яти календарних днів, у 1987 році - від одного до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 3''') '''серії А''' зеленого кольору|| Посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році” ('''категорія 3''') '''серії А''' без відмітки про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135, видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551, вважаються недійсними.

До пунктів дезактивації техніки та санітарної обробки населення належать пункти у межах сіл Діброва Поліського району, Дитятки та Старі Соколи Іванківського району Київської області, на аеродромах Чернігівського вищого військового училища льотчиків у м. Чернігові і с. Малійки Чернігівського району Чернігівської області та пункт дезактивації залізничного транспорту на станції Вільча Поліського району Київської області.
|-
| Особи, які складали ядерні заряди та проводили на них регламентні роботи для здійснення відповідних випробувань і військових навчань, брали участь у підземних випробуваннях ядерної зброї, а також ті, які переопромінились під час охорони ядерних полігонів під час випробувань (якщо їх не віднесено до категорії 1), віднесені до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Учасник ліквідації ядерних аварій”''' ('''категорія 3''') '''серії Я''' зеленого кольору||
|-
| Потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, і таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, віднесені до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 3''') '''серії Б''' зеленого кольору||
|-
| Особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями || Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' '''серії Г''' рожевого кольору||
|-
| Неповнолітні діти, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи|| Посвідчення '''“Дитина, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи”''' '''серії Д''' жовтого кольору|| Неповнолітнім дітям, яким відповідно до статті 12 Закону встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, до посвідчення серії Д видається '''вкладка встановленого зразка''' (додаток 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку]), яка є підставою для надання пільг, передбачених частиною третьою статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону]
|-
| Дружина (чоловік) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорії 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного (віднесеної) до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою, а також дружині (чоловіку), якщо та (той) не одружилася (одружився) вдруге, померлого (померлої) громадянина (громадянки), віднесеного (віднесеної) до категорії 1, 2 або 3, смерть якого (якої) пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, або опікуну дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою || Посвідчення '''“Дружина (чоловік) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих) категорії ___, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікуна дітей померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою”''' темно-бордового кольору||Посвідчення померлого (померлої) громадянина (громадянки) підлягає здаванню уповноваженим органам для подальшого зберігання в особовій справі дружини (чоловіка) померлого (померлої) або опікуна дітей померлого (померлої)

|-
| Неповнолітні діти померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорії 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного (віднесеної) до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою || '''Довідка''' встановленого зразка (додаток 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])||
|}

== Документи, на підставі яких видається посвідчення ==
Посвідчення видаються - на підставі одного з таких документів:
{| class="wikitable"
|-
| учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС || - довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження;
- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об’єкти або в населені пункти зони відчуження
|-
| особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою || - довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою
|-
| хворим на променеву хворобу внаслідок Чорнобильської катастрофи|| - висновок уповноваженої медичної комісії не нижче обласного рівня або спеціалізованої медичної установи Міноборони, МВС, СБУ, які мають відповідну ліцензію МОЗ (далі - експертні комісії), та акта за формою Н-1
|-
| потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення|| - довідка, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки 3 і 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку]);
|-
| особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій|| - довідка встановленого зразка (додаток 5 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
| особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років|| - довідка встановленого зразка (додаток 6 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
|особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями||- довідка встановленого зразка (додаток 7 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
|дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи||- довідка встановленого зразка (додатки 8-10 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
| громадянам інших держав та особам без громадянства, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну||- відповідно до законодавства
|-
| дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорій 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою, а також дружині (чоловіку), якщо та (той) не одружилася (одружився) вдруге, померлого (померлої) громадянина (громадянки), віднесеного (віднесеної) до категорій 1, 2 або 3, смерть якого (якої) пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт||- документи про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, участі у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, відповідного посвідчення (за наявності) та експертного висновку щодо встановлення причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт
|-
|опікуну дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою|| - документи про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідного посвідчення (за наявності) та експертного висновку щодо встановлення причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою
|}

== Вартість ==
Видача посвідчень здійснюється безкоштовно.

== Строки розгляду питання ==
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається '''у місячний строк''' з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів. 

== Видача повторних посвідчень ==
У разі '''''втрати або зіпсування посвідчення''''' замість нього видається повторне посвідчення на підставі раніше поданих документів та особистої заяви (із зазначенням номера та дати видачі посвідчення, поясненням обставин втрати або зіпсування), а також:
* у разі втрати: опублікованого в пресі повідомлення про визнання посвідчення недійсним;
* у разі псування: бланку зіпсованого посвідчення.
Якщо втрачене посвідчення знайдено, воно підлягає обов’язковому здаванню уповноваженому органу для подальшого знищення. 
У разі зміни прізвища, імені, по батькові особи посвідчення видається на підставі раніше поданих документів, особистої заяви із зазначенням номера та дати видачі посвідчення, свідоцтва про шлюб та інших документів.

У верхньому лівому куті посвідчення ставиться штамп або напис чорним чорнилом: '''“Повторно. Видано замість посвідчення серії ... № ...”'''.

==Заміна посвідчень старого зразка==
Відповідно до пункту 7 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"] визначено, що Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям необхідно:
* забезпечити своєчасну видачу посвідчень і вкладок до них; 
* утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення; 
* провести до 1 січня 2022 р. заміну посвідчень у зв’язку із затвердженням нових зразків посвідчень: 

- особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1); 

- учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт; 

- особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини. 
У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами. 
Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення '''підлягає вилученню''' уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.

{| class="wikitable"
|-
| Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 та 3), особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), потерпілого від Чорнобильської катастрофи (серія Г), дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (серія Д), дружини (чоловіка), опікуна дітей померлого громадянина із числа (ліквідаторів, потерпілих), смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, видані за зразками, затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/501-92-%D0%BF постановами Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 «Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/51-97-%D0%BF від 20.01.1997 № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами)], ''є дійсними до заміни їх в установленому порядку.''
|}

''Для заміни посвідчення необхідно подати до управління праці та соціального захисту населення, наступні документи:''
* заяву; 
* копії паспорта та ідентифікаційного коду; 
* матове фото 3x4, що відповідає віку громадянина (громадянки); 
* оригінал посвідчення, що підлягає заміні; 
* довідку МСЕК про встановлення групи інвалідності, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою (для категорії 1). 

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян

2022-06-16T09:47:03Z

Mariia.havryliuk: /* Куди звернутися */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1992 року № 674 "Про порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]

== Поняття посвідчення ==
Відповідно до пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 (далі - Порядок)] '''посвідчення є документом, що підтверджує статус''':
* осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
* осіб, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт,
* громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих,
* дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт,
* опікунів дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою,
'''і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон)], іншими актами законодавства.'''

== Куди звернутися ==
Посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).

== Категорії осіб, яким видається посвідчення встановленого зразка ==
{| class="wikitable"
|-
! Категорія осіб !! Посвідчення !! Примітка
|-
| Особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесені до '''категорії 1'''|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 1''') '''серії А''' синього кольору || rowspan="4" | Особам з інвалідністю видаються посвідчення категорії 1 із зазначенням групи інвалідності та строку, на який установлено інвалідність.
У разі установлення групи інвалідності довічно на правій внутрішній стороні посвідчення робиться запис “Безстроково”.

У разі продовження медико-соціальною експертною комісією строку інвалідності чи встановлення іншої групи інвалідності в посвідченні на правій внутрішній стороні робиться запис про період, на який установлено групу інвалідності, цей запис завіряється підписом голови (його заступника) уповноваженого органу, що скріплюється печаткою.

Якщо після чергового переогляду медико-соціальною експертною комісією не підтверджено будь-яку групу інвалідності, посвідчення категорії 1 здається уповноваженому органу для подальшого знищення, а замість нього видається посвідчення іншої категорії відповідно до законодавства.
|-
| Особи з інвалідністю з числа учасників, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, віднесені до '''категорії 1''', щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з відповідною аварією, випробуванням або військовим навчанням, складанням ядерних зарядів та проведенням на них регламентних робіт, а також хворі на променеву хворобу внаслідок участі у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї || Посвідчення '''“Учасник ліквідації ядерних аварій”''' ('''категорія 1''') '''серії Я''' синього кольору
|-
| Особи з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесені до '''категорії 1''', щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою|| Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 1''') '''серії Б''' синього кольору
|-
| Особи з інвалідністю, віднесені до '''категорії 1''', з числа хворих на променеву хворобу внаслідок будь-якої радіаційної аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, що визначено актом за формою Н-1 (якщо захворювання пов’язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв’язок установлено закладами охорони здоров’я || Посвідчення '''“Потерпілий від радіаційного опромінення”''' ('''категорія 1''') '''серії Я''' синього кольору
|-
| Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. - не менше п’яти, а в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 2''') '''серії А''' синього кольору|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 2''') '''серії''' А без відмітки про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135 “Про перевірку правильності видачі посвідчень “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС”, видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 “Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян”, вважаються недійсними
|-
| Учасники випробувань ядерної зброї в атмосфері, бойових радіоактивних речовин, учасники військових навчань із застосуванням такої зброї, учасники ліквідації наслідків ядерних аварій, віднесені до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації ядерних аварій”''' ('''категорія 2''') '''серії Я''' синього кольору||
|-
| Потерпілі від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, віднесені до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 2''') '''серії Б''' сірого кольору||
|-
| Особи, віднесені до '''категорії 2''', захворювання яких пов’язано з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушенням правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушенням правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, що визначено актом за формою Н-1 (якщо захворювання пов’язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв’язок установлено закладами охорони здоров’я|| Посвідчення '''“Потерпілий від радіаційного опромінення”''' ('''категорія 2''') '''серії Я''' сірого кольору||
|-
| Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. від одного до п’яти календарних днів, у 1987 році - від одного до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 3''') '''серії А''' зеленого кольору|| Посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році” ('''категорія 3''') '''серії А''' без відмітки про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135, видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551, вважаються недійсними.

До пунктів дезактивації техніки та санітарної обробки населення належать пункти у межах сіл Діброва Поліського району, Дитятки та Старі Соколи Іванківського району Київської області, на аеродромах Чернігівського вищого військового училища льотчиків у м. Чернігові і с. Малійки Чернігівського району Чернігівської області та пункт дезактивації залізничного транспорту на станції Вільча Поліського району Київської області.
|-
| Особи, які складали ядерні заряди та проводили на них регламентні роботи для здійснення відповідних випробувань і військових навчань, брали участь у підземних випробуваннях ядерної зброї, а також ті, які переопромінились під час охорони ядерних полігонів під час випробувань (якщо їх не віднесено до категорії 1), віднесені до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Учасник ліквідації ядерних аварій”''' ('''категорія 3''') '''серії Я''' зеленого кольору||
|-
| Потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, і таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, віднесені до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 3''') '''серії Б''' зеленого кольору||
|-
| Особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями || Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' '''серії Г''' рожевого кольору||
|-
| Неповнолітні діти, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи|| Посвідчення '''“Дитина, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи”''' '''серії Д''' жовтого кольору|| Неповнолітнім дітям, яким відповідно до статті 12 Закону встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, до посвідчення серії Д видається '''вкладка встановленого зразка''' (додаток 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку]), яка є підставою для надання пільг, передбачених частиною третьою статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону]
|-
| Дружина (чоловік) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорії 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного (віднесеної) до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою, а також дружині (чоловіку), якщо та (той) не одружилася (одружився) вдруге, померлого (померлої) громадянина (громадянки), віднесеного (віднесеної) до категорії 1, 2 або 3, смерть якого (якої) пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, або опікуну дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою || Посвідчення '''“Дружина (чоловік) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих) категорії ___, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікуна дітей померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою”''' темно-бордового кольору||Посвідчення померлого (померлої) громадянина (громадянки) підлягає здаванню уповноваженим органам для подальшого зберігання в особовій справі дружини (чоловіка) померлого (померлої) або опікуна дітей померлого (померлої)

|-
| Неповнолітні діти померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорії 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного (віднесеної) до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою || '''Довідка''' встановленого зразка (додаток 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])||
|}

== Документи, на підставі яких видається посвідчення ==
Посвідчення видаються - на підставі одного з таких документів:
{| class="wikitable"
|-
| учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС || - довідка про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);
- довідка архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об’єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідка командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку
|-
| особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою || - довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою
|-
| хворим на променеву хворобу внаслідок Чорнобильської катастрофи|| - висновок уповноваженої медичної комісії не нижче обласного рівня або спеціалізованої медичної установи Міноборони, МВС, СБУ, які мають відповідну ліцензію МОЗ (далі - експертні комісії), та акта за формою Н-1
|-
| потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення|| - довідка, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки 3 і 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку]);
|-
| особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій|| - довідка встановленого зразка (додаток 5 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
| особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років|| - довідка встановленого зразка (додаток 6 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
|особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями||- довідка встановленого зразка (додаток 7 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
|дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи||- довідка встановленого зразка (додатки 8-10 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])
|-
| громадянам інших держав та особам без громадянства, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну||- відповідно до законодавства
|-
| дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорій 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою, а також дружині (чоловіку), якщо та (той) не одружилася (одружився) вдруге, померлого (померлої) громадянина (громадянки), віднесеного (віднесеної) до категорій 1, 2 або 3, смерть якого (якої) пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт||- документи про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, участі у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, відповідного посвідчення (за наявності) та експертного висновку щодо встановлення причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт
|-
|опікуну дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою|| - документи про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідного посвідчення (за наявності) та експертного висновку щодо встановлення причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою
|}

== Вартість ==
Видача посвідчень здійснюється безкоштовно.

== Строки розгляду питання ==
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається '''у місячний строк''' з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів. 

== Видача повторних посвідчень ==
У разі '''''втрати або зіпсування посвідчення''''' замість нього видається повторне посвідчення на підставі раніше поданих документів та особистої заяви (із зазначенням номера та дати видачі посвідчення, поясненням обставин втрати або зіпсування), а також:
* у разі втрати: опублікованого в пресі повідомлення про визнання посвідчення недійсним;
* у разі псування: бланку зіпсованого посвідчення.
Якщо втрачене посвідчення знайдено, воно підлягає обов’язковому здаванню уповноваженому органу для подальшого знищення. 
У разі зміни прізвища, імені, по батькові особи посвідчення видається на підставі раніше поданих документів, особистої заяви із зазначенням номера та дати видачі посвідчення, свідоцтва про шлюб та інших документів.

У верхньому лівому куті посвідчення ставиться штамп або напис чорним чорнилом: '''“Повторно. Видано замість посвідчення серії ... № ...”'''.

==Заміна посвідчень старого зразка==
Відповідно до пункту 7 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"] визначено, що Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям необхідно:
* забезпечити своєчасну видачу посвідчень і вкладок до них; 
* утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення; 
* провести до 1 січня 2022 р. заміну посвідчень у зв’язку із затвердженням нових зразків посвідчень: 

- особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1); 

- учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт; 

- особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини. 
У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами. 
Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення '''підлягає вилученню''' уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.

{| class="wikitable"
|-
| Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 та 3), особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), потерпілого від Чорнобильської катастрофи (серія Г), дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (серія Д), дружини (чоловіка), опікуна дітей померлого громадянина із числа (ліквідаторів, потерпілих), смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, видані за зразками, затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/501-92-%D0%BF постановами Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 «Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/51-97-%D0%BF від 20.01.1997 № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами)], ''є дійсними до заміни їх в установленому порядку.''
|}

''Для заміни посвідчення необхідно подати до управління праці та соціального захисту населення, наступні документи:''
* заяву; 
* копії паспорта та ідентифікаційного коду; 
* матове фото 3x4, що відповідає віку громадянина (громадянки); 
* оригінал посвідчення, що підлягає заміні; 
* довідку МСЕК про встановлення групи інвалідності, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою (для категорії 1). 

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

Продаж земель сільськогосподарського призначення (ринок землі)

2020-10-20T09:54:36Z

Mariia.havryliuk: /* Зеилі, які заборонено продавати */

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]*
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-IX Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення»]*

==Етапи запуску ринку землі в Україні==
31 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-IX Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення»].
Ринок землі буде запускатися в кілька етапів, частину з яких за датами ще не визначено:
# '''З 1 липня 2021 року''' землю зможуть купити тільки фізичні особи, які є громадянами України. Максимальний розмір – 100 га на людину.
# '''З 1 січня 2024 року''' поряд з фізичними особами землю зможуть купувати також юридичні особи з українською структурою власності, територіальні громади та держава. При цьому максимальний розмір покупки може становити 10 тис. га.
'''Ухвалений закон прямо не регулює питання процедури купівлі-продажу землі, але він містить три істотні нововведення до звичайної процедури купівлі-продажу земельної ділянки. Вона включає нотаріальне посвідчення договору про купівлю-продаж з внесенням даних про нового власника в кадастр.''' 
З набранням чинності нового закону:
# '''Покупець буде перевірятися на предмет можливості придбання ним землі в певних розмірах'''. Порядок такої перевірки має затвердити Кабінет Міністрів.
# '''Купівля буде можлива тільки в безготівковій формі'''. Для цього покупцеві потрібно відкрити рахунок у банку.
# '''Повинні бути документально підтверджені джерела походження коштів для купівлі землі'''. 
 

'''ВАЖЛИВО!!!'''
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-IX Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення»] набере чинності 01 липня 2021 року.'''

==Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення==
'''Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:'''
# громадяни України;
# юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;
# територіальні громади;
# держава.

'''Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати десяти тисяч гектарів.''' 
'''Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності всіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше десяти тисяч гектарів'''. 

''Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави.'' Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності. 
Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі. 
За будь-яких умов, у тому числі у разі схвалення на референдумі рішення, '''забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення''':
# юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, - на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);
# юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;
# особами, які належать або належали до терористичних організацій;
# юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є іноземні держави;
# юридичними особами, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника;
# юридичними особами, кінцеві бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
# фізичними та юридичними особами, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами;
# юридичними особами, створеними за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

==Набуття права власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод==
Укладення цивільно-правових угод, що передбачають перехід права власності на земельні ділянки, а також набуття права власності на земельні ділянки за такими угодами, здійснюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]. 
Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб’єктом іншій особі, про що такий суб’єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки.

==Вартість продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення==
'''До 1 січня 2030 року''' ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку. 
Оцінку буде проводити Держгеокадастр, яка складатиметься з аналізу грунтів за різними параметрами: склад, кліматичні умови, розміщення. Буде створена відкрита база даних з усією інформацією щодо нормативної грошової оцінки земель у різних регіонах. 
Розрахунки провадяться в безготівковій формі. 
Не допускається набуття права власності на земельні ділянки за відплатними договорами у разі відсутності у набувача права власності документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.

==Землі, які заборонено продавати==
'''Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності забороняється.''' 
Забороняється також відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, крім передачі їх у спадщину

==Припинення права власності на земельну ділянку ==
Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за Земельним кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. 
У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов’язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. 
У разі порушення вимог щодо граничної площі земель сільськогосподарського призначення, що можуть перебувати у власності однієї особи, земельні ділянки, площа яких перевищує зазначені граничні розміри, конфіскуються за рішенням суду. 

[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі

2019-06-26T13:00:41Z

Mariia.havryliuk: Доповнення щодо порядку подання документів на державну реєєстрацію земельної ділянки в електронній формі.

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3613-17 Закон України “Про державний земельний кадастр”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 “Про затвердження порядку ведення державного земельного кадастру”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2016 року №523-р “Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг”]

== Поняття державної реєстрації земельної ділянки ==

Державна реєстрація земельної ділянки — внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом України “Про державний земельний кадастр” відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. 

Державний земельний кадастр — єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. 

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування '''державним кадастровим реєстратором Держгеокадастру та його територіальних органів'''. 

'''Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:'''

* особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
* власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
* органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності). 
== Документи, які подаються державному кадастровому реєстратору для державної реєстрації земельної ділянки ==
* заява (у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки;
* оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов’язковій державній експертизі землевпорядної документації), у паперовій або електронній формі відповідно до вимог Закону України “Про землеустрій”;
* документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. 

Заява з доданими документами надається заявником '''''особисто''''' чи уповноваженою ним особою ''або'' надсилається '''''поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення'''''.

Заява про державну реєстрацію земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру подається через центр надання адміністративних послуг.

Заявники мають право також надсилати документи Державному кадастровому реєстраторові в електронній формі через уповноважених ними осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та є розробниками відповідної документації із землеустрою або працюють у складі розробника - юридичної особи (сертифіковані інженери-землевпорядники),за електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника засобами телекомунікаційного зв’язку. Заява про державну реєстрацію земельної ділянки в електронній формі з доданими документами подається відповідним сертифікованим інженером-землевпорядником через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, представлену у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання заяви.

== Порядок розгляду державним кадастровим реєстратором документів, поданих для реєстрації земельної ділянки ==

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, '''''протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви''''':
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Державний кадастровий реєстратор протягом визначеного строку опрацьовує подані документи і за результатами проведеної роботи здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:
* за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
* відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
* робить позначку на титульному аркуші документації із землеустрою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру та повертає заявникові таку документацію.''Така позначка, проставлена державним кадастровим реєстратором, є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню відповідним органом).Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''
Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

'''У разі подання заяви в електронній формі''' на підставі інформації, наданої сертифікованим інженером-землевпорядником державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельної ділянки, формує '''витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки передає їх у паперовій формі зазначеному у заяві центру надання адміністративних послуг''' та за бажанням заявника надсилає такі відомості у формі електронного документа з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку на адресу Інтернет-сторінки, за якою здійснювалося подання заяви.
== Витяг з Державного земельного кадастру ==

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику <big>'''безоплатно'''</big> видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. 

Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. 

Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, <big>крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, '''які є безстроковими.'''</big>

== Підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки ==

* розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого державного кадастрового реєстратора;
* подання заявником документів не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
* знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. 

У таких випадках державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.

[[Категорія: Право власності на землю]]

Замах на кримінальне правопорушення

2018-09-25T14:21:44Z

Mariia.havryliuk:

=== Нормативна база ===
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

== Поняття «замах на злочин» ==

Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі (ч. 1 ст. 15 КК України).
На законодавчому рівні закріплено, що стадія замаху можлива лише у злочинах, вчинюваних з прямим умислом. Замах на злочин може набувати форми як активних дій, так і бездіяльності (наприклад, мати не годує новонародженого, бажаючи його смерті, лікар, маючи на меті позбавлення життя тяжко хворого, не надає йому належної медичної допомоги).

== Ознаки замаху на злочин ==

* вчинення, діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення злочину; 
* недоведення злочину до кінця; 
* причини незавершеності злочинного діяння не залежать від волі винного. 

Безпосередня спрямованість на вчинення злочину означає, що особа розпочинає вчинення дій (бездіяльності), передбачених відповідною статтею Особливої частини КК (починає виконувати об'єктивну сторону злочину, ставить об'єкт кримінально-правової охорони у стан безпосередньої небезпеки заподіяння йому істотної шкоди). 

=== Відмінність замаху на злочин від готування до злочину ===
Для відмежування замаху на злочин від готування до нього потрібно з'ясувати, чи є вчинене особою діяння складовою частиною об'єктивної сторони того чи іншого злочину. Залежно від характеру злочинного посягання одні й ті самі діяння можуть розглядатись і як готування, і як замах. Скажімо, незаконне проникнення у квартиру може утворювати замах на злочин (крадіжку чужого майна з проникненням у житло), а може розглядатися як готування до злочину (наприклад, вбивства власника житла).
На відміну від готування кримінальна відповідальність за замах на злочин настає незалежно від ступеня тяжкості вчиненого особою злочину.

=== Розмежування замаху і закінченого злочину ===
Розмежовуючи замах і закінчений злочин, необхідно враховувати: 
* конструкцію складу злочину, яка впливає на момент його закінчення; 
* зміст умислу винної особи. 
Притаманна замаху з об'єктивної сторони посягання виражається у відсутності однієї чи декількох ознак, передбачених відповідною нормою Особливої частини КК. 
У разі вчинення замаху на злочин з матеріальним складом ознакою об'єктивної сторони, якого не вистачає, можуть бути суспільне небезпечні наслідки. Недоведення злочину з формальним складом до кінця може полягати у невчиненні всіх дій, які становлять його об'єктивну сторону. 
У замаху відсутня характерна для закінченого злочину єдність задуманого та реально вчиненого винною особою. Так, якщо при вчиненні викрадення умисел особи був спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах, і він не був реалізований з незалежних від її волі причин, вчинене кваліфікується як замах на викрадення у великих чи особливо великих розмірах, незалежно від кількості фактично викраденого.
Нереалізованість умислу як ознака замаху має бути суттєвою, такою, що впливає на правову оцінку вчиненого. Так, якщо службова особа прагнула отримати хабар у великому розмірі, а фактично одержала лише його частину, яка також становить винагороду у великому розмірі, розрив між задуманим і фактично вчиненим злочином не може вважатись суттєвим і не впливає на оцінку вчиненого. Обидва предмети хабара перебувають у діапазоні однієї кваліфікуючої ознаки (великий розмір хабара), а тому діяння кваліфікуються за ч. 2 ст. 368 КК України без посилання на ст. 15 КК України. 
Характерна для замаху незавершеність об'єктивної сторони злочину є вимушеною. Особа не доводить злочин до кінця не за власною ініціативою, а з причин, які не залежать від її волі. Під такими причинами потрібно розуміти різноманітні обставини як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру, які зашкодили закінчити злочин всупереч докладеним зусиллям особи (наприклад, активний опір потерпілого, недосконалість знарядь злочину, недостатність фізичних сил чи досвіду, невміння користуватись зброєю або її несправність, затримання злочинця тощо). Причини, внаслідок яких особа вимушена відмовитись від доведення злочину до кінця, можуть виникнути під впливом її власних дій (наприклад, вживання значних доз алкоголю або наркотиків, втрата зброї, випадкове заподіяння самому собі тілесного ушкодження).

== Види замаху на злочин ==

* Коли особа помиляється стосовно об'єктивних властивостей вчиненого нею суспільне небезпечного діяння розрізняють такі види замаху як: 

'''''замах на непридатний об'єкт'''''; 

'''''замах з непридатними засобами'''''. ''

У разі вчинення ''замаху на непридатний (нереальний, відсутній) об'єкт'' можливість заподіяння реальної шкоди соціальним цінностям виключається через відсутність об'єкта (такий вид замаху утворює, наприклад, постріл у манекен, помилково прийнятий за людину). 

''Замах з непридатними засобами'' має місце тоді, коли суб'єкт для досягнення злочинного результату обирає засоби, які за своїми об'єктивними властивостями не здатні викликати бажані для винного суспільне небезпечні наслідки (наприклад, спроба вчинити вбивство з непридатної зброї). 

Замах на непридатний об'єкт і замах з непридатними засобами тягнуть за собою кримінальну відповідальність на загальних підставах. Водночас з урахуванням конкретних обставин для правової оцінки вчиненого може бути застосована норма про малозначність діяння через відсутність суспільної небезпеки (ч. 2 ст. 11 КК України). 

Потрібно відрізняти також так званий '''''замах з нікчемними засобами'''''. Маються на увазі випадки, коли особа внаслідок надзвичайного неуцтва або релігійних забобонів обирає засоби, об'єктивно не спроможні викликати бажаний злочинний результат (апелювання до надзвичайних сил, ворожба, закляття, молитви тощо). Звернення до вказаних засобів навіть за умови впевненості особи в їх ефективності розглядається як виявлення наміру і в кримінальному порядку не переслідується. 
 

* За суб'єктивним критерієм закон (ч. ч. 2 і 3 ст. 15 КК України) '''виділяє закінчений і незакінчений замахи на злочин'''. 

В основу цього поділу законодавцем покладено суб'єктивний критерій - власне уявлення суб'єкта про ступінь завершеності вчинюваного ним суспільне небезпечного діяння. 
Поняття закінченого та незакінченого замаху на злочин викладені у ч.ч. 2 і 3 ст. 15 КК України. 

Замах на вчинення злочину є '''''закінченим''''', якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. 

Замах на вчинення злочину є '''''незакінченим''''', якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця. 

За умови рівності всіх інших обставин закінчений замах звичайно розглядається як більш суспільне небезпечне діяння, ніж незакінчений, що має знаходити відображення при призначенні винному покарання. Поділ замаху на закінчений і незакінчений має значення для вирішення питань, пов'язаних з добровільною відмовою від доведення злочину до кінця (ст. 17 КК України).

[[категорія:Доробити]]

Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі

2018-03-13T15:08:44Z

Mariia.havryliuk: /* Порядок розгляду державним кадастровим реєстратором документів, поданих для реєстрації земельної ділянки */

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3613-17 Закон України “Про державний земельний кадастр”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 “Про затвердження порядку ведення державного земельного кадастру”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2016 року №523-р “Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг”]

== Поняття державної реєстрації земельної ділянки ==

Державна реєстрація земельної ділянки — внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом України “Про державний земельний кадастр” відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. 

Державний земельний кадастр — єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. 

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування '''державним кадастровим реєстратором Держгеокадастру та його територіальних органів'''. 

'''Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:'''

* особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
* власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
* органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності). 
== Документи, які подаються державному кадастровому реєстратору для державної реєстрації земельної ділянки ==
* заява про державну реєстрацію земельної ділянки;
* оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації);
* документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. 

Заява з доданими документами надається заявником '''''особисто''''' чи уповноваженою ним особою ''або'' надсилається '''''поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення'''''.

Заява про державну реєстрацію земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру подається через центр надання адміністративних послуг.

== Порядок розгляду державним кадастровим реєстратором документів, поданих для реєстрації земельної ділянки ==

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, '''''протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви''''':
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Державний кадастровий реєстратор протягом визначеного строку опрацьовує подані документи і за результатами проведеної роботи здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:
* за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
* відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
* робить позначку на титульному аркуші документації із землеустрою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру та повертає заявникові таку документацію.''Така позначка, проставлена державним кадастровим реєстратором, є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню відповідним органом).Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''
Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''

== Витяг з Державного земельного кадастру ==

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику <big>'''безоплатно'''</big> видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. 

Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. 

Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, <big>крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, '''які є безстроковими.'''</big>

== Підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки ==

* розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого державного кадастрового реєстратора;
* подання заявником документів не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
* знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. 

У таких випадках державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.

[[Категорія: Право власності на землю]]

Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі

2018-03-13T13:57:59Z

Mariia.havryliuk: /* Підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки */

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3613-17 Закон України “Про державний земельний кадастр”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 “Про затвердження порядку ведення державного земельного кадастру”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2016 року №523-р “Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг”]

== Поняття державної реєстрації земельної ділянки ==

Державна реєстрація земельної ділянки — внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом України “Про державний земельний кадастр” відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. 

Державний земельний кадастр — єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. 

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування '''державним кадастровим реєстратором Держгеокадастру та його територіальних органів'''. 

'''Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:'''

* особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
* власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
* органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності). 
== Документи, які подаються державному кадастровому реєстратору для державної реєстрації земельної ділянки ==
* заява про державну реєстрацію земельної ділянки;
* оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації);
* документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. 

Заява з доданими документами надається заявником '''''особисто''''' чи уповноваженою ним особою ''або'' надсилається '''''поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення'''''.

Заява про державну реєстрацію земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру подається через центр надання адміністративних послуг.

== Порядок розгляду державним кадастровим реєстратором документів, поданих для реєстрації земельної ділянки ==

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, '''''протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви''''':
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Державний кадастровий реєстратор протягом визначеного строку опрацьовує подані документи і за результатами проведеної роботи здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:
* за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
* відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
* робить позначку на титульному аркуші документації із землеустрою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру та повертає заявникові таку документацію.''Така позначка, проставлена державним кадастровим реєстратором, є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню відповідним органом).Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''
Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''

== Витяг з Державного земельного кадастру ==

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику <big>'''безоплатно'''</big> видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. 

Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. 

Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, <big>крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, '''які є безстроковими.'''</big>

== Підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки ==

* розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого державного кадастрового реєстратора;
* подання заявником документів не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
* знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. 

У таких випадках державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.

[[Категорія: Право власності на землю]]

Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі

2018-03-13T12:46:36Z

Mariia.havryliuk: /* Витяг з Державного земельного кадастру */

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3613-17 Закон України “Про державний земельний кадастр”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 “Про затвердження порядку ведення державного земельного кадастру”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2016 року №523-р “Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг”]

== Поняття державної реєстрації земельної ділянки ==

Державна реєстрація земельної ділянки — внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом України “Про державний земельний кадастр” відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. 

Державний земельний кадастр — єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. 

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування '''державним кадастровим реєстратором Держгеокадастру та його територіальних органів'''. 

'''Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:'''

* особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
* власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
* органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності). 
== Документи, які подаються державному кадастровому реєстратору для державної реєстрації земельної ділянки ==
* заява про державну реєстрацію земельної ділянки;
* оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації);
* документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. 

Заява з доданими документами надається заявником '''''особисто''''' чи уповноваженою ним особою ''або'' надсилається '''''поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення'''''.

Заява про державну реєстрацію земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру подається через центр надання адміністративних послуг.

== Порядок розгляду державним кадастровим реєстратором документів, поданих для реєстрації земельної ділянки ==

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, '''''протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви''''':
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Державний кадастровий реєстратор протягом визначеного строку опрацьовує подані документи і за результатами проведеної роботи здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:
* за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
* відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
* робить позначку на титульному аркуші документації із землеустрою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру та повертає заявникові таку документацію.''Така позначка, проставлена державним кадастровим реєстратором, є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню відповідним органом).Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''
Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''

== Витяг з Державного земельного кадастру ==

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику <big>'''безоплатно'''</big> видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. 

Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. 

Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, <big>крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, '''які є безстроковими.'''</big>

== Підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки ==

* розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;
* подання заявником документів не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
* знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. 

У таких випадках державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.

[[Категорія: Право власності на землю]]

Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі

2018-03-13T12:43:43Z

Mariia.havryliuk: /* Порядок розгляду документів, поданих для реєстрації земельної ділянки, державним кадастровим реєстратором */

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3613-17 Закон України “Про державний земельний кадастр”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 “Про затвердження порядку ведення державного земельного кадастру”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2016 року №523-р “Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг”]

== Поняття державної реєстрації земельної ділянки ==

Державна реєстрація земельної ділянки — внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом України “Про державний земельний кадастр” відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. 

Державний земельний кадастр — єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. 

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування '''державним кадастровим реєстратором Держгеокадастру та його територіальних органів'''. 

'''Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:'''

* особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
* власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
* органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності). 
== Документи, які подаються державному кадастровому реєстратору для державної реєстрації земельної ділянки ==
* заява про державну реєстрацію земельної ділянки;
* оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації);
* документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. 

Заява з доданими документами надається заявником '''''особисто''''' чи уповноваженою ним особою ''або'' надсилається '''''поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення'''''.

Заява про державну реєстрацію земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру подається через центр надання адміністративних послуг.

== Порядок розгляду державним кадастровим реєстратором документів, поданих для реєстрації земельної ділянки ==

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, '''''протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви''''':
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Державний кадастровий реєстратор протягом визначеного строку опрацьовує подані документи і за результатами проведеної роботи здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:
* за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
* відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
* робить позначку на титульному аркуші документації із землеустрою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру та повертає заявникові таку документацію.''Така позначка, проставлена державним кадастровим реєстратором, є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню відповідним органом).Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''
Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''

== Витяг з Державного земельного кадастру ==

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. 

Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. 

Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, <big>крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, '''які є безстроковими.'''</big>

== Підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки ==

* розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;
* подання заявником документів не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
* знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. 

У таких випадках державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.

[[Категорія: Право власності на землю]]

Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі

2018-03-13T12:40:50Z

Mariia.havryliuk:

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3613-17 Закон України “Про державний земельний кадастр”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 “Про затвердження порядку ведення державного земельного кадастру”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2016 року №523-р “Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг”]

== Поняття державної реєстрації земельної ділянки ==

Державна реєстрація земельної ділянки — внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом України “Про державний земельний кадастр” відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. 

Державний земельний кадастр — єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. 

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування '''державним кадастровим реєстратором Держгеокадастру та його територіальних органів'''. 

'''Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:'''

* особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
* власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
* органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності). 
== Документи, які подаються державному кадастровому реєстратору для державної реєстрації земельної ділянки ==
* заява про державну реєстрацію земельної ділянки;
* оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації);
* документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. 

Заява з доданими документами надається заявником '''''особисто''''' чи уповноваженою ним особою ''або'' надсилається '''''поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення'''''.

Заява про державну реєстрацію земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру подається через центр надання адміністративних послуг.

== Порядок розгляду документів, поданих для реєстрації земельної ділянки, державним кадастровим реєстратором ==

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, '''''протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви''''':
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Державний кадастровий реєстратор протягом визначеного строку опрацьовує подані документи і за результатами проведеної роботи здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:
* за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
* відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
* робить позначку на титульному аркуші документації із землеустрою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру та повертає заявникові таку документацію.''Така позначка, проставлена державним кадастровим реєстратором, є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню відповідним органом).Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''
Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''

== Витяг з Державного земельного кадастру ==

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. 

Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. 

Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, <big>крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, '''які є безстроковими.'''</big>

== Підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки ==

* розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;
* подання заявником документів не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
* знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. 

У таких випадках державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.

[[Категорія: Право власності на землю]]

Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі

2018-03-13T11:23:15Z

Mariia.havryliuk: Створена сторінка: == Нормативна база == * Закон України “Про державний земельний кадастр” * Постанова Кабі...

== Нормативна база ==
* Закон України “Про державний земельний кадастр”
* Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 “Про затвердження порядку ведення державного земельного кадастру”
* Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2016 року №523-р “Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг”

== Поняття державної реєстрації земельної ділянки ==
Державна реєстрація земельної ділянки — внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом України “Про державний земельний кадастр” відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. 
Державний земельний кадастр — єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. 
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування '''державним кадастровим реєстратором Держгеокадастру та його територіальних органів'''. 

'''Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:'''
* особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
* власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
* органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності). 
== Документи, які подаються державному кадастровому реєстратору для державної реєстрації земельної ділянки ==
* заява про державну реєстрацію земельної ділянки;
* оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації);
* документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. 

Заява з доданими документами надається заявником '''''особисто''''' чи уповноваженою ним особою ''або'' надсилається '''''поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення'''''.

Заява про державну реєстрацію земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру подається через центр надання адміністративних послуг.

== Порядок розгляду документів, поданих для реєстрації земельної ділянки, державним кадастровим реєстратором ==
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, ''''''протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви'''''':
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Державний кадастровий реєстратор протягом визначеного строку опрацьовує подані документи і за результатами проведеної роботи здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:
* за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
* відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
* робить позначку на титульному аркуші документації із землеустрою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру та повертає заявникові таку документацію.''Така позначка, проставлена державним кадастровим реєстратором, є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню відповідним органом).Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''
Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''
== Витяг з Державного земельного кадастру ==
На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. 

Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. 

Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, <big>крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, '''які є безстроковими.'''</big>

== Підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки ==
* розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;
* подання заявником документів не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
* знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. 

У таких випадках державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.