WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Алгоритм виплати страхового відшкодування у випадку дорожньо-транспортної пригоди

2026-04-09T09:03:52Z

Mariia.chaika: /* Строки розгляду заяви */

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Закон України "Про страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Закон України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]

==Хто є суб’єктом звернення==
Суб’єктом звернення є '''потерпілий''' (''юридична та фізична особа, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу''), або інша особа, яка має право на отримання відшкодування.

Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - подія, що сталася під час руху дорожнього транспортного засобу, внаслідок якої загинули або зазнали травм люди чи заподіяна шкода майну ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n53 стаття 2 Кодексу цивільного захисту України)].
==Куди звернутися==
У разі настання ДТП (страхового випадку) слід звертатись до страховика - страхової організації, яка має право на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів]" та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n3 Законом України "Про страхування"].
==Строки звернення ==
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 3-х робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу у тому числі електронну, для листування. Якщо водій з поважних причин не мав змоги виконати такі дії, він має підтвердити це документально.

==Строки розгляду заяви==
Для отримання страхової (регламентної) виплати потерпіла особа чи інша особа, яка має право на її отримання , подає страховику, а у випадках, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 передбачених статтею 43 цього Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"](далі - '''Закон'''), - до МТСБУ, заяву про страхову виплату, заяву про регламентну виплату у строк, що не перевищує:

1) один рік з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 4 частини першої статті 43 Закону,] - з дня припинення членства страховика в Моторно (транспортному ) страховому бюро України (далі - МТСБУ) ), - якщо шкоду заподіяно майну потерпілої особи;

2) три роки з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), -] якщо шкоду заподіяно життю або здоров’ю потерпілої фізичної особи, передбаченими статтею 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n315 Закону] .

'''У цій заяві має міститися:'''
*найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
*прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або найменування заявника, місце його фактичного проживання та місце реєстрації або місцезнаходження, адресу електронної пошти (адресу для листування), номер телефону та інші способи обміну повідомленнями між заявником та страховиком;
*зміст майнової вимоги заявника про відшкодування заподіяної шкоди та документи, що підтверджують її розмір (за наявності);
*нформацію та підтвердні документи про здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих осіб;
*підпис заявника та дата подання заяви.
'''До заяви додаються:'''

* паспорт громадянина, а в разі його відсутності - інший документ, який відповідно до законодавства України посвідчує особу заявника, якщо заявником є фізична особа;

* документ, що посвідчує право заявника на отримання страхової виплати (довіреність, яка передбачає повноваження щодо отримання страхової виплати, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину тощо), якщо заявник не є потерпілою особою (її законним представником);

* довідка про присвоєння заявнику реєстраційного номера облікової картки платника податків, якщо заявником є фізична особа (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера платника податків, офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) та серія, номер і назва документа, що його посвідчує;

* документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день настання дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про здійснення страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілої особи;

* документи, що підтверджують витрати на евакуацію пошкодженого транспортного засобу та на оплату послуг стоянки, - у разі вимоги заявника про відшкодування таких витрат;

* документи, що підтверджують заподіяння шкоди майну внаслідок пошкодження чи знищення дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху та іншого майна, - у разі вимоги заявника про здійснення відшкодування такої шкоди

'''У разі вимоги про здійснення страхової (регламентної) виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю потерпілої фізичної особи:'''

* документи, що згідно із законодавством підтверджують тимчасову втрату працездатності, або інші документи, що підтверджують заподіяння шкоди здоров’ю потерпілої фізичної особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також документи, що підтверджують строк лікування та/або здійснення витрат на лікування (за наявності) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n199 частини першої статті 21 Закону], - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

* витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності (копія паперового листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи потерпілої фізичної особи) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n205 статті 22 Закону] - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

* документи, що підтверджують встановлення інвалідності потерпілій фізичній особі, а також (за наявності) документи, що підтверджують ступінь стійкої втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності (у відсотках), суму середньомісячного заробітку (доходу) потерпілої фізичної особи до настання дорожньо-транспортної пригоди відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n211 частини першої статті 23 Закону], - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

'''У разі вимоги про страхову (регламентну) виплату у зв’язку із смертю потерпілої фізичної особи:'''

* свідоцтво про смерть потерпілої фізичної особи;
* документи, що посвідчують право осіб на утримання від померлої потерпілої фізичної особи або перебування осіб на утриманні потерпілої фізичної особи згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n224 частиною другою статті 25 Закону], та документи, що підтверджують доходи померлої потерпілої фізичної особи за календарний рік, що передує року настання дорожньо-транспортної пригоди (за наявності), - у разі вимоги заявника про виплату страхового відшкодування у зв’язку із втратою годувальника;

* документи, що підтверджують сімейні, родинні відносини відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n224 частини другої статті 25 Закону], - у разі вимоги про відшкодування моральної шкоди у зв’язку із смертю годувальника;

* документи, що підтверджують факт поховання потерпілого та/або спорудження надгробного пам’ятника та здійснення відповідних витрат, - у разі вимоги заявника про виплату відшкодування у зв’язку із здійсненням витрат на поховання потерпілого;

* відомості про реквізити банківського (платіжного) рахунку чи унікальний ідентифікатор отримувача страхової (регламентної) виплати - у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n243 частиною п’ятою статті 27 Закону];

* документи про дорожньо-транспортну пригоду, оформлені працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства, або повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ, без участі працівників відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n302 частини другої статті 31 Закону];

* документи, необхідні для ідентифікації та верифікації юридичної особи, якщо потерпілою особою є юридична особа, у випадках та в обсязі, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

* копія постанови суду по справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, якщо порушено провадження у справі про адміністративне правопорушення та дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди здійснювалося відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, - на вимогу страховика (МТСБУ) у межах строку, передбаченого частиною четвертою цієї статті. Страховик (МТСБУ) має право вимагати копію постанови суду по справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, лише у разі складення протоколу про вчинення порушення Правил дорожнього руху стосовно двох або більше осіб за одним фактом дорожньо-транспортної пригоди або у разі наявності в документі про дорожньо-транспортну пригоду, оформленому працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства, чи в інших документах повідомлення учасника дорожньо-транспортної пригоди про його незгоду з обставинами такої дорожньо-транспортної пригоди;

* копія вироку суду чи іншого рішення, що набрало законної сили, що підтверджує завершення кримінального провадження, якщо дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди здійснювалося у кримінальному провадженні та страховик (МТСБУ) у межах строку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, вимагає надання такого документа;

* документи, що підтверджують здійснення отримувачем страхової (регламентної) виплати витрат на оплату послуг з лікування потерпілої фізичної особи або ремонт її транспортного засобу у випадку, передбаченому абзацом сьомим частиною четвертою статті 27 цього Закону - у разі вимоги заявника про здійснення виплати на банківські (платіжні) рахунки таких осіб, паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n373 статті 34 Закону:]

* Страховик (МТСБУ) зобов’язаний у строк, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n315 частиною п’ятою статті 32 Закону], письмово у спосіб, зазначений у заяві про страхову (регламентну) виплату, повідомити заявника про прийняте за його заявою рішення.

* Страховик (МТСБУ) зобов’язаний здійснити страхову (регламентну) виплату протягом трьох робочих днів з дня направлення заявнику повідомлення про прийняте рішення за його заявою про здійснення такої виплати.

* У разі прийняття рішення про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати страховик (МТСБУ) зобов’язаний у повідомленні про прийняте рішення зазначити підстави для його прийняття.
У разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, крім страхових виплат особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, та регламентних виплат, які здійснюються МТСБУ страховик (МТСБУ) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

У разі здійснення страхової виплати особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, або особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, у разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, така пеня сплачується на її вимогу.

==Порядок оскарження==
У відповідності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n411 статті 38 Закону] рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати може бути оскаржено страхувальником або потерпілою особою, або іншою особою, яка має на неї право, '''у судовому порядку'''.

За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n413 статтею 39 Закону] , у разі виникнення спору між страховиком та МТСБУ щодо того, хто має здійснити страхову (регламентну) виплату потерпілій особі, така виплата здійснюється МТСБУ.

Страховик зобов’язаний компенсувати МТСБУ здійснену ним виплату та всі документально підтверджені витрати, пов’язані з врегулюванням страхового випадку, якщо в результаті вирішення спору буде встановлено, що така виплата мала бути здійснена страховиком.

[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Алгоритм виплати страхового відшкодування у випадку дорожньо-транспортної пригоди

2026-04-09T08:58:30Z

Mariia.chaika: /* Строки розгляду заяви */

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Закон України "Про страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Закон України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]

==Хто є суб’єктом звернення==
Суб’єктом звернення є '''потерпілий''' (''юридична та фізична особа, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу''), або інша особа, яка має право на отримання відшкодування.

Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - подія, що сталася під час руху дорожнього транспортного засобу, внаслідок якої загинули або зазнали травм люди чи заподіяна шкода майну ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n53 стаття 2 Кодексу цивільного захисту України)].
==Куди звернутися==
У разі настання ДТП (страхового випадку) слід звертатись до страховика - страхової організації, яка має право на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів]" та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n3 Законом України "Про страхування"].
==Строки звернення ==
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 3-х робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу у тому числі електронну, для листування. Якщо водій з поважних причин не мав змоги виконати такі дії, він має підтвердити це документально.

==Строки розгляду заяви==
Для отримання страхової (регламентної) виплати потерпіла особа чи інша особа, яка має право на її отримання , подає страховику, а у випадках, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 передбачених статтею 43 цього Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"](далі - '''Закон'''), - до МТСБУ, заяву про страхову виплату, заяву про регламентну виплату у строк, що не перевищує:

1) один рік з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 4 частини першої статті 43 Закону,] - з дня припинення членства страховика в Моторно (транспортному ) страховому бюро України (далі - МТСБУ) ), - якщо шкоду заподіяно майну потерпілої особи;

2) три роки з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), -] якщо шкоду заподіяно життю або здоров’ю потерпілої фізичної особи, передбаченими статтею 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n315 Закону] .

'''У цій заяві має міститися:'''
*найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
*прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або найменування заявника, місце його фактичного проживання та місце реєстрації або місцезнаходження, адресу електронної пошти (адресу для листування), номер телефону та інші способи обміну повідомленнями між заявником та страховиком;
*зміст майнової вимоги заявника про відшкодування заподіяної шкоди та документи, що підтверджують її розмір (за наявності);
*нформацію та підтвердні документи про здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих осіб;
*підпис заявника та дата подання заяви.
'''До заяви додаються:'''

* паспорт громадянина, а в разі його відсутності - інший документ, який відповідно до законодавства України посвідчує особу заявника, якщо заявником є фізична особа;

* документ, що посвідчує право заявника на отримання страхової виплати (довіреність, яка передбачає повноваження щодо отримання страхової виплати, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину тощо), якщо заявник не є потерпілою особою (її законним представником);

* довідка про присвоєння заявнику реєстраційного номера облікової картки платника податків, якщо заявником є фізична особа (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера платника податків, офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) та серія, номер і назва документа, що його посвідчує;

* документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день настання дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про здійснення страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілої особи;

* документи, що підтверджують витрати на евакуацію пошкодженого транспортного засобу та на оплату послуг стоянки, - у разі вимоги заявника про відшкодування таких витрат;

* документи, що підтверджують заподіяння шкоди майну внаслідок пошкодження чи знищення дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху та іншого майна, - у разі вимоги заявника про здійснення відшкодування такої шкоди

'''У разі вимоги про здійснення страхової (регламентної) виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю потерпілої фізичної особи:'''

* документи, що згідно із законодавством підтверджують тимчасову втрату працездатності, або інші документи, що підтверджують заподіяння шкоди здоров’ю потерпілої фізичної особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також документи, що підтверджують строк лікування та/або здійснення витрат на лікування (за наявності) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n199 частини першої статті 21 Закону], - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

* витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності (копія паперового листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи потерпілої фізичної особи) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n205 статті 22 Закону] - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

* документи, що підтверджують встановлення інвалідності потерпілій фізичній особі, а також (за наявності) документи, що підтверджують ступінь стійкої втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності (у відсотках), суму середньомісячного заробітку (доходу) потерпілої фізичної особи до настання дорожньо-транспортної пригоди відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n211 частини першої статті 23 Закону], - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

'''У разі вимоги про страхову (регламентну) виплату у зв’язку із смертю потерпілої фізичної особи:'''

* свідоцтво про смерть потерпілої фізичної особи;
* документи, що посвідчують право осіб на утримання від померлої потерпілої фізичної особи або перебування осіб на утриманні потерпілої фізичної особи згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n224 частиною другою статті 25 Закону], та документи, що підтверджують доходи померлої потерпілої фізичної особи за календарний рік, що передує року настання дорожньо-транспортної пригоди (за наявності), - у разі вимоги заявника про виплату страхового відшкодування у зв’язку із втратою годувальника;

* документи, що підтверджують сімейні, родинні відносини відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n224 частини другої статті 25 Закону], - у разі вимоги про відшкодування моральної шкоди у зв’язку із смертю годувальника;

* документи, що підтверджують факт поховання потерпілого та/або спорудження надгробного пам’ятника та здійснення відповідних витрат, - у разі вимоги заявника про виплату відшкодування у зв’язку із здійсненням витрат на поховання потерпілого;

* відомості про реквізити банківського (платіжного) рахунку чи унікальний ідентифікатор отримувача страхової (регламентної) виплати - у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n243 частиною п’ятою статті 27 Закону];

* документи про дорожньо-транспортну пригоду, оформлені працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства, або повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ, без участі працівників відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n302 частини другої статті 31 Закону];

* документи, необхідні для ідентифікації та верифікації юридичної особи, якщо потерпілою особою є юридична особа, у випадках та в обсязі, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

* копія постанови суду по справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, якщо порушено провадження у справі про адміністративне правопорушення та дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди здійснювалося відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, - на вимогу страховика (МТСБУ) у межах строку, передбаченого частиною четвертою цієї статті. Страховик (МТСБУ) має право вимагати копію постанови суду по справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, лише у разі складення протоколу про вчинення порушення Правил дорожнього руху стосовно двох або більше осіб за одним фактом дорожньо-транспортної пригоди або у разі наявності в документі про дорожньо-транспортну пригоду, оформленому працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства, чи в інших документах повідомлення учасника дорожньо-транспортної пригоди про його незгоду з обставинами такої дорожньо-транспортної пригоди;

* копія вироку суду чи іншого рішення, що набрало законної сили, що підтверджує завершення кримінального провадження, якщо дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди здійснювалося у кримінальному провадженні та страховик (МТСБУ) у межах строку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, вимагає надання такого документа;

* документи, що підтверджують здійснення отримувачем страхової (регламентної) виплати витрат на оплату послуг з лікування потерпілої фізичної особи або ремонт її транспортного засобу у випадку, передбаченому - у разі вимоги заявника про здійснення виплати на банківські (платіжні) рахунки таких осіб.паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n373 статті 34 Закону:]

* Страховик (МТСБУ) зобов’язаний у строк, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n315 частиною п’ятою статті 32 Закону], письмово у спосіб, зазначений у заяві про страхову (регламентну) виплату, повідомити заявника про прийняте за його заявою рішення.

* Страховик (МТСБУ) зобов’язаний здійснити страхову (регламентну) виплату протягом трьох робочих днів з дня направлення заявнику повідомлення про прийняте рішення за його заявою про здійснення такої виплати.

* У разі прийняття рішення про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати страховик (МТСБУ) зобов’язаний у повідомленні про прийняте рішення зазначити підстави для його прийняття.
У разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, крім страхових виплат особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, та регламентних виплат, які здійснюються МТСБУ страховик (МТСБУ) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

У разі здійснення страхової виплати особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, або особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, у разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, така пеня сплачується на її вимогу.

==Порядок оскарження==
У відповідності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n411 статті 38 Закону] рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати може бути оскаржено страхувальником або потерпілою особою, або іншою особою, яка має на неї право, '''у судовому порядку'''.

За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n413 статтею 39 Закону] , у разі виникнення спору між страховиком та МТСБУ щодо того, хто має здійснити страхову (регламентну) виплату потерпілій особі, така виплата здійснюється МТСБУ.

Страховик зобов’язаний компенсувати МТСБУ здійснену ним виплату та всі документально підтверджені витрати, пов’язані з врегулюванням страхового випадку, якщо в результаті вирішення спору буде встановлено, що така виплата мала бути здійснена страховиком.

[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Алгоритм виплати страхового відшкодування у випадку дорожньо-транспортної пригоди

2026-04-09T08:56:14Z

Mariia.chaika: /* Строки розгляду заяви */

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Закон України "Про страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Закон України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]

==Хто є суб’єктом звернення==
Суб’єктом звернення є '''потерпілий''' (''юридична та фізична особа, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу''), або інша особа, яка має право на отримання відшкодування.

Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - подія, що сталася під час руху дорожнього транспортного засобу, внаслідок якої загинули або зазнали травм люди чи заподіяна шкода майну ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n53 стаття 2 Кодексу цивільного захисту України)].
==Куди звернутися==
У разі настання ДТП (страхового випадку) слід звертатись до страховика - страхової організації, яка має право на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів]" та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n3 Законом України "Про страхування"].
==Строки звернення ==
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 3-х робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу у тому числі електронну, для листування. Якщо водій з поважних причин не мав змоги виконати такі дії, він має підтвердити це документально.

==Строки розгляду заяви==
Для отримання страхової (регламентної) виплати потерпіла особа чи інша особа, яка має право на її отримання , подає страховику, а у випадках, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 передбачених статтею 43 цього Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"](далі - '''Закон'''), - до МТСБУ, заяву про страхову виплату, заяву про регламентну виплату у строк, що не перевищує:

1) один рік з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 4 частини першої статті 43 Закону,] - з дня припинення членства страховика в Моторно (транспортному ) страховому бюро України (далі - МТСБУ) ), - якщо шкоду заподіяно майну потерпілої особи;

2) три роки з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), -] якщо шкоду заподіяно життю або здоров’ю потерпілої фізичної особи, передбаченими статтею 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n315 Закону] .

'''У цій заяві має міститися:'''
*найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
*прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або найменування заявника, місце його фактичного проживання та місце реєстрації або місцезнаходження, адресу електронної пошти (адресу для листування), номер телефону та інші способи обміну повідомленнями між заявником та страховиком;
*зміст майнової вимоги заявника про відшкодування заподіяної шкоди та документи, що підтверджують її розмір (за наявності);
*нформацію та підтвердні документи про здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих осіб;
*підпис заявника та дата подання заяви.
'''До заяви додаються:'''

* паспорт громадянина, а в разі його відсутності - інший документ, який відповідно до законодавства України посвідчує особу заявника, якщо заявником є фізична особа;

* документ, що посвідчує право заявника на отримання страхової виплати (довіреність, яка передбачає повноваження щодо отримання страхової виплати, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину тощо), якщо заявник не є потерпілою особою (її законним представником);

* довідка про присвоєння заявнику реєстраційного номера облікової картки платника податків, якщо заявником є фізична особа (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера платника податків, офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) та серія, номер і назва документа, що його посвідчує;

* документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день настання дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про здійснення страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілої особи;

* документи, що підтверджують витрати на евакуацію пошкодженого транспортного засобу та на оплату послуг стоянки, - у разі вимоги заявника про відшкодування таких витрат;

* документи, що підтверджують заподіяння шкоди майну внаслідок пошкодження чи знищення дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху та іншого майна, - у разі вимоги заявника про здійснення відшкодування такої шкоди

'''У разі вимоги про здійснення страхової (регламентної) виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю потерпілої фізичної особи:'''

* документи, що згідно із законодавством підтверджують тимчасову втрату працездатності, або інші документи, що підтверджують заподіяння шкоди здоров’ю потерпілої фізичної особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також документи, що підтверджують строк лікування та/або здійснення витрат на лікування (за наявності) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n199 частини першої статті 21 Закону], - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

* витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності (копія паперового листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи потерпілої фізичної особи) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n205 статті 22 Закону] - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

* документи, що підтверджують встановлення інвалідності потерпілій фізичній особі, а також (за наявності) документи, що підтверджують ступінь стійкої втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності (у відсотках), суму середньомісячного заробітку (доходу) потерпілої фізичної особи до настання дорожньо-транспортної пригоди відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n211 частини першої статті 23 Закону], - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

'''У разі вимоги про страхову (регламентну) виплату у зв’язку із смертю потерпілої фізичної особи:'''

* свідоцтво про смерть потерпілої фізичної особи;
* документи, що посвідчують право осіб на утримання від померлої потерпілої фізичної особи або перебування осіб на утриманні потерпілої фізичної особи згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n224 частиною другою статті 25 Закону], та документи, що підтверджують доходи померлої потерпілої фізичної особи за календарний рік, що передує року настання дорожньо-транспортної пригоди (за наявності), - у разі вимоги заявника про виплату страхового відшкодування у зв’язку із втратою годувальника;

* документи, що підтверджують сімейні, родинні відносини відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n224 частини другої статті 25 Закону], - у разі вимоги про відшкодування моральної шкоди у зв’язку із смертю годувальника;

* документи, що підтверджують факт поховання потерпілого та/або спорудження надгробного пам’ятника та здійснення відповідних витрат, - у разі вимоги заявника про виплату відшкодування у зв’язку із здійсненням витрат на поховання потерпілого;

* відомості про реквізити банківського (платіжного) рахунку чи унікальний ідентифікатор отримувача страхової (регламентної) виплати - у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n243 частиною п’ятою статті 27 Закону];

* документи про дорожньо-транспортну пригоду, оформлені працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства, або повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ, без участі працівників відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n302 частини другої статті 31 Закону];

* документи, необхідні для ідентифікації та верифікації юридичної особи, якщо потерпілою особою є юридична особа, у випадках та в обсязі, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

* копія постанови суду по справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, якщо порушено провадження у справі про адміністративне правопорушення та дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди здійснювалося відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, - на вимогу страховика (МТСБУ) у межах строку, передбаченого частиною четвертою цієї статті. Страховик (МТСБУ) має право вимагати копію постанови суду по справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, лише у разі складення протоколу про вчинення порушення Правил дорожнього руху стосовно двох або більше осіб за одним фактом дорожньо-транспортної пригоди або у разі наявності в документі про дорожньо-транспортну пригоду, оформленому працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства, чи в інших документах повідомлення учасника дорожньо-транспортної пригоди про його незгоду з обставинами такої дорожньо-транспортної пригоди;

* копія вироку суду чи іншого рішення, що набрало законної сили, що підтверджує завершення кримінального провадження, якщо дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди здійснювалося у кримінальному провадженні та страховик (МТСБУ) у межах строку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, вимагає надання такого документа;

* документи, що підтверджують здійснення отримувачем страхової (регламентної) виплати витрат на оплату послуг з лікування потерпілої фізичної особи або ремонт її транспортного засобу у випадку, передбаченому [[Бзацом сьомим частини четвертої статті 27 цього Закону,|,]] - у разі вимоги заявника про здійснення виплати на банківські (платіжні) рахунки таких осіб.паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n373 статті 34 Закону:]

* Страховик (МТСБУ) зобов’язаний у строк, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n315 частиною п’ятою статті 32 Закону], письмово у спосіб, зазначений у заяві про страхову (регламентну) виплату, повідомити заявника про прийняте за його заявою рішення.

* Страховик (МТСБУ) зобов’язаний здійснити страхову (регламентну) виплату протягом трьох робочих днів з дня направлення заявнику повідомлення про прийняте рішення за його заявою про здійснення такої виплати.

* У разі прийняття рішення про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати страховик (МТСБУ) зобов’язаний у повідомленні про прийняте рішення зазначити підстави для його прийняття.
У разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, крім страхових виплат особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, та регламентних виплат, які здійснюються МТСБУ страховик (МТСБУ) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

У разі здійснення страхової виплати особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, або особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, у разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, така пеня сплачується на її вимогу.

==Порядок оскарження==
У відповідності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n411 статті 38 Закону] рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати може бути оскаржено страхувальником або потерпілою особою, або іншою особою, яка має на неї право, '''у судовому порядку'''.

За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n413 статтею 39 Закону] , у разі виникнення спору між страховиком та МТСБУ щодо того, хто має здійснити страхову (регламентну) виплату потерпілій особі, така виплата здійснюється МТСБУ.

Страховик зобов’язаний компенсувати МТСБУ здійснену ним виплату та всі документально підтверджені витрати, пов’язані з врегулюванням страхового випадку, якщо в результаті вирішення спору буде встановлено, що така виплата мала бути здійснена страховиком.

[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Алгоритм виплати страхового відшкодування у випадку дорожньо-транспортної пригоди

2026-04-09T08:51:44Z

Mariia.chaika: /* Строки розгляду заяви */

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Закон України "Про страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Закон України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]

==Хто є суб’єктом звернення==
Суб’єктом звернення є '''потерпілий''' (''юридична та фізична особа, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу''), або інша особа, яка має право на отримання відшкодування.

Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - подія, що сталася під час руху дорожнього транспортного засобу, внаслідок якої загинули або зазнали травм люди чи заподіяна шкода майну ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n53 стаття 2 Кодексу цивільного захисту України)].
==Куди звернутися==
У разі настання ДТП (страхового випадку) слід звертатись до страховика - страхової організації, яка має право на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів]" та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n3 Законом України "Про страхування"].
==Строки звернення ==
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 3-х робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу у тому числі електронну, для листування. Якщо водій з поважних причин не мав змоги виконати такі дії, він має підтвердити це документально.

==Строки розгляду заяви==
Для отримання страхової (регламентної) виплати потерпіла особа чи інша особа, яка має право на її отримання , подає страховику, а у випадках, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 передбачених статтею 43 цього Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"](далі - '''Закон'''), - до МТСБУ, заяву про страхову виплату, заяву про регламентну виплату у строк, що не перевищує:

1) один рік з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 4 частини першої статті 43 Закону,] - з дня припинення членства страховика в Моторно (транспортному ) страховому бюро України (далі - МТСБУ) ), - якщо шкоду заподіяно майну потерпілої особи;

2) три роки з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), -] якщо шкоду заподіяно життю або здоров’ю потерпілої фізичної особи, передбаченими статтею 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n315 Закону] .

'''У цій заяві має міститися:'''
*найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
*прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або найменування заявника, місце його фактичного проживання та місце реєстрації або місцезнаходження, адресу електронної пошти (адресу для листування), номер телефону та інші способи обміну повідомленнями між заявником та страховиком;
*зміст майнової вимоги заявника про відшкодування заподіяної шкоди та документи, що підтверджують її розмір (за наявності);
*нформацію та підтвердні документи про здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих осіб;
*підпис заявника та дата подання заяви.
'''До заяви додаються:'''

* паспорт громадянина, а в разі його відсутності - інший документ, який відповідно до законодавства України посвідчує особу заявника, якщо заявником є фізична особа;

* документ, що посвідчує право заявника на отримання страхової виплати (довіреність, яка передбачає повноваження щодо отримання страхової виплати, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину тощо), якщо заявник не є потерпілою особою (її законним представником);

* довідка про присвоєння заявнику реєстраційного номера облікової картки платника податків, якщо заявником є фізична особа (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера платника податків, офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) та серія, номер і назва документа, що його посвідчує;

* документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день настання дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про здійснення страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілої особи;

* документи, що підтверджують витрати на евакуацію пошкодженого транспортного засобу та на оплату послуг стоянки, - у разі вимоги заявника про відшкодування таких витрат;

* документи, що підтверджують заподіяння шкоди майну внаслідок пошкодження чи знищення дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху та іншого майна, - у разі вимоги заявника про здійснення відшкодування такої шкоди

'''У разі вимоги про здійснення страхової (регламентної) виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю потерпілої фізичної особи:'''

* документи, що згідно із законодавством підтверджують тимчасову втрату працездатності, або інші документи, що підтверджують заподіяння шкоди здоров’ю потерпілої фізичної особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також документи, що підтверджують строк лікування та/або здійснення витрат на лікування (за наявності) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n199 частини першої статті 21 Закону], - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

* витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності (копія паперового листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи потерпілої фізичної особи) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n205 статті 22 Закону] - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

* документи, що підтверджують встановлення інвалідності потерпілій фізичній особі, а також (за наявності) документи, що підтверджують ступінь стійкої втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності (у відсотках), суму середньомісячного заробітку (доходу) потерпілої фізичної особи до настання дорожньо-транспортної пригоди відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n211 частини першої статті 23 Закону], - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

'''У разі вимоги про страхову (регламентну) виплату у зв’язку із смертю потерпілої фізичної особи:'''

* свідоцтво про смерть потерпілої фізичної особи;
* документи, що посвідчують право осіб на утримання від померлої потерпілої фізичної особи або перебування осіб на утриманні потерпілої фізичної особи згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n224 частиною другою статті 25 Закону], та документи, що підтверджують доходи померлої потерпілої фізичної особи за календарний рік, що передує року настання дорожньо-транспортної пригоди (за наявності), - у разі вимоги заявника про виплату страхового відшкодування у зв’язку із втратою годувальника;

* документи, що підтверджують сімейні, родинні відносини відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n224 частини другої статті 25 Закону], - у разі вимоги про відшкодування моральної шкоди у зв’язку із смертю годувальника;

* документи, що підтверджують факт поховання потерпілого та/або спорудження надгробного пам’ятника та здійснення відповідних витрат, - у разі вимоги заявника про виплату відшкодування у зв’язку із здійсненням витрат на поховання потерпілого;

* відомості про реквізити банківського (платіжного) рахунку чи унікальний ідентифікатор отримувача страхової (регламентної) виплати - у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n243 частиною п’ятою статті 27 Закону];

* документи про дорожньо-транспортну пригоду, оформлені працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства, або повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ, без участі працівників відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n302 частини другої статті 31 Закону];

* документи, необхідні для ідентифікації та верифікації юридичної особи, якщо потерпілою особою є юридична особа, у випадках та в обсязі, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

* копія постанови суду по справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, якщо порушено провадження у справі про адміністративне правопорушення та дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди здійснювалося відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, - на вимогу страховика (МТСБУ) у межах строку, передбаченого частиною четвертою цієї статті. Страховик (МТСБУ) має право вимагати копію постанови суду по справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, лише у разі складення протоколу про вчинення порушення Правил дорожнього руху стосовно двох або більше осіб за одним фактом дорожньо-транспортної пригоди або у разі наявності в документі про дорожньо-транспортну пригоду, оформленому працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства, чи в інших документах повідомлення учасника дорожньо-транспортної пригоди про його незгоду з обставинами такої дорожньо-транспортної пригоди;

* копія вироку суду чи іншого рішення, що набрало законної сили, що підтверджує завершення кримінального провадження, якщо дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди здійснювалося у кримінальному провадженні та страховик (МТСБУ) у межах строку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, вимагає надання такого документа;

* документи, що підтверджують здійснення отримувачем страхової (регламентної) виплати витрат на оплату послуг з лікування потерпілої фізичної особи або ремонт її транспортного засобу у випадку, передбаченому а[[бзацом сьомим частини четвертої статті 27 цього Закону,]][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n243] - у разі вимоги заявника про здійснення виплати на банківські (платіжні) рахунки таких осіб.паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n373 статті 34 Закону:]

* Страховик (МТСБУ) зобов’язаний у строк, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n315 частиною п’ятою статті 32 Закону], письмово у спосіб, зазначений у заяві про страхову (регламентну) виплату, повідомити заявника про прийняте за його заявою рішення.

* Страховик (МТСБУ) зобов’язаний здійснити страхову (регламентну) виплату протягом трьох робочих днів з дня направлення заявнику повідомлення про прийняте рішення за його заявою про здійснення такої виплати.

* У разі прийняття рішення про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати страховик (МТСБУ) зобов’язаний у повідомленні про прийняте рішення зазначити підстави для його прийняття.
У разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, крім страхових виплат особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, та регламентних виплат, які здійснюються МТСБУ страховик (МТСБУ) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

У разі здійснення страхової виплати особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, або особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, у разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, така пеня сплачується на її вимогу.

==Порядок оскарження==
У відповідності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n411 статті 38 Закону] рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати може бути оскаржено страхувальником або потерпілою особою, або іншою особою, яка має на неї право, '''у судовому порядку'''.

За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n413 статтею 39 Закону] , у разі виникнення спору між страховиком та МТСБУ щодо того, хто має здійснити страхову (регламентну) виплату потерпілій особі, така виплата здійснюється МТСБУ.

Страховик зобов’язаний компенсувати МТСБУ здійснену ним виплату та всі документально підтверджені витрати, пов’язані з врегулюванням страхового випадку, якщо в результаті вирішення спору буде встановлено, що така виплата мала бути здійснена страховиком.

[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Алгоритм виплати страхового відшкодування у випадку дорожньо-транспортної пригоди

2026-04-09T08:49:53Z

Mariia.chaika: /* Строки розгляду заяви */

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Закон України "Про страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Закон України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]

==Хто є суб’єктом звернення==
Суб’єктом звернення є '''потерпілий''' (''юридична та фізична особа, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу''), або інша особа, яка має право на отримання відшкодування.

Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - подія, що сталася під час руху дорожнього транспортного засобу, внаслідок якої загинули або зазнали травм люди чи заподіяна шкода майну ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n53 стаття 2 Кодексу цивільного захисту України)].
==Куди звернутися==
У разі настання ДТП (страхового випадку) слід звертатись до страховика - страхової організації, яка має право на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів]" та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n3 Законом України "Про страхування"].
==Строки звернення ==
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 3-х робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу у тому числі електронну, для листування. Якщо водій з поважних причин не мав змоги виконати такі дії, він має підтвердити це документально.

==Строки розгляду заяви==
Для отримання страхової (регламентної) виплати потерпіла особа чи інша особа, яка має право на її отримання , подає страховику, а у випадках, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 передбачених статтею 43 цього Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"](далі - '''Закон'''), - до МТСБУ, заяву про страхову виплату, заяву про регламентну виплату у строк, що не перевищує:

1) один рік з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 4 частини першої статті 43 Закону,] - з дня припинення членства страховика в Моторно (транспортному ) страховому бюро України (далі - МТСБУ) ), - якщо шкоду заподіяно майну потерпілої особи;

2) три роки з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), -] якщо шкоду заподіяно життю або здоров’ю потерпілої фізичної особи, передбаченими статтею 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n315 Закону] .

'''У цій заяві має міститися:'''
*найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
*прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або найменування заявника, місце його фактичного проживання та місце реєстрації або місцезнаходження, адресу електронної пошти (адресу для листування), номер телефону та інші способи обміну повідомленнями між заявником та страховиком;
*зміст майнової вимоги заявника про відшкодування заподіяної шкоди та документи, що підтверджують її розмір (за наявності);
*нформацію та підтвердні документи про здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих осіб;
*підпис заявника та дата подання заяви.
'''До заяви додаються:'''

* паспорт громадянина, а в разі його відсутності - інший документ, який відповідно до законодавства України посвідчує особу заявника, якщо заявником є фізична особа;

* документ, що посвідчує право заявника на отримання страхової виплати (довіреність, яка передбачає повноваження щодо отримання страхової виплати, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину тощо), якщо заявник не є потерпілою особою (її законним представником);

* довідка про присвоєння заявнику реєстраційного номера облікової картки платника податків, якщо заявником є фізична особа (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера платника податків, офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) та серія, номер і назва документа, що його посвідчує;

* документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день настання дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про здійснення страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілої особи;

* документи, що підтверджують витрати на евакуацію пошкодженого транспортного засобу та на оплату послуг стоянки, - у разі вимоги заявника про відшкодування таких витрат;

* документи, що підтверджують заподіяння шкоди майну внаслідок пошкодження чи знищення дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху та іншого майна, - у разі вимоги заявника про здійснення відшкодування такої шкоди

'''У разі вимоги про здійснення страхової (регламентної) виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю потерпілої фізичної особи:'''

* документи, що згідно із законодавством підтверджують тимчасову втрату працездатності, або інші документи, що підтверджують заподіяння шкоди здоров’ю потерпілої фізичної особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також документи, що підтверджують строк лікування та/або здійснення витрат на лікування (за наявності) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n199 частини першої статті 21 Закону], - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

* витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності (копія паперового листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи потерпілої фізичної особи) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n205 статті 22 Закону] - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

* документи, що підтверджують встановлення інвалідності потерпілій фізичній особі, а також (за наявності) документи, що підтверджують ступінь стійкої втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності (у відсотках), суму середньомісячного заробітку (доходу) потерпілої фізичної особи до настання дорожньо-транспортної пригоди відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n211 частини першої статті 23 Закону], - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

'''У разі вимоги про страхову (регламентну) виплату у зв’язку із смертю потерпілої фізичної особи:'''

* свідоцтво про смерть потерпілої фізичної особи;
* документи, що посвідчують право осіб на утримання від померлої потерпілої фізичної особи або перебування осіб на утриманні потерпілої фізичної особи згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n224 частиною другою статті 25 Закону], та документи, що підтверджують доходи померлої потерпілої фізичної особи за календарний рік, що передує року настання дорожньо-транспортної пригоди (за наявності), - у разі вимоги заявника про виплату страхового відшкодування у зв’язку із втратою годувальника;

* документи, що підтверджують сімейні, родинні відносини відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n224 частини другої статті 25 Закону], - у разі вимоги про відшкодування моральної шкоди у зв’язку із смертю годувальника;

* документи, що підтверджують факт поховання потерпілого та/або спорудження надгробного пам’ятника та здійснення відповідних витрат, - у разі вимоги заявника про виплату відшкодування у зв’язку із здійсненням витрат на поховання потерпілого;

* відомості про реквізити банківського (платіжного) рахунку чи унікальний ідентифікатор отримувача страхової (регламентної) виплати - у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n243 частиною п’ятою статті 27 Закону];

* документи про дорожньо-транспортну пригоду, оформлені працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства, або повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ, без участі працівників відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n302 частини другої статті 31 Закону];

* документи, необхідні для ідентифікації та верифікації юридичної особи, якщо потерпілою особою є юридична особа, у випадках та в обсязі, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

* копія постанови суду по справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, якщо порушено провадження у справі про адміністративне правопорушення та дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди здійснювалося відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, - на вимогу страховика (МТСБУ) у межах строку, передбаченого частиною четвертою цієї статті. Страховик (МТСБУ) має право вимагати копію постанови суду по справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, лише у разі складення протоколу про вчинення порушення Правил дорожнього руху стосовно двох або більше осіб за одним фактом дорожньо-транспортної пригоди або у разі наявності в документі про дорожньо-транспортну пригоду, оформленому працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства, чи в інших документах повідомлення учасника дорожньо-транспортної пригоди про його незгоду з обставинами такої дорожньо-транспортної пригоди;

* копія вироку суду чи іншого рішення, що набрало законної сили, що підтверджує завершення кримінального провадження, якщо дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди здійснювалося у кримінальному провадженні та страховик (МТСБУ) у межах строку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, вимагає надання такого документа;

* документи, що підтверджують здійснення отримувачем страхової (регламентної) виплати витрат на оплату послуг з лікування потерпілої фізичної особи або ремонт її транспортного засобу у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини четвертої статті 27 цього Закону,[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n243] - у разі вимоги заявника про здійснення виплати на банківські (платіжні) рахунки таких осіб.паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n373 статті 34 Закону:]

* Страховик (МТСБУ) зобов’язаний у строк, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n315 частиною п’ятою статті 32 Закону], письмово у спосіб, зазначений у заяві про страхову (регламентну) виплату, повідомити заявника про прийняте за його заявою рішення.

* Страховик (МТСБУ) зобов’язаний здійснити страхову (регламентну) виплату протягом трьох робочих днів з дня направлення заявнику повідомлення про прийняте рішення за його заявою про здійснення такої виплати.

* У разі прийняття рішення про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати страховик (МТСБУ) зобов’язаний у повідомленні про прийняте рішення зазначити підстави для його прийняття.
У разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, крім страхових виплат особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, та регламентних виплат, які здійснюються МТСБУ страховик (МТСБУ) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

У разі здійснення страхової виплати особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, або особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, у разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, така пеня сплачується на її вимогу.

==Порядок оскарження==
У відповідності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n411 статті 38 Закону] рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати може бути оскаржено страхувальником або потерпілою особою, або іншою особою, яка має на неї право, '''у судовому порядку'''.

За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n413 статтею 39 Закону] , у разі виникнення спору між страховиком та МТСБУ щодо того, хто має здійснити страхову (регламентну) виплату потерпілій особі, така виплата здійснюється МТСБУ.

Страховик зобов’язаний компенсувати МТСБУ здійснену ним виплату та всі документально підтверджені витрати, пов’язані з врегулюванням страхового випадку, якщо в результаті вирішення спору буде встановлено, що така виплата мала бути здійснена страховиком.

[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Алгоритм виплати страхового відшкодування у випадку дорожньо-транспортної пригоди

2026-04-09T08:28:49Z

Mariia.chaika: /* Порядок оскарження */

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Закон України "Про страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Закон України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]

==Хто є суб’єктом звернення==
Суб’єктом звернення є '''потерпілий''' (''юридична та фізична особа, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу''), або інша особа, яка має право на отримання відшкодування.

Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - подія, що сталася під час руху дорожнього транспортного засобу, внаслідок якої загинули або зазнали травм люди чи заподіяна шкода майну ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n53 стаття 2 Кодексу цивільного захисту України)].
==Куди звернутися==
У разі настання ДТП (страхового випадку) слід звертатись до страховика - страхової організації, яка має право на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів]" та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n3 Законом України "Про страхування"].
==Строки звернення ==
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 3-х робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу у тому числі електронну, для листування. Якщо водій з поважних причин не мав змоги виконати такі дії, він має підтвердити це документально.

==Строки розгляду заяви==
Для отримання страхової (регламентної) виплати потерпіла особа чи інша особа, яка має право на її отримання , подає страховику, а у випадках, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 передбачених статтею 43 цього Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"](далі - '''Закон'''), - до МТСБУ, заяву про страхову виплату, заяву про регламентну виплату у строк, що не перевищує:

1) один рік з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 4 частини першої статті 43 Закону,] - з дня припинення членства страховика в Моторно (транспортному ) страховому бюро України (далі - МТСБУ) ), - якщо шкоду заподіяно майну потерпілої особи;

2) три роки з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), -] якщо шкоду заподіяно життю або здоров’ю потерпілої фізичної особи, передбаченими статтею 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n315 Закону] .

'''У цій заяві має міститися:'''
*найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
*прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або найменування заявника, місце його фактичного проживання та місце реєстрації або місцезнаходження, адресу електронної пошти (адресу для листування), номер телефону та інші способи обміну повідомленнями між заявником та страховиком;
*зміст майнової вимоги заявника про відшкодування заподіяної шкоди та документи, що підтверджують її розмір (за наявності);
*нформацію та підтвердні документи про здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих осіб;
*підпис заявника та дата подання заяви.
'''До заяви додаються:'''

* паспорт громадянина, а в разі його відсутності - інший документ, який відповідно до законодавства України посвідчує особу заявника, якщо заявником є фізична особа;

* документ, що посвідчує право заявника на отримання страхової виплати (довіреність, яка передбачає повноваження щодо отримання страхової виплати, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину тощо), якщо заявник не є потерпілою особою (її законним представником);

* довідка про присвоєння заявнику реєстраційного номера облікової картки платника податків, якщо заявником є фізична особа (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера платника податків, офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) та серія, номер і назва документа, що його посвідчує;

* документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день настання дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про здійснення страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілої особи;

* документи, що підтверджують витрати на евакуацію пошкодженого транспортного засобу та на оплату послуг стоянки, - у разі вимоги заявника про відшкодування таких витрат;

* документи, що підтверджують заподіяння шкоди майну внаслідок пошкодження чи знищення дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху та іншого майна, - у разі вимоги заявника про здійснення відшкодування такої шкоди

'''У разі вимоги про здійснення страхової (регламентної) виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю потерпілої фізичної особи:'''

* документи, що згідно із законодавством підтверджують тимчасову втрату працездатності, або інші документи, що підтверджують заподіяння шкоди здоров’ю потерпілої фізичної особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також документи, що підтверджують строк лікування та/або здійснення витрат на лікування (за наявності) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n199 частини першої статті 21 Закону], - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

* витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності (копія паперового листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи потерпілої фізичної особи) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n205 статті 22 Закону] - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

* документи, що підтверджують встановлення інвалідності потерпілій фізичній особі, а також (за наявності) документи, що підтверджують ступінь стійкої втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності (у відсотках), суму середньомісячного заробітку (доходу) потерпілої фізичної особи до настання дорожньо-транспортної пригоди відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n211 частини першої статті 23 Закону], - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

'''У разі вимоги про страхову (регламентну) виплату у зв’язку із смертю потерпілої фізичної особи:'''

* свідоцтво про смерть потерпілої фізичної особи;
* документи, що посвідчують право осіб на утримання від померлої потерпілої фізичної особи або перебування осіб на утриманні потерпілої фізичної особи згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n224 частиною другою статті 25 Закону], та документи, що підтверджують доходи померлої потерпілої фізичної особи за календарний рік, що передує року настання дорожньо-транспортної пригоди (за наявності), - у разі вимоги заявника про виплату страхового відшкодування у зв’язку із втратою годувальника;

* документи, що підтверджують сімейні, родинні відносини відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n224 частини другої статті 25 Закону], - у разі вимоги про відшкодування моральної шкоди у зв’язку із смертю годувальника;

* документи, що підтверджують факт поховання потерпілого та/або спорудження надгробного пам’ятника та здійснення відповідних витрат, - у разі вимоги заявника про виплату відшкодування у зв’язку із здійсненням витрат на поховання потерпілого;

* відомості про реквізити банківського (платіжного) рахунку чи унікальний ідентифікатор отримувача страхової (регламентної) виплати - у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n243 частиною п’ятою статті 27 Закону];

* документи про дорожньо-транспортну пригоду, оформлені працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства, або повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ, без участі працівників відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n302 частини другої статті 31 Закону];

* документи, необхідні для ідентифікації та верифікації юридичної особи, якщо потерпілою особою є юридична особа, у випадках та в обсязі, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

* копія постанови суду по справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, якщо порушено провадження у справі про адміністративне правопорушення та дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди здійснювалося відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, - на вимогу страховика (МТСБУ) у межах строку, передбаченого частиною четвертою цієї статті. Страховик (МТСБУ) має право вимагати копію постанови суду по справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, лише у разі складення протоколу про вчинення порушення Правил дорожнього руху стосовно двох або більше осіб за одним фактом дорожньо-транспортної пригоди або у разі наявності в документі про дорожньо-транспортну пригоду, оформленому працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства, чи в інших документах повідомлення учасника дорожньо-транспортної пригоди про його незгоду з обставинами такої дорожньо-транспортної пригоди;

* копія вироку суду чи іншого рішення, що набрало законної сили, що підтверджує завершення кримінального провадження, якщо дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди здійснювалося у кримінальному провадженні та страховик (МТСБУ) у межах строку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, вимагає надання такого документа;

* документи, що підтверджують здійснення отримувачем страхової (регламентної) виплати витрат на оплату послуг з лікування потерпілої фізичної особи або ремонт її транспортного засобу у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини четвертої статті 27 цього Закону, - у разі вимоги заявника про здійснення виплати на банківські (платіжні) рахунки таких осіб.паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n373 статті 34 Закону:]

* Страховик (МТСБУ) зобов’язаний у строк, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n315 частиною п’ятою статті 32 Закону], письмово у спосіб, зазначений у заяві про страхову (регламентну) виплату, повідомити заявника про прийняте за його заявою рішення.

* Страховик (МТСБУ) зобов’язаний здійснити страхову (регламентну) виплату протягом трьох робочих днів з дня направлення заявнику повідомлення про прийняте рішення за його заявою про здійснення такої виплати.

* У разі прийняття рішення про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати страховик (МТСБУ) зобов’язаний у повідомленні про прийняте рішення зазначити підстави для його прийняття.
У разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, крім страхових виплат особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, та регламентних виплат, які здійснюються МТСБУ страховик (МТСБУ) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

У разі здійснення страхової виплати особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, або особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, у разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, така пеня сплачується на її вимогу.

==Порядок оскарження==
У відповідності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n411 статті 38 Закону] рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати може бути оскаржено страхувальником або потерпілою особою, або іншою особою, яка має на неї право, '''у судовому порядку'''.

За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n413 статтею 39 Закону] , у разі виникнення спору між страховиком та МТСБУ щодо того, хто має здійснити страхову (регламентну) виплату потерпілій особі, така виплата здійснюється МТСБУ.

Страховик зобов’язаний компенсувати МТСБУ здійснену ним виплату та всі документально підтверджені витрати, пов’язані з врегулюванням страхового випадку, якщо в результаті вирішення спору буде встановлено, що така виплата мала бути здійснена страховиком.

[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Алгоритм виплати страхового відшкодування у випадку дорожньо-транспортної пригоди

2026-04-09T08:25:35Z

Mariia.chaika: /* Строки розгляду заяви */

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Закон України "Про страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Закон України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]

==Хто є суб’єктом звернення==
Суб’єктом звернення є '''потерпілий''' (''юридична та фізична особа, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу''), або інша особа, яка має право на отримання відшкодування.

Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - подія, що сталася під час руху дорожнього транспортного засобу, внаслідок якої загинули або зазнали травм люди чи заподіяна шкода майну ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n53 стаття 2 Кодексу цивільного захисту України)].
==Куди звернутися==
У разі настання ДТП (страхового випадку) слід звертатись до страховика - страхової організації, яка має право на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів]" та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n3 Законом України "Про страхування"].
==Строки звернення ==
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 3-х робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу у тому числі електронну, для листування. Якщо водій з поважних причин не мав змоги виконати такі дії, він має підтвердити це документально.

==Строки розгляду заяви==
Для отримання страхової (регламентної) виплати потерпіла особа чи інша особа, яка має право на її отримання , подає страховику, а у випадках, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 передбачених статтею 43 цього Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"](далі - '''Закон'''), - до МТСБУ, заяву про страхову виплату, заяву про регламентну виплату у строк, що не перевищує:

1) один рік з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 4 частини першої статті 43 Закону,] - з дня припинення членства страховика в Моторно (транспортному ) страховому бюро України (далі - МТСБУ) ), - якщо шкоду заподіяно майну потерпілої особи;

2) три роки з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), -] якщо шкоду заподіяно життю або здоров’ю потерпілої фізичної особи, передбаченими статтею 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n315 Закону] .

'''У цій заяві має міститися:'''
*найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
*прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або найменування заявника, місце його фактичного проживання та місце реєстрації або місцезнаходження, адресу електронної пошти (адресу для листування), номер телефону та інші способи обміну повідомленнями між заявником та страховиком;
*зміст майнової вимоги заявника про відшкодування заподіяної шкоди та документи, що підтверджують її розмір (за наявності);
*нформацію та підтвердні документи про здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих осіб;
*підпис заявника та дата подання заяви.
'''До заяви додаються:'''

* паспорт громадянина, а в разі його відсутності - інший документ, який відповідно до законодавства України посвідчує особу заявника, якщо заявником є фізична особа;

* документ, що посвідчує право заявника на отримання страхової виплати (довіреність, яка передбачає повноваження щодо отримання страхової виплати, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину тощо), якщо заявник не є потерпілою особою (її законним представником);

* довідка про присвоєння заявнику реєстраційного номера облікової картки платника податків, якщо заявником є фізична особа (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера платника податків, офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) та серія, номер і назва документа, що його посвідчує;

* документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день настання дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про здійснення страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілої особи;

* документи, що підтверджують витрати на евакуацію пошкодженого транспортного засобу та на оплату послуг стоянки, - у разі вимоги заявника про відшкодування таких витрат;

* документи, що підтверджують заподіяння шкоди майну внаслідок пошкодження чи знищення дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху та іншого майна, - у разі вимоги заявника про здійснення відшкодування такої шкоди

'''У разі вимоги про здійснення страхової (регламентної) виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю потерпілої фізичної особи:'''

* документи, що згідно із законодавством підтверджують тимчасову втрату працездатності, або інші документи, що підтверджують заподіяння шкоди здоров’ю потерпілої фізичної особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також документи, що підтверджують строк лікування та/або здійснення витрат на лікування (за наявності) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n199 частини першої статті 21 Закону], - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

* витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності (копія паперового листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи потерпілої фізичної особи) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n205 статті 22 Закону] - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

* документи, що підтверджують встановлення інвалідності потерпілій фізичній особі, а також (за наявності) документи, що підтверджують ступінь стійкої втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності (у відсотках), суму середньомісячного заробітку (доходу) потерпілої фізичної особи до настання дорожньо-транспортної пригоди відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n211 частини першої статті 23 Закону], - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

'''У разі вимоги про страхову (регламентну) виплату у зв’язку із смертю потерпілої фізичної особи:'''

* свідоцтво про смерть потерпілої фізичної особи;
* документи, що посвідчують право осіб на утримання від померлої потерпілої фізичної особи або перебування осіб на утриманні потерпілої фізичної особи згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n224 частиною другою статті 25 Закону], та документи, що підтверджують доходи померлої потерпілої фізичної особи за календарний рік, що передує року настання дорожньо-транспортної пригоди (за наявності), - у разі вимоги заявника про виплату страхового відшкодування у зв’язку із втратою годувальника;

* документи, що підтверджують сімейні, родинні відносини відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n224 частини другої статті 25 Закону], - у разі вимоги про відшкодування моральної шкоди у зв’язку із смертю годувальника;

* документи, що підтверджують факт поховання потерпілого та/або спорудження надгробного пам’ятника та здійснення відповідних витрат, - у разі вимоги заявника про виплату відшкодування у зв’язку із здійсненням витрат на поховання потерпілого;

* відомості про реквізити банківського (платіжного) рахунку чи унікальний ідентифікатор отримувача страхової (регламентної) виплати - у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n243 частиною п’ятою статті 27 Закону];

* документи про дорожньо-транспортну пригоду, оформлені працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства, або повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ, без участі працівників відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n302 частини другої статті 31 Закону];

* документи, необхідні для ідентифікації та верифікації юридичної особи, якщо потерпілою особою є юридична особа, у випадках та в обсязі, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

* копія постанови суду по справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, якщо порушено провадження у справі про адміністративне правопорушення та дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди здійснювалося відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, - на вимогу страховика (МТСБУ) у межах строку, передбаченого частиною четвертою цієї статті. Страховик (МТСБУ) має право вимагати копію постанови суду по справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, лише у разі складення протоколу про вчинення порушення Правил дорожнього руху стосовно двох або більше осіб за одним фактом дорожньо-транспортної пригоди або у разі наявності в документі про дорожньо-транспортну пригоду, оформленому працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства, чи в інших документах повідомлення учасника дорожньо-транспортної пригоди про його незгоду з обставинами такої дорожньо-транспортної пригоди;

* копія вироку суду чи іншого рішення, що набрало законної сили, що підтверджує завершення кримінального провадження, якщо дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди здійснювалося у кримінальному провадженні та страховик (МТСБУ) у межах строку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, вимагає надання такого документа;

* документи, що підтверджують здійснення отримувачем страхової (регламентної) виплати витрат на оплату послуг з лікування потерпілої фізичної особи або ремонт її транспортного засобу у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини четвертої статті 27 цього Закону, - у разі вимоги заявника про здійснення виплати на банківські (платіжні) рахунки таких осіб.паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n373 статті 34 Закону:]

* Страховик (МТСБУ) зобов’язаний у строк, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n315 частиною п’ятою статті 32 Закону], письмово у спосіб, зазначений у заяві про страхову (регламентну) виплату, повідомити заявника про прийняте за його заявою рішення.

* Страховик (МТСБУ) зобов’язаний здійснити страхову (регламентну) виплату протягом трьох робочих днів з дня направлення заявнику повідомлення про прийняте рішення за його заявою про здійснення такої виплати.

* У разі прийняття рішення про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати страховик (МТСБУ) зобов’язаний у повідомленні про прийняте рішення зазначити підстави для його прийняття.
У разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, крім страхових виплат особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, та регламентних виплат, які здійснюються МТСБУ страховик (МТСБУ) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

У разі здійснення страхової виплати особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, або особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, у разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, така пеня сплачується на її вимогу.

==Порядок оскарження==
У відповідності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n411 статті 38 Закону] рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати може бути оскаржено страхувальником або потерпілою особою, або іншою особою, яка має на неї право, '''у судовому порядку'''.

За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text статтею 39 Закону] , у разі виникнення спору між страховиком та МТСБУ щодо того, хто має здійснити страхову (регламентну) виплату потерпілій особі, така виплата здійснюється МТСБУ.

Страховик зобов’язаний компенсувати МТСБУ здійснену ним виплату та всі документально підтверджені витрати, пов’язані з врегулюванням страхового випадку, якщо в результаті вирішення спору буде встановлено, що така виплата мала бути здійснена страховиком.

[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Алгоритм виплати страхового відшкодування у випадку дорожньо-транспортної пригоди

2026-04-09T08:23:14Z

Mariia.chaika: /* Хто є суб’єктом звернення */

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Закон України "Про страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Закон України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]

==Хто є суб’єктом звернення==
Суб’єктом звернення є '''потерпілий''' (''юридична та фізична особа, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу''), або інша особа, яка має право на отримання відшкодування.

Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - подія, що сталася під час руху дорожнього транспортного засобу, внаслідок якої загинули або зазнали травм люди чи заподіяна шкода майну ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n53 стаття 2 Кодексу цивільного захисту України)].
==Куди звернутися==
У разі настання ДТП (страхового випадку) слід звертатись до страховика - страхової організації, яка має право на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів]" та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n3 Законом України "Про страхування"].
==Строки звернення ==
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 3-х робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу у тому числі електронну, для листування. Якщо водій з поважних причин не мав змоги виконати такі дії, він має підтвердити це документально.

==Строки розгляду заяви==
Для отримання страхової (регламентної) виплати потерпіла особа чи інша особа, яка має право на її отримання , подає страховику, а у випадках, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 передбачених статтею 43 цього Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"](далі - '''Закон'''), - до МТСБУ, заяву про страхову виплату, заяву про регламентну виплату у строк, що не перевищує:

1) один рік з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 4 частини першої статті 43 Закону,] - з дня припинення членства страховика в Моторно (транспортному ) страховому бюро України (далі - МТСБУ) ), - якщо шкоду заподіяно майну потерпілої особи;

2) три роки з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n478 Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), -] якщо шкоду заподіяно життю або здоров’ю потерпілої фізичної особи, передбаченими статтею 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text Закону] .

'''У цій заяві має міститися:'''
*найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
*прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) або найменування заявника, місце його фактичного проживання та місце реєстрації або місцезнаходження, адресу електронної пошти (адресу для листування), номер телефону та інші способи обміну повідомленнями між заявником та страховиком;
*зміст майнової вимоги заявника про відшкодування заподіяної шкоди та документи, що підтверджують її розмір (за наявності);
*нформацію та підтвердні документи про здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих осіб;
*підпис заявника та дата подання заяви.
'''До заяви додаються:'''

* паспорт громадянина, а в разі його відсутності - інший документ, який відповідно до законодавства України посвідчує особу заявника, якщо заявником є фізична особа;

* документ, що посвідчує право заявника на отримання страхової виплати (довіреність, яка передбачає повноваження щодо отримання страхової виплати, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину тощо), якщо заявник не є потерпілою особою (її законним представником);

* довідка про присвоєння заявнику реєстраційного номера облікової картки платника податків, якщо заявником є фізична особа (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера платника податків, офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) та серія, номер і назва документа, що його посвідчує;

* документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день настання дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про здійснення страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілої особи;

* документи, що підтверджують витрати на евакуацію пошкодженого транспортного засобу та на оплату послуг стоянки, - у разі вимоги заявника про відшкодування таких витрат;

* документи, що підтверджують заподіяння шкоди майну внаслідок пошкодження чи знищення дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху та іншого майна, - у разі вимоги заявника про здійснення відшкодування такої шкоди

'''У разі вимоги про здійснення страхової (регламентної) виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю потерпілої фізичної особи:'''

* документи, що згідно із законодавством підтверджують тимчасову втрату працездатності, або інші документи, що підтверджують заподіяння шкоди здоров’ю потерпілої фізичної особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також документи, що підтверджують строк лікування та/або здійснення витрат на лікування (за наявності) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n199 частини першої статті 21 Закону], - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

* витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності (копія паперового листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи потерпілої фізичної особи) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n205 статті 22 Закону] - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

* документи, що підтверджують встановлення інвалідності потерпілій фізичній особі, а також (за наявності) документи, що підтверджують ступінь стійкої втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності (у відсотках), суму середньомісячного заробітку (доходу) потерпілої фізичної особи до настання дорожньо-транспортної пригоди відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n211 частини першої статті 23 Закону], - у разі вимоги заявника про здійснення такого відшкодування;

'''У разі вимоги про страхову (регламентну) виплату у зв’язку із смертю потерпілої фізичної особи:'''

* свідоцтво про смерть потерпілої фізичної особи;
* документи, що посвідчують право осіб на утримання від померлої потерпілої фізичної особи або перебування осіб на утриманні потерпілої фізичної особи згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n224 частиною другою статті 25 Закону], та документи, що підтверджують доходи померлої потерпілої фізичної особи за календарний рік, що передує року настання дорожньо-транспортної пригоди (за наявності), - у разі вимоги заявника про виплату страхового відшкодування у зв’язку із втратою годувальника;

* документи, що підтверджують сімейні, родинні відносини відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n224 частини другої статті 25 Закону], - у разі вимоги про відшкодування моральної шкоди у зв’язку із смертю годувальника;

* документи, що підтверджують факт поховання потерпілого та/або спорудження надгробного пам’ятника та здійснення відповідних витрат, - у разі вимоги заявника про виплату відшкодування у зв’язку із здійсненням витрат на поховання потерпілого;

* відомості про реквізити банківського (платіжного) рахунку чи унікальний ідентифікатор отримувача страхової (регламентної) виплати - у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n243 частиною п’ятою статті 27 Закону];

* документи про дорожньо-транспортну пригоду, оформлені працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства, або повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ, без участі працівників відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n302 частини другої статті 31 Закону];

* документи, необхідні для ідентифікації та верифікації юридичної особи, якщо потерпілою особою є юридична особа, у випадках та в обсязі, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

* копія постанови суду по справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, якщо порушено провадження у справі про адміністративне правопорушення та дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди здійснювалося відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, - на вимогу страховика (МТСБУ) у межах строку, передбаченого частиною четвертою цієї статті. Страховик (МТСБУ) має право вимагати копію постанови суду по справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, лише у разі складення протоколу про вчинення порушення Правил дорожнього руху стосовно двох або більше осіб за одним фактом дорожньо-транспортної пригоди або у разі наявності в документі про дорожньо-транспортну пригоду, оформленому працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства, чи в інших документах повідомлення учасника дорожньо-транспортної пригоди про його незгоду з обставинами такої дорожньо-транспортної пригоди;

* копія вироку суду чи іншого рішення, що набрало законної сили, що підтверджує завершення кримінального провадження, якщо дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди здійснювалося у кримінальному провадженні та страховик (МТСБУ) у межах строку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, вимагає надання такого документа;

* документи, що підтверджують здійснення отримувачем страхової (регламентної) виплати витрат на оплату послуг з лікування потерпілої фізичної особи або ремонт її транспортного засобу у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини четвертої статті 27 цього Закону, - у разі вимоги заявника про здійснення виплати на банківські (платіжні) рахунки таких осіб.паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n373 статті 34 Закону:]

* Страховик (МТСБУ) зобов’язаний у строк, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n315 частиною п’ятою статті 32 Закону], письмово у спосіб, зазначений у заяві про страхову (регламентну) виплату, повідомити заявника про прийняте за його заявою рішення.

* Страховик (МТСБУ) зобов’язаний здійснити страхову (регламентну) виплату протягом трьох робочих днів з дня направлення заявнику повідомлення про прийняте рішення за його заявою про здійснення такої виплати.

* У разі прийняття рішення про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати страховик (МТСБУ) зобов’язаний у повідомленні про прийняте рішення зазначити підстави для його прийняття.
У разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, крім страхових виплат особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, та регламентних виплат, які здійснюються МТСБУ страховик (МТСБУ) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

У разі здійснення страхової виплати особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, або особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, у разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, така пеня сплачується на її вимогу.

==Порядок оскарження==
У відповідності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#n411 статті 38 Закону] рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати може бути оскаржено страхувальником або потерпілою особою, або іншою особою, яка має на неї право, '''у судовому порядку'''.

За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20#Text статтею 39 Закону] , у разі виникнення спору між страховиком та МТСБУ щодо того, хто має здійснити страхову (регламентну) виплату потерпілій особі, така виплата здійснюється МТСБУ.

Страховик зобов’язаний компенсувати МТСБУ здійснену ним виплату та всі документально підтверджені витрати, пов’язані з врегулюванням страхового випадку, якщо в результаті вирішення спору буде встановлено, що така виплата мала бути здійснена страховиком.

[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2026-02-17T08:53:26Z

Mariia.chaika: /* Поняття "дитина-сирота" та "діти, позбавлені батьківського піклування" */

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція ООН "Про права дитини"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Про затвердження Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2005-%D0%BF#n11 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2005 року № 823 "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/226-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року № 226 № "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2015 року № 1256 "Про ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57], доповнено нормами щодо особливостей перетину державного кордону у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану (''пункти 2-1'' - ''2-7'').

'''Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, можуть виїхати за межі України у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності таких документів:'''
* паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;
* наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;
* письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Нацслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;
* запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.
'''Виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку, які:'''
* влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім'ї;
* влаштовані на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу;
* перебувають під опікою, піклуванням за рішенням органів опіки та піклування;
* перебувають під опікою, піклуванням за рішенням суду)
'''здійснюється в супроводі одного із законних представників за наявності письмового погодження служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей.'''

Сторінка Міністерства соціальної політики України в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua
|}
== '''Поняття "дитина-сирота" та "діти, позбавлені батьківського піклування"''' ==
'''''Дитина-сирота''''' - дитина, в якої померли чи загинули батьки.

'''''Діти, позбавлені батьківського піклування,''''' - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

'''''Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,''''' - особи віком '''від 18 до 23 років''', у яких у віці '''до 18 років''' померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування

''(Стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"])''

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288 Конвенції ООН «Про права дитини»]).
== [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування|'''Набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування''']] ==
'''Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування,''' - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.

Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини '''протягом двох місяців''' повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування). 
Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, '''приймається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.''' 
У рішенні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.

'''Статус дитини-сироти''' надається:
{| class="wikitable"
|-
| дітям, у яких померли або загинули батьки|| підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них
|}
'''Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:'''
{| class="wikitable"
|-
| батьки яких позбавлені батьківських прав || підтверджується рішенням суду
|-
| які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких визнані безвісно відсутніми|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких оголошені судом померлими || підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану
|-
| батьки яких визнані недієздатними|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі|| підтверджується вироком суду;
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження || підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|-
| у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки || підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ
|-
| підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі || підтверджується складеним актом за формою, затвердженою МОЗ і МВС;
|-
| батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку із перебуванням батьків на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції || підтверджується відповідним актом, складеним службою у справах дітей
|-
| розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] || за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|}
== '''Основні засади державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==
* створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї;
* виховання та утримання дітей за принципом родинності;
* сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;
* забезпечення пріоритету форм влаштування;
* захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей;
* створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;
* забезпечення права на здоровий розвиток;
* забезпечення соціально-правових гарантій;
* створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги;
* формування системи соціальної адаптації;
* забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності, яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, а також особи із їх числа та запитам ринку праці;
* належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями;
* вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
== '''Органи, які здійснюють соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==
* Органи опіки та піклування, тобто районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
* Служба у справах дітей;
* Центри соціальних служб для сім’ї дітей та молоді;
* Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. 
== '''Соціальні стандарти та пільги, які надаються дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування''' ==
Державні соціальні стандарти на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку, незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні. 
'''Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо:'''
* мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття;
* житлового забезпечення таких дітей після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені нормативи;
* забезпечення гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку роботи, а в разі неможливості надання робочого місця — встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
* мінімальної разової державної фінансової допомоги по закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;
* мінімального щомісячного утримання таких дітей за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку;
* мінімального медичного обслуговування;
* мінімального забезпечення іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами та журналами відповідного дитячого, юнацького загальнопізнавального та виховного спрямування;
* мінімального грошового забезпечення батьків-вихователів, прийомних батьків.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи забезпечення.
== '''Державне забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==
Відповідно до частини третьої статті 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4334 Конституції України] утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n272 стаття 25 Закону України "Про охорону дитинства"]). 
'''Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються, мають право на:'''
* повне державне забезпечення в навчальних закладах (діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком '''до 18 років''' та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання '''до 23 років''' або до закінчення відповідних навчальних закладів);
* виплату соціальної стипендії в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України та виплату 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики;
* виплату щорічної допомоги для придбання навчальної літератури в розмірі не менше трьох місячних соціальних стипендій, посадових окладів, які їм призначені. Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах;
* збереження на весь період академічної відпустки (при наданні академічної відпустки за медичним висновком) повного державного забезпечення та виплату стипендії. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування;
* забезпечення випускників навчальних закладів за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття. '''Права опікунів та осіб, що замінюють батьків'''
** захищати дитину, її права та інтереси як опікуни або піклувальники без спеціальних на те повноважень;
** на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав батьків дітей-вихованців;
** на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним щодо дітей, які проживали разом із ними та передані на усиновлення;
** на усиновлення дітей, які перебувають на вихованні та утриманні в їхніх сім'ях;
** брати участь у вирішенні органом опіки та піклування питання про управління майном дитини;
** вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду;
** вимагати надання їм органами опіки та піклування повної інформації про дитину та її батьків, стан її здоров'я, рівень та особливості розвитку дитини;
** самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування. '''Обов’язки опікунів та осіб, що замінюють батьків'''
** захищати права та інтереси дітей, бути їхніми представниками в установах і організаціях;
** створити належні умови для всебічного гармонійного розвитку дітей;
** піклуватися про здоров'я, фізичний, психічний та моральний розвиток, навчання дітей, готувати їх до праці;
** забезпечувати проведення двічі на рік медичного обстеження дітей лікарями-спеціалістами та виконувати їх рекомендації;
** забезпечити здобуття дітьми освіти, стежити за навчанням і розвитком дітей у навчально-виховних закладах, підтримувати зв'язки з учителями та вихователями;
** займатися розвитком здібностей дітей, у тому числі залучати їх до занять у позашкільних навчальних закладах;
** не перешкоджати спілкуванню дитини з її рідними батьками та поверненню дитини в разі поновлення їх у батьківських правах, звільнення з місць позбавлення волі та в інших випадках, якщо це не суперечить інтересам дитини і не заборонено рішенням суду;
** співпрацювати з місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та соціальними працівниками, залучати спеціалістів до вирішення проблемних питань;
** повідомляти відповідні служби опіки та піклування в разі виникнення в дитячому будинку сімейного типу несприятливих умов для утримання, виховання та навчання дітей; Батьки-вихователі виконують свої обов'язки стосовно дітей до досягнення ними вісімнадцяти років або до закінчення ними навчання у відповідних закладах навіть у разі їх окремого проживання.
== '''Соціальні гарантії'''==
* соціальний супровід дитини;
* щорічне безоплатне оздоровлення;
* за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, [[Збереження житла за дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування та особами з їх числа|зберігається право на житло]], в якому вони проживали з батьками, рідними тощо до влаштування у відповідні заклади;
* дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення ними 18-річного віку надається одноразова допомога у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України;
* держава гарантує працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після повернення їх з дитячих закладів, від опікунів чи піклувальників, з дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, закінчення навчання в державних та комунальних навчальних закладах.
== Див.також ==
[[Порядок надання одноразової допомоги дітям - сиротам і дітям позбавленим батьківського піклування після досягнення 18 років]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Одноразова грошова допомога]]
[[index.php?title=Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[index.php?title=Категорія:Діти-сироти]]

Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2026-02-17T08:51:30Z

Mariia.chaika: /* Поняття "дитина-сирота" та "діти, позбавлені батьківського піклування" */

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція ООН "Про права дитини"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Про затвердження Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2005-%D0%BF#n11 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2005 року № 823 "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/226-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року № 226 № "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2015 року № 1256 "Про ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57], доповнено нормами щодо особливостей перетину державного кордону у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану (''пункти 2-1'' - ''2-7'').

'''Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, можуть виїхати за межі України у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності таких документів:'''
* паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;
* наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;
* письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Нацслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;
* запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.
'''Виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку, які:'''
* влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім'ї;
* влаштовані на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу;
* перебувають під опікою, піклуванням за рішенням органів опіки та піклування;
* перебувають під опікою, піклуванням за рішенням суду)
'''здійснюється в супроводі одного із законних представників за наявності письмового погодження служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей.'''

Сторінка Міністерства соціальної політики України в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua
|}
== '''Поняття "дитина-сирота" та "діти, позбавлені батьківського піклування"''' ==
'''''Дитина-сирота''''' - дитина, в якої померли чи загинули батьки.

'''''Діти, позбавлені батьківського піклування,''''' - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

'''''Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,''''' - особи віком '''від 18 до 23 років''', у яких у віці '''до 18 років''' померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування''(стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"])''

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288 Конвенції ООН «Про права дитини»]).
== [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування|'''Набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування''']] ==
'''Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування,''' - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.

Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини '''протягом двох місяців''' повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування). 
Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, '''приймається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.''' 
У рішенні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.

'''Статус дитини-сироти''' надається:
{| class="wikitable"
|-
| дітям, у яких померли або загинули батьки|| підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них
|}
'''Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:'''
{| class="wikitable"
|-
| батьки яких позбавлені батьківських прав || підтверджується рішенням суду
|-
| які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких визнані безвісно відсутніми|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких оголошені судом померлими || підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану
|-
| батьки яких визнані недієздатними|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі|| підтверджується вироком суду;
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження || підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|-
| у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки || підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ
|-
| підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі || підтверджується складеним актом за формою, затвердженою МОЗ і МВС;
|-
| батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку із перебуванням батьків на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції || підтверджується відповідним актом, складеним службою у справах дітей
|-
| розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] || за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|}
== '''Основні засади державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==
* створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї;
* виховання та утримання дітей за принципом родинності;
* сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;
* забезпечення пріоритету форм влаштування;
* захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей;
* створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;
* забезпечення права на здоровий розвиток;
* забезпечення соціально-правових гарантій;
* створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги;
* формування системи соціальної адаптації;
* забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності, яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, а також особи із їх числа та запитам ринку праці;
* належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями;
* вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
== '''Органи, які здійснюють соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==
* Органи опіки та піклування, тобто районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
* Служба у справах дітей;
* Центри соціальних служб для сім’ї дітей та молоді;
* Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. 
== '''Соціальні стандарти та пільги, які надаються дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування''' ==
Державні соціальні стандарти на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку, незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні. 
'''Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо:'''
* мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття;
* житлового забезпечення таких дітей після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені нормативи;
* забезпечення гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку роботи, а в разі неможливості надання робочого місця — встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
* мінімальної разової державної фінансової допомоги по закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;
* мінімального щомісячного утримання таких дітей за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку;
* мінімального медичного обслуговування;
* мінімального забезпечення іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами та журналами відповідного дитячого, юнацького загальнопізнавального та виховного спрямування;
* мінімального грошового забезпечення батьків-вихователів, прийомних батьків.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи забезпечення.
== '''Державне забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==
Відповідно до частини третьої статті 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4334 Конституції України] утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n272 стаття 25 Закону України "Про охорону дитинства"]). 
'''Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються, мають право на:'''
* повне державне забезпечення в навчальних закладах (діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком '''до 18 років''' та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання '''до 23 років''' або до закінчення відповідних навчальних закладів);
* виплату соціальної стипендії в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України та виплату 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики;
* виплату щорічної допомоги для придбання навчальної літератури в розмірі не менше трьох місячних соціальних стипендій, посадових окладів, які їм призначені. Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах;
* збереження на весь період академічної відпустки (при наданні академічної відпустки за медичним висновком) повного державного забезпечення та виплату стипендії. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування;
* забезпечення випускників навчальних закладів за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття. '''Права опікунів та осіб, що замінюють батьків'''
** захищати дитину, її права та інтереси як опікуни або піклувальники без спеціальних на те повноважень;
** на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав батьків дітей-вихованців;
** на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним щодо дітей, які проживали разом із ними та передані на усиновлення;
** на усиновлення дітей, які перебувають на вихованні та утриманні в їхніх сім'ях;
** брати участь у вирішенні органом опіки та піклування питання про управління майном дитини;
** вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду;
** вимагати надання їм органами опіки та піклування повної інформації про дитину та її батьків, стан її здоров'я, рівень та особливості розвитку дитини;
** самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування. '''Обов’язки опікунів та осіб, що замінюють батьків'''
** захищати права та інтереси дітей, бути їхніми представниками в установах і організаціях;
** створити належні умови для всебічного гармонійного розвитку дітей;
** піклуватися про здоров'я, фізичний, психічний та моральний розвиток, навчання дітей, готувати їх до праці;
** забезпечувати проведення двічі на рік медичного обстеження дітей лікарями-спеціалістами та виконувати їх рекомендації;
** забезпечити здобуття дітьми освіти, стежити за навчанням і розвитком дітей у навчально-виховних закладах, підтримувати зв'язки з учителями та вихователями;
** займатися розвитком здібностей дітей, у тому числі залучати їх до занять у позашкільних навчальних закладах;
** не перешкоджати спілкуванню дитини з її рідними батьками та поверненню дитини в разі поновлення їх у батьківських правах, звільнення з місць позбавлення волі та в інших випадках, якщо це не суперечить інтересам дитини і не заборонено рішенням суду;
** співпрацювати з місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та соціальними працівниками, залучати спеціалістів до вирішення проблемних питань;
** повідомляти відповідні служби опіки та піклування в разі виникнення в дитячому будинку сімейного типу несприятливих умов для утримання, виховання та навчання дітей; Батьки-вихователі виконують свої обов'язки стосовно дітей до досягнення ними вісімнадцяти років або до закінчення ними навчання у відповідних закладах навіть у разі їх окремого проживання.
== '''Соціальні гарантії'''==
* соціальний супровід дитини;
* щорічне безоплатне оздоровлення;
* за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, [[Збереження житла за дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування та особами з їх числа|зберігається право на житло]], в якому вони проживали з батьками, рідними тощо до влаштування у відповідні заклади;
* дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення ними 18-річного віку надається одноразова допомога у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України;
* держава гарантує працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після повернення їх з дитячих закладів, від опікунів чи піклувальників, з дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, закінчення навчання в державних та комунальних навчальних закладах.
== Див.також ==
[[Порядок надання одноразової допомоги дітям - сиротам і дітям позбавленим батьківського піклування після досягнення 18 років]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Одноразова грошова допомога]]
[[index.php?title=Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[index.php?title=Категорія:Діти-сироти]]

Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2026-02-17T08:49:11Z

Mariia.chaika: /* Поняття "дитина-сирота" та "діти, позбавлені батьківського піклування" */

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція ООН "Про права дитини"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Про затвердження Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2005-%D0%BF#n11 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2005 року № 823 "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/226-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року № 226 № "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2015 року № 1256 "Про ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57], доповнено нормами щодо особливостей перетину державного кордону у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану (''пункти 2-1'' - ''2-7'').

'''Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, можуть виїхати за межі України у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності таких документів:'''
* паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;
* наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;
* письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Нацслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;
* запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.
'''Виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку, які:'''
* влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім'ї;
* влаштовані на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу;
* перебувають під опікою, піклуванням за рішенням органів опіки та піклування;
* перебувають під опікою, піклуванням за рішенням суду)
'''здійснюється в супроводі одного із законних представників за наявності письмового погодження служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей.'''

Сторінка Міністерства соціальної політики України в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua
|}
== '''Поняття "дитина-сирота" та "діти, позбавлені батьківського піклування"''' ==
'''''Дитина-сирота''''' - дитина, в якої померли чи загинули батьки.

'''''Діти, позбавлені батьківського піклування,''''' - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

'''''Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,''''' - особи віком '''від 18 до 23 років''', у яких у віці '''до 18 років''' померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

''(Стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"])''

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288 Конвенції ООН «Про права дитини»]).
== [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування|'''Набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування''']] ==
'''Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування,''' - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.

Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини '''протягом двох місяців''' повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування). 
Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, '''приймається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.''' 
У рішенні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.

'''Статус дитини-сироти''' надається:
{| class="wikitable"
|-
| дітям, у яких померли або загинули батьки|| підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них
|}
'''Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:'''
{| class="wikitable"
|-
| батьки яких позбавлені батьківських прав || підтверджується рішенням суду
|-
| які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких визнані безвісно відсутніми|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких оголошені судом померлими || підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану
|-
| батьки яких визнані недієздатними|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі|| підтверджується вироком суду;
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження || підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|-
| у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки || підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ
|-
| підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі || підтверджується складеним актом за формою, затвердженою МОЗ і МВС;
|-
| батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку із перебуванням батьків на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції || підтверджується відповідним актом, складеним службою у справах дітей
|-
| розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] || за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|}
== '''Основні засади державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==
* створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї;
* виховання та утримання дітей за принципом родинності;
* сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;
* забезпечення пріоритету форм влаштування;
* захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей;
* створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;
* забезпечення права на здоровий розвиток;
* забезпечення соціально-правових гарантій;
* створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги;
* формування системи соціальної адаптації;
* забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності, яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, а також особи із їх числа та запитам ринку праці;
* належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями;
* вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
== '''Органи, які здійснюють соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==
* Органи опіки та піклування, тобто районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
* Служба у справах дітей;
* Центри соціальних служб для сім’ї дітей та молоді;
* Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. 
== '''Соціальні стандарти та пільги, які надаються дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування''' ==
Державні соціальні стандарти на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку, незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні. 
'''Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо:'''
* мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття;
* житлового забезпечення таких дітей після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені нормативи;
* забезпечення гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку роботи, а в разі неможливості надання робочого місця — встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
* мінімальної разової державної фінансової допомоги по закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;
* мінімального щомісячного утримання таких дітей за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку;
* мінімального медичного обслуговування;
* мінімального забезпечення іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами та журналами відповідного дитячого, юнацького загальнопізнавального та виховного спрямування;
* мінімального грошового забезпечення батьків-вихователів, прийомних батьків.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи забезпечення.
== '''Державне забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==
Відповідно до частини третьої статті 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4334 Конституції України] утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n272 стаття 25 Закону України "Про охорону дитинства"]). 
'''Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються, мають право на:'''
* повне державне забезпечення в навчальних закладах (діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком '''до 18 років''' та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання '''до 23 років''' або до закінчення відповідних навчальних закладів);
* виплату соціальної стипендії в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України та виплату 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики;
* виплату щорічної допомоги для придбання навчальної літератури в розмірі не менше трьох місячних соціальних стипендій, посадових окладів, які їм призначені. Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах;
* збереження на весь період академічної відпустки (при наданні академічної відпустки за медичним висновком) повного державного забезпечення та виплату стипендії. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування;
* забезпечення випускників навчальних закладів за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття. '''Права опікунів та осіб, що замінюють батьків'''
** захищати дитину, її права та інтереси як опікуни або піклувальники без спеціальних на те повноважень;
** на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав батьків дітей-вихованців;
** на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним щодо дітей, які проживали разом із ними та передані на усиновлення;
** на усиновлення дітей, які перебувають на вихованні та утриманні в їхніх сім'ях;
** брати участь у вирішенні органом опіки та піклування питання про управління майном дитини;
** вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду;
** вимагати надання їм органами опіки та піклування повної інформації про дитину та її батьків, стан її здоров'я, рівень та особливості розвитку дитини;
** самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування. '''Обов’язки опікунів та осіб, що замінюють батьків'''
** захищати права та інтереси дітей, бути їхніми представниками в установах і організаціях;
** створити належні умови для всебічного гармонійного розвитку дітей;
** піклуватися про здоров'я, фізичний, психічний та моральний розвиток, навчання дітей, готувати їх до праці;
** забезпечувати проведення двічі на рік медичного обстеження дітей лікарями-спеціалістами та виконувати їх рекомендації;
** забезпечити здобуття дітьми освіти, стежити за навчанням і розвитком дітей у навчально-виховних закладах, підтримувати зв'язки з учителями та вихователями;
** займатися розвитком здібностей дітей, у тому числі залучати їх до занять у позашкільних навчальних закладах;
** не перешкоджати спілкуванню дитини з її рідними батьками та поверненню дитини в разі поновлення їх у батьківських правах, звільнення з місць позбавлення волі та в інших випадках, якщо це не суперечить інтересам дитини і не заборонено рішенням суду;
** співпрацювати з місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та соціальними працівниками, залучати спеціалістів до вирішення проблемних питань;
** повідомляти відповідні служби опіки та піклування в разі виникнення в дитячому будинку сімейного типу несприятливих умов для утримання, виховання та навчання дітей; Батьки-вихователі виконують свої обов'язки стосовно дітей до досягнення ними вісімнадцяти років або до закінчення ними навчання у відповідних закладах навіть у разі їх окремого проживання.
== '''Соціальні гарантії'''==
* соціальний супровід дитини;
* щорічне безоплатне оздоровлення;
* за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, [[Збереження житла за дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування та особами з їх числа|зберігається право на житло]], в якому вони проживали з батьками, рідними тощо до влаштування у відповідні заклади;
* дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення ними 18-річного віку надається одноразова допомога у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України;
* держава гарантує працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після повернення їх з дитячих закладів, від опікунів чи піклувальників, з дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, закінчення навчання в державних та комунальних навчальних закладах.
== Див.також ==
[[Порядок надання одноразової допомоги дітям - сиротам і дітям позбавленим батьківського піклування після досягнення 18 років]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Одноразова грошова допомога]]
[[index.php?title=Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[index.php?title=Категорія:Діти-сироти]]

Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2026-02-17T08:48:23Z

Mariia.chaika: /* Поняття "дитина-сирота" та "діти, позбавлені батьківського піклування" */

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція ООН "Про права дитини"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Про затвердження Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2005-%D0%BF#n11 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2005 року № 823 "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/226-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року № 226 № "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2015 року № 1256 "Про ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57], доповнено нормами щодо особливостей перетину державного кордону у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану (''пункти 2-1'' - ''2-7'').

'''Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, можуть виїхати за межі України у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності таких документів:'''
* паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;
* наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;
* письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Нацслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;
* запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.
'''Виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку, які:'''
* влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім'ї;
* влаштовані на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу;
* перебувають під опікою, піклуванням за рішенням органів опіки та піклування;
* перебувають під опікою, піклуванням за рішенням суду)
'''здійснюється в супроводі одного із законних представників за наявності письмового погодження служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей.'''

Сторінка Міністерства соціальної політики України в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua
|}
== '''Поняття "дитина-сирота" та "діти, позбавлені батьківського піклування"''' ==
'''''Дитина-сирота''''' - дитина, в якої померли чи загинули батьки.

'''''Діти, позбавлені батьківського піклування,''''' - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

'''''Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,''''' - особи віком '''від 18 до 23 років''', у яких у віці '''до 18 років''' померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

''(Стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"])''

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n288 Конвенції ООН «Про права дитини»]).
== [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування|'''Набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування''']] ==
'''Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування,''' - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.

Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини '''протягом двох місяців''' повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування). 
Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, '''приймається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.''' 
У рішенні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.

'''Статус дитини-сироти''' надається:
{| class="wikitable"
|-
| дітям, у яких померли або загинули батьки|| підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них
|}
'''Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:'''
{| class="wikitable"
|-
| батьки яких позбавлені батьківських прав || підтверджується рішенням суду
|-
| які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких визнані безвісно відсутніми|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких оголошені судом померлими || підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану
|-
| батьки яких визнані недієздатними|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі|| підтверджується вироком суду;
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження || підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|-
| у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки || підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ
|-
| підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі || підтверджується складеним актом за формою, затвердженою МОЗ і МВС;
|-
| батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку із перебуванням батьків на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції || підтверджується відповідним актом, складеним службою у справах дітей
|-
| розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] || за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|}
== '''Основні засади державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==
* створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї;
* виховання та утримання дітей за принципом родинності;
* сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;
* забезпечення пріоритету форм влаштування;
* захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей;
* створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;
* забезпечення права на здоровий розвиток;
* забезпечення соціально-правових гарантій;
* створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги;
* формування системи соціальної адаптації;
* забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності, яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, а також особи із їх числа та запитам ринку праці;
* належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями;
* вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
== '''Органи, які здійснюють соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==
* Органи опіки та піклування, тобто районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
* Служба у справах дітей;
* Центри соціальних служб для сім’ї дітей та молоді;
* Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. 
== '''Соціальні стандарти та пільги, які надаються дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування''' ==
Державні соціальні стандарти на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку, незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні. 
'''Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо:'''
* мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття;
* житлового забезпечення таких дітей після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені нормативи;
* забезпечення гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку роботи, а в разі неможливості надання робочого місця — встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
* мінімальної разової державної фінансової допомоги по закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;
* мінімального щомісячного утримання таких дітей за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку;
* мінімального медичного обслуговування;
* мінімального забезпечення іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами та журналами відповідного дитячого, юнацького загальнопізнавального та виховного спрямування;
* мінімального грошового забезпечення батьків-вихователів, прийомних батьків.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи забезпечення.
== '''Державне забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==
Відповідно до частини третьої статті 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4334 Конституції України] утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n272 стаття 25 Закону України "Про охорону дитинства"]). 
'''Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються, мають право на:'''
* повне державне забезпечення в навчальних закладах (діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком '''до 18 років''' та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання '''до 23 років''' або до закінчення відповідних навчальних закладів);
* виплату соціальної стипендії в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України та виплату 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики;
* виплату щорічної допомоги для придбання навчальної літератури в розмірі не менше трьох місячних соціальних стипендій, посадових окладів, які їм призначені. Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах;
* збереження на весь період академічної відпустки (при наданні академічної відпустки за медичним висновком) повного державного забезпечення та виплату стипендії. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування;
* забезпечення випускників навчальних закладів за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття. '''Права опікунів та осіб, що замінюють батьків'''
** захищати дитину, її права та інтереси як опікуни або піклувальники без спеціальних на те повноважень;
** на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав батьків дітей-вихованців;
** на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним щодо дітей, які проживали разом із ними та передані на усиновлення;
** на усиновлення дітей, які перебувають на вихованні та утриманні в їхніх сім'ях;
** брати участь у вирішенні органом опіки та піклування питання про управління майном дитини;
** вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду;
** вимагати надання їм органами опіки та піклування повної інформації про дитину та її батьків, стан її здоров'я, рівень та особливості розвитку дитини;
** самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування. '''Обов’язки опікунів та осіб, що замінюють батьків'''
** захищати права та інтереси дітей, бути їхніми представниками в установах і організаціях;
** створити належні умови для всебічного гармонійного розвитку дітей;
** піклуватися про здоров'я, фізичний, психічний та моральний розвиток, навчання дітей, готувати їх до праці;
** забезпечувати проведення двічі на рік медичного обстеження дітей лікарями-спеціалістами та виконувати їх рекомендації;
** забезпечити здобуття дітьми освіти, стежити за навчанням і розвитком дітей у навчально-виховних закладах, підтримувати зв'язки з учителями та вихователями;
** займатися розвитком здібностей дітей, у тому числі залучати їх до занять у позашкільних навчальних закладах;
** не перешкоджати спілкуванню дитини з її рідними батьками та поверненню дитини в разі поновлення їх у батьківських правах, звільнення з місць позбавлення волі та в інших випадках, якщо це не суперечить інтересам дитини і не заборонено рішенням суду;
** співпрацювати з місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та соціальними працівниками, залучати спеціалістів до вирішення проблемних питань;
** повідомляти відповідні служби опіки та піклування в разі виникнення в дитячому будинку сімейного типу несприятливих умов для утримання, виховання та навчання дітей; Батьки-вихователі виконують свої обов'язки стосовно дітей до досягнення ними вісімнадцяти років або до закінчення ними навчання у відповідних закладах навіть у разі їх окремого проживання.
== '''Соціальні гарантії'''==
* соціальний супровід дитини;
* щорічне безоплатне оздоровлення;
* за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, [[Збереження житла за дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування та особами з їх числа|зберігається право на житло]], в якому вони проживали з батьками, рідними тощо до влаштування у відповідні заклади;
* дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення ними 18-річного віку надається одноразова допомога у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України;
* держава гарантує працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після повернення їх з дитячих закладів, від опікунів чи піклувальників, з дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, закінчення навчання в державних та комунальних навчальних закладах.
== Див.також ==
[[Порядок надання одноразової допомоги дітям - сиротам і дітям позбавленим батьківського піклування після досягнення 18 років]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Одноразова грошова допомога]]
[[index.php?title=Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[index.php?title=Категорія:Діти-сироти]]

Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2026-02-17T08:46:37Z

Mariia.chaika: /* Поняття "дитина-сирота" та "діти, позбавлені батьківського піклування" */

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція ООН "Про права дитини"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Про затвердження Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2005-%D0%BF#n11 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2005 року № 823 "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/226-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року № 226 № "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2015 року № 1256 "Про ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57], доповнено нормами щодо особливостей перетину державного кордону у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану (''пункти 2-1'' - ''2-7'').

'''Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, можуть виїхати за межі України у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності таких документів:'''
* паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;
* наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;
* письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Нацслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;
* запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.
'''Виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку, які:'''
* влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім'ї;
* влаштовані на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу;
* перебувають під опікою, піклуванням за рішенням органів опіки та піклування;
* перебувають під опікою, піклуванням за рішенням суду)
'''здійснюється в супроводі одного із законних представників за наявності письмового погодження служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей.'''

Сторінка Міністерства соціальної політики України в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua
|}
== '''Поняття "дитина-сирота" та "діти, позбавлені батьківського піклування"''' ==
'''''Дитина-сирота''''' - дитина, в якої померли чи загинули батьки.

'''''Діти, позбавлені батьківського піклування,''''' - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

'''''Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,''''' - особи віком '''від 18 до 23 років''', у яких у віці '''до 18 років''' померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

''(Стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"])''

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції ООН «Про права дитини»]).
== [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування|'''Набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування''']] ==
'''Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування,''' - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.

Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини '''протягом двох місяців''' повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування). 
Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, '''приймається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.''' 
У рішенні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.

'''Статус дитини-сироти''' надається:
{| class="wikitable"
|-
| дітям, у яких померли або загинули батьки|| підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них
|}
'''Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:'''
{| class="wikitable"
|-
| батьки яких позбавлені батьківських прав || підтверджується рішенням суду
|-
| які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких визнані безвісно відсутніми|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких оголошені судом померлими || підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану
|-
| батьки яких визнані недієздатними|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі|| підтверджується вироком суду;
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження || підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|-
| у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки || підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ
|-
| підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі || підтверджується складеним актом за формою, затвердженою МОЗ і МВС;
|-
| батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку із перебуванням батьків на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції || підтверджується відповідним актом, складеним службою у справах дітей
|-
| розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] || за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|}
== '''Основні засади державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==
* створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї;
* виховання та утримання дітей за принципом родинності;
* сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;
* забезпечення пріоритету форм влаштування;
* захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей;
* створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;
* забезпечення права на здоровий розвиток;
* забезпечення соціально-правових гарантій;
* створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги;
* формування системи соціальної адаптації;
* забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності, яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, а також особи із їх числа та запитам ринку праці;
* належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями;
* вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
== '''Органи, які здійснюють соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==
* Органи опіки та піклування, тобто районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
* Служба у справах дітей;
* Центри соціальних служб для сім’ї дітей та молоді;
* Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. 
== '''Соціальні стандарти та пільги, які надаються дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування''' ==
Державні соціальні стандарти на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку, незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні. 
'''Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо:'''
* мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття;
* житлового забезпечення таких дітей після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені нормативи;
* забезпечення гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку роботи, а в разі неможливості надання робочого місця — встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
* мінімальної разової державної фінансової допомоги по закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;
* мінімального щомісячного утримання таких дітей за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку;
* мінімального медичного обслуговування;
* мінімального забезпечення іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами та журналами відповідного дитячого, юнацького загальнопізнавального та виховного спрямування;
* мінімального грошового забезпечення батьків-вихователів, прийомних батьків.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи забезпечення.
== '''Державне забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==
Відповідно до частини третьої статті 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4334 Конституції України] утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n272 стаття 25 Закону України "Про охорону дитинства"]). 
'''Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються, мають право на:'''
* повне державне забезпечення в навчальних закладах (діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком '''до 18 років''' та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання '''до 23 років''' або до закінчення відповідних навчальних закладів);
* виплату соціальної стипендії в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України та виплату 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики;
* виплату щорічної допомоги для придбання навчальної літератури в розмірі не менше трьох місячних соціальних стипендій, посадових окладів, які їм призначені. Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах;
* збереження на весь період академічної відпустки (при наданні академічної відпустки за медичним висновком) повного державного забезпечення та виплату стипендії. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування;
* забезпечення випускників навчальних закладів за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття. '''Права опікунів та осіб, що замінюють батьків'''
** захищати дитину, її права та інтереси як опікуни або піклувальники без спеціальних на те повноважень;
** на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав батьків дітей-вихованців;
** на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним щодо дітей, які проживали разом із ними та передані на усиновлення;
** на усиновлення дітей, які перебувають на вихованні та утриманні в їхніх сім'ях;
** брати участь у вирішенні органом опіки та піклування питання про управління майном дитини;
** вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду;
** вимагати надання їм органами опіки та піклування повної інформації про дитину та її батьків, стан її здоров'я, рівень та особливості розвитку дитини;
** самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування. '''Обов’язки опікунів та осіб, що замінюють батьків'''
** захищати права та інтереси дітей, бути їхніми представниками в установах і організаціях;
** створити належні умови для всебічного гармонійного розвитку дітей;
** піклуватися про здоров'я, фізичний, психічний та моральний розвиток, навчання дітей, готувати їх до праці;
** забезпечувати проведення двічі на рік медичного обстеження дітей лікарями-спеціалістами та виконувати їх рекомендації;
** забезпечити здобуття дітьми освіти, стежити за навчанням і розвитком дітей у навчально-виховних закладах, підтримувати зв'язки з учителями та вихователями;
** займатися розвитком здібностей дітей, у тому числі залучати їх до занять у позашкільних навчальних закладах;
** не перешкоджати спілкуванню дитини з її рідними батьками та поверненню дитини в разі поновлення їх у батьківських правах, звільнення з місць позбавлення волі та в інших випадках, якщо це не суперечить інтересам дитини і не заборонено рішенням суду;
** співпрацювати з місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та соціальними працівниками, залучати спеціалістів до вирішення проблемних питань;
** повідомляти відповідні служби опіки та піклування в разі виникнення в дитячому будинку сімейного типу несприятливих умов для утримання, виховання та навчання дітей; Батьки-вихователі виконують свої обов'язки стосовно дітей до досягнення ними вісімнадцяти років або до закінчення ними навчання у відповідних закладах навіть у разі їх окремого проживання.
== '''Соціальні гарантії'''==
* соціальний супровід дитини;
* щорічне безоплатне оздоровлення;
* за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, [[Збереження житла за дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування та особами з їх числа|зберігається право на житло]], в якому вони проживали з батьками, рідними тощо до влаштування у відповідні заклади;
* дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення ними 18-річного віку надається одноразова допомога у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України;
* держава гарантує працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після повернення їх з дитячих закладів, від опікунів чи піклувальників, з дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, закінчення навчання в державних та комунальних навчальних закладах.
== Див.також ==
[[Порядок надання одноразової допомоги дітям - сиротам і дітям позбавленим батьківського піклування після досягнення 18 років]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Одноразова грошова допомога]]
[[index.php?title=Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[index.php?title=Категорія:Діти-сироти]]

Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2026-02-06T08:33:04Z

Mariia.chaika: /* Державне забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування */

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція ООН "Про права дитини"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Про затвердження Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2005-%D0%BF#n11 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2005 року № 823 "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/226-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року № 226 № "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2015 року № 1256 "Про ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57], доповнено нормами щодо особливостей перетину державного кордону у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану (''пункти 2-1'' - ''2-7'').

'''Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, можуть виїхати за межі України у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності таких документів:'''
* паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;
* наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;
* письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Нацслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;
* запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.
'''Виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку, які:'''
* влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім'ї;
* влаштовані на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу;
* перебувають під опікою, піклуванням за рішенням органів опіки та піклування;
* перебувають під опікою, піклуванням за рішенням суду)
'''здійснюється в супроводі одного із законних представників за наявності письмового погодження служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей.'''

Сторінка Міністерства соціальної політики України в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua
|}
== '''Поняття "дитина-сирота" та "діти, позбавлені батьківського піклування"''' ==
'''''Дитина-сирота''''' - дитина, в якої померли чи загинули батьки.

'''''Діти, позбавлені батьківського піклування,''''' - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

'''''Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,''''' - особи віком '''від 18 до 23 років''', у яких у віці '''до 18 років''' померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

''(Стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"])''

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції ООН «Про права дитини»]).
== [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування|'''Набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування''']] ==
'''Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування,''' - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.

Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини '''протягом двох місяців''' повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування). 
Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, '''приймається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.''' 
У рішенні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.

'''Статус дитини-сироти''' надається:
{| class="wikitable"
|-
| дітям, у яких померли або загинули батьки|| підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них
|}
'''Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:'''
{| class="wikitable"
|-
| батьки яких позбавлені батьківських прав || підтверджується рішенням суду
|-
| які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких визнані безвісно відсутніми|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких оголошені судом померлими || підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану
|-
| батьки яких визнані недієздатними|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі|| підтверджується вироком суду;
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження || підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|-
| у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки || підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ
|-
| підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі || підтверджується складеним актом за формою, затвердженою МОЗ і МВС;
|-
| батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку із перебуванням батьків на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції || підтверджується відповідним актом, складеним службою у справах дітей
|-
| розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] || за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|}
== '''Основні засади державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==
* створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї;
* виховання та утримання дітей за принципом родинності;
* сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;
* забезпечення пріоритету форм влаштування;
* захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей;
* створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;
* забезпечення права на здоровий розвиток;
* забезпечення соціально-правових гарантій;
* створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги;
* формування системи соціальної адаптації;
* забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності, яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, а також особи із їх числа та запитам ринку праці;
* належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями;
* вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
== '''Органи, які здійснюють соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==
* Органи опіки та піклування, тобто районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
* Служба у справах дітей;
* Центри соціальних служб для сім’ї дітей та молоді;
* Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. 
== '''Соціальні стандарти та пільги, які надаються дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування''' ==
Державні соціальні стандарти на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку, незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні. 
'''Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо:'''
* мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття;
* житлового забезпечення таких дітей після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені нормативи;
* забезпечення гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку роботи, а в разі неможливості надання робочого місця — встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
* мінімальної разової державної фінансової допомоги по закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;
* мінімального щомісячного утримання таких дітей за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку;
* мінімального медичного обслуговування;
* мінімального забезпечення іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами та журналами відповідного дитячого, юнацького загальнопізнавального та виховного спрямування;
* мінімального грошового забезпечення батьків-вихователів, прийомних батьків.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи забезпечення.
== '''Державне забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==
Відповідно до частини третьої статті 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4334 Конституції України] утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n272 стаття 25 Закону України "Про охорону дитинства"]). 
'''Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються, мають право на:'''
* повне державне забезпечення в навчальних закладах (діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком '''до 18 років''' та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання '''до 23 років''' або до закінчення відповідних навчальних закладів);
* виплату соціальної стипендії в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України та виплату 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики;
* виплату щорічної допомоги для придбання навчальної літератури в розмірі не менше трьох місячних соціальних стипендій, посадових окладів, які їм призначені. Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах;
* збереження на весь період академічної відпустки (при наданні академічної відпустки за медичним висновком) повного державного забезпечення та виплату стипендії. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування;
* забезпечення випускників навчальних закладів за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття. '''Права опікунів та осіб, що замінюють батьків'''
** захищати дитину, її права та інтереси як опікуни або піклувальники без спеціальних на те повноважень;
** на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав батьків дітей-вихованців;
** на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним щодо дітей, які проживали разом із ними та передані на усиновлення;
** на усиновлення дітей, які перебувають на вихованні та утриманні в їхніх сім'ях;
** брати участь у вирішенні органом опіки та піклування питання про управління майном дитини;
** вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду;
** вимагати надання їм органами опіки та піклування повної інформації про дитину та її батьків, стан її здоров'я, рівень та особливості розвитку дитини;
** самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування. '''Обов’язки опікунів та осіб, що замінюють батьків'''
** захищати права та інтереси дітей, бути їхніми представниками в установах і організаціях;
** створити належні умови для всебічного гармонійного розвитку дітей;
** піклуватися про здоров'я, фізичний, психічний та моральний розвиток, навчання дітей, готувати їх до праці;
** забезпечувати проведення двічі на рік медичного обстеження дітей лікарями-спеціалістами та виконувати їх рекомендації;
** забезпечити здобуття дітьми освіти, стежити за навчанням і розвитком дітей у навчально-виховних закладах, підтримувати зв'язки з учителями та вихователями;
** займатися розвитком здібностей дітей, у тому числі залучати їх до занять у позашкільних навчальних закладах;
** не перешкоджати спілкуванню дитини з її рідними батьками та поверненню дитини в разі поновлення їх у батьківських правах, звільнення з місць позбавлення волі та в інших випадках, якщо це не суперечить інтересам дитини і не заборонено рішенням суду;
** співпрацювати з місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та соціальними працівниками, залучати спеціалістів до вирішення проблемних питань;
** повідомляти відповідні служби опіки та піклування в разі виникнення в дитячому будинку сімейного типу несприятливих умов для утримання, виховання та навчання дітей; Батьки-вихователі виконують свої обов'язки стосовно дітей до досягнення ними вісімнадцяти років або до закінчення ними навчання у відповідних закладах навіть у разі їх окремого проживання.
== '''Соціальні гарантії'''==
* соціальний супровід дитини;
* щорічне безоплатне оздоровлення;
* за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, [[Збереження житла за дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування та особами з їх числа|зберігається право на житло]], в якому вони проживали з батьками, рідними тощо до влаштування у відповідні заклади;
* дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення ними 18-річного віку надається одноразова допомога у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України;
* держава гарантує працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після повернення їх з дитячих закладів, від опікунів чи піклувальників, з дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, закінчення навчання в державних та комунальних навчальних закладах.
== Див.також ==
[[Порядок надання одноразової допомоги дітям - сиротам і дітям позбавленим батьківського піклування після досягнення 18 років]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Одноразова грошова допомога]]
[[index.php?title=Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[index.php?title=Категорія:Діти-сироти]]

Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2026-02-06T08:31:22Z

Mariia.chaika: /* Державне забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування */

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція ООН "Про права дитини"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Про затвердження Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2005-%D0%BF#n11 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2005 року № 823 "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/226-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року № 226 № "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2015 року № 1256 "Про ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57], доповнено нормами щодо особливостей перетину державного кордону у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану (''пункти 2-1'' - ''2-7'').

'''Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, можуть виїхати за межі України у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності таких документів:'''
* паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;
* наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;
* письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Нацслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;
* запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.
'''Виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку, які:'''
* влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім'ї;
* влаштовані на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу;
* перебувають під опікою, піклуванням за рішенням органів опіки та піклування;
* перебувають під опікою, піклуванням за рішенням суду)
'''здійснюється в супроводі одного із законних представників за наявності письмового погодження служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей.'''

Сторінка Міністерства соціальної політики України в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua
|}
== '''Поняття "дитина-сирота" та "діти, позбавлені батьківського піклування"''' ==
'''''Дитина-сирота''''' - дитина, в якої померли чи загинули батьки.

'''''Діти, позбавлені батьківського піклування,''''' - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

'''''Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,''''' - особи віком '''від 18 до 23 років''', у яких у віці '''до 18 років''' померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

''(Стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"])''

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції ООН «Про права дитини»]).
== [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування|'''Набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування''']] ==
'''Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування,''' - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.

Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини '''протягом двох місяців''' повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування). 
Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, '''приймається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.''' 
У рішенні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.

'''Статус дитини-сироти''' надається:
{| class="wikitable"
|-
| дітям, у яких померли або загинули батьки|| підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них
|}
'''Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:'''
{| class="wikitable"
|-
| батьки яких позбавлені батьківських прав || підтверджується рішенням суду
|-
| які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких визнані безвісно відсутніми|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких оголошені судом померлими || підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану
|-
| батьки яких визнані недієздатними|| підтверджується рішенням суду
|-
| батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі|| підтверджується вироком суду;
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою || підтверджується ухвалою слідчого судді (суду)
|-
| батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження || підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|-
| у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки || підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ
|-
| підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі || підтверджується складеним актом за формою, затвердженою МОЗ і МВС;
|-
| батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку із перебуванням батьків на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції || підтверджується відповідним актом, складеним службою у справах дітей
|-
| розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] || за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження
|}
== '''Основні засади державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==
* створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї;
* виховання та утримання дітей за принципом родинності;
* сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;
* забезпечення пріоритету форм влаштування;
* захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей;
* створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;
* забезпечення права на здоровий розвиток;
* забезпечення соціально-правових гарантій;
* створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги;
* формування системи соціальної адаптації;
* забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності, яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, а також особи із їх числа та запитам ринку праці;
* належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями;
* вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
== '''Органи, які здійснюють соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==
* Органи опіки та піклування, тобто районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
* Служба у справах дітей;
* Центри соціальних служб для сім’ї дітей та молоді;
* Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. 
== '''Соціальні стандарти та пільги, які надаються дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування''' ==
Державні соціальні стандарти на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку, незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні. 
'''Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо:'''
* мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття;
* житлового забезпечення таких дітей після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені нормативи;
* забезпечення гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку роботи, а в разі неможливості надання робочого місця — встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
* мінімальної разової державної фінансової допомоги по закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;
* мінімального щомісячного утримання таких дітей за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку;
* мінімального медичного обслуговування;
* мінімального забезпечення іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами та журналами відповідного дитячого, юнацького загальнопізнавального та виховного спрямування;
* мінімального грошового забезпечення батьків-вихователів, прийомних батьків.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи забезпечення.
== '''Державне забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==
Відповідно до частини третьої статті 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4334 Конституції України] утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 стаття 25 Закону України "Про охорону дитинства"]). 
'''Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються, мають право на:'''
* повне державне забезпечення в навчальних закладах (діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком '''до 18 років''' та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання '''до 23 років''' або до закінчення відповідних навчальних закладів);
* виплату соціальної стипендії в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України та виплату 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики;
* виплату щорічної допомоги для придбання навчальної літератури в розмірі не менше трьох місячних соціальних стипендій, посадових окладів, які їм призначені. Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах;
* збереження на весь період академічної відпустки (при наданні академічної відпустки за медичним висновком) повного державного забезпечення та виплату стипендії. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування;
* забезпечення випускників навчальних закладів за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття. '''Права опікунів та осіб, що замінюють батьків'''
** захищати дитину, її права та інтереси як опікуни або піклувальники без спеціальних на те повноважень;
** на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав батьків дітей-вихованців;
** на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним щодо дітей, які проживали разом із ними та передані на усиновлення;
** на усиновлення дітей, які перебувають на вихованні та утриманні в їхніх сім'ях;
** брати участь у вирішенні органом опіки та піклування питання про управління майном дитини;
** вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду;
** вимагати надання їм органами опіки та піклування повної інформації про дитину та її батьків, стан її здоров'я, рівень та особливості розвитку дитини;
** самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування. '''Обов’язки опікунів та осіб, що замінюють батьків'''
** захищати права та інтереси дітей, бути їхніми представниками в установах і організаціях;
** створити належні умови для всебічного гармонійного розвитку дітей;
** піклуватися про здоров'я, фізичний, психічний та моральний розвиток, навчання дітей, готувати їх до праці;
** забезпечувати проведення двічі на рік медичного обстеження дітей лікарями-спеціалістами та виконувати їх рекомендації;
** забезпечити здобуття дітьми освіти, стежити за навчанням і розвитком дітей у навчально-виховних закладах, підтримувати зв'язки з учителями та вихователями;
** займатися розвитком здібностей дітей, у тому числі залучати їх до занять у позашкільних навчальних закладах;
** не перешкоджати спілкуванню дитини з її рідними батьками та поверненню дитини в разі поновлення їх у батьківських правах, звільнення з місць позбавлення волі та в інших випадках, якщо це не суперечить інтересам дитини і не заборонено рішенням суду;
** співпрацювати з місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та соціальними працівниками, залучати спеціалістів до вирішення проблемних питань;
** повідомляти відповідні служби опіки та піклування в разі виникнення в дитячому будинку сімейного типу несприятливих умов для утримання, виховання та навчання дітей; Батьки-вихователі виконують свої обов'язки стосовно дітей до досягнення ними вісімнадцяти років або до закінчення ними навчання у відповідних закладах навіть у разі їх окремого проживання.
== '''Соціальні гарантії'''==
* соціальний супровід дитини;
* щорічне безоплатне оздоровлення;
* за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, [[Збереження житла за дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування та особами з їх числа|зберігається право на житло]], в якому вони проживали з батьками, рідними тощо до влаштування у відповідні заклади;
* дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення ними 18-річного віку надається одноразова допомога у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України;
* держава гарантує працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після повернення їх з дитячих закладів, від опікунів чи піклувальників, з дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, закінчення навчання в державних та комунальних навчальних закладах.
== Див.також ==
[[Порядок надання одноразової допомоги дітям - сиротам і дітям позбавленим батьківського піклування після досягнення 18 років]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Одноразова грошова допомога]]
[[index.php?title=Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[index.php?title=Категорія:Діти-сироти]]

Звільнення з військової служби за станом здоров’я

2026-01-16T13:27:32Z

Mariia.chaika: /* Оскарження постанови ВЛК */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n13 Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
== Загальні положення ==
'''Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється''':
* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частина перша статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).
{| class="wikitable"
!Підстава звільнення
!Особа, яка звільняється
!Умова звільнення
|-
| rowspan="10" |'''За станом здоров'я'''
|військовослужбовці строкової військової служби
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
| rowspan="2" |військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
|під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|}
== Проходження військово-лікарської експертизи ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n17 пункту 1.2. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402] (далі - '''Положення''') військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - '''ВЛК''').

==== Направлення на медичний огляд ВЛК ====
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пунктом 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення] направлення на медичний огляд проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

У разі виявлення під час обстеження або лікування у закладі охорони здоров'я (установі) у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), '''які зумовлюють непридатність до військової служби''', ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби '''за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи)''' на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.4. глави 6 розділу ІІ Положення]).

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153] (далі - '''Положення № 1153'''), та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n3095 Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року N 170].

'''Військовослужбовці за контрактом''', з числа осіб офіцерського складу, які подаються на звільнення за станом здоров'я до завершення п'ятирічного терміну служби після закінчення ВВНЗ (військових навчальних підрозділів ВНЗ, закордонних навчальних закладів тощо), участі у МО або у складі миротворчого персоналу, служби у багатонаціональних штабах, військових місіях або в апараті військових аташе за кордоном, направляються на медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби '''виключно у Національний військово-медичний клінічний центр з обов'язковим оглядом головним хірургом або головним терапевтом Збройних Сил України''' за профілем діагностованного захворювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.7 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров’я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.6 глави 6 розділу II Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' [[:Файл:Рапорт про направлення на влк.docx|Зразок рапорту про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією]]
|}

====Документи для медичного огляду====
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються:

*'''направлення''' із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання;
*'''медична книжка''';
*посвідчення особи ('''військовий квиток''');
*'''фотокартка 3 х 4 см''' без головного убору - при амбулаторному огляді;
*'''службова характеристика''' для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (зразок заповнення якої наведено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2886 додатку 15 Положення]).
*'''медична характеристика'''

''Службова та медична характеристики'' обов'язково надаються у мирний час у разі направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини за місцем проходження ним військової служби, та ''в особливий період - у випадках повторного направлення військовослужбовця на медичний огляд'' командиром військової частини з метою визначення ступеню придатності до військової служби протягом 12 місяців з дня закінчення попереднього медичного огляду, а також у випадках направлення на медичний огляд військовослужбовців із захворюваннями психіки та поведінки. В інших випадках надання службової та медичної характеристик не обов'язкове.

Крім того:

*на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - '''оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми''' (поранення, контузії, каліцтва);
*на військовослужбовців - учасників бойових дій, миротворчих місій, ліквідації наслідків аварії на ядерних об'єктах, розмінування об'єктів народного господарства - відповідні '''посвідчення, витяги із особових справ''', інші довідкові матеріали (допускається надання ксерокопій указаних документів, завірених відповідними посадовими особами та гербовою печаткою військової частини (закладу)) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.2 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Прийняття рішення за результатами медичного огляду====
Під час дії особливого періоду військовослужбовцям, які амбулаторно чи стаціонарно пройшли медичний огляд ВЛК, за результатами медичного огляду '''визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку''' та виписуються із закладу охорони здоров'я (установи) '''до оформлення ВЛК свідоцтва про хворобу''', яке є підставою для оформлення документів про звільнення військовослужбовця з військової служби, у день виписки (закінчення медичного огляду ВЛК) '''видається довідка ВЛК з постановою "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків на _____ календарних днів"'''. У постанові ВЛК зазначається строк, необхідний для оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду.

У мирний час та під час дії особливого періоду, у разі коли військовослужбовці визнані непридатними до військової служби і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду

У разі звільнення військовослужбовців з військової служби постанова про потребу їх у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) ВЛК не приймається. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.17 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Постанови ВЛК приймаються на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1523 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби] (додаток 1), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1526 пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб] (додаток 2) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2820 таблиць додаткових вимог до стану здоров']я (далі - ТДВ) (додаток 3).

==Процедура звільнення з військової служби за станом здоров'я==
У разі визнання військовослужбовця ВЛК непридатним до військової служби, документи про його звільнення з військової служби можуть бути надіслані посадовій особі, яка видає наказ про звільнення, до виписки військовослужбовця із закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Етапи для оформлення звільнення:====
♦ військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

- підстави звільнення з військової служби;

- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n941 пункт 233 Положення №1153]). Також слід висловити прохання видати направлення на проходження ВЛК для встановлення непридатності до військової служби;

♦ отримання направлення на проходження ВЛК. Направлення підписується за поданням вашого командира начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення командира військовослужбовця, який подав рапорт;

♦ проходження ВЛК та отримання висновоку про непридатність за станом здоров’я;

♦ після отримання військовою частиною відповідної постанови ВЛК про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n941 пункт 240 Положення про проходження військової служби №1153]);

♦ приймається наказ про звільнення, він оголошується командиром вашої в/ч;

♦ після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до ТЦК та СП за вибраним місцем проживання.

'''''Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до ТЦК та СП для взяття на військовий облік''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n941 пункт 242 Положення № 1153]).

==Порядок оскарження==

====Оскарження постанови ВЛК ====
Досудовий порядок оскарження передбачає перегляд постанови ВЛК вищою інстанцією за принципом інстанційності.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов’язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз’ясненнями, у строк, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України «Про звернення громадян»] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n17 пункт 3.4 глави 3 розділу I Положення] ).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

====Судове оскарження постанови ВЛК====
У судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

Строки для оскарження регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України] :

*''3 місяці'' з дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови, тобто у разі попереднього застосування досудового порядку. Цей строк починає свій перебіг із дня вручення рішення вищої інстанції ВЛК за результатами розгляду заяви про перегляд постанови;
*''6 місяців із дня'', коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.

Розмір судового збору за подання заяви до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2024 році це складає 1211,20 грн.

'''''До позовної заяви додаються:''''' копія паспорта та РНОКПП (за наявності), відмова в/ч у достроковому звільненні, висновок про стан здоров’я ВЛК.

'''Важливо!''' ''Суд зобов'язаний перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК, а також проаналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення.''

''Приклади судових рішень:''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/115380708 Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 480/6410/23] – '''''оскарження постанови ВЛК.'''''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/117661035 Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 600/6455/23-а] – '''''оскарження бездіяльності військової частини (не розглянуто рапорт про звільнення).'''''

==Див. також ==
*[[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]
*[[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]
*[[Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
*[[Проходження військової служби громадянами України]]
*[[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
==Корисні посилання==

*[https://turbota.mil.gov.ua/ Допомога після поранення](Міністерство оборони України)
*Вебінар громадської організації "Юридична сотня" на [https://www.facebook.com/yursotnya/videos/1304830656279684/ тему "Військово-лікарська комісія"].
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Звільнення з військової служби за станом здоров’я

2026-01-16T13:20:17Z

Mariia.chaika: /* Етапи для оформлення звільнення: */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n13 Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
== Загальні положення ==
'''Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється''':
* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частина перша статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).
{| class="wikitable"
!Підстава звільнення
!Особа, яка звільняється
!Умова звільнення
|-
| rowspan="10" |'''За станом здоров'я'''
|військовослужбовці строкової військової служби
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
| rowspan="2" |військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
|під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|}
== Проходження військово-лікарської експертизи ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n17 пункту 1.2. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402] (далі - '''Положення''') військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - '''ВЛК''').

==== Направлення на медичний огляд ВЛК ====
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пунктом 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення] направлення на медичний огляд проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

У разі виявлення під час обстеження або лікування у закладі охорони здоров'я (установі) у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), '''які зумовлюють непридатність до військової служби''', ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби '''за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи)''' на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.4. глави 6 розділу ІІ Положення]).

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153] (далі - '''Положення № 1153'''), та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n3095 Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року N 170].

'''Військовослужбовці за контрактом''', з числа осіб офіцерського складу, які подаються на звільнення за станом здоров'я до завершення п'ятирічного терміну служби після закінчення ВВНЗ (військових навчальних підрозділів ВНЗ, закордонних навчальних закладів тощо), участі у МО або у складі миротворчого персоналу, служби у багатонаціональних штабах, військових місіях або в апараті військових аташе за кордоном, направляються на медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби '''виключно у Національний військово-медичний клінічний центр з обов'язковим оглядом головним хірургом або головним терапевтом Збройних Сил України''' за профілем діагностованного захворювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.7 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров’я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.6 глави 6 розділу II Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' [[:Файл:Рапорт про направлення на влк.docx|Зразок рапорту про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією]]
|}

====Документи для медичного огляду====
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються:

*'''направлення''' із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання;
*'''медична книжка''';
*посвідчення особи ('''військовий квиток''');
*'''фотокартка 3 х 4 см''' без головного убору - при амбулаторному огляді;
*'''службова характеристика''' для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (зразок заповнення якої наведено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2886 додатку 15 Положення]).
*'''медична характеристика'''

''Службова та медична характеристики'' обов'язково надаються у мирний час у разі направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини за місцем проходження ним військової служби, та ''в особливий період - у випадках повторного направлення військовослужбовця на медичний огляд'' командиром військової частини з метою визначення ступеню придатності до військової служби протягом 12 місяців з дня закінчення попереднього медичного огляду, а також у випадках направлення на медичний огляд військовослужбовців із захворюваннями психіки та поведінки. В інших випадках надання службової та медичної характеристик не обов'язкове.

Крім того:

*на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - '''оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми''' (поранення, контузії, каліцтва);
*на військовослужбовців - учасників бойових дій, миротворчих місій, ліквідації наслідків аварії на ядерних об'єктах, розмінування об'єктів народного господарства - відповідні '''посвідчення, витяги із особових справ''', інші довідкові матеріали (допускається надання ксерокопій указаних документів, завірених відповідними посадовими особами та гербовою печаткою військової частини (закладу)) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.2 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Прийняття рішення за результатами медичного огляду====
Під час дії особливого періоду військовослужбовцям, які амбулаторно чи стаціонарно пройшли медичний огляд ВЛК, за результатами медичного огляду '''визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку''' та виписуються із закладу охорони здоров'я (установи) '''до оформлення ВЛК свідоцтва про хворобу''', яке є підставою для оформлення документів про звільнення військовослужбовця з військової служби, у день виписки (закінчення медичного огляду ВЛК) '''видається довідка ВЛК з постановою "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків на _____ календарних днів"'''. У постанові ВЛК зазначається строк, необхідний для оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду.

У мирний час та під час дії особливого періоду, у разі коли військовослужбовці визнані непридатними до військової служби і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду

У разі звільнення військовослужбовців з військової служби постанова про потребу їх у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) ВЛК не приймається. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.17 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Постанови ВЛК приймаються на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1523 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби] (додаток 1), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1526 пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб] (додаток 2) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2820 таблиць додаткових вимог до стану здоров']я (далі - ТДВ) (додаток 3).

==Процедура звільнення з військової служби за станом здоров'я==
У разі визнання військовослужбовця ВЛК непридатним до військової служби, документи про його звільнення з військової служби можуть бути надіслані посадовій особі, яка видає наказ про звільнення, до виписки військовослужбовця із закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Етапи для оформлення звільнення:====
♦ військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

- підстави звільнення з військової служби;

- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n941 пункт 233 Положення №1153]). Також слід висловити прохання видати направлення на проходження ВЛК для встановлення непридатності до військової служби;

♦ отримання направлення на проходження ВЛК. Направлення підписується за поданням вашого командира начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення командира військовослужбовця, який подав рапорт;

♦ проходження ВЛК та отримання висновоку про непридатність за станом здоров’я;

♦ після отримання військовою частиною відповідної постанови ВЛК про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n941 пункт 240 Положення про проходження військової служби №1153]);

♦ приймається наказ про звільнення, він оголошується командиром вашої в/ч;

♦ після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до ТЦК та СП за вибраним місцем проживання.

'''''Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до ТЦК та СП для взяття на військовий облік''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n941 пункт 242 Положення № 1153]).

==Порядок оскарження==

====Оскарження постанови ВЛК ====
Досудовий порядок оскарження передбачає перегляд постанови ВЛК вищою інстанцією за принципом інстанційності.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов’язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз’ясненнями, у строк, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України «Про звернення громадян»] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 3.4 глави 3 розділу I Положення] ).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

====Судове оскарження постанови ВЛК====
У судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

Строки для оскарження регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України] :

*''3 місяці'' з дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови, тобто у разі попереднього застосування досудового порядку. Цей строк починає свій перебіг із дня вручення рішення вищої інстанції ВЛК за результатами розгляду заяви про перегляд постанови;
*''6 місяців із дня'', коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.

Розмір судового збору за подання заяви до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2024 році це складає 1211,20 грн.

'''''До позовної заяви додаються:''''' копія паспорта та РНОКПП (за наявності), відмова в/ч у достроковому звільненні, висновок про стан здоров’я ВЛК.

'''Важливо!''' ''Суд зобов'язаний перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК, а також проаналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення.''

''Приклади судових рішень:''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/115380708 Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 480/6410/23] – '''''оскарження постанови ВЛК.'''''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/117661035 Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 600/6455/23-а] – '''''оскарження бездіяльності військової частини (не розглянуто рапорт про звільнення).'''''

==Див. також ==
*[[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]
*[[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]
*[[Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
*[[Проходження військової служби громадянами України]]
*[[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
==Корисні посилання==

*[https://turbota.mil.gov.ua/ Допомога після поранення](Міністерство оборони України)
*Вебінар громадської організації "Юридична сотня" на [https://www.facebook.com/yursotnya/videos/1304830656279684/ тему "Військово-лікарська комісія"].
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Звільнення з військової служби за станом здоров’я

2026-01-16T13:19:29Z

Mariia.chaika: /* Етапи для оформлення звільнення: */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n13 Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
== Загальні положення ==
'''Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється''':
* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частина перша статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).
{| class="wikitable"
!Підстава звільнення
!Особа, яка звільняється
!Умова звільнення
|-
| rowspan="10" |'''За станом здоров'я'''
|військовослужбовці строкової військової служби
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
| rowspan="2" |військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
|під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|}
== Проходження військово-лікарської експертизи ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n17 пункту 1.2. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402] (далі - '''Положення''') військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - '''ВЛК''').

==== Направлення на медичний огляд ВЛК ====
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пунктом 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення] направлення на медичний огляд проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

У разі виявлення під час обстеження або лікування у закладі охорони здоров'я (установі) у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), '''які зумовлюють непридатність до військової служби''', ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби '''за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи)''' на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.4. глави 6 розділу ІІ Положення]).

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153] (далі - '''Положення № 1153'''), та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n3095 Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року N 170].

'''Військовослужбовці за контрактом''', з числа осіб офіцерського складу, які подаються на звільнення за станом здоров'я до завершення п'ятирічного терміну служби після закінчення ВВНЗ (військових навчальних підрозділів ВНЗ, закордонних навчальних закладів тощо), участі у МО або у складі миротворчого персоналу, служби у багатонаціональних штабах, військових місіях або в апараті військових аташе за кордоном, направляються на медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби '''виключно у Національний військово-медичний клінічний центр з обов'язковим оглядом головним хірургом або головним терапевтом Збройних Сил України''' за профілем діагностованного захворювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.7 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров’я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.6 глави 6 розділу II Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' [[:Файл:Рапорт про направлення на влк.docx|Зразок рапорту про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією]]
|}

====Документи для медичного огляду====
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються:

*'''направлення''' із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання;
*'''медична книжка''';
*посвідчення особи ('''військовий квиток''');
*'''фотокартка 3 х 4 см''' без головного убору - при амбулаторному огляді;
*'''службова характеристика''' для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (зразок заповнення якої наведено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2886 додатку 15 Положення]).
*'''медична характеристика'''

''Службова та медична характеристики'' обов'язково надаються у мирний час у разі направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини за місцем проходження ним військової служби, та ''в особливий період - у випадках повторного направлення військовослужбовця на медичний огляд'' командиром військової частини з метою визначення ступеню придатності до військової служби протягом 12 місяців з дня закінчення попереднього медичного огляду, а також у випадках направлення на медичний огляд військовослужбовців із захворюваннями психіки та поведінки. В інших випадках надання службової та медичної характеристик не обов'язкове.

Крім того:

*на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - '''оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми''' (поранення, контузії, каліцтва);
*на військовослужбовців - учасників бойових дій, миротворчих місій, ліквідації наслідків аварії на ядерних об'єктах, розмінування об'єктів народного господарства - відповідні '''посвідчення, витяги із особових справ''', інші довідкові матеріали (допускається надання ксерокопій указаних документів, завірених відповідними посадовими особами та гербовою печаткою військової частини (закладу)) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.2 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Прийняття рішення за результатами медичного огляду====
Під час дії особливого періоду військовослужбовцям, які амбулаторно чи стаціонарно пройшли медичний огляд ВЛК, за результатами медичного огляду '''визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку''' та виписуються із закладу охорони здоров'я (установи) '''до оформлення ВЛК свідоцтва про хворобу''', яке є підставою для оформлення документів про звільнення військовослужбовця з військової служби, у день виписки (закінчення медичного огляду ВЛК) '''видається довідка ВЛК з постановою "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків на _____ календарних днів"'''. У постанові ВЛК зазначається строк, необхідний для оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду.

У мирний час та під час дії особливого періоду, у разі коли військовослужбовці визнані непридатними до військової служби і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду

У разі звільнення військовослужбовців з військової служби постанова про потребу їх у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) ВЛК не приймається. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.17 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Постанови ВЛК приймаються на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1523 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби] (додаток 1), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1526 пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб] (додаток 2) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2820 таблиць додаткових вимог до стану здоров']я (далі - ТДВ) (додаток 3).

==Процедура звільнення з військової служби за станом здоров'я==
У разі визнання військовослужбовця ВЛК непридатним до військової служби, документи про його звільнення з військової служби можуть бути надіслані посадовій особі, яка видає наказ про звільнення, до виписки військовослужбовця із закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Етапи для оформлення звільнення:====
♦ військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

- підстави звільнення з військової служби;

- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n941 пункт 233 Положення №1153]). Також слід висловити прохання видати направлення на проходження ВЛК для встановлення непридатності до військової служби;

♦ отримання направлення на проходження ВЛК. Направлення підписується за поданням вашого командира начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення командира військовослужбовця, який подав рапорт;

♦ проходження ВЛК та отримання висновоку про непридатність за станом здоров’я;

♦ після отримання військовою частиною відповідної постанови ВЛК про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n941 пункт 240 Положення про проходження військової служби №1153]);

♦ приймається наказ про звільнення, він оголошується командиром вашої в/ч;

♦ після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до ТЦК та СП за вибраним місцем проживання.

'''''Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до ТЦК та СП для взяття на військовий облік''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 242 Положення № 1153]).

==Порядок оскарження==

====Оскарження постанови ВЛК ====
Досудовий порядок оскарження передбачає перегляд постанови ВЛК вищою інстанцією за принципом інстанційності.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов’язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз’ясненнями, у строк, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України «Про звернення громадян»] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 3.4 глави 3 розділу I Положення] ).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

====Судове оскарження постанови ВЛК====
У судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

Строки для оскарження регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України] :

*''3 місяці'' з дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови, тобто у разі попереднього застосування досудового порядку. Цей строк починає свій перебіг із дня вручення рішення вищої інстанції ВЛК за результатами розгляду заяви про перегляд постанови;
*''6 місяців із дня'', коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.

Розмір судового збору за подання заяви до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2024 році це складає 1211,20 грн.

'''''До позовної заяви додаються:''''' копія паспорта та РНОКПП (за наявності), відмова в/ч у достроковому звільненні, висновок про стан здоров’я ВЛК.

'''Важливо!''' ''Суд зобов'язаний перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК, а також проаналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення.''

''Приклади судових рішень:''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/115380708 Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 480/6410/23] – '''''оскарження постанови ВЛК.'''''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/117661035 Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 600/6455/23-а] – '''''оскарження бездіяльності військової частини (не розглянуто рапорт про звільнення).'''''

==Див. також ==
*[[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]
*[[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]
*[[Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
*[[Проходження військової служби громадянами України]]
*[[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
==Корисні посилання==

*[https://turbota.mil.gov.ua/ Допомога після поранення](Міністерство оборони України)
*Вебінар громадської організації "Юридична сотня" на [https://www.facebook.com/yursotnya/videos/1304830656279684/ тему "Військово-лікарська комісія"].
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Звільнення з військової служби за станом здоров’я

2026-01-16T13:16:42Z

Mariia.chaika: /* Процедура звільнення з військової служби за станом здоров'я */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n13 Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
== Загальні положення ==
'''Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється''':
* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частина перша статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).
{| class="wikitable"
!Підстава звільнення
!Особа, яка звільняється
!Умова звільнення
|-
| rowspan="10" |'''За станом здоров'я'''
|військовослужбовці строкової військової служби
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
| rowspan="2" |військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
|під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|}
== Проходження військово-лікарської експертизи ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n17 пункту 1.2. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402] (далі - '''Положення''') військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - '''ВЛК''').

==== Направлення на медичний огляд ВЛК ====
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пунктом 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення] направлення на медичний огляд проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

У разі виявлення під час обстеження або лікування у закладі охорони здоров'я (установі) у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), '''які зумовлюють непридатність до військової служби''', ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби '''за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи)''' на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.4. глави 6 розділу ІІ Положення]).

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153] (далі - '''Положення № 1153'''), та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n3095 Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року N 170].

'''Військовослужбовці за контрактом''', з числа осіб офіцерського складу, які подаються на звільнення за станом здоров'я до завершення п'ятирічного терміну служби після закінчення ВВНЗ (військових навчальних підрозділів ВНЗ, закордонних навчальних закладів тощо), участі у МО або у складі миротворчого персоналу, служби у багатонаціональних штабах, військових місіях або в апараті військових аташе за кордоном, направляються на медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби '''виключно у Національний військово-медичний клінічний центр з обов'язковим оглядом головним хірургом або головним терапевтом Збройних Сил України''' за профілем діагностованного захворювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.7 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров’я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.6 глави 6 розділу II Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' [[:Файл:Рапорт про направлення на влк.docx|Зразок рапорту про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією]]
|}

====Документи для медичного огляду====
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються:

*'''направлення''' із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання;
*'''медична книжка''';
*посвідчення особи ('''військовий квиток''');
*'''фотокартка 3 х 4 см''' без головного убору - при амбулаторному огляді;
*'''службова характеристика''' для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (зразок заповнення якої наведено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2886 додатку 15 Положення]).
*'''медична характеристика'''

''Службова та медична характеристики'' обов'язково надаються у мирний час у разі направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини за місцем проходження ним військової служби, та ''в особливий період - у випадках повторного направлення військовослужбовця на медичний огляд'' командиром військової частини з метою визначення ступеню придатності до військової служби протягом 12 місяців з дня закінчення попереднього медичного огляду, а також у випадках направлення на медичний огляд військовослужбовців із захворюваннями психіки та поведінки. В інших випадках надання службової та медичної характеристик не обов'язкове.

Крім того:

*на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - '''оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми''' (поранення, контузії, каліцтва);
*на військовослужбовців - учасників бойових дій, миротворчих місій, ліквідації наслідків аварії на ядерних об'єктах, розмінування об'єктів народного господарства - відповідні '''посвідчення, витяги із особових справ''', інші довідкові матеріали (допускається надання ксерокопій указаних документів, завірених відповідними посадовими особами та гербовою печаткою військової частини (закладу)) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.2 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Прийняття рішення за результатами медичного огляду====
Під час дії особливого періоду військовослужбовцям, які амбулаторно чи стаціонарно пройшли медичний огляд ВЛК, за результатами медичного огляду '''визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку''' та виписуються із закладу охорони здоров'я (установи) '''до оформлення ВЛК свідоцтва про хворобу''', яке є підставою для оформлення документів про звільнення військовослужбовця з військової служби, у день виписки (закінчення медичного огляду ВЛК) '''видається довідка ВЛК з постановою "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків на _____ календарних днів"'''. У постанові ВЛК зазначається строк, необхідний для оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду.

У мирний час та під час дії особливого періоду, у разі коли військовослужбовці визнані непридатними до військової служби і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду

У разі звільнення військовослужбовців з військової служби постанова про потребу їх у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) ВЛК не приймається. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.17 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Постанови ВЛК приймаються на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1523 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби] (додаток 1), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1526 пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб] (додаток 2) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2820 таблиць додаткових вимог до стану здоров']я (далі - ТДВ) (додаток 3).

==Процедура звільнення з військової служби за станом здоров'я==
У разі визнання військовослужбовця ВЛК непридатним до військової служби, документи про його звільнення з військової служби можуть бути надіслані посадовій особі, яка видає наказ про звільнення, до виписки військовослужбовця із закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Етапи для оформлення звільнення:====
♦ військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

- підстави звільнення з військової служби;

- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n941 пункт 233 Положення №1153]). Також слід висловити прохання видати направлення на проходження ВЛК для встановлення непридатності до військової служби;

♦ отримання направлення на проходження ВЛК. Направлення підписується за поданням вашого командира начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення командира військовослужбовця, який подав рапорт;

♦ проходження ВЛК та отримання висновоку про непридатність за станом здоров’я;

♦ після отримання військовою частиною відповідної постанови ВЛК про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 240 Положення про проходження військової служби №1153]);

♦ приймається наказ про звільнення, він оголошується командиром вашої в/ч;

♦ після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до ТЦК та СП за вибраним місцем проживання.

'''''Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до ТЦК та СП для взяття на військовий облік''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 242 Положення № 1153]).

==Порядок оскарження==

====Оскарження постанови ВЛК ====
Досудовий порядок оскарження передбачає перегляд постанови ВЛК вищою інстанцією за принципом інстанційності.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов’язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз’ясненнями, у строк, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України «Про звернення громадян»] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 3.4 глави 3 розділу I Положення] ).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

====Судове оскарження постанови ВЛК====
У судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

Строки для оскарження регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України] :

*''3 місяці'' з дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови, тобто у разі попереднього застосування досудового порядку. Цей строк починає свій перебіг із дня вручення рішення вищої інстанції ВЛК за результатами розгляду заяви про перегляд постанови;
*''6 місяців із дня'', коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.

Розмір судового збору за подання заяви до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2024 році це складає 1211,20 грн.

'''''До позовної заяви додаються:''''' копія паспорта та РНОКПП (за наявності), відмова в/ч у достроковому звільненні, висновок про стан здоров’я ВЛК.

'''Важливо!''' ''Суд зобов'язаний перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК, а також проаналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення.''

''Приклади судових рішень:''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/115380708 Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 480/6410/23] – '''''оскарження постанови ВЛК.'''''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/117661035 Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 600/6455/23-а] – '''''оскарження бездіяльності військової частини (не розглянуто рапорт про звільнення).'''''

==Див. також ==
*[[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]
*[[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]
*[[Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
*[[Проходження військової служби громадянами України]]
*[[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
==Корисні посилання==

*[https://turbota.mil.gov.ua/ Допомога після поранення](Міністерство оборони України)
*Вебінар громадської організації "Юридична сотня" на [https://www.facebook.com/yursotnya/videos/1304830656279684/ тему "Військово-лікарська комісія"].
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Звільнення з військової служби за станом здоров’я

2026-01-16T13:06:50Z

Mariia.chaika: /* Прийняття рішення за результатами медичного огляду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n13 Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
== Загальні положення ==
'''Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється''':
* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частина перша статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).
{| class="wikitable"
!Підстава звільнення
!Особа, яка звільняється
!Умова звільнення
|-
| rowspan="10" |'''За станом здоров'я'''
|військовослужбовці строкової військової служби
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
| rowspan="2" |військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
|під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|}
== Проходження військово-лікарської експертизи ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n17 пункту 1.2. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402] (далі - '''Положення''') військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - '''ВЛК''').

==== Направлення на медичний огляд ВЛК ====
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пунктом 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення] направлення на медичний огляд проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

У разі виявлення під час обстеження або лікування у закладі охорони здоров'я (установі) у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), '''які зумовлюють непридатність до військової служби''', ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби '''за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи)''' на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.4. глави 6 розділу ІІ Положення]).

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153] (далі - '''Положення № 1153'''), та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n3095 Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року N 170].

'''Військовослужбовці за контрактом''', з числа осіб офіцерського складу, які подаються на звільнення за станом здоров'я до завершення п'ятирічного терміну служби після закінчення ВВНЗ (військових навчальних підрозділів ВНЗ, закордонних навчальних закладів тощо), участі у МО або у складі миротворчого персоналу, служби у багатонаціональних штабах, військових місіях або в апараті військових аташе за кордоном, направляються на медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби '''виключно у Національний військово-медичний клінічний центр з обов'язковим оглядом головним хірургом або головним терапевтом Збройних Сил України''' за профілем діагностованного захворювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.7 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров’я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.6 глави 6 розділу II Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' [[:Файл:Рапорт про направлення на влк.docx|Зразок рапорту про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією]]
|}

====Документи для медичного огляду====
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються:

*'''направлення''' із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання;
*'''медична книжка''';
*посвідчення особи ('''військовий квиток''');
*'''фотокартка 3 х 4 см''' без головного убору - при амбулаторному огляді;
*'''службова характеристика''' для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (зразок заповнення якої наведено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2886 додатку 15 Положення]).
*'''медична характеристика'''

''Службова та медична характеристики'' обов'язково надаються у мирний час у разі направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини за місцем проходження ним військової служби, та ''в особливий період - у випадках повторного направлення військовослужбовця на медичний огляд'' командиром військової частини з метою визначення ступеню придатності до військової служби протягом 12 місяців з дня закінчення попереднього медичного огляду, а також у випадках направлення на медичний огляд військовослужбовців із захворюваннями психіки та поведінки. В інших випадках надання службової та медичної характеристик не обов'язкове.

Крім того:

*на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - '''оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми''' (поранення, контузії, каліцтва);
*на військовослужбовців - учасників бойових дій, миротворчих місій, ліквідації наслідків аварії на ядерних об'єктах, розмінування об'єктів народного господарства - відповідні '''посвідчення, витяги із особових справ''', інші довідкові матеріали (допускається надання ксерокопій указаних документів, завірених відповідними посадовими особами та гербовою печаткою військової частини (закладу)) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.2 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Прийняття рішення за результатами медичного огляду====
Під час дії особливого періоду військовослужбовцям, які амбулаторно чи стаціонарно пройшли медичний огляд ВЛК, за результатами медичного огляду '''визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку''' та виписуються із закладу охорони здоров'я (установи) '''до оформлення ВЛК свідоцтва про хворобу''', яке є підставою для оформлення документів про звільнення військовослужбовця з військової служби, у день виписки (закінчення медичного огляду ВЛК) '''видається довідка ВЛК з постановою "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків на _____ календарних днів"'''. У постанові ВЛК зазначається строк, необхідний для оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду.

У мирний час та під час дії особливого періоду, у разі коли військовослужбовці визнані непридатними до військової служби і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду

У разі звільнення військовослужбовців з військової служби постанова про потребу їх у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) ВЛК не приймається. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.17 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Постанови ВЛК приймаються на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1523 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби] (додаток 1), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1526 пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб] (додаток 2) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2820 таблиць додаткових вимог до стану здоров']я (далі - ТДВ) (додаток 3).

==Процедура звільнення з військової служби за станом здоров'я==
У разі визнання військовослужбовця ВЛК непридатним до військової служби, документи про його звільнення з військової служби можуть бути надіслані посадовій особі, яка видає наказ про звільнення, до виписки військовослужбовця із закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Етапи для оформлення звільнення:====
♦ військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

- підстави звільнення з військової служби;

- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 233 Положення №1153]). Також слід висловити прохання видати направлення на проходження ВЛК для встановлення непридатності до військової служби;

♦ отримання направлення на проходження ВЛК. Направлення підписується за поданням вашого командира начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення командира військовослужбовця, який подав рапорт;

♦ проходження ВЛК та отримання висновоку про непридатність за станом здоров’я;

♦ після отримання військовою частиною відповідної постанови ВЛК про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 240 Положення про проходження військової служби №1153]);

♦ приймається наказ про звільнення, він оголошується командиром вашої в/ч;

♦ після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до ТЦК та СП за вибраним місцем проживання.

'''''Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до ТЦК та СП для взяття на військовий облік''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 242 Положення № 1153]).

==Порядок оскарження==

====Оскарження постанови ВЛК ====
Досудовий порядок оскарження передбачає перегляд постанови ВЛК вищою інстанцією за принципом інстанційності.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов’язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз’ясненнями, у строк, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України «Про звернення громадян»] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 3.4 глави 3 розділу I Положення] ).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

====Судове оскарження постанови ВЛК====
У судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

Строки для оскарження регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України] :

*''3 місяці'' з дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови, тобто у разі попереднього застосування досудового порядку. Цей строк починає свій перебіг із дня вручення рішення вищої інстанції ВЛК за результатами розгляду заяви про перегляд постанови;
*''6 місяців із дня'', коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.

Розмір судового збору за подання заяви до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2024 році це складає 1211,20 грн.

'''''До позовної заяви додаються:''''' копія паспорта та РНОКПП (за наявності), відмова в/ч у достроковому звільненні, висновок про стан здоров’я ВЛК.

'''Важливо!''' ''Суд зобов'язаний перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК, а також проаналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення.''

''Приклади судових рішень:''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/115380708 Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 480/6410/23] – '''''оскарження постанови ВЛК.'''''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/117661035 Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 600/6455/23-а] – '''''оскарження бездіяльності військової частини (не розглянуто рапорт про звільнення).'''''

==Див. також ==
*[[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]
*[[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]
*[[Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
*[[Проходження військової служби громадянами України]]
*[[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
==Корисні посилання==

*[https://turbota.mil.gov.ua/ Допомога після поранення](Міністерство оборони України)
*Вебінар громадської організації "Юридична сотня" на [https://www.facebook.com/yursotnya/videos/1304830656279684/ тему "Військово-лікарська комісія"].
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Звільнення з військової служби за станом здоров’я

2026-01-16T13:04:58Z

Mariia.chaika: /* Документи для медичного огляду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n13 Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
== Загальні положення ==
'''Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється''':
* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частина перша статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).
{| class="wikitable"
!Підстава звільнення
!Особа, яка звільняється
!Умова звільнення
|-
| rowspan="10" |'''За станом здоров'я'''
|військовослужбовці строкової військової служби
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
| rowspan="2" |військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
|під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|}
== Проходження військово-лікарської експертизи ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n17 пункту 1.2. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402] (далі - '''Положення''') військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - '''ВЛК''').

==== Направлення на медичний огляд ВЛК ====
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пунктом 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення] направлення на медичний огляд проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

У разі виявлення під час обстеження або лікування у закладі охорони здоров'я (установі) у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), '''які зумовлюють непридатність до військової служби''', ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби '''за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи)''' на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.4. глави 6 розділу ІІ Положення]).

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153] (далі - '''Положення № 1153'''), та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n3095 Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року N 170].

'''Військовослужбовці за контрактом''', з числа осіб офіцерського складу, які подаються на звільнення за станом здоров'я до завершення п'ятирічного терміну служби після закінчення ВВНЗ (військових навчальних підрозділів ВНЗ, закордонних навчальних закладів тощо), участі у МО або у складі миротворчого персоналу, служби у багатонаціональних штабах, військових місіях або в апараті військових аташе за кордоном, направляються на медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби '''виключно у Національний військово-медичний клінічний центр з обов'язковим оглядом головним хірургом або головним терапевтом Збройних Сил України''' за профілем діагностованного захворювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.7 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров’я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.6 глави 6 розділу II Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' [[:Файл:Рапорт про направлення на влк.docx|Зразок рапорту про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією]]
|}

====Документи для медичного огляду====
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються:

*'''направлення''' із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання;
*'''медична книжка''';
*посвідчення особи ('''військовий квиток''');
*'''фотокартка 3 х 4 см''' без головного убору - при амбулаторному огляді;
*'''службова характеристика''' для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (зразок заповнення якої наведено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2886 додатку 15 Положення]).
*'''медична характеристика'''

''Службова та медична характеристики'' обов'язково надаються у мирний час у разі направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини за місцем проходження ним військової служби, та ''в особливий період - у випадках повторного направлення військовослужбовця на медичний огляд'' командиром військової частини з метою визначення ступеню придатності до військової служби протягом 12 місяців з дня закінчення попереднього медичного огляду, а також у випадках направлення на медичний огляд військовослужбовців із захворюваннями психіки та поведінки. В інших випадках надання службової та медичної характеристик не обов'язкове.

Крім того:

*на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - '''оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми''' (поранення, контузії, каліцтва);
*на військовослужбовців - учасників бойових дій, миротворчих місій, ліквідації наслідків аварії на ядерних об'єктах, розмінування об'єктів народного господарства - відповідні '''посвідчення, витяги із особових справ''', інші довідкові матеріали (допускається надання ксерокопій указаних документів, завірених відповідними посадовими особами та гербовою печаткою військової частини (закладу)) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.2 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Прийняття рішення за результатами медичного огляду====
Під час дії особливого періоду військовослужбовцям, які амбулаторно чи стаціонарно пройшли медичний огляд ВЛК, за результатами медичного огляду '''визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку''' та виписуються із закладу охорони здоров'я (установи) '''до оформлення ВЛК свідоцтва про хворобу''', яке є підставою для оформлення документів про звільнення військовослужбовця з військової служби, у день виписки (закінчення медичного огляду ВЛК) '''видається довідка ВЛК з постановою "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків на _____ календарних днів"'''. У постанові ВЛК зазначається строк, необхідний для оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду.

У мирний час та під час дії особливого періоду, у разі коли військовослужбовці визнані непридатними до військової служби і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду

У разі звільнення військовослужбовців з військової служби постанова про потребу їх у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) ВЛК не приймається. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 пункт 6.17 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Постанови ВЛК приймаються на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1523 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби] (додаток 1), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1526 пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб] (додаток 2) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2820 таблиць додаткових вимог до стану здоров']я (далі - ТДВ) (додаток 3).

==Процедура звільнення з військової служби за станом здоров'я==
У разі визнання військовослужбовця ВЛК непридатним до військової служби, документи про його звільнення з військової служби можуть бути надіслані посадовій особі, яка видає наказ про звільнення, до виписки військовослужбовця із закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Етапи для оформлення звільнення:====
♦ військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

- підстави звільнення з військової служби;

- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 233 Положення №1153]). Також слід висловити прохання видати направлення на проходження ВЛК для встановлення непридатності до військової служби;

♦ отримання направлення на проходження ВЛК. Направлення підписується за поданням вашого командира начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення командира військовослужбовця, який подав рапорт;

♦ проходження ВЛК та отримання висновоку про непридатність за станом здоров’я;

♦ після отримання військовою частиною відповідної постанови ВЛК про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 240 Положення про проходження військової служби №1153]);

♦ приймається наказ про звільнення, він оголошується командиром вашої в/ч;

♦ після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до ТЦК та СП за вибраним місцем проживання.

'''''Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до ТЦК та СП для взяття на військовий облік''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 242 Положення № 1153]).

==Порядок оскарження==

====Оскарження постанови ВЛК ====
Досудовий порядок оскарження передбачає перегляд постанови ВЛК вищою інстанцією за принципом інстанційності.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов’язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз’ясненнями, у строк, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України «Про звернення громадян»] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 3.4 глави 3 розділу I Положення] ).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

====Судове оскарження постанови ВЛК====
У судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

Строки для оскарження регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України] :

*''3 місяці'' з дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови, тобто у разі попереднього застосування досудового порядку. Цей строк починає свій перебіг із дня вручення рішення вищої інстанції ВЛК за результатами розгляду заяви про перегляд постанови;
*''6 місяців із дня'', коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.

Розмір судового збору за подання заяви до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2024 році це складає 1211,20 грн.

'''''До позовної заяви додаються:''''' копія паспорта та РНОКПП (за наявності), відмова в/ч у достроковому звільненні, висновок про стан здоров’я ВЛК.

'''Важливо!''' ''Суд зобов'язаний перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК, а також проаналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення.''

''Приклади судових рішень:''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/115380708 Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 480/6410/23] – '''''оскарження постанови ВЛК.'''''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/117661035 Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 600/6455/23-а] – '''''оскарження бездіяльності військової частини (не розглянуто рапорт про звільнення).'''''

==Див. також ==
*[[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]
*[[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]
*[[Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
*[[Проходження військової служби громадянами України]]
*[[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
==Корисні посилання==

*[https://turbota.mil.gov.ua/ Допомога після поранення](Міністерство оборони України)
*Вебінар громадської організації "Юридична сотня" на [https://www.facebook.com/yursotnya/videos/1304830656279684/ тему "Військово-лікарська комісія"].
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Звільнення з військової служби за станом здоров’я

2026-01-16T12:58:23Z

Mariia.chaika: /* Документи для медичного огляду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n13 Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
== Загальні положення ==
'''Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється''':
* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частина перша статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).
{| class="wikitable"
!Підстава звільнення
!Особа, яка звільняється
!Умова звільнення
|-
| rowspan="10" |'''За станом здоров'я'''
|військовослужбовці строкової військової служби
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
| rowspan="2" |військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
|під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|}
== Проходження військово-лікарської експертизи ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n17 пункту 1.2. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402] (далі - '''Положення''') військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - '''ВЛК''').

==== Направлення на медичний огляд ВЛК ====
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пунктом 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення] направлення на медичний огляд проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

У разі виявлення під час обстеження або лікування у закладі охорони здоров'я (установі) у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), '''які зумовлюють непридатність до військової служби''', ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби '''за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи)''' на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.4. глави 6 розділу ІІ Положення]).

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153] (далі - '''Положення № 1153'''), та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n3095 Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року N 170].

'''Військовослужбовці за контрактом''', з числа осіб офіцерського складу, які подаються на звільнення за станом здоров'я до завершення п'ятирічного терміну служби після закінчення ВВНЗ (військових навчальних підрозділів ВНЗ, закордонних навчальних закладів тощо), участі у МО або у складі миротворчого персоналу, служби у багатонаціональних штабах, військових місіях або в апараті військових аташе за кордоном, направляються на медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби '''виключно у Національний військово-медичний клінічний центр з обов'язковим оглядом головним хірургом або головним терапевтом Збройних Сил України''' за профілем діагностованного захворювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.7 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров’я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.6 глави 6 розділу II Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' [[:Файл:Рапорт про направлення на влк.docx|Зразок рапорту про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією]]
|}

====Документи для медичного огляду====
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються:

*'''направлення''' із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання;
*'''медична книжка''';
*посвідчення особи ('''військовий квиток''');
*'''фотокартка 3 х 4 см''' без головного убору - при амбулаторному огляді;
*'''службова характеристика''' для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (зразок заповнення якої наведено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2886 додатку 15 Положення]).
*'''медична характеристика'''

''Службова та медична характеристики'' обов'язково надаються у мирний час у разі направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини за місцем проходження ним військової служби, та ''в особливий період - у випадках повторного направлення військовослужбовця на медичний огляд'' командиром військової частини з метою визначення ступеню придатності до військової служби протягом 12 місяців з дня закінчення попереднього медичного огляду, а також у випадках направлення на медичний огляд військовослужбовців із захворюваннями психіки та поведінки. В інших випадках надання службової та медичної характеристик не обов'язкове.

Крім того:

*на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - '''оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми''' (поранення, контузії, каліцтва);
*на військовослужбовців - учасників бойових дій, миротворчих місій, ліквідації наслідків аварії на ядерних об'єктах, розмінування об'єктів народного господарства - відповідні '''посвідчення, витяги із особових справ''', інші довідкові матеріали (допускається надання ксерокопій указаних документів, завірених відповідними посадовими особами та гербовою печаткою військової частини (закладу)) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 пункт 6.2 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Прийняття рішення за результатами медичного огляду====
Під час дії особливого періоду військовослужбовцям, які амбулаторно чи стаціонарно пройшли медичний огляд ВЛК, за результатами медичного огляду '''визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку''' та виписуються із закладу охорони здоров'я (установи) '''до оформлення ВЛК свідоцтва про хворобу''', яке є підставою для оформлення документів про звільнення військовослужбовця з військової служби, у день виписки (закінчення медичного огляду ВЛК) '''видається довідка ВЛК з постановою "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків на _____ календарних днів"'''. У постанові ВЛК зазначається строк, необхідний для оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду.

У мирний час та під час дії особливого періоду, у разі коли військовослужбовці визнані непридатними до військової служби і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду

У разі звільнення військовослужбовців з військової служби постанова про потребу їх у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) ВЛК не приймається. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 пункт 6.17 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Постанови ВЛК приймаються на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1523 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби] (додаток 1), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1526 пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб] (додаток 2) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2820 таблиць додаткових вимог до стану здоров']я (далі - ТДВ) (додаток 3).

==Процедура звільнення з військової служби за станом здоров'я==
У разі визнання військовослужбовця ВЛК непридатним до військової служби, документи про його звільнення з військової служби можуть бути надіслані посадовій особі, яка видає наказ про звільнення, до виписки військовослужбовця із закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Етапи для оформлення звільнення:====
♦ військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

- підстави звільнення з військової служби;

- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 233 Положення №1153]). Також слід висловити прохання видати направлення на проходження ВЛК для встановлення непридатності до військової служби;

♦ отримання направлення на проходження ВЛК. Направлення підписується за поданням вашого командира начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення командира військовослужбовця, який подав рапорт;

♦ проходження ВЛК та отримання висновоку про непридатність за станом здоров’я;

♦ після отримання військовою частиною відповідної постанови ВЛК про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 240 Положення про проходження військової служби №1153]);

♦ приймається наказ про звільнення, він оголошується командиром вашої в/ч;

♦ після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до ТЦК та СП за вибраним місцем проживання.

'''''Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до ТЦК та СП для взяття на військовий облік''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 242 Положення № 1153]).

==Порядок оскарження==

====Оскарження постанови ВЛК ====
Досудовий порядок оскарження передбачає перегляд постанови ВЛК вищою інстанцією за принципом інстанційності.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов’язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз’ясненнями, у строк, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України «Про звернення громадян»] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 3.4 глави 3 розділу I Положення] ).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

====Судове оскарження постанови ВЛК====
У судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

Строки для оскарження регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України] :

*''3 місяці'' з дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови, тобто у разі попереднього застосування досудового порядку. Цей строк починає свій перебіг із дня вручення рішення вищої інстанції ВЛК за результатами розгляду заяви про перегляд постанови;
*''6 місяців із дня'', коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.

Розмір судового збору за подання заяви до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2024 році це складає 1211,20 грн.

'''''До позовної заяви додаються:''''' копія паспорта та РНОКПП (за наявності), відмова в/ч у достроковому звільненні, висновок про стан здоров’я ВЛК.

'''Важливо!''' ''Суд зобов'язаний перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК, а також проаналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення.''

''Приклади судових рішень:''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/115380708 Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 480/6410/23] – '''''оскарження постанови ВЛК.'''''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/117661035 Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 600/6455/23-а] – '''''оскарження бездіяльності військової частини (не розглянуто рапорт про звільнення).'''''

==Див. також ==
*[[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]
*[[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]
*[[Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
*[[Проходження військової служби громадянами України]]
*[[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
==Корисні посилання==

*[https://turbota.mil.gov.ua/ Допомога після поранення](Міністерство оборони України)
*Вебінар громадської організації "Юридична сотня" на [https://www.facebook.com/yursotnya/videos/1304830656279684/ тему "Військово-лікарська комісія"].
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Звільнення з військової служби за станом здоров’я

2026-01-15T08:18:32Z

Mariia.chaika: /* Направлення на медичний огляд ВЛК */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n13 Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
== Загальні положення ==
'''Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється''':
* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частина перша статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).
{| class="wikitable"
!Підстава звільнення
!Особа, яка звільняється
!Умова звільнення
|-
| rowspan="10" |'''За станом здоров'я'''
|військовослужбовці строкової військової служби
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
| rowspan="2" |військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
|під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|}
== Проходження військово-лікарської експертизи ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n17 пункту 1.2. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402] (далі - '''Положення''') військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - '''ВЛК''').

==== Направлення на медичний огляд ВЛК ====
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пунктом 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення] направлення на медичний огляд проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

У разі виявлення під час обстеження або лікування у закладі охорони здоров'я (установі) у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), '''які зумовлюють непридатність до військової служби''', ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби '''за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи)''' на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.4. глави 6 розділу ІІ Положення]).

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153] (далі - '''Положення № 1153'''), та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n3095 Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року N 170].

'''Військовослужбовці за контрактом''', з числа осіб офіцерського складу, які подаються на звільнення за станом здоров'я до завершення п'ятирічного терміну служби після закінчення ВВНЗ (військових навчальних підрозділів ВНЗ, закордонних навчальних закладів тощо), участі у МО або у складі миротворчого персоналу, служби у багатонаціональних штабах, військових місіях або в апараті військових аташе за кордоном, направляються на медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби '''виключно у Національний військово-медичний клінічний центр з обов'язковим оглядом головним хірургом або головним терапевтом Збройних Сил України''' за профілем діагностованного захворювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.7 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров’я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.6 глави 6 розділу II Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' [[:Файл:Рапорт про направлення на влк.docx|Зразок рапорту про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією]]
|}

====Документи для медичного огляду====
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються:

*'''направлення''' із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання;
*'''медична книжка''';
*посвідчення особи ('''військовий квиток''');
*'''фотокартка 3 х 4 см''' без головного убору - при амбулаторному огляді;
*'''службова характеристика''' для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (зразок заповнення якої наведено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 додатку 15 Положення]).
*'''медична характеристика'''

''Службова та медична характеристики'' обов'язково надаються у мирний час у разі направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини за місцем проходження ним військової служби, та ''в особливий період - у випадках повторного направлення військовослужбовця на медичний огляд'' командиром військової частини з метою визначення ступеню придатності до військової служби протягом 12 місяців з дня закінчення попереднього медичного огляду, а також у випадках направлення на медичний огляд військовослужбовців із захворюваннями психіки та поведінки. В інших випадках надання службової та медичної характеристик не обов'язкове.

Крім того:

*на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - '''оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми''' (поранення, контузії, каліцтва);
*на військовослужбовців - учасників бойових дій, миротворчих місій, ліквідації наслідків аварії на ядерних об'єктах, розмінування об'єктів народного господарства - відповідні '''посвідчення, витяги із особових справ''', інші довідкові матеріали (допускається надання ксерокопій указаних документів, завірених відповідними посадовими особами та гербовою печаткою військової частини (закладу)) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 пункт 6.2 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Прийняття рішення за результатами медичного огляду====
Під час дії особливого періоду військовослужбовцям, які амбулаторно чи стаціонарно пройшли медичний огляд ВЛК, за результатами медичного огляду '''визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку''' та виписуються із закладу охорони здоров'я (установи) '''до оформлення ВЛК свідоцтва про хворобу''', яке є підставою для оформлення документів про звільнення військовослужбовця з військової служби, у день виписки (закінчення медичного огляду ВЛК) '''видається довідка ВЛК з постановою "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків на _____ календарних днів"'''. У постанові ВЛК зазначається строк, необхідний для оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду.

У мирний час та під час дії особливого періоду, у разі коли військовослужбовці визнані непридатними до військової служби і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду

У разі звільнення військовослужбовців з військової служби постанова про потребу їх у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) ВЛК не приймається. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 пункт 6.17 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Постанови ВЛК приймаються на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1523 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби] (додаток 1), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1526 пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб] (додаток 2) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2820 таблиць додаткових вимог до стану здоров']я (далі - ТДВ) (додаток 3).

==Процедура звільнення з військової служби за станом здоров'я==
У разі визнання військовослужбовця ВЛК непридатним до військової служби, документи про його звільнення з військової служби можуть бути надіслані посадовій особі, яка видає наказ про звільнення, до виписки військовослужбовця із закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Етапи для оформлення звільнення:====
♦ військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

- підстави звільнення з військової служби;

- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 233 Положення №1153]). Також слід висловити прохання видати направлення на проходження ВЛК для встановлення непридатності до військової служби;

♦ отримання направлення на проходження ВЛК. Направлення підписується за поданням вашого командира начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення командира військовослужбовця, який подав рапорт;

♦ проходження ВЛК та отримання висновоку про непридатність за станом здоров’я;

♦ після отримання військовою частиною відповідної постанови ВЛК про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 240 Положення про проходження військової служби №1153]);

♦ приймається наказ про звільнення, він оголошується командиром вашої в/ч;

♦ після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до ТЦК та СП за вибраним місцем проживання.

'''''Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до ТЦК та СП для взяття на військовий облік''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 242 Положення № 1153]).

==Порядок оскарження==

====Оскарження постанови ВЛК ====
Досудовий порядок оскарження передбачає перегляд постанови ВЛК вищою інстанцією за принципом інстанційності.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов’язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз’ясненнями, у строк, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України «Про звернення громадян»] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 3.4 глави 3 розділу I Положення] ).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

====Судове оскарження постанови ВЛК====
У судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

Строки для оскарження регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України] :

*''3 місяці'' з дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови, тобто у разі попереднього застосування досудового порядку. Цей строк починає свій перебіг із дня вручення рішення вищої інстанції ВЛК за результатами розгляду заяви про перегляд постанови;
*''6 місяців із дня'', коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.

Розмір судового збору за подання заяви до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2024 році це складає 1211,20 грн.

'''''До позовної заяви додаються:''''' копія паспорта та РНОКПП (за наявності), відмова в/ч у достроковому звільненні, висновок про стан здоров’я ВЛК.

'''Важливо!''' ''Суд зобов'язаний перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК, а також проаналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення.''

''Приклади судових рішень:''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/115380708 Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 480/6410/23] – '''''оскарження постанови ВЛК.'''''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/117661035 Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 600/6455/23-а] – '''''оскарження бездіяльності військової частини (не розглянуто рапорт про звільнення).'''''

==Див. також ==
*[[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]
*[[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]
*[[Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
*[[Проходження військової служби громадянами України]]
*[[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
==Корисні посилання==

*[https://turbota.mil.gov.ua/ Допомога після поранення](Міністерство оборони України)
*Вебінар громадської організації "Юридична сотня" на [https://www.facebook.com/yursotnya/videos/1304830656279684/ тему "Військово-лікарська комісія"].
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Звільнення з військової служби за станом здоров’я

2026-01-15T08:15:53Z

Mariia.chaika: /* Направлення на медичний огляд ВЛК */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n13 Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
== Загальні положення ==
'''Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється''':
* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частина перша статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).
{| class="wikitable"
!Підстава звільнення
!Особа, яка звільняється
!Умова звільнення
|-
| rowspan="10" |'''За станом здоров'я'''
|військовослужбовці строкової військової служби
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
| rowspan="2" |військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
|під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|}
== Проходження військово-лікарської експертизи ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n17 пункту 1.2. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402] (далі - '''Положення''') військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - '''ВЛК''').

==== Направлення на медичний огляд ВЛК ====
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пунктом 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення] направлення на медичний огляд проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

У разі виявлення під час обстеження або лікування у закладі охорони здоров'я (установі) у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), '''які зумовлюють непридатність до військової служби''', ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби '''за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи)''' на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пункт 6.4. глави 6 розділу ІІ Положення]).

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153] (далі - '''Положення № 1153'''), та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n3095 Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року N 170].

'''Військовослужбовці за контрактом''', з числа осіб офіцерського складу, які подаються на звільнення за станом здоров'я до завершення п'ятирічного терміну служби після закінчення ВВНЗ (військових навчальних підрозділів ВНЗ, закордонних навчальних закладів тощо), участі у МО або у складі миротворчого персоналу, служби у багатонаціональних штабах, військових місіях або в апараті військових аташе за кордоном, направляються на медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби '''виключно у Національний військово-медичний клінічний центр з обов'язковим оглядом головним хірургом або головним терапевтом Збройних Сил України''' за профілем діагностованного захворювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.7 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров’я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.6 глави 6 розділу II Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' [[:Файл:Рапорт про направлення на влк.docx|Зразок рапорту про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією]]
|}

====Документи для медичного огляду====
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються:

*'''направлення''' із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання;
*'''медична книжка''';
*посвідчення особи ('''військовий квиток''');
*'''фотокартка 3 х 4 см''' без головного убору - при амбулаторному огляді;
*'''службова характеристика''' для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (зразок заповнення якої наведено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 додатку 15 Положення]).
*'''медична характеристика'''

''Службова та медична характеристики'' обов'язково надаються у мирний час у разі направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини за місцем проходження ним військової служби, та ''в особливий період - у випадках повторного направлення військовослужбовця на медичний огляд'' командиром військової частини з метою визначення ступеню придатності до військової служби протягом 12 місяців з дня закінчення попереднього медичного огляду, а також у випадках направлення на медичний огляд військовослужбовців із захворюваннями психіки та поведінки. В інших випадках надання службової та медичної характеристик не обов'язкове.

Крім того:

*на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - '''оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми''' (поранення, контузії, каліцтва);
*на військовослужбовців - учасників бойових дій, миротворчих місій, ліквідації наслідків аварії на ядерних об'єктах, розмінування об'єктів народного господарства - відповідні '''посвідчення, витяги із особових справ''', інші довідкові матеріали (допускається надання ксерокопій указаних документів, завірених відповідними посадовими особами та гербовою печаткою військової частини (закладу)) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 пункт 6.2 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Прийняття рішення за результатами медичного огляду====
Під час дії особливого періоду військовослужбовцям, які амбулаторно чи стаціонарно пройшли медичний огляд ВЛК, за результатами медичного огляду '''визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку''' та виписуються із закладу охорони здоров'я (установи) '''до оформлення ВЛК свідоцтва про хворобу''', яке є підставою для оформлення документів про звільнення військовослужбовця з військової служби, у день виписки (закінчення медичного огляду ВЛК) '''видається довідка ВЛК з постановою "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків на _____ календарних днів"'''. У постанові ВЛК зазначається строк, необхідний для оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду.

У мирний час та під час дії особливого періоду, у разі коли військовослужбовці визнані непридатними до військової служби і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду

У разі звільнення військовослужбовців з військової служби постанова про потребу їх у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) ВЛК не приймається. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 пункт 6.17 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Постанови ВЛК приймаються на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1523 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби] (додаток 1), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1526 пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб] (додаток 2) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2820 таблиць додаткових вимог до стану здоров']я (далі - ТДВ) (додаток 3).

==Процедура звільнення з військової служби за станом здоров'я==
У разі визнання військовослужбовця ВЛК непридатним до військової служби, документи про його звільнення з військової служби можуть бути надіслані посадовій особі, яка видає наказ про звільнення, до виписки військовослужбовця із закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Етапи для оформлення звільнення:====
♦ військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

- підстави звільнення з військової служби;

- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 233 Положення №1153]). Також слід висловити прохання видати направлення на проходження ВЛК для встановлення непридатності до військової служби;

♦ отримання направлення на проходження ВЛК. Направлення підписується за поданням вашого командира начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення командира військовослужбовця, який подав рапорт;

♦ проходження ВЛК та отримання висновоку про непридатність за станом здоров’я;

♦ після отримання військовою частиною відповідної постанови ВЛК про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 240 Положення про проходження військової служби №1153]);

♦ приймається наказ про звільнення, він оголошується командиром вашої в/ч;

♦ після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до ТЦК та СП за вибраним місцем проживання.

'''''Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до ТЦК та СП для взяття на військовий облік''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 242 Положення № 1153]).

==Порядок оскарження==

====Оскарження постанови ВЛК ====
Досудовий порядок оскарження передбачає перегляд постанови ВЛК вищою інстанцією за принципом інстанційності.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов’язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз’ясненнями, у строк, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України «Про звернення громадян»] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 3.4 глави 3 розділу I Положення] ).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

====Судове оскарження постанови ВЛК====
У судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

Строки для оскарження регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України] :

*''3 місяці'' з дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови, тобто у разі попереднього застосування досудового порядку. Цей строк починає свій перебіг із дня вручення рішення вищої інстанції ВЛК за результатами розгляду заяви про перегляд постанови;
*''6 місяців із дня'', коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.

Розмір судового збору за подання заяви до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2024 році це складає 1211,20 грн.

'''''До позовної заяви додаються:''''' копія паспорта та РНОКПП (за наявності), відмова в/ч у достроковому звільненні, висновок про стан здоров’я ВЛК.

'''Важливо!''' ''Суд зобов'язаний перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК, а також проаналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення.''

''Приклади судових рішень:''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/115380708 Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 480/6410/23] – '''''оскарження постанови ВЛК.'''''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/117661035 Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 600/6455/23-а] – '''''оскарження бездіяльності військової частини (не розглянуто рапорт про звільнення).'''''

==Див. також ==
*[[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]
*[[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]
*[[Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
*[[Проходження військової служби громадянами України]]
*[[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
==Корисні посилання==

*[https://turbota.mil.gov.ua/ Допомога після поранення](Міністерство оборони України)
*Вебінар громадської організації "Юридична сотня" на [https://www.facebook.com/yursotnya/videos/1304830656279684/ тему "Військово-лікарська комісія"].
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Звільнення з військової служби за станом здоров’я

2026-01-15T08:14:03Z

Mariia.chaika: /* Направлення на медичний огляд ВЛК */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n13 Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
== Загальні положення ==
'''Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється''':
* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частина перша статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).
{| class="wikitable"
!Підстава звільнення
!Особа, яка звільняється
!Умова звільнення
|-
| rowspan="10" |'''За станом здоров'я'''
|військовослужбовці строкової військової служби
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
| rowspan="2" |військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
|під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|}
== Проходження військово-лікарської експертизи ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n17 пункту 1.2. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402] (далі - '''Положення''') військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - '''ВЛК''').

==== Направлення на медичний огляд ВЛК ====
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n406 пунктом 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення] направлення на медичний огляд проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

У разі виявлення під час обстеження або лікування у закладі охорони здоров'я (установі) у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), '''які зумовлюють непридатність до військової служби''', ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби '''за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи)''' на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.4. глави 6 розділу ІІ Положення]).

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153] (далі - '''Положення № 1153'''), та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n3095 Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року N 170].

'''Військовослужбовці за контрактом''', з числа осіб офіцерського складу, які подаються на звільнення за станом здоров'я до завершення п'ятирічного терміну служби після закінчення ВВНЗ (військових навчальних підрозділів ВНЗ, закордонних навчальних закладів тощо), участі у МО або у складі миротворчого персоналу, служби у багатонаціональних штабах, військових місіях або в апараті військових аташе за кордоном, направляються на медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби '''виключно у Національний військово-медичний клінічний центр з обов'язковим оглядом головним хірургом або головним терапевтом Збройних Сил України''' за профілем діагностованного захворювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.7 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров’я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.6 глави 6 розділу II Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' [[:Файл:Рапорт про направлення на влк.docx|Зразок рапорту про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією]]
|}

====Документи для медичного огляду====
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються:

*'''направлення''' із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання;
*'''медична книжка''';
*посвідчення особи ('''військовий квиток''');
*'''фотокартка 3 х 4 см''' без головного убору - при амбулаторному огляді;
*'''службова характеристика''' для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (зразок заповнення якої наведено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 додатку 15 Положення]).
*'''медична характеристика'''

''Службова та медична характеристики'' обов'язково надаються у мирний час у разі направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини за місцем проходження ним військової служби, та ''в особливий період - у випадках повторного направлення військовослужбовця на медичний огляд'' командиром військової частини з метою визначення ступеню придатності до військової служби протягом 12 місяців з дня закінчення попереднього медичного огляду, а також у випадках направлення на медичний огляд військовослужбовців із захворюваннями психіки та поведінки. В інших випадках надання службової та медичної характеристик не обов'язкове.

Крім того:

*на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - '''оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми''' (поранення, контузії, каліцтва);
*на військовослужбовців - учасників бойових дій, миротворчих місій, ліквідації наслідків аварії на ядерних об'єктах, розмінування об'єктів народного господарства - відповідні '''посвідчення, витяги із особових справ''', інші довідкові матеріали (допускається надання ксерокопій указаних документів, завірених відповідними посадовими особами та гербовою печаткою військової частини (закладу)) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 пункт 6.2 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Прийняття рішення за результатами медичного огляду====
Під час дії особливого періоду військовослужбовцям, які амбулаторно чи стаціонарно пройшли медичний огляд ВЛК, за результатами медичного огляду '''визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку''' та виписуються із закладу охорони здоров'я (установи) '''до оформлення ВЛК свідоцтва про хворобу''', яке є підставою для оформлення документів про звільнення військовослужбовця з військової служби, у день виписки (закінчення медичного огляду ВЛК) '''видається довідка ВЛК з постановою "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків на _____ календарних днів"'''. У постанові ВЛК зазначається строк, необхідний для оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду.

У мирний час та під час дії особливого періоду, у разі коли військовослужбовці визнані непридатними до військової служби і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду

У разі звільнення військовослужбовців з військової служби постанова про потребу їх у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) ВЛК не приймається. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 пункт 6.17 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Постанови ВЛК приймаються на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1523 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби] (додаток 1), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1526 пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб] (додаток 2) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2820 таблиць додаткових вимог до стану здоров']я (далі - ТДВ) (додаток 3).

==Процедура звільнення з військової служби за станом здоров'я==
У разі визнання військовослужбовця ВЛК непридатним до військової служби, документи про його звільнення з військової служби можуть бути надіслані посадовій особі, яка видає наказ про звільнення, до виписки військовослужбовця із закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Етапи для оформлення звільнення:====
♦ військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

- підстави звільнення з військової служби;

- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 233 Положення №1153]). Також слід висловити прохання видати направлення на проходження ВЛК для встановлення непридатності до військової служби;

♦ отримання направлення на проходження ВЛК. Направлення підписується за поданням вашого командира начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення командира військовослужбовця, який подав рапорт;

♦ проходження ВЛК та отримання висновоку про непридатність за станом здоров’я;

♦ після отримання військовою частиною відповідної постанови ВЛК про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 240 Положення про проходження військової служби №1153]);

♦ приймається наказ про звільнення, він оголошується командиром вашої в/ч;

♦ після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до ТЦК та СП за вибраним місцем проживання.

'''''Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до ТЦК та СП для взяття на військовий облік''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 242 Положення № 1153]).

==Порядок оскарження==

====Оскарження постанови ВЛК ====
Досудовий порядок оскарження передбачає перегляд постанови ВЛК вищою інстанцією за принципом інстанційності.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов’язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз’ясненнями, у строк, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України «Про звернення громадян»] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 3.4 глави 3 розділу I Положення] ).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

====Судове оскарження постанови ВЛК====
У судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

Строки для оскарження регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України] :

*''3 місяці'' з дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови, тобто у разі попереднього застосування досудового порядку. Цей строк починає свій перебіг із дня вручення рішення вищої інстанції ВЛК за результатами розгляду заяви про перегляд постанови;
*''6 місяців із дня'', коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.

Розмір судового збору за подання заяви до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2024 році це складає 1211,20 грн.

'''''До позовної заяви додаються:''''' копія паспорта та РНОКПП (за наявності), відмова в/ч у достроковому звільненні, висновок про стан здоров’я ВЛК.

'''Важливо!''' ''Суд зобов'язаний перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК, а також проаналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення.''

''Приклади судових рішень:''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/115380708 Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 480/6410/23] – '''''оскарження постанови ВЛК.'''''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/117661035 Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 600/6455/23-а] – '''''оскарження бездіяльності військової частини (не розглянуто рапорт про звільнення).'''''

==Див. також ==
*[[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]
*[[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]
*[[Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
*[[Проходження військової служби громадянами України]]
*[[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
==Корисні посилання==

*[https://turbota.mil.gov.ua/ Допомога після поранення](Міністерство оборони України)
*Вебінар громадської організації "Юридична сотня" на [https://www.facebook.com/yursotnya/videos/1304830656279684/ тему "Військово-лікарська комісія"].
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Звільнення з військової служби за станом здоров’я

2026-01-15T08:11:49Z

Mariia.chaika: /* Проходження військово-лікарської експертизи */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n13 Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
== Загальні положення ==
'''Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється''':
* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частина перша статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).
{| class="wikitable"
!Підстава звільнення
!Особа, яка звільняється
!Умова звільнення
|-
| rowspan="10" |'''За станом здоров'я'''
|військовослужбовці строкової військової служби
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
| rowspan="2" |військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
|під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|}
== Проходження військово-лікарської експертизи ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n17 пункту 1.2. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402] (далі - '''Положення''') військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - '''ВЛК''').

==== Направлення на медичний огляд ВЛК ====
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пунктом 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення] направлення на медичний огляд проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

У разі виявлення під час обстеження або лікування у закладі охорони здоров'я (установі) у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), '''які зумовлюють непридатність до військової служби''', ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби '''за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи)''' на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.4. глави 6 розділу ІІ Положення]).

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153] (далі - '''Положення № 1153'''), та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n3095 Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року N 170].

'''Військовослужбовці за контрактом''', з числа осіб офіцерського складу, які подаються на звільнення за станом здоров'я до завершення п'ятирічного терміну служби після закінчення ВВНЗ (військових навчальних підрозділів ВНЗ, закордонних навчальних закладів тощо), участі у МО або у складі миротворчого персоналу, служби у багатонаціональних штабах, військових місіях або в апараті військових аташе за кордоном, направляються на медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби '''виключно у Національний військово-медичний клінічний центр з обов'язковим оглядом головним хірургом або головним терапевтом Збройних Сил України''' за профілем діагностованного захворювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.7 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров’я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.6 глави 6 розділу II Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' [[:Файл:Рапорт про направлення на влк.docx|Зразок рапорту про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією]]
|}

====Документи для медичного огляду====
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються:

*'''направлення''' із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання;
*'''медична книжка''';
*посвідчення особи ('''військовий квиток''');
*'''фотокартка 3 х 4 см''' без головного убору - при амбулаторному огляді;
*'''службова характеристика''' для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (зразок заповнення якої наведено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 додатку 15 Положення]).
*'''медична характеристика'''

''Службова та медична характеристики'' обов'язково надаються у мирний час у разі направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини за місцем проходження ним військової служби, та ''в особливий період - у випадках повторного направлення військовослужбовця на медичний огляд'' командиром військової частини з метою визначення ступеню придатності до військової служби протягом 12 місяців з дня закінчення попереднього медичного огляду, а також у випадках направлення на медичний огляд військовослужбовців із захворюваннями психіки та поведінки. В інших випадках надання службової та медичної характеристик не обов'язкове.

Крім того:

*на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - '''оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми''' (поранення, контузії, каліцтва);
*на військовослужбовців - учасників бойових дій, миротворчих місій, ліквідації наслідків аварії на ядерних об'єктах, розмінування об'єктів народного господарства - відповідні '''посвідчення, витяги із особових справ''', інші довідкові матеріали (допускається надання ксерокопій указаних документів, завірених відповідними посадовими особами та гербовою печаткою військової частини (закладу)) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 пункт 6.2 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Прийняття рішення за результатами медичного огляду====
Під час дії особливого періоду військовослужбовцям, які амбулаторно чи стаціонарно пройшли медичний огляд ВЛК, за результатами медичного огляду '''визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку''' та виписуються із закладу охорони здоров'я (установи) '''до оформлення ВЛК свідоцтва про хворобу''', яке є підставою для оформлення документів про звільнення військовослужбовця з військової служби, у день виписки (закінчення медичного огляду ВЛК) '''видається довідка ВЛК з постановою "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків на _____ календарних днів"'''. У постанові ВЛК зазначається строк, необхідний для оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду.

У мирний час та під час дії особливого періоду, у разі коли військовослужбовці визнані непридатними до військової служби і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду

У разі звільнення військовослужбовців з військової служби постанова про потребу їх у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) ВЛК не приймається. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 пункт 6.17 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Постанови ВЛК приймаються на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1523 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби] (додаток 1), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1526 пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб] (додаток 2) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2820 таблиць додаткових вимог до стану здоров']я (далі - ТДВ) (додаток 3).

==Процедура звільнення з військової служби за станом здоров'я==
У разі визнання військовослужбовця ВЛК непридатним до військової служби, документи про його звільнення з військової служби можуть бути надіслані посадовій особі, яка видає наказ про звільнення, до виписки військовослужбовця із закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Етапи для оформлення звільнення:====
♦ військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

- підстави звільнення з військової служби;

- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 233 Положення №1153]). Також слід висловити прохання видати направлення на проходження ВЛК для встановлення непридатності до військової служби;

♦ отримання направлення на проходження ВЛК. Направлення підписується за поданням вашого командира начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення командира військовослужбовця, який подав рапорт;

♦ проходження ВЛК та отримання висновоку про непридатність за станом здоров’я;

♦ після отримання військовою частиною відповідної постанови ВЛК про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 240 Положення про проходження військової служби №1153]);

♦ приймається наказ про звільнення, він оголошується командиром вашої в/ч;

♦ після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до ТЦК та СП за вибраним місцем проживання.

'''''Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до ТЦК та СП для взяття на військовий облік''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 242 Положення № 1153]).

==Порядок оскарження==

====Оскарження постанови ВЛК ====
Досудовий порядок оскарження передбачає перегляд постанови ВЛК вищою інстанцією за принципом інстанційності.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов’язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз’ясненнями, у строк, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України «Про звернення громадян»] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 3.4 глави 3 розділу I Положення] ).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

====Судове оскарження постанови ВЛК====
У судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

Строки для оскарження регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України] :

*''3 місяці'' з дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови, тобто у разі попереднього застосування досудового порядку. Цей строк починає свій перебіг із дня вручення рішення вищої інстанції ВЛК за результатами розгляду заяви про перегляд постанови;
*''6 місяців із дня'', коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.

Розмір судового збору за подання заяви до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2024 році це складає 1211,20 грн.

'''''До позовної заяви додаються:''''' копія паспорта та РНОКПП (за наявності), відмова в/ч у достроковому звільненні, висновок про стан здоров’я ВЛК.

'''Важливо!''' ''Суд зобов'язаний перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК, а також проаналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення.''

''Приклади судових рішень:''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/115380708 Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 480/6410/23] – '''''оскарження постанови ВЛК.'''''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/117661035 Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 600/6455/23-а] – '''''оскарження бездіяльності військової частини (не розглянуто рапорт про звільнення).'''''

==Див. також ==
*[[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]
*[[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]
*[[Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
*[[Проходження військової служби громадянами України]]
*[[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
==Корисні посилання==

*[https://turbota.mil.gov.ua/ Допомога після поранення](Міністерство оборони України)
*Вебінар громадської організації "Юридична сотня" на [https://www.facebook.com/yursotnya/videos/1304830656279684/ тему "Військово-лікарська комісія"].
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Звільнення з військової служби за станом здоров’я

2026-01-15T08:02:50Z

Mariia.chaika: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n13 Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
== Загальні положення ==
'''Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється''':
* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частина перша статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).
{| class="wikitable"
!Підстава звільнення
!Особа, яка звільняється
!Умова звільнення
|-
| rowspan="10" |'''За станом здоров'я'''
|військовослужбовці строкової військової служби
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
| rowspan="2" |військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
|під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|}
== Проходження військово-лікарської експертизи ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункту 1.2. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402] (далі - '''Положення''') військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - '''ВЛК''').

==== Направлення на медичний огляд ВЛК ====
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пунктом 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення] направлення на медичний огляд проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

У разі виявлення під час обстеження або лікування у закладі охорони здоров'я (установі) у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), '''які зумовлюють непридатність до військової служби''', ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби '''за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи)''' на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.4. глави 6 розділу ІІ Положення]).

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153] (далі - '''Положення № 1153'''), та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n3095 Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року N 170].

'''Військовослужбовці за контрактом''', з числа осіб офіцерського складу, які подаються на звільнення за станом здоров'я до завершення п'ятирічного терміну служби після закінчення ВВНЗ (військових навчальних підрозділів ВНЗ, закордонних навчальних закладів тощо), участі у МО або у складі миротворчого персоналу, служби у багатонаціональних штабах, військових місіях або в апараті військових аташе за кордоном, направляються на медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби '''виключно у Національний військово-медичний клінічний центр з обов'язковим оглядом головним хірургом або головним терапевтом Збройних Сил України''' за профілем діагностованного захворювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.7 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров’я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.6 глави 6 розділу II Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' [[:Файл:Рапорт про направлення на влк.docx|Зразок рапорту про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією]]
|}

====Документи для медичного огляду====
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються:

*'''направлення''' із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання;
*'''медична книжка''';
*посвідчення особи ('''військовий квиток''');
*'''фотокартка 3 х 4 см''' без головного убору - при амбулаторному огляді;
*'''службова характеристика''' для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (зразок заповнення якої наведено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 додатку 15 Положення]).
*'''медична характеристика'''

''Службова та медична характеристики'' обов'язково надаються у мирний час у разі направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини за місцем проходження ним військової служби, та ''в особливий період - у випадках повторного направлення військовослужбовця на медичний огляд'' командиром військової частини з метою визначення ступеню придатності до військової служби протягом 12 місяців з дня закінчення попереднього медичного огляду, а також у випадках направлення на медичний огляд військовослужбовців із захворюваннями психіки та поведінки. В інших випадках надання службової та медичної характеристик не обов'язкове.

Крім того:

*на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - '''оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми''' (поранення, контузії, каліцтва);
*на військовослужбовців - учасників бойових дій, миротворчих місій, ліквідації наслідків аварії на ядерних об'єктах, розмінування об'єктів народного господарства - відповідні '''посвідчення, витяги із особових справ''', інші довідкові матеріали (допускається надання ксерокопій указаних документів, завірених відповідними посадовими особами та гербовою печаткою військової частини (закладу)) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 пункт 6.2 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Прийняття рішення за результатами медичного огляду====
Під час дії особливого періоду військовослужбовцям, які амбулаторно чи стаціонарно пройшли медичний огляд ВЛК, за результатами медичного огляду '''визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку''' та виписуються із закладу охорони здоров'я (установи) '''до оформлення ВЛК свідоцтва про хворобу''', яке є підставою для оформлення документів про звільнення військовослужбовця з військової служби, у день виписки (закінчення медичного огляду ВЛК) '''видається довідка ВЛК з постановою "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків на _____ календарних днів"'''. У постанові ВЛК зазначається строк, необхідний для оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду.

У мирний час та під час дії особливого періоду, у разі коли військовослужбовці визнані непридатними до військової служби і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду

У разі звільнення військовослужбовців з військової служби постанова про потребу їх у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) ВЛК не приймається. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 пункт 6.17 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Постанови ВЛК приймаються на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1523 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби] (додаток 1), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1526 пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб] (додаток 2) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2820 таблиць додаткових вимог до стану здоров']я (далі - ТДВ) (додаток 3).

==Процедура звільнення з військової служби за станом здоров'я==
У разі визнання військовослужбовця ВЛК непридатним до військової служби, документи про його звільнення з військової служби можуть бути надіслані посадовій особі, яка видає наказ про звільнення, до виписки військовослужбовця із закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Етапи для оформлення звільнення:====
♦ військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

- підстави звільнення з військової служби;

- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 233 Положення №1153]). Також слід висловити прохання видати направлення на проходження ВЛК для встановлення непридатності до військової служби;

♦ отримання направлення на проходження ВЛК. Направлення підписується за поданням вашого командира начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення командира військовослужбовця, який подав рапорт;

♦ проходження ВЛК та отримання висновоку про непридатність за станом здоров’я;

♦ після отримання військовою частиною відповідної постанови ВЛК про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 240 Положення про проходження військової служби №1153]);

♦ приймається наказ про звільнення, він оголошується командиром вашої в/ч;

♦ після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до ТЦК та СП за вибраним місцем проживання.

'''''Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до ТЦК та СП для взяття на військовий облік''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 242 Положення № 1153]).

==Порядок оскарження==

====Оскарження постанови ВЛК ====
Досудовий порядок оскарження передбачає перегляд постанови ВЛК вищою інстанцією за принципом інстанційності.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов’язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз’ясненнями, у строк, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України «Про звернення громадян»] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 3.4 глави 3 розділу I Положення] ).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

====Судове оскарження постанови ВЛК====
У судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

Строки для оскарження регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України] :

*''3 місяці'' з дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови, тобто у разі попереднього застосування досудового порядку. Цей строк починає свій перебіг із дня вручення рішення вищої інстанції ВЛК за результатами розгляду заяви про перегляд постанови;
*''6 місяців із дня'', коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.

Розмір судового збору за подання заяви до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2024 році це складає 1211,20 грн.

'''''До позовної заяви додаються:''''' копія паспорта та РНОКПП (за наявності), відмова в/ч у достроковому звільненні, висновок про стан здоров’я ВЛК.

'''Важливо!''' ''Суд зобов'язаний перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК, а також проаналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення.''

''Приклади судових рішень:''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/115380708 Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 480/6410/23] – '''''оскарження постанови ВЛК.'''''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/117661035 Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 600/6455/23-а] – '''''оскарження бездіяльності військової частини (не розглянуто рапорт про звільнення).'''''

==Див. також ==
*[[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]
*[[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]
*[[Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
*[[Проходження військової служби громадянами України]]
*[[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
==Корисні посилання==

*[https://turbota.mil.gov.ua/ Допомога після поранення](Міністерство оборони України)
*Вебінар громадської організації "Юридична сотня" на [https://www.facebook.com/yursotnya/videos/1304830656279684/ тему "Військово-лікарська комісія"].
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Звільнення з військової служби за станом здоров’я

2026-01-15T07:57:39Z

Mariia.chaika: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n13 Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
== Загальні положення ==
'''Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється''':
* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частина перша статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).
{| class="wikitable"
!Підстава звільнення
!Особа, яка звільняється
!Умова звільнення
|-
| rowspan="10" |'''За станом здоров'я'''
|військовослужбовці строкової військової служби
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
| rowspan="2" |військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
|під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність або обмежену придатність до військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку
|}
== Проходження військово-лікарської експертизи ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункту 1.2. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402] (далі - '''Положення''') військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - '''ВЛК''').

==== Направлення на медичний огляд ВЛК ====
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пунктом 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення] направлення на медичний огляд проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

У разі виявлення під час обстеження або лікування у закладі охорони здоров'я (установі) у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), '''які зумовлюють непридатність до військової служби''', ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби '''за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи)''' на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.4. глави 6 розділу ІІ Положення]).

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153] (далі - '''Положення № 1153'''), та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n3095 Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року N 170].

'''Військовослужбовці за контрактом''', з числа осіб офіцерського складу, які подаються на звільнення за станом здоров'я до завершення п'ятирічного терміну служби після закінчення ВВНЗ (військових навчальних підрозділів ВНЗ, закордонних навчальних закладів тощо), участі у МО або у складі миротворчого персоналу, служби у багатонаціональних штабах, військових місіях або в апараті військових аташе за кордоном, направляються на медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби '''виключно у Національний військово-медичний клінічний центр з обов'язковим оглядом головним хірургом або головним терапевтом Збройних Сил України''' за профілем діагностованного захворювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.7 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров’я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.6 глави 6 розділу II Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' [[:Файл:Рапорт про направлення на влк.docx|Зразок рапорту про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією]]
|}

====Документи для медичного огляду====
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються:

*'''направлення''' із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання;
*'''медична книжка''';
*посвідчення особи ('''військовий квиток''');
*'''фотокартка 3 х 4 см''' без головного убору - при амбулаторному огляді;
*'''службова характеристика''' для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (зразок заповнення якої наведено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 додатку 15 Положення]).
*'''медична характеристика'''

''Службова та медична характеристики'' обов'язково надаються у мирний час у разі направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини за місцем проходження ним військової служби, та ''в особливий період - у випадках повторного направлення військовослужбовця на медичний огляд'' командиром військової частини з метою визначення ступеню придатності до військової служби протягом 12 місяців з дня закінчення попереднього медичного огляду, а також у випадках направлення на медичний огляд військовослужбовців із захворюваннями психіки та поведінки. В інших випадках надання службової та медичної характеристик не обов'язкове.

Крім того:

*на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - '''оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми''' (поранення, контузії, каліцтва);
*на військовослужбовців - учасників бойових дій, миротворчих місій, ліквідації наслідків аварії на ядерних об'єктах, розмінування об'єктів народного господарства - відповідні '''посвідчення, витяги із особових справ''', інші довідкові матеріали (допускається надання ксерокопій указаних документів, завірених відповідними посадовими особами та гербовою печаткою військової частини (закладу)) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 пункт 6.2 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Прийняття рішення за результатами медичного огляду====
Під час дії особливого періоду військовослужбовцям, які амбулаторно чи стаціонарно пройшли медичний огляд ВЛК, за результатами медичного огляду '''визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку''' та виписуються із закладу охорони здоров'я (установи) '''до оформлення ВЛК свідоцтва про хворобу''', яке є підставою для оформлення документів про звільнення військовослужбовця з військової служби, у день виписки (закінчення медичного огляду ВЛК) '''видається довідка ВЛК з постановою "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків на _____ календарних днів"'''. У постанові ВЛК зазначається строк, необхідний для оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду.

У мирний час та під час дії особливого періоду, у разі коли військовослужбовці визнані непридатними до військової служби і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду

У разі звільнення військовослужбовців з військової служби постанова про потребу їх у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) ВЛК не приймається. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 пункт 6.17 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Постанови ВЛК приймаються на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1523 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби] (додаток 1), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1526 пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб] (додаток 2) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2820 таблиць додаткових вимог до стану здоров']я (далі - ТДВ) (додаток 3).

==Процедура звільнення з військової служби за станом здоров'я==
У разі визнання військовослужбовця ВЛК непридатним до військової служби, документи про його звільнення з військової служби можуть бути надіслані посадовій особі, яка видає наказ про звільнення, до виписки військовослужбовця із закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Етапи для оформлення звільнення:====
♦ військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

- підстави звільнення з військової служби;

- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 233 Положення №1153]). Також слід висловити прохання видати направлення на проходження ВЛК для встановлення непридатності до військової служби;

♦ отримання направлення на проходження ВЛК. Направлення підписується за поданням вашого командира начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення командира військовослужбовця, який подав рапорт;

♦ проходження ВЛК та отримання висновоку про непридатність за станом здоров’я;

♦ після отримання військовою частиною відповідної постанови ВЛК про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 240 Положення про проходження військової служби №1153]);

♦ приймається наказ про звільнення, він оголошується командиром вашої в/ч;

♦ після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до ТЦК та СП за вибраним місцем проживання.

'''''Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до ТЦК та СП для взяття на військовий облік''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 242 Положення № 1153]).

==Порядок оскарження==

====Оскарження постанови ВЛК ====
Досудовий порядок оскарження передбачає перегляд постанови ВЛК вищою інстанцією за принципом інстанційності.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов’язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз’ясненнями, у строк, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України «Про звернення громадян»] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 3.4 глави 3 розділу I Положення] ).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

====Судове оскарження постанови ВЛК====
У судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

Строки для оскарження регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України] :

*''3 місяці'' з дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови, тобто у разі попереднього застосування досудового порядку. Цей строк починає свій перебіг із дня вручення рішення вищої інстанції ВЛК за результатами розгляду заяви про перегляд постанови;
*''6 місяців із дня'', коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.

Розмір судового збору за подання заяви до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2024 році це складає 1211,20 грн.

'''''До позовної заяви додаються:''''' копія паспорта та РНОКПП (за наявності), відмова в/ч у достроковому звільненні, висновок про стан здоров’я ВЛК.

'''Важливо!''' ''Суд зобов'язаний перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК, а також проаналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення.''

''Приклади судових рішень:''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/115380708 Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 480/6410/23] – '''''оскарження постанови ВЛК.'''''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/117661035 Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 600/6455/23-а] – '''''оскарження бездіяльності військової частини (не розглянуто рапорт про звільнення).'''''

==Див. також ==
*[[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]
*[[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]
*[[Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
*[[Проходження військової служби громадянами України]]
*[[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
==Корисні посилання==

*[https://turbota.mil.gov.ua/ Допомога після поранення](Міністерство оборони України)
*Вебінар громадської організації "Юридична сотня" на [https://www.facebook.com/yursotnya/videos/1304830656279684/ тему "Військово-лікарська комісія"].
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Звільнення з військової служби за станом здоров’я

2026-01-15T07:50:09Z

Mariia.chaika: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n13 Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
== Загальні положення ==
'''Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється''':
* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частина перша статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).
{| class="wikitable"
!Підстава звільнення
!Особа, яка звільняється
!Умова звільнення
|-
| rowspan="10" |'''За станом здоров'я'''
|військовослужбовці строкової військової служби
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
| rowspan="2" |військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
|під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу
|у мирний час - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність або обмежену придатність до військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час
|-
|під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку
|}
== Проходження військово-лікарської експертизи ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункту 1.2. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402] (далі - '''Положення''') військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - '''ВЛК''').

==== Направлення на медичний огляд ВЛК ====
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пунктом 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення] направлення на медичний огляд проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

У разі виявлення під час обстеження або лікування у закладі охорони здоров'я (установі) у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), '''які зумовлюють непридатність до військової служби''', ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби '''за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи)''' на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом начальника (керівника) закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.4. глави 6 розділу ІІ Положення]).

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153] (далі - '''Положення № 1153'''), та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n3095 Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року N 170].

'''Військовослужбовці за контрактом''', з числа осіб офіцерського складу, які подаються на звільнення за станом здоров'я до завершення п'ятирічного терміну служби після закінчення ВВНЗ (військових навчальних підрозділів ВНЗ, закордонних навчальних закладів тощо), участі у МО або у складі миротворчого персоналу, служби у багатонаціональних штабах, військових місіях або в апараті військових аташе за кордоном, направляються на медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби '''виключно у Національний військово-медичний клінічний центр з обов'язковим оглядом головним хірургом або головним терапевтом Збройних Сил України''' за профілем діагностованного захворювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.7 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров’я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n14 пункт 6.6 глави 6 розділу II Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' [[:Файл:Рапорт про направлення на влк.docx|Зразок рапорту про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією]]
|}

====Документи для медичного огляду====
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються:

*'''направлення''' із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання;
*'''медична книжка''';
*посвідчення особи ('''військовий квиток''');
*'''фотокартка 3 х 4 см''' без головного убору - при амбулаторному огляді;
*'''службова характеристика''' для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (зразок заповнення якої наведено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 додатку 15 Положення]).
*'''медична характеристика'''

''Службова та медична характеристики'' обов'язково надаються у мирний час у разі направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини за місцем проходження ним військової служби, та ''в особливий період - у випадках повторного направлення військовослужбовця на медичний огляд'' командиром військової частини з метою визначення ступеню придатності до військової служби протягом 12 місяців з дня закінчення попереднього медичного огляду, а також у випадках направлення на медичний огляд військовослужбовців із захворюваннями психіки та поведінки. В інших випадках надання службової та медичної характеристик не обов'язкове.

Крім того:

*на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - '''оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми''' (поранення, контузії, каліцтва);
*на військовослужбовців - учасників бойових дій, миротворчих місій, ліквідації наслідків аварії на ядерних об'єктах, розмінування об'єктів народного господарства - відповідні '''посвідчення, витяги із особових справ''', інші довідкові матеріали (допускається надання ксерокопій указаних документів, завірених відповідними посадовими особами та гербовою печаткою військової частини (закладу)) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 пункт 6.2 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Прийняття рішення за результатами медичного огляду====
Під час дії особливого періоду військовослужбовцям, які амбулаторно чи стаціонарно пройшли медичний огляд ВЛК, за результатами медичного огляду '''визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку''' та виписуються із закладу охорони здоров'я (установи) '''до оформлення ВЛК свідоцтва про хворобу''', яке є підставою для оформлення документів про звільнення військовослужбовця з військової служби, у день виписки (закінчення медичного огляду ВЛК) '''видається довідка ВЛК з постановою "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків на _____ календарних днів"'''. У постанові ВЛК зазначається строк, необхідний для оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду.

У мирний час та під час дії особливого періоду, у разі коли військовослужбовці визнані непридатними до військової служби і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову "Потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду

У разі звільнення військовослужбовців з військової служби постанова про потребу їх у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) ВЛК не приймається. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2889 пункт 6.17 глави 6 розділу ІІ Положення]).

Постанови ВЛК приймаються на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1523 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби] (додаток 1), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n1526 пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб] (додаток 2) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n2820 таблиць додаткових вимог до стану здоров']я (далі - ТДВ) (додаток 3).

==Процедура звільнення з військової служби за станом здоров'я==
У разі визнання військовослужбовця ВЛК непридатним до військової служби, документи про його звільнення з військової служби можуть бути надіслані посадовій особі, яка видає наказ про звільнення, до виписки військовослужбовця із закладу охорони здоров'я (установи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення]).

====Етапи для оформлення звільнення:====
♦ військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

- підстави звільнення з військової служби;

- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 233 Положення №1153]). Також слід висловити прохання видати направлення на проходження ВЛК для встановлення непридатності до військової служби;

♦ отримання направлення на проходження ВЛК. Направлення підписується за поданням вашого командира начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення командира військовослужбовця, який подав рапорт;

♦ проходження ВЛК та отримання висновоку про непридатність за станом здоров’я;

♦ після отримання військовою частиною відповідної постанови ВЛК про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 240 Положення про проходження військової служби №1153]);

♦ приймається наказ про звільнення, він оголошується командиром вашої в/ч;

♦ після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до ТЦК та СП за вибраним місцем проживання.

'''''Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до ТЦК та СП для взяття на військовий облік''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n17 пункт 242 Положення № 1153]).

==Порядок оскарження==

====Оскарження постанови ВЛК ====
Досудовий порядок оскарження передбачає перегляд постанови ВЛК вищою інстанцією за принципом інстанційності.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов’язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз’ясненнями, у строк, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України «Про звернення громадян»] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#n406 пункт 3.4 глави 3 розділу I Положення] ).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

====Судове оскарження постанови ВЛК====
У судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

Строки для оскарження регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України] :

*''3 місяці'' з дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови, тобто у разі попереднього застосування досудового порядку. Цей строк починає свій перебіг із дня вручення рішення вищої інстанції ВЛК за результатами розгляду заяви про перегляд постанови;
*''6 місяців із дня'', коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.

Розмір судового збору за подання заяви до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2024 році це складає 1211,20 грн.

'''''До позовної заяви додаються:''''' копія паспорта та РНОКПП (за наявності), відмова в/ч у достроковому звільненні, висновок про стан здоров’я ВЛК.

'''Важливо!''' ''Суд зобов'язаний перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК, а також проаналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення.''

''Приклади судових рішень:''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/115380708 Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 480/6410/23] – '''''оскарження постанови ВЛК.'''''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/117661035 Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 600/6455/23-а] – '''''оскарження бездіяльності військової частини (не розглянуто рапорт про звільнення).'''''

==Див. також ==
*[[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]
*[[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]
*[[Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
*[[Проходження військової служби громадянами України]]
*[[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
==Корисні посилання==

*[https://turbota.mil.gov.ua/ Допомога після поранення](Міністерство оборони України)
*Вебінар громадської організації "Юридична сотня" на [https://www.facebook.com/yursotnya/videos/1304830656279684/ тему "Військово-лікарська комісія"].
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Договір про надання правничої допомоги

2025-12-15T07:19:30Z

Mariia.chaika: /* Поняття та правові аспекти договору про надання правничої допомоги */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Tex Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України «Про безоплатну правничу допомогу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#n4 Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017] ([https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/pravila/2019-03-15-pravila-2019_5cb72d3191e0e.pdf зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України від 15.02.2019])

== Поняття та правові аспекти договору про надання правничої допомоги ==
'''Договір про надання правничої допомоги''' - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в '''договорі про надання правничої допомоги'''. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n249 стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]).

'''Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:'''

1) договір про надання правничої допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

== Порядок укладення (форма та зміст) договору про надання правничої допомоги ==

Договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі.

'''Договір про надання правничої допомоги може вчинятися усно у випадках:'''

1) надання усних і письмових консультацій, роз’яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);

2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правничої допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об’єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

Договір про надання правничої допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правничої допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правничої допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n227 частина 4 стаття 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"]).

Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#n4 Правилам адвокатської етики, затвердженим звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017] ([https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/pravila/2019-03-15-pravila-2019_5cb72d3191e0e.pdf зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України від 15.02.2019]).

Адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об’єднанню забороняється укладати договір про надання правничої допомоги у разі конфлікту інтересів.

== Підстави для відмови в укладенні договору про надання правничої допомоги ==
'''Адвокату забороняється укладати договір про надання правничої допомоги і він зобов’язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням, у разі, якщо:'''

1) доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов’язків адвоката;

2) результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#n4 Правилам адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017] ([https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/pravila/2019-03-15-pravila-2019_5cb72d3191e0e.pdf зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України від 15.02.2019]);

3) адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;

4) виконання договору про надання правничої допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці;

5) адвокат є членом сім’ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правничої допомоги;

6) виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім’ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об’єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов’язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів;

7) адвокат надає правничу допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правничу допомоги.

У разі відмови від укладення договору про надання правничої допомоги адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю про відомості, що стали йому відомі від особи, яка звернулася з пропозицією укладення такого договору.
== Див. також ==
* [[Адвокатська етика]]
* [[Правничі послуги]]
* [[Правнича допомога]]
* [[Правова позиція адвоката]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Договір про надання правничої допомоги

2025-12-15T07:15:58Z

Mariia.chaika: /* Поняття та правові аспекти договору про надання правничої допомоги */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Tex Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України «Про безоплатну правничу допомогу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#n4 Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017] ([https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/pravila/2019-03-15-pravila-2019_5cb72d3191e0e.pdf зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України від 15.02.2019])

== Поняття та правові аспекти договору про надання правничої допомоги ==
'''Договір про надання правничої допомоги''' - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в '''договорі про надання правничої допомоги'''. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n249 стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]).

'''Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:'''

1) договір про надання правничої допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

== Порядок укладення (форма та зміст) договору про надання правничої допомоги ==

Договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі.

'''Договір про надання правничої допомоги може вчинятися усно у випадках:'''

1) надання усних і письмових консультацій, роз’яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);

2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правничої допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об’єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

Договір про надання правничої допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правничої допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правничої допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n227 ч. 4 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"]).

Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#n4 Правилам адвокатської етики, затвердженим звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017] ([https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/pravila/2019-03-15-pravila-2019_5cb72d3191e0e.pdf зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України від 15.02.2019]).

Адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об’єднанню забороняється укладати договір про надання правничої допомоги у разі конфлікту інтересів.

== Підстави для відмови в укладенні договору про надання правничої допомоги ==
'''Адвокату забороняється укладати договір про надання правничої допомоги і він зобов’язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням, у разі, якщо:'''

1) доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов’язків адвоката;

2) результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#n4 Правилам адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017] ([https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/pravila/2019-03-15-pravila-2019_5cb72d3191e0e.pdf зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України від 15.02.2019]);

3) адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;

4) виконання договору про надання правничої допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці;

5) адвокат є членом сім’ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правничої допомоги;

6) виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім’ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об’єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов’язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів;

7) адвокат надає правничу допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правничу допомоги.

У разі відмови від укладення договору про надання правничої допомоги адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю про відомості, що стали йому відомі від особи, яка звернулася з пропозицією укладення такого договору.
== Див. також ==
* [[Адвокатська етика]]
* [[Правничі послуги]]
* [[Правнича допомога]]
* [[Правова позиція адвоката]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Договір про надання правничої допомоги

2025-12-15T07:11:54Z

Mariia.chaika: /* Поняття та правові аспекти договору про надання правничої допомоги */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Tex Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України «Про безоплатну правничу допомогу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#n4 Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017] ([https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/pravila/2019-03-15-pravila-2019_5cb72d3191e0e.pdf зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України від 15.02.2019])

== Поняття та правові аспекти договору про надання правничої допомоги ==
'''Договір про надання правничої допомоги''' - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в '''договорі про надання правничої допомоги'''. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n249 стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]).

'''Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:'''

1) договір про надання правничої допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

== Порядок укладення (форма та зміст) договору про надання правничої допомоги ==

Договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі.

'''Договір про надання правничої допомоги може вчинятися усно у випадках:'''

1) надання усних і письмових консультацій, роз’яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);

2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правничої допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об’єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

Договір про надання правничої допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правничої допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правничої допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17/conv#n216 ч. 4 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"]).

Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#n4 Правилам адвокатської етики, затвердженим звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017] ([https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/pravila/2019-03-15-pravila-2019_5cb72d3191e0e.pdf зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України від 15.02.2019]).

Адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об’єднанню забороняється укладати договір про надання правничої допомоги у разі конфлікту інтересів.

== Підстави для відмови в укладенні договору про надання правничої допомоги ==
'''Адвокату забороняється укладати договір про надання правничої допомоги і він зобов’язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням, у разі, якщо:'''

1) доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов’язків адвоката;

2) результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#n4 Правилам адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017] ([https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/pravila/2019-03-15-pravila-2019_5cb72d3191e0e.pdf зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України від 15.02.2019]);

3) адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;

4) виконання договору про надання правничої допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці;

5) адвокат є членом сім’ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правничої допомоги;

6) виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім’ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об’єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов’язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів;

7) адвокат надає правничу допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правничу допомоги.

У разі відмови від укладення договору про надання правничої допомоги адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю про відомості, що стали йому відомі від особи, яка звернулася з пропозицією укладення такого договору.
== Див. також ==
* [[Адвокатська етика]]
* [[Правничі послуги]]
* [[Правнича допомога]]
* [[Правова позиція адвоката]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2025-11-18T17:42:25Z

Mariia.chaika: /* Правовий режим надомної та дистанційної роботи */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FIN5075 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

=Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину=
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 КЗпП України] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 КЗпП України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX] роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 третій статті 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
==Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота"==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (стаття 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1559 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
*за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
*за винагороду;
*з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 Кодексу].

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на роботодавця, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 32] КЗпП не застосовуються.

==Правовий режим надомної та дистанційної роботи==
{| class="wikitable"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n14 Типова форма трудового договору про надомну роботу]
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n16 Типова форма трудового договору про дистанційну роботу] затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи рацівника'''
без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої статті 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 КЗпП] не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 КЗпП України]

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n732 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на роботодавця, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
=Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу=
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
*написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, за наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання (ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання).
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2025-11-18T17:38:28Z

Mariia.chaika: /* Правовий режим надомної та дистанційної роботи */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FIN5075 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

=Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину=
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 КЗпП України] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 КЗпП України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX] роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 третій статті 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
==Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота"==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (стаття 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1559 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
*за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
*за винагороду;
*з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 Кодексу].

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на роботодавця, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 32] КЗпП не застосовуються.

==Правовий режим надомної та дистанційної роботи==
{| class="wikitable"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n14 Типова форма трудового договору про надомну роботу]
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n16 Типова форма трудового договору про дистанційну роботу] затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи рацівника'''
без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої статті 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 КЗпП] не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 КЗпП України]

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на роботодавця, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
=Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу=
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
*написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, за наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання (ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання).
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2025-11-18T17:35:51Z

Mariia.chaika: /* Правовий режим надомної та дистанційної роботи */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FIN5075 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

=Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину=
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 КЗпП України] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 КЗпП України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX] роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 третій статті 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
==Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота"==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (стаття 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1559 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
*за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
*за винагороду;
*з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 Кодексу].

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на роботодавця, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 32] КЗпП не застосовуються.

==Правовий режим надомної та дистанційної роботи==
{| class="wikitable"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n14 Типова форма трудового договору про надомну роботу]
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n16 Типова форма трудового договору про дистанційну роботу] затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи рацівника'''
без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої статті 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387КЗпП КЗпП] не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 КЗпП України]

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на роботодавця, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
=Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу=
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
*написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, за наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання (ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання).
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2025-11-18T17:33:58Z

Mariia.chaika: /* Правовий режим надомної та дистанційної роботи */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FIN5075 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

=Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину=
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 КЗпП України] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 КЗпП України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX] роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 третій статті 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
==Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота"==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (стаття 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1559 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
*за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
*за винагороду;
*з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 Кодексу].

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на роботодавця, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 32] КЗпП не застосовуються.

==Правовий режим надомної та дистанційної роботи==
{| class="wikitable"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n14 Типова форма трудового договору про надомну роботу]
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n16 Типова форма трудового договору про дистанційну роботу] затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи рацівника'''
без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої статті 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387КЗпП КЗпП] не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 КЗпП України]

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на роботодавця, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
=Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу=
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
*написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, за наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання (ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання).
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2025-11-18T17:31:12Z

Mariia.chaika: /* Правовий режим надомної та дистанційної роботи */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FIN5075 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

=Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину=
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 КЗпП України] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 КЗпП України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX] роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 третій статті 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
==Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота"==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (стаття 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1559 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
*за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
*за винагороду;
*з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 Кодексу].

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на роботодавця, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 32] КЗпП не застосовуються.

==Правовий режим надомної та дистанційної роботи==
{| class="wikitable"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n14 Типова форма трудового договору про надомну роботу]
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n16 Типова форма трудового договору про дистанційну роботу] затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи рацівника'''
без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої статті 601 КЗпП не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 КЗпП України]

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на роботодавця, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
=Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу=
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
*написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, за наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання (ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання).
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2025-11-17T19:55:00Z

Mariia.chaika: /* Правовий режим надомної та дистанційної роботи */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FIN5075 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

=Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину=
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 КЗпП України] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 КЗпП України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX] роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 третій статті 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
==Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота"==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (стаття 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1559 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
*за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
*за винагороду;
*з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 Кодексу].

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на роботодавця, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 32] КЗпП не застосовуються.

==Правовий режим надомної та дистанційної роботи==
{| class="wikitable"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n14 Типова форма трудового договору про надомну роботу]
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n16 Типова форма трудового договору про дистанційну роботу] затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи рацівника'''
без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої статті 601 КЗпП не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на роботодавця, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
=Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу=
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
*написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, за наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання (ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання).
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2025-11-17T19:53:48Z

Mariia.chaika: /* Правовий режим надомної та дистанційної роботи */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FIN5075 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

=Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину=
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 КЗпП України] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 КЗпП України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX] роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 третій статті 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
==Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота"==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (стаття 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1559 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
*за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
*за винагороду;
*з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 Кодексу].

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на роботодавця, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 32] КЗпП не застосовуються.

==Правовий режим надомної та дистанційної роботи==
{|
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n14 Типова форма трудового договору про надомну роботу]
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n16 Типова форма трудового договору про дистанційну роботу] затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи рацівника'''
без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої статті 601 КЗпП не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на роботодавця, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
=Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу=
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
*написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, за наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання (ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання).
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2025-11-17T19:29:24Z

Mariia.chaika: /* Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FIN5075 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

=Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину=
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 КЗпП України] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 КЗпП України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX] роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 третій статті 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
==Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота"==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (стаття 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1559 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
*за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
*за винагороду;
*з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 Кодексу].

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на роботодавця, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 32] КЗпП не застосовуються.

==Правовий режим надомної та дистанційної роботи==
{| class="wikitable"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n14 Типова форма трудового договору про надомну роботу]
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n16 Типова форма трудового договору про дистанційну роботу] затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи рацівника'''
без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої статті 601 КЗпП не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на роботодавця, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
=Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу=
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
*написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, за наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання (ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання).
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2025-11-17T18:28:02Z

Mariia.chaika: /* Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота" */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FIN5075 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

=Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину=
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 КЗпП України] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 КЗпП України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX] роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 третій статті 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
==Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота"==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (стаття 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1559 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
*за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
*за винагороду;
*з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 Кодексу].

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на роботодавця, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 КЗпП не застосовуються.

==Правовий режим надомної та дистанційної роботи==
{| class="wikitable"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n14 Типова форма трудового договору про надомну роботу]
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n16 Типова форма трудового договору про дистанційну роботу] затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи рацівника'''
без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої статті 601 КЗпП не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на роботодавця, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
=Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу=
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
*написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, за наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання (ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання).
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2025-11-17T18:25:13Z

Mariia.chaika: /* Правовий режим надомної та дистанційної роботи */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FIN5075 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

=Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину=
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 КЗпП України] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 КЗпП України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX] роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 третій статті 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
==Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота"==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (стаття 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1559 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
*за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
*за винагороду;
*з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на роботодавця, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 КЗпП не застосовуються.

==Правовий режим надомної та дистанційної роботи==
{| class="wikitable"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n14 Типова форма трудового договору про надомну роботу]
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n16 Типова форма трудового договору про дистанційну роботу] затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи рацівника'''
без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої статті 601 КЗпП не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на роботодавця, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
=Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу=
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
*написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, за наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання (ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання).
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2025-11-17T18:17:05Z

Mariia.chaika: /* Правовий режим надомної та дистанційної роботи */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FIN5075 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

=Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину=
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 КЗпП України] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 КЗпП України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX] роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 третій статті 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
==Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота"==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (стаття 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1559 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
*за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
*за винагороду;
*з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на роботодавця, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 КЗпП не застосовуються.

==Правовий режим надомної та дистанційної роботи==
{| class="wikitable mw-collapsible mw-collapsed"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n14 Типова форма трудового договору про надомну роботу]
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n16 Типова форма трудового договору про дистанційну роботу] затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи рацівника'''
без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої статті 601 КЗпП не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на роботодавця, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
=Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу=
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
*написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, за наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання (ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання).
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2025-11-17T18:13:25Z

Mariia.chaika: /* Правовий режим надомної та дистанційної роботи */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FIN5075 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

=Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину=
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 КЗпП України] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 КЗпП України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX] роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 третій статті 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
==Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота"==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (стаття 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1559 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
*за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
*за винагороду;
*з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на роботодавця, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 КЗпП не застосовуються.

==Правовий режим надомної та дистанційної роботи==
{| class="wikitable mw-collapsible"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n14 Типова форма трудового договору про надомну роботу]
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n16 Типова форма трудового договору про дистанційну роботу] затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи рацівника'''
без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої статті 601 КЗпП не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на роботодавця, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
=Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу=
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
*написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, за наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання (ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання).
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2025-11-17T18:11:30Z

Mariia.chaika: /* Правовий режим надомної та дистанційної роботи */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FIN5075 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

=Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину=
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 КЗпП України] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 КЗпП України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX] роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 третій статті 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
==Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота"==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (стаття 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1559 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
*за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
*за винагороду;
*з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на роботодавця, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 КЗпП не застосовуються.

==Правовий режим надомної та дистанційної роботи==
{| class="wikitable"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n14 Типова форма трудового договору про надомну роботу]
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n16 Типова форма трудового договору про дистанційну роботу] затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи рацівника'''
без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої статті 601 КЗпП не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на роботодавця, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
=Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу=
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
*написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, за наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання (ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання).
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2025-11-17T18:08:36Z

Mariia.chaika: /* Правовий режим надомної та дистанційної роботи */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FIN5075 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

=Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину=
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 КЗпП України] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 КЗпП України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX] роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 третій статті 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
==Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота"==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (стаття 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1559 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
*за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
*за винагороду;
*з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на роботодавця, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 КЗпП не застосовуються.

==Правовий режим надомної та дистанційної роботи==
{|
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n14 Типова форма трудового договору про надомну роботу]
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n16 Типова форма трудового договору про дистанційну роботу] затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи рацівника'''
без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої статті 601 КЗпП не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на роботодавця, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
=Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу=
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
*написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, за наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання (ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання).
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2025-11-17T18:04:28Z

Mariia.chaika: /* Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота" */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FIN5075 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

=Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину=
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 КЗпП України] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 КЗпП України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX] роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 третій статті 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
==Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота"==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (стаття 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1559 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
*за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
*за винагороду;
*з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на роботодавця, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 КЗпП не застосовуються.

==Правовий режим надомної та дистанційної роботи==
{| class="wikitable"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n14 Типова форма трудового договору про надомну роботу]
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n16 Типова форма трудового договору про дистанційну роботу] затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи рацівника'''
без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої статті 601 КЗпП не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на роботодавця, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
=Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу=
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
*написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, за наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання (ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання).
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2025-11-17T18:03:12Z

Mariia.chaika: /* Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота" */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FIN5075 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

=Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину=
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 КЗпП України] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 КЗпП України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX] роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 третій статті 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
==Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота"==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (стаття 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1559 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
*за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
*за винагороду;
*з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на роботодавця, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 КЗПП не застосовуються.

==Правовий режим надомної та дистанційної роботи==
{| class="wikitable"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n14 Типова форма трудового договору про надомну роботу]
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n16 Типова форма трудового договору про дистанційну роботу] затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи рацівника'''
без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої статті 601 КЗпП не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на роботодавця, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
=Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу=
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
*написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, за наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання (ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання).
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2025-11-17T18:02:00Z

Mariia.chaika: /* Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота" */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FIN5075 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

=Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину=
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 КЗпП України] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 КЗпП України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX] роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 третій статті 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
==Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота"==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (стаття 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1559 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
*за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
*за винагороду;
*з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на роботодавця, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 КЗПП не застосовуються.

==Правовий режим надомної та дистанційної роботи==
{| class="wikitable"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n14 Типова форма трудового договору про надомну роботу]
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n16 Типова форма трудового договору про дистанційну роботу] затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи рацівника'''
без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої статті 601 КЗпП не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на роботодавця, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
=Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу=
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
*написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, за наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання (ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання).
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2025-11-17T18:00:28Z

Mariia.chaika: /* Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота" */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FIN5075 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

=Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину=
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 КЗпП України] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 КЗпП України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX] роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 третій статті 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
==Визначення понять "надомна робота" та "дистанційна робота"==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (стаття 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
*за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
*за винагороду;
*з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на роботодавця, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 КЗПП не застосовуються.

==Правовий режим надомної та дистанційної роботи==
{| class="wikitable"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n14 Типова форма трудового договору про надомну роботу]
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n16 Типова форма трудового договору про дистанційну роботу] затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи рацівника'''
без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої статті 601 КЗпП не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на роботодавця, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
=Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу=
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
*написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, за наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання (ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання).
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]