WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Проведення оцінки майна та майнових прав

2025-10-13T11:48:24Z

Mariia.Tunyk: додано посилання на НПА

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Закон України "Про оцінку земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1891-2003-п#n15 Постанова Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. № 1891 "Про затвердження Методики оцінки майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17.05.2018 № 658 "Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105-2018-п#Text Постанова Постанова Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 р. № 105 "Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення"]

== Суб'єкти оціночної діяльності ==

Майном, яке може оцінюватися, вважаються об’єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід’ємні частини), об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості, машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об’єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.

Майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (право володіння, розпорядження, користування), спеціальне майнове право на об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та право вимоги.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%203.%20%D0%9E%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 стаття 3 Закону України " Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"] . 
'''Суб'єктами оціночної діяльності є:'''
* суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;
* органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної
експертизи щодо оцінки майна. 
Істотними умовами договору на проведення оцінки майна є:
*зазначення майна, що підлягає оцінці;
*мета, з якою проводиться оцінка;
*вид вартості майна, що підлягає визначенню;
*дата оцінки;
*строк виконання робіт з оцінки майна;
*розмір і порядок оплати робіт;
*права та обов'язки сторін договору;
*умови забезпечення конфіденційності результатів оцінки, інформації, використаної під час її виконання;
*відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;
*порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час проведення оцінки та прийняття замовником її результатів. 
Фонд державного майна України веде Державний реєстр оцінювачів та Єдину база даних звітів про оцінку.
У Державному реєстрі оцінювачів зазначається така інформація про оцінювачів: прізвище, ім'я та по батькові оцінювача, дата видачі та номер кваліфікаційного свідоцтва, назва навчального
закладу, який здійснював підготовку оцінювача, дата та номер протоколу рішення Екзаменаційної комісії про видачу кваліфікаційного свідоцтва, напрями оцінки майна, що зазначені в кваліфікаційному свідоцтві, інформація про підвищення кваліфікації за зазначеними напрямами, інформація щодо зупинення дії чи позбавлення кваліфікаційного свідоцтва, місце роботи оцінювача. 
Порядок подання оцінювачами інформації до Державного реєстру оцінювачів встановлюється Фондом державного майна України.

== Механізм оцінки майна та майнових прав ==
Відповідно до [https://www.spfu.gov.ua/ua/documents/5206.html#:~:text=%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8-,%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%20%D0%A4%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2025%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D1%8F%202021%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83,%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B1' наказу Фонду державного майна України] від 25 червня 2021 року №1097 введено в експлуатацію єдину базу даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості (<nowiki>https://evaluation.spfu.gov.ua</nowiki>).

Оцінка майна проводитися для обчислення доходу від продажу, обміну, нерухомого майна, прийняття спадщини чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого обчислюється за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, '''дохід який підлягає оподаткуванню''' у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] '''необхідно визначити оціночну вартість об’єкта''' нерухомості або ринкову вартість об’єкта нерухомості. Для визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості [https://evaluation.spfu.gov.ua Єдиною базою даних звітів про оцінку] формується електронна довідка про його оціночну вартість (е-Довідка), яка є чинною впродовж 30 календарних днів з дня її формування [https://evaluation.spfu.gov.ua Єдиною базою даних звітів]. Якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об’єкта. Суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) складається звіт про оцінку майна, який зареєструється в Єдиній базі. Зареєстрований звіт про оцінку майна чинний протягом 6 місяців з дати оцінки. Звертаємо увагу, що доступ до [https://evaluation.spfu.gov.ua Єдиною базою даних звітів] здійснюється за допомогою особистого електронного підпису або засобів інтегрованої системи електронної ідентифікації (ID.GOV.UA).

Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках:
*створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;
*реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна);
*виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна);
*визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства;
*приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;
*переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;
*оподаткування майна згідно з законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою;
*визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;
*в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.
Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим також у таких випадках:
*застави державного та комунального майна;
*внесення державними науковими (науково-дослідними, науково-технологічними, науково-технічними, науково-практичними) установами та державними університетами, академіями, інститутами майнових прав інтелектуальної власності як внеску до статутного капіталу господарських товариств;
*відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю;
*визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів;
*в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

== Умови проведення оцінка нерухомого майна ==

Оцінка нерухомого майна проводиться при:
*приватизації;
*здачі об’єктів в оренду;
*розробці інвестиційних проектів та залученні інвесторів;
*кредитування під заставу об’єктів нерухомості;
*вирішенні майнових спорів;
*переоцінці основних засобів;
*інших операціях, пов’язаних з реалізацією майнових прав на нерухоме майно.
Об’єкти оцінки:
*квартири;
*житлові будинки та котеджі;
*адміністративно-офісні будівлі та приміщення;
*виробничо-складські будівлі та приміщення;
*споруди та передавальні пристрої.

== Документи необхідні для проведення оцінки ==

Необхідні документи:
* документ (копія), що підтверджує право власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, договір дарування, міни тощо);
* технічний паспорт БТІ (копія) на нерухоме майно (експлікації, поверховий план, оцінний акт);
* витяг (копія) з реєстру "Про реєстрацію прав власності на нерухоме майно";
* виписка з балансу для юридичних осіб – замовників;
* паспорт (копія) та ідентифікаційний код (копія) для фізичних осіб – замовників.

==== Транспортні засоби та обладнання ====

Проводиться при:
* внесенні рухомого майна у статутний капітал підприємства;
* оформленні застави;
* лізингу;
* переоцінці основних засобів. 

'''Об’єкти оцінки:'''
* колісні транспортні засоби;
* літальні апарати;
* судноплавні засоби;
* трубопровідний транспорт;
* серійне технологічне обладнання;
* спеціальне обладнання;
* технологічні лінії (універсальна, спеціальна, технологічний комплекс);
* оргтехніка, обчислювальна техніка, засоби зв'язку;
* будівельна і дорожня техніка, підйомно-транспортні машини.

===== Необхідні документи для оцінки транспортних засобів =====

''Оцінка колісних транспортних засобів (КТЗ):''

* свідоцтво (копія) про реєстрацію КТЗ;
* пробіг (показання одометра) КТЗ;
* паспорт (копія) та ідентифікаційний код (копія) для фізичних осіб – замовників;
* виписка з балансу для юридичних осіб – замовників;
* паспорт (копія) та ідентифікаційний код (копія) для фізичних осіб – замовників.

''Оцінка інших транспортних засобів:''

* в залежності від виду транспортного засобу необхідні документи визначаються індивідуально.

===== Необхідні документи, необхідні для оцінки машин і устаткування =====

*документ, що підтверджує право власності на майно (копія договору на покупку/поставку обладнання);
*повне найменування обладнання (марка, модель, серія);
*завод/фірма, країна виробник;
*рік випуску;
*технічні характеристики об'єкта згідно технічної документації;
*інвентарний номер, повна і залишкова балансова вартість на останню звітну дату перед датою оцінки (у разі, якщо власник об'єкту - юридична особа);
*відомості про консервацію і ремонт (заміна вузлів, агрегатів, удосконалення).

===== Цілісні майнові комплекси, паї, цінні папери, майнові права та нематеріальні активи =====

''Об’єкти оцінки:''
* діючі підприємства;
* акції, пакети акцій, що котуються на біржі акцій;
* родовища, ліцензії на розробку родовищ;
* інвестиційні проекти;
* бізнес;
* банки, акції банків.
Перелік необхідних документів уточнюється в індивідуальному порядку. 

'''Права на об’єкти інтелектуальної власності'''
''Об’єкти оцінки:''
* товарні знаки;
* патенти;
* ноу-хау;
* технічна і технологічна документація;
* комп'ютерні програми та бази даних;
* промислові зразки;
* нематеріальні активи.
'''Необхідні документи для оцінки об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ):'''
* документи, що діють на дату оцінки права на об'єкт оцінки (правовстановлюючі документи: патент на винахід, промисловий зразок, корисну модель або свідоцтво на товарний знак, або ліцензійний договір і тощо);
* документи, що містять відомості про наявність обтяжень, які діють щодо об'єкта оцінки, включаючи обтяження заставою або борговими зобов'язаннями, наявністю ліцензійних угод, договорів, контрактів і т.д.;
* документи, що встановлюють кількісні та якісні характеристики об'єкта оцінки та умови його господарського використання;
* опис об'єкта інтелектуальної власності;
* опис компанії, що використовує даний об'єкт, копії договорів на передачу права на використання ОІВ;
* відомості про аналоги оцінюваного об'єкта інтелектуальної власності (відмінності оцінюваного об'єкту від його аналогів);
* відомості про витрати на створення і рекламу об'єкта інтелектуальної власності;
* відомості про продажі об'єктів, зроблених з використанням оцінюваного об'єкта інтелектуальної власності (фінансові показники, споживачі, конкуренти, територіальна диверсифікація продажів);
* бізнес-плани розвитку підприємства;
* маркетингові дослідження ринку, де використовуються ОІВ.
Перелік документів не є вичерпним та може бути змінений після детального ознайомлення оцінювача з ОІВ.
'''Список документів, які необхідні для успішного та законного проведення оцінки земельні ділянки:'''
* копії документів, що встановлюють особу замовника/власника (паспорт, ідентифікаційний код);
* документи, що підтверджують права власності на землю (Державний акт на володіння землею, договір оренди, або купівлі, Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку);
* довідка про присвоєння кадастрового номеру та план ділянки;
* інформація, про існування обмежень використання ділянки;
* інформація про наявність інженерних мереж та комунікацій;
* інформація про споруди, що знаходяться на ділянці. 

Наведений перелік може змінюватися в залежності від форм власності (комунальна, державна або приватна), цілей використання земельної ділянки та цілей проведення оцінки.

=== Експертна грошова оцінка земельних ділянок ===

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них.
Дану процедуру проводять у таких випадках: 

1. Під час оформлення цивільно-правових угод і затвердження управлінського рішення. для позначення вартості землі в бухгалтерському звіті підприємств чи організацій;
* для підписання договору купівлі-продажу ділянок (для нотаріусів);
* для відкриття кредиту під заставу земельної ділянки в банкових установах;
* для з’ясування розмірів збитку у випадку нанесення шкоди власникам або землекористувачам;
* для занесення ділянки до статутного фонду організації та підприємства;
* для розв’язання майнової суперечки в судовій установі;
* для оцінювання прав оренди та прав обмеженого користування чужою землею.
2. Під час викупу землі з державної власності відповідно до договору про оренду землі в разі, якщо на ній розташовуються об’єкти нерухомості, які належать землевласникові чи землекористувачеві. 
До експертної оцінки землі входять такі види роботи:
* оглядання земельних ділянок і з’ясування поточної ситуації на земельному ринку;
* оформлення результатів у звіті та висновках щодо нього;
* аналіз документації, наданої замовником задля проведення оцінки;
* обрання методичного підходу до проведення оцінки;
* обґрунтування найефективнішого використання землі;
* розрахунок розміру вартості об’єкта оцінювання.

==== Документи, що необхідні для здійснення експертної оцінки ділянки під час оформлення цивільно-правової угоди та прийняття управлінського рішення: =====

1. Юридичним особам:
* копії статуту юридичної особи, свідоцтва щодо реєстрації юридичної особи, довідки ЄДРПОУ;
* за наявності обмежень або обтяжень землі треба надати відомості про це (обмеження права на власність, заставою, договір сервітуту).
2. Фізичним особам:
* двостороння копія держакту про право власності на земельну ділянку;
* копія перших двох сторінок із пропискою паспорту;
* копія ідентифікаційного коду;
* за наявності обмежень або обтяжень землі треба надати відомості про це (обмеження правовласництва, заставою, договір сервітуту).

==== Перелік документів, що необхідні для здійснення оцінювання землі при викупі ділянки державної власності: ====

1. Фізичним особам
* рішення чи розпорядження про узгоджений продаж (дається дозвіл на підготовку експертної грошової оцінки) земельної ділянки (оригінал);
* документи, що встановлюють право на землю;
* документи, що встановлюють право на будівлі та споруди, які розташовані на зазначеній ділянці;
* копія договору купівлі-продажу об’єкта нерухомості;
* копія акту прийому-передачі нерухомості;
* акт приведення в експлуатацію об’єкта нерухомості;
* копія свідоцтва про право власності об’єкту нерухомого майна;
* свідоцтво щодо реєстрування суб’єкта підприємницької діяльності;
* паспорт та ідентифікаційний код громадянина України;
* документи, надані розробниками землевпорядних документацій:
* кадастровий план з печаткою;
* ситуаційний план ділянки (копії), засвідчений печаткою земельних ресурсів;
* документи, надані замовником за умов сприяння місцевими органами ресурсів землі;
* виписка за формою 6 – зем.;
* витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;
* висновок щодо наявності сервітутів та обмежень на ділянці.

2. Юридичним особам:
Тіж документи що і для фізичних осіб, а також документи, що встановлюють право юридичної особи:
* витяг (виписка) з державного реєстру ЄДРПОУ юр.особи;- довідка про занесення до Єдиного державного реєстру організацій і підприємств України;
* статут юридичної особи;
* свідоцтво платника податку, або витяг з реєстру.
== Див. також ==
* [[Єдина база даних звітів про оцінку майна (оцінка online)]]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[index.php?title=Категорія:Вирішення житлових спорів]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Право особистої приватної власності дружини та чоловіка

2025-09-15T08:17:03Z

Mariia.Tunyk: Граматичне редагування тексту.

== Нормативна база ==
* [http://www.president.gov.ua/documents/constitution Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
== Об’єкт особистої приватної власності дружини, чоловіка ==
'''Особиста приватна власність кожного із подружжя''' - це те майно, яке належить лише одному з подружжя і на яке не поширюється сімейно-правовий принцип спільності майна подружжя. Щодо цього майна кожен із подружжя має право самостійно здійснювати правомочності власника.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n292 ст. 57 СК України], '''особистою приватною власністю дружини, чоловіка є''':
* майно, набуте нею, ним до шлюбу;
* майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
* майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
* житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»];
* земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України;
* речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
* кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;
* страхові суми, одержані нею, ним за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.
* премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги (законодавцем передбачено можливість визначення судом за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню).
Також передбачено, що суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Якщо ж у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n309 Статтею 58 СК України] регламентовано право на плоди та доходи від речей, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка. У ній зазначено, якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1739 ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України], власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Проте як вбачається зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n311 ст. 59 СК Україні], порядок здійснення дружиною, чоловіком права особистої приватної власності дещо відрізняється від загального. Зокрема, зазначено, що той з подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім’ї, насамперед дітей. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов’язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім'ї, які відповідно до закону мають право користування ним.
== Судова практика ==

* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74963515 Постанова Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі No 1311/832/12-ц (провадження No 61-6409св18)] (Житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, визнавалося спільною сумісною власністю подружжя лише в період з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно. В інші періоди дії Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» таке житло переходило у власність лише того з подружжя, який брав участь у приватизації).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87517031 Постанова Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 711/2302/18 (провадження № 61 - 13953св19] (Придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, не може вважатися об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя).
[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Штатний розпис. Виведення поза штат працівників

2025-07-14T08:37:39Z

Mariia.Tunyk: активація посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#Text Класифікатор професій ДК 003:2010]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0086-02#Text Наказ міністерства фінансів від 28.01.2002 № 57 "Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету"]
* [http://consultant.parus.ua/?doc=05BF55DD51 Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2008 року № 105/13/116-08 щодо проблем застосування актів про працю]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v162_203-07#Text Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 27 червня 2007 року № 162/06/187-07 щодо штатного розпису]
== Поняття штатного розпису ==
'''Штатний розпис''' - це документ, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати і посадові оклади працівників відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v162_203-07#Text листа Міністерства праці та соціальної політики України від 27.06.2007 № 162/06/187-07]. Штатний розпис містить назви посад, численність персоналу та оклади за кожною посадою.

Законодавство не містить прямої вказівки на те, що роботодавець повинен обов’язково мати штатний розпис. Але практика свідчить, що без цього кадрового документа роботодавцеві не обійтися.

Відповідно до ч.3 ст. 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України] підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Форма штатного розпису затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0086-02#Text наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2002 р. № 57] лише для підприємств, установ та організацій, які фінансуються з бюджету. Проте її можна взяти за зразок і підприємствам (установам, організаціям) небюджетної сфери.

== Які дані вказують у штатному розписі? ==
'''''У штатному розписі вказують:'''''

* '''№ з/п''' структурного підрозділу. Посади окремо у штатному розділі не нумерують;
* '''назву структурного підрозділу''' відповідно до затвердженої структури підприємства (наприклад, «Адміністративно-господарський відділ», «Фінансовий відділ», «Бухгалтерія», «Відділ кадрів», «Відділ маркетингу»);
* '''назву посади та код''' відповідно до Класифікатора професій, у т.ч. щодо основних працівників, сумісників, а також щодо вакантних посад. Зверніть увагу: неправильна назва посади або неправильний код у штатному розписі зумовить неправильні записи в документах під час прийняття на роботу працівників (у наказі про прийняття на роботу, в особовій картці працівника (форма № П-2), у звітності щодо ЄСВ (додаток 5 до Розрахунку), у статистичній звітності тощо;
* '''кількість штатних посад''' за кожною посадою окремо або за групою штатних одиниць;
* '''посадовий оклад (тарифна ставку), надбавки й доплати'''. Зверніть увагу: ці показники не встановлюють у штатному розписі, а вказують на підставі колективного договору, трудових договорів, положення про оплату праці, інших локальних документів. Для працівників із відрядною системою оплати праці можна не зазначати розмір їх '''оплати праці, а фіксувати кількість штатних одиниць (див.''' [https://www.buhoblik.org.ua/normativka/2017/04/0240.html лист '''Мінсоцполітики''' від 28.12.2016 р. № 1812/0/101-16/284]''').''' Розміри надбавок і доплат указують у тому разі, коли вони мають постійний характер;
* '''фонд заробітної плати на місяць''' — з урахуванням суми посадового окладу (тарифної ставки) і надбавок та доплат для кожної посади чи групи штатних одиниць працівників за відповідною посадою.

У рядку «Разом по підприємству» указують загальний показник відповідної графи.

'''''Під час розроблення штатного розпису потрібно зважати на:'''''

* вимоги нормативно-правових актів — КЗпП, Закону про оплату праці, Класифікатора професій тощо;
* локальні документи роботодавця — колективний договір, структуру й чисельність (якщо вона окремо затверджена), положення про оплату праці, посадові інструкції, інші документи.

== Порядок прийняття і затвердження штатного розпису ==
Штатний розпис складають загалом по підприємству (установі, організації) і затверджують щороку на кожен календарний рік до його початку, з урахуванням змін, унесених до штатного розпису в поточному році.

Керівник підприємства приймає і затверджує штатний розпис шляхом створення відповідного наказу. Розроблення штатного розпису здійснюється на основі внутрішніх організаційно-нормативних документі та з урахуванням вимог нормативно-правових актів, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#Text Класифікатора професій ДК 003-2010] .

'''Цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності:'''
* органів державної влади України, органів місцевого самоврядування;
* підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності.
== Зміни до штатного розпису ==
За потреби протягом року до штатного розпису можна вносити зміни, це може бути у зв'язку з уведенням чи скороченням штатних одиниць, назв посад, розмірів посадових окладів тощо. Зміни до штатного розпису вносять наказом роботодавця із зазначенням причини їх унесення.

'''Зміни до штатного розпису можна вносити шляхом:'''
* затвердження наказом нового штатного розпису;
* видання наказу про внесення змін до штатного розпису.
== Виведення поза штат працівників ==
Відповідно до [http://consultant.parus.ua/?doc=05BF55DD51 листа Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2008 № 105/13/116-08] '''позаштатний працівник''' – це вільний працівник (самозайнята особа) , що виконує разове замовлення або тимчасову роботу без зарахування до штату підприємства (компанії). Чинним законодавством прямої норми щодо порядку виведення поза штат працівників не передбачено. Тому для виведення штатних працівників поза штат перш за все необхідно провести скорочення штату з попередженням працівників не пізніше ніж за 2 місяці згідно ст. 49-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України].В такому разі керівник зобов’язаний видати наказ про внесення змін до штатного розпису, або скасувати старий і прийняти новий. Потім скорочених працівників можна прийняти поза штат на підставі договору цивільно правого характеру, де вони зможуть виконувати роботу яка не передбачена штатним розписом. Вимоги до укладення договору про працю з позаштатним працівником регулюються главою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text 61 Цивільного кодексу] України як договір підряду або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text главою 63 Цивільного кодексу України] як договір про надання послуг.
[[Категорія:Трудове право]]

Штатний розпис. Виведення поза штат працівників

2025-07-14T08:28:12Z

Mariia.Tunyk: активування посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#Text Класифікатор професій ДК 003:2010]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0086-02#Text Наказ міністерства фінансів від 28.01.2002 № 57 "Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету"]
* [http://consultant.parus.ua/?doc=05BF55DD51 Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2008 року № 105/13/116-08 щодо проблем застосування актів про працю]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v162_203-07#Text Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 27 червня 2007 року № 162/06/187-07 щодо штатного розпису]
== Поняття штатного розпису ==
'''Штатний розпис''' - це документ, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати і посадові оклади працівників відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v162_203-07#Text листа Міністерства праці та соціальної політики України від 27.06.2007 № 162/06/187-07]. Штатний розпис містить назви посад, численність персоналу та оклади за кожною посадою.

Законодавство не містить прямої вказівки на те, що роботодавець повинен обов’язково мати штатний розпис. Але практика свідчить, що без цього кадрового документа роботодавцеві не обійтися.

Відповідно до ч.3 ст. 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України] підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Форма штатного розпису затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0086-02#Text наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2002 р. № 57] лише для підприємств, установ та організацій, які фінансуються з бюджету. Проте її можна взяти за зразок і підприємствам (установам, організаціям) небюджетної сфери.

== Які дані вказують у штатному розписі? ==
'''''У штатному розписі вказують:'''''

* '''№ з/п''' структурного підрозділу. Посади окремо у штатному розділі не нумерують;
* '''назву структурного підрозділу''' відповідно до затвердженої структури підприємства (наприклад, «Адміністративно-господарський відділ», «Фінансовий відділ», «Бухгалтерія», «Відділ кадрів», «Відділ маркетингу»);
* '''назву посади та код''' відповідно до Класифікатора професій, у т.ч. щодо основних працівників, сумісників, а також щодо вакантних посад. Зверніть увагу: неправильна назва посади або неправильний код у штатному розписі зумовить неправильні записи в документах під час прийняття на роботу працівників (у наказі про прийняття на роботу, в особовій картці працівника (форма № П-2), у звітності щодо ЄСВ (додаток 5 до Розрахунку), у статистичній звітності тощо;
* '''кількість штатних посад''' за кожною посадою окремо або за групою штатних одиниць;
* '''посадовий оклад (тарифна ставку), надбавки й доплати'''. Зверніть увагу: ці показники не встановлюють у штатному розписі, а вказують на підставі колективного договору, трудових договорів, положення про оплату праці, інших локальних документів. Для працівників із відрядною системою оплати праці можна не зазначати розмір їх '''оплати праці, а фіксувати кількість штатних одиниць (див.''' [[Лист Мінсоцполітики від 28.12.2016 р. № 1812/0/101-16/284|лист '''Мінсоцполітики''' від 28.12.2016 р. № 1812/0/101-16/284]]''').''' Розміри надбавок і доплат указують у тому разі, коли вони мають постійний характер;
* '''фонд заробітної плати на місяць''' — з урахуванням суми посадового окладу (тарифної ставки) і надбавок та доплат для кожної посади чи групи штатних одиниць працівників за відповідною посадою.

У рядку «Разом по підприємству» указують загальний показник відповідної графи.

'''''Під час розроблення штатного розпису потрібно зважати на:'''''

* вимоги нормативно-правових актів — КЗпП, Закону про оплату праці, Класифікатора професій тощо;
* локальні документи роботодавця — колективний договір, структуру й чисельність (якщо вона окремо затверджена), положення про оплату праці, посадові інструкції, інші документи.

== Порядок прийняття і затвердження штатного розпису ==
Штатний розпис складають загалом по підприємству (установі, організації) і затверджують щороку на кожен календарний рік до його початку, з урахуванням змін, унесених до штатного розпису в поточному році.

Керівник підприємства приймає і затверджує штатний розпис шляхом створення відповідного наказу. Розроблення штатного розпису здійснюється на основі внутрішніх організаційно-нормативних документі та з урахуванням вимог нормативно-правових актів, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#Text Класифікатора професій ДК 003-2010] .

'''Цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності:'''
* органів державної влади України, органів місцевого самоврядування;
* підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності.
== Зміни до штатного розпису ==
За потреби протягом року до штатного розпису можна вносити зміни, це може бути у зв'язку з уведенням чи скороченням штатних одиниць, назв посад, розмірів посадових окладів тощо. Зміни до штатного розпису вносять наказом роботодавця із зазначенням причини їх унесення.

'''Зміни до штатного розпису можна вносити шляхом:'''
* затвердження наказом нового штатного розпису;
* видання наказу про внесення змін до штатного розпису.
== Виведення поза штат працівників ==
Відповідно до [http://consultant.parus.ua/?doc=05BF55DD51 листа Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2008 № 105/13/116-08] '''позаштатний працівник''' – це вільний працівник (самозайнята особа) , що виконує разове замовлення або тимчасову роботу без зарахування до штату підприємства (компанії). Чинним законодавством прямої норми щодо порядку виведення поза штат працівників не передбачено. Тому для виведення штатних працівників поза штат перш за все необхідно провести скорочення штату з попередженням працівників не пізніше ніж за 2 місяці згідно ст. 49-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України].В такому разі керівник зобов’язаний видати наказ про внесення змін до штатного розпису, або скасувати старий і прийняти новий. Потім скорочених працівників можна прийняти поза штат на підставі договору цивільно правого характеру, де вони зможуть виконувати роботу яка не передбачена штатним розписом. Вимоги до укладення договору про працю з позаштатним працівником регулюються главою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text 61 Цивільного кодексу] України як договір підряду або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text главою 63 Цивільного кодексу України] як договір про надання послуг.
[[Категорія:Трудове право]]

Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки

2025-06-10T13:45:32Z

Mariia.Tunyk: зміни у зв'язку зі змінами у законодавстві

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України «Про іпотеку»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1395-2015-р Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1395 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0002323-09#Text Роз'яснення Міністерства юстиції України від 04 червня 2009 року щодо зняття заборони на відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації]
== Загальні поняття ==
'''Обтяження''' – це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

'''Державний реєстр речових прав на нерухоме майно''' - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав.
== Процедура зняття заборони ==
Для зняття заборони необхідно подати до нотаріуса відповідну заяву, до якої додаються необхідні підтверджуючі документи. До нотаріуса може звертатись з заявою про зняття заборони як іпотекодержатель, так і іпотекодавець, за умови подання безспірних доказів виконання зобов’язання.

Якщо нотаріус, яким було накладено заборону щодо відчуження, позбавлений можливості вчинити нотаріальну дію щодо зняття заборони, така нотаріальна дія може бути вчинена іншим нотаріусом. У такому разі цей нотаріус залишає у своїх справах копію документа, на якому вчинено напис про зняття заборони щодо відчуження, а також направляє повідомлення про зняття заборони щодо відчуження за місцем зберігання примірника документа, на підставі якого була накладена заборона.

З метою перевірки факту звернення до нотаріуса належного іпотекодержателя, або подання іпотекодавцем повідомлення про виконання основного зобов’язання/припинення іпотечного договору, виданого належним іпотекодержателем (враховуючи непоодинокі факти відступлення прав за іпотечними договорами), нотаріус перед вчиненням дії щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна перевіряє вказані факти шляхом одержання Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На виконання [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 п. 4.1. Глави 15 Розділу ІІ Порядку], нотаріус у випадках, встановлених законодавством, знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно, а також рухомого майна.

Нотаріус, який знімає заборону, накладену іншим нотаріусом, направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про її зняття.

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 статті 74 Закону України «Про нотаріат»] нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно у зв’язку із:

- повідомленням кредитора (позикодавця) про погашення позики (кредиту);

- припиненням, розірванням іпотечного договору, договору застави, ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору, іншого договору, на підставі якого було накладено заборону відчуження;

- смертю відчужувача за договором довічного утримання (догляду), спадковим договором або смертю другого з подружжя, що уклали спадковий договір;

- смертю другого з подружжя, яке склало спільний заповіт подружжя;

- відчуженням майна, переданого під виплату ренти;

- спливом строку, на який накладено заборону відчуження;

- рішенням суду;

- судовим рішенням про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою, про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав;

зверненням органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини;

в інших випадках, встановлених законодавством.

Нотаріус знімає заборону відчуження рухомого майна у випадках, встановлених законодавством.

У випадках, передбачених частиною першою статті 537 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#T Цивільного кодексу України] нотаріус може зняти заборону відчуження заставленого майна за заявою боржника, якщо він надасть нотаріусу докази відсутності кредитора (його представника) у місці виконання зобов'язання або ухилення кредитора (його представника) від прийняття виконання чи в разі іншого прострочення з їхнього боку, а також внесе в депозит нотаріуса належні з нього кредиторові гроші або цінні папери.

Як доказ зазначеного нотаріусу боржником подаються: копія правочину, що підтверджує виникнення відповідного зобов’язання;копія договору застави / іпотеки; документ про внесення в депозит нотаріуса, нотаріальної контори належних з боржника кредиторові грошей або цінних паперів; копія повідомлення нотаріуса кредиторові про внесення боргу в депозит та документ, що підтверджує отримання такого повідомлення кредитором. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text (пункт 4.2 Глави 15 Розділу ІІ Порядку).]

Про зняття заборони щодо відчуження у цих випадках нотаріус письмово повідомляє кредитора.

При знятті заборони на примірнику правочину, що залишається у справах нотаріуса, проставляється відмітка про зняття заборони, проставляються дата, підпис нотаріуса та його печатка (абзац другий [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пунктом 4.3. Глави 15 Розділу ІІ Порядку]).

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/page пункту 6 Глави 15 Розділу ІІ Порядку] зняття заборони відчуження майна реєструється нотаріусами в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

Відповідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/page до пункту 2.14. Глави 2 Розділу ІІ Порядку] підставою для припинення іпотеки та зняття заборони відчуження предмета іпотеки у випадку укладення договору купівлі-продажу є заява іпотекодержателя.

'''Зняття заборони з нерухомого майна, реалізованого органами Державної виконавчої служби в процедурі виконавчого провадження через торги.'''

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] державним реєстратором у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, є державний виконавець та приватний виконавець.

За результатом проведених торгів до нотаріуса за видачею свідоцтва про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, звертається з актом про реалізацію предмета іпотеки набувач відповідного нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) вилучено відповідні обтяження (заборону) та інше речове право (іпотеку). Тобто в цьому випадку припинення обтяження та іпотеки в Державному реєстрі прав відбувається без вчинення нотаріусом дій щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна. Враховуючи те, що відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/898-15 статті 17 Закону «Про іпотеку»] іпотека припиняється у разі реалізації предмета іпотеки відповідно до цього закону, та відповідно припиняє дію іпотечний договір, то заборона, накладена у зв’язку з його укладенням, також є такою, що припинилась.
== Реєстрація припинення обтяження (іпотеки) в Державному реєстрі речових прав ==
Після зняття заборони відчуження нерухомого майна нотаріус, який зняв заборону, може провести державну реєстрацію припинення обтяження (заборони), а також припинення іншого речового права (іпотеки) – у разі, коли знімається заборона з предмета іпотеки, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

'''В процедурі зняття заборони первинними є дії щодо завершення початої нотаріальної дії по накладенню заборони (з проставленням відміток у відповідному реєстрі та алфавітній книзі, та проставлення відмітки на правочині), та лише після цього можливе внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення заборони та іпотеки.'''

Нотаріуси та інші державні реєстратори речових прав на нерухоме майно, до яких надійшла заява особи (іпотекодавця або іпотекодержателя) про припинення заборони та/або припинення іншого речового права (іпотеки) перевіряють, чи дійсно було вчинено дію по зняттю заборони відчуження нерухомого майна нотаріусом, який її накладав, чи іншим нотаріусом, на підтвердження чого заявник повинен надати державному реєстратору підтверджуючий документ (примірник правочину з відміткою нотаріуса про зняття заборони чи довідку про зняття заборони, видану нотаріусом), а у разі відсутності підтверджуючих такі дії документів – можлива відмова у державній реєстрації припинення обтяження (заборони) та іншого речового права (іпотеки) в Державному реєстрі речових прав.

Щодо територіальної компетенції нотаріусів по зняттю заборони слід врахувати норми [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частини п'ятою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], якими передбачено:
* державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя (тобто провести державну реєстрацію права власності, у разі відкриття розділу без вчинення нотаріальної дії, а також провести реєстрацію припинення іпотеки, в тому числі в спецрозділі, державний реєстратор (у т.ч. нотаріус) вправі за місцезнаходженням нерухомого майна в межах всієї області);
* державна реєстрація обтяжень речових прав (до яких відноситься заборона відчуження) проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна (в межах України);
* державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
== Надсилання повідомлень про зняття заборони та припинення обтяження в Державному реєстрі речових прав ==
У разі, якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав (починаючи з 17.04.2015), такий нотаріус направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.

Відповідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 до пункту 4.4. Глави 15 Розділу ІІ Порядку] про зняття заборони нотаріус письмово повідомляє кредитора (іпотекодержателя) про такі дії, шляхом направлення відповідного повідомлення.

У випадку, коли до нотаріуса з заявою про зняття заборони звернувся сам кредитор, та за наслідками зняття заборони нотаріусом і припинення обтяження (іпотеки) в Державному реєстрі речових прав одержав відповідні Витяги, в повідомленні нотаріусом такого кредитора про зняття заборони не вбачається потреби, оскільки кредитору (іпотекодержателю) відомо про зняття заборони, і даний факт до нього доведений нотаріусом (кредитор одержав відповідні Витяги).
== Див. також: ==
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
* [[Накладення заборони відчуження нерухомого майна]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[категорія:Інші питання цивільного права‏‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Дії особи, якій стало відомо про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією

2025-05-13T08:55:47Z

Mariia.Tunyk: виправлення орфографічної помилки

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text Конвенція ООН проти корупції від 31 жовтня 2003 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_102 Цивільна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією від 04 листопада 1999 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_101 Кримінальна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією від 27 січня 1999 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_172 Додатковий протокол до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією від 15 травня 2003 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України «Про запобігання корупції»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 Закон України «Про прокуратуру»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України «Про Службу безпеки України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України "Про звернення громадян"]
== Основні поняття ==
* '''Корупційне правопорушення''' - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"], за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

* '''Корупція''' - використання особою, зазначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"] наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 ст. З Закону України "Про запобігання корупції"] (далі - Закон) або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

* '''Неправомірна вигода''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

* '''Потенційний конфлікт інтересів''' - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

* '''Подарунок''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
* '''Правопорушення, пов’язане з корупцією''' - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом України "Про запобігання корупції" вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

* '''Приватний інтерес''' - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

* '''Реальний конфлікт інтересів''' - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
== Хто є суб’єктами корупційних правопорушень==
'''Суб’єктами, на яких поширюються дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"], є:'''

'''особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: '''
* Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
* народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови
* державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
* військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій;
* судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та його заступник, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді);
* особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України;
* посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Рахункової палати, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
* Голова, заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції;
* члени Центральної виборчої комісії;
* поліцейські;
* посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України та Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим;
* члени державних колегіальних органів, у тому числі уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель;
* Керівник Офісу Президента України, його Перший заступник та заступники, уповноважені, прес-секретар Президента України;
* Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його помічники, радники, помічники, радники Президента України (крім осіб, посади яких належать до патронатної служби та які обіймають їх на громадських засадах);
* члени правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, Наглядової ради Пенсійного фонду;
* службовці Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
'''особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:'''
* посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, Фонду розвитку підприємництва, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени Ради нагляду за аудиторською діяльністю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, які не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті, посадові особи та інспектори Інспекції із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, члени Ради Аудиторської палати України, посадові особи Аудиторської палати України та працівники комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України та комітетів з контролю якості аудиторських послуг професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, Голова, заступники Голови, інші члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, крім обраних з числа здобувачів вищої освіти та представників всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, а також посадові особи секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти;
* особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом);
* представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України "Про державну службу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2493-14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування",] інших законів (крім іноземців-нерезидентів, які входять до складу таких комісій), Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"], і при цьому не є особами, зазначеними у п. 1, пп. "а" п. 2 ч. 1 ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20200102 Закону України "Про запобігання корупції"];
* особи, визнані такими, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархами) відповідно до Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів);
* голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n24 п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"].
* особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання корупції";
* кандидати на пост Президента України та кандидати у народні депутати України, зареєстровані в порядку, встановленому законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"])
== Про яку інформацію необхідно повідомити уповноважені органи==
Якщо особі стала відомою інформація про вчинення корупційного діяння, зокрема, про:
# отримання посадовцем (будь-який державний службовець, суддя, прокурор, слідчий, працівник поліції, адвокат, нотаріус, тощо) неправомірної вигоди (неправомірна вигода, подарунок, якісь преференції тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n1489 ст. 24 Закону України "Про запобігання корупції"]);
# використання посадовцем будь-якого державного чи комунального майна або коштів в приватних інтересах (ст. 22 Закону України "Про запобігання корупції");
# порушення обмежень щодо отримання подарунка ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n1489 ст. 23 Закону України "Про запобігання корупції"]);
# суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (наприклад, участь у державних закупівлях підприємств, які пов’язані з посадовцями, які мають вплив на прийняття рішень щодо цих закупівель) (розділ 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції")];
# порушення обмеження спільної роботи близьких осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 ст. 27 Закону]);
# недотримання обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran335#n335 ст. 25, 26 Закону]);
# порушення правил етичної поведінки ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran416#n416 розділ 6 Закону України "Про запобігання корупції"]);
# порушення вимог фінансового контролю (неподання, або подання неправдивої декларації особою, неподання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані) ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran438#n438 розділ 7 Закону України "Про запобігання корупції"]);
# надання керівництвом незаконних доручень ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran434#n434 ст. 44 Закону України "Про запобігання корупції"]).
== Куди звернутися ==
{| class="wikitable"
|-
! Назва органу !! Компетенція !! Як повідомити
|-
| '''Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)''' ||
# Інформація про корупційне правопорушення містить дані, які можуть бути перевірені детективами НАБУ, та стосується осіб, підслідних НАБУ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України]);
# Розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
# Інші випадки, передбачені законодавством. 
||
* За телефоном 0-800-213-200
* Письмово, надіславши заяву за адресою: 03035, м.Київ, вул. Дениса Монастирського, 3
* Усно, завітавши до громадської приймальні НАБУ за адресою: м. Київ, вул. Дениса Монастирського, 3,
* ел.пошта: povidomlennia_zvernennia@nabu.gov.ua, lviv@nabu.gov.ua, odesa@nabu.gov.ua, kharkiv@nabu.gov.ua.
* У електронному вигляді, використавши форму на офіційному [https://nabu.gov.ua/ вебсайті НАБУ] 
|-
| '''Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)''' ||
# Порушення вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 Закону України "Про запобігання корупції"] щодо фінансового контролю;
# Порушення вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 Закону України "Про запобігання корупції"] щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших обмежень щодо запобігання корупції;
# Порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text Закону України «Про політичні партії в Україні»];
# Порушення вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 Закону України "Про запобігання корупції"], які пов’язані з організацією роботи із запобігання і виявлення корупції;
# Порушення вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 Закону України "Про запобігання корупції"] працівниками НАЗК. 
||
* За телефонами: +38 (044) 200-06-91,
* ел. пошта: anticor_reports@nazk.gov.ua
* У електронному вигляді, використавши [https://nazk.gov.ua/uk/povidomyty-pro-koruptsiyu/ форму на офіційному сайті] 
|-
| '''Національна поліція України''' || Інформація про корупційне правопорушення, яке має ознаки кримінальних правопорушень, підслідних органам Національної поліції України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України]) ||
* За телефоном 102; 0 800 50 02 02;
* Письмово, звернувшись до відділення поліції за місцем вчинення правопорушення 
|}
'''Увага!''' Анонімне повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація:
# стосується конкретної особи;
# містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
=== Інші органи та організації, яким можна повідомити про факти корупції ===
* '''Уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції органів державної влади -''' якщо корупційне правопорушення стосується посадових чи службових осіб, які працюють в органах влади;

* '''Керівники підприємств, установ, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, якщо корупційне правопорушення стосується робітників цих підприємств.''' В даному випадку слід звернути увагу, що дієвість таких повідомлень може буде досить низькою. Рекомендується паралельно звертатись і до правоохоронних органів.

* '''Громадські організації, що спеціалізуються на виявленні та протидії корупції, та журналісти-розслідувачі.'''
Переваги:
# такі організації і журналісти мають напрацьований досвід супроводження та адвокатування корупційних справ;
# напрацьовані контакти з правоохоронними органами;
# централізація інформації щодо корупційних правопорушень;
# об’єднання зусиль та активна громадська позиція.
Ризики: громадські організації і журналісти не наділені каральними функціями, тому необхідно все одно звертатись до правоохоронних органів, а також контролювати хід просування заяви.
== Термін розгляду звернення ==
Повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran434#n434 Закону України "Про запобігання корупції"], здійснене через зовнішні або внутрішні канали повідомлення такої інформації, підлягає попередньому розгляду уповноваженою особою у строк '''не більше десяти робочих днів''' з дня внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran434#n434 ч. 3 ст. 532 Закону України "Про запобігння корупції"]).

У разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не відповідає вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran434#n434 Закону України "Про запобігання корупції"], його подальший розгляд здійснюється у порядку, визначеному для розгляду звернень громадян, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення.

У випадку звернення до правоохоронних органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування, з заявою про вчинення корупційного кримінального правопорушення, уповноважена особа '''не пізніше 24 годин''' після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику '''витяг''' з Єдиного реєстру досудових розслідувань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України]).
== Адміністративна та кримінальна відповідальність за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією ==
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] встановлена адміністративна відповідальність за наступні правопорушення, пов’язані з корупцією:'''
* порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1827 ст. 1724]);
* порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1833 ст. 1725]);
* порушення вимог фінансового контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1839 ст. 1726]);
* порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1845 ст. 1727]);
* незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1850 ст. 1728]);
* порушення встановлених законом обмежень після припинення повноважень члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4322 ст. 1728-1]);
* невжиття заходів щодо протидії корупції ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 1729]);
* порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов’язаних з маніпулюванням офіційним спортивним змаганням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3901 ст. 1729-1]);
* порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4051 ст. 1729-2]);
* невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3771 ст. 18846]).
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] корупційними злочинами вважаються:'''
* нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1432 ст. 210]);
* підкуп працівника підприємства, установи чи організації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2436 ст. 354]);
* зловживання владою або службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 ст. 364]);
* зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2547 ст. 3641]);
* зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2563 ст. 3652]);
* декларування недостовірної інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3761 ст. 3662]);
* неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 3663]);
* прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2583 ст. 368]);
* підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2605 ст. 3683]);
* підкуп особи, яка надає публічні послуги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2617 ст. 3684]);
* незаконне збагачення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3649 ст. 3685]);
* пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2628 ст. 369]);
* зловживання впливом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2640 ст. 3692]);
* протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3322 ст. 3693]);
* провокація підкупу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2649 ст. 370]).
'''Крім того, до корупційних злочинів належать наступні злочини, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем:'''
* привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 ст. 191 Кримінального кодексу України]);
* викрадення, привласнення, вимагання вогнепа<nowiki/>льної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1773 ст. 262 Кримінального кодексу України]);
* викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2140 ст. 308 Кримінального кодексу України]);
* викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2171 ст. 312 Кримінального кодексу України]);
* викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2179 ст. 313Кримінального кодексу України] );
* порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2221 ст. 320 Кримінального кодексу України]);
* викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2462 ст. 357 Кримінального кодексу України]);
* викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2898 ст. 410 Кримінального кодексу України] ).
== Див. також ==
* [[Відповідальність за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення]]
* [[Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Дії особи, якій стало відомо про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією

2025-05-13T08:36:49Z

Mariia.Tunyk: внесені зміни до звконодавства щодо кола суб'єктів на яких поширюється законодавтсво про корупцію

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text Конвенція ООН проти корупції від 31 жовтня 2003 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_102 Цивільна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією від 04 листопада 1999 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_101 Кримінальна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією від 27 січня 1999 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_172 Додатковий протокол до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією від 15 травня 2003 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України «Про запобігання корупції»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 Закон України «Про прокуратуру»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України «Про Службу безпеки України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України "Про звернення громадян"]
== Основні поняття ==
* '''Корупційне правопорушення''' - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"], за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

* '''Корупція''' - використання особою, зазначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"] наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 ст. З Закону України "Про запобігання корупції"] (далі - Закон) або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

* '''Неправомірна вигода''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

* '''Потенційний конфлікт інтересів''' - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

* '''Подарунок''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
* '''Правопорушення, пов’язане з корупцією''' - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом України "Про запобігання корупції" вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

* '''Приватний інтерес''' - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

* '''Реальний конфлікт інтересів''' - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
== Хто є суб’єктами корупційних правопорушень==
'''Суб’єктами, на яких поширюються дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"], є:'''

'''особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: '''
* Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
* народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови
* державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
* військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій;
* судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та його заступник, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді);
* особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України;
* посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Рахункової палати, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
* Голова, заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції;
* члени Центральної виборчої комісії;
* поліцейські;
* посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України та Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим;
* члени державних колегіальних органів, у тому числі уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель;
* Керівник Офісу Президента України, його Перший заступник та заступники, уповноважені, прес-секретар Президента України;
* Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його помічники, радники, помічники, радники Президента України (крім осіб, посади яких належать до патронатної служби та які обіймають їх на громадських засадах);
* члени правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, Наглядової ради Пенсійного фонду;
* службовці Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
'''особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:'''
* посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, Фонду розвитку підприємництва, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени Ради нагляду за аудиторською діяльністю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, які не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті, посадові особи та інспектори Інспекції із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, члени Ради Аудиторської палати України, посадові особи Аудиторської палати України та працівники комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України та комітетів з контролю якості аудиторських послуг професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, Голова, заступники Голови, інші члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, крім обраних з числа здобувачів вищої освіти та представників всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, а також посадові особи секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти;
* особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом);
* представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України "Про державну службу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2493-14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування",] інших законів (крім іноземців-нерезидентів, які входять до складу таких комісій), Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"], і при цьому не є особами, зазначеними у п. 1, пп. "а" п. 2 ч. 1 ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20200102 Закону України "Про запобігання корупції"];
* особи, визнані такими, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархами) відповідно до Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів);
* голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n24 п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"].
* особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання корупції";
* кандидати на пост Президента України та кандидати у народні депутати України, зареєстровані в порядку, встановленому законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції"])
== Про яку інформацію необхідно повідомити уповноважені органи==
Якщо особі стала відомою інформацію про вчинення корупційного діяння, зокрема, про:
# отримання посадовцем (будь-який державний службовець, суддя, прокурор, слідчий, працівник поліції, адвокат, нотаріус, тощо) неправомірної вигоди (неправомірна вигода, подарунок, якісь преференції тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n1489 ст. 24 Закону України "Про запобігання корупції"]);
# використання посадовцем будь-якого державного чи комунального майна або коштів в приватних інтересах (ст. 22 Закону України "Про запобігання корупції");
# порушення обмежень щодо отримання подарунка ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n1489 ст. 23 Закону України "Про запобігання корупції"]);
# суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (наприклад, участь у державних закупівлях підприємств, які пов’язані з посадовцями, які мають вплив на прийняття рішень щодо цих закупівель) (розділ 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції")];
# порушення обмеження спільної роботи близьких осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 ст. 27 Закону]);
# недотримання обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran335#n335 ст. 25, 26 Закону]);
# порушення правил етичної поведінки ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran416#n416 розділ 6 Закону України "Про запобігання корупції"]);
# порушення вимог фінансового контролю (неподання, або подання неправдивої декларації особою, неподання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані) ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran438#n438 розділ 7 Закону України "Про запобігання корупції"]);
# надання керівництвом незаконних доручень ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran434#n434 ст. 44 Закону України "Про запобігання корупції"]).
== Куди звернутися ==
{| class="wikitable"
|-
! Назва органу !! Компетенція !! Як повідомити
|-
| '''Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)''' ||
# Інформація про корупційне правопорушення містить дані, які можуть бути перевірені детективами НАБУ, та стосується осіб, підслідних НАБУ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України]);
# Розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
# Інші випадки, передбачені законодавством. 
||
* За телефоном 0-800-213-200
* Письмово, надіславши заяву за адресою: 03035, м.Київ, вул. Дениса Монастирського, 3
* Усно, завітавши до громадської приймальні НАБУ за адресою: м. Київ, вул. Дениса Монастирського,
* ел.пошта: povidomlennia_zvernennia@nabu.gov.ua, lviv@nabu.gov.ua, odesa@nabu.gov.ua, kharkiv@nabu.gov.ua.
* У електронному вигляді, використавши форму на офіційному [https://nabu.gov.ua/ вебсайті НАБУ] 
|-
| '''Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)''' ||
# Порушення вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 Закону України "Про запобігання корупції"] щодо фінансового контролю;
# Порушення вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 Закону України "Про запобігання корупції"] щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших обмежень щодо запобігання корупції;
# Порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text Закону України «Про політичні партії в Україні»];
# Порушення вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 Закону України "Про запобігання корупції"], які пов’язані з організацією роботи із запобігання і виявлення корупції;
# Порушення вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 Закону України "Про запобігання корупції"] працівниками НАЗК. 
||
* За телефонами: +38 (044) 200-06-91,
* ел. пошта: anticor_reports@nazk.gov.ua
* У електронному вигляді, використавши [https://nazk.gov.ua/uk/povidomyty-pro-koruptsiyu/ форму на офіційному сайті] 
|-
| '''Національна поліція України''' || Інформація про корупційне правопорушення, яке має ознаки кримінальних правопорушень, підслідних органам Національної поліції України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України]) ||
* За телефоном 102; 0 800 50 02 02;
* Письмово, звернувшись до відділення поліції за місцем вчинення правопорушення 
|}
'''Увага!''' Анонімне повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація:
# стосується конкретної особи;
# містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
=== Інші органи та організації, яким можна повідомити про факти корупції ===
* '''Уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції органів державної влади -''' якщо корупційне правопорушення стосується посадових чи службових осіб, які працюють в органах влади;

* '''Керівники підприємств, установ, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, якщо корупційне правопорушення стосується робітників цих підприємств.''' В даному випадку слід звернути увагу, що дієвість таких повідомлень може буде досить низькою. Рекомендується паралельно звертатись і до правоохоронних органів.

* '''Громадські організації, що спеціалізуються на виявленні та протидії корупції, та журналісти-розслідувачі.'''
Переваги:
# такі організації і журналісти мають напрацьований досвід супроводження та адвокатування корупційних справ;
# напрацьовані контакти з правоохоронними органами;
# централізація інформації щодо корупційних правопорушень;
# об’єднання зусиль та активна громадська позиція.
Ризики: громадські організації і журналісти не наділені каральними функціями, тому необхідно все одно звертатись до правоохоронних органів, а також контролювати хід просування заяви.
== Термін розгляду звернення ==
Повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran434#n434 Закону України "Про запобігання корупції"], здійснене через зовнішні або внутрішні канали повідомлення такої інформації, підлягає попередньому розгляду уповноваженою особою у строк '''не більше десяти робочих днів''' з дня внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran434#n434 ч. 3 ст. 532 Закону України "Про запобігння корупції"]).

У разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не відповідає вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran434#n434 Закону України "Про запобігання корупції"], його подальший розгляд здійснюється у порядку, визначеному для розгляду звернень громадян, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення.

У випадку звернення до правоохоронних органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування, з заявою про вчинення корупційного кримінального правопорушення, уповноважена особа '''не пізніше 24 годин''' після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику '''витяг''' з Єдиного реєстру досудових розслідувань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України]).
== Адміністративна та кримінальна відповідальність за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією ==
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] встановлена адміністративна відповідальність за наступні правопорушення, пов’язані з корупцією:'''
* порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1827 ст. 1724]);
* порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1833 ст. 1725]);
* порушення вимог фінансового контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1839 ст. 1726]);
* порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1845 ст. 1727]);
* незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1850 ст. 1728]);
* порушення встановлених законом обмежень після припинення повноважень члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4322 ст. 1728-1]);
* невжиття заходів щодо протидії корупції ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 1729]);
* порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов’язаних з маніпулюванням офіційним спортивним змаганням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3901 ст. 1729-1]);
* порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4051 ст. 1729-2]);
* невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3771 ст. 18846]).
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] корупційними злочинами вважаються:'''
* нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1432 ст. 210]);
* підкуп працівника підприємства, установи чи організації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2436 ст. 354]);
* зловживання владою або службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 ст. 364]);
* зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2547 ст. 3641]);
* зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2563 ст. 3652]);
* декларування недостовірної інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3761 ст. 3662]);
* неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 3663]);
* прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2583 ст. 368]);
* підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2605 ст. 3683]);
* підкуп особи, яка надає публічні послуги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2617 ст. 3684]);
* незаконне збагачення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3649 ст. 3685]);
* пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2628 ст. 369]);
* зловживання впливом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2640 ст. 3692]);
* протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3322 ст. 3693]);
* провокація підкупу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2649 ст. 370]).
'''Крім того, до корупційних злочинів належать наступні злочини, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем:'''
* привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 ст. 191 Кримінального кодексу України]);
* викрадення, привласнення, вимагання вогнепа<nowiki/>льної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1773 ст. 262 Кримінального кодексу України]);
* викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2140 ст. 308 Кримінального кодексу України]);
* викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2171 ст. 312 Кримінального кодексу України]);
* викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2179 ст. 313Кримінального кодексу України] );
* порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2221 ст. 320 Кримінального кодексу України]);
* викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2462 ст. 357 Кримінального кодексу України]);
* викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2898 ст. 410 Кримінального кодексу України] ).
== Див. також ==
* [[Відповідальність за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення]]
* [[Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Порядок надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб

2025-02-13T14:16:44Z

Mariia.Tunyk: у звязку зі змінами у законодавстві змінився номер додатку

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n25 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n172 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n173 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 495 "Про затвердження Порядку формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1439-14 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 27 жовтня 2014 року № 778 "Про затвердження переліку рідкісних (орфанних) захворювань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0688-04 Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 14.05.2004 № 98 "Про затвердження форм щодо житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання"]
== Порядок взяття на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання==
=== Кому безоплатно надається житлове приміщення? ===
Внутрішньо переміщеній особі та членам її сім’ї безоплатно надається житлове приміщення з фонду за місцем фактичного проживання/перебування в межах території відповідної сільської, селищної, міської ради.

Фонд житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, формується сільськими, селищними, міськими радами або уповноваженими ними органами (далі - уповноважені органи) шляхом:
* викупу (придбання) житла;
* будівництва нового житла;
* реконструкції наявних будинків і гуртожитків, а також переобладнання нежитлових приміщень на житлові;
* передачі житла в комунальну або державну власність;
* капітального ремонту об’єктів житлового фонду, зокрема об’єктів соціального призначення.
До фонду можуть бути включені тільки вільні житлові приміщення. Житлові приміщення з фонду не підлягають приватизації, обміну та поділу, передачі їх у піднайм, використанню для вселення до них інших осіб.

Потреба в житлових приміщеннях з фонду визначається в розмірі не менш як 6 кв. метрів на одну особу.

Житлові приміщення з фонду надаються з урахуванням потреби різних соціальних груп з метою забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків.
{| class="wikitable"
|Першочергове право на забезпечення житловим приміщенням з фонду мають багатодітні сім’ї; сім’ї з дітьми; вагітні жінки; особи, які втратили працездатність; особи пенсійного віку з числа тих, житло яких було зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
|}
Перебування на обліку не є підставою для відмови внутрішньо переміщеній особі в подальшому взятті такої особи на:
* соціальний квартирний облік;
* облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов;
* облік осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій осіб, визначених законодавством;
* інші види обліку для отримання житла.
=== Куди звертатися? ===
Внутрішньо переміщеною особою для взяття на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, подається заява до уповноваженого органу (відповідної сільської, селищної, міської ради або її уповноважених органів), у межах території якого вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі.
=== Перелік необхідних документів ===
Внутрішньо переміщеною особою для взяття на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, подається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n440 заява] (за формою згідно з додатком 2 із підписами всіх повнолітніх членів сім’ї).

Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Права члена сім'ї має одинока особа.

До заяви додаються:

1) копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.

У разі подання заяви уповноваженим представником внутрішньо переміщеної особи пред’являються документи, що посвідчують особу представника, та копія довіреності;

2) копія довідки внутрішньо переміщеної особи про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності);

3) копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);

4) копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті громадянина України);

5) копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень із фонду. Факт знищення або пошкодження житла, яке призвело до неможливості його використання за призначенням, підтверджується особистою заявою заявника та членів його сім’ї. У разі подання заяви уповноваженим представником внутрішньо переміщеної особи пред’являються документи, що посвідчують особу представника, та копія довіреності.
У разі подання документів, що містять недостовірні відомості, внутрішньо переміщена особа несе відповідальність згідно із законом.
Особі, яка подала заяву про взяття на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, уповноваженим органом, що здійснює взяття на облік, видається опис документів, в якому зазначається інформація про дату подання та реєстрації заяви, реєстраційний номер заяви та перелік документів, доданих до заяви, за підписом посадової особи, яка їх прийняла.
=== Строк прийняття рішення ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n235 п.17 Порядку формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб] рішення про взяття внутрішньо переміщеної особи на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, або про відмову у взятті на такий облік приймається уповноваженим органом '''протягом одного робочого''' дня після подання відповідної заяви.
=== Підстави для відмови '''чи зняття з обліку''' ===
Підставами для відмови у взятті внутрішньо переміщених осіб на облік є:
* неподання необхідного пакета документів, (крім випадків, коли такі документи були знищені або пошкоджені, що підтверджується відповідною заявою громадянина);
* подання документів, що містять недостовірні відомості.
Підставами для зняття внутрішньо переміщеної особи з обліку є:
* заява внутрішньо переміщеної особи про зняття з обліку;
* зміна особою місця проживання;
* скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”;
* неотримання протягом 30 календарних днів без поважних причин ордера на вселення в житлове приміщення або неповідомлення протягом цього самого строку про поважні причини, що не дають їй можливості отримати ордер на вселення в житлове приміщення;
* подання завідомо недостовірних відомостей, що є підставою для взяття внутрішньо переміщеної особи на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання.
== Порядок надання житлових приміщень внутрішньо переміщеним особам з фондів житла для тимчасового проживання ==
У разі надходження до фонду житлових приміщень, придатних для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей, відповідний уповноважений орган протягом трьох робочих днів з дня надходження такого житла зобов’язаний прийняти рішення про надання житла внутрішньо переміщеним особам. Визначення осіб, яким будуть надані житлові приміщення з фонду, здійснюється уповноваженим органом за результатами нарахування балів за бальною системою оцінювання потреби в житлі для внутрішньо переміщених осіб, визначеною цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n10 Порядком].
==== Пріоритетність надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень====
Пріоритетність надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень із фонду визначається за кількістю балів, що набере внутрішньо переміщена особа/сім’я, за такою системою нарахування балів:
{| class="wikitable"
|-
! colspan=3 |Система нарахування балів
|-
| rowspan=6 |Пріоритетні критерії (нараховуються на сім’ю за найвищим показником) || сім’ї з трьома і більше неповнолітніми дітьми || 27 балів
|-
| сім’ї з двома неповнолітніми дітьми || 26 балів
|-
| сім’ї з однією неповнолітньою дитиною || 25 балів
|-
| сім’ї, у складі яких є вагітні жінки || 24 балів
|-
| сім’ї, у складі яких є особи, які втратили працездатність || 23 балів
|-
| сім’ї, у складі яких є особи пенсійного віку || 22 балів
|-
| rowspan=15 |Загальні критерії (нараховуються за наявності підстав) || сім’ї з дітьми, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) під час збройної агресії Російської Федерації || 3 бали на сім’ю
|-
| сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни, визначені абзацом першим пункту 1 статті 10, та сім’ї загиблих (померлих) захисників і захисниць України, визначені статтею 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у складі яких є внутрішньо переміщені особи || 2 бали на сім’ю
|-
| внутрішньо переміщені особи з числа осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11-15 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та члени їх сімей || 1 бал на особу
|-
| наявність у складі сім’ї дитини, якій надано статус постраждалої внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту || 2 бали на кожну дитину
|-
| сім’ї з дітьми з інвалідністю || 3 бали на кожну дитину
|-
| багатодітні сім’ї || 2 бали на сім’ю
|-
| неповні сім’ї з дітьми, де мати чи батько виховують їх самостійно || 2 бали сім’ю
|-
| сім’ї, у складі яких є непрацездатні особи || 2 бали на сім’ю
|-
| наявність у складі сім’ї осіб, які хворіють на рідкісні (орфанні) захворювання за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1439-14#n14 переліком рідкісних (орфанних) захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації та для яких існують визнані методи лікування, затверджені наказом МОЗ від 27 жовтня 2014 р. № 778] || 2 бали на сім’ю
|-
| особи з інвалідністю I та II групи з числа внутрішньо переміщених осіб || 2 бали на особу
|-
| сім’ї, у складі яких є особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 і 2|| 2 бали на сім’ю
|-
| сім’ї, у яких середньомісячний сукупний дохід за попередні шість місяців менший від прожиткового мінімуму на сім’ю в розрахунку на місяць та величини регіонального показника опосередкованої вартості наймання житла
(див. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%A0%D0%AF%D0%94%D0%9E%D0%9A%0A%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%20(%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0)%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8 Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги)]
| 3 бали на сім’ю
|-
| особи, нагороджені державними нагородами за безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації || 1 бал за одну нагороду
|-
| сім’ї, які мають клопотання щодо потреби в забезпеченні тимчасовим житлом від підприємства, установи, організації в галузі науки, охорони здоров’я, освіти, культури та фізичної культури і спорту щодо спеціаліста з числа внутрішньо переміщених осіб, який є висококваліфікованим фахівцем у відповідній галузі || 2 бали на сім’ю
|-
| особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування з числа внутрішньо переміщених осіб || 3 бали на особу
|-
|}
Рішенням уповноваженого органу може бути затверджений перелік додаткових загальних критеріїв, загальна кількість балів за якими може становити не більше 20 балів на сім’ю.

'''У разі рівної кількості балів пріоритет на отримання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб має особа, заява якої була зареєстрована раніше за часом.'''
{| class="wikitable"
|-
| У разі зміни обставин, що були підставою для взяття на облік та/або отримання житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, внутрішньо переміщена особа зобов’язана '''протягом семи робочих днів''' повідомити уповноважений орган про такі зміни.
|}
=== Видача ордеру на вселення ===
На підставі рішення про надання внутрішньо переміщеним особам і членам їх сімей житлових приміщень з фонду уповноваженим органом видається ордер на вселення в житлове приміщення за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n164:~:text=%D0%9E%D0%A0%D0%94%D0%95%D0%A0%20%0A%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 додатком 3].

Ордер вручається внутрішньо переміщеній особі, на ім’я якої він виданий, або уповноваженому нею представнику на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку.

У разі коли внутрішньо переміщена особа або уповноважений нею представник не отримали п'''''ротягом 30 календарних днів''''' без поважних причин ордер або не повідомили протягом цього самого строку про поважні причини, що не дають їм можливості отримати ордер, вони позбавляються права на отримання ордера, а внутрішньо переміщена особа - на вселення в житлове приміщення, що не позбавляє права такої внутрішньо переміщеної особи повторно звернутися для взяття на облік.

Поважними визнаються причини, які не залежать від волі внутрішньо переміщеної особи або уповноваженого нею представника.

Після вселення в житлове приміщення з фонду внутрішньо переміщена особа здає ордер балансоутримувачу будинку (приміщення).

Рішення про надання внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей житлових приміщень із фонду може бути переглянуте до або після видачі ордера в разі виявлення обставин, що не були раніше відомі та могли вплинути на таке рішення.
=== Строк користування житловим приміщенням ===
Житлові приміщення з фондів безоплатно надаються внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей у тимчасове користування на строк '''до одного року з можливістю продовження на наступний строк у разі відсутності змін у їх статусі та якщо вони не набули іншого місця проживання.'''

Після закінчення встановленого строку тимчасового проживання та наявності змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, або з підстав дострокового припинення права на користування житловими приміщеннями з фондів внутрішньо переміщені особи зобов’язані звільнити надане житлове приміщення.

Уповноважений орган '''за 14 робочих днів''' до закінчення строку проживання, визначеного договором користування, попереджає внутрішньо переміщену особу про необхідність звільнення такого житла.
=== Договір користування житловими приміщеннями===
Користування житловими приміщеннями з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб здійснюється на підставі договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0688-04 формою, встановленою наказом Держжитлокомунгоспу від 14 травня 2004 р. № 98] (далі - договір користування).

Договір користування укладається після видачі ордера на житлове приміщення з фонду між уповноваженим органом або уповноваженою ним особою та внутрішньо переміщеною особою, якій надається в тимчасове користування житлове приміщення.

Ордер і договір користування є підставою для вселення в житлове приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб і користування таким житловим приміщенням на договірних умовах. Строк проживання розраховується з дати підписання договору користування.

У договорі користування зазначаються особи, які проживатимуть разом із внутрішньо переміщеною особою. Такі особи набувають рівних із внутрішньо переміщеною особою прав та обов’язків щодо користування житловими приміщеннями.
=== Правила користування житловими приміщеннями ===
Внутрішньо переміщені особи, яким надане житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, '''не мають права''' приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ такого житла, використовувати для провадження підприємницької діяльності, здавати у піднаймання або вселяти до нього інших осіб, не зазначених у договорі користування.

Внутрішньо переміщена особа та члени її сім’ї зобов’язані дотримуватись умов договору користування, а також правил користування житловими приміщеннями, утримання житлового будинку та прибудинкової території.

Внутрішньо переміщена особа зобов’язана своєчасно вносити плату за житлово-комунальні та інші послуги за затвердженими в установленому порядку уповноваженими органами тарифами.

Обов’язок внесення плати за житлово-комунальні та інші послуги виникає з дня підписання внутрішньо переміщеною особою та уповноваженим органом або уповноваженою ним особою договору користування. Встановлені законодавством пільги та субсидії надаються користувачам житлових приміщень на загальних підставах.
=== Продовження договору користування на наступний строк ===
Внутрішньо переміщена особа в разі відсутності істотних змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, та якщо вона не набула іншого місця проживання '''не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору користування подає заяву''' уповноваженому органу про продовження строку надання житлового приміщення з фонду.

Продовження строку проживання у житлових приміщеннях з фонду здійснюється відповідно до умов, передбачених цим Порядком.

До заяви про продовження строку надання житлового приміщення з фонду додаються документи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n70:~:text=12.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пунктом 12 цього Порядку.]

Уповноважений орган зобов’язаний розглянути зазначену заяву '''не пізніше ніж за 50 календарних днів''' до закінчення строку дії договору користування та письмово повідомити заявнику про прийняте рішення.

У разі коли внутрішньо переміщена особа не повідомила про свій намір продовжити дію договору користування в установлені строки та порядку, вона втрачає право на продовження договору користування та зобов’язана звільнити житлове приміщення протягом трьох робочих днів після закінчення строку дії договору користування.
== Дострокове припинення надання житлового приміщення ==
Підставами для прийняття рішення про дострокове припинення надання житлового приміщення з фонду є:
* отримання в користування внутрішньо переміщеною особою або придбання нею іншого житла (житлового приміщення);
* скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
* подання завідомо недостовірних відомостей, що стали підставою для надання внутрішньо переміщеній особі житлового приміщення з фонду ;
* систематичне порушення внутрішньо переміщеною особою та/або членами її сім’ї правил користування житловим приміщенням з фонду ;
* приведення внутрішньо переміщеною особою та/або членами її сім’ї житлового приміщення з фонду у непридатний для його використання стан;
* порушення умов договору користування після застосування до внутрішньо переміщеної особи заходу впливу, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n155:~:text=38.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%3A п. 38 цього Порядку];

* не проживання внутрішньо переміщеною особою в житловому приміщенні безперервно більше половини строку, на який укладено договір користування;
* зміна обставин непереборної сили, які унеможливлюють повернення громадянином до місця свого постійного проживання;

* інші підстави, встановлені законом.
== Порушення внутрішньо переміщеною особою умов договору користування ==
Порушення внутрішньо переміщеною особою умов договору користування тягне за собою:
* письмове попередження про порушення умов договору користування;
* розгляд питання про дострокове припинення надання житлового приміщення з фонду;
* подання позову до суду про виселення без надання іншого житлового приміщення.
Примусове виселення внутрішньо переміщеної особи та членів її сім’ї із житлових приміщень фонду здійснюється '''лише на підставі рішення суду.'''

Внутрішньо переміщена особа, яка за договором користування не виконує обов’язки, передбачені законодавством і договором користування, несе відповідальність, передбачену законом.
== Дивись також: ==

* [[Особливості отримання субсидії на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи]]
* [[Роль Уповноваженого з питань внутрішньо переміщених осіб (ВПО)]]
* [[Компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам]]

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою

2024-12-11T14:07:05Z

Mariia.Tunyk: зміни відповідно до Постанови КМУ від 7 червня 2024 р. № 666 "Про внесення змін до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17#n9 Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2014-%D0%BF Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 р. № 440]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-%D0%BF#n12 Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845]
== Рішення суду, виконання яких гарантується державою ==
Виконанню згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2014-%D0%BF Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 р. № 440], підлягають виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17#n9 частиною першою статті 2 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”] суб’єкти (державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року.
== Куди звертатися із заявою про виконання рішення суду ==
Заяви про виконання рішення суду подаються до управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Мін’юсту, Управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту.
== Порядок звернення до органу державної виконавчої служби із заявою про виконання рішення ==
''Заявник подає органу державної виконавчої служби заяву про виконання рішення із зазначенням (щодо кожного рішення подається окрема заява''):
* рахунка в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачі платіжних послуг (у разі наявності - довідку банку, фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг), на який слід перерахувати кошти, або даних для перерахування коштів у готівковій формі через операторів поштового зв’язку (прізвище, ім’я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), якщо зазначений рахунок відсутній;
* місця реєстрації (проживання);
* номерів засобу зв’язку.
'''До заяви додаються'':'''''
* оригінал (дублікат) виконавчого документа або рішення суду (належним чином завірена його копія);
* копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
* копія паспорта громадянина України;
* документи, що підтверджують повноваження представника, оформлені відповідно до вимог законодавства (у разі залучення).
У заяві може зазначатися адреса електронної пошти.

У разі подання органу державної виконавчої служби виконавчого документа заявник додає до нього копію судового рішення (за наявності).

У разі зміни способу і порядку виконання рішення, зміни стягувача за судовим рішенням на його спадкоємця (правонаступника) до виконавчого документа або рішення суду заявник додає відповідну ухвалу суду.

У разі зміни даних (у тому числі зміни реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для перерахування коштів у готівковій формі через підприємства поштового зв’язку) або внесення змін до документів, що подані згідно з цим пунктом, заявник повідомляє про це органу державної виконавчої служби.
== Облік рішень в органах державної виконавчої служби ==
=== Реєстрація рішення суду в Реєстрі рішень, виконання яких гарантується державою ===
Відповідальна особа органу державної виконавчої служби '''не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня надходження до неї рішення''' зобов’язана перевірити виконання такого рішення за даними автоматизованої системи виконавчого провадження, враховуючи дані виконавчих проваджень, відкритих на виконання рішень Європейського суду з прав людини стосовно невиконання рішення національного суду, щодо якого звертається заявник. У разі відсутності відомостей про виконання рішення в повному обсязі відповідальна особа вносить дані про це рішення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою (далі - Реєстр).

Якщо за результатами перевірки встановлено, що рішення виконано в повному обсязі, відповідальна особа повертає рішення заявнику із супровідним листом та відповідною довідкою з автоматизованої системи виконавчого провадження.
===== Підстави для повернення заяви про виконання рішення суду: =====
* рішення не підлягає обліку відповідно до цього Порядку;
*
* рішення подано не за місцезнаходженням боржника;
*
* заявником не подано заяву про виконання рішення або заява не відповідає вимогам, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2014-%D0%BF пунктом 4 Порядку №440] ;
*
* заява подана особою, яка не є заявником та повноваження якої не підтверджені в установленому порядку;
*
* оригінал (дублікат) виконавчого документа або рішення суду оформлений неналежним чином;
*
* відповідальною особою вже внесено до Реєстру дані про рішення чи виконавчий документ, подані заявником із заявою про виконання рішення;
*
* до заяви не додані документи (документ), зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2014-%D0%BF пункті 4 цього Порядку], або такі документи не відповідають вимогам законодавства;
*
* виконавчий документ перебуває на виконанні органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за бюджетною програмою щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою.
=== Черговість погашення заборгованості ===
''Рішення розподіляються в порядку такої черговості погашення заборгованості'':
* перша черга - рішення щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, а також у зв’язку з втратою годувальника;
*
* друга черга - рішення, пов’язані з трудовими правовідносинами;
*
* третя черга - інші рішення.
*
=== Повідомлення про прийняття рішення суду для обліку ===
Відповідальна особа '''не пізніше десяти робочих днів з дня внесення рішення до Реєстру''' зобов’язана надіслати заявнику та боржнику за їх місцезнаходженням або на електронну пошту повідомлення про прийняття такого рішення для обліку із зазначенням черги, до якої воно включено.

З метою забезпечення заявнику та боржнику доступу до інформації Реєстру про стан погашення заборгованості за рішенням, прийнятим на користь заявника, у повідомленні про прийняття рішення до обліку зазначаються адреса відповідного веб-сайта в Інтернеті, а також ідентифікатор для доступу до інформації Реєстру.
=== Передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів ===
Передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.

Передача органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, рішень зобов’язального характеру здійснюється після отримання від боржника, його правонаступника або органу державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, документів про здійснення нарахування виплат за таким рішенням.

До органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, передаються рішення, які надійшли до 1 числа місяця, що настав за звітним періодом.

У разі надходження органу державної виконавчої служби ухвали про заміну сторони правонаступником або інших відомостей та даних (у тому числі реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти або даних для перерахування коштів у готівковій формі через підприємства поштового зв’язку) відповідальна особа не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилає їх органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, із супровідним листом, в якому зазначається акт приймання-передавання, яким здійснювалася передача рішень.
=== Порядок погашення заборгованості за рішеннями, зареєстрованими в Реєстрі ===
Погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-%D0%BF#n12 Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845.]
[[Категорія: Виконавче провадження]]

Порушення правил екологічної безпеки

2024-11-12T14:32:11Z

Mariia.Tunyk: доповнено у звязку зі зімнами у законодавстві

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 Закон України "Про оцінку впливу на довкілля"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0017700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля "]
== Загальна інформація ==
Відповідно до статті 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1582 Кримінального кодексу України] кримінально караним є порушення порядку здійснення оцінки впливу на довкілля, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів, якщо це спричинило загибель людей, екологічне забруднення значних територій або інші тяжкі наслідки. Вчинення таких дій карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
== Склад злочину ==
'''Суспільна небезпечність злочину''' полягає у вчиненні діянь (дій чи бездіяльності), які призводять до руйнування екологічного балансу у довкіллі, порушення установленого порядку використання природних ресурсів та тягнуть за собою тяжкі матеріальні наслідки – загибель людей, екологічне забруднення значних територій, загибель чи масове захворювання людей; істотне погіршення екологічної обстановки в тому чи іншому регіоні (місцевості); зникнення, масові загибель чи тяжкі захворювання об'єктів тваринного і рослинного світу; неможливість відтворити протягом тривалого часу ті чи інші природні об'єкти або використовувати природні ресурси в певному регіоні; генетичне перетворення тих чи інших природних об'єктів; заподіяння матеріальної шкоди в особливо великих розмірах; тощо.
=== Об'єкт ===
Об'єктом злочину є екологічна безпека довкілля.

Поняття екологічної безпеки за змістом неоднорідне і використовується принаймні у двох значеннях: як певний стан природного об’єкта і як система соціальних норм, найважливіша цінність, що гарантується державою громадянам для їх нормального існування. Згідно зі статтею 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n606 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»] екологічною безпекою є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.

Екологічна безпека забезпечується системою організаційно-правових, економічних, технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів екологічного характеру, яка зокрема передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n606 Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»] (екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію і експлуатації підприємств, споруд та інших об’єктів; охорона навколишнього природного середовища при застосуванні засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних хімічних речовин та інших препаратів; охорона навколишнього природного середовища від забруднення виробничими, побутовими та іншими відходами; екологічна безпека транспортних засобів тощо). Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.
=== Предмет ===
Предметом злочину є підприємства, споруди, пересувні засоби та інші об'єкти (наприклад, цехи, ділянки, установки, місця утворення і складування промислових відходів, мережі каналізації, водо - і теплопостачання, житлові будинки, об'єкти науки), у зв'язку з проектуванням, експлуатацією яких існує небезпека негативного впливу на людину і довкілля. Серед таких об'єктів виділяють '''потенційно небезпечні''' - це об'єкти, які створюють реальну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій (на них використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні матеріали, пожежно-вибухові, різного роду хімічні речовини та біологічні препарати; об'єкти з видобування корисних копалин; гідротехнічні споруди).
=== Об'єктивна сторона ===
Об'єктивна сторона злочину полягає в порушенні вимог, що визначають порядок проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, а також експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів.

Правила проведення такої експертизи встановлені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"].

Відповідно до частини першої статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19#Text Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»] о''цінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:''

1) підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до ст. 5,6 та ст. 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону;

6) під час здійснення оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган проводить консультації щодо звіту з оцінки впливу на довкілля з іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень з питань, що стосуються довкілля. Порядок проведення консультацій з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щодо оцінки впливу на довкілля та врахування результатів таких консультацій при прийнятті рішення щодо можливості здійснення планованої діяльності встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Такі консультації проводяться у письмовій та/або електронній формі протягом строку громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі ненадання зауважень та пропозицій протягом визначеного строку для консультацій вважається, що зауваження та пропозиції відсутні. Інформація, надана органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування в рамках консультацій, визначених цим пунктом, вноситься уповноваженим органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом одного робочого дня після завершення строку громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та оприлюднюється засобами Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля. згідно зі статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19#Text Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»] '''вплив на довкілля''' (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров’я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об’єктів, історичних пам’яток та інших матеріальних об’єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об’єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

Законом також передбачено, що оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об’єктів, планованої діяльності та об’єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

'''Безпека''' '''–''' відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з можливістю завдання будь-якої шкоди життю, здоров’ю людей, майновим правам, а також навколишньому природному середовищу.

'''Проектування''' – складання та затвердження документації для будівництва об’єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об’єкта архітектури.

'''Експлуатація будівлі або споруди''' – використання будівлі (споруди) згідно з функціональним призначенням та проведенням необхідних заходів до збереження стану конструкцій, при якому вони здатні виконувати задані функції з параметрами, що визначені вимогами технічної документації.

'''Реконструкція''' – комплекс операцій з відновлення стану об’єкта та (або) збільшення його довговічності.

При проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об’єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також у процесі експлуатації цих об’єктів повинна забезпечуватися екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров’я людей.

Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об’єктів, на яких не забезпечено у повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).

Підприємства, установи, організації, що здійснюють проектування, виробництво, експлуатацію та обслуговування пересувних засобів, установок, зобов’язані розробляти і здійснювати комплекс заходів щодо зниження токсичності та знешкодження шкідливих речовин, що містяться у викидах та скидах, переходу на менш токсичні види енергії й пального, додержання режиму експлуатації транспортних засобів та інші заходи, спрямовані на запобігання й зменшення викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих речовин та додержання встановлених рівнів фізичних впливів.

Виробництво й експлуатація пересувних засобів та установок, у викидах та скидах яких вміст забруднюючих речовин перевищує встановлені нормативи, не допускаються.

Керівники організацій та власники засобів несуть відповідальність за додержання нормативів гранично допустимих викидів та скидів забруднюючих речовин і гранично допустимих рівнів фізичних впливів на навколишнє природне середовище, установлених для відповідного типу виробництва.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину є наявність наслідків:

♦ загибель людей - смерть хоча б однієї людини на час учинення порушення правил екологічної безпеки чи після такого, але в причинному зв’язку з ним;

♦ екологічне забруднення значних територій. Під таким забрудненням необхідно розуміти істотне погіршення екологічної обстановки, умов проживання людей, непоправне пошкодження або знищення на значних територіях флори і фауни внаслідок значного запилення, задимлення, викидів радіоактивних, хімічних, бактеріологічних чи інших речовин, що становлять реальну небезпеку для людини, природного довкілля, унеможливлюють використання інфраструктури, води, землі тощо. З'ясовуючи питання про те, чи є значною територія, на якій сталося екологічне забруднення, треба враховувати дані про її площу, екологічну унікальність, належність до природно-заповідного фонду чи іншого об'єкта загальнодержавного значення.

♦ настання інших тяжких наслідків:
* загибель чи масове захворювання людей;
* істотне погіршення екологічного стану в тому чи іншому регіоні (місцевості);
* зникнення, масова загибель чи тяжкі захворювання об’єктів тваринного і рослинного світу;
* неможливість відтворити протягом тривалого часу ті чи інші природні об’єкти або використовувати природні ресурси в певному регіоні;
* генетичне перетворення тих чи інших природних об’єктів;
* заподіяння матеріальної шкоди в особливо великих розмірах, тощо.
Порушення правил екологічної безпеки може бути вчинене шляхом '''дії або бездіяльності.'''
=== Суб'єктивна сторона ===
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони складу злочину є наявність необережної форми вини. Проте може мати місце і її особливість, як то подвійна (складна) форма: до дії чи бездіяльності — умисел, а до наслідків — необережність.
=== Суб'єкт ===
Суб'єктом злочину спеціальний - особа, на яку покладено правовий обов'язок дотримуватись відповідних приписів законодавства щодо порядку проведення державної екологічної експертизи, правил екологічної безпеки (наприклад, працівники еколого-експертних підрозділів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, інші експерти державної екологічної експертизи, конструктори ядерних установок і джерел іонізуючого випромінювання, службові особи підприємств, установ, організацій, відповідальні за проектування, розміщення, експлуатацію певних об'єктів, члени приймальних комісій таких об'єктів).
== Корисні посилання ==
* [https://ips.ligazakon.net/document/KK004747 Науково-практичний коментар до статті 236 Кримінального кодексу України]
* [http://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/KNIGI-2010/UgolovPravoOsob.pdf Кримінальне право України (особлива частина)]
* Кримінальний кодекс України. Особлива частина. Науково - практичний коментар: у 2 т. /за заг.ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. – 5-те вид.,допов. – Х.: Право, 2013.
== Див. також ==
* [[Відповідальність за порушення екологічного законодавства]]
* [[Екологічне правопорушення]]
* [[Забруднення. Класифікація забруднень довкілля]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок здійснення технічного обслуговування внутрішньо-будинкової/внутрішньоквартирної системи газопостачання

2024-10-14T07:35:28Z

Mariia.Tunyk: зміни в чинному законодавстві

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/329-19 Закон України "Про ринок природного газу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494 "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем]"
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15 Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285 "Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання"]
== Загальна інформація ==
На виконання вимог [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/329-19 Закону України "Про ринок природного газу"] [http://www.nerc.gov.ua/ Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг] прийнята постанова від 30 вересня 2015 року № 2494, якою затверджений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодекс газорозподільних систем] (далі – Кодекс ГТС). Даний [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодекс ГТС] визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із субєктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

'''Газорозподільна система''' є технологічним комплексом, що складається з організаційно і технологічно пов’язаних між собою об’єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам, тиск якого не може перевищувати 1,2 МПа.
== Технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових газових мереж ==
Т'''ехнічне обслуговування''' - системи обходів (оглядів), ремонтів, які дають змогу утримувати обладнання в справному стані. При технічному обслуговуванні здійснюються контроль за технічним станом, перевірка на загазованість, виявлення місць витоку газу, очищення, змащення, регулювання та інші операції з утримання працездатності і справності системи газопостачання (пункт 2.1. розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15 Правилами безпеки систем газопостачання, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285]).

Внутрішньобудинкові системи газопостачання багатоквартирних будинків не є складовою газорозподільної системи і їх обслуговування забезпечується з урахуванням положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Порядку ТО ВБСГ та ПБСГ. (абзац 4 пункту 2 глави 1 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексу ГТС]).

При цьому види робіт, які входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках та здійснюються '''виключно''' '''Операторами газорозподільної системи*''' (далі - Оператор ГРМ), визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі ([http://mpe.kmu.gov.ua/ Міністерство енергетики та захисту довкілля України]), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"].

При заселенні газифікованих будинків-новобудов і при газифікації після капітального ремонту існуючого житлового фонду газорозподільне підприємство проводить інструктаж із безпечної експлуатації газового обладнання власників (балансоутримувачів та/або орендарів (наймачів)) квартир у технічних кабінетах на діючому газовому обладнанні або безпосередньо в квартирах перед пуском газу.

Інструктаж власників (балансоутримувачів та/або орендарів (наймачів)) будинків у селищах міського типу та сільських поселеннях проводить газорозподільне підприємство перед пуском газу.
----
''*Суб’єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.''

У випадку незабезпечення технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових газових мереж у багатоквартирному будинку розподіл природного газу припиняється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285] (далі - Правила).
== Межа балансової належності та межа експлуатаційної відповідальності сторін ==
[[Файл:0918fdbe4410f872b6d40f921221210b 0.jpg|міні|104.ua]]
Перш, ніж газ буде використаний у газовому обладнанні будинку, він проходить через зовнішню розподільну і внутрішньобудинкову мережу газопроводів. Запірним пристроєм, що відключає будинок від зовнішніх газорозподільних мереж є запірна засувка, яка зазвичай розміщена ззовні, на газопроводі, що прокладений на одній зі стін будинку. Ця засувка, як правило, і є лінією розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності. Згідно з положеннями пункту [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС]:
* '''межа балансової належності''' – точка розмежування газових мереж між суміжними власниками газових мереж за ознаками права власності чи користування, на якій відбувається приймання-передача природного газу;
* '''межа експлуатаційної відповідальності сторін''' – точка розмежування газових мереж за ознакою договірних зобов’язань з експлуатації окремих ділянок або елементів, яка встановлюється на межі балансової належності або за згодою сторін в іншій точці газових мереж.
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 пункту 1 глави 5 розділу ІІІ Кодексу ГТС] межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між Оператором ГРМ та споживачем (суміжним об’єктом ринку природного газу) визначається в '''акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін''', що є невід’ємною частиною договору розподілу природного газу (або у передбачених Кодексом випадках технічній угоді про умови приймання-передачі газу ГРМ).

Укладення акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в багатоквартирних будинках між Оператором ГРМ та співвласниками багатоквартирного будинку не є обов’язковим. Межі експлуатаційної відповідальності в багатоквартирному будинку визначаються відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Порядку ТО ВБСГ ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 пункту 1 глави 5 розділу ІІІ Кодексу ГТС]).

Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в обов’язковому порядку має містити схему газопроводів з визначенням на них межі балансової належності, точки вимірювання (місця встановлення вузла обліку ) та напрямів потоків природного газу.

За відсутності акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін за об’єктами суміжних суб’єктів ринку природного газу (включаючи споживачів) Оператор ГРМ, до/через ГРМ якого підключені зазначені об’єкти, зобов’язаний в установлені законодавством строки здійснити заходи з укладання з їх власниками акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Власники (балансоутримувачі, управителі, інші особи), на балансі чи в управлінні яких знаходяться '''багатоквартирні будинки чи гуртожитки''' (незалежно від того, є вони споживачами природного газу чи ні), укладають з Оператором ГРМ, до об’єктів газорозподільної системи якого підключені зазначені будинки/гуртожитки, акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно їх внутрішньо будинкових систем газопостачання.

Власники газових мереж, у тому числі побутові споживачі та співвласники/особа, уповноважена на це співвласниками, внутрішньобудинкових систем газопостачання, які згідно з актом розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відповідають за експлуатацію цих мереж та їх складових, забезпечують належну їх експлуатацію згідно з чинним законодавством, у тому числі ПБСГ, зокрема укладають відповідний '''договір''' із суб’єктом господарювання, який має право на виконання таких робіт (пункту 3 глави 5 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексу ГТС]).
== Дяльність Оператора ГРМ ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/329-19 частини першої статті 37 Закону України "Про ринок природного газу"] (далі - Закон) Оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

'''Оператори ГРМ зобов’язані мати:'''
* у своєму складі аварійно-диспетчерські служби та інші виробничі підрозділи, у тому числі кваліфікований персонал, необхідні для належної експлуатації газорозподільних систем;
* телефонний зв’язок екстреного виклику;
* відповідні приміщення, транспортні засоби, обладнання та матеріали, необхідні для належної експлуатації газорозподільних систем.
Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів.

У разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов’язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи (абз. 2 пункт 4 глави 1 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексу ГТС]).

Оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок та інших об’єктів всіх форм власності, на яких розташована газорозподільна система, для виконання службових обов’язків, передбачених законодавством.

Для належного виконання Оператором ГРМ функцій щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій споживач зобов’язаний забезпечити доступ на власні об’єкти представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання службових обов’язків, зокрема, для:
* перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій;
* перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу;
* виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання (пункт 5 глави 5 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексу ГТС]).

Підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови:

наявності витоків газу;

несправної автоматики безпеки;

несправностей оголовків димових і вентиляційних каналів;

відсутності тяги в димових і вентиляційних каналах;

самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання;

не забезпечення власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) технічного обслуговування згідно з вимогами пункту 5.4 цієї глави;

не відповідності системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавчо-технічній документації.

== Зобов'зання споживачів щодо технічного обслуговування газорозподільчих систем ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15 положення пункту 1.14 глави 1 розділу V Правил] (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) повинен стежити за станом будинкового ввідного газопроводу та його кріпленням, фарбувати зазначений газопровід '''не рідше, ніж один раз на 5 років'''.

Власники (балансоутримувачі та/або орендарі (наймачі)) житлових і громадських будинків, підприємств комунального та побутового обслуговування населення повинні:
* забезпечувати безперешкодний доступ до всіх приміщень будинків представникам газорозподільного підприємства для проведення технічного обслуговування газового обладнання і перевірки приміщень на загазованість та за необхідності відключення газового обладнання;
* утримувати в належному стані підвали, технічні коридори і підпілля, забезпечувати постійне підтримання в робочому стані їх електроосвітлення і вентиляцію;
* утримувати в належному стані ущільнення вводів підземних комунікацій в підвалах будинків, а також місць перетинів газопроводами елементів будівель;
* утримувати в належному до експлуатації стані фасадні та внутрішні газопроводи;
* своєчасно перевіряти стан і за потреби проводити ремонт димових і вентиляційних каналів, оголовків димоходів;
* надавати запит газорозподільному підприємству на подавання газу до внутрішньобудинкової, квартирної системи газопостачання за 5 днів до заселення;
* повідомляти газорозподільне підприємство про необхідність відключення газового обладнання у разі несправності димових і вентиляційних каналів;
* своєчасно перевіряти стан і у разі потреби проводити ремонт систем урівняння потенціалів усіх металевих комунікацій (у тому числі і газових) всередині будівлі та перевіряти системи захисного заземлення, змонтованого в будівлі обладнання, яке підключено одночасно до газової та електричної мережі (пункт 5.10 глави 5 розділу V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0674-15 Правил]).
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Визнання договору купівлі-продажу дійсним

2024-08-12T13:37:56Z

Mariia.Tunyk: втрата чинності нормативного акту

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Закон України «Про цінні папери і фондову біржу»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2163-12 Закон України «Про приватизацію майна державних підприємств» (Закон втратив чинність на підставі Закону № 2269-VIII від 18.01.2018)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1956-12 Закон України «Про товарну біржу»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]

== Терміни ==
'''Правочин''' — це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

'''Договір купівлі-продажу''' — це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно у власність покупцеві (друга сторона)., а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).

'''Удаваний правочин''' - це правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

== Умови дійсності правочину ==
Для того, щоб правочин мав юридичну силу, він повинен відповідати ряду вимог, які прийнято називати умовами дійсності правочину.
До них належать:
* законність змісту;
* особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
* волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
* правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
* правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
* правочини, що вчиняються батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин, укладений з порушенням хоча б однієї із зазначених умов, визнається законодавством недійсним.

'''Неді́йсність правочину''' — наслідок недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які прямо встановлені правом. Оскільки правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину), то на закон покладається чітке визначення умов (підстав), процесуального порядку і наслідків недійсності. Від недійсних слід відрізняти неукладені правочини (коли сторони не дійшли повної згоди для досягнення правочином повної сили)
Недійсність правочину означає, що дія, учинена під виглядом правочину, не створює правових наслідків, на які вона була спрямована.

'''Форма правочину''' - це спосіб волевиявлення правочину. Правочини можуть укладатися усно або у письмовій формі (простій чи нотаріальній). Якщо в законі не встановлена певна форма тих чи інших правочинів, то сторони обирають на свій розсуд, у якій формі укласти потрібний їм правочин.

Певна група правочинів може укладатися лише в письмовій формі, причому деякі з них потребують нотаріального посвідчення. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс], інші закони дають перелік таких правочинів. До них відносяться договори купівлі-продажу, застави, дарування жилих будинків, приватних квартир чи їх частин, іншого майна за перелічених в законі умов, довічного утримання. Нотаріальному посвідченню підлягають заповіти, шлюбні контракти, довіреності на укладання правочинів, що потребують нотаріальної форми, а також на вчинення дій щодо державних, кооперативних та інших громадських організацій, за винятком випадків, передбачених законодавством. Письмової форми потребують правочини між фізичними особами на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Під умовними правочинами необхідно розуміти усі звичайні правочини, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обо’язків. Тобто вони не є певним самостійним видом правочину. Їх визначальна особливість полягає у тому, що настання перелічених правових наслідків залежить від настання (ненастання) після укладення правочину у майбутньому певних обставин, щодо яких у сторін в момент укладення угоди існує.

== Підстави визнання договору купівлі-продажу дійсним ==
Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 218 Цивільного кодексу України] (далі ЦКУ) якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 219 ЦКУ] суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі. 
Згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.220 ЦКУ] у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. '''Нікчемним правочином''' є правочин, вчинення якого не породжує передбачених законом правових наслідків у зв´язку із протиправністю або іншими недоліками юридичного характеру, незалежно від пред´явлення позову про визнання його недійсним. Нікчемний правочин є недійсним незалежно від визнання його таким і від бажання сторін Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася відйого нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. 
Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 221 ЦКУ] правочин, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, може бути згодом схвалений її батьками (усиновлювачами) або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном. Правочин вважається схваленим, якщо ці особи, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні. У разі відсутності схвалення правочину він є нікчемним. На вимогу заінтересованої особи суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він вчинений на користь малолітньої особи. 
Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 224 ЦКУ] на вимогу заінтересованої особи такий правочин може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідає інтересам фізичної особи, над якою встановлено опіку або піклування. 
Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 224 ЦКУ] на вимогу опікуна правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він вчинений на користь недієздатної фізичної особи.

== Куди звернутися ==
Особа звертається до суду за місцем знаходження майна.
Зазначена норма поширюється на цивільні справи.

=== Увага! ===
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2471-12 Постановою Верховної ради України 17 червня 1992 року № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна» встановлено спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна].

== Хто є суб’єктом звернення ==
Суб’єктом звернення до суду з цього питання може бути фізична або юридична особа.

== Що є об’єктом звернення ==
'''Правові наслідки дійсності правочину (договору купівлі-продажу).''' 
Перш за все всіх цікавить визнання дійсним саме договорів купівлі-продажу нерухомого майна (або іншого відчуження). 
Так у питанні, щодо застосування [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 220 ЦК] України, є дуже важливі етапи пов'язані з державною реєстрацією договору (правочину) відчуження нерухомого майна та моментом його укладання. 
Такими етапами є: 
1) Період з моменту набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] по 31.12.2012 року (включно); 
2) З 01.01.2013 року по даний час. 
Так у разі укладання договору про купівлі-продажу нерухомого майна у простій письмовій формі, без додержання нотаріального посвідчення та державної реєстрації до 31.12.2012 року (включно), такі договори не підлягають визнанню дійсними ні при яких умовах, оскільки існує наступна правова позиція «Положення [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 220 ЦК] України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. ст. 210 та 640 ЦК] України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними та не створюють прав і обов'язків для сторін». 
Безспірним тому підтвердженням є цілий масив правових позицій Верховного суду України: 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0003700-08#Text Лист Верховного Суду України від 24.11.2008 «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними»] (Узагальнення підготовлене до друку суддями ВСУ Я. М. Романюком, В. Й. Косенко та старшим консультантом управління вивчення та узагальнення судової практики З. П. Мельник); 
* Пункт 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_632600-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»] (надалі - «Постанова пленуму»); 
* Ухвала Верховного суду України 06.05.2010 року (цивільна, перегляд, пров. № 6-9439вов09, ЄДРСРУ 9668209) в якій переглядалась ухвала ВСУ від 11.07.07 року та залишена в силі; 
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/15968258 Постанова Верховного суду України від 18.04.2011 у справі № 3-28гс11];
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/29192448 Постанова Верховного суду України від 30.01.2013 у справі № 6-162цс12];
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/32056462 Постанова Верховного суду України від 19.06.2013 у справі № 6-49ц13].

== Вартість ==
Чинне законодавство передбачає оплату судового збору поданою [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб];

== Судова практика ==
В рішенні Пустомитівського районного суду Львівської області від "11" квітня 2014 року суд визнав довіреність видану на підставі усного договору доручення удаваним правочином, який було вчинено сторонами з метою приховати інший правочин – договір купівлі-продажу автомобіля. У зв’язку з цим суд визнав право власності позивача на автомобіль і на підставі такого рішення покупець вже має можливість зареєструвати автомобіль на себе. Суд прийшов до висновку, що договір доручення на підставі, якого було видано Довіреність посвідчену приватним нотаріусом зареєстровано в реєстрі за відповідним номером є удаваним правочином у розумінні [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 235 ЦК] України. 
Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 235 ЦК] України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. 
Із сукупного аналізу обставин справи, що встановлені вище з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], суд вважає, що удаваний договір доручення на підставі, якого було видано Довіреність посвідчену приватним нотаріусом зареєстровано в реєстрі за відповідним номером за своїми істотними ознаками відповідає істотним умовам договору купівлі - продажу. Тому до відносин, що виникли між сторонами слід застосувати норми закону, що регулюють договір купівлі - продажу. 
Вирішуючи спір про визнання дійсним правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, не всі суди звертали увагу на те, що норма частини другої [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 220 ЦК] не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статей 210 та 640 ЦК] пов’язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними, а отже, не створюють прав та обов’язків для сторін. 
Так, у справі за позовом Р.В.Р. до К.В.М. про визнання договору дійсним та визнання права власності на житловий будинок позивач зазначив, що в січні 2006 року він та К.В.В. дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу житлового будинку, що належав К.В.В. на праві власності. 
На виконання досягнутих домовленостей він передав останній грошові кошти у сумі 1000 грн та вселився у будинок, а К.В.В., отримавши грошові кошти за договором купівлі-продажу, ухилилася від його нотаріального посвідчення, а в квітні 2006 року померла.
Звернувшись із позовом до К.В.М., як спадкоємця К.В.В., позивач просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу зазначеного об’єкта нерухомості та визнати за ним право власності на будинок. 
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 20 жовтня 2011 року позов задоволено на підставах, визначених частиною другою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 220 ЦК]. 

== Висновки ==
Отже, умови дійсності правочину встановлюються законом для того, щоб правочин мав належну юридичну силу. Додержання цих умов сприяє законності правочину, охороні прав та законних інтересів його учасників та інших осіб, а також обмежує можливості збагачення злочинним шляхом. 
Недодержання умов дійсності правочину не завжди тягне його недійсність. Наприклад, недодержання простої письмової форми лише у випадках, спеціально передбачених законом викликає недійсність правочину. Найчастіше це просто позбавляє потреби сторони у разі спору посилатися на показання свідків як докази. При відсутності письмових доказів сторони позбавлені можливості повністю обґрунтувати свої вимоги і заперечення, і тому ризикують залишитися без задоволення своїх вимог у зв’язку з їх недоведеністю у суді. 
Проте, коли недодержання умови дійсності правочину викликає його недійсність, то до сторін застосовуються майнові наслідки такої недійсності. 
Таким чином, законодавець, встановлюючи умови дійсності правочину, сприяє їх додержанню, а також зміцненню правосвідомості громадян та правопорядку взагалі.
Умови дійсності правочинів поділяються на три основні групи: 
1) умови про суб’єктів; 
2) умови про форму; 
3) умови про зміст. 
Порушення саме цих істотних умов призводить до визнання правочину недійсним. Тому для того щоб укладений вами правочин був дійсний потрібно додержуватися вищезазначених істотних умов. 

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Право власності на майно‎]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Штатний розпис. Виведення поза штат працівників

2024-07-10T10:13:28Z

Mariia.Tunyk: уточнення дати нормативного акту у посиланні, виправлення орфографічної помилки

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#Text Класифікатор професій ДК 003:2010]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0086-02#Text Наказ міністерства фінансів від 28.01.2002 № 57 "Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету"]
* [http://consultant.parus.ua/?doc=05BF55DD51 Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2008 року № 105/13/116-08 щодо проблем застосування актів про працю]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v162_203-07#Text Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 27 червня 2007 року № 162/06/187-07 щодо штатного розпису]
== Поняття штатного розпису ==
'''Штатний розпис''' - це документ, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати і посадові оклади працівників відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v162_203-07#Text листа Міністерства праці та соціальної політики України від 27.06.2007 № 162/06/187-07]. Штатний розпис містить назви посад, численність персоналу та оклади за кожною посадою.

Законодавство не містить прямої вказівки на те, що роботодавець повинен обов’язково мати штатний розпис. Але практика свідчить, що без цього кадрового документа роботодавцеві не обійтися.

Відповідно до ч.3 ст. 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України] підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Форма штатного розпису затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0086-02#Text наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2002 р. № 57] лише для підприємств, установ та організацій, які фінансуються з бюджету. Проте її можна взяти за зразок і підприємствам (установам, організаціям) небюджетної сфери.

== Які дані вказують у штатному розписі? ==
'''''У штатному розписі вказують:'''''

* '''№ з/п''' структурного підрозділу. Посади окремо у штатному розділі не нумерують;
* '''назву структурного підрозділу''' відповідно до затвердженої структури підприємства (наприклад, «Адміністративно-господарський відділ», «Фінансовий відділ», «Бухгалтерія», «Відділ кадрів», «Відділ маркетингу»);
* '''назву посади та код''' відповідно до Класифікатора професій, у т.ч. щодо основних працівників, сумісників, а також щодо вакантних посад. Зверніть увагу: неправильна назва посади або неправильний код у штатному розписі зумовить неправильні записи в документах під час прийняття на роботу працівників (у наказі про прийняття на роботу, в особовій картці працівника (форма № П-2), у звітності щодо ЄСВ (додаток 5 до Розрахунку), у статистичній звітності тощо;
* '''кількість штатних посад''' за кожною посадою окремо або за групою штатних одиниць;
* '''посадовий оклад (тарифна ставку), надбавки й доплати'''. Зверніть увагу: ці показники не встановлюють у штатному розписі, а вказують на підставі колективного договору, трудових договорів, положення про оплату праці, інших локальних документів. Для працівників із відрядною системою оплати праці можна не зазначати розмір їх '''оплати праці, а фіксувати кількість штатних одиниць (див.''' лист '''Мінсоцполітики''' від 28.12.2016 р. № 1812/0/101-16/284''').''' Розміри надбавок і доплат указують у тому разі, коли вони мають постійний характер;
* '''фонд заробітної плати на місяць''' — з урахуванням суми посадового окладу (тарифної ставки) і надбавок та доплат для кожної посади чи групи штатних одиниць працівників за відповідною посадою.

У рядку «Разом по підприємству» указують загальний показник відповідної графи.

'''''Під час розроблення штатного розпису потрібно зважати на:'''''

* вимоги нормативно-правових актів — КЗпП, Закону про оплату праці, Класифікатора професій тощо;
* локальні документи роботодавця — колективний договір, структуру й чисельність (якщо вона окремо затверджена), положення про оплату праці, посадові інструкції, інші документи.

== Порядок прийняття і затвердження штатного розпису ==
Штатний розпис складають загалом по підприємству (установі, організації) і затверджують щороку на кожен календарний рік до його початку, з урахуванням змін, унесених до штатного розпису в поточному році.

Керівник підприємства приймає і затверджує штатний розпис шляхом створення відповідного наказу. Розроблення штатного розпису здійснюється на основі внутрішніх організаційно-нормативних документі та з урахуванням вимог нормативно-правових актів, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#Text Класифікатора професій ДК 003-2010] .

'''Цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності:'''
* органів державної влади України, органів місцевого самоврядування;
* підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності.
== Зміни до штатного розпису ==
За потреби протягом року до штатного розпису можна вносити зміни, це може бути у зв'язку з уведенням чи скороченням штатних одиниць, назв посад, розмірів посадових окладів тощо. Зміни до штатного розпису вносять наказом роботодавця із зазначенням причини їх унесення.

'''Зміни до штатного розпису можна вносити шляхом:'''
* затвердження наказом нового штатного розпису;
* видання наказу про внесення змін до штатного розпису.
== Виведення поза штат працівників ==
Відповідно до [http://consultant.parus.ua/?doc=05BF55DD51 листа Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2008 № 105/13/116-08] '''позаштатний працівник''' – це вільний працівник (самозайнята особа) , що виконує разове замовлення або тимчасову роботу без зарахування до штату підприємства (компанії). Чинним законодавством прямої норми щодо порядку виведення поза штат працівників не передбачено. Тому для виведення штатних працівників поза штат перш за все необхідно провести скорочення штату з попередженням працівників не пізніше ніж за 2 місяці згідно ст. 49-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України].В такому разі керівник зобов’язаний видати наказ про внесення змін до штатного розпису, або скасувати старий і прийняти новий. Потім скорочених працівників можна прийняти поза штат на підставі договору цивільно правого характеру, де вони зможуть виконувати роботу яка не передбачена штатним розписом. Вимоги до укладення договору про працю з позаштатним працівником регулюються главою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text 61 Цивільного кодексу] України як договір підряду або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text главою 63 Цивільного кодексу України] як договір про надання послуг.
[[Категорія:Трудове право]]

Порядок виправлення помилки у правовстановлюючому документі

2024-05-14T06:47:22Z

Mariia.Tunyk: Виправлено розрахунок судового збору було застосовано загальний прожитковий мінімум у розмірі 2920, коли треба для працездатних осіб 3028 грн.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України "Про Державний бюджет на 2024 рік"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]
== Куди звертатися? ==
'''Правовстан́овлюючий докум́ент''' — документ, який підтверджує права́ суб'єкта пра́ва власності на майно та складений у порядку, передбаченому законодавством.

На сьогоднішній день існує два способи виправити помилки в документі:
* 1. Позасудовий (шляхом звернення до органу, що видав документ);
Органи, що видали правовстановлюючий документ, можуть виправити помилку в такому документі лише у тому разі, якщо в документах, на підставі яких видавався правовстановлюючий документ даної помилки не було, і помилка була допущена саме з вини органу, який видав правовстановлюючий документ (у разі виявлення орфографічних або технічних помилок).

Якщо ж в документах на підставі яких відповідним державним органам було видано правовстановлюючий документ також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів може тільки суд.
* 2. Судовий (шляхом встановлення належності правовстановлюючого документа конкретній особі).
Суд може розглянути справу про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо:
# Такі факти породжують юридичні наслідки (тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення прав громадян);
# Законодавством не передбачено інший порядок їх встановлення;
# Встановлення факту не пов’язано з наступним вирішенням спору про право.
# Якщо встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.
Дана категорія справ розглядається судом у порядку окремого провадження.

'''Окреме провадження''' — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Заява про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
Така заява подається до місцевого загального суду за місцем проживання особи. 
Відповідно до статті 318 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
*який факт заявник просить встановити та з якою метою;
*причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
*докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. 
Так, виправити помилковий запис у трудовій книжці має роботодавець який його зробив, у разі його відсутності - правонаступник, якщо підприємство ліквідовано відповідне виправлення робить архівна установа.
== Хто може звернутися? ==
До суду із заявами про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів можуть звернутися як безпосередньо заінтересовані в цьому особи (особи, в правовстановлюючих документах яких допущені помилки, та їх правонаступники), а також інші громадяни та організації в інтересах інших осіб, в передбачених законом випадках (наприклад, орган опіки та піклування, або опікун в інтересах малолітніх дітей, коли потрібно цим дітям оформити пенсію по втраті годувальника, а в правовстановлюючих документах померлих батьків є помилки), та прокурор.
== Вартість? ==
До заяви обов’язково необхідно додати документ, що підтверджує сплату судового збору. Розмір судового збору для фізичних осіб становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Законом України "Про Державний бюджет на 2024 рік"] установлено станом на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень. Отже, за подання у 2024 році фізичною особою заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
== Не підлягають встановленню факту належності особі: ==
Не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні заяви про встановлення факту належності особі вироку або рішення суду, паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, посвідчення до ордена чи медалі, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану. Зазначені питання вирішуються органом, який видає документ.

Не підлягає встановленню належність документів, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання тощо. Зазначене є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі (наприклад, факту реєстрації народження).

Описки та помилки в судовому рішенні виправляються не шляхом встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а шляхом виправлення описки у порядку, передбаченому статтею 269 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]

При цьому слід звернути увагу, що суд під час судового розгляду має встановити саме факт належності правовстановлюючого документу, а не факти, які підтверджуються цим документом. Судом лише встановлюється, що документ, виданий певній особі, в дійсності їй належить, але суд не вправі вносити виправлення у цей документ.
== Див. також ==
* [[Встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів]]
* [[Виправлення помилок у державному акті на землю]]
* [[Усунення недоліків нотаріального акту]]
* [[Виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру]]
* [[Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Суди]]

Дії особи, якій стало відомо про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією

2023-06-27T12:21:08Z

Mariia.Tunyk: Перевірка на відповідність вимогам чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text Конвенція ООН проти корупції від 31 жовтня 2003 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_102 Цивільна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією від 04 листопада 1999 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_101 Кримінальна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією від 27 січня 1999 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_172 Додатковий протокол до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією від 15 травня 2003 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України «Про запобігання корупції»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 Закон України «Про прокуратуру»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України «Про Службу безпеки України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України "Про звернення громадян"]
== Основні поняття ==
* '''Корупційне правопорушення''' - діяння, що містить ознаки корупції, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

* '''Корупція''' - використання посадовою особою наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 статті З Закону України «Про запобігання корупції»] (далі - Закон) або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

* '''Неправомірна вигода''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

* '''Потенційний конфлікт інтересів''' - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

* '''Подарунок''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

* '''Приватний інтерес''' - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

* '''Реальний конфлікт інтересів''' - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
== Хто є суб’єктами корупційних правопорушень==
'''Суб’єктами, на яких поширюються дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону], є:'''

'''особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: '''
* Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
* народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови
* державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
* військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;
* судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді);
* особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України;
* посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
* Голова, заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції;
* члени Центральної виборчої комісії;
* поліцейські;
* посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України та Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим;
* члени державних колегіальних органів, у тому числі уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель;
* Керівник Офісу Президента України, його Перший заступник та заступники, уповноважені, прес-секретар Президента України;
* Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його помічники, радники, помічники, радники Президента України (крім осіб, посади яких належать до патронатної служби та які обіймають їх на громадських засадах);
* члени правління Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, Наглядової ради Пенсійного фонду;
'''особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:'''
* посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени Ради нагляду за аудиторською діяльністю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, які не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті, посадові особи та інспектори Інспекції із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, члени Ради Аудиторської палати України, посадові особи Аудиторської палати України та працівники комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України та комітетів з контролю якості аудиторських послуг професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, Голова, заступники Голови, інші члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, крім обраних з числа здобувачів вищої освіти та представників всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, а також посадові особи секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти; ;
* особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом);
* представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України "Про державну службу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2493-14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування",] інших законів (крім іноземців-нерезидентів, які входять до складу таких комісій), Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"], і при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20200102 Закону];
* особи, визнані такими, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархами) відповідно до Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів);
* особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених цим Законом;
* кандидати на пост Президента України та кандидати у народні депутати України, зареєстровані в порядку, встановленому законом.
== Про яку інформацію необхідно повідомити уповноважені органи==
Якщо особі стала відомою інформацію про вчинення корупційного діяння, зокрема, про:
# отримання посадовцем (будь-який державний службовець, суддя, прокурор, слідчий, працівник поліції, адвокат, нотаріус, тощо) неправомірної вигоди (неправомірна вигода, подарунок, якісь преференції тощо),
# використання посадовцем будь-якого державного чи комунального майна або коштів в приватних інтересах,
# суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (наприклад, участь у державних закупівлях підприємств, які пов’язані з посадовцями, які мають вплив на прийняття рішень щодо цих закупівель) (розділ 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону)];
# порушення обмеження спільної роботи близьких осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 стаття 27 Закону]);
# недотримання обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran335#n335 статті 25, 26 Закону]);
# порушення правил етичної поведінки ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran416#n416 розділ 6 Закону]);
# неподання, або подання неправдивої декларації особою, яка зобов’язана декларувати свої доходи і видатки ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran438#n438 розділ 7 Закону]);
# надання керівництвом незаконних доручень ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran434#n434 стаття 44 Закону]).
== Куди звернутися ==
{| class="wikitable"
|-
! Назва органу !! Компетенція !! Як повідомити
|-
| '''Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)''' ||
# Інформація про корупційне правопорушення містить дані, які можуть бути перевірені детективами НАБУ, та стосується осіб, підслідних НАБУ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 216 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України);
# Розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
# Інші випадки, передбачені законодавством. 
||
* За телефоном 0-800-503-200 (будні дні з 9:00 до 18:00)
* Письмово, надіславши заяву за адресою: 03035, м.Київ, вул. Василя Сурикова, 3
* Усно, завітавши до громадської приймальні НАБУ за адресою: м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3
* У електронному вигляді, використавши форму на офіційному [https://nabu.gov.ua/ вебсайті НАБУ] 
|-
| '''Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)''' ||
# Порушення вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 Закону] щодо фінансового контролю;
# Порушення вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 Закону] щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших обмежень щодо запобігання корупції;
# Порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text Закону України «Про політичні партії в Україні»];
# Порушення вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 Закону], які пов’язані з організацією роботи із запобігання і виявлення корупції;
# Порушення вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 Закону] працівниками НАЗК. 
||
* За телефонами: +38 (044) 200-06-91; факс: +38 (044) 200-06-97
* Письмово, надіславши заяву за адресою: 01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 28
* У електронному вигляді, використавши [https://nazk.gov.ua/uk/services/povidomyty-pro-koruptsiyu/ форму на офіційному сайті] 
|-
| '''Національна поліція України''' || Інформація про корупційне правопорушення, яке має ознаки кримінальних правопорушень, підслідних органам Національної поліції України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 216 КПК України]) ||
* За телефоном 102
* Письмово, звернувшись до відділення поліції за місцем вчинення правопорушення 
|}
'''Увага!''' Анонімне повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація:
# стосується конкретної особи;
# містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
=== Інші органи та організації, яким можна повідомити про факти корупції ===
* '''Уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції органів державної влади -''' якщо корупційне правопорушення стосується посадових чи службових осіб, які працюють в органах влади;

* '''Керівники підприємств, установ, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, якщо корупційне правопорушення стосується робітників цих підприємств.''' В даному випадку слід звернути увагу, що дієвість таких повідомлень може буде досить низькою. Рекомендується паралельно звертатись і до правоохоронних органів.

* '''Громадські організації, що спеціалізуються на виявленні та протидії корупції, та журналісти-розслідувачі.'''
Переваги:
# такі організації і журналісти мають напрацьований досвід супроводження та адвокатування корупційних справ;
# напрацьовані контакти з правоохоронними органами;
# централізація інформації щодо корупційних правопорушень;
# об’єднання зусиль та активна громадська позиція.
Ризики: громадські організації і журналісти не наділені каральними функціями, тому необхідно все одно звертатись до правоохоронних органів, а також контролювати хід просування заяви.
== Термін розгляду звернення ==
Повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran434#n434 Закону], здійснене через зовнішні або внутрішні канали повідомлення такої інформації, підлягає попередньому розгляду уповноваженою особою у строк '''не більше десяти робочих днів''' з дня внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів (частина третя статті 532 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran434#n434 Закону]).

У разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не відповідає вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran434#n434 Закону], його подальший розгляд здійснюється у порядку, визначеному для розгляду звернень громадян, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення.

У випадку звернення до правоохоронних органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування, з заявою про вчинення корупційного кримінального правопорушення, уповноважена особа '''не пізніше 24 годин''' після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику '''витяг''' з Єдиного реєстру досудових розслідувань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 214 КПК України]).
== Адміністративна та кримінальна відповідальність за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією ==
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] встановлена адміністративна відповідальність за наступні правопорушення, пов’язані з корупцією:'''
* порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 1724]);
* порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 1725]);
* порушення вимог фінансового контролю ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 1726]);
* порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 1727]);
* незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 1728]);
* порушення встановлених законом обмежень після припинення повноважень члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Стаття 172-8-1);
* невжиття заходів щодо протидії корупції ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 1729]);
* порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов’язаних з маніпулюванням офіційним спортивним змаганням (Стаття 172-9-1);
* порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля (Стаття 172-9-2);
* невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 18846]).
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] корупційними злочинами вважаються:'''
* нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 210]);
* підкуп працівника підприємства, установи чи організації ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 354]);
* зловживання владою або службовим становищем ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 364]);
* зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 3641]);
* зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 3652]);
* декларування недостовірної інформації ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 3662]);
* прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 368]);
* ''незаконне збагачення'' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 3682])({Статтю 368-2 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2019 від 26.02.2019});
* підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 3683]);
* підкуп особи, яка надає публічні послуги ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 3684]);
* незаконне збагачення (стаття 368-5);
* пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 369]);
* зловживання впливом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 3692]);
* протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань (стяття 369-3);
* провокація підкупу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 370]).
'''Крім того, до корупційних злочинів належать наступні злочини, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем:'''
* привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 191]);
* викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 262]);
* викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 308]);
* викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 312]);
* викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 313]);
* порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 320]);
* викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 357]);
* викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 410]).
== Див. також ==
* [[Відповідальність за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення]]
* [[Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Визнання договору купівлі-продажу дійсним

2023-06-26T11:34:24Z

Mariia.Tunyk: виправлено посилання на статтю ЦК України

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Закон України «Про цінні папери і фондову біржу»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2163-12 Закон України «Про приватизацію майна державних підприємств»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1956-12 Закон України «Про товарну біржу»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]

== Терміни ==
'''Правочин''' — це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

'''Договір купівлі-продажу''' — це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно у власність покупцеві (друга сторона)., а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).

'''Удаваний правочин''' - це правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

== Умови дійсності правочину ==
Для того, щоб правочин мав юридичну силу, він повинен відповідати ряду вимог, які прийнято називати умовами дійсності правочину.
До них належать:
* законність змісту;
* особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
* волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
* правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
* правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
* правочини, що вчиняються батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин, укладений з порушенням хоча б однієї із зазначених умов, визнається законодавством недійсним.

'''Неді́йсність правочину''' — наслідок недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які прямо встановлені правом. Оскільки правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину), то на закон покладається чітке визначення умов (підстав), процесуального порядку і наслідків недійсності. Від недійсних слід відрізняти неукладені правочини (коли сторони не дійшли повної згоди для досягнення правочином повної сили)
Недійсність правочину означає, що дія, учинена під виглядом правочину, не створює правових наслідків, на які вона була спрямована.

'''Форма правочину''' - це спосіб волевиявлення правочину. Правочини можуть укладатися усно або у письмовій формі (простій чи нотаріальній). Якщо в законі не встановлена певна форма тих чи інших правочинів, то сторони обирають на свій розсуд, у якій формі укласти потрібний їм правочин.

Певна група правочинів може укладатися лише в письмовій формі, причому деякі з них потребують нотаріального посвідчення. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс], інші закони дають перелік таких правочинів. До них відносяться договори купівлі-продажу, застави, дарування жилих будинків, приватних квартир чи їх частин, іншого майна за перелічених в законі умов, довічного утримання. Нотаріальному посвідченню підлягають заповіти, шлюбні контракти, довіреності на укладання правочинів, що потребують нотаріальної форми, а також на вчинення дій щодо державних, кооперативних та інших громадських організацій, за винятком випадків, передбачених законодавством. Письмової форми потребують правочини між фізичними особами на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Під умовними правочинами необхідно розуміти усі звичайні правочини, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обо’язків. Тобто вони не є певним самостійним видом правочину. Їх визначальна особливість полягає у тому, що настання перелічених правових наслідків залежить від настання (ненастання) після укладення правочину у майбутньому певних обставин, щодо яких у сторін в момент укладення угоди існує.

== Підстави визнання договору купівлі-продажу дійсним ==
Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 218 Цивільного кодексу України] (далі ЦКУ) якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 219 ЦКУ] суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі. 
Згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.220 ЦКУ] у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. '''Нікчемним правочином''' є правочин, вчинення якого не породжує передбачених законом правових наслідків у зв´язку із протиправністю або іншими недоліками юридичного характеру, незалежно від пред´явлення позову про визнання його недійсним. Нікчемний правочин є недійсним незалежно від визнання його таким і від бажання сторін Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася відйого нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. 
Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 221 ЦКУ] правочин, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, може бути згодом схвалений її батьками (усиновлювачами) або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном. Правочин вважається схваленим, якщо ці особи, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні. У разі відсутності схвалення правочину він є нікчемним. На вимогу заінтересованої особи суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він вчинений на користь малолітньої особи. 
Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 224 ЦКУ] на вимогу заінтересованої особи такий правочин може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідає інтересам фізичної особи, над якою встановлено опіку або піклування. 
Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 224 ЦКУ] на вимогу опікуна правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він вчинений на користь недієздатної фізичної особи.

== Куди звернутися ==
Особа звертається до суду за місцем знаходження майна.
Зазначена норма поширюється на цивільні справи.

=== Увага! ===
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2471-12 Постановою Верховної ради України 17 червня 1992 року № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна» встановлено спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна].

== Хто є суб’єктом звернення ==
Суб’єктом звернення до суду з цього питання може бути фізична або юридична особа.

== Що є об’єктом звернення ==
'''Правові наслідки дійсності правочину (договору купівлі-продажу).''' 
Перш за все всіх цікавить визнання дійсним саме договорів купівлі-продажу нерухомого майна (або іншого відчуження). 
Так у питанні, щодо застосування [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 220 ЦК] України, є дуже важливі етапи пов'язані з державною реєстрацією договору (правочину) відчуження нерухомого майна та моментом його укладання. 
Такими етапами є: 
1) Період з моменту набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] по 31.12.2012 року (включно); 
2) З 01.01.2013 року по даний час. 
Так у разі укладання договору про купівлі-продажу нерухомого майна у простій письмовій формі, без додержання нотаріального посвідчення та державної реєстрації до 31.12.2012 року (включно), такі договори не підлягають визнанню дійсними ні при яких умовах, оскільки існує наступна правова позиція «Положення [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 220 ЦК] України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. ст. 210 та 640 ЦК] України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними та не створюють прав і обов'язків для сторін». 
Безспірним тому підтвердженням є цілий масив правових позицій Верховного суду України: 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0003700-08#Text Лист Верховного Суду України від 24.11.2008 «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними»] (Узагальнення підготовлене до друку суддями ВСУ Я. М. Романюком, В. Й. Косенко та старшим консультантом управління вивчення та узагальнення судової практики З. П. Мельник); 
* Пункт 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_632600-09#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»] (надалі - «Постанова пленуму»); 
* Ухвала Верховного суду України 06.05.2010 року (цивільна, перегляд, пров. № 6-9439вов09, ЄДРСРУ 9668209) в якій переглядалась ухвала ВСУ від 11.07.07 року та залишена в силі; 
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/15968258 Постанова Верховного суду України від 18.04.2011 у справі № 3-28гс11];
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/29192448 Постанова Верховного суду України від 30.01.2013 у справі № 6-162цс12];
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/32056462 Постанова Верховного суду України від 19.06.2013 у справі № 6-49ц13].

== Вартість ==
Чинне законодавство передбачає оплату судового збору поданою [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб];

== Судова практика ==
В рішенні Пустомитівського районного суду Львівської області від "11" квітня 2014 року суд визнав довіреність видану на підставі усного договору доручення удаваним правочином, який було вчинено сторонами з метою приховати інший правочин – договір купівлі-продажу автомобіля. У зв’язку з цим суд визнав право власності позивача на автомобіль і на підставі такого рішення покупець вже має можливість зареєструвати автомобіль на себе. Суд прийшов до висновку, що договір доручення на підставі, якого було видано Довіреність посвідчену приватним нотаріусом зареєстровано в реєстрі за відповідним номером є удаваним правочином у розумінні [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 235 ЦК] України. 
Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 235 ЦК] України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. 
Із сукупного аналізу обставин справи, що встановлені вище з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], суд вважає, що удаваний договір доручення на підставі, якого було видано Довіреність посвідчену приватним нотаріусом зареєстровано в реєстрі за відповідним номером за своїми істотними ознаками відповідає істотним умовам договору купівлі - продажу. Тому до відносин, що виникли між сторонами слід застосувати норми закону, що регулюють договір купівлі - продажу. 
Вирішуючи спір про визнання дійсним правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, не всі суди звертали увагу на те, що норма частини другої [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 220 ЦК] не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статей 210 та 640 ЦК] пов’язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними, а отже, не створюють прав та обов’язків для сторін. 
Так, у справі за позовом Р.В.Р. до К.В.М. про визнання договору дійсним та визнання права власності на житловий будинок позивач зазначив, що в січні 2006 року він та К.В.В. дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу житлового будинку, що належав К.В.В. на праві власності. 
На виконання досягнутих домовленостей він передав останній грошові кошти у сумі 1000 грн та вселився у будинок, а К.В.В., отримавши грошові кошти за договором купівлі-продажу, ухилилася від його нотаріального посвідчення, а в квітні 2006 року померла.
Звернувшись із позовом до К.В.М., як спадкоємця К.В.В., позивач просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу зазначеного об’єкта нерухомості та визнати за ним право власності на будинок. 
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 20 жовтня 2011 року позов задоволено на підставах, визначених частиною другою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 220 ЦК]. 

== Висновки ==
Отже, умови дійсності правочину встановлюються законом для того, щоб правочин мав належну юридичну силу. Додержання цих умов сприяє законності правочину, охороні прав та законних інтересів його учасників та інших осіб, а також обмежує можливості збагачення злочинним шляхом. 
Недодержання умов дійсності правочину не завжди тягне його недійсність. Наприклад, недодержання простої письмової форми лише у випадках, спеціально передбачених законом викликає недійсність правочину. Найчастіше це просто позбавляє потреби сторони у разі спору посилатися на показання свідків як докази. При відсутності письмових доказів сторони позбавлені можливості повністю обґрунтувати свої вимоги і заперечення, і тому ризикують залишитися без задоволення своїх вимог у зв’язку з їх недоведеністю у суді. 
Проте, коли недодержання умови дійсності правочину викликає його недійсність, то до сторін застосовуються майнові наслідки такої недійсності. 
Таким чином, законодавець, встановлюючи умови дійсності правочину, сприяє їх додержанню, а також зміцненню правосвідомості громадян та правопорядку взагалі.
Умови дійсності правочинів поділяються на три основні групи: 
1) умови про суб’єктів; 
2) умови про форму; 
3) умови про зміст. 
Порушення саме цих істотних умов призводить до визнання правочину недійсним. Тому для того щоб укладений вами правочин був дійсний потрібно додержуватися вищезазначених істотних умов. 

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Право власності на майно‎]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Зупинення виконавчих дій

2023-05-09T08:00:16Z

Mariia.Tunyk: Значні зміни у законодавстві стосовно виконавчого провадження

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 15.03.2022 № 2129-IX]
*Закон України " Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час діїі воєнного стану" Закон України від 11.04.2023 № 3048-IX
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби].
|}
== Підстави та строки зупинення виконавчих дій ==
Статтею 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] встановлено підстави зупинення виконавчих дій.
{| class="wikitable sortable"
!<big>Підстави зупинення виконавчих дій</big>
!Строки зупинення виконавчого провадження
|-
|1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;
|до розгляду питання по суті
|-
|3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;
|до розгляду питання по суті
|-
|4) відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п’ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 15 цього Закону];
|до розгляду питання по суті
|-
|6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2711-15 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"], крім рішень, передбачених абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 зазначеного Закону;
|до закінчення процедури погашення заборгованості, визначеної Законом України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії"
|-
|8) затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) якщо стягувач включений до плану санації;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень]";
|до надходження від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу
|-
|10) включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення]", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов’язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;
|до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19#Text Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення"]. У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з цих підстав не підлягає (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні)
|-
|11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов’язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|12) включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об’єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;
|до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об’єкта приватизації
|-
|12'''-1''') відкриття виконавчого провадження після завершення приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства, якщо виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, стосується зобов’язань боржника - державного або комунального підприємства, господарського товариства, які виникли до завершення приватизації єдиного майнового комплексу такого державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства;
|до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (часток) боржника
|-
|13) наявності підстав, передбачених статтею 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5213-17 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку";]
|на період дії обставин, визначених статтею 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5213-17 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку"]
|-
|14) наявності підстав, передбачених статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-19 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств".]
|на період дії обставин, визначених статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-19 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств"]
|-
|15) якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу;
|до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1639-20#Text Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу"]
|-
|16) якщо рішенням, на підставі якого видано виконавчий документ, зобов’язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільних систем економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно.
|
|-
|17) позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що встановлюється згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей"
|на час позбавлення особи особистої свободи та протягом шести місяців після звільнення такої особи
|}
=== Зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду ===
Виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі '''поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ,''' або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду ''(крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження").]''
== Порядок зупинення виконавчих дій ==
'''Виконавець не пізніше наступного робочого дня''', '''коли йому стало відомо про обставини, перелік яких зазначено вище''' ''(таблиця №1)'', а з підстави, передбаченої пунктом 9, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, '''зупиняє вчинення виконавчих дій''', '''про що виносить відповідну постанову.'''

Відповідно до частини 4 статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] '''сторони зобов’язані невідкладно''', не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, '''письмово повідомити виконавцю про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій.'''

'''Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти''' на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, '''не знімається''', крім випадків, передбачених пунктами 10,15 частини першої статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 цього Закону.] '''У період зупинення''' вчинення виконавчих дій '''виконавець має право''' звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").]

Зупинення вчинення виконавчих дій '''не є підставами для скасування раніше вжитих заходів''' щодо примусового виконання рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 (п.18 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень).]

'''Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов’язаний продовжити примусове виконання рішення''' у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").]
=== '''Зупинення вчинення виконавчих дій стягувачами за якими є Російська Федерація''' ===
До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Законом № 2129-IX від 15 березня 2022 року], передбачається '''зупинення вчинення виконавчих дій''' та забороняється заміна '''стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:'''
* громадяни Російської Федерації;
* юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
* юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.
== Зупинення вчинення виконавчих дій на період дії воєнного стану ==
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України з'''упиняється''' у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у '''виконавчих провадженнях з виконання рішень''' (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), '''боржниками за якими є''' підприємства '''оборонно-промислового комплексу,''' визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, '''органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України''', '''<big>рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості</big> <big>за житлово-комунальні послуги</big> в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних''' (бойових) дій, '''або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)''' відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, '''або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384 (пункт 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"'').'']

'''Дія заборони, не поширюється на рішення''', стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб’єкти, а також на рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX:

1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв'язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:

надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);

перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Зупинення вчинення виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

У разі надходження від державного, приватного виконавця постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника для здійснення видаткових операцій банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на суму коштів у розмірі, встановленому цим підпунктом.

Особливості взаємодії органів державної виконавчої служби та приватних виконавців при визначенні поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій можуть встановлюватися Міністерством юстиції України;

2) юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п'яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно;

3) припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

4) визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану;

5) зупиняється дія постанов державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб'єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

Забороняється відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально.

Забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, постанова або інший процесуальний документ (або їх частина), винесені у виконавчому провадженні приватним виконавцем, якщо вони суперечать вимогам законодавства щодо примусового виконання рішень, можуть бути скасовані за зверненням сторони виконавчого провадження або особи, права якої порушені, постановою керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, або особи, яка виконує його обов'язки, крім випадків, якщо наявна інформація про судове провадження, ініційоване особою, яка подала звернення, у зв'язку із спором між тими самими сторонами з такого самого предмета і з тієї самої підстави. Банкам чи іншим фінансовим установам така постанова надсилається поштою або на офіційну електронну адресу, а також може бути вручена під розписку.

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об'єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні".

== Див. також ==
* [[Оскарження дій державних виконавців|'''Оскарження дій державних виконавців''']]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]

Стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати

2023-01-30T13:15:14Z

Mariia.Tunyk: зміни в законодавстві щодо строків на звернення до суду

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про оплату праці»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 постанова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження»]
== Право працівника на оплату праці ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 статті 43 Конституції України] кожна особа має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n115 стаття 21 Закону України «Про оплату праці»]).
== Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам ==
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n691 стаття 115 КЗпП України]).
== Обов’язок роботодавця здійснити розрахунок з працівником в день його звільнення ==
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 стаття 116 КЗпП України]).
== Право працівника на компенсацію втрати частини доходів ==
Підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2050-14#o5 статті 1 і 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати]).
== Способи захисту права працівників на оплату праці та стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати ==
Працівник може стягнути нараховану, але невиплачену заробітну плату:

1) в позасудовому порядку;

2) в судовому порядку.
== Позасудовий порядок ==
=== Куди звернутись ===
Працівник для вирішення спору про виплату належної йому заробітної плати може звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1195 ч. 1 статті 225 КЗпП України]).

Комісія по трудових спорах обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш як 15 чоловік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1182 частина 1 статті 223 КЗпП України]).

Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1191 частина 2 статті 224 КЗпП України]).
=== Строк розгляду трудового спору в комісії по трудових спорах ===
Комісія по трудових спорах зобов’язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1200 стаття 226 КЗпП України]).
=== Порядок оскарження рішення комісії по трудовим спорах ===
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1213 стаття 228 КЗпП України]).
=== Порядок виконання рішень комісії по трудових спорах ===
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.

При цьому, у разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1216 статті 229, 230 КЗпП України]).
== Судовий порядок ==
Для стягнення заборгованості з виплати нарахованої заробітної плати працівник може звернутися безпосередньо до суду в порядку:

1) наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати є безспірною);

2) позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).
== Наказне провадження ==
=== Право на звернення до суду в порядку наказного провадження ===
Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7217 пункт 1 частини 1 статті 161 ЦПК України]).

Для стягнення нарахованої, але невиплаченої суми заробітної плати працівник може звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу.
=== Умови звернення до суду в порядку наказного провадження ===
Працівник може звернутися до суду в порядку наказного провадження у разі якщо вимога про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати є безспірною (роботодавець не оспорює ні право вимоги працівника, ні суму заборгованості з виплати заробітної плати), що підтверджується належно оформленими письмовими документами.
=== До якого суду звернутись ===
Заява про видачу судового наказу подається '''до суду першої інстанції''' за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7227 стаття 162 ЦПК України]).
=== Строк звернення до суду ===
У справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 частина 2 статті 233 КЗпП України]).
=== Форма і зміст заяви про видачу судового наказу ===
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7229 статтею 163 ЦПК України] заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі.

У заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду, в який подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;

2) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред’явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

3) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

До заяви має бути додано докази:

1) перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

2) підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).
[[Файл:Зразок заява про видачу судового наказу про стягнення нарахованої але невиплаченої зп.docx|міні|зразок заяви про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої зп]]
=== Вартість ===
При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але невиплаченої суми заробітної плати '''судовий збір не сплачується''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»]).
=== Строк розгляду судом заяви про видачу судового наказу ===
Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п’яти днів з дня її надходження. А якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п’яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п’ятою, шостою статті 165 ЦПК України, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. 
Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7269 частина 1 і 2 стаття 167 ЦПК України]).
=== Набрання законної сили судовим наказом ===
Судовий наказ набирає законної сили у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п’яти днів після закінчення строку на її подання (частина перша статті 172 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).

Боржник має право протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7293 частина 1 статті 170 ЦПК України]).
=== Виконання судового наказу ===
На підставі судового наказу, який є виконавчим документом, стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.
== Позовне провадження ==
=== До якого суду звернутись ===
У разі наявності спору щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати чи права на її отримання працівник може звернутися з позовною заявою (зразок позовної заяви) безпосередньо '''до місцевого загального суду''' за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|відповідно до порядку, передбаченого законодавством]].
=== Строк звернення до суду ===
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 частина 2 статті 233 КЗпП України]).
=== Вартість ===
Позивачі за подання до суду позовної заяви про стягнення заробітної плати '''звільняються від сплати судового збору''' під час розгляду справи в усіх судових інстанціях ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»]).
== Відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні ==
У разі якщо працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n701 статті 117 КЗпП України] стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n701 стаття 117 КЗпП України], пункт 20 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»]).
== Виконання судового рішення щодо стягнення заробітної плати ==
Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 430 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] судове рішення про виплату заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.
[[Категорія:Трудові спори]]
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Суди]]

Договір оренди земельної ділянки

2022-12-14T15:27:23Z

Mariia.Tunyk: втрата чинності норми щодо автоматичної пролонгації договорів оренди з 19.11.2022

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» № 2145-ІХ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0429-22#Text Наказ Міністерства аграрної політики та продовольсьва України від 11.04.2022 № 219 "Про затвердження форми книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Загальні положення ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
== Договір оренди землі ==
'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. В період дії воєнного стану, '''а саме з 24 лютого 2022 року договір оренди земельної ділянки укладається лише в електронній формі, та засвідчується кваліфікованими електронними підписами орендаря і орендодавця.'''
=== Форма договору оренди землі ===
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі] затверджується Кабінетом Міністрів України.
=== Істотні умови договору ===
Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Якщо договір не містить хоча б одну із зазначених істотних умов, у майбутньому він може бути визнаний неукладеним у судовому порядку.
У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
=== Строк дії договору ===
В період дії воєнного стану відповідно до Закону України № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text 2145] договори щодо передачі у користування земель сільськогосподарського призначення, термін дії яких закінчився після введення в Україні 24 лютого 2022 р. воєнного стану, вважаються поновленими на 1 рік без волевиявлення сторін таких договорів і внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав (норма втратила чинність).

В Україні 19 листопада 2022 року набрав чинності Закон 2698 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель». На всі договори оренди, у яких строк оренди закінчується з 19 листопада 2022 року більше не поширюється норма про їх автопролонгацію на один рік, отже їх припинення відбувається в загальному порядку.

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві '''з моменту державної реєстрації права оренди,''' якщо інше не встановлено законом.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється '''від дати його укладення'''. Право оренди земельної ділянки виникає '''з моменту державної реєстрації такого права'''.

Після завершення будівництва та прийняття об’єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об’єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства|фермерського господарства]], [[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство|особистого селянського господарства]] строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 7 років'''.

При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є [[Порядок використання земель з меліоративними системами|земельними ділянками меліорованих земель]] і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 10 років'''. До договору оренди землі включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації.

При передачі в оренду сільськогосподарських угідь, які розташовані в межах гірничого відводу, наданого для розробки родовища нафти або газу, строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням строків початку будівництва свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією, на орендованій ділянці або на її частині.

Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про [[Відумерлість спадщини|визнання спадщини відумерлою]], про що обов’язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

'''ВАЖЛИВО:''' Договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови '''може встановлюватися умова''' щодо поновлення таких договорів.

Умова щодо поновлення договору '''не може встановлюватися''' в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою '''для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності,''' крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]

''Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]''

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]

Державна реєстрація припинення права оренди земельної ділянки, переданої в оренду особою, яка використовує відповідну земельну ділянку на праві емфітевзису, якщо таке припинення відбулося у зв’язку з припиненням права емфітевзису, проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією припинення права емфітевзису. 
'''''Детальніше див.:''''' [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]]
=== Орендна плата за землю ===
'''Орендна плата за землю''' - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.

Мінімальний розмір орендної плати при оренді земельних паїв слід визначати спираючись на вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92/2002#Text ст. 1 Указу № 92/2002], в якій зазначено, що '''плата (річна) за оренду земельних ділянок сільгосппризначення, земельних паїв установлюється на рівні не менше 3 % вартості такого паю та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря''' (треба розуміти, проіндексованої нормативної грошової оцінки).
=== Права та обов’язки орендодавців і орендарів, захист їх прав ===
'''Права та обов’язки орендодавця'''

'''Орендодавець має право''' вимагати від орендаря:
* використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
* дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил;
* дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - дотримання зобов’язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об’єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування;
* своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також орендної плати за водний об’єкт.
'''Орендодавець зобов’язаний:'''
* передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
* при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;
* не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
* відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов’язані з поліпшенням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;
* попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об’єкта оренди.
'''Права та обов’язки орендаря'''

'''Орендар земельної ділянки має право:'''
* самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
* за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;
* отримувати продукцію і доходи;
* здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.
'''Орендар земельної ділянки зобов’язаний:'''
* приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;
* виконувати встановлені щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
* дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду;
* у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства;
* у разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом використовувати водний об’єкт відповідно до вимог водного законодавства України;
* своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також і орендну плату за водний об’єкт;
* виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки.
'''Захист прав орендаря та орендодавця''' на орендовану земельну ділянку

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами. Розмір відшкодування орендодавцем збитків, завданих орендарю, повинен бути зменшений, якщо орендар навмисно або через необережність спричинив збільшення розмірів збитків унаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору орендодавцем або не вжив заходів щодо їх зменшення.
=== Особливості укладення договору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n100 ст. 16 Закону України «Про оренду землі»] укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України], або за результатами [[Порядок проведення земельних торгів|аукціону]]. '''ВАЖЛИВО!!!'''

Як зазначено в підпункті 7 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, в період дії воєнного стану '''земельні торги щодо прав оренди''', емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''державної, комунальної власності''' не проводяться.

Торги, які були оголошені і не завершені до 07 квітня 2022 року (дата вступу цього закону в дію) вважаються скасованими.

Оголошення нових земельних торгів щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності забороняється.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-%D0%BF#n91 Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 650 "Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення"] внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text Типового договору оренди землі] та, зокрема передбачено, що у разі передачі в оренду земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення може включатися вимога щодо дотримання орендарем екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил відповідно до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] та припинення договору оренди землі шляхом його розірвання відповідно до вимог статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] у разі недотримання такої вимоги, зокрема погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) або приведення її (їх) у непридатний для використання за цільовим призначенням стан.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.
=== Державна реєстрація договору оренди землі ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки підлягають державній реєстрації. 
За державною реєстрацією договору оренди землі може звернутися як орендар, так і орендодавець до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП); нотаріуса.
==== Перелік необхідних документів ====
Для проведення державної реєстрації оренди земельної ділянки реєстратору (нотаріусу) подається заява на проведення реєстраційних дій (оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за місцем звернення) та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, у паперовій або електронній формі.

Іншими документами (їх копіями), які подаються із заявою є:
* документ, що посвідчує особу заявника;
* довіреність чи інший документ, що посвідчує представницькі повноваження у разі коли особа, яка звертається за державною реєстрацією діє як представник;
* копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Держаним реєстром фізичних осіб платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);
* документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (обов’язкового платежу за проведення державної реєстрації), крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору;
* договір оренди земельної ділянки;
За результатом проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор (нотаріус) формує витяг.

Саме витяг і підтверджує реєстрацію права оренди.

Якщо не зареєструвати право оренди земельної ділянки, в орендаря буде формальна підстава не дотримуватися умов договору оренди земельної ділянки.

Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
==== Строки державної реєстрації договору оренди та адміністративний збір ====
Державна реєстрація права оренди проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви''' в Державному реєстрі прав.

За державну реєстрацію у строк, що не перевищує п’яти робочих днів, справляється адміністративний '''збір у розмірі 0,05''' прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

За реєстрацію у строки менше п’яти робочих днів справляється адміністративний збір у такому розмірі:
* 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк 2 години. 
=== Державна реєстрація договору оренди землі під час воєнного стану ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»], '''державна реєстрація укладення договору оренди земельної ділянки під час воєнного стану здійснюється районними військовими адміністраціями (без потреби внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).'''

Військова адміністрація вносить відомості до спеціальної Книги реєстрації землеволодінь і землекористувань (в паперовій та електронній формах), форма якої затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0429-22#Text Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження форми книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану" від 11.04.2022 № 219], у якій повинні міститися наступні відомості:
# площа, місце розташування, цільове призначення земельної ділянки, що передається в оренду;
# строк договору оренди (із зазначенням дати початку та дати закінчення дії договору);
# відомості про сторони договору: для громадянина України - фізичної особи - підприємця - копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); для юридичної особи - найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи, посада та прізвище, ім’я, по батькові особи, яка підписує договір від імені юридичної особи;
# реєстраційний номер договору оренди;
# відомості про зміну, розірвання договору оренди (із зазначенням підстави розірвання).
'''Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки здійснюється за заявою орендодавця, яка складається в електронній формі, до якої додаються примірник зазначеного договору, а також засвідчені орендодавцем копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку.'''

Заява з доданими документами надсилається електронною поштою.

Державна реєстрація договору оренди або надання вмотивованої відмови у державній реєстрації '''здійснюється протягом п’яти робочих днів з дня подання заяви'''.

Підставою для відмови у державній реєстрації може бути лише невідповідність поданих документів закону.
== Судова практика ==
'''МОМЕНТ НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДОГОВОРОМ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74440150?fbclid=IwAR2oGtVUL32pgH4Ro3o2kSASjE4TRwFT-4v3thmnQtEl_TJBA5vOMRmYgL4 Постанова ВП Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 150/928/14-а.]

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Отже, право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації у встановленому законом порядку.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90933484 Позиція Верховної Палати Верховного Суду визначена у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19)] зазначає що:
* Підпис є невід’ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх (пункт 7.11 постанови).

* Якщо сторони згоди щодо істотних умов договору оренди землі не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини (пункт 7.17 постанови).
* Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено (пункт 7.18 постанови).
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221080 Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у від 22.12.2021 у справі № 357/8115/18] зроблено висновок, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій.

Позиція [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96006086 Верховного Суду визначена у постанові Касаційного цивільного суду від 24.03.2021 №323/1864/17], в якій роз'яснено, що підписання безвідкличної довіреності та договору оренди землі з порушеннями норм Цивільного кодексу України та видана під впливом тяжких життєвих обставин - слугує підставою для їх скасування.
== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]
* [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Припинення договору оренди землі

2022-12-01T13:27:29Z

Mariia.Tunyk: Зміни в законодавстві щодо автоматичного продовження дії договорів оренди

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Закон України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і '''припинення''' договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".

19.11.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» від 19.10.2022 № 2698-IX (далі – Закон № 2698-ІХ).

Положеннями цього закону, зокрема передбачено, що:

- передача в оренду земельних ділянок с/г призначення здійснюється за умови наявності відомостей про земельні ділянки у Державному земельному кадастрі, а прав на них – у Державному реєстрі прав;

- припиняється автоматичне поновлення дії договорів користування земельними ділянками, термін дії яких закінчився після введення воєнного стану;

- орендар земельної ділянки, переданої йому в оренду під час дії Закону № 2247-ІХ, зобов’язаний протягом 2 місяців з дня набрання чинності Закону № 2698-ІХ подати заяву про державну реєстрацію права оренди, суборенди земельної ділянки, а якщо відомості про земельну ділянку не внесені до Державного земельного кадастру - також заяву про державну реєстрацію земельної ділянки.

|}

== Загальна інформація ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою (землекористування, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220].

'''Детальніше див.''' "[[Оренда земельних ділянок]]".
== Припинення договору оренди землі ==
Підстави припинення договору оренди землі:
# закінчення [[Оренда земельних ділянок|строку]], на який його було укладено;
# [[Викуп земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна для суспільних потреб|викупу земельної ділянки для суспільних потреб]] та [[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності|примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності]] в порядку, встановленому законом;
# поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
# смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"], від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;
# [[Порядок ліквідації юридичної особи|ліквідації юридичної особи-орендаря]];
# припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії);
#припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1116-20#n2 Закону України] "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями";
# інші випадки, передбачені законом (наприклад, припинення договору шляхом його [[Дострокове розірвання договору оренди землі|розірвання]]).
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. Правочин про розірвання договору оренди (суборенди) землі сільськогосподарського призначення, орендарем (суборендарем) за яким є юридична особа приватного права (крім акціонерного товариства, повного та командитного товариства), є значним правочином та потребує попереднього прийняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом такої юридичної особи рішення про надання згоди на його вчинення (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним). У разі неприйняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом юридичної особи рішення про надання згоди на вчинення такого значного правочину (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним) такий правочин є нікчемним. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО!''' Необхідно звертати особливу увагу на умови договору оренди стосовно можливості права продовження дії його умов. Так, стаття 126-1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] передбачає, якщо договір містить умову про його поновлення '''після закінчення строку''', на який його укладено, цей договір [[Відмінності порядку поновлення договору оренди землі та порядку укладення договору оренди землі на новий строк|поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах]]. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.
|}
Крім того, стаття 141 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] зазначає '''підстави припинення права користування земельною ділянкою''':
* добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
* вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України];
* припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
* використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
* використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
* систематична несплата земельного податку або орендної плати;
* набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;
* використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини;
* передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об’єктом державно-приватного партнерства або об’єктом концесії.
Слід зазначити, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text частини 4 статті 32 Закону України «Про оренду землі»] '''перехід права власності на орендовану земельну ділянку''' '''до іншої особи''' (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря '''не є підставою для зміни умов або припинення договору''', якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Однак варто зазначити, що ''особа яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді'', '''протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності''' на неї зобов’язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України].

''Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка передається в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень ''(плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), '''не може містити положень''' про зміну його умов або припинення договору у зв’язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізацією юридичної особи.
== Розірвання договору оренди землі ==
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку '''не допускається''', якщо інше не передбачено законом або умовами самого договору.

Законодавством України визначено два шляхи дострокового розірвання договору оренди землі:

♦ '''за згодою сторін;'''

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за 6 місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов’язань.

У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

♦ '''за рішенням суду:'''
* невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"];

* невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору;

* у разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки;

* на підставах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1419 Земельним кодексом України] та іншими законами України.
Договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути розірвано ''у разі необхідності надання її для суспільних потреб'' у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об’єктів, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 частиною першою статті 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"].
У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

'''Детальніше див.:''' "[[Дострокове розірвання договору оренди землі]]".
== Наслідки припинення або розірвання договору оренди ==
У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

У випадку, коли договір оренди землі розірваний за погодженням сторін, кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених нею збитків відповідно до закону (стаття 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"]).

Розірвання договору оренди земельної ділянки в разі прийняття рішення про надання її для суспільних потреб здійснюється за умови повного відшкодування орендарю і третім особам шкоди, спричиненої цим, зокрема витрат, пов’язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди.

Слід враховувати, що розірвання договору оренди землі вчиняється в такій самій формі, що й сам договір. Момент припинення зобов’язань за розірваним договором оренди землі визначає частина третя статті 653 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] – ним є момент досягнення сторонами домовленості про таке розірвання, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни, або ж момент набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87857824 Постанова Верховного Суду України від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17] (орендодавець може звернутись до суду для розірвання договору оренди, якщо орендар вчасно не зареєстрував його).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89825064 Постанова Верховного Суду України від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18] (суд може поновити договір оренди землі лише шляхом викладення змісту додаткової угоди до нього в резолютивній частині рішення).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91644734 Постанова Верховного Суду України від 01 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19)] (після виділення земельного паю в натурі договір оренди переукладається, а не припиняється).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92270706 Постанова Верховного Суду України від 22 вересня 2020 року у cправі № 159/5756/18] (факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95654245 Постанова Верховного суду України від 19 березня 2021 року у справі № 198/1022/19](лише бажання орендодавця самостійно обробляти належну йому земельну ділянку не є окремою підставою, визначеною законом або договором, для розірвання договору оренди землі).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/90933484 Постанова Великої Палати Верховного суду України від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц] (у випадку, якщо одна зі сторін договору не підписала його, тобто не виявила свою волю на його укладення, то такий договір є неукладеним і, відповідно, не може бути визнаний недійсним).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/92270717 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у cправі № 920/418/19] (у разі зміни власника земельної ділянки договір оренди щодо неї не обов’язково має бути розірвано, навіть якщо ця обставина визначена однією з підстав припинення орендних відносин самим договором).
== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Відмінності порядку поновлення договору оренди землі та порядку укладення договору оренди землі на новий строк]]
* [[Відмова власника від поновлення договору оренди земельної частки (пай)]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договір оренди]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Відмова власника від поновлення договору оренди земельної частки (пай)

2022-12-01T13:22:47Z

Mariia.Tunyk: Зміни в законодавстві

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і '''припинення''' договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".

19.11.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» від 19.10.2022 № 2698-IX (далі – Закон № 2698-ІХ).

Положеннями цього закону, зокрема передбачено, що:

- передача в оренду земельних ділянок с/г призначення здійснюється за умови наявності відомостей про земельні ділянки у Державному земельному кадастрі, а прав на них – у Державному реєстрі прав;

- припиняється автоматичне поновлення дії договорів користування земельними ділянками, термін дії яких закінчився після введення воєнного стану;

- орендар земельної ділянки, переданої йому в оренду під час дії Закону № 2247-ІХ, зобов’язаний протягом 2 місяців з дня набрання чинності Закону № 2698-ІХ подати заяву про державну реєстрацію права оренди, суборенди земельної ділянки, а якщо відомості про земельну ділянку не внесені до Державного земельного кадастру - також заяву про державну реєстрацію земельної ділянки.
|}
== Порядок припинення дії договору оренди земельної ділянки після закінчення строку на який його було укладено ==
'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

'''Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар,''' який належно виконував обов’язки за умовами договору, '''має переважне право''' перед іншими особами '''на укладення договору оренди землі на новий строк''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text (частина перша статті 33 Закону України «Про оренду землі»).]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Частиною друга статті 33 Закону України «Про оренду землі»] встановлено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, '''зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі'''. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

Отже, орендарю необхідно надіслати власнику земельної ділянки '''лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк, до якого обов’язково додається проект такого договору.'''
== Порядок дій власника земельної ділянки ==
Після отримання власником земельної ділянки, листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк та проекту такого договору, '''орендодавцю у місячний строк необхідно перевірити й розглянути таке повідомлення та прийняти рішення''' щодо:
* внесення змін до проекту договору оренди землі на новий строк за згодою сторін (за необхідності);
* укладення договору оренди на новий строк в разі відсутності заперечень;
* відмови в укладенні нового договору оренди землі у зв’язку з бажанням самостійно господарювати на власній земельній ділянці.
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! '''Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді'''. Отже, власнику земельної ділянки не варто ігнорувати таке повідомлення орендаря та обов’язково надати інформацію щодо прийнятого рішення.
|}
Слід зазначити, що '''за наявності заперечень щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення''' про прийняте орендодавцем рішення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України «Про оренду землі»] не визначено зміст та форму такого повідомлення, а тому він складається у довільній формі, але з його змісту орендар повинен однозначно зрозуміти позицію орендодавця.

[[:Файл:Зразок листа-повідомлення.odt|Зразок листа-повідомлення]].
== Порядок направлення листа-повідомлення орендарю ==
Законодавством не врегульовано порядок надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

'''Дане повідомлення краще подавати орендарю двома способами:'''
* '''Особисто''' – шляхом безпосереднього звернення до представника орендаря (необхідно зробити копію такого повідомлення на якому уповноважена особа (представник орендаря) зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла такий лист);
* '''Поштою''' – шляхом направлення надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення).
Як показує практика, орендарі нерідко заперечують факт отримання листа-повідомлення від орендодавця і продовжують користуватися земельною ділянкою. В такій ситуації спір, який виникне, буде розглядатися в судовому порядку. Підпис орендаря про отримання листа-повідомлення, в якому заперечується можливість поновлення договору оренди, однозначно обмежить його намагання поновити дію договору в судовому порядку.

Проте [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статтею 33 Закону України «Про оренду землі»] передбачає лише необхідність направлення такого листа орендарю. Іншими словами, для реалізації права відмовитися від договору оренди, не потрібно мати підтвердження, що лист отриманий орендарем. Достатньо мати доказ, '''що він йому направлений.'''

Таким чином, для припинення договірних правовідносин власник земельної ділянки повинен дотриматися встановлених законодавством процедур і строків.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов’язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов’язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64224578 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2017 року у справі № 532\129\16-ц] (витребування земельної ділянки з незаконного користування)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/66119057 Постанова Верховного суду України від 27 квітня 2017 року в справі № 6-422цс17] (строк дії договору оренди землі)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71807602 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2018 року в справі № 702/624/15-ц] (визнання недійсним договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92384846 Постанова Верховного суду України від 21 жовтня 2020 року в справі № 915/1794/19] (визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93006031 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 листопада 2020 року в справі № 914/1218/19] (оскільки орендар в межах строку, визначеного договором, звернувся до орендодавця з листом про поновлення договору оренди на тих самих умовах і на той самий строк та проектом відповідної додаткової угоди до договору і орендодавець в термін, визначений частиною шостою статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі»] з дня закінчення строку договору заперечення проти поновлення договору не надав, а орендар користується земельною ділянкою після закінчення строку оренди, то позовна вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі є такою, що підлягає задоволенню).
== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Відмінності порядку поновлення договору оренди землі та порядку укладення договору оренди землі на новий строк]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Земельне право]]

Державна реєстрація фізичної особи – підприємця

2022-09-27T06:55:40Z

Mariia.Tunyk: Зміни до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1128-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 "Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1133-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1133 "Про надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у скорочені строки"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1499-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3267/5 "Про затвердження Порядку формування та зберігання реєстрації справ"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1568-15 Наказ Міністерства юстиції України від 15.12.2015 № 2586/5 "Про впорядкування відносин з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5 "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0839-16 Наказ Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5 "Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11 Наказ Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0995-10 Постанова Правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 № 21-6 "Про затвердження Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1127-16 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері державної реєстрації, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 12.08.2016 № 2473/5]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

В умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування:

1) державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюються з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"];

Так, державна реєстрація, крім державної реєстрації, що відповідно до законодавства здійснюється в автоматичному режимі, проводиться виключно:
*державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав, місцезнаходженням якого є адміністративно-територіальна одиниця, що не включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text переліку адміністративно-територіальних одиниць], та відповідають вимогам, визначеним підпунктом 10-4 пункту 1 цієї постанови (далі - державні реєстратори);
*посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав/Єдиного державного реєстру;
*нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції [https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна] (далі - перелік нотаріусів);
*державними та приватними виконавцями відповідно до повноважень, визначених законом, перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав.
Нотаріусам, включеним до переліку нотаріусів із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження корпоративних прав, забороняється проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва або майнових прав щодо майбутнього нерухомого майна (далі - нерухоме майно) - державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державна реєстрація юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна, місцезнаходженням яких є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text адміністративно-територіальна одиниця, що включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови переліку адміністративно-територіальних одиниць,] '''проводиться незалежно від місцезнаходження такої юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна.'''

Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію благодійних організацій, громадських об’єднань, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, предметом діяльності яких є надання допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії, у тому числі за державну реєстрацію змін до відомостей про таких суб’єктів, що передбачають включення до предмету їх діяльності надання такої допомоги.

2) нотаріальні дії вчиняються з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану".]

'''Важливо!'''

⇒'''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться дежавна реєстрація].'''

⇒'''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries Перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна]..'''
|}
== Поняття "державна реєстрація фізичної особи - підприємця" ==
'''''Державна реєстрація фізичної особи - підприємця''''' (далі - ФОП) - офіційне визнання шляхом засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про фізичну особу - підприємця.
== Куди звернутися ==
[[Файл:39258869 983199658527469 3388362964682670080 n.jpg|міні|Порядок державної реєстрації ФОП]]
Реєстрацію фізичних осіб - підприємців уповноважені здійснювати :
* виконавчі органи сільських, селищних місцевих рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
* нотаріуси;
* акредитовані суб'єкти (юридичні особи публічного права, які мають акредитацію Міністерства юстиції України) ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 частина перша статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]).
Реєстрацію як ФОП для осіб, які зареєстровані та переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання без вимоги наявності реєстрації місця проживання за місцем проведення реєстраційних дій ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 стаття 4 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]).

Реєстрація внутрішньо переміщеної особи (у тому числі осіб, які перемістилася з тимчасово окупованої території) як ФОП здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному територіальному органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 частина шоста статті 7 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Державна реєстрація проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації на підставі документів, поданих в електронній формі, що проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах України.'''
|}
== Підстави проведення державної реєстрації ==
Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:
* документів, що подаються заявником для державної реєстрації;
* судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"];
* рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань".]
== Форми подання документів для державної реєстрації ==
# Паперова форма: документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
# [https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-fop Електронна форма]: документи подаються заявником через портал електронних сервісів.
Основні правила оформлення заяв, що подаються для державної реєстрації, такі:

1) заява заповнюється друкованими літерами;

2) якщо певна сторінка заяви не заповнюється через відсутність відомостей, що містяться на ній, така сторінка не підписується заявником і не подається;

3) друк заяви може здійснюватися з обох сторін аркуша;

4) при обранні певних полів у заяві проставляється знак «V» або інший подібний знак, що свідчитиме про обрання певного поля;

5) заповнення у заяві більше відомостей, ніж необхідно, не заборонено та не є підставою для зупинення розгляду документів (наприклад, для державної реєстрації припинення юридичної особи окрім обов’язкового внесення відомостей про ідентифікаційний код заявником може бути внесено відомості про організаційно-правову форму та назву. Аналогічно і при державній реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем).
=== Проведення державної реєстрації в електронній формі ===
{| class="wikitable"
|-
| '''''Увага!''''' Для того, щоб подати заяву для державної реєстрації фізичної особи - підприємця необхідно зареєструватися на сайті за посиланням https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-fop та виконати вказані на сайті дії.
|}
Заява формується заявником у електронній формі з ''обов’язковим долученням до неї електронних копій оригіналів документів для державної реєстрації'', виготовлених шляхом сканування, або оригіналів таких електронних документів, опису поданих заявником документів для державної реєстрації, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру.

Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|''кваліфікований'' ''електронний підпису'']].

Після формування заяви та долучення до неї документів для державної реєстрації в електронній формі такі заява та документи за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру ''блокуються'' для можливості редагування.

''Моментом прийняття заяви та документів вважається дата і час реєстрації заяви у Єдиному державному реєстрі.''

Без участі державного реєстратора, в автоматичному режимі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг можуть проводитися такі реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі:

1) державна реєстрація фізичної особи підприємцем;

2) державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу - підприємця;

3) державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, крім державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з її смертю, оголошенням померлою або визнанням безвісно відсутньою;

4) державна реєстрація створення юридичної особи на підставі модельного статуту;

5) державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що проводиться виключно на підставі відомостей, зазначених керівником юридичної особи у заяві, та не потребує рішення учасників юридичної особи, зокрема зміна місцезнаходження юридичної особи, видів діяльності, інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою;

6) державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що потребує рішення учасників юридичної особи (крім рішень щодо розміру статутного (складеного) капіталу, розміру часток у статутному (складеному) капіталі, складу учасників чи керівника юридичної особи), - за умови одностайного прийняття рішення такими учасниками, що підтверджується їх кваліфікованими електронними підписами;

7) державна реєстрація рішення про припинення юридичної особи або про відміну рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, - за умови одностайного прийняття рішення такими учасниками чи відповідним органом юридичної особи, що підтверджується їх кваліфікованими електронними підписами.

(Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" доповнено ст. 25-1 )

== Перелік та зразки необхідних документів: ==
# [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем] (форма - 1), в якій може зазначатися прохання про реєстрацію такої особи платником [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] та/або обрання [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощеної системи оподаткування]];
# нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування - для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної цивільної дієздатності;
# договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства - у разі державної реєстрації фізичної особи, яка самостійно або з членами сім’ї створює сімейне фермерське господарство відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закону України "Про фермерське господарство"];
# паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, або паспортний документ іноземця, або посвідчення особи без громадянства, або посвідка на постійне або тимчасове проживання (''якщо документи подаються особисто заявником'');
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує повноваження представника (''у випадку подання документів представником'') (стаття 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n573 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]).
Для державної реєстрації включення відомостей про фізичну особу - підприємця, зареєстровану до 1 липня 2004 року, відомості про яку не містяться в Єдиному державному реєстрі, подається заява про державну реєстрацію включення відомостей про фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру.
=== Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації ===
Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам:
# документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);
# текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);
# документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
# документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;
# заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n476 стаття 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]).
== Вартість ==
За проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця справлення плати законодавством не передбачено.
== Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації ==
Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб - підприємців - протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів (пункт 1 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n573 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]).
== Зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації ==
Підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є:
# подання документів або відомостей не в повному обсязі;
# невідповідність документів вимогам до оформлення документів;
# невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) відомостям, що містяться в інформаційних системах інших органів державної влади;
# несплата адміністративного збору або сплата не в повному обсязі, у випадках передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"];
# подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання.
Розгляд документів зупиняється на строк, що становить 15 календарних днів з дати їх зупинення ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 стаття 27 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]). Повідомлення про зупинення розгляду документів із зазначенням строку та виключного переліку підстав для його зупинення та рішення суб’єкта державної реєстрації про зупинення розгляду документів розміщуються на порталі електронних сервісів у день зупинення та надсилаються заявнику на адресу його електронної пошти.
== Підстави для відмови у державній реєстрації ФОП: ==
# документи подано особою, яка не має на це повноважень;
# у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
# не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
# документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;
# наявні обмеження на зайняття підприємницькою діяльністю, встановлені законом;
# наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що фізична особа вже зареєстрована як ФОП;
# подані документи суперечать вимогам законів України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n710 частина друга статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]).
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства. Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів. Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може ''повторно'' подати документи для державної реєстрації.
== Оскарження рішення про відмову у проведенні державної реєстрації ФОП ==
До територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган, протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю (частина третя статті 34 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]).

Див. додатково консультацію "[[Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]]".
=== Строк розгляду скарги ===
Розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Законом України "Про звернення громадян"] з урахуванням особливостей, передбачених законодавством, які обраховуються з моменту реєстрації її суб'єктом розгляду скарги.
=== Вимоги до скарги ===
Скарга подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
# повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
# зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
# відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n710 стаття 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]).
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
== Державна реєстрація змін щодо відомостей про фізичну особу-підприємця ==
Документи, що подаються для державної реєстрації змін щодо відомостей про фізичну особі-підприємця:
# заява про державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
# документ про сплату адміністративного збору - 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін відомостей про прізвище, ім’я, по батькові або місцезнаходження фізичної особи - підприємця (станом на 01 вересня 2020 року - 210 гривень 20 коп.);
# копія довідки про зміну реєстраційного номера облікової картки - у разі внесення змін, пов’язаних із зміною реєстраційного номера облікової картки платника податків;
# копія першої сторінки паспорта та сторінки з відміткою про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта - у разі внесення змін, пов’язаних із зміною серії та номера паспорта, - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта;
# договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства - у разі створення фізичною особою - підприємцем сімейного фермерського господарства відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закону України "Про фермерське господарство"];
# договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства у новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в договорі (декларації) про створення сімейного фермерського господарства ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n573 частина третя статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]).
=== Дії, які потрібно виконати після реєстрації ===
Після того як фізична особа зареєструвалася підприємцем їй потрібно:
# стати на податковий облік в [http://sfs.gov.ua/pro-sfs-ukraini/struktura-/teritorialni-organi/ територіальному органі Державної фіскальної служби];
# для подання податкової звітності в електронній формі - отримати сертифікат електронного ключа в центрі сертифікації ключів, наприклад на сайті [https://www.uakey.com.ua/ АЦСК "Україна"];
# якщо особа планує отримувати дохід у безготівковій формі, потрібно відкрити поточний рахунок підприємця в банківській установі.
== Див. також ==
* [[Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця]]
* [[Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]]
* [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

2022-09-27T06:49:43Z

Mariia.Tunyk: зміни в чинному законодавстві

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року № 359/5 "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0427-16 Наказ Міністерства юстиції України від 23 березня 2016 року № 784/5 "Про затвердження Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України 18 листопада 2016 року № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 року № 523 "Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у період воєнного стану здійснюється з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#top постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"].

'''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться дежавна реєстрація]'''
|}
== Уповноважені суб'єкти здійснювати реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (ФОП) ==
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
* нотаріуси.
Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
== Виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР)==
[[Файл:Порядок закриття ФОП. Схема.jpg|міні|Порядок закриття ФОП. Схема]]
=== Підстави для проведення державної реєстрації===
'''Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:'''
* документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
* судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження"] щодо:
# припинення підприємницької діяльності ФОП, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи;
# відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП;
* рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку (частина перша статті 25 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань"] (далі - Закон).
=== Форма подання документів для державної реєстрації===
# '''Паперова форма:''' документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
# '''Електронна форма:''' документи подаються заявником через портал електронних сервісів. Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на '''[https://diia.gov.ua/services/zakrittya-fop Порталі Дія]''' та виконати вказані дії.
Реєстрація/припинення ФОП на підставі документів, поданих в електронній формі '''проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи-підприємця в межах України.'''
=== Припинення підприємницької діяльності ФОП онлайн ===
Для припинення діяльності ФОП онлайн потрібно скористатися '''[https://diia.gov.ua/services/zakrittya-fop Порталом Дія]''' та пройти кілька кроків:

⇒ Зареєструватися чи авторизуватися (якщо вже зареєстровані) у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].

⇒ Заповнити онлайн-форму на отримання послуги. Вся важлива інформація вже зберігається в системі – її потрібно лише перевірити, чи вона вірна, та підписати заяву за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

⇒ Підписану заяву буде автоматично надіслано до реєстратора, інформацію про закриття також надіслано до Державної податкової служби.

⇒ Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про закриття ФОП з’явиться у кабінеті та буде відправлено на адресу електронної пошти.

'''Увага!''' Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].

Реєстратор вносить інформацію про закриття ФОП до ЄДР та інформує податковий орган, де було зареєстровано фізичну особу-підприємця, що цей '''ФОП закрито'''.

Якщо особа працювала за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою оподаткування]], її буде виключено з реєстру платників єдиного податку й реєстру платників [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] (ПДВ). З цього моменту '''ФОП вважається закритим'''.
=== Перелік необхідних документів===
Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП подається '''один''' з таких документів:
# заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 форма 1]);
# копія свідоцтва про смерть фізичної особи - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з її смертю або оголошенням її померлою (крім випадку, якщо відомості про смерть фізичної особи містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян) ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 частина четверта статті 18 Закону]).
Забороняється вимагати додаткові документи для проведення реєстраційних дій, якщо вони не передбачені цією статтею.

У разі подання заяви поштовим відправленням, згідно вимог до оформлення документів, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text статтею 15 Закону], справжність підпису заявника обов’язково повинна бути [[Засвідчення справжності підпису на документах|нотаріально засвідчена]].

Також, для припинення підприємницької діяльності, заява може бути подана представником ФОП. В цьому разі, одночасно з заявою необхідно подати примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію документа, що засвідчує повноваження особи (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text статті 34 Закону «Про нотаріат»], нотаріальна довіреність повинна бути складена на спеціальному бланку на якому нотаріусом [[Засвідчення справжності підпису на документах|засвідчується справжність підпису]] та повноваження особи представника.
=== Вартість та строк розгляду документів===
За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП '''плата не передбачена.'''

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо ФОП, становить '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, '''крім вихідних та святкових днів''' (пункт 1 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Увага!''' Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
=== Підстави для відмови ===
Підстави для відмови у державній реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП:
# документи подано особою, яка не має на це повноважень;
# у ЄДР містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
# не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
#документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;
#подані документи суперечать вимогам законів України (частина друга статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства.

Відмова у державній реєстрації здійснюється '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.
#
=== Порядок оскарження ===
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до [https://minjust.gov.ua/contacts Міністерства юстиції України] та його [https://minjust.gov.ua/str_ter територіальних органів] або до суду '''протягом 60 календарних днів''' з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20220101#n697 Закону]).

'''Детальніше див.:'''
== Зняття ФОП з обліку в контролюючих органах==
Технічний адміністратор '''в день''' внесення до ЄДР відомостей про припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу відповідної інформації і в інформаційні системи Державної служби статистики України, Державної податкової служби України і Пенсійного фонду України. Саме такі відомості з ЄДР є підставою для зняття ФОП з обліку в цих органах.
[[Файл:Державна реєстрація припинення діяльності ФОП.jpg|міні]]
=== Зняття з обліку в органах Державної служби статистики України===
Державна служба статистики України '''в день''' отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП забезпечує передачу в ЄДР дати та номера запису про зняття з обліку і припиняє взаємовідносини з ФОП.
=== Зняття з обліку у Державній податкові службі України===
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу '''декларацію''' за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності (підпункт 6 пункту 11.18 розділу XI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11/ed20210319#Text Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588]).

Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку даного платника податків в ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому платник податків знято з обліку.
=== Зняття з обліку в Пенсійному фонді України===
Зняття з обліку як платника єдиного соціального внеску здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника і проведення остаточного розрахунку.
== Надання останньої звітності та розрахунки з податків, зборів та інших обов'язкових платежів==
При здійсненні господарської діяльності, в залежності від того, яку систему оподаткування застосовував ФОП (загальну або [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощену]]), він міг бути платником:
* податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору;
* єдиного податку.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ПДФО та військовому збору на загальній системі оподаткування===
Фізичні особи, щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, надають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#n17 '''податкову декларацію'''] за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від провадження підприємницької діяльності, протягом 30 калентарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Останнім базовим податковим (звітним) періодом в даному випадку є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 177.11 статті 177 Податкового кодексу України]).

Для ФОП на загальній системі оподаткування '''податковим (звітним) періодом є календарний рік.'''

Сплатити ПДФО і військовий збір за результатами наданої звітності необхідно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку її подання.
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з єдиного податку===
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому відповідним контролюючим органом отримано з ЄДР повідомлення про закриття ФОП (пункт 294.6 статті 294 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).

Податковим (звітним) періодом для платників податків за спрощеною системою оподаткування '''першої і другої груп є календарний рік''', а для платників єдиного податку '''третьої групи – календарний квартал.''' Відповідно, такі платники податків першої і другої груп звітують протягом 60 календаних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. А платники єдиного податку третьої групи — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У разі припинення провадження господарської діяльності податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку нараховуються платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію.
{| class="wikitable"
|-
| Тобто, навіть якщо діяльність фактично буде припинена в перших числах місяця, авансовий внесок за відповідний місяць доведеться сплатити в повному обсязі.
|}
Що стосується платників податків за [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|спрощеною системою]] третьої групи, то вони повинні сплатити єдиний податок за результатами останньої квартальної звітності в загальному порядку – протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
=== Зняття з обліку як платник єдиного соціального внеску (ЄСВ)===
Після отримання від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення або непроведення позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування та сплати [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|ЄСВ]].
=== Остання звітність і розрахунки з бюджетом з ЄСВ, який ФОП сплачує за себе===
У разі припинення діяльності ФОП зобов'язаний подати сам за себе звіт з ЄСВ, із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Термін сплати зобов'язань, визначених ФОП в звіті з ЄСВ з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого звіту. Так, ЄСВ має бути сплачений до дати надання звіту з ЄСВ включно.

Після проведення перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплаті ЄСВ та закриття інтегрованих карт ФОП знімається з обліку як платник ЄСВ.

Відповідний запис вноситься до реєстру страхувальників, про що інформується державний реєстратор.
== Закриття підприємницького рахунку в банку==
ФОП зобов'язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких відкривають рахунки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/stru#Stru пункт 69.7 статті 69 Податкового кодексу України]).

Для того щоб закрити поточний рахунок, ФОП слід подати до банку складену в довільній формі '''заяву''', яка повинна містити такі обов'язкові реквізити, як:
* назва банку;
* прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки власника рахунку;
* номер рахунку, який закривається;
* дату складання заяви.
Заява про закриття поточного рахунку ФОП підписується власником рахунку або уповноваженою ним особою. Якщо у ФОП є печатка, також потрібно проставити її відбиток.

Крім того, заява про закриття поточного рахунку може надаватися в банк в електронній формі за допомогою засобів програмно-технічного комплексу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо, якщо це передбачено [[Договір банківського рахунка|договором банківського рахунку]]. В такому випадку заява про закриття поточного рахунку має містити [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]].

Терміни, в які ФОП, яка припинила діяльність, має закрити рахунок в банку, законодавством не встановлені. Однак логічно зробити це відразу після того, як запис про припинення підприємницької діяльності буде внесена до ЄДР.
== Особливості==
* '''Якщо ФОП є платником ПДВ''', до контролюючого органу за місцем перебування на обліку слід подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-14 формою № 3-ПДВ.]

* '''Якщо ФОП застосовував реєстратор розрахункових операцій (РРО)''', то до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО необхідно подати заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО.] Разом із заявою про скасування реєстрації підприємство надає довідку центру сервісного обслуговування про розпломбування РРО та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення. Одночасно зі скасуванням РРО також здійснюється скасування книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Тобто в разі подання заяви за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 формою № 4-РРО], додатково надавати заяву про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0920-16/ed20200801#n188 формою № 2-КОРО] не потрібно.

* '''Якщо ФОП використовував кваліфікований електронний підпис,''' слід подати заяву про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа (форма останньої знаходиться на [https://www.acskidd.gov.ua/ веб-сайті] акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної податкової служби України в розділі «Скасування, блокування та поновлення сертифікатів»).
Скасування посиленого сертифіката можна здійснити в телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписантом) до АЦСК ІДД за допомогою засобів телефонного зв'язку за номером: (044) 284-00-10. При цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
# ідентифікаційні дані власника сертифіката;
# ключову фразу голосової аутентифікації.
* '''Якщо ФОП здійснював свою діяльність з виробництва або торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами''', в разі припинення господарської діяльності контролерам слід подати заяву про анулювання відповідних ліцензій (складену в довільній формі).
Разом з тим бланки ліцензій на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами при їх анулювання повертати не потрібно.
== Корисні посилання ==
* [https://vin.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/467311.html#:~:text=%D0%94%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D0%A4%D0%9E%D0%9F,%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D0%B5%D0%BC. Припинення підприємницької діяльності]
*[https://news.dtkt.ua/simple/individual-single-tax/76147 Фізособа-"єдинник" припиняє свою діяльність: як відзвітувати?]
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%E2%80%93_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]
* [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0 Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Оренда земельної ділянки комунальної власності

2022-05-11T11:43:46Z

Mariia.Tunyk: Виправлення матеріалу (в розясненні містився порядок оформлення права власності, а не оренди земельної дялнки)

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України "Про землеустрій"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Закон України від 18 лютого 2016 року № 1012-VIII «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України 3 березня 2004 р. № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 р. № 2145-IX] визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''' серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням пунктів 27 і 28 розділу X "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]".

'''''Важливо!''''' Земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності можуть надаватися в оренду лише для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір оренди землі не може бути поновлений, укладений на новий строк і припиняється зі спливом строку, на який його укладено.

Земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності не проводяться. Водночас, земельні торги, які були оголошені і не завершені, вважаються скасованими.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 17.03.2022 року № 2120-ІХ] було внесено певні зміни щодо оподаткування землі (пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ]).

На період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан, '''не нараховується та не сплачується плата за землю''' ''(земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності)'' за:
* земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії;
* земельні ділянки, що розташовані на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації;
* земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
|}
== Загальні положення ==
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
* Оренда державної та комунальної землі є найбільш розповсюдженим речовим правом на неприватну землю.
* Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
* Земельна ділянка може передаватися в оренду разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
* Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи
* Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
== Варіанти оренди неприватної землі в Україні ==
В Україні є '''два варіанти''' передачі в оренду неприватних земель:
# за результатами проведення земельних торгів;
# за рішенням відповідного органу розпорядження землею ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 124 Земельного кодексу України)].
'''Перший варіант.'''
* Щоб отримати землю в оренду, варто моніторити оголошення на веб-сайті Держгеокадастру (http://torgy.land.gov.ua/auction) на предмет уже запланованих земельних аукціонів.
Процедура набуття права оренди на земельних торгах виглядає так:
* Крок 1. Зареєструватись на електронному майданчику. Крок 2. Обрати необхідні торги та подати заяву на участь
* Крок 3. Сплатити реєстраційний та гарантійний внески на рахунок виконавця земельних торгів
* Крок 4. Підготувати пакет підтверджуючих документів Для участі у торгах необхідно підготувати пакет підтверджуючих документів, передбачених ст.137 Земельного кодексу та п. 8 Постанови КМУ №688. Для підписання документів необхідно мати ЕЦП та сканер, адже документи мають бути в електронному вигляді та за підписом ЕЦП потенційного учасника. У разі, якщо пакет документі буде неповним, виконавець відхилить учасника та не зареєструє аукціонний білет. Тому важливо одразу підготувати повний пакет документів у відповідності до законодавства.
* Крок. 5 Направити електронний пакет документів на перевірку виконавцю.Документи надсилають на електронну пошту виконавця земельних торгів, які він перевіряє протягом одного дня. Важливо, що заява на участь в аукціоні (документи учасника) мають бути надіслані щонайменше за 3 дні до аукціону. У разі, якщо документи відповідають законодавству, виконавець реєструє аукціонний квиток та його номер. Якщо ні – виконавець відмовляє в допуску до участі в аукціоні.
* Крок 6. Отримати номер аукціонного білету від виконавця.Отримання номеру аукціонного квитка є підтвердженням набуття статусу учасника та фактично зеленим світлом для участі в електронному аукціоні.
* Крок 7. Прийняти участь в аукціоні.
* Крок 8. Підписати електронний протокол .У разі виграшу - підписати електронний протокол за допомогою ЕЦП до 18:00 дня аукціону. Протокол підписується одразу ж в день аукціону, адже у процедурі приватизації, наприклад, протокол підписується протягом 6 робочих днів, а в земельних торгах усе відбувається день в день. що зручно та оперативно для учасника та без додаткової бюрократії. До того ж підписують за допомогою найзручнішого механізму – накладення ЕЦП.
* Крок 9. Підписати договір в електронному та в паперовому вигляді. Проект договору обов'язково публікують в умовах оголошення і учасник ще на етапі підготовки документів знає, на яких умовах буде укладена угода. Підписують договір аналогічно як і протокол - ЕПЦ, але з тією особливістю, що додатково необхідно підписати й в паперовому вигляді, для подальшої реєстрації угоди.
'''''Перевагою набуття права оренди на земельних торгах є оперативність''''', адже орендар не зобов’язаний:отримувати рішення органу розпорядження земельною ділянкою про дозвіл на розробку документації із землеустрою;розробляти таку документацію та погоджувати її; реєструвати земельну ділянку в ДЗК; отримувати рішення органу розпорядження земельною ділянкою про передачу земельної ділянки в оренду.
У''сі необхідні процедури щодо формування земельної ділянки та її державної реєстрації виконує організатор торгів до їх проведення. Договір оренди земельної ділянки укладають за їх результатами безпосередньо в день проведення торгів''. ''' Другий варіант''' Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Алгоритм дій:
* Перевірити, чи вільна земля можна на сайті [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all «Публічна кадастрова карта України».]
* Потрібно подати заяву до органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власності. У ньому повинні бути вказані приблизний розмір земельної ділянки та її цільове призначення.
* 1. '''Отримання дозволу''' органу розпорядження обраною земельною ділянкою на розробку документації із землеустрою (у визначених вище випадках). Підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законодавства, містобудівної або землевпорядної документації. 2. '''Розробка документації із землеустрою та її погодження'''. Розробниками документації із землеустрою можуть бути юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою, '''або'''ж фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою (частина 2 статті 26 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій», надалі – Закон про землеустрій). 3. '''Отримання рішення компетентного органу про надання земельної ділянки в оренду'''. За загальним правилом, строк прийняття такого рішення – '''''два тижні''''' з дня отримання документації із землеустрою. 4. '''Укладення договору оренди земельної ділянки'''. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів. 5. '''Реєстрація права оренди''' в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Застосування першого варіанта є '''пріоритетним.''' Другий варіант використовують лише у виняткових ситуаціях.
== Істотні умови договору оренди землі ==
''Порушення вимог законодавства, або відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених законом, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, та визнання його недійсним.''
''Істотними умовами договору оренди землі є:''
* об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);
* строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
* умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;
* умови збереження стану об’єкта оренди;
* умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;
* умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
* існуючі обмеження щодо використання земельної ділянки;
* визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини;
* відповідальність сторін.
== Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності ==
Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text п.11. Типового договору оренди землі] '''орендна плата вноситься у такі строки:'''

1) за земельні ділянки державної та/або комунальної власності, набуті в оренду за результатами земельних торгів:

- за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди;

- починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України;

2) за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної та/або комунальної власності, набуті в оренду без проведення земельних торгів:

- за перший рік - у п’ятиденний строк після підписання договору оренди;

- починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України;
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ст. 14 Податкового кодексу України] орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
* Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
* Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
* Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
''Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:''
* не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;
* не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6911 ст. 288 Податкового кодексу України] встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках до нормативної грошової оцінки. При цьому якщо сума річного платежу за договором оренди землі є меншою, ніж сума платежу, визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6911 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України], то річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету, не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
[[Категорія:Право користування землями]]

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобіля

2022-02-04T09:32:16Z

Mariia.Tunyk: Зімни в законодавстві, щодо перереєстрації транспортних засобів

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-п Постанова Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/889-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 889 "Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/738-2011-п Постанова Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 738 "Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання"];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
* [http://hsc.gov.ua/wp-content/uploads/2016/03/Nakaz-MVS.pdf Наказ Міністерства внутрішніх справ від 27 вересня 2016 року № 976 "Про затвердження типових інформаційних карток адміністративних послуг, які надаються територіальними органами з надання сервісних послуг МВС"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0123-11 Наказ Міністерства внутрішніх справ від 11 серпня 2010 року № 379 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них"]
== Куди звернутися ==
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF Порядком] встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків. 

Для державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобіля '''необхідно звернутися до сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України''', перелік яких затверджено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-2015-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ»] (інформація щодо переліку таких центрів надана на сайті Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України за посиланням [http://hsc.gov.ua hsc.gov.ua]). 

Також, державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів (крім транспортних засобів, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF абзацом другим пункту 12 Порядку]) сервісними центрами МВС може проводитися '''через центри надання адміністративних послуг''', утворені відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 ЗУ "Про адміністративні послуги"], на основі рішень, узгоджених між сервісними центрами МВС та органами, які прийняли рішення про утворення центрів надання адміністративних послуг. 

Реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, що належать фізичним особам, '''здійснюються за місцем звернення власника або його уповноваженої особи''' (при цьому обов'язково подається примірник нотаріально посвідченої довіреності) незалежно від місця реєстрації (проживання) власника. При цьому в реєстраційних документах зазначається місце реєстрації (проживання) особи, за якою реєструється транспортний засіб. Транспортний засіб, що належать фізичним особам - підприємцям, реєструються як транспортний засіб фізичних осіб. 
'''Транспортні засоби юридичних осіб реєструються за місцезнаходженням таких осіб'''. Якщо стоянка транспортного засобу розташована за місцезнаходженням філій або представництв юридичних осіб, такі транспортні засоби реєструються за місцем їх стоянки ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0123-11 Наказ МВС "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них"]).

Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Транспортні засоби, тимчасово ввезені на митну територію України для особистого користування більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації в сервісних центрах МВС на строк, визначений відповідним органом доходів і зборів. Тимчасово ввезені транспортні засоби не можуть бути розкомплектовані на запасні частини, передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

[http://hsc.gov.ua/wp-content/uploads/2016/03/Nakaz-MVS.pdf Наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження типових інформаційних карток адміністративних послуг, які надаються територіальними органами з надання сервісних послуг МВС"] затверджено форми інформаційної та технологічної карток для отримання таких адміністративних послуг:
* реєстрація, перереєстрація колісних транспортних засобів усіх категорій вітчизняного виробництва та країн СНД з видачею свідоцтва про реєстрацію та номерних знаків, зняття з обліку транспортного засобу з видачею облікової картки та номерних знаків для разових поїздок;
* реєстрація, перереєстрація колісних транспортних засобів усіх категорій іноземного виробництва з видачею свідоцтва про реєстрацію та номерних знаків, зняття з обліку транспортного засобу з видачею облікової картки та номерних знаків для разових поїздок. 
=== Реєстрація онлайн ===
Самий простий спосіб – це провести реєстрацію транспортного засобу через портал державних послуг [https://igov.org.ua/ iGov.org.ua]. Реєстрація таким способом не звільнить Вас від відвідування сервісного центру МВС, але Ви зможете узгодити час та прискорити процес оформлення.
== Вичерпний перелік документів для отримання адміністративної послуги ==
* заява - подана особисто або уповноваженим представником;
* документ, що посвідчує особу та/або підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність;
* документ, що підтверджує правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортного засобу;
* свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт);
* документ, де зазначена вартість транспортного засобу (для первинної реєстрації транспортного засобу);
* документ щодо відповідності конструкції транспортного засобу установленим вимогам безпеки дорожнього руху;
* платіжні документи (квитанції), які засвідчують оплату адміністративної послуги та плату за бланкову і спеціальну продукцію
Слід зауважити, що документ щодо відповідності конструкції транспортного засобу установленим вимогам безпеки дорожнього руху, так званий сертифікат відповідності, згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2011-%D0%BF Постановою КМУ "Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання"] видається:
* виробником або його уповноваженим представником - резидентом України (далі - виробник) на кожний транспортний засіб або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання;
* уповноваженими органами або органами із сертифікації, акредитованими відповідно до законодавства, призначеними Міністерством інфраструктури, на кожний новий транспортний засіб або партію обладнання, які відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на ті, що були у користуванні.
=== Які документи підтверджують право власності на авто===
Документами, що підтверджують правомірність отримання транспортного засобу, можуть бути:
# Договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках.
# Укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.
# Укладені та оформлені в центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких центрів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.
# Нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.
# Договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб’єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб’єктів уповноваженою особою.
#Договір комісії між власником транспортного засобу і суб’єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб’єкт господарювання, які підписані від імені суб’єкта господарювання уповноваженою особою.
#Договір комісії між власником транспортного засобу і суб’єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб’єкт господарювання, які підписані від імені суб’єкта господарювання уповноваженою особою.
# Свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати.
# Рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном.
# Рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну.
# Копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.
# Довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску.
# Акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу, щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача.
# Митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
# Договір фінансового лізингу.
# Акт про проведені електронні торги або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем.
# Акт про проведений аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби.
# Договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений за результатами прилюдних торгів (аукціону) або електронних торгів, за яким продавцем виступає Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;
# Інші засвідчені та оформлені в установленому порядку документи, що підтверджують набуття, перехід та припинення права власності на транспортний засіб відповідно до закону.
== Які документи видають після реєстрації==
На зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби видаються:
# свідоцтво про реєстрацію;
# два номерні знаки (крім тимчасово ввезених на митну територію України транспортних засобів особистого користування) – на автотранспорт;
# один номерний знак – на мототранспорт, мопед, причіп та напівпричіп;
# дозволи на встановлення на транспортних засобах спеціальних світлових і (або) звукових сигнальних пристроїв.
У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу ідентифікаційний номер двигуна не зазначається.
Вивезення (пересилання) за межі України номерних знаків, виданих на території України, окремо від транспортних засобів не дозволяється. 

Увага! Свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт), технічний талон та номерні знаки старого зразка діють до їх заміни на нові.
== Строк надання послуги ==
Протягом робочого дня з моменту одержання заяви.
== Підстави для відмови у наданні послуги ==
* подання до суб’єкта надання адміністративної послуги неповного пакета документів;
* невідповідність ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу із зазначеними в поданих документах;
* в результаті перевірки за Єдиним державним реєстром МВС та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби встановлено, що транспортний засіб перебуває в розшуку або під арештом.
* у разі звернення до сервісного центру МВС щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, перереєстрація транспортного засобу не проводиться, крім випадків, коли: перереєстрація транспортного засобу не пов’язана з його відчуженням; транспортний засіб придбано на електронному аукціоні в порядку, встановленому статтею 61 Закону України “Про виконавче провадження”; транспортний засіб отримано в рахунок погашення боргу в порядку, встановленому статтею 61 Закону України “Про виконавче провадження”; транспортний засіб придбано в порядку, визначеному статтею 30 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”; транспортний засіб безоплатно отримано відповідно до пункту 14 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 985. (Постанова КМУ від 19 січня 2022 р. № 32 "Про внесення змін до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів")
== Вартість послуги ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постановою КМУ "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"] затверджено перелік платних послуг і розмір плати за їх надання, згідно з яким реєстрація, перереєстрація колісних транспортних засобів з видачею свідоцтва про реєстрацію або його дубліката та номерних знаків, зняття з обліку транспортного засобу з видачею облікової картки та номерних знаків для разових поїздок, проведення експертного дослідження транспортних засобів і супровідних документів з видачею експертного висновку коштує:
* транспортних засобів усіх категорій вітчизняного виробництва та країн СНД або окремих агрегатів - '''152,63 гривень''',
* транспортних засобів усіх категорій іноземного виробництва або окремих агрегатів - '''190,15 гривень'''.
* виготовлення макетів індивідуальних номерних знаків транспортних засобів, які виготовляються на замовлення власників транспортних засобів, з видачею номерних знаків (за один комплект): три символи – 300 гривень, кожний наступний (до восьми символів) – 90 гривень, графічний елемент – 500 гривень.
* видача свідоцтва про реєстрацію колісних транспортних засобів у зв'язку з його пошкодженням або непридатністю, внесенням змін до реєстраційного документа або для виїзду за кордон автомобілів, автобусів - 26 гривень.
* вартість номерних знаків – 135 грн.;
* вартість бланку свідоцтва про реєстрацію автомобіля – 201 грн.;
* податок на доходи фізосіб – 5% від суми автомобіля (у випадках встановлених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6410 ст.173 ПКУ]).

Також Вам доведеться сплачувати 25 000 грн на рік, якщо ваше нове авто попадає в категорію розкоші ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6410 ст. 267 ПКУ]), тобто:
* з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та;
* середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року(станом на 2020 рік це 1,771,125 грн).

Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0123-11 Інструкцією], після прийняття заяви посадовою особою сервісного центру проводяться огляд транспортного засобу, перевірка документів транспортного засобу за наявними базами даних автоматизованої інформаційної системи та в разі прийняття рішення щодо реєстрації після сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Розмір плати за видачу бланка або номерного знака визначається з урахуванням витрат, пов'язаних з придбанням відповідної продукції, у тому числі вартості персоналізації.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' На [http://hsc.gov.ua/index/poslugi/nomerni-znaki-vigotovlennya-ta-zberigannya/ вебсорінці Головного сервісного сентру МВС України] можна перевірити вартість номерних знаків та наявність платних номерних знаків.
|}

== Як зняти з обліку транспортний засіб==
=== Для вивезення за межі України===
Щоб зняти з обліку автомобіль з метою вивезення його за кордон, необхідно надати у сервісний центр МВС наступні документи:
# Заява (у разі якщо власником авто є установа);
# оригінал свідоцтва про реєстрацію;
# зобов’язання про зворотне вивезення авто з відміткою «для подальшого вивезення» (видане митницею). 

Якщо автомобіль мав іноземні номерні знаки, що зберігаються у ВРЕР, до документів додається квитанція про сплату послуг ВРЕР. Транзитні номерні знаки не надаються. Автомобіль залишає територію України на іноземних номерних знаках, що були передані на зберігання до ВРЕР.

Якщо автомобіль не мав іноземних номерних знаків до документів додається квитанція про сплату послуг ВРЕР та надання транзитних номерних знаків.

=== Для продажу===
Щоб зняти з обліку транспортний засіб з метою продажу, необхідно надати у сервісний центр МВС наступні документи:
# заява (у разі якщо власником авто є установа);
# оригінал свідоцтва про реєстрацію;
# зобов’язання про зворотне вивезення авто з відміткою "для митного оформлення" (видане митницею);
# квитанція про сплату послуг ВРЕР та надання транзитних номерних знаків.
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Митне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Вчинення нотаріусами виконавчих написів

2021-12-09T07:19:06Z

Mariia.Tunyk: Вказівка на наявність юридичної колізії

== Нормативна база. ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1255-15 Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (далі - Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року № 2 "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні"]

== Загальні положення ==
'''Виконавчий напис нотаріуса''' – це розпорядження нотаріуса щодо стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, здійснене на документах, що встановлюють заборгованість ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text ст. 87 ЗУ "Про нотаріат"]). 
Вчинення виконавчого напису нотаріусом є способом захисту цивільних прав в позасудовому порядку. 
Так, кредитор (стягувач) може задовольнити свої вимоги та стягнути з боржника заборгованість шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом на борговому документі та пред'явити його до виконання.

== Умови вчинення виконавчих написів ==
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text статті 88 Закону України "Про нотаріат"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top пункту 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку] '''нотаріус вчиняє виконавчі написи''', якщо подані документи підтверджують '''безспірність заборгованості''' або іншої '''відповідальності''' боржника перед стягувачем та за умови, що '''з дня виникнення права вимоги минуло''' '''не більше трьох років'''.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. 

'''Строки''', протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, '''обчислюються''' з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. 

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи '''подано на обґрунтування стягнення документи''', зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF#Text Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.] 

У разі вчинення виконавчого напису '''за договором іпотеки''' '''нотаріус перевіряє''' за '''інформацією з''' '''Державного реєстру речових прав на нерухоме майно''', отриманою шляхом безпосереднього доступу до цього реєстру, наявність чи відсутність заставної, наявність чи відсутність інших іпотекодержателів. 

При вчиненні виконавчого напису '''нотаріус не перевіряє безспірність заборгованості перед кредитором, а перевіряє лише наявність пакету документів згідно переліку''' та факт надіслання вимоги боржнику, що підтверджують безспірність. За наявності заставної вчинення виконавчого напису може бути здійснено лише на підставі заяви (вимоги) власника заставної. 

== Звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису ==
'''Виконавчий напис вчинюється''' нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top підпункт 1.4, пункту 1 глави 16 розділу II Порядку]). 

'''Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:
'''
# відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника;
# дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;
# номери рахунків у банках, кредитних установах, код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для юридичної особи;
# строк, за який має провадитися стягнення;
# інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. 
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top (підпункт 2.1, 2.2 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Цікаво!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_132323-10 Лист Міністерства юстиції України від 29 червня 2010 року № 31-32/132 (зразок виконавчого напису)].
|}

== Документи, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів ==
'''При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF#Text Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.]''' 

'''Перелік необхідних документів за яких нотаріус може вчинити виконавчий напис з найпоширеніших випадків наведений в табличці.''' 

{| class="wikitable"
|-
! Підстави стягнення заборгованості !! Необхідні документи
|-
| Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім іпотечних договорів). || а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

|-
| Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов’язанням до закінчення строку виконання основного зобов’язання. || а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;
б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов’язання;
в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;
г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання;
ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

|-
| Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями. || а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

|-
| Документи, що встановлюють заборгованість батьків або осіб, що їх замінюють, за утримання дітей, які потребують тривалого лікування, у дошкільних закладах освіти, загальноосвітніх санаторних школах-інтернатах, дитячих будинках. || а) засвідчений стягувачем витяг з особового рахунка батька або особи, що його замінює (чи довідка стягувача), з відміткою про непогашення заборгованості у двотижневий термін після вручення письмового попередження.
|-
|Документи, що встановлюють заборгованість батьків або осіб, що їх замінюють, за утримання дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання, у загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах соціальної реабілітації. || а) копія документа про розмір щомісячної плати батьків або осіб, що їх замінюють;
б) засвідчений стягувачем витяг з особового рахунка батька або особи, що його замінює (чи довідка стягувача), з відміткою про непогашення заборгованості у двотижневий термін після вручення письмового попередження.

|-
| Документи, що підтверджують заборгованість притягнутих до матеріальної відповідальності звільнених з військової служби військовослужбовців і військовозобов'язаних після закінчення зборів, які не відшкодували заподіяної ними державі шкоди. || а) довідка командира (начальника) військової частини про суму заборгованості, що підлягає стягненню.
|-
| Договори лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу. || а) оригінал договору лізингу;
б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

|-
| Документи, що встановлюють заборгованість орендарів з орендної плати за користування об'єктом оренди. || а) оригінал договору оренди;
б) засвідчена стягувачем копія рахунка, надісланого боржникові, з відміткою про непогашення заборгованості після вручення письмового попередження.

|-
| Нотаріально посвідчені товарні та фінансові аграрні розписки. || а) оригінал аграрної розписки без відмітки про її виконання;
б) засвідчена кредитором копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання, що була надіслана боржнику;
в) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання.

|}

== Вимоги до виконавчого напису ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top пунку 4 Глави 16 Розділу ІІ Порядку] '''виконавчий напис має містити:'''
* дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;
* найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача;
* найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);
* строк, за який провадиться стягнення;
* суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;
* розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
* номер, під яким виконавчий напис зареєстровано;
* дату набрання чинності виконавчим написом;
* строк пред’явлення виконавчого напису до виконання;
* підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою;
* інші відомості, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статтею 18 Закону України „Про виконавче провадження”]. 

'''Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top пунк 5 Глави 16 Розділу ІІ Порядку]).

== Підстави відмови нотаріуса у вчиненні виконавчого напису ==
'''Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках коли:'''
* витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України;
* здійснюється виключно на підставі рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top підпункт 1.3. пункту 1 Глави 16 Розділу II Порядку]).

== Строк пред'явлення виконавчого напису до виконання ==
'''Виконавчий напис''', за яким стягувачем або боржником є фізична особа, '''може бути пред`явлений до примусового виконання протягом року''' з моменту вчинення виконавчого напису ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top підпункт 9.1. пункту 9 Глави 16 Розділу II Порядку]).

'''Зверніть увагу! В даному випадку присутня юридична колізія (розбіжність між нормативно-правовими актами) відповідно до ст. 91 Закону України "Про нотаріат" строк пред'явлення виконавчого напису становить три роки з моменту його вчинення.''' 

'''Поновлення пропущеного строку''' для пред’явлення виконавчого напису до виконання провадиться відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статті 23 Закону України „Про виконавче провадження”] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 371 Цивільного процесуального кодексу України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top підпункт 9.2. пункту 9 Глави 16 Розділу II Порядку]).

== Порядок стягнення за виконавчим написом ==
Стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством для виконання судових рішень та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"].

== Див. також ==
* [[Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Відповідальність за продаж неякісних лікарських засобів

2021-08-31T07:12:48Z

Mariia.Tunyk: Законодавчі зміни до статті 21 закону "Про лікарські засоби" щодо заборони продажу лікрських засобів дітям до 14 років

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про лікарські засоби»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-15#n14 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 18 травня 2015 року № 242 «Про затвердження Правил утилізації та знищення лікарських засобів»]
== '''Загальні положення''' ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 ст..2 Закону України «Про лікарські засоби»], '''''лікарський засіб''''' - будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу. 

'''''Фальсифікований лікарський засіб''''' - лікарський засіб, який умисно промаркований неідентично (невідповідно) відомостям (одній або декільком з них) про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України, а так само лікарський засіб, умисно підроблений у інший спосіб, і не відповідає відомостям (одній або декільком з них), у тому числі складу, про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України. 

'''''До лікарських засобів належать:''''' АФІ (активний фармацевтичний інгредієнт), продукція "in bulk; готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або паразитами; лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів. 

* '''активний фармацевтичний інгредієнт (лікарська речовина, діюча речовина, субстанція) (далі - АФІ або діюча речовина)''' - будь-яка речовина чи суміш речовин, що призначена для використання у виробництві лікарського засобу і під час цього використання стає його активним інгредієнтом. Такі речовини мають фармакологічну чи іншу безпосередню дію на організм людини, у складі готових форм лікарських засобів їх застосовують для лікування, діагностики чи профілактики захворювання, для зміни стану, структур або фізіологічних функцій організму, для догляду, обробки та полегшення симптомів. 

* '''продукція "in bulk"''' - будь-який лікарський засіб, призначений для виробництва готового лікарського засобу, який пройшов усі стадії технологічного процесу, крім стадії фасування та/або кінцевого пакування і маркування. 

* '''готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти)''' – дозовані лікарські засоби у вигляді та стані, в якому їх застосовують, що пройшли всі стадії виробництва (виготовлення), включаючи остаточне пакування.
* '''допоміжна речовина (ексципієнт)''' – будь-яка речовина лікарської форми, яка не є АФІ або готовим лікарським засобом та відповідно не здійснює фармакологічної, імунологічної або діагностичної дії, входить до лікарського засобу та необхідна для його виробництва (виготовлення), зберігання та/або застосування. 

* '''наркотичні лікарські засоби''' – лікарські засоби, віднесені до наркотичних відповідно до законодавства.

* '''отруйні лікарські засоби''' – лікарські засоби, віднесені до отруйних центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

* '''сильнодіючі лікарські засоби''' – лікарські засоби, віднесені до сильнодіючих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

* '''радіоактивні лікарські засоби''' – лікарські засоби, які застосовуються в медичній практиці завдяки їх властивості до іонізуючого випромінювання.
== '''Державний контроль якості лікарських засобів''' ==
'''''Державний контроль якості лікарських засобів''''' - це сукупність організаційних та правових заходів, спрямованих на додержання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування вимог законодавства щодо забезпечення якості лікарських засобів. 

Державний контроль якості лікарських засобів здійснюється органами виконавчої влади в межах повноважень, визначених законодавством України. 

Контроль за якістю лікарських засобів та умовами їх виробництва здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, відповідно до закону. 

В Україні '''''контроль''''' щодо виявлення фальсифікованих лікарських засобів '''''покладено''''' на '''<big>[http://dls.gov.ua/ Державну службу України з лікарських засобів]</big>'''.
== '''Реалізація лікарських засобів''' ==
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про лікарські засоби»]:
Оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - підприємцями на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством. 

Суб'єкт господарювання може здійснювати оптову, роздрібну торгівлю лікарськими засобами за умови відповідності ліцензійним умовам провадження певного виду діяльності.
На території України можуть реалізовуватись лише зареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про лікарські засоби»]. 

'''''Реалізація лікарських засобів здійснюється''''' лише за наявності сертифіката якості, що видається виробником (для імпортованих лікарських засобів - імпортером (виробником або особою, що представляє виробника лікарських засобів на території України).

Реалізація (відпуск) лікарських засобів (у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних систем дистанційним способом) малолітнім особам, а також доставка лікарських засобів кінцевому споживачу - '''малолітній особі забороняється'''. Якщо у особи, яка безпосередньо здійснює роздрібну торгівлю лікарськими засобами та/або доставку лікарських засобів кінцевому споживачу, виникли сумніви щодо досягнення 14-річного віку покупцем, який купує лікарські засоби, особа, яка безпосередньо здійснює роздрібну торгівлю лікарськими засобами та/або доставку лікарських засобів кінцевому споживачу, повинна звернутися до такого покупця з вимогою пред’явити паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує його вік. У разі відмови покупця надати такий документ реалізація (відпуск) лікарських засобів цій особі забороняється (закон № 1668-IX від 15 липня 2021 року “Про внесення зміни до статті 21 Закону України "Про лікарські засоби")

'''Увага!''' Неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких закінчився, підлягають утилізації та знищенню. 

'''''Утилізація та знищення лікарських засобів проводяться''''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-15#n14 правил], що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, та інших вимог законодавства

== '''Відповідальність за продаж неякісних лікарських засобів''' ==
Особи, винні в порушенні законодавства про лікарські засоби, '''несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність''' згідно із законодавством. 
'''''<big>"Адміністративна відповідальність</big>"''''' 

* '''Продаж лікарських засобів в аптечних закладах без рецепта у заборонених законодавством випадках''' - тягне за собою накладення штрафу від шести до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
* '''Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню''', - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 424 КУпАП]). 
* '''Ведення в обіг (випуск на ринок України, в тому числі з ремонту) або реалізація продукції (крім харчових продуктів), яка не відповідає вимогам стандартів, норм, правил і зразків (еталонів) щодо безпечності, якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України)''', - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 167 КУпАП]). 
* '''Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил''', - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від од
ного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 1681 КУпАП]). 
'''''<big>"Кримінальна відповідальність"</big>''''' 

* '''Виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів''' - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 321 ККУ]). 
* '''Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою шляхом зловживання службовим становищем, медичним або фармацевтичним працівником, або за допомогою інформаційних систем, у тому числі Інтернету, або у великих розмірах, або якщо вони спричинили тривалий розлад здоров'я особи, а так само виробництво фальсифікованих лікарських засобів''' - караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 321 ККУ]). 
* '''Дії, передбачені''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частинами першою або другою статті 321 ККУ], '''якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, або вчинені в особливо великих розмірах''', - караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна. 

Особа, яка добровільно здала фальсифіковані лікарські засоби та вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за придбання, перевезення, пересилання чи зберігання з метою збуту, збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів, їх ввезення на територію України, вивезення з території України, транзит через її територію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина перша статті 321(1) ККУ], якщо такі дії не створили загрози для життя чи здоров'я людей). 

[[Категорія:Цивільне право]]

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

[[Категорія:Адміністративне право]]

[[Категорія:Кримінальне право]]

Особливості трудових відносин із дистанційними працівниками. Надомна праця та її основні вимоги

2021-07-30T10:07:22Z

Mariia.Tunyk: щодо затвердження типових форм договору

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327#Text Конвенція про надомну працю від 20 червня 1996 року № 177]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_100#Text Рекомендація щодо надомної роботи від 20 червня 1996 року № 184]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідінстю в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)"]
* Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи» від 04.02.2021 р. № 1213-IX.
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81#Text Положення про умови праці надомників, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 275/17-99], яке діє в частині, що не суперечить Конституції та законам України, до ухвалення відповідних актів згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1545-12#Text Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР"]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0988-13 Наказ Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-05#Text Наказ Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286 "Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників"]

==Поняття надомної праці та осіб-надомників, сфери, у яких застосовують роботу вдома==
Згідно з пунктом 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29.09.1981 р. № 275/17-99 передбачено, що надомниками вважаються особи, які уклали трудовий договір із підприємством про виконання роботи вдома особисто з матеріалів і з використанням знарядь та засобів праці, виділених роботодавцем або придбаних за рахунок його коштів, а також із власних матеріалів та з використанням особистих механізмів й інструментів із дозволу керівництва. 

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенцією Міжнародної організації праці від 20.06.1996 № 177] визначено термін «надомна праця» як робота, яку особа виконує за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця; за винагороду; з метою виробництва товарів або послуг згідно із вказівками роботодавця. 
Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0988-13 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)»] та Порядку її подання» від 31 травня 2013 року № 316, роботу вдома визначено як один із варіантів характеру робіт поряд із постійною, тимчасовою, сезонною роботою, роботою за сумісництвом, роботою, яка має роз’їзний (пересувний) характер, та ін.
Відповідно до пункту 3 Положення про умови праці надомників, затвердженого [http://zakon.rada.gov.ua/go/v0275400-81 постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29.09.1981 р. № 275/17-99№ 275 при організації праці вдома пріоритет надається виробництву товарів народного вжитку. Разом із тим за рішенням адміністрації підприємства допускається виконувати вдома й інші роботи, якщо за характером і технологіями виробництва це можливо у домашніх умовах та економічно доцільно. 

Серед основних сфер діяльності, де може ефективно застосовуватися надомна праця, можна виокремити такі: 
— складання й ремонт різних видів техніки (побутової, автомобільних приладів, комп’ютерів) та меблів; 
— дизайнерські послуги; 
— догляд за хворими і людьми похилого віку; 
— навчання дорослих (мова, комп’ютер, спорт, танці, музика тощо); 
— консультативна допомога (юридична, психологічна, бізнес-консультування, астрологія); 
— медична допомога; 
— бухгалтерський облік та аудит; 
— робота на телефоні; 
— розроблення програмного забезпечення і різних мультимедійних продуктів; 
— редагування, переклад, коректура та мала поліграфія; 
— приготування обідів, виготовлення окремих видів кулінарної продукції для реалізації; 
— виготовлення різних швейних і в’язаних виробів, взуття, прикрас, деталей інтер’єру, ікебана; 
— розведення домашніх тварин і догляд за ними; 
— відеозйомка та виготовлення відеофільмів; 
— музичний супровід свят тощо. 

==Категорії працівників, які мають переважне право на роботу вдома==

На практиці трудовий договір про роботу вдома можна укладати з різними категоріями працівників, якщо при цьому не погіршуватимуться умови їх праці та не обмежуватимуться права, які вони повинні мати при звичайних умовах праці згідно із законодавством.
У підпункті 2.4.5 пункту 2.4 Наказу Державного комітету статистики України [http://zakon.rada.gov.ua/go/z1442-05 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників»] від 28 вересня 2005 року № 286 зазначено, що штатні працівники, які уклали трудовий договір із підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники), включаються до облікової кількості працівників.
Разом із тим законодавством, зокрема пунктом 4 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.1981 р.] № 275/17-99 передбачено й певні категорії працівників, яким надається переважне право на укладання такого договору, а саме: 
— жінки, які мають дітей віком до 15 років;

— особи з інвалідністю та пенсіонери (незалежно від виду призначеної пенсії). У статті 18 Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/go/875-12 «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»] від 21 березня 1991 року № 875-XII передбачено можливість надомної праці для осіб з інвалідністю, зокрема, зазначено, що особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома; 
— особи зі зниженою працездатністю, яким в установленому порядку рекомендовано роботу в надомних умовах; 
— особи, що доглядають за особами з інвалідністю або членами сім’ї, які тривалий час хворіють і за станом здоров’я потребують догляду; 
— особи, зайняті на сезонних роботах (у міжсезонний період), а також які навчаються в навчальних закладах з очною формою навчання; 
— особи, які з об’єктивних причин не можуть бути зайняті безпосередньо на виробництві в цій місцевості (наприклад, у районах і місцевостях, що мають вільні трудові ресурси). 
Пунктом 3 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29.09.1981 р. № 275/17-99 передбачена можливість залучення до виконання завдань надомника і членів його сім’ї.

==Порядок оформлення надомника на роботу==

Під час оформлення на роботу надомник, так само як й інші категорії працівників підприємства, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 статтею 24 Кодексу законів про працю України] зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Згідно з вимогами Кодексу законів про працю України трудовий договір із працівниками укладається, як правило, у письмовій формі. Відповідна норма передбачена і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81#Text Положенням про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.1981 р. № 275/17-99] для надомників. Сьогодні законодавством про працю не передбачено будь-яких юридичних наслідків для сторін договору у разі недотримання його письмової форми, у тому числі визнання договору в такому випадку недійсним.

У письмовому трудовому договорі слід чітко визначити основні й додаткові зобов’язання сторін, зокрема й ті, що передбачені законодавством для надомників, а також:

— найменування підприємства-роботодавця; 
— конкретні умови праці працівника; 
— умови оплати праці; 
— види робіт, що підлягають виконанню; 
— адресу робочого місця надомника тощо. 
Крім цього, у трудовому договорі слід зазначити його вид. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n134 статті 23 Кодексу законів про працю] із надомником, як і з іншими працівниками, може бути укладено:

— безстроковий трудовий договір, що укладається на невизначений строк; 
— трудовий договір на визначений строк, установлений за погодженням сторін; 
— трудовий договір на час виконання певної роботи. 
Надомну роботу за трудовим договором працівників підприємства не слід плутати із роботою вдома «сторонніх осіб» (фізичних осіб — підприємців, самозайнятих осіб тощо) за цивільно-правовими договорами. У разі укладення цивільно-правових договорів оплачується не процес праці, а її результат, який визначається після закінчення робіт і оформляється актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і провадиться оплата.
У разі укладання трудового договору в письмовій формі подавати заяву про прийняття на роботу не обов’язково. Але заява може знадобитися, якщо працівник, який уже працює на підприємстві у звичайних умовах, з якихось причин захоче перейти на роботу на умовах надомної праці. У заяві слід зазначити дату прийняття/переведення на таку роботу й посаду (професію) згідно зі штатним розписом, а також, за потреби, причину переведення.
Укладення трудового договору оформляють наказом чи розпорядженням роботодавця про прийняття працівника на роботу. Зміст цього наказу потрібно довести до відома працівника, який виконуватиме роботу вдома, під розписку.
Під час оформлення на роботу надомника слід ознайомити під розписку і з відповідними локальними нормативними актами підприємства, зокрема, з:

— правилами внутрішнього трудового розпорядку;

— колективним договором;

— посадовою (робочою) інструкцією.

Крім того, до початку роботи надомник, як й інші працівники, має в установленому порядку пройти навчання та інструктаж з охорони праці.

==Робоче місце надомника==

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 Кодексу законів про працю України] до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний визначити працівникові робоче місце та забезпечити його потрібними для роботи засобами. Робочим місцем надомника може бути його квартира або інші підходящі приміщення, які йому належать, у т. ч. і не за місцезнаходженням (юридичною адресою) підприємства, тобто в іншій місцевості (населеному пункті). 
Зокрема, у [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN10624.html пункті 1.1 Методичних рекомендацій щодо визначення робочих місць, схвалені протоколом Міністерства праці України від 21 червня 1995 року № 4] передбачено такий вид робочих місць, як робочі місця надомників. Надомниками ж є працівники, робоче місце яких збігається територіально з місцем їх мешкання. 
Квартира надомника має відповідати певним вимогам. Зокрема, у пункті 9 Положення про умови праці надомників, затверджене постановою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29 вересня 1981 року № 275/17-99 зазначено, що організація трудових процесів удома допускається лише для осіб, які мають потрібні житлово-побутові умови. Обстежують житлово-побутові умови надомника представник роботодавця за участю представника профспілкового органу, а також у потрібних випадках — представники органів санітарного та/або пожежного нагляду. Якщо на підприємстві профспілковий орган відсутній, до обстеження доцільно долучити членів представницького органу трудового колективу, наприклад ради трудового колективу. 
Під час обстеження слід звернути увагу на те, чи не створить виконання надомником дорученої роботи незручностей сусідам, адже згідно з пунктом 12 Положення про умови праці надомників, затверджене постановою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29 вересня 1981 року № 275/17-99 доручати надомникам такі роботи забороняється. Результати обстеження оформлюють актом.
Питання щодо роботи вдома працівників у системі споживчої кооперації, у тому числі порядок їх обліку регулюються [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0003626-03 Інструкцією про порядок прийняття, переведення, звільнення та обліку кадрів на підприємствах, в організаціях, установах споживчої кооперації України, затверджена постановою шостих зборів Ради Укоопспілки (Центральна спілка споживчих товариств України) XVII скликання від 3 квітня 2003 року] за погодженням із президією ЦК профспілки працівників споживчої кооперації України — постанова від 1 квітня 2003 року № П-10/Р-9.

==Переваги та недоліки роботи вдома==
Використання надомної праці може сприяти підвищенню ефективності діяльності підприємства, установи, організації (далі — підприємство), особливо у сфері малого та середнього бізнесу, адже організована в такий спосіб робота має ряд переваг.

Переваги для роботодавця 
1. Можна скоротити витрати на оренду приміщень, а отже, збільшити як прибутковість підприємства, так і фонд заробітної плати працівників. Зекономлені кошти можна використовувати для розширення штату (чисельності) працівників, на виплату премій, а також на будь-які інші потреби підприємства. 
2. Є нагода отримати додаткові (у деяких випадках фактично безплатно) канали стаціонарного телефонного зв’язку або підключення до мережі Інтернет. 
3. Можна зменшити витрати підприємства на електроенергію або воду, зекономити на офісних меблях, деякому обладнанні та спростити організацію цілодобової роботи там, де це потрібно. 

Переваги для працівника 
1. Зменшуються витрати на проїзд у громадському транспорті. 
2. Час, який витрачається на те, щоб дістатися до місця роботи, можна використати на саму роботу або відпочинок. 

Недоліки роботи вдома 
Якщо працівник працює вдома, можуть виникнути труднощі з дистанційним контролем за його роботою. Щоб уникнути таких труднощів, можна застосовувати сучасні технології: інформаційні комп’ютерні мережі, мобільний зв’язок, електронну пошту, відеоспостереження тощо. Якщо надомник виконує завдання, результати якого очевидні (наприклад, виробляє певну кількість одиниць меблів або шиє певну кількість пар взуття), то з визначенням ефективності його роботи взагалі не виникає проблем, бо для підприємства неважливо, скільки часу він витратив на виготовлення (пошиття) цієї «одиниці» і в який саме час він це робив. 

== 02 квітня 2020 р. набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)"]. ==
Відповідно до змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи» від 04.02.2021 р. № 1213-IX ст. 60 викладена в новій редакції:

"Стаття 60. Гнучкий режим робочого часу

За письмовим погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу, що передбачає саморегулювання працівником часу початку, закінчення роботи та тривалості робочого часу упродовж робочого дня, на визначений строк або безстроково, під час прийняття на роботу або пізніше.

На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

Гнучкий режим робочого часу - це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи іншої, встановленої на певний обліковий період (тиждень, місяць, квартал, рік тощо), норми тривалості робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу передбачає:

1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки. При цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;

2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;

3) час перерви для відпочинку і харчування.

Гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовується на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, обумовлених специфікою діяльності, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи або коли такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці.

У разі виробничо-технічної необхідності та/або для виконання невідкладних чи непередбачених завдань власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким установлено гнучкий режим робочого часу, загальний режим роботи на підприємстві, в установі, організації. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

У разі направлення працівника у відрядження на нього поширюється режим роботи, встановлений на підприємстві (в установі, організації), до якого (якої) його відряджено.

Гнучкий режим робочого часу може встановлюватися:

1) за заявою працівника з прийнятними для нього часовими межами графіка роботи без дотримання вимог щодо повідомлення працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну режиму роботи;

2) власником або уповноваженим ним органом - у разі виробничої необхідності з обов’язковим повідомленням працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну режиму роботи.

Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працівників з умовами та специфікою гнучкого режиму робочого часу не менше ніж за два місяці до запровадження такого режиму, забезпечити облік відпрацьованого часу та ефективний контроль за найбільш повним і раціональним використанням робочого часу працівником.

Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, виходячи із структури робочого часу та встановленого облікового періоду норми його тривалості для кожного окремого працівника, узгоджує час роботи працівника, для якого встановлено гнучкий режим робочого часу, з режимом роботи інших працівників шляхом регулювання фіксованого, змінного часу і часу перерви для відпочинку і харчування.

Запровадження гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

У разі порушення встановленого гнучкого режиму робочого часу, крім застосування відповідних дисциплінарних стягнень, працівник може бути переведений на загальний режим роботи без дотримання вимоги щодо повідомлення працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну істотних умов праці.

Вимога щодо повідомлення власником або уповноваженим ним органом працівника про зміну режиму роботи, встановлена цією статтею, не поширюється на випадки, передбачені частиною другою цієї статті".

Також Кодекс законів про працю України доповнено ст. 60-1 та ст. 60-2:

"Стаття 60-1. Надомна робота

Надомна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.

Типова форма трудового договору про надомну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

У разі запровадження надомної роботи робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника без погодження з власником або уповноваженим ним органом у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення власника або уповноваженого ним органу про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення власника або уповноваженого ним органу не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої цієї статті не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи, організації, якщо інше не передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами, необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається на власника або уповноважений ним орган, якщо інше не передбачено трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень статті 125 цього Кодексу.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру надомна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору про надомну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження надомної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

Власник або уповноважений ним орган самостійно вирішує, в який спосіб доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.

Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.

Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має для цього відповідні ресурси та засоби.

Стаття 60-2. Дистанційна робота

Дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на власника або уповноважений ним орган, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з власником або уповноваженим ним органом, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має для цього відповідні ресурси та засоби";

Законом зокрема вносяться зміни до Кодексу законів про працю України в частині унормування дистанційної (надомної) роботи.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 Нова редакція статті 60 '''Кодексу законів про працю України''']:

· '''дистанційної (надомної) роботи''' – форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця; При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 50 і 51 цього Кодексу].

· '''гнучкого режиму робочого часу''' – форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Також внесено такі зміни:

· при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу обов'язковим є укладення трудового договору у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 зміни до статті 24]);

· час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 зміни до статті 113]).

· на строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 (стаття 233]) продовжуються строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1550 зміни у Глава XIX Прикінцеві положення]).

16.07.2021 року набув чинності наказ Мінекономіки від 05.05.2021 р. № 913-21, яким, зокрема, затверджено типові форм трудових договорів про надомну та дистанційну роботу.
[[Категорія:Трудове право]]

Охорона земель і ґрунтів від забруднення відходами

2021-06-29T08:57:39Z

Mariia.Tunyk: Органи уповноважені розглядати справи пов'язані з охороною земель

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України «Про охорону земель»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про відходи»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0285-98#Text Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки «Про затвердження Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства» від 27.10.1997 року №171]
== Поняття охорони земель, охорони ґрунтів, відходів. ==
'''Охорона земель''' – це система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

'''Охорона ґрунтів''' - система правових, організаційних, технологічних та інших заходів, спрямованих на збереження і відтворення родючості та цілісності ґрунтів, їх захист від деградації, ведення сільськогосподарського виробництва з дотриманням ґрунтозахисних технологій та забезпеченням екологічної безпеки довкілля.

'''Відходи''' - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

'''Небезпечні відходи''' - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

== Завдання та зміст охорони земель ==
Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

'''Завданнями охорони земель''' є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.

'''Охорона земель включає:'''
* обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;
* захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;
* захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;
* збереження природних водно-болотних угідь;
* попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;
* консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 164 Земельного кодексу України]).

== Система заходів у галузі охорони земель ==
'''Система заходів у галузі охорони земель включає:'''
* державну комплексну систему спостережень, тобто здійснення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, агрохімічних, радіологічних та інших обстежень і розвідування стану земель і ґрунтів, їх моніторинг.
* розробку загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм використання та охорони земель, документації із землеустрою в галузі охорони земель;
* створення екологічної мережі;
* здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель, що включає в себе:
# поділ земель за цільовим призначенням з урахуванням природних умов, агробіологічних вимог сільськогосподарських культур, розвитку господарської діяльності та пріоритету вимог екологічної безпеки;
# установлення вимог щодо раціонального використання земель відповідно до району (зони);
# визначення територій, що потребують особливого захисту від антропогенного впливу;
# установлення в межах окремих зон необхідних видів екологічних обмежень у використанні земель або ґрунтів з урахуванням їх геоморфологічних, природно-кліматичних, ґрунтових, протиерозійних та інших особливостей відповідно до екологічного району (зони).
* економічне стимулювання впровадження заходів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів здійснюється шляхом:
# надання податкових і кредитних пільг фізичним і юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи щодо захисту земель від ерозії, підвищення родючості ґрунтів та інші заходи, передбачені загальнодержавними і регіональними програмами використання та охорони земель;
# звільнення землевласників і землекористувачів від плати за землю, за земельні ділянки, на яких виконуються роботи з меліорації, рекультивації, консервації земель та інші роботи щодо охорони земель на період тимчасової консервації, будівництва та сільськогосподарського освоєння земель відповідно до затвердженої документації із землеустрою; компенсування сільськогосподарським товаровиробникам недоодержаної частки доходу внаслідок консервації деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земель;
# застосування прискореної амортизації основних фондів землеохоронного і природоохоронного призначення.
* нормування полягає у забезпеченні екологічної та санітарно-гігієнічної безпеки громадян шляхом визначення вимог щодо якості земель, родючості ґрунтів і допустимого антропогенного навантаження та господарського освоєння земель ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text стаття 22 Закону України «Про охорону земель»]).

== Порядок визначення забруднення земель і ґрунтів та визначення розміру шкоди внаслідок їх забруднення ==
'''Забруднення ґрунтів''' - це накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості.

Землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Факти забруднення (засмічення) земель та ґрунтів встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

'''''Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.'''''

Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення.

Розмірною одиницею для розрахунку величини шкоди приймається '''''товща землі в 0,2 м (об'єм ґрунтової маси 2000 куб.м на один гектар земної поверхні)'''''.

Забруднюючі речовини, що спричинили забруднення земельної ділянки, поділені на 4 групи небезпечності, основою для визначення яких є величини гранично допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин в ґрунті.

'''''Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала забруднення, видає територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центри надання адміністративних послуг.'''''

== Охорона земель від забруднення відходами та небезпечними речовинами ==
При здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються:
* виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними;
* максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об'єктів поводження з відходами;
* зняття родючого шару ґрунту, його складування, збереження та використання при рекультивації земель, покращенні малопродуктивних земель і благоустрої населених пунктів;
* запобігання негативному впливу об'єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій;
* рекультивація земельних ділянок після ліквідації об'єктів поводження з відходами.
'''''Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.'''''

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

У районах можливого забруднення земель небезпечними відходами, у тому числі аварійними, викидами від стаціонарних і пересувних джерел за рішенням місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування проводяться постійні або періодичні обстеження хімічного складу ґрунтів з метою виявлення та визначення їх негативного впливу на здоров'я людини, а також окремих видів природних ресурсів і довкілля в цілому ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text стаття 45 Закону України «Про охорону земель»]).

'''Звільнення від відходів ведеться в декількох напрямках, таких як:'''
* складування та захоронення відходів (створення полігонів твердих побутових відходів);
* знищення відходів шляхом їхнього спалювання; переробка відходів (утилізація та реутилізація, в тому числі компостування, на законодавчому рівні закріплені вимоги щодо здійснення заходів щодо з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє середовище.
Зокрема, '''''забороняються такі дії''''':
# провадити будь-яку господарську діяльність, пов’язану з утворенням відходів без одержання від місцевих органів виконавчої влади дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;
# визначати місце розміщення підприємств, установ, полігонів та інших об’єктів поводження з відходами, якщо вони не відповідають екологічним та іншим санітарно-гігієнічним вимогам;
# вводити в дію нові і реконструйовані підприємства та інші об'єкти, не забезпечені устаткуванням і технологіями для безпечного поводження з відходами, та в разі відсутності даних, необхідних для оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-%D0%B2%D1%80#Text стаття 32 Закону України «Про відходи»]).

== Основні вимоги до охорони ґрунтів ==
Ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони.

Власники земельних ділянок та землекористувачі '''''не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу''''' центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, '''''крім випадків:'''''
# проведення робіт із буріння та облаштування нафтових і газових свердловин, будівництва, технічного обслуговування, ремонту і реконструкції нафтових і газових свердловин та пов’язаних з їх обслуговуванням об’єктів трубопровідного транспорту, виробничих споруд, під’їзних доріг, ліній електропередачі та зв’язку, підземних кабельних мереж енергозабезпечення;
# проведення робіт, пов’язаних з ліквідацією та запобіганням аварійним ситуаціям на нафтових і газових свердловинах та пов’язаних з їх експлуатацією об’єктах трубопровідного транспорту, виробничих спорудах, під’їзних дорогах, лініях електропередачі та зв’язку, підземних кабельних мережах енергозабезпечення;
# проведення робіт з дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 168 Земельного кодексу України]).
При здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються:
* виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними;
* максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об'єктів поводження з відходами;
* зняття родючого шару ґрунту, його складування, збереження та використання при рекультивації земель, покращенні малопродуктивних земель і благоустрої населених пунктів;
* запобігання негативному впливу об'єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій;
* рекультивація земельних ділянок після ліквідації об'єктів поводження з відходами.
Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, '''зобов'язані''' забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

'''''Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів''''' у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

У районах можливого забруднення земель небезпечними відходами, у тому числі аварійними, викидами від стаціонарних і пересувних джерел за рішенням місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування проводяться постійні або періодичні обстеження хімічного складу ґрунтів з метою виявлення та визначення їх негативного впливу на здоров'я людини, а також окремих видів природних ресурсів і довкілля в цілому.

== Відповідальність за забруднення земель і ґрунтів ==
Громадяни та юридичні особи несуть '''''цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність''''' відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
'''''Відшкодування збитків''''' власникам землі та землекористувачам '''''здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи,''''' які використовують земельні ділянки, а також '''''органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи,''''' діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачена адміністративна відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур'янами та тягне за собою '''''накладення штрафу на громадян від двадцяти (340,00 грн.) до вісімдесяти (1360, 00 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''''' і '''''на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти (850,00 грн.) до ста (1700, 00 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''''

Відповідно до статті 242-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 52-56 та 188-56 цього Кодексу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин,

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з контролю за використанням та охороною земель та його заступники, головні державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їхні заступники, старші державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель та державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель відповідних територій.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Стаття 239 Кримінального кодексу України] передбачає кримінальну відповідальність за забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, - '''''карається штрафом від однієї (17000,00 грн.) до чотирьох тисяч (68000,00 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.'''''

Ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки '''''караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.'''''

'''Позови у сфері контролю та охорони земель і ґрунтів від забруднення відходами можуть розглядатись в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства.'''

== Судова практика: ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/73629359 Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.04.2018, справа № 909/1204/17]

==Див. також==
* [[Державний контроль за використанням та охороною земель]]

[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Нормування та ліцензування в галузі використання та охорони земель

2021-06-29T08:42:35Z

Mariia.Tunyk: Визначений перелік органів державної влади, які здійснюють контроль за використанням та охороною земель

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1315-18 Закон України "Про стандартизацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закон України "Про охорону земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14 Закон України "Про захист економічної конкуренції"]
== Поняття нормування в галузі використання та охорони земель ==
Правове регулювання використання та охорони земель відбувається за допомогою стандартів та нормативів у галузі охорони земель. Ефективність правового регулювання використання та охорони земель залежить від того, на скільки стандарти та нормативи у галузі охорони земель являють собою цілісну систему.

'''Охорона земель''' - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

'''Нормування та стандартизація у сфері використання й охорони земель''' — функція державного управління земельними ресурсами, яка полягає у прийнятті та забезпеченні використання суб'єктами земельних відносин вимог щодо якості земель, родючості ґрунтів і допустимого антропогенного навантаження та господарського освоєння земель.

Нормативні документи в галузі охорони земель розробляються, затверджуються, перевіряються і переглядаються в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1315-18 Законом України «Про стандартизацію»]. Згідно із Законом стандартизація передбачає діяльність, що полягає в установленні положень для загального та неодноразового використання щодо наявних чи потенційних завдань і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері. Мета стандартизації і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів полягає в забезпеченні екологічної і санітарно-гігієнічної безпеки громадян шляхом прийняття відповідних нормативів і стандартів, які визначають вимоги щодо якості земель, допустимого антропогенного навантаження на ґрунти та окремі території, допустимого сільськогосподарського освоєння земель тощо.

Поряд зі стандартизацією в сучасних умовах застосовується ще один напрям забезпечення впорядкованості суспільних відносин у галузі охорони земель — нормування. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 статтею 28 Закону України «Про охорону земель»] нормування в галузі охорони земель полягають у забезпеченні екологічної та санітарно-гігієнічної безпеки громадян шляхом визначення вимог щодо якості земель, родючості ґрунтів і допустимого антропогенного навантаження та господарського освоєння земель.

Воно полягає у прийнятті нормативів, перелік яких встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 статтею 30 ЗК України «Про охорону земель»]:
* гранично допустимого забруднення ґрунтів;
* якісного стану ґрунтів;
* оптимального співвідношення земельних угідь;
* показники деградації земель та ґрунтів.

Згідно зі ст. 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закону України «Про охорону земель»] Нормативи оптимального співвідношення земельних угідь встановлюються для запобігання надмірному антропогенному впливу на них, у тому числі надмірній розораності сільськогосподарських угідь.

До нормативів оптимального співвідношення земельних угідь належать:
* оптимальне співвідношення земель сільськогосподарського, природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного, рекреаційного призначення, а також земель лісового та водного фондів;

* оптимальне співвідношення ріллі та багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ, а також земель під полезахисними лісосмугами в агроландшафтах.
Нормативи гранично допустимого забруднення ґрунтів запроваджуються з метою встановлення критеріїв придатності земель за їх основним цільовим призначенням (сільськогосподарським, оздоровчим, рекреаційним тощо). До нормативів гранично допустимого забруднення ґрунтів належать: гранично допустимі концентрації у ґрунтах хімічних речовин, залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів, важких металів тощо; максимально допустимі рівні забруднення ґрунтів радіоактивними речовинами.

Нормативи рівня деградації земель та ґрунтів встановлюються для кожної категорії земель з метою здійснення ефективного контролю за земельними ресурсами та запобігання погіршенню їх стану.

Згідно зі ст. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1315-18 Закону України «Про стандартизацію»] суб'єктами стандартизації є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері стандартизації; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації; національний орган стандартизації; технічні комітети стандартизації; підприємства, установи та організації, що здійснюють стандартизацію. Що стосується нормативів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів, то їх встановлення належить до компетенції Кабінету Міністрів України. Проте нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у галузі охорони здоров'я та санітарного нагляду, екології та природних ресурсів.

Застосування стандартів та нормативів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів може здійснюватися шляхом укладення та реалізації договорів. Наприклад, у договорі оренди земельної ділянки можуть бути визначені обов'язки орендаря щодо дотримання в процесі використання орендованої ділянки певних параметрів (стандартів, нормативів) її використання. Стандарти та нормативи можуть також реалізовуватися через укладення та виконання договорів на рекультивацію земель, їх консервацію, виконання землевпорядних робіт тощо.

До нормативних документів із стандартизації у галузі охорони земель належать:
*терміни, поняття класифікації;
*методи, методики і засоби визначення складу та властивостей земель;
*вимоги до збирання, обліку, обробки, збереження, аналізу інформації про якість земель, прогнозування зміни родючості грунтів;
*вимоги щодо раціонального використання та охорони земель;
*технічні умови щодо процесів та послуг у сфері охорони земель;
*метрологічні норми, правила, вимоги до організації робіт;
*інші нормативні документи зі стандартизації у галузі охорони земель.

Нормативні документи в галузі охорони земель розробляються, затверджуються, перевіряються і переглядаються в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1315-18 Законом України “Про стандартизацію”].

Відповідно до статті 242-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 52-56 та 188-56 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з контролю за використанням та охороною земель та його заступники, головні державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їхні заступники, старші державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель та державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель відповідних територій";

== Поняття ліцензування, порядок здійснення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 2 березня 2015 року № 222-VIII] (Далі – Закон № 222-VIII) '''ліцензування''' - засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, спрямований на забезпечення безпеки та захисту економічних і соціальних інтересів держави, суспільства, прав та законних інтересів, життя і здоров’я людини, екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища.

Державна політика у сфері ліцензування ґрунтується на:
* принципі єдиної державної системи ліцензування, що реалізується шляхом:
встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, виключно цим Законом;
визначення вичерпного переліку документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, виходячи з мінімальної кількості таких документів, достатніх лише для підтвердження виконання вимог відповідних ліцензійних умов;
визначення Кабінетом Міністрів України органів ліцензування, крім державних органів, які визначені органами ліцензування законом, видів господарської діяльності.
* принципі територіальності, згідно з яким дія ліцензії поширюється на адміністративну територію органу ліцензування, що її видав;
* принципі дотримання законності шляхом того, що:
запровадження ліцензування виду господарської діяльності здійснюється виключно законом шляхом внесення змін до статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закону № 222-VIII;]
види господарської діяльності, не зазначені у статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закону № 222-VIII], ліцензуванню не підлягають;
виключно законами визначаються підстави для видачі ліцензії, залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду, відмови у видачі ліцензії, переоформлення ліцензії, розширення та звуження провадження виду господарської діяльності ліцензіатом, зупинення, відновлення дії ліцензії повністю або частково, анулювання ліцензії повністю або частково і строки прийняття та набрання чинності рішеннями органів ліцензування;
встановлюються конкретні строки здійснення кожної дії органу ліцензування, спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування;
вимоги ліцензійних умов мають бути однозначними, прозорими та виключати можливість їх суб’єктивного застосування органами ліцензування чи ліцензіатами;
повноваження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування поширюються на сферу ліцензування всіх видів господарської діяльності, визначаються виключно цим Законом і не можуть бути обмежені іншими законами;
запроваджується відповідальність посадових осіб органів ліцензування і спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та суб’єктів господарювання за порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють сферу ліцензування;
забороняється вимагання органами ліцензування надання документів з державних паперових або електронних інформаційних ресурсів;
* принципі пріоритетності захисту прав, законних інтересів, життя і здоров’я людини, навколишнього природного середовища, захисту обмежених ресурсів держави та забезпечення безпеки держави, що передбачає:
ліцензування застосовується лише до такого виду господарської діяльності, провадження якого становить загрозу порушення прав, законних інтересів громадян, життю чи здоров’ю людини, навколишньому природному середовищу та/або безпеці держави, і лише у разі недостатності інших засобів державного регулювання;
запобігання проявам корупції;
у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці;
* принципі рівності прав суб’єктів господарювання, що передбачає:
вільний вибір суб’єктом господарювання провадження встановленого законом виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, і території своєї діяльності;
забезпечення при отриманні ліцензії рівності прав суб’єктів господарювання незалежно від організаційно-правової форми чи форми власності, якщо інше не встановлено законом;
встановлення єдиних вимог ліцензійних умов шляхом визначення їх відповідності рівням ризику від провадження відповідного виду господарської діяльності;
уникнення необґрунтованих обтяжень чи зайвих адміністративних процедур;
заборону використання ліцензування видів господарської діяльності для обмеження конкуренції;
* принципі відкритості процесу ліцензування, що забезпечується шляхом:
внесення відомостей про ліцензування видів господарської діяльності суб’єктів господарювання до ліцензійних реєстрів;

своєчасного оприлюднення результатів ліцензійної діяльності органами ліцензування на своїх офіційних веб-сайтах та проектів нормативно-правових актів - у порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації";

забезпечення доступності інформації у сфері ліцензування відповідно до закону;

залучення на паритетних засадах представників профільних громадських організацій, суб’єктів господарювання та/або їх об’єднань до процесу прийняття рішень Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування.

Документи, подання яких до органу ліцензування можуть бути подані до органу ліцензування за вибором здобувача ліцензії, ліцензіата:
* нарочно;
* поштовим відправленням з описом вкладення;
* в електронній формі в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі оформлення документів, що складаються здобувачем ліцензії, ліцензіатом відповідно до цього Закону, на паперовому носії вони складаються за допомогою друкувальних засобів або оформлюються рукописним способом.

Документи, що подаються в електронній формі, оформлюються згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу.

Документи, що складаються здобувачем ліцензії, ліцензіатом відповідно до цього Закону, мають бути викладені державною мовою та підписані здобувачем ліцензії, ліцензіатом або іншою уповноваженою на це особою. Заява про отримання ліцензії та підтвердні документи, подані у паперовій формі, приймаються за описом.

При надходженні до органу ліцензування заяви про отримання ліцензії разом з підтвердними документами на паперових носіях на двох екземплярах опису документів уповноваженою посадовою особою органу ліцензування робиться відмітка про дату прийняття документів і засвідчується своїм підписом із зазначенням прізвища, ініціалів, посади. Один екземпляр опису уповноваженою посадовою особою органу ліцензування надається (надсилається рекомендованим листом чи за допомогою засобів телекомунікації) здобувачу ліцензії (а у разі подання здобувачем ліцензії документів до органу ліцензування нарочно - видається йому нарочно одразу після заповнення), а другий екземпляр опису залишається в органі ліцензування.

У заяві про отримання ліцензії повинна міститися інформація про:
* здобувача ліцензії:
для юридичної особи - повне найменування, ідентифікаційний код, місцезнаходження, перелік відокремлених підрозділів, у межах яких планується провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;
для фізичної особи - підприємця - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дані про місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичною особою, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті, - подається копія цієї відмітки) та згода на обробку персональних даних з метою забезпечення виконання вимог цього Закону;
* вид господарської діяльності (повністю або частково), на провадження якого здобувач ліцензії має намір отримати ліцензію.

До заяви про отримання ліцензії додаються:
* документи відповідно до ліцензійних умов;
* копія паспорта керівника здобувача ліцензії (або його уповноваженого представника) із відміткою контролюючого органу про повідомлення про відмову через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (подається тільки фізичними особами - підприємцями, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган);
* опис документів, що подаються для отримання ліцензії, у двох екземплярах (у разі подання документів у паперовій формі).

Перелік підтвердних документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, встановлюється ліцензійними умовами і є виключним.
Документи, копії яких подавалися до органу ліцензування відповідно до цього Закону, та документи (копії), що підтверджують достовірність даних, зазначених здобувачем ліцензії в документах, що подавалися органу ліцензування, зберігаються ліцензіатом протягом дії ліцензії.

Посадовим особам органів ліцензування забороняється вимагати від здобувача ліцензії:
* подання оригіналів документів (крім документів, що складаються безпосередньо здобувачем ліцензії);
* зазначення в документах, що подаються для отримання ліцензії, інформації або подання документів, не передбачених ліцензійними умовами;
* документи, що підтверджують або спростовують інформацію про нього, які видаються іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування або їх посадовими особами (виписки, витяги, довідки, листи);
* наявності на документі (його копії), що подається суб’єктом господарювання, відбитка його печатки або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом.

Документи, подання яких для отримання ліцензії передбачено цим Законом та прийняті органом ліцензування до розгляду для видачі ліцензії, поверненню здобувачеві ліцензії не підлягають.

З документів, поданих для отримання ліцензії на паперових носіях, органом ліцензування обов’язково виготовляється електронна копія шляхом сканування.

Підставою для залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду є:
* подання не в повному обсязі документів, що додаються до заяви для отримання ліцензії;
* заява або хоча б один з документів, що додається до заяви про отримання ліцензії:
підписаний особою, яка не має на це повноважень;
* оформлений із порушенням вимог цього Закону, складений не за встановленою формою або не містить даних, які обов’язково вносяться до них згідно з цим Законом;
* подання заяви з порушенням строків, передбачених цим Законом;
* відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про здобувача ліцензії (суб’єкта господарювання) або наявність відомостей про державну реєстрацію його припинення;
* наявність інформації про здійснення контролю за діяльністю суб’єкта господарювання у значенні, наведеному у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14 Законі України "Про захист економічної конкуренції"], резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Законі України "Про оборону України"]

За видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом. Ліцензія видається на необмежений строк.

'''Переоформлення ліцензії є безоплатним.'''

Плата за звуження провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, не справляється. Плата за видачу ліцензії вноситься ліцензіатом у строк не пізніше десяти робочих днів з дня внесення запису щодо рішення про видачу ліцензії до ліцензійного реєстру. Документом, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, є копія квитанції, виданої банком, копія платіжного доручення з відміткою банку, квитанція з платіжного термінала, квитанція (чек) з поштового відділення зв’язку. Органу ліцензування забороняється вимагати від суб’єктів господарювання внесення плати за видачу ліцензії до прийняття рішення про її видачу.
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Господарське право]]

Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора

2021-05-27T08:11:39Z

Mariia.Tunyk: Зміни до Положення про Колегію з розгляду скарг

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1128-2015-%D0%BF Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1141-2011-п Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0024-20/paran40#n40 Положення про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 09 січня 2020 року № 71/5] (зі змінами внесеними відповідно до Наказу Міністерства юстиції України 27 квітня 2021 року N 1531/5)

== Способи оскарження рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора ==
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені:
* у позасудовому порядку
* до суду

== Позасудовий порядок оскарження ==
=== Куди звернутись ===
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені '''до Міністерства юстиції України, його територіальних органів''' (''стаття 37 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]'')
[[Файл:Оскарження рішень дій державного реєстратора.jpg|міні|Оскарження рішень дій державного реєстратора]]
'''Які скарги розглядає Міністерство юстиції України?''' 
Міністерство юстиції України розглядає скарги:
# на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
# на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

'''Які скарги розглядає територіальний орган Міністерства юстиції України?''' 
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги:
# на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
# на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

=== Хто може звернутися зі скаргою ===
'''Скарга''' на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України '''подається особою, яка вважає, що її права порушено''' (''наприклад, особа дізналась про факт незаконної перереєстрації нерухомого майна, яке знаходиться у її власності, на іншу особу, тощо'').

=== Строк подання скарги ===

{| class="wikitable"
|-
! Рішення, дії або бездіяльність, що оскаржується !! Суб’єкт розгляду скарги !! Строк звернення
|-
| Рішення, дії або бездіяльність '''державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав'''|| Міністерство юстиції України та його територіальні органи|| '''протягом 60 календарних днів''' з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю
|-
| Рішення, дії або бездіяльність '''територіальних органів Міністерства юстиції України'''|| Міністерство юстиції України|| '''протягом 15 календарних днів''' з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
|}

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

=== Колегіальний розгляд скарг ===
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін’юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1128-2015-%D0%BF Порядком].

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін’юстом чи його територіальними органами утворюються '''постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації''' (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін’юстом. Склад колегій затверджується Мін’юстом чи відповідним територіальним органом.

Розгляд Колегією скарги здійснюється в такій послідовності:

1) доповідь посадової особи Мін'юсту чи відповідного територіального органу по суті скарги, відповіді на питання членів Колегії;

2) надання усних пояснень по суті скарги скаржником, державним реєстратором, іншими особами, запрошеними на засідання Колегії, а також представниками неурядових організацій, що представляють та захищають інтереси бізнесу в Україні, у тому числі представниками Ради бізнес-омбудсмена, відповіді на питання членів Колегії;

3) обговорення Колегією скарги;

4) винесення членом Колегії на голосування проєкту рішення за результатом розгляду скарги;

5) голосування Колегією за результатом розгляду скарги.

Особи, запрошені на засідання Колегії, а також представники неурядових організацій, що представляють та захищають інтереси бізнесу в Україні, мають право бути присутніми на засіданні Колегії виключно під час надання усних пояснень по суті такої скарги.

Посадові особи Мін'юсту чи відповідного територіального органу можуть бути присутні на засіданні Колегії з дозволу головуючого на засіданні Колегії.

За результатом розгляду скарги Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні. Якщо половина від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні, проголосувала за рішення, а решта проголосувала проти або утрималася, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосував головуючий на засіданні.

Висновок Колегії має містити:

дату та місце проведення засідання Колегії;

перелік членів Колегії, які брали участь у засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги;

реквізити та суть скарги;

рекомендації щодо задоволення (відмови у задоволенні) скарги;

мотиви рішення Колегії у стислому викладенні;

мотиви рішення Колегії у розгорнутому викладенні, зокрема відомості про наявність (відсутність) обставин, які мають значення для розгляду скарги, та відомості про наявність (відсутність) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, що оскаржуються;

результати голосування ("за", "проти", "утримався") членів Колегії.

Висновок Колегії підписують усі члени Колегії, які брали участь у засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги. Якщо внаслідок звільнення члена Колегії, який брав участь у відповідному засіданні Колегії, його тимчасової непрацездатності або з інших причин, пов'язаних з відповідним членом Колегії, висновок Колегії не може бути ним підписаний, у висновку зазначається причина такого непідписання. Якщо через відповідні причини кількість членів Колегії, які підписали висновок, є меншою ніж кількість, необхідна відповідно до абзацу другого цього пункту для прийняття Колегією рішення, Мін'юст, відповідний територіальний орган забезпечує новий розгляд скарги Колегією в іншому складі.

=== Форма скарги ===
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
* повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником, а також адреса для листування, засоби зв’язку (номер телефона та/або електронна адреса);
* реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
* зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності (яким реєстратором прийнято рішення та з яких підстав) та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
* викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
* відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;
* відомості про про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді скарги, а також спосіб, в який скаржник та/або представник бажає отримати повідомлення про розгляд скарги по суті (в один з таких способів: телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); шляхом перегляду оголошення на офіційному веб-сайті Мін’юсту; засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги);
* підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності). 
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. 
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. 
При засвідченні копій документів, що додаються до скарги, на таких копіях проставляється особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, відмітка «Згідно з оригіналом», дата засвідчення копії. В разі подачі скарги від юридичної особи на копіях проставляється печатка (за наявності). 

У разі повідомлення особами, що беруть участь у розгляді скарги у сфері державної реєстрації колегіально, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового рішення.

=== Строк розгляду скарги ===
Розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Законом України "Про звернення громадян"]. 
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому '''загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.'''

=== Перевірка підстав для відмови у задоволені скарги ===
Мін’юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:
* оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;
* наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;
* наявність інформації про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;
* наявність рішення Мін’юсту чи його територіального органу з такого самого питання;
* здійснення Мін’юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;
* подання скарги особою, яка не має на це повноважень;
* закінчення встановленого законом строку подачі скарги;
* розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін’юсту чи його територіального органу.

Якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін’юст чи відповідний територіальний орган приймає '''не пізніше десяти робочих днів''' з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. 
Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.

=== Розгляд скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону ===
У разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін’юст чи відповідний територіальний орган здійснює '''колегіальний розгляд такої скарги''' на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін’юсту, що оскаржуються.

Якщо під час розгляду Мін’юстом скарги у сфері державної реєстрації не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін’юсту, '''розгляд такої скарги здійснюється Мін’юстом невідкладно без розгляду її колегіально.'''

=== Рішення за результатами розгляду скарги ===
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення у формі наказу про:
* відмову в задоволенні скарги;
* задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
# скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги ''('''рішення приймається виключно Міністерством юстиції України''')'';
# скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
# виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
# усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу;
# тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
# анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав ''('''рішення приймається виключно Міністерством юстиції України''')'';
# притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України ''('''рішення приймається виключно Міністерством юстиції України''')'';
# направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги. 
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, '''надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.'''

=== Повідомлення правоохоронним органам про виявлені порушення ===
У разі якщо за результатами розгляду скарги Міністерством юстиції України чи його територіальними органами виявлено прийняття державними реєстраторами чи суб’єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів щодо негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів.

=== Підстави для відмови у задоволенні скарги ===
Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:
# скарга оформлена без дотримання встановлених вимог;
# на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
# наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
# наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
# є рішення цього органу з того самого питання;
# в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
# скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
# закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
# розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
# державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

=== Оскарження ===
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів '''можуть бути оскаржені до суду'''.

== Судовий порядок ==
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені в суді в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|порядку адміністративного судочинства]]. 

== Наслідки скасування судом рішення Мінюсту ==
У разі скасування судом рішення Мін’юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін’юст забезпечує:
* повторний розгляд такої скарги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1128-2015-%D0%BF#Text Порядку];
* внесення не пізніше наступного робочого дня з дня надходження судового рішення відповідних відомостей до реєстрів відповідно до закону (у разі скасування судом рішення Мін’юсту про задоволення скарги у сфері державної реєстрації).

== Див. також ==
[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Суборенда земельної ділянки

2021-04-29T08:50:51Z

Mariia.Tunyk: Посилання на зразок договору суборенди земельної ділянки

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]

== Поняття суборенди земельної ділянки ==
'''Суборенда землі''' - це передача земельної ділянки її користувачем (орендарем) іншій особі в користування на певний строк та на умовах, погоджених з орендодавцем.

Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 частина перша ст. 8 Закону України "Про оренду землі"]).

Передача в суборенду земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, забороняється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 частина сьома ст. 8 Закону України "Про оренду землі"]).

== Сторони договору суборенди ==
'''Сторонами договору суборенди є:'''
* орендар(користувач) земельної ділянки ;
* суборендар.
Якщо орендарем земельної ділянки є '''ініціатор''' створення індустріального парку, така земельна ділянка або її частини передаються ним у суборенду учасникам індустріального парку відповідно до земельного законодавства України без попереднього погодження з орендодавцем, якщо це не суперечить договору оренди такої земельної ділянки.

Якщо орендарем земельної ділянки є '''інвестор''' із значними інвестиціями, з яким укладено спеціальний інвестиційний договір відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями", передача в суборенду земельних ділянок державної або комунальної власності, визначених таким спеціальним інвестиційним договором як необхідні для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, забороняється.

== Умови договору суборенди земельної ділянки ==
Умови договору суборенди земельної ділянки ''повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 частина друга ст. 8 Закону України "Про оренду землі"]). 

''Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.''

'''Форма договору суборенди земельної ділянки''' Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 частина шоста ст. 8 Закону України "Про оренду землі"]). За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально. Державна реєстрація договорів суборенди земельної ділянки проводиться в порядку, визначеним для державної реєстрації договорів оренди землі. 

'''Права та обов'язки землекористувачів''' Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом чи договором, '''мають право:'''
* самостійно господарювати на землі;
* власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;
* використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;
* на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
* споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. 
Землекористувачі '''зобов'язані:'''
* забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;
* додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;
* своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
* не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
* підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
* своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;
* дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
* зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем. 

== Зміна, припинення та розірвання договору суборенди земельної ділянки ==
Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 30 Закону України "Про оренду землі"]).

У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 частина четверта ст. 8 Закону України "Про оренду землі"]).

'''Договір суборенди землі може бути розірваний за згодою сторін'''. На вимогу однієї із сторін договір суборенди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору суборенди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

'''[[:Файл:ДОГОВІР суборенди.docx]]'''
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Договір оренди]]

Файл:ДОГОВІР суборенди.docx

2021-04-29T08:47:03Z

Mariia.Tunyk: Зразок договору суборенди земельної ділянки

== Опис файлу ==
Зразок договору суборенди земельної ділянки

Легальні способи протидії колекторській компанії

2021-03-31T08:42:11Z

Mariia.Tunyk: Зміни до законодавства

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки і банківську діяльність»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України «Про інформацію»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-97 Рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 № 5-зп]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-12?nreg=v002p710-12&find=1&text=%F2%E0%BA%EC%ED%E8%F6&x=0&y=0 Рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 № 2-рп/2012]

== Регламентація діяльності колекторських компаній ==
<big>'''Діяльність колекторів не врегульована жодним спеціальним законодавчим актом, але'''</big> вона прямо не заборонена законом.Тому, визначаючи основні вимоги до діяльност колекторів необхідно, перш за все, виходити з положень чинного законодавств України. Так, '''підставою для виконання колекторською організацією своїх функцій''' може слугувати '''договір''', що укладається між нею та кредитором. Використовуються такі види договорів:
* [[Договір доручення|доручення]] (ст. 1000 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі -ЦК України);
* [[Заміна кредитора у зобов'язанні|відступлення права вимоги]] (ст. 512 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* [[Договір факторингу|факторингу]] (ст. 1077 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
Виходячи з вищенаведеного, в разі звернення до боржника колекторів, в нього '''є право вимагати номер договору''', дату його оформлення, дані первинного кредитора і тип договору між кредитором та колекторами (факторинг, доручення тощо). Крім того, є право вимагати для ознайомлення завірені копії цих документів, оскільки '''згідно з ч.2 ст. 517 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]''' '''боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні'''.

== Особливості нарахування процентів ==
При відмові колишнього кредитора прийняти належне зобов’язання за договором і до моменту одержання всіх документів, які підтверджують повноваження нового кредитора, виникає прострочення кредитора, при якому '''нарахування процентів за договором припиняється''' (ст. 613 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
== Право на приватність ==
Банк чи інша організація, яка передає борги, передаючи інформацію про позичальника, має враховувати положення ст. 60 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України «Про банки і банківську діяльність»], де вказано, що '''інформація щодо діяльності й фінансового стану клієнта''', яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, '''є банківською таємницею''', <big>'''розголошення якої заборонене'''</big>, хоча й '''допускається лише у виняткових випадках''', передбачених законом. 
Водночас у ч. 3 ст. 61 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України «Про банки і банківську діяльність»] якраз йдеться про те, що б<big>анк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта</big>, за умови, '''що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку''', яку він здійснює відповідно до статті 47 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України «Про банки і банківську діяльність»]. 
Але '''не варто забувати''' про інші нормативні документи, '''які регулюють передання персональних даних''' про фізичну особу. Насамперед, згідно зі ст. 32 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], '''не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації''' про особу без її згоди, '''крім випадків, визначених законом,''' і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Конституційний Суд України у своєму [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-12?nreg=v002p710-12&find=1&text=%F2%E0%BA%EC%ED%E8%F6&x=0&y=0 рішенні від 20.01.2012 р. № 2-рп/2012] зазначив, що '''лише фізична особа''', якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації '''має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави й органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її в таємниці.'''
До <big>конфіденційної інформації про фізичну особу належать</big>, зокрема дані про:
* національність;
* освіту;
* сімейний стан;
* релігійні переконання;
* стан здоров’я;
* адреса, дата й місце народження''' (ч. 2 ст. 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закону України «Про інформацію»]). ''' Конституційний Суд України відніс '''до конфіденційної інформації про фізичну особу''', '''крім вищезгаданої''', ще й '''відомості про її майновий стан й інші персональні дані''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-97 рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 року № 5-зп]). '''Отже, інформація, яку фізична особа надає банку, є конфіденційною.''' Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (ч. 2 ст. 21 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закону України «Про інформацію»]).
== Позасудовий порядок вирішення питання ==
<big>'''Будь-який збір інформації про фізичну особу без її згоди є незаконним.'''</big> У разі порушення своїх прав така фізична особа '''може звернутися зі скаргою''' на незаконні дії, пов'язані зі збором, зберіганням і обробкою його персональних даних '''<big>до спеціально уповноваженого органу державної влади з питань захисту персональних даних або до суду.</big>'''
Часто '''дії представників колекторських компаній виходять за рамки правового поля,''' та містять в собі ознаки складу злочинів, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України](далі- КК України), а саме: ст. 182 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] – «Порушення недоторканності приватного життя»; ст. 189 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] – «Вимагання»; ст. 355 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] - «Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань» тощо.
'''<big>Якщо фізична особа постраждала від таких дій з боку колекторів, їй потрібно звернутися із заявою про вчинення кримінального правопорушення до поліції.</big>'''

== Ознаки складу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України: ==
'''Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя'''

1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -

караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -

караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

'''Стаття 189. Вимагання'''

1. Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна.

4. Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, -

карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Публічне, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки, повідомлення особою інформації про вчинення кримінального або іншого правопорушення, здійснене з дотриманням вимог закону, не є діями, передбаченими цією статтею, і не тягне за собою кримінальну відповідальність.

'''Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань'''.

1. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання, -

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

3. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене організованою групою або поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або таке, що завдало великої шкоди чи спричинило інші тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

== Строки позовної давності ==
Термін позовної давності ('''3 роки за основним зобов'язанням і 1 рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)''', якщо '''інше не встановлено умовами договору''') починає спливати <big>з моменту настання терміну виконання зобов'язання або виникнення у кредитора права пред'явити вимогу про його виконання</big>. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. '''<big>Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст. 262 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).</big>'''
== Судовий порядок вирішення питання ==
<big>Колектори не мають права примусово стягувати заборгованості</big>. Алевони мають право звернутися до суду з метою стягнення переуступленого їм боргу і у випадку позитивного рішення суду звертатися до виконавчої служби для стягнення заборгованості'''.'''
Слід зазначити, що <big>колектори вкрай рідко вдаються до судового порядку стягнення заборгованості</big>. Відбувається це з таких причин: <big>небажання нести додаткові часові та грошові витрати, відсутність доказової бази, безпідставність висунутих до боржника вимог, безперспективність примусового стягнення боргу в порядку виконавчого провадження тощо.</big> 
'''За умови надання всіх необхідних документів боржник сам може звернутися до суду щодо умов договору''', зокрема <big>вимагати детальну виписку, вимагати обґрунтування заборгованості</big> (оскільки колектори зазвичай багатьох цих речей не мають, то їм буде непросто довести свою правоту). Крім того, можна б<big>удувати свою правову позицію на тому, що цей договір нерозривно пов’язані з особами, які його уклали, а відповідно не можна було передавати борги по цьому договору.</big>

== Зміни у законодавстві щодо колекторської діяльності ==
На даний час розглядається Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-20 "'''Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні''' '''колекторської діяльності''']'''"''' який визначає загальні організаційно-правові принципи здійснення господарської діяльності у сфері здійснення колекторської діяльності .

19.03.2021 року ВРУ прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості". Зокрема Законом передбачено врегулювння правовідносини, які виникають під час врегулювання простроченої заборгованості, з метою захисту прав споживачів-боржників та обмеження доступу до ринку потенційно недобросовісних колекторів. Цим Законом закріплюються також визначення понятть "колекторська компанія", "реєстр колекторських компаній" та "врегулювання простроченої заборгованості"

[[Категорія:Банківське право‎]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Особливості трудових відносин із дистанційними працівниками. Надомна праця та її основні вимоги

2021-02-26T15:23:44Z

Mariia.Tunyk: Зміни до КЗПП України щодо регуляювання надомної, дистанційної роботи та роботи з гнучким графіком

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327#Text Конвенція про надомну працю від 20 червня 1996 року № 177]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_100#Text Рекомендація щодо надомної роботи від 20 червня 1996 року № 184]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідінстю в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)"]
* Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи» від 04.02.2021 р. № 1213-IX.
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81#Text Положення про умови праці надомників, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 275/17-99], яке діє в частині, що не суперечить Конституції та законам України, до ухвалення відповідних актів згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1545-12#Text Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР"]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0988-13 Наказ Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-05#Text Наказ Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286 "Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників"]

==Поняття надомної праці та осіб-надомників, сфери, у яких застосовують роботу вдома==
Згідно з пунктом 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29.09.1981 р. № 275/17-99 передбачено, що надомниками вважаються особи, які уклали трудовий договір із підприємством про виконання роботи вдома особисто з матеріалів і з використанням знарядь та засобів праці, виділених роботодавцем або придбаних за рахунок його коштів, а також із власних матеріалів та з використанням особистих механізмів й інструментів із дозволу керівництва. 

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенцією Міжнародної організації праці від 20.06.1996 № 177] визначено термін «надомна праця» як робота, яку особа виконує за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця; за винагороду; з метою виробництва товарів або послуг згідно із вказівками роботодавця. 
Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0988-13 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)»] та Порядку її подання» від 31 травня 2013 року № 316, роботу вдома визначено як один із варіантів характеру робіт поряд із постійною, тимчасовою, сезонною роботою, роботою за сумісництвом, роботою, яка має роз’їзний (пересувний) характер, та ін.
Відповідно до пункту 3 Положення про умови праці надомників, затвердженого [http://zakon.rada.gov.ua/go/v0275400-81 постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29.09.1981 р. № 275/17-99№ 275 при організації праці вдома пріоритет надається виробництву товарів народного вжитку. Разом із тим за рішенням адміністрації підприємства допускається виконувати вдома й інші роботи, якщо за характером і технологіями виробництва це можливо у домашніх умовах та економічно доцільно. 

Серед основних сфер діяльності, де може ефективно застосовуватися надомна праця, можна виокремити такі: 
— складання й ремонт різних видів техніки (побутової, автомобільних приладів, комп’ютерів) та меблів; 
— дизайнерські послуги; 
— догляд за хворими і людьми похилого віку; 
— навчання дорослих (мова, комп’ютер, спорт, танці, музика тощо); 
— консультативна допомога (юридична, психологічна, бізнес-консультування, астрологія); 
— медична допомога; 
— бухгалтерський облік та аудит; 
— робота на телефоні; 
— розроблення програмного забезпечення і різних мультимедійних продуктів; 
— редагування, переклад, коректура та мала поліграфія; 
— приготування обідів, виготовлення окремих видів кулінарної продукції для реалізації; 
— виготовлення різних швейних і в’язаних виробів, взуття, прикрас, деталей інтер’єру, ікебана; 
— розведення домашніх тварин і догляд за ними; 
— відеозйомка та виготовлення відеофільмів; 
— музичний супровід свят тощо. 

==Категорії працівників, які мають переважне право на роботу вдома==

На практиці трудовий договір про роботу вдома можна укладати з різними категоріями працівників, якщо при цьому не погіршуватимуться умови їх праці та не обмежуватимуться права, які вони повинні мати при звичайних умовах праці згідно із законодавством.
У підпункті 2.4.5 пункту 2.4 Наказу Державного комітету статистики України [http://zakon.rada.gov.ua/go/z1442-05 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників»] від 28 вересня 2005 року № 286 зазначено, що штатні працівники, які уклали трудовий договір із підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники), включаються до облікової кількості працівників.
Разом із тим законодавством, зокрема пунктом 4 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.1981 р.] № 275/17-99 передбачено й певні категорії працівників, яким надається переважне право на укладання такого договору, а саме: 
— жінки, які мають дітей віком до 15 років;

— інваліди й пенсіонери (незалежно від виду призначеної пенсії). У статті 18 Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/go/875-12 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»] від 21 березня 1991 року № 875-XII передбачено можливість надомної праці для інвалідів, зокрема, зазначено, що інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома; 
— особи зі зниженою працездатністю, яким в установленому порядку рекомендовано роботу в надомних умовах; 
— особи, що доглядають за інвалідами або членами сім’ї, які тривалий час хворіють і за станом здоров’я потребують догляду; 
— особи, зайняті на сезонних роботах (у міжсезонний період), а також які навчаються в навчальних закладах з очною формою навчання; 
— особи, які з об’єктивних причин не можуть бути зайняті безпосередньо на виробництві в цій місцевості (наприклад, у районах і місцевостях, що мають вільні трудові ресурси). 
Пунктом 3 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29.09.1981 р. № 275/17-99 передбачена можливість залучення до виконання завдань надомника і членів його сім’ї.

==Порядок оформлення надомника на роботу==

Під час оформлення на роботу надомник, так само як й інші категорії працівників підприємства, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 статтею 24 Кодексу законів про працю України] зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Згідно з вимогами Кодексу законів про працю України трудовий договір із працівниками укладається, як правило, у письмовій формі. Відповідна норма передбачена і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81#Text Положенням про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.1981 р. № 275/17-99] для надомників. Сьогодні законодавством про працю не передбачено будь-яких юридичних наслідків для сторін договору у разі недотримання його письмової форми, у тому числі визнання договору в такому випадку недійсним.

У письмовому трудовому договорі слід чітко визначити основні й додаткові зобов’язання сторін, зокрема й ті, що передбачені законодавством для надомників, а також:

— найменування підприємства-роботодавця; 
— конкретні умови праці працівника; 
— умови оплати праці; 
— види робіт, що підлягають виконанню; 
— адресу робочого місця надомника тощо. 
Крім цього, у трудовому договорі слід зазначити його вид. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n134 статті 23 Кодексу законів про працю] із надомником, як і з іншими працівниками, може бути укладено:

— безстроковий трудовий договір, що укладається на невизначений строк; 
— трудовий договір на визначений строк, установлений за погодженням сторін; 
— трудовий договір на час виконання певної роботи. 
Надомну роботу за трудовим договором працівників підприємства не слід плутати із роботою вдома «сторонніх осіб» (фізичних осіб — підприємців, самозайнятих осіб тощо) за цивільно-правовими договорами. У разі укладення цивільно-правових договорів оплачується не процес праці, а її результат, який визначається після закінчення робіт і оформляється актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і провадиться оплата.
У разі укладання трудового договору в письмовій формі подавати заяву про прийняття на роботу не обов’язково. Але заява може знадобитися, якщо працівник, який уже працює на підприємстві у звичайних умовах, з якихось причин захоче перейти на роботу на умовах надомної праці. У заяві слід зазначити дату прийняття/переведення на таку роботу й посаду (професію) згідно зі штатним розписом, а також, за потреби, причину переведення.
Укладення трудового договору оформляють наказом чи розпорядженням роботодавця про прийняття працівника на роботу. Зміст цього наказу потрібно довести до відома працівника, який виконуватиме роботу вдома, під розписку.
Під час оформлення на роботу надомника слід ознайомити під розписку і з відповідними локальними нормативними актами підприємства, зокрема, з:

— правилами внутрішнього трудового розпорядку;

— колективним договором;

— посадовою (робочою) інструкцією.

Крім того, до початку роботи надомник, як й інші працівники, має в установленому порядку пройти навчання та інструктаж з охорони праці.

==Робоче місце надомника==

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 Кодексу законів про працю України] до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний визначити працівникові робоче місце та забезпечити його потрібними для роботи засобами. Робочим місцем надомника може бути його квартира або інші підходящі приміщення, які йому належать, у т. ч. і не за місцезнаходженням (юридичною адресою) підприємства, тобто в іншій місцевості (населеному пункті). 
Зокрема, у [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN10624.html пункті 1.1 Методичних рекомендацій щодо визначення робочих місць, схвалені протоколом Міністерства праці України від 21 червня 1995 року № 4] передбачено такий вид робочих місць, як робочі місця надомників. Надомниками ж є працівники, робоче місце яких збігається територіально з місцем їх мешкання. 
Квартира надомника має відповідати певним вимогам. Зокрема, у пункті 9 Положення про умови праці надомників, затверджене постановою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29 вересня 1981 року № 275/17-99 зазначено, що організація трудових процесів удома допускається лише для осіб, які мають потрібні житлово-побутові умови. Обстежують житлово-побутові умови надомника представник роботодавця за участю представника профспілкового органу, а також у потрібних випадках — представники органів санітарного та/або пожежного нагляду. Якщо на підприємстві профспілковий орган відсутній, до обстеження доцільно долучити членів представницького органу трудового колективу, наприклад ради трудового колективу. 
Під час обстеження слід звернути увагу на те, чи не створить виконання надомником дорученої роботи незручностей сусідам, адже згідно з пунктом 12 Положення про умови праці надомників, затверджене постановою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29 вересня 1981 року № 275/17-99 доручати надомникам такі роботи забороняється. Результати обстеження оформлюють актом.
Питання щодо роботи вдома працівників у системі споживчої кооперації, у тому числі порядок їх обліку регулюються [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0003626-03 Інструкцією про порядок прийняття, переведення, звільнення та обліку кадрів на підприємствах, в організаціях, установах споживчої кооперації України, затверджена постановою шостих зборів Ради Укоопспілки (Центральна спілка споживчих товариств України) XVII скликання від 3 квітня 2003 року] за погодженням із президією ЦК профспілки працівників споживчої кооперації України — постанова від 1 квітня 2003 року № П-10/Р-9.

==Переваги та недоліки роботи вдома==
Використання надомної праці може сприяти підвищенню ефективності діяльності підприємства, установи, організації (далі — підприємство), особливо у сфері малого та середнього бізнесу, адже організована в такий спосіб робота має ряд переваг.

Переваги для роботодавця 
1. Можна скоротити витрати на оренду приміщень, а отже, збільшити як прибутковість підприємства, так і фонд заробітної плати працівників. Зекономлені кошти можна використовувати для розширення штату (чисельності) працівників, на виплату премій, а також на будь-які інші потреби підприємства. 
2. Є нагода отримати додаткові (у деяких випадках фактично безплатно) канали стаціонарного телефонного зв’язку або підключення до мережі Інтернет. 
3. Можна зменшити витрати підприємства на електроенергію або воду, зекономити на офісних меблях, деякому обладнанні та спростити організацію цілодобової роботи там, де це потрібно. 

Переваги для працівника 
1. Зменшуються витрати на проїзд у громадському транспорті. 
2. Час, який витрачається на те, щоб дістатися до місця роботи, можна використати на саму роботу або відпочинок. 

Недоліки роботи вдома 
Якщо працівник працює вдома, можуть виникнути труднощі з дистанційним контролем за його роботою. Щоб уникнути таких труднощів, можна застосовувати сучасні технології: інформаційні комп’ютерні мережі, мобільний зв’язок, електронну пошту, відеоспостереження тощо. Якщо надомник виконує завдання, результати якого очевидні (наприклад, виробляє певну кількість одиниць меблів або шиє певну кількість пар взуття), то з визначенням ефективності його роботи взагалі не виникає проблем, бо для підприємства неважливо, скільки часу він витратив на виготовлення (пошиття) цієї «одиниці» і в який саме час він це робив. 

== 02 квітня 2020 р. набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)"]. ==
Відповідно до змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи» від 04.02.2021 р. № 1213-IX ст. 60 викладена в новій редакції:

"Стаття 60. Гнучкий режим робочого часу

За письмовим погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу, що передбачає саморегулювання працівником часу початку, закінчення роботи та тривалості робочого часу упродовж робочого дня, на визначений строк або безстроково, під час прийняття на роботу або пізніше.

На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

Гнучкий режим робочого часу - це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи іншої, встановленої на певний обліковий період (тиждень, місяць, квартал, рік тощо), норми тривалості робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу передбачає:

1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки. При цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;

2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;

3) час перерви для відпочинку і харчування.

Гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовується на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, обумовлених специфікою діяльності, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи або коли такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці.

У разі виробничо-технічної необхідності та/або для виконання невідкладних чи непередбачених завдань власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким установлено гнучкий режим робочого часу, загальний режим роботи на підприємстві, в установі, організації. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

У разі направлення працівника у відрядження на нього поширюється режим роботи, встановлений на підприємстві (в установі, організації), до якого (якої) його відряджено.

Гнучкий режим робочого часу може встановлюватися:

1) за заявою працівника з прийнятними для нього часовими межами графіка роботи без дотримання вимог щодо повідомлення працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну режиму роботи;

2) власником або уповноваженим ним органом - у разі виробничої необхідності з обов’язковим повідомленням працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну режиму роботи.

Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працівників з умовами та специфікою гнучкого режиму робочого часу не менше ніж за два місяці до запровадження такого режиму, забезпечити облік відпрацьованого часу та ефективний контроль за найбільш повним і раціональним використанням робочого часу працівником.

Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, виходячи із структури робочого часу та встановленого облікового періоду норми його тривалості для кожного окремого працівника, узгоджує час роботи працівника, для якого встановлено гнучкий режим робочого часу, з режимом роботи інших працівників шляхом регулювання фіксованого, змінного часу і часу перерви для відпочинку і харчування.

Запровадження гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

У разі порушення встановленого гнучкого режиму робочого часу, крім застосування відповідних дисциплінарних стягнень, працівник може бути переведений на загальний режим роботи без дотримання вимоги щодо повідомлення працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну істотних умов праці.

Вимога щодо повідомлення власником або уповноваженим ним органом працівника про зміну режиму роботи, встановлена цією статтею, не поширюється на випадки, передбачені частиною другою цієї статті".

Також Кодекс законів про працю України доповнено ст. 60-1 та ст. 60-2:

"Стаття 60-1. Надомна робота

Надомна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.

Типова форма трудового договору про надомну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

У разі запровадження надомної роботи робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника без погодження з власником або уповноваженим ним органом у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення власника або уповноваженого ним органу про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення власника або уповноваженого ним органу не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої цієї статті не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи, організації, якщо інше не передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами, необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається на власника або уповноважений ним орган, якщо інше не передбачено трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень статті 125 цього Кодексу.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру надомна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору про надомну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження надомної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

Власник або уповноважений ним орган самостійно вирішує, в який спосіб доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.

Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.

Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має для цього відповідні ресурси та засоби.

Стаття 60-2. Дистанційна робота

Дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на власника або уповноважений ним орган, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з власником або уповноваженим ним органом, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має для цього відповідні ресурси та засоби";

Законом зокрема вносяться зміни до Кодексу законів про працю України в частині унормування дистанційної (надомної) роботи.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 Нова редакція статті 60 '''Кодексу законів про працю України''']:

· '''дистанційної (надомної) роботи''' – форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця; При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 50 і 51 цього Кодексу].

· '''гнучкого режиму робочого часу''' – форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Також внесено такі зміни:

· при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу обов'язковим є укладення трудового договору у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 зміни до статті 24]);

· час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 зміни до статті 113]).

· на строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 (стаття 233]) продовжуються строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1550 зміни у Глава XIX Прикінцеві положення]).
[[Категорія:Трудове право]]

Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок

2020-12-29T08:59:45Z

Mariia.Tunyk: висновок ВСУ щодо нецільового використання земельної ділянки

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1808-15 Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закон України “Про охорону земель”]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 Закон України "Про охорону культурної спадщини"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України "Про природно-заповідний фонд України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10 Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 жовтня 2010 року № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]
== Повноваженнями щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==
'''Цільове призначення земельної ділянки''' – це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 20 Земельного кодексу України] віднесення до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. 
Цільове призначення земельних ділянок встановлюється цими ж органами під час затвердження проекту землеустрою щодо їх відведення або інших проектів землеустрою. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. 
Змінити цільове призначення земельних ділянок державної або комунальної власності уповноважені органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text статтею 122 Земельного кодексу України].

== Класифікація видів цільового призначення земель ==

Поняття ''«цільове призначення земельної ділянки»'' нерозривно пов’язане з поняттям ''«категорія земель»''. Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text ст. 19 Земельного кодексу України] передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія– це основне цільове призначення кожної земельної ділянки. Всього на сьогодні існує дев’ять категорій земель:
# сільськогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text глава 5 Земельного кодексу України]);
# житлової та громадської забудови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text глава 6 Земельного кодексу України]);
# природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text глава 7 Земельного кодексу України]);
# оздоровчого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text глава 8 Земельного кодексу України]);
# рекреаційного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text глава 9 Земельного кодексу України]);
# історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text глава 10 Земельного кодексу України]);
# лісогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text глава 11 Земельного кодексу України]);
# водного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text глава 12 Земельного кодексу України]);
# промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page#Text глава 13 Земельного кодексу України]).

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів, що розпоряджаються землями. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10 розділ 2 Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"])

== Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок ==
[[Файл:Устинівське БПД - Зміна цільового призначення земельної ділянки 18.06.2018-1.jpg|міні]]

=== '''Оформлення заяви власника на зміну цільового призначення''' ===
На сьогодні дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібен. Для першого кроку необхідна нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі на наступному кроці.

=== Розроблення та погодження проекту землеустрою ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України] зміна цільового призначення земельних ділянок '''здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення'''. Для розроблення такого проекту необхідно звернутися до землевпорядної організації, що має у своєму штаті сертифікованих інженерів-землевпорядників. Також це може бути і фізична особа-підприємець. Перелік таких організацій можна знайти в Інтернеті або шляхом звичайного пошуку, або на офіційному сайті Держгеокадастру. Там же можна перевірити і наявність чинного сертифіката інженера-землевпорядника. Розробка проекту землеустрою здійснюється на підставі укладеного із землевпорядною організацією договору.

Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у строки, встановлені договором. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документу. Вимагайте у організації один примірник проекту для зберігання у себе.

Відповідно до статті 50 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
* ''завдання на розроблення проекту землеустрою'';
* ''пояснювальну записку'';
* ''копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміни цільового призначення земельної ділянки земель державної чи комунальної власності)'';
* ''рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (для державних чи комунальних земель);''
* ''копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів);''
* ''розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);''
* ''розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);''
* ''перелік обмежень у використанні земельних ділянок;''
* ''кадастровий план земельної ділянки;''
* ''матеріали погодження проекту землеустрою.''
Затвердження проекту здійснюється уповноваженими органами (за місцезнаходженням ділянки) на підставі відповідного клопотання:
* якщо земельна ділянка в межах населеного пункту – відповідними сільськими, селищними, міськими радами;
* за межами населених пунктів – районними державними адміністраціями;
* за межами населених пунктів, що не входять в території району або в разі, якщо районна державна адміністрація не утворена, – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями.
Уповноважений орган приймає рішення про затвердження проекту і зміну цільового призначення земельної ділянки або про відмову у вчиненні таких дій.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам: 
* законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
* документації із землеустрою або містобудівної документації. 
З 1 січня 2013 року набрала чинності частина четверта статті 24 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], якою передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

У деяких випадках, передбачених статтею 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1808-15 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»], проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення має бути поданий на обов'язкову державну експертизу. У цьому випадку погоджений проект подається замовником або розробником до Держземагентства України, чи його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Цей етап можна вважати завершеним тоді, коли проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення виготовлений і погоджений, тобто готовий для передачі його до місцевої ради або органу виконавчої влади для затвердження та прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.
=== Прийняття рішення уповноваженим органом ===
Другий етап порядку зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає: 
* подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади; 
* розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; 
* прийняття уповноваженим органом на підставі проекту відведення земельної ділянки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, або ж відмову у такій зміні. 
У зв’язку із розмежуванням земель державної та комунальної основним критерієм визначення повноважень відповідних органів – є належність земельної ділянки до державної, комунальної чи приватної власності.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України]):
* щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту - сільською, селищною, міською радою;
* щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією. 
Відмова уповноваженого органу у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

=== Зміна цільового призначення «особливо цінних земель» ===
Третій етап законодавство передбачає лише для випадків, коли рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок потребує погодження з Верховною Радою України або Кабінетом Міністрів України. Зокрема, Верховна Рада України погоджує віднесення особливо цінних земель державної чи комунальної власності до земель інших категорій, та зміну їх цільового призначення. Щодо «особливо цінних земель», то стаття 150 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page Земельного кодексу України] до таких земель відносить (у складі земель сільськогосподарського призначення):
* чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах;
* лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти;
* темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті;
* бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти;
* коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі;
* ґрунти Закарпаття. 
Поряд з тим, погодження матеріалів місця розташування об'єкта, що передбачається розмістити на земельній ділянці особливо цінних земель державної чи комунальної власності із зміною її цільового призначення, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

Кабінет Міністрів України погоджує зміну цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності.
=== Реєстрація земельної ділянки зі зміненим цільовим призначенням ===
Для реєстрації змін до відомостей про земельну ділянку необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Якщо інше не передбачено договором про розроблення проекту, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.

До заяви додається розроблений та погоджений уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документу, а у разі, якщо щодо проекту проводилась державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи.

Дана послуга надається безкоштовно!

Подана Вами заява на протязі 14 днів розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу Держгеокадастру у районі (місті), за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, державний кадастровий реєстратор вносить відомості про зміну цільового призначення Вашої земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

Останнім етапом є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів. В результаті інформація про реєстрацію права за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі.
== Наслідки у разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки ==
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, відповідно до статті 21 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page Земельного кодексу України], є підставою для:
* визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
* визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;
* відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;
* притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель».
Щодо інших форм відповідальності за нецільове використання землі: 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 статті 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення], за порушення правил
# використання земель встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу:
# нецільове використання земельної ділянки – 85-425 грн для фізосіб, 255-510 грн для посадових осіб підприємств;
# зайняття земельної ділянки без дозволу (самовільне) – 170-850 грн для фізосіб, 340-1700 грн для посадових осіб. 

У випадках, якщо нецільове використання землі буде поєднане із порушенням інших норм, зокрема законодавства про охорону навколишнього природного середовище, буде також наставати відповідальність і за іншими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Глави 7 КУпАП]. Саме адміністративна відповідальність є найбільш реалістичним наслідком нецільового використання землі.

Кримінальна відповідальність за такі порушення можлива лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 239 Кримінального кодексу України]), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 254 Кримінального кодексу України]) та інші екологічні злочини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Розділ 8 особливої частини Кримінального кодексу України]). Пошук у Реєстрі судових рішень наочно покаже, як часто дійсно настає така відповідальність.

== Судова практика ==

[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88407358 Постанова Верховного Суду від 24 березня 2020 року №640/13670/19]

== Увага! 17 червня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#n21 № 2280], відповідно до якого з 24.07.2021 року зміниться порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#n21 "Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок ( у новій редакції) з 24.07.2021]'''

1. При встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

2. Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:

земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

земельних ділянок приватної власності - їх власниками.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).

3. Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках:

передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;

віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;

зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами).

4. При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.

Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.

5. Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.

6. Зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує:

розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);

прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).

7. Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі:

якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);

якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;

зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, - з Кабінетом Міністрів України.

8. Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва.

9. Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається виключно у разі:

розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;

розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених пунктом "а" частини першої статті 150 цього Кодексу;

відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення.

10. Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов’язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони";

'''Постанова Верховного суду УКРАЇНИ14 липня 2020 р. N 916/1998/19''': висновок щодо поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням». Стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки. Нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за призначенням, не передбаченим генеральним планом населеного пункту, іншою містобудівною документацією, планом земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності

2020-11-27T15:41:08Z

Mariia.Tunyk: щодо передачі земельних діялнок с/г призначення з державної до комунальної власності

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]"
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру]"
*[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постанова Кабінет Міністрів України від 04 березня 2004 року № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"]

== Хто може звернутись ==

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України] кожен громадянин України може отримати безкоштовно землю для різних потреб. Законодавством не передбачено обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки.

== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам ==

Кожен громадянин може одночасно отримати та приватизувати 6 земельних ділянок різного призначення, тобто передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах зазначених норм, провадиться один раз по кожному виду використання ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 частина четверта статті 116 Земельного кодексу України]). 
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
* для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
* для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
* для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
* для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
* для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
* для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Для обрання вільної земельної ділянки за бажаним місцем розташування та з відповідним цільовим призначенням може допомогти [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all '''Публічна кадастрова карта'''].

== Куди звертатися для отримання земельної ділянки ==

Громадянам, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися із клопотанням про про надання дозволу на розробку проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України], а саме:
* сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах);
* районної державної адміністрації (якщо питання стосується земель державної власності у межах сіл, селищ, міст районного значення та поза межами населених пунктів для: ведення водного господарства; індивідуального дачного будівництва; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо);
* обласні державні адміністрації (якщо питання стосується земель державної власності у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена
* [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області] (якщо питання стосується земельних ділянок для сільськогосподарських потреб).
'''17 листопада 2020 року Держгеокадастр видав наказ №485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності».''' Цим документом керівників головних управлінь Держгеокадастру в областях зобов’язано передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України з 17 листопада 2020 року.
{| class="wikitable"
|+

|'''Увага!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі].
|}

== Вимоги до клопотання==
[[Файл:Приватизація земельної ділянки (буклет).jpg|міні]]
[[Файл:Приватизація земельної ділянки (буклет - частина 2).jpg|міні]]

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації) [http://odeska.land.gov.ua/info/zrazky-zaiav-shchodo-realizatsii-povnovazhen-z-peredachi-zemel-silskohospodarskoho-pryznachennia-derzhavnoi-vlasnosti-dlia-vsikh-potreb-holovnym-upravlinniam-derzhheokadastru-v-odeskii-oblasti/ (зразки клопотання (заяви)]. До клопотання додаються:
# графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);
# погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
# документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
# копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
# документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (частина шоста статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України]).

== Термін розгляду заяви ==
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом влади, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк. '''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

== [[Розроблення документації землеустрою|Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]] ==

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

'''''Розробником проекту землеустрою''''' можуть бути лише:
# юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням (землевпорядні організації) та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
# фізична особа - підприємець, яка володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником (частина друга статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України "Про землеустрій"]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' З переліком суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги, можна ознайомитися у [https://land.gov.ua/info/derzhavnyi-reiestr-sertyfikovanykh-inzheneriv-zemlevporiadnykiv/ Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників], або у [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ територіальному органі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] (Держгеокадастр).
|}
Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також може стати в нагоді для відновлення меж ділянки і захисті права на землю.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією) на підставі укладеного із замовником [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF договору].

Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати '''6 місяців'''.

== Погодження проекту землеустрою ==
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню з:
# [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ ''територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;'']
# [http://www.dabi.gov.ua/pro-dabi/strukturni-pidrozdily-dabi/ ''управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради''] (у випадку місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта);
# іншими організаціями (органами лісового, водного господарства, охорони культурної спадщини, екології тощо) в окремих індивідуальних випадках.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки також включає перелік документів, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15/page Законом України "Про землеустрій" (стаття 50)].

'''Строк розгляду:''' протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту або його копії відповідні органи зобов'язані безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

'''Підстава для відмови:''' лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою (доповнення).

== Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ==
Для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] за місцем розташування земельної ділянки із:
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру] ''(додаток 22)'';
# оригіналом документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
# документацією із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
'''Строк розгляду заяви:''' 14 днів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF пункт 73 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого пстановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051] ".

'''Вартість: '''внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг"]).

Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==

Для затвердження проекту землеустрою особі необхідно надати до місцевої ради або місцевої державної адміністрації клопотання про затвердження проекту землеустрою.

До клопотання додаються: екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

'''Строк розгляду:''' 2 тижні з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15#Text Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації"] після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.

== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==

Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріус.

'''Перелік необхідних документів:'''
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;]
# документ, що посвідчує особу;
# засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
# витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
# документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
'''Строк розгляду:''' до 5 робочих днів.

== Судова практика ==
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626478?fbclid=IwAR0aBrDTR9ktZrkd7POOxc8CKo9loKedvJB-k2JCxm5tdc9rJyt9C0b07uE Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а] (за позовом громадянина до селищної ради про визнання незаконним рішення ради про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

== Див. також ==
* [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
* [[Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби]]
* [[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
* [[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Користування водними об'єктами на умовах оренди

2020-11-27T15:34:46Z

Mariia.Tunyk: Зміни щодо оренди водних обєктів у комплексі з земельними ділянками

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1867 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5293-17 Закон України "Про аквакультуру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/420-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 року № 420 "Про затвердження Типового договору оренди водних об'єктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/484-95-п Постанова Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 року № 484 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України"]

== Об’єкти оренди ==

'''Водний об’єкт''' - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт).

В користування на умовах оренди можуть передаватися такі типи водойм (відповідно до ст.51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page Водного кодексу України]):

* '''водосховища (крім водосховищ комплексного призначення)''';
* '''ставки; '''
* '''озера та замкнені природні водойми'''

== Суб'єкти орендних відносин ==

''Орендарями'' водних об'єктів можуть виступати юридичні особи чи фізичні особи - підприємці. 

''Орендодавцями'' водних об'єктів (їх частин) місцевого значення у межах населених пунктів є органи місцевого самоврядування, за межами – обласна державна адміністрація. Орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.

== Умови надання водних об’єктів в оренду ==

Водні об'єкти надаються у користування на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою, органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України] (при цьому віднесення водного об'єкта до загальнодержавного або місцевого не має значення), відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. (статті 135 - 139 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).
Форма договору оренди водних об´єктів затверджена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/420-2013-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Типового договору оренди водних об´єктів” від 29.05.2013 № 420].
Надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта.

'''Законом України від 04.11.2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками" уточнено положення Водного кодексу та Земельного кодексу, що стосуються оренди водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками'''.

== Права та обов’язки водокористувачів ==

Основним правом водокористування є право користування водними об'єктами за цільовим призначенням (це право є одночасно і обов'язком водокористувачів).

Згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page Водним кодексом України] (ст. 43) визначено такі права водокористувачів:
* здійснювати загальне, спеціальне водокористування;
* користуватися водними об'єктами на умовах оренди;
* вимагати від власника водного об'єкта або водопровідної системи підтримання належної якості води за умовами водокористування;
* споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські об'єкти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт;
* передавати в користування воду іншим водокористувачам та на визначених умовах;
* здійснювати й інші функції щодо водокористування в порядку, встановленому законодавством.

Права водокористувачів охороняються законом.

Порушені права водокористувачів підлягають поновленню в порядку, встановленому законодавством. Поновлення порушених прав водокористувачів може здійснюватися шляхом звернення до уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, а також у судовому порядку.

Статтею 44 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page Водного кодексу України] закріплюються обов’язки користувачів водних об’єктів.

Серед основних обов´язків наступні:

* економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відновлення і поліпшення якості вод;
* використовувати води (водні об'єкти) відповідно до цілей і умов їх надання;
* дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скиду забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;
* використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що виводяться з неї;
* не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та об'єктам навколишнього природного середовища;
* утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди і технічні пристрої тощо;
* своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства;
* здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством, тощо.
* здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами
* здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;
* здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу
* безперешкодно допускати на свої об'єкти державних інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони довкілля, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безоплатно необхідну інформацію;
* своєчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування про виникнення аварійних забруднень;
* виконувати інші обов'язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.

== Право загального водокористування ==

Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об’єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

З метою охорони життя і здоров’я громадян, охорони навколишнього природного середовища та з інших передбачених законодавством підстав районні і міські Ради за поданням державних органів охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, санітарного нагляду та інших спеціально уповноважених державних органів встановлюють місця, де забороняється купання, плавання на човнах, забір води для питних або побутових потреб, водопій тварин, а також за певних підстав визначають інші умови, що обмежують загальне водокористування на водних об’єктах, розташованих на їх території. Забороняється обмеження загального водокористування, у тому числі обмеження купання та плавання на човнах, любительського і спортивного рибальства, причалювання до берега у світлу пору доби у зв’язку з перебуванням земельних ділянок прибережних захисних смуг (пляжної зони) у користуванні юридичних або фізичних осіб, крім випадків, передбачених законом.

Місцеві Ради зобов’язані повідомляти населення про встановлені ними правила, що обмежують загальне водокористування. На водних об’єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об’єкт в оренду.

На водних об'єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об'єкт в оренду.
Водокористувач, який узяв водний об'єкт у користування на умовах оренди, зобов'язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про встановлені обмеження загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду.

Якщо водокористувачем або відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень. (ст. 47 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page Водного кодексу України]).

Слід зазначити, що орендар не має права заборонити здійснення любительського рибальства на водоймі. Категорично забороняється встановлювати плату для рибалок любителів, оскільки такі дії можуть кваліфікуватися, як здирництво. При цьому орендар має право контролювати і вимагати, щоб виловлені види риб, що розводяться були повернуті до водойми.

== Обмеження прав водокористувачів ==

У разі маловоддя, загрози виникнення епідемій та епізоотій, а також в інших передбачених законодавством випадках права водокористувачів можуть бути обмежені або змінені умови водокористування з метою забезпечення охорони здоров'я людей та в інших державних інтересах. При цьому пріоритетність надається використанню вод для питних і побутових потреб населення.

Права водокористувачів обмежуються також під час аварій або за умов, що можуть призвести чи призвели до забруднення вод, та при здійсненні невідкладних заходів щодо запобігання стихійному лиху, спричиненому шкідливою дією вод, і ліквідації його наслідків.

Права водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування, можуть бути обмежені органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об'єкт у користування або в оренду.
Права вторинних водокористувачів можуть бути обмежені первинними водокористувачами за погодженням з органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об'єкт у користування. (ст. 45 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page Водного кодексу України]).

== Відповідальність за порушення водного законодавства ==

Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. 

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:
# самовільному захопленні водних об'єктів;
# забрудненні та засміченні вод;
# порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;
# руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;
# введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;
# недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;
# самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);
# порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності;
# пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;
# незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;
# використанні земель водного фонду не за призначенням;
# неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах;
# відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію;
# порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення.

Дисциплінарна відповідальність полягає в накладенні на правопорушника дисциплінарних стягнень за незначні порушення водного законодавства адміністрацією за місцем роботи або вищестоящим органом. Види дисциплінарних стягнень передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, організації та установи.

== Адміністративна відповідальність за порушення водного законодавства==

Адміністративна відповідальність у вигляді штрафів може наставати за:
а) порушення правил охорони водних ресурсів:
* забруднення і засмічення вод;
* порушення водоохоронного режиму на водозаборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію ґрунтів та інші шкідливі явища;
* введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню (ст. 591 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]);
б) порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення:
* забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з по-рушенням встановлених правил;
* проведення навантажувальних та розвантажувальних робіт, що можуть призвести до забруднення територіальних і внутрішніх морських вод, без дозволу органів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, якщо одержання такого дозволу передбачено законодавством України;
* неповідомлення адміністрації найближчого порту України про проведене внаслідок крайньої необхідності без належного на те дозволу скидання у море шкідливих речовин з судна або іншого плавучого засобу, повітряного судна, платформи чи іншої штучно спорудженої у морі конструкції, а у випадках скидання з метою поховання — і органу, який видає дозволи на таке скидання, одразу після здійснення або в ході здійснення такого скидання (ст. 591 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]);
в) порушення правил водокористування:
* забір води з порушенням планів водокористування;
* самовільне проведення гідротехнічних робіт;
* безгосподарне використання води (добутої або підведеної з водних об'єктів);
* порушення правил ведення первинного обігу кількості вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них, та визначення якості вод, що скидаються (ст. 60 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]);
г) пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації (ст. 61 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]);
д) невиконання обов'язків по реєстрації в суднових документах операцій зі шкідливими речовинами і сумішами:
* невиконання капітаном або іншими особами командного складу судна чи іншого плавучого засобу передбачених чинним законодавством обов'язків по реєстрації в суднових документах операцій з речовинами, шкідливими для здоров'я людей або для живих ресурсів моря, чи сумішами, які містять такі речовини понад установлені норми;
* внесення зазначеними особами до суднових документів неправильних записів про ці операції або незаконне відмовлення пред'явити такі документи відповідним службовим особам (ст. 62 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).

== Цивільно-правова відповідальність за порушення водного законодавства==

Цивільно-правова відповідальність полягає у відшкодуванні збитків, заподіяних порушенням водного законодавства. Цей вид відповідальності настає на підставі ст. 111 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водного кодексу України].

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.
Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства (ст. 111 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page Водного кодексу України]).

Відшкодування збитків регулюється також постановою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1-2013-%D0%BF Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України» від 3 липня 1995 р. № 484].

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. (ст. 110 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водного кодексу України]).

== Кримінальна відповідальність за порушення водного законодавства==

Кримінальна відповідальність за порушення водного законодавства настає на підставі статей 242 і 243 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

Стаття 242 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу] передбачає відповідальність за забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

Якщо ті самі діяння спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Стаття 243 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу] передбачає відповідальність за такі злочини:

Забруднення моря в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України або в межах вод виключної (морської) економічної зони України матеріалами чи речовинами, шкідливими для життя чи здоров'я людей, або відходами внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя чи здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло перешкодити законним видам використання моря, а також незаконне скидання чи поховання в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України або у відкритому морі зазначених матеріалів, речовин і відходів — караються штрафом від трьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Неповідомлення спеціально відповідальними за те особами морських та повітряних суден або інших засобів і споруд, що знаходяться у морі, адміністрації найближчого порту України, іншому уповноваженому органу або особі, а у разі скидання з метою поховання — і організації, яка видає дозволи на скидання, інформації про підготовлюване або здійснене внаслідок крайньої потреби скидання чи невідворотні втрати ними в межах внутрішніх морських і територіальних вод України або у відкритому морі шкідливих речовин чи сумішей, що містять такі речовини понад встановлені норми, інших відходів, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло завдати шкоди зонам лі¬кування і відпочинку або перешкодити іншим законним видам використання моря — карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або обмеженням волі на строк до трьох років.

Кримінальна відповідальність за порушення водного законодавства може наставати і на підставі статей [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], які передбачають відповідальність за службові злочини, зокрема: ст. 364 — зловживання владою або службовим становищем; ст. 367 — службова недбалість.

[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Плата за землю (земельний податок)

2020-10-29T09:23:46Z

Mariia.Tunyk: Податок за землю під багатоквартирними будинками.

== Нормативно-правова база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page?text=%CF%EB%E0%F2%ED%E8%EA%E8+%EF%EE%E4%E0%F2%EA%F3 Податковий Кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page Земельний Кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/71-19 Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/66121.html Лист ДФС України від 19.01.2016 №1656/7/99-99-17-04-02-16 "Про зміни до Податкового кодексу України та індексацію нормативної грошової оцінки земель"]

== Земельний податок та плата за землю ==

<big>'''Земельний податок'''</big> є однією із форм плати за землю ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 14.1.147 Податкового кодексу України]). В свою чергу, <big>'''плата за землю'''</big> — це одна із складових податку на майно ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 265.1.3 Податкового кодексу України]). Із цього робимо висновок, що наразі земельний податок є місцевим ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 10.1.1 Податкового кодексу України]), а не загальнодержавним (як це було до 2015 року, до набуття чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/71-19 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»]).

== Платники податку на землю ==

'''Платниками податку на землю є''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 14.1.72 Податкового кодексу України, п. 269.1 Податкового кодексу України]):

* власники земельних ділянок;
* власники земельних часток (паїв);
* землекористувачі.

Для юридичної особи не оформлення права власності на землю є порушенням, відповідальність за яке встановлено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 144 Земельного кодексу України].

Згідно зі ст. 42 ЗКУ земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Крім того, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними жилими будинками є особи, яким такі земельні ділянки відповідно норм Земельного кодексу України передаються у постійне користування або у власність: підприємства, установи і організації, що здійснюють управління цими будинками, а також об’єднання власників будинків.

У звязку з цим, власники квартир (жилих приміщень) у багатоквартирних жилих будинках не є платниками земельного податку до бюджету за земельні ділянки під такими будинками.

== Об’єкти оподаткування ==

'''Об'єктами оподаткування є''' ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 270.1 Подактового кодексу України]):
* земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
* земельні частки (паї), які перебувають у власності.

== База оподаткування та ставки земельного податку ==
'''Базою для розрахунку податку на землю є:'''
* нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
* площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
{| class="wikitable"
|-
! Земельні ділянки, для яких нормативну грошову оцінку '''ПРОВЕДЕНО''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п.271.1.1 Податкового кодексу України]) !! Земельні ділянки, для яких нормативну грошову оцінку '''НЕ ПРОВЕДЕНО''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п.271.1.2 Податкового кодексу України])
|-
| '''НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА''' земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 XІІ Податкового кодексу України] ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 274 Податкового кодексу України]) || '''ПЛОЩА''' земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст.277 Податкового кодексу України])
|-
| 1. '''не більше 1 відсотка''' від нормативної грошової оцінки - для сільськогосподарських угідь та земель загального користування; 2. '''не більше 12 відсотків''' від нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності; 3. '''не більше 3 відсотків''' від їх нормативної грошової оцінки - для решти земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено || '''не більше 5 відсотків''' від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АРК або по області

|}
Порядок індексації нормативної грошової оцінки визначено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 289 Податкового кодексу України]. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки (обрахований згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 289.2 Податкового кодексу України]) станом на 1 січня 2016 року становить '''1,433''' (див. лист Держслужби статистики від 11.01.2016 р. № 11.1-5/6-16; лист Держгеокадастру від 11.01.2016 р. № 6-28-0.22-201/2-16 і лист ДФСУ від 19.01.2016 р. № 1656/7/99-99-17-04-02-16).

Виняток із цього правила лише один. Індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), застосовується із значенням '''120 відсотків''' ( п. 6 підрозд. 6 розд. ХХ Податкового кодексу України).
Земельний податок у будь-якому випадку обраховується виходячи з нормативної грошової оцінки. Ціна придбання земельної ділянки, зазначена в тому чи іншому цивільно-правовому договорі на її придбання, тут жодного значення не має.

'''Органи місцевої влади''' переглядають нормативну грошову оцінку. Зауважимо: аби таке рішення застосовувати у плановому році, воно має бути офіційно оприлюднене '''не пізніше 15 липня''' попереднього року. В іншому випадку нове значення нормативної грошової оцінки буде застосовуватися не у плановому році, а через рік ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 271.2 Податкового кодексу України]).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 286.1 Податкового кодексу України]).

== Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню ==
Не всі земельні ділянки, які перебувають у власності чи у постійному користуванні, оподатковуються земельним податком. '''Згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 283 Податкового кодексу України] встановлено перелік земельних ділянок, які у будь-якому разі не оподатковуються земельним податком, так би мовити, «випадають» з об’єкта оподаткування цим податком.''' До таких земельних ділянок належать:
* сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;
* землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;
* земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;
* землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування — землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг;
* земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;
* земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;
* земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі;
* земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

== Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб ==

'''Від сплати податку на землю звільняються такі категорії фізичних осіб''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 281 Податкового кодексу України]):
* особи з інвалідністю першої і другої груп;
* фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
* пенсіонери (за віком);
* ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»];
* фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, які передали ці ділянки та паї в оренду платнику єдиного податку четвертої групи

== Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб ==
'''Від сплати податку на землю звільняються такі категорії юридичних осіб''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 282 Податкового кодексу України]):
* санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;
* громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів (кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 % середньооблікової чисельності, а їх фонд оплати праці — не менше 25 % загальних витрат на оплату праці);
* бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;
* дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів

При цьому слід мати на увазі, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм. 

'''Зверніть увагу!''' Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
 
Певні додаткові пільги зі сплати земельного податку можуть встановлюватися '''місцевими органами влади'''. Причому якщо таку пільгу встановлено місцевими органами влади посеред року, то застосовувати її «пільговики» мають право не раніше місяця, наступного за місяцем відповідного рішення. Тобто за правилом [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 284.2 Податкового кодексу України.]
 

Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 281.2 Податкового кодексу України] фізичні особи, які належать до перелічених категорій платників, можуть отримати пільгу зі сплати земельного податку лише в межах встановленого ліміту площі земельної ділянки.

== Податковий період для земельного податку ==
Базовим податковим (звітним) періодом для земельного податку є '''календарний рік''' — '''з 1 січня по 31 грудня включно'''.

Для новостворених підприємств, а також для осіб, що набувають право власності та/або користування на нові земельні ділянки, звітний період може бути '''менше 12 місяців''' ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 285 Податкового кодексу України]).

<big>'''«Річний» варіант'''.</big>
Платники (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щорічно станом на 1 січня і не '''пізніше 20 лютого''' поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки декларацію на поточний рік. У декларації річна сума земельного податку розбивається рівними частинами за місяцями. Якщо платник подав таку декларацію, то він може не подавати щомісячні декларації ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 286.2 Податкового кодексу України]). Що стосується фізичних осіб, то їм суму податку нараховує контролюючий орган. Він зазначає цю суму в спеціальному податковому повідомленні-рішенні, яке надсилає платнику '''до 1 липня поточного року''' ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 286.5 Податкового кодексу України]). Безпосередньо податок фізичні особи сплачують '''протягом 60 днів''' із дня, коли їм вручили податкове повідомлення-рішення ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 287.5 Податкового кодексу України]).

<big>'''«Місячний» варіант'''.</big>
У цьому випадку декларацію платники подають '''протягом 20 календарних днів місяця''', що настає за звітним. Відповідно, річна «земельна» декларація у цьому випадку не подається ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 286.3 Податкового кодексу України]).

== Строки сплати податку ==
<big>'''«Річний» варіант'''.</big>
Якщо платник звітував за річною декларацією, земельний податок він сплачує щомісячно рівними частинами. Строк — '''30 календарних днів''', що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 287.3 Подактового кодексу України]).
 

<big>'''«Місячний» варіант'''.</big>
Якщо платник звітував за місячною декларацією, земельний податок також сплачується щомісячно '''протягом 30 календарних днів''', що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 287.4 Податкового кодексу України]).

[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Охорона земель]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Оренда земельних ділянок

2020-09-25T13:25:36Z

Mariia.Tunyk: Внесення змін до Типового договору оренди землі закріпленням виносок до п.17,29,31,39

== Нормативно-правові акти ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]

== Загальні положення ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об’єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендодавцями земельних ділянок є:
* щодо земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності - сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом;
* щодо земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад - районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;
* щодо земельних ділянок, що перебувають у державній власності - органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування;
* щодо земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини - є особа, яка управляє спадщиною.
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Орендарями земельних ділянок можуть бути:

а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;

б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;

в) громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об’єднання та організації, а також іноземні держави.

== Договір оренди землі ==

'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі] затверджується Кабінетом Міністрів України.

=== Істотні умови договору ===
Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

=== Строк дії договору ===
Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Після завершення будівництва та прийняття об’єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об’єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства|фермерського господарства]], [[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство|особистого селянського господарства]] строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 7 років'''.

При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є [[Порядок використання земель з меліоративними системами|земельними ділянками меліорованих земель]] і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 10 років'''. До договору оренди землі включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації.

При передачі в оренду сільськогосподарських угідь, які розташовані в межах гірничого відводу, наданого для розробки родовища нафти або газу, строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням строків початку будівництва свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією, на орендованій ділянці або на її частині.

Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про [[Відумерлість спадщини|визнання спадщини відумерлою]], про що обов’язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або територіальної громади на таку земельну ділянку.

=== Особливості укладення договору ===
Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України], або за результатами [[Порядок проведення земельних торгів|аукціону]].

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року №650 внесено зміни до Типового договору оренди землі, якими закріплюються виноски до пунктів 17,29,31,39 Типового договору, а саме:

<nowiki>*</nowiki> У разі оренди земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь) державної та/або комунальної власності у пункті 7 “Інші особливості об’єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини” договору зазначаються дані агрохімічного паспорта земельної ділянки (земельних ділянок).

У разі оренди земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь) приватної власності рекомендується у пункті 7 “Інші особливості об’єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини” договору зазначати дані агрохімічного паспорта земельної ділянки (земельних ділянок).

<nowiki>**</nowiki> У разі оренди земельної ділянки (земельних ділянок) під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, у пункті 17 “Умови збереження стану об’єкта оренди” договору зазначаються вид, конструкція, віковий період, головна порода, у разі потреби інші характеристики полезахисної лісової смуги. Заходи щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг з такими характеристиками здійснюються орендарем відповідно до Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 650.

<nowiki>***</nowiki> У разі передачі в оренду земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення державної та/або комунальної власності (сільськогосподарські угіддя) включається право орендодавця вимагати відповідно до законодавства від орендаря збереження родючості ґрунтів шляхом проведення не рідше ніж один раз на три роки перевірки стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) щодо відповідності показникам агрохімічного паспорта земельної ділянки.

<nowiki>****</nowiki> У разі передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації.

<nowiki>*****</nowiki> У разі передачі в оренду земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення може включатися вимога щодо дотримання орендарем екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил відповідно до статті 24 Закону України “Про оренду землі” та припинення договору оренди землі шляхом його розірвання відповідно до вимог статті 32 Закону України “Про оренду землі” у разі недотримання такої вимоги, зокрема погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) або приведення її (їх) у непридатний для використання за цільовим призначенням стан.

== Орендна плата ==

=== Порядок визначення розміру орендної плати за земельну ділянку ===
'''Орендна плата за землю''' – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (стаття 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"]).

Водночас, відповідно до статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"] однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Тому, зважаючи, на принцип свободи договору, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України], сторони не обмежені встановленням виключно мінімального рівня орендної плати у договорі та шляхом переговорів можуть дійти згоди про встановлення будь-якого розміру орендної плати, однак не нижчого ніж мінімальний розмір орендної плати, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92/2002 Указом Президента від 02 лютого 2002 року № 92 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок і земельних часток (паїв)"] - '''не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).'''

Сторони мають право за взаємною згодою визначити не лише розмір орендної плати, а і форму її виплати (як наприклад грошова або натуральна, що полягає у передачі частини сільськогосподарської продукції орендодавцю). Так, відповідно до вимог статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"] орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін (стаття 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увагу!''' Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (стаття 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"]). Таким чином, обов’язок орендаря земельної ділянки щодо виплати орендної плати за використання земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації договору оренди землі.
|}

=== Принципи обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку ===
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]), але такий розмір має бути не меншим, ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється ''з урахуванням індексів інфляції'', якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
* не може бути меншою за розмір земельного податку:
♦ для земельних ділянок, [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|нормативну '''грошову оцінку яких проведено''']], - у розмірі '''не більше 3 відсотків''' їх нормативної грошової оцінки, для земель ''загального користування'' - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, ''для сільськогосподарських угідь'' - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

♦ для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких '''не проведено''', - у розмірі '''не більше 5 відсотків''' нормативної грошової оцінки '''одиниці площі ріллі''' по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
* '''не може перевищувати''' 12 відсотків нормативної грошової оцінки (за винятком випадку визначення орендаря на конкурентних засадах);

* для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус '''гірських''', не може перевищувати розміру земельного податку.
Плата за [[Суборенда земельної ділянки|суборенду земельних ділянок]] не може перевищувати орендної плати.

Значення нормативної грошової оцінки земель щороку уточнюють на коефіцієнт індексації, який визначають відповідно до законодавства.

Інформацію про нормативну-грошову оцінку земельної ділянки, що розташована у конкретно взятій місцевості та коефіцієнт індексації можна дізнатись на сайті [https://land.gov.ua/ Держгеокадастpу].

Розмір орендної плати за земельну ділянку розраховується шляхом множення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на процент, що визначений договором оренди землі та індекс інфляції, що визначений Національним банком України, у разі якщо нормативна грошова оцінка проведена у році, що передує року, за який розраховується орендна плата за земельну ділянку.

== Зміна, припинення і поновлення договору оренди землі: ==
Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Договір оренди землі припиняється в разі:
* закінчення строку, на який його було укладено;
* викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
* поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
* смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;
* ліквідації юридичної особи-орендаря;
* відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;
* набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;
* припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов’язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України].

=== Поновлення договору оренди землі ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Законом України "Про оренду землі"] передбачено два випадки поновлення (пролонгації) договору оренди землі.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 33 Закону "Про оренду землі"] після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. При цьому орендар має дотриматися таких умов:
# належно виконувати свої обов'язки за договором;
# не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк;
# до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі додати проєкт додаткової угоди.

У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

'''УВАГА!''' У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Частиною 6 ст. 33 Закону про оренду землі передбачений '''другий випадок поновлення договору оренди''':
# орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди
# відсутність протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.
У цьому випадку Ви укладаєте додаткову угоду про поновлення договору оренди землі із:
* власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
* уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов’язковому порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ( ч. 8 ст. 33 Закону "Про оренду землі").]

Зміни щодо поновлення договору оренди землі, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству"], вступили в законну силу.
{| class="wikitable"
|+
!Важливо! '''Дані зміни стосуються договорів оренди земельних ділянок, які укладаються чи до яких вносяться зміни після набрання чинності вказаним Законом. До договорів оренди земельних ділянок, укладених до набрання чинності цим Закон застосовуються правила, що діяли на момент їх укладення.'''
|}
'''Які зміни набирають чинності:'''

♦ Договори оренди (сервітуту, емфітевзису, суперфіцію) земель приватної власності, укладені з 16 липня 2020 року, поновлюються автоматично на той самий строк і на тих самих умовах лише в тому випадку, якщо в договорі міститься норма про таке автоматичне поновлення. Інших додаткових дій (укладання додаткових угод) від сторін договору не вимагається.

♦ Договори оренди (сервітуту, емфітевзису, суперфіцію) земель державної та комунальної власності, укладені з 16 липня 2020 року, автоматично поновлюватимуться лише в тому випадку, якщо на них знаходиться нерухоме майно, що перебуває у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою. Тобто для поновлення договорів, на яких немає нерухомого майна, потрібне рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які розпоряджаються землями.

♦ Поновлення договорів оренди землі, укладених до 16 липня 2020 року, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення. Однак у разі їх продовження (укладення на новий строк) договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташоване нерухоме майно, повинні містити положення про поновлення договору та про переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, визначені чинним законодавством.

Варто пам'ятати, що сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору, не пізніше ніж за місяць до дати закінчення дії такого договору подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.

Також слід звернути увагу, що були внесені зміни до істотних умов договору оренди землі. Тепер договори оренди землі, які укладаються після 16 липня 2020 року, обов'язково повинні містити інформацію не лише про строк дії договору, але й дату його укладення.

== Вирішення спорів, пов’язаних із орендною платою за земельну ділянку ==
Спори, пов’язані з орендою землі, у тому числі, ті що стосуються орендної плати за земельну ділянку, відповідно до статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"] вирішуються у судовому порядку. Положеннями статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"] передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті «д» частини першої статті 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати. Аналогічне положення міститься і у частині другій статті 651 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], згідно якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81263995 Постанова Верховного Суду у складі Обєднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17] (дії позивача, який уклав додаткову угоду до договору оренди землі, а згодом пред'являє позов про визнання договору оренди землі неукладеним, суперечить його попередній поведінці (укладенню додаткової угоди та отриманню плати за користування земельною ділянкою) і є недобросовісним).

* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/57515160 Постанова Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2027цс15] (Після закінчення строку договору оренди та відсутності з боку відповідача письмових заперечень орендар продовжував відкрито та безперешкодно користуватися земельною ділянкою, сплачуючи орендну плату. За таких умов орендар не мав права на продовження договору оренди землі, оскільки таким договором оренди було передбачено, що орендар повинен не пізніше 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір його продовжити, однак цього не зробив, що суперечить нормам законодавства України, зокрема ст. 33 Закону України «Про оренду землі»).

* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/81287135 Постанова Верховного Суд від 18 квітня 2019 року у справі №625/166/18] (Зазначено, що переважне права орендаря на продовження договору оренди землі не є абсолютним. Незважаючи на те, що орендар скористався своїм правом та направив своєчасно листи-повідомлення про поновлення договору на новий строк, останній отримав відмову від орендодавців, а відтак, втратив своє переважне право на укладення договорів оренди земельних ділянок).

== Див. також ==
* [[Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]
* [[Як розрахувати орендну плату за пай]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки

2020-09-25T12:29:17Z

Mariia.Tunyk: Зміни в Методиці визначення розміру шкоди внесеними постановою КМУ №800 від 09.09.2020 р.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» від 25.07.2007 р. № 963]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 № 7]

== Добровільний порядок ==
Передбачає пошук способів розв'язання конфлікту силами учасників такого конфлікту без залучення державних органів та органів місцевого самоврядування.

=== Куди звернутися ===

З метою усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також звільнення самовільно зайнятої ділянки законний власник земельної ділянки може звернутися до відповідної особи, що здійснює такі перешкоди чи самовільно зайняла ділянку, з проханням про припинення здійснення неправомірних дій.

=== Вартість ===
Безкоштовно

=== Перелік необхідних документів ===
Звернення може бути усним або письмовим. Письмове звернення складається у довільній формі та має містити відомості, що підтверджують законне право особи користуватися зазначеною ділянкою, а також вимогу припинити здійснення неправомірних дій, виражених у створенні перешкод у користуванні земельною ділянкою чи самовільному захопленні земельної ділянки. 

З метою підтвердження законності користування земельною ділянкою власник може надати опоненту наступні документи:
* документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку чи право користування такою земельною ділянкою;
* документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, а також права постійного користування та права оренди земельної ділянки.

=== Строки розгляду питання ===
Встановлюються за домовленістю сторін

=== Підстави для відмови ===
Особа, що здійснює перешкоди у користуванні земельною ділянкою чи самовільно зайняла ділянку може не визнати неправомірний характер своїх дій або відмовитись добровільно припинити здійснення таких дій.

=== Порядок оскарження ===
У разі безрезультатності добровільного порядку вирішення спірної ситуації необхідно застосувати позасудовий та судовий способи.

=== Особливі випадки ===
Якщо стосовно особи, що намагається у добровільному порядку захистити свої права, здійснено діяння, що мають ознаки адміністративного правопорушення чи злочину (наприклад, тілесні ушкодження), такій особі необхідно звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів.

== Позасудовий порядок ==
З метою захисту своїх прав та законних інтересів особа може звернутись до органів, уповноважених вирішувати земельні спори. Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 158 Земельного кодексу України] такими органами є:
* суди;
* органи місцевого самоврядування;
* центральний органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Земельні спори розглядаються на підставі заяви однієї із сторін, за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 159 ЗК України]) 

У рішенні відповідного органу стосовно земельного спору визначається порядок виконання цього рішення. Виконання рішення не звільняє порушника від відшкодування збитків або втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва внаслідок порушення земельного законодавства. Рішення вступає в силу з моменту його прийняття. 

При сільських, селищних, міських радах створюються постійні комісії з розгляду земельних спорів.
Форма заяви про вирішення земельного спору, вимоги до неї, порядок подання такої заяви, розгляду земельного спору та прийняття рішення по такому спору регламентується Порядком розгляду та вирішення земельних спорів, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради. 

У разі необхідності можливим є дослідження ситуації на місці, для чого постійна комісія із земельних питань оголошує перерву в розгляді спору, визначає дату та час виходу на місце, повідомляє про це всіх присутніх. Під час виходу на місце визначається дата та час продовження розгляду земельного спору, про що повідомляються члени комісії та сторони спору. 

Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

=== Куди звернутися ===
З метою позасудового вирішення земельного спору особі слід звернутися до:
* сільських, селищних, міських рад, а також районних рад - у разі розміщення земельної ділянки в межах відповідного села, селища, міста ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст.ст. 10, 12, 158 ЗК України]);
* територіальних органів Державної служби України з питань Геодезії, картографії та кадастру - у разі розміщення земельних ділянок поза межами населених пунктів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 158 ЗК України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF п.п. 1, 3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру]). 
Адреси та контактну інформацію територіальних органів Державної служби України з питань Геодезії, картографії та кадастру можна дізнатись на [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ офіційній веб сторінці Держгеокадастру].

=== Вартість ===
Розгляд заяв та прийняття рішення стосовно земельного спору компетентними органами здійснюються безкоштовно. Зацікавлена особа несе витрати, пов'язані із виготовленням копій документів, що надаються як додатки до заяви про вирішення земельного спору, а також витрати на відправлення листів.

=== Перелік та зразки необхідних документів ===
Земельні спори розглядаються на підставі заяви однієї із сторін [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluVjZWVGFrdV9MMEU ''(зразок)'']. Така заява повинна містити:
* найменування органу, до якого вона подається;
* ім’я сторін, які беруть участь у земельному спорі, а також ім’я представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку;
* зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
* зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;
* перелік документів, що додаються до заяви.

Заява про вирішення земельного спору підписується заявником або його представником із зазначенням дати її подання. Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження 

При поданні заяви про вирішення земельного спору надаються такі документи:
* копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу, завірена особистим підписом заявника та його представника (відповідно);
* копія документу, який підтверджує повноваження представника заявника, завірена особистим підписом представника заявника;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку, завірена особистим підписом заявника;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
* порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно, завірена особистим підписом заявника;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, завірені особистим підписом заявника;
* копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів) завірені особистим підписом заявника;
* копії рішень органів місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце. 

=== Строки розгляду питання ===
Земельні спори розглядаються у '''''тижневий строк''''' з дня подання заяви. Рішення передається сторонам у '''''триденний строк''''' з дня його прийняття ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 159 ЗК України]).

=== Підстави для відмови ===
Заява про вирішення земельного спору повертається заявнику у таких випадках:
* не додержано вимог, встановлених для змісту заяви, або не надано необхідних документів;
* заява про вирішення земельного спору від імені заявника подана особою, яка не має відповідних повноважень;
* земельний спір не підвідомчий відповідній раді.

=== Порядок оскарження ===
Особа, яка не згідна з рішенням за результатами розгляду земельного спору, має право оскаржити це рішення у судовому порядку ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст.ст. 158, 160 ЗК України]). Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 161 ЗК України])

=== Особливі випадки ===
У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 159 ЗК України]). 

Виконання рішення щодо земельних спорів може бути призупинено або його термін може бути продовжений вищестоящим органом або судом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 161 ЗК України]). 

Для надання консультацій (висновків) під час розгляду та вирішення земельного спору з питань, що потребують спеціальних знань, постійна депутатська комісія з земельних питань може заслуховувати спеціалістів та експертів, залучених зацікавленими сторонами. Витрати, пов’язані із залученням спеціалістів та експертів, покладаються на ініціатора такого залучення. 

У випадку виявлення у діях сторін земельного спору ознак правопорушень, відповідальність за які передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки – [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 531 КУпАП]) чи злочинів, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику – [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 1971 КК України]), постійна комісія з розгляду земельних спорів, а також особа, що постраждала від таких діянь, мають право передати інформацію про такі факти до відповідних органів, що розглядають справи про адміністративні правопорушення чи здійснюють досудове розслідування злочинів.

== Судовий порядок ==
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 158 ЗК України]). 

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. 

Відповідно до ч. 3 ст. 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Розгляд питань про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також вирішення інших земельних спорів, що відповідно до визначеної ЗК компетенції розглядалися органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснюється судами в порядку цивільного судочинства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 абз. 2 п. 1 ПП ВСУ №7 від 16.04.2004]).

Власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов).
Із зазначеним позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому числі у випадку, коли зазначені перешкоди чиняться власником такого майна.

Слід звернути увагу на неможливість одночасного пред’явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (оскільки віндикація – це позов неволодіючого власника про витребування майна від володіючого не власника) і про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном (оскільки негаторний позов – це позов про захист права власності від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння).
Віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними. До того ж одна з умов застосування як віндикаційного, так і негаторного позову – відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов’язально-правових способів.
Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди, чи зобов’язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод (наприклад, шляхом знесення неправомірно збудованих споруд, про припинення ремонтних робіт в сусідній квартирі, виселення громадян із належних йому на праві власності приміщень тощо).

Позовна давність до вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном не застосовується, оскільки порушення прав триває у часі. Якщо ж на момент подання негаторного позову воно припинилося, то підстав для його задоволення немає.

=== Куди звернутися ===
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем знаходження земельної ділянки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 30 ЦПК України]). 

Адресу та контактну інформацію відповідного суду можна дізнатися на [http://court.gov.ua/sudy/ офіційному веб-порталі Судової влади України]

=== Вартість ===
Вартість вирішення земельного спору у судовому порядку обумовлюється сплатою [[Порядок сплати судового збору#Розміри ставок судового збору|судового збору]] ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»]) та витрат, пов'язаних з розглядом судової справи ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу]). 

=== Перелік необхідних документів ===
Для вирішення спору судом необхідно подати [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі#Форма і зміст позовної заяви|позовну заяву]], що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК України]). 

При поданні позовної заяви до суду надаються такі документи:
* копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу;
* документ, який підтверджує повноваження представника заявника;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
* порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна;
* копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів);
* копії рішень органів місцевого самоврядування або державних органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце;
* інші документи, що можуть стати доказами у цивільній справі.

=== Строки розгляду питання ===
Розгляд судом земельних спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

=== Підстави для відмови ===
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом] .

=== Порядок оскарження ===
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції|апеляційне]] та [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді касаційної інстанції|касаційне оскарження]] судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом]

=== Особливі випадки ===

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»] передбачає [[Порядок сплати судового збору#Пільги щодо стягнення судового збору|пільги щодо сплати судового збору]]

== Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки ==

Відповідно до ст. 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно абз. 2 п. 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 ПП ВСУ від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»] у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗКУ] , статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] особами, що її заподіяли. При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки її відшкодовує володілець цього джерела згідно зі статтею 1187 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ].

Пунктом 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 цієї постанови] передбачено, що, вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗКУ], статті 1166 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] така шкода відшкодовується у повному обсязі.

Розмір шкоди визначається з урахуванням витрат на відновлення родючості землі, а також доходів, які власник землі або землекористувач міг би одержати при використанні земельної ділянки і які він не одержав за час до повернення самовільно зайнятої ділянки. Зокрема, при самовільному зайнятті ріллі на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо).

Відповідно до статей 90, 95, 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗКУ] самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963].

Розмір шкоди не включає витрати на:
* знесення будинків, будівель і споруд, які самочинно збудовані чи будуються на самовільно зайнятих земельних ділянках чи на земельних ділянках, не відведених в установленому порядку на цю мету;
* приведення земельних ділянок у стан, придатний для їх подальшого використання за цільовим призначенням;
* проведення рекультивації порушених земель.

Розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається:
* для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою:
Шс = Пс x Нп x Кф x Кі,
де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;
Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;
Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням;
Кф - коефіцієнт функціонального використання земель;
Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2020 та наступні роки, що розраховуються Держгеокадастром відповідно до статті 289 Податкового кодексу (Постанова КМУ від 09.09.2020 р. № 800 "Про внесення змін до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу")

Українии;
* для земель житлової та громадської забудови за такою формулою:
Шс = Пс x (Нпз x Кн x Кк ) x Кф x Кі,
де Шс, Пс, Кф і Кі - мають таке саме значення;
Нпз - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель житлової та громадської забудови за цільовим призначенням відповідно до групи населених пунктів за
чисельністю населення;
Кн - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів обласного значення, мм. Києва та Севастополя;
Кк - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів, віднесених до курортних.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру (зі зімнами внесеними Постановою КМУ від 09.09.2020 р. № 800 "Про внесення змін до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу"

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Суди]]

Правнича допомога

2020-07-31T11:00:34Z

Mariia.Tunyk: Доповнення ст. 14 Суб'єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу.

== Нормативно-правова база ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правову допомогу"]
== Поняття безоплатної правової допомоги ==
[[Файл:Порядок звернення до МЦ або бюро для отримання БПД.jpg|міні|Порядок звернення до МЦ або бюро для отримання БПД]]
'''Безоплатна правова допомога''' - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
[[Файл:Безоплатна правова допомога.png|міні]]
== Первинна правова допомога ==
=== Види первинної правової допомоги ===
# надання правової інформації;
# надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
# складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); 3-1) надання консультацій, роз’яснень та підготовка проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення - власників земельних ділянок;
# надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та [[Медіація|медіації]].

=== Суб'єкти права на безоплатну первинну правову допомогу ===
Право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України] мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України

=== Суб'єкти надання безоплатної первинної правової допомоги ===
Суб'єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є:
# органи виконавчої влади;
# органи місцевого самоврядування;
# фізичні та юридичні особи приватного права;
# спеціалізовані установи.

== Безоплатна вторинна правова допомога ==
=== Поняття безоплатної вторинної правової допомоги ===
'''Безоплатна вторинна правова допомога''' - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. 

=== Види безоплатної вторинної правової допомоги ===
# захист;
# здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
# складення документів процесуального характеру.

=== Суб'єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу ===
<gallery mode="packed-hover" showfilename="yes">
Файл:62654396 2150651085032544 3815313049259081728 o.png|Максимальний розмір доходу для отримання БВПД
</gallery>Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають такі категорії осіб: 
* особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб - на всі види правових послуг, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 цього Закону]; 
* діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту, - на всі види правових послуг, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону];
* внутрішньо переміщені особи - на всі види правових послуг, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 цього Закону];
* громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], з питань, пов’язаних з отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
* громадяни України - власники земельних ділянок, які проживають у сільській місцевості, - на всі види правових послуг, передбачених частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статті 13 цього Закону]; 
* особи, до яких застосовано адміністративне затримання, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону]; 
* особи, до яких застосовано адміністративний арешт, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону]; 
* особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону]; 
* особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону]; 
* особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових послуг, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону]; 
* особи, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"], - на всі види правових послуг, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону], з моменту подання особою заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою, а також іноземці та особи без громадянства, затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, з моменту затримання;
* особи, які звернулися із заявою про визнання особою без громадянства, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону, з дня подання особою заяви про визнання особою без громадянства до прийняття остаточного рішення за заявою, а також під час отримання дозволу на імміграцію, оформлення посвідки на тимчасове чи постійне проживання; ''{Частину першу статті 14 доповнено пунктом 8''-1 ''згідно із Законом'' № 693-IX від 16.06.2020 ''- щодо введення в дію: набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності (18.10.2020 р.)'' 
* ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, - на всі види правових послуг, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону]; 
* особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], - до моменту прийняття рішення про надання такого статусу. 
* особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], протягом розгляду справи в суді; 
* особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], протягом розгляду справи в суді; 
* особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, - на правові послуги, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону], стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією; 
* особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, - на всі види правових послуг, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 Закону].
* викривачі у зв’язку з повідомленням ними інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - на всі види правових послуг, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною другою статті 13 цього Закону]. 
[[Файл:Документи, що підтверджують належність до категорій осіб постраждалих від домашнього насильства.jpg|міні|Документи, що підтверджують належність до категорій осіб постраждалих від домашнього насильства]]
Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов'язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.

=== Суб'єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги ===
[[Файл:Отримання БПД за кордоном.png|міні|Отримання БПД за кордоном]]
Суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є:
# центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
# адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

=== Підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги ===
Особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав:
# особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною першою статті 14 Закону];
# особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;
# вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;
# особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання;
# особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги.

=== Підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги ===
Надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі якщо:
# обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до категорій осіб, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 частиною першою статті 14 Закону], припинили своє існування;
# встановлено факт подання особою неправдивих відомостей або фальшивих документів, що стали підставою для віднесення особи до категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, та прийняття рішення про надання їй безоплатної вторинної правової допомоги;
# особа користується захистом іншого захисника (захисників) у справі, за якою їй призначено захисника відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закону];
# особа використала всі національні засоби правового захисту в справі.

=== Підстави та порядок заміни адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу ===
Адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у разі:
# хвороби адвоката;
# неналежного виконання адвокатом своїх зобов'язань за умовами договору;
# недотримання ним порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги;
# виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Під час заміни одного адвоката іншим забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Адвокат, який призначається на заміну іншого адвоката, зобов'язаний вжити заходів для усунення недоліків у наданні безоплатної вторинної правової допомоги, які мали місце до його призначення.

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Особливості продажу автомобіля: договір купівлі-продажу чи довіреність

2020-06-24T07:11:07Z

Mariia.Tunyk: оподаткування купівлі-продажу транспортних засобів

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]

== Загальні положення ==

Придбання автомобіля завжди хвилююча обставина, потрібно: визначитися з ціною, маркою і моделлю, комплектацією, кольором та багатьма іншими дрібницями. Хтось може собі дозволити купити автомобіль з салону, а, той, у кого така фінансова спроможність відсутня, поглядає в бік ринку вживаних автомобілів.

В даний час все більшою популярністю починає користуватися спосіб купівлі-продажу автомобіля по, так званій, «генеральній довіреності». Все більша кількість людей намагається уникнути довгої процедури виснажливого складання договору купівлі-продажу, сплати податків по ньому, і декларування доходу, отриманого в результаті даної угоди.
Придбаючи майно, кожен з нас прагне отримати комплекс майнових та немайнових прав і обов'язків з яких складається право власності.

Але, слід звернути увагу на той факт, що чинне цивільне законодавство визначає поняття довіреності тільки як письмового документа, що видається однією особою іншій особі для представництва інтересів довірителя перед третіми особами. Даний спосіб придбання та продажу транспортного засобу, звичайно спрощує процедуру і заощаджує час, але існує ще так же ряд «підводних каменів». Звичайно, в даній ситуації більше ризикує покупець зіткнувшись з несумлінним продавцем, але, особу, яка зважилася продати автомобіль по довіреності так само можуть чекати не дуже приємні моменти.

Продавець повинен правильно розуміти, що передаючи автомобіль за дорученням він не передає своє право власності і де-юре залишається його власником. У зв'язку з цим його можуть надалі переслідувати такі неприємності як звернення страхової компанії до власника з регресною вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП третій особі, так само, продавець не може знати чи в законних цілях використовуватимуть відчужене їм авто, чи не стануть їм надалі цікавитися правоохоронні органи?

== Купівля автомобіля за довіреністю ==

І так, отримання в руки техпаспорту, або нотаріально посвідченої довіреності не створює права власності щодо автомобіля і за своєю суттю не є дією пов'язаною з придбанням.

При посвідченні довіреності на автомобіль в класичних випадках передається право користування, але в деяких випадках це право може бути доповнено правом розпорядження(продаж, дарування, рента і т.д.), користування (оренда, застава, позика тощо), знищення або фізична відмова від майна.

Довіреність має бути посвідчена нотаріусом, не може бути видана в простій письмовій формі.

При купівлі або продажу за генеральною довіреністю, все одно власником автомобіля буде довіритель.

=== '''Ризики купівлі автомобіля за довіреністю''' ===

Така угода в собі може нести безліч прихованих нюансів, які продавець умисно ховає, або не озвучує в силу своєї правової необізнаності.

'''''Основними ризиками при купівлі транспортного засобу за довіреністю є:'''''

'''1.''' Довіреність може бути відкликана в будь-який час. Зробити це після отримання грошей власнику не складе особливих труднощів, для цього йому необхідно буде лише відвідати нотаріуса і відкликати довіреність;

'''2.''' Дія довіреності припиняється після закінчення терміну на який вона була видана. Тобто після закінчення строку її дії покупець фактично не можете користуватися зазначеним транспортним засобом ;

'''3.''' Дія довіреності припиняється в разі смерті або визнання недієздатним або померлим продавця. Цей момент є дійсно проблемним, оскільки окрім того, що з моменту смерті покупець не має ніякого права на автомобіль, не слід забувати і про спадкоємців з боку продавця, які в будь-який момент можуть пред'явити свої вимоги стосовно транспортного засобу;

'''4.''' Купуючи автомобіль за довіреністю покупець стає «заручником» сімейної ситуації та відносин продавця. Якщо чоловік / дружина продавця вирішать розірвати шлюб і зажадати половину від спільно нажитого майна, і звичайно ж включити в перелік майна, що підлягає поділу цей автомобіль, то покупець буде в абсолютно програшній ситуації;

'''5.''' У випадку якщо покупець вирішить продати автомобіль власник має право зажадати від нього суму грошей, отриману за продаж автомобілю, і юридично він правий. Оскільки угоди, скоєні по довіреності фактично укладаються від імені власника, тобто довіреністю він надав право підписати договір від його імені, але не отримати грошові кошти за купівлю-продаж;

'''6.''' Власник-продавець в будь-який момент може самостійно здійснити відчуження транспортного засобу. В цьому випадку новий власник має повне право зажадати в своє законно придбане майно;

'''7.''' Згідно з положеннями ч.4 ст. 250 ЦК України довірена особа (тобто покупець) несе відповідальність за збитки завдані довірителю (продавцю). Виходячи з положень чинного законодавства продавець може звернутися до суду з метою отримати від покупця додаткові грошові кошти за якусь надуману шкоду його майну.

'''''Нюанси, які попередній власник може приховати:'''''

* застава - наприклад колишній власник міг взяти іпотеку на нерухомість (оформити будь-який інший договір) і в якості гарантії виконання своїх зобов'язань перед банком (іншою особою) передав в заставу автомобіль, який щойно нібито продав. У разі неплатоспроможності продавця за договором в якому автомобіль є заставою, на автомобіль буде накладено арешт з подальшим відчуженням.
* арешт - коли починається даний етап, то значить, що стадія із заставою пройшла і в даному випадку не успішно для «покупця».
* кредит - автомобіль, який щойно придбали, може бути придбано в кредит. На день придбання кредитний договір може бути чинним та мати прострочені платежі. Такий автомобіль не можна купити / продати без узгодження з банком, а також не можна буде в разі потреби на себе перереєструвати до погашення всіх зобов'язань перед банком (крім випадків, коли банк не проти зміни власника і дав на це письмовий дозвіл).
* викрадення (угон) - автомобіль може продавати не його власник, а документи, які пред'являють можут бути підробленими. При відсутності спеціальних знань і доступу до баз даних в яких міститься така інформація, виявлення даного нюансу зводиться до нулю.
* двійник - автомобіль може бути раніше викрадений, або привезений з-за кордону і щоб не проходити процедуру розмитнення і ухилитися від сплати податків і зборів, знаходять аналогічний по марці, моделі і кольору автомобіль, роблять дублікат комплекту номерного знаку та підроблюють техпаспорт. Відрізнити автомобіль двійник від справжнього, без перевірки по базах даних неможливо.

=== '''Договір купівлі-продажу''' ===

Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 Цивільного кодексу України, встановлює, що власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Правом володіння є право фактичного, фізичного та господарського впливу на річ (майно). Право володіння притаманне тим речам, які знаходяться у власності.

Правом користування є можливість власника та / або інших осіб вилучати з речі її корисні властивості, привласнення плодів і доходів, принесених річчю для задоволення своїх потреб.

Правом розпорядження є можливість власника визначати юридичну і фактичну долю майна, а саме: відчуження (продаж, дарування, рента і т.д.), передача іншим особам у володіння та / або користування (оренда, застава, позика тощо) , знищення або фізична відмови від майна.

Єдиний спосіб придбання права власності на автомобіль - це оформлення договору купівлі-продажу.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Перед підписанням договору купівлі-продажу необхідно все прочитати і уважно ознайомитися, а також враховувати рекомендації фахівців.

'''''У бланку угоди повинні бути такі положення:'''''

* дата і місце оформлення договору купівлі-продажу автомобіля, потрібні відомості про обидві сторони відповідно підтверджуючих особи документів;
* інформація про транспортний засіб як предмет угоди на підставі технічної документації;
* деталі вартості та варіантів оплати;
* підписи, що підтверджують згоду сторін і приводять договір в дію.

Також, не варто забувати і про акт прийому-передачі, який відображає фактичну передачу транспортного засобу із зазначеним станом на момент придбання.

Відповідно до частини першої статті 210 Цивільного кодексу України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Повністю здійсненою угода може вважатися тільки після внесення відповідних даних про нового власника в технічні документи по транспортному засобу.

При купівлі-продажу автотранспортного засобу необхідно пам'ятати і про сплату податків. 23 травня набули чинності більшість змін, внесених Законом №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема, стосовно зміни порядку оподаткування доходів від продажу або обміну рухомого майна (транспортних засобів).

Так зазначеним законом встановлено, що:

- дохід, отриманий платником податку від реалізації першого на рік об'єкта рухомого майна (транспортних засобів) оподатковується, як і раніше, за нульовою ставкою;

- дохід від продажу протягом звітного податкового року другого об'єкту рухомого майна оподатковується за ставкою 5%;

- дохід від продажу третього та наступних об'єктів рухомого майна, отриманий протягом року, оподатковується за ставкою 18%(раніше було 5%).

== Купівля автомобіля з автосалону ==

При купівлі нового транспортного засобу в автосалоні, майбутній автовласник набуває не тільки відмінну і бажану модель, але і надійний і безпечний спосіб реєстрації авто, яким займається дилер.

Процедура купівлі транспортного засобу в автосалоні обов'язково супроводжується складанням договору купівлі-продажу автомобіля та його подальшим підписанням.

'''''Тут варто уважно все переглянути і прочитати, а особливо звернути увагу на такі пункти:'''''

* термін поставки транспортного засобу;
* подробиці, пов'язані з авансовою виплатою;
* точна модифікація і комплектація автомобіля.

Придбати автомобіль недостатньо, потрібно бути вкрай уважним і при його отриманні.

Основною порадою для безпечної покупки є - не потрібно нічого підписувати, не переконавшись у відсутності якихось недоліків і дефектів.

'''''Після підписання договору всі наступні претензії і обурення буде складно довести, тому, коли автомобіль отриманий потрібно ретельно перевірити:'''''

* відповідність комплектації;
* стан лакофарбового покриття;
* роботу і справність всіх систем автомобіля і світлових приладів;
* роботу двигуна і рівні рідин всіх бачків.

Після з'ясування всіх деталей та питань, що цікавлять, можна переходити від процедури оформлення до реєстрації транспортного засобу.

[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Договір іпотеки

2020-06-24T07:01:27Z

Mariia.Tunyk: реєстрація місця проживання в житлі, що перебуває в іпотеці.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку]"
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/979-15 Закон України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3273-15 Закон України "Про іпотечні облігації"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0071323-11 Роз’яснення Міністерства юстиції України від 13 грудня 2011 року "Особливості посвідчення договору іпотеки"]

== Загальні поняття ==
'''Іпотека''' - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».
 
'''Договір іпотеки''' – цивільно-правова угода про заставу нерухомого майна, для рішення житлових проблем, предметом застави звичайно виступає житловий будинок або квартира.

== Сторони договору іпотеки ==
Сторонами в іпотечному договорі є іпотекодавець та іпотекодержатель. 
'''Іпотекодавець''' – це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов’язання або зобов’язання іншої особи перед іпотекодержателем.

'''Іпотекодавцем''' може бути як боржник так і його майновий поручитель:
* майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку власне нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання третьої особи – боржника за договором, яким встановлено основне зобов'язання;
* боржник - це особа, яка передає в іпотеку власне нерухоме майно для забезпечення виконання власних зобов'язань за договором, яким встановлено основне зобов'язання.
Іпотекодержателем є кредитор за основним зобов'язанням.
Іпотекодавцем та іпотекодержателем за іпотечним договором можуть виступати фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), юридичні особи та держава в особі уповноважених органів.
Фізичні і юридичні особи для укладення іпотечного договору повинні мати повну цивільну дієздатність. 
Майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально засвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

== Істотні умови договору іпотеки ==
Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: 
I. 
1. для іпотекодавця та іпотекодержателя - ''юридичних осіб'' відомості про:
* для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців;
* для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; 
2. для іпотекодавця та іпотекодержателя - ''фізичних осіб'' відомості про:
* для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
* для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; 
II. зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; 
III. опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; 
IV. посилання на видачу заставної або її відсутність. 
У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

== Предмет іпотеки ==
Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:
* нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;
* нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;
* нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення (відповідно до статті 364 Цивільного кодексу України) в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості (частина третя статті 5 Закону України «Про іпотеку»). Іпотека також поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості. 
Предметом іпотеки може бути право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об'єкт нерухомого майна. Таке право оренди чи користування нерухомим майном для забезпечення виконання основного зобов'язання вважається нерухомим майном. 

'''Не може бути предметом іпотеки:'''
вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом (наприклад, право на отримання аліментів тощо);
об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що перебувають у процесі корпоратизації.

== Форма іпотечного договору ==
'''Іпотечний договір''' укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню

Відповідно до частини першої ст. 220 Цивільного Кодексу України недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору має свої наслідком визнання такого договору нікчемним. 
Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є нерухоме майно, посвідчується за місцезнаходженням цього майна або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину.

== Державна реєстрація іпотеки ==
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про іпотеку” обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до вимог [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень], затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127. 
Державна реєстрація іпотеки проводиться з метою встановлення пріоритету, тобто переважного права іпотекодержателя перед іншими особами задовольнити свої вимоги першим за рахунок майна переданого в іпотеку. 
У разі недотримання умови про державну реєстрацію іпотеки іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. 
Державна реєстрація здійснюється особою , на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, шляхом внесення відповідних відомостей до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Державного реєстру речових прав на нерухоме майно] на підставі повідомлення іпотекодержателя.

== Виконання умов договору ==
Позичальник іпотечного кредиту має право проживати в закладеному будинку або квартирі, а так само зареєструвати на цій житловій площі всіх членів родини. 
Іпотекодавець має право на проведення перепланування, передачу в оренду або продаж закладеного нерухомого майна виключно на підставі згоди іпотекодержателя. 
Іпотекодержатель має право у будь-який час протягом строку дії іпотечного договору за умови попереднього письмового повідомлення іпотекодавця перевіряти документально і в натурі наявність, стану, умови збереження та користування предметом іпотеки. Іпотекодавець зобов'язаний не перешкоджати реалізації цього права іпотекодержателем, надавати йому всі документи, необхідні для перевірки наявності, стану, умов збереження та користування предметом іпотеки, а також негайно на вимогу іпотекодержателя забезпечити йому фізичний доступ до предмета іпотеки. 
У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Постановою КМУ від 27.05.2020 р. №481 "Про внесення змін до Правил реєстрації місця проживання" передбачено, що в разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов'язань, для реєстрації місця проживання особи додатково подається письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника.

== Припинення іпотеки. Визнання недійсним іпотечного договору ==
'''Підстави припинення іпотеки:'''
# припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору;
# реалізації предмета іпотеки відповідно до закону;
# набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;
# визнання іпотечного договору недійсним;
# знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;
# з інших підстав, передбачених законом.
Особливу увагу слід звернути на випадок припинення іпотеки у разі набуття права власності на предмет іпотеки. В тому випадку, коли іпотекодавцем за іпотечним договором виступав майновий поручитель, останній набуває права кредитора за основним зобов’язанням.
Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

== Судова практика ==
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78215412 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17] (відсутність нотаріально посвідченої згоди іншого з власників (другого з подружжя) на укладення договору іпотеки позбавляє співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень на укладення договору про розпорядження спільним майном. Укладення такого договору свідчить про порушення його форми і надає іншому з співвласників право оспорити договір з підстав його недійсності).
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]
[[Категорія: Нотаріат]]
{| class="wikitable"
|-

|}

Державна реєстрація фізичної особи – підприємця

2020-05-28T13:55:19Z

Mariia.Tunyk: /* Форми подання документів для державної реєстрації */ Зміна форм

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1128-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1133-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1133 "Про надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у скорочені строки"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1499-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3267/5 "Про затвердження Порядку формування та зберігання реєстрації справ"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1568-15 Наказ Міністерства юстиції України від 15.12.2015 № 2586/5 "Про впорядкування відносин з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5 "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0839-16 Наказ Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5 "Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11 Наказ Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0995-10 Постанова Правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 № 21-6 "Про затвердження Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1127-16 Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері державної реєстрації, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 12.08.2016 № 2473/5]

== Поняття "державна реєстрація фізичної особи - підприємця" ==
'''''Державна реєстрація фізичної особи - підприємця''''' (далі - ФОП) - офіційне визнання шляхом засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про фізичну особу - підприємця.

== Куди звернутися ==
[[Файл:39258869 983199658527469 3388362964682670080 n.jpg|міні|Порядок державної реєстрації ФОП]]
Реєстрацію фізичних осіб - підприємців уповноважені здійснювати :
* виконавчі органи сільських, селищних місцевих рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
* нотаріуси;
* акредитовані суб'єкти (юридичні особи публічного права, які мають акредитацію Міністерства юстиції України) ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 частина перша статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]).

Реєстрацію як ФОП для осіб, які зареєстровані та переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання без вимоги наявності реєстрації місця проживання за місцем проведення реєстраційних дій ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 стаття 4 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]).

Реєстрація внутрішньо переміщеної особи (у тому числі осіб, які перемістилася з тимчасово окупованої території) як ФОП здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному територіальному органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 частина шоста статті 7 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Державна реєстрація проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації на підставі документів, поданих в електронній формі, що проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах України.'''
|}

== Підстави проведення державної реєстрації ==
Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:
* документів, що подаються заявником для державної реєстрації;
* судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"];
* рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань".]

== Форми подання документів для державної реєстрації ==
# Паперова форма: документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
# [https://online.minjust.gov.ua/ Електронна форма]: документи подаються заявником через портал електронних сервісів.
З метою спрощення реєстраційної процедури, забезпечення зручного та інтуїтивного пошуку необхідної форми заяви, полегшення та прискорення процесу заповнення відповідних документів Міністерством юстиції України було затверджено нові форми заяв, що подаються для державної реєстрації – вони почнуть діяти з 1 червня 2020 року (наказ Міністерства юстиції України від 19 травня 2020 року № 1716/5 «Про оновлення форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 травня 2020 року за № 454/34737).

Основні правила оформлення заяв, що подаються для державної реєстрації, такі:

1) заява заповнюється друкованими літерами;

2) якщо певна сторінка заяви не заповнюється через відсутність відомостей, що містяться на ній, така сторінка не підписується заявником і не подається;

3) друк заяви може здійснюватися з обох сторін аркуша;

4) при обранні певних полів у заяві проставляється знак «V» або інший подібний знак, що свідчитиме про обрання певного поля;

5) відомості про кінцевого бенефіціарного власника засновника юридичної особи заповнюються та в подальшому оновлюються виключно у разі наявності серед засновників/учасників юридичної особи іншої юридичної особи;

6) відомості про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи чи засновника юридичної особи під час державної реєстрації змін чи реорганізації юридичної особи заповнюються виключно у разі, коли такі відомості потребують оновлення у зв’язку з певними змінами відомостей про таких кінцевих бенефіціарних власників;

7) заповнення у заяві більше відомостей, ніж необхідно, не заборонено та не є підставою для зупинення розгляду документів (наприклад, для державної реєстрації припинення юридичної особи окрім обов’язкового внесення відомостей про ідентифікаційний код заявником може бути внесено відомості про організаційно-правову форму та назву. Аналогічно і при державній реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем).

=== Проведення державної реєстрації в електронній формі ===
{| class="wikitable"
|-
| '''''Увага!''''' Для того, щоб подати заяву для державної реєстрації фізичної особи - підприємця необхідно зареєструватися на сайті за посиланням https://online.minjust.gov.ua/registration-fiz та виконати вказані на сайті дії.
|}
Заява формується заявником у електронній формі з ''обов’язковим долученням до неї електронних копій оригіналів документів для державної реєстрації'', виготовлених шляхом сканування, або оригіналів таких електронних документів, опису поданих заявником документів для державної реєстрації, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру. 
Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного ''електронного цифрового підпису''.

Після формування заяви та долучення до неї документів для державної реєстрації в електронній формі такі заява та документи за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру ''блокуються'' для можливості редагування.

''Моментом прийняття заяви та документів вважається дата і час реєстрації заяви у Єдиному державному реєстрі.''

== Перелік та зразки необхідних документів: ==
# [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем] (форма - 10);
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1537-11 заява про обрання фізичною особою] [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%84%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1-%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2_(%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) спрощеної системи оподаткування] та/або [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-14/page реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість] - за бажанням заявника;
# нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування - для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної цивільної дієздатності;
# договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства - у разі державної реєстрації фізичної особи, яка самостійно або з членами сім’ї створює сімейне фермерське господарство відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закону України "Про фермерське господарство"];
# паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, або паспортний документ іноземця, або посвідчення особи без громадянства, або посвідка на постійне або тимчасове проживання (''якщо документи подаються особисто заявником'');
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує повноваження представника (''у випадку подання документів представником'') (стаття 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n573 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]).
Для державної реєстрації включення відомостей про фізичну особу - підприємця, зареєстровану до 1 липня 2004 року, відомості про яку не містяться в Єдиному державному реєстрі, подається заява про державну реєстрацію включення відомостей про фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру.

=== Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації ===
Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам:
# документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);
# текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);
# документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
# документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;
# заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n476 стаття 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]).

== Вартість ==
За проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця справлення плати законодавством не передбачено.

== Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації ==
Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб - підприємців - протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів (пункт 1 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n573 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]).

== Зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації ==
Підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є:
# подання документів або відомостей не в повному обсязі;
# невідповідність документів вимогам до оформлення документів;
# невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
# невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
# невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) відомостям, що містяться в інформаційних системах інших органів державної влади;
# несплата адміністративного збору або сплата не в повному обсязі, у випадках передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"];
# подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання.

Розгляд документів зупиняється на строк, що становить 15 календарних днів з дати їх зупинення ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 стаття 27 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]). Повідомлення про зупинення розгляду документів із зазначенням строку та виключного переліку підстав для його зупинення та рішення суб’єкта державної реєстрації про зупинення розгляду документів розміщуються на порталі електронних сервісів у день зупинення та надсилаються заявнику на адресу його електронної пошти.

== Підстави для відмови у державній реєстрації ФОП: ==
# документи подано особою, яка не має на це повноважень;
# у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
# не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
# наявні обмеження на зайняття підприємницькою діяльністю, встановлені законом;
# наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що фізична особа вже зареєстрована як ФОП;
# подані документи суперечать вимогам законів України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n710 частина друга статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]).

Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства. Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів. Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може ''повторно'' подати документи для державної реєстрації.

== Оскарження рішення про відмову у проведенні державної реєстрації ФОП ==
До територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган, протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю (частина третя статті 34 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]). 
Див. додатково консультацію [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0 "Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора"].

=== Строк розгляду скарги ===
Розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Законом України "Про звернення громадян"] з урахуванням особливостей, передбачених законодавством, які обраховуються з моменту реєстрації її суб'єктом розгляду скарги.

=== Вимоги до скарги ===
Скарга подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
# повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
# зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
# відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n710 стаття 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]).

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

== Державна реєстрація змін щодо відомостей про фізичну особу-підприємця ==
Документи, що подаються для державної реєстрації змін щодо відомостей про фізичну особі-підприємця:
# заява про державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
# документ про сплату адміністративного збору - 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін відомостей про прізвище, ім’я, по батькові або місцезнаходження фізичної особи - підприємця (станом на 01 липня 2019 року - 200 гривень 70 коп.);
# копія довідки про зміну реєстраційного номера облікової картки - у разі внесення змін, пов’язаних із зміною реєстраційного номера облікової картки платника податків;
# копія першої сторінки паспорта та сторінки з відміткою про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта - у разі внесення змін, пов’язаних із зміною серії та номера паспорта, - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта;
# договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства - у разі створення фізичною особою - підприємцем сімейного фермерського господарства відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закону України "Про фермерське господарство"];
# договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства у новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в договорі (декларації) про створення сімейного фермерського господарства ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n573 частина третя статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]).

=== Дії, які потрібно виконати після реєстрації ===
Після того як фізична особа зареєструвалася підприємцем їй потрібно:
# стати на податковий облік в [http://sfs.gov.ua/pro-sfs-ukraini/struktura-/teritorialni-organi/ територіальному органі Державної фіскальної служби];
# для подання податкової звітності в електронній формі - отримати сертифікат електронного ключа в центрі сертифікації ключів, наприклад на сайті [https://www.uakey.com.ua/ АЦСК "Україна"];
# якщо особа планує отримувати дохід у безготівковій формі, потрібно відкрити поточний рахунок підприємця в банківській установі.

== Див. також ==
* [[Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця]]
* [[Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]]
* [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України

2020-05-28T13:31:31Z

Mariia.Tunyk: /* Правове регулювання виплати щорічної грошової допомоги */ Визнання не конституційними положени Бюджетного Кодексу України

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закон України «Про жертви нацистських переслідувань»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2629-19 Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/112-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v020p710-11 Рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-12 Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв’язку з окремими положеннями Конституції України]

== Правове регулювання виплати щорічної грошової допомоги ==
'''Виплата щорічної грошової допомоги до 5 травня та її розмір визначено статтями 12-16, 17¹ [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] і статтями 6¹-6⁴ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]. '''
Частиною другою статті 95 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] визначено, що виключно Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік визначаються будь-які видатки держави, розмір і цільове спрямування цих видатків, виходячи з фінансових можливостей держави . 
Згідно з підпунктом б) пункту 9 частини першої статті 87 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/ed20120323 Бюджетного кодексу України] виплата щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. 
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ, яким розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/ed20120323 Бюджетного кодексу України] доповнено, зокрема, пунктом 26, згідно з яким, норми і положення, зокрема, статей 12-16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]; статей 6¹-6⁴ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»] '''застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. '''

Відповідно до правової позиції '''Конституційного Суду України, викладеної в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v020p710-11 Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011]''' у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. 
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-12 '''Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 № 3-рп/2012''']''' у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв’язку з окремими положеннями Конституції України, роз’яснено повноваження Кабінету Міністрів України щодо регулювання порядку та розмірів соціальних виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України на основі і на виконання Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. '''
Приймаючи вказане Рішення, Конституційний Суд України виходив з того, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов’язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. 
'''Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції України та законів України, виходячи з фінансових можливостей держави. '''

У зв’язку з цим, протягом 2011-2019 років розміри разової грошової допомоги ветеранам війни, жертвам нацистських переслідувань, що виплачується щорічно до 5 травня, визначались постановами Уряду (постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», від 13 березня 2013 року № 149, від 16 квітня 2014 року № 102, від 31 березня 2015 року № 147, від 02 березня 2016 року № 141, від 05 квітня 2017 року №223, від 14 березня 2018 року № 170, від 20 березня 2019 року № 237).

'''У 2020 році''' розміри разової грошової допомоги до 5 травня визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/112-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»]

27 лютого 2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо конституційності окремого положення пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України. Цим Рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551–ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Конституційний Суд України вважає, що встановлення пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричинює юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що не відповідає Конституції України.

== Хто має право на виплату щорічної разової грошової допомоги ==
'''Право на виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня мають:'''
{| class="wikitable"
|-
! Категорія !! Підстава
|-
| учасники бойових дій та особи, прирівняні до них || стаття 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
|-
| особи з інвалідністю внаслідок війни || стаття 13 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
|-
| учасники війни, нагороджені орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Другої світової війни, та інші учасники війни || стаття 14 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
|-
| члени сімей, зазначені у пункті 1 статті 10 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], а також дружини (чоловіки) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, та дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге || стаття 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
|-
| особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною || стаття 16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
|-
| колишні неповнолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Другої світової війни, а також діти, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків || стаття 6¹ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]]
|-
| колишні малолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнані особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин || стаття 6² [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]
|-
| колишні в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Другої світової війни; особи, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням || стаття 6³ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]
|-
| дружини (чоловіки) померлих осіб з інвалідністю, зазначених у статті 6-2 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», а також дружини (чоловіки) померлих інших жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге || стаття 6⁴ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]
|}

== Порядок отримання грошової допомоги ==
Виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення). 
'''Районні органи соціального захисту населення перераховують кошти через відділення зв’язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання).'''

== Розмір виплат у 2020 році ==
'''У 2020 році''' відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» '''разова грошова допомога до 5 травня виплачується в таких розмірах:'''
{| class="wikitable"
|-
! Категорія !! Розмір допомоги
(грн.)

|-
| особи з інвалідністю внаслідок війни та колишні малолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнані особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:||
|-
| I групи || 4120
|-
| II групи || 3640
|-
| III групи || 3160
|-
| учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та колишні неповнолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також діти, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків || 1390
|-
| особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною|| 4120
|-
| члени сімей загиблих і дружини (чоловіки) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге|| 900
|-
| учасники війни та колишні в’язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особи, які були насильно вивезені на примусові роботи, діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога || 570
|}
== Формування переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги ==
До 23 березня поточного року районним органам соціального захисту населення подається перелік осіб, які мають право на отримання грошової допомоги:
{| class="wikitable"
|-
| щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України || Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною фіскальною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Генеральною прокуратурою України, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями
|-
| щодо осіб, які перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України|| Пенсійним фондом України
|}
== Строк отримання грошової допомоги ==
Особи, які не отримали грошової допомоги, зокрема ті, що набули статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10 і 11 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] до 5 травня включно, мають право звернутися за нею до районного органу соціального захисту населення за місцем реєстрації та отримати її '''до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги'''.

== В яких випадках грошова допомога не виплачується ==
'''Разова грошова допомога не виплачується''' в разі смерті отримувача до 5 травня або набуття громадянином статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 11 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] після 5 травня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги (частина шоста статті 17¹ Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

== Виплата грошової допомоги, що належала особі і залишилась не одержаною у зв'язку з її смертю ==
Сума разової грошової допомоги, що належала особі згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] і залишилася не одержаною у зв'язку з її смертю, не включається до складу спадщини і виплачується батькам, чоловіку (дружині), дітям особи, якій передбачена виплата разової грошової допомоги, або родичам, що проживали разом з нею (частина сьома статті 17¹ Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

== Оскарження ==
Будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, зокрема щодо виплати разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, можуть бути оскаржені до адміністративних судів.

== Строк оскарження ==
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду з позовом для захисту прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Порядок постачання природного газу побутовим споживачам

2020-04-30T13:28:58Z

Mariia.Tunyk: /* Оплата послуг з газопостачання */ новий порядок розрахунків за послуги з розподілу природного газу

== '''Нормативні документи''' ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/329-19 Закон України “Про ринок природного газу”] 
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/887-19 Закон України "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р. № 2496. “Про затвердження Правил постачання природного газу”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р. № 2500 “Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1446-16 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1418 від 11.08.2016]

== '''Підстави для постачання природного газу побутовому споживачу''' ==
Підставами для постачання природного газу побутовому споживачу, відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 № 2496] є:
* наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об’єкт споживача, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб’єкту ринку природного газу;
* наявність у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов;
* включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;
* відсутність простроченої заборгованості побутового споживача перед діючим постачальником за поставлений природний газ (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки розрахунків.

== '''Порядок постачання природного газу побутовому споживачу''' ==
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. 

На письмову вимогу побутового споживача '''<big>постачальник зобов’язаний протягом десяти робочих днів</big>''' з дати отримання такого письмового звернення безкоштовно надати побутовому споживачу підписану уповноваженою особою постачальника письмову форму договору постачання природного газу побутовим споживачам.
Постачальники зобов’язані на власному сайті розмістити редакцію договору постачання природного газу, яка має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам.
Постачальники із спеціальними обов’язками, на яких в установленому порядку покладені обов’язки постачати природний газ побутовим споживачам (далі - постачальник із спеціальними обов’язками), додатково розміщують редакцію договору в друкованих виданнях, що публікуються в межах їх території ліцензованої діяльності.
За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об’ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
'''<big>Важливо!</big>'''
''За однією поштовою адресою укладається один договір постачання природного газу.''
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за вільними цінами, крім ціни постачальника із спеціальними обов’язками, яка встановлюється відповідно до законодавства.
== '''Оплата послуг з газопостачання''' ==
Оплата побутовим споживачем за надані послуги з газопостачання може провадитися:
* за квитанціями абонентської книжки постачальника;
* за платіжними документами, які виписуються постачальником.
Порядок оплати за поставлений газ визначається в заяві-приєднанні.
Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за договором на постачання природного газу через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем є календарний місяць.
При розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. 

При розрахунку за платіжними документами (рахунками постачальника) оплата за послуги з газопостачання має бути здійснена споживачем у терміни, визначені в рахунку, який не може бути меншим п’яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунку. 

У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу. 

У разі виникнення у споживача заборгованості за договором постачання природного газу за домовленістю сторін (постачальника та споживача) може бути укладений графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. 

У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. 

Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов'язань за договором.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи неоплати поточних платежів постачальник має право у порядку, договором постачання природного газу, припинити або обмежити постачання природного газу на об'єкт споживача до повного погашення заборгованості.
<big>'''Важливо!'''</big>
''якщо побутовий споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати природного газу, у заяві-приєднанні постачальника із спеціальними обов’язками має міститися відповідна інформація.<nowiki>''</nowiki>''
''У разі отримання права на пільги з оплати природного газу побутовий споживач повинен звернутися до постачальника із спеціальними обов’язками з письмовою заявою та документами, що підтверджують його право на пільги.''
''У разі отримання адресної субсидії або іншого виду державної соціальної допомоги побутовий споживач вносить плату за надані послуги з газопостачання в установленому порядку.''
Якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред’явленням службового посвідчення на об’єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні після дати отримання повідомлення.

Постановою НКРЕКП від 07.10.2019 року № 2080 були внесені зміни до Кодексу газорозподільних систем, Типового договору розподілу природного газу, Методики визначення тарифу на послуги розподілу природного газу. Зазначеними змінами для споживачів з 01 січня 2020 року було запроваджено новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, змінено принципи визначення обсягів газу, що беруться за основу (замовленої потужності).

Зокрема, відтепер з 01 січня 2020 року споживачі природного газу повинні сплачувати послуги з розподілу природного газу окремо від вартості спожитого газу.

== '''Права та обов'язки споживача''' ==
'''Побутовий споживач має право на:'''
* вільний вибір постачальника та безоплатну зміну постачальника;
* безперервне отримання природного газу за умовами договору постачання природного газу;
* зменшення розміру плати в разі погіршення наданих постачальником послуг;
* отримання інформації про загальні умови постачання (у тому числі ціни), порядок плати за спожитий природний газ, права та обов’язки постачальника та побутового споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і побутовим споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з постачальником, дані про фактичні нарахування (обсяг та вартість) за послуги з газопостачання та іншу інформацію відповідно до договору постачання природного газу;
* розірвання договору та/або відшкодування збитків в установленому законодавством порядку, зокрема цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правилами];
* проведення звіряння розрахунків з підписанням відповідного акта;
* безоплатне отримання інформації про обсяги та інші показання власного споживання природного газу;
* інші права, передбачені цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правилами] та чинним законодавством.
'''Побутовий споживач зобов'язаний:'''
* укласти договір постачання природного газу з постачальником, а за відсутності укладеного договору припинити відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи;
* забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору;
* раціонально використовувати природний газ, обережно поводитися з газовими приладами і пристроями;
* не пізніше ніж за двадцять робочих днів до звільнення приміщення або повного припинення газоспоживання письмово повідомити діючому постачальнику про розірвання договору та розрахуватися за спожитий природний газ;
* безперешкодно допускати у свої житлові та підсобні приміщення, де розташовані газові прилади і пристрої, лічильник газу, представників постачальника після пред'явлення ними відповідних службових посвідчень для звіряння показань фактично використаних обсягів природного газу;
* проводити на вимогу постачальника звіряння фактично використаних обсягів природного газу з підписанням відповідного акта та пред’являти платіжні документи на вимогу постачальника для перевірки правильності оплати;
* виконувати інші обов’язки, передбачені цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правилами] та чинним законодавством.
'''Побутовий споживач є відповідальним за:'''
* несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за надані послуги з газопостачання;
* відмову в доступі до об’єкта споживача представникам постачальника для виконання ними функцій, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правилами] та договором;
* порушення інших вимог цих Правил.
Про порушення, допущені побутовим споживачем під час постачання природного газу, відповідальні представники постачальника складають акт-претензію у двох примірниках, один з яких залишається в побутового споживача.
== '''Права та обов'язки постачальника''' ==
'''Постачальник має право''':
* укласти договір постачання природного газу в порядку, визначеному [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правилами];
* отримувати від побутового споживача плату за поставлений природний газ;
* вимагати від побутового споживача відшкодування збитків у передбачених цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правилами] випадках;
* ініціювати припинення постачання природного газу побутовому споживачеві;
* безперешкодного доступу до лічильників газу, встановлених у побутового споживача, для перевірки показань фактично використаних побутовим споживачем обсягів природного газу;
* проводити разом із побутовим споживачем звіряння фактично використаних обсягів природного газу з підписанням відповідного акта;
* здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу, у випадку, якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу
* інші права, передбачені цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правилами] та чинним законодавством.
'''Постачальник зобов'язаний:'''
* забезпечити безперервне постачання газу в порядку, передбаченому договором;
* публікувати в засобах масової інформації та на власному сайті чинну редакцію цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил] та договору постачання природного газу побутовим споживачам, а також перелік послуг, що надаються побутовому споживачеві;
* публікувати в засобах масової інформації та на власному сайті детальну інформацію про зміну цін на природний газ за п'ять днів до введення їх у дію (норма діє для постачальників із спеціальними обов’язками);
* надавати побутовим споживачам інформацію, передбачену [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/887-19 Законом України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії], природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення», зокрема щодо ціни природного газу, порядку плати за спожитий природний газ, прав та обов’язків побутового споживача, дані про фактичні нарахування (обсяг та вартість) за послуги з газопостачання та інші відомості згідно з вимогами та умовами цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил], як вказано в договорі постачання природного газу побутовим споживачам. Жодні додаткові витрати за надання інформації побутовим споживачем не оплачуються;
* видавати побутовому споживачеві безоплатно платіжні документи або абонентські книжки з бланками квитанцій (якщо за умовами договору вони є способом розрахунку);
* розглядати в установленому порядку претензії побутового споживача щодо нарахувань за спожитий природний газ з урахуванням вимог пункту 9 розділу VI цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил] і за наявності відповідних підстав задовольняти його вимоги;
* укладати з побутовим споживачем договір постачання природного газу, якщо він є постачальником із спеціальними обов’язками;
* відкрити в уповноваженому банку поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування грошей за спожитий природний газ та зазначати його номер у договорі (норма діє для постачальників із спеціальними обов’язками);
* у разі перерахування побутовими споживачами грошей за спожитий природний газ на інші рахунки постачальника (крім поточного рахунку із спеціальним режимом використання для зарахування грошей за спожитий природний газ) повернути їх за заявою побутового споживача або з власної ініціативи в триденний строк з моменту надходження (норма діє для постачальників із спеціальними обов’язками);
* визначати ціну на природний газ з урахуванням вимог чинного законодавства;
* дотримуватися мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів природного газу;
* створити точки контакту для надання інформації побутовим споживачам. Контактні дані і режим роботи кожної контактної точки мають бути передбачені у заяві-приєднанні та/або договорі постачання природного газу побутовим споживачам і на веб-сайті постачальника у мережі Інтернет;
* надати побутовому споживачеві остаточний рахунок після зміни постачальника або розірвання договору постачання природного газу побутовим споживачам не пізніше ніж через шість тижнів після такої зміни або розірвання договору;
* виконувати інші обов’язки, передбачені цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правилами] та чинним законодавством.
'''Постачальник є відповідальним за:'''
* порушення вимог цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил];
* несвоєчасне надання інформації або надання недостовірної інформації;
* безпідставне припинення газопостачання.
У разі порушення постачальником [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил] та умов договору постачання природного газу побутовий споживач подає постачальнику претензію, складену в довільній формі. Постачальник повинен протягом п'яти робочих днів усунути порушення чи надати побутовому споживачеві обґрунтовану відмову.
Постачальник не відповідає за ненадання або неякісне надання послуг з газопостачання, якщо це сталося з вини побутового споживача (відмова в доступі до об’єкта споживача представникам постачальника у випадках, передбачених цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правилами]) або внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного, природного або екологічного характеру.
У разі коли між побутовим споживачем і постачальником не досягнуто згоди про надання послуг з газопостачання, розмір їх оплати, відшкодування збитків, спірні питання вирішуються в судовому порядку.
Споживач та постачальник не обмежуються в праві звернутися до Регулятора чи його територіальних підрозділів за відповідними роз’ясненнями щодо тлумачення [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил] та правовідносин на ринку природного газу.
== '''Порядок зміни постачальника''' ==
Кожен споживач (у тому числі побутовий споживач) має право на вільний вибір постачальника шляхом укладення з ним договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, передбачених цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правилами].
Зміні постачальника у відповідному розрахунковому періоді має передувати укладання договору постачання природного газу з новим постачальником та розірвання договору постачання природного газу з діючим постачальником або його призупинення в частині постачання природного газу, а також відсутність у споживача простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником.
Кожен споживач, який має намір змінити постачальника у відповідному розрахунковому періоді, повинен виконати свої зобов'язання по розрахунках за природний газ перед діючим постачальником та підписати з ним угоду про розірвання договору постачання природного газу або його призупинення в частині постачання природного газу з дати, з якої постачання природного газу буде здійснювати новий постачальник, відповідно до пункту 5 цього розділу. 

За умови дотримання вищезазначених умов зміна постачальника має бути завершена протягом періоду часу, який не '''<big>перевищує 21 день</big>''' з дати отримання діючим постачальником повідомлення споживача про його намір змінити постачальника.
Повідомлення споживачем діючого постачальника про намір змінити постачальника є пропозицією про розірвання договору постачання природного газу або його призупинення в частині постачання природного газу і повинно містити дату розірвання (призупинення) чинного договору постачання природного газу, яка визначається останнім календарним днем перед датою, з якої договір постачання природного газу з новим постачальником набере чинності. 

З метою забезпечення безперебійного постачання природного газу діючий постачальник поставляє природний газ споживачу до останнього дня терміну дії існуючого договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, узгоджених у ньому, а договір постачання природного газу, укладений з новим постачальником, набирає чинності наступного дня після розірвання (призупинення) договору з діючим постачальником, але за умови, що у споживача не буде простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником.
Фактичне постачання природного газу новим постачальником може починатись виключно з першого числа розрахункового періоду, наступного за тим, у якому з новим постачальником було укладено договір на постачання, та за умови включення споживача до підтвердженої номінації постачальника в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
== '''Правила для постачальника "останньої надії"''' ==
Якщо в результаті ліквідації діючого постачальника, визнання його банкрутом, анулювання/зупинення його ліцензії, недостатності ресурсу природного газу для задоволення потреб споживача, відсутності пропозицій від постачальників чи в інших випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, споживач залишився (буде залишений) без постачальника та/або без достатніх ресурсів (підтверджених обсягів природного газу), споживач має право звернутися до постачальника "останньої надії".
Постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу всім споживачам, які звернулися до нього, на умовах договору постачання природного газу, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому Регулятором (далі - типовий договір), який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів України. 

Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят календарних днів на рік та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії". '''Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником «останньої надії», постачальник «останньої надії» зобов’язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем.'''

'''Випадки, в яких постачання природного газу споживачу може здійснюватися постачальником "останньої надії":'''
* у діючого постачальника відсутній або не достатній ресурс природного газу для забезпечення споживача в необхідних обсягах на відповідний період;
* між діючим постачальником та споживачем розірваний договір на постачання природного газу або призупинений у частині постачання природного газу на відповідний період, при цьому споживач не встиг оформити договірні відносини з новим постачальником чи новий постачальник не встиг оформити підтверджений обсяг природного газу споживачу;
* діючого постачальника визнано банкрутом у встановленому порядку, або він припинив свою господарську діяльність з інших причин, або його вже ліквідовано;
* діючий постачальник більше не має права на постачання природного газу у випадку, якщо його ліцензія на постачання скасована або її дія призупинена Регулятором;
* діючий постачальник своєчасно не оформив підтверджені обсяги природного газу по споживачу на відповідний період (за умови, що споживачем дотримані зобов’язання за договором на постачання природного газу) та по споживачу вже розпочаті чи здійснені заходи з припинення розподілу/транспортування природного газу Оператором ГРМ/ГТС. 

Суб’єкт господарювання, який Кабінетом Міністрів України визначений постачальником "останньої надії", зобов’язаний на головній сторінці свого офіційного сайта розмістити діючу ціну вартості природного газу для споживачів та редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, та роз’яснення щодо його укладання.
Договір постачання природного газу з постачальником "останньої надії" укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] шляхом заявочного приєднання споживача до умов договору, редакція якого розміщена на офіційному сайті Регулятора та постачальника "останньої надії", і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. 

На письмову вимогу споживача постачальник "останньої надії" зобов’язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати споживачу підписану уповноваженою особою постачальника письмову форму договору постачання природного газу.
Для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" споживач має заповнити заяву-приєднання, розміщену на сайті постачальника "останньої надії", за формою відповідного додатка до типового договору та надіслати її постачальнику "останньої надії" у спосіб, визначений на сайті постачальника "останньої надії". 

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу постачальником "останньої надії". 

Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежені терміни постачання природного газу, ціну вартості природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника. Така інформація має розміщуватися на сайті постачальника "останньої надії".
Постачальник "останньої надії" має право припинити постачання природного газу споживачу до закінчення вищезазначеного строку в разі невиконання цим споживачем обов'язку щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу, який постачається постачальником "останньої надії" відповідно до укладеного зі споживачем договору. 

Споживач до закінчення періоду постачання газу постачальником "останньої надії" має право ініціювати розірвання договору з постачальником "останньої надії" або його призупинення в частині постачання природного газу.
'''<big>Важливо!</big>'''
''Ціна природного газу, за якою постачальник "останньої надії" постачає природний газ споживачу, повинна бути не вище ніж на 20 % від максимальної ціни, яка склалась на ринку природного газу за попередній місяць.''

== '''Порядок відшкодування збитків та вирішення спорів''' ==

'''Відшкодування збитків побутовим споживачем постачальнику здійснюється в таких випадках:'''
# у разі якщо побутовий споживач відмовив у доступі до об’єкта споживача, в результаті чого представник постачальника не здійснив звіряння фактичних обсягів споживання природного газу, що завдало постачальнику шкоди, споживач відшкодовує її за власної згоди або на підставі рішення суду;
# у разі відмови в доступі до об’єкта споживача, в результаті чого постачальник не здійснив опломбування запірних пристроїв перед газовими приладами споживача-боржника, або Оператор ГРМ не здійснив припинення йому розподілу природного газу, постачальник має право вимагати від споживача-боржника відшкодування.
За результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія, на підставі якого визначається розмір завданих побутовим споживачем збитків та який оформлюється з урахуванням таких вимог: 
1) форма акта-претензії є довільною; 
2) у разі виявлення постачальником вищевказаних порушень, акт-претензія складається представниками постачальника після пред’явлення ними службових посвідчень у присутності побутового споживача (власника або наймача об’єкта споживача) і скріплюється їхніми підписами. У разі відмови побутового споживача від підписання акта-претензії про це зазначається в акті-претензії. Акт-претензія щодо відмови споживача в доступі до території об’єкта побутового споживача вважається дійсним, якщо його підписали представник постачальника та одна незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувач або управитель будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування тощо) за умови посвідчення їх осіб або три представники постачальника, що засвідчується відеозйомкою. У разі відмови побутового споживача від підписання акта-претензії про це робиться відмітка в обох примірниках акта-претензії, і другий примірник надсилається побутовому споживачеві реєстрованим поштовим відправленням. 

'''Відшкодування збитків постачальником побутовому споживачу''' здійснюється 
* в разі, якщо постачання газу побутовому споживачу було припинено через дії Оператора ГРМ на виконання неправомірного доручення постачальника про припинення постачання газу побутовому споживачу.
У такому випадку постачальник відшкодовує побутовому споживачу вартість робіт з припинення і повторного відновлення подачі природного газу після його безпідставного припинення. При цьому постачальник відшкодовує побутовому споживачу збитки (обсяг недовідпущеного природного газу), які обчислюються виходячи з фактичного середньогодинного споживання природного газу '''за останній розрахунковий період''', кількості годин перерви та цін на природний газ, що діяли в період відсутності газопостачання. Крім того, якщо внаслідок цього побутовому споживачу або його майну завдано матеріальної чи моральної шкоди, постачальник відшкодовує її відповідно до чинного законодавства; 

* у разі якщо постачальник не забезпечив своєчасне включення споживача до власного Реєстру споживачів у погодженому зі споживачем періоді постачання (за умови, що споживачем не порушувались зобов’язання за договором постачання природного газу), що призвело до припинення розподілу природного газу Оператором ГРМ, споживач має право вимагати від постачальника відшкодування вартості або об’єму недовідпущеного природного газу, який обчислюється виходячи з середньодобового споживання природного газу '''за останні 12 місяців''' з урахуванням періоду припинення газопостачання та вартості робіт з припинення і повторного відновлення подачі природного газу після його безпідставного припинення. 

Крім того, якщо внаслідок цього споживачу або його майну завдано матеріальної чи моральної шкоди, постачальник відшкодовує її відповідно до чинного законодавства. 

Для ініціювання процедури відшкодування збитків побутовий споживач складає в довільній формі акт-претензію, в якому зазначає підстави та розмір нарахованих збитків, та надсилає його постачальнику поштовим відправленням з позначкою про вручення, а постачальник зобов’язаний '''не пізніше двадцяти робочих днів''' з моменту його отримання відшкодувати завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування. 

У випадку нереагування постачальником у встановлений строк на звернення або невідшкодування завданих збитків побутовий споживач має право звернутись до суду.
Спори між споживачем і постачальником вирішуються шляхом досудового врегулювання спорів у прозорий, справедливий і швидкий спосіб. Постачальник зобов'язаний розглянути всі скарги, отримані від споживачів, і '''протягом одного місяця''' повідомити про результати їх розгляду. 

Процедура вирішення спорів постачальником і контактна інформація підрозділів постачальника, відповідальних за розв’язання спорів (телефони, е-mail, режим роботи, адреси, П.І.Б. відповідальних працівників тощо), публікуються на його сайті.
У разі недосягнення між споживачем та постачальником згоди спірні питання вирішуються у порядку, встановленому чинним законодавством, у тому числі в судовому порядку.
[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Порядок подання е-декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

2020-03-17T09:05:57Z

Mariia.Tunyk: Внесення зімн до законодавства у звязку з запровадженням карантинних заходів.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України "Про запобігання корупції"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1702-18 Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)"

== Перелік осіб, які зобов'язані заповнювати декларації ==
* Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
# Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
# народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
# державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
# військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;
# судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді);
# особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України;
# посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи;
# члени Національного агентства з питань запобігання корупції;
# члени Центральної виборчої комісії;
# поліцейські;
# посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;
# члени державних колегіальних органів.
* Особи, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
# особи, зазначені в пункті 2 частини першої статті 3 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"] (далі - Закон), у тому числі посадові особи юридичних осіб публічного права; особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку; особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом) та інші. 

'''Перелік осіб, які незобов'язані подавати декларації наведено в частині третій статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n438 Закону].'''

== Строк подачі декларації ==
Особи, зазначені в попередньому розділі (далі - суб'єкти деларування), зобов’язані '''щорічно до 1 квітня''' подавати шляхом заповнення на [https://nazk.gov.ua/deklaraciya офіційному веб-сайті Національного агентстваз питань запобігання корупції (НАЗК)] декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – е-декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. 

Суб’єкти декларування, '''які не мали можливості до 1 квітня за місцем військової служби подати e-декларацію за минулий рік''' у зв’язку з виконанням завдань в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, безпосередньою участю у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, направленням до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу, подають е-декларацію за звітний рік '''протягом 90 календарних днів''' із дня прибуття до місця проходження військової служби чи дня закінчення проходження військової служби, визначеного частиною другою статті 24 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"].

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)" встановлено, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб’єкти декларування подають до 1 червня.

Суб’єкти декларування, які у період до 1 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену абзацом першим частини другої статті 45 цього Закону України "Про запобігання корупції", або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані відповідно до статті 52 Закону у зв’язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період».

== Види декларації ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Законом України «Про запобігання корупції»] передбачено декілька видів е-декларацій:
# щорічні (до 1 квітня щороку);
# перед звільненням (припиненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування);
# після звільнення (до 1 квітня наступного після звільнення року, включаючи й тих, хто звільнився в 2016 році);
# декларації кандидатів на посади;
# виправлена (протягом 7 днів після подання е-декларації).

== Інформація, що зазначається в е-декларації: ==
* прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія та номер паспорта громадянина України, якщо особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний орган центрального органу виконавчої влади, відповідальний за формування державної податкової політики, і має про це відмітку у паспорті громадянина України) суб’єкта декларування та членів його сім’ї, зареєстроване місце проживання, а також місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб’єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію, місце роботи (проходження служби) або місце майбутньої роботи (проходження служби), займану посаду, або посаду, на яку претендує, та категорію посади (якщо така є) суб’єкта декларування;
* об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право;
* об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку;
* цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право;
* цінні папери, у тому числі акції, облігації, чеки, сертифікати, векселі, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, із відображенням відомостей стосовно виду цінного папера, його емітента, дати набуття цінних паперів у власність, кількості та номінальної вартості цінних паперів. У разі якщо цінні папери передані в управління іншій особі, щодо цієї особи також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
* інші корпоративні права, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, із зазначенням найменування кожного суб’єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні;
* юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї";
* нематеріальні активи, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, у тому числі об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті. До відомостей щодо нематеріальних активів включаються дані про вид та характеристики таких активів, вартість активів на момент виникнення права власності, а також про дату виникнення права на них;
* отримані (нараховані) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи;
* наявні грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року;
* фінансові зобов’язання, у тому числі отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредиту), зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, позичені іншим особам кошти. Відомості щодо фінансових зобов’язань включають дані про вид зобов’язання, його розмір, валюту зобов’язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов’язання, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та дату виникнення зобов’язання. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. У разі якщо розмір зобов’язання не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, зазначається лише загальний розмір такого фінансового зобов’язання;
* посаду чи роботу, що виконується або виконувалася за сумісництвом: дані про займану посаду чи роботу (оплачувану чи ні), що виконується за договором (контрактом), найменування юридичної чи фізичної особи, в якій (яких) особа працює або працювала за сумісництвом, із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи із зазначенням її реєстраційного номера облікової картки платника податків;
* входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. 

У разі відмови члена сім’ї суб’єкта декларування надати будь-які відомості чи їх частину для заповнення е-декларації суб’єкт декларування зобов’язаний зазначити про це в е-декларації, відобразивши всю відому йому інформацію про такого члена сім’ї.

{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!''' На сайті НАЗК розміщено [https://nazk.gov.ua/rozyasnennya-dlya-subyektiv-deklaruvannya роз’яснення для суб’єктів декларування], що допоможуть правильно заповнити е-декларацію, а також [https://nazk.gov.ua/video-0 навчальне відео із заповнення е-декларації].
|}

== Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ==
Подані е-декларації включаються до [https://public.nazk.gov.ua/ Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування], що формується та ведеться НАЗК. 

Доступ до Єдиного державного реєстру е-декларацій на офіційному веб-сайті НАЗК надається шляхом можливості перегляду, копіювання та роздруковування інформації, а також у вигляді набору даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання. 

Зазначені у е-декларації відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об’єкт), є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі. 

'''Інформація про особу в Єдиному державному реєстрі е-декларацій, зберігається упродовж всього часу виконання цією особою функцій держави або місцевого самоврядування, а також упродовж 5 років після припинення виконання нею зазначених функцій, крім останньої е-декларації, поданої особою, яка зберігається безстроково.'''

== Відповідальність за не подання е-декларації та подання недостовірних відомостей ==
Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов’язані перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"], '''декларацій та повідомляти НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.''' 

[[Файл:Slayd3(32).jpg|міні|Спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції (https://www.gp.gov.ua/ua/adminkor.html?_m=publications&_t=rec&id=215958)]]
Якщо за результатами контролю встановлено, що '''суб’єкт декларування не подав декларацію''', НАЗК письмово повідомляє такого суб’єкта про факт неподання декларації, і суб’єкт декларування повинен '''протягом 10 днів''' з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону]. Одночасно НАЗК письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, вищому органу управління відповідного громадського об’єднання, іншого непідприємницького товариства про факт неподання декларації відповідним суб’єктом декларування. 

У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації '''недостовірних відомостей''' НАЗК письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб’єкт декларування, '''та спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.''' 

Суб’єкт декларування зобов’язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями у випадку притягнення його до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання е-декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей: 
♦ стаття 1726 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]: 
# несвоєчасне подання без поважних причин декларації;
# неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані;
# подання завідомо недостовірних відомостей у декларації. 
♦ стаття 366-1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]:
# подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]