WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб

2026-04-03T15:32:29Z

Mariia.Melnyk: /* Банківська таємниця як вид інформації */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-11#Text Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.09.2011 № 10 “Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#Text Закон України "Про валюту і валютні операції"]
== Банківська таємниця як вид інформації ==
Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1136:~:text=%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20200.%20%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F,-1.%20%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D1%94 стаття 200 Цивільного кодексу України]).
Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n128:~:text=%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BC.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021.%20%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BC,-1.%20%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%B7 стаття 21 Закону України "Про інформацію"]). Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк '''є банківською таємницею''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n983:~:text=%D0%A2%D0%90%20%D0%9A%D0%9E%D0%9D%D0%A4%D0%86%D0%94%D0%95%D0%9D%D0%A6%D0%86%D0%99%D0%9D%D0%86%D0%A1%D0%A2%D0%AC%20%D0%86%D0%9D%D0%A4%D0%9E%D0%A0%D0%9C%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%87-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2060.%20%D0%91%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F,-%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 60 Закону України "Про Банки і банківську діяльність") .] 
Банківською таємницею, зокрема, є:
# відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;
# інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини;
# фінансово-економічний стан клієнтів;
# інформація про організацію та здійснення охорони банку та осіб, які перебувають у приміщеннях банку;
# інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності;
# відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;
# інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;
# коди, що використовуються банками для захисту інформації;
# інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності;
#інформація про організацію та здійснення інкасації коштів та/або перевезення валютних цінностей;
#інформація про банки чи клієнтів банків, що збирається від банків під час здійснення банківського нагляду, валютного нагляду, нагляду (оверсайту) платіжних систем та систем розрахунків, а також нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
#інформація про банки чи клієнтів банків, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої держави;
#рішення Національного банку України про застосування заходів впливу, крім рішень про накладення штрафів, про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
 Положення статті не поширюються на:
* інформацію, яка підлягає опублікуванню. Перелік інформації, що підлягає обов'язковому опублікуванню, встановлюється Національним банком України та додатково самим банком на його розсуд.
* відомості про боржників, які є пов’язаними з банком особами, що прострочили виконання зобов’язань (за основною сумою та процентами) перед банком на строк понад 180 днів, а також про вимоги банків до таких боржників, а щодо банку, процедура ліквідації якого розпочата відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", - на відомості про всіх боржників, які, за даними бухгалтерського обліку банку, прострочили виконання зобов’язань (за основною сумою та процентами) перед таким банком незалежно від строку прострочення.
 
Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю, та надає роз'яснення щодо застосування таких актів( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n983:~:text=%D0%A2%D0%90%20%D0%9A%D0%9E%D0%9D%D0%A4%D0%86%D0%94%D0%95%D0%9D%D0%A6%D0%86%D0%99%D0%9D%D0%86%D0%A1%D0%A2%D0%AC%20%D0%86%D0%9D%D0%A4%D0%9E%D0%A0%D0%9C%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%87-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2060.%20%D0%91%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F,-%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність]") .
== Зобов'язання щодо збереження банківської таємниці ==
Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом:
# обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;
# організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю;
# застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;
# застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.
Керівники та службовці банку при вступі на посаду підписують зобов’язання щодо збереження банківської таємниці. Керівники та службовці банків зобов’язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб інформацію, що становить банківську таємницю, яка стала їм відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків.

Органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що становить банківську таємницю, зобов’язані забезпечувати збереження такої інформації, не розголошувати її та не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.

Особи, винні в порушенні порядку розкриття та використання інформації, що становить банківську таємницю, несуть кримінальну та іншу відповідальність згідно з законом.

Особи, винні в розголошенні інформації, що становить банківську таємницю, та/або її використанні на свою користь чи на користь третіх осіб, що заподіяло банку чи його клієнту збитки, зобов’язані відшкодувати заподіяні збитки та моральну шкоду відповідно до закону. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1003:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2061.%20%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96 стаття 61 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]).
== Порядок розкриття банківської таємниці ==
Відповідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність"] інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:
* на запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи. Інформація щодо рахунку умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним розкривається також на письмовий запит бенефіціара. Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, операції за ним, обтяження, щодо яких до банку надійшли повідомлення, у тому числі взяті банком на облік, інші обмеження права розпоряджання рахунком розкривається також на письмовий запит обтяжувача, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачено правочином, на підставі якого виникає таке обтяження;
* за рішенням суду;
* органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, органам Національної поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Бюро економічної безпеки України, Національному агентству з питань запобігання корупції, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, - на їхні запити щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб - прізвище, ім’я та по батькові, ідентифікаційний номер платника податку; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), номер рахунку контрагента, інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів контрагента, єдиний ідентифікатор Національного банку України (код ID НБУ) надавача платіжних послуг контрагента, найменування надавача платіжних послуг контрагента;
* органам Антимонопольного комітету України, голові його територіального відділення на їхні запити (письмову вимогу) щодо банківських рахунків клієнта та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб - прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), номер рахунку контрагента та код банку контрагента; ідентифікаційні дані клієнта (для фізичних осіб - прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податку; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), що були використані при реєстрації в електронному кабінеті для доступу до системи дистанційного обслуговування, інформацію щодо IP-адрес та пристроїв, що використовуються клієнтом для реєстрації в системі, дистанційного обслуговування, ідентифікаційні дані уповноважених осіб клієнта (прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків), які мають право вчиняти дії, отримувати послуги банку від імені цього клієнта з наданням документів, що підтверджують повноваження таких осіб; інформацію про вчинення клієнтом (уповноваженою особою клієнта) таких правочинів: отримання у банку кредиту (копію кредитного договору, відомості про наявність та вид забезпечення такого кредиту, перелік та вид активів, що є предметом застави, майнової поруки за таким кредитом), ідентифікаційні дані інших осіб (для фізичних осіб - прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), які виступають поручителями чи гарантами за таким кредитом, інформацію про обставини отримання клієнтом банківської гарантії (документи, на підставі яких її отримано) та відповідну копію такої гарантії;
* центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
* центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит у випадках, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
* органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям - на їхні запити з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", - щодо банківських рахунків/електронних гаманців клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків/електронних гаманців, номери рахунків/електронних гаманців, залишок коштів/електронних грошей на рахунках/електронних гаманцях, операції списання з рахунків/електронних гаманців та/або зарахування на рахунки/електронні гаманці, призначення платежу, а також щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
* Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у разі самостійного подання банком інформації про банк як емітент та адміністративних даних відповідно до законів про цінні папери та фондовий ринок;
* іншим банкам у випадках, передбачених цим Законом та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";]
* центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, з метою здійснення верифікації та моніторингу державних виплат - на його запит щодо банківських рахунків/електронних гаманців фізичних осіб, яким призначено, нараховано та/або здійснено державні виплати, а також фізичних осіб, які звернулися за призначенням державних виплат, операцій списання з рахунків/електронних гаманців та/або зарахування на рахунки/електронні гаманці і залишки за такими рахунками/електронними гаманцями на визначену дату або за конкретний проміжок часу;
* особам, зазначеним власником рахунку (вкладу)/електронного гаманця у відповідному розпорядженні банку, у разі смерті такого власника рахунку (вкладу)/електронного гаманця - на їхній запит щодо наявності рахунків (вкладів)/електронних гаманців померлого власника та залишку коштів/електронних грошей на рахунках (вкладах)/електронних гаманцях;
*нотаріусам, посадовим особам органів місцевого самоврядування, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій, консульським установам (для вчинення такими особами нотаріальних дій із вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, з видачі свідоцтв про право на спадщину, про право власності на частку у спільному майні подружжя (колишнього подружжя) на підставі спільної заяви або в разі смерті одного з подружжя) - на їхні запити щодо наявності рахунків (вкладів)/електронних гаманців померлої особи та залишку коштів/електронних грошей, банківських металів на цих рахунках; щодо рухомого майна такої особи, що перебуває на зберіганні та/або в заставі банку як заклад; щодо наявності договорів про надання в оренду індивідуального банківського сейфа, укладених з такою особою; щодо наявності рахунків умовного зберігання (ескроу) та грошових коштів на цих рахунках, призначених для перерахування померлому бенефіціару;
*нотаріусам (для вжиття заходів з метою встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин) - на їхні запити щодо наявності рахунків (вкладів)/електронних гаманців фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та залишку коштів/електронних грошей, банківських металів на цих рахунках; щодо рухомого майна таких осіб, що перебуває на зберіганні та/або в заставі банку як заклад; щодо наявності договорів про надання в оренду індивідуального банківського сейфа, укладених з такими особами; щодо наявності рахунків умовного зберігання (ескроу) та грошових коштів на цих рахунках, призначених для перерахування бенефіціарам, які визнані безвісно відсутніми або зниклими безвісти за особливих обставин;
*держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";]
*арбітражним керуючим - на їхні запити стосовно боржників, щодо яких арбітражний керуючий здійснює повноваження розпорядника майна керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реструктуризацію або керуючого реалізацією, в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n2338:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2020.03.2023%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2012%2D1.%20%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82%20%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%96%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%8E%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE,-1.%20%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82%20%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%96%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE статтею 12-1 Кодексу України з процедур банкрутства], - щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретного клієнта (юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця) про наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, а також щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання клієнту в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа.
Вимоги до форми та змісту запиту на отримання інформації, що становить банківську таємницю, у тому числі до запитів органів державної влади, їх посадових і службових осіб, встановлюються Національним банком України.

Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, юридичним та фізичним особам для забезпечення виконання ними своїх функцій або для надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n819:~:text=%D0%94%D0%9E%20%D0%94%D0%86%D0%AF%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%9E%D0%A1%D0%A2%D0%86%20%D0%91%D0%90%D0%9D%D0%9A%D0%A3-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2047.%20%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83,-%D0%91%D0%B0%D0%BD%D0%BA%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність"] Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, суду, третейському суду, міжнародному комерційному арбітражу, нотаріусу, посадовим особам органів місцевого самоврядування та іноземним консульським установам, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій, для захисту своїх прав та законних інтересів у справах, учасником у яких він є, в Україні або за кордоном.

Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам та Національному банку України в обсягах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій, а також при здійсненні валютного нагляду, у тому числі в разі запровадження Національним банком України заходів захисту відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#Text Закону України "Про валюту і валютні операції".]

Банк має право розкривати інформацію, що становить банківську таємницю, особі (у тому числі уповноваженій діяти від імені держави), на користь якої відчужуються активи та зобов’язання банку при виконанні заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, або під час здійснення процедури ліквідації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1003:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2061.%20%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96 статті 61 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]).

На виконання положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3983-20#Text Закону України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків"] банк має право розкривати інформацію, що становить банківську таємницю, особам, заінтересованим у придбанні пакета акцій банку, відібраним радником з продажу, учасникам конкурсу, відповідно до укладених банком договорів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2182-20#n13 Законом України від 01.04.2022 року № 2182-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення моніторингу потенційних загроз національній безпеці України у сфері економіки")] внесено зміни у статтю 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відповідно до яких на період дії правового режиму воєнного стану:

* суб’єкт управління державного банку зобов’язаний здійснювати моніторинг наявних або потенційних загроз національній безпеці України та у випадку їх виявлення вживати заходів для нейтралізації їх впливу на діяльність банку. Перелік конкретних заходів визначається суб’єктом управління або за його рішенням керівником банку з урахуванням його повноважень та може включати, зокрема, визначення виключним місцем виконання обов’язків керівника, заступників керівника, членів колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), членів наглядової ради, інших посадових осіб державного банку адресу місце знаходження такого банку та встановлення особливого режиму роботи зазначених осіб. У випадку прийняття рішення про визначення відповідних заходів зазначені особи зобов’язані невідкладно прибути за адресою місце знаходження такого банку для виконання повноважень.
* порушення керівником, заступниками керівника, членами колегіального виконавчого органу (особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), членами наглядової ради, іншими посадовими особами державного банку положень частини тридцять дев’ятої цієї статті є підставою для дострокового припинення повноважень (звільнення) таких посадових осіб, та розірвання контракту (цивільно-правового договору) з такими особами незалежно від строку дії такого контракту (цивільно-правового договору) та без виплат відповідних компенсаційних платежів (у випадку якщо такі платежі передбачені укладеними контрактами (цивільно-правовими договорами) або колективним договором, що діє у державному банку).
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0033500-24#Text постанови Правління НБУ від 18 березня 2024 року № 33 "Про затвердження Змін до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці"] та норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Закону України "Про банки і банківську діяльність"], правоохоронці мають можливість запитати в банків номери банківських рахунків, залишки коштів на них і проведених операцій, а також '''отримати інформацію про номер платіжної картки клієнта банку'''. Відповідна інформація може надаватися '''виключно''' на запит органів прокуратури України, Служби безпеки, Державного бюро розслідувань, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

== Відповідальність за розголошення банківської таємниці ==
Банк, а також його посадові особи, винні в незаконному розголошенні банківської таємниці, несуть відповідальність за це відповідно до закону - від '''''цивільно-правової до кримінальної'''''.

Так, згідно з частиною другою статті 1076 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу Україн]и у разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт має право вимагати від банку відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.

Статті 231 та 232 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] встановлюють кримінальну відповідальність за порушення банківської таємниці.

Стаття 231. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю.

Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей, а також незаконне використання таких відомостей, якщо це завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності, - караються штрафом від трьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 232. Розголошення комерційної або банківської таємниці

Умисне розголошення комерційної, банківської таємниці або професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності, - карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

== Розкриття банківської таємниці судом ==
=== Зміст заяви ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-11#Text Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.09.2011 № 10 “Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб"] на суд як орган державної влади покладено обов’язок у кожному конкретному випадку оцінити нагальну потребу в розкритті такої інформації. 
Заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи у випадках, встановлених законом, подається до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу. У заяві зазначається:
# найменування суду, до якого подається заява;
# ім’я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім’я представника заявника, коли заява подається представником;
# найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;
# обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено;
# обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст.ст. 347-348 Цивільного процесуального кодексу України]).
=== Розгляд справи ===
Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у п’ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - з повідомленням лише заявника. 
Неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов’язковою.
Якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява ґрунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8503:~:text=%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D1%97%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20349.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8,-1.%20%D0%A1%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE стаття 349 Цивільного процесуального кодексу України]).
=== Рішення суду ===
У рішенні про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи зазначаються:
# ім’я (найменування) одержувача інформації, його місце проживання або місцезнаходження, а також ім’я представника одержувача, якщо інформація надається представникові;
# ім’я (найменування) особи, щодо якої банк має розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, місце проживання або місцезнаходження цієї особи;
# найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;
# обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, що має бути надана банком одержувачу, та мета її використання.
Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви. 
Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п’ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8507:~:text=%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20350.%20%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,-1.%20%D0%A3%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96 стаття 350 Цивільного процесуального кодексу України]).
== Розкриття банківської таємниці податковому органу ==
26 жовтня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 686/17917/21, провадження № 61-3447св22 (ЄДРСРУ № 107011600) досліджував питання щодо підстав та особливостей для розкриття податковому органу інформації, яка містить банківську таємницю.

Відповідно до частини першої статті 1076 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5060 Цивільного кодексу України] банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n983:~:text=%D0%A2%D0%90%20%D0%9A%D0%9E%D0%9D%D0%A4%D0%86%D0%94%D0%95%D0%9D%D0%A6%D0%86%D0%99%D0%9D%D0%86%D0%A1%D0%A2%D0%AC%20%D0%86%D0%9D%D0%A4%D0%9E%D0%A0%D0%9C%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%87-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2060.%20%D0%91%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F,-%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 зі статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність»] інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України.

Пунктом 2 частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.

''(!!!) Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність проведення перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб`єктом господарської діяльності.''

Відповідно до підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду – інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Саме по собі неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких проведення перевірки є неможливим або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.

'''''Примітка''': Інформація про залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки та призначення платежів за такими рахунками відсутня серед переліку банківської таємниці, яка розкривається банками на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (Лист НБУ від 09.11.2021 р. № 18-0005/105354).''

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки – цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У пункті 73.3 статті 73 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8496:~:text=%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%83%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20348.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8,-1.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96 Статтею 348 Цивільного процесуального кодексу України] передбачено, що в заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено, зокрема обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено.

Згідно з частиною другою статті 350 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8496:~:text=%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%83%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20348.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8,-1.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96 Цивільного процесуального кодексу України] , якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні заяви.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що однією з істотних умов договору банківського рахунка є гарантування банком збереження банківської таємниці.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 646/3518/19 (провадження № 61-196св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 761/21850/19 (провадження № 61-8131св21) та від 08 грудня 2021 року у справі № 686/4972/21 (провадження № 61-10767св21).

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Отже, у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.

Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, в межах цивільної справи можливе лише щодо юридичної або фізичної особи, стосовно якої вимагається розкриття інформації, а не її контрагентів.

До схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 08 червня 2022 року у справі № 686/17998/21, від 27 червня 2022 року у справі № 686/17906/21 (ЄДРСРУ №105011849) , від 29 червня 2022 року у справі № 686/17459/21, від 21 липня 2022 року у справі № 686/17914/21 (ЄДРСРУ №105402292) , від 16 серпня 2022 року у справі № 686/17445/21, від 21 вересня 2022 року у справі № 461/6330/21.
[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]
[[index.php?title=Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]

Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб

2026-04-03T15:09:11Z

Mariia.Melnyk: /* Банківська таємниця як вид інформації */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-11#Text Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.09.2011 № 10 “Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб"]
== Банківська таємниця як вид інформації ==
Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями (ст. 200 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 стаття 21 Закону України "Про інформацію"]). Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк '''є банківською таємницею''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text ст. 60 Закону України "Про Банки і банківську діяльність") .] 
Банківською таємницею, зокрема, є:
# відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;
# інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини;
# фінансово-економічний стан клієнтів;
# інформація про організацію та здійснення охорони банку та осіб, які перебувають у приміщеннях банку;
# інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності;
# відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;
# інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;
# коди, що використовуються банками для захисту інформації;
# інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності;
#інформація про організацію та здійснення інкасації коштів та/або перевезення валютних цінностей;
#інформація про банки чи клієнтів банків, що збирається від банків під час здійснення банківського нагляду, валютного нагляду, нагляду (оверсайту) платіжних систем та систем розрахунків, а також нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
#інформація про банки чи клієнтів банків, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої держави;
#рішення Національного банку України про застосування заходів впливу, крім рішень про накладення штрафів, про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
 Положення статті не поширюються на:
* інформацію, яка підлягає опублікуванню. Перелік інформації, що підлягає обов'язковому опублікуванню, встановлюється Національним банком України та додатково самим банком на його розсуд.
* відомості про боржників, які є пов’язаними з банком особами, що прострочили виконання зобов’язань (за основною сумою та процентами) перед банком на строк понад 180 днів, а також про вимоги банків до таких боржників, а щодо банку, процедура ліквідації якого розпочата відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", - на відомості про всіх боржників, які, за даними бухгалтерського обліку банку, прострочили виконання зобов’язань (за основною сумою та процентами) перед таким банком незалежно від строку прострочення.
 
Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю, та надає роз'яснення щодо застосування таких актів( [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність]") .
== Зобов'язання щодо збереження банківської таємниці ==
Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом:
# обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;
# організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю;
# застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;
# застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.
Керівники та службовці банку при вступі на посаду підписують зобов’язання щодо збереження банківської таємниці. Керівники та службовці банків зобов’язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб інформацію, що становить банківську таємницю, яка стала їм відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків.

Органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що становить банківську таємницю, зобов’язані забезпечувати збереження такої інформації, не розголошувати її та не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.

Особи, винні в порушенні порядку розкриття та використання інформації, що становить банківську таємницю, несуть кримінальну та іншу відповідальність згідно з законом.

Особи, винні в розголошенні інформації, що становить банківську таємницю, та/або її використанні на свою користь чи на користь третіх осіб, що заподіяло банку чи його клієнту збитки, зобов’язані відшкодувати заподіяні збитки та моральну шкоду відповідно до закону. ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ст. 61 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]).
== Порядок розкриття банківської таємниці ==
Відповідно до статті 62 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України "Про банки і банківську діяльність"] інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:
* на запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи. Інформація щодо рахунку умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним розкривається також на письмовий запит бенефіціара. Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, операції за ним, обтяження, щодо яких до банку надійшли повідомлення, у тому числі взяті банком на облік, інші обмеження права розпоряджання рахунком розкривається також на письмовий запит обтяжувача, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачено правочином, на підставі якого виникає таке обтяження;
* за рішенням суду;
* органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, органам Національної поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Бюро економічної безпеки України, Національному агентству з питань запобігання корупції, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, - на їхні запити щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб - прізвище, ім’я та по батькові, ідентифікаційний номер платника податку; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), номер рахунку контрагента, інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів контрагента, єдиний ідентифікатор Національного банку України (код ID НБУ) надавача платіжних послуг контрагента, найменування надавача платіжних послуг контрагента;
* органам Антимонопольного комітету України, голові його територіального відділення на їхні запити (письмову вимогу) щодо банківських рахунків клієнта та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб - прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), номер рахунку контрагента та код банку контрагента; ідентифікаційні дані клієнта (для фізичних осіб - прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податку; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), що були використані при реєстрації в електронному кабінеті для доступу до системи дистанційного обслуговування, інформацію щодо IP-адрес та пристроїв, що використовуються клієнтом для реєстрації в системі, дистанційного обслуговування, ідентифікаційні дані уповноважених осіб клієнта (прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків), які мають право вчиняти дії, отримувати послуги банку від імені цього клієнта з наданням документів, що підтверджують повноваження таких осіб; інформацію про вчинення клієнтом (уповноваженою особою клієнта) таких правочинів: отримання у банку кредиту (копію кредитного договору, відомості про наявність та вид забезпечення такого кредиту, перелік та вид активів, що є предметом застави, майнової поруки за таким кредитом), ідентифікаційні дані інших осіб (для фізичних осіб - прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), які виступають поручителями чи гарантами за таким кредитом, інформацію про обставини отримання клієнтом банківської гарантії (документи, на підставі яких її отримано) та відповідну копію такої гарантії;
* центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
* центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит у випадках, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
* органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям - на їхні запити з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", - щодо банківських рахунків/електронних гаманців клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків/електронних гаманців, номери рахунків/електронних гаманців, залишок коштів/електронних грошей на рахунках/електронних гаманцях, операції списання з рахунків/електронних гаманців та/або зарахування на рахунки/електронні гаманці, призначення платежу, а також щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
* Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у разі самостійного подання банком інформації про банк як емітент та адміністративних даних відповідно до законів про цінні папери та фондовий ринок;
* іншим банкам у випадках, передбачених цим Законом та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";]
* центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, з метою здійснення верифікації та моніторингу державних виплат - на його запит щодо банківських рахунків/електронних гаманців фізичних осіб, яким призначено, нараховано та/або здійснено державні виплати, а також фізичних осіб, які звернулися за призначенням державних виплат, операцій списання з рахунків/електронних гаманців та/або зарахування на рахунки/електронні гаманці і залишки за такими рахунками/електронними гаманцями на визначену дату або за конкретний проміжок часу;
* особам, зазначеним власником рахунку (вкладу)/електронного гаманця у відповідному розпорядженні банку, у разі смерті такого власника рахунку (вкладу)/електронного гаманця - на їхній запит щодо наявності рахунків (вкладів)/електронних гаманців померлого власника та залишку коштів/електронних грошей на рахунках (вкладах)/електронних гаманцях;
*нотаріусам, посадовим особам органів місцевого самоврядування, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій, консульським установам (для вчинення такими особами нотаріальних дій із вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, з видачі свідоцтв про право на спадщину, про право власності на частку у спільному майні подружжя (колишнього подружжя) на підставі спільної заяви або в разі смерті одного з подружжя) - на їхні запити щодо наявності рахунків (вкладів)/електронних гаманців померлої особи та залишку коштів/електронних грошей, банківських металів на цих рахунках; щодо рухомого майна такої особи, що перебуває на зберіганні та/або в заставі банку як заклад; щодо наявності договорів про надання в оренду індивідуального банківського сейфа, укладених з такою особою; щодо наявності рахунків умовного зберігання (ескроу) та грошових коштів на цих рахунках, призначених для перерахування померлому бенефіціару;
*нотаріусам (для вжиття заходів з метою встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин) - на їхні запити щодо наявності рахунків (вкладів)/електронних гаманців фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та залишку коштів/електронних грошей, банківських металів на цих рахунках; щодо рухомого майна таких осіб, що перебуває на зберіганні та/або в заставі банку як заклад; щодо наявності договорів про надання в оренду індивідуального банківського сейфа, укладених з такими особами; щодо наявності рахунків умовного зберігання (ескроу) та грошових коштів на цих рахунках, призначених для перерахування бенефіціарам, які визнані безвісно відсутніми або зниклими безвісти за особливих обставин;
*держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";]
*арбітражним керуючим - на їхні запити стосовно боржників, щодо яких арбітражний керуючий здійснює повноваження розпорядника майна керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реструктуризацію або керуючого реалізацією, в порядку, встановленому статтею 12-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексу України з процедур банкрутства], - щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретного клієнта (юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця) про наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, а також щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання клієнту в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа.
Вимоги до форми та змісту запиту на отримання інформації, що становить банківську таємницю, у тому числі до запитів органів державної влади, їх посадових і службових осіб, встановлюються Національним банком України.

Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, юридичним та фізичним особам для забезпечення виконання ними своїх функцій або для надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Закону]. Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, суду, третейському суду, міжнародному комерційному арбітражу, нотаріусу, посадовим особам органів місцевого самоврядування та іноземним консульським установам, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій, для захисту своїх прав та законних інтересів у справах, учасником у яких він є, в Україні або за кордоном.

Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам та Національному банку України в обсягах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій, а також при здійсненні валютного нагляду, у тому числі в разі запровадження Національним банком України заходів захисту відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".

Банк має право розкривати інформацію, що становить банківську таємницю, особі (у тому числі уповноваженій діяти від імені держави), на користь якої відчужуються активи та зобов’язання банку при виконанні заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, або під час здійснення процедури ліквідації ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ст. 61 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]).

На виконання положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3983-20#Text Закону України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків"] банк має право розкривати інформацію, що становить банківську таємницю, особам, заінтересованим у придбанні пакета акцій банку, відібраним радником з продажу, учасникам конкурсу, відповідно до укладених банком договорів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2182-20#n13 Законом України від 01.04.2022 року № 2182-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення моніторингу потенційних загроз національній безпеці України у сфері економіки")] внесено зміни у статтю 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відповідно до яких на період дії правового режиму воєнного стану:

* суб’єкт управління державного банку зобов’язаний здійснювати моніторинг наявних або потенційних загроз національній безпеці України та у випадку їх виявлення вживати заходів для нейтралізації їх впливу на діяльність банку. Перелік конкретних заходів визначається суб’єктом управління або за його рішенням керівником банку з урахуванням його повноважень та може включати, зокрема, визначення виключним місцем виконання обов’язків керівника, заступників керівника, членів колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), членів наглядової ради, інших посадових осіб державного банку адресу місце знаходження такого банку та встановлення особливого режиму роботи зазначених осіб. У випадку прийняття рішення про визначення відповідних заходів зазначені особи зобов’язані невідкладно прибути за адресою місце знаходження такого банку для виконання повноважень.
* порушення керівником, заступниками керівника, членами колегіального виконавчого органу (особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), членами наглядової ради, іншими посадовими особами державного банку положень частини тридцять дев’ятої цієї статті є підставою для дострокового припинення повноважень (звільнення) таких посадових осіб, та розірвання контракту (цивільно-правового договору) з такими особами незалежно від строку дії такого контракту (цивільно-правового договору) та без виплат відповідних компенсаційних платежів (у випадку якщо такі платежі передбачені укладеними контрактами (цивільно-правовими договорами) або колективним договором, що діє у державному банку).
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0033500-24#Text постанови Правління НБУ від 18 березня 2024 року № 33 "Про затвердження Змін до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці"] та норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Закону України "Про банки і банківську діяльність"], правоохоронці мають можливість запитати в банків номери банківських рахунків, залишки коштів на них і проведених операцій, а також '''отримати інформацію про номер платіжної картки клієнта банку'''. Відповідна інформація може надаватися '''виключно''' на запит органів прокуратури України, Служби безпеки, Державного бюро розслідувань, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

== Відповідальність за розголошення банківської таємниці ==
Банк, а також його посадові особи, винні в незаконному розголошенні банківської таємниці, несуть відповідальність за це відповідно до закону - від '''''цивільно-правової до кримінальної'''''.

Так, згідно з частиною другою статті 1076 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу Україн]и у разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт має право вимагати від банку відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.

Статті 231 та 232 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] встановлюють кримінальну відповідальність за порушення банківської таємниці.

Стаття 231. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю.

Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей, а також незаконне використання таких відомостей, якщо це завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності, - караються штрафом від трьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 232. Розголошення комерційної або банківської таємниці

Умисне розголошення комерційної, банківської таємниці або професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності, - карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

== Розкриття банківської таємниці судом ==
=== Зміст заяви ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-11#Text Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.09.2011 № 10 “Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб"] на суд як орган державної влади покладено обов’язок у кожному конкретному випадку оцінити нагальну потребу в розкритті такої інформації. 
Заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи у випадках, встановлених законом, подається до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу. У заяві зазначається:
# найменування суду, до якого подається заява;
# ім’я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім’я представника заявника, коли заява подається представником;
# найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;
# обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено;
# обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст.ст. 347-348 Цивільного процесуального кодексу України]).
=== Розгляд справи ===
Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у п’ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - з повідомленням лише заявника. 
Неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов’язковою.
Якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява ґрунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 349 Цивільного процесуального кодексу України]).
=== Рішення суду ===
У рішенні про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи зазначаються:
# ім’я (найменування) одержувача інформації, його місце проживання або місцезнаходження, а також ім’я представника одержувача, якщо інформація надається представникові;
# ім’я (найменування) особи, щодо якої банк має розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, місце проживання або місцезнаходження цієї особи;
# найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;
# обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, що має бути надана банком одержувачу, та мета її використання.
Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви. 
Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п’ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 350 Цивільного процесуального кодексу України]).
== Розкриття банківської таємниці податковому органу ==
26 жовтня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 686/17917/21, провадження № 61-3447св22 (ЄДРСРУ № 107011600) досліджував питання щодо підстав та особливостей для розкриття податковому органу інформації, яка містить банківську таємницю.

Відповідно до частини першої статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України.

Пунктом 2 частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.

''(!!!) Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність проведення перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб`єктом господарської діяльності.''

Відповідно до підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України] контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду – інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Саме по собі неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких проведення перевірки є неможливим або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.

'''''Примітка''': Інформація про залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки та призначення платежів за такими рахунками відсутня серед переліку банківської таємниці, яка розкривається банками на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (Лист НБУ від 09.11.2021 р. № 18-0005/105354).''

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки – цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У пункті 73.3 статті 73 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Статтею 348 ЦПК України передбачено, що в заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено, зокрема обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено.

Згідно з частиною другою статті 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні заяви.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що однією з істотних умов договору банківського рахунка є гарантування банком збереження банківської таємниці.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 646/3518/19 (провадження № 61-196св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 761/21850/19 (провадження № 61-8131св21) та від 08 грудня 2021 року у справі № 686/4972/21 (провадження № 61-10767св21).

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Отже, у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.

Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, в межах цивільної справи можливе лише щодо юридичної або фізичної особи, стосовно якої вимагається розкриття інформації, а не її контрагентів.

До схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 08 червня 2022 року у справі № 686/17998/21, від 27 червня 2022 року у справі № 686/17906/21 (ЄДРСРУ №105011849) , від 29 червня 2022 року у справі № 686/17459/21, від 21 липня 2022 року у справі № 686/17914/21 (ЄДРСРУ №105402292) , від 16 серпня 2022 року у справі № 686/17445/21, від 21 вересня 2022 року у справі № 461/6330/21.
[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]
[[index.php?title=Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]

Захист персональних даних неповнолітніх

2025-07-17T13:54:53Z

Mariia.Melnyk: /* Додано документ (електронний, в який вносяться персональні дані дитини */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини 1989 р]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Основи законодавства України про охорону здоров"я]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних даних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/752-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 752 "Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0423736-11 Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10 травня 2011 року № 423 "Про затвердження єдиних зразків обов’язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1902-12 Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України України від 05 листопада 2012 року № 1244 "Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України у 2013 році"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18 Наказ Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367 "Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_008-16#Text Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС)2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних)]
== Згода на обробку персональних даних ==
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України "Про захист персональних даних" (далі - Закон)] при зарахуванні дитини до школи необхідно отримати обов’язкову задокументовану згоду суб’єктів персональних даних ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 ст.2 Закону]).

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону] збирання відомостей про учнів та їхніх батьків, зберігання та використання цих відомостей є обробкою персональних даних, а учні та їхні батьки – суб’єктами персональних даних.

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини 1989 р.] – роз’яснює, що під поняттям '''"дитина"''' розуміється неповнолітній у віці до 18 років.

Оскільки суб’єктами персональних даних є неповнолітні особи, то згідно норм [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного] кодексів України, згоду на обробку персональних даних дитини мають надати батьки або особи, які їх замінюють. Також батьки повинні подати згоду на обробку власних персональних даних. Це також означає, що '''заяву про зарахування дитини до школи можуть подати тільки батьки або особи, які їх замінюють. Ніякі інші члени родини, близькі та далекі родичі цього зробити не мають права.'''
{| class="wikitable"
|-
| '''Із настанням повноліття особа надає таку згоду самостійно, й батьки вже не мають права визначати межі обігу персональних даних їхніх дітей.'''
|}
'''Метою обробки''' персональних даних дитини, яка вступає до школи, є забезпечення її права на здобуття повної загальної середньої освіти у загальноосвітніх навчальних закладах.

'''Обсяг персональних даних''' визначається документами, які є обов’язковими для ведення у школах різних типів і форм власності.

'''Документами, в які вносяться персональні дані дитини та її батьків є:'''
* особова справа учня;
* алфавітна книга;
* класний журнал;
* журнал ГПД;
* бланк протоколу державної підсумкової атестації учнів;
* табель навчальних досягнень;
* книги видачі свідоцтв про базову і атестатів про повну загальну середню освіту;
* облік у електронних системах ("Єдина школа", e-Journal тощо).
При занесені персональних даних до вказаних документів школа стає володільцем бази таких даних.

Форми документів затверджені [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0423736-11 наказом Міністерства освіти і науки,молоді та спорту України від 10 травня 2011 року №423 "Про затвердження єдиних зразків обов’язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності".]
{| class="wikitable"
|-
| Таким чином, отримання від фізичної особи (батьків або осіб, які їх замінюють) письмової згоди на обробку її персональних даних (даних дітей) в процесі збору та внесення відомостей про неї до бази персональних даних навчального закладу '''не вимагається''', оскільки дозвіл на обробку її персональних даних наданий володільцю бази персональних даних (навчальному закладу) [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Законом]. Використання персональних даних, що виходить за межі дозволу, наданого навчальному закладу відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону], повинно здійснюватися за згодою суб’єктів персональних даних і має бути засвідчена підписом батьків.
|}
== Внесення даних до Інформаційної системи управління освітою ==
У зв’язку із запровадженням Інформаційної системи управління освітою – ІСУО ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/752-2011-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 752 "Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти"]) батьки або особи, які їх замінюють, повинні бути ознайомлені з правами щодо місцезнаходження та використання електронної бази персональних даних їхньої дитини.

'''Навчальний заклад не має права''' без попередження батьків або осіб, які їх замінюють, заносити дані про дітей до єдиної електронної бази, надавати будь-яку інформацію про дітей з цієї бази іншим особам або організаціям, крім випадків передбачених законодавством.

'''Загальноосвітній навчальний заклад має право збирати такі персональні дані:'''
* прізвище, ім’я, по батькові дитини;
* дата народження;
* стать;
* прізвище, ім’я та по батькові батька і матері (опікунів), їх місцероботи, номер контактного телефону;
* домашня адреса, номер телефону;
* місце виховання дитини до вступу в перший клас;
* зайнятість в гуртках і секціях; місце і графік проведення занять;
* стан здоров’я, медична група.
{| class="wikitable"
|-
|
'''Відмова особи надати згоду на обробку її персональних даних''' у Єдиній базі та ІВС "ОСВІТА" '''унеможливлює обробку таких даних у зазначених базах, зокрема, виготовлення документів про освіту''' так як, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 частинами шостою і сьомою ст. 6 Закону] встановлено заборону на обробку персональних даних про фізичну особу без її згоди.
|}
Крім цього, виходячи з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 частини другої ст. 6 Закону] , персональні дані мають бути точними, достовірними, в разі необхідності — оновлюватися, що накладає на батьків і власника бази даних (навчальний заклад) обов'язок забезпечувати оновлення цієї бази достовірною інформацією.

'''Бланк ЗГОДи батьків (усиновлювачів) або піклувальників на обробку персональних даних їх неповнолітньої дитини для школи.'''

Відповідно до ст.8 Закону України «Про захист персональних даних» суб’єкт персональних даних має право:

1. Знати про місцезнаходження бази даних, яка містить його персональні дані, її призначення та найменування, місцезнаходження її володільця чи розпорядника;

2. Отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб,

== Використання відомостей про пацієнта, що містяться в електронній системі охорони здоров"я ==
Відповідно до частини першої ст.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Основ законодавства України про охорону здоров"я] електронна система охорони здоров’я - інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління інформацією про охорону здоров’я, у тому числі медичною інформацією, шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (API).

Медична інформація - інформація про медичне обслуговування особи або його результати, викладена в уніфікованій формі відповідно до вимог, встановлених законодавством, у тому числі інформація про стан здоров’я, діагнози та будь-які документи, що стосуються здоров’я та обмеження повсякденного функціонування/ життєдіяльності людини.

Пацієнт - фізична особа, яка звернулася за медичною та/або реабілітаційною допомогою або медичною послугою та/або якій така допомога або послуга надається.

Згідно з ст.24-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Основ законодавства України про охорону здоров"я] доступ до відомостей про пацієнта, що містяться в електронній системі охорони здоров’я, можливий лише у разі отримання згоди такого пацієнта ('''його законного представника''') у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. Без згоди доступ до відомостей про пацієнта можливий лише:

за наявності ознак прямої загрози життю пацієнта;

у разі неможливості отримання згоди такого пацієнта чи його законного представника (до часу, коли отримання згоди стане можливим);

за рішенням суду.
== Використання персональних даних неповнолітніх ==
Згідно з частиною третьою ст. 10 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону] використання персональних даних працівниками суб'єктів відносин, пов'язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов'язків. Ці працівники зобов'язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв'язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов'язків. Таке зобов'язання чинне після припинення ними діяльності, пов'язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом.

Для гарантування безпеки обігу (недоторканності) персональних даних у навчальному процесі необхідно максимально зменшити доступ до цієї інформації третіх осіб, які не мають повноважень щодо їх обробки.

Слід звернути увагу на те, що навчальний заклад для перевірки якості знань вихованців здійснює контроль шляхом оцінювання, результати якого є персональними даними особи й також підлягають захисту.

Водночас у переважній більшості закладів такі результати оприлюднюють без відповідного дозволу суб'єкта цих даних (шляхом розміщення результатів на дошці оголошень, усного оприлюднення у групі чи класі), що є грубим порушенням законодавства у сфері захисту обігу персональних даних. Більше того, відсутність відповідних роз'яснень призводить до того, що робота над помилками має ідентифікуючий характер, й особа, помилки якої аналізують, може стати об'єктом знущань і насмішок.
== Європейське законодавство ==
У контексті захисту даних дитини варто звернути увагу на норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_008-16#Text Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних) (далі — GDPR/Регламент)], який встановлює жорсткі вимоги щодо обробки даних дітей, що не досягли 16 років.

У вступній частині GDPR визначено, що «діти потребують особливого захисту в питанні персональних даних, оскільки вони можуть бути менш обізнаними про відповідні ризики, наслідки та гарантії, а також про свої права щодо опрацювання персональних даних. Такий особливий захист повинен, зокрема, застосовуватися до використання персональних даних дітей для цілей маркетингу або створення профілів особистості чи користувача та збирання персональних даних щодо дітей під час користування послугами, що пропонують безпосередньо дитині» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_008-16#Text (пункт 38)].

Окрім того, у Регламенті зазначено, що діти є вразливою категорією відносно тих ризиків, які можуть наставати унаслідок обробки персональних даних: збору, зберігання, використання, поширення тощо [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_008-16#Text (пункт 75)].

В епоху розвитку цифрових технологій збір інформації про дитину може відбуватися не тільки під час особистої комунікації, але й в Інтернеті. Тому в новому законодавстві ЄС передбачені додаткові гарантії безпеки дитини в мережі. У статті 8 GDPR визначена вимога отримання згоди батьків, якщо дитині надається послуга в режимі онлайн.

Норми GDPR можуть бути застосовані не тільки до суб’єктів, що перебувають на території ЄС, як це було раніше, відповідно до вимог Директиви 95/46/ЄС, але й до тих суб’єктів, що перебувають в інших країнах світу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_008-16#Text ( стаття 3 Регламенту)] . Також важливо зазначити, що на території ЄС автоматично кожен має право на захист своїх даних по GDPR незалежно від громадянства.
== Див. також ==
* [[Захист персональних даних]]
* [[Зарахування учнів до закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти та їх відрахування]]
* [[Протидія булінгу в дитячому середовищі]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Порядок реалізації арештованого майна

2025-04-07T09:26:44Z

Mariia.Melnyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5] (далі - Порядок)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2022 року № 2343/5] (далі - Наказ)
*Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text)]
== '''Загальні положення''' ==
Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] здійснюється шляхом електронних аукціонів або за фіксованою ціною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина перша статті 61 Закону]).

'''Арештоване майно''' - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частині восьмій статті 56 Закону]), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації (пункт 1 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку]).

'''Електронний аукціон''' - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, за яким його власником стає учасник, який під час аукціону запропонував за нього найвищу ціну.

'''Гарантійний внесок''' - грошова сума, зарахована на рахунок організатора електронних аукціонів, яку за одним лотом сплачує учасник електронного аукціону, крім випадків, передбачених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядком], у розмірі 5 %, ураховуючи стартову ціну лота, та яка є завдатком зі сплати винагороди за організацію та проведення електронного аукціону

'''Лот''' - одиниця арештованого майна, що виставляється для продажу на електронному аукціоні або аукціоні за фіксованою ціною.

'''Аукціон за фіксованою ціною''' - спосіб реалізації арештованого майна за ціною, що фіксується на період реалізації, який не передбачає її підвищення під час аукціону, за яким покупцем стає особа, що перша за інших надіслала заявку в електронній формі через особистий кабінет та негайно (не пізніше ніж протягом 15 хвилин) сплатила на рахунок організатора суму (ціну лота), визначену в інформаційному повідомленні, в безготівковій формі з використанням електронних платіжних систем.
== '''Реалізація майна, на яке звернено стягнення''' ==
Для участі в електронному аукціоні (аукціоні за фіксованою ціною) учасник:

→ проходить процедуру реєстрації на [https://setam.net.ua/ Веб-сайті];

→ подає заявку на участь в електронному аукціоні за кожним лотом окремо;

→ сплачує гарантійний внесок на рахунок організатора та виконує інші вимоги, визначені [https://setam.net.ua/ Порядком]. Організатор розміщує повні реквізити для сплати гарантійного внеску стосовно кожного лота шляхом їх зазначення в квитанції, що автоматично формується системою в особистому кабінеті учасника при подачі заявки на участь у аукціоні за певним лотом (пункт 3 розділу IV [https://setam.net.ua/ Порядку]).
=== '''Проведення електронного аукціону''' ===
Електронний аукціон розпочинається у визначений в інформаційному повідомленні про електронний аукціон день. Електронний аукціон проводиться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години.

Усі учасники, що були зареєстровані організатором, мають онлайн доступ до перебігу електронного аукціону. Учасники висувають свої цінові пропозиції щодо лота. Цінова пропозиція подається через [https://setam.net.ua/FAQ Веб-сайт] з кроком підвищення ставки, зазначеним у повідомленні про електронний аукціон.
Переможцем електронного аукціону визнається учасник, від якого на момент завершення електронного аукціону надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу аукціону або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною.
{| class="wikitable sortable"
|-
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text Міністерством юстиції України видано наказ від 10.06.2022 № 2343/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 червня 2022 р.]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text за № 634/37970 "Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану"], відповідно до якого:

Електронні аукціони (аукціони за фіксованою ціною) з реалізації арештованого майна, яке знаходиться на території, включеній до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій (далі - Перелік), або яка була включена до Переліку з моменту його затвердження, та переданого на реалізацію державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Наказом], підлягають зупиненню Організатором електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною та можуть бути поновлені в порядку, визначеному цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Наказом].

Формування нових лотів, поновлення електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною), зупинених відповідно до пункту 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Наказу], здійснюються за заявкою державного виконавця відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця за умови, що станом на дату такої заявки:

арештоване майно не знаходиться на територіях, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих, інформація про які міститься в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 Переліку];

державний виконавець органу державної виконавчої служби або приватний виконавець має доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text наказу Міністерства юстиції України від 04 квітня 2022 року № 1310/5 "Деякі питання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру приватних виконавців України у період воєнного стану", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2022 року за № 381/37717];

державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем здійснено перевірку майна на предмет його цілісності, про що складено акт, копію якого долучено до заявки.

Інформація про державних виконавців органів державної виконавчої служби або приватних виконавців, які мають доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text наказу Міністерства юстиції України від 04 квітня 2022 року № 1310/5 "Деякі питання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру приватних виконавців України у період воєнного стану", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2022 року за № 381/37717], надається Організатору Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по мірі її оновлення.

У разі включення території, на якій знаходиться арештоване майно, виставлене на електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною), до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих відповідно до Переліку, Організатор зупиняє проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною).

Після виключення такої території з територій активних бойових дій або тимчасово окупованих України відповідно до Переліку поновлення електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною) здійснюється відповідно до пункту 3 цього наказу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text Наказу].

Поновлення електронних аукціонів з реалізації предмета іпотеки відбувається з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закону України "Про іпотеку".]

У період дії воєнного стану та в тридцятиденний строк з дати його припинення або скасування електронні аукціони з реалізації нерухомого майна, що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, не проводяться (крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text абзацом другим пункту 5-2 розділу VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про іпотеку"]).

Організатор зобов'язаний негайно припинити електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною) та зняти майно з реалізації у разі надходження від державного виконавця або приватного виконавця документа виконавчого провадження (постанови або акта), у якому зазначено про примусове вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану, безоплатну передачу органами державної виконавчої служби конфіскованого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/186-2022-%D1%80#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року № 186-р "Про передачу майна для потреб Збройних Сил"] або інші обставини, що унеможливлюють реалізацію майна (пошкодження, знищення майна тощо).

Учасники електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною), зупинених у зв'язку із введенням правового режиму воєнного стану, яким на підставі письмової заяви було повернуто гарантійні внески, мають право взяти участь у проведенні електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною) після їх поновлення, повторно сплативши гарантійні внески.

Під час дії правового режиму воєнного стану усі документи, які подаються згідно з вимогами цього наказу, надсилаються за допомогою інформаційно-телекомунікаційних засобів із використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронні довірчі послуги".]
|}

=== '''Проведення аукціоні за фіксованою ціною''' ===
Аукціон за фіксованою ціною проводяться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години.

Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує '''30 мінімальних розмірів заробітної плати'''. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна (абзац другий частини першої статті шістдесят першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 Закону]).

Рішення про реалізацію майна за фіксованою ціною приймається виконавцем, який готує заявку на реалізацію арештованого майна, якщо майно відповідає вищезазначеним критеріям, керуючись принципом максимальної ефективності (реалізація майна за найбільшою ціною у найкоротший строк).

При реалізації майна за фіксованою ціною гарантійний внесок учасником не сплачується.

Реалізація майна за фіксованою ціною здійснюється за стартовою ціною лота, що фіксується на період реалізації, та не передбачає підвищення ціни під час аукціону. Якщо протягом цього строку майно не реалізовано, воно виставляється на повторний аукціон за ціною, що становить '''75 відсотків''' його вартості, визначеної в порядку, установленому статтею 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 Закону].

У разі повторної нереалізації майна майно виставляється на третій аукціон за '''50 відсотків''' його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 Закону].

Покупцем майна стає особа, яка перша за інших надіслала заявку в електронній формі через особистий кабінет та негайно (не пізніше ніж протягом 15 хвилин) сплатила на рахунок організатора суму (ціну лота), визначену в інформаційному повідомленні, в безготівковій формі з використанням електронних платіжних систем (розділ VІ [https://setam.net.ua/ Порядку]).

Не пізніше наступного робочого дня після дня надходження на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) коштів від реалізації лота на підставі протоколу про проведення аукціону, який надійшов на електронну адресу, виконавець складає '''акт про проведений аукціон за фіксованою ціною''', який надсилається переможцеві не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження начальником відповідного відділу державної виконавчої служби (підписання приватним виконавцем).

Акт про проведений аукціон за фіксованою ціною є підставою для отримання майна у зберігача. Переможець аукціону зобов'язаний отримати майно у зберігача не пізніше семи робочих днів з дати отримання акта.

== '''Особливі випадки''' ==

=== '''Повторний електронний аукціон''' ===
1. Не реалізоване на електронному аукціоні нерухоме майно виставляється Організатором на повторний електронний аукціон за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження".

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється Організатором на третій електронний аукціон за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Нереалізоване майно, конфісковане за рішенням суду, виставляється на повторний електронний аукціон за ціною не меншою, ніж сума загальнодержавних податків і зборів, що відповідно до Податкового кодексу України підлягають сплаті при операціях з реалізації такого майна.

Організатор після підписання протоколу електронного аукціону, що не відбувся, зобов'язаний виставити майно на реалізацію за ціною, яка визначається з урахуванням абзаців першого - третього цього пункту, не пізніше як протягом п'яти робочих днів з дня підписання протоколу.

2. Повторний (третій) електронний аукціон проводиться у строки, передбачені пунктом 3 розділу III цього Порядку, а майна, що швидко псується, - у строки, визначені пунктом 1 розділу VII цього Порядку, згідно з вимогами, визначеними цим Порядком. Вартість майна, визначена за наслідками зменшення ціни, є стартовою ціною реалізації майна на повторному (третьому) електронному аукціоні.

Електронний аукціон, що здійснюється у спосіб продажу майна з можливістю зниження початкової ціни розпочинається у визначений в інформаційному повідомленні про електронний аукціон робочий день з 9-ї до 18-ї години.

Система кожні 5 хвилин автоматично знижує стартову ціну лота відповідно до кроку зазначеного у повідомленні про електронний аукціон, але не нижче 60 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження", для нерухомого майна та 30 відсотків - для рухомого майна.

Учасник має право зробити цінову пропозицію, що відповідає поточній ціні лота, та зупинити автоматичне покрокове зниження стартової ціни лота.

Після зупинення автоматичного покрокового зниження стартової ціни лота інші учасники можуть подати свої цінові пропозиції щодо лота у порядку, встановленому пунктом 2 розділу V цього Порядку.

Якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до завершення строку, визначеного в абзаці першому цього пункту, електронний аукціон автоматично продовжується на 10 хвилин від часу подання останньої цінової пропозиції, але не пізніше 22-ї години.

Електронний аукціон підлягає продовженню також у випадку, якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до закінчення десятихвилинного часу їх продовження, але не довше часу, встановленого в абзаці п'ятому цього пункту.

6. Переможцем електронного аукціону, що здійснюється у спосіб продажу майна з можливістю зниження стартової ціни визнається учасник від якого на момент завершення електронного аукціону надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу аукціону або через особливу ставку), в тому числі, якщо відповідна цінова пропозиція є нижчою за стартову ціну. Якщо один із учасників запропонував придбати майно за ціною нижчою за стартову і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за такою ціною.

=== '''Реалізація майна, що швидко псується''' ===
Підготовка та проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) здійснюються протягом трьох календарних днів, гарантійний внесок учасником електронного аукціону не сплачується.

Дата початку проведення електронного аукціону майном, що швидко псується, призначається на наступний день після формування лота.

Переможець електронного аукціону протягом п'яти календарних днів (наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text) з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно, що швидко псується (пункт 1 розділу VІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Порядку]).
=== '''Реалізація предмета іпотеки''' ===
Строк підготовки до електронного аукціону під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів.

Не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронного аукціону організатор письмово повідомляє іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час його проведення електронного аукціону та про початкову ціну продажу майна.

Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання. Іпотекодержатель також зобов'язаний сплатити винагороду за організацію та проведення електронного аукціону.

Протягом п'яти робочих днів з дня надходження від виконавця '''акта про реалізацію предмета іпотеки''' організатор видає цей акт переможцю електронного аукціону (покупцю), нотаріально засвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю.

У разі якщо електронний аукціон з реалізації предмета іпотеки оголошено таким, що не відбувся, акт про проведення електронного аукціону (у разі придбання іпотекодержателем предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна) видається на підставі протоколу, сформованого за результатами електронного аукціону, що не відбувся (пункт 2 розділу VІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Порядку]).
== '''Дії переможця електронних аукціонів''' ==
На підставі копії протоколу переможець електронного аукціону '''протягом 10 календарних днів''' (наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text) з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно в такому порядку:
# зазначена в протоколі електронного аукціону сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця);
# сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронному аукціоні майна та розподіляється організатором відповідно до пункту 2 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку];
# різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується переможцем на рахунок організатора у разі, якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової;
# різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується організатором на рахунок відповідного відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) у разі, якщо майно реалізовано за ціною, нижчою від стартової;
# у разі проведення електронного аукціону у порядку, визначеному пунктом 1 розділу VII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку], сума винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується переможцем на рахунок організатора.
При перерахуванні коштів за придбане майно переможець зобов'язаний зазначати в розрахунковому документі номер лота, за яким здійснюється оплата.

Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронного аукціону за придбане майно (пункт 2 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Порядку]).

У разі зупинення електронного аукціону з підстав, передбачених пунктом 2 розділу XI цього Порядку (крім зупинення через наявність технічних підстав), строк здійснення переможцем розрахунку за придбане майно, встановлений абзацом першим цього пункту, переривається до відновлення електронного аукціону та формування нового протоколу проведення електронного аукціону із зазначенням нового строку розрахунків за придбане майно.(наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text)

Акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є '''свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону''', яке видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон (пункт 8 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку]).

У разі придбання рухомого майна акт про проведений електронний аукціон є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.
== '''Оподаткування придбаного майна''' ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] (далі - ПК України) об’єктом оподаткування [[Податок на додану вартість|податком на додану вартість]] є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 статті 186 ПК України] розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів слід розуміти будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України]). При цьому продаж (реалізація) товарів — це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 ПК України]).
== '''Корисні посилання''' ==
* [https://setam.net.ua/FAQ Запитання і відповіді щодо електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною)]
== '''Див. також''' ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Податкове право]]

Порядок реалізації арештованого майна

2025-04-07T07:29:13Z

Mariia.Melnyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5] (далі - Порядок)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2022 року № 2343/5] (далі - Наказ)
*Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text)]
== '''Загальні положення''' ==
Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] здійснюється шляхом електронних аукціонів або за фіксованою ціною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина перша статті 61 Закону]).

'''Арештоване майно''' - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частині восьмій статті 56 Закону]), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації (пункт 1 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку]).

'''Електронний аукціон''' - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, за яким його власником стає учасник, який під час аукціону запропонував за нього найвищу ціну.

'''Гарантійний внесок''' - грошова сума, зарахована на рахунок організатора електронних аукціонів, яку за одним лотом сплачує учасник електронного аукціону, крім випадків, передбачених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядком], у розмірі 5 %, ураховуючи стартову ціну лота, та яка є завдатком зі сплати винагороди за організацію та проведення електронного аукціону

'''Лот''' - одиниця арештованого майна, що виставляється для продажу на електронному аукціоні або аукціоні за фіксованою ціною.

'''Аукціон за фіксованою ціною''' - спосіб реалізації арештованого майна за ціною, що фіксується на період реалізації, який не передбачає її підвищення під час аукціону, за яким покупцем стає особа, що перша за інших надіслала заявку в електронній формі через особистий кабінет та негайно (не пізніше ніж протягом 15 хвилин) сплатила на рахунок організатора суму (ціну лота), визначену в інформаційному повідомленні, в безготівковій формі з використанням електронних платіжних систем.
== '''Реалізація майна, на яке звернено стягнення''' ==
Для участі в електронному аукціоні (аукціоні за фіксованою ціною) учасник:

→ проходить процедуру реєстрації на [https://setam.net.ua/ Веб-сайті];

→ подає заявку на участь в електронному аукціоні за кожним лотом окремо;

→ сплачує гарантійний внесок на рахунок організатора та виконує інші вимоги, визначені [https://setam.net.ua/ Порядком]. Організатор розміщує повні реквізити для сплати гарантійного внеску стосовно кожного лота шляхом їх зазначення в квитанції, що автоматично формується системою в особистому кабінеті учасника при подачі заявки на участь у аукціоні за певним лотом (пункт 3 розділу IV [https://setam.net.ua/ Порядку]).
=== '''Проведення електронного аукціону''' ===
Електронний аукціон розпочинається у визначений в інформаційному повідомленні про електронний аукціон день. Електронний аукціон проводиться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години.

Усі учасники, що були зареєстровані організатором, мають онлайн доступ до перебігу електронного аукціону. Учасники висувають свої цінові пропозиції щодо лота. Цінова пропозиція подається через [https://setam.net.ua/FAQ Веб-сайт] з кроком підвищення ставки, зазначеним у повідомленні про електронний аукціон.
Переможцем електронного аукціону визнається учасник, від якого на момент завершення електронного аукціону надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу аукціону або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною.
{| class="wikitable sortable"
|-
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text Міністерством юстиції України видано наказ від 10.06.2022 № 2343/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 червня 2022 р.]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text за № 634/37970 "Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану"], відповідно до якого:

Електронні аукціони (аукціони за фіксованою ціною) з реалізації арештованого майна, яке знаходиться на території, включеній до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій (далі - Перелік), або яка була включена до Переліку з моменту його затвердження, та переданого на реалізацію державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Наказом], підлягають зупиненню Організатором електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною та можуть бути поновлені в порядку, визначеному цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Наказом].

Формування нових лотів, поновлення електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною), зупинених відповідно до пункту 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Наказу], здійснюються за заявкою державного виконавця відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця за умови, що станом на дату такої заявки:

арештоване майно не знаходиться на територіях, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих, інформація про які міститься в Переліку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 <nowiki>[4];</nowiki>]

державний виконавець органу державної виконавчої служби або приватний виконавець має доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text наказу Міністерства юстиції України від 04 квітня 2022 року № 1310/5 "Деякі питання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру приватних виконавців України у період воєнного стану", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2022 року за № 381/37717];

державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем здійснено перевірку майна на предмет його цілісності, про що складено акт, копію якого долучено до заявки.

Інформація про державних виконавців органів державної виконавчої служби або приватних виконавців, які мають доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text наказу Міністерства юстиції України від 04 квітня 2022 року № 1310/5 "Деякі питання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру приватних виконавців України у період воєнного стану", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2022 року за № 381/37717], надається Організатору Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по мірі її оновлення.

У разі включення території, на якій знаходиться арештоване майно, виставлене на електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною), до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих відповідно до Переліку, Організатор зупиняє проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною).

Після виключення такої території з територій активних бойових дій або тимчасово окупованих України відповідно до Переліку поновлення електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною) здійснюється відповідно до пункту 3 цього наказу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text Наказу].

Поновлення електронних аукціонів з реалізації предмета іпотеки відбувається з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закону України "Про іпотеку".]

У період дії воєнного стану та в тридцятиденний строк з дати його припинення або скасування електронні аукціони з реалізації нерухомого майна, що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, не проводяться (крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text абзацом другим пункту 5-2 розділу VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про іпотеку"]).

Організатор зобов'язаний негайно припинити електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною) та зняти майно з реалізації у разі надходження від державного виконавця або приватного виконавця документа виконавчого провадження (постанови або акта), у якому зазначено про примусове вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану, безоплатну передачу органами державної виконавчої служби конфіскованого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/186-2022-%D1%80#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року № 186-р "Про передачу майна для потреб Збройних Сил"] або інші обставини, що унеможливлюють реалізацію майна (пошкодження, знищення майна тощо).

Учасники електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною), зупинених у зв'язку із введенням правового режиму воєнного стану, яким на підставі письмової заяви було повернуто гарантійні внески, мають право взяти участь у проведенні електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною) після їх поновлення, повторно сплативши гарантійні внески.

Під час дії правового режиму воєнного стану усі документи, які подаються згідно з вимогами цього наказу, надсилаються за допомогою інформаційно-телекомунікаційних засобів із використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронні довірчі послуги".]
|}

=== '''Проведення аукціоні за фіксованою ціною''' ===
Аукціон за фіксованою ціною проводяться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години.

Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує '''30 мінімальних розмірів заробітної плати'''. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна (абзац другий статті першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 Закону]).

Рішення про реалізацію майна за фіксованою ціною приймається виконавцем, який готує заявку на реалізацію арештованого майна, якщо майно відповідає вищезазначеним критеріям, керуючись принципом максимальної ефективності (реалізація майна за найбільшою ціною у найкоротший строк).

При реалізації майна за фіксованою ціною гарантійний внесок учасником не сплачується.

Реалізація майна за фіксованою ціною здійснюється за стартовою ціною лота, що фіксується на період реалізації, та не передбачає підвищення ціни під час аукціону. Якщо протягом цього строку майно не реалізовано, воно виставляється на повторний аукціон за ціною, що становить '''75 відсотків''' його вартості, визначеної в порядку, установленому статтею 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 Закону].

У разі повторної нереалізації майна майно виставляється на третій аукціон за '''50 відсотків''' його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 Закону].

Покупцем майна стає особа, яка перша за інших надіслала заявку в електронній формі через особистий кабінет та негайно (не пізніше ніж протягом 15 хвилин) сплатила на рахунок організатора суму (ціну лота), визначену в інформаційному повідомленні, в безготівковій формі з використанням електронних платіжних систем (розділ VІ [https://setam.net.ua/ Порядку]).

Не пізніше наступного робочого дня після дня надходження на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) коштів від реалізації лота на підставі протоколу про проведення аукціону, який надійшов на електронну адресу, виконавець складає '''акт про проведений аукціон за фіксованою ціною''', який надсилається переможцеві не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження начальником відповідного відділу державної виконавчої служби (підписання приватним виконавцем).

Акт про проведений аукціон за фіксованою ціною є підставою для отримання майна у зберігача. Переможець аукціону зобов'язаний отримати майно у зберігача не пізніше семи робочих днів з дати отримання акта.

== '''Особливі випадки''' ==

=== '''Повторний електронний аукціон''' ===
1. Не реалізоване на електронному аукціоні нерухоме майно виставляється Організатором на повторний електронний аукціон за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження".

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється Організатором на третій електронний аукціон за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Нереалізоване майно, конфісковане за рішенням суду, виставляється на повторний електронний аукціон за ціною не меншою, ніж сума загальнодержавних податків і зборів, що відповідно до Податкового кодексу України підлягають сплаті при операціях з реалізації такого майна.

Організатор після підписання протоколу електронного аукціону, що не відбувся, зобов'язаний виставити майно на реалізацію за ціною, яка визначається з урахуванням абзаців першого - третього цього пункту, не пізніше як протягом п'яти робочих днів з дня підписання протоколу.

2. Повторний (третій) електронний аукціон проводиться у строки, передбачені пунктом 3 розділу III цього Порядку, а майна, що швидко псується, - у строки, визначені пунктом 1 розділу VII цього Порядку, згідно з вимогами, визначеними цим Порядком. Вартість майна, визначена за наслідками зменшення ціни, є стартовою ціною реалізації майна на повторному (третьому) електронному аукціоні.

Електронний аукціон, що здійснюється у спосіб продажу майна з можливістю зниження початкової ціни розпочинається у визначений в інформаційному повідомленні про електронний аукціон робочий день з 9-ї до 18-ї години.

Система кожні 5 хвилин автоматично знижує стартову ціну лота відповідно до кроку зазначеного у повідомленні про електронний аукціон, але не нижче 60 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження", для нерухомого майна та 30 відсотків - для рухомого майна.

Учасник має право зробити цінову пропозицію, що відповідає поточній ціні лота, та зупинити автоматичне покрокове зниження стартової ціни лота.

Після зупинення автоматичного покрокового зниження стартової ціни лота інші учасники можуть подати свої цінові пропозиції щодо лота у порядку, встановленому пунктом 2 розділу V цього Порядку.

Якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до завершення строку, визначеного в абзаці першому цього пункту, електронний аукціон автоматично продовжується на 10 хвилин від часу подання останньої цінової пропозиції, але не пізніше 22-ї години.

Електронний аукціон підлягає продовженню також у випадку, якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до закінчення десятихвилинного часу їх продовження, але не довше часу, встановленого в абзаці п'ятому цього пункту.

6. Переможцем електронного аукціону, що здійснюється у спосіб продажу майна з можливістю зниження стартової ціни визнається учасник від якого на момент завершення електронного аукціону надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу аукціону або через особливу ставку), в тому числі, якщо відповідна цінова пропозиція є нижчою за стартову ціну. Якщо один із учасників запропонував придбати майно за ціною нижчою за стартову і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за такою ціною.

=== '''Реалізація майна, що швидко псується''' ===
Підготовка та проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) здійснюються протягом трьох календарних днів, гарантійний внесок учасником електронного аукціону не сплачується.

Дата початку проведення електронного аукціону майном, що швидко псується, призначається на наступний день після формування лота.

Переможець електронного аукціону протягом п'яти календарних днів (наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text) з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно, що швидко псується (пункт 1 розділу VІІ [https://setam.net.ua/ Порядку]).
=== '''Реалізація предмета іпотеки''' ===
Строк підготовки до електронного аукціону під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів.

Не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронного аукціону організатор письмово повідомляє іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час його проведення електронного аукціону та про початкову ціну продажу майна.

Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання. Іпотекодержатель також зобов'язаний сплатити винагороду за організацію та проведення електронного аукціону.

Протягом п'яти робочих днів з дня надходження від виконавця '''акта про реалізацію предмета іпотеки''' організатор видає цей акт переможцю електронного аукціону (покупцю), нотаріально засвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю.

У разі якщо електронний аукціон з реалізації предмета іпотеки оголошено таким, що не відбувся, акт про проведення електронного аукціону (у разі придбання іпотекодержателем предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна) видається на підставі протоколу, сформованого за результатами електронного аукціону, що не відбувся (пункт 2 розділу VІІ [https://setam.net.ua/ Порядку]).
== '''Дії переможця електронних аукціонів''' ==
На підставі копії протоколу переможець електронного аукціону '''протягом 10 календарних днів''' (наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text) з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно в такому порядку:
# зазначена в протоколі електронного аукціону сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця);
# сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронному аукціоні майна та розподіляється організатором відповідно до пункту 2 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку];
# різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується переможцем на рахунок організатора у разі, якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової;
# різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується організатором на рахунок відповідного відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) у разі, якщо майно реалізовано за ціною, нижчою від стартової;
# у разі проведення електронного аукціону у порядку, визначеному пунктом 1 розділу VII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку], сума винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується переможцем на рахунок організатора.
При перерахуванні коштів за придбане майно переможець зобов'язаний зазначати в розрахунковому документі номер лота, за яким здійснюється оплата.

Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронного аукціону за придбане майно (пункт 2 розділу X [https://setam.net.ua/ Порядку]).

У разі зупинення електронного аукціону з підстав, передбачених пунктом 2 розділу XI цього Порядку (крім зупинення через наявність технічних підстав), строк здійснення переможцем розрахунку за придбане майно, встановлений абзацом першим цього пункту, переривається до відновлення електронного аукціону та формування нового протоколу проведення електронного аукціону із зазначенням нового строку розрахунків за придбане майно.(наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text)

Акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є '''свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону''', яке видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон (пункт 8 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку]).

У разі придбання рухомого майна акт про проведений електронний аукціон є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.
== '''Оподаткування придбаного майна''' ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] (далі - ПК України) об’єктом оподаткування [[Податок на додану вартість|податком на додану вартість]] є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 статті 186 ПК України] розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів слід розуміти будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України]). При цьому продаж (реалізація) товарів — це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 ПК України]).
== '''Корисні посилання''' ==
* [https://setam.net.ua/FAQ Запитання і відповіді щодо електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною)]
== '''Див. також''' ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Податкове право]]

Порядок реалізації арештованого майна

2025-04-07T07:25:34Z

Mariia.Melnyk: /* '''Реалізація майна, на яке звернено стягнення''' */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5] (далі - Порядок)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2022 року № 2343/5] (далі - Наказ)
*Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text)]
== '''Загальні положення''' ==
Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] здійснюється шляхом електронних аукціонів або за фіксованою ціною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина перша статті 61 Закону]).

'''Арештоване майно''' - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частині восьмій статті 56 Закону]), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації (пункт 1 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку]).

'''Електронний аукціон''' - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, за яким його власником стає учасник, який під час аукціону запропонував за нього найвищу ціну.

'''Гарантійний внесок''' - грошова сума, зарахована на рахунок організатора електронних аукціонів, яку за одним лотом сплачує учасник електронного аукціону, крім випадків, передбачених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядком], у розмірі 5 %, ураховуючи стартову ціну лота, та яка є завдатком зі сплати винагороди за організацію та проведення електронного аукціону

'''Лот''' - одиниця арештованого майна, що виставляється для продажу на електронному аукціоні або аукціоні за фіксованою ціною.

'''Аукціон за фіксованою ціною''' - спосіб реалізації арештованого майна за ціною, що фіксується на період реалізації, який не передбачає її підвищення під час аукціону, за яким покупцем стає особа, що перша за інших надіслала заявку в електронній формі через особистий кабінет та негайно (не пізніше ніж протягом 15 хвилин) сплатила на рахунок організатора суму (ціну лота), визначену в інформаційному повідомленні, в безготівковій формі з використанням електронних платіжних систем.
== '''Реалізація майна, на яке звернено стягнення''' ==
Для участі в електронному аукціоні (аукціоні за фіксованою ціною) учасник:

→ проходить процедуру реєстрації на [https://setam.net.ua/ Веб-сайті];

→ подає заявку на участь в електронному аукціоні за кожним лотом окремо;

→ сплачує гарантійний внесок на рахунок організатора та виконує інші вимоги, визначені [https://setam.net.ua/ Порядком]. Організатор розміщує повні реквізити для сплати гарантійного внеску стосовно кожного лота шляхом їх зазначення в квитанції, що автоматично формується системою в особистому кабінеті учасника при подачі заявки на участь у аукціоні за певним лотом (пункт 3 розділу IV [https://setam.net.ua/ Порядку]).
=== '''Проведення електронного аукціону''' ===
Електронний аукціон розпочинається у визначений в інформаційному повідомленні про електронний аукціон день. Електронний аукціон проводиться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години.

Усі учасники, що були зареєстровані організатором, мають онлайн доступ до перебігу електронного аукціону. Учасники висувають свої цінові пропозиції щодо лота. Цінова пропозиція подається через [https://setam.net.ua/FAQ Веб-сайт] з кроком підвищення ставки, зазначеним у повідомленні про електронний аукціон.
Переможцем електронного аукціону визнається учасник, від якого на момент завершення електронного аукціону надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу аукціону або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною.
{| class="wikitable sortable"
|-
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text Міністерством юстиції України видано наказ від 10.06.2022 № 2343/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 червня 2022 р.]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text за № 634/37970 "Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану"], відповідно до якого:

Електронні аукціони (аукціони за фіксованою ціною) з реалізації арештованого майна, яке знаходиться на території, включеній до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій (далі - Перелік), або яка була включена до Переліку з моменту його затвердження, та переданого на реалізацію державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Наказом], підлягають зупиненню Організатором електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною та можуть бути поновлені в порядку, визначеному цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Наказом].

Формування нових лотів, поновлення електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною), зупинених відповідно до пункту 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Наказу], здійснюються за заявкою державного виконавця відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця за умови, що станом на дату такої заявки:

арештоване майно не знаходиться на територіях, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих, інформація про які міститься в Переліку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15];

державний виконавець органу державної виконавчої служби або приватний виконавець має доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text наказу Міністерства юстиції України від 04 квітня 2022 року № 1310/5 "Деякі питання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру приватних виконавців України у період воєнного стану", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2022 року за № 381/37717];

державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем здійснено перевірку майна на предмет його цілісності, про що складено акт, копію якого долучено до заявки.

Інформація про державних виконавців органів державної виконавчої служби або приватних виконавців, які мають доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text наказу Міністерства юстиції України від 04 квітня 2022 року № 1310/5 "Деякі питання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру приватних виконавців України у період воєнного стану", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2022 року за № 381/37717], надається Організатору Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по мірі її оновлення.

У разі включення території, на якій знаходиться арештоване майно, виставлене на електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною), до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих відповідно до Переліку, Організатор зупиняє проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною).

Після виключення такої території з територій активних бойових дій або тимчасово окупованих України відповідно до Переліку поновлення електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною) здійснюється відповідно до пункту 3 цього наказу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text Наказу].

Поновлення електронних аукціонів з реалізації предмета іпотеки відбувається з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закону України "Про іпотеку".]

У період дії воєнного стану та в тридцятиденний строк з дати його припинення або скасування електронні аукціони з реалізації нерухомого майна, що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, не проводяться (крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text абзацом другим пункту 5-2 розділу VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про іпотеку"]).

Організатор зобов'язаний негайно припинити електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною) та зняти майно з реалізації у разі надходження від державного виконавця або приватного виконавця документа виконавчого провадження (постанови або акта), у якому зазначено про примусове вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану, безоплатну передачу органами державної виконавчої служби конфіскованого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/186-2022-%D1%80#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року № 186-р "Про передачу майна для потреб Збройних Сил"] або інші обставини, що унеможливлюють реалізацію майна (пошкодження, знищення майна тощо).

Учасники електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною), зупинених у зв'язку із введенням правового режиму воєнного стану, яким на підставі письмової заяви було повернуто гарантійні внески, мають право взяти участь у проведенні електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною) після їх поновлення, повторно сплативши гарантійні внески.

Під час дії правового режиму воєнного стану усі документи, які подаються згідно з вимогами цього наказу, надсилаються за допомогою інформаційно-телекомунікаційних засобів із використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронні довірчі послуги".]
|}

=== '''Проведення аукціоні за фіксованою ціною''' ===
Аукціон за фіксованою ціною проводяться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години.

Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує '''30 мінімальних розмірів заробітної плати'''. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна (абзац другий статті першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 Закону]).

Рішення про реалізацію майна за фіксованою ціною приймається виконавцем, який готує заявку на реалізацію арештованого майна, якщо майно відповідає вищезазначеним критеріям, керуючись принципом максимальної ефективності (реалізація майна за найбільшою ціною у найкоротший строк).

При реалізації майна за фіксованою ціною гарантійний внесок учасником не сплачується.

Реалізація майна за фіксованою ціною здійснюється за стартовою ціною лота, що фіксується на період реалізації, та не передбачає підвищення ціни під час аукціону. Якщо протягом цього строку майно не реалізовано, воно виставляється на повторний аукціон за ціною, що становить '''75 відсотків''' його вартості, визначеної в порядку, установленому статтею 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 Закону].

У разі повторної нереалізації майна майно виставляється на третій аукціон за '''50 відсотків''' його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 Закону].

Покупцем майна стає особа, яка перша за інших надіслала заявку в електронній формі через особистий кабінет та негайно (не пізніше ніж протягом 15 хвилин) сплатила на рахунок організатора суму (ціну лота), визначену в інформаційному повідомленні, в безготівковій формі з використанням електронних платіжних систем (розділ VІ [https://setam.net.ua/ Порядку]).

Не пізніше наступного робочого дня після дня надходження на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) коштів від реалізації лота на підставі протоколу про проведення аукціону, який надійшов на електронну адресу, виконавець складає '''акт про проведений аукціон за фіксованою ціною''', який надсилається переможцеві не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження начальником відповідного відділу державної виконавчої служби (підписання приватним виконавцем).

Акт про проведений аукціон за фіксованою ціною є підставою для отримання майна у зберігача. Переможець аукціону зобов'язаний отримати майно у зберігача не пізніше семи робочих днів з дати отримання акта.

== '''Особливі випадки''' ==

=== '''Повторний електронний аукціон''' ===
1. Не реалізоване на електронному аукціоні нерухоме майно виставляється Організатором на повторний електронний аукціон за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження".

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється Організатором на третій електронний аукціон за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Нереалізоване майно, конфісковане за рішенням суду, виставляється на повторний електронний аукціон за ціною не меншою, ніж сума загальнодержавних податків і зборів, що відповідно до Податкового кодексу України підлягають сплаті при операціях з реалізації такого майна.

Організатор після підписання протоколу електронного аукціону, що не відбувся, зобов'язаний виставити майно на реалізацію за ціною, яка визначається з урахуванням абзаців першого - третього цього пункту, не пізніше як протягом п'яти робочих днів з дня підписання протоколу.

2. Повторний (третій) електронний аукціон проводиться у строки, передбачені пунктом 3 розділу III цього Порядку, а майна, що швидко псується, - у строки, визначені пунктом 1 розділу VII цього Порядку, згідно з вимогами, визначеними цим Порядком. Вартість майна, визначена за наслідками зменшення ціни, є стартовою ціною реалізації майна на повторному (третьому) електронному аукціоні.

Електронний аукціон, що здійснюється у спосіб продажу майна з можливістю зниження початкової ціни розпочинається у визначений в інформаційному повідомленні про електронний аукціон робочий день з 9-ї до 18-ї години.

Система кожні 5 хвилин автоматично знижує стартову ціну лота відповідно до кроку зазначеного у повідомленні про електронний аукціон, але не нижче 60 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження", для нерухомого майна та 30 відсотків - для рухомого майна.

Учасник має право зробити цінову пропозицію, що відповідає поточній ціні лота, та зупинити автоматичне покрокове зниження стартової ціни лота.

Після зупинення автоматичного покрокового зниження стартової ціни лота інші учасники можуть подати свої цінові пропозиції щодо лота у порядку, встановленому пунктом 2 розділу V цього Порядку.

Якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до завершення строку, визначеного в абзаці першому цього пункту, електронний аукціон автоматично продовжується на 10 хвилин від часу подання останньої цінової пропозиції, але не пізніше 22-ї години.

Електронний аукціон підлягає продовженню також у випадку, якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до закінчення десятихвилинного часу їх продовження, але не довше часу, встановленого в абзаці п'ятому цього пункту.

6. Переможцем електронного аукціону, що здійснюється у спосіб продажу майна з можливістю зниження стартової ціни визнається учасник від якого на момент завершення електронного аукціону надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу аукціону або через особливу ставку), в тому числі, якщо відповідна цінова пропозиція є нижчою за стартову ціну. Якщо один із учасників запропонував придбати майно за ціною нижчою за стартову і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за такою ціною.

=== '''Реалізація майна, що швидко псується''' ===
Підготовка та проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) здійснюються протягом трьох календарних днів, гарантійний внесок учасником електронного аукціону не сплачується.

Дата початку проведення електронного аукціону майном, що швидко псується, призначається на наступний день після формування лота.

Переможець електронного аукціону протягом п'яти календарних днів (наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text) з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно, що швидко псується (пункт 1 розділу VІІ [https://setam.net.ua/ Порядку]).
=== '''Реалізація предмета іпотеки''' ===
Строк підготовки до електронного аукціону під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів.

Не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронного аукціону організатор письмово повідомляє іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час його проведення електронного аукціону та про початкову ціну продажу майна.

Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання. Іпотекодержатель також зобов'язаний сплатити винагороду за організацію та проведення електронного аукціону.

Протягом п'яти робочих днів з дня надходження від виконавця '''акта про реалізацію предмета іпотеки''' організатор видає цей акт переможцю електронного аукціону (покупцю), нотаріально засвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю.

У разі якщо електронний аукціон з реалізації предмета іпотеки оголошено таким, що не відбувся, акт про проведення електронного аукціону (у разі придбання іпотекодержателем предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна) видається на підставі протоколу, сформованого за результатами електронного аукціону, що не відбувся (пункт 2 розділу VІІ [https://setam.net.ua/ Порядку]).
== '''Дії переможця електронних аукціонів''' ==
На підставі копії протоколу переможець електронного аукціону '''протягом 10 календарних днів''' (наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text) з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно в такому порядку:
# зазначена в протоколі електронного аукціону сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця);
# сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронному аукціоні майна та розподіляється організатором відповідно до пункту 2 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку];
# різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується переможцем на рахунок організатора у разі, якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової;
# різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується організатором на рахунок відповідного відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) у разі, якщо майно реалізовано за ціною, нижчою від стартової;
# у разі проведення електронного аукціону у порядку, визначеному пунктом 1 розділу VII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку], сума винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується переможцем на рахунок організатора.
При перерахуванні коштів за придбане майно переможець зобов'язаний зазначати в розрахунковому документі номер лота, за яким здійснюється оплата.

Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронного аукціону за придбане майно (пункт 2 розділу X [https://setam.net.ua/ Порядку]).

У разі зупинення електронного аукціону з підстав, передбачених пунктом 2 розділу XI цього Порядку (крім зупинення через наявність технічних підстав), строк здійснення переможцем розрахунку за придбане майно, встановлений абзацом першим цього пункту, переривається до відновлення електронного аукціону та формування нового протоколу проведення електронного аукціону із зазначенням нового строку розрахунків за придбане майно.(наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text)

Акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є '''свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону''', яке видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон (пункт 8 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку]).

У разі придбання рухомого майна акт про проведений електронний аукціон є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.
== '''Оподаткування придбаного майна''' ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] (далі - ПК України) об’єктом оподаткування [[Податок на додану вартість|податком на додану вартість]] є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 статті 186 ПК України] розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів слід розуміти будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України]). При цьому продаж (реалізація) товарів — це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 ПК України]).
== '''Корисні посилання''' ==
* [https://setam.net.ua/FAQ Запитання і відповіді щодо електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною)]
== '''Див. також''' ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Податкове право]]

Порядок реалізації арештованого майна

2025-04-07T07:18:51Z

Mariia.Melnyk: /* '''Проведення електронного аукціону''' */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5] (далі - Порядок)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2022 року № 2343/5] (далі - Наказ)
*Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text)]
== '''Загальні положення''' ==
Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] здійснюється шляхом електронних аукціонів або за фіксованою ціною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина перша статті 61 Закону]).

'''Арештоване майно''' - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частині восьмій статті 56 Закону]), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації (пункт 1 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку]).

'''Електронний аукціон''' - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, за яким його власником стає учасник, який під час аукціону запропонував за нього найвищу ціну.

'''Гарантійний внесок''' - грошова сума, зарахована на рахунок організатора електронних аукціонів, яку за одним лотом сплачує учасник електронного аукціону, крім випадків, передбачених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядком], у розмірі 5 %, ураховуючи стартову ціну лота, та яка є завдатком зі сплати винагороди за організацію та проведення електронного аукціону

'''Лот''' - одиниця арештованого майна, що виставляється для продажу на електронному аукціоні або аукціоні за фіксованою ціною.

'''Аукціон за фіксованою ціною''' - спосіб реалізації арештованого майна за ціною, що фіксується на період реалізації, який не передбачає її підвищення під час аукціону, за яким покупцем стає особа, що перша за інших надіслала заявку в електронній формі через особистий кабінет та негайно (не пізніше ніж протягом 15 хвилин) сплатила на рахунок організатора суму (ціну лота), визначену в інформаційному повідомленні, в безготівковій формі з використанням електронних платіжних систем.
== '''Реалізація майна, на яке звернено стягнення''' ==
Для участі в електронному аукціоні (аукціоні за фіксованою ціною) учасник:

→ проходить процедуру реєстрації на [https://setam.net.ua/ Веб-сайті];

→ подає заявку на участь в електронному аукціоні за кожним лотом окремо;

→ сплачує гарантійний внесок на рахунок організатора та виконує інші вимоги, визначені [https://setam.net.ua/ Порядком]. Організатор розміщує повні реквізити для сплати гарантійного внеску стосовно кожного лота шляхом їх зазначення в квитанції, що автоматично формується системою в особистому кабінеті учасника при подачі заявки на участь у аукціоні за певним лотом (пункт 3 розділу IV [https://setam.net.ua/ Порядку]).
=== '''Проведення електронного аукціону''' ===
Електронний аукціон розпочинається у визначений в інформаційному повідомленні про електронний аукціон день. Електронний аукціон проводиться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години.

Усі учасники, що були зареєстровані організатором, мають онлайн доступ до перебігу електронного аукціону. Учасники висувають свої цінові пропозиції щодо лота. Цінова пропозиція подається через [https://setam.net.ua/FAQ Веб-сайт] з кроком підвищення ставки, зазначеним у повідомленні про електронний аукціон.
Переможцем електронного аукціону визнається учасник, від якого на момент завершення електронного аукціону надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу аукціону або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною.
{| class="wikitable sortable"
|-
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text Міністерством юстиції України видано наказ від 10.06.2022 № 2343/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 червня 2022 р.]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text за № 634/37970 "Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану"], відповідно до якого:

Електронні аукціони (аукціони за фіксованою ціною) з реалізації арештованого майна, яке знаходиться на території, включеній до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій (далі - Перелік), або яка була включена до Переліку з моменту його затвердження, та переданого на реалізацію державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Наказом], підлягають зупиненню Організатором електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною та можуть бути поновлені в порядку, визначеному цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Наказом].

Формування нових лотів, поновлення електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною), зупинених відповідно до пункту 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Наказу], здійснюються за заявкою державного виконавця відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця за умови, що станом на дату такої заявки:

арештоване майно не знаходиться на територіях, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих, інформація про які міститься в Переліку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15];

державний виконавець органу державної виконавчої служби або приватний виконавець має доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text наказу Міністерства юстиції України від 04 квітня 2022 року № 1310/5 "Деякі питання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру приватних виконавців України у період воєнного стану", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2022 року за № 381/37717];

державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем здійснено перевірку майна на предмет його цілісності, про що складено акт, копію якого долучено до заявки.

Інформація про державних виконавців органів державної виконавчої служби або приватних виконавців, які мають доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text наказу Міністерства юстиції України від 04 квітня 2022 року № 1310/5 "Деякі питання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру приватних виконавців України у період воєнного стану", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2022 року за № 381/37717], надається Організатору Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по мірі її оновлення.

У разі включення до Переліку відповідної територіальної громади, на території якої знаходиться арештоване майно, виставлене на електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною), Організатор зупиняє проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною).

Після виключення такої територіальної громади з Переліку поновлення електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною) здійснюється відповідно до пункту 3 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-22#Text Наказу].

Поновлення електронних аукціонів з реалізації предмета іпотеки відбувається з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закону України "Про іпотеку".]

У період дії воєнного стану та в тридцятиденний строк з дати його припинення або скасування електронні аукціони з реалізації нерухомого майна, що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, не проводяться (крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text абзацом другим пункту 5-2 розділу VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про іпотеку"]).

Організатор зобов'язаний негайно припинити електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною) та зняти майно з реалізації у разі надходження від державного виконавця або приватного виконавця документа виконавчого провадження (постанови або акта), у якому зазначено про примусове вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану, безоплатну передачу органами державної виконавчої служби конфіскованого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/186-2022-%D1%80#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року № 186-р "Про передачу майна для потреб Збройних Сил"] або інші обставини, що унеможливлюють реалізацію майна (пошкодження, знищення майна тощо).

Учасники електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною), зупинених у зв'язку із введенням правового режиму воєнного стану, яким на підставі письмової заяви було повернуто гарантійні внески, мають право взяти участь у проведенні електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною) після їх поновлення, повторно сплативши гарантійні внески.

Під час дії правового режиму воєнного стану усі документи, які подаються згідно з вимогами цього наказу, надсилаються за допомогою інформаційно-телекомунікаційних засобів із використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронні довірчі послуги".]
|}

=== '''Проведення аукціоні за фіксованою ціною''' ===
Аукціон за фіксованою ціною проводяться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години.

Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує '''30 мінімальних розмірів заробітної плати'''. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна (абзац другий статті першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 Закону]).

Рішення про реалізацію майна за фіксованою ціною приймається виконавцем, який готує заявку на реалізацію арештованого майна, якщо майно відповідає вищезазначеним критеріям, керуючись принципом максимальної ефективності (реалізація майна за найбільшою ціною у найкоротший строк).

При реалізації майна за фіксованою ціною гарантійний внесок учасником не сплачується.

Реалізація майна за фіксованою ціною здійснюється за стартовою ціною лота, що фіксується на період реалізації, та не передбачає підвищення ціни під час аукціону. Якщо протягом цього строку майно не реалізовано, воно виставляється на повторний аукціон за ціною, що становить '''75 відсотків''' його вартості, визначеної в порядку, установленому статтею 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 Закону].

У разі повторної нереалізації майна майно виставляється на третій аукціон за '''50 відсотків''' його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 Закону].

Покупцем майна стає особа, яка перша за інших надіслала заявку в електронній формі через особистий кабінет та негайно (не пізніше ніж протягом 15 хвилин) сплатила на рахунок організатора суму (ціну лота), визначену в інформаційному повідомленні, в безготівковій формі з використанням електронних платіжних систем (розділ VІ [https://setam.net.ua/ Порядку]).

Не пізніше наступного робочого дня після дня надходження на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) коштів від реалізації лота на підставі протоколу про проведення аукціону, який надійшов на електронну адресу, виконавець складає '''акт про проведений аукціон за фіксованою ціною''', який надсилається переможцеві не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження начальником відповідного відділу державної виконавчої служби (підписання приватним виконавцем).

Акт про проведений аукціон за фіксованою ціною є підставою для отримання майна у зберігача. Переможець аукціону зобов'язаний отримати майно у зберігача не пізніше семи робочих днів з дати отримання акта.
== '''Особливі випадки''' ==

=== '''Повторний електронний аукціон''' ===
1. Не реалізоване на електронному аукціоні нерухоме майно виставляється Організатором на повторний електронний аукціон за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження".

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється Організатором на третій електронний аукціон за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Нереалізоване майно, конфісковане за рішенням суду, виставляється на повторний електронний аукціон за ціною не меншою, ніж сума загальнодержавних податків і зборів, що відповідно до Податкового кодексу України підлягають сплаті при операціях з реалізації такого майна.

Організатор після підписання протоколу електронного аукціону, що не відбувся, зобов'язаний виставити майно на реалізацію за ціною, яка визначається з урахуванням абзаців першого - третього цього пункту, не пізніше як протягом п'яти робочих днів з дня підписання протоколу.

2. Повторний (третій) електронний аукціон проводиться у строки, передбачені пунктом 3 розділу III цього Порядку, а майна, що швидко псується, - у строки, визначені пунктом 1 розділу VII цього Порядку, згідно з вимогами, визначеними цим Порядком. Вартість майна, визначена за наслідками зменшення ціни, є стартовою ціною реалізації майна на повторному (третьому) електронному аукціоні.

Електронний аукціон, що здійснюється у спосіб продажу майна з можливістю зниження початкової ціни розпочинається у визначений в інформаційному повідомленні про електронний аукціон робочий день з 9-ї до 18-ї години.

Система кожні 5 хвилин автоматично знижує стартову ціну лота відповідно до кроку зазначеного у повідомленні про електронний аукціон, але не нижче 60 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження", для нерухомого майна та 30 відсотків - для рухомого майна.

Учасник має право зробити цінову пропозицію, що відповідає поточній ціні лота, та зупинити автоматичне покрокове зниження стартової ціни лота.

Після зупинення автоматичного покрокового зниження стартової ціни лота інші учасники можуть подати свої цінові пропозиції щодо лота у порядку, встановленому пунктом 2 розділу V цього Порядку.

Якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до завершення строку, визначеного в абзаці першому цього пункту, електронний аукціон автоматично продовжується на 10 хвилин від часу подання останньої цінової пропозиції, але не пізніше 22-ї години.

Електронний аукціон підлягає продовженню також у випадку, якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до закінчення десятихвилинного часу їх продовження, але не довше часу, встановленого в абзаці п'ятому цього пункту.

6. Переможцем електронного аукціону, що здійснюється у спосіб продажу майна з можливістю зниження стартової ціни визнається учасник від якого на момент завершення електронного аукціону надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу аукціону або через особливу ставку), в тому числі, якщо відповідна цінова пропозиція є нижчою за стартову ціну. Якщо один із учасників запропонував придбати майно за ціною нижчою за стартову і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за такою ціною.

=== '''Реалізація майна, що швидко псується''' ===
Підготовка та проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) здійснюються протягом трьох календарних днів, гарантійний внесок учасником електронного аукціону не сплачується.

Дата початку проведення електронного аукціону майном, що швидко псується, призначається на наступний день після формування лота.

Переможець електронного аукціону протягом п'яти календарних днів (наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text) з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно, що швидко псується (пункт 1 розділу VІІ [https://setam.net.ua/ Порядку]).
=== '''Реалізація предмета іпотеки''' ===
Строк підготовки до електронного аукціону під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів.

Не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронного аукціону організатор письмово повідомляє іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час його проведення електронного аукціону та про початкову ціну продажу майна.

Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання. Іпотекодержатель також зобов'язаний сплатити винагороду за організацію та проведення електронного аукціону.

Протягом п'яти робочих днів з дня надходження від виконавця '''акта про реалізацію предмета іпотеки''' організатор видає цей акт переможцю електронного аукціону (покупцю), нотаріально засвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю.

У разі якщо електронний аукціон з реалізації предмета іпотеки оголошено таким, що не відбувся, акт про проведення електронного аукціону (у разі придбання іпотекодержателем предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна) видається на підставі протоколу, сформованого за результатами електронного аукціону, що не відбувся (пункт 2 розділу VІІ [https://setam.net.ua/ Порядку]).
== '''Дії переможця електронних аукціонів''' ==
На підставі копії протоколу переможець електронного аукціону '''протягом 10 календарних днів''' (наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text) з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно в такому порядку:
# зазначена в протоколі електронного аукціону сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця);
# сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронному аукціоні майна та розподіляється організатором відповідно до пункту 2 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку];
# різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується переможцем на рахунок організатора у разі, якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової;
# різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується організатором на рахунок відповідного відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) у разі, якщо майно реалізовано за ціною, нижчою від стартової;
# у разі проведення електронного аукціону у порядку, визначеному пунктом 1 розділу VII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку], сума винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується переможцем на рахунок організатора.
При перерахуванні коштів за придбане майно переможець зобов'язаний зазначати в розрахунковому документі номер лота, за яким здійснюється оплата.

Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронного аукціону за придбане майно (пункт 2 розділу X [https://setam.net.ua/ Порядку]).

У разі зупинення електронного аукціону з підстав, передбачених пунктом 2 розділу XI цього Порядку (крім зупинення через наявність технічних підстав), строк здійснення переможцем розрахунку за придбане майно, встановлений абзацом першим цього пункту, переривається до відновлення електронного аукціону та формування нового протоколу проведення електронного аукціону із зазначенням нового строку розрахунків за придбане майно.(наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2023 № 1822/5) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0808-23#Text)

Акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є '''свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону''', яке видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон (пункт 8 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку]).

У разі придбання рухомого майна акт про проведений електронний аукціон є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.
== '''Оподаткування придбаного майна''' ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] (далі - ПК України) об’єктом оподаткування [[Податок на додану вартість|податком на додану вартість]] є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 статті 186 ПК України] розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів слід розуміти будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України]). При цьому продаж (реалізація) товарів — це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 ПК України]).
== '''Корисні посилання''' ==
* [https://setam.net.ua/FAQ Запитання і відповіді щодо електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною)]
== '''Див. також''' ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Податкове право]]