WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Зміна обвинувачення (перекваліфікація статті) під час досудового розслідування та в суді

2021-04-27T14:55:17Z

Mariana.tsar:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України]

== Поняття ==

Кваліфікація злочинів є одним із найбільш важливих і відповідальних етапів застосування норм закону про кримінальну відповідальність.Правильна кваліфікація злочинів виступає необхідною умовою реалізації конституційного принципу законності у кримінальному судочинстві, досконалого та юридично виваженого досудового розслідування і розгляду кримінальних проваджень у судах, призначення особам, визнаним винними за вироком суду, справедливого й обґрунтованого покарання чи звільнення їх від кримінальної відповідальності або від покарання.

Термін «кваліфікація злочинів» використовується як у кримінальному (статті 9, 29, 33, 35, 66, 67 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінального кодексу України]), так і у кримінальному процесуальному законодавстві(п. 5 ч. 5 ст. 214, п. 5 ч. 1 ст. 277, п. 5 ч. 2 ст. 291 та ін. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] ).

У теорії та практиці кримінального права поняття «кваліфікація злочинів» визначають як встановлення і юридичне закріплення точної відповідності ознак учиненого діяння і ознак складу злочину, передбаченого кримінально-правовою нормою.

Якщо під час досудового розслідування чи судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, є можливість змінити кваліфікацію злочину, склавши нову підозру, змінивши раніше повідомлену підозру, змінивши обвинувачення (правову кваліфікацію та/або обсяг обвинувачення).

== Зміна повідомлення про підозру під час досудового розслідування ==

Щодо стадії досудового розслідування, то згідно зі статтею 279 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] слідчий, прокурор повинен ''скласти повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри''. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор. Зміна повідомлення про підозру може виражатись або у зміні формули кваліфікації, а відтак і зміні формулювання обвинувачення, або ж лише у зміні формулювання обвинувачення (збільшення чи зменшення його обсягу) без зміни формули кваліфікації. 

Нове повідомлення про підозру має бути узагальненим і складатися не в доповнення до попередніх повідомлень, а замість раніше складених повідомлень про підозру. У цьому випадку раніше складене повідомлення про підозру, яке повинно залишатися в матеріалах кримінального провадження, втрачає силу. Такий порядок дасть змогу підозрюваному реалізувати своє право на захист: ознайомившись із новим повідомленням про підозру у повному обсязі, підозрюваний має можливість глибше і ясніше усвідомити суть підозри, яку важко було б досягти, якби підозра містилася в окремих повідомленнях про підозру. Крім цього, наявність у кримінальному провадженні кількох чинних повідомлень про підозру тієї ж особи здатне дезорієнтувати як самого підозрюваного, його захисника, так і прокурора, суд.
== Зміна обвинувачення під час судового розгляду ==

Якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, прокурор має право змінити обвинувачення (правову кваліфікацію та/або обсяг обвинувачення). 

Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження. 

Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов'язаний роз'яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.
Суд роз'яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується.

У разі зміни ступеня тяжкості злочину з тяжкого чи особливо тяжкого на злочин, передбачений частиною другою статті 314-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] суд за власною ініціативою або за клопотанням осіб, передбачених частиною п’ятою статті 314 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], постановляє ухвалу про складання досудової доповіді із зазначенням строку її підготовки та відкладає судовий розгляд.
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Представництво в цивільному процесі

2021-03-05T14:02:02Z

Mariana.tsar:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правову допомогу"]
== Загальна інформація ==
'''Цивільне процесуальне представництво''' - це такі юридичні відносини, за якими одна особа - представник виконує на підставі повноваження, наданого йому законом, статутом, положенням або договором, процесуальні дії в цивільному судочинстві на захист прав і охоронюваних законом інтересів іншої особи, державних і громадських інтересів.

'''Цивільний процесуальний представник''' - це особа, яка здійснює процесуальні дії від імені та в інтересах довірителя.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі '''особисто''' (самопредставництво) та (або) '''через представника''' (частина перша статті 58 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

== Хто може бути представником та підтвердження його повноваження ==
{| class="wikitable"
|+
!№
!Особа, яка може бути представником
!Документ, що підтверджує повноваження
|-
|1.
|Адвокат
|довіреність або ордер, виданий відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"]
|-
|2.
|Законний представник
|свідоцтво про народження дитини або рішення про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна
|-
|3.
|Особа, яка досягла 18 років, має цивільну процесуальну дієздатність, під час
розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи)
|довіреність, що має бути посвідчена нотаріально або посадовою особою органу (установи), який прийняв рішення про надання
особі безоплатної вторинної правничої допомоги
|-
|4.
|Посадові особи органів або інших осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах
малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена
|довіреність від імені юридичної особи, яка видається за підписом (електронним цифровим підписом)
посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами
|}
Одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними (частина четверта статті 60 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).

Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

'''Особи, які не можуть бути представниками''':
* особа, яка бере участь у справі як секретар судового засідання, [[Експерт в цивільному судочинстві: права, обов’язки, відповідальність|експерт]], спеціаліст, перекладач та [[Правовий статус свідка, його права, обов’язки та відповідальність|свідок]] або є помічником судді, який розглядає справу;
* особа, яка у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя;
* Судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, крім випадків, коли вони діють від імені відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники (стаття 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).

=== Підстави припинення представництва за довіреністю: ===
# закінчення строку довіреності;
# скасування довіреності особою, яка її видала;
# відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
# припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
# припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
# смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
# смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.

== Представництво інтересів особи адвокатом ==
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] ( далі - Закон) '''представництво''' - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов’язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов’язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов’язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

'''Адвокатом''' може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Законом]), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (частина перша статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закону]).

== Представництво інтересів особи законними представниками ==
Відповідно до статті 59 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком '''до чотирнадцяти років''', а також [[Визнання фізичної особи недієздатною|недієздатних фізичних осіб]] захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком '''від чотирнадцяти до вісімнадцяти років''', а також [[Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності|осіб, цивільна дієздатність яких обмежена]], можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.

У разі відсутності у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності, законного представника суд '''за поданням''' органу опіки та піклування ухвалою призначає опікуна або піклувальника і залучає їх до участі у справі як законних представників.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що малолітня чи неповнолітня особа, позбавлена батьківського піклування, не має законного представника, суд ухвалою встановлює над нею відповідно опіку чи піклування за поданням органу опіки та піклування, призначає опікуна або піклувальника та залучає їх до участі у справі як законних представників.

Суд може призначити або замінити законного представника за '''клопотанням''' малолітньої або неповнолітньої особи, якщо це відповідає її інтересам.

== Повноваження представника в суді ==
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки.

== Див. також ==
* [[Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження]]
* [[Представництво: види, підстави виникнення та припинення]]
* [[Участь представника в адміністративних справах]]
* [[Відповідальність представників у судовому процесі]]
* [[Порядок залучення захисника в кримінальному провадженні]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Арешт майна у кримінальному процесі та порядок зняття арешту

2021-03-05T13:18:01Z

Mariana.tsar: Mariana.tsar перейменував сторінку з Арешт майна у кримінальному процесі та порядок зняття арешту; Представництво у цивільному процесу на [[...

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/n0001740-14 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження ВССУ від 07 лютого 2014 року]

== Арешт майна ==

'''Арешт майна''' є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1379 статтею 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України)], суть якого полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина перша статті 170 КПК України]).

'''Арешт майна застосовується з''' '''метою забезпечення''':
* збереження речових доказів;
* спеціальної конфіскації;
* конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
* [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов)]], чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

== Порядок накладення арешту ==

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову, також - цивільний позивач ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина перша статті 171 КПК України]). Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано '''не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна''' (у випадку, якщо таке вилучення відбулося під час обшуку, огляду на підставі ухвали слідчого судді - '''протягом 48 годин після вилучення'''), інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина п'ята статті 171 КПК України])..

Сторона кримінального провадження (прокурор, слідчий), яка подає клопотання про арешт майна зобов'язана навести підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов'язаний навести ці підстави у рішенні. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина восьма статті 170 КПК України])., або ж, якщо метою арешту майна є забезпечення конфіскації, то вартість арештованого майна має узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа. У випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше. Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом '''не пізніше 2 днів''' з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина перша статті 172 КПК України]). Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна має бути постановлено не пізніше '''сімдесяти двох годин''' із дня находження до суду відповідного клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина шоста статті 173 КПК України]). Аналіз судової практики свідчить про те, що є випадки порушення цього строку.
== Майно, на яке може бути накладено арешт ==

'''Арешт може бути накладено на:'''
# рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права;
# майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частині другій статті 167 КПК України]), а саме:
* підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
* надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення;
* є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
* одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. При цьому не допускається заборона використання житлового приміщення, в якому на законних підставах проживають будь-які особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина дванадцята статті 170 КПК України]).

Заарештованим може бути як майно підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого, так і третіх осіб, а також юридичної особи, до якого можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду або слідчого судді. До третіх осіб, майно яких може бути заарештовано, відносяться особи, які отримали або купили у підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого майно безоплатно або в обмін на суму, що значно нижче ринкової вартості, і знали або повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого в результаті вчинення злочину, приховування злочину та / або уникнути конфіскації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина четверта статті 170 КПК України]).

== Майно, на яке забороняється накладати арешт ==
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Також, згідно статті 170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] '''забороняється''' накладати арешт на:
* на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України];
* на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
* на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання.

== Порядок скасування арешту майна ==
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково . Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається '''слідчим суддею''', а під час судового провадження - '''судом'''.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу '''відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина перша статті 174 КПК України]).

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше '''трьох днів після''' його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Тобто, '''арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо:'''
* відпали підстави його застосування;
* арешт було накладено необґрунтовано.
Необхідність скасування накладення арешту майна можуть обумовити такі обставини:

♦ відшкодування підозрюваним, обвинуваченим завданої ним шкоди, з метою забезпечення відшкодування якої був накладений арешт;

♦ зміна кваліфікації дій підозрюваного, обвинуваченого на статтю Кримінального кодексу, санкція якої не передбачає додаткового виду покарання у вигляді конфіскації майна, якщо арешт майна був накладений саме з метою її забезпечення;

♦ помилкове накладення арешту на майно осіб, які не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії.

'''Підставою скасування арешту майна є:'''
# ухвала слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано;
# винесення прокурором постанови про закриття кримінального провадження;
# ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.

Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина четверта статті 174 КПК України]).
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]

Арешт майна у кримінальному процесі та порядок зняття арешту

2021-03-05T13:17:36Z

Mariana.tsar:

Арешт майна у кримінальному процесі та порядок зняття арешту

2021-03-05T12:29:45Z

Mariana.tsar: Mariana.tsar перейменував сторінку з Арешт майна у кримінальному процесі та порядок скасування арешту на [[Арешт майна у кримінальному проце...

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/n0001740-14 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження ВССУ від 07 лютого 2014 року]

== Арешт майна ==

'''Арешт майна''' є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1379 статтею 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України)], суть якого полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина перша статті 170 КПК України]).

'''Арешт майна застосовується з''' '''метою забезпечення''':
* збереження речових доказів;
* спеціальної конфіскації;
* конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
* [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов)]], чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

== Порядок накладення арешту ==

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову, також - цивільний позивач ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина перша статті 171 КПК України]). Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано '''не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна''' (у випадку, якщо таке вилучення відбулося під час обшуку, огляду на підставі ухвали слідчого судді - '''протягом 48 годин після вилучення'''), інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина п'ята статті 171 КПК України])..

Сторона кримінального провадження (прокурор, слідчий), яка подає клопотання про арешт майна зобов'язана навести підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов'язаний навести ці підстави у рішенні. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина восьма статті 170 КПК України])., або ж, якщо метою арешту майна є забезпечення конфіскації, то вартість арештованого майна має узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа. У випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше. Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом '''не пізніше 2 днів''' з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - захисника, законного представника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина перша статті 172 КПК України]). Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна має бути постановлено не пізніше '''сімдесяти двох годин''' із дня находження до суду відповідного клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина шоста статті 173 КПК України]). Аналіз судової практики свідчить про те, що є випадки порушення цього строку.
== Майно, на яке може бути накладено арешт ==

'''Арешт може бути накладено на:'''
# рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права;
# майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частині другій статті 167 КПК України]), а саме:
* підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
* надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення;
* є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
* одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. При цьому не допускається заборона використання житлового приміщення, в якому на законних підставах проживають будь-які особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина дванадцята статті 170 КПК України]).

Заарештованим може бути як майно підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого, так і третіх осіб, а також юридичної особи, до якого можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду або слідчого судді. До третіх осіб, майно яких може бути заарештовано, відносяться особи, які отримали або купили у підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого майно безоплатно або в обмін на суму, що значно нижче ринкової вартості, і знали або повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого в результаті вчинення злочину, приховування злочину та / або уникнути конфіскації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина четверта статті 170 КПК України]).

== Майно, на яке забороняється накладати арешт ==
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Також, згідно статті 170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] '''забороняється''' накладати арешт на:
* на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України];
* на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
* на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання.

== Порядок скасування арешту майна ==
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково . Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається '''слідчим суддею''', а під час судового провадження - '''судом'''.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу '''відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина перша статті 174 КПК України]).

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше '''трьох днів після''' його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Тобто, '''арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо:'''
* відпали підстави його застосування;
* арешт було накладено необґрунтовано.
Необхідність скасування накладення арешту майна можуть обумовити такі обставини:

♦ відшкодування підозрюваним, обвинуваченим завданої ним шкоди, з метою забезпечення відшкодування якої був накладений арешт;

♦ зміна кваліфікації дій підозрюваного, обвинуваченого на статтю Кримінального кодексу, санкція якої не передбачає додаткового виду покарання у вигляді конфіскації майна, якщо арешт майна був накладений саме з метою її забезпечення;

♦ помилкове накладення арешту на майно осіб, які не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії.

'''Підставою скасування арешту майна є:'''
# ухвала слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано;
# винесення прокурором постанови про закриття кримінального провадження;
# ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.

Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина четверта статті 174 КПК України]).
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]

Замах на кримінальне правопорушення

2019-08-29T12:21:58Z

Mariana.tsar:

=== Нормативна база ===
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24 жовтня 2003 року № 7]
* [http://nbuviap.gov.ua/images/dorobku_partneriv/Krasnuckuy.pdf Красницький І.В., Щутяк Л.С. Відповідальність за замах на злочин за кримінальним правом України // Монографія, Львівський державний університет внутрішніх справ. Львів, 2015. 224 с.]

== Поняття «замах на злочин» ==

Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі (ч. 1 ст. 15 КК України). 

Замах на злочин є незакінченим злочином ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 13 КК України]). 

На законодавчому рівні закріплено, що стадія замаху можлива лише у злочинах, які вчиняються з прямим умислом. Замах на злочин може набувати форми як активних дій, так і бездіяльності (наприклад, мати не годує новонародженого, бажаючи його смерті; лікар, маючи на меті позбавлення життя тяжко хворого, не надає йому належної медичної допомоги).

== Ознаки замаху на злочин ==

* вчинення, діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення злочину; 
* недоведення злочину до кінця; 
* причини незавершеності злочинного діяння не залежать від волі винного. 

Безпосередня спрямованість на вчинення злочину означає, що особа розпочинає вчинення дій (бездіяльності), передбачених відповідною статтею Особливої частини КК (починає виконувати об'єктивну сторону злочину, ставить об'єкт кримінально-правової охорони у стан безпосередньої небезпеки заподіяння йому істотної шкоди). 

=== Відмінність замаху на злочин від готування до злочину ===
Для відмежування замаху на злочин від готування до нього потрібно з'ясувати, чи є вчинене особою діяння складовою частиною об'єктивної сторони того чи іншого злочину. Залежно від характеру злочинного посягання одні й ті самі діяння можуть розглядатись і як готування, і як замах. Скажімо, незаконне проникнення у квартиру може утворювати замах на злочин (крадіжку чужого майна з проникненням у житло), а може розглядатися як готування до злочину (наприклад, вбивства власника житла).
На відміну від готування кримінальна відповідальність за замах на злочин настає незалежно від ступеня тяжкості вчиненого особою злочину.

=== Розмежування замаху і закінченого злочину ===
Розмежовуючи замах і закінчений злочин, необхідно враховувати: 
* конструкцію складу злочину, яка впливає на момент його закінчення; 
* зміст умислу винної особи. 
Притаманна замаху з об'єктивної сторони посягання виражається у відсутності однієї чи декількох ознак, передбачених відповідною нормою Особливої частини КК України. 
У разі вчинення замаху на злочин з матеріальним складом ознакою об'єктивної сторони, якого не вистачає, можуть бути суспільне небезпечні наслідки. Недоведення злочину з формальним складом до кінця може полягати у невчиненні всіх дій, які становлять його об'єктивну сторону. 
У замаху відсутня характерна для закінченого злочину єдність задуманого та реально вчиненого винною особою. Так, якщо при вчиненні викрадення умисел особи був спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах, і він не був реалізований з незалежних від її волі причин, вчинене кваліфікується як замах на викрадення у великих чи особливо великих розмірах, незалежно від кількості фактично викраденого.
Нереалізованість умислу як ознака замаху має бути суттєвою, такою, що впливає на правову оцінку вчиненого. Так, якщо службова особа прагнула отримати хабар у великому розмірі, а фактично одержала лише його частину, яка також становить винагороду у великому розмірі, розрив між задуманим і фактично вчиненим злочином не може вважатись суттєвим і не впливає на оцінку вчиненого. Обидва предмети хабара перебувають у діапазоні однієї кваліфікуючої ознаки (великий розмір хабара), а тому діяння кваліфікуються за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 368 КК України] без посилання на [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 15 КК України]. 
Характерна для замаху незавершеність об'єктивної сторони злочину є вимушеною. Особа не доводить злочин до кінця не за власною ініціативою, а з причин, які не залежать від її волі. Під такими причинами потрібно розуміти різноманітні обставини як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру, які зашкодили закінчити злочин всупереч докладеним зусиллям особи (наприклад, активний опір потерпілого, недосконалість знарядь злочину, недостатність фізичних сил чи досвіду, невміння користуватись зброєю або її несправність, затримання злочинця тощо). Причини, внаслідок яких особа вимушена відмовитись від доведення злочину до кінця, можуть виникнути під впливом її власних дій (наприклад, вживання значних доз алкоголю або наркотиків, втрата зброї, випадкове заподіяння самому собі тілесного ушкодження).

== Види замаху на злочин ==

* Коли особа помиляється стосовно об'єктивних властивостей вчиненого нею суспільне небезпечного діяння розрізняють такі види замаху як: 

'''''замах на непридатний об'єкт'''''; 

'''''замах з непридатними засобами'''''. 

У разі вчинення ''замаху на непридатний (нереальний, відсутній) об'єкт'' можливість заподіяння реальної шкоди соціальним цінностям виключається через відсутність об'єкта (такий вид замаху утворює, наприклад, постріл у манекен, помилково прийнятий за людину). 

''Замах з непридатними засобами'' має місце тоді, коли суб'єкт для досягнення злочинного результату обирає засоби, які за своїми об'єктивними властивостями не здатні викликати бажані для винного суспільне небезпечні наслідки (наприклад, спроба вчинити вбивство з непридатної зброї). 

Замах на непридатний об'єкт і замах з непридатними засобами тягнуть за собою кримінальну відповідальність на загальних підставах. Водночас з урахуванням конкретних обставин для правової оцінки вчиненого може бути застосована норма про малозначність діяння через відсутність суспільної небезпеки ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 11 КК України]). 

Потрібно відрізняти також так званий '''''замах з нікчемними засобами'''''. Маються на увазі випадки, коли особа внаслідок надзвичайного неуцтва або релігійних забобонів обирає засоби, об'єктивно не спроможні викликати бажаний злочинний результат (апелювання до надзвичайних сил, ворожба, закляття, молитви тощо). Звернення до вказаних засобів навіть за умови впевненості особи в їх ефективності розглядається як виявлення наміру і в кримінальному порядку не переслідується. 
 

* За суб'єктивним критерієм закон ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. ч. 2 і 3 ст. 15 КК України]) '''виділяє закінчений і незакінчений замахи на злочин'''. 

В основу цього поділу законодавцем покладено суб'єктивний критерій - власне уявлення суб'єкта про ступінь завершеності вчинюваного ним суспільне небезпечного діяння. 
Поняття закінченого та незакінченого замаху на злочин викладені у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч.ч. 2 і 3 ст. 15 КК України]. 

Замах на вчинення злочину є '''''закінченим''''', якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. 

Замах на вчинення злочину є '''''незакінченим''''', якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця. 

За умови рівності всіх інших обставин закінчений замах звичайно розглядається як більш суспільне небезпечне діяння, ніж незакінчений, що має знаходити відображення при призначенні винному покарання. Поділ замаху на закінчений і незакінчений має значення для вирішення питань, пов'язаних з добровільною відмовою від доведення злочину до кінця ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 17 КК України]). 

== Добровільна відмова при незакінченному злочині ==
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 17 КК України], добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця. 

Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 17 КК України]). 

У разі добровільної відмови від вчинення злочину виконавець (співвиконавець) не підлягає кримінальній відповідальності за наявності умов, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 17 КК України]. У цьому випадку інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за готування до того злочину або замах на той злочин, від вчинення якого добровільно відмовився виконавець ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 31 КК України]). 

Не підлягають кримінальній відповідальності при добровільній відмові організатор, підбурювач чи пособник, якщо вони відвернули вчинення злочину або своєчасно повідомили відповідні органи державної влади про злочин, що готується або вчиняється. Добровільною відмовою пособника є також ненадання ним засобів чи знарядь вчинення злочину або неусунення перешкод вчиненню злочину ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 31 КК України]). 

У разі добровільної відмови будь-кого із співучасників виконавець підлягає кримінальній відповідальності за готування до злочину або за замах на злочин, залежно від того, на якій із цих стадій його діяння було припинено (ч. 3 ст. 31 КК України). 
== Відповідальність і покарання за незакінчений злочин ==
У відповідності до статті [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 16 КК України] кримінальна відповідальність за готування до злочину і замах на злочин настає за статтею 14 або 15 і за тією статтею Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин. 

Призначення покарання за незакінчений злочин врегульоване [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 68 КК України]: 

При призначенні покарання за незакінчений злочин суд, керуючись положеннями [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статей 65 - 67 КК України], враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця. 

За вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 3 ст. 68 КК України]). 

Довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109 - 1141, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у статтях 437 - 439, частині першій статті 442 та статті 443 цього Кодексу ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 4 ст. 68 КК України]). 
Абзацем 2 пункту 61 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24 жовтня 2003 року № 7 передбачено, що правила частин [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 2 і 3 статті 68 КК України] не можуть бути застосовані при призначенні покарання особі, яка у віці 18 і більше років вчинила злочин, за який передбачено найбільш суворий вид покарання - довічне позбавлення волі, оскільки цей вид покарання є таким, що виключає можливість визначення його половини чи двох третин. Однак до осіб, які вчинили готування до такого злочину або вчинення замаху на злочин у віці до 18 років, і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були у стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку, і яким не може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, мають застосовуватися вимоги частин [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 2 і 3 статті 68 КК], виходячи з максимального покарання позбавлення волі на певний строк. 

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03 Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24 жовтня 2003 року № 7] звернуто увагу судів на те, що передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 70 КК]) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта - як готування до злочину чи замах на нього. 
[[категорія:Кримінальне право]]

Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій

2019-08-29T12:11:31Z

Mariana.tsar:

== '''Нормативно-правова база''' ==

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України.] 

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України.] 

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12/page Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні Затверджено Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5] 

== '''Загальні положення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.''' ==

'''Негласні слідчі (розшукові) дії (далі- НСРД)''' - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України (ст. 246 КПК України).

'''Суб'єкти, уповноважені на проведення негласних слідчих (розшукових) дій:''' слідчі органів прокуратури (на час дії п. 1 розділу XI "Перехідних положень" КПК України), органів внутрішніх справ, органів безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань (з дня початку його діяльності), а також уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України, які проводять негласні слідчі (розшукові) дії за письмовим дорученням слідчого, прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів слідчими під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.

'''Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.'''

== '''Види негласних слідчих (розшукових) дій''' ==
Негласні слідчі (розшукові) дії можна умовно поділити на дві категорії:

* '''Втручання у приватне спілкування''' – це аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК України), накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 КПК України), огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262 КПК України), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 КПК України), зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК України).

* '''Інші види негласних слідчих (розшукових) дій''' – це обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК України), установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК України), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК України), моніторинг банківських рахунків (ст.269-1 КПК України), аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК України), контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК України), виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК України), негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК України).

== '''Підстави та строки проведення НСРД''' ==

Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.

Слідчий зобов’язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
''Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.''

У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення.

Проводити НСРД має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.
У виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину,
негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором,
або прокурора. У такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді.

Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить
ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої
(розшукової) дії інформація повинна бути знищена (ч. 3 ст. 250 КПК України).

== '''Підстави та порядок отримання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.''' ==

Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.

Рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий, прокурор викладає в постанові, яка має відповідати вимогам ст.ст. 246, 251 КПК України, якщо ця дія проводиться без дозволу слідчого судді, або в невідкладних випадках, передбачених ст. 250 КПК України.

Клопотання слідчого, прокурора слідчому судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинне відповідати вимогам, зазначеним у ст. 248 КПК України, та матеріалам кримінального провадження, які надаються лише на вимогу слідчого судді для підтвердження необхідності проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

У клопотанні слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді не зазначається уповноважений оперативний підрозділ, який має виконувати негласну слідчу (розшукову) дію.

Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК України).

У разі прийняття рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у ході якої необхідно провести іншу негласну слідчу (розшукову) дію, яка вимагає постановлення ухвали слідчого судді, слідчий, прокурор звертається до нього з клопотанням у порядку, передбаченому ст. 248 КПК України.

Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність

2019-08-29T11:48:42Z

Mariana.tsar:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] від 22.08.2019, підстава 2612-VIII

== Поняття адміністративного правопорушення ==
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

== Ознаки та склад адміністративного правопорушення ==
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризуй діяння як адміністративне правопорушення (проступок) За допомоги такої характеристики, як склад адміністративного правопорушення, є можливість отримати його загальну характеристику.
Ознаками адміністративного правопорушення є:

* об`єкт;
* об`єктивна сторона;
* суб`єкт;
* суб`єктивна сторона.
'''Об'єкт адміністративного правопорушення''' - це суспільні відносини, врегульовані нормами адміністративного права, яким завдано шкоди адміністративним правопорушенням. Іншими словами, це те, на що спрямовано адміністративне правопорушення.
'''Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення'''— це зовнішні ознаки та обставини які характеризують адміністративне правопорушення.

'''Суб'єкт адміністративного правопорушення''' - це особа, яка вчинила адміністративне правопорушення. Суб'єктом адміністративного правопорушення може бути ''фізична особа, яка досягла 16-річного віку, та юридична особа'' незалежно від форми власності.
'''Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення''' -внутрішнє (психічне) ставлення суб'єкта правопорушення до скоєного діяння і його шкідливих наслідків.
Ознаками адміністративного правопорушення є:

* діяння;
* протиправність;
* суспільна небезпека;
* загроза громадському порядку;
* винність;
* карність
Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно зі статтею 11 КУпАП - адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

== Вік після досягнення якого настає адміністративна відповідальність ==
Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення '''шістнадцятирічного віку.''' 
До осіб віком від '''шістнадцяти до вісімнадцяти років,''' які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП. 
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 174, 183-1, 185, 190-195 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. 
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП.

== Поняття і сутність адміністративної відповідальності ==
'''Адміністративна відповідальність''' - це застосування до правопорушників загальнообов'язкових стягнень, що зумовлюють для цих осіб обтяжливі наслідки матеріального чи морального характеру. Адміністративна відповідальність за правопорушення настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, що має всі ознаки останньої. Разом із тим, адміністративна відповідальність є складовою адміністративного примусу і наділена всіма його ознаками. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення ''шістнадцятирічного віку.'' Суб'єктами правопорушень можуть бути фізичні особи — громадяни і посадові особи, а за окремі правопорушення — державні службовці . Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. 
'''Адміністративне стягнення''' є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. 
Відповідно до ст. 24 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення], за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:
* попередження;
* штраф;
* штрафні бали;
* оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;
* конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;
* позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);
* позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
* громадські роботи;
* виправні роботи;
* адміністративний арешт;
* арешт з утриманням на гауптвахті.
Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень.
Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.
Оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - тільки як додаткове, інші адміністративні стягнення, можуть застосовуватися тільки як основні. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення. 

Відповідно до ст. 24-1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення], за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від '''шістнадцяти до вісімнадцяти років''' можуть бути застосовані такі заходи впливу:
* зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
* попередження;
* догана або сувора догана;
* передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання. 

== Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення ==
Відповідно до ст. 213 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення], справи про адміністративні правопорушення розглядаються:
* адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
* виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом;
* районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами та Верховним Судом України;
* органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те Кодексом України про адміністративні правопорушення.

[[Категорія: Адміністративне право]]

Виконання рішень в кримінальному процесі

2019-08-29T11:24:56Z

Mariana.tsar:

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінальний процесуальний кодекс України]

== Загальні положення, що виконання рішень в кримінальному процесі ==

'''У Конституції України зазначено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов’язковість судового рішення''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 129 Конституції України]).

Також, у Конституції вказано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 129-1 Конституції України]).

Умовно стадію виконання рішень можна поділити на три етапи:
* набрання рішенням законної сили;
* звернення судового рішення до виконання вироку.
* вирішення питань, які виникають після .

== Набрання рішенням законної сили ==
 
Першим етапом у процесі виконання рішення суду є етап набрання рішенням законної сили.
Вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді (якщо інше прямо не передбачено в Кримінальному процесуальному кодексі) набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру – протягом тридцяти днів з дня їх проголошення; на інші ухвали суду першої інстанції – протягом семи днів з дня її оголошення; на ухвалу слідчого судді – протягом п’яти днів з дня її оголошення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 ст.ст. 395, 532.КПК України]). 

'''''Проте, до набрання вироком суду законної сили він в усіх випадках виконується негайно в частині звільнення підсудного з-під варти у разі:'''''
* виправдання;
* звільнення від відбування покарання;
* засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі;
* ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 ч. 1 ст. 377 КПК]). 

Момент набрання судовим рішенням законної сили залежить від того, чи реалізують учасники кримінального провадження права на подання апеляційної або касаційної скарг.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, слідчого судді не набрала законної сили.
Судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій, набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 ст.532 КПК]).

== Звернення судового рішення до виконання та відстрочка виконання вироку ==
 
Після набрання судовим рішенням законної сили, таке рішення звертається до виконання ''не пізніш як через три дні'' з дня набрання ним законної сили ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст. 535 КПК]).
Також, в законодавстві є передбачений перелік випадків, коли можливо відстрочити виконання вироку, а саме у разі:
# тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, - до його видужання;
# вагітності засудженої або за наявності у неї малолітньої дитини - на час вагітності або до досягнення дитиною трьох років, якщо особу засуджено за злочин, що не є особливо тяжким;
# якщо негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім’ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім’ї тощо) - на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили.
Проте, в законодавстві встановлені винятки, коли така відстрочка застосовуватися не може, зокрема відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст. 536 КПК]).

== Питання, які можуть вирішуватися, при зверненні вироку до виконання. ==
 
На наступному етапі процесу виконання рішення можуть вирішуватися наступні питання, які можуть суттєво вплинути на строк відбуття покарання.
У процесі виконання вироку можуть вирішуватися такі питання:
* про відстрочку виконання вироку;
* про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;
* про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким;
* про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
* про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років;
* про звільнення від покарання за хворобою;
* про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення;
* про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком;
* про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку;
* про заміну покарання;
* про застосування покарання за наявності кількох вироків;
* про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв’язку з розглядом справи в суді;
* про звільнення від покарання і пом’якшення покарання у випадках: Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
* про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань;
* про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери);
* про зміну обов’язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням;
* інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст.537 КПК]).

== Порядок призначення захисника за рахунок держави засудженим особам, під час звернення вироку до виконання ==
 
Особи засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, можуть звернутися до адміністрації колонії з заявою до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідної області де відбуває покарання засуджений, з проханням призначити захисника для вирішення питання під час під час виконання вироку.
У такій заяві засудженому необхідно вказати:
* свої дані - прізвище, ім'я, по-батькові;
* повну назву місця відбування покарання;
* статтю за яку його покарано;
* початок та кінець строку відбування покарання;
* вид правової послуги чи юридичне питання, яке необхідно вирішити;
* дата та підпис.
Варто зазначити, що дана заява обов'язково має бути направлена через адміністрацію колонії, в якій відбуває покарання засуджений.
Після перенаправлення звернення адміністрацією колонії з супровідним листом, така заява буде розглянута Регіональним центром з надання безоплатної правової допомоги та засудженому буде призначено адвоката.

== Вирішення питань, які виникають після виконання вироку ==

Після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі особа може звернутися з клопотанням до суду, який ухвалив вирок, про зняття з неї судимості ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст.538 КПК України]).

[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]

Повідомлення про підозру

2019-08-29T09:48:03Z

Mariana.tsar:

== Нормативна база ==

* 1.[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* 2.[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]

== Що таке повідомлення про підозру ==

'''Повідомлення особи про підозру''' – це одне із важливих процесуальних рішень, яке приймає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором до закінчення розслідування у кримінальному провадженні. В цьому процесуальному рішенні на основі доказів, зібраних у ході проведення досудового розслідування, конкретна особа набуває статусу підозрюваного.

'''''Письмове повідомлення особи про підозру особи складає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором.'''''

== Відомості,які має містити повідомлення про підозру ==

* прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
* анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
* найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
* зміст підозри;
* кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
* стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
* права підозрюваного;
* підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

== Хто такий підозрюваний ==

'''''Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.'''''

== Порядок вручення повідомлення про підозру ==

*Письмове повідомлення про підозру ''вручається в день його складення слідчим або прокурором'', а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
*Письмове повідомлення про підозру затриманій особі ''вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання''.
*У разі ''якщо особі не вручено'' повідомлення про підозру ''після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання'', така особа ''підлягає негайному звільненню''.
*Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність ''невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.''

== Випадки повідомлення про підозру ==

1.Повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України, у випадках:
* затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
* обрання до особи одного з передбачених КПК України запобіжних заходів;
* наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. 

'''''Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page16 главою 37 КПК України]. '''''

2.У випадках, передбачених частиною 1 статті 276 КПК України, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов’язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, '''''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page2 передбачені статтею 42 КПК України]. '''''

3.Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов’язані детально роз’яснити кожне із зазначених прав.

== Зміна повідомлення про підозру ==

Під час досудового розслідування після повідомлення особи про підозру можуть бути отримані нові докази, які тягнуть необхідність зміни повідомлення особи про підозру.
У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, щодо вручення письмового повідомлення особі про підозру, передбачені ст. 278 КПК. 

'''''Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор. '''''

'''Такими підставами є:'''

* непідтвердження будь-якої події злочину, що інкримінується підозрюваному;
* відсутність в діяннях особи складу злочину;
* недоведеність участі підозрюваного у вчиненні одного або декількох злочинів з числа тих, що ставляться йому в вину у повідомленні про підозру;
* непідтвердження обставин, що обтяжують відповідальність;
* встановлення обставин, що змінюють оцінку і кваліфікацію вчинку (замах, закінчений злочин, повторність, продовжуваний злочин);
* встановлення обставин, що тягнуть зміну оцінки ступеню співучасті підозрюваного в злочині (або деяких з них), в тому числі закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав відносно інших осіб;
* встановлення обставин, що пом'якшують відповідальність;
* наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення підозрюваним злочину, що не інкримінувався йому раніше. 
== Оскарження повідомлення слідчого, прокурора про підозру ==
 
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п.10 ст.303 КПК України] повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Дії особи у випадку її зґвалтування

2019-08-29T09:30:22Z

Mariana.tsar:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19 Наказ про порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08 Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особ]

== Поняття зґвалтування==
Зґвалтування (стаття 152 Кримінального кодексу України - далі КК України), вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).
Під зґвалтуванням слід розуміти статеві зносини між особами різної (а іноді і однієї) статі всупереч або з ігноруванням волі потерпілої (-лого) особи із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням
безпорадного стану потерпілої особи.
Потерпілою особою від зґвалтування може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із суб'єктом злочину, зокрема перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо.
Тому дії особи, яка домоглася згоди особи протилежної статі на статеві зносини в інший спосіб, наприклад, шляхом настирливих пропозицій вступити у статеві зносини або шляхом обману чи зловживання довірою (освідчення у коханні, завідомо неправдива обіцянка укласти шлюб, сплатити за сексуальну послугу тощо) не можуть кваліфікуватись за статтею 152 КК України.

== Куди звернутися ==
У разі вчинення кримінального правопорушення слід негайно звернутись до правоохоронних органів (відділу поліції) з відповідною заявою (приклад заяви знаходиться в наступному підрозділі).
Слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

== Порядок подання заяви в прокуратуру чи поліцію ==
Законодавством не передбачено особливих вимог чи певної форми щодо написання заяви про вчинення злочину. Однак, вона повинна містити конкретні відомості про вчинення злочину та прохання особи прийняти та невідкладно зареєструвати заяву про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства. Доцільно зазначити своє прізвище, ім’я та по батькові, адресу та номер телефону. Письмова заява може бути передана при особистому зверненні, або надіслана поштою, телеграфом, факсимільним зв’язком або іншим видом зв’язку.

В прикріпленому до статті файлі знаходиться приклад заяви про вчинений злочин.
Ознайомитися з яким можна після завантаження.

<gallery>
Заява-про-вчинення-злочину-ст.152.docx
</gallery>

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. '''Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.'''

Якщо у відділку поліції відмовили у прийнятті заяви, у такому випадку громадянин має право у 10-денний термін звернутись до суду з заявою про бездіяльність службових осіб поліції.

== Строки розгляду заяви ==
Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, що визначено в статті 214 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5253 Кримінального процесуального кодексу України].

== Права та обов’язки потерпілого ==
Після подання зави про вчинений, щодо особи злочин та після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, така особа отримує статус потерпілого у кримінальному провадження.
Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Права та обов’язки потерпілого викладені у ст.ст.55-57 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5253 Кримінального процесуального кодексу України].

[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю

2019-08-29T09:01:57Z

Mariana.tsar:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (Глава 40)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 ЗУ «Про державну таємницю»]

== Поняття державної таємниці ==
Державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України "Про державну таємницю", державною таємницею і підлягають охороні державою.

== Особи, що мають доступ до державної таємниці під час кримінального провадження ==
До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз’яснення йому вимог [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 ст. 28 Закону України "Про державну таємницю"] та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.

Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження. Рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються у формі наказу або письмового розпорядження керівником органу досудового розслідування, прокурором, судом.

== Особи, що мають право робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю ==
#Підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник з метою підготовки та здійснення захисту можуть робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю. Такі виписки опечатуються особою, якою були зроблені, у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу: під час досудового розслідування - у приміщенні органу досудового розслідування, під час судового провадження - у приміщенні суду. Ознайомлення із змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається.
#Захисникам та законним представникам підозрюваного чи обвинуваченого забороняється робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю.
#Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю.

== Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні, яке містить державну таємницю ==
Проведення експертизи щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. У такому разі на зазначену особу поширюються обов’язки і права, які Кримінальним процесуальним кодексом передбачено для експертів.
Якщо під час проведення експертизи використовуються методики, технології чи інформація, що містять охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не зазначаються.

== Відповідальність за розголошення державної таємниці ==
Розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства -
карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі строком від п'яти до восьми років ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 328 ККУ])

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Порядок приєднання до мережі електропостачання

2019-08-29T08:41:00Z

Mariana.tsar:

== Нормативна база ==

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 КОДЕКС систем розподілу]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0673-08 Правила взаємовідносин між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 02 червня 2008 року № 303, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 липня 2008 року за № 673/15364]

==Порядок приєднання до електроустановок ==
Приєднання електроустановки (далі - приєднання) – надання електропередавальною організацією послуги замовнику зі створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.
Замовником може бути фізична або юридична особа, яка повідомила електропередавальну організацію про намір приєднання до електричних мереж письмово або через web-сайт електропередавальної організації в мережі Інтернет із застосуванням електронного цифрового підпису в установленому законодавством порядку.
Послуга з приєднання надається на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 договору про приєднання], що укладається за типовою формою (додаток 1).
Для отримання проекту договору про приєднання замовник звертається до електропередавальної організації за місцем розташування його електроустановок із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 заявою про приєднання електроустановки певної потужності] (додаток 2).
До заяви про приєднання електроустановки певної потужності додаються:
- ситуаційний план та викопіювання з топографо-геодезичного плану в масштабі 1:2000 із зазначенням місця розташування об'єкта (об'єктів) замовника, земельної ділянки замовника або прогнозованої точки приєднання;
- копія будівельного паспорта або містобудівних умов та обмежень з графічною частиною із зазначенням місця розташування, потужності та категорії надійності електропостачання за кожним об'єктом замовника (для об'єктів, які приєднуються до електричних мереж уперше);
- копія документа, який підтверджує право власності чи користування цим об'єктом або, за відсутності об'єкта, право власності чи користування земельною ділянкою;
- копія належним чином оформленої довіреності чи іншого документа на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори (за потреби).
У разі коли об'єкт (земельна ділянка) замовника перебуває у власності (користуванні) декількох осіб, електропередавальна організація укладає договір про приєднання з одним із співвласників (користувачів) за умови наявності письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відповідна відмітка в договорі.
У разі якщо в межах території, на якій розташовані електроустановки або передбачається будівництво нових електроустановок замовника, здійснюють свою діяльність декілька електропередавальних організацій, замовник обирає електропередавальну організацію, яка буде надавати послугу з приєднання.
Точка приєднання електроустановок замовника зазначається в договорі про приєднання. Точка приєднання має бути розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки.
На підставі заяви замовника про приєднання електроустановки певної потужності та викопіювання із ситуаційного плану протягом двох робочих днів електропередавальна організація визначає точки забезпечення потужності, виходячи зі структури електричних мереж та навантаження у зоні можливого приєднання.
Для населення з індивідуальною забудовою житла за однією адресою у разі перерозподілу потужності між власниками (співвласниками) без зміни сумарної величини приєднаної потужності об'єкта архітектури, зміни категорії електроустановок щодо надійності електропостачання або зміни точки приєднання технічні умови не видаються. За необхідності здійснення монтажу (демонтажу) додаткових елементів електричної мережі відповідна реконструкція здійснюється електропередавальною організацією згідно з укладеним договором.

== Особливості приєднання комплексної забудови ==

Відповідно до п.4.1.13 Кодексу системи розподілу, приєднання електроустановок замовника на території, що підлягає комплексній забудові (мікрорайон/квартал, вулиця), здійснюється після виконання електропередавальною організацією, яка здійснює на цій території ліцензовану діяльність, електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, згідно з планами забудови відповідної території.
Функції замовника електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, може виконувати суб'єкт, уповноважений згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Ч. 3 ст. 33 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку, встановленому законодавством. Функції замовника комплексної забудови території може виконувати власник (користувач) відповідної земельної ділянки в межах такої земельної ділянки, переданої (наданої) йому в установленому законом порядку.
Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
Детальний план території визначає:
1) принципи планувально-просторової організації забудови;
2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;
3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;
4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;
5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;
6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;
8) систему інженерних мереж;
У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.
Комплексна забудова території здійснюється з метою забезпечення реалізації громадських інтересів і спрямовується на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об’єктів соціальної сфери, житлових будинків, інших об’єктів будівництва, а також на благоустрій території. Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду одним або кількома інвесторами.
Після здійснення електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, всі електричні мережі залишаються у власності електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташована територія комплексної забудови.
Рішення про організацію комплексної забудови території у визначених межах та рішення про розміщення об’єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території приймає виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, районна державна адміністрація відповідно до їх повноважень у порядку, передбаченому цим Законом.
Рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території.
Функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку, встановленому законодавством.
Електрифікація території, що підлягає комплексній забудові, здійснюється за рахунок складової тарифу на передачу електричної енергії або, за згодою суб'єкта, який виконує функції замовника електрифікації, за рахунок поворотної фінансової допомоги.
У разі якщо хоча б один об'єкт, розташований на земельній ділянці, яка перебуває в межах території, що підлягає комплексній забудові, приєднаний до електричних мереж електропередавальної організації в установленому порядку, така територія вважається електрифікованою, а об'єкти всіх замовників на інших земельних ділянках у межах цієї території мають бути приєднані електропередавальною організацією відповідно до вимог Правил у залежності від типу приєднання.
Враховуючи зазначене, орган місцевого самоврядування, на території якого розташовано обєкт, що будується, повинен звернутися до електропередавальної організації за отриманням технічних умов на зовнєшнє електропостачання нових вулиць, кварталу або мікрорайону. За отриманними технічними умовами повинна бути здійснена електрофікація, після чого з’явиться можливість підключення окремих фізичних осіб.

== Типи приєднання ==

Для визначення типу приєднання (стандартне приєднання або приєднання, яке не є стандартним) за точку забезпечення потужності приймається найближча точка в існуючих (діючих) електричних мережах (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт) електропередавальної організації ступеня напруги, що відповідає ступеню напруги в точці приєднання.
Для замовника послуги з приєднання технічні умови мають містити виключно вимоги щодо проектування електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника) та щодо безпеки електропостачання.
Приєднання електроустановок об’єктів до електричних мереж може бути стандартним або нестандартним.

== Стандартне приєднання передбачає: ==

1. Подання замовником до електропередавальної організації заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до додатка 2 Кодексу системи розподілу, необхідних документів та оплату замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до умов договору про приєднання.
У разі відсутності повного комплекту документів, що додаються до заяви про приєднання електроустановки певної потужності, електропередавальна організація протягом двох робочих днів від дня отримання заяви повідомляє про це замовнику та повертає заяву про приєднання з додатками без розгляду.
2. Електропередавальна організація безоплатно надає замовнику підписаний договір про приєднання, з визначенням у ньому розміру плати за приєднання, невід'ємною частиною якого є технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок .
У разі якщо визначена в заяві замовника точка приєднання розташована на відстані, більшій ніж це передбачено для стандартного приєднання, приєднання не є стандартним і електропередавальна організація надає замовнику письмову обґрунтовану відмову у забезпеченні стандартного приєднання. У цьому випадку порядок приєднання визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n436 п.4.3 Кодексу системи розподілу] .
3. Електропередавальна організація готує технічні вимоги до проекту зовнішнього електрозабезпечення, забезпечує виконання проектної документації, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.
Під час проектування електричних мереж електропередавальна організація використовує типові проекти та проекти повторення.
Строк надання послуги з приєднання для електроустановок першого ступеня потужності становить 20 календарних днів від дати оплати замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок другого та третього ступенів потужності цей строк становить 30 календарних днів.
Встановлені строки надання послуг зі стандартних приєднань можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.
У разі необхідності збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або користувача (користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) електропередавальна організація не пізніше ніж за 10 робочих днів до закінчення строку надання послуги з приєднання письмово (або в спосіб узгоджений із Замовником) та відповідно до вимог Кодексу повідомляє замовника про збільшення терміну проектування на не більше 30 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки). У разі неможливості здійснення електропередавальною організацією в зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (із причин, не залежних від електропередавальної організації) пеня за порушення строків виконання зобов'язання за договором про приєднання на термін здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню.
Електропередавальна організація зобов'язана, а замовник має право здійснювати усі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики.
Після завершення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики продовжується відлік строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання, про що електропередавальна організація інформує замовника.
4. Енергопостачальник надає замовнику підписаний договір про постачання електричної енергії або договір про користування електричною енергією не пізніше 5 робочих днів після введення в експлуатацію об'єкта замовника та електроустановок зовнішнього електрозабезпечення від точки приєднання до об'єкта замовника, підписання між електропередавальною організацією та замовником двох примірників акта про надання/отримання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж та виконання усіх зобов'язань за договором про приєднання.

5. Підключення електроустановки замовника до електричних мереж електропередавальної організації здійснюється на підставі заяви протягом 5 днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших споживачів, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, після введення в експлуатацію об'єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування.

==Приєднання нестандартне ==

Приєднання, яке не є стандартним, передбачає:
1. Подання замовником до електропередавальної організації заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до додатка 2 до Правил та необхідних документів.
При приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю 70 МВт та більше замовник звертається із заявою про приєднання електроустановок до ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами.
При приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю до 10 МВт замовник звертається із заявою про приєднання електроустановок до електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника.
При приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю від 10 до 70 МВт замовник може звернутись із заявою про приєднання електроустановок до електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника, або до ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами. Остаточне рішення щодо приєднання електроустановок замовника визначається техніко-економічним обґрунтуванням з урахуванням впливу на якість електричної енергії в зоні можливого приєднання.
У разі відсутності повного комплекту документів, що додаються до заяви про приєднання електроустановки певної потужності, електропередавальна організація протягом трьох робочих днів від дня отримання заяви повідомляє про це замовнику та повертає заяву про приєднання з додатками без розгляду.
2. Безоплатну підготовку та видачу електропередавальною організацією проекту договору про приєднання відповідно до додатка 1 до Правил та підписаних технічних умов, які є невід'ємною частиною договору про приєднання (не пізніше 10 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки та 20 робочих днів у разі необхідності їх узгодження з власником магістральних/міждержавних електричних мереж).
Технічні умови приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж електроустановок складаються за типовою формою відповідно до додатка 4 до Правил.
Визначення вартості послуги з приєднання, яке не є стандартним, відповідно до методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж.
У разі якщо для приєднання електроустановок замовника необхідно здійснити будівництво, реконструкцію чи технічне переоснащення електричних мереж на ступені напруги 110 - 150 кВ, приєднати електроустановки потужністю 5 МВт та більше або якщо за розрахунками електропередавальної організації точка забезпечення потужності розташована в мережах ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, проект технічного завдання на проектування в строк не пізніше 10 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки надається електропередавальною організацією ліцензіату з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами для формування технічних вимог.
Ліцензіат з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами впродовж 15 робочих днів від дня отримання проекту технічного завдання на проектування надає електропередавальній організації технічні вимоги щодо реконструкції та/або будівництва об'єктів магістральних та міждержавних електричних мереж, які є складовою частиною технічного завдання на проектування.
3. Підписання договору про приєднання сторонами.
4. Забезпечення електропередавальною організацією проектування розвитку електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника відповідно до технічного завдання на проектування та здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (у разі необхідності), які необхідно спорудити для інженерного забезпечення електроустановок замовника.
Узгодження електропередавальною організацією з іншими заінтересованими сторонами проектної документації щодо розвитку електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника.
5. У разі якщо для забезпечення потужності замовника відповідно до проектної документації будуть використовуватися електричні мережі інших ліцензіатів з передачі електричної енергії та/або ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, ці ліцензіати беруть дольову участь у наданні послуги з приєднання та є сторонами договору про приєднання. Проектна документація у цьому випадку виконується окремими розділами (томами), у тому числі з окремими за кожним ліцензіатом кошторисами.

6. Здійснення замовником оплати електропередавальній організації вартості послуги з приєднання відповідно до умов договору про приєднання.

7. Забезпечення електропередавальною організацією виконання будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.
Нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення електричних мереж від точки приєднання до об'єкта замовника здійснюються замовником або за рахунок коштів замовника.
Нове будівництво, реконструкція та/або технічне переоснащення електричних мереж (об'єктів електроенергетики) від узгодженої точки приєднання до точки забезпечення потужності в електричних мережах електропередавальної організації здійснюється цією електропередавальною організацією на конкурентних засадах за рахунок коштів, отриманих як плата за приєднання.
Строк надання послуги з приєднання ("під ключ"), яке не є стандартним, становить (не більше):
120 календарних днів (у тому числі 15 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок до 160 кВт (включно);
230 календарних днів (у тому числі 30 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 160 кВт до 400 кВт (включно);
280 календарних днів (у тому числі 45 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 400 кВт до 1000 кВт (включно);
350 календарних днів (у тому числі 60 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 1000 кВт до 5000 кВт (включно).
Обчислення строку надання послуги з приєднання починається від дати оплати замовником електропередавальній організації вартості послуги з приєднання до електричних мереж відповідно до умов договору про приєднання.
Встановлені строки надання послуги з приєднання, яке не є стандартним, можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.
У разі необхідності збільшення строку надання послуги з приєднання, яке не є стандартним, через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або користувача (користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) електропередавальна організація не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення строку проектування електричних мереж лінійної частини приєднання письмово та відповідно до вимог розділу IV цих Правил повідомляє замовника про збільшення терміну проектування на 30 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки). У разі неможливості здійснення електропередавальною організацією в зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (із причин, незалежних від електропередавальної організації) пеня за порушення строків виконання зобов'язання за договором про приєднання на термін здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню.
Електропередавальна організація зобов'язана, а замовник має право здійснювати усі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики.
Після завершення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики продовжується відлік строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання, про що електропередавальна організація інформує замовника.
У разі якщо величина заявленої до приєднання потужності електроустановок замовника становить більше 5000 кВт, строк надання послуги з приєднання визначається з урахуванням строків виконання відповідних заходів згідно з проектною документацію.
Технічні умови та технічне завдання на проектування є чинними до завершення будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення електроустановок зовнішнього інженерного забезпечення та об'єкта замовника відповідно до договору про приєднання.
Проектні, будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи, пов'язані з виконанням договору про приєднання, мають виконуватися юридичними та/або фізичними особами - підприємцями, які мають право на виконання цих робіт.
8. Енергопостачальник надає замовнику підписаний договір про постачання електричної енергії або договір про користування електричною енергією не пізніше 5 робочих днів після введення в експлуатацію об'єкта замовника та електроустановок зовнішнього електрозабезпечення від точки приєднання до об'єкта замовника, підписання між електропередавальною організацією та замовником двох примірників акта про надання/отримання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж та виконання усіх зобов'язань за договором про приєднання.
9. Власник електроустановки, призначеної для виробництва електричної енергії та для паралельної роботи з об'єднаною енергетичною системою, перед її підключенням зобов'язаний додатково укласти договір про паралельну роботу в складі ОЕС України відповідно до форми примірного договору, наведеної в додатку 11 до Правил взаємовідносин між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України, з державним підприємством, яке виконує функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об'єднаною енергетичною системою України.
10. Забезпечення власниками транзитних електроустановок їх оперативно-технічного обслуговування.
11. Підключення електроустановки замовника до електричних мереж електропередавальної організації здійснюється на підставі заяви протягом 5 днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших споживачів, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, після введення в експлуатацію об'єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування.

[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]

Порядок приєднання до мережі електропостачання

2019-08-29T08:02:26Z

Mariana.tsar:

== Нормативна база ==

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 КОДЕКС систем розподілу]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0673-08 Правила взаємовідносин між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 02 червня 2008 року № 303, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 липня 2008 року за № 673/15364]

==Порядок приєднання до електроустановок ==
Приєднання електроустановки (далі - приєднання) – надання електропередавальною організацією послуги замовнику зі створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.
Замовником може бути фізична або юридична особа, яка повідомила електропередавальну організацію про намір приєднання до електричних мереж письмово або через web-сайт електропередавальної організації в мережі Інтернет із застосуванням електронного цифрового підпису в установленому законодавством порядку.
Послуга з приєднання надається на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 договору про приєднання], що укладається за типовою формою (додаток 1).
Для отримання проекту договору про приєднання замовник звертається до електропередавальної організації за місцем розташування його електроустановок із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 заявою про приєднання електроустановки певної потужності] (додаток 2).
До заяви про приєднання електроустановки певної потужності додаються:
- ситуаційний план та викопіювання з топографо-геодезичного плану в масштабі 1:2000 із зазначенням місця розташування об'єкта (об'єктів) замовника, земельної ділянки замовника або прогнозованої точки приєднання;
- копія будівельного паспорта або містобудівних умов та обмежень з графічною частиною із зазначенням місця розташування, потужності та категорії надійності електропостачання за кожним об'єктом замовника (для об'єктів, які приєднуються до електричних мереж уперше);
- копія документа, який підтверджує право власності чи користування цим об'єктом або, за відсутності об'єкта, право власності чи користування земельною ділянкою;
- копія належним чином оформленої довіреності чи іншого документа на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори (за потреби).
У разі коли об'єкт (земельна ділянка) замовника перебуває у власності (користуванні) декількох осіб, електропередавальна організація укладає договір про приєднання з одним із співвласників (користувачів) за умови наявності письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відповідна відмітка в договорі.
У разі якщо в межах території, на якій розташовані електроустановки або передбачається будівництво нових електроустановок замовника, здійснюють свою діяльність декілька електропередавальних організацій, замовник обирає електропередавальну організацію, яка буде надавати послугу з приєднання.
Точка приєднання електроустановок замовника зазначається в договорі про приєднання. Точка приєднання має бути розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки.
На підставі заяви замовника про приєднання електроустановки певної потужності та викопіювання із ситуаційного плану протягом двох робочих днів електропередавальна організація визначає точки забезпечення потужності, виходячи зі структури електричних мереж та навантаження у зоні можливого приєднання.
Для населення з індивідуальною забудовою житла за однією адресою у разі перерозподілу потужності між власниками (співвласниками) без зміни сумарної величини приєднаної потужності об'єкта архітектури, зміни категорії електроустановок щодо надійності електропостачання або зміни точки приєднання технічні умови не видаються. За необхідності здійснення монтажу (демонтажу) додаткових елементів електричної мережі відповідна реконструкція здійснюється електропередавальною організацією згідно з укладеним договором.

== Особливості приєднання комплексної забудови ==

Відповідно до п.4.1.13 Кодексу системи розподілу, приєднання електроустановок замовника на території, що підлягає комплексній забудові (мікрорайон/квартал, вулиця), здійснюється після виконання електропередавальною організацією, яка здійснює на цій території ліцензовану діяльність, електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, згідно з планами забудови відповідної території.
Функції замовника електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, може виконувати суб'єкт, уповноважений згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Ч. 3 ст. 33 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку, встановленому законодавством. Функції замовника комплексної забудови території може виконувати власник (користувач) відповідної земельної ділянки в межах такої земельної ділянки, переданої (наданої) йому в установленому законом порядку.
Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
Детальний план території визначає:
1) принципи планувально-просторової організації забудови;
2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;
3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;
4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;
5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;
6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;
8) систему інженерних мереж;
У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.
Комплексна забудова території здійснюється з метою забезпечення реалізації громадських інтересів і спрямовується на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об’єктів соціальної сфери, житлових будинків, інших об’єктів будівництва, а також на благоустрій території. Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду одним або кількома інвесторами.
Після здійснення електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, всі електричні мережі залишаються у власності електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташована територія комплексної забудови.
Рішення про організацію комплексної забудови території у визначених межах та рішення про розміщення об’єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території приймає виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, районна державна адміністрація відповідно до їх повноважень у порядку, передбаченому цим Законом.
Рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території.
Функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку, встановленому законодавством.
Електрифікація території, що підлягає комплексній забудові, здійснюється за рахунок складової тарифу на передачу електричної енергії або, за згодою суб'єкта, який виконує функції замовника електрифікації, за рахунок поворотної фінансової допомоги.
У разі якщо хоча б один об'єкт, розташований на земельній ділянці, яка перебуває в межах території, що підлягає комплексній забудові, приєднаний до електричних мереж електропередавальної організації в установленому порядку, така територія вважається електрифікованою, а об'єкти всіх замовників на інших земельних ділянках у межах цієї території мають бути приєднані електропередавальною організацією відповідно до вимог Правил у залежності від типу приєднання.
Враховуючи зазначене, орган місцевого самоврядування, на території якого розташовано обєкт, що будується, повинен звернутися до електропередавальної організації за отриманням технічних умов на зовнєшнє електропостачання нових вулиць, кварталу або мікрорайону. За отриманними технічними умовами повинна бути здійснена електрофікація, після чого з’явиться можливість підключення окремих фізичних осіб.

== Типи приєднання ==

Для визначення типу приєднання (стандартне приєднання або приєднання, яке не є стандартним) за точку забезпечення потужності приймається найближча точка в існуючих (діючих) електричних мережах (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт) електропередавальної організації ступеня напруги, що відповідає ступеню напруги в точці приєднання.
Для замовника послуги з приєднання технічні умови мають містити виключно вимоги щодо проектування електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника) та щодо безпеки електропостачання.
Приєднання електроустановок об’єктів до електричних мереж може бути стандартним або нестандартним.

== Стандартне приєднання передбачає: ==

1. Подання замовником до електропередавальної організації заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до додатка 2 до Правил, необхідних документів та оплату замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до умов договору про приєднання.
У разі відсутності повного комплекту документів, що додаються до заяви про приєднання електроустановки певної потужності, електропередавальна організація протягом трьох робочих днів від дня отримання заяви повідомляє про це замовнику та повертає заяву про приєднання з додатками без розгляду.
2. Електропередавальна організація безоплатно протягом п'яти робочих днів від дня подання зазначеної заяви надає замовнику підписаний договір про приєднання, з визначенням у ньому розміру плати за приєднання, невід'ємною частиною якого є технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок відповідно до додатка 3 до Правил.
У разі якщо визначена в заяві замовника точка приєднання розташована на відстані, більшій ніж це передбачено для стандартного приєднання, приєднання не є стандартним і електропередавальна організація надає замовнику письмову обґрунтовану відмову у забезпеченні стандартного приєднання. У цьому випадку порядок приєднання визначається [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0236-13/print#n87 розділом III] Правил.
3. Електропередавальна організація готує технічні вимоги до проекту зовнішнього електрозабезпечення, забезпечує виконання проектної документації, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.
Під час проектування електричних мереж електропередавальна організація використовує типові проекти та проекти повторення.
Строк надання послуги з приєднання для електроустановок першого ступеня потужності становить 20 календарних днів від дати оплати замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок другого та третього ступенів потужності цей строк становить 30 календарних днів.
Встановлені строки надання послуг зі стандартних приєднань можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.
У разі необхідності збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або користувача (користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) електропередавальна організація не пізніше ніж за 10 робочих днів до закінчення строку надання послуги з приєднання письмово та відповідно до вимог розділу IV цих Правил повідомляє замовника про збільшення терміну проектування на 30 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки). У разі неможливості здійснення електропередавальною організацією в зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (із причин, не залежних від електропередавальної організації) пеня за порушення строків виконання зобов'язання за договором про приєднання на термін здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню.
Електропередавальна організація зобов'язана, а замовник має право здійснювати усі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики.
Після завершення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики продовжується відлік строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання, про що електропередавальна організація інформує замовника.
4. Енергопостачальник надає замовнику підписаний договір про постачання електричної енергії або договір про користування електричною енергією не пізніше 5 робочих днів після введення в експлуатацію об'єкта замовника та електроустановок зовнішнього електрозабезпечення від точки приєднання до об'єкта замовника, підписання між електропередавальною організацією та замовником двох примірників акта про надання/отримання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж та виконання усіх зобов'язань за договором про приєднання.

5. Підключення електроустановки замовника до електричних мереж електропередавальної організації здійснюється на підставі заяви протягом 5 днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших споживачів, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, після введення в експлуатацію об'єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування.

==Приєднання нестандартне ==

Приєднання, яке не є стандартним, передбачає:
1. Подання замовником до електропередавальної організації заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до додатка 2 до Правил та необхідних документів.
При приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю 70 МВт та більше замовник звертається із заявою про приєднання електроустановок до ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами.
При приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю до 10 МВт замовник звертається із заявою про приєднання електроустановок до електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника.
При приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю від 10 до 70 МВт замовник може звернутись із заявою про приєднання електроустановок до електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника, або до ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами. Остаточне рішення щодо приєднання електроустановок замовника визначається техніко-економічним обґрунтуванням з урахуванням впливу на якість електричної енергії в зоні можливого приєднання.
У разі відсутності повного комплекту документів, що додаються до заяви про приєднання електроустановки певної потужності, електропередавальна організація протягом трьох робочих днів від дня отримання заяви повідомляє про це замовнику та повертає заяву про приєднання з додатками без розгляду.
2. Безоплатну підготовку та видачу електропередавальною організацією проекту договору про приєднання відповідно до додатка 1 до Правил та підписаних технічних умов, які є невід'ємною частиною договору про приєднання (не пізніше 10 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки та 20 робочих днів у разі необхідності їх узгодження з власником магістральних/міждержавних електричних мереж).
Технічні умови приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж електроустановок складаються за типовою формою відповідно до додатка 4 до Правил.
Визначення вартості послуги з приєднання, яке не є стандартним, відповідно до методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж.
У разі якщо для приєднання електроустановок замовника необхідно здійснити будівництво, реконструкцію чи технічне переоснащення електричних мереж на ступені напруги 110 - 150 кВ, приєднати електроустановки потужністю 5 МВт та більше або якщо за розрахунками електропередавальної організації точка забезпечення потужності розташована в мережах ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, проект технічного завдання на проектування в строк не пізніше 10 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки надається електропередавальною організацією ліцензіату з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами для формування технічних вимог.
Ліцензіат з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами впродовж 15 робочих днів від дня отримання проекту технічного завдання на проектування надає електропередавальній організації технічні вимоги щодо реконструкції та/або будівництва об'єктів магістральних та міждержавних електричних мереж, які є складовою частиною технічного завдання на проектування.
3. Підписання договору про приєднання сторонами.
4. Забезпечення електропередавальною організацією проектування розвитку електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника відповідно до технічного завдання на проектування та здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (у разі необхідності), які необхідно спорудити для інженерного забезпечення електроустановок замовника.
Узгодження електропередавальною організацією з іншими заінтересованими сторонами проектної документації щодо розвитку електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника.
5. У разі якщо для забезпечення потужності замовника відповідно до проектної документації будуть використовуватися електричні мережі інших ліцензіатів з передачі електричної енергії та/або ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, ці ліцензіати беруть дольову участь у наданні послуги з приєднання та є сторонами договору про приєднання. Проектна документація у цьому випадку виконується окремими розділами (томами), у тому числі з окремими за кожним ліцензіатом кошторисами.

6. Здійснення замовником оплати електропередавальній організації вартості послуги з приєднання відповідно до умов договору про приєднання.

7. Забезпечення електропередавальною організацією виконання будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.
Нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення електричних мереж від точки приєднання до об'єкта замовника здійснюються замовником або за рахунок коштів замовника.
Нове будівництво, реконструкція та/або технічне переоснащення електричних мереж (об'єктів електроенергетики) від узгодженої точки приєднання до точки забезпечення потужності в електричних мережах електропередавальної організації здійснюється цією електропередавальною організацією на конкурентних засадах за рахунок коштів, отриманих як плата за приєднання.
Строк надання послуги з приєднання ("під ключ"), яке не є стандартним, становить (не більше):
120 календарних днів (у тому числі 15 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок до 160 кВт (включно);
230 календарних днів (у тому числі 30 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 160 кВт до 400 кВт (включно);
280 календарних днів (у тому числі 45 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 400 кВт до 1000 кВт (включно);
350 календарних днів (у тому числі 60 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 1000 кВт до 5000 кВт (включно).
Обчислення строку надання послуги з приєднання починається від дати оплати замовником електропередавальній організації вартості послуги з приєднання до електричних мереж відповідно до умов договору про приєднання.
Встановлені строки надання послуги з приєднання, яке не є стандартним, можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.
У разі необхідності збільшення строку надання послуги з приєднання, яке не є стандартним, через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або користувача (користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) електропередавальна організація не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення строку проектування електричних мереж лінійної частини приєднання письмово та відповідно до вимог розділу IV цих Правил повідомляє замовника про збільшення терміну проектування на 30 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки). У разі неможливості здійснення електропередавальною організацією в зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (із причин, незалежних від електропередавальної організації) пеня за порушення строків виконання зобов'язання за договором про приєднання на термін здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню.
Електропередавальна організація зобов'язана, а замовник має право здійснювати усі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики.
Після завершення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики продовжується відлік строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання, про що електропередавальна організація інформує замовника.
У разі якщо величина заявленої до приєднання потужності електроустановок замовника становить більше 5000 кВт, строк надання послуги з приєднання визначається з урахуванням строків виконання відповідних заходів згідно з проектною документацію.
Технічні умови та технічне завдання на проектування є чинними до завершення будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення електроустановок зовнішнього інженерного забезпечення та об'єкта замовника відповідно до договору про приєднання.
Проектні, будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи, пов'язані з виконанням договору про приєднання, мають виконуватися юридичними та/або фізичними особами - підприємцями, які мають право на виконання цих робіт.
8. Енергопостачальник надає замовнику підписаний договір про постачання електричної енергії або договір про користування електричною енергією не пізніше 5 робочих днів після введення в експлуатацію об'єкта замовника та електроустановок зовнішнього електрозабезпечення від точки приєднання до об'єкта замовника, підписання між електропередавальною організацією та замовником двох примірників акта про надання/отримання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж та виконання усіх зобов'язань за договором про приєднання.
9. Власник електроустановки, призначеної для виробництва електричної енергії та для паралельної роботи з об'єднаною енергетичною системою, перед її підключенням зобов'язаний додатково укласти договір про паралельну роботу в складі ОЕС України відповідно до форми примірного договору, наведеної в додатку 11 до Правил взаємовідносин між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України, з державним підприємством, яке виконує функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об'єднаною енергетичною системою України.
10. Забезпечення власниками транзитних електроустановок їх оперативно-технічного обслуговування.
11. Підключення електроустановки замовника до електричних мереж електропередавальної організації здійснюється на підставі заяви протягом 5 днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших споживачів, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, після введення в експлуатацію об'єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування.

[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]

Порядок приєднання до мережі електропостачання

2019-08-29T07:43:43Z

Mariana.tsar:

== Нормативна база ==

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 КОДЕКС систем розподілу]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0673-08 Правила взаємовідносин між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 02 червня 2008 року № 303, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 липня 2008 року за № 673/15364]

==Порядок приєднання до електроустановок ==
Приєднання електроустановки (далі - приєднання) – надання електропередавальною організацією послуги замовнику зі створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.
Замовником може бути фізична або юридична особа, яка повідомила електропередавальну організацію про намір приєднання до електричних мереж письмово або через web-сайт електропередавальної організації в мережі Інтернет із застосуванням електронного цифрового підпису в установленому законодавством порядку.
Послуга з приєднання надається на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 договору про приєднання], що укладається за типовою формою (додаток 1).
Для отримання проекту договору про приєднання замовник звертається до електропередавальної організації за місцем розташування його електроустановок із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 заявою про приєднання електроустановки певної потужності] (додаток 2).
До заяви про приєднання електроустановки певної потужності додаються:
- ситуаційний план та викопіювання з топографо-геодезичного плану в масштабі 1:2000 із зазначенням місця розташування об'єкта (об'єктів) замовника, земельної ділянки замовника або прогнозованої точки приєднання;
- копія будівельного паспорта або містобудівних умов та обмежень з графічною частиною із зазначенням місця розташування, потужності та категорії надійності електропостачання за кожним об'єктом замовника (для об'єктів, які приєднуються до електричних мереж уперше);
- копія документа, який підтверджує право власності чи користування цим об'єктом або, за відсутності об'єкта, право власності чи користування земельною ділянкою;
- копія належним чином оформленої довіреності чи іншого документа на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори (за потреби).
У разі коли об'єкт (земельна ділянка) замовника перебуває у власності (користуванні) декількох осіб, електропередавальна організація укладає договір про приєднання з одним із співвласників (користувачів) за умови наявності письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відповідна відмітка в договорі.
У разі якщо в межах території, на якій розташовані електроустановки або передбачається будівництво нових електроустановок замовника, здійснюють свою діяльність декілька електропередавальних організацій, замовник обирає електропередавальну організацію, яка буде надавати послугу з приєднання.
Точка приєднання електроустановок замовника зазначається в договорі про приєднання. Точка приєднання має бути розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки.
На підставі заяви замовника про приєднання електроустановки певної потужності та викопіювання із ситуаційного плану протягом двох робочих днів електропередавальна організація визначає точки забезпечення потужності, виходячи зі структури електричних мереж та навантаження у зоні можливого приєднання.
Для населення з індивідуальною забудовою житла за однією адресою у разі перерозподілу потужності між власниками (співвласниками) без зміни сумарної величини приєднаної потужності об'єкта архітектури, зміни категорії електроустановок щодо надійності електропостачання або зміни точки приєднання технічні умови не видаються. За необхідності здійснення монтажу (демонтажу) додаткових елементів електричної мережі відповідна реконструкція здійснюється електропередавальною організацією згідно з укладеним договором.

== Особливості приєднання комплексної забудови ==

Відповідно до п. 1.6. Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, приєднання електроустановок замовника на території, що підлягає комплексній забудові (мікрорайон/квартал, вулиця), здійснюється після виконання електропередавальною організацією, яка здійснює на цій території ліцензовану діяльність, електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, згідно з планами забудови відповідної території.
Функції замовника електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, може виконувати суб'єкт, уповноважений згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Ч. 3 ст. 33 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку, встановленому законодавством. Функції замовника комплексної забудови території може виконувати власник (користувач) відповідної земельної ділянки в межах такої земельної ділянки, переданої (наданої) йому в установленому законом порядку.
Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
Детальний план території визначає:
1) принципи планувально-просторової організації забудови;
2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;
3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;
4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;
5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;
6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;
8) систему інженерних мереж;
У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.
Комплексна забудова території здійснюється з метою забезпечення реалізації громадських інтересів і спрямовується на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об’єктів соціальної сфери, житлових будинків, інших об’єктів будівництва, а також на благоустрій території. Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду одним або кількома інвесторами.
Після здійснення електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, всі електричні мережі залишаються у власності електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташована територія комплексної забудови.
Рішення про організацію комплексної забудови території у визначених межах та рішення про розміщення об’єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території приймає виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, районна державна адміністрація відповідно до їх повноважень у порядку, передбаченому цим Законом.
Рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території.
Функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку, встановленому законодавством.
Електрифікація території, що підлягає комплексній забудові, здійснюється за рахунок складової тарифу на передачу електричної енергії або, за згодою суб'єкта, який виконує функції замовника електрифікації, за рахунок поворотної фінансової допомоги.
У разі якщо хоча б один об'єкт, розташований на земельній ділянці, яка перебуває в межах території, що підлягає комплексній забудові, приєднаний до електричних мереж електропередавальної організації в установленому порядку, така територія вважається електрифікованою, а об'єкти всіх замовників на інших земельних ділянках у межах цієї території мають бути приєднані електропередавальною організацією відповідно до вимог Правил у залежності від типу приєднання.
Враховуючи зазначене, орган місцевого самоврядування, на території якого розташовано обєкт, що будується, повинен звернутися до електропередавальної організації за отриманням технічних умов на зовнєшнє електропостачання нових вулиць, кварталу або мікрорайону. За отриманними технічними умовами повинна бути здійснена електрофікація, після чого з’явиться можливість підключення окремих фізичних осіб.

== Типи приєднання ==

Для визначення типу приєднання (стандартне приєднання або приєднання, яке не є стандартним) за точку забезпечення потужності приймається найближча точка в існуючих (діючих) електричних мережах (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт) електропередавальної організації ступеня напруги, що відповідає ступеню напруги в точці приєднання.
Для замовника послуги з приєднання технічні умови мають містити виключно вимоги щодо проектування електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника) та щодо безпеки електропостачання.
Приєднання електроустановок об’єктів до електричних мереж може бути стандартним або нестандартним.

== Стандартне приєднання передбачає: ==

1. Подання замовником до електропередавальної організації заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до додатка 2 до Правил, необхідних документів та оплату замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до умов договору про приєднання.
У разі відсутності повного комплекту документів, що додаються до заяви про приєднання електроустановки певної потужності, електропередавальна організація протягом трьох робочих днів від дня отримання заяви повідомляє про це замовнику та повертає заяву про приєднання з додатками без розгляду.
2. Електропередавальна організація безоплатно протягом п'яти робочих днів від дня подання зазначеної заяви надає замовнику підписаний договір про приєднання, з визначенням у ньому розміру плати за приєднання, невід'ємною частиною якого є технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок відповідно до додатка 3 до Правил.
У разі якщо визначена в заяві замовника точка приєднання розташована на відстані, більшій ніж це передбачено для стандартного приєднання, приєднання не є стандартним і електропередавальна організація надає замовнику письмову обґрунтовану відмову у забезпеченні стандартного приєднання. У цьому випадку порядок приєднання визначається [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0236-13/print#n87 розділом III] Правил.
3. Електропередавальна організація готує технічні вимоги до проекту зовнішнього електрозабезпечення, забезпечує виконання проектної документації, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.
Під час проектування електричних мереж електропередавальна організація використовує типові проекти та проекти повторення.
Строк надання послуги з приєднання для електроустановок першого ступеня потужності становить 20 календарних днів від дати оплати замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок другого та третього ступенів потужності цей строк становить 30 календарних днів.
Встановлені строки надання послуг зі стандартних приєднань можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.
У разі необхідності збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або користувача (користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) електропередавальна організація не пізніше ніж за 10 робочих днів до закінчення строку надання послуги з приєднання письмово та відповідно до вимог розділу IV цих Правил повідомляє замовника про збільшення терміну проектування на 30 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки). У разі неможливості здійснення електропередавальною організацією в зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (із причин, не залежних від електропередавальної організації) пеня за порушення строків виконання зобов'язання за договором про приєднання на термін здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню.
Електропередавальна організація зобов'язана, а замовник має право здійснювати усі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики.
Після завершення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики продовжується відлік строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання, про що електропередавальна організація інформує замовника.
4. Енергопостачальник надає замовнику підписаний договір про постачання електричної енергії або договір про користування електричною енергією не пізніше 5 робочих днів після введення в експлуатацію об'єкта замовника та електроустановок зовнішнього електрозабезпечення від точки приєднання до об'єкта замовника, підписання між електропередавальною організацією та замовником двох примірників акта про надання/отримання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж та виконання усіх зобов'язань за договором про приєднання.

5. Підключення електроустановки замовника до електричних мереж електропередавальної організації здійснюється на підставі заяви протягом 5 днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших споживачів, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, після введення в експлуатацію об'єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування.

==Приєднання нестандартне ==

Приєднання, яке не є стандартним, передбачає:
1. Подання замовником до електропередавальної організації заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до додатка 2 до Правил та необхідних документів.
При приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю 70 МВт та більше замовник звертається із заявою про приєднання електроустановок до ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами.
При приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю до 10 МВт замовник звертається із заявою про приєднання електроустановок до електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника.
При приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю від 10 до 70 МВт замовник може звернутись із заявою про приєднання електроустановок до електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника, або до ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами. Остаточне рішення щодо приєднання електроустановок замовника визначається техніко-економічним обґрунтуванням з урахуванням впливу на якість електричної енергії в зоні можливого приєднання.
У разі відсутності повного комплекту документів, що додаються до заяви про приєднання електроустановки певної потужності, електропередавальна організація протягом трьох робочих днів від дня отримання заяви повідомляє про це замовнику та повертає заяву про приєднання з додатками без розгляду.
2. Безоплатну підготовку та видачу електропередавальною організацією проекту договору про приєднання відповідно до додатка 1 до Правил та підписаних технічних умов, які є невід'ємною частиною договору про приєднання (не пізніше 10 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки та 20 робочих днів у разі необхідності їх узгодження з власником магістральних/міждержавних електричних мереж).
Технічні умови приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж електроустановок складаються за типовою формою відповідно до додатка 4 до Правил.
Визначення вартості послуги з приєднання, яке не є стандартним, відповідно до методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж.
У разі якщо для приєднання електроустановок замовника необхідно здійснити будівництво, реконструкцію чи технічне переоснащення електричних мереж на ступені напруги 110 - 150 кВ, приєднати електроустановки потужністю 5 МВт та більше або якщо за розрахунками електропередавальної організації точка забезпечення потужності розташована в мережах ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, проект технічного завдання на проектування в строк не пізніше 10 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки надається електропередавальною організацією ліцензіату з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами для формування технічних вимог.
Ліцензіат з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами впродовж 15 робочих днів від дня отримання проекту технічного завдання на проектування надає електропередавальній організації технічні вимоги щодо реконструкції та/або будівництва об'єктів магістральних та міждержавних електричних мереж, які є складовою частиною технічного завдання на проектування.
3. Підписання договору про приєднання сторонами.
4. Забезпечення електропередавальною організацією проектування розвитку електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника відповідно до технічного завдання на проектування та здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (у разі необхідності), які необхідно спорудити для інженерного забезпечення електроустановок замовника.
Узгодження електропередавальною організацією з іншими заінтересованими сторонами проектної документації щодо розвитку електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника.
5. У разі якщо для забезпечення потужності замовника відповідно до проектної документації будуть використовуватися електричні мережі інших ліцензіатів з передачі електричної енергії та/або ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, ці ліцензіати беруть дольову участь у наданні послуги з приєднання та є сторонами договору про приєднання. Проектна документація у цьому випадку виконується окремими розділами (томами), у тому числі з окремими за кожним ліцензіатом кошторисами.

6. Здійснення замовником оплати електропередавальній організації вартості послуги з приєднання відповідно до умов договору про приєднання.

7. Забезпечення електропередавальною організацією виконання будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.
Нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення електричних мереж від точки приєднання до об'єкта замовника здійснюються замовником або за рахунок коштів замовника.
Нове будівництво, реконструкція та/або технічне переоснащення електричних мереж (об'єктів електроенергетики) від узгодженої точки приєднання до точки забезпечення потужності в електричних мережах електропередавальної організації здійснюється цією електропередавальною організацією на конкурентних засадах за рахунок коштів, отриманих як плата за приєднання.
Строк надання послуги з приєднання ("під ключ"), яке не є стандартним, становить (не більше):
120 календарних днів (у тому числі 15 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок до 160 кВт (включно);
230 календарних днів (у тому числі 30 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 160 кВт до 400 кВт (включно);
280 календарних днів (у тому числі 45 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 400 кВт до 1000 кВт (включно);
350 календарних днів (у тому числі 60 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 1000 кВт до 5000 кВт (включно).
Обчислення строку надання послуги з приєднання починається від дати оплати замовником електропередавальній організації вартості послуги з приєднання до електричних мереж відповідно до умов договору про приєднання.
Встановлені строки надання послуги з приєднання, яке не є стандартним, можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.
У разі необхідності збільшення строку надання послуги з приєднання, яке не є стандартним, через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або користувача (користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) електропередавальна організація не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення строку проектування електричних мереж лінійної частини приєднання письмово та відповідно до вимог розділу IV цих Правил повідомляє замовника про збільшення терміну проектування на 30 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки). У разі неможливості здійснення електропередавальною організацією в зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (із причин, незалежних від електропередавальної організації) пеня за порушення строків виконання зобов'язання за договором про приєднання на термін здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню.
Електропередавальна організація зобов'язана, а замовник має право здійснювати усі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики.
Після завершення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики продовжується відлік строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання, про що електропередавальна організація інформує замовника.
У разі якщо величина заявленої до приєднання потужності електроустановок замовника становить більше 5000 кВт, строк надання послуги з приєднання визначається з урахуванням строків виконання відповідних заходів згідно з проектною документацію.
Технічні умови та технічне завдання на проектування є чинними до завершення будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення електроустановок зовнішнього інженерного забезпечення та об'єкта замовника відповідно до договору про приєднання.
Проектні, будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи, пов'язані з виконанням договору про приєднання, мають виконуватися юридичними та/або фізичними особами - підприємцями, які мають право на виконання цих робіт.
8. Енергопостачальник надає замовнику підписаний договір про постачання електричної енергії або договір про користування електричною енергією не пізніше 5 робочих днів після введення в експлуатацію об'єкта замовника та електроустановок зовнішнього електрозабезпечення від точки приєднання до об'єкта замовника, підписання між електропередавальною організацією та замовником двох примірників акта про надання/отримання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж та виконання усіх зобов'язань за договором про приєднання.
9. Власник електроустановки, призначеної для виробництва електричної енергії та для паралельної роботи з об'єднаною енергетичною системою, перед її підключенням зобов'язаний додатково укласти договір про паралельну роботу в складі ОЕС України відповідно до форми примірного договору, наведеної в додатку 11 до Правил взаємовідносин між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України, з державним підприємством, яке виконує функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об'єднаною енергетичною системою України.
10. Забезпечення власниками транзитних електроустановок їх оперативно-технічного обслуговування.
11. Підключення електроустановки замовника до електричних мереж електропередавальної організації здійснюється на підставі заяви протягом 5 днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших споживачів, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, після введення в експлуатацію об'єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування.

[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]

Порядок приєднання до мережі електропостачання

2019-08-29T07:32:04Z

Mariana.tsar: Втрата чинності попереднього законодавчого акту

== Нормативна база ==

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n6 КОДЕКС систем розподілу]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0673-08 Правила взаємовідносин між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 02 червня 2008 року № 303, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 липня 2008 року за № 673/15364]

==Порядок приєднання до електроустановок ==
Приєднання електроустановки (далі - приєднання) – надання електропередавальною організацією послуги замовнику зі створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.
Замовником може бути фізична або юридична особа, яка повідомила електропередавальну організацію про намір приєднання до електричних мереж письмово або через web-сайт електропередавальної організації в мережі Інтернет із застосуванням електронного цифрового підпису в установленому законодавством порядку.
Послуга з приєднання надається на підставі [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0236-13/print#n150 договору про приєднання], що укладається за типовою формою (додаток 1).
Для отримання проекту договору про приєднання замовник звертається до електропередавальної організації за місцем розташування його електроустановок із [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0236-13/print#n152 заявою про приєднання електроустановки певної потужності] (додаток 2).
До заяви про приєднання електроустановки певної потужності додаються:
- ситуаційний план та викопіювання з топографо-геодезичного плану в масштабі 1:2000 із зазначенням місця розташування об'єкта (об'єктів) замовника, земельної ділянки замовника або прогнозованої точки приєднання;
- копія будівельного паспорта або містобудівних умов та обмежень з графічною частиною із зазначенням місця розташування, потужності та категорії надійності електропостачання за кожним об'єктом замовника (для об'єктів, які приєднуються до електричних мереж уперше);
- копія документа, який підтверджує право власності чи користування цим об'єктом або, за відсутності об'єкта, право власності чи користування земельною ділянкою;
- копія належним чином оформленої довіреності чи іншого документа на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори (за потреби).
У разі коли об'єкт (земельна ділянка) замовника перебуває у власності (користуванні) декількох осіб, електропередавальна організація укладає договір про приєднання з одним із співвласників (користувачів) за умови наявності письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відповідна відмітка в договорі.
У разі якщо в межах території, на якій розташовані електроустановки або передбачається будівництво нових електроустановок замовника, здійснюють свою діяльність декілька електропередавальних організацій, замовник обирає електропередавальну організацію, яка буде надавати послугу з приєднання.
Точка приєднання електроустановок замовника зазначається в договорі про приєднання. Точка приєднання має бути розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки.
На підставі заяви замовника про приєднання електроустановки певної потужності та викопіювання із ситуаційного плану протягом двох робочих днів електропередавальна організація визначає точки забезпечення потужності, виходячи зі структури електричних мереж та навантаження у зоні можливого приєднання.
Для населення з індивідуальною забудовою житла за однією адресою у разі перерозподілу потужності між власниками (співвласниками) без зміни сумарної величини приєднаної потужності об'єкта архітектури, зміни категорії електроустановок щодо надійності електропостачання або зміни точки приєднання технічні умови не видаються. За необхідності здійснення монтажу (демонтажу) додаткових елементів електричної мережі відповідна реконструкція здійснюється електропередавальною організацією згідно з укладеним договором.

== Особливості приєднання комплексної забудови ==

Відповідно до п. 1.6. Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, приєднання електроустановок замовника на території, що підлягає комплексній забудові (мікрорайон/квартал, вулиця), здійснюється після виконання електропередавальною організацією, яка здійснює на цій території ліцензовану діяльність, електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, згідно з планами забудови відповідної території.
Функції замовника електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, може виконувати суб'єкт, уповноважений згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Ч. 3 ст. 33 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку, встановленому законодавством. Функції замовника комплексної забудови території може виконувати власник (користувач) відповідної земельної ділянки в межах такої земельної ділянки, переданої (наданої) йому в установленому законом порядку.
Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
Детальний план території визначає:
1) принципи планувально-просторової організації забудови;
2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;
3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;
4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;
5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;
6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;
8) систему інженерних мереж;
У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.
Комплексна забудова території здійснюється з метою забезпечення реалізації громадських інтересів і спрямовується на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об’єктів соціальної сфери, житлових будинків, інших об’єктів будівництва, а також на благоустрій території. Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду одним або кількома інвесторами.
Після здійснення електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, всі електричні мережі залишаються у власності електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташована територія комплексної забудови.
Рішення про організацію комплексної забудови території у визначених межах та рішення про розміщення об’єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території приймає виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, районна державна адміністрація відповідно до їх повноважень у порядку, передбаченому цим Законом.
Рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території.
Функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку, встановленому законодавством.
Електрифікація території, що підлягає комплексній забудові, здійснюється за рахунок складової тарифу на передачу електричної енергії або, за згодою суб'єкта, який виконує функції замовника електрифікації, за рахунок поворотної фінансової допомоги.
У разі якщо хоча б один об'єкт, розташований на земельній ділянці, яка перебуває в межах території, що підлягає комплексній забудові, приєднаний до електричних мереж електропередавальної організації в установленому порядку, така територія вважається електрифікованою, а об'єкти всіх замовників на інших земельних ділянках у межах цієї території мають бути приєднані електропередавальною організацією відповідно до вимог Правил у залежності від типу приєднання.
Враховуючи зазначене, орган місцевого самоврядування, на території якого розташовано обєкт, що будується, повинен звернутися до електропередавальної організації за отриманням технічних умов на зовнєшнє електропостачання нових вулиць, кварталу або мікрорайону. За отриманними технічними умовами повинна бути здійснена електрофікація, після чого з’явиться можливість підключення окремих фізичних осіб.

== Типи приєднання ==

Для визначення типу приєднання (стандартне приєднання або приєднання, яке не є стандартним) за точку забезпечення потужності приймається найближча точка в існуючих (діючих) електричних мережах (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт) електропередавальної організації ступеня напруги, що відповідає ступеню напруги в точці приєднання.
Для замовника послуги з приєднання технічні умови мають містити виключно вимоги щодо проектування електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника) та щодо безпеки електропостачання.
Приєднання електроустановок об’єктів до електричних мереж може бути стандартним або нестандартним.

== Стандартне приєднання передбачає: ==

1. Подання замовником до електропередавальної організації заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до додатка 2 до Правил, необхідних документів та оплату замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до умов договору про приєднання.
У разі відсутності повного комплекту документів, що додаються до заяви про приєднання електроустановки певної потужності, електропередавальна організація протягом трьох робочих днів від дня отримання заяви повідомляє про це замовнику та повертає заяву про приєднання з додатками без розгляду.
2. Електропередавальна організація безоплатно протягом п'яти робочих днів від дня подання зазначеної заяви надає замовнику підписаний договір про приєднання, з визначенням у ньому розміру плати за приєднання, невід'ємною частиною якого є технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок відповідно до додатка 3 до Правил.
У разі якщо визначена в заяві замовника точка приєднання розташована на відстані, більшій ніж це передбачено для стандартного приєднання, приєднання не є стандартним і електропередавальна організація надає замовнику письмову обґрунтовану відмову у забезпеченні стандартного приєднання. У цьому випадку порядок приєднання визначається [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0236-13/print#n87 розділом III] Правил.
3. Електропередавальна організація готує технічні вимоги до проекту зовнішнього електрозабезпечення, забезпечує виконання проектної документації, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.
Під час проектування електричних мереж електропередавальна організація використовує типові проекти та проекти повторення.
Строк надання послуги з приєднання для електроустановок першого ступеня потужності становить 20 календарних днів від дати оплати замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок другого та третього ступенів потужності цей строк становить 30 календарних днів.
Встановлені строки надання послуг зі стандартних приєднань можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.
У разі необхідності збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або користувача (користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) електропередавальна організація не пізніше ніж за 10 робочих днів до закінчення строку надання послуги з приєднання письмово та відповідно до вимог розділу IV цих Правил повідомляє замовника про збільшення терміну проектування на 30 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки). У разі неможливості здійснення електропередавальною організацією в зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (із причин, не залежних від електропередавальної організації) пеня за порушення строків виконання зобов'язання за договором про приєднання на термін здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню.
Електропередавальна організація зобов'язана, а замовник має право здійснювати усі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики.
Після завершення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики продовжується відлік строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання, про що електропередавальна організація інформує замовника.
4. Енергопостачальник надає замовнику підписаний договір про постачання електричної енергії або договір про користування електричною енергією не пізніше 5 робочих днів після введення в експлуатацію об'єкта замовника та електроустановок зовнішнього електрозабезпечення від точки приєднання до об'єкта замовника, підписання між електропередавальною організацією та замовником двох примірників акта про надання/отримання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж та виконання усіх зобов'язань за договором про приєднання.

5. Підключення електроустановки замовника до електричних мереж електропередавальної організації здійснюється на підставі заяви протягом 5 днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших споживачів, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, після введення в експлуатацію об'єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування.

==Приєднання нестандартне ==

Приєднання, яке не є стандартним, передбачає:
1. Подання замовником до електропередавальної організації заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до додатка 2 до Правил та необхідних документів.
При приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю 70 МВт та більше замовник звертається із заявою про приєднання електроустановок до ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами.
При приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю до 10 МВт замовник звертається із заявою про приєднання електроустановок до електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника.
При приєднанні електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, потужністю від 10 до 70 МВт замовник може звернутись із заявою про приєднання електроустановок до електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані електроустановки замовника, або до ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами. Остаточне рішення щодо приєднання електроустановок замовника визначається техніко-економічним обґрунтуванням з урахуванням впливу на якість електричної енергії в зоні можливого приєднання.
У разі відсутності повного комплекту документів, що додаються до заяви про приєднання електроустановки певної потужності, електропередавальна організація протягом трьох робочих днів від дня отримання заяви повідомляє про це замовнику та повертає заяву про приєднання з додатками без розгляду.
2. Безоплатну підготовку та видачу електропередавальною організацією проекту договору про приєднання відповідно до додатка 1 до Правил та підписаних технічних умов, які є невід'ємною частиною договору про приєднання (не пізніше 10 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки та 20 робочих днів у разі необхідності їх узгодження з власником магістральних/міждержавних електричних мереж).
Технічні умови приєднання, яке не є стандартним, до електричних мереж електроустановок складаються за типовою формою відповідно до додатка 4 до Правил.
Визначення вартості послуги з приєднання, яке не є стандартним, відповідно до методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж.
У разі якщо для приєднання електроустановок замовника необхідно здійснити будівництво, реконструкцію чи технічне переоснащення електричних мереж на ступені напруги 110 - 150 кВ, приєднати електроустановки потужністю 5 МВт та більше або якщо за розрахунками електропередавальної організації точка забезпечення потужності розташована в мережах ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, проект технічного завдання на проектування в строк не пізніше 10 робочих днів від дня подання заяви замовника про приєднання електроустановки надається електропередавальною організацією ліцензіату з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами для формування технічних вимог.
Ліцензіат з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами впродовж 15 робочих днів від дня отримання проекту технічного завдання на проектування надає електропередавальній організації технічні вимоги щодо реконструкції та/або будівництва об'єктів магістральних та міждержавних електричних мереж, які є складовою частиною технічного завдання на проектування.
3. Підписання договору про приєднання сторонами.
4. Забезпечення електропередавальною організацією проектування розвитку електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника відповідно до технічного завдання на проектування та здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (у разі необхідності), які необхідно спорудити для інженерного забезпечення електроустановок замовника.
Узгодження електропередавальною організацією з іншими заінтересованими сторонами проектної документації щодо розвитку електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника.
5. У разі якщо для забезпечення потужності замовника відповідно до проектної документації будуть використовуватися електричні мережі інших ліцензіатів з передачі електричної енергії та/або ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, ці ліцензіати беруть дольову участь у наданні послуги з приєднання та є сторонами договору про приєднання. Проектна документація у цьому випадку виконується окремими розділами (томами), у тому числі з окремими за кожним ліцензіатом кошторисами.

6. Здійснення замовником оплати електропередавальній організації вартості послуги з приєднання відповідно до умов договору про приєднання.

7. Забезпечення електропередавальною організацією виконання будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.
Нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення електричних мереж від точки приєднання до об'єкта замовника здійснюються замовником або за рахунок коштів замовника.
Нове будівництво, реконструкція та/або технічне переоснащення електричних мереж (об'єктів електроенергетики) від узгодженої точки приєднання до точки забезпечення потужності в електричних мережах електропередавальної організації здійснюється цією електропередавальною організацією на конкурентних засадах за рахунок коштів, отриманих як плата за приєднання.
Строк надання послуги з приєднання ("під ключ"), яке не є стандартним, становить (не більше):
120 календарних днів (у тому числі 15 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок до 160 кВт (включно);
230 календарних днів (у тому числі 30 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 160 кВт до 400 кВт (включно);
280 календарних днів (у тому числі 45 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 400 кВт до 1000 кВт (включно);
350 календарних днів (у тому числі 60 днів для проектування електричних мереж лінійної частини приєднання) - для замовників із заявленою до приєднання потужністю електроустановок від 1000 кВт до 5000 кВт (включно).
Обчислення строку надання послуги з приєднання починається від дати оплати замовником електропередавальній організації вартості послуги з приєднання до електричних мереж відповідно до умов договору про приєднання.
Встановлені строки надання послуги з приєднання, яке не є стандартним, можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.
У разі необхідності збільшення строку надання послуги з приєднання, яке не є стандартним, через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або користувача (користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) електропередавальна організація не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення строку проектування електричних мереж лінійної частини приєднання письмово та відповідно до вимог розділу IV цих Правил повідомляє замовника про збільшення терміну проектування на 30 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки). У разі неможливості здійснення електропередавальною організацією в зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (із причин, незалежних від електропередавальної організації) пеня за порушення строків виконання зобов'язання за договором про приєднання на термін здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню.
Електропередавальна організація зобов'язана, а замовник має право здійснювати усі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики.
Після завершення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики продовжується відлік строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання, про що електропередавальна організація інформує замовника.
У разі якщо величина заявленої до приєднання потужності електроустановок замовника становить більше 5000 кВт, строк надання послуги з приєднання визначається з урахуванням строків виконання відповідних заходів згідно з проектною документацію.
Технічні умови та технічне завдання на проектування є чинними до завершення будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення електроустановок зовнішнього інженерного забезпечення та об'єкта замовника відповідно до договору про приєднання.
Проектні, будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи, пов'язані з виконанням договору про приєднання, мають виконуватися юридичними та/або фізичними особами - підприємцями, які мають право на виконання цих робіт.
8. Енергопостачальник надає замовнику підписаний договір про постачання електричної енергії або договір про користування електричною енергією не пізніше 5 робочих днів після введення в експлуатацію об'єкта замовника та електроустановок зовнішнього електрозабезпечення від точки приєднання до об'єкта замовника, підписання між електропередавальною організацією та замовником двох примірників акта про надання/отримання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж та виконання усіх зобов'язань за договором про приєднання.
9. Власник електроустановки, призначеної для виробництва електричної енергії та для паралельної роботи з об'єднаною енергетичною системою, перед її підключенням зобов'язаний додатково укласти договір про паралельну роботу в складі ОЕС України відповідно до форми примірного договору, наведеної в додатку 11 до Правил взаємовідносин між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України, з державним підприємством, яке виконує функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об'єднаною енергетичною системою України.
10. Забезпечення власниками транзитних електроустановок їх оперативно-технічного обслуговування.
11. Підключення електроустановки замовника до електричних мереж електропередавальної організації здійснюється на підставі заяви протягом 5 днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших споживачів, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, після введення в експлуатацію об'єкта замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування.

[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]