https://legalaid.wiki/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Maksym.halushko 2026-04-20T09:23:39Z Внесок користувача MediaWiki 1.43.0 https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=59861 2026-01-16T12:44:59Z

<p>Maksym.halushko: Категорія</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України &quot;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закон України &quot;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб&quot;]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/325-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023 року № 325 &quot;Деякі питання оформлення пенсійних посвідчень внутрішньо переміщеним особам&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#Text Постанова правління Пенсійного фонду України від 03 листопада 2017 № 26-1 &quot;Про порядок оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії&quot; (далі -Порядок)]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0633-16#Text Порядок емісії платіжних карток, які одночасно є пенсійним посвідченням, затверджений Постанова правління Пенсійного фонду України від 08 квітня 2016 № 7-1 &quot;Про реалізацію постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2016 року № 167 &quot;Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України&quot;]<br /> == Загальні положення ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n691 частини 4 статті 44 Закону України &quot;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування&quot;] особам, яким призначено пенсію, органи Пенсійного фонду видають пенсійні посвідчення. Видача пенсійного посвідчення для пенсіонерів здійснюється безоплатно. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#n15 Порядок видачі], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#n131 зразок та форма пенсійного посвідчення] затверджуються правлінням Пенсійного фонду.<br /> <br /> '''Пенсійне посвідчення - це документ, що підтверджує призначення особі пенсії та виготовляється на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#n129 заяви на виготовлення пенсійного посвідчення особи], якій призначено пенсію, або її законними представниками, що подається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем перебування особи на обліку як одержувача пенсії.<br /> <br /> У разі якщо особа, якій призначається пенсія, не досягла повноліття або є недієздатною, заява на виготовлення пенсійного посвідчення подається батьками, усиновлювачами, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання/перебування, представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників (законні представники), за місцезнаходженням таких закладів (органів).<br /> <br /> Пенсійні посвідчення виготовляються у паперовій формі або у вигляді платіжної картки, яка одночасно є пенсійним посвідченням, містить графічну та електронну інформацію про власника, кваліфіковані сертифікати відкритих ключів (далі - електронне пенсійне посвідчення). За бажанням особи, якій призначено пенсію, їй може бути сформоване пенсійне посвідчення в електронній формі (е-пенсійне посвідчення) без виготовлення паперового пенсійного посвідчення або електронного пенсійного посвідчення.<br /> <br /> У період дії воєнного стану на території України та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, пенсійне посвідчення може не ламінуватися згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0920-22#Text Постановою Пенсійного фонду  № 13-1 від 01 серпня 2022 року &quot;Деякі питання оформлення, виготовлення документів, що підтверджують призначення особі пенсії в умовах воєнного стану&quot;].<br /> <br /> '''Важливо!!!''' На період дії '''воєнного стану''' та протягом трьох місяців після його припинення або скасування органами Пенсійного фонду України оформлення пенсійних посвідчень '''внутрішньо переміщеним особам здійснюватиметься у паперовій формі''', відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/325-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023 року № 325 &quot;Деякі питання оформлення пенсійних посвідчень внутрішньо переміщеним особам&quot;].<br /> <br /> Особам, яким видано електронне пенсійне посвідчення, пенсійне посвідчення в паперовій формі не видається.<br /> <br /> За бажанням особи, якій виготовлено пенсійне посвідчення або платіжну картку, яка одночасно є пенсійним посвідченням, може додатково формуватись відображення в електронній формі інформації, що міститься у пенсійному посвідченні (електронне відображення пенсійного посвідчення).<br /> <br /> '''Електронне відображення пенсійного посвідчення має однакову з пенсійним посвідченням юридичну силу та строк дії.'''<br /> == Інформація на пенсійному посвідченні ==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#n131 Зразок та опис бланка паперового пенсійного посвідчення] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#n136 бланка електронного пенсійного посвідчення] затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#Text Постановою правління Пенсійного фонду України від 03 листопада 2017 № 26-1 &quot;Про порядок оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії&quot;]. <br /> <br /> Пенсійне посвідчення виготовляється на ім’я особи, якій призначено пенсію. <br /> <br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#n35 до розділу ІІ Порядку] у пенсійному посвідченні, окрім основної інформації, також зазначається:<br /> * додатково прізвище, ім’я та по батькові законного представника, у разі якщо пенсія призначена неповнолітній або недієздатній особі чи особі, цивільна дієздатність якої обмежена;<br /> * відомості про групу, підгрупу, причину інвалідності та строк, на який встановлено інвалідність - якщо пенсія призначення по інвалідності:<br /> * відповідний запис, наприклад, &quot;особа з інвалідністю підгрупи Б І групи/загальне захворювання по зору&quot; - особам з порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату, яким установлено інвалідність та призначено пенсію:<br /> * найменування органу, в якому особа перебувала на службі - особам, яким призначена пенсія відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закону України &quot;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб&quot;]<br /> У посвідченнях, виданих особам з інвалідністю, використовуються скорочення назв причин інвалідності та найменувань органів, у яких особа перебувала на військовій службі.<br /> == Виготовлення пенсійних посвідчень ==<br /> === Виготовлення пенсійних посвідчень у паперовій формі ===<br /> Пенсійний фонд України на підставі відомостей, отриманих від територіальних органів Фонду, забезпечує '''у двотижневий строк''' виготовлення посвідчень та ведення обліку їх виготовлення.<br /> <br /> До початку виготовлення пенсійних посвідчень здійснюється перевірка наявності раніше призначених пенсій (виготовлених посвідчень) особам, щодо яких подано відомості для виготовлення пенсійних посвідчень.<br /> <br /> Для організації приймання і передавання пенсійних посвідчень у Пенсійному фонді України та територіальних органах Фонду згідно з наказами керівників призначаються особи, відповідальні за приймання і передавання посвідчень.<br /> <br /> Передавання посвідчень здійснюється від Пенсійного фонду України головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі '''не рідше ніж двічі на місяць''', від головних управлінь підвідомчим їм управлінням Фонду '''не пізніше ніж у дводенний строк''' з моменту їх отримання.<br /> <br /> Пенсійні посвідчення до їх передавання або видачі зберігаються у спеціально обладнаних сейфах або металевих шафах.<br /> <br /> '''Строк дії пенсійного посвідчення в паперовій формі не обмежується, крім випадків, коли пенсію призначено на визначений строк'''.<br /> === Виготовлення електронних пенсійних посвідчень ===<br /> Виготовлення електронного пенсійного посвідчення здійснюється банком, у якому одержувачем відкрито рахунок для виплати пенсії.<br /> <br /> Виготовлення електронного пенсійного посвідчення здійснюється на базі міжнародних платіжних систем або внутрішньодержавної національної платіжної системи '''за вибором одержувача пенсії'''.<br /> <br /> '''Електронні пенсійні посвідчення містять:'''<br /> # банківський платіжний додаток;<br /> # чип-модуль з контактним та безконтактним інтерфейсами з можливістю запису інформації згідно з описом інформації, що зберігається в електронному пенсійному посвідченні в електронному вигляді (чип-модуль з контактним та безконтактним інтерфейсами повинен мати сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації для можливості використання його як засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки (далі - КЕП)).<br /> Дизайн електронних пенсійних посвідчень визначається банком за погодженням з Пенсійним фондом України з урахуванням вимог платіжних систем, зразка та технічного опису бланка електронного пенсійного посвідчення<br /> <br /> ''Тарифи (комісійні винагороди) за надання послуг банку, умови видачі та порядок обслуговування у банку електронних пенсійних посвідчень у частині платіжної картки встановлюються банком відповідно до законодавства у сфері банківської діяльності, правил банківського обслуговування та внутрішніх документів банку.''<br /> <br /> '''Строк дії електронного пенсійного посвідчення як платіжної картки визначається банком і не може перевищувати трьох років.'''<br /> <br /> Пенсійне посвідчення використовується як платіжна картка до закінчення строку її дії, в тому числі у разі закінчення строку призначення пенсії.<br /> <br /> З метою забезпечення використання КЕП протягом терміну дії електронного пенсійного посвідчення до чип-модуля записується не менше двох пар ключів.<br /> <br /> У разі продовження строку призначення пенсії, встановлення інвалідності або продовження її на новий термін здійснюється виготовлення нового електронного пенсійного посвідчення.<br /> <br /> '''Під час виготовлення електронних пенсійних посвідчень здійснюється облік:'''<br /> * Пенсійним фондом України - заяв, документів для персоналізації, всіх стадій виготовлення електронних пенсійних посвідчень;<br /> * банком - відкриття рахунків, доставки персоналізованих електронних пенсійних посвідчень у відділення банку, їх зберігання, видачі, знищення, активації;<br /> * персоналізатором електронних пенсійних посвідчень - персоналізації електронних пенсійних посвідчень, передачі банку персоналізованих електронних пенсійних посвідчень для подальшої відправки у відповідні відділення, формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.<br /> Електронне пенсійне посвідчення має бути підготовлено до видачі '''протягом 30 робочих днів''' з дня прийняття заяви від одержувача пенсії територіальним органом Пенсійного фонду України.<br /> <br /> Електронне пенсійне посвідчення як електронний платіжний засіб може бути вилучено банком у випадках, передбачених законодавством, що регулює порядок емісії електронних платіжних засобів, правилами відповідної платіжної системи та внутрішніми нормативними документами банку.<br /> <br /> Вилучення електронного платіжного засобу з обігу, в тому числі шляхом механічного знищення чип-модуля електронного пенсійного посвідчення, здійснюється банком, про що в електронному вигляді повідомляється Пенсійний фонд України<br /> <br /> Використання електронного пенсійного посвідчення як платіжної картки здійснюється відповідно до законодавства.<br /> <br /> === Формування електронного відображення пенсійного посвідчення ===<br /> Електронне відображення пенсійного посвідчення '''формується автоматично за наявності в Реєстрі відомостей про виготовлений особі документ''', що підтверджує призначення їй пенсії, в тому числі відцифрованого образу обличчя особи.<br /> <br /> Електронне відображення пенсійного посвідчення містить унікальний електронний ідентифікатор (QR-код, штрих-код, цифровий код), який забезпечує перехід за посиланням на відповідний підтвердний запис на вебпорталі Пенсійного фонду України.<br /> <br /> Електронне відображення пенсійного посвідчення формується, якщо документ, що підтверджує призначення особі пенсії, є дійсним та строк його дії не закінчився.<br /> <br /> Для формування та використання електронного відображення пенсійного посвідчення особі '''необхідно:''' встановити [https://diia.gov.ua/faq/14 мобільний додаток Порталу Дія (Дія)] на електронний пристрій (критерії якого підтримують використання такого додатка) та пройти електронну ідентифікацію.<br /> <br /> Повідомлення про формування електронного відображення пенсійного посвідчення разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом) або про неможливість його формування у зв’язку з відсутністю необхідних відомостей надсилається особі автоматично через мобільний додаток Порталу Дія (Дія).<br /> <br /> Інформаційна взаємодія Реєстру та Порталу Дія для формування електронного відображення пенсійного посвідчення здійснюється в режимі реального часу з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.<br /> <br /> Електронне відображення пенсійного посвідчення з’явиться у тих громадян, хто отримував посвідчення після 2014 року. Пенсійне посвідчення одержувача пенсії за віком підтягнеться в Дії автоматично, одержувачам інших видів пенсії необхідно завантажити посвідчення самостійно. <br /> <br /> Пенсіонерам, які отримували пенсійні посвідчення у вигляді книжечки, для можливості відображення в Дії слід замінити посвідчення, звернувшись до Пенсійного фонду України online (через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Фонду) або до будь-якого з сервісних центрів Фонду.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#n210 пункту 6 розділу V Порядку], електронне відображення пенсійного посвідчення використовується особою без додаткового пред’явлення пенсійного посвідчення у паперовій формі, електронного пенсійного посвідчення або платіжної картки, яка одночасно є пенсійним посвідченням.<br /> <br /> '''А отже, електронне відображення пенсійного посвідчення має таку ж юридичну силу як і пенсійне посвідчення, отримане в Пенсійному фонді України та підтверджує призначення пенсії.'''<br /> <br /> Електронні копії електронного відображення пенсійного посвідчення (далі - електронні копії) за бажанням особи можуть подаватися та застосовуватися у таких самих випадках, коли законодавством передбачено подання та застосування копій пенсійного посвідчення. Особа може також окремо подавати інформацію (відомості, дані), що містяться в електронному відображенні пенсійного посвідчення, у порядку та спосіб, передбачені для подання електронних копій електронного відображення пенсійного посвідчення.<br /> <br /> === Формування е-пенсійного посвідчення ===<br /> Е-пенсійне посвідчення формується засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатку Порталу Дія (Дія), за наявності в Реєстрі відомостей про призначення особі пенсії, в тому числі відцифрованого образу обличчя особи.<br /> <br /> Для формування та використання е-пенсійного посвідчення особі '''необхідно:''' <br /> <br /> * мати реєстраційний номер облікової картки платника податків; <br /> * встановити мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронний пристрій (критерії якого підтримують використання такого додатка);<br /> * пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію.<br /> <br /> Е-пенсійне посвідчення містить унікальний електронний ідентифікатор (QR-код, штрих-код, цифровий код), який забезпечує перехід за посиланням на відповідний підтвердний запис на вебпорталі Пенсійного фонду України.<br /> <br /> Е-пенсійне посвідчення, як і електронне відображення пенсійного посвідчення, використовується особою без додаткового пред’явлення пенсійного посвідчення у паперовій формі, електронного пенсійного посвідчення або платіжної картки, яка одночасно є пенсійним посвідченням, а отже, '''має таку ж юридичну силу як і пенсійне посвідчення, отримане в Пенсійному фонді України та підтверджує призначення пенсії.'''<br /> <br /> '''Електронні копії е-пенсійного посвідчення за бажанням особи можуть подаватися та застосовуватися у таких самих випадках, коли законодавством передбачено подання та застосування копій пенсійного посвідчення.'''<br /> <br /> Електронні копії е-пенсійного посвідчення формуються засобами Порталу Дія із накладенням віддаленого кваліфікованого електронного підпису «Дія.Підпис» («Дія ID») особи та кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія з відповідною кваліфікованою електронною позначкою часу.<br /> <br /> '''Е-пенсійне посвідчення формуються безоплатно.'''<br /> <br /> == Видача пенсійних посвідчень ==<br /> ''Пенсійне посвідчення видається особі, якій призначено пенсію'', '''особисто, або її представнику''', який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або її законному представнику у разі пред’явлення документів, що дають змогу територіальному органу Пенсійного фонду (банку) ідентифікувати одержувача пенсій та його законного представника, а також документів, що підтверджують статус законного представника (відповідне посвідчення, свідоцтво про народження, рішення суду тощо), та додатково у разі, якщо законний представник є резидентом, - документів, виданих відповідними контролюючими органами, що засвідчують його реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.<br /> <br /> Видача пенсійних посвідчень здійснюється зазначеним у заяві територіальним органом Пенсійного фонду України, електронних пенсійних посвідчень - зазначеним у заяві відділенням банку.<br /> <br /> Видача пенсійних посвідчень територіальним органом Пенсійного фонду здійснюється під підпис у журналі обліку пенсійних посвідчень.<br /> <br /> У разі звернення одержувача пенсії до відділення банку банк здійснює ідентифікацію його особи. Активація банківського платіжного додатка на електронному пенсійному посвідченні (шляхом введення ПІН-коду) та введення ПІН-коду до електронного цифрового підпису здійснюються одержувачем пенсії.<br /> <br /> '''Разом з електронним пенсійним посвідченням видається інструкція щодо його використання.'''<br /> == Заміна пенсійних посвідчень ==<br /> У разі якщо пенсійне посвідчення стало непридатним для користування, втрачено, особі призначено інший вид пенсії або змінилися обставини здійснення опіки та піклування (змінився законний представник чи його звільнено від повноважень, поновлено цивільну дієздатність одержувача пенсії тощо), за заявою одержувача пенсії видається нове посвідчення, про що робиться відмітка у пенсійній справі.<br /> <br /> Заміна пенсійного посвідчення здійснюється за процедурою, визначеною для виготовлення пенсійного посвідчення. При заміні пенсійного посвідчення одержувач пенсії повертає органу Пенсійного фонду України попередньо видане пенсійне посвідчення за наявності, електронне пенсійне посвідчення - банку, які знищуються відповідним органом Пенсійного фонду України або банком.<br /> <br /> [[Категорія:Призначення пенсії]]<br /> [[Категорія:Пенсіонери]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=59860 2026-01-16T12:43:59Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України &quot;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закон України &quot;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб&quot;]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/325-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023 року № 325 &quot;Деякі питання оформлення пенсійних посвідчень внутрішньо переміщеним особам&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#Text Постанова правління Пенсійного фонду України від 03 листопада 2017 № 26-1 &quot;Про порядок оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії&quot; (далі -Порядок)]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0633-16#Text Порядок емісії платіжних карток, які одночасно є пенсійним посвідченням, затверджений Постанова правління Пенсійного фонду України від 08 квітня 2016 № 7-1 &quot;Про реалізацію постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2016 року № 167 &quot;Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України&quot;]<br /> == Загальні положення ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n691 частини 4 статті 44 Закону України &quot;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування&quot;] особам, яким призначено пенсію, органи Пенсійного фонду видають пенсійні посвідчення. Видача пенсійного посвідчення для пенсіонерів здійснюється безоплатно. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#n15 Порядок видачі], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#n131 зразок та форма пенсійного посвідчення] затверджуються правлінням Пенсійного фонду.<br /> <br /> '''Пенсійне посвідчення - це документ, що підтверджує призначення особі пенсії та виготовляється на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#n129 заяви на виготовлення пенсійного посвідчення особи], якій призначено пенсію, або її законними представниками, що подається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем перебування особи на обліку як одержувача пенсії.<br /> <br /> У разі якщо особа, якій призначається пенсія, не досягла повноліття або є недієздатною, заява на виготовлення пенсійного посвідчення подається батьками, усиновлювачами, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання/перебування, представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників (законні представники), за місцезнаходженням таких закладів (органів).<br /> <br /> Пенсійні посвідчення виготовляються у паперовій формі або у вигляді платіжної картки, яка одночасно є пенсійним посвідченням, містить графічну та електронну інформацію про власника, кваліфіковані сертифікати відкритих ключів (далі - електронне пенсійне посвідчення). За бажанням особи, якій призначено пенсію, їй може бути сформоване пенсійне посвідчення в електронній формі (е-пенсійне посвідчення) без виготовлення паперового пенсійного посвідчення або електронного пенсійного посвідчення.<br /> <br /> У період дії воєнного стану на території України та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, пенсійне посвідчення може не ламінуватися згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0920-22#Text Постановою Пенсійного фонду  № 13-1 від 01 серпня 2022 року &quot;Деякі питання оформлення, виготовлення документів, що підтверджують призначення особі пенсії в умовах воєнного стану&quot;].<br /> <br /> '''Важливо!!!''' На період дії '''воєнного стану''' та протягом трьох місяців після його припинення або скасування органами Пенсійного фонду України оформлення пенсійних посвідчень '''внутрішньо переміщеним особам здійснюватиметься у паперовій формі''', відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/325-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023 року № 325 &quot;Деякі питання оформлення пенсійних посвідчень внутрішньо переміщеним особам&quot;].<br /> <br /> Особам, яким видано електронне пенсійне посвідчення, пенсійне посвідчення в паперовій формі не видається.<br /> <br /> За бажанням особи, якій виготовлено пенсійне посвідчення або платіжну картку, яка одночасно є пенсійним посвідченням, може додатково формуватись відображення в електронній формі інформації, що міститься у пенсійному посвідченні (електронне відображення пенсійного посвідчення).<br /> <br /> '''Електронне відображення пенсійного посвідчення має однакову з пенсійним посвідченням юридичну силу та строк дії.'''<br /> == Інформація на пенсійному посвідченні ==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#n131 Зразок та опис бланка паперового пенсійного посвідчення] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#n136 бланка електронного пенсійного посвідчення] затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#Text Постановою правління Пенсійного фонду України від 03 листопада 2017 № 26-1 &quot;Про порядок оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії&quot;]. <br /> <br /> Пенсійне посвідчення виготовляється на ім’я особи, якій призначено пенсію. <br /> <br /> Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#n35 до розділу ІІ Порядку] у пенсійному посвідченні, окрім основної інформації, також зазначається:<br /> * додатково прізвище, ім’я та по батькові законного представника, у разі якщо пенсія призначена неповнолітній або недієздатній особі чи особі, цивільна дієздатність якої обмежена;<br /> * відомості про групу, підгрупу, причину інвалідності та строк, на який встановлено інвалідність - якщо пенсія призначення по інвалідності:<br /> * відповідний запис, наприклад, &quot;особа з інвалідністю підгрупи Б І групи/загальне захворювання по зору&quot; - особам з порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату, яким установлено інвалідність та призначено пенсію:<br /> * найменування органу, в якому особа перебувала на службі - особам, яким призначена пенсія відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закону України &quot;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб&quot;]<br /> У посвідченнях, виданих особам з інвалідністю, використовуються скорочення назв причин інвалідності та найменувань органів, у яких особа перебувала на військовій службі.<br /> == Виготовлення пенсійних посвідчень ==<br /> === Виготовлення пенсійних посвідчень у паперовій формі ===<br /> Пенсійний фонд України на підставі відомостей, отриманих від територіальних органів Фонду, забезпечує '''у двотижневий строк''' виготовлення посвідчень та ведення обліку їх виготовлення.<br /> <br /> До початку виготовлення пенсійних посвідчень здійснюється перевірка наявності раніше призначених пенсій (виготовлених посвідчень) особам, щодо яких подано відомості для виготовлення пенсійних посвідчень.<br /> <br /> Для організації приймання і передавання пенсійних посвідчень у Пенсійному фонді України та територіальних органах Фонду згідно з наказами керівників призначаються особи, відповідальні за приймання і передавання посвідчень.<br /> <br /> Передавання посвідчень здійснюється від Пенсійного фонду України головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі '''не рідше ніж двічі на місяць''', від головних управлінь підвідомчим їм управлінням Фонду '''не пізніше ніж у дводенний строк''' з моменту їх отримання.<br /> <br /> Пенсійні посвідчення до їх передавання або видачі зберігаються у спеціально обладнаних сейфах або металевих шафах.<br /> <br /> '''Строк дії пенсійного посвідчення в паперовій формі не обмежується, крім випадків, коли пенсію призначено на визначений строк'''.<br /> === Виготовлення електронних пенсійних посвідчень ===<br /> Виготовлення електронного пенсійного посвідчення здійснюється банком, у якому одержувачем відкрито рахунок для виплати пенсії.<br /> <br /> Виготовлення електронного пенсійного посвідчення здійснюється на базі міжнародних платіжних систем або внутрішньодержавної національної платіжної системи '''за вибором одержувача пенсії'''.<br /> <br /> '''Електронні пенсійні посвідчення містять:'''<br /> # банківський платіжний додаток;<br /> # чип-модуль з контактним та безконтактним інтерфейсами з можливістю запису інформації згідно з описом інформації, що зберігається в електронному пенсійному посвідченні в електронному вигляді (чип-модуль з контактним та безконтактним інтерфейсами повинен мати сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації для можливості використання його як засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки (далі - КЕП)).<br /> Дизайн електронних пенсійних посвідчень визначається банком за погодженням з Пенсійним фондом України з урахуванням вимог платіжних систем, зразка та технічного опису бланка електронного пенсійного посвідчення<br /> <br /> ''Тарифи (комісійні винагороди) за надання послуг банку, умови видачі та порядок обслуговування у банку електронних пенсійних посвідчень у частині платіжної картки встановлюються банком відповідно до законодавства у сфері банківської діяльності, правил банківського обслуговування та внутрішніх документів банку.''<br /> <br /> '''Строк дії електронного пенсійного посвідчення як платіжної картки визначається банком і не може перевищувати трьох років.'''<br /> <br /> Пенсійне посвідчення використовується як платіжна картка до закінчення строку її дії, в тому числі у разі закінчення строку призначення пенсії.<br /> <br /> З метою забезпечення використання КЕП протягом терміну дії електронного пенсійного посвідчення до чип-модуля записується не менше двох пар ключів.<br /> <br /> У разі продовження строку призначення пенсії, встановлення інвалідності або продовження її на новий термін здійснюється виготовлення нового електронного пенсійного посвідчення.<br /> <br /> '''Під час виготовлення електронних пенсійних посвідчень здійснюється облік:'''<br /> * Пенсійним фондом України - заяв, документів для персоналізації, всіх стадій виготовлення електронних пенсійних посвідчень;<br /> * банком - відкриття рахунків, доставки персоналізованих електронних пенсійних посвідчень у відділення банку, їх зберігання, видачі, знищення, активації;<br /> * персоналізатором електронних пенсійних посвідчень - персоналізації електронних пенсійних посвідчень, передачі банку персоналізованих електронних пенсійних посвідчень для подальшої відправки у відповідні відділення, формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.<br /> Електронне пенсійне посвідчення має бути підготовлено до видачі '''протягом 30 робочих днів''' з дня прийняття заяви від одержувача пенсії територіальним органом Пенсійного фонду України.<br /> <br /> Електронне пенсійне посвідчення як електронний платіжний засіб може бути вилучено банком у випадках, передбачених законодавством, що регулює порядок емісії електронних платіжних засобів, правилами відповідної платіжної системи та внутрішніми нормативними документами банку.<br /> <br /> Вилучення електронного платіжного засобу з обігу, в тому числі шляхом механічного знищення чип-модуля електронного пенсійного посвідчення, здійснюється банком, про що в електронному вигляді повідомляється Пенсійний фонд України<br /> <br /> Використання електронного пенсійного посвідчення як платіжної картки здійснюється відповідно до законодавства.<br /> <br /> === Формування електронного відображення пенсійного посвідчення ===<br /> Електронне відображення пенсійного посвідчення '''формується автоматично за наявності в Реєстрі відомостей про виготовлений особі документ''', що підтверджує призначення їй пенсії, в тому числі відцифрованого образу обличчя особи.<br /> <br /> Електронне відображення пенсійного посвідчення містить унікальний електронний ідентифікатор (QR-код, штрих-код, цифровий код), який забезпечує перехід за посиланням на відповідний підтвердний запис на вебпорталі Пенсійного фонду України.<br /> <br /> Електронне відображення пенсійного посвідчення формується, якщо документ, що підтверджує призначення особі пенсії, є дійсним та строк його дії не закінчився.<br /> <br /> Для формування та використання електронного відображення пенсійного посвідчення особі '''необхідно:''' встановити [https://diia.gov.ua/faq/14 мобільний додаток Порталу Дія (Дія)] на електронний пристрій (критерії якого підтримують використання такого додатка) та пройти електронну ідентифікацію.<br /> <br /> Повідомлення про формування електронного відображення пенсійного посвідчення разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом) або про неможливість його формування у зв’язку з відсутністю необхідних відомостей надсилається особі автоматично через мобільний додаток Порталу Дія (Дія).<br /> <br /> Інформаційна взаємодія Реєстру та Порталу Дія для формування електронного відображення пенсійного посвідчення здійснюється в режимі реального часу з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.<br /> <br /> Електронне відображення пенсійного посвідчення з’явиться у тих громадян, хто отримував посвідчення після 2014 року. Пенсійне посвідчення одержувача пенсії за віком підтягнеться в Дії автоматично, одержувачам інших видів пенсії необхідно завантажити посвідчення самостійно. <br /> <br /> Пенсіонерам, які отримували пенсійні посвідчення у вигляді книжечки, для можливості відображення в Дії слід замінити посвідчення, звернувшись до Пенсійного фонду України online (через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Фонду) або до будь-якого з сервісних центрів Фонду.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#n210 пункту 6 розділу V Порядку], електронне відображення пенсійного посвідчення використовується особою без додаткового пред’явлення пенсійного посвідчення у паперовій формі, електронного пенсійного посвідчення або платіжної картки, яка одночасно є пенсійним посвідченням.<br /> <br /> '''А отже, електронне відображення пенсійного посвідчення має таку ж юридичну силу як і пенсійне посвідчення, отримане в Пенсійному фонді України та підтверджує призначення пенсії.'''<br /> <br /> Електронні копії електронного відображення пенсійного посвідчення (далі - електронні копії) за бажанням особи можуть подаватися та застосовуватися у таких самих випадках, коли законодавством передбачено подання та застосування копій пенсійного посвідчення. Особа може також окремо подавати інформацію (відомості, дані), що містяться в електронному відображенні пенсійного посвідчення, у порядку та спосіб, передбачені для подання електронних копій електронного відображення пенсійного посвідчення.<br /> <br /> === Формування е-пенсійного посвідчення ===<br /> Е-пенсійне посвідчення формується засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатку Порталу Дія (Дія), за наявності в Реєстрі відомостей про призначення особі пенсії, в тому числі відцифрованого образу обличчя особи.<br /> <br /> Для формування та використання е-пенсійного посвідчення особі '''необхідно:''' <br /> <br /> * мати реєстраційний номер облікової картки платника податків; <br /> * встановити мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронний пристрій (критерії якого підтримують використання такого додатка);<br /> * пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію.<br /> <br /> Е-пенсійне посвідчення містить унікальний електронний ідентифікатор (QR-код, штрих-код, цифровий код), який забезпечує перехід за посиланням на відповідний підтвердний запис на вебпорталі Пенсійного фонду України.<br /> <br /> Е-пенсійне посвідчення, як і електронне відображення пенсійного посвідчення, використовується особою без додаткового пред’явлення пенсійного посвідчення у паперовій формі, електронного пенсійного посвідчення або платіжної картки, яка одночасно є пенсійним посвідченням, а отже, '''має таку ж юридичну силу як і пенсійне посвідчення, отримане в Пенсійному фонді України та підтверджує призначення пенсії.'''<br /> <br /> '''Електронні копії е-пенсійного посвідчення за бажанням особи можуть подаватися та застосовуватися у таких самих випадках, коли законодавством передбачено подання та застосування копій пенсійного посвідчення.'''<br /> <br /> Електронні копії е-пенсійного посвідчення формуються засобами Порталу Дія із накладенням віддаленого кваліфікованого електронного підпису «Дія.Підпис» («Дія ID») особи та кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія з відповідною кваліфікованою електронною позначкою часу.<br /> <br /> '''Е-пенсійне посвідчення формуються безоплатно.'''<br /> <br /> == Видача пенсійних посвідчень ==<br /> ''Пенсійне посвідчення видається особі, якій призначено пенсію'', '''особисто, або її представнику''', який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або її законному представнику у разі пред’явлення документів, що дають змогу територіальному органу Пенсійного фонду (банку) ідентифікувати одержувача пенсій та його законного представника, а також документів, що підтверджують статус законного представника (відповідне посвідчення, свідоцтво про народження, рішення суду тощо), та додатково у разі, якщо законний представник є резидентом, - документів, виданих відповідними контролюючими органами, що засвідчують його реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.<br /> <br /> Видача пенсійних посвідчень здійснюється зазначеним у заяві територіальним органом Пенсійного фонду України, електронних пенсійних посвідчень - зазначеним у заяві відділенням банку.<br /> <br /> Видача пенсійних посвідчень територіальним органом Пенсійного фонду здійснюється під підпис у журналі обліку пенсійних посвідчень.<br /> <br /> У разі звернення одержувача пенсії до відділення банку банк здійснює ідентифікацію його особи. Активація банківського платіжного додатка на електронному пенсійному посвідченні (шляхом введення ПІН-коду) та введення ПІН-коду до електронного цифрового підпису здійснюються одержувачем пенсії.<br /> <br /> '''Разом з електронним пенсійним посвідченням видається інструкція щодо його використання.'''<br /> == Заміна пенсійних посвідчень ==<br /> У разі якщо пенсійне посвідчення стало непридатним для користування, втрачено, особі призначено інший вид пенсії або змінилися обставини здійснення опіки та піклування (змінився законний представник чи його звільнено від повноважень, поновлено цивільну дієздатність одержувача пенсії тощо), за заявою одержувача пенсії видається нове посвідчення, про що робиться відмітка у пенсійній справі.<br /> <br /> Заміна пенсійного посвідчення здійснюється за процедурою, визначеною для виготовлення пенсійного посвідчення. При заміні пенсійного посвідчення одержувач пенсії повертає органу Пенсійного фонду України попередньо видане пенсійне посвідчення за наявності, електронне пенсійне посвідчення - банку, які знищуються відповідним органом Пенсійного фонду України або банком.<br /> [[index.php?title=Категорія:Призначення пенсії]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Пенсіонери]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B2_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%90%D0%A2%D0%9E&diff=59856 2026-01-16T12:03:57Z

<p>Maksym.halushko: /* Страховий випадок та обов’язок страхового відшкодування в зоні АТО */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Закон України &quot;Про страхування&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18#n3 Закон України &quot;Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції&quot;]<br /> == Страхові події в зоні АТО ==<br /> В усіх договорах страхування прописано '''стандартні винятки''' - це події, що сталися під час воєнних дій, громадянської війни, заколоту, народного повстання, захоплення влади, теракту тощо. Тому страховики на всіх рівнях наголошують, що питання воєнних ризиків та ризиків тероризму - це світова практика. Ці ризики є в усіх без винятку договорах як для фізичних, так і для юридичних осіб. І в мирний, і в воєнний час потрібно купувати окремо страхове покриття або поліс для цих ризиків, тобто до вартості сьогоднішніх договорів ці ризики не включено. Отже, ключовим питанням є те, чи вважаються форс-мажором події на сході нашої країни.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n1798 частини 5 статті 93 Закону України &quot;Про страхування&quot;], договір страхування має містити вичерпний перелік винятків із страхових випадків та обмеження страхування, на які не поширюється дія страхового захисту за договором страхування, якщо інше не передбачено законом. Винятки із страхових випадків та обмеження страхування викладаються зрозумілою для страхувальника мовою, не повинні містити суперечностей та допускати неоднозначне тлумачення змісту.<br /> == Сертифікат Торгово-промислової палати України про засвідчення обставин непереборної сили (форс-мажору) при здійсненні страхового відшкодування в зоні АТО ==<br /> Верховний Суд України звернув увагу на те, що слід розмежовувати передбачені договором випадки, коли завдані страхувальнику збитки не підлягають відшкодуванню (страхове відшкодування не виплачується), тобто, коли у страховика немає обов’язку здійснити виплату страхового відшкодування, від передбачених договором та/чи законодавством випадків (дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), коли особа лише звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання в силу дії обставин непереборної сили, проте не звільняється від виконання самого обов’язку здійснити виплату страхового відшкодування.<br /> <br /> Зокрема, в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/55609680 постанові Верховного суду України від 03 лютого 2016 року у справі №910/12274/15] зазначено, що наявність чи відсутність у страхової компанії належних документів, які підтверджують обставини непереборної сили (форс-мажору), не впливає на зміст прав і обов’язків сторін, оскільки відповідно до положень договору заявлена позивачем подія є винятком із числа страхових ризиків, її настання не вважається страховим випадком. За таких обставин ця подія не може бути підставою для виникнення зобов’язання з виплати страхового відшкодування, що об’єктивно усуває можливість розгляду питання про наявність підстав для звільнення від відповідальності за його порушення в аспекті застосування положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3076 статті 617 Цивільного кодексу України] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2 ЦК України]).<br /> == Страховий випадок та обов’язок страхового відшкодування в зоні АТО ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n1887 частини 3 статті 102 Закону України &quot;Про страхування&quot;] здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).<br /> <br /> Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4612 статті 982 ЦК України] істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства. Положення цієї статті кореспондується з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n1792 частиною 1 статті 92 Закону України &quot;Про страхування”], за змістом якої '''страховик за договором страхування зобов’язаний:''' <br /> <br /> * у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк;<br /> * у разі настання страхового випадку відшкодувати витрати, понесені страхувальником для запобігання настанню страхового випадку та зменшення наслідків страхового випадку, якщо це передбачено умовами договору страхування;<br /> * забезпечувати збереження інформації, що становить таємницю страхування, з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n2 Закону України “Про страхування.]<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n6 статті 1 Закону України &quot;Про страхування&quot;], '''страховий ризик''' - подія, на випадок виникнення якої проводиться страхування, яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, а '''страховим випадком''' - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.<br /> <br /> За змістом положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n6 статті 1 Закону України &quot;Про страхування&quot;] '''страхова виплата (страхове відшкодування)''' - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.<br /> <br /> Також, у договорі страхування обов’язково зазначаються строк дії договору страхування, порядок вступу його в дію, період (періоди) страхування, '''територія дії договору страхування''',<br /> <br /> Тобто, '''базовим документом, який врегульовує відносини між страховиком та страхувальником – є договір страхування''', який містить усі істотні умови, а саме визначає, зокрема: умови страхового покриття за договором страхування, права та обов’язки сторін, відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання умов договору, порядок дій у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, підстави відмови у страховій виплаті, винятки із страхових випадків та обмеження страхування. Так, більшість страховиків виключають зі списку страхових випадків події, що сталися під час військових дій, громадських заворушень, терористичних актів чи будь-яких інших заворушень.<br /> <br /> Якщо положення договору страхування мають вищезазначені виключення, то стягнути суму страхового відшкодування буде неможливо, адже факт бойових дій на сході України підтверджують ряд законних та підзаконних актів. Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014#Text Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 &quot;Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року &quot;Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України&quot;] уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України, щодо проведення антитерористичної операції на сході України.<br /> <br /> Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18#n5 Законом України &quot;Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції&quot; від 02 вересня 2014 року № 1669-VII, за змістом частини 1 статті 1] якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014#Text Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014] та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. '''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18#n5 частиною 2 зазначеної статті], територія проведення антитерористичної операції – це територія України, на якій розташовано населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.'''<br /> <br /> У подальшому на виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18#n29 абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України &quot;Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції&quot;] розпорядженням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80#n2 Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р] затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.<br /> <br /> На основі вищевикладеного, якщо договір добровільного страхування має положення, які виключають відповідальність страховика за страховим випадком, який стався у момент проведення військових дій, терористичних атак у тому числі на території проведення антитерористичної операції, то така відмова буде правомірною. Суди України теж притримуються такої позиції, особливо після декількох постанов Верховного суду, який підтримав зазначений висновок, а саме, у справах [https://reyestr.court.gov.ua/Review/55382331 № 3-1237гс15 від 27.01.2016 року] та [https://reyestr.court.gov.ua/Review/55609680 № 3-1289гс15 від 03.02.2016 року].<br /> <br /> Якщо ж договори добровільного страхування майна не мають таких положень, то страховик може звернутися до положень договору про форс-мажорні обставини та відмовити у виплаті з цих підстав. Відповідно форс-мажором страхова буде вважати проведення АТО. <br /> <br /> '''&lt;u&gt;У цьому випадку слід звернути увагу на дві обставини:&lt;/u&gt;'''<br /> <br /> '''Перша''' – підтвердження форс-мажорних обставин здійснює виключно Торгово-промислова палата України своїм сертифікатом. <br /> <br /> '''Друга''' – страховики, як правило, знаходяться поза зоною проведення АТО, а тому, у них відсутні обставини, які унеможливлюють виконання ними їхніх зобов’язань за договорами страхування.<br /> <br /> '''Відтак, з огляду на проведення антитерористичної операції на сході України, у тому числі за місцем розташування застрахованого майна, подія, пов'язана з руйнуванням майна внаслідок військових дій, а також маневрів або інших військових заходів, громадянської війни, терористичних актів, народних хвилювань будь-якого роду або страйків, не може бути визнана страховим випадком, а тому не породжує обов’язку страховика щодо виплати страхового відшкодування.<br /> <br /> [[Категорія:Суди]]<br /> [[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]<br /> [[Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B2_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%90%D0%A2%D0%9E&diff=59855 2026-01-16T11:57:12Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Закон України &quot;Про страхування&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18#n3 Закон України &quot;Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції&quot;]<br /> == Страхові події в зоні АТО ==<br /> В усіх договорах страхування прописано '''стандартні винятки''' - це події, що сталися під час воєнних дій, громадянської війни, заколоту, народного повстання, захоплення влади, теракту тощо. Тому страховики на всіх рівнях наголошують, що питання воєнних ризиків та ризиків тероризму - це світова практика. Ці ризики є в усіх без винятку договорах як для фізичних, так і для юридичних осіб. І в мирний, і в воєнний час потрібно купувати окремо страхове покриття або поліс для цих ризиків, тобто до вартості сьогоднішніх договорів ці ризики не включено. Отже, ключовим питанням є те, чи вважаються форс-мажором події на сході нашої країни.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n1798 частини 5 статті 93 Закону України &quot;Про страхування&quot;], договір страхування має містити вичерпний перелік винятків із страхових випадків та обмеження страхування, на які не поширюється дія страхового захисту за договором страхування, якщо інше не передбачено законом. Винятки із страхових випадків та обмеження страхування викладаються зрозумілою для страхувальника мовою, не повинні містити суперечностей та допускати неоднозначне тлумачення змісту.<br /> == Сертифікат Торгово-промислової палати України про засвідчення обставин непереборної сили (форс-мажору) при здійсненні страхового відшкодування в зоні АТО ==<br /> Верховний Суд України звернув увагу на те, що слід розмежовувати передбачені договором випадки, коли завдані страхувальнику збитки не підлягають відшкодуванню (страхове відшкодування не виплачується), тобто, коли у страховика немає обов’язку здійснити виплату страхового відшкодування, від передбачених договором та/чи законодавством випадків (дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), коли особа лише звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання в силу дії обставин непереборної сили, проте не звільняється від виконання самого обов’язку здійснити виплату страхового відшкодування.<br /> <br /> Зокрема, в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/55609680 постанові Верховного суду України від 03 лютого 2016 року у справі №910/12274/15] зазначено, що наявність чи відсутність у страхової компанії належних документів, які підтверджують обставини непереборної сили (форс-мажору), не впливає на зміст прав і обов’язків сторін, оскільки відповідно до положень договору заявлена позивачем подія є винятком із числа страхових ризиків, її настання не вважається страховим випадком. За таких обставин ця подія не може бути підставою для виникнення зобов’язання з виплати страхового відшкодування, що об’єктивно усуває можливість розгляду питання про наявність підстав для звільнення від відповідальності за його порушення в аспекті застосування положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3076 статті 617 Цивільного кодексу України] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2 ЦК України]).<br /> == Страховий випадок та обов’язок страхового відшкодування в зоні АТО ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n1887 частини 3 статті 102 Закону України &quot;Про страхування&quot;] здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).<br /> <br /> Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4612 статті 982 ЦК України] істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства. Положення цієї статті кореспондується з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n1792 частиною 1 статті 92 Закону України &quot;Про страхування”], за змістом якої '''страховик за договором страхування зобов’язаний:''' <br /> <br /> * у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк;<br /> * у разі настання страхового випадку відшкодувати витрати, понесені страхувальником для запобігання настанню страхового випадку та зменшення наслідків страхового випадку, якщо це передбачено умовами договору страхування;<br /> * забезпечувати збереження інформації, що становить таємницю страхування, з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n2 Закону України “Про страхування.]<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n6 статті 1 Закону України &quot;Про страхування&quot;], '''страховий ризик''' - подія, на випадок виникнення якої проводиться страхування, яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, а '''страховим випадком''' - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.<br /> <br /> За змістом положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n6 статті 1 Закону України &quot;Про страхування&quot;] '''страхова виплата (страхове відшкодування)''' - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.<br /> <br /> Також, у договорі страхування обов’язково зазначаються строк дії договору страхування, порядок вступу його в дію, період (періоди) страхування, '''територія дії договору страхування''',<br /> <br /> Тобто, '''базовим документом, який врегульовує відносини між страховиком та страхувальником – є договір страхування''', який містить усі істотні умови, а саме визначає, зокрема: умови страхового покриття за договором страхування, права та обов’язки сторін, відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання умов договору, порядок дій у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, підстави відмови у страховій виплаті, винятки із страхових випадків та обмеження страхування. Так, більшість страховиків виключають зі списку страхових випадків події, що сталися під час військових дій, громадських заворушень, терористичних актів чи будь-яких інших заворушень.<br /> <br /> Якщо положення договору страхування мають вищезазначені виключення, то стягнути суму страхового відшкодування буде неможливо, адже факт бойових дій на сході України підтверджують ряд законних та підзаконних актів. Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014#Text Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 &quot;Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року &quot;Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України&quot;] уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України, щодо проведення антитерористичної операції на сході України.<br /> <br /> Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18#n5 Законом України &quot;Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції&quot; від 02 вересня 2014 року № 1669-VII, за змістом частини 1 статті 1] якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014#Text Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014] та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. '''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18#n5 частиною 2 зазначеної статті], територія проведення антитерористичної операції – це територія України, на якій розташовано населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.'''<br /> <br /> У подальшому на виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18#n29 абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України &quot;Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції&quot;] розпорядженням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80#n2 Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р] затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.<br /> <br /> На основі вищевикладеного, якщо договір добровільного страхування має положення, які виключають відповідальність страховика за страховим випадком, який стався у момент проведення військових дій, терористичних атак у тому числі на території проведення антитерористичної операції, то така відмова буде правомірною. Суди України теж притримуються такої позиції, особливо після декількох постанов Верховного суду, який підтримав зазначений висновок, а саме, у справах [https://reyestr.court.gov.ua/Review/55382331 № 3-1237гс15 від 27.01.2016 року] та [https://reyestr.court.gov.ua/Review/55609680 № 3-1289гс15 від 03.02.2016 року].<br /> <br /> Якщо ж договори добровільного страхування майна не мають таких положень, то страховик може звернутися до положень договору про форс-мажорні обставини та відмовити у виплаті з цих підстав. Відповідно форс-мажором страхова буде вважати проведення АТО. <br /> <br /> '''&lt;u&gt;У цьому випадку слід звернути увагу на дві обставини:&lt;/u&gt;'''<br /> <br /> '''Перша''' – підтвердження форс-мажорних обставин здійснює виключно Торгово-промислова палата України своїм сертифікатом. <br /> <br /> '''Друга''' – страховики, як правило, знаходяться поза зоною проведення АТО, а тому, у них відсутні обставини, які унеможливлюють виконання ними їхніх зобов’язань за договорами страхування.<br /> [[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]<br /> '''Відтак, з огляду на проведення антитерористичної операції на сході України, у тому числі за місцем розташування застрахованого майна, подія, пов'язана з руйнуванням майна внаслідок військових дій, а також маневрів або інших військових заходів, громадянської війни, терористичних актів, народних хвилювань будь-якого роду або страйків, не може бути визнана страховим випадком, а тому не породжує обов’язку страховика щодо виплати страхового відшкодування.'''[[index.php?title=Категорія:Суди]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8,_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC&diff=59326 2025-12-08T10:10:09Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n3 Закон України &quot;Про вищу освіту&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 &quot;Питання стипендіального забезпечення&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77/96#Text Указ Президента України від 23 січня 1996 року № 77 &quot;Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1050 &quot;Деякі питання стипендіального забезпечення&quot;]<br /> <br /> == Право на отримання академічної стипендії ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n964 статті 62 Закону України &quot;Про вищу освіту&quot;] особи, які навчаються у закладах вищої освіти за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання академічних та соціальних стипендій у встановленому законодавством порядку.<br /> <br /> '''Академічні стипендії призначаються особам, які досягли значних успіхів у навчанні та/або науковій діяльності згідно з критеріями, встановленими Кабінетом Міністрів України. Частка студентів (курсантів), які мають право на отримання академічних стипендій, встановлюється вченою радою закладу вищої освіти у межах визначеного Кабінетом Міністрів України загального відсотка студентів (курсантів), які мають право на отримання академічних стипендій, та стипендіального фонду.'''<br /> <br /> Студентам (курсантам) закладів вищої освіти, які мають право на отримання соціальної стипендії і набувають право на отримання академічної стипендії, надається один вид стипендії за їхнім вибором.<br /> <br /> Розмір академічної та соціальної стипендій, порядок їх призначення і виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.<br /> <br /> У разі коли стипендіат має право на призначення кількох академічних стипендій, виплачується одна стипендія найбільшого розміру, якщо інше не передбачене законодавством.<br /> <br /> Для вирішення питань щодо призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, лікарям-резидентам, асистентам-стажистам та аспірантам, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній і науковій діяльності наказом керівника закладу освіти утворюються стипендіальні комісії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF#n300 абзац другий пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 &quot;Питання стипендіального забезпечення&quot;]).<br /> <br /> '''Академічними стипендіями є:'''<br /> # стипендії, засновані Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України (у тому числі іменні), які призначаються учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, асистентам-стажистам, аспірантам, а також курсантам, слухачам та ад’юнктам вищих військових закладів освіти та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти за результатами навчання за певним освітнім (освітньо-кваліфікаційним) рівнем, розміри та порядок призначення яких визначаються окремими нормативно-правовими актами;<br /> # ординарні (звичайні) академічні стипендії;<br /> # стипендії у підвищеному розмірі:<br /> #* учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, які досягли особливих успіхів у навчанні;<br /> #* студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, які навчаються за спеціальностями (спеціалізаціями), визначеними переліком спеціальностей (спеціалізацій) галузей, для яких встановлюється підвищений розмір академічних стипендій, затвердженим у встановленому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF#n328 пункт 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 &quot;Питання стипендіального забезпечення&quot;]).<br /> <br /> == Наслідки втрати права на призначення академічної стипендії ==<br /> Особа, яка протягом попереднього навчального семестру отримувала академічну стипендію і внаслідок тимчасової непрацездатності, підтвердженої довідкою закладу охорони здоров’я, не склала семестровий контроль у строк, визначений навчальним планом, має право на отримання академічної стипендії у розмірі мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії відповідного типу закладу освіти. Рішенням керівника закладу освіти таким особам встановлюється строк ліквідації академічної заборгованості*, але не більш як місяць з дня припинення тимчасової непрацездатності, після чого питання призначення академічної стипендії такій особі вирішується на загальних підставах відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF#n17 Порядку призначення і виплати стипендій]. У разі коли особі призначена академічна стипендія, здійснюється перерахунок коштів та виплата академічної стипендії у повному обсязі. <br /> <br /> '''Якщо стипендіат втратить право на призначення академічної стипендії, виплата такої стипендії припиняється,  відшкодування коштів, отриманих такою особою під час ліквідації академічної заборгованості*, не здійснюється.'''<br /> <br /> Щодо працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, то у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n1008 статті 64 Закону України «Про вищу освіту»] зазначається, що держава у співпраці з роботодавцями забезпечує створення умов для реалізації випускниками вищих навчальних закладів права на працю, гарантує створення рівних можливостей для вибору місця роботи, виду трудової діяльності з урахуванням здобутої вищої освіти та суспільних потреб.<br /> <br /> '''Зазначений закон не містить умов про обов’язковість трирічного відпрацювання або відшкодування в установленому порядку до державного бюджету вартості навчання.'''<br /> <br /> &lt;nowiki&gt;*&lt;/nowiki&gt;Академічна заборгованість виникає у разі, коли:<br /> <br /> * протягом навчального семестру до початку поточного семестрового контролю, визначеного навчальним планом, особа з будь-якого освітнього компонента набрала менше балів, ніж визначена у закладі освіти межа незадовільного навчання;<br /> * під час семестрового контролю з будь-якого освітнього компонента особа отримала менше балів, ніж визначена у закладі освіти межа незадовільного навчання.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Порядок призначення та виплати стипендії]]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/99861090 Актуальна правова позиція, щодо обов'язку випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, компенсувати виплати академічної стипендії (постанова Верховного Суду від 20.09.2021 у справі № 607/11542/16-ц)]<br /> <br /> [[Категорія:Право на освіту]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9_%D1%83_%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=59315 2025-12-08T09:10:57Z

<p>Maksym.halushko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України &quot;Про регулювання містобудівної діяльності&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14#Text Закон України &quot;Про архітектурну діяльність&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 &quot;Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0878-11#Text Положення про Атестаційну архітектурно-будівельну комісію, затверджене наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 червня 2011 року № 93]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-14#Text Порядок реєстрації саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 травня 2014 року № 137]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1369-14#Text Порядок делегування повноважень саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 13 жовтня 2014 року № 282]<br /> <br /> == Загальна інформація ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14#n177 статті 16-1 Закону України &quot;Про архітектурну діяльність&quot;] в Україні можуть створюватися і діяти саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності. <br /> <br /> '''Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності''' - неприбуткові добровільні об'єднання фізичних та юридичних осіб за відповідним напрямом підприємницької чи професійної діяльності, які в установленому порядку набули відповідного статусу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14#n13 абзац п'ятнадцятий частини першої статті 1 Закону України &quot;Про архітектурну діяльність&quot;]).<br /> <br /> Неприбуткові добровільні об'єднання фізичних та юридичних осіб, що провадять підприємницьку та професійну діяльність, набувають статусу саморегулівних організацій з дня їх реєстрації центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, яка здійснюється з дотриманням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закону України &quot;Про адміністративну процедуру&quot;] шляхом внесення інформації про таку організацію до [https://e-construction.gov.ua/ Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва].<br /> <br /> Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності визначають правила і стандарти підприємницької та професійної діяльності, обов'язкові для виконання всіма членами таких організацій, а також передбачають механізм відшкодування збитків, завданих споживачам унаслідок надання членами саморегулівної організації товарів, виконання робіт (послуг) неналежної якості.<br /> <br /> Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності можуть на підставі делегованих повноважень проводити професійну атестацію виконавців робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, та залучатися до ліцензування господарської діяльності членів саморегулівної організації.<br /> <br /> Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури, визначає порядок реєстрації таких організацій.<br /> <br /> Контроль за діяльністю саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, з дотриманням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закону України &quot;Про адміністративну процедуру&quot;].<br /> <br /> == Реєстрація саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-14#n16 пункту 3 Порядку реєстрації саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 травня 2014 року № 137,] (далі - Порядок) неприбуткові добровільні об’єднання фізичних та юридичних осіб за відповідним напрямом підприємницької чи професійної діяльності (далі - об’єднання) набувають статусу саморегулівних організацій з дати їх реєстрації як саморегулівних організацій..<br /> <br /> Мінрегіон здійснює реєстрацію однієї саморегулівної організації за відповідним напрямом підприємницької чи професійної діяльності.<br /> <br /> Об’єднання можуть бути зареєстровані Мінрегіоном як саморегулівні організації, якщо вони відповідають таким критеріям:<br /> <br /> - утворені і діють на засадах самоврядування;<br /> <br /> - установчі документи містять фіксоване членство;<br /> <br /> - об’єднують у своєму складі не менше 25 відсотків від загальної кількості фахівців, які отримали кваліфікаційний сертифікат за відповідним напрямом професійної атестації, проведеної у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2011-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 &quot;Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури&quot;] (для об’єднань фізичних осіб), або не менше 25 відсотків від загальної кількості експертних організацій, які здійснюють в усіх адміністративно-територіальних одиницях України експертизу проектів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками, і в яких працює не менше 25 відсотків від загальної кількості сертифікованих експертів, які відповідно до отриманих сертифікатів мають право здійснювати експертизу проектної документації, чи не менше 700 юридичних осіб, з яких понад 55 відсотків - будівельні підприємства, що мають відповідну ліцензію, чи виробників будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, сукупна частка яких на ринку не менш як за п’ятьма основними видами продукції перевищує 20 відсотків (для об'єднань юридичних осіб);<br /> <br /> - мають відокремлені підрозділи в усіх адміністративно-територіальних одиницях України;<br /> <br /> - визначили правила і стандарти підприємницької чи професійної діяльності, а також механізми контролю за їх дотриманням;<br /> <br /> - мають досвід роботи за напрямом підприємницької чи професійної діяльності, за яким передбачається здійснювати саморегулювання, не менше двох років.<br /> <br /> Визначення саморегулівними організаціями правил і стандартів підприємницької та професійної діяльності, делегування таким організаціям повноважень здійснюються з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.<br /> <br /> === Перелік необхідних документів ===<br /> Для реєстрації саморегулівної організації об’єднання подає Мінрегіону в паперовій формі (особисто, в тому числі через центри надання адміністративних послуг чи поштовим відправленням з описом вкладення) або в електронній формі (через електронний кабінет Електронної системи або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом) у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n1436 статтею 26-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»]:<br /> <br /> * заяву із зазначенням: <br /> ** напряму підприємницької чи професійної діяльності, за яким передбачається здійснювати саморегулювання; <br /> ** коду за ЄДРПОУ; <br /> ** дати та номера рішення про включення/повторне включення об’єднання до Реєстру неприбуткових установ та організацій;<br /> <br /> * копію рішення органу управління об’єднання про намір набуття статусу саморегулівної організації (крім випадків, коли набуття такого статусу передбачено установчими документами);<br /> * перелік членів об’єднання із зазначенням прізвища, імені, по батькові (за наявності) та номера кваліфікаційного сертифіката (за наявності) - для фізичних осіб або найменування, коду за ЄДРПОУ - для юридичних осіб;<br /> * прийняті правила та стандарти підприємницької чи професійної діяльності, обов’язкові для виконання всіма членами саморегулівної організації, які, зокрема, визначають: <br /> ** вимоги до членів саморегулівної організації, якості їх товарів, робіт та послуг, встановлені відповідно до вимог нормативно-правових актів, будівельних норм, інших нормативних документів, виконання яких є обов’язковим відповідно до законодавства; <br /> ** механізми контролю за дотриманням правил та стандартів підприємницької чи професійної діяльності; <br /> ** механізм відшкодування збитків, завданих споживачам унаслідок надання членами саморегулівної організації товарів, виконання робіт (послуг) неналежної якості.<br /> <br /> * інформацію про: <br /> ** відокремлені підрозділи об’єднання; <br /> ** відповідність об’єднання критеріям, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-14#n16 пунктом 3 Порядку]; <br /> ** наявність офіційного вебсайта об’єднання, на якому, зокрема, оприлюднені установчі документи, правила та стандарти підприємницької чи професійної діяльності, інформація про діяльність об’єднання: перелік членів об’єднання, органи управління та їх рішення, відокремлені підрозділи, їх контактні дані (місцезнаходження, телефон, факс, електронна пошта).<br /> <br /> Отримання установчих документів в електронній формі здійснюється у порядку інформаційної взаємодії Електронної системи та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-14#n13 пункт 4 Порядку]).<br /> <br /> === Строк прийняття рішення ===<br /> За результатами розгляду та перевірки документів, поданих об’єднанням, Мінрегіоном '''протягом двадцяти робочих днів''' з дня надходження приймається рішення про реєстрацію саморегулівної організації або про відмову у реєстрації.<br /> <br /> Рішення про реєстрацію саморегулівної організації приймається відповідним наказом Мінрегіону.<br /> <br /> У день прийняття наказу здійснюється реєстрація саморегулівної організації шляхом внесення інформації про таку організацію до Електронної системи.<br /> <br /> Дата внесення інформації про саморегулівну організацію до Електронної системи є датою реєстрації саморегулівної організації.<br /> <br /> У разі прийняття рішення про відмову в реєстрації саморегулівної організації, до Електронної системи вносяться відомості про відмову в реєстрації із зазначенням підстав такої відмови.<br /> <br /> Про прийняте рішення об’єднання повідомляється в паперовій або електронній формі відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n1465 частини дев’ятої статті 26-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»].<br /> <br /> === Підстави для відмови: ===<br /> * невідповідність об’єднання вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-14#n13 Порядку];<br /> <br /> * подання документів не в повному обсязі або невідповідність поданих документів вимогам законодавства чи виявлення в них недостовірних відомостей, що було встановлено під час їх розгляду та перевірки.<br /> Після усунення недоліків, що стали причиною відмови у реєстрації саморегулівної організації, об’єднання може повторно подати документи, які розглядаються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-14#n13 Порядку].<br /> <br /> == Втрата об’єднанням статусу саморегулівної організації ==<br /> Рішення про втрату об’єднанням статусу саморегулівної організації приймається відповідним наказом Мінрегіону за наявності хоча б однієї з таких підстав:<br /> <br /> * добровільної відмови об’єднання від статусу саморегулівної організації;<br /> * припинення або заборони діяльності саморегулівної організації;<br /> * судового рішення, прийнятого у встановленому законом порядку, яке набрало законної сили;<br /> * виявлення Мінрегіоном за результатами здійснення контролю за діяльністю саморегулівної організації фактів невідповідності об’єднання вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-14#n13 Порядку] та/або їх невиконання.<br /> <br /> Відомості про втрату об’єднанням статусу саморегулівної організації вносяться до Електронної системи в день прийняття рішення про втрату об’єднанням статусу саморегулівної організації та оприлюднюються на порталі цієї системи.<br /> <br /> Про прийняте рішення об’єднання повідомляється в паперовій або електронній формі відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n1465 частини дев’ятої статті 26-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».]<br /> <br /> Об’єднання втрачає статус саморегулівної організації з дати внесення до Електронної системи відомостей про рішення Мінрегіону щодо втрати об’єднанням статусу саморегулівної організації.<br /> <br /> == Повідомлення саморегулівної організації ==<br /> Саморегулівна організація в паперовій або електронній формі (через електронний кабінет Електронної системи чи іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом) інформує Мінрегіон про:<br /> <br /> * зміни у відомостях щодо місцезнаходження саморегулівної організації, органів управління, керівника, відокремлених підрозділів, вебсайту - '''протягом семи робочих днів''' '''з дати їх настання''';<br /> * кількість членів саморегулівної організації та про відповідність критеріям, визначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-14#n16 пункті 3 Порядку],- '''щокварталу до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом'''.<br /> <br /> [[Категорія:Господарське право]]<br /> [[Категорія:Адміністративне право]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9_%D1%83_%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=59314 2025-12-08T09:08:53Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України &quot;Про регулювання містобудівної діяльності&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14#Text Закон України &quot;Про архітектурну діяльність&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 &quot;Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0878-11#Text Положення про Атестаційну архітектурно-будівельну комісію, затверджене наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 червня 2011 року № 93]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-14#Text Порядок реєстрації саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 травня 2014 року № 137]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1369-14#Text Порядок делегування повноважень саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 13 жовтня 2014 року № 282]<br /> <br /> == Загальна інформація ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14#n177 статті 16-1 Закону України &quot;Про архітектурну діяльність&quot;] в Україні можуть створюватися і діяти саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності. <br /> <br /> '''Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності''' - неприбуткові добровільні об'єднання фізичних та юридичних осіб за відповідним напрямом підприємницької чи професійної діяльності, які в установленому порядку набули відповідного статусу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14#n13 абзац п'ятнадцятий частини першої статті 1 Закону України &quot;Про архітектурну діяльність&quot;]).<br /> <br /> Неприбуткові добровільні об'єднання фізичних та юридичних осіб, що провадять підприємницьку та професійну діяльність, набувають статусу саморегулівних організацій з дня їх реєстрації центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, яка здійснюється з дотриманням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закону України &quot;Про адміністративну процедуру&quot;] шляхом внесення інформації про таку організацію до [https://e-construction.gov.ua/ Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва].<br /> <br /> Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності визначають правила і стандарти підприємницької та професійної діяльності, обов'язкові для виконання всіма членами таких організацій, а також передбачають механізм відшкодування збитків, завданих споживачам унаслідок надання членами саморегулівної організації товарів, виконання робіт (послуг) неналежної якості.<br /> <br /> Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності можуть на підставі делегованих повноважень проводити професійну атестацію виконавців робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, та залучатися до ліцензування господарської діяльності членів саморегулівної організації.<br /> <br /> Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури, визначає порядок реєстрації таких організацій.<br /> <br /> Контроль за діяльністю саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, з дотриманням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закону України &quot;Про адміністративну процедуру&quot;].<br /> <br /> == Реєстрація саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-14#n16 пункту 3 Порядку реєстрації саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 травня 2014 року № 137,] (далі - Порядок) неприбуткові добровільні об’єднання фізичних та юридичних осіб за відповідним напрямом підприємницької чи професійної діяльності (далі - об’єднання) набувають статусу саморегулівних організацій з дати їх реєстрації як саморегулівних організацій..<br /> <br /> Мінрегіон здійснює реєстрацію однієї саморегулівної організації за відповідним напрямом підприємницької чи професійної діяльності.<br /> <br /> Об’єднання можуть бути зареєстровані Мінрегіоном як саморегулівні організації, якщо вони відповідають таким критеріям:<br /> <br /> - утворені і діють на засадах самоврядування;<br /> <br /> - установчі документи містять фіксоване членство;<br /> <br /> - об’єднують у своєму складі не менше 25 відсотків від загальної кількості фахівців, які отримали кваліфікаційний сертифікат за відповідним напрямом професійної атестації, проведеної у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2011-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 &quot;Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури&quot;] (для об’єднань фізичних осіб), або не менше 25 відсотків від загальної кількості експертних організацій, які здійснюють в усіх адміністративно-територіальних одиницях України експертизу проектів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками, і в яких працює не менше 25 відсотків від загальної кількості сертифікованих експертів, які відповідно до отриманих сертифікатів мають право здійснювати експертизу проектної документації, чи не менше 700 юридичних осіб, з яких понад 55 відсотків - будівельні підприємства, що мають відповідну ліцензію, чи виробників будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, сукупна частка яких на ринку не менш як за п’ятьма основними видами продукції перевищує 20 відсотків (для об'єднань юридичних осіб);<br /> <br /> - мають відокремлені підрозділи в усіх адміністративно-територіальних одиницях України;<br /> <br /> - визначили правила і стандарти підприємницької чи професійної діяльності, а також механізми контролю за їх дотриманням;<br /> <br /> - мають досвід роботи за напрямом підприємницької чи професійної діяльності, за яким передбачається здійснювати саморегулювання, не менше двох років.<br /> <br /> Визначення саморегулівними організаціями правил і стандартів підприємницької та професійної діяльності, делегування таким організаціям повноважень здійснюються з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.<br /> <br /> === Перелік необхідних документів ===<br /> Для реєстрації саморегулівної організації об’єднання подає Мінрегіону в паперовій формі (особисто, в тому числі через центри надання адміністративних послуг чи поштовим відправленням з описом вкладення) або в електронній формі (через електронний кабінет Електронної системи або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом) у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n1436 статтею 26-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»]:<br /> <br /> * заяву із зазначенням: <br /> ** напряму підприємницької чи професійної діяльності, за яким передбачається здійснювати саморегулювання; <br /> ** коду за ЄДРПОУ; <br /> ** дати та номера рішення про включення/повторне включення об’єднання до Реєстру неприбуткових установ та організацій;<br /> <br /> * копію рішення органу управління об’єднання про намір набуття статусу саморегулівної організації (крім випадків, коли набуття такого статусу передбачено установчими документами);<br /> * перелік членів об’єднання із зазначенням прізвища, імені, по батькові (за наявності) та номера кваліфікаційного сертифіката (за наявності) - для фізичних осіб або найменування, коду за ЄДРПОУ - для юридичних осіб;<br /> * прийняті правила та стандарти підприємницької чи професійної діяльності, обов’язкові для виконання всіма членами саморегулівної організації, які, зокрема, визначають: <br /> ** вимоги до членів саморегулівної організації, якості їх товарів, робіт та послуг, встановлені відповідно до вимог нормативно-правових актів, будівельних норм, інших нормативних документів, виконання яких є обов’язковим відповідно до законодавства; <br /> ** механізми контролю за дотриманням правил та стандартів підприємницької чи професійної діяльності; <br /> ** механізм відшкодування збитків, завданих споживачам унаслідок надання членами саморегулівної організації товарів, виконання робіт (послуг) неналежної якості.<br /> <br /> * інформацію про: <br /> ** відокремлені підрозділи об’єднання; <br /> ** відповідність об’єднання критеріям, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-14#n16 пунктом 3 Порядку]; <br /> ** наявність офіційного вебсайта об’єднання, на якому, зокрема, оприлюднені установчі документи, правила та стандарти підприємницької чи професійної діяльності, інформація про діяльність об’єднання: перелік членів об’єднання, органи управління та їх рішення, відокремлені підрозділи, їх контактні дані (місцезнаходження, телефон, факс, електронна пошта).<br /> <br /> Отримання установчих документів в електронній формі здійснюється у порядку інформаційної взаємодії Електронної системи та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-14#n13 пункт 4 Порядку]).<br /> <br /> === Строк прийняття рішення ===<br /> За результатами розгляду та перевірки документів, поданих об’єднанням, Мінрегіоном '''протягом двадцяти робочих днів''' з дня надходження приймається рішення про реєстрацію саморегулівної організації або про відмову у реєстрації.<br /> <br /> Рішення про реєстрацію саморегулівної організації приймається відповідним наказом Мінрегіону.<br /> <br /> У день прийняття наказу здійснюється реєстрація саморегулівної організації шляхом внесення інформації про таку організацію до Електронної системи.<br /> <br /> Дата внесення інформації про саморегулівну організацію до Електронної системи є датою реєстрації саморегулівної організації.<br /> <br /> У разі прийняття рішення про відмову в реєстрації саморегулівної організації, до Електронної системи вносяться відомості про відмову в реєстрації із зазначенням підстав такої відмови.<br /> <br /> Про прийняте рішення об’єднання повідомляється в паперовій або електронній формі відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n1465 частини дев’ятої статті 26-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»].<br /> <br /> === Підстави для відмови: ===<br /> * невідповідність об’єднання вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-14#n13 Порядку];<br /> <br /> * подання документів не в повному обсязі або невідповідність поданих документів вимогам законодавства чи виявлення в них недостовірних відомостей, що було встановлено під час їх розгляду та перевірки.<br /> Після усунення недоліків, що стали причиною відмови у реєстрації саморегулівної організації, об’єднання може повторно подати документи, які розглядаються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-14#n13 Порядку].<br /> <br /> == Втрата об’єднанням статусу саморегулівної організації ==<br /> Рішення про втрату об’єднанням статусу саморегулівної організації приймається відповідним наказом Мінрегіону за наявності хоча б однієї з таких підстав:<br /> <br /> * добровільної відмови об’єднання від статусу саморегулівної організації;<br /> * припинення або заборони діяльності саморегулівної організації;<br /> * судового рішення, прийнятого у встановленому законом порядку, яке набрало законної сили;<br /> * виявлення Мінрегіоном за результатами здійснення контролю за діяльністю саморегулівної організації фактів невідповідності об’єднання вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-14#n13 Порядку] та/або їх невиконання.<br /> <br /> Відомості про втрату об’єднанням статусу саморегулівної організації вносяться до Електронної системи в день прийняття рішення про втрату об’єднанням статусу саморегулівної організації та оприлюднюються на порталі цієї системи.<br /> <br /> Про прийняте рішення об’єднання повідомляється в паперовій або електронній формі відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n1465 частини дев’ятої статті 26-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».]<br /> <br /> Об’єднання втрачає статус саморегулівної організації з дати внесення до Електронної системи відомостей про рішення Мінрегіону щодо втрати об’єднанням статусу саморегулівної організації.<br /> <br /> == Повідомлення саморегулівної організації ==<br /> Саморегулівна організація в паперовій або електронній формі (через електронний кабінет Електронної системи чи іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом) інформує Мінрегіон про:<br /> <br /> * зміни у відомостях щодо місцезнаходження саморегулівної організації, органів управління, керівника, відокремлених підрозділів, вебсайту - '''протягом семи робочих днів''' '''з дати їх настання''';<br /> * кількість членів саморегулівної організації та про відповідність критеріям, визначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-14#n16 пункті 3 Порядку],- '''щокварталу до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом'''.<br /> <br /> [[index.php?title=Категорія:Господарське право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=59310 2025-12-08T08:18:48Z

<p>Maksym.halushko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України &quot;Про особисте селянське господарство&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України &quot;Про зайнятість населення&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3668-17#Text Закон України &quot;Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України &quot;Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 квітня 2017 року № 572 &quot;Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами&quot;]<br /> <br /> == Сутність та основні ознаки особистого селянського господарства ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 статті 121 Земельного кодексу України] громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закону України &quot;Про особисте селянське господарство&quot;] (далі - Закон) '''особисте селянське господарство''' — це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського [[Діяльність у сфері сільського зеленого туризму|зеленого туризму]].<br /> <br /> Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text Закону], законів України, інших нормативно-правових актів.<br /> <br /> Діяльність, пов’язана з веденням особистого селянського господарства, не належить до підприємницької діяльності.<br /> <br /> Особисті селянські господарства підлягають обліку.<br /> <br /> Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17#n13 порядку], визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики.<br /> <br /> '''&lt;u&gt;Детальніше див.:&lt;/u&gt;''' [[Порядок та умови створення особистого селянського господарства]]<br /> <br /> == Земельні ділянки особистого селянського господарства ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n19 статті 5 Закону] для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром '''не більше 2,0 гектара''', передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.<br /> <br /> Розмір земельної ділянки особистого селянського господарства може бути збільшений у разі [[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство|отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю)]] та її [[Спадкування у селянських господарствах|спадкування членами особистого селянського господарства]] відповідно до закону. <br /> <br /> Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть бути власністю однієї особи, [[Спільна сумісна власність на земельну ділянку|спільною сумісною власністю]] подружжя та [[Право спільної часткової власності на земельну ділянку|спільною частковою власністю]] членів особистого селянського господарства відповідно до закону.<br /> <br /> Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть використовуватися для ведення особистого селянського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.<br /> <br /> Членам особистого селянського господарства земельні частки (паї) можуть виділятися в натурі (на місцевості) єдиним масивом у спільну часткову власність та спільну сумісну власність (подружжя) відповідно до закону.<br /> <br /> У разі [[Вихід із членства особистого селянського господарства|виходу з особистого селянського господарства]] кожен його член має право на виділення належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості).<br /> <br /> Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки '''для ведення особистого підсобного господарства''' в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 статтею 121 Земельного кодексу України] для ведення особистого селянського господарства. <br /> <br /> Висновок щодо цього викладений у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/46301647 постанові Верховного суду України від 24 червня 2015 року у справі № 6-228цс14], відповідно до якого право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 статтею 121 Земельного кодексу України] для ведення особистого селянського господарства мають ті громадяни, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі не більше 0,6 га відповідно до приписів Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року. У такому випадку безоплатна передача земельної ділянки буде здійснюватися за загальним порядком, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 статтею 118 Земельного кодексу України].<br /> <br /> '''&lt;u&gt;Детальніше див.:&lt;/u&gt;''' &quot;[[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]&quot;.<br /> <br /> == Члени особистого селянського господарства ==<br /> Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на власний розсуд. Вони є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України &quot;Про зайнятість населення&quot;] належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.<br /> <br /> Проте, страховий стаж, який дає право на пенсійне забезпечення для членів особистого селянського господарства не нараховується, тому членам особистого селянського господарства потрібно заздалегідь подбати про своє пенсійне забезпечення. Для того, щоб набути достатній страховий стаж, потрібно сплачувати страхові внески принаймні на рівні мінімального розміру. Щоб добровільно сплачувати єдиний страховий внесок потрібно укласти договір з органом Пенсійного фонду України про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.<br /> <br /> Пенсійне забезпечення членів особистих селянських господарств та сплата ними страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюються відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення та загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.<br /> <br /> === Права надані членам особистого селянського господарства відповідно до законодавства ===<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n33 статті 7 Закону] &lt;u&gt;члени особистого селянського господарства мають право:&lt;/u&gt;<br /> * самостійно господарювати на землі; <br /> * передавати земельні ділянки особистого селянського господарства фізичним або юридичним особам в [[Договір оренди земельної ділянки|оренду]] відповідно до закону; <br /> * укладати особисто або через уповноважену особу будь-які угоди, що не суперечать законодавству. Уповноваженою особою може бути дієздатний член особистого селянського господарства, який досяг 18 років;<br /> *реалізовувати надлишки виробленої продукції на ринках, а також заготівельним, переробним підприємствам та організаціям, іншим юридичним і фізичним особам;<br /> *самостійно здійснювати матеріально-технічне забезпечення власного виробництва;<br /> *відкривати рахунки в установах банків та отримувати [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання|кредити]] в установленому законодавством порядку; <br /> * бути членами [[Кредитна спілка та її відмінності від банку|кредитної спілки]] та користуватися її послугами; <br /> * отримувати в установленому законом порядку трудову пенсію, а також інші види соціальної державної допомоги та субсидії;<br /> * надавати послуги з використанням майна особистого селянського господарства; <br /> * використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі відповідно до закону;<br /> * на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; <br /> * вільно розпоряджатися належним майном, виробленою сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки;<br /> * отримувати дорадчі послуги; <br /> * брати участь у конкурсах сільськогосподарських виробників для отримання бюджетної підтримки відповідно до загальнодержавних і регіональних програм;<br /> * об'єднуватися на добровільних засадах у виробничі товариства, асоціації, спілки з метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів тощо відповідно до законодавства України;<br /> * проводити в установленому законом порядку [[Зовнішньоекономічні договори (контракти)|зовнішньоекономічну діяльність]].<br /> <br /> === Обов’язки членів особистого селянського господарства, які передбачені законодавством ===<br /> &lt;u&gt;Основними обов'язками членів особистого селянського господарства є:&lt;/u&gt; <br /> * дотримуватися вимог земельного законодавства та законодавства про охорону довкілля;<br /> * забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням;<br /> * підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;<br /> * не порушувати [[Права та обов'язки землевласників та землекористувачів|права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів]]; <br /> * дотримуватися правил [[Добросусідство|добросусідства]] та обмежень, пов'язаних із встановленням [[Право земельного сервітуту|земельних сервітутів]] та [[Охоронні зони. Зони санітарної охорони та санітарно-захисні зони. Землі особливого режиму використання|охоронних зон]]; <br /> * своєчасно сплачувати [[Плата за землю (земельний податок)|земельний податок]] або [[Орендна плата за користування земельною ділянкою|орендну плату]]; <br /> * дотримуватися діючих нормативів щодо якості продукції, санітарних, екологічних та інших вимог відповідно до законодавства;<br /> * надавати сільським, селищним, міським радам необхідні дані щодо їх обліку.<br /> Законом можуть бути встановлені також інші права та обов'язки членів особистого селянського господарства.<br /> <br /> Члени особистих селянських господарств беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах у порядку, встановленому законом.<br /> <br /> Надання соціальної допомоги членам особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону.<br /> == Див. також ==<br /> <br /> * [[Порядок та умови створення особистого селянського господарства]]<br /> * [[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство]]<br /> * [[Надання довідок громадянам про членство в особистому селянському господарстві]]<br /> * [[Вихід із членства особистого селянського господарства]]<br /> * [[Спадкування у селянських господарствах]]<br /> <br /> [[Категорія:Земельне право]]<br /> [[Категорія:Цивільне право]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=59309 2025-12-08T08:13:49Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України &quot;Про особисте селянське господарство&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України &quot;Про зайнятість населення&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3668-17#Text Закон України &quot;Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України &quot;Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 квітня 2017 року № 572 &quot;Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами&quot;]<br /> <br /> == Сутність та основні ознаки особистого селянського господарства ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 статті 121 Земельного кодексу України] громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закону України &quot;Про особисте селянське господарство&quot;] (далі - Закон) '''особисте селянське господарство''' — це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського [[Діяльність у сфері сільського зеленого туризму|зеленого туризму]].<br /> <br /> Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text Закону], законів України, інших нормативно-правових актів.<br /> <br /> Діяльність, пов’язана з веденням особистого селянського господарства, не належить до підприємницької діяльності.<br /> <br /> Особисті селянські господарства підлягають обліку.<br /> <br /> Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17#n13 порядку], визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики.<br /> <br /> '''&lt;u&gt;Детальніше див.:&lt;/u&gt;''' [[Порядок та умови створення особистого селянського господарства]]<br /> <br /> == Земельні ділянки особистого селянського господарства ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n19 статті 5 Закону] для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром '''не більше 2,0 гектара''', передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.<br /> <br /> Розмір земельної ділянки особистого селянського господарства може бути збільшений у разі [[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство|отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю)]] та її [[Спадкування у селянських господарствах|спадкування членами особистого селянського господарства]] відповідно до закону. <br /> <br /> Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть бути власністю однієї особи, [[Спільна сумісна власність на земельну ділянку|спільною сумісною власністю]] подружжя та [[Право спільної часткової власності на земельну ділянку|спільною частковою власністю]] членів особистого селянського господарства відповідно до закону.<br /> <br /> Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть використовуватися для ведення особистого селянського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.<br /> <br /> Членам особистого селянського господарства земельні частки (паї) можуть виділятися в натурі (на місцевості) єдиним масивом у спільну часткову власність та спільну сумісну власність (подружжя) відповідно до закону.<br /> <br /> У разі [[Вихід із членства особистого селянського господарства|виходу з особистого селянського господарства]] кожен його член має право на виділення належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості).<br /> <br /> Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки '''для ведення особистого підсобного господарства''' в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 статтею 121 Земельного кодексу України] для ведення особистого селянського господарства. <br /> <br /> Висновок щодо цього викладений у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/46301647 постанові Верховного суду України від 24 червня 2015 року у справі № 6-228цс14], відповідно до якого право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 статтею 121 Земельного кодексу України] для ведення особистого селянського господарства мають ті громадяни, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі не більше 0,6 га відповідно до приписів Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року. У такому випадку безоплатна передача земельної ділянки буде здійснюватися за загальним порядком, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 статтею 118 Земельного кодексу України].<br /> <br /> '''&lt;u&gt;Детальніше див.:&lt;/u&gt;''' &quot;[[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]&quot;.<br /> <br /> == Члени особистого селянського господарства ==<br /> Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на власний розсуд. Вони є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України &quot;Про зайнятість населення&quot;] належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.<br /> <br /> Проте, страховий стаж, який дає право на пенсійне забезпечення для членів особистого селянського господарства не нараховується, тому членам особистого селянського господарства потрібно заздалегідь подбати про своє пенсійне забезпечення. Для того, щоб набути достатній страховий стаж, потрібно сплачувати страхові внески принаймні на рівні мінімального розміру. Щоб добровільно сплачувати єдиний страховий внесок потрібно укласти договір з органом Пенсійного фонду України про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.<br /> <br /> Пенсійне забезпечення членів особистих селянських господарств та сплата ними страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюються відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення та загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.<br /> <br /> === Права надані членам особистого селянського господарства відповідно до законодавства ===<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#n33 статті 7 Закон] &lt;u&gt;члени особистого селянського господарства мають право:&lt;/u&gt;<br /> * самостійно господарювати на землі; <br /> * передавати земельні ділянки особистого селянського господарства фізичним або юридичним особам в [[Договір оренди земельної ділянки|оренду]] відповідно до закону; <br /> * укладати особисто або через уповноважену особу будь-які угоди, що не суперечать законодавству. Уповноваженою особою може бути дієздатний член особистого селянського господарства, який досяг 18 років;<br /> *реалізовувати надлишки виробленої продукції на ринках, а також заготівельним, переробним підприємствам та організаціям, іншим юридичним і фізичним особам;<br /> *самостійно здійснювати матеріально-технічне забезпечення власного виробництва;<br /> *відкривати рахунки в установах банків та отримувати [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання|кредити]] в установленому законодавством порядку; <br /> * бути членами [[Кредитна спілка та її відмінності від банку|кредитної спілки]] та користуватися її послугами; <br /> * отримувати в установленому законом порядку трудову пенсію, а також інші види соціальної державної допомоги та субсидії;<br /> * надавати послуги з використанням майна особистого селянського господарства; <br /> * використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі відповідно до закону;<br /> * на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; <br /> * вільно розпоряджатися належним майном, виробленою сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки;<br /> * отримувати дорадчі послуги; <br /> * брати участь у конкурсах сільськогосподарських виробників для отримання бюджетної підтримки відповідно до загальнодержавних і регіональних програм;<br /> * об'єднуватися на добровільних засадах у виробничі товариства, асоціації, спілки з метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів тощо відповідно до законодавства України;<br /> * проводити в установленому законом порядку [[Зовнішньоекономічні договори (контракти)|зовнішньоекономічну діяльність]].<br /> <br /> === Обов’язки членів особистого селянського господарства, які передбачені законодавством ===<br /> &lt;u&gt;Основними обов'язками членів особистого селянського господарства є:&lt;/u&gt; <br /> * дотримуватися вимог земельного законодавства та законодавства про охорону довкілля;<br /> * забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням;<br /> * підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;<br /> * не порушувати [[Права та обов'язки землевласників та землекористувачів|права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів]]; <br /> * дотримуватися правил [[Добросусідство|добросусідства]] та обмежень, пов'язаних із встановленням [[Право земельного сервітуту|земельних сервітутів]] та [[Охоронні зони. Зони санітарної охорони та санітарно-захисні зони. Землі особливого режиму використання|охоронних зон]]; <br /> * своєчасно сплачувати [[Плата за землю (земельний податок)|земельний податок]] або [[Орендна плата за користування земельною ділянкою|орендну плату]]; <br /> * дотримуватися діючих нормативів щодо якості продукції, санітарних, екологічних та інших вимог відповідно до законодавства;<br /> * надавати сільським, селищним, міським радам необхідні дані щодо їх обліку.<br /> Законом можуть бути встановлені також інші права та обов'язки членів особистого селянського господарства.<br /> <br /> Члени особистих селянських господарств беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах у порядку, встановленому законом.<br /> <br /> Надання соціальної допомоги членам особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону.<br /> == Див. також ==<br /> <br /> * [[Порядок та умови створення особистого селянського господарства]]<br /> * [[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство]]<br /> * [[Надання довідок громадянам про членство в особистому селянському господарстві]]<br /> * [[Вихід із членства особистого селянського господарства]]<br /> * [[Спадкування у селянських господарствах]]<br /> <br /> [[index.php?title=Категорія:Земельне право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96&diff=59240 2025-12-04T12:39:29Z

<p>Maksym.halushko: /* Нормативна база */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/254к/96-вр Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України&quot;Про пенсійне забезпечення&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України &quot;Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0413-99#Text Постанова Правління Пенсійного фонду України від 23 квітня 1999 року № 4-5 &quot;Про затвердження Інструкції про порядок переказування пенсій громадянам, які виїхали за кордон, та виплати пенсій пенсіонерам іноземних держав, які проживають в Україні&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня1999 року № 1596 &quot;Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках&quot;]<br /> == Порядок призначення і виплати пенсії за кордоном==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page#n752 Статтею 51 Закону України &quot;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування&quot; (далі - Закон)] передбачено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, виплачується за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця,що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення другого речення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20241115#n752 статті 51 Закону] втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v025p710-09#Text Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009]).&lt;br /&gt;За наявності двостороннього договору (угоди) про соціальне забезпечення між Україною та державою, до якої виїжджає пенсіонер на постійне проживання то він може звернутися до компетентного органу з питань пенсійного забезпечення за місцем свого проживання в цій державі з клопотанням про переведення (переказ) пенсії з України. <br /> <br /> '''Міжнародні договори (угоди),в частині призначення та виплати пенсій, розподіляються на два види:'''<br /> * договори, за якими витрати на виплату пенсій здійснює держава, на території якої проживає отримувач ('''територіальний принцип''');<br /> * договори, за якими кожна договірна сторона призначає та виплачує пенсію за відповідний страховий (трудовий) стаж, набутий на території держави цієї сторони ('''пропорційний принцип''').<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! '''Країна''' !! '''Міжнародні договори (угоди) які регулюють питання пенсійного забезпечення за &lt;u&gt;територіальним принципом&lt;/u&gt;''' !! '''Як здійснюється пенсійне забезпечення'''<br /> <br /> <br /> |-<br /> |Латвія <br /> |[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428_010#Text Договір між Україною і Латвійською Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписаний 26.02.1998 р., ратифікований ВРУ 19.03.1999 р., набув чинності з 11.06.1999 р..]<br /> | rowspan=&quot;9&quot; |<br /> *пенсія призначається та виплачується кожною країною лише за страховий стаж, набутий на її території; <br /> * страховий стаж, набутий за законодавством кожної з держав, враховується іншою країною для визначення права на пенсію так, ніби цей стаж набуто за її законодавством (за умови, що періоди страхового стажу не перекриваються у часі);<br /> * у разі переїзду пенсіонера на постійне проживання до цих держав Пенсійний фонд України продовжує переказувати призначену в Україні пенсію щоквартально у валюті тієї країни, де проживає пенсіонер, (у доларах США або в євро) за офіційним обмінним курсом Національного банку України гривні до іноземних валют.<br /> |-<br /> |Королівство Іспанія<br /> |[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/724_005#Text Угода між Україною і Королівством Іспанія про соціальне забезпечення, громадян підписана 07.10.1996 р., ратифікована ВРУ 17.12.1997 р., набула чинності з 27.03.1998 р..]<br /> |-<br /> |Литва<br /> |[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440_022#Text Договір між Україною та Литовською Республікою про соціальне забезпечення, підписаний 23.04.2001 р., ратифікований ВРУ 10.01.2002 р., набув чинності з 08.02.2002 р..]<br /> |-<br /> |Естонія<br /> |[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/233_040#Text Угода між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення, підписана 05.10.2010 р., ратифікована ВРУ 02.11.2011 р., набула чинності з 01.02.2012 р..]<br /> |-<br /> |Словаччина <br /> |[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/703_009#Text Договір між Україною та Словацькою Республікою про соціальне забезпечення, підписаний 05.12.2000 р., ратифікований ВРУ 20.09.2001 р., набув чинності з 01.01.2002 р..]<br /> |-<br /> |Чехія<br /> |[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203_019#Text Договір між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення, підписаний 04.07.2001 р., ратифікований ВРУ 22.11.2002 р., набув чинності з 01.04.2003 р..]<br /> |-<br /> |Болгарія<br /> |[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100_028#Text Договір між Україною та Республікою Болгарією про соціальне забезпечення, підписаний 04.09.2001 року, ратифікований ВРУ 22.11.2002 р., набув чинності з 01.04.2003 р..]<br /> |-<br /> |Португалія<br /> | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/620_024#Text Угода між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення, підписана 07.07.2009 р., ратифікована ВРУ 21.12.2011 р., набула чинності з 01.03.2012 р..]<br /> |-<br /> |Польща<br /> |[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/616_161#Text Угода між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення, вчинена 18.05.2012 р., ратифікована ВРУ 05.09.2013 р., набрала чинності з 01.01.2014 р..]<br /> |-<br /> | Молдова || [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/498_637#Text Угода між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, підписана 29.08.1995 р., ратифікована ВРУ 29.10.1996 р., набула чинності з 19.11.1996 р..] <br /> | rowspan=&quot;4&quot; |<br /> * пенсійне забезпечення громадян та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають;<br /> * виплата здійснюється за рахунок держави яка призначає пенсію (крім випадків, коли законодавством нової країни проживання пенсіонера зазначений вид пенсії не передбачений і лише до набуття права на пенсію за законодавством цієї країни);<br /> * якщо вид пенсії, яку отримує пенсіонер, не передбачений законодавством держави, куди він переїхав, пенсію продовжує виплачувати Україна;<br /> * для встановлення права на пенсію, у тому числі на пільгових умовах і за вислугу років, враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР;<br /> * призначення пенсій громадянам держав-учасників Угоди провадиться '''за місцем проживання.'''<br /> * обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. (якщо в державах які призначають пенсії національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.)<br /> |-<br /> | Грузія || [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268_513#Text Угода між Урядом України і Урядом Республіки Грузія про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення підписана 09.01.1995 р., ратифікована ВРУ 22.11.1995 р., набула чинності з 22.11.1995 р..] <br /> |-<br /> | Азербайджан || [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/031_644 Угода між Урядом України і Урядом Азербайджанської Республіки про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення, підписана 28.07.1995 р., ратифікована ВРУ 07.05.1996 р., набула чинності з 02.11.1996 р..] <br /> <br /> |-&lt;br /&gt;<br /> <br /> <br /> === Міжнародні договори (угоди) які регулюють питання пенсійного забезпечення за пропорційним принципом===<br /> <br /> |}<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> | '''Пенсія по інвалідності, що настала у зв’язку з каліцтвом чи захворюванням внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначена згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n527 статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,] у разі виїзду пенсіонера на постійне мешкання за кордон виплачується Пенсійним фондом України незалежно від країни їх нового проживання.'''<br /> |}<br /> === Витрати, пов'язані з переказом пенсій===<br /> Витрати, пов'язані з переказом пенсій Пенсійним фондом України за кордон, здійснюються за рахунок коштів Фонду. Одержувачі пенсій не несуть витрат, пов'язаних із переведенням належних їм грошей.<br /> === Виплата пенсії громадянам, які виїхали за кордон за довіреністю===<br /> Пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n722 частиною 2 статті 47 Закону.] Виплата пенсії за довіреністю, здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю '''через кожний рік її дії'''.<br /> <br /> Виплата пенсій через банківські установи регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n10 Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня1999 року № 1596 &quot;Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках&quot; (далі – Порядок).]<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n175 пункту 16 Порядку], якщо суми пенсій та грошової допомоги одержуються за довіреністю '''більше як один рік або не одержуються з поточного рахунка більше як один рік''', уповноважений банк зобов’язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду '''не пізніше 28 числа місяця,''' у якому виникли такі обставини, а одержувач – подати нову заяву до органу Пенсійного фонду згідно з вимогами, визначеними в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n158 пункті 10 цього Порядку].<br /> <br /> == Якщо немає міжнародного договору==<br /> Якщо немає міжнародного договору, то в такому випадку виплата пенсії припиняється.&lt;br /&gt;Крім того, варто зазначити, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v025p710-09#Text рішенням Конституційного Суду України №1-32/2009 від 07 жовтня 2009 року] було '''це положення визнано неконституційним'''. Згідно цього рішення, держава поставила людину в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. &lt;br /&gt;'''Отже''', всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, які мають право на отримання пенсії, держава на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою Україна не уклала відповідного договору.<br /> <br /> Зважаючи на правову, соціальну природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов’язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, держава відповідно до конституційних принципів зобов’язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначення пенсія, - в Україні чи за її межами.<br /> === Практика Європейського Суду з прав людини===<br /> Практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) підтверджує, що дискримінація щодо виплати пенсій і інших соціальних виплат за ознакою місця проживання суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція)].<br /> <br /> Так, в пункті 73 рішення ЄСПЛ по справі «Грудіч проти Сербії» та «Пейчич проти Сербії» було зазначено, що аргументація відмови держави поновити громадянину виплату пенсій, яка була призначена йому державою раніше, але зараз її виплати припинено, є втручанням в його право мирного користування майном, та таке втручання суперечить національному законодавству та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#o11 статті 1 Протоколу 1 Конвенції]. Позбавлення громадянина похилого віку пенсійних виплат, які є основним джерелом для існування, не виправдовує жодний суспільний інтерес.<br /> <br /> В рішенні ЄСПЛ [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/974_984 «Пічкур проти України»], Суд зазначив, що обмеження на отримання пенсії залежно від місця проживання є порушенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n356 статті 14 Конвенції], згідно якою користуванням правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.<br /> === Судова практика України===<br /> Судова практика в цьому питанні також неоднозначна. Тим не менш, в деяких випадках суди ставали на бік пенсіонера і зобов'язували органи ПФУ відновити виплату пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.<br /> <br /> Так, наприклад, у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/33809883 Постанові від 01 жовтня 2013 року у справі № 2-а/487/286/13] Заводський районний суд Миколаєва вказав, що не бере до уваги посилання представника відповідача на відсутність нормативно-правового врегулювання механізму виплати пенсії громадянам, які проживають за кордоном, оскільки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n737 частини 2 статті 49 Закону] поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного Фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. А вищезазначене Рішення Конституційного Суду України, суд вважає достатньою підставою для відновлення виплати пенсії.<br /> <br /> Дніпровський апеляційний адміністративний суд [https://reyestr.court.gov.ua/Review/30220466 Постановою від 21 червня 2012 року у справі № 2а-7702/2011 (2а/413/157/2012)] також визнав вимоги позивача в частині зобов'язання органів ПФУ відновити виплату позивачу пенсії за віком обґрунтованими. Відновлення та нарахування виплати пенсії позивачу, на думку суду, має здійснюватися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n737 частини 2 статті 49 Закону], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1.]<br /> <br /> [[Категорія:Пенсійне забезпечення]]<br /> <br /> [[Категорія:Призначення пенсії]]<br /> <br /> [[Категорія:Територіальні органи]]<br /> <br /> [[Категорія:Пенсіонери]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96&diff=59239 2025-12-04T12:36:17Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/254к/96-вр Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України&quot;Про пенсійне забезпечення&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України &quot;Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0413-99#Text Постанова Правління Пенсійного фонду України від 23 квітня1999 року № 4-5 &quot;Про затвердження Інструкції про порядок переказування пенсій громадянам, які виїхали за кордон, та виплати пенсій пенсіонерам іноземних держав, які проживають в Україні&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня1999 року № 1596 &quot;Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках&quot;]<br /> == Порядок призначення і виплати пенсії за кордоном==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page#n752 Статтею 51 Закону України &quot;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування&quot; (далі - Закон)] передбачено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, виплачується за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця,що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення другого речення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20241115#n752 статті 51 Закону] втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v025p710-09#Text Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009]).&lt;br /&gt;За наявності двостороннього договору (угоди) про соціальне забезпечення між Україною та державою, до якої виїжджає пенсіонер на постійне проживання то він може звернутися до компетентного органу з питань пенсійного забезпечення за місцем свого проживання в цій державі з клопотанням про переведення (переказ) пенсії з України. <br /> <br /> '''Міжнародні договори (угоди),в частині призначення та виплати пенсій, розподіляються на два види:'''<br /> * договори, за якими витрати на виплату пенсій здійснює держава, на території якої проживає отримувач ('''територіальний принцип''');<br /> * договори, за якими кожна договірна сторона призначає та виплачує пенсію за відповідний страховий (трудовий) стаж, набутий на території держави цієї сторони ('''пропорційний принцип''').<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! '''Країна''' !! '''Міжнародні договори (угоди) які регулюють питання пенсійного забезпечення за &lt;u&gt;територіальним принципом&lt;/u&gt;''' !! '''Як здійснюється пенсійне забезпечення'''<br /> <br /> <br /> |-<br /> |Латвія <br /> |[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428_010#Text Договір між Україною і Латвійською Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписаний 26.02.1998 р., ратифікований ВРУ 19.03.1999 р., набув чинності з 11.06.1999 р..]<br /> | rowspan=&quot;9&quot; |<br /> *пенсія призначається та виплачується кожною країною лише за страховий стаж, набутий на її території; <br /> * страховий стаж, набутий за законодавством кожної з держав, враховується іншою країною для визначення права на пенсію так, ніби цей стаж набуто за її законодавством (за умови, що періоди страхового стажу не перекриваються у часі);<br /> * у разі переїзду пенсіонера на постійне проживання до цих держав Пенсійний фонд України продовжує переказувати призначену в Україні пенсію щоквартально у валюті тієї країни, де проживає пенсіонер, (у доларах США або в євро) за офіційним обмінним курсом Національного банку України гривні до іноземних валют.<br /> |-<br /> |Королівство Іспанія<br /> |[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/724_005#Text Угода між Україною і Королівством Іспанія про соціальне забезпечення, громадян підписана 07.10.1996 р., ратифікована ВРУ 17.12.1997 р., набула чинності з 27.03.1998 р..]<br /> |-<br /> |Литва<br /> |[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440_022#Text Договір між Україною та Литовською Республікою про соціальне забезпечення, підписаний 23.04.2001 р., ратифікований ВРУ 10.01.2002 р., набув чинності з 08.02.2002 р..]<br /> |-<br /> |Естонія<br /> |[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/233_040#Text Угода між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення, підписана 05.10.2010 р., ратифікована ВРУ 02.11.2011 р., набула чинності з 01.02.2012 р..]<br /> |-<br /> |Словаччина <br /> |[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/703_009#Text Договір між Україною та Словацькою Республікою про соціальне забезпечення, підписаний 05.12.2000 р., ратифікований ВРУ 20.09.2001 р., набув чинності з 01.01.2002 р..]<br /> |-<br /> |Чехія<br /> |[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203_019#Text Договір між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення, підписаний 04.07.2001 р., ратифікований ВРУ 22.11.2002 р., набув чинності з 01.04.2003 р..]<br /> |-<br /> |Болгарія<br /> |[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100_028#Text Договір між Україною та Республікою Болгарією про соціальне забезпечення, підписаний 04.09.2001 року, ратифікований ВРУ 22.11.2002 р., набув чинності з 01.04.2003 р..]<br /> |-<br /> |Португалія<br /> | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/620_024#Text Угода між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення, підписана 07.07.2009 р., ратифікована ВРУ 21.12.2011 р., набула чинності з 01.03.2012 р..]<br /> |-<br /> |Польща<br /> |[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/616_161#Text Угода між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення, вчинена 18.05.2012 р., ратифікована ВРУ 05.09.2013 р., набрала чинності з 01.01.2014 р..]<br /> |-<br /> | Молдова || [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/498_637#Text Угода між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, підписана 29.08.1995 р., ратифікована ВРУ 29.10.1996 р., набула чинності з 19.11.1996 р..] <br /> | rowspan=&quot;4&quot; |<br /> * пенсійне забезпечення громадян та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають;<br /> * виплата здійснюється за рахунок держави яка призначає пенсію (крім випадків, коли законодавством нової країни проживання пенсіонера зазначений вид пенсії не передбачений і лише до набуття права на пенсію за законодавством цієї країни);<br /> * якщо вид пенсії, яку отримує пенсіонер, не передбачений законодавством держави, куди він переїхав, пенсію продовжує виплачувати Україна;<br /> * для встановлення права на пенсію, у тому числі на пільгових умовах і за вислугу років, враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР;<br /> * призначення пенсій громадянам держав-учасників Угоди провадиться '''за місцем проживання.'''<br /> * обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. (якщо в державах які призначають пенсії національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.)<br /> |-<br /> | Грузія || [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268_513#Text Угода між Урядом України і Урядом Республіки Грузія про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення підписана 09.01.1995 р., ратифікована ВРУ 22.11.1995 р., набула чинності з 22.11.1995 р..] <br /> |-<br /> | Азербайджан || [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/031_644 Угода між Урядом України і Урядом Азербайджанської Республіки про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення, підписана 28.07.1995 р., ратифікована ВРУ 07.05.1996 р., набула чинності з 02.11.1996 р..] <br /> <br /> |-&lt;br /&gt;<br /> <br /> <br /> === Міжнародні договори (угоди) які регулюють питання пенсійного забезпечення за пропорційним принципом===<br /> <br /> |}<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> | '''Пенсія по інвалідності, що настала у зв’язку з каліцтвом чи захворюванням внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначена згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n527 статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,] у разі виїзду пенсіонера на постійне мешкання за кордон виплачується Пенсійним фондом України незалежно від країни їх нового проживання.'''<br /> |}<br /> === Витрати, пов'язані з переказом пенсій===<br /> Витрати, пов'язані з переказом пенсій Пенсійним фондом України за кордон, здійснюються за рахунок коштів Фонду. Одержувачі пенсій не несуть витрат, пов'язаних із переведенням належних їм грошей.<br /> === Виплата пенсії громадянам, які виїхали за кордон за довіреністю===<br /> Пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n722 частиною 2 статті 47 Закону.] Виплата пенсії за довіреністю, здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю '''через кожний рік її дії'''.<br /> <br /> Виплата пенсій через банківські установи регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n10 Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня1999 року № 1596 &quot;Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках&quot; (далі – Порядок).]<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n175 пункту 16 Порядку], якщо суми пенсій та грошової допомоги одержуються за довіреністю '''більше як один рік або не одержуються з поточного рахунка більше як один рік''', уповноважений банк зобов’язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду '''не пізніше 28 числа місяця,''' у якому виникли такі обставини, а одержувач – подати нову заяву до органу Пенсійного фонду згідно з вимогами, визначеними в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n158 пункті 10 цього Порядку].<br /> <br /> == Якщо немає міжнародного договору==<br /> Якщо немає міжнародного договору, то в такому випадку виплата пенсії припиняється.&lt;br /&gt;Крім того, варто зазначити, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v025p710-09#Text рішенням Конституційного Суду України №1-32/2009 від 07 жовтня 2009 року] було '''це положення визнано неконституційним'''. Згідно цього рішення, держава поставила людину в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. &lt;br /&gt;'''Отже''', всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, які мають право на отримання пенсії, держава на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою Україна не уклала відповідного договору.<br /> <br /> Зважаючи на правову, соціальну природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов’язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, держава відповідно до конституційних принципів зобов’язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначення пенсія, - в Україні чи за її межами.<br /> === Практика Європейського Суду з прав людини===<br /> Практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) підтверджує, що дискримінація щодо виплати пенсій і інших соціальних виплат за ознакою місця проживання суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція)].<br /> <br /> Так, в пункті 73 рішення ЄСПЛ по справі «Грудіч проти Сербії» та «Пейчич проти Сербії» було зазначено, що аргументація відмови держави поновити громадянину виплату пенсій, яка була призначена йому державою раніше, але зараз її виплати припинено, є втручанням в його право мирного користування майном, та таке втручання суперечить національному законодавству та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#o11 статті 1 Протоколу 1 Конвенції]. Позбавлення громадянина похилого віку пенсійних виплат, які є основним джерелом для існування, не виправдовує жодний суспільний інтерес.<br /> <br /> В рішенні ЄСПЛ [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/974_984 «Пічкур проти України»], Суд зазначив, що обмеження на отримання пенсії залежно від місця проживання є порушенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n356 статті 14 Конвенції], згідно якою користуванням правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.<br /> === Судова практика України===<br /> Судова практика в цьому питанні також неоднозначна. Тим не менш, в деяких випадках суди ставали на бік пенсіонера і зобов'язували органи ПФУ відновити виплату пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.<br /> <br /> Так, наприклад, у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/33809883 Постанові від 01 жовтня 2013 року у справі № 2-а/487/286/13] Заводський районний суд Миколаєва вказав, що не бере до уваги посилання представника відповідача на відсутність нормативно-правового врегулювання механізму виплати пенсії громадянам, які проживають за кордоном, оскільки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n737 частини 2 статті 49 Закону] поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного Фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. А вищезазначене Рішення Конституційного Суду України, суд вважає достатньою підставою для відновлення виплати пенсії.<br /> <br /> Дніпровський апеляційний адміністративний суд [https://reyestr.court.gov.ua/Review/30220466 Постановою від 21 червня 2012 року у справі № 2а-7702/2011 (2а/413/157/2012)] також визнав вимоги позивача в частині зобов'язання органів ПФУ відновити виплату позивачу пенсії за віком обґрунтованими. Відновлення та нарахування виплати пенсії позивачу, на думку суду, має здійснюватися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n737 частини 2 статті 49 Закону], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1.]<br /> [[index.php?title=Категорія:Пенсійне забезпечення]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Призначення пенсії]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Пенсіонери]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Суди]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%87%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9&diff=59070 2025-11-18T08:15:01Z

<p>Maksym.halushko: /* Спеціальні виборчі дільниці */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text Закон України «Про вибори народних депутатів України»](закон втратив чинність, крім положень щодо організації та проведення проміжних виборів і заміщення народних депутатів України, обраних у загальнодержавному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів народних депутатів України)<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]<br /> <br /> == Реалізація виборчого права виборців з порушенням здоров’я: правовий аспект ==<br /> З метою реалізації виборчих прав виборці з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) мають право на забезпечення розумним пристосуванням у відповідності до індивідуальних потреб для безперешкодної участі у виборчому процесі в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n45 ч. 9 ст. 7 Виборчого кодексу України])<br /> <br /> З метою створення належних умов для особистого голосування виборця з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) такий виборець в приміщенні для голосування забезпечується розумним пристосуванням (допоміжними засобами) у порядку та випадках, визначених Центральною виборчою комісією.<br /> <br /> Приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування повинні відповідати вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчого кодексу України], а також встановленим вимогам щодо санітарних і технічних норм, державним будівельним нормам, в тому числі щодо безперешкодного доступу для осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) та інших маломобільних груп населення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n612 ч. 1, 4 ст. 62 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Допомога виборцю, який внаслідок інвалідності та/або стану здоров’я не може самостійно заповнити виборчий бюлетень чи опустити його у виборчу скриньку, у виконанні цих дій відповідно до його волевиявлення у випадках, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України], не вважається порушенням вимоги особистого голосування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n114 ч. 2 ст. 17 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Виборчий бюлетень заповнюється виборцем особисто в кабіні для таємного голосування. Під час заповнення виборчого бюлетеня забороняється присутність інших осіб, здійснення фото- та відеофіксації у будь-який спосіб. Виборець, який внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця у своїй присутності, крім членів виборчої комісії, кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, офіційних спостерігачів.<br /> <br /> Виборець опускає заповнений виборчий бюлетень у виборчу скриньку, забезпечуючи при цьому таємницю голосування. Виборець, який не може внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) самостійно опустити виборчий бюлетень до виборчої скриньки, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії доручити зробити це іншій особі у своїй присутності, крім членів виборчої комісії, кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, офіційних спостерігачів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1290 ч. 3, 6 ст. 118 Виборчого кодексу України]) (під час виборів народних депутатів України та інших виборів - крім члена виборчої комісії, кандидата у депутати (або іншої особи в залежності від виборів), його довіреної особи, уповноваженої особи партії, офіційного спостерігача). <br /> <br /> Виборцям, у тому числі з порушеннями зору та слуху, забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого вільного вибору. З метою забезпечення доступу до інформації особам з порушенням зору та слуху така інформація може надаватися із використанням доступних форматів у порядку та обсягу, визначених Центральною виборчою комісією ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n418 ч. 1 ст. 47 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Голосування за місцем проживання здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчого кодексу України] та чинних положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text Закону України &quot;Про вибори народних депутатів України&quot;]. Суть даної процедури полягає в тому, що до місця проживання виборця, який не здатний сам прийти на виборчу дільницю, мають прийти члени дільничної виборчої комісії (не менш як три члени дільничної виборчої комісії, визначені рішенням виборчої комісії) з переносною виборчою скринькою і дати можливість проголосувати. <br /> <br /> Виборцю, який внесений до списку виборців на звичайній чи на спеціальній виборчій дільниці, але внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не здатний пересуватися самостійно, дільнична виборча комісія надає можливість голосувати за місцем перебування такого виборця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1302 ч. 1 ст. 119 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Законодавство описує цей механізм голосування таким чином:<br /> * при складанні списку виборців напроти осіб, які не здатні самостійно пересуватися внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) у графі &quot;Примітки&quot; проставляється відповідна відмітка;<br /> * на виборчій дільниці напередодні дня голосування дільнична виборча комісія на основі переліку осіб, напроти яких у списку виборців проставлена відмітка, складає витяг зі списку виборців. Включення цих осіб до витягу зі списку виборців комісією не ставиться на голосування членів дільничної виборчої комісії.<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1302 ч. 5 ст. 119 Виборчого кодексу України], такий виборець повинен надіслати поштою або передати через інших осіб власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із зазначенням місця перебування виборця разом з доданим до неї документом (довідкою медичної установи про стан здоров’я виборця). Така заява повинна бути подана до дільничної виборчої комісії '''не пізніше 20 години останньої п'ятниці перед днем виборів'''.<br /> <br /> Член сім’ї виборця або особа, яка здійснює за ним догляд, має право бути присутнім при голосуванні виборця, допомогти йому заповнити виборчий бюлетень та вкинути його у виборчу скриньку, якщо виборець внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не може самостійно виконати ці дії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1302 ч. 14 ст. 119 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Для забезпечення голосування виборців з порушеннями зору Центральна виборча комісія виготовляє трафарети для виборчих бюлетенів рельєфно-крапковим шрифтом (за методом Брайля) з розрахунку по два трафарети на звичайну виборчу дільницю. Для спеціальних виборчих дільниць такі трафарети можуть виготовлятися за поданням окружної виборчої комісії.<br /> <br /> Таким чином, внесення до витягу зі списку виборців здійснюється на підставі заяви виборця та відповідного документа, що засвідчує його фізичний стан. Заява пишеться у довільній формі, а от перелік підтверджуючих документів, що додається до заяви є чітко визначений:<br /> # довідка медико-соціальної експертної комісії;<br /> # довідка лікувального закладу;<br /> # довідка органу (установи) соціального захисту населення.<br /> У разі необхідності копія документа, який засвідчує факт нездатності виборця пересуватися самостійно, засвідчується в установленому законом порядку (тобто, нотаріально).<br /> == Спеціальні виборчі дільниці ==<br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчому кодексу України] статус спеціальних виборчих дільниць визначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n204 статтях 30] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n377 45]. Перелік місць, що зумовлюють необхідність створення спеціальних виборчих дільниць за критерієм перебування у них виборців, що обмежені у можливості їх пересування, розширено та деталізовано. '''Такими місцями є''': <br /> # стаціонарні заклади охорони здоров’я;<br /> # спеціалізовані заклади для постійного або тривалого перебування (будинок-інтернат для громадян похилого віку, осіб з інвалідністю, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни та праці, оздоровчі та реабілітаційні заклади тощо);<br /> # установи виконання покарань, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчим кодексом України];<br /> # слідчі ізолятори та інші передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України] місця утримання осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід − взяття під варту (далі − слідчі ізолятори);<br /> # полярні станції України;<br /> # річкові та морські судна, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України за межами внутрішніх та територіальних вод України;<br /> # місця дислокації на території України військових частин (формувань), військовослужбовці яких у зв’язку з вимогами проходження служби не мають можливості проголосувати на звичайних виборчих дільницях;<br /> # військові польові лікувальні заклади, дислоковані на території України.<br /> У перших п’яти категоріях закладів та установ утворюються спеціальні виборчі дільниці на постійній основі, а в 6-8 – на тимчасовій.<br /> == Забезпечення виборчих прав в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ==<br /> Реалізація засудженими свого виборчого права полягає у тому, що така особа залишаться громадянином держави та зберігає за собою усі загальногромадянські права і обов'язки задекларованими у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], хоча й з певними обмеженнями у правовому статусі, які встановлені вироком суду. Потрібно розуміти, що дана категорія громадян є суттєво обмежена в активній реалізації виборчого права, тобто не може висувати свою кандидатуру та бути кандидатами до органів державної влади. Для прикладу можна застосувати положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1559 ч. 5 ст. 134 Виборчого кодексу України], в якому не може бути висунутий кандидатом й обраний депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.<br /> == Виборчі права громадян, які перебувають у психіатричних закладах == <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4394 ч. 2 ст. 70 Конституції України] не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними. Ця конституційна норма була включена до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n45 ч. 2 ст. 7 Виборчого кодексу України]. <br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n244 Частиною 1 ст. 39 Цивільного кодексу України] передбачено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8279 ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України] заяву про визнання фізичної особи недієздатною можуть подати члени її сім’ї, близькі родичі, незалежно від їх спільного проживання; орган опіки та піклування; заклад з надання психіатричної допомоги.<br /> <br /> Частина виборців, що перебувають у закладах надання психіатричної допомоги, які схильні до агресії, суїциду та ін., чи в яких у день голосування спостерігається загострення хвороби, можуть та повинні голосувати лише в лікарняній палаті, в якій вони перебувають на лікуванні. Однак у таких випадках можливість належного забезпечення права участі у виборах вказаних осіб є досить сумнівною, оскільки законодавством безпосередньо не врегульовують дане питання, а міститься лише норма, яка передбачає, що на спеціальних виборчих дільницях, утворених у стаціонарних лікувальних закладах, голосування за місцем перебування виборця проводиться на підставі власноручно написаної заяви виборця з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування у зв’язку з необхідністю дотримання постільного режиму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1302 ч. 7 ст. 119 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Трапляються непоодинокі випадки, коли особа за станом свого психічного здоров’я є недієздатною, проте до суду за відповідним рішенням ні члени сім’ї, ні родичі, ні передбачені законом установи не звертались. Така особа має право голосу та включається до списків виборців на відповідній виборчій дільниці. Слід, зазначити, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71#n569 ст. 29 Конвенції про права осіб з інвалідністю], учасницею якої є Україна, на держави покладається обов’язок забезпечити права людей з інвалідністю на участь у політичному та суспільному житті. Зокрема, щоб особи з інвалідністю могли брати ефективну й усебічну участь, прямо або через вільно обраних представників, у політичному й суспільному житті нарівні з іншими, мали право та можливість голосувати й бути обраними.&lt;br&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Конституційне право]]<br /> [[Категорія:Виборче право]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%87%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9&diff=59038 2025-11-17T15:19:41Z

<p>Maksym.halushko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text Закон України «Про вибори народних депутатів України»](закон втратив чинність, крім положень щодо організації та проведення проміжних виборів і заміщення народних депутатів України, обраних у загальнодержавному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів народних депутатів України)<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]<br /> <br /> == Реалізація виборчого права виборців з порушенням здоров’я: правовий аспект ==<br /> З метою реалізації виборчих прав виборці з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) мають право на забезпечення розумним пристосуванням у відповідності до індивідуальних потреб для безперешкодної участі у виборчому процесі в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n45 ч. 9 ст. 7 Виборчого кодексу України])<br /> <br /> З метою створення належних умов для особистого голосування виборця з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) такий виборець в приміщенні для голосування забезпечується розумним пристосуванням (допоміжними засобами) у порядку та випадках, визначених Центральною виборчою комісією.<br /> <br /> Приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування повинні відповідати вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчого кодексу України], а також встановленим вимогам щодо санітарних і технічних норм, державним будівельним нормам, в тому числі щодо безперешкодного доступу для осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) та інших маломобільних груп населення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n612 ч. 1, 4 ст. 62 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Допомога виборцю, який внаслідок інвалідності та/або стану здоров’я не може самостійно заповнити виборчий бюлетень чи опустити його у виборчу скриньку, у виконанні цих дій відповідно до його волевиявлення у випадках, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України], не вважається порушенням вимоги особистого голосування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n114 ч. 2 ст. 17 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Виборчий бюлетень заповнюється виборцем особисто в кабіні для таємного голосування. Під час заповнення виборчого бюлетеня забороняється присутність інших осіб, здійснення фото- та відеофіксації у будь-який спосіб. Виборець, який внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця у своїй присутності, крім членів виборчої комісії, кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, офіційних спостерігачів.<br /> <br /> Виборець опускає заповнений виборчий бюлетень у виборчу скриньку, забезпечуючи при цьому таємницю голосування. Виборець, який не може внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) самостійно опустити виборчий бюлетень до виборчої скриньки, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії доручити зробити це іншій особі у своїй присутності, крім членів виборчої комісії, кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, офіційних спостерігачів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1290 ч. 3, 6 ст. 118 Виборчого кодексу України]) (під час виборів народних депутатів України та інших виборів - крім члена виборчої комісії, кандидата у депутати (або іншої особи в залежності від виборів), його довіреної особи, уповноваженої особи партії, офіційного спостерігача). <br /> <br /> Виборцям, у тому числі з порушеннями зору та слуху, забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого вільного вибору. З метою забезпечення доступу до інформації особам з порушенням зору та слуху така інформація може надаватися із використанням доступних форматів у порядку та обсягу, визначених Центральною виборчою комісією ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n418 ч. 1 ст. 47 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Голосування за місцем проживання здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчого кодексу України] та чинних положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text Закону України &quot;Про вибори народних депутатів України&quot;]. Суть даної процедури полягає в тому, що до місця проживання виборця, який не здатний сам прийти на виборчу дільницю, мають прийти члени дільничної виборчої комісії (не менш як три члени дільничної виборчої комісії, визначені рішенням виборчої комісії) з переносною виборчою скринькою і дати можливість проголосувати. <br /> <br /> Виборцю, який внесений до списку виборців на звичайній чи на спеціальній виборчій дільниці, але внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не здатний пересуватися самостійно, дільнична виборча комісія надає можливість голосувати за місцем перебування такого виборця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1302 ч. 1 ст. 119 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Законодавство описує цей механізм голосування таким чином:<br /> * при складанні списку виборців напроти осіб, які не здатні самостійно пересуватися внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) у графі &quot;Примітки&quot; проставляється відповідна відмітка;<br /> * на виборчій дільниці напередодні дня голосування дільнична виборча комісія на основі переліку осіб, напроти яких у списку виборців проставлена відмітка, складає витяг зі списку виборців. Включення цих осіб до витягу зі списку виборців комісією не ставиться на голосування членів дільничної виборчої комісії.<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1302 ч. 5 ст. 119 Виборчого кодексу України], такий виборець повинен надіслати поштою або передати через інших осіб власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із зазначенням місця перебування виборця разом з доданим до неї документом (довідкою медичної установи про стан здоров’я виборця). Така заява повинна бути подана до дільничної виборчої комісії '''не пізніше 20 години останньої п'ятниці перед днем виборів'''.<br /> <br /> Член сім’ї виборця або особа, яка здійснює за ним догляд, має право бути присутнім при голосуванні виборця, допомогти йому заповнити виборчий бюлетень та вкинути його у виборчу скриньку, якщо виборець внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не може самостійно виконати ці дії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1302 ч. 14 ст. 119 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Для забезпечення голосування виборців з порушеннями зору Центральна виборча комісія виготовляє трафарети для виборчих бюлетенів рельєфно-крапковим шрифтом (за методом Брайля) з розрахунку по два трафарети на звичайну виборчу дільницю. Для спеціальних виборчих дільниць такі трафарети можуть виготовлятися за поданням окружної виборчої комісії.<br /> <br /> Таким чином, внесення до витягу зі списку виборців здійснюється на підставі заяви виборця та відповідного документа, що засвідчує його фізичний стан. Заява пишеться у довільній формі, а от перелік підтверджуючих документів, що додається до заяви є чітко визначений:<br /> # довідка медико-соціальної експертної комісії;<br /> # довідка лікувального закладу;<br /> # довідка органу (установи) соціального захисту населення.<br /> У разі необхідності копія документа, який засвідчує факт нездатності виборця пересуватися самостійно, засвідчується в установленому законом порядку (тобто, нотаріально).<br /> == Спеціальні виборчі дільниці ==<br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчому кодексу України] статус спеціальних виборчих дільниць визначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n204 статтях 30] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n377 45]. Перелік місць, що зумовлюють необхідність створення спеціальних виборчих дільниць за критерієм перебування у них виборців, що обмежені у можливості їх пересування, розширено та деталізовано. '''Такими місцями є''': <br /> # стаціонарні заклади охорони здоров’я;<br /> # спеціалізовані заклади для постійного або тривалого перебування (будинок-інтернат для громадян похилого віку, осіб з інвалідністю, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни та праці, оздоровчі та реабілітаційні заклади тощо);<br /> # установи виконання покарань, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчим кодексом України];<br /> # слідчі ізолятори та інші передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України] місця утримання осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід − взяття під варту (далі − слідчі ізолятори);<br /> # антарктичні науково-дослідні полярні станції України;<br /> # річкові та морські судна, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України за межами внутрішніх та територіальних вод України;<br /> # місця дислокації на території України військових частин (формувань), військовослужбовці яких у зв’язку з вимогами проходження служби не мають можливості проголосувати на звичайних виборчих дільницях;<br /> # військові польові лікувальні заклади, дислоковані на території України.<br /> У перших п’яти категоріях закладів та установ утворюються спеціальні виборчі дільниці на постійній основі, а в 6-8 – на тимчасовій.<br /> == Забезпечення виборчих прав в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ==<br /> Реалізація засудженими свого виборчого права полягає у тому, що така особа залишаться громадянином держави та зберігає за собою усі загальногромадянські права і обов'язки задекларованими у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], хоча й з певними обмеженнями у правовому статусі, які встановлені вироком суду. Потрібно розуміти, що дана категорія громадян є суттєво обмежена в активній реалізації виборчого права, тобто не може висувати свою кандидатуру та бути кандидатами до органів державної влади. Для прикладу можна застосувати положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1559 ч. 5 ст. 134 Виборчого кодексу України], в якому не може бути висунутий кандидатом й обраний депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.<br /> == Виборчі права громадян, які перебувають у психіатричних закладах == <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4394 ч. 2 ст. 70 Конституції України] не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними. Ця конституційна норма була включена до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n45 ч. 2 ст. 7 Виборчого кодексу України]. <br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n244 Частиною 1 ст. 39 Цивільного кодексу України] передбачено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8279 ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України] заяву про визнання фізичної особи недієздатною можуть подати члени її сім’ї, близькі родичі, незалежно від їх спільного проживання; орган опіки та піклування; заклад з надання психіатричної допомоги.<br /> <br /> Частина виборців, що перебувають у закладах надання психіатричної допомоги, які схильні до агресії, суїциду та ін., чи в яких у день голосування спостерігається загострення хвороби, можуть та повинні голосувати лише в лікарняній палаті, в якій вони перебувають на лікуванні. Однак у таких випадках можливість належного забезпечення права участі у виборах вказаних осіб є досить сумнівною, оскільки законодавством безпосередньо не врегульовують дане питання, а міститься лише норма, яка передбачає, що на спеціальних виборчих дільницях, утворених у стаціонарних лікувальних закладах, голосування за місцем перебування виборця проводиться на підставі власноручно написаної заяви виборця з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування у зв’язку з необхідністю дотримання постільного режиму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1302 ч. 7 ст. 119 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Трапляються непоодинокі випадки, коли особа за станом свого психічного здоров’я є недієздатною, проте до суду за відповідним рішенням ні члени сім’ї, ні родичі, ні передбачені законом установи не звертались. Така особа має право голосу та включається до списків виборців на відповідній виборчій дільниці. Як правило, спостерігачів на таких дільницях мало або взагалі немає, і можливі випадки, коли голосування за особу, яка не визнана судом недієздатною, проте не здатна за станом психічного здоров’я здійснити вибір, здійснює інша особа. Слід, зазначити, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71#n569 ст. 29 Конвенції про права осіб з інвалідністю], учасницею якої є Україна, на держави покладається обов’язок забезпечити права людей з інвалідністю на участь у політичному та суспільному житті. Зокрема, щоб особи з інвалідністю могли брати ефективну й усебічну участь, прямо або через вільно обраних представників, у політичному й суспільному житті нарівні з іншими, мали право та можливість голосувати й бути обраними.&lt;br&gt;<br /> <br /> [[index.php?title=Категорія:Конституційне право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Виборче право]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%87%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9&diff=59037 2025-11-17T15:16:33Z

<p>Maksym.halushko: /* Виборчі права громадян, які перебувають у психіатричних закладах */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text Закон України «Про вибори народних депутатів України»](закон втратив чинність, крім положень щодо організації та проведення проміжних виборів і заміщення народних депутатів України, обраних у загальнодержавному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів народних депутатів України)<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]<br /> <br /> == Реалізація виборчого права виборців з порушенням здоров’я: правовий аспект ==<br /> З метою реалізації виборчих прав виборці з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) мають право на забезпечення розумним пристосуванням у відповідності до індивідуальних потреб для безперешкодної участі у виборчому процесі в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n45 ч. 9 ст. 7 Виборчого кодексу України])<br /> <br /> З метою створення належних умов для особистого голосування виборця з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) такий виборець в приміщенні для голосування забезпечується розумним пристосуванням (допоміжними засобами) у порядку та випадках, визначених Центральною виборчою комісією.<br /> <br /> Приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування повинні відповідати вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчого кодексу України], а також встановленим вимогам щодо санітарних і технічних норм, державним будівельним нормам, в тому числі щодо безперешкодного доступу для осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) та інших маломобільних груп населення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n612 ч. 1, 4 ст. 62 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Допомога виборцю, який внаслідок інвалідності та/або стану здоров’я не може самостійно заповнити виборчий бюлетень чи опустити його у виборчу скриньку, у виконанні цих дій відповідно до його волевиявлення у випадках, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України], не вважається порушенням вимоги особистого голосування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n114 ч. 2 ст. 17 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Виборчий бюлетень заповнюється виборцем особисто в кабіні для таємного голосування. Під час заповнення виборчого бюлетеня забороняється присутність інших осіб, здійснення фото- та відеофіксації у будь-який спосіб. Виборець, який внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця у своїй присутності, крім членів виборчої комісії, кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, офіційних спостерігачів.<br /> <br /> Виборець опускає заповнений виборчий бюлетень у виборчу скриньку, забезпечуючи при цьому таємницю голосування. Виборець, який не може внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) самостійно опустити виборчий бюлетень до виборчої скриньки, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії доручити зробити це іншій особі у своїй присутності, крім членів виборчої комісії, кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, офіційних спостерігачів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1290 ч. 3, 6 ст. 118 Виборчого кодексу України]) (під час виборів народних депутатів України та інших виборів - крім члена виборчої комісії, кандидата у депутати (або іншої особи в залежності від виборів), його довіреної особи, уповноваженої особи партії, офіційного спостерігача). <br /> <br /> Виборцям, у тому числі з порушеннями зору та слуху, забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого вільного вибору. З метою забезпечення доступу до інформації особам з порушенням зору та слуху така інформація може надаватися із використанням доступних форматів у порядку та обсягу, визначених Центральною виборчою комісією ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n418 ч. 1 ст. 47 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Голосування за місцем проживання здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчого кодексу України] та чинних положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text Закону України &quot;Про вибори народних депутатів України&quot;]. Суть даної процедури полягає в тому, що до місця проживання виборця, який не здатний сам прийти на виборчу дільницю, мають прийти члени дільничної виборчої комісії (не менш як три члени дільничної виборчої комісії, визначені рішенням виборчої комісії) з переносною виборчою скринькою і дати можливість проголосувати. <br /> <br /> Виборцю, який внесений до списку виборців на звичайній чи на спеціальній виборчій дільниці, але внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не здатний пересуватися самостійно, дільнична виборча комісія надає можливість голосувати за місцем перебування такого виборця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1302 ч. 1 ст. 119 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Законодавство описує цей механізм голосування таким чином:<br /> * при складанні списку виборців напроти осіб, які не здатні самостійно пересуватися внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) у графі &quot;Примітки&quot; проставляється відповідна відмітка;<br /> * на виборчій дільниці напередодні дня голосування дільнична виборча комісія на основі переліку осіб, напроти яких у списку виборців проставлена відмітка, складає витяг зі списку виборців. Включення цих осіб до витягу зі списку виборців комісією не ставиться на голосування членів дільничної виборчої комісії.<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1302 ч. 5 ст. 119 Виборчого кодексу України], такий виборець повинен надіслати поштою або передати через інших осіб власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із зазначенням місця перебування виборця разом з доданим до неї документом (довідкою медичної установи про стан здоров’я виборця). Така заява повинна бути подана до дільничної виборчої комісії '''не пізніше 20 години останньої п'ятниці перед днем виборів'''.<br /> <br /> Член сім’ї виборця або особа, яка здійснює за ним догляд, має право бути присутнім при голосуванні виборця, допомогти йому заповнити виборчий бюлетень та вкинути його у виборчу скриньку, якщо виборець внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не може самостійно виконати ці дії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1302 ч. 14 ст. 119 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Для забезпечення голосування виборців з порушеннями зору Центральна виборча комісія виготовляє трафарети для виборчих бюлетенів рельєфно-крапковим шрифтом (за методом Брайля) з розрахунку по два трафарети на звичайну виборчу дільницю. Для спеціальних виборчих дільниць такі трафарети можуть виготовлятися за поданням окружної виборчої комісії.<br /> <br /> Таким чином, внесення до витягу зі списку виборців здійснюється на підставі заяви виборця та відповідного документа, що засвідчує його фізичний стан. Заява пишеться у довільній формі, а от перелік підтверджуючих документів, що додається до заяви є чітко визначений:<br /> # довідка медико-соціальної експертної комісії;<br /> # довідка лікувального закладу;<br /> # довідка органу (установи) соціального захисту населення.<br /> У разі необхідності копія документа, який засвідчує факт нездатності виборця пересуватися самостійно, засвідчується в установленому законом порядку (тобто, нотаріально).<br /> == Спеціальні виборчі дільниці ==<br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчому кодексу України] статус спеціальних виборчих дільниць визначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n204 статтях 30] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n377 45]. Перелік місць, що зумовлюють необхідність створення спеціальних виборчих дільниць за критерієм перебування у них виборців, що обмежені у можливості їх пересування, розширено та деталізовано. '''Такими місцями є''': <br /> # стаціонарні заклади охорони здоров’я;<br /> # спеціалізовані заклади для постійного або тривалого перебування (будинок-інтернат для громадян похилого віку, осіб з інвалідністю, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни та праці, оздоровчі та реабілітаційні заклади тощо);<br /> # установи виконання покарань, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчим кодексом України];<br /> # слідчі ізолятори та інші передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України] місця утримання осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід − взяття під варту (далі − слідчі ізолятори);<br /> # антарктичні науково-дослідні полярні станції України;<br /> # річкові та морські судна, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України за межами внутрішніх та територіальних вод України;<br /> # місця дислокації на території України військових частин (формувань), військовослужбовці яких у зв’язку з вимогами проходження служби не мають можливості проголосувати на звичайних виборчих дільницях;<br /> # військові польові лікувальні заклади, дислоковані на території України.<br /> У перших п’яти категоріях закладів та установ утворюються спеціальні виборчі дільниці на постійній основі, а в 6-8 – на тимчасовій.<br /> == Забезпечення виборчих прав в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ==<br /> Реалізація засудженими свого виборчого права полягає у тому, що така особа залишаться громадянином держави та зберігає за собою усі загальногромадянські права і обов'язки задекларованими у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], хоча й з певними обмеженнями у правовому статусі, які встановлені вироком суду. Потрібно розуміти, що дана категорія громадян є суттєво обмежена в активній реалізації виборчого права, тобто не може висувати свою кандидатуру та бути кандидатами до органів державної влади. Для прикладу можна застосувати положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1559 частини 5 статті 134 Виборчого кодексу України], в якому не може бути висунутий кандидатом й обраний депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.<br /> == Виборчі права громадян, які перебувають у психіатричних закладах == <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4394 ч. 2 ст. 70 Конституції України] не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними. Ця конституційна норма була включена до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n45 частини 2 статті 7 Виборчого кодексу України]. <br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n244 Частиною 1 ст. 39 Цивільного кодексу України] передбачено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8279 ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України] заяву про визнання фізичної особи недієздатною можуть подати члени її сім’ї, близькі родичі, незалежно від їх спільного проживання; орган опіки та піклування; заклад з надання психіатричної допомоги.<br /> <br /> Частина виборців, що перебувають у закладах надання психіатричної допомоги, які схильні до агресії, суїциду та ін., чи в яких у день голосування спостерігається загострення хвороби, можуть та повинні голосувати лише в лікарняній палаті, в якій вони перебувають на лікуванні. Однак у таких випадках можливість належного забезпечення права участі у виборах вказаних осіб є досить сумнівною, оскільки законодавством безпосередньо не врегульовують дане питання, а міститься лише норма, яка передбачає, що на спеціальних виборчих дільницях, утворених у стаціонарних лікувальних закладах, голосування за місцем перебування виборця проводиться на підставі власноручно написаної заяви виборця з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування у зв’язку з необхідністю дотримання постільного режиму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1302 ч. 7 ст. 119 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Трапляються непоодинокі випадки, коли особа за станом свого психічного здоров’я є недієздатною, проте до суду за відповідним рішенням ні члени сім’ї, ні родичі, ні передбачені законом установи не звертались. Така особа має право голосу та включається до списків виборців на відповідній виборчій дільниці. Як правило, спостерігачів на таких дільницях мало або взагалі немає, і можливі випадки, коли голосування за особу, яка не визнана судом недієздатною, проте не здатна за станом психічного здоров’я здійснити вибір, здійснює інша особа. Слід, зазначити, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71#n569 ст. 29 Конвенції про права осіб з інвалідністю], учасницею якої є Україна, на держави покладається обов’язок забезпечити права людей з інвалідністю на участь у політичному та суспільному житті. Зокрема, щоб особи з інвалідністю могли брати ефективну й усебічну участь, прямо або через вільно обраних представників, у політичному й суспільному житті нарівні з іншими, мали право та можливість голосувати й бути обраними.&lt;br&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Конституційне право]]<br /> [[Категорія:Виборче право]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%87%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9&diff=59036 2025-11-17T15:15:35Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text Закон України «Про вибори народних депутатів України»](закон втратив чинність, крім положень щодо організації та проведення проміжних виборів і заміщення народних депутатів України, обраних у загальнодержавному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів народних депутатів України)<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]<br /> <br /> == Реалізація виборчого права виборців з порушенням здоров’я: правовий аспект ==<br /> З метою реалізації виборчих прав виборці з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) мають право на забезпечення розумним пристосуванням у відповідності до індивідуальних потреб для безперешкодної участі у виборчому процесі в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n45 ч. 9 ст. 7 Виборчого кодексу України])<br /> <br /> З метою створення належних умов для особистого голосування виборця з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) такий виборець в приміщенні для голосування забезпечується розумним пристосуванням (допоміжними засобами) у порядку та випадках, визначених Центральною виборчою комісією.<br /> <br /> Приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування повинні відповідати вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчого кодексу України], а також встановленим вимогам щодо санітарних і технічних норм, державним будівельним нормам, в тому числі щодо безперешкодного доступу для осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) та інших маломобільних груп населення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n612 ч. 1, 4 ст. 62 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Допомога виборцю, який внаслідок інвалідності та/або стану здоров’я не може самостійно заповнити виборчий бюлетень чи опустити його у виборчу скриньку, у виконанні цих дій відповідно до його волевиявлення у випадках, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчим кодексом України], не вважається порушенням вимоги особистого голосування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n114 ч. 2 ст. 17 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Виборчий бюлетень заповнюється виборцем особисто в кабіні для таємного голосування. Під час заповнення виборчого бюлетеня забороняється присутність інших осіб, здійснення фото- та відеофіксації у будь-який спосіб. Виборець, який внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця у своїй присутності, крім членів виборчої комісії, кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, офіційних спостерігачів.<br /> <br /> Виборець опускає заповнений виборчий бюлетень у виборчу скриньку, забезпечуючи при цьому таємницю голосування. Виборець, який не може внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) самостійно опустити виборчий бюлетень до виборчої скриньки, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії доручити зробити це іншій особі у своїй присутності, крім членів виборчої комісії, кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, офіційних спостерігачів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1290 ч. 3, 6 ст. 118 Виборчого кодексу України]) (під час виборів народних депутатів України та інших виборів - крім члена виборчої комісії, кандидата у депутати (або іншої особи в залежності від виборів), його довіреної особи, уповноваженої особи партії, офіційного спостерігача). <br /> <br /> Виборцям, у тому числі з порушеннями зору та слуху, забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого вільного вибору. З метою забезпечення доступу до інформації особам з порушенням зору та слуху така інформація може надаватися із використанням доступних форматів у порядку та обсягу, визначених Центральною виборчою комісією ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n418 ч. 1 ст. 47 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Голосування за місцем проживання здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчого кодексу України] та чинних положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text Закону України &quot;Про вибори народних депутатів України&quot;]. Суть даної процедури полягає в тому, що до місця проживання виборця, який не здатний сам прийти на виборчу дільницю, мають прийти члени дільничної виборчої комісії (не менш як три члени дільничної виборчої комісії, визначені рішенням виборчої комісії) з переносною виборчою скринькою і дати можливість проголосувати. <br /> <br /> Виборцю, який внесений до списку виборців на звичайній чи на спеціальній виборчій дільниці, але внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не здатний пересуватися самостійно, дільнична виборча комісія надає можливість голосувати за місцем перебування такого виборця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1302 ч. 1 ст. 119 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Законодавство описує цей механізм голосування таким чином:<br /> * при складанні списку виборців напроти осіб, які не здатні самостійно пересуватися внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) у графі &quot;Примітки&quot; проставляється відповідна відмітка;<br /> * на виборчій дільниці напередодні дня голосування дільнична виборча комісія на основі переліку осіб, напроти яких у списку виборців проставлена відмітка, складає витяг зі списку виборців. Включення цих осіб до витягу зі списку виборців комісією не ставиться на голосування членів дільничної виборчої комісії.<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1302 ч. 5 ст. 119 Виборчого кодексу України], такий виборець повинен надіслати поштою або передати через інших осіб власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із зазначенням місця перебування виборця разом з доданим до неї документом (довідкою медичної установи про стан здоров’я виборця). Така заява повинна бути подана до дільничної виборчої комісії '''не пізніше 20 години останньої п'ятниці перед днем виборів'''.<br /> <br /> Член сім’ї виборця або особа, яка здійснює за ним догляд, має право бути присутнім при голосуванні виборця, допомогти йому заповнити виборчий бюлетень та вкинути його у виборчу скриньку, якщо виборець внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не може самостійно виконати ці дії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1302 ч. 14 ст. 119 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Для забезпечення голосування виборців з порушеннями зору Центральна виборча комісія виготовляє трафарети для виборчих бюлетенів рельєфно-крапковим шрифтом (за методом Брайля) з розрахунку по два трафарети на звичайну виборчу дільницю. Для спеціальних виборчих дільниць такі трафарети можуть виготовлятися за поданням окружної виборчої комісії.<br /> <br /> Таким чином, внесення до витягу зі списку виборців здійснюється на підставі заяви виборця та відповідного документа, що засвідчує його фізичний стан. Заява пишеться у довільній формі, а от перелік підтверджуючих документів, що додається до заяви є чітко визначений:<br /> # довідка медико-соціальної експертної комісії;<br /> # довідка лікувального закладу;<br /> # довідка органу (установи) соціального захисту населення.<br /> У разі необхідності копія документа, який засвідчує факт нездатності виборця пересуватися самостійно, засвідчується в установленому законом порядку (тобто, нотаріально).<br /> == Спеціальні виборчі дільниці ==<br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчому кодексу України] статус спеціальних виборчих дільниць визначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n204 статтях 30] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n377 45]. Перелік місць, що зумовлюють необхідність створення спеціальних виборчих дільниць за критерієм перебування у них виборців, що обмежені у можливості їх пересування, розширено та деталізовано. '''Такими місцями є''': <br /> # стаціонарні заклади охорони здоров’я;<br /> # спеціалізовані заклади для постійного або тривалого перебування (будинок-інтернат для громадян похилого віку, осіб з інвалідністю, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни та праці, оздоровчі та реабілітаційні заклади тощо);<br /> # установи виконання покарань, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчим кодексом України];<br /> # слідчі ізолятори та інші передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України] місця утримання осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід − взяття під варту (далі − слідчі ізолятори);<br /> # антарктичні науково-дослідні полярні станції України;<br /> # річкові та морські судна, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України за межами внутрішніх та територіальних вод України;<br /> # місця дислокації на території України військових частин (формувань), військовослужбовці яких у зв’язку з вимогами проходження служби не мають можливості проголосувати на звичайних виборчих дільницях;<br /> # військові польові лікувальні заклади, дислоковані на території України.<br /> У перших п’яти категоріях закладів та установ утворюються спеціальні виборчі дільниці на постійній основі, а в 6-8 – на тимчасовій.<br /> == Забезпечення виборчих прав в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ==<br /> Реалізація засудженими свого виборчого права полягає у тому, що така особа залишаться громадянином держави та зберігає за собою усі загальногромадянські права і обов'язки задекларованими у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], хоча й з певними обмеженнями у правовому статусі, які встановлені вироком суду. Потрібно розуміти, що дана категорія громадян є суттєво обмежена в активній реалізації виборчого права, тобто не може висувати свою кандидатуру та бути кандидатами до органів державної влади. Для прикладу можна застосувати положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1559 частини 5 статті 134 Виборчого кодексу України], в якому не може бути висунутий кандидатом й обраний депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.<br /> == Виборчі права громадян, які перебувають у психіатричних закладах == <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4394 ч. 2 ст. 70 Конституції України] не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними. Ця конституційна норма була включена до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n45 частини 2 статті 7 Виборчого кодексу України]. <br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n244 Частиною 1 ст. 39 Цивільного кодексу України] передбачено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8279 ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України] заяву про визнання фізичної особи недієздатною можуть подати члени її сім’ї, близькі родичі, незалежно від їх спільного проживання; орган опіки та піклування; заклад з надання психіатричної допомоги.<br /> <br /> Частина виборців, що перебувають у закладах надання психіатричної допомоги, які схильні до агресії, суїциду та ін., чи в яких у день голосування спостерігається загострення хвороби, можуть та повинні голосувати лише в лікарняній палаті, в якій вони перебувають на лікуванні. Однак у таких випадках можливість належного забезпечення права участі у виборах вказаних осіб є досить сумнівною, оскільки законодавством безпосередньо не врегульовують дане питання, а міститься лише норма, яка передбачає, що на спеціальних виборчих дільницях, утворених у стаціонарних лікувальних закладах, голосування за місцем перебування виборця проводиться на підставі власноручно написаної заяви виборця з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування у зв’язку з необхідністю дотримання постільного режиму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1302 ч. 7 ст. 119 Виборчого кодексу України]).<br /> <br /> Трапляються непоодинокі випадки, коли особа за станом свого психічного здоров’я є недієздатною, проте до суду за відповідним рішенням ні члени сім’ї, ні родичі, ні передбачені законом установи не звертались. Така особа має право голосу та включається до списків виборців на відповідній виборчій дільниці. Як правило, спостерігачів на таких дільницях мало або взагалі немає, і можливі випадки, коли голосування за особу, яка не визнана судом недієздатною, проте не здатна за станом психічного здоров’я здійснити вибір, здійснює інша особа. Слід, зазначити, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71#n569 ст. 29 Конвенції про права осіб з інвалідністю], учасницею якої є Україна, на держави покладається обов’язок забезпечити права людей з інвалідністю на участь у політичному та суспільному житті. Зокрема, щоб особи з інвалідністю могли брати ефективну й усебічну участь, прямо або через вільно обраних представників, у політичному й суспільному житті нарівні з іншими, мали право та можливість голосувати й бути обраними.&lt;br&gt;<br /> <br /> [[index.php?title=Категорія:Конституційне право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Виборче право]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%83&diff=59003 2025-11-17T12:48:02Z

<p>Maksym.halushko: /* Порядок створення національного природного парку та виділення земель для розташування його об&#039;єктів */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України (далі - ЗК України)]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Водний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України “Про природно-заповідний фонд України”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України &quot;Про охорону навколишнього природного середовища&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України &quot;Про охорону земель&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України &quot;Про землеустрій&quot;]<br /> <br /> == Поняття земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ==<br /> <br /> === Землі природно-заповідного фонду ===<br /> Землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n407 ст. 43 ЗК України)].<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”] природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. <br /> <br /> У зв’язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною. <br /> <br /> === Склад земель природно-заповідного фонду ===<br /> До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n409 (ст. 44 ЗК України)].<br /> <br /> Основними завданнями національних природних парків є: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів; створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів; проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів; проведення екологічної освітньо-виховної роботи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n192 ст. 20 Закону України &quot;Про природно-заповідний фонд України&quot;]).<br /> <br /> === Використання земель природно-заповідного фонду ===<br /> Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n411 (ст. 45 ЗК України).]<br /> <br /> === Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання ===<br /> До земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність. Межі земель іншого природоохоронного призначення закріплюються на місцевості межовими або інформаційними знаками. Порядок використання земель іншого природоохоронного призначення визначається законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n414 (ст. 46 ЗК України).]<br /> <br /> == Порядок створення національного природного парку та виділення земель для розташування його об'єктів ==<br /> Національний природний парк створюється з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів певної території, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність, забезпечення збереження водно-болотного угіддя міжнародного значення.<br /> <br /> Ініціаторами створення парку може ініціативна група (ініціатива громадськості, науковців) на підставі наукового обґрунтування здійсненого на основі комплексного екологічного моніторингу, геоботанічних, зоогеографічних, ландшафтно-екологічних, гідроекологічних, лісотипологічних, агроекологічних принципів і підходів та власних досліджень. Наукове дослідження обов'язково здійснює наукова установа (наприклад Інститут агроекології та природокористування Національної академії аграрних наук України). В ході дослідження однією із обов'язкових вимог є погодження меж майбутнього парку з територіальними громадами та виготовлення картографічного матеріалу.<br /> <br /> Обґрунтування має містити відомості щодо місця розташування та площі парку, можливості для даного регіону щодо наповненості бюджету, можливості залучення коштів міжнародних організацій, іноземних грантів на розвиток і збереження національного природного парку, залучення інвесторів для розвитку рекреації в регіоні, наукової та еколого-освітньої діяльності в регіоні, основні вимоги до режиму використання території парку, взаємини людина-природа у разі створення природно-заповідного об’єкту: питання-відповіді з натури, розрахунок видатків на утримання території національного природного парку, проект штатного розпису та інші відомості, які повно і всебічно розкриють необхідність створення національного природного парку.<br /> <br /> Далі наукова установа готує подання разом з науковим обґрунтуванням та направляє його до Адміністрації президента України. Після його розгляду в профільних комітетах, що буде тривати досить довгий період, президент видає Указ про створення національного природного парку, згідно якого створюється установа, яка буде відповідати за діяльність парку (утворення та забезпечення належного функціонування адміністрації національного природного парку), визначається регіон на території якого буде створено парк, його площа, вид земель із визначенням території вилучених земель у землекористувача чи без таких; надаються вказівки Кабінету міністрів із термінами виконання щодо забезпечення затвердження у встановленому порядку Положення про національний природний парк; вирішується питання щодо надання у постійне користування національному природному парку визначену в указі площу земель, у тому числі з вилученням у землекористувачів, а також розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проекту землеустрою з організації та встановлення меж території національного природного парку, оформлення речових прав на земельні ділянки; розроблення і затвердження в установленому порядку Проекту організації території національного природного парку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0831-05#Text (Положення про Проект організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України)], охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів; вказівка передбачати під час підготовки проектів законів про Державний бюджет України на певні роки кошти, необхідні для функціонування національного природного парку. <br /> <br /> Одразу після видання Указу президента про створення національного природного парку обласні державні адміністрації, на територіях яких створено парк, накладають охоронні зобов'язання згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”] з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0404-13#Text Інструкції щодо оформлення охоронних зобов’язань на території та об’єкти природно-заповідного фонду, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України] . <br /> <br /> Охоронним зобов'язанням оформляється передача під охорону території чи об'єкта природно-заповідного фонду з визначенням переліку зобов'язань щодо забезпечення додержання встановленого режиму охорони та збереження. <br /> <br /> Надалі готується проект відводу земельної ділянки із обов'язковим погодженням із землекористувачами. В розумінні положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n51 ст. 7 Закону України &quot;Про природно-заповідний фонд України&quot;] до встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Завдані внаслідок обмеження (обтяження) у землекористуванні втрати відшкодовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. <br /> <br /> [[Категорія:Земельне право]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%83&diff=59002 2025-11-17T12:47:15Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України (далі - ЗК України)]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Водний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України “Про природно-заповідний фонд України”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України &quot;Про охорону навколишнього природного середовища&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України &quot;Про охорону земель&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України &quot;Про землеустрій&quot;]<br /> <br /> == Поняття земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ==<br /> <br /> === Землі природно-заповідного фонду ===<br /> Землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n407 ст. 43 ЗК України)].<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”] природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. <br /> <br /> У зв’язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною. <br /> <br /> === Склад земель природно-заповідного фонду ===<br /> До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n409 (ст. 44 ЗК України)].<br /> <br /> Основними завданнями національних природних парків є: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів; створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів; проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів; проведення екологічної освітньо-виховної роботи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n192 ст. 20 Закону України &quot;Про природно-заповідний фонд України&quot;]).<br /> <br /> === Використання земель природно-заповідного фонду ===<br /> Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n411 (ст. 45 ЗК України).]<br /> <br /> === Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання ===<br /> До земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність. Межі земель іншого природоохоронного призначення закріплюються на місцевості межовими або інформаційними знаками. Порядок використання земель іншого природоохоронного призначення визначається законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n414 (ст. 46 ЗК України).]<br /> <br /> == Порядок створення національного природного парку та виділення земель для розташування його об'єктів ==<br /> Національний природний парк створюється з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів певної території, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність, забезпечення збереження водно-болотного угіддя міжнародного значення.<br /> <br /> Ініціаторами створення парку може ініціативна група (ініціатива громадськості, науковців) на підставі наукового обґрунтування здійсненого на основі комплексного екологічного моніторингу, геоботанічних, зоогеографічних, ландшафтно-екологічних, гідроекологічних, лісотипологічних, агроекологічних принципів і підходів та власних досліджень. Наукове дослідження обов'язково здійснює наукова установа (наприклад Інститут агроекології та природокористування Національної академії аграрних наук України). В ході дослідження однією із обов'язкових вимог є погодження меж майбутнього парку з територіальними громадами та виготовлення картографічного матеріалу.<br /> <br /> Обґрунтування має містити відомості щодо місця розташування та площі парку, можливості для даного регіону щодо наповненості бюджету, можливості залучення коштів міжнародних організацій, іноземних грантів на розвиток і збереження національного природного парку, залучення інвесторів для розвитку рекреації в регіоні, наукової та еколого-освітньої діяльності в регіоні, основні вимоги до режиму використання території парку, взаємини людина-природа у разі створення природно-заповідного об’єкту: питання-відповіді з натури, розрахунок видатків на утримання території національного природного парку, проект штатного розпису та інші відомості, які повно і всебічно розкриють необхідність створення національного природного парку.<br /> <br /> Далі наукова установа готує подання разом з науковим обґрунтуванням та направляє його до Адміністрації президента України. Після його розгляду в профільних комітетах, що буде тривати досить довгий період, президент видає Указ про створення національного природного парку, згідно якого створюється установа, яка буде відповідати за діяльність парку (утворення та забезпечення належного функціонування адміністрації національного природного парку), визначається регіон на території якого буде створено парк, його площа, вид земель із визначенням території вилучених земель у землекористувача чи без таких; надаються вказівки Кабінету міністрів із термінами виконання щодо забезпечення затвердження у встановленому порядку Положення про національний природний парк; вирішується питання щодо надання у постійне користування національному природному парку визначену в указі площу земель, у тому числі з вилученням у землекористувачів, а також розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проекту землеустрою з організації та встановлення меж території національного природного парку, оформлення речових прав на земельні ділянки; розроблення і затвердження в установленому порядку Проекту організації території національного природного парку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0831-05#Text (Положення про Проект організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України)], охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів; вказівка передбачати під час підготовки проектів законів про Державний бюджет України на певні роки кошти, необхідні для функціонування національного природного парку. <br /> <br /> Одразу після видання Указу президента про створення національного природного парку обласні державні адміністрації, на територіях яких створено парк, накладають охоронні зобов'язання згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”] з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0404-13#Text Інструкції щодо оформлення охоронних зобов’язань на території та об’єкти природно-заповідного фонду, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України] . <br /> <br /> Охоронним зобов'язанням оформляється передача під охорону території чи об'єкта природно-заповідного фонду з визначенням переліку зобов'язань щодо забезпечення додержання встановленого режиму охорони та збереження. <br /> <br /> Надалі готується проект відводу земельної ділянки із обов'язковим погодженням із землекористувачами. В розумінні положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n51 ст. 7 Закону України &quot;Про природно-заповідний фонд України&quot;] до встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Завдані внаслідок обмеження (обтяження) у землекористуванні втрати відшкодовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. <br /> <br /> [[index.php?title=Категорія:Земельне право]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F,_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97,_%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97,_%D0%BF%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%97,_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2&diff=58988 2025-11-17T12:11:43Z

<p>Maksym.halushko: /* Порядок оскарження */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України &quot;Про Національну поліцію&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 &quot;Про затвердження Положення про дозвільну систему&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 &quot;Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2022 року №170 &quot;Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану&quot;]<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0345-22#Text наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2022 року № 195 &quot;Про продовження строку дії дозволів у сфері обігу зброї, пристроїв та вибухових матеріалів під час дії воєнного стану в Україні&quot;] '''під час дії воєнного стану в Україні строк дії дозволів,''' визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкція]), '''продовжується на період до 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.'''<br /> <br /> Продовження строку дії дозволів у сфері обігу зброї, пристроїв та вибухових матеріалів проводиться уповноваженими підрозділами Національної поліції України за зверненням громадян України, уповноважених представники юридичних осіб відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкції].<br /> |}<br /> == Загальні положення ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n231 глави 8 розділу II Інструкції] дозвільна система, що здійснюється органами (підрозділами) поліції, поширюється на бойову нарізну військових зразків зброю або виготовлену за спеціальним замовленням, охолощену, нейтралізовану, несучасну, спортивну, мисливську вогнепальну зброю, бойові припаси до зброї, основні частини зброї, пневматичну, холодну зброю, пристрої та патрони до них, що належать підприємствам, установам, організаціям, суб'єктам господарювання та громадянам.<br /> <br /> '''Вогнепальна зброя''' - ствольна зброя, яка призначена або може бути легко пристосована для ураження цілей снарядами (крім гумових чи аналогічних за своїми властивостями снарядів несмертельної дії), що одержують спрямований рух у стволі (за допомогою сили тиску газів, які утворюються в результаті згоряння метального заряду) та мають достатню кінетичну енергію для ураження цілі, що перебуває на визначеній відстані. Достатньою для ураження цілі є питома кінетична енергія снаряда, величина якої на відстані одного метра від дульного зрізу зброї повинна бути рівна чи більша за 0,5 Дж/мм'''&lt;sup&gt;-2&lt;/sup&gt;'''.<br /> <br /> '''Бойова вогнепальна зброя''' - вогнепальна зброя, призначена для ураження людини та (або) техніки. До бойової зброї не належить старовинна зброя та її сучасні копії.<br /> <br /> До '''старовинної вогнепальної зброї''' належить вогнепальна зброя, виготовлена не пізніше 1899 року і не призначена для стрільби патронами з металевими гільзами центрального бою та кільцевого запалення.<br /> <br /> '''Охолощена зброя''' - пристрої, виготовлені шляхом спеціального пристосування конструкції стрілецької вогнепальної зброї до стрільби лише холостими патронами, з яких неможливо зробити постріл снарядом, що має достатню вражаючу здатність.<br /> <br /> '''Нейтралізація зброї''' - приведення (з дотриманням вимог відповідних стандартів або технічних умов) ствольної зброї будь-якої моделі в непридатний для стрільби стан. Залежно від нейтралізації вона поділяється на нейтралізовану вогнепальну зброю та макети, які конструктивно подібні до вогнепальної зброї, але не є зброєю.<br /> <br /> '''Спортивна зброя''' - вогнепальна, пневматична або холодна зброя, призначена для ураження цілей під час спортивних тренувань і змагань, що відповідає правилам спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, з урахуванням пропозицій відповідних всеукраїнських спортивних федерацій та правил спортивних змагань відповідної міжнародної спортивної федерації.<br /> <br /> '''Мисливська вогнепальна зброя''' - вогнепальна зброя, що відповідає вимогам, установленим до мисливської зброї технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом. До мисливської вогнепальної зброї належать: мисливські гвинтівки, карабіни та штуцери, гладкоствольні рушниці, гладкоствольні рушниці із свердловиною &quot;парадокс&quot; з нарізами 100-140 мм на початку або в кінці ствола, мисливські рушниці зі свердловиною &quot;сюпра&quot;, комбіновані рушниці, що мають поряд з гладкими і нарізні стволи.<br /> <br /> '''Боєприпаси''' - спеціально виготовлені вироби одноразового використання, які призначені забезпечити ураження цілей в умовах збройної боротьби, самооборони, полювання, спорту.<br /> <br /> До '''пневматичної зброї''' належать пістолети, револьвери, гвинтівки калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, в яких снаряд (куля) приводиться в рух за рахунок стиснених газів.<br /> <br /> '''Холодна зброя''' - предмети та пристрої, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового заподіяння шляхом безпосередньої дії тяжких (небезпечних для життя в момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень, дія яких ґрунтується на використанні м'язової сили людини.<br /> <br /> '''Пристрої''' - пістолети і револьвери вітчизняного виробництва, що відповідають вимогам, установленим до них технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом, які конструктивно призначені тільки для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і технічно непридатні для стрільби патронами промислового виробництва, спорядженими снарядами летальної дії (кулями, шротом або картеччю). Пристрої є спеціальними засобами активної оборони.<br /> <br /> '''Складовими частинами вогнепальної зброї''', на які поширюється дія дозвільної системи, є складові елементи або запасні деталі, спеціально призначені для вогнепальної зброї та необхідні для її функціонування, а саме: ствол, рамка, ствольна коробка (її верхня та/або нижня частини, за їх наявності), затвор чи інший пристрій для запирання ствола, барабан (далі - основні частини).<br /> <br /> Порядок придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання зброї та бойових припасів до неї в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах, організаціях і господарських об'єднаннях '''регламентується відповідними інструкціями, узгодженими з Національною поліцією України.'''<br /> <br /> == Види зброї, щодо якої здійснюється дозвільна система ==<br /> Залежно від тактико-технічних даних, призначення і способу виготовлення вся зброя, щодо якої здійснюється дозвільна система поділяється на такі види:<br /> <br /> 1. Вогнепальна зброя.&lt;br&gt;2. Бойова вогнепальна зброя.&lt;br&gt;3. Старовинна вогнепальна зброя. До несучасної зброї належать:<br /> <br /> * копії старовинної вогнепальної зброї;<br /> * вогнепальна зброя, яка знята з озброєння армії та виробництва і для якої боєприпаси не випускаються серійно;<br /> * знята з озброєння зброя і зброя, яка наявна в одиничних екземплярах;<br /> * зброя, що виготовлена спеціально для виставок (експонування) в одиничних екземплярах.<br /> <br /> 4. Охолощена зброя.&lt;br&gt;5. Нейтралізована зброя. Залежно від нейтралізації вона поділяється на: <br /> <br /> * нейтралізовану вогнепальну зброю. Нейтралізована вогнепальна зброя поділяється на учбову зброю та музейну зброю.<br /> * макети, які конструктивно подібні до вогнепальної зброї, але не є зброєю. Макети, які конструктивно подібні до вогнепальної зброї, але не є зброєю, поділяються на учбово-розрізні та масогабаритні.<br /> <br /> 6. Спортивна зброя.&lt;br&gt;7. Мисливська вогнепальна зброя .&lt;br&gt;8. Боєприпаси (спеціально виготовлені вироби одноразового використання, які призначені забезпечити ураження цілей в умовах збройної боротьби, самооборони, полювання, спорту).&lt;br&gt;9. Пневматична зброя.&lt;br&gt;10. Холодна зброя.&lt;br&gt;11. Пристрої (пістолети і револьвери вітчизняного виробництва, що відповідають вимогам, установленим до них технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом, які конструктивно призначені тільки для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і технічно непридатні для стрільби патронами промислового виробництва, спорядженими снарядами летальної дії (кулями, шротом або картеччю). Пристрої є спеціальними засобами активної оборони) та патрони до пристроїв (патрони вітчизняного виробництва, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, призначені для відстрілу їх тільки пристроями вітчизняного виробництва. Ці патрони повинні відповідати вимогам, установленим до них технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом..&lt;br&gt;12. Складові частини вогнепальної зброї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n231 глава 8 розділу II Інструкції]).<br /> <br /> == Строк надання послуги ==<br /> Рішення приймаються у строк, що не перевищує '''30 календарних днів''', якщо інший строк не передбачено, якщо інший строк не передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкцією]. <br /> <br /> У разі подання неповного переліку документів (відомостей) та/або їх недостовірності, органом (підрозділом) поліції приймається Рішення про залишення заяви (клопотання) без руху ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n1405 п. 2.4 глави 2 розділу I Інструкції]).<br /> <br /> == Необхідні документи ==<br /> Для одержання громадянами в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї громадянами подаються такі документи:<br /> * заява щодо видачі дозволу на придбання зброї на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника;<br /> * заповнена картка-заява;<br /> * медична довідка (крім охолощеної зброї);<br /> * довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї);<br /> * платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги;<br /> * копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм,- копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);<br /> * договір страхування (особи, які мають у власності чи іншому законному володінні вогнепальну зброю, повинні мати діючий договір страхування відповідальності осіб, які мають у власності чи іншому законному володінні / користуванні зброю, за шкоду, яку може бути заподіяно третій особі внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї).<br /> За наявності, додається також копія військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу, копія посвідчення пенсіонера або ветерана військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, служби цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України, або копія посвідчення члена громадського формування з охорони громадського порядку, або копія дозволу на зброю<br /> <br /> Якщо фактичне проживання громадянина інше, ніж зазначене в паспорті, необхідно надати документ, що підтверджує фактичне місце проживання громадянина (договір оренди житлового приміщення, свідоцтво про право власності на житлове приміщення тощо).<br /> <br /> Дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, пристроїв оформляються, переоформляються після проведення органами поліції у встановленому порядку перевірок, тривалість яких не повинна перевищувати '''один місяць''', щодо відсутності обставин, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n178 пункті 5.1 глави 5 розділу I Інструкції], та достовірності документів, які подані для отримання, перереєстрації зазначених дозволів.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказом Міністерства внутрішніх справ України №170 від 01.03.2022 року &quot;Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану&quot;] '''н''а час введення воєнного стану''''' у процедурі змінилося наступне:<br /> <br /> * Скоротився час отримання дозволу (відповідний дозвіл має бути видано після проведення органами поліції перевірок (за наявності такої можливості), строк проведення якої не може перевищувати два дні).<br /> * Дозвіл щодо зброї видається без медичної довідки.<br /> * Не є обов’язковим проходження теоретичної частини та складання іспиту на знання та володіння зброєю.<br /> * Дозвіл, отриманий за скороченою процедурою під час дії воєнного стану, буде діяти до закінчення строку дії правового режиму воєнного стану.<br /> * Після припинення воєнного стану вогнепальна зброя має бути здана громадянами до органів поліції не пізніше 10 днів. Або відповідна зброя (не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану) може бути оформлена за наявності підстав та з дотриманням умов, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкцією], або реалізована у встановленому порядку.<br /> * Зменшили кількість критеріїв, за якими в отриманні дозволу на володіння мисливською вогнепальною зброєю може бути відмовлено, або анульовано, якщо він вже був виданий.<br /> <br /> == Строк дії дозволів ==<br /> Строк дії дозволів:<br /> * на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, які видаються на ім'я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам, - '''3 роки''';<br /> * на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин - '''до 3 місяців''';<br /> * на придбання вибухових матеріалів - '''до 6 місяців'''.<br /> Протягом дії дозволу на придбання предметів і матеріалів особа може придбати необхідну їй кількість таких предметів і матеріалів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n1363 п. 2.2 глави 2 розділу I Інструкції]).<br /> <br /> == Носіння та перевезення зброї ==<br /> Право на носіння і перевезення зброї та бойових припасів мають власники або користувачі зброї, які отримали і мають при собі відповідний дозвіл на зброю або ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з обігом зброї чи дозвіл на придбання, довіз або вивіз зброї.<br /> <br /> Правила носіння службово-штатної зброї встановлюються Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.<br /> <br /> Правила здійснення перевезень відомчої зброї визначаються Міністерством внутрішніх справ України, а перевезення і носіння зброї військовослужбовцями Збройних сил України та інших військових формувань - нормативними актами Кабінету Міністрів України.<br /> == Способи отримання результату ==<br /> Видача одержувачеві адміністративної послуги дозволу або надсилання листа з обґрунтуванням причини відмови в його видачі.<br /> == Підстави для відмови ==<br /> Підставами для відмови, зокрема, можуть бути:<br /> # Подання до заяви (клопотання) неповного переліку документів (відомостей) та/або їх недостовірність;<br /> # Наявність даних про систематичне (два чи більше разів) порушення фізичною особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, скоєння насильства в сім’ї;<br /> # Повідомлення особі про підозру або складання щодо такої особи півідомлення про підозру, яке не вручене внаслідок невстановлення її місця знаходження; <br /> # Наявності у фізичної особи судимості за тяжкий злочин, особливо тяжкий злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;<br /> # Наявність рішення суду про конфіскацію чи оплатне вилучення зброї, основної частини зброї, пристрою (протягом року з дня набрання законної сили) та ін..<br /> == Порядок оскарження ==<br /> Рішення може бути оскаржено у встановленому чинним законодавством України порядку, зокрема, шляхом звернення до суду. <br /> <br /> [[Категорія:Цивільне право]]<br /> <br /> [[Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F,_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97,_%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97,_%D0%BF%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%97,_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2&diff=58987 2025-11-17T12:09:52Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України &quot;Про Національну поліцію&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 &quot;Про затвердження Положення про дозвільну систему&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 &quot;Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2022 року №170 &quot;Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану&quot;]<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0345-22#Text наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2022 року № 195 &quot;Про продовження строку дії дозволів у сфері обігу зброї, пристроїв та вибухових матеріалів під час дії воєнного стану в Україні&quot;] '''під час дії воєнного стану в Україні строк дії дозволів,''' визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкція]), '''продовжується на період до 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.'''<br /> <br /> Продовження строку дії дозволів у сфері обігу зброї, пристроїв та вибухових матеріалів проводиться уповноваженими підрозділами Національної поліції України за зверненням громадян України, уповноважених представники юридичних осіб відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкції].<br /> |}<br /> == Загальні положення ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n231 глави 8 розділу II Інструкції] дозвільна система, що здійснюється органами (підрозділами) поліції, поширюється на бойову нарізну військових зразків зброю або виготовлену за спеціальним замовленням, охолощену, нейтралізовану, несучасну, спортивну, мисливську вогнепальну зброю, бойові припаси до зброї, основні частини зброї, пневматичну, холодну зброю, пристрої та патрони до них, що належать підприємствам, установам, організаціям, суб'єктам господарювання та громадянам.<br /> <br /> '''Вогнепальна зброя''' - ствольна зброя, яка призначена або може бути легко пристосована для ураження цілей снарядами (крім гумових чи аналогічних за своїми властивостями снарядів несмертельної дії), що одержують спрямований рух у стволі (за допомогою сили тиску газів, які утворюються в результаті згоряння метального заряду) та мають достатню кінетичну енергію для ураження цілі, що перебуває на визначеній відстані. Достатньою для ураження цілі є питома кінетична енергія снаряда, величина якої на відстані одного метра від дульного зрізу зброї повинна бути рівна чи більша за 0,5 Дж/мм'''&lt;sup&gt;-2&lt;/sup&gt;'''.<br /> <br /> '''Бойова вогнепальна зброя''' - вогнепальна зброя, призначена для ураження людини та (або) техніки. До бойової зброї не належить старовинна зброя та її сучасні копії.<br /> <br /> До '''старовинної вогнепальної зброї''' належить вогнепальна зброя, виготовлена не пізніше 1899 року і не призначена для стрільби патронами з металевими гільзами центрального бою та кільцевого запалення.<br /> <br /> '''Охолощена зброя''' - пристрої, виготовлені шляхом спеціального пристосування конструкції стрілецької вогнепальної зброї до стрільби лише холостими патронами, з яких неможливо зробити постріл снарядом, що має достатню вражаючу здатність.<br /> <br /> '''Нейтралізація зброї''' - приведення (з дотриманням вимог відповідних стандартів або технічних умов) ствольної зброї будь-якої моделі в непридатний для стрільби стан. Залежно від нейтралізації вона поділяється на нейтралізовану вогнепальну зброю та макети, які конструктивно подібні до вогнепальної зброї, але не є зброєю.<br /> <br /> '''Спортивна зброя''' - вогнепальна, пневматична або холодна зброя, призначена для ураження цілей під час спортивних тренувань і змагань, що відповідає правилам спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, з урахуванням пропозицій відповідних всеукраїнських спортивних федерацій та правил спортивних змагань відповідної міжнародної спортивної федерації.<br /> <br /> '''Мисливська вогнепальна зброя''' - вогнепальна зброя, що відповідає вимогам, установленим до мисливської зброї технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом. До мисливської вогнепальної зброї належать: мисливські гвинтівки, карабіни та штуцери, гладкоствольні рушниці, гладкоствольні рушниці із свердловиною &quot;парадокс&quot; з нарізами 100-140 мм на початку або в кінці ствола, мисливські рушниці зі свердловиною &quot;сюпра&quot;, комбіновані рушниці, що мають поряд з гладкими і нарізні стволи.<br /> <br /> '''Боєприпаси''' - спеціально виготовлені вироби одноразового використання, які призначені забезпечити ураження цілей в умовах збройної боротьби, самооборони, полювання, спорту.<br /> <br /> До '''пневматичної зброї''' належать пістолети, револьвери, гвинтівки калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, в яких снаряд (куля) приводиться в рух за рахунок стиснених газів.<br /> <br /> '''Холодна зброя''' - предмети та пристрої, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового заподіяння шляхом безпосередньої дії тяжких (небезпечних для життя в момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень, дія яких ґрунтується на використанні м'язової сили людини.<br /> <br /> '''Пристрої''' - пістолети і револьвери вітчизняного виробництва, що відповідають вимогам, установленим до них технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом, які конструктивно призначені тільки для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і технічно непридатні для стрільби патронами промислового виробництва, спорядженими снарядами летальної дії (кулями, шротом або картеччю). Пристрої є спеціальними засобами активної оборони.<br /> <br /> '''Складовими частинами вогнепальної зброї''', на які поширюється дія дозвільної системи, є складові елементи або запасні деталі, спеціально призначені для вогнепальної зброї та необхідні для її функціонування, а саме: ствол, рамка, ствольна коробка (її верхня та/або нижня частини, за їх наявності), затвор чи інший пристрій для запирання ствола, барабан (далі - основні частини).<br /> <br /> Порядок придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання зброї та бойових припасів до неї в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах, організаціях і господарських об'єднаннях '''регламентується відповідними інструкціями, узгодженими з Національною поліцією України.'''<br /> <br /> == Види зброї, щодо якої здійснюється дозвільна система ==<br /> Залежно від тактико-технічних даних, призначення і способу виготовлення вся зброя, щодо якої здійснюється дозвільна система поділяється на такі види:<br /> <br /> 1. Вогнепальна зброя.&lt;br&gt;2. Бойова вогнепальна зброя.&lt;br&gt;3. Старовинна вогнепальна зброя. До несучасної зброї належать:<br /> <br /> * копії старовинної вогнепальної зброї;<br /> * вогнепальна зброя, яка знята з озброєння армії та виробництва і для якої боєприпаси не випускаються серійно;<br /> * знята з озброєння зброя і зброя, яка наявна в одиничних екземплярах;<br /> * зброя, що виготовлена спеціально для виставок (експонування) в одиничних екземплярах.<br /> <br /> 4. Охолощена зброя.&lt;br&gt;5. Нейтралізована зброя. Залежно від нейтралізації вона поділяється на: <br /> <br /> * нейтралізовану вогнепальну зброю. Нейтралізована вогнепальна зброя поділяється на учбову зброю та музейну зброю.<br /> * макети, які конструктивно подібні до вогнепальної зброї, але не є зброєю. Макети, які конструктивно подібні до вогнепальної зброї, але не є зброєю, поділяються на учбово-розрізні та масогабаритні.<br /> <br /> 6. Спортивна зброя.&lt;br&gt;7. Мисливська вогнепальна зброя .&lt;br&gt;8. Боєприпаси (спеціально виготовлені вироби одноразового використання, які призначені забезпечити ураження цілей в умовах збройної боротьби, самооборони, полювання, спорту).&lt;br&gt;9. Пневматична зброя.&lt;br&gt;10. Холодна зброя.&lt;br&gt;11. Пристрої (пістолети і револьвери вітчизняного виробництва, що відповідають вимогам, установленим до них технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом, які конструктивно призначені тільки для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і технічно непридатні для стрільби патронами промислового виробництва, спорядженими снарядами летальної дії (кулями, шротом або картеччю). Пристрої є спеціальними засобами активної оборони) та патрони до пристроїв (патрони вітчизняного виробництва, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, призначені для відстрілу їх тільки пристроями вітчизняного виробництва. Ці патрони повинні відповідати вимогам, установленим до них технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом..&lt;br&gt;12. Складові частини вогнепальної зброї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n231 глава 8 розділу II Інструкції]).<br /> <br /> == Строк надання послуги ==<br /> Рішення приймаються у строк, що не перевищує '''30 календарних днів''', якщо інший строк не передбачено, якщо інший строк не передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкцією]. <br /> <br /> У разі подання неповного переліку документів (відомостей) та/або їх недостовірності, органом (підрозділом) поліції приймається Рішення про залишення заяви (клопотання) без руху ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n1405 п. 2.4 глави 2 розділу I Інструкції]).<br /> <br /> == Необхідні документи ==<br /> Для одержання громадянами в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї громадянами подаються такі документи:<br /> * заява щодо видачі дозволу на придбання зброї на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника;<br /> * заповнена картка-заява;<br /> * медична довідка (крім охолощеної зброї);<br /> * довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї);<br /> * платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги;<br /> * копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм,- копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);<br /> * договір страхування (особи, які мають у власності чи іншому законному володінні вогнепальну зброю, повинні мати діючий договір страхування відповідальності осіб, які мають у власності чи іншому законному володінні / користуванні зброю, за шкоду, яку може бути заподіяно третій особі внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї).<br /> За наявності, додається також копія військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу, копія посвідчення пенсіонера або ветерана військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, служби цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України, або копія посвідчення члена громадського формування з охорони громадського порядку, або копія дозволу на зброю<br /> <br /> Якщо фактичне проживання громадянина інше, ніж зазначене в паспорті, необхідно надати документ, що підтверджує фактичне місце проживання громадянина (договір оренди житлового приміщення, свідоцтво про право власності на житлове приміщення тощо).<br /> <br /> Дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, пристроїв оформляються, переоформляються після проведення органами поліції у встановленому порядку перевірок, тривалість яких не повинна перевищувати '''один місяць''', щодо відсутності обставин, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n178 пункті 5.1 глави 5 розділу I Інструкції], та достовірності документів, які подані для отримання, перереєстрації зазначених дозволів.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказом Міністерства внутрішніх справ України №170 від 01.03.2022 року &quot;Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану&quot;] '''н''а час введення воєнного стану''''' у процедурі змінилося наступне:<br /> <br /> * Скоротився час отримання дозволу (відповідний дозвіл має бути видано після проведення органами поліції перевірок (за наявності такої можливості), строк проведення якої не може перевищувати два дні).<br /> * Дозвіл щодо зброї видається без медичної довідки.<br /> * Не є обов’язковим проходження теоретичної частини та складання іспиту на знання та володіння зброєю.<br /> * Дозвіл, отриманий за скороченою процедурою під час дії воєнного стану, буде діяти до закінчення строку дії правового режиму воєнного стану.<br /> * Після припинення воєнного стану вогнепальна зброя має бути здана громадянами до органів поліції не пізніше 10 днів. Або відповідна зброя (не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану) може бути оформлена за наявності підстав та з дотриманням умов, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкцією], або реалізована у встановленому порядку.<br /> * Зменшили кількість критеріїв, за якими в отриманні дозволу на володіння мисливською вогнепальною зброєю може бути відмовлено, або анульовано, якщо він вже був виданий.<br /> <br /> == Строк дії дозволів ==<br /> Строк дії дозволів:<br /> * на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, які видаються на ім'я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам, - '''3 роки''';<br /> * на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин - '''до 3 місяців''';<br /> * на придбання вибухових матеріалів - '''до 6 місяців'''.<br /> Протягом дії дозволу на придбання предметів і матеріалів особа може придбати необхідну їй кількість таких предметів і матеріалів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n1363 п. 2.2 глави 2 розділу I Інструкції]).<br /> <br /> == Носіння та перевезення зброї ==<br /> Право на носіння і перевезення зброї та бойових припасів мають власники або користувачі зброї, які отримали і мають при собі відповідний дозвіл на зброю або ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з обігом зброї чи дозвіл на придбання, довіз або вивіз зброї.<br /> <br /> Правила носіння службово-штатної зброї встановлюються Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.<br /> <br /> Правила здійснення перевезень відомчої зброї визначаються Міністерством внутрішніх справ України, а перевезення і носіння зброї військовослужбовцями Збройних сил України та інших військових формувань - нормативними актами Кабінету Міністрів України.<br /> == Способи отримання результату ==<br /> Видача одержувачеві адміністративної послуги дозволу або надсилання листа з обґрунтуванням причини відмови в його видачі.<br /> == Підстави для відмови ==<br /> Підставами для відмови, зокрема, можуть бути:<br /> # Подання до заяви (клопотання) неповного переліку документів (відомостей) та/або їх недостовірність;<br /> # Наявність даних про систематичне (два чи більше разів) порушення фізичною особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, скоєння насильства в сім’ї;<br /> # Повідомлення особі про підозру або складання щодо такої особи півідомлення про підозру, яке не вручене внаслідок невстановлення її місця знаходження; <br /> # Наявності у фізичної особи судимості за тяжкий злочин, особливо тяжкий злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;<br /> # Наявність рішення суду про конфіскацію чи оплатне вилучення зброї, основної частини зброї, пристрою (протягом року з дня набрання законної сили) та ін..<br /> == Порядок оскарження ==<br /> Рішення може бути оскаржено у встановленому чинним законодавством України порядку, зокрема, шляхом звернення до суду. <br /> <br /> [[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]<br /> <br /> [[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F,_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97,_%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97,_%D0%BF%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%97,_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2&diff=58904 2025-11-14T13:08:43Z

<p>Maksym.halushko: /* Порядок оскарження */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України &quot;Про Національну поліцію&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 &quot;Про затвердження Положення про дозвільну систему&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 &quot;Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2022 року №170 &quot;Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану&quot;]<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0345-22#Text наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2022 року № 195 &quot;Про продовження строку дії дозволів у сфері обігу зброї, пристроїв та вибухових матеріалів під час дії воєнного стану в Україні&quot;] '''під час дії воєнного стану в Україні строк дії дозволів,''' визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкція]), '''продовжується на період до 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.'''<br /> <br /> Продовження строку дії дозволів у сфері обігу зброї, пристроїв та вибухових матеріалів проводиться уповноваженими підрозділами Національної поліції України за зверненням громадян України, уповноважених представники юридичних осіб відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкції].<br /> |}<br /> == Загальні положення ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n231 глави 8 розділу II Інструкції] дозвільна система, що здійснюється органами (підрозділами) поліції, поширюється на бойову нарізну військових зразків зброю або виготовлену за спеціальним замовленням, охолощену, нейтралізовану, несучасну, спортивну, мисливську вогнепальну зброю, бойові припаси до зброї, основні частини зброї, пневматичну, холодну зброю, пристрої та патрони до них, що належать підприємствам, установам, організаціям, суб'єктам господарювання та громадянам.<br /> <br /> '''Вогнепальна зброя''' - ствольна зброя, яка призначена або може бути легко пристосована для ураження цілей снарядами (крім гумових чи аналогічних за своїми властивостями снарядів несмертельної дії), що одержують спрямований рух у стволі (за допомогою сили тиску газів, які утворюються в результаті згоряння метального заряду) та мають достатню кінетичну енергію для ураження цілі, що перебуває на визначеній відстані. Достатньою для ураження цілі є питома кінетична енергія снаряда, величина якої на відстані одного метра від дульного зрізу зброї повинна бути рівна чи більша за 0,5 Дж/мм'''&lt;sup&gt;-2&lt;/sup&gt;'''.<br /> <br /> '''Бойова вогнепальна зброя''' - вогнепальна зброя, призначена для ураження людини та (або) техніки. До бойової зброї не належить старовинна зброя та її сучасні копії.<br /> <br /> До '''старовинної вогнепальної зброї''' належить вогнепальна зброя, виготовлена не пізніше 1899 року і не призначена для стрільби патронами з металевими гільзами центрального бою та кільцевого запалення.<br /> <br /> '''Охолощена зброя''' - пристрої, виготовлені шляхом спеціального пристосування конструкції стрілецької вогнепальної зброї до стрільби лише холостими патронами, з яких неможливо зробити постріл снарядом, що має достатню вражаючу здатність.<br /> <br /> '''Нейтралізація зброї''' - приведення (з дотриманням вимог відповідних стандартів або технічних умов) ствольної зброї будь-якої моделі в непридатний для стрільби стан. Залежно від нейтралізації вона поділяється на нейтралізовану вогнепальну зброю та макети, які конструктивно подібні до вогнепальної зброї, але не є зброєю.<br /> <br /> '''Спортивна зброя''' - вогнепальна, пневматична або холодна зброя, призначена для ураження цілей під час спортивних тренувань і змагань, що відповідає правилам спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, з урахуванням пропозицій відповідних всеукраїнських спортивних федерацій та правил спортивних змагань відповідної міжнародної спортивної федерації.<br /> <br /> '''Мисливська вогнепальна зброя''' - вогнепальна зброя, що відповідає вимогам, установленим до мисливської зброї технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом. До мисливської вогнепальної зброї належать: мисливські гвинтівки, карабіни та штуцери, гладкоствольні рушниці, гладкоствольні рушниці із свердловиною &quot;парадокс&quot; з нарізами 100-140 мм на початку або в кінці ствола, мисливські рушниці зі свердловиною &quot;сюпра&quot;, комбіновані рушниці, що мають поряд з гладкими і нарізні стволи.<br /> <br /> '''Боєприпаси''' - спеціально виготовлені вироби одноразового використання, які призначені забезпечити ураження цілей в умовах збройної боротьби, самооборони, полювання, спорту.<br /> <br /> До '''пневматичної зброї''' належать пістолети, револьвери, гвинтівки калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, в яких снаряд (куля) приводиться в рух за рахунок стиснених газів.<br /> <br /> '''Холодна зброя''' - предмети та пристрої, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового заподіяння шляхом безпосередньої дії тяжких (небезпечних для життя в момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень, дія яких ґрунтується на використанні м'язової сили людини.<br /> <br /> '''Пристрої''' - пістолети і револьвери вітчизняного виробництва, що відповідають вимогам, установленим до них технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом, які конструктивно призначені тільки для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і технічно непридатні для стрільби патронами промислового виробництва, спорядженими снарядами летальної дії (кулями, шротом або картеччю). Пристрої є спеціальними засобами активної оборони.<br /> <br /> '''Складовими частинами вогнепальної зброї''', на які поширюється дія дозвільної системи, є складові елементи або запасні деталі, спеціально призначені для вогнепальної зброї та необхідні для її функціонування, а саме: ствол, рамка, ствольна коробка (її верхня та/або нижня частини, за їх наявності), затвор чи інший пристрій для запирання ствола, барабан (далі - основні частини).<br /> <br /> Порядок придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання зброї та бойових припасів до неї в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах, організаціях і господарських об'єднаннях '''регламентується відповідними інструкціями, узгодженими з Національною поліцією України.'''<br /> <br /> == Види зброї, щодо якої здійснюється дозвільна система ==<br /> Залежно від тактико-технічних даних, призначення і способу виготовлення вся зброя, щодо якої здійснюється дозвільна система поділяється на такі види:<br /> <br /> 1. Вогнепальна зброя.&lt;br&gt;2. Бойова вогнепальна зброя.&lt;br&gt;3. Старовинна вогнепальна зброя. До несучасної зброї належать:<br /> <br /> * копії старовинної вогнепальної зброї;<br /> * вогнепальна зброя, яка знята з озброєння армії та виробництва і для якої боєприпаси не випускаються серійно;<br /> * знята з озброєння зброя і зброя, яка наявна в одиничних екземплярах;<br /> * зброя, що виготовлена спеціально для виставок (експонування) в одиничних екземплярах.<br /> <br /> 4. Охолощена зброя.&lt;br&gt;5. Нейтралізована зброя. Залежно від нейтралізації вона поділяється на: <br /> <br /> * нейтралізовану вогнепальну зброю. Нейтралізована вогнепальна зброя поділяється на учбову зброю та музейну зброю.<br /> * макети, які конструктивно подібні до вогнепальної зброї, але не є зброєю. Макети, які конструктивно подібні до вогнепальної зброї, але не є зброєю, поділяються на учбово-розрізні та масогабаритні.<br /> <br /> 6. Спортивна зброя.&lt;br&gt;7. Мисливська вогнепальна зброя .&lt;br&gt;8. Боєприпаси (спеціально виготовлені вироби одноразового використання, які призначені забезпечити ураження цілей в умовах збройної боротьби, самооборони, полювання, спорту).&lt;br&gt;9. Пневматична зброя.&lt;br&gt;10. Холодна зброя.&lt;br&gt;11. Пристрої (пістолети і револьвери вітчизняного виробництва, що відповідають вимогам, установленим до них технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом, які конструктивно призначені тільки для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і технічно непридатні для стрільби патронами промислового виробництва, спорядженими снарядами летальної дії (кулями, шротом або картеччю). Пристрої є спеціальними засобами активної оборони) та патрони до пристроїв (патрони вітчизняного виробництва, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, призначені для відстрілу їх тільки пристроями вітчизняного виробництва. Ці патрони повинні відповідати вимогам, установленим до них технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом..&lt;br&gt;12. Складові частини вогнепальної зброї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n231 глава 8 розділу II Інструкції]).<br /> <br /> == Строк надання послуги ==<br /> Рішення приймаються у строк, що не перевищує '''30 календарних днів''', якщо інший строк не передбачено, якщо інший строк не передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкцією]. <br /> <br /> У разі подання неповного переліку документів (відомостей) та/або їх недостовірності, органом (підрозділом) поліції приймається Рішення про залишення заяви (клопотання) без руху ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n1405 п. 2.4 глави 2 розділу I Інструкції]).<br /> <br /> == Необхідні документи ==<br /> Для одержання громадянами в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї громадянами подаються такі документи:<br /> * заява щодо видачі дозволу на придбання зброї на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника;<br /> * заповнена картка-заява;<br /> * медична довідка (крім охолощеної зброї);<br /> * довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї);<br /> * платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги;<br /> * копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України.<br /> Якщо фактичне проживання громадянина інше, ніж зазначене в паспорті, необхідно надати документ, що підтверджує фактичне місце проживання громадянина (договір оренди житлового приміщення, свідоцтво про право власності на житлове приміщення тощо).<br /> <br /> Дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, пристроїв оформляються, переоформляються після проведення органами поліції у встановленому порядку перевірок, тривалість яких не повинна перевищувати '''один місяць''', щодо відсутності обставин, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n178 пункті 5.1 глави 5 розділу I цієї Інструкції], та достовірності документів, які подані для отримання, перереєстрації зазначених дозволів.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказом Міністерства внутрішніх справ України №170 від 01.03.2022 року &quot;Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану&quot;] '''н''а час введення воєнного стану''''' у процедурі змінилося наступне:<br /> <br /> * Скоротився час отримання дозволу (відповідний дозвіл має бути видано після проведення органами поліції перевірок (за наявності такої можливості), строк проведення якої не може перевищувати два дні).<br /> * Дозвіл щодо зброї видається без медичної довідки.<br /> * Не є обов’язковим проходження теоретичної частини та складання іспиту на знання та володіння зброєю.<br /> * Дозвіл, отриманий за скороченою процедурою під час дії воєнного стану, буде діяти до закінчення строку дії правового режиму воєнного стану.<br /> * Після припинення воєнного стану вогнепальна зброя має бути здана громадянами до органів поліції не пізніше 10 днів. Або відповідна зброя (не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану) може бути оформлена за наявності підстав та з дотриманням умов, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкцією], або реалізована у встановленому порядку.<br /> * Зменшили кількість критеріїв, за якими в отриманні дозволу на володіння мисливською вогнепальною зброєю може бути відмовлено, або анульовано, якщо він вже був виданий.<br /> <br /> == Строк дії дозволів ==<br /> Строк дії дозволів:<br /> * на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, які видаються на ім'я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам, - '''3 роки''';<br /> * на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин - '''до 3 місяців''';<br /> * на придбання вибухових матеріалів - '''до 6 місяців'''.<br /> Протягом дії дозволу на придбання предметів і матеріалів особа може придбати необхідну їй кількість таких предметів і матеріалів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n1363 п. 2.2 глави 2 розділу I Інструкції]).<br /> <br /> == Носіння та перевезення зброї ==<br /> Право на носіння і перевезення зброї та бойових припасів мають власники або користувачі зброї, які отримали і мають при собі відповідний дозвіл на зброю або ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з обігом зброї чи дозвіл на придбання, довіз або вивіз зброї.<br /> <br /> Правила носіння службово-штатної зброї встановлюються Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.<br /> <br /> Правила здійснення перевезень відомчої зброї визначаються Міністерством внутрішніх справ України, а перевезення і носіння зброї військовослужбовцями Збройних сил України та інших військових формувань - нормативними актами Кабінету Міністрів України.<br /> == Способи отримання результату ==<br /> Видача одержувачеві адміністративної послуги дозволу або надсилання листа з обґрунтуванням причини відмови в його видачі.<br /> == Підстави для відмови ==<br /> Підставами для відмови, зокрема, можуть бути:<br /> # Ненадання до адміністративного органу повного пакету документів;<br /> # Наявність даних про систематичне (два чи більше разів) порушення фізичною особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, скоєння насильства в сім’ї;<br /> # Повідомлення особі про підозру або складання щодо такої особи півідомлення про підозру, яке не вручене внаслідок невстановлення її місця знаходження; <br /> # Наявності у фізичної особи судимості за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку.<br /> == Порядок оскарження ==<br /> Рішення може бути оскаржено у встановленому чинним законодавством України порядку, зокрема, шляхом звернення до суду. <br /> <br /> [[Категорія:Цивільне право]]<br /> <br /> [[Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F,_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97,_%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97,_%D0%BF%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%97,_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2&diff=58903 2025-11-14T13:07:01Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України &quot;Про Національну поліцію&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 &quot;Про затвердження Положення про дозвільну систему&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 &quot;Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2022 року №170 &quot;Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану&quot;]<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0345-22#Text наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2022 року № 195 &quot;Про продовження строку дії дозволів у сфері обігу зброї, пристроїв та вибухових матеріалів під час дії воєнного стану в Україні&quot;] '''під час дії воєнного стану в Україні строк дії дозволів,''' визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкція]), '''продовжується на період до 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.'''<br /> <br /> Продовження строку дії дозволів у сфері обігу зброї, пристроїв та вибухових матеріалів проводиться уповноваженими підрозділами Національної поліції України за зверненням громадян України, уповноважених представники юридичних осіб відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкції].<br /> |}<br /> == Загальні положення ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n231 глави 8 розділу II Інструкції] дозвільна система, що здійснюється органами (підрозділами) поліції, поширюється на бойову нарізну військових зразків зброю або виготовлену за спеціальним замовленням, охолощену, нейтралізовану, несучасну, спортивну, мисливську вогнепальну зброю, бойові припаси до зброї, основні частини зброї, пневматичну, холодну зброю, пристрої та патрони до них, що належать підприємствам, установам, організаціям, суб'єктам господарювання та громадянам.<br /> <br /> '''Вогнепальна зброя''' - ствольна зброя, яка призначена або може бути легко пристосована для ураження цілей снарядами (крім гумових чи аналогічних за своїми властивостями снарядів несмертельної дії), що одержують спрямований рух у стволі (за допомогою сили тиску газів, які утворюються в результаті згоряння метального заряду) та мають достатню кінетичну енергію для ураження цілі, що перебуває на визначеній відстані. Достатньою для ураження цілі є питома кінетична енергія снаряда, величина якої на відстані одного метра від дульного зрізу зброї повинна бути рівна чи більша за 0,5 Дж/мм'''&lt;sup&gt;-2&lt;/sup&gt;'''.<br /> <br /> '''Бойова вогнепальна зброя''' - вогнепальна зброя, призначена для ураження людини та (або) техніки. До бойової зброї не належить старовинна зброя та її сучасні копії.<br /> <br /> До '''старовинної вогнепальної зброї''' належить вогнепальна зброя, виготовлена не пізніше 1899 року і не призначена для стрільби патронами з металевими гільзами центрального бою та кільцевого запалення.<br /> <br /> '''Охолощена зброя''' - пристрої, виготовлені шляхом спеціального пристосування конструкції стрілецької вогнепальної зброї до стрільби лише холостими патронами, з яких неможливо зробити постріл снарядом, що має достатню вражаючу здатність.<br /> <br /> '''Нейтралізація зброї''' - приведення (з дотриманням вимог відповідних стандартів або технічних умов) ствольної зброї будь-якої моделі в непридатний для стрільби стан. Залежно від нейтралізації вона поділяється на нейтралізовану вогнепальну зброю та макети, які конструктивно подібні до вогнепальної зброї, але не є зброєю.<br /> <br /> '''Спортивна зброя''' - вогнепальна, пневматична або холодна зброя, призначена для ураження цілей під час спортивних тренувань і змагань, що відповідає правилам спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, з урахуванням пропозицій відповідних всеукраїнських спортивних федерацій та правил спортивних змагань відповідної міжнародної спортивної федерації.<br /> <br /> '''Мисливська вогнепальна зброя''' - вогнепальна зброя, що відповідає вимогам, установленим до мисливської зброї технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом. До мисливської вогнепальної зброї належать: мисливські гвинтівки, карабіни та штуцери, гладкоствольні рушниці, гладкоствольні рушниці із свердловиною &quot;парадокс&quot; з нарізами 100-140 мм на початку або в кінці ствола, мисливські рушниці зі свердловиною &quot;сюпра&quot;, комбіновані рушниці, що мають поряд з гладкими і нарізні стволи.<br /> <br /> '''Боєприпаси''' - спеціально виготовлені вироби одноразового використання, які призначені забезпечити ураження цілей в умовах збройної боротьби, самооборони, полювання, спорту.<br /> <br /> До '''пневматичної зброї''' належать пістолети, револьвери, гвинтівки калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, в яких снаряд (куля) приводиться в рух за рахунок стиснених газів.<br /> <br /> '''Холодна зброя''' - предмети та пристрої, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового заподіяння шляхом безпосередньої дії тяжких (небезпечних для життя в момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень, дія яких ґрунтується на використанні м'язової сили людини.<br /> <br /> '''Пристрої''' - пістолети і револьвери вітчизняного виробництва, що відповідають вимогам, установленим до них технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом, які конструктивно призначені тільки для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і технічно непридатні для стрільби патронами промислового виробництва, спорядженими снарядами летальної дії (кулями, шротом або картеччю). Пристрої є спеціальними засобами активної оборони.<br /> <br /> '''Складовими частинами вогнепальної зброї''', на які поширюється дія дозвільної системи, є складові елементи або запасні деталі, спеціально призначені для вогнепальної зброї та необхідні для її функціонування, а саме: ствол, рамка, ствольна коробка (її верхня та/або нижня частини, за їх наявності), затвор чи інший пристрій для запирання ствола, барабан (далі - основні частини).<br /> <br /> Порядок придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання зброї та бойових припасів до неї в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах, організаціях і господарських об'єднаннях '''регламентується відповідними інструкціями, узгодженими з Національною поліцією України.'''<br /> <br /> == Види зброї, щодо якої здійснюється дозвільна система ==<br /> Залежно від тактико-технічних даних, призначення і способу виготовлення вся зброя, щодо якої здійснюється дозвільна система поділяється на такі види:<br /> <br /> 1. Вогнепальна зброя.&lt;br&gt;2. Бойова вогнепальна зброя.&lt;br&gt;3. Старовинна вогнепальна зброя. До несучасної зброї належать:<br /> <br /> * копії старовинної вогнепальної зброї;<br /> * вогнепальна зброя, яка знята з озброєння армії та виробництва і для якої боєприпаси не випускаються серійно;<br /> * знята з озброєння зброя і зброя, яка наявна в одиничних екземплярах;<br /> * зброя, що виготовлена спеціально для виставок (експонування) в одиничних екземплярах.<br /> <br /> 4. Охолощена зброя.&lt;br&gt;5. Нейтралізована зброя. Залежно від нейтралізації вона поділяється на: <br /> <br /> * нейтралізовану вогнепальну зброю. Нейтралізована вогнепальна зброя поділяється на учбову зброю та музейну зброю.<br /> * макети, які конструктивно подібні до вогнепальної зброї, але не є зброєю. Макети, які конструктивно подібні до вогнепальної зброї, але не є зброєю, поділяються на учбово-розрізні та масогабаритні.<br /> <br /> 6. Спортивна зброя.&lt;br&gt;7. Мисливська вогнепальна зброя .&lt;br&gt;8. Боєприпаси (спеціально виготовлені вироби одноразового використання, які призначені забезпечити ураження цілей в умовах збройної боротьби, самооборони, полювання, спорту).&lt;br&gt;9. Пневматична зброя.&lt;br&gt;10. Холодна зброя.&lt;br&gt;11. Пристрої (пістолети і револьвери вітчизняного виробництва, що відповідають вимогам, установленим до них технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом, які конструктивно призначені тільки для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і технічно непридатні для стрільби патронами промислового виробництва, спорядженими снарядами летальної дії (кулями, шротом або картеччю). Пристрої є спеціальними засобами активної оборони) та патрони до пристроїв (патрони вітчизняного виробництва, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, призначені для відстрілу їх тільки пристроями вітчизняного виробництва. Ці патрони повинні відповідати вимогам, установленим до них технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом..&lt;br&gt;12. Складові частини вогнепальної зброї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n231 глава 8 розділу II Інструкції]).<br /> <br /> == Строк надання послуги ==<br /> Рішення приймаються у строк, що не перевищує '''30 календарних днів''', якщо інший строк не передбачено, якщо інший строк не передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкцією]. <br /> <br /> У разі подання неповного переліку документів (відомостей) та/або їх недостовірності, органом (підрозділом) поліції приймається Рішення про залишення заяви (клопотання) без руху ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n1405 п. 2.4 глави 2 розділу I Інструкції]).<br /> <br /> == Необхідні документи ==<br /> Для одержання громадянами в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї громадянами подаються такі документи:<br /> * заява щодо видачі дозволу на придбання зброї на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника;<br /> * заповнена картка-заява;<br /> * медична довідка (крім охолощеної зброї);<br /> * довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї);<br /> * платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги;<br /> * копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України.<br /> Якщо фактичне проживання громадянина інше, ніж зазначене в паспорті, необхідно надати документ, що підтверджує фактичне місце проживання громадянина (договір оренди житлового приміщення, свідоцтво про право власності на житлове приміщення тощо).<br /> <br /> Дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, пристроїв оформляються, переоформляються після проведення органами поліції у встановленому порядку перевірок, тривалість яких не повинна перевищувати '''один місяць''', щодо відсутності обставин, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n178 пункті 5.1 глави 5 розділу I цієї Інструкції], та достовірності документів, які подані для отримання, перереєстрації зазначених дозволів.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказом Міністерства внутрішніх справ України №170 від 01.03.2022 року &quot;Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану&quot;] '''н''а час введення воєнного стану''''' у процедурі змінилося наступне:<br /> <br /> * Скоротився час отримання дозволу (відповідний дозвіл має бути видано після проведення органами поліції перевірок (за наявності такої можливості), строк проведення якої не може перевищувати два дні).<br /> * Дозвіл щодо зброї видається без медичної довідки.<br /> * Не є обов’язковим проходження теоретичної частини та складання іспиту на знання та володіння зброєю.<br /> * Дозвіл, отриманий за скороченою процедурою під час дії воєнного стану, буде діяти до закінчення строку дії правового режиму воєнного стану.<br /> * Після припинення воєнного стану вогнепальна зброя має бути здана громадянами до органів поліції не пізніше 10 днів. Або відповідна зброя (не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану) може бути оформлена за наявності підстав та з дотриманням умов, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкцією], або реалізована у встановленому порядку.<br /> * Зменшили кількість критеріїв, за якими в отриманні дозволу на володіння мисливською вогнепальною зброєю може бути відмовлено, або анульовано, якщо він вже був виданий.<br /> <br /> == Строк дії дозволів ==<br /> Строк дії дозволів:<br /> * на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, які видаються на ім'я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам, - '''3 роки''';<br /> * на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин - '''до 3 місяців''';<br /> * на придбання вибухових матеріалів - '''до 6 місяців'''.<br /> Протягом дії дозволу на придбання предметів і матеріалів особа може придбати необхідну їй кількість таких предметів і матеріалів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n1363 п. 2.2 глави 2 розділу I Інструкції]).<br /> <br /> == Носіння та перевезення зброї ==<br /> Право на носіння і перевезення зброї та бойових припасів мають власники або користувачі зброї, які отримали і мають при собі відповідний дозвіл на зброю або ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з обігом зброї чи дозвіл на придбання, довіз або вивіз зброї.<br /> <br /> Правила носіння службово-штатної зброї встановлюються Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.<br /> <br /> Правила здійснення перевезень відомчої зброї визначаються Міністерством внутрішніх справ України, а перевезення і носіння зброї військовослужбовцями Збройних сил України та інших військових формувань - нормативними актами Кабінету Міністрів України.<br /> == Способи отримання результату ==<br /> Видача одержувачеві адміністративної послуги дозволу або надсилання листа з обґрунтуванням причини відмови в його видачі.<br /> == Підстави для відмови ==<br /> Підставами для відмови, зокрема, можуть бути:<br /> # Ненадання до адміністративного органу повного пакету документів;<br /> # Наявність даних про систематичне (два чи більше разів) порушення фізичною особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, скоєння насильства в сім’ї;<br /> # Повідомлення особі про підозру або складання щодо такої особи півідомлення про підозру, яке не вручене внаслідок невстановлення її місця знаходження; <br /> # Наявності у фізичної особи судимості за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку.<br /> == Порядок оскарження ==<br /> Рішення може бути оскаржено у встановленому чинним законодавством України порядку, зокрема, шляхом звернення до суду. <br /> <br /> [[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]<br /> <br /> [[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F,_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97,_%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97,_%D0%BF%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%97,_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2&diff=58861 2025-11-13T14:46:56Z

<p>Maksym.halushko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України &quot;Про Національну поліцію&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 &quot;Про затвердження Положення про дозвільну систему&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 &quot;Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2022 року №170 &quot;Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану&quot;]<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0345-22#Text наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2022 року № 195 &quot;Про продовження строку дії дозволів у сфері обігу зброї, пристроїв та вибухових матеріалів під час дії воєнного стану в Україні&quot;] '''під час дії воєнного стану в Україні строк дії дозволів,''' визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкція]), '''продовжується на період до 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.'''<br /> <br /> Продовження строку дії дозволів у сфері обігу зброї, пристроїв та вибухових матеріалів проводиться уповноваженими підрозділами Національної поліції України за зверненням громадян України, уповноважених представники юридичних осіб відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкції].<br /> |}<br /> == Загальні положення ==<br /> '''Зброя - пристрої, прилади і предмети, спеціально виготовлені, конструктивно призначені і технічно придатні для ураження живої або іншої цілі і які не мають іншого виробничого чи господарсько-побутового призначення'''<br /> * основні частини зброї - частини зброї, що визначають її функціональне призначення і підлягають клеймуванню та нумеруванню на виробництві;<br /> * вогнепальна зброя - зброя, призначена для ураження цілі на віддалі метальним снарядом, що приводиться в рух миттєвим вивільненням хімічної енергії заряду пороху чи іншої речовини;<br /> * стрілецька вогнепальна зброя - вогнепальна зброя, калібр ствола якої не перевищує 25 міліметрів;<br /> * нарізна вогнепальна зброя - вогнепальна зброя, що має спіральні нарізи у направляючій частині ствола і призначена, в основному, для кульової стрільби;<br /> * гладкоствольна вогнепальна зброя - це вид вогнепальної зброї з гладкими стволами, гладкоствольні рушниці із свердловиною &quot;парадокс&quot; з нарізами 100-140мм на початку або в кінці ствола, гладкоствольні рушниці з свердловиною &quot;сюпра&quot;;<br /> * комбінована зброя - вид вогнепальної зброї, що одночасно поєднує нарізні та гладкі стволи або має при гладкому каналі ствола нарізне свердління біля дульного зрізу;<br /> * бойові припаси - пристрої, конструктивно призначені й технічно придатні для пострілу зі зброї відповідного виду з метою ураження живої чи іншої цілі снарядом (кулею, шротом тощо);<br /> * пневматична зброя - зброя, призначена для ураження цілі на віддалі метальним снарядом (кулею), що приводиться в рух енергією стиснутих газів або повітря;<br /> * холодна зброя - зброя, призначена для ураження цілі шляхом використання лише м'язової сили людини або механічної енергії;<br /> * холодна ручна зброя - холодна зброя, яка утримується руками людини і використовується для ураження цілі при безпосередньому контакті з нею;<br /> * холодна метальна зброя - холодна зброя, призначена для ураження цілі на віддалі метальним снарядом, приведеним у дію механічним пристроєм чи мускульною енергією людини;<br /> * військова зброя - зброя, що перебуває на озброєнні Збройних Сил України та інших військових формувань і призначена для вирішення бойових та оперативно-службових завдань з метою забезпечення виконання покладених на них функцій;<br /> * службово-штатна зброя - службово-штатною зброєю вважається короткоствольна нарізна (крім автоматичної), довгоствольна нарізна (крім автоматичної), гладкоствольна довгоствольна зброя, нарізна мисливська, придбана в порядку встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами України, міністерствами, іншими центральними органами державної влади, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності, що мають особливі статутні завдання, для озброєння особового складу охорони, своїх працівників, посадових осіб, яким згідно із законодавством та видом діяльності дозволено користуватися зброєю;<br /> * цивільна зброя - зброя, призначена для використання громадянами з метою індивідуального захисту, полювання і зайняття спортом;<br /> * несучасна зброя - знята з виробництва та озброєння Збройних Сил України та інших військових формувань зброя, до якої не виготовляються боєприпаси, а також зброя зазначеного вище типу, виготовлена в сучасних умовах в одиничних екземплярах та малих партіях спеціально для виставок (експозицій) та колекціонування;<br /> * газова зброя - вид ствольної зброї (пістолети і револьвери калібром до 12 мм), призначеної для тимчасового ураження живої цілі на обмеженій відстані або площі речовинами сльозоточивої та подразнюючої дії;<br /> * саморобна зброя - зброя, повністю або частково виготовлена в кустарних умовах без відповідного дозволу;<br /> * перероблена зброя - зброя заводського виготовлення, яка внаслідок внесення технічних змін в кустарних умовах без відповідного дозволу, набула нові якості (менші розміри, придатність до автоматичної стрільби тощо);<br /> * біг зброї - виробництво, ремонт, реалізація, придбання, користування, носіння, застосування, зберігання, колекціонування, передача, перевезення, експорт, імпорт, ввезення, транзитне перевезення та вивезення з території України зброї та її основних частин;<br /> * виробництво зброї та боєприпасів - це виготовлення зброї, її основних частин та (або) складання зброї, виготовлення або спорядження боєприпасів чи виготовлення піротехнічних сумішей до них;<br /> * реалізація зброї - торгівля зброєю, основними частинами до неї, боєприпасами, патронами відповідно до отриманих ліцензій та на підставі виданих дозволів;<br /> * ремонт зброї - це лагодження, реставрація чи переробка зброї шляхом усунення пошкоджень, заміни, відновлення або відповідної обробки спрацьованих деталей;<br /> * зберігання зброї (боєприпасів) - володіння ними у місці, що не знаходиться безпосередньо при особі;<br /> * носіння зброї - носіння зарядженої зброї особою поза місцем її постійного зберігання;<br /> * перевезення (перенесення) зброї та боєприпасів - транспортування їх як багажу, або разом з собою у стані, що виключає можливість миттєвого застосування зброї;<br /> * стан, що виключає можливість миттєвого застосування зброї - зброя у розрядженому, розібраному стані;<br /> * застосування зброї - здійснення умисного прицільного пострілу, або інший спосіб використання бойових властивостей зброї з метою ураження живої чи іншої цілі, подачі сигналу тощо;<br /> * сертифікація зброї і бойових припасів - підтвердження уповноваженими державними органами відповідності тактико-технічних даних конкретних видів і типів зброї, бойових припасів до неї обов'язковим вимогам нормативно-правових актів із стандартизації.<br /> == Класифікація зброї ==<br /> Залежно від тактико-технічних даних, призначення і способу виготовлення вся зброя поділяється на такі види:<br /> <br /> 1. Військова&lt;br&gt;2. Службово-штатна&lt;br&gt;3. Цивільна:<br /> * мисливська<br /> * спортивна<br /> * нагородна<br /> * самооборони<br /> * сигнальна<br /> * колекційна<br /> 4. Холодна&lt;br&gt;5. Учбова (імітаційна)&lt;br&gt;6.Саморобна.<br /> <br /> ''Окремі види зброї можуть поділятися на системи й моделі.&lt;br&gt;Приналежність конкретних зразків зброї (крім саморобної) до зазначених типів і видів, а також до систем і моделей встановлюється у Державному збройовому кадастрі України.''<br /> == Строк надання послуги ==<br /> У тридцятиденний строк з дати одержання заяви про видачу дозволу на зберігання і носіння (реєстрація, перереєстрація) мисливської, холодної, пневматичної зброї, інших предметів, на які поширюється дозвільна система.<br /> == Необхідні документи ==<br /> Для одержання громадянами в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї громадянами подаються такі документи:<br /> * заява щодо видачі дозволу на придбання зброї на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника;<br /> * заповнена картка-заява;<br /> * медична довідка (крім охолощеної зброї);<br /> * довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї);<br /> * платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги;<br /> * копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України.<br /> Якщо фактичне проживання громадянина інше, ніж зазначене в паспорті, необхідно надати документ, що підтверджує фактичне місце проживання громадянина (договір оренди житлового приміщення, свідоцтво про право власності на житлове приміщення тощо).<br /> <br /> Дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, пристроїв оформляються, переоформляються після проведення органами поліції у встановленому порядку перевірок, тривалість яких не повинна перевищувати один місяць, щодо відсутності обставин, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n178 пункті 5.1 глави 5 розділу I цієї Інструкції], та достовірності документів, які подані для отримання, перереєстрації зазначених дозволів.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказом Міністерства внутрішніх справ України №170 від 01.03.2022 року &quot;Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану&quot;] '''н''а час введення воєнного стану''''' у процедурі змінилося наступне:<br /> <br /> * Скоротився час отримання дозволу (відповідний дозвіл має бути видано після проведення органами поліції перевірок (за наявності такої можливості), строк проведення якої не може перевищувати два дні).<br /> * Дозвіл щодо зброї видається без медичної довідки.<br /> * Не є обов’язковим проходження теоретичної частини та складання іспиту на знання та володіння зброєю.<br /> * Дозвіл, отриманий за скороченою процедурою під час дії воєнного стану, буде діяти до закінчення строку дії правового режиму воєнного стану.<br /> * Після припинення воєнного стану вогнепальна зброя має бути здана громадянами до органів поліції не пізніше 10 днів. Або відповідна зброя (не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану) може бути оформлена за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n2 наказом №622], чи реалізована у встановленому порядку.<br /> * Зменшили кількість критеріїв, за якими в отриманні дозволу на володіння мисливською вогнепальною зброєю може бути відмовлено, або анульовано, якщо він вже був виданий.<br /> <br /> == Строк дії дозволів ==<br /> Строк дії дозволів:<br /> * на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, які видаються на ім'я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам, - '''3 роки''';<br /> * на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин - '''до 3 місяців''';<br /> * на придбання вибухових матеріалів - '''до 6 місяців'''.<br /> == Носіння та перевезення зброї ==<br /> Право на носіння і перевезення зброї та бойових припасів мають власники або користувачі зброї, які отримали і мають при собі дозвіл органів внутрішніх справ на зброю або ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з обігом зброї чи дозвіл на придбання, довіз або вивіз зброї.<br /> <br /> Правила носіння службово-штатної зброї встановлюються Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.<br /> <br /> Правила здійснення перевезень відомчої зброї визначаються Міністерством внутрішніх справ України, а перевезення і носіння зброї військовослужбовцями Збройних сил України та інших військових формувань - нормативними актами Кабінету Міністрів України.<br /> == Способи отримання результату ==<br /> Видача одержувачеві адміністративної послуги дозволу або надсилання листа з обґрунтуванням причини відмови в його видачі.<br /> == Підстави для відмови ==<br /> # Ненадання до адміністративного органу повного пакету документів;<br /> # Наявність даних про систематичне (два чи більше разів) порушення фізичною особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, скоєння насильства в сім’ї;<br /> # Повідомлення особі про підозру або складання щодо такої особи півідомлення про підозру, яке не вручене внаслідок невстановлення її місця знаходження; <br /> # Наявності у фізичної особи судимості за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку.<br /> == Порядок оскарження ==<br /> Рішення може бути оскаржено у встановленому чинним законодавством України порядку.<br /> [[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BA%D0%B8:_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D1%97%D1%85_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5_%D0%B2_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=58845 2025-11-13T12:44:58Z

<p>Maksym.halushko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України])<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України])<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2617-19#Text Закон України &quot;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень&quot;]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720-20#Text Закон України &quot;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України &quot;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень&quot;]<br /> <br /> == Поняття кримінального проступку ==<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> &lt;u&gt;'''У зв'язку з чим порядок здійснення кримінального провадження відбувається з урахування змін до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], внесеними відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#n2 Закону України &quot;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану&quot; від 14 квітня 2022 року № 2201-IX]'''&lt;/u&gt;<br /> |}<br /> <br /> '''Кримінальний проступок''' - це передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі - нмдг) (51 000 грн) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n61 ч. 2 ст. 12 КК України]).<br /> <br /> == Класифікація кримінальних правопорушень ==<br /> Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Після внесення змін до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] було виключено поняття злочин середньої тяжкості, а всі злочини, які раніше так класифікувалися, вважатимуться нетяжкими.<br /> <br /> '''Кримінальні правопорушення згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n61 ст. 12 КК України] поділяються на:'''<br /> * '''кримінальні проступки''' (основне покарання не пов’язане з позбавленням волі, а штраф не перевищує 3 000 нмдг);<br /> * '''нетяжкі злочини''' (основне покарання — до 5 років позбавлення волі або штраф до 10 000 нмдг);<br /> * '''тяжкі злочини''' (основне покарання — до 10 років позбавлення волі або штраф до 25 000 нмдг);<br /> * '''особливо тяжкі злочини''' (основне покарання — понад 10 років позбавлення волі або довічного позбавлення волі або штраф понад 25 000 нмдг).<br /> Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин.<br /> <br /> == Перелік кримінальних проступків ==<br /> '''Перелік кримінальних проступків''':<br /> <br /> * умисне легке тілесне ушкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n804 ч. 1, 2 ст. 125 КК України]);<br /> * побої та мордування (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n810 ч. 1 ст. 126 КК України]);<br /> * погроза вбивством (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 ч. 1 ст. 129 КК України]);<br /> * розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n845 ст. 132 КК України]);<br /> * незаконне проведення аборту або стерилізації (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n855 ч. 4 ст. 134 КК України]);<br /> * ненадання допомоги хворому медичним працівником (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n885 ч. 1 ст. 139 КК України]);<br /> * насильницьке донорство (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n916 ч. 1 ст. 144 КК України]);<br /> * незаконне розголошення лікарської таємниці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n923 ст. 145 КК України]);<br /> * експлуатація дітей (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n953 ч. 1 ст. 150 КК України]);<br /> * примушування до вступу в статевий зв'язок (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n994 ч. 1, 2 ст. 154 КК України]);<br /> * порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборної агітації чи агітації референдуму (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1052 ч. 1,2,3 ст. 159-1 КК України]);<br /> * порушення недоторканості житла (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1080 ч. 1 ст. 162 КК України]);<br /> * порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1086 ч. 1 ст. 163 КК України]);<br /> * ухилення від сплати аліментів на утримання дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 ст. 164 КК України]);<br /> * ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1098 ст. 165 КК України]);<br /> * розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1111 ч. 1 ст. 168 КК України]);<br /> * перешкоджання законній професійній діяльності журналістів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1128 ст. 171 КК України]);<br /> * грубе порушення законодавства про працю (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1133 ч. 1 ст. 172 КК України]);<br /> * грубе порушення угоди про працю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1138 ст. 173 КК України]);<br /> * примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1143 ст. 174 КК України]);<br /> * невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1147 ч. 1 ст. 175 КК України]);<br /> * порушення недоторканності приватного життя (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1190 ч. 1 ст. 182 КК України]);<br /> * порушення права на отримання освіти (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1197 ч. 1 ст. 183 КК України]);<br /> * порушення права на безоплатну медичну допомогу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1203 ст. 184 КК України]);<br /> * крадіжка (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 ч. 1 ст. 185 КК України]);<br /> * викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1247 ч. 1 ст. 188-1 КК України]);<br /> * шахрайство (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1263 ч. 1 ст. 190 КК України]);<br /> * заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1284 ст. 192 КК України]);<br /> * незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1291 ст. 193 КК України]);<br /> * погроза знищення майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1309 ст. 195 КК України]);<br /> * самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1321 ч. 1 ст. 197-1 КК України]);<br /> * умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1426 ч. 1 ст. 209-1 КК України]);<br /> * порушення порядку здійснення заготівлі металобрухту та операцій з металобрухтом (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1467 ч. 1 ст. 213 КК України]);<br /> * розголошення комерційної або банківської таємниці або професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1547 ст. 232 КК України]);<br /> * незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1598 ч. 1 ст. 239-1 КК України]);<br /> * незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1607 ч. 1 ст. 239-2 КК України]);<br /> * порушення законодавства про захист рослин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1657 ст. 247 КК України]);<br /> * незаконне полювання (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1661 ч. 1 ст. 248 КК України]);<br /> * незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1668 ч. 1 ст. 249 КК України]);<br /> * умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1680 ч. 1 ст. 252 КК України]);<br /> * проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1685 ч. 1 ст. 253 КК України]);<br /> * безгосподарське використання земель (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 ч. 1 ст. 254 КК України]);<br /> * незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1836 ч. 1 ст. 268 КК України]);<br /> * порушення вимог законодавства про охорону праці (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1864 ч. 1 ст. 271 КК України]);<br /> * порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1870 ч. 1 ст. 272 КК України]);<br /> * порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1886 ч. 1 ст. 275 КК України]);<br /> * порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1893 ч. 1 ст. 276 КК України]);<br /> * блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1920 ч. 1 ст. 279 КК України]);<br /> * примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов'язків (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1928 ч. 1 ст. 280 КК України]);<br /> * порушення правил повітряних польотів (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1935 ч. 1 ст. 281 КК України]);<br /> * порушення правил використання повітряного простору (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1943 ч. 1 ст. 282 КК України]);<br /> * самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1950 ч. 1 ст. 283 КК України]);<br /> * ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1955 ст. 284 КК України]);<br /> * неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1958 ст. 285 КК України]);<br /> * знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1991 ст. 290 КК України]);<br /> * групове порушення громадського порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2009 ст. 293 КК України]);<br /> * заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2019 ст. 295 КК України]);<br /> * хуліганство (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2023 ч. 1 ст. 296 КК України]);<br /> * незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2043 ч. 1 ст. 298 КК України]);<br /> * знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2055 ч. 1 ст. 298-1 КК України]);<br /> * створення або утримання місць розпусти і звідництво (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2089 ч. 1 ст. 302 КК України]);<br /> * незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 ч. 1 ст. 309 КК України]);<br /> * посів або вирощування снотворного маку чи конопель (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2156 ч. 1 ст. 310 КК України]);<br /> * незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2162 ч. 1 ст. 311 КК Укранїни]);<br /> * незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2215 ч. 1 ст. 319 КК України]);<br /> * спонукання неповнолітніх до застосування допінгу (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2259 ч. 1 ст. 323 КК України]);<br /> * ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 ст. 335 КК України]);<br /> * ухилення від військового обліку або спеціальних зборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 ст. 337 КК України]);<br /> * незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2350 ст. 339 КК України]);<br /> * опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, приватному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2361 ч. 1 ст. 342 КК України]);<br /> * втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, судового експерта, працівника державної виконавчої служби, приватного виконавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2369 ст. 343 КК України]);<br /> * погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 ч. 1 ст. 350 КК України]);<br /> * перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2420 ст. 351 КК України]);<br /> * перешкоджання діяльності органу державного фінансового контролю, Рахункової палати, члена Рахункової палати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3286 ст. 351-1 КК України]);<br /> * перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3384 ст. 351-2 КК України]);<br /> * самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2430 ч. 1 ст. 353 КК України]);<br /> * примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2452 ч. 1 ст. 355 КК України]);<br /> * самоправство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2459 ст. 356 КК України]);<br /> * викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2462 ч. 1,3 ст. 357 КК України]);<br /> * підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2469 ч. 1, 2, 4 ст. 358 КК України]);<br /> * умисне пошкодження або руйнування телекомунікаційної мережі (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2488 ч. 1 ст. 360 КК України]);<br /> * несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2493 ч. 1 ст. 361 КК України]);<br /> * завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2656 ч. 1 ст. 371 КК України]);<br /> * розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2720 ч. 1 ст. 381 КК України]);<br /> * введення в оману суду або іншого уповноваженого органу (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2745 ч. 1 ст. 384 КК України]);<br /> * відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2751 ст. 385 КК України]);<br /> * перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2756 ст. 386 КК України]);<br /> * розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2760 ст. 387 КК України]);<br /> * ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2772 ст. 389 КК України]);<br /> * умисне невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2777 ст. 389-1 КК України]);<br /> * невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3458 ст. 390-1 КК України]);<br /> * порушення правил адміністративного нагляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2804 ст. 395 КК України]);<br /> * втручання в діяльність захисника чи представника особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2811 ст. 397 КК України]);<br /> * представництво в суді без повноважень (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3400 ч. 1 ст. 400-1 КК України]);<br /> * необережне знищення або пошкодження військового майна (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2912 ч. 1 ст. 412 КК України])<br /> * незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3022 ч. 1 ст. 435 КК України]);<br /> *незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3069 ст. 445 КК України]).<br /> <br /> == Загальні положення досудового розслідування кримінальних проступків ==<br /> Досудове розслідування кримінальних проступків здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України. Особливості початку досудового розслідування у формі дізнання визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2662 ст. 298 КПК України]. Керівник органу дізнання визначає дізнавача, який здійснюватиме досудове розслідування у формі дізнання. Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2661 главою 25 КПК України.] <br /> <br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2036 ч. 3 ст. 214 КПК], особливістю процедури дізнання, в порівнянні із процедурою досудового розслідування є слідчі або розшукові дії які можуть проводитися до моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).<br /> <br /> Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:<br /> <br /> 1) відібрано пояснення;<br /> <br /> 2) проведено медичне освідування;<br /> <br /> 3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;<br /> <br /> 4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.<br /> <br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n6746 ст. 298-1 КПК України] введено нове поняття, таке як процесуальні джерела доказів у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки.<br /> <br /> Процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, крім визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1048 ст. 84 КПК України], також є:<br /> * пояснення осіб; <br /> * результати медичного освідування;<br /> * висновок спеціаліста;<br /> * показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. <br /> Такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.<br /> <br /> == Строки розслідування кримінальних проступків ==<br /> З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом '''72 годин''' або '''20 діб,''' якщо підозрюваний не визнає вину або існує необхідність проведення додаткових слідчих (розшукових) дій або вчинення кримінального проступку неповнолітнім.<br /> <br /> В окремих випадках про продовження строку дізнання прокурор виносить постанову для проведення додаткових слідчих і розшукових дій строк дізнання може бути продовжений прокурором до тридцяти днів.<br /> <br /> Дізнавач зобов’язаний не пізніше '''72 годин''' з моменту затримання особи подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру, про що невідкладно письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.<br /> <br /> == Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків ==<br /> '''''Закінчення досудового розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5253 КПК України], з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2668 ст. 301 КПК України], а саме:'''''<br /> <br /> ''Дізнавач'' зобов’язаний у найкоротший строк, але '''не пізніше сімдесяти двох годин''' з моменту затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6440#n6749 ч. 4 ст. 298-2 КПК України], '''''подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання''''' разом із повідомленням про підозру, про що невідкладно письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.<br /> <br /> ''Прокурор'' зобов’язаний '''не пізніше трьох днів після отримання матеріалів''' дізнання разом з повідомленням про підозру, а в разі затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6440#n6749 ч. 4 ст. 298-2 КПК України], '''протягом двадцяти чотирьох годин''' здійснити одну із зазначених дій:<br /> <br /> * прийняти рішення &lt;u&gt;''про закриття кримінального провадження''&lt;/u&gt;, а в разі затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6440#n6749 ч. 4 ст. 298-2 КПК України], - про негайне звільнення затриманої особи;<br /> * ''&lt;u&gt;повернути дізнавачу кримінальне провадження&lt;/u&gt;'' з письмовими вказівками про проведення процесуальних дій з одночасним продовженням строку дізнання до одного місяця та звільнити затриману особу (у разі затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6440#n6749 ч. 4 ст. 298-2 КПК України]);<br /> * ''&lt;u&gt;звернутися до суду з обвинувальним актом&lt;/u&gt;'', клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або про звільнення від кримінальної відповідальності;<br /> * у разі встановлення ''ознак злочину'' ''&lt;u&gt;направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.&lt;/u&gt;''<br /> У випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2668 п. 3 ч. 2 ст. 301 КПК України] , '''''строк затримання особи не повинен перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання''''' до початку розгляду провадження про кримінальний проступок в суді.<br /> <br /> У випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2668 п. 4 ч. 2 ст. 301 КПК України], строк затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6440#n6749 ч. 4 ст. 298-2 КПК України], зараховується до строку тримання особи під вартою.<br /> <br /> ''У разі прийняття прокурором'' рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, прокурор зобов’язаний у межах строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2668 ч. 2 ст. 301 КПК України], '''забезпечити надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику,''' '''потерпілому чи його представнику''' копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, а у разі неможливості такого вручення - зокрема шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб. У разі відмови вказаних осіб їх отримати чи зволікання з отриманням, вказані особи вважаються такими, що отримали доступ до матеріалів дізнання. <br /> <br /> '''Про відмову від отримання''' копій матеріалів дізнання чи неотримання таких копій '''складається відповідний протокол''', який підписується прокурором та особою, яка відмовилася отримувати, або прокурором, якщо особа не з’явилася для отримання копій матеріалів дізнання.<br /> <br /> ==Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні==<br /> '''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2682 ст. 302''' КПК України'''], встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, '''прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.<br /> <br /> Слідчий, прокурор зобов’язаний роз’яснити підозрюваному, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони '''будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку''' з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, прокурор зобов’язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного, потерпілого та представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.<br /> <br /> '''''До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані:'''''<br /> <br /> 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2684 ч. 2 ст. 302 КПК України] та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;<br /> <br /> 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2684 ч. 2 ст. 302 КПК України] та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;<br /> <br /> 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.<br /> <br /> ==Звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили кримінальне правопорушення==<br /> Особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок може бути звільнена від кримінальної відповідальності:<br /> <br /> у зв'язку з дійовим каяттям ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n198 ст. 45 КК України])<br /> <br /> у зв'язку з примиренням винного з потерпілим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n201 ст. 46 КК України])<br /> <br /> у зв'язку з передачею особи на поруки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n204 ст. 47 КК України])<br /> <br /> у зв'язку зі зміною обстановки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 ст. 48 КК України])<br /> <br /> у зв'язку із закінченням строків давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 ст. 49 КК України])<br /> <br /> [[Категорія:Кримінальне право]]<br /> <br /> [[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BA%D0%B8:_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D1%97%D1%85_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5_%D0%B2_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=58844 2025-11-13T12:43:41Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України])<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України])<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2617-19#Text Закон України &quot;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень&quot;]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720-20#Text Закон України &quot;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України &quot;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень&quot;]<br /> <br /> == Поняття кримінального проступку ==<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> &lt;u&gt;'''У зв'язку з чим порядок здійснення кримінального провадження відбувається з урахування змін до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], внесеними відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#n2 Закону України &quot;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану&quot; від 14 квітня 2022 року № 2201-IX]'''&lt;/u&gt;<br /> |}<br /> <br /> '''Кримінальний проступок''' - це передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі - нмдг) (51 000 грн) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n61 ч. 2 ст. 12 КК України]).<br /> <br /> == Класифікація кримінальних правопорушень ==<br /> Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Після внесення змін до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] було виключено поняття злочин середньої тяжкості, а всі злочини, які раніше так класифікувалися, вважатимуться нетяжкими.<br /> <br /> '''Кримінальні правопорушення згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n61 ст. 12 КК України] поділяються на:'''<br /> * '''кримінальні проступки''' (основне покарання не пов’язане з позбавленням волі, а штраф не перевищує 3 000 нмдг);<br /> * '''нетяжкі злочини''' (основне покарання — до 5 років позбавлення волі або штраф до 10 000 нмдг);<br /> * '''тяжкі злочини''' (основне покарання — до 10 років позбавлення волі або штраф до 25 000 нмдг);<br /> * '''особливо тяжкі злочини''' (основне покарання — понад 10 років позбавлення волі або довічного позбавлення волі або штраф понад 25 000 нмдг).<br /> Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин.<br /> <br /> == Перелік кримінальних проступків ==<br /> '''Перелік кримінальних проступків''':<br /> <br /> * умисне легке тілесне ушкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n804 ч. 1, 2 ст. 125 КК України]);<br /> * побої та мордування (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n810 ч. 1 ст. 126 КК України]);<br /> * погроза вбивством (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 ч. 1 ст. 129 КК України]);<br /> * розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n845 ст. 132 КК України]);<br /> * незаконне проведення аборту або стерилізації (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n855 ч. 4 ст. 134 КК України]);<br /> * ненадання допомоги хворому медичним працівником (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n885 ч. 1 ст. 139 КК України]);<br /> * насильницьке донорство (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n916 ч. 1 ст. 144 КК України]);<br /> * незаконне розголошення лікарської таємниці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n923 ст. 145 КК України]);<br /> * експлуатація дітей (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n953 ч. 1 ст. 150 КК України]);<br /> * примушування до вступу в статевий зв'язок (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n994 ч. 1, 2 ст. 154 КК України]);<br /> * порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборної агітації чи агітації референдуму (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1052 ч. 1,2,3 ст. 159-1 КК України]);<br /> * порушення недоторканості житла (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1080 ч. 1 ст. 162 КК України]);<br /> * порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1086 ч. 1 ст. 163 КК України]);<br /> * ухилення від сплати аліментів на утримання дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 ст. 164 КК України]);<br /> * ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1098 ст. 165 КК України]);<br /> * розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1111 ч. 1 ст. 168 КК України]);<br /> * перешкоджання законній професійній діяльності журналістів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1128 ст. 171 КК України]);<br /> * грубе порушення законодавства про працю (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1133 ч. 1 ст. 172 КК України]);<br /> * грубе порушення угоди про працю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1138 ст. 173 КК України]);<br /> * примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1143 ст. 174 КК України]);<br /> * невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1147 ч. 1 ст. 175 КК України]);<br /> * порушення недоторканності приватного життя (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1190 ч. 1 ст. 182 КК України]);<br /> * порушення права на отримання освіти (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1197 ч. 1 ст. 183 КК України]);<br /> * порушення права на безоплатну медичну допомогу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1203 ст. 184 КК України]);<br /> * крадіжка (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 ч. 1 ст. 185 КК України]);<br /> * викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1247 ч. 1 ст. 188-1 КК України]);<br /> * шахрайство (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1263 ч. 1 ст. 190 КК України]);<br /> * заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1284 ст. 192 КК України]);<br /> * незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1291 ст. 193 КК України]);<br /> * погроза знищення майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1309 ст. 195 КК України]);<br /> * самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1321 ч. 1 ст. 197-1 КК України]);<br /> * умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1426 ч. 1 ст. 209-1 КК України]);<br /> * порушення порядку здійснення заготівлі металобрухту та операцій з металобрухтом (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1467 ч. 1 ст. 213 КК України]);<br /> * розголошення комерційної або банківської таємниці або професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1547 ст. 232 КК України]);<br /> * незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1598 ч. 1 ст. 239-1 КК України]);<br /> * незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1607 ч. 1 ст. 239-2 КК України]);<br /> * порушення законодавства про захист рослин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1657 ст. 247 КК України]);<br /> * незаконне полювання (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1661 ч. 1 ст. 248 КК України]);<br /> * незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1668 ч. 1 ст. 249 КК України]);<br /> * умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1680 ч. 1 ст. 252 КК України]);<br /> * проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1685 ч. 1 ст. 253 КК України]);<br /> * безгосподарське використання земель (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 ч. 1 ст. 254 КК України]);<br /> * незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1836 ч. 1 ст. 268 КК України]);<br /> * порушення вимог законодавства про охорону праці (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1864 ч. 1 ст. 271 КК України]);<br /> * порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1870 ч. 1 ст. 272 КК України]);<br /> * порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1886 ч. 1 ст. 275 КК України]);<br /> * порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1893 ч. 1 ст. 276 КК України]);<br /> * блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1920 ч. 1 ст. 279 КК України]);<br /> * примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов'язків (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1928 ч. 1 ст. 280 КК України]);<br /> * порушення правил повітряних польотів (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1935 ч. 1 ст. 281 КК України]);<br /> * порушення правил використання повітряного простору (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1943 ч. 1 ст. 282 КК України]);<br /> * самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1950 ч. 1 ст. 283 КК України]);<br /> * ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1955 ст. 284 КК України]);<br /> * неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1958 ст. 285 КК України]);<br /> * знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1991 ст. 290 КК України]);<br /> * групове порушення громадського порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2009 ст. 293 КК України]);<br /> * заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2019 ст. 295 КК України]);<br /> * хуліганство (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2023 ч. 1 ст. 296 КК України]);<br /> * незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2043 ч. 1 ст. 298 КК України]);<br /> * знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2055 ч. 1 ст. 298-1 КК України]);<br /> * створення або утримання місць розпусти і звідництво (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2089 ч. 1 ст. 302 КК України]);<br /> * незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 ч. 1 ст. 309 КК України]);<br /> * посів або вирощування снотворного маку чи конопель (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2156 ч. 1 ст. 310 КК України]);<br /> * незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2162 ч. 1 ст. 311 КК Укранїни]);<br /> * незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2215 ч. 1 ст. 319 КК України]);<br /> * спонукання неповнолітніх до застосування допінгу (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2259 ч. 1 ст. 323 КК України]);<br /> * ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 ст. 335 КК України]);<br /> * ухилення від військового обліку або спеціальних зборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 ст. 337 КК України]);<br /> * незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2350 ст. 339 КК України]);<br /> * опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, приватному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2361 ч. 1 ст. 342 КК України]);<br /> * втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, судового експерта, працівника державної виконавчої служби, приватного виконавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2369 ст. 343 КК України]);<br /> * погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 ч. 1 ст. 350 КК України]);<br /> * перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2420 ст. 351 КК України]);<br /> * перешкоджання діяльності органу державного фінансового контролю, Рахункової палати, члена Рахункової палати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3286 ст. 351-1 КК України]);<br /> * перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3384 ст. 351-2 КК України]);<br /> * самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2430 ч. 1 ст. 353 КК України]);<br /> * примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2452 ч. 1 ст. 355 КК України]);<br /> * самоправство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2459 ст. 356 КК України]);<br /> * викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2462 ч. 1,3 ст. 357 КК України]);<br /> * підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2469 ч. 1, 2, 4 ст. 358 КК України]);<br /> * умисне пошкодження або руйнування телекомунікаційної мережі (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2488 ч. 1 ст. 360 КК України]);<br /> * несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2493 ч. 1 ст. 361 КК України]);<br /> * завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2656 ч. 1 ст. 371 КК України]);<br /> * розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2720 ч. 1 ст. 381 КК України]);<br /> * введення в оману суду або іншого уповноваженого органу (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2745 ч. 1 ст. 384 КК України]);<br /> * відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2751 ст. 385 КК України]);<br /> * перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2756 ст. 386 КК України]);<br /> * розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2760 ст. 387 КК України]);<br /> * ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2772 ст. 389 КК України]);<br /> * умисне невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2777 ст. 389-1 КК України]);<br /> * невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3458 ст. 390-1 КК України]);<br /> * порушення правил адміністративного нагляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2804 ст. 395 КК України]);<br /> * втручання в діяльність захисника чи представника особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2811 ст. 397 КК України]);<br /> * представництво в суді без повноважень (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3400 ч. 1 ст. 400-1 КК України]);<br /> * необережне знищення або пошкодження військового майна (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2912 ч. 1 ст. 412 КК України])<br /> * незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3022 ч. 1 ст. 435 КК України]);<br /> *незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3069 ст. 445 КК України]).<br /> <br /> == Загальні положення досудового розслідування кримінальних проступків ==<br /> Досудове розслідування кримінальних проступків здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України. Особливості початку досудового розслідування у формі дізнання визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2662 ст. 298 КПК України]. Керівник органу дізнання визначає дізнавача, який здійснюватиме досудове розслідування у формі дізнання. Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2661 главою 25 КПК України.] <br /> <br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2036 ч. 3 ст. 214 КПК], особливістю процедури дізнання, в порівнянні із процедурою досудового розслідування є слідчі або розшукові дії які можуть проводитися до моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).<br /> <br /> Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:<br /> <br /> 1) відібрано пояснення;<br /> <br /> 2) проведено медичне освідування;<br /> <br /> 3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;<br /> <br /> 4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.<br /> <br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n6746 ст. 298-1 КПК України] введено нове поняття, таке як процесуальні джерела доказів у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки.<br /> <br /> Процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, крім визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1048 ст. 84 КПК України], також є:<br /> * пояснення осіб; <br /> * результати медичного освідування;<br /> * висновок спеціаліста;<br /> * показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. <br /> Такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.<br /> <br /> == Строки розслідування кримінальних проступків ==<br /> З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом '''72 годин''' або '''20 діб,''' якщо підозрюваний не визнає вину або існує необхідність проведення додаткових слідчих (розшукових) дій або вчинення кримінального проступку неповнолітнім.<br /> <br /> В окремих випадках про продовження строку дізнання прокурор виносить постанову для проведення додаткових слідчих і розшукових дій строк дізнання може бути продовжений прокурором до тридцяти днів.<br /> <br /> Дізнавач зобов’язаний не пізніше '''72 годин''' з моменту затримання особи подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру, про що невідкладно письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.<br /> <br /> == Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків ==<br /> '''''Закінчення досудового розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5253 КПК України], з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2668 ст. 301 КПК України], а саме:'''''<br /> <br /> ''Дізнавач'' зобов’язаний у найкоротший строк, але '''не пізніше сімдесяти двох годин''' з моменту затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6440#n6749 ч. 4 ст. 298-2 КПК України], '''''подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання''''' разом із повідомленням про підозру, про що невідкладно письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.<br /> <br /> ''Прокурор'' зобов’язаний '''не пізніше трьох днів після отримання матеріалів''' дізнання разом з повідомленням про підозру, а в разі затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6440#n6749 ч. 4 ст. 298-2 КПК України], '''протягом двадцяти чотирьох годин''' здійснити одну із зазначених дій:<br /> <br /> * прийняти рішення &lt;u&gt;''про закриття кримінального провадження''&lt;/u&gt;, а в разі затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6440#n6749 ч. 4 ст. 298-2 КПК України], - про негайне звільнення затриманої особи;<br /> * ''&lt;u&gt;повернути дізнавачу кримінальне провадження&lt;/u&gt;'' з письмовими вказівками про проведення процесуальних дій з одночасним продовженням строку дізнання до одного місяця та звільнити затриману особу (у разі затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6440#n6749 ч. 4 ст. 298-2 КПК України]);<br /> * ''&lt;u&gt;звернутися до суду з обвинувальним актом&lt;/u&gt;'', клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або про звільнення від кримінальної відповідальності;<br /> * у разі встановлення ''ознак злочину'' ''&lt;u&gt;направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.&lt;/u&gt;''<br /> У випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2668 п. 3 ч. 2 ст. 301 КПК України] , '''''строк затримання особи не повинен перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання''''' до початку розгляду провадження про кримінальний проступок в суді.<br /> <br /> У випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2668 п. 4 ч. 2 ст. 301 КПК України], строк затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6440#n6749 ч. 4 ст. 298-2 КПК України], зараховується до строку тримання особи під вартою.<br /> <br /> ''У разі прийняття прокурором'' рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, прокурор зобов’язаний у межах строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2668 ч. 2 ст. 301 КПК України], '''забезпечити надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику,''' '''потерпілому чи його представнику''' копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, а у разі неможливості такого вручення - зокрема шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб. У разі відмови вказаних осіб їх отримати чи зволікання з отриманням, вказані особи вважаються такими, що отримали доступ до матеріалів дізнання. <br /> <br /> '''Про відмову від отримання''' копій матеріалів дізнання чи неотримання таких копій '''складається відповідний протокол''', який підписується прокурором та особою, яка відмовилася отримувати, або прокурором, якщо особа не з’явилася для отримання копій матеріалів дізнання.<br /> <br /> ==Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні==<br /> '''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2682 ст. 302''' КПК України'''], встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, '''прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.<br /> <br /> Слідчий, прокурор зобов’язаний роз’яснити підозрюваному, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони '''будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку''' з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, прокурор зобов’язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного, потерпілого та представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.<br /> <br /> '''''До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані:'''''<br /> <br /> 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2684 ч. 2 ст. 302 КПК України] та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;<br /> <br /> 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2684 ч. 2 ст. 302 КПК України] та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;<br /> <br /> 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.<br /> <br /> ==Звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили кримінальне правопорушення==<br /> Особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок може бути звільнена від кримінальної відповідальності:<br /> <br /> у зв'язку з дійовим каяттям ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n198 ст. 45 КК України])<br /> <br /> у зв'язку з примиренням винного з потерпілим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n201 ст. 46 КК України])<br /> <br /> у зв'язку з передачею особи на поруки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n204 ст. 47 КК України])<br /> <br /> у зв'язку зі зміною обстановки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 ст. 48 КК України])<br /> <br /> у зв'язку із закінченням строків давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 ст. 49 КК України])<br /> <br /> [[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]<br /> <br /> [[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BA%D0%B8:_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D1%97%D1%85_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5_%D0%B2_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=58804 2025-11-12T14:19:59Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України])<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України])<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2617-19#Text Закон України &quot;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень&quot;]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720-20#Text Закон України &quot;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України &quot;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень&quot;]<br /> <br /> == Поняття кримінального проступку ==<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> &lt;u&gt;'''У зв'язку з чим порядок здійснення кримінального провадження відбувається з урахування змін до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], внесеними відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#n2 Закону України &quot;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану&quot; від 14 квітня 2022 року № 2201-IX]'''&lt;/u&gt;<br /> |}<br /> <br /> '''Кримінальний проступок''' - це передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі - нмдг) (51 000 грн) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n61 ч. 2 ст. 12 КК України]).<br /> <br /> == Класифікація кримінальних правопорушень ==<br /> Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Після внесення змін до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] було виключено поняття злочин середньої тяжкості, а всі злочини, які раніше так класифікувалися, вважатимуться нетяжкими.<br /> <br /> '''Кримінальні правопорушення згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n61 ст. 12 КК України] поділяються на:'''<br /> * '''кримінальні проступки''' (основне покарання не пов’язане з позбавленням волі, а штраф не перевищує 3 000 нмдг);<br /> * '''нетяжкі злочини''' (основне покарання — до 5 років позбавлення волі або штраф до 10 000 нмдг);<br /> * '''тяжкі злочини''' (основне покарання — до 10 років позбавлення волі або штраф до 25 000 нмдг);<br /> * '''особливо тяжкі злочини''' (основне покарання — понад 10 років позбавлення волі або довічного позбавлення волі або штраф понад 25 000 нмдг).<br /> Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин.<br /> <br /> == Перелік кримінальних проступків ==<br /> '''Перелік кримінальних проступків''':<br /> <br /> * умисне легке тілесне ушкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n804 ч. 1, 2 ст. 125 КК України]);<br /> * побої та мордування (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n810 ч. 1 ст. 126 КК України]);<br /> * погроза вбивством (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 ч. 1 ст. 129 КК України]);<br /> * розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n845 ст. 132 КК України]);<br /> * незаконне проведення аборту або стерилізації (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n855 ч. 4 ст. 134 КК України]);<br /> * ненадання допомоги хворому медичним працівником (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n885 ч. 1 ст. 139 КК України]);<br /> * насильницьке донорство (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n916 ч. 1 ст. 144 КК України]);<br /> * незаконне розголошення лікарської таємниці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n923 ст. 145 КК України]);<br /> * експлуатація дітей (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n953 ч. 1 ст. 150 КК України]);<br /> * примушування до вступу в статевий зв'язок (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n994 ч. 1, 2 ст. 154 КК України]);<br /> * порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборної агітації чи агітації референдуму (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1052 ч. 1,2,3 ст. 159-1 КК України]);<br /> * порушення недоторканості житла (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1080 ч. 1 ст. 162 КК України]);<br /> * порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1086 ч. 1 ст. 163 КК України]);<br /> * ухилення від сплати аліментів на утримання дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 ст. 164 КК України]);<br /> * ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1098 ст. 165 КК України]);<br /> * розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1111 ч. 1 ст. 168 КК України]);<br /> * перешкоджання законній професійній діяльності журналістів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1128 ст. 171 КК України]);<br /> * грубе порушення законодавства про працю (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1133 ч. 1 ст. 172 КК України]);<br /> * грубе порушення угоди про працю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1138 ст. 173 КК України]);<br /> * примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1143 ст. 174 КК України]);<br /> * невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1147 ч. 1 ст. 175 КК України]);<br /> * порушення недоторканності приватного життя (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1190 ч. 1 ст. 182 КК України]);<br /> * порушення права на отримання освіти (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1197 ч. 1 ст. 183 КК України]);<br /> * порушення права на безоплатну медичну допомогу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1203 ст. 184 КК України]);<br /> * крадіжка (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 ч. 1 ст. 185 КК України]);<br /> * викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1247 ч. 1 ст. 188-1 КК України]);<br /> * шахрайство (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1263 ч. 1 ст. 190 КК України]);<br /> * заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1284 ст. 192 КК України]);<br /> * незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1291 ст. 193 КК України]);<br /> * погроза знищення майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1309 ст. 195 КК України]);<br /> * самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1321 ч. 1 ст. 197-1 КК України]);<br /> * умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1426 ч. 1 ст. 209-1 КК України]);<br /> * порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1467 ч. 1 ст. 213 КК України]);<br /> * розголошення комерційної або банківської таємниці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1547 ст. 232 КК України]);<br /> * незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1598 ч. 1 ст. 239-1 КК України]);<br /> * незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1607 ч. 1 ст. 239-2 КК України]);<br /> * порушення законодавства про захист рослин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1657 ст. 247 КК України]);<br /> * незаконне полювання (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1661 ч. 1 ст. 248 КК України]);<br /> * незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1668 ч. 1 ст. 249 КК України]);<br /> * умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1680 ч. 1 ст. 252 КК України]);<br /> * проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1685 ч. 1 ст. 253 КК України]);<br /> * безгосподарське використання земель (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 ч. 1 ст. 254 КК України]);<br /> * незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1836 ч. 1 ст. 268 КК України]);<br /> * порушення вимог законодавства про охорону праці (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1864 ч. 1 ст. 271 КК України]);<br /> * порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1870 ч. 1 ст. 272 КК України]);<br /> * порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1886 ч. 1 ст. 275 КК України]);<br /> * порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1893 ч. 1 ст. 276 КК України]);<br /> * блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1920 ч. 1 ст. 279 КК України]);<br /> * примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов'язків (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1928 ч. 1 ст. 280 КК України]);<br /> * порушення правил повітряних польотів (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1935 ч. 1 ст. 281 КК України]);<br /> * порушення правил використання повітряного простору (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1943 ч. 1 ст. 282 КК України]);<br /> * самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1950 ч. 1 ст. 283 КК України]);<br /> * ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1955 ст. 284 КК України]);<br /> * неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1958 ст. 285 КК України]);<br /> * знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1991 ст. 290 КК України]);<br /> * групове порушення громадського порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2009 ст. 293 КК України]);<br /> * заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2019 ст. 295 КК України]);<br /> * хуліганство (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2023 ч. 1 ст. 296 КК України]);<br /> * незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2043 ч. 1 ст. 298 КК України]);<br /> * знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2055 ч. 1 ст. 298-1 КК України]);<br /> * створення або утримання місць розпусти і звідництво (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2089 ч. 1 ст. 302 КК України]);<br /> * незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 ч. 1 ст. 309 КК України]);<br /> * посів або вирощування снотворного маку чи конопель (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2156 ч. 1 ст. 310 КК України]);<br /> * незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2162 ч. 1 ст. 311 КК Укранїни]);<br /> * незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2215 ч. 1 ст. 319 КК України]);<br /> * спонукання неповнолітніх до застосування допінгу (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2259 ч. 1 ст. 323 КК України]);<br /> * ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 ст. 335 КК України]);<br /> * ухилення від військового обліку або спеціальних зборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 ст. 337 КК України]);<br /> * незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2350 ст. 339 КК України]);<br /> * опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, приватному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2361 ч. 1 ст. 342 КК України]);<br /> * втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, судового експерта, працівника державної виконавчої служби, приватного виконавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2369 ст. 343 КК України]);<br /> * погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 ч. 1 ст. 350 КК України]);<br /> * перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2420 ст. 351 КК України]);<br /> * перешкоджання діяльності Рахункової палати, члена Рахункової палати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3286 ст. 351-1 КК України]);<br /> * перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3384 ст. 351-2 КК України]);<br /> * самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2430 ч. 1 ст. 353 КК України]);<br /> * примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2452 ч. 1 ст. 355 КК України]);<br /> * самоправство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2459 ст. 356 КК України]);<br /> * викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2462 ч. 1,3 ст. 357 КК України]);<br /> * підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2469 ч. 1, 2, 4 ст. 358 КК України]);<br /> * умисне пошкодження або руйнування телекомунікаційної мережі (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2488 ч. 1 ст. 360 КК України]);<br /> * несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2493 ч. 1 ст. 361 КК України]);<br /> * завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2656 ч. 1 ст. 371 КК України]);<br /> * розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2720 ч. 1 ст. 381 КК України]);<br /> * введення в оману суду або іншого уповноваженого органу (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2745 ч. 1 ст. 384 КК України]);<br /> * відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2751 ст. 385 КК України]);<br /> * перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2756 ст. 386 КК України]);<br /> * розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2760 ст. 387 КК України]);<br /> * ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2772 ст. 389 КК України]);<br /> * умисне невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2777 ст. 389-1 КК України]);<br /> * невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3458 ст. 390-1 КК України]);<br /> * порушення правил адміністративного нагляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2804 ст. 395 КК України]);<br /> * втручання в діяльність захисника чи представника особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2811 ст. 397 КК України]);<br /> * представництво в суді без повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3400 ст. 400-1 КК України]);<br /> * незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3022 ч. 1 ст. 435 КК України]);<br /> *незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3069 ст. 445 КК України]).<br /> <br /> == Загальні положення досудового розслідування кримінальних проступків ==<br /> Досудове розслідування кримінальних проступків здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України. Особливості початку досудового розслідування у формі дізнання визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2662 ст. 298 КПК України]. Керівник органу дізнання визначає дізнавача, який здійснюватиме досудове розслідування у формі дізнання. Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2661 главою 25 КПК України.] <br /> <br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2036 ч. 3 ст. 214 КПК], особливістю процедури дізнання, в порівнянні із процедурою досудового розслідування є слідчі або розшукові дії які можуть проводитися до моменту внесення відомостей до ЄРДР (Єдиного реєстру досудових розслідувань).<br /> <br /> Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:<br /> <br /> 1) відібрано пояснення;<br /> <br /> 2) проведено медичне освідування;<br /> <br /> 3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;<br /> <br /> 4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.<br /> <br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n6746 ст. 298-1 КПК України] введено нове поняття , таке як процесуальні джерела доказів у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки.<br /> <br /> Процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, крім визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1048 ст. 84 КПК України], також є:<br /> * пояснення осіб; <br /> * результати медичного освідування;<br /> * висновок спеціаліста;<br /> * показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. <br /> Такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.<br /> <br /> == Строки розслідування кримінальних проступків ==<br /> З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом '''72 годин''' або '''20 діб,''' якщо підозрюваний не визнає вину або існує необхідність проведення додаткових слідчих (розшукових) дій або вчинення кримінального проступку неповнолітнім.<br /> <br /> В окремих випадках про продовження строку дізнання прокурор виносить постанову для проведення додаткових слідчих і розшукових дій строк дізнання може бути продовжений прокурором до тридцяти днів.<br /> <br /> Дізнавач зобов’язаний не пізніше '''72 годин''' з моменту затримання особи подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру, про що невідкладно письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.<br /> <br /> == Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків ==<br /> '''''Закінчення досудового розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України, з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2668 ст. 301 КПК України], а саме:'''''<br /> <br /> ''Дізнавач'' зобов’язаний у найкоротший строк, але '''не пізніше сімдесяти двох годин''' з моменту затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6440#n6749 ч. 4 ст. 298-2 КПК України], '''''подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання''''' разом із повідомленням про підозру, про що невідкладно письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.<br /> <br /> ''Прокурор'' зобов’язаний '''не пізніше трьох днів після отримання матеріалів''' дізнання разом з повідомленням про підозру, а в разі затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6440#n6749 ч. 4 ст. 298-2 КПК України], '''протягом двадцяти чотирьох годин''' здійснити одну із зазначених дій:<br /> <br /> * прийняти рішення &lt;u&gt;''про закриття кримінального провадження''&lt;/u&gt;, а в разі затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6440#n6749 ч. 4 ст. 298-2 КПК України], - про негайне звільнення затриманої особи;<br /> * ''&lt;u&gt;повернути дізнавачу кримінальне провадження&lt;/u&gt;'' з письмовими вказівками про проведення процесуальних дій з одночасним продовженням строку дізнання до одного місяця та звільнити затриману особу (у разі затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6440#n6749 ч. 4 ст. 298-2 КПК України]);<br /> * ''&lt;u&gt;звернутися до суду з обвинувальним актом&lt;/u&gt;'', клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або про звільнення від кримінальної відповідальності;<br /> * у разі встановлення ''ознак злочину'' ''&lt;u&gt;направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.&lt;/u&gt;''<br /> У випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2668 п. 3 ч. 2 ст. 301 КПК України] , '''''строк затримання особи не повинен перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання''''' до початку розгляду провадження про кримінальний проступок в суді.<br /> <br /> У випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2668 п. 4 ч. 2 ст. 301 КПК України], строк затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6440#n6749 ч. 4 ст. 298-2 КПК України], зараховується до строку тримання особи під вартою.<br /> <br /> ''У разі прийняття прокурором'' рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, прокурор зобов’язаний у межах строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2668 ч. 2 ст. 301 КПК України], '''забезпечити надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику,''' '''потерпілому чи його представнику''' копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, а у разі неможливості такого вручення - зокрема шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб. У разі відмови вказаних осіб їх отримати чи зволікання з отриманням, вказані особи вважаються такими, що отримали доступ до матеріалів дізнання. '''Про відмову від отримання''' копій матеріалів дізнання чи неотримання таких копій '''складається відповідний протокол''', який підписується прокурором та особою, яка відмовилася отримувати, або прокурором, якщо особа не з’явилася для отримання копій матеріалів дізнання.<br /> <br /> ==Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні==<br /> '''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2682 ст. 302''' КПК України'''], встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, '''прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.<br /> <br /> Слідчий, прокурор зобов’язаний роз’яснити підозрюваному, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони '''будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку''' з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, прокурор зобов’язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного, потерпілого та представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.<br /> <br /> '''''До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані:'''''<br /> <br /> 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2684 ч. 2 ст. 302 КПК України] та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;<br /> <br /> 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2684 ч. 2 ст. 302 КПК України] та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;<br /> <br /> 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.<br /> <br /> ==Звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили кримінальне правопорушення==<br /> Особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок може бути звільнена від кримінальної відповідальності:<br /> <br /> у зв'язку з дійовим каяттям ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n198 ст. 45 КК України])<br /> <br /> у зв'язку з примиренням винного з потерпілим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n201 ст. 46 КК України])<br /> <br /> у зв'язку з передачею особи на поруки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n204 ст. 47 КК України])<br /> <br /> у зв'язку зі зміною обстановки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 ст. 48 КК України])<br /> <br /> у зв'язку із закінченням строків давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 ст. 49 КК України])<br /> <br /> [[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BA%D0%B8:_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D1%97%D1%85_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5_%D0%B2_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=58756 2025-11-11T14:25:32Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України])<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України])<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2617-19#Text Закон України &quot;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень&quot;]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720-20#Text Закон України &quot;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України &quot;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень&quot;]<br /> <br /> == Поняття кримінального проступку ==<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> &lt;u&gt;'''У зв'язку з чим порядок здійснення кримінального провадження відбувається з урахування змін до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], внесеними відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#n2 Закону України &quot;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану&quot; від 14 квітня 2022 року № 2201-IX]'''&lt;/u&gt;<br /> |}<br /> <br /> '''Кримінальний проступок''' - це передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі - нмдг) (51 000 грн) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n61 ч. 2 ст. 12 КК України]).<br /> <br /> == Класифікація кримінальних правопорушень ==<br /> Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Після внесення змін до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] було виключено поняття злочин середньої тяжкості, а всі злочини, які раніше так класифікувалися, вважатимуться нетяжкими.<br /> <br /> '''Кримінальні правопорушення згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n61 ст. 12 КК України] поділяються на:'''<br /> * '''кримінальні проступки''' (основне покарання не пов’язане з позбавленням волі, а штраф не перевищує 3 000 нмдг);<br /> * '''нетяжкі злочини''' (основне покарання — до 5 років позбавлення волі або штраф до 10 000 нмдг);<br /> * '''тяжкі злочини''' (основне покарання — до 10 років позбавлення волі або штраф до 25 000 нмдг);<br /> * '''особливо тяжкі злочини''' (основне покарання — понад 10 років позбавлення волі або довічного позбавлення волі або штраф понад 25 000 нмдг).<br /> Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин.<br /> <br /> == Перелік кримінальних проступків ==<br /> '''Перелік кримінальних проступків''':<br /> <br /> * умисне легке тілесне ушкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n804 ч. 1, 2 ст. 125 КК України]);<br /> * побої та мордування (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n810 ч. 1 ст. 126 КК України]);<br /> * погроза вбивством (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 ч. 1 ст. 129 КК України]);<br /> * розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n845 ст. 132 КК України]);<br /> * незаконне проведення аборту або стерилізації (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n855 ч. 4 ст. 134 КК України]);<br /> * ненадання допомоги хворому медичним працівником (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n885 ч. 1 ст. 139 КК України]);<br /> * насильницьке донорство (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n916 ч. 1 ст. 144 КК України]);<br /> * незаконне розголошення лікарської таємниці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n923 ст. 145 КК України]);<br /> * експлуатація дітей (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n953 ч. 1 ст. 150 КК України]);<br /> * примушування до вступу в статевий зв'язок (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n994 ч. 1, 2 ст. 154 КК України]);<br /> * порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборної агітації чи агітації референдуму (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1052 ч. 1,2,3 ст. 159-1 КК України]);<br /> * порушення недоторканості житла (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1080 ч. 1 ст. 162 КК України]);<br /> * порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1086 ч. 1 ст. 163 КК України]);<br /> * ухилення від сплати аліментів на утримання дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 ст. 164 КК України]);<br /> * ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1098 ст. 165 КК України]);<br /> * розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1111 ч. 1 ст. 168 КК України]);<br /> * перешкоджання законній професійній діяльності журналістів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1128 ст. 171 КК України]);<br /> * грубе порушення законодавства про працю (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1133 ч. 1 ст. 172 КК України]);<br /> * грубе порушення угоди про працю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1138 ст. 173 КК України]);<br /> * примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1143 ст. 174 КК України]);<br /> * невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1147 ч. 1 ст. 175 КК України]);<br /> * порушення недоторканності приватного життя (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1190 ч. 1 ст. 182 КК України]);<br /> * порушення права на отримання освіти (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1197 ч. 1 ст. 183 КК України]);<br /> * порушення права на безоплатну медичну допомогу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1203 ст. 184 КК України]);<br /> * крадіжка (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 ч. 1 ст. 185 КК України]);<br /> * викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1247 ч. 1 ст. 188-1 КК України]);<br /> * шахрайство (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1263 ч. 1 ст. 190 КК України]);<br /> * заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1284 ст. 192 КК України]);<br /> * незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1291 ст. 193 КК України]);<br /> * погроза знищення майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1309 ст. 195 КК України]);<br /> * самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1321 ч. 1 ст. 197-1 КК України]);<br /> * умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1426 ч. 1 ст. 209-1 КК України]);<br /> * порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1467 ч. 1 ст. 213 КК України]);<br /> * розголошення комерційної або банківської таємниці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1547 ст. 232 КК України]);<br /> * незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1598 ч. 1 ст. 239-1 КК України]);<br /> * незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1598 ч. 1 ст. 239-2 КК України]);<br /> * порушення законодавства про захист рослин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1657 ст. 247 КК України]);<br /> * незаконне полювання (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1661 ч. 1 ст. 248 КК України]);<br /> * незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1668 ч. 1 ст. 249 КК України]);<br /> * умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1680 ч. 1 ст. 252 КК України]);<br /> * проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1685 ч. 1 ст. 253 КК України]);<br /> * безгосподарське використання земель (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 ч. 1 ст. 254 КК України]);<br /> * незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1836 ч. 1 ст. 268 КК України]);<br /> * порушення вимог законодавства про охорону праці (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1864 ч. 1 ст. 271 КК України]);<br /> * порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1870 ч. 1 ст. 272 КК України]);<br /> * порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1886 ч. 1 ст. 275 КК України]);<br /> * порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1893 ч. 1 ст. 276 КК України]);<br /> * блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1920 ч. 1 ст. 279 КК України]);<br /> * примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов'язків (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1928 ч. 1 ст. 280 КК України]);<br /> * порушення правил повітряних польотів (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1935 ч. 1 ст. 281 КК України]);<br /> * порушення правил використання повітряного простору (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1943 ч. 1 ст. 282 КК України]);<br /> * самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1950 ч. 1 ст. 283 КК України]);<br /> * ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1955 ст. 284 КК України]);<br /> * неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1958 ст. 285 КК України]);<br /> * знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1991 ст. 290 КК України]);<br /> * групове порушення громадського порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2009 ст. 293 КК України]);<br /> * заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2019 ст. 295 КК України]);<br /> * хуліганство (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2023 ч. 1 ст. 296 КК України]);<br /> * незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2043 ч. 1 ст. 298 КК України]);<br /> * знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2055 ч. 1 ст. 298-1 КК України]);<br /> * створення або утримання місць розпусти і звідництво (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2089 ч. 1 ст. 302 КК України]);<br /> * незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 ч. 1 ст. 309 КК України]);<br /> * посів або вирощування снотворного маку чи конопель (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2156 ч. 1 ст. 310 КК України]);<br /> * незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2162 ч. 1 ст. 311 КК Укранїни]);<br /> * незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2215 ч. 1 ст. 319 КК України]);<br /> * спонукання неповнолітніх до застосування допінгу (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2259 ч. 1 ст. 323 КК України]);<br /> * ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 ст. 335 КК України]);<br /> * ухилення від військового обліку або спеціальних зборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 ст. 337 КК України]);<br /> * незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2350 ст. 339 КК України]);<br /> * опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, приватному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2361 ч. 1 ст. 342 КК України]);<br /> * втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, судового експерта, працівника державної виконавчої служби, приватного виконавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2369 ст. 343 КК України]);<br /> * погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2413 ч. 1 ст. 350 КК України]);<br /> * перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2420 ст. 351 КК України]);<br /> * перешкоджання діяльності Рахункової палати, члена Рахункової палати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3286 ст. 351-1 КК України]);<br /> * перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3384 ст. 351-2 КК України]);<br /> * самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2430 ч. 1 ст. 353 КК України]);<br /> * примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2452 ч. 1 ст. 355 КК України]);<br /> * самоправство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2459 ст. 356 КК України]);<br /> * викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2462 ч. 1,3 ст. 357 КК України]);<br /> * підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2469 ч. 1, 2, 4 ст. 358 КК України]);<br /> * умисне пошкодження або руйнування телекомунікаційної мережі (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2488 ч. 1 ст. 360 КК України]);<br /> * несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2493 ч. 1 ст. 361 КК України]);<br /> * завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2656 ч. 1 ст. 371 КК України]);<br /> * розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2720 ч. 1 ст. 381 КК України]);<br /> * введення в оману суду або іншого уповноваженого органу (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2745 ч. 1 ст. 384 КК України]);<br /> * відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2751 ст. 385 КК України]);<br /> * перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2756 ст. 386 КК України]);<br /> * розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2760 ст. 387 КК України]);<br /> * ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2772 ст. 389 КК України]);<br /> * умисне невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2777 ст. 389-1 КК України]);<br /> * невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3458 ст. 390-1 КК України]);<br /> * порушення правил адміністративного нагляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2804 ст. 395 КК України]);<br /> * втручання в діяльність захисника чи представника особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2811 ст. 397 КК України]);<br /> * представництво в суді без повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3400 ст. 400-1 КК України]);<br /> * незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею (тільки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3022 ч. 1 ст. 435 КК України]);<br /> *незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3069 ст. 445 КК України]).<br /> <br /> == Загальні положення досудового розслідування кримінальних проступків ==<br /> Досудове розслідування кримінальних проступків здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України. Особливості початку досудового розслідування у формі дізнання визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2662 ст. 298 КПК України]. Керівник органу дізнання визначає дізнавача, який здійснюватиме досудове розслідування у формі дізнання. Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2661 главою 25 КПК України.] <br /> <br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2036 ч. 3 ст. 214 КПК], особливістю процедури дізнання, в порівнянні із процедурою досудового розслідування є слідчі або розшукові дії які можуть проводитися до моменту внесення відомостей до ЄРДР (Єдиного реєстру досудових розслідувань).<br /> <br /> Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:<br /> <br /> 1) відібрано пояснення;<br /> <br /> 2) проведено медичне освідування;<br /> <br /> 3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;<br /> <br /> 4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.<br /> <br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n6746 ст. 298-1 КПК України] введено нове поняття , таке як процесуальні джерела доказів у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки.<br /> <br /> Процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, крім визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1048 ст. 84 КПК України], також є:<br /> * пояснення осіб; <br /> * результати медичного освідування;<br /> * висновок спеціаліста;<br /> * показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. <br /> Такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.<br /> <br /> == Строки розслідування кримінальних проступків ==<br /> З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом '''72 годин''' або '''20 діб,''' якщо підозрюваний не визнає вину або існує необхідність проведення додаткових слідчих (розшукових) дій або вчинення кримінального проступку неповнолітнім.<br /> <br /> В окремих випадках про продовження строку дізнання прокурор виносить постанову для проведення додаткових слідчих і розшукових дій строк дізнання може бути продовжений прокурором до тридцяти днів.<br /> <br /> Дізнавач зобов’язаний не пізніше '''72 годин''' з моменту затримання особи подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру, про що невідкладно письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.<br /> <br /> == Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків ==<br /> '''''Закінчення досудового розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України, з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2668 ст. 301 КПК України], а саме:'''''<br /> <br /> ''Дізнавач'' зобов’язаний у найкоротший строк, але '''не пізніше сімдесяти двох годин''' з моменту затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6440#n6749 ч. 4 ст. 298-2 КПК України], '''''подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання''''' разом із повідомленням про підозру, про що невідкладно письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.<br /> <br /> ''Прокурор'' зобов’язаний '''не пізніше трьох днів після отримання матеріалів''' дізнання разом з повідомленням про підозру, а в разі затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6440#n6749 ч. 4 ст. 298-2 КПК України], '''протягом двадцяти чотирьох годин''' здійснити одну із зазначених дій:<br /> <br /> * прийняти рішення &lt;u&gt;''про закриття кримінального провадження''&lt;/u&gt;, а в разі затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6440#n6749 ч. 4 ст. 298-2 КПК України], - про негайне звільнення затриманої особи;<br /> * ''&lt;u&gt;повернути дізнавачу кримінальне провадження&lt;/u&gt;'' з письмовими вказівками про проведення процесуальних дій з одночасним продовженням строку дізнання до одного місяця та звільнити затриману особу (у разі затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6440#n6749 ч. 4 ст. 298-2 КПК України]);<br /> * ''&lt;u&gt;звернутися до суду з обвинувальним актом&lt;/u&gt;'', клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або про звільнення від кримінальної відповідальності;<br /> * у разі встановлення ''ознак злочину'' ''&lt;u&gt;направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.&lt;/u&gt;''<br /> У випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2668 п. 3 ч. 2 ст. 301 КПК України] , '''''строк затримання особи не повинен перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання''''' до початку розгляду провадження про кримінальний проступок в суді.<br /> <br /> У випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2668 п. 4 ч. 2 ст. 301 КПК України], строк затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6440#n6749 ч. 4 ст. 298-2 КПК України], зараховується до строку тримання особи під вартою.<br /> <br /> ''У разі прийняття прокурором'' рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, прокурор зобов’язаний у межах строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2668 ч. 2 ст. 301 КПК України], '''забезпечити надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику,''' '''потерпілому чи його представнику''' копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, а у разі неможливості такого вручення - зокрема шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб. У разі відмови вказаних осіб їх отримати чи зволікання з отриманням, вказані особи вважаються такими, що отримали доступ до матеріалів дізнання. '''Про відмову від отримання''' копій матеріалів дізнання чи неотримання таких копій '''складається відповідний протокол''', який підписується прокурором та особою, яка відмовилася отримувати, або прокурором, якщо особа не з’явилася для отримання копій матеріалів дізнання.<br /> <br /> ==Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні==<br /> '''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2682 ст. 302''' КПК України'''], встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, '''прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.<br /> <br /> Слідчий, прокурор зобов’язаний роз’яснити підозрюваному, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони '''будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку''' з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, прокурор зобов’язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного, потерпілого та представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.<br /> <br /> '''''До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані:'''''<br /> <br /> 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2684 ч. 2 ст. 302 КПК України] та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;<br /> <br /> 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2684 ч. 2 ст. 302 КПК України] та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;<br /> <br /> 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.<br /> <br /> ==Звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили кримінальне правопорушення==<br /> Особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок може бути звільнена від кримінальної відповідальності:<br /> <br /> у зв'язку з дійовим каяттям ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n198 ст. 45 КК України])<br /> <br /> у зв'язку з примиренням винного з потерпілим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n201 ст. 46 КК України])<br /> <br /> у зв'язку з передачею особи на поруки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n204 ст. 47 КК України])<br /> <br /> у зв'язку зі зміною обстановки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 ст. 48 КК України])<br /> <br /> у зв'язку із закінченням строків давності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 ст. 49 КК України])<br /> <br /> [[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BF_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=58754 2025-11-11T13:26:31Z

<p>Maksym.halushko: /* Судова практика */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Закон України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17#Text Закон України “Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2471-12#Text Постанова Верховної ради України від 17 червня 1992 року № 2471-XII “Про право власності на окремі види майна”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1447-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1447 &quot;Про затвердження Методики грошової оцінки пам’яток&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]<br /> == Поняття пам'ятки культурної спадщини ==<br /> '''Культурна спадщина''' – сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини.<br /> <br /> '''Об'єкт культурної спадщини''' – визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.<br /> <br /> '''Пам’ятка культурної спадщини''' – об’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, або об’єкт культурної спадщини, який взято на державний облік, відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Законом України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;], до розв’язання питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до [https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/derzhavnyy-reiestr-nerukhomykh-pam-iatok-ukrainy/ Державного реєстру нерухомих пам’яток України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#n13 ст. 1 Закону України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;]). <br /> <br /> '''До таких об'єктів належать лише об'єкти нерухомого майна.'''<br /> <br /> Культурна спадщина охороняється законом. Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4343 ст. 54 Конституції України] держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.<br /> <br /> Національним законодавством затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17#Text Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації]. <br /> <br /> Пам'ятки культурної спадщини, занесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17#n20 Переліку] '''не можуть бути предметом застави''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#n22 ст. 4 Закону України &quot;Про заставу&quot;]).<br /> <br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] 1950 року, ратифікованій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/475/97-%D0%B2%D1%80#Text Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції], закріплено гарантії здійснення права власності та його захисту. Зокрема, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#o11 ст. 1 Першого протоколу] до неї зазначено, ''що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.'' Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 ст. 41 Конституції України], примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.<br /> == Порядок викупу пам'ятки культурної спадщини ==<br /> Державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.<br /> <br /> До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать:<br /> <br /> * центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;<br /> * орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;<br /> * обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;<br /> * виконавчий орган сільської, селищної, міської ради ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#n68 ст. 3 Закону України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;]).<br /> <br /> У разі, коли пам'ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).<br /> <br /> Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють вищезазначених заходів, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов'язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.<br /> <br /> У разі, коли власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, не в змозі виконати розпорядження органу охорони культурної спадщини щодо охорони пам'ятки, орган охорони культурної спадщини може вжити необхідних заходів самостійно (повністю або частково), профінансувавши їх за рахунок спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#n389 ст. 27 Закону України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;]).<br /> <br /> Органи охорони культурної спадщини зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.<br /> <br /> Приписи органів охорони культурної спадщини є обов'язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.<br /> <br /> Органи місцевого самоврядування, на території яких не створено органів охорони культурної спадщини, зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці, негайно повідомивши про це відповідний орган охорони культурної спадщини місцевого органу виконавчої влади.<br /> <br /> Органи місцевого самоврядування зобов'язані повідомляти відповідні органи охорони культурної спадщини про бездіяльність власника або уповноваженого ним органу, особи, яка набула права володіння, користування чи управління, що створює загрозу пам'ятці.<br /> <br /> На об’єктах підводної культурної спадщини зі статусом морського меморіалу забороняється ведення будь-яких форм діяльності, зокрема підводно-екскурсійної, крім потреб наукових досліджень або інвентаризації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#n397 ст. 30 Закону України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;]).<br /> <br /> '''''Для припинення права власності на пам'ятки культурної спадщини повинні існувати такі умови:'''''<br /> * наявність в особи права власності на такий об'єкт;<br /> * безгосподарне ставлення до нього власника, що загрожує його пошкодженням або знищенням.<br /> У разі виявлення пам'ятки, якій в результаті дій або бездіяльності власника пам'ятки культурної спадщини загрожує пошкодження або знищення, відповідний орган охорони культурної спадщини надсилає власнику попередження у формі листа, де зазначається термін, протягом якого власним має вжити конкретних заходів щодо збереження пам'ятки. Зазначені вимоги у попередженні слугують сигналом для власника, дії або бездіяльність якого створюють загрозу пошкодженню чи знищенню пам'ятки. <br /> <br /> Якщо власник пам'ятки культурної спадщини не вживе заходів щодо її збереження (незалежно від вини), зокрема у зв'язку з неможливістю створення необхідних для цього умов (наприклад, недостатність коштів), '''суд за позовом відповідного органу охорони культурної спадщини може постановити рішення про її викуп.''' <br /> <br /> Суд, розглядаючи справу про примусовий викуп пам’ятки, зобов’язаний встановити факт бездіяльності власника або дій, спрямованих на пошкодження чи знищення пам’ятки, і факт попередження відповідним державним органом власника про припинення недбалого ставлення до пам’ятки, а також визначити викупну ціну пам’ятки у разі недосягнення згоди щодо неї сторонами спору. При цьому розмір відшкодування розраховується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1447-2002-%D0%BF#o9 Методики грошової оцінки пам’яток], яка визначає процедури проведення грошової оцінки пам'яток археології, історії, монументального мистецтва, архітектури та містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних пам'яток національного та місцевого значення, занесених до [https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/derzhavnyy-reiestr-nerukhomykh-pam-iatok-ukrainy/ Державного реєстру нерухомих пам'яток України]. Дія цієї [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1447-2002-%D0%BF#o9 Методики] поширюється на випадки проведення суб'єктами оціночної діяльності грошової оцінки пам'яток та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до вирішення питання про занесення їх до [https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/derzhavnyy-reiestr-nerukhomykh-pam-iatok-ukrainy/ Державного реєстру нерухомих пам'яток України].<br /> <br /> У разі невідкладної необхідності забезпечення умов для збереження пам'ятки культурної спадщини позов про її викуп може бути пред'явлено без попередження. Виключного (закритого) переліку підстав відчуження об’єктів культурної спадщини у недобросовісних власників не міститься в жодному національному нормативно-правовому акті.<br /> <br /> Викуплена пам'ятка культурної спадщини переходить у власність держави. Власнику, в якого викуповується майно, виплачується його вартість. Викупна ціна пам'ятки культурної спадщини визначається за згодою сторін, а в разі спору - судом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1911 ст. 352 Цивільного кодексу України]).<br /> == Судова практика ==<br /> [https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/kontakts/ Верховний Суд] у своїй [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88245541 постанові у справі № 826/6522/15 від 05.03.2020 року] висловив наступну правову позицію щодо застосування норм права у сфері охорони культурної спадщини, а саме: &quot;Власник або уповноважений ним орган, користувач, який уклав охоронний договір щодо збереження об’єктів культурної спадщини, несе відповідальність за його невиконання, а органи охорони культурної спадщини зобов’язані заборонити будь-яку діяльність таких осіб, що створює загрозу пам’ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини&quot;.<br /> <br /> [[Категорія: Інші питання цивільного права]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BF_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=58753 2025-11-11T13:25:22Z

<p>Maksym.halushko: /* Судова практика */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Закон України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17#Text Закон України “Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2471-12#Text Постанова Верховної ради України від 17 червня 1992 року № 2471-XII “Про право власності на окремі види майна”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1447-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1447 &quot;Про затвердження Методики грошової оцінки пам’яток&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]<br /> == Поняття пам'ятки культурної спадщини ==<br /> '''Культурна спадщина''' – сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини.<br /> <br /> '''Об'єкт культурної спадщини''' – визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.<br /> <br /> '''Пам’ятка культурної спадщини''' – об’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, або об’єкт культурної спадщини, який взято на державний облік, відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Законом України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;], до розв’язання питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до [https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/derzhavnyy-reiestr-nerukhomykh-pam-iatok-ukrainy/ Державного реєстру нерухомих пам’яток України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#n13 ст. 1 Закону України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;]). <br /> <br /> '''До таких об'єктів належать лише об'єкти нерухомого майна.'''<br /> <br /> Культурна спадщина охороняється законом. Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4343 ст. 54 Конституції України] держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.<br /> <br /> Національним законодавством затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17#Text Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації]. <br /> <br /> Пам'ятки культурної спадщини, занесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17#n20 Переліку] '''не можуть бути предметом застави''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#n22 ст. 4 Закону України &quot;Про заставу&quot;]).<br /> <br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] 1950 року, ратифікованій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/475/97-%D0%B2%D1%80#Text Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції], закріплено гарантії здійснення права власності та його захисту. Зокрема, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#o11 ст. 1 Першого протоколу] до неї зазначено, ''що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.'' Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 ст. 41 Конституції України], примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.<br /> == Порядок викупу пам'ятки культурної спадщини ==<br /> Державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.<br /> <br /> До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать:<br /> <br /> * центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;<br /> * орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;<br /> * обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;<br /> * виконавчий орган сільської, селищної, міської ради ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#n68 ст. 3 Закону України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;]).<br /> <br /> У разі, коли пам'ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).<br /> <br /> Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють вищезазначених заходів, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов'язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.<br /> <br /> У разі, коли власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, не в змозі виконати розпорядження органу охорони культурної спадщини щодо охорони пам'ятки, орган охорони культурної спадщини може вжити необхідних заходів самостійно (повністю або частково), профінансувавши їх за рахунок спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#n389 ст. 27 Закону України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;]).<br /> <br /> Органи охорони культурної спадщини зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.<br /> <br /> Приписи органів охорони культурної спадщини є обов'язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.<br /> <br /> Органи місцевого самоврядування, на території яких не створено органів охорони культурної спадщини, зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці, негайно повідомивши про це відповідний орган охорони культурної спадщини місцевого органу виконавчої влади.<br /> <br /> Органи місцевого самоврядування зобов'язані повідомляти відповідні органи охорони культурної спадщини про бездіяльність власника або уповноваженого ним органу, особи, яка набула права володіння, користування чи управління, що створює загрозу пам'ятці.<br /> <br /> На об’єктах підводної культурної спадщини зі статусом морського меморіалу забороняється ведення будь-яких форм діяльності, зокрема підводно-екскурсійної, крім потреб наукових досліджень або інвентаризації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#n397 ст. 30 Закону України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;]).<br /> <br /> '''''Для припинення права власності на пам'ятки культурної спадщини повинні існувати такі умови:'''''<br /> * наявність в особи права власності на такий об'єкт;<br /> * безгосподарне ставлення до нього власника, що загрожує його пошкодженням або знищенням.<br /> У разі виявлення пам'ятки, якій в результаті дій або бездіяльності власника пам'ятки культурної спадщини загрожує пошкодження або знищення, відповідний орган охорони культурної спадщини надсилає власнику попередження у формі листа, де зазначається термін, протягом якого власним має вжити конкретних заходів щодо збереження пам'ятки. Зазначені вимоги у попередженні слугують сигналом для власника, дії або бездіяльність якого створюють загрозу пошкодженню чи знищенню пам'ятки. <br /> <br /> Якщо власник пам'ятки культурної спадщини не вживе заходів щодо її збереження (незалежно від вини), зокрема у зв'язку з неможливістю створення необхідних для цього умов (наприклад, недостатність коштів), '''суд за позовом відповідного органу охорони культурної спадщини може постановити рішення про її викуп.''' <br /> <br /> Суд, розглядаючи справу про примусовий викуп пам’ятки, зобов’язаний встановити факт бездіяльності власника або дій, спрямованих на пошкодження чи знищення пам’ятки, і факт попередження відповідним державним органом власника про припинення недбалого ставлення до пам’ятки, а також визначити викупну ціну пам’ятки у разі недосягнення згоди щодо неї сторонами спору. При цьому розмір відшкодування розраховується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1447-2002-%D0%BF#o9 Методики грошової оцінки пам’яток], яка визначає процедури проведення грошової оцінки пам'яток археології, історії, монументального мистецтва, архітектури та містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних пам'яток національного та місцевого значення, занесених до [https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/derzhavnyy-reiestr-nerukhomykh-pam-iatok-ukrainy/ Державного реєстру нерухомих пам'яток України]. Дія цієї [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1447-2002-%D0%BF#o9 Методики] поширюється на випадки проведення суб'єктами оціночної діяльності грошової оцінки пам'яток та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до вирішення питання про занесення їх до [https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/derzhavnyy-reiestr-nerukhomykh-pam-iatok-ukrainy/ Державного реєстру нерухомих пам'яток України].<br /> <br /> У разі невідкладної необхідності забезпечення умов для збереження пам'ятки культурної спадщини позов про її викуп може бути пред'явлено без попередження. Виключного (закритого) переліку підстав відчуження об’єктів культурної спадщини у недобросовісних власників не міститься в жодному національному нормативно-правовому акті.<br /> <br /> Викуплена пам'ятка культурної спадщини переходить у власність держави. Власнику, в якого викуповується майно, виплачується його вартість. Викупна ціна пам'ятки культурної спадщини визначається за згодою сторін, а в разі спору - судом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1911 ст. 352 Цивільного кодексу України]).<br /> == Судова практика ==<br /> [https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/kontakts/ Верховний Суд] у своїй [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88245541 постанові у справі № 826/6522/15 від 05.03.2020 року] висловив наступну правову позицію щодо застосування норм права у сфері охорони культурної спадщини, а саме: &quot;Власник або уповноважений ним орган, користувач, який уклав охоронний договір щодо збереження об’єктів культурної спадщини, несе відповідальність за його невиконання, а органи охорони культурної спадщини зобов’язані заборонити будь-яку діяльність таких осіб, що створює загрозу пам’ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини&quot;.<br /> <br /> &lt;nowiki&gt;[[Категорія: Інші питання цивільного права]]&lt;/nowiki&gt;</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BF_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=58751 2025-11-11T13:18:26Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Закон України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17#Text Закон України “Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2471-12#Text Постанова Верховної ради України від 17 червня 1992 року № 2471-XII “Про право власності на окремі види майна”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1447-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1447 &quot;Про затвердження Методики грошової оцінки пам’яток&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]<br /> == Поняття пам'ятки культурної спадщини ==<br /> '''Культурна спадщина''' – сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини.<br /> <br /> '''Об'єкт культурної спадщини''' – визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.<br /> <br /> '''Пам’ятка культурної спадщини''' – об’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, або об’єкт культурної спадщини, який взято на державний облік, відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Законом України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;], до розв’язання питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до [https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/derzhavnyy-reiestr-nerukhomykh-pam-iatok-ukrainy/ Державного реєстру нерухомих пам’яток України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#n13 ст. 1 Закону України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;]). <br /> <br /> '''До таких об'єктів належать лише об'єкти нерухомого майна.'''<br /> <br /> Культурна спадщина охороняється законом. Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4343 ст. 54 Конституції України] держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.<br /> <br /> Національним законодавством затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17#Text Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації]. <br /> <br /> Пам'ятки культурної спадщини, занесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17#n20 Переліку] '''не можуть бути предметом застави''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#n22 ст. 4 Закону України &quot;Про заставу&quot;]).<br /> <br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] 1950 року, ратифікованій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/475/97-%D0%B2%D1%80#Text Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції], закріплено гарантії здійснення права власності та його захисту. Зокрема, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#o11 ст. 1 Першого протоколу] до неї зазначено, ''що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.'' Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 ст. 41 Конституції України], примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.<br /> == Порядок викупу пам'ятки культурної спадщини ==<br /> Державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.<br /> <br /> До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать:<br /> <br /> * центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;<br /> * орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;<br /> * обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;<br /> * виконавчий орган сільської, селищної, міської ради ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#n68 ст. 3 Закону України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;]).<br /> <br /> У разі, коли пам'ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).<br /> <br /> Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють вищезазначених заходів, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов'язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.<br /> <br /> У разі, коли власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, не в змозі виконати розпорядження органу охорони культурної спадщини щодо охорони пам'ятки, орган охорони культурної спадщини може вжити необхідних заходів самостійно (повністю або частково), профінансувавши їх за рахунок спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#n389 ст. 27 Закону України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;]).<br /> <br /> Органи охорони культурної спадщини зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.<br /> <br /> Приписи органів охорони культурної спадщини є обов'язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.<br /> <br /> Органи місцевого самоврядування, на території яких не створено органів охорони культурної спадщини, зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці, негайно повідомивши про це відповідний орган охорони культурної спадщини місцевого органу виконавчої влади.<br /> <br /> Органи місцевого самоврядування зобов'язані повідомляти відповідні органи охорони культурної спадщини про бездіяльність власника або уповноваженого ним органу, особи, яка набула права володіння, користування чи управління, що створює загрозу пам'ятці.<br /> <br /> На об’єктах підводної культурної спадщини зі статусом морського меморіалу забороняється ведення будь-яких форм діяльності, зокрема підводно-екскурсійної, крім потреб наукових досліджень або інвентаризації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#n397 ст. 30 Закону України &quot;Про охорону культурної спадщини&quot;]).<br /> <br /> '''''Для припинення права власності на пам'ятки культурної спадщини повинні існувати такі умови:'''''<br /> * наявність в особи права власності на такий об'єкт;<br /> * безгосподарне ставлення до нього власника, що загрожує його пошкодженням або знищенням.<br /> У разі виявлення пам'ятки, якій в результаті дій або бездіяльності власника пам'ятки культурної спадщини загрожує пошкодження або знищення, відповідний орган охорони культурної спадщини надсилає власнику попередження у формі листа, де зазначається термін, протягом якого власним має вжити конкретних заходів щодо збереження пам'ятки. Зазначені вимоги у попередженні слугують сигналом для власника, дії або бездіяльність якого створюють загрозу пошкодженню чи знищенню пам'ятки. <br /> <br /> Якщо власник пам'ятки культурної спадщини не вживе заходів щодо її збереження (незалежно від вини), зокрема у зв'язку з неможливістю створення необхідних для цього умов (наприклад, недостатність коштів), '''суд за позовом відповідного органу охорони культурної спадщини може постановити рішення про її викуп.''' <br /> <br /> Суд, розглядаючи справу про примусовий викуп пам’ятки, зобов’язаний встановити факт бездіяльності власника або дій, спрямованих на пошкодження чи знищення пам’ятки, і факт попередження відповідним державним органом власника про припинення недбалого ставлення до пам’ятки, а також визначити викупну ціну пам’ятки у разі недосягнення згоди щодо неї сторонами спору. При цьому розмір відшкодування розраховується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1447-2002-%D0%BF#o9 Методики грошової оцінки пам’яток], яка визначає процедури проведення грошової оцінки пам'яток археології, історії, монументального мистецтва, архітектури та містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних пам'яток національного та місцевого значення, занесених до [https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/derzhavnyy-reiestr-nerukhomykh-pam-iatok-ukrainy/ Державного реєстру нерухомих пам'яток України]. Дія цієї [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1447-2002-%D0%BF#o9 Методики] поширюється на випадки проведення суб'єктами оціночної діяльності грошової оцінки пам'яток та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до вирішення питання про занесення їх до [https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/derzhavnyy-reiestr-nerukhomykh-pam-iatok-ukrainy/ Державного реєстру нерухомих пам'яток України].<br /> <br /> У разі невідкладної необхідності забезпечення умов для збереження пам'ятки культурної спадщини позов про її викуп може бути пред'явлено без попередження. Виключного (закритого) переліку підстав відчуження об’єктів культурної спадщини у недобросовісних власників не міститься в жодному національному нормативно-правовому акті.<br /> <br /> Викуплена пам'ятка культурної спадщини переходить у власність держави. Власнику, в якого викуповується майно, виплачується його вартість. Викупна ціна пам'ятки культурної спадщини визначається за згодою сторін, а в разі спору - судом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1911 ст. 352 Цивільного кодексу України]).<br /> == Судова практика ==<br /> [https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/kontakts/ Верховний Суд] у своїй [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88245541 постанові у справі № 826/6522/15 від 05.03.2020 року] висловив наступну правову позицію щодо застосування норм права у сфері охорони культурної спадщини, а саме: &quot;Власник або уповноважений ним орган, користувач, який уклав охоронний договір щодо збереження об’єктів культурної спадщини, несе відповідальність за його невиконання, а органи охорони культурної спадщини зобов’язані заборонити будь-яку діяльність таких осіб, що створює загрозу пам’ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини&quot;.<br /> [[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%83%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B2&diff=58130 2025-10-16T08:01:21Z

<p>Maksym.halushko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база == <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2493-14#Text Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування»] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] <br /> <br /> == Загальні положення ==<br /> Старостинський округ '''утворюється відповідною сільською, селищною, міською радою''' у складі одного або декількох населених пунктів (крім адміністративного центру територіальної громади), на території якого (яких) проживає '''не менше 500 жителів'''. <br /> <br /> У територіальних громадах, показник густоти населення в яких є вдвічі нижчим за показник середньої густоти населення в Україні без урахування площі та населення адміністративних центрів територіальних громад, перелік яких визначений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування, '''старостинський округ, як виняток, може утворюватися у складі одного або декількох населених пунктів''' (крім адміністративного центру територіальної громади), на території якого (яких) проживає '''не менше 200 жителів'''.<br /> <br /> При утворенні старостинських округів враховуються історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток таких старостинських округів та відповідної територіальної громади, територіальна доступність до центру старостинського округу, яка повинна становити '''не більше 7 кілометрів.'''<br /> <br /> У рішенні сільської, селищної, міської ради про утворення старостинських округів визначається перелік усіх населених пунктів відповідної територіальної громади (крім адміністративного центру територіальної громади) та назви старостинських округів, до яких вони входять ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n1289 частина четверта статті 54&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).<br /> <br /> == Утворення та зміна території старостинського округу ==<br /> * Правом утворення, ліквідації та зміни території старостинських округів наділена виключно рада, яка утворила цей старостинський округ та на пленарному засіданні приймає відповідне рішення більшістю голосів.<br /> * З метою утворення, ліквідації, зміни території старостинських округів право вносити обґрунтовані пропозиції мають голова, секретар ради, депутати ради, постійні комісії ради, виконавчий комітет відповідної ради, загальні збори громадян.<br /> * Утворення старостинського округу – це формування частини території, що є складовою частиною об’єднаної громади з сукупністю жителів одного чи декількох населених пунктів (крім адміністративного центру ОТГ), яка потребує забезпечення представництва своїх інтересів старостою у виконавчих органах відповідної ради.&lt;br&gt;<br /> '''Зазвичай, рішення про утворення старостинських округів повинно містити таку інформацію:'''<br /> * найменування старостинських округів та їх центрів (найменування старостинського округу може бути похідним від найменування населеного пункту, визначеного його умовним центром).<br /> * перелік населених пунктів, що входять до складу кожного старостинського округу;<br /> * адреси адміністративних будівель, де знаходяться робочі місця старост.<br /> '''Зміна території старостинських округів – формування частини території відбувається через:'''<br /> * збільшення їх кількості, шляхом поділу деяких старостинських округів;<br /> * зменшення їх кількості, шляхом об’єднання деяких старостинських округів;<br /> * перенесення населених пунктів з одного старостинського округу до іншого без збільшення чи зменшення кількості самих округів.<br /> В окремих випадках, таких як дострокове припинення повноважень старости, смерть старости та з інших підстав кількість старостинських округів та/або їх територія можуть змінюватись під час поточного скликання ради.<br /> <br /> == Ліквідація старостинського округу ==<br /> '''Ліквідація старостинського округу''' – це повне припинення старостинського округу та виключення його з нормативних документів ради. Кількість старостинських округів чи їх територія можуть змінюватися радою нового скликання до затвердження на посаду старост.</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%83%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B2&diff=58127 2025-10-16T07:54:22Z

<p>Maksym.halushko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база == <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2493-14#Text Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування»] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] <br /> <br /> == Загальні положення ==<br /> Старостинський округ '''утворюється відповідною сільською, селищною, міською радою''' у складі одного або декількох населених пунктів (крім адміністративного центру територіальної громади), на території якого (яких) проживає '''не менше 500 жителів'''. <br /> <br /> У територіальних громадах, показник густоти населення в яких є вдвічі нижчим за показник середньої густоти населення в Україні без урахування площі та населення адміністративних центрів територіальних громад, перелік яких визначений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування, '''старостинський округ, як виняток, може утворюватися у складі одного або декількох населених пунктів''' (крім адміністративного центру територіальної громади), на території якого (яких) проживає '''не менше 200 жителів'''.<br /> <br /> При утворенні старостинських округів враховуються історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток таких старостинських округів та відповідної територіальної громади, територіальна доступність до центру старостинського округу, яка повинна становити '''не більше 7 кілометрів.'''<br /> <br /> У рішенні сільської, селищної, міської ради про утворення старостинських округів визначається перелік усіх населених пунктів відповідної територіальної громади (крім адміністративного центру територіальної громади) та назви старостинських округів, до яких вони входять ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n1289 частина четверта статті 54&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).<br /> <br /> == Утворення та зміна території старостинського округу ==<br /> * Правом утворення, ліквідації та зміни території старостинських округів наділена виключно рада, яка утворила цей старостинський округ та на пленарному засіданні приймає відповідне рішення більшістю голосів.<br /> * З метою утворення, ліквідації, зміни території старостинських округів право вносити обґрунтовані пропозиції мають голова, секретар ради, депутати ради, постійні комісії ради, виконавчий комітет відповідної ради, загальні збори громадян.<br /> * Утворення старостинського округу – це формування частини території, що є складовою частиною об’єднаної громади з сукупністю жителів одного чи декількох населених пунктів (крім адміністративного центру ОТГ), яка потребує забезпечення представництва своїх інтересів старостою у виконавчих органах відповідної ради.&lt;br&gt;<br /> '''Рішення про утворення старостинських округів повинно містити таку інформацію:'''<br /> * найменування старостинських округів та їх центрів (найменування старостинського округу може бути похідним від найменування населеного пункту, визначеного його умовним центром).<br /> * перелік населених пунктів, що входять до складу кожного старостинського округу;<br /> * адреси адміністративних будівель, де знаходяться робочі місця старост.<br /> '''Зміна території старостинських округів – формування частини території відбувається через:'''<br /> * збільшення їх кількості, шляхом поділу деяких старостинських округів;<br /> * зменшення їх кількості, шляхом об’єднання деяких старостинських округів;<br /> * перенесення населених пунктів з одного старостинського округу до іншого без збільшення чи зменшення кількості самих округів.<br /> В окремих випадках, таких як дострокове припинення повноважень старости, смерть старости та з інших підстав кількість старостинських округів та/або їх територія можуть змінюватись під час поточного скликання ради.<br /> <br /> == Ліквідація старостинського округу ==<br /> '''Ліквідація старостинського округу''' – це повне припинення старостинського округу та виключення його з нормативних документів ради. Кількість старостинських округів чи їх територія можуть змінюватися радою нового скликання до затвердження на посаду старост.</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%83%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B2&diff=58126 2025-10-16T07:53:26Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база == <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2493-14#Text Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування»] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] <br /> <br /> == Загальні положення ==<br /> Старостинський округ '''утворюється відповідною сільською, селищною, міською радою''' у складі одного або декількох населених пунктів (крім адміністративного центру територіальної громади), на території якого (яких) проживає '''не менше 500 жителів'''. <br /> <br /> У територіальних громадах, показник густоти населення в яких є вдвічі нижчим за показник середньої густоти населення в Україні без урахування площі та населення адміністративних центрів територіальних громад, перелік яких визначений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування, '''старостинський округ, як виняток, може утворюватися у складі одного або декількох населених пунктів''' (крім адміністративного центру територіальної громади), на території якого (яких) проживає '''не менше 200 жителів'''.<br /> <br /> При утворенні старостинських округів враховуються історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток таких старостинських округів та відповідної територіальної громади, територіальна доступність до центру старостинського округу, яка повинна становити '''не більше 7 кілометрів.'''<br /> <br /> У рішенні сільської, селищної, міської ради про утворення старостинських округів визначається перелік усіх населених пунктів відповідної територіальної громади (крім адміністративного центру територіальної громади) та назви старостинських округів, до яких вони входять ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n1289 частина четверта статті 54&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).<br /> <br /> == Утворення та зміна території старостинського округу ==<br /> * Правом утворення, ліквідації та зміни території старостинських округів наділена виключно рада, яка утворила цей старостинський округ та на пленарному засіданні приймає відповідне рішення більшістю голосів.<br /> * З метою утворення, ліквідації, зміни території старостинських округів право вносити обґрунтовані пропозиції мають голова, секретар ради, депутати ради, постійні комісії ради, виконавчий комітет відповідної ради, загальні збори громадян.<br /> * Утворення старостинського округу – це формування частини території, що є складовою частиною об’єднаної громади з сукупністю жителів одного чи декількох населених пунктів (крім адміністративного центру ОТГ), яка потребує забезпечення представництва своїх інтересів старостою у виконавчих органах відповідної ради.&lt;br&gt;<br /> '''Рішення про утворення старостинських округів повинно містити таку інформацію:'''<br /> * найменування старостинських округів та їх центрів (найменування старостинського округу може бути похідним від найменування населеного пункту, визначеного його умовним центром).<br /> * перелік населених пунктів, що входять до складу кожного старостинського округу;<br /> * адреси адміністративних будівель, де знаходяться робочі місця старост.<br /> '''Зміна території старостинських округів – формування частини території відбувається через:'''<br /> * збільшення їх кількості, шляхом поділу деяких старостинських округів;<br /> * зменшення їх кількості, шляхом об’єднання деяких старостинських округів;<br /> * перенесення населених пунктів з одного старостинського округу до іншого без збільшення чи зменшення кількості самих округів.<br /> В окремих випадках, таких як дострокове припинення повноважень старости, смерть старости та з інших підстав кількість старостинських округів та/або їх територія можуть змінюватись під час поточного скликання ради.<br /> <br /> == Ліквідація старостинського округу ==<br /> '''Ліквідація старостинського округу''' – це повне припинення старостинського округу та виключення його з нормативних документів ради. Кількість старостинських округів чи їх територія можуть змінюватися радою нового скликання до затвердження на посаду старост.<br /> <br /> [[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%81%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%83&diff=58117 2025-10-16T06:57:38Z

<p>Maksym.halushko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text Кодекс України про надра]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Водний кодекс України]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України &quot;Про затвердження Порядку державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання об'єму видобутих підземних вод&quot;] <br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України &quot;Про затвердження Порядку видачі, переоформлення та припинення дії (відкликання, визнання недійсними) дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0642-16#Text Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 квітня 2016 року № 145/84 &quot;Про затвердження форми паспорта артезіанської свердловини&quot;] <br /> == Поняття про легалізацію свердловини ==<br /> '''Артезіанська свердловина''' - інженерна водозабірна споруда, яка є вертикальною гірничою виробкою з невеликим розміром поперечного перерізу, що призначена для забору підземних вод з різних водоносних горизонтів.<br /> <br /> Під легалізацією свердловин мається на увазі проведення комплексу різних заходів, зокрема:<br /> * монтаж лічильників на воду;<br /> * монтаж кранів для відбору проб для хімічного і бактеріологічного дослідження складу ресурсу;<br /> * підготовку спеціальних дозволів;<br /> * проектування свердловини;<br /> * оформлення спец водокористування.<br /> <br /> Під час обстеження визначається не тільки тип конструкції і місце розміщення об'єкта. Обов'язково обстежується і зона санітарної охорони, наявність вигрібних ям, інших можливих джерел забруднення ресурсу.<br /> == Документи, необхідні для легальної експлуатації свердловин ==<br /> Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Водного кодексу України] споживачі можуть використовувати воду різними способами. При загальному водокористуванні мова йде про приватні об’єкти, які використовують природні води для забезпечення потреб в чистій воді для господарства і пиття. При спеціалізованому водокористуванні, крім побутових потреб, ресурс служить і для покриття виробничих процесів. Забір води в цьому випадку проводиться з використанням технічних засобів. Споживання більш 300 м&lt;sup&gt;3&lt;/sup&gt; на добу зобов’язує отримати спеціальний дозвіл на користування надрами. Процедура його узгодження і умови детально викладені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2002-%D0%BF#Text Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 321] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2002-%D0%BF#Text Порядок № 321]) (винятком є ​​суб’єкти господарювання, які використовують мінеральні джерела для розливу бутильованої води).<br /> <br /> Таким чином, організації, які отримують воду з надр землі, відносяться до первинних водоспоживачів. Вони повинні мати дозвільні документи на здійснення цієї діяльності. Процедура отримання є безкоштовною і детально описана в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2002-%D0%BF#Text Порядку № 321].<br /> <br /> Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text Кодексу України про надра] для установки свердловин і підйому підземних вод з глибини більше 20 метрів необхідно оформити дозвіл, що дозволяє використовувати природні ресурси.<br /> <br /> '''Важливо пам’ятати!''' Обов’язковому ліцензуванню підлягає діяльність, пов’язана централізованою подачею води (або її відведенням).<br /> <br /> Крім дозволу на спеціальне водокористування, організації, що має на своєму балансі свердловину, необхідно отримати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0642-16#n16 Паспорт]. Це офіційний документ, форма якого визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0642-16#Text наказом Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 квітня 2016 року № 145/84].<br /> <br /> Додатково потрібно мати:<br /> * державний акт на землю (на якій розташовано технічна споруда);<br /> * проектні документи і технічний проект;<br /> * норми водоспоживання та ін.<br /> <br /> Свердловина, яка знаходиться на балансі підприємства, також повинна бути занесена до державного реєстру (згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2012-%D0%BF#n13 п. 2, 3 Порядку державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання об'єму видобутих підземних вод, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2012 року № 963]). Якщо вона буде служити для подачі питної води, необхідно отримати погодження в органах санітарно-епідеміологічної служби.<br /> <br /> == Які типи підлягають реєстрації ==<br /> '''''Свердловини''''' – це складні технічні споруди, призначені для забору води з надр. Вони можуть розташовуватися у приватника на дачній ділянці або покривати потреби промислових об’єктів. Від гідрогеологічних та санітарних умов району залежить конструкція споруд, їх місце розташування та особливості проектної документації.<br /> <br /> Розрізняють:<br /> * горизонтальні водозабори. Ця технологія використовується при глибині залягання підземних вод не більше 5-8 м. Для такого типу характерна невелика потужність водоносного пласта;<br /> * вертикальні водозабори. Такий тип водозабірних споруд характерний для водоносних горизонтів, які перебувають на великих глибинах (від 10 м. і нижче). Це свердловини, які дозволяють отримувати воду з напірних і безнапірних пластів;<br /> * каптажні колодязі. Цей спосіб використовується, якщо джерела підземних вод близько розташовуються до поверхні землі або виходять з неї у вигляді джерел. Для збільшення площі водозабору використовують спеціальне обладнання та розчищають джерело, створюючи якісь «камери» або колодязі для накопичення і подальшого забору води.<br /> <br /> Вертикальні водозабори найчастіше представлені свердловинами, трубчастими і шахтними колодязями. Це найбільш популярні водозабірні споруди, які дозволяють дістати воду з глибин. Залежно від обсягу споживання, на одній ділянці з приватним будинком може розташовуватися одна свердловина. А відразу кілька, об’єднаних в єдину мережу водозабору, зустрічаються на території деяких виробничих підприємств.<br /> <br /> '''Важливо!''' Роботи з проектування та будівництва водозабірних споруд можуть виконуватися виключно співробітниками організацій, що мають відповідні дозволи та ліцензії.<br /> == Основні етапи легалізації свердловин ==<br /> Щоб мати право використовувати водні природні ресурси, необхідно оформити свердловину на воду відповідно до вимог чинного законодавства. Це стосується землевласників всіх форм власності.<br /> <br /> '''Важливо!''' Без отримання дозволів на паркан воду можуть добувати приватні користувачі і організації за умови, що глибина свердловини не більше 20 м. Такі технічні споруди не потрібно реєструвати.<br /> <br /> Якщо свердловина пробурена нижче цього рівня, її необхідно узаконити в держструктурах. Цю процедуру умовно можна розділити на кілька етапів:<br /> * Розробка проекту на буріння.<br /> * Отримання дозволу на проведення робіт (за потреби).<br /> * Будівництво свердловини.<br /> * Установка лічильників, які фіксують водоспоживання, фільтрів і кранів.<br /> * Узгодження паспорта на водозабірних споруд.<br /> * Занесення свердловини до реєстру.<br /> * Отримання дозвільної документації на водокористування.<br /> <br /> При спорудженні свердловини необхідно звертати увагу на наявність і розміри зони санітарної охорони (далі - ЗСО). На прилеглій території не повинні перебувати сторонні споруди, очисні споруди, вигрібні ями, септики і інші потенційно небезпечні джерела забруднення.<br /> <br /> ЗСО слід передбачати для забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки та охорони від випадкового або навмисного забруднення поверхневих чи підземних джерел і водопровідних споруд системи централізованого питного водопостачання (незалежно від форми власності або відомчої підпорядкованості), а також прилеглих до них територій.<br /> == Див. також ==<br /> * [[Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами]]<br /> * [[Спори з питань користування надрами. Відповідальність за порушення законодавства про надра]]<br /> * [[Права та обов'язки користувачів надр]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%81%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%83&diff=58105 2025-10-15T13:44:03Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text Кодекс України про надра]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Водний кодекс України]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України &quot;Про затвердження Порядку державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання об'єму видобутих підземних вод&quot;] <br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України &quot;Про затвердження Порядку видачі, переоформлення та припинення дії (відкликання, визнання недійсними) дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0642-16#Text Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 квітня 2016 року № 145/84 &quot;Про затвердження форми паспорта артезіанської свердловини&quot;] <br /> == Поняття про легалізацію свердловини ==<br /> '''Артезіанська свердловина''' - інженерна водозабірна споруда, яка є вертикальною гірничою виробкою з невеликим розміром поперечного перерізу, що призначена для забору підземних вод з різних водоносних горизонтів.<br /> <br /> Під легалізацією свердловин мається на увазі проведення комплексу різних заходів, зокрема:<br /> * монтаж лічильників на воду;<br /> * монтаж кранів для відбору проб для хімічного і бактеріологічного дослідження складу ресурсу;<br /> * підготовку спеціальних дозволів;<br /> * проектування свердловини;<br /> * оформлення спец водокористування.<br /> <br /> Під час обстеження визначається не тільки тип конструкції і місце розміщення об'єкта. Обов'язково обстежується і зона санітарної охорони, наявність вигрібних ям, інших можливих джерел забруднення ресурсу.<br /> == Документи, необхідні для легальної експлуатації свердловин ==<br /> Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Водного кодексу України] споживачі можуть використовувати воду різними способами. При загальному водокористуванні мова йде про приватні об’єкти, які використовують природні води для забезпечення потреб в чистій воді для господарства і пиття. При спеціалізованому водокористуванні, крім побутових потреб, ресурс служить і для покриття виробничих процесів. Забір води в цьому випадку проводиться з використанням технічних засобів. Споживання більш 300 м&lt;sup&gt;3&lt;/sup&gt; на добу зобов’язує отримати спеціальний дозвіл на користування надрами. Процедура його узгодження і умови детально викладені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2002-%D0%BF#Text Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 321] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2002-%D0%BF#Text Порядок № 321]) (винятком є ​​суб’єкти господарювання, які використовують мінеральні джерела для розливу бутильованої води).<br /> <br /> Таким чином, організації, які отримують воду з надр землі, відносяться до первинних водоспоживачів. Вони повинні мати дозвільні документи на здійснення цієї діяльності. Процедура отримання є безкоштовною і детально описана в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2002-%D0%BF#Text Порядку № 321].<br /> <br /> Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text Кодексу України про надра] для установки свердловин і підйому підземних вод з глибини більше 20 метрів необхідно оформити дозвіл, що дозволяє використовувати природні ресурси.<br /> <br /> '''Важливо пам’ятати!''' Обов’язковому ліцензуванню підлягає діяльність, пов’язана централізованою подачею води (або її відведенням).<br /> <br /> Крім дозволу на спеціальне водокористування, організації, що має на своєму балансі свердловину, необхідно отримати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0642-16#n16 Паспорт]. Це офіційний документ, форма якого визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0642-16#Text наказом Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 квітня 2016 року № 145/84].<br /> <br /> Додатково потрібно мати:<br /> * державний акт на землю (на якій розташовано технічна споруда);<br /> * проектні документи і технічний проект;<br /> * норми водоспоживання та ін.<br /> <br /> Свердловина, яка знаходиться на балансі підприємства, також повинна бути занесена до державного реєстру (згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2012-%D0%BF#n13 п. 2, 3 Порядку державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання об'єму видобутих підземних вод, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2012 року № 963]). Якщо вона буде служити для подачі питної води, необхідно отримати погодження в органах санітарно-епідеміологічної служби.<br /> <br /> == Які типи підлягають реєстрації ==<br /> '''''Свердловини''''' – це складні технічні споруди, призначені для забору води з надр. Вони можуть розташовуватися у приватника на дачній ділянці або покривати потреби промислових об’єктів. Від гідрогеологічних та санітарних умов району залежить конструкція споруд, їх місце розташування та особливості проектної документації.<br /> <br /> Розрізняють:<br /> * горизонтальні водозабори. Ця технологія використовується при глибині залягання підземних вод не більше 5-8 м. Для такого типу характерна невелика потужність водоносного пласта;<br /> * вертикальні водозабори. Такий тип водозабірних споруд характерний для водоносних горизонтів, які перебувають на великих глибинах (від 10 м. і нижче). Це свердловини, які дозволяють отримувати воду з напірних і безнапірних пластів;<br /> * каптажні колодязі. Цей спосіб використовується, якщо джерела підземних вод близько розташовуються до поверхні землі або виходять з неї у вигляді джерел. Для збільшення площі водозабору використовують спеціальне обладнання та розчищають джерело, створюючи якісь «камери» або колодязі для накопичення і подальшого забору води.<br /> <br /> Вертикальні водозабори найчастіше представлені свердловинами, трубчастими і шахтними колодязями. Це найбільш популярні водозабірні споруди, які дозволяють дістати воду з глибин. Залежно від обсягу споживання, на одній ділянці з приватним будинком може розташовуватися одна свердловина. А відразу кілька, об’єднаних в єдину мережу водозабору, зустрічаються на території деяких виробничих підприємств.<br /> <br /> '''Важливо!''' Роботи з проектування та будівництва водозабірних споруд можуть виконуватися виключно співробітниками організацій, що мають відповідні дозволи та ліцензії.<br /> == Основні етапи легалізації свердловин ==<br /> Щоб мати право використовувати водні природні ресурси, необхідно оформити свердловину на воду відповідно до вимог чинного законодавства. Це стосується землевласників всіх форм власності.<br /> <br /> '''Важливо!''' Без отримання дозволів на паркан воду можуть добувати приватні користувачі і організації за умови, що глибина свердловини не більше 20 м. Такі технічні споруди не потрібно реєструвати.<br /> <br /> Якщо свердловина пробурена нижче цього рівня, її необхідно узаконити в держструктурах. Цю процедуру умовно можна розділити на кілька етапів:<br /> * Розробка проекту на буріння.<br /> * Отримання дозволу на проведення робіт (за потреби).<br /> * Будівництво свердловини.<br /> * Установка лічильників, які фіксують водоспоживання, фільтрів і кранів.<br /> * Узгодження паспорта на водозабірних споруд.<br /> * Занесення свердловини до реєстру.<br /> * Отримання дозвільної документації на водокористування.<br /> <br /> При спорудженні свердловини необхідно звертати увагу на наявність і розміри зони санітарної охорони (далі - ЗСО). На прилеглій території не повинні перебувати сторонні споруди, очисні споруди, вигрібні ями, септики і інші потенційно небезпечні джерела забруднення.<br /> <br /> ЗСО слід передбачати для забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки та охорони від випадкового або навмисного забруднення поверхневих чи підземних джерел і водопровідних споруд системи централізованого питного водопостачання (незалежно від форми власності або відомчої підпорядкованості), а також прилеглих до них територій.<br /> == Див. також ==<br /> * [[Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами]]<br /> * [[Спори з питань користування надрами. Відповідальність за порушення законодавства про надра]]<br /> * [[Права та обов'язки користувачів надр]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Житлове право]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96_%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83_%D0%B2_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96&diff=58099 2025-10-15T12:35:53Z

<p>Maksym.halushko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчий кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru Наказ Міністерства юстиції України від 27.04.2018 № 1301/5 &quot;Про затвердження Порядку виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу&quot;]<br /> == Штраф як вид покарання ==<br /> '''Штраф''' - грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Кримінальним кодексом України](далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2 ККУ]), з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n248 ч. 2 ст. 53 ККУ]. &lt;br&gt;За нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2 ККУ] штраф може призначатися як '''основне або додаткове покарання'''. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, якщо статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливої частини ККУ] не передбачено вищого розміру штрафу.<br /> === Штраф як основне покарання ===<br /> За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливої частини ККУ]. Суд, встановивши, що таке кримінальне правопорушення вчинено у співучасті і роль виконавця (співвиконавця), підбурювача або пособника у його вчиненні є незначною, може призначити таким особам покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті (санкцією частини статті) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливої частини ККУ], без урахування розміру майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n248 ч. 2 ст. 53 ККУ]).<br /> <br /> === Штраф як додаткове покарання ===<br /> Штраф як додаткове покарання може бути призначений тоді, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливої частини ККУ.] З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф '''із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року'''.<br /> <br /> Додаткове покарання у виді штрафу може бути призначене у разі, коли воно не передбачено в санкції статті (санкції частини статті) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливої частини ККУ], виключно у випадку затвердження судом угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, та за умови узгодження сторонами угоди додаткового покарання у виді штрафу. <br /> <br /> Розмір штрафу узгоджується сторонами угоди та призначається судом у таких межах:<br /> <br /> # від двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до ста двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі вчинення нетяжкого злочину;<br /> # від ста двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до шести мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі вчинення тяжкого злочину;<br /> # від двохсот сімдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до дванадцяти мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі вчинення особливо тяжкого злочину ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n248 ч. 3 ст. 53 ККУ]).<br /> <br /> == Порядок виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу ==<br /> При виконанні судового рішення на уповноважений орган з питань пробації (далі - орган пробації) покладаються:<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> | 1 || облік засуджених<br /> |-<br /> | 2 || контроль за строками сплати штрафу засудженими<br /> |-<br /> | 3 || внесення до суду подань стосовно засуджених, які порушують строки сплати штрафу <br /> |}<br /> Виконання судових рішень здійснюється за місцем проживання засудженого. <br /> <br /> Підставою для виконання органом пробації судового рішення про призначення покарання у виді штрафу є розпорядження суду про виконання судового рішення та копія самого рішення, оформлених судом у порядку, визначеному законом. '''У день отримання судового рішення''' дані про засудженого заносяться до журналу обліку осіб, засуджених до покарання у виді штрафу. <br /> <br /> '''У триденний строк''' з дня реєстрації отриманого рішення орган пробації надсилає:<br /> * до суду, який виніс судове рішення, - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n62 повідомлення про прийняття судового рішення до виконання];<br /> * до підрозділів інформаційно-аналітичної підтримки територіальних органів поліції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n64 повідомлення про засуджену особу].<br /> На кожного засудженого в органі пробації заводиться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n66 особова справа]. Номер особової справи має збігатися з номером, за яким судове рішення зареєстроване в журналі обліку. В особовій справі зберігаються всі матеріали, пов'язані з виконанням судового рішення, які підшиваються у хронологічній послідовності. Аркуші особової справи нумеруються і заносяться до опису. Якщо у судовому рішенні, що надійшло до органів пробації, виявлені неточності, які перешкоджають виконанню покарання у виді штрафу, орган пробації '''протягом трьох днів''' інформує про це суд, який виніс судове рішення, для вжиття заходів щодо усунення виявлених неточностей.<br /> <br /> '''Не пізніше наступного дня''' з дня отримання судового рішення за адресою, зазначеною у судовому рішенні, або іншою відомою адресою, засуджений викликається до органу пробації. Засуджений може викликатися особисто із врученням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n68 виклику до органу пробації] або телефонним зв’язком, про що органом пробації складається довідка (у довідці зазначаються дата та час телефонної розмови, номер телефону, з якого здійснено дзвінок, номер телефону, на який було здійснено дзвінок, а також стислий зміст бесіди, дата та час, на який викликано засудженого). Дата явки визначається з урахуванням об’єктивних обставин (відстані, наявності транспортних можливостей, вихідних або святкових днів). <br /> <br /> '''У день першого візиту''' засудженого до органу пробації персонал цього органу проводить з ним бесіду, під час якої перевіряються документи, що посвідчують особу засудженого та з’ясовується факт сплати штрафу. <br /> <br /> Якщо засудженим не підтверджено сплату штрафу:<br /> <br /> * з’ясовуються відомості, що мають значення для виконання судового рішення, зокрема уточнення місця проживання, працевлаштування, матеріального стану (наявність доходу), адреса електронної пошти, контактні номери, можливість сплати штрафу повністю або частинами (розстрочка);<br /> * роз’яснюються правові наслідки несплати штрафу або чергового платежу у разі розстрочки виплат його суми.<br /> <br /> З метою документальної фіксації фактів, що мають значення для виконання судового рішення складається довідка бесіди. За результатами проведення першої бесіди засуджений письмово зазначає про те, що його поінформовано про правові наслідки несплати штрафу або розстрочки його сплати (чергового платежу). У подальшому виклик до органу пробації може надсилатися з використанням технічних засобів електронних комунікацій (електронною поштою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв’язку). Копії документів, що підтверджують факт направлення (вручення) виклику долучаються до особової справи.<br /> <br /> Засуджений зобов'язаний сплатити штраф '''у місячний строк''' після набрання судовим рішенням законної сили і повідомити про це орган пробації шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу. У документі про сплату штрафу повинні міститися реквізити, які звіряються з реквізитами рахунків для зарахування надходжень до державного бюджету (для сплати штрафу за кримінальними провадженнями (справами), що розміщені на офіційних вебсайтах місцевих загальних судів). <br /> <br /> Якщо засуджений не з’явився до органу пробації, не підтвердив сплату штрафу шляхом пред’явлення документа '''після закінчення місячного строку''' від набрання судовим рішенням законної сили, орган пробації з урахуванням наявної інформації про засудженого надсилає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n70 подання] до суду, який виніс судове рішення, для вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n248 ч. 5 ст. 53 ККУ].<br /> <br /> У разі якщо засуджений під час призначення штрафу з розстрочкою виплати не повідомив орган пробації про сплату чергового платежу, '''через місяць після закінчення строку виплати''' чергового платежу орган пробації з урахуванням наявної інформації про засудженого надсилає до суду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n72 подання] про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n248 ч. 5 ст. 53 ККУ].<br /> <br /> У разі якщо штраф призначено як додаткове покарання до позбавлення або обмеження волі, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/uk-ru/4651-17#n4117 п 1 ч. 1 ст. 537 Кримінального процесуального кодексу України] орган пробації направляє до суду подання про відстрочку виконання судового рішення до відбуття засудженим покарання у виді позбавлення або обмеження волі.<br /> <br /> == Виконання покарання ==<br /> Органом, уповноваженим виконувати вирок суду у вигляді штрафу, є орган пробації. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n176 ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України] засуджений зобов’язаний сплатити штраф '''у місячний строк після набрання вироком суду законної сили''' і повідомити про це орган пробації за місцем проживання шляхом пред’явлення документа про сплату штрафу.&lt;br&gt;У разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами засуджений зобов’язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. '''Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє''' орган пробації за місцем проживання шляхом пред’явлення документа про сплату відповідної частини штрафу.<br /> === Несплата штрафу ===<br /> У разі якщо засуджений повідомив про неможливість сплати штрафу в повному обсязі, суд за поданням органу пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу.<br /> <br /> Якщо засудженим у вказаний строк не сплачено штраф, суд за поданням органу пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.<br /> <br /> У разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд '''замінює несплачену суму штрафу покаранням''' у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.<br /> <br /> У разі несплати штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, призначеного як основне покарання, та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі за вісім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у таких межах:<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> | від 1 до 5 років позбавлення волі || у випадку призначення штрафу за вчинення нетяжкого злочину<br /> |-<br /> | від 5 до 10 років позбавлення волі || у випадку призначення штрафу за вчинення тяжкого злочину<br /> |-<br /> | від 10 до 12 років позбавлення волі || у випадку призначення штрафу за вчинення особливо тяжкого злочину<br /> |}<br /> Якщо під час розрахунку строку позбавлення волі цей строк становить більше встановлених цією частиною статті меж, суд замінює покарання у виді штрафу покаранням у '''виді позбавлення волі на максимальний строк, передбачений для злочину відповідної тяжкості''' цією частиною статті ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n248 ч. 5 ст. 53 ККУ]).<br /> <br /> == Припинення покарання ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n44 розділу ІV Поорядку виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу], виконання покарання у виді штрафу припиняється, а засуджений знімається з обліку у зв'язку із:<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Підстава !! Підтвердження <br /> |-<br /> | сплатою штрафу || квитанція<br /> |-<br /> | заміною несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі || копія відповідного судового рішення, оформленого судом у порядку, визначеному законом<br /> |-<br /> | скасування вироку || копія відповідного судового рішення, оформленого судом у порядку, визначеному законом<br /> |-<br /> | застосування амністії || копія відповідного судового рішення, оформленого судом у порядку, визначеному законом<br /> |-<br /> |звільненням від відбування покарання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n429 ст. 80 ККУ]<br /> |копія відповідного судового рішення, оформленого судом у порядку, визначеному законом<br /> |-<br /> | видання указу Президента України про помилування засудженого || копія Указу про помилування<br /> |-<br /> | смерть || рішення суду про оголошення засудженого померлим або за наявності повідомлення органу державної реєстрації актів цивільного стану чи копії свідоцтва про смерть<br /> |-<br /> | зміна засудженою особою постійного місця проживання || підтвердження про отримання особової справи й постановку засудженого на облік в уповноваженому органі з питань пробації за новим місцем проживання<br /> |}<br /> У день отримання одного з зазначених вище документів готується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n74 довідка про зняття засудженого з обліку] за підписом керівника органу пробації, яка підшивається у хронологічному порядку до особової справи засудженого. При цьому '''у триденний строк після зняття з обліку засудженого''' орган пробації надсилає:<br /> * до суду, який виніс судове рішення - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n76 повідомлення] про виконання судового рішення та зняття засудженого з обліку;<br /> * до підрозділів інформаційно-аналітичної підтримки територіальних органів поліції - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n64 повідомлення] про засуджену особу.<br /> Про дату та підстави зняття засудженого з обліку робиться відповідний запис у журналі обліку та на титульному аркуші (обкладинці) його особової справи.</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96_%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83_%D0%B2_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96&diff=58098 2025-10-15T12:29:57Z

<p>Maksym.halushko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчий кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru Наказ Міністерства юстиції України від 27.04.2018 № 1301/5 &quot;Про затвердження Порядку виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу&quot;]<br /> == Штраф як вид покарання ==<br /> '''Штраф''' - грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Кримінальним кодексом України](далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2 ККУ]), з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n248 ч. 2 ст. 53 ККУ]. &lt;br&gt;За нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2 ККУ] штраф може призначатися як '''основне або додаткове покарання'''. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, якщо статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливої частини ККУ] не передбачено вищого розміру штрафу.<br /> === Штраф як основне покарання ===<br /> За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливої частини ККУ]. Суд, встановивши, що таке кримінальне правопорушення вчинено у співучасті і роль виконавця (співвиконавця), підбурювача або пособника у його вчиненні є незначною, може призначити таким особам покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті (санкцією частини статті) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливої частини ККУ], без урахування розміру майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n248 ч. 2 ст. 53 ККУ]).<br /> <br /> === Штраф як додаткове покарання ===<br /> Штраф як додаткове покарання може бути призначений тоді, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливої частини ККУ.] З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф '''із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року'''.<br /> <br /> Додаткове покарання у виді штрафу може бути призначене у разі, коли воно не передбачено в санкції статті (санкції частини статті) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливої частини ККУ], виключно у випадку затвердження судом угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, та за умови узгодження сторонами угоди додаткового покарання у виді штрафу. <br /> <br /> Розмір штрафу узгоджується сторонами угоди та призначається судом у таких межах:<br /> <br /> # від двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до ста двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі вчинення нетяжкого злочину;<br /> # від ста двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до шести мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі вчинення тяжкого злочину;<br /> # від двохсот сімдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до дванадцяти мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі вчинення особливо тяжкого злочину ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n248 ч. 3 ст. 53 ККУ]).<br /> <br /> == Порядок виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу ==<br /> При виконанні судового рішення на уповноважений орган з питань пробації (далі - орган пробації) покладаються:<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> | 1 || облік засуджених<br /> |-<br /> | 2 || контроль за строками сплати штрафу засудженими<br /> |-<br /> | 3 || внесення до суду подань стосовно засуджених, які порушують строки сплати штрафу <br /> |}<br /> Виконання судових рішень здійснюється за місцем проживання засудженого. <br /> <br /> Підставою для виконання органом пробації судового рішення про призначення покарання у виді штрафу є розпорядження суду про виконання судового рішення та копія самого рішення, оформлених судом у порядку, визначеному законом. '''У день отримання судового рішення''' дані про засудженого заносяться до журналу обліку осіб, засуджених до покарання у виді штрафу. <br /> <br /> '''У триденний строк''' з дня реєстрації отриманого рішення орган пробації надсилає:<br /> * до суду, який виніс судове рішення, - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n62 повідомлення про прийняття судового рішення до виконання];<br /> * до підрозділів інформаційно-аналітичної підтримки територіальних органів поліції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n64 повідомлення про засуджену особу].<br /> На кожного засудженого в органі пробації заводиться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n66 особова справа]. Номер особової справи має збігатися з номером, за яким судове рішення зареєстроване в журналі обліку. В особовій справі зберігаються всі матеріали, пов'язані з виконанням судового рішення, які підшиваються у хронологічній послідовності. Аркуші особової справи нумеруються і заносяться до опису. Якщо у судовому рішенні, що надійшло до органів пробації, виявлені неточності, які перешкоджають виконанню покарання у виді штрафу, орган пробації '''протягом трьох днів''' інформує про це суд, який виніс судове рішення, для вжиття заходів щодо усунення виявлених неточностей.<br /> <br /> '''Не пізніше наступного дня''' з дня отримання судового рішення за адресою, зазначеною у судовому рішенні, або іншою відомою адресою, засуджений викликається до органу пробації. Засуджений може викликатися особисто із врученням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n68 виклику до органу пробації] або телефонним зв’язком, про що органом пробації складається довідка (у довідці зазначаються дата та час телефонної розмови, номер телефону, з якого здійснено дзвінок, номер телефону, на який було здійснено дзвінок, а також стислий зміст бесіди, дата та час, на який викликано засудженого). Дата явки визначається з урахуванням об’єктивних обставин (відстані, наявності транспортних можливостей, вихідних або святкових днів). <br /> <br /> '''У день першого візиту''' засудженого до органу пробації персонал цього органу проводить з ним бесіду, під час якої перевіряються документи, що посвідчують особу засудженого та з’ясовується факт сплати штрафу. <br /> <br /> Якщо засудженим не підтверджено сплату штрафу:<br /> <br /> * з’ясовуються відомості, що мають значення для виконання судового рішення, зокрема уточнення місця проживання, працевлаштування, матеріального стану (наявність доходу), адреса електронної пошти, контактні номери, можливість сплати штрафу повністю або частинами (розстрочка);<br /> * роз’яснюються правові наслідки несплати штрафу або чергового платежу у разі розстрочки виплат його суми.<br /> <br /> З метою документальної фіксації фактів, що мають значення для виконання судового рішення складається довідка бесіди. За результатами проведення першої бесіди засуджений письмово зазначає про те, що його поінформовано про правові наслідки несплати штрафу або розстрочки його сплати (чергового платежу). У подальшому виклик до органу пробації може надсилатися з використанням технічних засобів електронних комунікацій (електронною поштою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв’язку). Копії документів, що підтверджують факт направлення (вручення) виклику долучаються до особової справи.<br /> <br /> Засуджений зобов'язаний сплатити штраф '''у місячний строк''' після набрання судовим рішенням законної сили і повідомити про це орган пробації шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу. У документі про сплату штрафу повинні міститися реквізити, які звіряються з реквізитами рахунків для зарахування надходжень до державного бюджету (для сплати штрафу за кримінальними провадженнями (справами), що розміщені на офіційних вебсайтах місцевих загальних судів). <br /> <br /> Якщо засуджений не з’явився до органу пробації, не підтвердив сплату штрафу шляхом пред’явлення документа '''після закінчення місячного строку''' від набрання судовим рішенням законної сили, орган пробації з урахуванням наявної інформації про засудженого надсилає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n70 подання] до суду, який виніс судове рішення, для вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n248 ч. 5 ст. 53 ККУ].<br /> <br /> У разі якщо засуджений під час призначення штрафу з розстрочкою виплати не повідомив орган пробації про сплату чергового платежу, '''через місяць після закінчення строку виплати''' чергового платежу орган пробації з урахуванням наявної інформації про засудженого надсилає до суду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n72 подання] про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n248 ч. 5 ст. 53 ККУ].<br /> <br /> У разі якщо штраф призначено як додаткове покарання до позбавлення або обмеження волі, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/uk-ru/4651-17#n4117 п 1 ч. 1 ст. 537 Кримінального процесуального кодексу України] орган пробації направляє до суду подання про відстрочку виконання судового рішення до відбуття засудженим покарання у виді позбавлення або обмеження волі.<br /> <br /> == Виконання покарання ==<br /> Органом, уповноваженим виконувати вирок суду у вигляді штрафу, є орган пробації. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n176 ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України] засуджений зобов’язаний сплатити штраф '''у місячний строк після набрання вироком суду законної сили''' і повідомити про це орган пробації за місцем проживання шляхом пред’явлення документа про сплату штрафу.&lt;br&gt;У разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами засуджений зобов’язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. '''Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє''' орган пробації за місцем проживання шляхом пред’явлення документа про сплату відповідної частини штрафу.<br /> === Несплата штрафу ===<br /> У разі якщо засуджений повідомив про неможливість сплати штрафу в повному обсязі, суд за поданням органу пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу.<br /> <br /> Якщо засудженим у вказаний строк не сплачено штраф, суд за поданням органу пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.<br /> <br /> У разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд '''замінює несплачену суму штрафу покаранням''' у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.<br /> <br /> У разі несплати штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, призначеного як основне покарання, та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі за вісім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у таких межах:<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> | від 1 до 5 років позбавлення волі || у випадку призначення штрафу за вчинення нетяжкого злочину<br /> |-<br /> | від 5 до 10 років позбавлення волі || у випадку призначення штрафу за вчинення тяжкого злочину<br /> |-<br /> | від 10 до 12 років позбавлення волі || у випадку призначення штрафу за вчинення особливо тяжкого злочину<br /> |}<br /> Якщо під час розрахунку строку позбавлення волі цей строк становить більше встановлених цією частиною статті меж, суд замінює покарання у виді штрафу покаранням у '''виді позбавлення волі на максимальний строк, передбачений для злочину відповідної тяжкості''' цією частиною статті.<br /> <br /> == Припинення покарання ==<br /> Виконання покарання у виді штрафу припиняється, а засуджений знімається з обліку у зв'язку із:<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Підстава !! Підтвердження <br /> |-<br /> | сплатою штрафу || квитанція<br /> |-<br /> | заміною несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі || копія відповідного судового рішення, оформленого судом у порядку, визначеному законом<br /> |-<br /> | скасування вироку || копія відповідного судового рішення, оформленого судом у порядку, визначеному законом<br /> |-<br /> | застосування амністії || копія відповідного судового рішення, оформленого судом у порядку, визначеному законом<br /> |-<br /> |звільненням від відбування покарання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n429 ст. 80 ККУ]<br /> |копія відповідного судового рішення, оформленого судом у порядку, визначеному законом<br /> |-<br /> | видання указу Президента України про помилування засудженого || копія Указу про помилування<br /> |-<br /> | смерть || рішення суду про оголошення засудженого померлим або за наявності повідомлення органу державної реєстрації актів цивільного стану чи копії свідоцтва про смерть<br /> |-<br /> | зміна засудженою особою постійного місця проживання || підтвердження про отримання особової справи й постановку засудженого на облік в уповноваженому органі з питань пробації за новим місцем проживання<br /> |}<br /> У день отримання одного з зазначених вище документів готується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n74 довідка про зняття засудженого з обліку] за підписом керівника органу пробації, яка підшивається у хронологічному порядку до особової справи засудженого. При цьому '''у триденний строк після зняття з обліку засудженого''' орган пробації надсилає:<br /> * до суду, який виніс судове рішення - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n76 повідомлення] про виконання судового рішення та зняття засудженого з обліку;<br /> * до підрозділів інформаційно-аналітичної підтримки територіальних органів поліції - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n64 повідомлення] про засуджену особу.<br /> Про дату та підстави зняття засудженого з обліку робиться відповідний запис у журналі обліку та на титульному аркуші (обкладинці) його особової справи.</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96_%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83_%D0%B2_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96&diff=58097 2025-10-15T12:29:09Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчий кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru Наказ Міністерства юстиції України від 27.04.2018 № 1301/5 &quot;Про затвердження Порядку виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу&quot;]<br /> == Штраф як вид покарання ==<br /> '''Штраф''' - грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Кримінальним кодексом України](далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2 ККУ]), з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n248 ч. 2 ст. 53 ККУ]. &lt;br&gt;За нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2 ККУ] штраф може призначатися як '''основне або додаткове покарання'''. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, якщо статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливої частини ККУ] не передбачено вищого розміру штрафу.<br /> === Штраф як основне покарання ===<br /> За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливої частини ККУ]. Суд, встановивши, що таке кримінальне правопорушення вчинено у співучасті і роль виконавця (співвиконавця), підбурювача або пособника у його вчиненні є незначною, може призначити таким особам покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті (санкцією частини статті) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливої частини ККУ], без урахування розміру майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n248 ч. 2 ст. 53 ККУ]).<br /> <br /> === Штраф як додаткове покарання ===<br /> Штраф як додаткове покарання може бути призначений тоді, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливої частини ККУ.] З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф '''із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року'''.<br /> <br /> Додаткове покарання у виді штрафу може бути призначене у разі, коли воно не передбачено в санкції статті (санкції частини статті) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 Особливої частини ККУ], виключно у випадку затвердження судом угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, та за умови узгодження сторонами угоди додаткового покарання у виді штрафу. <br /> <br /> Розмір штрафу узгоджується сторонами угоди та призначається судом у таких межах:<br /> <br /> # від двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до ста двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі вчинення нетяжкого злочину;<br /> # від ста двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до шести мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі вчинення тяжкого злочину;<br /> # від двохсот сімдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до дванадцяти мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі вчинення особливо тяжкого злочину ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n248 ч. 3 ст. 53 ККУ]).<br /> <br /> == Порядок виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу ==<br /> При виконанні судового рішення на уповноважений орган з питань пробації (далі - орган пробації) покладаються:<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> | 1 || облік засуджених<br /> |-<br /> | 2 || контроль за строками сплати штрафу засудженими<br /> |-<br /> | 3 || внесення до суду подань стосовно засуджених, які порушують строки сплати штрафу <br /> |}<br /> Виконання судових рішень здійснюється за місцем проживання засудженого. <br /> <br /> Підставою для виконання органом пробації судового рішення про призначення покарання у виді штрафу є розпорядження суду про виконання судового рішення та копія самого рішення, оформлених судом у порядку, визначеному законом. '''У день отримання судового рішення''' дані про засудженого заносяться до журналу обліку осіб, засуджених до покарання у виді штрафу. <br /> <br /> '''У триденний строк''' з дня реєстрації отриманого рішення орган пробації надсилає:<br /> * до суду, який виніс судове рішення, - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n62 повідомлення про прийняття судового рішення до виконання];<br /> * до підрозділів інформаційно-аналітичної підтримки територіальних органів поліції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n64 повідомлення про засуджену особу].<br /> На кожного засудженого в органі пробації заводиться [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n66 особова справа]. Номер особової справи має збігатися з номером, за яким судове рішення зареєстроване в журналі обліку. В особовій справі зберігаються всі матеріали, пов'язані з виконанням судового рішення, які підшиваються у хронологічній послідовності. Аркуші особової справи нумеруються і заносяться до опису. Якщо у судовому рішенні, що надійшло до органів пробації, виявлені неточності, які перешкоджають виконанню покарання у виді штрафу, орган пробації '''протягом трьох днів''' інформує про це суд, який виніс судове рішення, для вжиття заходів щодо усунення виявлених неточностей.<br /> <br /> '''Не пізніше наступного дня''' з дня отримання судового рішення за адресою, зазначеною у судовому рішенні, або іншою відомою адресою, засуджений викликається до органу пробації. Засуджений може викликатися особисто із врученням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n68 виклику до органу пробації] або телефонним зв’язком, про що органом пробації складається довідка (у довідці зазначаються дата та час телефонної розмови, номер телефону, з якого здійснено дзвінок, номер телефону, на який було здійснено дзвінок, а також стислий зміст бесіди, дата та час, на який викликано засудженого). Дата явки визначається з урахуванням об’єктивних обставин (відстані, наявності транспортних можливостей, вихідних або святкових днів). <br /> <br /> '''У день першого візиту''' засудженого до органу пробації персонал цього органу проводить з ним бесіду, під час якої перевіряються документи, що посвідчують особу засудженого та з’ясовується факт сплати штрафу. <br /> <br /> Якщо засудженим не підтверджено сплату штрафу:<br /> <br /> * з’ясовуються відомості, що мають значення для виконання судового рішення, зокрема уточнення місця проживання, працевлаштування, матеріального стану (наявність доходу), адреса електронної пошти, контактні номери, можливість сплати штрафу повністю або частинами (розстрочка);<br /> * роз’яснюються правові наслідки несплати штрафу або чергового платежу у разі розстрочки виплат його суми.<br /> <br /> З метою документальної фіксації фактів, що мають значення для виконання судового рішення складається довідка бесіди. За результатами проведення першої бесіди засуджений письмово зазначає про те, що його поінформовано про правові наслідки несплати штрафу або розстрочки його сплати (чергового платежу). У подальшому виклик до органу пробації може надсилатися з використанням технічних засобів електронних комунікацій (електронною поштою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв’язку). Копії документів, що підтверджують факт направлення (вручення) виклику долучаються до особової справи.<br /> <br /> Засуджений зобов'язаний сплатити штраф '''у місячний строк''' після набрання судовим рішенням законної сили і повідомити про це орган пробації шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу. У документі про сплату штрафу повинні міститися реквізити, які звіряються з реквізитами рахунків для зарахування надходжень до державного бюджету (для сплати штрафу за кримінальними провадженнями (справами), що розміщені на офіційних вебсайтах місцевих загальних судів). <br /> <br /> Якщо засуджений не з’явився до органу пробації, не підтвердив сплату штрафу шляхом пред’явлення документа '''після закінчення місячного строку''' від набрання судовим рішенням законної сили, орган пробації з урахуванням наявної інформації про засудженого надсилає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n70 подання] до суду, який виніс судове рішення, для вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n248 ч. 5 ст. 53 ККУ].<br /> <br /> У разі якщо засуджений під час призначення штрафу з розстрочкою виплати не повідомив орган пробації про сплату чергового платежу, '''через місяць після закінчення строку виплати''' чергового платежу орган пробації з урахуванням наявної інформації про засудженого надсилає до суду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n72 подання] про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n248 ч. 5 ст. 53 ККУ].<br /> <br /> У разі якщо штраф призначено як додаткове покарання до позбавлення або обмеження волі, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/uk-ru/4651-17#n4117 п 1 ч. 1 ст. 537 Кримінального процесуального кодексу України] орган пробації направляє до суду подання про відстрочку виконання судового рішення до відбуття засудженим покарання у виді позбавлення або обмеження волі.<br /> <br /> == Виконання покарання ==<br /> Органом, уповноваженим виконувати вирок суду у вигляді штрафу, є орган пробації. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n176 ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України] засуджений зобов’язаний сплатити штраф '''у місячний строк після набрання вироком суду законної сили''' і повідомити про це орган пробації за місцем проживання шляхом пред’явлення документа про сплату штрафу.&lt;br&gt;У разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами засуджений зобов’язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. '''Про сплату відповідної частини штрафу засуджений повідомляє''' орган пробації за місцем проживання шляхом пред’явлення документа про сплату відповідної частини штрафу.<br /> === Несплата штрафу ===<br /> У разі якщо засуджений повідомив про неможливість сплати штрафу в повному обсязі, суд за поданням органу пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу.<br /> <br /> Якщо засудженим у вказаний строк не сплачено штраф, суд за поданням органу пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.<br /> <br /> У разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд '''замінює несплачену суму штрафу покаранням''' у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.<br /> <br /> У разі несплати штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, призначеного як основне покарання, та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі за вісім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у таких межах:<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> | від 1 до 5 років позбавлення волі || у випадку призначення штрафу за вчинення нетяжкого злочину<br /> |-<br /> | від 5 до 10 років позбавлення волі || у випадку призначення штрафу за вчинення тяжкого злочину<br /> |-<br /> | від 10 до 12 років позбавлення волі || у випадку призначення штрафу за вчинення особливо тяжкого злочину<br /> |}<br /> Якщо під час розрахунку строку позбавлення волі цей строк становить більше встановлених цією частиною статті меж, суд замінює покарання у виді штрафу покаранням у '''виді позбавлення волі на максимальний строк, передбачений для злочину відповідної тяжкості''' цією частиною статті.<br /> <br /> == Припинення покарання ==<br /> Виконання покарання у виді штрафу припиняється, а засуджений знімається з обліку у зв'язку із:<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Підстава !! Підтвердження <br /> |-<br /> | сплатою штрафу || квитанція<br /> |-<br /> | заміною несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі || копія відповідного судового рішення, оформленого судом у порядку, визначеному законом<br /> |-<br /> | скасування вироку || копія відповідного судового рішення, оформленого судом у порядку, визначеному законом<br /> |-<br /> | застосування амністії || копія відповідного судового рішення, оформленого судом у порядку, визначеному законом<br /> |-<br /> |звільненням від відбування покарання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n429 ст. 80 ККУ]<br /> |копія відповідного судового рішення, оформленого судом у порядку, визначеному законом<br /> |-<br /> | видання указу Президента України про помилування засудженого || копія Указу про помилування<br /> |-<br /> | смерть || рішення суду про оголошення засудженого померлим або за наявності повідомлення органу державної реєстрації актів цивільного стану чи копії свідоцтва про смерть<br /> |-<br /> | зміна засудженою особою постійного місця проживання || підтвердження про отримання особової справи й постановку засудженого на облік в уповноваженому органі з питань пробації за новим місцем проживання<br /> |}<br /> У день отримання одного з зазначених вище документів готується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n74 довідка про зняття засудженого з обліку] за підписом керівника органу пробації, яка підшивається у хронологічному порядку до особової справи засудженого. При цьому '''у триденний строк після зняття з обліку засудженого''' орган пробації надсилає:<br /> * до суду, який виніс судове рішення - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n76 повідомлення] про виконання судового рішення та зняття засудженого з обліку;<br /> * до підрозділів інформаційно-аналітичної підтримки територіальних органів поліції - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0544-18?lang=ru#n64 повідомлення] про засуджену особу.<br /> Про дату та підстави зняття засудженого з обліку робиться відповідний запис у журналі обліку та на титульному аркуші (обкладинці) його особової справи.<br /> [[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F_%D1%8E%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8&diff=57794 2025-10-10T10:27:27Z

<p>Maksym.halushko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України &quot;Про захист прав споживачів&quot;]<br /> # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637/97-%D0%B2%D1%80 Закон України &quot;Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними&quot;] <br /> # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/802-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 року № 802 &quot;Про Правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб’єктам господарювання на праві власності&quot;]<br /> # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/172-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172 &quot;Про реалізацію окремих положень Закону України &quot;Про захист прав споживачів&quot;]<br /> <br /> == Основні терміни та поняття ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637/97-%D0%B2%D1%80#n9 статті 1 Закону України &quot;Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними&quot;]:<br /> <br /> '''Дорогоцінні метали''' - золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).<br /> <br /> '''Дорогоцінне каміння''' - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):<br /> <br /> * першого порядку - алмаз, рубін, сапфір синій, смарагд, олександрит;<br /> * другого порядку - демантоїд, евклаз, жадеїт (імперіал), сапфір рожевий та жовтий, опал благородний чорний, шпінель благородна;<br /> * третього порядку - аквамарин, берил, кордієрит, опал благородний білий та вогняний, танзаніт, топаз рожевий, турмалін, хризоберил, хризоліт, цаворіт, циркон, шпінель;<br /> * четвертого порядку - адуляр, аксиніт, альмандин, аметист, гесоніт, гросуляр, данбурит, діоптаз, кварц димчастий, кварц рожевий, кліногуміт, кришталь гірський, кунцит, моріон, піроп, родоліт, скаполіт, спесартин, сподумен, топаз блакитний, винний та безколірний, фенакіт, фероортоклаз, хризопраз, хромдіопсид, цитрин.<br /> '''Дорогоцінне каміння органогенного утворення''' - перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді.<br /> <br /> '''Напівдорогоцінне каміння''' - природні та штучні (синтетичні) мінерали, органогенні утворення та гірські породи в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):<br /> * першого порядку - бірюза, жадеїт, лазурит, малахіт, молдавіт, нефрит, тигрове та кошаче око, хауліт, хризокола, цоізит, чароїт;<br /> * другого порядку - агат, амазоніт, гагат, гематит, дерево скам'яніле, джеспіліт, егіриніт, епідозит, кахолонг, кварцит кольоровий, кремінь кольоровий, онікс мармуровий, опал, пегматит, пірофіліт, родоніт, сердолік, серпентиніт, скарни кольорові, содаліт, халцедон, шпати іризуючі польові, яшма.<br /> '''Банківські метали''' - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. <br /> <br /> '''Проба''' - показник, що визначає цінність сплаву, з якого виготовлено вироби з дорогоцінних металів, і засвідчує вміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву. <br /> <br /> В Україні для ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів встановлюються такі проби: <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Платина !! Золото !! Срібло !! Паладій<br /> |-<br /> | 900 (дев'ятисота) || 375 (триста сімдесят п'ята) || 800 (восьмисота) || 500 (п'ятисота) <br /> |-<br /> | 950 (дев'ятсот п'ятдесята) || 500 (п'ятисота) || 830 (вісімсот тридцята) || 850 (вісімсот п'ятдесята)<br /> |-<br /> |<br /> || 585 (п'ятсот вісімдесят п'ята) || 875 (вісімсот сімдесят п'ята) || <br /> |-<br /> | <br /> || 750 (сімсот п'ятдесята) || 925 (дев'ятсот двадцять п'ята) || <br /> |-<br /> |<br /> || 958 (дев'ятсот п'ятдесят восьма) || 960 (дев'ятсот шістдесята) || <br /> |-<br /> | <br /> || 999 (дев'ятсот дев'яносто дев'ята) || || <br /> |}<br /> ''Залишаються в обігу і реалізуються ювелірні та побутові вироби із золота 333 (триста тридцять третьої) і 583 (п'ятсот вісімдесят третьої) проби та срібла 750 (сімсот п'ятдесятої) проби з відбитком державного пробірного клейма.''<br /> <br /> '''Іменник''' - спеціальний знак, що засвідчує виготовлювача ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів.&lt;br&gt;Суб’єкти господарювання, які виготовляють ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, зобов’язані мати іменник, відбиток якого проставляється виготовлювачем або за його дорученням державною установою пробірного контролю на всіх виробах.<br /> <br /> '''Ювелірні вироби''' - вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.<br /> <br /> == Регулювання видобутку, виробництва та реалізації видобутих і вироблених дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння ==<br /> Всі суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, що займаються операціями з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, ювелірними виробами з них, виробами та матеріалами, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, проводять їх облік за встановленим порядком і подають звітність. Оперативний облік видобутку, переробки, переміщення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних виробів з них, виробів та матеріалів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, ведеться суб’єктами господарювання окремо по кожному виду операцій з урахуванням особливостей технології, виду утворених відходів та виробничих втрат. Особливості обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння та звітності про операції з ними визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637/97-%D0%B2%D1%80#n95 частина 2 статті 4 Закону України &quot;Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними&quot;]).&lt;br&gt;Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637/97-%D0%B2%D1%80#n95 частини 5 статті 4 Закону України &quot;Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними&quot;] суб'єкти господарювання, незалежно від форми власності, та фізичні особи в установленому порядку '''набувають у власність''' дорогоцінні метали в зливках та виробах, дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння на ринках дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння '''за договорами купівлі-продажу, дарування, іншими цивільно-правовими договорами, а також за правом спадкоємства.'''&lt;br&gt;Ввезення в Україну ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів суб'єктами господарювання провадиться за умови їх наступного обов'язкового клеймування в органах, які здійснюють державний пробірний контроль.&lt;br&gt;Вивезення з України ювелірних виробів з дорогоцінних металів суб'єктами господарювання може провадитися без клеймування пробірним клеймом за наявності такої умови у договорі (контракті) про виготовлення та (або) поставку зазначених ювелірних виробів. <br /> <br /> == Торгівля дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них ==<br /> Торгівля дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення, напівдорогоцінним камінням та виробами з них здійснюється суб’єктами господарювання з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”]. <br /> <br /> '''Роздрібна торгівля''' ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (далі - ювелірні вироби) здійснюється через: <br /> * спеціалізовані магазини, <br /> * спеціалізовані відділи (секції) магазинів з універсальним асортиментом товарів,<br /> * за допомогою засобів дистанційного зв’язку.<br /> '''Продаж ювелірних виробів у дрібнороздрібній торговельній мережі, на ринках (крім розміщених на них спеціалізованих магазинів, відділів) та з рук забороняється.'''<br /> <br /> За торгівлю ювелірними виробами у місцях, не встановлених для такої торгівлі, суб’єкти господарювання несуть відповідальність згідно із законом.<br /> <br /> '''Споживач має право''':<br /> * на вільний вибір товару;<br /> * на перевірку його якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни;<br /> * демонстрацію безпечного та правильного його використання;<br /> &lt;u&gt;На вимогу споживача продавець зобов’язаний надати йому контрольно-вимірювальний прилад, документи про якість, безпеку, ціну товару.&lt;/u&gt;<br /> <br /> '''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/172-94-%D0%BF#Text Переліку товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172 Про реалізацію окремих положень Закону України &quot;Про захист прав споживачів&quot;], ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння не підлягають поверненню та обміну.'''<br /> <br /> Засоби вимірювальної техніки, що використовуються під час продажу ювелірних виробів, повинні бути у справному стані, мати повірочне тавро та проходити періодичну повірку в установленому законодавством порядку.<br /> <br /> Після купівлі товару, обов’язково зберігайте розрахунковий документ.<br /> <br /> Якщо протягом гарантійного терміну ви виявили дефекти, наприклад, виріб тріснув чи не тримається камінчик, ви маєте право відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n99 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів»] звернутися до суб’єкта господарювання з письмовою заявою  про:<br /> <br /> * пропорційне зменшення ціни;<br /> * безоплатне усунення недоліків товару в розумний строк;<br /> * відшкодування витрат на усунення недоліків товару.<br /> <br /> Скористатися цією статтею ви маєте право лише в тому випадку, якщо буде доведено, що недолік виробничого характеру.<br /> <br /> Якщо ж ви придбавши виріб з дорогоцінного металу, засумнівалися в його якості, можна виріб перевірити.<br /> <br /> Для перевірки якості виробу можна звернутися до державної пробірної служби України. Окрім цього покупець має право звернутися з письмовою заявою до підприємця в якого придбав виріб, аби провести експертизу. Експертиза має бути організована продавцем в триденний строк з дня отримання письмової згоди на її проведення від покупця. Щоправда, якщо здогадки покупця не виправдаються, оплатити експертизу йому доведеться з власної кишені.<br /> <br /> '''Зважування ювелірних виробів із золота та платини здійснюється з точністю не менш як до 0,01 г, срібних виробів - до 0,1 г. Дорогоцінне каміння зважується з точністю не менш як до 0,01 карата.'''<br /> <br /> Ювелірні вироби як вітчизняного, так і іноземного виробництва під час продажу повинні мати товарні ярлики.<br /> <br /> '''Товарний ярлик ювелірних виробів передбачає наявність такої інформації:''' <br /> * найменування або товарний знак підприємства-виробника;<br /> * найменування виробу або його шифр;<br /> * найменування сплаву металу та його проба;<br /> * маса виробу;<br /> * номер (розмір) каблучки або браслета;<br /> * найменування каменю та його маса;<br /> * позначки “виріб був у вжитку” або “б/в” для ювелірних виробів, які були у вжитку.<br /> Торгівля ювелірними виробами з дорогоцінних металів здійснюється суб’єктами господарювання тільки за наявності відбитка державного пробірного клейма України.&lt;br&gt;&lt;br&gt;'''Державне пробірне клеймо -''' знак установленого єдиного зразка, що засвідчує цінність виробів із дорогоцінних металів. Опис державного пробірного клейма та його форма затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Виготовлення державних пробірних клейм здійснюється за замовленням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю. <br /> <br /> '''Торгівля ювелірними виробами без відбитків державного пробірного клейма України забороняється.'''<br /> == Відповідальність суб'єктів господарювання за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів ==<br /> Особи, винні в порушенні порядку видобутку, виробництва, використання і реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння несуть цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність відповідно до законодавчих актів України.<br /> <br /> Суб’єкти господарювання несуть відповідальність згідно із законом за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637/97-%D0%B2%D1%80#n248 частини 4 статті 22 Закону України &quot;Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними&quot;] суб'єкти господарювання несуть таку відповідальність:<br /> * за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма, - сплачують штраф у розмірі '''ста відсотків вартості зазначених виробів, що знаходяться у продажу'''.&lt;br&gt;<br /> * за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, спрямованих на усунення порушень законодавства України, що регулює порядок здійснення операцій з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням та виробами з них, або створення перешкод для діяльності посадових осіб цього органу - сплачують штраф у розмірі '''від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.&lt;br&gt;<br /> * за здійснення діяльності щодо операцій з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням та виробами з них без обов’язкової реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, - сплачують штраф у розмірі '''від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.<br /> Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, або його заступники на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637/97-%D0%B2%D1%80#n248 частиною 4 статті 22 Закону України &quot;Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними&quot;], видають суб’єкту господарювання постанову про накладення штрафу за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-13#n6 формою], яка встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.<br /> <br /> У разі невиконання порушником постанови про накладення штрафу '''протягом 15 днів''' з дня її вручення сума штрафу стягується за рішенням суду. <br /> <br /> '''Оскарження дій щодо накладення штрафів провадиться у судовому порядку.'''</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F_%D1%8E%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8&diff=57790 2025-10-10T10:22:01Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України &quot;Про захист прав споживачів&quot;]<br /> # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637/97-%D0%B2%D1%80 Закон України &quot;Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними&quot;] <br /> # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/802-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 року № 802 &quot;Про Правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб’єктам господарювання на праві власності&quot;]<br /> # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/172-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172 &quot;Про реалізацію окремих положень Закону України &quot;Про захист прав споживачів&quot;]<br /> <br /> == Основні терміни та поняття ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637/97-%D0%B2%D1%80#n9 статті 1 Закону України &quot;Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними&quot;]:<br /> <br /> '''Дорогоцінні метали''' - золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).<br /> <br /> '''Дорогоцінне каміння''' - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):<br /> <br /> * першого порядку - алмаз, рубін, сапфір синій, смарагд, олександрит;<br /> * другого порядку - демантоїд, евклаз, жадеїт (імперіал), сапфір рожевий та жовтий, опал благородний чорний, шпінель благородна;<br /> * третього порядку - аквамарин, берил, кордієрит, опал благородний білий та вогняний, танзаніт, топаз рожевий, турмалін, хризоберил, хризоліт, цаворіт, циркон, шпінель;<br /> * четвертого порядку - адуляр, аксиніт, альмандин, аметист, гесоніт, гросуляр, данбурит, діоптаз, кварц димчастий, кварц рожевий, кліногуміт, кришталь гірський, кунцит, моріон, піроп, родоліт, скаполіт, спесартин, сподумен, топаз блакитний, винний та безколірний, фенакіт, фероортоклаз, хризопраз, хромдіопсид, цитрин.<br /> '''Дорогоцінне каміння органогенного утворення''' - перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді.<br /> <br /> '''Напівдорогоцінне каміння''' - природні та штучні (синтетичні) мінерали, органогенні утворення та гірські породи в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):<br /> * першого порядку - бірюза, жадеїт, лазурит, малахіт, молдавіт, нефрит, тигрове та кошаче око, хауліт, хризокола, цоізит, чароїт;<br /> * другого порядку - агат, амазоніт, гагат, гематит, дерево скам'яніле, джеспіліт, егіриніт, епідозит, кахолонг, кварцит кольоровий, кремінь кольоровий, онікс мармуровий, опал, пегматит, пірофіліт, родоніт, сердолік, серпентиніт, скарни кольорові, содаліт, халцедон, шпати іризуючі польові, яшма.<br /> '''Банківські метали''' - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. <br /> <br /> '''Проба''' - показник, що визначає цінність сплаву, з якого виготовлено вироби з дорогоцінних металів, і засвідчує вміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву. <br /> <br /> В Україні для ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів встановлюються такі проби: <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Платина !! Золото !! Срібло !! Паладій<br /> |-<br /> | 900 (дев'ятисота) || 375 (триста сімдесят п'ята) || 800 (восьмисота) || 500 (п'ятисота) <br /> |-<br /> | 950 (дев'ятсот п'ятдесята) || 500 (п'ятисота) || 830 (вісімсот тридцята) || 850 (вісімсот п'ятдесята)<br /> |-<br /> |<br /> || 585 (п'ятсот вісімдесят п'ята) || 875 (вісімсот сімдесят п'ята) || <br /> |-<br /> | <br /> || 750 (сімсот п'ятдесята) || 925 (дев'ятсот двадцять п'ята) || <br /> |-<br /> |<br /> || 958 (дев'ятсот п'ятдесят восьма) || 960 (дев'ятсот шістдесята) || <br /> |-<br /> | <br /> || 999 (дев'ятсот дев'яносто дев'ята) || || <br /> |}<br /> ''Залишаються в обігу і реалізуються ювелірні та побутові вироби із золота 333 (триста тридцять третьої) і 583 (п'ятсот вісімдесят третьої) проби та срібла 750 (сімсот п'ятдесятої) проби з відбитком державного пробірного клейма.''<br /> <br /> '''Іменник''' - спеціальний знак, що засвідчує виготовлювача ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів.&lt;br&gt;Суб’єкти господарювання, які виготовляють ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, зобов’язані мати іменник, відбиток якого проставляється виготовлювачем або за його дорученням державною установою пробірного контролю на всіх виробах.<br /> <br /> '''Ювелірні вироби''' - вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.<br /> <br /> == Регулювання видобутку, виробництва та реалізації видобутих і вироблених дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння ==<br /> Всі суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, що займаються операціями з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, ювелірними виробами з них, виробами та матеріалами, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, проводять їх облік за встановленим порядком і подають звітність. Оперативний облік видобутку, переробки, переміщення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних виробів з них, виробів та матеріалів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, ведеться суб’єктами господарювання окремо по кожному виду операцій з урахуванням особливостей технології, виду утворених відходів та виробничих втрат. Особливості обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння та звітності про операції з ними визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637/97-%D0%B2%D1%80#n95 частина 2 статті 4 Закону України &quot;Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними&quot;]).&lt;br&gt;Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637/97-%D0%B2%D1%80#n95 частини 5 статті 4 Закону України &quot;Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними&quot;] суб'єкти господарювання, незалежно від форми власності, та фізичні особи в установленому порядку '''набувають у власність''' дорогоцінні метали в зливках та виробах, дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння на ринках дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння '''за договорами купівлі-продажу, дарування, іншими цивільно-правовими договорами, а також за правом спадкоємства.'''&lt;br&gt;Ввезення в Україну ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів суб'єктами господарювання провадиться за умови їх наступного обов'язкового клеймування в органах, які здійснюють державний пробірний контроль.&lt;br&gt;Вивезення з України ювелірних виробів з дорогоцінних металів суб'єктами господарювання може провадитися без клеймування пробірним клеймом за наявності такої умови у договорі (контракті) про виготовлення та (або) поставку зазначених ювелірних виробів. <br /> <br /> == Торгівля дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них ==<br /> Торгівля дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення, напівдорогоцінним камінням та виробами з них здійснюється суб’єктами господарювання з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”]. <br /> <br /> '''Роздрібна торгівля''' ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (далі - ювелірні вироби) здійснюється через: <br /> * спеціалізовані магазини, <br /> * спеціалізовані відділи (секції) магазинів з універсальним асортиментом товарів,<br /> * за допомогою засобів дистанційного зв’язку.<br /> '''Продаж ювелірних виробів у дрібнороздрібній торговельній мережі, на ринках (крім розміщених на них спеціалізованих магазинів, відділів) та з рук забороняється.'''<br /> <br /> За торгівлю ювелірними виробами у місцях, не встановлених для такої торгівлі, суб’єкти господарювання несуть відповідальність згідно із законом.<br /> <br /> '''Споживач має право''':<br /> * на вільний вибір товару;<br /> * на перевірку його якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни;<br /> * демонстрацію безпечного та правильного його використання;<br /> &lt;u&gt;На вимогу споживача продавець зобов’язаний надати йому контрольно-вимірювальний прилад, документи про якість, безпеку, ціну товару.&lt;/u&gt;<br /> <br /> '''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/172-94-%D0%BF#Text Переліку товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172 Про реалізацію окремих положень Закону України &quot;Про захист прав споживачів&quot;], ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння не підлягають поверненню та обміну.'''<br /> <br /> Засоби вимірювальної техніки, що використовуються під час продажу ювелірних виробів, повинні бути у справному стані, мати повірочне тавро та проходити періодичну повірку в установленому законодавством порядку.<br /> <br /> Після купівлі товару, обов’язково зберігайте розрахунковий документ.<br /> <br /> Якщо протягом гарантійного терміну ви виявили дефекти, наприклад, виріб тріснув чи не тримається камінчик, ви маєте право відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n99 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів»] звернутися до суб’єкта господарювання з письмовою заявою  про:<br /> <br /> -  пропорційне зменшення ціни;<br /> <br /> -  безоплатне усунення недоліків товару в розумний строк;<br /> <br /> -  відшкодування витрат на усунення недоліків товару.<br /> <br /> Скористатися цією статтею ви маєте право лише в тому випадку, якщо буде доведено, що недолік виробничого характеру.<br /> <br /> Якщо ж ви придбавши виріб з дорогоцінного металу, засумнівалися в його якості, можна виріб перевірити.<br /> <br /> Для перевірки якості виробу можна звернутися до державної пробірної служби України. Окрім цього покупець має право звернутися з письмовою заявою до підприємця в якого придбав виріб, аби провести експертизу. Експертиза має бути організована продавцем в триденний строк з дня отримання письмової згоди на її проведення від покупця. Щоправда, якщо здогадки покупця не виправдаються, оплатити експертизу йому доведеться з власної кишені.<br /> <br /> '''Зважування ювелірних виробів із золота та платини здійснюється з точністю не менш як до 0,01 г, срібних виробів - до 0,1 г. Дорогоцінне каміння зважується з точністю не менш як до 0,01 карата.'''<br /> <br /> Ювелірні вироби як вітчизняного, так і іноземного виробництва під час продажу повинні мати товарні ярлики.<br /> <br /> '''Товарний ярлик ювелірних виробів передбачає наявність такої інформації:''' <br /> * найменування або товарний знак підприємства-виробника;<br /> * найменування виробу або його шифр;<br /> * найменування сплаву металу та його проба;<br /> * маса виробу;<br /> * номер (розмір) каблучки або браслета;<br /> * найменування каменю та його маса;<br /> * позначки “виріб був у вжитку” або “б/в” для ювелірних виробів, які були у вжитку.<br /> Торгівля ювелірними виробами з дорогоцінних металів здійснюється суб’єктами господарювання тільки за наявності відбитка державного пробірного клейма України.&lt;br&gt;&lt;br&gt;'''Державне пробірне клеймо -''' знак установленого єдиного зразка, що засвідчує цінність виробів із дорогоцінних металів. Опис державного пробірного клейма та його форма затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Виготовлення державних пробірних клейм здійснюється за замовленням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю. <br /> <br /> '''Торгівля ювелірними виробами без відбитків державного пробірного клейма України забороняється.'''<br /> == Відповідальність суб'єктів господарювання за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів ==<br /> Особи, винні в порушенні порядку видобутку, виробництва, використання і реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння несуть цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність відповідно до законодавчих актів України.<br /> <br /> Суб’єкти господарювання несуть відповідальність згідно із законом за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637/97-%D0%B2%D1%80#n248 частини 4 статті 22 Закону України &quot;Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними&quot;] суб'єкти господарювання несуть таку відповідальність:<br /> * за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма, - сплачують штраф у розмірі '''ста відсотків вартості зазначених виробів, що знаходяться у продажу'''.&lt;br&gt;<br /> * за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, спрямованих на усунення порушень законодавства України, що регулює порядок здійснення операцій з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням та виробами з них, або створення перешкод для діяльності посадових осіб цього органу - сплачують штраф у розмірі '''від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.&lt;br&gt;<br /> * за здійснення діяльності щодо операцій з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням та виробами з них без обов’язкової реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, - сплачують штраф у розмірі '''від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.<br /> Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, або його заступники на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637/97-%D0%B2%D1%80#n248 частиною 4 статті 22 Закону України &quot;Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними&quot;], видають суб’єкту господарювання постанову про накладення штрафу за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-13#n6 формою], яка встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.<br /> <br /> У разі невиконання порушником постанови про накладення штрафу '''протягом 15 днів''' з дня її вручення сума штрафу стягується за рішенням суду. <br /> <br /> '''Оскарження дій щодо накладення штрафів провадиться у судовому порядку.'''&lt;br&gt;<br /> [[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%D1%85_%D0%B7_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E&diff=57377 2025-09-19T07:18:51Z

<p>Maksym.halushko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/2755-17 Податковий кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/1058-15 Закон України &quot;Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування&quot;]<br /> *[http://zakon.rada.gov.ua/go/1952-15 Закон України &quot;Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України 21 січня 1993 року № 7-93 &quot;Про державне мито&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n4 Наказ Фонду державного майна України &quot;Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку&quot;]<br /> == Порядок оподаткування при операціях з нерухомістю ==<br /> При проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами сторони повинні сплачувати податки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 ст. 172 Податкового кодексу України (далі - ПК України)]та військовий збір, який встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Підрозділом 10 Перехідних положень ПК України]. <br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 ст. 172 ПК України], дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 статтею 121 Земельного кодексу України (далі - ЗК України)] залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. <br /> <br /> Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину. <br /> <br /> Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається. <br /> <br /> Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків бази оподаткування (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті). <br /> <br /> Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 статтею 172 ПК України] для об’єктів нерухомого майна. <br /> <br /> Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості [https://evaluation.spfu.gov.ua/ Єдиної бази даних звітів про оцінку], або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в [https://evaluation.spfu.gov.ua/ Єдиній базі даних звітів про оцінку]. <br /> <br /> '''За загальним правилом продаж нерухомості оподатковується:<br /> <br /> '''* податком на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) – 5%;'''<br /> <br /> '''* військовим збором – 5%'''.<br /> <br /> '''Слід зазначити, що для нерезидентів розмір податку на доходи фізичних осіб при продажу нерухомості становить 18%.'''<br /> <br /> Пенсійний збір сплачується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n81 ч. 10, ст.4] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n43 ч. 8, ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування&quot;]<br /> == Єдина база даних звітів про оцінку ==<br /> '''[https://evaluation.spfu.gov.ua/ Єдина база даних звітів про оцінку (далі - Єдина база)] - державна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять база даних, програмне забезпечення, модуль електронного визначення оціночної вартості, сервіс послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості.'''<br /> <br /> Єдина база забезпечує:<br /> <br /> 1) внесення, оновлення, створення, зберігання, передавання та автоматичне оприлюднення відповідної інформації про об’єкт нерухомості та його вартість (крім інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки);<br /> <br /> 2) реєстрацію, авторизацію (ідентифікацію) фізичних та юридичних осіб, на запити яких формується електронна довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг;<br /> <br /> 3) реєстрацію, авторизацію (ідентифікацію) суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів) та нотаріусів, з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг;<br /> <br /> 4) електронне визначення оціночної вартості об’єктів нерухомості та автоматичне формування на запит фізичних і юридичних осіб електронних довідок про оціночну вартість об’єктів нерухомості з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера;<br /> <br /> 5) реєстрацію звітів про оцінку в Єдиній базі, складених суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей оподаткування з автоматичним присвоєнням кожному звіту унікального реєстраційного номера;<br /> <br /> 6) зберігання електронних версій звітів про оцінку, які зареєстровані в Єдиній базі та яким присвоєно унікальний реєстраційний номер не менш ніж п’ять років від дати такої реєстрації;<br /> <br /> 7) автоматичний обмін інформацією і документами, доступ до яких здійснюється за допомогою мережі Інтернет;<br /> <br /> 8) моніторинг інформації зі звітів про оцінку, внесеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачами) до Єдиної бази;<br /> <br /> 9) перевірку нотаріусами змісту електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості або реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та наявності присвоєного унікального реєстраційного номера;<br /> <br /> 10) друк документів, внесених до Єдиної бази, а також передбачених додатками до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n268 Положення про Єдину базу];<br /> <br /> 11) взаємодію суб’єктів Єдиної бази.<br /> <br /> Власником Єдиної бази, прав інтелектуальної власності на Єдину базу та її програмного забезпечення є держава в особі Фонду державного майна України.<br /> <br /> Фонд державного майна України є держателем, розпорядником та адміністратором Єдиної бази, а також власником всієї інформації, що міститься в ній та забезпечує функціонування Єдиної бази та захист інформації, що міститься в ній.<br /> <br /> Єдина база повинна забезпечувати збереження та належний захист всієї інформації щодо об’єктів нерухомості, оціночна вартість яких визначається та перевіряється, можливість доступу до інформації суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів), нотаріусів та контролюючих органів у межах повноважень.<br /> <br /> Інформація Єдиної бази про об’єкт нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості та його вартість, у тому числі звіти про оцінку, автоматично оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України в режимі реального часу (крім інформації з обмеженим доступом). До такої інформації забезпечується відкритий, прямий неавторизований доступ з можливістю завантаження у форматі відкритих даних.<br /> <br /> Для цілей цього пункту до інформації з обмеженим доступом не належить інформація про суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів).<br /> <br /> Порядок ведення Єдиної бази затверджується Фондом державного майна України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.<br /> <br /> З метою формування інформаційної основи для визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (далі - нерухомості) Фонд державного майна України використовує інформаційні джерела з відкритим доступом та дані про ціни, зазначені в договорах купівлі-продажу об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, внесені нотаріусами до Єдиної бази, а також дані про ринкову вартість об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, внесені до Єдиної бази на підставі звітів про оцінку.<br /> <br /> Визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості здійснюється автоматично, на підставі даних про об’єкт нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази будь-якою особою за допомогою мережі Інтернет, що підтверджуються офіційними документами на такий об’єкт. Перелік даних, які вносяться особою до Єдиної бази з метою визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, затверджується Фондом державного майна України.<br /> <br /> За результатом визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості Єдиною базою формується довідка про його оціночну вартість з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера.<br /> <br /> Якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об’єкта.<br /> <br /> Внесення інформації зі звітів про оцінку до Єдиної бази здійснюється суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) на підставі звіту про оцінку, електронна версія якого зберігається в Єдиній базі. Перелік даних про об’єкт нерухомості зі звіту про оцінку, які вносяться суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) до Єдиної бази з метою реєстрації звіту у Єдиній базі, затверджується Фондом державного майна України. Звіти про оцінку реєструються в Єдиній базі суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису оцінювачів, які безпосередньо проводили оцінку.<br /> <br /> Під час посвідчення правочинів з продажу (обміну) об’єктів нерухомості нотаріус перевіряє зміст електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості на достовірність даних про об’єкт нерухомості, унікальний реєстраційний номер та дату формування цієї довідки або реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та наявність присвоєного йому унікального реєстраційного номера, а також звіряє інформацію про суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) та ринкову вартість об’єкта нерухомості, які містяться у звіті про оцінку, з даними Єдиної бази.<br /> <br /> Довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості за результатами електронного визначення оціночної вартості є чинною '''впродовж 30 календарних днів''' з дня її формування Єдиною базою.<br /> <br /> Доступ нотаріуса до Єдиної бази для перевірки факту формування Єдиною базою довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості чи реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та присвоєння йому унікального реєстраційного номера, а також для внесення до Єдиної бази інформації про ціну об’єкта нерухомості, зазначену в договорі купівлі-продажу, що ним посвідчується, є безоплатним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 пункт 172.3 статті 172 ПК України]).<br /> == Нотаріальне посвідчення договорів ==<br /> Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. <br /> <br /> Власник нерухомого майна має право встановити (скасувати) вимогу нотаріального посвідчення договору (внесення змін до договору), предметом якого є таке майно чи його частина, крім випадків, якщо відповідно до закону такий договір підлягає нотаріальному посвідченню. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на нерухоме майно та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.<br /> <br /> Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1189 стаття 209 Цивільного кодексу України])<br /> <br /> Нотаріальне посвідчення може бути вчинене лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим законодавством, а саме: зміст правочину не може суперечити [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2 Цивільному кодексу України], іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а сам правочин має вчинятися у формі, встановленій законом<br /> == Пільги щодо сплати державного мита ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n44 пункту 18 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»] '''''від сплати державного мита при операціях з нерухомістю звільняються''''':<br /> <br /> * Громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.<br /> * Громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.<br /> * Громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років.<br /> * Особи з інвалідністю Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.<br /> * Особи з інвалідністю І та ІІ група.<br /> <br /> Друга сторона угоди з купівлі-продажу нерухомості від сплати держмита не звільняється, якщо тільки не відноситься до перерахованих вище категорій.<br /> <br /> Обов'язковий платіж 1% суми угоди до Пенсійного фонду не повинні платити: <br /> <br /> * Особи, що купують квартиру або інше житло вперше;<br /> * Особи, що перебувають на квартирному обліку;<br /> * Однак фактично нотаріуси не погоджуються завірити договір без надання покупцем документів про сплату цього збору.<br /> <br /> Така ситуація обумовлена ​​тим, що в Україні не існує єдиної інформаційної бази, що дозволяє перевірити факт першої покупки житла. Повернути вже сплачену до бюджету суму можна через звернення до адміністративного суду.<br /> == Ставка ПДФО та військового збору ==<br /> ПДФО за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 5% сплачуються у випадках коли:<br /> * об’єкт нерухомості перебуває у власності відчужувача менш ніж 3 роки; <br /> * протягом року особа відчужила більш ніж один об’єкт нерухомості; <br /> * відчужується об’єкт незавершеного будівництва; <br /> * відчужується земельна ділянка, яка перевищує норми безоплатної передачі, які визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 ст. 121 ЗК України.]<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Угода/податок !! Держмито !! Податок на доходи фізичних осіб !! Військовий збір !! Пенсійний збір<br /> |-<br /> | Купівля-продаж нерухомості || 1% (спільна оплата) || 5% (продавець - громадянин України); 18% (продавець - іноземець) || 5% (продавець платник ПДФО)|| 1% (покупець)<br /> |-<br /> | Купівлі-продаж землі || 1% (спільна оплата) || 5% (продавець - громадянин України); 18% (продавець - іноземець) || 5% (продавець платник ПДФО) || ---<br /> |-<br /> | Дарування нерухомості || 1% (дарувальник) || Родичі першого та другого ступеня споріднення - 0%; в інших випадках - 5% (громадяни України) і 18% (одна із сторін - іноземець)|| 5% (обдарований - платник ПДФО)|| ---<br /> |-<br /> | Обмін нерухомості || 1% (спільна оплата) || 5% (обидві сторони - громадяни України); 18% (одна або обидві сторони - іноземці) || 5% (обидві сторони-платники ПДФО) || ---<br /> |-<br /> |}<br /> == Вартість реєстрації придбаної нерухомості ==<br /> Порядок реєстрації права власності на придбану нерухомість визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року &quot;Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;]. <br /> <br /> Державну реєстрацію за заявою одержувача нерухомості проводить уповноважений реєстратор або нотаріус.<br /> <br /> Новий власник нерухомості пред’являє державному реєстратору паспорт, оригінал ідентифікаційного коду і заява. Державний реєстратор формує в електронній базі Держреєстру речових прав номер об’єкта власності на перейшла в нове володіння нерухомість і подає заяву в чергу на підтвердження. Заява та номер стверджує Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.<br /> <br /> Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 статтею 34 Закону України &quot;Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;], адміністративний збір за державну реєстрацію становить у розмірі 0,1 (одну десяту) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень. У 2025 році цей розмір становить '''300 грн'''.<br /> <br /> Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216 статтею 19 Закону України &quot;Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;], державна реєстрація проводиться '''протягом п’яти робочих днів'''. За реєстрацію в цей термін діють зазначені вище тарифи.<br /> <br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 статті 34 Закону України &quot;Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;] визначено тарифи за державну реєстрацію у строки менше п’яти днів, які може вказати заявник:<br /> <br /> – у строк 2 робочі дні – 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб;<br /> <br /> – у строк 1 робочий день – 2 прожиткові мінімума для працездатних осіб;<br /> <br /> – у строк 2 години – 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83,_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD._%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83,_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F%D0%B3_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F._%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D0%B7&diff=57341 2025-09-17T13:38:03Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20/paran5948 Цивільний кодекс України] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України &quot;Про нотаріат&quot;]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/491-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 491 &quot;Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів, спадкових договорів і заведених спадкових справ у Спадковому реєстрі&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 &quot;Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України&quot;]<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> '''З 18.06.2023''' діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.<br /> <br /> В умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріальне посвідчення заповіту, внесення змін до нього та його скасування здійснюються без використання цього реєстру з подальшим внесенням до нього відповідних відомостей &lt;u&gt;протягом п’яти робочих днів&lt;/u&gt; з дня відновлення такого доступу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n349 абзац третій пункту 8 глави 3 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5).]<br /> <br /> В умовах воєнного стану заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть &lt;u&gt;посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою&lt;/u&gt; з подальшим надсиланням таких заповітів через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#n3 абзац перший пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 &quot;Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану&quot;]).<br /> |}<br /> == Вимоги до форми та змісту заповіту ==<br /> '''Заповіт''' — правочин, для дійсності якого закон вимагає обов’язкового дотримання встановленої форми. Оскільки виконання заповіту можливе лише після смерті заповідача, коли виправити недолік форми заповіту вже не можливо, невідповідність форми заповіту неминуче призведе до його абсолютної нікчемності.<br /> <br /> Як загальне правило закон встановлює письмову форму заповіту та він має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5835 статтях 1251-1252 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5815 (ст. 1247 ЦК України)].<br /> <br /> Заповіт особисто підписується заповідачем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n349 підпункт 1.4 пункт 1 глави 3 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок]). У разі, якщо заповідач у наслідок фізичної вади, хвороби, або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням заповіт може підписати інша фізична особа з повною цивільною дієздатністю, у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1173 частиною четвертою статті 207 ЦК України].<br /> <br /> У цьому випадку, як того вимагає вищезазначена норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], підпис іншої особи на тексті заповіту, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.<br /> <br /> '''Заповіт вважається вчиненим у день та час його посвідчення''', тому на ньому обов’язково повинні бути вказані не тільки місце, а й час його складання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5815 (частина перша статті 1247 ЦК України)].<br /> <br /> Заповіт, підписаний заповідачем, набуває юридичної сили, тобто сили заповіту, тільки після його '''посвідчення нотаріусом''' (або особами, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5835 статтях 1251] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5839 1252 ЦК України]). Попередні або наступні дії заповідача чи нотаріуса, що вчинюються в зв’язку зі складанням заповіту (складання проекту заповіту, перенесення його на спеціальний бланк нотаріальних документів, реєстрація заповіту у Спадковому реєстрі тощо) не мають вирішального значення для набуття чинності заповітом. Тому час складання, підписання та посвідчення заповіту завжди буде співпадати, оскільки, як зазначалося вище, юридичної сили заповіт набуває саме за умови його нотаріального посвідчення. <br /> <br /> Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n557 статтею 52 Закону України &quot;Про нотаріат&quot;] запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є доказом вчинення нотаріальної дії. Про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій після того, як нотаріус зробить посвідчувальний напис на документі або підпише документ, що ним видається. '''Отже''', часом складання заповіту буде час, коли нотаріус вчинив запис про заповіт у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.<br /> <br /> Нотаріально посвідчується лише той заповіт, який написано заповідачем власноручно або записано з його слів за допомогою загальноприйнятих технічних засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5822 частина друга статті 1248 ЦК України]). У разі, якщо заповіт був записаний зі слів заповідача нотаріусом, він до його підписання повинен бути '''прочитаний заповідачем вголос''' у присутності нотаріуса, про що зазначається перед підписом заповідача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n349 підпункт 1.7 пункту 1 глави 3 розділу ІІ Порядку]). У разі, коли з якихось підстав (стан здоров’я, фізичні вади, неписьменність) заповідач не може особисто прочитати заповіт, його текст '''оголошується йому свідками''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n349 підпункт 1.11 пункту 1 глави 3 розділу ІІ Порядку]). В такому випадку на заповіті робиться відповідний запис з зазначенням причин, з яких заповідач не зміг особисто прочитати заповіт. Текст заповіту також має містити відомості про особу свідків, а саме: прізвище, ім’я, по батькові кожного з них; дату народження; адресу місця проживання, реквізити документа, на підставі якого було встановлено їх особу. У випадках, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5852 частині другій статті 1253 ЦК України], свідків '''повинно бути два'''. Також свідки можуть брати участь при складанні заповіту за особистим бажанням заповідача, але на такий випадок законом не регламентована кількість свідків, тому в цій ситуації при посвідченні заповіту може бути присутній і один свідок.<br /> <br /> ''Зміст заповіту полягає перш за все в призначені спадкоємців з зазначенням майна, що буде передане їм в порядку спадкування''. Закон закріпляє принцип свободи заповіту, у відповідності з яким заповідач має право на свій розсуд:<br /> * заповідати майно будь-яким особам;<br /> * будь-яким чином визначити частки спадкоємців у спадщині;<br /> * позбавити права на спадкування будь-кого з числа спадкоємців за законом без зазначення причин;<br /> * включити у заповіт інші розпорядження, передбачені правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] про спадкування.<br /> Крім того, заповідач може скасувати або змінити вже складений заповіт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5863 стаття 1254 ЦК України]). Свобода заповіту полягає в тому, що заповідач не зобов’язаний повідомляти будь-кого про зміст, вчинення, зміну або скасування заповіту.<br /> == Скасування заповіту, внесення до нього змін ==<br /> Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] для [https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96%D0%B2 посвідчення заповіту] і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/491-2011-%D0%BF#Text порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України].<br /> <br /> Заповіт є особливим одностороннім правочином, який починає діяти лише після смерті заповідача. Однак до смерті заповідач вправі у будь-який час скасувати заповіт шляхом подання відповідної заяви нотаріусу. При аналізі цієї статті слід враховувати, що частина спадщини може знаходитися у банку, зумовлюватися страховою виплатою, тому заповідач може спеціально обумовити питання щодо спадкування окремих частин спадщини.<br /> <br /> Існування у заповідача права на скасування заповіту обумовлено правом особи, яка вчинила односторонній правочин, відмовитися від нього ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1214 частина перша статті 214 ЦК України]). Крім скасування, заповідач має право також частково змінити заповіт. Право на скасування та внесення змін до заповіту зберігається за заповідачем у будь-який час, за умови збереження у заповідача повної цивільної дієздатності. Як і складання заповіту, його скасування або зміна є правочинами суворо особистого характеру, які не можуть бути вчинені через представника.<br /> <br /> Скасування заповіту може бути зроблено &lt;u&gt;заявою&lt;/u&gt; («пряме» скасування) або &lt;u&gt;складенням нового заповіту&lt;/u&gt; зі зміною заповідальних розпоряджень щодо кола спадкоємців та (або) розподілу спадкового майна («непряме» скасування). <br /> <br /> Якщо заповідач складає новий заповіт, який не змінює повністю усі умови попереднього заповіту, попередній заповіт буде вважатися дійсним у тій частині, в якій він не суперечить новому заповіту. При цьому якщо у новому заповіті немає розпоряджень, які суперечать попередньому заповіту, а він лише доповнює останній (наприклад, у першому заповіті було зроблено розпорядження на користь сина спадкодавця, а об'єктом спадкування є право власності на квартиру, а у другому заповіті спадкоємицею призначена дочка спадкодавця, на користь якої залишено вклад у кредитній установі), попередній заповіт вважатиметься повністю чинним.<br /> <br /> Якщо новий заповіт призводить до скасування попереднього, це не має наслідком відновлення юридичної дії заповіту, який був складений до попереднього. Разом з тим, не виключеними є випадки одночасно дії одразу кількох заповітів, якщо вони не суперечать один одному (наприклад, у разі складення чотирьох окремих заповітів на користь різних спадкоємців з неоднаковими об'єктами заповідальних розпоряджень). Проте враховуючи практичну складність співставлення двох чи кількох заповітів, при зверненні заповідача за посвідченням нового заповіту доцільніше, щоб у ньому містилася вказівка про скасування попереднього заповіту.<br /> <br /> Не відновлюється чинність попереднього заповіту також у випадку, коли новий заповіт був визнаний недійсним, за винятком випадків, коли недійсність нового заповіту зумовлена вчиненням його заповідачем тоді, коли у момент його вчинення він не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1265 стаття 225 ЦК України]) або якщо новий заповіт визнаний судом недійсним як такий, який було вчинено під впливом насильства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1294 стаття 231 ЦК України]). Існування таких винятків обумовлено відсутністю волі спадкодавця на складання нового заповіту, а відтак - презумпцією волі на збереження чинними умов попередньо складеного заповіту.<br /> <br /> Оскільки скасування заповіту та внесення до нього змін здійснюються в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] для посвідчення заповіту, усі вимоги, які стосуються посвідчення заповіту, мають бути враховані і при скасуванні заповіту або внесенні до нього змін. Зокрема, якщо заповіт було укладено за участю свідків, його скасування або зміна також мають здійснюватися за участю свідків.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5863 Статтею 1254 ЦК України] передбачено, що заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.<br /> == Складання заповіту, яким змінено обсяг спадщини без зміни спадкоємця скасовує попередній заповіт ==<br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5811 частиною першою статті 1245 ЦК України] частина спадщини, що не охоплена заповітом, [[Спадкування за законом|спадкується спадкоємцями за законом]] на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.<br /> <br /> Виходячи із змісту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5863 частин другої та третьої статті 1254 ЦК України] дозволяє констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив '''правила''', що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Такі правила полягають в тому, що:<br /> * '''по-перше''', внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. '''Тобто''', якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту;<br /> * '''по-друге''', внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. '''Тобто''', якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів.<br /> При цьому за змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5863 частини третьої статті 1254 ЦК України] свідчить, що складення нового заповіту, яким зменшено обсяг спадкової маси, порівняно з попереднім, але не змінено спадкодавця, скасовує попередній заповіт у відповідній частині, оскільки спадкодавець визначив спадкоємця тільки щодо частини спадщини.<br /> == Право заповідача встановити у своєму розпорядженні майном на випадок смерті заповідальний відказ (легат) ==<br /> Заповідач вправі встановити у своєму розпорядженні майном на випадок смерті заповідальний відказ (легат), тобто покласти на одного або декількох спадкоємців виконання за рахунок майна, що входить або не входить до складу спадщини будь-яких обов’язків майнового характеру на користь третіх осіб (відказоодержувачів), які набувають права вимоги виконання такого обов’язку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5777 статті 1237], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5780 1238 ЦК України]). Легат – один із видів заповідальних розпоряджень і тому &lt;u&gt;поза заповітом сили не має&lt;/u&gt;.<br /> <br /> Сутність заповідального відказу полягає в тому, що зі всієї сукупності прав та обов’язків, що складають спадкове майно, зазначеній особі або особам передається за загальним правилом якесь окреме право. Відповідно, відказоодержувач (легатарій) стає частковим (сингулярним) правонаступником спадкодавця.<br /> <br /> Закон дозволяє покласти на спадкоємця, що якого переходить будинок, квартира або інше приміщення, обов’язок надати іншій особі, яка входить, а також яка не входить до складу спадкоємців за законом, право користування таким приміщенням або визначеною його частиною на період життя цієї особи або на інший строк. Треба звернути увагу на те, що право, що виникло на підставі заповідального відказу, зберігає силу і у разі зміни власника такого майна, тобто володіє ознаками речового права (права проживання). В свою чергу право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном, одержаним за заповідальним відказом, є таким, що не відчужується, не передається та не переходить до спадкоємців відказоодержувача. Таке право не є підставою для проживання у них членів його сім’ї, якщо у заповіті не зазначено інше.<br /> <br /> Предмет заповідального відказу надається відказоодержувачу у формі зобов’язання, де спадкоємець – боржник, а відказоодержувач – кредитор. Природно, що при цьому право вимоги відказоодержувач має не по відношенню до всього спадкового майна і не до всіх спадкоємців, а тільки до того, частка якого обтяжена відказом.<br /> <br /> Захисту майнових інтересів спадкоємця служить наступне закріплене в законі правило: спадкоємець, на якого заповідачем покладено заповідальний відказ, зобов’язаний виконати його лише у межах реальної вартості майна, яке перейшло до нього, з вирахуванням частки боргів спадкодавця, що припадають на це майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5780 частина третя стаття 1238 ЦК України]).<br /> <br /> Спадкоємець, обтяжений заповідальним відказом, '''звільняється від обов’язку його виконати в наступних випадках''':<br /> * якщо відказоодержувач помер до відкриття спадщини;<br /> * якщо він відмовився від одержання легату;<br /> * якщо відказоодержувач позбавлений права на одержання спадщини як нікчемний спадкоємець.<br /> Від заповідального відказу слід відрізняти особливий вид заповідального розпорядження – покладання. Суть його полягає у тому, що заповідач може зобов’язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5789 стаття 1240 ЦК України]).<br /> <br /> Оскільки '''покладання''' – це дія, спрямована на досягнення загальнокорисної мети, вимагати його виконання має право вельми широке коло осіб. Серед них, зокрема, заінтересовані особи, будь-який з спадкоємців, а також виконавець заповіту.<br /> <br /> Заповідач має право не тільки призначити спадкоємця на свій розсуд, але й зазначити у заповіті іншого спадкоємця на той випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті, помре до відкриття спадщини, не прийме її або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права на спадкування, а також у разі відсутності умов, визначених у заповіті ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5808 стаття 1244 ЦК України]). Така правова конструкція називається &lt;u&gt;підпризначенням спадкоємця, або спадковою субституцією&lt;/u&gt;.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n349 підпункту 2.1. пункту 2 глави 3 розідлу ІІ Порядку] заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини.<br /> <br /> Заповіт '''''не може містити розпоряджень, які суперечать чинному законодавству'''''. Наприклад, не можна посвідчувати заповіт, за яким майно передається в користування спадкоємцеві, оскільки майно заповідають лише у власність. Не можуть бути висунуті умови щодо подальшого розпорядження успадкованим майном, як-то: продаж майна та передача виручених сум іншим особам, заборона відчуження успадкованого майна протягом певного строку тощо, оскільки це обмежує право власності спадкоємця на успадковане майно.<br /> <br /> == Судова практика ==<br /> <br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82797694 Постанова Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 369/3186/17]: спадкодавиця за життя склала в один день два заповіти: перший об 11 год, яким все майно заповідала відповідачці, та другий о 15.30 год, яким відповідачці заповідала лише земельну частку (пай). Позивачка вважала, що спадкоємиця за заповітом успадкував лише земельну частку (пай), а все інше майно має спадкуватись між всіма спадкоємцями за законом, які в установлений строк прийняли спадщину, а саме житловий будинок та земельні ділянки площею 0,3708 га та площею 0,2179 га. <br /> <br /> Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу у цій справі, дійшов до висновку, що при складенні заповідачем декількох заповітів може мати місце їх «конкуренція», оскільки необхідно з`ясувати, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Аналіз [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5863 частини другої та третьої статті 1254 ЦК України] дозволяє констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив правила, що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. <br /> <br /> Тлумачення частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5863 статті 1254 ЦК України] свідчить, що складення нового заповіту, яким зменшено обсяг спадкової маси, порівняно з попереднім, але не змінено спадкодавця, скасовує попередній заповіт у відповідній частині, оскільки спадкодавець визначив спадкоємця тільки щодо частини спадщини. <br /> <br /> Таким чином, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що спадкоємиця за заповітом має право лише на земельну частку (пай) згідно останнього заповіту, а спадкування решти спадкового майна має відбуватись згідно закону.<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%B2_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83 Заповіт в умовах воєнного стану]<br /> * [https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BC Спадкування за заповітом]<br /> * [https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96%D0%B2 Посвідчення заповітів]<br /> * [https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83 Виконання заповіту]<br /> * [https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3_%D0%B4%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE Недоліки правового закріплення вимог до заповіту неповнолітнього]<br /> * [https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%B2_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BC Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]<br /> * [https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%AF%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC Як визнати заповіт недійсним]<br /> <br /> [[index.php?title=Категорія:Спадкове право]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Нотаріальні дії]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%D1%85_%D0%B7_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E&diff=57334 2025-09-17T12:45:28Z

<p>Maksym.halushko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/2755-17 Податковий кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/1058-15 Закон України &quot;Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування&quot;]<br /> *[http://zakon.rada.gov.ua/go/1952-15 Закон України &quot;Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України 21 січня 1993 року № 7-93 &quot;Про державне мито&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n4 Наказ Фонду державного майна України &quot;Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку&quot;]<br /> == Порядок оподаткування при операціях з нерухомістю ==<br /> При проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами сторони повинні сплачувати податки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 ст. 172 Податкового кодексу України (далі - ПК України)]та військовий збір, який встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Підрозділом 10 Перехідних положень ПК України]. <br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 ст. 172 ПК України], дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 статтею 121 Земельного кодексу України (далі - ЗК України)] залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. <br /> <br /> Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину. <br /> <br /> Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається. <br /> <br /> Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків бази оподаткування (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті). <br /> <br /> Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 статтею 172 ПК України] для об’єктів нерухомого майна. <br /> <br /> Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості [https://evaluation.spfu.gov.ua/ Єдиної бази даних звітів про оцінку], або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в [https://evaluation.spfu.gov.ua/ Єдиній базі даних звітів про оцінку]. <br /> <br /> '''За загальним правилом продаж нерухомості оподатковується:<br /> <br /> '''* податком на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) – 5%;'''<br /> <br /> '''* військовим збором – 5%'''.<br /> <br /> '''Слід зазначити, що для нерезидентів розмір податку на доходи фізичних осіб при продажу нерухомості становить 18%.'''<br /> <br /> Пенсійний збір сплачується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n81 ч. 10, ст.4] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n43 ч. 8, ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування&quot;]<br /> == Єдина база даних звітів про оцінку ==<br /> '''[https://evaluation.spfu.gov.ua/ Єдина база даних звітів про оцінку (далі - Єдина база)] - державна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять база даних, програмне забезпечення, модуль електронного визначення оціночної вартості, сервіс послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості.'''<br /> <br /> Єдина база забезпечує:<br /> <br /> 1) внесення, оновлення, створення, зберігання, передавання та автоматичне оприлюднення відповідної інформації про об’єкт нерухомості та його вартість (крім інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки);<br /> <br /> 2) реєстрацію, авторизацію (ідентифікацію) фізичних та юридичних осіб, на запити яких формується електронна довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг;<br /> <br /> 3) реєстрацію, авторизацію (ідентифікацію) суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів) та нотаріусів, з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг;<br /> <br /> 4) електронне визначення оціночної вартості об’єктів нерухомості та автоматичне формування на запит фізичних і юридичних осіб електронних довідок про оціночну вартість об’єктів нерухомості з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера;<br /> <br /> 5) реєстрацію звітів про оцінку в Єдиній базі, складених суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей оподаткування з автоматичним присвоєнням кожному звіту унікального реєстраційного номера;<br /> <br /> 6) зберігання електронних версій звітів про оцінку, які зареєстровані в Єдиній базі та яким присвоєно унікальний реєстраційний номер не менш ніж п’ять років від дати такої реєстрації;<br /> <br /> 7) автоматичний обмін інформацією і документами, доступ до яких здійснюється за допомогою мережі Інтернет;<br /> <br /> 8) моніторинг інформації зі звітів про оцінку, внесеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачами) до Єдиної бази;<br /> <br /> 9) перевірку нотаріусами змісту електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості або реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та наявності присвоєного унікального реєстраційного номера;<br /> <br /> 10) друк документів, внесених до Єдиної бази, а також передбачених додатками до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n268 Положення про Єдину базу];<br /> <br /> 11) взаємодію суб’єктів Єдиної бази.<br /> <br /> Власником Єдиної бази, прав інтелектуальної власності на Єдину базу та її програмного забезпечення є держава в особі Фонду державного майна України.<br /> <br /> Фонд державного майна України є держателем, розпорядником та адміністратором Єдиної бази, а також власником всієї інформації, що міститься в ній та забезпечує функціонування Єдиної бази та захист інформації, що міститься в ній.<br /> <br /> Єдина база повинна забезпечувати збереження та належний захист всієї інформації щодо об’єктів нерухомості, оціночна вартість яких визначається та перевіряється, можливість доступу до інформації суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів), нотаріусів та контролюючих органів у межах повноважень.<br /> <br /> Інформація Єдиної бази про об’єкт нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості та його вартість, у тому числі звіти про оцінку, автоматично оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України в режимі реального часу (крім інформації з обмеженим доступом). До такої інформації забезпечується відкритий, прямий неавторизований доступ з можливістю завантаження у форматі відкритих даних.<br /> <br /> Для цілей цього пункту до інформації з обмеженим доступом не належить інформація про суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів).<br /> <br /> Порядок ведення Єдиної бази затверджується Фондом державного майна України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.<br /> <br /> З метою формування інформаційної основи для визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (далі - нерухомості) Фонд державного майна України використовує інформаційні джерела з відкритим доступом та дані про ціни, зазначені в договорах купівлі-продажу об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, внесені нотаріусами до Єдиної бази, а також дані про ринкову вартість об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, внесені до Єдиної бази на підставі звітів про оцінку.<br /> <br /> Визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості здійснюється автоматично, на підставі даних про об’єкт нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази будь-якою особою за допомогою мережі Інтернет, що підтверджуються офіційними документами на такий об’єкт. Перелік даних, які вносяться особою до Єдиної бази з метою визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, затверджується Фондом державного майна України.<br /> <br /> За результатом визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості Єдиною базою формується довідка про його оціночну вартість з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера.<br /> <br /> Якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об’єкта.<br /> <br /> Внесення інформації зі звітів про оцінку до Єдиної бази здійснюється суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) на підставі звіту про оцінку, електронна версія якого зберігається в Єдиній базі. Перелік даних про об’єкт нерухомості зі звіту про оцінку, які вносяться суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) до Єдиної бази з метою реєстрації звіту у Єдиній базі, затверджується Фондом державного майна України. Звіти про оцінку реєструються в Єдиній базі суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису оцінювачів, які безпосередньо проводили оцінку.<br /> <br /> Під час посвідчення правочинів з продажу (обміну) об’єктів нерухомості нотаріус перевіряє зміст електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості на достовірність даних про об’єкт нерухомості, унікальний реєстраційний номер та дату формування цієї довідки або реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та наявність присвоєного йому унікального реєстраційного номера, а також звіряє інформацію про суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) та ринкову вартість об’єкта нерухомості, які містяться у звіті про оцінку, з даними Єдиної бази.<br /> <br /> Довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості за результатами електронного визначення оціночної вартості є чинною '''впродовж 30 календарних днів''' з дня її формування Єдиною базою.<br /> <br /> Доступ нотаріуса до Єдиної бази для перевірки факту формування Єдиною базою довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості чи реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та присвоєння йому унікального реєстраційного номера, а також для внесення до Єдиної бази інформації про ціну об’єкта нерухомості, зазначену в договорі купівлі-продажу, що ним посвідчується, є безоплатним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 пункт 172.3 статті 172 ПК України]).<br /> == Нотаріальне посвідчення договорів ==<br /> Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. <br /> <br /> Власник нерухомого майна має право встановити (скасувати) вимогу нотаріального посвідчення договору (внесення змін до договору), предметом якого є таке майно чи його частина, крім випадків, якщо відповідно до закону такий договір підлягає нотаріальному посвідченню. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на нерухоме майно та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.<br /> <br /> Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1189 стаття 209 Цивільного кодексу України])<br /> <br /> Нотаріальне посвідчення може бути вчинене лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим законодавством, а саме: зміст правочину не може суперечити [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2 Цивільному кодексу України], іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а сам правочин має вчинятися у формі, встановленій законом<br /> == Пільги щодо сплати державного мита ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n44 пункту 18 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»] '''''від сплати державного мита при операціях з нерухомістю звільняються''''':<br /> <br /> * Громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.<br /> * Громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.<br /> * Громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років.<br /> * Особи з інвалідністю Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.<br /> * Особи з інвалідністю І та ІІ група.<br /> <br /> Друга сторона угоди з купівлі-продажу нерухомості від сплати держмита не звільняється, якщо тільки не відноситься до перерахованих вище категорій.<br /> <br /> Обов'язковий платіж 1% суми угоди до Пенсійного фонду не повинні платити: <br /> <br /> * Особи, що купують квартиру або інше житло вперше;<br /> * Особи, що перебувають на квартирному обліку;<br /> * Однак фактично нотаріуси не погоджуються завірити договір без надання покупцем документів про сплату цього збору.<br /> <br /> Така ситуація обумовлена ​​тим, що в Україні не існує єдиної інформаційної бази, що дозволяє перевірити факт першої покупки житла. Повернути вже сплачену до бюджету суму можна через звернення до адміністративного суду.<br /> == Ставка ПДФО та військового збору ==<br /> ПДФО за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 5% сплачуються у випадках коли:<br /> * об’єкт нерухомості перебуває у власності відчужувача менш ніж 3 роки; <br /> * протягом року особа відчужила більш ніж один об’єкт нерухомості; <br /> * відчужується об’єкт незавершеного будівництва; <br /> * відчужується земельна ділянка, яка перевищує норми безоплатної передачі, які визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 ст. 121 ЗК України.]<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Угода/податок !! Держмито !! Податок на доходи фізичних осіб !! Військовий збір !! Пенсійний збір<br /> |-<br /> | Купівля-продаж нерухомості || 1% (спільна оплата) || 5% (продавець - громадянин України); 18% (продавець - іноземець) || 5% (продавець платник ПДФО)|| 1% (покупець)<br /> |-<br /> | Купівлі-продаж землі || 1% (спільна оплата) || 5% (продавець - громадянин України); 18% (продавець - іноземець) || 5% (продавець платник ПДФО) || ---<br /> |-<br /> | Дарування нерухомості || 1% (дарувальник) || Родичі першого та другого ступеня споріднення - 0%; в інших випадках - 5% (громадяни України) і 18% (одна із сторін - іноземець)|| 5% (обдарований - платник ПДФО)|| ---<br /> |-<br /> | Обмін нерухомості || 1% (спільна оплата) || 5% (обидві сторони - громадяни України); 18% (одна або обидві сторони - іноземці) || 5% (обидві сторони-платники ПДФО) || ---<br /> |-<br /> |}<br /> == Вартість реєстрації придбаної нерухомості ==<br /> Порядок реєстрації права власності на придбану нерухомість визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року &quot;Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;]. <br /> <br /> Державну реєстрацію за заявою одержувача нерухомості проводить уповноважений реєстратор або нотаріус.<br /> <br /> Новий власник нерухомості пред’являє державному реєстратору паспорт, оригінал ідентифікаційного коду і заява. Державний реєстратор формує в електронній базі Держреєстру речових прав номер об’єкта власності на перейшла в нове володіння нерухомість і подає заяву в чергу на підтвердження. Заява та номер стверджує Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.<br /> <br /> Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 статтею 34 Закону України &quot;Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;], адміністративний збір за державну реєстрацію становить у розмірі 0,1 (одну десяту) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень. У 2025 році цей розмір становить '''300 грн'''.<br /> <br /> Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216 статтею 19 Закону України &quot;Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;], державна реєстрація проводиться '''протягом п’яти робочих днів'''. За реєстрацію в цей термін діють зазначені вище тарифи.<br /> <br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 статті 34 Закону України &quot;Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;] визначено тарифи за державну реєстрацію у строки менше п’яти днів, які може вказати заявник:<br /> <br /> – у строк 2 робочі дні – 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб;<br /> <br /> – у строк 1 робочий день – 2 прожиткові мінімума для працездатних осіб;<br /> <br /> – у строк 2 години – 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.<br /> <br /> [[index.php?title=Категорія:''Податкове право'']]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%D1%85_%D0%B7_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E&diff=57333 2025-09-17T12:36:48Z

<p>Maksym.halushko: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/2755-17 Податковий кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/1058-15 Закон України &quot;Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування&quot;]<br /> *[http://zakon.rada.gov.ua/go/1952-15 Закон України &quot;Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України 21 січня 1993 року № 7-93 &quot;Про державне мито&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n4 Наказ Фонду державного майна України &quot;Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку&quot;]<br /> == Порядок оподаткування при операціях з нерухомістю ==<br /> При проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами сторони повинні сплачувати податки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 ст. 172 Податкового кодексу України (далі - ПК України)]та військовий збір, який встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Підрозділом 10 Перехідних положень ПК України]. <br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 ст. 172 ПК України], дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 статтею 121 Земельного кодексу України (далі - ЗК України)] залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. <br /> <br /> Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину. <br /> <br /> Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається. <br /> <br /> Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків бази оподаткування (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті). <br /> <br /> Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 статтею 172 ПК України] для об’єктів нерухомого майна. <br /> <br /> Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості [https://evaluation.spfu.gov.ua/ Єдиної бази даних звітів про оцінку], або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в [https://evaluation.spfu.gov.ua/ Єдиній базі даних звітів про оцінку]. <br /> <br /> '''За загальним правилом продаж нерухомості оподатковується:<br /> <br /> '''* податком на доходи фізичних осіб – 5%;<br /> <br /> '''* військовим збором – 5%'''.<br /> <br /> '''Слід зазначити, що для нерезидентів розмір податку на доходи фізичних осіб при продажу нерухомості становить 18%.'''<br /> <br /> Пенсійний збір сплачується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n81 ч. 10, ст.4] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n43 ч. 8, ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування&quot;]<br /> == Єдина база даних звітів про оцінку ==<br /> '''[https://evaluation.spfu.gov.ua/ Єдина база даних звітів про оцінку (далі - Єдина база)] - державна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять база даних, програмне забезпечення, модуль електронного визначення оціночної вартості, сервіс послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості.'''<br /> <br /> Єдина база забезпечує:<br /> <br /> 1) внесення, оновлення, створення, зберігання, передавання та автоматичне оприлюднення відповідної інформації про об’єкт нерухомості та його вартість (крім інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки);<br /> <br /> 2) реєстрацію, авторизацію (ідентифікацію) фізичних та юридичних осіб, на запити яких формується електронна довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг;<br /> <br /> 3) реєстрацію, авторизацію (ідентифікацію) суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів) та нотаріусів, з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг;<br /> <br /> 4) електронне визначення оціночної вартості об’єктів нерухомості та автоматичне формування на запит фізичних і юридичних осіб електронних довідок про оціночну вартість об’єктів нерухомості з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера;<br /> <br /> 5) реєстрацію звітів про оцінку в Єдиній базі, складених суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей оподаткування з автоматичним присвоєнням кожному звіту унікального реєстраційного номера;<br /> <br /> 6) зберігання електронних версій звітів про оцінку, які зареєстровані в Єдиній базі та яким присвоєно унікальний реєстраційний номер не менш ніж п’ять років від дати такої реєстрації;<br /> <br /> 7) автоматичний обмін інформацією і документами, доступ до яких здійснюється за допомогою мережі Інтернет;<br /> <br /> 8) моніторинг інформації зі звітів про оцінку, внесеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачами) до Єдиної бази;<br /> <br /> 9) перевірку нотаріусами змісту електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості або реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та наявності присвоєного унікального реєстраційного номера;<br /> <br /> 10) друк документів, внесених до Єдиної бази, а також передбачених додатками до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n268 Положення про Єдину базу];<br /> <br /> 11) взаємодію суб’єктів Єдиної бази.<br /> <br /> Власником Єдиної бази, прав інтелектуальної власності на Єдину базу та її програмного забезпечення є держава в особі Фонду державного майна України.<br /> <br /> Фонд державного майна України є держателем, розпорядником та адміністратором Єдиної бази, а також власником всієї інформації, що міститься в ній та забезпечує функціонування Єдиної бази та захист інформації, що міститься в ній.<br /> <br /> Єдина база повинна забезпечувати збереження та належний захист всієї інформації щодо об’єктів нерухомості, оціночна вартість яких визначається та перевіряється, можливість доступу до інформації суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів), нотаріусів та контролюючих органів у межах повноважень.<br /> <br /> Інформація Єдиної бази про об’єкт нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості та його вартість, у тому числі звіти про оцінку, автоматично оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України в режимі реального часу (крім інформації з обмеженим доступом). До такої інформації забезпечується відкритий, прямий неавторизований доступ з можливістю завантаження у форматі відкритих даних.<br /> <br /> Для цілей цього пункту до інформації з обмеженим доступом не належить інформація про суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів).<br /> <br /> Порядок ведення Єдиної бази затверджується Фондом державного майна України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.<br /> <br /> З метою формування інформаційної основи для визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (далі - нерухомості) Фонд державного майна України використовує інформаційні джерела з відкритим доступом та дані про ціни, зазначені в договорах купівлі-продажу об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, внесені нотаріусами до Єдиної бази, а також дані про ринкову вартість об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, внесені до Єдиної бази на підставі звітів про оцінку.<br /> <br /> Визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості здійснюється автоматично, на підставі даних про об’єкт нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази будь-якою особою за допомогою мережі Інтернет, що підтверджуються офіційними документами на такий об’єкт. Перелік даних, які вносяться особою до Єдиної бази з метою визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, затверджується Фондом державного майна України.<br /> <br /> За результатом визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості Єдиною базою формується довідка про його оціночну вартість з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера.<br /> <br /> Якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об’єкта.<br /> <br /> Внесення інформації зі звітів про оцінку до Єдиної бази здійснюється суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) на підставі звіту про оцінку, електронна версія якого зберігається в Єдиній базі. Перелік даних про об’єкт нерухомості зі звіту про оцінку, які вносяться суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) до Єдиної бази з метою реєстрації звіту у Єдиній базі, затверджується Фондом державного майна України. Звіти про оцінку реєструються в Єдиній базі суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису оцінювачів, які безпосередньо проводили оцінку.<br /> <br /> Під час посвідчення правочинів з продажу (обміну) об’єктів нерухомості нотаріус перевіряє зміст електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості на достовірність даних про об’єкт нерухомості, унікальний реєстраційний номер та дату формування цієї довідки або реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та наявність присвоєного йому унікального реєстраційного номера, а також звіряє інформацію про суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) та ринкову вартість об’єкта нерухомості, які містяться у звіті про оцінку, з даними Єдиної бази.<br /> <br /> Довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості за результатами електронного визначення оціночної вартості є чинною '''впродовж 30 календарних днів''' з дня її формування Єдиною базою.<br /> <br /> Доступ нотаріуса до Єдиної бази для перевірки факту формування Єдиною базою довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості чи реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та присвоєння йому унікального реєстраційного номера, а також для внесення до Єдиної бази інформації про ціну об’єкта нерухомості, зазначену в договорі купівлі-продажу, що ним посвідчується, є безоплатним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 пункт 172.3 статті 172 ПК України]).<br /> == Нотаріальне посвідчення договорів ==<br /> Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. <br /> <br /> Власник нерухомого майна має право встановити (скасувати) вимогу нотаріального посвідчення договору (внесення змін до договору), предметом якого є таке майно чи його частина, крім випадків, якщо відповідно до закону такий договір підлягає нотаріальному посвідченню. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на нерухоме майно та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.<br /> <br /> Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1189 стаття 209 Цивільного кодексу України])<br /> <br /> Нотаріальне посвідчення може бути вчинене лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим законодавством, а саме: зміст правочину не може суперечити [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2 Цивільному кодексу України], іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а сам правочин має вчинятися у формі, встановленій законом<br /> == Пільги щодо сплати державного мита ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n44 пункту 18 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»] '''''від сплати державного мита при операціях з нерухомістю звільняються''''':<br /> <br /> * Громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.<br /> * Громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.<br /> * Громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років.<br /> * Особи з інвалідністю Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.<br /> * Особи з інвалідністю І та ІІ група.<br /> <br /> Друга сторона угоди з купівлі-продажу нерухомості від сплати держмита не звільняється, якщо тільки не відноситься до перерахованих вище категорій.<br /> <br /> Обов'язковий платіж 1% суми угоди до Пенсійного фонду не повинні платити: <br /> <br /> * Особи, що купують квартиру або інше житло вперше;<br /> * Особи, що перебувають на квартирному обліку;<br /> * Однак фактично нотаріуси не погоджуються завірити договір без надання покупцем документів про сплату цього збору.<br /> <br /> Така ситуація обумовлена ​​тим, що в Україні не існує єдиної інформаційної бази, що дозволяє перевірити факт першої покупки житла. Повернути вже сплачену до бюджету суму можна через звернення до адміністративного суду.<br /> == Ставка ПДФО та військового збору ==<br /> ПДФО за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 5% сплачуються у випадках коли:<br /> * об’єкт нерухомості перебуває у власності відчужувача менш ніж 3 роки; <br /> * протягом року особа відчужила більш ніж один об’єкт нерухомості; <br /> * відчужується об’єкт незавершеного будівництва; <br /> * відчужується земельна ділянка, яка перевищує норми безоплатної передачі, які визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 ст. 121 ЗК України.]<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Угода/податок !! Держмито !! Податок на доходи фізичних осіб !! Військовий збір !! Пенсійний збір<br /> |-<br /> | Купівля-продаж нерухомості || 1% (спільна оплата) || 5% (продавець - громадянин України); 18% (продавець - іноземець) || 5% (продавець платник ПДФО)|| 1% (покупець)<br /> |-<br /> | Купівлі-продаж землі || 1% (спільна оплата) || 5% (продавець - громадянин України); 18% (продавець - іноземець) || 5% (продавець платник ПДФО) || ---<br /> |-<br /> | Дарування нерухомості || 1% (дарувальник) || Родичі першого та другого ступеня споріднення - 0%; в інших випадках - 5% (громадяни України) і 18% (одна із сторін - іноземець)|| 5% (обдарований - платник ПДФО)|| ---<br /> |-<br /> | Обмін нерухомості || 1% (спільна оплата) || 5% (обидві сторони - громадяни України); 18% (одна або обидві сторони - іноземці) || 5% (обидві сторони-платники ПДФО) || ---<br /> |-<br /> |}<br /> == Вартість реєстрації придбаної нерухомості ==<br /> Порядок реєстрації права власності на придбану нерухомість визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року &quot;Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;]. <br /> <br /> Державну реєстрацію за заявою одержувача нерухомості проводить уповноважений реєстратор або нотаріус.<br /> <br /> Новий власник нерухомості пред’являє державному реєстратору паспорт, оригінал ідентифікаційного коду і заява. Державний реєстратор формує в електронній базі Держреєстру речових прав номер об’єкта власності на перейшла в нове володіння нерухомість і подає заяву в чергу на підтвердження. Заява та номер стверджує Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.<br /> <br /> Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 статтею 34 Закону України &quot;Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;], адміністративний збір за державну реєстрацію становить у розмірі 0,1 (одну десяту) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень. У 2025 році цей розмір становить '''300 грн'''.<br /> <br /> Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216 статтею 19 Закону України &quot;Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;], державна реєстрація проводиться '''протягом п’яти робочих днів'''. За реєстрацію в цей термін діють зазначені вище тарифи.<br /> <br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 статті 34 Закону України &quot;Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;] визначено тарифи за державну реєстрацію у строки менше п’яти днів, які може вказати заявник:<br /> <br /> – у строк 2 робочі дні – 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб;<br /> <br /> – у строк 1 робочий день – 2 прожиткові мінімума для працездатних осіб;<br /> <br /> – у строк 2 години – 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.<br /> <br /> [[Категорія:''Податкове право'']]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%D1%85_%D0%B7_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E&diff=57332 2025-09-17T12:33:24Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/2755-17 Податковий кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/1058-15 Закон України &quot;Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування&quot;]<br /> *[http://zakon.rada.gov.ua/go/1952-15 Закон України &quot;Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України 21 січня 1993 року № 7-93 &quot;Про державне мито&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n4 Наказ Фонду державного майна України &quot;Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку&quot;]<br /> == Порядок оподаткування при операціях з нерухомістю ==<br /> При проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами сторони повинні сплачувати податки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 ст. 172 Податкового кодексу України (далі - ПК України)]та військовий збір, який встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 Підрозділом 10 Перехідних положень ПК України]. <br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 ст. 172 ПК України], дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 статтею 121 Земельного кодексу України (далі - ЗК України)] залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. <br /> <br /> Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину. <br /> <br /> Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається. <br /> <br /> Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків бази оподаткування (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті). <br /> <br /> Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 статтею 172 ПК України] для об’єктів нерухомого майна. <br /> <br /> Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості [https://evaluation.spfu.gov.ua/ Єдиної бази даних звітів про оцінку], або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в [https://evaluation.spfu.gov.ua/ Єдиній базі даних звітів про оцінку]. <br /> <br /> '''За загальним правилом продаж нерухомості оподатковується:<br /> <br /> '''* податком на доходи фізичних осіб – 5%;<br /> <br /> '''* військовим збором – 5%'''.<br /> <br /> '''Слід зазначити, що для нерезидентів розмір податку на доходи фізичних осіб при продажу нерухомості становить 18%.'''<br /> <br /> Пенсійний збір сплачується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n81 ч. 10, ст.4] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n43 ч. 8, ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування&quot;]<br /> == Єдина база даних звітів про оцінку ==<br /> '''[https://evaluation.spfu.gov.ua/ Єдина база даних звітів про оцінку (далі - Єдина база)] - державна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять база даних, програмне забезпечення, модуль електронного визначення оціночної вартості, сервіс послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості.'''<br /> <br /> Єдина база забезпечує:<br /> <br /> 1) внесення, оновлення, створення, зберігання, передавання та автоматичне оприлюднення відповідної інформації про об’єкт нерухомості та його вартість (крім інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки);<br /> <br /> 2) реєстрацію, авторизацію (ідентифікацію) фізичних та юридичних осіб, на запити яких формується електронна довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг;<br /> <br /> 3) реєстрацію, авторизацію (ідентифікацію) суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів) та нотаріусів, з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг;<br /> <br /> 4) електронне визначення оціночної вартості об’єктів нерухомості та автоматичне формування на запит фізичних і юридичних осіб електронних довідок про оціночну вартість об’єктів нерухомості з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера;<br /> <br /> 5) реєстрацію звітів про оцінку в Єдиній базі, складених суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей оподаткування з автоматичним присвоєнням кожному звіту унікального реєстраційного номера;<br /> <br /> 6) зберігання електронних версій звітів про оцінку, які зареєстровані в Єдиній базі та яким присвоєно унікальний реєстраційний номер не менш ніж п’ять років від дати такої реєстрації;<br /> <br /> 7) автоматичний обмін інформацією і документами, доступ до яких здійснюється за допомогою мережі Інтернет;<br /> <br /> 8) моніторинг інформації зі звітів про оцінку, внесеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачами) до Єдиної бази;<br /> <br /> 9) перевірку нотаріусами змісту електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості або реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та наявності присвоєного унікального реєстраційного номера;<br /> <br /> 10) друк документів, внесених до Єдиної бази, а також передбачених додатками до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n268 Положення про Єдину базу];<br /> <br /> 11) взаємодію суб’єктів Єдиної бази.<br /> <br /> Власником Єдиної бази, прав інтелектуальної власності на Єдину базу та її програмного забезпечення є держава в особі Фонду державного майна України.<br /> <br /> Фонд державного майна України є держателем, розпорядником та адміністратором Єдиної бази, а також власником всієї інформації, що міститься в ній та забезпечує функціонування Єдиної бази та захист інформації, що міститься в ній.<br /> <br /> Єдина база повинна забезпечувати збереження та належний захист всієї інформації щодо об’єктів нерухомості, оціночна вартість яких визначається та перевіряється, можливість доступу до інформації суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів), нотаріусів та контролюючих органів у межах повноважень.<br /> <br /> Інформація Єдиної бази про об’єкт нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості та його вартість, у тому числі звіти про оцінку, автоматично оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України в режимі реального часу (крім інформації з обмеженим доступом). До такої інформації забезпечується відкритий, прямий неавторизований доступ з можливістю завантаження у форматі відкритих даних.<br /> <br /> Для цілей цього пункту до інформації з обмеженим доступом не належить інформація про суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів).<br /> <br /> Порядок ведення Єдиної бази затверджується Фондом державного майна України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.<br /> <br /> З метою формування інформаційної основи для визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (далі - нерухомості) Фонд державного майна України використовує інформаційні джерела з відкритим доступом та дані про ціни, зазначені в договорах купівлі-продажу об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, внесені нотаріусами до Єдиної бази, а також дані про ринкову вартість об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, внесені до Єдиної бази на підставі звітів про оцінку.<br /> <br /> Визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості здійснюється автоматично, на підставі даних про об’єкт нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази будь-якою особою за допомогою мережі Інтернет, що підтверджуються офіційними документами на такий об’єкт. Перелік даних, які вносяться особою до Єдиної бази з метою визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, затверджується Фондом державного майна України.<br /> <br /> За результатом визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості Єдиною базою формується довідка про його оціночну вартість з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера.<br /> <br /> Якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об’єкта.<br /> <br /> Внесення інформації зі звітів про оцінку до Єдиної бази здійснюється суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) на підставі звіту про оцінку, електронна версія якого зберігається в Єдиній базі. Перелік даних про об’єкт нерухомості зі звіту про оцінку, які вносяться суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) до Єдиної бази з метою реєстрації звіту у Єдиній базі, затверджується Фондом державного майна України. Звіти про оцінку реєструються в Єдиній базі суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису оцінювачів, які безпосередньо проводили оцінку.<br /> <br /> Під час посвідчення правочинів з продажу (обміну) об’єктів нерухомості нотаріус перевіряє зміст електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості на достовірність даних про об’єкт нерухомості, унікальний реєстраційний номер та дату формування цієї довідки або реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та наявність присвоєного йому унікального реєстраційного номера, а також звіряє інформацію про суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) та ринкову вартість об’єкта нерухомості, які містяться у звіті про оцінку, з даними Єдиної бази.<br /> <br /> Довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості за результатами електронного визначення оціночної вартості є чинною '''впродовж 30 календарних днів''' з дня її формування Єдиною базою.<br /> <br /> Доступ нотаріуса до Єдиної бази для перевірки факту формування Єдиною базою довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості чи реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та присвоєння йому унікального реєстраційного номера, а також для внесення до Єдиної бази інформації про ціну об’єкта нерухомості, зазначену в договорі купівлі-продажу, що ним посвідчується, є безоплатним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 пункт 172.3 статті 172 ПК України]).<br /> == Нотаріальне посвідчення договорів ==<br /> Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. <br /> <br /> Власник нерухомого майна має право встановити (скасувати) вимогу нотаріального посвідчення договору (внесення змін до договору), предметом якого є таке майно чи його частина, крім випадків, якщо відповідно до закону такий договір підлягає нотаріальному посвідченню. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на нерухоме майно та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.<br /> <br /> Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1189 стаття 209 Цивільного кодексу України])<br /> <br /> Нотаріальне посвідчення може бути вчинене лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим законодавством, а саме: зміст правочину не може суперечити [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2 Цивільному кодексу України], іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а сам правочин має вчинятися у формі, встановленій законом<br /> == Пільги щодо сплати державного мита ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n44 пункту 18 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»] '''''від сплати державного мита при операціях з нерухомістю звільняються''''':<br /> <br /> * Громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.<br /> * Громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.<br /> * Громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років.<br /> * Особи з інвалідністю Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.<br /> * Особи з інвалідністю І та ІІ група.<br /> <br /> Друга сторона угоди з купівлі-продажу нерухомості від сплати держмита не звільняється, якщо тільки не відноситься до перерахованих вище категорій.<br /> <br /> Обов'язковий платіж 1% суми угоди до Пенсійного фонду не повинні платити: <br /> <br /> * Особи, що купують квартиру або інше житло вперше;<br /> * Особи, що перебувають на квартирному обліку;<br /> * Однак фактично нотаріуси не погоджуються завірити договір без надання покупцем документів про сплату цього збору.<br /> <br /> Така ситуація обумовлена ​​тим, що в Україні не існує єдиної інформаційної бази, що дозволяє перевірити факт першої покупки житла. Повернути вже сплачену до бюджету суму можна через звернення до адміністративного суду.<br /> == Ставка ПДФО та військового збору ==<br /> ПДФО за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 5% сплачуються у випадках коли:<br /> * об’єкт нерухомості перебуває у власності відчужувача менш ніж 3 роки; <br /> * протягом року особа відчужила більш ніж один об’єкт нерухомості; <br /> * відчужується об’єкт незавершеного будівництва; <br /> * відчужується земельна ділянка, яка перевищує норми безоплатної передачі, які визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 ст. 121 ЗК України.]<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Угода/податок !! Держмито !! Податок на доходи фізичних осіб !! Військовий збір !! Пенсійний збір<br /> |-<br /> | Купівля-продаж нерухомості || 1% (спільна оплата) || 5% (продавець - громадянин України); 18% (продавець - іноземець) || 5% (продавець платник ПДФО)|| 1% (покупець)<br /> |-<br /> | Купівлі-продаж землі || 1% (спільна оплата) || 5% (продавець - громадянин України); 18% (продавець - іноземець) || 5% (продавець платник ПДФО) || ---<br /> |-<br /> | Дарування нерухомості || 1% (дарувальник) || Родичі першого та другого ступеня споріднення - 0%; в інших випадках - 5% (громадяни України) і 18% (одна із сторін - іноземець)|| 5% (обдарований - платник ПДФО)|| ---<br /> |-<br /> | Обмін нерухомості || 1% (спільна оплата) || 5% (обидві сторони - громадяни України); 18% (одна або обидві сторони - іноземці) || 5% (обидві сторони-платники ПДФО) || ---<br /> |-<br /> |}<br /> == Вартість реєстрації придбаної нерухомості ==<br /> Порядок реєстрації права власності на придбану нерухомість визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року &quot;Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;]. <br /> <br /> Державну реєстрацію за заявою одержувача нерухомості проводить уповноважений реєстратор або нотаріус.<br /> <br /> Новий власник нерухомості пред’являє державному реєстратору паспорт, оригінал ідентифікаційного коду і заява. Державний реєстратор формує в електронній базі Держреєстру речових прав номер об’єкта власності на перейшла в нове володіння нерухомість і подає заяву в чергу на підтвердження. Заява та номер стверджує Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.<br /> <br /> Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 статтею 34 Закону України &quot;Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;], адміністративний збір за державну реєстрацію становить у розмірі 0,1 (одну десяту) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень. У 2025 році цей розмір становить '''300 грн'''.<br /> <br /> Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216 статтею 19 Закону України &quot;Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;], державна реєстрація проводиться '''протягом п’яти робочих днів'''. За реєстрацію в цей термін діють зазначені вище тарифи.<br /> <br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 статті 34 Закону України &quot;Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;] визначено тарифи за державну реєстрацію у строки менше п’яти днів, які може вказати заявник:<br /> <br /> – у строк 2 робочі дні – 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб;<br /> <br /> – у строк 1 робочий день – 2 прожиткові мінімума для працездатних осіб;<br /> <br /> – у строк 2 години – 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.<br /> [[index.php?title=Категорія:Податкове право]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=57316 2025-09-17T08:41:25Z

<p>Maksym.halushko: </p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закон України &quot;Про державну реєстрацію актів цивільного стану&quot;]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України &quot;Про міжнародне приватне право&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 &quot;Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні&quot;]<br /> == Загальна інформація ==<br /> '''Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n123 стаття 21 Сімейного кодексу України]).'''<br /> <br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4245 статті 26 Конституції України] зазначено про те, що '''іноземці''' та '''особи без громадянства''', які &lt;u&gt;перебувають в Україні на законних підставах&lt;/u&gt;, '''користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України''', - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4331 Статтею 51 Конституції України] визначено, що '''шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка'''. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї.<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> | '''ВАЖЛИВО!!!''' &lt;u&gt;Форма та порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначається правом України.&lt;/u&gt;<br /> |}<br /> '''Державна реєстрація шлюбу засвідчується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#n32 свідоцтвом про шлюб]''', зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.<br /> <br /> '''Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у 18 років'''. <br /> <br /> Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.<br /> <br /> За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.<br /> <br /> Жінка та чоловік можуть '''одночасно перебувати лише в одному шлюбі'''. Вони мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> | Нормативне регулювання процедури подачі заяви на реєстрацію шлюбу та порядок реєстрації визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Законом України &quot;Про державну реєстрацію актів цивільного стану&quot;], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейним кодексом України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1331 Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні], затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 (далі - Правила)].<br /> |}<br /> == Процедура подачі заяви про реєстрацію шлюбу ==<br /> Законодавством передбачено, що жінка та чоловік, які бажають зареєструвати шлюб, '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1861 подають особисто письмову заяву]''' за встановленою формою '''до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - орган ДРАЦС) на їх вибір''', або заяву про реєстрацію шлюбу можна також подати онлайн через застосунок Дія або на порталі [https://diia.gov.ua/services/zayava-na-shlyub Дія] для цього потрібно:<br /> <br /> # авторизуватися;<br /> # перейти у розділ «Сім’я»;<br /> # обрати послугу «Заява про шлюб», заповнити заяву;<br /> # сплатити адміністративний збір;<br /> # підписати заяву електронним підписом.<br /> <br /> Далі ваш партнер отримає посилання на заяву електронною поштою. Він має авторизуватися у кабінеті на порталі, перейти за посиланням з пошти та підписати заяву електронним підписом.<br /> <br /> Про форму та порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства &lt;span style=&quot;color:#008B00&quot;&gt;див. додатково консультацію&lt;/span&gt; &quot;[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Державна_реєстрація_шлюбу:_порядок_реєстрації,_терміни_та_місце_реєстрації_шлюбу,_документи,_необхідні_для_реєстрації_шлюбу Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]&quot;.<br /> === Особливості щодо реєстрації шлюбу з іноземцями та особами без громадянства ===<br /> У разі якщо жінка та/або чоловік є іноземцем чи особою без громадянства, такими жінкою та/або чоловіком пред’являються '''документи, що підтверджують законність перебування на території України''', та в разі наявності громадянства декількох країн також пред’являються відповідні паспортні документи.<br /> <br /> З усіх паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, пред’явлених відповідним заявником, що є іноземцем чи особою без громадянства, посадовою особою органу ДРАЦС виготовляються їх копії.<br /> <br /> У разі якщо жінка та/або чоловік є іноземцем чи особою без громадянства і заява про державну реєстрацію шлюбу подається представником або надсилається засобами поштового зв’язку, до заяви додаються копії паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, засвідчені нотаріально, та їх переклади на українську мову, засвідчені в установленому порядку.<br /> <br /> '''Орган державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано заяву про державну реєстрацію шлюбу, надсилає запит до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем подання такої заяви з метою перевірки законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України станом на день державної реєстрації шлюбу.'''<br /> <br /> Запит до територіального органу Державної міграційної служби України надсилається органом державної реєстрації актів цивільного стану '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня подання / надходження заяви про державну реєстрацію шлюбу з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади чи у разі її відсутності - на електронну адресу відповідного територіального органу Державної міграційної служби України. У разі неможливості надсилання запиту в електронній формі, такий запит надсилається в паперовій формі на поштову адресу відповідного територіального органу Державної міграційної служби України.<br /> <br /> До запиту додаються виготовлені посадовою особою органу ДРАЦС копії заяви про державну реєстрацію шлюбу, паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, відповідного заявника, що є іноземцем чи особою без громадянства, а також копії перекладів на українську мову відповідних документів. У разі якщо заяву про державну реєстрацію шлюбу подано представником або надіслано засобами поштового зв’язку, до запиту додаються копії паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, засвідчені нотаріально, що були додані до відповідної заяви.<br /> <br /> Територіальний орган Державної міграційної служби України у строки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1689-20#Text Законом України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг»], але '''не пізніше ніж за день''' до дати державної реєстрації шлюбу повідомляє відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану про результати перевірки законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України.<br /> <br /> У разі якщо жінка та/або чоловік перебували у шлюбі, відомості про документ, що підтверджує припинення попереднього шлюбу (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть іншого з подружжя в попередньому шлюбі тощо), зазначаються в заяві про державну реєстрацію шлюбу.<br /> <br /> Якщо таким документом є рішення суду, посадовою особою органу державної реєстрації актів цивільного стану отримується примірник відповідного рішення у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n2274 абзацами п’ятим, сьомим пункту 3 глави 1 розділу II Правил].<br /> <br /> Якщо таким документом є документ про підтвердження припинення попереднього шлюбу, що передбачений законодавством іноземної держави та виданий її компетентним органом, такий документ пред’являється відповідним заявником.<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> | '''Важливо!''' Зазначені документи можуть бути також видані або легалізовані консульською установою або дипломатичним представництвом цієї країни в Україні та надалі легалізовані [https://mfa.gov.ua/ua Міністерством закордонних справ України].<br /> |}<br /> До документів іноземців, осіб без громадянства, які є підставою для реєстрації шлюбу, складених іноземною мовою, '''обов’язково додається переклад тексту на українську мову, достовірність якого засвідчується''' дипломатичним представництвом або консульською установою України за кордоном, посольством (консульством) держави, громадянином якої є іноземець (країни постійного поживання особи без громадянства), [https://mfa.gov.ua/ua Міністерством закордонних справ України], іншим відповідним органом цієї держави або нотаріусом.<br /> == Медичне обстеження наречених ==<br /> Посадова особа органу ДРАЦС під час особистого подання заяви про державну реєстрацію шлюбу жінкою та чоловіком повідомляє їм про можливість здійснення медичного обстеження та за їх бажанням видає направлення на добровільне медичне обстеження особи, яка подала [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0045-03#Text заяву про реєстрацію шлюбу (форма № 147-2/о)], форма якої затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0044-03#Text наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20 грудня 2002 року № 480, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 січня 2003 року за № 44/7365] ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1538 пункт 13 глави 2 розділу III Правил])''.<br /> <br /> &lt;u&gt;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0044-03#o26 Перелік видів добровільного медичного обстеження осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу], затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0044-03#o2 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 20 грудня 2002 року № 480]&lt;/u&gt;.<br /> <br /> '''Приховування відомостей про стан здоров’я одним з наречених, наслідком чого може стати (стало) порушення фізичного або психічного здоров’я іншого нареченого чи їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.'''<br /> == Обрання часу реєстрації шлюбу ==<br /> Стосовно часу реєстрації шлюбу, то він '''реєструється''' '''після спливу одного місяця від дня подання нареченими заяви про реєстрацію шлюбу''' ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1538 пункт 15 глави 2 розділу III Правил])''.<br /> <br /> За &lt;u&gt;наявності поважних причин та документа, який підтверджує її наявність&lt;/u&gt; керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану &lt;u&gt;дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку&lt;/u&gt; та '''реєструється у день подання відповідної заяви''' або у будь який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця у разі:<br /> * вагітності нареченої;<br /> * народження нареченою дитини;<br /> * якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого. <br /> Але якщо &lt;u&gt;є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу&lt;/u&gt;, '''керівник''' державного органу реєстрації актів цивільного стану &lt;u&gt;може відкласти реєстрацію шлюбу&lt;/u&gt;, але '''не більш як на три місяці''' для подання заявником відповідних доказів. Про відстрочку реєстрації шлюбу '''повідомляються наречені'''. Рішення про таке відкладення може бути '''оскаржене в судовому порядку'''.<br /> <br /> Якщо &lt;u&gt;наречені не можуть з’явитися з поважної причини&lt;/u&gt; до органу реєстрації актів цивільного стану в установлений їм день, то строк реєстрації шлюбу '''за їх письмовою заявою (заява може бути подана одним з наречених або надіслана поштою) переноситься згідно з їхнім бажанням на інший день'''. У цих випадках строк перенесення реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви.<br /> <br /> Якщо &lt;u&gt;наречені не з’явилися&lt;/u&gt; до органу реєстрації актів цивільного стану '''протягом тримісячного строку''' від дня подання заяви про реєстрацію шлюбу і &lt;u&gt;не повідомили про причину неявки&lt;/u&gt;, то '''заява втрачає чинність'''.<br /> == Чи можлива реєстрація шлюбу через представників? ==<br /> Державна реєстрація шлюбу через представника '''не допускається'''. Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов’язковою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n191 ст. 34 Сімейного кодексу України]).<br /> <br /> '''''Цікаво!''''' [http://reyestr.court.gov.ua/Review/61324017 Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2016 року у справі № 127/18673/14-ц].<br /> == Місце проведення реєстрації шлюбу ==<br /> Державна реєстрація шлюбу проводиться '''у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану''' або за заявою наречених державна реєстрація шлюбу може проводитися за місцем їх проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважної причини прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану, з урахуванням документа, який підтверджує таку поважну причину, що додається до заяви про державну реєстрацію шлюбу.<br /> <br /> Державна реєстрація шлюбу в приміщенні закладу охорони здоров’я проводиться за наявності дозволу керівника відповідної установи.<br /> <br /> У разі державної реєстрації шлюбу не у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану в графі «Для відміток» актового запису про шлюб посадовою особою органу державної реєстрації актів цивільного стану вносяться такі відомості: «Державна реєстрація шлюбу проведена не у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану» та зазначається місце проведення державної реєстрації шлюбу (найменування підприємства, установи, закладу або адреса місця проживання / перебування особи).<br /> <br /> У разі виявлення бажання зареєструвати шлюб з особою, яка відбуває покарання в установі виконання покарань або до якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, така державна реєстрація проводиться за наявності письмового дозволу керівника відповідної установи / закладу у приміщенні установи виконання покарань або слідчого ізолятора.<br /> <br /> За заявою наречених реєстрація шлюбу проводиться в урочистій обстановці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n186 абзац другий частини першої статті 33 Сімейного кодексу України]).<br /> <br /> == Вартість реєстрації шлюбу ==<br /> За реєстрацію шлюбу сплачується державне мито у розмірі &lt;u&gt;0,05 неоподаткованого мінімуму доходів громадян&lt;/u&gt; (85 копійок) (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 підпункту &quot;а&quot; пункту 5 статті 3 декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-83 &quot;Про державне мито&quot;]''). <br /> <br /> Прийом заяви при проведенні державної реєстрації шлюбу в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n186 статтею 33 Сімейного кодексу України], &lt;u&gt;не є платною послугою.&lt;/u&gt; Однак, додатково оплачуються супутні послуги органу ДРАЦС за вибором наречених (повний чи скорочений обряд державної реєстрації шлюбу, видача запрошення із зазначенням дати державної реєстрації шлюбу тощо) у розмірі встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1380-10#Text наказом Міністерства юстиції України від 27 грудня 2010 року № 3335/5 &quot;Про затвердження Порядку надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану&quot;.]<br /> == Обрання прізвища ==<br /> При реєстрації шлюбу наречені мають '''право обрати прізвище одного з них, як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами. Наречена/наречений мають право''' '''приєднати до свого прізвища прізвище нареченого, нареченої.'''<br /> <br /> Якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається з якого прізвища воно буде починатися. Складення більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений. Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої, нареченого вже є подвійним, вона/він має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого, про що вказується у заяві про реєстрацію шлюбу.<br /> == Правила розірвання шлюбу громадян України з іноземним громадянином ==<br /> Розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, а також шлюбу іноземців між собою в Україні '''здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text Закону України &quot;Про міжнародне приватне право&quot;]. Крім того, якщо між Україною та державою, громадянами якої є один з подружжя, укладено договір про правову допомогу в сімейних і цивільних справах, застосовуються його положення і в частині розірвання шлюбу. '''Це означає, що розірвання шлюбу в Україні '''не залежить від громадянства подружжя і буде здійснюватись на підставах і в порядку, передбачених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України].'''<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n311 Пункт 7 частини першої статті 76 Закону України &quot;Про міжнародне приватне право&quot;] передбачає, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України і, відповідно, це є підставою визначення підсудності справ судами України. До такої події можна віднести укладання шлюбу між громадянином України і іноземцем на території України і видання відповідного свідоцтва про шлюб. <br /> <br /> Відповідно до рекомендацій Пленуму Верховного Суду України, викладених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text постанові від 21 грудня 2007 року № 11 &quot;Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя&quot;], '''в разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6210 ст. 27-28 Цивільного процесуального кодексу України].''' При цьому, слід мати на увазі, що розірвання шлюбу з іноземцем, який проживає в іншій країні можливо в український місцевих судах загальної юрисдикції, у випадку, якщо підписаний договір про правову допомогу між державою України та країною, громадянином якої є інший з подружжя (або один з подружжя), або якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України. <br /> <br /> Розірвання шлюбу у такому випадку може відбуватися за законами України, а отже, фактично нічим не буде відрізнятися від порядку розірвання шлюбу між громадянами України. Це пов’язано з тим, що відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] іноземці, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими ж правами та несуть ті ж юридичні обов’язки, що й громадяни України. <br /> <br /> У судовому порядку також приймається рішення про &lt;u&gt;розірвання шлюбу&lt;/u&gt; за '''заявою одного з подружжя''' &lt;u&gt;без згоди іншого&lt;/u&gt;.<br /> <br /> '''Які документи потрібно подати до суду в Україні, щоб розірвати шлюб між громадянами різних країн?'''<br /> * позовна заява про розірвання шлюбу;<br /> * копія паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача;<br /> * копія паспорту та реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача (за наявності);<br /> * свідоцтво про шлюб (оригінал або копія);<br /> * в разі наявності у подружжя дітей - копія свідоцтва про народження дитини;<br /> * квитанція про сплату судового збору, крім випадків коли особа звільнена від сплати судового збору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»];<br /> * копія позовної заяви в перекладі на ту мову, громадянином якої є відповідач. ''Обов’язково необхідно врахувати те, що переклад позовної заяви потрібно нотаріально посвідчити.''<br /> '''Вартість'''<br /> <br /> Судовий збір за подання заяви про розірвання шлюбу в Україні складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2025 році це становить 1211,20 грн.).<br /> <br /> Досить часто після укладення шлюбу з громадянином іншої держави українець чи українка переїжджають до країни проживання іншого з подружжя. У такій ситуації під час розлучення подружжя може обрати декілька варіантів дій.<br /> <br /> Найпростішим варіантом є розірвання шлюбу на території країни проживання, навіть якщо жоден з подружжя не є громадянином цієї держави. Рішення про розірвання шлюбу буде прийматися відповідно до законів та звичаїв країни перебування подружжя. Значною перевагою звернення саме до органів країни перебування є те, що непотрібно нікуди їхати та витрачати додаткові кошти, наприклад, на квитки та час. Є й недоліки. <br /> <br /> По-перше, законодавство обраної країни для розірвання шлюбу може висувати певні вимоги, що відсутні в українському законодавстві. Незважаючи на це, такі вимоги мають бути дотримані. По-друге, аби документ про розірвання шлюбу, виданий іноземними органами, мав юридичну силу, він має бути легалізований в Україні. Порядок легалізації залежить від того, у якій країні будо розірвано шлюб, а точніше від того, які домовленості існують між цією країною та Україною. <br /> <br /> Крім того, якщо громадянин України та іноземець, що перебувають у шлюбі, проживають у третій країні, але не бажають розривати свої стосунки за її законами, то вони мають право звернутися до компетентних органів або нашої держави, або держави громадянської належності іншого з подружжя.<br /> == Судова практика ==<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90591497?fbclid=IwAR3_bCmY3_jQ2-WeeKCvXGwZR98odZT5MoGU3FGNyka4lZkPmD9GYx6ZkWg Постанова Верховного Суду від 24 липня 2020 року у справі № 357/12676/18] (під час вирішення спору про розірвання шлюбу між громадянином США та громадянкою України необхідно застосовувати колізійні прив’язки).<br /> == Див. також ==<br /> * [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Державна_реєстрація_шлюбу:_порядок_реєстрації,_терміни_та_місце_реєстрації_шлюбу,_документи,_необхідні_для_реєстрації_шлюбу Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]<br /> * [https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83 Порядок розірвання шлюбу]<br /> * [https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8F Порядок проставлення апостиля]<br /> * [https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83,_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC Легалізація свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого за кордоном]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=57314 2025-09-17T08:36:14Z

<p>Maksym.halushko: </p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закон України &quot;Про державну реєстрацію актів цивільного стану&quot;]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України &quot;Про міжнародне приватне право&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 &quot;Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні&quot;]<br /> == Загальна інформація ==<br /> '''Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n123 стаття 21 Сімейного кодексу України]).'''<br /> <br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4245 статті 26 Конституції України] зазначено про те, що '''іноземці''' та '''особи без громадянства''', які &lt;u&gt;перебувають в Україні на законних підставах&lt;/u&gt;, '''користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України''', - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4331 Статтею 51 Конституції України] визначено, що '''шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка'''. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї.<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> | '''ВАЖЛИВО!!!''' &lt;u&gt;Форма та порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначається правом України.&lt;/u&gt;<br /> |}<br /> '''Державна реєстрація шлюбу засвідчується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#n32 свідоцтвом про шлюб]''', зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.<br /> <br /> '''Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у 18 років'''. <br /> <br /> Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.<br /> <br /> За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.<br /> <br /> Жінка та чоловік можуть '''одночасно перебувати лише в одному шлюбі'''. Вони мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> | Нормативне регулювання процедури подачі заяви на реєстрацію шлюбу та порядок реєстрації визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Законом України &quot;Про державну реєстрацію актів цивільного стану&quot;], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейним кодексом України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1331 Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні], затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 (далі - Правила)].<br /> |}<br /> == Процедура подачі заяви про реєстрацію шлюбу ==<br /> Законодавством передбачено, що жінка та чоловік, які бажають зареєструвати шлюб, '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1861 подають особисто письмову заяву]''' за встановленою формою '''до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - відділи ДРАЦС) на їх вибір''', або заяву про реєстрацію шлюбу можна також подати онлайн через застосунок Дія або на порталі [https://diia.gov.ua/services/zayava-na-shlyub Дія] для цього потрібно:<br /> <br /> # авторизуватися;<br /> # перейти у розділ «Сім’я»;<br /> # обрати послугу «Заява про шлюб», заповнити заяву;<br /> # сплатити адміністративний збір;<br /> # підписати заяву електронним підписом.<br /> <br /> Далі ваш партнер отримає посилання на заяву електронною поштою. Він має авторизуватися у кабінеті на порталі, перейти за посиланням з пошти та підписати заяву електронним підписом.<br /> <br /> Про форму та порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства &lt;span style=&quot;color:#008B00&quot;&gt;див. додатково консультацію&lt;/span&gt; &quot;[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Державна_реєстрація_шлюбу:_порядок_реєстрації,_терміни_та_місце_реєстрації_шлюбу,_документи,_необхідні_для_реєстрації_шлюбу Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]&quot;.<br /> === Особливості щодо реєстрації шлюбу з іноземцями та особами без громадянства ===<br /> У разі якщо жінка та/або чоловік є іноземцем чи особою без громадянства, такими жінкою та/або чоловіком пред’являються '''документи, що підтверджують законність перебування на території України''', та в разі наявності громадянства декількох країн також пред’являються відповідні паспортні документи.<br /> <br /> З усіх паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, пред’явлених відповідним заявником, що є іноземцем чи особою без громадянства, посадовою особою органу державної реєстрації актів цивільного стану виготовляються їх копії.<br /> <br /> У разі якщо жінка та/або чоловік є іноземцем чи особою без громадянства і заява про державну реєстрацію шлюбу подається представником або надсилається засобами поштового зв’язку, до заяви додаються копії паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, засвідчені нотаріально, та їх переклади на українську мову, засвідчені в установленому порядку.<br /> <br /> '''Орган державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано заяву про державну реєстрацію шлюбу, надсилає запит до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем подання такої заяви з метою перевірки законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України станом на день державної реєстрації шлюбу.'''<br /> <br /> Запит до територіального органу Державної міграційної служби України надсилається органом державної реєстрації актів цивільного стану '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня подання / надходження заяви про державну реєстрацію шлюбу з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади чи у разі її відсутності - на електронну адресу відповідного територіального органу Державної міграційної служби України. У разі неможливості надсилання запиту в електронній формі, такий запит надсилається в паперовій формі на поштову адресу відповідного територіального органу Державної міграційної служби України.<br /> <br /> До запиту додаються виготовлені посадовою особою органу державної реєстрації актів цивільного стану копії заяви про державну реєстрацію шлюбу, паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, відповідного заявника, що є іноземцем чи особою без громадянства, а також копії перекладів на українську мову відповідних документів. У разі якщо заяву про державну реєстрацію шлюбу подано представником або надіслано засобами поштового зв’язку, до запиту додаються копії паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, засвідчені нотаріально, що були додані до відповідної заяви.<br /> <br /> Територіальний орган Державної міграційної служби України у строки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1689-20#Text Законом України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг»], але '''не пізніше ніж за день''' до дати державної реєстрації шлюбу повідомляє відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану про результати перевірки законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України.<br /> <br /> У разі якщо жінка та/або чоловік перебували у шлюбі, відомості про документ, що підтверджує припинення попереднього шлюбу (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть іншого з подружжя в попередньому шлюбі тощо), зазначаються в заяві про державну реєстрацію шлюбу.<br /> <br /> Якщо таким документом є рішення суду, посадовою особою органу державної реєстрації актів цивільного стану отримується примірник відповідного рішення у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n2274 абзацами п’ятим, сьомим пункту 3 глави 1 розділу II Правил].<br /> <br /> Якщо таким документом є документ про підтвердження припинення попереднього шлюбу, що передбачений законодавством іноземної держави та виданий її компетентним органом, такий документ пред’являється відповідним заявником.<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> | '''Важливо!''' Зазначені документи можуть бути також видані або легалізовані консульською установою або дипломатичним представництвом цієї країни в Україні та надалі легалізовані [https://mfa.gov.ua/ua Міністерством закордонних справ України].<br /> |}<br /> До документів іноземців, осіб без громадянства, які є підставою для реєстрації шлюбу, складених іноземною мовою, '''обов’язково додається переклад тексту на українську мову, достовірність якого засвідчується''' дипломатичним представництвом або консульською установою України за кордоном, посольством (консульством) держави, громадянином якої є іноземець (країни постійного поживання особи без громадянства), [https://mfa.gov.ua/ua Міністерством закордонних справ України], іншим відповідним органом цієї держави або нотаріусом.<br /> == Медичне обстеження наречених ==<br /> Посадова особа органу державної реєстрації актів цивільного стану під час особистого подання заяви про державну реєстрацію шлюбу жінкою та чоловіком повідомляє їм про можливість здійснення медичного обстеження та за їх бажанням видає направлення на добровільне медичне обстеження особи, яка подала [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0045-03#Text заяву про реєстрацію шлюбу (форма № 147-2/о)], форма якої затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0044-03#Text наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20 грудня 2002 року № 480, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 січня 2003 року за № 44/7365] ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1538 пункт 13 глави 2 розділу III Правил])''.<br /> <br /> &lt;u&gt;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0044-03#o26 Перелік видів добровільного медичного обстеження осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу], затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0044-03#o2 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 20 грудня 2002 року № 480]&lt;/u&gt;.<br /> <br /> '''Приховування відомостей про стан здоров’я одним з наречених, наслідком чого може стати (стало) порушення фізичного або психічного здоров’я іншого нареченого чи їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.'''<br /> == Обрання часу реєстрації шлюбу ==<br /> Стосовно часу реєстрації шлюбу, то він '''реєструється''' '''після спливу одного місяця від дня подання нареченими заяви про реєстрацію шлюбу''' ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1538 пункт 15 глави 2 розділу III Правил])''.<br /> <br /> За &lt;u&gt;наявності поважних причин та документа, який підтверджує її наявність&lt;/u&gt; керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану &lt;u&gt;дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку&lt;/u&gt; та '''реєструється у день подання відповідної заяви''' або у будь який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця у разі:<br /> * вагітності нареченої;<br /> * народження нареченою дитини;<br /> * якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого. <br /> Але якщо &lt;u&gt;є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу&lt;/u&gt;, '''керівник''' державного органу реєстрації актів цивільного стану &lt;u&gt;може відкласти реєстрацію шлюбу&lt;/u&gt;, але '''не більш як на три місяці''' для подання заявником відповідних доказів. Про відстрочку реєстрації шлюбу '''повідомляються наречені'''. Рішення про таке відкладення може бути '''оскаржене в судовому порядку'''.<br /> <br /> Якщо &lt;u&gt;наречені не можуть з’явитися з поважної причини&lt;/u&gt; до органу реєстрації актів цивільного стану в установлений їм день, то строк реєстрації шлюбу '''за їх письмовою заявою (заява може бути подана одним з наречених або надіслана поштою) переноситься згідно з їхнім бажанням на інший день'''. У цих випадках строк перенесення реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви.<br /> <br /> Якщо &lt;u&gt;наречені не з’явилися&lt;/u&gt; до органу реєстрації актів цивільного стану '''протягом тримісячного строку''' від дня подання заяви про реєстрацію шлюбу і &lt;u&gt;не повідомили про причину неявки&lt;/u&gt;, то '''заява втрачає чинність'''.<br /> == Чи можлива реєстрація шлюбу через представників? ==<br /> Державна реєстрація шлюбу через представника '''не допускається'''. Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов’язковою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n191 ст. 34 Сімейного кодексу України]).<br /> <br /> '''''Цікаво!''''' [http://reyestr.court.gov.ua/Review/61324017 Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2016 року у справі № 127/18673/14-ц].<br /> == Місце проведення реєстрації шлюбу ==<br /> Державна реєстрація шлюбу проводиться '''у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану''' або за заявою наречених державна реєстрація шлюбу може проводитися за місцем їх проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважної причини прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану, з урахуванням документа, який підтверджує таку поважну причину, що додається до заяви про державну реєстрацію шлюбу.<br /> <br /> Державна реєстрація шлюбу в приміщенні закладу охорони здоров’я проводиться за наявності дозволу керівника відповідної установи.<br /> <br /> У разі державної реєстрації шлюбу не у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану в графі «Для відміток» актового запису про шлюб посадовою особою органу державної реєстрації актів цивільного стану вносяться такі відомості: «Державна реєстрація шлюбу проведена не у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану» та зазначається місце проведення державної реєстрації шлюбу (найменування підприємства, установи, закладу або адреса місця проживання / перебування особи).<br /> <br /> У разі виявлення бажання зареєструвати шлюб з особою, яка відбуває покарання в установі виконання покарань або до якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, така державна реєстрація проводиться за наявності письмового дозволу керівника відповідної установи / закладу у приміщенні установи виконання покарань або слідчого ізолятора.<br /> <br /> За заявою наречених реєстрація шлюбу проводиться в урочистій обстановці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n186 абзац другий частини першої статті 33 Сімейного кодексу України]).<br /> <br /> == Вартість реєстрації шлюбу ==<br /> За реєстрацію шлюбу сплачується державне мито у розмірі &lt;u&gt;0,05 неоподаткованого мінімуму доходів громадян&lt;/u&gt; (85 копійок) (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 підпункту &quot;а&quot; пункту 5 статті 3 декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-83 &quot;Про державне мито&quot;]''). <br /> <br /> Прийом заяви при проведенні державної реєстрації шлюбу в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n186 статтею 33 Сімейного кодексу України], &lt;u&gt;не є платною послугою.&lt;/u&gt; Однак, додатково оплачуються супутні послуги органу ДРАЦС за вибором наречених (повний чи скорочений обряд державної реєстрації шлюбу, видача запрошення із зазначенням дати державної реєстрації шлюбу тощо) у розмірі встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1380-10#Text наказом Міністерства юстиції України від 27 грудня 2010 року № 3335/5 &quot;Про затвердження Порядку надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану&quot;.]<br /> == Обрання прізвища ==<br /> При реєстрації шлюбу наречені мають '''право обрати прізвище одного з них, як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами. Наречена/наречений мають право''' '''приєднати до свого прізвища прізвище нареченого, нареченої.'''<br /> <br /> Якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається з якого прізвища воно буде починатися. Складення більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений. Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої, нареченого вже є подвійним, вона/він має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого, про що вказується у заяві про реєстрацію шлюбу.<br /> == Правила розірвання шлюбу громадян України з іноземним громадянином ==<br /> Розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, а також шлюбу іноземців між собою в Україні '''здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text Закону України &quot;Про міжнародне приватне право&quot;]. Крім того, якщо між Україною та державою, громадянами якої є один з подружжя, укладено договір про правову допомогу в сімейних і цивільних справах, застосовуються його положення і в частині розірвання шлюбу. '''Це означає, що розірвання шлюбу в Україні '''не залежить від громадянства подружжя і буде здійснюватись на підставах і в порядку, передбачених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України].'''<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n311 Пункт 7 частини першої статті 76 Закону України &quot;Про міжнародне приватне право&quot;] передбачає, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України і, відповідно, це є підставою визначення підсудності справ судами України. До такої події можна віднести укладання шлюбу між громадянином України і іноземцем на території України і видання відповідного свідоцтва про шлюб. <br /> <br /> Відповідно до рекомендацій Пленуму Верховного Суду України, викладених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text постанові від 21 грудня 2007 року № 11 &quot;Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя&quot;], '''в разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6210 ст. 27-28 Цивільного процесуального кодексу України].''' При цьому, слід мати на увазі, що розірвання шлюбу з іноземцем, який проживає в іншій країні можливо в український місцевих судах загальної юрисдикції, у випадку, якщо підписаний договір про правову допомогу між державою України та країною, громадянином якої є інший з подружжя (або один з подружжя), або якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України. <br /> <br /> Розірвання шлюбу у такому випадку може відбуватися за законами України, а отже, фактично нічим не буде відрізнятися від порядку розірвання шлюбу між громадянами України. Це пов’язано з тим, що відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] іноземці, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими ж правами та несуть ті ж юридичні обов’язки, що й громадяни України. <br /> <br /> У судовому порядку також приймається рішення про &lt;u&gt;розірвання шлюбу&lt;/u&gt; за '''заявою одного з подружжя''' &lt;u&gt;без згоди іншого&lt;/u&gt;.<br /> <br /> '''Які документи потрібно подати до суду в Україні, щоб розірвати шлюб між громадянами різних країн?'''<br /> * позовна заява про розірвання шлюбу;<br /> * копія паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача;<br /> * копія паспорту та реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача (за наявності);<br /> * свідоцтво про шлюб (оригінал або копія);<br /> * в разі наявності у подружжя дітей - копія свідоцтва про народження дитини;<br /> * квитанція про сплату судового збору, крім випадків коли особа звільнена від сплати судового збору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»];<br /> * копія позовної заяви в перекладі на ту мову, громадянином якої є відповідач. ''Обов’язково необхідно врахувати те, що переклад позовної заяви потрібно нотаріально посвідчити.''<br /> '''Вартість'''<br /> <br /> Судовий збір за подання заяви про розірвання шлюбу в Україні складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2025 році це становить 1211,20 грн.).<br /> <br /> Досить часто після укладення шлюбу з громадянином іншої держави українець чи українка переїжджають до країни проживання іншого з подружжя. У такій ситуації під час розлучення подружжя може обрати декілька варіантів дій.<br /> <br /> Найпростішим варіантом є розірвання шлюбу на території країни проживання, навіть якщо жоден з подружжя не є громадянином цієї держави. Рішення про розірвання шлюбу буде прийматися відповідно до законів та звичаїв країни перебування подружжя. Значною перевагою звернення саме до органів країни перебування є те, що непотрібно нікуди їхати та витрачати додаткові кошти, наприклад, на квитки та час. Є й недоліки. <br /> <br /> По-перше, законодавство обраної країни для розірвання шлюбу може висувати певні вимоги, що відсутні в українському законодавстві. Незважаючи на це, такі вимоги мають бути дотримані. По-друге, аби документ про розірвання шлюбу, виданий іноземними органами, мав юридичну силу, він має бути легалізований в Україні. Порядок легалізації залежить від того, у якій країні будо розірвано шлюб, а точніше від того, які домовленості існують між цією країною та Україною. <br /> <br /> Крім того, якщо громадянин України та іноземець, що перебувають у шлюбі, проживають у третій країні, але не бажають розривати свої стосунки за її законами, то вони мають право звернутися до компетентних органів або нашої держави, або держави громадянської належності іншого з подружжя.<br /> == Судова практика ==<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90591497?fbclid=IwAR3_bCmY3_jQ2-WeeKCvXGwZR98odZT5MoGU3FGNyka4lZkPmD9GYx6ZkWg Постанова Верховного Суду від 24 липня 2020 року у справі № 357/12676/18] (під час вирішення спору про розірвання шлюбу між громадянином США та громадянкою України необхідно застосовувати колізійні прив’язки).<br /> == Див. також ==<br /> * [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Державна_реєстрація_шлюбу:_порядок_реєстрації,_терміни_та_місце_реєстрації_шлюбу,_документи,_необхідні_для_реєстрації_шлюбу Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]<br /> * [https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83 Порядок розірвання шлюбу]<br /> * [https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8F Порядок проставлення апостиля]<br /> * [https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83,_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC Легалізація свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого за кордоном]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B7_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=57313 2025-09-17T08:33:33Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закон України &quot;Про державну реєстрацію актів цивільного стану&quot;]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України &quot;Про міжнародне приватне право&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 &quot;Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні&quot;]<br /> == Загальна інформація ==<br /> '''Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n123 стаття 21 Сімейного кодексу України]).'''<br /> <br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4245 статті 26 Конституції України] зазначено про те, що '''іноземці''' та '''особи без громадянства''', які &lt;u&gt;перебувають в Україні на законних підставах&lt;/u&gt;, '''користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України''', - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4331 Статтею 51 Конституції України] визначено, що '''шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка'''. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї.<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> | '''ВАЖЛИВО!!!''' &lt;u&gt;Форма та порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначається правом України.&lt;/u&gt;<br /> |}<br /> '''Державна реєстрація шлюбу засвідчується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#n32 свідоцтвом про шлюб]''', зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.<br /> <br /> '''Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у 18 років'''. <br /> <br /> Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.<br /> <br /> За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.<br /> <br /> Жінка та чоловік можуть '''одночасно перебувати лише в одному шлюбі'''. Вони мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> | Нормативне регулювання процедури подачі заяви на реєстрацію шлюбу та порядок реєстрації визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Законом України &quot;Про державну реєстрацію актів цивільного стану&quot;], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейним кодексом України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1331 Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні], затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 (далі - Правила)].<br /> |}<br /> == Процедура подачі заяви про реєстрацію шлюбу ==<br /> Законодавством передбачено, що жінка та чоловік, які бажають зареєструвати шлюб, '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1861 подають особисто письмову заяву]''' за встановленою формою '''до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - відділи ДРАЦС) на їх вибір''', або заяву про реєстрацію шлюбу можна також подати онлайн через застосунок Дія або на порталі [https://diia.gov.ua/services/zayava-na-shlyub Дія] для цього потрібно:<br /> <br /> # авторизуватися;<br /> # перейти у розділ «Сім’я»;<br /> # обрати послугу «Заява про шлюб», заповнити заяву;<br /> # сплатити адміністративний збір;<br /> # підписати заяву електронним підписом.<br /> <br /> Далі ваш партнер отримає посилання на заяву електронною поштою. Він має авторизуватися у кабінеті на порталі, перейти за посиланням з пошти та підписати заяву електронним підписом.<br /> <br /> Про форму та порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства &lt;span style=&quot;color:#008B00&quot;&gt;див. додатково консультацію&lt;/span&gt; &quot;[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Державна_реєстрація_шлюбу:_порядок_реєстрації,_терміни_та_місце_реєстрації_шлюбу,_документи,_необхідні_для_реєстрації_шлюбу Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]&quot;.<br /> === Особливості щодо реєстрації шлюбу з іноземцями та особами без громадянства ===<br /> У разі якщо жінка та/або чоловік є іноземцем чи особою без громадянства, такими жінкою та/або чоловіком пред’являються '''документи, що підтверджують законність перебування на території України''', та в разі наявності громадянства декількох країн також пред’являються відповідні паспортні документи.<br /> <br /> З усіх паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, пред’явлених відповідним заявником, що є іноземцем чи особою без громадянства, посадовою особою органу державної реєстрації актів цивільного стану виготовляються їх копії.<br /> <br /> У разі якщо жінка та/або чоловік є іноземцем чи особою без громадянства і заява про державну реєстрацію шлюбу подається представником або надсилається засобами поштового зв’язку, до заяви додаються копії паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, засвідчені нотаріально, та їх переклади на українську мову, засвідчені в установленому порядку.<br /> <br /> '''Орган державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано заяву про державну реєстрацію шлюбу, надсилає запит до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем подання такої заяви з метою перевірки законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України станом на день державної реєстрації шлюбу.'''<br /> <br /> Запит до територіального органу Державної міграційної служби України надсилається органом державної реєстрації актів цивільного стану '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня подання / надходження заяви про державну реєстрацію шлюбу з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади чи у разі її відсутності - на електронну адресу відповідного територіального органу Державної міграційної служби України. У разі неможливості надсилання запиту в електронній формі, такий запит надсилається в паперовій формі на поштову адресу відповідного територіального органу Державної міграційної служби України.<br /> <br /> До запиту додаються виготовлені посадовою особою органу державної реєстрації актів цивільного стану копії заяви про державну реєстрацію шлюбу, паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, відповідного заявника, що є іноземцем чи особою без громадянства, а також копії перекладів на українську мову відповідних документів. У разі якщо заяву про державну реєстрацію шлюбу подано представником або надіслано засобами поштового зв’язку, до запиту додаються копії паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, засвідчені нотаріально, що були додані до відповідної заяви.<br /> <br /> Територіальний орган Державної міграційної служби України у строки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1689-20#Text Законом України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг»], але '''не пізніше ніж за день''' до дати державної реєстрації шлюбу повідомляє відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану про результати перевірки законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України.<br /> <br /> У разі якщо жінка та/або чоловік перебували у шлюбі, відомості про документ, що підтверджує припинення попереднього шлюбу (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть іншого з подружжя в попередньому шлюбі тощо), зазначаються в заяві про державну реєстрацію шлюбу.<br /> <br /> Якщо таким документом є рішення суду, посадовою особою органу державної реєстрації актів цивільного стану отримується примірник відповідного рішення у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n2274 абзацами п’ятим, сьомим пункту 3 глави 1 розділу II Правил].<br /> <br /> Якщо таким документом є документ про підтвердження припинення попереднього шлюбу, що передбачений законодавством іноземної держави та виданий її компетентним органом, такий документ пред’являється відповідним заявником.<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> | '''Важливо!''' Зазначені документи можуть бути також видані або легалізовані консульською установою або дипломатичним представництвом цієї країни в Україні та надалі легалізовані [https://mfa.gov.ua/ua Міністерством закордонних справ України].<br /> |}<br /> До документів іноземців, осіб без громадянства, які є підставою для реєстрації шлюбу, складених іноземною мовою, '''обов’язково додається переклад тексту на українську мову, достовірність якого засвідчується''' дипломатичним представництвом або консульською установою України за кордоном, посольством (консульством) держави, громадянином якої є іноземець (країни постійного поживання особи без громадянства), [https://mfa.gov.ua/ua Міністерством закордонних справ України], іншим відповідним органом цієї держави або нотаріусом.<br /> == Медичне обстеження наречених ==<br /> Посадова особа органу державної реєстрації актів цивільного стану під час особистого подання заяви про державну реєстрацію шлюбу жінкою та чоловіком повідомляє їм про можливість здійснення медичного обстеження та за їх бажанням видає направлення на добровільне медичне обстеження особи, яка подала [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0045-03#Text заяву про реєстрацію шлюбу (форма № 147-2/о)], форма якої затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0044-03#Text наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20 грудня 2002 року № 480, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 січня 2003 року за № 44/7365] ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1538 пункт 13 глави 2 розділу III Правил])''.<br /> <br /> &lt;u&gt;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0044-03#o26 Перелік видів добровільного медичного обстеження осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу], затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0044-03#o2 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 20 грудня 2002 року № 480]&lt;/u&gt;.<br /> <br /> '''Приховування відомостей про стан здоров’я одним з наречених, наслідком чого може стати (стало) порушення фізичного або психічного здоров’я іншого нареченого чи їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.'''<br /> == Обрання часу реєстрації шлюбу ==<br /> Стосовно часу реєстрації шлюбу, то він '''реєструється''' '''після спливу одного місяця від дня подання нареченими заяви про реєстрацію шлюбу''' ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1538 пункт 15 глави 2 розділу III Правил])''.<br /> <br /> За &lt;u&gt;наявності поважних причин та документа, який підтверджує її наявність&lt;/u&gt; керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану &lt;u&gt;дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку&lt;/u&gt; та '''реєструється у день подання відповідної заяви''' або у будь який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця у разі:<br /> * вагітності нареченої;<br /> * народження нареченою дитини;<br /> * якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого. <br /> Але якщо &lt;u&gt;є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу&lt;/u&gt;, '''керівник''' державного органу реєстрації актів цивільного стану &lt;u&gt;може відкласти реєстрацію шлюбу&lt;/u&gt;, але '''не більш як на три місяці''' для подання заявником відповідних доказів. Про відстрочку реєстрації шлюбу '''повідомляються наречені'''. Рішення про таке відкладення може бути '''оскаржене в судовому порядку'''.<br /> <br /> Якщо &lt;u&gt;наречені не можуть з’явитися з поважної причини&lt;/u&gt; до органу реєстрації актів цивільного стану в установлений їм день, то строк реєстрації шлюбу '''за їх письмовою заявою (заява може бути подана одним з наречених або надіслана поштою) переноситься згідно з їхнім бажанням на інший день'''. У цих випадках строк перенесення реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви.<br /> <br /> Якщо &lt;u&gt;наречені не з’явилися&lt;/u&gt; до органу реєстрації актів цивільного стану '''протягом тримісячного строку''' від дня подання заяви про реєстрацію шлюбу і &lt;u&gt;не повідомили про причину неявки&lt;/u&gt;, то '''заява втрачає чинність'''.<br /> == Чи можлива реєстрація шлюбу через представників? ==<br /> Державна реєстрація шлюбу через представника '''не допускається'''. Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов’язковою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n191 ст. 34 Сімейного кодексу України]).<br /> <br /> '''''Цікаво!''''' [http://reyestr.court.gov.ua/Review/61324017 Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2016 року у справі № 127/18673/14-ц].<br /> == Місце проведення реєстрації шлюбу ==<br /> Державна реєстрація шлюбу проводиться '''у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану''' або за заявою наречених державна реєстрація шлюбу може проводитися за місцем їх проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважної причини прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану, з урахуванням документа, який підтверджує таку поважну причину, що додається до заяви про державну реєстрацію шлюбу.<br /> <br /> Державна реєстрація шлюбу в приміщенні закладу охорони здоров’я проводиться за наявності дозволу керівника відповідної установи.<br /> <br /> У разі державної реєстрації шлюбу не у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану в графі «Для відміток» актового запису про шлюб посадовою особою органу державної реєстрації актів цивільного стану вносяться такі відомості: «Державна реєстрація шлюбу проведена не у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану» та зазначається місце проведення державної реєстрації шлюбу (найменування підприємства, установи, закладу або адреса місця проживання / перебування особи).<br /> <br /> У разі виявлення бажання зареєструвати шлюб з особою, яка відбуває покарання в установі виконання покарань або до якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, така державна реєстрація проводиться за наявності письмового дозволу керівника відповідної установи / закладу у приміщенні установи виконання покарань або слідчого ізолятора.<br /> <br /> За заявою наречених реєстрація шлюбу проводиться в урочистій обстановці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n186 абзац другий частини першої статті 33 Сімейного кодексу України]).<br /> <br /> == Вартість реєстрації шлюбу ==<br /> За реєстрацію шлюбу сплачується державне мито у розмірі &lt;u&gt;0,05 неоподаткованого мінімуму доходів громадян&lt;/u&gt; (85 копійок) (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 підпункту &quot;а&quot; пункту 5 статті 3 декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-83 &quot;Про державне мито&quot;]''). <br /> <br /> Прийом заяви при проведенні державної реєстрації шлюбу в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n186 статтею 33 Сімейного кодексу України], &lt;u&gt;не є платною послугою.&lt;/u&gt; Однак, додатково оплачуються супутні послуги органу ДРАЦС за вибором наречених (повний чи скорочений обряд державної реєстрації шлюбу, видача запрошення із зазначенням дати державної реєстрації шлюбу тощо) у розмірі встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1380-10#Text наказом Міністерства юстиції України від 27 грудня 2010 року № 3335/5 &quot;Про затвердження Порядку надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану&quot;.]<br /> == Обрання прізвища ==<br /> При реєстрації шлюбу наречені мають '''право обрати прізвище одного з них, як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами. Наречена/наречений мають право''' '''приєднати до свого прізвища прізвище нареченого, нареченої.'''<br /> <br /> Якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається з якого прізвища воно буде починатися. Складення більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений. Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої, нареченого вже є подвійним, вона/він має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого, про що вказується у заяві про реєстрацію шлюбу.<br /> == Правила розірвання шлюбу громадян України з іноземним громадянином ==<br /> Розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, а також шлюбу іноземців між собою в Україні '''здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text Закону України &quot;Про міжнародне приватне право&quot;]. Крім того, якщо між Україною та державою, громадянами якої є один з подружжя, укладено договір про правову допомогу в сімейних і цивільних справах, застосовуються його положення і в частині розірвання шлюбу. '''Це означає, що розірвання шлюбу в Україні '''не залежить від громадянства подружжя і буде здійснюватись на підставах і в порядку, передбачених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України].'''<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n311 Пункт 7 частини першої статті 76 Закону України &quot;Про міжнародне приватне право&quot;] передбачає, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України і, відповідно, це є підставою визначення підсудності справ судами України. До такої події можна віднести укладання шлюбу між громадянином України і іноземцем на території України і видання відповідного свідоцтва про шлюб. <br /> <br /> Відповідно до рекомендацій Пленуму Верховного Суду України, викладених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text постанові від 21 грудня 2007 року № 11 &quot;Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя&quot;], '''в разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6210 ст. 27-28 Цивільного процесуального кодексу України].''' При цьому, слід мати на увазі, що розірвання шлюбу з іноземцем, який проживає в іншій країні можливо в український місцевих судах загальної юрисдикції, у випадку, якщо підписаний договір про правову допомогу між державою України та країною, громадянином якої є інший з подружжя (або один з подружжя), або якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України. <br /> <br /> Розірвання шлюбу у такому випадку може відбуватися за законами України, а отже, фактично нічим не буде відрізнятися від порядку розірвання шлюбу між громадянами України. Це пов’язано з тим, що відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] іноземці, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими ж правами та несуть ті ж юридичні обов’язки, що й громадяни України. <br /> <br /> У судовому порядку також приймається рішення про &lt;u&gt;розірвання шлюбу&lt;/u&gt; за '''заявою одного з подружжя''' &lt;u&gt;без згоди іншого&lt;/u&gt;.<br /> <br /> '''Які документи потрібно подати до суду в Україні, щоб розірвати шлюб між громадянами різних країн?'''<br /> * позовна заява про розірвання шлюбу;<br /> * копія паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача;<br /> * копія паспорту та реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача (за наявності);<br /> * свідоцтво про шлюб (оригінал або копія);<br /> * в разі наявності у подружжя дітей - копія свідоцтва про народження дитини;<br /> * квитанція про сплату судового збору, крім випадків коли особа звільнена від сплати судового збору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»];<br /> * копія позовної заяви в перекладі на ту мову, громадянином якої є відповідач. ''Обов’язково необхідно врахувати те, що переклад позовної заяви потрібно нотаріально посвідчити.''<br /> '''Вартість'''<br /> <br /> Судовий збір за подання заяви про розірвання шлюбу в Україні складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2025 році це становить 1211,20 грн.).<br /> <br /> Досить часто після укладення шлюбу з громадянином іншої держави українець чи українка переїжджають до країни проживання іншого з подружжя. У такій ситуації під час розлучення подружжя може обрати декілька варіантів дій.<br /> <br /> Найпростішим варіантом є розірвання шлюбу на території країни проживання, навіть якщо жоден з подружжя не є громадянином цієї держави. Рішення про розірвання шлюбу буде прийматися відповідно до законів та звичаїв країни перебування подружжя. Значною перевагою звернення саме до органів країни перебування є те, що непотрібно нікуди їхати та витрачати додаткові кошти, наприклад, на квитки та час. Є й недоліки. <br /> <br /> По-перше, законодавство обраної країни для розірвання шлюбу може висувати певні вимоги, що відсутні в українському законодавстві. Незважаючи на це, такі вимоги мають бути дотримані. По-друге, аби документ про розірвання шлюбу, виданий іноземними органами, мав юридичну силу, він має бути легалізований в Україні. Порядок легалізації залежить від того, у якій країні будо розірвано шлюб, а точніше від того, які домовленості існують між цією країною та Україною. <br /> <br /> Крім того, якщо громадянин України та іноземець, що перебувають у шлюбі, проживають у третій країні, але не бажають розривати свої стосунки за її законами, то вони мають право звернутися до компетентних органів або нашої держави, або держави громадянської належності іншого з подружжя.<br /> == Судова практика ==<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90591497?fbclid=IwAR3_bCmY3_jQ2-WeeKCvXGwZR98odZT5MoGU3FGNyka4lZkPmD9GYx6ZkWg Постанова Верховного Суду від 24 липня 2020 року у справі № 357/12676/18] (під час вирішення спору про розірвання шлюбу між громадянином США та громадянкою України необхідно застосовувати колізійні прив’язки).<br /> == Див. також ==<br /> * [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Державна_реєстрація_шлюбу:_порядок_реєстрації,_терміни_та_місце_реєстрації_шлюбу,_документи,_необхідні_для_реєстрації_шлюбу Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]<br /> * [https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83 Порядок розірвання шлюбу]<br /> * [https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8F Порядок проставлення апостиля]<br /> * [https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83,_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC Легалізація свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого за кордоном]<br /> [[index.php?title=Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B4_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E&diff=56592 2025-08-15T08:17:22Z

<p>Maksym.halushko: /* Судова практика */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text Наказ &quot;Про затвердження Правил опіки та піклування&quot;] <br /> <br /> == Поняття опіки та піклування ==<br /> Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n331 ч. 1 ст. 55 Цивільного кодексу України]).<br /> <br /> Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n340 ч. 1 ст. 58 Цивільного кодексу України]).<br /> <br /> Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n343 ч. 1 ст. 59 Цивільного кодексу України]).<br /> <br /> Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n354 ч. 1 ст. 62 Цивільного кодексу України]).<br /> <br /> == Особливості призначення опікуна ==<br /> Опікуна призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n346 статтею 60 Цивільного кодексу України].<br /> <br /> Опікуном '''не може бути фізична особа:'''<br /> # яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;<br /> # поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки.<br /> Опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.<br /> <br /> Фізична особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою.<br /> <br /> Опікун призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна.<br /> <br /> Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів.<br /> <br /> Також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#o14 п. 3.2. Правил опіки та піклування] опікунами або піклувальниками не можуть бути особи, які:<br /> <br /> * не досягли 18 років;<br /> * визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;<br /> * перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;<br /> * раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;<br /> * позбавлені батьківських прав;<br /> * інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;<br /> * засуджені за скоєння тяжкого злочину.<br /> <br /> == Звільнення від повноважень опікуна ==<br /> '''Суд, якщо він призначив опікуна, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна.''' Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.<br /> <br /> Особа виконує повноваження опікуна до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.<br /> <br /> За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.<br /> <br /> Також, опіка над недієздатною особою припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.<br /> <br /> === Найпоширеніші підстави для звільнення від виконання обов'язків/заміни опікуна над недієздатною особою: ===<br /> <br /> * неналежне виконання обов'язків опікуна, які встановленні законодавством України;<br /> * самовільна відмова від виконання зазначених обов'язків шляхом подачі відповідної заяви;<br /> * погіршення стану здоров'я опікуна, що унеможливлює виконання ним своїх обов'язків;<br /> * порушення прав і законних інтересів підопічного, зокрема умисне залишення його без нагляду та допомоги в разі, коли він перебував у небезпечному для життя та здоров'я стані, якщо опікун мав змогу забезпечити нагляд або надати допомогу підопічному;<br /> * відбування опікуном покарання в місцях позбавлення або обмеження волі;<br /> * перебування опікуна під вартою під час здійснення кримінального провадження щодо нього;<br /> * визнання опікуна недієздатною особою або особою, цивільна дієздатність якої обмежена;<br /> * виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих для призначення опікуном;<br /> * наявність суперечностей між інтересами опікуна та підопічного, що зумовлює негативні наслідки для підопічного та ін..<br /> <br /> == Призначення та зміна опікуна над недієздатною особою ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8296 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України], суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.<br /> <br /> Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. <br /> <br /> Суд розглядає питання про звільнення опікуна в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна.<br /> <br /> Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.<br /> <br /> Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.<br /> <br /> '''Отже, для того, щоб змінити опікуна, зокрема, необхідно:'''<br /> # Рішення органу опіки та піклування про звільнення попереднього опікуна або заява самого опікуна про відмову від опікунства.<br /> # Подання органу опіки та піклування до суду про призначення іншої особи опікуном.<br /> # Рішення суду про визнання особи, над якою встановлюється опіка, недієздатною.<br /> Тобто, порядок вирішення питання про зміну опікуна над недієздатною особою залежить, в першу чергу, від того ким саме був призначений опікун (органом опіка та піклування чи судом).<br /> <br /> В порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8290 ч. 2 ст. 299 Цивільного процесуального кодексу України], враховуючи, що дана вимога випливає із обов`язку забезпечення прав недієздатної особи, судові витрати віднести на рахунок держави.<br /> <br /> == Судова практика ==<br /> [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117946532 Постанова Верховного Суд від 20.03.2024 у справі № 638/5358/23]: у випадку смерті призначеного судовим рішенням опікуна не може відбуватися звільнення його від повноважень та заміна на нового опікуна у порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8296 ч. 2 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України].<br /> <br /> [https://reyestr.court.gov.ua/Review/124042974 Постанова Верховного Суду від 24.12.2024 у справі №716/662/24]: оскільки заявник призваний за мобілізацією та проходить військову службу (на час розгляду справи в судах), вказана обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов`язків опікуна. Таким чином, суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про призначення опікуна із зазначених підстав. Відмова в задоволенні таких вимог не позбавляє орган опіки та піклування вирішити питання опіки над недієздатним відповідно до законодавства.<br /> [[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br /> [[Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B4_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E&diff=56591 2025-08-15T08:16:31Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text Наказ &quot;Про затвердження Правил опіки та піклування&quot;] <br /> <br /> == Поняття опіки та піклування ==<br /> Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n331 ч. 1 ст. 55 Цивільного кодексу України]).<br /> <br /> Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n340 ч. 1 ст. 58 Цивільного кодексу України]).<br /> <br /> Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n343 ч. 1 ст. 59 Цивільного кодексу України]).<br /> <br /> Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n354 ч. 1 ст. 62 Цивільного кодексу України]).<br /> <br /> == Особливості призначення опікуна ==<br /> Опікуна призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n346 статтею 60 Цивільного кодексу України].<br /> <br /> Опікуном '''не може бути фізична особа:'''<br /> # яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;<br /> # поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки.<br /> Опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.<br /> <br /> Фізична особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою.<br /> <br /> Опікун призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна.<br /> <br /> Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів.<br /> <br /> Також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#o14 п. 3.2. Правил опіки та піклування] опікунами або піклувальниками не можуть бути особи, які:<br /> <br /> * не досягли 18 років;<br /> * визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;<br /> * перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;<br /> * раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;<br /> * позбавлені батьківських прав;<br /> * інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;<br /> * засуджені за скоєння тяжкого злочину.<br /> <br /> == Звільнення від повноважень опікуна ==<br /> '''Суд, якщо він призначив опікуна, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна.''' Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.<br /> <br /> Особа виконує повноваження опікуна до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.<br /> <br /> За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.<br /> <br /> Також, опіка над недієздатною особою припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.<br /> <br /> === Найпоширеніші підстави для звільнення від виконання обов'язків/заміни опікуна над недієздатною особою: ===<br /> <br /> * неналежне виконання обов'язків опікуна, які встановленні законодавством України;<br /> * самовільна відмова від виконання зазначених обов'язків шляхом подачі відповідної заяви;<br /> * погіршення стану здоров'я опікуна, що унеможливлює виконання ним своїх обов'язків;<br /> * порушення прав і законних інтересів підопічного, зокрема умисне залишення його без нагляду та допомоги в разі, коли він перебував у небезпечному для життя та здоров'я стані, якщо опікун мав змогу забезпечити нагляд або надати допомогу підопічному;<br /> * відбування опікуном покарання в місцях позбавлення або обмеження волі;<br /> * перебування опікуна під вартою під час здійснення кримінального провадження щодо нього;<br /> * визнання опікуна недієздатною особою або особою, цивільна дієздатність якої обмежена;<br /> * виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих для призначення опікуном;<br /> * наявність суперечностей між інтересами опікуна та підопічного, що зумовлює негативні наслідки для підопічного та ін..<br /> <br /> == Призначення та зміна опікуна над недієздатною особою ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8296 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України], суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.<br /> <br /> Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. <br /> <br /> Суд розглядає питання про звільнення опікуна в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна.<br /> <br /> Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.<br /> <br /> Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.<br /> <br /> '''Отже, для того, щоб змінити опікуна, зокрема, необхідно:'''<br /> # Рішення органу опіки та піклування про звільнення попереднього опікуна або заява самого опікуна про відмову від опікунства.<br /> # Подання органу опіки та піклування до суду про призначення іншої особи опікуном.<br /> # Рішення суду про визнання особи, над якою встановлюється опіка, недієздатною.<br /> Тобто, порядок вирішення питання про зміну опікуна над недієздатною особою залежить, в першу чергу, від того ким саме був призначений опікун (органом опіка та піклування чи судом).<br /> <br /> В порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8290 ч. 2 ст. 299 Цивільного процесуального кодексу України], враховуючи, що дана вимога випливає із обов`язку забезпечення прав недієздатної особи, судові витрати віднести на рахунок держави.<br /> <br /> == Судова практика ==<br /> [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117946532 Постанова Верховного Суд від 20.03.2024 у справі № 638/5358/23]: у випадку смерті призначеного судовим рішенням опікуна не може відбуватися звільнення його від повноважень та заміна на нового опікуна у порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8296 ч. 2 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України].<br /> [https://reyestr.court.gov.ua/Review/124042974 Постанова Верховного Суду від 24.12.2024 у справі №716/662/24]: оскільки заявник призваний за мобілізацією та проходить військову службу (на час розгляду справи в судах), вказана обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов`язків опікуна. Таким чином, суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про призначення опікуна із зазначених підстав. Відмова в задоволенні таких вимог не позбавляє орган опіки та піклування вирішити питання опіки над недієздатним відповідно до законодавства.<br /> [[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br /> [[Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]</div>

Maksym.halushko https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B4_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E&diff=56499 2025-08-13T12:38:49Z

<p>Maksym.halushko: Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини”]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text Наказ &quot;Про затвердження Правил опіки та піклування&quot;] <br /> <br /> == Поняття опіки та піклування ==<br /> Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n331 ч. 1 ст. 55 Цивільного кодексу України]).<br /> <br /> Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n340 ч. 1 ст. 58 Цивільного кодексу України]).<br /> <br /> Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n343 ч. 1 ст. 59 Цивільного кодексу України]).<br /> <br /> Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n354 ч. 1 ст. 62 Цивільного кодексу України]).<br /> <br /> == Особливості призначення опікуна ==<br /> Опікуна призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n346 статтею 60 Цивільного кодексу України].<br /> <br /> Опікуном '''не може бути фізична особа:'''<br /> # яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;<br /> # поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки.<br /> Опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.<br /> <br /> Фізична особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою.<br /> <br /> Опікун призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна.<br /> <br /> Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів.<br /> <br /> Також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#o14 п. 3.2. Правил опіки та піклування] опікунами або піклувальниками не можуть бути особи, які:<br /> <br /> * не досягли 18 років;<br /> * визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;<br /> * перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;<br /> * раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;<br /> * позбавлені батьківських прав;<br /> * інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;<br /> * засуджені за скоєння тяжкого злочину.<br /> <br /> == Звільнення від повноважень опікуна ==<br /> Суд, якщо він призначив опікуна, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.<br /> <br /> Особа виконує повноваження опікуна до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.<br /> <br /> За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.<br /> <br /> Також, опіка над недієздатною особою припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.<br /> <br /> === Найпоширеніші підстави для звільнення від виконання обов'язків/заміни опікуна над недієздатною особою : ===<br /> <br /> * неналежне виконання обов'язків опікуна, які встановленні законодавством України;<br /> * самовільна відмова від виконання зазначених обов'язків шляхом подачі відповідної заяви;<br /> * погіршення стану здоров'я опікуна, що унеможливлює виконання ним своїх обов'язків;<br /> * порушення прав і законних інтересів підопічного, зокрема умисне залишення його без нагляду та допомоги в разі, коли він перебував у небезпечному для життя та здоров'я стані, якщо опікун мав змогу забезпечити нагляд або надати допомогу підопічному;<br /> * відбування опікуном покарання в місцях позбавлення або обмеження волі;<br /> * перебування опікуна під вартою під час здійснення кримінального провадження щодо нього;<br /> * визнання опікуна недієздатною особою або особою, цивільна дієздатність якої обмежена;<br /> * виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих для призначення опікуном;<br /> * наявність суперечностей між інтересами опікуна та підопічного, що зумовлює негативні наслідки для підопічного та ін..<br /> <br /> == Призначення та зміна опікуна над недієздатною особою ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8296 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України], суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.<br /> <br /> Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. <br /> <br /> Суд розглядає питання про звільнення опікуна в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна.<br /> <br /> Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.<br /> <br /> Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.<br /> <br /> '''Отже, для того, щоб змінити опікуна необхідно:'''<br /> # Рішення органу опіки та піклування про звільнення попереднього опікуна або заява самого опікуна про відмову від опікунства.<br /> # Подання органу опіки та піклування до суду про призначення іншої особи опікуном.<br /> # Рішення суду про визнання особи, над якою встановлюється опіка, недієздатною.<br /> В порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8290 ч. 2 ст. 299 Цивільного процесуального кодексу України], враховуючи, що дана вимога випливає із обов`язку забезпечення прав недієздатної особи, судові витрати віднести на рахунок держави.<br /> [[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br /> [[Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]</div>

Maksym.halushko