WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Комерційний кредит

2023-10-25T06:28:06Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України "Про Національний банк України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2374-14 Закон України "Про обіг векселів в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15#Text Закон Укрїни “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text Закон України “Про товарні біржі”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#n2 Закон України "Про платіжні послуги"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |''Увага! [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»], який в подальшому затверджений Верховною Радою України, з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб по всій території України запроваджено воєнний стан, який було продовжено.''

''Відповідно до '''частини першої ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»]''' воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, '''обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.'''''

Відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] '''у''' '''період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Н'''еустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
|}

==Комерційний кредит ==
'''''Комерційний кредит''''' – це договір, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг, якщо інше не встановлено законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1057 Цивільного кодексу України].

==Сторони кредиту==
'''Сторонами''' комерційного кредиту є кредитор та позичальник. 

'''В якості кредитора виступає''' підприємство-продавець, в якості позичальника - підприємство-покупець. 

'''Об’єктом''' комерційного кредиту слугує товарний капітал, а його суб’єктами виступають агенти товарної угоди (контракту)

==Види комерційного кредиту ==
''Виділяють наступні види комерційного кредиту:''
*фірмовий кредит;
*вексельний (обліковий кредит);
*відкритий рахунок;
*факторинг;
*форфейтинг.
'''''Фірмовий кредит''''' - це традиційна форма кредитування, при якій постачальник (продавець) надає кредит покупцеві у формі відстрочки платежу. Різновидом фірмового кредиту є аванс покупця, який виплачується постачальнику після підписання договору.

'''''Вексельний (обліковий) кредит''''' - це кредит продавця векселетримачу шляхом покупки (обліку) векселя до настання терміну платежу. У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інших угод про надання кредиту не укладається. Вексель допомагає вирішити проблему нестачі обігових коштів і високої вартості кредитних ресурсів.

'''''Відкритий рахунок''''' - це договір, прийнятий обома сторонами, у відповідності з яким покупець може робити періодичні закупівлі без звернення за кредитом в кожному окремому випадку. Порядок здійснення угоди такий: коли покупець замовляє товар, він негайно відвантажується, а платіж за нього здійснюється у визначені терміни після одержання рахунку.

'''''Факторинг''''' (від англ. factor - посередник) - це різновид торгово-комісійної операції, пов'язаної з кредитуванням нестачу оборотних коштів. Факторинг являє собою інкасування дебіторської заборгованості покупця і є специфічною різновидністю короткострокового кредитування та посередницької діяльності. 

'''Форфейтинг'''- це кредитування зовнішньоторговельних операцій шляхом купівлі векселів або інших боргових зобов'язань. Продавцем при форфейтингу виступає експортер, який поставив товар і прагне інкасувати розрахункові документи імпортера з метою отримання грошей. Покупцем (форфейтером) виступає, як правило, банк або окрема спеціалізована фірма. Форфейтер бере на себе боргові зобов'язання імпортера за мінусом відсотків на увесь період, на який вони виписані. Він використовується для кредитування зовнішньоекономічних торгівельних операцій.

==Призначення комерційного кредиту==
'''Призначення комерційного кредиту''' – це прискорення реалізації товарів та послуг, а також одержання додаткового прибутку у вигляді позичкового відсотка, який включено в ціну проданих товарів. 

В цьому привабливість комерційного кредиту для фірми-продавця. 

У фірми-покупця завдяки комерційному кредиту досягається тимчасова економія грошових коштів, скорочується потреба в банківському кредиті.

==Вартість кредиту==
''Вартість залежить від таких основних чинників:''
*рівня знижки до базової ціни товару у разі здійснення дострокових розрахунків;
*періоду, протягом якого надаються знижки;
*періоду відстрочення платежів.

Чим більшими є знижка до базової ціни і період її дії, тим вищою буде вартість залучення комерційного кредиту. За інших рівних умов чим більшим є період відстрочення платежів, тим нижчою буде вартість кредиту.

Комерційний кредит доцільно використовувати в тому разі, коли процентна ставка за його використання буде меншою, ніж ставка за банківський кредит, який підприємство може отримати на аналогічний період.

==Алгоритм розрахунку==
Ефективна ставка процента для позича¬льника (Re) за товарним кредитом може розраховуватися за такою формулою:

Re = (SK: (z-h)) • 360

де SK — величина знижки (%); h — період дії знижки (днів); z — тривалість відстрочки платежу (днів).

Ще один алгоритм розрахунку ставки процента за користування товарним кредитом, який, дає можливість точнішого визначення вартості залучення товарного кредиту:

Re = (SK:(1-0,01 SK)) • (360:(z-h)).

==Платіжні засоби==
Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті можуть регулювати свої господарські відносини та створювати платіжні засоби у вигляді векселів — зобов’язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін.
У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інших угод про надання кредиту не укладається.

До основних операцій з векселями, які можуть здійснюватися підприємствами, належать: купівля-продаж, застава, передача до врахування; міна; передача іншій особі шляхом індосаменту тощо. Важливим є те, що на передачу (індосамент) векселя в розрахунок за отримані товари (роботи, послуги) не нараховується ПДВ.

Вексель допомагає вирішити проблему нестачі обігових коштів і високої вартості кредитних ресурсів.

==Аванс==
'''''Аванс''''' – це важливий елемент позичкового капіталу підприємства.

Аванси можуть бути як коротко-, так і довгостроковими.

Оцінка вартості залучення короткострокових авансів здійснюється за тією ж методологією, що і товарних кредитів. Одним з чинників виникнення поточної заборгованості за авансами одержаними є уникнення ризику неплатежів за поставлені товари.

Довгострокові аванси використовуються при виконанні крупних замовлень, зокрема в будівництві, суднобудуванні, великому верстатобудуванні та в деяких інших галузях. 
''Аванси від замовників відіграють такі функції:''
#фінансування та підтримання ліквідності позичальника;
#перевірки платоспроможності замовника;
#гарантії, що замовник викупить замовлення у разі його готовності.

З метою зменшення ризику нецільового використання авансів і невиконання замовлення в зарубіжній практиці замовники за кредитне забезпечення, як правило, вимагають надання банківських гарантій.

Строки, на які одержуються аванси, залежать від стандартних умов оплати замовлень у тій чи іншій галузі, строків виконання замовлення та результатів переговорів між замовником і виконавцем. Частина суми контракту може бути сплачена одразу після його укладення, частина — після виконання певного (проміжного) етапу замовлення, решта — після підписання акту приймання-здачі.

==Переваги комерційного кредиту==
# відносна швидкість і технічна зручність отримання;
#кредитори здебільшого не вимагають додаткового кредитного забезпечення, окрім застереження щодо заборони застави майна під інші кредити;
#вимоги до кредитоспроможності позичальника є нижчими, ніж при банківському кредитуванні (кредитори, як правило, не здійснюють оцінку кредитоспроможності позичальника);
#порівняно легший процес узгодження пролонгації кредиту.
Розширення сфери комерційного кредитування сприяє стабілізації грошового обігу шляхом відновлення товарного забезпечення грошової маси.

==Механізм комерційного кредиту==
'''Механізм комерційного кредиту реалізується''', як правило, за допомогою векселя, який встановлює фінансові зобов'язання позичальника щодо кредитора. 

'''Вексель''' - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю)(ст.28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15#Text Закону України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки”]). 

'''Важливо!''' У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інших угод про надання кредиту не укладається. 

Вексель допомагає вирішити проблему нестачі обігових коштів і високої вартості кредитних ресурсів. 

'''До основних операцій з векселями, які можуть здійснюватися підприємствами, належать:''' купівля-продаж, застава, передача до врахування; міна; передача іншій особі шляхом індосаменту тощо. 
'''Важливим є те''', що на передачу (індосамент) векселя в розрахунок за отримані товари (роботи, послуги) не нараховується ПДВ. 

'''Важливо!''' Вексель виконує роль цінного паперу, певного майна, яке передається в обмін на поставлену продукцію.

==Недоліки комерційного кредиту==
#процентна ставка, як правило, перевищує вартість банківського кредиту;
#небезпека високої залежності від постачальників;
#застереження щодо заборони надавати в заставу майно під інші кредити, що є типовим видом забезпечення товарних кредитів, звужує кредитні рамки позичальника;
#знижується контроль за ефективністю використання позичкового капіталу.

==Погашення комерційного кредиту==
Комерційний кредит має короткостроковий характер (до 1-го року), оскільки він виступає атрибутом товарообміну. Конкретні строки і розмір кредиту залежать від виду та вартості товару, фінансового стану контрагентів та кон’юнктури ринку.

''Погашення комерційного кредиту, може здійснюватися шляхом:''
#сплати боржником за векселем;
#передачі (індосаменту) векселя іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ);
#врахування векселя — придбання векселя банком до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом (переоформлення комерційного кредиту на банківський).

У разі несвоєчасного платежу або відмови від платежу за векселем кредитор (власник векселя) продає вексель до протесту.

== Практика господарювання ==
У вітчизняній практиці господарювання досить поширеним є покриття фінансового дефіциту шляхом порушення строків виконання платіжних зобов’язань, тобто використання як джерела поповнення обігових коштів прострочених товарних кредитів. Така політика є надзвичайно ризиковою. Вона може призвести до накладення на підприємство штрафів у ході доарбітражного чи арбітражного врегулювання господарських спорів.

Це, в свою чергу, впливає на імідж суб’єкта господарювання як надійного партнера і врешті-решт призводить до його фінансової кризи.

==Судова практика==
[http://www.viaduk.net/clients/vs.nsf/81b1cba59140111fc2256bf7004f9cd3/f7b77ddb0b200007c22577f200512993?OpenDocument Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин] (Узагальнення підготовлене суддею Верховного Суду України та головним консультантом відділу узагальнення судової практики управління вивчення та узагальнення судової практики, затверджене суддями Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України).

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Кредитний_договір:_порядок_укладення,_його_зміна,_розірвання_та_виконання Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання]

[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Відповідальність лікаря-стоматолога за правопорушення, вчинене ним при здійсненні професійної діяльності

2023-10-16T11:31:09Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров'я”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про звернення громадян»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#Text Національний класифікатор професій ДК 003:2010, наказ Держспоживстандарту України 28.07.2010 № 327]

== Загальні положення ==
Закону про стоматологічну діяльність в Україні не має, але в [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#Text Національному класифікаторі України «Класифікатор професій» ДК 003:2010] передбачено:
* Лікар – стоматолог;
* Лікар – стоматолог – ортодонт;
* Лікар – стоматолог – ортопед;
* Лікар – стоматолог – терапевт;
* Лікар – стоматолог – хірург.
Відповідно до ст. 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України], кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Правові, організаційні, економічні та соціальні основи охорони здоров'я в Україні визначають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Основи законодавства України про охорону здоров'я] (далі - Основи).

== Скарга на лікаря-стоматолога ==
[https://moz.gov.ua/ Міністерство охорони здоров’я України] (Далі – МОЗ) пропонує позасудове альтернативне вирішення проблеми (спору) – направлення скарг до уповноважених органів та осіб. У міністерстві вбачають такий спосіб більш ефективним та, головне, більш швидким засобом відновлення порушених прав, що відіграє важливу роль для кожної хворої особи.
=== Письмова скарга ===
Відповідно до ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про звернення громадян»] скарга адресуються посадовій особі, до повноважень якої належить вирішення порушеного у зверненні питання. '''''У випадку з лікарем-стоматологом, скарга подається:'''''
* головному лікареві або особі, уповноважену виконувати його функції.
* департамент/управління охорони здоров’я міста чи області.
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D1%82%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D1%97%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83 Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]
=== Усна скарга ===
* Гаряча лінія уряду – 15-45.
* Гаряча лінія Міністерства охорони здоров'я України 0 800 505 201, контакт-центр МОЗ 0 800 60 20 19.
* Гаряча лінія місцевих органів влади або місцевого самоврядування.
'''Важливо!''' [https://ukc.gov.ua/a-dovidkova-informatsiya-a/telefonni-garyachi-liniyi-tsentralnyh-organiv-vykonavchoyi-vlady-2/ Телефонні “гарячі лінії” центральних органів виконавчої влади.] 

'''Зверніть увагу!''' Відповідно до статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про звернення громадян»] ''' термін розгляду скарги не може перевищувати одного місяця з дня подачі,''' а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, '''не може перевищувати сорока п'яти днів'''.

== Види відповідальності стоматологів ==
Відповідно до статті 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я”] особи, винні в порушенні законодавства про охорону здоров'я, несуть '''цивільну''', '''адміністративну''' або '''кримінальну''' відповідальність відповідно до законодавства.

=== Цивільно-правова відповідальність лікаря-стоматолога ===
Відповідно до частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] (далі - ЦКУ) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. 

Згідно з чинним законодавством відносини з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, регулюються главою 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] (далі — ЦК). Зокрема, статтею 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] визначено, що така шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством. 

'''Особливості, які притаманні відшкодуванню шкоди здоров’ю, заподіяної при невдалому медичному втручанні:''' 

'''По-перше''', стаття 1172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] передбачає відшкодування юридичною особою (у тому числі медичним закладом, його медичним персоналом) або фізичною особою (медичним працівником — підприємцем) шкоди, заподіяної при виконанні ними своїх трудових (професійних, службових) обов’язків. До речі, при заподіянні каліцтва або іншого ушкодження здоров’я організація чи громадянин, відповідальні за шкоду, '''''зобов’язані відшкодувати''''':
# потерпілому, заробіток (доходи від трудової діяльності), втрачений ним унаслідок викликаної цим втрати або зменшення працездатності, а також відшкодувати викликані ушкодженням здоров’я додаткові витрати на лікування, придбання ліків, протезування, постійний догляд, посилене харчування, санаторно-курортне лікування тощо (ст. 1195–1199 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК]);
# у разі смерті потерпілого — непрацездатним особам, які перебували на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання (у тому числі дитина, народжена після смерті) — частку середньомісячного заробітку потерпілого, що припадала на цих осіб або на яку вони мали право відповідно до чинного законодавства (ст. 1200 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК]);
# у разі ушкодження здоров’я неповнолітнього, який не досяг 14 років (учні — 18 років) і не має заробітку на час заподіяння шкоди, — пов’язані з ушкодженням здоров’я необхідні витрати на лікування, протезування, постійний догляд тощо. Після досягнення потерпілим 14 років (учнями — 18 років) — шкоду, пов’язану з втратою чи зменшенням його працездатності, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом, а після початку трудової діяльності потерпілого відшкодування може бути збільшено (на його вимогу), виходячи з розміру винагороди працівника його кваліфікації. Якщо такий неповнолітній на момент ушкодження здоров’я мав заробіток — виходячи з розміру його заробітку, але не нижче ніж з мінімальної заробітної плати (заробітку) (ст. 1199 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК]).

'''По-друге''', кожен потерпілий споживач медичної послуги має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди незалежно від того, чи був він у договірних відносинах з виробником (виконавцем, продавцем) цих послуг (ст. 16, 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України «Про захист прав споживачів»]). До того ж, відповідно до чинного цивільного законодавства України шкода, завдана внаслідок недоліків послуг (робіт), підлягає відшкодуванню їх виконавцем (ст. 1210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК]). 

'''По-третє''', при ушкодженні здоров’я відшкодовується не тільки матеріальна шкода або збитки, а й моральна (немайнова) шкода, порядок відшкодування якої дещо відрізняється від порядку відшкодування матеріальної (ст. 1168 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК]). 

За цивільним законодавством України, зокрема відповідно до статті 1195 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК], ''майнова шкода полягає у реальних матеріальних витратах, передусім у витратах на відновлення здоров’я та працездатності. Так, до реальних матеріальних збитків при заподіянні шкоди здоров’ю належать втрачений заробіток і додаткові витрати потерпілого (постраждала особа змушена робити додаткові витрати на купівлю ліків, протезування, плату за догляд, необхідність додаткового посиленого харчування, придбання спеціальних транспортних засобів, проходження курсу реабілітації, які також потребують справедливої компенсації)''. 

'''Зверніть увагу!''' При спричиненні смерті пацієнта майнова шкода може полягати ще й у втраті утримання, як правило, непрацездатних осіб, що були на утриманні померлого або які мали право на його утримання до дня смерті, а також у витратах на лікування, яке передувало смерті, та на поховання.

=== Адміністративна відповідальність лікаря-стоматолога ===
Адміністративна відповідальність є різновидом юридичної відповідальності, яка настає за правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом України про адміністративні правопорушення]. 

Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] '''адміністративним правопорушенням (проступком) визнається''' протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом], настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. 

'''Стоматологи можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за порушення санітарних норм''' (ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]) - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

=== Кримінальна відповідальність лікаря-стоматолога ===
Відповідно до ч. 1 ст. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кодексом].
Переважна більшість медичних злочинів закріплені в розділі II Кримінального кодексу “Злочини проти життя і здоров’я людини”. '''Що стосуються лікаря-стоматолога:'''
# '''Неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби''' - неналежне виконання медичним, фармацевтичним або іншим працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до них, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини (ст. 131 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК]);
# '''Незаконна лікувальна діяльність''' - заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, що здійснюється особою, яка не має належної медичної освіти (ст. 138 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК]);
# '''Ненадання допомоги хворому медичним працівником''' - ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого (ст. 139 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК]);
# '''Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником''' - невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого. (ст. 140 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК]);
# '''Порушення прав пацієнта''' - проведення клінічних випробувань лікарських засобів без письмової згоди пацієнта або його законного представника, або стосовно неповнолітнього чи недієздатного, якщо ці дії спричинили смерть пацієнта або інші тяжкі наслідки (ст. 140 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК]).
'''Важливо!''' Згідно з частиною третьою статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закону] '''лікар не несе відповідальності''' за здоров'я хворого у разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

== Скарга на приватні стоматологічні клініки/стоматолога ==
'''Важливо!''' При зверненні до приватної клініки/стоматолога вимагайте надати Вам для ознайомлення ліцензію на медичну практику, яку видає Міністерство охорони здоров'я України. 

У разі, якщо приватна клініка або приватний лікар-стоматолог надали неякісні послуги, то варто пам’ятати, що ви як пацієнт звернулися до них за отриманням послуг як споживач, а споживачів, як відомо, захищає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України «Про захист прав споживачів»]. 

В статті 1-1 Закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text «Про захист прав споживачів»] зазначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг. 

'''Зверніть увагу!''' Наявність таких правових взаємовідносин, підтверджує відповідний договір. 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України «Про захист прав споживачів»] '''договір між споживачем і виконавцем (продавцем)''' може бути не тільки письмовий, але і усний. Вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами. 

'''Договір''' про надання стоматологічних послуг '''не є обов’язковим''', клініка може самостійно вирішити, чи є необхідність в його укладанні. Зазвичай у документі передбачаються умови та порядок лікування, порядок оплати, особливо в разі тривалого лікування, коли оплата може здійснюватися частинами, порядок повернення коштів тощо. 

'''Важливо!''' Таким чином, навіть якщо ви не укладали договір зі стоматологічною клінікою або приватним стоматологом, на ваші взаємини все одно поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України «Про захист прав споживачів»]. 

Відповідно до ч.3 ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text ЗУ «Про захист прав споживачів»] '''захист прав споживачів здійснюють''' центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

== Судова практика: ==

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97508289?fbclid=IwAR3Jms0kJJ9LNads9Vmf_fwsBrrZk5NJkpPm4gZ9I5jjDh2lPzr0ojwpJ2Y Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області "Про стягнення, на користь пацієнта 127 197 грн., про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди" № 428/8040/19 від 02 червня 2021 року.]

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Відповідальність лікаря-стоматолога за правопорушення, вчинене ним при здійсненні професійної діяльності

2023-10-16T11:30:05Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров'я”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про звернення громадян»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#Text Національний класифікатор професій ДК 003:2010, наказ Держспоживстандарту України 28.07.2010 № 327]

== Загальні положення ==
Закону про стоматологічну діяльність в Україні не має, але в [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#Text Національному класифікаторі України «Класифікатор професій» ДК 003:2010] передбачено:
* Лікар – стоматолог;
* Лікар – стоматолог – ортодонт;
* Лікар – стоматолог – ортопед;
* Лікар – стоматолог – терапевт;
* Лікар – стоматолог – хірург.
Відповідно до ст. 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України], кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Правові, організаційні, економічні та соціальні основи охорони здоров'я в Україні визначають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Основи законодавства України про охорону здоров'я] (далі - Основи).

== Скарга на лікаря-стоматолога ==
[https://moz.gov.ua/ Міністерство охорони здоров’я України] (Далі – МОЗ) пропонує позасудове альтернативне вирішення проблеми (спору) – направлення скарг до уповноважених органів та осіб. У міністерстві вбачають такий спосіб більш ефективним та, головне, більш швидким засобом відновлення порушених прав, що відіграє важливу роль для кожної хворої особи.
=== Письмова скарга ===
Відповідно до ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про звернення громадян»] скарга адресуються посадовій особі, до повноважень якої належить вирішення порушеного у зверненні питання. '''''У випадку з лікарем-стоматологом, скарга подається:'''''
* головному лікареві або особі, уповноважену виконувати його функції.
* департамент/управління охорони здоров’я міста чи області.
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D1%82%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D1%97%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83 Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]
=== Усна скарга ===
* Гаряча лінія уряду – 15-45.
* Гаряча лінія Міністерства охорони здоров'я України 0 800 505 201, контакт-центр МОЗ 0 800 60 20 19.
* Гаряча лінія місцевих органів влади або місцевого самоврядування.
'''Важливо!''' [https://ukc.gov.ua/a-dovidkova-informatsiya-a/telefonni-garyachi-liniyi-tsentralnyh-organiv-vykonavchoyi-vlady-2/ Телефонні “гарячі лінії” центральних органів виконавчої влади.] 

'''Зверніть увагу!''' Відповідно до статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про звернення громадян»] ''' термін розгляду скарги не може перевищувати одного місяця з дня подачі'''а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, '''не може перевищувати сорока п'яти днів'''.

== Види відповідальності стоматологів ==
Відповідно до статті 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я”] особи, винні в порушенні законодавства про охорону здоров'я, несуть '''цивільну''', '''адміністративну''' або '''кримінальну''' відповідальність відповідно до законодавства.

=== Цивільно-правова відповідальність лікаря-стоматолога ===
Відповідно до частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] (далі - ЦКУ) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. 

Згідно з чинним законодавством відносини з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, регулюються главою 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] (далі — ЦК). Зокрема, статтею 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] визначено, що така шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством. 

'''Особливості, які притаманні відшкодуванню шкоди здоров’ю, заподіяної при невдалому медичному втручанні:''' 

'''По-перше''', стаття 1172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] передбачає відшкодування юридичною особою (у тому числі медичним закладом, його медичним персоналом) або фізичною особою (медичним працівником — підприємцем) шкоди, заподіяної при виконанні ними своїх трудових (професійних, службових) обов’язків. До речі, при заподіянні каліцтва або іншого ушкодження здоров’я організація чи громадянин, відповідальні за шкоду, '''''зобов’язані відшкодувати''''':
# потерпілому, заробіток (доходи від трудової діяльності), втрачений ним унаслідок викликаної цим втрати або зменшення працездатності, а також відшкодувати викликані ушкодженням здоров’я додаткові витрати на лікування, придбання ліків, протезування, постійний догляд, посилене харчування, санаторно-курортне лікування тощо (ст. 1195–1199 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК]);
# у разі смерті потерпілого — непрацездатним особам, які перебували на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання (у тому числі дитина, народжена після смерті) — частку середньомісячного заробітку потерпілого, що припадала на цих осіб або на яку вони мали право відповідно до чинного законодавства (ст. 1200 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК]);
# у разі ушкодження здоров’я неповнолітнього, який не досяг 14 років (учні — 18 років) і не має заробітку на час заподіяння шкоди, — пов’язані з ушкодженням здоров’я необхідні витрати на лікування, протезування, постійний догляд тощо. Після досягнення потерпілим 14 років (учнями — 18 років) — шкоду, пов’язану з втратою чи зменшенням його працездатності, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом, а після початку трудової діяльності потерпілого відшкодування може бути збільшено (на його вимогу), виходячи з розміру винагороди працівника його кваліфікації. Якщо такий неповнолітній на момент ушкодження здоров’я мав заробіток — виходячи з розміру його заробітку, але не нижче ніж з мінімальної заробітної плати (заробітку) (ст. 1199 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК]).

'''По-друге''', кожен потерпілий споживач медичної послуги має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди незалежно від того, чи був він у договірних відносинах з виробником (виконавцем, продавцем) цих послуг (ст. 16, 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України «Про захист прав споживачів»]). До того ж, відповідно до чинного цивільного законодавства України шкода, завдана внаслідок недоліків послуг (робіт), підлягає відшкодуванню їх виконавцем (ст. 1210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК]). 

'''По-третє''', при ушкодженні здоров’я відшкодовується не тільки матеріальна шкода або збитки, а й моральна (немайнова) шкода, порядок відшкодування якої дещо відрізняється від порядку відшкодування матеріальної (ст. 1168 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК]). 

За цивільним законодавством України, зокрема відповідно до статті 1195 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК], ''майнова шкода полягає у реальних матеріальних витратах, передусім у витратах на відновлення здоров’я та працездатності. Так, до реальних матеріальних збитків при заподіянні шкоди здоров’ю належать втрачений заробіток і додаткові витрати потерпілого (постраждала особа змушена робити додаткові витрати на купівлю ліків, протезування, плату за догляд, необхідність додаткового посиленого харчування, придбання спеціальних транспортних засобів, проходження курсу реабілітації, які також потребують справедливої компенсації)''. 

'''Зверніть увагу!''' При спричиненні смерті пацієнта майнова шкода може полягати ще й у втраті утримання, як правило, непрацездатних осіб, що були на утриманні померлого або які мали право на його утримання до дня смерті, а також у витратах на лікування, яке передувало смерті, та на поховання.

=== Адміністративна відповідальність лікаря-стоматолога ===
Адміністративна відповідальність є різновидом юридичної відповідальності, яка настає за правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом України про адміністративні правопорушення]. 

Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КпАП] '''адміністративним правопорушенням (проступком) визнається''' протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом], настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. 

'''Стоматологи можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за порушення санітарних норм''' (ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]) - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

=== Кримінальна відповідальність лікаря-стоматолога ===
Відповідно до ч. 1 ст. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кодексом].
Переважна більшість медичних злочинів закріплені в розділі II Кримінального кодексу “Злочини проти життя і здоров’я людини”. '''Що стосуються лікаря-стоматолога:'''
# '''Неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби''' - неналежне виконання медичним, фармацевтичним або іншим працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до них, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини (ст. 131 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК]);
# '''Незаконна лікувальна діяльність''' - заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, що здійснюється особою, яка не має належної медичної освіти (ст. 138 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК]);
# '''Ненадання допомоги хворому медичним працівником''' - ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого (ст. 139 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК]);
# '''Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником''' - невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого. (ст. 140 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК]);
# '''Порушення прав пацієнта''' - проведення клінічних випробувань лікарських засобів без письмової згоди пацієнта або його законного представника, або стосовно неповнолітнього чи недієздатного, якщо ці дії спричинили смерть пацієнта або інші тяжкі наслідки (ст. 140 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК]).
'''Важливо!''' Згідно з частиною третьою статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закону] '''лікар не несе відповідальності''' за здоров'я хворого у разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

== Скарга на приватні стоматологічні клініки/стоматолога ==
'''Важливо!''' При зверненні до приватної клініки/стоматолога вимагайте надати Вам для ознайомлення ліцензію на медичну практику, яку видає Міністерство охорони здоров'я України. 

У разі, якщо приватна клініка або приватний лікар-стоматолог надали неякісні послуги, то варто пам’ятати, що ви як пацієнт звернулися до них за отриманням послуг як споживач, а споживачів, як відомо, захищає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України «Про захист прав споживачів»]. 

В статті 1-1 Закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text «Про захист прав споживачів»] зазначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг. 

'''Зверніть увагу!''' Наявність таких правових взаємовідносин, підтверджує відповідний договір. 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України «Про захист прав споживачів»] '''договір між споживачем і виконавцем (продавцем)''' може бути не тільки письмовий, але і усний. Вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами. 

'''Договір''' про надання стоматологічних послуг '''не є обов’язковим''', клініка може самостійно вирішити, чи є необхідність в його укладанні. Зазвичай у документі передбачаються умови та порядок лікування, порядок оплати, особливо в разі тривалого лікування, коли оплата може здійснюватися частинами, порядок повернення коштів тощо. 

'''Важливо!''' Таким чином, навіть якщо ви не укладали договір зі стоматологічною клінікою або приватним стоматологом, на ваші взаємини все одно поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України «Про захист прав споживачів»]. 

Відповідно до ч.3 ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text ЗУ «Про захист прав споживачів»] '''захист прав споживачів здійснюють''' центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

== Судова практика: ==

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97508289?fbclid=IwAR3Jms0kJJ9LNads9Vmf_fwsBrrZk5NJkpPm4gZ9I5jjDh2lPzr0ojwpJ2Y Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області "Про стягнення, на користь пацієнта 127 197 грн., про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди" № 428/8040/19 від 02 червня 2021 року.]

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Призов на військову службу офіцерів запасу у мирний час

2023-09-29T07:13:52Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
|}
==Загальне поняття військової служби і виконання військового обов'язку ==
'''Військова служба''' - ''це державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.''

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. '''Виконання військового обов’язку в запасі''' - ''дотримання військовозобов’язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов’язків військової служби в особливий період''.

Для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями на особливий період, а в разі прийняття у випадках та порядку, визначених законом, відповідного рішення Президента України - і в мирний час, проводиться планомірна військова підготовка і забезпечується перебування в запасі та військовому резерві необхідної кількості військовонавчених громадян.
==Військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу==
Військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу проводиться у вищих військових навчальних закладах та у військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів.

Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу ''на добровільних засадах проходять громадяни України'', ''які мають або здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров'я та морально-діловими якостями.''

Порядок проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки.

Військова підготовка за програмою підготовки офіцерів запасу включається до навчальних планів вищого навчального закладу як окрема навчальна дисципліна. Програми військової підготовки розробляються згідно з вимогами кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу за відповідною військово-обліковою спеціальністю. Порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу та програм військової підготовки офіцерів запасу визначається Міністерством оборони України.

'''Громадянам України, які мають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити та атестовані до офіцерського складу, присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу.'''

У разі потреби вони за наказом Міністра оборони України підлягають призову для проходження військової служби осіб офіцерського складу. Громадяни України, які не атестовані для присвоєння військового звання офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу і не пройшли строкової військової служби, підлягають призову на строкову військову службу з урахуванням, за можливості, фаху, який вони здобули у вищому навчальному закладі, або за спорідненими військово-обліковими спеціальностями.

Перелік військово-облікових спеціальностей, за якими ведеться військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, та обсяги підготовки за такими спеціальностями визначаються за поданням Генерального штабу Збройних Сил України Міністерством оборони України за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки.

Перелік вищих навчальних закладів, на базі яких здійснюється військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з відповідними центральними органами виконавчої влади. Військові навчальні підрозділи є структурними підрозділами таких вищих навчальних закладів. Рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію військових навчальних підрозділів приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим із центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані вищі навчальні заклади.

Порядок заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників військового навчального підрозділу вищого навчального закладу для підготовки офіцерів запасу визначається Міністерством оборони України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки.

Під час навчальних зборів (стажування), передбачених програмами підготовки офіцерів запасу, на громадян України, які проходять таку підготовку, поширюються права та обов'язки, встановлені актами законодавства для військовозобов'язаних, призваних на збори.

Контроль за організацією військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу здійснює Міністерство оборони України.
==Порядок призову на військову службу осіб офіцерського складу ==
''Порядок призову і проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 року № 170 “Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України”].''

Особи офіцерського складу призиваються із запасу наказами Міністра оборони України по особовому складу і направляються, як правило, у розпорядження посадових осіб, які мають право призначити їх на посади.

Міністр оборони України одночасно з призовом на військову службу осіб офіцерського складу може призначати їх на відповідні посади.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують:

* відбір кандидатів;

* медичний огляд кандидатів;

* вивчення особистих якостей кандидатів.

Відбір кандидатів серед офіцерів запасу проводиться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки згідно з визначеними для них завданнями. Офіцери запасу відбираються за прямими ВОС або за ВОС, за якими допускається призначення офіцера без додаткової підготовки та з додатковою підготовкою, за умови направлення на підготовку після призову згідно з Переліком військово-облікових спеціальностей осіб офіцерського складу, а також за ступенем вищої освіти «магістр» за спеціальністю, спорідненою з відповідною військово-обліковою спеціальністю та Переліком військово-облікових спеціальностей, за якими може бути присвоєно первинне військове звання молодшого лейтенанта запасу, затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0355-22#Text наказом Міністерства оборони України від 20 червня 2012 року № 412/ДСК, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 16 липня 2012 року за № 1190/21502].

Результати медичного огляду та аркуш вивчення особистих якостей кандидата долучаються до особової справи офіцера запасу.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки робить висновок про відповідність громадянина вимогам, установленим для осіб, які призиваються на військову службу осіб офіцерського складу, який відображається в аркуші вивчення особистих якостей (підписується керівником та завіряється гербовою печаткою), та приймає одне з таких рішень:

* про звільнення від призову на військову службу осіб офіцерського складу (не підлягає призову);

* про направлення до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо надання відстрочки;

* про направлення до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо проведення поглибленого медичного огляду або професійного відбору;

* про направлення до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову на військову службу осіб офіцерського складу.

Термін направлення до комісії з питань проходження військової служби обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадян зазначається в повістці, яка видається під особистий підпис.

Організація відправлення офіцерів запасу та їх особових справ до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснюється територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Остаточне рішення щодо висновку керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки приймається комісією з питань проходження військової служби обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Громадянин, який відповідає вимогам щодо призову для проходження військової служби осіб офіцерського складу, є кандидатом для проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу.

За результатами роботи комісія з питань проходження військової служби обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки може прийняти щодо офіцера запасу одне з таких рішень:

* визнати кандидатом для проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу;

* має право на відстрочку до (число, місяць, рік);

* від призову звільняється.

За результатами роботи комісії з питань проходження військової служби обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки складається протокол, що подається на затвердження керівнику обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Висновок комісії з питань проходження військової служби обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відображається в аркуші вивчення особистих якостей.

Витяги з протоколу засідання комісії з питань проходження військової служби обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки доводяться до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки ''у семиденний термін''. Територіальним центром комплектування та соціальної підтримки доводиться до громадянина рішення щодо призову на військову службу та робиться відповідний запис у військовому квитку офіцера запасу.

За якість відбору громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, своєчасність подання необхідних документів та виконання завдань щодо обсягів призову на військову службу осіб офіцерського складу відповідають керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

На підставі списків кандидатів на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, послужних карток, копій паспортів і реєстраційних номерів облікової картки платника податків, що подаються з обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до Генерального штабу Збройних Сил України, готується проєкт наказу Міністра оборони України по особовому складу про призов громадян України на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Після видання наказу по особовому складу про призов громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надсилається витяг із відповідного наказу по особовому складу. Обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки доводить цей наказ до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який забезпечує направлення офіцерів запасу до місця проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу.

=== Хто і як може бути призваний на військову службу осіб офіцерського складу===
За рішенням Міністра оборони України на військову службу за призовом осіб офіцерського складу можуть бути призвані особи:
*віком до 43 років,
*які пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу (закінчили військові кафедри),
*мають вищу освіту (не нижче бакалавра),
*яким присвоєне первинне офіцерське звання.
Призов відбувається на рівних засадах як для чоловіків, так і для жінок.

Після видання наказу Міністерства оборони України щодо призову на військову службу осіб офіцерського складу запасу громадяни України, яким надійшла повістка територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зобов’язані прибути в пункт і в термін, зазначені в повістці. Офіцери запасу після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в ''п’ятиденний строк'' стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Керівники підприємств, установ, організацій усіх форм власності на вимогу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки забезпечують своєчасне прибуття громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Після вручення повістки територіального центру комплектування та соціальної підтримки зміна місця військового обліку кандидатам до військової служби за призовом не допускається, за винятком підтверджених відповідними документами випадків, які передбачають:
*переведення на роботу в іншу місцевість;

*переїзд на нове місце проживання;

*прийняття до навчального закладу і вибуття в іншу місцевість для продовження навчання;

*направлення за розподілом на роботу в іншу місцевість після закінчення навчального закладу.
'''Важливо!''' У разі неявки офіцера запасу '''без поважних причин''' за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки він несе відповідальність у порядку, встановленому законом.

Поважними причинами неприбуття офіцера запасу до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в установлений строк, які підтверджені відповідними документами, є:
*перешкода стихійного характеру, хвороба офіцера запасу або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;

*смерть його близького родича або близького родича його дружини.
===Строк, на який можуть бути призвані офіцери запасу===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text наказу Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"] строк військової служби за призовом для осіб офіцерського складу складає '''18 місяців.'''

Початком проходження громадянами військової служби за призовом осіб офіцерського складу є день відправлення у військову частину з територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.

Призов на військову службу офіцерів запасу здійснюється після обов’язкового проходження медичного огляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 14.08.2008 року № 402)]. За результатами медичного огляду призову на військову службу підлягають особи, які придатні до військової служби за станом здоров’я.
===Які існують підстави для відстрочки від призову на військову службу офіцерів запасу===
За рішенням комісії з питань проходження військової служби обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відстрочка від призову на військову службу осіб офіцерського складу надається на підставах, визначених статтею[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n271 статтею 17 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”], а саме:
*за сімейними обставинами
*за станом здоров'я
*для здобуття освіти
*для продовження професійної діяльності.

Офіцери запасу, яким надано відстрочку від призову на військову службу, зобов'язані щороку ''до 1 жовтня'' подавати у територіальні центри комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

Офіцери запасу, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на військову службу осіб офіцерського складу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення, передбачених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", і не призвані з різних причин на військову службу у встановлені строки, можуть бути призвані на військову службу осіб офіцерського складу під час здійснення наступного призову.

====Відстрочка від призову на військову службу офіцерам запасу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:====
*вагітну дружину;
*дружину з інвалідністю;
* двох і більше дітей;
* дитину з інвалідністю;
*дитину віком до 3-х років або дитину старшу 3-х років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;
*непрацездатних батьків (чи одного з них), непрацездатних рідних або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних їх утримувати;
*одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;
Крім того, відстрочка від призову за сімейними обставинами, у разі бажання, може надаватися офіцерам запасу, які є особами з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
====Відстрочка від призову офіцерів запасу за станом здоров’я====
Відстрочка від призову офіцерів запасу за станом здоров'я надається на підставі рішення (тимчасово непридатний до військової служби), прийнятого за результатами медичного огляду. На підставі зазначеної причини''' відстрочка надається на строк до 1 року'''. Після спливу цього терміну офіцер запасу повторно проходить медичний огляд.
====Відстрочка від призову офіцерів запасу для здобуття освіти====
Відстрочка від призову офіцерів запасу на військову службу для здобуття освіти '''надається один раз за весь період навчання''' особам, які навчаються у:
*ВНЗ з денною формою навчання (також під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня);
* середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;
*інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.
Крім того, право на відстрочку від призову на військову службу для здобуття освіти також мають офіцери запасу, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у навчальних закладах інших держав.

Відстрочка від призову для здобуття освіти надається один раз за період навчання, тобто:
*офіцери запасу, які відраховані з навчальних закладів за власним бажанням,невиконання навчального плану,порушення умов контракту недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову незалежно від їх повторного зарахування/поновлення.
*офіцери запасу, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами право на надану відстрочку від призову не втрачають.
====Відстрочка від призову офіцерів запасу для продовження професійної діяльності====
''Відстрочка від призову надається офіцерам запасу'', які є:
*педагогічними працівниками з повною вищою освітою, - на весь період їх роботи за спеціальністю;
*медичними працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості;
*священнослужителями, які закінчили вищі або середні духовні навчальні заклади і займають посаду в релігійних організаціях, - на час виконання обов’язків священнослужителя;
*сільськими, селищними, міськими головам - на строк виконання ними цих повноважень;
*особами, які мають науковий ступінь кандидата (доктора) наук та працюють на посадах за спеціальністю - на весь період їх роботи за цією спеціальністю;
*резервістами - на весь період служби у військовому резерві;
*поліцейськими - на весь період їх служби.
Крім того, офіцерам запасу, яким оголошено підозру у вчиненні злочину або відносно яких справа розглядається судом, надається відстрочка від призову до прийняття відповідного рішення.

===Підстави для звільнення від призову на військову службу офіцерів запасу===
''Від призову на військову службу в мирний час звільняються офіцери запасу'', які:
*визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;
*до дня початку військової служби досягли 43-річного віку;
*виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом двох контрактів;
* мали батька або мати, рідного брата або сестру, які загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних;
*до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
*були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання.
==Права офіцерів за призовом==
Під час проходження військової служби за призовом офіцери запасу '''виконують обов̓язки і користуються правами, пільгами та видами забезпечення, передбаченими для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом''' (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"])'' .
{| class="wikitable"
!За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення <big>зберігаються місце роботи і посада</big> на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (''ч. 3 ст. 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України]'').
|}
Призвані із запасу особи офіцерського складу, які позитивно оцінюються, після шести місяців проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу за їх бажанням можуть продовжити військову службу за контрактом.

Особи офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, звільняються з військової служби за підставами, передбаченими частиною третьою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».]
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»], затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим в Україні настав '''''особливий період'''''.
{| class="wikitable"
| colspan="4" |'''Вищий адміністративний суд України у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)],''' проаналізував норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], та відповідно прийшов до висновку, що з 17 березня 2014 року діє особливий період.
Верховний Суд України, на звернення начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, підтримав позицію щодо дії наразі особливого періоду, відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18.
|}
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Звільнення працівника у разі смерті фізичної особи-підприємця

2023-09-20T05:45:10Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1172-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 р. № 1172 "Про затвердження Порядку припинення трудового договору у разі смерті роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою"]

== Загальні положення ==
Відповідно до статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] - '''Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.'''

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

'''Важливо!''' Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

'''Статус фізичної особи - підприємця''' - це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] '''трудовим договором є''' угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

== Підстави припинення трудового договору ==
'''Відповідно до частини 1 статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] підставами припинення трудового договору є:'''

1) угода сторін;

2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;

3) призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частини третьої статті 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу];

4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи роботодавця (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45);

5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;

7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;

7-1) укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону України "Про запобігання корупції"], встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення;

7-2) з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text Законом України "Про очищення влади"];

7-3) набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у передбачених статтею 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України випадках];

8) підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом;

'''8-1) смерть роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;'''

8-2) смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;

8-3) відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль;

9) підстави, передбачені іншими законами.

== Припинення трудового договору працівника в разі смерті фізичної особи-підприємця ==

Для припинення трудового договору працівник подає в електронній або паперовій формі до будь-якого центру зайнятості:

* заяву про припинення трудового договору (далі - заява) з викладенням відповідної інформації про смерть роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;

* копії документів, що підтверджують смерть роботодавця або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою (за наявності);

* копії документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відповідну відмітку в паспорті громадянина України);

* інформацію про роботодавця: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) роботодавця - фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або індивідуальний податковий номер (для фізичної особи - підприємця) (за наявності такого у роботодавця);

* копію примірника трудового договору або наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, а у випадку їх відсутності - відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;

* копію трудової книжки (за наявності).

'''Зверніть увагу!''' Датою припинення трудового договору вважається день подання відповідної заяви.

== Дії центрів зайнятості у разі припинення трудового договору працівника в разі смерті фізичної особи-підприємця ==

У день подання від працівника заяви центр зайнятості повідомляє про припинення трудового договору Пенсійному фонду України та ДПС і надсилає відповідну інформацію в електронній формі, яка має містити відомості про:

* працівника: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) працівника, його дату народження та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відповідну відмітку в паспорті громадянина України), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

* роботодавця: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) роботодавця - фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або індивідуальний податковий номер (для фізичної особи - підприємця) (за наявності такого у роботодавця);

* дату припинення трудового договору.

Протягом ''трьох робочих днів'' з дня надходження інформації про припинення трудового договору Пенсійним фондом України вноситься відповідна інформація до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

'''Зверніть увагу! '''Центр зайнятості '''на вимогу працівника''' на підставі відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування '''вносить запис про припинення трудового договору до трудової книжки''', яку надав працівник, із зазначенням причини звільнення відповідно до пункту 8-1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України, але не раніше ніж ''через три робочих дні'' з дня подання заяви.

[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Працевлаштування та допомога по безробіттю особам, звільненим з місць позбавлення волі

2023-05-23T17:07:24Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 р. № 446 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#n35 Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 735 "Про особливості реалізації державної політики у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час воєнного стану та після його припинення або скасування"]

== Порядок реєстрації в центрі зайнятості ==

Працевлаштування громадян, звільнених з місць позбавлення волі, здійснюється за сприянням Державної служби зайнятості, приватних агентств зайнятості, за допомогою сайтів з пошуку роботи, друкованих медіа, шляхом самостійного звернення до роботодавців. 
Якщо особа, звільнена з місця позбавлення волі, шукає роботу за сприянням служби зайнятості, то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#n9 Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу], для реєстрації ''до будь-якого обраного ним центру зайнятості незалежно від наявності або відсутності у таких осіб задекларованого/зареєстрованого місця проживання'' необхідно подати:

* заяву (подається особисто особою, яка шукає роботу, під час безпосереднього відвідування або в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), засобами мобільного додатка Порталу Дія, а у разі технічної можливості в електронній формі - засобами офіційного веб-сайту Державного центру зайнятості або за допомогою технічних засобів електронних комунікацій з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікат);

* паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або єДокумент (на період воєнного стану);

* документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу), або електронне відображення інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків, у тому числі у формі електронного відображення інформації, що міститься в документах, оформлених із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - надається у разі відсутності в паспорті громадянина України інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

* документ про освіту або його дублікат (за наявності такого документа або дубліката), або єДокумент про освіту;

* трудову книжку (за наявності) або цивільно-правовий договір, або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, або документ, що підтверджує припинення останнього виду зайнятості. Особа, яка втратила такі документи (за умови відсутності необхідних відомостей у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування), пред’являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи. За наявності технічної можливості відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування можуть бути отримані шляхом (в результаті) електронної інформаційної взаємодії між Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України. Порядок електронної інформаційної взаємодії визначається Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України);

* військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу (для осіб, які звільнилися із строкової військової служби), а під час воєнного стану та проведення мобілізації - військово-обліковий документ (військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов’язаного, посвідчення про приписку до призовної дільниці з відміткою про взяття на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або з відміткою про виключення з військового обліку відповідно до статті 37 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”);

* відповідну довідку установи, в якій така особа відбувала покарання, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#n9 пп.5 пункту 20 Порядку].

Згідно частини 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text статті 43 Закону України "Про зайнятість населення"], індивідуальне надання послуг безробітному, який подав заяву про надання статусу зареєстрованого безробітного, здійснюється кар’єрним радником, а безробітним, які потребують сприяння в адаптації до умов ринку праці, - спеціалізованим кар’єрним радником.

Послуги зареєстрованому безробітному надаються відповідно до індивідуального плану працевлаштування, що складається кар’єрним радником або спеціалізованим кар’єрним радником спільно з такою особою.

== Додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню ==

Подання довідки про звільнення з місць позбавлення волі надає шукачу роботи певні '''''додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню'''''. Такі громадяни можуть бути направлені на роботу ''на заброньовані робочі місця''.

Тобто, відповідно до статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України “Про зайнятість населення”] для працевлаштування певних категорій громадян на підприємствах з чисельністю штатних працівників ''понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5%'' середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік. До таких категорій громадян належать також особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування, які вперше після звільнення з місць позбавлення волі приймаються на роботу. 
Якщо на підприємстві працює ''менше 5% працівників квотних категорій'', таке підприємство або самостійно, або за сприянням Державної служби зайнятості має прийняти на роботу громадян відповідних категорій. 
У разі не виконання квоти та відмови у працевлаштуванні з роботодавця стягується ''штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати''. 
Слід також зазначити, що працівники такої категорії враховуються до квоти підприємства протягом всього періоду роботи, що є додатковим механізмом підтримки їх трудових прав. 
Крім того при працевлаштуванні таких громадян ''на нові робочі місця'' роботодавцям може бути протягом року ''компенсовано фактичні витрати у розмірі 50 відсотків'' суми нарахованого єдиного внеску на загальноообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць. Компенсація є додатковим стимулом роботодавцям для працевлаштування безробітних.

== Порядок отримання та розмір допомоги по безробіттю ==

Особи, звільнені з місць позбавлення волі, мають право на отриманні допомоги по безробіттю '''''за наявності сплати страхових внесків під час перебування у трудових відносинах з роботодавцем'''''.

'''Зверніть увагу!''' Допомога по безробіттю не надається особам, які ''не мають страхового стажу''. 
Якщо громадянин був '''''звільнений з роботи ще до відбуття покарання''''', він буде мати право на отримання допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу:
* до 3 років - 180 календарних днів;
* від 3 до 6 років - 210 календарних днів;
* від 6 до 12 років - 240 календарних днів;
* від 12 до 18 років - 270 календарних днів;
* від 18 до 24 років - 300 календарних днів;
* від 24 до 30 років - 330 календарних днів;
* понад 30 років - 360 календарних днів, частина друга статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"] (надалі Закон № 1533-14).

Допомога по безробіттю призначається ''з восьмого дня'' після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. Якщо на восьмий день з дати реєстрації безробітного, що є застрахованою особою, ''відсутні дані в повному обсязі для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі для застрахованих осіб.''

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю ''у межах двох років'', протягом яких виплачується допомога по безробіттю, не може перевищувати тривалості, визначеної частинами другою - четвертою цієї статті.

У разі чергового визнання в установленому порядку застрахованої особи безробітною ''у межах двох років'', протягом яких виплачується допомога по безробіттю, тривалість її виплати враховується сумарно.

'''Зверніть увагу!''' Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, '''''які протягом 12 місяців''''', що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж '''''менше семи місяців''''' мають право на призначення допомоги по безробіттю '''''у мінімальному розмірі''''', який встановлюється правлінням Фонду. 

Відповідно до п. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2022-%D0%BF#n35 Порядку надання допомоги по безробіттю], під час воєнного стану, у період проведення заходів, спрямованих на запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, '''допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного'''.

Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб Державного реєстру) залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а в разі відсутності цих відомостей - довідок про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором), виданих особі роботодавцем, центром комплектування та соціальної підтримки, де така особа перебувала на обліку, військовою частиною, органом, де особа проходила службу (далі - довідка про зарплату). 

Допомога по безробіттю нараховується за період між відвідуваннями центру зайнятості і перераховується на рахунок особи у банківській установі.

Допомога по безробіттю виплачується не рідше ''ніж два рази на місяць'', а за згодою безробітного - ''один раз на місяць''.

Період, за який здійснюється поточне нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню останнього відвідування (підтвердження наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного - під час надзвичайного або воєнного стану, карантину, у разі виникнення надзвичайної ситуації) безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований. Остаточний розрахунок виплат допомоги по безробіттю здійснюється на підставі рішення про припинення виплат і включає нарахування за останній день перебування особи у статусі зареєстрованого безробітного, що входить до визначеного періоду виплати.

== Поради громадянам для прискорення вирішення питання свого працевлаштування ==

При окремих установах виконання покарань, функціонують як загальноосвітні школи, так і професійно-технічні навчальні заклади. Документи про освіту у таких закладах є стандартними, жодним чином в них не зазначається, що освіта здобута в місцях позбавлення волі.

Особам, які ще відбувають покарання, рекомендовано не втрачати свій час і скористатись можливістю отримати повну середню освіту або оволодіти робітничою професією. Це значно допоможе у пошуку роботи. 
Особам, які готуються до звільнення, рекомендовано обов’язково відвідати заходи, які проводяться співробітниками органів пробації спільно з працівниками центрів зайнятості і які спрямовані на подальше вирішення питань працевлаштування.

[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Соціальне право]]

Громадські та інші роботи тимчасового характеру для безробітних осіб

2023-05-10T12:21:58Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр Закон України «Про оплату праці»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/175-2013-п Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 175 «Про затвердження Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24 вересня 1974 року № 311-09 «Про умови праці тимчасових робітників і службовців»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 "Про затвердження інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

'''Зверніть увагу!''' [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-reyestraciyi-perereyestraciyi-bezrobitnih-ta-vedennya-obliku-osib-yaki-shukayut-robotu-narahuvannya-ta-viplati-dopomogi-po-bezrobittyu-na-period-diyi-voyennogo-stanu-334 Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 р. № 334 "Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану"] установлено, що реєстрація безробітніх осіб, що беруть участь '''у громадських та інших роботах тимчасового характеру''', припиняється з наступного дня після останнього фактичного відвідування центру зайнятості або останнього фактичного підтвердження безробітним наміру перебувати у статусі безробітного в центрі зайнятості будь-якими засобами комунікації.

В адміністративно-територіальних одиницях, де регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості не мають можливості забезпечити підготовку виплатних документів та проведення фінансування, виплата допомоги по безробіттю здійснюється акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” (далі — АТ “Ощадбанкˮ) шляхом перерахування коштів на банківський рахунок (за стандартом IBAN) в банку, в якому відкрито рахунок одержувача, або здійснення грошових переказів через міжнародну платіжну систему “MY TRANSFER”. Плата за оброблення електронних реєстрів через міжнародну платіжну систему “MY TRANSFER” банку не справляється.

|}

== Загальна характеристика ==

Громадські роботи є видом суспільно корисних оплачуваних робіт в інтересах територіальної громади, що організовуються для додаткового стимулювання мотивації до праці і матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб і виконуються ними на добровільних засадах. Крім того, з цією ж метою передбачена можливість організації роботодавцями інших робіт, що носять тимчасовий характер ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 ст. 31 Закону № 5067]). 

Громадські та інші роботи тимчасового характеру виконуються виключно на створених для цього ''тимчасових робочих місцях'' ― для організації таких робіт ''не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії''. 

'''Тимчасовими вважаються працівники''', яких прийнято на роботу '''на строк до двох місяців,''' а '''для заміщення тимчасово відсутніх працівників''', за якими зберігається їх місце роботи (посада), – '''до чотирьох місяців''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311400-74 п. 1 Указу № 311]). Списку тимчасових робіт не встановлено, а отже, тимчасовий працівник може виконувати: 

– будь-яку роботу, для виконання якої його працевлаштовують на строк до двох місяців; 

– конкретну роботу, передбачену для посади тимчасово відсутнього працівника. При цьому тимчасовий працівник приймається на роботу на тих самих умовах, на яких працює тимчасово відсутній працівник. 

== Види громадських робіт ==

Види громадських робіт визначаються місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад '''за критеріями''', встановленими у ч. 3 ст. 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону № 5067], а саме:

# мають тимчасовий характер і для їх організації не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії; 
#
# можуть виконуватися на умовах неповного робочого дня; 
#
# мають економічну, соціальну та екологічну користь для регіону; 
#
# надають можливість тимчасового працевлаштування безробітних на роботи, що не потребують додаткової спеціальної, освітньої та кваліфікаційної підготовки. 

До громадських та інших робіт тимчасового характеру не відносяться роботи, що пов’язані з ризиком для життя, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0232-05#Text Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2005 р. № 15].

Порядок організації громадських та інших робіт тимчасового характеру затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/175-2013-п постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 175] (далі — Порядок № 175).

== Умови участі ==
У п. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/175-2013-п Порядку № 175] встановлено, що '''до виконання громадських та інших робіт тимчасового характеру залучаються наступні категорії осіб:''' 

— зареєстровані безробітні; 

— особи, які перебувають на обліку в територіальних органах Державної служби зайнятості у районах, містах, районах у містах (далі — територіальні органи Держслужби зайнятості) як такі, що шукають роботу; 

— працівники, які втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 відсотків передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції (далі — працівники, які втратили частину заробітної плати). 

'''Участь у таких роботах зазначені особи можуть брати протягом строку, що сумарно у межах року не перевищує 180 календарних днів.''' 

Працівники, у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 відсотків передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції, мають право без припинення трудових відносин на участь у громадських роботах у межах строку зупинення (скорочення) виробництва. (ч. 7 ст. 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону № 5067]). 

'''Зверніть увагу!''' Виконання громадських робіт та робіт тимчасового характеру має здійснюватися вищезазначеними категоріями осіб '''на добровільних засадах''' (ч. 1 ст. 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону № 5067]) та зареєстровані безробітні можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт '''за їх згодою''', ч. 7 ст. 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону № 5067]. 

== Соціальні гарантії для осіб, зайнятих на громадських роботах ==
На осіб, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю та зайнятість населення і загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 

З особами, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, роботодавці укладають в письмовій формі '''строкові трудові договори''' на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати ''180 календарних днів''.

Облік трудової діяльності осіб, які беруть участь у громадських роботах, здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”]. Тобто, період участі зареєстрованих безробітних у громадських роботах '''зараховується до страхового стажу'''. 

'''Зверніть увагу!''' Записи про участь осіб у громадських роботах вносяться роботодавцем до трудових книжок (за наявності) на вимогу таких осіб. 

Оплата праці таких осіб здійснюється за фактично виконану роботу в розмірі, що не може бути меншим, ніж мінімальний розмір заробітної плати, та відповідно до положень угоди.

Згідно ч. 9 ст. 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону № 5067], зареєстрованим безробітним, які брали участь у виконанні громадських робіт або інших робіт тимчасового характеру, ''після виконання таких робіт'' з дня, наступного за днем їх припинення, ''продовжується виплата допомоги по безробіттю ''у розмірах і в строки, встановлені законодавством. 

== Організація робіт та їх фінансування ==

Організація громадських робіт здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - місцеві органи влади) за участю територіальних органів із залученням на добровільних засадах роботодавців.

У період воєнного стану організація громадських робіт здійснюється військовими адміністраціями (у разі їх утворення), місцевими органами влади за участю територіальних органів із залученням на добровільних засадах роботодавців.

Місцеві органи влади щороку відповідно до територіальних програм зайнятості населення та інших відповідних програм приймають рішення щодо організації громадських робіт, визначають види робіт, роботодавців, за участю яких планується організація таких робіт, та інформують їх про прийняте рішення. Місцеві органи влади доводять територіальним органам інформацію про прийняте рішення і обсяги коштів, необхідних для фінансування організації громадських робіт.

Види громадських робіт визначаються місцевими органами влади '''за критеріями''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text частини третьої статті 31 Закону України “Про зайнятість населення”].

У період воєнного стану місцеві органи влади приймають рішення щодо організації громадських робіт за потреби, визначають види робіт, роботодавців або громадські організації чи організації та установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів, за участю яких планується організація таких робіт, та інформують про прийняте рішення.

Місцеві органи влади доводять територіальним органам інформацію про прийняте рішення, кількість осіб, яких необхідно залучити до їх виконання, а також про обсяги коштів, необхідних для фінансування організації громадських робіт. 

Організація і проведення громадських робіт здійснюються на підставі '''договору про організацію громадських робіт''' та фінансування їх організації, який укладається між територіальним органом і роботодавцем або громадською організацією чи організацією та установою, що залучає до своєї діяльності волонтерів відповідно до рішення місцевого органу влади, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/175-2013-%D0%BF#Text пунктом 8 Порядку], на строк в межах відповідного бюджетного періоду. У разі коли роботодавцем є місцевий орган влади, зазначений договір укладається між місцевим органом влади і територіальним органом.

Відповідно до ч. 6 ст. 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону № 5067] та п. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/175-2013-п Порядку № 175] фінансування '''організації громадських робіт здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел.''' Ці кошти спрямовуються на: 

— оплату основної та додаткової заробітної плати осіб, визначеної відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР]; 

— сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок), зокрема, у період тимчасової непрацездатності в межах дії строкового трудового договору; 

— оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності в межах дії строкового трудового договору; 

— оплату проїзду в межах регіону до місця виконання робіт та у зворотному напрямку осіб, які беруть участь у громадських роботах; 

— оплату медичного та наркологічного огляду (у разі потреби); 

— придбання малоцінних необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношувальних предметів, їх ремонт та обслуговування. 

У період воєнного стану, карантину або режиму надзвичайної ситуації чи надзвичайного стану фінансування організації громадських робіт, до яких залучаються зареєстровані безробітні, може здійснюватися на умовах фінансування та/або співфінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів, роботодавців, інших не заборонених законодавством джерел та Фонду.

'''Зверніть увагу!''' Перерви в громадських або інших роботах тимчасового характеру тривалістю ''не більше 8 годин на місяць'', що надаються з урахуванням часу на проїзд зареєстрованим безробітним для відвідування територіальних органів з метою пошуку роботи, а у разі наявності пропозицій щодо підходящої роботи - для відвідування роботодавців, '''підлягають оплаті за рахунок коштів, передбачених для фінансування організації таких робіт'''.

У строки, визначені в договорі про організацію громадських робіт та фінансування їх організації, роботодавець надає територіальному органу '''довідку''' про виконання громадських робіт особами, направленими територіальним органом, за формою, затвердженою Мінекономіки. 

'''Зверніть увагу!''' Зареєстрований безробітний зобов’язаний відвідати територіальний орган протягом ''14 робочих днів'' після закінчення строкового трудового договору. У разі невідвідування зареєстрованим безробітним територіального органу в установлений строк, '''реєстрація безробітного в зазначеному органі припиняється''' (п. 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/175-2013-п Порядку № 175]).

== Документальне оформлення робіт тимчасового характеру ==

Для додаткового стимулювання мотивації до праці та матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб роботодавцями організовуються '''строком до шести місяців''' роботи, що носять тимчасовий характер. Для організації таких видів робіт тимчасового характеру не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії.

З безробітними, які залучаються до виконання робіт тимчасового характеру, '''укладаються трудові договори''' на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати ''180 календарних днів.''

Фінансування організації робіт тимчасового характеру здійснюється за рахунок коштів роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел. 

== Контроль і відповідальність ==
Відповідно до ч. 1 ст. 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 р. № 1533-ІІІ] (далі — Закон № 1533) та положень Договору, територіальний орган має право: 

— здійснювати перевірку цільового використання роботодавцем коштів, що були отримані ним на організацію громадських робіт, — один раз на півроку та у разі дострокового розірвання Договору за ініціативою роботодавця; 

— проводити перевірку у разі надходження письмового звернення від фізичної або юридичної особи про факти порушення роботодавцем законодавства щодо організації громадських робіт або умов Договору — упродовж 30 робочих днів з дня отримання такої інформації; 

— під час перевірки отримувати від роботодавця необхідні документи та пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки; 

— припинити фінансування громадських робіт за рахунок коштів Фонду у разі виявлення перевіркою фактів нецільового використання коштів або неподання довідки про виконання громадських робіт у встановлений строк. 

'''За порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду накладається штраф у розмірі наданої Фондом суми, використаної з порушенням''' (ч. 2 ст. 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закону № 1533]). 
Право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені Фонду мають керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його заступники, керівники територіальних органів та їх заступники.

За порушення порядку використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Законом № 1533] відомостей, подання недостовірних відомостей про використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, посадові особи підприємств, установ, організацій, фізичні особи, які використовують найману працю, '''несуть адміністративну відповідальність''' відповідно до ст.1653 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі — КУпАП) у розмірі ''від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'', а у разі повторного порушення протягом року — ''від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''.

Така ж відповідальність встановлена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 18823 КУпАП] за вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам Фонду у проведенні перевірок щодо використання страхових коштів, зокрема, наданих для фінансування організації громадських робіт.

Відповідальність за відповідність громадських робіт інтересам територіальної громади та належність їх до суспільно корисних робіт покладається на місцеві органи влади.

[[Категорія:Трудове право‏‎]]
[[Категорія:Соціальне право‏‎]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‏‎]]
[[Категорія:Безробіття]]

Договір пожертви: укладення і скасування

2023-04-20T15:27:27Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»]

== Загальні положення ==
Договір пожертви має певні особливості щодо умов укладання та виконання, визначення прав та обов'язків сторін і правових наслідків невиконання (неналежного виконання) договору.

В будь-якому суспільстві є окремі версти населення з невеликими доходами, а також громадяни, соціально незахищені з різних причин. Особливо скрутним стає матеріальне становище значної частини населення у перехідні періоди реформування економіки, в умовах економічної кризи, що відбувається нині в Україні. За цих умов певну матеріальну допомогу таким верстам населення, хворим та особам з інвалідністю можуть надати організовані форми благодійництва.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»] визначає ''благодійну пожертву'' як безоплатну передачу благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів (набувача благодійної допомоги) для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#Text статті 6 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»], благодійна пожертва, бенефіціаром якої є благодійна організація або інша юридична особа, може надаватися з однією чи кількома відкладальними або скасувальними обставинами, які не повинні суперечити законам України або порушувати права третіх осіб.

Благодійна пожертва може надаватися бенефеціарам, визначеним на конкурсних засадах благодійником або уповноваженими ним особами. Умовами конкурсу можуть визначатися дії, які бенефіціар має виконати на користь третіх осіб, крім тих, які пов’язані з благодійником.

Зміна цілей та порядку використання благодійної пожертви можлива за згодою благодійника або його правонаступників, а також на підставі рішення суду чи в інших випадках, визначених законом або правочином благодійника.

Благодійник або уповноважені ним особи мають право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви, у тому числі на користь третіх осіб.

Благодійники або їх правонаступники мають право у встановленому цим Законом порядку змінити бенефіціарів благодійної пожертви у разі порушення цілей, строків та порядку використання такої пожертви або її частини.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Статтею 729 ЦК України] також визначено поняття ''пожертви'' як ''дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів'' особам, встановленим частиною першою ст. 720 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

''Відмінність від дарунку'' вбачається в тому, що '''''пожертва призначена для користування невизначеної кількості осіб і має конкретне призначення.'''''

При пожертвуванні майна громадянинові повинно бути обумовлене його використання за певним призначенням. При відсутності такої умови пожертвування майна громадянинові вважається звичайним даруванням.

== Укладання договору пожертви ==
Укладення договорів пожертви повинно здійснюватись з дотриманням загальних правил цивільного законодавства про дієздатності та правоздатності сторін правочину: пожертвувача (дарувальника) і обдаровуваного.

Окрім того, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною другою ст. 720 ЦК України] закріплює додаткову гарантію захисту осіб, які перебувають під опікою або не досягли віку для повного рівня дієздатності - '''''батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей та підопічних.''' ''

'''Сторонами договору пожертви є благодійник і бенефіціар'''.

'''Благодійником''' може бути дієздатна фізична або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один або декілька видів благодійної діяльності (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#Text Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»]) .

'''Бенефіціар '''— набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом.

=== Права пожертвувача ===
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 730 ЦК України] виділяє права пожертвувача:
# Пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву.
# Якщо використання за призначенням виявилось неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду.
# Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

=== Вимоги до форми договору пожертви ===
Форма договорів пожертви може бути як усна так і письмова. Вимоги до форми договору пожертви визначені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 719 ЦК України]:
* договір пожертви предметів особистого використання і побутового призначення може бути укладений усно;
* договір пожертви нерухомої речі укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню;
* договір пожертви з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається в письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним ;
* договір пожертви рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі;
* договір пожертви валютних цінностей на суму, що перевищує 50- кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

''Договір пожертви вважається укладеним з моменту прийняття пожертви'' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ( ч.2 ст. 729 ЦК України )].

== Порядок і правові наслідки прийняття пожертви ==
До договору пожертви застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом. 

Порядок і правові наслідки прийняття дарунку врегульовано [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 722 ЦК України], за якою '''право власності''' обдаровуваного на дарунок '''виникає з моменту його прийняття''', тобто з того часу, коли обдаровуваний будь-якими діями підтвердить свою ''згоду'' на прийняття дарунка.
'''''Зверніть увагу!''' З моменту передачі права власності обдаровуваному на річ - пожертву, дарувальник не може залишити право користуватись даною річчю.
''
Дарувальник, який передає річ через підприємство або організацію транспорту, зв'язку або через іншу особу для вручення її обдарованому, має право відмовитися від договору до вручення речі обдаровуваному.

Дарунок, направлений обдарованому без його попередньої згоди, є прийнятим, якщо він негайно не заявить про відмову від дарунка.

До прийняття дарунка [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.722 ЦК України] прирівнює також прийняття документів про право власності на речі або символів речі (ключів, макета тощо).

Безпосереднє висловлення згоди обдарованого необхідне лише при даруванні майна, укладення угоди на яке потребує спеціального оформлення (наприклад, на вогнепальну зброю).

== Розірвання договору пожертви ==
'''Підстави для розірвання договору дарування (пожертви):'''
* Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.
* Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.
* Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.
* Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.
* Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.

У разі розірвання договору дарування (пожертви) дарувальнику повертається дарунок ''у натурі.'' 
'''Зверніть увагу!''' На вимогу про розірвання договору дарування (пожертви) застосовується '''позовна давність в один рік.''' 

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Договір дарування‎]]

Стихійна торгівля: поняття та відповідальність

2023-04-20T14:49:20Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України «Про національну поліцію»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]

== Загальні поняття ==

Законодавством України продаж харчових продуктів дозволяється здійснювати тільки через стаціонарні підприємства торгівлі та через дрібнороздрібну торговельну мережу. 

Розміщення даних об’єктів та введення їх в експлуатацію погоджується з відповідними контролюючими організаціями. Харчові продукти і продовольча сировина, які надходять у торговельну мережу, супроводжуються документами, що засвідчують їх якість та безпеку. Відповідальність за дотриманням умов зберігання та реалізації продуктів несуть керівники торгових підприємств. 

'''''Стихійна торгівля''''' – це торгівля фізичними особами без відповідних дозвільних документів про якість та безпеку товарів, що реалізуються ними у невстановлених місцях (на вулицях, у дворах, на тротуарах, у скверах, парках, під’їздах) з рук, із землі, без відповідного дозволу на розміщення об’єкта торгівлі. 

Міністерство доходів і зборів України у [https://online.dtkt.ua/2013/51-52/64183 листі від 27.09.2013 р. №12060/6/99-99-22-01-03-15/1182] визначило, що '''''стихійна торгівля''''' - це торгівля фізичних осіб без відповідних дозвільних документів про якість та безпеку реалізованих ними товарів і у невстановлених місцях з рук, з землі, без дозволу райдержадміністрації на розміщення об'єкту торгівлі. 

Також це самовільне захоплення земельних ділянок та встановлення на них малих архітектурних форм - наметів, кіосків, павільйонів та ін. для заняття торговельною діяльністю. 

Найчастіше місця стихійної торгівлі виникають у місцях масового перебування людей: зупинкові комплекси, вокзали, автомобільні шляхи. Нерідко торгівля ведеться з землі.

Приватні особи, які реалізують продукцію, не проходять медичних обстежень, і можуть бути носіями небезпечних інфекційних захворювань, таких як туберкульоз, сальмонельоз, дизентерія та інші. При відсутності документів неможливо встановити виробника продукції, умови зберігання і транспортування продукції, термін її придатності до споживання. Часто у місцях стихійної торгівлі реалізують контрабандну або виготовлену у підпільних цехах продукцію, яка представляє високий ризик для здоров`я людей. 

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Законів України «Про національну поліцію»] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 «Про місцеве самоврядування в Україні»] недопущення торгівлі у невстановлених місцях відноситься до компетенції органів внутрішніх справ та місцевого самоврядування. 

== Відповідальність за стихійну торгівлю ==

Стихійна торгівля відноситься до адміністративних правопорушень, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 160 Кодексу України про адміністративні порушення] - «Торгівля з рук у невстановлених місцях», і [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 164 цього ж Кодексу] - «Порушення правил підприємницької діяльності». 

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Статтею 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП)] передбачена відповідальність за:

— торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях — ''штраф від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без неї;''

— торгівлю з рук у невстановлених місцях промисловими товарами — ''штраф від шести до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі''.

Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 164 КУпАП (Порушення порядку провадження господарської діяльності)],'''Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання '''або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов’язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), - ''тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої''.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах, - ''тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.''

'''Надання суб'єктом господарювання органу ліцензування, дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації''' щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства - ''тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''.

'''Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами''', не зазначеними у митних деклараціях при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України, або в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, - ''тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального або спирту етилового та транспортних засобів.''

'''Зберігання та/або реалізація на митній території України пального або спирту етилового на акцизному складі''', не зареєстрованому у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, - ''тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'' з конфіскацією пального або спирту етилового, транспортних засобів, ємностей та обладнання, що використовувалися для зберігання та/або реалізації такого пального або спирту етилового, грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

'''Порушення ліцензіатом установленого законом строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей''', зазначених у заяві та документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, - т''ягне за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''.

'''Невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов''' - ''тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

'''Надання суб’єктом господарювання недостовірної або не в повному обсязі інформації''' у повідомленні про початок провадження господарської діяльності, необхідність подання якої встановлена законом для певного виду господарської діяльності, - ''тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

'''Порушення суб’єктом господарювання встановленого законом строку для подання повідомлення про зміну відомостей''', зазначених у повідомленні про початок здійснення господарської діяльності, - ''тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

'''Зверніть увагу!''' '''Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''. 

=== Відповідальність за порушення правил торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами ===

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 156 КУпАП] (Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння),

'''Роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку''' - ''тягне за собою накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.''

Порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби - ''тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

Торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, - ''тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі''.

Дії, передбачені частиною першою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - ''тягнуть за собою накладення штрафу від восьмисот до однієї тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі''. 

=== Притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення ===

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Статтею 221 КУпАП] визначено, що судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтями 156, 160, 164 КУпАП], на підставі протоколів про правопорушення, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text статті 255 КУпАП] мають право складати: 
1) уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ; 
2) посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад. 

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Відпустка без збереження заробітної до досягнення дитиною шестирічного віку

2023-03-21T07:08:08Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1162-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1162 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення»]
== Право на відпустку до досягнення дитиною шестирічного віку ==
Якщо після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку дитина потребує подальшого домашнього догляду, за бажанням працівника, зокрема, можна оформити відпустку по догляду за дитиною до 6-ти років.

Після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку працівниця може оформити відпустку для догляду за дитиною до 6 років. Ця відпустка не надається особі в обов’язковому порядку, а лише у випадку, коли дитина потребує додаткового домашнього догляду.

Відповідно до частини четвертої та частини шостої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 статті 179 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України)], а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 частини другої-третьої статті 18 Закону України «Про відпустки»] підприємство, установа, організація за рахунок власних коштів '''може надавати одному з батьків дитини''' '''відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.''' Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.

Відповідно до пункт 3 частини першої статті 25 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 Закону України «Про відпустки»]''' відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку,

Крім цього, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 частини восьмої статті 179 КЗпП України] за бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Відпустка без збереження заробітної плати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 частини третя та шоста статті 179 КЗпП України]) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю, але не зараховується до страхового стажу. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n996 частина друга статті 181 КЗпП України]).

'''Відпустку для догляду за дитиною можна перервати, це не заборонено на законодавчому рівні'''. Для цього особа має написати відповідну заяву. Перервати та повторно оформити відпустку без збереження заробітної плати можна необмежену кількість разів, проте в межах строку дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 довідки № 080-1/о.]
== Підстава та порядок надання відпустки ==
Щоб отримати відпустку по догляду за дитиною до 6 років, працівник має подати заяву на таку відпустку та медичну довідку. Форму первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді» затверджено наказом МОЗ від 11.06.2012 № 430 (далі — Наказ № 430). Довідку видають заклади охорони здоров’я будь-якої форми власності на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) (п. 4 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді», затвердженої Наказом № 430).

Кадровик оформлює таку відпустку без збереження заробітної плати наказом про надання відпустки по догляду до 6 років.

Відпустку до 6 років надають з дати, зазначеної працівником у його заяві.

Зверніть увагу! Строк відпустки обмежується терміном (періодом), визначеним медичною довідкою. При цьому термін дії форми № 080-1/о є індивідуальним та залежить винятково від встановленого діагнозу, перебігу захворювання, заходів, що вживаються для запобігання рецидивам, та становить не менше ніж пів року. Максимальний строк надання довідки — рік.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n996 частиною першою статті 181 КЗпП України] відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу]) надаються за заявою матері (батька) або осіб, зазначених у частині сьомій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 179 цього Кодексу], повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Отже, для того щоб скористатися правом на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку мати (батько) дитини, баба, дід чи інший родич, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків чи батьків-вихователів) повинна подати роботодавцю заяву про надання відпустки, в якій вона вказує дату, з якої йде в таку відпустку. До заяви слід додати довідку, що підтверджує необхідність домашнього догляду за дитиною встановленої форми, що є підставою для надання цієї відпустки.

Слід звернути увагу, що відпустка без збереження заробітної плати надається в обов'язковому порядку також більшої тривалості, а саме відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 пункту 3 частини першої статті 25 Закону України "Про відпустки"] в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - '''не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку''', а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги - '''до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку'''.

Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1162-2018-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1162 "Про затвердження переліку тяжких захворювань , розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність"]).
== Довідка для надання відпустки без збереження заробітної плати та термін її дії ==
Для підтвердженні необхідності домашнього догляду за дитиною одному з батьків, бабі, дідові або іншим особам, які фактично доглядають за ним, видається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 довідка за формою № 080-1/о,] затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення»], для надання відпустки без збереження заробітної плати.

Така довідка надається закладами охорони здоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) та підписується лікуючим лікарем, завідуючим відділенням, головою ЛКК закладу охорони здоров'я.

'''Термін дії довідки встановлюється індивідуально з урахуванням захворювання, його перебігу, ефективності протирецидивних і реабілітаційних заходів і становить не менше 6 місяців. Слід зазначити, що інформація, яка міститься в довідці за формою № 080-1/о, є інформацією з обмеженим доступом і не підлягає розголошенню''' (пункти 17, 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12#Text Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о "Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430)].

У разі необхідності продовження або поновлення відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичними показаннями всю вищевикладену процедуру доведеться проходити заново. А саме: заново оформити в дитячій поліклініці довідку за формою № 080-1/о, написати роботодавцю заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. На підставі цих документів роботодавець видасть наказ (розпорядження) про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною.

'''Відпустка по догляду за дитиною до 6 років під час воєнного стану'''

Алгоритм надання відпустки по догляду до 6-ти років на період війни такий самий, як і за мирних часів. Однак, пам’ятайте, що під час воєнного стану норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136) мають пріоритет над КЗпП.

Частина 2 статті 12 Закону № 2136 регламентує: у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
== Корисні посилання ==
* [https://ko.mk.court.gov.ua/sud1415/pres-centr/news/957025/ Відпустка для догляду за дитиною до 3 і до 6 років]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92972846?fbclid=IwAR3DoUnbsM2J73jCy_6Gvlf9841dXP0juFkpUw7FMNiDu2KbXDuvF-LINFQ# Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 487/8206/18] (звільнення працівника за прогул в період дії медичного висновку про необхідність домашнього догляду дитини є неправомірним). Справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]

Розшук військовослужбовців зниклих безвісти

2023-03-16T14:16:04Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Закон України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/511-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 511 Деякі питання виконання Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року № 257 "Про утворення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Функціонує '''«гаряча лінія» з розшуку осіб зниклих безвісти:'''
* 0 800 339 247 (з понеділка по п’ятницю з 9:00-18:00);
* 095 896 0421 (у вихідні через повідомлення вайбер та телеграм);
* для зв’язку з працівниками кол-центру можна скористатися e-mail: war2022people@gmail.com
Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин - Олег Котенко (тел. 099-792-0126).

'''Зверніть увагу!''' [https://nib.gov.ua/missing/uk.pdf '''Інформація''' '''Національного інформаційного бюро та Мінреінтеграції:''']
* [https://nib.gov.ua/missing/uk.pdf '''Що робити у разі, коли Ви не маєте зв’язку з близькою людиною понад три дні і ця людина знаходилася в зоні бойових дій або на тимчасово окупованій території''']?
* '''[https://nib.gov.ua/pow/uk.pdf Що робити у разі, коли Ваша близька людина потрапила до полону держави-агресора?]'''
|}
== Загальна інформація ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»] (далі – Закон) визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов’язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.

'''Особливими обставинами''' вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.

'''Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин''' - електронна база даних, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їх невпізнані останки, наявність чи відсутність рішення суду про визнання осіб, зниклих безвісти, безвісно відсутніми або оголошення померлими, а також інших даних, що використовуються для забезпечення обліку осіб, зниклих безвісти, з метою їх розшуку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n6 (абзац 4 частина перша статті 1 Закону]).

'''Інформація, що може сприяти розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин''' - будь-які відомості та/або дані про особу, зниклу безвісти, що можуть сприяти визначенню її місцеперебування, ідентифікації невпізнаних останків, визначенню місця поховання або місцезнаходження останків померлої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n6 абзац 7 частина перша статті 1 Закону]).
== Алгоритм розшуку ==
У випадку тривалої втрати зв'язку із військовослужбовцем, варто зв'язатися з '''військовою частиною''' (гаряча лінія, безпосередній командир, командир частини), або з Територіальним центром комплектування та соціальної підтримки та дізнатися причину відсутності зв’язку.

♦ '''Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки''' надсилає письмовий запит на адресу командування військової частини, де проходив службу військовослужбовець на момент зникнення, щодо визначення його статусу за результатами проведеного службового розслідування у військовій частині.

♦ Окрім цього можна звернутися до територіального підрозділу'''Національної поліції України''', яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n179 частини 1 статті 18 Закону] приймає заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

''Заяву про розшук особи можуть подати'':

- родичі такої особи;

- представник військового формування;

- орган державної влади, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання;

- будь-яка інша особа, якій стало відомо про зникнення;

У заяві про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, зазначається інформація, що може сприяти розшуку такої особи.

''Способи звернення:''
# на телефон 102 (цілодобово);
# на телефон гарячої лінії 089 420 18 67 (цілодобово);
# направлення інформації поштою;
# безпосередньо звернувшись до територіального підрозділу Національної поліції України.
Разом із наданням заяви (повідомлення) про розшук особи, зниклої безвісти, рідні військовослужбовця мають право погодитись на відібрання у них біологічних зразків для молекулярно-генетичної експертизи в рамках кримінального провадження.

Національна поліція України, зі свого боку, зобов’язана інформувати '''Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин''', протягом ''трьох днів'' з моменту отримання такої інформації або заяви. Відомості, зазначені у заяві про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, підлягають внесенню до Реєстру в порядку, передбаченому цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Законом], ''протягом 24 годин'' після отримання Уповноваженим від Національної поліції України інформації про зникнення особи за особливих обставин або інформації про отримання заяви про розшук такої особи.

'''Важливо!''' ''Розшук відбувається із застосуванням усіх можливих законних методів та триває до встановлення місця перебування зниклої особи, місця поховання чи знаходження її останків. Рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою не є підставою для припинення її розшуку.'' Якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

'''Якщо ж під час розшуку було встановлено''' '''факт смерті зниклого''', Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, направляє родичам інформацію про обставин, що свідчать про смерть. Достовірною інформацією про смерть є результати аналізу й зіставлення інформації про вилучення людських останків, наданої пошуковими групами, посмертної інформації про такі останки, наданої бюро судово-медичної експертизи, інформації про профілі ДНК та результати зіставлення ДНК, надані ДНК-лабораторіями, з інформацією, що відома про зниклого.

'''Важливо!''' ''Наразі відсутній порядок ідентифікації останків за ДНК.''

♦ '''Якщо ж під час розшуку було встановлено''' '''факт перебування в полоні''' військовослужбовця, необхідно звернутися до '''Національного інформаційного бюро''' (далі - НІБ), дані про зниклу людину після цього потрапляють до Реєстру НІБ.

Функції НІБ покладені на Державне підприємство "Український Національний центр розбудови миру", яке знаходиться під управлінням Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій УКраїни.

''Способи звернення''
# Сайт: [https://nib.gov.ua/ nib.gov.ua] .
# Зателефонувати на гарячу лінію 1648; +38 044 287 8165 (цілодобово);
# Скористатися Телеграм-чатботом t.me/nib_uncp_bot;
# направлення інформації електронною поштою:nib.uncp.info@gmail.com.
НІБ діє відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та консолідує всю інформацію стосовно кожної людини, яка зникла внаслідок воєнних дій.

Якщо на момент вашого звернення НІБ володіє інформацією про місцезнаходження особи, яку ви розшукуєте, або її перебування у полоні/заручниках - вас про це повідомлять. Для того, щоб розшукати особу, НІБ передає інформацію до правоохоронних органів, міжнародних моніторингових місій та організацій, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (у разі наявності інформації про її перебуванні у полоні).

♦ '''Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими''' є тимчасовим допоміжним органом Кабінету Міністрів України і утворюється з метою сприяння координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, військових формувань, утворених відповідно до законів, правоохоронних органів та громадських об’єднань з питань поводження з військовополоненими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-%D0%BF#n27 Положення про Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 р. № 257.]

Також Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими здійснює '''''повноваження щодо забезпечення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України''''', які перебували у полоні держави-агресора, відповідно до Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 р. № 441 (для службового користування).

''Звернутися до Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими можна шляхом'':
# заповнення [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSevfKFWHPJ7dyE-ob5Zk5fA4QyejSJeo4YBbPCkax27UyzLeg/viewform «Анкети Оборонця»] у розділі «Корисні посилання», яка розміщена на сайті https://koordshtab.gov.ua/
# електронною поштою: koord.shtab@gmail.com (для м. Києва)
# зателефонувавши за номером: 0 800 300 176 (для м. Харків), 0 800 300 529 (для м. Києва), 0 800 200 202 (для м. Миколаїв),0 800 200 606 (для м. Вінниці);
# скористатися Телеграм-чатботом: t.me/Koord_shtab
♦ Також при Службі безпеки України функціонує '''Об'єднаний центр з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок збройної агресії РФ''' (далі – Об’єднаний центр), який створює та веде облік осіб, які незаконно позбавлені волі, захоплені та утримуються незаконними збройними формуваннями у районі збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, забезпечує ведення переговорного процесу щодо пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб та розглядає заяви, звернення, повідомлення з питань, віднесених до компетенції.

Інформаційний центр (call-центр) Об’єднаного центру:

- приймає та розглядає заяви, звернення та повідомлення (у тому числі в електронному вигляді) з питань пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб, а також з інших питань, віднесених до його компетенції;

- організовує та бере безпосередню участь у спілкуванні з членами сімей, близькими родичами, іншими законними представниками постраждалих осіб (у тому числі у режимі телефонного зв’язку), надає їм відповідну консультативну допомогу з питань, віднесених до його компетенції;

- реєструє, накопичує, зберігає, змінює, поновлює інформацію про незаконно позбавлених волі осіб, забезпечує ведення автоматизованого обліку такої інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0413-19#n16 пункт 11 Положення про Об’єднаний центр з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях]).

''Способи звернення:''
# зателефонувавши за номером: +38 067 650 83 32, +38 098 087 36 01;
# електронною поштою: united.centre.ssu@gmail.com
{| class="wikitable"
|'''[https://www.youtube.com/watch?v=_EKYulxznec Відеоролик системи надання безоплатної правової допомоги: Алгоритм дій з розшуку зниклого безвісті військовослужбовця: що потрібно зробити?]'''
|}

== Відомості, які необхідні при зверненні до уповноважених органів ==
* Прізвище, ім’я та по-батькові, дата народження, особистий номер мобільного зв'язку;
* Копія паспорту, військового квитка;
* Посада/звання, військово-облікову спеціальність (якщо відомо);
* Військова частина, де проходив службу/Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, де призивався;
* Дата зникнення;
* Дата, час, спосіб останнього зв'язку;
* Місце зникнення, обставини зникнення;
* Прізвища, ім'я, по батькові та контакти колег по службі;
* Фотографії, опис особливих прикмет (шрами, татуювання, родимі плями, імпланти, переломи, тощо);
* Фотоматеріали, які підтверджують факт перебування особи в полоні, загибель, тощо.

== Зразки документів ==
* [https://pravo-ua.com/project/collier-throughway-south-santinaborough-in/ Зразки заяв про розшук зниклої безвісти особи, отримання інформації про полоненого, включення в списки на обмін та ін.] (волонтерський рух "Адвокати ЗСУ").
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Військова служба]]

Розшук військовослужбовців зниклих безвісти

2023-03-16T13:53:31Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Закон України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/511-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 511 Деякі питання виконання Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року № 257 "Про утворення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Функціонує '''«гаряча лінія» з розшуку осіб зниклих безвісти:'''
* 0 800 339 247 (з понеділка по п’ятницю з 9:00-18:00);
* 095 896 0421 (у вихідні через повідомлення вайбер та телеграм);
* для зв’язку з працівниками кол-центру можна скористатися e-mail: war2022people@gmail.com
Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин - Олег Котенко (тел. 099-792-0126).

'''Важливо!''' Членам сім'ї (родині) потрібно чітко знати прізвище, ім’я та по-батькові, дату народження, контактні дані військовозабов'язаного, посаду та звання (спеціальне звання), номер військового квитка чи жетону, номер частини та батальйону, де служить військовозабов'язаний. Також, в якому саме населеному пункті він несе службу, і мати контакти військової частини, де його відділення базується. Мати телефони інших військових з цього підрозділу, яким можна намагатися зателефонувати. Знати особливі прикмети, які має людина (шрами, татуювання, родимки тощо) та останнє відоме місце перебування.

'''Зверніть увагу!''' [https://nib.gov.ua/missing/uk.pdf '''Інформація''' '''Національного інформаційного бюро та Мінреінтеграції:''']
* [https://nib.gov.ua/missing/uk.pdf '''Що робити у разі, коли Ви не маєте зв’язку з близькою людиною понад три дні і ця людина знаходилася в зоні бойових дій або на тимчасово окупованій території''']?
* '''[https://nib.gov.ua/pow/uk.pdf Що робити у разі, коли Ваша близька людина потрапила до полону держави-агресора?]'''
|}
== Загальна інформація ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»] (далі – Закон) визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов’язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.

'''Особливими обставинами''' вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.

'''Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин''' - електронна база даних, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їх невпізнані останки, наявність чи відсутність рішення суду про визнання осіб, зниклих безвісти, безвісно відсутніми або оголошення померлими, а також інших даних, що використовуються для забезпечення обліку осіб, зниклих безвісти, з метою їх розшуку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n6 (абзац 4 частина перша статті 1 Закону]).

Інформація, що може сприяти розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин - будь-які відомості та/або дані про особу, зниклу безвісти, що можуть сприяти визначенню її місцеперебування, ідентифікації невпізнаних останків, визначенню місця поховання або місцезнаходження останків померлої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n6 абзац 7 частина перша статті 1 Закону]).
== Алгоритм розшуку ==
У випадку тривалої втрати зв'язку із військовослужбовцем, варто зв'язатися з '''військовою частиною''' (гаряча лінія, безпосередній командир, командир частини), або з Територіальним центром комплектування та соціальної підтримки та дізнатися причину відсутності зв’язку.

♦ '''Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки''' надсилає письмовий запит на адресу командування військової частини, де проходив службу військовослужбовець на момент зникнення, щодо визначення його статусу за результатами проведеного службового розслідування у військовій частині.

♦ Окрім цього можна звернутися до '''Національної поліції України''', яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n179 частини 1 статті 18 Закону] приймає заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

''Заяву про розшук особи можуть подати'':

- родичі такої особи;

- представник військового формування;

- орган державної влади, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання;

- будь-яка інша особа, якій стало відомо про зникнення;

У заяві про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, зазначається інформація, що може сприяти розшуку такої особи.

''Способи звернення:''
# на телефон 102 (цілодобово);
# на телефон гарячої лінії 089 420 18 67 (цілодобово);
# направлення інформації поштою;
# безпосередньо звернувшись до територіального підрозділу Національної поліції України.
Разом із наданням заяви (повідомлення) про розшук особи, зниклої безвісти, рідні військовослужбовця мають право погодитись на відібрання у них біологічних зразків для молекулярно-генетичної експертизи в рамках кримінального провадження.

Національна поліція України, зі свого боку, зобов’язана інформувати '''Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин''', протягом ''трьох днів'' з моменту отримання такої інформації або заяви. Відомості, зазначені у заяві про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, підлягають внесенню до Реєстру в порядку, передбаченому цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Законом], ''протягом 24 годин'' після отримання Уповноваженим від Національної поліції України інформації про зникнення особи за особливих обставин або інформації про отримання заяви про розшук такої особи.

'''Важливо!''' ''Розшук відбувається із застосуванням усіх можливих законних методів та триває до встановлення місця перебування зниклої особи, місця поховання чи знаходження її останків. Рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою не є підставою для припинення її розшуку.'' Якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

'''Якщо ж під час розшуку було встановлено''' '''факт смерті зниклого''', Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, направляє родичам інформацію про обставин, що свідчать про смерть. Достовірною інформацією про смерть є результати аналізу й зіставлення інформації про вилучення людських останків, наданої пошуковими групами, посмертної інформації про такі останки, наданої бюро судово-медичної експертизи, інформації про профілі ДНК та результати зіставлення ДНК, надані ДНК-лабораторіями, з інформацією, що відома про зниклого.

'''Важливо!''' ''Наразі відсутній порядок ідентифікації останків за ДНК.''

♦ '''Якщо ж під час розшуку було встановлено''' '''факт перебування в полоні''' військовослужбовця, необхідно звернутися до '''Національного інформаційного бюро''' (далі - НІБ), дані про зниклу людину після цього потрапляють до Реєстру НІБ.

''Способи звернення''
# Сайт: [https://nib.gov.ua/ nib.gov.ua] .
# Зателефонувати на гарячу лінію 1648; +38 044 287 8165 (цілодобово);
# Скористатися Телеграм-чатботом t.me/nib_uncp_bot;
# направлення інформації електронною поштою:nib.uncp.info@gmail.com.
НІБ діє відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та консолідує всю інформацію стосовно кожної людини, яка зникла внаслідок воєнних дій.

Якщо на момент вашого звернення НІБ володіє інформацією про місцезнаходження особи, яку ви розшукуєте, або її перебування у полоні/заручниках - вас про це повідомлять. Для того, щоб розшукати особу, НІБ передає інформацію до правоохоронних органів, міжнародних моніторингових місій та організацій, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (у разі наявності інформації про її перебуванні у полоні).

♦ '''Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими''' є тимчасовим допоміжним органом Кабінету Міністрів України і утворюється з метою сприяння координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, військових формувань, утворених відповідно до законів, правоохоронних органів та громадських об’єднань з питань поводження з військовополоненими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-%D0%BF#n27 Положення про Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 р. № 257.]

Також Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими здійснює '''''повноваження щодо забезпечення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України''''', які перебували у полоні держави-агресора, відповідно до Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 р. № 441 (для службового користування).

''Звернутися до Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими можна шляхом'':
# заповнення [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSevfKFWHPJ7dyE-ob5Zk5fA4QyejSJeo4YBbPCkax27UyzLeg/viewform «Анкети Оборонця»] у розділі «Корисні посилання», яка розміщена на сайті https://koordshtab.gov.ua/
# електронною поштою: koord.shtab@gmail.com (для м. Києва)
# зателефонувавши за номером: 0 800 300 176 (для м. Харків), 0 800 300 529 (для м. Києва), 0 800 200 202 (для м. Миколаїв),0 800 200 606 (для м. Вінниці);
# скористатися Телеграм-чатботом: t.me/Koord_shtab
♦ Також при Службі безпеки України функціонує '''Об'єднаний центр з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок збройної агресії РФ''' (далі – Об’єднаний центр), який створює та веде облік осіб, які незаконно позбавлені волі, захоплені та утримуються незаконними збройними формуваннями у районі збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, забезпечує ведення переговорного процесу щодо пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб та розглядає заяви, звернення, повідомлення з питань, віднесених до компетенції.

Інформаційний центр (call-центр) Об’єднаного центру:

- приймає та розглядає заяви, звернення та повідомлення (у тому числі в електронному вигляді) з питань пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб, а також з інших питань, віднесених до його компетенції;

- організовує та бере безпосередню участь у спілкуванні з членами сімей, близькими родичами, іншими законними представниками постраждалих осіб (у тому числі у режимі телефонного зв’язку), надає їм відповідну консультативну допомогу з питань, віднесених до його компетенції;

- реєструє, накопичує, зберігає, змінює, поновлює інформацію про незаконно позбавлених волі осіб, забезпечує ведення автоматизованого обліку такої інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0413-19#n16 пункт 11 Положення про Об’єднаний центр з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях]).

''Способи звернення:''
# зателефонувавши за номером: +38 067 650 83 32, +38 098 087 36 01;
# електронною поштою: united.centre.ssu@gmail.com
{| class="wikitable"
|'''[https://www.youtube.com/watch?v=_EKYulxznec Відеоролик системи надання безоплатної правової допомоги: Алгоритм дій з розшуку зниклого безвісті військовослужбовця: що потрібно зробити?]'''
|}
== Зразки документів ==
* [https://pravo-ua.com/project/collier-throughway-south-santinaborough-in/ Зразки заяв про розшук зниклої безвісти особи, отримання інформації про полоненого, включення в списки на обмін та ін.] (волонтерський рух "Адвокати ЗСУ").
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Військова служба]]

Військова капеланська діяльність

2023-03-07T11:41:10Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1915-20#Text Закон України «Про Службу військового капеланства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]

== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1915-20#Text Закон України «Про Службу військового капеланства»] регулює відносини у сфері реалізації конституційного права на свободу світогляду та віросповідання військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної прикордонної служби України, а також визначає правові та організаційні засади і принципи діяльності Служби військового капеланства.

'''''Військова капеланська діяльність''''' - діяльність, яку здійснюють військові капелани з метою сприяння реалізації конституційного права військовослужбовців, працівників та членів їх сімей на свободу світогляду та віросповідання шляхом задоволення їх духовно-релігійних потреб (ч.1 ст.1 Закону України «Про Службу військового капеланства»).

Статтею 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] визначено, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання.

Статтею 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] передбачено, що військовослужбовці вправі сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відкрито висловлювати свої релігійні або атеїстичні переконання. Командири (начальники) військових з'єднань та частин надають можливість військовослужбовцям брати участь у богослужіннях та релігійних обрядах у вільний від виконання обов'язків військової служби час.

Можливість брати участь у богослужіннях та релігійних обрядах під час виконання обов’язків військової служби надається військовослужбовцям з дозволу командира (начальника) військового з’єднання чи частини.

== Структура Служби військового капеланства ==
'''Служба військового капеланства''' - окрема структура у складі Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної прикордонної служби України, що складається з органів управління Служби військового капеланства, військових капеланів і утворена з метою організації заходів щодо задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців, працівників та членів їх сімей у мирний і воєнний час.

Служба військового капеланства утворюється як окрема структура у складі Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної прикордонної служби України, вид якої залежить від обсягу, характеру та складності заходів щодо задоволення духовно-релігійних потреб в їх органі військового управління, з’єднанні, військовій частині, військовому навчальному закладі, установі чи організації (далі - військова частина). У військовій частині на рівні окремого батальйону функції Служби військового капеланства можуть виконуватися одним військовим капеланом.

Відповідні служби військового капеланства підпорядковуються безпосередньо Головнокомандувачу Збройних Сил України, Командувачу Національної гвардії України, керівникам інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Голові Державної прикордонної служби України.

Гранична чисельність Служби військового капеланства для Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України формувань та Державної прикордонної служби України '''не може становити менше 0,15 відсотка''' граничної чисельності відповідно Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної прикордонної служби України.

== Здійснення капеланської діяльності ==
'''Військовий капелан''' - особа, яка в установленому цим Законом порядку отримала мандат на право здійснення військової капеланської діяльності, уклала контракт про проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу (виключно на посадах Служби військового капеланства) та здійснює військову капеланську діяльність у підрозділах Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної прикордонної служби України на підставах та в порядку, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1915-20#Text Законом].

'''Військовим капеланом може бути '''громадянин України, який є священнослужителем зареєстрованої в Україні релігійної організації та отримав від керівного центру (управління) відповідної релігійної організації мандат на право здійснення військової капеланської діяльності.

'''Важливо!''' Обов’язковою вимогою для зайняття посади військового капелана є наявність вищої богословської освіти.

Військові капелани Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної прикордонної служби України '''проходять навчання за спеціальною програмою''' підготовки військових капеланів відповідно у вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти.

З метою належної організації задоволення духовно-релігійних потреб особового складу Збройних Cил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної прикордонної служби України здійснюється визначення '''квот''' конфесійного представництва військових капеланів у Збройних Cилах України, Національній гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях та Державній прикордонній службі України.

'''Для зайняття 90 відсотків штатних посад військових капеланів''' у Збройних Силах України, Національній гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях та Державній прикордонній службі України розподіл квот конфесійного представництва військових капеланів здійснюється з урахуванням конфесійної приналежності особового складу відповідно Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної прикордонної служби України у порядку, встановленому відповідним центральним органом виконавчої влади, у підпорядкуванні якого вони перебувають.

'''Для зайняття 10 відсотків штатних посад військових капеланів'''у Збройних Силах України, Національній гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях та Державній прикордонній службі України розподіл квот конфесійного представництва військових капеланів здійснюється начальником Служби військового капеланства відповідно Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної прикордонної служби України.

Відповідно до одержаної квоти конфесійного представництва військових капеланів релігійні організації готують необхідну кількість священнослужителів та передають їм мандат на право здійснення військової капеланської діяльності. Після отримання від керівного центру (управління) відповідної релігійної організації мандата на право здійснення військової капеланської діяльності священнослужитель приймається на військову службу у порядку, передбаченому відповідним положенням про проходження служби військовими капеланами.

''Інформація про особу, що стала відома військовому капелану під час здійснення військової капеланської діяльності, є '''конфіденційною.'''''

'''Військовий капелан має право не відповідати на запитання щодо фактів і обставин, які стали йому відомі під час сповіді.'''

== Обов'язки військового капелана ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України] військовий капелан зобов’язаний:

* здійснювати забезпечення організації та проведення молитов, богослужінь, благословень, урочистих і поминальних заходів та інших релігійних обрядів і культів, пов’язаних із задоволенням духовно-релігійних потреб військовослужбовців, працівників та членів їх сімей;

* сприяти розвитку особистісних та колективних моральних якостей особового складу;

* популяризувати здоровий спосіб життя серед військовослужбовців, працівників та членів їх сімей;

* ознайомлювати військовослужбовців, працівників та членів їх сімей з основами релігійного вчення;

* виховувати у військовослужбовців, працівників та членів їх сімей толерантне ставлення до людей з іншим світоглядом та релігійними переконаннями;

* налагоджувати взаємодію з представниками релігійних організацій, які здійснюють діяльність у місцях дислокації військових частин, в інтересах задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців, працівників та членів їх сімей;

* брати участь у реабілітації особового складу, який потребує психологічної допомоги;

* консультувати командування з релігійних питань.

'''Видача зброї та боєприпасів військовим капеланам забороняється.'''

'''Військові капелани не можуть бути залучені до чергувань, нарядів, проведення службових розслідувань та інших дій, несумісних з їхніми посадовими обов’язками та статусом священнослужителя.'''

== Міжконфесійні ради з питань військового капеланства ==
Статтею 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1915-20#Text Закону України «Про Службу військових капеланів»] визначено, що Міжконфесійні ради з питань військового капеланства є міжконфесійними консультативно-дорадчими органами, що утворюються і діють при Міністерстві оборони України та Міністерстві внутрішніх справ України з метою забезпечення міжконфесійної злагоди та порозуміння у сфері організації заходів щодо задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців, працівників і членів їх сімей. Міжконфесійні ради з питань військового капеланства можуть також утворюватися при центральних органах виконавчої влади, яким підпорядковані інші військові формування.

До Міжконфесійної ради з питань військового капеланства при Міністерстві оборони України входять уповноважені від тих релігійних організацій, священнослужителі яких обіймають посади військових капеланів у Збройних Силах України.

До Міжконфесійної ради з питань військового капеланства при Міністерстві внутрішніх справ України входять уповноважені від тих релігійних організацій, священнослужителі яких обіймають посади військових капеланів у Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України.

У своїй діяльності Міжконфесійна рада з питань військового капеланства при Міністерстві оборони України та Міжконфесійна рада з питань військового капеланства при Міністерстві внутрішніх справ України керуються відповідними положеннями, затвердженими відповідно Міністерством оборони України та Міністерством внутрішніх справ України.
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Встановлення факту смерті особи під час воєнного стану

2023-03-03T08:36:42Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офіс Генерального Прокурора від 09.03.2022 № 177/450/46 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 "Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події"]
== Загальна інформація ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України з 24 лютого 2022 року] , відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], '''в Україні введено режим воєнного стану'''!

Для кращого функціонування та взаємодії спеціалізованих структур щодо встановлення факту смерті людини під час воєнного стану Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України та Офісом Генерального прокурора 09 березня 2022 року прийнято наказ № 177/450/46, яким затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України] (далі - Порядок).

'''''Важливо!''''' Під час отримання інформації щодо смерті людини, '''огляд трупа працівниками закладів охорони здоров’я проводиться лише за умови відсутності загроз життю та здоров’ю таких працівників.'''

Заклади охорони здоров’я, у разі надходження повідомлення про смерть людини, негайно повідомляють органи та підрозділи Національної поліції України за телефоном екстреного виклику (102) про кожен випадок установлення ними факту смерті людини незалежно від місця її настання.

'''Докази які можуть засвідчити факт смерті особи:'''
* покази свідків;
* письмові докази:
* акт про настання смерті;
* копія лікарського свідоцтва про смерть;
* повідомлення з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
* наказ командира військової частини про виключеня особи із особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку із загибеллю;
* скріншоти особистого листування, дані отримані з відкритих джерел чи соціальних мереж.

== Дії органів Національної поліції України в разі повідомлені про факт смерті людини ==
Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України:

1) здійснюють реєстрацію в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, форма якого наведена у додатку 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (пункт 4 розділу II), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 223/33194], повідомлень про факт смерті людини, у тому числі повідомлень, що надійшли від закладів охорони здоров’я;

2) виїжджають для огляду при надходженні повідомлення про факт смерті людини із ознаками насильницької смерті або підозри на таку, у тому числі за місцем її проживання;

3) за результатами огляду трупа, після з’ясування обставин смерті та за відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку повідомляють територіальний заклад охорони здоров’я про необхідність оформлення лікарського свідоцтва про смерть.

4) невідкладно повідомляють прокурора про факт насильницької смерті людини.

== Встановлення факту смерті за відсутності ознак насильницької смерті ==
'''''У разі смерті особи за місцем свого проживання родичам, близьким або іншим особам необхідно:'''''
* повідомити сімейного лікаря, з яким померлою особою при житті було укладено декларацію, про настання смерті такої особи;
* при неможливості огляду тіла померлої особи сімейним лікарем, необхідно звернутись до служби екстреної медичної допомоги за телефоном 103 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття бригади екстреної медичної допомоги.
'''''У разі смерті особи за межами свого місця проживання, особам, які виявили померлого необхідно:'''''
* звернутись до служби екстреної медичної допомоги за телефоном 103 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття бригади екстреної медичної допомоги;
* звернутися до органів Національної поліції України за телефоном 102 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття екіпажу.
'''Важливо!''' Під час воєнного стану телефони екстрених служб можуть працювати з похибками. Для цього органи місцевого самоврядування інформують громадян, за якими телефонами можна звертатися до цих служб.

Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України за результатами огляду трупа, після з’ясування обставин смерті та за відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку повідомляють територіальний заклад охорони здоров’я про необхідність оформлення лікарського свідоцтва про смерть.

Працiвникам закладiв охорони здоров’я дозволяється видавати лiкарськi свiдоцтва про смерть та проводити видачу/захоронення тiл без направлення на судово-медичну експертизу за умови огляду трупа працiвником закладу охорони здоров’я на мiсцi перебування трупа зi встановленням факту вiдсутностi ознак насильницької cмepтi або на пiдставi наявної медичної документацiї iз закладiв охорони здоров’я (без уточнення) (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку]).

Невидача лікарського свідоцтва про смерть відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку] може бути зумовлена лише прямою письмовою вказівкою з боку органів військової адміністрації, Служби безпеки України та інших уповноважених органів.

'''Зверніть увагу!''' Заклади охорони здоров’я видають лікарські свідоцтва про смерть за територіальним принципом.
== Встановлення факту смерті при встановленні ознак насильницької смерті ==
'''Насильницька смерть''' - смерть від механічних ушкоджень (дія тупих предметів, у тому числі транспортна травма, падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї), асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, променевої енергії, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь тощо

'''Підозра на насильницьку смерть''' - сукупність обставин, які дають підстави вважати, що смерть людини могла настати внаслідок механічних ушкоджень (дія тупих предметів, у тому числі транспортна травма, падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї), асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, променевої енергії, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь тощо, зокрема раптова смерть, за нез’ясованих обставин, за наявності тілесних ушкоджень тощо.

У випадку встановлення ознак насильницької смерті, до приїзду працівників поліції на місце події працівникам закладів охорони здоров’я '''забороняється''' порушувати обстановку за місцезнаходженням трупа, переміщати його, та необхідно рекомендувати не виконувати такі дії присутнім на місці події особам, у тому числі родичам померлих.

Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України виїжджають для огляду при надходженні повідомлення про факт смерті людини із ознаками насильницької смерті або підозри на таку, у тому числі за місцем її проживання та невідкладно повідомляють прокурора про факт насильницької смерті людини.

Відомості, які містяться в повідомленнях про факти насильницької смерті людини, підозри на таку, підлягають унесенню до ''Єдиного реєстру досудових розслідувань'' відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

У разі надходження повідомлення про факт насильницької смерті людини, підозри на смерть людини або встановлення такого факту під час огляду трупа (частини трупа) людини, що померла раптово, на місце події виїжджає судово-медичний експерта або лікар, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

У разі неможливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

'''''Працівники бюро судово-медичної експертизи:'''''
# на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військова адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;
# до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;
# за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, незалежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;
# при проведенні експертизи неідентифікованих трупів осіб, що загинули внаслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].
# за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.
# проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;
# надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;
# надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;
# видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;
# видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;
# здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
'''''У випадках визначення ознак насильницької смерті у закладі охорони здоров’я (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку])''''':
# за умов перебування хворого або пораненого перед смертю на лікуванні, лікарське свідоцтво про смерть видається без розтину на підставі огляду трупа та наявної медичної документації;
# при настанні смерті в приймальному відділенні закладу охорони здоров’я за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, незалежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем закладу охорони здоров’я на підставі зовнішнього огляду;
# невидача лікарського свідоцтва про смерть відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку] може бути зумовлена лише прямою письмовою вказівкою з боку органів військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України або інших уповноважених органів.
У разі смерті людини поза межами закладів охорони здоров’я лікарське свідоцтво про смерть видається закладом охорони здоров’я за територіальним принципом з наданням інформації про видачу такого свідоцтва до органу та підрозділу Національної поліції України, на території обслуговування якого знаходиться заклад охорони здоров’я.

'''''Також, для проведення судово-медичної експертизи (розтину) або судово-медичного дослідження (зовнішнього огляду) направляються трупи (частини трупів) людей:'''''
# з ознаками насильницької смерті або достатньо обґрунтованої підозри на таку смерть;
# особу яких не встановлено.
При направленні трупа (частини трупа) людини, особу якої не встановлено, для проведення судово-медичного дослідження (зовнішнього огляду) або судово-медичної експертизи (розтину) трупа проводиться дактилоскопіювання.
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Оформлення листка непрацездатності (лікарняного) під час перебування у відпустці

2023-02-05T14:37:31Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text Закон України «Про відпустки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/328-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 328 "Деякі питання організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-21#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 року № 1066 "Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0890-21#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 17 червня 2021 року № 1234 "Про затвердження Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01#Text Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів,що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1456-04#Text Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN29912.html Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 17.11.2006 № 415/13/116-06]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0030739-12#Text Лист Міністерства соціальної політики України від 31.01.2012 № 30/13/133-12 "Щодо закінчення строкового трудового договору"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FN034271 Лист Міністерства соціальної політики України від 17.07.2017 № 1922/0/101-17/284 "Щодо продовження чи перенесення на інший період щорічної відпустки в разі тимчасової непрацездатності"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

Відповідно до внесених змін до Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 року № 1066 "Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки", установити, '''що на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування''':

'''у разі відсутності у закладі охорони здоров’я бланків листків непрацездатності та неможливості їх отримання''' дозволяється за рішенням керівника закладу охорони здоров’я видача листків непрацездатності, роздрукованих на білому аркуші паперу за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за № 1454/10053. При цьому у рядку, де вказується серія бланка, зазначається ЄДРПОУ закладу охорони здоров’я, а де номер бланка - порядковий номер запису у Журналі реєстрації листків непрацездатності.

листок непрацездатності, виданий відповідно до абзацу другого цього пункту, вважається документом, що підтверджує факт тимчасової непрацездатності та прирівнюється до листка непрацездатності, виданого на бланку.

Окрім цього, 01 січня 2023 року набрала чинності оновлена редакція Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким передбачено, що саме '''Пенсійний фонд України є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування'''.
|}

== Кому видається листок непрацездатності ==
В разі хвороби працівника під час виконання свої трудових обов’язків , він повинен звернутись до медичного закладу та отримати листок непрацездатності для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю, а також отримати матеріальне забезпечення застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності. Така ж процедура застосовується ''для працівників, які хворіють, перебуваючи у відпустці.''

'''Зверніть увагу!''' '''''Заклади охорони здоров'я України перейшли на оформлення електронного листка непрацездатності з 1 жовтня 2021 року .'''''

'''Листок непрацездатності '''- сформований (виданий) програмними засобами Реєстру на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, оплати ''перших п’яти днів'' тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п. 2 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою КМУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/328-2019-%D0%BF#Text від 17 квітня 2019 року № 328] ).

Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0890-21#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 червня 2021 року № 1234]Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0890-21#Text п. 2 розділу II Порядку], листок непрацездатності формується в Реєстрі на підставі медичного висновку (медичних висновків) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Після формування медичного висновку про тимчасову працездатність пацієнту на телефон має прийти смс-повідомлення (на номер, визначений як контактний в електронній системі охорони здоров’я). Медичний висновок про тимчасову непрацездатність, з моменту накладання на нього КЕП лікаря, автоматично передається з електронної системи охорони здоров’я до Електронного реєстру листків непрацездатності, адміністратором, якого є Пенсійний фонд України.

На підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність формується електронний листок непрацездатності.

Під час формування листка непрацездатності враховується інформація про основне місце роботи застрахованої особи, визначене за даними повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/templates/profile вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України].

'''Листок непрацездатності видається:'''
* Громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.
* Особам, обраним на виборні посади до органів державної влади, місцевого самоврядування та інших органів, у тому числі громадських організацій.
* Членам колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.
* Особам, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок).
* Громадянам України, які постійно проживають на території України та працюють на умовах трудового договору (контракту) за межами України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають.

== Які відпустки підлягають перенесенню або продовженню на час хвороби та підлягають оплаті лікарняного ==
Якщо у період відпустки настала непрацездатність, вона підлягає продовженню на кількість календарних днів, протягом яких працівник відповідно до листка непрацездатності хворів.

Однак відпустки не усіх видів можна перенести чи продовжити на час хвороби.

'''''Підлягають перенесенню на інший період або продовженню:'''''
* щорічна основна відпустка (ст. 80 КЗпП України і ст. 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text Закону України "Про відпустки"]);
* щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці;
* щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці, у тому числі за роботу із комп’ютером, за ненормований робочий день;
* додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (ч. 7 ст. 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text Закону України "Про відпустки"]);
* інші додаткові відпустки, передбачені законодавством ( щорічна додаткова відпустка за стаж державної служби, за стаж служби в ОМС).

'''Важливо!''' ''За вищезазначених підстав оплачується лікарняний, оформлений належним чином.''

'''''Не підлягають перенесенню на інший період або продовженню''''' ([http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN29912.html лист Мінпраці від 17.11.2006 № 415/13/116-06]):
* додаткові відпустки у зв’язку з навчанням; творча відпустка;
* відпустка для підготовки та участі в змаганнях;
* додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни;
* відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
* відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
* відпустка без збереження заробітної плати;
* додаткові відпустки, що не належать до щорічних, зокрема, відпустки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text пунктом 22 статті 20 та пунктом 1 статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»].

''Лікарняний в такому випадку не оплачується .''

'''Зверніть увагу!''' Лікарняний '''''по догляду''''' за дні хвороби, що припадають на період відпустки, оплаті не підлягає, а відпустку не продовжують і не переносять. Продовжувати або переносити відпустку на дні лікарняного по догляду за дитиною (іншим членом сім’ї) не можна. Тому якщо працівник у період щорічної відпустки доглядає за хворою дитиною, то відпустка на дні хвороби дитини не продовжується. Пояснюється це тим, що у трудовому законодавстві йдеться про хворобу в період відпустки саме працівника. Та й листок непрацездатності по догляду в період відпустки працівнику не видадуть (пп. 3.11 і 3.15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01#Text Інструкції № 455]). Отже, документально підтвердити цей факт не вийде. Однак, якщо листок непрацездатності по догляду був помилково виданий, дні тимчасової непрацездатності, що припадають на період відпустки, оплаті не підлягають (ч. 6 ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону № 1105]).

== Оформлення листка непрацездатності під час щорічної відпустки ==
Виданий працівникові належним чином оформлений листок непрацездатності є підставою для продовження чи перенесення щорічної відпустки незалежно від причин непрацездатності. Відповідно щорічна відпустка працівника не подовжується і не переноситься, якщо вона припала на період непрацездатності, що належним чином не засвідчений, лист [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FN034271.html Міністерства соціальної політики України від 17.07.2017 р. № 1922/0/101-17/284]. 

Якщо працівник надав листок непрацездатності, який належним чином не оформлений ( наприклад відсутні підписи, печатки, тощо) і в подальшому виправлення до цього листка не будуть внесені, то на підставі такого листка непрацездатності відпустку не переносять і не продовжують.

== Порядок надання продовженої або перенесеної відпустки ==
При продовженні відпустки у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю невикористана частина щорічної відпустки по закінченні тимчасової непрацездатності не використовується працівником самостійно, вона '''має бути надана''' ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0030739-12#Text лист Мінсоцполітики від 31.01.2012 № 30/13/133-12]). 

Новий строк надання відпустки має бути узгоджений сторонами трудового договору: роботодавцем та працівником. Тому продовження або перенесення відпустки оформляють новим наказом (розпорядженням). Підставами для такого наказу є лікарняний лист та заява працівника. Оскільки відпустку надають у календарних днях, то і продовжують або переносять її теж на календарні дні. Орієнтир у цьому випадку – лист непрацездатності. Тобто, відпустку продовжують або переносять на кількість календарних днів хвороби, що припадають на період відпустки.

== Оплата періоду тимчасової непрацездатності ==
Період тимчасової непрацездатності під час перебування працівника у щорічній відпустці оплачують у звичайному порядку:

— '''перші 5 днів''' — за рахунок роботодавця;

—''' решта днів''' — за рахунок Фонду соціального страхування України (Пенсійного фонду України).

При цьому тимчасову непрацездатність оплачують за всі календарні дні хвороби (включаючи робочі, вихідні, неробочі або святкові дні). Розрахунок лікарняних здійснюють за нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF#Text Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р.№ 1266].

Розмір лікарняних залежить від страхового стажу та наявності пільгового статусу в застрахованої особи. Тобто, все те ж саме, якби не було жодної відпустки.

[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Отримання статусу учасника бойових дій та позбавлення такого статусу

2023-02-05T11:18:32Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 "Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" (із змінами)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" (із змінами)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0521-21#Text Наказ Міністерства у справах ветеранівУкраїни від 26 лютого 2021 року № 43 "Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
== Статус учасника бойових дій ==
'''Механізм''' отримання статусу учасника бойових дій '''визначений''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (із змінами) «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України»].

'''Статус''' учасника бойових дій '''надається''' особам, зазначеним у пункті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях '''на строк не менше ніж 30 календарних днів''', у тому числі '''за сукупністю днів перебування в районах її проведення'''.

'''Особам''', які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об’єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об’єднаним командним пунктом об’єднаних сил), а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), '''статус''' учасника бойових дій '''надається''' ''незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.''

Райони, які охоплює АТО, та терміни її проведення визначаються Антитерористичним центром при Службі безпеки України.
=== Кому надається ===
'''Статус учасника бойових дій надається:'''
* військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
* особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
*особам, які у період до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2268-19 Законом України] "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
Статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.

Особам, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об'єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об'єднаним командним пунктом об'єднаних сил), а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.

Статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема які отримали поранення, контузії, каліцтва.

=== Документи, які є підставою, для надання статусу учасника бойових дій ===
'''Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи''' про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України:
* '''для осіб, які брали участь в антитерористичній операції''', - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;
* '''для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів''', - документи, зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці другому пункту 2 підпункту 4 Порядку], витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;
* '''для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)''', - документи, зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці другому пункту 2 підпункту 4 Порядку], матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв;
* '''для осіб, зазначених в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці третьому пункту 2 Порядку]''', - документи про залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, передбачені а[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF бзацами другим - четвертим пункту 2 Положення], або нотаріально завірені свідчення не менше ніж двох свідків із числа осіб, зазначених в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці другому пункту 2 Порядку], які разом із такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, у разі підтвердження суб’єктами боротьби з тероризмом факту взаємодії зазначених осіб (особисто або під час перебування у складі добровольчих формувань) із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами;
* '''для осіб, які проходять службу (працюють) у військових частинах (органах, підрозділах), установах та організаціях або на підприємствах, які постійно дислокуються чи розташовані безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції''', - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення;
* '''для осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях''', - витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витяги з наказів Командувача об’єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів, документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів;
* '''для осіб, які залучалися до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на строк менше ніж 30 календарних днів''', - документи, зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці сьомому пункту 2 підпункту 4 Порядку], витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;
* '''для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)''', - документи, зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці сьомому пункту 2 підпункту 4 Порядку], матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв.
*'''для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України''', - не менш як один з таких документів - витяги (копії) бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв.
До зазначених документів особи, зазначені в абзаці десятому цього пункту, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.

=== Механізм надання статусу учасника бойових дій ===
'''Для надання статусу''' учасника бойових дій '''командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) у місячний строк після завершення особами виконання завдань''' антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) '''зобов’язані подати''' на розгляд комісії довідки за встановленою формою та документи із зазначених вище, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.

'''У разі''' коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, '''документи''' командирами (начальниками) '''подаються''' на розгляд комісії '''не раніше ніж через 30 календарних днів''' після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) чи призначення їх на відповідні посади.

'''Комісії''' вивчають документи, у '''разі потреби''' заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та '''в місячний строк''' із дня надходження документів '''приймають рішення''' щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.

'''Комісії подають на розгляд міжвідомчої комісії''' '''документи''' із спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання.

'''Міжвідомча комісія розглядає документи''', надіслані комісіями, особами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку,] або командирами добровольчих формувань, у складі яких такі особи брали участь в антитерористичній операції, та в разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про надання (відмову в наданні) статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії чи осіб, які звернулися до міжвідомчої комісії.

'''Зверніть увагу'''! У разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, '''особи,''' зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], '''можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.'''

'''У разі відмови''' в наданні статусу учасника бойових дій '''питання''' про надання особі зазначеного статусу '''може повторно виноситися''' на розгляд комісії за рішенням керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, зазначеного у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF пункті 5 Порядку].

Мін’юст, органи Міноборони, МВС, Національна поліція, Національна гвардія, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Держприкордонслужби, Адміністрація Держспецтрансслужби, Офіс Генерального прокурора, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС інформують '''щомісяця до 10 числа''' Мінветеранів про видані посвідчення учасника бойових дій за формою, визначеною в додатку 1 до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 (за наявності).</big>

== Позбавлення статусу бойових дій ==
'''''Комісія або міжвідомча комісія позбавляє статусу учасника бойових дій у разі:'''''
* наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
* виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або подання недостовірних даних про особу;
* подання особою заяви про позбавлення її статусу учасника бойових дій.
'''Рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій приймають ті комісії, які його надавали, або їх правонаступники.'''
=== Підстави для позбавлення статусу бойових дій ===
'''''Підставою для позбавлення комісією або міжвідомчою комісією статусу учасника бойових дій осіб, зазначених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF пункті 2 Порядку], є:'''''
* '''копія обвинувального вироку суду''', який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що надійшов від органів прокуратури, органів або установ виконання покарань, а також від інших осіб, установ або органів у випадках, передбачених законом, на розгляд комісії або міжвідомчої комісії для прийняття відповідного рішення;
* '''документи''' '''державних органів, військових частин (органів, підрозділів) або підприємств, установ та організацій, матеріали службових перевірок та інші документи''', що встановлюють факт подання недостовірної інформації про участь особи в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або подання недостовірних даних про неї, надіслані ними на розгляд комісії або міжвідомчої комісії для прийняття відповідного рішення;
* '''заява особи''' про позбавлення її статусу учасника бойових дій із зазначенням причини, надіслана нею на розгляд комісії або міжвідомчої комісії.
=== Механізм позбавлення статусу бойових дій ===
'''Комісія або міжвідомча комісія''' <big>в місячний строк</big> із дня надходження документів '''приймає рішення''' про позбавлення статусу учасника бойових дій.

'''Рішення''' комісії або міжвідомчої комісії '''може бути оскаржене у судовому порядку'''.

Комісія або міжвідомча комісія надсилає особі, стосовно якої прийнято рішення про позбавлення її статусу учасника бойових дій, або видає їй письмове повідомлення із зазначенням причин такого рішення і роз'ясненням порядку його оскарження. Посвідчення учасника бойових дій вилучається або визнається недійсним.

'''Комісія або міжвідомча комісія інформують у місячний''' строк із дня прийняття відповідного рішення Державну службу у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції та структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем перебування пільговика на обліку про '''позбавлення''' статусу учасника бойових дій, за формою, визначеною в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1494-14 додатку до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117].

Мін’юст, органи Міноборони, МВС, Національна поліція, Національна гвардія, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Держприкордонслужби, Адміністрація Держспецтрансслужби, Офіс Генерального прокурора, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС '''інформують у триденний строк''' з дня прийняття відповідного рішення Мінветеранів '''про вилучені посвідчення учасника бойових дій''' за формою, визначеною в додатку 2 до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 .
== Куди звертатися ==
Рішення про відмову у статусі учасника бойових дій або його позбавлення оскаржується у судовому порядку.
== Див.також ==
* [[Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій]]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC,_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE_%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D1%83_XX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%96 Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у XX столітті]
* [[Соціальні гарантії учасникам АТО]]
* [[Пільги учасникам АТО щодо сплати податків та зборів]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]

Конфлікт інтересів в антикорупційному законодавстві

2022-11-25T12:12:03Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1- 212-21)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/print1497374213730436 Закон України «Про запобігання корупції»]

== Поняття конфлікту інтересів ==
'''Конфлікт інтересів''' - це конфлікт між публічно-правовими обов'язками і приватними інтересами державної посадової особи, за якого її приватні інтереси, котрі випливають з її положення як приватної особи, здатні неправомірним чином вплинути на виконання цією державною посадовою особою її офіційних обов'язків або функцій.

'''Потенційний конфлікт інтересів''' - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (ст.1 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України «Про запобігання корупції»]).

'''Реальний конфлікт інтересів''' - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (ст.1 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України «Про запобігання корупції»]).

'''Приватний інтерес''' - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

== Запобігання конфлікту інтересів ==
Згідно ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України «Про запобігання корупції»] суб’єкти,зазначені у частині 1,2 ст. 3 цього закону, зобов’язані:
*вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
*повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
*не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
*вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

'''Зверніть увагу!''' Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади ''протягом двох робочих днів'' після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів ''упродовж семи робочих днів'' роз’яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

== Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів ==
[[Файл:Конфлікт інтересів у схемі.jpg|міні]]
Згідно з ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"] зовнішнє регулювання конлікту інтересів здійснюється наступнив шляхом:
# усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
# застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
# обмеження доступу особи до певної інформації;
# перегляд обсягу службових повноважень особи;
# переведення особи на іншу посаду;
# звільнення особи.

Самостійне врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.

Інших способів самостійного врегулювання конфлікту інтересів законодавець не передбачив.

== Участь громадськості в заходах щодо запобігання корупції ==
1. Громадські об’єднання, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання корупції мають право:
# повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, реальний, потенційний конфлікт інтересів спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, Національному агентству, керівництву чи іншим представникам органу, підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення або у працівників яких наявний конфлікт інтересів, а також громадськості;
# запитувати та одержувати від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", інформацію про діяльність щодо запобігання корупції;
# проводити, замовляти проведення громадської антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів, подавати за результатами експертизи пропозиції до відповідних органів, отримувати від відповідних органів інформацію про врахування поданих пропозицій;
# брати участь у парламентських слуханнях та інших заходах з питань запобігання корупції;
# вносити пропозиції суб’єктам права законодавчої ініціативи щодо вдосконалення законодавчого регулювання відносин, що виникають у сфері запобігання корупції;
# проводити, замовляти проведення досліджень, у тому числі наукових, соціологічних тощо, з питань запобігання корупції;
# проводити заходи щодо інформування населення з питань запобігання корупції;
# здійснювати громадський контроль за виконанням законів у сфері запобігання корупції з використанням при цьому таких форм контролю, які не суперечать законодавству;
# здійснювати інші не заборонені законом заходи щодо запобігання корупції.
2. Громадському об’єднанню, фізичній, юридичній особі не може бути відмовлено в наданні доступу до інформації стосовно компетенції суб’єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання корупції, а також стосовно основних напрямів їх діяльності. Така інформація надається в порядку, встановленому законом.(ст.21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України"Про запобігання корупції"])

3. Законопроекти та проекти інших нормативно-правових актів, що передбачають надання пільг, переваг окремим суб’єктам господарювання, а також делегування повноважень державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, з метою їх громадського обговорення розміщуються на офіційних веб-сайтах відповідних органів невідкладно, але не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня їх розгляду з метою прийняття. (ч. 3 ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"])

4. Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування узагальнюють результати громадського обговорення законопроектів та проектів інших нормативно-правових актів, передбачених частиною третьою цієї статті, та оприлюднюють їх на своїх офіційних веб-сайтах. (ч. 4 ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"])

== Відповідальність за вчинення дій, прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів ==
Загальні засади відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення визначені у частині першій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n701 65-1 Закону], якою передбачено, що за їх вчинення особи, зазначені в частині першій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n24 3 цього Закону], притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

При цьому, порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів відноситься до порушень, пов'язаних із корупцією, за яке законом встановлено такі види відповідальності:

'''дисциплінарну відповідальність за:'''
# неповідомлення про потенційний конфлікт інтересів (може застосовуватися в залежності від конкретних обставин вчинення проступку та ступені вини особи);
# неповідомлення про реальний конфлікт інтересів та/або вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, за умови, що судом на особу не накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності (застосовується обов'язково) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n701 ч.2 статті 65-1 Закону])
'''цивільно-правову відповідальність за:'''
* вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди відповідно до Цивільного кодексу України).
'''адміністративну відповідальність за:'''
# неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів (штраф від 1 700 до 3 400 гривень, а в разі застосування положень частини п'ятої статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], то додатково із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від шести місяців до одного року) (ч.1 статті 172-7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]);
# вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (штраф від 3 400 до 6 800 гривень, а в разі застосування положень частини п'ятої статті 30 КУпАП, то додатково із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від шести місяців до одного року) (ч.2. статті 172-7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]);
# за будь-яку із вищевказаних дій, вчинену особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення (штраф від 6 800 до 13 600 гривень з (обов'язковим) позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік) (ч.3.статті 172-7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).

В аспекті '''кримінальної відповідальності''' за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів важливо пам'ятати, що у випадках, коли приватний інтерес фактично призвів до прийняття правомірних або неправомірних рішень, а так само до вчинення правомірних чи неправомірних діянь, вони можуть розглядатися з точки зору наявності ознак таких корупційних злочинів як «Зловживання владою або службовим становищем» ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv стаття 364 Кримінального кодексу України]), «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv стаття 368 Кримінального кодексу України]) тощо, а не лише як «конфлікт інтересів».

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]

Порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора спадкодавця

2022-11-25T11:46:53Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 "Про затвердження Порядоку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 32535 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування»]

== Склад спадщини ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.1216 ЦК України] спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). 
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]) 
До складу спадкової маси входить сукупність прав та обов'язків, носієм яких був спадкодавець і які переходять до його спадкоємців після відкриття спадщини у тому ж вигляді, в якому вони йому належали. Виняток складають ті з них, які є невідчужуваними, нерозривно пов'язані з його особою, а відтак не здатні передаватися іншим суб'єктам (див. коментар до ст. 1219 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). 

== Права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини ==
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:
# особисті немайнові права;
# право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
# право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
# права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
# права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (стаття 1219 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

== Спадкоємці ==
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 1222 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

== Заведення спадкової справи ==
Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, '''претензії кредиторів''' (п.п.2.1 п.2 гл.10 Розділу ІІ [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5]).

== Пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців ==
Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Кредиторові спадкодавця належить '''протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини''', пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом '''одного року від настання строку вимоги'''.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (стаття 1281 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

== Способи пред’явлення вимог кредитора ==
* безпосередньо до спадкоємців;
* опосередковано - через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а за межами України – через консула.
Обрання певного способу є правом кредитора і здійснюється ним на власний розсуд.

== Обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора ==
Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (стаття 1282 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

На відміну від спадкоємця, який прийняв спадщину та відповідно до статті 1282 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора, на набувача за спадковим договором такий обов'язок не покладається (абз.6 п.28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]»

Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. (стаття 1282 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

== Подача претензії ==
'''Претензії кредиторів''', як і заяви про прийняття спадщини; заяви про відмову від спадщини; заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або заяви про відмову від спадщини; заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину; заяви про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя; заяви спадкоємця про одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі); а також заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, за яким були вжиті ці заходи; заяви про відкриття спадщини та укладання договору на управління спадщиною; заява виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень; заява відказоодержувача про відмову від заповідального відказування, тощо '''реєструються''' в книзі обліку і реєстрації спадкових справ та журналі реєстрації вхідних документів і формуються у спадкові справи (пункт 11.1.[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5]).

== Позовна давність ==
На вимоги про відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця (стаття 1232 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]), а також витрат на охорону спадкового майна (стаття 1283 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]) не поширюються правила статті 1281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#top Цивільного кодексу України] про порядок і строки пред'явлення вимог кредитором спадкодавця, оскільки вони не випливають із зобов'язань спадкодавця. Тому на такі вимоги поширюється '''загальна позовна давність''' (стаття 257 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). 
Вимоги про відшкодування зазначених витрат можуть бути пред'явлені й до територіальної громади, яка стала власником спадщини, визнаної судом відумерлою (п.15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»])

== Судова практика ==
Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у [https://verdictum.ligazakon.net/document/85009045 постанові у справі № 640/6274/16-ц від 18 вересня 2019 року], при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:
* чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.ч.2 та 3 ст.1282 ЦК], оскільки в разі пропуску таких строків на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 1281 ЦК] кредитор позбавляється права вимоги;
* коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
* при дотриманні кредитором строків, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.1282 ЦК], та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд установлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);
* при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора суду належить установити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.1 ст.1282 ЦК].

[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія: Нотаріат]]

Здійснення виплати дивідендів акціонерним товариством

2022-11-24T19:32:30Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закону України «Про господарські товариства»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/514-17 Закон України «Про акціонерні товариства»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/185-16 Закон України «Про управління об’єктами державної власності»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1205-11 Порядок формування та використання спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями, затверджений рішенням НКЦПФР від 29.09.2011 р. № 1376]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1830-13 Порядок нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 02.07.2013 р. № 725]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0639-16 Порядок виплати акціонерним товариством дивідендів, затверджений рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.04.2016 № 391]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0004600-16 Пленум Вищого Господарського суду № 4 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»]

== Поняття дивідендів ==
Є декілька визначень терміна «дивіденди»: 
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 116 Цивільного кодексу України] (далі — ЦКУ) та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»] від 19.09.1991 р. № 1576-XII (далі — Закон № 1576) дивідендами є частину прибутку, одержувана учасником від діяльності господарського товариства. 
Згідно зі ст. 30 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/514-17 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI] (далі — Закон № 514), дивідендами є частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. 
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 14.1.49 Податкового кодексу України] (далі — ПКУ) «дивіденди» - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. 

== Виплата дивідендів ==
Порядок і строки виплати дивідендів установлюються як законодавством, так і установчими документами й іншими локальними актами підприємства. 
Положення щодо порядку виплати дивідендів мають бути прописані в установчих документах підприємства. 
Рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається вищим органом управління підприємством. 
Для підприємств, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, рішення про виплату дивідендів має бути прийнято не пізніше 1 травня наступного року 

=== Форма виплати дивідендів ===
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/514-17 Статтею 30 Закону № 514] чітко передбачено, що в акціонерних товариствах дивіденди повинні виплачуватися лише в грошовій формі. 
Для решти видів госптовариств обмежень немає (наприклад, у товаристві з обмеженою відповідальністю дивіденди можуть бути виплачені майном, готовою продукцією тощо.). 
Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати емісії яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

=== Розмір дивідендів ===
Прийняття рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями належить до компетенції загальних зборів акціонерного товариства.
Для власників привілейованих акцій розмір дивідендів завжди фіксований і прописується в статуті акціонерного товариства.
При цьому розмір дивідендів, що нараховується за акціями одного типу та класу, має бути однаковий. 

=== База для розрахунку й виплати дивідендів ===
Зазвичай базою для розрахунку й виплати дивідендів є чистий прибуток підприємства як частина балансового прибутку підприємства, що лишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів. В акціонерних товариствах дивіденди можуть бути виплачені й за рахунок нерозподіленого прибутку минулих років ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/514-17 Стаття 30 Закону № 514]). За відсутності чи недостатності чистого та/або нерозподіленого прибутку дивіденди за привілейованими акціями виплачуються за рахунок резервного капіталу акціонерного товариства або спеціального фонду. 

Під чистим прибутком розуміється прибуток, що залишається в розпорядженні товариства за результатами звітного періоду після сплати всіх зобов'язань, у тому числі податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав. Чистий прибуток визначається за даними бухгалтерської звітності товариства.

=== Строки виплати дивідендів ===
Визначення порядку та строків виплати дивідендів є прерогативою наглядової ради акціонерного товариства.
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/514-17 Статті 30 Закону № 514], дивіденди за простими акціями повинні бути виплачені протягом 6 місяців із моменту прийняття зборами акціонерів відповідного рішення. По привілейованих акціях дивіденди мають бути виплачені не пізніше 6 місяців після спливу звітного року. 
Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів. Право на отримання дивідендів мають особи, що є акціонерами на дату складення зазначеного переліку і внесені до нього. Таке рішення наглядовою радою приймається після проведення загальних зборів, на яких було прийняте рішення про виплату дивідендів.

Акціонерне товариство зобов’язане повідомити осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/514-17 Стаття 30 Закону № 514]).
В акціонерних товариствах дивіденди виплачуються раз на рік через депозитарну систему або безпосередньо акціонерам. Спосіб виплати дивідендів визначається відповідним рішенням загальних зборів акціонерів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0639-16 Порядок виплати акціонерним товариством дивідендів]) 
Для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, строки виплати дивідендів на державну частку встановлюються Кабміном.
Як зазначається у ст. 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/185-16 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»], господарська організація, у статутному фонді якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів. Згідно з п. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2007-%D0%BF Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави, затвердженого постановою КМУ від 12 травня 2007 р. № 702], базові нормативи та строки перерахування до державного бюджету дивідендів щороку затверджуються КМУ за поданням Фонду державного майна та доводяться до суб'єктів управління корпоративними правами. Відповідно до затверджених базових нормативів, зазначені суб'єкти забезпечують реалізацію дивідендної політики держави шляхом здійснення заходів щодо прийняття у межах корпоративних прав держави рішень про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів господарськими організаціями відповідно до їх установчих документів та законодавства (п. 7 зазначеного Порядку). 

''Важливо!'' ''Якщо акціонер, який включений у такий перелік, продав свої акції до початку виплати дивідендів, але вже після складання такого переліку, за ним усе одно зберігається право на їх отримання.
Для решти господарських товариств не передбачено чітких строків для виплати дивідендів. Тобто, вони можуть бути встановлені як установчими документами, так і рішенням вищого органу управління.''

=== Обмеження на виплату дивідендів ===
Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:
* звіт про результати емісії акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;
* власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю. 

Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:
* товариство має зобов'язання про викуп акцій;
* поточні дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю. 

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями у разі, якщо звіт про результати емісії акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку. 
Товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.

== Виплата дивідендів через депозитарну систему України ==
Центральний депозитарій забезпечує здійснення виплати акціонерним товариством дивідендів через депозитарну систему України на підставі договору про обслуговування випусків цінних паперів, укладеного з акціонерним товариством, умовами якого передбачено надання відповідних послуг. 
Виплата дивідендів у разі обрання акціонерним товариством способу виплати через депозитарну систему України здійснюється такими етапами: 
1) акціонерне товариство забезпечує зарахування коштів, що підлягають виплаті особам, які мають право на отримання дивідендів, на грошовий рахунок Центрального депозитарію в Національному банку України. 
Якщо у статутному капіталі акціонерного товариства є корпоративні права держави або якщо власниками 50 і більше відсотків акцій акціонерного товариства є господарські товариства, частка держави в яких становить 100 відсотків, акціонерне товариство виплачує дивіденди, нараховані на акції держави та таких господарських товариств, безпосередньо до Державного бюджету України. 
Для виплати дивідендів акціонерне товариство перераховує на грошовий рахунок Центрального депозитарію в Національному банку України суму дивідендів у повному обсязі або частками, якщо це передбачено рішенням загальних зборів або наглядової ради товариства. 
2) Центральний депозитарій: 
* ''не пізніше трьох робочих днів'' з моменту надання акціонерним товариством Центральному депозитарію документів, визначених внутрішніми документами Центрального депозитарію, необхідних для здійснення виплати дивідендів, забезпечує переказ коштів, призначених для виплати акціонерним товариством дивідендів, на грошові рахунки депозитарних установ, депозитаріїв-кореспондентів; 
* надає депозитарним установам розпорядження про виплату дивідендів особам, які мають право на отримання дивідендів, із зазначенням інформації щодо виплати акціонерним товариством дивідендів у повному обсязі або частками, суми дивідендів, яка підлягає виплаті, а також іншу інформацію, визначену внутрішніми документами Центрального депозитарію. 
3) депозитарні установи мають здійснити виплату отриманих від Центрального депозитарію коштів: 
* депонентам відповідно до умов договорів про обслуговування/відкриття рахунку в цінних паперах, укладених з ними, та/або згідно з порядком, передбаченим в анкеті рахунку в цінних паперах; 
* номінальним утримувачам відповідно до умов договорів про надання послуг з обслуговування рахунку номінального утримувача; 
* власникам, рахунки яких обслуговуються на підставі договору з акціонерним товариством, відповідно до умов договору про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників; 
* іншим (крім депонентів, власників, рахунки яких обслуговуються на підставі договору з акціонерним товариством, номінальних утримувачів) особам, що мають право на отримання дивідендів, протягом строку, визначеного внутрішніми документами депозитарної установи, але ''не більше 15 робочих днів''.

== Відповідальність за невиплату дивідендів ==
Оскільки зобов’язання з виплати дивідендів належать до грошових, за його порушення для підприємства настають наслідки, передбачені ст. 625 ЦКУ (сплата боргу з урахуванням інфляції та 3% річних). 
Якщо мовиться про господарське товариство, у якому є корпоративні права держави, за несвоєчасну сплату дивідендів, що припадає на частку держави, стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. У цьому випадку пеня розраховується згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1830-13 Порядком].
Рішення про нарахування пені оформлюється наказом Мінекономрозвитку, у якому зазначено її суму, її розрахунок та строки сплати.

== Стягнення дивідендів в судовому порядку ==
За наявності затримок з виплатою дивідендів з інших причин, ніж ті, що зазначені в Законі, акціонер вправі звернутися до суду з позовом про стягнення належних йому сум. 

Рішення про виплату дивідендів акціонерам не може бути прийнято в судовому порядку. На цьому наголошували й у постанові [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0004600-16 Пленуму Вищого Господарського суду № 4 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»]. Адже згідно з п. «д» ч. 5 та ч. 6 ст. 41 Закону № 1576, затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати дивідендів належить до виключної компетенції загальних зборів. 

Суд може прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів акціонерного товариства про спрямування прибутку на виплату дивідендів, виходячи з якого визначається розмір належних акціонеру-позивачу дивідендів, строки та порядок їх виплати.
Якщо ж загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, суд не може підміняти собою вищий орган управління товариства і втручатися в господарську діяльність товариства. 

Для стягнення заборгованості по дивідендах установлено стандартний строк позовної давності тривалістю в 3 роки. При цьому слід ураховувати, що оскільки спір про стягнення дивідендів належить до корпоративних, він підлягає розгляду в господарському суді за місцем знаходження підприємства, зазначеного в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. При цьому не має значення, хто є акціонером (учасником) господарського товариства — фізична чи юридична особа.

'''Зверніть увагу!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/514-17#Text Закон України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року № 514-VI] втратить чинність '''01.01.2023 року '''на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20 Закону України "Про акціонерні товариства" від 27 липня 2022 року № 2465-IX], який набере чинності 01.01.2023 року.

[[Категорія: Господарське право]]

Порядок повернення застави у кримінальному провадженні

2022-10-11T10:00:06Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15 "Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу"]
== Загальні положення ==
'''Застава''' - один із запобіжних заходів і полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (пункт 3 частини першої статті 176, частина перша статті 182 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] (далі - КПК України).

Застава може бути внесена:
* підозрюваним;

* обвинуваченим;

* іншою особою (фізичною або юридичною особою – заставодавцем) (частина друга статті 182 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частиною третьою або четвертою статті 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

Застава не може бути внесена юридичними особами державної або комунальної власності або такими, що фінансуються з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі яких є частка державної, комунальної власності або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
== Розмір та порядок внесення застави ==
'''Розмір застави''' визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави визначається в ухвалі слідчого судді, суду про обрання стосовно особи запобіжного заходу у вигляді застави (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2012-%D0%BF#Text Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15] (далі - Порядок).

Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, ''не пізніше п’яти днів'' з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені ''пізніше п’яти днів'' з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов’язані виконувати покладені на них обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
== Звернення застави в дохід держави ==
У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу.

'''Зверніть увагу!''' Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] .

'''Зверніть увагу!''' '''Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.''' При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Звернення застави в дохід держави здійснюється на підставі платіжного доручення територіального управління Державної судової адміністрації (надалі ДСА) або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, наданого до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу.

Копія ухвали слідчого судді, суду, вироку місцевого суду надсилається протягом ''п'яти днів'' з дня набрання ними законної сили слідчим суддею (судом), який їх постановив чи ухвалив, до територіального управління ДСА, на депозитний рахунок якого було внесено заставу, для підготовки платіжного доручення.

Платіжне доручення видається територіальним управлінням ДСА протягом ''п'яти робочих днів'' з дня надходження ухвали слідчого судді, суду, вироку суду (апеляційним судом, Вищим антикорупційним судом - протягом ''п’яти робочих днів'' з дня постановлення ухвали чи вироку суду), що набрали законної сили, в яких міститься рішення про звернення застави в дохід держави, прийняте у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
== Умови поверненння застави ==
Застава має бути повернена заставодавцю, якщо:

1) відсутні підстави для застосування негативних наслідків для звернення застави в дохід держави (частина восьма статті 182 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);

2) ухвала про застосування запобіжного заходу припинила свою дію у зв'язку із закінченням строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу (стаття 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]) або у зв'язку з набранням чинності іншим судовим рішенням – ухвалою про заміну запобіжного заходу;

3) заставодавець, тобто особа, яка внесла заставу не дає своєї згоди на можливе її звернення судом у майбутньому на виконання вироку в частині майнових стягнень (частина одинадцята статті 182 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
== Хто може звернутися, щодо повернення застави ==
Звертаються ті особи, які її внесли згідно з частиною другою статті 182 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
== Куди звертатися ==
Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіального управління Державної судової адміністрації України] (ДСА) або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу (пункт 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2012-%D0%BF#top Порядку]).
== Заява про повернення застави у кримінальному процесі ==
[[Файл:Зразок заяви про повернення застави у кримінальному процесі.docx|міні]]
== Документи, які потрібно додати до заяви про повернення застави у кримінальному процесі ==
До заява про повернення застави у кримінальному процесі необхідно додати наступні документи:
# відповідну ухвалу (рішення, постанову чи вирок) суду засвідчену належним чином (або її ксерокопію), в якій міститься рішення про повернення застави;
# оригінал (дублікат) платіжного документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави (квитанції);
# копію паспорту та реєстраційного номера облікової картки платника податків (засвідчені особистим підписом);
# довідку з банку з повними реквізитами для перерахунку коштів на необхідний рахунок;
# копію довіреності чи доручення на звернення з такою заявою та (або) отримання відповідних коштів (в разі, якщо з такою заявою звертається довірена особа чи особа за дорученням);
# ордер та копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю (в разі, якщо з такою заявою звертається адвокат).
Територіальне управління ДСА або апеляційний суд, Вищий антикорупційний суд, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, розглядає зазначені документи та '''протягом п’яти робочих днів''' з дня їх надходження за умови зарахування коштів на депозитний рахунок готує та подає до органу Казначейства платіжне доручення про повернення коштів.

Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється '''протягом п'яти робочих днів''' з дня надходження платіжних доручень територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, до органу Казначейства (пункт 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2012-%D0%BF#top Порядку]).
== Корисні посилання ==
* [https://sh.ki.court.gov.ua/sud2610/zastava/ Порядок внесення застави та повернення суми застави]
* [https://prikhodko.com.ua/ua/yak-povernuti-zastavu/ Як повернути заставу?!]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Порядок повернення застави у кримінальному провадженні

2022-10-11T09:58:56Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15 "Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу"]
== Загальні положення ==
'''Застава''' - один із запобіжних заходів і полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (пункт 3 частини першої статті 176, частина перша статті 182 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] (далі - КПК України).

Застава може бути внесена:
* підозрюваним;

* обвинуваченим;

* іншою особою (фізичною або юридичною особою – заставодавцем) (частина друга статті 182 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частиною третьою або четвертою статті 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

Застава не може бути внесена юридичними особами державної або комунальної власності або такими, що фінансуються з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі яких є частка державної, комунальної власності або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

== Розмір та порядок внесення застави ==
'''Розмір застави''' визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави визначається в ухвалі слідчого судді, суду про обрання стосовно особи запобіжного заходу у вигляді застави (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2012-%D0%BF#Text Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15] (далі - Порядок).

Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, ''не пізніше п’яти днів'' з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені ''пізніше п’яти днів'' з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов’язані виконувати покладені на них обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

== Звернення застави в дохід держави ==

У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу.

'''Зверніть увагу!''' Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] .

'''Зверніть увагу!''''''Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.''' При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Звернення застави в дохід держави здійснюється на підставі платіжного доручення територіального управління Державної судової адміністрації (надалі ДСА) або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, наданого до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу.

Копія ухвали слідчого судді, суду, вироку місцевого суду надсилається протягом ''п'яти днів'' з дня набрання ними законної сили слідчим суддею (судом), який їх постановив чи ухвалив, до територіального управління ДСА, на депозитний рахунок якого було внесено заставу, для підготовки платіжного доручення.

Платіжне доручення видається територіальним управлінням ДСА протягом ''п'яти робочих днів'' з дня надходження ухвали слідчого судді, суду, вироку суду (апеляційним судом, Вищим антикорупційним судом - протягом ''п’яти робочих днів'' з дня постановлення ухвали чи вироку суду), що набрали законної сили, в яких міститься рішення про звернення застави в дохід держави, прийняте у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

== Умови поверненння застави ==
Застава має бути повернена заставодавцю, якщо:

1) відсутні підстави для застосування негативних наслідків для звернення застави в дохід держави (частина восьма статті 182 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]);

2) ухвала про застосування запобіжного заходу припинила свою дію у зв'язку із закінченням строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу (стаття 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]) або у зв'язку з набранням чинності іншим судовим рішенням – ухвалою про заміну запобіжного заходу;

3) заставодавець, тобто особа, яка внесла заставу не дає своєї згоди на можливе її звернення судом у майбутньому на виконання вироку в частині майнових стягнень (частина одинадцята статті 182 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Хто може звернутися, щодо повернення застави ==
Звертаються ті особи, які її внесли згідно з частиною другою статті 182 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

== Куди звертатися ==
Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до [https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/tu/ територіального управління Державної судової адміністрації України] (ДСА) або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу (пункт 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2012-%D0%BF#top Порядку]).

== Заява про повернення застави у кримінальному процесі ==
[[Файл:Зразок заяви про повернення застави у кримінальному процесі.docx|міні]]

== Документи, які потрібно додати до заяви про повернення застави у кримінальному процесі ==
До заява про повернення застави у кримінальному процесі необхідно додати наступні документи:

# відповідну ухвалу (рішення, постанову чи вирок) суду засвідчену належним чином (або її ксерокопію), в якій міститься рішення про повернення застави;
# оригінал (дублікат) платіжного документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави (квитанції);
# копію паспорту та реєстраційного номера облікової картки платника податків (засвідчені особистим підписом);
# довідку з банку з повними реквізитами для перерахунку коштів на необхідний рахунок;
# копію довіреності чи доручення на звернення з такою заявою та (або) отримання відповідних коштів (в разі, якщо з такою заявою звертається довірена особа чи особа за дорученням);
# ордер та копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю (в разі, якщо з такою заявою звертається адвокат).

Територіальне управління ДСА або апеляційний суд, Вищий антикорупційний суд, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, розглядає зазначені документи та '''протягом п’яти робочих днів''' з дня їх надходження за умови зарахування коштів на депозитний рахунок готує та подає до органу Казначейства платіжне доручення про повернення коштів.

Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється '''протягом п'яти робочих днів''' з дня надходження платіжних доручень територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, до органу Казначейства (пункт 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2012-%D0%BF#top Порядку]).

== Корисні посилання ==

* [https://sh.ki.court.gov.ua/sud2610/zastava/ Порядок внесення застави та повернення суми застави]
* [https://prikhodko.com.ua/ua/yak-povernuti-zastavu/ Як повернути заставу?!]

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Поворот виконання рішення суду у господарській справі

2022-10-03T14:22:53Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господорський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-11#Text Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини А 1080 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України]

== Загальні положення ==
'''Поворот виконання рішення''' - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням (згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-11#Text Рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 3-рп/2011]).

Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Поворот виконання судового рішенн у господарській сраві визначений статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарського процесуального кодексу України] (ГПК України).

Частиною першою статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України] передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

== Хто може звернутися за поворотом виконання рішення у господарському процесі==
Відповідно до частини п'ятої статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України] питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної '''заяви сторони''', тобто позивача або відповідача.

Враховуючи положення, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-11#Text Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 3-рп/2011] та [https://reyestr.court.gov.ua/Review/67994657 постанові Вищого господарського суд України від 25 липня 2017 року у справі № 922/4879/15] варто звернути увагу, що вимагати повороту виконання може не лише відповідач, а й інша особа, чиї права відсутністю такого повороту порушуються.

== Судовий розгляд ==
Згідно з частиною сьомою статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України] '''судовий збір не сплачується''' за подання заяви про поворот виконання.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Заява відповідача про поворот виконання рішення '''розглядається судом, який розглядав справу''' як суд першої інстанції, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України].

Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у '''двадцятиденний строк''' з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Заява про поворот виконання може бути подана '''протягом одного року''' з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи (частина десята статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України]).

== Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ ==
'''''Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він'':'''

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

'''''Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він:'''''

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

'''''Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням''''' (частина четверта статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України]).

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79807745 Ухвала Господарського суд Хмельницької області від 12 лютого 2019 року у справі № 18/1544-10]

== Див. також ==
* [[Поворот виконання рішення суду у цивільній справі]]

[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Єдина база даних звітів про оцінку майна (оцінка online)

2022-10-03T14:13:10Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Закон України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1440-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" »]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n15 Наказ Фонду державного майна України 17.05.2018 № 658 «Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку»]
== Загальні положення ==
'''Оцінка майна, майнових прав''' (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами.

'''Професійна оціночна діяльність''' (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

'''Звіт про оцінку майна''' є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

'''Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку''', визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі – Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку – фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковим кодексом України].

Порядок поширюється на:

* фізичних та юридичних осіб;
* суб’єктів оціночної діяльності – суб’єктів господарювання, які відповідають вимогам, установленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#top Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»];
* суб’єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель, які відповідають вимогам, установленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Законом України «Про оцінку земель»] (у разі визначення ринкової вартості земельної ділянки) (далі – суб’єкти оціночної діяльності);
* оцінювачів;
* нотаріусів.

У Єдиній базі даних звітів про оцінку підлягають реєстрації:

* електронні довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості, сформовані на запити фізичних та юридичних осіб;
* звіти про оцінку майна, складені суб’єктами оціночної діяльності для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), у випадках, передбачених Податковим кодексом України (далі - цілі оподаткування).

'''Зверніть увагу!''' Доступ, внесення, перевірка інформації до/з Єдиної бази даних звітів про оцінку здійснюються '''безоплатно'''. Формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості здійснюється '''безоплатно'''.

== Суб’єкти Єдиної бази ==
'''''Суб’єктами Єдиної бази є:'''''

* Фонд;
* фізичні або юридичні особи, на запити яких формується електронна довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості;
* суб’єкти оціночної діяльності (оцінювачі);
* нотаріуси; користувачі інформації з Єдиної бази.
'''''Суб’єкти оціночної діяльності (оцінювачі) зобов’язані:'''''

* за результатом визначення ринкової вартості об’єкта оцінки складати звіт про оцінку майна та вносити до Єдиної бази інформацію з нього відповідно до вимог, встановлених цим Порядком;
* зберігати електронну версію повного звіту про оцінку разом з додатками до нього в Єдиній базі, а також в архіві суб’єкта оціночної діяльності у паперовій формі протягом п’яти років після дати оцінки. Звіти про оцінку та інші документи щодо визначення оціночної вартості об’єкта оцінки зберігаються в Єдиній базі та в архіві суб’єкта оціночної діяльності з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних», про що має бути зазначено/погоджено в договорі про оцінку майна;
* надсилати на відповідний запит Фонду копію звіту про оцінку, завірену в установленому законодавством порядку суб’єктом оціночної діяльності, який склав такий звіт, оформлену відповідно до вимог Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31 жовтня 2011 року № 1585/1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за № 1351/20089 (далі - Положення про рецензування), та завірену в установленому законодавством порядку копію договору на проведення оцінки майна з метою встановлення дотримання вимог частини другої статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»] під час проведення оцінки майна;
* відображати у звіті про оцінку та інформації зі звіту про оцінку повну та достовірну інформацію;
* забезпечувати повноту, правильність та достовірність інформації, що вноситься до Єдиної бази;
* забезпечувати відповідність інформації зі звіту про оцінку, складеної у паперовій формі, інформації зі звіту про оцінку, внесеній суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) до Єдиної бази;
* мати кваліфікований електронний підпис чи печатку або удосконалений електронний підпис чи печатку, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів;
* забезпечувати достовірність та ідентичність паперового примірника звіту про оцінку електронній версії звіту про оцінку, який зберігається в Єдиній базі та в архіві суб’єкта оціночної діяльності;
* завантажувати до Єдиної бази електронну форму звіту про оцінку майна, з накладанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів оцінювачів, які безпосередньо проводили оцінку.

== Порядок автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості в Єдиній базі ==
'''У випадках, визначених Податковим кодексом України, на запити фізичних або юридичних осіб здійснюється електронне визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, розраховане Модулем Єдиної бази'''

''З метою електронного визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості фізична або юридична особа повинна зареєструватися'', авторизуватися (ідентифікуватися) та внести до сервісу електронного визначення оціночної вартості дані про об’єкт нерухомості. Доступ, внесення даних про об’єкт нерухомості, перевірка інформації до/з Єдиної бази здійснюється безоплатно.

''Перелік обов’язкових даних, які вносяться особою з метою визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, наведений у додатку 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0239-21#Text Порядку]''

'''До сервісу електронного визначення оціночної вартості об’єкти нерухомості вносяться за такими видами та типами:'''

1) житлова нерухомість: квартира в багатоповерховій житловій будівлі;

* квартира в малоповерховій житловій будівлі;
* гуртожиток / комунальна квартира / житлове приміщення; житловий будинок / котедж (будинок одноквартирний підвищеної комфортності) / таунхаус;
* дачний (садовий) будинок;

2) земельна ділянка;

3) нежитлова нерухомість:

* адміністративна будівля або приміщення;
* промислова (складська) будівля або приміщення;
* торговельна будівля або приміщення;
* гараж / паркувальне місце в закритому паркінгу;

4) об’єкт незавершеного будівництва.

При цьому обов’язкові дані, які вносяться особою з метою визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості повинні відповідати офіційним документам на такий об’єкт нерухомості.

На підставі даних про об’єкт нерухомості Модуль Єдиної бази розраховує оціночну вартість такого об’єкта нерухомості.

'''''За результатом''''' визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості Модулем формується довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості відповідно до додатка 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0239-21#Text цього Порядку], з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера.

Довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості є чинною '''''впродовж 30 календарних днів з''''' дня її формування Єдиною базою.

'''''Якщо особа не погоджується з результатам'''''и автоматичного визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об’єкта та обрати суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) шляхом використання Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності або Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

== Порядок реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази ==
Звіт про оцінку підлягає реєстрації в Єдиній базі протягом п’яти робочих днів від дати складання такого звіту про оцінку суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем).

Для реєстрації звіту про оцінку суб’єкт оціночної діяльності (оцінювач) вносить інформацію зі звіту про оцінку до Єдиної бази через сервіс внесення інформації.

У разі проведення рецензування звіту про оцінку у порядку, передбаченому розділом V цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n15 Порядку], реєстрація звіту про оцінку здійснюється автоматично після внесення до Єдиної бази позитивних результатів рецензування звіту про оцінку за ознаками, визначеними абзацом другим або третім пункту 67 Національного стандарту № 1.

У Єдиній базі підлягає реєстрації виключно звіт про оцінку, щодо якого завершено процедуру складання, підписаний керівником суб’єкта оціночної діяльності та оцінювачем(ами), який(і) безпосередньо брали участь у його складанні.

Електронні версії звітів про оцінку підлягають збереженню в Єдиній базі виключно з накладеними кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів оцінювача(ів), який(і) безпосередньо проводили оцінку, та кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, який базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів керівника суб’єкта оціночної діяльності, або кваліфікованою електронною печаткою, або удосконаленою електронною печаткою, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів суб’єкта оціночної діяльності. Такі звіти про оцінку, внесені до Єдиної бази, вважаються підписаними оцінювачем(ами), який(і) безпосередньо проводили оцінку, та керівником суб'єкта оціночної діяльності, і прирівнюються до оригіналів звітів про оцінку.

Строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, про що зазначається в такому звіті

== Наслідки відмови в реєстрації звіту про оцінку ==

У разі '''''відмови Єдиної бази у реєстрації звіту про оцінку на підставі''''' абзацу четвертого пункту 9 розділу ІV цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n15 Порядку] в Єдиній базі формується повідомлення про відмову у реєстрації звіту про оцінку в єдиній базі даних звітів про оцінку за формою згідно з додатком 13 до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n15 Порядку].

'''''Повідомленню про відмову''''' у реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі присвоюється номер, що є паролем пошуку для забезпечення рецензування звіту про оцінку.

Фізична або юридична особа, на запит якої здійснюється визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, або суб’єкт оціночної діяльності (оцінювач) (далі – заявник) має право протягом п’яти робочих днів з дня відмови (формування повідомлення про відмову у реєстрації звіту про оцінку в єдиній базі даних звітів про оцінку) звернутися в електронній формі через сервіс реєстрації звітів про оцінку та рецензій на звіти про оцінку або письмово до Фонду із заявою про забезпечення рецензування звіту про оцінку майна за формою, встановленою додатком 14 до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0677-18#n15 Порядку], відповідно до статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»] та статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Закону України «Про оцінку земель»].

''Заява про забезпечення рецензування звіту про оцінку формується в Єдиній базі автоматично з одночасним присвоєнням реєстраційного номера та дати формування заяви. До заяви про забезпечення рецензування звіту про оцінку автоматично долучається повідомлення про відмову у реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та електронна версія звіту про оцінку та висновку про вартість, які зберігаються в Єдиній базі, а також заявником додається електронна версія договору на проведення оцінки майна.''

У разі подання заявником до Фонду заяви про забезпечення рецензування звіту про оцінку у паперовій формі до такої заяви додається прошитий (прошнурований), пронумерований оригінал звіту про оцінку майна, належним чином засвідчена копія договору на проведення оцінки майна, а також повідомлення про відмову у реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі.

'''''Звіт про оцінку та договір на проведення оцінки майна надаються для забезпечення процедури рецензування''''' з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text Закону України «Про захист персональних даних»].
== Порядок перевірки нотаріусами електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості та реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі ==
Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, а також щодо договорів дарування, видачі свідоцтв про право на спадщину (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), інших правочинів, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню, нотаріус:

* при посвідчені зазначених правочинів перевіряє в Єдиній базі зміст електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості на достовірність даних про об’єкт нерухомості, унікальний реєстраційний номер та дату формування цієї довідки або реєстрацію звіту про оцінку в Єдиній базі та наявність присвоєного йому унікального реєстраційного номера, а також звіряє інформацію про суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) та ринкову вартість об’єкта нерухомості, які містяться у звіті про оцінку, з даними Єдиної бази;
* вносить до Єдиної бази інформацію про ціну об’єкта нерухомості, зазначену в договорі купівлі-продажу (обміну), що ним посвідчується. З цією метою нотаріус повинен зареєструватися, авторизуватися та ідентифікуватися в Єдиній базі з використанням кваліфікованого електронного підпису.

З метою перевірки правових підстав на здійснення нотаріусом професійної діяльності його прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) та номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю звіряється з даними Єдиного реєстру нотаріусів під час реєстрації, авторизації, ідентифікації нотаріуса в Єдиній базі та під час перевірки реєстрації електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості або звіту про оцінку в Єдиній базі

== Використання та оприлюднення інформації з Єдиної бази ==
Користувачі інформації з Єдиної бази під час виконання своїх повноважень перевіряють реєстрацію електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості та/або звіту про оцінку в Єдиній базі за унікальним реєстраційним номером, присвоєним Єдиною базою, та/або поштовою адресою об’єкта оцінки, та/або за кадастровим номером земельної ділянки.

Інформація, що міститься в Єдиній базі, в тому числі електронні версії звітів про оцінку, Фонд використовує для реалізації своїх повноважень з державного регулювання оціночної діяльності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»], зокрема виявлення фактів зберігання в Єдиній базі (внесення в Єдину базу в якості звіту про оцінку з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг) документа, що не містить ознак звіту про оцінку (відповідно до вимог, встановлених Національним стандартом № 1) без проведення рецензування, а також для проведення вибіркового рецензування електронних версій звітів про оцінку з метою забезпечення контролю якості їх складання, повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

Інформація Єдиної бази про об’єкт нерухомості та його вартість, у тому числі унікальні реєстраційні номери електронних довідок про оціночну вартість об'єктів нерухомості та зареєстрованих звітів про оцінку; інформація із електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості та звітів про оцінку;

найменування, коди ЄДРПОУ суб’єктів оціночної діяльності, дати і номери їх сертифікатів; прізвища, власні імена та по батькові (за наявності) керівників суб’єктів оціночної діяльності, прізвища, власні імена та по батькові (за наявності) оцінювачів, які безпосередньо проводили оцінку, дати і номери їх кваліфікаційних свідоцтв автоматично оприлюднюється на офіційному вебсайті Фонду в режимі реального часу (крім інформації з обмеженим доступом) у відкритому, прямому неавторизованому доступі з можливістю завантаження у форматі відкритих даних. При цьому до інформації з обмеженим доступом не належить інформація про суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів).

[[Категорія:Земельне право]]

Обставини, що виключають адміністративну відповідальність

2022-08-12T14:44:25Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України "Про психіатричну допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1286-21#Text Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України 27 вересня 2021 року № 512, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2021 року за № 1286/36908]
== Обставини, що виключають адміністративну відповідальність ==
Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Стаття 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративну відповідальність] (далі - КУпАП) наводить вичерпний перелік обставин, які виключають можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності у разі вчинення нею адміністративного правопорушення:
# крайня необхідність (стаття 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]);
# необхідна оборона (стаття 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]);
# неосудність (стаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).
Варто розуміти, що скоєне особою діяння містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], проте через вказані обставини не є адміністративними правопорушенням.

Вказані обставини, зокрема, враховуються уповноваженою особою, яка розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, при винесенні рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
== Крайня необхідність ==
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин '''не могла бути усунута іншими засобами''' і якщо заподіяна школа є '''менш значною, ніж відвернена шкода'''.

Обов'язковими ознаками крайньої необхідності є вчинення дії:
* з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління;
* якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами,
* якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
За наявності усіх трьох наведених вище обставин особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], а провадження по справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані крайньої необхідності, підлягає закриттю.
== Необхідна оборона ==
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання.

Обов'язковими ознаками необхідної оборони є вчинення дії:
* з метою захисту державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди;
* якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони, тобто, коли заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.
За наявності цих двох наведених вище обставин особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], а провадження по справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані необхідної оборони, підлягає закриттю.
== Неосудність ==
Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Встановлення і засвідчення стану неосудності вимагає проведення комплексної медико-соціальної експертизи спеціалізованими уповноваженими на те установами відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закону України "Про психіатричну допомогу"].

Стаття 20 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] встановлює два критерії, сукупність яких дає підстави для визнання особи неосудною. Це медичний і юридичний критерії. ♦ Медичний критерій неосудності характеризується наявністю в особи одного з видів захворювань, зазначених у статті 20 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП].

'''''Хронічна душевна хвороба''''' - це важковиліковне психічне захворювання, що має тривалий характер і тенденцію до наростання хворобливих явищ: шизофренія, епілепсія, прогресуючий параліч та ін.

'''''Тимчасовий розлад душевної діяльності''''' - це психічне захворювання, яке характеризується раптовим початком, швидким розвитком, відносно нетривалим протіканням і, як правило, закінчується повним одужанням особи: гострий алкогольний психоз, реактивний стан (хворобливий розлад внаслідок тяжкого душевного потрясіння), так звані виняткові стани (патологічне сп'яніння, патологічний ефект, тощо).

'''''Слабоумство''''' - це вроджений чи набутий у ранньому дитинстві або ж такий, що розвинувся внаслідок іншого психічного захворювання, хворобливий стан психіки, який характеризується неповноцінністю розумової діяльності (ідіотія, імбецильність, дебільність).

'''''Інший хворобливий стан''''' - це важкі форми психопатії, душевні розлади, викликані інфекційними захворюваннями, аномалії психіки у глухонімих та ін.

Медичний критерій документується в медичному діагнозі, однак самого медичного висновку недостатньо для визнання особи неосудною. Для цього і потрібен другий, юридичний критерій.

♦ Юридичний критерій неосудності включає в себе інтелектуальну і вольову ознаки.

'''''Інтелектуальна ознака''''' вказує на нездатність особи усвідомлювати протиправний характер своєї дії (бездіяльності) на момент вчинення нею конкретного протиправного діяння.

'''''Вольова ознака''''' полягає в нездатності особи керувати своїми діями (бездіяльністю), передбаченими законом про адміністративну відповідальність як правопорушення.

Для визнання наявності юридичного критерію достатньо встановити одну із названих його ознак - інтелектуальну чи вольову.

Сукупність медичного критерію (одного із вищевказаних видів захворювань) і юридичного критерію (інтелектуальної чи вольової ознаки) дає підстави для визнання особи неосудною, і вона у зв'язку з цим не підлягає адміністративній відповідальності.

== Див. також ==
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
* [[Накладення адміністративних стягнень]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Втручання в діяльність захисника чи представника особи

2022-08-12T14:34:26Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] (КК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] (КПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] (ЦПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України] (ГПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03#Text Постанова Пленуму верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві"]

== Загальна інформація ==
Втручання в діяльність захисника чи представника особи визнається кримінальним проступком відповідно до статті 397 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2811 КК України] та полягає вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.

== Безпосередній об'єкт кримінального проступку ==
Об'єктом кримінального проступку є встановлений законом порядок здійснення правосуддя в частині забезпечення права особи на захист чи представлення її інтересів під час розгляду справи у суді, а також нормальна діяльність захисника чи представника особи.
== Потерпілий від кримінального проступку ==
Потерпілим від кримінального проступку є:
* захисник у кримінальному чи адміністративному провадженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 45 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 271 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 пункт 5 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]);
* представник (законний представник) підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та відповідача, а також юридичної особи у цивільному, господарському, кримінальному чи адміністративному провадженнях ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 58 - 60 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 58, 59, 63, 64, 64-1 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 270 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 стаття 56, 57 КАС України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 статті 56 - 58 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]).
== Об'єктивна сторона кримінального проступку ==
Об'єктивна сторона кримінального проступку характеризується діянням, яке може бути вчинено як шляхом дії, так і бездіяльності шляхом:

→ вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги;

→ порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.

Склад кримінального проступку - '''формальним''' складом, який визнається закінченим із моменту вчинення хоча б одного із зазначених діянь, незалежно від їх наслідків.

Втручання є впливом на свідомість та волю захисника (представника особи), для здійснення якого винний може використовувати різні способи (форми) як активної (дія), так і пасивної.

Вчинення в будь-якій формі перешкод для здійснення правомірної діяльності захисника (представника особи) передбачає створення таких умов, які перешкоджають останнім надавати ефективну правову допомогу і реалізовувати надані ним законом права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 46, 58, 63 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 статя 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]). Ці перешкоди можуть створюватися шляхом застосування психічного або фізичного впливу щодо потерпілого (погрози, залякування, підкуп, відмова в наданні необхідних матеріалів, документів або іншої інформації, незаконне позбавлення права здійснювати захист чи представляти інтереси клієнта у відповідному провадженні тощо).

На кваліфікацію кримінального проступку не впливає, на якій стадії провадження створюються перешкоди для законної діяльності потерпілого і при розгляді якої категорії справ здійснюється таке втручання. Форми (усна, письмова) та способи такого втручання можуть бути різними (прохання, умовляння, рекомендації, вказівки, вимоги, розпорядження, залякування, обіцянки різних вигід тощо).

Якщо способом втручання в діяльність потерпілого є вчинення більш тяжкого злочину проти правосуддя, відповідальність настає за спеціальною нормою КК України. Зокрема, якщо фізичне насильство чи погроза його застосуванням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 398 КК України]), знищення чи пошкодженням майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 399 КК України]) або посягання на життя захисника чи представника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 400 КК України]) використовувалися як спосіб створення перешкод в їх діяльності щодо надання правової допомоги, тобто були формою втручання у здійснення такої діяльності, вчинене слід кваліфікувати лише за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 398-400 КК України]. Кваліфікація таких діянь ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України] можлива лише за наявності реальної сукупності цих кримінальних правопорушень.

Порушенням встановлених законом гарантій діяльності та професійної таємниці захисника чи представника особи є вчинення будь-яких протиправних діянь, таких як прохання, вимога чи примушування надати відомості, що становлять адвокатську таємницю; незаконне прослуховування телефонних розмов; порушення порядку призначення захисника або допуску представника до участі за справою; необґрунтована заборона використання науково-технічних засобів під час участі у провадженні; відмова в наданні доказів тощо.

Відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України] можлива лише за умови, якщо втручання було незаконним, а діяльність захисника (представника), у яку втручаються, навпаки, була законною (правомірною). Якщо втручання в діяльність захисника (представника) містить ознаки підбурювання до вчинення конкретного кримінального правопорушення (наприклад, до знищення чи підроблення документів), вчинене утворює [[Повторність, сукупність і рецидив кримінальних правопорушень|сукупність кримінальних правопорушень]].

Діяльність захисника чи представника, у здійснення якої винний незаконно втручається, має бути пов’язана з наданням особі саме правової допомоги, бо перешкоджання іншій діяльності (наприклад, науковій, публіцистичній, педагогічній тощо) не утворює складу кримінального проступку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України]. Не може розглядатися як втручання в діяльність захисника (представника) і звичайне прохання, не пов’язане з впливом на них, або загальні заклики до справедливості та гуманізму. Не підлягають кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України] і такі дії, які вчиняються із мотивів помсти вже після виконання захисником (представником) своїх обов’язків щодо надання правової допомоги. За інших необхідних умов такі дії можуть кваліфікуватися за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 398-400 КК України].

За ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 астиною другою статті 397 КК України] караються ті самі діяння, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, тобто встановлена відповідальність за спеціальний вид службового зловживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 364 КК України]). Такі дії охоплюються ознаками складу кримінального проступку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК України] і додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 364 КК України] не потребують. Проте, якщо зазначені дії: а) спричинили тяжкі наслідки або б) вчинені працівником правоохоронного органу, то вони утворюють сукупність кримінальних правопорушень і у першому випадку кваліфікуються за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 364] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК України], а у другому - за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною третьою статті 364] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК України]. Якщо такою службовою особою є особа, що провадить дізнання, досудове слідство, прокурор або суддя, а втручання в діяльність захисника призводить до порушення права на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, вчинене слід кваліфікувати ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 374 КК України].

В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03#Text постанові Пленуму верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві"] зазначено, що суди повинні гостро реагувати на факти безпідставного усунення захисника від участі у справі. Встановивши факти втручання будь-якої особи в діяльність захисника, суд зобов'язаний повідомити про це постановою чи ухвалою прокурора для вирішення питання про притягнення її до кримінальної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтею 397 КК України].

== Суб'єктивна сторона кримінального проступку ==
Суб’єктивна сторона кримінального проступку характеризується лише прямим умислом. Мотиви можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.
== Суб'єкт кримінального проступку ==
Суб’єкт кримінального проступку за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 397 КК України] - загальний, тобто особа, що досягла 16-річного віку, а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК Украни] - спеціальний - лише службова особа.

== Санкція (відповідальність) ==
1. Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці -

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, -

караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

== Фіксація факту втручання в діяльність захисника чи представника особи ==
Про факт втручання в діяльність захисника чи представника особи необхідно повідомити раду адвокатів регіону, в якому трапилося подібне. І її представники мають допомогти вирішити проблему або ж від ради задокументувати факт порушення.

Окрім цього, можна зателефонувати на 102 і викликати наряд поліції. Поліційські можуть відібрати від вас пояснення щодо такого факту.

Поруч із вищенаведеним, можна самостійно задокументувати факт порушення професійних прав і гарантій діяльності як адвоката, шляхом складання відповідного акту.

[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Господарський процес]]

Виправлення помилок у державному акті на землю

2022-08-12T14:14:22Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база.==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]

== Загальні положення ==
'''Державний акт на землю''' - це документ, виданий уповноваженим державним органом, що підтверджує право власності або право користування громадянина чи юридичної особи на земельну ділянку. Державний акт на землю містить інформацію про:
* власника земельної ділянки;
* підстави набуття права власності(права користування) на земельну ділянку;
* місце розташування, площу земельноъ ділянки;
* опис суміжних землекористувачів;
* обмеження та обтяження у використанні ділянки.

Форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, затверджені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-2002-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року N 449], ''яка втратила чинність'' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1259-13#Text Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.07.2013 р. № 404 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів"].

'''Зверніть увагу!''' З 1 січня 2013 року, у зв’язку з набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі – Закон № 3613)] державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою '''не видаються'''.

З 01.01.2013 р. земельні ділянки як об’єкти права реєструються в Державному земельному кадастрі (далі – ДЗК), а права на них (власності, користування тощо) – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Реєстрація прав щодо земельної ділянки можлива лише за умови, що таку ділянку зареєстровано в ДЗК.

На сьогодні, основним законом, що встановлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру , є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр» ].

Відповідно до частини дев’ятої статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону № 3613] відомості про речові права на земельні ділянки, що виникли '''до 1 січня 2013 року''', вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до ДЗК із Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів. Відомості про розподіл земель за формами власності і видами речових прав вносяться до ДЗК відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Введення в дію бази Державного земельного кадастру дозволило присвоїти кожній, внесеній до кадастру, земельній ділянці окремий унікальний ''кадастровий номер''. Кожний кадастровий номер складається з 19 цифр, розділених двокрапками та містить інформацію про код регіону, кадастрової зони, кварталу та номер конкретної земельної ділянки.

== Різновиди помилок ==
Помилки в державних актах поділяють на дві групи: технічні, орфографічні.

Технічні помилки стосуються неправильно визначеної площі земельної ділянки, її конфігурацій тощо.

Орфографічними є помилки допущені у :
* прізвищі, імені и по батькові громадянина,якому видавався державний акт на його земельну ділянку;
* назві юридичної особи;
* назві населеного пункту, вулиці тощо.

'''Зверніть увагу''', що виправлення орфографічних помилок відбувалось до 2013 року шляхом видачі нових державних актів взамін тих, що містять помилки. Проте з 2013 року державні акти не видаються,а,отже,отримати новий акт взамін того, в якому міститься помилка, неможливо. Крім того,слід звернути увагу на те,що за весь період видачі державних актів на право власності та на право постійного користування землею Інструкцією по їх заповненню заборонялося робити виправлення або помарки.

'''Отже,в раніше виданих державних актах на право власності на земельну ділянку чи право постійного користування земельною ділянкою жодних виправлень робити не можна, оскільки його можна визнати зіпсованим.'''

== Шляхи виправлення помилок у державному акті на землю ==
Існує два способи виправлення помилки:
* несудовий (ви звертаєтесь до органу, який видав правовстановлюючий документ),
* судовий порядок (ви звертаєтесь з позовом до суду про встановлення належності правовстановлюючого документа особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з даними вказаними у Державному акті).

=== Несудовий порядок виправлення помилки у державному акті на землю ===
Ввиправлення помилки, допущеної у державному акті на земельну ділянку, може відбуватися шляхом з’ясування, на якому етапі була допущена помилка.

Якщо помилка міститься лише в державному акті,а в рішенні ради про безоплатну передачу земельної ділянки,прийнятому до 2002 року,прізвище зазначене правильно,то зареєструвати право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі прав можна не на підставі державного акта,а саме рішення ради.

Якщо помилка міститься у всіх документах,у тому числі і в рішенні ради про безоплатну передачу у власність земельної ділянки,то за зверненням власника земельної ділянки до цієї ради може бути внесено зміни до такого рішення тільки в частині прізвища ,після чого відбувається реєстрація права власності в Державному реєстрі прав.

Якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту і рада,яка до 2002 року приймала рішення про передачу в приватну власність земельних ділянок у межах і за межами населеного пункту в межах земель цієї ради,на сьогодні відмовляється приймати рішення про внесення змін до рішення про безоплатну приватизацію конкретної земельної ділянки,то питання може бути вирішено судом у порядку окремого провадження.

Крім того, Міністерством юстиції для нотаріусів надавалися роз’яснення щодо роботи з документами, які містять помилку у прізвищі, імені чи по батькові, яка виникла у правовстановлюючих документах при перекладі та написанні прізвищ російською та українською мовами.У цьому випадку нотаріус, за наявності витягу з Державного земельного кадастру про реєстрацію земельної ділянки, може зареєструвати право власності на неї в Державному реєстрі прав з виправленням цієї помилки.

У разі, коли в документах, на підставі яких відповідним державним органам було видано правовстановлюючий документ, також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів може тільки суд.

=== Судовий порядок виправлення помилки у державному акті на землю ===
Якщо було відмовлено у виправленні помилки, то судовий порядок встановлення факту належності правовстановлюючого документу є єдиним способом усунення перешкод у реалізації прав власника.

Власнику державного акту необхідно звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, яка розглядається судом в порядку окремого провадження за правилами, встановленими для розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Обов’язково необхідно вказати в заяві, якими доказами підтверджується той факт, що у державному акті на земельну ділянку дійсно допущено помилку, а також обґрунтувати з яких причин неможливо виправити помилку в інший спосіб. А також письмові докази на підтвердження того, що допущена помилка.

При подачі заяви до суду потрібно сплатити судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір"].

== Дивись також: ==

* [[Кваліфікаційна комісія, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста]]
* [[Виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру]]
* [[Встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів]]

 
[[Категорія:Земельне право]]

Надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми

2022-07-24T13:47:55Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 Кримінальний кодекс України (стаття 149 «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини»)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17 Закон України «Про протидію торгівлі людьми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України «Про соціальні послуги»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/29-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 № 29 «Про Національного координатора у сфері протидії торгівлі людьми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/111-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 111 «Про затвердження державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 № 417 «Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/783-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2012 № 783 «Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2012 № 660 «Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1133-12 Наказ Мінсоцполітики від 18 червня 2012 року № 366 «Про внесення змін до форм заяви про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та розписки про нерозголошення відомостей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1327-13 Наказ Мінсоцполітики від 30 липня 2013 року  № 458 «Про затвердження стандартів надання соціальних послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми»]
== Поняття торгівлі людьми ==
Поняття торгівлі людьми визначено рядом нормативно-правових актів.

Першим сучасним міжнародно-визнаним тлумаченням терміну '''«торгівля людьми»''' є визначення, що міститься у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_791#Text Протоколі «Про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї»] означає - здійснювані з метою експлуатації, вербування, перевезення, передачі, приховування або одержавння людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#Text Законом України «Про протидію торгівлі людьми»] визначено, що '''«торгівля людьми»''' — це здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] визнаються злочином. 
Також, подібне тлумачення даного поняття міститься у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 ст. 149 Кримінального кодексу України] - торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи, — ''караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років''.
== Державна політика у сфері торгівлі людьми ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#n36 ст. 4 Закону України «Про протидію торгівлі людьми»] '''основними напрямами державної політики у сфері протидії торгівлі людьми є:'''
* попередження торгівлі людьми шляхом підвищення рівня обізнаності населення, превентивної роботи, зниження рівня вразливості населення, подолання попиту;
* боротьба із злочинністю, пов'язаною з торгівлею людьми, шляхом виявлення злочинів торгівлі людьми, осіб, причетних до скоєння злочину, притягнення їх до відповідальності;
* надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми, шляхом удосконалення системи відновлення їхніх прав, надання комплексу послуг, впровадження механізму взаємодії суб'єктів у сфері протидії торгівлі людьми.
== Порядок та підстави встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми ==
=== Порядок встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми ===
Особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми повинна здійснити наступні кроки:
# Подати за місцем перебування до місцевої держадміністрації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1133-12#n20 заяву про встановлення статусу] за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Іноземець або особа без громадянства, що не володіє українською або російською мовою, заповнює заяву з перекладачем. Для встановлення статусу дитині, яка постраждала від торгівлі людьми, заява подається до місцевої держадміністрації її законним представником або особою, якій стало відомо про таку дитину.
# Пройти співбесіду з відповідальною особою, яка призначається ''протягом трьох днів'' з дня подання заяви та заповнити [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012-%D0%BF#n55 опитувальний лист]. Під час співбесіди Посадова особа оформляє [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1133-12#n39 розписку про нерозголошення відомостей], які їй стали відомі під час проведення співбесіди.
На підставі інформації, отриманої під час проведення співбесіди, посадова особа оформляє протягом ''двох робочих днів'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1133-12#n46 облікову картку особи], проводить перевірку ''у семиденний строк'' отриманих під час проведення співбесіди та направляє документи до Міністерства соціальної політики. 
Місцева держадміністрація протягом ''двох робочих днів'' з дня завершення перевірки подає до Нацсоцслужби такі документи:

1) копію заяви;

2) копію документа, що посвідчує особу, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, або особу, зазначену у пункті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012-%D0%BF#Text Порядку];

3) копію заповненого опитувального листа;

4) копію облікової картки особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, або особи, зазначеної у пункті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012-%D0%BF#Text Порядку];

5) копію заяви особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, до правоохоронних органів про захист своїх прав та інтересів (у разі звернення) або копію повідомлення (заяви) посадової особи до правоохоронних органів про виявлений факт торгівлі людьми;

6) копію зауважень особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, чи законного представника дитини, яка постраждала від торгівлі людьми і розлучена із сім’єю, або недієздатної особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, перекладача, психолога чи педагогічного працівника та адвоката до змісту опитувального листа (у разі наявності);

7) інші документи та матеріали щодо наявності підстав для встановлення статусу (копії проїзних документів, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, довідку про перетин державного кордону, медичні висновки тощо).

Документи розглядаються Нацсоцслужбою протягом ''п’яти робочих днів ''від дати їх реєстрації.

Відповідно до рішення, прийнятого за результатами розгляду документів, Нацсоцслужба надсилає місцевій держадміністрації лист із повідомленням про встановлення/відмову у встановленні статусу або продовження/відмову у продовженні строку дії статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012-%D0%BF#Text додатком 4 Порядку].

'''Важливо! '''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012-п#n55 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 року № 417 «Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми»] '''статус надається ''''''''строком до двох років''''' та може бути продовжений за рішенням Нацсоцслужби не більш як '''''на один рік''''' з дати закінчення такого строку. Для продовження зазначеного строку місцева держадміністрація подає до Нацсоцслужби відповідне письмове обґрунтування. У разі прийняття рішення про продовження такого строку до довідки про встановлення статусу вносяться відповідні відомості.

У разі прийняття рішення про відмову у встановленні статусу місцева держадміністрація протягом ''п’яти робочих днів'' повідомляє особу, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, про його прийняття. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

=== Підстави встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми ===
Підставами для встановлення статусу є:
# укладення незаконної угоди щодо особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми;
# вербування, переміщення, переховування, передача або одержання особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, шляхом обману, шахрайства, шантажу, її уразливого стану або застосування чи погрозою застосування насильства з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи;
# документи та матеріали, що зібрані під час проведення перевірки і підтверджують можливість встановлення статусу.
== Права особи, яка постраждала від торгівлі людьми. ==
=== Особа якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми. ===
Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:
* інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;
* медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;
* тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк ''до трьох місяців'', який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;
* відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України];
* одноразової матеріальної допомоги у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2012-п#Text порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України];
* допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.
 Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, має також право на:
* безоплатне отримання послуг перекладача;
* тимчасове перебування в Україні строком ''до трьох місяців'', який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв'язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;
* постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.
== Куди звертатися ==
'''Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді''' є основним виконавцем заходів з надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, на які покладені функції з здійснення оцінки потреб постраждалої особи, розробки плану її реабілітації, координації та контролю за його виконанням. 

Також, допомогу постраждалі особи можуть отримати в '''територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг)'''. 
'''Діти''', які постраждали від торгівлі людьми можуть бути влаштовані до '''центру соціально-психологічної реабілітації дітей та притулку для дітей''' з метою тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги.

'''За отриманням допомоги можна звернутись і до наступних установ:'''
* уповноваженого підрозділу місцевої державної адміністрації, відповідального за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми (управління соціального захисту населення);
* фахівця з соціальної роботи, який працює безпосередньо в територіальній громаді;
* служби у справах дітей (у випадку, якщо постраждалою особою є дитина);
* дільничного інспектора поліції або управління внутрішніх справ (відділ боротьби з торгівлею людьми УМВС України);
* громадських організацій.

'''Зверніть увагу!''' У разі коли особа постраждала від торгівлі людьми за кордоном, вона може звернутися за допомогою до дипломатичного представництва України в державі, в якій вона перебуває. Дипломатичне представництво України за кордоном сприяє поверненню громадян України, постраждалих від торгівлі людьми, в Україну відповідно до законодавства.

== Виплата одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2012-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 року № 660 «Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми»] '''виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органами соціального захисту населення''' за місцем проживання (перебування) заявника та '''становить три прожиткові мінімуму для особи відповідної категорії'''. 

Для отримання матеріальної допомоги особа або законний представник дитини, яка постраждала від торгівлі людьми і розлучена із сім’єю, або недієздатної особи подає органові соціального захисту населення за місцем проживання (перебування) зазначеної особи такі документи:
* заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
* копію довідки про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;
* копію документа, що посвідчує особу.

Матеріальна допомога виплачується особі ''не пізніше одного місяця ''з дня її звернення до органу соціального захисту населення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі.

== Довідково ==
'''527''' та '''0 800 505 501''' – номери телефону Національної безкоштовної гарячої лінії з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.

 
[https://barcelona.mfa.gov.ua/news/8113-kontakti-gromadsykih-organizacij-jaki-pracyujuty-u-sferi-protidiji-torgivli-lyudymi-na-teritoriji-ukrajini-kontaktni-dani-pracivnikiv-oblasnih-derzhavnih-administracij-vidpovidalynih-za- Контакти громадських організацій, які працюють у сфері протидії торгівлі людьми на території України.]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Порядок реєстрації релігійної організації

2022-07-20T09:00:06Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1415-12 Наказ Міністерства культури України від 18 квітня 2012 року № 366 "Про затведження Стандарту надання адміністративної послуги з реєстрації статуту (положення) релігійної організації та змін до нього"]

== Поняття релігійної організації ==
Відповідно до ст. 7 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації] релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Статтею 13 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації] релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Згідно з підпунктом 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] релігійні організації відносяться до '''неприбуткових організацій''' та повинні відповідати вимогам підпункту 133.4.1. Доходи (прибутки) релігійної організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

== Державна реєстрація релігійної організації ==
Правоздатність релігійної організації відповідно до цивільного законодавства визначає її статут, який приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях та містить відомості про:

* вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження;
* місце релігійної організації в організаційній структурі релігійного об'єднання;
* майновий стан релігійної організації;
* права релігійної організації на заснування підприємств, засобів масової інформації, інших релігійних організацій, створення навчальних закладів;
* порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації;
* порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації та інше.

Статут (положення) релігійної організації не повинен суперечити чинному законодавству.

'''Зверніть увагу!''' Документи, які визначають віросповідну діяльність, вирішують ''інші внутрішні питання'' релігійної організації, не підлягають реєстрації в державних органах.

Для одержання релігійною громадою правоздатності юридичної особи громадяни в кількості ''не менше десяти чоловік'', які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Статут релігійної організації підлягає реєстрації у порядку, що визначений статтею 14 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації].

==== Держана реєстрація релігійної громади ====
'''До статуту (положення) релігійної громади''' на підтвердження відомостей, викладених у ньому, додатково подаються належним чином засвідчені копії:

1) рішення (витягу) про утворення релігійної громади, її найменування, затвердження статуту, обрання керівних (виконавчих) органів - протокол загальних зборів віруючих громадян або установчого релігійного з’їзду, конференції тощо (далі - протокол загальних зборів). Зазначене рішення приймається у порядку, передбаченому статутом (положенням) релігійної громади, та оформлюється згідно з внутрішніми настановами цієї релігійної громади;

2) документа про право власності чи користування приміщенням або письмової згоди власника приміщення на надання адреси за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні) релігійної громади.

'''Для реєстрації статуту (положення) релігійної громади ''у новій редакції''''' до органу реєстрації статуту подаються:

1) заява за підписом керівника або уповноваженого представника релігійної громади;

2) статут (положення) релігійної громади у новій редакції.

'''До статуту (положення) релігійної громади у новій редакції додатково подаються''':

1) належним чином засвідчена копія протоколу (або витяг з протоколу) загальних зборів релігійної громади про внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної громади, ухвалених відповідно до порядку, визначеного у чинному на момент внесення змін статуті (положенні) релігійної громади, із зазначенням списку учасників цих загальних зборів;

2) оригінал чи належним чином засвідчена копія чинної на дату подання документів редакції статуту (положення) релігійної громади, до якого мають бути внесені зміни і доповнення, з відміткою про державну реєстрацію (з усіма змінами, що до нього вносились), та оригінал свідоцтва, виданого органом реєстрації (якщо таке видавалося).

У разі зміни місцезнаходження релігійної громади має бути подано належним чином засвідчену копію документа про право власності чи користування приміщенням або письмової згоди власника приміщення на надання адреси за місцезнаходженням релігійної громади, зазначеним у статуті (положенні).

==== Державна реєстрація релігійних центрів, управлінь, монастирів, релігійних братств, місій та духовних навчальних закладів ====
Релігійні центри, управління, монастирі, релігійні братства, місії та духовні навчальні заклади подають на реєстрацію статут (положення) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії.

Для реєстрації статуту (положення) релігійного центру (управління), що згідно з частиною другою статті 7 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12#Text Закону] представляє релігійні об’єднання, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, подається заява, засвідчена підписом уповноважених представників (уповноваженого представника) загальних зборів засновників (установчого з’їзду (конференції) засновників тощо), що утворюють таке релігійне об’єднання.

Разом із заявою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, подається статут (положення) релігійного центру (управління).

Для реєстрації статуту (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, подається заява за підписом керівника (іншої уповноваженої особи) релігійного центру (управління), що засновує відповідну релігійну організацію.

Разом із заявою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, подається статут (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії) або духовного навчального закладу.

'''До статуту (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії) або духовного навчального закладу на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 цього Закону, додатково подаються належним чином засвідчені копії''':

1) рішення (витягу) про утворення (заснування) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу та затвердження статуту (положення) такої релігійної організації. Зазначене рішення приймається у порядку, передбаченому статутом (положенням) релігійного центру (управління), та оформлюється згідно з внутрішніми настановами цієї релігійної організації;

2) статуту релігійного центру (управління), що засновує монастир, релігійне братство, місіонерське товариство (місію), духовний навчальний заклад;

3) документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).

Для реєстрації статуту (положення) релігійної організації (релігійного центру (управління), монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу) ''у новій редакці''ї до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, подається заява за підписом керівника (іншої уповноваженої особи) релігійної організації, до статуту якої внесено зміни.

Разом із заявою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, подається статут (положення) релігійної організації, викладений у новій редакції.

'''До статуту релігійної організації у новій редакції''' додатково подаються належним чином засвідчені копії:

1) рішення (витягу) уповноваженого органу релігійної організації про внесення змін до статуту (положення), яке ухвалено відповідно до порядку, визначеного у статуті (положенні) релігійної організації, до установчих документів якої вносяться зміни;

2) чинної редакції статуту (положення) релігійної організації з усіма змінами, що до нього вносилися (якщо вони оформлювалися окремими додатками).

'''До статуту (положення) релігійної організації на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації], додатково подаються:'''
# належним чином засвідчена копія рішення (витягу) про утворення релігійного об’єднання та затвердження (прийняття) статуту (положення) релігійного центру чи управління (протокол загальних зборів засновників, установчого з’їзду (конференції) засновників тощо);
# перелік релігійних організацій, що входять до складу релігійного об’єднання на дату подання документів, засвідчений підписом уповноважених представників (уповноваженого представника) загальних зборів засновників (установчого з’їзду (конференції) засновників тощо);
# належним чином засвідчена копія документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).

'''Зверніть увагу!''' У разі якщо релігійний центр (управління) '''входить до складу чи визнає (декларує) у будь-якій формі підлеглість у канонічних, організаційних, інших питаннях будь-яким іншим діючим в Україні чи за її межами релігійним організаціям''', для реєстрації статуту (положення) цього релігійного центру (управління) додатково подається документ, що підтверджує визнання такою релігійною організацією підлеглості їй новоутвореного релігійного центру (управління), або документ, який підтверджує, що новоутворений релігійний центр (управління) входить до складу такої релігійної організації.

Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

== Підстави повернення або відмови в реєстрації статуту релігійної організації ==

==== Повернення статуту релігійної організації. ====
У разі подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, а також обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим неповного переліку документів, визначеного у цій статті, та/або оформлення їх без дотримання встановлених вимог, відсутності у статуті (положенні) релігійної організації відомостей, встановлених частиною третьою статті 12 Закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації], релігійній організації пропонується у межах строків, встановлених Законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації], усунути виявлені недоліки.

У разі якщо релігійна організація не усунула виявлені недоліки протягом встановлених строків, всі документи, які надійшли до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, крім заяви про реєстрацію статуту (положення) релігійної організації (змін до них), повертаються їй супровідним листом із роз’ясненням причин такого повернення.

Орган, який здійснює реєстрацію, в ''місячний термін'' розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і ''не пізніш як у десятиденний термін'' письмово повідомляє про нього заявникам.

У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, може зажадати висновок місцевої державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, а також спеціалістів. У цьому разі рішення про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій приймається ''у тримісячний термін''.

==== Відмова в реєстрації релігійної організації. ====
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації] у реєстрації статуту (положення) релігійної організації (змін до них) може бути відмовлено, якщо її статут (положення) (зміни до них) або діяльність суперечать чинному законодавству.

Рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації із зазначенням підстав відмови повідомляється заявникам письмово ''в десятиденний термін''. Це рішення може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховується до стажу роботи

2022-07-20T07:40:49Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Постанова правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року N 18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії»]

== Чи можна підтвердити періоди роботи на тимчасово окупованій території? ==
1 січня 2004 року відбулося набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], в якому зазначено, що до страхового стажу зараховуються тільки ті періоди роботи, протягом яких сплачувалися страхові внески.

'''Страховий стаж''' – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (стаття[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] ).

Також, в даній статті зазначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»] передбачено, що ''основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка''.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, '''для підтвердження стажу роботи приймаються''':
* дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування,
* довідки,
* виписки із наказів,
* особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати,
* посвідчення,
* характеристики,
* письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання,
* інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії»] визначено процедуру підтвердження періодів роботи до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Дія цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Порядку] поширюється на осіб, які працювали:
* на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;
* на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
* на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;
* у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи (далі - періоди роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території).

== Куди звернутися ==
Звернутись з питанням підтвердження стажу роботи можна до будь якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.

Звернутись із заявою про підтвердження стажу роботи може як сам заявник, так і його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється '''комісіями з питань підтвердження стажу роботи''', що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов’язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об’єднань.

== Порядок підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховується до стажу роботи ==
З питанням підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховуються до стажу роботи потрібно звернутись до обраного територіального органу Пенсійного фонду України та подати:
* заяву про підтвердження стажу роботи;
* трудову книжку.

У заяві потрібно зазначити дані про '''''свідків (не менше двох)''''', які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.

Особа, яка звернулась з питанням підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території або її законний представник можуть додатково подавати інші документи про стаж роботи.

Допомога у зборі необхідних документів чи отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи може надаватись територіальними органами Пенсійного фонду України.

Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, територіальний орган Пенсійного фонду України запрошує та опитує свідків зазначених заявником в заяві.

Якщо ''свідок проживає (перебуває) в іншій адміністративно-територіальній одиниці України'', ніж та, в якій проживає (перебуває) заявник, територіальний орган Пенсійного фонду України звертається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка для його опитування.

Запрошення свідку надсилається ''протягом трьох робочих днів ''з дня звернення заявника до територіального органу Пенсійного фонду України (з дня одержання запиту територіальним органом Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка).

Запрошення ''свідка, який проживає на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастопол''і, для його опитування здійснюється особою, яка звернулась з даним питанням. Опитування проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, який обирає свідок.

'''Зверніть увагу!''' Результати опитування свідка оформляються ''Актом опитування свідка'' (додаток 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Порядку № 18-1] )

''Свідок, що проживає за межами України,'' надсилає заяву, в якій зазначається інформація про спільний період роботи на одному підприємстві із заявником, легалізовану органами Міністерства закордонних справ України (у разі якщо інше не передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна) або дипломатичним представництвом чи консульською установою України в державі проживання свідка. До заяви свідок додає завірені копії документів про свою роботу за час, щодо якого він підтверджує роботу заявника.

== Термін розгляду ==
Заява про підтвердження стажу роботи разом з документами ''протягом п’яти робочих днів'' передаються на розгляд Комісії.

Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та '''не пізніше п'яти робочих днів''' з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення.

Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

[[Категорія:Трудова книжка. Трудовий стаж]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховується до стажу роботи

2022-07-20T07:40:00Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Постанова правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року N 18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text ]

== Чи можна підтвердити періоди роботи на тимчасово окупованій території? ==
1 січня 2004 року відбулося набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], в якому зазначено, що до страхового стажу зараховуються тільки ті періоди роботи, протягом яких сплачувалися страхові внески.

'''Страховий стаж''' – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (стаття[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] ).

Також, в даній статті зазначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»] передбачено, що ''основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка''.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, '''для підтвердження стажу роботи приймаються''':
* дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування,
* довідки,
* виписки із наказів,
* особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати,
* посвідчення,
* характеристики,
* письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання,
* інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії»] визначено процедуру підтвердження періодів роботи до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Дія цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Порядку] поширюється на осіб, які працювали:
* на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;
* на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
* на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;
* у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи (далі - періоди роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території).

== Куди звернутися ==
Звернутись з питанням підтвердження стажу роботи можна до будь якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.

Звернутись із заявою про підтвердження стажу роботи може як сам заявник, так і його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється '''комісіями з питань підтвердження стажу роботи''', що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов’язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об’єднань.

== Порядок підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховується до стажу роботи ==
З питанням підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховуються до стажу роботи потрібно звернутись до обраного територіального органу Пенсійного фонду України та подати:
* заяву про підтвердження стажу роботи;
* трудову книжку.

У заяві потрібно зазначити дані про '''''свідків (не менше двох)''''', які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.

Особа, яка звернулась з питанням підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території або її законний представник можуть додатково подавати інші документи про стаж роботи.

Допомога у зборі необхідних документів чи отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи може надаватись територіальними органами Пенсійного фонду України.

Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, територіальний орган Пенсійного фонду України запрошує та опитує свідків зазначених заявником в заяві.

Якщо ''свідок проживає (перебуває) в іншій адміністративно-територіальній одиниці України'', ніж та, в якій проживає (перебуває) заявник, територіальний орган Пенсійного фонду України звертається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка для його опитування.

Запрошення свідку надсилається ''протягом трьох робочих днів ''з дня звернення заявника до територіального органу Пенсійного фонду України (з дня одержання запиту територіальним органом Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка).

Запрошення ''свідка, який проживає на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастопол''і, для його опитування здійснюється особою, яка звернулась з даним питанням. Опитування проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, який обирає свідок.

'''Зверніть увагу!''' Результати опитування свідка оформляються ''Актом опитування свідка'' (додаток 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Порядку № 18-1] )

''Свідок, що проживає за межами України,'' надсилає заяву, в якій зазначається інформація про спільний період роботи на одному підприємстві із заявником, легалізовану органами Міністерства закордонних справ України (у разі якщо інше не передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна) або дипломатичним представництвом чи консульською установою України в державі проживання свідка. До заяви свідок додає завірені копії документів про свою роботу за час, щодо якого він підтверджує роботу заявника.

== Термін розгляду ==
Заява про підтвердження стажу роботи разом з документами ''протягом п’яти робочих днів'' передаються на розгляд Комісії.

Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та '''не пізніше п'яти робочих днів''' з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення.

Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

[[Категорія:Трудова книжка. Трудовий стаж]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Право на інформовану згоду щодо надання медичної допомоги

2022-07-10T17:52:26Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1972-12 Закон України "Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України "Про психіатричну допомогу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1095-13 Порядок надання комплексної медичної допомоги вагітній жінці під час небажаної вагітності, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24 травня 2013 року № 432]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0382282-09 Тимчасові стандарти, критерії та індикатори надання медичної допомоги підліткам та молоді в центрах (відділеннях, кабінетах) медичної допомоги підліткам та молоді, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 червня 2009 року № 382]

== Загальні положення ==
Чіткого визначення терміну "інформована згода на медичну допомогу" законодавство не містить. Однак, виходячи зі змісту [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 статті 28 Конституції України], статті 43,39 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"] (далі - Основи), [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 284 Цивільного кодексу України] (далі - ЦКУ), можна прийти до висновку, що:

'''Інформаційна згода на медичну допомогу''' – вільне, усвідомлене рішення особи, що звернулася за медичною допомогою та/ або її законних представників щодо обрання та застосування методів діагностики, профілактики та лікування, яке базується на отриманні від лікаря в доступній формі інформації про стан його здоров'я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров'я.

Рішення щодо надання згоди на медичну допомогу повинно бути вільним. Воно не може бути результатом зовнішнього примусу (примус шляхом погрози, психологічний тиск інших людей, службова залежність) чи активного переконання будь-кого, включаючи і лікаря (психологічний тиск інших людей, тиск із боку медичного персоналу, що запевняє про можливість відмовитись у подальшому від проведення даного медичного втручання).

Рішення має бути лише результатом особистого вибору, що ґрунтується на повній інформації про ситуацію (стан здоров’я).
Лікар/медичний працівник зобов'язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров'я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров'я ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 частина третя статті 39 Основ]).

Якщо інформація про хворобу пацієнта може погіршити стан його здоров'я або погіршити стан здоров'я його представників, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право надати неповну інформацію про стан здоров'я пацієнта, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами (частина четверта статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n348 Основ]).

== Хто надає згоду на медичну допомогу (загальне правило): ==
* законні представники - якщо медичної допомоги потребують пацієнти віком до 14 років та пацієнти, визнані недієздатними;
* особа, яка потребує медичної допомоги - з 14 років ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 284 ЦКУ] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 стаття 43 Основ]).

У разі, коли медичного втручання потребує ''особа у віці з 14 до 18 років'', доцільно повідомити про це її законних представників. Це пов’язано з необхідністю дотримання положень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статей 31, 32, 37, 39 ЦКУ] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 пункту 2 статті 150 Сімейного кодексу України].

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12 '''Форма первинної облікової документації № 003-6/0 Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та проведення операції та знеболення, , затверджено наказом МОЗ від 14 лютого 2012 року № 110.''']

{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!''' Згода на медичне втручання не береться, якщо маються ознаки загрози життю пацієнта і немає можливості з об’єктивних причин отримати згоду на втручання. У такому випадку рішення щодо медичного втручання приймає лікар.
|}

== Право на відмову від лікування має: ==
* Пацієнт з 18 років, дієздатність якого не обмежена;
* законні представники пацієнтів до 18 років та пацієнтів визнаних недієздатними чи дієздатність яких обмежено ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 4 статті 284 ЦКУ], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 частини четверта та п'ята статті 43 Основ]).

Якщо відсутність згоди може призвести до тяжких для пацієнта наслідків, лікар зобов'язаний це пояснити. Якщо і після цього пацієнт відмовляється від лікування, лікар має право взяти від нього '''письмове підтвердження''', а при неможливості його одержання - засвідчити відмову відповідним актом у присутності свідків. У випадку, коли відмова законного представника від лікування може мати для пацієнта тяжкі наслідки, лікар повинен повідомити про це органи опіки і піклування ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 частини третя та п'ята статті 43 Основ]).

== Інформована згода при проведенні профілактичних щеплень ==
Інформовану згоду на проведення профілактичних щеплень, після отримання об'єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення, надають:
* особисто громадяни, які потребують щеплення, у віці з 18 років, з повною дієздатністю;
* громадяни, які потребують щеплення у віці від 15 до 18 років та їх законні представники;
* законні представники осіб, що потребують щеплення, у віці до 15 років чи осіб, що визнані недієздатними ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 частина шоста статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]).

== Інформована згода при тестуванні на ВІЛ ==
Тестування ''осіб віком від 14 років і старших'' проводиться добровільно, за наявності усвідомленої інформованої згоди особи, отриманої після надання їй попередньої консультації щодо особливостей тестування, його результатів і можливих наслідків, з дотриманням умов щодо конфіденційності персональних даних, у тому числі даних про стан здоров'я особи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1972-12 частина друга статті 6 Закону України "Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ"]).

Тестування ''дітей віком до 14 років та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними'', проводиться на прохання їх батьків або законних представників та за наявності усвідомленої інформованої згоди. Батьки та законні представники зазначених осіб мають право бути присутніми під час проведення такого тестування, ознайомлені з його результатами та зобов'язані забезпечити збереження умов конфіденційності даних про ВІЛ-статус осіб, інтереси яких вони представляють.

Тестування ''дітей віком до 14 років, які позбавлені батьківського піклування та перебувають під опікою'' у дитячих чи навчальних закладах з повним державним утриманням, проводиться в разі усвідомлення ними наслідків і переваг такого огляду на прохання їх законних представників та за умови наявності усвідомленої інформованої згоди таких осіб лише з метою призначення дітям лікування, догляду та підтримки у зв'язку з ВІЛ-інфекцією. Законні представники таких малолітніх осіб мають право бути ознайомлені з результатами зазначеного тестування та зобов'язані забезпечити збереження конфіденційності даних про ВІЛ-статус осіб, інтереси яких вони представляють ([http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0382282-09 абзац четвертий пункту 3.1. Тимчасових стандартів, критеріїв та індикаторів надання медичної допомоги підліткам та молоді в центрах (відділеннях, кабінетах) медичної допомоги підліткам та молоді, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 червня 2009 року № 382]).

== Інформована згода щодо процедури штучного переривання небажаної вагітності ==
Операція (процедура) штучного переривання небажаної вагітності здійснюється після обов’язкового підписання вагітною жінкою інформованої добровільної згоди вагітної жінки на проведення операції (процедури) штучного переривання небажаної вагітності за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1095-13 формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24 травня 2013 року № 423].

Проведення операції (процедури) штучного переривання небажаної вагітності здійснюється:
* у вагітної жінки віком до 14 років - за заявою (згодою) її законних представників;
* у вагітної недієздатної особи здійснюється за заявою (згодою) її законних представників;
* у вагітної жінки, яка досягла 14 років - за її згодою відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 284 Цивільного кодексу України] ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1095-13 пункт 1.8. Порядку надання комплексної медичної допомоги вагітній жінці під час небажаної вагітності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24 травня 2013 року № 432]).

Штучне переривання небажаної вагітності за наявності підстав немедичного характеру, зазначених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/144-2006-%D0%BF Переліку підстав, за наявності яких можливе штучне переривання вагітності, строк якої становить від 12 до 22 тижнів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 року № 144], здійснюють:
# за заявою (згодою) вагітної жінки;
# для неповнолітньої, недієздатної вагітної особи - за заявою (згодою) її законних представників при наявності документів, які підтверджують ці обставини.

== Інформована згода при наданні психіатричної допомоги ==
=== Психіатричний огляд, амбулаторна психіатрична допомога ===
Проводиться лікарем-психіатром:
* особи, яка досягла 14 років, - за її згодою (усною (особисте прохання) чи за її усвідомленою письмовою згодою);
* особи віком до 14 років (малолітній особі) – за згодою батьків чи іншого законного представника (на їхнє прохання (усна згода) або за їхньою письмовою згодою). У разі незгоди одного з батьків або за відсутності батьків психіатричний огляд проводиться, амбулаторна психіатрична допомога надається - за рішенням (згодою) органу опіки та піклування, яке ухвалюється не пізніше 24 годин з моменту звернення іншого законного представника зазначеної особи до цього органу і може бути оскаржено відповідно до закону, у тому числі до суду;
* недієздатної особи, якщо така особа за своїм станом здоров’я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду, - на прохання (усна згода) або за письмовою згодою її законного представника. Законний представник недієздатної особи сповіщає орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного про надання ним згоди на проведення психіатричного огляду підопічного не пізніше дня, наступного за днем надання такої згоди ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 частина перша статті 11, частина перша статті 12 Закону України "Про психіатричну допомогу"]).

Психіатричний огляд, амбулаторна психіатрична допомога особи без згоди її та/чи згоди її законних представників проводиться у примусовому порядку за рішенням суду.

Див. додатково консультацію "[[Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку]]"

=== Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги ===
Здійснюється за згодою:
* особи, яка досягла 14 років - за її згодою;
* особи віком до 14 років (малолітній особі) – за згодою батьків чи іншого законного представника). У разі незгоди одного з батьків або за відсутності батьків госпіталізація особи проводиться за рішенням (згодою) органу опіки та піклування, яке ухвалюється не пізніше 24 годин з моменту звернення іншого законного представника зазначеної особи до цього органу і може бути оскаржено відповідно до закону, у тому числі до суду;
* недієздатної особи добровільно – за її згодою (усною чи письмовою). Законний представник особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, сповіщає орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного про згоду його підопічного на госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги не пізніше дня, наступного за днем надання такої згоди. Особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною, яка за станом свого здоров’я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду, госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги за рішенням (згодою) органу опіки на підставі звернення до цього органу законного представника зазначеної особи.

Див. додатково консультацію "[[Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку]]"

{| class="wikitable"
|-
|Правова консультація розроблена ГО "Медичний проектний центр" за підтримки українсько-канадського проекту "Доступна та якісна правова допомога в Україні"
|}

== Див. також ==
* [[Права пацієнта]]
* [[Права породіль]]
* [[Право на медичну допомогу не за місцем реєстрації]]
[[Категорія: Право на медичну допомогу]]

Оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування

2022-07-08T10:48:48Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/586-14#Text Закон України "Про місцеві державні адміністрації"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]

== Способи оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих ОВВ та ОМС ==
Нерідко унаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування порушуються права та охоронювані законом інтереси громадян, підприємств та організацій.
Одним із способів відновлення порушених таким чином прав є оскарження неправомірних рішень, дій чи бездіяльності органів, що мають владні повноваження:
* у досудовому порядку шляхом звернення до:
# вищестоящого в порядку відомчої підлеглості органу;
# вищестоящої посадової чи службової особи;
* у судовому порядку.

== Куди подавати скаргу? ==
Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається '''у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі''', що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - '''безпосередньо до суду''' (ст. 16 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»]).

'''Зверніть увагу!''' Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій '''особисто'''.

Скарги на рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів вирішуються в судовому порядку. 
Відповідно до статті 43 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/586-14 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»] акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

== Як подавати? ==
Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками. 
Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність. 
До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину. 
Особливості розгляду скарг громадян на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно визначаються [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]. 
Особливості розгляду скарг громадян на реєстраційні дії, відмову в державній реєстрації, бездіяльність державного реєстратора визначаються [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"].

=== Строки оскарження ===
Стаття 17 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"] визначає строки оскарження: скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом '''одного року з моменту його прийняття''', але не пізніше '''одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням'''. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.

Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути '''оскаржено до суду''' в термін, передбачений законодавством України.

=== Права громадян ===
Стаття 18 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"] визначає , що громадянин , який звернувся із скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб має право:
* особисто викласти аргументи особі, що перевіряла скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяві;
* знайомитися з матеріалами перевірки;
* подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає скаргу;
* бути присутнім при розгляді скарги;
* користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
* одержати письмову відповідь про результати розгляду скарги;
* висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги;
* вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

=== Обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг визначені статтею 19 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"] ===
Органи державної влади і місцевого самоврядування їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
* об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти скарги;
* у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді скарги скласти про це мотивовану постанову;
* на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його скаргу;
* скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
* забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з скаргою рішень;
* письмово повідомляти громадянина про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення;
* вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
* у разі визнання скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
* не допускати безпідставної передачі розгляду скарг іншим органам;
* особисто організовувати та перевіряти стан розгляду скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань.

=== Строки розгляду скарги передбачений статею 20 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"] ===
Скарги розглядаються і вирішуються у термін '''не більше одного місяця від дня їх надходження''', а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, '''але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання'''. Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, керівник відповідного органу, або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, '''не може перевищувати сорока п'яти днів'''. 
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого вище терміну. 
'''Зверніть увагу!''' '''Скарги громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.'''

== Оскарження рішення, дії та бездіяльності місцевих ОВВ та ОМС в судовому порядку ==
Відповідно до ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок звернення до суду регламентований процесуальним законодавством, зокрема [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексом адміністративного судочинства України] (надалі – КАС).
Так, стаття 2 КАС визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження ([[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|Провадження в адміністративній справі]]).

== Див. додатково ==
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України

2022-07-06T16:08:10Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/740-2015-%D0%BF/paran10#n10 Постанова Кабунету Міністрів України від 23.09.2015 №740 «Про затвердження Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям осіб»]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/829-2000-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 № 829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців»]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/336-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 336 «Про деякі питання соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей»]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302«Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.2020 № 674 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"]

== Категорії осіб, яким надається статус члена сім’ї загиблого учасника АТО ==
Відповідно до статті 10 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] статус члена сім’ї загиблого учасника АТО поширюється на:

1) сім’ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону], які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), а також внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів;

сім’ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов’язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов’язаних з антигромадськими проявами;

сім’ї загиблих під час Другої світової війни осіб із числа особового складу груп самозахисту об’єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також сім’ї загиблих внаслідок бойових дій працівників госпіталів, лікарень та інших медичних закладів;

сім’ї осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності, а також сім’ї осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності.

Дія абзацу четвертого цього пункту не поширюється на сім’ї працівників міліції, осіб, які проходили службу в правоохоронних органах спеціального призначення, військовослужбовців внутрішніх військ, Збройних Сил України та інших військових формувань, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з подіями Революції Гідності.

До членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначених у цій статті, належать:
* батьки;
* один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;
* діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
* діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
* діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;
* утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку з цим виплачується пенсія;

2) дружина (чоловік) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружина (чоловік) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

На дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя особами з інвалідністю, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті особи з інвалідністю;

3) дружина (чоловік), які не одружилися вдруге, батьки, неповнолітні діти померлих учасників бойових дій, партизанів, підпільників, військовослужбовців та учасників війни, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Другої світової війни та війни 1938-1939 років з імперіалістичною Японією, нагороджених за бойові дії державними нагородами та орденами і медалями колишнього Союзу РСР (крім ювілейних);

4) діти померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення цих закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

== Порядок отримання статусу члена сім’ї загиблого учасника АТО ==
Для встановлення статусу, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, необхідно подати структурному підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення заяву і документи, передбачені пунктом 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/740-2015-%D0%BF/paran10#n10 ПКМУ №740 від 23.09.2015].

Рішення про встановлення статусу приймається структурними підрозділами місцевих держадміністрацій з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у ''місячний строк'' з дати подання документів. Відсутність необхідних документів та їх недостовірність є підставою для відмови в наданні зазначеного статусу особи.

Структурний підрозділ місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення позбавляє статусу особи члена сім’ї загиблого учасника АТО у разі:
* наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

* виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або надання недостовірних даних про особу;

* подання особою заяви про позбавлення її такого статусу.

Рішення структурного підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.

Посвідчення з написом “Посвідчення члена сім’ї загиблого” видається відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302].

== Пільги членам сім’ї загиблого учаника АТО ==
Відповідно до статті 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/page Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» члени сімей загиблих учасників АТО мають наступні пільги]:
# безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
# безплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
# безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України;
# 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
# 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);
# 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
# позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир;
# користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
# щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
# першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
# виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
# використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
# переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування в разі ліквідації підприємства, установи, організації;
# позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею ''протягом двох років'' з дня взяття на квартирний облік.Органи виконавчої влади, виконавчі комітети місцевих рад зобов'язані подавати допомогу особам з інвалідністю внаслідок війни і сім'ям загиблих військовослужбовців у будівництві індивідуальних жилих будинків. Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відводяться зазначеним особам у першочерговому порядку;
# одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;
# першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків, технічне обслуговування та забезпечення стоянками транспортних засобів;
# зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;
# позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;
# першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;
# позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за ветераном війни, в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України;
# вступ поза конкурсом до державних та комунальних закладів вищої та фахової передвищої освіти на спеціальності, підготовка за якими здійснюється за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів.

Членам сім'ї загиблого учасника АТО,а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

'''Щорічно до 5 травня''' членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10, статті 10-1 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону], а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Пільга щодо вступу до закладів вищої та фахової передвищої освіти, передбачена пунктом 23 цієї статті, надається зазначеним у пункті 1 статті 10 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону] дітям учасників бойових дій на території інших держав, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час воєнних дій та конфліктів на території інших держав, а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на території інших держав під час цих дій та конфліктів.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають державні і комунальні заклади дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти, забезпечують безкоштовним харчуванням дітей, на яких поширюється чинність цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону].

== Виплата допомоги на поховання ==
Згідно з п. 4 ст. 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/page Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] військові формування, військовослужбовці яких загинули чи померли в період проходження військової служби, подають їх сім'ям і батькам допомогу в проведенні похорону і компенсують матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження пам'ятників. Розмір такої допомоги становить п’ять прожиткових мінімумів у розрахунку на місяць на одну особу, установлених законом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця (п. 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/829-2000-%D0%BF ПКМУ №829 від 22.05.2000]).

Батькам та неповнолітнім дітям, а також дітям з інвалідністю з дитинства (незалежно від їх віку) військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження військової служби, державою виплачується одноразова грошова компенсація в розмірі суми державного страхування військовослужбовців з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.

== Одноразова грошова допомога у разі загибелі учасника АТО ==
Відповідно до п. 5 Порядку, затвердженого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/336-2016-%D0%BF ПКМУ №336 від 29.04.2016], одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у підпункті 1пункту 3 цього Порядку, призначається та виплачується членам їх сімей '''''у розмірі 750 прожиткових мінімумів''''', установлених законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому загинули (померли) особи, зазначені у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку, рівними частинами. До членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, які мають на це право, належать:
* утриманці загиблого або особи, що пропала безвісти, яким у зв’язку з цим виплачується пенсія;
* батьки;
* один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;
* діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
* діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
* діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.

Якщо один із членів сім’ї відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частина розподіляється між іншими членами сім’ї, які мають право на її отримання, у рівних частинах. Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально засвідчена в установленому законодавством порядку.

== Доплата до пенсії родинам загиблих в АТО/ООС ==
[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-dodatkovij-socialnij-zahist-okremih-kategorij-t30820 Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2020 № 674 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"] '''встановлено''' що з 1 серпня 2020 р., якщо '''розмір пенсії в разі втрати годувальника '''(з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) '''у членів сім’ї осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції,''' забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, каліцтва, контузії або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, або смерть яких пов’язана із захистом Батьківщини, а також у членів сім’ї осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, каліцтва, контузії або захворювання, пов’язаних із безпосередньою участю в зазначених заходах, '''не досягає 7800 гривень''', а також якщо розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до допомоги, установлених законодавством) у дитини, якій відповідно до пунктів 3-5 статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] надано статус члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, не досягає зазначеного розміру, таким особам '''встановлюється адресна допомога до пенсії та державної соціальної допомоги в сумі, що не вистачає до цього розміру'''.

'''Зверніть увагу!''' З 1 січня 2022 р. адресна допомога до пенсії установлюється кожному з непрацездатних батьків, дружині (чоловікові) незалежно від наявності інших членів сім’ї загиблого, померлого (такого, що пропав безвісти).

Якщо зазначені пенсія або державна соціальна допомога призначені на двох і більше членів сім’ї (крім непрацездатних батьків, дружини (чоловіка), адресна допомога встановлюється в сумі, що не вистачає до 6100 гривень, на кожного члена сім’ї.

'''Перерахунок пенсії, за матеріалами пенсійних справ, відповідно до Постанови, має забезпечити Пенсійний Фонд України з 1 серпня 2020 року.'''

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎ ]]
[[Категорія: Територіальні органи‎]]'''

Дуальна форма здобуття професійної (професійно-технічної) освіти

2022-07-01T12:02:04Z

Lyudmyla.benedyuk: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України «Про освіту» від 5 вересн...

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2018-%D1%80#Text Розпорядження КМУ від 19.09.2018 № 660-р «Про схвалення Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0193-20#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.12.2019 № 1551 «Про затвердження Положення про дуальну форму здобуття професійної (професійно-технічної) освіти»]

== Загальні положення ==

'''Дуальна форма здобуття професійної освіти''' (далі - дуальна форма здобуття освіти) - спосіб здобуття професійної освіти, що передбачає поєднання навчання осіб (далі - здобувачі освіти) у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях (далі - суб’єкти господарювання) для набуття відповідної кваліфікації на основі договору про здобуття професійної освіти за дуальною формою.

Завданням дуальної форми здобуття освіти є забезпечення відповідності якості професійної освіти вимогам ринку праці з урахуванням поточних і перспективних потреб суб’єктів господарювання усіх організаційно-правових форм і форм власності, а також розвитку державно-приватного партнерства у сфері професійної освіти.

== Організація освітнього процесу за дуальною формою здобуття професійної (професійно-технічної) освіти ==

Дуальна форма здобуття освіти у закладі освіти організовується відповідно до освітніх програм/стандартів професійної освіти з конкретних професій/кваліфікацій та робочих навчальних планів, які розробляються спільно із суб’єктом господарювання та затверджуються у встановленому законодавством порядку за погодженням із суб’єктом господарювання.

За умови здобуття професійної освіти за дуальною формою за рахунок коштів державного або місцевого бюджету групи з числа здобувачів освіти за дуальною формою у державних і комунальних закладах освіти створюються за наявності ''не менше ніж 15 та не більше ніж 30 осіб.'' Наповнюваність груп за умови здобуття професійної освіти за дуальною формою за рахунок коштів юридичних або фізичних осіб регулюється рішенням керівника закладу освіти. У приватних закладах освіти мінімальна наповнюваність груп визначається засновником.

Надання робочих місць або навчально-виробничих ділянок для проходження здобувачами освіти професійно-практичної підготовки здійснюється суб’єктом господарювання з урахуванням вимог законодавства у сфері праці та професійної освіти і відповідно до укладених із закладом освіти договорів.

Керівник суб’єкта господарювання або заступник керівника суб’єкта господарювання призначає координатора/координаторів суб’єкта господарювання (за потреби), наставників для здобувачів освіти.

Керівник закладу освіти своїм наказом покладає обов’язки координатора закладу освіти на педагогічного працівника закладу освіти.

Професійно-теоретична підготовка за дуальною формою здобуття освіти здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0711-06#Text Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 травня 2006 року за № 419, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 червня 2006 року за № 711/12585], та цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0193-20#Text Положення]. Професійно-практична підготовка здійснюється відповідно до освітньої програми та цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0193-20#Text Положення].

Державна кваліфікаційна атестація здобувачів освіти за дуальною формою здобуття освіти здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0124-99#Text Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 31 грудня 1998 року № 201/469, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 березня 1999 року за № 124/3417].

=== Порядок укладення договорів щодо провадження професійної освіти за дуальною формою ===

Заклад освіти і суб’єкт господарювання укладають договори щодо провадження професійної освіти за дуальною формою.

Заклад освіти на підставі укладених із суб’єктами господарювання договорів щодо провадження професійної освіти за дуальною формою формує перелік суб’єктів господарювання, що надають здобувачам освіти робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження професійно-практичної підготовки.

У переліку зазначаються:

* найменування суб’єктів господарювання,

* кількість робочих місць та/або навчально-виробничих ділянок, що надаються кожним суб’єктом господарювання для професійно-практичної підготовки.

Дуальна форма здобуття освіти у закладі освіти запроваджується відповідно до наказу керівника закладу освіти.

Здобувач освіти може обирати місце для проходження професійно-практичної підготовки відповідно до переліку суб’єктів господарювання, які уклали договори щодо провадження професійної освіти за дуальною формою із закладом освіти.

Договір про здобуття професійної освіти за дуальною формою укладають:

* здобувач освіти (у разі досягнення ним повноліття) або його батьки, інші законні представники,

* заклад освіти

* суб’єкт господарювання.

Суб’єкт господарювання розподіляє здобувачів освіти на робочі місця або навчально-виробничі ділянки виробничих підрозділів відповідно до укладених договорів про здобуття професійної освіти за дуальною формою, та вимог і потреб освітньої програми/стандарту професійної освіти.

Заклад освіти видає накази про направлення здобувачів освіти на професійно-практичну підготовку до суб’єкта господарювання, закріплює за здобувачами освіти майстрів виробничого навчання (асистентів майстрів виробничого навчання).

Здобувачі освіти можуть включатися до штатного розпису працівників суб’єктів господарювання під час здобуття професійної освіти за дуальною формою у разі укладання трудових договорів.

Суб’єкт господарювання забезпечує облік виконаних здобувачем освіти робіт та оплату праці за фактично виконаний обсяг робіт згідно з установленими системами оплати праці та укладеними договорами про здобуття професійної освіти за дуальною формою.

Здобувачі освіти отримують заробітну плату або іншу грошову винагороду, інші види матеріального заохочення під час професійно-практичної підготовки на робочому місці суб’єкта господарювання відповідно до договорів про здобуття професійної освіти за дуальною формою.

=== Оцінювання результатів навчання здобувача освіти ===

Заклад освіти спільно із суб’єктом господарювання оцінює результати навчання здобувача освіти.

Здобувач освіти веде щоденник, до якого вносяться:

* поточні записи здобувача освіти, майстра виробничого навчання, наставника, координаторів дуальної форми здобуття освіти (за потреби) щодо виконання графіка освітнього процесу,

* набуття здобувачем освіти професійних і ключових компетентностей, визначених освітньою програмою/стандартом професійної освіти,

* результати поточного оцінювання результатів навчання.

Форма щоденника затверджується керівником закладу освіти за погодженням із суб’єктом господарювання.

Заклад освіти видає здобувачу освіти документ про здобуті освітню та/або професійну кваліфікацію за результатами державної кваліфікаційної атестації.

Заклад освіти та суб’єкт господарювання беруть участь у моніторингу результатів здобуття професійної освіти здобувачами освіти за дуальною формою.

Заклад освіти надає (за потреби) наставникам, координаторам дуальної форми здобуття освіти та іншим працівникам суб’єкта господарювання психолого-педагогічну, методичну допомогу.

Засновник закладу освіти зобов’язаний забезпечити здобувачу освіти можливість продовжити здобуття професійної освіти за дуальною формою у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти.

Питання щодо умов праці, запровадження і визначення розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших видів матеріального і морального заохочення для наставників, створення умов для підвищення їхнього професійного рівня може передбачати своїм рішенням суб’єкт господарювання.

'''Зверніть увагу!''' Дуальна форма здобуття професійної освіти базується на денній формі здобуття професійної освіти та може поєднуватися з іншими видами інституційної форми здобуття професійної освіти.

Фінансування здобуття професійної освіти за дуальною формою може забезпечуватися за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фізичних, юридичних осіб, інших додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством.

[[Категорія:Право на освіту]]

Допомога засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні

2022-06-24T11:23:48Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально - виконавчий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-13 Наказ Міністерства юстиції України від 07 березня 2013 року № 396/5 "Про затвердження Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18 Наказ Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0408-18 Наказ Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2018 року № 974/5/467/609/280 "Про затвердження Порядку взаємодії установ виконання покарань, уповноважених органів з питань пробації та суб'єктів соціального патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"]

== Надання допомоги засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні ==

Уповноважений орган з питань пробації спільно з адміністрацією установи виконання покарань '''''не пізніше ніж за три місяці''''' до закінчення строку покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк організовує здійснення заходів щодо сприяння засудженим, які готуються до звільнення, у:

* визначенні місця проживання після звільнення,

* влаштуванні до спеціалізованих установ для звільнених,

* госпіталізації до закладів охорони здоров’я (за потреби),

* працевлаштуванні після звільнення працездатних осіб.

В установах виконання покарань організовуються курси підготовки засуджених до звільнення.

Особи з інвалідністю першої та другої груп, а також особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], у разі потреби, за їхньою згодою направляються у будинки осіб з інвалідністю і престарілих.

Неповнолітні, які позбавлені батьківського піклування, у необхідних випадках направляються службами у справах дітей до шкіл-інтернатів або над ними встановлюється опіка чи піклування.

Заходи щодо соціального патронажу осіб, звільнених від покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3160-17#Text Законом України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"], а порядок взаємодії суб’єктів соціального патронажу - Міністерством соціальної політики України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством юстиції України.

== Надання допомоги особам, звільненим із місць відбування покарання ==
Відповідно до статті 157 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчого кодексу України]:

* Особи, '''які звільнені від відбування покарання''', забезпечуються безплатним проїздом до місця проживання або роботи в межах України. 
* У разі відсутності необхідного '''за сезоном''' одягу, взуття і коштів на їх придбання особи, звільнені від відбування покарання, забезпечуються одягом і взуттям '''безоплатно'''.

'''Зверніть увагу!''' Одноразова грошова допомога надається за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, встановленому Міністерством юстиції України 
* Особи, які звільнені від відбування покарання і потребують за станом здоров'я постійного догляду, а також неповнолітні направляються до місця проживання в супроводі родичів або працівника колонії.

== Праця засуджених ==
Засуджені до позбавлення волі мають право працювати:
* на добровільній основі;
* на підставі договору цивільно-правового характеру;
* трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, для яких засуджені здійснюють виконання робіт чи надання послуг. 

'''Трудові договори''' та '''договори цивільно - процесуального характеру''' погоджуються адміністрацією колонії та повинні містити порядок їх виконання. Адміністрація зобов’язана створювати умови для праці засуджених за договорами цивільно-правового характеру та трудовими договорами. 

Засуджені до позбавлення волі, '''які мають заборгованість за виконавчими документами''', зобов’язані працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості. 
{| class="wikitable"
|-
! Категорія засуджених !! Особливі умови
|-
| Засуджені, які мають заборгованість за виконавчими документами || До погашення заборгованості в місцях і на роботах,які визначаються адміністрацією
|-
| Засуджені, які досягли пенсійного віку || За їхнім бажанням з урахуванням висновку лікарської комісії колонії
|-
| Інваліди І та ІІ груп ||
|-
| Хворі на активну форму туберкульозу ||
|-
| Жінки з вагітністю понад чотири місяці ||
|-
| Жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях ||
|-
|}

Засуджені можуть залучатися '''без оплати праці''' лише до робіт: 

→ з благоустрою колоній і прилеглих до них територій; 

→ поліпшення житлово-побутових умов засуджених; 

→ до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством. 

'''В неробочий час''', без оплати праці, не більш як на дві години на день в порядку черговості засуджені відповідно до частини п’ятої статті 118 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України] залучаються:

→ до робіт з благоустрою житлових та виробничих зон місць позбавлення волі, прилеглих територій; 

→ поліпшення житлово-побутових умов засуджених; 

→ допоміжних робіт із забезпечення установ продовольством. 

=== Умови праці ===
# Робочий тиждень не може перевищувати норму тривалості робочого часу, встановленого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 законодавством про працю.] 
# Місце та вид роботи, час початку та закінчення роботи (зміни) визначаються адміністрацією колонії.
# Засуджені звільняються від роботи у вихідні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством про працю.
# Порядок поведінки засуджених на виробничих об’єктах, який передбачає прибуття їх до місця роботи тільки строєм, наявність на об’єктах, проведення їм інструктажу начальниками цехів або майстрами, порядок приймання та здавання робочих місць, підбиття підсумків роботи, інші питання встановлюються начальником установи виконання покарань та особисто виробничим персоналом з урахуванням місцевих умов.
# На виробничих об’єктах установи виконання покарань засудженим '''забороняється''' тримати продукти харчування, посуд, настільні ігри, спортивний одяг, телевізійні приймачі та радіоприймачі (за винятком випадків, якщо робота пов’язана з їх ремонтом), споруджувати різні будови (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення тощо), користуватися точильним обладнанням та інструментом для власних потреб.
=== Залучення до суспільно корисної праці ===
У виправних колоніях '''мінімального рівня безпеки''' з полегшеними умовами тримання, '''виправних центрах''' та '''дільницях соціальної реабілітації (адаптації)''' засуджені відповідно до частини першої статті 118 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України] залучаються до праці:
* на власному виробництві;
* на договірній основі - на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності, у тому числі за межами адміністративного району установи виконання покарань, '''з письмового дозволу''' начальника міжрегіонального управління за умови забезпечення '''постійного нагляду''' за ними та '''щоденного повернення''' до житлової зони. 

У '''виняткових випадках''' з метою працевлаштування осіб, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та виправних центрах, за неможливості щоденного повернення засуджених до установи виконання покарань або якщо тривалість дороги до місця роботи перевищує одну годину, з дозволу начальника міжрегіонального управління '''допускається проживання цих засуджених у місцях їх роботи''' у спеціально обладнаних гуртожитках поза територією житлових зон установ виконання покарань за умови забезпечення надійного нагляду за ними та створення належних комунально-побутових умов. 

=== Заборона використання праці засуджених ===
'''Забороняється''' використовувати працю засуджених:
* на всіх роботах і посадах у міжрегіональних управліннях, адміністративних будівлях, у яких розміщується персонал з охорони установ виконання покарань, у розплідниках службових собак;
* у приміщеннях, де розміщені зброя, спеціальні засоби, система сигналізації для попередження втеч, система контролю доступом, службова документація;
* на роботах, пов’язаних з устаткуванням для розмноження документів, радіотелеграфною та телефонною технікою (за винятком лінійних монтерів у присутності представників адміністрації установи виконання покарань);
* на посадах продавців, бухгалтерів-операціоністів, касирів, завідувачів продовольчих та речових складів, комірників;
* на роботах, пов’язаних з обліком, зберіганням та видачею медикаментів, а також вибухових та отруйних речовин;
* як фотографів (крім засуджених до обмеження волі), зубопротезистів, водіїв легкових та оперативних автомобілів i мотоциклістів;
* на посадах з підпорядкуванням їм вільнонайманих працівників;
* на роботах, пов’язаних з обслуговуванням та ремонтом технічних засобів охорони і нагляду;
* на роботах, пов’язаних з наданням медичної допомоги.
=== Оплата праці засуджених ===
Праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості. 
Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-13 нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України]. 

У виправних колоніях '''на особовий рахунок''' засуджених, які залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці, зараховується незалежно від усіх відрахувань '''не менш як п’ятдесят відсотків нарахованого їм місячного заробітку'''. 

Засудженим, '''які мають заборгованість за виконавчими документами''', незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати '''не менш як двадцять п’ять відсотків загальної суми заробітку'''. 

Особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, '''відшкодовують витрати на їх утримання''', крім вартості харчування, взуття, одягу, білизни, спецхарчування та спецодягу. 

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80-2017-%D0%BF Порядок відшкодування вартості витрат на утримання засуджених у виправних колоніях] встановлюється Кабінетом Міністрів України. 

Відшкодування засудженими витрат, що належить до власних надходжень виправних колоній, здійснюється після відрахування податку на доходи фізичних осіб і аліментів. 
Відрахування '''за виконавчими листами та іншими виконавчими документами''' здійснюється у порядку, встановленому законом.

== Матеріально-побутове забезпечення засуджених ==
У холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань підтримується на рівні '''не нижче плюс 18 °C'''. 

Засуджені '''забезпечуються''':
* триразовим гарячим харчуванням;
* одягом встановленого законодавством зразка (у виправних центрах, виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації засуджені можуть носити одяг цивільного зразка);
* натільною білизною та взуттям;
* постільними речами.
Верхній одяг засуджених до довічного позбавлення волі відрізняється за кольором від одягу інших засуджених. 

У разі відсутності в установі одягу встановленого законодавством зразка засудженому тимчасово дозволяється користуватися власним одягом, придбаним у крамниці установи виконання покарань або отриманим від родичів. 

Ремонт одягу та взуття засуджених проводиться в майстернях установ виконання покарань. 

'''Комунально-побутові послуги надаються безоплатно:'''
* особам з інвалідністю першої та другої групи;
* жінкам з вагітністю понад чотири місяці;
* непрацюючим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях;
* непрацюючим чоловікам віком понад шістдесят років і жінкам понад п’ятдесят п’ять років (якщо вони не одержують пенсії);
* особам, звільненим від роботи через хворобу, в тому числі хворим на активну форму туберкульозу.
Засудженим, які відбувають покарання у виховних колоніях, харчування, одяг, взуття, білизна і комунально-побутові послуги надаються '''безоплатно'''. 

В установах виконання покарань, у яких тримаються '''особи з інвалідністю та похилого віку''', адміністрацією цих установ створюються умови для задоволення особливих потреб таких засуджених. У разі необхідності будівлі та приміщення установ виконання покарань обладнуються відповідними конструкційними елементами (поручні, пандуси, сходові підйомники тощо). 

В установах виконання покарань засудженим надаються '''платні послуги''':
* фотографування;
* прокат кіно- та відеофільмів;
* додаткові медичні послуги;
* ремонт годинників, електробритв та інший дрібний ремонт предметів і речей, які дозволені до використання;
* лазне-пральні;
* інші послуги.
'''Забезпечення осіб у виправних центрах''' 

Засуджені, які тримаються у виправних центрах, продукти харчування, одяг, взуття, білизну і предмети першої потреби придбавають '''за власні кошти'''. 
'''Комунально-побутові та інші послуги''' оплачуються ними на загальних підставах. 

Особам, які '''не працюють у зв’язку із захворюванням''', а також з причин, від них не залежних, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за рахунок виправного центру. 

=== Порядок придбання засудженими продуктів харчування і предметів першої потреби та надання їм додаткових послуг ===
Засудженим дозволяється придбавати за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби без обмеження їх обсягу. 

Для придбання засудженими продуктів харчування i предметів першої потреби в установах організовуються крамниці, які працюють щодня, крім вихідних та святкових днів. При цьому адміністрація установи виконання покарань забезпечує, щоб кожний засуджений мав змогу відвідати крамницю '''не менше трьох разів на місяць''' згідно з графіком у час, відведений розпорядком дня. 

Асортимент продуктів харчування та предметів першої потреби, що дозволені для придбання засудженим, визначений переліком. 

Осіб, які тримаються у ПКТ виправних колоній (секторів) '''максимального рівня безпеки''', '''дільницях посиленого контролю та слідчих ізоляторах''', засуджених до довічного позбавлення волі та арешту, виводити для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби '''забороняється.''' 
Для таких осіб придбання продуктів харчування і предметів першої потреби здійснює начальник відділення або особа, яка виконує його обов’язки, '''за заявою засудженого'''. З цією метою кожному засудженому, який має право на придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, видається для заповнення бланк заяви за формою. 

Придбаний товар видається засудженому під його підпис на заяві. 

'''При вибутті до іншої установи''' виконання покарань засудженому дозволяється брати з собою речі, продукти харчування та предмети першої потреби, придбані ним у законному порядку. Загальна вага предметів і речей, які перевозить засуджений, не повинна перевищувати 50 кг. Зайві речі здаються на склад установи виконання покарань і за письмовим дорученням засудженого видаються його близьким родичам, іншим особам або йому особисто після звільнення з установи. 

Засуджені, які тримаються у виправному центрі, виправній колонії '''мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації''', можуть придбавати товари як у крамниці установи виконання покарань, так і в цивільній мережі роздрібної торгівлі в межах населеного пункту розташування установи за умови забезпечення нагляду за їх поведінкою. 

Засуджені за бажанням '''можуть за рахунок власних коштів''' користуватися послугами установ та підприємств комунально-побутового обслуговування за місцем розташування установи виконання покарань, зокрема:
* пошиття одягу та взуття цивільного зразка, їх ремонт, чищення одягу;
* ремонт побутової техніки та годинників, що належать засудженим;
* фото-, відеозйомка (під контролем адміністрації установи виконання покарань);
* інші послуги з дозволу адміністрації установи виконання покарань.
Засуджені можуть сплачувати за своє '''заочне (дистанційне) навчання'''. 

Додаткові послуги сплачуються засудженим за рахунок власних коштів та надаються на підставі його заяви на ім’я начальника установи виконання покарань. 
Для надання додаткових послуг адміністрація установи виконання покарань може запрошувати відповідних фахівців. 

'''Оплата додаткових послуг''' здійснюється шляхом переказу грошей з особового рахунку засудженого відповідному підприємству, установі, організації або спеціалісту, які їх надали, у сумі, зазначеній у заяві засудженого. 

При надходженні до засудженого '''листа з Європейського суду з прав людини''' про необхідність надання копій документів, що містяться в особовій справі засудженого або є в розпорядженні адміністрації установи виконання покарань, такі копії надаються адміністрацією установи виконання покарань засудженому безкоштовно і ''не пізніше п’яти робочих днів'' з дня подання ним письмової заяви начальнику установи виконання покарань.

[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Оплата праці]]

Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу

2022-06-24T10:55:39Z

Lyudmyla.benedyuk:

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 Рішення Конституційного суду України від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї")]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2112-20#Text Законом України від 03.03.2022 року № 2112-IX "Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо визначення територіальної підсудності судових справ"] '''змінено територіальну юрисдикцію судів на час воєнного стану'''.

Додатково див.:

[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00824?an=2 Розпорядження Верховного суду від 08.03.2022 р. N 2/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану"];

[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00825 Розпорядження Верховного суду від 10.03.2022 р. N 4/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану"]

|}

== Порядок та умови встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу ==
Відповідно до частини другої статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. 
'''Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:'''
* спільне проживання чоловіка і жінки;
* спільний побут;
* взаємні права і обов’язки.

Конституційний суд України у своєму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99] зазначив, що обов’язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту ''спільного проживання'', є ''ведення спільного господарства'', тобто:
* наявність спільних витрат;
* спільний бюджет;
* спільне харчування;
* купівля майна для спільного користування;
* участі у витратах на утримання житла, його ремонт;
* надання взаємної допомоги;
* наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
* інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю. 
'''Згідно з роз’ясненнями Верховного суду України''' від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] '''суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов:'''
* має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, термін спільного проживання (не менше п’яти років);
* мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом);
* відсутній спір про право.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в [[Звернення до суду: окреме провадження|порядку окремого провадження]].
Норма статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-III).

'''Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться:'''
* показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту;
* документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки;
* фотографії певних подій;
* документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

== Куди звернутись ==
Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу подається [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]] '''до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду''' за місцем її проживання.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).
== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує [http://court.gov.ua/sudytax/ судовий збір у розмірі], передбаченому статтею 4 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].
Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 496 грн. 20 копійок (станом на 01 січня 2022 року).
== Перелік необхідних документів ==
Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 318 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.
До заяви про встановлення факту проживання однієї сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою мали місце фактичні шлюбні стосунки:
# Докази, які підтверджують наявність факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного);
# Докази, що свідчать про спільне ведення господарства (спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності), довідки (або акти обстежень житлових умов згідно Додатку 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/470-84-%D0%BF?lang=uk Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470] житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства).
'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BC%D1%94%D1%8E.doc#filelinks Заява про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу]'''
== Зміст рішення суду ==
У рішенні суду зазначаються відомості про факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
{| class="wikitable"
|-
| '''Корисно!'''
[[Файл:Лист ВСУ від 01.01.2012 Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.docx|міні|Лист ВСУ від 01.01.2012_Судова практика розгляду справ про встановлення юрфактів]]
|}
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97736209?fbclid=IwAR0meTMbNaeTRzxdgWDyTd6iGxHeHEFll6hYezop2Lb1OJwrfRdJ5hhwBeA Постанова Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 489/5982/17] (за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набуття ним чинності. Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2006-07#Text КпШС України] не містили норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім`єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Зазначене положення передбачене статтею 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України], який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Тому встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88322522?fbclid=IwAR1Ta4mKP7hZoXlsUyEVinqgTH9U3wb-K7VxR0gUqZNtS71KR3gehQWRjZU Постанова Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88748905 Постанова Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 738/1452/17 (правова позиція)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text Лист Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13] (п. 9 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»] (п. 2 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83666134 Постанова Верховного суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15-ц] (факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80889111 Постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц].
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/101873317?utm_source=jurliga.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=jl01&_ga=2.107798785.2006317620.1652681297-297709705.1610620702 Постанова Верховного Суду у справі № 531/295/19 від 8 грудня 2021 року (показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу)].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди‎]]

Соціальна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів

2022-06-22T08:35:40Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989р.]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-nadannya-derzhavnoyi-socialnoyi-dopomogi-na-period-vvedennya-voyennogo-stanu-214 Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей:
* строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, '''тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме''', щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі — державна соціальна допомога), яку було призначено раніше, '''продовжується на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування і виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад''';

*у разі, коли отримувачами державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю пропущено строк переогляду допомоги, виплата таких видів допомоги не зупиняється на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування;

*структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад після припинення чи скасування воєнного стану інформує одержувачів, яким виплату державної соціальної допомоги було продовжено відповідно до пункту 1 цієї постанови, про необхідність протягом одного місяця оновлення документів, необхідних для продовження отримання допомоги.
|}
== Обов’язок батьків утримувати дитину ==

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного,духовного і соціального розвитку (стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закону України "Про охорону дитинства"]).
Одним із найголовніших та найважливіших обов’язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів нашого суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.
Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Отже, батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.
Цей обов’язок закріплений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] (статті 51, 52), а також в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейному кодексі України] (статті 180-201).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989р.], яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991р. та набула чинності для України 27 вересня 1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

== Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів ==
Держава несе субсидіарний (додатковий) обов’язок щодо надання дитині матеріального забезпечення, який може виконуватися різними способами.

Одним із таких способів є призначення тимчасової державної матеріальної допомоги дитині у випадках, коли місце проживання її батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину. ЇЇ випата здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Насамперед, метою призначення тимчасової державної допомоги є тимчасове утримання неповнолітньої дитини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 189 затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF#Text Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме"] (далі – тимчасова державна допомога).

Відповідно до положень цієї постанови тимчасова державна допомога призначається у разі, коли:
* відомості про одного з батьків (платника аліментів), які внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів;
* стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
* місце проживання(перебування) одного з батьків не встановлено.

При цьому слід зазначити, що така допомога призначається дитині віком до 18 років. 

Питання щодо призначення і виплати тимчасової державної допомоги слід вирішувати за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину (далі - одержувач), в управлінні праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, структурному підрозділі з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради (далі - орган праці та соціального захисту населення).
При цьому слід зазначити, що у разі зміни місця проживання (перебування) одержувача виплата тимчасової державної допомоги продовжується органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання (перебування) з місяця звернення одержувача.

Варто звернути увагу на перелік документів, які необхідні для призначення тимчасової державної допомоги.
Для призначення тимчасової допомоги одержувач повинен подати до соціального захисту населення за місцем проживання (перебування):
# заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
# копію свідоцтва про народження дитини;
# декларацію про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).

Крім того, залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:
# рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення;
# довідка відповідної установи про перебування одного з батьків під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;
# повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.
З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг). З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.

'''Зверніть увагу!''' У разі неможливості одержання довідки про наявність і розмір аліментів від органів державної виконавчої служби / приватних виконавців, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, тимчасова допомога призначається на підставі письмової заяви одного з батьків про одержання (неодержання) аліментів.

Тимчасова допомога призначається кожні '''''шість місяців''''' починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач повинен подати лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє одержувачу про те, які документи повинні бути подані протягом місяця.

Рішення про призначення або відмову в призначенні тимчасової допомоги приймається органом соціального захисту населення протягом ''10 календарних днів'' після надходження усіх необхідних документів.

{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
На період карантину, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211] строк виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення (підпункт 1 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги"]) 
|}

== Розмір тимчасової державної допомоги ==

Тичасова допомога призначається з урахуванням матеріального стану сім’ї, в якій виховується дитина, в розмірі, що дорівнює ''різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму'' для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу ''за попередні шість місяців'', але '''не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку'''.

Середньомісячним сукупним доходом сім’ї є обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом попередніх шести місяців.

Попередні шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632], на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

== Кому не призначається тимчасова державна допомога? ==

Тимчасова допомога не призначається, якщо:
* дитина перебуває під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні. Якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, зазначена допомога призначається та виплачується за повні місяці такого перебування на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні;
* відсутні відомості про одного з батьків (платника аліментів) у Єдиному реєстрі боржників;
* заявник у місячний строк не подав необхідних документів, які додаються до заяви.

== Припинення виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів ==
Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:
* встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;
* виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;
* досягнення дитиною 18-річного віку;
* виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;
* влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;
* скасування або визнання усиновлення недійсним;
* усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);
* відмови від стягнення аліментів;
* добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;
* скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;
* смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;
* смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;
* позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;
* відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;
* встановлення над дитиною опіки чи піклування;
* сплати аліментів одним з батьків.
Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов’язаний повідомити '''у десятиденний строк''' орган праці та соціального захисту населення.
'''Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.'''

У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків і припинення його розшуку орган внутрішніх справ '''у триденний строк''' повідомляє про це одержувача, орган соціального захисту населення, посадову особу, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суд за місцем знаходження виконавчого листа.

Для підтвердження даних про смерть одержувачів або дітей використовуються відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, які передаються до Мінсоцполітики шляхом автоматизованого обміну електронними даними між інформаційними ресурсами Мін’юсту та Мінсоцполітики через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством.

У разі коли одержувачем навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на тимчасову допомогу та визначення її розміру, а також у разі неповідомлення або невчасного повідомлення про виникнення обставин, за яких виплата тимчасової допомоги припиняється, на наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через 12 місяців з місяця виявлення порушення (виникнення обставин).

У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків і припинення його розшуку орган Національної поліції у строк '''до трьох календарних днів''' повідомляє про це одержувачу, органу соціального захисту населення, посадовій особі, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суду за місцезнаходженням виконавчого листа.

Орган державної виконавчої служби / приватний виконавець у строк '''до трьох календарних днів''' після встановлення факту сплати аліментів одним з батьків інформує одержувача та орган соціального захисту населення за місцем одержання допомоги.

Орган соціального захисту населення у строк '''до п’яти календарних днів''' повідомляє одержувачу про припинення виплати допомоги.

Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину, або встановлено місце проживання (перебування) одного з батьків, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган соціального захисту населення:

* визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та встановлює строки її повернення (протягом місяця);
* повідомляє одному з батьків про суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та строк її повернення;
* у разі неповернення коштів добровільно в установлені строки вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку.

Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету. Кошти, перераховані одним з батьків на рахунок органу соціального захисту населення, '''протягом 10 календарних днів''' зараховуються на рахунок органу Казначейства.

Тимчасова допомога виплачується шляхом перерахування коштів одержувачу або через виплатні об’єкти АТ "Укрпошта" за місцем його проживання або на його особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]

Заборона політичних партій та особливості розгляду таких справ у суді

2022-06-21T13:14:09Z

Lyudmyla.benedyuk: Створена сторінка: == Нормативна база == · [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочин...

== Нормативна база ==

· [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]

· [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text Закон України "Про політичні партії в Україні" від 5 квітня 2001 року № 2365-III]

· [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2243-IX#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій" від 03.05.2022 № 2243-IX]

· [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1861-17#Text Закон України "Про Регламент Верховної Ради України" від 10 лютого 2010 року № 1861-VI]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2243-IX#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій" від 03.05.2022 № 2243-IX] розділ VII "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] доповнено пунктом 4 такого змісту:

"4. В умовах воєнного стану адміністративні справи про заборону політичної партії відповідно до статті 289'''-3''' цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу] як суду першої інстанції підсудні апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Львів. Припинення чи скасування воєнного стану не є підставою для передачі адміністративних справ про заборону політичної партії відповідно до статті 289'''-3''' цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу], розгляд яких розпочато в умовах воєнного стану та не завершено, до суду, зазначеного у частині другій статті 22 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу].

Розгляд апеляційних і касаційних скарг в адміністративних справах про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії, позови в яких були подані до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2243-IX#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій"] і розгляд яких у суді першої інстанції завершений шляхом ухвалення рішення чи постанови суду, продовжується і завершується за правилами, що діяли до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2243-IX#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій"].

Адміністративні справи про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії, позови в яких були подані до набрання чинності З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2243-IX#Text аконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій"] і розгляд яких у суді першої інстанції не завершений шляхом ухвалення рішення чи постанови суду, протягом трьох днів з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2243-IX#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій"] передаються за підсудністю для продовження і завершення розгляду до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Львів".

|}

== Загальні положення ==

'''Політична партія''' - це зареєстроване згідно з законом добровільне об’єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

'''Зверніть увагу!''' Політичні партії не можуть укладати угоди або вчиняти будь-які інші правочини, які ставлять політичну партію у підпорядковане або залежне становище щодо будь-якої іншої іноземної організації чи політичної партії. Укладені політичною партією угоди або вчинені будь-які інші правочини, які ставлять її у підпорядковане або залежне становище щодо будь-якої іншої іноземної організації чи політичної партії, '''є нікчемними.'''

Співпраця політичної партії, спрямована проти незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, з політичними партіями, громадськими організаціями держави, що визнана відповідно до закону державою-агресором або державою-окупантом, та внесені до Переліку політичних партій та громадських організацій - нерезидентів України, які створюють загрозу національній безпеці України, затвердженого наказом Служби безпеки України та оприлюдненого на її офіційному веб-сайті, '''забороняється''' (стаття 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text Закону України «Про політичні партії в Україні"]).

== Обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій ==

'''Утворення і діяльність політичних партій забороняється''', якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на:

1) ліквідацію незалежності України;

2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;

3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України;

4) підрив безпеки держави;

5) незаконне захоплення державної влади;

6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі;

7) посягання на права і свободи людини;

8) посягання на здоров’я населення;

9) пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки;

9'''-1''') пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну;

10) виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації та/або Республіки Білорусь проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України;

11) глорифікацію, виправдання дій та/або бездіяльності осіб, які здійснювали або здійснюють збройну агресію проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, незаконних збройних формувань, банд, найманців, створених та/або підпорядкованих, та/або керованих, та/або фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як "повстанці", "ополченці", "ввічливі люди" тощо".

Політичні партії не можуть мати воєнізованих формувань.

'''Зверніть увагу! Діяльність політичної партії може бути заборонена лише за рішенням суду.'''

== Заборона політичної партії ==

Заборона політичної партії є одним із заходів, які можуть вживатися до політичних партій, передбачених статтею 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text Закону України «Про політичні партії в Україні".]

У разі виявлення порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14#Text Законом] та іншими законами України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, невідкладно '''звертається до суду з адміністративним позовом про заборону політичної партії,''' у тому числі в разі виявлення фактів вчинення політичною партією дій, спрямованих на:

· ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення;

· пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки;

· порушення рівноправності громадян залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

· поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.

Заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно.

У разі якщо в рішенні суду про заборону діяльності політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, в рішенні про припинення політичної партії, її структурних утворень визначається як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень керівник органу управління або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено рішенням суду.

У разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

== Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про заборону політичної партії ==

Особливості розгляду адміністративних справ про заборону політичної партії регулюється статтею 289'''-3''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ].

Право звернутися з адміністративним позовом про заборону політичної партії має центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань .

'''Зверніть увагу'''! Адміністративні справи про заборону політичної партії підсудні апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції .

У разі відкриття провадження в адміністративній справі, зазначеній у частині першій цієї статті, або апеляційного провадження у ній та призначення судового засідання відповідний суд ''протягом трьох днів'' повідомляє про це позивача і зобов’язує його опублікувати відповідне оголошення у порядку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті.

Після відкриття провадження позовна заява і додатки до неї направляються судом відповідачу та іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а в разі її відсутності - на адресу електронної пошти, яка відома суду (зокрема, на ту, яка міститься на офіційному веб-сайті політичної партії), або надаються для ознайомлення в судовому засіданні.

У разі постановлення судом першої інстанції в адміністративній справі, передбаченій частиною першою цієї статті, ухвали, яка підлягає апеляційному оскарженню, чи завершення розгляду справи шляхом ухвалення рішення суду суд першої інстанції після складення повного тексту відповідного судового рішення невідкладно:

1) надсилає копії матеріалів справи в електронному вигляді до суду апеляційної інстанції для забезпечення можливості невідкладного розгляду апеляційних скарг на такі судові рішення у разі їх подання;

2) повідомляє про це позивача для опублікування оголошення у порядку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті.

Оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі, зазначеній у частині першій цієї статті, або апеляційного провадження у ній та призначення судового засідання, постановлення судом першої інстанції ухвали, яка підлягає апеляційному оскарженню, чи про завершення розгляду справи шляхом ухвалення рішення суду разом із копією відповідного судового рішення чи судової повістки оприлюднюється на офіційних веб-сайтах Міністерства юстиції України і Верховної Ради України.

Через три дні з дня оприлюднення такого оголошення вважається, що учасники справи і всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд такої справи, призначення, дату, час і місце судового засідання, ухвалення і зміст оприлюдненого судового рішення у ній.

'''Зверніть увагу!''' Неприбуття у судове засідання в суді першої чи апеляційної інстанції осіб, повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку, передбаченому цією частиною, '''не перешкоджає розгляду справи'''.

Апеляційна скарга на рішення суду в адміністративній справі, передбаченій частиною першою цієї статті, подається ''протягом двадцяти днів'', а на ухвалу суду - ''протягом десяти днів'' з дня його (її) оприлюднення відповідно до частини п’ятої цієї статті.

Судом апеляційної інстанції в адміністративній справі, передбаченій частиною першою цієї статті, є Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п’яти суддів. Судове рішення Верховного Суду у таких справах є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.

Адміністративна справа за позовною заявою про заборону політичної партії вирішується судом першої інстанції ''протягом одного місяця'' після відкриття провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу ''протягом одного місяця'' після відкриття апеляційного провадження.

За подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, '''судовий збір не сплачується''' (пункт 19 частини другої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір")].

== Наслідки заборони судом політичної партії ==

У разі заборони судом політичної партії, яка сформувала у Верховній Раді депутатську фракцію, така депутатська фракція після набрання судовим рішенням про заборону політичної партії законної сили оголошується Головою Верховної Ради України '''розпущеною''' (частина п’ята статті 60 Регламенту Верховної Ради України, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1861-17#Text Законом України "Про Регламент Верховної Ради України"]).

У разі затвердження Президентом України рішення Ради національної безпеки і оборони України про зупинення діяльності політичної партії, яка сформувала у Верховній Раді депутатську фракцію, діяльність такої депутатської фракції зупиняється з моменту оголошення про це Головою Верховної Ради України, а народні депутати, які входять до складу такої депутатської фракції, є позафракційними. '''Зупинення діяльності депутатської фракції має наслідком зупинення її прав '''(частина шоста статті 60 Регламенту Верховної Ради України, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1861-17#Text Законом України "Про Регламент Верховної Ради України"]).

Пенсійне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

2022-06-20T13:29:10Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/674-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 грудня 1992 року № 674 "Про порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова Правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - постанова № 22-1)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0804-14 Постанова Правління Пенсійного Фонду України від 07 липня 2014 року № 13-4 "Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя"]

== Хто має право на пенсію ==
[[Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи|Категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи]] Право на відповідну пенсію мають:
* учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
* потерпілі від Чорнобильської катастрофи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n67 частина друга статті 9 Закону]).
Встановлення пільг і компенсацій здійснюється відповідно до визначених категорії осіб (1,2,3,4), які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зазначених в статті 14 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12/paran105#n105 Закону].

== Куди звернутись ==
''За загальним правилом'' заява про призначення пенсії подається до [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Organizations органів Пенсійного фонду] у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n359 пункт 1.1 розділу I постанови № 22-1]). Заява про призначення пенсії ''громадянам України, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя'' і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника, або надсилається поштою до органів, що призначають пенсію, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0804-14 постановою правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-4 "Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя"]. 
''Внутрішньо переміщені особи'' подають заяви з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2014-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам»].

Заява про призначення пенсії ''засудженим до позбавлення (обмеження) волі ''подається через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, до органу, що призначає пенсію, за місцезнаходженням установи виконання покарань або у порядку, передбаченому статтями 60-1 та 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчого кодексу України.].

== Види пенсій, які призначаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
Пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:
* державної пенсії;
* додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n503 стаття 49 Закону]).
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону] особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України].
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Після 1 січня 2015 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 4, '''не встановлюється''' (стаття 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону]).
|}

== Розмір пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF#n12 списком № 1], чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи залежить від терміну роботи у зоні відчуження [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF (постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]).

'''Мінімальний розмір пенсій''', зокрема, для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, з числа осіб з інвалідністю I групи становить – 180 відсотків; II групи – 160 відсотків; III групи – 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

== Перелік та зразки необхідних документів ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n194 Заява] (''зразок'') про призначення пенсії за віком та додані до неї документи:
# документ, що посвідчує особу;
# документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
# документи про стаж, що визначені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637];
# довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 01 липня 2000 року, а починаючи з 01 липня 2000 року індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку;
# документи про місце проживання (реєстрації) особи;
# документи, які засвідчують особливий статус особи:
#* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122; або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n532 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]);
#* посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (''при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text );]
#* інші документи;
# документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта ''(для осіб, які проживають на зазначеній території)'';
# фотокартка (для оформлення посвідчення) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n35 пункту 2.1 розділу ІІ постанови № 22-1]). 

Для призначення пенсії по інвалідності або пенсії у зв'язку з втратою годувальника додатково подаються документи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 постановою № 22-1] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"].

При поданні особою заяви ''в паперовій формі'' документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. '''Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.'''

До заяви, поданої ''в електронній формі через вебпортал'', додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає кваліфікований електронний підпис. У випадку звернення за призначенням пенсії через вебпортал з використанням електронної системи BankID для виплати пенсії заявник або представник заявника, який діє на підставі довіреності, посвідченої нотаріально, законний представник пред’являє до органу, що призначає пенсію, оригінали сканованих копій документів, що підтверджують право на пенсію.

== Строк розгляду питання ==
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення пенсії орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення (пункт 4.3 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 постанови № 22-1]).

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, а''ле не більше ніж на 15 днів.''

== Підстави для відмови в оформлення пенсії чи її переоформленні ==
Підстави для відмови в оформлення пенсії чи її переоформленні в законодавстві чітко не визначені, однак в будь якому разі це порушення особою вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"], подача неправдивих даних тощо. Відмова в оформленні пенсії чи її переоформленні, протиправна бездіяльність в оформленні пенсії чи її переоформленні може бути оскаржена за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 правилами Кодексу адміністративного судочинства України] до місцевого загального суду ''протягом шести місяців'' з дня прийняття протиправного рішення чи вчиненої бездіяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9666 пункт 4 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10260 частина друга статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України]
{| class="wikitable"
|-
| '''''Корисне посилання!''''' [http://pensia.ua/ua/baza-znan/pensiyna-enciklopedia/itemlist/category/243-osoblyvosti-pryznachennia-ta-vyplaty-pensii Сайт "Пенсійний консультант"]
|}
[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Ogliad.pdf Огляд судової практики Верховного Суду щодо розгляду справ у сфері захисту прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]
== Див. також ==
* [[Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
* [[Особливості обчислення стажу роботи,служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС]]
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія: Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї

2022-06-16T13:30:25Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ru/2341-14 Кримінальний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0917-09 Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2009 року № 3131/386 "Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0838739-14#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 08 травня 2014 року № 281 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1222-18 Наказ Міністерства соціальної політики Українивід 01 жовтня 2018 року № 1434 "Про затвердження Типової програми для кривдників"]

== Основні поняття ==
'''''Кривдник''''' - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

'''''Програма для кривдника''''' - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству"]).

Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.

== Порядок направлення на проходження програми для кривдника==
Порядок направлення на проходження програми для кривдника визначено [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0917-09/parao92#o92 пунктом 3.3. Інструкції], згідно з якою, у разі вчинення особою насильства в сім'ї, служба дільничних інспекторів поліції або кримінальна поліція у справах дітей видає цій особі під розписку направлення на проходження корекційної програми та в '''триденний строк''' надсилає до відповідного кризового центру повідомлення про направлення особи на проходження корекційної програми.

== Організація проходження програм==
За наявності кризового центру організація проходження корекційних програм покладається на його працівників.

У разі відсутності такого центру [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0917-09/parao92#o92 відповідно до Інструкції] організація проходження корекційних програм належить до компетенції структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевих рад з питань попередження насильства в сім’ї.

Проведення корекційних програм здійснюється за умови наявності окремого приміщення відповідно до рекомендованих санітарно-гігієнічних та технічних норм та мають бути пристосовані для проведення групової та індивідуальної роботи із дотриманням конфіденційності персональних даних осіб, які проходятькорекційну програму. Для індивідуальних занять та консультацій може відводиться окрема кімната.

При цьому впроваджуватись зазначені програми можуть на базі будь-якої установи, організації (у тому числі громадської чи благодійної) або закладу, за наявності відповідного приміщення, та за умови, що дані заходи не будуть обмежувати чи перешкоджати виконанню її основних функцій.

Корекційні програми можуть впроваджувати спеціалісти, які мають вищу освіту за гуманітарними напрямами та пройшли відповідне навчання щодо проведення корекційних програм.

Для висвітлення окремих тем, проведення додаткових тематичних, групових занять можуть залучатись фахові спеціалісти, які не проходили спеціальну підготовку, зокрема представники структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань попередження насильства в сім'ї, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, служб у справах дітей; органів внутрішніх справ, юристи; закладів охорони здоров’я (нарколог, психіатр, психотерапевт, сексолог, сексопатолог, лікарі відповідного профілю тощо), а також психологи, соціальні педагоги, адвокати, представники громадських та благодійних організацій, служителі церкви та окремі громадяни, які мають відповідну освіту.

Після проведення групових тематичних занять може бути передбачено час для індивідуального спілкування з особами, які вчинили насильство в сім’ї, відповідей на їхні конкретні запитання.

Інформація щодо проходження або не проходження без поважних причин корекційної програми надається органу, який направив особу на проходження цієї програми.

На кожну особу, яка проходить корекційну програму, формується особова справа, що зберігається у приміщенні установи (закладу, організації), де проводиться корекційна програма, або у відповідного спеціаліста органу місцевої виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з питань попередження насильства в сім’ї відповідно до вимог чинного законодавства України щодо збереження документації, яка містить персональні дані.

Якщо особа, яку направлено на проходження корекційної програми, змінює місце проживання, інформація про неї передається до відповідних підрозділів органів внутрішніх справ та структурних підрозділів державних адміністрацій та виконавчих органів місцевих рад з питань попередження насильства в сім’ї, за новим місцем проживання (розділ 2 [https://www.msp.gov.ua/documents/772.html Методичних рекомендацій щодо організації проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім’ї, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 08 травня 2014 року № 281]).

== Виконання програм для кривдників==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1222-18 Наказом Міністерства соціальної політики України від 01 жовтня 2018 року № 1434] затверджено '''Типову програму для кривдників'''.

♦ Проходження Типової програми розпочинається діагностуванням особи, яка вчинила домашнє насильство або належить до групи ризику щодо його вчинення, у тому числі діагностуванням причин агресивної та насильницької поведінки кривдника.

♦ Схема роботи із кривдниками визначається індивідуально з урахуванням потреб особи та особливостей, визначених за результатами діагностики.

♦ Після проходження особою діагностики та мотиваційного консультування з метою визначення рівня вмотивованості до участі у групі може застосовуватись індивідуальна корекційна робота та/або групові заняття.

Виконання програм для кривдників стосовно дітей-кривдників здійснюється з урахуванням вікових та психологічних особливостей дітей. З метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства та забезпечення виконання програми для кривдника дитину-кривдника може бути '''тимчасово''' влаштовано до родичів, у сім’ю патронатного вихователя або до установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.

Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на '''строк від трьох місяців до одного року''' у випадках, передбачених законодавством (пункт 7 розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1222-18 Типовогої програми для кривдників]).

Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі (частина сьома статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству"]).

== Відповідальність за непроходження програми для кривдників==
У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб’єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають '''протягом трьох робочих днів''' письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 173-2 КУпАП]).

Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов’язку пройти таку програму.

У разі притягнення кривдника, зокрема дитини-кривдника, до кримінальної відповідальності судом на нього може бути покладено обов’язок пройти пробаційну програму відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ru/2341-14 пункту 4 частини третьої статті 76 Кримінального кодексу України].

== Корисні посилання ==
* [https://www.msp.gov.ua/timeline/Zapobigannya-ta-protidiya-domashnomu-nasilstvu-ta-zhorstokomu-povodzhennyu-z-lyudmi.html Комплексна Програма корекційно-реабілітаційної роботи з дівчатами (14-18 років) та жінками,які пережили насильство або належать до групи ризику]
* [https://www.msp.gov.ua/timeline/Zapobigannya-ta-protidiya-domashnomu-nasilstvu-ta-zhorstokomu-povodzhennyu-z-lyudmi.html Комплексна Програма корекційної роботи з чоловіками, які вчиняють насильство або належать до групи ризику щодо його вчинення]

== Див. також ==
* [[Запобігання та протидія домашньому насильству]]
* [[Вчинення насильства в сім'ї]]

[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Додаткова відпустка учасникам бойових дій

2022-06-15T08:28:34Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1488 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014 Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію"]

== Загальна інформація ==
Статус учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни визначено Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Якщо демобілізований працівник отримав посвідчення учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни), то після його надання роботодавцю він матиме право на «військову» відпустку. Причому неважливо, працює він за основним місцем роботи чи за сумісництвом. Право на таку відпустку передбачене статтею 77-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1488 Кодекс законів про працю України] і статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон про відпустки). 
Відповідно до статті 162 Закону про відпустки учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], мають право на додаткову оплачувану відпустку (далі — додаткова відпустка учасника бойових дій). Тривалість такої відпустки становить '''14 календарних днів на рік'''. 
'''Зверніть увагу!''' Додаткова відпустка учасника бойових дій не належить до щорічних відпусток. 
Норми Закону про відпустки, передбачені для щорічних відпусток, на неї не поширюються. Тому, надаючи додаткову відпустку учасника бойових дій, роботодавець зобов’язаний ураховувати деякі особливості:
== Додаткова відпустка учасника бойових дій: ==
* надається за календарний рік. Причому право працівника на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості не залежить від відпрацьованого часу в такому календарному році. Так, відпрацювавши один робочий день у поточному календарному році, працівник матиме право на таку відпустку повної тривалості — 14 календарних днів;
* надається понад щорічні основну та додаткову відпустки;
* має бути використана працівником протягом календарного року. Якщо працівник не реалізував своє право на таку відпустку в поточному році, перенесення її на наступний не допускається;
* початок якої припадає на один рік (наприклад, 2018-й), а закінчення на наступний (2019-й), вважається відпусткою за той рік, на який припадає її початок (тобто за 2018-й). Тому у 2019 році такий працівник матиме право на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості — 14 календарних днів;
* не може бути перенесена або продовжена з причин, зазначених у стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону про відпустки], у тому числі й у зв’язку з хворобою працівника, що збіглася з періодом додаткової відпустки учасника бойових дій;
* не продовжується на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки. Такі дні включають до тривалості додаткової відпустки та оплачують у загальному порядку;
* може бути використана працівником як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, за наявності документів, що підтверджують право на неї (наприклад, посвідчення учасника бойових дій).
Окремо зупинимося на наданні такої відпустки новоприйнятому працівнику. Працівник, який змінює місце роботи в поточному році, матиме право на додаткову відпустку за новим місцем роботи за умови, що він не використав її за попереднім місцем роботи. Підтвердженням слугуватиме довідка, видана попереднім роботодавцем.

Додаткова відпустка учасникам бойових дій — це оплачувана відпустка. Розрахунок суми відпускних проводять згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100], виходячи із заробітку за останні 12 календарних місяців роботи.

== Чи виплачується компенсація за додаткову відпустку? ==

У разі невикористання військовослужбовцями – учасниками бойових дій щорічної основної або додаткової відпустки у рік звільнення виплачується грошова компенсація – це зазначено в пункті 14 статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».]

Верховний Суд своїм рішенням [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81798649 від 16 травня 2019 року у справі № 620/4218/18] зазначає, що норми закону не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання в році звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження служби в особливий період.
== Що робити щоб отримати компенсацію? ==
Під час звільнення написати рапорт за зразком на отримання грошової компенсації до військового комісаріату або на ім’я командира військової частини.

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97..odt Зразок рапорту.]

Якщо рапорт з якихось причин не було подано під час звільнення, особа має право подати до військової частини заяву аналогічного змісту.

== Вирішення спору в судовому порядку ==
У разі отримання письмової відмови військового комісаріату щодо неможливості нарахування та виплатити грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій у добровільному порядку, особа має право

звернутися в рамках адміністративного судочинства до окружного адміністративного суду, на підставі ч. 1 ст. 19 КАСУ з адміністративним позовом про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

== Перелік документів необхідних для складання адміністративного позову ==
Для складання обгрунтованого позову необхідно буде мати такий перелік документів, який необхідно буде додати до адміністративного позову:
* лист військового комісаріату, з якого буде вбачаться, що Вам відмовлено в нарахування та виплати належної грошової компенсації відпустки, що є підставою для звернення до суду за захистом своїх законних прав та інтересів;
* довідка з________ районного військового комісаріату, якою буде підтверджуватися факт та строки проходження Вами служби у Збройних силах України;
* копія витягу з наказу військового комісара ________ районного військового комісаріату від __.___.20__ № __, з якого буде вбачаться, що Вам дійсно не виплатили належну грошову компенсацію за невикористану соціальну відпустку;
* копія військового квитка;
* копія паспорту;
* копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
* копія посвідчення серія УБД № _____ Управління персоналу штабу військової частини _____ від __.____.20__ р.
[[Файл:Зразок адмін.позов (про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії).docx|міні]]

== Строк звернення до адміністративного суду ==
Строк звернення до адміністративного суду встановлено статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ], відповідно до якого позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи '''встановлюється шестимісячний строк''', який, якщо не встановлено інше, обчислюється '''з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів'''.

У разі подання особою позову '<nowiki/>''після закінчення строків'<nowiki/>''''', установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду''', або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, '''позов залишається без руху'''. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. (ч. 1 ст. 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ])

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ]) 

Велика Палата Верховного Суду за результатом апеляційного перегляду рішення від 16.05.2019 у зразковій адміністративній справі у [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84153019 постанові від 21 серпня 2019 року у справі №620/4218/18] дійшла висновку, що стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю: «''…спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком''». Велика Палата Верховного Суду вказала, що «''На час відпустки, яка хоча і непов`язана з виконанням службових обов`язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід`ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки''».

== Підсудність справи ==
Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом].

Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. (ч. 1 Стаття 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ])

== Судовий збір ==
Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»], позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи, як учасник бойових дій.
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Відпустка]]

Порядок та умови призначення пільгової пенсії для учасників бойових дій

2022-06-10T14:03:43Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1603-15 Закон України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393-92-п Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/656-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07 Постанова Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]

== Загальні положення ==
Відповідно до абзацу першого пункту 19 частини першої статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] учасниками бойових дій визнаються '''військовослужбовці '''(резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, '''особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення''', у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»] (далі – Закон № 1058) '''учасники бойових дій мають право на дострокову пенсію за віком по досягненні чоловіками 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років, жінками – 50 років при наявності страхового стажу не менше 20 років. '''

'''Зверніть увагу! '''Наявність страхового стажу можна перевірити:
* на [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпорталі Пенсійного фонду України];
* замовивши довідку ОК-5, яка формується за будь-який період, ''' починаючи з 2000 року,''' та містить відомості про суми заробітку для нарахування соціальних виплат . На підставі цієї довідки можна проаналізувати свій страховий стаж та зарплату '''після 01.07.2000 року,''' яка в майбутньому буде використана при призначенні пенсії.

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми (добровільний, позасудовий та судовий порядок) ==
Пенсії учасникам бойових дій розраховують згідно зі ст. 27, 28 [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] і залежить їх розмір від тривалості страхового (трудового) стажу та заробітної плати (доходу).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/656-2010-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій"] установлено, що:

у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю внаслідок війни:

* I групи - 650 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,

* II групи - 525 відсотків,

* III групи - 360 відсотків,

* в учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності - 210 відсотків,

таким особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій та постраждалим учасникам Революції Гідності '''виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначених розмірів''';

щомісячна державна адресна допомога до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни II і III груп із числа учасників бойових дій у період Другої світової війни та учасникам бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилося 85 років і більше, виплачується в розмірі, встановленому для осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи.

У разі зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, проводиться перерахунок зазначеної допомоги виходячи з розміру встановленого прожиткового мінімуму.

Згідно з [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1603-15 Законом України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни»] передбачена '''щомісячна виплата цільової грошової допомоги''':

* особам з інвалідністю внаслідок війни 1 групи в розмірі 70 грн,

* особам з інвалідністю внаслідок війни 2 і 3 груп — 50 грн,

* учасникам бойових дій — 40 грн, незалежно від розміру пенсій, надбавок, підвищень, додаткової пенсії та ін.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ].

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом] при наявності встановленої цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом] вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років, що нараховується з наступного дня після звільнення зі служби.

Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393-92-п Порядку № 393], до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в цій постанові, зараховується на пільгових умовах о'''дин місяць служби за три місяці''', зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення. Важливо знати, що в більшості випадків органи пенсійного фонду відмовляють у зарахуванні страхового стажу на пільговоих умовах з підстав, що страховий стаж в розрахунку о'''дин місяць служби за три місяці''' зараховується виключно при виході військовослужбовців на песію'''. Така позиція є хибною!!!'''

Таку правову позицію нещодавно висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 185/7049/16-а.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів Верховного Суду посилалася на статтю 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», згідно з якою військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги щодо обчислення стажу за час перебування у складі діючої армії та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1294-14#Text 2.3 розділу 2 Положення № 530] передбачено, що час проходження служби, упродовж якого особа брала участь в антитерористичній операції, зараховується на пільгових умовах — один місяць служби за три.

Аналіз наведених норм матеріального права дав підстави Верховному Суду для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах — один місяць служби за три місяці.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 5 червня 2018 року у справі № 348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17 та від 2 квітня 2020 року у справі № 185/4140/17 (92-а/185/282/17).

== Добровільний порядок ==
'''Куди звернутися''' 
Необхідно звернутись до органів пенсійного фонду за місцем проживання із письмовою заявою про призначення дострокової пільгової пенсії.

У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"], '''заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом ( 2262-12 )''', та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) '''через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України.'''

'''Вартість''' 
Даний порядок є безоплатним та не потребує жодних коштів.

'''Перелік та зразки необхідних документів''' 
Для призначення дострокової пенсії необхідно подати до відповідного управління Пенсійного фонду такий пакет документів: 
* паспорт (інший документ, що засвідчує особу, її місце проживання (реєстрації та вік) та ідентифікаційний номер;
* письмова заява про призначення дострокової пенсії [https://drive.google.com/drive/folders/0B84Fn7fObilueXdLd2ItY2hyQ0E (додаток 1.1)];
* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;
* документи, які підтверджують страховий стаж;
Документами, які підтверджують трудовий стаж, можуть бути трудова книжка, диплом (в разі навчання за денною формою), військовий квиток, довідки, видані за місцем роботи, служби, навчання; свідоцтва про народження дітей для жінок, які не працювали і здійснювали догляд за дітьми до 3-річного віку; документи, що підтверджують догляд за особою з інвалідністю 1 групи, дитиною з інвалідністю або пристарілим; документи, що підтверджують періоди здійснення особою підприємницької діяльності.
* посвідчення учасника бойових дій/довідку про безпосередню участь в антитерористичній операції;
* довідку про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд [https://drive.google.com/drive/folders/0B84Fn7fObilueXdLd2ItY2hyQ0E (додаток 1.2)]. 
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07 Порядку № 3-1] для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи:
* заява про призначення пенсії (додаток 1);
* грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;
* військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію);
* документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом "б" статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закону ( 2262-12 )];
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю;
* копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);
* довідка ВАТ "Ощадбанк" або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ "Ощадбанк";
* копія паспорта.

Перелік та зразки документів є індивідуальними та потребують уточнення в органах ПФУ. 

'''Строки розгляду питання''' 
Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії не пізніше 10 днів з дня їх надходження, що відповідає вимогам ст. 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України «Про пенсійне забезпечення».]

Відповідно до Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені цим Порядком.

'''Підстави для відмови''' 
Підставою відмови може бути лише відсутність усіх необхідних документів, які підтверджують правовий статус вік та стаж роботи. 

'''Порядок оскарження''' 
Відмова у призначенні пільгової пенсії може бути оскаржена в судовому порядку.

'''Особливі випадки''' 
Особливим випадком у даній ситуації може бути ліквідація чи реорганізація підприємства, установи, організації, яка може підтвердити стаж роботи заявника. При цьому необхідно звернутись із запитом до державного архіву за місцем реєстрації даної організації.

== Позасудовий порядок ==
Позасудовий порядок врегулювання спору при призначенні пільгової пенсії може включати в себе звернення зі скаргою до вищестоящої організації, наприклад УПФУ обласного значення.

== Судовий порядок ==
В разі неправомірної відмови учаснику АТО у призначенні пільгової пенсії, останній вправі звернутися до суду в порядку адміністративного судочинства із позовом про визнання дій ПФУ протиправними та зобов’язанням призначити та виплатити пенсію.

'''Куди звернутися''' 
Відповідно до правил адміністративного судочинства з даним позовом позивач звертається до місцевого загального суду за місцем знаходження відповідача.

'''Вартість''' 
При зверненні до суду сплачується судовий збір у розмірі, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] в залежності від кількості позовних вимог. При цьому враховується наявність у позивача пільг, які передбачають звільнення від сплати судового збору у відповідності до цього ж закону. Так учасники АТО мають пільги визначені п. 13 ч. 1 ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] і в даному випадку звільнені від сплати судового збору.

'''Перелік та зразки необхідних документів''' 
* Зразок № 1 - [[Файл:Адміністративний позов про визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України.docx|mini|Адміністративний позов про визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України]]
*Зразок № 2 - [[Файл:Адміністративний позов зразок 2.docx|міні]]

'''Строки розгляду питання''' 
Згідно вимог ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАС України], адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але '''''не більше місяця з дня відкриття провадження у справі''''', якщо інше не встановлено цим Кодексом При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.

'''Підстави для відмови''' 
Підставою для відмови у даному позові може бути недосягнення позивачем віку чи відсутність стажу роботи визначених законом.

'''Порядок оскарження''' 
Апеляційна скарга на постанову суду подається ''протягом десяти днів'' з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу], а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається '''''протягом десяти днів з дня отримання копії постанови'''''. (ст. 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАС України]).

'''Особливі випадки''' 
Особливими випадками в даному випадку є оспорення відповідачем наявності стажу чи статусу учасника АТО.

[[Категорія:Призначення пенсії‏‎]]

Невитребувані паї

2022-06-10T13:11:49Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2000-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 119 "Про затвердження порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0101-00 Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5 "Про затвердження форми Типового договору оренди земельної частки (паю)"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20?find=1&text=%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96+%D0%BF%D0%B0%D1%97#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24 березня 2022 року № 2145-IX] Розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктами 27 і 28 такого змісту:

"27. '''Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей''':

1) вважаються '''поновленими на один рік''' без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення:

а) державної, комунальної власності, '''невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок,''' а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і '''були передані в оренду органами місцевого самоврядування.'''

2) передача в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк до одного року земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності (крім тих, що перебувають у постійному користуванні осіб, які не належать до державних, комунальних підприємств, установ, організацій), а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, '''нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв)''' здійснюється з урахуванням певних умов.
|}

== Загальні положення ==
'''''Земельна ділянка''''' – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами.Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 частини перші статей 79 та 79-1 Земельного кодексу України відповідно]).

'''''Земельна частка (пай)''''' – умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства.

На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарcьким кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах.

Земельна частка (пай) ''не відноситься'' до об’єктів нерухомого майна, речові права щодо яких підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному нормами [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»].

'''Невитребуваною земельною ділянкою''' є земельна частка (пай)''', на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).'''

'''Нерозподіленою земельною ділянкою''' є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

До нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) відносяться:
* земельні частки (паї), на які громадяни, які мають право на земельну частку, не отримали сертифікатів чи іншим чином не заявили свої права на земельну частку;
* земельні частки, на які вже сертифікат отриманий, але власник сертифікату не розпорядився ним належним чином (не подана заява про виділення в натурі для передачі в оренду чи для сумісного обробітку);
* земельні частки, власники яких померли, їх спадкоємці не прийняли спадщини, а термін дії договору оренди закінчився чи договір не був укладений.

{| class="wikitable"
|-
| До невитребуваних паїв не відносяться земельні частки, власники яких померли, але термін договору оренди ще не закінчився. За такими договорами мають право отримувати орендну плату спадкоємці. За умови якщо договір закінчився, а спадкоємці не прийняли спадщини, зазначені земельні частки набудуть статусу невитребуваних.
|}

== Використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв) ==

''Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї)'' після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text стаття 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]).

Власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв’язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю.

Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов’язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.
{| class="wikitable"
|-
| У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.
|}
Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради ''на підставі рішення суду'' передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку ''визнання майна безхазяйним.''

За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

'''Зверніть увагу!''' Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

== Оренда невитребуваних паїв ==

==== Хто передає в оренду невитребувані паї? ====

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/899-15 статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв)»] передавати в оренду нерозподілені земельні ділянки/невитребувані паї мають право виключно сільські, селищні, міські ради, на території яких розташована така земля. До 01.01.2019 р. повноваження передавати в оренду нерозподілені земельні ділянки/невитребувані паї за межами населених пунктів мали районні державні адміністраціїстрації. Відповідно, з 01.01.2019 р. райдержадміністрації втратили такі повноваження та на даний час не має значення розташування такої земельної ділянки в межах чи поза межами населеного пункту.

==== Умови договору оренди ====

Оскільки нерозподілені земельні ділянки/невитребувані паї передаються в оренду лише після формування їх у земельні ділянки, то до таких договорів оренди застосовуються загальні положення, які регулюють оренду сільськогосподарської землі.
'''''Детальніше див.:''''' [[Договір оренди земельної ділянки]]

==== Строк дії договору оренди ====

Строк дії договору оренди нерозподіленої земельної ділянки/невитребуваного паю обмежується днем реєстрації державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку. Тобто такий договір оренди припиняється в день державної реєстрації права власності на земельну ділянку. При цьому будь яких договорів (додаткових угод) про його припинення складати непотрібно. Державна реєстрація припинення права оренди проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією права власності на відповідну земельну ділянку.

==== Форма договору оренди ====

Оскільки наразі нерозподілені земельні ділянки/невитребувані паї передаються в оренду лише після формування їх у земельні ділянки, то до договору оренди таких земель висуваються такі ж вимоги, як і стосовно інших земельних ділянок. 

До 01.01.2016 р. реєстрація договорів оренди невитребуваних паїв проводилася виконавчими комітетами сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю) згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2000-%D0%BF Порядком, затвердженим постановою КМУ від 24.01.2000 р. № 119] 

З початку 2016 року реєстрація права оренди невитребуваних земельних ділянок здійснюється у [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно]] і при укладанні договору оренди нерозподіленої земельної ділянки/невитребуваного паю право оренди реєструється в Державному реєстрі прав без реєстрації права власності на такі земельні ділянки згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text ч. 1 ст. 30 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]

'''Зверніть увагу! Якщо договір оренди укладено після 01.01.2016, а право оренди не зареєстровано, то у орендаря його просто немає. Для того щоб уникнути негативних наслідків орендарю потрібно невідкладно зареєструвати своє право оренди. У випадку, коли договір оренди укладено до 01.01.2016 і право оренди зареєстровано у відповідній раді, то можна ще додатково зареєструвати своє право оренди в Держреєстрі, хоча це не обов'язково.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2000-%D0%BF Пунктом 9 Порядку] визначено, що реєстрація договорів оренди земельних часток (паїв) проводиться ''безоплатно''.

У разі виявлення власника він може скористатися належним йому правом на земельну частку (пай), тобто вимагати виділення земельної частки в натурі (на місцевості), або переукласти договір оренди, укладений радою від свого імені, чи припинити його дію.

Якщо власник з`являться заздалегідь до збирання урожаю — орендар має виплатити відшкодування збитків, пов’язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87760353 Постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі №647/195/18] нерозподілені земельні ділянки/невитребувані паї після формування їх у земельні ділянки передаються в оренду без проведення земельних торгів.
== Див. також ==
* [[Виділення майнового паю в натурі та визнання права власності на таке майно]]
* [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]
* [[Визнання права власності на земельну частку (пай)]]
* [[Договір оренди земельної ділянки]]
* [[Визнання права на земельну частку (пай) у зв’язку з втратою сертифікату на право на відповідну земельну частку (пай)]]
[[Категорія: Земельне право]]

Договір доручення

2022-06-09T13:36:17Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]

== Загальні положення ==

'''Договір доручення''' (далі - договір) - домовленість двох сторівн, за якою одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя ( частина перша статті 1000 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).

Договір доручення укладається здебільшого для одержання певної плати, пред'явлення претензій, наданні товару тощо.

Договір є:

♦ оплатний - повірений має правона плату за виконання свого обов'язку (стаття 1002 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);

♦ консенсуальний - договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторін за всіма істотними умовами договору;

♦ двосторонній - права та обов'язки виникають у обох сторін.

== Істотні умови договору ==

'''Предметом''' договору доручення є певні юридичні дії повіреного. Вони мають бути правомірними, конкретними та здійсненними, а також чітко визначеними у договорі доручення або у виданій на його підставі довіреності.

Слід звернути увагу, що відповідно до статті 238 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] повірений може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має сам довіритель, а також через повіреного не можна вчиняти юридичні дії винятково особистого характеру (наприклад, щодо укладення і розірвання шлюбу, укладення трудового договору, складання заповіту).

Юридичні дії, які є предметом договору доручення, пов'язані з укладанням повіреним правочинів, що створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов'язки безпосередньо довірителя. Сам повірений за такими правочинами стороною не стає, жодних прав та обов'язків не набуває. Зокрема, коли повірений у межах наданих повноважень від імені довірителя укладає договір із третьою особою, відповідні права й обов'язки виникають безпосередньо у довірителя і третьої особи як сторін договору.
Проте якщо повірений вчинить правочин з перевищенням наданих йому довірителем повноважень, то такий правочин буде створювати, змінювати або припиняти цивільні права та обов'язки для довірителя лише у разі наступного схвалення останнім цих дій .

Повірений має '''право на плату''' за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Коли в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.
Крім належної плати, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення. Проте такий обов'язок виникає у довірителя лише в тих випадках, коли витрати фактично проведені і при цьому вони були необхідними.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного (частина друга статті 1000 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

== Форма договору ==
Договір доручення може бути укладений в ''усній або письмовій формі'' ([https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluTEZoNHJsdjZPT0E ''зразок договору доручення'']).

== Строк договору доручення ==
Договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя (стаття 1001 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

== Сторони договору ==

Сторонами цього договору є довіритель і повірений, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

'''Довірителем''' є особа, яка доручає повіреному виконати юридичні дії від її імені та за її рахунок.

'''Повіреним''' є особа, яка зобов'язується вчинити від імені та за рахунок довірителя певні юридичні дії. [[Представництво: види, підстави виникнення та припинення|Комерційний представник]] повинен бути зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності.

Цивільне законодавство передбачає особисте виконання договору доручення. Повірений має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові) тільки у двох випадках:
# якщо це передбачено договором;
# якщо він був вимушений до цього обставинами з метою охорони інтересів довірителя.

Повірений, який передав виконання доручення заміснику, повинен негайно повідомити про це довірителя. При цьому довіритель має право у будь-який час відхилити замісника, якого обрав повірений. Невиконання цього обов'язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні.

Якщо договором доручення не передбачена можливість вчинення дій замісником, однак повірений повідомив довірителя про передачу виконання доручення іншій особі, або така можливість передбачена, але замісник у договорі не вказаний, повірений відповідає тільки за вибір замісника (стаття 1005 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Повірений не відповідає за вибір замісника та за вчинені ним дії лише тоді, коли замісник повіреного указаний у договорі доручення.

Однак вимоги, закріплені у статті 1005 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], не поширюються на виконання технічних, підсобних дій (наприклад, упакування речей, надрукування документів), якщо в договорі або вказівках довірителя немає заборон чи обмежень з цього приводу. У таких випадках йдеться не про замісників, а про помічників, які діють під наглядом повіреного.

== Права та обов'язки сторін ==
{| class="wikitable"
|+
!Сторона
!Права
!Обов'язки
|-
|Довіритель
|
* надати право повіреному, який діє як комерційний представник, відступати в його інтересах від змісту доручення без попереднього запиту про це;
* у будь-який час відхилити замісника, якого обрав повірений;
* відмовитися від договорув будь-який час;
* відмовитися від договору без попереднього повідомлення про це повіреному, у разі припинення юридичної особи, яка є комерційним представником.
|
* чітко визначити юридичні дії, які належить вчинити повіреному, у договорі або у виданій на підставі договору довіреності;
* видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором. Повіреному доводиться для виконання обов'язків, покладених на нього договором, вступати у взаємовідносини з третіми особами від імені довірителя. Ці особи мають знати про характер та обсяг повноважень повіреного. У зв'язку з цим, довіреність легалізує його як представника довірителя перед третіми особами, відтворює його повноваження, визначені умовами договору;
* забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення, якщо інше не встановлено договором;
* відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, якщо інше не встановлено договором;
* негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення;
* виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить;
* якщо повірений діє як підприємець (крім випадків комерційного представництва), довіритель має повідомити його про відмову від договору не пізніше ніж за один місяць, якщо триваліший строк не встановлений договором.
|-
|Повірений
|
* діяти від імені довірителя;
* на плату за виконання свого обов'язку за договором, якщо інше не встановлено договором або законом;
* відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і він не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. Повіреному, який діє як комерційний представник, довірителем може бути надано право відступати в його інтересах від змісту доручення без попереднього запиту про це;
* передати виконання доручення іншій особі (заміснику), якщо це передбачено договором або якщо повірений був вимушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя;
* відмовитися від договору в будь-який час.
|
* вчинити від імені та за рахунок довірителя певні юридичні дії;
* вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення;
* повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення, як тільки це стане можливим. Комерційний представник повинен у розумний строк повідомити довірителя про допущені відступи від його доручення, якщо інше не встановлено договором;
* виконати дане йому доручення особисто, крім визначених випадків. Крім того, повірений, який передав виконання доручення заміснику, повинен негайно повідомити про це довірителя;
* відповісти за вибір замісника, якщо договором не передбачена можливість вчинення дій замісником повіреного або така можливість передбачена, але замісник у договорі не вказаний;
* повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення ;
* після виконання доручення або в разі припинення договору до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення;
* негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення;
* повідомити довірителя про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, коли він діє як підприємець, якщо триваліший строк не встановлений договором.
|}
Договором може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором.
Для захисту інтересів довірителя обов'язки також покладено на спадкоємців повіреного та ліквідатора юридичної особи-повіреного. Вони повинні повідомити довірителя про припинення договору та вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зокрема зберегти його речі, документи та передати їх довірителеві (стаття 1010 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
== Підстави припинення договору ==
Договір припиняється на загальних підставах припинення договору (наприклад, виконанням, проведеним належним чином), а також у разі:
* відмови довірителя або повіреного від договору;
* визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;
* смерті довірителя або повіреного.

Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору в будь-який час. Відмова від права на відмову від договору є нікчемною.

'''Важливо! '''Якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш ''як за один місяць'' до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.

У разі припинення юридичної особи, яка є комерційним представником, довіритель має право відмовитися від договору доручення без попереднього повідомлення про це повіреному.

== Наслідки припинення договору доручення ==
Якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата - також виплатити йому плату пропорційно виконаній ним роботі. Це положення не застосовується до виконання повіреним доручення після того, як він довідався або міг довідатися про припинення договору доручення.

Відмова довірителя від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, крім випадку припинення договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.

Відмова повіреного від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих довірителеві припиненням договору, крім випадку відмови повіреного від договору за таких умов, коли довіритель позбавлений можливості інакше забезпечити свої інтереси, а також відмови від договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.

== Відмінність договору доручення від інших договорів ==

''' [[Договір комісії]]'''

Договір доручення має багато спільного з договором комісії, який історично виник як вид договору доручення у торговельному обороті.
Але на відміну від договору доручення, де має місце пряме представництво, тобто повірений виступає від імені довірителя, у договорі комісії комісіонер — сторона, яка виконує договір, виступає в інтересах комітента, але від власного імені, що виключає можливість виникнення представницьких відносин.
Договір доручення може бути сплатним і безоплатним, договір комісії, як правило, сплатний. У відносинах з третіми особами повірений не набуває для себе ніяких прав та обов’язків, а комісіонер стає стороною в угоді, яку він здійснює для третьої особи і набуває також прав та обов’язків.

''' [[Договір підряду]]'''

Договір доручення має спільні риси з договором підряду. І підрядчик, і повірений діють в інтересах особи, але разом з тим ці два договори відрізняються своїм предметом: у договорі підряду предметом є матеріалізований результат роботи, а в договорі доручення — юридичні дії повіреного.

''' [[Договір транспортного експедирування]]'''

Експедитор, як і повірений, може здійснювати і юридичні, і фактичні дії. Але предметом договору експедиції є водночас і юридичні, і фактичні дії. Наприклад, доставка вантажу на станцію або на склад клієнта. Ці договори відрізняє те, що експедитор може діяти як від імені клієнта, так і від свого імені. Повірений же діє тільки від імені довірителя.

== Відповідальність сторін за договором ==

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Законом України "Про захист прав споживачів"] регулюються відносини, що виникають з договору, укладеним між громадянином, який замовляє послуги для власних потреб у підприємства, установи, організації чи громадянина-підприємця, які надають послуги.

В разі порушення виконавцем (представником) умов договору про надання послуг (доручення), споживач (особа, яку представляють) має право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення недоліків у наданій послузі чи відшкодування витрат, яких він зазнав при усуненні своїми засобами недоліків, відповідного зменшення винагороди за послугу, розірвання договору та відшкодування збитків, сплати неустойки, якщо вона передбачена договором.

При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

== Корисні посилання ==
[http://bz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/BZ010944 Відмінність договору доручення від агентського договору та договору комісії]

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів]]
* [[Відшкодування моральної шкоди]]
* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Надання компенсації та допомоги на оздоровлення особі, постраждалій від вибухонебезпечних предметів

2022-06-08T14:29:57Z

Lyudmyla.benedyuk: Створена сторінка: == Нормативна база == [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Закон України «Про протимінну діяльніс...

== Нормативна база ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Закон України «Про протимінну діяльність в Україні» від 6 грудня 2018 року № 2642-VIII]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення і виплати одноразової компенсації та щорічної допомоги, передбачених Законом України “Про протимінну діяльність в Україні» від 29 вересня 2021 р. № 1020]

== Загальні положення ==
'''Постраждалі від вибухонебезпечних предметів особи''' (далі - постраждалі особи) - окремі особи або групи осіб, які зазнали фізичних і психологічних травм, фінансових втрат або законні права та інтереси яких були порушені використанням та (або) наявністю вибухонебезпечних предметів або діями чи бездіяльністю відповідальних осіб, або члени сімей осіб, загиблих від вибухонебезпечних предметів.

Відповідно до статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Закону України «Про протимінну діяльність в Україні»], допомога постраждалим особам включає в себе надання медичної, психологічної, професійної та соціальної допомоги з метою зменшення наслідків ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, забезпечує організацію надання медичної допомоги та медичного обслуговування постраждалим особам.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, забезпечує:

1) надання постраждалим особам одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щорічної допомоги на оздоровлення у сумі, порядок призначення і виплати якої встановлюється Кабінетом Міністрів України;

2) проходження постраждалими особами безоплатної психологічної, медико-психологічної реабілітації у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до таких центрів і назад та вартості проживання протягом проходження реабілітації (у разі, якщо проживання не надається);

3) позачергове обов’язкове забезпечення постраждалих дітей місцями у закладах дошкільної освіти незалежно від відомчої підпорядкованості;

4) виплати постраждалій дитині у підвищеному розмірі державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю".

Відповідно до частини третьої статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Закону України “Про протимінну діяльність в Україні”] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 р. № 1020] затверджено:

· '''Порядок надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів''';

· ''' Порядок надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів'''.

== Надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів ==

Призначення постраждалій особі компенсації проводиться одноразово структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад на підставі '''заяви''' постраждалої особи або її законного представника '''за зареєстрованим або фактичним місцем проживання.'''

'''Зверніть увагу!''' Компенсація призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло ''не пізніше ніж через 60 календарних місяців'' після встановлення зв’язку інвалідності з ушкодженнями, спричиненими вибухонебезпечними предметами:

· на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я - для дітей віком до 18 років;

· на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії - для осіб віком від 18 років.

Встановлення інвалідності з урахуванням ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами, здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 “Питання медико-соціальної експертизи”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917] .

=== Умови призначення і виплати компенсації ===

Для отримання компенсації постраждалі особи або їх законні представники подають до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій або до виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі надання такої послуги через центр надання адміністративних послуг - до центрів надання адміністративних послуг такі документи:

1) заяву;

2) копію паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України/посвідки на постійне проживання/посвідки на тимчасове проживання/посвідчення біженця. У разі пред’явлення постраждалою особою паспорта громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності) копія такого документа не подається;

3) для дітей віком до 14 років - копію свідоцтва про народження дитини або за технічної можливості е-свідоцтва про народження (відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку), що подається засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг “Портал Дія” (далі - Портал Дія);

4) копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або за технічної можливості дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника через засоби Порталу Дія, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження;

5) рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (в разі здійснення опіки або піклування над дітьми), про влаштування таких дітей на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування або рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;

6) копію довідки медико-соціальної експертної комісії про групу і причину інвалідності (особам віком від 18 років) або копію висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про встановлення категорії “дитина з інвалідністю” (дітям віком до 18 років).

Заяви разом з необхідними документами для призначення компенсації приймаються від постраждалих осіб або їх законних представників структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише в разі надіслання їх поштою або за технічної можливості в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Портал Дія).

Якщо документи, подані постраждалою особою або її законним представником, не відповідають вимогам пункту 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Порядку], структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради ''протягом семи робочих днів'' після отримання таких документів надсилає у письмовому вигляді постраждалій особі або її законному представнику ''інформацію про відмову'' у призначенні компенсації з обґрунтуванням причин такої відмови. У разі усунення причин такої відмови постраждала особа або її законний представник ''можуть повторно подати документи,'' що відповідають вимогам пункту 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Порядку].

У разі незгоди з відмовою у призначенні компенсації постраждала особа або її законний представник може оскаржити зазначене рішення в суді.

'''Важливо!''' У разі надання постраждалими особами або їх законними представниками ''недостовірної інформації'' структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад можуть прийняти ''рішення про відмову в призначенні компенсації.''

=== Розмір компенсації ===

Компенсація призначається та виплачується постраждалій особі в таких розмірах:

· особі з інвалідністю I групи - у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;

· особі з інвалідністю II групи - у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;

· особі з інвалідністю III групи - у трикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;

· дитині з інвалідністю підгрупи А до 18 років - у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;

· дитині з інвалідністю до 18 років - у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.

Розмір отриманої компенсації ''не враховується'' під час обчислення сукупного доходу сім’ї для призначення всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Розмір отриманої компенсації ''не включається'' до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].

== Надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів ==

Призначення постраждалій особі допомоги на оздоровлення проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад '''на підставі заяви''', поданої постраждалою особою або її законним представником '''до 15 жовтня поточного року за зареєстрованим або фактичним місцем проживання.'''

=== Умови призначення і виплати допомоги на оздоровлення ===

Для отримання допомоги на оздоровлення постраждалі особи або їх законні представники '''щороку подають''' до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій або до виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі надання такої послуги через центр надання адміністративних послуг - до центрів надання адміністративних послуг такі документи:

1) заяву;

2) копію паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України/посвідки на постійне проживання/посвідки на тимчасове проживання/посвідчення біженця. У разі пред’явлення постраждалою особою паспорта громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності) копія такого документа не подається;

3) для дітей віком до 14 років - копію свідоцтва про народження дитини або за технічної можливості е-свідоцтва про народження (відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку), що подається засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг “Портал Дія” (далі - Портал Дія);

4) копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або за технічної можливості - дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника через засоби Порталу Дія, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження;

5) рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми), про влаштування таких дітей на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування або рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;

6) копію довідки медико-соціальної експертної комісії про групу і причину інвалідності (особам віком від 18 років) або копію висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про встановлення категорії “дитина з інвалідністю” (дітям віком до 18 років).

Заяви разом з необхідними документами для призначення допомоги на оздоровлення приймаються від постраждалих осіб або їх законних представників структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише в разі надіслання їх поштою або за технічної можливості в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Портал Дія).

Якщо документи, подані постраждалою особою або її законним представником, не відповідають вимогам пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Порядку], структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради ''протягом семи робочих днів'' після отримання таких документів надсилає у письмовому вигляді постраждалій особі або її законному представнику ''інформацію про відмову у призначенні допомоги на оздоровлення'' з обґрунтуванням причин такої відмови. У разі усунення причин такої відмови постраждала особа або її законний представник може '''повторно подати документи''', що відповідають вимогам пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Порядку].

У разі незгоди з відмовою у призначенні допомоги на оздоровлення постраждала особа або її законний представник може оскаржити зазначене рішення в суді.

У разі надання постраждалими особами або їх законними представниками ''недостовірної інформації'' структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад можуть прийняти ''рішення про відмову в призначенні допомоги на оздоровлення.''

'''Зверніть увагу!''' Якщо постраждала особа має право на допомогу на оздоровлення згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Законом України “Про протимінну діяльність в Україні”] і одночасно згідно з іншим нормативно-правовим актом '''''допомога на оздоровлення призначається лише за одним з них за вибором'''''такої особи.

'''Важливо!''' Допомога на оздоровлення виплачується постраждалій особі, якщо вона протягом поточного року ''не отримувала'' безоплатну санаторно-курортну путівку/путівку на оздоровлення/будь-яку грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки/компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічну допомогу на оздоровлення за рахунок державного або місцевого бюджетів.

У разі отримання постраждалою особою допомоги на оздоровлення така особа знімається з обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою або з обліку для отримання грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки/компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічної допомоги на оздоровлення.

'''Зверніть увагу!''' Допомога на оздоровлення, '''не отримана''' постраждалою особою з вини структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, '''підлягає відшкодуванню не більше ніж за два роки.'''

У разі смерті постраждалої особи, яка мала право на допомогу на оздоровлення, не отримана нею сума такої допомоги не виплачується.

=== Розмір допомоги на оздоровлення ===

Допомога на оздоровлення нараховується і виплачується постраждалій особі в таких розмірах, округлених до однієї гривні:

· особам з інвалідністю I або II групи, дітям з інвалідністю - 40 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;

· особам з інвалідністю III групи - 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.

У разі зміни групи інвалідності в період перебування особи з інвалідністю на обліку допомога на оздоровлення виплачується в розмірі, визначеному для групи інвалідності, встановленої такій особі на дату призначення допомоги.

Договір страхування

2022-05-29T15:21:30Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про страхування"]

== Поняття договору страхування ==
'''Договір страхування''' - це письмовий договір, за яким одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ ЦК України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text статті 16 Закону України "Про страхування"], '''договір страхування''' - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов’язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом.

== Предмет договору страхування ==
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text стаття 4 Закону України "Про страхування"]) і пов'язані з:
# життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням ('''особисте страхування''');
# володінням, користуванням і розпорядженням майном ('''майнове страхування''');
# відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником ('''страхування відповідальності''').

== Форма договору страхування ==
Договір страхування укладається в письмовій формі.

Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові '''страхового свідоцтва (поліса, сертифіката)'''. У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

== Істотні умови договору страхування ==
Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text частини четвертої статті 16 Закону України "Про страхування"] договір страхування повинен містити:
* назву документа;
* назву та адресу страховика;
* прізвище, ім’я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;
* прізвище, ім’я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу;
* зазначення предмета договору страхування;
* розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя;
* розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;
* перелік страхових випадків;
* розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати;
* страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума);
* строк дії договору;
* порядок зміни і припинення дії договору;
* умови здійснення страхової виплати;
* причини відмови у страховій виплаті;
* права та обов’язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;
* інші умови за згодою сторін;
* підписи сторін.
Уповноважений орган має право встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування життя та договорів страхування майна фізичних осіб. Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до міжнародних систем страхування, які вимагають застосування уніфікованих умов страхування, договори страхування укладаються відповідно до таких умов страхування, з урахуванням вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом].

'''Зверніть увагу!''' У разі виїзду зареєстрованого в Україні автотранспортного засобу на територію іншої країни - члена міжнародної системи автострахування "Зелена Картка", власник такого транспортного засобу зобов’язаний укласти договір міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, дія якого поширюється на ці країни, та отримати від страховика - повного члена '''Моторного (транспортного) страхового бюро страховий сертифікат "Зелена Картка"''' єдиного зразка, який прийнятий в усіх країнах - членах цієї міжнародної системи страхування.

== Сторони у договорі страхування ==
''Страховиком'' є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом.

''Страхувальником'' може бути фізична або юридична особа.

== Обов'язки сторін ==

{| class="wikitable"
|-
| '''Страховик зобов'язаний:'''||
* ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;
* протягом ''двох робочих днів'', як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику;
* при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом;
'''Важливо!''' Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також від відшкодування шкоди. 
Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. 
Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. 
* відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору;
* за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;
* не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом;
* надавати відповідним підрозділам Національної поліції інформацію про укладення договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов’язковому технічному контролю.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов’язки страховика.
|-
| '''Страхувальник зобов'язаний:'''||
* своєчасно вносити страхові платежі ;
* при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;
* при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші чинні договори страхування щодо цього предмета договору;
Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.
* вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;
* повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов’язки страхувальника.
|}

== Укладання і початок дії договору страхування ==

Відповідно до статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#n208 Закону України "Про страхування"], для укладання договору страхування страхувальник подає страховику ''письмову заяву'' за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. При укладанні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику.

'''Зверніть увагу!''' Договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов’язковому технічному контролю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону України "Про дорожній рух"], укладаються страховиками за умови проходження транспортними засобами обов’язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними. Договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов’язкового технічного контролю відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону України "Про дорожній рух"].

Факт укладання договору страхування може посвідчуватися '''страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом)''', що є формою договору страхування.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Договір страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає. У разі надання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, що виражає намір укласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом надіслання страхувальнику копії правил страхування та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою. Заява складається у двох примірниках, копія заяви надсилається страхувальнику з відміткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття запропонованих умов страхування.

== Припинення договору страхування ==
Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі:

1) закінчення строку дії;

2) виконання страховиком зобов’язань перед страхувальником у повному обсязі;

3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред’явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору;

4) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених статтями 22, 23 і 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону];

5) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України;

6) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Дія договору особистого страхування не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це немає згоди страхувальника, який виконує всі умови договору страхування, та якщо інше не передбачено умовами договору та законодавством України.

Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов’язана повідомити іншу не пізніш як ''за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування'', якщо інше ним не передбачено.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

У разі дострокового припинення договору страхування, крім страхування життя, за вимогою страховика страхувальнику повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.

У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику ''викупну суму'', яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.

Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страхувальнику повертається викупна сума.

'''Викупна сума''' - це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід’ємною частиною правил страхування життя. Уповноважений орган може встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми.

'''Зверніть увагу!''' Не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі, за умови дострокового припинення договору страхування.

== Недійсність договору страхування ==
Договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених Цивільним кодексом України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 998 ЦК України])

Договір страхування також визнається судом недійсним, якщо:
* його укладено після настання страхового випадку;
* об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації.

Наслідки недійсності договору страхування визначаються відповідно до положень про недійсність правочинів, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України].

== Обов'язкове страхування ==
Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text Стаття 7 Закону України "Про страхування]" передбачає види обов’язкового страхування

В Україні здійснюються такі '''види обов’язкового страхування''':
# медичне страхування;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1642-98-%D0%BF особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов’язків];
# особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);
# страхування спортсменів вищих категорій;
# страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини;
# особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/676-2017-%D0%BF#n12 авіаційне страхування цивільної авіації];
# страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов’язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;
# страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
# страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання, що надає послуги із транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі тимчасового затримання транспортних засобів, за шкоду, яка може бути заподіяна транспортному засобу при здійсненні його транспортування та/або зберігання;
# страхування засобів водного транспорту;
# страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;
# страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;
# страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981-2013-%D0%BF#n8 страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров’ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою];
# страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1039-14 Законом України] "Про угоди про розподіл продукції";
# страхування фінансової відповідальності, життя і здоров’я тимчасового адміністратора, ліквідатора фінансової установи та працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, які визначені ним для вирішення питань щодо участі держави у капіталізації банку;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/979-2013-%D0%BF#n8 страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ"];
# страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов’язаного з виконанням ними професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1219-2002-%D0%BF страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров’ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів];
# страхування цивільної відповідальності суб’єктів космічної діяльності;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1033-2010-%D0%BF страхування відповідальності щодо ризиків, пов’язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі];
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2002-%D0%BF страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів];
# страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/944-2002-%D0%BF страхування відповідальності власників собак] (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;
# с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/402-2002-%D0%BF трахування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї];
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/590-2003-%D0%BF страхування тварин (крім тих, що використовуються у цілях сільськогосподарського виробництва) на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків] у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України;
# страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров’ю туриста або його майну;
# страхування відповідальності морського судновласника;
# страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;
# страхування відповідальності виробників (постачальників) продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/358-2011-%D0%BF страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування];
# страхування майна, переданого у концесію;
# страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров’ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;
# страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980-2013-%D0%BF#n8 страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ];
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/624-2015-%D0%BF#n8 страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса];
# страхування ризику невиплати гравцям призів у разі неплатоспроможності та/або банкрутства оператора державних лотерей;
# страхування професійної відповідальності призначених органів з оцінки відповідності та визнаних незалежних організацій за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам;
# страхування життя і здоров’я фахівців у сфері протимінної діяльності (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на період їхньої участі у виконанні робіт з гуманітарного розмінування;
# страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю та (або) здоров’ю і майну третіх осіб під час виконання робіт з гуманітарного розмінування;

# страхування відповідальності розробників документації із землеустрою;

# страхування відповідальності виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт загальнодержавного призначення.

Для здійснення обов’язкового страхування Кабінет Міністрів України, якщо інше не визначено законом, встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#n208 порядок та правила] його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов’язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

Для договорів міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Кабінет Міністрів України встановлює максимальні розміри страхових платежів, у межах яких Моторне (транспортне) страхове бюро України встановлює обов’язкові для своїх повних членів єдині розміри страхових платежів за такими договорами.
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Договір прокату: поняття, характеристика та особливості правового регулювання

2022-05-26T08:16:25Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0025-00 Наказ Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 16 грудня 1999 року № 46 «Про затвердження Порядку надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку»]

== Поняття договору прокату ==
'''Договір прокату є різновидом договору найму (оренди).''' Питання дооговору прокату регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#Text ст. 787-791 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)].

'''Прокат''' – <big>це різновид майнового найму,</big> тому низка норм Цивільного кодексу України про майновий найм поширюється і на договір прокату.

За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у володіння та користування за плату на певний строк.

Договір прокату є договором приєднання. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом.

Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними. Договір прокату є публічним договором (ст. 787 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України]).

== Характеристика договору прокату ==
=== Предмет договору прокату ===
Предметом договору прокату '''є рухома річ''', яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.

Предмет договору прокату може використовуватися для виробничих потреб, якщо це встановлено договором.

Отже, ''в прокат може передаватися тільки рухома річ''. Передача в користування об'єктів нерухомості регулюються іншими спеціальними правилами або загальними положеннями про найм. Майнові права також не можуть бути предметом прокату.

''Кваліфікуючою ознакою прокату є мета використання речі. За загальним правилом, така річ має використовуватися для задоволення побутових, невиробничих потреб (власного використання).'' Це стосується і випадків, коли наймачем за договором прокату виступає юридична особа.

''Використання предмета прокату для виробничих потреб допускається тільки, якщо така можливість прямо передбачена договором прокату.''

Наймодавець зобов'язаний видавати предмети прокату, придатні для експлуатації. Перевірка справності предметів, що видаються, здійснюється у присутності наймача ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0025-00 п. 2.7 Порядку надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку, затвердженого наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 16 грудня 1999 року № 46)].

'''При видаванні предметів прокату наймодавець ознайомлює наймача з правилами їх експлуатації або видає йому керівництво з експлуатації. Надаючи в тимчасове користування предмети прокату, наймодавець ознайомлює наймача з цим Порядком, попереджує його про відшкодування збитків за псування, втрату предметів або повернення предметів з порушенням визначеного строку і не в комплекті.''' 
Радіоелектронна апаратура, холодильники, пральні машини та інші предмети побутової техніки, що видаються напрокат, повинні мати на відповідних вузлах, деталях, агрегатах пломби, за цілісність яких при поверненні відповідає наймач.

Транзисторні приймачі, магнітофони, програвачі, електронно-обчислювальні машини та інша апаратура, яка працює на сухих елементах живлення (батарейках), видаються напрокат повністю укомплектованими новими елементами живлення, що забезпечують їх нормальну роботу.

М'який інвентар, одяг видаються напрокат тільки після дезінфекційної обробки, хімічного чищення або прання, що повинно бути підтверджено відповідними документами при видачі предмета прокату наймачу.

Постільна і столова білизна видається наймачу чистою і без дефектів. У разі тривалого користування білизна підлягає заміні ''через кожні 10 днів протягом усього терміну прокату'' без додаткової оплати.

=== Сторони договору прокату ===
Сторонами договору прокату є '''''наймодавець і наймач.''''' Як наймодавцем так і наймачем можуть бути як юридичні так і фізичні особи. Для наймодавця, діяльність із передачі речей у найм є підприємницькою. Тобто, наймодавець, незалежно віл того, є він юридичною чи фізичною особою, повинен мати статус суб'єкта підприємницької діяльності для укладення договорів прокату.

'''''Наймач''''', на відміну від наймодавця, може укладати договори прокату незалежно від наявності чи відсутності у нього статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Тобто, договір прокату для наймача може бути як підприємницьким, якщо укладається у зв'язку зі здійсненням ним підприємницької діяльності, так і не бути таким.

'''''Наймодавець''''' у договорі прокату несе обов'язки і має права такі, як і наймодавець у договорі найму (оренди), але, що стосується капітального і поточного ремонту речі, то він їх здійснює за свій рахунок, якщо не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача (ч. З ст. 791 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України]). Наймодавець встановлює тарифи на оплату за прокат речі (ст. 789 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України]).

Що стосується прав та обов'язків наймача, то вони в цілому тотожні правам та обов'язкам наймача у договорі найму (оренди). Але, виходячи з того, що за загальним правилом предмет прокату може використовуватися для задоволення побутових потреб, наймач не має права на укладення договору піднайму (ч. 1 ст. 791 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України]), не має переважного права на купівлю речі у разі її продажу наймодавцем (ч. 2 ст. 791 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України]). Між тим наймач має право відмовитися від договору прокату і повернути річ наймодавцеві у будь-який час. При цьому, плата за прокат речі, що сплачена наймачем за весь строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного володіння та/або користування річчю. (ст. 790 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України]).

'''Специфіка договору прокату полягає в тому, що:'''
* наймач не має права на укладення договору піднайму;
* наймач не має переважного права на купівлю речі в разі її продажу наймодавцем;
* капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача.
 
'''''Форма договору'' — усна. Організація прокату видає письмовий документ, наприклад, квитанцію.'''

== Особливості договору прокату ==
'''Прокат є різновидом договору найму і за своєю правовою природою - договором приєднання.'''

Договором приєднання відповідно до ст. 634 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України] є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише приєднанням другої сторони до запропонованого договору в цілому. Тому наймач не має права запропонувати свої умови до договору.

Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату, але вони не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом. Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними. 

'''Договір прокату також визначається як публічний договір''' (ч. З ст. 787 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України]), що створює наймачам додаткові гарантії захисту їх інтересів. Це означає, що наймодавець взяв на себе обов'язок здійснювати підприємницьку діяльність з передання речей у найм кожному, хто до нього звертається. Тобто відповідно до закону (ст. 633 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України]) він не має права надавати переваги одному наймачеві перед іншим щодо укладення цього договору, не має права відмовитися від укладення договору прокату за наявності у нього можливостей надання наймачеві відповідних речей у найм. У разі необґрунтованої відмови наймодавець має відшкодувати збитки, завдані наймачу такою відмовою. Умови договору прокату як публічного договору встановлюються однаковими для всіх наймачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Якщо актами цивільного законодавства встановлені певні правила, то вони обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні договору прокату. Якщо договір міститиме умови, які ущемляють права наймача, вони є нікчемними.

'''Договір прокату є двостороннім''', оскільки кожна із його сторін має права і несе обов'язки щодо одна однієї.

'''Цей договір є оплатним''', бо наймач користується переданою у найм річчю за плату, яка встановлюється за тарифами наймодавця.

'''Договір прокату може бути як реальним, так і консенсуальним'''. Якщо наймодавець передає наймачеві річ у момент укладення договору - ''це реальний договір''. Якщо ж сторони досягли узгодження за всіма істотними умовами договору, передбачивши передачу речі у майбутньому, то ''це - консенсуальний договір'', у якому момент вступу договору в силу не пов'язується з переданням речі наймачу. Ця передача повинна розглядатися як виконання укладеного договору прокату з боку наймодавця.

ЦК не висуває окремих вимог до форми договору прокату. Тому, виходячи із загальних правил, що містяться у ст. 636 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України], слід дійти висновку, що він може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не буде передбачено у типових умовах договору прокату.

Характеризуючи договір прокату, слід зазначити, що для нього недостатньо однієї передачі речі у найм, тобто у користування за плату на певний строк. Особливість цього договору полягає у тому, що річ передається за правилом для використання з метою задоволення побутових потреб, хоча, як вже вказувалося, сторони можуть обумовити у договорі її використання для виробничих потреб.

''Договір прокату може укладатися тільки на визначений строк'' (ч. 1 ст. 787 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України]).

== Порядок розірвання договору прокату ==
До договору прокату застосовуються загальні положення про найм. Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю ''протягом трьох місяців підряд''. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (ст. 782 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України]).

Отже, наймодавець має право в односторонньому порядку відмовитися від договору найму та вимагати повернення речі, за умови, що наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Судова практика на сьогодні виходить з того, що право на відмову від договору виникає у наймодавця після настання строку внесення плати за користування майном за третій місяць. Наймодавець має право відмовитись від договору в такому випадку, незалежно від того, внесе наймач у подальшому плату за користування чи ні. Тому навіть у разі внесення наймачем плати за користування після настання строку оплати за третій місяць наймач вправі відмовитися від договору найму.

'''Важливо!''' Відмова від договору є правом, а не обов'язком наймодавця. Про реалізацію цього права наймодавець повинен повідомити наймача. Закон не встановлює строку, протягом якого має бути зроблене таке повідомлення, тому логічним буде в даному випадку реалізація права наймодавця в розумний строк.

З моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору найму договір вважається розірваним. Наймач зобов'язаний повернути наймодавцеві предмет оренди в строки, передбачені договором найму (оренди), а якщо такі строки не визначені - в розумний строк (тобто строк, необхідний для підготовки предмету оренди для передачі наймачеві). Строк для повернення орендованого майна може бути встановлений наймачем у повідомленні про відмову від договору найму.

В разі здійснення права, передбаченого коментованою статтею, наймодавець не має потреби додатково звертатися до суду з вимогою про розірвання договору найму. Судовий позов наймодавця до наймача можливий лише у випадку, якщо наймач не виконує вимогу наймодавця про повернення речі із користування.

'''Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:'''
# наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;
# наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;
# наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;
# наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Відповідно до загального правила, визначеного ст. 651 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України], зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом.

Тобто, наймодавець має право вимагати за певних умов дострокового розірвання договору найму. Право наймодавця на дострокове розірвання договору може бути здійснене шляхом пред'явлення такої вимоги до наймача, а в разі якщо наймач заперечує проти дострокового розірвання договору, наймодавець вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Крім підстав для дострокового розірвання договору найму на вимогу наймодавця, договір найму може бути ''достроково розірвано за рішенням суду за наявності загальних підстав'', передбачених ст. 651 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ЦК України], а саме в разі істотного порушення договору наймачем.

== Зразок договору прокату ==
[[Файл:Договір прокату (типовий).docx|міні|Договір прокату (типовий)]]

[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Договір комерційної концесії

2022-05-26T07:01:20Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2210-14 Закон України «Про захист економічної конкуренції»]
== Загальна інформація ==

'''''Комерційна концесія (франчайзинг, франшиза)''''' є відносно новим інститутом українського цивільного права, ''її мета'' – сприяти просуванню на ринку товарів, зокрема, високотехнологічного устаткування, яке, як правило, є засобом виробництва інших товарів, виконання робіт чи надання послуг, а також створення нових комплексів по збуту товарів та наданню послуг.

За договором комерційної концесії ''одна сторона (правоволоділець)'' зобов'язується надати ''другій стороні (користувачеві)'' за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг (стаття 1115 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

На підставі договору здійснюється платна передача виключних прав на об'єкти інтелектуальної власності, комерційну інформацію (ноу-хау), знаки для товарів і послуг, фірмове найменування для використання іншим суб'єктом в його підприємницькій діяльності.

У залежності від сфери, де використовується договір комерційної концесії, виділяють такі його види: виробничий, збутовий, в сфері обслуговування, торговий.

Договір комерційної концесії є '''консенсуальним''' (є укладеним з моменту з моменту досягнення згоди сторін за всіма істотними умовами договору), '''взаємним і сплатним.''' Він регулює зобов'язальні відносини, предметом яких є комплекс виключних прав, які використовують у підприємницькій діяльності (стаття 1116 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Договір комерційної концесії укладається у '''письмовій формі''', в протилежному випадку такий договір є нікчемним.
== Предмет договору комерційної концесії ==

'''Предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності''' (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації.

Отже, '''предмет договору комерційної концесії''' – виключні права, що належать правоволодільцю. До цих прав законом віднесені, зокрема, право на використання торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, право на фірмове найменування та ін. Тобто, мова йде про виключні права на результати інтелектуальної діяльності і, насамперед, про ті з них, що спрямовані на індивідуалізацію продукції (робіт, послуг). Перелік прав, передбачений частиною першою статті 1116 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], не є вичерпним, однак загальною рисою їх є майновий характер та можливість відчуження. ''Комерційний досвід та ділова репутація виступають в якості доповнення до предмета договору'' і враховуються при визначенні вартості прав, які передаються за договором.

'''Комерційне (фірмове) найменування''' – це найменування, яке може мати юридична особа, що є підприємницьким товариством (стаття 90 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Комерційна інформація і комерційний досвід включають документацію по веденню бізнесу, а також професійне навчання персоналу, інструктаж під час дії договору. Комерційною інформацією за домовленістю сторін можуть бути визнані відомості економічного, технологічного, технічного характеру та ін., які стосуються різних сторін діяльності правоволодільця.

Таким чином, '''предмет договору комерційної концесії складає:'''

* комплекс виключних прав, закріплених за правоволодільцем, і індивідуалізують його (право на комерційне (фірмове) найменування) або вироблені ним товари, роботи, які виконуються, або послуги, що надаються (право на товарну марку або знак обслуговування);
* предметом договору є можливість використання комерційною інформацією (ноу-хау), яка належить правоволодільцю і не підлягає спеціальній державній реєстрації, а також його ділової репутації і комерційного досвіду, у т.ч. у виді різної документації по організації і веденню підприємницької діяльності;
* договір припускає технічне і консультаційне сприяння користувачу з боку правоволодільця з метою забезпечення необхідної якості вироблених (наданих) за договором товарів, робіт, послуг.
Оскільки мова йде про підприємницьку діяльність договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору у певній сфері цивільного обігу, із зазначенням або без зазначення певної території використання. Внесення до тексту договору таких обмежень дозволяє правоволодільцю за межами обумовленої договором сфери діяльності (території) користувача використовувати комплекс виключних прав самостійно або за допомогою укладених з іншими суб'єктами договорів концесії.
== Сторони в договорі комерційної концесії ==

''Сторонами в договорі комерційної концесії можуть бути фізична та юридична особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності''.

Договір комерційної концесії розрахований на застосування в сфері зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності у встановленому законом порядку – правоволоділець і користувач. Саме тому учасниками комерційної концесії не можуть бути некомерційні організації і держава.

'''Правоволоділець''' – це фізична або юридична особа, якій належать виключні права підприємницької діяльності, тому сторонами в договорі комерційної концесії можуть виступати тільки комерційні організації і фізичні особи, права, використання яких вона дозволяє користувачу. Правоволоділець, повинний бути суб'єктом підприємницької діяльності. Це означає, що він використовує свої виключні права в процесі підприємницької діяльності. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] не вимагає, щоб правоволоділець придбав ці права, маючи статус суб'єкта підприємницької діяльності. Необхідно, щоб він був зареєстрований до моменту укладення договору концесії і був належним чином легітимований як власник виключних прав.

'''Користувач''' – фізична або юридична особа, суб'єкт підприємницької діяльності, яка одержує можливість використовувати виключні права. Він також повинний бути підприємцем у момент укладення договору комерційної концесії.

'''Обов'язки правоволодільця'''
* Правоволоділець зобов'язаний передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також проінформувати користувача та його працівників з питань, пов'язаних із здійсненням цих прав.
* Правоволоділець зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором комерційної концесії:
# надавати користувачеві постійне технічне та консультативне сприяння, включаючи сприяння у навчанні та підвищенні кваліфікації працівників;
# контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) користувачем на підставі договору комерційної концесії (стаття 1120 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
'''Обов'язки користувача'''

З урахуванням характеру та особливостей діяльності, що здійснюється користувачем за договором комерційної концесії, користувач зобов'язаний:
# використовувати торговельну марку та інші позначення правоволодільця визначеним у договорі способом;
# забезпечити відповідність якості товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) відповідно до договору комерційної концесії, якості аналогічних товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) правоволодільцем;
# дотримуватися інструкцій та вказівок правоволодільця, спрямованих на забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання комплексу наданих прав використанню цих прав правоволодільцем;
# надавати покупцям (замовникам) додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купуючи (замовляючи) товари (роботи, послуги) безпосередньо у правоволодільця;
# інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про використання ним торговельної марки та інших позначень правоволодільця за договором комерційної концесії;
# не розголошувати секрети виробництва правоволодільця, іншу одержану від нього конфіденційну інформацію (ст. 1121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
Належне виконання покладених на правоволодільця і користувача обов'язків, передбачених законом і договором, є основою успішної реалізації мети, яка була поставлена сторонами при укладанні договору.

Передача правоволодільцем користувачу документації, професійного досвіду і таке інше, необхідно йому для належного здійснення своєї діяльності, а ''одержання ліцензій'' — для реалізації наданих йому прав на використання об'єктів інтелектуальної власності. Обсяг зобов'язань правоволодільця, передбачений частиною другою статті 1120 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], залежить від домовленості сторін.

Правила статті 1121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] зобов'язують користувача реалізовувати в повному обсязі отримані права. Він повинний здійснювати свою діяльність на обумовленому договором рівні. Вироблені товари, послуги, що надаються, повинні цілком відповідати по якості аналогічним товарам, послугам правоволодільця, включаючи вимоги відповідності зовнішнього вигляду, комфорту та ін. Однак, закон покладає на користувача обов'язок інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про використання ним торговельної марки та інших позначень правоволодільця за договором комерційної концесії з метою захисту інтересів споживачів.
== Особливі умови договору комерційної концесії ==

'''В договорі комерційної концесії можуть бути передбачені особливі умови, ''зокрема:'''''
# обов'язок правоволодільця не надавати іншим особам аналогічні комплекси прав для їх використання на закріпленій за користувачем території або утримуватися від власної аналогічної діяльності на цій території;
# обов'язок користувача не конкурувати з правоволодільцем на території, на яку поширюється чинність договору, щодо підприємницької діяльності, яку здійснює користувач з використанням наданих правоволодільцем прав;
# обов'язок користувача не одержувати аналогічні права від конкурентів (потенційних конкурентів) правоволодільця;
# обов'язок користувача погоджувати з правоволодільцем місце розташування приміщень для продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), передбачених договором, а також їх внутрішнє і зовнішнє оформлення.
Умова договору, відповідно до якої правоволоділець має право визначати ціну товару (робіт, послуг), передбаченого договором, або встановлювати верхню чи нижню межу цієї ціни, є нікчемною.

Умова договору, відповідно до якої користувач має право продавати товари (виконувати роботи, надавати послуги) виключно певній категорії покупців (замовників) або виключно покупцям (замовникам), які мають місцезнаходження (місце проживання) на території, визначеній у договорі.

Отже, такі умови встановлюють правові підстави для включення в договір комерційної концесії окремих зобов'язань, що обмежують свободу дій тієї або іншої сторони в рамках договірних відносин. Наведений в частині першій статті 1122 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] перелік особливих умов носить приблизний характер. Однак в усіх випадках договірні умови спрямовані на обмеження конкуренції не порушувати вимоги [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2210-14 Закону України «Про захист економічної конкуренції»] та повинні відповідати вимогам антимонопольного законодавства України.

Передбачені в частині першій статті 1122 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] зобов'язання правоволодільця не видавати концесію іншим користувачам на тій же території і зобов'язання користувача не конкурувати з правоволодільцем на території дії договору обумовлені необхідністю чіткого визначення обсягу наданих за договором виключних прав (частина друга статті 1116 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]) та умов їх використання на певній території і в певній сфері цивільного обігу.

Зобов'язання користувача погоджувати з правоволодільцем питання про місце розташування приміщень для продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), передбачених договором, а також їх внутрішнє і зовнішнє оформлення випливають з його обов'язку дотримуватися інструкцій і вказівок правоволодільця (частина третя стаття 1121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Умови частин другої та третьої статті 1122 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] мають обов'язковий характер і містять заборону на включення в договір умови, відповідно до якої правоволоділець має право визначати ціну товару (робіт, послуг), передбаченого договором, або встановлювати верхню чи нижню межу цієї ціни, або користувач має право продавати товари (виконувати роботи, надавати послуги) виключно певній категорії покупців (замовників) або виключно покупцям (замовникам), які мають місцезнаходження (місце проживання) на території, визначеній у договорі. Такі умови у разі включення їх в угоду є нікчемними.
== Припинення договору комерційної концесії ==

Кожна із сторін у договорі комерційної концесії, строк якого не встановлений, має право ''у будь-який час відмовитися від договору'', повідомивши про це другу сторону не менш як за шість місяців, якщо більш тривалий строк не встановлений договором.

'''''Договір комерційної концесії припиняється у разі:'''''
# припинення права правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення, визначене в договорі, без його заміни аналогічним правом;
# оголошення правоволодільця або користувача неплатоспроможним (банкрутом) (ст. 1126 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
'''''Спеціальні підстави дострокового припинення договору:'''''
# припинення права правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення, передбачене в договорі, без його заміни аналогічним правом;
# оголошення правоволодільця або користувача неплатоспроможним (банкрутом).
Виключне право на комерційне (фірмове) найменування не обмежене яким-небудь терміном. Воно припиняється ліквідацією самої юридичної особи, а також у випадку смерті фізичної особи-підприємця, якщо його права на підприємницьку діяльність не переходять до спадкоємця (стаття 1127 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Право на комерційне (фірмове) найменування може бути припинено судовим рішенням, яке встановило, що правоволоділець зареєстрував його в порушення встановлених законом вимог. Таке судове рішення може бути винесене, наприклад, за позовом особи, яка здійснює аналогічну діяльність, і представила докази, що найменування, яке оспорюється, тотожне або подібне з його раніше зареєстрованим комерційним (фірмовим) найменуванням.

== Наслідки припинення права, користування яким надано за договором комерційної концесії ==

Якщо в період дії договору комерційної концесії '''припинилося право, користування яким надано за цим договором''', ''дія договору не припиняється'', крім тих його положень, що стосуються права, яке припинилося, а користувач має право вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцеві плати, якщо інше не встановлено договором (стаття 1129 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

У разі зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця, права на використання яких входять до комплексу прав, наданих користувачеві за договором комерційної концесії, цей ''договір зберігає чинність щодо нового позначення правоволодільця'', якщо користувач не вимагає розірвання договору і відшкодування збитків (стаття 1128 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). У разі продовження чинності договору користувач має право вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцеві плати.

== Зразок договору комерційної концесії (франчайзинг) ==
[[Файл:Договір комерційної концесії (франчайзинг).docx|міні|Договір комерційної концесії (франчайзинг)]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок

2022-05-20T13:20:53Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України “Про охорону земель”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Закон України "Про охорону культурної спадщини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України "Про природно-заповідний фонд України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10 Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 жовтня 2010 року № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}

== Повноваження щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==
'''Цільове призначення земельної ділянки''' – це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 статті 20 Земельного кодексу України] при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:

* земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

* земельних ділянок приватної власності - їх власниками.

Зміна цільового призначення земельних ділянок ''державної та комунальної власності'', віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки ''не потребує прийняття рішень'' Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).

'''Важливо!''' Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого ''затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту''.

Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися ''без додержання вищезазначених вимог'', у випадках:

* передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"];

* консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;

* віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;

* зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами).

'''Зверніть увагу!''' При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.

Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.

== Класифікація видів цільового призначення земель ==
Поняття ''«цільове призначення земельної ділянки»'' нерозривно пов’язане з поняттям ''«категорія земель»''. Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n248 статті 19 Земельного кодексу України] передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія – це основне цільове призначення кожної земельної ділянки. Всього на сьогодні існує дев’ять категорій земель:
# сільськогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n298 глава 5 Земельного кодексу України]);
# житлової та громадської забудови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n389 глава 6 Земельного кодексу України]);
# природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n406 глава 7 Земельного кодексу України]);
# оздоровчого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n419 глава 8 Земельного кодексу України]);
# рекреаційного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n429 глава 9 Земельного кодексу України]);
# історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n440 глава 10 Земельного кодексу України]);
# лісогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n449 глава 11 Земельного кодексу України]);
# водного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n469 глава 12 Земельного кодексу України]);
# промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n534 глава 13 Земельного кодексу України]).

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним Кодексом], до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

'''Важливо!''' Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати вищезазначеним класифікатору та правилам.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів, що розпоряджаються землями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#n23 розділ 2 Класифікації видів цільового призначення земель]).

== Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок ==
=== '''Оформлення заяви власника на зміну цільового призначення''' ===
На сьогоднішній день, дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібен. Для першого кроку необхідна нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі на наступному кроці. 1 липня 2021 року скасована заборона зміни цільового призначення та виду використання на земельні ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі власникам земельних часток для ведення особистого селянського господарства та земельних часток (паїв).

Частиною 6 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки '''не потребує''':

* розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);

* прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).

=== Розроблення та погодження проекту землеустрою ===

Згідно ч.1 ст.50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490 Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та ''у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом''. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

Для розроблення такого проекту необхідно звернутися до землевпорядної організації, у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або з ФОПом - сертифікованим інженером-землевпорядником. Перелік таких організацій можна знайти в Інтернеті або шляхом звичайного пошуку, або на офіційному сайті [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру]. Там же можна перевірити і наявність чинного сертифіката інженера-землевпорядника. Розробка проекту землеустрою здійснюється на підставі укладеного із землевпорядною організацією договору.

Документація із землеустрою розробляється у строк, встановлений договором, який зазвичай становить від 1 до 2 місяців але не більше 6 місяців з моменту укладення договору. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документу. Вимагайте у організації один примірник проекту для зберігання у себе.

Відповідно до статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490 Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
* пояснювальну записку;
* матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
* розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
* розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
* перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
* кадастровий план земельної ділянки.

У разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов’язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб. Ці вимоги не поширюються на випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації.

'''Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі''':
* якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);
* якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;
* зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, - з Кабінетом Міністрів України.
* Зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України], здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

'''Зверніть увагу!''' Частиною четвертою статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених частиною третьою статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 Земельного кодексу України].

Цей етап можна вважати завершеним тоді, коли проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення виготовлений і погоджений, тобто готовий для передачі його до місцевої ради або органу виконавчої влади для затвердження та прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

=== Прийняття рішення уповноваженим органом ===
'''Другий етап''' порядку зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає:
* подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади;
* розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
* прийняття уповноваженим органом на підставі проекту відведення земельної ділянки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, або ж відмову у такій зміні.

=== Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення ===

Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом.

Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії.

Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва.

=== Зміна цільового призначення «особливо цінних земель» ===
'''Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається виключно у разі''':
* розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;
* розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених пунктом "а" частини першої статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України];
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України], до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення.

Віповідно до статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] '''до особливо цінних земель відносяться''':

а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття;

б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини, торфовища у складі водно-болотних угідь міжнародного значення;

в) землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів;

г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

'''Важливо!''' Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пункті "г" частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України. Особливості правового режиму використання земель під торфовищами та можливі види їх цільового призначення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов’язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони.

'''Зверніть увагу!''' У разі зміни цільового призначення ''земельної ділянки несільськогосподарського призначення'' з віднесенням такої земельної ділянки ''до категорії земель сільськогосподарського призначення'', власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки.

=== Реєстрація земельної ділянки зі зміненим цільовим призначенням ===
Для реєстрації змін до відомостей про земельну ділянку необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Якщо інше не передбачено договором про розроблення проекту, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.

До заяви додається розроблений та погоджений уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документу, а у разі, якщо щодо проекту проводилась державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи.

'''''Дана послуга надається безкоштовно!'''''

Подана Вами заява протягом '''14 днів''' розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру] у районі (місті), за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, державний кадастровий реєстратор вносить відомості про зміну цільового призначення Вашої земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

Останнім етапом є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів. В результаті інформація про реєстрацію права за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі.

== Наслідки у разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки ==
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, відповідно до статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n291 Земельного кодексу України], є підставою для:
* визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
* визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;
* відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;
* притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель».
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 143 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1438 Земельного кодексу України] використання земельної ділянки не за цільовим призначенням '''тягне за собою примусове припинення прав на земельну ділянку (як власності, так і користування) у судовому порядку.'''

Щодо інших форм відповідальності за нецільове використання землі:

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 Кодексу України про адміністративні правопорушення], за порушення правил використання земель встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У випадках, якщо нецільове використання землі буде поєднане із порушенням інших норм, зокрема законодавства про охорону навколишнього природного середовище, буде також наставати відповідальність і за іншими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n313 Глави 7 КУпАП]. Саме адміністративна відповідальність є найбільш реалістичним наслідком нецільового використання землі.

Кримінальна відповідальність за такі порушення можлива лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1593 стаття 239 Кримінального кодексу України]), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 стаття 254 Кримінального кодексу України]) та інші екологічні злочини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1581 Розділ 8 особливої частини Кримінального кодексу України]). Пошук у Реєстрі судових рішень наочно покаже, як часто дійсно настає така відповідальність.

== Судова практика вирішення спорів щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79300704 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 820/4219/17]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88407358 Постанова Верховного Суду від 24.03.2020 року у справі № 640/13670/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81841970 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 346/3524/16-а]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77248268 Постанова Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 809/963/16]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86565721 Постанова Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 710/1099/12]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97926626?fbclid=IwAR0jSaqQOi1I_8SJDOFIKwuFwvc2PkyQpbAVmIgZne7vntvJsJov61r29Vk Постанова ВП ВС від 01.06.2021 № 925/929/19 (12-11гс21)] Велика Палата відступила від висновку, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90465543 Постанова Верховного суду від 14 липня 2020 року № 916/1998/19]: висновок щодо поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням». Стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки. Нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за призначенням, не передбаченим генеральним планом населеного пункту, іншою містобудівною документацією, планом земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.

[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Підстави та порядок припинення трудового договору

2022-05-18T11:28:54Z

Lyudmyla.benedyuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України «Про судовий збір»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" | '''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

У зв'язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров'я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури).

У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
|}

== Підстави припинення трудового договору ==
Відповідно до статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print Кодексу законів про працю України] підставами припинення трудового договору є:
# угода сторін;
# закінчення строку([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП України]) крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;
# призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу,направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України];
# розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України]), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України]) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України]);
# переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу,організацію або перехід на виборну посаду;
# відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;
# набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
# укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"], встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення;
# з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Законом України "Про очищення влади"];
# набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у передбачених статтею 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] випадках;
# підстави, передбачені контрактом;
# підстави, передбачені іншими законами. 

'''Важливо!''' Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації ''не припиняє дії'' трудового договору.

У разі зміни роботодавця, а також у разі їх реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України]).

== Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця ==
Згідно з статтею 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України] трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:
# змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників ''(звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу)'';
# виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці ''(звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу)'';
# систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;
# прогулу (в тому числі відсутності на роботі ''більше трьох годин протягом робочого дня'') без поважних причин;
# нез'явлення на роботу протягом ''більш як чотирьох місяців підряд'' внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
# поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу ''(звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу)'';
# появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
# вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
# призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду;
10. встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

== Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов ==

Крім підстав, передбачених статтею 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках:
# одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами;
# винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;
# винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку роботодавця;
# вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи;
# перебування всупереч вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону України "Про запобігання корупції"] у прямому підпорядкуванні у близької особи ''(звільнення проводиться, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу)'';
# наявності у працівника реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Законом України "Про запобігання корупції"].
# припинення повноважень посадових осіб.

Роботодавець з власної ініціативи зобов’язаний розірвати трудовий договір з посадовою особою в разі ''повторного порушення'' нею вимог законодавства у сфері ліцензування, з питань видачі документів дозвільного характеру або у сфері надання адміністративних послуг, передбачених статтями 166-10, 166-12, 188-44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1694 Кодексу України про адміністративні правопорушення].

{| class="wikitable"
|-
| '''Не допускається звільнення працівника''' з ініціативи власника або уповноваженого ним органу '''в період його тимчасової непрацездатності''' ''(крім звільнення за нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності (пункт 5 статті 40[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України])'', а також '''у період перебування працівника у відпустці'''. 
'''Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.'''

'''Також, зверніть увагу!''' 
Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України], а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України], встановлюються законом, що регулює їхній статус.
|}

== Розірвання трудового договору з ініціативи працівника ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text ст. 38 КЗпП України], працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово '''за два тижні'''.

Роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, а саме:
*переїзд на нове місце проживання;
*переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
*вступ до навчального закладу;
*неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
*вагітність;
*догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
*догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
*вихід на пенсію;
*прийняття на роботу за конкурсом;
*інші поважні причини.

'''Важливо!''' Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Окрім цього, ''строковий трудовий договір'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП України]) підлягає розірванню ''достроково'' на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу].

Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.

== Куди звертатись в разі виникнення трудового спору ==
Трудові спори розглядаються: 
1) комісіями по трудових спорах; 
2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. 

'''Важливо!''' Працівник може звернутись до суду із заявою про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулу '''у місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Позивач має право подати позов у порядку цивільного судочинства за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування.

== Вартість ==
Позивачі за подання до суду позовної заяви про поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 1 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»]). 

== Порядок розрахунку при звільненні з роботи ==
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

'''Важливо!''' Днем звільнення вважається останній день роботи. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Відповідно до статті 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print Кодексу законів про працю України], при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. 

[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]