WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Виконання рішення суду щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину

2025-09-18T10:29:38Z

Lymarchenko.Vita: НПА

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс УкраїниI]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text акону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
* припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію '''(крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).'''
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.
|}
== Обов'язок батьків утримувати своїх дітей ==
1. Обов’язок батьків, утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття передбачений частиною другою статті 51 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституцією України] та статтею 180 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] (далі – СК України). Відповідно до статті 141 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n746 СК України]. Якщо після розірвання шлюбу чи припинення фактичних відносин один з батьків нехтує своїм конституційним обов'язком тоді законодавством України передбачено такі шляхи вирішення цього питання відповідно до статей 181 та 189 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]:
* Перший спосіб передбачає досягнення згоди між батьками та вирішення питання сплати аліментів мирним шляхом за домовленістю між ними;
* Другий спосіб передбачає сплату аліментів одним з батьків за рішенням суду;
* Третій спосіб - укласти [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договір про сплату аліментів на дитину]], у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і посвідчується нотаріально.
2. Після досягнення дитиною 18 років відповідно до статті 199 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], у випадку продовження навчання у вищому навчальному закладі незалежно від форми навчання особа має право на стягнення аліментів з батька/матері на час навчання.

'''Детальніше див.:''' [[Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання]]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Статтею 179 СК України] передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є '''власністю дитини.'''

Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами '''виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.'''

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. '''Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного кодексу України], тобто яка має повну цивільну дієздатність. Повна цивільна дієздатність виникає у випадку, коли особа набуває повну дієздатність до досягнення 18 років '''(наприклад, після реєстрації шлюбу, або якщо особа, яка досягла 16 років, працює за трудовим договором або зареєстрована як підприємець, та за рішенням суду)'''

== Виконання рішення суду ==
Відповідно до частиної 3 статті 181 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина..

'''Детальніше див.:''' [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]].

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Після того як особа отримала рішення суду про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, ухвалене на користь дитини, існує декілька варіантів його виконання.

→ '''Добровільне виконання''' боржником рішення суду.

→ '''Виконання рішення суду шляхом звернення до роботодавця боржника:''' виконавчий документ про стягнення аліментів разом із заявою (де також зазначаються реквізити банківського рахунку, на який слід перераховувати кошти; прізвище, ім’я, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу) може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. У випадку зміни місця роботи боржника, виконавчий лист повертається стягувачеві. У разі наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження"])

→ '''Примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби або приватним виконавцем:''' після отримання рішення суду та виконавчого листа або судового наказу стягувачу необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання (перебування) боржника із [https://www.sumyjust.gov.ua/struktura/organy-derzhavnoyi-vykonavchoyi-vlady/zrazky-dokumentiv/ заявою] про примусове виконання рішення суду із зазначенням реквізитів банківського рахунку, на який слід перераховувати кошти; прізвища, імені, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу, та виконавчим документом (судовим наказом або виконавчим листом про стягнення аліментів).

'''Детальніше див.: [[Відкриття виконавчого провадження]]'''

== [[Відповідальність за несплату аліментів]] ==

== Див. також ==

* [[Порядок стягнення аліментів з безробітної особи]]
* [[Стягнення аліментів з батьків, позбавлених батьківських прав]]
* [[Стягнення аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон]]

[[index.php?title=Категорія:Виконання судових рішень]]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Виконання рішення суду щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину

2025-09-18T10:26:57Z

Lymarchenko.Vita: норми НПА

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс УкраїниI]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text акону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
* припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію '''(крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).'''
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.
|}
== Обов'язок батьків утримувати своїх дітей ==
1. Обов’язок батьків, утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття передбачений частиною другою статті 51 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституцією України] та статтею 180 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] (далі – СК України). Відповідно до статті 141 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n746 СК України]. Якщо після розірвання шлюбу чи припинення фактичних відносин один з батьків нехтує своїм конституційним обов'язком тоді законодавством України передбачено такі шляхи вирішення цього питання відповідно до статей 181 та 189 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]:
* Перший спосіб передбачає досягнення згоди між батьками та вирішення питання сплати аліментів мирним шляхом за домовленістю між ними;
* Другий спосіб передбачає сплату аліментів одним з батьків за рішенням суду;
* Третій спосіб - укласти [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договір про сплату аліментів на дитину]], у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і посвідчується нотаріально.
2. Після досягнення дитиною 18 років відповідно до статті 199 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], у випадку продовження навчання у вищому навчальному закладі незалежно від форми навчання особа має право на стягнення аліментів з батька/матері на час навчання.

'''Детальніше див.:''' [[Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання]]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Статтею 179 СК України] передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є '''власністю дитини.'''

Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами '''виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.'''

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. '''Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного кодексу України].

== Виконання рішення суду ==
Відповідно до частиної 3 статті 181 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина..

'''Детальніше див.:''' [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]].

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Після того як особа отримала рішення суду про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, ухвалене на користь дитини, існує декілька варіантів його виконання.

→ '''Добровільне виконання''' боржником рішення суду.

→ '''Виконання рішення суду шляхом звернення до роботодавця боржника:''' виконавчий документ про стягнення аліментів разом із заявою (де також зазначаються реквізити банківського рахунку, на який слід перераховувати кошти; прізвище, ім’я, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу) може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. У випадку зміни місця роботи боржника, виконавчий лист повертається стягувачеві. У разі наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження"])

→ '''Примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби або приватним виконавцем:''' після отримання рішення суду та виконавчого листа або судового наказу стягувачу необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання (перебування) боржника із [https://www.sumyjust.gov.ua/struktura/organy-derzhavnoyi-vykonavchoyi-vlady/zrazky-dokumentiv/ заявою] про примусове виконання рішення суду із зазначенням реквізитів банківського рахунку, на який слід перераховувати кошти; прізвища, імені, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу, та виконавчим документом (судовим наказом або виконавчим листом про стягнення аліментів).

'''Детальніше див.: [[Відкриття виконавчого провадження]]'''

== [[Відповідальність за несплату аліментів]] ==

== Див. також ==

* [[Порядок стягнення аліментів з безробітної особи]]
* [[Стягнення аліментів з батьків, позбавлених батьківських прав]]
* [[Стягнення аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон]]

[[index.php?title=Категорія:Виконання судових рішень]]
[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Особливості виплати заробітної плати особі, яка знаходиться на самоізоляції

2025-09-18T09:35:55Z

Lymarchenko.Vita: норми НПА

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-20 Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0270-95# Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 14 квітня 1995 року № 66 "Про затвердження Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}
== Самоізоляція, як страховий випадок ==
'''Самоізоляція''' – перебування особи, стосовно якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби, у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі зобов’язання особи (абзац тринадцятий статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]).

Самоізоляція передусім означає, що особа впродовж щонайменше 14 днів уникає будь-яких контактів з іншими людьми, щоб зменшити ризик зараження. Неприпустимі контакти віч-на-віч ближче ніж 1,5 метри та довше 15 хвилин. Єдиний виняток – звернення по медичну допомогу. При будь-яких симптомах хвороби людина має зателефонувати своєму сімейному лікареві і дотримуватися подальших рекомендацій.

'''Cамоізоляції, зокрема підлягають особи:'''
* які мали контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі − COVID-19), крім осіб, які під час виконання службових обов’язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування; отримали повний курс вакцинації від COVID-19 (через 14 днів від дати введення останньої дози відповідно до протоколу вакцинації від COVID-19) за відсутності симптомів; перехворіли на COVID-19 (протягом 180 днів від дати забору матеріалів, що дали позитивний результат тестування на COVID-19) за відсутності симптомів;
* з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом захворювання на COVID-19 у легкій формі за умови, що особа не потребує госпіталізації;
* особи з підтвердженим діагнозом COVID-19, виписані із закладу охорони здоров’я, до моменту одужання відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я;
* іноземці та особи без громадянства, які перетинають державний кордон на в’їзд в Україну, крім окремих категорій осіб (наприклад, осіб, які не досягли 12 років або мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, чи міжнародний, внутрішній або іноземний сертифікат (крім сертифіката, що підтверджує негативний результат тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції) (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]).
Самоізоляція особи у зв’язку з перетинанням державного кордону або контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з них припиняється в разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом ПЛР.

'''Детальніше див.''' "[[Примусове стаціонарне лікування або самоізоляція під час карантину]]"
[[Файл:Оплата праці на самоізоляції.jpg|міні]]
== Лікарняний під час самоізоляції ==
Перелік страхових випадків, за якими передбачено надання матеріального забезпечення [http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/index Фондом соціального страхування України], розширено на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення Covid-19 згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-20#Text Законом України № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусной хвороби (Covid-19)"], прийнятого 17 березня 2020 року.

Відповідно до пункту 5.2 розділу 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01#Text Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерством охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455] (далі – Інструкція), на період перебування застрахованої особи в самоізоляції, у тому числі під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню COVID-19 відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»], крім хворих осіб, листок непрацездатності видається лікуючим лікарем на строк, визначений законодавством та галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я.

Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, фінансова допомога за рахунок [http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/index Фонду соціального страхування України] надається '''з першого дня і за весь час відсутності на роботі''' з цієї причини.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01#Text Інструкцією] також передбачено, що право на отримання та оплату листків з тимчасової непрацездатності мають особи, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення, які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, у разі неможливості здійснення тимчасового переведення за їх згодою на іншу роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб.

Незалежно від впровадження карантину [[допомога по тимчасовій непрацездатності]] внаслідок перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню COVID-19, виплачується [http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/index Фондом соціального страхування України] застрахованим особам, починаючи '''з шостого дня непрацездатності''' за весь період до повного одужання (перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця).

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною. (частина третя статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).

При зверненні працівника до роботодавця із заявою про самоізоляцію за підставами, визначеними у постанові Кабінету Міністрів України про встановлення карантину '''роботодавець повинен оформити його відсутність наказом (розпорядженням) про відсторонення такого працівника від роботи.'''

Відсторонення від роботи здійснює власник або уповноважений ним орган.

Один з таких випадків відсторонення передбачений статтею 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»], а саме у випадку коли особа, які є бактеріоносієм.

На період відсторонення від роботи таким особам виплачується '''допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.'''

Відповідно до пункту 1.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0270-95 Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 квітня 1995 року № 66], відстороненню від роботи або іншої діяльності підлягають:
* хворі на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби
* особи, які є носіями збудників інфекційних захворювань;
* особи, які були в контакті з хворими на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби;
* особи, які відмовляються або ухиляються від обов’язкового медичного огляду;
* особи, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень.

Зверніть увагу, що особами, які були в контакті з хворими на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, визнаються ті, хто перебували у чинному епідемічному (епізоотичному) осередку та зараження яких припускається за висновком лікаря-епідеміолога.

== Див. також ==
* [[Примусове стаціонарне лікування або самоізоляція під час карантину]]
* [[Допомога по тимчасовій непрацездатності]]
* [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки]]
[[index.php?title=Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Особливості виплати заробітної плати особі, яка знаходиться на самоізоляції

2025-09-17T14:38:35Z

Lymarchenko.Vita: НПА

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-20 Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0270-95# Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 14 квітня 1995 року № 66 "Про затвердження Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}
== Самоізоляція, як страховий випадок ==
'''Самоізоляція''' – перебування особи, стосовно якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби, у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі зобов’язання особи (абзац тринадцятий статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]).

Самоізоляція передусім означає, що особа впродовж щонайменше 14 днів уникає будь-яких контактів з іншими людьми, щоб зменшити ризик зараження. Неприпустимі контакти віч-на-віч ближче ніж 1,5 метри та довше 15 хвилин. Єдиний виняток – звернення по медичну допомогу. При будь-яких симптомах хвороби людина має зателефонувати своєму сімейному лікареві і дотримуватися подальших рекомендацій.

'''Cамоізоляції, зокрема підлягають особи:'''
* які мали контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі − COVID-19), крім осіб, які під час виконання службових обов’язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування; отримали повний курс вакцинації від COVID-19 (через 14 днів від дати введення останньої дози відповідно до протоколу вакцинації від COVID-19) за відсутності симптомів; перехворіли на COVID-19 (протягом 180 днів від дати забору матеріалів, що дали позитивний результат тестування на COVID-19) за відсутності симптомів;
* з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом захворювання на COVID-19 у легкій формі за умови, що особа не потребує госпіталізації;
* особи з підтвердженим діагнозом COVID-19, виписані із закладу охорони здоров’я, до моменту одужання відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я;
* іноземці та особи без громадянства, які перетинають державний кордон на в’їзд в Україну, крім окремих категорій осіб (наприклад, осіб, які не досягли 12 років або мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, чи міжнародний, внутрішній або іноземний сертифікат (крім сертифіката, що підтверджує негативний результат тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції) (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]).
Самоізоляція особи у зв’язку з перетинанням державного кордону або контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з них припиняється в разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом ПЛР.

'''Детальніше див.''' "[[Примусове стаціонарне лікування або самоізоляція під час карантину]]"
[[Файл:Оплата праці на самоізоляції.jpg|міні]]
== Лікарняний під час самоізоляції ==
Перелік страхових випадків, за якими передбачено надання матеріального забезпечення [http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/index Фондом соціального страхування України], розширено на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення Covid-19 згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-20#Text Законом України № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусной хвороби (Covid-19)"], прийнятого 17 березня 2020 року.

Відповідно до пункту 5.2 розділу 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01#Text Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерством охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455] (далі – Інструкція), на період перебування застрахованої особи в самоізоляції, у тому числі під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню COVID-19 відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»], крім хворих осіб, листок непрацездатності видається лікуючим лікарем на строк, визначений законодавством та галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я.

Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, фінансова допомога за рахунок [http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/index Фонду соціального страхування України] надається '''з першого дня і за весь час відсутності на роботі''' з цієї причини.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01#Text Інструкцією] також передбачено, що право на отримання та оплату листків з тимчасової непрацездатності мають особи, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення, які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, у разі неможливості здійснення тимчасового переведення за їх згодою на іншу роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб.

Незалежно від впровадження карантину [[допомога по тимчасовій непрацездатності]] внаслідок перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню COVID-19, виплачується [http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/index Фондом соціального страхування України] застрахованим особам, починаючи '''з шостого дня непрацездатності''' за весь період до повного одужання (перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця).

У разі захворювання дитини віком до 14 років листок непрацездатності отримує один із працюючих батьків. У такому разі Фонд соціального страхування України оплачує такий листок непрацездатності, починаючи '''з першого дня хвороби, але не більше 14 календарних днів'''. Утім, якщо дитина перебуває на стаціонарному лікуванні, часового обмеження немає (частина третя статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).

Працівникам на період перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню COVID-19, виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності (лікарняні) '''у розмірі 50% середньої заробітної плати (доходу)''' незалежно від страхового стажу, за винятком медичних працівників, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі '''100% середньої заробітної плати (доходу''') незалежно від страхового стажу (частина друга статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).

При зверненні працівника до роботодавця із заявою про самоізоляцію за підставами, визначеними у постанові Кабінету Міністрів України про встановлення карантину '''роботодавець повинен оформити його відсутність наказом (розпорядженням) про відсторонення такого працівника від роботи.'''

Відсторонення від роботи здійснює власник або уповноважений ним орган.

Один з таких випадків відсторонення передбачений статтею 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»], а саме у випадку коли осаба, які є бактеріоносієм.

На період відсторонення від роботи таким особам виплачується '''допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.'''

Відповідно до п. 1.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0270-95 Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 квітня 1995 року № 66], відстороненню від роботи або іншої діяльності підлягають:
* хворі на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби
* особи, які є носіями збудників інфекційних захворювань;
* особи, які були в контакті з хворими на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби;
* особи, які відмовляються або ухиляються від обов’язкового медичного огляду;
* особи, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень.

Зверніть увагу, що особами, які були в контакті з хворими на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, визнаються ті, хто перебували у чинному епідемічному (епізоотичному) осередку та зараження яких припускається за висновком лікаря-епідеміолога.

== Див. також ==
* [[Примусове стаціонарне лікування або самоізоляція під час карантину]]
* [[Допомога по тимчасовій непрацездатності]]
* [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки]]
[[index.php?title=Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Децентралізація: повноваження рад територіальних громад

2025-09-17T14:26:42Z

Lymarchenko.Vita: НПА

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об’єднання територіальних громад"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-20#Text Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807- IX "Про утворення та ліквідацію районів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2014 року № 333-р "Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні"]

== Поняття децентралізації ==
'''ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ''' або '''рефо́рма децентраліза́ції''' — реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, що розпочалася у 2014 році, основною метою якої є створення умов для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, здатної забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей по всій території України. Реформа передбачає не просто передачу повноважень та ресурсів від державних органів органам місцевого самоврядування, а й створення базового суб'єкта місцевого самоврядування — спроможної територіальної громади.

Метою реформи місцевого самоврядування є, передусім, забезпечення його спроможності самостійно, за рахунок власних ресурсів, вирішувати питання місцевого значення.

Йдеться про наділення територіальних громад більшими ресурсами та про мобілізацію їхніх внутрішніх резервів.

Реформа органів місцевого самоврядування передбачає об’єднання (укрупнення) територіальних громад.

Це здійснюється через те, що надмірна частина ресурсів у таких громадах і далі витрачатиметься на утримання управлінського апарату, а для реалізації серйозних проектів місцевого розвитку коштів не вистачатиме. І навіть наділення додатковими ресурсами переважної більшості наявних дрібних територіальних громад, їхньої спроможності не забезпечить. Тому реформа місцевого самоврядування, враховуючи позитивний як європейський, так і власний історичний досвід, передбачає обов’язкове об’єднання (укрупнення) територіальних громад. Укрупнення території громад не може бути довільним, воно має свої логічні межі. Відстань від центру громади до її найдальшого населеного пункту має бути такою, щоб у екстрених випадках її не довше ніж за 30 хвилин могли подолати пожежна команда, швидка допомога, поліцейський патруль. Допомога, надана через більший проміжок часу, різко втрачає ефективність. Питання визначення меж нових, об’єднаних громад вирішуватиметься органами влади обласного рівня з урахуванням як об’єктивних критеріїв, так і думки громадян.

Після консолідації громад села, які не матимуть власних сільрад, будуть представлені в місцевій раді своїми депутатами, а у виконкомі – сільськими старостами. Старости та депутати здійснюватимуть зв’язок між односельцями і владою громади та вирішуватимуть різні проблеми його жителів у раді та виконкомі. Повноваження старости визначені додатково в спеціальному законі.

Крім того, створюються виконавчі органи районних і обласних рад. Зараз вони відсутні зовсім. Їм буде належати реальна влада в регіонах. Це посилює місцеве самоврядування, робить систему влади в регіонах справді демократичною – управляти регіонами будуть суб’єкти, обрані в ході місцевих виборів.

Місцеві держадміністрації будуть ліквідовані, на їх місці постануть префекти. Виписані для них повноваження передбачають, передусім, контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування з огляду на дотримання Конституції і законів.
Президент також може тимчасово зупинити повноваження органу місцевого самоврядування, а після визнання акту цього органу неконституційним – достроково припинити його повноваження.

== Адміністративно-територіальний устрій ==
Кабінетом Міністрів України затверджена концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, яка складається з '''трьох напрямків''':

'''Перший''' – базовий: формування об’єднаних громад базового рівня адміністративно-територіального устрою України.
[[Файл:Порядок створення отг.pdf|міні]]

'''Другий''' – створення нових районів, які вирішуватимуть лише те, що відноситься до компетенції району: комунальна власність, вторинна медицина, школи-інтернати і т.д. Решта повноважень районів перейде до компетенції об’єднаних громад.

'''Третій напрямок''' – заключний, це області. По суті межі областей мінятися не будуть. Області перейменують в регіони. Тобто кількість обласних центрів така ж і залишиться. Змін зазнає лише форма управління.

Основною територіальною одиницею стає громада. Громада має голову та виконком, який виконує всі функції з управління громадою.
Села, які ввійшли до об’єднаної громади обирають старост, які входять до виконкому об’єднаної громади і виконують ті ж функції, які були в сільраді. Тобто за простою довідкою не потрібно їхати в новий центр громади – планується що на місці її зможе видавати староста.
Наступний рівень – це район і область. І там і там будуть обрані рай- та облради, які мають створити виконкоми замість рай- та обладміністрацій.

== Префектура ==
Проект реформи передбачає скасування обласних та районних державних адміністрацій. Замість них центральну владу на місцях представлятимуть '''префекти'''.

Основна мета запровадження - ''створення ефективного нагляду за конституційністю та законністю рішень органів місцевого самоврядування''.

Префектів призначатиме та звільнятиме '''Президент''' за поданням '''Кабміну'''.

Префекти відповідальні перед '''Президентом''', підзвітні та підконтрольні '''Уряду''', щорічно звітують перед ними.

Строк повноважень префектів '''не більше 3 років'''. Далі – ротація.

== Староста в ОТГ та його повноваження ==

В [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] зазначено, що у населених пунктах, котрі не визначені адміністративними центрами, обиратимуть старосту на строк повноважень місцевої ради (на 5 років). Він є посадовою особою місцевого самоврядування та керується у своїй діяльності Положенням про старосту.

'''До основних повноважень старости належать:'''
* представництво інтересів жителів села, селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради;
* сприяння жителям села, селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування;
* участь у підготовці проекту бюджету територіальної громади в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного села, селища;
* внесення пропозицій до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного села, селища виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної форми власності та їх посадових осіб та інші обов’язки, визначені Положенням.

Положення про старосту мають затверджувати сільська, селищна, міська рада відповідної об’єднаної територіальної громади. У Положенні визначаються права і обов’язки старости, порядок його звітності, інші питання, пов’язані з діяльністю старости.

Староста обирається в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчим кодексом України]

Вибори старости проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, до якого входить територія відповідного населеного пункту (села або селища) у складі об’єднаної сільської, селищної, міської територіальної громади (тобто обраним вважається кандидат, який отримав найбільшу кількість голосів виборців).

Староста має робоче місце на території старостинського округу, де він обирався. У нього - чіткий графік роботи, зручний для жителів. Він організовує заходи у селі, відслідковує проблеми громади та пропонує варіанти їх вирішення.
Також староста відповідає за активізацію громади у прийнятті рішень, працює з місцевими громадськими об’єднаннями.
Староста наділений низкою повноважень, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (стаття 54-1)]. Староста також може бути уповноважений радою ОТГ чи її виконавчим комітетом на здійснення інших повноважень, які передбачені іншими законами. Наприклад, на складання протоколів про адміністративні правопорушення, надання безоплатної первинної правової допомоги тощо.

== План об'єднання територіальних громад ==
Відповідне ресурсне забезпечення та обсяг повноважень отримають лише ті громади, які об’єдналися відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”] та '''Перспективного плану''' формування територій громад, підготовленого відповідно до вимог урядової Методики. Таким чином, головним документом для формування спроможних громад є '''Перспективний план''', який розробляється та затверджується відповідно до ст. 11 Закон України “Про добровільне об’єднання територіальних громад” і має жорстко відповідати вимогам Методики.

За своєю суттю '''Перспективний план''' – це бачення державою ефективного територіального устрою на базовому рівні в межах відповідної області. '''Перспективний план''' розробляється з метою формування територіальних громад ''(за відповідними типами – сільські, селищні, міські)'', органи місцевого самоврядування яких спроможні виконувати всі функції, покладені законом на них.

'''Перспективний план''' охоплює всю територію області, розробляється і приймається для того, щоб у регіоні не залишалося неспроможних громад – таких, чиї органи місцевого самоврядування не мають власного ресурсного забезпечення, достатнього для виконання власних повноважень з вирішення питань місцевого значення.

'''Перспективний план''' розробляється обласними державними адміністраціями, схвалюється обласними радами та затверджується Кабінетом Міністрів України. Під час розроблення проекту '''Перспективного плану''' уповноважені облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб’єктами господарювання та їх громадськими об’єднаннями.

У процесі та в результаті формування спроможних територіальних громад статус села, селища, міста, сільської та міської місцевості не змінюється!

== Повноваження територіальної громади ==

'''Територіальна громада''' – це спільнота мешканців, жителів населених пунктів (сіл, селищ і міст), об’єднана загальними інтересами власного життєзабезпечення, самостійного, в межах законів, вирішення питань місцевого значення як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Територіальна громада села, селища, міста є організаційною основою місцевого самоврядування. Територіальні громади сусідніх сіл можуть об’єднуватись в одну територіальну громаду, і навпаки, жителі які входять до територіальної громади сусідніх сіл можуть виходити з неї й утворювати власну територіальну громаду.

Повноваження територіальних громад в Україні визначаються статтею [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/page 143 Конституції України]:

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності:

* затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання;
* затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання;
* встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону;
* забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів;
* утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю;
* вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

== Корисні посилання ==
* [https://decentralization.gov.ua/ Сайт "Децентралізація"]

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Кабінет Міністрів України]]

Особливості виплати заробітної плати особі, яка знаходиться на самоізоляції

2025-09-17T14:15:59Z

Lymarchenko.Vita: орфографічні помилки

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-20 Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0270-95# Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 14 квітня 1995 року № 66 "Про затвердження інструкції про порядок внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}
== Самоізоляція, як страховий випадок ==
'''Самоізоляція''' – перебування особи, стосовно якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби, у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі зобов’язання особи (абзац тринадцятий статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]).

Самоізоляція передусім означає, що особа впродовж щонайменше 14 днів уникає будь-яких контактів з іншими людьми, щоб зменшити ризик зараження. Неприпустимі контакти віч-на-віч ближче ніж 1,5 метри та довше 15 хвилин. Єдиний виняток – звернення по медичну допомогу. При будь-яких симптомах хвороби людина має зателефонувати своєму сімейному лікареві і дотримуватися подальших рекомендацій.

'''Cамоізоляції, зокрема підлягають особи:'''
* які мали контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі − COVID-19), крім осіб, які під час виконання службових обов’язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування; отримали повний курс вакцинації від COVID-19 (через 14 днів від дати введення останньої дози відповідно до протоколу вакцинації від COVID-19) за відсутності симптомів; перехворіли на COVID-19 (протягом 180 днів від дати забору матеріалів, що дали позитивний результат тестування на COVID-19) за відсутності симптомів;
* з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом захворювання на COVID-19 у легкій формі за умови, що особа не потребує госпіталізації;
* особи з підтвердженим діагнозом COVID-19, виписані із закладу охорони здоров’я, до моменту одужання відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я;
* іноземці та особи без громадянства, які перетинають державний кордон на в’їзд в Україну, крім окремих категорій осіб (наприклад, осіб, які не досягли 12 років або мають документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, чи міжнародний, внутрішній або іноземний сертифікат (крім сертифіката, що підтверджує негативний результат тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції) (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]).
Самоізоляція особи у зв’язку з перетинанням державного кордону або контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з них припиняється в разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом ПЛР.

'''Детальніше див.''' "[[Примусове стаціонарне лікування або самоізоляція під час карантину]]"
[[Файл:Оплата праці на самоізоляції.jpg|міні]]
== Лікарняний під час самоізоляції ==
Перелік страхових випадків, за якими передбачено надання матеріального забезпечення [http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/index Фондом соціального страхування України], розширено на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення Covid-19 згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-20#Text Законом України № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусной хвороби (Covid-19)"], прийнятого 17 березня 2020 року.

Відповідно до пункту 5.2 розділу 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01#Text Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерством охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455] (далі – Інструкція), на період перебування застрахованої особи в самоізоляції, у тому числі під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню COVID-19 відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»], крім хворих осіб, листок непрацездатності видається лікуючим лікарем на строк, визначений законодавством та галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я.

Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, фінансова допомога за рахунок [http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/index Фонду соціального страхування України] надається '''з першого дня і за весь час відсутності на роботі''' з цієї причини.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01#Text Інструкцією] також передбачено, що право на отримання та оплату листків з тимчасової непрацездатності мають особи, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення, які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, у разі неможливості здійснення тимчасового переведення за їх згодою на іншу роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб.

Незалежно від впровадження карантину [[допомога по тимчасовій непрацездатності]] внаслідок перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню COVID-19, виплачується [http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/index Фондом соціального страхування України] застрахованим особам, починаючи '''з шостого дня непрацездатності''' за весь період до повного одужання (перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів роботодавця).

У разі захворювання дитини віком до 14 років листок непрацездатності отримує один із працюючих батьків. У такому разі Фонд соціального страхування України оплачує такий листок непрацездатності, починаючи '''з першого дня хвороби, але не більше 14 календарних днів'''. Утім, якщо дитина перебуває на стаціонарному лікуванні, часового обмеження немає (частина третя статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).

Працівникам на період перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню COVID-19, виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності (лікарняні) '''у розмірі 50% середньої заробітної плати (доходу)''' незалежно від страхового стажу, за винятком медичних працівників, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі '''100% середньої заробітної плати (доходу''') незалежно від страхового стажу (частина друга статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).

При зверненні працівника до роботодавця із заявою про самоізоляцію за підставами, визначеними у постанові Кабінету Міністрів України про встановлення карантину '''роботодавець повинен оформити його відсутність наказом (розпорядженням) про відсторонення такого працівника від роботи.'''

Відсторонення від роботи здійснює власник або уповноважений ним орган.

Один з таких випадків відсторонення передбачений статтею 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»], а саме у випадку коли осаба, які є бактеріоносієм.

На період відсторонення від роботи таким особам виплачується '''допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.'''

Відповідно до п. 1.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0270-95 Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 квітня 1995 року № 66], відстороненню від роботи або іншої діяльності підлягають:
* хворі на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби
* особи, які є носіями збудників інфекційних захворювань;
* особи, які були в контакті з хворими на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби;
* особи, які відмовляються або ухиляються від обов’язкового медичного огляду;
* особи, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень.

Зверніть увагу, що особами, які були в контакті з хворими на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, визнаються ті, хто перебували у чинному епідемічному (епізоотичному) осередку та зараження яких припускається за висновком лікаря-епідеміолога.

== Див. також ==
* [[Примусове стаціонарне лікування або самоізоляція під час карантину]]
* [[Допомога по тимчасовій непрацездатності]]
* [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки]]
[[index.php?title=Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Виконання рішення суду щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину

2024-09-10T06:24:31Z

Lymarchenko.Vita:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс УкраїниI]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text акону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
* припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника ('''крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації''').
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.
*з 26 березня 2022 року можливим є проведення відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника лише на виконання рішень про стягнення '''аліментів''' та рішень, боржниками за якими є г'''ромадяни російської федерації'''. Зазначене обмеження не застосовується до громадян рф, які проживають на території України на законних підставах.
|}
== Обов'язок батьків утримувати своїх дітей ==
1. Обов’язок батьків, утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття передбачений частиною другою статті 51 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституцією України] та статтею 180 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] (далі – СК України). Відповідно до статті 141 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n746 СК України]. Якщо після розірвання шлюбу чи припинення фактичних відносин один з батьків нехтує своїм конституційним обов'язком тоді законодавством України передбачено такі шляхи вирішення цього питання відповідно до статей 181 та 189 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]:
* Перший спосіб передбачає досягнення згоди між батьками та вирішення питання сплати аліментів мирним шляхом за домовленістю між ними;
* Другий спосіб передбачає сплату аліментів одним з батьків за рішенням суду;
* Третій спосіб - укласти [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договір про сплату аліментів на дитину]], у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і посвідчується нотаріально.
2. Після досягнення дитиною 18 років відповідно до статті 199 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], у випадку продовження навчання у вищому навчальному закладі незалежно від форми навчання особа має право на стягнення аліментів з батька/матері на час навчання.

'''Детальніше див.:''' [[Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання]]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Статтею 179 СК України] передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є '''власністю дитини.'''

Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами '''виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.'''

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. '''Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного кодексу України].

== Виконання рішення суду ==
Відповідно до статті 181 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] право на пред'явлення позову про стягнення аліментів на неповнолітню дитину належить одному із батьків, усиновлювачу, якщо усиновлення проведене однією особою та зберігся правовий зв'язок між дитиною та одним із батьків, опікуном або піклувальником дитини, прийомними батьками дитини, а також адміністрацією закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, в якому виховується дитина, і в силу загальної компетенції останніх, яка передбачає захист інтересів неповнолітніх.

'''Детальніше див.:''' [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]].

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Після того як особа отримала рішення суду про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, ухвалене на користь дитини, існує декілька варіантів його виконання.

→ '''Добровільне виконання''' боржником рішення суду.

→ '''Виконання рішення суду шляхом звернення до роботодавця боржника:''' виконавчий документ про стягнення аліментів разом із заявою (де також зазначаються реквізити банківського рахунку, на який слід перераховувати кошти; прізвище, ім’я, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу) може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. У випадку зміни місця роботи боржника, виконавчий лист повертається стягувачеві. У разі наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання.

→ '''Примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби або приватним виконавцем:''' після отримання рішення суду та виконавчого листа або судового наказу стягувачу необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання (перебування) боржника із [https://www.sumyjust.gov.ua/struktura/organy-derzhavnoyi-vykonavchoyi-vlady/zrazky-dokumentiv/ заявою] про примусове виконання рішення суду із зазначенням реквізитів банківського рахунку, на який слід перераховувати кошти; прізвища, імені, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу, та виконавчим документом (судовим наказом або виконавчим листом про стягнення аліментів).

'''Детальніше див.: [[Відкриття виконавчого провадження]]'''

== [[Відповідальність за несплату аліментів]] ==

== Див. також ==

* [[Порядок стягнення аліментів з безробітної особи]]
* [[Стягнення аліментів з батьків, позбавлених батьківських прав]]
* [[Стягнення аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон]]

[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]

Виконання рішення суду щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину

2024-08-29T11:53:41Z

Lymarchenko.Vita:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс УкраїниI]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text акону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
* припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника ('''крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації''').
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.
*з 26 березня 2022 року можливим є проведення відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника лише на виконання рішень про стягнення '''аліментів''' та рішень, боржниками за якими є г'''ромадяни російської федерації'''. Зазначене обмеження не застосовується до громадян рф, які проживають на території України на законних підставах.
|}
== Обов'язок батьків утримувати своїх дітей ==
1. Обов’язок батьків, утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття передбачений частиною другою статті 51 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституцією України] та статтею 180 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] (далі – СК України). Відповідно до статті 141 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n746 СК України]. Якщо після розірвання шлюбу чи припинення фактичних відносин один з батьків нехтує своїм конституційним обов'язком тоді законодавством України передбачено такі шляхи вирішення цього питання відповідно до статтей 181 та 189 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]:
* Перший спосіб передбачає досягнення згоди між батьками та вирішення питання сплати аліментів мирним шляхом за домовленістю між ними;
* Другий спосіб передбачає сплату аліментів одним з батьків за рішенням суду;
* Третій спосіб - укласти [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договір про сплату аліментів на дитину]], у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і посвідчується нотаріально.
2. Після досягнення дитиною 18 років відповідно до статті 199 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], у випадку продовження навчання у вищому навчальному закладі незалежно від форми навчання особа має право на стягнення аліментів з батька/матері на час навчання.

'''Детальніше див.:''' [[Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання]]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Статтею 179 СК України] передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є '''власністю дитини.'''

Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами '''виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.'''

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. '''Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного кодексу України].

== Виконання рішення суду ==
Відповідно до статті 181 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] право на пред'явлення позову про стягнення аліментів на неповнолітню дитину належить одному із батьків, усиновлювачу, якщо усиновлення проведене однією особою та зберігся правовий зв'язок між дитиною та одним із батьків, опікуном або піклувальником дитини, прийомними батьками дитини, а також адміністрацією закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, в якому виховується дитина, і в силу загальної компетенції останніх, яка передбачає захист інтересів неповнолітніх.

'''Детальніше див.:''' [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]].

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Після того як особа отримала рішення суду про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, ухвалене на користь дитини, існує декілька варіантів його виконання.

→ '''Добровільне виконання''' боржником рішення суду.

→ '''Виконання рішення суду шляхом звернення до роботодавця боржника:''' виконавчий документ про стягнення аліментів разом із заявою (де також зазначаються реквізити банківського рахунку, на який слід перераховувати кошти; прізвище, ім’я, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу) може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржникові відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. У випадку зміни місця роботи боржника, виконавчий лист повертається стягувачеві.

→ '''Примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби або приватним виконавцем:''' після отримання рішення суду та виконавчого листа або судового наказу стягувачу необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання (перебування) боржника із [https://www.sumyjust.gov.ua/struktura/organy-derzhavnoyi-vykonavchoyi-vlady/zrazky-dokumentiv/ заявою] про примусове виконання рішення суду із зазначенням реквізитів банківського рахунку, на який слід перераховувати кошти; прізвища, імені, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу, та виконавчим документом (судовим наказом або виконавчим листом про стягнення аліментів).

'''Детальніше див.: [[Відкриття виконавчого провадження]]'''

== [[Відповідальність за несплату аліментів]] ==

== Див. також ==

* [[Порядок стягнення аліментів з безробітної особи]]
* [[Стягнення аліментів з батьків, позбавлених батьківських прав]]
* [[Стягнення аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон]]

[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]

Виконання рішення суду щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину

2024-08-16T10:53:50Z

Lymarchenko.Vita:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс УкраїниI]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text акону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
* припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника ('''крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації''').
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.
*з 26 березня 2022 року можливим є проведення відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника лише на виконання рішень про стягнення '''аліментів''' та рішень, боржниками за якими є г'''ромадяни російської федерації'''. Зазначене обмеження не застосовується до громадян рф, які проживають на території України на законних підставах.
|}
== Обов'язок батьків утримувати своїх дітей ==
1. Обов’язок батьків, утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття передбачений частиною другою статті 51 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституцією України] та статтею 180 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] (далі – СК України). Відповідно до статті 141 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n746 СК України]. Якщо після розірвання шлюбу чи припинення фактичних відносин один з батьків нехтує своїм конституційним обов'язком тоді законодавством України передбачено такі шляхи вирішення цього питання відповідно до статей 181 та 189 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]:
* Перший спосіб передбачає досягнення згоди між батьками та вирішення питання сплати аліментів мирним шляхом за домовленістю між ними;
* Другий спосіб передбачає сплату аліментів одним з батьків за рішенням суду;
* Третій спосіб - укласти [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договір про сплату аліментів на дитину]], у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і посвідчується нотаріально.
2. Після досягнення дитиною 18 років відповідно до статті 199 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], у випадку продовження навчання у вищому навчальному закладі незалежно від форми навчання особа має право на стягнення аліментів з батька/матері на час навчання.

'''Детальніше див.:''' [[Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання]]

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Статтею 179 СК України] передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є '''власністю дитини.'''

Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами '''виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.'''

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. '''Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного кодексу України].

== Виконання рішення суду ==
Відповідно до статті 181 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] право на пред'явлення позову про стягнення аліментів на неповнолітню дитину належить одному із батьків, усиновлювачу, якщо усиновлення проведене однією особою та зберігся правовий зв'язок між дитиною та одним із батьків, опікуном або піклувальником дитини, прийомними батьками дитини, а також адміністрацією закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, в якому виховується дитина, і в силу загальної компетенції останніх, яка передбачає захист інтересів неповнолітніх.

'''Детальніше див.:''' [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]].

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Після того як особа отримала рішення суду про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, ухвалене на користь дитини, існує декілька варіантів його виконання.

→ '''Добровільне виконання''' боржником рішення суду.

→ '''Виконання рішення суду шляхом звернення до роботодавця боржника:''' виконавчий документ про стягнення аліментів разом із заявою (де також зазначаються реквізити банківського рахунку, на який слід перераховувати кошти; прізвище, ім’я, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу) може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. У випадку зміни місця роботи боржника, виконавчий лист повертається стягувачеві.

→ '''Примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби або приватним виконавцем:''' після отримання рішення суду та виконавчого листа або судового наказу стягувачу необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання (перебування) боржника із [https://www.sumyjust.gov.ua/struktura/organy-derzhavnoyi-vykonavchoyi-vlady/zrazky-dokumentiv/ заявою] про примусове виконання рішення суду із зазначенням реквізитів банківського рахунку, на який слід перераховувати кошти; прізвища, імені, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу, та виконавчим документом (судовим наказом або виконавчим листом про стягнення аліментів).

'''Детальніше див.: [[Відкриття виконавчого провадження]]'''

== [[Відповідальність за несплату аліментів]] ==

== Див. також ==

* [[Порядок стягнення аліментів з безробітної особи]]
* [[Стягнення аліментів з батьків, позбавлених батьківських прав]]
* [[Стягнення аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон]]

[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]

Провадження у справах про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів

2024-06-19T07:10:25Z

Lymarchenko.Vita:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України (ГПК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 Закон України "Про третейські суди"]

== Порядок видачі виконавчого листа або наказу на примусове виконання рішення третейського суду ==
Відповідно до статті 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 Закону України "Про третейські суди"] [[Звернення до третейського суду|рішення третейського суду]] виконуються зобов’язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає '''негайному виконанню'''.

Стаття 483 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] та стаття 352 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] встановлює, що питання видачі виконавчого листа або наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду.

Заява про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем проведення третейського розгляду '''протягом трьох років з дня прийняття рішення''' третейським судом.

Заява, подана після закінчення визначеного строку залишається без розгляду. Суд за клопотанням заявника може поновити пропущений строк на подання заяви про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду, якщо визнає причини його пропуску поважними.

== Форма і зміст заяви про видачу виконавчого листа або наказу на примусове виконання рішення третейського суду ==
Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду подається '''у письмовій формі''' і має бути підписана особою, на користь якої прийнято рішення третейського суду, чи її представником. У заяві про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду мають бути зазначені:
# найменування суду, до якого подається заява;
# найменування і склад третейського суду, який прийняв рішення, за яким має бути виданий виконавчий лист;
# повне найменування (для юридичних осіб) або імена (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) учасників третейського розгляду, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - учасників третейського розгляду, реєстраційний номер облікової картки платника податків учасників третейського розгляду (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта учасників третейського розгляду (для фізичних осіб - громадян України), відомі номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# дата і місце прийняття рішення третейським судом;
# дата отримання рішення третейського суду особою, яка звернулася із заявою;
# вимога заявника про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.
У заяві можуть бути зазначені й інші відомості, якщо вони мають значення для розгляду цієї заяви (номери засобів зв’язку, факсів, офіційна електронна адреса, адреса електронної пошти сторін та третейського суду тощо).

До заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду додаються:
* оригінал рішення третейського суду або належним чином завірена його копія. Копія рішення постійно діючого третейського суду завіряється головою постійно діючого третейського суду, а копія рішення третейського суду для вирішення конкретного спору має бути нотаріально завірена;
* оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія;
* документ, що підтверджує сплату судового збору;
* копія заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до кількості учасників судового розгляду, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України];
* довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження особи на підписання заяви.
У випадку подання заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду в електронній формі оригінал рішення третейського суду та оригінал третейської угоди можуть подаватися в копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаної заяви. У разі неподання вказаних документів заява повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала (стаття 484 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] та стаття 353 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України]).

=== Вартість ===
За подання заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 4 пункту 2 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]).

'''[https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Сплата судового збору]'''

== Порядок розгляду заяви про видачу виконавчого листа або наказу на примусове виконання рішення третейського суду ==
Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово '''протягом п’ятнадцяти днів''' з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

При розгляді заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду за клопотанням однієї із сторін суд витребовує справу з постійно діючого третейського суду, в якому вона зберігається. Справа має бути направлена до суду протягом п’яти днів від дня надходження вимоги. У такому разі строк розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду продовжується до '''тридцяти днів''' з дня її надходження до суду.
При розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

Якщо до суду надійшла заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, а в його провадженні чи в провадженні іншого суду є заява про оскарження і скасування цього рішення третейського суду, суд зупиняє провадження по заяві про видачу виконавчого листа до набрання законної сили ухвалою суду, якою відмовлено в задоволенні заяви про скасування оскарженого рішення третейського суду.

До постановлення ухвали по суті поданої заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду будь-яка сторона третейського розгляду в установлені законом порядку та строки має право звернутися до суду із заявою про скасування цього ж рішення та просити розглянути його спільно із заявою про надання дозволу на виконання цього рішення в одному провадженні.

Про спільний розгляд заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду і заяви про його скасування та об’єднання їх в одне провадження суд постановляє ухвалу в день надходження до суду заяви про скасування рішення третейського суду, а якщо це неможливо - не пізніше наступного дня (стаття 485 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] та стаття 354 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України]).
== Підстави для відмови у видачі виконавчого листа або наказу на примусове виконання рішення третейського суду ==
Суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:
* на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом;
* справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
* пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;
* рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
* третейська угода визнана недійсною;
* склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
* рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;
* постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу;
* третейський суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі (стаття 486 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] та стаття 355 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України]).

== Ухвала суду про видачу виконавчого листа або наказу на примусове виконання рішення третейського суду або про відмову у їх видачі ==
За результатами розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду суд постановляє ухвалу про видачу виконавчого листа або про відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду за встановленими правилами. Ухвала суду про відмову у видачі виконавчого листа може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції.

Після набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі виконавчого листа спір між сторонами може бути вирішений судом у загальному порядку.

Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про видачу виконавчого листа, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, '''набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження'''. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Ухвала про видачу виконавчого листа направляється сторонам '''протягом п’яти днів''' з дня її постановлення.

Виконавчий лист вноситься до [https://minjust.gov.ua/m/ediniy-derjavniy-reestr-vikonavchih-provadjen Єдиного державного реєстру виконавчих документів] не пізніше наступного дня з дня його видання.

== Судова практика ==
* [https://donetskcci.com/files/pagestatic/ogljad_rishen_tret.pdf Огляд судової практики Верховним Судом справ щодо оскардження рішень третейських судів та про видачу наказів про примусове виконання рішень третейських судів за перід з 01 січня 2018 року по 31 травня 2019 року]

== Див. також ==
* [[Звернення до третейського суду]]
* [[Оскарження рішень третейських судів]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Суди]]

Провадження у справах про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів

2024-06-13T14:08:42Z

Lymarchenko.Vita: Закон № 3200-IX від 29.06.2023}

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України (ГПК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 Закон України "Про третейські суди"]

== Порядок видачі виконавчого листа або наказу на примусове виконання рішення третейського суду ==
Відповідно до статті 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 Закону України "Про третейські суди"] [[Звернення до третейського суду|рішення третейського суду]] виконуються зобов’язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає '''негайному виконанню'''.

Стаття 483 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] та стаття 352 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] встановлює, що питання видачі виконавчого листа або наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду.

Заява про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем проведення третейського розгляду '''протягом трьох років з дня прийняття рішення''' третейським судом.

Заява, подана після закінчення визначеного строку залишається без розгляду. Суд за клопотанням заявника може поновити пропущений строк на подання заяви про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду, якщо визнає причини його пропуску поважними.

== Форма і зміст заяви про видачу виконавчого листа або наказу на примусове виконання рішення третейського суду ==
Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду подається '''у письмовій формі''' і має бути підписана особою, на користь якої прийнято рішення третейського суду, чи її представником. У заяві про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду мають бути зазначені:
# найменування суду, до якого подається заява;
# найменування і склад третейського суду, який прийняв рішення, за яким має бути виданий виконавчий лист;
# повне найменування (для юридичних осіб) або імена (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) учасників третейського розгляду, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - учасників третейського розгляду, реєстраційний номер облікової картки платника податків учасників третейського розгляду (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта учасників третейського розгляду (для фізичних осіб - громадян України), відомі номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# дата і місце прийняття рішення третейським судом;
# дата отримання рішення третейського суду особою, яка звернулася із заявою;
# вимога заявника про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.
У заяві можуть бути зазначені й інші відомості, якщо вони мають значення для розгляду цієї заяви (номери засобів зв’язку, факсів, офіційна електронна адреса, адреса електронної пошти сторін та третейського суду тощо).

До заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду додаються:
* оригінал рішення третейського суду або належним чином завірена його копія. Копія рішення постійно діючого третейського суду завіряється головою постійно діючого третейського суду, а копія рішення третейського суду для вирішення конкретного спору має бути нотаріально завірена;
* оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія;
* документ, що підтверджує сплату судового збору;
* копія заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до кількості учасників судового розгляду;
* довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження особи на підписання заяви.
У випадку подання заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду в електронній формі оригінал рішення третейського суду та оригінал третейської угоди можуть подаватися в копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаної заяви. У разі неподання вказаних документів заява повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала (стаття 484 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] та стаття 353 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України]).

=== Вартість ===
За подання заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 4 пункту 2 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]).

'''[https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Сплата судового збору]'''

== Порядок розгляду заяви про видачу виконавчого листа або наказу на примусове виконання рішення третейського суду ==
Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово '''протягом п’ятнадцяти днів''' з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

При розгляді заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду за клопотанням однієї із сторін суд витребовує справу з постійно діючого третейського суду, в якому вона зберігається. Справа має бути направлена до суду протягом п’яти днів від дня надходження вимоги. У такому разі строк розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду продовжується до '''тридцяти днів''' з дня її надходження до суду.
При розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

Якщо до суду надійшла заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, а в його провадженні чи в провадженні іншого суду є заява про оскарження і скасування цього рішення третейського суду, суд зупиняє провадження по заяві про видачу виконавчого листа до набрання законної сили ухвалою суду, якою відмовлено в задоволенні заяви про скасування оскарженого рішення третейського суду.

До постановлення ухвали по суті поданої заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду будь-яка сторона третейського розгляду в установлені законом порядку та строки має право звернутися до суду із заявою про скасування цього ж рішення та просити розглянути його спільно із заявою про надання дозволу на виконання цього рішення в одному провадженні.

Про спільний розгляд заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду і заяви про його скасування та об’єднання їх в одне провадження суд постановляє ухвалу в день надходження до суду заяви про скасування рішення третейського суду, а якщо це неможливо - не пізніше наступного дня (стаття 485 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] та стаття 354 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України]).
== Підстави для відмови у видачі виконавчого листа або наказу на примусове виконання рішення третейського суду ==
Суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:
* на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом;
* справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
* пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;
* рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
* третейська угода визнана недійсною;
* склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
* рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;
* постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу;
* третейський суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі (стаття 486 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] та стаття 355 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України]).

== Ухвала суду про видачу виконавчого листа або наказу на примусове виконання рішення третейського суду або про відмову у їх видачі ==
За результатами розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду суд постановляє ухвалу про видачу виконавчого листа або про відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду за встановленими правилами. Ухвала суду про відмову у видачі виконавчого листа може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції.

Після набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі виконавчого листа спір між сторонами може бути вирішений судом у загальному порядку.

Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про видачу виконавчого листа, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, '''набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження'''. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Ухвала про видачу виконавчого листа направляється сторонам '''протягом п’яти днів''' з дня її постановлення.

Виконавчий лист вноситься до [https://minjust.gov.ua/m/ediniy-derjavniy-reestr-vikonavchih-provadjen Єдиного державного реєстру виконавчих документів] не пізніше наступного дня з дня його видання.

== Судова практика ==
* [https://donetskcci.com/files/pagestatic/ogljad_rishen_tret.pdf Огляд судової практики Верховним Судом справ щодо оскардження рішень третейських судів та про видачу наказів про примусове виконання рішень третейських судів за перід з 01 січня 2018 року по 31 травня 2019 року]

== Див. також ==
* [[Звернення до третейського суду]]
* [[Оскарження рішень третейських судів]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Суди]]

Провадження у справах про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів

2024-06-12T14:44:55Z

Lymarchenko.Vita: Закон № 3200-IX від 29.06.2023

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України (ГПК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 Закон України "Про третейські суди"]

== Порядок видачі виконавчого листа або наказу на примусове виконання рішення третейського суду ==
Відповідно до статті 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 Закону України "Про третейські суди"] [[Звернення до третейського суду|рішення третейського суду]] виконуються зобов’язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає '''негайному виконанню'''.

Стаття 483 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] та стаття 352 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] встановлює, що питання видачі виконавчого листа або наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду.

Заява про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем проведення третейського розгляду '''протягом трьох років з дня прийняття рішення''' третейським судом.

Заява, подана після закінчення визначеного строку залишається без розгляду. Суд за клопотанням заявника може поновити пропущений строк на подання заяви про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду, якщо визнає причини його пропуску поважними.

== Форма і зміст заяви про видачу виконавчого листа або наказу на примусове виконання рішення третейського суду ==
Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду подається '''у письмовій формі''' і має бути підписана особою, на користь якої прийнято рішення третейського суду, чи її представником. У заяві про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду мають бути зазначені:
# найменування суду, до якого подається заява;
# найменування і склад третейського суду, який прийняв рішення, за яким має бути виданий виконавчий лист;
# повне найменування (для юридичних осіб) або імена (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) учасників третейського розгляду, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - учасників третейського розгляду, реєстраційний номер облікової картки платника податків учасників третейського розгляду (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта учасників третейського розгляду (для фізичних осіб - громадян України), відомі номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# дата і місце прийняття рішення третейським судом;
# дата отримання рішення третейського суду особою, яка звернулася із заявою;
# вимога заявника про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.
У заяві можуть зазначатися й інші відомості, якщо вони мають значення для розгляду цієї заяви (номери засобів зв’язку, факсів, адреси електронної пошти сторін та третейського суду тощо).

До заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду додаються:
* оригінал рішення третейського суду або належним чином завірена його копія. Копія рішення постійно діючого третейського суду завіряється головою постійно діючого третейського суду, а копія рішення третейського суду для вирішення конкретного спору має бути нотаріально завірена;
* оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія;
* документ, що підтверджує сплату судового збору;
* копія заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до кількості учасників судового розгляду, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України];
* довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження особи на підписання заяви.
До заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, поданої без додержання вимог, визначених у стаття 484 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], а також у разі несплати суми судового збору, а також поданої особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] .

У випадку подання заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду в електронній формі оригінал рішення третейського суду та оригінал третейської угоди можуть подаватися в копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаної заяви. У разі неподання вказаних документів заява повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала (стаття 484 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] та стаття 353 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України]).

=== Вартість ===
За подання заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 4 пункту 2 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]).

'''[https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Сплата судового збору]'''

== Порядок розгляду заяви про видачу виконавчого листа або наказу на примусове виконання рішення третейського суду ==
Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово '''протягом п’ятнадцяти днів''' з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

При розгляді заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду за клопотанням однієї із сторін суд витребовує справу з постійно діючого третейського суду, в якому вона зберігається. Справа має бути направлена до суду протягом п’яти днів від дня надходження вимоги. У такому разі строк розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду продовжується до '''тридцяти днів''' з дня її надходження до суду.
При розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

Якщо до суду надійшла заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, а в його провадженні чи в провадженні іншого суду є заява про оскарження і скасування цього рішення третейського суду, суд зупиняє провадження по заяві про видачу виконавчого листа до набрання законної сили ухвалою суду, якою відмовлено в задоволенні заяви про скасування оскарженого рішення третейського суду.

До постановлення ухвали по суті поданої заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду будь-яка сторона третейського розгляду в установлені законом порядку та строки має право звернутися до суду із заявою про скасування цього ж рішення та просити розглянути його спільно із заявою про надання дозволу на виконання цього рішення в одному провадженні.

Про спільний розгляд заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду і заяви про його скасування та об’єднання їх в одне провадження суд постановляє ухвалу в день надходження до суду заяви про скасування рішення третейського суду, а якщо це неможливо - не пізніше наступного дня (стаття 485 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] та стаття 354 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України]).
== Підстави для відмови у видачі виконавчого листа або наказу на примусове виконання рішення третейського суду ==
Суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:
* на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом;
* справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
* пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;
* рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
* третейська угода визнана недійсною;
* склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
* рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;
* постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу;
* третейський суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі (стаття 486 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] та стаття 355 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України]).

== Ухвала суду про видачу виконавчого листа або наказу на примусове виконання рішення третейського суду або про відмову у їх видачі ==
За результатами розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду суд постановляє ухвалу про видачу виконавчого листа або про відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду за встановленими правилами. Ухвала суду про відмову у видачі виконавчого листа може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції.

Після набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі виконавчого листа спір між сторонами може бути вирішений судом у загальному порядку.

Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про видачу виконавчого листа, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, '''набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження'''. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Ухвала про видачу виконавчого листа направляється сторонам '''протягом п’яти днів''' з дня її постановлення.

Виконавчий лист вноситься до [https://minjust.gov.ua/m/ediniy-derjavniy-reestr-vikonavchih-provadjen Єдиного державного реєстру виконавчих документів] не пізніше наступного дня з дня його видання.

== Судова практика ==
* [https://donetskcci.com/files/pagestatic/ogljad_rishen_tret.pdf Огляд судової практики Верховним Судом справ щодо оскардження рішень третейських судів та про видачу наказів про примусове виконання рішень третейських судів за перід з 01 січня 2018 року по 31 травня 2019 року]

== Див. також ==
* [[Звернення до третейського суду]]
* [[Оскарження рішень третейських судів]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Суди]]